ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

ШУЛЬГА СВІТЛАНА ЯРОСЛАВІВНА

УДК 81–115=161.2=111] 81′37′ 367.4

ДИСЕРТАЦІЯ

СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРЕМІЙ

УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ: ЗІСТАВНО-

ТИПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Галузь знань «035 Філологія»

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,

результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

___________________/С. Я. Шульга/

Науковий керівник: Кононенко Ірина Віталіївна, доктор філологічних наук,

доцент

Івано-Франківськ, Одеса – 2019

2

АНОТАЦІЯ

Шульга С. Я. Семантико-синтаксичні особливості паремій

української та англійської мов: зіставно-типологічний аспект. – На

правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

(доктора філософії) за спеціальністю 10.02.17 – порівняльно-історичне і

типологічне мовознавство (035 – філологія). – Міжнародний гуманітарний

університет, Міністерство освіти і науки України, Одеса, 2019.

У дисертації досліджено особливості реалізації семантико-синтаксичної

структури паремій української та англійської мов у межах зіставного аналізу

її структурних компонентів, семантики та функціонування. Такий підхід до

паремійного фонду індоєвропейських мов, зокрема української та

англійської, підтверджує наукову новизну запропонованої розвідки, адже у

ній вперше здійснено зіставне дослідження семантико-синтаксичних

особливостей паремійних одиниць на матеріалі англійської й української

мов; розглянуто етапи формування пареміології у досліджуваних мовах;

комплексно зіставлено й описано семантико-структурні особливості

досліджуваних паремійних одиниць; установлено специфіку

лінгвокогнітивних відношень у межах паремійного корпусу обох

зіставлюваних мов.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її висновки становлять

суттєвий внесок у розробку проблеми структурних та функційних

особливостей паремійних одиниць кожної з досліджуваних мов. Отримані

результати можуть бути інтерпретовані як внесок у розвиток загального і

порівняльного мовознавства, лексикографії, у загальну теорію пареміології,

оскільки дослідження спрямоване на виявлення ізоморфних та аломорфних

3

рис щодо організації семантико-синтаксичної структури паремій у мовах, що

зіставляються.

Досліджений матеріал підтвердив практичне значення дисертації, яка

поглиблює здобутки зіставної типології, фразеології, граматики мови, теорії

та практики перекладу, а також етнолінгвістики та лінгвокраїнознавства.

Досягнуті результати, спостереження та висновки можуть бути використані в

нормативних курсах зі вступу до мовознавства (розділи “Лексика і

фразеологія”, “Фразеологія”, “Граматика”); загального мовознавства (розділи

“Етнолінгвістика”, “Компаративістика”, “Проміжні рівні мови”); основ

зіставного мовознавства (розділи “Лексико-семантичні системи мов”,

“Фразеологія”, “Зіставний синтаксис”); порівняльної типології української та

англійської мов (розділ “Лексика і фразеологія”);

У першому розділі «Теоретичні та методологічні засади дослідження

українського та англійського паремійних корпусів» розкрито сучасний стан

ідентифікації паремії як базового об’єкта пареміології, окреслено набір

функційних та семантичних характеристик паремійної одиниці, розглянуто

низку класифікаційних підходів до паремійного фонду української та

англійської мов.

Послуговуючись та підсумовуючи точки зору відомих мовознавців щодо

природи паремії, узагальнено та запропоновано власне тлумачення її

значення, а також виокремлено її релевантні ознаки. Таким чином, паремія у

дослідженні виступає основним об’єктом пареміології й визначається як

мікротекст лаконічної форми.

Простежено логіко-семантичний підхід щодо вивчення паремійної

структури обох мов та виявлено домінування причиново-наслідкових,

умовно-наслідкових, часових, а також відношень наслідкового паралелізму

явищ, стану, дій у пареміях української та англійської мов. Проте в

українському паремійному фонді продуктивними виявлено допустові

відношення у межах структурної організації паремій.

4

З метою цілісного розуміння структурної організації паремійної одиниці

української та англійської мов запропоновано ґрунтовні та поетапні

методологічні принципи, стосовні такого роду праць. Матеріалом

дослідження слугувала фіксація, що налічує понад 3000 прикладів паремій

українською та англійською мовами, дібраних із лексикографічних джерел.

Запропоновано комплексну методику аналізу паремійних одиниць

української та англійської мов у зіставному аспекті, що охоплює поетапний

опис алгоритму дослідження. Два етапи дослідження включають: а) на

першому етапі з лексикографічних джерел шляхом суцільної фіксації було

створено фактологічну базу; окреслено термінологічний апарат зіставного

дослідження, згідно з яким під паремією у дисертації маються на увазі

прислів’я, які характеризуються структурною, змістовою й комунікативною

завершеністю. Вони можуть уживатися самостійно й контекстуально

відповідно до мовленнєвої ситуації; б) на другому етапі шляхом аналізу

структурних відмінностей паремійних одиниць, визначено особливості їхньої

предикативності, лексичного наповнення, а також семантико-синтаксичної

співвіднесеності у межах українського та англійського паремійних фондів.

У другому розділі «Семантико-синтаксичний вимір української та

англійської паремії» запропоновано комплексний порівняльний аналіз

специфіки організації семантико-синтаксичної структури паремій обох мов,

що досліджуються, проведено класифікацію паремійних одиниць щодо

суб’єкта та предиката висловлення, виявлено міжмовні семантико-

синтаксичні співвідношення одиниць, які зіставляються.

Компоненти, що беруть участь у творенні семантико-синтаксичної

структури паремії, репрезентують її обліґаторний склад, забезпечуючи

граматичну елементарність висловлення. Серед них: суб’єкт, предикат,

актанти-поширювачі реченнєвої структури паремійної одиниці. Дослідження

засвідчило, що інтерес викликають випадки неелементарності семантико-

синтаксичної структури паремії обох мов, що породжує її

5

поліпредикативність, яку, у свою чергу, визначено як різновид додаткової

предикації, що виникає на тлі основної та зберігає й відтворює інформаційні

відомості про будь-які компоненти паремійної структури.

За допомогою трансформаційного аналізу змодельовано валентність

основного предиката семантико-синтаксичної структури паремій обох мов та

виокремлено дво-, три- та чотиривалентні конструкції. Послідовно

розглянуто та класифіковано ускладнювальні компоненти, що реалізуються

поза межами валентної рамки основного предиката. Відповідно, увиразнено

шість типів предикації, котрі сприяють ускладненню та неелементарності

структури паремій у мовах, що зіставляються. Визначено спільні та відмінні

риси в семантико-граматичному та комунікативному аспектах. Відтворено

дві базові структурні моделі, які цілісно відображають семантико-

синтаксичну організацію паремій української та англійської мов.

Аналіз показав, що не можна залишити поза увагою функціонування

суб’єкта паремійної семантико-синтаксичної структури. Незважаючи на його

репрезентативне лексичне вираження, простежено його подібності та

відмінності, а також виокремлено ситуації, коли суб’єкт зазнає редукції,

модифікації та узагальнення з урахуванням семантичного навантаження

паремії в українській та англійській мовах. Окрім синтаксичної функції, на

реалізацію суб’єкта мають вплив комунікативна спрямованість, семантика

змісту, інформаційна мета паремійної одиниці.

Звернення до семантико-синтаксичної співвіднесеності паремій,

спрямоване на залучення фрагментів мовної картини світу, мотивувало

виокремлення трьох груп, а саме: а) абсолютні, б) часткові й в) умовні

еквіваленти. З’ясовано їхній кількісний розподіл, окреслено властиві їм

характеристики, а також описано етнокультурну своєрідність лексичного

складу семантико-синтаксичної структури паремій української та англійської

мов. Найпродуктивнішою групою визначено групу часткових еквівалентів,

6

яка охоплює паремії ідентичні за значенням й відмінні за структурою,

стилем, лексичним складом, образністю, метафоричністю.

У третьому розділі «Семантичні особливості та етнокультурна

специфіка паремій в українській і англійській мовах» проаналізовано

опозиційну та компаративну семантику паремійних одиниць в зіставному

аспекті, висвітлено процес вербалізації культурних кодів у паремійному

фонді української та англійської мов.

У дисертації репрезентовано спільні та відмінні риси окремих паремій

української та англійської мов, їхніх опозитвів, антонімів. Опозиційний

підхід окреслено як універсальний засіб структурування та впорядкування

елементів паремійного фонду обох мов, що зіставляються.

Через призму компаративної семантики здійснено структурно-

семантичний аналіз і встановлено оцінні функції паремійних одиниць

досліджуваних мов. Достовірність одержаних результатів підтверджена

кількісними підрахунками. Поглиблено теоретичні надбання про семантичне

ототожнення об’єктів, які порівнюються. У дисертації здійснено спробу

розвинути точку зору про опозиційно-компаративний характер паремій

української та англійської мов.

Зіставне дослідження не було б цілісним без урахування етнокультурної

своєрідності паремійних одиниць української та англійської мов. Простежено

універсальність та своєрідність у світосприйнятті загальних людських понять

про бідність і багатство, добро і зло, правду і брехню, розум і глупоту,

дружбу і ворожнечу та ін. Проаналізовано як матеріальне, так і духовне

життя кожного з зіставлюваних етносів, що, у свою чергу, виявило

загальнолюдські закономірності й специфіку побуту, моралі, поведінки,

світобачення, системи цінностей носіїв мови.

Зіставно-порівняльне дослідження семантико-синтаксичної структури

паремій української та англійської мов є систематизованим й узагальнює

теоретичні та практичні засади аналізу паремій у двох мовах. Отримані

7

результати компаративного дослідження створюють теоретичне підґрунтя

для звернення до паремійного фонду інших світових мов щодо комплексного

вивчення й опису психолінгвістичних, історичних, етнічних,

соціокультурних чинників розвитку й функціонування паремій. Це дає

підстави сподіватися, що відкриті перспективи наукової праці будуть

продовжені в царині лінгвістичних розвідок.

Ключові слова: паремія, семантико-синтаксична структура, предикація,

валентність, суб’єкт, предикат, еквівалент, опозиція, компаративна

семантика, культурний код.

SUMMARY

Shulga S. Ya. The Semantico-syntactic Features of Ukrainian and

English Paroemias: a Contrastive and Typological Aspect. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology (PhD), Speciality 10.02.17 –

Comparative-Historical and Typological Linguistics. – International Humanitarian

University, Odesa, 2019.

The thesis is devoted to the contrastive research of the semantico-syntactic

structure of Ukrainian and English paroemias and to the establishing of isomorphic

and allomorphic features of their functioning. The work looks at theoretical

concepts, describes terms and establishes the criteria a paroemia should meet.

Such an approach to the Indo-European languages studies, especially as to

Ukrainian and English, confirms the academic novelty of the research. Thus, the

contrastive analyses of the semantico-syntactic peculiarities of the paroemias in

Ukrainian and English has been carried out for the first time; the main stages and

8

key concepts of the paremiology development have been overviewed; the

semantico-syntactic features of the language units under analyses have been

analyzed and described thoroughly; lingo-cognitive parameters, reflection of

national, and cultural values has been established within the paremiological fund in

both languages. The methodological aspects of the comparison in Ukrainian and

English have been improved as well.

In its theoretical aspect the thesis contributes to the determination of structural

and functional peculiarities of Ukrainian and English paroemias. The obtained

results may be applied to general and contrastive linguistics, lexicography, and the

general theory of paremiology, therefore, the paper is aimed at identifying

isomorphic and allomorphic features of the semantico-syntactic organization of the

paroemias structure in comparable languages.

The practical results may deepen the achievements of comparable typology,

phraseology, grammar theories, theory and practice of translation as well as

ethnolinguistics and linguistic country studies. The observations and conclusions

may be put in use in the normative courses on Contrastive Linguistics (sections

“Lexico-semantic systems of languages”, “Phraseology”, “Contrastive Syntax”);

on Contrastive Typology of Ukrainian and English (sections “Lexicon and

Phraseology”, “Contrastive Syntax and Semantics”); on Linguistics (sections

“Lexicon and Phraseology”, “Phraseology”, “Grammar”); on General Linguistics

(sections “Ethnolinguistics”, “Comparative studies”, “Intermediate levels of

language”); in the optional courses of Cultural Linguistics; in compiling bilingual

and multilingual dictionaries; in writing diploma, master papers and theses.

The first chapter “Theoretical and Methodological Principles of the Research

of Ukrainian and English Paremiological Funds” presents the theoretical and

methodological grounds of proposed investigation; discloses the current state for

the identification of paroemia; outlines a set of paroemia unit’s functions and its

semantic characteristics; describes a number of classification approaches to the

paremiological Ukrainian and English funds by different linguists.

9

The paper employs the notion of paroemia which is regarded as the main

object of paremiology. Its interpretation and a set of relevant features have been

indicated here. Paroemia is defined as a microtext of a laconic form.

Regarding the logical-semantic structure of the paroemias in both comparable

languages, the dominance of causality, conditionality, temporal relations as well as

parallelism of phenomena, state, and actions have been noticed. However, in

Ukrainian paremiological fund the relation of assumption within the structural

organization of paroemias is highly productive in comparison with English where

such type of logical relation is unproductive.

The work describes methodological basis of empirical material selection and

analysis, the main methods of investigations, of working out and classifying the

results from the viewpoint of contrastive study. The research material includes

over 3000 samples in Ukrainian and English selected from lexicographic sources.

Underpinned by the methodological principles the research includes a step-by-step

description of its algorithm, which is a sequence of two stages.

At the first stage a factual basis was selected; the research glossary was

outlined according to which paroemia is characterized by structural, content and

communicative completeness and may be used independently or in context in

accordance with the speech aim. The second stage includes the analysis of the

structural peculiarities of the paroemias in Ukrainian and English; it is related to

their predicative character, lexical filling, as well as to the semantico-syntactic

correlation within the Ukrainian and English proverbial equivalents.

Chapter II “The Semantico-Syntactic Dimension of Ukrainian and English

Paroemias” presents a comprehensive contrastive analysis of the specifics

according to the organization of the paroemias semantico-syntactic structure in

both languages; the classification of proverbial units according to their structural

subject and predicate; an interlingual semantico-syntactic correlation between

research proverbial units.

10

In the process of work, the classification of Ukrainian and English paroemias

haі been developed in accordance with the criterium of the elementary and non-

elementary organization of their semantico-syntactic structure. The productive

examples of mono- and polypredication according to Ukrainian and English

paroemias have been specified with the help of the main structural components

such as subject, predicate, and actants which take an active part in extending the

semantic organization of paroemias. The polypredication has been defined as an

additional predication that occurs on the background of the main one; it preserves

and reproduces the information about any of the component of the paroemia units

semantico-syntactic structure.

With the help of the transformational analysis, the main predicate valence of

the paroemia semantico-syntactic structure in both contrasted languages has been

outlined, hence the two- and four-valent predicative structures have been singled

out. All extenders which do not belong to the main predicate valence framework

have been considered and classified. As a result, the thesis portrays the predicative

situations (6 ones) within the semantico-syntactic structure of the researched

paroemias. The common and distinctive features of semantic, grammar, and

communicative aspects have been determined. In the second chapter two main

proverbial structural models have been reproduced to depict all semantico-

syntactic peculiarities.

The paper suggests the description of subject functioning within the

semantico-syntactic structure of paroemias. Despite its representative lexical

expression, the similarities and differences have been traced, as well as the

situations where subject undergoes reduction, modifications, and, generalization

have been described, taking into consideration the semantics of the analysed

paroemias in both languages. In addition to the syntactic function, the subject also

depends on communicative orientation, semantics of content, and the information

purpose of a paroemia.

11

The semantico-syntactic correlation of Ukrainian and English paroemias,

aimed at attracting fragments of the language picture of the world, helps to classify

three groups of paroemias researched, namely absolute, partial, and provisional

equivalents. The paper proposes their quantitative distribution, characteristic

features, and the ethno-cultural identity of the lexical composition in accordance

with the semantico-syntactic structure of the paroemias in both Ukrainian and

English. The group of partial equivalents has been defined as the most productive

one; it includes paroemias which are identical in meaning and different in

structure, style, lexical composition, imagery, and metaphorical meaning.

The third Chapter “The Semantic Peculiarities and Ethno-Cultural Specificity

of Paroemias in Ukrainian and English” describes the common and distinctive

features of oppositional and contrastive semantic features of the language units

under analyses, depicts the verbalization of cultural codes in Ukrainian and English

paremiological funds.

The oppositional approach has been outlined as a universal tool for

structuring and organizing elements of the paremiological fund of the two

contrasted languages. There were singled out 11 common types of binary

contrasting opposition: 1) temporal opposition; 2) opposition of movement;

3) opposition of characteristics; 4) opposition of physical and social activity;

5) opposition of social type; 6) opposition of speech activity; 7) opposition of

quantity; 8) opposition of color palette; 9) opposition of state; 10) opposition of

physiological state; 11) opposition of natural state. Isomorphic features have been

outlined based on oppositions “poverty – wealth” and “intelligence – foolishness”.

The opposition “one’s – another’s” is not productive in English paremiological

fund.

Through the prism of contrastive semantics, the paroemias’ functions of

evaluation in both languages have been established. The reliability of the results

has been confirmed by quantitative analysis. In the thesis a great deal of attention

12

has been paid to a viewpoint on the oppositional-comparative nature of the

paroemias in Ukrainian and English.

The paper discloses the coincidences and differences in the light of objective,

biomorphic, spiritual, temporal, and somatic factors in the structure of the

paroemias of Ukrainian and English. The originality and universality of these

languafes’ paremiological funds was concerning to the understanding of poverty

and wealth, good and evil, truth and lies, intelligence and foolishness, friendship

and hostility have been shown. The material and spiritual life of each of the ethnic

groups has been analyzed to outline general human laws and peculiarities

concerning life, morality, behavior, worldview, the system of values of native

speakers within both contrasted paremiological funds.

The thesis opens prospects for paremiology and typological description of

proverbs. The obtained results of comparative study also give new data on the

repertoire of the semantico-syntactic functioning of Ukrainian and English

paroemias. The formulated conclusions create a theoretical and practical

significance for further comprehensive study and description of psycholinguistic,

historical, ethnic, sociocultural, developmental factors of paroemias in different

world languages.

Key words: paroemia, semantico-syntactic structure, predication, valence,

subject, predicate, equivalent, opposition, contrastive semantics, cultural code,

English, Ukrainian.

13

СПИСОК ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях України:

1. Шульга С. Я. Реалізація відношень у структурі двокомпонентних

паремій (на матеріалі англійської та української мов). Вісник

Прикарпатського університету. 2016. Випуск 44–45. C. 53 – 58.

2. Шульга С. Я. Компаративні відношення на матеріалі англійських та

українських паремій: зіставний аспект. Науковий вісник Міжнародного

гуманітарного університету. 2016. C. 137 – 139.

3. Шульга С. Я. Вербалізація концепту Житло у паремійному корпусі (на

матеріалі англійської та української мов). Наукові записки національного

університету “Острозька академія”. 2016. Вип. 63. C. 224 – 228.

4. Шульга С. Я. Ізоморфність і аломорфність паремійних фондів

української та англійської мов. Етнос і культура. Часопис Прикарпатського

національного університету ім. В. Стефаника. 2018. № 14 – 15. C. 115 – 120.

5. Шульга С. Я. Специфіка репрезентації духовних цінностей в

українських та англійських пареміях. Держава та регіони. Серія:

Гуманітарні науки. 2018. № 4. С. 118 – 124.

Статті в іноземних наукових періодичних виданнях:

6. Шульга С. Я. Семантико-синтаксичні особливості українських й

англійських паремій: зіставний аспект. Studia Ucrainica Varsoviensia.

Warszawa. 2018. № 6. C. 295 – 303.

Публікації, які засвідчують апробацію результатів дисертації:

7. Шульга С. Я. Способи відтворення паремій з англійської мови на

українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні. Каразінські

читання : Людина. Мова. Комунікація: Тези доповідей X Міжнародної

наукової конференції (Харків, 04 лютого 2011). Харків, 2011. С. 316 – 318.

8. Шульга С. Я. Паремії української та англійської мов у функціонально-

семантичному аспекті. Каразінські читання : Людина. Мова. Комунікація:

14

Тези доповідей XІІІ Міжнародної наукової конференції (Харків, 07 лютого

2014). Харків, 2014. С. 176 – 177.

9. Шульга С. Я. Фонетична оформленість пареміологічних одиниць

засобами евфонії (на матеріалі англійської та української мов). Актуальні

питання та проблеми розвитку сучасної мови та літератури: Матеріали

міжнр. науково-практичної конференції (Одеса, 19–20 серпня 2016). Одеса,

2016. С. 87 – 90.

10. Шульга С. Я. Вербалізація концепту ГРОШІ і ЧАС на матеріалі

англійських і українських паремій. Сучасні дослідження з лінгвістики,

літературознавства і міжкультурної комунікації: Матеріали

IV Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 18–19 лютого

2017). Івано-Франківськ, 2017. С. 212 – 215.

11. Шульга С. Я. Вербализация концептуальных универсалий в

паремиологическом корпусе. Актуальные вопросы филологии, лингвистики и

журналистики: Материалы международной научно-практической

конференции профессорско-преподавательского состава филологического

факультета Приднестровского государственного ун-та им. Т. Г. Шевченко по

итогам по итогам научно-исследовательской работы 2017 г. (Тирасполь,

15 мая 2017). Тирасполь, 2017. C.224 – 229.

12. Шульга С. Я. Реализация контрастивных отношений в паремиях (на

материале английского и украинского языков). Особенности обучения

иностранному языку полиязыковой личности в условиях современной

компетентностной парадигмы: Материалы междунар. научно-практической

конференции (Тирасполь, 15 мая 2018). Тирасполь, 2018. C. 47 – 50.

13. Шульга С. Я. Вербалізація духовного етнокоду у паремійному фонді

української та англійської мов. Семантика мови і тексту: Матеріали

ХІІІ Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 28–29 вересня

2018). Івано-Франківськ, 2018. С. 7.

15

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТА АНГЛІЙСЬКОГО

ПАРЕМІЙНИХ КОРПУСІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

27

1.1 Лінгвістична ідентифікація паремії як ключового об’єкта

пареміології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

27

1.2 Типологізація паремійних корпусів у сучасному українському й

англійському мовознавстві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

47

1.3 Методика зіставного аналізу паремійного фонду української та

англійської мов. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

60

1.3.1 Базові методологічні процедури зіставного аналізу . . . . . . . . . 62

1.3.2 Методика статистичного аналізу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

1.3.3 Виокремлення ізоморфних та аломорфних рис . . . . . . . . . . . . . 69

Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДІЛ 2 СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИЙ ВИМІР

УКРАЇНСЬКИХ ТА АНГЛІЙСЬКИХ ПАРЕМІЙ У ЗІСТАВНОМУ

АСПЕКТІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

71

73

2.1 Специфіка організації семантико-синтаксичної структури паремії

української та англійської мов. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

73

2.1.1 Суб’єктність як основна ознака паремійної структури в

українській та англійській мовах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

79

16

2.1.2 Спільні та відмінні ситуації редукції суб’єкта у паремійних

одиницях української та англійської мов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

85

2.1.3 Спільне та спецефічне у відношеннях між структурними

компонентами паремійних одиниць української та англійської мов

90

2.2 Предикація як спільний ідентифікатор семантико-синтаксичної

структури паремії в українській та англійській мовах . . . . . . . . . . . .

97

2.3 Семантико-синтаксична еквівалентність та унікальність

українських та англійських паремій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

109

2.3.1 Абсолютні еквіваленти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

2.3.2 Часткові еквіваленти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

2.3.3 Умовні еквіваленти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128

РОЗДІЛ 3 РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙНОЇ СПЕЦИФІКИ ПАРЕМІЙ В

УКРАЇНСЬКІЙ І АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ В АСПЕКТІ ЗІСТАВНОЇ

ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

130

3.1 Спільне та відмінне у паремійному фонді української та

англійської мов через призму опозиційних відношень . . . . . . . . . . .

130

3.2 Збіги та розбіжності паремій з семантикою порівняння в

українській та англійській мовах:. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

139

3.3 Вербалізація універсального та етноспецифічного на тлі

культурних кодів у паремійному фонді української та англійської

мов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

153

17

3.3.1 Людина як фізіологічна сутність у паремійному фонді української та

англійської мов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

155

3.3.2 Людина, час і простір у пареміях української та англійської мов . . . . 157

3.3.3 Зображення побуту у паремійних одиницях зіставлюваних мов . . . . . 159

3.3.4 Людина та світ природи у досліджуваних паремійних фондах . . . . . . 167

3.3.5 Духовні цінності у пареміях української та англійської мов . . . . . . . . 172

Висновки до третього розділу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

186

СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ . . . . . . . . . . . 222

ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224

ДОДАТОК А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225

ДОДАТОК Б. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 273

ДОДАТОК В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275

18

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

англ. – англійська мова

укр. – українська мова

п. о. – паремійна одиниця

ССМ – семантико-синтаксична модель

S – суб’єкт семантико-синтаксичної структури паремії

P1 – первинна предикація, паремійна предикативно-суб’єктна ситуація

основної предикації

P2 – втоинна предикація, паремійна предикативно-суб’єктна ситуація

вторинної предикації

Act – актант

Act2 – актанти двовалентної рамки предиката

Act3 – актанти тривалентної рамки предиката

Act4 – актанти чотиривалентної рамки предиката

Ppot – потенційна предикація

19

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Реферовану дисертацію

присвячено вивченню українських та англійських паремійних одиниць з

урахуванням зіставно-типологічних особливостей. Міжмовне зіставлення

їхньої семантико-синтаксичної та структурної специфіки дає змогу з’ясувати

типові процеси та закономірності досліджуваних мов, а також

систематизувати своєрідні ознаки кожної з них.

Звернення до проблем пареміології зумовлене тим, що паремійний

корпус – це всеосяжна галузь людського знання, і його значущість важко

переоцінити. Паремійний корпус будь-якої з мов, з одного боку,

найяскравіше репрезентує національний спосіб світосприйняття, а з другого

– функціонує у текстах не лише художнього, але й розмовного, наукового та

інших дискурсів. Частина паремій відображає загальнолюдські цінності. Їх

можна розглядати як мовні універсалії. Сама паремія в дисертації

трактується як завершена предикативна структура, що слугує для позначення

будь-якої ситуації, характерної для кожної людини й соціуму загалом.

Серед лінгвістичних спостережень відсутні моно- та полілінгвальні

ґрунтовні праці, спеціальним предметом яких є структурно-синтаксичні й

семантичні особливості паремій. Пропонована робота розширяє ракурс

сучасних компаративних досліджень українського й англійського

мовознавства, а також відкриває нові перспективи у вивченні семантико-

синтаксичної структури паремій зіставлюваних мов.

Стан сучасної пареміології залишається недостатньо розробленим,

містить чимало дискусійних питань. На поточний час не існує єдиного

визначення паремії. Більшість дослідників до паремійної одиниці

зараховують прислів’я та приказки, а також інші видові поняття, такі як:

побажання, каламбур, велеризм, загадка, вислови-кліше, забобони, повір’я та

ін. (О. В. Дуденко, В. Мідер, Н. Норік та ін.). В англійськомовних словниках

радше вживається термін прислів’я (proverb), зокрема, Оксфордський

20

словник у переліку синонімів до цього поняття називає такі: приказка,

афоризм, апофегма, аксіома, паремія, сентенція, кліше та ін. (saying,

aphorism, apophthegm, axiom, paroemia, sentential, cliché, etc). Головним

аргументом ототожнення цих термінів є їхня інтенціональність та

збереження людського досвіду, накопиченого з плином часу.

Значних результатів досягнуто у вивченні різноаспектності паремійного

фонду слов’янських та германських мов. Відтак, до вивчення

культурологічного та лінгвокультурологічного аспектів зверталися

М. Ф. Алефіренко, Д. О. Добровольський, О. П. Левченко, К. І. Мізін,

В. М. Телія та ін.; до прагматичного – В. В. Калько, М. Кузі, В. Мідер,

В. М. Мокієнко, В. Д. Ужченко, М. М. Пазяк, Б. Холбек та ін.; до граматичної

та синтаксичної структури паремій – В. Н. Архангельський, В. В. Гвоздєв,

А. Дандис, М. Конін, І. В. Кононенко, О. М. Образцова, М. М. Паук,

Г. Л. Пермяков та ін.; до семантичного – В. П. Анікін, М. Дебак, А. Крікманн,

Т. М. Ніколаєва, Н. Норік та ін.; до номінативного та комунікативного –

Х. Вальтер, І. Я. Глуховцева, О. В. Дуденко, Т. А. Космеда, В. Г. Костомаров,

Т. Ф. Осіпова та ін.; до метафоричності паремії – Д. Лакофф, М. Джонсон,

М. Тернер та ін.; до концептуальної основи паремійного фонду –

І. О. Голубовська, І. В. Давиденко, В. І. Кононенко, З. Г. Коцюба,

Ф. О. Нікітіна, Л. О. Ставицька та ін.

У мовознавстві виокремлено різні підходи та погляди щодо вивчення

паремійних одиниць на матеріалі української та англійської мов не лише з

огляду на зіставний аналіз цих одиниць. Паремії ставали об’єктом

дослідження фольклору (В. В. Жайворонок, Л. Д. Іваненко, А. М. Залізняк та

ін.); фразеології як її основної одиниці (А. М. Баранов, В. Т. Бондаренко,

А. В. Кунін, П. А. Лекант, О. А. Майборода, С. І. Терехова, М. М. Шанський

та ін.); лінгвокультурології (Б. М. Ажнюк, Ж. В. Колоїз, О. О. Петров,

О. О. Селіванова, та ін.); когнітивної лінгвістики (Н. Ковальська,

О. О. Мельникова, С. В. Шепітько та ін.).

21

Водночас існує низка праць, у яких паремії були об’єктом зіставно-

типологічного дослідження. Зокрема І. О. Голубовська досліджує етнічні

особливості мовних картин світу (на матеріалі української, російської,

англійської та китайської мов); репрезентацію різноманітних концептів

вивчали І. В. Давиденко (на матеріалі англійської та української мов),

Е. В. Іванова (на матеріалі англійської та російської мов), Г. П. Їжакевич (на

матеріалі російської та української мов), З. Г. Коцюба (на матеріалі мов

європейського ареалу), Ю. Лебеденко (на матеріалі української, російської та

польської мов); В. Л. Пирогов розглянув логіко-семіотичний аспект (на

матеріалі японської, англійської, української та російської мов); до

фразеологічної універсальності та унікальності зверталася І. О. Наумова (на

матеріалі російської та англійської мов); лінгвокогнітивна природа паремії

(на матеріалі англійської та іспанської мов) привернула увагу А. І. Морено;

С. І. Терехова типологізувала паремії разом з іншими фразеологічними

одиницями на матеріалі української, російської та англійської мов та ін.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами,

грантами. Дисертацію виконано в межах реалізації наукової теми

«Лінгвістика тексту» (Номер державної реєстрації: 0115U006807; від

01. 12. 2015) та погоджено з профілем наукових планів кафедри загального та

германського мовознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника». Тему дисертації затверджено на

засіданні вченої ради ДВНЗ «Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника» (протокол № 11 від 27 листопада 2012 р.).

Мета дисертаційної роботи – виявлення спільних та відмінних

семантико-синтаксичних особливостей паремій української й англійської

мов, з’ясування закономірностей їхнього функціонування у паремійних

фондах, що зіставляються.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:

22

розглянути загальні закономірності формування і розвитку

поняття “паремія” у вітчизняному та зарубіжному загальному і

зіставному мовознавстві;

виокремити спільні та відмінні риси щодо лінгвістичного статусу

паремій з позиції семантико-синтаксичної структури речення;

виявити конгруентні та неконгруентні форми співвіднесеності у

межах паремійної еквівалентності й безеквівалентності;

описати інтерпретування паремій опозиційної семантики в

українській та англійській мовах;

визначити диференційно-функціональні та типологічні

особливості паремій компаративної семантики кожної з мов

дослідження;

зіставити та структурувати набір спільних та відмінних

характеристик англійських і українських паремій в аспекті зіставної

лінгвокультурології.

Предмет дослідження – семантико-синтаксичні особливості

українських і англійських паремій (британського варіанту англійської мови).

Об’єкт дослідження – паремійні одиниці українського й англійського

лінгвістичних мовних корпусів на сучасному етапі розвитку. Аналіз

семантико-синтаксичної структури здійснюється на матеріалі паремій у

формі елементарного та семантично неелементарного речень.

Матеріал дослідження складають паремії, дібрані методом суцільної

фіксації (1853 паремій української мови і 1347 – англійської). Джерелом

емпіричного матеріалу слугували лексикографічні джерела (7 позицій

українською мовою, 9 – англійською), інтернет-ресурси та паремійні бази

даних. Дослідження еквівалентності англійських паремій з українськими

здійснено, передусім, на матеріалі англо-українського фразеологічного

словника за редакцією К. Т. Баранцева (2005) та словника прислів’їв

Г. Бігуна (2003).

23

Методи дослідження. Специфіка, характер об’єкта дослідження та

окреслені в роботі завдання зумовили необхідність комплексного

використання різних загальнонаукових та спеціальних лінгвістичних

методів: індуктивний метод сприяв систематизації та опису матеріалу

дослідження; дедуктивний метод забезпечив аналіз порівняння, виявлення

спільних та відмінних рис у зіставлюваних паремійних структурах;

дескриптивний метод з властивими йому прийомами міжрівневої і

внутрішньої інтерпретації мовних одиниць застосовано для встановлення

зв’язків досліджуваних паремій з позамовними явищами; зіставно-

типологічний метод дав змогу виявити ізоморфні та аломорфні риси

паремійних одиниць, що зіставляються; статистичні методи кількісного

аналізу фіксацій сприяли підтвердженню валідності отриманих результатів у

ході зіставлення, а математичні лінгвістичні методи – підтвердженню

однорідності та репрезентативності вибірки на матеріалі української та

англійської мов. За допомогою методу суцільної фіксації було укладено

дослідницьку базу дослідження. Синтаксичний аналіз уможливив

деталізацію будови зіставлюваних одиниць.

Для двобічного порівняльного аналізу семантико-синтаксичних

особливостей паремійних одиниць обох мов змодельовано третій член

порівняння. Український паремійний фонд прийнято за primum comparationis,

англійський паремійний корпус – secundum comparationis. Основа

порівняння, tertium comparationis, ґрунтується на таких параметрах

зіставлення: семантико-синтаксичний тип, суб’єктність, предикативність,

валентна рамка предиката, опозиційна й компаративна семантики

досліджуваних одиниць, а також особливості вербалізації людини та

навколишньої дійсності через призму обох паремійних фондів.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній вперше

здійснено зіставне дослідження семантико-синтаксичних особливостей

паремійних одиниць на матеріалі англійської й української мов; розглянуто

24

етапи формування пареміології у мовах, що порівнюються; комплексно

описано й зіставлено семантико-структурні чинники досліджуваних

паремійних одиниць; класифіковано реалізації суб’єкта у межах паремійної

структури обох мов; удосконалено положення стосовно моно- та

поліпредикативності паремійної структури.

Подальший розвиток отримало вивчення еквівалентності й

безеквівалентності паремійних одиниць української та англійської мов;

визначено функціонування опозиційної та компаративної семантики

паремійних одиниць; аргументовано специфіку лінгвокультурних відношень

у межах паремійного корпусу зіставлюваних мов.

Теоретичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх

використання у подальших зіставно-типологічних розвідках. Вони можуть

бути інтерпретовані як внесок у розвиток зіставного та загального

мовознавства, зіставної фразеології, зіставної лексикографії, у загальну

теорію пареміології, оскільки наукова розвідка спрямована на виявлення

ізоморфних та аломорфних рис відповідно до організації семантико-

синтаксичної структури паремій обох мов.

Зроблені напрацювання висвітлюють специфіку функціонування

паремійних одиниць української та англійської мов, відкриваючи нові

перспективи для зіставного дослідження обох паремійних фондів. Вони є

суттєвим внеском у визначення структурних та функційних особливостей

паремійних одиниць кожної з досліджуваних мов.

Практична цінність сформульованих у дисертації положень і висновків

визначається можливістю їх застосування у викладанні нормативних курсів з

основ зіставного мовознавства (розділи “Лексико-семантичні системи мов”,

“Фразеологія”, “Зіставний синтаксис”); зіставної типології української та

англійської мов (розділ “Лексика і фразеологія”); вступу до мовознавства

(розділи “Лексика і фразеологія”, “Фразеологія”, “Граматика”); загального

мовознавства (розділи “Етнолінгвістика”, “Компаративістика”, “Проміжні

25

рівні мови”); у спецкурсах з етнолінгвістики та лінгвокраїнознавства,

лінгвістичного аналізу тексту; при написанні відповідних підручників і

посібників з типології мов, зіставно-типологічної граматики та фразеології,

лексикології, зіставної лексикології; у лексикографічній практиці при

укладанні двомовних та багатомовних словників; у науково-дослідній роботі

аспірантів і студентів.

Апробацію результатів дослідження здійснено на 7-ми міжнародних

науково-практичних конференціях: X Міжнародна наукова конференція

«Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 04 лютого

2011); XIII Міжнародна наукова конференція «Каразінські читання: Людина.

Мова. Комунікація» (Харків, 07 лютого 2014); Міжнародна наукова

конференція «Актуальні питання та проблеми розвитку сучасної мови та

літератури» (Одеса, 19–20 серпня 2016); IV Міжнародна наукова конференція

«Сучасні дослідження з лінгвістики, літературознавства і міжкультурної

комунікації» (Івано-Франківськ, 18–19 лютого 2017); Міжнародна науково-

практична конференція професорсько-викладацького колективу факультету

філології Придністровського державного університету імені Т. Г. Шевченка

за результатами науково-дослідної роботи 2017 р. «Актуальні питання

філології, лінгвістики та журналістики» (Тирасполь, 15 травня 2017);

Міжнародна науково-практична конференція «Особливості навчання

іноземної мови полімовної особистості в умовах сучасної компетентнісної

парадигми» (Тирасполь, 15 травня 2018); XIII Міжнародна наукова

конференція «Семантика мови і тексту» (Івано-Франківськ, 28–29 лютого

2018), а також на щорічних науково-звітних конференціях та наукових

семінарах кафедри загального і германського мовознавства Прикарпатського

національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ,

2012 – 2019 рр.).

Загальну концепцію та результати дослідження розглянуто на засіданні

кафедри загального та германського мовознавства факультету філології

26

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

(протокол № 6 від 17 грудня 2018 р.). Дисертацію обговорено на

розширеному засіданні кафедри іноземних мов професійного спілкування,

кафедри германських та східних мов, кафедри перекладу та мовознавства

факультету лінгвістики та перекладу Міжнародного гуманітарного

університету (протокол засідання № 6 від 25 січня 2019 р.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з анотацій двома

мовами, списку опублікованих праць автора, переліку умовних позначень,

вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків,

списку використаних теоретичних джерел (376 позицій, з яких 66 –

іноземними мовами), лексикографічних джерел (12 позицій), джерел

ілюстративного матеріалу (17 позицій) та трьох додатків обсягом 52 сторінки

(алфавітний список паремій англійсько-української еквівалентності,

1 таблиця, список публікацій та апробацій за темою дисертації). Для

ілюстрації положень роботи в тексті наведено 10 таблиць і 3 рисунки.

Загальний обсяг дисертації становить 276 сторінок, обсяг основного тексту –

190 сторінок.

27

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

УКРАЇНСЬКОГО ТА АНГЛІЙСЬКОГО ПАРЕМІЙНИХ КОРПУСІВ

1.1 Лінгвістичнa ідентифікація паремій як ключового

об’єкта пареміології

Пареміологія переконливо демонструє взаємодію мови й культури,

охоплюючи ментальні, етносоціальні, історичні, психологічні та ін. чинники,

вона сприяє не лише вивченню проблем лінгвістичного характеру, але й

кращому розумінню об’єктів позамовної дійсності (побуту, природи, обрядів,

традицій, забобонів, світогляду, історичного минулого, матеріального та

соціального благополуччя та ін.) народу, мова якого досліджується. Піковий

розвиток пареміології у вітчизняному й зарубіжному мовознавстві на

матеріалі різних світових мов припадає на кінець ХХ – початок ХХI ст., що

пояснюється, по-перше, посиленням інтересу до етнолінгвістики, а, по-друге,

динамічним розвитком когнітивної, психо- та соціолінгвістики.

Виокремлення паремійного мовного рівня можна обґрунтувати, по-перше, за

допомогою теорії категоризації, яка має на меті «підведення явища, об’єкта,

процесу та ін. під певну рубрику досвіду і визнання його членом цієї

категорії, а також членування зовнішнього й внутрішнього світу людини

відповідно до сутнісних характеристик його буття й існування» [153, с. 361]

і, по-друге, когнітивним поняттям ментальних репрезентацій, котрі

репрезентують «умовні, функціонально визначені структури свідомості й

мислення людини, які відтворюють реальний світ у свідомості, втілюють

знання про реальний світ та почуття, відображають стани свідомості та

процеси мислення» [384, с. 214-215].

Паремійний корпус будь-якої мови – це своєрідний менталітет (система

комплексів), що відображає систему переконань, цінностей, поглядів і

28

уявлень, а також зберігає досвід попередніх поколінь у вигляді паремій,

таким чином, значно розширюючи мовну картину світу носія тієї чи іншої

мови. Будь-яка вербалізація світу визначається, по-перше, відображенням

наповнення об’єктивної дійсності та, по-друге, репрезентацією

національного мислення та свідомості [64, с. 73]. Поняття «картина світу»

будь-якої мови базується на поглядах, що увиразнюють роль людини у

створенні і підтримці паремійного фонду мови. Когнітивізм значення полягає

у відображенні світопізнання через колективну свідомість суспільства, а саме

завдяки логічній та чуттєво-емоційній інтерпретації навколишніх подій та

явищ [4, с. 115]. Дослідження паремійного фонду співставлено з поняттям

мовної картини світу, яке трактують як репрезентацію предметів, явищ,

подій, цінностей, поведінки та ін. за участю мовних знаків, категорій або

мовлення [260, с. 365]. Українська мовна картина світу чи будь-яка інша

зазнає змін, удосконалюється, збагачується згідно з історичним етапом

розвитку, а також передає світоглядні надбання етносу наступним

поколінням [221, с. 204]. Паремії як компоненти мовної картини світу

репрезентують елементи суб’єктивного-узагальненого пізнання, будучи

знаками вторинної номінації. Зберігаючи інформацію етнічного та

культурного спрямування, паремійні одиниці передають свою спеціифіку

через універсальні та унікальні концепти. Перші сприяють співвідношенню

структури паремій однієї мови з будь-якою іншою, а другі – увиразнюють

різноманіття мовних мікросвітів національної лінгвокультури [4, с. 117].

Спільне та відмінне між українською та англійською мовними картинами

світу чітко увиразнюється завдяки аналізу, зокрема, лексичного наповнення

паремійних одиниць.

Автори енциклопедії української мови цілком справедливо визначають

пареміологію як «філологічну дисципліну, що вивчає паремії або народні

вислови, виражені реченнями, а також короткими ланцюжками речень, якими

передаються елементарна сценка чи найпростіший діалог» [282, с. 460].

29

Англомовні лінгвістичні словники визначають пареміологію лаконічніше, як

науку про паремії [386; 387; 388].

Усі паремії, репрезентовані у будь-якій мові у формі кліше,

використовуються як своєрідні знаки, які можуть утворювати синонімічні,

антонімічні, омонімічні та ін. парадигми, мають мотиваційне та метафоричне

значення, інакше кажучи, належать до синтагматично-парадигматичних

відношень мови [282, с. 460]. Перебуваючи на зіткненні лінгвістики й

фольклористики, етнопсихології й культурології, семантики й когнітології,

пареміологія дає можливість вивчати паремії з точки зору не лише мови, але

й фольклору, психології та літератури. На думку Ж. В. Колоїз, Н. М. Малюги,

Н. М. Шармановаї та ін., важливим чинником, що сприяв виокремленню

пареміології в окрему дисципліну, була здатність паремій до відображення

етнохарактеру, етносвідомості, ціннісних орієнтацій, стереотипів поведінки

та ін. з метою дослідження паремійного корпусу в діахронічному й

синхронному зрізі у межах однієї мови чи у порівнянні з іншими мовами

світу [124, с. 13-14]. Паремійний корпус будь-якої мови репрезентований

тріадою «мова – культура – людина» [273, с. 19].

Основною одиницею дослідження пареміології є паремія (прислів’я).

Однак і нині не існує єдиної точки зору серед науковців щодо того, чи

зараховувати паремії до фразеологічних одиниць. З одного боку,

посилаючись на функціональний критерій фразеологізмів [293] та коефіцієнт

фразеологічної стійкості [163], усі стійкі сполуки (сполучення слів,

словосполучення, речення) повинні розглядатися як фразеологічні одиниці. А

з другого боку, ідея трактувати прислів’я та приказки як закінчене речення,

яке репрезентує щонайменше два поняття, відображає пряме і переносне

значення, слабо піддається семантичним трансформаціям, зберігає

синтаксичну замкненість, спонукає розглядати паремію за межами

фразеологічного фонду [116, с. 15; 6, с. 143]. Так, М. М. Шанський вважає

паремії фразеологічними виразами, що характеризуються комунікативним

30

спрямуванням та стійкістю сполуки, у складі якої слова позбавлені

фразеологізованого значення [295, с. 12]. Н. Н. Амосова, досліджуючи

англійську фразеологію, справедливо зазначає, що паремійні одиниці

функціонують у формі речення, автономного за структурою і змістом,

виконуючи при цьому функцію комунікації, а не номінації [6, с.143].

Посилаючись на праці Н. Н. Амосової, Д. Г. Мальцева, В. М. Мокієнко,

В. М. Телії та інших, вважаємо, що з огляду на предикативний характер

паремії її варто досліджувати та вивчати за межами фразеології, що

сприятиме також чіткішій лінгвістичній ідентифікації базових понять

фразеологічної та пареміологічної терміносистем.

Поділяємо думку І. О. Голубовської, В. І. Даля про те, що прислів’я та

приказки не варто розглядати як ототожнені поняття, враховуючи їхні

структурні особливості. Ключовими ознаками, що вирізняють прислів’я від

приказки, є його змістова, граматична й інтонаційна завершеність. На

противагу, з одного боку, приказка може бути частиною прислів’я [75, с. 15],

а з другого, характеризується емоційно-експресивною оцінкою дійсності і не

завжди вербалізується у формі закінченого речення [64, с. 208; 93, с. 9].

Водночас слід відмежовувати паремію від афоризму з урахуванням того,

що перша належить до висловлення народного походження, набутого

багатовіковим досвідом [124, с. 32], а другий є явищем літературного

характеру, створеним автором щодо подій описаної дійсності [5, с. 240; 86,

с. 12]. Цікаву думку висловлює мовознавець М. М. Паук щодо

диференційних ознак паремій у їхньому порівнянні з реченнями. Дослідниця

зазначає, що «усі вони, будучи стійкими виразами, мають властивість бути

відтворюваними, а не створюваними в процесі спілкування» і, таким чином,

«використовуються мовцем не для передачі своїх різноманітних

перцептивних і ментальних реакцій на дійсність, а як усталені форми

позначення народного досвіду» [228, с. 141].

31

Від інших стійких предикативних сполук (предикативного

словосполучення, фрази-кліше та ін.) паремії вирізняються іллокутивною

силою, тобто описують рекомендації, пояснення, мотивацію щодо поведінки

у різних проблемних ситуаціях. Подекуди такі поради можуть суперечити

одна одній [26, с. 37]. До релевантних ознак прислів’я на семантичному рівні

зараховано її здатність фіксувати знання, загальноприйняті для мовного

соціуму, а також незалежність від контексту [26, с. 77]

В українському мовознавстві одним із перших, хто звернувся до

природи походження паремій, був О. О. Потебня. У своїй праці «З лекцій

теорії словесності. Байка, прислів’я, приповідка» він окреслює два шляхи

виникнення паремії: 1) комплікативний та 2) імплікативний. Перший

пов'язаний з ускладненням семантичної структури вислову, а другий – з

редукцією чи семантичним згортанням тексту до одного логічного

змістовного речення (прислів’я) [247, с. 89]. Історія паремійного фонду

англійської мови охоплює період у понад двісті років, проте прислів’я

шотландської етимології закріпилися у мові лише у XIX – XX століттях, а

паремії американського, французького та іншого походження продовжують і

нині поповнювати національну скарбницю британців [401, с. 12].

Фундаментальними для вітчизняного й зарубіжного мовознавства

цілком слушно вважаються праці Г. Л. Пермякова, у яких лінгвіст вдається

до дослідження функцій й тематики паремій, окреслює підходи до їхньої

типологізації, а також зазначає, що паремія – це багатогранна одиниця, в

основі якої логіко-семантична природа (знак); 2) мовна природа (одиниця

мови); 3) літературна природа (художній текст) [232, с. 250]. На думку

вченого, паремія (прислів’я), з одного боку, – це замкнуте речення, що

складається з постійних його членів, а з другого – складні знаки чи

комбінація знаків, що обліґаторно функціонують в розмовному жанрі й

літературі. Якщо паремія не відома тим, хто говорить, вона не може бути

знаком [232].

32

Англомовні енциклопедії визначають паремію (proverb) як усталений

вислів із такими ознаками, як стислість, метафоричність, алегоричність,

анонімність, передача й збереження життєвого досвіду [386; 387; 404].

Зокрема, у словнику “Oxford Dictionary of Proverbs” зазначено, що прислів’я

– це традиційне висловлення, що пропонує пораду чи обумовлює мораль у

короткій, змістовній, лаконічній формі [401, с. 11].

Посилаючись на тезу про те, що «мова – це знакова площина, у якій

відтворюється закономірний порядок складників, де одиниці нижчих рівнів

виступають будівельним матеріалом для вищих», Ж. В. Колоїз пропонує

розглядати паремії у межах надсинтаксичного рівня, що зумовлено

синтагматичними й парадигматичними відношеннями з таким ієрархічним

ланцюжком: фонема – морфема – лексема – словосполучення – фразеологізм

– речення – текст (паремія) [124, с. 12]. Саму ж паремію дослідниця визначає

як одиницю, що характеризується «афористичністю, усталеністю,

відтворюваністю, переосмисленим чи буквальним узагальненим значенням,

здебільшого повчальним змістом, мовний знак, який передає специфічну

інформацію про традиційні цінності та погляди, ґрунтовані на життєвому

досвіді народу, позначає типову життєву ситуацію» [124, с. 16].

О. А. Пожидаєва узагальнює, що «паремії – це особливий клас мовних

одиниць, який повною мірою реалізує принцип антропоцентричності:

людина є мірою всіх речей» [243, с 159]. Незмінні принципові елементи

антропоцентризму представлені в апелюванні до людини через призму

мовної свідомості, культури, знань, досвіду та ін. [238, с. 59]. З. Г. Коцюба

трактує паремію як особливий знак мовної системи, якій притаманна

текстова природа, зв’язність, референційність, дискретність,

інформативність, однак вона не є структурно, семантично й функційно

однорідною [152, с. 10].

Інтернаціонального характеру набуло визначення паремії В. Мідера,

який запропонував розуміти паремію як коротку фразу фольклорної природи,

33

яка містить заклики до мудрості, правди, моральності, виражених

метафорично, а також є сталою, повчальною й такою, що передається від

покоління до покоління [399]. Т. А. Космеда розглядає паремії як

семіотичний феномен мови, що пов’язано з їхньою знаковою системою,

синтаксичною, номінативною та комунікативною природою, а також з

їхньою формою мікроконтексту дискурсивної сфери [140, с. 11].

«Те, що ми традиційно звикли називати прислів’ями, є чимось не лише

стабільним, образним й загальновизнаним, але й застосовується для

вираження завершеного висловлення (є завершеним), має комунікативну

мету, бере активну участь у реалізації мовних актів, виступає як незаперечне

істинне твердження або відображає життєвий ситуативний сценарій,

пропонує конкретну оцінку дій» – пише дослідник Н. Р. Норрік [364, с.7].

О. В. Дуденко тлумачить паремії як засіб фіксування колективної

спадкової пам’яті народу. Серед основних характерних рис автор визначає

стійкість до відтворювання, культурну маркованість, належність до одиниць

як мовлення, так і мови [86, с. 10]. Т. Ф. Осіпова пояснює, що основна

функція паремії як мовної категорії – це збереження соціокультурного

надбання народу, а як мовленнєвої одиниці – передача колективної

інформації й реалізація комунікативної мети у будь-якому контексті чи

ситуації [223, с. 139]. З. Г. Коцюба розглядає паремії через призму системи зі

своїми нормами й культурою, де сполучуваність мовних фактів

характеризується якістю, регулятивністю й продуктивністю [150, с. 106].

Досліджуючи константи мовної свідомості, І. О. Голубовська визначає

прислів’я як інтегральну частину національної логіки та світооцінки з

ознаками граматично завершеного речення, що акумулює практичний досвід

етносу [64, с. 208].

У зв’язку з багатогранністю паремійних одиниць і їхній можливості

бути не лише лінгвістичним об’єктом дослідження, у сучасному мовознавстві

й досі немає чіткої дефініції терміну, проте існує низка тлумачень й підходів

34

до їхнього вивчення. О. О. Селіванова, зосереджуючись на

психокогнітивному аспекті паремії, описує її як стійку реченнєву структуру

[258, с. 242]. В. Л. Пирогов трактує паремію як «національно-культурний

вислів, який є узагальнено-образною, синтаксично-замкненою, семантично

цілісною конструкцією, що виражає специфіку життя й побуту кожної

окремої спільноти та виконує директивну функцію» [241, с. 7]. О. В. Кунін

називає паремії предикативними одиницями з повним або частковим

переосмисленням [163, с. 336–340]. У сучасній енциклопедії «Українська

мова» знаходимо визначення, що паремії – це тексти, «які мають

самодостатнє значення та можуть вживатися самостійно, є ситуативними та

мають три структурні плани: лінгвальної структури, логічної структури та

план реалій» [282, с. 460].

Д. Б. Гудкова співвідносить паремію з явищами прецедентності, а саме: з

прецедентним висловленням, текстом і ситуацією. На її думку, ці поняття

відображають вербальні феномени, пов’язані з інваріантним уявленням

«картини світу», а сама паремія, будучи прецедентним висловленням,

репрезентується як «репродукований і самодостатній складний вербальний

знак, сума значень компонентів якого не дорівнює смислу» [70, с. 252].

Когнітивна природа паремій апелює до їхньої здатності позначати знаки

вторинної номінації, що семантично пов’язані зі знаками первинної

номінації. Таким чином, паремія характеризується подвійною референцією

переносного значення, інакше кажучи, вона встановлює зв'язок із двома

предметами думки – первинним (предметно-перцептивне пізнання дійсності)

і вторинним (продукт асоціативно-символічного мислення) [243, с. 157].

В. Л. Пирогов визначає паремії як «стислі повчальні національно-

культурні вислови, які за формою є узагальнено-образними, синтаксично

замкненими, семантично цілісними і відтворюваними конструкціями, що

виражають специфіку життя й побуту кожної окремої національної спільноти

і виконують директивну функцію» [240, с. 144].

35

В. Н. Телія розглядає паремії як мікротексти, обґрунтовуючи це їхньою

номінативною природою, ситуативним характером позначуваного, здатністю

концептуалізувати всі типи інформації [274, с. 8]. Більш сучасною є позиція

співвіднесення паремії із прецедентним текстом, який нині трактують як

зв'язок, взаємодію, суміжність, переклик, діалог текстів (Г. Денисова,

О. Дуденко, Т. Космеда, О. Селіванова) [82; 87; 140; 257]. Прецедентність

паремії увиразнює її інтертекстуальність, тобто можливість вдаватися до

семантичних трансформацій структури. Л. І. Даниленко припускає, що з

плином часу старі сюжети прислів’їв потребують нового, більш сучасного й

актуального трактування, що призводить до свідомих перемін. Однак такий

новий сюжет може зберегтися й закріпитися в мові лише за умов, що адресат

знає старий [77, с. 80]. Дослідники розділяють єдину думку, що паремії

широко відображають “особливості народного руху, національної психології,

менталітету, стилю певного суспільства” [ 223, с.142]

Слідом за З. Г. Коцюбою визначаємо п’ять чинників, притаманних

паремії, а саме: 1) етнокультурна маркованість ключового слова паремії –

чинник, що бере участь у трактуванні паремійних аналогів і зумовлює

невідповідності щодо їхнього тлумачення; 2) варіативність як доказ

актуальності й активного функціонування паремії у мові; 3) конвергентна

кількісна репрезентативність, а саме чинники якісної репрезентації, що

виявляється в синонімічних, антонімічних та омонімічних зв’язках;

4) локальність як релевантний чинник у дослідженнях регіональних паремій;

5) історичний чинник, що має на меті встановлення діахронічних

особливостей, наприклад, час виникнення паремії чи дата її першої писемної

фіксації [152, с. 14 – 15]. Паремія як одиниця когнітивної бази виступає

ментальним корелятом між предметом, явищем, реалією й образним

уявленням, тому важливим є те, що вона моделює, а зовнішня образність стає

менш значущою [231, с. 14].

36

Щодо онтологічних ознак паремії, то серед них виокремлено такі:

двобічна природа (план змісту й план вираження), системність (наприклад,

можливість класифікувати за семантичними полями), співвіднесеність з

актом мовлення, завершеність, усталеність, здатність до узагальнення й

відтворення в процесі комунікації, а також до номінації та репрезентації

явищ фактичної дійсності [22, с. 7–10; 282, с. 191–192; 321, с. 167].

З. К. Тарланов окреслює дещо інші характеристики паремій, а саме:

1) належність до творів малих жанрів; 2) контекстуальна репрезентація у

формі цілісної одиниці; 3) реалізація образності думки; 4) аксіоматична

функція у комунікативному акті [271, с. 65–66]. З прагматичної точки зору,

паремії – це поліситуативні одиниці, тобто будь-яке прислів’я може мати

кілька референтних ситуацій [339, с. 233].

Паремія передусім – це предикативна структура, що функціонує в обох

мовах у формі простого чи складного речення й має когнітивну, логічну,

семантичну й комунікативну природу. На думку В. А. Маслової,

семантичний характер паремії починається з метафоричного переосмислення

дійсності [181, с. 71]. Однак не лише метафоричність значення паремій, але й

просодія сприяє клішуванню, зберіганню типових життєвих ситуацій,

народного досвіду, історичних фактів, а також розширенню сфери їхнього

застосування в різноманітних ситуаціях [122; 322; 324; 369].

Нині окреслено численні риси паремій, що уможливлюють їхнє

зарахування до паремійного рівня мови й функціонування як усталеної

системи збереження та накопичення етноінформації, серед них: а) план

вираження, план змісту; б) системна організація; в) здатність утворювати

тематичні / семантичні поля і групи; г) можливість побудови синонімічних й

антонімічних відношень; ґ) варіативність й варіантність; д) стійкість,

лаконічність й стислість; е) здатність до відтворення позамовної дійсності;

є) завершеність за змістом, синтаксичним і семантичним наповненням;

ж) народне (фольклорне походження); з) узагальнення й типізація;

37

и) співвіднесеність з комунікативною ситуацією; і) відображення фрагменту

картини світу (Ж. В. Колоїз, В. І. Кононенко, А. Крікман, М. Кузі, Н. Норік,

М. П. Кочерган, Г. Л. Пермяков та ін.). Вдалим тлумаченням паремії

(прислів’я) вважаємо визначення Л. Г. Скрипник, яка пише, що прислів’я –

це «виражене структурою речення народне висловлення повчального змісту

(буквального чи алегоричного плану), яке формулює певну життєву

закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових

спостережень народу, його суспільного досвіду» [262, с. 25]. Справедливою є

думка про те, що основним чинником, який вирізняє паремію (прислів’я)

серед інших образних фігуративних форм, є її здатність самостійно

реалізовувати логічне, завершене висловлення [364, с. 8].

Серед інших ознак паремії вирізняються її сентенційність,

моралістичність та експресивність. Перші дві забезпечують реалізацію

оцінної функції паремії, що закладена у метафоричну основу тексту чи

контексту [343, с. 96], а остання створює ефект вражаючої сили за

допомогою стилістичного насичення у вигляді метафор, метонімії,

порівняння й таким чином увиразнює дію на слухача [185, с. 128]. У

сучасному мовознавстві розрізняють сім основних семантичних функцій

паремій, котрі відображено в їхній зовнішній та внутрішній структурі з

метою передачі прихованого сенсу та властивостей різноманітних подій,

явищ, предметів, фактів та ін. дійсності [233, c. 88–89], а саме:

1) моделююча, що полягає в тому, що будь-яка паремія відображає

модель якоїсь життєвої чи логічної ситуації, наприклад: укр. Мудрим ніхто

не вродився, а навчився; Хто рано підводиться, за тим і діло водиться; Хто

мусить, той і камінь укусить // англ. Some are wise and some are otherwise;

Many stumble at a straw and leap over a block;

2) повчальна, що допомагає роз’яснити картину світу, правила поведінки

чи етикету та ін., наприклад: укр. Як постелиш, так будеш спати, як посієш,

так будеш жати; Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько; За

38

праве діло стій сміло // англ. Life is a stage, so learn to play your part; Eat at

pleasure, drink with measure;

3) прогностична, яка має на меті зберегти семантику важливої

інформації для передбачення майбутнього чи застереження, наприклад: укр.

Якщо в дорозі пирхають коні, то подорожніх з радістю приймуть;

Пострижеш козі бороду – не дасть молока // англ. When the fox preaches,

then beware your geese; He who begins many finishes but few;

4) «магічна» передбачає, що зміст, закладений у структуру паремії

спричинить і допоможе нав’язати потрібну діяльність, наприклад: укр. Не

показуй на блискавку пальцем, бо хата згорить; У п’ятницю йти свататись

– буде вдача // англ. If you want a thing well done, do it yourself; What can’t be

cured, must be endured;

5) негативно-комунікативна, для позначення такої семантики паремії,

що допомагає мовцю уникнути небажаної відповіді, наприклад: укр. Пильнуй

свого носа, а не чужого проса // англ. Can the leopard change his spots?

6) розважальна, що передбачає паремії з позитивними конотаціями,

наприклад: укр. На городі бузина, а в Києві дядько; Як почав орать, то в

сопілку не грать // англ. Too much knowledge makes the head bald; If each

would sweep before his own door, we should have a clean city;

7) орнаментальна (естетична), слугує для семантичного та

стилістичного забарвлення будь-якої мовленнєвої діяльності, наприклад: укр.

Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік до кінця; Не журися козаче, нехай

твій ворог плаче // англ. The coward often dies, the brave but once; Business

makes a man as well as tries him.

У паремійних фондах української та англійської мов спостерігаємо

метафоричне переосмислення дійсності. Семантичні функції паремій

указують на те, що в обох зіставлюваних мовах структурні компоненти

досліджуваних категорій здебільшого перебувають у відношеннях, щоб

семантично зберегти й передати зміст:

39

а) пораду, наприклад: укр. Перемагай труднощі розумом, а небезпеку –

досвідом; Їж борщ з грибами і держи язик за зубами // англ. Be slow to

promise and quick to perform; Before you make a friend eat a bushel of salt with

him; After dinner sit (sleep) a while, after supper walk a mile; An apple a day

keeps the doctor away;

б) переосмислення фактів об’єктивно-реальної дійсності, наприклад:

укр. Дітки плачуть, а у матері серце болить; Мудрий не все каже, що знає, а

дурень не все знає, що каже; Хто з правдою зрідниться, той і грому не

боїться // англ. It is a poor mouse that has only one hole; Little knowledge is a

dangerous thing; Не that promises too much means nothing;

в) застереження, наприклад: укр. Не брудни криниці, бо схочеш водиці;

Не треба дощ просити, він прийде, як будем косити; Хто пізно встає, тому

хліба не стає // англ. Never cast dirt into that fountain of which you have

sometime drunk; Never offer to teach fish to swim; Set a beggar on horseback and

he'll ride to the devil.

У працях зарубіжних мовознавців поширеним є твердження про те, що

основою паремії (прислів’я) є її структурна й комунікативна завершеність.

Однак не менш цікавими є й різноманітні дефініційні уточнення. Так,

наприклад, Ф. Сейлер наполягає на тому, що жоден із основних

синтаксичних компонентів паремії не може бути заміненим [369].

Г. Б. Мілнер, Н. Барлі, Р. Д. Абрахамс, А. Дандес ідентифікують паремію як

висловлення, пропозицію, що складається з суб’єкта й предиката (statement,

full statement, propositional statement, logical proposition) [359; 325; 322; 331].

Н. Р. Норрік дещо доповнює такий підхід до визначення паремії, оскільки

вважає, що логічна природа подібного висловлення є лише нижньої межею

семантичного аналізу, оскільки в разі звернення до глибшого аналізу

структури паремії часто прослідковано редукцію більше однієї пропозиції у

межах одного й того самого висловлення [364, с. 9]. Такі пареміологісти, як

А. Тейлор, Б. Голбек, В. Мідер, звертаються до граматичної природи паремії,

40

називаючи прислів’я завершеним синтаксичним реченням [372; 337; 359].

Однак ці два вище зазначені підходи, з одного боку, повністю ігнорують

розмовний характер паремії, а з другого, описують основні характеристики

паремії (прислів’я), такі як: самостійність, традиційно-фольклорну природу,

дидактичне наповнення (зміст), фіксовану й поетичну форму.

Не менш важливим є погляд О. Лаокангас, згідно з яким фіксованість

форми є відносною й не впливає на часову мінливість паремії чи заміну

одних лексем на більш доречні й сучасні, що породжує різні варіанти паремій

[353]. Паремійні варіанти характеризуються різним лексичним і граматичним

складом, семантичною близькістю на рівні концептуального відображення

етнодосвіду [261, с. 112].

Логіко-семантичний підхід до структури речення закріпив погляд щодо

можливості фігурування кількох елементарних ситуацій у межах того самого

речення, які, у свою чергу, по-перше, відображають логіко-семантичні

зв’язки між учасниками ситуації, по-друге, репрезентують відповідне

функціонально-семантичне оточення кожної з ситуацій [127, c. 133–136].

Серед логіко-семантичних відношень у структурі паремій окреслено:

а) причиново-наслідкові відношення, наприклад: укр. Будеш трудиться

– будеш кормиться; Коли немає сили, то й світ не милий; Без діла слабіє сила

// англ. As you make your bed, so must you lie on it; Jest with an ass and he will

flap you in the face with his tail;

б) умовно-наслідкові відношення, наприклад: укр. Коли б кізка не

скакала, то і ніжки не зламала б; Було б корито, а свині знайдуться // англ. If

the sky falls, we shall catch larks; If we can't as we would, we must do as we can;

в) часові відношення, наприклад: Не кидай старих чобіт, поки нових не

купиш; Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка // англ. We never know

the value of water till the well is dry; When at Rome, do as the Romans do;

г) відношення з семантикою наслідкового паралелізму явищ, стану, дій,

наприклад: укр. З миру по нитці – голому сорочка; Аби цвіт, а ягідки будуть

41

[394, с. 65]; Багато няньок – дитина без носа (ока) // англ. After a storm comes

a calm; Like priest, like people; Follow the river and you'll get to the sea.

