ПОДІЇ

РИНКИ

Вже вп’яте Органічний маркетинговий форум у Варшаві зібрав ен-тузіастів органічного руху, і вже вдруге його відвідала делегація з України. 4

Згідно підсумків 2009 року обсяг ринку одягу та виробів з органічної бавовни зріс на 35%. 4

НОВИНИ

ЩОКВАРТАЛЬНИЙ БЮЛЕТЕНЬ№5 '2010

www.biolan.org.ua

РЕЖИСЕР УКРАЇНСЬКОГО ОРГАНІКУ

При всій сво-їй «заморській» ме н т а л ь н о с т і

він дуже відкритий, він знайде спільну мову та підхід до кожного, так-товно направить, роз-кладе проблему «по по-личкам», щось пора-дить або підкине ідею. Він буває в Україні кож-ні два місяці. Його зна-ють всі, хто «вариться» в органічній тематиці та

ті, хто до неї дотичний. Хто не знає, знайом-тесь – Тобіас Айзенрінг, керівник швейцарсько-українського проек-ту «Органічна серти-фікація та розвиток органічного ринку в Україні» FiBL, Швей-царія. Але перш за все – він людина, зі своїми мріями, ідеалами, по-глядами і сподівання-ми... 6

Фестиваль ви-ходить за рам-ки дегустації

пива, прагнучи макси-мально поширити ідею турботи про екологію та стале споживання. Так, на заході буде ви-користовуватися посуд із повторно переробле-ного матеріалу, виро-

бленого з кукурудзяно-го крохмалю місцевою компанією із викорис-танням сонячної енер-гії. Волонтери будуть вбрані в одяг з органіч-ної бавовни та коно-пляних волокон, а всі вивіски на заході під-лягатимуть перероб-ці. Електроенергія, яка

знадобиться для по-треб фестивалю, отри-муватиметься за раху-нок біодизелю та знову ж таки сонячних бата-рей. Крім того, відвід-увачі, які приїжджати-муть на велосипедах, отримають знижку на посуд.

Джерело: NAOBF

ФЕСТИВАЛЬ органічних пивоварівШостий фестиваль органічних пивоварів відбудеться наприкінці червня в Портленді (США).

ЛІКБЕЗВідбувся семінар-тренінг для журналіс-тів, присвячений ор-ганічним продуктам харчування, з метою покращення рівня обізнаності україн-ських ЗМІ. 3

СЕМІНАРЯк відрізнити органіч-ний продукт від під-робки та як його пози-ціонувати в магазині, дізнавалися представ-ники роздрібних мереж.. 3

2 № 5 '2010

www.biolan.org.ua

POST FACTUM

Присутні батьки беруть участь у проекті Ор-

ганічний світ НіРР» – освітній програмі з ме-тою підвищення рівня обізнаності матусь про важливість зважено-го підходу у виборі ди-тячого харчування для своїх малюків та про значення і позитивний вплив на дитячий ор-ганізм органічних про-дуктів.

У рамках програми було проведене опи-тування, яке мовою цифр підтвердило, що українські батьки над-то мало знають про ор-ганічні продукти. Са-ме тому для них зараз працює освітня плат-

форма «Школа орга-нічного дитячого хар-чування». Протягом 4 тижнів у «Школі» з’являються онлайн-«уроки», які розкри-вають загальні питан-ня органічного вироб-ництва, тонкощі мар-кування продукції як в Україні, так і в світі, наводять світові дослі-дження про позитив-ний вплив органічних продуктів на дитячий організм.

Проект було ви-рішено реалізува-ти онлайн  – спільно з провідним Інтернет-ресурсом для батьків www.uaua.info, що дає змогу не лише інфор-мувати батьків, але й

отримувати зворот-ній зв’язок, чути жи-ву думку споживача, обговорювати пробле-му та спільно знахо-дити відповіді. Крім того, у якості експер-тів з органічного ви-робництва були запро-

шені провідні спеціа-лісти Асоціації учас-ників органічного ви-робництва «БІОЛан Україна».

Під час зустрі-чі 26 травня було ор-ганізовано міні-конференцію за участі незалежних експертів: Наталії Онопрієнко, бренд-менеджера ме-режі Glossary organic рroducts, Костянти-на Яковчука-Бесараба, консультанта Асоціа-ції «БІОЛан Україна», Олени Бойко, досвід-ченого педіатра, ну-тріціолога, Лесі Су-хенко (керівника пор-талів www.likar.info и www.uaua.info), а також

спеціаліста з онлайн-комунікацій агент-ства HOSHVA PR Каті Холодило.

З 1 червня старту-вали 9 блогів матусь, до яких згодом долу-чився відважний тато. Онлайн-щоденники (блоги) дозволять ді-литися з іншими бать-ками власними дум-ками та знаннями в сфері органічних про-дуктів, отримани-ми в «Школі органіч-ного дитячого харчу-вання HiPP». І голо-вне – доносити свою особисту позицію до суспільства.

МАМИ-БЛОГЕРИстурбовані якістю дитячого харчування26 травня 2010 року в органічному кафе Glossary відбулася зустріч матусь-блогерів, які б хотіли глибше зрозуміти тему органічного дитячого харчування та поділитися своїм досвідом з іншими.

Українські матусі в ІнтернетНа сьогоднішній день відсутні офіційні дані про блоги укра-їнських матусь в Інтернет. З методологічної точки зору дослі-джувати таку вузьку групу інтернет-користувачів як матері – задача досить складна. Однак, приблизний підрахунок все ж можна зробити. Так, в Україні в 2009 році народилося 540 тис. дітей. У 90% мам народилася одна дитина, у 10% - дві і більше. У кількісному вираженні це приблизно 513 тис. матусь. Якщо опиратися на дані дослідницької компанії InMind, екстрапо-ляція проникнення Інтернету становить 21%, а це означає, що в Інтернеті знаходиться 107 тис. матусь.

Mommy bloggersМама-блогер може бути і балериною, і юристом, безробітною чи кухарем, але обов’язково – з малюком на руках. Сидячи вдома, мами почали використовувати один із найавторитет-ніших інструментів донесення своєї думки громадськості – Ін-тернет. Сьогодні вони – потужний генератор суспільної думки, сьогодні вони диктують свої умови. Світовий феномен матусь-блогерів підтверджується шаленою їхньою популярністю – во-ни ходять в гості до Опри Уінфрі, їхні історії з життя читає не-ймовірна кількість людей, і що найголовніше – мами-блогери звертають увагу на суспільні проблеми, з якими вони безпосе-редньо зіткнулися.

88% українських матусь хочуть ді-знатися більше про органічні про-дукти харчування

№ 5 '2010 3

www.biolan.org.ua

Довіра споживача понад усе!

POST FACTUM

Безумовно, з кож-ним роком в Україні збільшу-

ється кількість серти-фікованих господарств, однак ще більшими темпами росте попит на органічну продук-цію. Він настільки ве-ликий, що його важко передбачити.

Однією з головних проблем вітчизняно-го органічного руху залишається відсут-ність закону про ор-ганічне виробництво, який визначив би по-няття органічних про-дуктів, процес їхньо-го виробництва тощо, оскільки починають з’являтися перші мані-пуляції з цими термі-нами, помилкове трак-тування у ЗМІ, і, від-

повідно, заплутування споживачів.

Так, на телебаченні, у друкованих виданнях починають з’являтися матеріали з ферме-рами, які позиціону-ють себе як виробни-ків органічної продук-ції, однак насправді не мають на те ніяких підстав.

