Оптимістка та ділова жінкаЗустрічаючись із такими ак-тивними жінками, мимоволі дивуєшся: звідки у них стільки енергії, фантазії, натхнення? Адже доля змусила покину-ти рідну домівку на Донбасі й шукати житло та роботу в столиці… Серед них – Ірина Во-ротнікова, переселенка, ділова жінка і громадська діячка.

У Донецьку молода родина Воротні-кових оселилася 1992 року і мешкала до 15 липня 2014-го. Була власна справа, трикімнатна квартира в центрі міста, побудували дачу. Спочатку Ірина засну-вала туристичну агенцію «Арго» – орга-нізовувала поїздки земляків до теплих країв, а чоловік був її помічником, займаючись одночасно євроремонтами.

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

www.vechirniykiev.com.ua

111 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

7 грудня 2017 року №48 (19282)

ЛЮДИ ТА ДОЛІ

Продовження на 18-й стор.

Із комп’ютером вчитися цікавіше Проекти Громадського бюджету-1, на втілення яких столич-на влада виділила необхідні кошти, підтримали десятки київських шкіл. Проект-переможець – «Діти Києва: школа життя» – дав можливість семи навчальним закладам заку-пити апробовані інноваційні комп’ютерні комплекси.

ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ

Продовження на 6-й стор.

Крок назустріч незалежності1 грудня країна відзначила 26-ту річницю прове-дення Всеукраїнського референдуму, на якому понад 90 відсотків наших громадян, котрі взяли в ньому участь, проголосували за підтримку «Акта проголошення незалежності України».

Енциклопедія йде в онлайн � ЦЬОГОРІЧ ЗАПУСКАЄТЬСЯ ВЕБ-ПОРТАЛ ЗІ

СТАТТЯМИ ПРОВІДНИХ НАУКОВЦІВІз 2013 року розпочалася робота над понад 30-том-ним виданням, що систематизує сучасні достовірні наукові відомості про розвиток людської цивілізації та внесок України у світову історію й культуру. На-разі побачив світ перший том (А–Акц).

Продовження на 21-й стор.

Продовження на 22-й стор.

ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ

КИЇВ ЧИТАЄ

Верховна Рада повинна ухвалити пакет зако-нів, які мають забезпечити подальший роз-виток місцевого самоврядування. Про це мер Києва, голова Асоціації міст України Віталій Кличко заявив під час урочистого засідання парламентського комітету з питань держав-ного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування з нагоди Дня місце-вого самоврядування.

Київський міський голова Віталій Кличко розповів, що за три останніх роки в сфері муніципального управ-ління відбулися значні зміни. Зокрема проведений

перший етап бюджетної децентралізації, відбувається децентралізація у сфері надання адміністративних послуг та містобудування. Окрім того, додав він, міста впроваджують інноваційні технології в управлінні.

«І Київ у цьому відіграє першу скрипку. Ми готові ділитися нашим позитивним досвідом і робимо це», – наголосив мер столиці.

Водночас нагадав, що у парламенті перебуває низ-ка законопроектів, схвалення яких вкрай необхідне.

«Якщо будуть сильні громади – буде сильна держа-ва», – заявив мер Києва.

За його словами, Верховна Рада має ухвалити роз-роблений за активної участі Асоціації міст України

проект нового закону «Про службу в органах місце-вого самоврядування». Окрім того, органи місцевого самоврядування очікують на ухвалення закону, який дозволить навести лад із паркуванням.

Міський голова також торкнувся питання ухва-лення Держбюджету на наступний рік. «Сподіваюсь, що під час ухвалення Держбюджету на 2018 рік буде збережена мотиваційна формула вирівнювання, соціальні пільги не будуть передані на фінансування з місцевих бюджетів. А дохідна база муніципаліте-тів збільшиться та нарешті буде вирішено пробле-му середньострокових позик», – наголосив Віталій Кличко.

Формула успіху: влада + громада � ЯК ЗАЛУЧИТИ ГРОМАДСЬКІСТЬ ДО ПРОЦЕСУ

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ? Сьогодні в Україні відзначають День місцевого самовря-дування. Столиця – лідер серед міст, які активно розвива-ються у цьому напрямі. У Києві функціонує кілька десятків механізмів громадянської участі, але попри це рівень не-довіри та апатії містян у питанні громадської участі вкрай високий.

КОМУНІКАЦІЇ

Продовження на 5-й стор.

7 грудня – День місцевого 7 грудня – День місцевого самоврядування в Українісамоврядування в Україні Фото Бориса КОРПУСЕНКА

У столиці зафіксовано зростання захворюваності на грип та ГРВІ на 5%.

За 48-й тиждень епідсезону у місті показник захворюваності на грип та ГРВІ склав 642,4 та є нижчим епідеміологічного порогу на 21,5%. Інтенсивність епідемічного процесу перебу-ває на характерному для даного періоду рівні. За 48-й тиждень у Києві зареєстровано 18795 хворих на грип і ГРВІ: у порівнянні з попереднім тижнем спостері-гається зростання захворюваності на 5%.

До закладів охорони здоров’я міста за 48-й тиждень госпіталізо-вано 198 осіб, із них – 162 дитини. За тиждень у щеплювальних ка-бінетах приватних клінік і комунальних закладів охорони здоров’я вакцинацією проти грипу охоплено 1941 особу, із початку епідеміч-ного сезону – 19679 осіб, із них – 4739 дітей.

ЗДОРОВ’Я

ТРАНСПОРТ

ФОТОФАКТ6 ГРУДНЯ – ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282)КУР’ЄР «ВК»2

� Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, перший заступник голови КМДА написав заяву про звіль-нення.

«Перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс напи-сав заяву про звільнення за власним бажанням. Заяву ще не підписано. Пліс пішов у відпустку», – інформує Віта-лій Кличко, зауваживши, що обов’язки першого заступни-ка голови КМДА зараз покла-дені на Миколу Поворозника.

Мер Києва зазначив, що якщо Геннадій Пліс і буде звільнений із посади першого заступника, йому буде за-пропоновано посаду радника Київського міського голови, оскільки претензій до роботи Пліса немає.

Грипуємо потроху

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська та заступник міського голови — секре-тар Київради Володимир Прокопів підписали Меморан-дум про співпрацю, одним із напрямів якого є створення регіонального представництва Уповноваженого в місті Києві та забезпечення оперативного реагування на пору-шення прав і свобод людини.

Київрада підписала Меморандум про співпрацю з Уповноваженим ВРУ з прав людини

Від початку роботи пілотно-го проекту «Лікар у вашо-му домі», що стартував 6 листопада у Подільському районі, медичні працівники мобільних бригад обстежи-ли 1172 осіб.

У рамках проекту мешканці столиці мають можливість абсо-лютно безкоштовно пройти екс-прес-тестування на неінфекційні захворювання, що проводиться мобільними бригадами медичних

працівників, та отримати первинні консультації щодо стану свого здоров’я.

Усім обстеженим, у кого виявле-но відхилення від норми, фахівці надали рекомендації щодо здоро-вого способу життя, харчування тощо. Пацієнтам, у яких показни-ки вмісту холестерину та цукру в крові вищі норми, рекомендовано звернутися до вузьких профільних спеціалістів столичних закладів охорони здоров’я за місцем про-живання чи реєстрації.

«Лікар у вашому домі»: далі буде

Останнім часом у місті відбувається тран-спортна революція. Закуповують новий рухомий склад, ремонтують станції, вво-дять нові види оплати за проїзд.

Дуже помітні ці процеси, скажімо, на Борщагів-ській лінії швидкісного трамвая. Зараз тут майже на кожній станції проводять капітальні чи косметичні ремонти. Зокрема замінюють плитку на платфор-мах – як облицювальну, так і на підлозі, подекуди ремонтують навіси над ними, а також облагоро-джують вестибюлі, встановлюють підйомники для

людей з обмеженими можливостями, замінюють освітлення та мережі, проводять інші ремонтні ро-боти. Як розповів «Вечірці» начальник дирекції з будівництва та утримання об’єктів транспортної інфраструктури «Київпастрансу» Юрій Курбаль, до кінця року планують завершити заходи на двох станціях – «Польова» і «Політехнічна». А також за-кінчити реконструкцію станції «Генерала Потапова».

А ще Юрій порадував гарною новиною: на станції «Старовокзальна» розпочалися роботи по заміні зношених агрегатів на ескалаторах, які ведуть до переходу на залізничний вокзал – через їх зупинку пасажири вже близько двох років змушені східцями підніматися з сумками та рюкзаками. Планується до кінця року завершити ремонт і запустити підйомник.

Нещодавно в столицю доставили чергову партію сучасних польських трамваїв PESA, 10 новеньких вагонів уже пройшли технічне оформлення та за-кінчується їх випробування. Ще два мають надійти незабаром, а всього буде закуплено 40 таких ва-гонів. Усі трамваї – з низькою підлогою, зручною для пасажирів з обмеженими можливостями, для яких у вагонах відведено спеціальні місця. Також є система кондиціювання, відеонагляд, вільний Wi-Fi та інші зручності.

Автопарк громадського транспорту нещодавно поповнився 18-ма новими автобусами МАЗ, що вже вийшли на маршрути. Це також сучасні машини, які відповідають всім європейським стандартам. Усього нинішнього року місто закупило 100 таких машин.

Микола ПАЦЕРА

Швидше, комфортніше, зручніше

13 грудня у Будинку академії наук відбудеться Форум, покликаний надати киянам всебічне розуміння про їхні права та способи особистого захисту.

Захід буде корисний для всіх, хто коли-небудь потрапляв у кон-фліктні ситуації на роботі, вдома, у лікарні, громадському тран-спорті або під час шопінгу.

Безкоштовні консультації киянам надаватимуть юристи-екс-перти в адміністративному та споживчому праві, Цивільному та Податковому кодексах України, Кримінальному і Трудовому кодек-сах України, адміністративному та споживчому праві, законах про нерухомість та комерційне право.

Захід, ініційований Христиною Демкович – науковцем у рамках програми Fulbright Scholar, відбудеться за підтримки Програми роз-витку ООН, проекту «Твої права та закон», Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта в Українi, низки українських вишів. Місце проведення: вул. Володимирська, 55, Будинок академії наук.

Реєстрація на захід триватиме до 12 грудня за тел.: (098) 307-82-41, (050) 906-54-22, christinedemko@gmail.com.

НОВИНИ З КМДААНОНС

Безкоштовні консультації юристів

«Сподіваюсь, що наш проект стане прикладом для інших міст, які також ініціюватимуть створен-ня подібних представництв. На київське представництво буде по-кладено низку важливих функцій. Це, зокрема, поширення знань про дотримання прав і свобод людини у сфері захисту персональних даних, доступу до публічної інформації, захисту соціально-економічних і трудових прав, протидії дискри-мінації, захисту прав дитини та інші», – зазначила після урочистого підписання Меморандуму Валерія Лутковська.

«Наша взаємодія, яку ми офі-ційно закріпили у Меморанду-

мі, стане запорукою покращення загальної ситуації з дотримання прав людини і основоположних свобод, а також стимулюватиме можливості для розвитку економі-ки, менеджменту і бізнес-процесів. Київ – це місто, яке намагається апробовувати майже всі іннова-ції в державі й бути прикладом у всіх ініціативах для інших регі-онів України, адже забезпечити відкритість та легкість доступу до міських даних як передумови для того, щоб зробити Київ ближчим до його жителів, – це беззаперечна потреба сьогодення», – запевнив заступник міського голови – секре-тар Київради Володимир Прокопів.

Фот

о О

лекс

ія ІВ

АН

ОВА

Фото Олексія ІВАНОВА

«Наші Збройні сили – воїни миру»

«Наші Збройні сили – воїни миру, які встали на шляху російських військ, захистили Україну і східний кордон усього європейського континенту», – написав Президент України Петро Поро-шенко на своїй сторінці у Фейсбуку, вітаючи військових із Днем Збройних сил України.

На Яворвівському полігоні, де Петро Поро-шенко перебував із робочим візитом з нагоди Дня ЗСУ, вшанували хвилиною мовчання загиблих захисників Вітчизни. «За виявлені мужність і героїзм 14 173 військовослужбовців ЗСУ відзначені державними нагородами. З них 2320 – посмертно», – зазначив Прези-дент України.

Місто додатково спрямує 15 млн грн на підтримку бійців АТО

На останньому пленарному засіданні Київради депутати підтримали внесення змін до міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2016-2018 роки. Так до-даткових 15 млн грн спрямовано на підтримку бійців АТО. Зокрема йдеться про збільшення планових асигнувань на виплату щорічної матеріальної допомоги киянам-учасни-кам АТО та бійцям-добровольцям.

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Фото Михайла ПОЛІНЧАКА

СКОРО СВЯТО

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282) 3

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Фот

о Бо

риса

КО

РПУС

ЕНКА

Проблеми з транспортуван-ням головної ялинки Укра-їни з Івано-Франківської області до столиці, пов’яза-ні з примхами снігової стихії у Карпатах, нарешті позаду – у вівторок зелену красу-ню доставили на Софійську площу.

Лісники зрубали її 2 грудня неподалік міста Богородчани. Головна столична ялинка вже досить «похилого віку» – має більше 90 років, але ще доволі статечна: «зріст» сягає 28,5 метра при діаметрі крони 7 метрів. Як розповів нашому кореспонденту головний розпорядник новоріч-но-різдвяних свят на Софійській площі, керівник громадського об’єднання Folk Ukraine Ігор Добруцький, святкове вбран-ня ялинки обійдеться у 2,7 млн грн. Прикрасять її «сережками» – золотистими кульками різного розміру – від 40 до 50 см, а також ліхтариками розміром до 140 см, які щохвилини змінюватимуть

колір, «намистом» стануть 3,6 км гірлянд, які переливатимуться барвами щодня. Вартість самої ялинки з доставкою становить близько 86 тис. гривень.

Загалом же витрати на підготов-ку столиці до проведення зимових свят складуть близько 27 млн грн, із яких лише 4,5 млн будуть кошта-ми міського бюджету, решта – це гроші меценатів та громадських організацій, повідомили «Вечірці» в КМДА. Зокрема київська влада виділить на культурні проекти в центрі Києва 210 000 грн. Близько 2,2 млн грн отримає на свої заходи Департамент освіти і науки, молоді та спорту, 293 000 грн – Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, ще 2,1 млн грн нададуть на підготовку до свят районним управлінням. Але хіба можна виміряти грошима ту радість, яку подарує ялинка та новорічні свята киянам і гостям міста, які приїдуть за сотні кіло-метрів, щоб помилуватися цією красою!

Микола ПАЦЕРА

Ялинку прикрасять «сережки» та «намисто»

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Паркування та камені спотикання

Майбутнє за цивілізованими паркінгами

Після ухвалення закону № 5364 київська влада має на-мір наводити лад з паркуваль-ним безладом кількома спо-собами. Не лише штрафувати водіїв-порушників чи евакуйо-вувати їхні автівки, а й залуча-ти інвестиції для будівництва підземних і багатоповерхових паркінгів. Мер Віталій Кличко зазначив, що облітав на верто-льоті місто та звернув увагу, що багато території зайнято ста-рими гаражами. Ці ділянки, на думку градоначальника, мають використовуватися набагато ефективніше, зокрема й для будівництва багатоповерхових паркінгів.

Без закону про паркування, за словами мера, інвестори не поспішають вкладати гроші у паркінги, адже навіть муні-ципальні парковки наразі напівпорожні. «Кожен думає: чому маю платити за парковку, якщо можу залишити автівку де завгодно і мені за це нічого не буде. Ми сподіваємося, що найближчим часом Верховна Рада ухвалить закон. Це збіль-шить і надходження до бюдже-ту міста, і допоможе звільнити проїжджі частини вулиць», – наголосив Віталій Кличко.

Це, за словами очільників Де-партаменту транспортної інф-раструктури КМДА, дасть право поліції вживати заходів до безвід-повідальних водіїв, які стають винуватцями численних заторів, спричиняють проблеми для па-сажирського транспорту, машин екстрених служб, а взимку – для снігоприбиральної техніки.

Перелік вулиць було складено не «зі стелі». Цьому рішенню, як розповів перший заступник директора Департаменту Іван Шпильовий, передувало комп-лексне дослідження проблеми комунальними службами спільно з поліцією і Держохороною.

До переліку потрапила й ву-лиця Січових Стрільців, колишня Артема. Вона стара – більш як столітня, тому й вузенька як для сьогоднішнього центру. Дві смуги в один бік, дві – в протилежний. Крайні смуги з обох боків щіль-но заставлені автівками. Тому в

першій половині дня – затор в бік центру, ввечері – до Лук’янівки.

