Харківська районна державна адміністраціяВідділ освіти

Навчально-методичний центр психологічної служби

Дайджест для молодого практичного психолога. Рекомендації для організації роботи психологічної

служби у закладах освіти Харківського району.

Харків 2014

Випуск №3 вересень 2014р.

Збірник вміщує нормативно-правові та методичні матеріали для молодих практичних

психологів навчальних закладів

Головний редактор:Журавель В.С.– завідувач Навчально-методичного центру психологічної служби відділу освіти ХРДААвтор-упорядник:БєляєваК.Ю.–практичний психолог Безлюдівського юридичного ліцею ім.І.Я.Підкопая, спеціаліст вищої категорії, керівник «Школи молодого практичного психолога»

© Відділ освіти ХРДА

2

Дайджест для молодого практичного психолога.Рекомендації для організації роботи психологічної служби у закладах освіти Харківського району/В.С.Журавель, К.Ю. Бєляєва – Харків, 2014. – 246с.

У роботі подано нормативно-правові документи, необхідні для організації роботи психологічної служби та матеріали для своєчасного та правильного оформлення службової та обліково-статистичної документації. У додатках наведено накази Міністерства освіти і науки України, з якими має ознайомитись коожень фахівець та зразки для щоденного оформлення документації, подання аналітичної та статистичної звітності, складені відповідно до міністерських вимог. Дайджест буде цікавим не лише для молодих спеціалістів, а тих психологів, які мають потребу у підвищенні власного професійного рівня, а також рекомендований для ознайомлення адміністрації закладу освіти з метою розуміння сутності роботи психологічної служби, значущості постійної співпраці з практичним психологом.

3

ЗМІСТВСТУП..............................................................................................61.Нормативно-правове підґрунтя психологічної служби

навчального закладу................................................................................82. Психологічний кабінет як умова ефективної діяльності

психологічної служби ............................................................................103.Документація практичного психолога.......................................124. Напрями роботи практичного психолога та вимоги до

оформлення документації, що їх включає............................................145.Необхідність у забезпеченні навчально-методичними та

довідково-інформаційними матеріалами..............................................20ВИСНОВОК.....................................................................................21Література.........................................................................................22ДОДАТКИДодаток А.Нормативно-правові документи психологічної служби

навчального закладу................................................................................23Додаток Б.Посадова інструкція практичного психолога навчального

закладу......................................................................................................192Додаток В.Графік роботи практичного психолога.......................200Додаток Г.План роботи на рік........................................................201Додаток Д.План роботи на місяць.................................................205Додаток Ж.Журнал щоденного обліку роботи.............................207Додаток К. Журнал обліку консультацій практичного психолога .........................................................................................208Додаток Л.Журнал проведення корекційно-відновлювальної та

розвивальної роботи практичного психолога..........................................210Додаток М.Журнал психологічного аналізу уроків та спостережень

за учнями..................................................................................................211Додаток Н.Протоколи психодіагностичної роботи......................223Додаток П.Протоколи індивідуальних консультації...................224Додаток Р.Індивідуальні картки учнів..........................................225Додаток С.Індивідуальні картки психолого-педагогічного

діагностування.........................................................................................229

4

Додаток Т.Схема складання аналітичної довідки та звіту за результатами проведених досліджень...................................................230

Додаток У. Зразок до складання аналітичного звіту за півріччя та рік..............................................................................................................232

Додаток Ф.Вимоги до оформлення статистичного звіту ............240

5

ВСТУП

З кожним роком у сучасній школі відбувається наповнення навчально-виховного процесу новим змістом, що викликає необхідність не тільки підвищити теоретичні основи з питань формування особистості, розвитку колективу, закономірності функціонування пізнавальних процесів, але і виявити умови і специфіку цих процесів стосовно до особистості конкретної дитини. Допомогти вирішити ці задачі покликана шкільна психологічна служба, яка являє собою систему практичного використання психології для вирішення комплексних задач експертизи, консультації і діагностики. Створення і розвиток психологічної служби у закладах освіти, узагальнення досвіду в області організації і функціонування психологічної служби в системі освіти, наукове обґрунтування її практичної організації розкрито у працях К.А.Абульханової-Славської, М.Р.Бітянова, Л.Ф.Бурлачука, Ю.З.Гільбух, К.М.Гуревич, І.В.Дубровіної, Е.А.Клімова, К.К.Обозова, Р.В.Овчарової, В.Г.Панка та ін. Практичний психолог має організувати свою роботу так, щоб педагоги, адміністрація школи, батьки змогли отримати точне уявлення про потенційні можливості, про психологічні ресурси навчально-виховного процесу і вміти практично реалізувати фундаментальні знання, робочі поняття і методи психологічної науки для практичного педагогічного впливу на особистість і колектив. Ось чому психологічна служба освіти – один з важливих компонентів системи освіти, вона є «серцевиною» тієї напруженої роботи, яка здійснюється в умовах навчального закладу, пронизує усі ланки навчального процесу. Враховуєчи це, практичний психолог має постійно розвивати власні професійні можливості, підвищувати рівень своїх знань, розвивати практичні вміння. Поряд з цим основним із завдань психологічної служби було й залишається ефективне планування роботи практичним психологом, від чого залежить результативність роботи практичного психолога. Як свідчить практика

6

роботи з молодими фахівцями, серед основних проблем у організації їхньої роботи значне місце займають такі з них як: несвоєчасне та невідповідне до вимог Міністерства освіти і науки України ведення документів, неефективний розподіл робочого часу й неможливість презентувати на належному рівні результати своєї роботи. У запропонованому дайджесті наведено основну інформацію, яка допоможе фахівцям зорієнтуватися у вирішенні зазначених проблем.

7

1.Нормативно-правове підґрунтя психологічної служби навчального закладу

На сьогоднішній день практичний психолог у закладах освіти розглядається як фахівець із соціально-психологічної роботи з дітьми і батьками, підлітками, молодіжними групами та об’єднаннями, з дорослим населенням в умовах освітніх і спеціалізованих установ, за місцем проживання. Практичний психолог закладів освіти забезпечує цілеспрямовану психологічну допомогу і підтримку процесу ефективного психофізіологічного розвитку різноманітних категорій дітей і молоді, сприяє їхньому становленню в умовах життєдіяльності, надає психологічну допомогу сім’ї, різним виховним закладам, допомагає підліткам у період їхнього соціального і професійного становлення [2].

У Положенні про психологічну службу системи освіти України вказано, що психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я людини і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Цей факт вимагає від сучасної психологічної служби системної та ефективної роботи у всіх видах надання психологічної допомоги. Поряд з цим фахівець має дотримуватись основних нормативно-правових документів, які є підгруням для організації роботи психологічної служби. Молодому фахівцю слід розпочинати свою діяльність з аналізу Положення про психологічну службу, де чітко роз’яснюється призначення психологічної служби у навальному закладі, місце та роль практичного психолога в навчально-виховному процесі. Не менш важливим етапом є складання посадової інструкції практичного психолога відповідно до

8

нормативних вимог та навантаження психолога. Для ефективного розподілу часу фахівець має охнаймитись з нормативами розподілу часу на основні напрями роботи практичного психолога й ознайомити з ними адміністрацію для уникнення заптаннь щодо планування роботи практичним психологом та використання ним методичного дня. Для врахування основних завдань психологічної служби навчального закладу практичному психологу необхідно проаналізувати нормативні документи психологічної служби, а саме: накази МОНУ про організацію діяльності психологічної служби на навчальний рік, про пріоритети діяльності, Концепцію розвитку психологічної служби (обласну та районну), проекти, постанови, рішення, що стосуються діяльності психологічної служби. Усі зазначені документи мають знаходитись у відповідному порядку у спеціально відведеній для цього папці з номенклатурним номером та переліком усіх документів, які знаходяться у додатку А.

9

2.Психологічний кабінет як умова ефективної діяльності психологічної служби

Забезпечення практичного психолога відповідним робочим місцем є необхідною умовою для організації діяльності психологічної служби навчального закладу. Це завдання має стати основним для адміністрації навчального закладу, яка має намір постійно бачити результативність від роботи психолога. Ознайомлення адміністрації з положенням про психологічний кабінет має стати основим елементом співпраці з адміністрацією. Дійсно, дотримання усіх вимог Положення потребує великих матеріальних затрат, але слід домовитись з адміністрацією про основні потреби для діяльності кабінету, довести недостатність виділення лише стола й стільця для психолога. Важливо заохочувати адміністрацію до заходів, які планується провести протягом навчального року, говорити про наявні проблеми їх організації за відсутності окремого кабінету. За рекомендаціями провідних фахівців бажано, щоб розмір кімнати був невеликим, необхідна наявність вікна. Кольорове рішення має бути м’яким, в блакитних, зелених, кремових тонах. Якщо шпалери мають малюнок, він має бути дрібним і непомітним. Не варто захоплюватися «дитячою» тематикою (шпалери в стилі ігрової кімнати, з собачками, клоунами і т. д.) , так як кабінет психолога є ще й консультативним. Вікно повинне бути завішене гардинами. По можливості кабінет повинен розташовуватися на віддалі від медичного та адміністративного та іншого кабінетів, від музичного та фізкультурного залів. Близькість до перших двох кабінетів може перешкоджати приходу або виникнення боязні, скутості (страх медичних процедур, відчуття контролю). Близькість же до спортивного або музичного залу підвищує рівень шуму в кабінеті , що може негативно позначатися на стійкості уваги клієнта. Підбір обладнання та

10

меблів повинен здійснюватися відповідно до напрямів роботи психолога. 1.Консультативний простір оснащується журнальним столиком і двома кріслами. 2.Ігровий простір включає стелажі і полиці з іграшками, невеликий килим, невеликий стіл і 2-3 дитячих стільчика. 3.Організаційно - плануючий простір кабінету оснащується письмовим столом, стелажем або шафою для книг і картотек . У наявності мають бути картотеки:

- психологічної літератури ;- ігор і вправ для розвитку та корекції пізнавальної сфери;- стимульного матеріалу до діагностичних методиками у роботі з дітьми ;- стимульного матеріалу до діагностичних методиками у роботі з батьками і педагогами;- бланки і анкети тестів.

Наявність таких картотек систематизує роботу психолога, допомагає економити час. В наявності має бути магнітофон з функцією запису і підбір аудіоаписів із різною музикою (релаксаційна , активна , шум лісу і моря , дитячі пісеньки і т. д.).Для детального ознайомлення з вимогами до оформлення кабінету та наповнення його документами слід ознайомитись з «Положенням про психологічний кабінет» (додаток А)

11

3.Документація практичного психологаУ практичних психологів системи освіти, особливо у молодих

фахівців часто виникають труднощі у складанні і веденні документації.Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від

27. 08. 2000 року № 1/9 – 353 «Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» документація передбачає складання річного та щомісячного планів, графіка роботи практичного психолога, ведення журналу обліку роботи. Кожен працівник повинен вести індивідуальні картки психолого – педагогічного діагностування дітей та багато іншого.

Матеріали та документація психологічного кабінету поділяються за наступними категоріями:

1) нормативно – правова;2) навчально – методична;3) довідково – інформаційна;4) обліково – статистична;5) для службового користування.До нормативно – правових документів належать Закони України,

Постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, накази, розпорядження, положення Міністерства освіти і науки України, наказів управління освіти, молоді та спорту, наказів по школі та інші нормативні документи та законодавчі акти де передбачена діяльність практичного психолога, посадова інструкція.

До навчально – методичних матеріалів належать підручники, навчально – методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, фахові, періодичні видання тощо.

До довідково – інформаційних матеріалів належать матеріали науково – практичних конференцій, семінарів, нарад, тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах.

12

До обліково – статистичних документів належать облік товарно – матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани роботи практичного психолога на рік (місяць) звіти про проведену роботу (Додатки Г, У,Ф).

До матеріалів для службового користування належать індивідуальні картки психолого – педагогічного діагностування (додаток С), журнал обліку роботи (додаток Ж), матеріали психолого – педагогічних консиліумів, тестові методики, психодіагностичні та корекційно – розвивальні програми.

Крім того, в психологічному кабінеті мають бути списки телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих служб, центрів, консультацій медико – психологічного профілю, міського методичного кабінету, обласного центру практичної психології і соціальної роботи тощо.

13

4.Напрями роботи практичного психолога та вимоги до оформлення документації, що їх включає

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 № 1/9–352 практичний психолог у закладі освіти здійснює професійну діяльність за такими напрямами:-психодіагностична робота;-консультаційна робота;-корекційно-відновлювальна та розвивальна робота;-психологічна просвіта;-організаційно-методична робота;-зв'язки з громадськістю.Кожен із зазначених напрямів роботи має бути відображеним у річному плані роботи практичного психолога на рік та місяць. Слід ознайомитись з основними вимогами до складання річного плану роботи практичного психолога (додаток Г). Поряд з цим важливо, щоб була врахована робота з усіма учасниками навчально-виховного процесу (учнями, батьками, педагогами). Здійснюючи психодіагностичний напрям роботи практичний психолог має враховувати індивідуально-психологічні та вікові відмінності, застосовувати лише ті методики, які рекомендовані та зазначени у наказах МОНУ, що стосуються діяльності психологічної служби. Якщо застосування будь-якої методики викликає сумніви, краще отримати консультацію в Навачально-методичному центрі психологічної служби. Важливим результатом здійснення психодіагностичної роботи є оформлення протоколу обстеження (незалежно від форми його проведення – індивідуальної чи групової) – додаток Н. Кожен протокол має містити адресні рекомендації для кожного з учасників навчально-

14

виховного процесу. Після проведення комплексу діагностичних методик практичний психолог повинен скласти аналітичну довідку про результати длсілдження, а після неї - звіт про проведену роботу за основними напрямами (додаток Т): адптацію учнів-першокласників, учнями 5-х класів, дітьми з особливими освітніми потребами, з питань організації психологічного супроводження профілактики суїцидальної поведінки, про роботу з дітьми-переселенцями й новоприбулими учнями. Слід зазначити, що аналітична довідка містить інформацію здебільшого про діагностичний напрям роботи з рекомендаціями щодо посилення корекційної, консультаційної. просвітницької роботи, а звіт містить вже проведену роботу за усіма напрямами з показниками повторного діагностування, моніторингами досліджень. Складання звіту полегшує процес представлення результатів роботи практичного психолога за навчальний рік, основна інформація звіту має бути доведена до відома адміністрації з показниками ефективності впливу практичного психолога на вирішення зазначеної проблеми.Консультативний напрям роботи має віддзеркалюватись у журналі обліку консультацій (додаток К) та протоколах індивідувальних консультацій (додаток П). Заповнення журналу та протоколів надає можливість практичному психологу відстежити динаміку заявленої проблеми й бачити прогноз своєї роботи у відтворених висновках й рекомендаціях. Результати проведення консультаційної роботи можуть надаватись у загальній формі, протоколи мають зберігатися у сейфі й мають пред’являтися лише спеціально уповноваженим особам під час перевірки документації. Важливим є також проведення групових консультувань з учнями, педагогами, батьками. Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота має відбуватись після діагностичної роботи, коли вже виявлено проблему й сформовано методи її вирішення за допомогою форм корекційної роботи та її

15

методів, які застосовуються психологом з дотриманням вимог до проведення корекційної роботи, для чого фахівець повинен мати затверджену директором навчального закладу та погоджену завідувачем Навчально-методичного центру психологічної служби, програми. Якщо психолог розробив власну програму він має затвердити її у Центрі практичної психології та соціальної роботи Харківської академії

неперервної освіти. Основні вимоги до складання психокорекційних програм. Ефективність корекційного процесу в значній мірі залежить від вміння психолога складати корекційну програму. При цьому необхідно враховувати наступні методичні вимоги:1.Чітко сформувати основну мету корекційної роботи;2.Визначити завдання, які повинні конкретизувати мету;3.Визначити зміст корекційних занять з урахуванням структури дефекту та індивідуально-психологічних особливостей дитини, розвитку провідного виду діяльності;4.Визначити форму роботи з дитиною (групова, сімейна, індивідуальна);5.Відібрати відповідні методи і техніки з врахуванням вікових, інтелектуальних і фізичних можливостей дитини;6.Запланувати форму участі батьків та інших осіб (однокласників, учителів, однодумців) в корекційному процесі;7.Розробити методи аналізу оцінки динаміки корекційного процесу;8.Підготувати приміщення, необхідне обладнання і матеріали. Цілеспрямований корекційний вплив на дитину і підлітка з проблемами в розвитку здійснюється через корекційний комплекс, який складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: • Діагностичний; • Корекційний; • Оцінки;

16

• ПрогностичнийУ діагностичний блок входять діагностика психічного розвитку дитини і діагностика соціального середовища: діагностика психічного розвитку дитини включає в себе:-всестороннє психологічне вивчення особистості дитини, системи її взаємостосунків;-аналіз мотиваційної сфери дитини;-визначення рівня розвитку сенсорно-перцептивних та інтелектуальних процесів і функцій;-діагностику соціального середовища дитини (аналіз несприятливих факторів соціального середовища, які травмують дитину, порушують її психічний розвиток, формування характеру особистості і соціальну адаптацію). Корекційний блок включає наступні завдання:-допомогу дитині чи підлітку у вирішенні психотравмуючих ситуацій;-формування продуктивних видів взаємовідносин дитини з оточуючими (в сім’ї, класі);-підвищення соціального статусу дитини в колективі;-розвиток в дитини чи підлітка компетентності у питаннях нормативної поведінки;-формування і стимул сенсорно-перцептивних, мнемічних і інтелектуальних процесів у дітей;-розвиток і вдосконалення комунікативних функцій, емоційно-вольової регуляції поведінки;-формування адекватних батьківських установок на соціально-психологічні проблеми дитини, шляхом активного залучення батьків в психокорекційний процес, корекція неадекватних методів виховання дитини;

17

-створення в дитячому колективі, де навчається дитина, атмосфери прийняття, доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння.Блок оцінки спрямований на аналіз змін пізнавальних процесів, психічних станів, особистісних реакцій в дитини в результаті корекційних впливів. Критерії оцінки ефективності психологічної корекції вимагають обліку структури дефекту, механізмів його проявів, аналізу цілей корекції і використовуваних методів психологічноговпливу. Результати корекційної роботи можуть проявлятися в дитини в процесі роботи з нею, до моменту завершення психокорекційного процесу і протягом тривалого часу після закінчення занять.При оцінці поведінкових та емоційних реакцій дитини краще поєднувати метод спостереження з проективними методами дослідження особистості (кольорово-асоціативні тести, методика незакінчених речень, малюнкові тести). При оцінці ефективності корекції пізнавальних процесів в дітей можна використовувати функціональні проби, результати педагогічних спостережень.Прогностичний блок психокорекції спрямований на проектування психофізіологічних функцій дитини чи підлітка. Важливим напрямом роботи практичного психолога та соціального педагога є просвіта педагогів, батьків – виступи на педрадах, батьківських зборах, «круглих столах», психолого-педагогічних консиліумах з проблем навчання та виховання дітей. Зміст просвітницької роботи великою мірою визначається віком дітей. Адже для кожного віку мають місце свої характерні особливості та проблеми психічного розвитку, які вимагають уваги психолога з метою попередження їх загострення. Результати проведення просвітницької роботи мають відображатись у звітах про проведену роботу відповідно до напрямів впливу психолога.

18

Організаційно-методична робота посідає значне місце у діяльності служби. Вона влючає в себе всю результативність праці психолога має відбуватись чітко до визначених вимог. Окрім цього, цей напрям включає обробку результатів діагностичних досліджень, складання звітів, корекційних програм, рекомендацій, протоколів, аналізу роботи, статистичної звітності, оформлення індивідуальних карток на учнів, складання плану роботи на рік, місяць, підготовка до виступів на батьківських зборах, педагогічних нарадах, засіданнях методичних об’єднань, проведення тренінгових занять. Поряд з цим сюди входить й самоосвіта психолога, підвищення його професійної компетентності. Важливо, щоб адміністрація навчального закладу й сам практичний психолог вміло користувались відведеними годинами на виконання цього напряму роботу й не ставили його на останнє місце.

19

5.Необхідність у забезпеченні навчально-методичними та довідково-інформаційними матеріалами

Важливим елементом роботи практичного психолога є висвітлення ним основних результатів своєї роботи, але поряд з цим учасники навчально-виховного процесу мають знати про те, що в закладі працює психологічна служба. Для цього на першому поверсі має бути відведено спеціальне місце для інформаційного куточка психологічної служби, в якому фахівцеь має можливість поновлювати інформацію. Важливе місце в куточку має займати графік роботи спеціаліста, списки телефонів (адреси) державних установ, спеціалізованих служб, які надають психологічну допомогу населенню. Інформація в Інформаційних куточках повинна мати чітке адресне (для учнів, для батьків) та функціональне (інформативно-просвітницька, профілактична, розвивальна тощо) призначення. Тут мають знаходитись різноманітні інформаційні матеріали, оголошення, буклети, соціальна реклама, наочність, рекомендації для батьків, учнів, педагогів тощо. Щодо останнього, то бажано мати 3 стенди, які б відображали роботу психолога з учнями, батьками, педагогами.

Окрім зазначеного, у кабінеті важливо мати інформаційні матеріали за просвітницьким напрямом роботи з кожним з учасників навчального прцесу, а саме: за тематикою окремо для батьків, учнів, педагогічнийх працівників.Необхідним елементом здійснення практичним психологом усіх зазначених напрямів робот є наявність методичної літератури, що має бути занесена до картотеки й мати відповідний номер, що полегшує пошук необхідних матеріалів для підготовки до проведення заходів. Поступова наповнюваність кабінету навчально-методичними матеріалами, методиками, програмами, забезпечить швидке й ефективне супроводження психологом усіх учаснікв навчально-виховного процесу, підвищить його компетентність.

20

ВИСНОВОК

На нинішньому етапі розвитку психологічної служби системи освіти України зміст роботи практичного психолога має бути чітким й послідовним, охоплювати усі лаки педагогічного процесу. Цей факт строює можливість для самореалізаії практичного психолога, стровення ним творчого середовища для вдосконалення власної теоретичної та практичної бази. Вміле використання психологом нормативного підґрунтя, своєчасність у оформленні документів, відтворення системи співпраці в його роботі забезпечить умови для підвищення ролі психологічної служби у навчальному закладі, сформує чітке уявлення про власну діяльність, допоможе в уникненні перевантаження зайвими видами роботи, що не входять до кола компетенції фахівця. Мобільність професіонала, його вміння поставити конктретні завдання перед адміністрацією, доступність для взаємодії з педагогічними працівниками та батками, вміння діяти чітко за посадовою інструкцією та складеним планом роботи сприятимуть орієнтації зусиль на досягнення ефективності роботи психолога.

21

Література1.Аспекти аналітичної діяльності як складова професійного

становлення працівника соціально-психологічної служби системи освіти: Методичні рекомендації. – Харків: ХОНМІБО,2006.

2.Кайріс О.Д. Сучасний стан і тенденції розвитку психологічної служби ВНЗ в Україні і за кордоном / О.Д. Кайріс // Вісник психології і соціальної педагогіки [Електронний ресурс]: Збірник наук. праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського ун-тету імені Бориса Грінченка; Московський гуманітарний педагогічний ін-тут. – Випуск 2. – К., М., 2010. – http://www.psyh.kiev.ua.

3.Марінушкіна О.Є. Настільна книга практичного психолога. / О.Є. Марінушкіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 288 с.

4.Панок В. Г. Психологічна служба: [навчально-методичний посібник для студентів і викладачів / Панок В.Г. – Кам’янець-Подільський: ТОВ Друкарня Рута, 2012. – 488 с.

22

ДОДАТОК АНормативно-правові документи психологічної служби

навчального закладуПерелік:•Конституція України •Закон України "Про освіту";•Закон України "Про дошкільну освіту"; •Закон України "Про загальну середню освіту";•Декларація прав людини; •Конвенція про права дитини;•Етичний кодекс психолога; •Наказ МОН України від 06.08.2013 № 1106 «Про затвердження

Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року»;

•Наказ МОНУ № 616 від 02.07.2009 "Про затвердження Положення про психологічну службу";

•Наказ №385 від 14.08.2000 "Про затвердження типового положення про центр практичної психології і соціальної роботи";

•Наказ №330 від 20.04.2001 "Про затвердження положення про експертизу психологічного та соціологічного інструментарію";

•Наказ №691 ід 19.10.2001 "Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших закладів";

•Лист МОНУ №1/9-352 від 27.08.2000 щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України;

•Лист МОНУ №109 від 27.11.2000 "Про тривалість робочого тиждня практичного психолога (соціального педагога);

•Лист МОНУ №/9-19 від 13.01.2011 "Про збереження посад працівників психологічної служби";

23

•Лист МОНУ № 1/9-530 від 05.08.2010 "Про сприння у розвитку психологічної служби системи освіти";

•Лист МОНУ №1/9-616 "Про розрахунок кількості ставок практичних психологів та соціальних педагогів";

•Лист МОНУ Щодо організації та проведення "години психолога" у загальноосвітніх навчльних закладах;

•Лист МОНУ № 1/9-683 від 26.09.2012 Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів;

•Лист МОНУ від 06.06.13 № 1/9-413 ''Про впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби системи освіти'';

•Концепція національно-патріотичного виховання (затверджена спільним наказом МУССМС, МОН, МОУ, МКТУ від 27.10.2009 №3754/981/538/49);

•Методичні рекомендації «Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та пост-конфліктний період» (УНМПЦ ПП НАПН України, протокол №3 від 29.04.2014);

•Комплекс навчальних програм сімейного виховання «Сімейні цінності» для 8–9 класів, навчально-методичний посібник до навчальної програми «Сімейні цінності» (лист МОНМС України №14.1/12-Г-156 від 03. 07. 2012 р.);

•ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392);

•ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової загальної освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462);

•Лист МОНУ від 25.07.2014 № 1/9-374 “Стан та особливості діяльності психологічної служби у 2014-2015 н.р.”;

24

•Лист МОНУ від 22.04.14 № 1/9-222 «Щодо здійснення обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту»;

•Лист МОНУ від 28.03.2014 № 1/9-179 «Щодо профілактики суїцидальних тенденцій серед учнів».

 

25

Кожен з документів має знаходитись у папці «Нормативно-павова документація». Надаємо електронні адреси нормативних документів, що мають багато розділів та самі накази з вказаного переліку.

-Конституція України (http://kodeksy.com.ua/konstitutsiya_ukraini/download.htm); -Закон України "Про освіту" 2014 року (http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/110-zakon-ukrayiny-pro-osvitu);-Закон України "Про дошкільну освіту"; (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2628-14/page);-Закон України "Про загальну середню освіту" (http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/normativno-pravova-baza);- Декларація прав людини (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015);-Конвенція про права дитини (http://www.unicef.org/ukraine/convention_small_final.pdf);Етичний кодекс психолога (текст подається):

Етичний кодекс психологаНа І Установчому з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м. Києві прийнято Етичний кодекс психолога. Цей нормативний акт є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України, здійснюваної залежно від спеціалізації та сфери інтересів.Кодекс являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися у психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність. Об’єктом досліджень і впливу психологів є внутрішній світ особистості, тому їхні контакти з іншими людьми мають бути теплими, доброзичливими, цілющими.

26

Етичний кодекс сприяє успішному здійсненню психологами своєї професійної діяльності. Зокрема, шкільним психологам допомагає в підвищенні ефективності навчання й виховання учнів.Заснована Товариством психологів України Комісія з етики проводить роботу, спрямовану на правильне тлумачення психологами Етичного кодексу, здійснює контроль за його додержанням, забезпечує формування у психологів сприйняття цього Кодексу як зобов’язання перед громадськістю, як одного з важливих актів чинного законодавства.І. Відповідальність1.1. Психологи несуть особисту відповідальність за свою роботу.1.2. Психологи зобов’язані всіляко запобігати і не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності.1.3. Психологи мають утримуватися від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканності особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини.1.4. На психологів покладається відповідальність за надійність використовуваних методів та програмного забезпечення, валідність обробки даних досліджень, зокрема тих, які проводять з використанням комп’ютерних технологій.1.5. Психологи застосовують лише ті знання, якими вони володіють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.ІІ. Компетентність2.1. Психологи постійно збагачують свої знання про нові наукові досягнення в галузі їхньої діяльності, беруться за розв’язання тільки тих завдань, які належать до сфери їхньої компетенції. У разі непосильності завдання психологи передають його іншому досвідченому фахівцеві або

27

допомагають людині, яка звернулася за підтримкою, налагодити контакт із професіоналами, що можуть надати адекватну допомогу.2.2. Психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України. У тому разі, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або про свій недостатній рівень володіння ними.2.3. Психолог публікує під своїм ім’ям лише ту працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотній внесок; недопустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду.2.4. Психолог прагне адекватних знань про свої індивідуальні якості та особливості й визначення меж власних професійних можливостей. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впливають на якість виконання обов’язків) можуть бути показником професійної непридатності психолога, який має якомога швидше їх скоригувати й розв’язати.ІІІ. Захист інтересів клієнта3.1. Психологи суворо додержуються принципу добровільної участі клієнта в обстеженнях. Під час роботи з дітьми, пацієнтами з тяжкими психічними розладами (тобто в особливих випадках) допускаються відхилення від принципу добровільності, але в межах законодавчих норм; обов’язком психолога є намагання налагодити з клієнтом співпрацю. Психологи утримуються від непотрібного лікування клієнта.