У зв’язку з таким станом речей у рам-ках швейцарсько-українського проекту «Органічна сертифіка-ція та розвиток ринку в Україні» за фінансо-вої підтримки Швей-царської Конфедера-ції у співпраці з осно-вними учасниками ор-ганічного руху Украї-ни, у тому числі і асо-ціацією «БІОЛан Укра-

їна» та спеціальним гостем-експертом з Австрії Ральфом Лі-бінгом 17 травня 2010 року відбувся тренінг/п р е с - к о н ф е р е н ц і я «Знання для представ-ників ЗМІ з питань ор-ганічних продуктів харчування».

На заході були при-сутні представники основних вітчизняних ЗМІ, які в ході обго-ворення з’ясовували особливості виробни-цтва органічних про-дуктів, їх маркування та ситуацію на україн-ському ринку. Крім то-го, для особливо скеп-тичних журналістів та решти бажаючих була проведена дегустація виключно органічно-го меню.

Лікбез для журналістівСьогодні ми з впевненістю можемо сказати, що зусиллями ентузіастів Україна нарешті долучилася до світової спільноти учасників ринку ор-ганічних продуктів, причому не кількістю гектарів, а тенденціями, які зараз формують внутрішній ринок.

18 травня 2010 року в при-міщенні ІА

«Укрінформ» відбув-ся семінар «Правильне використання органіч-ного маркування та як здобути довіру спожи-вача при продажу ор-ганічних та «здорових» продуктів в Україні», у якому взяли участь представники найбіль-ших вітчизняних мага-зинів органічної про-дукції та тих, хто тіль-ки розпочинає свою справу у цьому на-прямку. Метою семіна-

ру було надати учасни-кам необхідні знання стосовно маркування органічних продуктів, принципів диференці-йованого позиціону-вання товарів в точках продажу з метою заво-ювання довіри та на-дійності тощо.

Організаторами за-ходу виступили: ТОВ «Органік Стадарт», ав-стрійська Асоціація органічних роздрібних мереж ORA та Дослід-ний інститут органіч-ного сільського госпо-дарства FiBL.

Органічні продукти харчування відзначаються високою якістю та заслуговують такої ж довіри. Коли споживачі купують органічні продукти, вони готові платити вищу ціну, отримуючи за це додаткову цінність – дійсно сертифіковані органічні продукти! Дійсність свідчить про інше. Частина представників роздрібного продажу не володіють достатньою компетен-цією, щоб відрізнити дійсно органічний продукт від підробки. Ця проблема властива для всіх новостворених органічних ринків, у тому числі й для українського.

4

www.biolan.org.ua

Травень цього року був надзвичайно багатим на події, і почався він з Органічного Маркетингового Форуму 2010 (Organic Marketing Forum), на який у Варшаві зібралося близько 400 учасників з 30 країн світу, зокрема, представники асоціацій та підприємств з Албанії, України, Грузії, Литви, Європейської групи Міжнародної федерації органічного аграр-ного руху IFOAM, сертифікаційних органів, вчені. Вже традиційною стала виставка органічної продукції, у якій взяло участь понад 60 експонентів

№4 '2010

Ажіотаж навколо ор-ганічних продуктів харчування в Австрії починає вщухати. І не тому, що вони пере-стали бути цікавими, а тому, що серед спожи-вачів починає форму-

ватися новий тренд  – споживання продук-тів, вирощених у сво-єму регіоні, адже, зна-ючи походження, по-купці мають більшу довіру до них. За да-ними Gfk більше тре-тини австрійців тісно пов’язує якість про-дукту і регіон його по-ходження, і тільки од-на п’ята населення асо-ціює якість з «біо».

Джерело: Gfk Austria

2009 рік був роком динамічного розви-тку сектору бавовни – світові роздрібні про-дажі одягу та домаш-нього текстилю з ор-ганічної бавовни, за оцінками експертів, досягли $4,3 млрд. в 2009 році, що пред-ставляє собою збіль-шення на 35%, від-штовхуючись від по-казника $3,2 млрд. у 2008-му. Цей показ-ник є більш ілюстра-тивним на фоні ско-

рочення загальносві-тового ринку одягу і домашнього текстилю на 7%, починаючи з 2008 року.

Перші місця з прода-жу органічного одя-гу в 2009 році посіли: C&A (Бельгія), Nike Inc (США), Walmart (США), Williams-Sonoma Inc (США), H&M (Швеція), Coop (Швейцарія), Levi Strauss & Co. (США), Adidas (Німеччина) та ін. За словами експер-

тів з Organic Exchange багато людей вважа-ли, що рецесія означа-тиме кінець для орга-ніки, але ринок відре-агував протилежним чином – споживачі продовжують купува-ти вироби із органіч-ної бавовни та інших стійких волокон. Гло-бальний ринок орга-нічної бавовни буде рости від 20 до 40% в 2010 і 2011 роках від-повідно.

Джерело: Organic Exchange

НОВИНИ

ТРЕНД У СВІТІ

ВАРШАВА

Регіональна продукція – ЦЕ КОЗИР!

Ріст світового ринку органічної бавовни

Організатором заходу вкотре виступив Між-

народний центр орга-нічного сільського гос-подарства Центральної та Східної Європи «Еко-Коннект», до якого цьо-го року долучилося ще більше партнерів. Про рівень заходу свід-чила присутність висо-ких урядовців з Чесь-кої республіки та Поль-щі. За словами Артура Лавнічака, заступни-ка міністра сільського господарства Польщі, підтримка органічного сільгоспвиробництва – ключове завдання мі-

ністерства, оскільки йдеться про здоров’я громадян країни. Близько 10% сільгос-пугідь в Чехії обробля-ються за екотехнологі-ями. Частка екологічно чистої продукції у вало-вому виробництві кра-їни становить 3,5%. На жаль, зізнається віце-міністр сільського гос-подарства Чехії Іржі Ур-бан, поки що здебільшо-го дотації спонукають чехів займатися орга-нічним землеробством. Є проблеми й у сфері маркетингу та збуту.Цього року вже дру-ге українську делегацію представляли: Міжна-родна громадська Асо-ціація учасників біо-виробництва «БІО-Лан Україна», ТОВ «Круп'яний дім», мере-жа магазинів «Натур-бутік», «Екошик», крім того представники ор-ганічних магазинів із Кіровограду, приватні підприємці. Неабиякий

ажіотаж відбувався на стенді провідного дер-жавного підприємства ДАК «Хліб України», яке одним із перших ввело на своїх потуж-ностях лінію органіч-них пластівців. Заціка-вили вони й іноземних дистриб’юторів. Зокре-ма, на їхню думку, ві-всяні пластівці з ово-чевими добавками ма-тимуть неабиякий по-пит у європейських споживачів. «Продук-ція підприємства, сер-тифікована як «орга-нік», лише на півгрив-ні дорожча за звичай-ні пластівці, – розповів Олексій Качковський, спеціаліст з органічно-го виробництва Ново-українського комбіна-ту хлібопродуктів, де й виробляють знамени-тий «Геркулес». – Голо-вна наша мета – розви-ток українського ринку органічної продукції, доступність екологічно чистих продуктів для

всіх, хто має бажання, а не лише грубі гроші».У рамках форуму учас-ники мали змогу відві-дати гуртовий склад ор-ганічної продукції Bio Planet неподалік Варша-ви. На території скла-ду  – 1000 м2 – продук-цію пакують (вручну), формують замовлен-ня і доставляють у роз-дрібні торговельні точ-ки: це  – 200 екологіч-них магазинів, 200 від-ділів екопродукції в су-пермаркетах, 40 гастро-номів, 450 інших пунк-тів, а також 6 гуртових складів по всій Поль-щі, з якими співпрацює Bio Planet. Товари заку-повують по всьому сві-ту: білу квасолю – в Іта-лії, мигдаль – в Іспанії, фініки – в Тунісі, 30% асортименту забезпе-чують польські ферме-ри. Наприклад, молоч-ні продукти мають не-велику частку в загаль-ному обороті, який ста-новить у середньому за

