Рівненський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти

Національне виховання

учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх

навчальних закладів Рівненської області)

Частина І

Рівне – 2012

1

ББК 74.200Національне виховання учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області) (ч.1), /

Автори-упорядники: Н.Гавриш, , Коломієць Н.М. – Рівне, 2012. - 280с.Автори-упорядники:Гавриш Н.П., завідувач кабінету виховної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

,методист кабінету виховної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Коломієць Н.М., старший викладач кафедри колекційної освітиРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Рецензенти:Т.Гавлітіна, проректор з наукової роботи Рівненського ОІППО, кандидат педагогічних наук;О.Шевчук, методист з виховної роботи відділу освіти Рівненської райдержадміністрації.

Відповідальний за випуск: М.Віднічук, ректор Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук

Рекомендовано до друку Вченою радою РОІППО (протокол №1 від 30.03. 2012 р.).

Перша частина посібника містить програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини: пояснювальну записку, концептуальні засади програми та орієнтовний зміст виховання в загальноосвітніх навчальних закладах; нормативно-правове забезпечення реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки, алгоритми діяльності педагогів-виховників, деякі аспекти методичного забезпечення та матеріали досвіду роботи з організаційно-методичного забезпечення реалізації Програми; форми, методи та моніторинг її реалізації; наукові засади ціннісних ставлень особистості, психолого-педагогічні особливості формування у школярів ціннісних ставлень.

Посібник рекомендований директорам загальноосвітніх шкіл, заступникам директорів з навчально-виховної та виховної роботи, класним керівникам (вихователям), педагогам-організаторам, керівникам предметних гуртків.

Зміст

2

Ситник Г.І.

Розділ І. Програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рокиПояснювальна записка……………………………………………………………7Концептуальні основи Програми……………………………………………...8Виховання в загальноосвітніх навчальних закладах:Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави…………………..24Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовнихнадбань рідного краю……………………………………………….33Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей…………………….43Ціннісне ставлення особистості до себе……………………………………...53Ціннісне ставлення особистості до природи…………………………………..64Ціннісне ставлення особистості до праці……………………………………...71Ціннісне ставлення особистості до мистецтва………………………………..81Розділ ІІ. Нормативно-правове забезпечення реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 рокиРозпорядження голови Рівненської обласної держадміністрації«Про обласну програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки».........................................................................................................89Рішення Рівненської обласної ради «Про обласну програму національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки».......................................................................................................................91Наказ управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації «Про затвердження заходів щодо виконання програминаціонального виховання учнівської молоді Рівненщинина 2008 – 2020 роки»……………………….....92 Заходи управління освіти і науки облдержадміністрації щодо виконання обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки ……………………………………………………………..93Розділ ІІІ.Орієнтовні алгоритми діяльності педагогів-виховників з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рокиОрієнтовний алгоритм діяльності заступника директора з виховної роботи з реалізації програми національного вихованняучнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки………………………………………………………………..96Орієнтовний алгоритм діяльності класного керівника з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщинина 2008-2020 роки …………………………………………………………………………..………..97Орієнтовний алгоритм діяльності педагога-організатора з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки……………………………………………………………………………….98

3

Орієнтовний алгоритм діяльності шкільного бібліотекаря з інформаційного забезпечення реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки ……………………………………………….99Орієнтовний алгоритм діяльності методиста з виховної роботи з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщинина 2008 - 2020 роки………………………………………………………………………100Розділ ІV. Діагностика ціннісних ставлень особистостіВивчення ціннісних орієнтацій учнів 5-9 класів……………………………101Методика «Автобіографія»(вивчення ціннісних орієнтацій учнів 9-11-х класів)………………………………………………………………………….102Опитувальник для учнів «Мої цінності»……………………………………...103Анкета для визначення рівня духовного розвитку особистості (для учнів 9-11класів)……………………………………………………………………….105Діагностичний опитувальник «Особистісний ріст»………………………….106Діагностичний опитувальник «Особистісний ріст»…………………………120Діагностична карта класного керівника………………………………………127Анкета «Реалізуємо програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки» (для класного керівника)………………..130Розділ V.Деякі аспекти методичного забезпечення реалізаціїобласної програми національного виховання учнівськоїмолоді на 2008 – 2020 рокиОрієнтовна тематика засідань методичного об’єднання класних керівників та вчителів-предметників…………………………………………………………130Орієнтовна тематика науково-методичних проблемних тем (за змістом обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки)……………………………………………………………136Орієнтовна тематика засідань педагогічної ради з проблеми «Реалізація обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки»………………………………………………………….137Орієнтовні проблемні теми для дослідження педагогами-виховниками в системі самоосвітньої роботи………………………………………………….138Алгоритм діяльності вчителя-предметника з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки…………………………………………………………………………….142Розділ VІ. Організаційно-методичне забезпечення реалізаціїобласної програми національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки(з досвіду роботи Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18)Наказ «Про затвердження заходів щодо виконанняПрограми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 -2020 роки»…………….143Заходи Рівненської ЗОШ ІІІІ ст. №18 на виконання обласної програми національного вихованняучнівської молоді Рівненщини …………………..144

4

План організаційно-практичних заходів РівненськоїЗОШ І-ІІІ ст. №18 щодо реалізації обласної програми національного виховання учнівської молодіРівненщини на 2008-2009 н.р…………………………………………149Матеріали педагогічної ради………………………………………………….152Розділ VІІ. Матеріали Перших педагогічних читань «Формування ціннісних ставлень особистості:теоретичний аспект»Гавриш Н.П. Формування ціннісних ставлень особистості…………………161Ситник Г.І.Ціннісне ставлення особистості: теоретичний аспект…………..171Дем’янюк Т.Д.Теоретико-методологічні засади формування ціннісних ставлень…………………………………………………………………………179Нікітчук І.Г.Система цінностей і ціннісних орієнтацій особистості у творчій спадщині Омеляна Вишневського………………………………………….....187Юсин Т.А.Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості як основи її життєвої позиції………………………………………………………………196Синіцька Л.М. Реалізація у навчально-виховному (виховному) процесі школиаксіологічного підходу до виховання(освоєння цінностей)………………....199Киричук О.В. Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості у навчально – виховному процесі школи……………………………………….203Павлюк М.В. Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до природи в процесі викладання природничих наук та позаурочній природоохоронній діяльності………………………………………………….209Кузьмич М.С. Формування ціннісних ставлень особистості в процесі викладання основ наук…………………………………………………………212Хамедюк Н.С. Організаційно - педагогічні умови формування ціннісних ставлень особистості учня у сільському закладі…………………………….216Кохан Т.Н. Формування ціннісних ставлень особистості у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу…………….219Оржеховська В.Г. Система цінностей та ціннісних орієнтаційв дослідженнях сучасних та зарубіжних науковців…………………………………………….222Слободян В.О. Формування ціннісних ставлень школярів у процесі викладання української та зарубіжної літератури………………………….229Нетикша Т.Л. Формування ціннісних ставлень особистості в навчально-виховному процесі………………………………………………………….....251Бурячок Т.О. Виховання системи цінностей особистості, ґрунтованих на пріоритетах духовності………………………………………………………..255Розділ VІІІ. Список бібліографічних джерел до реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рр.Ціннісне ставлення особистості до держави і суспільства…………………..262Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю…......................................................................................264

5

Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей……………………265Ціннісне ставлення особистостідо себе………………………………………267Ціннісне ставлення особистості до мистецтва………………………………269Ціннісне ставлення особистості до праці…………………………………….265Ціннісне ставлення особистості до природи...……………………………….270Глосарій ……………………………………………………………………..274

Розділ І. Програма національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008-2020 роки

(Схвалена розпорядженням голови

Рівненської облдержадміністрації

6

09.02.2008 №42 і затверджена рішенням

Рівненської обласної ради29.02.2008

№695)

Пояснювальна записка

Національне виховання – важливий чинник соціального, економічного і

культурного розвитку держави, збереження її національних, громадянських,

духовно-моральних, сімейно-родинних цінностей.

Його сутність полягає у глибинному і всебічному пізнанні історії,

культури, духовності українського народу, і на цій основі – пізнання і

усвідомлення кожною дитиною себе як індивідуальності і як частки своєї

нації, а через неї і всього людства.

Запропонована «Програма національного виховання учнівської молоді

Рівненщини» (далі «Програма») визначає пріоритети в системі національного

виховання учнівської молоді Рівненщини через формування системи

життєвих цінностей особистості в урочній та позаурочній виховній

діяльності.

Програма розрахована на весь період виховної діяльності класного

керівника (вихователя) з учнями конкретного класу і враховує їх вікові,

індивідуальні та психолого-педагогічні особливості.

Програма є багатоаспектною і має гуманістичну спрямованість. Дібрані

до неї методи, форми, технології організації виховної діяльності ґрунтуються

на взаємодії вихователя та вихованця і забезпечують цілісне формування

гуманістичного світогляду особистості, закладають основи формування

особистості, здатної у шкільному житті, діловій, громадській та сімейно-

родинній сферах уникати конфліктів, поступатися і знаходити шлях до

компромісів.

Соціалізуючий компонент Програми забезпечує інтеграцію особистості

дитини на рівнях шкільного і дорослого життя в систему соціальних

відносин, різні типи соціальних спільнот: класний колектив, дитячі і

молодіжні громадські організації, творчі об’єднання, об’єднання за

7

інтересами, місцеву громаду, передбачає включення дитини в низку

соціальних ролей, засвоєння нею елементів культури, соціальних норм і

цінностей, на основі яких формуються її особистісні якості.

Програма включає комплекс заходів, які забезпечують можливість

досягнення найоптимальнішого результату в розвитку дитини і, перш за все,

у фізичній, психічній і духовно-моральній сферах, оскільки якраз вони є

фундаментом гармонійно розвиненої, цілісної, соціально-активної

особистості, здатної включитися в державотворчі процеси.

Вона передбачає потужне використання класними керівниками,

вихователями методів самовиховання і «самобудівництва» особистості як

найбільш перспективних виховних засобів процесу демократизації і

гуманізації всіх напрямків виховання.

Зміст виховання, закладений у Програмі, передбачає прилучення

учнівської молоді до історії і культури Волинського Полісся, звичаїв і

традицій населення рідного краю, що посилює її регіональний аспект.

В розділі «Виховання в загальноосвітніх навчальних закладах»

визначено програмно-цільові і змістові орієнтири організації життєдіяльності

учнівських колективів, подані орієнтовні моделі випускника школи за

ціннісними ставленнями особистості до держави і суспільства, історичних,

культурних і духовних надбань населення рідного краю, сім’ї, родини,

людей, самої себе, природи, праці та мистецтва.

1.Концептуальні основи Програми

Загальні положення

Поступальний розвиток української держави, зміцнення в ній засад

громадянського суспільства, інтеграція України у світову та європейську

спільноту неможливі без реформування освіти, оновлення системи

національного виховання, головна мета і завдання якого – утвердження

ідеалів гуманізму, свободи особистості, демократії, соціального і духовного

прогресу, установки на пріоритет загальнолюдських і національних

цінностей.

8

Кожен народ органічно продовжує себе через систему виховання в

своїх дітях, генерує національний дух, ментальність, характер, психологію,

сімейно-родинно-побутову культуру, основу якої складає збереження рідної

мови, пізнання духовної спадщини батьків, дідів, прадідів, вивчення свого

родоводу, життя за нормами народної моралі тощо.

В основу системи національного виховання покладено національну

ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.

Ідеалом виховання виступають національно-свідома, життєво

компетентна, високоінтелектуальна, творча, здатна до саморозвитку і

самовдосконалення особистість, носій національних цінностей, національних

виховних традицій та звичаїв, морально-педагогічного досвіду українського

етносу.

Головною особливістю сучасного національного виховання є

формування в учнівської молоді ціннісного ставлення, ґрунтованого на

сукупності ціннісно значущих якостей особистості, які характеризують її

ставлення до світу та соціуму. Сутність цього процесу складає сприйняття

дитиною світу, його реалій, явищ чи об’єктів, розуміння їх внутрішньої суті,

місця та призначення в житті людини. Таке ставлення формується в процесі

його проживання, соціально цінної діяльності.

У сучасній соціокультурній ситуації, яка склалась в Україні, головною

домінантою системи національного виховання є формування соціальної

ментальності особистості як її стрижня, який передає самовідчуття,

самобачення дитиною свого місця в соціумі і яка включає національно-

громадянську, національно-етнічну, сімейно-родинну, філософсько-

теологічну складові. Процес виховання має бути підпорядкований набуттю

дитиною вмінь ототожнювати себе з державою, як активний її громадянин,

власним родоводом, як гідний член сім’ї, а також формуванню відчуття

відповідності власних вчинків і позицій ідеалам духовності.

Важливими складниками системи національного виховання в сучасних

умовах мають стати набуття особистістю освітньої компетентності,

формування антидевіантного імунітету і розвиток суб’єктної інтенційності –

9

якості особистості, яка дає їй можливість бути повноцінним суб’єктом

власної активності. Спрямованість виховання має підпорядковуватись

формуванню задоволення морально-духовних потреб особистості.

Однією з рис національної системи виховання повинно бути

формування політичної культури, компетентності і толерантності

особистості, виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборі

власних світоглядних позицій, прагнення активно включитись в

державотворчі процеси, громадське життя сільської чи міської громади, в

якій живе дитина.

В умовах сьогодення важливим є виховання молодої людини в дусі

відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до

найвищої індивідуальної і суспільної цінності, формування культури

здоров’я підлітка, здатності подолати шкідливі звички.

Одним із важливих напрямків національної системи виховання є

формування гармонійних відносин дитини з природою, її екологічного

світогляду,готовності до включення в активну природоохоронну діяльність.

Її сутність має полягати у залученні школярів до розробки екологічних

стежок, глибокому вивченні природи рідного краю, свого міста та села,

впорядкуванні природних джерел, берегів річок та ставків, закладанні

шкільних садів, створенні кімнат, музеїв природи, екології, участі в

експедиціях «Люби і знай свій рідний край», «Твоя країна – Україна», акціях

«Зелений світ», «Зелена планета» тощо.

Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до світу

неможливе без виховання в неї ціннісного ставлення до мистецтва вцілому та

народного мистецтва зокрема. Цей процес передбачає введення школярів у

світ мистецтва, формування на цій основі системи знань про мистецтво,

набуття нового естетичного досвіду, активне включення в культуротворчу

діяльність через участь в Малих академіях народних мистецтв, клубах

«Духовність», «Відродження», фольклорних ансамблях, експедиції «Краса і

біль України», зустрічі з народними майстрами та умільцями, виховання

10

здатності зберігати і розвивати колективний досвід українського народу,

етносу рідного краю, становлення духовної зрілості особистості.

У сучасних умовах межі виховання розширюються і охоплюють

навчання і освіту як засоби виховання. Доцільно організоване за змістом і

формою навчання містить в собі потужний виховний потенціал: формує

соціальні настанови та ціннісні орієнтації особистості, її духовні та

матеріальні потреби. Доцільно організований і гуманістично спрямований

виховний процес забезпечує реалізацію низки навчальних завдань, а саме:

формування цілісної картини світу, збагачення соціального і морального

досвіду особистості, уявлень про зв’язок навколишнього світу та її

внутрішнього життя. Організований таким чином навчально-виховний

процес створює сприятливі умови для різнобічного і гармонійного розвитку

особистості, її соціально педагогічної підтримки, зміцнення фізичного,

психічного і духовного здоров’я, реалізації природних здібностей і задатків,

творчих потенцій, формування ціннісного ставлення до світу та до самої

себе.

В системі національного виховання обов’язковим є його регіональний

аспект. Його специфіка і особливості базуються на засвоєнні історичних,

соціально-економічних, духовно-культурних, сімейно-родинних традицій

населення Волинського Полісся.

Учнівська молодь має знати фольклор, звичаї, обряди, котрими

уславлена рівненська земля, життя і діяльність славетних діячів історії, науки

і культури краю, які гідні наслідування прийдешніми поколіннями.

Важливою складовою процесу національного виховання є і прилучення

молоді до відродження народних промислів і ремесел, якими традиційно

багата Україна та Рівненщина: лозоплетіння, гончарства, вишивання,

ткацтва, писанкарства, виготовлення виробів з природного матеріалу,

іконовишивки, оволодіння ними і на цій основі вироблення умінь передати

такий досвід наступним поколінням.

11

Означені «Загальні положення» орієнтують педагогічних працівників

області на виховання свідомого громадянина, патріота, людини, гідно свого

народу та Батьківщини.

Мета та завдання Програми:

Найважливішими завданнями українського суспільства було і є

виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є

єдність особистих та національно державних інтересів.

Найвищою метою виховного процесу є плекання людської особистості:

фізично, психічно і духовно досконалої і здорової, з розмаїтими почуттями,

глибоким інтелектуальним розвитком та універсально-широкими інтересами.

Кожна дитина – це органічна частка природного соціуму, якій

притаманні власне світобачення, світорозуміння й світоставлення, певні риси

характеру, здібності та уподобання.

Виховання починається в родині за визначальної ролі батьків,

продовжується протягом всього дорослого життя і ґрунтується на засадах

народної та академічної педагогіки, за активної ролі та впливу державних і

громадських інституцій.

Виховання особистості – громадянина, патріота повинно бути

діяльним, зорієнтованим на самопізнання і пізнання дитиною світу, його

самотворення, розвиток історичної пам’яті, почуттів і понять совісті,

чесності, гідності й національної гордості за український народ,

приналежність до його держави, мови, культури, традицій тощо.

Все це визначає актуальність створення «Орієнтовної програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини».

Програма ґрунтується на правових засадах Конституції України,

Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про

позашкільну освіту», враховує основні положення Національної доктрини

розвитку освіти, Національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття»),

Конвенції ООН про права дитини і визначає науково-теоретичні й практичні

основи національного виховання учнівської молоді Рівненщини.

12

Метою Програми є створення відповідного виховного простору в

області, який забезпечує інтенсифікацію, ефективність і результативність

виховної діяльності, функціонування шкільних та класних виховних систем,

підвищення суспільного статусу виховання в освітніх закладах, модернізацію

змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій на основі

впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки і

практики, гармонізацію сімейного і суспільного виховання.

Завдання Програми:

- підвищення статусу виховання в системі освіти області;

- забезпечення розвитку виховних функцій навчальних закладів; розширення

складу суб’єктів виховної діяльності, посилення координації їх виховних

зусиль;

- ефективне використання національних традицій, історії та культури,

традицій і звичаїв етносу рідного краю, новітніх досягнень психолого-

педагогічної науки і практики;

- орієнтація шкільних і класних виховних систем загальноосвітніх

навчальних закладів на пріоритет фізичного, психічного і морально-

духовного розвитку особистості; розвиток виховних систем, створення

авторських виховних систем;

- посилення ролі родини у вихованні дітей; орієнтація батьків на зміну

традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими

соціальними умовами; ефективна співпраця родини зі школою;

- впровадження народознавчого, людинознавчого, особистісно

орієнтованого, діяльнісного, творчого та компетентнісного підходів до

організації виховного процесу в загальноосвітніх та позашкільних

навчальних закладах області;

- відродження на нових теоретико-практичних засадах системи позакласного

і позашкільного виховання дітей та учнівської молоді;

- сприяння розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та

об’єднань, як простору самореалізації особистості, становлення її соціальної

активності; ефективність співпраці шкільних дитячих громадських

13

організацій і об’єднань з районними і обласними осередками дитячих і

молодіжних громадських організацій;

- сприяння подальшій демократизації управління процесом виховання;

зростання ролі учнівського самоврядування в демократизації життєдіяльності

учнівських колективів, її соціальній адаптації;

- координація державних, регіональних і шкільних програм національного

виховання учнівської молоді;

- зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників

в організації життєдіяльності учнівських колективів.

Програма ґрунтується на наступних основних принципах

національного виховання:

- національної спрямованості виховання, який передбачає формування у

дітей та учнівської молоді високого рівня національної свідомості і

самосвідомості, почуття патріотизму, шанобливого ставлення до історії і

культури українського народу, етносу рідного краю;

- культуровідповідності, який передбачає формування базової культури

особистості, ґрунтованої на морально-духовному досвіді людства,

українського народу, населення рідного краю;

- гуманістичної орієнтації виховання, який передбачає ціннісне ставлення

до дитини, визначає пріоритет її фізичного, психічного і соціального

здоров’я, розвиток свідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості,

відповідальної поведінки;

- цілісності виховання, який передбачає організацію виховного процесу як

системи, його спрямованість на гармонійний і різнобічний розвиток

особистості, забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи на

різних освітніх рівнях, охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської

молоді;

- соціальної адекватності виховання, який передбачає приведення у

відповідність змісту і засобів виховання соціальній ситуації, в якій

організовується виховний процес, забезпечення взаємозв’язку виховних

завдань і задач соціального розвитку суспільства, координацію взаємодії

14

соціальних інститутів, причетних до виховання, ефективне здійснення

соціально-педагогічного супроводу дитини;

- полікультурності виховання, який передбачає введення дитини у світ

української культури, як складової загальнолюдської культури, формування

полікультурної компетентності, як системи культурологічних знань,

загальнолюдських та національних цінностей, набуття вмінь позитивної

міжетнічної та міжкультурної взаємодії;

- демократизації виховного процесу, який передбачає утвердження

демократичних засад життєдіяльності учнівських колективів, рівноправність

суб’єктів навчально-виховного процесу, вибудову виховного процесу на

засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;

- принцип наступності і спадкоємності поколінь, культурних і духовних

цінностей, який передбачає безперервність виховного процесу від родинного

дошкільного до вузівського виховання, формування цілісності

світосприйняття, збереження і примноження духовної єдності поколінь.

У ній враховані і сучасні принципи виховання: акмеологічний

принцип, принцип життєвої смислотворчої діяльності, технологізації та

превентивності виховання.

Зміст виховання

Традиційно українська система національної освіти і виховання

ґрунтувалась на пізнанні дитиною світобудови, світотворення, формуванні на

цій основі широкого світогляду, розумінні загальної картини світу,

органічної єдності людини-природи-суспільства, нерозривності і наступності

часів і поколінь.

Потреби сьогодення обумовлюють необхідність оновлення змісту

національного виховання, підпорядкування його новому сприйняттю

дитиною світу і принципово новому її ставленню до нації, суспільства,

громади, в якій живе дитина, природи, людей, розумінню самого себе,

матеріальної і духовної спадщини населення рідного краю. За таких умов

виховання здійснюється з метою ідентифікації дитини із загально

15

визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості

розвивається через її власні ставлення.

Зміст виховання в загальноосвітніх і позашкільних навчальних

закладах включає:

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави (виявляється в

таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, самосвідомість,

правосвідомість, політична культура, гордість за приналежність до

українського народу, певної його етнічної групи);

- ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних

надбань населення рідного краю (виявляється у глибокій обізнаності

дитини з історією, культурою, духовними засадами етносу рідного краю,

його традиціями і звичаями, здатності їх продовжувати, берегти та

примножувати, почутті гордості за приналежність до своєї малої

Батьківщини).

- ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей (виявляється в

моральній активності і вихованості особистості,прояві моральних чеснот,

вмінні жити і працювати в колективі: родині, класному, шкільному,

суспільному колективах);

- ціннісне ставлення особистості до себе, свого фізичного, психічного та

соціального «Я» (виявляється у вмінні дитини цінувати себе як носія

фізичних, духовно-душевних та соціальних сил);

- ціннісне ставлення особистості до природи (виявляється в усвідомленні

функцій і значення природи в житті людини, здатності жити в гармонії з

природою, мотивації на ведення природоохоронної діяльності, прагненні

зберегти природу рідного краю);

- ціннісне ставлення особистості до праці (виявляється в осмисленні

дитиною соціальної значущості праці, готовності до професійного

самовизначення та трудової діяльності, сформованості працелюбності й

мобільності як базових якостей особистості);

16

- ціннісне ставлення особистості до мистецтва (виявляється в естетичній

ерудиції особистості, сприйнятті довкілля як естетичної цінності, розумінні

мистецтва, як культурної спадщини та надбання українського народу).

Технологія виховного процесу, форми, методи і засоби організації

життєдіяльності учнівських колективів:

Виховання підростаючого покоління є цілеспрямованим процесом.

Його організація, як і зміст, визначаються метою, як очікуваним ідеальним

результатом процесу виховання.

Мета виховання конкретизується в цілях, і на цій основі проектуються

дії педагога і вихованців, ґрунтовані на взаємодії суб’єктів виховного

процесу.Все це сприяє активізації, інтенсифікації, оптимізації,

результативності виховної діяльності за умов збереження унікальності

внутрішнього світу дитини та її індивідуального досвіду.

Технологія виховного процесу передбачає послідовне розгортання

педагогічної діяльності та спілкування, спрямованих на досягнення

конкретної виховної мети у виховній системі.

Складовими виховних технологій є форми організації життєдіяльності

учнівських колективів (індивідуальні, групові, колективні), методи, як

способи виховного впливу на дітей та учнівську молодь, прийоми та засоби

виховання.Виховні технології ґрунтуютьсянарефлексивно-вольових

механізмах, а саме, співпереживанні, позитивному емоційному оцінюванні,

які апелюють до свідомості та творчого ставлення вихованців до суспільних

норм і цінностей.

Сфера національного виховання є відкритою для пошуку і

впровадження найбільш ефективних традиційних та альтернативних

сучасних підходів до нього, технологій виховання, способів виховання.

До ефективних технологій виховання належать предметні виховні

(формують систему знань, стійкі поведінкові норми), особистісно орієнтовані

(створюють ситуації взаємодії, емпатії, сприятливі для використання

активних та інтерактивних технік), культурологічні (формують систему

культурологічних знань особистості), дитиноцентричні (забезпечують умови

17

для всебічного і гармонійного розвитку дитини), соціоорієнтовані та

інтерактивні (конструюють особистісні дії дитини, активізують її діяльність,

вправляють дитину в самоконтролі та саморегуляції): тренінги, ролеві,

діяльнісні, комунікативні та ситуативні ігри, диспути, дебати, дискусії,

захист проектів та ін.

Використання інтерактивних технологій створює соціально-педагогічні

умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках

вихованців, їхньому ставленні до соціуму, здоровому способі життя,

правовому захисті. Інтерактивні технології є найдоцільнішими в активізації

правопросвітницької роботи серед учнівської молоді, попередженні

негативних явищ у підлітковому та молодіжному середовищі, формуванні

лідерських якостей особистості, відповідальної поведінки дитини тощо.

Мету Програми передбачається досягти засобами:

- утвердження у виховному просторі розвитку особистості ідеалу гуманізму,

пріоритету загальнолюдських і національних цінностей, високих морально-

духовних засад суспільного життя та життя місцевої громади;

- включення у виховний процес культурно-національних чинників

виховання, а саме, виховання на прикладах життєдіяльності батьків, їх

позитивного соціального досвіду, навколишньої природи, розкриття секретів

і величі національно державної мови, культури, міжнародної ролі і місії

України, регіону, видатних здобутків їх славних синів та дочок;

- якнайповнішої реалізації виховних функцій навчання, закладених в змісті

навчальних предметів, методах і формах навчання, технологіях навчальної

діяльності;

- включення школярів у позаурочну та позакласну діяльність

загальноосвітнього і позашкільного навчального закладу, дитячі та молодіжні

громадські організації та об’єднання;

- інтеграції сімейно-шкільного виховання, сутність якої має полягати у

розширенні мережі шкіл-родин, потужному батьківському всеобучі,

відродженні батьківських університетів, лекторіїв психолого-педагогічних

знань батьків, використанні арсеналу ефективних форм роботи з батьками:

18

лекцій, бесід, прес-конференцій, батьківських симпозіумів, дискусій,

тренінгів та ін.;

- активної участі у вихованні і виховній діяльності органів учнівського

самоврядування, місцевої виконавчої влади, плідної взаємодії з батьківською

громадськістю, громадськими організаціями і всіма іншими соціальними

інститутами, причетними до виховання учнівської молоді;

- забезпечення тісного зв’язку і наступності в родинному, дошкільному,

шкільному і позашкільному соціумі;

- врахування етнопсихологічних особливостей регіону, активного залучення

учнівської молоді до традицій, звичаїв, ритуалів та урочистостей, які

культивуються в родині та суспільній громаді;

- потужного науково-методичного забезпечення виховного процесу.

На рівні загальноосвітнього навчального закладу, класу мету

Програми передбачається досягти шляхом:

- створення і забезпечення відповідних психолого-педагогічних умов у

навчальному закладі, а саме:

- відповідності виховної практики засадам особистісно орієнтованої

гуманістичної парадигми освіти;

- ставлення до дитини як суб’єкта виховання, повноправного партнера

вихователя;

- перцептивної, комунікативної, інтерактивної взаємодії всіх суб’єктів

виховного процесу;

- створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості,

створення перспективи її саморозвитку у шкільному і класному соціумі;

- соціального захисту і педагогічної підтримки дитини, її інтересів;

- самоідентифікації та суспільно-значущого особистісного самовизначення

дитини;

- стимулювання ініціативи та соціальної активності особистості, розвитку її

лідерських якостей;

19

- створення і набуття практичних умінь і навичок, необхідних для

особистісної гармонізації, ґрунтованої на гармонійному ставленні дитини до

держави, себе і природи;

- інтеграції виховних впливів освітнього середовища;

- практичного спрямування виховного процесу навчального закладу,

культивування цінностей особистості;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей, особистісних

новоутворень школярів і на цій основі раціонального добору змісту, форм і

методів виховання, відповідних виховних технологій, включаючи

інтерактивні.

Очікувані результати впровадження «Орієнтовної програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини»

На обласному, районному (міському) рівнях управління освітою:

- створення області виховного простору, який формує ціннісні ставлення

особистості до держави, суспільства, себе, людей, природи, праці та

мистецтва, історичних, культурних і духовних надбань населення рідного

краю, простору, який забезпечує гармонійний розвиток особистості, її

громадянську та соціальну активність;

- сприяння створенню, розвитку і забезпеченню ефективного функціонування

виховних систем шкіл, ґрунтованих на академічній, народній та козацькій

педагогіці, людинознавчих і народознавчих підходах, врахуванні етнічних

особливостей регіонів Рівненщини;

- активне включення у виховний процес територіальних громад області,

соціальних інститутів, причетних до виховання учнівської молоді,

координація співпраці з ними як засобу підвищення ефективності і

результативності виховання;

- сприяння становленню, створенню і розвитку дитячих і молодіжних

громадських організацій та об’єднань, як осередків формування

громадянської і соціальної активності особистості;

- організація ефективного системного і систематичного моніторингу

динаміки змін у формуванні ціннісних ставлень особистості в урочній,

20

позакласній і позаурочній виховній діяльності, ефективності і

результативності процесу національного виховання дітей та молоді;

- підвищення рівня професійної компетентності і майстерності педагогічних

працівників, популяризація перспективного педагогічного досвіду роботи з

проблем виховання і організації життєдіяльності учнівських колективів;

- посилення фінансового забезпечення реалізації Програми, фінансова

підтримка Заходів на реалізацію Програми і регіональних програм виховання

учнівської молоді.