28

3.2. Психологи, вступаючи в контакт з особами, для яких він є обов’язково-примусовим (наприклад, у разі проведення психологічної експертизи), не мають права змушувати клієнта надавати будь-яку інформацію без його волі, не можуть вживати примусових заходів для отримання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме безпеці оточення або самого клієнта.3.3. Психологи не беруть участь в діях, спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не повинні вимагати відмовитися від них.3.4. Психологи беруть на себе професійну відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лікування. Вони домовляються про терміни завершення своєї діяльності або доцільність направлення клієнта до іншого компетентного спеціаліста. Відповідальність із психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спеціаліст узяв відповідальність за клієнта на себе.3.5. Психологи не мають матеріальних або особистих привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення й залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тому разі, коли послуги є платними, про фінансові умови домовляються заздалегідь; не встановлюється додаткова оплата за консультації і не береться плата з тих, кого психолог навчає або збирається екзаменувати. Якщо клієнт може отримати психологічну допомогу безкоштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог інформує про це клієнта.3.6. Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не має бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за нього.

29

3.7. Психолог має право вирішувати, на якому етапі консультування або лікування можна дати об’єктивний професійний висновок, а в разі, якщо він не може діяти в інтересах клієнта, роз’яснює йому і батькам (опікунам) реальний стан справ.3.8. Висновок за результатами проведеного обстеження чи лікування робить сам психолог, він не може перекладати це на інших. Психолог має чітко й однозначно формулювати висновок – так, щоб його можна було правильно зрозуміти і використати отримані дані на користь клієнта.3.9. Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, у якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня інформація для розв’язання поставленого завдання, результати якої є надійними, слід також указувати межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів – постійний чи тимчасовий.3.10. Психолог у доступній формі повідомляє обстежуваного про поставлений діагноз, методи та засоби допомоги. При цьому він зобов’язаний обачливо і обережно висловлюватися щодо виявлених паталогій у психічному стані клієнта. Психолог обов’язково попереджає про те, хто і для чого може використати ці дані; він не може приховувати від людини, які офіційні рішення можуть бути винесені на підставі висновку. Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному і неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов’язок незалежно від посадової субординації.ІV. Конфіденційність4.1. Психолог зобов’язаний додержуватися конфіденційності у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є

30

небезпечними для клієнта та інших людей. І психолог зобов’язаний поінформувати тих, хто може надати кваліфікаційну допомогу. Конфіденційності можна не додержуватися, якщо клієнт просить або погоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі.4.2. Психолог не збирає додаткових відомостей про обстежуваного без його згоди і задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання. Запис на магнітну стрічку і відеоплівку, фотографування й занесення інформації про клієнта до комп’ютерних банків даних здійснюється лише за згодою клієнта.4.3. Психолог зобов’язаний зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної і корекційної роботи, додержуватись анонімності клієнта (наприклад, під час навчання, у публікаціях). Для демонстрації та прослуховування будь-яких матеріалів потрібний письмовий дозвіл людини, за чиєю згодою вони були записані; на вимогу клієнта матеріали негайно знищують.4.4. Документація роботи психологів має вміщувати лише професійно необхідні матеріали. До цих матеріалів, пов’язаних із конфіденційним змістом діяльності психологів, не повинні мати доступ сторонні особи. У тих випадках, коли психологи звертаються по допомогу до інших фахівців, потрібно спеціально ознайомити їх з питанням, що стосуються умов і терміну зберігання таких матеріалів, а також обмежень у використанні інформації про клієнта, і попередити про міру відповідальності за недотримання конфіденційності.4.5. Якщо психолог не в змозі надалі виконувати свої функції, він з’ясовує, чи потрібно зберігати матеріали ( а також інформацію, занесену до комп’ютера). У разі потреби психолог повинен передати виконання покладених на нього функцій іншому фахівцеві.

31

4.6. Психолог інформує клієнтів про правила дотримання конфіденційності. Смерть або зникнення обстежуваного не звільняє психолога від необхідності зберігати професійну таємницю.4.7. Психолог не передає методичних матеріалів особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не розкриває суті й призначення конкретної методики ( за винятком роз’яснень, доступних правоохоронним і судовим органам),V. Етичні правила психологічних досліджень5.1.Планування психологічних досліджень передбачає дотримання таких умов: визначення об’єкта дослідження; чітке й однозначне формулювання його мети й завдань; встановлення контингенту обстежуваних; прогнозування можливостей використання отриманих результатів (наприклад, оцінювання перспективи професійної успішності, формування спільного колективу, психологічного втручання тощо). Психолог самостійно вибирає методи роботи, керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової обґрунтованості.5.2. Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам у діяльності непрофесіоналів, які допомагають у роботі, але не ознайомлені з вимогами, що стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Психолог несе відповідальність за правильне й доступне роз’яснення непрофесіоналам суті застосовуваних методів, а також за можливі антигуманні наслідки. Щодо психолога використовують принцип, аналогічний принципу презумпції невинності у судочинстві. Вина психолога в порушенні Етичного кодексу має бути доведена Комісією з етики Товариства психологів України.

32

5.3. Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті. Коли очікується, що дослідження або лікування може викликати у клієнта психогенну реакцію, психолог повинен отримати дозвіл на проведення роботи з ним Комісії з етики. Якщо умови експерименту потребують необізнаності досліджуваних з його суттю і результатами, психолог має пересвідчитися в тому, що це не завдасть шкоди жодному з учасників досліду. Така інформація може бути розкрита після завершення експериментальної програми.5.4. Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитися від участі в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду взяти участь у експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, які наполягають на обстеженні).VI. Кваліфікована пропаганда психології6.1. Психологи інформують науковців, учителів, лікарів, широку громадськість про свою галузь діяльності на основі об’єктивних, точних даних так, щоб не дискредитувати професію психолога та психологію як науково-практичний комплекс.6.2. Психолог не виступає з публічними заявами для реклами або самореклами. Уміщуючи в засобах масової інформації оголошення про надання психологічних послуг населенню, повідомляє лише своє ім’я, адресу, номер телефону, професійну кваліфікацію, науковий ступінь, галузь психології, години прийому. У рекламному проспекті не може йтися про суму гонорару, гарантії, не перелічуються здобутки та успішні випадки лікування, консультування, експертизи. Оголошення мають містити інформацію про мету курсів, а не обіцянки стосовно досягнення специфічних результатів. Психолог має брати професійну участь у навчальних і програмах для населення, однак він має право

33

робити це лише за умови, якщо вони не використовують сумнівних методів і неефективних процедур.6.3. Поради психолога в засобах масової інформації мають подаватися в узагальненій формі, без посилань на конкретні факти й ситуації, щоб не припустити розголошення конфіденційної інформації. Усні виступи, друковані матеріали, аудіовізуальна та інші публікації, у яких з ілюстративною метою наводять клінічні випадки, повинні виключати ідентифікування особи, групи чи організації. Методики публікують лише у формі, яка дає змогу зберегти їхню валідність і надійність.VII. Професійна кооперація7.1. Психолог, ведучи професійну дискусію, не повинен дискредитувати колег або представників інших професій, які використовують ті самі або інші наукові методи, він має виявляти повагу до наукових шкіл і напрямків. Психолог цінує професійну компетентність, високу культуру та ерудицію, відповідальне ставлення до справи колег та представників інших професій. Якщо ж психолог виявить ненауковість чи неетичність у професійній діяльності колеги, він повинен сприяти виправленню ситуації. У разі неуспіху цих зусиль психолог може виступити з об’єктивною, аргументованою критикою роботи колеги у психологічному співтоваристві. У тому разі, коли критика на адресу члена Товариства виявляється суб’єктивною, упередженою, він має право звернутися до Комісії з етики, висновок якої може використати для спростування несправедливих оцінок чи критики.7.2. Психолог не може застосовувати маніпулятивних методів для здобуття прихильності і привернення на свій бік клієнтури, не повинен намагатися стати монополістом у своїй галузі. Він зобов’язаний інформувати про досягнуті результати в теоретичній і практичній психології психологічну громадськість, ділитися набутим під час своєї професійної діяльності досвідом.

34

7.3. Розв’язуючи конкретні завдання обстеження, консультування й лікування людей, психолог вирішує, чи може він використати знання, технічні й адміністративні можливості інших фахівців на благо клієнта та за згодою клієнта вступити в контакт з ними, зокрема особами, які лікують або лікували його раніше. Психолог бере відповідальність за клієнта, лише переконавшись, що той не має клієнтурних стосунків з іншими психологами.7.4. Психолог забезпечує персонал адекватною інформацією про клієнтів, які користуються його послугами, передає в розпорядження колег тільки надійні й валідизовані психологічні методи, технічний інструментарій і відкриття. Усі професійні взаємини формуються на основі Закону про авторські права.7.5. У розв’язанні спірних питань психолог керується положенням Етичного кодексу. Арбітром може бути Комісія з етики Товариства психологів України.7.6. За порушення чинного законодавства Статуту Товариства психологів та Етичного кодексу Комісія з етики може накласти на психолога такі стягнення:

• попередження;• догана;• виключення з членів Товариства.

У разі виявлення порушень психологами, які не є членами Товариства, Комісія з етики звертається до інших громадських організацій чи державних установ з тим, щоб вони вжили необхідних заходів щодо винного.7.7. Рішення Комісії з етики може бути скасоване Президією або З’їздом Товариства психологів.- Наказ МОН України від 06.08.2013 № 1106 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку

35

психологічної служби на період до 2017 року» (www.mon.gov.ua/img/.../nmon_1106_06082013.doc);- Наказ МОНУ № 616 від 02.07.2009 "Про затвердження Положення про психологічну службу" (тест подається)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 127 від 03.05.99 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 30 грудня 1999 р. за N 922/4215

Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України

{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 N 616 ( z0687-09 ) від 02.07.2009 }

На виконання статей 21, 22 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ), з метою організації діяльності психологічної служби та соціально-педагогічного патронажу у системі освіти Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про психологічну службу системи освіти України (додається).

36

2. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - забезпечувати управління діяльністю обласних, районних (міських) центрів практичної психології і соціальної роботи (постійно). 3. Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи (Цушко І.І.) - здійснювати науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби системи освіти, забезпечувати дотримання державних вимог до змісту її діяльності, форм і методів роботи практичних психологів і соціальних педагогів (постійно). 4. Вважати Положення про психологічну службу в системі освіти України, затверджене наказом Міністерства освіти України від 01.07.93 N 230 ( z0101-93 ) і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.07.93 за N 101, таким, що втратило чинність. 5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на Першого заступника міністра Андрущенка В.П.

Міністр В.О.Зайчук

37

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти

України 03.05.1999 N 127 (у редакції наказу

Міністерства освіти і науки України

від 02.07.2009 N 616 ( z0687-09 )

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 1999 р. за N 922/4215

ПОЛОЖЕННЯ про психологічну службу системи освіти України

I.Загальні положення

1.1. Психологічна служба в системі освіти - це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби. Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров'я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників. Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.

38

1.2. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку вихованців, учнів і студентів, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.

1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законами України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ), "Про вищу освіту" ( 2984-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

1.4. Діяльність психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів (центрів). За своїм статусом працівники психологічної служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.

1.5. Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров'я, праці та соціального захисту населення, сім'ї, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями.

1.6. Це Положення визначає основні завдання, зміст діяльності, структуру, управління і фінансування психологічної служби системи освіти України в цілому.

1.7. Посади практичних психологів і соціальних педагогів уводяться в штатні розписи навчальних закладів і установ освіти за умови наявності спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат відповідно до нормативів чисельності практичних психологів і соціальних педагогів, згідно з

39

додатком.

II.Основні завдання психологічної служби

2.1. Основні завдання психологічної служби системи освіти України полягають у: сприянні повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку; забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення; профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів, студентів.

2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є: діагностика - психологічне обстеження вихованців, учнів, студентів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання; корекція - здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи; реабілітація - надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, учням, студентам, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності; профілактика - своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі; прогностика - розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів і складання

40

на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.

2.3. Психологічна служба системи освіти України функціонує на трьох рівнях: науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості вихованця, учня, студента з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань; прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне забезпечення процесу навчання і виховання, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців; практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу практичних психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.

2.4. Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями: консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку вихованців, учнів, студентів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності; просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім'ї; превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування у вихованців, учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.

III. Структура та управління психологічною службою

3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається з таких основних ланок: Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи;

41

Навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби; підрозділів психологічної служби у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації; практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів усіх типів. 3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою системи освіти здійснює Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, який діє на підставі статуту.

3.3. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади, підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть створюватися як структурні підрозділи закладів післядипломної педагогічної освіти або при Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управліннях освіти і науки обласних та Севастопольської міських державних адміністрацій, або як юридичні особи. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються, реорганізуються або ліквідуються за погодженням з Українським науково-методичним центром

42

практичної психології і соціальної роботи.

3.4. Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами

виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть функціонувати як структурні підрозділи районних (міських) методичних кабінетів (центрів) або як юридичні особи. За неможливості створення районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти до штатного розпису районного (міського) методичного кабінету (центру) вводиться посада методиста з психологічної служби. Районний (міський) навчально-методичний кабінет (центр) психологічної служби системи освіти підпорядковується засновнику з усіх питань діяльності, а в частині науково-методичного забезпечення діяльності психологічної служби - навчально-методичному кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським навчально-методичним кабінетам (центрам) психологічної служби системи освіти.

3.5. Атестація працівників психологічної служби - практичних психологів, соціальних педагогів, методистів з психологічної служби, директорів (завідувачів) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства.

3.6. Структура та штатний розпис навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти визначаються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до встановлених

43

нормативів.

3.7. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти здійснюють свою діяльність відповідно до статуту (якщо вони є юридичними особами) або положення (якщо вони є структурними підрозділами).

3.8. Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюються засновником за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи. Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти, методиста з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету здійснюються засновником за погодженням з навчально-методичним кабінетом (центром) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київським, Севастопольським міським навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти. Призначення на посаду та звільнення з посади практичного психолога і соціального педагога закладу освіти здійснюються за погодженням з районним (міським) навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти або з методистом з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету.

3.9. Структура та штатний розпис психологічної служби вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації визначаються вищим навчальним закладом та фінансуються за рахунок власних коштів цього навчального закладу. Психологічна служба вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації підпорядковується керівнику або одному з його

44

заступників, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.

IV. Зміст діяльності психологічної служби

4.1. Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи є головною організацією психологічної служби системи освіти України, який здійснює організаційні, координаційні та науково-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки. До повноважень Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи належать: науково-методичне забезпечення психологічної служби системи освіти України; здійснення психометричного нагляду, забезпечення діяльності психометричної комісії, організація соціально-психологічної експертизи методів, методик, новацій у галузі освіти; розробка методичних вимог до змісту діяльності психологічної служби, координація науково-прикладних досліджень та методичних розробок; координація та науково-методичне керівництво діяльністю навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби.

4.2. Навчально-методичні кабінети (центри), методисти є основними організаційно-методичними ланками психологічної служби

системи освіти, які здійснюють організаційні, координувальні та навчально-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної

45

служби системи освіти, методисти районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби: забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону; надають методичну, інформаційну підтримку практичним психологам, соціальним педагогам; беруть участь в організації підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби, їх атестації та професійного зростання, кадровому забезпеченні психологічної служби; організовують діяльність методичних об'єднань практичних психологів і соціальних педагогів; координують науково-дослідні, практичні дослідження за пріоритетними напрямами діяльності психологічної служби; беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої політики в регіоні; впроваджують досягнення психологічної науки та передового досвіду. Навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти організовують діяльність "Телефонів довіри", кабінетів корекції кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних консультаційних пунктів, реабілітаційних центрів залежно від соціально-психологічних потреб регіону.

4.3. Практичний психолог навчального закладу: бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх повноцінного психічного здоров'я; проводить психолого-педагогічну діагностику готовності вихованця, учня, студента до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку; розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів; сприяє вибору учнями і студентами професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей,

46

готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків; проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів; формує психологічну культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.

4.4. Соціальний педагог навчального закладу: вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів; прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших

факторів становлення особистості; дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах; сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах; бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;

47

надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

4.5. Працівник психологічної служби повинен: керуватися етичним кодексом психолога; дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність вихованців, учнів, студентів, захищати їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства; будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу; пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків або осіб, які їх замінюють; зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих в процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди вихованцеві, учню, студенту чи їх оточенню; постійно підвищувати свій професійний рівень; знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку вихованців, учнів, студентів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

4.6. Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального закладу.

V. Фінансування діяльності психологічної служби

5.1. Фінансування діяльності психологічної служби системи освіти та оплата праці практичних психологів і соціальних педагогів, працівників кабінетів (центрів), методистів

48

здійснюється згідно з чинним законодавством.

5.2. Фінансування діяльності психологічної служби вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації (у тому числі оплати праці її працівників) здійснюється за рахунок власних коштів вищого навчального закладу.

5.3. Працівникам психологічної служби системи освіти надаються окремі приміщення (кабінети) для проведення діагностичної, навчальної, тренінгової, консультативної, розвивальної і корекційної роботи.

{ Положення в редакції Наказу Міністерства освіти і науки N 616 ( z0687-09 ) від 02.07.2009 }

Директор Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи І.І.Цушко

Додаток до Положення

про психологічну службу системи освіти України

НОРМАТИВИ чисельності практичних психологів і соціальних педагогів

Нормативи чисельності практичних психологів дошкільних навчальних закладів

------------------------------------------------------------------| Місто | Село (селище) ||--------------------------------+-------------------------------|

49

|чисельність груп| максимальний | чисельність | максимальний || | норматив | груп | норматив || | чисельності | | чисельності ||----------------+---------------+---------------+---------------||до 7 | 0,5 |до 4 | 0,5 ||----------------+---------------+---------------+---------------||7 і більше | 0,75 |4 і більше | 0,75 ||----------------+---------------+---------------+---------------||9 і більше | 1,0 |6 і більше | 1,0 |------------------------------------------------------------------

Посади практичних психологів дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу та комбінованого типу, у яких є 2 і більше груп компенсуючого типу, дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу, дошкільних навчальних закладів (центрів розвитку дитини) вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).

Нормативи чисельності практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів

------------------------------------------------------------------| Місто | Село (селище) ||--------------------------------+-------------------------------|| чисельність | максимальний | чисельність | максимальний || учнів | норматив | учнів | норматив || | чисельності | | чисельності ||----------------+---------------+---------------+---------------||до 499 | 0,5 |до 99 | 0,25 ||----------------+---------------+---------------+---------------||500 і більше | 0,75 |100 і більше | 0,5 ||----------------+---------------+---------------+---------------||700 | 1,0 |200 і більше | 0,75 ||----------------+---------------+---------------+---------------|| | |300 | 1,0 |

50

------------------------------------------------------------------

Посади практичних психологів спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), гімназій, ліцеїв, колегіумів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, позашкільних навчально-виховних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних навчальних закладів). Посади соціальних педагогів дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу та центрів розвитку дитини вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).

Нормативи чисельності соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів

------------------------------------------------------------------| Місто | Село (селище) ||--------------------------------+-------------------------------|| чисельність | максимальний | чисельність | максимальний || учнів | норматив | учнів | норматив || | чисельності | | чисельності ||----------------+---------------+---------------+---------------||до 499 | 0,5 |До 99 | 0,25 ||----------------+---------------+---------------+---------------||500 і більше | 0,75 |100 і більше | 0,5 ||----------------+---------------+---------------+---------------||700 | 1,0 |200 і більше | 0,75 ||----------------+---------------+---------------+---------------|| | |300 | 1,0 |

51

------------------------------------------------------------------

Посади соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), у тому числі навчально-реабілітаційних центрів, загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, професійно-технічних навчальних закладів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідних бюджетів (для державних і комунальних навчальних закладів). У випадках, коли посади, перелічені в зазначених нормативах, не можуть забезпечити належне функціонування навчального закладу, за рахунок можливостей місцевого бюджету та інших джерел, передбачених чинним законодавством, можуть бути введені додаткові посади практичних психологів і соціальних педагогів. Якщо посади практичних психологів та соціальних педагогів малокомплектних навчальних закладів передбачені у штатних розписах районних навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти, а не в навчальних закладах, то їхня чисельність розраховується за формулою:

Загальна чисельність учнів малокомплектних навчальних закладів ------------------------------------- = Х, 100 учнів

де Х - кількість ставок.

{ Додаток в редакції Наказу Міністерства освіти і науки N 616 ( z0687-09 ) від 02.07.2009 }

- Наказ №385 від 14.08.2000 "Про затвердження типового положення про центр практичної психології і соціальної роботи" (текст подається)

52

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИН А К А З

N 385 від 14.08.2000 м.Київ vd20000814 vn385 Про затвердження Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи З метою приведення структури управління психологічною службоювідповідно до Положення про психологічну службу системи освітиУкраїну (наказ Міністерства освіти України від 03.05.99 р. N 127( z0922-99 ), зареєстровано у Міністерстві юстиції України30.12.99 р. за N 922/4215) Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Типове положення про центри практичноїпсихології і соціальної роботи (додається). 2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникамуправлінь освіти обласних, Київської та Севастопольської міськихдержавних адміністрацій вжити організаційних заходів щодостворення та функціонування обласних, районних (міських) центрівпрактичної психології і соціальної роботи або введення відповіднихпосад методистів, які відповідають за психологічну службу, згідноз Типовим положенням (до 01.09.2000 р.). 3. Департаменту розвитку дошкільної, загальної середньої тапозашкільної освіти (Романенко В.П.) спільно з Українськимнауково-методичним центром практичної психології і соціальноїроботи (Цушко І.І.) до 01.09.2000 р. розробити та подати назатвердження перелік документації обласних, районних (міських)центрів практичної психології і соціальної роботи та зразкиосновної документації, що ведеться центрами або методистами. 4. Контроль за виконанням даного наказу покласти назаступника міністра Огнев'юка В.О. Міністр В.Г.Кремень Затверджено

53

наказом Міністерства освіти і науки України 14.08.2000 N 385 Типове положення про центри практичної психології і соціальної роботи 1. Загальні положення 1.1. Республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні,Київський та Севастопольський міські, районні (міські) центрипрактичної психології і соціальної роботи (далі - Центри) єустановами освіти, які здійснюють організаційні, координуючі танавчально-методичні функції в галузі практичної психології ісоціальної роботи. 1.2. У своїй діяльності Центри керуються КонституцієюУкраїни, Законами України, Декларацією прав людини, Конвенцієюправ дитини, іншими законодавчими актами, указами ПрезидентаУкраїни, декретами, постановами і розпорядженнями КабінетуМіністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства освітиі науки України, а також цим Положенням. 1.3. Обласні Центри можуть функціонувати як структурніпідрозділи інститутів післядипломної педагогічної освіти або якюридичні особи. 1.4. Районні (міські) Центри можуть функціонувати якструктурні підрозділи методичних кабінетів районних (міських)відділів освіти або як юридичні особи. 1.5. Центрам у встановленому порядку затверджується штатнийрозпис відповідно до Положення про психологічну службу системиосвіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти Українивід 03.05.99 р. N 127 ( z0922-99 ) і зареєстрованого уМіністерстві юстиції України 30.12.99 р. за N 922/4215. 1.6. Взаємовідносини Центрів з юридичними і фізичними особами(в тому числі і закордонними) визначаються чинним законодавствомта укладеними між ними договорами. 1.7. Контроль за діяльністю Центрів покладається на місцевіоргани управління освітою або інститути післядипломноїпедагогічної освіти. 2. Мета, основні завдання і функції Центрів (методистів) 2.1. Мета діяльності Центрів, методистів, які відповідають за

54

психологічну службу, полягає у психологічному забезпеченнінавчально-виховного процесу та організації соціально-педагогічногопатронажу у дошкільних, усіх типах загальноосвітніх та іншихнавчальних закладах системи загальної середньої освіти. 2.2. Завдання Центрів (методистів) полягають у здійсненніорганізаційних та навчально-методичних функцій у галузі практичноїпсихології і соціальної роботи, що сприяють: повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітейна кожному віковому етапі, створенню умов для формування у нихмотивації до самовиховання і саморозвитку; забезпеченню індивідуального підходу до кожної дитини наоснові її психолого-педагогічного вивчення; профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному іособистісному розвитку дитини; охороні фізичного і психічного здоров'я дітей та учнів. 2.3. Центри (методисти) організовують роботу регіональнихпсихологічних служб за такими головними напрямками: консультативно-методична допомога всім учасникамнавчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей іпідлітків; просвітницько-пропагандистська робота з підвищенняпсихологічної культури у навчальних закладах та сім'ях; формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя,профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу і злочинності середнеповнолітніх; індивідуальна робота з дітьми і учнями (діагностика,корекція, реабілітація, профілактика, прогностика). 2.4. Основними функціями діяльності Центрів (методистів) є: дотримання державних вимог до змісту діяльності психологічноїслужби закладів освіти; науково-методичне забезпечення; профілактики правопорушень і злочинності, наркоманії,алкоголізму серед учнівської молоді; психолого-педагогічної допомоги неблагополучним сім'ям,попередження проявів бродяжництва та жебрацтва середнеповнолітніх; соціально-психологічної реабілітації дітей, що постраждали

55

внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; соціально-психологічної допомоги і реабілітації осіб з вадамифізичного і психічного розвитку; діагностики, реабілітації та психологічної підтримки дітей,що зазнали насильства; виконання замовлень на науково-дослідні роботи у галузіпрактичної психології та соціальної роботи; участь в експертизі діяльності державних і недержавнихсоціальних і психологічних служб регіону; здійснення аналізу, оцінки і прогнозу розвитку психологічноїслужби, участь у формуванні регіональної освітньої політики; координація наукових досліджень та методичних розробок,впровадження досягнень психологічної науки та передового досвіду; ведення банків даних та розгортання єдиної інформаційноїсистеми психологічної служби; забезпечення функціонування психометричної комісії,організація експертизи психологічних методів, методик, новацій угалузі освіти регіону; організація діяльності методичних об'єднань практичнихпсихологів і соціальних педагогів навчальних закладів; сприяння кваліфікаційному, творчому, науковому роступрацівників психологічної служби; удосконалення форм і методів підготовки і підвищеннякваліфікації працівників психологічної служби регіону; проведення короткотривалих курсів, семінарів, тренінгів длясоціальних педагогів, практичних психологів, педагогів, керівниківнавчальних закладів; участь в роботі атестаційних комісій при атестації практичнихпсихологів та соціальних педагогів загальноосвітніх навчальнихзакладів; розробка, виготовлення та тиражування інструментарію дляпрактичних психологів, соціальних педагогів; соціально-психологічне консультування юридичних, фізичнихосіб та інша госпрозрахункова діяльність, що не суперечить чинномузаконодавству. 3. Структура і управління Центрами 3.1. Центри очолюють директори (завідуючі), які несуть

56

персональну відповідальність за виконання покладених на Центризавдань. 3.2. Директори (завідуючі) обласних Центрів призначаються ізвільняються з посад ректорами (директорами) інститутівпіслядипломної педагогічної освіти за погодженням з управліннямиосвіти та Українським НМЦ практичної психології і соціальноїроботи. Директори (завідуючі) обласних Центрів, що є юридичнимиособами, призначаються і звільняються з посад начальникамиуправлінь освіти за погодженням з Українським НМЦ практичноїпсихології і соціальної роботи. Директори (завідуючі) районних (міських) центрівпризначаються і звільняються з посад завідуючими районними(міськими) відділами освіти за погодженням з обласними центрамипрактичної психології і соціальної роботи. 3.3. Директори (завідуючі) Центрів: несуть повну відповідальність за діяльність Центрів; розподіляють обов'язки між працівниками Центрів; вживають заходів щодо заохочення працівників або накладеннястягнень у разі невиконання ними службових обов'язків; діють від імені Центрів, представляють їх в усіх установах таорганізаціях; розпоряджаються коштами та майном Центрів, що є юридичнимиособами, відповідно до чинного законодавства. 3.4. Центри можуть складатися з таких основних структурнихпідрозділів: відділів управління, аналізу і прогнозування;навчально-методичних відділів; відділів соціально-психологічного забезпеченнянавчально-виховного процесу, якщо посади практичних психологів(соціальних педагогів) передбачені у штатах Центрів, а не взакладах освіти району (міста). 3.5. На базі Центрів залежно від соціально-психологічнихпотреб регіонів створюються: групи швидкого реагування, що надають соціальну іпсихологічну допомогу в екстремальних ситуаціях (аварії,катастрофи, стихійні лиха тощо);

57

науково-методичні ради з практичної психології; психометричні комісії; "телефони довіри"; кабінети корекції кризових станів; психологічні (сімейні) консультації; тимчасові творчі колективи для виконання, договірних робіт. 4. Права та обов'язки Центрів (методистів) 4.1. Центри (методисти) мають право: визначати зміст своєї діяльності з урахуванням державних нормі стандартів; проводити науково-дослідну, експериментальну, пошуковуроботу; погоджувати та затверджувати програми психологічної просвітиучасників навчально-виховного процесу; рецензувати документи з питань прогнозування розвиткупсихологічної служби, навчання та виховання учнів у навчальнихзакладах освіти; одержувати у визначеному порядку від місцевих центрівпрактичної психології і соціальної роботи (методистів), практичнихпсихологів і соціальних педагогів навчальних закладів освіти всіхформ власності необхідні матеріали для виконання своїх завдань; направляти у навчальні заклади своїх працівників з метоювивчення досвіду роботи психологічної служби, проведенняекспериментальної роботи, надання навчально-методичної іпрактичної допомоги; вести госпрозрахункову діяльність, стимулювати інноваційнірозробки у галузі практичної психології і соціальної роботи; здійснювати необхідні заходи для об'єктивної оцінки станунавчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації,атестації працівників психологічних служб; організовувати спільно із закордонними науково-методичнимицентрами перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажуванняпсихологів і соціальних педагогів; проводити науково-практичні конференції і семінари з теоріїта практики психології і соціальної роботи; залучати за згодою висококваліфікованих психологів,викладачів, науковців, працівників міністерств і відомств, які

58

працюють з дітьми і молоддю, до співпраці з Центрами у різнихнапрямках роботи; здійснювати видавничу діяльність, випуск навчальної танауково-методичної літератури, експрес-інформації, бюлетенів,психологічного інструментарію тощо; надавати психологічні, педагогічні консультації для дітей,педагогічних працівників, батьків та різних категорій населення. 4.2. Директори (завідуючі) Центрів зобов'язані: створювати належні умови для продуктивної праціспівробітників, дотримуватися законодавства про працю, правил танорм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування; здійснювати заходи щодо удосконалення організації праціспівробітників; директори (завідуючі) Центрів, що є юридичними особами,повинні забезпечувати своєчасну сплату податків та іншихвідрахувань згідно з чинним законодавством. 5. Майно та фінансово-господарська діяльність Центрів 5.1. Майно Центрів, що є юридичними особами, становлятьосновні та оборотні фонди, а також цінності, вартість якихвідображається у самостійних балансах Центрів. 5.2. Майно Центрів закріплюється за ними власником на правахоперативного управління. 5.3. Джерелами формування майна Центрів є: майно, передане їм органами державного управління освітою; доходи, одержані від різних видів фінансово-господарськоїдіяльності; капітальні вкладення та дотації з бюджетів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій,підприємств і громадян. 5.4. Центри мають право здавати в оренду відповідно дочинного законодавства матеріальні цінності, які їм належать,ставити і списувати їх з балансу. 5.5. Фінансово-господарська діяльність Центрів здійснюєтьсяна основі їх кошторисів. 5.6. Аудит фінансової діяльності Центрів здійснюється згідноз чинним законодавством України. 6. Міжнародне співробітництво

59

6.1. Центри, що є юридичними особами, відповідно до чинногозаконодавства мають право укладати угоди і договори проспівробітництво, встановлювати прямі зв'язки з відповіднимицентрами, навчальними закладами, науковими установами,підприємствами, організаціями, відомствами, фондами, товариствами,окремими громадянами як на території України, так і за її межами. 6.2. Центри мають право налагоджувати прямі міжнароднізв'язки на основі самостійно укладених угод про обмінпрацівниками, проводити у встановленому порядку спільні заходи(конференції, семінари), а також вступати до міжнароднихорганізацій відповідно до чинного законодавства. 7. Реорганізація або ліквідація Центрів 7.1. Реорганізація або ліквідація Центрів, що є юридичнимиособами, здійснюється згідно з чинним законодавством. 7.2. При реорганізації або ліквідації Центрів звільненимпрацівникам гарантується дотримання їх прав та інтересіввідповідно до трудового законодавства України. 7.3. Ліквідація (реорганізація) Центрів вважаєтьсязакінченою, а Центри ліквідованими (реорганізованими) з моментувиключення їх з державного реєстру підприємств, установ таорганізацій України.