місяць €250 тис., але ге-нерують 12% прибут-ку. «Ми прагнемо ста-ти кращими у своє-му секторі ринку», – зі-знається директор під-приємства Сильвестр Стружина.На думку представ-ника «ЕкоКоннекту» Крістофа Арнда, пер-спективи власне Укра-їни у виробництві ор-ганічної продукції ве-ликі, як і кількість зем-лі, придатної для орга-нічного виробництва. «Україна має вели-кі можливості для екс-порту. Але я бачу їх не стільки в експорті зер-на, скільки в олійних, зокрема насінні льону, та бобових культурах – горох, вика, люпин. У Німеччині, напри-клад, протягом остан-ніх років виробництво кормових культур де-далі зменшується, а по-треба у високоенерге-тичних та високопроте-їнових кормах зростає».

Зустріч ОДНОДУМЦІВ у Варшаві

№ 5 '2010 5

www.biolan.org.ua

НОВИНИ

ГРОШІ

Однак, навряд чи хто-небудь знає, що части-

на цієї фінансової під-тримки для органіч-ного сільського госпо-дарства в Польщі була у великих масштабах привласнена і розкра-дена. Згідно докумен-тів ці кошти були ви-ділені на плантації во-лоського горіха, яких, як виявилося, не існує.

Польський уряд від-реагував на цю ситу-ацію, внісши ряд змін до програми, щоб за-безпечити прозорість використання коштів, але, за інформацією з місцевих авторитет-них джерел, значні су-ми продовжують над-ходити до тіньових банківських рахунків.

Фермерські господар-ства, приватні підпри-ємці та фірми, які во-лодіють землею, у 2007 році мали змогу пода-ти заявку на субсидію у розмірі до 2 396 злотих (близько 600 євро) на гектар землі, яка, як во-ни стверджували, бу-ла відведена під горіхо-ві плантації. Протягом кількох років численні експерти попереджали, що кошти не викорис-товуються належним чином. Чутка про но-ву бізнес-модель роз-неслась, як лісова по-

жежа – площа земель, які дотувались, почала швидко зростати. Ста-ном на 1 грудня 2008 року Державна служ-ба платежів звітувала, що на горіхові план-тації було виділено €14,8 млн. (55,6 млн. злотих). Варто заува-жити, що на більшос-ті з тих земель або ж немає горіхових дерев взагалі, або ж вони зо-всім недавно посадже-ні, тобто є тільки мізер-ні деревця висотою від 20 до 30 см.

Завдяки цьому не-контрольованому «зо-лотому дну», істот-но збільшилася і кіль-кість субсидійова-них земель. За дани-ми польської Ради Мі-ністрів у 2008 році сто-совно фінансової під-тримки для здійснен-ня природоохорон-них заходів у сільсько-му господарстві, ця площа збільшилася до 35 850 га. За попередні-ми прогнозами у 2009 році могло бути вже 40 000 га горіхових плантацій і псевдо-плантацій, які б фі-нансувалися. А це – €28 млн.

Однак, звичайно, не всі господарства з го-ріховими плантація-ми в Польщі керують-ся виключно отриман-

ням субсидій. Близь-ко 5 000 га, на яких ця культура росте, цілком виправдано отриму-ють гранти.

Довгий час держа-ва не встановлюва-ла критеріїв посадки плодових дерев. «Без-умовно, про посадже-ні дерева треба піклу-ватися», – стверджу-ють польські експер-ти. – «Необхідно коси-ти траву регулярно, за-хищати дерева від хво-роб та шкідників, ви-рубувати кропиву. Як-що цього не робити, не буде ніякого бізнесу».

У Постанові, прийня-тій Радою Міністрів Польщі 16 лютого 2010 року говориться, що дерева, які не при-йнялися, повинні бути замінені (як мінімум 75 на гектар), вони ма-ють бути не менше 80 см заввишки.

Постановою, прийня-тою у 2009 році, перед-бачається субсидія тіль-ки чітко визначеним сортам: яблукам, гру-шам, абрикосам, кали-ні та горобині, обліпи-сі, кизилу, глоду, терену.

Що стосується горіхо-вих плантацій, то по-чатковий рівень суб-сидій був різко ско-рочений – з 11 берез-ня 2010 року випла-ти були зменшені до

160 злотих/га протягом перших шести років. Після цього періоду су-ма може бути збільшена до 800 злотих/га земель в конверсії і 650 злотих/га плантацій сертифіко-ваних органічних. Це що стосується нових за-яв. Заяви, подані раніше і затверджені у 2007 ро-ці, будуть повністю фі-нансуватися протягом 5 років до 2012 року.

На відміну від держав-членів старо-го ЄС, де національ-ні уряди спільно фі-нансували (50%) за-ходи ЄС, нові члени витрачатимуть лише 20%. Таким чином Єв-рокомісія дотує сіль-ське господарство ко-лосальними 80%.

Джерело:

www.organic-market.info

СУБСИДІЇ ЄС: МІЛЬЙОНИ «НА ГОРІХИ»

ВЕЛИКІ КОМБІНАТОРИ

Польські «підприємці» були досить вина-хідливими у можливості використати до-таційні кошти. Навіть тоді, коли субсидії для плодових насаджень понад 100 га бу-ли скорочені на 50%. Так, наприклад, ко-лишній сільськогосподарський коопера-тив з більш, ніж 500 га був розкуплений кількома друзями та членами їх сімей. Ко-жен з них, маючи менше, ніж 100 га, подав заявку на субсидії.

Була розкрита ще одна подібна афера  – щоб отримати бажані субсидії замість го-ріхових дерев був посаджений ясень, який набагато міцніший та витриваліший, ніж горіх, та має схоже листя.

Євросоюз витрачає близько €50 млрд. на рік на субсидування сільського господарства,

які, окрім всього іншого, надходять на підтримку органічного сільського господарства.

6 № 5 '2010

www.biolan.org.ua

Від редактора. Обробляючи та перекладаючи це інтерв’ю на українську, я зіткнулася із справжнісінькою таки пробле-мою – як звертатися в тексті до цієї людини – на ти, на ви? В англійській мові просто – you та й усе. Відповідь прийшла сама собою – досить було згадати енергетику цієї людини. При всій своїй «заморській» ментальності він дуже відкритий, він знайде спільну мову та підхід до кожного, тактовно направить, розкладе проблему «по поличкам», щось порадить або підкине ідею. Він буває в Україні кожні два місяці. Його знають всі, хто «вариться» в органічній тематиці, та ті, хто до неї дотичний. Хто не знає, знайомтесь – Тобіас Айзенрінг, керівник швейцарсько-українського проекту «Органічна серти-фікація та розвиток органічного ринку в Україні» (Дослідний інститут органічного сільського господарства FiBL, Швейца-рія). Але перш за все – він людина, зі своїми мріями, ідеалами, поглядами і сподіваннями.

ПЕРСОНА

- Тобіас, давай розпо-чнемо із простого за-питання, так би мо-вити, щоб налашту-ватися. Ти коли був маленьким, ти ким хотів стати?(Сміється). Вранці я

хотів бути моряком на великому вантажно-му судні, коли насту-пав полудень, мені вже кортіло мати свою пе-карню, після обіду я намагався стати кон-

дуктором, а увечері – кінорежисером. Сьо-годні я об’єднав всі свої мрії в одну і став керівником проекту!