В українській мові, на відміну від англійської, зафіксовано допустові

відношення, наприклад: Гість хоч не довго буває, та все примічає; Хоч борщ

без сала, аби душа пристала.

Якщо звернутись до формально-граматичного рівня обох мов, то

спостерігаємо модифікацію суб’єкта, домінування теперішнього часу

(подекуди зустрічається минулий та майбутній), що з позиції когнітивної

лінгвістики можна пояснити абстрагуванням від часових меж, від

конкретизації особи з метою зберегти й упровадити функцію узагальнення

стійких, постійних, часто повторюваних явищ та дій відповідної дійсності.

Трансформація у підрядні речення часу, причини, мети, наслідку, умови та

ін. може пояснюватися встановленням між головною і другорядною діями

відношення мотиваційної предикації, подібної до тієї, що поєднує дії у

складнопідрядних реченнях із підрядними обставинними [125, c. 8].

Розглянемо приклади: укр. Від теплого слова і лід розмерзає ← лід

розмерзає, тому що тепло → причиново-наслідкові відношення, теперішній

час; Цвіркун на видноті не цвірчить ← Цвіркун не цвірчить, коли видно →

часові відношення, теперішній час; Навчився горобцям дулі давати ←

навчився, щоб горобцям давати дулі → відношення мети, минулий з

проекцією на теперішній та майбутній часи // англ. Stolen waters are sweet ←

waters are sweet because they are stolen → причиново-наслідкові відношення,

теперішній час; Tell the truth and shame the Devil ← tell the truth with the aim to

shame → відношення мети, теперішній час; An apple a day keeps the doctor

away ← if you eat an apple a day, it keeps the doctor away → умовно-наслідкові

відношення, теперішній час.

До лінгвістичних маркерів, що дозволяють виокремити «відхилення»

прислів’я від пересічного дискурсу, а саме вирізнити його стилістичне й

структурне забарвлення, віднесено фонологічні, семантичні й синтаксичні

42

засоби. З прагматичної точки зору це допомагає реципієнту усвідомити

важливість значення конкретної пропозиції. Такі стилістичні прийоми, як,

наприклад, паралелізм, еліпсис, алітерація, рима, метафора, персоніфікація,

парадокс, гіпербола вважаються найпродуктивнішими у межах паремійних

корпусів будь-якої світової мови [328, с. 4].

Антитеза, тобто «фігура думок» (за А. О. Білецьким), дозволяє

виокремити контрастивні конотації досліджуваних паремій [30, c. 200]. Разом

із тим, спостерігаємо відношення із семантикою негативної, позитивної та

нейтральної конотацій зіставлення. Серед них спостерігаємо такі:

а) зіставлення подібних явищ, стану, дій з семантикою поради,

рекомендації, наказу та ін., наприклад: укр. Губами говори, а руками роби;

Будь сильним духом, а не новим кожухом // англ. It's one thing to flourish and

another to fight; On Monday morning don’t be looking for Saturday night;

б) відношення для позначення контрасту явищ, стану, дій із

конотативним негативним забарвленням, із семантикою висміювання явища,

дії, стану (негативна оцінка), наприклад: укр. Зверху блищить, а в голові

свистить; Верба хоч і товста, але зсередини пуста. Англомовний

фактичний матеріал не підтвердив такого типу конотації паремій.

в) порівняння за участю сполучників мов, немов, неначе, як, ніж, аніж //

like, as, than, із семантикою кепкування, глузування, докору та ін. (негативна

оцінка), наприклад: укр. Берешся за діло, як п’яний за тин; Згадала баба, як

дівкою була; Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава; Високий, як тополя, а

дурний, як квасоля; Нема гіршої долі, як жити без волі // англ. A fool may ask

more questions in an hour than a wise man can answer in seven years; A man of

words and not of deeds is like a garden full of weeds.

г) порівняння за участю сполучників мов, немов, неначе, як, ніж, аніж //

like, as, than (нейтрально-позитивна оцінка), наприклад: укр. На дерево

дивись, як родить, а на чоловіка як робить; Кров не вода, а серце не камінь;

43

Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти // англ. A bad corn promise is

better than a good lawsuit; A civil denial is better than a rude grant;

д) умовне порівняння явищ, стану, дій (нейтрально-позитивна оцінка),

наприклад: укр. Бджоли раді цвіту, а люди літу // англ. A nod from a lord is a

breakfast for a fool. Зазвичай “порівняння, алегорію” у структурі паремій

розглядають як один із “найфразеологічніших тропів” [69, c. 20].

Стилістичне повторення спостерігається у пареміях для позначення як

позивних конотацій, наприклад: укр. Стоїш високо – не будь гордим, стоїш

низько – не гнися; Багато снігу – багато хліба // англ. A good dog deserves a

good bone; A good Jack makes a good Jill; A penny saved is a penny gained, так і

негативних, наприклад: укр. Млин меле – мука буде, язик меле – біда буде;

Хвальби - повнії торби, а в торбі нема нічого // англ. A great fortune is a great

slavery; Don't trouble trouble until trouble troubles you.

Як відомо антоніми беруть участь у творенні контрастивних відношень

між компонентами паремій, наприклад: укр. Ластівка день починає, а

соловей його кінчає; Літо збирає, а зима з’їдає; Від гніву старієш, від сміху

молодієш; Або розумне казати, або зовсім мовчати; Говорить прямо, а

робить криво // англ. A heavy purse makes a light heart; A little body often

harbours a great soul; A wise man changes his mind, a fool never will; Fortune is

easily found, but hard to be kept; The furthest way about is the nearest way home;

То know everything is to know nothing. Варто зазначити, що в українській та

англійській мовах саме за участю антонімічних протиставлень

репрезентовано відношення для позначення контрастивно-опозиційної

семантики (див. пункт 3.1).

В україномовному та англомовному ужитку зафіксовано паремії для

позначення відношень локативної семантики, наприклад: укр. Де лелека

водиться, там щастя родиться; Далеко, та легко, близько, та слизько; Де

ворота скрипливі, там собаки сварливі // англ. Where every hand fleeces, the

sheep goes naked; In the country of one-eyed be one-eyed; Where there is a will

44

there is a way. Зустрічаємо паремії для позначення темпоральної семантики,

наприклад: укр. У липні сонце йде на зиму, а літо – на спеку; Восени багач, а

на весні прохач // англ..: In the evening one may praise the day; They must

hunger in winter that will not work in summer.

Відтак паремійні висловлювання розглянуто в мовознавстві як

спеціальні засоби позначення та іменування позамовленнєвої діяльності.

Вони актуалізуються як стійкі відтворювані стереотипи, які постають із

пам’яті, неначе мовленнєві реакції на типовість подій та явищ. За допомогою

паремійного вислову мовець намагається вплинути на адресата, перейняти

його власним ставленням до позначуваного. Таким чином, паремії, як і

фразеологізми, слугують не для первинного називання, а для образного

характеризування уже названого через інакомовність [86, c. 1].

Варто згадати й про символіку паремійних одиниць, що зберігає й

клішує національні загальнолюдські образи-символи будь-якого етносу.

О. В. Дуденко підсумовує, що цікавим є не лише ключовий образ-символ, але

й його оточення, що сприяє символізації цілого виразу за моделлю «знак –

образ – символ» [86, с. 16]. На думку Т. Кіспала, проблематичність

паремійного визначення пов’язана, по-перше, із чинником, що будь-яка

дефініція вимагає чіткості, конкретних маркерів позначення, по-друге, з тим,

що паремія за своєю природою багатогранна (є одиницею мови й мовлення),

що й ускладнює її конкретне витлумачення [339, с. 229].

У дисертаційному дослідженні, поділяючи вже існуючі погляди щодо

дефініції й узагальнюючи різні підходи вивчення (К. Т. Баранцев, Г. Бігун,

О. В. Дуденко, І. О. Голубовська, Ж. В. Колоїз, З. Г. Коцюба, О. В. Кунін,

В. І. Кононенко, В. Н. Телія, А. Крікман, М. Кузі, Н. Норік та ін.),

витлумачено позицію, що паремія, будучи основною одиницею пареміології,

вирізняється логічною завершеністю, усталеністю, лаконічністю, легким

запам’ятовуванням та відтворенням, семантичними конотаціями поради,

застереження, заборони та ін., а також репрезентацією й збереженням

45

традицій, етнодосвіду, етнокультури, побуту, життєвої й професійної

діяльності того чи іншого народу та ін. Семантико-синтаксичне

функціонування паремійних одиниць української та англійської мов

спостерігаємо у межах елементарного / неелементарного речення,

ускладненого / неускладненого факультативною частиною. Це можна

пояснити семантичною природою паремії, що, насамперед, передбачає

форму-кліше, легке запам’ятовування та відтворення. Наприклад,

продуктивним щодо української паремії є її структура простого речення,

наприклад: укр. Біда зведе випадкових знайомих; В тихому болоті чорти

плодяться; Печені голуби не летять до губи; Дурна голова не лисіє;

Полохливий заєць і пенька (куща) боїться. Однак, враховуючи аналітичність

англійської мови й фактичний матеріал, здебільшого спостерігаємо своєрідну

ядерну структуру простого речення, а саме перманентність предикативного

центру паремії: «суб’єкт + предикат». Наприклад: Failure teaches success →

failure (суб’єкт) + teaches (предикат); There is a great force in soft command →

There (суб’єкт) + is (предикат); He lives long that lives well → He (суб’єкт) +

lives (предикат).

У сучасному мовознавстві до паремій нерідко зараховують прислів’я,

приказки, народні прикмети, замовляння, скоромовки, примовки, віщі сни,

ворожби, небилиці та ін. (Я. А. Баран, А. М. Баранов, Л. О. Булаховський,

Д. О. Добровольський та ін.) [22; 26; 38; 84]. Ми ж досліджуємо власне

прислів’я української й англійської мов, подекуди вдаючись до використання

приказок із метою глибшої ідентифікації аломорфних та ізоморфних рис цих

одиниць. Інакше кажучи, у межах дисертаційного дослідження паремія

виступає своєрідним синонімом до поняття прислів’я.

У нашому дослідженні паремія не розглядається ні як фразеологічна

одиниця, ні як приказка завдяки наявності у неї низки чинників, з

урахуванням: 1) структури висловлення, завершеного синтаксично та

комунікативно; 2) повчального змісту паремії; 3) предикативності структури,

46

що на семантико-синтаксичному рівні забезпечує розгортання більше однієї

предикативної (предикативно-суб’єктної) ситуації у межах паремійної

одиниці, що забезпечує її семантичну неелементарність; 4) здатності до

прямої та метафоричної номінації подій, явищ, фактів дійсності та ін.

До релевантних ознак паремії також належать стійкість структури,

відтворюваність повчальність змісту, наявність граматично та інтонаційно

оформленого судження, лаконічність народного поетичного висловлення,

узагальнення головних закономірностей, життєвих правил або істин,

наявність конотативного компонента, що містить оцінну інформацію,

експресивність. Виокремлено три основні ознаки паремій як фразеологічних

одиниць: 1) стійкість на семантичному, компонентному та граматичному

рівнях; 2) легкість при запам'ятовуванні; 3) семантична гнучкість, що сприяє

використанню паремій у будь-яких мовних дискурсах [87].

Таким чином, паремії української та англійської мови – це

комунікативно завершені та інформативно вичерпні, семантико-синтаксично

цілісні висловлення. Національно-культурна специфіка паремій зумовлена

низкою національних настанов: розвитком у неоднакових природних і

соціальних умовах, акумулюванням різного типу характерів, мислення, форм

поведінки [240, с. 145].

Отже, лінгвістична ідентифікація паремії як основної одиниці

паремійного рівня мови є полідефініційною й характеризується не лише

лінгвістичними (синтаксичними, логічними, семантичними, когнітивними,

стилістичними), але й позамовними чинниками (психологічними,

фольклорними, культурними, історичними та ін.).

47

1.2 Типологізація паремійних корпусів у сучасному українському й

англійському мовознавстві

Організація паремійного фонду будь-якої мови є практичним завданням

багатьох лінгвістів по всьому світу вже впродовж декількох десятиліть.

Лексикографія й пареміографія становлять окремі дисципліни зі своїм

об’єктом вивчення. Нині існує низка україно- й англомовних фразеологічних

і паремійних словників, укладено значну кількість збірок, створено

електронні корпуси паремійного фонду досліджуваних мов, серед них

словники К. Т. Баранцева, Г. Бігуна, В. М. Білоноженко, А. В. Куніна,

В. Мідера та ін. [389; 390; 391; 393]. У статті У. Лохакангас «Categorization of

Proverbs», називано передумови початку систематизації паремійного

матеріалу. На її думку, основна мета – це збереження й фіксація знань про

власну культуру й суспільство [351, с. 53]. Репрезентовано різноманітні

класифікаційні підходи щодо організації й впорядкування паремійного

матеріалу, серед них а) найпростіша класифікація за абеткою; б) класифікація

за опорними словами (лексична чи енциклопедична) (О. Жигулев);

в) класифікація на основі групування паремій за місцем і за часом, що сприяє

вивченню його діахронічного аспекту; г) генетична класифікація за джерелом

походження (Л. А. Булаховський), ґ) тематична класифікація, яка передбачає

розподіл паремій за темами та їхнім змістом (В. І. Даль); д) поділ на

субстантивні, дієслівні, ад’єктивні, адвербіальні, вигукові одиниці за

граматичною структурою (І. В. Арнольд); е)виокремлення фразеологічного

зрощення, фразеологічної єдності, фразеологічного сполучення згідно з

семантичною ознакою й співвідношенням значення окремого й загального

(В. В. Виноградов); є) застосування поліпарадигмального підходу щодо

фразеологічного рівня, у першу чергу індоєвропейських мов, який дає змогу

виокремити такі типи: 1) семантичний; 2) стилістичний; 3) синтагматичний;

4) номінативний; 5) парадигматичний; 6) прагматичний; 7) загальномовний;

48

8) дериваційний; 9) продуктивний \ непродуктивний; 10) асоціативний;

11) гендерний різновиди (С. І. Терехова) та ін. [91; 38; 75; 13; 46; 277].

У англомовному словнику “Oxford Dictionary of Proverbs” (2015)

зазначено, що достатньо лише трьох категорій для систематизації паремійних

одиниць. Перша категорія охоплює прислів’я, котрі виражають абстрактні

судження щодо загальновідомих фактів. Друга пов’язана з пареміями, що

вміщують детальні спостереження за щоденним життям і, зрештою, їх

узагальнюють. І третій тип охоплює паремійні одиниці фольклорної сфери й

традиційні вирази народної мудрості [401, с. 11].

Вагомим внеском у класифікації паремійного фонду стали праці

фінського фольклориста М. Куузі. Автор розпочав систематизацію з поняття

«перифраза». Наприклад, дослідник запропонував 3000 варіантів перифраз

щодо сонячного освітлення й дощу з 97 культурних осередків. Таким чином,

було розроблено міжнародну класифікацію паремій за індексом Куузі,

завдання якої полягає в фольклорних і лінгвістичних дослідженнях щодо

структури й теми паремійних одиниць [348]. До Міжнародної системи

паремій, за Куузі, зараховано три ключові елементи: 1) спеціальна бібліотека

паремійних збірників у фольклорних фінських архівах; 2) база даних

міжнародних прислів’їв і літературних посилань в онлайн доступі;

3) тематична й структурна класифікація міжнародних паремій [352]. Серед

основних тем групування паремій є такі: а) практичне пізнання природи;

б) віра й наше ставлення до неї; в) основні спостереження й соціо-логічний

підхід; г) світ і людське життя; ґ) пропорційність; д) моральність;

е) соціальне життя; є) соціальна взаємодія; ж) комунікація; з) соціальна

позиція; и) угоди та норми; і) співпраця й навчання; ї) час й значення часу.

Варто зауважити, що кожна з цих груп поділяється на велику кількість

підгруп. Дослідниками висловлено зауваження, що подібна типологізація є

лише практичним методом узагальнити міжнародну систему прислів’їв [352,

49

с. 76]. Однак і сьогодні не можна стверджувати вичерпність такої

класифікації щодо паремійного фонду.

Компонентна природа паремій теж слугує одним із варіантів їхньої

класифікації, наприклад, В. П. Жуков згадує про наявність основних і

факультативних компонентів, описує їхню редукцію, взаємодію на

семантичне значення [93, с. 11]. Мовознавець В. Л. Пирогов, вдаючись до

зіставного дослідження паремійних одиниць японської, української,

англійської та російської мов, описує їхні компоненти й специфіку семантики

за допомогою міжмовних образних етнокультурних паралелей через такі

протиставлення: «екзистенційні (форма – зміст),соціальні (свої – чужі, війна

– мир, багатство – бідність, купівля – продаж), просторові (верх – низ,

початок – кінець, правий – лівий, попереду – позаду, прямий – кривий,

короткий – довгий, порожній – повний та ін.), прагматичні (радість – горе),

міфопоетичні (життя – смерть, живий – мертвий), а також шляхом

виокремлення певних концептосфер, пов’язаних з обмінною (концепт “дар”),

прагматичною (сфера позитивних – негативних емоцій та оцінок),

артефактуальною (створені людиною предмети, реалії), аксіологічною

(позитивні – негативні риси, внутрішні – зовнішні якості людини, досвід,

вміння – невміння, праця – ледарювання, правда – кривда, розум – дурість,

красиве – потворне, добре – погане) і міфологемною (щастя – нещастя, доля –

недоля) сферами» [240, с. 146].

Співвіднесемо запропоновані В. В. Жайворонком формальні моделі

двочленних паремій з семантикою для позначення вибору на матеріалі

української й англійської мов [90, с. 65]:

– [ти] йому (його)…, а він [тобі]…, наприклад: укр. Ти йому про діло, а

він тобі про козу білу // не зафіксовано на матеріалі англійської мови;

– ми (я, ти)…, а він (ти)…, наприклад: укр. Я йому про юшку, а він про

петрушку; Ти йому плюй межи очі, а він каже – дощ іде // не зафіксовано на

матеріалі англійської мови;

50

– один…, а другий…, наприклад: укр. Один кує, а другий псує // не

зафіксовано на матеріалі англійської мови;

– хто…, а хто…, наприклад: укр. Хто вчений – їсть хліб печений, а хто

дурний, той їсть сирий // англ. зафіксовано фразеологізм cat’s concert ʻхто в

луг, а хто у плуг; хто в горох, хто в сочевицюʼ;

– чи (або)…, чи (або)…, [а]…, наприклад: укр. Чи тут, чи не тут, аби

свій кут; Або вішай, або пускай – мені треба на ярмарок їхати // англ. East or

West, home is the best;

– один (одному)…, [а] другий (другому)…, наприклад: укр. Один до

ліса, другий до біса; Один дрова рубає, а другого тріски в голову б’ють // не

зафіксовано на матеріалі англійської мови;

– кому…, [а] кому…, наприклад: укр. Кому книш, а кому шиш; Кому

радість, а кому горе // не зафіксовано на матеріалі англійської мови;

– тобі…, [а] мені…, наприклад: укр. Тобі сміх, а мені плач // не

зафіксовано на матеріалі англійської мови;

– або…, або…, наприклад: укр. Або волю здобути, або дома не бути;

Або рибку їсти, або на дно сісти; Або грай, або гроші віддай // англ.

зафіксовано фразеологізм end or mend ʻабо вилікувати, або відправити на

той світ; або налагодити, або зіпсуватиʼ;

– ні (ані)…, ні (ані)…, наприклад: укр. Ні до ладу, ні до прикладу; Ні з

губи мови, ні з носі вітру // англ. зафіксовано фразеологізм dog in the manger

ʻні собі, ні людямʼ.

Отже, в англійській мові двочленна структура притаманна

фразеологічним єдностям на противагу паремійним конструкціям

(прислів’ям). Це легко пояснити паремійною організацією комунікативно та

інформативно завершеного висловлення.

Засвідчено чималу кількість паремій із зіставними відношеннями

атрибутивних або адвербіальних ознак, виражених дейктичними

символізованими одиницями:

51

– чим…, тим…, наприклад: укр. Чим розумний стидається, тим дурний

величається // англ. зафіксовано фразеологізм come and have ( або take)

potluck with us ʻчим багаті, тим і радіʼ;

– такий…, як…, наприклад: укр. Такий родич, як чорт козі дядько //

англ. A man of words and not of deeds is like a garden full of weeds;

– як ви (ти)…, так [і] ми (я)…, наприклад: укр. Як ти вітаєш, так і

тебе вітатимуть // англ. A thief knows a thief as a wolf knows a wolf; .: To love

somebody (something) as the devil loves holy water;

– так…, що …, наприклад: укр. Так одягається, що й корова лякається

// не зафіксовано на матеріалі англійської мови;

– який (яка, яке)…, такий (така, таке)…; чий (чия, чиє)…, того…;

де…, там…, наприклад: укр. Які коні, такий віз, який їхав, таку віз; Який

пастух, така й череда // англ. As drunk as a lord; Like father, like son.

Структура та семантика паремій уможливила виокремлення семантико-

синтаксичних моделей за ознаками предикативної, смислової й інтонаційної

завершеності, синтаксичної членованості, орієнтації на позамовну ситуацію

пареміологічної одиниці [124, с. 110–111]. Послуговуючись здобутками

сучасної пареміології, проаналізовано найпоширеніші універсальні паремійні

моделі-формули [328, с. 118–119] (усього 18 моделей) щодо паремійного

фонду зіставлюваних мов:

1) пряма стверджувальна, коли А = Б, наприклад: укр. Без праці жити –

тільки небо коптити; Найменше діло – балакать; Млин меле – мука буде,

язик меле – біда буде // англ. Cheapest is the dearest; Cleanliness is next to

godliness; A clear conscience is a soft pillow;

2) заперечна, коли А не = Б, наприклад: укр. Старого коня не навчиш;

Одна ластівка не робить весни; Не усе ж то козак, що списа має // англ.

Poverty is not a crime; Sin is not in the sinning, but in the being found out;

52

3) коли мале а дає велике Б, наприклад: укр. Мала правда велику брехню

переможе; Хоч річка і невеличка, а береги ломить // англ. A small leak will

sink a great ship; A mouse may help a lion; Smallest axe may fell the hugest oak;

4) коли велике А дає мале б, наприклад: укр. Велике дерево росте поволі;

Де велика рада, там рідкий борщ // англ. Bigger the mouth, the less comes out of

it; A heavy purse makes a light heart;

5) коли одне А дає різні Б, наприклад: укр. З одної печі, та не однакові

калачі; З одного дерева і хрест і лопата // англ. All flowers are not in one

garland; для англомовних паремій спостерігаємо модель, коли два А дають

одне Б, наприклад: англ. It takes two blows to make a battle; It takes two to lie,

one to lie and one to listen; It takes two to make a quarrel; It takes two to tango;

6) коли два А не дають жодного Б, наприклад: укр. Дві господині в хаті

не дадуть ради кошеняті; Двох сорок разом за хвіст не вдержиш // англ.

Don't think to hunt two hares with one hound; No man can serve two masters;

7) коли частина А впливає на все Б, наприклад: укр. Пошкодуєш одного

гвіздка – загубиш цілу підкову; Одна біда йде, другу за руку веде; Одне гниле

яблуко зіпсує цілу бочку // англ. Don't put all your eggs in one basket; If one

sheep leaps over the ditch all the rest will follow;

8) коли два А краще за одне Б, наприклад: укр. Одна головня і в печі

гасне, а дві і в полі горять // англ. Two heads are better than one;

9) коли одне А краще кількох Б, наприклад: укр. Одне сьогодні краще

двох завтра; І тисяча тіток однієї матері не замінять; Одне літо ліпше, як

сто зим // англ. When two agree in their desire, One sparke will set them both on

fire; While two dogs are fighting for a bone, a third runs away with it; One father

is more than a hundred schoolmasters;

10) коли яке А, таке й Б, наприклад: укр. Яке дерево – такий клин, який

батько – такий син; Який дуб – така й бочка, яка мати – така й дочка //

англ. Like father, like son; Like master, like man; Like priest, like people;

53

11) де є А, там є й Б, наприклад: укр. Де постарались, там жито й

пшениця, де полінувались, там кукіль й метлиця; Де плуг господар, а борона

господиня, там повна бочка і повна скриня; Де багато пташок, там нема

комашок // англ. Faults are thick where love is thin; Home is where the heart is;

Where god builds a church, the devil will build a chapel;

12) де є А, там немає Б, наприклад: укр. Де люди ходять, там трава не

росте // англ. There is no good accord where every man would be a lord;

13) коли не роби Б, доки немає А, наприклад: укр. Не гостри ножа, доки

не зловив барана // англ. Draw not your bow till your arrow is fixed; Never cackle

till your egg is laid;

14) якби (не) А, (не) було б і Б, наприклад: укр. Аби шия, а ярмо

знайдеться; Якби чоловік знав, де впаде, то сів би // англ. If my aunt had been

a man, she'd have been my uncle; If the sky falls, we shall catch larks; If there were

no clouds, we should not enjoy the sun;

15) коли А (Б) значне, а Б (А) незначне, наприклад: укр. Де гроші

говорять, там правда мовчить; Голова як казан, а ума – ні ложки // англ.

Labour is light where love pays; . Where old age is evil, youth can learn no good;

16) коли Б (А) не відповідає А (Б), наприклад: укр. Постава свята, а

сумління злодійське // англ. All that glitters is not gold;

17) коли А зумовлює Б, наприклад: укр. З вовками жити – по-вовчому

вити; Любиш у гостях бувати, люби ж і гостей приймати // англ. One

funeral makes many; One good turn deserves another; One nail drives out another;

18) коли А краще Б, наприклад: укр. Не до ладу сказати – краще

змовчати; Краще хліб з водою, ніж пироги з ганьбою // англ. A clean fast is

better than a dirty breakfast; A friend's frown is better than a foe's smile. Усі ці

моделі не є вичерпними й можуть бути доповнені.

M. Debak, M. Coinnigh, W. Mieder та ін. віддають перевагу дещо

спрощеній класифікації паремій, згідно з якою, розрізняють лише п’ять

54

утилітарних типів паремійних одиниць за ознакою її структури [330; 328;

356], а саме:

1) краще А, ніж Б, наприклад: укр. Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на

хвилину пізніше; Краще битися орлом. ніж жити зайцем // англ. Better a

finger off than age wagging; Better be stung by a nettle than pricked by a rose;

2) який А, такий Б, наприклад: укр. Який день, такий і пожиток; Який

бог намочив, такий і висушить // англ. Like master, like land; Like teacher,

like pupil; Like author, like book;

3) немає А без Б, наприклад: укр. Без догляду немає ладу; Де немає волі,

там не буває долі // англ. No pleasure without pain; No sweet without some

sweat; Nothing is stolen without hands;

4) одне А не робить Б, наприклад: укр. Одне дерево – то ще не ліс // англ.

One cannot please everyone;

5) коли (якщо) А, тоді Б, наприклад: укр. Посієш коли треба, вродить

аж до неба; Коли пилюка на бороні, то й млинці на решеті; Якщо хочеш

старість спокійну мати, мусиш замолоду працювати; Якщо душа часнику

не їла, не буде й смердіти // англ. If you throw mud enough, some of it will

stick; If a sheep loops the dyke, all the rest will follow; If two men ride the same

horse, one must ride behind.

Щодо англомовного паремійного корпусу В. Мідер запропонував шість

базових структурних конструкцій, уникаючи традиційних маркерів,

зорієнтованих на синтаксичні та фонологічні засоби [356, с. 144–147].

Розглянемо детальніше:

1) неозначений артикль / іменник / дієслово …, наприклад: англ. A mouse

may help a lion; A man can do no more than he can;

2) неозначений артикль / прикметник / іменник / дієслово …, наприклад:

англ. An unkind word is better left unspoken; A small leak will sink a great ship;

3) означений артикль / іменник / дієслово …, наприклад: англ. The God

sends nuts to those who have no teeth; The weakest goes to the wall;

55

4) ти можеш (не можеш) / дієслово…, наприклад: англ. You cannot bake

without flour; One cannot put back the clock;

5) не / дієслово…., наприклад: англ. Don’t change horses in midstream;

Don’t put all your eggs in one basket; Don't teach fishes to swim;

6) ніколи / дієслово… , наприклад: англ. Never put off till tomorrow what

you can do today; Never spur a willing horse; Never bray at an ass.

Структурне визначення паремії сприяє подальшим намаганням її

класифікувати. На думку таких вчених, як А. Дандес і Р. Джордж, основою

для поділу паремійних одиниць є описовий елемент, що складається з теми й

коментаря. Прислів’я може містити у своєму складі один описовий елемент

або декілька. Такий підхід дав початок дослідженню функціонального

підґрунтя паремій [331].

Н. Барлі (1974) справедливо наполягав на тому, що, вивчаючи

фольклорні одиниці, слід сконцентруватися на особливих рисах, а не на

жанрах. Він пропонує матричну систему визначення для паремійних

одиниць, враховуючи їхні спільні та відмінні риси у межах трьох категорій, а

саме: струкутура висловлення, фіксованість, усталеність та метаформчність

структури та змісту; її спрощену модель розглянуто у таблиці 1.1, с. 55 [324]:

Таблиця 1.1

Спільні та відмінні риси паремійних одиниць за Н. Барлі

Структура

висловлення

Фіксованість,

усталеність

змісту

Метафоричність

Прислів’я + + +

Загадка – – +/–

Афоризм + + –

Приказка – + +

56

До типових структурних ознак паремійних одиниць належать

зіставлення, протиставлення, паралелізм, повтор, порівняння [124, с. 112]. До

найпоширеніших паремійних рис, котрі можна використовувати при

укладанні класифікаційних моделей, Р. Норрік зараховує: а) семантичні риси,

що служать моделлю основних типів смислових відношень, прийнятних для

всіх етночленів; б) полісемію, що сприяє діахронічним дослідженням;

в) каламбурність, що потенційно витікає з полісемічності паремій;

г) гіперболічність; ґ) іронічність; д) тавтологічність, наприклад: enough is

enough; е) парадоксальність, що посилює дидактичні тенденції;

є) конотаційність, що посилює риторичну силу й традиційне значення

паремій; ж) образність й метафоричність, що сприяє запам’ятовуванню

паремійних одиниць, незважаючи на їхнє нечастотне використання;

з) синтаксичні риси, що сприяють дослідженню граматичної структуризації;

и) вживання паремій у різноспрямованому дискурсі [364, с.17–24].

Серед більш сучасних підходів оптимальною вважаємо класифікацію

Т. Ф. Осіпової, яка, досліджуючи мовленнєві жанри, розглядає паремії як

такі, що можуть реалізовувати різні комунікативні смисли й вимагають

наявності адресанта й адресата. Як одиниця паремійного дискурсу, за

авторським узагальненням, паремія репрезентує такі мовленнєві жанри:

відмови, заборони, сварки, попередження, поради, погодження, засудження,

прохання, зауваження й вимоги, запитання й відповіді, звіряння і прикмети

[223, с. 141–143].

Порівнюючи російський та англійський паремійні фонди,

Д. Р.Кочемасова та М. Назарова характеризують паремії як одиниці складної

структури, стилістичного та символічного забарвлення, морального та

утилітарного змісту. На думку дослідниць, «відсутність або незначна

кількість паремій на певну тему свідчить про недоцільність такого питання

для ціннісної картини світу того чи іншого етносу» [340, с. 148].

Посилаючись на універсальні стійкі висловлення та ознаки семантичних

57

перетворень конкретних норм поведінки, запропоновано таку загальну

класифікацію паремій щодо обох зіставлюваних мов: 1) паремії-аксіоми для

позначення взаємодії; 2) паремії-аксіоми для позначення процесів

комунікації; 3) паремії-аксіоми для позначення відповідальності; 4) паремії-

аксіоми для позначення реальних фактів; 5) паремії-аксіоми для позначення

безпеки; 6) паремії-аксіоми для позначення управлінської діяльності;

7) паремії-аксіоми для позначення обачності, розсудливості [340, с. 148–149].

Інший підхід щодо класифікаціїї паремійного фонду пов'язаний з

аксіологічною теорією (Н. Д. Арутюнова, В. Г. Гак, О. М. Вольф,

В. І. Банару, А. А. Івін, Ю. В. Косенко), суть якої полягає у вербалізації

поняття «цінність» та у репрезентації оцінки явищ, об’єктів, подій, фактів та

ін. реальної дійсності. Цінність визначено не як властивість предмета, а як

відношення до нього [16]. Оцінка, будучи основною категорією дійсності, на

семантичному рівні відбиває інформацію про об’єкт (позитивні й негативні

ознаки) і щодо об’єкта (схвальне чи несхвальне відношення, бажання,

заохочення) [213, с. 75; 377, с. 305]. О. М. Вольф тлумачить оцінку як

універсальну категорію з обов’язковими структурними компонентами, а

саме: суб’єкт, оцінка, об’єкт [53, с. 8–9]. Критерії оцінювання ґрунтується, у

вузькому розумінні, на шкалі «добре – погано» і, відповідно, у більш

широкому сприйнятті, на шкалах «добре – байдуже – погано» та «краще –

рівноцінно – гірше», що відображають позитивну та негативну оцінку того

чи іншого факту дійсності [16, с. 9; 108, с. 58].

Процес оцінювання, насамперед, пов'язаний з емоціями, які виражає

суб’єкт стосовно когось або чогось у висловленні, у тому числі й у паремії.

Виражаючи оцінку, людина посилається на власні вподобання, почуття та

емоції, соціальні стереотипи [213, с. 76]. Цікавим є факт, що паремії

відтворюють не нове відношення до дійсності, а, навпаки, демонструють

колективну повселюдну оцінку щодо фактів реального життя та історичного

середовища. Паремії як синтаксично завершені конструкції виступають

58

засобом вираження конотативної інформації. Така інформація акумулює

вплив на людину, мотивуючи потужне емоційно-оцінне відношення до іншої

особи, предмета, явища, події та ін., і є «продуктом мовленнєвого процесу,

що виникає в результаті активізації виражального потенціалу експресивно-

синтаксичних конструкцій» [294, с. 5]. Таким чином, паремії української та

англійської мови можна класифікувати на:

1) паремії позитивної оцінки дійсності, наприклад: укр. Добрий чоловік

надійніший від кам’яного мосту; Ранок вечора мудріший; Розумний ще з літа

думає про зиму // англ. Many hands make light work; Out of debt, out of danger;

There is no place like home; You scratch my back, I’ll scratch yours;

2) паремії нейтрального оцінювання дійсності, наприклад: укр. Достигле

яблуко само з дерева падає; На чужому горі щастя не будують; Договір

дорожчий від грошей // англ. Poverty is not a crime; It is no use crying over split

milk; Money make a man;

3) паремії негативної оцінки дійсності, наприклад: укр. Нема гіршої долі,

як жити в неволі; Старість іде і хвороби веде; Вовк прийшов у овечій шкурі;

Посеред зими льоду не випросиш у куми // англ. No man can serve two masters;

Offenders never pardon.

Така класифікація не є вичерпною, адже в аксіології й нині вирують

дискусії щодо вмісту раціонального й емоційного компонентів у складі

оцінки. Дослідники (Н. Д. Арутюнова, А. М. Баранов, Г. Г. Кошель,

С. С. Хідекель) схиляються до думки, що раціо є первинним компонентом

будь-якого судження, а емоціо уже згодом накладається на нього як

результат спостереження за дійсністю [53, с. 40]. Відповідно, паремії можна

класифікувати у такий спосіб:

1) паремії раціональної оцінки, що ґрунтуються на узагальненому

досвіді носіїв мови, наприклад: укр. Густа каша дітей не розгонить; Істине

щастя не в ваших скринях, а в серці; За героєм слава біжить; Тиха вода

59

греблю рве // англ. So many men, so many opinions; It is never too late to mend;

Nothing is certain but death and taxes;

2) паремії емоційної оцінки, в основі яких почуття, емоції, переживання,

обурення та ін. щодо суспільного досвіду, а також подій та явищ

навколишньої дійсності, наприклад: укр. Ану всавай, чоловіче, третій півень

кукуріче; Не даром тобі людська праця боком лізе; Голова не на те, щоб

тільки кашкет носити // англ. Old habits die hard; The pen is mightier than the

sword; Everyone speaks well of the bridge which carries him over.

Досліджуючи семантико-синтаксичну природу паремій української та

англійської мов, пропонуємо класифікацію за двома структурними типами,

котрі відображають ступінь їхньої семантичної елементарності та

неелементарності, а саме:

1) ССМ паремії елементарної семантики, у межах якої реалізується

правобічна та лівобічна валентна рамка основного предиката – S ← P1 →

Act2 + Act3 + Act4, наприклад: укр. На злодієві шапка горить ← шапка

горить (S ← P1); горить на злодієві (P1 → Act2); У листопаді зима з осінню

бореться ← зима бореться (S ← P1); бореться з осінню (P1 → Act2);

бореться у листопаді (P1 → + Act3) // англ. Fools grow without watering ←

fools grow (S ← P1) ; grow without watering (P1 → Act2); Between two stools one

goes to the ground → one goes (S ← P1); goes to the ground (P1 → Act2); goes

between two stools (P1 → + Act3);

2) ССМ паремії неелементарної семантики, розгортає ситуації

потенційної (вторинної, додаткової) предикації. Зредуковану предикацію

спостерігаємо щодо будь-якого компонента паремії – S {S + Ppot}+ P1 + Act2 {

Act2 + Ppot}+ Act3 { Act3 + Ppot}+ Act4 { Act4 + Ppot}. Розглянемо приклади:

укр. Добра справа не потребує суду ← справа не потребує (S + P1); не

потребує суду (P1 + Act2); справа є добра (S {S + Ppot}) // англ. The willing

horse never needs the spur ← the willing horse needs (S + P1); needs the spur (P1

+ Act2); never needs (P1 + Act3); the horse is willing (S {S + Ppot}).

60

Отже, розглянувши сформовані мовознавчі погляди щодо класифікації

паремійних фондів української й англійської мов, вважаємо, що й на сьогодні

не існує єдиної класифікації яка б повною мірою охопила ввесь паремійний

корпус чи була б універсальною для кожної мови. Це свідчить не лише про

багатогранність та дискусійний характер паремії, але й також про її

властивість вдаватися до структурних змін і до зміни форми на більш

актуальну і затребувану сучасним суспільство. Тому, вважаємо за необхідне

розглядати суцільно, як єдину типологію паремій усі наявні їх класифікації,

описані вище, за різними критеріми авторів.

1.3 Методика зіставного аналізу паремійного фонду української та

англійської мов

Зіставлення паремійних корпусів неспоріднених мов покликане, по-

перше, встановити аломорфізм паремій, спричинений лінгвістичними

чинниками, культурою, історією, географічним положенням, релігійними

переконаннями та ін., а по-друге, виокремити універсальне та ізоморфне не

лише у позамовних чинниках – сфері життя, побуті, традиціях свого чи

іншого народу, а й у внутрішньомовних факторах – семантичних,

синтаксичних та прагматичних структурах прислів’я. Серед сучасних

представників контрастивної лінгвістики значними для аналізу паремій

різноструктурних мов є праці Н. Г. Озерової (2003) (праці на матеріалі

російської та української мов), І. В. Кононенко (2012) (праці на матеріалі

української та польської мов), Н. В. Петлюченко (2010) (праці на матеріалі

німецької та української мов), Л. Г. Верби (2003), В. І. Карабана (2003),

І. В. Корунця (2004), О. М. Образцової (2012) (праці на матеріалі української

та англійської мов), Н. Норіка, В. Мідер (праці на матеріалі англійської мови

порівнянно з іншими європейськими мовами).

61

Сучасне типологічне мовознавство дає змогу виокремити співіснування

трьох основних напрямів щодо контрастивного дослідження паремійного

фонду будь-якої з мов, а саме: 1) порівняльно-історичний напрям

(діахронічний), на базі порівняльно-історичного мовознавства, що

передбачає висвітлення історичних передумов розвитку, функціонування, а

також історичні зміни в пареміях; 2) зіставно-типологічний (синхронний)

напрям, в основі якого покладено з’ясування універсальних, спільних та

відмінних рис зіставлюваних одиниць, явищ, процесів, категорій. У зіставних

студіях, слідом за М. П. Кочерганом, розрізняють контрастивний напрям,

універсологію, контенсивну лінгвістику та ін., які мають на меті

обґрунтування окремішності кожного з паремійних корпусів [136,

с. 345–350]. Орієнтуючись на синхронний зріз дослідження, вважаємо, що

найрезультативнішим є застосування зіставно-синхронного аналізу, що

передбачає вияв спільних та відмінних рис категорій, що досліджуються та

зіставляються.

Завдання зіставно-типологічного аналізу – з’ясувати, чи повністю

збігається план змісту і план вираження, чи присутні відмінності, чи входять

в семантичне поле одні й ті ж самі засоби вираження, чи відрізняються

одиниці валентно-інтенційного складу, чи мають місце особливості

стилістичного нашарування та ін. [136, с. 15; 116, с. 39].

Тим не менше, будь-яке зіставлення охоплює три основні етапи:

1) точний і повний опис зіставлюваного матеріалу; 2) власне зіставлення;

3) вияв контрастів і тотожностей [155, с. 93].

Успішним зіставне дослідженням вважається за умов конкретно

визначених методів і прийомів, спільного термінологічного апарату,

спільного елемента дослідження (у нашому випадку паремії англійської та

української мов), встановлення спільних та відмінних рис, подібностей і

розбіжностей у досліджуваному матеріалі [288, с. 313; 56, с. 9]. Водночас

важливо встановити співвідношення між мовними явищами на основі

62

релевантних ознак, а на завершальному етапі – систематизувати отримані

результати [155, с. 94–96].

Інтерес до контрастивного вивчення паремій пов’язують із традицією

укладання багатомовних словників прислів’їв і появою пареміографії, мета

якої передбачала потребу людства поділитися своєю культурно спадщиною,

розширити інтелектуальні обрії та свої знання про світ й інші народи [348].

Нині європейський напрям розвитку багатьох країн мотивує підвищення

уваги до зіставно-типологічних досліджень у всіх лінгвістичних царинах.

Основним методичним прийомом дослідження паремійного корпусу в

зіставленні з будь-яким іншим є порівняння, де ключовими завданнями

залишаються опис ізоморфності, тобто вияв семантико-синтаксичних

синонімів, еквівалентів, аналогій, а також аломорфності з акцентом на

відмінних рисах. Як справедливо вважає В. Д. Аракін, існують три основні

складники зіставного аналізу: 1) системний підхід до опису подібностей та

відмінностей; 2) опертя на план змісту зіставлюваних явищ; 3) вивчення

функціональних особливостей зіставлюваних одиниць [11, с. 32–35; 61–67].

Розвиток лінгвістичного структуралізму у 60-х та 80-х роках, зокрема

поява праці Г. Л. Пермякова «Основи структурної пареміології» (1988),

сприяли застосуванню методів структурної лінгвістики щодо вивчення

прислів’їв, оскільки вчені вже давно відчували потребу в стабільних,

узгоджених критеріях для порівняння паремійної спадщини різних народів.

1.3.1 Базові методологічні процедури зіставного аналізу. Сьогодні в

основі універсальної лінгвістичної системи порівняння покладено tertium

comparationis, тобто «третій член порівняння», який щодо паремійного

корпусу репрезентує себе як певний логічний тип або синтаксична структура,

як окрема тематична група чи концепт, як цінність і анти-цінність, як

загальне поняття і людська характеристика та ін. [328]. Tertium comparationis

не є мовою-еталоном, а лише слугує як основа порівняння [155, с. 84]. У

дисертаційному дослідженні звертаємося до двостороннього зіставного

63

аналізу. Це означає, що у дослідженні лінгвістичних особливостей паремій

української й англійської мов за основу зіставлення обрано семантико-

синтаксичну структуру, відношення опозиційної та компаративної

семантики, а також національну та культурну своєрідність паремій мов, що

зіставляються. Така основа для порівняння слугуватиме оптимальним

засобом для адекватного, повноцінного та ефективного зіставного аналізу.

Основними параметрами зіставлення паремійного фонду як національно

маркованого лексикону є такі: а) значення паремії, б) структура (граматична

модель); в) лексичний склад; г) особливість уживання (варіювання);

д) семантичний зв'язок з іншими мовними системами [155, с. 341, 55, с. 245].

Щодо плану змісту основні міжмовні розбіжності спостерігаються на

прикладі паремій, значення яких не представлено в іншій мові взагалі або

виражене лексично, тобто не фразеологічно. Подекуди схожість за

зовнішньою формою паремії не збігається у їх внутрішній образності. Іншим

полем для пошуку розбіжностей у межах паремійного фонду є лексичне

наповнення досліджуваних одиниць, так званий ономасіологічний план [55,

с. 246–247]. У межах нашого дослідження формально-змістова

співвіднесеність українських й англійських паремій уможливила виокремити

три групи зіставлення, а саме: 1) абсолютні, 2) часткові й 3) умовні паремійні

еквіваленти. Окремої уваги заслуговує специфіка паремійного корпусу будь-

якої з порівнюваних мов, що може виявлятися: а) у вживанні

безеквівалентних лексичних одиниць та слів із національно-культурним

семантичним компонентом; б) у використанні спеціальних національних

власних назв; в) у використанні певних слів у співвідносних компаративних

чи побудованих на повторі (римі) структурах; г) у частотності слів-

відповідників [155, с. 342–343].

Специфіка, об’єкт дисертаційного дослідження та окреслені завдання

передбачають використання базових, загальнонаукових та спеціальних

лінгвістичних методів, а саме: індуктивного методу, дедуктивного методу,

64

дескриптивного методу, зіставно-типологічного методу, статистично-

математичного методу, що дозволяє використання процедур кількісних

підрахунків. Кожен з методів передбачає використання чітко визначених

методик для достовірності результатів дослідження.

Індуктивний метод слугує для систематизації та опису матеріалу

дослідження й дозволяє виокремити індуктивні універсалії щодо паремійного

корпусу зіставлюваних мов, дедуктивний метод – забезпечення аналізу,

зіставлення, виявлення спільних та відмінних рис у паремійних структурах

англійської та української мов.

Дескриптивний метод включає опис паремійного фонду мов, що

зіставляються на певному етапі його розвитку, передбачає суцільну фіксацію

паремій із україномовних і англійських лексикографічних джерел, а також

сприяє сегментації, класифікації та інтерпретації досліджуваного матеріалу.

Застосування дескриптивного методу поширюється прийомами внутрішньої

інтерпретації, за допомогою яких описуються парадигматичні та

синтагматичні зв’язки в межах паремійної структури, що теж слугує для

виокремлення диференційних ознак функціонування.

Зіставно-типологічний метод дозволяє окреслити особливості

семантико-синтаксичної паремійної структури і встановити подібності та

відмінності функціонування зіставлюваних мовних категорій у ході аналізу

фактичного матеріалу [101, с. 367–370]. Зіставний аналіз сприяє опису

універсальних та унікальних фрагментів відтворюваної дійсності в пареміях,

а також зумовлює виокремлення етноспецифічних ознак.

Кількісний аналіз уточнює, підсумовує та підтверджує закономірні та

відмінні особливості паремійних фондів зіставлюваних мов, що були

виявлені при розв’язанні завдань, передбачених метою дисертаційної праці.

Подекуди використовуємо переклад як оперативний засіб встановлення

семантико-синтаксичних параметрів функціонування й специфічних

лексичних особливостей зіставлюваних категорій на початковому етапі

65

дослідження. Дефініційно-компонентний аналіз дав змогу простежити

закономірності та відмінності підходів щодо тлумачення паремії як базової

одиниці паремійного фонду української та англійської мов.

1.3.2 Методика статистичного аналізу. Чисельність паремійного

фонду в обох мовах, що зіставляються диктує необхідність перевірити

вибірку паремійних фіксацій на репрезентативність за допомогою методів

статистичної лінгвістики. Запропоновано такий методично-математичний

аналіз щодо вибірки на матеріалі англійської мови, а саме: із першої частини

лексикографічного джерела (Англо-український фразеологічний словник за

ред. К. Т. Бігуна, 2005) було відібрано п’ять вибірок, що містять по

1500 словникових дефініцій; із другої частини того ж лексикографічного

джерела взято стільки ж вибірок такого ж об’єму.

Таблиця 1.2

Вибірка з лексикографічного джерела на матеріалі англійської мови

Вибірка Частота випадіння паремійної одиниці

1

2

3

4

5

88

71

91

78

77

77

60

65

54

49

81

61

12,45

2,544

Усі вибірки першої частини визначаються нормальним розподілом, те ж

саме можна сказати й про вибірки другої частини. Отримані числові дані

характеризують частоту паремій таким чином, а саме: перша частина: 88, 71,

91, 78, 77; друга частина: 77, 60, 65, 54, 49.

66

Наступний етап вимагає з’ясування, який характер носить розбіжність

середніх частот – випадковий чи значущий [61; с .41]. Тут, для вирішення

поставленого завдання, доцільно застосувати критерій Стьюдента, формула

якого така:

де, , – порівнювані середні частоти; , – число вибірок із двох

серій; – оцінка середнього квадратичного відхилення в двох серіях

вибірок [61, с. 41].

обчислюється для порівняння двох середніх частот за такою

формулою:

де, , – частоти з першої та другої серії вибірок [61, с. 42].

Середні частоти для двох вибраних рядів на матеріалі англійської мови

обчислено за формулою [61, с. 44]:

Отримані величини (81 і 61) повинні бути співвіднесені. Статистично

прирівнюємо їх за допомогою наведених вище формул.

67

На завершальному етапі перевірки англомовної вибірки на

репрезентативність підставимо отриману величину в формулу для

знаходження критерію Стьюдента:

Отримана величина була порівняна з теоретичною, яка представлена в

таблиці значень критерію Стьюдента [61; с. 43]. Із цією метою вдаємося до

ступеня свободи, який у нашому випадку дорівнює .

Отже, зіставивши отриману величину з величинами восьмого рядка

таблиці t-критерію Стьюдента, бачимо, що вибіркова величина відповідає

2,5% -ій ймовірності. Ця ймовірність не така вже й мала, щоб відхилити

гіпотезу про рівність вибіркових середніх. Таким чином, паремійна вибірка

на матеріалі англійської мови є прийнятною та репрезентативною для

дисертаційного дослідження.

Репрезентативність паремійної вибірки української мови була обчислена

із використанням тієї ж статистичної методики. Матеріал дослідження для

обрахунків вибрано з двох лексикографічних джерел (Фразеологічний

словник української мови за ред. В. М. Білоноженко та ін., 1993; П’ять тисяч

прислів’їв та приказок за ред. Л. Вознюк, 2013) [391; 394] із метою

достовірності вибіркових значень. Таким чином, об’єднавши словникові

дефініції, із першої та другої частини лексикографічних джерел було

відібрано по п’ять вибірок, що містять по 700 словникових одиниць.

Усі вибірки першої та другої частини визначено нормальним

розподілом. Отримані числові дані характеризують частоту паремійних

одиниць таким чином, а саме: перша частина: 77, 86, 63, 81, 73; друга

частина: 67, 73, 65, 80, 76.

68

Таблиця 1.3

Вибірка з лексикографічних джерел на матеріалі української мови

Вибірка Частота випадіння паремійної одиниці

1

2

3

4

5

77

86

63

81

73

67

73

65

80

76

76

72

7,55

0,837

Відповідним статистичним методом обчислюємо дані на матеріалі

української мови. Середні частоти:

Оцінка середнього квадратичного відхилення:

Критерій Стьюдента:

Критерій Стьюдента порівнюємо з табличним значенням зі ступенем

вільності 8 [61, с. 43]. Таким чином, вибіркова величина наближена до 50% -

ї ймовірності. Така ймовірність достатньо велика, що підтверджує гіпотезу

69

про рівність вибіркових середніх. Отже, паремійна вибірка на матеріалі

української мови є прийнятною та репрезентативною для дисертаційного

дослідження.

1.3.3 Виокремлення ізоморфних та аломорфних рис. Мета

дисертаційного дослідження полягає у виявленні ізоморфних та аломорфних

особливостей зіставлюваних паремійних корпусів англійської й української

мов. Досягнення цієї мети ґрунтується на комплексній методиці, процедура

якої охоплює два основні етапи:

1. На першому етапі з лексикографічних джерел шляхом суцільної

фіксації було відібрано фактологічну базу, що налічує 1347 англійських і

1853 українських паремійних конструкцій. Окреслено термінологічний

апарат зіставного дослідження, згідно з яким під паремією у дисертації

мається на увазі прислів’я, що характеризуються структурною, змістовою й

комунікативною завершеністю, що можуть вживатися самостійно й

контекстуально відповідно до мовленнєвої ситуації.

Матеріалом пропонованої дисертаційної праці є паремії, вилучені з

лексико-фразеографічних джерел, а також збірників прислів’їв та приказок

української, англійської й інших мов, зокрема: «Англо-український

фразеологічний словник» (укладач: К. Т. Баранцев) [389]; «Прислів’я та

приказки шістьма мовами» (укладач: Г. Бігун) [390]; «Словник

фразеологізмів української мови» (укладачі: В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк

та ін.) [391]; «П’ять тисяч прислів’їв та приказок» (укладач: Л. Вознюк) [394];

«Прислів’я, прикмети та повір’я українського народу» (укладач:

Н. Кусайкіна) [396]; «Большой словарь русских поговорок» (укладачі:

В. М. Мокиенко, Т. Г. Нікітіна) [381]; «Немецко-русский словарь

современных фразеологизмов» (укладач: Д. Г. Мальцева) [380]; “Merriam-

Webster Dictionary” [386]; “A Dictionary of American Proverbs” [397]; “Oxford

Dictionary of English Proverbs” [401]; “Special Dictionary” [403]; “The Penguin

Dictionary of Proverbs” [405].

70

2. Другий етап дослідження включає аналіз структурних особливостей,

зокрема її предикативності, лексичного наповнення паремії, а також

семантико-синтаксичної співвіднесеності паремій у межах українського та

англійського паремійних фондів.

Досліджуючи семантико-синтаксичну структуру паремій української та

англійської мов, звертаємося до використання методик граматичного аналізу

для встановлення синтаксичних особливостей, а також трансформаційного

аналізу з метою виведення складних синтаксичних структур із більш простих

за допомогою трансформацій їхнього складу [101, с. 337]. Саме

трансформаційний підхід (за Н. Хомським [327]) до вивчення структури

паремії української та англійської мов дав змогу встановити особливості її

структурної неелементарності, функціональної та семантичної аломорфності

й ізоморфності одиниць, що зіставляються.

За допомогою компонентного аналізу звертаємося до дослідження

структури паремійної одиниці, адже саме цей метод полягає в «описі

структурної організації значення як набору мінімальних семантичних

компонентів, кожний з яких виконує функцію і пов’язаний з іншими певними

ієрархічними відношеннями» [260, с. 230]. Застосування компонентного

аналізу слугує глибшому розумінню семантичної структури паремійної

одиниці обох зіставлюваних мов, а особливо виявленню відношень опозиції.

Отже, запропонована комплексна методика аналізу семантико-

синтаксичної структури української та англійської паремії складається з двох

послідовних етапів, передбачає застосування таких лінгвістичних парадигм:

визначення третього члена порівняння, зіставного, статистичного,

трансформаційного, компонентного аналізу та ін. Вона відповідає сучасним

лінгвістичним напрямам і покликана забезпечити достовірність отриманих

результатів нашого дослідження.

71

Висновки до першого розділу

Сучасна лінгвістика оперує значним обсягом наукового доробку щодо

проблематики паремійного фонду будь-якої мови. Разом із тим, ця галузь

залишається актуальною, а інтерес до зіставних досліджень мотивує

комплексне порівняння українського й англійського паремійних корпусів.

Нині паремія як культурологічна категорія є уособленням не лише

культури, побуту та історії людства, але й становить важливий об’єкт

вивчення з позицій семантичного синтаксису, комунікативної та когнітивної

лінгвістики. Таким чином, релевантними є як компонент «етно-», так і суто

лінгвістичний сенс, що охоплює структуру, зміст, форму, конотації.

У дисертаційному дослідженні паремії української та англійської мов

розглядаються як одиниці пареміології з такими характеристиками:

а) завершеність й усталеність змісту; б) лаконічність та легке

запам’ятовування й відтворення; в) форма кліше; г) репрезентація та

збереження інформації різного характеру щодо життєдіяльності етносу.

У пареміях української та англійської мов широко репрезентовані

логіко-семантичні відношення, а також відношення для позначення

позитивної, негативної й контрастивної конотацій. Семантика відношень у

структурі паремій реалізується через оцінку дійсності та функціонування у

формі поради, застереження та ін.

Спираючись на розробки науковців-попередників, які стосуються

ідентифікації паремії як лінгвістичної одиниці, пропонуємо вважати

паремією прислів’я (подекуди приказку) української й англійської мов. З

метою впровадження комплексного дослідження у пошуках аломорфних й

ізоморфних рис семантико-синтаксичної структури на засадах зіставно-

порівняльного аналізу нами була застосована методика Стьюдента для

підтвердження репрезентативності вибірки матеріалу дослідження, а також

залучено дані таких наукових парадигм – зіставного, статистичного,

72

трансформаційного й компонентного аналізу – для процедури комплексного

аналізу паремій.

У вітчизняному та зарубіжному мовознавстві існує низка підходів щодо

класифікації паремійного фонду будь-якої мови, вони охоплюють

різносторонність та багатогранність паремії, враховуючи її мовні та

позамовні функції. Беручи до уваги зіставний характер дослідження,

запропоновано класифікувати паремії обох мов за семантико-синтаксичною

співвіднесеністю, виокремлючи структурні моделі, що відображають ступінь

їхньої семантичної елементарності та неелементарності. У дисертації

проаналізовано типологію, тобто низку класифікацій паремій.

Комплексна методика зіставно-типологічного аналізу паремії

української та англійської мов передбачає використання індуктивного,

дедуктивного, дескриптивного, зіставно-типологічного, структурного

методів, перекладу, компонентного, трансформаційного, кількісного аналізу,

а також методів обчислення об’єму фіксації. На основі аналізу зібраного

фактичного матеріалу, за результатами кількісних підрахунків та за

допомогою моделювання семантико-синтаксичної структури паремійних

одиниць встановлено спільні та відмінні особливості цих категорій у

зіставлюваних мовах.

Основні положення розділу відображено у відповідних публікаціях

автора [309; 311; 314].

73

РОЗДІЛ ІІ

СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКИХ ТА

АНГЛІЙСЬКИХ ПАРЕМІЙ У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ

2.1 Специфіка організації семантико-синтаксичної структури

паремії української й англійської мов

Зіставне дослідження семантико-синтаксичної структури паремії на

матеріалі української й англійської мов привертає увагу, з одного боку, з

позицій вивчення походження германських та слов’янських мов, а з іншого –

синтетичністю та аналітичністю граматичних систем. Паремійні маркери

характеризують семантичні та синтаксичні ознаки, що виокремлюють певне

речення з загального дискурсу, підкреслюючи його стилістичне та

структурне обрамування. Окрім того, прагматична мета дослідження паремії

полягає у попередженні адресата не лише про важливість використання

такого вислову, а й про його функції та зміст [328, с.112]. До диференційних

ознак пареміологічних одиниць відносять повну або часткову синтаксичну

завершеність, сентенційність, логічність судження з його оцінно-етичною

інформацією [123, с. 62].

За ознакою синтаксичної організації українські та англійські паремії

репрезентовано: а) елементарним реченням, яке, у свою чергу,

стверджувальне чи подекуди заперечне, неопозиційне, а також стилістично

знебарвлене, наприклад: укр. І старий кіт любить тепло; Несе чорт гості;

Біда людей єднає; Добра голова не скаже пусті слова; Собака від хліба не

втече // англ. Absence is a shrew; Cheek brings success; Circumstances alter

cases; Courtesy costs nothing; Fool’s head never grows white; б) простим

неелементарним реченням, ускладненим факультативною частиною, що

може розгортатися у предикативну за умови спільного суб’єкта, наприклад:

74

укр. Мати одною рукою б’є, а другою гладить → мати б’є і гладить; Верба

товста, та всередині пуста → верба товста і пуста; Білі руки чужі труди

люблять → руки білі, руки люблять; Дурний собака і на хазяїна гавкає →

собака дурний, собака гавкає // англ. Early bird catches the worm → the bird is

early, the bird catches; Envy shoots at others and wounds herself → envy shoots,

envy wounds; в) складним складносурядним реченням, наприклад: укр.

Дитина плаче, а матері боляче; Дівчата шиють та сміються, а мати поре

та плаче; Один кує, другий псує // англ. Deeds are fruits, words are leaves;

Fortune is easily found, but hard to be kept; г) складним складнопідрядним

реченням, наприклад: укр. Де кози скачуть, там деревця плачуть; Хай

журиться кобила, бо вона велику голову має; Не тямить голова, що язик

лепече; Де ледарі зійдуться, там вино й горілка знайдуться // англ. We never

know the value of water till the well is dry; Fools rush in where angels fear to

tread; If there were no clouds, we shouldn’s enjoy the sun.

Відповідно до функціональних типів речення, мети й характеру

висловлення усі паремії можна поділити на: 1) розповідні (стверджувальні),

2) питальні, 3) спонукальні, 4) наказові й 5) окличні. Розглянемо їх

детальніше:

1. Стверджувальні паремії передають та зберігають інформацію у

формі висловлення з семантикою опису істин, фактів, правил фактичної

дійсності людського життя, наприклад: укр. Скупий складає, а щедрий

споживає; За дурною головою і ногам нема спокою; Гадюку, як не грій, вона

все одно вкусить; Люди будують, а свині риють // англ. Discretion is the

mother of other virtues; Fire and water are good servants, but bad masters; Good

horse should be seldom spurred.

2. Питальні конструкції, зазвичай, мають риторичний характер, тобто

не вимагають відповіді, проте змушують реципієнта задуматися над своїми

вчинками або висловленими словами, наприклад: укр. Хай гуляє. «Що

робив?» – зима спитає // англ. All are good lasses, but where come the bad

75

wives?; Can the leopard change his spots?; When Adam delved and Eve span who

was then a gentlemen?; Why pay for the cow when the milk is free?.

3. Спонукальні паремії, які розподіляютьня на (4) наказові й

(5) окличні паремії, які позначають, насамперед, семантику поради або

інструкції щодо того, як індивіди повинні себе поводити в конкретних

ситуаціях чи в житті загалом, наприклад: укр.: Не кивай на сусіда, коли сам

спиш до обіда; Саджай деревину – будеш їсти садовину; Повчай дружину без

дітей, а дітей без людей; Не рубай тої гілляки, на якій сидиш; Нивко, нивко,

верни мою силку! // англ. Keep the common road and you are safe; Let every man

praise the bridge he goes over; Don’t put all your eggs in one basket. Окличність

сприяє семантичній реалізації сильних емоцій, таких як гнів, здивування,

розчарування, радість, любов, смуток, піднесення та ін., наприклад: укр. Не

для Гриця паляниця! (із інтенцією присоромити людину); Комусь ніяково, а

йому однаково! (із семантикою зухвалості); Роздайся море, – жаба лізе!

(семантика хвастливості); Ой ґвалт! Сама в хаті – не дам ради кошеняті!

(безпорадність людини).

В англомовному матеріалі дослідження не зафіксовано стійких окличних

конструкцій, проте мовець може надати окличності будь-якій

стверджувальній паремії за допомогою інтонації [328, с. 116].

Під час аналізу паремій було встановлено, що як в українській, так і в

англійській мові, існує тенденція до порушення прямого порядку слів у

реченні, а саме, щодо препозиції підрядної частини складного речення,

наприклад: укр. Де щастя упало, там приятелів мало; Коли золото випливає,

тоді правда пропадає; Якби йому хвіст, то сам би собі боки повідбивав //

англ. When a fool has bethought himself, the market’s over; If you wish good

advice, consult an old man; When flatters meet, the devil goes to dinner.

Припускаємо, що така паремійна своєрідність пов’язана, насамперед, із

потребою кращого запам’ятовування паремійної одиниці, інтонаційною

76

милозвучністю, подекуди з фонетичним римуванням і легшим сприйняттям

на слух, а відтак і її відтворюваністю.

Дослідження англійсько-української паремійної співвіднесеності

показало, що заперечна модальність в еквівалентному варіанті не завжди

зберігається. Наприклад: англійська паремія Nothing is impossible to a willing

heart одержує український відповідник Було б бажання, а можливість

знайдеться; Nothing succeeds like success → Успіх тягне за собою успіх; No

wisdom like silence → Мовчання – золото.

Згідно з сучасними лінгвістичними дослідженнями, паремії багатьох мов

мають наближену синтаксичну будову та уособлюють однакові цінності й

мораль, що засвідчено універсальними структурними паремійними

конструкціями на кшталт: краще …, ніж … (better …, than …); хто \ той хто

…, … (he who …, …); коли …, то… (if / when, …); який …, такий … (like… ,

…). Наприклад: укр. Краще битися орлом, ніж жити зайцем; Хто змолоду

балує, той під старість старцює; Коли господар сидить на печі, то пусто в

хліві; Яке дерево – такий плід; Який жнець, такий снопець // англ. Better a

little well-kept than a great deal forgotten; He who pays the piper, calls the tune;

When children are doing nothing, they are doing mischief; If you cannot bite,

never show your teeth; Like author, like book [343, с. 52]. Таке поширення

зазначених паремійних формул у Європі пов’язане з чотирма основними

періодами: 1) поширення античних паремійних форм через латинську мову;

2) переклад Біблії європейськими мовами; 3) утворення та поширення нових

паремійних форм через латину в середньовіччя; 4) популяризація й

глобалізація літератури через медійні засоби [359].

Не менш прикметним семантико-синтаксичними паремійними формами

в обох зіставлюваних мовах є велеризми. Під велеризмом у лінгвістиці

розуміють висловлення, до складу якого входять декілька обов’язкових

компонентів, а саме: стійкий вислів, ситуація, автор репліки. Значення

вислову та його контекстне застосування характеризуються невідповідністю

77

один одному [315]. С. В. Шепітько виокремлює п’ять загальнопаремійних

функцій, які слугують зарахуванню велеризмів до об’єктів паремійного

фонду. Серед них: 1) повчальна функція (паремія як засіб навчання);

2) орнаментальна функція (паремія як прикраса мови); 3) функція залучення

уваги адресата; 4) функція компресії інформації; 5) моделювальна функція

(паремія словесно відтворює будь-яку життєву ситуацію) [299, с. 97].