На рівні навчального закладу:

- формування виховної системи навчального закладу, ґрунтованої на

традиціях академічної і народної педагогіки, місцевої громади, врахуванні її

виховних особливостей і підпорядкованої формуванню ціннісних ставлень

особистості, її духовно-моральному розвитку;

- ефективність і результативність виховання в процесі викладання

навчальних предметів, позакласній, позаурочній виховній діяльності, системі

позашкільної освіти;

- посилення відповідальності суб’єктів виховання за його ефективність та

результативність;

- посилення виховуючої місії і виховної ролі родини в системі національного

виховання дітей та учнівської молоді;

- активізація творчого потенціалу педагогів у доборі ефективних методів,

форм, засобів та технологій національного виховання учнівської молоді;

впровадження новітніх та інтерактивних технологій виховання, включення у

виховання регіональних особливостей;

- зростання рівня професійної компетентності педагогів навчального закладу

в організації життєдіяльності учнівських колективів; створення

перспективного педагогічного досвіду діяльності класних керівників та

вихователів;

- впровадження новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики

в практичну діяльність класних керівників та вихователів;

21

- ефективне наукове й організаційно-методичне забезпечення процесу

виховання і організації життєдіяльності учнівських колективів;

- розробка моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу,

ґрунтованої на ціннісних ставленнях особистості до держави і суспільства,

себе, людей, природи, праці і мистецтва, історичних, культурних і духовних

надбань етносу Волинського Полісся.

Науково-методичне забезпечення реалізації Програми.

На виконання Програми створюються і впроваджуються районні

(міські), шкільні та класні програми виховання. Вони передбачають

становлення і розвиток таких моделей виховних систем, основою

функціонування яких є формування у зростаючих поколінь ціннісного

ставлення до найважливіших сфер життєдіяльності і буття особистості,

національних і загальнолюдських цінностей, виховання рис громадянськості,

патріотичних почуттів, вірності заповітам батьків, дідів і прадідів, здатності

зберігати і примножувати історичні та культурні надбання населення нашого

краю.

Науково-теоретичне і методологічне підґрунтя функціонування таких

виховних систем мають складати ідеї видатних вітчизняних педагогів

минувшини і сучасності, новітні дослідження психолого-педагогічної науки,

вікової психології та соціології, відроджені прогресивні народно-побутові

національно-виховні традиції і звичаї українського народу, сімейно-родинної

педагогіки, ідеї новітньої виховної практики.

Науково-методичне забезпечення реалізації Програминарівні

управління освіти та науки облдержадміністрації (відділів (управлінь)

освіти райдержадміністрацій та міськвиконкомів) передбачає:

-здійснення послідовного, системного і систематичного аналізу практики

виховання та організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних

закладах і проектування стратегічних напрямів виховання дітей та учнівської

молоді;

22

-проведення моніторингу розвитку виховних систем, рівнів вихованості

школярів, розвитку учнівського самоврядування і діяльності дитячих та

молодіжних громадських організацій і об’єднань;

-проектування системи виховних заходів; координація зв’язків з

соціальними інституціями, причетними до їх проведення.

На рівні Рівненського ОІППО:

-створення банків даних інноваційного комплексу технологій оптимізації

виховного процесу на різних освітніх рівнях;

-розробку науково-методичного супроводу становлення і розвитку виховних

систем, окремих напрямів виховання у всіх галузях освіти, діяльності

учнівського самоврядування, розвитку дитячих і молодіжних громадських

організацій та об’єднань,

-підготовку програмно-методичних комплексів психолого-педагогічної

підтримки розвитку особистості, її соціальної адаптації;

-проведення експертизи змісту програм виховання школярів, новітніх

моделей виховних систем загальноосвітніх навчальних закладів; корекцію

програм виховання, удосконалення моделей виховних систем;

-випуск інформаційно-методичної літератури з проблем виховання і

організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах,

моніторингу виховання; популяризацію перспективного педагогічного

досвіду з проблем виховання і організації виховного процесу в

загальноосвітніх навчальних закладах;

-проведення обласних конференцій, семінарів, педагогічних читань,

«круглих столів» з проблем виховання, курсів підвищення кваліфікації

класних керівників.

Орієнтовна модель

випускника загальноосвітнього навчального закладу:

особистість - зі сформованими духовним стрижнем, самобутністю

національногосвітовідчуття і світорозуміння, ціннісними ставленнями світу

та самої себе;

23

особистість - національно свідомий громадянин України, патріот, носій

культури, мови, традицій і звичаїв українського народу та етносу рідного

краю;

особистість - здатна до духовного розвитку, саморозвитку і

самовдосконалення;

особистість - соціально зріла, активна в суспільному житті та житті міської

(сільської) громади;

особистість - здатна берегти і примножувати культурні багатства

українського народу, етносу рідного краю, сімейно-родинні традиції.

2. Виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Виховання в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за

ціннісними ставленнями особистості до суспільства і держави, історичних,

культурних і духовних надбань рідного краю, сім’ї, родини та людей, до себе,

природи, праці та мистецтва, які концентрують в собі всі напрямки

національного виховання учнівської молоді.

2.1.Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Виховні орієнтири ціннісного ставлення

особистостідосуспільстваідержави учнів початкової школи (мета, цілі,

завдання):

формування усвідомлення особистістю приналежності до української

держави і народу;

формування основ державницького світогляду особистості;

розвиток здатності дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого

угрупування, як учня, жителя міста (села);

виховання почуття любові до України, її символів, рідної мови та слова,

оберегів;

формування елементарних знань про культуру свого народу і прагнення

дотримуватися традицій;

навчання правилам співжиття та взаємодії людей у сім'ї, суспільстві.

24

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

1 клас

Бесіди «Чому наш прапор жовто-блакитний», «Про що розповідає наш

Герб», «Як слухають Гімн України і гімни інших держав», «Національні

символи України», «Великий дім – держава», «Ми – українці», «Моя країна –

Україна».

Гра-подорож «У країні рідної мови».

«Правовий букварик».

Ранок «Мамин рушник».

Виставка «Рушник - оберіг дому».

Екскурсія «Вулицями рідного міста (села)».

Сімейне свято «Традиції моєї родини».

2 клас

Бесіди «У нас одна Батьківщина - наша рідна Україна», «Ми діти рідної

землі», «Я – син (дочка) свого народу», «Українці за кордоном», «Славетні

українці», «Символи моєї держави», «У нас одна Батьківщина – наша рідна

Україна», «Батьківщина, рід, родина».

Колективна творча справа (далі КТС) «Моя мала Батьківщина».

Правова відгадайка.

Оформлення альбому «Історія моєї вулиці».

Фестиваль сімейної творчості «Скарби моєї родини».

Година громадянськості «Мої права та обов’язки».

3 клас

Години спілкування «Моя рідна Україна», «Я – маленький громадянин

держави».

Бесіда «Що необхідно знати про національну символіку».

Розмова в дружньому колі «З чого починається Батьківщина?», «Що я знаю

про свою державу?».

25

Заочна подорож «Подорожуємо квітучою Україною».

Конкурс малюнків «Кожна дитина має право».

Аукціон знань «Я живу в ….».

Вікторина «Чи знаєш ти свій край?».

КТС «Свято нашого роду».

Екскурсія «Чим славна вулиця моя?»

Виставки «Скарби бабусиної скрині», «Золоті руки мого дідуся».

Сюжетно-рольова гра «Козацькому роду нема переводу».

4 клас

Бесіди «Ми - українці - єдина сім’я», «Я - громадянин України і гордий

цим», «Мова моя солов’їна».

Перекличка повідомлень «Люди, котрі прославили Україну», «Великі

українці».

Екскурсія до краєзнавчого або шкільного музею «Сторінки історії мого

міста (села)».

Правова абетка «Школа прав дитини», «Мої права», «Мої обов’язки»,

«Конституція України – Основний Закон держава».

Конкурс малюнків «І ожила калина на папері», «Я малюю Україну».

Гра-подорож «До країни народного мистецтва».

Година спілкування «Всі народи України живуть в злагоді й мирі».

Розмова в дружньому колі «А я просто українка, україночка».

Орієнтовна модель випускника початкової школи

усвідомлення себе часткою українського народу;

гордість за приналежність до українського народу;

щира любов до Батьківщини, її символів, оберегів;

здатність до взаємодії з людьми у сім’ї, колективі та суспільстві;

шанобливе ставлення до рідної мови та мови інших народів, символів

української держави;

знання Гімну України, вміння його виконувати.

26

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до суспільства і

держави учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

виховання громадянських якостей особистості, духовно осмисленого

патріотизму, який поєднує любов до рідного краю, Батьківщини, народу,

повагу до законів України, активної громадянської позиції;

формування державницького світогляду особистості;

формування відчуття своєї приналежності до України;

розвиток прагнень до збереження та примноження духовного та

матеріального багатства українського народу;

виховання шанобливого ставлення до державної символіки;

розвиток свідомого ставлення до правил поведінки, суспільних і моральних

норм життя;

виховання інтересу до історії і культури інших народностей, які

проживають в Україні та інших державах;

формування потреби до збереження історичного, культурного та духовного

спадку українського народу;

формування почуття громадянської гідності, національної свідомості і

самосвідомості особистості;

формування засад толерантності особистості;

формування інформаційної компетентності та культури особистості.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

5 клас

Заочна відео-мандрівка «Країна, в якій я живу».

Зустрічі із ветеранами Великої Вітчизняної війни «Дорогами пам’яті».

Години історичної пам’яті «Згадаймо всіх поіменно», «Україна пам’ятає»

(Голодомор 1932-1933 рр.).

Ігрова програма «Скриня народної мудрості», «Що я знаю про Україну».

Години громадянськості «Я і моя держава», «Я гордий тим, що українець».

Конкурс малюнків «Люби і знай свій рідний край».

27

Конкурс ерудитів «Що я знаю про Україну».

Проект «Рівненщина моїми очима».

Ведення літопису класного колективу.

Години спілкування «Знати та виконувати Закони держави»,

«Інформаційна культура особистості – складова її загальної культури».

Година духовності «Духовність українського народу».

Розмова в колі «Що я знаю про символи моєї держави?», «Що таке

толерантність?».

6 клас

Бесіди «Моя земля - земля моїх предків», «Україно, матінко моя»,

«Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Мої права та

обов'язки».

Пошукова експедиція «Україна, рід, родина».

Години спілкування «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна

тільки Україну», «Що означає бути «бути патріотом своєї держави»?».

Конкурс юних декламаторів класу «Мова рідна - слово рідне!».

Інтелектуальна гра «Чи знаю я рідну мову?».

Літопис мого села (міста) «Де найкращая земля?»

Година українського народознавства «Велика родина – рідна

Батьківщина».

Рольова гра «Якби я був (ла) народним депутатом України…».

7 клас

Усні журнали «Державна символіка України», «Конвенція про права

дитини».

Заочна подорож «Сто чудес України» (вивчення архітектурних пам’яток,

заповідників, визначних історичних місць України).

Етнографічна вітальня «Люблю я свій народ, ціную його звичаї».

Година спілкування «Мова рідна, слово рідне. Хто їх забуває, той у грудях

не серденько - тільки камінь має».

Конкурс юних декламаторів класу «Любове моя, Вкраїно!».

28

Жива газета «Україна від козацьких часів до сьогодення».

Година мужності «Сини землі української».

Міні-проект «Створення книги пам’яті ветеранів УПА».

Розмова в колі «Що я знаю про Закони України?»

Рольова гра «Якби я був Президентом школи…».

Години громадянськості «Україна - європейська держава», «Громадянин

України – громадянин світу».

8 клас

Години спілкування «Істина, свобода та відповідальність», «Он де, люди,

наша слава, слава України», «Моя найкраща в світі сторона – чарівна,

неповторна Україна», «Вчимося жити в мирі та злагоді».

Години громадянськості «Не розгубіть скарбів душі своєї», «Українці –

європейська нація».

Анкета думок «Я і Україна», «Я і моя школа».

Пошукова експедиція «Твоя країна –Україна».

Виховні години «Я - громадянин і патріот держави», «Я - учень своєї

школи».

Вікторина «Що ти знаєш про Україну?».

Рольова гра «Якби я був Президентом України…».

Година духовності «Духовність українського народу».

9 клас

Години спілкування «Моральні заповіді українців», «Національні герої

України», «Видатні вчені України», «Для себе жити - тліти, для сім’ї жити -

горіти, для народу жити – світити», «Україна у світовому та європейському

вимірах», «Відлуння чорнобильської трагедії».

Круглий стіл «Історія української державної символіки».

Години правової грамотності «Мої права, мої обов’язки», «Що означає

«бути законослухняним громадянином держави?», «Знати і виконувати

Закони України».

29

Розмова в колі «Чи захищені права неповнолітнього у нашій

державі?»,«Функціональна грамотність особистості. Що це таке?».

Година поезії «А найбільш я люблю Україну».

Вечір-реквієм «Ваш світлий подвиг незабутній».

Рольові ігри «Я – оратор», «Я - член міської (сільської громади)»,

Орієнтовна модель випускника основної школи

сформованість інтересу до історії і культури України;

здатність до ініціативи в різних суспільно-корисних акціях;

знання та володіння українською мовою;

прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального

багатства українського народу;

сформоване позитивне ставлення до суспільства, держави і її громадян;

усвідомлення необхідності дотримання правил і норм поведінки, соціально

значущих для суспільства;

толерантність особистості.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до суспільства і

держави

учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

формування громадянського і державницького світогляду особистості, її

мовної компетентності;

виховання прагнення жити в Україні, пов’язувати з нею свою долю,

служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної,

демократичної, правової і соціальної держави, захищати її, працювати на її

благо;

виховувати повагу до Конституції України та законів держави;

виховувати повагу і толерантне ставлення до представників інших

етносів, віросповідань і культур;

вчити визнавати пріоритет прав людини, поважати цінності

демократичного суспільства;

30

формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної грамотності

особистості.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

10 клас

Години спілкування «Плекаємо в собі громадянина України», «Духовність

особистості і її критерії», «Український менталітет, його сутність», «Любов

до людства чи Гуманізм до тих, хто поруч?», «Козацькі клейноди».

Заочні подорожі «Дорогами пам’яті» (вивчення і дослідження нерозкритих

сторінок історії України, голодомору, зустрічі з сучасниками та очевидцями

цих подій).

Брейн-ринги «Конституційні засади української держави», «Суспільство.

Право. Мораль. Духовність».

Диспут «Активна громадянська позиція. Чи важливо її мати?», «Чи готовий

я до життя в інформаційному суспільстві?».

Акція «Співпрацюємо з територіальною громадою міста ( села)».

Презентація «Учнівське самоврядування класу».

Тренінг «Співпраця з громадськими дитячими об'єднаннями та

молодіжними організаціями».

Сократівська бесіда «Політична культура. Якою вона повинна бути?».

Конференція «Толерантність та політична культура особистості. Сучасний

погляд на проблему».

Проекти «Від формування правомірної поведінки до правової культури

громадянина України», «Від громадянина України – до громадянина Світу».

Вечори запитань і відповідей «Закони, за якими ми живемо», «Вивчаємо

Конституцію України».

Філософська бесіда «Держава. Суспільство. Особистість».

11 клас

31

Усні журнали «Видатні історичні постаті нашої держави», «Великі українці

та їх внесок у розбудову державності».

Години спілкування «Поєднання особистісних потреб людини та вимог

суспільства», «Моральність і духовність особистості», «Функціональна

грамотність особистості в умовах глобалізації суспільства».

Тренінг «Я – лідер».

Диспут «Яким має бути шкільне самоврядування?».

Зустріч «Герої для нас як приклад...».

Ток-шоу «Сучасний політик, який мені подобається…».

Відкрита кафедра «Якби я був політиком…».

Поетичні свічки «Перлини душі народної», «Україно, зоре моя».

Журнали-естафети цікавих краєзнавчих розвідок.

Турнір знавців історії «Політичні постаті України».

Захист проекту «Самореалізація особистості».

Година історичної пам’яті «Пам’ятаємо про жертв голодомору».

Година правової грамотності «Законів слід дотримуватись».

Години спілкування «Значення та роль правосвідомості особистості для

суспільства та держави», «Суспільне і громадянське призначення

особистості», «Правова культура – запорука міцності держави», «Роль

особистості в історії держави».

Дебати «Гендерна рівність. За чи проти?».

Творчий портрет класу «Презентуємо себе».

Диспут «Що означає бути патріотом своєї держави?».

Круглі столи «Лідер ХХІ сторіччя: соціально-психологічний портрет»,

«Чим визначається культура міжетнічних відносин у полікультурному

просторі?», «Глобалізація життєдіяльності людини та її наслідки».

Соціальні ринги «Молодь і політика», «Молодь. Віра. Мораль».

Підготовка проектів «Проект життєтворчості особистості».

Година громадянськості «Я – українець, і цим пишаюсь».

Орієнтовна модель випускника старшої школи

32

розвинене почуття національної гідності, гордості за свій народ;

сформованість державницького світогляду та громадянської зрілості

особистості;

високий рівень національної свідомості та самосвідомості особистості;

сформованість антидевіантного імунітету особистості;

високий рівень правової свідомості та культури;

сформованість вміння проектувати власне життя;

високий рівень патріотизму особистості;

високий рівень інформаційної культури особистості

2.2. Ціннісне ставлення особистості

до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до історичних,

культурних і духовних надбань рідного краю

учнів початкової школи(мета, цілі, завдання):

ознайомлення з історичними постатями нашого краю, його історією та

культурою;

формування системи елементарних знань про пам’ятки історії та культури

нашого краю, його архітектуру, мистецтво, звичаї, традиції та фольклорні

джерела;

ознайомлення з звичаями, обрядами та традиціями, які побутують у

регіонах Рівненщини;

виховання поваги до історичного минулого нашого краю;

закладання основ і розвиток елементарних навичок пошуково-

дослідницької діяльності школярів;

формування основ духовності особистості.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

33

1 клас

Ситуаційно-рольові ігри «На екскурсії в краєзнавчому музеї».

Бесіда «Мій край, моє синьооке Полісся».

Години спілкування «Козацькими шляхами Рівненщини», «Як жили

українські козаки».

Година козацької звитяги «Давно це було».

Оформлення альбому «Пізнаємо рідний край».

Уявна подорож «Цікава країна».

Колективна справа-збір «Край, в якому ми живемо».

Бесіди «Збережи рідне Полісся», «Збережи свою Волинь».

Усна мандрівка «Відомі люди Полісся (Волині)».

Усна мандрівка «Надбання моєї Рівненщини».

Рухливі хвилинки «Народні ігри Полісся (Волині)».

2 клас

Година козацької звитяги «Рівненщина – козацький край».

Уявні ігри-мандрівки «Земля, де я народився», «Земля моїх батьків»,

«Козацькими шляхами Рівненщини».

Конкурс малюнків «Рукотворні дива рідного краю».

Ігрова програма «Зоряна сторона».

Конкурс-презентація «Мандри рідним краєм».

Екскурсія до історичної пам’ятки нашого краю.

Ситуаційно-рольові ігри «В музеї», «На виставці».

Рухливі ігри мого села «А я квача не боюся».

Бесіди «Моє рідне село», «Моя маленька Батьківщина», «Годжуся

рідним краєм», «Традиції моєї родини та мого села (міста).

Сімейні ранки «Моя поліська родина».

Проведення ранків, свят «Рослинні символи Волині та Полісся», «Цей

дивний край – Волинське Полісся».

Година естетики «Які колядки та щедрівки знаю я і моя родина?»,«Народні

пісні, які співають мої батьки».

34

Години народної мудрості «Прислів’я, приказки та улюблені казки моєї

родини».

3 клас

Години спілкування «Під містечком Берестечком», «Великі українці

нашого краю. Хто вони?», «Пам’ятки духовності нашого краю».

Вікторина «Люби і знай свій рідний край».

Уявна подорож «Дивини рідної країни».

Екскурсія до Дубенського краєзнавчого музею.

Усна мандрівка «Історичними шляхами Рівненщини».

Збір фольклорних і обрядових пісень рідного краю.

Година спілкування «Сторінками книги Пам’яті Рівненщини».

КТС «Вчимося музейної справи», «Легенди мого краю».

4 клас

Колективна справа-збір «Мій край у давнину».

Конкурс творчих робіт «Рідного краю барвисті кольори».

Інтелектуальна гра «Все про рідний край».

Усний журнал «Моя земля – моє майбутнє».

Години спілкування «Моє село – краплиночка на карті», «В душі бринить

землі моєї голос».

Екскурсія до обласного краєзнавчого музею.

Години історичної пам’яті «Знайомимось з історією Волинської Січі»,

«Вони боролись за визволення нашого краю».

Година духовності «Духовна культура Волинського Полісся».

Година спілкування «Вишивка Полісся (Волині)».

Усна подорож «Історичні місця Рівненщини».

Виховна година «Історія Полісся (Волині) з давніх-давен і до сьогодення».

Збирання і розповсюдження рецептів поліських страв.

Екскурсія до древнього Осторога.

35

Орієнтовна модель випускника початкової школи

наявність елементарних знань про історичний та культурний розвиток

нашого краю;

знання родинних реліквій, звичаїв та обрядів; традицій сільської (міської)

громади;

володіння вміннями збирати легенди, пісні, думи, перекази, казки, щедрівки,

колядки рідного краю;

повага до батьків, родини, гордість за приналежність до свого роду;

шанобливе ставлення до історико-культурних надбань нашого краю, свого

міста (села)

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до історичних,

культурних і духовних надбань рідного краю

учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

формування історичного, краєзнавчого та культурознавчого світогляду

школярів, їх історичної пам’яті;

прилучення школярів до пам’яток історії, культури і духовності рідного

краю;

формування мотивації на дотримання традицій, звичаїв, обрядів родини та

рідного краю;

виховання почуття гордості за історичне минуле рідного краю, його

культуру, духовність, людей краю;

формування здатності зберігати і примножувати традиції, звичаї сільської

(міської) громади, рідного краю;

розвиток навичок пошукової та науково-дослідницької роботи з вивчення

історії і культури рідного краю;

виховання якостей громадянина-патріота;

формування духовності особистості.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівських колективів:

5 клас

36

Години історичної пам’яті « Історія мого села»,«Історичні пам’ятки

Рівненщини».

Гра-подорож «Прислучанський край - неповторний край».

Година спілкування «Чи знаємо ми святині Полісся (Волині)?».

Година козацької звитяги «Видатні сторінки історії Волинської Січі».

Година народознавства «Звичаї і обряди Полісся та Волині».

Години спілкування «Моя сонячна земля», «Моя земля – мій оберіг».

Конкурс-презентація «Легенди про рідний край».

Свято «Одна земля у кожного із нас».

КТС-збір «Юні знавці музейної справи».

Екскурсія «Духовні пам’ятки нашого краю» (до джерела Святої Анни (село

Онишківці Дубенського р-ну), Святого Миколая (с.Гільча, Здолбунівського

р-ну) та ін.).

6 клас

Усний журнал «Історичні і архітектурні пам’ятки Рівненщини».

Гра-подорож «Рівне - колиска любові».

Музейний урок « Вишивка мого села».

Укладання збірки «Моя пісенна Рівненщина».

Години спілкування «Скільки див у моєї землі, стільки цікавих доріг

судилось мені», «Пізнати рідний край», «До джерел духовності мого краю».

Ігрова програма «Сходинки краєзнавства».

Конкурс-презентація «Шляхами рідного краю».

Колективна справа-збір «Доля рідного краю: віхи століть».

Екскурсія в Почаївську Лавру.

Години духовного спілкування: зустрічі з сучасними літераторами,

артистами обласного музично-драматичного театру, самодіяльними

артистами, майстрами слова нашого краю».

Години козацької звитяги «»Славні сторінки історії Волинської Січі», «І

покажем, що ми, браття, козацького роду».

Походи та екскурсії до музею-заповідника «Козацькі могили».

Години народознавства «Обряди та звичаї мого краю».

37

7 клас

Гра - подорож «Рівненщина - диво калинове».

Виховні години «Сини Волинської землі», «Вони прославили наш край».

Укладання рукопису «Волинські казки», «Прислів'я і приказки поліщуків».

Заочна експедиція-подорож «Мій край – Волинське Полісся» (вивчення

історії, культури, літератури рідного краю).

Година історичної пам’яті «Невідомі сторінки історії нашого краю»

(діяльність уряду УНР (Рівне, Сарни,Здолбунів).

Фольклорні свята «Скарби поліської криниці», «Волинські веснянки».

Година козацької звитяги «Козацькі звичаї та традиції в сучасному побуті

мого села (міста)».

Зустрічі з громадськими діячами нашого краю в галузі історії та культури.

Екскурсія «Древній Острог – колиска духовності Волинського Полісся».

8 клас

Науково-практичне дослідження «Поліська (Волинська) вишивка».

Подорож-екскурсія до м. Острога «Духовність нашого краю».

Усний журнал «Мандруємо рідними стежками».

Збір пошукового матеріалу «Збережемо і примножимо історію рідного села

(міста)».

Година історичної пам’яті «Їх імена пов’язані з нашим краєм» ( знайомство

з діяльністю у нашому краї гетьманів Богдана Хмельницького, Петра

Конашевича-Сагайдачного, Івана Мазепи, Павла Тетері та ін.).

Година українознавства «Ремесла та старовинні промисли нашого краю».

Години спілкування «Історія і культура рідного краю», «Особливості мови

мого народу – цвіт всього його духовного життя».

Творчий проект «Сім чудес Рівненщини».

Диспут «Історико-культурні пам’ятки – храм душі народної. Чи це так?».

Ігрова програма «Цікаве краєзнавство».

Екскурсія до Корецького монастиря.

38

9 клас

Круглий стіл «Проблеми відродження духовності населення Рівненщини та

шляхи їх розв’язання» (за участю представників виконавчої влади).

Година історичної пам’яті «Вони визволяли наш край» (за участю

ветеранів Великої Вітчизняної війни).

Музейні години «Історія спорту в селі», «Розвиток освіти в нашому краї».

Година духовності «Вони творили духовність в нашому краї» (вивчення

життєвого і творчого шляху несправедливо замовчуваних письменників

нашого краю: Уласа Самчука, Олекси Стефановича, Оксани Лятуринської,

Валер'яна Поліщука, Бориса Тена, Григорія Чубая та ін).

Година мужності «А за ту волю золотую пролляла Волинь свою кров».

Година історичної пам’яті «Трагедія населення нашого краю» (нерозкриті

сторінки його історії: сталінські репресії, депортації, геноцид євреїв; за

участю учасників та очевидців цих подій).

Години спілкування «Пам’ятати – це значить шанувати й берегти», «Про

що розповідають пам’ятки історії та культури нашого краю».

Творчий проект-дослідження «Т. Шевченко на Волині».

КТС «Літопис мого рідного краю».

Краєзнавчі походи «Шляхами козацької слави».

Науково-практична конференція «Історико-культурні пам’ятки

Рівненщини».

Орієнтовна модель випускника основної школи

сформованість історичного і краєзнавчого світогляду особистості, основ

духовної культури;

володіння навичками пошукової та науково-дослідницької діяльності;

сформованість культурознавчих компетентностей;

сформованість ціннісного ставлення до історичних, культурних та духовних

надбань рідного краю;

здатність шанувати і примножувати традиції роду, громади, рідного краю.

39

Виховні орієнтириціннісного ставлення особистості до історичних,

культурних і духовних надбань рідного краю

учнів старшої школи(мета, цілі, завдання):

формування системи знань про історичні, матеріальні, культурні та духовні

цінності нашого краю;

виховання патріотичних і державницьких почуттів та якостей

старшокласників;

розвиток історичної пам’яті особистості;

формування етнічного самоусвідомлення особистості;

виховання шанобливого ставлення до історичного, культурного і духовного

спадку рідного краю, здатності берегти його і примножувати;

розвиток навичок дослідницько-пошукової діяльності старшокласників;

формування духовних ціннісних орієнтацій особистості;

формування почуття відповідальності за долю українського народу, рідного

краю, свого міста (села);

професійне самовизначення особистості в сфері історико-культурної

діяльності.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

10 клас

Музейнагодина «Історичні та культурні надбання Рівненщини».

Міні-конференція «Видатні постаті Рівненщини - Тарас Бульба-Боровець

в контексті національно-визвольного руху в роки другої світової війни».

Мандри сторінками історії «Надслучанської Швейцарії» (Лубківський

замок, Соколині гори, Цілющі джерела).

Відвідування місцьісторичних подій, зустрічі з учасниками Великої

Вітчизняної війни, записування їхніх спогадів, збирання документів та

матеріальних пам’яток.

40

Експедиції «Краса і біль Полісся» (вивчення, дослідження і збереження

глибинних скарбів народного життя Чорнобильської зони Полісся; благодійні

акції «Мальовничому Поліссю, скривдженій землі»).

Круглий стіл «Історико-культурні пам’ятки: минуле і сучасність».

Історична естафета «Гірка доля українських святинь».

Захист творчих проектів «Джерела української духовності».

Акція «Відродимо духовні скарби нашого краю».

11 клас

Туристко-краєзнавчий маршрут «На цій землі я народився».

Години-дослідження, години-пошуки «Найстаріша книга в нашій родині»,

«Українська першокнига» (Пересопницьке Євангеліє), «Волинські Афіни»

(музей книги в м. Острозі»), «Кобзар» в нашій сім’ї».

Дослідження «Збирачі народних скарбів на Волинському Поліссі»

(діяльність у нашому краї П.Чубинського, М.Костомарова, М.Лисенка,

М.Біляшівського, барона Штейнгеля).

Пошукові та літературно-краєзнавчі маршрути, пов’язаніз перебуванням у

нашому краї Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Пантелеймона Куліша,

Івана Нечуя-Левицького, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Олени

Пчілки.

Експедиції «Берегами Горині», «Камінь росте без коріння» (Костопільські

базальтові кар’єри), «Золоті сльози сосни» (Сарненський бурштин),

«Надслучанська Швейцарія», «Соколині гори» (Березнівський заповідник),

«Вишнева гора» (Рівненський заказник), «До Гільчанського джерела

(Здолбунівський район), «В зоні спокою» (Деражненські та Клеванські ліси).

Краєзнавча експедиція «Історичні постаті на шляхах Рівненщини».

Творча зустріч «Історичні та культурні діячі нашого краю».

Брейн-ринг «Духовні скарби Рівненщини».

Захист проекту «Мій край через десятиліття»;

Науково-практична конференція «Історія та культура рідного краю: від

часів Київської Русі до Української незалежної держави».

Колективний творчий проект «Проектуємо наше завтра».

41

Диспут «Мій слід у житті рідного краю».

Туристичні походи стежками історичної звитяги.

Година духовності «Духовна родина – духовна Україна».

Година спілкування «Чи готовий я підтримувати і зберігати традиції мого

роду?».

П’ять хвилин з мистецтвом «Мистецькі традиції нашого краю».

Орієнтовна модель випускника старшої школи

етнічне самоусвідомлення особистості;

сформованість історичного і краєзнавчого світогляду особистості;

здатність берегти, примножувати і підтримувати історичні, культурні та

духовні надбання рідного краю;

високий рівень духовності особистості;

сформованість почуття гордості за свій рідний край.

2.3. Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини,

людей

учнів початкової школи ( мета, цілі, завдання):

формування значущості для особистості цінності моральних чеснот:

чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності,

милосердя, взаємодопомоги, товариськості, співпереживання, щедрості,

поваги до особистості;

виховання шанобливого ставлення до батьків, сімейних традицій, бажання

надати допомогу слабим і хворим;

формування системи знань про основні правила поведінки в школі, вдома,

на вулиці, в громадських місцях;

формування вмінь оцінювати власні вчинки та вчинки товаришів, інших

людей.

42

Орієнтований тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

1 клас

Бесіди «Твори добро», «Поговоримо про вихованість», «Шануй батька й

матір», «Розділи печаль і радість іншого», «До дружби треба дорости»,

«Подай руку допомоги товаришу».

Ситуативно-ролеві ігри «Як поводитись в музеї, театрі», «Як дарувати і

приймати подарунки і квіти», «Як вести себе в гостях», «Давайте жити

дружно»,«Золоті слова».

Спортивне свято «Мамо, тато, я – дружна сім’я».

Ранок «Любій матусі».

Свято «У колі рідної сім’ї».

Рольові ігри «Я в школі», «Я на вулиці», «Я в транспорті».

Уявна подорож до міста Ввічливих «Світлофор ввічливості».