А нещодавно водій лише однієї «Ауді» став винуватцем двогодин-ного паралічу руху – з п’ятої до сьомої вечора десятки тролейбусів 18 і 16 маршрутів стояли, наче вкопані.

На світлофорі «БМВ» не змогла рушити: заклинила автоматична коробка передач, електроніка за-блокувала всі колеса. З двадцять пасажирів тролейбусів намагалися її відіпхнути, дарма. Теоретично можна було тільки… перенести, але ж вага – дві тонни. Виклика-

ли евакуатор, але він теж засів у заторі. Проблеми не було б, якби ліву смугу не заполонили припар-ковані автівки. Грудень, холодна мряка, стомлені кияни сваряться з поліцейськими, а ті розводять руками – немає закону. Хлопчина знайшов у дворах гладенькі до-щечки, інший дядько випросив у когось домкрат. Піднімаючи «БМВ» з усіх боків, дощечки всу-нули під колеса. По гладенькій поверхні машину вдалося чима-лим гуртом трохи посунути. Ось скільки проблем для багатьох може створити навіть один порушник правил паркування. А їх – сотні…

«Київдорсервісу» доручено забезпечити наявність усіх до-рожніх знаків, що забороняють стоянку транспорту на вулицях із затвердженого переліку, а «Ки-ївавтодору» – нанести кольорову стандартну розмітку в передба-чених місцях.

Олег ПЕТРЕНКО

КОМЕНТАР

Сергій СИМОНОВ,

директор Департаменту транспортної

інфраструктури КМДА:

«Незаконно припарковані автомобілі евакуюва-

тимуть у випадках, коли їх лишатимуть на смузі руху

громадського транспорту, на пішохідних переходах,

посеред дороги тощо. Ми підготували законопроект

щодо внесення змін до законодавчих актів щодо паркування, де ініціюємо

надання повноважень місцевим органам влади використовувати фото- і

відеофіксацію порушень правил зупинки, стоянки та паркування. Тоді у нас

з’являться важелі впливу на порушників. А поки їх немає, ми затвердили цей

перелік, щоб надати права поліції евакуювати автомобілі у разі нагальної

потреби. Легітимні ж паркомайданчики, зокрема й на визначених у перелі-

ку вулицях, працюватимуть у звичному режимі».

Допоки депутати Верховної Ради зволікають із ухвален-ням законопроекту № 5364, що дозволить місцевій владі штрафувати водіїв за незаконне паркування і евакуйо-вувати автівки порушників, їхні київські колеги змушені діяти власними силами: Київрада заборонила паркування на 67 вулицях.

ПРЕМ’ЄРА

Фот

о О

лекс

андр

а КЛ

ИМ

ЕНКА

� У Дніпровському районі столиці планують реконструювати нежитлову будівлю під сучас-ний клініко-лабораторний центр. Проектом передбачено реконструкцію двох існуючих повер-хів нежитлової споруди на бульварі Ігоря Шамо, 15-а площею 746 кв. м, а також надбудову двох поверхів на ділянці загальною площею 0,1466 га. Орієнтовний об’єм інвестицій – 30 млн грн.

� У Києві хочуть запровадити єдину потужну нефрологічну службу на базі новоствореного комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр нефрології та діа-лізу». Йдеться про те, аби об’єднати та передати в

підпорядкування Центру 5 діючих діалізних відді-лень в 5-ти закладах охорони здоров’я. Зокрема в КМКЛ №3 та №5, ДКЛ №1 та №6, Олександрівській клінічній лікарні.

� Мер Києва, чемпіон світу в супертяжкій вазі з боксу за версіями WBO, WBC і за версією видання The Ring, вічний чемпіон світу Віталій Кличко став першим українцем, якого внесли до Міжнародної зали та музею боксерської слави у Канастоті (США) у категорії «Сучасні боксери». Серед інших номінантів, які цього року також по-трапили до зали слави, – мексиканець Ерік Моралес та американець Рональд Райт.

КОРОТКО

7 грудня, до Дня Збройних Сил України, в кінотеатрах відбудеться прем’єра воєн-ної драми Ахтема Сеїтабла-єва «Кіборги». Вона розпо-відає про одну з найбільш героїчних сторінок новіт-ньої історії України – бої за Донецький аеропорт. 5 гри-вень від кожного придба-ного квитка будуть перера-ховані родинам військових, які там загинули.

Актор та режисер Ахтем Сеїта-блаєв, який до цього зняв фільми про історію кримських татар «Хай-тарма» і «Чужа молитва», взявся за непросту справу – екранізувати легендарний епізод українсько-ро-сійської війни.

В центрі картини – двотижневе бойове чергування у вересні 2014 року. Добровольча група військових уперше приїжджає до Донецького аеропорту. Стратегічно важливий об’єкт на цей момент уже чотири місяці захищають українці в умовах постійної війни. Консультантом стрічки виступив один з військових, які брали участь у захисті Донецько-

го аеропорту від російсько-сепа-ратистських сил, Кирило Недря з позивним «Доцент». Викладач Дні-провського університету внутрішніх справ, Недря отримав контузію в терміналі аеропорту незадовго до того, як його покинув.

– Я вдячний військовим, їх ми знаємо як «Кіборгів», які брали ак-тивну участь в написанні сценарію разом з Наталкою Ворожбит. Саме за їхніми спогадами ми створювали фільм, – зізнався режисер. – Особи-сто мене стрічка навчила любити та цінувати життя. Військові жит-тєрадісніші за нас, адже знають, що наступна хвилина може не настати. У кінодрамі багато бойових сцен,

але все ж таки фільм – не про війну. Він про мир, який народжується всередині цієї війни

– Це перша стрічка про цю війну такого масштабу, тож на неї була покладена дуже важли-ва місія. Ті художні образи, які створені у цій картині, ідеально відповідають потребі нашого су-спільства, – впевнений голова Держкіно Пилип Іллєнко. – На інформаційну підтримку «Кібор-гів» Держкіно виділило рекордну суму – 550 тисяч грн. Крім того, ми будемо включати цей фільм до всіх програм «Днів українського кіно» за кордоном.

Марія КАТАЄВА

Їх називали «Кіборгами»� НА ЕКРАНИ ВИХОДИТЬ ФІЛЬМ ПРО ГЕРОЇВ ОБОРОНИ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ

Фото Олексія ІВАНОВА

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282)ВІДКРИТА ВЛАДА4

В. о. першого заступника голови КМДА Микола ПОВОРОЗНИК:

– Від початку 2017 року в Києві під медичний нагляд взято 1650 людей,

які живуть із ВІЛ/СНІД, що перевищує минулорічний показник на 20%. Із ура-хуванням взятих містом зобов’язань у рамках глобальної ініціативи Fast-Track Cities затверджено відповідну Міську цільову програму на період до 2021 року, визначено амбітні цілі та конкрет-ні завдання щодо подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в столиці. Результати, до-сягнуті з початку року, дозволяють не тільки оцінити певний прогрес, досягнутий спільно з громадськи-ми організаціями та міжнародними партнерами, а й визначити, наскільки багато нам ще належить зробити для того, щоб досягти поставленої мети: 90% із 23 тисяч людей, які живуть із ВІЛ, мають знати свій статус, 90% із них мають отримувати ан-тиретровірусну терапію (АРТ-терапія – метод лікування ВІЛ-інфекції та СНІДу) з досягненням у 90% випадків високої ефективності.

Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН:

– Прогнозний показник зростання економіки в наступному році становить 3%. Разом з тим, ухвалення ефективних управлінських рішень дозволить збільшити цей показник. А зростання

економіки – це зростання бюджетів, зростання зарплат і доходів.Саме тому ми передбачаємо не тільки зростання мінімальної зарплати в 2018 році, а й середньої зарплати. Сьогодні цей показник стано-вить 7400 грн в середньому. Це зарплати, з яких платять податки. Завдання на наступний рік – не менше 10 тисяч грн. Наше завдання довести показник середньої зарплати, з якої сплачені податки, до 10 тисяч грн. Я на цьому буду концентруватися.

Заступник голови КМДА Дмитро ДАВТЯН:

– Розпочинається процес проектування тран-спортної розв’язки на примиканні вул. Старо-наводницької та вул. Лаврської до б-ру Дружби народів. Новий дорожньо-транспортний об’єкт

дозволить збільшити пропускну спроможність транспортного вуз-ла, ліквідувати затори на площі Героїв Великої Вітчизняної війни, мосту Патона з правобережними і лівобережними підходами. А також покращити екологічну та транспортну ситуацію як в межах площі, так і на прилеглих вулицях та в місті загалом.

Заступник голови КМДА Петро ПАНТЕЛЕЄВ:

– Ми склали жовтневий рейтинг роботи житлово-експлуатаційних дільниць, що формується на основі кількох критеріїв: звернень киян на

міські гарячі лінії 15-51 та 15-57, чистота будинків і дворів, освітлення місць загального користування, протиаварійна робота у робочий час, взаєморозрахун-ки з клієнтами, кількість скарг на грубу поведінку та хамство працівників. Керівник однієї з дільниць, що увійшла до десятки найгірших, а саме: ЖЕД «Печерська брама», уже не займає цю посаду. Загалом із початку цього року в Києві звільнили 12 працівників управлін-ської ланки житлово-експлуатаційних дільниць (ЖЕД), ще 17 – депреміювали, а 44-м особам винесли догани. Кадрові та дисциплінарні рішення прийняті за резуль-татами перевірок управління самоврядного контролю (житлово-комунальної інспекції) КМДА.

Директор Департаменту культури КМДА Діана ПОПОВА:

– Близько 4,5 млн грн буде витрачено

на всі новорічні заходи. З них тільки 150 тис.грн – на основне святкування, що відбуватиметься на Софійській площі. Решту покриває організатор проекту разом із партнерами. Близько 2,1 млн грн – це всі разом заходи у 10 районах міста. Близько 2,2 млн грн – це витрати на відвідування малечею новорічних вистав, зокрема дітьми пільгових категорій і дітьми бійців АТО, переселенцями. Ці витрати йдуть за Департаментом освіти, молоді та спорту КМДА.

Начальник Управління розвитку житлово-ко-мунального господарства Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Віра РАДЧЕНКО:

– У Києві третій рік поспіль діє головна про-грама співфінансування енергозаходів у будин-

ках ОСББ і ЖБК «70/30%». За ці роки до неї долучилося понад 200 будинків, які отримали від міста кошти в розмірі 137 млн грн. При цьому мешканці зі свого боку вклали 64 млн грн. Тільки цьогоріч у програмі взяли участь 135 столичних будинків ОСББ і ЖБК. На-разі заходи з енергозбереження реалізовуються, а економія цього року за попередніми підрахунками складає 30 мільйонів гривень. Тобто люди, вкладаючи кошти, не лише поліпшують стан власних будинків, підвищують енергоефективність та комфорт у них, а й значно заощаджують, що дуже важливо, адже ми знаємо, наскільки дорого коштують енергоносії.

Депутат Київради Олександр ПАБАТ:

– Програмою «Київ без бар’єрів 2018-2021» передбачено капітальний ремонт 13 станцій метрополітену. Всього ж за цей період підземка планує відремонтувати 40 станцій, зокрема й у частині забезпечення доступу маломобільних груп населення, до яких відносяться не тільки люди з інвалідністю, а й літні користувачі сабвею, і

батьки з маленькими дітьми. Метрополітен один із перших сформулював свої позиції для проекту прем’єрної в Україні міської комп-

лексної цільової програми «Київ без бар’єрів». Очікується, що ремонтні роботи з адаптації станцій «Шуляв-ська», «Житомирська», «Політехнічний інститут» будуть завершені до кінця 2018 року. Ще 10 – здані у 2019.

Загалом програма просувається зі скрипом. Абсолютна більшість департаментів міської адміні-страції не просто зірвали терміни подачі пропозицій, а й добрі півроку витратили на спроби зіскочити з проекту або втулити безбар’єрність у рамки установки пандусів... Поки їм це не вдалося. «Київ без бар’єрів 2018-2021» продовжує наповнюватися змістовно.

Директор СВКП «Київводфонд» Світлана КОЗЛОВСЬКА:

– Столичні бювети, робота яких системно відновлюється, – це не лише джерело безко-штовної «живої» артезіанської

води для пиття та приготування їжі, а й окраса району, куточки для відпочинку. Протягом 2017 року в місті вже збудовано 4 артезіанські свердловини та 1 новий бюветний комплекс. У планах на наступний рік спорудження 10 нових свердловин та капітальний ремонт 40 бюветних комплексів. Усього на балансі СВКП «Київводфонд» нині 192 бюветні комплекси. Через потребу будівництва нових артезіанських свердловин непрацюючими залишаються 29 бюветів, роботу яких буде відновлено вже про-тягом наступних років.

Про боротьбу із захворюваннями на ВІЛ/СНІДПро зростання середньої зарплати

Про проектування транспортної розв’язки на Печерську

Про роботу керівників столичних ЖЕДів

Про реалізацію програми енергозбереження «70/30%»

Про доступність підземки для маломобільних груп населення

Про будівництво та ремонт бюветних комплексів

Про фінансування новорічних заходів

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282) КОМУНІКАЦІЇ 5

� ЯК ЗАЛУЧИТИ ГРОМАДСЬКІСТЬ ДО ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ?

ВЛАДА

Віталій КЛИЧКО, Київ-ський міський голова:

– За три останніх роки в сфері муніци-пального управління відбулись значні зміни: проведений перший етап

бюджетної децентралізації, відбувається децентралізація у сфері надання адміні-стративних послуг та містобудування. Окрім того, міста впроваджують інноваційні тех-нології в управлінні. І Київ у цьому відіграє першу скрипку. Ми готові ділитися нашим позитивним досвідом і робимо це. Крім цього, Верховна Рада повинна прискорити ухвалення законів, які мають забезпечити подальший розвиток місцевого самовря-дування.

Олексій РЕЗНІКОВ, за-ступник голови КМДА:

– Міська влада відкри-та та активно створює нові інструменти, спря-мовані на підвищення участі громадянського

суспільства у процесі функціонування та розвитку міста. Незважаючи на досягнення, ми завжди готові вдосконалювати співпрацю з ОГС, шукати ефективніші шляхи взаємо-дії, і наш спільний проект – це можливість «тут і зараз» напрацювати пропозиції щодо єдиної дієвої платформи для системного, конструктивного діалогу між жителями та Київською міською владою.

Марина ХОНДА, Ди-ректор Департаменту суспільних комуніка-цій КМДА:

– Столиця України вже має багато механіз-мів впливу громадян на

місцеву владу. Це і система громадського бюджету, і порядок подання електронних петицій та місцевих ініціатив, проведення громадських слухань, електронні онлайн-об-говорення проектів нормативно-правових актів, форум організацій громадянського суспільства, злагоджена інформаційна по-літика та інші. Ми прагнемо збалансувати можливості зацікавлених сторін, дати «зе-лене світло» активній громадськості для участі в управлінні міським господарством, адже лише разом ми зможемо зробити Київ кращим, зручнішим та комфортнішим.

Олесь МАЛЯРЕВИЧ, депутат Київради:

– Минулого тижня брав участь у проекті Ради Європи «Сприян-ня участі громадян у де-мократичному процесі

прийняття рішень в Україні». Проект дуже цікавий та необхідний.

Правильно акцентував під час доповіді Олексій Резніков – майже всі конфлікти у світі виникають, у першу чергу, з причин неякісної комунікації і як наслідок непо-розуміння між людьми.

Ми швидко вчимося та напрацьовуємо власний досвід, як приклад – реалізація у Києві Громадського бюджету (Бюджету участі). Це сучасний європейський інстру-мент електронної демократії. Кияни самі

пропонують проекти для бюджетуван-ня і самі голосують. У жовтні відбувалося онлайн-голосування за громадські проекти Бюджету участі, 130000 киян віддали свої голоси за проекти (рік тому – 50000 киян). ГБ-2018 складає 100 млн грн, але врахо-вуючи великий суспільний резонанс та позитивний досвід розвитку ГБ у столиці, Київрада вирішила збільшити бюджет ще на 50 млн грн.

Володимир ПРОКО-ПІВ, заступник місь-кого голови – секретар Київради:

– Під час зустрічі з де-легацією Конгресу місце-вих та регіональних влад

Ради Європи ми обговорили стан виконання Дорожньої карти з ЄС щодо місцевої та регіональної демократії в Україні та сто-лиці зокрема, можливості запровадження нових повноважень і посилення системи місцевого самоврядування за стандартами ЄС. І ми вже маємо чим пишатися. Лише за останній рік ми втілили у життя ГБ, напра-цювали нове, більш ефективне положення розгляду електронних петицій. До речі, система е-звернень у Києві є найдоскона-лішою серед українських міст. Окрім того, ми вдосконалюємо місцеві ініціативи та громадські слухання, аби максимально за-лучити мешканців до вирішення актуальних проблем столиці. Саме таким чином ми розширюємо демократичну участь громади на місцевому рівні.