Н. В. Салтовська справедливо зазначає, що основною семантичною

функцією велеризмів є: «регулювання людської поведінки, щоб у дотепній,

ілюстративній формі нагадати традиційні правила співжиття в громаді

(суспільстві), певні настанови чи табу» [256, с. 54]. Вони охоплюють усі

сфери життя та висміюють, повчають, описують та ін. фактичну дійсність

[256, с. 55]. Англомовний тлумачний електронний словник Merriam Webster

трактує велеризм як висловлення або висловлення-порівняння, яке

репрезентує популярний вислів, доповнений жартівливий змістом [386].

Англомовна паремійна фіксація велеризмів виявилася кількісно менш

репрезентованою, ніж українськомовна. Окреслено такі паремійні семантико-

синтаксичні моделі-велереми в обох зіставлюваних мовах:

1) модель-велерема [вислів-паремія + автор-людина], наприклад: укр.

Дурний хазяїн каже: “На наш вік буде, а після нас хоч трава не рости!”;

“Завтра, завтра. Не сьогодні!” – кажуть ліниві і голодні // англ. “Let me

see!” as the blind man said; “I stand corrected,” said the man in the orthopedic

shoes.

2) модель-велерема [вислів-паремія + автор-людина + ситуація],

наприклад: укр. Мене мати цілий вік дурила. Казала: “Битиму”, та й не

била; Син дивиться в хату, а дочка кричить: “Пусти, тату!” // англ. “Every

one to his own taste,” said the old woman as she kissed the cow; “We'll have to

rehearse that,” said the undertaker as the coffin fell out of the car; “This week is

beginning splendidly,” said one who was to be hanged on Monday; “So I see,”

said the blind carpenter as he picked up his hammer and saw; “Simply

78

remarkable,” said the teacher when asked his opinion about the new dry-erase

board.

3) модель-велерема [вислів-паремія + автор-персонаж (біблійний,

міфічний, видуманий, народний, соціальний та ін.) + ситуація], наприклад:

укр. “Нехай риба буде рак!” – сказав козак; Казав іще старий Сенека: “Від

дурнів держись здалека!” // англ. “Much noise and little wool,” said the Devil

when he sheared a pig.

4) модель-велерема [вислів-паремія + автор-людина + слухач],

наприклад: укр. Казав сліпий до глухого: “Слухай, як безрукий голого

обдирає”// англ. “Two heads are better than one,” as the cabbage-head said to

the lawyer.

Серед українських паремій виокремлюються додатково такі структурні

моделі-велереми:

1) модель-велерема [автор-персоніфікований флоронім + вислів-

паремія], наприклад: укр. Казав мак: “Що ти за жито, що рік не вродило

та й голоду наробило? А я не робив сім літ, а голоду ніт”; Гречка каже: “А

мене хоч в золу, аби в пору”; Казав овес: “Сій мене в болото – буду я

золотом”.

2) модель-велерема [автор-персоніфікована їжа + вислів-паремія],

наприклад: укр. Хрін каже: “Я добрий з м’ясом”, м'ясо каже: “Я й без хрону

добре”.

3) модель-велерема [вислів-паремія + автор-персоніфікований зоонім +

ситуація], наприклад: укр. Жаба скік у воду, а заєць каже: “Слава тобі,

Господи, що й мене хтось боїться!”; Заліз кіт на сало та й кричить:

“Мало!”; “Якось то буде!” – сказала миша в котячих зубах!; Раз на віку

трапилося черв’яку злізти на моркву, та вже й каже: “Я вище од усіх”.

4) модель-велерема [вислів-паремія + автор-персоніфіковане природне

явище (дари природи, природа) + ситуація], наприклад: укр. Хай гуляє.

79

“Що робив?” – зима спитає; Хвалилась опенька, що на ній шапочка

гарненька, а гриб їй: “Гарненька, та дарма: під нею голови нема!”.

5) модель-велерема [паремійний вислів-спонукання + паремійний

вислів-відповідь → логіко-семантичний діалог жартівливо-іронічного

змісту], наприклад: укр. “Хто винен?” – “Невістка!” – “Так її дома нема!” –

“Та он її плахта на жердці висить!”; “Чим ви, хлопці, дома втираєтесь?” –

“Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!”; “А чом ви, хлопці

не орете?” – “Та, дядьку, свято!” – “Яке свято?” – “Чересло й леміш

знято!”; “Тит, іди молотить!” – “Спина болить!” – “Тит, іди їсти!” – “А

де моя велика ложка?”; “Що ваші дівчата роблять?” – “Шиють та

співають”. – “А мати?” – “Порють та плачуть”; “Де ти був?” – “Через

ріку переходив”. – “А чому ж ти сухий?” – “Бо немає чого їсти”; “Здоров,

кума!” – “На базарі була”. – “Ти глуха, кума?” – “Купила петуха”. –

“Прощай, кума!” – “П'ятнадцять дала”.

Таким чином, синтаксична організація паремій української та

англійської мов представлена стверджувальними, питальними та

спонукальними конструкціями, а також велеризмами.

2.1.1 Суб’єктність як основна ознака паремійної структури в

українській та англійській мовах. Із позицій семантичного синтаксису усі

паремії обох зіставлюваних мов можна класифікувати на монопредикатні та

поліпредикатні. Перші репрезентують одну ситуацію у межах єдиного

предикативного центру, а другі можуть містити кілька предикативних ядер,

однак одне з них завжди буде займати центральну позицію, а інші

периферійну. Розглянемо приклади: укр. Брехач з мухи слона зробить →

брехач зробить (монопредикативність); Мала капля й великий камінь

продовбає → семантична поліпредикативність → капля продовбає (ядерна

предикація); капля є мала (вторинна предикація); камінь є великий (вторинна

предикація) // англ. Marriage goes by contrasts → marriage goes

80

(монопредикативність); Old foxes want no tutors → семантична

поліпредикативність → foxes are old (вторинна предикація); foxes want

(ядерна предикація); Fair face may hide a foul heart → семантична

поліпредикативність → face may hide (ядерна предикація); face is fair

(вторинна предикація); heart is foul (вторинна предикація). У мовознавстві

вторинну предикацію розуміють як семантико-синтаксичну категорію

простого неелементарного речення, що реалізується у межах дії первинної

предикації, яка виражає додаткові ознаки, і на денотативному рівні

співвідноситься з ситуацією, вираженою нереченнєвою пропозицією [162,

с. 13]. Якщо у реченні існує більш, ніж один експліцитно виражений

предикативний центр, таке речення, як відомо, є складним.

Предикативність будь-якої комунікативно завершеної реченнєвої

структури зазвичай передбачає повну реалізацію предиката. З одного боку,

це може бути предикатно-суб’єктна конструкція, а з другого – відтворення

безсуб’єктного процесу, наприклад: укр: Один кіт стада мишей не боїться

→ кіт (суб’єкт) не боїться (предикат); Що посієш, те й пожнеш

(безсуб’єктність) // англ. Man’s fate lies in his own heart → fate (суб’єкт) lies

(предикат); Never lean on a broken staff (безсуб’єктність). У другому випадку

суб’єктна синтаксема вимагає обов’язкового вираження щодо англійського

речення (окрім наказових форм). В. Метезіус пояснює тенденцію до

активного граматичного суб’єкта в англійській мові завдяки його здатності

виражати тему повідомлення [184, с. 20]. В українській мові суб’єкт може

залишатися зредукованим, проте семантичне вказування на нього належить

предикатові. Таким чином, його флективний характер дає змогу зрозуміти,

який саме суб’єкт є імпліцитним, наприклад: укр. І каші не хочу, і по воду не

піду → предикативні форми не хочу, не піду вказують на зредукований

суб’єкт «я» // англ: It is too late to shut the stable door when the horse is → it

(логічний суб’єкт); He that talks much lies much → he (логічний суб’єкт). У

граматичній тенденції суб’єкт – категорія, що означає предмет або істоту,

81

про які йдеться у реченні, що позначає член речення, який відповідає

предметові думки (судження). Семантичний суб’єкт ідентифікує предмет

дійсності, про який сказано у висловленні, й формує семантичну структуру

речення. У ньому виокремлюють низку субкатегорій на означення суб’єкта

(діяча), носія процесу або стану [282, с. 660–661]. Паремійні конструкції

можуть зберігати конкретну предметність, пряму номінативність значення

або ж репрезентуватися через узагальнено-метафоричне, переносне значення

[123, с. 66]. Таким чином, щодо семантико-синтаксичної структури паремії

української та англійської мов зафіксовано реалізацію суб’єкта двох типів:

І. Суб’єкт прямого значення, до якого зараховано:

1) суб’єкт – людина із семантичним вказуванням на: а) господарську

діяльність, наприклад: укр. Дві господині в хаті не дадуть ради кошеняті

//англ. One man makes a chair, and another man sits in it; б) родинні відносини,

дружбу, наприклад: укр. Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік до кінця;

Добра жінка й лихого чоловіка направить; Дитина не втікає од калача, але

від бича; Вірний приятель – то найбільший скарб; Друг боягуз – гірше ворога

// англ. Two wives in one house never agree in one; Treacherous friend is the most

dangerous enemy; в) риси характеру, наприклад: укр. Добрий чоловік

надійніший від кам’яного мосту; Козак не боїться ні хмари, ні чвари;

Ледачий усе робить навсидячки; Я свою вину на Івана зверну; Забули вони як

телятами були // англ. Cowards die many times before their deaths; Misers put

their back and their belly into their pockets; An angry man opens his mouth and

shuts his eyes; г) ремесла, навички, наприклад: укр. Всякий пастух своєю

пугою хвалиться; Кожний кравець на свою моду крає; Коваль клепче, поки

тепле; Він із піску мотузку зсуче // англ. Nine tailors make a man; Thief passes

for a gentleman when stealing has made him reach; Young trooper should have an

old horse;

2) суб’єкт – неістота із лексемою для позначення предмета, природного

або фізичного явища, абстрактного поняття та ін., наприклад: укр. Лежачий

82

камінь мохом обростає; Кожні граблі до себе гребуть; Порожній посуд

здаля дзвенить; Суха ложка рот дере; Брехня і приятеля робить ворогом;

Краса минеться, а розум зостанеться; Наука не веде до бука; Де грім гуде,

там мокне щось; День минув, як у пальці тріснув // англ: New broom sweeps

clean; Absence makes the heart grow fonder; Miracles don’t grow on gooseberry

bushes; No gale can equally serve all passengers; After rain comes fair weather;

An empty sack cannot stand upright; Moon is not seen where the sun shines; One

cloud is enough to eclipse all the sun; Watched pot never boils;

3) суб’єкт – зоонім з лексемою для позначення а) свійських та домашніх

тварин, наприклад: укр. Бачить корова, що на повітці солома; Індик хоч не

співає, та багато думає; І чорна курка білі яйця несе; Гладкий кіт мишей не

ловить; Старий баран має твердий ріг; Старий пес даремно не бреше; У

доброго коня недовгі версти // англ. An old ox makes a straight furrow; Willing

horse never needs the spur; Ragged colt may make a good horse; The cat shuts its

eyes when stealing; б) диких тварин, наприклад: укр. І вовк свої вовченята

любить; Полохливий заєць і пенька боїться; Старого лиса не виведеш з ліса

//англ. An old ape has an old eye; Fox is not taken twice in the same snare; в)

птахів, наприклад: укр. Де лелека водиться, там щастя родиться; Орел не

ловить мух // англ. The early bird catches the worm; Each bird loves to hear

himself sing; Bird than can sing and won’t sing must be made to sing; г) комах,

наприклад: У закритий рот муха не влетить; Цвіркун на видноті не

цвірчить // не зафіксовано на матеріалі англійської мови;

4) суб’єкт – флоронім, із лексемою для позначення рослин, дерев, кущів,

плодів, овочів та фруктів, наприклад: укр. Буряк – не дурак, на дорозі не

росте; Кожна капуста має свою голову; Часник сім хвороб лікує; Тернина

груш не родить; Порожній колосок вище всіх стоїть; Овес і крізь личак

проростає; Одна квітка не робить вінка // англ. Oaks may fall when reeds

stand the storm; Grass shall not grow under one’s feet; Great weeds grow apace;

The heaviest ear of corn bends lowest;

83

5) суб’єкт – (біблійний, міфічний, видуманий, народний, соціальний та

ін.) персонаж, наприклад: укр. Береженого Бог береже; Цар любить

карати, чиновники – хабар брати, пани – шкуру драти; У тихому болоті

чорти водяться; Сидить чорт та й плаче, що людям моди не настаче //

англ. The devil knows many things because he is old; The devil lurks behind the

cross; Whom God would ruin, he first deprives of reason; Bacchus has drowned

more men than Neptune; Homer sometimes nods (sleeps); God gives his anger by

weight, but his pity without measure;

6) суб’єкт – дія, процес, стан, наприклад: укр. Брехати – не ціпом

махати; Гультяйство губить хазяйство; Він не дурний, тільки розуму

немає; Дурні лише в казках щасливі; Здоровий хворого не розуміє // англ.

Seeing is believing; Murder will out; Wonder lasts but nine days; Saying and

doing are two things; Blushing is virtue’s colour; Catching fish is not the whole of

fishing.

ІІ. Персоніфікований суб’єкт метафорично-переносного значення, до

якого належать такі:

1) суб’єкт неістота, наприклад: укр. Гречана каша сама себе хвалить; І

до ліків хвороба звикає; Язик на кінець світу заведе; Пішло молоко корові в

роги // англ. Still tongue makes a wise head; Years know more than books; Rich

men’s spots are covered with money; Cloth mouth catches no flies; A hungry belly

has no ears;

2) суб’єкт зоонім, наприклад: укр: Хвалиться синиця, що море

запалить; Дурна вівця і перед вовком висповідається; Кобила з вовком

мирилась та додому не вернулась; Свиня обіцяла, що в болото не полізе;

Медвідь пиво варить; Лаяв заєць вовка, тільки вовк того не чув // англ. One

chick keeps a hen busy; Wolf finds a reason for taking the lamb; Pigs grunt about

everything and nothing; Tortoise wins the race while the hare is sleeping;

Quarrelsome dogs get dirty coats;

84

3) суб’єкт флоронім із лексемою для позначення рослин, дерев, кущів,

плодів, овочів та фруктів, наприклад: укр: Порожній колос дере носа в

вершок; Казав овес: «Сій мене в болото – буду я золото»; Не радий хрін

тертушці, проте на кожній танцює; Цибуля ся дивувала, що петрушка

танцювала // не зафіксовано на матеріалі англійської мови;

4) суб’єкт – предмет, наприклад: укр. Коцюба кудкудакала, помело яйце

знесло; Коса любить брусок і сала кусок; Порожня бочка гучить, а повна

мовчить; Порожній мішок введе в грішок // Empty vessels make the greatest

sound;

5) суб’єкт – абстрактне поняття, наприклад: укр. Сила міри не знає і

соломину ламає; Материнська молитва і з дна моря підійме; Відвага або мед

п’є, або кайдани тре; Праця чоловіка годує, а лінь марнує; Журба сорочку не

дасть; Біда помучить, але й жити научить; Діло майстра величає // англ.

Misfortunes tell us what fortune is; Envy shoots at others and wounds herself;

Fortune knocks once at least at every man’s gate; Truth lies at the bottom of a

well; Two blacks do not make a white;

6) суб’єкт – природа, природне явище, наприклад: укр. Ранок вечора

мудріший; Тиха вода греблю ломить; Земля-трудівниця аж парує та людям

хліб готує; Гора народила мишу; Взимку сонце крізь плач сміється; Вітер

свистить у кишенях; Мороз зуби показує // англ. Vale best discovers the hills;

Drunken days have all their tomorrow; Little leak will sink a great ship.

Спільні типологічні властивості та розбіжності щодо реалізації

різновидів суб’єкта у семантико-синтаксичній структурі паремійних одиниць

української та англійської мов відображено у таблиці 2.1, с. 85.

Як видно з даних таблиці, реалізація суб’єкта структурної організазії

паремій обох мов свідчить про їхній універсальний характер. Відмінні риси

пов’язані з відсутністю у паремійному фонді англійської мови суб’єкта,

вираженого зоонімом для позначення комах та флоронімом з семантикою

метафоричного переосмислення.

85

Таблиця 2.1

Класифікація суб’єкта семантико-синтаксичної структури паремій

української та англійської мов: спільне та відмінне

Суб’єкт

прямого

значення

Українські

паремійні

одиниці

Англійські

паремійні

одиниці

Персоніфіков

аний суб’єкт

метафорично

-переносного

значення

Українські

паремійні

одиниці

Англійські

паремійні

одиниці

1) суб’єкт –

людина + + 1) суб’єкт –

неістота + +

2) суб’єкт –

неістота + + 2) суб’єкт –

зоонім + +

3) суб’єкт –

зоонім:

а) свійські та

домашні

тварини;

б) дикі

тварини;

в) птахи;

г) комахи

+

+

+

+

+

+

+

+

+

–

3) суб’єкт –

флоронім + –

4) суб’єкт –

флоронім + + 4) суб’єкт –

предмет + +

5) суб’єкт –

персонаж + + 5) суб’єкт –

абстрактне

поняття + +

6) суб’єкт –

дія, процес,

стан + +

6) суб’єкт –

природа,

природне

явище

+ +

2.1.2 Спільні та відмінні ситуації редукції суб’єкта у паремійних

одиницях української та англійської мов. Незважаючи на таку низку

реалізації суб’єктної синтаксеми, частотними (особливо щодо української

мови) є контексти семантичної редукції чи узагальнення паремійного

суб’єкта, коли сама паремія відображає пораду, настанову, заборону, опис

життєвої ситуації, рекомендацію, побажання та ін., наприклад: укр. Нових

86

друзів май, старих не забувай; Держи копієчку про чорний день; Наївсь,

напивсь і набік поваливсь // англ. Master your temper lest it masters you; Give

neither advice nor salt till are asked for it; Keep your mouth shut and your ears

open; Put not your finger (або hand) between the bark and the tree.

На думку М. М. Паук, з одного боку, невизначеність суб’єкта є

причиною нереферентності аргументів та ситуації, зображеної у прислів’ї, а з

другого, намагання надати паремійним компонентам референтних ознак

зумовлює зміну прислів’я на звичайне речення [228, с. 143]. Н. Д. Арутюнова

цілком слушно трактує безособовість як явище, що реалізується поза

людиною чи всередині людини [17, с. 796]. Щодо зображеної предикативної

дії, то у безсуб’єктних конструкціях її можна описати як некеровану та

неконтрольовану [64, с. 197]. На матеріалі нашого дослідження нами

виокремлено типові ситуації редукції суб’єкта у межах семантико-

синтаксичної структури української та англійської паремій, до яких належить

семантичне опущення суб’єкта на тлі функціонування предиката для

позначення такої семантики:

І. В українській мові:

1) діяльності людини, яка передбачає фізичну, господарську,

професійну, соціальну активність особи, наприклад: укр. Сій овес у кожусі, а

жито в брилі; У травні оженився, то вік журився; Посій впору. будеш мати

зерна гору; Бога взивай, а рук докладай; Добре діло роби сміло; Голкою

криниці не викопаєш; І за холодну воду не береться; Зробили спішно, не

вийшшло б смішно; Трапляється на віку варити борщ і в глеку; Заробив на

сіль до оселедця;

2) мовленнєвої та інтелектуально-ментальної діяльності людини як

взаємозалежних і взаємодоповнювальних, суміжних характеристик людської

активності, наприклад: укр. Треба розумом узяти, де сила не візьме; Не

питай старого, а питай бувалого; Не бачила оком, не бреши язиком; В

добрий час сказати, а в лихий промовчати;

87

3) взаємовідносин між людьми з маркуванням сімейних, дружніх,

субординаційних, суспільних та ін. відносин, наприклад: укр. У поганого

хазяїна і колесо з воза вкрадуть; Не вчи дитину штурханцям, а добрим

слівцям; Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько; Не криви писка

біля чужої миски; З добрим дружись, а лихих стережись; Похвалити не

вмію, погудити не смію; Не клади пальця в рот, бо відкусить; Від податків

та від гостей не відкрутишся;

4) руху, переміщення з указуванням на пряме й переносне найменування

процесів рухової активності, наприклад: укр. Взимку літа не доженеш;

Судженого конем не об’їдеш; Усіх би перегнав. та боїться бігти; Ходить

мовчки, кусає по-вовчи; Від дешевої рибки не побіжиш стрибки; Пішли гроші

на розкоші; На батозі далеко не поїдеш; Старою дорогою легко ходити;

5) ставлення людини до тваринного світу з асоціативно-метафоричним

описом господарської діяльності, поведінки, характеру, відношенняя до

дійсності та ін., наприклад: укр. Гладь коня вівсом, а не батогом; Пізнаєш

вола, як на ногу наступить; Не вартий і свині пасти; З курми спати лягай і з

курми вставай; Не вбивши ведмедя. не діли шкуру; Не давай зайцеві моркву

стерегти; Не вчи орла літати, а солов’я співати;

6) стану, фізіологічних ознак, зовнішності та характеру людини, які

передбачають як позитивне, так і негативне сприйняття дійсності, наприклад:

укр. Поганий на вроду, та гарний на вдачу; Беруть завидки на чужі

пожитки; На чужий труд ласий не будь; Не жалій нашого ножа для свого

хліба; Умій жартувати, та знай, коли перестати; Сховай слабість на

неділю, бо у нас робота є;

7) природу станів, явищ, які, у свою чергу, семантично зумовлюють

відповідну поведінку, відношення, реакцію суб’єкта, наприклад: укр. До

завірюхи треба кожуха; Не проси літа довгого, а проси теплого; Не чекай од

осені сонця.

88

ІІ. Для англійської мови характерні такі типи паремій:

1) норм поведінки у суспільстві з указуванням на взаємовідносини між

людьми у межах суспільства, родини чи колективу, наприклад: англ. Advice

none to marry or go to war; Be slow to promise and quick to perform; Don’t wait

for dead men’s shoes; Give neither advice nor salt till are asked for it; Judge not of

men and things at first sight;

2) фізичної діяльності людини на основі прямої або переносної

номінації подій, явищ, фактів реальної дійсності, наприклад: англ. Cut the

(your) coat according to the (your) cloth; Draw not your bow till your arrow is

fixed; Make hay while the sun shines; Send not for a hatchet to break open egg

with; Take away fluel take away flame;

3) фізіологічної активності з ознаками a) мовленнєвої, слухової та

зорової діяльності людини, наприклад: англ. Be swift to hear, slow to speak; Do

not look upon the vessel but upon that which it contains; Keep your mouth shut and

your ears open; б) ментальної та інтелектуальної діяльності людини,

наприклад: англ. Learn wisdom by the follies others of; Never write what you

dare not sing; Think today and speak tomorrow;

4) руху, переміщення з семантикою прямого та метафоричного

переосмислення фактів дійсності, наприклад: англ. Don’t cross the bridges

before you come to them; First come; first served;

5) поведінки з тваринами, що на семантичному рівні відтворює

оцінювання, підсумок, ставлення до подій та явищ навколишньої дійсності,

наприклад: англ. Don’t count your chickens before they are hatched; First catch

your hare; Give a lark to catch a kite; Lay not all the load on the lame horse;

Never bray at an ass.

У паремійних фондах зіставлюваних мов суб’єкт може зазнавати

модифікації, завдяки якій стає можливим указати на ставлення суб’єкта

думки до відображуваної в реченні дійсності [49, с. 116]. Для обох мов

89

характерними залишаються конструкції з модифікованим суб’єктом, що

поширюються на такі семантичні явища:

а) неозначено-особову модифікацію суб’єкта, яка позначає дію, процес

або стан, суб’єкт яких має неозначену природу, наприклад: укр. Той завжди

правду каже, коли не бреше; Хто великого не бачив, той малому дивується;

День не їдять, два дні перегодять, а тоді знову не їдять // англ. He dances

well to whom fortune pipes; That which was bitter to endure may be sweet to

remember; They must hunger in winter that will not work in summer; Those who

live on lies choke on the truth;

б) узагальнено-особову модифікацію суб’єкта, яка вказує на дії, процеси

або стани, які стосуються всіх осіб, наприклад: укр. З дужим не борись, з

багатим не судись; Купуй свиту шиту, а хату криту // англ. Keep your mouth

shut and your ears open; Judge not of men and things at first sight;

в) кількісну модифікацію суб’єкта, яка вказує на надмірний вияв

суб’єктів дії, процесу або стану [49, с. 172–173], наприклад: Як усі будемо

старостами, то нікому буде й шапки скидати; Усі одним миром мазані //

англ. Every man has his hobby-horse; Everything is good in its season; Let

everyman praise the bridge he goes over;

г) безособовість, яка означає дію або стан без активної участі суб’єкта,

наприклад: укр. Видно пана по халявах; Краще не обіцяти, як слова не

здержати // англ. It is safer to hear and take; There is safety in numbers.

З погляду на колективну свідомость носіїв зіставлюваних мов, у

паремійному фонді англійської мови особа займає крайнє індивідуальне

місце (З. Г. Коцюба). Разом із тим, український індивідуалізм не заперечує

функцій особи, ролі колективу як запоруки добробуту і взаємодопомоги [152,

с. 19], наприклад: англ. A pot that depends to many is ill stirred and worse

boiled; He is a fool that forgets himself // укр. Одна бджола мало меду

наносить; Один кіл плота не вдержить; Де гурт, там і сила.

90

Підсумовуючи аналіз особливостей семантико-синтаксичного

функціонування суб’єкта у межах паремійної структури обох мов, у таблиці

2.2 узагальнюємо спільні та відмінні риси такої суб’єктної реалізації (див.

таблю 2.2, с. 90).

Таблиця 2.2

Суб’єкт як компонент семантико-синтаксичної структури паремій

української та англійської мов

№

п/п Функціонування

Українська

паремія

Англійська

паремія

1. Реалізація суб’єкта прямого

значення + +

2. Реалізація персоніфікованого

суб’єкта + +

3. Редукція суб’єктного актанта

основної предикації + + / –

4. Семантична неелементарність

паремійної структури + +

2.1.3 Спільне та спецефічне у відношеннях між структурними

компонентами паремійних одиниць української та англійської мов.

Специфіка семантико-синтаксичної структури речення, а відтак і паремії

полягає у відтворенні закономірностей об’єктивної дійсності у формі

денотативних ситуацій, до складу яких належать: 1) структурні компоненти

речення; 2) їхнє місце та функція, а також 3) їхній взаємозв’язок та взаємодія.

[2, с. 245–249]. До головних учасників семантико-синтаксичної структури

В. В. Богданов, І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська зараховують предикатні

(предикати) та непредикатні знаки (імена). Такі знаки поєднуються між

собою за допомогою валентних потенцій предиката, який виступає

конструктивним центром структури. У межах однієї структури може

функціонувати як один, так і декілька предикативних центрів [33, с. 29; 2,

с. 39; 50, с. 25]. І. Р. Вихованець у зв’язку з цим справедливо зазначає, що «на

91

предикатних та непредикатних знаках ґрунтується вся система мови, що

відображається в особливостях семантичної поведінки і в характері їхнього

синтаксичного функціонування» [50, с. 25]. Враховуючи семантико-

синтаксичну природу висловлення, можна прослідкувати співвідношення

змісту і форми компонентів речення [50, с. 127].

Як свідчить матеріал дослідження, базові компоненти двоскладних

українських паремій здебільшого поєднуються за допомогою тире (–), а

англійських – за допомогою експліцитного дієслова-зв’язки to be (бути), які

на семантико-синтаксичному рівні виконують роль предикатів або частин

предикатів, а на власне-семантичному – репрезентують відповідні

конструкції / моделі різного функціонального навантаження:

1) семантико-синтаксична модель (ССМ) «поняття / notion = { be // – } =

тлумачення / definition»:

а) ССМ, яка семантично ототожнює, уподібнює дві частини паремії,

робить їх однаковими за інформативним і семантичним навантаженням, що

сприяє: 1) «гібридній» стилістичній синонімії, наприклад: укр. Місяць –

козацьке сонце; Море – рибальське поле; Стояча вода – калюжа // англ. An

Englishman’s house is his castle → house = castle; Every dog is a lion at home →

dog = lion; Virtue is its own reward → Virtue = reward; Seeing is believing →

seeing = believing 2) фонетичній ритмічності, наприклад: укр. Зима без снігу –

літо без хліба → снігу – хліба; Зимнє тепло – як мачушине добро → тепло –

добро; Коса – дівоча краса → коса – краса // англ. An honest man’s word is as

good as his bond → word – bond; A hungry man is an angry man → hungry –

angry; A light purse is a heavy curse → purse – curse; 3) семантичному

контрасті, наприклад: укр. Багато грому – мало дощу → багато – мало //

англ: To know everything is to know nothing → everything ≠ nothing;

б) ССМ, яка пояснює, тлумачить, надає визначення одній частині за

рахунок іншої, позначаючи при цьому життєві істини, природу людської

поведінки чи інших явищ, наприклад: укр. Добре ім’я – найкраще багатство;

92

Вірний приятель – то найбільший скарб; Здоров’я – всьому голова;

Танцювати – не снопи в'язати; Книжка – маленьке віконце, а через нього

весь світ видно // англ: Habit is a second nature; Wisdom is the better part of

valour; Good advice is beyond price; Life is not a bed of roses; Punctuality is the

politeness of kings; Little knowledge is a dangerous thing; Success is a ladder that

cannot be climbed with your hands in your pockets.

В обох зіставлюваних мовах спостерігається семантична модифікація

плану змісту й плану вираження паремії за умови, коли метафоричність

паремії відбиває асоціації з тією чи іншою життєвою ситуацією, наприклад:

укр. Підлеслива людина – гадюка під квітами → підлеслива людина = гадюка

→ що закликає бути обачним щодо поведінки й слів людей, з якими ведеш

справи чи товаришуєш; Голка – гіркий заробіток → голка – заробіток →

асоціюється з нелегкою працею швачки; Гречана каша – то матір наша, а

хлібець житній – то батько рідний → каша – матір; хлібець – батько →

передає особливості побуту людини, маючи на увазі, що найпростіші

продукти харчування завжди користуються попитом через доступність усім

верствам населення // англ. A clear conscience is a soft pillow → з одного боку

clear conscience = soft pillow ‘чиста совість = м’яка подушка’, а з другого –

clear conscience тлумачиться як soft pillow, маючи на увазі, що особа з

чесними намірами завжди заспокійна, особливо під час сну. Knowledge is

power → knowledge = power ‘знання = сила’ → знання трактуються як щось

таке, що людина може використовувати собі на користь, досягаючи

життєвого добробуту; Repetition is the mother of learning → repetition = mother

of learning ‘повторення = матір навчання’ → досягаючи мети, успіху,

навчаючись та ін., людина завжди повинна вдаватися до власного досвіду, до

набутого, до повторення вивченого. Трактування паремійного значення

залежить від мотивації мовця, контексту й інформативно-комунікативної

мети;

93

2) ССМ «поняття / notion ≠ { be // – } ≠ тлумачення / definition», яка

заперечує тотожність двох частин і виключає значення одного за допомогою

іншого, що сприяє «гібридному» семантико-стилістичному контрасту,

наприклад: укр. Писати – не язиком чесати → писати ≠ не говорити;

Служба – не дружба → служба ≠ не дружба; Господарство вести – не

лапті плести → займатися господарською діяльністю ≠ плести взуття

(лапті) // англ. Plenty is no plague → plenty ≠ plague; Praise is no pudding →

praise ≠ pudding; All that glitters is not gold → glitters ≠ gold;

3) ССМ «поняття / notion { be // – } = тлумачення / definition

{сполучник} ≠ тлумачення / definition». В англійській мові така модель

тлумачить будь-яке явище за допомогою закріплених у мові антонімічних

пар, підбираючи йому семантичний синонім й антонім у межах тієї самої

паремії, наприклад: англ. Hope is a good breakfast, but a bad supper → стійкі

антонімічні пари good ≠ bad ‘хороший ≠ поганий’, breakfast ≠ supper ‘сніданок

≠ вечеря’ → семантичні пари: hope = a good breakfast, hope ≠ a bad supper;

Fortune is easily found, but hard to be kept → стійка антонімічна пара easily ≠

hard ‘легко ≠ важко’ → семантичні пари: fortune = easily found, fortune ≠ hard

to be kept. В українській мові подібна модель реалізується з метафорично-

асоціативним навантаженням на паремію, наприклад: укр. Кашель – хвороба

не лихая, та хата не втихає; Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість; Борщ –

хоч лице зморщ, а очі витріщи; Закон – павутина, в котрій муха путається,

а джміль пролітає; Робити – то не меду лизати.

На відміну від англійської мови, де така структурна композиція не є

продуктивною, в українській мові окремої уваги потребують складні

безсполучникові конструкції, які за своєю семантикою полісуб’єктні та

поліпредикативні, а отже, репрезентують дві або більше ситуацій,

наприклад.: укр. Грім не гряне – ледачий не встане → грім, ледачий

(суб’єкти) → не гряне, не встане (предикати) → відтворено дві ситуації для

позначення умовно-часової семантики; Ледачий встане, лише коли грім гряне

94

→ вживається з метою характеристики людини «щоб ледачого змусити до

діяльності, потрібно докласти чимало зусиль».

За своєю структурно-семантичними характеристиками виокремлюємо

такі безсполучникові паремійні типи в українському паремійному фонді:

1) паремії наслідкової семантики з реалізацією:

а) причиново-наслідкових відношень, наприклад: укр. Не бий бобра – не

буде добра → не бий бобра, бо не буде добра;

б) умовно-наслідкових відношень, наприклад: укр. Як листопад дерев не

обтрусить – довга зима бути мусить → довга зима бути мусить, якщо

листопад дерев не обтрусить;

в) часових відношень, наприклад: укр. Як терен квітнем забіліє –

селянин ячмінь сіє → селянин ячмінь сіє, коли терен квітнем забіліє;

г) мотиваційних відношень, коли одночасно може реалізуватися попарно

чи разом причина, умова й час, а право вибору й тлумачення закріплюється

за адресантом і адресатом, наприклад: укр. Січень наступає – мороз людей

обнімає → мороз людей обнімає, бо (коли) січень наступає; Весна була суха –

зима буде на сніг глуха → зима буде на сніг глуха, тому що (якщо, коли) весна

була суха; Сонце гріє, сонце сяє – вся природа воскресає → вся природа

воскресає, бо (якщо, коли) сонце гріє і сяє;

д) власне наслідкових відношень, наприклад: укр. Пусти осот в город –

огірків не буде; Пустиш козла в сад – яблуні страхом не обгородиш; Як

зберуться тучки в кучки – буде громовиця;

2) паремії із семантикою пояснення, тлумачення життєвої дійсності чи

довготривалих спостережень, наприклад: укр. Усе, що літо запасає, – зима

з’їдає; Травень ліс прибирає – літо в гості накликає; Бугай реве, ведмідь реве

– хто кого дере, і чорт не розбере; Громада плюне – війта затопить;

3) паремії компаративної семантики, наприклад: укр. Чим лютіша зима

– тим тепліше літо; Біда – як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка –

як калина; Робота спільна – як пісня весільна;

95

4) паремії імперативної семантики (категорична вимога, наказ),

наприклад: укр. Поки зерно в липні в колоску – не засиджуйся в холодку;

Швидше жніть до оборіжка – там пирогів повна діжка; Клади гній густо –

на току буде не пусто; Підеш дідовим шляхом – піде хазяйство прахом.

Як уже зазначено, явище паратаксису (тобто, синтаксичного зв'язку

самостійних речень, які йдуть безпосередньо одне за одним і не об’єднані

сполучниками в складнопідрядне речення [слов онлайн]) в англійській мові

не є продуктивним, проте такі паремії наявні в ній. У паремійному фонді

зустрічаємо безсполучникові конструкції з семантикою опису життєвої

дійсності, наприклад: англ. Light cares speak, great ones are silent; Shut nature

out at the door, she will come in at the widow.

В українській мові продуктивними є безсполучникові конструкції зі

зредукованим суб’єктом узагальнювальної семантики, який за

комунікативною метою позначає будь-яку людину або групу осіб, а

предикативний центр за синтаксичними показниками здебільшого має

імперативну або позначену минулим часом індикативну форми, наприклад:

укр. Зрубав дерево – посади два → семантично реалізуються й опозиційно-

антонімічні відношення: рубати ≠ садити, один ≠ два (мало ≠ багато); Заліз

у багатство – забув і братство → фонетичне римування багатство –

братство; Не запріг – не поганяй; Тихо їдеш – біду доженеш, швидко їдеш –

на біду наскочиш; Знаєш – кажи, не знаєш – мовчи; Знайшов – не скач,

загубив – не плач; Вік звікувати – не в гостях побувати; Не шукай біди –

сама тебе знайде.

В обох мовах, що зіставляються, поширеним є синтаксичний паралелізм,

який передбачає послідовне розташування однаково виражених частин,

поєднаних сполучниковим або безсполучниковим зв’язком, наприклад: укр.

Вільному воля, а спасенному рай; Мир будує, війна руйнує // англ. Geese with

geese, and women with women; The higher the ape goes, the more he shows his

tail. На окрему увагу заслуговують паремії, частини яких координуються

96

безсполучниковим зв’язком [328, с. 122]. Для таких паремійних конструкцій

характерні:

а) римованість, наприклад: укр. Ні в горшку, ні в мішку → горшку –

мішку; Ні кола, ні двора, ні рогатого вола → кола – двора – вола; Очі без

душі сліпі, вуха без серця глухі → сліпі – глухі // англ. Sure bind, sure find →

bind – find; Eat at pleasure, drink with measure → pleasure – measure;

б) лексичний повтор, наприклад: укр. Любиш поганяти, люби й коня

годувати → любити; // англ. Fast bind, fast find → fast – fast; Ill got, ill spent

→ ill –ill; Soon ripe, soon rotten → soon –soon;

в) наслідкова семантика, наприклад: укр. Менше вкусиш, швидше

ковтнеш → швидше ковтнеш, тому що менше вкусиш // англ. Easy come,

easy go → easy go because easy come; Spare the rod, spoil the child → spoil the

child if spare the rod;

г) семантична синонімія, наприклад: укр. Скільки ніг у гадюки, стільки

правди у в брехуна → скільки ніг = стільки правди // англ. Forewarned,

forearmed → forewarned = forearmed; Greater the crime, higher the gallows →

greater = higher; A fliar, a liar → fliar = liar;

д) семантична антонімія, контрастне зіставлення, наприклад: укр.

Продав биці, купив киці → продав – купив; Хоч сядь та плати, хоч стоячи

реви → сидіти – стояти // англ. Few words, many deeds → few – many; Great

boast, small roast → great – small; Unlucky gambler, lucky lover → unlucky –

lucky; Great braggers, little doers → great – little, braggers – doers.

Оскільки паремії – це комунікативно завершені й інформативно вичерпні

висловлення, спостерігаємо багато спільного в організації семантико-

синтаксичної структури досліджуваних конструкцій в обох зіставлюваних

мовах. При цьому фактичний матеріал засвідчує, що український паремійний

корпус характеризується складнішою семантичною та синтаксичною

формами паремії порівняно з англомовною паремійною одиницею. Це

підтверджено значною реалізацією суб’єктної синтаксеми, більш

97

різноманітними синтаксичними зв’язками, зокрема продуктивнішою

паратаксисною координацією частин паремії й репрезентативнішою

фіксацією велеризмів.

2.2 Предикація як спільний ідентифікатор семантико-синтаксичної

структури паремії в українській та англійській мовах

До визначення поняття предикації вдавалися ще в античній філософії та

середньовічній схоластиці, що дало поштовх розвитку логічного, психолого-

граматичного, формально-синтаксичного підходів до дослідження та

тлумачення предикації [162]. На сучасному етапі лінгвістичної науки

предикацію розглядають з опертям на семантико-синтаксичний рівень мови у

ракурсі предикатоцентричної теорії [96; 162; 132; 133]. Головним виконавцем

предикації у реченні виступає предикат, проте він може набувати рис

згорнутого, зредукованого, вторинного предиката, а саме, – речення

трактується як моно- / поліпредикативне. Предикатоцентризм визначає

предикат, по-перше, як семантичний центр речення щодо його

співвіднесеності з суб’єктом й іншими актантами у межах одного й того ж

речення [133, с. 9], а по-друге, як семантико-синтаксичне ядро висловлення,

абстраговане від комунікативних категорій модальності, часу, особи й

актуального членування речення [48, с. 27–29]. У сучасному трактуванні

предикація – це «план змісту речення, категорія, яка охоплює семантико-

синтаксичні відношення предиката і субстанціональної синтаксеми у функції

суб’єкта, який безпосередньо корелює з предметом думки» [162, с. 37]. У

межах структури речення можуть взаємодіяти компоненти провідної

предикації з носіями вторинних предикативних смислів, що пояснює

існування у складі такої структури декількох пропозиції. Щодо складного

висловлення, то такі взаємовідношення є прозорими й підтримані

надпредикатними знаками у вигляді сполучників або іншими засобами

98

синтаксичного зв’язку. Щодо простих неелементарних речень, то аналіз

предикації вимагає урахування пресупозицій, фонових знань, компонентів

валентеного складу та ін. [133, с. 13–14]. Беручи до уваги це твердження,

розглянемо особливості предикативних зв’язків на матеріалі паремій у формі

простих елементарних / неелементарних конструкцій. Семантико-

синтаксична елементарність / неелементарність простого речення

визначається складом другорядних членів речення, типом синтаксичного

зв’язку, синтаксично-логічними відношеннями, а також формальною

будовою структури речення [97, с. 213].

На семантико-синтаксичному рівні елементарність паремійної структури

визначається валентними інтенціями предиката, а, точніше – певним набором

актантів відповідної семантики [49 (1993), 117 (1998), 276 (1988), 287 (1981)],

а її неелементарність – синтаксичними утвореннями, які не зумовлені

валентними можливостями предиката [97, 190, 162]. Актант детерміновано як

активного учасника ситуації, як мовну конструкцію, яка заповнює

семантичну або синтаксичну валентність предиката [50, с. 72]. Прийнятною у

мовознавстві є класифікація актантів за В. Г. Гаком, згідно з якою дослідник

виокремлює сім базових актантів семантико-синтаксичної структури, а саме:

1) суб’єкт, 2) об’єкт, 3) адресат, 4) знаряддя, 5) локатив, 6) темпораль,

7) субстанция, частина якої належить до суб’єкта чи об’єкта [55].

У сучасному мовознавстві достатньо чітко сформовані релевантні ознаки

й характеристики семантичної елементарності / неелементарності реченнєвих

конструкцій з опертям на функціонування предиката. Серед них:

монопропозитивність, валентність предиката, репрезентація однієї ситуації,

субстанційні семантико-синтаксичні відношення, комунікативне значення,

симетричність за формою та значенням та ін. (щодо елементарного

висловлення) та складний об’єктивно-семантичний зміст,

поліпропозитивність, базові синтаксеми та синтаксеми невалентного складу,

99

(що репрезентує вторинні відношення, асиметричність структури та ін.

неелементарного висловлення) [12; 48; 73; 96, 132; 133; 162; 190].

У пареміях української та англійської мов монопредикативної та

поліпредикативної семантико-синтаксичної структури домінатним

компонентом виступає предикат та його правобічна й лівобічна інтенції.

Предикацію семантико-синтаксичної елементарності паремії обох

зіставлюваних мов репрезентовано семантичною моделлю [S + P1], яка

поширюється актантами у препозиції та постпозиції щодо ядерних

компонентів паремії, а саме:

1) паремійною конструкцією зі структурою простого речення з

двовалентним предикатом, що на семантико-синтаксичному рівні

облігаторно заповнює лівобічну інтенцію суб’єктним актантом, а правобічну

– різноманітними актантами з указуванням на об’єкт, адресат, знаряддя,

локатив та ін., наприклад: укр. І до ліків хвороба звикає → хвороба звикає;

звикає до ліків; Гончаря глина годує → глина годує, годує гончаря;

Готовеньке й кішка з’їсть → кішка з’їсть, з’їсть готовеньке; Гості обідом

прив’язані → гості прив’язані, прив’язані обідом; Весна ледачого не любить

→ весна не любить, не любить ледачого; Водою воду не загатиш → воду не

загатиш, не загатиш водою; Вогонь кочерги не боїться → вогонь не боїться,

не боїться кочерги; Цвіркун на видноті не цвірчить → цвіркун не цвірчить,

не цвірчить на видноті; Листопад білими кіньми їде → листопад їде, їде

білими кіньми; На підлозі пшениця не зійде → пшениця не зійде, не зійде на

підлозі // англ. A carper will cavil at anything → a carper will cavil, will cavil at

anything; Charity begins at home → charity begins, begins at home; A (the) dog

returns to his vomit → a (the) dog returns, returns to his vomit; The grass shall not

grow under one’s feet → the grass shall not grow, shall not grow under one’s feet;

In a long journey straw weighs → straw weighs, weighs in a long journey;

Miracles don’t grow on gooseberry bushes → miracles don’t grow on gooseberry

bushes, don’t grow on gooseberry bushes; Pride comes (або goes) before a fall →

100

pride comes (або goes), comes (або goes) before a fall; Wonder lasts but nine days

→ wonder lasts, lasts but nine days;

2) простою елементарною за структурою паремійною конструкцією з

тривалентним предикатом, валентна рамка якого облігаторно репрезентована

суб’єктом та об’єктом та водночас змінними актантами типу локатив,

темпораль та ін., наприклад: укр. У вересні ложка води робить два болота

→ ложка води робить, робить два болота; робить у вересні; Вовк вовка в

яму не втрутить → вовк не втрутить, не втрутить вовка; не втрутить в

яму; І собака взимку про хату думає → собака думає, думає про хату; думає

взимку; Місяць березень за один день сімох жінок міняє → місяць березень

міняє, міняє сімох жінок, міняє за один день; У березні день з ніччю

зустрічається → день зустрічається, зустрічається з ніччю, зустрічається

у березні; Влітку один тиждень рік годує →один тиждень годує, годує рік,

годує влітку // англ. Between two stools one goes to the ground → one goes, goes

to the ground, goes between two stools; The cowl (або hood) does not make me

monk → The cowl (або hood) does not make, does not make me, does not make

monk; Despair gives courage to a coward → despair gives, gives courage, gives to

a coward; One doesn’t mention (або talk of) the rope in the house of a hanged man

→ one doesn’t mention (або talk of), doesn’t mention (або talk of) the rope,

doesn’t mention (або talk of) in the house of a hanged man; You shouldn’t look a

gift horse in the mouth → you shouldn’t look, shouldn’t look a gift horse, shouldn’t

look in the mouth;

3) простою елементарною за структурою паремійною конструкцією з

чотиривалентним предикатом, валентна рамка якого наповнена чотирма

різними актантами: суб’єктом, об’єктом, адресатом, локативом, темпораллю

та ін., наприклад: укр. Вітер у січні зі сходу несе добру погоду → вітер несе,

несе добру погоду, несе зі сходу, несе у січні; Лютий ведмедю в барлозі бік

пригріває → лютий пригріває, пригріває бік, пригріває ведмедю, пригріває в

101

барлозі. Чотиривалентні паремійні конструкції непродуктивні та

незафіксовані серед паремійних одиниць англійської мови.

У зіставлюваних паремійних фондах спостерігаємо тенденцію до

ускладнення семантико-синтаксичної структури перемії у формі простого

двоскладного речення різноманітними засобами, що забезпечує її семантичну

неелементарність. До складу паремій неелементарної семантико-

синтаксичної структури входять проста елементарна ситуація (предикат і

його валентне оточення) і ускладнювальні компоненти, не зумовлені

валентним потенціалом предиката. На логічному формально-синтаксичному

рівні такі структури є монопредикативними, а для семантико-синтаксичних

позицій – поліпредикативними. Для аналізу таких паремійних конструкцій

застосовуємо семантико-синтаксичні та формально-синтаксичні

трансформації. Отже, проста елементарна семантико-синтаксична структура

паремії української мови може ускладнюватися:

1) однорідними суб’єктними актантами, наприклад: укр. Сильні та

багаті рідко винуваті ← сильні винуваті, багаті винуваті, винуваті рідко;

Смерть та родини не ждуть доброї години ← смерть не жде, родини не

ждуть, не ждуть години, година є добра;

2) однорідними об’єктними актантами, семантика яких може

ускладнюватися за допомогою прикметників, наприклад: укр. Діти мають

великі вуха і довгий язик ← діти мають, мають вуха і язик, вуха є великі,

язик є довгий; Добрий лікар має орлине око, левине серце і жіночу руку ←

Лікар має, має око, серце і руку, лікар є добрий, око є орлине, серце є левине,

рука є жіноча;

3) атрибутами, які виражені якісними, відносними, присвійними

прикметниками, що семантично маркують додаткову інформацію про суб’єкт

паремії або (і) актанти правобічної валентності предиката, наприклад: укр.

Шаленая муха вкусила за вухо ← муха вкусила, вкусила за вухо, муха є

шаленая; Лежачий камінь мохом обростає →камінь обростає, обростає

102

мохом, камінь є лежачий; З щирого серця ніхто не сміється ← ніхто не

сміється, не сміється з серця, серце є щире; У багатої дівки горба не видно

← горба не видно, не видно у дівки, дівка є багата; Покірну голову меч не

січе ← меч не січе, не січе голову, голова є покірна; Малий хробак і великого

дуба підточить ← хробак підточить, підточить дуба, хробак є малий, дуб є

великий; Пуста мова не варт доброго слова ← мова є пуста, мова не варт,

не варт слова, слово є добре;

4) актантом мети, який виражений інфінітивом, наприклад: укр. Жінка

буде і тортури зносити, аби себе прикрасити ← жінка буде терпіти,

терпіти тортури, зносити торутри, щоб себе прикрасити; Прийде коза до

воза сіно просити ← коза прийде, прийде до воза, прийде, щоб просити,

просити сіно; Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водиці ← люди

йдуть, йдуть до криниці, криниця є добра; йдуть, щоб пити; Чоботи каші

їсти просять ← чоботи просять, просять каші, просять, щоб поїсти;

5) актантом із семантичною функцією вторинного предиката паремійної

неелементарної структури, який виражений дієприслівником чи

дієприслівниковим зворотом, наприклад: укр. Не їсть соловей калину,

пропустивши малину ← соловей не їсть, не їсть калину, соловей пропустив,

пропустив малину; Знаючи серце змії, Бог позбавив її ніг ← Бог позбавив,

позбавив змію, позбавив ніг, Бог знав, знав серце змії; Стоячи разом біля

колодязя, і відро з відром зіткнеться ← відро зіткнеться, зіткнеться з

відром, відро стоїть, стоїть разом, стоїть біля колодязя. У таких

паремійних конструкціях продуктивним є явище суб’єктної редукції з

семантикою поради, застереження, повчання, наприклад: укр. Не взявшись

за сокиру, хати не зробиш; Крутою дорогою прямуючи, попереду мало

побачиш; Не поговоривши з головою, не берись руками; Не оравши і не

сіявши, не жди врожаю;

6) формами звертання, апельованого до адресата з семантикою поради,

рекомендації, подекуди наказу. При цьому звертання не виступає

103

компонентом речення. Суб’єкт паремії здебільшого є зредукованим,

наприклад, укр. Гуляй, доню, я тобі не бороню → я не бороню, не бороню

гуляти, не бороню тобі (доньці) ← я дозволяю доньці гуляти; Берись, синку,

за свою свитинку ← батько (мати) звертаються до сина, син буде брати

свою свитину; У поле вирушай, козаче, вже весна соком плаче ← хтось

радить козакові вирушати у поле, козак вирушає – причиново-наслідкові

відносини – бо весна соком плаче; Мовчи, язичку, дістанеш паляничку ←

кожному варто мовчати, мовчазні дістануть паляничку; На тобі, небоже,

що мені негоже ← хтось віддає небозі непотрібне, небога прийме; Їж,

Мартине, мати ще підкине ← мати приказує Мартину їсти, матір ще

підкине; Не літай, вороно, у чужі хороми ← хтось застерігає ворону, щоб не

літала, не літала у чужі хороми;

7) актантами причиново-наслідкової семантики, наприклад: укр. З

переляку душа в п’ятки утекла ← душа утекла, утекла в п’ятки; утекла, бо

злякалася; Без хліба і любов гине ← любов гине, гине через відсутність хліба;

Від теплого слова і лід розмерзає ← лід розмерзає, розмерзає, бо тепле

слово;

8) структурами компаративної семантики, які на семантичному рівні

ототожнюють обидві репрезентовані у паремії ситуації, наприклад: укр.

Торохтить Солоха, як діжка з горохом ← Солоха торохтить, діжка з

горохом торохтить – ступінь торохкотіння однаковий; Розтеклося добро,

як слина по воді ← добро розтеклося, слина по воді розтеклася – процес

однаковий; Пан не любить правди, як пес мила ← пан не любить правди, пес

не любить мила – стан однаковий;

9) актантами з указуванням на кількісний показник, наприклад: укр. На

вівторок зібралося бід сорок; Два хитрих мудрого не переважать; Розумній

голові досить два слова; Зійшлося сім бід на один обід; Одна квітка не

робить вінка; У гурті і смерть не страшна.

104

В англійській мові проста елементарна семантико-синтаксична

структура паремії може бути ускладнена такими компонентами, як:

1) однорідними суб’єктами у межах тієї самої паремії, семантика якої

може поглиблюватися різноманітними прикметниками, наприклад: англ.

Time and tide wait for no man ← time waits, tide waits, wait for no man; Salt

water and absence wash away love ← water wash away, absence wash away,

wash away love, water is salt;

2) однорідними об’єктними актантами, семантика яких може

поширюватися за допомогою прикметників, наприклад: англ. Words and

feathers are carried by the wind ← the wind carries, carries words, carries

feathers; Pigs grunt about everything and nothing ← pigs grunt about, grunt

about everything, grunt about nothing;

3) атрибутами, які виражені якісними, відносними, присвійними

прикметниками, а також дієприкметниками (participle), які семантично

маркують додаткову інформацію про актанти лівобічної та правобічної

валентності предиката, наприклад: англ. Young trooper should have an old

horse ← trooper should have, should have a horse, trooper is young, a horse is

old; The willing horse never needs the spur ← the horse needs, needs never, needs

the spur, the horse is willing; A tethered sheep soon starves ← sheep starves,

starves soon, sheep is tethered; Soft fire makes sweet malt ← fire makes, makes

malt, fire is soft, malt is sweet; Stout horses and willing minds make short

journeys ← horses make, minds make, make journeys, horses are stout, minds are

willing, journeys are short; A pretty pig makes an ugly sow ← pig makes, makes a

sow, a pig is pretty, a sow is ugly; Drowing man catches at a straw ← man

catches, catches at a straw, man is drowing; The sleeping fow catches no poultry

← the fox catches, catches no poultry, the fox is sleeping; Rolling stone gathers no

moss ← stone gathers, gathers no moss, stone is rolling;

4) актантами, які виражені уточнювальними конструкціями, що містять

додаткову інформацію про суб’єкт, об’єкт валентної рамки предиката,

105

наприклад: англ. People throw stones only at trees with fruit on them ← people

throw, throw stones, throw only at trees, trees are with fruit, fruit is on trees; A

maiden with many wooers often chooses the worst ← a maiden often chooses,

choose the worst, a maiden is with many wooers;

5) актантом, який на семантико-синтаксичному рівні виконує функцію

вторинного предиката паремійної структури і виражений герундієм,

наприклад, англ. The wolf finds a reason for taking the lamb ← the wolf finds;

find a reason, the wolf takes; takes the lamb; People living in glass houses should

not (або have no right to) throw stones ← people should not throw, should not

throw stones; people live, live in houses, houses are glass; One (або you) cannot

make an omelette (або omelettes) without breaking eggs ← you cannot make,

make an omelette, you must break, break eggs; The wind cannot be prevented from

blowing ← the wind cannot, cannot be prevented from, the wind blows;

6) актантами, які виражені модальними дієсловами, що на семантичному

рівні сприяє виокремленню однорідних предикатів у межах однієї паремійної

структури, наприклад: англ. One false move may lose the game ← one false

move may, one false move loses, lose the game; No gale can equally serve all

passengers ← no gale can, no gale serves, serve all passengers; An ill cook should

have a good cleaver ← a cook should, a cook has a cleaver, a cook is ill, a clever

is good; Hares may pull dead lions by the beard ← hares may, hares pull, pull

lions, pull by the beard, lions are dead; Blind man саn (або should) judge no

colours ← man саn (або should), man judge, judge no colours, man is blind;

7) актантами з указуванням на кількісний показник, наприклад: англ. One

rotten apple decays the bushel; Many hands make work light; Two wrongs don’t

make a right;

8) актантами компаративної семантики, наприклад: англ. Many words cut

(або hurt) more than swords ← many words cut, swords cut; Curses like chickens

come home to roost ← curses come home to roost, chickens come home to roost;

Years know more than books ← years know, books know;

106

Фактичний матеріал зіставлення обох мов підтверджує, що

запропоновані форми поширювачів можуть функціонувати самостійно або

поєднуватися між собою у межах однієї паремійної структури.

Разом із тим, ускладнення семантико-синтаксичної структури паремії

української та англійської мов спричиняє функціонування й реалізацію низки

видів предикації у межах простої неелементарної конструкції. Нині у

мовознавстві, враховуючи поліпредикативність реченнєвої структури,

виокремлюють стягнену, подвійну, згорнуту, потенційну, додаткову,

імпліцитну предикації [162; 324–330]. Відповідно, у паремійних фондах обох

зіставлюваних мов розрізняємо:

1. Паремії зі структурою стягненої предикації. Головною особливістю

такого типу предикації є створення позицій, які кількісно й інформативно

доповнюють речення [162, с. 120]. Характерною ознакаю стягнутості

семантико-синтаксиної структури паремійної одиниці є її можливість

розгортатися у логічні акти предикації, наприклад: укр. Одні очі і плачуть, і

сміються ← P1 – Очі плачуть, P2 – Очі сміються; Змилувався Бог над раком

та й дав йому ззаду очі ← P1 – Бог змилувався над раком, P2 – Бог дав йому

очі ззаду; Смерть та родини не ждуть доброї години ← P1 – Смерть не

жде, P2 – Родини не ждуть; Зима біла і чорта би з’їла ← P1 – Зима є біла, P2

– Зима з’їла б і чорта // англ. All work and no play makes Jack a dull boy ← P1 –

All work makes, P2 – No play makes; Eating and drinking wants but a beginning ←

P1 – Eating wants, P2 – Drinking wants; A joke never gains an enemy but often

loses a friend ← P1 – A joke never gains, P2 – A joke always loses a friend;

2. Паремії зі структурою подвійної предикації одночасно

відображають щонайменше дві предикативні ознаки за допомогою

компонентів основної та вторинної предикації. О. В. Кульбабська зауважує,

що вторинні предикативні синтаксеми репрезентують «супровідну

інформацію про стан суб’єкта чи об’єкта» [162, с. 124]. Розглянемо приклади:

укр. Травневий дощ хліба на ноги піднімає ← P1 – Дощ піднімає хліба, P2 –

107

Дощ є травневий; Борода не робить мудрим чоловіка ← P1 – Борода не

робить, P2 – Чоловік є мудрий; Мудра голова не дбає на лихі слова ← P1 –

Голова не дбає, P2 – Голова є мудра, P2 – Слова є лихі // англ. Lazy folks take

the more pains ← P1 – Folks take, P2 – Folks are lazy; Old dog will learn no new

tricks ← P1 – Dog will learn, P2 – Dog is old, P2 – Tricks are new;

3. Паремії зі структурою згорнутої предикації. Репрезентаціями

такого типу предикації виступають паремії, у семантико-синтаксичній

структурі яких наявний актант мети, виражений інфінітивом (щодо

української мови), актанти, виражені модальні дієслова (щодо англійської

мови), а також актанти локативної та темпоральної семантики. Наприклад:

укр: Пора гостям і честь знати ← P1 – Гості знають честь, P2 – Настав

слушний час для здійснення дії суб’єктом; За дурною головою і ногам нема

спокою ← P1 – Ногам нема спокою, P2 – Коли голова є дурна; Прийде коза до

воза сіно просити ← P1 – Коза прийде, P2 – Коза буде просити (прийде, щоб

попросити) // англ. Desperate diseases must have desperate cures ← P1 –

Diseases must, P2 – Diseases have; He must have iron nails that (або who)

scratches a bear ← P1 – He must, P2 – He has; He scratches (мета); You shouldn’t

look a gift horse in the mouth ← P1 – You shouldn’t, P2 – You look in. До

основних ознак згорнутих компонентів належать відсутність синтаксично

вираженого суб’єктно-предиктного відношення, а також неможливість бути

самостійними комунікативними одиницями (мається на увазі їхня залежність

від семантико-синтаксичного центру речення (суб’єкт – предикат)) [162,

с. 125].

4. Паремії зі структурою потенційної предикації характерні лише для

українського паремійного фонду і налічують ті паремійні одиниці, до складу

яких входить апелятивний (вокативний) елемент (звертання). Наприклад:

укр. Посидь, сусідко, ще трохи видко ← P1 – Хтось звертається до сусідки,

Ppot – Сусідка погоджується / не погоджується (потенційна предикація), P2 –

Починає сутеніти; Тягни, кобило, хоч тобі й не мило ← P1 – Хтось

108

звертається до кобили, Ppot – Кобила тягне / не тягне (потенційна

предикація), P2 – Кобилі не в радість тягнути; Гуляй, тату, завтра свято ←

P1 – Хтось звертається до батька, Ppot – Батько гуляє / не гуляє (потенційна

предикація), P2 – Свято відбудеться завтра. За допомогою потенційної

предикації мовець стисло висловлює думку, спрощує граматичне й

інформаційне навантаження пропозиції [162, с. 130].

5. Паремії зі структурою додаткової предикації містять такі

компоненти, які, трансформуючись, репрезентують цілісну семантико-

синтаксину ситуацію у межах відношення типу “суб’єкт – предикат”,

формують власну валентну рамку, а паремійній структурі забезпечують

статус поліпредикативної. В українській мові засобами додаткової предикації

виступають дієприслівники та дієприслівникові звороти, а в англійській –

герундій та герундіальні звороти, наприклад: укр. Знаючи серце змії, Бог

позбавив її ніг ← P1 – Бог знав, P2 – Бог позбавив // англ. The wolf finds a

reason for taking the lamb ← P1 – The wolf finds, P2 – The wolf takes.

Специфічним типом додаткової предикації вважаємо паремійні компоненти

компаративної семантики. Розглянемо приклади: укр. Голова без розуму, як

ліхтарня без свічки ← P1 – Голова немає розуму, P2 – Ліхтарня немає свічки;

Глибока річка, як думка, йде спокійно ← P1 – Річка йде спокійно, P2 – Думка

йде спокійно // англ. Curses like chickens come home to roost ← P1 – Curses

come home, P2 – Chikens come home, P2 – Curses and chikens will roost; Promises

are like piecrust, made to be broken ← P1 – Promises are made, P2 – Piecrust are

made, P2 – Promises and piecrust will be broken.

6. Паремії зі структурою імпліцитної предикації актуалізують ознаки

щодо конкретного предмета [266, с. 223]. До компонентів імпліцитної

предикації у межах семантико-синтаксичної паремійної структури

зіставлюваних мов зараховуємо, по-перше, актанти адвербіально-

атрибутивної, причиново-наслідкової, уточнювальної семантики, а, по-друге

– актанти з указуванням на кількісний показник. Наприклад: укр. Робота

109

дурних любить ← P1 – Робота любить,

P2 – Хтось є дурним; Плуг від роботи блищить ← P1 – Плуг блищить,

P2 – блищить, бо багато працював; Чарка вина не добавить ума ← P1 –

Певна кількість грам вина, P2 – Вино не додасть розуму; Паршиве ягня цілу

череду запаскудить ← P1 – Ягня запаскудить, P2 – Ягня відстає у

фізіологічному розвитку // англ. People throw stones only at trees with fruit on

them ← P1 – People throw, P2 – Trees are full of fruit; One spoonful of tar spoils a

barrel of honey ← P1 – One spoonful spoils, P2 – One barrei of honey is spoiled;

Stolen apples are sweet ← P1 – Apples are sweet, P2 – Somebody stole the apples.

Таким чином, у семантико-синтаксичній структурі паремії визначальну

роль відіграє предикат із його валентно-інтенційними потужностями, що

забезпечує комунікативно завершений зміст паремії, а також елементарність

(сполучуваність з різноманітними актантами) або неелементарність

(ускладнення семантико-синтаксичної структури інфінітивом, звертанням,

модальними дієсловами, дієприслівником, герундієм та ін.) її структури. З

огляду на важливість предиката усі паремійні конструкції обох

зіставлюваних мов можна поділити на монопредикативні та

поліпредикативні.

2.3 Семантико-синтаксична еквівалентність та унікальність

українських та англійських паремій

Паремії будь-якої мови – це носії загальнолюдських та національних

пріоритетів, цінностей, життєвого та історичного досвіду, вмінь та навичок

та ін. Вони віддзеркалюють й оцінюють поведінку, манери у тій чи іншій

ситуації реальної дійсності. Враховуючи зіставний характер дослідження,

ключовою постає семантико-синтаксична співвіднесеність українських й

англійських паремій, на матеріалі якої виокремлюємо такі три основні групи:

абсолютні, часткові й умовні паремійні еквіваленти. Певною мірою

110

послуговуємося вже існуючою класифікацією, яку запропонувала

І. О. Голубовська, досліджуючи паремії чотирьох мов (української,

російської, англійської та китайської) як знакові одиниці [64]. Дослідниця

виокремлює чотири міжмовні групи, а саме:

І. Паремії, які характеризуються повною еквівалентністю – збігається

зміст, образні та експресивно-стилістичні параметри, наприклад: укр. Друзі

пізнаються в біді // англ. A friend in need is a friend indeed.

II. Паремії, у яких збігається зміст, проте частково розходяться образні

та експресивно-стилістичні параметри, наприклад: укр. Своя пазуха до тіла

ближче // англ. Charity begins at home.

III. Паремії часткової змістової та специфічної образно-стилістичної

еквівалентності, наприклад: укр. Старого горобця на полові не обдуриш //

англ. It is a silly fish is caught twice with the same bait → репрезентовано

розбіжність у тематиці паремій, а саме: «розумність – дурість»

співідноситься з «досвідченість – відсутність досвіду».

IV. Паремії безеквівалентного статусу, які характеризуються

національними, моральними, ціннісними пріоритетами, наприклад: укр. На

городі бузина, а в Києві дядько // англ. Anger begins with folly and ends with

repentance [64, с. 210 – 228].