- І як ти опинився в органічній темі?

У дитинстві мої бать-ки вирішили оренду-вати невеличку «дачу» поруч з органічною фермою в селі. Мета була благородна – ви-рвати мене та мою се-

стру із повного стресів міського життя, щоб ми бували частіше на природі. Ми їздили ту-ди майже кожні вихід-ні. Для мене було вели-ким стимулом проси-натися у неділю о 5.30 ранку, щоб побігти до двох корів. Це круті-ше, ніж просто проки-нутися в теплому ліж-ку. ...Особливою роз-кішшю бував прекрас-ний сніданок, пригото-

ваний дружиною фер-мера, на який мене за-прошували у якос-ті подяки за допомогу в стайні. Смачний сві-жий хліб і домашнє ва-рення з дарів саду за-вжди були в достатку! Повернувшись до міс-та, мої батьки разом з іншими сім’ями, які мешкали на тій же ву-лиці, «заснували» ве-лике місце для кухон-них та садових відхо-

дів. Через кілька міся-ців ми повернули в на-ші сади вже гумус. Це змінило не тільки ви-гляд садів та вулиці, але й закарбувалося в моїй пам’яті до сьо-годні!

- Чи маєш спеціаль-ну освіту з органічно-го виробництва?

Моя освіта представ-ляє собою суміш те-оретичних знань та

ПРОФІЛЬІм’я та прізвище: Тобіас Айзенрінг (Tobias Eisenring) Вік: десь між 35 і 40Компанія, посада: керівник проекту в Дослідному інституті органічного сільського господарства FiBL, Швей-царія Освіта: Після мого обов'язкового на-вчання в школі, я почав трирічне на-вчання в якості фермера. Після цьо-го отримав деякі інші дипломи ... Але моя справжня освіта – те, чому я на-вчаюся в інших! Кожного дня! Місія в Україні: Моїм головним пріо-ритетом є, звичайно ж, успішне здій-снення проекту SECO «Органічна сертифікація та розвиток ринку». Але я бачу себе в Україні і в якості швей-цара (той, хто відкриває двері) для ін-ших культур і традицій, хочу спробу-вати створити враження про Україну для Швейцарії.Інтереси та захоплення: Я люблю знаходитися в моїй кухні на вихід-них і готувати екстравагантні страви для друзів. Час від часу я займаюся вітрильним спортом – це добре осві-жає керівників проектів!

РЕЖИСЕР УКРАЇНСЬКОГООРГАНІКУ

№ 5 '2010 7

www.biolan.org.ua

ПЕРСОНА

практичного досві-ду. Професійно кажу-чи, я зустрівся з ор-ганічною тематикою під час мого навчання. У нас було кілька орга-нічних модулів у сіль-ськогосподарському коледжі, і ми відвіду-вали десятки органіч-них господарств. Я хо-тів би звернути увагу, що між 1989 і 1993 ро-ками під час мого на-вчання ми були так званими «божевіль-ними зеленими». Ін-ші студенти лише по-сміхалися з нас. Бага-то з тих, хто раніше критикував, сьогод-ні перевели свої гос-подарства на органіч-не виробництво. Я пе-реконаний, що до-

шкільна освіта про стале споживання та спосіб життя – це пря-мий шлях в органіч-ний сектор. І ці знання не можна отримати на якомусь спеціально-му тренуванні чи уро-ці. Вони мають при-щеплюватися ще в ро-дині.

- Як ти особисто оцінюєш свій про-ект? І швейцарсько-український органіч-ний проект в цілому?

Уряд Швейцарії при-йняв сміливе рішен-ня на початку ново-го тисячоліття – ін-вестувати в органіч-ний сектор в Укра-їні! Було ясно, що

це не тільки займе певний час, а й ста-не початком ново-го руху і буде важли-вою віхою для укра-їнського сільського господарства. У пер-ші кілька років було досить складно вио-кремити наріжні ка-мені проекту. Незва-жаючи на (або завдя-ки?) економічну кри-зу в Україні, органі-ку почали розглядати як можливість. І про-ект зрушився з мерт-вої точки. Завдяки ве-личезним зусиллям з усіх боків і зростаю-чого попиту сьогодні ми можемо отримати (органічні) плоди, по-саджені 10 років тому. Невимовне відчуття! Є ще багато проблем, але ми впевнені, що спіль-ними силами ми змо-жемо вивести цей сек-тор на крок вперед.

- Які основні цілі та завдання проекту?

Основна мета нашо-го проекту визначе-

на нашими донора-ми  – Державним се-кретаріатом з еконо-мічних питань (SECO, Швейцарія). І звучить вона наступним чином: «...зробити внесок у зростання українсько-го органічного сектору та його інтеграцію у сві-тову торгівлю, разом з тим, зменшити масшта-би бідності – особливо в сільських районах – шляхом надання малим і середнім фермерам та іншим учасникам орга-нічного виробництва рівноправного досту-пу до нових можливос-тей ринку...». Для то-го, щоб досягти цієї ме-ти, Дослідний інститут органічного сільського господарства FiBL ви-рішив активно діяти в трьох різних напрям-ках: сертифікаційні по-слуги, розвиток ринку і правова база.

- На твою думку, які основні фактори успішної компанії або проекту?

Дуже важливо мати мотивовану команду, робочу культуру вза-ємної поваги та при-слухатися один до од-ного. Це і є ключові елементи успіху про-екту. Ми намагаємо-ся вчитися на сво-їх помилках і допо-магати один одному, адже разом – ми силь-ніші.

Доступ до ринко-вих послуг, які нада-ються в рамках про-екту та новаторський характер – це теж ду-же важливі питання. Під розвитком рин-ку ми розуміємо, що послуги, пропоновані в рамках проекту та мандати, які викону-ються нашими парт-нерами, повинні ви-значатися передусім попитом і на основі чітко виражених по-треб. Інновації – це рушійна сила не тіль-ки для наших партне-рів, але й мотивація для нас у нашій по-всякденній роботі!

ОДИН ПОГЛЯД НА ПРОЕКТ Основні цілі проекту «Органічна сертифікація та роз-виток ринку» - зміцнити український органічний сек-тор; сприяти інтеграції ринку через зниження торго-вельних бар'єрів, таких як доступ до сертифікації; роз-виток продуктових лінійок через ринок послуг і під-тримку конкретних ініціатив для органічного ринку; поліпшити загальні умови для органічних продуктів. Наприкінці проекту українські споживачі одержать доступ до великого асортименту сертифікованих ор-ганічних продуктів.

Оперативні цілі: 1. Послуги із сертифікації. Український сертифікаційний

орган ТОВ «Органік Стандарт» буде створений як про-фесійна, незалежна, національна сертифікаційна аген-ція, яка пропонуватиме економічно ефективні та надій-ні інспекції та сертифікацію органічної продукції ферме-рам, переробникам і продавцям.

2. Розвиток ринку. Нові ринкові послуги будуть надава-тись для вітчизняного та експортного ринку, наприклад, через об’єднуючу організацію БІОЛан та інших провай-дерів послуг. Особлива підтримка буде надаватись орга-нічним ринковим ініціативам для покращення доступу органічних виробників на ринок та отримання додатко-вої вартості за продукцію.