- Наказ №330 від 20.04.2001 "Про затвердження положення про експертизу психологічного та соціологічного інструментарію" (текст подається)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А ЗN 330 від 20.04.2001

  Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних

закладах Міністерства освіти і науки України

60

Відповідно до Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міністерства освіти України від 03.05.99 р. N 127, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.12.99 р. за N 922/4215), Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.08.2000 р. N385, Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 р. N 522, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.12.2000 р. за N 946/5167) та з метою забезпечення експертизи психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладах системи загальної середньої освіти, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (додається).

2. Директору Інституту психології ім.Г.С.Костюка Академії педагогічних наук України (Максименко С.Д., за згодою), директору Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г.) до 30.12.2001 розробити критерії експертизи психологічного і соціологічного інструментарію.

3. Департаменту розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти (Романенко В.П.) спільно з Українським НМЦ практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г.) до 30.12.2004 року здійснити ревізію всього діагностичного, корекційного та психотерапевтичного інструментарію, що застосовуються фахівцями психологічної служби системи освіти.

4. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

61

вжити організаційних заходів щодо здійснення експертизи діагностичних методик, психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і технологій, соціологічних та соціально-психологічних опитувальників;

не допускати проведення тренінгів, обстежень та опитувань всіх учасників навчально-виховного процесу представниками сторонніх організацій без попередньої експертизи згідно з цим Положенням;

здійснювати експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах сторонніми організаціями, на умовах госпрозрахунку.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Огнев'юка В.О.

Міністр В.Г.Кремень

62

Затвердженонаказом Міносвіти і науки України

від 20 квітня 2001 р. N 330Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах

Міністерства освіти і науки України1. Загальні положення

1.1. Дане Положення визначає загальні завдання і основні організаційні засади здійснення експертизи психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.

1.2. Експертизу психологічного і соціологічного інструментарію мають право здійснювати Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні (міські) центри практичної психології і соціальної роботи (далі - Центри) та методисти, які відповідають за психологічну службу (далі - методисти).

1.3. Мета діяльності Центрів у даному напрямку полягає у забезпеченні експертизи діагностичних методик, психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і технологій, соціологічних та соціально-психологічних опитувальників, що застосовуються в дошкільних, усіх типах загальноосвітніх та інших навчальних закладах системи стальної середньої освіти.

1.4. При проведенні експертизи Центри керуються законодавчими та нормативно-правовими актами Міністерства освіт і науки України, а також цим Положенням та затвердженими у встановленому порядку критеріями експертизи.

63

1.5. Контроль за діяльністю Центрів по проведенню експертизи покладається на Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та на місцеві органи управління освітою.

2. Основні завдання і функції2.1. Завданнями Центрів є:організація та здійснення експертизи діагностичних методик,

психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і технологій, що застосовуються у психологічному супроводі навчально-виховного процесу;

підготовка висновків про можливість індивідуальних і групових обстежень дітей та учнів, учителів і батьків, проведення соціологічний та соціально-психологічних опитувань у навчальних закладах;

визначення відповідності здійснення психологічної діяльності в навчальних закладах системи освіти державним вимогам.

2.2. Центри відповідно до покладених на них завдань:координують і здійснюють проведення експертизи матеріалів або

діяльності психологічного змісту;складають календарні плани проведення експертизи та доводять їх

до відома організацій (фізичних осіб), що отримують дозвіл на право здійснення психологічної діяльності;

за наслідками експертизи надають дозвіл на здійснення психологічної діяльності;

розглядають апеляції за фактами порушення процедури проведення експертизи;

готують у межах своєї компетенції пропозиції та зауваження з питань процедури психологічної експертизи;

64

надають консультативні послуги і здійснюють методичне супроводження матеріалів експертизи;

сприяють розвитку міжнародного, міжгалузевого обміну інформацією та досвідом у психологічній сфері;

інформують громадськість та зацікавлені організації про результати експертизи.

65

3. Компетенція, права та обов'язки3.1. До компетенції Українського НМЦ практичної психології і

соціальної роботи відноситься:експертиза психодіагностичних методик;сертифікація психокорекційних, психотерапевтичних і

психотренінгових методик, методів та технологій;експертиза авторського або вдосконаленого класичного

інструментарію;експертиза і надання дозволу на проведення соціологічних та

соціально-психологічних досліджень щодо стану освіти в Україні в цілому або окремої її області;

рецензування психологічних, психолого-педагогічних новацій, які проводяться у масштабах України, відповідного регіону чи області;

рецензування навчально-методичних матеріалів соціально-психологічного змісту, розрахованих для практичних психологів, соціальних педагогів, вихователів, учителів, батьків;

розгляд діагностично складних і конфліктних випадків на підставі документів, поданих обласними Центрами, навчальними закладами, організаціями, фізичними особами (висновок Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи є остаточним);

надання консультативної, організаційної і методичної допомоги обласним Центрам;

організація підвищення кваліфікації спеціалістів та експертів обласних Центрів.

3.2. До компетенції республіканського (Автономна Республіка Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських Центрів відноситься:

експертиза психодіагностичних методик;

66

експертиза і надання дозволу на проведення соціологічних та соціально-психологічних досліджень, результати яких будуть поширюватись на район (місто) або декілька районів області;

рецензування психологічних, психолого-педагогічних новацій, які проводяться у масштабах району (міста) або декількох районів області;

рецензування навчально-методичних матеріалів соціально-психологічного змісту, розрахованих на усіх учасників навчально-виховного процесу, які поширюються на район (місто) або декілька районів області;

розгляд конфліктних випадків на підставі документів, поданих районними (міськими) центрами практичної психології і соціальної роботи (методистами), навчальними закладами, організаціями, фізичними особами.

3.3. До компетенції районних (міських) Центрів (методистів) відноситься:

експертиза і надання дозволу на проведення соціологічних та соціально-психологічних досліджень, результати яких будуть поширюватись на один або декілька навчальних закладів;

рецензування психологічних, психолого-педагогічних новацій, які проводяться у масштабах одного або декількох навчальних закладів;

рецензування навчально-методичних матеріалів соціально-психологічного змісту, розрахованих на усіх учасників навчально-виховного процесу, які поширюються на один або декілька навчальних закладів;

розгляд конфліктних випадків на підставі документів, поданих практичними психологами (соціальними педагогами), навчальними закладами, організаціями, фізичними особами.

3.4. Центри мають право:

67

залучати в установленому порядку фахівців у якості експертів до розгляду питань, що належать до їх компетенції, а також до проведення консультацій та експертизи;

повертати матеріали на доопрацювання;запрошувати на свої засідання відповідальних працівників

міністерств, відомств, підприємств, наукових установ, керівників і спеціалістів навчальних закладів освіти та їх підрозділів;

отримувати під час проведення експертизи документацію, іншу інформацію щодо психологічної діяльності юридичних і фізичних осіб;

приймати рішення щодо призупинення дії дозволу або його анулювання у разі невиконання або порушення організацією (особою) умов впровадження психологічної діяльності, подання недостовірної інформації тощо;

проводити комплексну психологічну експертизу по запиту державних та громадських установ, зокрема правоохоронних, судових органів та адвокатури, стосовно фактів заподіянні морально-психологічної шкоди юридичним та фізичним особам і оцінки розмірів такої шкоди;

надавати науково-інформаційну та методичну допомогу психологам, що працюють в інших галузях;

провадити консультації, навчальні семінари, тренінги тощо;надавати платні психологічні послуги.3.5. Центри зобов'язані:забезпечити об'єктивність і достовірність результатів

психологічної експертизи;належним чином оформляти документи з експертизи, забезпечити

їх розгляд у встановлені терміни;

68

виконувати роботу компетентно, дотримуючись вимог діючого законодавства, відповідних нормативно-правових актів та даного Положення;

дотримуватись конфіденційності процесу експертизи та одержаної при цьому інформації стосовно діяльності навчального закладу (організації);

повідомляти вищестоящі організації про всі істотні перешкоди, що мали місце при проведенні психологічної експертизи.

3.6. Експерти повинні володіти необхідними знаннями та навичками з таких питань:

державних вимог (стандартів) у галузі практичної психології і соціальної роботи, інших нормативно-правових актів, на відповідність яким проводиться експертиза;

порядку і змісту роботи на різних етапах психологічної експертизи;

формування матеріалів психологічної експертизи, підготовки, обгрунтованих висновків і підсумкових документів експертизи.

4. Рішення Центрів4.1. Засідання Центрів з питань психологічної експертизи

проводяться за потребою, але не рідше ніж один раз на півроку.4.2. Засідання проводяться під керівництвом директорів

(завідуючих) Центрів (методистів) і набирають чинності, якщо у них взяло участь не менше половини їх складу.

4.3. Рішення засідань Центрів приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх.

4.4. Рішення Центрів оформляються протоколами, які зберігаються на правах архівних документів, за підписом директорів (завідуючих) та відповідальних секретарів.

69

4.5. Навчальні заклади освіти (організації, фізичні особи) за результатами експертизи отримують у встановленому порядку рішення Центрів (додаток 1) або відповідні сертифікати на право здійснення психологічної діяльності (додаток 2) терміном від 3 до 5 років.

4.6. Рішення Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи є обов'язковим для виконання усіма ланками психологічної служби системи освіти України.

4.7. Рішення республіканського (Автономна Республіка Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських Центрів (у межах своєї компетенції) є обов'язковим для виконання районними (міськими) Центрами (методистами).

4.8. Рішення районних (міських) Центрів, методистів (у межах своєї компетенції) є обов'язковими для виконання практичними психологами та соціальними педагогами дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

5. Фінансово-господарська діяльність5.1. Відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням

психологічної експертизи, здійснюється на підставі договору (додаток 3) з навчальними закладами освіти (організаціями, особами), на вимогу яких проводиться експертиза, за попередньо складеними кошторисами (додаток 4).

Кошти за проведення психологічної експертизи перераховуються на окремий рахунок центрів практичної психології і соціальної роботи на умовах попередньої оплати.

5.2. Терміни роботи експертних груп на місцях визначаються календарним планом проведення експертизи (додаток 5), але не більше 5-ти робочих днів.

70

5.3. За особами, які залучаються до роботи у якості експертів, на час проведення психологічної експертизи зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи.

5.4. Директори (завідуючі) Центрів, методисти за рахунок коштів, отриманих за проведення психологічної експертизи, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, можуть встановлювати заохочувальні виплати для осіб, які залучаються до роботи у експертних групах.

Додаток 1МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(Управління освіти обласної державної адміністрації)РІШЕННЯ

Українського науково-методичного (регіонального) центру практичної психології і соціальної роботи

від "___" ___________ 200_ р. протокол N ___ ______________________________________________________________ ______________________________________________________________ ______________________________________________________________ Директор центру ____________ _____________________________ (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові) Секретар ____________ _____________________________ (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові) М. П.

Додаток 2МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(Управління освіти _______ обласної державної адміністрації)СЕРТИФІКАТ

71

Український науково-методичний (регіональний) центр практичної психології і соціальної роботи надає дозвіл

_________________________________________________________________ (назва навчального закладу, організації, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи) на здійснення наступної психологічної діяльності: _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ Діяльність поширюється на: ___________________________________ (територія, навчальні заклади тощо) Сертифікат діє до "___" ________________ 200_ р. Протокол N від "___" ______________ 200_ р. Директор центру ____________ _____________________________ (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові) Секретар ____________ _____________________________ (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові) М. П.

72

Додаток 3ДОГОВІР N від "___" ______________ 200_ р.

на проведення психологічної експертизи Український науково-методичний (регіональний) центр практичної психології і соціальної роботи (у подальшому - Виконавець) в особі директора центру ________________________________________________________________, (прізвище, ім'я, по батькові) який діє на підставі Положення, з одного боку, і _________________________________________________________________ (назва навчального закладу, організації, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи) (у подальшому - Замовник) в особі___________________________, (посада, прізвище, ім'я, по батькові)який діє на підставі____________________, з другого боку, (Статуту, Положення)уклали між собою договір про наступне: 1. Предмет договору. 1.1. Замовник доручає, а Виконавець проводить психологічну експертизу ________________________________________________________________. (тематика експертизи)

1.2. Терміни виконання основних етапів експертизи визначаються календарним планом (додається), який є невід'ємною частиною цього договору.

2. Вартість робіт та порядок розрахунків. 2.1. За проведення психологічної експертизи згідно здоговором Замовник перераховує Виконавцю відповідно до планової

73

калькуляції кошторисної вартості робіт (додається), яка єневід'ємною частиною цього договору ________________________________________________________ (сума в грн.)

(з ПДВ ______ чи без ПДВ згідно з п. 3.2.9 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість").

2.2. Результатом завершеної роботи по експертизі психологічного і соціологічного інструментарію є рішення або сертифікат Українського науково-методичного (регіонального) центру практичної психології і соціальної роботи.

3. Відповідальність сторін.3.1. Умови даного договору мають однакову зобов'язувальну силу

для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою.3.2. Усі суперечки між сторонами розв'язуються згідно з чинним

законодавством України.4. Інші умови.4.1. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами

договору. 4.2. ________________________________________________________ _________________________________________________________________

5. Юридичні адреси і банківські реквізити сторін. Замовник: ___________________________________________________ _________________________________________________________________ Виконавець: _________________________________________________ _________________________________________________________________

74

Договір складено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

6. Підписи сторін. Виконавець: Замовник: _____________ _____________ М. П. М. П.

75

Додаток 4ПЛАНОВА КАЛЬКУЛЯЦІЯ

кошторисної вартості робіт по експертизі ____________________________________________________________ (тематика експертизи) ____________________________________________________________ (назва навчального закладу, організації, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи)N п/п Статті витрат Сума (грн.) 1. Фонд заробітної плати* 2. Нарахування на заробітну плату 3. Витрати на службові відрядження 4. Канцтовари та витратні матеріали 5. Послуги зв'язку 6. Інші витрати 7. ПДВ

Всього витрат: _____________* Примітка: розрахунок заробітної плати експертів проводиться за

третім рядком ставок погодинної оплати праці. Виконавець: Замовник: Керівник Керівник _______________ ______________ Гол. бухгалтер Гол. бухгалтер _______________ ______________М. П. М. П.

Додаток 5КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

проведення психологічної експертизи _____________________________________________________________ (тематика експертизи)

76

_____________________________________________________________ (назва навчального закладу, організації, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи)

N п/п

Назва етапу психологічної експертизи

Термін виконання (початок - закінчення)

Розрахункова вартість робіт за етап

1. 2. 3.

Всього: Виконавець: Замовник: _____________ _____________ М. П. М. П.

- Наказ №691 ід 19.10.2001 "Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших закладів" (текст подається)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 691 від 19.10.2001

Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України та

77

Академії педагогічних наук від 15 серпня 2001 р. N 592/33( v0592290-01 ) про забезпечення розвитку психологічної служби всистемі освіти України та з метою забезпечення належних умов праціпрактичним психологам (соціальним педагогам) навчальних закладівН А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про психологічний кабінет дошкільних,загальноосвітніх та інших навчальних закладів (додається).

2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникамуправлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольськоїміських державних адміністрацій зобов'язати керівників дошкільних,загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальноїсередньої освіти виділити окремі приміщення для психологічнихкабінетів і забезпечити їх відповідним обладнанням таустаткуванням.

3. Контроль за виконанням даного наказу покласти назаступника державного секретаря Науменка Г.Г.

Державний секретар В.О.Зайчук

Затверджено Наказ Міносвіти і науки України

78

19.10.2001 N 691

Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти

1. Загальні положення

1.1. Психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх таінших навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі- навчальних закладів) - це спеціально обладнане приміщення дляздійснення професійної діяльності практичного психолога(соціального педагога).

1.2. В кабінеті забезпечується своєчасне і систематичневивчення психофізичного, соціального розвитку дітей та учнів,мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових,інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальнихособливостей. Кабінет діє з метою виявлення і створенняоптимальних соціально-психологічних умов для розвитку ісаморозвитку дітей та учнів, сприяє виконанню освітніх і виховнихзавдань навчальних закладів.

1.3. Робота в психологічному кабінеті здійснюється відповіднодо Положення про психологічну службу системи освіти України,затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999р. N 127 ( z0922-99 ) (зареєстровано в Міністерстві юстиції

79

України 30.12.1999 р. за N 922/4215), із змінами і доповненнями,затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від07.06.2001 р. N 439 ( z0570-01 ) (зареєстровано в Міністерствіюстиції України 09.07.2001 р. за N 570/5761), у тісномувзаємозв'язку з іншими навчальними кабінетами, з використаннямтехнічних засобів, методичного, довідкового та роздатковогоматеріалу.

1.4. Навчальний заклад забезпечує організаційні, фінансові таматеріальні умови, необхідні для функціонування психологічногокабінету. Приміщення, обладнання, майно кабінету утримуєтьсянавчальним закладом на безстроковому користуванні та оперативномууправлінні.

1.5. У психологічному кабінеті можуть надаватися користувачамдодаткові платні послуги згідно з законодавством України.

1.6. Дане Положення є обов'язковим для навчальних закладівнезалежно від форм власності і визначає загальні Вимоги дорозташування, обладнання, оформлення психологічного кабінету таведення документації.

1.7. Діяльність у психологічному кабінеті регламентуєтьсязаконами України, іншими законодавчими актами,

80

нормативно-правовими документами психологічної служби системиосвіти України, затвердженими в установленому порядку навчальнимипрограмами і планами, а також цим Положенням.

2. Призначення психологічного кабінету та вимоги до його оформлення Психологічний кабінет повинен мати два приміщення: робочийкабінет практичного психолога (соціального педагога) та навчальний психологічний кабінет. 2.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціальногопедагога) призначений для проведення індивідуальноїпсиходіагностичної, корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи; індивідуальної консультаційної роботи з учнями (дітьми), педагогічними працівниками, батьками, а також для підготовки до занять, тренінгів, виступів; обробки результатів психологічних обстежень та оформлення висновків і рекомендацій. Робочий кабінет розташовується в зручному для відвідувачівмісці. На вхідних дверях закріплюється табличка "Практичнийпсихолог" ("Соціальний педагог"), на видному місці - графікроботи, затверджений керівником навчального закладу. Під робочий кабінет відводиться кімната площею не менше12 кв. м. 2.2. Навчальний психологічний кабінет призначений дляПроведення занять з дітьми та учнями (навчальні курси,факультативні заняття, психологічні гуртки, практикуми, тренінги);

81

групової діагностичної, розвивальної та психокорекційної роботи зучнями (дітьми), психологічної просвіти педагогічних працівників,батьків; систематичного підвищення рівня психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу. Навчальний психологічний кабінет розташовується поруч Зробочим кабінетом практичного психолога (соціального Педагога). На вхідних дверях закріплюється табличка з назвою: "Навчальний психологічний кабінет". 2.3. Оформлення психологічного кабінету повинно відповідатирекомендованим санітарно-гігієнічним, технічним нормам(освітленості, температури, вологості, швидкості руху повітря) таестетичним вимогам. Психологічний кабінет розташовується в приміщеннях здостатнім природним та штучним освітленням, звуковою ізоляцією, необхідною кількістю розеток. Кімнати повинні забезпечувати психотерапевтичний ефект. Підвищенню комфортності сприяютькімнатні рослини, акваріуми, зображення природи тощо. Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендуєтьсястелю фарбувати у білий колір. Якщо вікна у приміщенні виходять на сонячний бік, то стіникраще оформляти у прохолодні тони: блакитний, зеленуватий,салатний. Для приміщень з вікнами, орієнтованими на північ,північний захід, північний схід більше підходять кольори теплоїгами: жовтуватий, світло-рожевий, пісковий. Підлога, незалежно від матеріалу, з якого вона зроблена,повинна мати темніший колір, ніж стіни. Приміщення слід оформляти з урахуванням вимог сучасного

82

дизайну. При оформленні психологічного кабінету рекомендується створення кольоро-світлової композиції з урахуванням психофізіологічного ефекту кольорів.

3. Матеріально-технічне оснащення

3.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціальногопедагога) рекомендується укомплектувати: меблями: письмовий та журнальний стіл, стільці, 2-3 крісла,шафи секційні для зберігання книг, навчально-методичнихматеріалів, довідково-інформаційної документації, архіву тощо; сейфом для зберігання обліково-статистичної документації тадокументації для службового використання, аудіо-відео касет,дискет тощо; килимами для підлоги та пилососом для їх чищення; оргтехнікою: комп'ютером, принтером, ліцензованим програмнимзабезпеченням, сканером, ксероксом, телевізором, диктофоном,аудіовідеотехнікою з достатньою кількістю касет, діагностичнимизасобами, проекційною апаратурою та пристроями для її використання(екран, зашторювання, пульт дистанційного управління та ін.),кольорово-освітлювальною системою, освіжувачем та іонізаторомповітря, засобами зв'язку тощо; канцелярськими приладдями: папером (білим та кольоровим)форматом А4, блокнотом АЗ, фліп-чартом, маркерами, фломастерами,

83

матеріалами для творчих занять (клей, пластилін, фарби, іграшки,ляльки та ін.) тощо. 3.2. Обладнання навчального психологічного кабінету. Робочімісця учнів (дітей) і практичного психолога (соціального педагога)обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці,ергономіки, з дотриманням правил техніки безпеки. Вониобладнуються з урахуванням специфіки діяльності кабінету; психо-діагностична робота, викладання навчальних курсів,психологічна просвіта учасників навчально-виховного процесу.Робочі місця учнів (дітей) - столи, які зручно переміщувати покабінету. З шаф найбільш зручними є секції, що мають пересувніполички і напівполички; психологічні тренінги, практикуми, розвантаження,психотерапія. Приміщення устатковується 10-15 м'якими кріслами звисокими підголовниками і вмонтованими в них гніздами дляпідключення індивідуальних наушників, килимом для підлоги,природно-декоративними елементами (рослини, акваріуми, фонтани)тощо. Навчальний психологічний кабінет багатопрофільноговикористання може обладнуватись і іншим устаткуванням, виходячи ізспецифіки діяльності та функціонального призначення.

3.3. Психологічний кабінет оснащується комплектамипідручників по класам (групам), навчально-методичних посібників,

84

методичних рекомендацій, затверджених навчальних програм, фаховихперіодичних видань (журнали "Практична психологія та соціальнаробота", "Журнал для батьків", "Обдарована дитина" та ін.),тестових методик, бланків, допоміжних матеріалів.

3.4. Облік товарно-матеріальних цінностей психологічногокабінету навчальних закладів здійснюється в установленому порядку.

4. Матеріали та документація кабінету Матеріали та документація психологічного кабінетурозділяється за категоріями: 1. Нормативно-правова. 2. Навчально-методична. 3. Довідково-інформаційна. 4. Обліково-статистична. 5. Для службового використання. 4.1. До нормативно-правових документів належать: закониУкраїни, постанови Верховної Ради України, Кабінету МіністрівУкраїни, накази, розпорядження. Положення Міністерства освіти і науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевихдержавних адміністрацій щодо діяльності психологічної службисистеми освіти України. 4.2. До навчально-методичних матеріалів належать: підручники,навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій,навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.

85

4.3. До довідково-інформаційних матеріалів належать:матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад,тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах,навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними працівниками, батьками тощо. 4.4. До обліково-статистичних документів належать: обліктоварно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, планироботи практичного психолога (соціального педагога) на рік(місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо. 4.5. До матеріалів для службового використання належать: індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування,журнали індивідуальних консультацій, протоколикорекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріалипсихолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестовихметодик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо. Доступ до обліково-статистичних документів та документів дляслужбового використання регулюється завідуючим психологічнимкабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів). Крім того, в психологічному кабінеті має бути наступнаінформація: список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів,служб, консультацій медико-психологічного профілю; телефони (адреси) районного (міського), обласного центрівпрактичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів). 5. Завідування психологічним кабінетом 5.1. Завідування психологічним кабінетом покладається

86

керівником навчального закладу на практичного психолога(соціального педагога). 5.2. Завідуючий кабінетом несе відповідальність за змістроботи психологічного кабінету, планування діяльності та веденнядокументації, зберігання та правильне використання обладнання та інших матеріальних цінностей. 5.3. До обов'язків завідуючого психологічним кабінетомвходить: систематичне поповнення та удосконаленнянавчально-матеріальної бази кабінету, забезпечення роботитехнічних засобів, дотримання правил санітарії та гігієни,протипожежної безпеки і поводження з електричними приладами. 5.4. За завідування психологічним кабінетом здійснюєтьсядоплата згідно з законодавством України.

87

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Л И С ТN 1/9-352 від 27.08.2000

м.КиївМіністру освіти Автономної

Республіки Крим,начальникам управлінь освіти

обласних, Київської таСевастопольської міськихдержавних адміністрацій

  Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 14.08.2000 р. N 385 та на численні запити з місць щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України з метою удосконалення роботи республіканського (АР Крим), обласних, районних (міських) центрів (методистів) практичної психології і соціальної роботи, практичних психологів (соціальних педагогів) дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки України

Р Е К О М Е Н Д У Є:1. Планування діяльності здійснювати за річним та щомісячним

планом роботи (додатки 1 - 2). Річний план роботи психологічної служби є окремим розділом річного плану роботи навчального закладу або місцевого органу управління освітою.

При складанні річних планів роботи необхідно враховувати:

88

участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм, наказів та рішень колегій Міністерства освіти і науки України;

пріоритетні напрями діяльності навчального закладу та запити педагогічного колективу;

специфіку роботи з учнями (дітьми) на кожному віковому етапі їх розвитку;

спеціалізацію і рівень кваліфікації практичного психолога (соціального педагога) навчального закладу.