Серед причин існування повних еквівалентів в обох мовах І. О. Наумова

цілком слушно називає образність, виразність, влучність і лексичну

яскравість [209, с. 170]. Абсолютні еквіваленти (паремії-синоніми, паремії-

аналогії, семантичні варіанти) характеризуються структурною, лексичною й

семантичною тотожністю, а також здебільшого співпадають і за

стилістичним навантаженням, наприклад: укр. Нікчемна та пташка, яка

власне кубельце нівечить; Не до ладу сказати – краще змовчати; Краще

пізно, ніж ніколи; англ. It is a foolish bird that soils its own nest; An unkind word

is better left unspoken; Better late than never. Припускається незначне лексичне

розходження у семантико-синтаксичні структурі абсолютних еквівалентів,

111

наприклад, щодо лексем ‘горщик’ та ‘діжка’ у пареміях: укр. Чим горщик

накипить, тим він і смердить // англ. The cask savours of the first fill

(характеризуються спільним семантичним значенням ‘ємності для

зберігання’ і не впливають на зміст та форму паремійної одиниці, що сприяє

ототожненню структури й значення).

2.3.1 Абсолютні еквіваленти. Уподібнена семантико-синтаксична

структура паремій української та англійської мов, близькість денотативних та

конотативних значень, збереження емоційності, стилістичних та образних

компонентів уможливлюють класифікацію абсолютних паремій таким

чином:

1) паремії з прямою номінацією зовнішності, характеру, поведінки

людини, наприклад: укр. У маленькому тілі буває велика душа // англ. Little

body often harbours a great soul; укр. Приборкай свій норов, щоб він не

приборкав тебе // англ. Master your temper lest it masters you;

2) паремії з репрезентацією фізичної дії чи діяльності людини

описують її побут, спосіб життя, суспільно-етичні манери та норми

поведінки, наприклад: укр. Хто як постеле, так і спатиме // англ. As you

make your bed, so you must lie on it; укр. Хто рано лягає і рано встає,

здоров’я, багатство і ум наживе // англ. Early to bed and early to rise makes a

man healthy, wealthy and wise; укр. Праця вчить // англ. In doing we learn; укр.

Не відкладай на завтра те, що сьогодні можна зробити // англ. Never do

tomorrow what you can do today. Зберігають семантику поради чи

застереження щодо конкретних дій виконавця, наприклад: укр. Не плюй у

криницю – пригодиться води напиться // англ. Cast no dirt into the well that

gives your water;

3) паремії з указуванням на стан (подекуди характер) людини

“моделюють” набір властивостей, притаманних різноманітним фізичним

станам особистості як основного носія, наприклад: укр. Мертві не шкодять;

112

Мертвий не скаже // англ. Dead men don’t bite; Dead men tell no tales; укр.

Зажерлива людини – усім ворог, а собі – найбільший // англ. Covetous man is

good to none but worst to himself; укр. Гарно сміється той, хто сміється

останній // англ. He laughs best who laughs last; укр. Ситий голодного не

розуміє // англ. He whose belly is full believes not him who is fasting; укр. Серце

живе надією // англ. If it were not for hope, the heart would break;

4) паремії з описом мовленнєвої, слухової, зорової, ментально-

інтелектуальної діяльності людини визначають її позитивні та негативні

наслідки щодо характеру, поведінки та способу життя особистості,

наприклад: укр. Краще розумний дурень, ніж дурний мудрець // англ. Better a

witty fool than a foolish wit; укр. Дурний як мовчить, то за мудрого сходить //

англ. A fool when he is silent is counted wise; укр. Гарне оповідання не гріх

розказати і двічі // англ. A good tale is none the worth for being twice told; укр.

Хто багато говорить, той багато бреше // англ. A great talker is a great liar;

укр. Хвали день над вечір // англ. In the evening may praise the day; укр.

Послухай часом і дурня, то будеш розумний // англ. A wise man may sometimes

learn from a fool;

5) паремії з указуванням на професійну (господарську) діяльність

людини дають оцінку й характеристику як власне процесу, так і результатів

дій виконавця, наприклад: укр. По роботі майстра пізнають // англ. As is the

workman so is the work; укр. Який піп – така й парафія // англ. Like priest, like

people;

6) паремії з кваліфікацією соціального статусу (суспільно-соціальних

відносин) людини згідно з нормами, прийнятими суспільством, наприклад:

укр. Бідним не доводиться перебирати // англ. Beggars can’t (mustn’t) be

choosers; укр. Не кожні дві людини – пара // англ. Every couple is not a pair;

укр. Милі посваряться – краще помиряться // англ. The falling out of lovers is

the renewing of love; укр. Гості та риба через три дні псуються // англ. Fish

and visitors smell in three days; укр. Гора з горою не сходяться, а чоловік з

113

чоловіком колись та й зустрінеться // англ. Friends (men) may meet but

mountains never; укр. Станеш позичати – будеш бідувати // англ. He that goes

a-borrowing, goes a-sorrowing;

7) паремії з абстрактним поняттям (явищем), що зображують явища та

події фактичної дійсності з органічно властивими їм наслідками щодо

життєдіяльності людини, наприклад: укр. Лихо нікого не красить // англ.

Adversity flatters no man; укр. Краще пізно, ніж ніколи // англ. Better late than

never; укр. Немає злого, щоб добре не вийшло // англ. Bad luck often brings

good luck; укр. Хитрощі – розум дурня // англ. Cunning is the fool’s substitute

for wisdom; укр. Як прийшло, так і пішло // англ. Easy come, easy go; укр.

Життєвий досвід – основа мудрості // англ. Experience is the mother of

wisdom; укр. // англ.

8) паремії з описом об’єктів та предметів дійсності маркують набір

якісних харектеристок, а також різноманітні зовнішні та внутрішні ознаки

об’єктів і предметів, асоціативно демонструючи характер, зовнішність,

поведінку, побут, а також сприйняття й ставлення людини до навколишньої

дійсності, наприклад: укр. Не все те золото, що блищить // англ. All is not

gold that glitters; укр. Чим горщик накипить, тим він і смердить // англ. The

cask savours of the first fill; укр. Скрипуче колесо довше ходить // англ.

Creaking cart goes long on the wheels; укр. У кожної медалі є свій зворотний

бік // англ. Every medal has its reverse; укр. Великому кораблеві – велике й

плавання // англ. Great ship asks deep water; укр. З пустої криниці води не

набереш // англ. It is no use pumping a dry well; укр. Перо сильніше за меч //

англ. The pen is mightier than the sword;

9) паремії з описом фізичних та природних явищ констатують

життєдіяльність людини через стан та розвиток явищ навколишньої

дійсності, наприклад: укр. З солом’яного багаття не буде пуття // англ. A

fire of straw yields naught but smoke; укр. Пара кісток не крутить (ломить) //

англ. Heat breaks no bones; укр. Від малої течії великі кораблі тонуть // англ.

114

Little leak will sink a great ship; укр. Диму без вогню не буває // англ. There is

no smoke without fire;

10) паремії із зоонімом вказують на поведінку, характер, зовнішність

людини, а також на переваги й недоліки її діяльності через співвіднесеність із

спостереженнями за тваринним світом. Розглянемо приклади: укр. Вночі всі

коти сірі // англ. All cats are grey in the dark; укр. Краще бути головою

собаки, ніж хвостом лева // англ. Better be the head of a dog than the tail of a

lion; укр. Птаха пізнають по співу, а людину по розмові // англ. Bird is known

by its note, and a man by his talk; укр. Ворон ворону ока не виклює // англ.

Crows do not pick crow’s eye; укр. Битливій корові бог рогів не дає // англ. A

cursed cow has short horns; укр. Риба з голови починає псуватися // англ. Fish

begins to stink at the head; укр. Дружній череді і вовк не страшний // англ.

Lone sheep is in danger of the wolf; укр. Старий віл борозни не псує // англ. An

old ox makes a straight furrow;

11) паремії з флоронімом фіксують переосмислення фізіології, поведінки

та діяльності людини, проектуючи спостереження за рослинним світом,

наприклад: укр. Куди дерево хилилося, туди й повалилося // англ. As a tree

falls, so shall it lie; укр. Повний колос до землі гнеться // англ. The boughs that

bear most hang lowest (The heaviest ear of corn bends lowest); укр. Погана

трава швидко росте // англ. Idle (great) weeds grow apace;

12) паремії з ірреальними, міфічними персонажами, постатями або

особами поглиблюють уявлення про явища, події, факти із життя та

ставлення людини до навколишньої дійсності, наприклад: укр. Не такий

чорт страшний, як його малюють // англ. The devil is not so black as he is

painted; укр. Бог посилає людям харч, а диявол – кухарів // англ. God sends

meat and the devil sends cooks; укр. У королів довгі руки // англ. Kings have long

arms (hands).

Абсолютна еквівалентність щодо паремійних одиниць спостерігається

не лише у межах української й англійської мов, а може поширюватися

115

світовими, передусім індоєвропейськими, мовами, що пояснюється, до

прикладу, спеціальним етимологічним й культурно-соціальним походженням

паремій, зокрема, їхнім біблійним характером. Однак подекуди

припускається певне лексичне порушення. Розглянемо приклади: лат. Homo

proponit, sed Deus disponit; англ. Man proposes, God disposes; іспан. El hombre

propone, y Dios dispone; нім. Der Mensch denkt, Gott lenkt; рос. Человек

предполагает, а Господь разполагает; болг.: Човек предполага, Господ

разполага; укр. Чоловік мислить, а Бог радить; Чоловік крутить, а Бог

розкручує; Чоловік стріляє, а Бог кулі носить.

2.3.2 Часткові еквіваленти. Найпродуктивнішою групою у плані

міжмовної україно-англійської еквівалентності, виявилися часткові паремійні

відповідники (542 / 49,5 %), або, інакше кажучи, семантичні еквіваленти, у

яких прослідковується відповідність у значенні й лише частковий збіг у:

(а) структурі; (б) лексиці; (в) образності; (г) стилі, наприклад: укр. У чужий

монастир зі своїм уставом не ходять; англ. In the country of one-eyed be one-

eyed → спільне семантичне значення про потребу дотримання встановлених

правил, традицій або звичаїв, а не прагнення встановити власні; укр. Вовк

міняє шкуру, та не натуру; англ. The wolf may lose his teeth, but never his

nature → спільне семантичне значення з указуванням на те, що при зовнішніх

змінах не завжди відбивається на внутрішніх, а саме в змінах характеру,

темпераменту, світогляду та ін. Спостерігаємо, зокрема, ізоморфний

метафоричний образ вовка, дії якого з легкістю переносяться на поведінку та

якості людини. Укр. Вовка боятися – в ліс не ходити; Полохливий заєць куща

боїться; Як води боятися, то не купатися; англ. He that fears every bush must

never go a birding → спільне семантичне трактування про те, що коли людина

має сумніви чи страх, то це може ставати причиною її поразки чи мотивувати

її нерішучість.

Розбіжності у групі часткових еквівалентів зумовлені спостереженнями,

національними асоціаціями щодо однакових предметів, подій та явищ

116

фактичної дійсності, а також щодо спільного опису навколишнього

середовища в українській та англійській мовах. Детальний аналіз часткових

паремійних еквівалентів української та англійської мов забезпечив

класифікацію продуктивних лексико-стилістичних (подекуди структурних)

відмінностей паремій на 8 груп:

1) група 1 об’єднує паремійні одиниці за аломорфністю щодо

репрезентації асоціативно-метафоричного наповнення паремій спільного

значення різноманітними лексичними засобами, наприклад: укр. Не можна

стригти всіх під один гребінець // англ. All bread is not backed in one oven →

спільне семантика про різноманітність та унікальність, різні базові лексичні

засоби для укр. – стригти, гребінеці, а для англ. – bread ‘хліб’, backe ‘пекти’,

oven ‘духовка’. Інші приклади: укр. На безриб’ї і рак риба // англ. Any port in

the storm; укр. Слово не горобець, вилетить – не спіймаєш // англ. Better the

feet slip than the tongue; укр. Який Сава, така й слава // англ. A crooked stick

throws a crooked shadow; укр. Соловей піснями ситий не буде // англ. A hungry

belly has no ears; укр. Старої любові й іржа не їсть // англ. Heart that once

truly loves never forget; укр. З вовками жити – по-вовчому вити // англ. He

that lies down with dogs must rise up with fleas;

2) група 2 пов’язана з констатацією різних фактів реальної дійсності

щодо тієї самої ситуації, наприклад: укр. Хто рідніший, той і цінніший //

англ. Blood is thicker than the water → спільне значення про родинні

відносини та зв’язки, різні базові лексичні засоби для укр. – рідний, цінний, а

для англ. – Blood ‘кров’, thick ‘густий’, water ‘вода’. Інші приклади: укр. Не

спіши з козами на торг // англ. Call not a surgeon before you are wounded; укр.

Вовків боятися – у ліс не ходити // англ. He that is afraid of wounds must not

come near a battle; укр. Хто платить гроші, той і командує // англ. He who

pays the piper, calls the tune; укр. За чужою щокою зуб не болить // англ. He

who wears the shoe best knows where it pinches; укр. Ранок вечора мудріший //

117

англ. Hour in the morning is worth two in the evening; укр. Вік прожити – не

поле перейти // англ. It is a great journey to life’s end;

3) група 3 охоплює паремійні одиниці для позначення різниці у виборі

суб’єктів дії (діяч-істота, діяч-неістота), що зумовлює відтворення відмінних

фактів дійсності, проте не змінює значення паремії, наприклад: укр. Не усе ж

те козак, що списа має // англ. All are not soldiers that go to the wars → козак

– soldiers ‘солдати’ → спільне значення – ‘людина-воїн, борець’; укр. У семи

няньок дитина без носа // англ. Too many cooks spoil the broth → сім няньок –

too many cooks ‘забагато поварів’ → спільне значення – ‘нерезультативність

справи з великою кількістю відповідальних (керівників)’; укр. Кінь на

чотирьох ногах, та й то спотикається // англ. A good sailor may mistake in a

dark night → спільне значення – ‘будь-хто може й має право помилятися’;

укр. Гарний товар сам себе хвалить // англ. Good wine needs no bush →

спільне значення – ‘висока якість не потребує надмірної похвали’; укр.

Остання крапля переповнює душу // англ. It is the last feather (straw) that

breaks the camel’s back → спільне значення – ‘незначні, буденні вчинки,

справи, слова та ін. можуть спричинити непередбачувану реакцію внаслідок

ефекту сукупності попередніх фактичних подій, явищ та ін.’; укр. Хоч річка й

невеличка, а береги ламає // англ. The smallest axe may fell the hugest oak →

спільне значення – ‘розмір, величина, масштабність не завжди набувають

ключової значищості’;

4) група 4 репрезентує відмінності у вживанні соматизмів, уживаних для

позначення схожого набору ознак і характеристик життєдіяльності людини,

наприклад: укр. Одна голова добре, а дві краще // англ. Four eyes see more

than two → голова – eyes ‘очі’ → містять указування на розумові та

фізіологічні здібності людини; укр. Що на серці вариться, на лиці не

втаїться// англ. When the heart is afire, some sparks will fly out the mouth →

лице, mouth ‘рот’→ семантичне тло фіксує стан людини, якій важко

приховувати власні переживання, неспокій, турботи та ін.;

118

5) група 5 містить паремійні одиниці, які репрезентують вибір різних

предметів (об’єктів, явищ) дійсності для передачі спільного паремійного

значення, наприклад: укр. Барвінок не вінок, а полин не віник // англ. A

handsaw is a good thing but not to shave with → спільна семантична основа –

‘будь-чому (-кому) своє призначення’; укр. Вкрадеш голку, а потім коровку //

англ. He that will steal an egg will steal an ox → спільне значення –

‘характеристика поведінки й натури злодія’; укр. Якби та якби, та в роті

росли гриби // англ. If its and ans were pots and pans → спільне семантичне

трактування – ‘про неможливість реалізації окремих подій та явищ’; укр. У

дорозі і голка важка // англ. In a long journey straw weights → спільне

семантичне значення – ‘опис особливих навичок поїздок на далекі відстані’;

6) група 6 об’єднує паремії спільної семантики, а також подібністі

лексичного складу паремій на тлі різних стилів відтворення ознак чи умов

реалізації одного й того самого поняття, явища чи об’єкта, наприклад: укр. У

гурті й смерть не страшна // англ. Company in distress make sorrow less →

спільна семантика про роль колективу (громади, друзів, товаришів та ін.) у

період труднощів; укр. У тихому болоті чорти водяться // англ. The devil

lurks behind the cross → спільна вказування на значення відчуття пильності й

життєдіяльності; відмінність у зображені середовища, де панує чорт. Інші

приклади: укр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють // англ. The

early bird catches the worm; укр. За дурною головою нема ногам спокою //

англ. A forgetfull head makes a weary pair of heels; укр. Не пізнавши гіркого, не

узнає солодкого // англ. He knows best what is good that has endured evil; укр.

Хто раз збреше, тому другий раз не вірять // англ. Liar is not believed when he

speaks truth; укр. Слово – не стріла, а глибше ранить // англ. Many words cut

(hurt) more than swords;

7) група 7 репрезентує паремії, в яких вибір різних зоонімів спричиняє

переосмислення ізоморфних ситуацій дійсності через різноманітні

спостереження за поведінкою тварин, наприклад: укр. Кому що, а курці просо

119

// англ. The ass dreams of thistles → курка – ass ‘осел’ → надає характеристику

людині, яка постійно думає про те саме; укр. Не страши кота салом // англ.

A dog will not cry if you beat him with a bone → кіт – dog ‘собака’ → описують

відносини, коли не варто погрожувати людині звичними для неї речима

(поняттями); укр. Ранні пташки росу п’ють // англ. The foremost dog catches

the hare → пташка – dog ‘собака’ → містять інформацію про поведінку

людини, яка прагне до лідерства, першості; укр. Старого горобця на полові

не обдуриш // англ. A fox is not taken twice in the same snare; It is a poor mouse

that has only one hole; It is a silly fish that is caught twice with the same bait →

горобець – fox ‘лисиця’, mouse ‘миша’, fish ‘риба’→ характеризують людину з

досвідом;

8) група 8 охоплює паремійні одиниці, в яких розбіжності у

персоніфікації неістот спостерігаються при перенесенні одних і тих самих

характерних ознак щодо життєдіяльності людини на різні предмети, явища,

поняття, тварин та ін., наприклад: укр. Гречана каша сама себе хвалить //

англ. Each bird loves to hear himself singing → спільна семантика про стан

(звичку) вихваляння репрезентована різними лексичними засобами гречана

каша (для української мови) і bird ‘пташка’ (для англійської); укр. Повадився

кухоль по воду ходити (поки йому вухо не відламали) // англ. The pitcher goes

(went once) often to the well (but is broken at last) → спільне означення терміну

придатності, недовговічності предметів за допомогою різних лексичних

засобів кухоль (для української мови) і pitcher ‘глечик’ (для англійської); укр.

Не смійся, горох, ти не лучче квасолі, - розмокнеш, та й лопнеш // англ. The

pot cannot call the kettle black → спільна семантика для позначення

стриманості щодо критики інших (чогось) за допомогою різних лексичних

засобів горох, квасоля (для української мови) і pot, kettle ‘горщик, чайник’

(для англійської).

Разом із тим, українські паремії частково співвідносяться з англійськими

паремійними варіантами, зберігаючи спільне значення, проте мають відмінні

120

риси денотативного значення. Наприклад, українська перемія Діло майстра

боїться у англійській мові представлена трьома варіантами: 1) He’s not the

best carpenter that makes the most chips; 2) An ill cook cannot lick his own

fingers; 3) An ill cook should have a good cleaver. Прикметно, що лексична

одиниця майстер у англійській мові конкретизована carpenter ‘столяр’, cook

‘кухар’, а реченнєва ситуація набула описового характеру, враховуючи

особливості професії. Синонімічні ряди в англійському паремійному фонді

спостерігаємо й серед інших типів українських паремій, у яких одне й те саме

значення описується як наслідок різноманітних спостережень за

навколишньою дійсністю й діяльністю людини, наприклад: Краще щось, ніж

нічого → Better a bare foot than none; Better have a mouse in the pot than no

flesh; Bit in the morning is better than nothing all day; Better half an egg than an

empty shell; Better one small fish than an empty dish; Little is better than none;

Зовнішність обманлива → A broad hat does not always cover a venerable head;

The devil lurks behind the cross; Do not look upon the vessel but upon that which it

contains; The fairest looking shoe may pinch the foot; A fair face may hide a foul

heart; Під лежачий камінь вода не тече → The grass shall not grow under

one’s feet; No bees, по honey; по work, по money; No song, no supper; Nothing

seek, nothing and; Правда очі коле → Galled horse will not endure the comb; No

raillery is worse than that which is true; The sting of a reproach is in its truth;

Старий віл (кінь) борозни не псує → The deuce (або devil) knows many things

because he is old; The older the addle the sweeter the tune; An old ox makes a

straight furrow; There’s many a good tune played on an old fiddle; Біда вимучить

– біда і виучить → Adversity is a good discipline; The wind in a man’s face

makes him wise.

Семантико-синтаксична структура паремій, зокрема, часткових

еквівалентів, у досліджуваних мовах передбачає логічну завершеність

висловлення, однак при цьому спостерігаємо деякі спільні риси та

розбіжності у семантиці реченнєвих конструкцій, а саме:

121

1) у часткових паремійних еквівалентах обох мов відтворено опис фактів

реальної дійсності. Є вживання стилістичних фігур із метою посилення

семантичного змісту, наприклад: укр. Обіцяного три роки ждуть // англ.

Between promising and performing a man may marry his daughter (гіпербола);

укр. Не поможе мертвому кадило, а вороні мило // англ. Black will take no

other hue; укр. Диму без вогню не буває // англ. Nothing is stolen without hands;

2) співвіднесені паремії зберігають семантику поради, застереження,

наприклад: укр. Не чіпай лиха, коли воно спить; англ. Avoid evil and it avoid

thee; в) укр. Не кажи “гоп”, поки не перескочиш // англ: Don’t halloo (don’t

shout) till (until) you are out of the wood; укр. Не спитавши броду, не лізь у воду

// англ: If you cannot see the bottom, do not cross the river; укр. Коси, косо, поки

роси // англ. Make hay while the sun shines;

3) українські паремії порівняльної семантики співвідносяться з різними

англійськими пареміями, одні з яких описують фактичну дійсність, а інші –

семантично ототожнюють події, явища, факти, об’єкти та ін., наприклад: укр.

Розуміється, як свиня на апельсинах // англ. Honey is not for the ass’s mouth;

укр. На словах – як на цимбалах, а на ділі – як на балалайці // англ. Great

roast, small roast;

4) українські паремії для позначення подій, явищ, фактів та ін. реальної

дійсності зберігають часткову еквівалентність із англійськими пареміями з

семантикою поради, застереження, наприклад: укр. Не тоді коней сідлають,

як верхи сідають // англ. Don’t have thy cloak to make when it begins to rain;

укр. Що з воза впало, те пропало // англ. On Monday morning don’t be looking

for Saturday night.

2.3.3 Умовні еквіваленти. До умовних паремійних еквівалентів

належать одиниці, які не представлені в тій чи іншій мові, що не виключає

наявності їхньої еквівалентності в інших мовах. Така еквівалентність

збігається лише за змістом вираження й реалізується не паремійними

122

відповідниками, а радше за допомогою тлумачення їхнього значення

(подекуди прямим дослівним перекладом) [164, с. 10], наприклад, українська

паремія Хто сміється, тому не минеться має такий англійський відповідник

People who are too sharp cut their own fingers, дослівно: Надто гострі люди

ріжуть власні пальці. Англійська паремія (The) Morning sun never lasts a day,

дослівно: ранкове сонце не світить цілий день в українській мові

тлумачиться як: На цьому світі нічого немає вічного.

Окремої уваги на тлі умовної еквівалентності вимагають ті паремії,

етнокультурна своєрідність яких представлена їхньою образною основою, а

показником національно-культурної специфіки виступає безеквівалентна

лексика для позначення:

1. В українській мові:

а) найменувань специфічних українських власних назв, наприклад: укр.

Держися, Хома, іде зима; Як Сірка годують, так він і гавкає; Ваша

Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка; Учив Мартин Мартина, а сам

дурний, як тростина; На городі бузина, а в Києві дядько; На кого біда

нападе, то до Києва іде, а як біда минеться, то він і з Броварів вернеться

(Київ – столиця України; Бровари – містечко під Києвом); Без верби і калини

нема України (Україна – європейська держава);

б) найменувань тварин, характерних для господарської діяльності етносу

та фауни, поширеної на території України, наприклад: укр. Нема сіна, то

корова й стріху буде гризти; Не довіряй козу вовкові, а капусту козі; Кулик

не велик, а все таки птиця; Вівця, як бджола, дає лиш прибуток; Якби мені

та сила, що в січні, то я бику-третяку б роги вломив (бик-третяк – бик, що

його доглядали три роки);

в) найменувань рослин, овочів, фруктів та ін., характерних для флори,

поширеної на території України, та господарської діяльності українського

народу, наприклад: укр. Редьці до хрону нічого рівнятися; Від гнилого яблука

і здорове гине; Цибуля від семи недуг лічить; Сій овес, коли боса нога на ріллі

123

не мерзне; Од яблуні – яблука, від дуба – жолуді; Тернина груш не родить;

Такий баштан, що прикупивши і продати можна; І квасницю хробак гризе

(квасниця – яблуко з дикої яблуні, кислиця);

г) застарілих та етнографічних, часом діалектних найменувань

української мови, наприклад: укр. Де оком не доглянеш, там калиткою

доплатиш (калитка – ‘гроші, гаманець, у якому зберігаються гроші’); Яка

ніч у пилипівку, такий день у петрівку (пилипівка – Різдвяний піст, петрівка

– ‘піст перед Петровим днем’); Ти посій жито – васильки вродяться самі

(васильки – ‘волошки’); Який крій, такий стрій (стрій – костюм); Такий, що

із вареної крашанки курча висидить (крашанка – ‘мальоване варене куряче

яйце’); А вже мені не до солі, коли грають на басолі (басоля – ‘український

народний смичковий музичний інструмент, схожий на віолончель’);

ґ) найменувань предметів побуту, наприклад: У кочерги два кінці: один

по мені буде ходить, другий по тобі; Там макогін блудить, де макітра

радить; Яка мати, така й дочка: їдять кашу з черепочка (черепок –

‘розбита миска’); І в ступі не влучиш, і в ложці не впіймаєш (ступа –

‘пристрій з товкачем для лущення зерна’); Добрі жорна все перемелють

(жорна – ‘просте знаряддя з двох плоских каменів для перемелювання

зерна’); Як часто гість за клямку береться, то не скоро піде (клямка –

‘пристрій для натискання пальцем, щоб підняти защіпку у дверях’); Всякий

пастух своєю пугою хвалиться (пуга – ‘знаряддя пастухів у вигляді дуже

довгої мотузки або ремінця, прикріпленого до короткого держака, яким

поганяють тварин’);

д) найменувань продуктів харчування, кулінарних страв, предметів

одягу й взуття, наприклад: укр. Добра паска, як є ковбаска; Сякі-такі

вареники, а все ж краще галушок; Яка пшениця, така й паляниця; Де слова

масні, там пироги пісні (пироги – ‘вареники’); Медом куті не зіпсуєш (кутя

– ‘обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою

підливою напередодні Різдва чи водохреща’); Лиха тому зима, в кого

124

кожуха нема; Треба прясти, щоб руб’ям не трясти (руб’я – ‘старий,

ношений одяг’); Берись, синку, за свою свитинку; Добра свита, та не на

мене шита (свита – ‘старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з

домотканого грубого сукна’); На козаку й рогожа пригожа (рогожа – ‘груба

полотняна матерія з шашковим переплетенням ниток’);

е) історично-соціальних найменувань, наприклад: укр. Зароблена

копійка краща за крадений карбованець (карбованець – ‘назва української

грошової одиниці’); Громада плюне – війта затопить (війт – ‘сільський

староста, який має владні повноваження’); Усі одним миром мазані (миро –

‘спеціальне масло, що використовується у церковній службі’); З розкоші не

йдуть в міхоноші (міхоноша – ‘той, хто водить сліпого і носить мішок для

подаяння’).

2. В англійській мові:

а) найменувань власних назв, наприклад: англ. Homer sometimes nods

(sleeps); A good Jack makes a good Jill; A Jack of all trades and (is) master of

none; On Saint Tomas the Divine kill all turkeys, geese, and swine;

б) найменувань традиційних продуктів харчування, наприклад: англ. The

friar preached against stealing and had a pudding in his sleeve; The proof of the

pudding is the eating (in the eating);

в) найменувань одиниць виміру (міри довжини, грошові знаки та ін.),

наприклад: англ. An inch in an hour is a foot in day’s work; An inch is as good as

an ell (ell – ‘колишній вимір довжини’); In for a penny, in for a pound; A penny

soul never came to two pence; Take care of the pence and the pounds will take

care of themselves (penny and penny laid up will be many);

г) архаїчних та діалектних найменувань, наприклад: англ. Keep counsel

thyself first (thyself – те саме що yourself, вживається у текстах літературного

та церковного спрямування); Tell me with whom thou goes I’ll tell thee what

thou doest (thee, thou – давня універсальна форма звертання).

125

Не вирізняючись різноманітністю специфічних безеквівалентних

лексичних одиниць, англійські паремії умовної еквівалентності

репрезентовані в українській мові, по-перше, за допомогою прямого

дослівного перекладу, а по-друге – через дескриптивне тлумачення

семантики паремійної конструкції. Наприклад: прямий переклад: англ. All

doors are open to courtesy // укр. Для ввічливості всі двері відкриті; англ. If

you command wisely, you will be obeyed cheerfully // укр. Хто вміло командує,

того охоче слухають; англ. Sometimes the best gain is to lose // укр.

Поступитися інколи означає виграти; англ. March comes in like a lion and

goes out like a lamb // укр. Березень приходить, як лев, а відходить, як ягня;

англ. Law are like cobwebs which may catch small flies, but let the wasps and

hornets break through // укр. Закон, як павутина – джміль проскоче, а муха

застрягне. Дослівний переклад дозволяє співвідносити паремії прямої

номінації подій та явищ навколишньої дійсності, а також нівелює потребу

додаткового роз’яснення їхнього значення.

Описовість у співвіднесенні англійських та українських паремій

мотивована необхідністю збереження й передачі значення паремії, а не її

метафорично-образної структури, наприклад: (дескриптивний переклад)

англ. There are no birds of this year in last year’s nest // укр. Обставини

змінилися, становище змінилося // дослівно: у минулорічному гнізді немає

цьогорічних птахів; англ. Burn not your house to frighten (to rid it of) the mouse

// укр. Не жертвуй великим, щоб усунути дрібну неприємність; дослівно: Не

пали свого будинку, щоб позбутися мишей.

Серед англомовних паремій умовної еквівалентності, що дескриптивно

співвідносяться з їхніми українськими варіантами, вирізняються ті, які

описують події та явища фактичної дійсності за допомогою:

а) метафорично-асоціативних паралелей із світом тварин та рослин,

наприклад: англ. Bird that can sing and won’t sing must be made to sing //

дослівно: Птаха, що вміє співати, але не хоче, то його примусять // укр.

126

Хто вміє щось робити, але не хоче, того примушуюють; англ. Let every pig

dig for herself // дослівно: Нехай кожна свиня під себе риє // укр. Кожен

повинен турбуватися за себе; англ. One chick keeps a hen busy // дослівно:

Одне курча постійно надокучає квочці // укр. Одна дитина завдає матері

багато клопоту; англ. Acrons were good till bread was found // дослівно:

Жолуді були добрі, поки хліба не було // укр. Усе добре в свій час;

б) прямої номінації подій та явищ реальної дійсності, наприклад: англ.

Don’t change (swap, swop) horses in midstream (while crossing a stream) //

дослівно: Не слід міняти коней, коли переїжджаєш через ріку // укр. Не слід

робити корінних змін в неслушний час; англ. A golden bit does not make the

horse any better // дослівно: Від золотих вудил кунь не стане кращим // укр.

Одяг не завжди прикрашає людину; англ. Greater the crime, higher the gallows

// дослівно: Чим більший злочин, тим вища шибениця // укр. Покарання

відповідає провині;

в) порівняльної семантики паремії, наприклад: англ. Better an egg in

peace than an ox in war // дослівно: Краще яйце у мирний час, ніж бик на війні

// укр. Краще придбати трохи мирним шляхом, ніж багато війною;

Англійські паремії можуть паралельно функціонувати в українській мові

у формі виразів-кліше, наприклад: англ. When angry count a hundred // укр.

Коли сердишся, лічи до ста; англ. Voice of the people is the voice of God // укр.

Голос народу – голос Божий; англ. Unity (union) is strength // укр. В єднанні

сила; англ. One man’s fault is another man’s lessons // укр. На помилках

вчимося; англ. No man is indispensable // укр. Незамінних людей немає (у

проаналізованих у роботі пареміях налічуємо 22 / 2 % паремійних одиниць

такого типу).

Разом із тим на матеріалі фактичного матеріалу, дібраного з англо-

українського фразеологічного словника К. Т. Баранцева (2005) [389],

встановлено кількісне співвідношення англійських паремій щодо українських

127

у межах запропонованих груп (див. табл. 2.3, с. 127). Умовні еквіваленти

досліджувалися із посиланням на україномовні лексикографічні матеріали.

Таблиця 2.3

Семантико-синтаксичне співвідношення паремій англо-

українського паремійних фондів

№

п/п ПАРЕМІЙНА ГРУПА

Кількісний показник

Англо-українське

співвідношення паремій

1 2 3 4

од. %

1. Абсолютні еквіваленти 245 22,3 %

2. Часткові еквіваленти 542 49,5 %

3. Умовні еквіваленти 310 28,2 %

4. Разом: 1097 100 %

Таким чином, аналіз досліджуваного матеріалу покав, що англійські

паремії у відношенні до українських переважають у групі часткових

еквівалентів. Відаленою спорідненістю мов пояснюється низький показник

серед абсолютних паремійних співвідносних за значенням еквівалентів.

Відповідно паремії так званої умовної еквівалентності характеризуються, у

межах зазначених мов, повною чи опосередкованою відсутністю

відповідника.

128

Висновки до другого розділу

Семантико-синтаксична структура паремій слугує засобом для

підтвердження їх граматичної, логічної та інформативної вичерпності.

Згідно з комунікативною метою, усі паремії розглядаються як

стверджувальні, питальні, спонукальні, наказові й окличні. З огляду на їхню

синтаксичну природу, ключовою ознакою українських і англійських

паремійних одиниць є їхня предикативність.

Удаючись до трансформаційного аналізу семантико-синтаксичного

наповнення паремії, було встановлено межі її структурної елементарності та

неелементарності. Семантико-синтаксична структура досліджуваних

одиниць вирізняється здебільшого структурою елементарного речення з

перманентним предикативним ядром «суб’єкт + предикат». Це пояснюється

тяжінням до їхнього збереження у пам’яті народу й відтворення, а з боку

англійської мови – ще й її аналітичним характером. Побудований на такому

підході аналіз вимагає введення в обіг таких понять, як: 1) суб’єкт паремії –

репрезентант переважно лівобічної валентності первинного та вторинного

предикатів, який виступає обліґаторним компонентом елементарної та

неелементарної паремійної структури; 2) первинний предикат – предикат

елементарного рівня паремії завжди експліцитний, семантика якого

поширюється валентною рамкою; 3) вторинний предикат – зредукований

предикат неелементарної паремійної структури містить додаткову

інформацію про суб’єкт чи інших учасників валентної рамки; 4) актанти

ситуації – репрезентанти переважно правобічної валентності первинного та

вторинного предикатів.

Трансформаційність і предикативний характер паремій української та

англійської мов дозволили врахувати реалізацію суб’єктного, предикатно-

суб’єктного, безсуб’єктного зв’язку у семантико-синтаксичній структурі

паремійної одиниці. На відміну від української мови, в англійській мові

домінатними є паремії з функціонування як суб’єкта, так і предиката.

129

У річищі предикатоцентричної теорії встановлено кількісний набір

валентної рамки функціонування предиката у межах семантико-синтаксичної

структури паремії обох зіставлюваних мов. Таким чином, простежено, що

для української мови продуктивним є одно-, дво-, три-, чотиривалентний

паремійний предикат, а для англійської мови – одно-, дво-, тривалентний

паремійний предикат.

Предикатоцентризм відкриває перспективи для дослідження моно- та

поліпредикативності паремійної структури української та англійської мов.

Це, у свою чергу, сприяє виокремленню паремій зі структурою стягненої,

подвійної, згорнутої, потенційної, додаткової, імпліцитної предикації. Такі

структури є продуктивними в обох мовах, що зіставлюються.

У межах семантико-синтаксичної співвіднесеності виокремлено

абсолютні, часткові й так звані умовні еквіваленти серед паремійних одиниць

української та англійської мов. Найпродуктивнішою виявилася група

часткових паремій (частковий збіг змісту та форми), меншою мірою – група

абсолютних паремій (повний збіг змісту та форми), і найменш ця ознака

репрезентована в групі умовних еквівалентів (безеквівалентні паремійні

конструкції). Увагу було зосереджено не лише на особливостях реалізації

семантико-синтаксичної структури паремії, а й на культурологічній, етнічній,

національній своєрідності лексичного складу паремій українського та

англійського паремійних фондів – найяскравіших джерелах аломорфізму

семантики паремій.

Відмінні риси також були визначені у функціонуванні суб’єкта

паремійної структури, валентної рамки основного предиката, а також у

реалізації ускладнюючих компонентів семантико-синтаксичного наповнення

одиниць, що зіставляються.

Основні положення розділу подано у відповідних публікаціях автора

[307; 312; 313].

130

РОЗДІЛ ІІI

РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙНОЇ СПЕЦИФІКИ ПАРЕМІЙ В

УКРАЇНСЬКІЙ І АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ В АСПЕКТІ ЗІСТАВНОЇ

ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ

3.1 Спільне та відмінне у паремійному фонді української та англійської

мов через призму опозиційних відношень

Закони та принципи протиріч у пізнанні світу допомагають бачити і

розуміти світ за допомогою контрастів. Тож, і опозиційний підхід до

вивчення мовної свідомості й підсвідомості є часткою цього процесу,

способом його реалізації у свідомості і мові. Саме так він представлений у

працях Т. Г. Бочіної, А. Вежбицької, А. О. Мельникової, Г. Л. Пермякова,

І. В. Решетнікова та ін. [35; 43; 186; 231; 249]. Метод опозицій у межах

зіставних досліджень зароджено щодо фонетико-фонологічної системи мови,

а саме – з появою праць про бінарні опозиції М. С. Трубецького (1960), у

яких сформовано думку про те, що будь-яка опозиція охоплює набір

відмінних та спільних ознак її членів, які й слугують основою порівняння

[278, c. 74].

Ідея опозиції знайшла застосування в лексикології (М. В. Нікітін), де

опозитивні ознаки мають спільну основу, є однорідними та несумісними, а

також у стилістиці, сприяючи стилістичній диференціації лексикону.

Тема/рема, мовець/слухач розглядаються у лінгвістиці як комунікативні

опозиції [227, с. 75]. Вдаючись до опозиційного аналізу, важливо

розмежовувати опозиції релевантні та нерелевантні, а також логічні та

нелогічні [282, с. 438]. Т. Е. Владимирова, В. О. Маслова, М. С. Уваров

обґрунтовують структурування й сприйняття навколишнього світу людиною

через призму бінарних опозицій [51; 183; 279]. На думку дослідників, саме

через протиставлення людина мислить, аналізує інформацію, здійснює вибір

131

та ін. Бінарна модель світу – універсальний показник взаємодії світової

культурної спадщини [279, с. 15–19; 51, с. 37; 183, с. 28]. Універсальність

бінарних опозицій пояснюють збереженням у свідомості людини архетипів,

що формуються й вербалізуються за допомогою мови, а також запозичуються

й зберігаються різними національними культурами [264, с. 116].

Енциклопедія «Української мова» трактує опозицію як “лінгвістично суттєву

відмінність між одиницями плану вираження, якому відповідає відмінність

між одиницями плану змісту і навпаки” [383]. В. Г. Таранець зазначає, що

бінарним опозиціям властивий генетичний характер, вони зумовлені

психофізіологією та характером мислення людини [270]. Г. Л. Пермяковим

укладено численні пари протиставлень щодо паремійного фонду у «Переліку

інваріантних тематичних пар, які лежать в основі предметних тематичних

груп прислів’їв різних народів» (1988). На думку З. Г. Коцюби, «опозиційний

підхід до аналізу паремій є одним із найадекватніших способів пошуку

універсального в різномовному провербіальному просторі». Авторка

припускає, що контраст може виступати у ролі універсального засобу, який

сприяє паремійному жанрові розгортатися у межах мовлення й зберігати

філогенетичну інформацію минулого, сучасного й майбутнього [146,

с. 211–212].

Контрастні значення паремій найповніше виявляються в антонімії, що

сприяє кореляції й організації лексико-семантичних парадигм й полів [146,

с. 211]. Побутує думка, що ядерними стилістично забарвленими засобами

опозиційного аналізу є антитеза, акротеза й оксиморон. Антитеза сприяє

репрезентації контрасту через симетричні опозиції, в той час як акротеза –

через протиставлення двох висловлень, а оксиморон – через полярність

значень лексичних одиниць. Опозиційний характер паремій реалізується й за

допомогою лексико-граматичної категорії заперечення на кшталт коли А не

дорівнює Б [37]. Бінарна опозиція може найменувати обидва компоненти

зіставлення чи, навпаки, лише один її аспект.

132

Продуктивними в обох мовах є такі паремії (174 / 9,3 % паремійних

одиниць в українській мові // 87 / 6,4 % паремійних одиниць в англійській

мові), коли у структурі одного висловлення відображено антонімічну

опозицію знакового типу «+» та «–» на кшталт: укр. Малий хробак –

великого дуба підточить; На чорній землі біла пшениця родить; Сади

дерево замолоду – на старість буде знахідка; Більше дасть вовни дурна

овечка, як мудрий цап; Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше; Тиха

вода людей топить, а бурна тільки лякає; У короткого розуму язик довгий;

Дай серцю волю – заведе в неволю; Розумний розсудить, а дурень осудить;

Щастя має ноги, а біда – роги; Бідний на сорочку старається, а багатий й

кожуха цурається // англ. One law for the rich, and another for the poor; On

Monday morning don’t be looking for Saturday night; A wise man changes his

mind, a fool never will; Be slow to promise and quick to perform; Creditors have

better memories than debtors; False friends are worse than open enemies; Faults

are thick where love is thin; A pretty pig makes an ugly sow.

Аналізуючи паремії української та англійської мов, у складі яких є

антоніми, простежено вербалізацію низки протиставлених ознак, що мотивує

виокремлення таких опозиційних груп:

1) бінарна паремійна просторово-часова опозиція з указуванням:

а) на перебіг будь-яких подій із врахуванням поділу реальної дійсності

за часовими та просторовими ознаками й законами, наприклад: укр. Що

маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти, то з’їси завтра (часові

ознаки: сьогодні – завтра); Взимку бійся вовка, а влітку – мухи (часовий

період: взимку – влітку) // англ. On Monday morning don’t be looking for

Saturday night (часові ознаки: morning – night); Hope is a good breakfast, but a

bad supper (часові ознаки: breakfast – supper);

б) на розташування предметів щодо просторових характеристик,

наприклад: укр. Хоч церква і близько, та ходити слизько, а шинок

далеченько, та ходжу потихеньку (просторові ознаки: близько –

133

далеченько); Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною

(просторові ознаки: перед тобою – за спиною) // англ. A friend nearby is better

than the relatives far away (просторові ознаки: nearby – far away); The fire

which lights (warms) us at a distance will burn us when near (просторові ознаки:

distance – near);

2) бінарна паремійна опозиція руху, переміщення з семантикою опису

фізичного та умовного руху й переміщення живих та неживих об’єктів у

межах фактичної дійсності, наприклад: укр. Де хвіст перед веде, там голова

позаду йде (умовне переміщення); Краще погано їхати, ніж хороше йти

(фізичний рух) // англ. Agues come on horseback, but go away on foot (умовне

переміщення); Better go about than fall in the ditch (фізичний рух); He that

never climbed, never fell (фізичний рух);

3) бінарна паремійна опозиція-характеристика з указуванням на

різноманітні особливості й властивості суб’єктів діяльності, об’єктів

дійсності чи явищ, наприклад:

а) якісно-оцінні ознаки навколишньої дійсності: укр: Бідний на сорочку

старається, а багатий кожуха цурається (бідний – багатий); Вітер добрий

при стозі, а злий при морозі (добрий – злий); Рання пташка дзьобик

чистить, а пізня очиці жмурить (ранній – пізній) // англ. One law for the

rich, and another for the poor (багатий – бідний); A bad custom is like a good

cake, better broken than kept (поганий – хороший); A clean fast is better than a

dirty breakfast (чистий – брудний);

б) формально-описові ознаки: укр. Тиха вода людей топить, а бурна

тільки лякає (швидкіть води: тиха – бурна); З поганої трави не буде доброго

сіна (результативіність: поганий – добрий); Нових друзів май, а старих не

забувай (філософія життя: новий – старий) // англ. Art is long, life is short

(філософія життя: довгий – короткий); Faults are thick where love is thin

філософія життя: грубий – тонкий; Keep your mouth shut and your ears open

філософія життя: закритий – відкритий;

134

в) ознаки інтелектуально-ментального розвитку та розумових

здібностей, наприклад: укр. Більше дасть вовни дурна овечка, як мудрий цап;

Мудра жінка і з дурного чоловіка царя зробить; Розумний мовчить, коли

дурень кричить; Знання красить, а незнання смішить (дурний – мудрий;

знання – незнання) // англ. Better be foolish with all than wise by yourself; A fool

may give a wise man counsel (дурний – мудрий;);

г) фізичні ознаки, наприклад: укр. Не бійся сильного і не зневажай

слабого (фізична сила: сильний – слабкий); Гірко поробиш – солодко з’їси

(смакові якості: гіркий – солодкий); Стрілець мокрий, а рибалка сухий

нічого не варті (фізичний стан: мокрий – сухий); Де слова масні, там пироги

пісні (фізичний стан: масний – пісний) // англ. A chain is as strong as its

weakest link (фізична міцність: сильний – слабкий); A pretty pig makes an ugly

sow (зовнішність: красивий – огидний); Crooked wood burns quite as well as

straight (зовнішність: кривий – рівний);

ґ) ознаки розміру, величини, наприклад: укр. Мала крапля великий

камінь продовбає; Хто малого не шанує, той великого не вартує; Найбільш

гавкучі – найменш кусючі // англ. Little thieves are hanged, but great ones

escape; The smallest axe may fell the hugest oak;

4) бінарна паремійна опозиція фізичної та соціальної діяльності та

активності, що спрямована на опис конкретної діяльності людини та її

взаємодії з навколишнім середовищем через працю, наприклад: укр. Легко

ламати, та важко будувати; По одежі зустрічають, а по розуму

проводжають; Не купуй собі дім, а купи сусіда: хату купиш, а сусіда не

продаси; Не штука впасти, але штука встати; Чоловік крутить, а Бог

розкручує; Багач не відає, що бідний обідає // англ. He that hides can find;

5) бінарна паремійна опозиція соціального типу з маркуванням

особливостей взаємовідносин та поведінки у межах суспільного життя

етносу, наприклад: укр. Тільки батько й мати знають, як їхні діти

виростать; В очі співає, а позаочі лає; Робочому росте горб на плечах, а

135

лінивому – на животі; Дід тільки за дугу, а баба вже й на возі // англ. Better

an open enemy than a false friend; Creditors have better memories than debtors;

A miserly father makes a prodigal son;

6) бінарна паремійна опозиція мовленнєвої діяльності охоплює всі

види та жанри комунікативної поведінки як щодо людини, так і щодо

предметів дійсності, наприклад: укр. Дурне сало: як у піч, то мовчить, а як з

печі, то кричить → сало мовчить і кричить (метафоричність,

персоніфікація); Не мовчанка буває нудна, а пуста балачка; Не соромно

мовчати, як нічого сказати; Де гроші говорять, там правда мовчить //

англ. Better speak truth rudely than lie covertly;

7) бінарна паремійна опозиція кількості містить інформацію про

кількісно-чисельний склад зображуваної ситуації, наприклад: укр. Багато

людей зносять біду, але мало – презирство; Усі хочуть уміти, та не всі –

вчитися; Брехень багато, а правда одна; Всяк хоче взять, а ніхто не хоче

дать // англ. Everybody’s business is nobody’s business; It is an equal failing to

trust everybody and to trust nobody; To know everything is to know nothing; No

one is a fool always, every one sometimes;

8) бінарна паремійна опозиція за кольором, що вказує на колір чи

відтінок, наприклад: укр. З чорної кішки білої не зробиш; Біла зима й чорне

сіно з’їсть; У коваля руки чорні, а хліб білий // англ. Every white has its black;

Two blacks do not make a white;

9) бінарна паремійна опозиція стану з указуванням на фізичний та /

або психологічний стан суб’єкта реальної дійсності, наприклад: укр. Дівчата

шиють та сміються, а мати поре та плаче; Здоровий хворого не розуміє; У

сміливого сорок доріг, а у боягуза одна, та й то за нею вовки бігають;

Боржник весело бере, а сумно віддає // англ. Good (healthy) cow may have an

ill calf; Unlucky gambler, lucky lover; The strong man’s sport is the sickly man’s

death; A courageous foe is better than a cowardly friend;

136

10) бінарна паремійна опозиція фізіологічного стану описує систему

реакцій на різноманітні впливи як на організм, так і на особистість,

наприклад: укр. Старість не радість, а молодість не корисливість;

Молодість летить вільною пташкою, а старість лазить черепашкою

(фізіологічні етапи розвитку); Ситий голодному не товариш; Не кидай

живого, не шукай мертвого (фізіологічний стан) // англ. He deserves not the

sweet that will not taste of the sour (смакові якості сприйняття); As a man lives,

so shall he dies (основні фізіологічні стани);

11) бінарна паремійна опозиція стану природи містить спостереження

за природними об’єктами й явищами, наприклад: укр. Літо пролежиш –

взимку до сусідів побіжиш; Сухий березень, теплий квітень, мокрий май –

буде хліба врожай // англ. The moon is not seen where the sun shines; Vale best

discovers the hills.

Структура та семантичне навантаження паремій з опозиційними

відношеннями в українській та англійській мовах зберігають та

репрезентують:

а) факти реальної дійсності, наприклад: укр. Мудрий не все каже, що

знає, а дурень не все знає, що каже; Після війни завжди мир буває // англ.

The remedy is worse than the disease;

б) пораду, наприклад: укр. Подалі покладеш, ближче візьмеш; Знайшов

– не скач, загубив – не плач // англ. Be slow to promise and quick to perform;

в) застереження, наприклад: укр. Проводити молодість – не бачити

старість; Хочеш собі добра – не роби нікому зла // англ. Do not be afraid of

an intelligent enemy, be afraid of a friend.

Форми мислення опосередковано сприяють уніфікації, систематизації та

впорядкуванню змісту паремій. Водночас застосування законів протиріч дає

змогу виявити ментальні передумови універсальності паремійних фондів

будь-якої мови [148]. Продуктивними за кількістю та якістю в обох мовах,

що порівнюються виступають опозиції «багатство – бідність» (146 / 7, 9 %

137

укр. паремійних одиниць і 62 / 4,6 % англ. паремійних одиниць) і «розум –

глупота» (34 / 1,8 % укр. паремійних одиниць і 18 / 1,3 % англ. паремійних

одиниць).

Подібно в обох досліджуваних мовах вербалізується антонімічна

опозиція «багатство – бідність», коли ознаки «заможності, вседозволеності,

надмірності, достатку» протиставляються «злидням, недостатності,

невезінню, скрутості», наприклад: укр. Багач їсть у середу лучче, як бідний у

Великдень; Багатому і під гору вода тече, а бідному в долині треба криницю

копати; Бідне на сорочку старається, а багач і кожуха цурається; Як

бідний плаче, ніхто не бачить, а багатий скривиться – усяк дивиться;

Багатий бідного не знає; Багатому життя, а бідному виття // англ. There

is one law for the rich and another for the poor; God helps the rich man, let the

poor men beg; The rich man has his ice in the summer and the poor man gets his

in the winter; The rich man may dine when he will, the poor man when he may;

Poor men seek meat for their stomach, rich men stomach for their meat; The rich

man spends his money, the poor man his strength.

Як в українській, так і в англійській мові контрастна опозиція «розум –

глупота» вербалізується у пареміях за допомогою:

а) семантики зіставлення опису поведінки, способу життя й мислення

однакового типу осіб, наприклад: укр. Розумна голова сто голів годує, а

дурна й себе не прокормить; У мудрих уста в серці, а в дурнів серце на

вустах; Умному тільки кивни – вже й здогадається, а дурака й по спині

потягни – все рівно дурак; Чим розумний стидається, тим дурний

величається; Умний смиряється, а дурень надувається // англ. Fools make

feasts and wise men eat them; A fool may throw a stone into a well which a

hundred wise men cannot pull out; The wise man enjoys his little whilst the fool

seeks more; A wise man changes his mind, a fool never will;

б) компаративної семантики протиставлення, наприклад: укр. Краще з

розумним загубити, як з дурнем знайти; Краще з розумним у пеклі, чим з

138

дурнем у раю // англ. Better be foolish with all than wise by yourself; Better a

witty fool than a foolish wit.

На противагу англійському паремійному фонду поміж українських

паремій виокремлюються ті, в яких домінантною є контрастна бінарна

опозиція «своє – чуже». У побутовій свідомості багатьох народів, у тому

числі й слов’ян, «своє» кваліфікується як позитивне й близьке до ідеалу

[152]. Така паремійна опозиція в українській мові зберігає семантику:

а) опису фактів реальної дійсності, наприклад: укр. У чужім оці

порошину бачить, а в своєму пенька не замічає; Свої не сватають, а чужі

старостів не шлть; Бачить чуже під носом, а не бачить свого під носом; І

вже як чужими пирогами та свого батька поминать;

б) поради, застереження, наприклад: укр. На чужий коровай очей не

поривай, а про свій дбай; Свого не забувай (не цурайся), а чужого не займай

(не хапай); Чужого добрго не гудь, а свого поганого не хвали; Пильнуй свого

носа, а не чужого проса;

в) рекомендації, повчання компаративно-зіставлюваного синтаксичного

типу, наприклад: укр. Бережи чуже, неначе око своє; Своя рогіжка, краще

чужого килима; Краще своє латане, ніж чуже хапане; Ліпше свій гість, ніж

чужих шість; Ліпше своє болото, як чуже золото.

Отже, опозиційна семантика паремій української та англійської мов

широко репрезентована у паремійних фондах. Першочергово така семантика

пов’язана з реалізацією та функціонуванням антонімів у структурі паремій.

Прислів’я зіставної структури охоплюють усі сфери людського існування та

відображають можливі реакції та поведінку щодо предметів, подій, явищ,

фактів реальної дійсності.

139

3.2 Збіги та розбіжності паремій з семантикою порівняння

в українській та англійській мовах

У сучасному мовознавстві сталі образні порівняння належать до корпусу

лінгвокультурологічних одиниць, що ґрунтуються на образних зближеннях

між предметами і явищами, що утвердилися в національній свідомості.

Порівняння, репрезентуючи зв’язки між предметами і явищами дійсності,

розглянуто як один із «найфразеологічніших тропів» [386]. У широкому

розумінні компаративність як семантична категорія ґрунтується на опозиції

значеннєвих одиниць [386]. Порівняння полягає у зіставленні предметів і

явищ за їхньою тотожністю, що передбачають спільні ознаки або комплекс

ознак. Водночас, порівняння – одне з форм художнього мислення, яке

пояснює його метафоричну сутність. Мовознавці неодноразово зверталися до

категорії порівняння з метою описати, глибше зрозуміти її природу, дати

визначення її семантичному підґрунтю [86; 241].

О. О. Потебня розглядав порівняння як засіб мислення для найкращого

розуміння сутності явищ дійсності [246]. Енциклопедія «Українська мова»

визначає порівняння найбільше як «фігуру мови, що полягає у зображенні

особи, предмета, явища чи дії через найхарактерніші ознаки, які є органічно

властивими для інших. У основі порівняння лежать логічні операції

виділення найсуттєвішої ознаки описуваного через пошук іншого, для якого

ця ознака є виразнішою, зіставлення з ним і опис» [282, с. 508].

Англомовні енциклопедичні словники кваліфікують порівняння як засіб

бачити, розглядати й оцінювати дійсність через схоже й відмінне, а також

через подібні й еквівалентні ознаки [386; 388; 385]. Порівняння як

стилістичний засіб сприяє увиразненню мовлення та реалізації прагматичної

мети [124, с. 273]. У паремійному корпусі зіставлюваних мов закріпилася

модель паремії, яка містить семантику порівняння, закріплений суб’єкт і

об’єкт порівняння й зазвичай експліцитний показник порівняння [42].

140

М. І. Черемісина цілком доречно зазначає, що конструкція, в основі якої

лежить порівняння, сприймається цілісно та містить позитивний

(негативний) компонент (предмет чи ситуацію як вихідні позиції),

компаративний компонент (предмет чи ситуацію, з якою порівнюється

позитивний компонент) і модуль порівняння (слово чи словосполучення, яке

позначає якість чи ознаку, за допомогою якої відбувається порівняння) [292,

с. 16].

Я. В. Гриценко у статті «Порівняння (tašbīh) як засіб творення арабських

паремій» зазначає, що арабські мовознавці розглядали порівняння як

конструкцію, де складники порівняння повинні мати спільну властивість, яка

більш характерна лише для одного об’єкта. У свою чергу, компаративна

конструкція повинна містити такі компоненти: 1) складник, який порівнюють

(суб’єкт); 2) складник, з яким порівнюють (об’єкт); 3) компаративну зв’язку

(може бути й імпліцитною, зредукованою); 4) ознаку подібності [69, с. 21].

У паремійних фондах української та англійської мов людина та її

діяльність порівнюються з оточувальною дійсністю, вона асоціюється й

співвідноситься з природою, тваринним світом, побутом, соціальною

діяльністю та ін. В основі паремійних порівнянь реалізуються спостереження

та зіставлення дійсного й навколишнього. Ключовими представниками

компаративних відношень у межах досліджуваної фіксації є такі спільні

паремійні структури:

1) з компаративним компонентом як / so …as, as …as, as …so, наприклад:

укр. З тобою розмова, як з вітром полова; Командує, як свиня мішком; Так

робить, як піп паски через річку святить // англ. Ape is never so like an ape as

when he wears a doctor’s cape; As is the workman so is the work; As a good beg

of a naked man as a miser; As the call, so the echo; None so deaf as they (those)

who will not (won’t) hear;

2) з компаративним компонентом немов (мов, ніби, неначе) / like,

наприклад: укр. Ховається від роботи, немов пес від мух; Книга немов вікно,

141

через яке видно душу автора; Лютневий сніг – мов з рукава // англ. A bad

custom is like a good cake, better broken than kept; Law are like cobwebs which

may catch small flies, but let wasps and hornets break through; March comes in

like a lion and goes out like a lamb; Breakfast like a king, lunch like a prince, dine

like a pauper;

3) з компаративним компонентом краще, ліпше (гірше), ніж (як, від) /

better (worse) than, наприклад: укр. Краще нині горобець, як узавтра

голубець; Краще хліб з водою, ніж паляниця з бідою; Ліпше своя сяка-така

хата, ніж чужа палата; Невчасні гості гірше від татарів; Гірше не

шукати, ніж не знайти // англ. Better a finger off than age wagging; Better be

stung by a nettle than pricked by a rose; A bad bush is better than the open field;

No raillery is worse than that which is true; Tattler is worse than a thief;

4) з компаративним компонентом який …, такий … / like …, like …,

наприклад: укр. Яка музика, такі й танці; Який гість, така йому й честь;

Яка пташка, така й пісня // англ. Like author, like book; Like master, like land;

Like father, like son;

5) з компаративним компонентом ніж (аніж) / than, наприклад: укр.

Слово старше, ніж гроші; Хрін не солодший, ніж редька; Мудріші тепер

яйця, ніж кури // англ. Many words cut (hurt) more than swords; What greater

crime than the loss of time; Pen is mightier than the sword; Years know more than

books.

Розглянемо продуктивність запропонованих спільних компаративних

моделей паремій за допомогою кількісного аналізу (див. рис. 3.1, с. 142).

Таким чином, результати кількісного розподілу паремій компаративної

семантики у паремійних фондах зіставлюваних мов теж різняться:

продуктивними й однаковими за чисельністю в обох мовах є паремії

структурного типу 3 із компаративним компонентом краще, ліпше (гірше),

ніж (як) / better (worse) than. В українській мові на першому місці за

поширеністю розміщено паремії з компонентами як та який …, такий …

142

(структурний тип 1 і 4); на другому місці – паремії з компаративним

компонентом ніж (аніж) (структурний тип 5); непродуктивним виявлено

структурний тип 2 із компаративним компонентом немов (мов, ніби, неначе).

Щодо англійської мови, то продуктивністю вирізняються паремії з

компаративними компонентами as …as, as …so і like …, like … (структурні

типи 1 і 4); непродуктивними визначено структурні типи 2 і 5 із

компаративними компонентами like і than (див. рис. 3.1, с. 142).

0

20

40

60

80

100

120

Структура 1 Структура 2 Структура 3 Структура 4 Структура 5

Кількісний розподіл паремій компаративної

семантики

Українська мова Англійська мова

Рис. 3.1. Кількісний розподіл компаративних моделей паремій української та

англійської мов

В українській мові, на противагу англійській, зафіксовано паремії із

семантикою зіставно-опозиційного характеру, що передбачає відсутність

компаративного компоненту, проте порівняння реалізується за допомогою

протиставлення явищ фактичної дійсності, наприклад: укр. Дощ вранці – що

бабині танці → ранковий дощ, бабині танці – компоненти компаративно-

опозиційної семантики паремії з семантичними ознаками ‘безкорисності’,

143

‘недоцільності’, ‘нераціональності’; Листопадовий день – що заячий хвіст →

листопадовий день, заячий хвіст репрезентують відношення зіставно-

опозиційної семантики для позначення короткого часового інтервалу

тривалості світлового дня, швидкоплинності; Такий обшарпаний одяг, що й

рак не вчепиться; Так одягається, що й корова лякається → стан та

зовнішній вигляд одежі зіставно протиставляєть байдужості,

незацікавленості щодо цього предмету; А що правда, то не гріх, а що торба,

то не міх → правда – гріх і торба – міх відображають зіставно-компаративні

відношення, унеможливлюючи ототожнення цих явищ та предметів у межах

паремійної одиниці.

У паремійних конструкціях синтаксичного типу на кшталт А краще,

ліпше (гірше), ніж (як) Б / А better (worse) than В разом із компаративною

семантикою реалізуються й ознаки опозиційного характеру. Активізація

таких відношень подекуди посилюється за участю антонімічних пар,

наприклад: укр. Краще гірка правда, ніж солодка брехня → гіркий ≠

солодкий; Краще мудре мовчання, ніж дурне казання → мудре ≠ дурне;

мовчання ≠ казання // англ. Better to die on one’s feet than to live on one’s knees

→ to die ≠ to live; Better an open enemy than a false friend → an enemy ≠ a

friend. Найпродуктивніше у паремійних фондах зіставлюваних мов

репрезентовано такі компаративно-опозиційні пари: 1) «розум – глупота»;

2) «правда – брехня, кривда»; 3) «своє – чуже », «щось – нічого»;

4) «рано, вчасно – пізно».

1. У пареміях обох мов простежено вербалізацію універсальної картини

світу щодо сприйняття дійсності. Зокрема, поширеною є опозиція «РОЗУМ –

ГЛУПОТА», де розум завжди маніфестує щось цінне й таке, що заслуговує

поваги оточуючих, наприклад: укр. Краще один дурний, ніж десять

нерозумних; Краще з розумним у біді, ніж з дурним у добрі; Краще розумним

ногам вклонитися, ніж дурній голові; Ліпше порожня кишеня, ніж голова //

144

англ. Better a witty fool than a foolish wit; Better be foolish with all than wise by

yourself; Four eyes see more than two.

2. Подібним чином у компаративних конструкціях репрезентовано

опозицію «ПРАВДА – БРЕХНЯ, КРИВДА», де простежується перевага

правди як еталона людських відносин, наприклад: укр. Краще кривду

(правду) потерпіти, ніж кривду чинити; Краще гірка правда, ніж солодка

брехня // англ. Better speak truth rudely than lie covertly; Better suffer for truth

than prosper by falsehood; A clean fast is better than a dirty breakfast.

3. На противагу англомовним паремійним одиницям у паремійних

конструкціях української мови домінувальним виступає опозиція, де своє

(гірше) переважає над чужим (кращим), наприклад: укр. Краще кволий, зате

свій, ніж здоровий, та чужий – кволий кращий здорового; Краще (бережи)

своє латане, ніж чуже хапане – латане краще хапаного; Ліпше на своїй

стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти – померти на

батьківщині краще життя на чужині; Ліпше свій гість, ніж чужих шість –

свій один (родич) краще шістьох (знайомих, друзів). У межах англомовного

фактичного матеріалу побутує думка, що краще щось, ніж нічого. Сама ж

лексема для позначення ‘нічого’ може зберігати пряме значення чи набувати

метафорично-асоціативного переосмислення за допомогою протиставлення

явищ фактичної дійсності, наприклад: англ. Better a bare foot than none –

Босоніж краще, ніж нічого; Thin bush is better than no shelter – І кущ

згодиться, коли немає, де прихиститися; Кущ краще, ніж нічого; A bad bush is

better than the open field – Краще кущ, ніж відкрите поле (нічого); A bad shift

is better than none – Краще незначне зрушення, ніж нічого; Bit in the morning

is better than nothing all day – Трошки вранці краще, ніж нічого впродовж дня;

Better have a mouse in the pot than no flesh – М'ясо для миші краще, ніж його

відсутність.

4. Однакової образності в обох зіставлюваних мовах набуває опозиційна

семантика, пов’язана з реалізацією будь-якої діяльності у часових межах.

145

Яскравим прикладом виступають абсолютні паремійні еквіваленти Краще

пізно, як ніколи // Better late than never. В українській мові окремо

представлені паремії для позначення значущості пунктуальності, наприклад:

укр. Краще п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше; Краще тепер, ніж у

четвер. Подібну ситуацію простежено й у паремійній вербалізації ставлення

до дійсності, де схвальним виступає заклик цінувати те, що маєш,

незважаючи на те, що воно може бути й кращим, ніж досягати великих

результатів діяльності поступово, наприклад: укр. Краще яйце сьогодні, ніж

завтра курка; Краще нині горобець, як у завтра голубець // англ. Better an egg

today than a hen tomorrow; A sparrow in the hand is better than the pigeon in the

roof (sky). Проте, якщо в українській мові паремії повчають людину цінувати

набуте на контрасті «гірше – краще», то в англомовному матеріалі

домінувальним є градація «гірше – ще гірше», наприклад: укр. Краще повна

хата, ніж пустий палац → хата – палац; Краще погано їхати, ніж хороше

йти → погане – хороше; Краще хліб з водою, як пиріг з бідою → хліб – пиріг;

Краще солом’яний дід, як золоті діти → солом’яний – золотий // англ. Better

be stung by a nettle than picked by a rose → be stung – be picked; Better cut the

shoe than pinch the foot → cut the shoe – pinch the foot; Better lose the saddle

than the horse; Better one-eyed than stone-blind; Better wear out than rot out. В

англійській мові продуктивніше представлена компаративна опозиція

«МАЛЕ – ВЕЛИКЕ», коли перевага надається меншому над більшим,

наприклад: англ. Better a little well kept than a great deal forgotten; Better an

egg in peace than an ox in war; Ass that carries a load is better a lion that devours

men; Better a little chiding than a good deal of heartache.