Виставка «Бабусина скриня», «Мамина вишиванка».

Конкурси «Скриня народної мудрості», «Словничок ввічливих слів».

2 клас

Бесіди «Про справжню дружбу», «Бути совісним означає...», «Добрими

справами славна людина», «Однокласник, товариш, друг», «Будь

милосердним», «Твори добро».

Голосні читання повчального оповідання «Дідова дочка, бабина дочка».

Дитячі ранки «Тато і мама – два серця гарячих», «Ти – вихована дитина».

Гра-подорож «Планета світла і добра».

Операція «Сюрприз для мами».

Ігри «Словничок ввічливих слів», «Чарівні слова».

Зустріч із знаними людьми краю «Ними гордиться наше село (місто)».

Свято «Наші мами – трудівниці».

Рольові ігри «День народження у мами, тата, бабусі, дідуся, брата, сестри,

товариша».

Конкурс «Мої хрещені батьки».

43

Прогулянка-мандрівка «Чим славна моя вулиця».

3 клас

Бесіди «Дерево міцне корінням, а людина – друзями», «Чужого горя не

буває», «Що треба робити, щоб світ був чеснішим».

Турнір «Лицарі! Вперед!».

Уроки гарної поведінки «Як допомогти ровесникам помиритися», «Ми і

наші вчинки».

Рольові ігри «Гарно дружити - значить гарно говорити», «Ввічливість на

кожен день».

Гра «Подорож до Країни добра».

Ранок «Наші любі татусі».

Гра-драматизація «Я у дворі не самотній».

Конкурс «Чиє вітання найкраще».

Ситуаційно-рольова гра «Якщо твій друг помилився».

4 клас

Бесіди «Народна мудрість про добро, совість, ввічливість, справедливість,

чесність», «Вихована людина - яка вона?», «Про чуйність і байдужість».

Уроки гарної поведінки «Надійний товариш», «Як навчитись

стримуватись», «Хочу і треба».

Спортивне свято «Мамо, тато і я – спортивна сім’я».

Ранок «Від матері дітям добро передай».

КТС «Осінній ярмарок».

Свято «Вклонімось вчителю своєму».

Операція «Турбота».

Конкурс родинного дерева.

Школа вишуканих манер.

Виставка «Реліквії моєї родини».

Колективний творчий проект «Однокласники моїми очима».

Операція-рейд «Допоможи ближньому».

44

Конкурс «Що я знаю про відомих людей села (міста), Рівненщини».

Модель випускника початкової школи:

сформованість уявлень про сім’ю як об’єднання рідних людей;

шанобливе ставлення до родини, сім’ї, людини;

сформованість вміння зберігати сімейні традиції, реліквії свого роду;

володіння основами культури поведінки;

вміння розрізняти добрі вчинки й ті, що шкодять іншим людям;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини,

людей

учнів основної школи ( мета, цілі, завдання):

формування системи знань і усвідомлення значущості особистих,

родинних, громадянських, національних та загальнолюдських цінностей;

розвиток умінь співпрацювати з іншими, працювати в групі та в колективі;

виховання гуманного ставлення до людей (доброзичливість, піклування

про молодших і старших членів сім’ї, бажання допомогти слабшим і

хворим).

формування активної моральної позиції особистості;

формування духовно-моральної культури і компетентності особистості.

Орієнтований тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

5 клас

Бесіди «Дружба, це - ...», «Я і мій ідеал», «Десять заповідей людяності»,

«Як сподобатися людям».

Презентації класного колективу «Я і ми».

Свята «Бути гідним сином своєї сім’ї», «Хата моя, біла хата», «Наша

родинна реліквія».

КТС «Літопис нашого класу», «Літопис мого родоводу», «Книга хороших,

добрих справ класу, учня».

45

Родинні конкурси « Співуча родина», «Улюблена справа моєї родини».

Години спілкування «Чужого горя не буває», «Подаруй свято іншим», «Для

чого живе людина».

Години спілкування «Про доброту і повагу до людей», «Про красу

зовнішню та красу внутрішню».

Свято легенд «Про добро, чуйність і справедливість».

Розмова в колі «Мій найкращий друг».

Акції «Милосердя», «Пам’ять».

Ролеві ігри «Давайте познайомимося», «Що я знаю про свого друга

(подругу)».

6 клас

Години спілкування «Азбука ввічливості», «Навички і звички у житті

людини», «В ім’я твого і мого життя», «Життя за заповідями Христа»,

«Людей я буду любити, добро й милосердя чинити», «Я зичу Вам доброго

дня!», «Твори добро, бо ти людина».

Рольові ігри «Розмова по телефону», «До мене прийшли в гості».

Турнір знавців хороших манер.

Родинні свята «Тато, мама і я – гостинна сім’я», «Роде наш красний»,

«Дідусю, дідусю, тобою горджуся», «Цілую бабусині руки», «Найкращі дні

для наших матерів – це ті, коли щасливі їхні діти».

Свято сім’ї.

Свято матері.

Година спілкування «Доброта і милосердя врятують світ».

Розмова в колі «Видатні люди Рівненщини», «Розкажи нам про свою

родину».

Акція «Турбота».

КТС «Моє родовідне дерево».

7 клас

46

Години спілкування «Ніколи не забувай,що ти живеш серед людей», «Будь

благородним у дружбі і товаришуванні», «Дорожи красою, бережи її»,

«Формула спілкування», «Навіщо я прожив день, якщо не пізнав нічого

нового».

Розмова в колі «Чи вважаєш ти себе культурною людиною?».

Проект «Треба - хочу - не можна».

Бесіда «З чого починається дорослість».

Рольова гра «Завітайте до добрих людей».

Конкурс на краще родовідне дерево.

Проект «Моя класна родина».

Відверта розмова «Учив і не вивчив».

КТС «Біля родинного джерела», «Моя оселя – родинне вогнище».

Години історичної пам’яті «Через віки пам’ять проростає», «Безсмертним

подвигом своїм вони прославили Вітчизну», «Це – пам`ять серця».

Трудовий десант «Поспішаймо до оселі ветерана».

Розмова в колі «Різні люди – різні погляди», «Співрозмовник».

Година спілкування «Даруймо радість людям»,«Гарна дружба не

зламається».

Проект «Мій товариш».

Година відвертої розмови «Запалення світла в собі є першою і необхідною

умовою для перемоги над злом».

Ігрова програма «Ми разом – це сила».

8 клас

Години спілкування «Умій дати слово, умій свято дотримувати його»,

«Будь благородним у дружбі і товаришуванні», «Умій відчувати поруч із

собою людину», «Берегти честь роду», «Не кидай слів на вітер», «Шануй

батька та неньку, родину рідненьку, то буде тобі скрізь гладенько», «Душі

людської доброта».

Розмова в колі«Бути господарем свого слова», «Життя прожити - не поле

перейти», «Переступи поріг з добром».

47

Урок гарної поведінки «Я серед людей», «Ввічливість кожен день».

Година етикету «Подарунок – символ, подарунок – пам'ять серця», «Уміти

дякувати й віддячувати».

Розмова в дружньому колі «Світ захоплень моєї родини».

Конкурс юних господарок (за рецептом мами) «Смачного вам».

Урок-подорож «Традиційні художні промисли Рівненщини».

КТС«Літопис добрих справ мого класу».

Зустріч із кращими людьми села (міста) «Шану складаємо людям

працьовитим».

Родинні свята «Я в цілім світі не один», «Тепло єдиної родини».

Свято Матері «Будь благословенна, нене», «Без коріння - немає насіння,

без коріння гине все живе».

Виставка-презентація «Мої родинні обереги».

Зустріч із старожилами села «Вічна мудрість простої людини в паляниці

звичайній живе…».

Родинна вітальня «Криниця маминого серця».

9 клас

Години спілкування «Не створи собі кумира», «Уроки прекрасного», «Роль

ідеалу в житті людини», «Утверджуй у собі людину».

Тематичний діалог «Донори совісті. Хто вони?».

Розмова в дружньому колі «Від кохання до сім’ї», «Моральні переконання

та вчинки у житті нашого колективу», «Насолода спілкування – основна

ознака дружби».

Захист самохарактеристик.

Проект «Власне «я» і «ми».

Розмова в колі «Мій вчинок - мої моральні переконання», «Ідеал і моя

мрія», «Я став дорослим».

Дискусії«Сучасний ідеал: яким я його бачу», «Різні погляди на один факт»,

«Мій ідеал сучасної сім’ї».

Лекція-діалог «Що буде, якщо …».

48

Круглий стіл «Ідеал сучасної молодої людини».

Турнір «Сім лицарських чеснот».

Відвертий діалог «Чого мені бракує у житті», «Конверт дружніх запитань»,

«Діалоги з Д. Карнегі», «Конверт життєвих ситуацій».

Тренінги «Твоє життя – твій вибір», «Спілкуємося й діємо», «Що таке

конфлікти та як їх уникнути?».

Модель випускника основної школи:

ціннісне і шанобливе ставлення до сім’ї, родини, людей;

сформованість соціальних мотивів правомірної поведінки;

сформованість соціальної та комунікативної компетентності;

сформованість відчуття причетності до свого роду, гордості за свій рід

таздатності підтримувати його традиції;

знання правил етикету та їх дотримання;

сформованість основ морально-духовної зрілості особистості;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини,

людей

учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

формування низки соціально-комунікативних компетентностей особистості

;

виховання готовності до моральних вчинків, які ґрунтуються на засадах

гуманного ставлення до людей, готовності до активної участі в

доброчинній діяльності, до здійснення вільного морального вибору;

формування навичок соціальної взаємодії та потреби допомагати іншим;

виховання готовності до збереження та примноження сімейних традицій,

забезпечення єдності поколінь;

формування ціннісних орієнтацій на соціальну і моральну активність.

Орієнтований тематичний зміст організації життєдіяльності учнівського

колективу:

10 клас

49

Години спілкування «Духовна краса людини», «Про рідну мову і духовну

культуру», «Совість, воля, егоцентризм – розберімося в цих поняттях»,

«Совість і самокритика», «Посієш звичку – пожнеш характер», «Про дівочу

гордість і чоловічу гідність», «У чому сенс життя і щастя», «Свобода і

відповідальність особистості».

Круглі столи «Ідеал сучасної людини», «Художній смак і мода», «Дорослі і

ми».

Диспути «Я серед людей», «Вміти дорожити любов’ю. Що це означає?»,

«Емоції і характер – в чому їх взаємозв’язок?», «Настрій і його влада над

людиною», «Що ти скажеш про мене».

Розмова в дружньому колі «Чим я завдячую своїй родині та друзям».

Презентація класного колективу.

Акції «Турбота», «Милосердя».

Дискусія «Я» і «Ми» - єдине ціле нашого колективу».

Година духовності «Джерела духовності».

Духовний діалог «Людина і духовність», «Про віру, культуру, освіту».

Проект «Я - через 20 років».

11 клас

Години спілкування «Добротою себе виміряй», «Права і обов’язки

людини», «Мистецтво спілкування», «Гілки мого родовідного дерева»,

«Життєтворчість особистості».

Урок толерантності «Толерантність людини – найважливіша умова миру і

злагоди в сім’ї, колективі, суспільстві».

Диспути «Що значить жити гідно?», «Який зміст слід вкладати в поняття

«дівоча гордість» і «чоловіча гідність»?», «В чому краса людини?».

Конференція «Моральні основи сім’ї. Еволюція сімейних відносин»,

«Особистість. Право. Мораль».

Тренінг «Конфлікти та шляхи їх уникнення».

Захист проектів «Сучасна сім’я», «Ідеальна сім’я».

50

Круглий стіл «Молодий батько – це актуально?», «Яке сучасне звучання

проблеми «Батьки і діти»?»

Вечори - зустрічі з цікавими людьми Рівненщини.

Дискусія «Гендерна рівність. Це актуально?».

Розмова в колі «Взаєморозуміння. На чому воно ґрунтується?».

Диспут «У чому краса людини?».

Години спілкування «Права і обов’язки дітей у шлюбно-сімейному

законодавстві», «У чому сенс життя і щастя».

Відверті розмови «Дівчина, жінка, мати», «Хлопчик, чоловік, батько».

Творчий портрет моєї родини.

Круглий стіл «Делікатність і тактовність поруч зі мною», «Сімейний

бюджет молодого подружжя та фінансові взаємовідносини в сім’ї»,

«Конфліктні ситуації в родині і як їх уникнути?».

Філософські столи «Гідність людини», «Сенс життя», «Людина і та її

призначення на Землі», «Духовна культура», «Совість», «Воля і

необхідність», «Людина. Доля. Душа», «Вічні цінності моїми очима».

Дебати «Художній смак і мода», «Народження істини, а не загострення

стосунків».

Обговорення проблеми «Пріоритети сучасного подружнього життя».

Відкриті кафедри «Толерантне ставлення до людей», «Загальнолюдські

цінності: осмислення вічних істин».

Конференція «Проблеми духовності в контексті діалогу культур народів

світу».

Ситуативні ігри «Що думає клас про мене?», «Що я можу зробити для

людей?».

Музична вітальня «День народження у тебе...»

Дискусії «Дисципліна: це - свобода чи необхідність?», «Сучасна жінка.

Яка вона?», «Сучасний чоловік. Який він?».

Година спілкування «Любов’ю дорожити вмійте...».

Модель випускника старшої школи

51

сформованість ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей;

сформованість ціннісних орієнтацій на соціальну і моральну активність;

усвідомлення пріоритету подружнього життя та гендерної рівності;

готовність до активної доброчинної діяльності;

готовність до підтримання і примноження родинних і сімейних традицій;

сформованість вміння протистояти проявам несправедливості, жорстокості,

насильства.

2.4. Ціннісне ставлення особистості до себе

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до себе

учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

формування морально-духовних та вольових якостей;

набуття позитивних рис характеру: доброти, чесності, людяності,

організованості, дисциплінованості, поваги до старших, вимогливості до

себе;

формування вмінь висловлювати свої думки, спілкуватися з однолітками

та дотримуватись правил спілкування;

формування вміння бачити прекрасне у взаєминах із

оточуючими,виховання любові і шанобливого ставлення до них;

виховання бережливого ставлення до власного здоров’я, особистої гігієни,

власного життя;

формування відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків та

норм поведінки;

розвиток їх творчих здібностей і задатків особистості;

закладання основ лідерських якостей учнів;

виховання любові до рідної мови, формування мовної вихованості і

культури особистості.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

52

1 клас

Години спілкування «Як я розумію слово дружба», «Я і мої друзі», «Я і мій

клас», «На кого ти хочеш бути схожим».

Бесіди «Чистота рук - запорука здоров'я», « Що таке хвороба та як їй

запобігти?»,

«Що таке «добре», що таке «погано?», «Будьмо здорові», «Зовнішній вигляд

хлопчика й дівчинки», «Правила поведінки в школі, дома, на вулиці»,

«Режим дня школяра».

Спортивні змагання «Увага, старт!».

Година рухливих ігор «День, ніч», «На гірку, з гірки», «Удвох із гори».

Дружнє коло «Розкажи мені про себе», «Світ моїх захоплень».

Рольові ігри «Я у бібліотеці», «Я на вулиці», «Я у транспорті».

Азбука шляхетності «Хай живе ввічливість!».

2 клас

Години спілкування «Збережи здоров’я та й на все життя», «У колі своїх

однолітків», «Про добро і зло».

Бесіди «Що потрібно знати про свій характер», «Як організувати свій

день», «Дав обіцянку – виконуй».

Сюжетно-рольова гра «Я на дні народження у товариша», «У країні

дорожніх знаків».

Інтелектуальна гра «Поле чудес».

Уявні ігри-мандрівки «До країни здоров'я», «В країну веселих ноток»,

«Парад корисних порад для дорослих і малят».

Година ввічливості «Будь ласка, спасибі і будьте здорові - слова необхідні

й корисні у мові».

Зустріч із лікарем «Наше здоров’я у наших руках», «Як не захворіти».

Ігрова програма «Дім без книги, як день без сонця».

Дружнє коло «Захоплення моєї мами».

Спортивні змагання «Здоров’я і спорт поруч ідуть».

53

3 клас

Години спілкування «Умій учитись, щоб уміти трудитись», «Хочеш бути

щасливим, не будь ледачим», «Найцінніше в моєму житті», «Дружба та її

значення в житті людини», «Шлях до перемоги над собою», «Самолюб

нікому не любий».

Бесіди «Дисципліна і культура», «Я і мої доручення», «Як я дбаю про своє

здоров’я», «Знай свої права, дитино!».

Година здоров”я «Продукти харчування – наші друзі й вороги».

Уявна гра-мандрівка «Краса імені мого».

Розмова в дружньому колі «Яким повинен бути справжній друг?».

Свята «Спортивна надія», «Здоровим будь!», «Дарунки-обереги».

Інтелектуальна гра «Зоряна година».

Година моральності «Похвала добрим дітям», «Якості культурної людини».

4 клас

Години спілкування «Люби, вивчай рідну мову», «Найвища людська

цінність – моральна гідність», «Для чого живе людина на Землі?»,

«Завтрашній характер - у сьогоднішньому вчинкові».

Свято рідної мови «Мужай, прекрасна наша мово!».

Конкурси знавців українських прислів’їв, юних поетів.

Бесіди «Небезпека шкідливої звички куріння», «Переможемо всі хвороби»,

«Правила харчування», «Що значить бути вихованим?».

Спортивна естафета «В дружбі з гімнастикою і легкою атлетикою».

Родинне свято «Реліквії, цінності і традиції моєї сім’ї».

Розмова в дружньому колі «На кого я хочу бути схожим у житті?»

Модель випускника початкової школи:

усвідомлене ставлення до власного здоров’я, особистої гігієни;

сформованість основ ціннісного ставлення до себе;

сформованість основ мовної компетентності і вихованості особистості,

шанобливого ставлення до рідної мови;

54

усвідомлення особистісних прав і обов’язків;

сформованість моральних якостей особистості: милосердя, чесності,

людяності, організованості, дисциплінованості, поваги до старших,

вимогливості до себе та інших.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до себе

учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

формування основних засад «Я-концепції» особистості: самопізнання,

самовизначення, самовиховання, самореалізація, самовдосконалення,

самоствердження, самооцінки);

виховання поваги до себе як унікальної і неповторної особистості;

формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя; виховання

негативного ставлення до шкідливих звичок;

виховання моральних чеснот особистості: чесності, організованості,

щирості, поваги до інших людей, співпереживання;

розвиток уміння адаптуватися до різних життєвих ситуацій та

конструктивно впливати на них;

формування системи правових знань, навичок і звичок правомірної

поведінки.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

5 клас

Виховні години, години спілкування «Як працювати над собою», «Що таке

духовне багатство людини», «Краса справжня і штучна», «За якими

критеріями визначити вихованість людини», «Що таке самовиховання», «Що

маю знати, щоб зберегти своє здоров'я», «Пізнай себе», «Пташка красна

своїм пір'ям, а людина - своїм знанням», «Твій режим дня», «Загартування та

фізичні вправи - необхідні умови здорового способу життя», «Правильне

харчування та здоровий сон - запорука міцного здоров'я», «Вірний друг –

друге серце, третє око».

55

Морально-етичні бесіди «Кому людина зобов'язана тим, що вона живе,

радіє, користується благами?», «Умій брати від дідуся й бабусі мудрість

життя», «Співчувай не лише словом, а й ділом», «Умій мислити, умій

думати..», «Чи потрібно бути добрим?», «Будь благородним у дружбі, у

товаришуванні», «Дав слово - виконай його», «Чужа біда – моя біда»,

«Який слід повинна залишити на землі людина», «Мої улюблені книжки».

Розмова в дружньому колі «Світ моїх захоплень», «На кого хочу бути

схожим».

Інтелектуальна гра «Поле чудес».

Рольові ігри «Як поводитися у транспорті», «Як запрошувати в гості», «Як

поводитися за столом», «Як вітати зі святом».

Бесіда «Щоб не трапилось біди, правил дорожніх дотримуйся завжди».

6 клас

Виховні години, години спілкування «Навички і звички у житті людини»,

«Твій зовнішній вигляд», «Про самовиховання здібностей і працелюбності»,

«В ім’я твого і мого життя», «Що таке справжня сміливість», «Твоя програма

самовиховання», «Шкідливі звички», «Моє духовне та фізичне «Я», «Я» та

здоровий спосіб життя», «Доброго вам здоров’я», «Поведінка у громадських

місцях», «Культура поведінки учнів», «Азбука ввічливості».

Морально-етичні бесіди «Що таке щастя буття?», «Що було б, якби людина

робила все, що їй заманеться?», «Роби добро не лише тоді, коли тебе бачать

люди, але й коли тебе ніхто не бачить», «Будь господарем свого слова»,

«Характер людини: яким він буває?», «Етика та етикет», «Твоє здоров’я в

твоїх руках».

Розмова в дружньому колі «Кого я наслідую в житті», «Я і мій ідеал»,

«Позитивні риси в характері мого товариша».

Рольові ігри«Розмова по телефону», «До мене прийшли гості».

Тренінги «Шкідливі звички», «Як уникнути конфліктної ситуації в класі».

Бесіди з лікарями «Особиста гігієна хлопчиків та дівчаток», «Алкоголь та

його наслідки», «Про шкідливість тютюнокуріння».

56

Лицарський турнір «Ввічливість – це людяність».

Свята «Дитина і творчість», «Свято іменинника», «Нумо, козаче», «Свято

здоров’я».

Ігрові програми «Джентльмени, вперед!», «Зачаруй нас, королево!»,

«Нумо, дівчата», «Леді та джентльмени».

Вікторини «Ерудит-лото», «Три мудреці», «Склади слово».

Колективне ігрове спілкування «Чарівний стілець», «Кошик», «Театр-

експромт».

Експрес-гра «У здоровому тілі - здоровий дух», «Веселі перегони”.

7 клас

Виховні години, години спілкування «Чи знаєш ти себе?», «Чи має дитина

право...», «Права на папері та в житті», «Чому культура є рушієм прогресу?»,

«Рубежі, тобою намічені», «Формула спілкування», «З вірою в себе», «Як

долати свої недоліки», «Про мене, про тебе, про нього», «Як стати спритним,

сильним, сміливим», «Я» - оцінювальне», «Друг – це означає друге «Я»,

«Курити чи ні?», «Чи варто бути патріотом?», «Наркоманія і дитина».

Морально-етичні бесіди«Культура спілкування з ровесниками», «Статеве

дозрівання. Гігієна хлопця, дівчини», «Темперамент і емоції», «Не соромно

не знати, а соромно не вчити», «Будь великодушним і добрим», «Дружба й

товаришування - вершина людського щастя», «Будь наполегливим,

допитливим, невтомним розвідником на шляху знань», «Немає правди без

боротьби», «Почуття провини - благородне почуття вихованої людини».

Диспути «Щастя – це…», «Вундеркінди, ерудити, допитливі - хто вони?»,

«Контроль і самоконтроль. З чого вони починаються?», «Навіщо я прожив

день, якщо не пізнав нічого нового», «Портрет сучасної культурної людини»,

«Чи модно бути вихованим», «Мої обов’язки і права».

Усні журнали «Здоров`я - головне багатство», «Таємниці людського

життя», «Про мовний етикет», «Внутрішнє бачення свого «Я».

Ігрові родинні програми «Захоплення моїх батьків», «Єдина родина»,

«Тато, мама, я - дружна сім`я».

57

Ситуативна гра«Як я діятиму в такій ситуації...».

Турнір «Що я знаю про позитивні риси особистості».

Правова абетка «Знайомство з нормативно-правовими документами про

права дитини», «Активний чи пасивний відпочинок».

8 клас

Виховні години «Людина завжди повинна йти вперед», «Ціна слова», «Світ

моїх захоплень», «Творчість пробуджує талант», «В чому краса людини»,

«На порядку денному твій характер», «Пошуки свого «Я» або «Шлях до

себе», «Ти і колектив», «У дитинстві, отроцтві, юності ти все береш у борг.

Пам'ятай про це!», «Уся суть нашого життя полягає в тому, що ми

зобов'язані. Чи може бути інакше?», «Умій відчувати поруч із собою

людину», «Як ви ставитесь до ваших батьків, так і ваші діти ставитимуться

до вас», «Не забувай свій рід. Бережи честь роду!», «Подарунок – символ,

подарунок - пам'ять серця», «Читання - це праця, творчість, напруження

духовних сил», «Фізична краса не постійна, моральна - відносна, а духовна

краса - вічна».

Години спілкування «Що значить «цікава людина»?», «Про силу, волю і

мужність, як їх розвивати», «Чи любиш ти себе?», «Як полюбити себе?».

Диспути «Про егоїзм і душевну щирість», «Твоя майбутня професія - яка

вона», «Що ти думаєш про своє покоління», «Що таке дружба і любов?».

Тренінги «Кроки до успіху», «Як подолати невдачу?».

Колективне ігрове спілкування «Чарівний стілець», «Проблема на долоні»,

«Конверт дружніх запитань», «Конверт життєвих ситуацій».

КТС «Світ моїх захоплень», «Розробка кодексу честі особистості».

Створення життєвого проектусаморозвитку «Чого я хочу досягти в

житті?», «Кроки до успіху».

Анкети«Погляд у майбутнє», «Який я?», «Хочу позбутися негативних рис

характеру», «Дотримання прав дитини в навчальному закладі».

58

Школа етикету «Культура одягу», «Як бути привабливим?», «Її величність

– виделка», «Про правила розмови...», «Ми - в громадському місці...», «Ти

говориш і слухаєш».

9 клас

Виховні години та години спілкування «Мистецтво жити гідно. В чому

воно

полягає?», «Бережи честь змолоду», «Вміння бути самим собою»,

«Найскладніше - не захищати свою думку, а мати її», «Докори совісті. Що

це?», «Що таке самовиховання, самооцінка, самореалізація?», «Здоров'я -

мудрих гонорар», «Хочеш бути щасливим - будь ним!», «Умій сказати, умій

змовчати», «Створи з себе людину», «Пізнай себе і ти пізнаєш світ», «Без

добрих справ немає доброго імені», «Про культуру почуттів», «Поради

однакові та різні», «Я – людина серед людей».

Морально-етичні бесіди«Моральний ідеал і його місце в житті

людини»,«Про

куріння і пияцтво», «Товаришування, дружба, кохання», «Право і мораль»,

«Умій контролювати свої бажання», «Умій жити для людей», «Бережи честь

змолоду», «Умій дякувати і віддячувати», «Як розвивати в собі емоційну

чутливість та емоційну пам'ять?», «Якщо я не за себе, то хто ж за мене? Але

якщо я тільки за себе, то для чого ж я?».

Тренінги «Як стати лідером?» , «Азбука виживання», «За здоровий спосіб

життя»,

«Оволодіння навичками спілкування», «Вибір професії», «Тренінг

комунікативних вмінь», «Як стати толерантною людиною?».

Моніторингові дослідженняі обговорення їх результатів«Цінності сучасної

молоді»,«Молодь і протиправна поведінка», «Мої професійні інтереси та

нахили».

Колажі «Мої цінності», «Мій ідеал»,«Моя мрія», «Країна наших мрій».

Презентації «Карта мого життя», «Мої мрії».

59

Диспути, дискусії «Здоров'я - це спадщина чи власне надбання?», «Світ

починається з мене», «Моральні основи взаємин юнаків і дівчат», «Я і

конфлікт», «Інтелігентна людина. Яка вона?», «Взаєморозуміння. На чому

воно ґрунтується?», «Культура особистості, її здатність до

самовдосконалення», «Чого мені бракує в житті ?»

Круглий стіл«Відповідальність і вік», «Ідеал сучасної молодої людини».

Година профорієнтації «Професійне самовизначення особистості».

Модель випускника основної школи:

усвідомлення значущості власного фізичного, психічного, соціального і

духовного «Я»;

сформованість культури пізнання власного внутрішнього світу;

сформованість уявлень про моральні норми, погляди, судження та еталони

взаємин;

сформованість позитивної мотивації на здоровий спосіб життя; свідоме

ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших;

здатність виявляти турботу про безпеку власної життєдіяльності та

життєдіяльність інших;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до себе

учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

формування активної життєвої позиції, ціннісних установок та орієнтирів,

власного характеру, рівня розвитку самостійності;

формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей, себе;

формування і розвиток професійних інтересів та нахилів;

розвиток навичок адаптації до соціуму;

розвиток умінь та навичок визначення життєвих пріоритетів, цілей та

ідеалів; проектування власної життєтворчості;

розвиток практичних прийомів і методів духовного і фізичного

самозростання, саморозвитку, самовдосконалення особистості;

60

виховання імунітету до асоціальних впливів, готовності до виконання

різних соціальних ролей;

формування умінь та навичок примножувати і зберігати сімейно-родинні

традиції.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності учнівського

колективу:

10 клас

Години спілкування «Сенс нашого життя», «Мої права і обов’язки»,

«Допоможи собі», «Мій зоряний час», «Що я хотів би зробити для

людства?».

Бесіди «Хто любить і цінує лише себе, той нікого не любить», «Як досягти

успіху в житті?».

Диспути «Що таке життєві цілі?», «Здоровий спосіб життя. В чому він

полягає?».

Рольова гра «Варіанти поведінки».

Вправа-дискусія «Як уберегтися від …».

Психологічний практикум «Азбука здоров’я».

Відверта розмова «Коли ви ризикуєте?».

Дискусія «Що краще: співробітництво і мир, чи сварка і конфлікт?»

Година здоров”я «Куріння чи здоров’я – вибирайте самі».

Перегляд та обговорення тематичних відеофільмів.

Особистісно-діяльнісні ігри «Вибери настрій», «Світлофор».

Тренінги «Психологія міжособистісних стосунків», «Комунікативні та

організаторські здібності».

11 клас

Години спілкування «Все, що досконале, не стає тим швидко і раптово»,

«Безліч краплинок – це море, кожне «Я» – це частина людства», «Дужий той,

хто самого себе перемогти може».

Рольова гра «Шукаю свою професію».

Свято «Доброта душі людської», «Допоможи собі сама, людино!».

61

Круглий стіл «Моє майбутнє. Яким я його бачу?».

Психологічний тренінг «Коли ви ризикуєте?», «Етапи набуття навичок

впевненості», «Спілкуємось та діємо».

Дискусії «Подивись на себе очима товаришів», «Чи можна досягти

досконалості?

Бесіди «Моя унікальність», «Сто запитань самому собі, «Чи незалежна ти

людина», «Вміння контролювати свої бажання».

Розмова в колі «Твоє ім’я – твій друг», «Як навчити інших поважати себе»,

«Чи готовий я до дорослого життя».

Презентація проектів «Мої захоплення», «Як зробити, щоб мене почули в

школі».

Години спілкування «Рубежі, тобою намічені». «Самовдосконалення –

реалії сучасності», «Цілеспрямованість як результат власного виховання».

Диспут «Що таке дисгармонія?», «Власне здоров’я – у власних руках».

Розмова в колі «Дружба і кохання в нашому житті», «Що ти цінуєш у

собі?».

Круглий стіл «Гігієна духу і гігієна тіла».

День здоров’я «Здоров’я людини та шкідливі звички».

Психологічний практикум «Це треба знати».

Зустріч із лікарем-гінекологом «Безпечний спосіб життя».

Тренінги «Я» - особистість», «Психологія конфлікту».

Психолого-педагогічна гра «Життєве кредо. Особистий герб і девіз».

Бесіди «Такий я один», «Про стриманість і терпимість», «Що я маю на

увазі, коли говорю «Я»?

Презентація проектів «Я і світ», «Я – громадянин України».