2. Ввести таку статистичну звітність про роботу працівників психологічної служби (додаток 3):

для практичних психологів (соціальних педагогів) навчальних закладів - за чверть;

для районних (міських) центрів (методистів) - за півріччя;для обласних центрів практичної психології і соціальної роботи -

за навчальний рік.Звітність здійснюється за нормативами часу на основні види

роботи практичного психолога та соціального педагога (додаток 4).Регіональні центри (методисти) практичної психології і соціальної

роботи за результатами роботи за навчальний рік, крім звіту, подають інформацію про психологічну службу та діяльність центрів або методистів (додатки 5 - 8).

3. Практичним психологам (соціальним педагогам) навчальних закладів вести таку документацію:

індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування (додаток 9);

протоколи індивідуальних консультацій (додаток 10);журнали проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної

роботи (додаток 12);журнали психологічного аналізу уроків (додаток 13);

89

журнали щоденного обліку роботи (додаток 14).Крім того, необхідно мати тижневий графік роботи (додаток 11).

Заступник Міністра В.О.Огнев'юкПримітка від автора: Більш детальна інформація стосовно оформлення документів згідно наказу міститься у «Інформаційному збірнику Міністерства освіти України», N 20, жовтень, 2000 р.

90

- Лист МОНУ №109 від 27.11.2000 "Про тривалість робочого тиждня практичного психолога (соціального педагога)

(текст подається)ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

від 27 листопада 2000 р. № 109Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогівНа численні запити з місць щодо тривалості робочого тижня практичних психологів (соціальних педагогів) дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти Український НМЦ практичної психології й соціальної роботи повідомляє таке.Статтями 21 (Психологічна служба в системі освіти) та 22 (Соціально-педагогічний патронаж) Закону України «Про освіту» визначено, що за своїм статусом практичні психологи й соціальні педагоги належать до педагогічних працівників.Ставки заробітної плати вчителів, викладачів та інших педагогічних працівників виплачуються за кількість годин педагогічної (викладацької) роботи, перелічених у підпунктах «а» - «з» пункту 64 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (наказ Міносвіти України від 15.04.93 р. № 102).Оскільки цією: Інструкцією визначено, що ставка заробітної плати лише практичних психологів спеціальних загальноосвітніх шкіл і шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, виплачується за 20 годин педагогічної роботи на тиждень, то ставка заробітної плати практичних психологів (соціальних педагогів) усіх інших навчальних закладів виплачується за 40 годин роботи на тиждень.

91

Наказами Міністерства освіти України від 20.10.95 р. № 295 та від 07.12.95. р. № 339 затверджені нормативи чисельності та норми часу на роботи, що виконуються практичними психологами (соціальними педагогами) системи освіти. Дані норми часу, розроблені та апробовані Національним центром продуктивності Міністерства праці України, передбачають 50% робочого часу практичних психологів і соціальних педагогів (як учителів та викладачів) на підготовку до основних видів діяльності, обробку результатів та оформлення висновків, планування і звітність.Тому пунктом 4.8 Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міносвіти України від 03.05.99 р. №127, зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни 30.12.1999 р. за №922\4215) за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України визначено, що тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) - 40 годин. Але Із них 20 год. відводиться для роботи безпосередньо в навчальному закладі (психодіагностична, консультаційна, корекційно-відновлювальна та розвивальна робота, психологічна просвіта та навчальна діяльність), а 20 год. відводиться на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів, обробку результатів досліджень, оформлення висновків, планування та звітність. Дані роботи практичний психолог (соціальний педагог) має право виконувати за межами навчального закладу (у бібліотеці, у навчально-методичних та наукових центрах, удома).Оскільки тривалість робочого тижня працівника психологічної служби становить 40 годин, то й 20 год., що відводяться для роботи безпосередньо в навчальному закладі, і 20 год., що можуть проводитись за межами закладу освіти, повинні бути відображені в плані роботи практичного психолога (соціального педагога) на місяць та в

92

статистичному звіті згідно з нормативами часу на основні види роботи (додатки 2, 3, 4 до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000р. №1/9-352).

Директор центру В.Г.Панок- Нормативи часу на основні види роботи

практичного психолога

№ Найменування видів робіт Одиниця виміру обсягу роботи

Нормативи часу (год)

Організаційно-методична робота

1 Складання плану роботи:на місяць;на рік

ПланПланПлан

2,56,0

2 Складання звіту про виконану роботу:за місяць (семестр)за півріччя (рік)

ЗвітЗвітЗвіт

4,08,0

3 Підготовка до проведення тренінгів, ділових ігор тощо з учнями, батьками, педпрацівниками

Один захід 7,0

4 Підготовка до педагогічних консиліумів

Один захід 5,0

5 Підготовка до виступів на батьківських зборах, педагогічних нарадах, семінарах для педагогів

Один захід 3,0

6 Підготовка до проведення виховних годин з учнями, навчальних занять (курси за вибором, факультативи, гуртки)

Один захід 3,0

7 Робота в бібліотеці, самопідготовка

Місяць 8,0

8 Консультації в навчально-методичних та наукових центрах (закладах)

Один захід 5,0

9 Участь у навчально-методичних семінарах (нарадах) психологів

Місяць 8,0

93

Психодіагностична робота10 Індивідуальна

психодіагностика (обстеження, обробка результатів, оформлення висновків і рекомендацій)

Один учень, педпрацівник, батько

6,0

11 Групова психодіагностика, соціально-психологічні дослідження (обстеження, обробка результатів, оформлення висновків та рекомендацій)

Один клас (група дітей), група педпрацівників, батьків

16,5

Консультаційна робота12 Індивідуальне консультування:

а) учнів зокрема:дошкільного віку;початкових класів;середніх класів;старших класівб) педпрацівників;в) батьків

Одна бесіда

Одна бесідаОдна бесідаОдна бесідаОдна бесідаОдна бесідаОдна бесіда

1,01,01,52,01,52,0

13 Профконсультації з учнями (зокрема бесіди з батьками, педагогами) без проведення психодіагностичної роботи, також:середніх класів;старших класів

Один учень

Один ученьОдин учень

3,05,0

Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота

14 Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота з учнями зокрема:а) індивідуальна;б) групова

Один ученьОдин клас (група)

30,040,0

15 Проведення ділових ігор, тренінгів для педпрацівників, батьків

Одна група 40,0

Психологічна просвіта16 Виступи перед учнями,

педпрацівниками, батьками в установах та організаціях тощо

Один виступ Фактично використаний час

Навчальна діяльність17 Викладання навчального

матеріалу за програмами курсів за вибором,

Одне заняття 1,0

94

факультативів, гуртківЗв’язки з громадськістю

18 Відвідування учнів удома, бесіди з батьками

Один захід 2,0

19 Відвідування батьків за місцем роботи

Один захід 3,0

20 Вирішення питань з місцевими органами виконавчої влади та громадського самоврядування

Один захід 2,5

95

- Лист МОНУ №/9-19 від 13.01.2011 "Про збереження посад працівників психологічної служби"(текст подається)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 486-24-42, факс (044) 236-10-49, ministry@mon.gov.uaвід 13.01.2011 № 1/9-19Міністерству освіти і наукиАвтономної Республіки Крим,управлінням освіти і науки обласних,Київської та Севастопольськоїміських державних адміністраційПро збереження посад працівниківпсихологічної службиМіністерство освіти і науки звертає увагу на те, що 3 листопада 2010 року відбулися другі парламентські слухання про становище молоді в Україні (за підсумками 2009 року) за темою “Молодь за здоровий спосіб життя”. Результатом роботи стало прийняття Рекомендацій парламентських слухань про становище молоді, де зазначено що небезпека здоров’ю нації потребує внесення кардинальних змін щодо формування та реалізації державної соціальної, молодіжної політики, розробки й прийняття на державному і місцевому рівнях таких політичних і управлінських рішень, які дозволили би державі більш відповідально ставитися до здоров’я своїх громадян.Як свідчать статистичні дані щорічної доповіді Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді (за підсумками 2009 року) станом на 01.01.2010 р. на профілактичних обліках дільничних інспекторів перебувало 158,6 тис. наркозалежних. Фахівці привертають увагу до того, що 80 % наркоманів

96

– молоді люди, у тому числі 40% – неповнолітні; у 2009 році було скоєно 439,5 тис. злочинів, що на 12,6 %більше порівняно з 2008 роком, з яких 6,1 % скоєно неповнолітніми.Спостерігається також тенденція зростання показників смертності населення молодших вікових груп, зростає кількість самогубств серед молоді, особливо у віці 15-19 років. Загрозливо виглядає процес підвищення питомої ваги молоді серед людей, які добровільно ідуть із життя. Очевидно, що їх основні проблеми пов’язані з незадовільним психічним та духовним станом, втратою сенсу життя та ціннісних життєвих орієнтирів.Психологічна служба в структурі освіти є важливою складовою державної системи охорони фізичного, морального і психічного здоров’я молодих громадян України.

- Лист МОНУ № 1/9-530 від 05.08.2010 "Про сприння у розвитку психологічної служби системи освіти" (текст подається)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 486-24-42, факс (044) 236-10-49, ministry@mon.gov.ua

від 05.08.10 № _1/9-530__від ___ на №Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністраційПро сприяння у розвитку психологічної служби системи освітиНа виконання Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації

97

навчально-виховного процесу» необхідно внести в освітню політику регіону виважені корективи, адекватні сучасним реаліям і тенденціям. Важливу роль у цьому процесі має відіграти психологічна служба. Адже, психологічна служба сьогодні вносить вагомий внесок у реформування галузі, впровадження психолого-педагогічних інновацій, реалізацію державних і міжнародних програм. Така діяльність позитивно впливає на розвиток і формування особистості молодих громадян України. Заходами, які були передбачені у Плані дій щодо реалізації Концепції розвитку психологічної служби системи освіти на період до 2012 року, вдалося забезпечити стійке зростання чисельності працівників психологічної служби як в цілому по Україні (додаток 1), так і у окремих регіонах (додаток 2). Заслуговує на схвалення позитивна динаміка розвитку психологічних служб у 2009-2010 н.р. у Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Полтавській, Рівненській, Чернівецькій областях. Проте низькі темпи розвитку психологічної служби у попередньому навчальному році спостерігались у Запорізькій, Миколаївській, Черкаській, Чернігівській областях та місті Севастополі.З огляду на те, що з 2010-2011 н.р. є обов’язковим охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною освітою, гостро постає питання забезпечення фахівцями психологічної служби дошкільних навчальних закладів. Станом на 01.08.2010 р. практичними психологами в середньому по Україні міські дошкільні навчальні заклади забезпечені практичними психологами на 67,9%, сільські (селищні) дошкільні навчальні заклади – на 18,8 %.Викликає занепокоєння повільне створення мережі районних (міських) кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти та призначення на посади методистів з психологічної служби у ряді областей, введення посад практичних психологів і соціальних педагогів у закладах

98

професійно-технічної освіти, закладах соціальної реабілітації, школах-інтернатах різного профілю, соціально-психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в гірських, сільських та навчальних закладах з малою наповнюваністю.Працівники служби виконують значний обсяг роботи з психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу усіх суб’єктів навчально-виховного процесу. Переважна більшість видів роботи практичних психологів і соціальних педагогів має відбуватись у спеціально обладнаних приміщеннях. Тому термінового вирішення потребує проблема створення належних умов праці для практичних психологів і соціальних педагогів (додаток 3).Рекомендуємо на серпневих конференціях працівників освіти “Про підсумки розвитку освіти у 2009/2010 навчальному році та завдання на 2010/2011 навчальний рік” заслухати питання про стан функціонування та перспективи розвитку психологічної служби системи освіти кожного регіону. Просимо розробити та затвердити додаткові заходи щодо реалізації наказу МОН України від 19.06.2008 року №554 в частині сто відсоткового забезпечення працівниками психологічної служби навчальних закладів; забезпечення фахівців належними умовами праці, фаховими виданнями та навчально-методичною літературою. Інформацію подати до 15.10.2010 р. відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини МОН України (e-mail: n_berezina@mon.gov.ua та UCAP@ukr.net).Позитивне вирішення цього питання сприятиме підвищенню рівня довіри до органів виконавчої влади та самоврядування в широких колах громадськості.Додаток: на 3 аркушах.

99

100

Заступник Міністра І.П. Зайцева

101

102

Панок В.Г.

103

252-70-11

104

Додатки можна скачати за ел.адресою: www.google.com.ua/webhp?sourceid

105

- Лист МОНУ №1/9-616 "Про розрахунок кількості ставок практичних психологів та соціальних педагогів" (текст подається)

106

107

108

- Лист МОНУ Щодо організації та проведення "години психолога" у загальноосвітніх навчльних закладах (тескт подається)

109

- Лист МОНУ № 1/9-683 від 26.09.2012 Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів

(текст подається)Від 26.09.12 № 1/9-683

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, директорам інститутів післядипломної педагогічної освіти

Щодо розподілу робочого часу у практичнихпсихологів та соціальних педагогів

110

Враховуючі численні запити з місць Міністерство надає роз’яснення щодо розподілу робочого часу практичних психологів та соціальних педагогів.Діяльність психологічної служби системи освіти здійснюється відповідно статті 21 та статті 22 Закону «Про освіту» та Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 02.07.2009 р. № 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07. 2009 р. за № 687/16703.Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті (стаття 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 0.03.1991, № 3610-12 від 17.11.1993).Педагогічне навантаження вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників визначено Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102, погодженим з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 р. за № 56 (із змінами).Відповідно до Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455 (із змінами), у межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні вести всі види навчально-методичної та науково-дослідницької роботи відповідно до посади, навчального плану і плану

111

науково-дослідної роботи. Тому практичному психологу варто 20 годин відвести для безпосередньої роботи з учасниками навчально-виховного процесу (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) та 20 годин ― на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.Відповідно до наказу МОН України від 15.04.1993р. № 102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» підпункту "а" пункту 64 підрозділу А розділу VI із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки №118 від 24.02.2005р.,»ставки заробітної плати (посадові оклади) вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників виплачуються: за 3 години педагогічної (викладацької) роботи на день (18 годин на тиждень): практичним психологам спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів). Норма годин на ставку встановлена, виходячи з 6 денного режиму роботи». При цьому спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) визначається як загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (чи)розумового розвитку (п. 1 ст. 9 Закону "Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 р. № 651-XIV).Просимо довести зміст листа до керівників навчальних закладів.

Заступник Міністра Б.М.Жебровський

Березіна Н.О.481-32-31Панок В.Г. 252-70-05

112

- Лист МОНУ від 06.06.13 № 1/9-413 «Про впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби

системи освіти» (текст подається)МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від 06.06.13 № 1/9-413 На № від Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освітиПро впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби системи освіти Аналіз правопорушень, вчинених неповнолітніми, свідчить, що основними причинами протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій тощо.Враховуючи зазначене вище, Міністерство рекомендує впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з 2013-2014 навчального року, факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.

113

Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівниками психологічної служби надсилаємо переліки програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі та електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах.Програми схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.). Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.Зазначений перелік програм друкується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України», фахових науково-методичних журналах, а також розміщений на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.uaДодатки: на 3 арк.Заступник Міністра Б. М. Жебровський

Березіна Н.О., 481-32-31Панок В.Г., 252-70-11

114

- Концепція національно-патріотичного виховання (затверджена спільним наказом МУССМС, МОН, МОУ, МКТУ від 27.10.2009

№3754/981/538/49

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ У СПРАВАХ СІМ'Ї, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИМІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИНАКАЗвід 27 жовтня 2009 року N 3754/981/538/49Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молодіНаказ визнано таким, що не підлягає державній реєстрації(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 4 листопада 2009 року N 2047/5)На виконання статті 7 пункту 2 Указу Президента України від 3 липня 2008 N 616 "Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді", статті 7 пункту 1 Плану організації виконання положень Указу Президента України від 3 липня 2008 N 616 "Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді", затвердженого Віце-прем'єр-міністром України І. Васюником 11.07.2008, та постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 N 41 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009 - 2015 роки" наказуємо:1. Затвердити Концепцію національно-патріотичного виховання молоді (додається).2. Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерству освіти і науки України, Міністерству оборони України та Міністерству культури і туризму України, в межах компетенції:- довести до відома керівників відповідних структурних підрозділів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,

115

навчальних закладів, інших установ, підприємств, організацій Концепцію, затверджену цим наказом.- забезпечити у межах бюджетних призначень щорічне проведення обласних, міських, районних заходів з метою утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських цінностей молоді.3. Міністерству оборони України та Міністерству культури і туризму України в межах компетенції інформувати щороку до 1 грудня, починаючи з 2009 року, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту про проведену роботу.4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Міністра у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністра освіти і науки України, Міністра оборони України та Міністра культури і туризму України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Міністр України у справахсім'ї, молоді та спорту 

 Ю. О. Павленко 

Міністр освіти і науки України  І. О. Вакарчук Т. в. о. Міністра оборони України В. В. Іващенко В. о. Міністра культуриі туризму України 

 В. М. Андріанов 

 

116

ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту,Міністерства освіти і науки України,Міністерства оборони України,Міністерства культури і туризму Українивід 27 жовтня 2009 р. N 3754/981/538/49 

КОНЦЕПЦІЯ національно-патріотичного виховання молоді

Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу.Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції.В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодіває сучасними комунікаційними технологіями.

117

Усе це створює сприятливі умови для розвитку національно-патріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, патріотичному, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління.Сучасний етап розвитку України особливо потребує від органів державної влади та суспільних інституцій здійснення системних заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді, зокрема, з огляду на потребу підготовки потенційних кандидатів для прийняття на державну, військову службу.Концепція розроблена на виконання Указу Президента України від 03.07.2008 N 616/2008 "Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді", з урахуванням норм Указу Президента України від 25.10.2002 N 948 "Про затвердження Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді", Постанови Верховної Ради України від 22.05.2003 N 865 "Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сферах національно свідомого і патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку" та пропозицій центральних, місцевих органів виконавчої влади та молодіжних громадських організацій.1. Мета та завдання Концепції національно-патріотичного виховання молодіМета Концепції національно-патріотичного виховання (далі - Концепція) полягає у створенні методологічних засад для системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади і громадськості щодо виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами 14 - 35 річного віку соціального досвіду,

118

готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України.Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціально-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право.Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадсько активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов'язків.Концепція передбачає створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань:- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;- виховання правової культури, поваги до Конституції України, законів України, державної символіки - Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за

119

минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;- відновлення і вшанування національної пам'яті;- утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;- формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;- консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;- сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;- підтримання кращих рис української нації - працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;- створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я; задоволення естетичних та культурних потреб особистості;- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;- створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;

120

- реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.2. Принципи національно-патріотичного вихованняЗапорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів - міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.Основними принципами національно-патріотичного виховання є:принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності.принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи.акмеологічний принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей.принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно.принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті

121

рішення, і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід'ємну частину загальнолюдської.3. Шляхи реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді3.1. Розроблення та удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:- підготовка нормативно-правових актів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;- підготовка цільових програм національно-патріотичного спрямування з метою поліпшення вивчення української мови, історії, культури; сприяння розвитку професіоналізму, громадянської активності; популяризації здорового способу життя; підвищення престижу та привабливості державної та військової служби;- визначення механізмів економічного стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді;- розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молодих людей;- розроблення положень про державні нагороди та відзнаки для вихователів, наставників за успіхи у патріотичному вихованні молоді.3.2. Активізація діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері національно-патріотичного виховання молодого покоління:- координація діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, місцевого самоврядування, навчальних і культурно-просвітницьких закладів, громадських організацій;

122

- забезпечення наступності та системності національно-патріотичного виховання;- забезпечення проведення заходів, спрямованих на утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку збройних сил в відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян;- втілення планів дій, спрямованих на реалізацію молоддю інтелектуальних та творчих проектів на благо України, поліпшення професійної орієнтації, розвиток мотивації до праці;- залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії України, пропагування кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об'єднань, клубів за інтересами, фольклорних колективів;- активне залучення до патріотичного виховання молоді діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спортсменів;- забезпечення активної участі молоді в заходах національно-патріотичного спрямування, у тому числі, приурочених загальнодержавним святам;- залучення молоді до участі у державотворчому процесі, громадському русі задля розвитку політичної культури;- популяризація молодіжного внутрішнього туризму, популяризація пам'яток української історії, культури та природи, історичних місць та подій, етнографії та життєписів відомих діячів;- забезпечення проведення заходів спортивної підготовки, фізичного виховання, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян та створення відповідних умов;- сприяння розширенню контактів української молоді з закордонними українцями;- удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що займаються питаннями патріотичного виховання дітей та молоді;- сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання, позашкільних закладів та інших організацій, які здійснюють заходи з патріотичного виховання молоді;- розроблення та реалізація планів дій та програм з патріотичного виховання молоді місцевими органами державної влади та органами

123

місцевого самоврядування разом з інституціями громадянського суспільства.3.3. Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання молоді:- розширення інформування молоді про заходи з відновлення та вшанування національної пам'яті;- організація у теле-, радіопрограмах і в пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій;- недопущення пропаганди в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що підривають суспільну мораль та національні духовні цінності, заперечують суверенність Української Держави;- підтримка україномовних молодіжних друкованих засобів масової інформації, теле- та радіопрограм, створення Інтернет-сторінок, що популяризуватимуть українську історію, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання;- виробництво кіно- і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування.3.4. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями:- активне залучення до національно-патріотичного виховання молоді громадських організацій, використання їх досвіду і духовного потенціалу у вихованні патріотів України;- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили, здатної зробити вагомий внесок у національно-патріотичне виховання молоді, її підготовку до захисту Батьківщини;- організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді;- підтримка засобів масової інформації, які діють при молодіжних і дитячих громадських організаціях та висвітлюють питання, спрямовані на національно-патріотичного виховання дітей і молоді;- посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді;

124

- сприяння консолідації і координації діяльності громадських організацій при підготовці і проведенні заходів національно-патріотичного спрямування.3.5. Посилення ролі родини у процесі національно-патріотичного виховання молоді:- створення сприятливого умов для життєдіяльності сім'ї, належних умов для фізичного, інтелектуального, морально-естетичного, освітнього та духовного розвитку дітей та молоді на засадах національних традицій, педагогічної науки та кращого світового досвіду;- підвищення педагогічної культури батьків, зокрема, шляхом підготовки науково-популярної та методичної літератури з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді у сім'ї, активізація діяльності органів державної влади та громадських структур у цьому напрямі;- проведення всеукраїнських заходів за участю батьківської громадськості, спрямованих на популяризацію кращого досвіду національно-патріотичного виховання;- висвітлення у засобах інформації кращого досвіду родинного виховання.3.6. Формування науково-теоретичних і методичних засад національно-патріотичного виховання молоді:- здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг національно-патріотичної спрямованості;- включення проблематики національно-патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів;- підготовка та видання наукових праць, науково-методичних, навчальних посібників і рекомендацій з питань національно-патріотичного виховання молоді;- розроблення та впровадження програм національно-патріотичного виховання молоді в закладах освіти;- вивчення потреб молоді, зокрема, шляхом проведення соціологічних досліджень;

125

- систематичне проведення наукових конференцій, семінарів з проблем національно-патріотичного виховання молоді;- створення на базі навчальних закладів експериментальних майданчиків та лабораторій в наукових установах з проблем національно-патріотичного виховання;- підвищення професійної кваліфікації педагогічних, соціальних працівників, інших фахівців з питань національно-патріотичного виховання, соціального становлення та розвитку молоді.4. Очікувані результати впровадження КонцепціїУ результаті впровадження Концепції очікується:- утвердження патріотизму та національної самосвідомості молоді, поглиблення процесу формування основ гуманістичного світогляду; пріоритетності високих моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства;- формування в молоді характерних рис патріота: активна підтримка і розвиток Української державності, дотримання Конституції України, дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи, готовність до захисту Батьківщини, пошана до історичної пам'яті, любові до рідної культури, мови, національних свят і традицій, збереження та зміцнення власного здоров'я.- підвищення зацікавленості молоді щодо державної служби та служби у Збройних силах України, її готовності до захисту України, збереження та шанування національної пам'яті.- збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;- створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;- консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.

Ознаймлення з текстом Концепції на ел.ресурсі: http://ocpvm.org.ua/kontseptsiya-natsionalno-patriotychnoho-vyhovannya-molodi

126

-Методичні рекомендації «Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та пост-конфліктний період» (УНМПЦ ПП НАПН України, протокол №3 від 29.04.2014);

Режим доступу: (http://mon.gov.ua/img/zstored/files/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%2008_09_14.pdf)

127

- Комплекс навчальних програм сімейного виховання «Сімейні цінності» для 8–9 класів, навчально-методичний посібник до

навчальної програми «Сімейні цінності» (лист МОНМС України №14.1/12-Г-156 від 03. 07. 2012 р.)

Ел.адреса: koippo414.at.ua/Simeyni_cinnost/programi-simejni-cinnosti.doс

- ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011

р. № 1392)Ел.адреса: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF

- ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової загальної освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462)

Ел.адреса: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/462-2011-%D0%BF- Лист МОНУ від 25.07.2014 № 1/9-374 “Стан та особливості

діяльності психологічної служби у 2014-2015 н.р.”(текст подається):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИпр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044)

236-1049E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від _25.07.2014_№ _1/9-374_ На № від

Департаменти (управління) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

128

Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році

З метою реалізації статей 21, 22 Закону України «Про освіту» Міністерство надсилає для використання в роботі інструктивно-методичний лист «Про стан та особливості діяльності працівників психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році», перелік рекомендованих джерел та фахових періодичних видань.

Необхідно вжити заходів щодо максимального забезпечення навчальних закладів практичними психологами та соціальними педагогами, методистами з психологічної служби районних (міських) методичних кабінетів, працівниками навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти і налагодження належного психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу.

Додатки на 19 арк.

Заступник Міністра Павло Полянський

Березіна Н.О.4813231Панок В.Г 2527011

129

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України

від «25» липня 2014 р. № 1/9-374

Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році

Події останніх місяців, які відбуваються в Україні, вкрай складна соціально-політична ситуація у суспільстві показали необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як дітям і окремим людям, так і цілим соціальним групам.

Майже рік Україна переживає складну соціально-політичну ситуацію. Продовжуються бойові дії в Донецькій і Луганській областях, не зменшується потік біженців з окупованих Криму і Севастополя. Десятки тисяч людей змушені покинути свої домівки і тимчасово переміститися в інші регіони нашої держави. За останніми даними Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) понад 230 тисяч людей стали вимушеними переселенцями. Є сім’ї, що втратили житло, своїх близьких, є поранені.

За даними психологічного дослідження, що проводилося під егідою Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) у Донецькій області, майже 40 % дітей віком 7-12 років та більше половини дітей віком 13-18 років стали безпосередніми свідками подій, що пов’язані з війною. Відповідно 14 % та 13 % бачили танки та іншу військову техніку, 13% та 22 % бачили бої та сутички, 4 % і 15 % побиття знайомих людей, 6% та 5% стали свідками погроз застосування зброї. Декілька дітей з опитаних бачили вбитих і поранених. 76 % дітей віком 7-12 років та 43% дітей віком 13-18 років відчували страх, коли ставали свідками вищеописаних подій.

У зв’язку з цим, суттєво підвищується роль та значення професійної діяльності працівників психологічної служби системи освіти (практичних психологів і соціальних педагогів, методистів з психологічної служби районних (міських) методичних кабінетів,

130

працівників навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти).

Для забезпечення цієї роботи місцевим органам управління освітою, керівникам навчальних закладів необхідно створити належні матеріальні та кадрові умови, сприяти діяльності працівників психологічної служби. При цьому це стосується не тільки Донецької і Луганської областей, а усієї системи освіти України в цілому.

Сьогодні особливо зростає необхідність свідомої активності керівників навчальних закладів, спрямованої на підтримку, регулювання і формування здорового соціально-психологічного клімату у педагогічному колективі і закладі в цілому.

Необхідна тісна взаємодія керівника навчального закладу та фахівців психологічної служби для подолання негативних психологічних наслідків подій, що відбуваються в країні, для всіх учасників навчально-виховного процесу (стресові та посттравматичні стани тощо).

Досвід країн, які перебували в конфліктних ситуаціях, показує, що значне зростання насильства в протистояннях призводить до збільшення випадків домашнього насильства, насильства стосовно жінок і дітей як у період розгортання самого конфлікту, так і по його завершенні.

Особливо вразливою групою вважаються жінки та діти із соціально незахищених категорій, сім’ї, члени яких загинули або були поранені в ході трагічних подій, зокрема, вдови, які залишилися єдиними годувальниками родин, сім’ї військовослужбовців, які стають внутрішніми мігрантами. Надзвичайної уваги потребують діти із сімей, в яких загинули їхні рідні та близькі, друзі і знайомі. Працівникам психологічної служби необхідно знати про такі сім’ї, своєчасно надати необхідну психологічну, соціально-педагогічну допомогу.

У цілому, на сьогоднішній день ситуація складна тим, що протистояння триває і важко передбачити час та спосіб його завершення. Це посилює тривожні настрої в суспільстві, страхи, розчарування і вимагає адекватної роботи працівників психологічної служби.

З метою попередження або мінімізації негативних наслідків конфліктних подій важливо формувати знання у дітей, батьків та педагогічних працівників про ситуацію, що склалася. Особливо це

131

стосується необхідності відстеження нових законів та інших нормативно-правових актів, які активно зараз приймаються з метою захисту та надання допомоги особам у складних життєвих обставинах. Своєчасне донесення такої інформації до дітей, батьків та педагогічних працівників сприятиме зверненню по допомогу від осіб, які її потребують, водночас запобігаючи більш складним наслідкам перенесених подій.