Зіставно-порівняльного характеру набули компаративні паремії із

семантикою опису:

а) поведінкового етикету, зокрема щодо вміння вести бесіду, наприклад:

укр. Краще не обіцяти, як слова не здержати; Краще недоговорити, ніж

146

переговорити // англ. Better ask than go astray; Better the feet (the foot) slip

(trip) than the tongue (better to slip with the foot than with the tongue);

б) відносин між людьми (дружніх, сімейних, родинних та ін.),

наприклад: укр. Краще сім раз горіти, ніж один раз овдовіти; Ліпше, щоб

дитина плакала тепер, як батьки опісля; Краще камінь довбати, як лиху

жінку навчати // англ. Better lose a jest than a friend; Friend in court is better

than a penny in purse; Friend’s frown is better than a fool’s smile;

в) життєвої мудрості та досвіду поколінь, наприклад: укр. Краще

почервоніти, як посиніти; Краще бути молодою вдовою, як старою дівою;

Ліпше сире жито жати, як має ним вітер колисати; Краще битися з орлом,

ніж жити зайцем; Краще раз побачить, як тричі почуть // англ. Better a

finger off than age wagging; Better be envied than pitied; Better ride an ass than

carries us than a horse than throws us; Better to reign in hell, than serve in

heaven; Prevention is better than cure; Wit bought is better than wit taught.

Загальнореферентність паремії мотивує відображення неоднозначної

події, а узагальненої типової ситуації [124, с. 120]. Розподіл оцінних

конотацій у пареміях компаративної семантики слугує засобом виокремлення

українських та англійських преференцій щодо опису подій та явищ

фактичної дійсності. У зіставлюваних мовах компаративні паремійні

конструкції з як / as, as … as, like (відтворення порівняльних відношень 93-х

паремійних одиниць української мови й 27-ми – англійської мови.)

розподіляємо за трьома основними модулями порівняння, кожен із яких

містить набір семантичних ознак (див. табл. 3.1, с. 148).

І. Модуль порівняння із семантикою негативної конотації включає такі

позначення:

1) невдача з семантикою передбачення несприятливого, небажаного

завершення, наприклад: укр. Грудень без снігу, як літо без хліба; аналогічної

паралелі на матеріалі англійських паремій не зафіксовано;

147

2) а) недостатність з указуванням на малу кількість чи відсутність,

наприклад: укр. Зимнє (березневе) тепло – як мачушине добро; У листопаді

сонця, як у старої баби – чепуріння; Стільки зробив, як комар надзижчав; У

нього грошей, як у жаби пір’я; аналогічної паралелі на матеріалі англійських

паремій не зафіксовано; б) надмірність з указуванням на велику кількість,

скупчення, що має негативний характер, наприклад: англ. Packed like

herrings; аналогічної паралелі на матеріалі українських паремійних одиниць

не зафіксовано;

3) фіктивність із семантикою невідповідності дійсності з указуванням на

недолугість, незавершеність, недосконалість, невірогідність ситуації, явища

чи стану та ін., наприклад: укр. Апрільський сніг такий, як жіночий плач;

Голова без розуму, як ліхтар без свічки; Музика без басів, як гість без

грошей; аналогічної паралелі на матеріалі англійських паремійних одиниць

не зафіксовано;

4) час із семантикою короткої тривалості, швидкоплинності, наприклад:

укр:. Листопадовий день, що заячий хвіст; День минув, як у пальці тріснув;

аналогічної паралелі на матеріалі англійських паремій не зафіксовано;

5) діяльність людини: а) дії, спосіб життя з указуванням на недоліки,

лінощі або неспроможність (часто з конотаціями глузування), наприклад:

укр. Господар з тебе, як із собачого хвоста сито; Так до діла, як свиня

штани наділа; Командує, як свиня мішком; Робить, як мокре горить

(зафіксовано 13 паремійних одиниць) // англ. A man of words and not of deeds

is like a garden full of weeds;

б) характер дії з семантикою негативного оцінювання, наприклад: укр: З

тобою розмова, як з вітром полова; Торохтить Солоха, як діжка з горохом;

Не допоможе пані мило, коли чорна, як кадило; Говори до нього – як горохом

об стінку (зафіксовано 16 паремійних одиниць); аналогічної паралелі на

матеріалі англійських паремій не зафіксовано;

148

в) якість виконання завдання, фізичної праці, інших видів роботи з

семантикою невідповідного й невідповідального відношення до виконання,

уникнення праці, наприклад: укр. Перебіг плугом, як собака через воду; Так

робить, як піп паски через річку святить (зафіксовано 3 паремійні одиниці);

аналогічної паралелі на матеріалі англійських паремій не зафіксовано;

6) характер поведінки людини з указуванням на таку, що висміюється,

негативно оцінюється й не сприймається суспільством, наприклад: укр.

Любується сам собою, як чорт писанкою; Їли, як пани, а накидали, як свині;

Зарився в добрі, як свиня в багні // англ. Fussy as a hen with one chick;

7) відношення між людьми з семантикою негативного оцінювання,

наприклад: укр: Я його так люблю, як сіль в оці; Така рідня, як чорт козі

дядько // англ. Curses like chickens come home to roost; То stick to somebody like

a leech; Friends are like fiddle strings, they must not be screwed too tight;

8) риси характеру, емоційний та фізичний стан, оцінка розумових

здібностей людини з негативною семантикою, подекуди з глузуванням,

наприклад: укр. Допався, як дурень до мила; Ласий, як кіт на ковбаси;

Дурний, як сто пудів диму; Більше страху, як переполоху // англ. Proud as a

peacock; As drunk as a lord;

9) зовнішність людини з указуванням на недоліки, негативне

оцінювання, подекуди глузування: а) зовнішній вигляд, наприклад: англ. As

pale as a ghost; б) вік, наприклад: англ. As old as the hills; в) фізіологія

людини, наприклад: англ: Deaf as an adder.

ІІ. Модуль порівняння з семантикою позитивної конотації охоплює:

1) відношення між людьми із семантикою позитивного оцінювання,

похвали, наприклад: укр. Живуть між собою, як риба з водою; Дівчина в

красі, як горох на полосі: хто йде, той вщипне; аналогічної паралелі на

матеріалі англійських паремій не зафіксовано;

149

2) позитивна оцінка ситуації, факту, явища, події та ін., наприклад: англ.

То fit like a glove; As snug as a bug in a rug; аналогічної паралелі на матеріалі

українських паремій не зафіксовано;

ІІІ. Модуль порівняння з семантикою нейтральних конотацій містить:

1) характер поведінки: а) з семантикою опису перебігу подій, наприклад:

укр. Дівчина – як тінь, ти за нею, вона від тебе, ти від неї, вона до тебе; б) з

семантикою поради, рекомендації, дружнього нагадування чи застереження,

наприклад: укр. Будьте, як вдома, а поводьтеся, як у гостях; Старому та

слабому годи, як малому; англ. To love somebody (something) as the devil loves

holy water;

2) факт із семантикою опису та констатуванням дійсності, як вона є,

наприклад: укр: У місті, як у тісті, а на селі, як у соломі; На чужині, як у

домовині; Без грошей, як без очей; Із золотом, як з вогнем, – тепло і

страшно; Дощ у жнива – як п’яте колесо до воза; англ. A thief knows a thief as

a wolf knows a wolf; As plain as the nose on a man's face. Проведемо кількісний

зіставний аналіз (див. табл. 3.1, с. 149, 150):

Таблиця 3.1

Семантичні порівняльні ознаки зіставлюваних паремій

Ознаки порівняння

Кількісний

показник

української мови

(од. / %)

Кількісний

показник

англійської мови

(од. / %)

1 2 3

І. Негативний модуль

1) невдача 1 / 1 % 0

2) недостатність / надмірність 9 / 10 % // 0 0 // 1 / 3 %

3) несправжність 4 / 4,3 % 0

4) час 3 / 3,2 % 0

5) діяльність людини 32 / 34,5 % 2 / 7 %

150

1 2 3

6) характер поведінки 7 / 7,5 % 1 / 3 %

7) відношення між людьми 4 / 4,3 % 2 / 7 %

8) риси характеру 15 / 16 % 7 / 26 %

9) зовнішність людини 0 6 / 22 %

ІІ. Позитивний модуль

1) відношення між людьми 5 / 5,3 % 0

2) позитивна оцінка 0 2 / 7 %

ІІІ. Нейтральний модуль

1) характер поведінки 8 / 8,6 % 4 / 14 %

2) факт 5 / 5,3 % 3 / 11 %

Всього: 93 / 100% 27 / 100%

Як видно з даних таблиці, найпродуктивнішими в обох мовах виявилися

модулі для позначення негативної та нейтральної семантики, зокрема спільні

показники пов’язані із діяльністю людини, рисами її характеру й

взаємовідносинами. Відмінні показники репрезентовано в реалізації

порівняльних ознак щодо зовнішності людини, невдачі, недостатності /

надмірності, часу та ін., а також семантики позитивного модуля.

Іншим синтаксичним різновидом компаративних паремій у

зіставлюваних мовах є семантичне уподібнення, мета якого – порівняти

суб’єкт і об’єкт за їхньою схожістю, аналогічністю. Семантичне ототожнення

у досліджуваних мовах продукується за допомогою універсальної моделі

який А, такий і Б / like А, like В (в українській мові зафіксовано 114 / 6, 15 %

паремійних одиниць такого типу, у англійській – 32 / 2, 37 % паремійні

одиниці). Таким паремійним одиницям притаманні як позитивні, так і

негативні конотації щодо об’єктивної дійсності. На семантичному рівні

вирізняється їхня значеннєва багатогранність, адже вони можуть

застосовуватись, із одного боку, з метою похвали, схвалення, а з другого –

для глузування чи передачі співчуття, жалості. Наприклад, спільна для обох

151

зіставлюваних мов паремія Який батько, такий і син // Like father, like son.

Залежно від комунікативної ситуації вона може вказувати на добре

виховання, шановану суспільством сім’ю, але водночас й на спосіб сімейного

життя, що не відповідає нормам суспільства й моралі.

Отже, паремійний корпус української та англійської мов підтвердив, що

синонімічна семантика реалізується у конструкціях подібної будови.

Найпродуктивнішими в обох мовах виявились:

1) паремії, які позначають родинні й сімейні відносини; розглянемо

приклади синонімічних рядів: укр: Яка гребля, такий млин → гребля = млин;

Який батько, такий син → батько = син; Яке дерево, такі його квіти; які

батьки, такі й діти → дерево = квіти; батьки = діти; Яка мама – така сама

→ мама = дочка; Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина

→ кущ = хворостина; батько = дитина; Які мамка й татко, таке й дитятко

→ мама = дитя; Які самі, такі й сини → батьки = сини; Яка клепка, така й

бочка, яка мати, така й дочка → клепка = бочка; мати = дочка // англ. Like

father, like son → батько = син; Like mother, like daughter (child) → матір =

дочка (дитина); Like parents, like children → батьки = діти;

2) паремії для позначення взаємовідносин між людьми у суспільстві та

для позначення тих соціальних функцій, що виконувані тією чи іншою

особою, наприклад: укр. Яка шана, така й дяка → шана = дяка; Який

пастух, така й череда → пастух = череда; Який піп, така й парафія → піп =

парафія; Який ремісник, така й робота → ремісник = робота; Який косар,

така й коса → косар = коса ; Який мельник, такий млин → мельник = млин //

англ. Like master, like man → майстер = чоловік; Like priest, like people →

священник = люди; Like teacher, like pupil → учитель = учні.

В українській мові, на відміну від англійської мови, виокремлено паремії

для позначення:

1) побуту людини та її життя в соціумі, наприклад: укр. Яке частування,

таке й дякування → частування = дякування; Яка пшениця, така й паляниця

152

→ пшениця = паляниця; Якої грають, такої й танцюють → грати =

танцювати; Який порядок у себе заведеш, таке й життя проведеш →

впорядкованість = спосіб життя ;

2) характеристики способу життя, діяльності людини, манер її

поведінки, інтелектуального розвитку й освіченості, наприклад: укр. Який

чоловік, такий з ним і вік → чоловік = вік; Який Сава, така й слава → спосіб

життя людини = слава; Яка совість, така й честь → совість = честь; Яка

голівонька, така й розмовонька → інтелект = розмова.

Паремійні одиниці української мови на кшталт який А, такий і Б

зберігають та передають не лише пряме, але й узагальнено-метафоричне

значення [124, с. 97]. Наприклад: укр. Який дуб, такий тин; Яка яблунька,

такі й яблучка; Яке волокно, таке й полотно; Яке зіллячко, таке й сім’ячко;

Яке коріння – таке й насіння; Яке дерево, такі й відростки; Яка щепа, така й

яблуня → суб’єкти порівняння: рослини (дуб, яблунька, дерево), частини

рослини (коріння, щепа), рослинні компоненти (волокно, зіллячко) і об’єкти

порівняння: предмети (тин, полотно), рослинні компоненти (яблучка,

сім’ячко, насіння, відростки, яблуня) у свідомості носіїв мови можуть

ототожнюватися з людиною та її активною діяльністю, а саме: суб’єкт

порівняння людина й об’єкти порівняння її дитина (діти), сімейні відносини,

професійна діяльність, соціальний статус та ін.

Отже, зіставне дослідження порівнюваних мов виявило схожі й відмінні

ознаки компаративних відношень на матеріалі паремій. Подібні риси

простежено у зовнішній та внутрішній формах, у лексичних варіаціях; у

плані змісту та вираження, у здатності до метафоризації зіставлюваних

одиниць убачаємо відмінності, не лише за кількісними показниками, але й за

багатшою за функціонуванням та значеннєвим переосмисленням виявилася

семантика українських паремійних конструкцій.

153

3.3 Вербалізація універсального та етноспецифічного на тлі

культурних кодів у паремійному фонді української та англійської мов

Упродовж життя людина свідомо та постійно інтерпретує людську

діяльність, спостерігає і засвоює власним досвідом різноманітні форми

поведінки, а відтак, посилаючись на значущість окремих реалій, вибудовує

власний духовно-моральний світ, де інструментом оцінювання дійсності стає

ієрархія цінностей.

Сучасні мовознавці (В. М. Телія, В. В. Красних, ) висловили слушну

думку про те, що одним із засобів збереження надбання народу за допомогою

мови є її паремійний фонд [87; 222; 147; 241]. Разом з тим, самі паремії слід

розглядати як мікротексти, що зберігають та передають із покоління в

покоління інформацію про духовну й фізичну діяльність, а також культуру

того чи іншого етносу [274, с. 215; 254, с. 27].

Залучення культурної спадщини до інтерпретації паремійного фонду,

зокрема знаків духовного світу етносу, спонукає лінгвістів до введення в обіг

поняття «культурний код» (Д. Б. Гудкова, М. Л. Ковшова, В. В. Красних,

О. О. Селіванова, Л. В. Савченко та ін.) [72; 158; 258; 254]. Ключовою

характеристикою паремій є їхня універсальність, що дозволяє розглядати

людину як центр у співвідношенні з навколишньою дійсністю, внутрішнім

світом і фізичним простором [254, c. 69]. Культурні коди допомагають

інтерпретувати паремію чи будь-яку іншу фразеологічну одиницю,

розшифровуючи її лінгвокультурну та етнокультурну інформацію [254,

c. 63]. Сама ж універсальність досліджуваних одиниць мотивує залучення

культурних кодів, адже у кожній культурі співіснує певний набір кодів, «але

не всі елементи цих кодів ізофункціональні», а пошук специфічних елементів

дає змогу окреслити своєрідність культури та мислення того чи іншого

етносу [189, с. 212].

154

Порівнюючи паремійні фонди української та англійської мов, подекуди

звертаємося до застосування опозиційного аналізу щодо універсальних кодів

культури, які сприяють категоризації дійсності й співвідносні з архетипним

уявленням про Всесвіт. У широку розумінні «код культури» містить ідею про

знакову систематизацію матеріального та духовного світу людини

(Д. Б. Гудков, Д. Б. Ковшова, В. В. Красних), у вузькому – це система

категорій та оцінок, зумовлених досвідом людини, культурою і поведінкою

певного етносу й репрезентованих у мовних системах, обрядах, віруваннях та

ін. (О. О. Селіванова) [72; 158; 258]. У сучасних лінгвістичних концепціях

простежено тенденції до відображення специфіки духовності, національного

чи загальнолюдського мовного явища, до антропоцентричної спрямованості

наукових досліджень [252; с.13]. Паремійна одиниця є носієм культурного

коду, зберігаючи інформацію про історію, вірування, обряди та традиції

етносу, репрезентуючи життя людину у світі духовного та предметно-

побутового середовища. Таким чином, послуговуючись дослідженнями

В. В.Красних, К. І. Мізіна, Л. В. Савченко, О. С. Снитко [157; 189; 254; 264],

виокремлюємо п’ять категорій (див. рис. 3.2, с. 155) щодо паремійного фонду

української та англійської мов з опертям на ключові коди культури, а саме:

1. ЛЮДИНА як ФІЗІОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ /соматичний код;

2. ЛЮДИНА і ЧАС / часовий і просторовий коди;

3. ЛЮДИНА і ПОБУТ / предметний код;

4. ЛЮДИНА і ПРИРОДА / біоморфний код;

5. ЛЮДИНА і ЦІННОСТІ / духовний код.

155

КОДИ

КУЛЬТУРИ

1

Людина як

фізіологічна

сутність

2

Людина,

час і простір

3

Людина і

побут

4

Людина і

природа

5

Людина і

цінності

Зовнішність Простір Місце у соціумі Фауна Духовні

цінності

Частини тіла Рух вперед -

назад

Побутове

середовище

Флора

Стан Функції часу Соціальне

життя, житло

Рис. 3.2. Схема репрезентації культурних кодів у паремійному фонді

української та англійської мов

3.3.1 Людина як фізіологічна сутність у паремійному фонді

української та англійської мов. Увагу зосереджено на пізнанні та розумінні

людини як самої себе. У паремійному тезаурусі обох мов продуктивною є

вербалізація опозиції «краса – потворність» за участю прислів’їв із

семантикою опису зовнішності людини, наприклад: укр. Дзеркало не винне,

коли рожа кривувата; Краса лиця – це половина приданого // англ. A good

face needs no paint; Good face is a letter of recommendation; Beauty is only skin

deep, but ugly goes straight to the bone. Подібним у зіставлюваних мовах є

семантичне відтворення характеру, поведінки та діяльності людини через

спостереження, асоціації й метафоричне переосмислення зовнішності

людини, наприклад: укр. Губи товсті – серце м’яке, губі тонкі – серце сухе;

Очі карі – люди браві, очі сірі – люди смілі; Рижі та красні – люди опасні //

англ. A poor beauty finds more lovers than husbands; A little body often harbors a

great soul; He that has a great nose thinks everybody is speaking of it.

Із найменуваннями частин людського тіла пов’язані паремії із

«позитивною – негативною оцінкою» як людської діяльності, так і самої

людини відповідно до її характеру й темпераменту. Розглянемо детальніше,

наприклад:

156

а) лексичні одиниці з позначенням рука // hand на семантичному рівні

уособлюють людську працю й особливості діяльності, наприклад: укр.

Кожна рука до себе крива; Коли рука собі крива — бодай усохла; То чорт не

рука, що собі не дба // англ. Many hands make light work; Kings have long arms.

Дещо відмінне сприйняття спостерігаємо в англійській мові, а саме: англ. The

hand that rocks the cradle rules the world (наголошено на ролі жінки в

соціумі); Don’t bite the hand that feeds you (повага до роботодавця, батьків та

ін.); A clean hand wants no washing (позитивна риса людини); Empty hand is

no lure far a hawk (заохочення, мотивація); An iron hand in the velvet glove

(негативна риса людини);

б) лексичні одиниці для позначення язик // tongue асоціюються з

інтелектуальними властивостями людини, акцентуючи як на розумі, так і на

глупоті її поведінки чи діяльності, наприклад: укр. Дурний язик голові ворог

(негативна конотація); Язик без кісток, що хоче лопоче (негативна

конотація); Язик до Києва доведе (позитивна конотація); Такий язик, що й на

припоні не втримаєш (негативна конотація) // англ. Still tongue makes a wise

head (позитивна конотація); He knows much who knows to hold his tongue

(позитивна конотація); The tongue of idle persons is never idle (негативна

конотація); The tongue is not steel, but it cuts (негативна конотація);

в) інші номени для позначення частин тіла, наприклад: укр. Мудрий не

дасться за ніс водити (у значенні, що освічену людину важко обманути);

Укусиш палець – усій руці боляче (у значенні, що все між собою

взаємопов’язане і має наслідковий характер); Голова найбільше радиться з

очима та вухами (про працьовитість); Голова не на те, щоб тільки кашкет

носити (натяк на інтелектуальні здібності людини); Держи ноги в теплі,

голову в холоді, живіт в голоді – будеш жити вік на землі (порада) // англ. It

is better to have less thunder in the mouth and more lightning in the hand

(філософія життя); You must not expect old heads upon young shoulders (у

значенні, що людина в молодості немає достатнього життєвого досвіду);

157

Put not your finger between the bark and the tree (у значенні, що людині не

варто втручатися у чужі справи іншого); Little wit in the head makes much

work for feet (у значенні, коли людина сама собі створює зайві турботи через

невдалу організацію й планування дій).

Продуктивними в українській мові, на відміну від англійської, є паремії

з лексемою для позначення ‘серце’ (63 / 3,4 % п.о). Образно-метафоричний

зміст таких паремій у обох зіставлюваних мовах пов'язаний, насамперед, із

описом емоційно-чуттєвого сприйняття людиною дійсності, наприклад: укр.

До кого серце лежить, туди й око біжить; Що з серця походить, те й до

серця доходить // англ. If it were not for hope, the heart would break; It is a poor

heart that never rejoices. Однак в українській мові вирізняються паремійні

одиниці, що відбивають різноманітні погляди на:

а) вади та недоліки людини, укр. У кого серце вовче, той їсть, кого хочу;

Серце з перцем, а душа з часником;

б) інтелектуально-ментальні риси, укр. Дурний носить серце на язиці, а

мудрий язик у серці;

в) особливості психологічного стану, укр. Думки обсіли, аж серце

виривається; Іржа їсть залізо, а туга – серце; Чуже лихо не болить, своє –

серце поїдає; Кожному свій хробак серце точить. Додаткової експресії й

образно-метафоричного переосмислення набувають паремії із компонентом

‘біль’, наприклад: укр. Дітки плачуть, а у матері серце болить; Від малих

дітей голова болить, а від великих – серце (особливості відносин батьки –

діти); Очі не бачать – серце не болить; Знає Данило, чому серце занило

(характер і поведінка людини); Як наймит робить – у хазяйки дух радується,

а як сяде їсти – серце болить; Чия хата не горить, тому серце не болить

(особливості суспільних відносин і характеру людини).

3.3.2 Людина, час і простір у пареміях української та англійської

мов. Категорія ЛЮДИНА і ЧАС пов'язана зі членуванням й сприйняттям

158

людиною простору та часу. Метафоризуючись, час // time постає як рухомий

об’єкт, якому притаманний універсальний рух «вперед – назад» [167, с. 69].

Наведемо приклади: укр. Час іде, минає, швидко збігає, поки його маєте, то

не треба гаяти / англ. Time flies away without delay. З цієї позиції, «часу»

притаманна семантика з ознаками динаміки, темпу й швидкості. Проте існує

й інший підхід, коли концептуалізація «часу» відбувається за участю двох

підходів, а саме: з одного боку, ми рухаємося, а час нерухомий, з другого, –

час рухається, а ми нерухомі. Наприклад: укр. Крути часом, доки він не

почав крутити тобою // англ. Не who gains time gains everything → у формі

поради активізуються набуті суспільством знання про необхідність

планування й раціонального використання часу, інакше кажучи, треба

навчитися управляти часом, бути швидшим. Таким чином, люди – рухомі,

час – ні, хоча в свідомості народу час плине: англ. Times flies quickly.

Розглянемо приклади: укр. Час будує, час руйнує / англ. Time flies away

without delay → ми не маємо впливу на час, він – рухомий й незалежний, ми –

ні. У англійські мові зафіксовано паремію для позначення взаємозалежних

відношень між часом і людиною, наприклад: Times change and we change with

them → за допомогою семантики градаційних відношень (динаміка розвитку)

простежено, як із незалежною непідвладною зміною епох змінюється і

суспільство під впливом часових змін [167, с. 70].

Рух часу – поняття відносне й метафоричне, зорієнтоване таким чином,

що майбутнє розташоване попереду, а минуле – позаду [167, с. 71]. Як

свідчить фактичний матеріал, в обох паремійних корпусах «час»

метафорично вербалізується як об’єкт, вектор руху якого спрямований лише

вперед і непідвладний контролю. Таке бачення ще більше посилює

сприйняття часу як однієї з головних життєвих цінностей. Однак на прикладі

інших паремій простежено, що майбутнє розглядається як дещо дуже

відносне й далеке, але обов’язково зорієнтоване на позитивний наслідок,

наприклад: укр. І в наше віконце загляне сонце; Прийде така неділя, що і в

159

нас буде весілля; І на нашій вулиці буде свято // англ. Every dog has his day;

The sun will shine down our street too; Time works wonders.

У таблиці 3.2, с. 159 наведено семантичні характеристики

концептуальної ознаки «рух часу».

Таблиця 3.2

Концептуальна ознака «рух часу»

№ Концептуальна ознака

«рух часу» Українська паремія Англійська паремія

1 2 3 4

1. Безупинний рух часу

вперед Час минає, а не вертає

Time and tide wait for no

man

2. Незворотність напряму

руху (лише вперед)

Час назад не повернеш;

Час — не гроші, його не

повернеш; Згаяного часу

і конем не доженеш;

Минеться — і не

змигнеться

One cannot put back the

clock;

Lost time is never found;

Noiseless falls the foot of

time

Однозначно в обох мовах оцінюється: а) терапевтична функція часу,

наприклад: укр. Час – найкращі ліки; Час всі рани лікує // англ. Time cures all

things; Time is the great healer; Time is the nurse and breeder of all good;

б) уміння цінувати час, наприклад: укр. Бережи час, його за гроші не купиш;

Виграти час – виграти битву; Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що

короткий // англ. No time like the present; Не who gains time gains everything;

Time enough is little enough.

3.3.3 Зображення побуту у паремійних одиницях зіставлюваних мов.

Категорія ЛЮДИНА і ПОБУТ охоплює й описує місце людини в соціумі, її

побут. Паремійні конструкції з указуванням на побутове середовище й

соціальне життя етносу маніфестують до уявлень про «добро – зло»,

«багатство – бідність»; «благополуччя – злидні»; «корисне – шкідливе»;

«моральне – аморальне» та ін. Побутова сфера є максимально відкритою для

160

неконтрольованих емоцій, а також максимально позбавлена раціонального

елемента [268, с. 63].

В українській мові, на відміну від англійської, оперуючи назвами

численних предметів побуту, передусім пов’язаних із життям на селі,

функціонує чимала кількість паремій, побудованих на світоглядних

принципах народу, наприклад: Кочерга в печі ґаздиня; Не сам гвіздок лізе в

стіну, його молотком забивають; Пішов з пустим міхом та в порожні клуні.

За допомогою найменувань для позначення продуктів харчування, їжі,

напоїв, одягу та ін. українці створювали асоціативно-образні характеристики

матеріального благополуччя / безгрошів’я, заможного існування / бідності,

добробуту / злиднів, нужди, наприклад: Без хліба і любов гине; На ситім

тулубі голова стоїть прямо; Як шматок сала, тоі гриб приправа; Як є хліба

край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці тоска; Не кидай

старих чобіт, поки нових не купиш; Пошануй одежину раз, а вона тебе

десять раз; Помастили губи медом, а облизати не дали; Хто на поріг, тому

пиріг, а хто від порога, тому щаслива дорога.

Спільним та продуктивним для обох зіставлюваних мов є репрезентація

побутового життя людини через звернення до її місця проживання, а саме –

до опису її житла, що відображено широким розумінням усіма членами

національної спільноти. Загальна кількість паремій, що входять до складу

досліджуваного фактажу, становить 76 / 4,1 % паремій української мови й 52

/ 3,8 % англомовних паремій.

В українській мові образ–символ «хата» увібрав у себе, по-перше,

споконвічні мрії українця про заможне життя, добробут своєї родини, по-

друге, уявлення про конкретне помешкання, спосіб світосприйняття,

схильність до самодостатнього життя, відокремлення у межах своєї родини,

бажання мати домашній затишок, незалежність і вільність. Однак «хата»

стала символом не лише рідної домівки, а й рідного краю, батьківщини [338;

с. 271]. Англомовні наукові розвідки трактують «житло» як уособлення

161

індивідуального та сімейного достатку, можливості контролювати й

персоналізувати оточення, а також як засіб (само)захисту та особистого

простору [15; с. 383].

Нині в мовознавстві аргументовано двоядерність концепту «житло» у

межах мовної картини обох зіставлюваних мов (І. В. Давиденко,

Ж. В. Колоїз, Н. І. Пашкова, І. С. Шевченко) [298; 124; 230; 298]. Українську

й англійську моделі рекомендовано розглядати як частково еквівалентні. З

одного боку, перше ядро ДІМ / HOUSE репрезентує нейтрально-узагальнений

характер концепту, зовнішні особливості місця проживання; друге ядро

ХАТА / HOME – внутрішні ознаки і вміст житла, але, з другого боку, в

українському паремійному корпусі «хата» зберігає інформацію про сільське

життя й побут, традиції народу, специфіку ментальності й історичного

минулого, що дозволяє називати таке ядро етносимволом української мови та

розглядати його як своєрідну ознаку відмінності на тлі інших мов [230;

с. 126]. За концептуальним поняттям «житло» закріпилося бачення його як

зменшеної моделі всесвіту, посередника зв’язку часів і поколінь, сховища

сімейних традицій та таємниць [112; с. 185].

Вербалізація поняття «житло» реалізується у пареміях із семантичними

конотаціями для позначення позитивної ролі домівки в житті кожної людини

на прикладі обох мов, що зіставляються. Природним є сприйняття та

уявлення «житла» як чогось необхідного, важливого й потрібного для

благополуччя, відчуття комфорту, затишку та своєрідного захисту,

наприклад: укр. В своїй хаті – своя правда, і сила, і воля; В своїй хаті і стіни

помагають // англ. There is no place like home; Home is where the heart is. В

українському паремійному корпусі, на противагу англійському, відстежено

негативну конотацію образу «житло», що вербалізує відповідне соціально-

побутове уявлення, наприклад: укр. Нова хата – велика втрата; Само нічого

до хати не прийде, крім біди.

162

Фактичний матеріал уможливив виокремлення та класифікацію

асоціативного ряду щодо поняття «житло» для української мови в межах

таких видів:

1) синонімічні асоціації: хата; вдома, наприклад: В гостях добре, дома

краще; В своїй хаті й стіни помагають;

2) асоціації за схожістю функціонального призначення: фортеця,

наприклад: укр. Мій дім – моя фортеця;

3) асоціації за суміжністю: стіни; піч, наприклад: укр. Своя піч

найтепліше гріє; В своїй хаті й стіни помагають;

4) метафоричні асоціації: правда, втіха, наприклад: укр. Своя хата –

своя правда, своя стріха – своя втіха.

Для англійської мови: 1) асоціації за схожістю функціонального

призначення: castle, наприклад: англ. An Englishman’s house is his castle;

2) метафоричні асоціації heart, hat, наприклад: англ. Home is where the

heart is; Home is where you hang your hat.

Спроба побудови подібних рядів виявила відмінність щодо кількості

асоціативних типів у зіставлюваних мовах (для української мови – 4 п. од.,

для англійської мови – 2 п. од.). Одним із пояснень може виступати етнічне,

культурне й ментальне переосмислення й паремійне закріплення людського

уявлення та сприйняття поняття «житло». Візьмемо до уваги асоціативно-

метафоричну лексичну одиницю «піч», що для українського народу несе

інформацію про історичне минуле, розвиток житла, символізує достаток і

багатство, нагадує про моральні й побутові правила поведінки, наприклад:

Добра річ, коли в хаті піч; Хочеш їсти калачі, не сиди на печі; Не піч годує, а

поле. Піч вам рідна мати; Не хвалися піччю в нетопленій хаті.

З метою виокремлення спільних та відмінних рис щодо значення й ролі

житла проаналізовано український та англійський паремійні корпуси та

запропоновано дев’ять базових ознак для позначення характеристик «житла»

в обох зіставлюваних мовах:

163

1) житло як захист, наприклад: укр. В хаті, як у загаті // англ. An

Englishman’s house is his castle; At home even the walls help;

2) житло як гостинність, функціональний простір господаря /

господарки, наприклад: укр. Люди добрі, хата тепла; В хаті в неї, як у

віночку, і сама сидить, як квіточка; Хата господинею красна; В своїй хаті

кожен пан; Без хазяйки хата не метена, Без хазяїна і хата сиротина // англ.

Men make houses, women make homes; There is but an hour a day between a good

housewife and a bad one; There is but an hour a day between a good housewife

and a bad one;

3) житло як осередок родини, батьківщини, особистого простору,

наприклад: укр. Дорогая тая хатка, де родила мене матка; Де будь, там

будь, а свій кут не гудь; В своїй хаті – своя правда, і сила, і воля // англ. Home

is where the heart is; Home is where you hang your hat; Go abroad and you'll hear

news of home; With one child you may walk; with two you may ride; when you

have three, at home you must bide; A house well-furnished makes a woman wise;

4) житло як важливий й необхідний майновий об’єкт, наприклад: укр.

Бодай і пес свою хату мав; Хоч у рідного тата, але не моя хата; У своїй хаті

легше помирати; Не дай, Боже, в чужій хаті жити // англ. Home is home,

though it be never so homely; A gentleman ought to travel abroad, but dwell at

home; If the dog is not at home, he barks not; Dry bread at home is better than

roast meat abroad;

5) житло як ознака фінансово-матеріального становища, наприклад:

укр. Що хата має, тим і приймає; Нестатки гонять з хатки // англ. : Burn

not your house to scare away the mice; Fools build houses and wise men live in

them; Such as it is, you are welcome to it;

6) житло як об’єкт унутрішньої домашньої атмосфери здебільшого

реалізується у межах паремій для позначення негативної конотації (–), що

підкреслює важливість соціального добробуту, таким чином, має місце

опозиція «негативне як наслідок позитивного», наприклад: укр. Така хата

164

тепла, що спотієш дрижачи (–); Пустка така, що вітер по хаті гонить (–);

Порожньої хати і муха не держить (–); У крайню хату на ніч не йди (–) //

англ. Woe to the house where there is no chiding (–); Too many cooks spoil the

broth (–). Однак зафіксовано й паремійні одиниці позитивної конотації,

наприклад: укр. У веселій хаті веселі люди (+); Хто нашу хату минає, той

щастя не має (+) // англ. A house is a fine house when good folks are within (+);

Charity begins at home (+);

7) житло як оцінка його придатності до життєдіяльності, наприклад:

укр. Живеш як у решеті: відки вітер не подме, то повна хата холоду; З хати

димом, а з двору вітром, Купуй хату криту, а свиту шиту // англ. A house

built by the wayside is either too high or too low; A house divided cannot stand;

8) житло як об’єкт будівельних особливостей, наприклад: Не будуй

хати з піску; На льоду тільки дурний хату ставить; Без стовпів хата не

стоїть // англ. Make not the door wider than the house;

9) житло як показник способу життя, наприклад: укр. Моя хата скраю –

я нічого не знаю; Нова хатка – нова гадка // англ. The first year let your house

to your enemy, the second to your friend, the third live in it yourself; Don't trudge

mud into the house of love; Look to yourself when your neighbour's house is on

fire; Wash your dirty linen at home; Go home and say your prayers; Little by little

makes a mickle.

Кількісний аналіз (див. таблиця 3.3, с. 165) українських і англійських

паремій з номінаціями житла дозволив детальніше простежити зближення та

розходження дев’яти концептуально-асоціативних ознак. Різновиди паремій

української мови кількісно репрезентативніші, а англомовні паремійні

одиниці переважають лише у крайній ознаці. Відносну дотичність

простежено у межах ознак 2 – 4.

165

Таблиця 3.3

Кількісний розподіл паремій за концептуально-асоціативними

ознаками

Семантика «значущості житла» може бути реалізована у пареміях без

вживання лексичних одиниць для позначення хата, дім // home, house.

Відповідні пропозиції будуються на підставі асоціативних рядів «людина –

тварина» та «дім людини – місце проживання тварини». Образна структура

таких прислів'їв дає можливість підкреслити, що людина комфортно себе

почуває саме у своїй домівці, наприклад:

а) позитивне ставлення до житла: укр. Любить заєць той ліс, у якому

зріс // англ. Every bird likes its own nest; б) компаративний характер

позитивного ставлення до житла: укр. І півень рівний герою на своїй купі гною

// англ. Every dog is a lion at home; в) необхідність житла (лише щодо

українського паремійного фонду): укр. Кожна пташка свою пісню співає й

своє гніздечко має; Усякий кулик до свого озера звик. При цьому в групі

складнопідрядних речень з підрядною означально-умовною частиною

передається семантика засудження тих, хто негативно ставиться до свого

житла, порівняймо приклади: укр. Нікчемна та пташка, яка власне кубельце

нівечить // англ. It is a foolish bird that soils its own nest. Як видно з прикладів,

англомовний паремійний корпус репрезентував себе у цій групі вужче, ніж

український.

166

На фактичному матеріалі паремійного корпусу обох мов виокремлено

паремії, в яких ознаку ‘значущості житла’ актуалізовано за допомогою таких

семантико-синтаксичних засобів:

а) компаративних відношень, наприклад: укр. Яка хатка, така й

паніматка; Який господар, такий і дім // англ. Dry bread at home is better than

roast meat abroad;

б) градаційних відношень (щодо англійської мови), наприклад: англ. The

wider we roam, the welcome home;

в) опозиційно-контрастних відношень, наприклад: укр. В дощ хату не

покривають, а в погоду й сама не капає → дощ ≠ погода // англ. He has no

home whose home is everywhere → no ≠ everywhere.

Вербалізація поняття для позначення ‘житла’ у паремійному фонді в

українській мові, на відміну від англійської, реалізована за допомогою

бінарних опозицій «своє – чуже», «присутність – відсутність». Український

паремійний корпус засвідчив тенденцію до переваги «свого» над «чужим»,

наприклад: Своя хата краща від чужих палаців; Не шукай чужини коли маєш

домівку; Чужа хата гірше ката; Своя мазанка ліпша чужої світлиці. Також

зафіксовано, що «своє» завжди позиціонується як щось неодмінно цінніше,

навіть коли це не зовсім відповідає дійсності, наприклад: Краще своє латане,

ніж чуже хапане; Ліпше своє мале, ніж чуже велике; Ліпше своя сяка-така

хата, ніж чужа палата. У наведених пареміях спостерігаємо й ознаку

«впливу фонетичного звучання», що сприяє легшому запам’ятовуванню,

підкреслює іронічність змісту: латане – хапане; хата – палата. За

допомогою опозиції «присутність – відсутність» висміюється дріб’язковість,

скупість, бідність людини та ін., наприклад: укр. Хата багата, а нічого й

собаці дати → з багато – нічого; Хата велика, є де сісти, та нічого їсти → з

великого – нічого.

Дещо ширше репрезентували себе українські паремії з указуванням на

місце проживання та географічну локацію людини. Якщо в англомовному

167

дискурсі home ‘дім’ уособлює бінарне сприйняття, позначаючи і «житло», і

«край проживання», то в українському паремійному корпусі зафіксовано

окремі лінгвокультурні мовні кліше, що сприяють вербалізації образів

«батьківщина» / «рідна сторона». Такі паремії забезпечують усвідомлення

відношення нації до свого географічного й історичного походження й

акцентують увагу на культурній цінності рідного краю для українського

народу, серед них зафіксовано:

1) опозиційно-контрастний характер паремій, наприклад: Рідна сторона

– мати, чужа – мачуха → рідна ≠ чужа; мати ≠ мачуха; 2) компаративність,

наприклад: Людина без рідної землі як соловей без гнізда; 3) указування на

етнопсихологічні особливості:

а) негативне ставлення до чужини, наприклад: У чужій стороні і весна

негарна; На чужині, як у домовині; Не шукай чужини, коли маєш домівку;

б) любов до рідного краю, наприклад: За морем тепліше, та вдома

миліше; З рідної сторони і ворона мила; Рідна земля і в жмені мила; Розлука

навчить рідний край любить.

Аналіз фактичного матеріалу дозволяє побудувати такий метафорично-

асоціативний ряд: рідна сторона → 1) земля; 2) тепло; 3) матір; 4) домівка;

5) любов. Водночас спостерігаємо паралельне формування й іншого

метафорично-асоціативного ряду з семантикою негативного сприйняття:

чужина → 1) відчуженість; 2) мачуха; 3) розлука; 4) туга.

3.3.4 Людина та світ природи у досліджуваних паремійних фондах.

Біоморфна категорія ЛЮДИНА і ПРИРОДА пов'язана з найменуваннями:

1) фауни і 2) флори.

1. Чисельність українських і англійських паремій, що побудовані на

метафоричному переосмисленні тваринного світу, є порівняно значною,

однак переконливим видається припущення, що в паремійних скарбницях

обох мов домінують ситуації здебільшого для позначення рис характеру та

168

манер поведінки людини, що асоціативно нагадують ту чи іншу істоту,

наприклад: укр. Витягни вовкові й зуби, та він апетит не загубить → про

людську ненаситність; У ведмедя десять пісень і всі про мед → про

байдужість до оточення; Всяка пташка своїм пір’ям красується → про

себелюбство; Не бачить сова, яка сама → про самолюбство // англ. There is

more than one way to skin a cat → про різноманіття вибору; What is good for

goose is good for the gander → про ставлення до дійсності; There are plenty

more fish in the sea → про взаємовідносини між людьми, особливо між

молодими людьми; You cannot make a silk purse out of a sow’s ear → про

призначення речей, явищ. подій та ін.

Проте в українській мові вирізняються паремії, які інтерпретують життя

людини через свійських тварин, що можна пояснити високим ступенем

зайнятості сільськогосподарською діяльністю етносу, а також проживанням у

сільській місцевості, наприклад: Індик хвалився, та й у борщ попав → про

манеру поведінки людии; Півневим гребенем голови не розчешеш → про

функціональне призначення предметів; З курми спати лягай і з курми

вставай → про спосіб життя; Осел хоч багато подорожував, та все додому

ослом вертав → про характер, рівень інтелектуального розвитку людини;

Свині тільки рило просунути, а там і вся пролізе → про нахабність; І коза

верещить, як мороз тріщить → про поведінку як наслідок погодних умов;

Старого коня і кобилою вперед не поженеш → про відсутність бажання до

дії; Корова і та рикає, як теля здохне → про співчутливість; Вола кличуть у

гості не мед пити, а воду возити → про господарську діяльність; З поганої

вівці хоч вовни жмут → про користь будь-чого.

Анімалістичний образ не лише сприяє алегоричному та метафоричному

переосмисленню ознак, але й спонукає до економії мовних засобів,

забезпечуючи зрозумілий й виразний зміст паремії [123, с. 75–76].

Популярними в обох мовах є паремії із лексемами: укр. собака (пес) // англ. a

dog, однак в українській мові така вибірка кількісно репрезентативніша (68 /

169

3,6 % паремійних одиниць української мови і 26 / 1,9 % паремійні одиниці

англійської мови на відповідно 1853 і 1347 прикладів). Так, в обох мовах,

коли будь-яка особа потрапляє під вплив інших, хто має погані звички та

манери, і починає сама наслідувати такий тип поведінки, вживаються

паремії, наприклад: укр. Із собакою ляжеш, з блохами встанеш // англ. He

who lies down with dogs, rises with fleas. Ситуацію щодо того, що не варто

шукати турбот, коли все спокійно чи радше їх оминути, відображено в таких

конструкціях, як, наприклад: укр. Де два собаки кусаються, третій не лізь;

Де собаки кусаються нехай чужі не мішаються; Не дражни пса – не вкусить

// англ. Let the sleeping dogs lie. Однакової образності набула й реалізація

думки про те, що людині важко перевчитись, а подекуди й неможливо

позбутися старих звичок, манер поведінки та ін., наприклад: укр. Старого

собаку важко до ланцюга привчити; Така вже вдача собача // англ. You can’t

teach an old dog new tricks.

Спільними за значенням є паремії, що описують поведінку, коли особа

погрожує, але ці погрози приречені на поразку й ніколи не здійсняться,

наприклад: укр. Кожний собака гавкає, але не кожний кусається; Собака,

яка гавкає, то вкусити не може // англ. Barking dogs seldom bite.

Конотаційно-значеннєвими еквівалентними є й такі паремії, як: укр. Не той

пес кусає, що гавкає, а той, що мовчить = англ. Beware of a silent dog // укр.

Пес бреше – вітер розносить; Пес бреше на місяць, а він світить = Dogs

bark, but the caravan goes on; The moon does not heed the barking of dogs // укр.

Собаці собача й честь // англ. Good dog deserves a good bone.

Прикметними в обох зіставлюваних мовах є метафоричне осмислення

завдяки зоонімам укр.: собака (пес) / англ.: a dog. Узагальнюючи, можна

сказати, що паремії із лексичними одиницями укр.: собака (пес) / англ.: a dog

передають передусім:

а) взаємовідносини між людьми, зокрема з указуванням на суспільні,

сімейні та родинні взаємини, наприклад: укр. Свої собаки погризуться й

170

полижуться; Свої собаки покусаються та й перестануть; Свій собака як

укусить, то гірше болить // англ. Dog does not eat dog; Two dogs over one

bone seldom agree;

б) риси характеру людини з акцентом здебільшого на негативні

конотації, наприклад: укр. Злого пса і після смерті довго пам’ятають; Із

жиру собака біситься; Бита собака не боїться палиці; В службі пес, а вдома

свиня; Вдача собача, натура вовча; Кожний пес перед своїм порогом

сміливий; Коло нього і пес не втримається; пса брехливого далеко чути;

Розжиріла собака кусає й хазяїна // англ. Dog that fetches will carry; Scornful

dogs will eat dirty puddings; Quarrelling dogs come halting home; The dog returns

to his vomit.

Зафіксовано англійські паремії, у яких зоонім a dog не має відповідника

в українській мові, тобто образна основа може оформлюватися іншим

зоонімом чи прямою номінацією життєвої ситуації, наприклад.: англ. Better

be the head of a dog than the tail of a lion може співвідноситися з такими

українськими пареміями, як: Краще битися орлом, ніж жити зайцем; Краще

нині горобець, як узавтра голубець; Краще синиця у жмені, ніж журавель у

небі // Dog will not cry if you beat him with a bone → Не страши кота салом;

Love me, love my dog → Любиш мене, люби і моїх товаришів; Dog smells his

own first → Не викидай усіх палиць на чужих галиць.

Осмислення паремійних виразів, їхня образно-метафорична й

мотиваційна структура зумовлені знанням традицій та культури народу.

Паремійний фонд вирізняється сприйняттям й побудовою картини світу на

тлі натурфілософських поглядів, персоніфікації та символіці народу [127;

с. 217]. Специфічне національне бачення людського буття спостерігаємо

через сприйняття рослин як репрезентантів типових характеристик,

життєвого досвіду, емоцій, подій і явищ [374; с. 3].

Спільним щодо паремій із лексичними одиницями для позначення

рослин в обох зіставлюваних мовах є відображення такої інформації:

171

а) зовнішніх ознак, рис характеру людини, наприклад: укр. Яка трава,

таке й сіно; Капуста то гарна, та качан гнилий; З дурного куща і ягода

пуста; Скрипливе дерево довго горить // англ. As like as two peas in a pod;

Don’t judge a tree by its bark;

б) взаємовідносин між людьми: дружніх, сімейних, професійного

характеру та ін., наприклад: укр. Яблука від яблуні далеко не падають; Вліз у

чужу солому, та й шелестить; Не сунь свого носа в чуже просо; Хто

часнику наївся, від того й чути // англ. He that loves the tree loves the branches;

The apple doesn’t fall far from the tree; A rotten apple spoils the barrel;

в) поведінки у різних життєвих ситуаціях й ставлення до фактів

дійсності, наприклад: укр. Нехай буде гречка. аби не суперечка; Без підливу і

капуста не росте; Цибуля ся дивувала, що петрушка танцювала // англ. The

grass is always greener on the other side of the fence; A drowing man will catch a

straw; Ill weeds grow apace;

г) умов досягнення успіху, результативності, працьовитості людини,

наприклад: укр. На ледачій землі і трава не росте; На яблуні шишки не

ростуть; Від одного удару дерево не впаде // англ. While the grass grows the

horses starves; The higher the tree, the sweeter the plum; Every rose has its thorn.

ґ) часових умов, обмежень, своєчасності щодо різноманітної діяльності

та явищ, наприклад: укр. Як грушка достигне, то й сама з дерева впаде; Не

хвалися травою, а хвалися сіном; Не в дощ, а в годину стіжок кладуть; Сій

овес, коли боса нога на ріллі не мерзне // англ. Make hay while the sun shines;

Don’t let the grass round your feet.

В українській мові, на відміну від англійської мови, паремії з

флоронімами вирізняються семантико-синтаксичною пропозицією поради,

застереження, наприклад: укр. Купи сад, вернеш гроші назад; Не йди в горох,

бо там залізна баба сидить; Не вважай на врожай, а жито сій, – то хліб

буде; Не вір гречці на цвіту, а вір у коморі; Не присувай соломи до вогню.

172

3.3.5 Духовні цінності у пареміях української та англійської мов.

Паремійний корпус, зокрема української та англійської мов, виступає

підґрунтям реалізації й функціонування лінгвокультурних концептів, що

фіксують цінності як окремої мовної особистості, так і лінгвокультурної

спільноти загалом [6; с. 92]. Духовний код охоплює духовні цінності та

еталони людського буття, її поведінки й діяльності [157, с. 308]. Далі буде

розглянуто опозиції 1) «добро – зло»; 2) «бог – чорт»; 3) «правда – брехня»;

4) «воля, свобода – неволя»; 5) «щастя – нещастя, біда»; 6) «дружба –

ворожнеча»; 7) «любов – ненависть», що пов’язані з поняттям цінності.

0

50

100

150

200

250

Добро -зло

Бог - чорт Правда -брехня

Воля, свобода -

неволя

Щастя -нещастя,

біда

Дружба -ворожнеча

Любов, кохання -ненависть

Кількісний розподіл цінностей у паремійному фонді

на тлі опозиційного структурування

Українська мова Англійська мова

Рис. 3.3. Кількісний розподіл цінностей у паремійному фонді української

та англійської мов

Ізоморфізм паремійних систем української та англійської мов

простежено у функціонуванні ключових опозиційних пар на кшталт «добро –

зло», «бог – чорт», «правда – брехня», «щастя – біда», «дружба – ворожнеча».

Контрастна розбіжність у ієрархії цінностей досліджуваних паремій

зумовлена кількісним показником у таких категоріях, як «воля, свобода –

173

неволя» (особливо продуктивна в українській мові), а також «любов –

ненависть» (продуктивніша в англійській мові) (див. рис. 3.2, с. 172).

Розглянемо їх детальніше:

1. Опозиція «добро – зло» суттєво відображає ключові ознаки

світосприйняття людиною. У картині світу така опозиція має універсальний

характер, здатна до експліцитної та імпліцитної реалізації, може

застосовуватися щодо більшості вербалізованих концептів у царині

паремійного корпусу, а також сприяє міжкультурному порозумінню [152]. У

побутовій свідомості як українців, так і англомовного населення «добро»

вербалізується через паремії на позначення характеру людини, манер її

поведінки, інтелектуального розвитку, матеріального статку та ін.,

наприклад: укр. Добра людина в добрі проживе століття; Добре слово

людині – що дощ у посуху; Доброта без розуму пуста; За добру людину сто

рук; Краса до вечора, а доброта навіки // англ. Kindness brings happiness; One

kindness is the price of another; Kind words are worth much and they cost little;

To speak kindly does not hurt the tongue.

Продуктивними в обох мовах є паремії з лексичними одиницями «зло»,

«злий» (84 п. о. української мови / 56 п. о. англійської мови), спільними

концептуальними ознаками яких є сприйняття «зла» як основної

характеристики відносин у суспільстві, як явища, що проймає будь-яку сферу

людської діяльності. Разом із тим, паремії не лише описують «зло» як

невід’ємний компонент філософії життя, але й реалізують семантичне

навантаження поради чи застереження, “диктують” певні принципи

поведінки з метою уберегти, попередити чи проінформувати особу щодо

ймовірної загрози від «зла». Наприклад: укр. Злий чоловік в очі лестить, а за

очі хулить; Як душа чорна, так і милом не змиєш; Зло тихо лежати не

може; Зла людина зліша вовка; Злого любити – себе губити; Розумний від зла

біжить, а дурний його доганяє // англ. Evil doers are evil dreaders; Money is

174

the root of all evil; See no evil, hear no evil, speak no evil; Avoid evil and it will

avoid you; Some evils are cured by contempt.

У паремійній опозиції «добро – зло» не завжди ці два поняття чітко

розмежовані, а навпаки, розглядаються як взаємопов’язані, при акцентуванні

уваги на тому, що подекуди одне явище є причиною іншого й навпаки.

Простежено, що на категорію «зло» нашаровуються такі додаткові ознаки,

як: ‘повчальне’; ‘несподіване’, ‘неминуче’, ‘низькоінтелектуальне’,

‘позбавлене благородності’, ‘невартісне’ та ін. Розглянемо приклади: укр.

Добра людина плаче від радості, а злий – від заздрощів → указування на

риси характеру людини; Добрий пес краще злої людини → застереження

щодо спільних справ із злою людиною; Добро шануй, а злого не шкодуй →

поняяття «зло» не становить жодної вартості; Роблячи зло, на добро не

сподівайся → «зло» завжди є наслідком «зла», неминучість наслідків; Добре

довго пам’ятається, а зле ще довше; Від лиха до добра, не далека дорога;

Добру не стерпиш, а біді мусиш; Добро пушить, як лихо сушить → про

взаємозв’язок «зла» і «добра» у житті людини // англ. He knows best what is

good that has endured evil → про навики оцінити «добро»; Evil communications

corrupt good manners → про характер й роль наслідків у відношеннях; Never

do evil that good may come of it → про перевагу «добра»; No man better knows

what good is than he who has endured evil → про навики оцінити «добро»;

Many a good cow has an evil calf → про явища, події, факти та ін., що

розвиваються поза встановленими обставинами й сподіваннями; A good

lawyer, an evil neighbor → про суспільні відносини; Act of kindness may soon

be forgotten, but the memory of an offence remains → про взаємозв’язок «зла» і

«добра» у житті будь-якої людини чи народу.

В українській мові високим ступенем продуктивності вирізняються

паремії для позначення опису особистості за її характером та поведінкою,

згідно з опозицією «добрий – злий». Якщо в англійській мові лише в окремих

випадках реалізується інформація про людську натуру (12 / 0, 8 % п. о.)

175

(наприклад: англ. A good man in an evil society seems the greatest villain of all;

Evil people do not understand justice; Evil people run even though no one is

chasing them, but good people are as brave as a lion), то в українські мові

налічуємо 54 / 2, 9 % п. о. із ознакою «добрий» і відповідно 46 / 2,4 % п. о. із

ознакою «злий». Такі паремії української мови розподіляються на семантичні

групи: 1) «поведінка людини, взаємовідносини у соціумі»: укр. Добрий

чоловік – надійніше кам’яного мосту; Доброго тримайся, а від злого вдалися;

Доброму гостю господар радий; Роби добро всюди похвалять тебе люди;

Доброго корчма не зіпсує, а лихого і церква не поправить; 2) «соціальна

характеристика людини»: укр. Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг

звалять; Доброму й добра пам'ять; З добрим поживеш – добро переймеш, а з

лихим зійдешся – того наберешся; Злий чоловік, як вугілля: якщо не палить,

то чорнить; 3) «характер і темперамент людини»: укр. Добрій людині весь

світ – свій будинок, злому і своя хата чужа; Для такого характеру і сатана

не лякало; Злий не вірить, що є добрі люди; Май добру натуру, не приймеш

кари на шкуру; Серце з перцем, а душа з часником.

На противагу англійській мові, в українській мові з категорією «добро»

пов’язана низка паремій, по-перше, із семантикою побуту й діяльності

людини: укр. Добра то річ, що є в хаті піч; Добре тому в дорозі, хто сидить

на возі; по-друге, із іронією, глузуванням над соціальним статусом,

матеріальним рівнем життя: укр. Добре гудіти, коли є в чім шуміти; Добре

дядькові, та й Бога забув; Добре їсти й пити, а нічого не робити; Добрий

пан, взяв у сиріт хліб, та й кинув псам.

2. Звернення до духовних еталонів у паремійному фонді української та

англійської мов неможливе без урахування опозиції «бог – чорт», що також

умотивовано і зумовлено універсальними чинниками, а саме «бог :: добро;

чорт :: зло». Подібно в обох мовах відображено такі ситуації:

176

а) коли людина має доброчинні наміри, але зрештою робить на шкоду,

наприклад: укр. Богові приготовляв, а чорт узяв // англ. God sends meat and

the devil sends cook;

б) коли мова йде про особливості людського характеру, а саме щодо

таких рис, як дволичність та корисність, наприклад: укр. І Богові свічку, і

чортові – огарок // англ. He that serves god for money will serve the devil for

better wages.

В українській мові вирізняються паремії, в яких опозиційні поняття

«бог» і «чорт» усвідомлюються як такі, що «конкурують» у своєму впливі на

людину, наприклад: укр. Чим чорт не шутить, коли Бог спить; Як Бог

відкажеться, то й чорт брат; Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту.

У паремійному фонді української та англійської мов, з одного боку,

домінувальною є позиція, згідно з якою бог розуміється як всемогутній,

такий, що власною волею впливає на життя особистості, наприклад: укр. Бог

дасть долю і в чистім полі; Бог знає, чим чоловіка карати має; Бог має

драбину – угору і в долину; Без Божої волі і волос з голови не впаде ; Кого Бог

засмутить, того і потішить // англ. Man proposes and god disposes; Mills of

god grind slowly but sure; God gives his anger by weight, but his pity without

measure; whom the gods love die young; Whom god would ruin, he first deprives

of reason. З другого боку, не заперечується той факт, що благополуччя й

добробут людини частково залежать і від неї самої, наприклад: укр.

Береженого бог береже, а козака шабля; Боже, поможи, а ти, небоже, не

лежи // God (heaven, the Lord) helps those who help themselves; God defend

(deliver) me from my friends, from my enemies I can (will) defend myself.

У українській та англійській лінгвокультурах образ «бог»

ототожнюється з ознаками ‘сила’, ‘справедливість’, ‘неминучість’ та

‘могутність’, наприклад: укр: Як Бог допустить, то й суха верба

розпустить; Що від Бога суджене, те від людей нерозлучне; Бог має більше,

ніж роздав // англ. The nest of the blind bird is made by god; The charitable give

177

out the door and god puts it at the window; God gives the milk but not the pail.

Такі подібності у паремійних фондах можна пояснити християнським

спрямуванням життя етносів, носіїв досліджуваних мов.

У паремійному фонді зіставлюваних мов поняття «чорт» асоціюється з

‘оманливістю’, ‘зрадливістю’ й ‘підступністю’, наприклад: укр: Чорт тільки

те й робить, що людей спокусу вводить; Не піддавайся чорту, то й влади

над тобою не матиме; Душею кривить – чортові служить // англ. The devil

can cite scripture for his purpose; The devil lurks behind the cross; Devil may get

in by the keyhole, but the door won’t let him out. В українській мові «чорт»

співвідноситься також із багатством, а у англійській мові – із бідністю, що

подекуди змушує людини йти на злочин. Для прикладу: укр. Чорт у

багатого живе, йому на дудку грає // англ. The devil dances in empty pockets.

Якщо у свідомості українського народу домінувальними є риси зневаги,

потворності, презирства щодо образу чорта, то англомовному населенню

властива асоціація чорта з людською ледачістю, наприклад: укр. Чорта куди

не поверне – все він чортом буде; Чорта хоч і зануздай, а все ж він чортом

буде; Він гарний чоловік, тільки на чорта схожий // англ. An idle brain is the

devil’s workshop; He that labours is tempted by one devil, he that is idle is tempted

by a thousand.

В українських пареміях побутує образ чорта як болотяної істоти, що їй

відповідно приписано низку негативних ознак, а саме: ‘бруд’, ‘неприємний

запах і забарвлення’, ‘захаращеність’, ‘бездоглядність’, ‘запущеність’,

‘занедбаність’ та ін., наприклад: укр. Було б болото, а чорти будуть; У лісі

не без звіра, в болоті не без чорта; Чорт живе в болоті, а завжди сухим

ходить; Що болото, то і чорт; Гнилого болота і чорт не боїться. На

противагу цьому уявленню, в англомовному паремійному фонді чорта

показують як істоту, наділену характером і темпераментом, яка також може

вдаватися до різних типів поведінки, наприклад: англ. The devil is good to his

own; The devil is good when he is pleased; The devil sometimes speaks the truth.

178

3. Поняття цінності асоціюється у носіїв мови з опозицією «правда –

брехня». У пареміях зображено «правду» як єдине у своєму роді поняття, що

домінує над брехнею і є найкращою її альтернативою, наприклад: укр.

Брехень багато, а правда одна; Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані

до порога // англ. Better speak truth rudely than lie covertly; Those who live on

lies choke on the truth.

У досліджуваних паремійних фондах «правда» вербалізується не через

відтворення типової риси характеру, а радше як самобутня субстанція, як

еталон людського життя, наприклад: укр. Правда в воді не тоне, а у вогні не

горить; Правда розмислу не потребує; Все минеться, одна правда

зостанеться // англ. Galled horde will not endure the comb; Truth needs not the

ornament of many words; Truth fears no trial. Брехня зображена як антизразок

людської поведінки, способу життя та характеру, наприклад: укр. Два

брехуни одної правди не скажуть; Скільки ніг у гадюки, стільки правди у

брехуна; У брехуна язик до вух дістає; Брехні слухають, а брехунів б’ють //

англ. Liar is not believed when he speaks truth; Liars have need of good

memories; A great talker is a great liar.

4. Історичні факти та події, політичне й економічне життя, фольклорна

та літературна спадщина, пов’язані з прагненням українського народу до

свободи, сприяли високій продуктивності паремій типу «воля, свобода –

неволя». В обох паремійних фондах, що зіставляються в роботі, людська

свобода осмислюється як визначальна життєва цінність, а перебування в

неволі оцінюється негативно, наприклад: укр. Життя не має ціни, а воля

дорожча за життя // англ. No man loves his fetters, be they made of gold.

Українське народне уявлення волі першочергово асоційовано з такими

історичними фактами, по-перше, із панщиною, кріпацтвом, а по-друге, із

національно-визвольною боротьбою українського народу. Волелюбність

українців та перманентне прагнення до волі метафорично переосмислено й за

допомогою образу козака. Наприклад: укр. На чужому полі не матимеш волі;

179

Наймит не по своїй волі служить; Ні хліба, ні солі, і сам бурлак у неволі;

Козача потилиця панам ляхам не хилиться; Степ та воля – козацька доля;

Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде. Відповідно, в

англійському паремійному фонді подібні прислів’я неможливі.

5. Згідно з кількісними показниками, паремійну опозицію «щастя –

нещастя, біда» репрезентовано в обох мовах відносно однаково. Проте,

розуміння цих категорій дещо різниться. В українській мові щастя розуміють

як стан, що швидко минає, до якого прагнуть і який не підвладний людині,

наприклад: Справжнє щастя завжди попереду; Щастя на швидкому коневі

їздить; Щастя, як пташка: де захотіло, там і сіло. Домінувальними є не

розмежування, а навпаки, сприйняття щастя, нещастя й біди (горя) як

взаємопов’язаних та взаємодоповнювальних складників людської

життєдіяльності, наприклад: укр. Із щастя та горя скувалася доля; Щастя й

нещастя на однім коні їздять; Хто горя не бачив, той і щастя не знає;

Щастя – нещастя, як день та ніч; Щастя пушить, а горе крючить. У

англійському паремійному фонді щастя, з одного боку, пов’язується з

характером людини, її інтелектуальністю, а з другого, – як абстрактне явище,

закладене долею щодо людського життя, наприклад: англ. Kindness brings

happiness; All happiness is in the mind; Happy is the country which has no history;

Fortune knocks once at least at every man’s gate; Fortune is easily found, but hard

to be kept. Рівнозначним в обох зіставлюваних мовах є розуміння біди як

гіркого досвіду, з якого треба зробити висновки, наприклад: укр. У біді

чоловік умудряється; Біда (горе) гострить розум; Біда вимучить, біда й

виучить // англ. Adversity is a good discipline; The wind in a man’s face makes

him wise.

6. Наближеною за продуктивністю є також опозиція «дружба –

ворожнеча». Українські та англійські паремії подібні у розумінні поняття

«друг», «дружба» а саме:

180

а) акцентовано увагу на необхідності й значущості друга у житті кожної

людини, наприклад: укр. Чоловік без друга, що їжа без солі; Вірний приятель

– то найбільший скарб // англ. A father is treasure, a brother is a comfort, but a

friend is both; Between friends all is common;

б) у формі поради описано особливості взаємовідносин між друзями,

наприклад: укр. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш; З добрим

дружись, а лихих стережись; Нових друзів май, а старих не забувай // англ.

Live with your friend as if he might become your enemy; Lend your money and lose

your friend; It’s good to have some friends both in heaven and hell; A friend in

court is better than a penny in purse;

в) окреслено риси характеру, як позитивні, так і негативні та манери

поведінки друзів, наприклад: укр. Улесливий друг (приятель) схожий на

кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає; Старий вірний друг – краще нових двох;

Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться; Дурний друг – недруг;

Друга за гроші не купиш // англ. A friend to all is a friend to nine; Treacherous

friend is the most dangerous enemy; Friend are thieves of time; Friends are like

centipedes, they have many legs when work needs to be done.