Модель випускника старшої школи:

сформованість ціннісного ставлення до свого фізичного, духовного і

соціального «Я»;

володіння навичками адаптації до соціуму;

сформованість стійких моральних та духовних домінант;

62

сформованість мовленнєвої компетентності та культури; володіння

навичками ділового мовлення;

наявність власної культури здоров’я, культури пізнання власного

внутрішнього світу;

сформованість антидевіантного імунітету, здатності протистояти

негативним впливам соціуму;

сформованість мотивів життєвого самовизначення, проектування життєвих

перспектив;

сформована комунікативна та інформаційна компетентність і культура.

2.5. Ціннісне ставлення особистості до природи

Виховні орієнтириціннісного ставлення особистості до природи

учнів початкової школи(мета, цілі, завдання):

введення дитини в систему знань про природу;

формування мотивів поведінки на збереження природи;

виховання шанобливого ставлення до природи; бажання зберегти та

примножити природні багатства;

включення дитини в посильну природоохоронну діяльність;

формування вміння милуватись природою, її красою.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

1 клас

Години спілкування «Природа – наш друг», «Чому тварини є героями

казок».

Свято осені «Ходить осінь край віконця».

Екскурсії та прогулянки «Я вмію відпочивати на природі».

Збір-гра «Я доглядаю квіти».

Свято зустрічі пернатих друзів.

Бесіда «Ліс-велетень».

Екскурсія в природу «Краса моєї Землі».

63

Екологічний конкурс «Природа в загадках, прислів’ях, приказках, віршах».

Гра-естафета «Вгадай чий голосок».

Розгадування загадок про природу.

Година милування природою.

Уявна подорож «Заповідні місця Рівненщини».

2 клас

Години спілкування «Екологічна стежка навколо школи», «Збережемо

природну красу рідної Вітчизни і краю», «Природа просить допомоги».

Гра-подорож «Рослини моєї вулиці», «Природа рідного краю».

Екскурсія «Вивчаємо рослинний світ України та нашого краю».

Акція «Зустрічаймо птахів».

Операція «Первоцвіти просять захисту»

Пізнавальна вікторина «У царстві рослин».

Добродійна акція «Посади деревце біля школи».

Гра-мандрівка «А чи знаєте ви, що …».

Голосні читання книг (оповідань) про природу рідної Землі.

3 клас

Години спілкування «Чорнобиль - рана України», «Збережемо природну

красу України», «Лікарські рослини Рівненщини».

Бесіда «Людина - частина живої природи».

Збір-гра «Я доглядаю кімнатні рослини».

Свято зустрічі пернатих друзів.

Екологічний конкурс «Справжній природознавець».

Оформлення альбому «Зелена аптека».

Уявна подорож «Річки, озера та водойми України і рідного краю».

Операція-рейд «Розчисти джерело».

4 клас

Добродійна акція «Посаджу дерево».

64

Вікторина «Всезнайок» з теми: «Живі організми».

Голосні читання «Сторінками Червоної книги».

Збір і обговорення приказок, прислів’їв, легенд про природу.

Екскурсія в природу «Заповідні місця України».

Гра-подорож «Як поживаєш, рослинко?».

Години спілкування «У царстві рослин», «Ми і природа».

Екологічна естафета «Моє ставлення до природи».

Бесіда «Значення води».

Ролева гра «Містечко любителів природи».

Модель випускника початкової школи

позитивне ставлення до природи;

прагнення до збереження та примноження природного багатства України;

розуміння цінності росли та тварин для людини;

бажання дбати про чистоту повітря;

відповідальність за поведінку серед природи;

сформованість емоційної чутливості до прекрасного у навколишньому

світі;

сформованість вміння милуватися природою.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до природи

учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

формування природничого та екологічного світогляду особистості;

формування готовності дитини до правильної взаємодії з навколишньою

природою;

виховання інтересу до пізнання природи, відповідального ставлення до неї;

формування розуміння необхідності гармонійного співіснування людини і

природи, гуманного ставлення до навколишньої природи;

формування позитивної мотивації на природоохоронну діяльність.

65

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

5 клас

Години спілкування «Життя вимагає руху», «Флора і фауна України та

рідного краю».

Екскурсія в природу «Вже брами літа замикає осінь».

Екологічний десант «Нагодуй птахів».

Інтелектуальний хокей з теми: «Гірські породи».

Екологічні читання «Звідки береться і куди дівається вода».

Усний журнал «Рослини – символи України».

Розробка екологічних проектів «Майбутнє природи мого рідного краю».

Екскурсія в природу «Заповідні місця Рівненщини».

Конкурс «Природа – людині, людина – природі».

Бесіда-мандрівка «Квіти – посмішка природи».

Розмова в дружньому колі «Бережи ліс! Це запорука твого здоров’я!».

Акція «Букет замість ялинки».

6 клас

Екологічний марафон «Вода – безцінне багатство. Бережіть її».

Екологічний десант «Ліс - не школа, а всіх учить».

Акція «Парки – легені міст і сіл».

Ділова гра «Займи позицію» з теми: «Червона книга України».

Екологічна вікторина «Пори року».

Години спілкування «Природа – наш дім», «Світ природи».

Учнівська конференція «Земля - планета Сонячної системи».

Фотовиставка «Я і природа».

Гра-подорож «Рослини моєї вулиці».

Розробка екологічних проектів «Майбутнє природи в твоїх руках».

7 клас

Інтелектуальна гра «Чи знаєш ти водойми нашого краю».

66

Години спілкування «Мій край - моя історія жива», «Берегти і

примножувати природні багатства України».

Посиденьки у фітобарі «Планета здоров’я».

Слабка ланка «Царство фауни».

Екологічний проект «Бережіть воду».

Природоохоронна естафета «Знай і люби свій край».

Розмова в колі «Екологічні проблеми України та Рівненщини».

Екологічна стежка «Я - маленька часточка природи».

Анкета думок «Майбутнє природи мого Поліського краю».

Просвітницький тренінг «Збережемо природні святині».

8 клас

Години спілкування «Цінуймо природу України і рідного Поліського

краю», «Уміймо природу любити, кожній стеблинці радіти», «Екологічні

проблеми Рівненщини», «Цілющі властивості лікарських рослин».

Конкурс знавців гірських порід «Бліц».

Інтелектуальна гра «Умови життя на планеті Земля», «Рослинний і

тваринний світ України».

Круглий стіл «Чи збереже людина природу?».

Гра у форматі «Що?» «Де?» «Коли?» з теми: «Небесні тіла».

Екологічний бумеранг «Я мрію жити в чистому місті».

Перегони екологів «Зелений дивосвіт».

Пошукова гра «Ліки поряд з нами».

9 клас

Години спілкування «Мій рідний край, моя земля», «Рослини у творах

мистецтва».

Екологічний бумеранг «Подорож у світ природи», «Чорнобильська

трагедія».

Інтелектуальна гра «Вони з Червоної книги».

Екологічний проект «Майбутнє природи Рівненщини».

67

Пошукова гра «Знайди помилку» з теми: «Тіла і речовини».

Брейн-ринг «Чи знаєш ти природу Погориння?».

Акція «До чистих джерел».

Екологічна стежка «Досліджуємо природу рідного краю».

Орієнтовна модель випускника основної школи

сформована готовність до правильної взаємодії з навколишньою природою;

екологічна компетентність і грамотність;

усвідомлення власної відповідальності за збереження природи;

розуміння екологічних проблем нашої держави, рідного краю;

сформоване почуття позитивного ставлення до об’єктів природи;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до природи

учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

формування в особистості внутрішньої потреби знати, покращувати

екологічний стан природного середовища;

виховання відповідальності за збереження природи;

розвиток навичок науково-дослідницької, практично-моделюючої роботи з

пізнання природи;

формування соціальної активності особистості, спрямування її потужну

природоохоронну діяльність;

розвиток умінь та навичок розробки та впровадження екологічних

проектів.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

10 клас

Години спілкування «Жити в злагоді з природою», «Природа в музиці і

музика в природі», «Чи можна пізнати загадки природи?».

Акція «До чистих джерел», «Майбутнє лісу в твоїх руках».

Екологічні посиденьки «Збережемо природу рідної Землі».68

Науково-пізнавальна гра «Екологічне маркування безпечних для

споживання товарів».

Науково-практична конференція «Екологічні проблеми України

(Рівненщини) та шляхи їх розв’язання».

Ділова гра «Екологічний метео прогноз».

Рольова гра-експромт «Твоя планета».

Прес-конференція «Екологія землі на межі тисячоліть».

Розмова в колі «Який внесок у збереження природи можу внести я?».

11клас

Години спілкування «Земля - наш дім, ти - господар в нім»,«Вплив

канцерогенів у продуктах харчування на організм людини», «Що варто

знати про екомаркування»,«Жити в гармонії з природою», «Здоровий

спосіб життя», «Охорона природи – обов’язок кожного».

КТС «Збережемо природу нашої Планети».

Науково-практичні конференції «Природні заповідники України та

Рівненщини»,«Чорнобиль – мірило наших помилок»

Екологічні інформини «Земля – планета голуба й красива,

І для усіх землян – великий дім».

Захист екологічних проектів «Екологія та людина».

Розмова в колі «Доторкнутись до краси природи можна тільки серцем».

Круглий стіл «Довкілля, здоров’я та суспільство в Україні: що буде далі?».

Прес-конференція «Водні багатства України: проблеми сьогодення».

Години спілкування «Біль Чорнобиля з роками не походить», «Що я можу

зробити для збереження природи моєї Вітчизни?»,«Екологічне благополуччя

України та Рівненщини», «Ми – на варті природи», «Книга скарг природи».

Захист екологічного проекту «Майбутнє природи в твоїх руках».

Захист проектів «Майбутнє екології Рівненщини».

Орієнтовна модель випускника старшої школи

сформованість екологічної культури та компетентності особистості;

69

здатність гармонійно співіснувати з природою;

активна участь у природоохоронній діяльності;

турбота про екологічну безпеку соціуму;

володіння навичками екологічного просвітництва.

2.6. Ціннісне ставлення особистості до праці

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до праці

учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

оволодіння трудовими навичками та навиками працьовитості;

включення в спільну господарську діяльність, виховання бажання

допомагати дорослим і один одному;

формування навичок господарювання, сумлінного ставлення до праці,

поваги до людини праці;

розвиток рис творчої, працелюбної особистості, формування навичок

самообслуговування;

введення дітей у світ професій, поглиблення уявлення про їх розмаїтість і

значущість для держави і особистості.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

1 клас

Години спілкування «Без трудів не їстимеш пирогів», «Професії наших

батьків», «Важливість праці», «Трудові династії родини».

Майстерня Діда Мороза. Виготовлення подарунків-сюрпризів.

Екскурсії, прогулянки «У полі», «До тваринницької ферми», «Місто

веселих майстрів».

Конкурс малюнків на тему: «Професії моїх батьків».

Бесіди «Турботи хлібороба», «Велика радість – праця».

70

Збір-знайомство «Естафета улюблених справ».

Збір-гра «Я в їдальні», «Я чергую в класі», «Я доглядаю квіти», «Я

мамин(а) помічник(ця)».

Хвилинка доброти.

Конкурс «Ми сьогодні перевіряємо, що ми вміємо і що ми знаємо».

2 клас

Виховна година «Хліб – наше багатство, бережіть його!».

Бесіди «Землю сонце прикрашає, а людину – праця», «Добрими справами

славна людина».

Хвилинка взаємодопомоги.

Конкурс «Прислів'я про працю».

Свято «Наші мами – трудівниці», «Буду працьовитим як тато».

День веселих майстрів.

Міні-виставка «Містечко дитячої творчості».

Трудові операції «Наш клас», «Шкільне подвір'я», «Зона піклування».

КТС за мотивами казки «Колосок».

Подорож у країну добрих справ.

3 клас

Участь в акції «Зелений паросток майбутнього».

Урок гарної поведінки «Так працюють наші батьки».

Година спілкування «Хочеш бути щасливим, не будь ледачим».

Бесіди «Твоє робоче місце», «Професії твоїх батьків».

Операції «Живи, книго!», «Книжкова лікарня».

Розвідка корисних справ.

Трудовий десант «Допоможи прибрати у дворі».

Заняття-практикум «Я в класі черговий».

Трудові операції «Радість - людям», «Радість - один одному».

День добрих справ.

Майстерня творчих виробів.

4 клас71

Виховна година «Народне мистецтво та промисли України та

Рівненщини».

Бесіда «Поважай свою і чужу працю».

Обговорення притч «Без труда нема плода», «Батькові поради та прислів’я

про працю».

Трудовий десант «Прибирання класної кімнати і території шкільного

подвір'я».

Виставка-презентація «Світ моїх захоплень».

Конкурс загадок та приказок про працю.

Конкурс виробів класних умільців.

Зустріч з сільськими умільцями.

Трудовий десант «Яке подвір'я, такий і господар».

Толока батьків і дітей по підготовці класної кімнати до нового навчального

року.

Лялькове ательє.

Майстерня «Умілі руки».

Святкова майстерня «Сюрприз для друзів (мами, вчителя...)».

Орієнтовна модель випускника початкової школи:

позитивне ставлення до праці;

дбайливе ставлення до результатів людської праці;

усвідомлення значущості праці в житті людини;

звичка до самообслуговування, робити все акуратно і красиво;

виявлення вимогливості до себе, обов’язковості, охайності, бережливості,

дисциплінованості, старанності;

відповідальність за результати власної праці та праці однолітків;

прагнення і здатність співпрацювати в спільній діяльності.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до праці

учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

виховання працелюбства, свідомого ставлення до праці як до вищої

цінності людини і суспільства;

72

виховання цивілізованого господаря, формування культури трудових

стосунків;

ознайомлення з трудовим законодавством;

виховання дисциплінованості, організованості, вміння включатися у

виробничі відносини;

формування розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення

розширювати свій світогляд, оволодівати загальною трудовою культурою;

сприяння формуванню мотивів праці та заповзятливості;

розвиток потреб особистості до самореалізації та професійного

самовизначення;

створення умов для розкриття потенційних можливостей учнів, їх

інтелектуального розвитку, самоствердження.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності учнівського

колективу:

5 клас

Захист колективного проекту «Я – господар».

КТС «Слово полова – праця диво», «У колективі чужої роботи нема»,

«Трудовий сюрприз», «Місто веселих майстрів», «Професія мого роду».

Читацька конференція «Всі професії хороші, вибирай на смак».

Трудові операції «Помагайко», «Чистота», «Озеленення класу», «Даруйте

радість людям».

Конкурс для дівчаток «Вчимося господарювати».

Вернісаж аплікацій з природного матеріалу.

Тренінг «Вибір професії».

Екскурсії на місцеві підприємства.

Акції «Бур’ян», «Листя», «Затишок».

Анкета-скарбничка «Думаю, мрію, пропоную, можу виконати».

Батьківські збори за участю дітей «Трудове виховання дітей у сім'ї,

моральний зміст праці».

6 клас

73

Години спілкування «Ким працюють Ваші батьки?», «Чому у нашому

місті (селі, районі) є безробітні?».

Години профорієнтації «Роль професії у суспільстві, в якому я живу», «Яка

професія важливіша?», «Чому люди різних професій не можуть обійтись

один без одного».

Гра клубу веселих та кмітливих «Навчання і труд – поруч ідуть».

Зустрічі з ветеранами праці.

Трудовий десант «Зробимо наше місто (село) чистим».

Трудові операції «Квіти навколо нас», «Посади дерево».

Акції «Зроби чистою свою вулицю», «Діти, допоможіть дітям».

Виставка-презентація «Світ моїх захоплень», «Моя майбутня професія».

Майстерня з виготовлення сувенірів.

7 клас

Бесіди «Щастя у праці», «Всі професії важливі».

Інтерв’ю з працівниками школи (вчителем, бібліотекарем, поваром,

техпрацівником) «Що для Вас ваша праця?».

Трудові десанти «Турбота», «Милосердя», «Світ навколо мене», «Біля мого

будинку».

Трудові операції «Розширення зеленої зони», «Догляд за квітами», «Калина

у моєму дворі», «Посади шкільний сад».

Акція «П'є журавка воду» (допомога вдовам).

Рольова гра «У світі професій».

Рейд «Шкільне обладнання».

Фестиваль ремесел «Відродимо писанкарство».

Розмова в дружньому колі «Моя майбутня професія», «В моєму домі так»,

«Бабусин рушник у сучасній оселі», «Я сам (а)».

Фотоколаж «Професії наших батьків», «Плетіння з лози – це модно»,

«Чарівна краса вишиванки».

Дискусія «З магазину чи власними руками?».

Години спілкування «Я це можу», «Мої обов`язки в родині».

74

8 клас

Години спілкування «Що я знаю про майбутню професію?», «Виконуй

свою справу добре сьогодні і можеш не турбуватись про завтра».

Дні праці і доброчинності.

Трудові десанти «Очистимо ліс (річку, водоймище)», «Посадимо алею

Пам’яті», «Школа – місто – дім».

Конкурс-захист майбутньої професії.

Дискусія «Чи можемо ми полегшити їх працю?».

Турнір знавців професій.

Рольова гра «Якби я був ...».

Акція «Посади сад».

Виставка робіт дитячої художньої творчості «З вірою в майбутнє».

Захист проекту «Економіка мого краю сьогодні і завтра».

Прес-конференція «Освіта – шлях до майбутньої професії», «Здібності

людини і професії».

Фоторепортаж «Школа мій дім – я господар в нім».

Ділова гра «Приміряй на себе професію».

9 клас

Години спілкування «Професійний вибір: хто його має здійснювати?»,

«Світ професій: праця та покликання», «Освіта і професія», «Великий світ

професій: як почати пошук своєї?», «Вибір професії – це вибір шляху

навчання професії».

Зустріч з ветеранами праці «Праці ми шану співаємо».

Захист колективного проекту «Трудові справи для школи».

Підготовка проекту «Школа-місто-сім'я».

Ділова гра «Біржа професій».

КТС «Естафета улюблених занять», «Презентація професій», «Ярмарок

професій», «Трудовий сюрприз ветеранам війни і праці».

Трудовий десант «Ігровий майданчик – для малят».

75

Диспути «Ким бути чи яким бути?», «Чи є професії найважливіші?», «Чи

буває професійний вибір неправильним?», «Чи завжди людина може

реалізувати свої потенційні можливості?».

Робота «книжкової лікарні», рейди-огляди стану збереження підручників.

Конкурс на кращий твір «Трудова біографія моєї родини».

Конкурс-огляд «Красу і затишок класної та шкільної оселі».

Місячник благоустрою (впорядкування та догляд за шкільним подвір'ям,

вулицею, зонами відпочинку тощо).

Вікторина «Хто більше знає професій і про професії».

Виставка-конкурс юних майстрів народних ремесел «Єднаймо зусилля на

добрі діла».

Тренінг «Твій вибір – життєвий успіх».

Орієнтовна модель випускника основної школи:

сформованість чітких уявлень про світ сучасних професій, про свої

можливості в оволодінні різними видами професійної діяльності;

правова грамотність з питань праці, професійної діяльності;

поінформованість про загальну ситуацію на ринку праці, тенденції трудової

зайнятості, труднощі професійної адаптації на початку трудової діяльності;

володіння навичками практичної професійної діяльності;

володіння комп’ютером, уміння самостійно користуватися інформаційними

джерелами з питань професійного самовизначення;

здатність до свідомого професійного самовизначення відповідно до

особистісних можливостей, здібностей та інтересів.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до праці

учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

виховання цивілізованого господаря, який свідомо ставиться до праці як

вищої цінності людини і суспільства в умовах ринкових відносин;

виховання дисциплінованості, організованості, вміння включатися у

виробничі відносини;

76

виховання особистісних рис характеру: самоорганізації, лідерства,

бережливості, ініціативності, діловитості, дисциплінованості, бачення

перспективи;

озброєння учнів теоретичними знаннями, практичними вміннями та

навичками культури праці, розвиток здібностей до певного виду діяльності;

формування нового економічного мислення, готовності діяти творчо,

застосовувати отримані знання на практиці;

формування розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення

розширювати свій світогляд, оволодівати загальною трудовою культурою;

формування підприємницької компетентності та культури, умінь вести

домашнє господарство;

виховання свідомого ставлення до вибору майбутньої професії в умовах

ринкових відносин;

освоєння учнями через рольові ігри економічних ролей і позицій у

сучасному світі;

виховання психологічної готовності до праці (позитивна установка на

трудову діяльність, уміння швидко адаптуватися до нових умов праці)

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності

учнівського колективу:

10 клас

Години спілкування «Праця – найголовніше у моєму житті», «Чи згодні ви з

висловом: «Хто володіє інформацією, той володіє світом»?».

Конференція «Різні погляди на один факт».

Захист колективного проекту «Трудові справи для міста (села)».

Захист майбутніх професій «Всі професії хороші – вибирай на смак».

Зустріч з людьми різних професій.

Ділова гра «Я бізнесмен».

Ремонт школи та обладнання кабінетів.

Виставка-конкурс юних майстрів народних ремесел «Єднаймо зусилля на

добрі діла».

77

Тренінги «Вибір професії», «Самооцінка своїх можливостей і їх

узгодженість з професійними намірами», «Труднощі, які виникають при

виборі професії. Помилки при виборі професії», «Здоров'я і вибір професії».

Вечір-зустріч «Цікавий світ професій».

Екскурсії на місцеві підприємства, до вищих навчальних закладів,

професійно-технічних училищ, технікумів, сільськогосподарських

підприємств, фермерських господарств.

11 клас

Науково-практична конференція «Україні - науковий пошук юних».

Години спілкування «Що я знаю про майбутню професії?», «Хочу, можу і

треба при виборі професії», «Захист професії».

Зустріч з представниками районного центру зайнятості з метою

ознайомлення з ситуацією на ринку праці.

Захист проектів «Моя майбутня професія».

Цикл бесід з трудового законодавства.

Зустрічі з випускниками школи – людьми різних професій.

Екскурсії-зустрічіна місцеві підприємства «Таємниця майстерності»; до

професійно-технічного училища «Що таке ПТУ?», «Як отримати робітничу

спеціальність?».

Бесіди «Що треба знати, обираючи фах?», «Країна потребує професіоналів.

Як ними стати?», «Сфера обслуговування. Що це таке?».

Батьківські та учнівські посиденьки «Здібності людини і професія».

Вечір запитань і відповідей «Обличчя мого фаху».

Вечори-зустрічі з молодими спеціалістами міста і ветеранами праці.

Захист колективного проекту «Економіка нашої держави сьогодні й на

перспективу».

Класний кооператив «Новорічні іграшки», «Ляльковий одяг», «Сувеніри».

Дискусії «Якою я бачу свою професію», «Чи обов'язково бути

студентом?».

Бесіди менеджера, економіста «Комп’ютеризація виробництва, європейські

технології», «Технології світового виробництва».

78

Практичні справи: робота в кооперативах, таборах праці й відпочинку, на-

вчальних виробничих бригадах, трудових об'єднаннях.

Практикум «Як визначити своє призначення», «Культура та особистість».

Трудові операції, десанти, рейди «Зона піклування».

Профорієнтаційні творчі справи «Сьогодні і завтра робітничих професій»,

«Менеджер – сучасна професія».

Гра-естафета «Що я знаю про майбутню професію».

Тренінг «Праця – один з найкращих вихователів характеру».

Захист колективного проекту «Трудові справи для села (міста, району)».

Насадження алеї випускників.

Години професійного самовизначення «Які властивості особистості слід

виховувати, щоб стати професіоналом?», «Шлях у майбутнє», «Школа ... а

далі?».

Зустріч з працівниками міських (районних) центрів зайнятості.

Перегляди відеофільмів про професії.

Модель випускника старшої школи:

сформованість ціннісного ставлення до праці;

наявність уявлень про свої інтереси і можливості щодо майбутньої

професійно-трудової діяльності;

знання основних положень законодавства про працю, прав і обов’язків

неповнолітніх у трудовій сфері;

володіння навичками самообслуговування;

дбайливе ставлення до продуктів людської діяльності;

дотримання правил безпеки в роботі та естетики праці;

володіння практичними навичками професійно-трудової діяльності;

свідомий вибір професії.

2.7. Ціннісне ставлення особистості до мистецтва

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до мистецтва

79

учнів початкової школи(мета, цілі, завдання):

формування інтересу до мистецтва;

закладання основ духовності та естетичної культури особистості;

формування вмінь сприймати, розуміти твори мистецтва та виявляти

власне ставлення до них;

розвиток умінь та навичок виконувати творчі завдання;

виявлення обдарованих дітей та розвиток їх творчих здібностей у галузі

мистецтва;

формування мистецької ерудиції та художньо-естетичної вихованості

особистості;

виховання шанобливого ставлення до культурно-мистецьких надбань

українського народу та населення рідного краю, розвиток умінь та

навичок їх збереження і примноження.

Орієнтовний тематичний змісторганізації життєдіяльності

учнівського колективу:

1 клас

Хвилини з мистецтвом «Прекрасне навколо нас».

Колективний творчий проект «Про що співає нам весна?»

Ситуаційно-рольові ігри «Азбука мистецтва».

Гра-інсценізація «З якої ми казки?»

Оформлення альбому «Мій найкращий малюнок».

Ранок «Слово до слова ллється мова калинова».

Родинне свято «Намисто талантів».

Уявна подорож «В Країні Краси нема горя і біди».

Збір-знайомство «Мої захоплення».

Конкурс «Вишиванка моєї бабусі».

Екскурсії в ляльковий театр, бібліотеку, музей.

2 клас

Хвилини з мистецтвом «Таємниця однієї картини».

Свято «Прекрасне починається з добра».

80

Ситуаційно-рольові ігри «В театрі», «В бібліотеці», «На виставці».

Уявні ігри-мандрівки «В королівстві чарівного пензля», «Чудеса країни

Домісольки».

Ігрова програма «Музика нас здружила».

Конкурс-презентація «Мамина вишиванка».

КТС. Інсценізація казки «Казка в гості завітала».

Ранок «З книгою нам добре жить, бо вона мудрості нас вчить».

Вікторина «Що я знаю про мистецтво?»

Розмова в колі «Улюблені пісні моєї родини».

3 клас

Хвилини з мистецтвом «В царині мистецтва».

Година спілкування «Моя улюблена книга».

Усний журнал «Зустрічі з прекрасним».

КТС. Інсценізація казок «Прекрасне посміхається із казки».

Виставка юних майстрів «Я вишиваю рушничок».

Вікторина «Музична скринька».

Сюжетно-рольові ігри «Я - поет», «Я - музикант», «Я - художник», «Я -

скульптор», «Я - архітектор».

Уявна подорож в картинну галерею «Дива пензля й олівця».

Творчий проект «Найцінніше в моєму житті».

Колективна справа-збір «Пісні моєї бабусі».

Екскурсії в ляльковий театр, на виставку.

4 клас

Година спілкування «Книги читати, все на світі знати».

Хвилини з мистецтвом «Мистецтво – джерело любові і добра», «Мистецтво

в моєму житті», «Вчимося бути красивими», «Краса природи у

мистецтві».

Колективна справа-збір «З народного джерела».

Творчий проект «Ми талановиті».

81

Зустрічі з митцями рідного краю «Творити прекрасне».

Родинне свято «Заспіваймо пісню веселеньку про калину, батька й неньку».

Інтелектуальна гра «Все про мистецтво».

Виставка творчих робіт «Золоті зерна».

Усний журнал «Мистецька скарбничка рідного краю».

Години спостереження «Про що співає нам струмок?» «Візерунки

художниці зими», «Музика дощу», «Осіння мелодія», «Веселкова

пісенька».

Екскурсії в театр, на виставку, в музей.

Орієнтовна модель випускника початкової школи:

відкритість до сприймання творів мистецтва;

вміння милуватися творам мистецтва;

вміння радіти;

здатність розуміти і висловлювати власне ставлення до мистецтва;

оцінка значення мистецтва в житті людини;

шанобливе ставлення до культурно-мистецької спадщини рідного народу

та людства;

володіння основами духовної та естетичної культури;

сприймання естетичних цінностей оточуючого світу;

прагнення до творчої діяльності.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до мистецтва

учнів основної школи(мета, цілі, завдання):

формування художньо-естетичної культури, мислення та почуттів;

володіння системою елементарних мистецьких знань;

виховання потреби у спілкуванні з мистецтвом;

розвиток уміння давати оцінку творам мистецтва;

формування здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;

розвиток уміння адекватно сприймати твори мистецтва.

82

Орієнтовний тематичний змісторганізації життєдіяльності

учнівського колективу:

5 клас

Години спілкування «Вчимось відчувати красу рідної землі», «Його

величність Мистецтво», «Мистецька культура особистості».

Розмова в колі «Природа в музиці і музика в природі».

Інсценізація «Парад літературних героїв».

Тренінг «Намисто унікальності».

Свято народної гри «Веселкове коло».

Захист-презентація «І на тім рушникові».

Зустріч з діячами культури і мистецтва рідного краю «Дивоцвіт рідного

краю».

КТС. Інсценізація народних традицій та обрядів «Різдвяна зірка».

Екскурсії, походи «Край милий, серцю дорогий».

6 клас

Години спілкування «Книга – джерело інформації», «Мистецтво в житті

людини», «Про красу зовнішню і внутрішню».

Мистецька вітальня «Чарівна сила мистецтва».

Родинний вогник «Струни серця».

Ігрова програма «Літературне перевесло».

Експрес-гра «Мистецький зореліт».

Конкурс-презентація «Світ моїх захоплень».

Колективна справа-збір «Калиновий цвіт» (пісні веснянки, гаївки рідного

краю).

Бібліотечна година «Сторінками цікавих книг».

7 клас

83

Години спілкування «Сьогодення і майбутнє української книги»,

«Сучасний світ інформації», «Загальна та інформаційна культура

особистості».

Зустрічі з цікавими людьми мистецтва «Гармонія пензля і пера».

Парад талантів «На крилах Музи».

Екскурсії до місцевих майстрів «В майстерні митця».

КТС. Оформлення альбому-дослідження «Пісні рідного краю».

Інсценізація народних пісень «Пісня – душа народу».

Поетична свічка «Ми – Шевченкові онуки».

Літературно-музичне свято «Наша пісня, наша дума».

Вернісаж учнівської творчості «Чарівні акварелі».

8 клас

Літературно-музична вітальня «Мелодія слова у серці піснею бринить».

Диспут «Мода в мистецтві».

Година спілкування «Особистість в інформаційному світі».

Ігрові програма «Цікавий, розумний, творчий», «Мистецький дощ»,

«Штрихи до портрета митця».

Родинний міст «Пісні моєї родини».

Цікаві зустрічі з відомими людьми рідного краю «Любов і вічність в

творчості злились».

Фольклорна-етнографічна експедиція (заочна) «Моя квітуча Рівненщина».

9 клас

Година спілкування «Орієнтуватися в інформаційному просторі».

Година духовності та мистецтва «Духовність і мистецтво в житті людини»,

«Духовні скарби нашого краю».

Конкурс-виставка умільців народних ремесел «Виріб майстра хвалить».

Родинний вечір «Музика рідного дому».

Інтелектуальна гра «У світі мистецтва».

84

Зустрічі з відомими діячами культури і мистецтва Рівненщини

«Доторкнутися душі».

Прес-конференція «Мистецтво Рівненщини».

Ігрова програма «Музи, музи, музи…»

Орієнтовна модель випускника основної школи:

сформованість естетичної культури, культури мислення, почуттів, дій та

вчинків;

ерудованість в галузі мистецтва;

володіння навичками творчої діяльності в різних галузях мистецтва

відповідно до власних уподобань, можливостей та здібностей;

вміння дати оцінку творам мистецтва;

гармонія особистості з мистецтвом;

високий рівень духовності особистості.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до мистецтва

учнів старшої школи(мета, цілі, завдання):

сформованість високого рівня духовності та естетичної культури

особистості;

володіння навичками створення та реалізації творчих мистецьких проектів

як основи творчого самовираження і самоствердження;

набуття вмінь власноручно примножувати культурно-мистецькі надбання

українського народу та етносу рідного краю;

професійне самовизначення в галузі мистецтва.