Андрій СТРАННІКОВ, голова постійної комі-сії Київради з питань бюджету:

– Із реформою децен-тралізації дохідна части-на міського кошторису

збільшилася практично удвічі. Якщо у 2014 році бюджет Києва становив 24 мільярди гривень, то у 2018 ми прогнозуємо на рівні 45 мільярдів. Це дозволяє, у свою чергу, збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних потреб. Причому будь-який киянин може в режимі онлайн відслідку-вати всі фінансові потоки у місті. Уже два роки як ми повністю відкрили бюджет для громадськості.

Артем СТЕЛЬМАШОВ, начальник відділу з пи-тань розвитку місце-вого самоврядування регіональних та між-народних зв’язків:

– Цікаві для мене ви-сновки після дослідження про механізми участі громадян у процесі прийняття рі-шень від CEDOS: перевагами Громадського бюджету є те, що він дозволяє мешканцям міста пропонувати та обирати проекти, які будуть профінансовані з бюджету, він заохочує мешканців співпрацювати і об’єд-нуватися. Обрані в результаті голосування проекти обов’язково підлягають реалізації, їхні автори можуть здійснювати контроль за їхньою реалізацією та погоджувати про-ектну документацію, виконавці ініціатив зобов’язані щомісяця і щороку звітувати про їхню реалізацію. Механізм дає мож-ливість взаємодії громадських активістів та представників органів міської влади

та має в тому числі освітню мету – автори проектів отримують досвідне знання щодо механізмів роботи влади.

ЕКСПЕРТИ

Джеф ЛОВІТТ, міжна-родний експерт Ради Європи:

– Потрібно зрозумі-ти, які механізми пар-тисипативного процесу прийняття рішень та

посилення участі громадськості будуть най-кращими для Києва. Академія громадської участі (проект Ради Європи. – Прим. ред.) надасть громадським організаціям мож-ливість зрозуміти, як краще будувати свою роботу, зокрема створити дорожню карту. З іншого боку, вона допоможе представникам органів влади усвідомити необхідність у залученні експертних знань ГО.

Другий важливий компонент проекту – платформа громадських організацій Києва. Дуже важливо, щоб це був організм, який постійно розвивається, щоб він став фо-румом для обміну найрізноманітнішими думками. Окрім того, не менш важливо, щоб учасники платформи навчилися ефективно взаємодіяти з представниками влади. Ця співпраця має бути інклюзивною на основі взаємної довіри та поваги, відкритості, прозорості, доступності гендерної рівності та рівноправної участі усіх груп, зокрема тих, що мають особливі інтереси та потреби.

Світлана БОГАТИР-ЧУК-КРИВКО, член делегації України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи:

– Цьогоріч надхо-дження до місцевих бюджетів зросли на 37 млрд грн, це більш ніж 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Для кожної ОТГ передбачені дотації та субвенції, які вона витрачає на власний розвиток. У минулому році місцеві бюджети одержали 196 мільярдів гривень трансфертів. Завдяки цим коштам реалізовано понад 2 тисячі проектів з ремонту доріг, шкіл, освітлення вулиць, енергозбереження, водо-, теплопо-стачання, об’єктів культури, спорту та інших.

Сергій ЛОБОЙКО, Го-лова Центру розвитку інновацій НаУКМА, експерт Ради Європи:

– Наша держава ви-ривається вперед – 32 сходинка з 193 країн

світу – за розвитком е-демократії. Після Майдану ми стали учасниками успішного соціально+ІТ інноваційного процесу, який дає можливість швидше об’єднувати людей у спільноти/команди, піднімати їхню екс-пертність та як наслідок створити небачену раніше потужність громадськості, модель розвитку місцевого самоврядування. Від вдосконалення ефективності управління міст бюрократією ми можемо думати про модель самоврядного міста-коворкінга. Цінність нової моделі – це участь у 100 ра-

зів більше громадян у розвитку свого міста на краще – об’єднання всіх небайдужих від громадськості та влади, організацій та підприємств, їхніх команд, коаліцій, ре-сурсів для перетворення кращих задумів на реалізовані проекти. Треба ставити перед містом завдання створення під контролем громадськості єдиної платформи інструмен-тів е-демократії з єдиним е-кабінетом для громадян та вдосконаленими інструментами. Така платформа може зміцнювати довіру та стати соціальним ліфтом не тільки для кращих ідей, але і кращих команд.

Володимир КЕБА-ЛО, керівник проекту «Сприяння участі гро-мадян у демократично-му процесі прийняття рішень» офісу Ради Єв-ропи в Україні:

– Спільне навчання публічних службовців та представників НУО в грудні цього року стане початком інклюзивного діалогу – можливістю чути одне одного, обмінюватися думками, а також спільно планувати процес прийняття рішень на чітких принципах та засадах, а також зміцнить розуміння того, як демократія участі може бути основним елементом доброго врядування.

Іван ВЕРБИЦЬКИЙ, керівник відд ілу міського розвитку Аналітичного центру «CEDOS», редактор «Mistosite»:

– Громадським орга-нізаціям та ініціативам важливо спілкува-тися, обмінюватися досвідом, допомагати один одному і спільно діяти. Для того, щоб це було систематичним і сталим, потрібні ресурси і платформа для об’єднання.

Григорій МЕЛЬНИ-ЧУК , координатор Ради з урбаністики в Києві:

– Запит на якісну міську інфраструктуру об’єднав громадських

експертів у різних сферах розвитку міста. Найперше – ми виробили спільне бачення. Це допомогло напрацювати документ на основі консенсусу – технічне завдання для 4 секторів, за роботою над якими розділилися учасники об’єднання. У результаті скоординованої роботи багато чого зі створеної дорожньої карти реалізовано, інше – закладено у стра-тегію розвитку міста. Тобто вдалося досягти результату, оскільки спочатку було чітко визначено мету, формат роботи та дедлайни.

Руслан РОХОВ, за-сновник та керівник «Школи мерів»:

– Дійсні прориви та прогрес можливий в тих громадах, де є конструк-тивна взаємодія між гро-

мадськістю, бізнесом та владою. Синергія розвитку з’являється лише там, де усі ці сторони дивляться в один бік й однаково прагнуть досягнути спільної мети.

Формула успіху: влада Формула успіху: влада ++ громада громадаСьогодні в Україні відзначають День місцевого самоврядування. Столи-ця – лідер серед міст, які активно розвиваються у напряму реформ міс-цевого самоврядування. У Києві функціонує кілька десятків механізмів громадянської участі, але попри це рівень недовіри та апатії містян в пи-танні громадської участі вкрай високий. Як створити сприятливі умови та впровадити нові механізми залучення активних та небайдужих киян для ефективної участі «влада – громада»? Це актуальне питання досліджу-валось під час спільного пілотного проекту КМДА та Офісу Ради Європи в Україні – «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». «Вечірка» ділиться враженнями і основними думками спікерів та фахівців.

Микола ПАЦЕРА

Проекти Громадського бюдже-ту-1, на втілення яких столична влада виділила необхідні кошти, підтримали десятки київських шкіл. Проект-переможець – «Діти Києва: школа життя» – дав можли-вість семи навчальним закладам закупити апробовані інноваційні комп’ютерні комплекси.

Клас інформатики в спеціалізованій школі №102 (Шевченківський район), вздовж стін якого вишикувалися новенькі прилади, відсвічуючи різнокольоровими моніторами, нагадує сучасний ком’ютерний центр. Біля кожного «компа» – один-два третьокласни-ки, які захоплено оперували «мишками» та клавіатурами. Вчителька Оксана Скворцова підказувала учням, що потрібно робити для отримання бажаного зображення. Урок інформатики для дітей, без сумніву, обіцяв бути найцікавішим у шкільній програмі…

А почалося все з того, що минулої осені батьки школярів підтримали проект гро-мадського бюджету «Діти Києва: школа життя», ініціатором якого виступила Анас-тасія Бедзей. Обґрунтовуючи необхідність запровадження проекту, послалась на гостру проблему: у школах для навчання не ви-стачає комп’ютерів, багато з них морально застаріли. Це не дає змоги учням оволодіти сучасними знаннями та навичками, робить здобуту освіту неконкурентною.

І хоча на перших порах проект не викли-кав належної підтримки, згодом зусиллями самої ініціаторки, а також небайдужих батьків та педагогічних колективів семи шкіл, він отримав перемогу. На реалізацію проекту міська влада виділила близько мільйона гривень.

– Ми провели відповідний тендер че-рез систему ProZorro, переможець якого закупив комп’ютери і встановив їх за схемою «15+1». Тобто всі вони зі своїми базами підтримки підключені до одного потужного процесора, який забезпечує безперебійну роботу і зв’язок з учите-лем, котрий все контролює, – розповів

директор школи Ігор Кочубей. – Вся система оснащена ліцензійним програм-ним забезпеченням, серверною опера-ційною системою Windows Server-2016, надійним антивірусним захистом. Для нас це було справжнім дивом, оскільки досі використовували застарілі прилади, встановлені ще в 2000 році. Тепер учні можуть навчатися на сучасному рівні з використанням Інтернету, який нещо-давно підключили в двох комп’ютерних класах. Ми хотіли б створити ще один, але, на жаль, наш проект громадського бюджету-2 не набрав потрібної кількості голосів. Проте будемо й надалі брати

участь у конкурсах, адже це – реальна допомога школі від міської влади.

Вчителька Оксана Скворцова повідомила, що навчання розпочинається з першого кла-су. Діти звикають працювати з «мишкою», клавіатурою, освоюють інші ази комп’ютер-ної грамотності. Тепер вони мають змогу працювати в онлайн-режимі, отримати доступ до багатьох програм, вчаться шукати, зберігати та використовувати інформацію з Інтернету. Це робить значно цікавішим підготовку до уроків природи, читання, основ здоров’я, української мови, дає мож-ливість створювати колажі та проводити презентації. Дітям дуже подобаються такі заняття.

– Вдома у мене старенький «комп», на якому я дивилася мультики, – каже Уляна Пальчевська. – Але він часто «глючив», а недавно й зовсім зламався. А в школі вони дуже швидкі, й на уроках ми дізнаємося багато цікавого про те, що можна робити на комп’ютерах. Думаю, невдовзі вмітиму добре ними користуватися, адже це знадо-биться в дорослому житті.

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282)ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ6

Фото автора

� ЮНИХ КИЯН ЗАПРОШУЮТЬ ОПАНУВАТИ КОРИСНІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

І хоча на перших порах проект не викликав належної підтрим-ки, згодом зусиллями самої

ініціаторки, а також небайду-жих батьків та педагогічних

колективів семи шкіл, він отри-мав перемогу. На його реалізацію міська влада виділила близько

мільйона гривень.

Марія КАТАЄВА

Проект став переможцем минулорічного Громад-ському бюджету і відкрився восени в школі № 270 за адресою: пр. Маяковського, 21-в. Для підлітків і моло-ді Деснянського району працюють гуртки «Основи робототехніки», «Чарівна глина», «Креативна май-стерня», «Домашній май-стер», «Авіамодельний», «Радіоелектронне кон-струювання».

Сьогодні у світі все більший попит на конструкторів, вина-хідників та майстрів. Щоб діти змогли спробувати свої сили, розкрити власний потенціал та свідомо обрати майбутню про-фесію, й створено Майстерню технічної творчості. Її цільова аудиторія – діти та молодь, які захоплюються конструюванням та моделюванням, виготовлен-ням виробів з дерева, металу, глини.

– Коли був підлітком, сам дуже любив майструвати. І хотіло-ся б, щоб така можливість була доступна іншим дітям. На жаль, в Деснянському районі не було повноцінного центру технічної творчості. Ідея зробити май-стерню виникла ще у 2007 році, але навіть тоді обладнати один кабінет коштувало 50 тисяч гри-вень. З міського бюджету таких грошей виділити не могли, тож довелося відкласти до кращих часів. І коли запустився Громад-

ський бюджет, я скористався можливістю втілити цю ідею в життя, – розповів автор проекту Вадим Онуфрійчук.

Майстерня технічної творчос-ті стала підрозділом районного ЦДЮТ. Вона оснащена сучасним устаткуванням: верстатами, вер-стаками, гончарними кругами та муфельними пічками для примусо-вої сушки виробів, конструкторами для складання самохідних роботів, паяльними станціями, зразками моделей літаків та виробів зі шкі-ри. Її родзинкою є 3D-принтер з 3D-сканером, які дають змогу вті-лити найсміливіші ідеї юних талан-тів. Діти навчаються елементарним навичкам з ремонту побутової сантехніки та електроприладів, роботі з деревиною. Проявити свої таланти вихованцям допомагають керівники гуртків.

Дитячі навчальні групи роз-містились у відремонтованому та відповідно обладнаному при-міщенні школи № 270 (проспект В.Маяковського, 21-в). Всі гуртки працюють на безоплатній основі. Вже понад двохсот юних мешкан-ців району набувають вміння та навички роботи з електроприла-дами, технічним обладнанням, побутовим інструментом. Діти

з захопленням вивчають осно-ви інформатики, електротехні-ки, електроніки, радіотехніки та радіозв’язку, займаються кон-струюванням і програмуванням мікропроцесорів, роботів, літаків, вивчають їх будову та складові, вчаться 3D-моделюванню. А ще опановують технології роботи з деревиною, глиною та шкірою, самостійно виготовляють іграшки, прикраси, сувеніри, елементи деко-ру. Майстерня технічної творчості працює з понеділка по п’ятницю з 14.00 до 21.00, а в суботу з 10.00 до 16.00. Ще є можливість записатись до гуртків «Авіамодельний» та «Радіоелектронне конструювання». Звертатися до Олени Анатоліївни за телефонами: (044) 547-27-96, 063-543-54-99, 066-346-29-96.

– Найбільшим попитом корис-туються гуртки «Робототехніка» та

«Домашній майстер», групи одразу заповнилися. Для науково-техніч-них майстерень найважливішим є матеріальне обладнання, і воно тут є, – зауважила керівник ЦДЮТ Деснянського району Наталія Кібардіна . – Наша майстерня є відкритою для всіх. Батьки мають змогу записати дітей до резервного списку, з нього добиратимемо учасників, якщо звільниться місце

у групі. Також запрошуємо фахівців приєднуватися до нас у якості ви-кладачів. Раз на півроку плануємо проводити виставки робіт наших вихованців, найближча відбудеться вже у січні.

Цьогоріч у Громадському бю-джеті стали успішними ще три проекти Вадима Онуфрійчука. Вони мають бути реалізовані у 2018 році. Це нове приміщення для відділу РАЦС Деснянського району на першому поверсі будівлі за адресою пр. Маяковського, 15; реконструкція стадіону школи №259, де, окрім уроків та трену-вань футбольних команд, можна буде проводити місцеві змагання, турніри як районного, так і місь-кого значення серед професійних клубів, а також реабілітаційний центр для деснянців, який пла-нується реалізувати на базі КНП «ЦПМСД № 2» по вул. Драйзера, 19.

– Оскільки вже мав позитив-ний результат з минулого ГБ, працювати було легше. Люди бачили проекти, що реалізу-ються. Щоб голосування було зручнішим, ми влаштували для охочих пункти з ноутбуками і доступом до Інтернету. Меш-канців стримувала пересторога надавати свої персональні дані, зокрема що стосується банків-ських карток, однак ми заспоко-ювали, що це безпечно і жодних випадків, коли цими даними користувалися шахраї, не тра-плялося, – поділився досвідом Вадим Онуфрійчук. – Головне для авторів – готувати дійсно цікаві й важливі для мешканців проекти, з родзинкою. А також особисте спілкування. Чим біль-ше вдалих реалізованих проектів, тим більше зростає довіра до Громадського бюджету.