Проте, в українській мові вирізняється низка паремій, де «дружба»

розуміється як явище колективної поведінки. У свідомості українського

народу побутує думка, що згуртованість – це одна із запорук успіху та

результативності людської діяльності. Розглянемо приклад: укр. Один дуб у

полі – не ліс, у цій паремії лексична одиниця «дуб» метафорично-асоціативно

співвідноситься з поняттям «людина», а лексема «ліс» – з колективом,

громадою, суспільством; акцентовано указування на значущість людини як

невід’ємної частини соціуму; Дружні сороки і орла заклюють; Гуртом

можна і море загатити; З громади по латці – голому свита → позитивна

семантика щодо наслідків колективної діяльності.

7. Незначною продуктивністю в українському паремійному фонді

виокремлюється опозиція «любов, кохання – ненависть», на відміну від

181

англійської мови. Любов, кохання описано як почуття, яке має в собі як

негативні, так і позитивні ознаки, наприклад: укр. Любов сліпа – доведе до

біди і попа; Любов не пожежа – займеться – не потушиш; Старої любові й

іржа не їсть; Любов любить одного; Кохання починається з очей; Кохання

молодого – весняний лід; Життя без кохання – як ріка без води // англ. Love is

the mother of love; Love is never without jealousy; Love should not be all on one

side; Love lives in cottages as well as in courts; Love will creep where it may not

go; The course of true love never did run smooth. Щодо репрезентативності

паремій для позначення ненависті, то вони виявились, по-перше,

непродуктивним в обох досліджуваних мовах, а по-друге, такими, що

зберігають однакове сприйняття такого емоційного стану людини,

наприклад: укр: Ненависть – це виворіт любові; Від кохання до ненависті –

один крок; Сліпа ненависть – поганий порадник // англ. Haters gonna hate; It is

better to have loved and lost, than to have hated and won.

Продуктивнішими в українській мові виявилися паремії, що передають

передають ставлення до шлюбу й сімейних відносин (59 / 3, 1 % п.о.). В

англійській мові фіксація паремій з такою семантикою є нерепрезентативною

(зафіксовано лише 7 / 0, 5 % п. о.). Якщо в українських пареміях нерідко

оцінюється негативно, то в англійських прислів’ях зустрічаємо нейтральне

або позитивне уявлення про сімейні відносини, зокрема, шлюб, наприклад:

укр. Вінець – дівоцтву кінець; Шлюб – могила любові; Доки не поберуться –

любляться, а як поберуться – судяться; На день весілля, довіку клопоту //

англ. Marriage makes or mars a man; Marriage goes by contrast; Marriage

halves our griefs, doubles our joys, and quadruples our expenses; A mother’s love

never ages.

Етнокультурне наповнення українських паремій не створює їм статусу

екзотизмів, оскільки їхня «загальнонародна основа не передбачає їхньої

виключності в системі образно-метафоричних перевтілень» [127, с. 218]. У

паремійних фондах української та англійської мов на матеріалі культурних

182

кодів відзеркалено життя людини у її ставленні до навколишньої дійсності, у

спостереженнях за навколишнім середовищем, в аналізі явищ матеріального,

соціального, духовного, історичного спрямування (див. табл. 3.4, с. 182).

Таблиця 3. 4

Спільні та відмінні риси вербалізації культурних кодів у

паремійному фонді української та англійської мов

№ Культурна ознака Українська

паремія

Англійська

паремія 1 2 3 4

1.

Фізіологія людини:

а) зовнішність;

б) частини тіла, органи

+

+

+; домінує лексема

серце

+

+

+; –

2. Час. Простір + +

3.

Побут:

а) життя на селі;

б) роль місця проживання

+

+

+

+

–

+ / –

4.

Природа:

а) тваринний світ;

б) рослинний світ

+

+; домінування

свійських тварин

+

+

+

+

5.

Духовні цінності:

а) добро – зло;

б) бог – чорт;

в) правда – брехня;

г) воля – неволя;

ґ) щастя – біда;

д) дружба – ворожнеча;

е) любов – ненависть

+

+ продуктивна

+ продуктивна

+продуктивна

+продуктивна

+продуктивна

+продуктивна

+ непродуктивна

+

+ продуктивна

+ продуктивна

+ непродуктивна

+ непродуктивна

+продуктивна

+продуктивна

+продуктивна

Отже, у результаті аналізу особливостей вербалізації духовного

етнокоду на тлі опозиційного структурування цінностей у паремійних

фондах української та англійської мов було встановлено, що суспільне

усвідомлення правди, брехні, щастя, біди, дружби, ворожнечі варто вважати

183

ізоморфним. Незначні відмінності у пареміях у кожній із зіставлюваних мов

продиктовані історичним минулим та сьогоденням, розвитком та

становленням суспільства в цілому. Вияв й зображення ставлення до

духовних цінностей у мові за допомогою паремій сприяє глибшому пізнанню

свідомості її носіїв.

Спільні паремійні категорії (1) людина як фізіологічна сутність;

2) людина й час; 3) людина та побут; 4) людина і природа; 5) людина та

цінності) розглянуто як універсальні у межах українського та англійського

паремійних фондів. Саме завдяки універсальним чинникам зображення

подій, явищ, предметів, історичних фактів, ставлення до навколишньої

дійсності та ін., у паремійних скарбницях обох мов, що зіставляються,

встановлено продуктивність спільних рис та відзначено взаємозв’язок між

відмінними рисами та етнокультурним наповненням паремійних одиниць

української та англійської мов.

184

Висновки до третього розділу

Сучасна лінгвокультурологічна теорія орієнтована на вивчення

ментально-культурних процесів, категорій національної психіки, мови й

культури. Опозиційний підхід виступає універсальним засобом у системному

описі паремійного фонду української й англійської мови. За його допомогою

паремійні одиниці впорядковуються як елементи загальної системи та у

межах підсистем.

Контрастність сприяє реалізації тверджень протиставної, часом

парадоксальної семантики у межах тієї самої семантико-синтаксичної

паремійної структури в обох мовах, що зіставляються.

Серед досліджених одиниць української та англійської мов вирізняються

паремії семантики порівняння. З урахуванням оцінних конотацій, які по-

різному репрезентовані у паремійних фондах, за допомогою статистичного

аналізу виокремлено п’ять базових структурних типів таких паремії, а також

простежено конотативні значення прислів’їв із семантикою негативної,

нейтрально та позитивної оцінки.

Доведено, що дослідження паремійних одиниць не може звестися лише

до репрезентації формально структурних елементів без звернення до

культурних смислів паремійного фонду. У нашій роботі образ людини та

результати її діяльності, досвіду, матеріального та духовного надбання

простежено через призму культурних кодів, які, у свою чергу, охоплюють

предметні, біоморфні, духовні, часові, соматичні чинники та ін.

Беззаперечним є факт етнокультурної своєрідності паремій української

та англійської мов. Простежено спільні та відмінні риси у реалізації

культурного компоненту в обох досліджуваних мовах (див. табл. 3.4, с. 182).

Продуктивність ізоморфних рис простежено у подібному зображенні людини

та її ставлення до часу, до фактів навколишньої дійсності, до історичного

досвіду, до духовних цінностей, до світу природи та ін. До основних

185

чинників культурних збігів відносимо: а) здатність носіїв мови калькувати

паремії однієї мови в іншу, сприяючи інтернаціоналізації паремійних

одиниць; б) віддзеркалення історичних, економічних, суспільних подій

світового масштабу; в) спільна міфологічна та фольклорна основа.

Аломорфність етнокультурної своєрідності паремій української та

англійської мов зображено через репрезентацію предметів побуту, ставлення

до тваринного та рослинного світу, дотримання традицій та обрядів. Зокрема,

в українській мові, на противагу англійській, вирізняється зображення стилю

й манери життя, спрямованих на відтворення сільськогосподарської

діяльності людини.

Образ «житло», займаючи важливе місце у мовній картині світу обох

зіставлюваних мов, функціонально охоплює асоціативні ознаки різного типу

(виокремлено 9 значень). Спільною домінантною рисою зіставлюваних

паремійних корпусів є асоціативне сприйняття «житла» як найкращого місця,

захисту, а також осередку родини, особистого простору людини й

батьківщини. На відміну від англійської мови, в українському паремійному

корпусі поняття «житло» виявляє властивості етнокультурного змісту. Окрім

того, у вжитку закріпилися паремії для позначення місця проживання та

географічної локації людини.

Реалізацію досліджуваних культурних параметрів різноманітних образів

у паремійних фондах української та англійської мов схарактеризовано через

актуалізацію компаративних, опозиційних, градаційних семантико-

синтаксичних відносин, а також позитивних та негативних конотацій щодо

сприйняття людиною навколишньої дійсності.

Основні положення розділу відображено у відповідних публікаціях

автора [302; 303; 304; 305; 306; 308; 310].

186

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження було досягнуто мети і виконано

всі його завдання. Було представлено, систематизовано й узагальнено

теоретичні та практичні засади аналізу паремійних одиниць у двох

аналізованих мовах, а також результати зіставного дослідження семантико-

синтаксичної структури паремій української та англійської мов, окреслено

шляхи та перспективи подальшого вивчення цієї проблематики.

Паремійному фонду зіставлюваних мов властиві системність,

структурованість, цілісність і зв’язність, а також певна динаміка розвитку.

Визначено, що паремія – це а) ключова одиниця пареміології; б) мікротекст,

у лаконічній формі якого закладено народну мудрість. Серед основних

релевантних ознак паремійної структурної одиниці виокремлено такі:

1) логічна завершеність; 2) усталеність змісту та значення; 3) лаконічність

форми; 4) легке запам’ятовування та відтворюваність; 5) семантико-

синтаксична структура поради, застереження, наказу, заборони та ін.;

6) семантика збереження та репрезентації традицій, звичаїв, етнодосвіду,

етнокультури, побуту, життєвої й професійної діяльності того чи іншого

народу та ін.

Консолідовано, що семантико-синтаксичне функціонування паремійних

одиниць української та англійської мов ефективне в межах елементарного /

неелементарного речення, ускладненого / неускладненого факультативною

частиною. Зіставне дослідження паремійних корпусів виявило подібності та

відмінності щодо організації семантико-синтаксичної структури паремій.

Загальновизнаними мінімальними компонентами будь-якої семантико-

синтаксичної конструкції є суб’єкт та предикат. Класифікація лексичного

вираження суб’єкта у структурі паремії обох мов уможливила виокремлення

двох спільних типів: 1) суб’єкта прямого значення і 2) персоніфікованого

суб’єкта метафорично-асоціативного значення. Спільні риси торкаються

187

модифікації, згортання, редукції суб’єкта. В англійській мові, на противагу

українській, суб’єкт здебільшого вимагає лексичного вираження, за винятком

наказових, застережливих, рекомендаційних та ін. семантичних ознак

паремійних одиниць.

Типологізовано предикативні ситуації, у яких суб’єкт зазнає редукції. В

українському паремійному фонді суб’єкт стає необліґаторним у семи

ситуаціях, а саме: у межах речень із указуванням на діяльність людини,

мовленнєву та інтелектуально-ментальну діяльності, взаємовідносини між

людьми, рух, переміщення, ставлення людини до тваринного світу, стан,

фізіологічні ознаки, природні стани та явища. Суб’єкт англійських паремій

може редукуватися при позначенні норм поведінки людини у суспільстві,

фізичної діяльності людини, фізіологічної активності, руху, переміщення,

поведінки з тваринами.

З’ясовано, що предикат простої елементарної паремії української та

англійської мов може бути двовалентним та тривалентним. Чотиривалентний

семантико-синтаксичний тип паремійної структури простежено лише на

матеріалі українських паремійних одиниць.

Неелементарність семантико-синтаксичної організації паремій обох мов

кваліфіковано як структурне явище, що виникає на тлі семантичної

елементарності будь-якої паремії за рахунок ускладнювальних компонентів,

що не входять у межі валентно-інтенційних потенцій предиката належного

речення. Беручи до уваги компонентний склад та граматичну побудову

паремійних одиниць, запропоновано їхню класифікацію на моно- та

поліпредикативні конструкції.

Реалізацію семантико-синтаксичної неелементарності паремійної

структури зумовлено лексичними та граматичними чинниками, закладеними

у предикат функціями, комунікативною метою. Стосовно української мови

до ускладнювальних компонентів зараховано: 1) звертання; 2) однорідні

суб’єкти й об’єкти; 3) компоненти, які містять додаткову інформацію про

188

лівобічні й правобічні актанти; 4) інфінітив; 5) дієприслівник; 6) актанти

причиново-наслідкової семантики; 7) структури компаративної семантики;

8) актанти, які вказують на кількість. Відповідно до структури англійської

паремії віднесено: 1) однорідні суб’єкти й об’єкти; 2) додаткові лексичні

одиниці щодо лівобічних й правобічних актантів; 3) уточнювальні

конструкції; 4) герундій; 5) модальні дієслова; 6) актанти компаративної

семантики; 7) актанти кількісної семантики.

Аналіз семантико-синтаксичної співвіднесеності українських та

англійських паремій дав можливість з’ясувати, що найпродуктивнішими є

часткові еквіваленти (542 / 49,5 % паремійних одиниць), синтаксичний лад й

лексичний склад яких зумовили відповідність у значенні й опосередкований

збіг у структурі. У часткових паремійних еквівалентах обох мов відтворено

опис фактів реальної дійсності, а також збереження семантики поради й

застереження. Визначено, що українські паремії порівняльної семантики

співвідносяться з різними англійськими пареміями, одні з яких описують

фактичну дійсність, а інші – семантично ототожнюють події, явища, факти,

об’єкти та ін. Українські паремії на позначення подій, явищ, фактів реальної

дійсності та ін. зберігають часткову еквівалентність з англійськими

пареміями з семантикою поради, рекомендації, застереження.

Закономірним виявлено існування абсолютних еквівалентів (245 / 22,3 %

паремійних одиниць) у складі досліджуваних паремійних фондів, що

пояснюється здатністю паремій до міграції й збереження у мові. Основну

причину існування еквівалентних паремій у межах української та англійської

мов пов’язано з категорією універсальності, спричинену історичними

фактами, метафорично-образним переосмисленням навколишньої дійсності,

тенденціями до збереження інформації для наступних генерацій про цінне,

духовне, матеріальне, традиційне та ін. У межах дослідження паремійну

універсальність убачаємо, по-перше, у синтаксичній організації прислів’їв,

яка залишається незмінною впродовж століть, а, по-друге, у зображенні

189

людини як складової частини культури, історії народу, природи, а також у

репрезентації її поведінки, оцінки та ставлення до реальної дійсності.

Окремою групою репрезентовано умовні еквіваленти (310 / 28,2 %

паремійних одиниць), які вирізняються етнокультурною своєрідністю

лексичного складу. Досліджений паремійний матеріал демонструє специфіку

паремій української мови, пов’язану з одиницями, що містять власні імена,

географічні назви, зооніми, флороніми, діалектизми, предмети побуту,

продукти харчування, застарілі, етнографічні й історично-соціальні поняття.

В англійській мові вирізняються лексеми з позначенням власних назв,

традиційних продуктів харчування, одиниць виміру, архаїчних та діалектних

найменувань.

Опозиційну семантику у структурі паремій української та англійської

мов реалізовано за участю лексичних антонімів у межах тієї самої паремійної

одиниці. Класифіковано одинадцять спільних типів бінарних контрастних

опозицій: 1) просторово-часова опозиція; 2) опозиція руху, переміщення;

3) опозиція характеристики; 4) опозиція фізичної та соціальної діяльності й

активності; 5) опозиція соціального типу; 6) опозиція мовленнєвої діяльності;

7) опозиція кількості; 8) опозиція кольорової палітри; 9) опозиція стану;

10) опозиція фізіологічного стану; 11) опозиція природного стану.

Ізоморфізм спостерігається і в антонімічних опозиціях «бідність – багатство»

і «розум – глупота». У здійсненому дослідженні визначено, що в

англійському паремійному фонді не є продуктивною опозиція «свій –

чужий».

Зіставне дослідження структури українських та англійських паремій

виявило конгруентні та неконгруентні ознаки у межах компаративних

відношень (316 / 100 % паремійних одиниць української мови та 117 / 100 %

паремійних одиниць англійської мови). Спільне виявлено у зовнішній та

внутрішній формах, у лексичній варіативності, у плані змісту та вираження, у

здатності до метафоризації зіставлюваних одиниць.

190

Контрасти спостерігається у кількісних показниках відповідно до

виокремлених трьох модулів порівняння: 1) модуль порівняння із

семантикою негативної конотації (167 / 80,8 % українських паремій і 44 /

68 % англійських паремій); 2) модуль порівняння з семантикою позитивної

конотації (11 / 5,3 % українських паремій і 4 / 7 % англійських паремій);

3) модуль порівняння з семантикою нейтральних конотацій (29 / 13,9 %

українських паремій і 16 / 25 % англійських паремій).

Отже, ізоморфізм й аломорфізм семантичної структури паремій обох

мов, що зіставляються, неможливий без урахування культурної спадщини у її

інтерпретації. Розглянуто збіги та розбіжності з урахуванням предметних,

біоморфних, духовних, часових, соматичних чинників у структурі паремій

обох мов, що зіставляються. Під цим кутом зору визначено п’ять спільних

категорій у межах українського та англійського паремійних фондів:

1) людина як фізіологічна сутність; 2) людина, час і простір; 3) людина і

побут; 4) людина і природа; 5) людина і цінності. Відмінні риси пов’язано зі

ступенем частотності вербалізації тієї чи іншої категорії. Низку відмінностей

зумовлено історичним минулим та сьогоденням, постійним розвитком та

становленням мови й суспільства в цілому.

Перспективами подальших досліджень є зіставно-типологічні розвідки

щодо комплексного вивчення й опису психолінгвістичних, історичних,

етнічних, соціокультурних чинників розвитку й функціонування паремій

української та англійської мов, а також залучення до аналізу інших

індоєвропейських і неіндоєвропейських мов.

191

СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажнюк Б. М. Англійська фразеологія у культурно-історичному

висвітленні. Київ, 1989. 136 с.

2. Алефиренко Н. В. Спорные проблемы семантики: моногр. Москва,

2005. 326 с.

3. Алефиренко Н. Ф. Фразеология в свете современных лингвистических

парадигм: моногр. Москва, 2008. 271 с.

4. Алефиренко Н. Ф., Золотых Л. Г. Проблемы фразеологического

значения и смысла (в аспекте межуровневого взаимодействия

языковых единиц): моногр. Астрахань, 2000. 220 с.

5. Алефиренко Н. Ф., Семененко Н. Н. Фразеология и паремиология.

Москва, 2009. 344 с.

6. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків, 1987. 167 с.

7. Алефіренко М. Ф. Фразеологічний знання і концепт. Семінар з

когнітивної лінгвістики: Матеріали 2 vіжнар. шк. (Тамбов, 11 – 14

верес. 2000). Тамбов, 2000. 261 с.

8. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Ленинград, 1963. 208 с.

9. Аникин В. П. Русские народные пословицы, поговорки, загадки и

детский фольклор. Москва, 1957. 240 с.

10. Анисимов С. Ф. Духовные ценности: производство и потребление.

Москва, 1988. 253 с.

11. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского

языков. Москва, 2005. 232 с.

12. Арват Н. М. Семантическая структура простого предложения в

современном русском языке. Киев, 1984. 160 с.

13. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка.

Москва, 1973. 303 с.

192

14. Арполенко Г. П., Забєліна В. П. Структурно-семантична будова

речення в сучасній українській мові. Київ, 1982. 131 с.

15. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: Логико-семантические

проблемы. Москва, 2003. 383 с.

16. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: оценка, событие, факт.

Москва, 1998. 341 с.

17. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. Москва, 1999. 896 с.

18. Архангельский В. Л. Устойчивые фразы в современном русском

языке: основы теории устойчивых фраз и проблемы общей

фразеологии. Ростов-на Дону, 1964. 315 с.

19. Бабайцева В. В. Переходные конструкции в синтаксисе (двусоставные

и односоставные предложения). Воронеж, 1967. 391 с.

20. Бабкин А. М. Русская фразеология, ее развитие и источники. Москва,

2009. 260 с.

21. Банару В. И. Оценка, модальность, прагматика. Языковое общение:

единицы и регулятивы. Калинин, 1987. С. 14 – 18.

22. Баран Я. А. Фразеологія у системі мови : автореф. дис. ... д-ра філол.

наук. Івано-Франківськ, 1998. 32 с.

23. Баран Я. А. Фразеологія: знакові величини. Вінниця, 2008. 256 с.

24. Баранов А. Н. Аксиологические стратегии в структуре языка

(паремиология и лексика). Вопросы языкознания. 1989. № 3. С. 74–89.

25. Баранов А. Н. Лингвистическая экспертиза текста: теория и практика.

Москва, 2007. 592 с.

26. Баранов А. Н., Добровольский Д. О. Основы фразеологии (краткий

курс). Москва, 2014. 312 с.

27. Баранов А. Н., Добровольский Д.О. Аспекты теории фразеологии.

Москва, 2008. 656 с.

28. Барли Н. Структурный подход к пословице и максиме.

Паремиологические исследования. 1984. С. 126–148.

193

29. Бендерли Т. С. Некоторые сведения об английской пословице. Ученые

записки. 1962. Вып. IV. С. 41–58.

30. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. Київ, 1996. 224 с.

31. Близнюк К. Аналіз опозицій як метод дослідження лексичної

семантики. Граматичні студії. 2017. Вип. 3. С. 70 – 74.

32. Близнюк О. О. Концепти Життя і Смерть: лінгвокультурологічний

аспект (на матеріалі паремійного фонду української та італійської

мов): автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2008. 20 с.

33. Богданов В. В. Семантико-синтаксическая организация предложения.

Ленинград, 1977. 204 с.

34. Бондаренко В. Т. К вопросу о лингвистической сущности пословиц.

Лексикология и фразеология: новый вигляд: Тезисы 2-ой межвуз. конф.

Москва, 1990. С. 11–16.

35. Бочина Т. Г. Контраст как лингвокогнитивный принцип русской

пословицы: дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.01 / Казань, 2003. 449 c.

36. Бочина Т. Г. Стилистика контраста: Очерки по языку русских

пословиц. Казань, 2002. 196 с.

37. Бочина Т. Г. Структурный подход к пословице и максиме. Казань,

2002, 196 с.

38. Булаховский Л. А. Курс русского литературного языка. Киев, 1952.

Том 1. 447 с.

39. Валюх З. О., Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології:

моногр. Кременчук, 2011. 448 с.

40. Василенко А. П. Кажадей Е. В. Фразеология: языковой и культурный

инструментарий народа. Брянск, 2017. 40 с.

41. Василенко О. М. Лінгвокультурні концепти “воля / свобода” (liberty /

freedom). Збірник наукових праць “Гілея: науковий вісник”. 2016.

Вип. 104. С. 116 – 119.

194

42. Васильев Ю. И. Способы выражения сравнения в якутском языке.

Новосибирск, 1986. 111 с.

43. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков.

Москва, 1999. 780 с.

44. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. Москва, 1996. 416 с.

45. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов.

Вінниця, 2003. 153 с.

46. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в

русском языке. Лексикология и лексикография. Москва, 1986. 243 с.

47. Виноградов В. В. Русский язык: Грамматическое учение о слове.

Москва – Ленинград, 1947. 784 с.

48. Вихованець І. Р. Граматика укр. мови: синтаксис. Київ, 1993, 368 с.

49. Вихованець І. Р. Навколо проблем предикативності, предикації і

предикатності. Українська мова. 2002. № 1. С. 25 – 31.

50. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Семантико-

синтаксична структура речення. Київ, 1983. 213 с.

51. Владимирова Т. Е. Призванные в общении: Русский дискурс в

межкультурной коммуникации. Москва, 2007. 304 с.

52. Волошкіна І. А. Портрет людини в пареміології. Єдність системного і

функціонального аналізу мовних одиниць: Матеріали міжнарод. наук.

конф. (Бєлгород, 11–13 квіт. 2006). Білгород, 2006. 404 с.

53. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. Москва, 2002. 280 с.

54. Гаврилова В. В. Теоретичні засади вивчення паремій. Наукові записки

Бердянського державного педаг. ун-ту. 2015. Вип. VII. С. 11 – 20.

55. Гак В. Г. Сравнительная типология французского и русского языков.

Москва, 1989. 288 с.

56. Гак В. Г. О контрастивной лингвистике. Новое в зарубежной

лингвистике. Вып. XXV. Москва, 1989. С. 5–17.

195

57. Гвоздев В. В. Место пословиц как структурно-семантических

образований в языке: дис. … канд. филол. наук: 10.02.19 / Москва,

1983. 207 с.

58. Гизатова Г. К. Структурно-типологический подход к

сопоставительному исследованию фразеологии: автореф. дис. … канд.

филол. наук. Казань, 2010. 22 с.

59. Глуховцева І. Я. Динаміка української фразеології кінця ХХ – початку

ХХІ століття: тенденції розвитку: моногр. Старобільськ, 2015. 179 с.

60. Глуховцева К. Д. З історії виникнення одного порівняння. Образне

слово Луганщини: Тези регіон. наук.-метод. конф. з укр. мови.

Луганськ, 2002. 143 с. – С. 44 – 45.

61. Головин Б. Н. Язык и стистика. Москва, 1970. 190с.

62. Голубовська І. О. Етнічні особливості української національно-мовної

картини світу. Studia Lingvistica. 2010. С. 400 – 413.

63. Голубовська І. О. Паремії як відбиття ціннісних пріоритетів етнічної

спільності (на матеріалі української, російської, англійської та

китайської мов). Мовознавство. 2004. № 2 – 4. С. 67 – 70.

64. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу: моногр.

Київ, 2004. 284 с.

65. Гончарук Т. Об’єктивація бінарної опозиції верх/низ у фольклорних

текстах. Гуманітарна освіта в технічних ВНЗ. 2014. № 29.

С. 209 – 220.

66. Горак Г. І. Філософія : курс лекцій. Київ, 1998. 273 с.

67. Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць: моногр. Київ,

1991. 192 с.

68. Городецька О. В. Національно-марковані концепти в британській

мовній картині світу XX століття: автореф. дис.... канд. філол. наук.

Київ, 2003. 21 с.

196

69. Гриценко Я. Порівняння (tašbīh) як засіб творення арабських паремій.

Вісник львівського університету. 2014. Вип. 61. С. 20–27.

70. Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации.

Москва, 2003. 288 с.

71. Гудков Д. Б., Ковшова Д. Б. Телесный код русской культуры. Москва,

2007. 288 с.

72. Гудков Д. Б. К вопросу о словаре прецедентных феноменов.

Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках.

Москва, 2004. С. 251–259.

73. Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі

синтаксичних одиниць. Чернівці, 1999. 336с.

74. Давиденко І. В. Лексична репрезентація концепту Дім – House / Home

в англійській мові: лінгвоконгнітивний аспект : автореф. дис. … канд.

філол. Харків, 2012. 21 с.

75. Даль В. И. Пословицы русского народа; у 2-х т.. Москва, 1984. 383 с.

76. Дандис А. О структуре пословицы. Паремиолог. сборник: Пословица.

Загадка : Структура, смысл, текст. Москва, 1978. С. 13–34.

77. Даниленко Л. І. Лінгвокультурологічна характеристика

прецедентності паремійного тексту. Мовознавство. 2007. № 3.

С. 78 – 84.

78. Даниленко Л. І. Чеський паремійний фонд: культурно-історичні

джерела формування і тенденції розвитку. Мовознавство. 2013. № 2-3.

С. 184 – 200.

79. Данилюк Н. О. Культурологічна лексика в сучасній укр. мові та її

лексикографічне опрацювання. Наукові записки. 2004. Т. 34. С. 3 – 6.

80. Даутия Ф. В. Сравнительные конструкции, переходные между

сложными и простыми предложениями, с показателем сравнения как:

дис. … канд. филол. наук : 10.02.01 / Москва, 1997. 166 с.

197

81. Демський М. Т. Українські фраземи й особливості їх творення. Львів,

1994. 64 с.

82. Денисова Г. И. Соматические фразеологические единицы эрзянского и

немецкого языков: сопоставительный анализ: дис. … канд. филол.

наук : 10.02.02 / Саранск, 2003. 196 с. . 2003.

83. Добровольский Д. О. Национально-культурная специфика во

фразеологии. Вопросы языкознания. 2005. № 6. С. 37 – 48.

84. Добровольский Д. О. Сопоставительная фразеология: межъязыковая

эквивалентность и проблемы перевода идиом. Русский язык в научном

освещении. 2011. № 2 (22). С. 219 – 246.

85. Дубчак О. П. Концептуальна опозиція «свій» – «чужий» в українській

мовній картині світу: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Нац. б-ка

України ім. В.І. Вернадського. Київ, 2009.

86. Дуденко О. В. Номінативна та комунікативна природа українських

паремій : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2002. 19 с.

87. Дуденко О. В. Номінативна та комунікативна природа українських

паремій: дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Нац. б-ка України ім.

В. І. Вернадського. Умань, 2002. 218 с.

88. Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова. Київ, 1987. 286 с.

89. Жайворонок В. В. Етнолінгвістика в колі суміжних наук.

Мовознавство. 2004. № 5–6. С. 26.

90. Жайворонок В. В. Українська етнолінгвістика. Київ, 2007. 262 с.

91. Жигулев A. M. Русские пословицы и поговорки. Москва, 1969. 152 с.

92. Жуйкова М. В. Динамічні процеси у фразеологічній системі

східнослов’янських мов: моногр. Луцьк, 2007. 416 с.

93. Жуков В. П. Предисловие о словаре пословиц и поговорок. Словарь

русских пословиц и поговорок. Москва, 2000. С. 9–17.

94. Загнітко А. П. Основи українського теоретичного синтаксису. Ч. 1.

Горлівка, 2004. 228 с.

198

95. Загнітко А. П. Основи українського теоретичного синтаксису. Ч. 2.

Горлівка, 2004. 254 с.

96. Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії. Донецьк, 2007. 219 с.

97. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис.

Донецьк, 2001. 662 с.

98. Залізняк А. М. Значення використання малих фольклор жанрів у

навчально-виховній роботі з дошкільниками. URL:

https://dspace.udpu.edu.ua.

99. Заньковська Г. Д. Методи дослідження концептів. Науковий вісник

МГУ. 2015. № 19. Т. 2. С. 102 – 104.

100. Заяць В. М. Заяць М. М. Методи зіставлення статистичних

характеристик при формуванні вибірок у лінгвістиці. Вісник

Національного університету “Львівська політехніка”. 2010. № 673.

С. 296 – 305.

101. Зеленько А. С. Загальне мовознавство. Київ, 2011. 380 с.

102. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. Львів, 1989. 216 с.

103. Зубов М. І. Аспект антропоцентричності в лінгвотекстології

історичного тексту. Записки із загальної лінгвістики. 2006. Вип. 7.

С. 133 – 138.

104. Зуфарова Н. З. Степени сравнения и сравнительные конструкции в

современных английском и узбекском языках: дис … канд. филол.

наук: 10.02.20 / Ташкент, 1971. 162 с.

105. Иванова Е. В. Мир в английских и русских пословицах. Санкт-

Петербург, 2006. 280 с.

106. Иванова Е. В. Пословичная концептуализация мира: на материале

английских и русских пословиц: дис. … док. филол. наук: 10.02.04 :

10.02.20 / Санкт-Петербург, 2003. 415 с.

107. Ивашко Л. А. Очерки русской диалектной фразеологии. Ленинград,

1981. 109 с.

199

108. Ивин А. А. Аксиология. Москва, 2006. 390 с.

109. Ижакевич Г. П., Гриценко П. Е., Кононенко В. И., Кудрявцева Л. А.,

Романова Н. П. Сопоставительное исследование русского и

украинского языков. Лексика и фразеология: моногр. Київ, 1991. 384 с.

110. Іваненко Л. Д., Ступницька Л. В. Український фольклор про

здоров'я. Педагогічна Житомирщина. 2007. 2 (38). С. 66–68.

111. Їжакевич Г. П. Стилістика фразеологічних одиниць. Київ, 1973.

С. 150 – 210.

112. Калеснікава А. А. Ключавыя сацыяльныя паняцці “дом”, “сям‟я”,

“радзіма” ў канцэптасферы носьбітаў беларускай мовы (на матэрыяле

парэміялагічных адзінак). Ученые записки. 2011. Т. 12. С. 181–188.

113. Калинин А. Ф. Некоторые семантико-грамматические особенности

главного члена обобщенно-личных предложений (на материале

русских пословиц). Слово и словосочетание как компоненты

предложения: Лингвистический сборник. 1978. Вып. 12. С. 26–31.

114. Калько В. В. Інтегральні ознаки паремій. Вісник Черкаського

університету. 2017. № 2. С. 37 – 44.

115. Карабан В. І. Теорія і практика перекладу з української мови на

англійську мову. Вінниця, 2003. 606 с.

116. Касарес Х. Введение в современную лексикографию. Москва, 1958.

354 с.

117. Кацнельсон С. Д. Заметки о падежной теории Ч. Филлмора. Вопросы

языкознания. 1988. № 1. С. 110–117.

118. Ковальська Н. А. Паремії як засіб відображення когнітивних

процесів. Вісник Львів. ун-ту. 2004. Вип. 34. Ч. І. С. 412 – 418.

119. Ковальська Н. А. Семантико-стилістичні функції паремій:

теоретичний аспект. Культура народов Причорномор’я. 2004. № 47.

С. 22 – 28.

200

120. Ковбанюк М. І. Зіставно-типологічне дослідження у сучасному

мовознавстві. Інновації та традиції в сучасній науковій думці:

Матеріали 2 міжнародної наук.-практ. інтернет-конф. (Київ, 15–17

серп. 2013). Київ, 2013. Ч. 8. С. 38–40. URL: http://int-

konf.org/konf082013/470-kovbanyuk-m-zstavno-tipologchne-dosldzhennya-

u-suchasnomu-movoznavstv.html

121. Ковшова М. Л. Лингвокультурологический метод во фразеологии:

коды культуры. Москва, 2012. 453 с.

122. Колоїз Ж. В. Стилістичні ресурси власне пареміологічних одиниць.

Науковий журнал. 2014. № 2. С. 127 – 138.

123. Колоїз Ж. В. Українсько-німецькі пареміологічні паралелі.

Філологічні студії. 2012. Вип. 7. С. 60 – 81.

124. Колоїз Ж. В., Малюга Н. М., Шарманова Н. М. Українська

пареміологія. Кривий Ріг, 2014. 349с.

125. Комарова З. І. Формально-синтаксичні і семантико-функціональні

параметри дієприслівникових зворотів у структурі речення: автореф.

дис. … канд. філол. наук. Київ, 2003. 22 с.

126. Кононенко В. І. Мова і народна культура. Журнал Мовознавство.

№ 3. С. 62 – 69.

127. Кононенко В. І. Мова. Культура. Стиль. Київ – Івано-Франківськ,

2002. 459 с.

128. Кононенко В. І. Символи української мови. Київ; Івано-Франківськ,

2013. 440 с.

129. Кононенко В. І. Словесні символи в семантичній структурі фраземи.

Мовознавство. 1991. № 6. С. 30–34.

130. Кононенко В. І. Українська лінгвокультурологія. Київ, 2008. 327 с.

131. Кононенко В. І. Українська народна фраземіка: трансформації

образу. Мовознавство. 1993. № 5. С. 21–27.

201

132. Кононенко В. І., Кононенко І. В., Воробець О. Д., Ковбанюк М. І. та

ін. Зіставно-типологічні студії: українська мова на тлі споріднених мов:

кол. моногр. Київ; Івано-Франківськ; Варшава, 2015. 316 с.

133. Кононенко В. І., Кононенко І. В., Воробець О. Д., Ковбанюк М. І. та

ін. Предикат у структурі речення: кол. моногр. Київ; Івано-Франківськ;

Варшава, 2010. 408 с.

134. Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах. Київ, 2009. 495 с.

135. Кононенко І. В. Пропозитивна семантика прикметника (на матеріалі

української та російської мов). Мовознавство. 1991. № 5. С. 42 – 46.

136. Кононенко І. В. Українська та польська мови: контрастивне

дослідження: моногр. Варшава, 2012. 804 с.

137. Кононенко І. В., Співак О. Українсько-польський словник

міжмовних фразеологічних омонімів і паронімів. Київ, 2008. 343 с.

138. Копиця В. Є. Концепт «гроші» в англійській та українській

лінгвокультурах. 2009. URl:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apif/2009_3/Kopicja.pdf

139. Копыленко М. М., Попова З. Д. Очерки по общей фразеологии.

Фразеосочетание в системе языка. Москва, 2010. С. 195.

140. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і

розвиток категорії оцінки. Львів, 2000. 350 с.

141. Космеда Т. А., Осіпова Т. Комунікативний кодекс українців у

пареміях: тлумачний словник нового. Дрогобич, 2010. 272 с.

142. Костомаров Г. В., Бурвикова Н. Д. Читая и почитая Грибоедова.

Крылатые слова и выражения. Москва, 1998. 79 с.

143. Косякова Ю. Г. Фразеологические единицы эмотивной семантики

как фрагмент национальной языковой картины мира: дис. ...

канд.филол. наук.: 10.02.01 / Омск, 2006. 218 с.

144. Коцюба З. Г. Лінгвістичні аспекти дослідження прислів’їв і приказок.

Лінгвістичні студії. 2012. № 24. С. 74–79.

202

145. Коцюба З. Г. Об’єктивізація взаємозв’язку «я-вони» у пареміях.

Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2013. С. 168 – 176.

146. Коцюба З. Г. Опозиційне структурування дійсності як основа

побудови концептуальних взаємозв’язків у паремійних фондах мов.

Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2009. Вип. 3.

С. 209 – 213.

147. Коцюба З. Г. Паремії як об’єкт етнолінгвопсихологічного

дослідження. Мовознавство. 2009. № 2. С. 34 – 47.

148. Коцюба З. Г. Паремійні фонди мов як контамінація різночасових

міжкультурних світоглядних нашарувань. Мовознавство. 2008. № 4–5.

С. 101 – 118.

149. Коцюба З. Г. Прислів’я як концепт. Studia Linguistica. 2011. Вип 5.

С. 240 – 244.

150. Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному

провербіальному просторі (від універсального до національного):

моногр. Львів, 2010. 472 с.

151. Коцюба З. Г. Українсько-німецькі пареміологічні паралелі.

Філологічні студії. 2012. Вип. 7. С. 60 – 81.

152. Коцюба З. Г. Універсальне і національне в паремійних фондах мов

європейського ареалу (лінгвокульторологічний аспект) : автореф. дис.

… док. філол. наук. Київ, 2010. 35 с.

153. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. Київ, 2006. 464 с.

154. Кочерган М. П. Мовознавство на сучасному етапі. Дивослово. 2003.

№5. С. 24 –29.

155. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства. Київ, 2006. 424 с.

156. Кочерган М., Мінчак Г. Динамічні процеси у фразеології української

мови 90-х років ХХ ст. Komparacja systemow i funkcjonowania

wspołczesnych językow słowianskich. Frazeologia. 2008. С. 54 – 58.

203

157. Красных В. В. "Свой" среди "чужих": миф или реальность?. Москва,

2003. 375 с.

158. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология.

Москва, 2002. 284 с.

159. Крикманн А. А. Некоторые аспекты семантической

неопределенности пословицы. Паремиологический сборник: Пословица.

Загадка. (структура, смысл, текст). Москва, 1978. C. 82–104.

160. Кузнецова Е. П. Паремии в английской фразеологии. Альманах

современной науки и образования. 2015. № 1(91). С. 65-68

161. Кузьмина Е. А. Паремии как лингвокультурная репрезентация

языковой личности (на материале немецкого языка): дис. … к-та філол.

наук 10.02.04 / Тамбов, 2002. 196 с.

162. Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні: моногр.

Чернівці, 2011. 672 с.

163. Кунин А. В. Английская фразеологія. Москва, 1970. 344 с.

164. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка.

Москва, 1986. – 336 с.

165. Кунин А. В. Фразеологический уровень языка. Уровни языков и их

взаимодействие: Тез. докл. науч. конф. (Москва, 4-7 апр. 1967).

Москва, 1967. С. 90.

166. Кущ Е. О. Англійські та українські паремії: етнокультурний аспект.

С. 519 – 520. URL: http://istznu.org

167. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем. Москва, 2004. 256 с.

168. Ланіна Г. М. Фразеологізми із зоосемізмами в російській і німецькій

мовах (семантичний та етнокультурний аспекти) : автореф. дис. …

канд. філол. наук. Одеса, 2014. 20 с.

169. Лебеденко Ю. Василенко Я. Вербалізіція концепту ДІМ в

українській, російській і польській мовах. Studia Ukrainica

Posnaniensia. 2013. Vol. I. рр. 91–95.

204

170. Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике. Винница,

2007. 264 с.

171. Левченко О. П. Символи у фразеологічних системах української та

російської мов: лінгвокультурологічний аспект : дис... д-ра філол. наук

: 10.02.01; 10.02.02 / Львів, 2007.

172. Левченко О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний

аспект: моногр. Львів, 2005. 265 с.

173. Лекант П. А. К проблеме разграничения фразеологизма и

нефразеологизма. Проблемы устойчивости и вариантности

фразеологических единиц: Материалы межвуз. симпозиума. Тула, 1968.

С. 90–93.

174. Ломакина О. В. Паремиология в дискурсе: моногр. Москва, 2015.

304 с.

175. Мазур О. В., Подвойська О. В., Радецька С. В. Основи наукових

досліджень. Вінниця, 2013. 120 с.

176. Майборода О. А. Українська фразеологія як джерело народознавства:

автореф. дис. … канд. філол. наук. Харків, 2002. 20 с.

177. Малиновська Г. Концепт «Гроші» в українській мовній картині світу.

Українська мова. 2010. № 4. С. 75-84.

178. Мальцева Д. Г. Фразеологические единицы современного немецкого

языка литературного происхождения. Иностранные языки в школе.

1990. №5. С. 49 – 52.

179. Малюга Н. М. Біблійні назви-символи та колективний етичний

досвід (на матеріалі українських паремій). Філологічні студії. 2011.

С. 325–332.

180. Марфіна Ж. Етнолінгвокультурний зміст українських паремій із

семантичним компонентом ‘спорідненість’. Українська мова. 2014.

№ 2. С. 51 – 60.

181. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика. Минск, 2004. 256 с.

205

182. Маслова В. А. Лингвокультурология. Москва, 2001. 204 с.

183. Маслова В. А. Преданья старины глубокой в зеркале языка. Минск,

1997. 230 с.

184. Матезиус В. О лингвистической характерологии (на материале

современного английского языка). Новое в зарубежной лингвистике.

Вып. XXV. Москва, 1989. С. 18 – 26.

185. Мацак Ж. Г. Паремія як перекладацька проблема. 2008. URL:

http://www.rusnauka.com/15_DNI_2008/Philologia/33540.doc.htm

186. Мельникова А. А. Язык и национальный характер. Взаимосвязь

структуры языка и ментальности. Москва, 2003. 320 с.

187. Михайлюк Н. П. Особенности прономинальной антропогендерной

транспозиции в сфере зоонимических концептов. Наук. вісник

Мiжнародного гуманiтарного у-ту. 2014. Вип. 8. Ч. I. C. 139 – 141.

188. Мізецька В. Я. Мовна картина світу і деякі засоби її вивчення.

Науковий вісник Чернівецького університету. 2006. Вип. 267. С. 74–84

189. Мізін К. І. Проблема пошуку tertium comparationis при

лінгвокультурологічному дослідженні системи усталених порівнянь.

Studia Linguistica. 2009. Вип. 3. С. 210 – 217.

190. Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій: моногр. Луцьк,

2004. 393 с.

191. Мішкур В. Г. Явище варіантності у пареміях з анімалістичним

компонентом. Studia Linguiistica. 2012. Вип. 6. С. 160 – 164.

192. Мокиенко В. М. В глубь поговорки. Рассказы о происхождении

крылатых слов и образных выражений: моногр. Москва, 2005. 256 с.

193. Мокиенко В. М. Жизнь русской фразеологии в современной речи.

Вестник КемГУ. 2012. № 4 (52). Т.4. С. 59 – 62.

194. Мокиенко В. М. Загадки русской фразеологии: моногр. Москва,

2005. 256 с.

195. Мокиенко В. М. Образы русской речи. Ленинград, 1986. 280 с.

206

196. Мокиенко В. М. Почему мы так говорим? Москва, 2011. 480 с.

197. Мокиенко В. М. Славянская фразеология. Москва, 1989. 287 с.

198. Мокиенко В. М. Устойчивые сравнения в системе фразеологии: кол.

моногр. Санкт-Петербург, 2016. 278 с.

199. Молотков А. И. Основы фразеологии русского языка. Ленинград,

1977. 283 с.

200. Молчко О. Семантика і прагматика порівняння: його мовні і

мовленнєві функції в лінгвокреативній комунікативній діяльності.

Studia ukrainica posnaniensia. 2013. Vol. I. pp. 139 – 143.

201. Морозова І. Б. Грамматическая сущность термина «осложненное

предложение» в современном английском языке. Вісник Харківського

державного університету. 2011. Вип. 66. С. 166-173.

202. Морозова І. Б. Парадигматичний аналіз структури і семантики

елементарних комунікативних одиниць у світлі гештальт-теорії в

сучасній англійській мові: моногр., Одеса, 2009. 384 с.

203. Морозова І. Б. Предикативность и предикация в когнитивно-

коммуникативной парадигме. Вісник Харківського національного

університету ім. В. Н. Каразіна. 2011. Вип. 68. № 973. С. 165-173.

204. Мусійчук В. А. Паремійні одиниці сучасної в’єтнамської мови:

ономасіологічний та лінгвокультурологічний аспекти : автореф. дис. …

канд. філол. наук. Київ, 2010. 20 с.

205. Назарян А. Г. Фразеология современного французского языка.

Москва, 1987. 288 с.

206. Наумова И. О. Verbatim 2007 / 1: моногр. Харків, 2008. 147 с.

207. Наумова И. О. Verbatim 2008 / 2: моногр. Харків, 2008. 128 с.

208. Наумова И. О. Verbatim 2009 / 3: моногр. Харків, 2012. 134 с.

209. Наумова И. О. Фразеологические кальки английского

происхождения в современном русском языке (на материале

публицистики): моногр. Харків, 2012. 214 с.

207

210. Наумова И. О. Фразеологические общности русского и английского

языков (в контексте языковой конвергенции). Харків, 2012. 244 с.

211. Негрич Н. Д. Звідки бере витоки вітчизняна фразеологія. Нова

філологія. 2013. № 56. С. 189 – 192.

212. Негрич Н. Д. Поняття «ідіома» і «фразеологічна одиниця» – спільне

та відмінне у лінгвістичному розумінні. Наукові праці. Філологія.

Мовознавство. 2013. Вип. 207. Т. 219. С. 79 – 81.

213. Недосека А. М., Косенко Ю. В. Аксіологічні характеристики

фразеологізмів в англомовному дискурсі. Філологічні трактати. 2015.

Т. 7. № 3. С. 74 – 81.

214. Никитин М. В. Лексическое значение слова (структура и

комбинаторика). Москва, 1983. 127 с.

215. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения. Москва,

1988. 168 с.

216. Николаева Т. М. Обобщенное, конкретное и неопределённое в

паремии. Малые формы фольклора. Москва, 1995. С. 311–324.

217. Нікітіна Ф. О. Лінгвістика універсалій. Проблеми та методи

структурної лінгвістики. 1969. Вип. 2. С. 25–40.

218. Образцова О. М. Лінійна організація висловлення в англійській,

російській та українській мовах: моногр. Харків, 2012. 384 с.

219. Озерова Н. Г., Басова Г. Д., Качура А. В., Кихно А. В., Г. П. Олейник

та ін. Сопоставительная грамматика русского и украинского языков:

кол. моногр. Київ, 2003. 534 с.

220. Орловська О. В. Англійські та українські паремії: порівняльний

аспект. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2016.

Вип. 10. С. 247 – 250.

221. Осадча Н. Українська мовна картина світу: інтерпретаційні моделі

інтегративного світу. Українознавство. 2017. №3 (64). С. 201 – 213.

208

222. Осіпова Т. Ф. Параметри вербальної і невербальної комунікації в

укр. пареміях : автореф. дис. … канд. філол. наук. Харків, 2010. 20 с.

223. Осіпова Т. Ф. Паремії – репрезентанти мовленнєвих жанрів.

Науковий часопис Національного педагогічного університету імені

М. П. Драгоманова. 2009. Вип. 3. С. 138 – 145.

224. Осіпова Т. Ф. Паремії як ефективний засіб фіксування і збереження

законів комунікації. Лексико-граматичні інновації у сучасних

східнослов’янських мовах: Матер. ІІІ Міжнародної наукової

конференції (Дніпропетровськ, 19−20 квіт. 2007) Дніпропетровськ,

2007. С. 383–385.

225. Пазяк М. М. Українські прислів’я та приказки. Проблеми

пареміології та пареміографії. Київ, 1984. 204 с.

226. Палутина О.Г. К проблеме изучения архитектоники концепта (на

примере концепта земля в русской концептосфере). И.А. Бодуэн де

Куртенэ и современные проблемы теоретического и прикладного

языкознания: III Международные Бодуэновские чтения: Труды и

материалы (Казань, 23–25 мая 2006 ) Казань, 2006. Т. 2. C. 16–18.

227. Пастушенко Т. В. Опозиція як інструмент мислення та

лінгвістичного аналізу. Перші Почепцовські читання: Праці міжнар.

наук. конф. (Київ, 25 – 27 верс., 2013). Київ, 2013. с. 74 – 77.

228. Паук М. М. Принципи побудови українських прислів’їв.

Гуманітарна освіта в технічних навчальних закладах. 2016. № 33.

С. 138 – 151

229. Паук М. М. Синтаксис і семантика обмежувальних синтаксем в

українських прислів’ях: дис. … к-та філол. наук: 10.02.01 / Нац. б-ка

України ім. В.І. Вернадського. Київ, 2018. 210 с.

230. Пашкова Н. І. Українська хата: слово, символ, і концепт (на

слов’яно-балканському етнокультурному тлі). Вісник КНЛУ. Серія

Філологія. 2014. Т.17. № 1. С. 121–128.

209

231. Пермяков Г. Л. Грамматика пословичной мудрости. Пословицы и

поговорки народов Востока. Систематизированное собрание изречений

двухсот народов. Москва, 2001, С. 9 – 60.

232. Пермяков Г. Л. К вопросу о структуре паремиологического фонда.

Типологические исследования по фольклору. Москва, 1975. С. 247–274.

233. Пермяков Г. Л. Основы структурной паремиологии. Москва, 1988.

236 с.

234. Пермяков Г. Л. Пословицы и поговорки народов Востока. Москва,

2001. 624 с.

235. Петлюченко Н. В. Харизматична особистість політичного лідера в

просторі німецького та українського апелятивних дискурсів: зіставний

аспект: дис. … д-ра філол. наук: 10.02. 17 / Одеса, 2010. 487 с.

236. Петлюченко П. В., Потапенко С. И., Бабелюк О. А, Стрельцов Е. Л. и

др. Концепты и контрасты: кол. моногр. Одесса, 2017. 632 с.

237. Петров О. О. Об’єктивація лінгвокультурних концептів ЩЕДРІСТЬ –

СКУПІСТЬ у германських і слов’янських мовах: зіставний аспект: дис.

…канд. філол. наук: 10.02.17 / Вінниця, 2017. 286 с.

238. Пилячек Н. Є. Семантико-когнітивна об’єктивація фреймового

концепту явища природи в англійській та українській мовах: дис. …

канд. філол. наук : 10.02.17 / Львів, 2015. 240 с.

239. Пиотровский Р. Г., Бектаев К. Б., Пиотровская А. А. Математическая

лингвистика. Москва, 1977. 383с.

240. Пирогов В. Л. Принципи логіко-семіотичного моделювання у

паремійних фондах різносистемних мов (японська, англійська,

українська, російська). Східний світ. 2008. № 1. С. 144 – 151.

241. Пирогов В. Л. Структура і семантика паремійних одиниць японської,

англійської, української та російської мов: типологічний та

лінгвокультурологічний аспекти : автореф. дис... канд. філол. наук.

Київ, 2003. 19 c.

210

242. Письменна Ю. О. Опозиція «розмний» – «дурний» в національно-

мовних картинах світу. URL: http://www.pinax.com.ua

243. Пожидаєва О. А. Паремія як засіб характеристики іспаномовної

особистості (на матеріалі концепту труд). Наук. вісник Волинського

національного ун-ту імені Лесі Українки. 2011. № 3. Ч. 1. С. 157 – 160.

244. Попова З. Д., Стернин И. А. Когнитивная лингвистика. Москва, 2010.

314 с.

245. Попова З. Д., Стернин И. А. Семантико-когнитивный анализ языка:

моногр. Воронеж, 2007. 250 с.

246. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике. Москва, 1963. Т. 3.

551 с.

247. Потебня О. О. З лекцій теорії словесності. Байка, прислів’я,

приповідка. Харків, 1930. 112 с.

248. Потенко Л. О. Когнітивні засади фразотворчих процесів.

Концептологія в систем і гуманітарних наук: Матер. всеукр. наук.-

прак. конф. (Полтава, 26-27 бер. 2009). Полтава, 2009. С. 71 – 74.

249. Решетнікова І. В. Опозиції в східнослов’янській традиційній культурі

(на матеріалі народної ритуально-театралізованої обрядності) :

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства. Київ,

2001. 20 с.

250. Рогалёва Е. И. Современная учебная фразеология: теория и практика:

моногр. Псков, 2014. 344 с.

251. Ройзензон Л. И., Авалиани Ю. Ю. Сравнительно-сопоставительный,

структурно-типологический и ареальный аспекты изучения

фоазеологии. Вологда, 1995. 215 с.

252. Рудюк Т. В. Вербалізація концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА в українській

фразеології: автореф. дис. … канд. філол. Київ, 2010. – 20 с.

253. Савченко Л. В. Експлікація сакральних мікротекстів клятви у векторі

фразеології через бінарну опозицію правда / неправда /. Семантика

211

мови і тексту: Матеріали ХІ міжнар. наук. конф. (Івано-Франківськ,

26–28 вер. 2012). Івано-Франківськ, 2012. С. 534 – 537.

254. Савченко Л. В. Феномен етнокодів духовної культури у фразеології

української мови: етимологічний та етнолінгвістичний аспекти:

моногр. Сімферополь, 2013. 600 с.

255. Садова Г. Ю. Семантико-синтаксична організація компаративних

паремій : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2006. 21 с.

256. Салтовська Н. Велеризм як жанр української усної народної

творчості. Вісник Київського національного університету імені Тараса

Шевченка. 2012. С. 52-54

257. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики

(аналітичний огляд). Київ, 1999. 148 с.

258. Селіванова О. О. Нариси з укр. фразеології (психокогнітивний та

етнокультурний аспекти). Київ; Черкаси, 2004. 276 с.

259. Селіванова О. О. Опозиція свій – чужий в етносвідомості (на

матеріалі українських паремій). Мовознавство: Науково-теоретичний

журнал. 2005. №1. С. 26 – 34.

260. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія.

Полтава, 2006. 716 с.

261. Семененко Н. Н. Лингвокультурологическое описание структуры и

семантики паремии: дис. …канд. філол. наук: 10.02.01 / Белгород, 2002.

180 с.

262. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. Київ, 1973. 280 с.

263. Скробот А. І. Лінгвокультурологічні особливості іспанських паремій

з анімалістичним компонентом. Науковий вісник МГУ. 2014. № 10 (1).

С. 173–175.

264. Снитко О. С. Коди культури у мовній об’єктивації дійсності. Studia

linguistica. 2008. С. 115 – 121.

212

265. Ставицька Л. О. Мовні засоби вираження наскрізного образу як

елемента індивідуальної естетичної системи. Семасіологія і словотвір:

Збірник наукових праць. 1989. С. 98 – 102.

266. Степанов Ю. С. Методы и принципы современной лингвистики.

Москва, 1976. 311 с.

267. Степанова И. С. Английские фразеологические единицы с

флористическим компонентом (в сопоставлении с русским) : автореф.

дис.… канд. филол. наук. Київ, 1987. 20 с.

268. Сукаленко Н. И. Отражение обыденного сознания в образной

языковой картине мира. Киев,1992. 162 с.

269. Таранець В. Г. Діахронія мови. Одеса, 2008. 232 с.

270. Таранець В. Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації.

Одеса, 2000. 242с.

271. Тарланов З. К. Русские пословицы: синтаксис и поэтика.

Петрозаводск, 1999. 448 с.

272. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных

единиц. Москва, 1986. 141 с.

273. Телия В. Н. Культурно-языковая компетенция: ее высокая

вероятность и глубокая сокровенность в единицах фразеологического

состава языка. Культурные слои во фразеологизмах и в дискурсивных

практиках. Москва, 2004. С. 19–30.

274. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и

лингвокультурологический аспекты. Москва, 1996. 288 с.

275. Телия В. Н., Гак В. Г., Вольф Е. М., Опарина Е. О. Метафора в языке

и тексте. Москва, 1988. 176 с.

276. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. Москва, 1988. 656 с.

277. Терехова С. И. Типологизация лексических и фразеологических

подсистем языка (на материале украинского, русского и английского

языков): кол. моногр., Москва, 2014. Ч. VIII. С. 96−107.

213

278. Трубецкой Н. С. Основы фонологии. Москва, 2000. 352 c.

279. Уваров М.С. Бинарный архетип. Эволюция идей антиномизма в

истории европейской философии и культуры. Москва, 1996. 214 с.

280. Ужченко В. Д. Історико-лінгвістичний аспект формування

української фразеології: дис. ... докт. філол. наук : 10.02.01 / Луганськ,

1994. 453 с.

281. Ужченко В. Д., Д. В. Ужченко Фразеологія сучасної української

мови. Луганськ, 2005. 399 с.

282. Українська мова: енциклопедія Упорядн. В. М. Русанівський,

О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. Київ, 2004. 824 с.

283. Федеряева Н. О. Система межчастеречных компаративных

конструкций неравенства (на материале английского языка в

сопоставлении с русским) : автореф. дис. … канд. филол. наук.

Тюмень, 2009. 22 с.

284. Федоренко О. В. Категорія емоційної оцінки в реалізації

комунікативних завдань журналіста. Вісник Львівського університету.

2011. Вип. 3. Ч. 1. С. 242 – 248.

285. Филиппов А. Л., Сергеев В. И. Интерпретация термина сравнение в

филологии. Вестник Чувашского у-та. 2010. № 1. С. 231 – 238.

286. Филлмор Ч. Дело о падеже открывается вновь. Новое в зарубежной

лингвистике. 1981. Вып. 10. С. 496 – 530.

287. Филммор Ч. Дело о падеже. Новое в зарубежной лингвистике. 1981.

Вып.10. С. 369 – 495.

288. Хельбиг Г. Языкознание – сопоставление – преподавание

иностранных языков. Новое в зарубежной лингвистике. 1989.

Вып. XXV. С. 307–326.

289. Хидекель С. С., Кошель Г. Г. Природа и характер языковых оценок.

Лексические и грамматические компоненты в семантике языкового

знака. Воронеж, 1983. С. 11–16.

214

290. Хлебникова М. В. Сравнительные конструкции и их синонимика в

русском и английском языках : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19 /

Ростов-на-Дону, 2005. 142 c.

291. Черемисина М. И. Некоторые вопросы синтаксиса. Сравнительные

конструкции современного русского языка. Новосибирск, 1971. 181 с.

292. Черемисина М. И. Сравнительные конструкции русского языка.

Москва, 2013. 272 с.

293. Чернышева И. И. Принципы систематизации фразеологического

материала современного немецкого языка. Язык и стиль. Москва,1965.

138 с.

294. Чмель В. В. Ахмад І. М. Вираження категорії оцінки на лексичному

та синтаксичному рівнях в англійській та українській мовах. Науковий

вісник Херсонського державного ун-ту. 2016. Вип. 26. С. 50 – 54.

295. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. Москва,

1996. 192 с.

296. Шарманова Н. М. До питання про рівневий статус пареміологіï.

Славянская фразеология и паремиология в XXI веке. Минск, 2010.

С. 208 – 211.

297. Шарманова Н. Н. Лінгвістична ідентифікація паремії: семіотичні й

когнітивні параметри. Вестник НГУ. 2014. № 77. С. 151 – 153.

298. Шевченко І. С., Давиденко І. В. Дублетний концепт ДІМ – HOUSE /

HOME в англійській мовній картині світу. Науковий вісник

Волинського національного університету імені Лесі Українки. Волинь,

2012. № 23. С.165–169.

299. Шепітько С. В. Велеризми, провербіальні порівняння та прислів’я як

жанри паремій. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного

університету. 2017. № 26. Т. 2. С.96 – 98.

215

300. Шепітько С. В. Фонд прислів’їв як об’єкт вивчення сучасних

парадигм лінгвістики. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного

університету. 2015. № 19 Т. 2. C. 114–116.

301. Шидловская И. А. Способы возникновения уникальности во

фразеологических единицах немецкого языка и приемы их перевода.

2015. С. 136 – 158.

302. Шульга С. Я. Вербализация концептуальных универсалий в

паремиологическом корпусе. Актуальные вопросы филологии,

лингвистики и журналистики: Материалы научно-практической

конференции профессорско-преподавательского состава

филологического факультета ПГУ им. Т.Г. Шевченко по итогам НИР

2017 г (Тирасполь, 15 мая 2018). Тирасполь, 2018. C. 224 – 229.

303. Шульга С. Я. Вербалізація духовного етнокоду у паремійному фонді

української та англійської мов. Семантика мови і тексту: Матеріали

ХІІІ Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 28–29

лютого 2018). Івано-Франківськ, 2018. С. 7.

304. Шульга С. Я. Вербалізація концепту ГРОШІ і ЧАС на матеріалі

англійських і українських паремій. Сучасні дослідження з лінгвістики,

літературознавства і міжкультурної комунікації: Матеріали IV

Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 18-19 лютого

2017). Івано-Франківськ, 2017. С. 212 – 215.

305. Шульга С. Я. Вербалізація концепту Житло у паремійному корпусі

(на матеріалі англійської та української мов). Наукові записки нац-го

ун-ту “Острозька академія”. 2016. Вип. 63. C. 224 – 228.

306. Шульга С. Я. Ізоморфність і аломорфність паремійних фондів

української та англійської мов. Етнос і культура. Часопис

Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. 2018.

№ 14 – 15. C. 115 – 120.

216

307. Шульга С. Я. Компаративні відношення на матеріалі англійських та

українських паремій: зіставний аспект. Науковий вісник МГУ. 2016.

C. 137 – 139.

308. Шульга С. Я. Паремії української та англійської мов у

функціонально-семантичному аспекті. Каразінські читання : Людина.

Мова. Комунікація: Тези доповідей XІІІ Міжнародної наукової

конференції (Харків, 07 лютого 2014). Харків, 2014. С. 176 – 177.

309. Шульга С. Я. Реализация контрастивных отношений в паремиях (на

материале английского и украинского языков). Особенности обучения

иностранному языку полиязыковой личности в условиях современной

компетентностной парадигмы: Материалы республиканской научно-

практической конференции с международным участием (Тирасполь,

15 мая 2018). Тирасполь, 2018. C.47 – 50.

310. Шульга С. Я. Реалізація відношень у структурі двокомпонентних

паремій (на матеріалі англійської та української мов). Вісник

Прикарпатського університету. 2016. Випуск 44–45. C. 53 – 58.

311. Шульга С. Я. Семантико-синтаксичні особливості українських й

англійських паремій: зіставний аспект. Studia Ucrainica Varsoviensia.

Warszawa. 2018. № 6. C. 295 – 303.

312. Шульга С. Я. Специфіка репрезентації духовних цінностей в

українських та англійських пареміях. Держава та регіони. Серія:

Гуманітарні науки. 2018. № 4. С. 118 – 124.

313. Шульга С. Я. Способи відтворення паремій з англійської мови на

українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні.

Каразінські читання : Людина. Мова. Комунікація: Тези доповідей

X Міжнародної наукової конференції (Харків, 04 лютого 2011). Харків,

2011. С. 316 – 318.

314. Шульга С. Я. Фонетична оформленість пареміологічних одиниць

засобами евфонії (на матеріалі англійської та української мов).

217

Актуальні питання та проблеми розвитку сучасної мови та

літератури: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції

(Одеса, 19-20 серпня 2016). Одеса, 2016. С. 87 – 90.

315. Щурина Ю. Прецедентный текст в межкультурной коммуникации

(на материале вторичных комических речевых жанров). URL:

//http//libraru.krasu.ru

316. Эмирова А. М. Основы крымскотатарской фразеологии.

Симферополь, 2012. 168 с.

317. Юськів Б. Паремійна картина світу: проблеми дослідження. Studia

Ukrainica Posnaniensia. 2015. Vol. I. С. 67 – 73.

318. Яворская Г. М. О концепте ДОМ в украинском языке. Сокровенные

смыслы : Слово. Текст. Культура. Москва, 2004. С. 716–728.

319. Ярцева В. Н. Контрастивная грамматика. Москва, 1981. 110 с.

320. Ярцева В. Н. Типологические универсалии и креолизация языка.

Серия литературы и языка. 1990. Т. 49. № 6. С. 483 – 493.

321. Ярцева В. Н. Языкознание. Большой энциклопедический словарь.

Москва, 2000. 688 с.

322. Abrahams R. D. Proverbs and Sroverbial Expressions. Folklore and

folklife. Chicago,1972. pp.117 – 127.

323. Arsenteva E. Phraseology in Multilingual Society. Cambridge, 2014.

404 p.

324. Barley N. ‘The Proverb’ and Related Problems of Genre-definition.

Proverbium. 1974. No. 23, pp. 880 – 884.

325. Barley N. A Structural Approach to the Proverb and Maxim with Special

Reference to the Anglo-Saxon Corpus. Proverbium. 1972. No. 20.

pp. 737 – 750.

326. Buljan G., Gradečak-Erdeljić T. Where Cognitive Linguistics Meets

Paremiology: a Cognitive-contrastive View of Selected English and Croatian

218

Proverbs. Explorations in English Language and Linguistics. 2013. № 1.1.

pp. 63 – 83.

327. Chomsky N. Syntactic Structures. Hague- Paris, 1957. 58 p.

328. Coinnigh M. Structural Aspects of Proverbs. Introduction to

Paremiology: A Comprehensive Guide to Proverb Studies. Warsaw, 2015.

Р. 112 – 132.

329. Dabaghi A., Pishbin E., Niknasab L. Proverbs from the Viewpoint of

Translation. Journal of Language Teaching and Research. 2010. Vol. 1.

No. 6. pp. 807 – 814.