Орієнтовний тематичний змісторганізації життєдіяльності

учнівського колективу:

10 клас

Круглий стіл «Музика сучасна і класична».

Сократівська бесіда «Духовні цінності очима старшокласників».

Диспут« Про зовнішність, моду і духовну культуру».

85

Години духовності та мистецтва «Духовність українського народу»,

«Духовність особистості», «Внесок видатних українських діячів літератури,

культури і мистецтва в скарбничку національної і світової культури».

Мистецький аукціон учнівської творчості «Зоряне намисто».

Філософський стіл «Мистецтво – ліки для душі і серця».

Музична вітальня «Музика – джерело благородства серця і чистоти душі».

Тренінг «Скільки коштує безкоштовне».

Історико-мистецький калейдоскоп «Генії великих епох».

Захист творчих проектів «Мистецтво нашого краю».

Вечір української пісні «Червона рута цвістиме вічно».

Конкурс юних дизайнерів «Вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки».

11 клас

Години духовності та мистецтва «Від серця до серця», «Духовність

української нації», «Духовні скарби заповідника «Козацькі могили»,

«Культура княжого Острога та Дубна».

Круглий стіл «Творити навіки».

Розмова в колі «Інформаційна культура і компетентність особистості в

умовах сьогодення».

Турнір ораторів «Мистецтво – це краса, краса – це досконалість».

Краєзнавча експедиція «Мистецькі перлини Рівненщини».

Ділова гра «Мистецтво ХXІ століття».

Ток-шоу «Художній смак і мода».

Літературний вечір «Волинськими стежками Великого Кобзаря».

Фоторепортаж «Мистецький калейдоскоп Рівненщини».

Танцювальний марафон «Чари Терпсихори».

Захист творчих проектів «Мистецтво, що звертається до серця».

Акція «Облаштуймо культурно-історичні пам’ятки і місця нашого краю».

Конкурс-захист творчих проектів «Дизайн моєї школи».

86

Захист творчих проектів «Мистецтво в житті сучасної людини».

Уроки духовності та мистецтва «Духовність – серце народу», «Духовність

– окраса особистості».

Брейн-ринг «Духовні скарби Рівненщини».

Тренінг «Бути на землі творцем».

Конференція «Архітектура і мистецтво Рівненщини».

Фестиваль української пісні «З пісень плету духовний рай».

Вечір українського романсу «Романсу звуки чарівні струною ніжною

торкаються душі».

Поетична свічка «Душі прекрасні поривання».

Тематична дискотека «Музичний калейдоскоп».

Артстудія «Моделюємо наше завтра».

Мистецький літопис класного колективу «Творчість пробуджує талант».

Музична вітальня «О, Музико! Ти вічна».

Вернісаж учнівської творчості «Барви нового дня».

Бенефіс юних виконавців та авторів пісень «Пісне моя, ти єдина й жадана,

задля тебе так хочеться жить!».

Орієнтовна модель випускника старшої школи:

високий рівень духовності особистості;

компетентність у культурно-мистецькій галузі знань;

гармонія внутрішнього та зовнішнього світу особистості;

активна участь у культурно-мистецькому житті країни, регіону, школи;

вміння творчої діяльності задля збереження і примноження здобутків

національної культури.

Розділ ІІ. Нормативно-правове забезпечення реалізації обласної

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на

2008-2020 роки

87

Розпорядження голови Рівненської обласної держадміністрації від

09.02.2008 р. №42 «Про обласну програму національного виховання

учнівськоїмолоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки»

Відповідно до статті 16 Закону України „Про місцеві державні

адміністрації”, Указу Президента України від 9 жовтня 2001 року

№ 941/2001 „Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в

Україні”, керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 12 липня 2006 року № 396-р „Про схвалення Концепції Державної

програми розвитку освіти на 2006 - 2010 роки”, на виконання доручення

голови обласної державної адміністрації від 18.12.2007 № 3402/01-60/7 та з

метою створення відповідного виховного простору в області, який

забезпечуватиме інтенсифікацію, ефективність і результативність виховної

діяльності, підвищення суспільного статусу виховання в освітніх закладах,

модернізацію змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій

на основі впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-

педагогічної науки і практики, гармонізацію сімейного і суспільного

виховання:

1. Схвалити обласну програму національного виховання учнівської

молоді Рівненщини (далі – Програма), що додається.

Управлінню освіти і науки облдержадміністрації подати в

установленому порядку Програму на затвердження обласній раді.

2. Районним державним адміністраціям, виконавчим комітетам рад

міст обласного значення розробити відповідні регіональні Програми

національного виховання учнівської молоді.

3. Виконавцям інформувати управління освіти і науки

облдержадміністрації про хід виконання Програми щороку до 1 грудня.

4. Управлінню освіти і науки облдержадміністрації подавати

узагальнену інформацію про стан реалізації Програми обласній державній

адміністрації щороку до 1 січня.

88

5. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника

голови облдержадміністрації Торкунова О.М.

Голова адміністрації В. Матчук

Рішення Рівненської обласної ради від 29.02.2008 р. «Про обласну

програму національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на

2008 – 2020 роки»

З метою створення виховного середовища, яке забезпечуватиме

цілісність, наступність, послідовність і системність у вихованні і дозволятиме

залучати різні соціальні інститути до організації виховної діяльності з

учнівською молоддю, на виконання доручення голови обласної державної

адміністрації від 18.12.2007 №3402/01-60/7, керуючись Законом України

“Про місцеве самоврядування в Україні”, за погодженням з постійними

комісіями обласної ради, обласна рада

в и р і ш и л а:

1. Затвердити обласну програму національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки (далі – Програма), схвалену

розпорядженням голови облдержадміністрації від 9 лютого 2008 року №42,

(додається).

2. Обласній державній адміністрації:

- забезпечити організацію та виконання заходів Програми;

- передбачити відповідні кошти в обласному бюджеті на виконання

заходів Програми в межах наявних фінансових ресурсів;

- інформувати обласну раду про хід виконання заходів Програми

щороку до 1 січня.

89

3. Рекомендувати районним і міським (міст обласного значення) радам

затвердити відповідні Програми та передбачити фінансування їх заходів.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії

обласної ради з питань освіти, науки, молодіжної політики, фізичної

культури та спорту (Кривко М. П.), з питань бюджету, фінансів та податків

(Хомич О. В.).

Голова ради О. Ю. Данильчук

Наказ управління освіти і науки Рівненської облдержадміністраціївід

25.03. 2008 р. №166 «Про затвердження заходів щодо виконання

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщинина

2008 - 2020 роки»

На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації

від 09.02.08 № 42 „Про обласну програму національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки” та з метою створення

виховного середовища, яке забезпечуватиме цілісність, наступність,

послідовність і системність у вихованні і дозволятиме залучати різні

соціальні інститути до організації виховної діяльності з учнівською молоддю

наказую :

1. Затвердити заходи управління освіти і науки облдержадміністрації щодо

виконання обласної програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008 - 2020 роки (додаток 1).

2. Начальникам відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій

(міськвиконкомів), директорам професійно - технічних навчальних закладів,

директорам інтернатних закладів, які підпорядковані управлінню освіти і

науки облдержадміністрації:

90

2.1. Видати відповідні накази та затвердити заходи щодо виконання обласної

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 -

2020 роки.

3. Про проведену роботу інформувати управління освіти і науки

облдержадміністрації до 1 грудня щороку.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Начальник управління І.В.Вєтров

Заходи управління освіти і науки облдержадміністрації щодо виконання

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на

2008 - 2020 роки

(додаток 1 до наказу управління освіти і науки

від 25.03.2008 №166)

№

п/

п

Назва заходу Виконавці Термін

Виконанн

я

1. Провести колегії відділів (управлінь)

освіти райдержадміністрацій

(міськвиконкомів) за участю

представників суміжних відділів та

управлінь щодо обговорення шляхів

реалізації Програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008 – 2020 роки.

Відділи (управління)

освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)

До 1

вересня

2008 року

2. Щорічно розробляти План організаційно-

практичних заходів щодо реалізації

Програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008 –

Відділи (управління)

освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів),

Щорічно

до 1

вересня

91

2020 роки. директори професійно -

технічних навчальних

закладів, інтернатних

закладів, які

підпорядковані

управлінню освіти і

науки

3. Забезпечити проведення навчально-

методичних семінарів для заступників

директорів з виховної роботи, класних

керівників з питань реалізації Програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

РОІППО, відділи

(управління) освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)

Постійно,

починаюч

и з 2008

року

4. Оптимізувати ресурсне забезпечення

Програми шляхом збільшення

позабюджетних надходжень,

раціонального використання бюджетних

коштів, залучати у встановленому

порядку недержавні благодійні та

громадські організації з метою

фінансової підтримки тощо.

Відділи (управління)

освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів),

директори професійно -

технічних навчальних

закладів, інтернатних

закладів, які

підпорядковані

управлінню освіти і

науки

Постійно

5. Запроваджувати інтерактивні форми

підготовки педагогічних працівників всіх

ланок освіти з питань реалізації

Програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008 –

2020 роки.

РОІППО, відділи

(управління) освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)

Щорічно,

починаюч

и з 2008

року

6. Провести моніторинг стану реалізації РОІППО, відділи Жовтень

92

Програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008 –

2020 роки.

(управління) освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)

2008 року

2009 року

2012 року

2016 року

2020 року

7. Забезпечити видання методичної та

довідкової літератури з питань реалізації

Програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008 –

2020 роки.

РОІППО, відділи

(управління) освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)

Постійно

8. Провести огляд-конкурс на кращу

систему з організації роботи у відділах

(управліннях) освіти

райдержадміністрацій (міськвиконкомів)

щодо реалізації Програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008 – 2020 роки.

РОІППО, управління

освіти і науки

облдержадміністрації,

відділи (управління)

освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)

Починаю-

чи з 2010

року

10 На колегіях управління освіти і науки

облдержадміністрації розглядати

питання щодо виконання Програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

Управління освіти і

науки

облдержадміністрації,

відділи (управління)

освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)

2010,

2015,

2020 роки

11 Забезпечувати висвітлення в друкованих

засобах масової інформації, теле- та

радіопередачах актуальних питань

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини.

РОІППО, відділи

(управління) освіти

райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)

Постійно

12 Підготувати та затвердити графік Управління освіти і До 1

93

проведення перевірки відділів освіти

райдержадміністрацій (міськвиконкомів)

щодо виконання Програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

науки

облдержадміністрації

вересня

2008 року

Розділ ІІІ. Орієнтовні алгоритми діяльності педагогів-виховників з

реалізації програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008 - 2020 роки

Орієнтовний алгоритм діяльності заступника директора з виховної

роботи з реалізації програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008-2020 роки

Орієнтовний алгоритм діяльності заступника директора з виховної

роботи з реалізаціїпрограми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008-2020 роки може включати наступні заходи:

- розробити загально-шкільні заходи (перспективний план) реалізації

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-

2020 роки;

- підготувати проект наказу «Про впровадження у навчально-виховний

процес школи програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008 - 2020 роки»;

- підготувати засідання педагогічної ради, на якому обговорити проблему

«Діяльність педагогічного колективу школи з реалізації програми

національного виховання учнівської молоді на 2008 - 2020 роки в навчально-

виховному процесі» (серпень 2008 р.);

- сформувати банк даних «Нормативно-правове і методичне забезпечення

реалізації програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини»;

- підготувати і провести засідання шкільного методичного об’єднання

класних керівників і класоводів, на якому всебічно обговорити і вивчити

94

програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини (серпень

2008 р.);

- до 15 жовтня ц.р. провести (вибірково) моніторинг (зрізи) ціннісних

ставлень і орієнтацій особистості. Результати вивчення обговорити на

оперативній нараді класних керівників і класоводів, узагальнити в наказі по

школі;

- сформувати банк даних виховних технологій за змістом розділів виховання

«На допомогу класоводам і класним керівникам в реалізації програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини»;

- у методичному кабінеті школи оформити інформаційно-ілюстративні

матеріали «Реалізуємо програму національного виховання учнівської молоді

Рівненщини»;

- на засіданнях шкільного методичного об’єднання класних керівників і

класоводів обговорити теоретичні засади проблеми «Формування ціннісних

ставлень особистості (за розділами змісту виховання Програми) в урочній та

позаурочній діяльності»;

- в різних формах методичної роботи з класними керівниками і класоводами

заслухати (вибірково) звіти 2-3-х класних керівників і класоводів про

реалізацію програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини;

- підготувати проект підсумкового наказу «Про стан реалізації програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки»

(травень 2009 р.);

- провести загально-шкільні батьківські збори, на яких ознайомити

батьківську громадськість з програмою національного виховання учнівської

молоді Рівненщини;

- здійснювати систематичний контроль за станом реалізації класоводами,

класними керівниками, вчителями-предметниками програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини.

Орієнтовний алгоритм діяльності класного керівника з реалізації

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини

95

на 2008-2020 роки

- вивчити програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини;

- скласти проект плану (програми) організації життєдіяльності учнівського

колективу за ціннісними ставленнями Програми на навчальний рік;

- розробити, враховуючи особливості класного колективу, психологічні

особливості підлітків класу, модель випускника школи; помістити модель у

класний куточок;

- провести моніторинг ціннісних ставлень школярів (вересень – жовтень); за

результатами моніторингу скоригувати план виховної роботи з учнівським

колективом;

- провести класні батьківські збори, на яких ознайомити батьківську

громадськість з програмою національного виховання учнівської молоді

Рівненщини та засобами її реалізації;

- розробити модель власного досвіду роботи з реалізації програми виховання

учнівської молоді Рівненщини; популяризувати його на засіданнях шкільного

методичного об’єднання класних керівників.

Орієнтовний алгоритм діяльності педагога-організатора з реалізації

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008-2020 роки

- вивчити нормативно-правову базу реалізації програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини;

- взяти участь в розробці загально-шкільного перспективного плану (заходів)

реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини;

- в річний план роботи включати заходи, передбачені в змісті виховання

Програми;

- діяльність дитячої громадської організації загальноосвітнього навчального

закладу підпорядкувати змісту виховання, передбаченого програмою

національного виховання учнівської молоді Рівненщини;

96

- надавати системну і систематичну організаційну та методичну допомогу

класоводам і класним керівникам в реалізації програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини;

- сформувати банк даних «На допомогу класоводам і класним керівникам в

реалізації програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини».

Орієнтовний алгоритм діяльності шкільного бібліотекаря з

інформаційного забезпечення реалізації програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини

Орієнтовний алгоритм діяльності бібліотекарів з інформаційного

забезпечення реалізації Програми може включати наступні заходи:

- сформувати банк даних «Програма національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки»;

- створити картотеки за основними розділами змісту Програми, а саме:

«Формування ціннісного ставлення особистості до держави і суспільства»,

«Формування ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і

духовних надбань рідного краю», «Формування ціннісного ставлення

особистості до сім’ї, родини, людей», «Формування ціннісного ставлення

особистості до себе», «Формування ціннісного ставлення особистості до

природи», «Формування ціннісного ставлення особистості до праці»,

«Формування ціннісного ставлення особистості до мистецтва»;

- організувати книжкові виставки: «Ціннісні орієнтації особистості»,

«Реалізуємо обласну програму національного виховання учнівської молоді»;

- підготувати рекомендаційні списки літератури на допомогу класним

керівникам в реалізації програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини (за розділами змісту виховання Програми);

- сформувати картотеки виховних технологій за розділами змісту виховання

програми національного виховання учнівської молоді;

97

- здійснювати систематичне інформування педагогічного колективу про нові

надходження до бібліотеки, які можуть бути використані в практичній

діяльності педагогів-виховників з реалізації Програми та ін.

Орієнтовний алгоритм діяльності методиста з виховної роботи з

реалізації програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини

- розробити районні заходи на реалізацію програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини;

- сформувати банк даних «Нормативно-правове і методичне забезпечення

реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008 – 2020 роки»;

- розробити модель (схему-структуру) реалізації програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини;

- підготувати проект наказу «Про впровадження програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки в

загальноосвітніх навчальних закладах району (міста)»;

- в річних планах роботи методиста з виховної роботи передбачити системне

вивчення стану реалізації Програми загальноосвітніми навчальними

закладами району (міста), методичного забезпечення процесу реалізації;

результати вивчення узагальнювати в довідках; видавати практичні

рекомендації щодо ефективної реалізації Програми;

- в тематиці засідань районних методичних об’єднань заступників директорів

з виховної роботи, класних керівників, педагогів-організаторів передбачити

всебічне обговорення програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини, засобів, форм і методів її реалізації; звіти педагогів-виховників з

реалізації Програми;

- сформувати банки даних: «Моніторинг ціннісних ставлень особистості за

змістом виховання програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини», «Технології формування ціннісних ставлень особистості до

98

держави і суспільства, історичних, культурних і духовних надбань рідного

краю, сім”ї, родини, людей, до себе, природи, праці та мистецтва».

Розділ ІV. Діагностика ціннісних ставлень особистості

Вивчення ціннісних орієнтацій учнів 5-9 класів

5-6 класи

Твір-мініатюра «Якби у мене була чарівна паличка, то я б…»

7-8 класи

Класний керівник пропонує школярам закінчити речення:

1. Щоб сподобатись іншій людині…

2. Якби у мене з’явилось багато грошей…

3. Я боюсь…

4. Я мрію…

9 клас

Класний керівник пропонує закінчити речення:

1. Люди в моєму місті (селі) поділяються на…

2. Ідеальна професія повинна давати можливість…

3. Бути щасливим – це значить…

4. Бути успішним – це значить…

5. Найголовніше в житті – це…

6. Моє життєве кредо…

7. Бути високоморальною особистістю – значить…

8. Бути патріотом своєї Вітчизни означає…

9. Сенс власного життя вбачаю у …

10. Я сподіваюсь…

11. У моєму розумінні духовність – це…

12. Творити добро людям – значить…

13. Берегти природу рідного краю – значить…

14. Я мрію…

15. Мета мого життя…

99

Методика «Автобіографія»

(вивчення ціннісних орієнтацій учнів 9-11- х класів)

Примітка: Учню пропонується написати «автобіографію майбутнього», за

якою класному керівнику (психологу) можна буде визначити окремі ціннісні

орієнтації та ставлення особистості.

Критеріями оцінки тих чи інших значущих для школяра ціннісних

орієнтацій, викладених у «автобіографії майбутнього», можуть бути

наступні:

- наявність у тексті «автобіографії майбутнього» експресивно-емоційих,

оціночних слів та словосполучень, які свідчать про значущість цінності

чи спроектованих дій, які безпосередньо пов’язані з нею (сім’я має

найбільше значення, хочу мати престижну роботу, обов’язково

отримаю гарну освіту тощо);

- дуже детальний опис в тексті дій, пов’язаних з досягненням певної

цінності-мети (як і де зустрінеться майбутній чоловік (дружина), ким

вона (він) буде, як будуть розвиватись стосунки, якою буде сім’я та

ін.);

- можливі труднощі, неприємності, невдачі, які зустрінуться на

життєвому шляху і способи їх подолання, альтернативні варіанти

життєвих картин («перший шлюб буде невдалим, кохання швидко

пройде» та ін.).

Шановний старшокласнику!

Ти, напевно, вже не раз думав про те, яким буде твоє майбутнє.

Спробуй сьогодні написати «автобіографію майбутнього». Автобіографія

– це опис власного життя. Вона має включати короткі і точні відомості

про основні етапи життєвого шляху людини.

Заглянь трішки вперед. Подумай. Пофантазуй. Об’єм твого «твору»

може бути будь-яким. Спробуй дати відповідь на такі запитання:

- Яким ти бачиш власне життя від сьогодення і до 2030 року?

100

- Твоя освіта, професія?

- Чи є сім’я, діти?

- Матеріальне становище?

- Чи гордишся ти своїми прожитими роками?

Отож,________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Автобіографія написана «__»____________200_року

Опитувальник для учнів

«Мої цінності»

(розроблений на основі опитувальника М. Рокича)

Шановний старшокласнику!

Пропонуємо запитання, які стосуються різних сфер твоєї

життєдіяльності. Впевнені, що тобі нескладно буде впоратись з ними.

Відповіді бажано давати швидко, особливо не роздумуючи. Маємо надію, що

ти будеш щирим. Прізвище та ім’я вказувати не потрібно.

Зарання тобі вдячні за довіру!

Перед тобою дві таблиці цінностей. Для різних людей різні цінності

мають різне значення. Для когось є значущим мати хорошу роботу, для

когось – гарне ставлення до себе і надійні друзі. І це абсолютно нормально.

Запропоновані цінності взаємопов’язані.

Подумай, наскільки значущою для тебе є та чи інша цінність сьогодні,

і познач її відповідним значком:

х - не має ніякого значення;

101

у - іноді має деяке значення;

∆- іноді має велике значення;

- має значення впродовж всього життя;

○- має велике значення впродовж всього життя.

Цінності-цілі Твоя

оцінка

Громадянська активність

Життєва мудрість (зрілість суджень, здоровий глузд, які

досягаються життєвим досвідом)

Здоров’я (фізичне, психічне, духовне)

Престижна робота

Краса природи

Краса мистецтва

Матеріально забезпечене життя

Надійні та вірні друзі

Суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, друзів по

навчанню та роботі)

Пізнання (можливість розширення власного світогляду, освіти,

загальної культури; інтелектуальний і духовний розвиток)

Свобода як незалежність у вчинках, діях, судженнях, оцінках

Щасливе подружнє життя

Творчість (можливість творчої діяльності)

Впевненість у собі (свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів)

Розваги (задоволення, приємно проведений час)

Розвиток (власне становлення, самовдосконалення)

Продуктивна праці

Щастя інших

Поціновування народних традицій

Цілі-засоби Твоя 102

оцінка

Акуратність

Вихованість

Високі запити

Життєрадісність

Незалежність

Освіченість

Відповідальність (почуття обов’язку, вміння тримати дане

слово)

Раціоналізм (здоровий глузд і логіка мислення, вміння приймати

виважені рішення)

Самоконтроль (стриманість, самодисципліна)

Сміливість у відстоюванні власної думки

Тверда воля (вміння відстоювати власну точку зору, не пасувати

перед труднощами)

Терпимість (до поглядів і думок інших людей, вміння пробачати

іншим їх помилки), толерантність

Чесність (правдивість, щирість)

Широта поглядів

Чуйність (турботливість), милосердя

Ефективність у справах (працелюбність, продуктивність праці)

Ретельність (дисциплінованість)

Віра (в людей, в Бога, в перемогу, в себе

Анкета для визначення рівня духовного розвитку особистості*

(для учнів 9-12 -х класів)

Примітка:Духовний світ особистості багатовимірний. В жодній анкеті чи

тесті неможливо врахувати характерних показників всіх численних аспектів

духовності дитини. Однак, і в моралі, і в культурі існують загальні вищі

ідеали. Наближення учня до цих ідеалів визначається проявом духовного

потенціалу у повсякденному житті: в усвідомленні його мети, сенсу, у 103

характерних цінностях, у орієнтирах, ціннісних ставленнях до інших, у

вмінні практично і ефективно реалізувати власні прагнення.

Запропонована анкета допоможе кожній дитині з’ясувати приблизний

рівень розвитку власної духовності, а класному керівнику – їх

проаналізувати і відповідно дібрати виховні технології, які формують

духовний світ дитини.

1. Навпроти кожного з 9 запитань накресліть 9 відрізків однакової

довжини за формою:

Ні___________________________________Так

0 10

Залежно від значення своєї відповіді на запитання зробіть приблизну

позначку на координатах відповідного відрізку.

1). Чи добре Ви себе знаєте?

2).Чи враховуєте Ви в повсякденному житті інтереси інших людей?

3). Спробуйте пригадати, як часто Вами оволодіває гнів?

4). Чи подобається Вам ділитися тим, що у Вас є?

5). Чи маєте Ви бажання мати ті речі, які є в інших?

6). Спробуйте визначити, як часто Ви помічаєте власні помилки в житті?

7). Чи завжди Вам вдається виправити помічені в житті помилки?

8). Вам подобається різнобічно вдосконалювати себе?

9). Чи властиве Вам почуття любові до людей і людства?

2. Спробуйте дати письмову відповідь на запитання:

1). Наведіть один чи кілька прикладів людей з історії людства (рідного краю,

міста, села, родини), на яких Ви хотіли бути схожими.

2). Спробуйте коротко сформулювати: у чому Ви вбачаєте сенс свого

життя.

3). Яка людина приносить всесвіту найбільше користі:

а) яка дбає про користь тільки для себе?

б) яка дбає про користь тільки для своєї сім’ї?

в) яка дбає про користь лише для своєї Батьківщини?

г) яка дбає про користь для людства в цілому?

104

д) яка дбає про користь для всіх живих істот?

Для визначення рівня духовного розвитку необхідно скласти бали

запитань 2, 4, 6-9 і відняти від їх суми бали запитань 3 і 5.

*Помиткін Е.О. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти:

Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – С.149-151.

Діагностичний опитувальник «Особистісний ріст» *

(Методика П. Степанова, І. Степанової, Д. Григор’єва)

Примітка: пропонуємо два варіанти опитувальника: перший - для

учнів 5-8-х класів; другий - 9-11-х. Структура запропонованих

опитувальників, способи їх обробки та інтерпретації результатів принципово

не різняться. Різняться лише окремі формулювання питань. Кожен

опитувальник включає твердження, до яких школярі можуть висловити свої

ставлення, оцінити ступінь згоди (або не згоди) з ними в балах від «+4» до «-

4».

Кількість тверджень – 91 – пояснюється наступним чином: на кожну із

13 цінностей (точніше, об’єктів ціннісного ставлення) поданих в таблиці,

розроблено по 7 тверджень, які виявляють ставлення школярів до цих

цінностей.

Опитувальник можна використовувати для оцінки статичного стану

ціннісних ставлень підлітка до держави і суспільства, до людей, до себе.

Оскільки особистісний ріст – явище динамічне, то опитувальник краще

використовувати для виявлення динаміки розвитку особистості школяра.

Опитування доцільно проводити протягом навчального року: перший раз –

найого початку, другий – на кінець навчального року. Це допоможе класним

керівникам визначити не тільки характер ціннісних ставлень, але й зміни цих

ставлень.

Можлива й інша схема проведення опитування: перший раз – серед

п’ятикласників, другий – семикласників, третій – дев’ятикласників і

четвертий – серед тих же школярів, але вже учнів одинадцятого

(дванадцятого) класу. Динаміка особистісного росту дитини при цьому стає

105

ще більш очевидною – ви зможете прослідкувати, які зміни відбулися в

розвитку ваших вихованців впродовж кількох років. Однак, варто врахувати,

що відсоток опитаних п’ятикласників, які доучилися у вашій школі до 11-го

(12-го) класу може бути невисоким.

Нижче подаємо тексти опитувальника, бланки відповідей і загальну для них

техніку обробки та інтерпретації результатів.

Опитувальний лист для учнів 5-8-х класів

(проводиться впродовж двох годин)

Перед тобою низка різних тверджень. Будь ласка, прочитай і подумай –

згоден ти з цими твердженнями, чи ні. Якщо згоден, то постав позитивну

оцінку (+1, +2, +3 чи +4) у спеціальному бланку поруч з номером цього

твердження. Якщо не згоден з якимось твердженням, то постав у бланку

негативну оцінку

(-1, -2, -3, або -4).

«+4» - без сумніву, так (дуже сильна згода);

«+3» - так, звичайно (сильна згода);

«+2» - в загальному, так (середня згода);

«+1» - скоріше так, аніж ні (слабка згода);

«0» - і не «так», і не «ні»;

«-1» - скоріше ні, аніж так (слабка не згода);

«-2» - в загальному, ні (середня не згода);

«-3» - ні, звичайно (сильна не згода);

«-4» - ні, абсолютно неправильно (дуже сильна не згода).

Намагайся бути відвертим. Тут не може бути «правильних» чи

«неправильних» оцінок. Важливо лише, аби вони виражалитвою особисту

думку. Зарання тобі вдячні!

1. Мені подобається, коли вся наша родина їде в гості, відзначає будь-яке

свято чи просто збирається за спільним столом.106

2. Тих, хто критикує події, які відбуваються в нашій державі, не можна

рахувати справжніми патріотами.

3. Бездомних собак слід знищувати, тому, що вони можуть бути

небезпечними.

4. Будь-якийконфлікт можна владнати без бійки.

5. Я здатен з радістю виконувати різну роботу.

6. Те, що дорослі називають культурними цінностями минулого, насправді

часто є старим мотлохом.

7. Навіть якщо мені щось є незрозумілим на уроці, я не буду задавати

уточнюючих запитань вчителю - адже все це не таке й важливе.

8. Людина, яка скоїла злочин, в майбутньому ніколи не зможе стати

хорошою.

9. Безглуздо ризикувати заради іншої людини.

10. Навіть найдивакуватіші люди із найнезвичнішими захопленнями мають

право захищати себе і власні погляди.

11. Заняття спортом – необхідне для здоров’я кожної людини.

12. Більшість моїх ровесників надають перевагу спілкуванню з красивими

людьми.

13. Свої проблеми я намагаюсь розв’язувати самостійно, власними силами.

14. Коли я стану дорослим, то зможу щасливо прожити і не створивши

власної сім’ї.

15. Мені пощастило, що я живу якраз в Україні.

16. За новорічною ялинкою краще піти в ліс, тому, що там можна вибрати

найпухнастішу.

17. Люди, які виступають проти війни, напевно, просто боягузи.

18.Фізичною працею займаються лише невдахи.

19. Зовнішній вигляд – показник поваги не тільки до себе, але й тих, хто

оточує.

20. Я люблю пізнавати значення нових для мене слів.

21. Психічно хворі люди не можуть викликати співчуття.

22. Мені шкода немічних людей і хочеться їм допомогти.

107

23. Є такі народи, які не заслуговують гарного ставлення до себе.

24. Я думаю, що куріння і алкоголь допомагають людям розслабитись, зняти

напругу після важкої роботи.

25. Я часто невдоволений тим, як я живу.

26. Я не боюся допуститись помилки, коли обираю щось у своєму житті.

27. Добре, якщо у людини немає сім’ї і дітей – вона почуває себе більш

вільною.

28. Коли виросту, я буду намагатись захищати мою Батьківщину від ворогів.

29. Тримати тварин у пересувних звіринцях – жорстоко.

30. Фільми-бойовики зі стріляниною і кров’ю допомагають дітям стати

сміливими і мужніми.

31. Праця двірника не менш важлива, ніж будь-яка інша робота.

32. Вживання нецензурних слів у спілкуванні є ознакою хамства.

33. Навчання – заняття для зарозумілих «ботаніків».

34. Якщо заради справедливості потрібно вбити людину –то це нормально.

35. Мені подобається дарувати подарунки своїм друзям, родичам, знайомим.

36. Більшість злочинів у нашому місті (селі) скоюють люди, які приїхали з

інших місць.

37. Я вважаю, що від однієї дози наркотиків стати наркоманом неможливо.

38. Я дуже сильно переживаю будь-які свої невдачі, навіть незначні.

39. Я готовий сперечатись з учителем, якщо вважаю, що він неправий.

40. Я горджусь своїм прізвищем.

41. День Перемоги (9 травня) – свято не для всіх, а лише для ветеранів і

людей похилого віку.

42. Торгівля тваринами, занесеними до Червоної книги, - непоганий спосіб

заробляння грошей.

43. До військовополонених можна ставитись жорстоко, адже вони наші

вороги.

44. Я хотів би заробляти гроші у вільний час, якщо це не буде заважати

навчанню.