Із комп’ютером вчитися цікавішеІз комп’ютером вчитися цікавіше

На Троєщині з’явилася майстерня технічної творчості

Майстерня оснащена сучасним устаткуванням: верстатами, верстаками, гончарними кругами та муфельними пічками для примусової сушки виробів,

конструкторами для виготовлення роботів, паяльни-ми станціями, моделями літаків та виробів зі шкіри. Її родзинкою є 3D-принтер з 3D-сканером, які дають

втілити найсміливіші ідеї юних талантів

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282) СУСПІЛЬСТВО 7

� У ПРИМІЩЕННІ КМДА ДОСВІДЧЕНІ ФАХІВЦІ ПРОДОВЖУЮТЬ НАДАВАТИ КИЯНАМ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

На запитання відповідають юристи

ТИЖДЕНЬ ПРАВА

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Покращити ситуацію у питанні взаємодії влади і громадськості покли-каний проект «Сприяння участі громадян у де-мократичному процесі

прийняття рішень» офісу Ради Європи в Україні, який реалізовується в

Києві

ВЗАЄМОДІЯ

Марія КАТАЄВА

У столиці презентували звіт щодо діяльності організа-цій громадянського суспіль-ства (ОГС) міста. Як вияви-лося, активних і реально діючих організацій набага-то менше, ніж зареєстрова-них. А ефективно взаємо-діяти з владою їм заважає слабка поінформованість і недовіра.

Упродовж травня – вересня 2017 року «Творчий центр ТЦК» на замовлення КМДА провів до-слідження київських ОГС (а це ГО, БФ та ін.). Метою було виявити кількість фактично діючих ОГС та визначити їх сектори, види діяль-ності, цільові групи та потреби. За відправну точку взяли кількість ОГС, зареєстрованих в ЄДР, та результати опитування, в якому погодилася взяти участь частина з них. Отже, найбільша кількість ОГС в Шевченківському та Печер-ському районах. А найактивніші, що відгукнулися на опитуван-ня, працюють у Голосіївському, Печерському, Дніпровському та Шевченківському.

– Унікальність України в тому, що переважна більшість організа-цій займається представленням інтересів. А в світі головна діяль-ність ОГС – це надання послуг. Насправді ж демонстрації та лобі-ювання своїх прав є лише части-ною представницької діяльності. Загалом це робота експертів, які хочуть змінити правила гри, що сприятиме кращому життю грома-

дян, – прокоментувала президент БФ «Творчий центр ТЦК» Любов Паливода.

Що стосується роботи з місь-кою владою, то більшість ОГС (78) співпрацює з КМДА та Київрадою, але традиційно звинувачують їх у нерозумінні корисності співпраці, слабкій поінформованості в тому, що вони роблять. Та впевнені, що незважаючи на спільні цілі, шляхи їх досягнення різні. Цікавим стало й те, що ОГС Києва не «купаються» в донорських коштах, а навпаки, знають лише про лічені можливості. Стосовно ж послуг, які вони надають у столиці, то переважно це навчальні та консультаційні, соціально-побу-тові, інформаційні, психологічні та соціально-педагогічні послуги, а також задоволення матеріаль-них інтересів та потреб осіб, які перебувають у складних життє-вих обставинах.

На основі опи-тування творчий центр ТЦК роз-робив рекомен-дації. Для ОГС – це оновлення контакт ної ін-формації, зосере-дження на надан-ні послуг та покращення співпраці з місцевою владою. А для органів виконавчої влади і місцевого само-врядування – інформування про можливі шляхи співпраці ОГС та КМДА, налагодження діалогу та підтримка організацій, що надають соціальні послуги.

У ході дослідження було виявле-но і низку проблем. Так, за даними

Державної служби статистики, в Києві зареєстровано майже 15 тисяч ОГС, з них на міському рівні працює понад 9,5 тисяч. Але коли їм розіслали листи з проханням підтвердити свої дані, понад 2 тисячі листів повернулися, не знайшовши адресата, а відгук-нулося всього 581 організація. Їх було запрошено взяти участь в онлайн-опитуванні, що зробило лише 175 ОГС. Тобто, незважаючи на велику кількість зареєстрова-них організацій, більшість з них неможливо знайти за вказаними контактними даними. Вони або припинили свою діяльність, або змінили адреси. Оскільки процес перереєстрації сьогодні є досить складним, зміни не були внесені в ЄДР. Виходом з цієї ситуації могло

б стати спрощен-ня реєстрації ОГС на державному рівні.

Покращити ситуацію у пи-танні взаємодії влади і громад-ськості покли-каний проект «Сприяння участі громадян у демо-кратичному про-цесі прийняття

рішень» офісу Ради Європи в Укра-їні, який реалізовується в Києві.

– Метою нашою проекту є ши-роке залучення громадськості до процесу прийняття рішень, закладення основи для сталого конструктивного діалогу. Міська влада і ГО готові до взаємодії та співпраці. Але існує ряд бар’єрів: низький рівень довіри та обізна-ності щодо процесів, які відбува-ються в столиці, нерозуміння, як працює міська влада, хто за що відповідає, а також відсутність ме-ханізмів залучення громадськості до процесу прийняття рішень на ранньому етапі. Їм важко знайти один одного, бо немає бази даних експертних організацій, – поді-лився керівник проекту Воло-димир Кебало. – Сьогодні ми розробляємо навчальний план пілотної Академії громадської участі для державних службовців і представників ГО, яка має від-бутися у січні. А також концеп-цію платформи ГО, що дала би можливість залучати експертів. Третя частина нашого проекту – концепція онлайн-ресурсу для взаємодії з владою. Це має бути «єдине вікно», яке поєднає всі інструменти участі мешканців у процесі прийняття рішень.

Що заважає діалогу?

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Із 11 до 15 грудня в Україні триватимуть правоосвітні заходи Всеукраїнської акції з нагоди проголошення Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. В рамках акції, з 4 до 8 грудня, в Києві розпочався й проходить Тиждень права.

Упродовж п’яти днів кияни мають змогу безоплатно звер-нутися до юристів та отримати кваліфіковану первинну правову допомогу з будь-яких питань ре-алізації та захисту прав людини. Організатори заходу – Інститут політико-правових та релігійних досліджень та координаційна Рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України за підтримки КМДА.

Для мешканців столиці без-коштовну правову допомогу, зокрема, надають консультанти юридичної клініки «Соціальна справедливість» Київського націо-нального економічного універси-тету ім. Вадима Гетьмана спільно з експертами Інституту політи-ко-правових та релігійних дослі-джень. Записатися на консульта-цію досвідчених правників можна за телефоном (066) 506-01-52, Анна Гужва, або institute2014@ukr.net. У темі листа треба вказати: «Тиждень права». Консультації надаються за адресою: вул. Мель-никова, 81, каб. 108.

Ганна ГУЖВА, директор юри-дичної кліні-ки «Соціальна справедливість» Київського на-ціонального економічного уні-верситету ім. В. Гетьмана:

«Побутові проблеми – на чільному місці»

Тижні права – це наш тради-ційний захід, який проводиться щороку. Спираючись на власний досвід, зауважу, що найчастіше кияни звертаються до юристів зі своїми побутовими проблемами. Наприклад, когось затопили сусіди і мирним шляхом не вдається знай-ти з ними порозуміння. Інші пи-тання – про перерахування пенсії чи стосовно комунальних послуг. Багато звертаються з сімейних проблем чи пов’язаних із робо-

тою. Скажімо, когось звільнили з посади, а громадянин (чи грома-дянка) вважають, що це незаконно. Чимало людей шукають правди у царині майнового чи спадкового права. Також в останні роки звер-таються переселенці з Донецької та Луганської областей з приводу того, як їм влаштуватися в Києві, отримати певні пільги. Якщо брати у процентному відношенні, то 60% – справи цивільного характеру, 15 – сімейні, ще 15 – житлові і 10 – всі інші правові справи.

Андрій БУТЕН-КО, голова ко-ординаційної Ради молодих юристів Укра-їни при Мініс-

терстві юстиції України:

«Можливість реальної допомоги»

Центральний захід тижня права у столичній мерії – подія, що за-пам’ятається її учасникам надов-го. Зокрема, на виставці-форумі «Правники – суспільству!» широко представлені всі центральні органи державної влади та їхні юридичні департаменти. Долучилася до акції низка провідних юридичних ком-паній України. Будь-який киянин цими днями міг і ще має змогу отримати в КМДА цілком безко-штовно правову допомогу. Звісно, не можна прийти й одразу виграти якусь багаторічну судову справу. Але цілком реально отримати ви-черпні ґрунтовні консультації. А ще домовитися про подальші зустрічі з правниками, прояснити для себе ту чи іншу складну ситуацію. Або звернутися напряму до юридич-ного департаменту будь-якого відомства за максимально спро-щеною процедурою.

З 13.00 до 18.00 – час відкритих майстер-класів відомих правників. Останній день заходу плануємо повністю присвятити дітям. Запро-шуємо школярів різних київських шкіл та гімназій. Для них будуть проводитися тематичні та рольові ігри на правову тематику. Наймо-лодші подивляться правоосвітні мультфільми.

Загальною організацією Тижнів права в Києві я особисто опікуюся вже 10 років поспіль. Були роки, коли до нас зверталися від 3,5 до 4 тисяч відвідувачів. І кожний от-римував кваліфіковану правову допомогу. Впевнений, що підсумки і цього Тижня не розчарують ор-ганізаторів і киян.

пряма моваМарина ХОНДА, директор Департаменту суспільних комунікацій:

– Сьогодні існує великий запит щодо взаємодії влади і громадських організацій, і ми змінюватимемо наші програми і підходи. Таке дослідження вперше проводилося за ініціативи КМДА. Ми зробили акцент на реально діючих в місті ГО, щоб зрозуміти рівень їх залученості, потреби, напрями діяльності та найбільш ефективні форми співпраці. Наступного року ми вперше проводитимемо конкурс серед проектів ГО. Ініціативу підтримали депутати Київради. Тому нам важливо було визначити, на які проекти варто виділяти бюджетні кошти, щоб сприяти розвитку громадянського суспільства та вирішенню нагальних питань.

ТИЖДЕНЬ СТОЛИЦІ8

Київський міський центр реабілітації дітей з інвалідністю відвідала делегація ізраїльських експертів з медичного центру «Шеба». Візит відбувся для обміну досвідом та обговорення можливості створення спільних програм із реабілітації дітей з інвалідністю між нашими країнами.

1 груд«ЩаслдеревдомівУкраї

До 10 грудня в аванзалі Національного художнього музею триває виставка «Обличчя 1970-х». На ній представлені роботи художників, які за радянських часів працювали в андеграунді.

За адресою Кловський узвіз, 7 запрацював бюветний комплекс, який не функціонував майже вісім років. Глибина новозбудова-ної свердловини становить 158 м сеноманського водоносного горизонту, для поліпшення органолептичних якостей води встановлено сучасну систему доочищення.

У Великій лаврській дзвіниці Національного Києво-Пе-черського історико-культурного заповідника відкрила-ся Резиденція Святого Миколая. Діти та дорослі мають чудову нагоду побувати в альтанці бажань, написати лист Святому Миколаю та зустрітися з ним особисто.

У звблятрооди

1 грудня у приміщенні Палацу культури «Дарниця» відбувся святковий захід до Дня волонтера. Він зібрав активістів, які постійно допомагають іншим.

1 грудня до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом біля меморіалу «Червона стрічка» презентували спеціальний мобільний до-даток із онлайн-тестом на ВІЛ, який допо-може кожному українцю визначити ризик бути інфікованим.

Капітальний ремонт бульвару Дружби народів – від Либідської площі до вул. Ста-ронаводницької – майже завершено. Тут облаштували двошарове асфальтобетонне покриття проїжджої частини з полімерасфальтобетону і тротуарів із ФЕМ, встано-вили бортові камені, замінили люки та зливоприймачі. До кінця року завершать роботи з покриття тротуарів та благоустрою.

Минулої суботи у столиці пройшов «Форум інклю-зивності: простір, доступний кожному». Учасники захо-ду зібралися в Націо-нальному музеї Тараса Шевченка, щоб поділитися досвідом, успіхами та про-позиціями щодо створення комфортного простору і умов для гідного життя лю-дей з інвалідністю.

На форум завітала в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

– Зараз це дуже важлива тема. Простір, доступний кожному, має не лише фізичний вимір. Ми ви-несли на громадське обговорення постанову Кабміну про впрова-дження Міжнародного класифі-катора функціонування. Він дає змогу подивитися не лише на фізичні причини недоступності, а також на те, чи хоче людина працювати, яким є її функціо-нування. І створити умови, щоб людина, яка прагне працювати, могла це зробити, – поділилася пані Супрун. – Це революцій-ний крок. Ми будемо дивитися на інвалідність не як на медичний діагноз, а як на рівень функціону-вання. Це потрібно, щоб не лише давати якісь пільги, а допомогти

людині функціонувати повноцін-но: працювати, мати доступ до громадського транспорту та всі ті ж права, що мають й інші грома-дяни. Сподіваюся, до кінця 2018 року ми приймемо Міжнародний класифікатор функціонування.

На захід прийшли люди з інва-лідністю, батьки маленьких дітей та всі, хто бажає зробити місто комфортнішим, ніж воно є зараз. Адже інклюзивний простір – це

інтерес кожного, незалежно від стану здоров’я та способу життя. Окрім того, Форум інклюзивності був приурочений до Міжнарод-ного дня людей з інвалідністю (3 грудня) та до другої річниці за-снування ініціативи Доступно.UA, що виступила його організатором.

– За рівнем доступності пер-шість поділяють Львів і Вінни-ця, – розповів співзасновник Доступно.UA Дмитро Щебетюк. – У Києві потроху відбуваються змі-ни, влада відкрита та ініціює певні проекти. Найбільше нас гальмують підземні переходи і метро, які пе-реривають доступність у столиці. Ми перевіряємо на доступність і заклади, а також знімаємо відео, як пересуватися містом із задо-воленням.

На форумі організаторка «Ігор Нескорених» Аліна Фролова поділи-лася успішним досвідом формуван-ня української команди та її участі на іграх у Торонто, Володимир Висоцький розповів про принципи інклюзивного дизайну публічних просторів, перекладач жестової мови Ігор Бондаренко – про шляхи подолання бар’єрів для глухих. Та-кож були презентовані громадські проекти щодо роботи з людьми з обмеженими можливостями.

Марія КАТАЄВА

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282) 17

Фото Олексія ІВАНОВА , Бориса КОРПУСЕНКА та Віктора ПІСКУНОВА

дня на Майдані Незалежності представники Благодійного фонду лива Україна» з Запоріжжя провели незвичну акцію. З картону та ва вони побудували «Щасливий будинок», щоб показати, що власні вки та родинне тепло потребують діти-сироти з інвалідністю по всій ні.

На 25-му щорічному благодійному ярмарку Charity Bazaar пред-ставники понад 40 посольств пригощали киян національними стравами та пропонували придбати місцеву продукцію.

в’язку з погодними умовами учора столичні комунальники обро-яли протиожеледними матеріалами вулично-дорожню мережу, отуари, зупинки громадського транспорту. До роботи залучили 158 иниць снігоприбиральної техніки.

ФОРУМ

Простір комфорту Простір комфорту й доступності й доступності

Юрій КОСТІН, письменник

Його впізнавали на вулицях, зупиняли, щоб сфотографу-ватися, попросити автограф. Намагався нікому не від-мовляти, розписувався на клаптиках паперу й обгорт-ках від шоколаду, посмі-хався. Проте коли у розмові лунало слово «Кузнєчик», посмішка зникала.

Сергй Іванов не любив, коли його називали «Кузнєчиком», хоча більшості глядачів великої країни запам’ятався саме у ролі юного лейтенанта Олександрова з відо-мого фільму Леоніда Бикова «У бій ідуть одні «старики». Набагато більше йому подобалися асоціації із іншим образом — Ларіосика з «Днів Турбіних». Можливо, тому, що в цьому фільмі Іванов, власне, грав самого себе — трохи кумед-ного, дещо наївного та світлого душею підлітка, світосприйняття якого ще не спотворили «свинцеві мерзоти» життя. А можливо, тому, що тоді він уперше (і, на жаль, востаннє) опинився в оточенні такої кількості неймовірно тала-новитих колег.

Із Сергієм Івановим, майбутнім популярним кіноактором і народ-ним артистом, ми позайомилися ще за шкільних років, коли разом відпочивали у піонертаборі «Сосно-вий бір» під Києвом. А по-справж-ньому здружилися, відвідуючи динамівську секцію фехтування на Печерську, де легендарний тре-нер Семен Якович Колчинський гартував майстерність не одного чемпіона світу й Олімпійських ігор.

Спорт — це сконцетроване у просторі та часі віддзеркалення реального життя, що дає уявлення про справжній характер людини. Сергій входив до юнацької збір-ної шаблістів «Динамо», де мені

довірили бути капітаном, і на фех-тувальній доріжці демонстрував усі особливості своєї непересічної натури — надмірну іноді розхри-станість і майже дитячу довір-ливість, абсолютну нездатність хитрувати чи вчинити підлість, а водночас готовність якоїсь миті зібратися й вибухнути неймовір-ною флеш-атакою, вирвавши у суперника перемогу. На змагання часто приходив його батько Петро Федорович — кремезної стату-ри чоловік у масивних окулярах і неодмінному чорному костюмі. Літературознавець за фахом і поет за покликанням, він тоді посідав доволі відповідальну посаду у цен-тральному партійному апараті й немало тішився спортивним уподобанням сина.