330. Debak M. Semantics and Pragmatics of Anti-proverbs: graduation thesis.

Zagreb, 2017. 36 p.

331. Dundes A. On the Structure of the Proverb. Proverbium. 1975. No. 25.

pp. 961 – 973.

332. Georges R. A., Dundes A. Toward a Structural Definition of the Riddle.

Journal of American Folklore. 1963. No. 76. pp. 111 – 118.

333. Granbom-Herranen L. Proverbs in sms Messages: Archaic and Modern

Communication. Turku, Finland, 2018. 114 p.

334. Grzybek P. Fundamentals of Slovenian Paremiology. Traditiones. 2008.

№ 37/1. 23 – 46

335. Grzybek P. Semiotic and Semantic Aspects of the Proverb. Introduction

to Paremiology: A Comprehensive Guide to Proverb Studies. Warsaw, 2015.

Р. 68 – 111.

336. Hernstein B. Contingencies of Value. Critical Inquiry. Oxford,1997. 35 p.

337. Holbek B. Proverb Style. Proverbium. 1970. No. 15. pp. 54-56.

338. J. Douglas Porteous Home: The Territorial Core. Geographical Review.

Vol.66. No 4. pp. 383–390.

339. Kispál T. Paremiography: Proverb Collections. Introduction to

Paremiology: A Comprehensive Guide to Proverb Studies. Warsaw, 2014.

Р. 229 – 242.

219

340. Kochemasova D. R., Nazarova M. V. Reflection of National and Cultural

Values of Paremiological Fund in Russian and English Languages. The

Journal of Organizational Culture, Communications and Conflict. 2016.

Vol. 20. p. 147-153.

341. Korunets I. V. Contrastive Typology of the English and Ukrainian

Languages. Вінниця, 2004. 464 с.

342. Krebs D. The Origins of Morality: An Evolutionary Account. Oxford,

2011. 320 p.

343. Krikmann A. On the Relationships of the Rehetorical, Modal, Logical,

and Syntactic Planes in Estonian Proverbs. Folklore: Electronic Journal of

Folklore. 1998. 8. P. 51-99.

344. Krikmann A. Proverbs Semantics. Studies in Structure, Logic, and

Metaphor. Burlington, Vermont, 2009. 324 p.

345. Kuskovskaya S. English Proverbs and Sayings. Минск, 1987. 253 с.

346. Kuusi M. Concerning Folk Paradoxes. Mind and Form in Folklore.

Selected Essays of Matti Kuusi / ed. H.Ilomaki. Helsinki: Suomalaisen

Kirjallisuuden Seura, 1994. Р. 131 – 141.

347. Kuusi M. Ovambo Proverbs with African Parallels. FF Communications

208. Helsinki: Academia Scientiarum Fennica, 1970.

348. Kuusi M. Towards an International Type-System of Proverbs. FF

Communications 211. Helsinki: Academia Scientiarum Fennica, 1972.

349. Lakoff G., Johnsen M. Metaphors we live by. London, 2003. 193 p.

350. Laporte E. Corpus linguistics and phraseo-paremiology/ URL:

https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00797852

351. Lauhakangas O. Categorization of Proverbs. Introduction to Paremiology:

A Comprehensive Guide to Proverb Studies. Warsaw, 2015. Р. 49 – 67.

352. Lauhakangas O. The Matti Kuusi International Type System of Proverbs.

FF Communications 275. Helsinki: Academia Scientiarum Fennica, 2001.

220

353. Lauhakangas O. Use of Proverbs and Narrative Thought. URL:

doi:10.7592/FEJF2007.35.lauhakangas

354. Lewandowska A., Antos G. Cognitive Apects of Proverbs. Introduction to

Paremiology: A Comprehensive Guide to Proverb Studies. Warsaw, 2015.

Р. 162 – 182.

355. Malunga Ch. Organization Paremiology. A New Approach to

Organizational Performance Improvement. London, 2017. 150 p.

356. Mieder W. “Think outside the box”: Origin, Nature, and Meaning of

Modern Anglo-American Proverbs. Proverbium. 2012. № 29 .

357. Mieder W. Modern Paremiology in Retrospect and Prospect. Paremia.

1997. No. 6. pp. 399 – 416.

358. Mieder W. Proverbs are the Best Policy. Folk Wisdom and American

Politics. Utah, 2005. 341 p.

359. Mieder W. Proverbs: a handbook. London, 2004. 31 p.

360. Mieder W. The Prentice-Hall Encyclopedia of World Proverbs. A

Treasury of Wit and Wisdom through the Ages. New Jersey, 1986. 582 p.

361. Milner G. B. Quadripartite Structures. Proverbium. 1969. No. 14.

pp. 379 – 383.

362. Moreno I. A. An Analysis of the Cognitive Dimension of Proverbs in

English and Spanish: The Conceptual Power of Language Reflecting

Popular Believes. SKASE Journals. 2004. Vol. 02. pp. 42 – 54.

363. Norrick Neal R. How Proverbs Mean. Semantic Studies in English

Proverbs. Berlin; New York; Amsterdam, 1985. 215 p.

364. Norrick Neal R. Subject Area, Terminology, Proverb Definitions, Proverb

Features. Introduction to Paremiology: A Comprehensive Guide to Proverb

Studies. Warsaw, 2014. Р. 7 – 27.

365. Perdue Leo G. Proverbs. USA; Kentucky, 2000. 297 p.

366. Petrova R. Contrastive Study of Proverbs. Introduction to Paremiology: A

Comprehensive Guide to Proverb Studies. Warsaw 2015.

221

367. Rui J.B. Soares from Paremiography to Paremiology: The Role of Aip-Iap

as an International and Cultural Exchange Facilitator. URL:

http://www.folklore.ee/folklore/vol46/soares.pdf

368. Sameer I. H. A Cognitive Study of Certain Animals in English and Arabic

Proverbs: a Comparative Study. International Journal of Language and

Linguistics. 2016. Vol. 3. No. 5. pp. 133 – 143.

369. Seiler F. Deutsche Sprichwörterkunde. Munich: Beck, 1922.

370. Soares J.B. R. From Paremiography to Paremiology: The Role of Aip-iap

as an International and Cultural Exchange Facilitator. URL:

http://www.folklore.ee/folklore/vol46/soares.pdf

371. Susinskiene S. Personal and Place Names in English Phraseology. Acta

humanitarica universitatis Saulensis. 2009. T. 8. pp. 320 – 328.

372. Taylor A. Problems in the Study of Proverbs. Journal of American

Folklore. 1934. No. 47. pp. 1 – 21.

373. Taylor Archer. English Riddles from Oral Tradition. Berkeley and Los

Angeles, 1951. 675 p.

374. Thao B. Thui Ph. Proverbs Related to Plants in English and Vietnamese:

A Contrastive Analysis and Teaching Implication. Ho Chi Minh City,

2011. 16 p.

375. Turiel E. The Culture of Morality. Social Development, Context, and

Conflict. Cambridge, 2002. 350 p.

376. Whybray R. N. The Book of Proverbs: A Survey of Modern Study/

Leiden; New York, Koln, 1995. 120 p.

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

377. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Москва, 1969.

608 с.

222

378. Бирих А. К., Мокиенко В. М. Никитина Т. Г. Словарь русской

фразеологии. Историко-этимологический спр-ник. Москва, 1998. 704 с.

379. Вальтер Х., Мокиенко В. М. Антипословицы русского народа.

Москва, 2005. 576 с.

380. Мальцева Д. Г. Немецко-русский словарь современных

фразеологизмов. Москва, 2005. 506 с.

381. Мокиенко В. М. Никитина Т. Г. Большой словарь русских поговорок.

Москва, 2007. 784 с.

382. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава, 2010. 844 с.

383. Українська мова: енциклопедія / В. М. Русанівський. Київ, 2007.

856 с.

384. Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики:

енциклопедичний словник для фахівців з теоретичних гуманітарних

дисциплін та гуманітарної інформатики. Київ, 1998. 335 с.

385. Ярцева В. Н. Лингвистический энциклопедический словарь.

Москва, 2002. 709 с.

386. Merriam-Webster Dictionary. URL: http://www.merriam-

webster.com/dictionary/comparison

387. Online Etymology Dictionary. URL: http://www.etymonline.com

388. Oxford Dictionary. URL:

http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/comparison

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

389. Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник. Київ,

2005. 1056 с.

390. Бігун Г. Прислів’я та приказки шістьма мовами. Київ, 2003. 320 с.

391. Білоноженко В. М., Винник В. О., Гнатюк, І. С., Горобець В. Й.

Фразеологічний словник української мови. Київ, 1993. 984 с

223

392. Білоноженко В. М., Гнатюк І. С., Дятчук В. В., Неровня В. Н.,

Федоренко Т. О. Словник фразеологізмів укр. мови. Київ, 2003. 788 с.

393. Кунин А. В. Большой англо-русский фразеологический словарь.

Москва, 2006. 1210 с.

394. П’ять тисяч (5000) прислів’їв та приказок / Л. Вознюк. Тернопіль.,

2013. 224 с.

395. Приказка URL: http://prikazka.pp.ua

396. Прислів’я, прикмети та повір’я українського народу / Н. Кусайкіна.

Харків, 2011. 128 с.

397. A Dictionary of American Proverbs / W. Mieder. Oxford, 1996. 975 p.

398. Kuskovskaya S. English Proverbs and Sayings. Минск, 1987. 253 с.

399. Learn English Today URL: http://www.learn-english-

today.com/proverbs/proverbs.html

400. Mieder W. The Prentice-Hall Encyclopedia of World Proverbs. A

Treasury of Wit and Wisdom through the Ages. URL:

http://www.thefreedictionary.com/wood.

401. Oxford Dictionary of English Proverbs / F. P. Wilson. Oxford, 1992.

930 p.

402. Oxford Dictionary of Proverbs: 6th ed. / J. Speake. Oxford, 2015. 625 p.

403. Special Dictionary URL: http://www.special-

dictionary.com/proverbs/source/e/english_proverb/

404. The Oxford Dictionary of Proverbs URL:

http://www.oxfordreference.com

405. The Penguin Dictionary of Proverbs / R. Fergusson, J. Law. Penguin

Books, 2000. 365 p.

224

Д О Д А Т К И

225

ДОДАТОК А

АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ПАРЕМІЙНА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ

A

1. Absence is a shrew посилання на відсутність – аргумент боягузів.

2. Absence makes the heart grow fonder – розлука зміцнює любов.

3. Absence sharpens love, presence strengthens it – відсутність загострює любов, а

присутність зміцнює її.

4. Absent party is still faulty, the не того вина, кого дома нема; без мене – мене

женили.

5. Accident will happen in the best regulated families в сім'ї не без виродка;

скандал у благородному сімействі.

6. Accusing is proving, where malice and force sit judges – обвинувачення – вже

доказ там, де судять злоба та сила; у сильного завжди безсилий винен.

7. Acorns were good till bread was found – як хліба ще не було, то й жолуді були

добрі; все добре в свій час.

8. Act proves the intention, the – дія підтверджує намір.

9. Adversity flatters no man лихо нікого не красить, горе тільки рака красить.

10. Adversity is a good discipline біда всього навчить; біда вимучить – біда і

виучить.

11. Adversity makes strange bedfellows до кого не пристанеш у злиднях.

12. Adversity overcome is the greatest glory – той герой, хто здолав біду.

13. Advice when most needed is least heeded – пораду не слухають тоді, коли вона

найбільш потрібна.

14. Advice whispered in the ear is worth a jeer – нічого не варта порада, яку

шепчуть на вухо.

15. Advice none to marry or go to war – нікому не радь одружуватись або йти на

війну.

16. After a storm (clouds; rain) comes a calm (fair weather; sunshine) – після бурі

настає тиша; після дощу сонечко; після горя радість.

17. After dinner comes the reckoning (тж. he that would eat the fruit must climb the

tree; he thatwould have eggs must endure the cackling of hens; he who would search for

pearls must dive below; he that will conquer must fight; he that will (would) thrive must

rise at five; he that will eat the kernel must crack the nut; he who would eat the nut must

first crack the shell; if you dance you must play the fiddle) любиш їздити – люби й

саночки возити; любиш смородину – люби й оскомину; щоб рибу їсти, треба в воду

лізти; без труда нема плода.

18. Agues come on horseback, but go away on foot хвороби входять пудами, а

виходять грамами.

19. Alike every day makes a clout on Sunday – одноманітність набридає.

20. All are good lasses, but where come the bad wives? – якщо всі дівчата хороші,

то звідки ж беруться погані жінки?; всі дівчата – голуб'ята, а де ж ті чортові баби

беруться.

21. All are not hunters that blow the horn – не кожний мисливець, хто в ріг

трубить.

226

Продовження Додатку А 22. All are not merry that dance lightly – не всі ті веселі, що танцюють.

23. All are not saints that go to church – не кожний праведник, хто до церкви

ходить.

24. All are not soldiers that go to the wars не усе ж те козак, що списа має.

25. All are not thieves that dog bark at – не все то злодії, на кого собаки гавкають.

26. All asses wag their ears дурням властиво набирати глибокодумного

вигляду.

27. All bread is not backed in one oven не всі люди однакові; люди бувають

різні; не можна стригти всіх під один гребінець.

28. All cats are grey in the dark – вночі всі коти бурі (тж. when candles are out all

cats are grey).

29. All covet all lose (тж. grasp all lose all; if you run after two hares, you will catch

neither; dogs that put up many hares kill none) як одкусиш багато, ковтнеш мало; за

двома зайцями поженешся, жодного не впіймаєш.

30. All doors open to courtesy – для ввічливості всі двері відкриті.

31. All is not gold that glitters – не все те золото, що блищить.

32. All is not lost that's in peril – загроза – ще не загибель.

33. All is well that ends well – добре те, що добре закінчується.

34. All roads lead to Rome – всі дороги ведуть в Рим.

35. All will come out in the washing – згодом все пройде перемелиться – мука

буде.

36. All work and no play makes Jack a dull boy треба не тільки працювати, але й

розважатись.

37. Almost and hard by save many a lie – ніколи не пошкодить сказати "майже".

38. Always at it wins the day – наполегливість – запорука успіху.

39. Amendment is repentance – внесення поправки є визнанням своєї неправоти.

40. Anger and hast hinger good counsel – злість і поспішністт заважають прийняти

добру пораду.

41. Anger begins with folly and ends with repentance – злість починається з

безглуздя і кінчається каяттям.

42. Anger is a short madness – гнів – короткочасне безумство.

43. Anger is a sworn enemy – злість – це найгріший ворог.

44. Angry man opens his mouth and shuts his eyes, an розлючена людина втрачає

розум і дає волю язику.

45. Any port in the storm в біді всякий вихід годиться; на безриб’ї і рак риба.

46. Any time is no time будь-коли – значить ніколи.

47. Ape is never so like an ape as when he wears a doctors cape, an мавпа тоді

найбільш схожа на себе, коли вона наслідує людину.

48. pothecaries would not sugar their pills unless they were bitter – тому і

доводиться підсолоджувати пілюлі, що вони гіркі.

49. Art is long, life is short – вік живи, вік учись (тж. live and learn).

50. As a man lives, so shall he die – як людина живе, так вона і помре.

51. As a tree falls, so shall it lie куди дерево хилилось, туди й повалилось..

227

Продовження Додатку А

52. As good beg of a naked man as a miser – у скупого просити, як у голого;

скупому душа дешевше гроша.

53. As is the gardener, so is a garden – який садівник, такий і сад.

54. As is the workman so is the work по роботі пізнати майстра; які самі – такі й

сани.

55. Ask no questions and you'll be told no lies – не запитуй, і тобі не скажуть

неправди

56. Ass dreams of thistles, the кому що, а курці просо.

57. Asses that bray most eat least хто багато вередує, той мало їсть.

58. Ass is known by its ears, the видно птаха по польоту; видно з розмови, хто

якої голови.

59. Ass that carries a load is better than a lion that devours men краще щось мале,

але корисне, ніж велике, але шкідливе.

60. As the call, so the echo як гукнеш, так і відгукнеться.

61. As the days grow longer, the storms are stronger далі в ліс, більше труску.

62. As the fool thinks, so the bell clinks дурням закон не писаний.

63. As the tree, so the fruit яблуко від яблуні недалеко падає.

64. As they sow, so let them reap (тж. as a man sows, so he shall reap; as you brew,

so must you drink; as you have brewed, so shall you drink; as you have made your bed,

so must you lie (sleep) on it; as you make your bed, so you must lie on it; as you sow you

shall mow; drink as you have brewed; eat as you have baked; one must drink as one

brews; we must brew as we bake; who breaks, pays) яке посієш, таке й пожнеш; хто

як постеле, так і спатиме.

65. As well be hanged for a sheep as a lamb сім бід – один одвіт; сім смертям не

бути, а одної не минути; раз козі смерть.

66. At the end of the work you may judge the workman незакінчену роботу

дурню не показують.

67. Avoid evil and it will avoid thee – не чіпай лиха, і воно тебе не зачепить не

чіпай лиха, коли воно спить

В

68. Better a bare foot than none краще щось, ніж нічого.

69. Better a finger off than age wagging – краще відрубати палець, ніж увесь час

мучитися з ним.

70. Better a little well kept than a great deal forgotten – краще небагато пам’ятати,

ніж багато забути.

71. Better an egg in peace than an ox in war – краще придбати трохи мирним

шляхом, ніж багато війною.

72. Better an open enemy than a false friend – краще відвертий ворог, ніж

зрадливий друг.

73. Better ask, than go astray – хто питає, той не блукає.

74. Better a witty fool than a foolish wit – краще розумний дурень, ніж дурний

мудрець.

75. Better be envied than pitied – краще викликати до себе заздрість, ніж жалість.

228

Продовження Додатку А 76. Better be foolish with all than wise by yourself – краще бути дурним з усіма,

ніж розумним сам з собою.

77. Better be stung by a nettle than pricked by a rose – краще, щоб тебе ужалила

кропива, ніж уколола троянда.

78. Better be the head of a dog than the tail of a lion – краще бути головою собаки,

ніж хвостом лева.

79. Better be the head of an ass than the tail of a horse – краще бути головою осла,

ніж хвостом коня.

80. Better cut the shoe than pinch the foot – краще розрізати черевик, ніж

пошкодити ногу з двох лих вибирай менше.

81. Better is early than late – краще раніше, ніж пізно.

82. Better have a mouse in the pot than no flesh – краще мати мишу в горщику, ніж

залишитися без м’яса; краще щось, ніж нічого;

83. Better late than never – краще пізно, ніж ніколи.

84. Better lose a jest than a friend – краще не жартувати над другом, щоб не

втратити його.

85. Better lose the saddle than the horse – краще втратити сідло, ніж коня з двох

лих вибирай менше;

86. Better never begin than never make an cud – краще не починати, ніж не

закінчити узявся за гуж, не кажи, що не дуж;

87. Better one-eyed than stone-blind – краще з одним оком, ніж зовсім сліпий.

88. Better one word in time than two afterwards – краще одне слово вчасно, ніж два

згодом.

89. Better ride an ass than carries us than a horse than throws us – краще їхати на

ослі, який везе, ніж на коні, що скидає.

90. Better speak truth rudely than lie covertly – краще відверто казати правду, ніж

позаочі гудити.

91. Better suffer for truth than prosper by falsehood – краще страждати за правду,

ніж гараздувати брехнею.

92. Better the day, the better the deed чим кращий день, тим кращий і вчинок;

гарному дню – гідну зустріч;

93. Better the feet slip than the tonque – краще оступитися, ніж обмовитися;

слово не горобець, вилетить – не спіймаєш.

94. Better to die on one’s feet than to live on one’s knees – краще вмерти стоячи,

ніж жити на колінах.

95. Better to reign in hell, than serve in heaven – краще панувати у пеклі, ніж бути

рабом у раю.

96. Better wear out than rot out – краще зноситися, ніж згнити.

97. Better wed over the mixen than over the moss – краще женитися на місцевих

дівчатах, ніж на чужих.

98. Betting is the fool’s argument – заклад – це доказ дурня; хто сперечається,

той нічого не вартий;

99. Between friends all is common для милого друга і вола з плуга.

100. Between promising and performing a man may marry his daughter обіцяного

три роки ждуть.

229

Продовження Додатку А

101. Between the cup and the lip a morsel may slip – не радій передчасно; надвоє

баба ворожила; казала Настя, як удасться;

102. Between two stools one goes to the ground – між двома стільцями не всидиш.

103. Beware of a silent dog and still water – бійся собаки, що мовчить, і тихого

болота; у тихому болоті чорти водяться;

104. Bigger the mouth, the less comes out of it скоріше в курки молока випросиш;

захотіли від кішки оладків;

105. Biggest fools have the best luck дурням щастя.

106. Bird is known by its note, and a man by his talk пізнати птаха по співах, а

людину по розмові; видно з розмови, хто якої голови;

107. Birds of a feather flock рибак рибака пізнає здалека.

108. Bird than can sing and won’t sing must be made to sing – хто вміє щось робити,

але не хоче, того примушують.

109. Bit in the morning is better than nothing all day краще щось, ніж нічого;

клоччя чи вовна – аби кишка повна;

110. Black will take no other hue чорну душу не відмиєш; не поможе мертвому

кадило, а вороні мило;

111. Blood is thicker than water хто рідніший, той і цінніший.

112. Blushing is virtue’s colour хто червоніє, той не втратив ще скромності.

113. Breed up crows and they will peck your eyes out за моє жито та мене ж і

бито.

114. Broken friendship may be soldered, but will never be sound погана та дружба,

де сварка була; розбите як не ліпи, а знак буде.

115. Bully is always a coward – забіяка завжди боягуз.

116. Burden of one’s choice is not felt – свій тягар не тяжить.

117. Business before pleasure спочатку справи, а потім розваги.

118. By the street of `Bye-and-bye` one arrives at the house `Never` зволіканням

нічого не досягнеш.

119. Bacchus has drowned more men than Neptune (тж. wine has drowned more men

than the sea) – Вакх утопив більше людей, ніж Нептун; вино загубило більше

людей, ніж море.

120. Bad bush is better than the open field, a краще хоч поганий родич, ніж

ніякого.

121. Bad compromise is better than a good lawsuit, а (тж. better a lean peace than a fat

victory) краще солом’яна згода, ніж золота звада.

122. Bad custom is like a good cake, better broken than kept, а бійся поганої

звички, як ворога.

123. Bad luck often brings good luck немає злого, щоб добре не вийшло.

124. Bad news has wings (тж. bad news travels fast (або quickly); bad (або ill) news

comes apace; ill news flies (або travels) fast погані вісті не лежать на місці.

230

Продовження Додатку А

125. Bad shift is better than none, а краще поганий вихід, ніж ніякого; хоч гірше,

аби інше.

126. Bad wound is cured, not a bad name, a (тж. the evil wound may be cured, but not

the evil name; ill wounds may be cured, but not ill names) краще втратити життя,

ніж добре ім’я.

127. Baited cat may grow as fierce as a lion, а зацькована кішка може битися, як

розлючений лев.

128. Bargain is a bargain, а – умова дорожча від золота.

129. Barking dogs seldom bite (тж. dogs that bark at a distance don’t bite at hand;

dumb dogs are dangerous; great barkers are not biters) бійся не того пса, що гавкає;

котра собака багато бреше – мало кусає.

130. Beauty is in the beholder’s eye (тж. beauty is in the eye of the beholder (або

gazer); beauty lies in lover’s eyes) люди здаються красивими тому, хто їх любить.

131. Beggar may sing before a footpad, a (тж. the beggar may sing before the thief)

голому розбій не страшний.

132. Beggars can’t (або mustn’t) be choosers (тж. beggars must (або should) be no-

choosers) бідним не доводиться перебирати.

133. Be just before you are generous – насамперед будь справедливим, а потім

великодушним.

134. Be slow to promise and quick to perform краще не обіцяти, як слова не

здержати.

135. Best fish smell when they are three days old, the – не слід зловживати

гостинністю; гості і риба через три дні псуються.

136. Best fish swim near the bottom, the те, що добре, не легко дається.

137. Best is oftentimes the enemy of the good, the – часто краще доброму на шляху

стоїть; краще часто буває ворогом доброго.

138. Best friends must part, the – і найкращі друзі бувають змушені розлучитися.

139. Be swift to hear, slow to speak – більше слухай, а менше говори.

140. Best physicians are Dr. Diet, Dr. Quiet and Dr. Merryman, the – їжа, тиша та

розваги – найкращі лікарі.

141. Better a glorious death than a shameful life – краще славна смерть, ніж

безславне життя.

142. Better deny at once than promise long – краще зразу відмовити, ніж довго

обіцяти.

143. Better go about than fall in the ditch – краще йти манівцями, ніж упасти в

канаву.

144. Better half an egg than an empty shell (тж. better one small Fish than an empty

dish; better some of a pudding than none of a pie) краще щось, ніж нічого.

145. Bind the sack before it be (або is) full всьому знай міру; не будь надто

завидющим, жадібним.

231

Продовження Додатку А 146. Bird in the hand is worth two in the bush, а (тж. better an egg today than a hen

tomorrow; a sparrow in hand is worth more than a vulture flying; a sparrow in hand is

worth a pheasant that flies by; a sparrow in the hand is better than the pigeon in the roof

(або sky); a feather in the hand is better than a bird in theair; never quit certainty for

hope) краще синиця в жмені, ніж журавель у небі; лучче нині горобець, як завтра

голубець.

147. Bitten child dreads the dog, а (тж. a burnt child dreads the fire; the escaped mouse

ever feels the taste of the bait; once bit (або bitten) twice shy; a scalded cat (або dog)

fears cold water лякана ворона і куща боїться; полоханий заєць і пенька боїться;

обпечешся на молоці, то дмеш і на воду; налякав міх, що й торби страшно.

148. Blind man саn (або should) judge no colours судить, як сліпий про кольори.

149. Borrowing dulls the edge of husbandry борги шкодять господарству.

150. Boughs that bear most hang lowest, the повний колос до землі гнеться, (а

пустий угору дереться).

151. Broad hat does not always cover a venerable head, а – широкий капелюх не

завжди прикриває поважну голову; зовнішність обманлива.

152. Bullies are generally cowards – забіяки звичайно бувають боягузами.

153. Burden becomes lightest when it is well borne, а – тягар стає легким, коли його

несуть з охотою.

154. Burn not your house to frighten (або to rid it of) the mouse – не пали свого

будинку, щоб позбутися мишей (тобто не жертвуй великим, щоб усунути дрібну

неприємність.

155. By-and-by is easily said – легко сказати “згодом”.

156. By doing nothing we learn to do ill (тж. an idle brain is the devil’s workshop,

idleness is the mother {або the root) of all evil {або of all sin, of all vice); of idleness

comes no goodness) без діла псується сила;

C

157. Caesar’s wife is (або must, should be) above suspicion – дружина Цезаря

(повинна бути) поза підозрою.

158. Calamity is man’s true touchstone людину пізнають у біді; в лиху годину

узнаєш вірну людину; друзі пізнаються в біді.

159. Call me cousin but cousin me not горщиком назови, а в піч не станови

160. Call not a surgeon before you are wounded не кричи, поки тебе не вдарили;

не спіши з козами на торг

161. Can the leopard change his spots (тж. the fox may grow grey, but never good; he

will die as he lived) горбатого могила виправить; з лисиною родився, з лисиною

помреш.

162. Cards are the devil’s books карти до добра не доводять.

163. Careless shepherds make many a feast for the wolf – у недбайливого чабана

вовки завжди ситі.

164. Carper will cavil at anything, a – буркотун до всього присікується.

165. Cask savours of the first fill, the – бочка тхне тим, що в ній раніше було;

чим горщик накипить, тим він і смердить.

232

Продовження Додатку А

166. Cast no dirt into the well that gives you water не плюй у криницю –

пригодиться води напиться..

167. Cast not out the foul water till you bring in the clean (тж. don’t throw out your

dirty water before you get in fresh) – не виливай брудну воду раніш, ніж принесеш

свіжу.

168. Catching fish is not the whole of fishing – не все рибальство в тому, що рибу

піймати; танцювати – не тільки в боки взятися.

169. Catch the bear before you sell his skin не продавай вовка, поки не вбив;

курчат восени лічать.

170. Cat in gloves (або mittens) catches no mice, a (тж. apples don’t grow on monkey

– trees; no cross, no crown; no pains, no gains; nothing to be got without pains; he who

would catch fish must not mind getting wet; the sleeping fox catches no poultry; when

the fox sleeps no grapes fall in his mouth) без труда нічого не дається; без труда –

нема плода; печені голуби не летять до губи; любиш їздить – люби й саночки

возить.

171. Cat may (або рідше can) look at a king, a – дивитися ні на кого не заборонено;

і прості люди мають свої права у присутності високопоставлених осіб.

172. Cat shuts its eyes when stealing (або while it steals) cream, the – людині

властиво закривати очі на свої грішки.

173. Caution is the parent of safety – обережність – супутниця безпеки;

береженого всяк береже; пор. небереженого лихо стереже.

174. Chain is as strong as its weakest link, a (тж. a chain is no stronger than its weakest

link; a chain bursts at the weakest link; the strength of a chain is in its weakest link) –

міцність ланцюга визначається міцністю його слабшої ланки; де тонко, там i

рветься.

175. Charity begins at home (тж. close is the shirt but closer is the skin; near is my

shirt, but nearer is my skin; self comes first) своя сорочка до тіла ближче.

176. Cheapest is the dearest дешева рибка – погана юшка.

177. Cheek brings success (тж. faint heart never won fair lady; fortune favours the bold

(або the brave); fortune gives her hand to a bold man; grasp the nettle and it won't sting

you; none but the brave deserve the fair) чия відвага, того й перемога; сміливість

города бере; сміливий наскок – половина порятунку.

178. Children and fools must not play with edged tools – дітям i дурням не можна

дозволяти гратися гострими інструментами.

179. Circumstances alter cases все залежить від обставин; обставини визначають

вчинки людини.

180. Claw me and I’ll (або I will) claw thee (тж. one good turn deserves another;

scratch my back and I'll scratch yours; (you) roll my log and I'll roll yours послуга за

послугу; рука руку миє.

181. Clean fast is better than a dirty breakfast, а краще бідніше, але чесніше.

182. Clean hand wants no washing, а чесній людині не треба виправдовуватися.

183. Cleanliness is next to godliness (душевна) чистота – шлях до праведності.

233

Продовження Додатку А

184. Clear conscience is a coat of mail (або а sure card), а у кого чиста совість,

тому нічого не страшно; хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.

185. Clear conscience laughs at false accusations, а у кого чиста coвість, тому не

страшний поговір.

186. Close mouth catches no flies, а – в запертий рот муха не влетить; слово –

срібло, мовчання – золото.

187. Clothes make the man – одяг робить людину i пень прибери, то гарним

буде.

188. Cobbler must (або should) stick to his last, the (тж. let not the cobbler go beyond

his last; let the cobbler stick to his last) як не коваль, то й рук не погань; біда, як

пироги та швець почне пекти.

189. Cobbler's (або shoemaker's) wife is the worst shod, the (тж. the smith's mare and

the cobbler's wife are always the worst shod; the tailor's wife is the worst clad; who goes

more bare than the shoemaker's wife and the smith's mare?) чоботар без чобіт.

190. Cock is master of his own dunghill, the (тж. a cock is valiant on his own dunghill;

every cock crows on its own dunghill; every dog is a lion at home; every dog is valiant at

his own door) – всякий півень на своєму смітті гордий.

191. Coming events cast their shadows before (або before them) прийдешні події

відчуваються заздалегідь.

192. Company in distress makes sorrow less (тж. company in misery makes it light;

misery loves company; two in distress make sorrow less) в гурті й смерть не

страшна.

193. Comparisons are odious – nopiвняння – погана piч; порівняння не завжди

доречні; краще не робити зіставлень.

194. Confession is the first step to repentance – визнання провини – перший крок до

розкаяння.

195. Consideration is half conversion коли задумався над чимсь, значить майже

повірив.

196. Consistency is a jewel постійність – чудова якість людини.

197. Constant dropping wears the stone (тж. continual dropping will wear away a

stone; constant dropping wears away (або will wear away) a stone; little strokes fell great

oaks) – не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає;

настирливість все здолає.

198. Constant guest is never welcome, а коли хочеш бути в честі, то не дуже до

людей части; як часто заглядати, то почнеш набридати.

199. Contempt will cause spite to drink of her own poison презирливе ставлення

до добра не доведе.

200. Contented mind is a continual feast, a – кому легко на cepui, до того увесь світ

сміється.

201. Content is all – задоволення – це все.

202. Conversation makes one what he is видно з розмови, хто якої голови; яка

головонька, така й розмовонька.

203. Cooks are not to be taught in their own kitchen – кухаря на його кухні не вчать;

яйця курку не вчать; діти батька не вчать.

234

Продовження Додатку А

204. Councils of war never fight ті, хто готують війну, самі ніколи не воюють.

205. Counsel breaks not the head порада грошей не коштує.

206. Counsel must be followed, not praised пораду треба не хвалити, а

виконувати.

207. Counsel over cups is crazy п'яна порада – як божевілля.

208. Course of true love never did run smooth, the (тж. the course of love never runs

smooth) – шлях (щирого) кохання ніколи не буває рівним.

209. Courtesy costs nothing за чемність грошей не беруть.

210. Covetous man is good to none but worst to himself, a зажерлива людина –

yciм ворог, a coбi – найбільший.

211. Covetousness is always filling a bottomless vessel у заздрості на все великі

очі.

212. Cowards are cruel – боягузам властива жорстокість, боягузи жорстокі.

213. Cowards die many times before their deaths (тж. the coward often dies, the brave

but once) – боягузи умирають багато разів (а сміливий – один раз).

214. Cow knows not what her tail is worth until she has lost it, the жарт. (тж. we know

not what is good until we have lost it; we never know the value (або the worth) of water

till the well is dry) маємо – не дбаємо, втративши – плачемо.

215. Cowl (або hood) does not make me monk, the (тж. it is not the hood that makes

the monk) – не кожний, хто носить клобук, є монахом.

216. Crafty fellow never has any peace, a – хитра людина ніколи покою не має.

217. Creaking cart goes long on the wheels, a (тж. a creaking door hangs long on its

hinges) скрипуче колесо довше ходить; скрипливе дерево довго живе.

218. Creditors have better memories than debtors – у позикодавців краща пам'ять,

ніж у боржників.

219. Crooked stick throws a crooked shadow, а який Сава, така й слава.

220. Crow bewails the sheep, and then eats it, the жалів яструб курку, доки всю

оскуб; пожалiв вовк кобилу – залишив xвіст та гриву.

221. Crow is never the whiter for washing herself often, а (тж. crows are never the

whiter for washing themselves) чорну душу милом не відмиєш; не поможе

мертвому кадило, а вороні мило.

222. Crows do not pick crow's eye (тж. hawks will not pick hawks' eyes out; hawks

will not pick out hawks' eyes; dog does not eat dog) ворон ворону ока не виклює;

чорт чорту ока не виколе.

223. Cunning craft is but the ape of wisdom хитрощі є лише жалюгідною

подобою мудрості.

224. Cunning is the fool's substitute for wisdom хитрощі – розум дурня.

225. Curses like chickens come home to roost (тж. curses prove choke-pears to those

that plant them) прокляття падають на голову того, хто їx викликає; як гукнеш,

так i відгукнеться; як гукають, так i відгукуються; віділлються вовкові коров’ячі

(або кобилячі) слізки.

226. Custom (або habit, use) is (a) second nature – звичка – друга натура.

235

Продовження Додатку А 227. Custom must be indulged with custom, or custom will weep – щоб зберегти

звичай, треба підтримувати його.

228. Cut the (або your) coat according to the (або your) cloth (тж. put your hand (або

stretch your arm) no further than your sleeve will reach) по своєму ліжку простягай

ніжку.

229. Cursed cow has short horns, a битливій корові бог рогів не дає.

D

230. Dead men don’t bite (тж. dead men tell no tales) мертві не шкодять; мертвий

не скаже.

231. Death is the grand leveller всі рівні перед лицем смерті, смерть усіх рівняє.

232. Death pays all debts (тж. death quits all scores; death squares all accounts; he that

dies pays all debts) з мертвого боргів не питають, з голого і мертвого нічого не

візьмеш.

233. Death when it comes will have no denial від смерті не відкупишся.

234. Deeds are fruits, words are leaves не по словах судять, а по ділах.

235. Deeds, not words треба не слова, а діла.

236. Delays are dangerous зволікання небезпечні;

237. Deliver your words not by number but by weight не кидай слів на вітер.

238. Despair gives courage to a coward – з відчаю і боягуз може стати хоробрим.

239. Desperate diseases must have desperate cures у надзвичайних обставинах

треба вживати надзвичайних заходів; клин клином виганяють.

240. Deuce (або devil) knows many things because he is old, the старий віл

борозни не псує.

241. Devil can cite Scripture for his purpose, the – і біс може посилатися на святе

писання, щоб досягти своєї мети.

242. Devil is good (або kind) to his own, the – до своїх і біс добре ставиться.

243. Devil is good when he is pleased, the – і біс буває добрим, коли він

задоволений.

244. Devil is not so black as he is painted, the (тж. the devil is never as black as he is

painted) – 1) не такий він вже поганий, як його зображують (тж. шотл. the devil is

not so ill than he’s called; the devil is no worse than he’s called); 2) не такий чорт

страшний, як його малюють.

245. Devil lurks behind the cross, the зовнішність обманлива; у тихому болоті

чорти водяться.

246. Devil may get in by the keyhole, but the door won’t let him out тільки

піддайся спокусі, а потім їй ладу не даси.

247. Devil sometimes speaks the truth, the – трапляється, що й біс правду скаже.

248. Diamond cut diamond (тж. when Greek meets Greek then comes the tug of war;

when Greeks joined Greeks, then was the tug of war) наскочила коса на камінь.

249. Discretion is the mother of other virtues – обережність – мати доброчесності.

250. Do as most men do and men will speak well of thee – роби, що робить більшість

людей, і про тебе не скажуть поганого слова.

236

Продовження Додатку А

251. Do as you may if you cannot do as you would не можеш, як хочеш – роби, як

можеш.

252. Do at (або in) Rome as Romans do (або as Rome does) (тж. when (you are) at

Rome do as the Romans do; when you go through the country of the one-eyed be one-

eyed; with foxes we must play the fox) у чужий монастир зі своїм статутом не

ходять, з вовками жити, по-вовчому вити.

253. Dogs bark, but the caravan goes on, the (тж. the moon does not heed the barking

of dogs; what does the moon care if the dogs bark at her?) собаки брешуть, а місяць

світить.

254. Dog returns to his vomit, a (the) – злочинця тягне на місце злочину; людина

знову вдається до своїх пороків.

255. Dog smells his own first, а подивись спочатку на себе; не викидай усіх

палиць на чужих галиць.

256. Dog that fetches will carry, the той, хто плете плітки з вами, буде плести і

про вас.

257. Dog will not cry if you beat him with a bone, а не страши кота салом.

258. Don’t change (або swap, swop) horses in midstream (або while crossing a stream)

– не слід міняти коней, коли переїжджаєш через річку; не слід робити корінних

змін в неслушний час.

259. Don’t count your chickens before (або until) they are hatched (тж. don’t sell the

bear’s skin before you have caught him; make not your sauce till you have caught the

fish; never fry a fish till it’s caught) курчат восени лічать.

260. Don’t cross the (або your) bridges before you come to them (тж. don’t cross the

bridge till you get to it; don’t cross the bridge until you come to it) не ускладнюйте

справу передчасно.

261. Don’t halloo (або don’t shout) till (або until) you are out of the wood (тж. never

cackle till your egg is laid) – не радій передчасно не кажи “гоп”, поки не

перескочиш; ніколи не хвались, поки гаразд не зробиш діла.

262. Don’t have thy cloak to make when it begins to rain не тоді собак годувать, як

на полювання їхать; не тоді коней сідлають, як верхи сідають.

263. Do not look upon the vessel but upon that which it contains – не дивись на

форму, а дивись на зміст зовнішність обманлива.

264. Do not make fish of one and flesh (або fowl) of another стався до всіх

справедливо.

265. Don’t put all your eggs in one basket не ризикуй усім, будь обачним.

266. Don’t teach your grandmother (або granny) to suck eggs (тж. never offer to teach

fish to swim) яйця курку не вчать, діти батька не вчать, не вчи рибу плавати.

267. Don’t trouble trouble till (або until) trouble troubles you (тж. it is ill to waken

sleeping dogs; let a sleeping dog lie; let sleeping dogs lie; wake not a sleeping lion) не

чіпай лиха, коли воно спить.

268. Don’t wait for dead men’s shoes на чужий коровай очей не поривай.

237

Продовження Додатку А

269. Draw not your bow till your arrow is fixed не слід діяти спішно і необачно;

не поспішай з козами на торг.

270. Drowning man catches (або plucks, snatches) at a straw, а (тж. a drowning man

will catch (або clutch, pluck, snatch) at a straw; when one is drowning one catches (або

plucks, snatches) at a straw) – потопаючий хапається за соломинку; і за соломинку

вхопиться, хто топиться; як топишся, то й за бритву вхопишся.

271. Drunken days have all their tomorrow п’яний скаче, а проспиться плаче; не

завжди коту масниця.

272. Drunkenness reveals what soberness conceals (тж. what soberness conceals,

drunkenness reveals) що у тверезого на умі, те у п’яного на язиці.

E

273. Each bird loves to hear himself sing гречана каша сама себе хвалить.

274. Early bird catches the worm, the (тж. it’s the early bird that catches the worm)

ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють; рання пташка пшеницю клює, а

пізня очі дере; рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить;

275. Early start makes easy stages раніш почнеш, раніш закінчиш; своєчасний

початок – запорука успіху; краще тепер, ніж у четвер.

276. Early to bed and early to rise makes a man healthy, hefty (або wealthy) and wise

хто рано лягає і рано встає, здоров’я, багатство і ум наживе.

277. Easier said than done легше сказати, ніж зробити.

278. East or West, home is best (тж. (there is) no place like home; home is home

though never so homely; home is home be it never so homelyl немає ніде краше, як

дома; у гостях добре, а дома найкраше.

279. Easy come, easy go як прийшло, так і пішло, прийшло махом – пішло

прахом, легко прийде – прахом піде.

280. Eat at pleasure, drink with measure – їж досхочу, пий в міру, усьому знай

міру.

281. Eating and drinking (або шотл. scratching) wants but a beginning апетит

приходить під час їжі.

282. Eat one’s cake and have it, to (тж. to cat cake and have it; to have (або keep)

one’s cake and cat it) робити дві взаємовиключні речі дерти дві шкури з одного

вола.

283. Empty hand is no lure for a hawk, an суха ложка рот дере.

284. Empty vessels make the greatest sound порожня бочка гучкть, а повна

мовчить.

285. End crowns the work – кінець вінчає діло.

286. Enemy's mouth seldom speaks well, an від ворога лихого не сподівайся на

добре слово.

287. Englishman's bouse is his castle, an (тж. my house is my castle) – будинок

англійця – його фортеця; мій дім – моя фортеця.

288. Enough is as good as a feast (тж. where content is there is a feast) як в міру, то

й досить, від добра добра не шукають.

238

Продовження Додатку А

289. Envy has no holiday заздрість спокою не дасть, заздрий від чужого щастя

сохне.

290. Envy shoots at others and wounds herself заздрість цілить в інших, а себе

ранить.

291. Even (або short) reckoning makes long friends (тж. short accounts (або

reckonings) make long friends; weight and measure take away strife) лік дружбі не

шкодить, гроші лік люблять.

292. Every bird likes its own nest (тж. every bird thinks his own nest best; every cook

praises his own broth; it is an ill bird (або it is a dirty bird) that fouls its own nest)

кожний кулик своє болото хвалить, кожний кулик до свого озера звик, кожна

лисиця свій хвостик хвалить.

293. Everybody’s business is nobody’s business (тж. too many cooks spoil the broth)

у семи няньок дитина без носа; сім баб – сім рад.

294. Every bullet has its billet у всякого своя доля, від своєї долі не втечеш.

295. Every cloud has а (або its) silver lining немає лиха без добра, лихо не без

добра.

296. Every cock sings in his own manner всякий молодець на свій образець; хто

як знає, так і тачає.

297. Every country has its customs (тж. so many countries, so many customs) що

город, то й норов; що край – то звичай; у всякім подвір'ї своє повір'я.

298. Every couple is not a pair не кожні дві людини – пара; не всі підходять один

одному.

299. Every door may be shut, but death’s door (тж. there is a remedy for all dolours

(або things, for everything) but (або except) death) від смерті нема ліків.

300. Every heart knows its own bitterness у кожного своє горе.

301. Every man has a fool in his sleeve (тж. every bean has its black; every man has

his faults; every man has his weak side; Homer sometimes nods (або sleeps); it is a good

horse that never stumbles; no man is wise at all times; none’s so good that’s good at all;

there are lees to every wine; there are spots (even) in (або on) the sun; іиотл. a horse

stumbles that has four legs) нема чоловіка без вади; кінь на чотирьох (ногах), та й

то спотикається; і на сонці є плями.

302. Every man has his hobby-horse у кожного свої пристрасті, примхи.

303. Every man to his business кожний повинен займатися своїми справами;

знай, коза, своє стійло; в чуже просо не пхай носа.

304. Every man (або everyone) to his taste, (тж. everyone to his (own) liking;

everyone to his (own) taste; (there is) no accounting for tastes; жарт, everyone as they

like, as the old woman said when she kissed her cow; tastes (або opinions) differ у

кожного свій смак; на смак товариш не всяк.

305. Every medal has its reverse у кожної медалі є свій зворотний бік.

306. Every path has a puddle на кожному шляху є перепони.

307. Every shoe fits not every foot не можна підходити до всіх з одною міркою

239

Продовження Додатку А 308. Everything comes to him who waits (тж. everything comes in time to him that can

wait; elbow grease gives the best polish) – хто чекати вміє – свого дочекається;

наполегливість все здолає; терпи, козак, – отаманом будеш.

309. Everything has an end усьому кінець буває скільки мотузку не плети, а

кінець їй буде.

310. Everything is good in its season (тж. the morning to the mountain, the evening to

the fountain; there is a time for everything) всьому свій час всякому овочеві свій

час.

311. Everything must have a beginning – все має свій початок.

312. Every tide has its ebb – після припливу настає відплив все має свій

зворотний бік.

313. Every tub must (або should) stand on its own bottom (тж. let every pig dig for

herself; let every tub stand on its own bottom) кожен повинен турбуватися за себе.

314. Every white has (або hath) its black, and every sweet sour немає солодкого

без гіркого; все має свій зворотний бік.

315. Every why has a wherefore – все має свою причину, без причини і прищ на

носі не сяде.

316. Evil chance seldom comes alone, an (тж. it never rains but it pours; misfortunes

never) біда не одна ходить (а з собою ще горе водить).

317. Evil conscience breaks many a man’s neck, an нечиста совість занапастила

багато людей.

318. Example is better than precept – приклад краще, ніж повчання;

319. Exception proves the rule, the (тж. exceptions prove the rule) наявність

винятку тільки підтверджує правило.

320. Exchange is no robbery – обмін – не пограбування (кажуть жартома, щоб

виправдати невигідний обмін).

321. Experience is the mother of wisdom життєвий досвід – основа мудрості.

322. Experience keeps a dear school, but fools learn in no other досвід дається

дорого, але дурнів нічим іншим не навчиш.

323. Experience keeps no school, she teaches her pupils singly навчаєшся лише на

власному досвіді.

324. Extremes meet крайності сходяться.

F

325. Facts are stubborn (things) – Факти – вперта річ.

326. Fair and softly go far in a day ввічливістю і лагідністю можна досягти

багато.

327. Fairest looking shoe may pinch the foot, the – і найгарніший черевик може

муляти ногу, зовнішність обманлива.

328. Fair face may hide a foul heart, а – за приємною зовнішністю може

приховуватися нікчемна душа, зовнішність обманлива.

329. Falling out of lovers is the renewing of love, the (тж. the falling out of friends is

the renewal of love) милі посваряться – краще помиряться.

240

Продовження Додатку А 330. False friends are worse than open enemies – фальшиві друзі небезпечніші, ніж

відверті вороги.

331. Familiarity breeds contempt (тж. заст. too much familiarity breeds contempt)

чим більше знаєш людину, тим краще бачиш її недоліки; чим краще знаєш щось,

тим менше його боїшся або цінуєш.

332. Far behind must follow the faster хто більше відстав, тому треба швидше

рухатися; як відстав, то дожени.

333. Fast bind, fast find (тж. safe bind, safe find; sure bind, sure find) як дбаєш, так

і маєш.

334. Fasting comes after feasting (тж. feast today and fast tomorrow) часом густо –

часом пусто.

335. Father is a treasure, a brother is a comfort, but a friend is both, а – батько – це

скарб, брат – утіха, а друг – і те і друге; вірний приятель – то найбільший скарб.

336. Fat paunches have lean pates хто багато їсть і п’є, той у розум не тне.

337. Faults are thick where love is thin там помічають багато недоліків, де мало

люблять.

338. Fear breeds terror у страху великі очі.

339. Few words, many deeds – де мало слів, там багато діла.

340. Fine feathers make fine birds (тж. fair feathers make fair fowls) – одяг

прикрашає людину; прибери пень – і він гарним буде.

341. Fine (або kind, soft) words butter no parsnips (тж. bare words buy no barley; a

hungry belly has no ears; hungry bellies have no ears; the belly has no ears; the belly is

not filled with fair words; many (або mere) words will not fill a bushel; praise is not

pudding) соловей піснями не ситий.

342. Fine words dress ill deeds – за красивими словами приховуються

непривабливі вчинки; слова ласкаві, та думки лукаві.

343. Fire and water are good servants, but bad masters – вогонь і вода добрі служити,

але лихі панувати.

344. Fire of straw yields naught but smoke, a з солом’яного багаття не буде пуття.

345. Fire that’s closest kept burns most of all – прихований вогонь сильніше горить

(звич. про приховану пристрасть).

346. Fire which lights (або warms) us at a distance will burn us when near, the –

вогонь, що гріє нас на відстані, пече зблизька.

347. First blow (або stroke) is half the battle, the (тж. a good beginning is half the

battle; a good beginning makes a good ending; a good lather is half a shave; well begun is

half done) аби почати, а там воно і піде; добрий початок – половина діла.

348. First catch your hare (then cook him) не скуби, поки не зловиш; не кажи

“гоп”, поки не перескочиш; курчат восени лічать.

349. First come, first served ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють;

рання пташка пшеницю клює, а пізня очі дере; хто перший прийшов, того першого

і обслужили (скор. від заст. he who is first come is first served).

350. First impressions are half the battle (або are most lasting) – перші враження

найбільш міцні (або тривалі).

241

Продовження Додатку А

351. First loss is the best, the якщо втрачати щось, то вже спочатку.

352. First step is the only difficulty, the – важкий лише перший крок; аби почати,

а там воно і піде.

353. First think then speak або розумне казати, або зовсім мовчати; слово не

горобець: вилетить – не піймаєш.

354. Fish and visitors smell in three days гості і риба через три дні псуються.

355. Fish begins to stink at the head – риба з голови починає псуватися.

356. Fool always rushes to the fore, a – дурень завжди лізе вперед; поперед

батька в пекло не лізь.

357. Fool and his money are soon parted, a – у дурня гроші не довго лежать у

кишені.

358. Fool don’t think he is wise, but the wise man knows himself to be a fool, the –

дурень вважає себе розумним, а розумний визнає себе дурнем.

359. Fool may ask more questions in an hour than a wise man can answer in seven

years, a – розумний за сім років не відповість на всі запитання, які дурень спитає за

одну годину.

360. Fool may give a wise man counsel, а – трапляється, що й дурень розумному

пораду подасть.

361. Fool may sometimes speak to the purpose інколи і дурень правду каже.

362. Fool may throw a stone into a well which a hundred wise men cannot pull out, а –

дурень у воду камінь кине, а десятеро розумних його не витягнуть.

363. Fools and bairns should not see half-done work дурням не показують

незакінчену роботу.

364. Fool’s bolt is soon shot, а – у дурня гроші довго не лежать у кишені; дурень

швидко втрачає свої можливості; дурне діло не хитре.

365. Fools grow without watering дурнів не сіють, не орють (а вони самі

родяться).

366. Fool’s head never grows white – дурна голова не посивіє; голова виросла, а

ума не винесла.

367. Fools make feasts and wise men eat them розумні використовують дурнів.

368. Fools never know when they are well дурню все мало.

369. Fools rush in where angels fear to tread дурням закон не писаний.

370. Fools should not have chapping sticks – дурням не можна давати гострі

інструменти.

371. Fools will be fools – дурень дурнем і залишиться.

372. Fools will be meddling – дурні люблять усюди совати свого носа.

373. Fool when he is silent is counted wise, a – дурний як мовчить, то за мудрого

сходить.

374. Foppish dressing tells the world the outside is the best of the puppet зверху

блищить, а в голові свистить.

375. Forbearance is no acquittance – примиритися тимчасово ще не значить

примиритися зовсім.

242

Продовження Додатку А

376. Forced love does not last – вимушена любов не буває тривалою; силою не

бути милою.

377. Foremost dog catches the hare, the – передній гончак ловить зайця; хто пізно

ходить, той сам собі шкодить; ранні пташки росу п’ють.

378. Forewarned, forearmed (тж. forewarned is forearmed) – заздалегідь

попереджений – заздалегідь озброєний.

379. Forgetful head makes a weary pair of heels, а за дурною головою нема ногам

спокою.

380. Fortune is easily found, but hard to be kept – легко знайти щастя, але важко

удержати його.

381. Fortune is good to him who knows to make good use of her – щастя

посміхається тому, хто уміє його добре використати.

382. Fortune knocks once at least at every man's gate – до кожного щастя хоч раз та

постукає.

383. Four eyes see more than two (тж. four heads are better than two; two heads are

better than one) одна голова добре, а дві ще краще; розум добре, а два ще краще.

384. Fox is not taken twice in the same snare, а – у ту ж пастку двічі лисицю не

зловиш; старого горобця на полові не обдуриш.

385. Fox knows much, but more he that catches him, the – багато зна лисиця, та

більше зна той, хто її ловить.

386. Fretting cares make grey hairs коли біда діс, голова біліс; радість красить, а

печаль палить.

387. Friar, a liar, а – як монах, то й брехло.

388. Friar preached against stealing and had a goose (або pudding) in his sleeve, the –

монах проповідує проти злочинства, а у самого гусак (або пудинг) у рукаві.

389. Friend in court is better than a penny in purse, а впливовий друг дорожче

грошей.

390. Friend in need is a friend indeed, а (тж. a friend is never known till a man have

need; prosperity makes friends, and adversity tries them) при горі та в лиху годину

узнаєш вірну людину, друзі пізнаються в біді.

391. Friends are thieves of time ніхто не віднімає стільки часу, як друзі.

392. Friend's frown is better than a fool’s smile, а – краще осуд друга, ніж похвала

дурня, не шануй піддакувача, шануй суперечника.

393. Friendship cannot stand always on one side дружба повинна бути взаємною.

394. Friends (або men) may meet but mountains never (або never greet) гора з

горою не сходиться, а чоловік з чоловіком колись та й зустрінеться.

395. Friend to all is a friend to none, а (тж. a friend to everybody is a friend to nobody)

– той, хто дружить з усіма, не дружить ні з ким.

396. Full cup must be carried steadily, а – повну чашку треба обережно нести.

G

397. Galled horse will not endure the comb правда очі коле.

398. Geese with geese, and women with women знайся кінь з конем, а віл з волом.

399. Gifts from enemies are dangerous подарунки від ворогів небезпечні.

243

Продовження Додатку А

400. Give a fool rope enough, and he will hang himself дай дурню можливість, він

сам себе занапастить.

401. Give a lark to catch a kite, to поміняти шило на швайку.

402. Give every man thine ear, but few thy voice більше слухай, а менше говори.

403. Give neither advice nor salt till are asked for it не давай ні поради ні солі,

доки тебе не попросять; де не просять, там кия виносять.

404. God defend (deliver) me from my friends; from my enemies I can (will) defend

myself захисти мене, Боже, від друзів, а з ворогами я сам упораюсь

405. God (heaven, the Lord) helps those who help themselves на Бога складайся,

розуму ж тримайся; на батька надійся, а сам не поганься;

406. God sends meat and the devil sends cooks Бог посилає людям харч, а диявол

– кухарів.

407. Golden bit does not make the horse any better, a – від золотих вудил кінь не

стане кращим. (тобто одяг не завжди прикрашає людину)

408. Good advise comes from the aged – добру пораду дає стара людина.

409. Good advise is above price – добрій пораді немає ціни.

410. Good cat deserves a good rat, a – добра кішка заслуговує доброго щура; по

заслузі і честь.

411. Good conscience is a constant (continual) feast, a (тж. good conscience is a soft

pillow; Good conscience needs never sneak) хто чисте сумління має – спокійно

спати лягає.

412. Good counsel does no harm (тж. good counsel never comes amiss) добра

порада завжди доречна.

413. Good counsel never comes too late – добра порада не запізнюється.

414. Good cow may have an ill calf не всі діти на батька схожі.

415. Good dog deserves a good bone, a по заслузі і честь.

416. Good face is a letter of recommendation – чесне лице – краща рекомендація.

417. Good face needs no paint, a гарній людині прикрас не треба.

418. Good health is above wealth (тж. health is better than wealth) – найбільше

багатство – здоров’я.

419. Good horse should be seldom spurred, a у доброго коня – не довгі верстви;

доброго працівника підганяти не треба.

420. Good Jack makes a good Jill, a – якщо Джек гарний, то й Джіл буде гарною;

у гарного чоловіка гарна й дружина.

421. Good marksman may miss, a помилитися може кожна людина.

422. Good maxim is never out of season, a – добрий вислів завжди доречний.

423. Good nane is better than riches, a – добра слава краще за багатство.

424. Good name is sooner lost than won, a – легше втратити добру репутацію, ніж

здобути її.

425. Good sailor may mistake in a dark night, a – і добрий моряк може помилитися в

темну ніч; кінь на чотирьох ногах, та й то спотикається.

244

Продовження Додатку А

426. Good tale is none the worse for being twice told, a гарне оповідання не гріх

розказати і двічі.

427. Good wine needs no bush гарний товар сам себе хвалить.

428. Good wits jump великі уми сходяться, розуміють один одного.

429. Good words cost nothing and are worth much – не важко сказати добре слово, а

користь від нього велика.

430. Grain by grain, and the hen fills her belly (тж. drop be drop the lake is drained;

every little makes a mickle; many a little makes a mickle; a pin a day is a groat a year;

step after step the ladder is ascended) – з дрібниць складається велике; курка по

зерну клює, та сита буває; з миру по нитці – голодному сорочка.

431. Grass shall not grow under one’s feet, the під лежачий камінь вода не тече.

432. great boast, small roast на словах – як на цимбалах, а на ділі – як на

балалайці.

433. great bodies move slowly – великі тіла повільно рухаються.

434. great braggers, little doers хвастун – пустий чоловік.

435. greater the crime, higher the gallows – чим більший злочин, тим виша

шибениця (тобто покарання відповідає провині).

436. greatest crabs be not all the best meat, the – не завжди з великих крабів буває

гарне м’ясо.

437. greatest oaks have been little acorns, the – і великі дуби колись жолудями були.

438. Great ship asks deep water, a великому кораблеві – велике й плавання;

кому багато дано, з того багато й спитають.

439. Great talker is a great liar, a хто багато говорить, той багато бреше.

440. Great talker are little doers хто багато говорить, той мало робить; балачок

на карбованець, а діла на копійку.

441. Great weeds grow apace (тж. idle weeds are fast in growth; ill weeds are sure to

thrive) погана трава швидко росте.

442. Great wits jump великі уми сходяться.

443. Green wound is soon healed, a – свіжа рана швидко загоюється; загоїться поки

весілля скоїться.

444. Guilty conscience is a self-accuser, a (тж. a guilty conscience needs no accuser)

нечиста совість спати не дає.

H

445. Handsaw is a good thing but not to shave with, a всьому своє призначення

барвінок на вінок а полин на віник.

446. Handsome is that hadsome does не по словах судять, а по ділах.

447. Hard cases make bad low важкі судові справи призводять до винятків з

закону.

448. Hard words break no bones лайка на коміру не висне.

449. Hares may pull dead lions by the beard і заєць може смикнути мертвого лева

за бороду; молодець проти овець.

245

Продовження Додатку А

450. Hare starts when a manleast expects it (the) несподіване часто трапляється

451. Haste makes waste (скорий)поспіх – людям посміх.

452. Hasty climbers have sudden falls – хто швидко лізе догори, той швидко падає

донизу; (скорий) поспіх – людям посміх ; поспішиш – людей насмішиш.

453. Hear much ,speak little – більше слухай, а менше говори держи язик за

зубами

454. Heart that once truly loves never forget старої любові й іржа не їсть.

455. Heat breaks no bones – пара кісток не крутить (не ломить).

456. Heaviest ear of corn bends lowest, the – повний колос до землі гнеться.

457. He bears misery best who hides it most – горе краще всіх зносить той, хто вміє

приховувати його.

458. He dances well to whom fortune pipes кому доля сприяє, той журби не знає.

459. He deserves not the sweet that will not taste of the sour – не бачиш гіркого, не

побачиш і солодкого.

460. Hedge between keeps friendship green, a – випробовування зміцнюють

справжню дружбу.

461. He fasts enough who eats with reason – хто їсть в міру, той уже досить

поститься.

462. He had need rise betimes who would please everybody – всім не догодиш; на

всякий чмих не наздоровкаєшся.

463. He is lifeless that is faultless людині властиво помилятися; хто нічого не

робить, той не помиляється.

464. He is not fit to command others that cannot command himself – хто сам собі

ладу не дасть, той не може керувати іншими.

465. He is not laughed at who laughs at himself first – не сміються з того, хто сам

перший сам з себе сміється; зваж на себе, а тоді вже смійся з інших; не суди –

себе гляди.

466. He’s not the best carpenter that makes the most chips – не той кращий тесляр, у

кого багато стружок; діло майстра боїться.

467. He jests at scars, that never felt a wound – над шрамами сміється той, хто болю

рани ще не знає; над горем сміється той, хто ще його не зазнав.

468. He knocks boldly at the door who brings good news – гучно у двері стукає той,

хто приносить добру звістку.

469. He knows best what is good that has endured evil – той може оцінити добре, хто

знав погане; не пізнавши гіркого, не узнаєш і солодкого.

470. He knows much who knows how to hold his tongue – багато знає той, хто уміє

держати язик за зубами; мовчання золото.

471. He knows not what love is that has no children – хто дітей не має, той любові

не знає.

472. He knows the water the best who has waded through it - той знає річку краще

всіх, хто пройшов її бродом; найкраще навчання – це власний досвід.

473. He laughs best who laughs last – гарно сміється той, хто сміється останній.

474. He lives long that lives well – довго живе той, кому добре живеться ( he that

lives well, lives long).

246

Продовження Додатку А

475. Hell is paved with good intentions - благим намірам вимощене пекло; слова

ласкаві, та думки лукаві; м’яко стеле, та твердо спати.

476. He must have iron nails that (або who) scratches a bear – той, хто чухає

ведмедя, повинен мати залізні нігті; обіцяла синиця море підпалити.

477. He must needs swim that is held by the chin – хоч-не-хоч попливеш ,коли тебе

тримають за підборіддя; коли допомагають, все легко робити.

478. He needs (або must have, should have) a long spoon that sups with the devil

зв’язався з чортом – нарікай на себе.

479. He that always complains is never pitled – того не жаліють, хто завжди плаче.

480. He that commits a fault thinks everyone speaks of it на злодієві шапка горить;

хто порося украв, у того у вухах пищить.

481. He that dares not venture must not complain of ill-luck – хто боїться рискувати,

той не мє права скаржитися на невезіння ; чия відвага, того і перемога.

482. He that diggeth a pit for another should look that fall not into it himself – не

копай іншому яму, бо сам упадеш; хто іншим лиха бажає, сам лихо має.

483. He that does not respect is not respected - хто людей не поважає, сам поваги не

має; як гукнеш, так і відгукнеться ; як гукають ,так і відгукуються; який «добрий

день», таке й «добре здоров’я».

484. He that feareth every bush must never go a-birding вовків боятися – в ліс не

ходити.

485. He that goes a-borrowing, goes a-sorrowing станеш позичати – будеш

бідувати; в борг береш – собі на шию ярмо кладеш; позичка на боржнику верхом

їздить.

486. He that goes softly goes safely лагідність – запорука успіху.

487. He that grasps at too much holds nothing fast за двома зайцями поженешся,

жодного не впіймаєш.

488. He that has a great nose thinks everybody is speaking of it – той, у кого довний

ніс , гадає, що всі тільки й говорять про це; на злодієві шапка горить.

489. He that has a tongue in his mouth can find his way anywhere язик всюди

дорогу вкаже.

490. He that hides can find – той, хто уміє ховати, уміє і знаходити.

491. He that is a blab is a scab балакун та зрадник – однакові птахи.

492. He that is afraid of wounds must not come near a battle вовків боятися – в ліс

не ходити.

493. He that is born to be hanged shall never be drowned хто народився, щоб бути

повішеним ,той не втопиться; чому бути ,того не минути.

494. He that is disposed for mischief will never want occasion лихий чоловік – як

хвороба: усе запакостить.

495. He that is ill to himself is very empty хвастун – пустий чоловік.

496. He that is ill to himself will be good to nobody не зробить іншим добра той,

хто навіть і себе не любить.

247

Продовження Додатку А

497. He that laughs on Friday will weep on Sunday не радій передчасно.

498. He that lies down with dogs must rise up with fleas з яким пристаєш ,такий

сам стаєш; чим горщик накипить ,тим він і смердить; з вовками жити – по-вовчому

вити.

499. He that looks not before will find himself behind – хто не дивиться вперед, той

може залишитися позаду.

500. He that never climbed, never fell – тільки той, хто не дерся догори, не падав

не помиляється той, хто нічого не робить.

501. He that once deceives is ever suspected – той, хто раз обманить, назавжди

втрачає довір’я; яка совість, така й честь.

502. He that runs fastest gets the ring той, хто випереджає інших, заслуговує

нагороди.

503. He that runs may read – кожний зрозуміє, кожному доступно.

504. He that scoffed at the crooked had need to go very upright himself – той, хто

сміється із згорбленого ,сам повинен триматися прямо; не суди – себе гляди.

505. He that serves God for money will serve the devil for better wages – той, хто

служить Богові за гроші, буде служити й дияволу, якщо він більше дасть.

506. He that shoots off, at last shall hit the mark – хто часто стріляє, той колись

влучить у ціль; наполегливість усе здолає.

507. He that spares the bad injures the good – той, хто жаліє погане, губить добре;

злодія не бити – доброго губити.

508. He that talks much errs much – той, хто багато говорить ,часто помиляється;

не тямить голова, що язик лепече здива.