108

45. Якщо дитина різко втручається у розмову дорослих, в цьому немає нічого

страшного – вона має право висловити свою думку.

46. Людина не може всього знати, тому мене не хвилює те, що я не знаю

багатьох речей.

47. Краще відпустити на волю 10 злочинців, аніж стратити одну невинну

людину.

48. Люди, які просять милостиню, скоріш за все ледарі та брехуни.

49. Суддівство «наших» художніх гімнасток на міжнародних змаганнях є

нечесним і несправедливим, бо українців ніхто не любить.

50. Всі відомі, прославлені люди намагаються підтримувати хорошу фізичну

форму.

51.Мені важко знайомитись з новими людьми, я часто при цьому соромлюсь і

ніяковію.

52. Я хочу знати для чого я живу.

53. Розглядати старі родинні світлини – заняття для дивакуватих.

54. Мені не до вподоби, коли виконується державний гімн – це нудно і

доводиться увесь час вставати.

55. Прибирати чуже сміття на туристичних стоянках – безглузде заняття.

56. Поступатися у суперечці – означає, показати свою слабкість.

57. Гарне навчання – це важка і серйозна праця.

58. На стінах будинків і під’їздів можна малювати і писати все що завгодно.

59. Мені подобається ритися в енциклопедіях, журналах, словниках: в них

можна знайти багато цікавого.

60. Я погано себе почуваю, якщо люди, які мене оточують, чимось засмучені.

61. Я допоможу іншій людини, не зважаючи на надзвичайну зайнятість.

62. Несправедливо призначати людей з темною шкірою обличчя керівниками

над білими людьми.

63. Я надаю перевагу рухливим іграм, заняттям спортом сидінню перед

комп’ютером і телевізором.

64. Я ніяково почуваю себе в незнайомому мені товаристві.

65. Мої вчинки частіше залежать не від мене самого, а від інших людей.

109

66. Людині не обов’язково щось знати про своїх предків чи родичів.

67. Мене переповнює почуття сильного хвилювання і гордості, коли я слухаю

пісні про Україну.

68. Немає нічого страшного в тому, що не закрив кран з водою після миття

рук у шкільній їдальні: адже у Україні великі запаси питної води.

69. Будь-яку могутню військову державу мають поважати і боятись інші

держави.

70. Суботник з очищення території будинку чи школи – безглузде заняття.

71. Якщо доросла людина вживає нецензурні слова, в цьому немає нічого

поганого – адже вона доросла.

72. Я думаю, що і без хороших знань зможу в майбутньому влаштуватись на

хорошу роботу.

73. Тортур та знущань не заслуговують навіть страшні злочинці, адже вони

теж люди.

74. Я готовий допомогти людині похилого віку лише за винагороду.

75. Потрібно заборонити в’їзд в нашу країну біженцям із Азії та Африки,

оскільки їх приплив збільшує рівень злочинності.

76. Я думаю, що здоров’я сьогодні не саме головне для людини.

77. Я не сумую, коли залишаюсь на самоті.

78. Я найчастіше погоджуюсь з думкою більшості.

79. Я сумую з того, що не роблю для своїх батьків всього, що міг би зробити.

80. Я хотів би відвідати інші країни, але жити хочу тільки в Україні.

81. Я вважаю, що обов’язково потрібно підгодовувати бездомних тварин і

зимуючих птахів.

82. Я вважаю, що в нашій країні забагато зброї. І це погано: її кількість

потрібно зменшити.

83. Якщо потрібно, то я можу виконувати навіть ту роботу, яка мені не

подобається.

84. Я можу принизити людину, якщо вона мені чимось не подобається.

85. Телевізор потрібен для розваг та відпочинку, а не для того, щоб пізнавати

з нього щось нове; для цього існує школа.

110

86. Усіх бомжів та жебраків потрібно ловити і примушувати працювати.

87. Людина ніколи і нічого не буде робити, якщо їй це невигідно.

88. Люди іншої раси чи національності можуть бути нормальними людьми,

але я з ними не товаришував би.

89. Смак продуктів харчування важливіший, аніж їх корисність.

90. Мені здається, що в мені переважає погане над хорошим.

91. Коли я вчиняю погано – мене мучать докори сумління.

Бланк для відповідей

1 14 27 40 53 66 79

2 15 28 41 54 67 80

3 16 29 42 55 68 81

4 17 30 43 56 69 82

5 18 31 44 57 70 83

6 19 32 45 58 71 84

7 20 33 46 59 72 85

8 21 34 47 60 73 86

9 22 35 48 61 74 87

10 23 36 49 62 75 88

11 24 37 50 63 76 89

12 25 38 51 64 77 90

13 26 39 52 65 78 91

Прізвище, ім’я (ти можеш вказати при бажанні)__________________

_____________________________________________________

Опитувальний лист для учнів 9-11-х класів

Перед тобою низка різних тверджень. Будь ласка, прочитай і подумай –

згоден ти з цими твердженнями, чи ні. Якщо згоден, то постав позитивну

оцінку (+1, +2, +3 чи +4) у спеціальному бланку поруч з номером цього

твердження. Якщо не згоден з якимось твердженням, то постав у бланку

негативну оцінку

111

(-1, -2, -3, або -4).

«+4» - без сумніву, так (дуже сильна згода);

«+3» - так, звичайно (сильна згода);

«+2» - в загальному, так (середня згода);

«+1» - скоріше так, аніж ні (слабка згода);

«0» - і не «так», і не «ні»;

«-1» - скоріше ні, аніж так (слабка не згода);

«-2» - в загальному, ні (середня не згода);

«-3» - ні, звичайно (сильна не згода);

«-4» - ні, абсолютно неправильно (дуже сильна не згода).

Намагайся бути відвертим. Тут не може бути «правильних» чи

«неправильних» оцінок. Важливо лише, аби вони виражалитвою особисту

думку. Зарання тобі вдячні!

1. Мені подобається, коли вся наша родина їде в гості, відзначає будь-яке

свято чи просто збирається за спільним столом.

2. Тих, хто критикує події, які відбуваються в нашій державі, не можна

рахувати справжніми патріотами.

3. Бездомних собак слід знищувати, тому, що вони можуть бути

небезпечними.

4. Будь-який конфлікт можна владнати без бійки.

5. Я здатен з радістю виконувати різну роботу.

6. Те, що дорослі називають культурними цінностями минулого, насправді

часто є старим мотлохом.

7. Не варто на уроці звертатись до вчителя із запитаннями: вони відволікають

від головного.

8. Людина, яка скоїла злочин, в майбутньому ніколи не зможе стати

хорошою.

9. Безглуздо ризикувати заради іншої людини.

10. Навіть найдивакуватіші люди із найнезвичнішими захопленнями мають

право захищати себе і власні погляди.112

11. Спортивні заняття – життєва необхідність для кожної людини.

12. Більшість моїх ровесників надають перевагу спілкуванню з красивими

людьми.

13. Свої проблеми я намагаюсь розв’язувати самостійно, власними силами.

14. Коли я стану дорослим, то зможу щасливо прожити і без створення

власної сім’ї.

15. Я багато чим зобов’язаний своїй Батьківщині.

16. За новорічною ялинкою краще піти в ліс, тому, що там можна вибрати

найпухнастішу.

17. Люди, які виступають проти війни, напевно, просто боягузи.

18.Фізична праця - лише для невдах.

19. Зовнішній вигляд – показник поваги не тільки до себе, але й тих, хто

оточує.

20. Я люблю пізнавати значення нових для мене слів.

21. Психічно хворі люди не можуть викликати співчуття.

22. Мені шкода немічних людей і хочеться їм допомогти.

23. Є нації і народи, які не заслуговують гарного ставлення до себе.

24. Я думаю, що куріння і алкоголь допомагають людям розслабитись, зняти

напругу після важкої роботи.

25. Я часто відчуваю розчарування від життя.

26. Вибираючи, люди часто допускаються помилок, але я не боюсь

допуститися помилок, роблячи вибір.

27. Без сім’ї та дітей людина почувається більш вільною.

28. Я готовий захищати свою Батьківщину в випадку серйозної небезпеки.

29. Тримати тварин у пересувних звіринцях – жорстоко.

30. Фільми-бойовики зі стріляниною і кров’ю виховують мужність.

31. Домогосподарка теж може бути творчою людиною.

32. Вживання нецензурних слів у спілкуванні є ознакою хамства.

33. Навчання – заняття для зарозумілих «ботаніків».

34. Якщо заради справедливості потрібно вбити людину – то це нормально.

35. Мене переповнюють позитивні емоції, коли роблю комусь подарунок.

113

36. Більшість злочинів у нашому місті (селі) скоюють люди, які приїхали з

інших місць.

37. Я вважаю, що від однієї дози наркотиків я не стану наркоманом.

38. Я дуже сильно переживаю будь-які свої невдачі, навіть незначні.

39. Я готовий сперечатись з учителем, якщо вважаю, що він неправий.

40. Я горджусь своїм прізвищем.

41. День Перемоги (9 травня) – свято не для всіх, а лише для ветеранів і

людей похилого віку.

42. Увіз рідких екзотичних тварин з-за кордону –нормальний спосіб заробити

гроші.

43. На військовополонених не повинні поширюватись права людини.

44. Я хотів би заробляти гроші час, якщо це не буде заважати навчанню.

45. Яке спілкування без пляшки пива!

46. Людина не може всього знати, тому я не хвилююсь з приводу свого

незнання деяких важливих речей.

47. Краще виправдати 10-х злочинців, аніж стратити одну невинну людину.

48. Люди, які просять милостиню, скоріш за все ледарі та брехуни.

49. Суддівство «наших» художніх гімнасток на міжнародних змаганнях є

нечесним і несправедливим, бо українців ніхто не любить.

50. Всі успішні в житті люди намагаються підтримувати хорошу фізичну

форму.

51.Мені важко знайомитись з новими людьми.

52. Мені важливо знайти сенс власного життя.

53. Розглядати старі родинні світлини – заняття для дивакуватих.

54. Потрапивши за кордон, я докладу зусиль, аби мене не сприймали як

українця.

55. Прибирати чуже сміття на туристичних стоянках – безглузде заняття.

56. Поступатися у суперечці – означає, показувати свою слабкість.

57. Гарне навчання – це важка і серйозна праця.

58. Прояв вандалізму – одна із форм протесту молоді.

114

59. Мені подобається ритися в енциклопедіях, журналах, словниках: в них

можна знайти багато цікавого.

60. Я не можу добре себе почувати, коли люди, які мене оточують, чимось

засмучені і пригнічені.

61. Я можу пожертвувати своїм благополуччям заради незнайомої мені

людини.

62. Несправедливо призначати людей з темною шкірою обличчя керівниками

над білими людьми.

63. Я надаю перевагу активному відпочинку натомість сидінню перед

комп’ютером і телевізором.

64. Я ніяково почуваю себе в незнайомому мені товаристві.

65. Мої вчинки часто залежать від зовнішніх обставин.

66. Людині не обов’язково знати свій родовід.

67. Мене переповнює почуття сильного хвилювання і гордості, коли я слухаю

пісні про Україну.

68. Якщо врахувати всі «за» і «проти», то збереження в Україні ядерних

відходів матиме більше фінансових вигод, аніж екологічної шкоди.

69. Ми могутня військова держава, якраз тому нас мають поважати.

70. Суботник з очищення території будинку чи школи – безглузде заняття.

71. Я не можу уявити українську розмовну мову без вживання нецензурних

слів.

72. Я думаю, що і без хороших знань зможу в майбутньому зробити непогану

кар’єру.

73. Тортур та знущань не заслуговують навіть страшні злочинці, адже вони

теж люди.

74. Я готовий допомогти людині похилого віку лише за винагороду.

75. Влада повинна заборонити доступ в нашу країну біженцям із економічно

відсталих країн, оскільки їх приплив підвищує рівень злочинності.

76. Я думаю, що здоров’я сьогодні не саме головне в житті.

77. Мене не лякає тимчасова самотність.

78. Я найчастіше погоджуюсь з думкою більшості.

115

79. Мене пригнічує те, що я не роблю для своїх батьків всього, що міг би.

80. Я хотів би відвідати інші країни, але жити хочу тільки в Україні.

81. Я вважаю, що носити шуби з натурального хутра аморально.

82. Я вважаю, що в нашій країні забагато зброї.

83. Якщо потрібно, то я можу виконувати навіть ту роботу, яка мені не до

вподоби.

84. Я можу принизити людину, якщо вона мені чимось не подобається.

85. Телебачення, в першу чергу, повинно слугувати засобом розваг і

відпочинку, і тільки потім – джерелом інформації в про події в країні та світі.

86. Усіх бомжів та жебраків потрібно ловити і примушувати працювати.

87. Людині властиво ніколи і нічого не робити з огляду власної користі.

88. Істинною релігією може бути тільки одна єдина релігія.

89. Смакові якості продуктів харчування, на мій погляд, важливіші за їх

корисність.

90. Мені здається, що в мене занижена самооцінка.

91. Коли я вчиняю погано – мене мучать докори сумління.

Бланк для відповідей

1 14 27 40 53 66 79

2 15 28 41 54 67 80

3 16 29 42 55 68 81

4 17 30 43 56 69 82

5 18 31 44 57 70 83

6 19 32 45 58 71 84

7 20 33 46 59 72 85

8 21 34 47 60 73 86

9 22 35 48 61 74 87

10 23 36 49 62 75 88

11 24 37 50 63 76 89

12 25 38 51 64 77 90

13 26 39 52 65 78 91

116

Прізвище, ім’я (ти можеш вказати при бажанні)_________________________

_____________________________________________

Обробка результатів

Відповіді школярів розподіляються по 13 шкалах: їм відповідають 13

рядків в заповненому респондентом бланку для відповідей. Результати

отримуються шляхом сумування балів по кожній шкалі.

1. Характер ставлення школяра до сім’ї, родини, показують його

оцінки тверджень №№ 1, 14, 27, 40, 53, 66, 79. При цьому у відповідях №№ 1,

40, 79 знак не змінюється. У відповідях на питання №№ 14, 27, 53, 66 знак

міняється на протилежний.

2. Характер ставлень школяра до держави і суспільства показують його

оцінки тверджень №№ 2, 15, 28, 41, 54, 67, 80. При цьому у відповідях на

питання №№ 15, 28, 67, 80 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 2,

41, 54 знак міняється на протилежний.

3. Характер ставлень школяра до природи (Землі) показують його

оцінки тверджень №№ 3, 16, 29, 42, 55, 68, 81. При цьому у відповідях на

питання №№ 29, 81 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 3, 16, 42,

55, 68 знак міняється на протилежний.

4. Характер ставлення школяра до миру показують його оцінки

тверджень №№ 4, 17, 30, 43, 56, 69, 82. При цьому у відповідях на питання №

№ 4, 82 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 17, 30, 43, 56, 69 знак

міняється на протилежний.

5. Характер ставлень школяра до праці показують його оцінки

тверджень №№ 5, 18, 31, 44, 57, 70, 83. При цьому у відповідях на питання №

№ 5, 31, 44, 57, 83 знак не міняється. У відповідях на питання 18, 70 знак

міняється на протилежний.

6. Характер ставлень школяра до культурних цінностей показують

його оцінки тверджень №№ 6, 19, 32, 45, 58, 71, 84. При цьому у відповідях

на питання №№ 19, 32 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 6, 45,

58, 71, 84 знак міняється на протилежний.

117

7. Характер ставлення школяра до знань показують його оцінки

тверджень №№ 7, 20, 33, 46, 59, 72, 85. При цьому у відповідях на питання №

№ 20, 59 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 7, 33, 46, 72, 85 знак

міняється на протилежний.

8. Характер ставлень школяра до людини як такої показують його

оцінки тверджень №№ 8, 21, 34, 47, 60, 73, 86. При цьому у відповідях на

питання №№ 47, 60, 73 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 8,

21, 34, 86 знак міняється на протилежний.

9. Характер ставлень школяра до людини як Іншої показують його

оцінки тверджень №№ 9, 22, 35, 48, 61, 74, 87. При цьому у відповідях на

питання №№ 22, 35, 61 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 9, 48,

74, 87 знак міняється на протилежний.

10. Характер ставлення школяра до людини іншої (представника іншої

національності, іншого віросповідання, іншої культури) показують його

оцінки тверджень №№ 10, 23, 36, 49, 62, 75, 88. При цьому у відповіді на

питання № 10 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 23, 36, 49, 62,

75, 88 знак міняється на протилежний.

11. Характер ставлень школяра до свого тілесного «Я» показують його

оцінки тверджень №№ 11, 24, 37, 50, 63, 76, 89. При цьому у відповідях на

питання №№ 11, 50, 63 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 24,

37, 76, 89 знак міняється на протилежний.

12. Характер ставлення школяра до свого внутрішнього світу, свого

душевного «Я» показують його оцінки тверджень №№ 12, 25, 38, 51, 64, 77,

90. При цьому у відповіді на питання № 77 знак не міняється. У відповідях на

питання №№ 12, 25, 38, 51, 64, 90 знак міняється на протилежний.

13. Характер ставлень школяра до свого духовного «Я» показують

його оцінки тверджень №№ 13, 26, 39, 52, 65, 78, 91. При цьому у відповідях

на питання №№ 13, 26, 39, 52, 91 знак не міняється. У відповідях на питання

№№ 65, 78 знак міняється на протилежний.

118

Інтерпретація результатів

По кожній із 13 цінностей підліток може набрати:

1) від +15 до +28 балів, що свідчить про стійко-позитивнеставлення

підлітка до конкретної цінності;

2) від +1 до +14 балів, що свідчить про ситуативно-позитивне

ставлення підлітка до цінності;

3) від -1 до -14 балів, що свідчить про ситуативно-негативне

ставлення підлітка до цінності;

4) від -15 до -28 балів, що свідчить про стійко-негативне ставлення

підлітка до цінності.

Примітка: у випадку групової діагностики при узагальненні результатів не

обмежуйтесь констатацією відсоткового розподілу відповідей по чотирьох

рівнях. Зробіть загальну картину багатогранною та різнобарвною, відмітьте

для себе особливо видатні результати.

У випадку індивідуальної діагностики будьте дуже уважними до

відповіді підлітка. Роблячи аналіз по конкретній цінності чи групі цінностей,

звертайте увагу на те, які його відповіді «випадають» із його ж

індивідуальної «норми». Можливо, якраз тут – точка його особистісного

росту (або регресу).

І в першому, і в другому варіантах проведення діагностики, навіть при

наявності негативної тенденції, намагайтесь підкреслити всі позитивні

моменти.

* Степанов П., Степанова И. Диагностика процесса воспитания в

классе /Народное образование, 2007. - № 4. –С.208-216.

Діагностичний опитувальник «Особистісний ріст» (Модифікований варіант методики П. Степанова, І. Степанової,

Д. Григор’єва, укладач О. Кузьмін)

Примітка: пропонуємо два варіанти опитувальника: перший - для учнів 5-8-их класів; другий - 9-11-их. Структура запропонованих опитувальників, способи їх обробки та інтерпретації результатів принципово

119

не різняться. Різняться лише окремі формулювання питань. Кожен опитувальник включає твердження, до яких школярі можуть висловити свої ставлення, оцінити ступінь згоди (або не згоди) з ними в балах від «+4» до «-4».

Кількість тверджень – 49 – пояснюється наступним чином: на кожну із 7 цінностей (точніше, об’єктів ціннісного ставлення) поданих в таблиці, розроблено по 7 тверджень, які виявляють ставлення школярів до цих цінностей.

Опитувальник можна використовувати для оцінки статичного стану ціннісних ставлень підлітка до держави і суспільства, до людей, до себе. Оскільки особистісний ріст – явище динамічне, то опитувальник краще використовувати для виявлення динаміки розвитку особистості школяра. Опитування доцільно проводити протягом навчального року: перший раз – на його початку, другий – на кінець навчального року. Це допоможе класним керівникам визначити не тільки характер ціннісних ставлень, але й зміни цих ставлень.

Можлива й інша схема проведення опитування: перший раз – серед п’ятикласників, другий – семикласників, третій – дев’ятикласників і четвертий – серед тих же школярів, але вже учнів одинадцятого класу. Динаміка особистісного росту дитини при цьому стає ще більш очевидною – ви зможете прослідкувати, які зміни відбулися в розвитку ваших вихованців упродовж кількох років. Однак, варто врахувати, що відсоток опитаних п’ятикласників, які доучилися у вашій школі до 11-го класу може бути невисоким.

Нижче подаємо тексти опитувальника, бланки відповідей і загальну для них техніку обробки та інтерпретації результатів.

Опитувальний лист для учнів 5-8-х класів(проводиться впродовж години)

Перед тобою низка різних тверджень. Будь ласка, прочитай і подумай – згоден ти з цими твердженнями, чи ні. Якщо згоден, то постав позитивну оцінку (+1, +2, +3 чи +4) у спеціальному бланку поруч з номером цього твердження. Якщо не згоден з якимось твердженням, то постав у бланку негативну оцінку(-1, -2, -3, або -4).«+4» - без сумніву, так (дуже сильна згода);«+3» - так, звичайно (сильна згода); «+2» - в загальному, так (середня згода);«+1» - скоріше так, аніж ні (слабка згода);«0» - і не «так», і не «ні»;«-1» - скоріше ні, аніж так (слабка не згода);«-2» - в загальному, ні (середня не згода);«-3» - ні, звичайно (сильна не згода);«-4» - ні, абсолютно неправильно (дуже сильна не згода).

120

Намагайся бути відвертим. Тут не може бути «правильних» чи «неправильних» оцінок. Важливо лише, аби вони виражали твою особисту думку. Зарання тобі вдячні!

1. Мені подобається, коли вся наша родина їде в гості, відзначає будь-яке свято чи просто збирається за спільним столом.2. Тих, хто критикує події, які відбуваються в нашій державі, не можна рахувати справжніми патріотами. 3. Бездомних собак слід знищувати, тому, що вони можуть бути небезпечними.4. Свої проблеми я намагаюсь розв’язувати самостійно, власними силами.5. Я здатен з радістю виконувати різну роботу.6. Те, що дорослі називають історичними, духовними і культурними цінностями минулого, насправді часто є старим мотлохом.7. Навіть якщо мені щось є незрозумілим під час екскурсії у картинну галерею, я не буду задавати уточнюючих запитань – адже все це не таке важливе.8. Коли я стану дорослим, то зможу щасливо прожити і не створивши власної сім’ї. 9. Мені пощастило, що я живу якраз в Україні.10. За новорічною ялинкою краще піти в ліс, тому, що там можна вибрати найпухнастішу.11. Я думаю, що куріння і алкоголь допомагають людям розслабитись, зняти напругу після важкої роботи.12. Фізичною працею займаються лише невдахи.13. Знання історії рідного краю – показник поваги не тільки до себе, а й до українського народу.14. Я люблю пізнавати нові твори мистецтва.15. Добре, якщо у людини немає сім’ї і дітей – вона почуває себе більш вільною.16. Коли виросту, я буду намагатись захищати мою Батьківщину від ворогів.17. Тримати тварин у пересувних звіринцях – жорстоко.18. Я дуже сильно переживаю будь-які свої невдачі, навіть незначні.19. Праця двірника не менш важлива, ніж будь-яка інша робота.20. Незнання традицій свого народу є ознакою бездуховності.21. Похід на концерт класичної музики – нудне та нецікаве заняття.22. Я горджусь своїм прізвищем.23. День Перемоги (9 травня) – свято не для всіх, а лише для ветеранів і людей похилого віку.24. Торгівля тваринами, занесеними до Червоної книги, - непоганий спосіб заробляння грошей.25. Я хочу знати для чого я живу.

121

26. Я хотів би заробляти гроші у вільний час, якщо це не буде заважати навчанню.27. Якщо дитина негативно висловлюється про традиції рідного краю, в цьому немає нічого страшного – вона має право висловити свою думку.28. Людина не може всього знати, тому мене не хвилює те, що у мене немає знань про твори мистецтва.29. Розглядати старі родинні світлини – заняття для дивакуватих.30. Мені не до вподоби, коли виконується державний гімн – це нудно і доводиться увесь час вставати.31. Прибирати чуже сміття на туристичних стоянках – безглузде заняття.32. Я надаю перевагу рухливим іграм, заняттям спортом сидінню перед комп’ютером і телевізором.33. Гарне навчання – це важка і серйозна праця.34. Можна гідно прожити не знаючи історії, культури і духовної спадщини свого народу.35. Мені подобається відвідувати театр, оперу, галерею, виставку: там можна побачити багато цікавого.36. Людині не обов’язково щось знати про своїх предків чи родичів.37. Мене переповнює почуття сильного хвилювання і гордості, коли я слухаю пісні про Україну.38. Немає нічого страшного в тому, що не закрив кран з водою після миття рук у шкільній їдальні: адже у Україні великі запаси питної води.39. Я думаю, що здоров’я сьогодні не саме головне для людини.40. Суботник з очищення території будинку чи школи – безглузде заняття.41. Я не можу уявити українську розмовну мову без вживання нецензурних слів.42. Я думаю, що і без знання творів мистецтва можна мати успіх у житті.43. Я сумую з того, що не роблю для своїх батьків всього, що міг би зробити.44. Я хотів би відвідати інші країни, але жити хочу тільки в Україні.45. Я вважаю, що обов’язково потрібно підгодовувати бездомних тварин і зимуючих птахів.46. Мені здається, що в мені переважає погане над хорошим.47. Якщо потрібно, то я можу виконувати навіть ту роботу, яка мені не подобається.48. Я можу принизити людину, якщо вона цурається свого народу.49. Телебачення, театр, галерея, музей повинні слугувати засобами розваг і відпочинку, і тільки потім – джерелом збагачення.

Бланк для відповідей1 8 15 22 29 36 432 9 16 23 30 37 443 10 17 24 31 38 454 11 18 25 32 39 465 12 19 26 33 40 476 13 20 27 34 41 487 14 21 28 35 42 49

122

Прізвище, ім’я (ти можеш вказати при бажанні)______________________________________________________________________

Опитувальний лист для учнів 9-11-х класів

Перед тобою низка різних тверджень. Будь ласка, прочитай і подумай – згоден ти з цими твердженнями, чи ні. Якщо згоден, то постав позитивну оцінку (+1, +2, +3 чи +4) у спеціальному бланку поруч з номером цього твердження. Якщо не згоден з якимось твердженням, то постав у бланку негативну оцінку(-1, -2, -3, або -4).«+4» - без сумніву, так (дуже сильна згода);«+3» - так, звичайно (сильна згода); «+2» - в загальному, так (середня згода);«+1» - скоріше так, аніж ні (слабка згода);«0» - і не «так», і не «ні»;«-1» - скоріше ні, аніж так (слабка не згода);«-2» - в загальному, ні (середня не згода);«-3» - ні, звичайно (сильна не згода);«-4» - ні, абсолютно неправильно (дуже сильна не згода).

Намагайся бути відвертим. Тут не може бути «правильних» чи «неправильних» оцінок. Важливо лише, аби вони виражали твою особисту думку. Зарання тобі вдячні!

1. Мені подобається, коли вся наша родина їде в гості, відзначає будь-яке свято чи просто збирається за спільним столом.2. Тих, хто критикує події, які відбуваються в нашій державі, не можна рахувати справжніми патріотами. 3. Бездомних собак слід знищувати, тому, що вони можуть бути небезпечними.4. Свої проблеми я намагаюсь розв’язувати самостійно, власними силами.5. Я здатен з радістю виконувати різну роботу.6. Те, що дорослі називають історичними, духовними і культурними цінностями минулого, насправді часто є старим мотлохом.7. Не варто під час екскурсії у картинній галереї звертатися до екскурсовода із запитаннями: вони відволікають від головного.8. Коли я стану дорослим, то зможу щасливо прожити і без створення власної сім’ї. 9. Я багато чим зобов’язаний своїй Батьківщині.10. За новорічною ялинкою краще піти в ліс, тому, що там можна вибрати найпухнастішу.11. Я думаю, що куріння і алкоголь допомагають людям розслабитись, зняти напругу після важкої роботи.

123

12. Фізична праця - лише для невдах.13. Знання історії рідного краю – показник поваги не тільки до себе, а й до українського народу.14. Я люблю пізнавати нові твори мистецтва.15. Без сім’ї та дітей людина почувається більш вільною.16. Я готовий захищати свою Батьківщину в випадку серйозної небезпеки. 17. Тримати тварин у пересувних звіринцях – жорстоко.18. Я дуже сильно переживаю будь-які свої невдачі, навіть незначні.19. Домогосподарка теж може бути творчою людиною.20. Незнання традицій свого народу є ознакою бездуховності.21. Похід в оперу – нудне заняття.22. Я горджусь своїм прізвищем.23. День Перемоги (9 травня) – свято не для всіх, а лише для ветеранів і людей похилого віку.24. Увіз рідких екзотичних тварин з-за кордону –нормальний спосіб заробити гроші.25. Мені важливо знайти сенс власного життя.26. Я хотів би заробляти гроші час, якщо це не буде заважати навчанню.27. Знання про історію, культуру та духовність мого народу мені непотрібні!28. Людині не обов’язково все знати, тому я не хвилююся з приводу свого незнання творів мистецтва.29. Розглядати старі родинні світлини – заняття для дивакуватих.30. Потрапивши за кордон, я докладу зусиль, аби мене не сприймали як українця.31. Прибирати чуже сміття на туристичних стоянках – безглузде заняття.32. Я надаю перевагу активному відпочинку натомість сидінню перед комп’ютером і телевізором.33. Гарне навчання – це важка і серйозна праця.34. Заперечення власного історичного коріння – одна із форм протесту молоді.35. Мені подобається відвідувати театр, оперу, галерею, виставку: там можна побачити багато цікавого.36. Людині не обов’язково знати свій родовід.37. Мене переповнює почуття сильного хвилювання і гордості, коли я слухаю пісні про Україну.38. Якщо врахувати всі «за» і «проти», то збереження в Україні ядерних відходів матиме більше фінансових вигод, аніж екологічної шкоди.39. Я думаю, що здоров’я сьогодні не саме головне в житті.40. Суботник з очищення території будинку чи школи – безглузде заняття.41. Я не можу уявити українську розмовну мову без вживання нецензурних слів.42. Я думаю, що і без знання творів мистецтва можна стати успішною людиною.43. Мене пригнічує те, що я не роблю для своїх батьків всього, що міг би. 44. Я хотів би відвідати інші країни, але жити хочу тільки в Україні.45. Я вважаю, що носити шуби з натурального хутра аморально.

124

46. Мені здається, що в мене занижена самооцінка.47. Якщо потрібно, то я можу виконувати навіть ту роботу, яка мені не до вподоби.48. Я можу принизити людину, якщо вона цурається свого народу49. Телебачення, театр, галерея, музей повинні слугувати засобами розваг і відпочинку, і тільки потім – джерелом збагачення.

Бланк для відповідей

1 8 15 22 29 36 432 9 16 23 30 37 443 10 17 24 31 38 454 11 18 25 32 39 465 12 19 26 33 40 476 13 20 27 34 41 487 14 21 28 35 42 49

Прізвище, ім’я (ти можеш вказати при бажанні)______________________________________________________________________

Обробка результатівВідповіді школярів розподіляються по 7 шкалах: їм відповідають 7

рядків у заповненому респондентом бланку для відповідей. Результати отримують шляхом сумування балів по кожній шкалі.

1. Характер ставлення школяра до сім’ї, родини, показують його оцінки тверджень №№ 1, 8, 15, 22, 29, 36, 43. При цьому у відповідях №№ 1, 22, 43 знак не змінюється. У відповідях на питання №№ 8, 15, 29, 36 знак міняється на протилежний.

2. Характер ставлень школяра до держави і суспільства показують його оцінки тверджень №№ 2, 9, 16, 23, 30, 37, 44. При цьому у відповідях на питання №№ 9, 16, 37, 44 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 2, 23, 30 знак міняється на протилежний.