Узагалі за всіма формальними ознаками мій товариш відповідав сумнівному статусу мажора (за часів нашої юності цей вислів практично не вживався, говорили простіше: «батьків синок»). Адже мав бать-ка-начальника, матір — відомого науковця-хіміка, а дід Сергія по лінії матері, Михайло Андрійович Товстобрюх, був знаним київським професором, автором підручника з української мови, за яким навчалося не одне покоління вітчизняних фі-

лологів. Проте все це жодним чином не позначалося ні на характері, ні на зовнішності Іванова-молодшого. Він відзначався щирістю у стосун-ках, завжди був готовий озватися посмішкою на дружнє слово, одя-гався доволі скромно, тижнями не знімаючи затерті до дір (тоді вони ще не вважалися модним аксесу-аром) джинси. До того ж Петро Федорович через деякий час мусив полишити партій-ну посаду: він став на захист режисе-ра Юрія Іллєнка, якого через фільм «Криниця для спраглих» почали звинувачувати в націоналізмові. Такого партійним функціонерам тоді не прощали.

Доросле життя розвело наші з Сергієм стежки творчого само-ствердження. Доки я освоював ази практичної журналістики у моло-діжній газеті, Сергій набув фаху актора й одразу почав зніматися. Зустрічаючись із ним час од часу, я із задоволенням констатував, що, поринувши у світ кінематографа, мій товариш анітрохи не змінив-ся, не піддався впливу амбітної

богемності і зіркової зверхності. Все ті ж щирість, простота у спіл-куванні, довірливість усміхнених очей. Звичайно, він, як і кожний із нас, не був янголом. Помилявся в оцінках людей, не завжди міг притлумити недоречну емоцій-ність та легковажність. Досить сказати, що перший його шлюб проіснував лише три місяці.

Дев’яності роки покраяли не лише його плани, чорною смугою перекреслили творче життя. Вироб-ництво на кіностудіях сягало точки замерзання, фільми не знімалися, достойної роботи для кіноакторів годі було шукати. Чимало колег Іванова по фільму «У бій ідуть одні «старики» та інших стрічках не витримували іспиту бездіяльніс-тю, кидалися у сумнівний бізнес, полишали країну, іноді спивалися, поповнюючи ображений життям гурт «збитих льотчиків». Та й сам Сергій, чого гріха таїти, не раз

ризикував зірва-тися у фатальне піке. Але не зір-вався, втримався.

Наприкінці 90-х ми несподі-вано зустрілися в Кабінеті Міністра фінансів України Ігоря Мітюкова, до якого я завітав у газетних спра-

вах. Виявилося, що Ігор і Сергій — друзі дитинства, були сусідами та росли в одному київському дворі. Іванов розраховував на підтрим-ку друга в реалізації задуманого ним проекту. Таємниці із задуму робити не став.

– В Україні безліч старовинних споруд — родових маєтків, фор-тець. Лише замків понад 5 тисяч, – промовляв мій товариш із непри-таманною йому раніше емоційні-стю. – І кожний оповитий власною легендою — героїчною, трагічною чи романтичною. Уявляєш, який те-

лесеріал можна зняти, включивши до документальної стрічки ігрові фрагменти за участі акторів!

Того вечора я дізнався чимало цікавого. І про палац у Качанівці, де Микола Гоголь уперше прочитав присутнім свого «Тараса Бульбу». І про відважну доньку князя Острозь-кого Беату, яка змусила татар зняти облогу Дубно. І про жорстокого ка-пітана Другета, котрий велів через зраду живцем замурувати власну доньку у стінах Ужгородського замку. Іванов не приховував, що готовий формувати творчу групу і рушати у відрядження.

Оскільки наша зустріч відбу-валася за лічені години до нового року, на столі у затишній кімнаті відпочинку міністра незабаром з’явилося все, що традиційно су-проводжує наближення до свята. Але Сергій, хоча й весело прого-лошував тости, до спиртного не торкався, навіть шампанського не пригубив. Я зрозумів, що «какавка» (так він жартома називав каву з коньяком, на яку раніше часто запрошував друзів до улюбленого бару) залишилася у минулому.

Сергій Іванов устиг зняти першу частину омріяного телесеріалу. А в 1998 році, нарешті, перервалася смуга його акторського безробіття – на екрани вийшов фільм «Дві Юлії» із Сергієм у головній ролі. Побачивши мене в день прем’єри, переможно вигукнув замість при-вітання: «А українське кіно все ж таки існує!»

Зимовим вечором 2000-го лі-карі робитимуть марні спроби оживити його серце, що раптово зупинилося. Прощатися з ним до Будинку кіно, звідки рушав у вічність під традиційні оплески мій товариш, я не пішов. Хотів запам’ятати його живим — таким, яким бачив востаннє: веселим, піднесеним, переможним.

Таким він і досі постає перед очима.

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282) ІМЕНА 9

реклама

Сергій Іванов устиг зняти першу частину омріяного телесеріалу. А в 1998 році, нарешті, перервалася смуга його акторського безро-

біття – на екрани вийшов фільм «Дві Юлії» із Сергієм

у головній ролі

Крізь терни щасливої долі Крізь терни щасливої долі

Купити газету «Вечір-ній Київ» можна у мережах «Союздру-ку», «Київоблпресі» (Київська обл., Жи-томир, Житомирська обл.), поштових відді-леннях Києва та області.

ЛИШЕ14 грн

на місяць

Кадр із фільму «Дні Турбіних»Кадр із фільму «Дні Турбіних» Кадр із фільму «У бій ідуть одні «старики»Кадр із фільму «У бій ідуть одні «старики» Кадр із фільму «Загін особливого призначення»Кадр із фільму «Загін особливого призначення»

Микола ПАЦЕРА

Зустрічаючись із такими активни-ми жінками, мимоволі дивуєшся: звідки у них стільки енергії, фанта-зії, натхнення? Адже доля змусила покинути рідну домівку на Донбасі й шукати житло та роботу в столи-ці… Серед них – Ірина Воротнікова, переселенка, ділова жінка і гро-мадська діячка.

У Донецьку молода родина Воротнікових оселилася 1992 року і мешкала до 15 липня 2014-го. Була власна справа, трикімнат-на квартира в центрі міста, побудували дачу. Спочатку Ірина заснувала туристичну агенцію «Арго» – організовувала поїздки земляків до теплих країв, а чоловік був її помічником, займаючись одночасно євроремонтами.

Згодом Воротнікови першими в регіоні почали організовувати практику в Болгарії для студентів декількох місцевих вишів (до них потім долучилася молодь із Харкова, Луганська, Сімферополя). Через деякий час Ірина вирішила розширити свою ді-яльність і з 2010 року влаштовувала зимові конференції для викладачів, науковців та студентів у Словаччині…

– Останнім заходом стала поїздка ди-тячого танцювального ансамблю «Верес»

із Донецька на міжнародний фестиваль у Грецію вже під час військових дій на Дон-басі, – пригадує Ірина Воротнікова. – Її готували ще з зими, тож скасувати просто не могли. Хоча не всі батьки погоджувалися відпускати дітей. Поїздка дійсно видалася екстремальною – автобус перевіряли на всіх блок-постах, а потім даішники на маршруті. Але все пройшло добре, і діти влаштували для батьків звітний вечір, на якому розпо-відали, як тепло їх приймали у Греції. А от у самому Донецьку вже було неспокійно. Щодня більшало вояків зі зброєю, серед яких було багато явно не слов’ян, почалися погро-ми. Особливо запам’яталося, як буквально рознесли гіпермаркет «Метро». Наприкінці липня 2014 року два ранки поспіль ми про-кидалися від автомат-них черг – це і стало останнім аргументом для нашого від’їзду з Донецька.

Спочатку зупини-лися у батьків Ірини у Звенигородці. Сподівалися, що незабаром у Донецьку все владнається. Але минали дні за днями, а ситуація лише погіршувалася. Існувати без роботи жінка не могла, тож погодилася переїхати до Броварів на про-позицію ГО «Київська школа рівних мож-ливостей», з якою плідно співробітничала ще в Донецьку. Знайомі допомогли знайти

маленьку квартиру. Згодом сім’я вирішила перебратися до столиці.

– Звісно, проти нашої квартири в Донецьку, яка стоїть пустою, житло значно скромніше, але для мене головне не кількість метрів, а те, що в Києві знайшла хороших друзів і цікаву ро-боту, – каже Ірина. – Завдяки роботі у громад-ських організаціях познайомилася з головою правління Національної ради жінок України Людмилою Порохняк-Гановською, головою правління Федерації жінок за мир в усьому світі Тетяною Коцебою, директором Центру сім’ї «Родинний дім» Галиною Козловою та багатьма іншими непересічними особистостя-ми. Плідно співпрацюємо з головою правління ГО «Школа рівних можливостей» Ларисою

Колос, її виконавчим директором Іриною Конченковою, а також педколективами шкіл № 187 та № 318, де вті-лили декілька цікавих проектів.

Оскільки громад-ська робота не дає

засобів для існування, Ірина Воротнікова зайнялася бізнесом. Вона створює оригі-нальний одяг, використовуючи українські вишивки та орнаменти.

– А ще я повернулася до туризму – разом із київською фірмою організовую поїздку творчих дітей на міжнародний фестиваль у польському місті Закопане в січні наступного

року, – ділиться планами Ірина Воротнікова. – Також співпрацюю зі школами за проек-тами, спрямованими на відновлення миру на Донбасі. Зокрема збираємо книжки для дітей, які мешкають у так званій сірій зоні. 25 листопада традиційно взяли участь у акції «16 днів проти насильства». Є ще чимало цікавих задумів. Головне – не зациклюватися на тому, що з переселенням руйнується доля, а знаходити сили та можливості налагодити життя на новому місці.

Влада міста всіляко допомагає біженцям із Криму та Донбасу, які прибули до Києва, адапту-ватися у нових умовах і відчути себе потрібними.

Буквально з перших днів окупації російськими «ввічливими людьми» Кримського півострова сотні місцевих мешканців, які не змирилися з анексією, покинули рідні домівки і виїхали на тимчасове проживання до Києва. Для їх прийому розпорядженням КМДА від 19 березня 2014 року було створе-но міський координаційний центр із вирішення питань щодо розміщення та життєзабезпечення переселенців. А невдовзі, з початком бойових дій на Донбасі він зайнявся і аналогічними проблемами біженців із Донецької та Луганської областей. Спочатку Центр розміщувався в приміщенні Департа-менту соціальної політики на проспекті Космонавта Комарова, 7. З перших днів роботи його фахівці працювали мало не цілодобово, щоб знайти хоча б тимча-сові помешкання і допомогти якомога більшій кількості переселенців. За їх направленням людей поселяли в сана-

торіях Департаменту охорони здоров’я КМДА «Ластівка» та «Салют», а також у корпусах відомчих баз відпочинку «Супутник-1», КП «Київпастранс» у Пущі Водиці та КП «Київський метрополітен» в селі Літки.

Одночасно з цим міська влада зай-мається й соціальним забезпеченням переселенців. На виконання розпоря-дження уряду, ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій з цією метою було створено регіональний штаб.

«Відповідно до «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» до Єдиної інформаційної бази даних вне-сено понад 156 тисяч осіб, у тому числі

32 594 – дітей, 77 851 – осіб працездат-ного віку, 4 455 – осіб з інвалідністю, 37 974 – пенсіонерів, – повідомила «Вечірці» заступник директора Де-партаменту соціальної політики КМДА Світлана Назаренко. – За при-значенням або відновленням соціальних виплат до нас звернулось понад 118 тисяч громадян. За наданням щомі-сячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату ЖКП, вперше щомісячна адресна допомога призначена більш як 70 800 родинам. Також, відповідно до «Порядку використання коштів, що надійшли від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним особам», її одержало близько 630 осіб на загальну суму понад 842 тисячі гривень».

Окрім побутової та фінансової допо-моги, з метою соціальної підтримки та забезпечення доступу до послуг за місцем проживання внутрішньо переміщених осіб, фахівцями Департаменту соці-альної політики постійно проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота у місцях компактного проживання пе-реселенців за адресами: Голосіївський район – вул. Кустанайська, 6 (гуртожи-ток), де проживають 61 дорослий та 17 дітей; Дарницький – вул. Тростянецька, 5, кв. 3 (соціальна квартира «Асперн»), у якій мешкають 2 дорослих та 1 дитина; Дніпровський – вул. Хоткевича, 27-а (44 дорослих та 11 дітей); Оболонський – КП «Київпастранс», вул. Юнкерова, 9/13 (65 дорослих, 15 дітей) та пансіонат «Джерело», Пуща-Водиця, вул. Курортна, 4 (142 дорослих, 76 дітей); Подільський – дитячий санаторій «Ластівка», вул. Дач-но-Білицька, 28 (18 дорослих, 3 дітей); Святошинський – вул. Львівська, 25 (29 дорослих, 4 дітей); Шевченківський – дитячий спеціалізований санаторій «Са-лют», вул. Гоголівська, 26/28 (48 дорослих та 9 дітей).

Микола ПАЦЕРА

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282)ВІЙНА І МИ18

З початку анексії Автономної Республіки Крим та проведення антитерористичної опе-рації до столичної служби зайнятості звер-нулися за допомогою в працевлаштуванні 7,5 тисячі мешканців Донецької та Луган-ської областей, а також АР Крим.

«З початку анексії АР Крим та проведення антитеро-ристичної операції кількість громадян, що звернулися до столичної служби зайнятості, сягнула 7,5 тисячі – це мешканці Донецької та Луганської областей, а також АР Крим, зокрема 6,5 тисячі громадян, які отримали довідку про взяття на облік», – розповіли «Вечірці» у Київському міському центрі зайнятості.

Водночас, столична служба сприяла працевлаштуванню 2,2 тисячі внутрішньо переміщених осіб.

Для вирішення питань переселенців, що шукають роботу, та вимогам роботодавців, фахівці КМЦЗ організо-вують професійне навчання та підвищення кваліфікації.

За їхнім на-правленням про-фесійне навчання проходили понад 0,7 тис. безробіт-них відповідної категорії. Для відкриття власної справи одноразову допомогу отрима-ли понад 0,1 тис. внутрішньо пере-міщених осіб.

«Переселенці, як й інші категорії незайнятих громадян, реалізовують себе у різних сферах ді-яльності, здебільшого роботу шукають по спеці-альності або у сфері діяльності, в якій вже мають відповідний досвід. Якщо таких вакансій немає, то наші фахівці можуть запропонувати інші варіанти за суміжними спеціальностями», – підкреслили у центрі зайнятості.

Разом з тим, для зареєстрованих ВПО Київський міський центр зайнятості постійно проводить проф-орієнтаційні семінари, тренінги, міні-ярмарки вакан-сій, презентації роботодавців та ін. Для всіх бажаючих соціальні партнери служби зайнятості організовують семінари в інформаційно-консультаційному центрі, які анонсуються на офіційному сайті КМЦЗ.

ЛЮДИ ТА ДОЛІ

Співпрацюю зі школами за проектами, спрямованими на відновлення миру на Донбасі. Зокрема збираємо книжки для дітей, які мешкають у так зва-

ній сірій зоні.

До Єдиної інформаційної бази даних внесено понад

156 тисяч внутрішньо пере-міщених осіб, у тому числі

32 594 – дітей, 77 851 – гро-мадян працездатного віку,

4 455 – людей з інвалідністю, 37 974 – пенсіонерів

Оптимістка та ділова жінкаОптимістка та ділова жінка

Тепло спільного домуТУРБОТАСтоличною

службою зайнятості працевлаштовано 2,2 тисячі переселенців Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282) МЕДИЦИНА 19

Олександр ПИРЛИК

Проблема дитячої нар-команії лежить у досить банальних речах – перена-вантаженості у навчанні, не-сприйнятті з боку однолітків і близьких, а також нереалі-зації мрій та бажань. Про це розповів доктор медичних наук, професор Юрій Пакін.

– Чи змінилось «обличчя» наркоманії за роки незалеж-ності?

– Останнім часом соціальний портрет наркозалежної людини кардинально змінився. Якщо ще 20 років тому наркозалежність асоціювалася з чимось брудним, не розторопним, і, як раніше говори-ли, «пригальмованим», то зараз у більшості випадків наші пацієнти це цілком успішні у своїй сфері, а подекуди надзвичайно талано-виті, молоді люди. Наприклад, кілька років тому в нас лікувався 20-річний хлопець. Він досконало

знав дві мови, напам’ять читав величезну кількість віршів, грав на кількох музичних інструментах і... вживав наркотики. При чому він сам говорив, що усвідомлює усю шкідливість їх, але вже не може відмовитись.