Якщо говорити про статус жителів Криму, Севастополя, Донецької та Луганської областей, які переселяються сьогодні в інші частини України, то їх можна вважати внутрішньо переміщеними особами або вимушеними внутрішніми мігрантами. Особи із сім’ями підпадають під статус сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

В цій ситуації доречно користуватися Порядком взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, затвердженим наказом №1983/388/452/221/556/596/106 від 14.06.2006 (Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтранспорту, МВС та Держдепартаменту з питань виконання покарань).

До сімей, які класифікуються як ті, що опинились у складних життєвих обставинах, належать, зокрема: сім’ї з дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно у зв’язку з вимушеною міграцією.

Психологічна служба системи освіти має надавати психологічну і соціально-педагогічну допомогу постраждалим, переселеним, біженцям, членам їх сімей і родичам загиблих в ході АТО. Зазначаємо, що така робота має бути системною, довготривалою та проводитись на високому науково-методичному рівні.

Основними напрямами соціальної і психологічної реабілітації постраждалих є наступні:

– соціально-педагогічна допомога сім’ям вимушених переселенців у налагодженні соціальних зв’язків із місцевими закладами охорони здоров’я, працевлаштування, соціальних служб, закладів і установ освіти, забезпеченні дітей навчальними посібниками, підручниками, іншим навчальним приладдям;

– надання соціально-педагогічної і психологічної допомоги вступникам і першокурсникам ВНЗ і ПТНЗ в адаптації до нових умов

132

навчально-виховного процесу та налагодження побутових умов їх проживання і встановлення нових соціальних зв’язків у навчальному закладі і за його межами;

– залучення постраждалих дітей до участі в діяльності позашкільних навчальних закладів з метою створення умов для їхньої самореалізації та проведення діагностичної і корекційно-відновлювальної роботи з ними практичних психологів цих закладів;

– робота з дітьми зазначених категорій під час літнього оздоровлення у таборах відпочинку, навчальних закладах, місцях тимчасового перебування

– залучення вихованців, учнів, студентів зазначених категорій до активної виховної і розвивальної діяльності в позаурочний час, реабілітація

– забезпечення індивідуального супроводу працівниками психологічної служби системи освіти всіх без винятку дітей, вихованців, учнів, студентів зазначених категорій та надання їм необхідної корекційної, реабілітаційної і соціально-педагогічної допомоги від пережитого протягом навчального року шляхом впровадження психологічних ігор та праце - і музико терапії тощо;

– створення сприятливого соціально-психологічного клімату в навчальному закладі та оптимізація змісту і форм психологічної просвіти педагогічних працівників і батьків;

– недопущення своїми діями чи бездіяльністю вторинної травматизації учасників навчально-виховного процесу та, у разі потреби, перенаправляти дітей, батьків і педагогів до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо);

– застосування міжсекторальної взаємодії і мультидисциплінарного підходу до вирішення проблем, які виникають (за потреби звернутися до закладів і установ охорони здоров’я, підрозділів служби з надзвичайних ситуацій тощо з пропозицією співробітництва та координації у справі надання психологічної допомоги тим, хто її потребує);

– залучення до надання психологічної допомоги висококваліфікованих фахівців, практичних психологів, соціальних педагогів, психотерапевтів, консультантів ПМПК;

– організації для тих, хто безпосередньо працює з постраждалими: а) психологічну і професійну супервізію; б) методичну

133

підтримку у вигляді буклетів, методичних розробок, проведення навчальних семінарів і семінарів з обміну досвідом; в) матеріальну допомогу у вигляді необхідного приладдя і оргтехніки.

Акцентуємо увагу, що починаючи з 2012-13 навчального року Міністерство рекомендувало впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах “годину психолога”, що сприяє розв’язанню ряду соціально-педагогічних проблем в учнівському середовищі, а з 2013-2014 навчального року - факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.

Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівникам психологічної служби надіслані переліки програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі та електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах.

Програми схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.).

Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Зазначений перелік програм друкується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України», фахових науково-методичних журналах, а також розміщений на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua.

У зв’язку з проведенням АТО на території певних областей, районів, міст соціальні педагоги повинні вжити низку організаційних заходів щодо забезпечення основних прав і свобод дітей. Зокрема мова йде про оперативну підготовку необхідних документів про встановлення статусу дитини, визначення головних потреб, знаходження додаткових ресурсів в громаді, різних інституціях для їх

134

задоволення. Натепер, важливим є влаштування дитини, яка була свідком військових дій та стала сиротою, у прийомні сім’ї. Слід вказати на психологічне травмування такої дитини, яке може проявлятися через певний час, тому слід приділити належну увагу забезпеченню її соціально-психологічного супроводу.

Соціальний педагог, керуючись статтею 3 Конвенції ООН про права дитини, у взаємодії із службою у справах дітей, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрами реабілітації, притулками, кримінальною міліцією у справах дітей, опікунськими радами тощо, вживає заходів для оперативного вирішення питань, які пов’язані із індивідуальною ситуацією дитини.

Вказана діяльність соціального педагога навчального закладу будь-якого типу, є вкрай важливою і актуальною і для регіонів, де є переміщені діти із зони АТО.

Керівникам психологічних служб різних рівнів у наступному навчальному році необхідно забезпечити супервізію (професійних супровід) діяльності практичних психологів і соціальних педагогів, які працюватимуть із вказаною категорією дітей.

У цій роботі варто користуватися листом, який Міністерство направило до органів управління освітою обласних та Київської міської державної адміністрації з переліком методичної літератури та посібників, якими можна скористатися при здійсненні обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту (лист МОН від 24.04.14 № 1/9-222 ).

Нагадуємо про необхідність у процесі роботи суворо дотримуватися вимог методик та Етичного кодексу психолога.

Надання соціально-психологічної допомоги для багатьох працівників психологічної служби є новим видом діяльності. Тому, фахівці Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи разом з фахівцями ряду громадських організацій, підготували збірку методичних рекомендацій: Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : [метод. рек.] / авт. кол.: Н. П. Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В.Залеська та ін. ; [упор.: Н. В. Лунченко, Л. Л. Сідєльнік]. – К. : МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – 84 с.

Книга містить рекомендації з організації діяльності з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та

135

постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними працівниками та батьками. Скористатися електронною версією зазначених методичних рекомендацій можна на сайті Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи МОН і НАПН України : psyua . com . ua .

Психологічна служба в системі освіти - це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби.

Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи на підставі звітів обласних і Київського міського департаментів (управлінь) освіти і науки й центрів (кабінетів) психологічної служби системи освіти підготував щорічний звіт про діяльність психологічної служби системи освіти за 2013-2014 навчальний рік. В зведеній інформація відсутні дані з Автономної Республіки Крим, Донецької області та м. Севастополь, оскільки від них не надійшла інформація.

У психологічний службі системи освіти України на кінець 2013-2014 навчального року нараховувалось 22559 працівників. У порівнянні з 2012-2013 навчальним роком кількість фахівців збільшилась на 695 працівників. Це свідчить, що загалом по країні продовжується позитивна тенденція збільшення кількості працівників психологічної служби (на 3,86% з травня 2013 по травень 2014).

Найкращі показники на Київщині – зростання на 124 фахівці, Львівщини – зростання на 73 фахівці, Закарпатті – зростання на 67 фахівців (таблиця 1).

14694 практичні психологи та 7042 соціальні педагоги обіймають 11154,5 і 4798,5 ставок відповідно, що складає лише 54,1% від нормативної потреби (таблиця 2).

Найкраща ситуація щодо забезпечення фахівцями у Івано-Франківській (72,5%), Чернівецькій (67,6%), Сумській (67,4%) і Київській (65,2%) областях.

Найнижчі показники забезпеченості закладів освіти практичними психологами і соціальними педагогами у Тернопільській (36,3%), Миколаївській (43,3%) і Вінницькій (43,4%) областях. Слід

136

зазначити, що Тернопільщина і Миколаївщина вже багато років «пасуть задніх» у питанні розвитку мережі служби.

У Сумській області та у м. Києві в минулому навчальному році кількість працівників психологічної служби зменшилась відповідно на 12 і 19 осіб та відповідно незначне збільшення працівників можемо констатувати у Дніпропетровській (6 осіб), Житомирській (8 осіб), Кіровоградській (9 осіб), Полтавській (11 осіб), Тернопільській (9 осіб), Черкаській (15 осіб) та Чернівецькій (3 особи) областях.

Керуючись запитом Міністерства освіти і науки України та Поданням Генеральної прокуратури України від 19.05 2014 № 08/2/1-92 «Про усунення порушень прав дітей на освіту» Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи було зібрано інформацію з регіонів України про відсутність фахівців психологічної служби в закладах освіти тривалий час (понад 10 років). Було зібрано дані з 16 областей: Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Рівненської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської.

Відповідно до проведеного аналізу поданих матеріалів основними причинами відсутності у навчальних закладах фахівців психологічної служби, на які вказують керівники психологічної служби, є: обмеженість місцевого бюджету, недостатність фінансування, недостатність кошторисних призначень, та мають місце випадки, коли кількість дітей у навчальних закладах не відповідає нормативам чисельності практичних психологів та соціальних педагогів, затверджених відповідними нормативно-правовими документами Міністерства освіти і науки України.

Тут позиція Міністерства така, що недостатній рівень фінансування не може бути причиною незадовільного розвитку служби, адже в однакових за соціально-економічним розвитком регіонах спостерігається різна картина кадрового забезпечення. Основною причиною тут вважаємо ставлення керівників різних рівнів освіти до організації соціально-педагогічної і психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу.

Водночас мають місце випадки, коли зростання кількості спеціалістів не завжди призводить до підвищення ефективності функціонування системи в цілому. За наявності такої ситуації необхідно

137

розробляти та впроваджувати систему моніторингу й оцінки ефективності діяльності практичних психологів, соціальних педагогів, методистів районних та обласних кабінетів, центрів.

Так у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій областях розроблено та запроваджено технологію оцінки якості діяльності районних та міських психологічних служб (центру), працівників служби.

Зокрема, на виконання наказу департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації «Про заходи щодо підвищення ефективності функціонування районних (міських) психологічних служб, психологічних служб у закладах освіти обласного підпорядкування, ПТНЗ, ВНЗ І-ІІ рівня акредитації в новому 2013-2014 навчальному році» від 28.08.2013 № 738 проведено моніторинг розвитку психологічних служб навчальних закладів у 2013-2014 н.р. Тут щорічно Центром укладається Паспорт психологічної служби системи Запорізької області за навчальний рік, кількісні показники розміщуються у інформаційно-аналітичній збірці Департаменту, починаючи з 2011 року.

Підвищення ефективності діяльності психологічних служб районів та міст Івано-Франківської області відбувається через системний методичний супровід фахівців, зокрема, діяльність методичних об’єднань, «Школи молодого працівника психологічної служби», постійно діючих та проблемних семінарів, інструктивно-методичних нарад і консультацій. Функціонує динамічна творча група методистів із психологічної служби по створення циклограм роботи практичних психологів і соціальних педагогів.

З метою оптимізації діяльності практичних психологів та соціальних педагогів 18 районно-міських психологічних служб Дніпропетровської області працюють за інтегрованою організаційною моделлю, яка дозволяє компенсувати відсутність фахівців в окремих навчальних закладах за рахунок створення освітніх психолого-педагогічних консиліумів. На сьогодні діє 560 освітніх психолого-педагогічних консиліумів. Щорічно департаментом освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації проводяться планові та позапланові перевірки діяльності психологічних служб міст та районів області. За результатами перевірок визначається динаміка розвитку

138

психологічної служби системи освіти. Завдячуючи чому впродовж останніх 5-ти років в навчальних закладах області відбувається зростання чисельності практичних психологів і соціальних педагогів.

З метою підвищення рівня психологічної компетентності сучасних керівників навчальних закладів, керівників районними (міськими) управліннями освіти та на виконання п. 1 «Плану заходів щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.08.13 за №1106, необхідно звернути особливу увагу на проведення навчальних семінарів, розробку та впровадження методичних рекомендацій щодо організаційно-правових аспектів діяльності психологічної служби системи освіти для ефективного застосування цього ресурсу з метою вирішення нагальних проблем, які виникають у навчально-виховному процесі.

Такий досвід уже є. Так у Вінницької області в минулому навчальному році було проведено низку семінарів на тему: «Організаційно-правові аспекти діяльності психологічної служби системи освіти» для інспекторів загальноосвітнього напрямку відділів (управлінь) освіти РДА (міських рад) в рамках курсів підвищення кваліфікації; «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу» для директорів ЗОШ І-ІІІ ступенів (в рамках курсів підвищення кваліфікації при Вінницького ОІПОПП); «Організаційно-правові аспекти взаємодії та співпраці працівників психологічної служби системи освіти області та працівників інших органів і служб у справах дітей (кримінальна міліція у справах дітей, центри соціально-психологічних служб для сім’ї, дітей та молоді тощо)» для методистів з психологічної служби районів, міст області.

З метою популяризації діяльності, підвищення статусу працівників психологічної служби, зростання рівня професіоналізму фахівців 28-29 квітня 2014 року було проведено обласний Фестиваль психологів Прикарпаття «Інноваційні технології у практичній психології».

Чернівецьким центром практичної психології і соціальної роботи розроблено Програму розвитку психологічної компетентності керівників навчальних закладів «Роль, місце та функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного

139

процесу» та створено Творчу майстерню з метою реалізації Програми розвитку психологічної компетентності керівників навчальних закладів.

З метою забезпечення рівного доступу фахівців психологічної служби до нормативно-правової бази і методичних розробок працівниками Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи розроблена та систематично оновлюється web-сторінка (www.psyua.com.ua.).

В Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях, м. Києві створені web-сторінки центрів (кабінетів) психологічної служби системи освіти.

Зазначені вище заходи сприяють кількісному і якісному становленню психологічної служби системи освіти в цілому.

Звертаємо увагу, що згідно пункту 2.4. Положення про психологічну службу системи освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки № 616 від 02.07. 2009 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2009 р. за № 687/16703, діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:

консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку вихованців, учнів, студентів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;

просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім'ї;

превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування у вихованців, учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.

Погіршення ситуації в Україні щодо вживання алкогольних та наркотичних речовин дітьми і молоддю формує гостру потребу щодо реалізації низки профілактичних і превентивних програм з формування здорового способу життя і свідомого ставлення до власного здоров’я.

Ці питання залишаються пріоритетними у діяльності спеціалістів психологічної служби. З огляду на загальну ефективність

140

інформаційно-освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова» було прийнято рішення про розширення географії її впровадження. Таким чином, у 2013-2014 навчальному році програма впроваджувалась на базі навчальних закладів Івано-Франківської, Кіровоградської, Чернігівської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Чернівецької, Миколаївської областей та міста Київ. Всього у реалізації проекту брали участь близько 2 000 педагогів та 35 000 учнів 7-8 класів.

Для проведення протинаркотичної профілактичної роботи варто скористатися «Комплексною програмою з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтована на учнів 1-11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I – III ступенів навчання: Загальний виклад програми профілактичних дій». / Вієвський А. М., Лепеха К. І., Балакірєва О.М., ДивакВ.В., Дмитришина Н.А., Жданова М.П., Олійник І.М., Панок В.Г., Сидяк С.В. – К., 2014. - 38 с.

Навчально-методичний посібник є основою навчально-методичного комплекту, розробленого у рамках проекту «Розробка комплексної програми з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтована на учнів 1-11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I-III ступенів навчання». Посібник рекомендований для використання працівниками педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів та методистами інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Електронна версія всіх матеріалів Комплексної програми розміщена на сайті: www.mon.gov.ua в розділі позашкільна освіта, виховна робота та захист прав дитини.

У сприянні задля виходу із ситуації, вирішення своїх проблем та з надією бути почутими українські діти все більше довіряють телефонам «гарячих ліній». Маючи вільний доступ до телефону, діти все більше відкриваються, вони шукають однодумців. Найбільше скарг на конфлікти між однолітками та насильство, непорозуміння з батьками.

Так на Національну дитячу «гарячу лінію» України за 6 місяців 2014 року надійшло 8 144 телефонні дзвінки від дітей. Близько 24 % дітей турбує психічне здоров’я, майже 18% діток скаржаться на

141

жорстокість своїх однолітків, або так званий «моббінг», коли одні діти з тих чи інших причин зацьковують інших (гістограма 2).

Беручи до уваги цю статистику, набуває актуальності питання щодо створення у навчальних закладах центрів примирення на базі яких будіть готуватися медіатори (посередники) з числа учнів задля вирішення конфліктів. Доцільним буде проведення заходів на тему «Вплив ЗМІ на формування світогляду людини і її поведінку», під час яких учні розглянуть способи психологічного маніпулювання і впливу викривленої інформації на психіку людини.

Важливим напрямом діяльності працівників психологічної служби в 2014-2015 навчальному році залишається забезпечення та психологічний супровід підготовки учнів до профільного та професійного самовизначення.

Схвалений МОН України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (листи ІІТЗО №14.1/12-Г-948, №14.1/12-Г-949, №14.1/12-Г-950 від 23.06.2014) програмно-методичний комплекс забезпечення професійного самовизначення учнів основної в умовах допрофільної підготовки містить програму «Людина і світ професій» для учнів 8–9-х кл. (9, 17, 35, 70 год.) та п’ять посібників «Робочий зошит». Програмно-методичний комплекс надає учням можливість набути знання про світ професій, напрями профільного навчання, власні індивідуальні особливості, а також передбачає виконання ними практичних, самостійних, дослідницьких і проектних робіт. Все це створює сприятливі умови для свідомого і обґрунтованого вибору учнями основної школи профілю навчання, з урахуванням власних інтересів, можливостей та потреб.

Завданням сучасної старшої профільної школи є не тільки забезпечення предметної підготовки, а й формування готовності випускників до професійного самовизначення та життєвої самореалізації. Схвалений МОН України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (листи ІІТЗО №14.1/12-Г-954, №14.1/12-Г-953, №14.1/12-Г-952, №14.1/12-Г-951 від 23.06.2014) програмно-методичний комплекс забезпечення професійного самовизначення учнів старшої школи в умовах профільного навчання містить навчальні програми «Побудова кар’єри» (9, 17, 35, 70 год.) для учнів 10-11-х кл., навчально-методичного посібника для педагогічних працівників до цієї програми, Робочий зошит «Побудова кар’єри» для

142

учнів старших класів та навчально-методичний посібник до робочого зошиту для педагогічних працівників. Програмно методичний комплекс забезпечує розвивальний рух учня від уявлення до усвідомлення себе як майбутнього суб’єкта професійної діяльності; від позитивного ставлення до навчального профілю та пов’язаних з ним професій до емоційно-ціннісного ставлення до себе як суб’єкта професійної діяльності.

Запровадження у навчально-виховну практику загальноосвітніх навчальних закладів програмно-методичних комплексів «Людина і світ професій» для учнів 8-9-х кл. та «Побудова кар’єри» для учнів 10–11-х кл., забезпечує реалізацію сукупності організаційно-педагогічних умов здійснення цілісної системи профільного і професійного орієнтування учнівської молоді.

Перелік рекомендованих джерелДовідники, каталоги1. Психологічна служба і ПМПК системи освіти (за

результатами 2012–2013 навчального року) / [Березіна Н.О., Лунченко Н.В., Обухівська А.Г. та ін.] – К. : Ніка–Центр, 2013. – 60 с. – ISBN 978-966-521-139-3

Посібники1. Діяльність психолого–медико–педагогічних консультацій в

умовах інтеграції дітей з особливими освітніми потребами [Електрон.дані] / А.Г. Обухівська, Т.Д. Ілляшенко, Т.В. Жук. – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 140 с. – ISBN 978-617-7118-06-9

2. Інноваційні моделі підвищення кваліфікації працівників психологічної служби і консультантів ПМПК / авт. кол. за ред. Панка В.Г., Гаркавенко З.О. – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 219 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978-617-7118-01-4

3. Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби і ПМПК / за наук. ред. В.Г. Панка та І.І. Цушка. – Електрон. дані. – Київ : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 90 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978–617–7118–04–5

4. Цушко І.І. Формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді :

143

практ.посіб. / І.І. Цушко. – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 104 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см., ISBN 978–617–7118–02–1

5. Панок В. Г. Психологічна служба : [навч.-метод. посіб. для студентів і викладачів] / В. Г. Панок. – [2-е вид.]. – Кам’янець-Подільський : Друкарня Рута, 2013. – 328 с. – ISBN 978-966-2771-21-3 – (Гриф МОН – рекомендовано Науково-методичною Радою МОН України, лист №14/18-3975, протокол № 3 від 07.09.2009 р.)

Методичні рекомендації1. Обухівська А.Г. Методичні рекомендації з окремих аспектів

діяльності практичних психологів і консультантів ПМПК / А.Г. Обухівська, Т.Д. Ілляшенко, Л.Є. Андрусішина. – Електрон. дані. – Київ : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 56 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978-617-7118-00-7

2. Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної служби: методичні рекомендації / за наук. ред. В.Г. Панка – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 100 c. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978-617-7118-05-2

3. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : [метод. рек.] / авт. кол.: Н. П. Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В.Залеська та ін. ; [упор.: Н. В. Лунченко, Л. Л. Сідєльнік]. – К. : МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – С. 7-13.

Навчальні програми1. Збірник програм факультативних курсів, курсів за вибором та

спецкурсів для застосування в роботі працівниками психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів / за наук. ред. В.Г. Панка. – Електрон. дані. - К.: Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978-617-7118-03-8 – (Гриф МОН лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.)

2. Програма «Особлива дитина: для дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень» / авт. кол. за ред. Шульженко Д. І., Островської К. О. – Інтернет видання. – Київ, Національний Педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2013. –250 с. – (Гриф МОН – рекомендовано МОН України, лист №1/11- 13887 від

144

11.09.2013 р.) Більш детальне ознайомлення за ел.адресою: http://www.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/2656

- Лист МОНУ від 22.04.14 № 1/9-222 «Щодо здійснення обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту» (текст подається):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИпр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс

(044) 236-1049E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від 22.04.14 № 1/9-222

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Щодо здійснення обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту

На виконання Плану заходів щодо інтеграції біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, в українське суспільство на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 року № 605-р, та відповідно до положень, визначених частиною п’ятою статті 9 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» Міністерство надсилає для практичного використання спільний наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України від 23.10.2013 № 903/1464/711, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2013 р. за № 1934/24466 «Про здійснення обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту» (додаток 1).

При цьому надаємо перелік методичної літератури та посібників, якими можна скористатися при проведенні психологічної оцінки віку дитини ( додаток 2).

145

Додатки на 17 арк.Заступник Міністра П. Б. Полянський

Березіна Н. О., 481-32-31Панок В. Г., 252-70-07

Додаток 2

До листа Міністерства освіти і науки України від______________________№___________

Перелік методичної літератури та посібників, якими можна скористатися при проведенні психологічної оцінки віку дитини

1.Методичні рекомендації до програми розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко»/Під ред.. О.Л.Кононко. _ К., Кобза, 2004. – 188 с.

2.Кукуруза Г.В. Оцінка структури і рівня розвитку дітей раннього віку в системі раннього втручання [Текст] /Г.В.Кукуруза //Вісник Харківського національного педагогічного університету ім..Г.С.Сковороди. – Х., 2010. Вип. 35. – С.133-140. – (Серія психологія).

3. Психолого-педагогічна діагностика розвитку дітей раннього дошкільного віку: Навчально- методичний посібник / за науковою редакцією Л.О.Федорович. Укладачі О.В.Гнатій, І.В. Макаренко, Л.О.Федорович – Кременчук: Християнська Зоря, 2008. – 217 с.

4. Стадненко Н.М., Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г. Методика діагностики відхилень в інтелектуальному розвитку молодших школярів. Видання друге, перероблене і доповнене. – Кам’янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2006. – 36

146

с.: Дидактичний матеріал: комплект А і Б (45 арк.)

- Лист МОНУ від 28.03.2014 № 1/9-179 «Щодо профілактики суїцидальних тенденцій серед учнів» (текст подається)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИпр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від _28.03.14___№ _1/9-179_ На № від

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,

Щодо профілактики суїцидальнихтенденцій серед учнів В Україні, як і в багатьох інших країнах, поширені самогубства серед дітей, підлітків та молоді. Так, у 2013 році вчинено понад 130 самогубств. Тільки спочатку цього року 6 учнів загальноосвітніх та професійно - технічних навчальних закладів наклали на себе руки, із них 3 дітей - під час навчально-виховного процесу.Надсилаємо інформаційно-методичні матеріали щодо профілактики суїцидальної поведінки для використання в роботі.Додаток на 4 арк.

Заступник Міністра П.Б.Полянський Березіна Н.О. 491-32-31 Панок В.Г. 252-70-07Гребницький Г.М.245-41-33

147

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 28.03.14 1/9-179

Система психологічної профілактики та корекції суїцидальної поведінкиПершочерговою умовою попередження самогубств серед учнів є ретельне психолого-педагогічне виявлення дітей, чиї особистісні риси створюють підвищений ризик суїциду, індивідуальна робота з цією категорією дітей, розробка системи профілактичних заходів, широка просвітницька робота з сім‘ями (лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-241 від 27.06.2001 р.).

Система роботи з профілактики суїциду має містити 7 компонентів:1.Психологічна просвіта педагогів, батьків, учнів:•створення у школі інформаційного куточка з методичною літературою, інформацією про телефон довіри, даними про адреси і режими роботи спеціалізованих лікарень, психологічних центрів допомоги, інших фахівців;•проведення у школах психолого-педагогічних семінарів, консиліумів, майстер-класів запрошених фахівців на теми: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Фактори, що впливають на суїцидальну поведінку підлітка», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Цінність особистості», «Як допомогти дитині при загрозі суїциду?», «Конфлікти між учителями і підлітками», «Вибір адекватних методів педагогічної дії»;•під час підготовки до педрад проводиться вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих;•проведення індивідуальних консультацій з вчителями і батьками дітей із групи суїцидального ризику;•організація роботи батьківського психологічного класу або Батьківського всеобучу з тем «У сім‘ї – підліток», «Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних конфліктів»;•організація роботи груп зустрічей для батьків проблемних учнів (за потреби);

148

•проведення циклу бесід з учнями про цінність особистості й сенс життя; диспутів «Я – це Я», «Я маю право відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти», «Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками протилежної статі», «Підліткові ініціації», «Основні проблеми підліткового віку», «Стрес і депресія».2.Створення позитивного психологічного клімату в навчальному закладі й сім‘ї - залучення учнів до громадської діяльності (спортивні змагання, клуби, товариства тощо), культурно-виховних заходів, які сприяють формуванню позитивних громадянських, естетичних почуттів, духовності учнів і педагогів.3.Психологічна та педагогічна діагностика суїцидальних тенденцій:•у процесі спостереження – звернення уваги педагогів на фактори ризику: спадковість; вербальна і фізична агресія; висока конфліктність у спілкуванні; прагнення до домінування або орієнтація на залежність; ізоляція або неприйняття однолітками; різкі зміни в поведінці; низький або високий IQ; неадекватна самооцінка; несприятливе сімейне оточення; психотравматичні події (смерть близької людини, міжособистісний конфлікт, поганий вчинок, погані стосунки у сім‘ї тощо); алкоголізм і наркоманія, асоціальний спосіб життя;•виявлення ознак емоційних порушень – втрата апетиту або імпульсивне ненажерство, безсоння або підвищення сонливості впродовж останніх декількох днів; часті скарги на соматичні хвороби; незвичне неохайне ставлення до своєї зовнішності; постійне почуття самотності, непотрібності або суму; нудьга у звичайному оточенні або під час виконання роботи, яка раніше подобалася; втеча від контактів або ізоляція від друзів і сім‘ї; порушення уваги із зниженням якості роботи; занурення у роздуми про смерть; відсутність планів на майбутнє; раптові напади гніву, навіть через дрібниці;•використання спеціальних психодіагностичних методик:1. Соціометрія і референтометрія.2. Малюнкові тести ДДЛ і «Моя сім‘я».3. Методика Шуберта «Діагностика ступеня готовності до ризику».4. Методика визначення нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації у стресі «Прогноз». 5. Багаторівневий особистісний опитувальник «АДАПТИВНІСТЬ» (МЛО-АМ).6. Опитувальник депресивності Бека (Веск Depression Inventory – ВDІ).

149

7. Опитувальник оцінки душевного болю (автор Е.Шнейдман).8. Модифікований опитувальний для ідентифікації типів акцентуацій характеру в підлітків (О. Лічко, С. Подмазін).9. Карта виявлення ризику суїцидальності В. Прийменко.10. Об‘єктивна методика визначення типу темпераменту за Б. Цукатовим.11. Тест на виявлення суїцидального ризику СР-45.12. Тест на виявлення суїцидальних намірів (Н. Шваровська, О.Гончаренко, І. Мельникова).13. Методика вивчення схильності до суїцидальної поведінки (М. Горська).14. Методика діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс і Р. Раймонд) та методика «Наскільки адаптований ти до життя?» (А. Фурман).15. Шкала депресії (адаптація Г.Балашова).16. Методика діагностики рівня суб‘єктивного відчуття самотності (Д.Расел і М. Фергюсон).