3. Характер ставлень школяра до природи (Землі) показують його оцінки тверджень №№ 3, 10, 17, 24, 31, 38, 45. При цьому у відповідях на питання №№ 17, 45 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 3, 10, 24, 31, 38 знак міняється на протилежний.

4. Характер ставлень школяра до себе показують його оцінки тверджень №№ 4, 11, 18, 25, 32, 39, 46. При цьому у відповідях на питання №№ 4, 25, 32 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 11, 18, 39, 46 знак міняється на протилежний.

5. Характер ставлень школяра до праці показують його оцінки тверджень №№ 5, 12, 19, 26, 33, 40, 47. При цьому у відповідях на питання №№ 5, 19, 26, 33, 47 знак не міняється. У відповідях на питання 12, 40 знак міняється на протилежний.

125

6. Характер ставлень школяра до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю показують його оцінки тверджень №№ 6, 13, 20, 27, 34, 41, 48. При цьому у відповідях на питання №№ 13, 20 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 6, 27, 34, 41, 48 знак міняється на протилежний.

7. Характер ставлення школяра до мистецтва показують його оцінки тверджень №№ 7, 14, 21, 28, 35, 42, 49. При цьому у відповідях на питання №№ 14, 35 знак не міняється. У відповідях на питання №№ 7, 21, 28, 42, 49 знак міняється на протилежний.

Інтерпретація результатівПо кожній із 7 цінностей підліток може набрати:1) від +15 до +28 балів, що свідчить про стійко-позитивне ставлення

підлітка до конкретної цінності;2) від +1 до +14 балів, що свідчить про ситуативно-позитивне

ставлення підлітка до цінності;3) від -1 до -14 балів, що свідчить про ситуативно-негативне

ставлення підлітка до цінності;4) від -15 до -28 балів, що свідчить про стійко-негативне ставлення

підлітка до цінності.Примітка: у випадку групової діагностики при узагальненні

результатів не обмежуйтесь констатацією відсоткового розподілу відповідей по чотирьох рівнях. Зробіть загальну картину багатогранною та різнобарвною, відмітьте для себе особливо видатні результати.

У випадку індивідуальної діагностики будьте дуже уважними до відповіді підлітка. Роблячи аналіз по конкретній цінності чи групі цінностей, звертайте увагу на те, які його відповіді «випадають» із його ж індивідуальної «норми». Можливо, якраз тут – точка його особистісного росту (або регресу).

І в першому, і в другому варіантах проведення діагностики, навіть при наявності негативної тенденції, намагайтесь підкреслити всі позитивні моменти.

* Степанов П., Степанова И. Диагностика процесса воспитания в классе /Народное образование, 2007. - № 4. –С.208-216.

Діагностична карта класного керівника З метою організації методичної роботи з підвищення професійної майстерності педагогів щодо реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки , просимо відмітити (+), як ви володієте різними аспектами виховної роботи класного керівника:

Прізвище, ім’я, по батькові _______________________________________Стаж роботи _____ Стаж роботи класним керівником_____ Предмет, який викладаєте _______________________________

126

№ п/п Зміст роботи класного керівника Володію питанням

Можу

поділитись

Хочу познайомитись

Потрібна

допомога

1. Нормативно-правове забезпечення реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки

2. Теоретико-методологічні засади формування ціннісних ставлень особистості до:

- держави і суспільства;- історичних, культурних і духовних надбань

рідного краю;- до сім’ї, родини, людей;- себе;- природи;- праці;- мистецтва.

3. Формування ціннісних ставлень особистості в процесі викладання основ наук.

4. Орієнтовний алгоритм діяльності класного керівника з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщинина 2008-2020 роки.

5. Алгоритм діяльності вчителя-предметника з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

6. Визначення очікуваних результатів упровадження

«Програми національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008-2020 роки».

7. Діагностика ціннісних ставлень особистості:- вивчення ціннісних орієнтацій учнів 5-8

класів;- вивчення ціннісних орієнтацій учнів 9-11

класі;- методика «Автобіографія» (вивчення

ціннісних орієнтацій учнів 9-11-х класів);- опитувальник для учнів «Мої цінності» (за

М. Рокичем);- Помиткін Е.О. Анкета для визначення рівня

духовного розвитку особистості (для учнів 9-11класів);

- діагностичний опитувальник «Особистісний

127

ріст» за методикою П. Степанова, І. Степанової, Д. Григор’єва; - діагностичний опитувальник «Особистісний ріст» (модифікований варіант методики П. Степанова, І. Степанової, Д. Григор’єва);

8. Вивчення запитів, нахилів, інтересів школярів9. Використання методів вивчення учнівського

колективу, особистості.10. Аналіз міжособистісних стосунків у колективі.11. Технологія виховного процесу, форми, методи і

засоби організації життєдіяльності учнівського колективу.

12. Здійснення індивідуального підходу у виховній діяльності.

13. Методика проведення колективно творчих справ.14. Планування виховної діяльності в класі на

навчальний рік за Програмою.15. Розробка системи педагогічного навчання батьків

відповідно програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

16. Організація роботи психолого-педагогічного консультпункту для батьків щодо реалізації Програми.

17. Розробка системи педагогічного навчання батьків.18. Організація взаємодії з громадськими

організаціями.19. Використання програми «Сприяння

просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» у реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

20. Основні принципи виховання, методи та прийоми виховного впливу на особистість.

21. Використання активних, інтерактивних форм роботи у вихованні учнів.

22. Психолого-педагогічна характеристика учнівського колективу.

23. Створення виховної системи класу24. Оцінка результатів виховної діяльності.

128

Гавриш Н.П.Анкета «Реалізуємо програму національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки»(для класного керівника)

1. Де вивчали питання впровадження Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки (потрібне підкреслити):

- на серпневій секції педагогів-виховників;- педагогічній раді; - нараді при директору;- методичному об’єднанні класних керівників;- ваш варіант.2. На що спрямоване впровадження Програми національного виховання учнівської молоді? 3. Назвіть розділи програми.4. Які компоненти виписані у виховних орієнтирах Програми?5. На яких принципах ґрунтується Програма?6. До якого розділу Програми відносяться:- година спілкування «Книга – джерело інформації»;- рольова гра «Якби я був Президентом України…»;- усна мандрівка «Історичними шляхами Рівненщини»;- розмова в колі «Різні люди – різні погляди»;- виховна година «Пізнай себе»;- просвітницький тренінг «Збережемо природні святині»;- ділова гра «Приміряй на себе професію».7. Яку форму моделі випускника ви вмістили у класному куточку:- текстову;- ілюстративну;- схематичну;- ваш варіант.8. Чи сприяє Програма покращенню діяльності класного керівника та виховної роботи? Поясніть.

Розділ V. Деякі аспекти методичного забезпечення реалізаціїобласної

програми національного виховання учнівськоїмолоді на 2008 – 2020

роки

Орієнтовна тематика засідань методичного об’єднання класних

керівників та вчителів-предметників

Засідання І.

Тема: Концептуальні основи обласної програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки:

129

1. Основні положення Програми, її мета та завдання.

2. Принципи національного виховання учнівської молоді, на яких

ґрунтується Програма виховання.

3. Програмні виховні орієнтири і зміст виховання учнівської молоді.

4. Технологія виховного процесу, форми, методи і засоби організації

життєдіяльності учнівських колективів.

5. Засоби реалізації програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008 -2020 роки.

6. Очікувані результати впровадження обласної програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 -2020 роки.

7. Розробка моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу.

Засідання ІІ.

Тема: Науково-теоретична і психолого-педагогічна готовність педагогів-

виховників до реалізації програми національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки:

1. Система науково-теоретичних знань педагога-виховника як підґрунтя

його готовності до реалізації проблеми формування ціннісних

орієнтацій та ставлень особистості до оточуючого світу.

2. Методологічні засади діяльності педагога-виховника з формування

ціннісних ставлень особистості.

3. Орієнтація педагога-виховника на базові цінності педагогічної

діяльності – чинник створення сприятливих умов для формування

ціннісних ставлень особистості.

4. Сформованість ціннісно-мотиваційної сфери педагога-виховника як

передумова ефективності формування ціннісних ставлень особистості.

5. Володіння педагогом-виховником ефективними формами і методами,

засобами і способами формування ціннісного ставлення особистості -

важливий чинник результативності його діяльності.

6. Володіння педагогом-виховником методиками вивчення рівня

вихованості школярів (за ціннісними ставленнями).

130

Засідання ІІІ.

Тема: Формування ціннісних ставлень особистості у навчально-

виховному процесі школи:

1. Теоретико-методологічні і практичні засади формування ціннісних

ставлень школярів у навчально-виховному процесі школи.

2. Структура ціннісного ставлення особистості та характеристика її основних

компонентів (когнітивного, емоційно-оціночного, поведінкового).

3. Термінальні та інструментальні цінності особистості. Їх специфіка та

особливості формування.

4. Формування ціннісних ставлень школярів у системі роботи класного

керівника.

5. Формування ціннісних ставлень особистості в процесі викладання

предметів суспільно-гуманітарного циклу.

6. Формування ціннісних ставлень особистості в процесі викладання

предметів природничо-математичного циклу.

7. Формування ціннісних ставлень особистості в процесі викладання

предметів художньо-естетичного циклу.

8. Формування ціннісних ставлень особистості у позаурочній діяльності.

Засідання ІУ.

Тема: Формування у школярів ціннісного ставлення до держави і

суспільства у виховному процесі школи:

1. Формування у школярів ціннісного ставлення до держави і суспільства:

науково-теоретичний аспект проблеми.

2. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

держави і суспільства підлітків молодшого шкільного віку.

3. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

держави і суспільства підлітків середнього шкільного віку.

4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

держави і суспільства старшокласників.

5. Технології формування у школярів ціннісного ставлення до держави і

суспільства.

131

6. Обговорення моделі випускника школи за ціннісним ставленням.

Засідання У.

Тема: Формування у школярів ціннісного ставлення до історичних,

культурних і духовних надбань рідного краю у виховному процесі школи:

1. Формування у школярів ціннісного ставлення до історичних, культурних і

духовних надбань рідного краю: науково-теоретичний аспект проблеми.

2. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

історичних, культурних і духовних надбань рідного краю підлітків

молодшого шкільного віку.

3. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

історичних, культурних і духовних надбань рідного краю підлітків

середнього шкільного віку.

4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

історичних, культурних і духовних надбань рідного краю старшокласників.

5. Форми, методи і засоби формування в учнівської молоді ціннісного

ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю.

6. Обговорення моделі випускника школи за ціннісним ставленням.

Засідання УІ.

Тема: Формування у школярів ціннісного ставлення до себе у виховному

процесі школи:

1. Формування у школярів ціннісного ставлення до себе: науково-

теоретичний аспект проблеми.

2. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

себе підлітків молодшого шкільного віку.

3. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

себе підлітків середнього шкільного віку.

4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

себе учнів старшого шкільного віку.

5. Інтерактивні технології формування у школярів ціннісного ставлення до

себе.

6. Обговорення моделі випускника школи за ціннісним ставленням.

132

Засідання УІІ.

Тема: Формування у школярів ціннісного ставлення до сім’ї, родини,

людей у виховному процесі школи:

1. Формування у школярів ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей:

науково-теоретичний аспект проблеми.

2. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

сім’ї, родини, людей підлітків молодшого шкільного віку.

3. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення

сім’ї, родини, людей підлітків середнього шкільного віку.

4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

сім’ї, родини, людей учнів старшого шкільного віку.

5. Новітні технології формування в учнівської молоді ціннісного ставлення

до сім’ї, родини, людей.

6. Обговорення моделі випускника школи за ціннісним ставленням.

Засідання УІІІ.

Тема: Формування у школярів ціннісного ставлення до природи у

виховному процесі школи:

1. Формування у школярів ціннісного ставлення до природи: науково-

теоретичний аспект проблеми.

2. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

природи підлітків молодшого шкільного віку.

3. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

природи підлітків середнього шкільного віку.

4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

природи учнів старшого шкільного віку.

5. Технології формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до

природи.

6. Обговорення моделі випускника школи за ціннісним ставленням.

Засідання ІХ.

Тема: Формування у школярів ціннісного ставлення до праці у виховному

процесі школи:

133

1. Формування у школярів ціннісного ставлення до праці: науково-

теоретичний аспект проблеми.

2. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

праці підлітків молодшого шкільного віку.

3. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

праці підлітків середнього шкільного віку.

4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

праці учнів старшого шкільного віку.

5. Технології формування у школярів ціннісного ставлення до праці.

6. Обговорення моделі випускника школи за ціннісним ставленням.

Засідання Х.

Тема: Формування у школярів ціннісного ставлення до мистецтва у

виховному процесі школи:

1. Формування у школярів ціннісного ставлення до мистецтва: науково-

теоретичний аспект проблеми.

2. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

мистецтва підлітків молодшого шкільного віку.

3. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

мистецтва підлітків середнього шкільного віку.

4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до

мистецтва учнів старшого шкільного віку.

5. Новітні технології формування у школярів ціннісного ставлення до

мистецтва.

6. Обговорення моделі випускника школи за ціннісним ставленням.

Засідання ХІ.

Тема: Процесуальні основи формування ціннісних ставлень і

особистісних якостей школярів.

1. Психологічна структура ставлень і особистісних якостей школяра.

2. Сутність ставлень школяра і його особистісних якостей.

3. Інтегрований характер формування особистісних якостей школярів.

4. Форми і методи формування потрібно-мотиваційної сфери особистості.

134

5. Включення підлітків у пізнавальну діяльність – важливий компонент

процесу формування їх особистісних якостей.

Орієнтовна тематика науково-методичних проблемних тем для

загальноосвітнього навчального закладу (за змістом обласної програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020

роки)

1. Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості у навчально-

виховному (виховному)процесі школи.

2. Ціннісні основи особистісно орієнтованого навчання і виховання.

3. Формування смислотворчих орієнтацій і ставлень особистості у

виховному процесі школи.

4. Формування в учнівської молоді мотивації на ціннісні ставлення.

5. Формування у школярів національної свідомості та самосвідомості, її

морально-духовних якостей.

6. Формування творчої, гармонійно розвиненої особистості у виховному

процесі школи.

7. Формування національної свідомості і самосвідомості учнівської молоді

засобами прилучення її до духовно-моральних та культурних цінностей

українського народу та рідного краю.

8. Впровадження у навчально-виховний процес школи інноваційних

технологій формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості.

9. Реалізація у навчально-виховному (виховному) процесі школи

аксіологічного підходу (освоєння цінностей).

10. Формування ціннісних ставлень особистості учня у навчальному закладі.

11. Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості як основи її

життєвої позиції.

12. Формування у школярів системи позитивних цінностей-ставлень.

135

Орієнтовна тематика засідань педагогічної ради з проблеми «Реалізація

обласної програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008 – 2020 роки»

1. Завдання педагогічного колективу щодо реалізації обласної програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

2. Стан реалізації програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008 – 2020 роки у навчально-виховному процесі школи.

3. Діяльність педагогічного колективу щодо формування у школярів

ціннісного ставлення до держави і суспільства в процесі викладання основ

наук та позаурочній діяльності.

4. Робота педагогічного колективу щодо формування в учнівської молоді

ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного

краю в урочній і позаурочній діяльності.

5. Робота педагогічного колективу щодо формування національної свідомості

та самосвідомості учнівської молоді, її громадянської зрілості в світлі

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 –

2020 роки.

6. Формування ціннісних орієнтацій і ставлень школярів у навчально-

виховному процесі школи.

7.Діяльність педагогічного колективу щодо формування у школярів

особистісних орієнтацій школярів та ціннісного ставлення до себе.

8. Система роботи педагогічного колективу з формування у школярів

ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей в процесі викладання основ

наук та позаурочній діяльності.

9. Про формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до природи в

процесі викладання природничих наук та позаурочній природоохоронній

діяльності.

10. Діяльність педагогічного колективу щодо виховання працелюбної

особистості у світлі програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

136

11. Стан рівня вихованості школярів та завдання педагогічного колективу

щодо його підвищення (за ціннісними ставленнями).

12. Про підсумки діяльності педагогічного колективу з реалізації обласної

програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 –

2020 роки.

Орієнтовні проблемні теми для дослідження педагогами-виховниками в

системі самоосвітньої роботи

1. Ціннісні орієнтації і ставлення сучасної молоді.

2. Ціннісні орієнтації – фундамент світогляду особистості.

3. Особливості динаміки ціннісних орієнтацій і ставлень особистості в період

реформування суспільства.

4. Загальні тенденції зміни ціннісних орієнтацій і ставлень особистості.

5. Формування ціннісних ставлень особистості до держави і суспільства.

6. Особливості формування ціннісних орієнтацій і ставлень

старшокласників.

7. Формування ціннісних ставлень особистості до себе.

8. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних ставлень

підлітків молодшого шкільного віку.

9. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних ставлень

підлітків середнього шкільного віку.

10. Особливості динаміки ціннісних орієнтацій і ставлень особистості в

період реформування суспільства.

11. Визначальні фактори формування ціннісних ставлень особистості.

12. Формування ціннісних орієнтацій і ставлень підлітків, схильних до

девіантності.

13. Класифікація ціннісних орієнтацій і ставлень особистості та їх психолого-

педагогічна характеристика.

14. Духовні орієнтири особистості школяра.

15. Формування ціннісного ставлення особистості до людей, сім’ї, родини.

137

16. Функціонування виховної системи класу, ґрунтованої на формуванні

ціннісних ставлень особистості: теоретико-практичний аспект.

17. Формування у підлітків ціннісного ставлення до власного життя, потреби

у його проектуванні і реалізації.

18. Прилучення школярів до системи культурних цінностей українського

народу.

19. Формування ціннісного ставлення особистості до праці.

20. Прилучення школярів до системи культурних і духовних цінностей

рідного краю.

21. Формування ціннісних ставлень особистості до природи.

22. Прилучення школярів до культури Вітчизни та українського народу.

23. Формування у школярів потреби у високих культурних і духовних

цінностях та їх подальшому збагаченні.

24. Виявлення і розвиток природних здібностей і задатків, творчого

потенціалу особистості.

25. Формування у школярів загальнолюдських норм гуманістичної моралі та

ціннісного ставлення до них.

26. Формування у школярів культури спілкування, інтелігентності як вищої

якості вихованості.

27. Розвиток внутрішньої свободи особистості, здатності до об’єктивної

самореалізації поведінки, почуття власної гідності, здатності і готовності до

рефлексії.

28. Формування у школярів ціннісного ставлення до мистецтва.

29. Виховання у школярів поваги до законів держави.

30. Розвиток у школярів громадянської та соціальної відповідальності як

найважливішої якості особистості.

31. Виховання у школярів позитивного ставлення до праці як до важливої

цінності життя.

32. Розвиток у школярів потреби до творчої праці.

33. Виховання соціально значущої цілеспрямованості особистості, чесності

та відповідальності.

138

34. Розвиток у школярів потреби в здоровому способі життя, здатності бути

хорошим сім’янином і жити щасливо.

35. Формування у школярів ціннісного ставлення до історичних, культурних і

духовних надбань рідного краю.

36. Створення у класі гуманного особистісно-орієнтованого середовища.

37. Формування у школярів базових загальнолюдських цінностей (Людина,

Сім’я, Праця, Знання, Культура, Вітчизна, Земля, Світ).

38. Виховання у школярів духовно-моральної, валеологічної і духовної

культури.

39. Формування емоційно-мотиваційної сфери особистості.

40. Система роботи класного керівника зі створення умов для наповнення

внутрішнього світу особистості ціннісним змістом.

41. Розвиток у підлітків інтересу до власного внутрішнього світу.

42. Формування у школярів громадянської відповідальності, духовності і

культури, здатності до успішної соціалізації в суспільстві.

43. Формування духовних ціннісних орієнтацій і ставлень старшокласників

за принципами православ’я.

44. Виховні технології формування ціннісного ставлення особистості до

людей, сім’ї, родини.

45. Інтерактивні технології формування ціннісного ставлення особистості до

себе.

46. Новітні технології формування ціннісного ставлення особистості до

держави і суспільства.

47. Технології формування ціннісного ставлення особистості до мистецтва.

48. Види та форми виховної діяльності з формування у школярів ціннісного

ставлення до праці.

49. Особливості міжособистісних стосунків у дитячому колективі.

50. Методи формування ціннісних ставлень особистості.

51. Формування національної свідомості і самосвідомості учнівської молоді.

52. Формування мистецької освіченості і культури школярів.

139

53. Виховання творчої, працелюбної особистості, цивілізованого господаря

рідної землі.

54. Формування політичної і правової культури особистості.

55. Розвиток індивідуальних здібностей і природних задатків особистості.

56. Формування ціннісних орієнтацій і ставлень у юнацькому віці.

57. Система роботи класного керівника з формування життєвих цінностей

особистості.

58. Виховання в особистості поваги до унікальності іншої людини, її фізичної

й духовної самобутності.

59. Виховання у школярів поваги до державної символіки.

60. Форми і засоби формування національної свідомості і самосвідомості

особистості.

61. Ціннісні орієнтації та ставлення як складові спрямованості особистості.

62. Ціннісні орієнтації особистості як результат її саморозвитку.

63. Ціннісні орієнтації як важливий компонент структури особистості.

64. Основні характеристики ціннісних орієнтацій та ставлень особистості.

65. Визначення поняття «особистість» та характеристика її структури.

66. Формування в учнівської молоді готовності до життєвого та професійного

самовизначення.

67. Формування світогляду особистості, її смисложиттєвого та ціннісного

вибору.

68. Формування у школярів життєвого, соціально-рольового, професійного,

особистісного, морального самовизначення та індивідуалізації (усвідомлення

власної неповторності).

69. Морально-духовне виховання особистості в системі роботи класного

керівника.

70. Інтеграція основних ідей самопізнання у навчально-виховному процесі

школи.

71. Виховання системи цінностей особистості, ґрунтованих на пріоритетах

духовності.

140

72. Роль дитячої громадської організації у морально-духовному і соціальному

становленні особистості.

73. Форми і засоби формування людини культури.

74. Система цінностей сучасного українського виховання.

75. Формування у школярів основних національних цінностей і ціннісного

ставлення до держави і суспільства.

76. Формування у школярів цінностей родинного життя.

77. Формування у школярів основних громадянських цінностей.

78. Формування історичної пам’яті і національної гідності особистості.

79. Формування у підлітків соціально-ціннісного ставлення до норм

соціальної культури.

80. Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до норм права.

81. Формування у школярів історичних і культурних цінностей рідного краю.

82. Формування естетичної культури особистості як її соціальної основи.

83. Формування у школярів сімейних цінностей і ціннісного ставлення до

родини та сім’ї.

84. Формування ціннісних ставлень особистості у позанавчальній діяльності.

85. Конфлікт цінностей особистості та шляхи його розв’язання.

86. Основні компоненти ціннісної самосвідомості особистості.

87. Рівні ціннісних орієнтацій і ставлень особистості.

88. Використання національних традицій у формуванні ціннісних ставлень

особистості до історії і культури українського народу.

89. Формування мовної грамотності і компетентності особистості.

90. Формування ціннісних ставлень особистості в процесі викладання основ

наук.

Алгоритм діяльності вчителя-предметника з реалізації програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020

роки:

- вивчитиобласну програму національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008 -2020 роки;

141

- визначити потенційні можливості навчальної програми з предмета щодо

реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008 – 2020 роки;

- максимально адаптувати програму національного виховання учнівської

молоді Рівненщини до навчальної програми предмета, який викладається:

- визначити теми навчальної програми предмета, на яких є можливим

формування ціннісного ставлення особистості до держави і

суспільства, історичних, культурних і духовних надбань рідного краю,

сім’ї, родини, людей, до себе, природи, праці та суспільства;

Розділ VІ. Організаційно-методичне забезпечення реалізаціїобласної

програми національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на

2008 – 2020 роки(з досвіду роботи Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18)

Наказ «Про затвердження заходів щодо виконання Програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 -2020

р.р.»

Рівненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18

НАКАЗ

Від 01жовтня 2008 року № 150

Про затвердження заходів

щодо виконання Програми

національного виховання

учнівської молоді Рівненщини

На виконання наказу № 526 від 30.09.2008 року управління освіти і

науки Рівненського міськвиконкому та з метою створення виховного

середовища, яке забезпечуватиме цілісність, наступність, послідовність і

системність у вихованні і дозволятиме залучати різні соціальні інститути до

організації виховної діяльності з учнівською молоддю

142

наказую:

1. Затвердити заходи Рівненської загальноосвітньої школи №18 щодо

виконання обласної програми національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008- 2020 роки (додаток №1)

2. Заступнику директора школи з виховної роботи Шуманській Н. В.

інформувати управління освіти Рівненського міськвиконкому про

проведену роботу до 1 грудня щороку.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор ЗОШ В. Андрощук

З наказом ознайомлена Шуманська Н.В.

Додаток №1до наказу

№ 150від 01.10.2008р.

Заходи

Рівненської ЗОШ ІІІІ ст. №18

на виконання обласної програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки

№

з/п

Назва заходу Виконавці Термін

виконання

1. Провести засідання педагогічної ради з

проблеми: «Завдання педагогічного

колективу з реалізації програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008-2020

роки».

Адміністрація

школи

29.11.08 р.

2. Провести засідання методичного

об’єднання класних керівників з

проблеми «Науково-теоретична і

психолого-педагогічна готовність

ЗДВР,

голова м/о

класних

керівників

До

10.10.08 р.

143

педагогів-виховників до реалізації

обласної програми національного

виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008-2020 роки».

3. Щорічно розробляти план

організаційно- практичних заходів

щодо реалізації обласної програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008-2020 роки.

ЗДВР

До

01.09.08 р.

4. Розробити перспективний план

засідань методичного об’єднання

класних керівників, вчителів-

предметників, навчально-методичних і

теоретико-практичних семінарів,

педагогічних читань з питань теорії,

методології формування ціннісних

ставлень особистості та реалізації

обласної програми національного

виховання учнівської молоді

Рівненщини.

ЗДВР,

голова м/о

класних

керівників

До

01.10.08 р.

5. Оптимізувати ресурсне забезпечення

програми шляхом збільшення

позабюджетних надходжень,

раціонального використання

бюджетних коштів, залучати у

встановленому порядку недержавні

благодійні та громадські організації з

метою фінансової підтримки Програми.

Директор

школи

Постійно

6. Провести моніторинг теоретико-

методичної і психолого-педагогічної

готовності класних керівників до

Адміністрація

школи

До

01.10.08 р.

144

реалізації обласної програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини.

7. Провести моніторинг стану реалізації

обласної програми національного

виховання учнівської молоді

Рівненщини.

Адміністрація

школи

Жовтень

2008,2009,

2012,2016,

2020 р.р.

8. Розробити перспективний план

засідань педагогічної ради з проблем

формування ціннісних ставлень

особистості і реалізації обласної

програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини.

Адміністрація

школи

До

15.11.08 р.

9. Висвітлювати досвід реалізації

програми, організації виховного

процесу, ґрунтованого на засадах

формування ціннісних ставлень

школярів, у пресі та популяризувати

його в засобах масової інформації.

Адміністрація

школи

Постійно

10. Провести загальношкільні, класні

батьківські збори, засідання

піклувальної ради школи, на яких

ознайомити батьківську громадськість

з обласною програмою національного

виховання учнівської молоді

Рівненщини.

До

20.09.08 р.

Адміністрація,

класні

керівники і

класоводи

11. Підготувати та затвердити графік

проведення класними керівниками

відкритих виховних заходів за змістом

програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини.

До

01.10.08 р.

ЗДВР

145

12. Розробити модель виховного простору

школи, який найефективніше формує

ціннісні ставлення особистості.

До

01.09.09 р.

Адміністрація

школи,

вчителі-

предметники,

класні

керівники і

класоводи

13. Щорічно вивчати рівень вихованості

школярів (за ціннісними ставленнями).

Матеріали вивчення узагальнювати в

наказах, обговорювати на засіданнях

педагогічних рад, нарадах при

директору тощо.

Щорічно

(жовтень,

травень)

ЗДВР,

класні

керівники

14. Розробити модель випускника школи,

ґрунтовану на ціннісних ставленнях

особистості.

До 10.12.08 р. Адміністрація,

творча група

педагогів-

виховників

15. Розробити перспективний план-графік

вивчення досвіду роботи класних

керівників та педагогів-предметників з

реалізації програми національного

виховання учнівської молоді

Рівненщини.

До

15.05 09 р.

ЗДВР

15. Вивчати, узагальнювати і

популяризувати досвід роботи класних

керівників з реалізації програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини.

2010,

2015,

2020 р.р.

ЗДВР

16 Сформувати банк даних «Нормативно-

правове і методичне забезпечення

реалізації обласної програми

До

10.10.08 р.

ЗДВР

146

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини».

17 Сформувати банк даних виховних

технологій за розділами змісту

виховання обласної програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини «На допомогу

класним керівникам у реалізації

Програми».

До

01.09.08 р.

ЗДВР

18 Здійснювати систематичний контроль

за станом реалізації класоводами,

класними керівниками, вчителями-

предметниками програми національно-

го виховання учнівської молоді

Рівненщини

Щороку Адміністрація

школи

19. Створити картотеки літератури за

основними розділами програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини. Систематично

поповнювати їх новими

надходженнями до бібліотеки.

До

01.12.08 р.

Бібліотекар

20. Здійснювати систематичне

інформування педагогічного колективу

про нові надходження до бібліотеки,

які можна використати для реалізації

Програми.

Щороку Бібліотекар

21. Узагальнити роботу педагогічного

колективу з реалізації Програми у

підсумкових наказах «Про стан

реалізації обласної програми

національного виховання учнівської

Щороку,

травень

Адміністрація

школи

147

молоді Рівненщини».

22. Вчителям-предметникам розробити

алгоритм реалізації обласної програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини в процесі

викладання основ наук та позаурочній

діяльності.

До

01.09.09 р.

Вчителі-

предметники

23. Провести підсумкову науково-

практичну конференцію з проблеми

«Формування ціннісних ставлень

особистості у навчально-виховному

процесі школи: здобутки і проблеми».

Травень,

2020 р.

Адміністрація

школи

План

організаційно-практичних заходів Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18 з

реалізації обласної програми національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008-2009 н.р.

№ Назва заходу Дата

проведення

Відповідальні

1. Провести засідання педагогічної ради з

проблеми: «Шляхи і засоби реалізації

програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008-

2020 роки у навчально-виховному процесі

школи».

29.11.08 р. ЗДВР

2. Підготувати практичний посібник

«Технології формування ціннісного

ставлення школярів до держави і

суспільства» (з досвіду роботи класних

керівників).

До

01.11.08 р.

ЗДВР,

творча група

класних

керівників

148

3. Провести загальношкільні, класні

батьківські збори, засідання піклувальної

ради школи з метою ознайомлення

батьківської громадськості з обласною

програмою національного виховання

учнівської молоді Рівненщини.

До

20.09.08 р.

Адміністрація

школи,

класні

керівники

4. Розробити та затвердити графік

проведення класними керівниками і

вчителями-предметниками відкритих

виховних заходів за змістом виховання

програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини.

До

01.10.08 р.

ЗДВР

5. Створити творчу групу педагогів з

розробки моделі виховного простору

школи, який найефективніше формує

ціннісні ставлення особистості.

До

01.11.08 р.

Адміністрація

школи, творча

група

педагогів

6. Провести діагностику рівня вихованості

школярів (за ціннісними ставленнями).

Результати діагностики обговорити на м/о

класних керівників.

Жовтень,

2008 р.,

травень,

2009 р.

ЗДВР,

класні

керівники

7. Розробити модель випускника школи,

ґрунтовану на ціннісних ставленнях

особистості.