– Як виявити, що дитина нарко-залежна?

– Найпопулянішими серед під-літків наркотиками є так звані психостимулятори. Вони приско-рюють процес мислення, швидко знімають тугу, сонливість, підви-щують мотивацію та працездат-ність, комунікацію, покращують настрій, часом, навіть фізичну силу. Тому першим симптомом, я б назвав кардинальне відхилення від «норми». Тобто, якщо ваша дитина завжди була замкнутою, малоговіркою, і вмить стала таким собі «живчиком», у вас є привід задуматись. Це ж правило працює і навпаки, якщо з весе-лого хлопця чи дівчини дитина перетворюється на мовчазну тінь. Також існують й зовніші симпто-ми. Це: розши-рені чи звужені зіниці, спрага, уповільнення чи прискорення при спілкуван-ні. Кардинальна зміна кола дру-зів та інтересів – це повинно вас насторожити.

– Ви сказали, що наркоманія «помолодшала». На вашу думку чому так сталося?

– Для багатьох мої слова будуть дивними, але у переважній біль-шості випадків виною усьому є депресія. Можливо, я скажу дещо парадоксальну річ, але підліткова депресія виникає на фоні застарілої системи освіти. Усі батьки хочуть, щоб їх діти були розум-ними та всеобізнаними.

Але давайте подиви-мось на це з іншого боку. В сучасних школах мало не щороку додаються все нові й нові предмети. Я наголошую: додаються – старі нікуди не зникають. Якщо раніше у нас було по 5-6 уроків, то зараз нормою є 7-8. А потім дитина йде на додаткові курси чи репетиторів, особливо це стосується майбутніх випускників, а потім ще кілька годин проведе за комп’ютером. У ре-зультаті мозок лише за один день отримує настільки величезну кіль-

кість інформації, що під час сну просто не здатен її всю обробити. Виникає хронічна втома, а отже й психологічний дискомфорт. І

як це не прикро, але наркотики дуже ефективно борються з таким станом.

– Чомусь людство звикло лікувати хвороби, а не по-переджати їх...

– Так, наркоманія не виклю-чення. Мушу зазначити, що ця проблема лежить не лише у пло-щині медицини чи наркоторгівлі, а скоріш є загальною для суспіль-ства і держави, адже стосується і здорового населення також. Нам легше відправити наркозалежного на лікування, аніж створити умови для того, щоб він навіть не думав приймати подібні речовини.

Візьмімо Україну: в нас були революції, війна на сході, постій-не підвищення цін. Громадяни

втратили почуття впевненості й стабільності. Постійний страх за майбутнє призводить до невро-зів, а згодом і до депресій, а там і вживання алкоголю чи наркотиків зовсім поряд. Якби наші співвіт-чизники мали можливість для ре-алізації своїх талантів, захоплень, гадаю проблеми з наркоманією було б менше.

– Які ваші рекомендації щодо попередження дитячої нарко-манії?

– Я вже наголошував, що по-трібно, насамперед, створити такі умови, аби діти навіть не думали спробувати наркотики. Батьки повинні більше спілкуватися з ними, цікавитися чим вони захо-плюються, спробувати зрозуміти їх. Тобто реагувати на будь-які зміни у поведінці нащадка, але разом з тим не бути занадто нав’язливими.

Якщо вже трапилось так, що дитина спробувала накротичні засоби, не треба робити з цього величезну трагедію, а тим паче «сімейний» скандал. Дізнайтесь, що слугувало причиною, просто поговоріть по душам. Сходіть ра-зом до фахівця, який дасть пораду щодо подальшого лікування.

Олександр ПИРЛИК

Наступного року стартує медична реформа. Зміни торкнуться первин-ної медицини: українцям доведеть-ся підписувати з лікарями договори про медичне обслуговування – декларації. «Вечірка» детальніше спробувала дізнатися про зміни.

Найпримітнішою зміною у реформі є те, що відтепер ми більше не прив’язані до лікаря за місцем проживання. Пацієнт може вибрати того фахівця, який працює ближче, або кому більше довіряє. Щоб під-твердити свій вибір, доведеться оформляти декларацію.

Документ підписується у двох екземплярах – один залишається у вас, другий – у медич-

ному закладі. У декларації вказуються дані про пацієнта і про людину, яку слід попере-джати, якщо здоров’я хворого погіршується. Так само в документі лікар повинен указати свої дані, контактний номер телефону та адресу, за якими можна зареєструватися на прийом. Усю інформацію в декларацію вносить лікар або медсестра.

Дані, які потрібно буде вказати: паспорт, стать, дата народження, номер телефону та електронна пошта, фактична адреса та адреса прописки, ІНП.

Декларацію слід підписати з сімейним лікарем або терапевтом. Діти також потре-бують декларації з педіатром – її повинні підписати батьки. Цей договір потрібен для того, щоб Міністерство охорони здо-ров’я знало, скількох людей приймає лікар і скільки потрібно заплатити за це. Так, за кожного пацієнта, з яким він підпише за-

явку, лікарня отримає 370 гривень на рік, за дітей і пенсіонерів – у два рази більше. Один лікар може підписати до 2000 декларацій.

Потім дані про пацієнтів вводять до електронної системи охорони здоров’я e-health. Це буде реєстр пацієнтів, лікарів та медичних закладів.

– З часом ми перей-демо на електронні рецепти та електронні медкарти, – пояснює в. о. міністра охоро-ни здоров’я Уляна Супрун.

У міністерстві радять вибрати того лікаря, якого пацієнт добре знає і який лікував раніше. Якщо такого немає, можна по-цікавитися у знайомих чи звернутися до місцевого відділу охорони здоров’я. Там розкажуть, які лікарі працюють у вашому районі. Інший варіант – просто звернутися до будь-якого медичного закладу та позна-йомитися ближче.

Секретар громадської ради при Міністер-стві охорони здоров’я Євген Гончар на своїй сторінці у соцмрежі дав кілька порад щодо вибору лікаря. Найпростішими є відгуки знайомих або людей, яким ви довіряєте. І останній пункт, який, мабуть, є найваж-ливішим – компетенція. Оскільки пацієнт не може об’єктивно оцінити професійність фахівця, Євген Гончар ра-дить поставити йому декілька запитань: «Однозначно, що лікар повинен бути прибічником доказової

медицини, все інше – це шаманізм, а не медицина».

Реформа передбачає, що лікарі будуть змагатися за пацієнтів, адже від їх кількості буде напряму залежати заробіток медиків. У кого більше відвідувачів, той більше й зароблятиме.

Якщо ж з якихось при-чин ваш лікар чимось вас не влаштує, або ж, напри-клад, зі зміною місця проживання вам просто незручно у нього спостері-гатися, можна без проблем підібрати іншого, уклавши новий договір. Також ви можете поскаржитися на нефахового медика, звер-

нувшись до Національної служби здоров’я – новоствореного контролюючого органу.

Водночас експерти відзначають один не-долік майбутньої реформи. Може трапитися

так, що лікарів на всіх не вистачить, адже, за різ-ними даними, в Україні

існує нестача квалі-ф і к о в а н и х медпраців-ників на рівні

30-50%.

РЕФОРМА

Якщо ще 20 років тому нар-козалежність асоціювалася з чимось брудним, не розтороп-ним, і, як раніше говорили, «пригальмо-ваним», то зараз у більшості випадків наші пацієнти це цілком успішні у своїй сфері, а подекуди надзвичайно талано-

виті, молоді люди

За кожного пацієнта, з яким лікар підпише заявку, лікарня отримає 370 гри-вень на рік, за дітей і пенсі-онерів – у два рази більше. Один лікар може підписати

до 2000 декларацій

Звідки у школярів Звідки у школярів недитячі залежностінедитячі залежності

Лікуємося по-новому: де, коли, як?

ров я. Там арі працюють у вашому іант – просто звернутися ичного закладу та позна-. дської ради при Міністер-в’я Євген Гончар на своїй жі дав кілька порад щодо айпростішими є відгуки дей, яким ви довіряєте. який, мабуть, є найваж-тенція. Оскільки пацієнто оцінити професійність ончар ра-му у у у у у ууууууууууууууь: щоути зової

у б здоровореного контролюючого органу.

Водночас експерти відзначають один не-долік майбутньої реформи. Може трапитися

татттт к, що лікарів на всіх не вистачить, адже, за різ-ними даними, в Україні

існує нестача квалі-ф іфффффф к о в а н и хмедпраців-ників на рівні

30-50%.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Сорок років тому Валерій Борзов і Людмила Турищева стали най-красивішою спортивною парою не лише України, а й цілого світу. Своє шлюбне життя вони розпочали у «зоряний» час, як були олімпій-ськими чемпіонами (він — бігун, вона — гімнастка). Цей чудовий союз двох сердець — прекрасна ілюстрація справжніх почуттів двох сильних особистостей.

Своє рубінове весілля колишні чемпіони відзначатимуть 10 грудня: за традицією, Валерій Пилипович має подарувати сво-їй коханій букет білих троянд, замовити «рубіновий» бенкет у ресторані, а ввечері проглянути сімейний архів (фото та відео-зйомки минулих років).

— Нас обвінчав спорт, — говорить Валерій Борзов. — Заочно ми були знайомі давно. Читали один про одного, чули по радіо, бачили по телевізору. А особисто познайо-милися завдяки тренеру. Він якось підійшов до мене і сказав: «Валерій, зверни увагу: ось та дівчина ще незаміжня, але серйозна». Саме таку я й хотів собі знайти. Це сталося під час спортивних змагань у Монреалі. Подробиць уже не пам’ятаю. Здається, Людмила Іванівна перша мені натякнула: мовляв, пора вже «вносити пропозиції».Тому що я захоплювався спортом, а про ті «пропозиції» забув…

Як дізналась «Вечірка», Валерій Пили-пович захоплювався бігом, починаючи ще з чотирьох років. Спочатку організовував гонки із песиком Тузиком, далі — у змаган-нях з дворовими хлопцями і навіть з автомобілями, що рухалися по сусід-ній вулиці. Перші спортивні досяг-нення проявив у 12-річному віці, коли тренувався у дитячо-юнацькій спортивній школі (ДЮСШ). Через декілька років став трира-зовим чемпіоном Європи серед юніорів.

Основу спринтерського успіху заклав перший тренер — Борис Войтас, який зму-шував робити досить дивну вправу: бігти з паперовою трубочкою у зубах. Якщо вона була зім’ята, це означало, що спортсмен перенапружувався. Річ у тому, що напруга на обличчі передається на м’язи шиї та

плечей, а відтак частина енергії витрачається да-ремно. Завдяки цим та іншим при-йомам Борзов досяг високих результатів під час забігів на ко-роткі дистанції. Він швидко розвіяв міф про непереможність ямайських, африканських та афроамериканських легкоатлетів. Зав-дячуючи новій тактиці на 100-метрівці, завоював п’ять олімпійських медалей, у тому числі й дві золоті.

«Зірковий час» спортсмена пробив у Мюнхені. На Олімпі-аді-72 йому вдалося зробити неможливе — здобути перемогу на двох спринтерських дистанціях. Україн-ський прапороносець першим подолав не лише 100-метрівку. На

200-метрівці перед фінішем несподівано для всіх він обігнав американців. «Я, мабуть, єдиний, хто виконав заповіт колишнього радянського генсека Микити Сергійовича Хрущова: «догнати і перегнати» Амери-ку», — резюмував із посмішкою Валерій Пилипович.

У грудні 1977 року відомий спринтер одружився з Людмилою Турищевою — чо-

тириразовою олімпійською чемпіонкою зі спортивної гімнастики.

— За що я полюбила Борзова? За чесність, спокій, впевненість у своїх силах і блакитні очі, — зізналася Людмила Іванівна. — Ми познайомилися задовго до Монреальської Олімпіади. Але тоді зустрічалися дуже рідко. Через постійні тренування і змагання не вистачало часу навіть на навчання. А ось там, у Монреалі, я вже твердо знала, що після закінчення Олімпіади завершу свої спортивні виступи. Тому, коли Валерій запропонував піти в кіно (в олімпійсько-му селищі був кінотеатр), я подумала: «А чому ні?». З цього все й почалося. Потім ми зустрілися ще раз, довго говорили. Але саме тоді, в Монреалі, подивилися один на одного іншими очима…

Сьогодні у сімейному «арсеналі» Борзова й Турищевої — 14 олімпійських медалей та дві пари полковничих погонів. Але най-ціннішими скарбами були і залишаються донька та трійко внучат — Ілля, Тимофій і Єгор, які проживають у канадському місті Торонто.

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282)КИЇВ І КИЯНИ20

Архітектору Миколі Кульчинському призначено довічну міську стипендію

Столична влада прийняла рішен-ня призначити довічну міську стипендію ви-

датним діячам культури і мистецтва

Миколі Івановичу Кульчинському, архітекторові, члену Національної спілки архітекторів України. Під-писано відповідне розпорядження КМДА № 1502 (https://kyivcity.gov.ua/news/56676.html).

Виконання цього розпоря-дження не потребує додаткових фінансових витрат, оскільки в бюджеті міста Києва на 2017 рік передбачені кошти на виплату 27 довічних міських стипендій видат-ним діячам культури і мистецтва на суму понад 1 млн грн.

Нагадуємо, що призначення таких грошових винагород видат-ним діячам культури і мистецтва засвідчує їхні видатні особисті досягнення та гарантує подальшу підтримку міської влади.

У столиці можуть з’явитися сквер «Канадський» і парк «Муромець»

На засіданні постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики депутати погодили низку перейменувань столич-них топонімів.

Зокрема пропонується перейме-нувати: вул. Анрі Барбюса на вул. Василя Тютюнника, пров. Панфі-ловців на пров. Йова Борецького (Печерський р-н), Московський міст на Північний міст (Обо-лонський р-н). Також депутати погодили присвоєння безіменній площі, обмеженій вул. Жилян-ською, Великою Васильківською та Фізкультури, назви «Троїцька».

Окрім того, упорядковано назви деяких зелених зон міста. Зокрема пропонується найменувати сквер між вул. Жилянською, Королен-ківською і Тарасівською іменем Димитра Пешева, присвоїти скве-ру на вул. Січових Стрільців, 27 назву — «Канадський», переймену-вати сквер Андрія Іванова між вул. Михайла Омеляновича-Павленка і Бутишевим провулком на сквер «Латвійський», уточнити назву «Парк відпочинку Оболонь в уро-чищі Наталка», а саме – дати йому назву «Парк Наталка», перейме-нувати парк «Дружби Народів» на парк «Муромець». Окрім того, було погоджено повернення Комсо-мольському масиву історичної назви «Північно-Броварський» та мікрорайону Чапаївка – історичної назви «Віта-Литовська».

Відповідні найменування мають також розглянути на пленарному засіданні Київради.

ДОСЬЄ «ВК»

Своє рубінове весілля колишні чемпіони відзначатимуть 10 грудня: за традицією, Валерій

Пилипович має подарувати своїй коханій букет білих троянд,

замовити «рубіновий» бенкет у ресторані, а ввечері проглянути

сімейний архів

«Нас обвінчав спорт» «Нас обвінчав спорт»

«ЛЮДМИЛА БОРОТИМЕТЬСЯ ДО СМЕРТІ В БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ»

Людмила Турищева народилася 7 жовтня 1952 року у Грозному. По-чала захоплюватися гімнастикою в 1965 році. На Літніх олімпійських іграх 1968-го стала олімпійською чемпіонкою у складі збірної СРСР. Домінувала майже в усіх міжнарод-них змаганнях, виграла чемпіонат світу у 1970 і 1974 роках, чемпіонати Європи 1971 і 1973-го, Кубок світу у 1975-му. У командних змаганнях на Олімпіаді виконувала вправи під

марш Ісака Дунаєвського з фільму «Цирк», а в абсолютних — під музику Франца Ґроте із фільму Die Frau meiner Träume.

«Залізна Турі» вражала всіх своїм олімпійським спокоєм. Осо-бливо це проявилось під час Кубку світу 1975 року, що проходив на лондонському стадіоні Вемблі. Тоді глядачів сильно вразив гучний ляск зламаного металевого гаку, яким були закріплені троси для підтримки брусів. Вони буквально розвалилися й упали на землю відразу після того, як спортсменка завершила зіскок на землю. Гімнастка привітала суддів і спокійно зійшла з помосту, навіть не озирнувшись на залишки пошкодженого снаряду. Ви-грала абсолютну першість і золото у кожній вправі. Згодом, через багато років Турищева розповідала, що в ту мить пам’ятала лише

одне — завершити вправу й «прилипнути». Тренер Владислав Растороцький так характеризував свою ученицю: «Людмила боротиметься до смерті в будь-якій ситуації».