8 № 5 '2010

www.biolan.org.ua

ПЕРСОНА

- Ти тісно контак-туєш з українськими органічними виробни-ками та переробника-ми. Чи є різниця в мис-ленні і підходах укра-їнських фермерів та швейцарських? Які очевидні їхні проблеми ти бачиш?

Нам дійсно потрібен цей тісний контакт, оскільки саме вироб-ники та переробники є нашою цільовою ау-диторією. Розуміння того, що їм потрібно, дозволяє правильно організувати нашу ро-боту, прийняти пра-

вильне рішення, до-помогти по максиму-му. Одна з відміннос-тей між українськими і швейцарськими ви-робниками, яку я ба-чу, це те, що в Украї-ні існує значний брак довіри. Багато хто із зацікавлених сторін в

Україні (ще) не гото-ві працювати разом, вони вбачають один в одному конкурен-тів. У Швейцарії фер-мери і виробники бу-ли змушені навчити-ся об'єднувати зусил-ля і працювати разом у створенні продукто-вої лінійки. Поодин-ці не можна цього до-сягти!

- Ти б хотів почати власний органічний бізнес в Україні?Якщо так, то який саме, як-що ні, то чому?

У мене дуже вели-ка повага до людей в Україні, хто почав свій органічний біз-нес і кожен день пра-цює над тим, щоб до-сягти цілей. У рамках проекту SECO ми ба-чимо себе в якості по-середників і намага-ємося служити цим людям, передаючи

ноу-хау та вміння. Це не моя роль – робити бізнес в Україні, укра-їнці набагато кращі в цьому!

- Яким ти бачиш ни-нішній стан україн-ського органічного ринку, і яким, на твою думку, буде його розви-ток через 5 років?

Я переконаний, що протягом найближ-чих 5 років ми зможе-мо готувати типовий український борщ з інгредієнтів, сертифі-кованих як органічні. Ми зможемо запроси-ти наші сім'ї до серти-фікованих органічних ресторанів і купити свіжі органічні про-дукти на щотижневих органічних ярмар-ках. І останнє, але не менш важливе: слово «органічний» буде од-ним з 100 перших слів наших дітей.

№ 5 '2010 9

www.biolan.org.ua

ПРОФІ[ЛЬ]

ОРІЄНТИР

Про систему контролю ви-робництва орга-

нічного дитячого хар-чування, ситуацію на ринку, перспективи України у виготовлен-ні органічної продук-ції для дітей та багато чого іншого нам роз-повіла Наталя Сергіїв-на Синельник, дирек-тор компанії «ХіПП Україна», яка вже 17

років постачає в нашу країну органічне ди-тяче харчування під ТМ HiPP.

– Наталіє Сергіївно, як виникла компанія Хіпп?

Дитяче харчуван-ня HiPP насправ-ді справа однієї роди-ни – Хіпп. Уперше ди-тяче харчування виго-товив кондитер Йозеф Хіпп у 1899 році, змі-шавши галетне борош-но з молоком та во-дою, щоб вигодувати своїх дітей-близнюків, оскільки у його дружи-ни Марії не вистачало грудного молока для годування. У той пе-ріод, багато сімей сти-кались із схожою про-блемою, тому вони по-чали замовляти у Йо-зефа цю суміш. Згодом

його син Георг продо-вжив справу батька, перейшовши від ма-нуфактурного до про-мислового виробни-цтва дитячого харчу-вання. Георг Хіпп за-снував компанію HiPP у Німеччині у 1932 ро-ці. З того часу компані-єю керує родина Хіпп.

– Наскільки «еволюціо-нувала» продукція HiPP з тих пір і хто сьогодні є її споживачем?

Дитяче харчуван-ня HiPP призначене для годування дітей від народження і до трьох років. Асорти-мент розроблено та-ким чином, щоб бать-ки могли забезпечити повноцінне, різнома-нітне харчування сво-їм малюкам різних ві-кових груп смачною

та корисною їжею, по-вністю задовольнив-ши їхні фізіологічні потреби в поживних речовинах та мікро-елементах, навіть як-що використовувати-муть лише продукцію HiPP. Для годуван-ня немовлят з перших днів життя – висо-коадаптовані молоч-ні суміші, а починаю-чи з 4-х місяців – різ-номанітні страви при-корму. Сьогодні ліній-ку дитячого харчуван-ня ТМ HiPP склада-ють молочні та гіпоа-лергенні суміші, чай-ні напої для дітей ран-нього віку та всі види продуктів прикорму: соки і напої, фруктові, овочеві, м’ясо- і рибо-овочеві пюре, молочні і безмолочні каші, пе-чиво, вода тощо.

– Сьогодні HiPP – знана компанія у всій Європі і навіть далі. Чи є відмінності у по-требах такої багато-національної цільової аудиторії?

Продукція HIPP ви-робляється на одних і тих само підприєм-ствах та за єдиними рецептами для всієї Європи, тому батьки в Україні, так само як і в Німеччині, можуть бу-ти впевнені у високій якості продуктів ди-тячого харчування ТМ HiPP. В Україні асорти-мент продукції вклю-чає близько 125 пози-цій, тому батьки за-вжди можуть підібра-ти потрібне їхнім ма-люкам дитяче харчу-вання.

Однак, ми враховує-мо не лише фізіологіч-

ФІЛОСОФІЯ ЗДОРОВОГО ДИТИНСТВА

Усі ми розуміємо, який це великий дар мати здорову, щасливу і усміхнену дитину. Водночас ми не можемо ігнорувати той факт, що сьогодні дітки частіше хворі-ють, мають ослаблений імунітет, страждають від алер-гії навіть на звичайні традиційні продукти. Що є ви-значальним для здоров’ я дитини? Звичайно ж, харак-тер харчування. Тому не дивно, що мами ретельно чи-тають етикетки продуктів, цікавляться інгредієнтами. Але, на жаль, недостатня увага приділяється їхньому походженню та контролю! Тобто, якщо у складі про-дукту й знаходяться лише корисні компоненти, то ми зовсім нічого не знаємо, яким чином була отримана для них сировина.Цілком очевидним є той факт, що на сьогодні єдини-ми дійсно безпечними та корисними продуктами для дітей є продукти, які виготовлені з органічної сиро-вини, де можна прослідкувати весь виробничий лан-цюг – від стану ґрунту до умов зберігання.

10 № 5 '2010

www.biolan.org.ua

ПРОФІ[ЛЬ]

ні потреби малюків у поживних речовинах, залежно від їхнього віку, але й національ-ні кулінарні уподобан-ня маленьких гурма-нів з різних країн. Так, наприклад, у Західній Європі в асортимен-ті HiPP немає греча-ної каші та гарбузово-го пюре, які є дуже по-пулярними серед ма-люків зі слов’янських країн. Дуже своєрідні продукти в асортимен-ті HiPP в Італії та Угор-щині – макарони, го-рох. Ці особливості є причиною деякої від-мінності в асортимен-тах продукції HiPP різ-них країн.

Окрім того, компа-нія HiPP виготовляє низку унікальних для ринку дитячого хар-чування продуктів, як наприклад, продук-

ти лікувального хар-чування (ORS 200 та БІО-рисовий відвар), готові молочні ка-ші в баночках, ліній-ка «Перший дитячий продукт» тощо.

– Які потужності компанії на сьогодніш-ній день: де зосередже-не виробництво, пере-робка, лабораторії?

Структуру компанії HiPP формують ви-робничий та збутовий підрозділи.

Виробничий підроз-діл складають 5 під-приємств з виробни-цтва продуктів дитя-чого харчування, зо-крема, у Німеччи-ні, Австрії, Хорватії, Угорщині та Швейца-рії. При цьому HiPP є єдиною компанією-виробником дитячого харчування, яка по-над 80% асортименту

своєї продукції ви-готовляє на власних потужностях, бо ли-ше за умови власного виробництва можна забезпечити належ-ну високу якість про-дукції.