Даний банк методик має бути наявний у кожного практичного психолога навчального закладу. •Психологічне консультування учнів. •Психолого-педагогічна корекція суїцидальних тенденцій:•навчання технік керування емоціями, зняття м‘язового й емоційного напруження;•навчання конструктивних поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях (тренінг проблемно-вирішальної поведінки (Д. Романовська);•розвиток позитивної самооцінки цінності особистості, її соціального статусу в групі, тренінги особистісного зростання;•консультативна робота з батьками, педагогами, учнями, спрямована на зняття факторів, що спонукають чи провокують суїцид.6. Систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів - постійний моніторинг ознак, тенденцій, ризиків суїцидальної поведінки на всіх етапах роботи психолога.7.При потребі – переадресування суїцидальної справи спеціалістам медичного профілю - рекомендація відвідати дитячого психоневролога, психотерапевта, психіатра.

150

Десять кроків із запобігання самогубства у шкільному середовищі (поради дорослому)Якщо ви виявили дитину із ознаками суїцидальної поведінки:Крок 1-й: Повідомити органи управління освітою та обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.Крок 2-й: Практичному психологу (у разі його відсутності соціальному педагогу) спільно з класним керівником створити безпечну, особистісно-орієнтовану і довірливу ситуацію навколо дитини і розпочати постійний щоденний контакт з дитиною (спілкування з використанням запитань «Що трапилося?, Я помітив, що у тебе щось відбувається негаразд, Які проблеми тебе турбують – я хочу тобі допомогти, Що у тебе на душі? Що тебе турбує? Твоя душа болить?» тощо). Знайдіть час слухати про все, що буде говорити дитина. Якщо вона замкнулася – знайдіть ключик до неї, але не чиніть тиску на дитину.Крок 3-й: Переможіть страх над собою і поговоріть з дитиною, чи думала вона про смерть, як давно і які були її фантазії, думки, плани.Крок 4-й: Спробуйте визначити ту складну кризову ситуацію, яка спричинила думки про власну смерть.Крок 5-й: З‘ясуйте, чи є в родині підлітка дорослий, якого він поважає і любить, який є авторитетом або соціально близькою людиною. Знайдіть її і залучіть до постійної підтримки на певний час.Крок 6-й: Практичному психологу, на основі своїх робочих даних, описати «Психологічний портрет школяра» та спільно з індивідуальною карткою подати для експертного прогностичного висновку в обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи по факту виявлення ознак суїцидальної поведінки.Крок 7-й: У випадку наявних випадків суїцидів у родині, попередніх суїцидальних спроб, вживання наркотиків і інших токсичних речовин, наявних психопатичних або депресивних розладів особистості, патології психічного розладу – обґрунтовано і толерантно рекомендувати батькам звернутися до психіатра, або психотерапевта, або психоневролога.Крок 8-й: Практичному психологу школи організувати щоденне постійне підтримуюче спілкування з дитиною, вчителями та сім‘єю. Розробити індивідуальну програму психологічної допомоги та формування захисних антисуїцидальних факторів. У випадку

151

відсутності відповідних вмінь і навичок у працівника психологічної служби – його обов‘язок знайти кваліфікованого фахівця і залучити до роботи аж до повного зникнення суїцидальних ознак в поведінці.Крок 9-й: Виявити фактори ризику у сім‘ї та школі для конкретної дитини. Розробити рекомендації для педагогів та родини – як організувати підтримуюче спілкування з дитиною та що змінити у взаємостосунках «дорослий – дитина».Крок 10-й: Організувати психопрофілактичну роботу у школі за 7-ми компонентною схемою (вказана вище). Затвердити план дій наказом по школі.Р.S. У випадку завершеного суїциду організувати системну групову роботу (40-годин) з класом, де навчалася дитина, для уникнення ефекту Вертера – наслідування суїцидальної поведінки у проблемних ситуаціях.Література:1.Жезлова Л.Я. К вопросу о самоубийствах детей и подростков //Актуальные проблемы суицидологии. – М., 1978.2.Исаев Д.Н. Предупреждение реакций дезадаптации (кризисных ситуаций) //Психология детей с нарушениями и отклонениями психологических реакций. – СПб: Питер, 2001.3.Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. – М.: Медицина., 1983.4.Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. – К.: Перун, 1996.5.Подмазин С.И. Как помочь подростку с «трудным характером». – К.. 1996.6.Рибалка В.В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості. – К.: Шкільний світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).7.Романовська Д. Д. Технології роботи з батьками. – К.: Главник, 2007 – 128с. – (Бібліотечка соціального працівника).8.Трусова С.М. Соціально-психологічні передумови та профілак¬тика суїцидальної поведінки підлітків та юнацтва. – К., 2000.9.Шебанова С.Г. Мотивація суїцидальної поведінки неповнолітніх як об'єкт комплексного соціо-психологічного обстеження //Актуальні проблеми суїцидології: Збірн. наук. праць. – К., 2002. – Ч. І. – 156 с.

152

Додаткові документи, які обов ’ язково мають бути у наявноті:- Програма розвитку психологічної служби в системі освіти Харківської області на період до 2017 року Ел.адреса: рокуstatic.klasnaocinka.com.ua/.../programa_rozvitku_ps;- Програма розвитку психологічної служби Харківського районуна 2013-2017 рокиЕл.адреса: cppsr.at.ua/programa_rozvitku_psikhologichnoji_sluz.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

06.10.2010 N 930

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за N 1255/18550

Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників

{ Додатково див. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва N 2а-5467/11/2670 ( v5467805-11 ) від 25.07.2011 } { Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 Наказом Міністерства освіти і науки

153

N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ), частини першої статті 32 Закону України "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), частини першої статті 27 Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), статті 25 Закону України "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), частини четвертої статті 45 Закону України "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ), частини четвертої статті 48 Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) та з метою стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Типове положення про атестацію педагогічних працівників, що додається.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити дотримання вимог цього Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти України від 20.08.93 N 310 ( z0176-93 ) "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.12.93 за N 176, та від 01.12.98 N 419 ( z0792-98 ) "Про внесення змін і доповнень до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.12.98 за N 792/3232.

154

4. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України в установленому законодавством порядку. 5. Опублікувати Типове положення про атестацію педагогічних працівників в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розмістити його на офіційному веб-сайті Міністерства. 6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Жебровського Б.М. 7. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр Д.В.Табачник

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра фінансів України А.І.Мярковський

Міністр економіки України В.П.Цушко

Міністр праці та соціальної політики України В.Надрага

Міністр культури і туризму України М.А.Кулиняк

Міністр охорони здоров'я 155

України З.М.Митник

Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.Романченко

Міністр транспорту та зв'язку України К.О.Єфименко

Міністр внутрішніх справ України А.В.Могильов

Міністр оборони України М.Б.Єжель

Т.в.о. Міністра регіонального розвитку та будівництва України М.П.Сорока

Заступник Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту А.В.Домашенко

Голова Державного комітету лісового господарства України М.Х.Шершун

Голова Державного комітету статистики України О.Г.Осауленко

Генеральний директор 156

Федерації роботодавців України Р.В.Іллічов

Віце-президент Спілки орендарів і підприємців України Б.В.Ільченко

В.о. президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В.Биковець

В.о. президента Всеукраїнської асоціації роботодавців В.Биковець

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України 06.10.2010 N 930

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за N 1255/18550

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про атестацію педагогічних працівників

I. Загальні положення

157

1.1. Це Типове положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників (далі - керівні кадри), інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров'я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ у штаті яких є педагогічні працівники (далі - навчальні та інші заклади). { Пункт 1.1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011; Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 }

1.2. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

1.3. Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

1.4. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного

158

працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

1.5. Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою. 1.6. Призначенню на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів має передувати їх атестація.{ Розділ I доповнено новим пунктом 1.6 згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 1.7. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років. 1.8. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу. { Абзац третій пункту 1.7 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 1.9. Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності. Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після

159

присвоєння попередньої. { Абзац другий пункту розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } Позачергова атестація керівних кадрів проводиться за поданням керівника відповідного органу управління освітою при неналежному виконанні посадових обов'язків. { Пункт 1.9 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 }{ Пункт 1.9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 1.10. Центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є навчальні та інші заклади, на підставі цього Типового положення за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти можуть розробляти свої положення про атестацію педагогічних працівників, в яких визначаються умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних звань з урахуванням особливостей і специфіки їх роботи.{ Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } II. Порядок створення та повноваження атестаційних комісій 2.1. Для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів. 2.2. Атестаційні комісії I рівня створюються у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації незалежно від

160

підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров'я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники. 2.3. Атестаційні комісії II рівня створюються у відділах освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, інших підрозділах місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, у підпорядкуванні яких перебувають навчальні та інші заклади. 2.4. Атестаційні комісії III рівня створюються в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади.{ Пункт 2.4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 2.5. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковано навчальні та інші заклади, створюють атестаційні комісії у відповідних міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади або делегують свої повноваження атестаційним комісіям III рівня.{ Пункт 2.5 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 2.6. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються у складі: голови, заступника голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу або відповідного органу управління освітою.

161

Про створення атестаційної комісії та затвердження її складу видається наказ. Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п'яти осіб. { Абзац другий пункту 2.6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 2.7. Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників відповідних профспілкових органів, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій об'єднань громадян (за згодою).{ Пункт 2.7 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 2.8. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються на один рік до формування нового складу атестаційної комісії. Персональний склад атестаційних комісій протягом року може змінюватися. 2.9. Педагогічні працівники, які входять до складу атестаційної комісії, атестуються на загальних підставах та не беруть участі у голосуванні щодо себе. 2.10. Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить менш як 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями I рівня, визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями II рівня. 2.11. Атестація педагогічних працівників притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, центрів медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров'я,

162

соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок) здійснюється атестаційними комісіями II рівня за місцезнаходженням цих установ.

2.12. Атестаційні комісії I рівня мають право: 1) атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді; 2) присвоювати кваліфікаційні категорії "спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії" (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям); 3) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями II, III рівнів (якщо навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атестаційними комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії" (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії") та про присвоєння педагогічних звань (про відповідність раніше присвоєним педагогічним званням).{ Підпункт 3 пункту 2.12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011; Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 2.13. Атестаційні комісії II рівня мають право: 1) атестувати на відповідність займаній посаді керівних кадрів навчальних та інших закладів, методистів районних (міських)

163

методичних кабінетів (центрів), працівників районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти (далі - працівники районних (міських) кабінетів (центрів)), завідувачів та консультантів районних психолого-медико-педагогічних консультацій, педагогічних працівників навчальних закладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії та осіб, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; { Підпункт 1 пункту 2.13 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 2) присвоювати кваліфікаційні категорії "спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії" (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) працівникам районних (міських) кабінетів (центрів); 3) присвоювати кваліфікаційні категорії, педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) педагогічним працівникам навчальних закладів і установ у яких не створено атестаційні комісії; 4) присвоювати кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії"), присвоювати педагогічні звання за клопотанням атестаційних комісій I рівня; 5) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями III рівня про присвоєння педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії" та педагогічного звання "практичний психолог-методист" (для практичних психологів цих кабінетів

164

(центрів)) або про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, педагогічному званню; розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій I рівня. { Підпункт 5 пункту 2.13 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 2.14. Атестаційні комісії III рівня мають право: 1) атестувати на відповідність займаній посаді керівні кадри навчальних та інших закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, завідувачів та консультантів республіканської (Автономна Республіка Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних консультацій; { Підпункт 1 пункту 2.14 розділу II в редакції Наказу Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 2) атестувати осіб, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади; { Пункт 2.14 розділу II доповнено новим підпунктом 2 згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 3) атестувати на відповідність займаній посаді педагогічних працівників навчально-методичних (науково-методичних) центрів

165

(кабінетів) психологічної служби системи освіти, професійно-технічної освіти, навчальних закладів культури і мистецтв Автономної Республіки Крим та відповідних обласних, Київського та Севастопольського міських навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів), присвоювати їм кваліфікаційні категорії (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям), педагогічне звання "практичний психолог-методист" (атестувати на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню "практичний психолог-методист"); { Підпункт пункту 2.14 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 4) присвоювати кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії"), присвоювати практичним психологам педагогічне звання "практичний психолог-методист" (атестувати на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню "практичний психолог-методист") за поданням атестаційних комісій II рівня;{ Підпункт пункту 2.14 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 5) присвоювати кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії"), присвоювати педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням) педагогічним працівникам навчальних закладів, що перебувають у сфері управління

166

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади за клопотанням атестаційних комісій цих закладів; { Підпункт 5 пункту 2.14 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011; Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 6) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій I та II рівнів. 2.15. Для об'єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників атестаційні комісії всіх рівнів можуть створювати експертні групи. III. Організація та строки проведення атестації 3.1. Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності. { Абзац перший пункту 3.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } Працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій

167

атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду). { Пункт 3.1 розділу III доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } Списки керівних кадрів навчальних та інших закладів, які атестуються, складають і подають до атестаційних комісій керівники відповідних органів управління освітою. { Пункт 3.1 розділу III доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 }

3.2. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації. Рішення про перенесення атестації може прийматися атестаційними комісіями і в інші строки. { Пункт 3.2 розділу III доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } Працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис. 3.3. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків (навчальних занять), позаурочних (позанавчальних) заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, студентів, курсантів, слухачів, вихованців (далі - учні) з предмета (дисципліни), що викладає педагогічний працівник, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у

168

роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.{ Пункт 3.3 розділу III в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 3.4. У процесі вивчення професійної діяльності керівних кадрів навчальних та інших закладів атестаційна комісія з'ясовує: виконання програми розвитку навчального закладу та результати інноваційної діяльності; стан організації навчальної та виховної роботи, додержання вимог державних освітніх стандартів; результати державної атестації навчального закладу; результати перевірок, проведених Державною інспекцією навчальних закладів, місцевими органами управління освітою та іншими органами державного нагляду (контролю); додержання вимог щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання учнів; підсумки моніторингу роботи з педагогічним колективом та іншими працівниками навчального закладу; ефективність взаємодії з громадськими організаціями та органами шкільного самоврядування; додержання педагогічної етики, моралі; звіти керівника про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу навчального закладу; аналіз розгляду звернень громадян.{ Розділ III доповнено новим пунктом 3.4 згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 3.5. Керівник навчального та іншого закладу до 1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період.

169

Характеристику на керівника навчального та іншого закладу подає до атестаційної комісії керівник відповідного органу управління освітою. Характеристика на керівника районного (міського) методичного кабінету (центру) подається до атестаційної комісії керівником відповідного органу управління освітою за погодженням із закладом післядипломної педагогічної освіти. { Пункт 3.5 розділу III доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } Характеристика повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об'єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо. Характеристика керівних кадрів додатково має містити відомості про ставлення до підлеглих, здатність організувати педагогічний колектив для досягнення певних завдань, вміння приймати відповідальні рішення. { Пункт 3.5 розділу III доповнено новим абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис. 3.6. На особу, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, керівник відповідного органу управління освітою направляє до атестаційної комісії подання про атестацію цього працівника з метою призначення на посаду.

170

{ Розділ III доповнено новим пунктом 3.6 згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 }

3.7. При атестації особи, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, атестаційною комісією враховуються рівень її професійної освіти, стаж роботи на педагогічних, науково-педагогічних та керівних посадах у сфері освіти, володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, професійні знання та навички, набуті до призначення на посаду.{ Розділ III доповнено новим пунктом 3.7 згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 3.8. Атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі строки: комісіями I рівня - до 1 квітня, II рівня - до 10 квітня, III рівня - до 25 квітня. Засідання атестаційної комісії з метою атестації особи, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, проводиться у разі необхідності. { Пункт 3.8 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 3.9. Під час атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів атестаційна комісія з'ясовує якість виконання ними посадових обов'язків.{ Розділ III доповнено новим пунктом 3.9 згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 3.10. Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні

171

та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності. За рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності працівника, якщо він не з'явився на засідання атестаційної комісії з об'єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді. { Пункт розділу III доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } У разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з'ясування причин неявки може провести атестацію за його відсутності. { Пункт розділу III доповнено абзацом третім згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 3.11. Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атестаційної комісії. Члени атестаційної комісії можуть у письмовій формі викласти окрему думку щодо рішення атестаційної комісії, яка додається до протоколу. { Абзац другий пункту розділу III в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 3.12. Засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів. Рішення атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів присутніх на

172

засіданні членів атестаційної комісії. У разі однакової кількості голосів "за" і "проти" приймається рішення на користь працівника, який атестується.{ Пункт розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 3.13. За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення: 1) педагогічний працівник відповідає займаній посаді; 2) присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію ("спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії", "спеціаліст вищої категорії"); 3) педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній кваліфікаційній категорії ("спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії", "спеціаліст вищої категорії");{ Підпункт 3 пункту розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 4) присвоїти педагогічному працівнику педагогічне звання ("викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "педагог-організатор-методист", "практичний психолог-методист", "керівник гуртка - методист", "старший викладач", "старший учитель" "старший вихователь", "майстер виробничого навчання I категорії", "майстер виробничого навчання II категорії"); 5) порушити клопотання перед атестаційною комісією II, III рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про

173

присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії" та/або педагогічного звання або про відповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії", та/або відповідність працівника раніше присвоєному педагогічному званню;{ Підпункт 5 пункту розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 6) педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєному педагогічному званню;{ Підпункт 6 пункту розділу III в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 7) педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією; 8) педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.

3.14. За результатами атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів, а також осіб, які претендують на зайняття посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, атестаційні комісії ухвалюють такі рішення: керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді; керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією; керівник (заступник керівника) не відповідає займаній посаді; рекомендувати для призначення на посаду керівника; рекомендувати для зарахування до кадрового резерву.{ Розділ III доповнено новим пунктом 3.14 згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 }

174

3.15. Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис. На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис. 3.16. Педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо: 1) має освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти;{ Підпункт 1 пункту розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 2) виконує посадові обов'язки у повному обсязі; 3) пройшов підвищення кваліфікації. 3.17. У разі виявлення окремих недоліків у роботі педагогічного працівника, які не вплинули на якість навчально-виховного процесу, атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією.

3.18. Особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді.

3.19. На час перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду - до досягнення

175

дитиною шестирічного віку) за педагогічними працівниками зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання. Час перебування у таких відпустках не враховується при визначенні строку чергової атестації.

3.20. Атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або при переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. За такими працівниками до наступної чергової атестації зберігаються встановлені попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання. 3.21. Чергова атестація педагогічних працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю, за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання. Присвоєні їм попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання зберігаються до чергової атестації. 3.22. За працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.{ Пункт розділу III в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 3.23. Педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або на умовах строкового трудового

176

договору, атестуються на загальних підставах. При суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад. { Пункт розділу III доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } Атестація педагогічних працівників, які за основним місцем роботи та у навчальних закладах, де вони працюють за сумісництвом, обіймають однакові посади, здійснюється за основним місцем роботи. { Пункт 3.23 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } 3.24. Педагогічним працівникам іноземних держав, яких прийнято на роботу до навчальних та інших закладів, за наявності відповідних міжнародних договорів між Україною та іноземними державами, з яких вони прибули, атестаційні комісії приймають рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії, яка відповідає категорії, встановленій їм за попереднім місцем роботи. 3.25. Вчителі та викладачі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.{ Пункт розділу III в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

3.26. Особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників

177

за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту. 3.27. За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, вихователів-методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста або вихователя-методиста. При переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади до навчального закладу за ним зберігається присвоєна раніше кваліфікаційна категорія до наступної атестації. { Пункт розділу III в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 3.28. Педагогічні працівники, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені або присвоєно вчені звання, атестуються без попереднього проходження підвищення кваліфікації, якщо їх діяльність за профілем збігається з присудженим науковим ступенем або присвоєним вченим званням.{ Пункт розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 3.29. Контроль за додержанням порядку проведення атестації педагогічних працівників здійснюється керівниками навчальних та

178

інших закладів, органів управління освітою, де створено атестаційні комісії.

3.30. Кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії.{ Розділ III доповнено новим пунктом 3.30 згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 } IV. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій 4.1. Атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів та викладачів усіх спеціальностей, а також щодо вчителів-дефектологів, методистів, вихователів, вихователів-методистів, соціальних педагогів, практичних психологів, логопедів, вчителів-логопедів, завідувачів логопедичними пунктами, педагогів-організаторів, концертмейстерів, художніх керівників, музичних керівників, інструкторів з фізкультури, праці та слухових кабінетів, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (далі - повна вища освіта), зокрема: вчителі - повну вищу педагогічну освіту з предметів, які викладають; вчителі початкових класів - повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю початкова освіта, початкове навчання або які мають дві освіти, одна з яких - вища педагогічна за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (у редакції Закону України від 23.03.96 N 100/96-ВР) ( 100/96-ВР ) - середня

179

спеціальна освіта) (далі - неповна вища освіта) або вищу педагогічну з цієї самої спеціальності за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (далі - базова вища освіта) та повну вищу педагогічну освіту за іншим фахом; вчителі-дефектологи (логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, олігофренопедагоги) - повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями); викладачі професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації - повну вищу педагогічну освіту або іншу повну вищу освіту та пройшли спеціальну педагогічну підготовку; соціальні педагоги - повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності соціальна педагогіка; педагоги-організатори - повну вищу педагогічну освіту незалежно від спеціальності; методисти методичних кабінетів (центрів), інститутів післядипломної освіти, професійно-технічних, позашкільних та вищих навчальних закладів (I-II рівнів акредитації - повну вищу педагогічну або іншу фахову освіту з напряму методичної роботи; { Абзац восьмий пункту 4.1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } практичні психологи - повну вищу освіту зі спеціальності практична психологія, психологія; завідувачі логопедичними пунктами, логопеди - повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності корекційна освіта; вихователі груп продовженого дня загальноосвітніх навчальних

180

закладів, вихователі шкіл-інтернатів та професійно-технічних навчальних закладів - повну вищу педагогічну освіту; вихователі-методисти, вихователі дошкільних навчальних закладів - повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дошкільна освіта, дошкільне виховання або які мають дві освіти, одна з яких - неповна вища педагогічна або базова педагогічна з цієї самої спеціальності, а друга - повна вища педагогічна освіта за іншим фахом; викладачі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), концертмейстери - повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких - неповна вища фахова або базова фахова освіта, а друга - повна вища педагогічна освіта відповідного спрямування; художні керівники - повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких - неповна вища або базова освіта з цієї самої спеціальності, а друга - повна вища педагогічна освіта за іншим фахом; музичні керівники дошкільних навчальних закладів - повну вищу музично-педагогічну освіту або які мають дві освіти, одна з яких - неповна вища або базова музична освіта, а друга - повна вища педагогічна освіта за іншим фахом; інструктори з фізкультури - повну вищу фахову педагогічну освіту (для дошкільних навчальних закладів - повну вищу фахову педагогічну освіту або які мають повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дошкільна освіта); { Абзац шістнадцятий пункту 4.1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } інструктори слухових кабінетів навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом - повну вищу педагогічну освіту за

181

спеціальністю дефектологія (сурдопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями); інструктори з праці - повну вищу фахову педагогічну освіту.

4.2. За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: "спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії", "спеціаліст вищої категорії".

4.3. Кваліфікаційна категорія "спеціаліст" присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі. Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст". { Пункт 4.3 розділу IV доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }{ Пункт 4.3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

182

4.4. Кваліфікаційна категорія "спеціаліст другої категорії" присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст", та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.{ Пункт 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

4.5. Кваліфікаційна категорія "спеціаліст першої категорії" присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст другої категорії", та які використовують методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом.{ Пункт 4.5 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

183

4.6. Кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії" присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст першої категорії", та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі. { Пункт 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

4.7. Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно. Педагогічні працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних предметів; переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського конкурсу - захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук, а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними

184

органами виконавчої влади, мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

4.8. Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліст другої категорії" за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років; "спеціаліст першої категорії" - не менше п'яти років; "спеціаліст вищої категорії" - не менше восьми років. За педагогічними працівниками, які отримали другу повну вищу педагогічну освіту й перейшли на посаду за отриманою спеціальністю, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на іншу посаду. { Пункт 4.8 розділу IV доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

4.9. Спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, а також науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні посади, атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліст другої категорії" за наявності не менше двох років стажу роботи на

185

виробництві, у сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності; "спеціаліст першої категорії" - не менше п'яти років; "спеціаліст вищої категорії" - не менше восьми років.{ Пункт 4.9 розділу IV в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

4.10. Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності Законами України "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ) "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) працювали й продовжують працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.{ Пункт 4.10 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

4.11. Педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, а також керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи, працівникам, які працюють на посадах майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора; екскурсовода; інструктора з туризму; помічника директора з режиму, старшого чергового з режиму, чергового з режиму у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; консультанта психолого-медико-педагогічної консультації, незалежно від рівня здобутої ними освіти за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.

186

При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність. V. Умови та порядок присвоєння педагогічних звань

5.1. За результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "педагог-організатор-методист", "практичний психолог-методист", "керівник гуртка - методист", "старший викладач", "старший учитель" "старший вихователь", "майстер виробничого навчання I категорії", "майстер виробничого навчання II категорії". 5.2. Педагогічні звання "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист", "керівник гуртка-методист" можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" (для педагогічного звання "керівник гуртка - методист" - найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти. { Абзац перший пункту 5.2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

187

Педагогічне звання "вихователь-методист" може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів.

5.3. Педагогічні звання "старший викладач", "старший учитель", "старший вихователь" можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії "спеціаліст вищої категорії" або "спеціаліст першої категорії" та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам. 5.4. Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання "вихователь-методист" (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), "старший учитель", "старший вихователь", якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.{ Пункт 5.4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 } 5.5. Педагогічне звання "майстер виробничого навчання I категорії" може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які на високому професійному рівні володіють методикою практичного навчання, ефективно застосовують її у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 8 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд. 5.6. Педагогічне звання "майстер виробничого навчання II категорії" може присвоюватися майстрам виробничого навчання,

188

які добре володіють методами і прийомами виробничого навчання, майстерно застосовують їх у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 5 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

{ Пункт 5.7 розділу V виключено на підставі Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

VI. Рішення атестаційних комісій та порядок їх оскарження 6.1. У разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення керівник закладу або органу управління освітою протягом п'яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань. Наказ у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією). 6.2. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія у встановлений нею строк, але не більше одного року, проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.{ Пункт 6.2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом

189

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 }

6.3. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді керівником навчального чи іншого закладу або органу управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю. Розірвання трудового договору за таких підстав допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі (установі). Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами атестації може бути видано лише після розгляду його апеляцій (у разі їх подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про працю 6.4. Педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня. 6.5. Апеляція на рішення атестаційної комісії I рівня подається до атестаційної комісії II рівня. Апеляція на рішення атестаційних комісій I та II рівнів може бути подана до атестаційної комісії III рівня. 6.6. Рішення атестаційних комісій можуть бути оскаржені до суду. 6.7. Апеляція подається у письмовій формі безпосередньо до атестаційної комісії вищого рівня або направляється рекомендованим листом.

190

В апеляції на рішення атестаційної комісії має бути зазначено: найменування атестаційної комісії, до якої подається апеляція; прізвище, ім'я, по батькові та посада (місце роботи) особи, яка подає апеляцію, її місце проживання; у чому полягає необґрунтованість рішення атестаційної комісії, що оскаржується; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; дата подання апеляції. Апеляція підписується особою, яка її подає. До апеляції додається копія атестаційного листа. 6.8. Атестаційні комісії, до яких подаються апеляції, розглядають їх у двотижневий строк та приймають такі рішення: 1) про відповідність працівника займаній посаді та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня; 2) присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня; 3) присвоїти відповідне педагогічне звання та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня; 4) залишити рішення атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення. 6.9. Апеляції на рішення атестаційних комісій розглядаються за участю осіб, які їх подали, крім випадків, коли вони у письмовій формі відмовилися від особистої участі у розгляді апеляцій або не з'явилися на її засідання. 6.10. Питання атестації педагогічних працівників, не врегульовані цим Типовим положенням, вирішуються атестаційними комісіями III рівня відповідно до чинного законодавства України.

Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти О.В.Єресько

191

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА РАДАГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇКОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 24

Тел./факс (057) 731-21-31 E-mail: onmibo@ukrpost.ua web-сайт: edu-post-diploma.kharkov.uaВід ____20.12.2011__ № __1606_На № __________________________

Керівникам районних (міських) відділів освіти, завідувачам районних (міських) Центрів практичної психології і соціальної роботи, методистам відповідальним за психологічну службу

Про організацію атестаціїпрацівників психологічної службиКВНЗ «Харківська академія непевної освіти» інформує, що Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України на запит Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи підготовлено роз’яснення щодо типових питань, які стосуються атестації працівників психологічної служби за новим Типовим положенням; працевлаштування у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах випускників вищих навчальних закладів; формування штатних розписів навчально-виховних комплексів та навчально-виховних об’єднань; введення посади соціального педагога у дошкільні навчальні заклади; порядку обчислення заробітної плати працівників освіти за завідування навчальним кабінетом; покладання обов’язків класного керівника.