«10 СЕКУНД — ЦІЛЕ ЖИТТЯ» Валерій Борзов народився 20

жовтня 1949 року у місті Самбір (Львівщина). Перший міністр спорту України у 1990–1997 роках. Народ-ний депутат України 3-го і 4-го скли-кань. Заслужений майстер спорту, володар орденів Дружби народів, «Знак Пошани», князя Ярослава Мудрого V ступеня. Автор 4 книг на спортивну тематику, винаходу. Розмовляє англійською мовою.

Борзов прославився тим, що привніс у легку атлетику «розум-

ний» біг: у ході змагання працюють не тільки ноги, а й голова. Міг прийняти рішення за лічені долі секунди, змінюючи швид-кість у залежності від ситуації на біговій доріжці. Коментуючи цей стиль, один німецький журналіст писав, що раніше розмов не було про якусь тактику на 100-метрівці, оскільки на такій короткій дистанції спортсмен не встигає перебудуватися. Але українець зруйнував стереотип і зіштовхнув темношкірих су-перників із п’єдесталу.

� ДВА ОЛІМПІЙСЬКІ ЧЕМПІОНИ ВІДЗНАЧАЮТЬ СВОЄ РУБІНОВЕ ВЕСІЛЛЯ

ІЗ ВИСТУПІВ УЧАСНИКІВ

Леонід КРАВЧУК, перший всенародно обраний Президент України:

– Нагадаю, 17 березня 1991 року тодішній президент Росії Горбачов провів всесоюзний референдум щодо збереження СРСР як оновленої Федерації, і 73 відсотки українців проголосували

за це. Та коли ми побачили, що цей союз стає все гіршим, то зуміли переконати народ у тому, що для збереження нашої історії, культу-ри, самобутності потрібна незалежність. І нам вдалося на засіданні Верховної Ради, в якій тоді було 280 комуністів, а нас – демократів усього 45, 24 серпня 1991 року також переконати їх проголосувати за Акт проголошення незалежності України. Але цього не визна-ла жодна країна світу, мотивуючи тим, що українці підтримали референдум за існування СРСР. Тоді я порушив питання про наш референдум щодо незалежності. Ми знову переконали більшість де-путатів, а згодом і народу та провели його. Він дав Президенту і на-роду України віру в те, що цього разу незалежність здобули надовго. Проте без Біловезької угоди СРСР міг залишитися, і Україна в ньо-му, тож його довелося розвалити, щоб втілювати ідею незалежності. І зараз я постійно пропоную провести Всеукраїнський референдум про входження України до НАТО, яке підтримують зараз понад 70 відсотків наших громадян. Ми повинні заручитися цією безпековою силою, щоб мирно творити дійсно незалежну державу, знаючи, що маємо надійний захист. Всі глобальні питання суспільного життя народ має вирішувати сам.

Віктор ЮЩЕНКО, третій Президент України:

– За час свого існування від Київської Русі, напевно, не було покоління українців, які не прагнули б своєї державності і не здобували її хоча б на кілька діб чи навіть годин. Тому наша

незалежність становить не 26 років, а вимірюється століттями. Так трапилося, що 1239 рік став трагічним для київської Русі, і вона втратила свою владу. Потім декілька сотень років у нас не було влас-ної держави, і лише всередині ХVII століття з’явилися основи нової держави завдяки Мазепі, Брюховецькому, Дорошенку. Від листопа-да 1917-го до серпня 1991 року Україна шість разів проголошувала незалежність, із яких п’ять разів її забирали, що є великою трагеді-єю. Деякі протрималися добу – у 1939 році 42 години, чи три доби, як у 40-му. І коли в 1991 році вшосте проголосували за незалеж-ність, яка триває досі, то це є однією з величних подій української нації минулого століття. Це – наше воскресіння, хоча становлення незалежної держави є дуже складним, особливо в нинішніх воєнних умовах. Але цього разу ми повинні утримати волевиявлення народу в 1991 році, зрошене кров’ю революцій на Майдані.

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282) ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ 21

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет Украї-ни, проголосивши його як «верхо-венство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зно-синах». Потім була «Революція на граніті» – мирна акція студентів, які, зокрема, вимагали від ВР УРСР не підписувати новий союзний договір та прийняти закон про референдум щодо самостійності України.

Демократичні процеси в нашій країні наростали – особливо після провалу серпневого 1991 року «путчу» в Москві, нашвидку орга-нізованого Державним комітетом з надзвичайного стану (відомого як російський «ГКЧП»), що став останньою спробою «законсерву-вати» Радянський Союз.

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила історичний документ – Акт проголошення незалежності України. У ньому говорилось, що, зважаючи на смер-тельну небезпеку, яка нависла над

Україною у зв’язку з державними переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення, вихо-дячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декла-рацію про Державний суверенітет

України, Верховна Рада УРСР уро-чисто проголошує незалежність та створення самостійної дер-жави – України із неподільною і недоторканою територією та верховенством своєї Конституції і законів. За цей Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів, фактично затвердивши існування нової світової держави – України.

Також Верховна Рада ухвали-ла постанову «Про проведення Всеукраїнського референдуму в питанні про проголошення неза-лежності України» – всенародного голосування з метою визначен-ня ставлення наших громадян до Акта проголошення незалежності України. Бюлетень референдуму містив текст цього документа і запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».

«Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України!– йшлося у зверненні до громадян. – Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її – тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, твор-цями своєї держави, будівниками «власної хати», де панують «своя правда і сила, і воля».

Референдум пройшов у всіх 27-ми адміністративних регіонах України: 24-х областях, Автономній республіці Крим та 2-х містах зі спеціальним статусом. У голосу-ванні взяли участь 31 891 742 ви-борці, або 84,18 % тих, хто мав таке право. За підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32 % тих, хто брав участь у голосуванні.

Крок назустріч Крок назустріч незалежностінезалежності

Референдум пройшов у всіх 27-ми адміністра-

тивних регіонах України: 24-х областях, Автоном-ній республіці Крим та 2-х містах зі спеціаль-

ним статусом

Микола ПАЦЕРА

Днями в Національному педагогічному університеті імені Драгоманова відбу-лася відкрита дискусія на тему: «1 грудня 1991 року, український референдум: уроки історії для майбут-нього».

Організаторами заходу висту-пили Міжнародний центр Бал-тійсько-Чорноморських дослі-джень і консенсусних практик та керівницт во вузу. А його учасни-ками стали колишні президенти України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, а також тодішній перший віце-прем’єр уряду Російської Фе-дерації Геннадій Бурбуліс. Перший

всенародно обраний Президент України Леонід Кравчук розповів, що передувало Всеукраїнському референдуму, як відбувалося го-лосування та про значення цього документа для нашого державотво-рення. Вік тор Ющенко згадав про одвічне прагнення українського народу до самостійного державно-го устрою, логічним завершенням якого і стали події 1991 року. Генна-дій Бурбуліс відверто зізнався, що референдум 1 грудня та всенародне обрання Президента України були знаковими для розпаду радянської тоталітарної системи і створення демократичної Росії. Він, зокрема, зазначив, що події 1917-го та 1991 років в Україні тісно пов’язані, і їх потрібно розглядати нерозривно. Учасники дискусії відповіли на численні запитання присутніх.

Левко ЛУК’ЯНЕНКО,

політичний діяч, Герой

України, співавтор

Акта проголошення

незалежності України:

– Пригадую, як 23 серпня

1991 року ми – члени Народної Ради вперше зайшли

до зали Верховної Ради. Комуністи, відчуваючи свою

провину, стали лояльними до нас, тож деякі депутати

радили скористатися їх розгубленістю і прийняти

нові закони щодо розширення повноважень нашої

держави. Тоді я запропонував взагалі проголосити її

незалежною. Мене підтримала більшість і доручили

написати відповідний документ. Це було об 11.30, а

готовим він мав бути на 12-ту годину. Я взяв помічником

депутата Верховної Ради СРСР Леонтія Сандуляка,

і разом ми створили текст Акту. Коли я зачитав його

проект, то деякі депутати висловилися проти терміну

«відродження української державності», тож довелося

замінити його на «проголошення». Деякі правки внесли

й Павличко та Головатий, але загалом його передали

в Секретаріат, і наступного дня я виступив з Актом з

трибуни Верховної Ради, і він був прийнятий. Після

цього депутати активно вели пропагандистську роботу

на округах щодо проведення референдуму. Також цю

ідею підтримували у ЗМІ. Тож до 1 грудня суспільство

було вже підготовленим до голосування. Референдум

був потрібен з двох головних причин. По-перше, після

проголошення Акту про незалежність України зару-

біжні країни практично не відреагували на створення

нашої держави, мовляв, воля депутатів – це ще не воля

всього народу. Тож потрібно було показати, що він

також виступає за самостійність. По-друге, в самій

Україні треба було консолідувати народ заходу і сходу

навколо національної ідеї – самостійної і незалежної

України. Тож коли люди це усвідомили, і понад 90

відсотків громадян проголосувало за незалежність,

нас відразу ж признали і в світі – першими привітали

Канада і Польща, а потім пішла ціла хвиля визнання.

ЯК ЦЕ БУЛО

Уроки для прийдешніх поколінь

Микола ПАЦЕРА

1 грудня країна відзначила 26-ту річницю проведення Все-українського референдуму, на якому понад 90 відсотків наших громадян, котрі взяли в ньому участь, проголосува-ли за підтримку Акта проголошення незалежності України.

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ: «Ми зробили першу в Радянському Союзі персональну енциклопедію»

– Пам’ятаю, як Микола Бажан день і ніч редагував статті Україн-ської Радянської Енциклопедії. Ба-

гато хто каже, що вона не витримує іс-

питів часу, стала відповіддю нашої партійної еліти на появу за кордоном «Енциклопедії українознавства» Во-лодимира Кубійовича. Звісно, там є оціночні моменти, цензура. Але сам факт появи цієї праці був зна-чимий – чи не вперше в Україні так системно і послідовно працювали над енциклопедією.

Наш Інститут літератури НАНУ тоді ж завершував роботу над шевченків-ською енциклопедією. Це була перша в Радянському Союзі персональна енциклопедія. За безпосередньою вка-зівкою ЦК КПРС та Михайла Суслова видання було заборонено називати енциклопедією, бо не було ще пуш-кінської енциклопедії. Його назвали «Шевченківський словник».

Колосальною справою стала також робота над «Енциклопедією україноз-навства», що здійснювали емігранти за кордоном. Далі вони взялися за енциклопедію української діаспори. Це все також наш національний на-буток. Маємо чимало багатотомних енциклопедичних видань з унікаль-ним матеріалом, наприклад, «Літопис української повстанської армії».

Нещодавно ми завершили шести-томну «Шевченківську енциклопе-дію», аналогу якої сьогодні немає в Європі. У них є енциклопедії Данте, Гете, Міцкевича. Але вони переважно носять інформаційно-довідковий характер, зосереджені на фактах, персоналіях, назвах. «Шевченківська енциклопедія» – це ґрунтовні статті, міні-монографії про кожен його твір, літературний чи малярський, ото-чення, переклади, увічнення пам’яті. Створили й електронну версію – «Пор-тал Шевченка».

ПАРК КУЛЬТУРИ22 Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282)

Марія КАТАЄВА

Із 2013 року розпочалася робота над понад 30-том-ним виданням, що систе-матизує сучасні достовірні наукові відомості про розвиток людської цивілі-зації та внесок Укра-їни у світову історію й культуру. Наразі побачив світ перший том (А–Акц).

Хто ми є, звідки прийшли, ким і чим можемо пишатися – відповіді на ці запитання у короткій і зрозумілій формі по-кликана дати Велика Українська Енциклопедія (ВУЕ). Це джерело знань і орієнтир. Її важливість складно переоцінити. За попе-реднім планом, до енциклопедії увійде 70 тисяч слів-гасел, що розкажуть про поняття з різних галузей знань, географічні об’єк-ти, предмети, важливі персоналії, документи, явища і події.

– Критерії відбору слів-гасел визначалися в кожній з категорії знань. А їх у нас 27, згідно з поді-лом науковців за державною атес-тацією ВАК. Загальними для усіх є

поширеність і сталість вживання, актуальність, смислова вага та історичне значення, – розповіла директор «Енциклопедичного видавництва» Алла Киридон. – Наприклад, добираючи персо-налії, ми враховували знаковість постаті, її важливість для України та світу.

Хоча підтримка публікації ВУЕ затверджена указом Президента

України, справа рухається повіль-но. Кошти поки що дали лише на один том (програма «Українська книга», за якою видається ВУЕ, цього року не працювала), а ДНУ «Енциклопедичне видавництво» взагалі залишили без приміщен-ня. Науковці зізнаються – умови ненормальні, над статтями пра-цюють вдома, дистанційно.

– Сьогодні читачі різняться. Комусь ближче друковане видання й лінійне читання. Інші, яких ми називаємо «цифрові аборигени», це переважно молодь, читають серфінгово і сканувально в Інтер-неті. Хтось звик переглядати ін-

формацію похапцем у транспорті на мобільному телефоні. Ми хоче-мо охопити всіх, тож створюємо кілька версій, – пояснює доктор соціальних комунікацій Тетяна Крайнікова, що займалася кон-цепцією контенту е-ВУЕ.

Друкована академічна вер-сія є традиційною. Статті в ній компактні, містять дефініцію, історичну довідку, список лі-тератури. Електронна версія не дублюватиме друковану. Статті в ній будуть більші за обсягом, а зміст інтерактивний – читач змо-же одразу перейти до потрібного розділу. Основну інформацію доповнять цікаві факти та цита-ти, аудіо, відео, ілюстрації. Крім того, на е-ВУЕ з’являться статті, які через брак місця не увійшли до друкованих томів, – усього їх заплановано близько 100 тисяч.

Енциклопедія йде в онлайнЕнциклопедія йде в онлайн� ЦЬОГОРІЧ ЗАПУСКАЄТЬСЯ ВЕБ-ПОРТАЛ ЗІ СТАТТЯМИ ПРОВІДНИХ НАУКОВЦІВ

ПРЯМА МОВА

ДУМКИ ВГОЛОС

Ярослав ЯЦКІВ, астроном, академік НАН України, член редколегії «Енциклопедії сучас-ної України»:

– Якщо ми, освітяни та науковці, в незалежній Україні можемо чимось реально похвалитися, то це підготовка енциклопедій. Маємо видані енциклопедію історії України та десятки інших тематичних енциклопедій, довідники різних ре-гіонів держави... Вони репрезентують нашу країну у світі. Ми стаємо як справжня нація, яка має свою енциклопедичну справу і дозріла до Великої Укра-їнської Енциклопедії.

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історич-них наук:

– В енциклопедії мають бути відображені всі галузі знання. І добре продуманою проблематика

історії, а особливо вітчизняної. Сьогодні активно ведеться інформаційна гібридна війна, що стосу-ється української історії, яку хочуть відібрати у нас ще з ХVІІ століття. Багато хто навіть почав вірити у «колиску братніх народів». Тому важливо написати ясно і зрозуміло про історичних діячів: що вони зробили для країни доброго, а що поганого.

Богдан ЧЕРВАК, перший заступник голови Держкомтелерадіо України:

– Проект матиме колосальне значення не тільки для сучасного покоління, а й для майбутнього. Це виклик перед українською нацією, яка має показати усьому світові, а передовсім самим спів-вітчизникам, що вони здатні подивитися на те, що їх оточує, своїми очима, а не європейськими чи московськими.

і

у -ка ло ть пе-

ДОВІДКА

� У 1955–1984 роках у Нью-Йорку випущено уні-кальну багатотомну «Енци-клопедію українознавства» за редакцією В. Кубійовича.

� У 1959–1965 роках видано першу в історії нашого на-роду Українську Радянську Енциклопедію у 17-ти томах.

� У 1964–1967 вийшов Укра-їнський Енциклопедичний Словник у трьох томах.

� У 1990-х було здійснено переклад та адаптацію до української проблемати-ки EUROPEDIA. Головним редактором проекту став філософ Мирослав Попович.

� Нині найбільшим енци-клопедичним проектом в країні, який реалізується з постанням незалежності, є Енциклопедія сучасної України.

Інгредієнти: квасоля – 500 гр., цибуля – 1 кг., часник – 3 зубчики, оливкова олія – 2 ст.л., томатна паста – 1-2 ст.л., солодка паприка – 1 ст.л., сіль та перець.