509. He that talks much lies much – той, хто багато говорить, багато бреше.

510. He that will not be counseled can not be helped – не можна допомогти тому, хто

не слухає порад.

511. He that will not when he may, when he will he shall have nay – той, хто не хоче,

коли може, коли захоче, вже не може.

512. He that will steal an egg will steal an ox вкрадеш голку, а потім коровку.

513. He travels the fastest who travels alone – найшвидше мандрує той, хто мандрує

один.

514. He who hesitates is lost – той, хто виявить нерішучість, загине.

515. He who is born a fool is never cured хто дурнем уродився, тому дурнем і

вмерти; дурня вчити ,що мертвого лічити.

516. He who likes borrowing dislikes paying – хто любить позичати, не любить

віддавати.

517. He who makes no mistakes, makes nothing не помиляється той, хто нічого не

робить; хто не оре, той і огріхів не робить.

518. He who pays the piper, calls the tune хто платить гроші, той і командує.

519. He who pleased everybody died before he was born всім не догодиш; на

всякий чмих не наздоровкаєшся.

520. He who scrubs every pig he sees will not long be clean himself з ким

поведешся, того й наберешся; хто до кого пристає ,таким і стає.

248

Продовження Додатку А 521. He who says what he likes, shall hear what he does not like – той, хто каже, що

хоче, почує те, чого не хоче.

522. He whose belly is full believes not him who is fasting ситий голодного не

розуміє.

523. He who tells too much truth is sure to be hanged – хто каже занадто багато

правди, того неодмінно повісять.

524. He who wears the shoe best knows where it pinches – кожний своє лихо краще

знає; за чужою щокою зуб не болить.

525. He who would climb the ladder must begin at the bottom – якщо хочеш

піднятися по драбині, починай знизу; всяку справу починай з початку.

526. Higher the steed the greater the fall – хто з вищого коня впаде, той дуже

заб’ється.

527. Higher the ape goes, the more he shows his tail, the – чим вище здирається

мавпа, тим видніше її хвіст.

528. Hoist sail when the wind is fair – піднімай паруси, поки дме вітер.

529. Honesty is the best policy – чесність – найкраща політика.

530. Honey is not for the ass`s mouth – надто тонка справа для грубого смаку

розуміється, як свиня на апельсинах.

531. Honours change manners – слава змінює людей.

532. Hope is a good breakfast, bat a bad supper – надія – добрий сніданок, та погана

вечеря; надії живлять юнаків.

533. Hour in the morning is worth two in the evening (an) – ранок покаже ранок

вечора мудріший.

534. Hunger is the best relish голодному все смакує.

535. Hungry belly has no conscience, a – голодна людина і совість втрачає.

536. Hungry horse makes a clean manger, a – голодний кінь їжі в яслах не

залишить; голодний з’їсть і холодне; голодному все смакує; голод не свій брат.

I

537. Idle folhs lack no excuses нероба завжди знайде відговорку.

538. Idleness rusts the mind – без діла псується сила.

539. If a donkey bray at you, don’t bray at him не зв’язуйся з дурнем.

540. If a sheep loops the dyke, all the rest will follow куди і одна вівця, туди і вся

отара.

541. If coals do not burn they blacken вуголь як не спалить, то почорнить.

542. If each would sweep before his own door, we should have a clean city – якщо

кожен замете під своїми дверима, то наше місто буде чистим.

543. If he cannot bite, he scratches не києм то палицею.

544. If its and ans were pots and pans якби та якби, та в роті росли гриби.

545. If it were not for hope, the heart would break серце живе надією; без надії

чоловік дуріє.

546. If the blind lead the blind, both shall fall into the ditch – якщо спілий веде

сліпого, вони обидва впадуть в яму.

547. If the counsel is good no matter who gave it – якщо порада добра, однаково хто

її подав.

249

Продовження Додатку А 548. If the mountain will not come to Makammed, Makammed must go to the

mountain – якщо гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори.

549. If there were no clouds, we should not enjoy the sun – якби не було хмар, то ми

б не цінували сонце; лихо не без добра.

550. If two men ride the same horse, one must ride behind – якщо двоє їдуть на

одному коні, то один з них повинен сидіти.

551. If we can`t as we would, we must do as we can – якщо не можеш зробити як

хочеш, зроби як можеш.

552. If wise men the fool, they do it with a vengeance якщо розумний

прикидається дурним, то з ним ніякий дурень не зрівняється.

553. If you agree to carry the calf, they will make you to carry the caw – якщо

погодишся нести теля, тобі на плечі звалять і корову; хто везе, того й поганяють.

554. If you cannot bite, never show your teeth – якщо не можеш кусатися, не

показуй зуби.

555. If you cannot have the best, make the best of what you have – якщо не маєш

нічого кращого, використовуй те, що маєш.

556. If you cannot see the bottom, do not cross the river – якщо не бачиш дна, не лізь

у воду не спитавши броду, не лізь у воду.

557. If you command wisely, you will be obeyed cheerfully – хто вміло командує,

того охоче слухають.

558. If you sell the cow, sell her milk too – продаєш корову, значить продаєш і її

молоко; знявши голову, за волоссям не плачуть.

559. If you swear you will catch no fish лайкою справі не поможеш.

560. If you throw mud enough, some of it will stick обливайте людину гряззю,

щось тай пристане.

561. If you want a pretence to whip a dog, say that he ate the frying-pan – якщо вам

треба привід побити собаку, скажіть що вона з’їла сковорідку; якщо є бажання,

то до кожного можна присікатися; хто хоче пса ударити, той кия знайде.

562. If you want a thing done, do it yourself – якщо ви хочете, щоб щось було добре

зроблено, то зробіть це самі.

563. If you wish good advice, consult an old man – якщо хочеш мати добру пораду,

спитай стару людину.

564. Ill comes in by ells and goes out by inches лихо приходить пудами, а

виходить золотниками.

565. Ill comes upon war`s back війна приносить людям горе.

566. Ill cook cannot lick his own fingers, an – поганий кухар свої пальці не облизує;

діло майстра боїться.

567. Ill cook should have a good cleaver, an діло майстра боїться; в умілого й

долото рибу ловить.

568. Ill deed cannot bring honour, an – погані вчинки честі не роблять.

569. Ill got, ill spent чуже добро на користь не піде; як прийшло, так і пішло;

570. In a calm sea every man is a pilot – в тиху погоду кожен може бути лоцманом;

легку справу, легко робити.

250

Продовження Додатку А

571. In a long journey straw weighs у дорозі і голка важка.

572. Inch breaks no square, an дрібні помилки можна простити; не за всяку

провину, києм у спину.

573. Inch in an hour is a foot in day`s work, an – хоч помалу, проте ближче до мети.

574. Inch is as good as an ell, an незначні огріхи можна простити.

575. In conversation dwell not too long on a weak side коли говориш, не

зупиняйся довго на чиїхось недоліках.

576. Indecision and delay are the parents of failure зволікання подібне до смерті.

577. In doing we learn праця вчить.

578. In every beginning think of the end – кінець вінчає діло; якщо берешся за

справу, обміркуй її до кінця.

579. In for a penny, in for a pound обізвався грибом, то лізь у борщ; коли взявся

за гуж, не кажи, що не дуж.

580. In the end things will mend – кінець кінцем все улагодиться.

581. In the evening may praise the day – хвали день надвечір; не хвали день до

вечора.

582. In vain he craves advice that will not follow it – даремно чекає поради той, хто

не хоче дотримуватися її.

583. It is a bold mouse that nestles in the cat`s ear – смілива та миша, що селиться у

кота в вухах.

584. It is a great journey to life`s end вік прожити – не поле перейти.

585. It is a great victory that comes without blood – велика та перемога, яку

здобувають без пролиття крові.

586. It is a long lane that has no turning – треба чекати перемін; перемелиться –

мука буде.

587. It is an equal failing to trust everybody and to trust nobody – однаково погано

довіряти всім і не довіряти нікому.

588. It is no ill wind that blows nobody good немає лиха без добра.

589. It is a poor heart than never rejoices – погана та людина, що ніколи не

тішиться.

590. It is a poor mouse that has only one hole – погана та миша, що має лиш один

вихід з нори; старого горобця на полові не обдуриш.

591. It is a silly fish that is caught twice with the same bait – дурна та риба, що двічі

ловиться на одну принаду; старого горобця на полові не обдуриш.

592. It is a small flock that has not a black sheep у сім’ї не без виродка.

593. It is a strong bird that can take what an eagle has in his claws – треба бути

сильним птахом, щоб у орла відняти здобич.

594. It is a wise father that knows his own child – розумний той батько, що знає

свою дитину.

595. It is better to be a has-been than a never was – краще бути кимось у минулому,

ніж ніким все життя .

596. It is better to be spited than pitied – краще викликати до себе заздрість, ніж

жалість.

251

Продовження Додатку А 597. It is easier to raise the devil than to lay him – легше потрапити в біду, ніж

вилізти з неї.

598. It is easy to swim if another holds your head за чужою спиною все легко

робити;легко плавати, коли тебе підтримують.

599. It is a good fishing in troubled waters – ловити рибу в каламутній воді.

600. It is impossible to hoist oneself by one`s own boots` straps вище себе не

скочиш.

601. It is never too late to learn – вчитися ніколи не пізно.

602. It is never too late to mend – виправитися ніколи не пізно.

603. It is no safe wading in a unknown water не спитавши броду, не лізь у воду.

604. It is not every couple that is a pair не кожен шлюб щасливий.

605. It is not for asses to lick honey застав дурня Богу молитися.

606. It is not the gay coat that makes the gentleman – не одяг прикрашає людину.

607. It is no use pumping a dry well – з пустої криниці води не набереш.

608. It is safer to hear and take – легше слухати і приймати пораду, ніж давати її.

609. It is the first step that costs – важкий лише перший крок; аби почати, а там

воно й піде.

610. It is the last feather (straw) that breaks the camel`s back (=The last drop makes the

cup run over) остання крапля переповнює душу.

611. It is too late to cast anchor when the ship`s on the rocks – пізно кидати якір,

коли корабель наскочив на скелі; на полювання йдуть – собак не годують.

612. It is too late to husband when all is spent – пізно заощаджувати, коли все

витрачено.

613. It is too late to shut the stable door when the horse is stolen після бійки

кулаками не махають.

614. It is too much of a good thing (plenty is no dainty; too much water drowned the

miller) хорошого потрошки.

615. It will be a forward cock that crows in the shell – сміливий той півень, що

співає вже в яйці; з молодих, та ранній.

J

616. Jack of all trades and (або is) master of none, а коли за все візьмешся, то

нічого не зробиш; все умію потрошку і нічого добре.

617. Jeerers must be content to taste of their own broth не смійся, горох, не краще

бобів!

618. Joke never gains an enemy but often loses a friend, а – від жарту ворог не стане

другом, а друга можеш втратити.

619. Joys shared with others are more enjoyed – поділена радість вдвоє приємніша.

620. Judge not of men and things at first sight – не суди про людей і про речі з

першого погляду.

621. Just as the twig is bent, the tree is inclined характер людини складається в

дитинстві.

252

Продовження Додатку А K

622. Keep a thing seven years and you will find a use for it – колись все стане у

пригоді.

623. Keep counsel thyself first – дотримуйся спершу сам своїх порад.

624. Keep the common road and you are safe – йди звіданим шляхом, і все буде

гаразд.

625. Keep your mouth shut and your ears open менше говори, більше слухай.

626. King’s cheese goes half away in parings, the є багато ласих на “казенний

пиріг”.

627. Kings go mad, and the people suffer for it – королі казяться, а народ страждає.

628. Kings have long arms (або hands) у королів довгі руки (тобто від королів

важко сховатися).

629. Kissing goes by favour – поцілунок треба заслужити.

630. Know everything is to know nothing, to – знати все – значить нічого не знати.

631. Knowledge is power – знання – сила.

L

632. Later love comes, the more it burns волосся сивіє, а голова шаліє.

633. Laugh before breakfast, you will cry before supper не радій передчасно.

634. Law makers should not be law breakers – законодавці не мають права

порушувати закони.

635. Law are like cobwebs which may catch small flies, but let wasps and hornets

break through – закон, як павутина – джміль проскоче, а муха застрягне.

636. Lay not all the load on the lame horse не клади увесь вантаж на кульгавого

коня.

637. Lay the things by, they may come to use – відкладай речі про запас – колись

вони можу стати у пригоді.

638. Lazy folks take the more pains – недбайливому доводиться працювати більше

всіх.

639. Lazy ox is better for the goad ледачого то й бить.

640. Lazy shep thinks its wool heavy – ледачій вівці і її вовна важка.

641. Learning is the eye of the mind вченому світ, а невченому тьма.

642. Learn to creep, before you leap не все одразу дається.

643. Learn wisdom by the follies others of учись на помилках інших.

644. Least said, soonest mended мовчанка гнів тушить чим менше сказано,

тим краще.

645. Leave well alone добра добувши,кращого не шукай; краще ворог доброго.

646. Let bygones be bygones що було, то мохо поросло; хто старе споминає, той

щастя не має.

647. Let every man praise the bridge he goes over не плюй у криницю,

пригодиться води напитись.

648. Let him that earns the bread eat it хто не працює,той не їсть.

649. Let me see as the blind man said – сліпий казав – побачимо.

253

Продовження Додатку А

650. Let the cock crow or not, the day will come – це від нас не залежить

співатиме півень чи ні, а день буде.

651. Liar is not believed when he speaks truth хто раз збреше, тому другий раз не

вірять.

652. Liars have need of good memories брехливому треба добру пам’ять мати.

653. Lies have short legs – на брехні далеко не поїдеш брехнею світ обійдеш, та

додому не вернешся.

654. Life is great if you don’t weaken життя чудове, якщо людина не занепадає

духом.

655. Life is made up of little things – життя складається з дрібниць.

656. Light cares speak, great ones are silent мала біда мовчить,а велика кричить.

657. Light purse is a heavy curse найбільше лихо – це відсутність грошей.

658. Like author, like book – який автор – така й книжка.

659. Like master, like land – який хазяїн – така й земля.

660. Like priest, like people який піп – така й парафія.

661. Like teacher, like pupil який учитель – такий й учень.

662. Lion’s skin is never cheap мозолисті руки годують; хочеш їсти калачі, не

сиди на печі.

663. Listeners never hear any good of themselves люди, що підслухують, ніколи

не чують про себе нічого приємного.

664. Little body often harbours a great soul у маленькому тілі буває велика душа.

665. Little by little the bird builds its nest – пташка поступово гніздо будує все

робиться поступово.

666. Little children, little sorrows; big children, big sorrows малі діти – малий

клопіт, великі діти – великі й турботи.

667. Little chips light great fires з малої іскри великий вогонь буває.

668. Little fire is quickly trodden out малий вогонь легко тушити.

669. Little is better than none – краще щось, ніж нічого хоч поганий ківш, та без

нього гірш.

670. Little leak will sink a great ship – від малої течії великі кораблі тонуть.

671. Little learning is a dangerous think – поверхові знання небезпечні.

672. Little pigeons can carry great messages мале тіло, та велике духом.

673. Little pitchers have long ears діти люблять підслухувати розмови дорослих.

674. Little pot is soon hot обмежену людину розсердити неважко.

675. Little string will tie a little bird – маленькою шворкою можна зв’зати

маленького птаха; на щось і мале годиться.

676. Little thieves are hanged, but great ones escape дрібних злодіїв вішають, а

великі залишаються непокараними.

677. Little things amuse little minds дрібниці захоплюють лише обмежених

людей.

254

Продовження Додатку А

678. Little wit in the head makes much work for feet за дурною головою і ногам

нема спокою.

679. Lone sheep is in danger of the wolf дружній череді і вовк не страшний.

680. Long absent, soon forgotten як з очей, так і з думки(геть).

681. Lost time is never found again згаяного часу і конем не доженеш.

682. Love and cough cannot be hid – любов і кашель не приховаєш не втаїться

кохання,як у мішку шило.

683. Love and poverty are hard to hide – любов і бідність важко приховати.

684. Love cannot be forced на милування нема силування; силою не будеш

милою

685. Love is neither bought nor sold – любов не купиш і не продаси.

686. Love is never without jealousy – немає любові без ревнощів.

687. Love is the mother of love любов породжує любов.

688. Love is the reward of love – взаємна любов – найкраща нагорода.

689. Love lives in cottages as well as in courts – любов живе в халупах, як і в

палацах.

690. Love me, love my dog – любиш мене, люби і мого собаку любиш мене,

люби і моїх товаришів.

691. Love should not be all on one side любов повинна бути взаємною.

692. Love will creep where it may not go для кохання нема перешкод.

М

693. Maiden with many wooers often chooses the worst, а вибирала дівка, та

вибрала дідька.

694. Make ado, and have ado який стук, такий грюк; яке посієш, таке й пожнеш;

як гукають, так і відгукуються.

695. Make hay while the sun shines – роби все вчасно; коси, косо, поки роси;

696. Make not mickle of little не роби з мухи слона.

697. Man can die but once, а двом смертям не бути, а одної не минути;

698. Man can do no more than he can, a вище голови не стрибнеш

699. Man cannot spin and reel (або whistle and drink) at the same time, а не можна

одночасно робити дві взаємовиключні речі.

700. Man convinced against his will is of the same opinion still – а людина, яку

переконали проти її волі, залишається при своїй думці; силою не переконаєш.

701. Man has choice to begin love, but not to end it, а полюбити легше, ніж

розлюбити.

702. Man is known by the company he keeps, а (тж. tell me with whom thou goest and

I’ll tell thee what thou doest) скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти;

703. Man is to man a wolf – людина людині вовк (закон капіталістичного

суспільства).

255

Продовження Додатку А 704. Man may lead a horse to the water, but he cannot make him drink, а (тж. you can

(або may) take a horse to the water but you cannot make him drink) не все можла

зробити силою.

705. Man may love his house well without riding on the ridge, а (тж. a man may love

his house well though he ride not on the ridge) можна любити свій дім, але не

обов’язково скрізь його вихваляти.

706. Man may provoke his own dog to bite him кожну людину можна

роздратувати, всякому терпінню буває кінець.

707. Man must plough with such oxen as he has користуйся тим, що маєш, по

своєму ліжку простягай ніжку.

708. Man of words and not of deeds is like a garden full of weeds, а любитель слів і

ворог діл схожий на грушу без плодів; найменше діло – балакать.

709. Man proposes and god disposes стрілець стріляє, а бог кулі носить; чоловік

крутить, а бог розкручує (слова man та god можуть замінятися іншими словами).

710. Man’s fate lies in his own heart, а – доля людини в її серці.

711. Man that will fight may find a cudgel in every hedge, а хто схоче ударити, той

кия знайде.

712. Many a good cow has (або hath, hatch) a bad (або an evil) calf (тж. many a good

father hath but a bad son) в сім’ї не без виродка.

713. Many hands make work light (тж. many hands make light (або quick) work) де

згода, там і вигода; громада – великий чоловік.

714. Many men bear adversity, but few contempt – багато людей зносять біду, але

мало – презирство.

715. Many stumble at a straw and leap over a block якби знав, де упав, то соломки

б підіслав.

716. Many words cut (або hurt) more than swords (тж. the tongue is not steel, yet it

cuts; a word hurts more than a wound) гостре словечко коле сердечко, слово – не

стріла, а глибше ранить.

717. March comes in like a lion and goes out like a lamb – березень приходить, як

лев, а відходить, як ягня.

718. Marriage goes by contrast – крайності сходяться (про тих, хто oдpyжyєmьcя).

719. Marriage makes or mars a man шлюб відіграє вирішальну роль у житті

людини.

720. Master your temper lest it masters you – приборкай свій норов, щоб він не

приборкав тебе.

721. Measure thy cloth ten times, thou canst cut it but once (тж. measure thrice and cut

once; score twice before you cut once; second thoughts are best) сім раз одміряй, а

раз одріж.

722. Meekness is not weakness м’якість – не слабість.

723. Mere wishes are silly fishes бажання, не підкріплені справами, нічого не

варті, печені голуби не летять до губи.

724. Mill cannot grind with the water that is passed (або past), the що пройшло,

того вже не вернеш; що з воза впало, те пропало.

256

Продовження Додатку А

725. Mills of god grind slowly but sure рано чи пізно прийде відплата або кара;

від відплати не втечеш.

726. Miracles don’t grow on gooseberry bushes чудеса самі не робляться – їх

роблять люди.

727. Mischiefs come by the pound and go away by the ounce (тж. misfortune comes

by the yard and goes by the inch; misfortunes come on wings and depart on foot)

легко потрапити в біду, та важко з неї вискочити.

728. Miserly father makes a prodigal son, a – у батька скнари син може бути

марнотратом.

729. Misers put their back and their belly into their pockets скнара думає тільки

про гроші.

730. Misfortunes tell us what fortune is схопивши гіркого, знаєш, що таке

солодке; не зазнавши горя, не знатимеш і радості.

731. Miss is as good as a mile, а коли вже промахнувся, то однаково на скільки;

промах є промах.

732. Money begets (або breeds, draws, makes) money гроші (ідуть) до грошей,

багачеві вітер гроші несе, багатому чорт діти колише.

733. Money has no smell – гроші не пахнуть.

734. Money is a good servant but a bad master людина повинна розпоряджатися

грішми, а не гроші людиною.

735. Money often unmakes the men who make it гроші часто гублять тих, хто їх

наживає.

736. Money spent on the brain is never spent in vain – гроші, витрачені на освіту,

ніколи не пропадуть.

737. Moon is a moon whether it shines or not, the – місяць залишається місяцем,

навіть коли він не світить.

738. Moon is not seen where the sun shines, the – місяця не видно, коли світить

сонце.

739. More people can cross a bridge than those for whom it was built – через місток

проходять не тільки ті, для кого його будували.

740. More, the merrier, the fewer the better cheer, the – чим більша компанія, тим

веселіше, але і в малій компанії буває весело.

741. More thy years, the nigher the grave, the день пройшов – до смерті ближче.

742. Morning sun never lasts a day, the на цьому світі нічого немає вічного.

743. Mother’s darlings are but milksop heroes з матусиних синків не виходять

герої.

744. Mouth civility is no great pains but may turn to a good account чемність язика

не зламає, а в пригоді може стати.

745. Murder will out (тж. what is done by night appears by day) шила в мішку не

сховаєш.

N

746. Nearer the bone, the sweeter the flesh (або meat), the що на дні, то

найсолодше;

257

Продовження Додатку А 747. Necessity (або need) has (або knows) no law – для нужди нема закону.

748. Need makes the old wife trot нужда заставить і вовком вити, лихо як

наскочить, то й почне торочить; навчить лихо з маком коржі їсти, нужда навчить

хліба їсти.

749. Needs must when the devil drives (тж. he must needs go whom the devil drives)

головою стіни не проб’єш, обуха батогом не перебити, хочеш, не хочеш, а треба.

750. Never bray at an ass не зв’язуйся з дурнем, з дурнем зчепитись – дурнем

зробитись.

751. Never cast dirt into that fountain of which thou hast sometime drunk не плюй у

криницю, згодиться води напиться.

752. Never do tomorrow what you can do today (тж. never put off till to-morrow what

you can do to-day; one to-day is worth two to-morrows) – не відкладай на завтра те, що

сьогодні можна зробити; одклад не йде у лад.

753. Never hang a man twice for one offence – за одну провину двічі не карають.

754. Never lean on a broken staff – ніколи не покладайся на щось ненадійне.

755. Never try to prove what nobody doubts – ніколи не переконуй людей у тому, у

чому вони не сумніваються, не ломись у відчинені двері.

756. Never write what you dare not sign – ніколи не пиши того, чого не

насмілюєшся підписати.

757. New broom sweeps clean, а (тж. new brooms sweep clean) – нова мітла чисто

мете.

758. New lords, new laws – нові хазяї, нові закони.

759. Nine tailors make a man – з дев’яти кравців виходить чоловік.

760. No advice to a father’s – найкраща порада це та, яку дає батько.

761. No bees, nо honey; nо work, nо money само по собі нічого не робиться, під

лежачий камінь вода не біжить.

762. No flying from fate (тж. заст. no fence against a flail (або ill fortune)) – від долі

не втечеш.

763. No gale can equally serve all passengers – всім не догодиш; люди дякують

дощеві, а подорожній його лає.

764. No herb will cure love – зіллям кохання не вилікуєш, від кохання нема ліків.

765. Nо living man all things can – людина не може уміти все робити, за все

береться, та не все вдається.

766. Nо longer pipe, nо longer dance – закінчилась музика, закінчились і танці,

мені нічого, і від мене нічого.

767. Nо man can call again yesterday вчорашній день вже не вернеш, не шукай

вчорашнього дня.

768. Nо man can make a good coat with bad cloth – з поганого матеріалу гарного

одягу не зробиш; барвінок на вінок, а полин на віник.

769. Nо man is a hero to his valet – хазяїн не може бути героєм для свого лакея.

770. No man is indispensable – незамінних людей немає.

771. Nо man is so old, but thinks he may yet live another year – жити хочеться у

будь-якому віці.

258

Продовження Додатку А 772. No man loves his fetters, be they made of gold – кайдани ніхто не любить, якщо

навіть вони зроблені з золота; і золота клітка для пташки неволя.

773. None but fools and knaves lay wagers – тільки дурні і шахраї б’ються об

заклад.

774. None so blind as they (або those) who will not (або won’t) see – немає більш

сліпого од такого, хто не хоче бачити.

775. None so deaf as they (або those) who will not (або won’t) hear – немає більш

глухого од такого, хто не хоче чути.

776. No news good news (тж. no news is good news) – добра новина, коли новин

нема (особл. коли чекають чогось поганого).

777. No one but the wearer knows where the shoe pinches – тільки той, хто носить

черевик, знає, де він муляє, за чужою щокою зуб не болить.

778. No one goes to the gallows for giving ill counsel – за погану пораду ніхто не

постраждав, нікого не стратили за погану пораду.

779. No one is a fool always, every one sometimes – ніхто не буває дурнем завжди, а

інколи – кожний, кінь на чотирьох (ногах), та й то спотикається.

780. No pleasure without pain (тж. pleasure has a sting in its tail; no garden without its

weeds; (there is) no rose without a thorn) – все має свої недоліки, без недоліків нічого

не буває, рози без колючок не буває.

781. No raillery is worse than that which is true – найбільш неприємна та насмішка,

в якій є правда; правда очі коле.

782. No receiver, nо thief – і злодіїв не було б, якби не було тих, хто купує

крадене.

783. No song, no supper під лежачий камінь вода не біжить.

784. No sweet without some sweat (тж. no sweet without sweat) не бачиш гіркого,

не побачиш і солодкого; без труда нема плода.

785. Nothing comes from (або of) nothing (тж. nothing will come of nothing) – з

нічого нічого не буває.

786. Nothing comes out of the sack but what was in it ні від кого не треба чекати

більше, ніж він може дати.

787. Nothing is impossible to a willing heart було б бажання, а можливість

знайдеться.

788. Nothing is lost for asking за попит не платять, спиток – не збиток.

789. Nothing is stolen without hands – без злодія крадіжок не буває, диму без

вогню не буває.

790. Nothing must be done hastily but killing of fleas квапливість потрібна лише

тоді, коди ловлять блох; скорий поспіх – людям посміх.

791. Nothing seek, nothing and під лежачий камінь і вода не тече; вовка ноги

годують.

792. Nothing succeeds like success успіх тягне за собою успіх.

793. Nothing venture, nothing gain (або nave, win) (тж. nothing risk, nothing win)

як нічим не рискувати, то нічого й не мати, риск – благородна справа, вовків

боятися – в ліс не ходить.

259

Продовження Додатку А

794. No wisdom like silence мовчання – золото.

O

795. Oaks may fall when reeds stand the storm дуб ламається, а лозина

нагинається.

796. Of two evils (або ills) chose the least – котре лихо менше, те й вибирай.

797. Old ape has (або hath) an old eye, an – у старої мавпи старі очі; старість – не

радість.

798. Old ass is never good, an проти віку нема ліку, був кінь та з’їздився.

799. Old birds are not to be caught with chaff (тж. there is no catching old birds with

chaff; you cannot catch an old bird (або old birds) with chaff; an old fox understands a

trap; one cannot catch an old fox in a burrow with one hole) старого горобця на

полові не обдуриш.

800. Old cow thinks she was never a calf, the забув віл, як телям був.

801. Old dog does not bark for nothing, an (тж. an olddog barks not in vain) – старий

собака марно або дурно не гавкає.

802. Old dog will learn no new tricks, an (тж. an old dog cannot learn a new trick (або

new tricks); an old dog cannot alter his way of barking; you cannot teach old dogs new

tricks) на старості літ пізно перевчатися.

803. Older the addle the sweeter the tune, the – чим старіша скрипка, тим приємніше

вона грає, старий віл борозни не псує.

804. Older the goose the harder to pluck, the чим старіша людина, тим важче

примусити її розлучитися з грішми.

805. Old foxes want no tutors (тж. an old fox needs not to be taught tricks; an old fox

needs learn no craft) ученого учить – лише псувати.

806. Old friends and old wine are best – немає нічого краще, ніж старий друг і старе

вино.

807. Old men are twice children (тж. an old man is twice a child) старе – як мале;

808. Old ox makes a straight furrow, an старий віл борозни не псує.

809. Old ox will find a shelter for himself, an стара людина сама дасть собі

пораду.

810. Old ovens are soon hot – стара пічка швидко нагрівається.

811. Old poacher makes a good gamekeeper, an (тж. an old poacher makes the best

keeper) – немає кращого лісника, ніж колишній браконьєр.

812. Once is no custom (або rule) – один раз ще не звичка, не правило.

813. One beats the bush, and another catches the bird (тж. one man makes a chair, and

another man sits in it) один працює, а інший користується плодами чужої праці.

814. One (або you) cannot make an omelette (або omelettes) without breaking eggs

(тж. one cannot make pancakes without breaking eggs) – не розбивши яєчка, не

спечеш яєшні, не сіявши, не пожнеш.

815. One (або you) cannot make a silk purse out of a sow’s ear (тж. one (або you)

can’t make a horn of a pig’s tail) батога з піску не сплетеш, з нічого нічого й не

зробиш, барвінок на вінок, а полин на віник.

260

Продовження Додатку А

816. One cannot please everyone (тж. one cannot please all the world and his wife)

на всякий чмих не наздоровкаєшся.

817. One chick keeps a hen busy – одна дитина завдає матері багато клопоту.

818. One cloud is enough to eclipse all the sun – одна хмара може закрити сонце.

819. One doesn’t mention (або talk of) the rope in the house of a hanged man – в хаті

повішеного не згадують про мотузку.

820. One false move may lose the game – один невірний крок може зіпсувати всю

гру.

821. One fool makes many дурість заразлива.

822. One is too few, three too many і так біда, і так біда.

823. One law for the rich, and another for the poor – для багатих один закон, для

бідних – інший.

824. One lie makes many (тж. one lie needs seven lies to wait upon it) – одна брехня

тягне за собою другу.

825. One link broken, the whole chain is broken – одне кільце зламалося – увесь

ланцюг зламався, застряв пазурець – і пташці кінець.

826. One love drives out another – одна любов витісняє іншу; від чого захворів,

тим і лікуйся.

827. One man may better steal a horse than another look on (тж. one man may steal a

horse while another may not look over a hedge (або over the gate)) що можна

одному, то іншому зась.

828. One man, no man (тж. the voice of one man is the voice of none) один у полі

не воїн.

829. One man’s fault is another man’s lesson – на помилках вчимося.

830. One man’s meat is another man’s poison – що корисно одному, те шкідливе

іншому, що коневі на користь, то миші смерть.

831. One may be confuted and yet not convinced – спростування – ще не

переконання.

832. One only brings to any place what is in oneself чим горщик накипить, тим він

і смердить.

833. One rotten apple decays the bushel (тж. one drop of poison infects the whole tun

of wine; one scabbed sheep is enough to spoil a flock; one scabbed sheep infects (або

will mar) a whole flock; the rotten apple (або tooth) injures its neighbours; one spoonful

of tar spoils a barrel of honey) від одного гнилого яблука увесь віз згниє, одна

паршива вівця всю отару поганить, ложка дьогтю псує всю бочку меду.

834. On Monday morning don’t be looking for Saturday night не шукай

вчорашнього дня, що з воза впало, те пропало.

835. Other side of the road always looks cleanest, the у чужій руці завжди шматок

більший.

836. Ounce of practice is worth a ton of theory, an один грам практики вартий

тонни пустих теоретичних міркувань; кращий приклад, ніж наука.

837. Out of debt, out of danger хто сплатив борги, у того камінь з плечей.

261

Продовження Додатку А 838. Out of the frying-pan into the fire (тж. out of the mire into the swamp; from

smoke into smother; out of the smoke into the smother) з вогню та в полум’я, з дощу

та під ринву.

P

839. Patience is a plaster for all sore терпіння всі рани лікує, терпіння все лікує.

840. Pen is mightier than the sword, the перо сильніше за меч.

841. Penny saved is a penny gained (або earned, got), а що зберіг – як придбав.

842. Penny soul never came to two pence, a дріб’язкова людина ніколи не досягне

успіхів.

843. People living (або those who live) in glass houses should not (або have no right

to) throw stones не бачить сова, яка сама; насміхався кулик з болота (та й сам

туди заліз).

844. People throw stones only at trees with fruit on them даремно нікого не

осуджують; не їла душа часнику, не буде й смердіти.

845. People who are too sharp cut their own fingers хто сміється, тому не

минеться.

846. Perseverance performs greater works than strength наполегливістю можна

зробити більше, ніж силою.

847. Pigs grunt about everything and nothing людям язиків не зав’яжеш, на чужий

роток не наложиш платок.

848. Pitcher goes (aбo went once) often to the well (but is broken at last), the тж. the

pitcher goes so often (aбo oft) to the water that (it) is broken at last; the pot goes so often

(aбo so long) to the water that it is broken at last; a pot oft sent to the well is broken at

last a повадився кухоль по воду ходити (поки йому вухо не відламали), до часу

дзбан воду носить.

849. Place for everything and everything in its place, а всьому свій час, всьому

своє місце.

850. Pleasures of the mighty are the tears of the poor, the – розваги багатих – це

сльози бідних, багатому життя, а бідному виття, багатому щастя, а вбогому

трясця.

851. Plenty is no plague (тж. never too much of a good thing) запас біди не чинить,

кашу маслом не зіпсуєш.

852. Poor man pays for all, the (тж. the poor must pay for all) – бідняки вимушені

платити за всіх, бідний піт ллє, а багатий його кров п’є, білі ручки чужу роботу

люблять.

853. Possession is nine (первісно eleven, рідк. ninety-nine) points of the law у

спірних випадках закон на боці фактичного власника майна.

854. Pot cannot call the kettle black, the сміялася верша з сака – коли й сама така,

не смійся, горох, ти не лучче квасолі, – розмокнеш, то й лопнеш.

855. Poverty is not a crime (або not a shame, no sin) – бідність – не порок.

856. Poverty is not a shame, but the being ashamed of it is – не сором бути бідним,

але ганьба соромитися бідності.

262

Продовження Додатку А

857. Practice makes perfect без учіння нема уміння.

858. Practise what you preach слова не повинні розходитись з ділами.

859. Pretty pig makes an ugly sow, а – і з гарного порося виходить погана свиня.

860. Prevention is better than cure – профілактика краще, ніж лікування.

861. Pride apes (або that apes) humility (тж. pride which counterfeits humility)

упослідженість понад гордість.

862. Pride goes before, and shame follows after не гордуй, щоб стидитися не

довелося, не дивись високо, бо запорошиш око, хвалилась

863. Pride comes (або goes) before a fall (тж. pride goes before destruction; pride has

(або must have, will have) a fall) присп. гордість до добра не доведе, насміялась

верша з болота.

864. Procrastination is the thief of time одклад не йде у лад.

865. Promise is debt давши слово – держись.

866. Promise little, but do much менше говори – більше діла твори; менше

обіцяй, більше роби; хто багато обіцяє, той мало робить.

867. Proof of the pudding is the eating (або in the eating), the якість пудингу

визначається тим, що його з’їдають; все перевіряється практикою.

868. Promises are like piecrust, made to be broken обіцянки-цяцянки.

869. Proverbs are the wisdom of the streets прислів'я – це народна мудрість.

870. Provide for the worst, the best will save itself – подбай про погане, а добре само

подбає про себе.

871. Put one's finger between the bark and the tree, to moc. to come (aбo go) between

the bark and the tree; to put one's finger between the fire and the wood втручатися в

чужі справи (перші два вирази походять від – put not your finger between the bark

and the tree).

872. Put not your finger (або hand) between the bark and the tree – не лізь в чужі

сімейні справи, свої собаки гризуться – чужа не приставай.

Q

873. Quarrelling dogs come halting home собаки, які гризуться, часто на трьох

(ногах) ходять; собаки закладались – та хвостів позабувались.

874. Quick at meat, quick at work (who eats with heart is a worker smart) хто їсть з

охотою, той не мерзне за роботою.

875. Quick choice, long repentance швидкий вибір – довгий жаль; бачили очі, що

купували; їжте, хоч повилазьте.

876. Quiet calf sucks its dam, and another cow also, а покірне телятко двох маток

ссе.

R

877. Race is got by running, the успіхи досягаються практичною діяльністю; без

труда нема плода.

878. Rage is without reason лютість завжди буває безглуздою.

879. Ragged colt may make a good horse – з поганого лошати може бути добра

коняка.

263

Продовження Додатку А

880. Receiver is as bad as the thief не той злодій, що краде, а той, що переховує.

881. Religion is a stalking horse to shoot other fowl богові поклони бив, а попам

мільйони; піп дзвонить задля своєї користі; плагослови, владико, дерти з бідного

лико.

882. Repentance is good, but innocence is better – покаятись добре, а ще краще

зовсім не грішити.

883. Respect yourself, or no one else will respect you – хто сам себе не поважає, того

і люди не будуть поважати.

884. Rich men`s spots are covered with money – гроші прикривають вади багатіїв;

багатому й гріхи прощають; у кого карман повніший, для того й суд правіший.

885. The road to hell is paved with good intentions – дорога в пекло вимощена

благими намірами слова ласкаві, та думки лукаві / м’яке стеле, та твердо спати.

886. Rome was not built in a day – враз нічого не робиться; Рим не відразу

збудований; Москва (Київ) не відразу збудований.

887. Remedy is worse than the disease, the – ліки гірші за хворобу.

888. Rolling stone gathers no moss, а лежачи і камінь мохнатіє.

S

889. Saint’s words and a cat’s claws, а (тж. velvet paws hide sharp claws) м’яко

стеле, та твердо спати; на язиці мед, а на серці отрута.

890. Salt cooks bear blame, but fresh bear shame – за пересолене лають, а за

недосолене соромлять, недосіл на столі, а пересіл на голові.

891. Salt water and absence wash away love любов зникає під час тривалого

плавання; як з очей, так і з серця.

892. Saying and doing are two things найменше діло – балакать; легше говорити,

ніж зробити; язиком вихати – не ціпом махати.

893. Scornful dogs will eat dirty puddings гордість до добра не доведе; прийде

коза до воза.

894. Seeing is believing – як не побачу, не повірю, покажи, тоді повірю.

895. Seek that which may be found не шукай вчорашнього дня, що з воза впало,

те пропало.

896. Seek your salve where you got your sore від чого захворів, тим і лікуйся.

897. Self is a bad counsellor егоїзм, поганий порадник.

898. Self-praise is no recommendation – самовихваляння ще не рекомендація, не

хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять, гречана каша сама себе хвалить.

899. Send not for a hatchet to break open an egg with (тж. take not a musket to kill a

butterfly) не стріляй по горобцях з гармат, не роби з лемеша швайку.

900. Set a thief to catch a thief, to злодій злодія швидше зловить.

901. Shortest answer is doing, the – найкоротша відповідь – це відповідь ділом;

не спіши язиком – квапся ділом.

902. Short horse is soon curried, а – маленького коня легко чистити; легку

роботу легко виконувати.

264

Продовження Додатку А 903. Shut nature out at the door, she will come in at the window – жени природу в

двері, а вона влізе у вікно.

904. Silence gives consent – мовчання – знак згоди.

905. Sin (або fault) confessed is half forgiven (або redressed), а – визнання провини

зменшує саму провину.

906. Sin is not in the sinning, but in the being found out, the не за те злодія б’ють,

що вкрав, а за те, що піймався.

907. Slow at meat, slow at work – хто як їсть, так і працює.

908. Smallest axe may fell the hugest oak, the хоч річка й невеличка, а береги

ламає.

909. Small rain allays a great wind (тж. small rain lays (або will lay) great dust) з

малої іскри великий вогонь буває, з малої хмари великий дощ буває.

910. Soft fire makes sweet malt (тж. soft words break no bones) ласкавим словом

можна багато зробити.

911. Some evils are cured by contempt деякі вади людини можна усунути тим,

що не звертати на них уваги.

912. Sometimes the best gain is to lose – поступитися інколи означає виграти.

913. Soon learnt, soon forgotten – що швидко вивчається, те швидко і забувається.

914. Soon ripe, soon rotten – що швидко доспіває, те швидко псується.

915. Sow loves bran better than roses, the кому що, а курці просо.

916. Spare the rod and spoil the child (тж. spare the rod, spoil the child; he who spares

the rod spoils the child) – пошкодуєш різку, зіпсуєш дитину; за битого двох

небитих дають (та їх не беруть) (довід прихильників тілесних покарань).

917. Speaking without thinking is shooting without aiming – говорити, не думаючи,

все одно, що стріляти, не цілячись; що думаєш казати, спершу обміркуй.

918. Spot is most seen on the finest cloth, a раз на віку спіткнешся, та й те люди

бачать.

919. Spread the table and contention will cease гостинність завжди веде до миру;

клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.

920. Staff (або stick) is quickly (або soon) found to beat a dog with, а якщо треба,

годиться будь-який привід; хто схоче собаку вдарить, той кия найде.

921. Steady does it наполегливість все здолає, де є наполегливість, там буде і

успіх; тихше їдеш – далі будеш.

922. Still tongue makes a wise head, а хто хоче багато знати, той мовчить; не той

дурний, хто на слова скупий; хто мовчить, той ума набирається.

923. Still water runs deep (тж. still waters run deep; serpents engender in still waters;

smooth water runs deep; smooth waters run deep; the smoothest waters are not always

the safest; still waters have deep bottoms; take heed of still waters, they quick pass away;

the still sow eats up all the draff) у тихому болоті чорти водяться, тиха вода греблю

рве.

924. Sting of a reproach is in its truth, the правда очі коле.

925. Stitch in time saves nine, а стібок, зроблений вчасно, вартий дев’яти; роби

все вчасно.

265

Продовження Додатку А 926. Stolen apples (або kisses, sweets, waters) are sweet (або the sweetest) (тж.

forbidden fruit is sweet) заборонена грушка солодка.

927. Stone dead hath no fellow мертві не говорять, мертві зберігають таємницю.

928. Stout horses and willing minds make short journeys у доброго коня не довгі

версти.

929. Straw shows which way the wind blows, а – і соломинка показує, куди дме

вітер.

930. Study sickness while you are well готуй літом сани, а взимку воза; не тоді

собак годувать, як на полювання їхать.

931. Stuff today and starve tomorrow як є – розійдеться, а нема – обійдеться;

часом густо, а часом пусто.

932. Stumble may prevent a fall, а краще спотикнутися, ніж упасти.

933. Success is never blamed переможців не судять.

934. Sun will shine down our street too, the (тж. the sun will shine on our side of the

fence) буде і на нашій вулиці свято; і в наше віконце засяє сонце.

935. Sweep before your own door (тж. sweep the path to your own door; sweep your

own porch clean first) не замітай чужої хижі, – дивись, чи твоя заметена; пильнуй

носа свого, а не кожуха мого.

Т

936. Tailor makes the man, the одяг красить людину.

937. Take away fuel take away flame не підкладай палива – і вогонь погасне; не

пхай соломи до вогню.

938. Take away my good name, take away my life неслава гірше смерті; краще

втратити життя, ніж добре ім’я.

939. Take care of the pence and the pounds will take care of themselves (тж. penny

and penny laid up will be many) – бережи пенси, a фунти самі себе збережуть,

копійка руб береже, із копійки рублі робляться.

940. Take heed will surely speed обережність – запорука успіху.

941. Tattler is worse than a thief, а – базіка гірше за злодія.

942. Tethered sheep soon starves, а вовка ноги годують.

943. That’s wisdom which is wisdom in the end і ділу кінець.

944. That which one least anticipates soonest comes to pass – чого не ждеш, те й

трапляється.

945. That which was bitter to endure may be sweet to remember – інколи приємно

згадати те, що було важко переживати.

946. That which will not be butter must be made into cheese все треба вживати за

своїм призначенням; барвінок на вінок, а полин на віник.

947. There are no birds of this year in last year’s nest – обставини змінилися,

становище змінилося.

948. There is a crook in the lot of everyone шотл. у житті кожної людини бувають

труднощі вік звікувати – не пальцем перекивати, вік прожити – не поле перейти.

949. There is great force hidden in a sweet command – ласкою можна все зробити.

266

Продовження Додатку А 950. There is honour among thieves – злодій злодія не скривдить.

951. There is ill talk between a full man and a fasting (тж. a well filled body does not

believe in hunger) – ситий голодного не розуміє.

952. There’s many a good tune played on an old fiddle – на старій скрипці можна

зіграти не одну мелодію; старий кінь борозни не псує.

953. There’s many a true word said in jest в кожному жарті є частка правди.

954. There’s more than one way to kill (або skin) a cat амер. (тж. амер. there are more

ways than one to kill a cat; англ. there are many ways of choking (або killing) a dog;

there are more ways of killing a dog than by hanging; there are more ways to kill a dog

than hanging; there are more ways to the wood than one) є декілька шляхів для

досягнення мети; не тільки світу, що у вікні.

955. There is no cure for folly хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти; нема

ума, вважай – каліка.

956. There is no tire without smoke все має свій зворотний бік.

957. There is no fool like an (або to the) old fool – старі дурні дурніші від молодих

борода сивіє, а голова шаліє.

958. There is no joy without alloy (або annoy) нема добра без лиха, в кожній

троянді є колючки.

959. There is no smoke without fire (тж. where there is much smoke there must be fire;

where there is smoke there is fire) – диму без вогню не буває.

960. There (або it) is no use crying over spilt milk (тж. In trouble to be troubled is to

have your trouble doubled) після бійки кулаками не махають, сльозами горя не

здолаєш; що з воза упало, те пропало.

961. There (або it) is no use whipping the cat знявши голову, за волоссям не

плачуть.

962. There is one good wife in the country, and every man thinks be has her – кожний

чоловік вважає, що його дружина найкраща.

963. There is safety in numbers гуртом можна й море загатити, гурту і вовк не

страшний.

964. There must be two parties to a quarrel (тж. It takes two to make a quarrel) – для

сварки треба двоє.

965. They must hunger in winter that will not work in summer (тж. they must hunger

in frost that will not work in heat) – літом хто гайнує, той зимою голодує; зима

була – чом не пряла, весна була – чом не ткала?

966. They need much whom nothing will content – багато тому треба, кого нічим не

задовольниш; сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіти не можу.

967. They that cannot govern themselves cannot govern others – хто собі не може

дати ради, той і з іншими не управиться.

968. Thief is sorry that he is to behanged, but not that he is a thief, the – злодій жалкує

не тому, що він злодій, а тому, що його вішають за це.

969. Thief passes for a gentleman when stealing has made him rich, а – злодія

називають джентльменом, коли він стає багатим.

970. Thin bush is better than no shelter, a краще мати хоч щось, ніж не мати

нічого.

267

Продовження Додатку А

971. Things past cannot be recalled – що пройшло, того вже не вернеш; що було,

те загуло.

972. Think today and speak tomorrow не подумавши, не кажи.

973. Thistle is a fat salad for an ass’s mouth, а кому що, а курці просо; сліпій

курці все просо.

974. Those who live on lies choke on the truth правда кісткою в горлі стає тому,

хто звик до брехні.

975. Threatened blow is seldom given, а – хто загрожує, той рідко б’є.

976. Time and tide wait for no man (тж. tide and time wait for no man) роби все

вчасно; тоді дери луб’я, як деруться; одклад не йде у лад.

977. Time cures all (або all things) (тж. time is the best healer; time is the nurse and

breeder of all good) час всі рани лікує, час все лікує; перемелеться – мука буде.

978. Time is money – час – це гроші.

979. Time works (great) changes – час робить великі зміни.

980. Time works wonders – час робить чудеса.

981. To a crazy sheep all winds are contrary примхливій людині не догодиш;

командує, як свиня мішком.

982. Tongue of idle persons is never idle, the – нероби завжди працюють язиком,

хто багато говорить, той мало творить.

983. Too swift arrives as tardy as too slow – хто надто поспішає – спізняється, як

той, хто зволікає.

984. Tortoise wins the race while the hare is sleeping – черепаха виграє біг в той час,

як заєць спить (вираз з байки Езопа).

985. Touch pitch, and you will be defiled (тж. you can’t (або cannot) touch pitch and

not be defiled; you can’t (або cannot) touch pitch without being defiled) з ким

поведешся, того й наберешся; хто до кого пристає, таким і сам стає.

986. Treacherous friend is the most dangerous enemy, а – віроломний друг –

найнебезпечніший ворог.

987. Trifles lead to great events – дрібниці приводять до значних подій; з малої

іскри великий вогонь буває.

988. Truth is (або lies) at the bottom of a well правда на дні моря спочиває.

989. Truth is stranger than fiction – іноді правда дивніша за вигадку.

990. Turn about is fair play добре, коли доля сприяє не тільки одному; щастя

переходячи живе.

991. Two blacks do not make a white чужий гріх свого не спокутує.

992. Two cats and a mouse, two wives in one house, two dogs and a bone, never agree

in one (тж. Two dogs over one bone seldom agree; two wives in one house never agree in

one) два ведмеді в одній барлозі не живуть, два коти в одному мішку не

помиряться.

993. Two is company and (або but) three is none (тж. two is company, three’s

trumpery) де двоє, там третій – зайвий.

994. Two of a trade never (або seldom) agree два фахівці рідко погоджуються

один з одним, два ведмеді в одному барлозі не уживуться.

268

Продовження Додатку А

995. Two wrongs don’t make a right злом зла не виправиш.

U

996. Unbidden guests are (always) welcome when they are gone незваному гостю

місце за дверима; непрошеному поріг показують.

997. Unexpected always happens, the – несподіване завжди трапляється.

998. Unity (union) is strength – в єднанні сила.

999. Unkindness destroys love- жорстокість убиває любов.

1000. Unlucky gambler, lucky lover (unlucky in love, lucky in play) кому в картах

не щастить, тому щастить у коханні.

1001. Use pastime so as not to lose time у розвагах знай міру; вмій пожартувати,

та знай, коли перестати.

V

1002. Vale best discovers (або заст. Discovereth) the hills контрасти завжди

підкреслюють один одного.

1003. An iron hand in the velvet glove; velvet paws hide sharp claws – людина, яка

тільки здається лагідно, яка м’яко стело.

1004. Venture a small fish to get a great one,to (варто) ризикнути малим заради

великого.

1005. Vices are learnt without a master поганого легко навчитися.

1006. Voice of the people is the voice of God – голос народу – голос Божий.

1007. Virtue is her (або its) own reward – доброчесності не треба нагороди.

W

1008. Wager is a fool’s argument, а коли у дурня немає доказів, він пропонує

битися об заклад.

1009. Wagon must go wither the horses draw it, the куди коняка, туди й віз.

1010. War is death’s feast війна – це бенкет смерті.

1011. War is sweet to them that know it not – війна подобається тим, хто її ще не

знає.

1012. War is the sport of kings – війна – забава королів (тобто війна потрібна

королям, а не народу).

1013. Waste not, want not (тж. wilful waste makes woeful want) – марнотратство до

добра не доведе; рахуй гроші стиха, не зазнаєш лиха.

1014. Watched pot never boils, а (тж. a watched pan (або pot) is long in boiling) – коли

чекаєш, час тягнеться дуже повільно.

1015. We soon believe what we desire – ми охоче віримо тому, чого самі бажаємо.

1016. What cannot (або can’t) be cured must be endured – треба миритися з тим, чого

не можна виправити; від смерті нема ліків.

1017. What can you get (або have) of the cat but her skin? (тж. you can have no more of

a cat but (або than) her skin) з поганої вівці хоч вовни жмут.

1018. Whatever man has done man can do не святі горшки ліплять.

1019. What greater crime than the loss of time згаяного часу і конем не доженеш.

1020. What is a workman without his tools? (тж. without an awl the cobbler’s nobody)

без сокири не тесляр – без голки не кравець.

269

Продовження Додатку А 1021. What is bred in the bone will never come (або go) out of the flesh (= what is bred

in the bone will not go out of the flesh) горбатого могила виправить.

1022. What is done cannot be undone (тж. what is done is done; what is lost is lost)

що пройшло, того не вернеш; що було, те загуло; що з воза впало, те пропало.

1023. What is one man’s meat is another man’s poison що корисно одному, те може

бути шкідливим іншому; що коневі на користь, те миші смерть; кому весілля, а

курці смерть.

1024. What is sauce for the goose is sauce for the gander мірка, з якою ми

підходимо до одного, повинна застосовуватися і до іншого; як у лісі гукнеш, так і

відгукнеться; який стук, такий грюк.

1025. What is worth doing at all is worth doing well – якщо вже щось робити, то як

слід.

1026. What is writ, is writ що написано пером, того не виволочиш волом.

1027. What matters it to a blind man that his father could see? – що сліпому від того,

що його батько був зрячим? мала втіха.

1028. What may be done at any time will be done at no time – ніколи не зробиш того,

що можна зробити в будь-який час; роби все вчасно; що нині утече, то завтра не

зловиш.

1029. What must be must чому бути, того не минути.

1030. What we do willingly is easy – те, що ми робимо охоче, дається легко.

1031. When a fool has bethought himself, the market’s over – поки дурень подумає, то

й базар закінчиться.

1032. When ale is in wit is out (тж. when wine is in truth (або wit) is out) прощай,

розуме, як з горілкою зустрівся; п’яний – як дурний; дали вина – втратив розум.

1033. When a man is not liked, whatever he does is amiss – коли людину не люблять,

все, що вона робить, не подобається; у свекрухи завжди невістка винна.

1034. When angry count a hundred – коли сердишся, лічи до ста.

1035. When bees are old they yield no honey – старі бджоли меду не носять; був

кінь, та з’їздився.

1036. When children are doing nothing, they are doing mischief – коли діти не роблять

нічого, вони роблять шкоду.

1037. When children stand quiet, they have done (або shall do) some harm (або ill) –

якщо діти принишкли, значить вони щось накоїли.

1038. When flatterers meet, the devil goes to dinner – коли зійдуться підлесники,

сатані робити нічого.

1039. When guns speak it is too late to argue – сперечатися вже пізно, коли

заговорили гармати.

1040. When in doubt, play trumps – коли вагаєшся, ходи з козиря.

1041. When poverty enters the door, love will fly out of the window нужда у вікно, а

любов у двері.

1042. When the age is in the wit is out cтape – як мале.

1043. When the belly is hill, the bones would be at rest сита людина любить спокій.

270

Продовження Додатку А

1044. When the calf is drowned, we cover the well повів коня кувать, як кузня

згоріла.

1045. When the cat is away, the mice will play як кота дома нема, миші по столу

бігають.

1046. When the chief fails, the host quails без ради й військо гине; без доброго

командира військо – отара.

1047. When the fox preaches, take care of your geese – коли лисиця красно говорить,

заганяй гусей; слова ласкаві, та думки лукаві.

1048. When the heart is afire, some sparks will fly out at the mouth що на серці

вариться, на лиці не втаїться.

1049. When the sport is the merriest it is time to give up все любить міру, добре все

по мірі.

1050. When things are at he worst they are sure to mend (або they will mend) – ніколи

не втрачай надії; порятунок приходить і в останню хвилину.

1051. When three know it, all know it – те, що відомо трьом, відомо всім.

1052. When you don’t know a thing to do, don’t do a thing – коли не знаєш, як

робити, то не роби зовсім; як не тямиш, то й не берися.

1053. Where bees are there will be honey – де є бджоли, там буде й мед.

1054. Where ignorance is bliss ’tis folly to be wise чого не знаєш, за те не

відповідаєш; як не знаєш, то й провини нема.

1055. Where there are geese there’s dirt – там, де гуси, там і бруд.

1056. Where there is a will, there is a way де хотіння – там і уміння; де руки й

охота, там спора робота.

1057. Where the tree falls, there it must lie куди доля закинула людину, там вона й

повинна бути; куди дерево підрубане, туди воно й пада.

1058. While it is fine weather mend your sails – роби все вчасно; готуй літом сани,

а взимку воза.

1059. While the grass grows, the horse (або the steed) starves поки сонце зійде, роса

очі виїсть.

1060. While there is life, there is hope – поки дихаю, сподіваюсь; доки є життя – є

надія.

1061. Who chatters with you, will chatter of you той, хто плете плітки з вами, буде

плести й на вас.

1062. Who has never tasted bitter does not know (або knows not) what is sweet – хто

не бачив гіркого, не побачить і солодкого.

1063. Whom god would ruin, he first deprives of reason (тж. whom god will destroy he

first of all drives mad) – кого бог хоче скарати, відніме розум; кого щастя згубити

хоче, тому перше розум відбере.

1064. Whom the gods love die young – кого боги люблять, той умирає молодим.

1065. Whose conscience is cumbered and stan- deth not clean, of another man’s deeds

the worse will he deem – погана людина думає про всіх погано не міряй всіх на

свій аршин.

271

Продовження Додатку А

1066. Willing horse never needs the spur, the доброго робітника підганяти не

треба.

1067. Wind cannot be prevented from blowing, the на те і вітер, щоб дув, на те і

собака, щоб гавкав.

1068. Wind in a man’s face makes him wise, the як біда докучить, то і розуму

научить; біда вимучить, біда і виучить; біда навчить.

1069. Wine counsels seldom prosper хмільна порада не бува до ладу.

1070. Wisdom is the better part of valour – мудрість – найкраща політика; краще

розмисл, як замисл (утворено за аналогією з discretion is the better part of valour).

1071. Wise man changes his mind, a fool never will, а – розумна людина міняє свою

думку, а дурень – ніколи.

1072. Wise man enjoys his little whilst the fool seeks more, the – розумна людина

задовольняється тим, що має, а дурень все хоче більше.

1073. Wise man may sometimes learn from a fool, а послухай часом і дурня, то

будеш розумний.

1074. Wish is father (або parent) to the thought, the люди охоче вірять в те, чого

самі бажають.

1075. Wit bought is better than wit taught досвід вчить краще, ніж повчання; як

звідаєш, то зміряєш.

1076. Wolf finds a reason for taking the lamb, the – вовк знайде причину з’їсти ягня,

у сильного завжди безсильний винен.

1077. Woman’s blow never gave a black eye, a милі посваряться – краще

помиряться.

1078. Woman’s work is never done, а – домашній роботі кінця-краю немає.

1079. Wonder lasts but nine days (and then the puppy’s eyes are open), а не вік диву

бути; дивне те, що нове.

1080. Word in time saves nine, а одне вчасно сказане слово робить зайвими довгі

розмови.

1081. Word is enough to the wise, а (тж. a word to the wise; a word to the wise is

enough) мудрій голові досить два слова, розумному тільки кивни – він і

здогадається.

1082. Words and feathers are carried by the wind слова розносяться швидко; слова

вітер носить.

1083. Words are the wise men’s counters and the fool’s money розумна людина

зважує свої слова, а дурень говорить, не думаючи; поки умний думає, то дурень

уже робить.

1084. Words of the mouth are like stones of a sling обіцяного три роки ждуть.

1085. Word spoken is an arrow let fly, а – сказане слово летить, як стріла сорока

сороці, ворона вороні, – так і пішло.

Y

1086. Years know more than books досвід дає більше, ніж книжки; хто багато

робив, той і багато знає; наука – срібло, а практика – золото.

272

Продовження Додатку А

1087. You can’t eat your cake and have it один пиріг двічі не їдять; з одного вола

дві шкури не деруть.

1088. You cannot flay the same ox twice з одного вола дві шкури не деруть.

1089. You cannot wash a blackmoor white не поможе вороні мило.

1090. You may love your neighbour and not hold his stittup можна любити людину,

але не обов’язково запобігати перед нею.

1091. You must be content sometimes with rough roads – інколи треба задовільнятися

і поганими шляхами; життя, як шержишта нива, – не пройдеш, ноги не

вколовши.

1092. You must take the fat with the lean треба спокійно сприймати мінливість

долі; на щастя всіляке май серце однаке.

1093. You never know what you can do till you try – на практиці узнаєш свої

можливості; не увіриш, поки сам не зміриш.

1094. Young trooper should have an old horse неосвідченій людині треба мати

доброго порадника.

1095. You shouldn’t look a gift horse in the mouth – дарованому коневі в зуби не

дивляться.

Z

1096. Zeal without knowledge (is a runaway horse) – зайва, недоречна старанність

(до добра не доведе, шкідлива).

1097. Zeal without knowledge is fire without light – старанність без знань – це вогонь

без світла.

273

ДОДАТОК Б

Таблиця Б. 1

Паремія як лінгвістична одиниця українського та англійського

паремійного фондів: спільні та відмінні ознаки

№

п/п

ОСНОВА ЗІСТАВЛЕННЯ

Tertium Comparationis

Українська

паремія

Англійська

паремія

1 2 3 4

1

Семантико-синтаксична, стилістична,

логічна, інформаційна, комунікативна,

культурно-історична завершеність

структури паремії

+ +

2

Паремії семантико-синтаксичної моделі

типу

S ← P1 → Act2 + Act3 + Act4

+ +

3

Паремії семантико-синтаксичної моделі

типу

S {S + Ppot}+ P1 + Act2 { Act2 + Ppot}+ Act3 {

Act3 + Ppot}+ Act4 { Act4 + Ppot}

+ +

4 Репрезентація логічних та конотаційних

відношень у межах структури паремії + +

5

Валентна рамка основної предикації:

а) двовалентний предикат

б) тривалентний предикат

в) чотиривалентний предикат

+

+

+

+

+

–

6 Реалізація суб’єкта прямого значення + +

7 Реалізація персоніфікованого суб’єкта + +

8 Редукція суб’єктного актанта основної

предикації + + / –

9 Семантична неелементарність паремійної

структури + +

274

Продовження Додатку Б

1 2 3 4

10 Паремії стягненої предикації + +

11 Паремії подвійної предикації + +

12 Паремії згорнутої предикації + +

13 Паремії потенційної предикації + +

14 Паремії додаткової предикації + +

15 Паремії імпліцитної предикації + +

16 Абсолютні еквіваленти + +

17 Часткові еквіваленти + +

18 Умовні еквіваленти + +

19

Паремії опозиційної семантики:

опозиція «бідність – багатство»

опозиція «розум – глупота»

опозиція «своє – чуже»

+

+

+

+

+

–

20 Компаративна семантики + +

21

Паремії для позначення:

1) людини і її фізіології;

2) людини у просторі (часі);

3) людини й побуту;

4) людини і природи;

5) людини у світі духовних цінностей

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

275

ДОДАТОК В

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях України:

1. Шульга С. Я. Реалізація відношень у структурі двокомпонентних паремій

(на матеріалі англійської та української мов). Вісник Прикарпатського

університету. 2016. Випуск 44–45. C. 53 – 58.

2. Шульга С. Я. Компаративні відношення на матеріалі англійських та

українських паремій: зіставний аспект. Науковий вісник Міжнародного

гуманітарного університету. 2016. C. 137 – 139.

3. Шульга С. Я. Вербалізація концепту Житло у паремійному корпусі (на

матеріалі англійської та української мов). Наукові записки національного

університету “Острозька академія”. 2016. Вип. 63. C. 224 – 228.

4. Шульга С. Я. Ізоморфність і аломорфність паремійних фондів української

та англійської мов. Етнос і культура. Часопис Прикарпатського

національного університету ім. В. Стефаника. 2018. № 14 – 15. C. 115 – 120.

5. Шульга С. Я. Специфіка репрезентації духовних цінностей в українських

та англійських пареміях. Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки.

2018. № 4. С. 118 – 124.

Статті в іноземних наукових періодичних виданнях:

6. Шульга С. Я. Семантико-синтаксичні особливості українських й

англійських паремій: зіставний аспект. Studia Ucrainica Varsoviensia.

Warszawa. 2018. № 6. C. 295 – 303.

Публікації, які засвідчують апробацію результатів дисертації:

7. Шульга С. Я. Способи відтворення паремій з англійської мови на

українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні. Каразінські

читання : Людина. Мова. Комунікація: Тези доповідей X Міжнародної

наукової конференції (Харків, 04 лютого 2011). Харків, 2011. С. 316 – 318.

276

Продовження Додатку В

8. Шульга С. Я. Паремії української та англійської мов у функціонально-

семантичному аспекті. Каразінські читання : Людина. Мова. Комунікація:

Тези доповідей XІІІ Міжнародної наукової конференції (Харків, 07 лютого

2014). Харків, 2014. С. 176 – 177.

9. Шульга С. Я. Фонетична оформленість пареміологічних одиниць засобами

евфонії (на матеріалі англійської та української мов). Актуальні питання та

проблеми розвитку сучасної мови та літератури: Матеріали міжнародної

науково-практичної конференції (Одеса, 19–20 серпня 2016). Одеса, 2016.

С. 87 – 90.

10. Шульга С. Я. Вербалізація концепту ГРОШІ і ЧАС на матеріалі

англійських і українських паремій. Сучасні дослідження з лінгвістики,

літературознавства і міжкультурної комунікації: Матеріали IV

Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 18–19 лютого 2017).

Івано-Франківськ, 2017. С. 212 – 215.

11. Шульга С. Я. Вербализация концептуальных универсалий в

паремиологическом корпусе. Актуальные вопросы филологии, лингвистики и

журналистики: Материалы международной научно-практической

конференции профессорско-преподавательского состава филологического

факультета Приднестровского государственного ун-та им. Т. Г. Шевченко по

итогам по итогам научно-исследовательской работы 2017 г. (Тирасполь,

15 мая 2017). Тирасполь, 2017. C.224 – 229.

12. Шульга С. Я. Реализация контрастивных отношений в паремиях (на

материале английского и украинского языков). Особенности обучения

иностранному языку полиязыковой личности в условиях современной

компетентностной парадигмы: Материалы междунар. научно-практической

конференции (Тирасполь, 15 мая 2018). Тирасполь, 2018. C. 47 – 50.

13. Шульга С. Я. Вербалізація духовного етнокоду у паремійному фонді

української та англійської мов. Семантика мови і тексту: Матеріали ХІІІ

Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 28–29 вересня 2018).

Івано-Франківськ, 2018. С. 7.