192

Просимо довести дані роз’яснення до відома керівників навчальних закладів, працівників психологічної служби та врахувати їх при атестації та організації діяльності працівників психологічної служби.1.Питання атестації педагогічних працівників регламентовано Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 р. № 930.Відповідно до пункту 3.21. Типового положення, особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.2.Враховуючи, що у психологічній службі на посадах соціальних педагогів працює більше половини педагогічних працівників без відповідної фахової освіти, які прийняті на ці посади у зв’язку з тим, що недостатньо було підготовлено спеціалістів з цього напряму діяльності, на таких працівників поширюється дія пункту 3.21. Типового положення. Пунктом 1.2. Типового положення визначено, що за результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Тобто, педагогічний працівник, який працює на посаді практичного психолога та соціального педагога (практичного психолога та вчителя, методиста з психологічної служби та практичного психолога навчального закладу тощо) має атестуватися на кожній із займаних посад. Типовим положенням не заборонено в один рік атестувати працівника за двома посадами, які він обіймає.

193

3.У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23.09.2011 № 1/9-727 надано роз’яснення щодо порядку застосування п. 3.20. Типового положення, зокрема зазначено, що кваліфікаційні категорії, присвоєні до набрання чинності Типовим положенням вчителям та викладачам, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, зберігаються та поширюються не все навчальне навантаження до наступної атестації.4.Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності Законами України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» працювали й продовжують безперервно працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту, як це передбачено п. 4.10. Типового положення.5.Працевлаштування у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах випускників ВНЗ які здобули вищу освіту за спеціальностями «Практична психологія», «Соціальна педагогіка».Відповідно до Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 787 спеціальність «Практична психологія» відноситься до групи спеціальностей галузі знань «Соціально-політичні науки», як така, що передбачає можливість присвоєння фахівцю кваліфікації вчителя або викладача вищого навчального закладу, за умови виконання психолого-

194

педагогічної, методичної та практичної програми підготовки відповідно до галузевого стандарту педагогічної освіти.Спеціальність «Соціальна педагогіка», відповідно до Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра, відноситься до групи спеціальностей галузі знань «Педагогічна освіта».Підготовка фахівців за спеціальностями «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» може здійснюватися як у педагогічних, так і класичних університетах, незалежно від форм власності та підпорядкування, профілю навчального закладу, за умови наявності відповідної ліцензії та виконання ними вимог галузевих стандартів вищої педагогічної освіти. Випускники таких вищих навчальних закладів можуть працевлаштуватися у дошкільні, загальноосвітні або професійно-технічні навчальні заклади на посадах практичних психологів та соціальних педагогів.6.Формування штатних розписів навчально-виховних комплексів та навчально-виховних об’єднань.На даний час типових штатних нормативів навчально-виховних комплексів не існує. Проте відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 № 1055 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів» штатні нормативи працівників дошкільних відділень навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» розраховуються згідно із зазначеним наказом.Щодо загальноосвітніх відділень цих комплексів, то на сьогодні при формуванні їх штатних розписів слід використовувати чинні Методичні рекомендації з питань формування порядку штатів загальноосвітніх

195

навчально-виховних закладів, які були доведені для виконання до управлінь освіти обласних державних адміністрацій листом Міністерства освіти і наук України від 19.06.2001 р. № 1/9-234 (із змінами, лист № 1/9-282 від 10.08.2001). З вересня 2012 року набирає чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/12914).Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» загальноосвітні навчальні заклади для задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб громадян можуть входити до складу освітніх округів, спілок, інших об'єднань, у тому числі за участі навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти різних типів і рівнів акредитації, закладів культури, фізичної культури та спорту, підприємств і громадських організацій.Штатні розписи навчально-виховних об’єднань формуються аналогічно, як і у навчально-виховних комплексах.7.Посада соціального педагога у дошкільному навчальному закладі вводиться відповідно до підпункту “г” пункту 5 розділу І наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2010 р. за № 1157/18452.8.Відповідно до п. 41 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (із змінами) учителям, іншим працівникам загальноосвітніх навчальних закладів за завідування навчальними кабінетами проводиться додаткова оплата в розмірі 10-13 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). Конкретний розмір доплат

196

установлюється керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом. Кількість оплачуваних кабінетів у загальноосвітніх навчальних закладах визначається вищестоящим органом управління в межах затвердженого фонду оплати праці. У середньому кількість оплачуваних кабінетів у районі (місті) становить по загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів, гімназіях, ліцеях, колегіумах – 16, І-ІІ ступенів – 3. Тобто, кількість оплачуваних кабінетів у загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів не обов’язково повинна бути 16, а може бути більшою або меншою. У загальну кількість оплачуваних кабінетів у закладі, визначених вищестоящим органом управління, може бути включений і психологічний кабінет.9.Відповідно до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти від 6.09.2000 р. № 434, обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу, який має педагогічну освіту, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки. Класний керівник повинен мати вищу або середню спеціальну педагогічну освіту без вимог до стажу педагогічної роботи.Відповідно до пункту 36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (із змінами, внесеними наказом міністерства від 24.02.2005 № 118) вчителям та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво в розмірі 20 (25) відсотків ставки заробітної плати (посадового окладу).

197

Перелік посад педагогічних працівників визначений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963. (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=963-2000-%EF)

Ректор Л. Покроєва

ВольянськаМарінушкіна 731-37-93

- Проект «Світ, сприятливий для дітей» Ел.ресурс: http://cppsr.at.ua, а також на цьому сайті можна отримати усі необхідні матеріали для роботи практичного психолога

198

ДОДАТОК Б.Посадова інструкція практичного психолога навчального закладу

Типова посадова інструкція практичного психолога

ПогодженоЗавідувач Навчально-методичного центру психологічної служб відділу освіти ХРДА______В.С.Журавель_______2014

 

Затвердженонаказ від ___.___.____№ ___Директор навчального закладу______(підпис)_________________________(ініціали, прізвище)

ТИПОВА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯпрактичного психолога

______________________________________________________________(повна назва навчального закладу)______________________________________________________________(ПІБ практичного психолога, кваліфікація)1. Загальні положення1.1. Ця Посадова інструкція розроблена на основі Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положення про психологічну службу в системі освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 03.05.1999 р. № 127, із змінами у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616), кваліфікаційної характеристики практичного психолога (додаток до наказу МОН України від 28.12.2006 № 864), згідно Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001р. № 691), Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки від 20.04.2001р. №330), Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550), листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000р. №1/9-352 «Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної

199

служби системи освіти», листа Міністерства освіти і науки України від 27.11.2000 р. № 109 «Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів», Етичного кодексу психолога.1.2. Практичний психолог призначається та звільняється з посади начальником відділу (управління) освіти (керівником навчального закладу, якщо це ВНЗ) за поданням керівника навчального закладу та за обов’язковим погодженням з районним (міським) або обласним навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти (з методистом з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету).1.3. Практичний психолог повинен мати вищу психологічну освіту зі спеціальності «Практична психологія» або «Психологія», володіти професійними знаннями та ефективно застосовувати їх в практичній діяльності.1.4. Практичний психолог адміністративно підпорядковується директору (завідувачу) навчального закладу, методично – працівникам Центру практичної психології і соціальної роботи (методисту з психологічної служби).1.5. У своїй діяльності практичний психолог керується Законом України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положенням про психологічну службу в системі освіти України», «Положенням про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти», «Концепцією розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року», наказами органів управління освітою усіх рівнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу, цією Інструкцією. Практичний психолог дотримується Конвенції ООН про права дитини.2. ФункціїПрактичний психолог навчального закладу:2.1. Бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку учнів, збереження їх повноцінного психічного здоров’я.2.2. Проводить психолого-педагогічну діагностику готовності учнів до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного

200

процесу на кожному віковому етапі, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку;2.3. Розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей учнів.2.4. Сприяє вибору учнями професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, первинну профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків.2.5. Проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки учнів.2.6. Формує психологічну культуру учнів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.3. Посадові обов’язкиПрактичний психолог:3.1. Складає річний та місячні плани роботи, узгоджує з завідувачем Центру практичної психології і соціальної роботи (методистом) та затверджує у керівника навчального закладу, виходячи із завдань та потреб учасників освітнього процесу та керуючись рекомендаціями обласного та місцевого ЦППСР (методиста).3.2. Веде облік роботи та оформляє робочу документацію згідно з рекомендаціями обласного та міського центрів практичної психології і соціальної роботи (методиста).3.3. У зазначені терміни у відповідності до нормативних документів психологічної служби подає до Центру практичної психології і соціальної роботи (методистові) планову і звітну документацію, затверджену керівником навчального закладу.3.4. Бере участь в організації і плануванні навчально-виховного процесу закладу з метою забезпечення всебічного особистісного розвитку дітей (відповідно вихованців, учнів, студентів), зміцнення і захисту їхнього психічного здоров'я.3.5. Бере участь в роботі педагогічних рад, методичних об’єднань, психолого-педагогічних консиліумів, атестаційної комісії по підвищенню кваліфікації педагогічного колективу навчального закладу.

201

3.6. Надає допомогу педагогічним працівникам в опануванні й розробці інноваційних програм і технологій.3.7. Бере участь у розробці навчальних планів, програм, посібників, методичних рекомендацій, вносить пропозиції щодо оптимізації навчально-виховного процесу у закладі.3.8. Виявляє і обстежує за згодою батьків або осіб, що їх замінюють, дітей (відповідно вихованців, учнів, студентів), які потребують психолого-педагогічної корекції особистісної та інтелектуальної сфери.3.9. Сприяє створенню належних умов для ефективної адаптації дітей при вступі до школи, а також при переході до наступних ланок навчання.3.10. Складає та реалізує програми корекційно-розвивальних занять з дітьми у співпраці з іншими спеціалістами.3.11. Надає консультації адміністрації навчального закладу з психологічних аспектів навчально-виховного процесу та управлінської діяльності.3.12. Надає консультації педагогічним працівникам та батькам з психологічних аспектів навчання, виховання і розвитку дітей з врахуванням їх індивідуальних та вікових особливостей.3.13. Сприяє формуванню позитивного психологічного клімату в дитячому та педагогічному колективах навчального закладу шляхом підвищення комунікативної компетентності та психологічної культури педагогів і учнів.3.14. Використовує в своїй діяльності сучасні форми та методи надання психологічних послуг (семінари-практикуми, тренінги, індивідуальне та групове консультування тощо).3.15. Постійно працює над підвищенням власної професійної компетентності, загальної культури та самовдосконаленням. Бере участь у науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня та у заходах, що проводяться Центрами практичної психології і соціальної роботи (методичні об’єднання, інструктивно-методичні наради, школа новопризначеного психолога, тематичні, творчі, тренінгові групи, інтервізійні групи, індивідуальні і групові методичні консультації тощо).3.16. Проводить соціально-психологічні дослідження (в тому числі моніторингові), виходячи з актуальних потреб закладу, а також у

202

відповідності до планів обласного та міського центрів практичної психології і соціальної роботи.3.17. Використовує у своїй професійній діяльності методики, технології і методи, які пройшли соціально-психологічну експертизу в обласному чи місцевих центрах практичної психології і соціальної роботи.3.18. Дотримується педагогічної етики та Етичного кодексу психолога, поважає гідність дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, пропагує здоровий спосіб життя.3.19. Дотримується норм і правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, проходить періодичне безкоштовне медичне обстеження.3.20. Розподіляє свій робочий час виходячи з тривалості робочого тижня 40 годин (на ставку). Із них 20 годин відводиться на практичну роботу у навчальному закладі (індивідуальна і групова діагностика, консультування дітей, педагогів, батьків чи осіб, які їх заміняють, корекційно-розвивальна робота, навчальна діяльність тощо) і 20 годин – на організаційно-методичну роботу – підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків, планування та звітність, а також на підвищення свого професійного рівня. Дані види роботи, згідно листа Міністерства освіти і науки України від 27.11.2000 р. № 109 «Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів», практичний психолог має право виконувати за межами навчального закладу (у бібліотеці, у навчально-методичних та наукових центрах, удома), що повинно бути відображено в плані роботи практичного психолога на місяць та в статистичному звіті згідно з нормативами часу на основні види роботи.4. ПраваПрактичний психолог має право на:4.1. Визначення змісту своєї діяльності та вибір пріоритетних напрямів роботи з урахуванням державних норм і стандартів, рекомендацій центрів практичної психології і соціальної роботи (Українського, обласного і міського), з огляду на потреби навчального закладу і рівень власної професійної компетентності.4.2. Психологічний кабінет, забезпечений матеріальним та методичним обладнанням згідно з «Положенням про психологічний кабінет

203

дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти».4.3. День методичної роботи (8 год.) для здійснення самоосвіти та самовдосконалення, а також для участі в заходах, що проводяться Центрами практичної психології і соціальної роботи усіх рівнів з метою підвищення професійного рівня та особистісного розвитку.4.4. Підвищення кваліфікації та проходження атестації на відповідну кваліфікаційну категорію не рідше одного разу в 5 років.4.5.На запобігання проведенню в закладі діагностичної, психокорекційної та іншої роботи особами, які не мають відповідної фахової підготовки, використовують сумнівний інструментарій і не отримали погодження обласного чи районного (міського) Центру практичної психології і соціальної роботи.4.6. Розглядати питання і приймати рішення тільки в межах своєї компетенції.4.7. На відмову від виконання розпоряджень адміністрації закладу в тих випадках, якщо ці розпорядження суперечать професійно-етичним вимогам, завданням та функціональним обов’язкам психолога.4.8. Захист професійної честі й гідності.4.9. Ознайомлення зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку його роботи, надання щодо них пояснень.4.10. Захист своїх інтересів самостійно чи через представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.4.11. Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.4.12. Звертання у разі необхідності через керівництво навчального закладу з клопотанням у відповідні організації з питань, пов’язаних з психічним здоров’ям учасників освітнього процесу, у медичні та дефектологічні заклади.4.13. Участь шляхом співпраці з науково-методичними центрами та лабораторіями в створенні та апробації нових психологічних методик, розробці методичних матеріалів.4.14. Участь у розробці нових методів психодіагностики, психокорекції, тощо, оцінюванні їх ефективності, проведення в навчальному закладі

204

групових та індивідуальних обстежень й експериментів з науковою метою та за згодою учасників навчально-виховного процесу.4.15. Виступи з узагальненням власного досвіду роботи на конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, у науково-популярних виданнях.4.16. Поєднання роботи практичного психолога з навчальним навантаженням у закладі за основним місцем роботи та в інших закладах відповідно до фахової освіти та рівня кваліфікації.4.17. Проведення просвітницької роботи з пропаганди психологічних знань шляхом лекцій, бесід, виступів на радіо, телебаченні, тощо.5.Відповідальність.Практичний психолог несе відповідальність:5.1. За розголошення професійних відомостей та конфіденційної інформації, отриманих в процесі діагностичної, консультативної та корекційно-розвивальнї роботи, якщо це може завдати шкоди суб’єкту освітнього процесу чи його соціальному оточенню.5.2. За використання своїх знань і становища, методів та їх програмного забезпечення з метою приниження людської гідності, будь-яких форм фізичного чи психічного насильства, маніпулювання, що суперечить професійній етиці та свідчить про професійну некомпетентність фахівця, практичний психолог несе відповідальність відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту».5.3. За завдані навчальному закладу чи учасникам навчально-виховного процесу при виконанні своїх посадових обов’язків збитки психолог несе матеріальну відповідальність у порядку та межах, встановлених трудовим і цивільним законодавством.5.4. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту чи Правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, розпоряджень адміністрації, посадових обов’язків, встановлених цією Інструкцією, практичний психолог несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством. 6.Взаємовідносини (зв’язки за посадою)Практичний психолог:6.1. Працює в тісному контакті з соціальним педагогом навчального закладу, педагогічним колективом; батьками вихованців, учнів, студентів (особами, які їх заміняють); систематично обмінюється

205

інформацією з питань, які входять до його компетенції, з адміністрацією і педагогічними працівниками навчального закладу.6.2. Адміністративно підпорядкований безпосередньо директору (завідувачу) навчального закладу, методично – районному (міському, обласному) навчально-методичному кабінету (центру) психологічної служби системи освіти або психологічній службі районного (міського) методичного кабінету.6.3. Подає директору (завідувачу) навчального закладу і до районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти або психологічної служби районного (міського) методичного кабінету  звіт про роботу за навчальний рік.6.4. Отримує від адміністрації навчального закладу інформацію нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, ознайомлюється під розписку з відповідними документами.6.5 У разі одержання завдання безпосередньо від інших працівників або посадових осіб інформує про це директора навчального закладу.7. Кінцеві положення7.1. Дана Посадова інструкція складена в двох екземплярах, один із яких зберігається у роботодавця, інший – у працівника.7.2. Задачі, Обов’язки, Права і Відповідальність можуть бути уточнені відповідно до зміни структури, задач, функцій структурного підрозділу, робочого місця та кваліфікаційного рівня спеціаліста.7.3. Зміни і доповнення до даної Посадової інструкції вносяться наказом керівника установи освіти. З Посадовою інструкцією ознайомлена(ий)  _____________/________________/

Підпис                                          Прізвище, ініціали

                                                                                                          _____________________                                                                                                                                 дата

206

ДОДАТОК В. Графік роботи практичного психолога  

ЗАТВЕРДЖЕНО:Директор (назва навчального закладу)______________________________________________(підпис) (ПІБ)

Графік роботи практичного психолога _______________________________

(назва навчального закладу) ___________________________ (ПІБ)

Дні тижня Інтервали робочого часуЗ ______________ год. По ______________

год.ПонеділокВівторокСередаЧетверП’ятниця

Графік роботи практичного психолога укладається на початку навчального року виходячи з навантаження практичного психолога, затверджується директором навчального закладу та зберігається у кабінеті директора, копія у кабінеті практичного психолога та у Навчально-методичному центрі психологічної служби.

207

ДОДАТОК Г.План роботи на рікДіяльність практичного психолога за основними напрямками роботи здійснюється на основі річного плану. Річний план роботи психолога є окремим розділом річного плану

роботи навчального закладу. Тому у плані роботи психологу слід зазначити ті загальношкільні заходи, в яких він бере участь. Це може бути навчально – практичний семінар, «круглий стіл», психолого – педагогічний консиліум, конференція, педагогічна рада, батьківські збори тощо. При складанні річного плану психологу слід враховувати :- участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм, наказів

та рішень органів управління освітою;- пріоритетні напрями діяльності навчального закладу та запити

педагогічного колективу;- специфіку роботи з учнями (дітьми) на кожному віковому етапі

розвитку;- власну спеціалізацію і рівень кваліфікації.

Річний план роботи психолога складається, орієнтовно, на кінець травня. План роботи психолога погоджується завідувачем Навчально-методичного центру психологічної служби. Після погодження план затверджується директором навчального закладу. Структура річного плану працівників психологічної служби:

(зразок титульної сторінки)ПогоджуюЗавідувач Навчально-методичного центру психологічної служби відділу освіти ХРДА__________В.С.Журавель__ _____20__

Затверджую Директор (назва ЗНЗ) ___________Ініціали, прізвище __ _________20___

РІЧНИЙ ПЛАН РОБОТИпрактичного психолога (назва ЗНЗ)

на _________навчальний рік

208

ВступСклад соціально-психологічної служби в закладі освіти. Нормативно-правові документи, якими керується психологічна служба закладу.

Аналітична частина – аналіз роботи психологічної служби навчального закладу за попередній навчальний рік.

В аналітичній частині слід надати таку інформацію:- що виконано за планом, що не виконано, з яких причин,- проведені дослідження з висновками,- робота за програмами (авторськими, районними, обласними тощо),- участь в атестації педагогічних працівників закладу,- підвищення власної кваліфікації та атестація,- аналіз статистичних даних: про що свідчать отримані результати, який прогноз розвитку ситуації на майбутнє, які заходи і за яким змістом необхідно запланувати для покращення ситуації, як змінилася ситуація внаслідок виконання певної роботи (просвітницької, профілактичної, корекційної, розвивальної).Цілепокладаюча частина:Основна мета роботи психологічної служби закладу освіти:______________________________________________________________Основні завдання:1._________________2._________________3. …_______________

209

Змістовна частина річного плану практичного психолога № з/п

Вид роботи, зміст роботи

Цільова група

Термін проведення

Відмітка про виконання

1 Психодіагностична робота1 Діагностика адаптації

учнів до шкільного навчання

Учні 1 класу

2 Діагностика адаптації учнів до навчання в основні школі

Учні 5 класу

3 Інші діагностичні дослідження

2 Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота1 Проведення

розвивальних занять за програмою: ______________

Учні 1 класів

1 раз на тиждень з 1 листопада

2 Проведення корекційно-розвивальних занять за програмою: ________________

Учні 5 класів

1 раз на тиждень з 1 грудня

3 Інше3 Консультаційна робота1 Індивідуальні

консультаціїБатьки, педагоги, учні

За графіком роботи

2 Групові консультації4 Навчальна діяльність1 Проведення

факультативних занять за програмою: _______

Учні ___ класу

Згідно розкладу уроків

2 Проведення спецкурсу за програмою: __________

Учні ___ класу

Згідно розкладу уроків

5 Психологічна просвіта

210

1 Виступи на батьківських зборах

батьки Вересень, грудень

2 Виступи на психолого-педагогічних семінарах на теми:1.2. …

3 Проведення ділових ігор Педагоги, батьки

4 Підвищення психологічної грамотності учнів з питань:12…

Учні ____ класу,Учні ____ класу

5 Інше6 Організаційно-методична робота7 Дослідницька діяльність1 Якщо заклад бере участь

в експерименті або сам практичний психолог проводить експериментальну роботу

практичний психолог (підпис) ініціали, прізвище фахівця

211

ДОДАТОК Д.План роботи на місяць

ЗАТВЕРДЖЕНО Директор __________________ ( назва навчального закладу) ___________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) __________________________________ (підпис) ______________________ 200 __ року

ПЛАНроботи практичного психолога___________________________ ( назва навчального закладу)

__________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)

на _________ місяць 20 __ - 20 __ навчального року

№ п/п

Зміст роботи з учнями (дітьми), педпрацівниками, батьками, адміністрацією навчального закладу.

Термін проведення

Де і з ким проводиться

Норми часу

Відмітка про виконанняпапка ___ (номенклатурний номер папки, де зберігатимуться результати проведеної роботи)

1. Психодіагностична робота

2. Консультаційна робота

3.Корекційно– відновлювальна та

212

розвивальна робота

4. Психологічна просвіта

5. Навчальна діяльність

6. Організаційно – методична робота

7. Зв’язки з громадськістю

практичний психолог (підпис) ініціали, прізвище фахівця

213

ДОДАТОК Ж.Журнал щоденного обліку роботи

(зразок титульної сторінки)

НАЗВА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ЖУРНАЛЩОДЕННОГО ОБЛІКУ РОБОТИ

практичного психолога(назва ЗНЗ)

ПІБ психологана ____навчальний рік

(зразок кожної сторінки журнала)

Дата Кількість годин

Вид роботи

Короткий зміст роботи З ким проводилась Кількість осіб

Сторніки мають бути обов’язково пронумеровані, журнал прошитий, скріплений печаткою директора навчального закладу.

214

ДОДАТОК К. Журнал обліку консультацій практичногопсихолога

(зразок титульної сторінки)

НАЗВА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ЖУРНАЛОБЛІКУ КОНСУЛЬТАЦІЙ

практичного психолога(назва ЗНЗ)

ПІБ психологана ____навчальний рік

(зразок кожної сторінки журнала)

№З.п

Дата проведення

З ким проводилось

консультування

Проблема звернення Примітки Висновки,

рекомендації

У цьому журналі ведуться усі записи індивідуальних та групових консультацій. У журналі слід вести записи допомогою відповідного шифру, а не повністю зазначати ПІБ. Шифр має бути зручним для психолога (наприклад, за літерою алфавіта – прізвище,

215

номер у списку журнала або номер класу, в якому навчається дитина). Теж саме стосується записів щодо консультацій батьків, класних керівників.Сторінки журнали прошиваються, нумеруються скріплюються печаткою директора.

216

ДОДАТОК Л.Журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи практичного психолога

(зразок титульної сторінки)

НАЗВА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ЖУРНАЛПРОВЕДЕННЯ КОРЕКЦІЙНО_ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ТА

РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИпрактичного психолога

(назва ЗНЗ)ПІБ психолога

на ____навчальний рік(зразок кожної сторінки журнала)

№з.п

Прізвище,ім’я

учня (дитини)

Форма роботи

Тематика роботи

Методи роботи

Дата проведення. Облік відвідування

Індив. Груп.

Ведеться за наявністю розвивальної чи корекційної програми, погодженої завідувачем Навчально-методичного центру психологічної служби. Сторінки журнали прошиваються, нумеруються скріплюються печаткою директора.

217

ДОДАТОК М.Журнал психологічного аналізу уроків та спостережень за учнями1

Протокол психологічного аналізу урокуДата: "____"__ 20_р.Клас______Учитель__Предмет___Тема уроку______

Хід уроку Аналіз спостережень Шкала оцінювання

Від

пові

дніс

ть

Час

тков

а ві

дпов

ідні

сть

Не

відп

овід

ний

повн

істю

1. Навчальна діяльність та емоційний стан учнівПсихологічні фактори організаційного моменту

- установлення контакту з учнями (взаєморозуміння, доброзичливість, лагідність тону);

- мотивація навчальної діяльності (потреба, інтереси, намагання, цільова установка, подяки, ідеали тощо);

Вивчення стилю спілкування

- інструктивність стилю, створення атмосфери співтворчості, співпраці, вилучення з практики роботи педагогічного диктату, намагання розкріпачити думку учня, шанування думки учня, навіть помилкової тощо;

- здатність передбачити конфліктні ситуації, своєчасно усунути негативні фактори навчання;

1 Аспекти аналітичної діяльності як складова професійного становлення працівника соціально-психологічної служби системи освіти: Методичні рекомендації. – Харків: ХОНМІБО,2006.

218

Установлення діагнозу та прогнозу майбутнього уроку

- урахування розвитку психічних процесів виховання волі, формування самооцінки.

2. Структура та динаміка уроку (заняття, заходу)

Аналіз змісту уроку

2.1. Активізація пізнавальних можливостей:

- мотивація навчальної дії;

- організація проведення активних форм навчальної праці;

- конкурси, змагання, естафети, ринги, дискусії, евристичні бесіди, досліди;

- захист ідеї та гіпотез;

- вибіркові завдання;

- складання умов завдань;

- розв'язання проблемних завдань;

- створення проблемної ситуації;- активізація фантазії тощо.

2.2. Урахування психолого-фізіологічних особливостей учнів.

2.3. Розвиток здібностей:

а) вивчення та врахування особливостей:

219

- пам'яті (зорової, слухової,кінестетичної,продуктивної,репродуктивної,механічної);

- уваги (мимовільної, довільної), сприймання, уяви;

- особливостей нервової системи, властивостей характеру, нахилів, уподобань, інтересів тощо: рівня пізнавальних можливостей (рівня інтелекту);б) організація диференційованого та індивідуального навчання стосовно до визначених особливостей;

в) розвиток пам'яті учнів на всіх етапах навчання, навчання прийомів запам'ятовування;

г) розвитокспостережливості, навчання прийомів спостереження;

д) розвиток уваги, утримання уваги тощо;е) розвиток диферентного мислення (гнучкого, точного, оперативного, дійового, оригінального);

ж) розвиток "математичних" здібностей:з) розвиток "гуманітарних" здібностей;и) створення умов для розвитку творчості, обдарувань тощо;

220

к) створення планів та програм саморозвитку, самоорганізації, самокорекції;

л) урахування вікових, статевих відмінностей, особливостей.

Техніка уроку

- оптимальність режиму та темпу;- культура, емоційність, виразність, добірність мови;- артистизм (рольова гра, поза, жести, міміка, пластика);

- додержання естетичних умов;

- регулювання праці та відпочинку;

- уміння перебудовуватись залежно від ситуації тощо.

3. Аналіз діяльності вчителя

- проблемного, поетапного розвиваючого навчання;

Використання методів та прийомів

- прийомів спостереження, співставлення, порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, конкретизації, оцінки розв'язання проблемних питань, науково-дослідницької роботи, пошукових завдань, різнорівневих предметних тестів тощо;- опорних сигналів;- інтелектуального фону занять;

- самоаналізу, самооцінки навчальних дій;

221

- поєднання індивідуальних, групових, фронтальних форм орієнтації навчання тощо;

Умови: Усвідомленн я, засвоєння, закріплення знань, умінь та навичок (умови досягнення та показники позитивних результатів)

- забезпечення сприйняття, усвідомлення, систематизації та узагальнення матеріалу;

- виявлення прийомів, що посилюють сприйняття нового матеріалу (самостійна робота, тези, плани, опорні сигнали, наочність);

- виявлення в об'єктах, що вивчаються, найбільш суттєвих ознак і фіксація на них уваги учнів;

- використання прийомів активного мислення;- установлення закономірностей, зв'язків між фактами;

- усунення можливих прогалин, попередження помилок, створення нестандартних ситуацій при застосовуванні знань знаходження раціональних способів розв'язання задач, доповнення, уточнення відповідей;- використання різноманітних форм закріплення знань тощо

Показники:

222

- глибокі, усвідомлені, дійові, оперативні знання;- активність когнітивної діяльності;

- розв'язання проблем, вихід з нестандартних навчальних ситуацій;

- ефективна самостійна робота;

- уміння виділяти суттєві ознаки провідних понять, конкретизувати їх, робити висновки, узагальнення.