Збутовий підроз-діл складається з двох управляючих офісів – в Німеччині та Австрії. Німецький офіс відпо-відає за поставки про-дукції у Західний регі-он Європи, а Австрій-ський – за Східний.

– Хто власне виро-бляє сировину для про-дукції HiPP і наскіль-ки контролюється до-тримання органічних технологій у цьому процесі?

Для компанії HiPP якість продукції є її основним капіталом. Саме тому для виго-товлення своєї про-дукції ми використо-вуємо переважно сер-тифіковану органіч-ну сировину, яку ви-рощують згідно із за-коном ЄС «Про орга-нічне виробництво». Компанія співпрацює з 6 000 фермерськи-ми господарствами, які займаються орга-нічним сільським гос-подарством на загаль-ній площі 15 000 га. Ці господарства розміще-ні в екологічно чистих регіонах, переважно в Німеччині, Австрії та Італії, далеко від про-мислових зон і авто-магістралей, з ураху-

ванням рози вітрів та низки інших факто-рів. Контрольні проби ґрунту на наявність за-бруднюючих речовин проводяться щороку перед посівом, а посів-ний матеріал викорис-товується лише із на-сіннєвого запасу ком-панії HіPP – непро-травлений і без ГМО. Замість мінеральних органічні фермерські господарства викорис-товують природні ор-ганічні добрива – зе-лену масу, гній, ком-пост, вручну або ме-ханічним шляхом ви-даляють бур'яни, а для боротьби із шкідни-ками використовують біологічні методи за-хисту рослин – жуки-сонечка, птахів та інші.

Усі продукти виго-товлені з органічної сировини мають від-повідні сертифікати і маркування на етикет-ках – знак «BIO».

– В Україні дуже го-стрим питанням є якість вирощеної ор-ганічної продукції. Які особливості контро-лю сировини в компа-нії HіPP?

Отриману органіч-ну сировину перевіря-ють на наявність шкід-

Перший та сучасний продукти HiPP

Головний офіс та завод HiPP у Німеччині

№ 5 '2010 11

www.biolan.org.ua

ПРОФІ[ЛЬ]

ливих речовин у влас-ній аналітичній лабо-раторії. В залежнос-ті від виду сировини тут контролюється від 400 до 800 показни-ків, у той час як в на-шій країні – від 30 до 80. Потужність лабо-раторії настільки ви-сока, що завдяки на-явному обладнанню можна знайти піщин-ку солі у 50-тиметро-вому басейні. Крім то-го, лабораторія ком-панії HiPP акредито-вана в ЄС, і по можли-востях, потужностях і рівню аналітики офі-ційно визнана провід-ною лабораторією Єв-ропи. ЇЇ високий рі-вень підтверджений сертифікатом Міжна-родної системи контр-олю якості ISO 9001. Крім перевірок власної сировини, лабораторія виконує перевірки си-

ровини по державних замовленнях, а також перевірку замовляють виробники з інших єв-ропейських країн.

– Який підхід вико-ристовується у фор-муванні ціни на про-дукцію?

ТМ HiPP належить до преміум-сегменту, проте ціни на продук-цію такої якості є де-мократичними.

Ціни на продукцію усіх виробників хар-чування (не лише ди-тячого) залежать в першу чергу від вар-тості сировини. У сві-ті органічні продук-ти в середньому до-рожчі ніж звичайні на 15-30%. Оскільки си-ровина, яку викорис-товує компанія HiPP для продуктів дитячо-го харчування, – ор-ганічного походжен-

ня, то її вартість, по суті, мала б бути зна-чно вищою, ніж у низ-ки інших виробників дитячого харчуван-ня, але інші виробни-ки, які знаходяться у преміум-сегменті ви-ставляють такі ж ціни, а подекуди і вищі.

Оскільки компанія «ХіПП Україна» забез-печує збут продукції, а не виробництво, ціни на продукцію компанії в Україні залежать ве-ликою мірою від курсу валют. Відтак, ціни на продукцію регулярно коригуються в залеж-ності від курсу валют: як у бік збільшення, так і у бік зменшення, коли курс стабілізується.

– Компанія "ХіПП Україна" - коли була утворена, які позиції займає зараз на ринку дитячого харчування?

Вперше продукція ТМ HiPP з’явилась в Україні у грудні 1992 року і постачала-ся вона представни-цтвом австрійської дис т риб’ю тор ської компанії «Gusta Food». Згодом, у 1996 році бу-ло засновано представ-ництво «ХіПП-Export» (Австрія) в Україні. У 2003 році, представни-цтво було перереєстро-вано в окрему торгову компанію «ХіПП Укра-їна». Сьогодні ТМ HiPP займає 14% українсько-го ринку дитячого хар-чування.

– За кожною ідеєю стоїть бізнес, отри-мання прибутку. У чому полягає позиція компанії HiPP у цьо-му плані: краще втра-тити, але залишити-ся вірним ідеї та прин-ципам чи бути гнуч-

ким до змін, обставин та умов, які диктує ринок?

Сьогодні більшість виробників дитячо-го харчування – під-приємства акціонерно-го типу з найманими директорами, основна мета яких забезпечи-ти певний рівень при-бутку акціонерам. На противагу їм компанія HiPP належить роди-ні Хіпп, яка в управлін-ні компанією керуєть-ся сімейними ціннос-тями і ставить за ме-ту забезпечити бездо-ганну якість продук-тів харчування для ді-тей. Компанія інколи іде на витрати, присвя-чуючи більше часу по-шуку якісної сирови-ни чи дослідженню ко-ристі готового продук-ту, але вона, завжди і за будь-яких обставин за-лишається вірною сво-

Лабораторія HiPP: тут перевіряють від 400 до 800 показників сировини!

12 № 5 '2010

www.biolan.org.ua

їм ідеям та принципам. Політика компанії вті-лює в життя головне правило існування сі-мейного підприємства HiPP, яке сформулював ще Георг Хіпп: «Я бу-ду виробляти лише та-кі продукти, які достат-ньо хороші для хар-чування моїх власних дітей».

– Чи цікава Україна для виробництва си-ровини для продукції HiPP, адже володіє не-абияким потенціалом для цього?

Компанія розглядає Україну для вирощу-вання органічної си-ровини, крім того, три роки тому спеціалісти компанії оглядали і до-сліджували ґрунти на Західній Україні. По-

тенціал безумовно у на-шої країни є – чудові чорноземи, чиста еко-логія, проте плани роз-почати вирощування сировини у нас – поки у майбутньому. На жаль, в Україні не має закону, який би регулював ор-ганічне господарюван-ня і в якому б були про-писані стандарти і ви-моги до нього, а це віді-грає важливу роль.

– Органічна продук-ція за вимогами має бути обов’язково на-лежним чином про-маркована.

Так, відповідно до єв-ропейського законо-давства органічні про-дукти – продукти ви-готовлені у відповід-ності до Постанови (EC) 834/2007 та до-

даткових постанов. Та-кі продукти мають на етикетці відповідний знак залежно від кра-їни виробника – в ні-мецькомовних краї-нах використовують BIO, в англомовних – ORGANIC, а в Шве-ції, наприклад, – ECO та вказівку на метод органічного виробни-цтва і на орган контр-олю. В Європі існує за-гальноєвропейський знак для маркування органічної продукції. Крім того кожна кра-їна має свій офіційно зареєстрований націо-нальний знак, і кожен виробник має право обрати, який знак на-носити на етикетку. Але дозволяється та-кож розробляти і реє-струвати свій власний

знак, як, наприклад, у компанії HiPP.