Приготування: квасолю краще замочити на ніч. Наступного дня можна приступати до приготування пребранаца. Заливаємо квасолю чистою водою та відварюємо до готовності, додавши сіль у самому кінці. Коли квасоля буде майже готова, ріжемо ци-булю тонкими півкільцями.

Розігріваємо у пательні трохи оливкової олії (в оригінальному рецепті олії дуже багато, але ми готуємо дієтичний варіант). Обсмажуємо нашатко-вану цибулю, додавши солодку паприку та перець.

Додаємо до цибулі відвар з-під квасолі. Тушкуємо цибулю у відварі впродовж приблизно п’яти хвилин. Додаємо до цибулі товчений часник і томатну пасту. Перемішуємо, тушкуємо ще хвилину.

У вогнетривку посудину, змащену олією, шарами викладаємо квасолю і цибулю (хоча їх можна просто змішати ще у сковорідці). Заливаємо квасолю власним відваром так, щоби рідина покривала її на палець.

Відправляємо пребранац у розігріту до 190 °С духовку запікатися протягом ще приблизно години.

За цей час квасоля стане зовсім м’якою і просо-читься ароматом цибулевого соусу. Подавати можна відразу після приготування. Однак помічено, що пребранац стає особливо смачним наступного дня.

Про татуювання Винахідники нового засобу

для діабетиків заявили, що за допомогою нової технології татуювання може подати сигнал про небезпеку хворому на діа-бет. Речовина, яку застосовують для нанесення малюнка, в складі має речовини, які світяться в разі, якщо рівень глюкози в крові хворого знижується до критичного рівня. На жаль, лю-дям поки такі татуювання не роблять: досліди провели тільки на щурах. Однак досліджувачі впевнені, що ця технологія буде мати успіх. Важливим нововве-денням є також те, що «розум-ний малюнок» залишається між клітинами в рідкому вигляді. Це фактично ключовий момент, так як глюкоза дуже швидко перетворюється в енергію, і її рівень в клітинах може бути набагато нижче, ніж в організмі в цілому, і сигнал небезпеки в такому випадку був би по-милковим.

Церква, як не дивно, зовсім не проти татуювань. Більш того, на даний момент існує понад 100 офіційно зареєстрованих асоціацій християнських тату-ювань, які з радістю пропону-ють свої послуги з нанесення на шкіру біблійних сюжетів і канонічних текстів. Для тих, у кого буде бажання, існує та-кож чудова послуга «освятити татуювання».

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282) 23АСОРТІ

7 грудня – Катерини (Великому-чениці Катерини). В Україні святу Катерину шанували з давніх часів, ставлення до неї було особливим: довірливим і житейським. Неви-падково Катерини називали свя-том «дівочої долі». Сподіваючись на розуміння й допомогу святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб та злагоду в сім’ї. На Кате-рини вже приходила справжня зима з морозами і снігом, тому й говорили: Прийшла Катерина – ховайся

під перину. Як на Катерини холодно, то

буде голодно.

8 грудня вшановується пам’ять папи римського Климента I, який належав до числа 70-ти апостолів. У народі говорили, що Климент приводить із собою сувору зиму. Існувало безліч цікавих прикмет для цього дня. Наприклад, вважа-лося, що не можна починати роботу після сніданку – трудитися 8 грудня було потрібно саме натщесерце. Якщо сніг іде, то літо дощо-

вим буде.

9 грудня – Георгія Побідоносця, Єгорія, Юрія холодного, Юріїв день. Одна з легенд мовить, що Георгій

переміг страшного змія – дракона. На честь цієї події й запроваджено свято. Який день на Юрія, така й зима. Дівчата цього вечора ходили слухати у колодязі: якщо вода не хвилюється, спокійна – і зима тиха та тепла. А якщо чути клекіт – че-кай сильних морозів та заметілі.

10 грудня – Романа. У народі святий Роман був широко відомий як цілитель і помічник у лікуванні жіночих хвороб. Йому молилися про те, щоб випробувати радість материнства. Горобці дружно цвірінькають

– чекай тепла.

13 грудня – Андрія (Святого апостола Андрія Первозванного). У цей день жінки намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти, а молоді дівчата збавлялись всі-лякими ворожіннями. Мабуть, тому й говорили: «На Андрія – дівкам надія». У цей день молодь збиралася на вечорниці. Парубки шукали собі пари, бо вважалося, що якщо наречену обрати на Ан-дрія, то такий вибір буде найбільш вдалим.

Кішка вилизує хвіст, лапи і тіло – чекай ясного морозного дня.

виставки

ПУЛЬС СУСПІЛЬСТВА

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Укра-їнський інститут національної пам’яті та ТЦ «Globus» презенту-ють мистецький проект Антона Логова «Серцебиття». Він є спро-бою мистецького осмислення подій Євромайдану, прагнення до змін, заглиблення в незриме як для очей, так і для фото- й телеоб’єктивів явище консоліда-ції суспільства, що вловлюється лише на рівні відчуттів та емоцій.

ХАРАКТЕР МІСТА

У Nebo Art Gallery (вул. Дра-гомирова, 14) презентували творчий проект Софії Рунової «Міста» за грантом Президента України. Проект присвячено містам різних регіонів України, багатим на історичні та культурні події, таким як: Київ, Чернігів, Львів, Косів, Івано-Франківськ, Чернівці, Одеса, Харків, Запо-ріжжя, Дніпро. Кожному з них відведено окрему роботу, що містить знакові лінійні ритми з картографії, на які накладено більш детально промальовані елементи архітектури, а також відображає настрій та індиві-дуальний характер міста, ство-рюючи багатогранні аркуші з символічним та образним на-повненням.

концерти

ХРОНОЛОГІЯ ВСЕСВІТУДовженко-Центр спільно

з Британською Радою та H2D представляють лондонського електронного музиканта, продю-сера та генетика Макса Купера з аудіовізуальним перформансом «Emergence», що відбудеться 8 грудня о 21.00 у рамках серії вечірок Selector Live. Макс Купер викарбував особливе місце для себе у музичній індустрії як ми-тець, що створює мультисенсорні шоу, у яких експериментальна танцювальна музика межує із cаунд-артом і візуальним мисте-цтвом задля наочнішого зобра-ження наукових явищ.

ВІДЕНСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ЕКСПРЕС

8 грудня щ 19.00 піано-салон «Bechstein» запрошує на перед-новорічний «Vienna Musical Express», який пройде в про-сторі сучасної фортепіанної

фабрики. На вас чекає музич-на подорож в світ романтич-них образів Відня XVIII-XIX століть, сучасний римейк ав-стрійської музичної вітальні, зачарує тріо: голос, скрипка і фортепіано. Виконавці – молоді і дуже яскраві музи-канти, котрі проводять свою активну концертну діяльність не тільки в Україні, але і в багатьох країнах світу. Андрій Павлов – скрипка, Олена Кужелева – со-прано, Роман Лопатинський – фортепіано.

театр

ЧОЛОВІК НАРОЗХВАТ 8 грудня о 19.00 у Жовтне-

вому палаці йтиме комедія «Чоловік нарозхват». Мрія ге-роїні, яку звуть Поліна, ось-ось має здійснитися: нарешті вона знайшла більш-менш забез-печеного чоловіка, який може легко оплачувати всі її потреби. Але як тільки вона відправ-ляється з ним до Франції, то дізнається, що насправді її ге-рой – одружений. Аби жорстоко помститися йому, Поліна вирі-шує розповісти його дружині про все, що між ними було. Тут і починається найцікавіше. Спектакль сповнений гумору, танців і комічних ситуацій. Глядач знаходиться в постій-ній напрузі, тому що сюжет робить несподівані повороти, які складно передбачити.

кіно

«ДИХАЙ» Країна: Велика Британія Режисер: Енді Серкіс У ролях: Ендрю Гарфілд, Клер

Фой, Дайана Рігг, Едвард Спелірс, Х’ю Бонневілль

Тривалість: 1 год. 57 хв. Вікові обмеження: 16 років Реальна історія красивого і

талановитого чоловіка Робіна Ка-вендіша, який зі своєю дружиною Діаною дуже люблять пригоди. Але їх життя змінюється, коли він виявляється паралізованим після поліомієліту.

«ЗА ПРІРВОЮ У ЖИТІ»

Країна: США Режисер: Денні Стронг У ролях: Ніколас Холт, Зої

Дойч, Кевін Спейсі, Сара Полсон, Хоуп Девіс, Віктор Гарбер

Тривалість: 1 год. 46 хв. Вікові обмеження: 16 років Історія про те, як народився

Холден Колфілд, герой куль-тового для багатьох поколінь роману «Над прірвою в житі», і як його автор – Джером Се-лінджер –став видатним пись-менником Америки, і як обрав дивовижну долю.

АФІШАПРОГНОЗ ПОГОДИ

Хмарно, дощ зі снігомАтм. тиск 746Вітер (м/с) 1,7

Вологість повітря (%) 98

Відчувається +1о

четвер, 7.12

+2о

Ясно

Атм. тиск 746Вітер (м/с) 3,1

Вологість повітря (%) 77

Відчувається +2о

п’ятниця, 8.12

+4о

Мінлива хмарність

Атм. тиск 743Вітер (м/с) 3,3

Вологість повітря (%) 80

Відчувається +2о

субота, 9.12

+5о

Хмарно, невеликий дощАтм. тиск 749Вітер (м/с) 4,3

Вологість повітря (%) 92

Відчувається +5о

неділя, 10.12

+8о

ТРАДИЦІЇ

СМАЧНОГО!

Готуємо пребранац по-сербськи Рецепт пребранаца простий і доступний для будь-якої сім’ї. Основні інгредієнти для цієї страви це біла квасоля (але підійде і чер-вона) та багато цибулі. Саме цибуля надає готовій страві неповторний яскравий смак. Пребранац готується досить довго, але, повірте, результат вас приємно вразить. На-віть дивно, наскільки смачною може бути звичайна запечена квасоля. Страва пісна, але дуже ситна.

ЦІКАВО

Як доглядати за дзеркалом У кожному домі є дзер-кало, або кілька. Вони не тільки дарують нам відображення себе, а й прикрашають інтер’єр та візуально збільшують простір у будинку. Вони бувають маленькими та великими, круглими та прямокутними, але їх поєднує одне – за ними потрібно доглядати. «Вечірка» поділиться з вами кількома секрета-ми, які знадобляться в повсякденному догляді за дзеркалами.

Вішати дзеркало потрібно в місці з хорошим і рівномір-ним освітленням. Але не можна вішати його там, куди падають прямі сонячні промені – дзер-кало потьмяніє. Для «профілактики» чи-

стоти дзеркала промивайте його холодною водою з невеликим додаванням білизняної синьки або чаю. Щотижня протирайте

дзеркало ватою, змоченою в горілці або одеколоні чи непо-трібних парфумах. Не забувай про куточки – їх зручніше обро-бляти косметичною паличкою.

Після миття протирайте дзеркало паперовою серветкою. Якщо дзеркало дуже бруд-

не, змішайте склянку води зі столовою ложкою нашатирного спирту та зубним порошком (його потрібно додавати до консистенції густої сметани). Нанесіть цю суміш на дзеркало та протріть м’якою ганчіркою. Після цієї процедури, поверхню потрібно протерти паперовою серветкою. Плям від мух можна по-

збутися протерши дзеркало спочатку шматочком сирої ци-булі, а потім м’якою ганчіркою і папером.

— Ще пам’ятаю, як ми з ку-мом заспівали «В кінці греблі», а ось як під греблею опинилися, не пам’ятаю.

* * * — Батьку, чорнило дорого

коштує? — Ні, синку. — Чому ж тоді мама так обу-

рюється, що я розлив чорнило на килим?

* * * — У тебе совість є так пізно

повертатися додому? Я вже шість годин не сплю, тебе че-каю, — вичитує дружина чо-ловікові.

— А я шість годин сидів у барі, аби ти заснула.

перемога в бою

держава на заході Азії

великий хи-жак родини

котячих

вузький і довгий

спортивний човен

коштовний камінь

маленька Ірина

другий за площею острів

антильських островів

британський письменник політик

багоркатапульта великого розміру

м’який широ-кий диван

рухомий ґудзик

висловлю-вання

скляні на-мистинки для вишивання

живе за чужий кошт

головний убір заміж-ньої жінки

(стар.)

видовище, вистава

дворянське звання

ступінь досконалості

у мистецтві бою

бойові дії військ

гармаш (військ, іст.)

«Гаргантюа і Пантаг-рюель» –

автор

насичена солями вода

солоних озер

здатність протистояти

чоловіче ім’я (найбільший)

заплетене волосся

лепеха, татарське

зілля

карликовий буйвіл

нота

рішення суду

дочка Зевса (міф.)

вірменська лютня

угорський поет та

громадський діяч

укр. телеві-зійний канал

експорт товарів за нижчими цінами

майно, що дають за

нареченою

Вечірній Київ | 7 грудня 2017 року | №48 (19282)В КІНЦІ НОМЕРА24

Засновник: Київська міська радаВидавець: КП «Вечірній Київ»Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 рокуВ. о. головного редактораМаксим Філіппов

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-бТелефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93E-mail: vk1906@ukr.netПередплатний індекс: 37607

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 234-21-84, 234-27-39Факс: 235-61-48 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел. 235-23-34Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газе-ти. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Газета в газеті» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 58280 Заг. наклад: 96 000.

Читайте нас в Інтернеті: www.vechirniykiev.com.ua

АНЕКДОТИ

ОВНАМ слід чітко визна-читися з новим світоглядом, де основними принципами

є висока мораль, набожність. Те що наснажувало раніше уже є пе-режитком минулого.

ТЕЛЬЦІ, ваша духовна ди-наміка дуже інтенсивна, міняються життєві цінності,

релігійні погляди, йде прогрес в особистому житті, сімейне багат-тя полум’яніє. Якщо з кар’єрою не таланить, хай їй грець!

БЛИЗНЮКИ. Взаємна симпатія, сексуальний потяг плюс співзвучність духовних

уподобань – ось фундамент для побудови міцного союзу.

РАКИ – здоров’я і робота це сфера, де ваші капітало-вкладення дадуть хороші

дивіденди. Працюйте сумлінно з творчим натхненням, тоді конку-ренти, які намагаються підсидіти вас будуть обеззброєні.

ЛЕВИ на романтичній хви-лі. Якщо особа викликає

симпатію, надихаючи на романтичне кохання, сміливо про-явіть ініціативу і подружіться з нею.

ДІВИ, самореалізація в сі-мейних царинах нині най-продуктивніша. Хазяйнуйте,

упорядковуйте побут, фінансуйте домочадців, створюйте комфорт-ну психологічну ауру в домі. Не діставайте близьких за дрібну не-охайність, а станьте їм мудрим порадником та благородним на-ставником, це гарантія надійного тилу.

ТЕРЕЗИ, рух – це життєвий рушій, акумулятор пози-

тивних вражень, джерело енергії і здоров’я, шанс змінити долю на краще.

СКОРПІОНИ випромінюють харизматичні флюїди,

огортаючи магічною аурою оточення, тож узяти в сердечний полон того, хто сподобався, труд-нощів не складе. Нині ви обирає-те, замовляєте музику і самі ж платите.

СТРІЛЬЦІ, преображення на внутрішньому рівні в ак-

тивній фазі. Ви духовно ево-люціонуєте, завойовуючи симпатії оточення, розширюючи коло до-стойних друзів, яскраво демонстру-ючи особисту силу, впливовість, принциповість.

КОЗЕРОГИ, якщо опи-нилися в тенетах таємного захоплення, де секс і гроші

правлять балом, майте на увазі, його коріння тягнеться з карміч-ного минулого, цей Амур запро-грамований до 25 грудня.

ВОДОЛІЇ в фаворі у силь-них світу цього. Розумно користуйтеся тими привіле-

ями, високим професіоналізмом та особистими чарами для розквіту бізнесу, відбудови кар’єри. В мис-тецтві зав’язати міцні дружні сто-сунки з впливовими фігурами вам не складе труднощів.

РИБИ прикуті ланцюгами обов’язків до сім’ї, роботи, де грядуть пертурбації. Рва-

ти їх безглуздо. Піклуйтеся про рідних, трудіться на благо кар’єри, тут ваше покликання, романтичний стимул, місце реалізації талантів, джерело життєвих сил.

Астролог Любов ШЕХМАТОВА

ГОРОСКОП 11 – 17 грудня

Склала Оксана БАРКІНА

СКАНВОРД

ПОРАДИ КИЇВ І КИЯНИ ФОТОВЕРНІСАЖ

Фото Павла ПАЩЕНКА