Перевірка, контроль, оцінювання знань, умінь та навичок учнів

- диференційовані завдання за вибором учнів при відкритості навчання;

- використання різноманітних способів, типів, перевірки та контролю знань (графічної, тестової, захисту рефератів, досліджень тощо);

- використання гуманної системи оцінювання:

- навчання самооцінки навчальних дій;

- тактовність, об'єктивність при оцінюванні.

Схема психологічного аналізу діяльності педагога на занятті1. Група №___2. З дітьми працював педагог_3. Ким проведено аналіз роботи колеги_4. Вид заняття__

223

5. Тип заняття___6. Тема заняття__7. Мета заняття____

відмінно добре задовільно незадовільно

1 2 3 4 5 61 Психолого-педагогічна мета і завдання

заняття2. Урахування психологічних особливостей

дітей під час підготовки до заняття

2.1. Урахування особливостей взаємин у групі

2.2. Урахування рівня організованості в групі

2.3. Урахування готовності дітей до предмета

3. Використання педагогом знань із галузі психології

3.1. Урахування вікових особливостей (сенситивні періоди в розвитку, провідний вид діяльності)

3.2. Урахування індивідуально-типологічних особливостей розвитку особистості (стать дитини, тип темпераменту, способи сприймання, властивості нервової системи, риси характеру, стан емоційно-вольової сфери тощо)

3.3. Урахування емоційного стану, стану здоров'я, вольових ознак під час заняття

4. Активізація пізнавальної діяльності дошкільників

4.1. Прийоми покращення настрою, зацікавлення дітей (позитивна мотивація)

4 .2 . Наявність елементів нового для напруженої розумової діяльності дитини

4.3. Подання нового матеріалу на основі наявного досвіду, знань (забезпечення успіхів у діяльності)

224

4.4. Розмаїття ідиференційований підбір методів і прийомів психолого-педагогічного впливу на кожну дитину (індивідуальний підхід)

4.5. Профілактика втомленості нервової системи та психіки (технології збереження нормального психоемоційного стану, і корекція працездатності)

4.6. Прийоми розвитку уваги (концентрація, стійкість, гнучкість, обсяг)

4.7. Прийоми розвитку пам'яті (довільного й мимовільного запам'ятовування і відтворення, прийоми міцного запам'ятовування

4.8. Прийоми розвитку мислення (гнучкість, глибина, самостійність). Творче і репродуктивне мислення, різноманітні мисленнєві операції та форми: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація, логічна послідовність

4.9 Прийоми розвитку уяви (зв'язок слова і наочності, елементи творчої уяви, мрії)

4.10 Використання елементів психогімнастики, ігрових, тоенінгових вправ

4.11 Прийоми узагальнення й систематизації знань, отриманих на занятті (підсумок уроку)

4.12 Урахування емоційного фактора наприкінці заняття (настрій дітей, установка на позитивне)

5. Характеристика діяльності й особливості педагога на занятті

5.1. Створення позитивної психологічної атмосфери спілкування на занятті

5.2. Стиль спілкування з дітьми (авторитарний, демократичний, ліберальний)

5 .3 . Вияв педагогічною такту, ступінь особистісного впливу на дітей (культура педагога, зовнішній вигляд, виразність мовлення, інтонація, темп мовлення, експресія, міміка, жести)

5.4. Вияв комунікативних здібностей (уміння швидко встановлювати контакти,

225

розв'язувати суперечки й конфліктні ситуації, використовувати комунікативні засоби: спонукання, пораду, прохання, осуд, схвалення, гумор, іронію, нотацію, зауваження, наказ, попередження про наказ, погрози), самоконтроль, уміння зняти негативні емоції в дітей, розкутість педагога

5.5. Залучення дітей до активної роботи на занятті (прийоми активізації розумової діяльності)

5.6. Створення атмосфери свободи, самостійності та творчості

5.7. Орієнтація на позитивні риси дітей

5.8. Урахування емоційних станів і вольових негативних ознак окремих дітей на занятті

5.9. Якість оцінювання діяльності дітей вихователем

6. Емоційно-психологічний комфорт на занятті

7. Загальна оцінка заняття за досягнення навчальної,розвивальної та виховної мети

Зауваження та пропозиції

Рівень уроку:

Висновки, рекомендації:Практичний психолог:

226

Cпостереження за дитиною

1. Успішність у навчальній роботіСтатус у класі Високий Середній Слабкий Відстаючий

Навчальні предмети, у яких досягається успіх

Найбільш важкі предмети2. Поведінка на урокахСтарається Не старається На всіх уроках На деяких

уроках (яких)На всіх уроках На деяких

уроках(яких)

В окремі дні (з чим цепов'язано)

Як відповідає і виконує письмові завдання -повільно чи швидко, енергійно

Досить повільно

Чи може працювати в загальному темпі з класом

Працює в заданому вчителем темпі Працює швидко (не слухає до кінця інструкцію та помиляється або швидко схоплює сутність)

Не встигає (відволікається або погано допомагає, чи неуважний)

Уважний або часто відвертає увагу (на що)

Наскільки яскраво проявляє емоції (які та з яких 1 причин)

Пасивний прояв до інформації вчителя, радісні емоції, коли є можливість над кимось жартувати

Як часто звертається до

Звертається із запитаннями (зі змісту предмета; перепитує, -

Повідомляє про утруднення (немає ручки

Скаржиться на однокласників

227

вчителя прослухавши; потрібні додаткові вказівки з організації роботи).

або зошита та ін.)

Як часто піднімає руку- хочевідповідати

Не піднімає руку, не відповідає

Як реагує назауваженнявчителя

Працює краще Якість роботи та поведінка не змінюються

Засмучується і працює гірше

Як реагує на і низьку оцінку

1 Як реагує на і похвалу та високу оцінкуЯк відповідає біля дошки

Спокійно, упевнено Спокійно -байдуже Хвилюється

Намагається приховати хвилювання абонезнання (як)

Як реагує на дзвінок з уроку

Чекає знетерпінням,коливідпустить учитель і потімзривається з місця

Спокійнозбираєпортфель

Переходить наспілкуванняз однокласниками

Доробляє роботу, слухає вчителя

3 Поведінка на перервах та після уроків

Наскільки яскраво проявляє емоції (які)

Сміх, радість

Як часто Майже не звертається

228

звертається до вчителя (і з приводу чого)Наскільки інтенсивно спілкується з іншими дітьми

Встигає по спілкуватися з багатьма, вступає в ігри

Спілкується, в основному, з декількома дітьми

Надає перевагу самотності (що робить)

Одразу після уроків іде додому один

Практичний психолог Ініціали, прізвище фахівця

Для зручності пропонується поділити журнал й вести його з обох сторін: 1- журнал психологічного аналізу уроку; 2- спостереження за учнями під час уроків.

Сторінки журнали прошиваються, нумеруються скріплюються печаткою директора.

229

ДОДАТОК Н.Протоколи психодіагностичної роботиз р а з о к

П р о т о к о л №

індивідуального (групового) (слід вказати) психодіагностичного дослідження

Група (якщо групове дослідження)Кількість учнів: (якщо групове дослідження) Дата обстеження:Мета:

Хід обстеження

Назва методики: рівень соціальної адаптованості учнівПризначення методики:Результати:Таблиця з показниками, які виявлено в учня (учнів), діаграма у відсотках.Рекомендації:учням, батькам, педагогам, адміністрації

практичний психолог Ініціали, прізвище фахівця

230

ДОДАТОК П.Протоколи індивідуальних консультації (зразок титульної сторінки)

НАЗВА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ПРОТОКОЛИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙпрактичного психолога

(назва ЗНЗ)ПІБ психолога

на ____навчальний рік

(зразок кожної сторінки журнала)

№ Дата Проблема звернення Короткий зміст консультації1 емоційний стан, зміст розповіді,

Рекомендовано: ..

Пртокол на відміну від журналу обліку консультацій (додаток К) містить записи індивідуальних консультацій, що проводиться з дитиною, вчителем, батьком, адміністрацією, які систематично відвідують індивідуальні консультаційні заняття. Заповнення протоколу надає можливість психологу відстежити динаміку його впливу на вирішення проблеми, здійснити прогноз своєї діяльності з особою, яка звертається до фахівця за консультативною допомогою, тому у ньому подається більш детальна інформація про зміст розповіді, вирішення проблеми, чітко прописуються рекомендації, а заповнення журналу обліку полегшує роботу психолога під час оформлення звітної документації, особливо статистичного звіту й розділу аналітичного звіту, де зазначааєься кількість звірнень за відповідною проблемою.

231

ДОДАТОК Р.Індивідуальні картки учнівІндивідуальна карта учня (пояснення)

1.П.І.Б.2.Дата народження.3.З якого віку відвідує школу.4.Особливості здоров’я (перенесені захворювання у ранньому дитинстві, патології пологів, хронічні захворювання, частота захворювань):•початкова школа;• середня школа.5. Рівень адаптації до шкільного життя (високий, середній, низький):•перший клас;•при переході до іншого класу.6. Родинний клімат. (Благоприємний, неблагоприємний. Чи достатньо уваги батьки приділяють вихованню. Якщо недостатньо – причини. Особливості виховання: наявність заборон, вимог, жорстких методів виховання):•початкова школа;•середня школа.7. Тип нервової системи: •Сильний, неврівноважений, рухливий (швидкий, надмірний);•Сильний, врівноважений, рухливий (швидкий, помірний);•Сильний, врівноважений, інертний (повільний, сильний);•Слабкий, неврівноважений, рухливий або інертний (повільний, слабкий).8. Пізнавальні можливості:•початкова школа;•6 клас;•8 клас.(Високі, середні, низькі. Наявність пізнавального інтересу. Вміє робити висновки, узагальнення. Абстрагує. Розуміє інструкції вчителя, виконує вимоги. Аналізує, порівнює, співставляє, диференціює. Запам’ятовує та відтворює. Встановлює причинно – наслідкові зв’язки.)9. Відношення до навчання:•початкова школа;•6 клас;•8 клас.

232

(Взагалі позитивне, негативне. Виявляє інтерес до навчання, окремих предметів. Байдужий. Пасивний. Допитливий. Старанний. Цікавиться предметами гуманітарного циклу, точних дисциплін. Самостійно виконує домашні завдання. Активний на заняттях з розширення та поглиблення знань. Навчається примусово. Потребує постійного контролю).10. Навчальні навички та вміння:•початкова школа;•6 клас;•8 клас.(Сформовані, несформовані. Гарна техніка читання. Володіє прийомами усного рахунку. Вміє виділяти головне, суттєве. Вміє планувати діяльність. Може працювати самостійно. По суті відповідає на питання. Почате доводить до кінця. Сформовані навички самоконтролю).11. Соціальний статус в класному колективі:•3 клас;•5 клас;•7 клас;•9 клас.(Лідер, популярний, малопопулярний, ізольований).12. Участь у гуртках, олімпіадах, конкурсах, турнірах, змаганнях:•початкова школа;•5 клас;•7 клас;•9 клас.13. Професійна спрямованість:(Людина – людина, людина – знакова система, людина – техніка, людина – художній образ, людина - природа) (Із курсу біології 8 клас).14. Психолого - педагогічні особливості:•початкова школа;•7 клас;•9 клас.(Розгальмований, запальний, реактивний, керований, некерований. Володіє собою, не володіє собою. Підвищена стомлюваність. Легко збудливий. Піддається впливу, навіюванню, безвольний. Відвертість. Впевненість, невпевненість у собі, Здатність до співчуття).15. Ознаки патологічної поведінки:

233

• початкова школа;• середня школа.(Підвищена збудливість, підвищена сексуальність, схильність до крадіжок, схильність до бродяжництва, агресивність, систематичні пропуски занять, схильність до вживання алкоголю та ін.).

Індивідуальна карта учня (для заповнення)

1. П.І.Б.:_________________________________________________2. Дата народження:______________________________________3. З якого віку відвідує школу:______________________________4. Особливості здоров’я: - початкова школа _____________________________________________________________________________________________________ - середня школа _______________________________________________________________________________________________________5. Рівень адаптації до шкільного життя: - 1 клас ____________________________________________________________________________________________________________- при переході у інший клас _________________________________________________________________________________________6. Родинний клімат:- початкова школа __________________________________________________________________________________________________- середня школа ___________________________________________7. Тип нервової системи: __________________________________1. Пізнавальні можливості: - початкова школа __________________________________________________________________________________________________- 6 клас ___________________________________________________________________________________________________________- 8 клас ___________________________________________________________________________________________________________2. Ставлення до навчання:- початкова школа __________________________________________________________________________________________________- 6 клас __________________________________________________

234

_________________________________________________________- 8 клас ___________________________________________________________________________________________________________10. Навчальні навички та вміння:- початкова школа __________________________________________________________________________________________________- 6 клас ________________________________________________________________________________________________________________- 8 клас _________________________________________________________________________________________________________________11.Соціальний статус у класному колективі:- 3 клас __________________________________________________- 5 клас __________________________________________________- 7 клас __________________________________________________- 9 клас __________________________________________________12. Участь у гуртках, олімпіадах, конкурсах, турнірах, змаганнях:- початкова школа_ ________________________________________- 5 клас __________________________________________________- 7 клас __________________________________________________- 9 клас __________________________________________________ 13. Професійна спрямованість :______________________________________________________________________________________14. Психолого – педагогічні особливості:- початкова школа __________________________________________________________________________________________________- 7 клас ___________________________________________________________________________________________________________- 9 клас _________________________________________________________15. Ознаки патологічної поведінки:- початкова школа __________________________________________________________________________________________________- середня школа _________________________________________ця катрка заповнюється обов ’ язково на всіх учнів 1-х,5-х класів та учнів «групи ризику»

235

ДОДАТОК С.Індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування

зразок картки Індивідуальна картка учня (назва навчального закладу)

ПІБ учня ________________________________________________________

№з/п

Дата Клас Методика Короткий результат, рекомендації

ця катрка заповнюється обов ’ язково на всіх учнів 1-х,5-х класів та учнів «групи ризику» та на всіх учнів, з якими проведено діагностичну роботу

236

Додаток Т.Схема складання аналітичної довідки та звіту за результатами проведених досліджень

Алгоритм написання аналітичної довідки за результатами проведення психодіагностичного дослідження (автор О.Є.Марінушкіна) [1;3]

1.Тема дослідження. 2.Мета дослідження.3.Складові дослідження або завдання, цільова група. 4.Перелік методик, за якими проводиться дослідження, автор методик, джерело, з якого взято психодіагностичну методику.5.Стислий опис методики, її призначення, вказати що вона вимірює.6.Кількісні та якісні показники результатів дослідження, їх порівняння між собою, аналіз показників, їх вплив одне на одне та вплив на особу/осіб, які беруть участь у досліджені.7.Висновки відносно мети та завдань загального дослідження, можна додати аналіз окремо за кожною методикою.8.Рекомендації:•адміністрації (зміни в організації навчально-виховного процесу, контроль за виконанням);•педагогам (зміни у навчально-виховному процесі, взаємодії серед учасників навчально-виховного процесу, педагогічних цінностях та установках);•психологу (організація корекційно-відновлювальної або розвивальної роботи, спостереження за впровадженням рекомендацій та змін, просвіта батьків);•соціальному педагогу (реабілітація, захисна та соціально-перетворювальна робота);•батькам та дітям за необхідністю.

Орієнтовний планскладання аналітичного звіту

щодо роботи з дезадаптованими учнями1.Згідно з якими документами проводилася відповідна робота.2.Вказати мету, завдання, форми та методи, які використовувались в даному напряму. 3.Учасники всіх заходів, їх кількість.4.Зазначити етапи проведення відповідної роботи з усіма учасниками.5.В дослідженнях показати статистичні данні та як вони були отримані.6.Вказати позитивні та негативні прояви того чи іншого явища або процесу, яке підлягало вивченню, корекції, аналізу тощо. Висновки.

237

7.Які психолого-педагогічні заходи проводилися під час здійснення роботи за відповідним напрямом (наприклад, відвідування уроків, проведення розвиваючих та корекційних занять, індивідуальні та групові консультації і т.п.).8.Складання рекомендацій щодо поліпшення умов у навчально-виховному процесі та закладі освіти з метою збільшення позитивних проявів того чи іншого психолого-педагогічного процесу.

238

ДОДАТОК У. Зразок до складання аналітичного звіту за півріччя та рік

Затверджено Директор (назва ЗНЗ)_______ініціали, прізвище__________20...

Аналітичний звітпро діяльність практичного психолога

______________________________________________________(назва ЗНЗ)

______________________________________________________________________(ПІБ фахівця)

за __ семестр ____н.р.

І. Загальні дані про роботу психологічної служби.1.1. Аналіз проведеної роботи згідно з планом на рік (за кожним напрямом

роботи: діагностична – кількість осіб, термін, в який проведена діагностика, що надало проведення діагностики. Коротко вказати, що в результаті отримав фахівець, що можна робити з цими результатами. Наприклад, отримані результати дослідження надали інформацію про рівень адаптації учнів-першокласників, допомогли спланувати корекційну роботу за такими проблемами як:…., провести консультаційні заняття, розробити рекомендації для учнів , батьків, педагогів з метою…… )

Далі ….у напрямі корекційно- розвивальної роботи проведено індивідуальні та групові корекційні заняття за програмами (програми мають бути затвердженими завідувачем навчально-методичного центру психологічної служби та директором закладу) з метою……У результаті проведення занять встановлено, що учням, якими важко було адаптуватися навчились …..(або спостерігається низький рівень ефективності проведеної роботи з учнями)….Це викликає необхідність, вказати яку саме (наприклад, застосовувати інші методи роботи, більше ігрових методів, казкотерапію, арттерапію, індивідуальний підхід до проблеми учня, його характерологічних особливостей).

239

Так само слід описати результати консультаційної роботи, коротко перелічити, з якими проблемами звертаються учні, батьки, педагоги, чи вдається рухатися у напрямі вирішення цих проблем, що заважає вирішувати проблеми.

Варто зазначити також про результати просвітницького напряму роботи (перелічити тематику,дати виступів, які з них були більш ефективними, що в результаті отримали Ви як фахівець, і ті, на кого був розрахований ваш виступ, тренінг, круглий стіл, і т.ін.)

1.2. Характеристика переваг та недоліків у проведеній роботі.Виходячи з того, що зазначили вище аналізуємо результати роботи:Слід зазначити про такі переваги у роботі психологічної служби як:Тут фахівець вказує, що йому вдалося досягнути, де він помітив

результативність своє роботи, за допомогою чого це відбулося. Слід підкріпити це й числовими показниками, наприклад, після проведення корекційних, просвітницьких, консультаційних занять в учнів 5-х класів зменшились показники тривожности на …%, і т.д.

Поряд з перевагами у роботі варто зупинитися на таких недоліках як:Залишаються високими показники ворожості, агресивності в учнів….Виходячи з того, що під час повторного діагностування виявлено високі показники

(наприклад, депресивного стану), слід звернути увагу на посилення роботи у таких напрямах як:…..Серед недоліків можна відмітити і відсутність кабінету для навчальних занять з психології, і низький рівень зацікавленості педагогів під час проведення тренінгів (слід вказувати те, що складно, але це і є «точкою зростання фахівця» (авт.О.Марінушкіна).

ІІ. Діяльність практичного психолога / соціального педагога навчального закладу

1. Основні завдання практичного психологаУ цьому розділі практичний психолог аналізує виконання завдань, які він зазначав у

річному плані, прописує,як він виконав ці завдання, а які не виконав, і чому.2. Проблеми, над якими працює психолог.Вказується перелік найбільш поширених проблем, на які було звернено значну

увагу.2.1. Методична робота практичного психолога / соціального педагога: 2.1.1. Навчально-методичні, методичні розробки фахівця (навчально-методичні

посібники, наукові статі, корекційно-розвивальні програми, методичні рекомендації для

240

педагогів, батьків та учнів). У цьому блоці психолог вказує назву своєї розробки (власної), це його творча робота, яка, наприклад, подана на ярмарок педагогічних ідей та технологій.

№ Назва розробки

Анотація Цільова група

1

2

2.1.2. Участь в шкільних методичних нарадах, семінарах, конференціях з обміну досвідом (для різних категорій (педпрацівників, батьків, учнів), де практичний психолог / соціальний педагог проводить роботу як залучений фахівець).

Цей блок представляє участь фахівця у методичних об’єднаннях класних керівників, вчителів-предментників, нарадах при директорі. Важливо перевіряти,чи вносяться у протокол таких зібрань рекомендації психолога, і як вони виконуються.

№ Тематика Форма роботи Кількість зібрань

Дата

1

2

3

2.1.3. Аналіз участі у навчально-методичній роботі Участь у роботі методичних (тематичних) об’єднань практичних психологів і

соціальних педагогів. У цьому підрозділі вказується участь практичного психолога у районних семінарах, які організовує навчально-методичний центр психологічної служби.

№Тема

тикаКількість членів об’єднання

Кількість зібрань

1

2

241

3

2.1.4. Семінари, конференції, які організовує і проводить практичний психолог / соціальний педагог. Вказується лише тоді, коли практичний психолог на базі навчального закладу, в якому він працює організовує семінар, обмінюється досвідом з колегами, проводить практичні заняття з метою підвищення рівні компетентності малодосвідчених фахівців.

2.1.6. Матеріально-технічне забезпечення діяльності практичного психолога / соціального педагога. (Фахівець вказує у колонках наявність в кабінеті матеріалів та технічної бази за рівнями вказаними у примітці)

Кор

отки

й оп

ис р

обоч

ого

місц

я (к

абін

ет о

крем

ий, с

уміщ

ений

)

Матеріали та документація кабінету (вказати ступінь наявності)*

Обладнання кабінету(вказати ступінь наявності)

Нор

мати

вно-

прав

ові д

окум

енти

Нав

чаль

но-

мето

дичн

і мат

еріа

ли

Дов

ідко

во-

інф

орма

ційн

і мат

еріа

ли

Обл

іков

о-ст

атис

тичн

і док

умен

ти

Ком

п’ю

тер

Ауд

іо- т

а ві

деот

ехні

ка

Інш

е (в

каза

ти)

*Примітка: Ступінь наявності матеріалів, документації, обладнання кабінету визначається як “повне”, “часткове”, “відсутнє.”

242

2.2. Кадрова політика:

2.2.1. Проходження курсів підвищення кваліфікації (або стажування) за поточний рік (в таблиці вказати дату проходження курсів):

При КВНЗ «ХАНО»

При ЦІІППОІнші

Проходження навчання за різними напрямками діяльності (спецкурси) (вказати дату проходження):

Рівний-рівному (базовий

курс)

Рівний-

рівному (для 5-6 класів)

Спецкурс «Виявлення та попередження випадків насилля»

Інші програми

2.2.2. Атестація у поточному році

Дата проходження атестації

Атестовано з підвищенням

категорії (вказати, на яку

категорію)

Атестовано з

підтвердженням категорії

(вказати, якої)

2.4. Просвітницька робота практичного психолога / соціального педагога. Тематика основних виступів перед учнями, педагогами, батьками, громадськістю із зазначення дат та кількості осіб.

243

2.5. Інноваційна діяльність (експериментально-дослідна робота). В яких проектах (експериментах) бере участь навчальний заклад, яким чином приймають участь в них практичні психологи, соціальні педагоги.

2.6. Взаємодія з державними, громадськими, міжнародними організаціями протягом року. Наявність офіційно укладених угод.

ІІІ. Розвиток соціально-психологічної служби навчального закладу.3.1. Освітній рівень, кваліфікаційний рівень практичного психолога / соціального

педагога (вказати ВНЗ, рік закінчення).

3.2 Випадки довантаження практичного психолога / соціального педагога (предметами, напрямками роботи).

3.3 Покращено чи погіршено умови роботи практичного психолога / соціального педагога протягом останнього року (додаткові ставки, окреме приміщення, матеріально-технічне та методичне забезпечення тощо). Вказати конкретно, в чому відбулося покращення чи погіршення умов.

ІV. Тематика звернень до практичного психолога / соціального педагога протягом навчального року (за результатами проведення індивідуальних та групових консультацій) Слід писати за журналом обліку консультацій

№ з\п

Тематика звернень

Кількість звернень

З боку батьків

1

2

…

З боку педагогів

1

2

3

…

З боку дітей

1

244

2

3

…

З боку інших зацікавлених осіб (вказати, які громадські та державні організації зверталися, тощо).

1 …

V. Соціально-психологічні дослідження, які проводилися в навчальному закладі:

(за таблицею):Тема Мета Ц

ільові групи (з

ким проводи

ться дослідже

ння)

Кількість учасників

Стисле представлення результатів (%)

Готовність учнів шестирічного віку до навчання у школі

Адаптація учнів 1-х класів до навчання у школі

VІ. Участь у реалізації національних, державних та регіональних програм.

№ з/пНазва

програмиЗаходи Цільова група К-сть груп

1 Програма розвитку соціально-

психологічної

вказувати, які заходи було

проведено з урахуванням їх у

(Діти, батьки, педагоги,

учні)

245

служби району програмі та

проекті

2Світ,

сприятливий для дітей

3

VІІ. Впровадження програм з психології у варіативну частину навчального закладу як факультативу або гуртка.

№ з/п Д.Д. Романовська, О.В. Ілащук «Основи психології та педагогіки» спецкурс для підготовки учнів 10-11 класів до олімпіади з педагогіки і психології

В.Г. Панок, О.В. Мельник, О.Л. Морін, Л.А. Гуцан, І.І. Ткачук «Моя майбутня професія: правила вибору» курс за вибором для учнів 9-х класів

Програма МОНУ “Рівний –рівному”

«Я-Моє здоров’я. Моє

життя»

Програма МОНУ “Діалог”

Власна програма, погоджена в ЦППСР ХАНО(або інші програми, вказати які )

Класи Класи Класи Класи Класи12

VІІІ. Оформлення підписки на фахові видання з питань психології протягом поточного року (хто оформлює підписку, на які фахові видання):

ІХ. Проблеми і недоліки діяльності практичного психолога / соціального педагога навчального закладу. Перспективи розвитку.

Отже, з зазначеного вище, можна визначити проблеми та недоліки діяльності психолога:

Проблеми та недоліки:Вказати конкретноПерспективи розвитку:На що буде зорієнтована діяльність службиХ. Статистичні додатки до аналітичного звіту. Додаються.

практичний психолог (підпис) ініціали, прізвище

246

247

ДОДАТОК Ф.Вимоги до оформлення статистичного звітуЗатверджено Директор (назва ЗНЗ)_______ініціали, прізвище__________20...

СТАТИСТИЧНИЙ ЗВІТпро роботу практичного психолога

(назва ЗНЗ)ПІБ фахівця

за _____семестр, (н.р.)

№п/п

Основні види роботи Охоплено осіб Затрачено годин

1 Психодіагностика індивідуальна:

а) учнів (дітей) всього:

У т.ч.дошкільного віку:

- початкових класів:

- середніх класів:

- старших класів:

- учнів ПТНЗ:

- студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації:

б) педпрацівників:

в) батьків:

2 Психодіагностика групова, соціально-психологічні дослідження серед:

248

а) учнів (дітей) всього:

У т.ч.дошкільного віку:

- початкових класів:

- середніх класів:

- старших класів:

- учнів ПТНЗ:

- студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації:

б) педпрацівників:

в) батьків:

3 Консультування індивідуальне:

а) учнів (дітей) всього:

У т.ч.дошкільного віку:

- початкових класів:

- середніх класів:

- старших класів:

- учнів ПТНЗ:

- студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації:

б) педпрацівників:

в) батьків:

4 Консультування групове:

а) учнів (дітей) всього:

У т.ч. дошкільного віку:

- початкових класів:

- середніх класів:

- старших класів:

249

- учнів ПТНЗ:

- студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації:

б) педпрацівників:

в) батьків:

5 Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота індивідуальна з учнями (дітьми) всього

а) учнів (дітей) всього:

У т.ч.дошкільного віку:

- початкових класів:

- середніх класів:

- старших класів:

- учнів ПТНЗ:

- студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації:

б) педпрацівників:

в) батьків:

6 Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота групова з учнями (дітьми) всього

а) учнів (дітей) всього:

У т.ч.дошкільного віку:

- початкових класів:

- середніх класів:

- старших класів:

- учнів ПТНЗ:

250

- студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації:

б) педпрацівників:

в) батьків:

7 Проведення ділових ігор, тренінгів для:

а)педпрацівників:

б)батьків

8 Психологічна просвіта, виступи перед:

а)учнями (дітьми):

б)педпрацівниками:

в)батьками

9 Навчальна діяльність:

- факультативні заняття

- гурткова робота

- спецкурс «Психологія»

10 Зв’язки з громадськістю, відвідування (кількість осіб/кількість годин, витрачених на заходи):

- учнів (дітей ) вдома:

- батьків за місцем роботи:

- органів виконавчої влади та громадського самоврядування:

практичний психолог (підпис) ініціали, прізвищеСтатистичний звіт заповюється на основі журналу щоденного обілку роботи, журналу обліку консультацій та журналу корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи.

251

ДЛЯ НОТАТОК

252

ДЛЯ НОТАТОК

253

254