– На Вашу думку, чи існує в Україні куль-тура здорового харчу-вання?

Культура здорового харчування почала за-роджуватись в Укра-їні лише кілька років тому. Споживачі ста-ли більш вимогливі до складу продукту, слід-кують чи наявні в про-дуктах шкідливі скла-дові, такі як штучні консерванти, барвни-ки, підсилювачі сма-ку та ін. Але, на жаль, практично не приді-ляють увагу якості си-ровини з якої був ви-готовлений продукт. А саме в сировині мо-жуть бути шкідли-ві забруднювачі – за-

лишки агрохімії. Осо-бливо, ці речовини небезпечні для дітей раннього віку, у яких ще не сформований імунітет, і не може з ними боротись, то-му організм повністю їх поглинає, що може надати великої шкоди здоров’ю дитини. Та-ка ситуація підштов-хнула компанію HiPP ініціювати створен-ня освітньої програми під назвою «Органіч-ний світ HiPP» з ме-тою підвищення рів-ня обізнаності батьків про важливість зва-женого підходу у ви-борі дитячого харчу-вання для своїх малю-ків та про значення та позитивний вплив на дитячий організм ор-ганічних продуктів.

ПРОФІ[ЛЬ]

Процес виробництва

№ 5 '2010 13

www.biolan.org.ua

ПУБЛІЧНІ ЛЮДИ

www.biolan.org.ua

13

НА ЗІРКОВОМУ ОЛІМПІ

Вкотре випало переконатися, що зірки – теж люди. З такими ж життєвими проблемами як і інші пересічні українці. І живуть вони у тому ж самому місті,

і ходять у ті ж само магазини. І уявлення про органічні продукти харчування вони мають приблизно такі ж

само, як і всі. Хтось знає більше, а хтось менше. Для того, щоб з’ясувати це, ми поставили зірковим матусям та татусям

кілька запитань: де вони купують продукти харчування, якими критеріями керуються у своєму виборі, чи знають різницю між «біо», «еко» та

«органічний продукт», і що вони взагалі знають про органічні продукти харчування. І ось які відповіді ми отримали.

Ольга Фреймут, ведуча програми «Підйом» (Новий канал)Продукти для своєї донечки Злати купую в супермаркеті і тільки найвищої якості, хай навіть дорож-че. Те, що пишуть на етикетках, часто нічого не означає. Надписи «біо», «еко» придумали, щоб ще більше заплутати мам. Я вважаю, що органічні продукти харчування вирощують в селі, без впливу хімічних речовин та добавок. У виборі продуктів керуюся смаками своєї дитини – вона не любить солодкого.

Оксана Гутцайт,ведуча програми «Репортер» (Новий канал)Не довіряю тому, що пишуть на етикетках, тому і не вивчаю їх уважно. Довіряю тим продуктам, які пройшли експертизу у програмі «Знак якості» з Костянтином Грубичем. На жаль, про органічні про-дукти маю дуже слабке уявлення.

Марічка Падалко,телеведуча каналу «1+1»Продукти купую в супермаркетах та на базарах і завжди дуже уважно вивчаю склад. Звертаю увагу на термін придатності, виробника – це дуже важлива інформація. Суміші не використовую взагалі. Починаючи з року, сама готую йогурти. Що таке органічні продукти харчування? Думаю, це продук-ти без ГМО, вирощені в максимально природних умовах. Вони містять більше вітамінів, поживних речовин. Саме це потрібно дітям, адже їхній організм росте.

Андрій Джеджула,теле- та радіоведучийПродукти харчування ми вирощуємо самі, або купуємо в спеціалізованих магазинах, адже сьогодні до виробників немає довіри. Стосовно дитячого харчування, то ми завжди прислухаємося порад лікаря. На мою думку, органічні продукти харчування – ті, які не містять синтетики. Дитячому організму та-кі продукти потрібні передусім для того, що їхній організм ріс. Дорослим – для підтримки енергії.

Опитування надане проектом "Органічний світ HiPP"

14 № 5 '2010

www.biolan.org.ua

ДОРОЖНІ НОТАТКИ

Після наших українських на-суплених об-

лич, занурених у свої проблеми людей, зав’язаних-замішаних на суцільних стерео-типах поглядах Брази-лія дезорієнтує – пе-ребуваючи там, дово-дилося постійно огля-датися: вони голосно і емоційно розмовля-ють, неприховано смі-ються, співають.

Окремої уваги заслу-говують гастрономіч-ні уподобання бразиль-ців. Про їжу вони мо-жуть говорити довго і смачно. Так смачно,

що не зогледитесь, ко-ли самі братимете ак-тивну участь в тому, з чим найліпше смакував би цей шматок курча-ти, і як би було фантас-тично, якби кірочка бу-ла ще хрумкішою, або ж додати злегка підсма-жених помідорчиків. Це ще дивніше усвідом-люється тими, хто «до бразильського періоду» сприймав їжу виключ-но як джерело отри-мання енергії та сил.

На мої розповіді про те, чим харчують-ся українці, бразиль-ці робили повні пова-ги скептичні облич-

чя і з тієї ж великої по-ваги мовчки та з ро-зумінням кивали го-ловами. Виявляється, такі супи, які готуємо ми, у них подають у лі-карнях для хворих – у якості дієтичного хар-чування. Бразильська кухня містить в со-бі багато білків, адже її основу складає різ-ного виду-калібру-кольору квасоля та яловичина. Традицій-ний обід у традицій-ній сім’ї – це відваре-ний рис, тушкована квасоля, підсмажене м’ясо. Четвертий еле-мент може варіювати-

ся – або якісь смажені стручки (схожі на мо-лоду квасолю), або фа-рофа – страва з маніо-кового борошна, шма-точків помідорів, ци-булі та бекону. До ре-чі, борошно з маніо-ки нагадує манку і має властивість абсорбу-вати жир, і таким чи-ном виводити його з організму.

Не дивлячись на та-кі «запобіжні» заходи, чимало з бразильців, скажімо, не худі лю-ди. Продукти не жир-ні, багато зелені, ово-чів – здавалося б чому? Справа у калорійнос-

ті  – організм просто не встигає використо-вувати весь енергетич-ний потенціал отрима-ної їжі.

Традиційною стра-вою для бразильців є фейжоада (від порту-гальського feijão – ква-соля). Ця страва го-тується з квасолі, різ-них видів м’яса, спецій. Кожний день її не готу-ють – займає багато ча-су в приготуванні. Ка-жуть, що в деяких ре-гіонах фейжоаду готу-ють кілька днів. У неї є своя історія. 300 ро-ків тому її придума-ли раби, які змішували

ГАСТРОНОМІЧНИЙ КАРНАВАЛ: відкрита душа, відкриті двері!Скільки світу, стільки й дива. І скрізь живуть наче такі ж люди, як і ми – руки, ноги, голова, а все одно різні. Різні культури, традиції та ментальність. У Бразилії ця різниця відчувається щосекундно.

№ 5 '2010 15

www.biolan.org.ua

ДОРОЖНІ НОТАТКИ

рештки свинини з ха-зяйського столу з чор-ними бобами, якими годували тварин. Фак-тично у цієї страви аф-риканське коріння, од-нак португальці дода-ли туди сосиски та ков-басу, а індіанці – фаро-фу. Незалежно від по-ходження та еволюції фейжоади, в Бразилії її люблять усі і в кож-ному регіоні її готують по-різному, з різними видами бобових, при-стосовуючи до неї до-ступні продукти. За-звичай страву подають з нарізаними кружаль-цями апельсинами – кажуть, допомагають перетравлювати. Крім того, столи завжди сер-вірують з різними ви-дами оцту. У мене за-кралася підозра, що йо-го функція така ж, як і в апельсинів.

Не можна не згадати, що вирощування ху-доби було основним способом життя в Бра-зилії протягом довгого часу, тому в м’ясі бра-зильці – великі спеці-алісти, і не пропустять нагоди влаштувати барбекю або завітати в шураскарію (заклади, де смажать м’ясо).

Бразильці завжди читають етикетки на продуктах, які купу-ють в магазині. Найці-кавіше – увага зверта-ється на вміст глютену та походження жирів. Виробники завжди за-значають таку інфор-мацію на упаковках – споживачі довіряють цій інформації, оскіль-ки, кажуть, за цим ду-же жорстко слідкують спеціальні установи. Зазвичай, на етикетках вказують, що продукт не містить трансген-них жирів, холестиро-лу та глютену.

Цікаво, що до при-везених мною україн-ських цукерок (а я ку-пувала кілька видів на вагу і хороші), місце-

ве населення постави-лося насторожено – на фантику цукерок неза-значений склад, за це б їхнього виробника оштрафували. На ди-во, «пішла» «Корівка» та «Південна ніч», ка-жуть, смачні.

Що стосується вибо-ру продуктів харчу-вання в магазинах, то він надзвичайно ве-ликий. По роду діяль-ності, особлива увага мною приділялася ор-ганічним продуктам. Варто зазначити, що органічне виробни-цтво в Бразилії на ду-же високому рівні.

Історія сертифікації органічної продук-ції в Бразилії почала-ся в середині 80-х рр. Першою з такою іні-ціативою виступи-ла асоціація спожи-вачів Coolméia у 1978 році. Згодом, у 1984-му була створена ор-ганізація ABIO, яка об’єднала в собі ви-робників органічної продукції, яка ж і роз-робила перші норми сертифікації. З часом з’являлися інші асо-ціації та товариства, створювалися приват-ні стандарти.

Що стосується дер-жави, то федераль-на влада в 1995 році створила Національ-ний комітет з орга-нічних продуктів з метою створення та впровадження наці-ональних стандартів органічного вироб-ництва. Наприкінці 1998 року в урядово-му віснику була над-рукована пропози-ція щодо стандар-тизації органічних продуктів, активно проводилося обго-ворення серед гро-мадськості. На по-чатку 1999-го бу-ли вже розроблені Інструкції з метою створення стан-дартів виробни-

цтва, переробки, упа-ковки, розповсюджен-ня та сертифікації якос-ті. Такі рішучі дії вини-кли у відповідь на ви-моги деяких країн Єв-росоюзу та Японії, які почали обмежувати ім-порт продовольства з Бразилії.

Сьогодні органічну сертифікацію забез-печують національ-ні агенції та міжнарод-ні. Крім того, часто ви-конується сертифіка-ція групи дрібних ви-робників за допомогою системи внутрішнього контролю.

У Бразилії на гори-зонті 2 мега-події  – чемпіонат світу з футболу в 2014 ро-ці та Олімпійські ігри в 2016-му. Вже за-раз складаються пла-ни, ухвалюються стратегічні рішення. Бразильський уряд зобов'язався зроби-ти ці визначні спор-тивні події максималь-но екологічно дружні-ми, використовуючи у якості харчування ор-ганічні продукти.

За словами Джо Кар-ло Віана-Валле, дер-

жавного секретаря з науки, технологій та соціальних питань в BioFach América Latina, сьогодні пи-тання сталого роз-витку є надзвичай-но важливим, щоб йо-го ігнорувати. Чемпіо-нат світу – це ідеаль-на можливість пока-зати світу шляхи роз-витку, альтернативу. «Ми збираємося про-демонструвати цілий дружній для екології спектр  – від екологіч-ного транспорту, зе-леного туризму до ор-

16 № 5 '2010

www.biolan.org.ua

ганічних продуктів та здорового харчу-вання. Звичайно, нам хотілося б, щоб все харчування на Чем-піонаті було органіч-ним, однак ми досить реалістичні і знає-мо, що це неможливо. Тому ми будемо раді всьому», – каже він.

Екологічні проблеми починають вивчатися ще в молодших класах. Теми збереження при-роди та рециклювання продуктів можна помі-тити скрізь. Бразиль-ці сортують сміття, на пакетах в супермар-кеті є напис «окс-біо-розкладається».

Крім того, міська вла-да Сан-Пауло заборо-нила зовнішню рекла-му, трактуючи її як «візуальне забруднен-

ня». Тому на вулицях міста немає жодного біл-борду, жодного ре-кламного слогану чи масивних вивісок.

Безумовно, приїхати на кілька тижнів в Бра-зилію, побути в обме-женому часі, просторі та компанії і зрозумі-ти тамтешнє життя –

досить незграбна пре-тензія на геніальність, однак цілком очевид-ний той факт, що Бра-зилія – надзвичайно жива і яскрава країна, в ній дуже важко ска-зати щось однозначно, вона буде такою, як ти на неї подивишся.

ДОРОЖНІ НОТАТКИ

БЮЛЕТЕНЬ АСОЦІАЦІЇ «БІОЛАН УКРАЇНА» РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ СЕРЕД ЧЛЕНІВ АСОЦІАЦІЇ БЕЗКОШТОВНО Номер підготувала – Ніна Антощенко, e-mail: media@biolan.org.uaАгроконсалтинг – Олексій Качковський, e-mail: akachkovskiy@ukr.netДизайн та верстка – Валентин Грищенко, e-mail: valik.grischenko@i.uaАдреса редакції: 01014 м.Київ, вул. Тімірязівська, 1 Телефон: (044)227 52 45; Сайт: www.biolan.org.ua

Точка зору редакції може не співпадати з думкою авторів публікацій. У разі передруку посилання на Асоціацію «БІОЛан Україна» обов’язкове.Матеріали зі знаком «Р» друкуються на правах реклами.За зміст реклами згідно Закону України «Про рекламу» відповідальність несе рекламодавець.

ВИДАНО ЗА ПІДТРИМКИ ШВЕЙЦАРСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ

Національний банк розвитку провів аналіз даних по ринку органічних про-дуктів в Бразилії. За результатами цьо-го дослідження підтвердилася інфор-мація, яка раніше розповсюджувалася у ЗМІ – спостерігається значне зростан-ня в органічному секторі по всій країні.

За словами одного з керівників проекту, сьогодні у Бразилії налічується 7 063 сер-тифікованих виробників та тих, хто зна-ходиться в перехідному періоді. 13 000 фермерів дотримуються органічних тех-нологій, однак не є сертифікованими. Та-ким чином, під органічним та еколо-гічно чистим виробництвом зайнято 269 718 га, у тому числі 117 тис. га пасовищ та 153 тис. га – під рослинництвом.Найпопулярніші серед органічних вироб-ників культури: соя, овочі, кава та фрукти. Найбільші площі відведені під фрукти, цу-крову тростину, пальму, каву і соєві боби. Економічна складова є найбільш репрезен-тативним показником, оскільки у 1998 ро-ці осяг ринку складав $90 млн., у 1999-му – $150 млн., у 2001-му – $220-300 млн. Це дослідження було проведене на основі даних, отриманих від сертифікаційних ор-ганів та департаментів сільського госпо-дарства з 12 штатів.