До

10.12.08 р.

ЗДВР,

творча група

педагогів-

виховників

8. Сформувати банк даних «Нормативно-

правове і методичне забезпечення

реалізації програми національного

виховання учнівської молоді

Рівненщини».

До

10.10.08 р.

ЗДВР

9. Сформувати банк даних виховних До ЗДВР

149

технологій за розділами змісту виховання

програми національного виховання

учнівської молоді Рівненщини «На

допомогу класним керівникам у реалізації

Програми».

01.09.0 р.

10. Здійснювати систематичний контроль за

станом реалізації програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини

у навчально-виховному процесі школи.

Упродовж

року

Адміністрація

школи

11. У шкільній бібліотеці створити картотеки

літератури та виховних технологій за

розділами змісту виховання програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини.

До

01.12.2008

Бібліотекар

12. Здійснювати систематичне інформування

педагогічного колективу про нові

надходження до бібліотеки, які можна

використати в практичній діяльності з

реалізації Програми.

Упродовж

року

Бібліотекар

13. Підготувати наказ «Про діяльність

педагогічного колективу школи з

реалізації обласної програми

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини у 2008 – 2009 н.р.».

До

15.05.09 р.

ЗДВР

Матеріали педагогічної ради «Діяльність педагогічного колективу

Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18 з реалізації обласної програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008-2020 роки»

Доповідь

150

Зміцнення української державності, її поступальний розвиток,

інтеграція України у світову та європейську спільноту потребують суттєвого

оновлення системи національного виховання учнівської молоді, його змісту

як на державному, так і регіональному рівнях.

Тому, у 2007 р. наказом Міністерства освіти і науки України №1133

від 17.12.07 р. було затверджено Програму «Основні орієнтири виховання

учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», а у 2008

році розпорядженням голови Рівненської обласної держадміністрації від

09.02.2008 року було схвалено обласну програму національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки. Відповідні накази про

впровадження та реалізацію даної програми, про затвердження заходів до її

реалізації видані управлінням освіти Рівненського міськвиконкому (№ 526

від 30.09.2008), адміністрацією Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18 (№150 від

01.10.08 р.)

Метою Програми є створення відповідного виховного простору в

області, в місті, у конкретному загальноосвітньому навчальному закладі,

який би забезпечував інтенсифікацію, ефективність і результативність

виховної діяльності, функціонування шкільних та класних виховних систем,

підвищення суспільного статусу виховання в освітніх закладах, модернізацію

змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій на основі

впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки і

практики, гармонізацію сімейного і суспільного виховання.

Програма визначає низку завдань, серед яких:

підвищення статусу виховання в системі освіти;

забезпечення розвитку виховних функцій навчальних закладів;

ефективне використання національних традицій, історії та культури,

традицій і звичаїв етносу рідного краю, новітніх досягнень психолого-

педагогічної науки і практики;

орієнтація шкільних і класних виховних систем на пріоритет фізичного,

психічного і морально-духовного розвитку особистості; розвиток виховних

систем, створення авторських виховних систем;

151

посилення ролі родини у вихованні дітей; орієнтація батьків на зміну

традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими

соціальними умовами; ефективна співпраця родини зі школою;

відродження на нових теоретико-практичних засадах системи позакласного

і позашкільного виховання дітей та учнівської молоді;

сприяння розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та

об’єднань, як простору самореалізації особистості, становлення її соціальної

активності;

сприяння подальшій демократизації управління процесом виховання;

зростання ролі учнівського врядування в демократизації життєдіяльності

учнівських колективів, їх соціальній адаптації;

координація державних, регіональних і шкільних програм національного

виховання учнівської молоді;

зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників

в організації життєдіяльності учнівських колективів.

Програма визначає наступний зміст виховання:

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

- ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних

надбань рідного краю;

- ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей;

- ціннісне ставлення особистості до себе;

- ціннісне ставлення особистості до природи;

- ціннісне ставлення особистості до праці;

- ціннісне ставлення особистості до мистецтва.

Кожен розділ програми має чітко сформульовані виховні орієнтири

ціннісних ставлень (мету, цілі, завдання), орієнтовні моделі випускників

початкової, середньої і старшої школи та орієнтовну тематику виховних

заходів для всіх вікових категорій школярів.

Зміст виховання учнівської молоді нашої школи, внесений у річний

план виховної роботи школи, базується на змісті виховання Всеукраїнської та

обласної програм виховання.

152

Адміністрацією школи розроблено план організаційно-практичних

заходів щодо реалізації обласної програми національного виховання

учнівської молоді на 2008-2020 роки, проведено три інструктивно-методичні

наради, на яких порушувались питання впровадження програм. У

методичному кабінеті оформлена виставка літератури «Реалізуємо програму

національного виховання учнівської молоді Рівненщини», яка може

слугувати опомогти у роботі класоводам та класним керівникам. Така ж

виставка є та щоразу поповнюється матеріалами у шкільній бібліотеці.

Варто зазначити вчителів, які взяли активну участь у підготовці

виховних заходів за Програмою (методичне її забезпечення), а зокрема її

розділу «Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави» для 8

класу. На високому методичному рівні підготували конспекти виховних

заходів такі вчителі:

Дячук О.А., Драненко Т.Є. рольова гра «Якби я був Президентом України»,

Зламан С.В.година спілкування «Не розгубіть скарбів душі своєї»,

Доліч Н.Д. пошукова експедиція «Твоя країна - Україна»,

Новак Н.П. година спілкування «Вчимося жити в мирі та злагоді»,

Бартицька Т.Є.година спілкування «Істина, свобода, відповідалність»

СавенкоН.О. година історичної пам’яті«Он де, люди, наша слава ,слава

України»

Полюхович Г.М. «Рідне місто моє»

Литвин Н.С. «Тематика екскурсій за експозиціями Краєзнавчого музею

м.Рівного»

Прищепа О.В. «Все про рідний край»

Мельничук І.М. година духовності «Моя найкраща в світі сторона – чарівна,

неповторна Україна».

Кращі роботи вказаних вчителів будуть поміщені у методичному збірнику

виховних заходів до реалізації Обласної національної програми. Однак

прикро, що не всі вчителі долучились до цієї творчої справи. Але сподіваюсь,

що до кінця навчального року кожен вчитель класовод чи класний керівник

подасть у методичний кабінет свій найкращий конспект, цікаву знахідку

153

щодо реалізації програмних розділів. Рішенням методичних об’єднань класні

керівники упродовж навчального року проводитимуть відкриті виховні

заходи за Програмою. Є затверджений графік, однак не вказані точно дати

проведення , можливо, тому не всі вчителі долучаються до відвідування цих

виховних годин.

Дирекція школи упродовж листопада – грудня відвідувала навчальні

занятття у вчителів з метою вивчення виховного потенціалу уроку. Адже всі

ми переконані, що найбільший виховний вплив на учнів ми маємо у процесі

навчання. На основі навчального матеріалу, цікавих форм, методів, прийомів

мудрий вчитель плекає високоморальну національно свідому особистість.

Відвідані уроки засвідчують, що на уроках фізики , математики вчителі

Ковалевич С.В., Новак Н.П., Дячук О.А. формують науковий світогляд

учнів, прищеплюють їм любов до науки, виховують ініціативність,

дисциплінованість, бачення перспективи. А вчителі Сидорук Н.М.,

Мельничук І.М., Влощинська Н.В.на основі уроків мови та літератури

формують національно- етнічну ментальність учнів, розвивають прагнення

до збереження та примноження духовного багатства українського народу,

плекають духовність кожної дитини. Вчителі Гуцман А.Л., Закревська І.І.,

Тарасюк А.С. на уроках фізичної культури виховують ціннісне ставлення

особистості до себе, а зокрема до свого здоров’я. Ціннісне ставлення

особистості до природи, формування екологічного світогляду, розуміння

необхідності гармонійного співіснування людини і природи – такої виховної

мети досягають на уроках біології та географії вчителі Зламан С.В.,

Бартицька Т.Є.Усі вчителі виховують культуру праці,організованість, інтерес

до предметів, формують засади толерантності, інформаційної та культурної

компетенції. А це усе складові моделі випускника школи, реалізувати яку ми

маємо на меті. Отже , дані факти дають право стверджувати, що урок

залишається головним реалізатором виховної мети. Тому вчителі –

предметники повинні чітко усвідомити необхідність надання особливого

пріорітетного значення виховній меті уроку. А крім того творчо підходити до

154

викладання свого предмету, створювати (керуючись національною

програмою виховання ) власні навчально- виховні програми.

Методичні об’єднання класоводів та класних керівників на своїх

перших засіданнях опрацювали програму національного виховання

учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки та виробили алгоритми

впровадження її у житті школи. Однаак співбесіди, проведені дирекцією

школи з учителями, класними керівниками, класоводами , засвідчують, що

не всі педагоги школи достатньо орієнтуються у теоретичних засадах

проблеми «формування ціннісних ставлень особистості». Тому на засіданнях

методичних об’єднань потрібно систематично обговорювати теоретичні

аспекти Програми .

Виконуючи рекомендації методоб’єднань, дирекції школи класоводи та

класні керівники розпочали впровадження Програми, спланувавши виховну

роботу з класом. Найбільше відображені виховні заходи за Програмою у

класних керівників Семенової Н.М., Швороб А.П., Шушляк Р.М., Зламан

С.В., Доліч Н.Д., Новак Н.П., Сай О.Р., Сидорук Н.М., Бартицької Т.П.,

Мельничук І.М.,Громадченко Л.Т., Драненко Т.Є. Однак є плани, у яких

виховні заходи за Програмою сплановані недостатньо, або й зовсім відсутні.

Це стосується таких класоводів та класних керівників: Савчук С.Д., Литвин

Н.С., Клепцьо Л.І., Савенко Н.О., Янчар А.В. Дане питання потребує

виправлення у плануванні виховної роботи на ІІ семестр.

Велику роль у формуванні ціннісних ставлень особистості має

гурткова робота школи. 15 гуртків охоплює

Упродовж жовтня місяця 2008 року класними керівниками та

психологами школи проведено діагностику вивчення рівня вихованості

школярів за ціннісними ставленнями. Встановлено, що рівень сформованих

ціннісних ставлень учнів школи є середнім. Однак немає чіткого

узагальнення діагностики за 7-ма сформованими цінностями та ставленнями

учнів. Вважаю за необхідне психологічній службі школи висвітлити та

узагальнити дане питання , сприяти урізноманітненню методик проведення

155

зрізів щодо вивчення ціннісних орієнтацій для різних вікових категорій

школярів.

З метою обговорення Програми та її реалізації у шкільному житті у

листопаді було проведено засідання шкільної учнівської ради, у вересні дане

питання порушувалось на загальношкільних та класних батьківських зборах.

Адже педагогічний колектив може результативно працювати (впроваджувати

Програму ) тільки за підтримки учнівської та батьківської громадськості.

Система цінностей і якостей особистості розвивається і

виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання

інтересів особистості – вільного саморозвитку і збереження її

індивідуальності;

суспільства – саморозвиток особистості має здійснюватись на моральній

основі;

держави, нації – підростаюче покоління має зростати національно

свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити гідне місце

країни в цивілізованому світі.

Формулою успіху педагогів- виховників у вихованнімає стати наступна

істина: без історії – немає культури, без культури – немає духовності, без

духовності – немає виховання, без виховання – немає Людини, без

Людини – немає Народу.

План

підготовки до засідання педагогічної ради

«Шляхи реалізації Програми національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008-2020 роки», яка відбудеться 15.12.2008 року

156

№

з/п

Назва заходу Дата

проведе

ння

Відповідальні

1 Ознайомлення з Програмою

національного виховання учнівської

молоді Рівненщини на 2008-2020 роки

До

15.12.

2008

Вчителі школи

2 Відвідування виховних годин у класних

колективах з метою аналізу

впровадження Програми .

05-

15.12.

2008

Дирекція школи

3 Аналіз планів виховної роботи класних

керівників з питання реалізації

Програми у роботі з учнівським

колективом

10-

12.12.

2008

Шуманська Н.В.

4 Узагальнення результатів діагностики

ціннісних ставлень школярів 5-11 класів

До

10.12.

2008

Зарицька А.

5 Створення моделі випускника школи,

грунтованої на ціннісних ставленнях до

держави і суспільства, себе , людей,

природи, праці, мистецтва, культурних і

духовних надбань етносу Волинського

Полісся

До

13.12.

2008

Методоб’єднан-

ня класоводів,

класних

керівників

6 Творчий самоаналіз навчальної

програми з предмету з метою реалізації

Програми через навчальне заняття

До

12.12.

2008

Вчителі-

предметники

7 Інформування педагогічного колективу

про нові надходження до бібліотеки,

які можна використати для реалізації

Програми. Створення виставки у

шкільній бібліотеці «Впроваджуємо

Програму національного виховання

05-

12.12.

2008

Ретунська Л.С.

157

учнівської молоді Рівненщини»

8 Засідання шкільної учнівської ради з

метою обговорення шляхів

впровадження Програми у шкільному

житті

8.12.

2008

Бейлах В.В.

9 Проведення діагностики готовності

класоводів та класних керівників до

роботи за Програмою

До

10.12.

2008

Шуманська Н.В.

Готуємось до засідання педагогічної ради

15.12.2008 року

«Шляхи реалізації Програми національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008-2020 роки»

Педрада «Діяльність педагогічного колективу із реалізації Програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020

роки»

Проект рішення

1.Дирекції школи здійснювати систематичний контроль за станом

реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008-2020 роки класоводами, класними керівниками, вчителями –

предметниками. Узагальнити дане питання у підсумковому наказі у травні

2009 року.

Шуманська Н.В.

Упродовж року

2.Класним керівникам та класоводам :

2.1.Спланувати виховну роботу з учнями на ІІ семестр згідно Програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки.

До 10.01.2009

158

2.2. Спільно з психологами школи урізноманітнювати форми проведення

діагностик ціннісних ставлень школярів, за результатами моніторингу

коригувати план виховної роботи з учнівським колективом.

Упродовж року

2.3 Розробити модель власного досвіду роботи з реалізації Програми

виховання , популяризувати його на засіданнях шкільних методичних

об’єднанькласоводів, класних керівників.

Упродовж року

3. Педагогу –організатору школи:

3.1. Підпорядковувати діяльність шкільної учнівської ради змісту виховання,

передбаченого програмою національного виховання учнівськоїмолоді

Рівненщини на 2008-2020 роки.

Упродовж року

Бейлах В.В.

3.2. Надавати системну та систематичну організаційну та методичну

допомогу класоводам, класним керівникам у реалізації Програми

національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на 2008-2020 роки.

4. Провести конкурс «Кращий виховний захід та урок за Програмою

національного виховання». До травня 2009

Шуманська Н.В.

5. Видати методичну збірку «Плекаємо ціннісні ставлення особистості»

Травень, 2009

МО класоводів,

класних керівників

6. Психологам школи

6.1Узагальнити матеріали діагностики ціннісних ставлень школярів за 7-ма

ставленнями .

До 10.10.2009

Зарицька А.С.

Хом’як О.В.

159

6.2 Проводити діагностування учнів за різними методиками на визначення

рівня сформованості ціннісних ставлень до себе, до сім’ї, до природи, до

суспільства і держави, до мистецтва, до праці, до національних та духовних

надбань народу. Упродовж року

Хом’як О.В.

Зарицька А.С.

7. Вчителям-предметникам, керівникам гуртків реалізовувати основні

завдання програми через виховний потенціал уроків, занять.

Упродовж року

Вчителі- предметними,

керівники гуртків

8. За завданнями національної програми виховання розробити програму

«Національні берегині України» для реалізації її на уроках української мови

та літератури.

До квітня 2009 року

Руднік Л.П.

РозділVІІ. Матеріали Перших педагогічних читань

«Формування ціннісних ставлень особистості: теоретичний аспект»

Гавриш Н.П., завідувачка кабінету

виховної роботи РОІППО

Формування ціннісних ставлень особистості

Зміцнення української державності, її поступальний розвиток,

інтеграція України у світову та європейську спільноту потребують суттєвого

оновлення системи національного виховання учнівської молоді, його змісту

як на державному, так і регіональному рівнях.

Соціалізація учнівської молоді відбувається в умовах різкого звуження

кола загальновизнаних духовно-моральних цінностей, внаслідок чого в

ціннісно-смисловій сфері дітей та юнацтва переважають прагматичні чи

асоціальні цінності. Це обумовлює необхідність підпорядкувати зміст

160

виховання дітей та молоді в сучасній школі формуванню у них ціннісних

ставлень та орієнтирів. Від того, на які цінності орієнтуватиметься

особистість залежить її гармонійний розвиток, ставлення до світу,

громадянське становлення, самовизначення у громадській і професійних

сферах.

Світогляд гармонійно розвинутої, національно свідомої особистості

характеризується низкою громадянських і духовно-моральних ціннісних

орієнтацій, а саме: істина, справедливість, свобода, краса, любов, добро,

повага, пізнання, творчість тощо. На наш погляд, якраз названі цінності є

визначальними (базовими) для громадянського, духовно-морального і

особистісного становлення зростаючого покоління в сучасних соціальних

умовах.

Проблема виховання дітей та молоді як процесу формування у них

ціннісних ставлень до оточуючого світу і його пізнання обґрунтована в

Національній доктрині розвитку освіти, Указах Президента України «Про

заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та здорового способу

життя громадян», «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в

Україні», Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді та ін.

Механізми, чинники, засоби і шляхи формування ціннісних орієнтацій і

ціннісних ставлень особистості розкриті в дослідженнях низки вітчизняних і

зарубіжних філософів, психологів, соціологів та педагогів, а саме:

О.Вишневського, Л.Архангельського, М.Кагана, В.Сіверга, І.Беха,

Л.Божовича, М.Боришевського, Г.Бала, О.Докуніної,

Т. Дем’янюк, І.Єрмакова, С.Кириленко, О.Кононко, В.Мачуського,

Н.Митропольської, В.Оржеховської, К.Чорної та інших.

Змісту виховання зростаючої молоді ґрунтується на системі

загальнокультурних і національних цінностей і відповідній сукупності

соціально значущих якостей особистості, які характеризують її ставлення до

суспільства і держави, людей, сім’ї, родини, самої себе, праці, природи і

мистецтва. Важливим у змісті виховання є формування в учнівської молоді

161

ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного

краю.

Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється

через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів

особистості – вільного саморозвитку і збереження її індивідуальності;

суспільства – саморозвиток особистості має здійснюватись на моральній

основі; держави, нації – підростаюче покоління має зростати національно

свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити гідне місце країні

в цивілізованому світі.

Цінніснеставлення особистості до суспільства і

державивиявляєтьсяу таких якостях, як патріотизм, національна свідомість і

самосвідомість, правосвідомість,політична культура та культура міжетнічних

стосунків.

Патріотизм є проявом особистістю любові до свого народу, поваги до

українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення

спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння

українською мовою, турбота про піднесення її престижу і функціонування в

усіх сферах суспільного і особистого життя і побуту.

Національна свідомість і самосвідомістьвключає особисту

ідентифікацію із своєю нацією, віру в її духовні сили та майбутнє; волю до

праці на користь народу;вміння осмислювати моральні та культурні цінності,

історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються

любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією,

здатністю бути носієм національної культури та історії рідного народу.

Важливими якостями національно свідомої особистості є громадянська

відповідальність і мужність, суспільна ініціативність та активність, зріла

самодіяльність, добродійність, готовність працювати задля розквіту держави

і творити її майбутнє.

Розвиненаправосвідомість виявляється в усвідомленні особистістю

своїхправ, свобод, обов’язків, свідомому ставленні до законів та

державноївлади. Важливими якостями особистості є її законослухняність,

162

готовність жити в гармонії із законом, уникати протиправних вчинків та дій,

справедливість, почуття законності обраної мети, правомірність шляхів і

засобів її реалізації, активна життєва позиція у правовій сфері.

Політична культуравключає формування політичної компетентності,

толерантного, лояльного й, водночас, вимогливого ставлення громадян до

держави,її установ, органів влади; знання політичного життя суспільства,

здатність і готовність брати активну участь в політичному житті України.

Важливими якостями особистості є її готовність до реалізації політичних

установок держави, повага і терпимість до політичних поглядів та інтересів

інших людей.

Культура міжетнічних відносин передбачає наявність у дітей та

учнівської молоді полікультурної компетентності, поваги до прав людини;

інтересу до представників інших народів і доброзичливе до них ставлення;

толерантне ставлення до їх цінностей, традицій, мови, вірувань; вміння йти

на компроміси з різнимиетнічним та релігійними групами заради соціального

миру; оволодіння досягненнями світової і національної культури;

формування мотивації приносити користь рідній державі, народові, нації,

вболівати за долю українського народу та інших народів, творити добро

іншим.

Реалізаціямети і завдань виховання ціннісного ставлення до

суспільствай держави передбачає орієнтацію на особистість як прогресивну

системуціннісних стосунків.

У підлітковому віці важливо формувати духовно осмислений,

рефлексивний патріотизм,який поєднує любов до свого народу, нації,

Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та

свобод.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного

ставленнядо Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не

лишеідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в

Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху становлення

як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальноїдержави;

163

працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і

виконувати норми Законів; бережно ставитися до етно-етичноїкультури

народу України; володіти рідною та державною мовою;визнавати пріоритети

прав людини, поважати свободу, демократію,справедливість.

Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і

духовних надбань рідного краю передбачає розвиток історичної свідомості

та пам’яті засобами вивчення історії рідного краю; розуміння історичних і

культурних процесів, які відбувалися і відбуваються у краї; особистісне

усвідомлення досвіду історії рідного краю; єдність поколінь на основі віри у

національну ідею; знання звичаєвості (вдача, мораль, духовні святині)

населення рідного краю; прищеплення рис традиційної української і крайової

гостинності, відкритості, щирості, доброзичливості; прагнення берегти та

примножувати культурну і духовну спадщину рідного краю. Важливим

якостями особистості є інтелігентність, совість, душевність, благодушність,

свобода, віра, надія, любов, відповідність її прагнень і потреб існуючим

умовам, розуміння сенсу життя, здатність до подолання життєвих труднощів,

духовне самоствердження, відповідність власних позицій ідеалам духовності,

здатність приносити користь людям.

Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей включає,

перш за все, формування сімейно-родинної ментальності особистості,

причетне ставлення до родоводу, спрямованість на його підтримку, здатність

виявляти турботу про батьків, молодших членів родини, милосердя до

слабких і людей похилого віку; виявляється в усвідомленні, розумінні,

відчутті та необхідності забезпечення духовної єдності поколінь, духовно-

моральних цінностей родоводу, мотивації на збереження родинних традицій,

сімейних реліквій; моральній активності особистості, прояві чуйності,

чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності,

толерантності, совісті, миролюбності, готовності допомогти іншим,

обов’язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності;

вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення,

протистояти проявам несправедливості, жорстокості. Показником моральної

164

вихованості особистості виступає єдність моральної свідомості та поведінки,

єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом

життєвої позиції.

Характер ставлення особистості до соціального довкілля змінюється з

віком.

У підлітковому віці зростає цінність дружби з однолітками, відбувається

емансипація від безпосереднього впливу дорослих, розширюється сфера

соціального спілкування, засвоюються соціальні цінності, формуються

соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення як регулятор

поведінки.

В юнацькому віці збільшується кількість виконуваних старшокласником

соціальних ролей, зростають вимоги до відповідальності за дії та вчинки,

формуються мотиви самовизначення, вдосконалюється вміння керуватися

свідомо поставленою метою, зростає роль самостійних форм діяльності;

формуються ціннісні орієнтації на суспільну активність.

Ціннісне ставлення особистості до себевиступає важливою умовою

сформованості у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції і

передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як

носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил.

Ціннісне ставлення до свого фізичного «Я» характеризує вміння

особистості позитивно оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу,

розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність,

функціональну спроможність, швидке відновлення сил після фізичного

навантаження, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан

власного здоров’я, турботу про безпеку власної життєдіяльності, здоровий

спосіб життя, активний відпочинок, вольові риси особистості.

Процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я та

здорового способу життя передбачає врахування вікових особливостей

вихованців.

Основними завданнями виховання учнів середнього шкільного віку є

формування свідомого ставлення до власного здоров’я та здорового способу

165

життя, позитивних звичок, розвиток зібраності, фізичної готовності до

навчання.

Основним завданням фізичного виховання учнів старшого

шкільноговіку є формування умінь і навичок зміцнення власного здоров’я,

ведення здорового способу життя; розвиток власних фізичних якостей;

попередження шкідливих звичок.

Ціннісне ставлення до свого психічного «Я» передбачає виховання у

дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу —

думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив,

ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість

приймати себе такою, якою вона є, орієнтуватися у своїх позитивних і

негативних якостях, сприяти формуванню у неї реалістичної Я-концепції,

готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної

самокритичності.

У старшому шкільному віці актуалізується виховання самоповаги,

звички адекватно оцінювати власні стани, настрої, мрії, плани, стратегії,

вміння регулювати їх. Виховуючи зростаючу особистість, педагог-виховник

має брати до уваги, що її ціннісне ставлення до свого соціального «Я»

виявляється: у здатності орієнтуватися у нових умовах життя,

пристосовуватися і конструктивно на них впливати; у визначенні свого

статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та

однолітками, вмінні попереджуватиконфлікти, виходити із них з

найменшими втратами; справедливому і людяному поводженні стосовно

партнерів у спілкуванні.

Характер ціннісного ставлення особистості до свого соціального «Я»

суттєво змінюється з віком.

У підлітковому віці інтенсивно розвивається прагнення до

самоствердження, з’являється хворобливе переживання неуспіху, зростає

роль самооцінки в регуляції поведінки. В юнацькому віці актуалізується

потреба у самовизначенні (у тому числі й професійному), оцінці своїх

здібностей і можливостей; виникає свідоме ставлення до визначення смислу

166

життя та свого місця у ньому. У процесі виховання педагог має брати до

уваги вікові особливості соціального розвитку особистості.

Ціннісне ставлення особистості до природивиявляється у таких

ознаках: усвідомлення цінності природи в житті людини, самоцінності

природи; почуття особистої причетності до збереження природних багатств,

відповідальності за них; здатність особистості гармонійно співіснувати з

природою, поводитися компетентно, екологічно безпечно; активна участь у

практичних природоохоронних заходах; здійснення природоохоронної

діяльності з власної ініціативи; посильне екологічне просвітництво. Ціннісне

ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є

обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження

економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

У виховному процесі слід врахувати, що ставлення вихованців до

природи має специфічні вікові особливості.

Ставлення до природи учнів основної школи характеризується

суперечливістю. У середньому підлітковому віці природа розглядається як

об’єкт охорони, а не користі; ступінь психологічної близькості з об’єктами

природи вищий, ніж з усіма «значущими іншими». У старшому

підлітковому з’являється установка користі, однак прагматичні установки

нерідко поєднується з природоохоронними мотивами. Старшокласникам

властиве сприйняття природи як об’єкта; ставлення до неї обумовлене більше

естетичними мотивами, аніж настановами користі. У цьому віці остаточно

складається структура ставлення до природи, властива дорослим. Під

впливом виховання у старшокласників природа займає вищі позиції в ієрархії

цінностей, ніж у дорослих.

Важливою складовою змісту виховання є розвиток ціннісного

ставлення особистості до праці,яке передбачає усвідомлення дітьми та

учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в

трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння

економічних законів і проблем суспільства, шляхів їх розв’язання, готовність

до творчої діяльності, конкурентноспроможності й самореалізації в умовах

167

ринкових відносин, сформованість працелюбності й мобільності як базових

якостей особистості.

Важливим є формування у дитини вміння оволодівати основами

наукової організації праці, визначати мету, розробляти реальний план її

досягнення, організовувати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили

і засоби з метою досягнення бажаного результату з мінімальними затратами,

аналізувати процес і результат власних трудових зусиль, вносити необхідні

корективи.

Ціннісне ставлення до праці учнів основної школи спрямовується на

знайомство з працею людини у різних галузях економіки; формування вміння

працювати у колективі, становлення професійних інтересів, формування

реальногообразу «Я». У підлітковому віці формується свідоме ставлення до

власних інтересів, здібностей, суспільних цінностей, пов’язаних з вибором

професії та свого місця у суспільстві; виховується ставлення до майбутньої

професійної діяльності як засобу апробації власних сил, розкриття своїх

можливостей, самореалізації, формування адекватного образу «Я»;

систематизуються знання щодо сучасних професій та потреб суспільства.

Головними завданнями виховної діяльності зі старшокласниками є

формування у них здатності до усвідомленого вибору майбутньої професії,

розвиток загально-трудових і професійно важливих якостей особистості;

включення їх в суспільно-корисну продуктивну працю (трудові об’єднання,

шкільні малі підприємства, кооперативи, самообслуговування тощо).

Ціннісне ставлення особистості до мистецтва виявляється у

відповідній естетичній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях

і вчинках, пов’язаних із мистецтвом. Особистість, якій властиве таке

ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно

сприймає художні твори, здатна збагнути і виразити власне ставлення до

мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Важливими якостями особистості є здатність збагнути та виразити

власне ставлення до мистецтва; сприймати довкілля як естетичну цінність;

мати власний погляд на світ, вміти радіти - як ознака духовної зрілості.

168

Формулою успіху педагогів-виховників у вихованні має стати наступна

істина: без історії – немає культури; без культури – немає духовності; без

духовності – немає виховання;без виховання – немає Людини; без Людини –

немає Народу.

Використана література:

1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований

підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання. – К.: Либідь, 2003. С.7-

30.

2. Бех І.Д.Лабіринти духовного прозріння особистості. Навчально-

методичний посібник. –Київ-Рівне: РДГУ, 2006.-34 с.

3. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепель М.М. Теоретичні основи

педагогіки: Курс лекцій / За ред.. О.Вишневського. – Дрогобич: Відродження,

2001. – С.111-132.

4. Гавлітіна Т.М. Національно-патріотичне виховання підлітків в умовах

позашкільного навчального закладу. Навчально-методичний посібник. –

Рівне: Волинські обереги, 2007. - 220 с.

5. Дем’янюк Т.Д. Програма дослідно-експериментальної роботи педагогів

Рівненщини з теми «Формування ціннісних ставлень особистості учня в

навчальному закладі (2008-2012 рр.). – Рівне, 2008. –С.1-4.

6. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх

навчальних закладів України. Програма. – Тернопіль: Навчальна книга. –

Богдан, 2008. -80 с.

7. Мартинюк І.В. Національне виховання: Теорія і методологія: Метод.

Посібник. К.:ІСДО, 1995. – 160 с.

8. Помиткін Е.О. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти:

Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1996, -164 с.

Ситник Г.І., методист кабінету

виховної роботи РОІППО

Ціннісне ставлення особистості: теоретичний аспект

169

(матеріали до засідання педагогічних рад, методичних об’єднань педагогів-

виховників та вчителів-предметників)

Ціннісне ставлення – загальнонаукове поняття, яке має важливе

гносеологічне значення для педагогiки, психології та соціології.

Ціннісне ставлення особистості має трикомпонентну структуру:

- когнітивний компонент – поняття й уявлення про той чи інший бік

життя;

- емоційно-оціночний компонент – переживання даної події, явища, їх

оцінка;

- поведінковий компонент – досвід діяльності, уміння, навички,

поведінкова готовність до певних соціальних дій.

Включення цiннiсного ставлення у структуру особистостi дає змогу, на

думку низки вчених, виявити найзагальнiшi соцiальнi детермінанти

поведiнки, витоки якого слiд шукати в моралi, суспiльнiй повсякденнiй

життєдiяльностi людини.

Ставлення у психологiї особистостi - це система зв’язкiв людини зi

свiтом та іншими людьми, яка виступає складовою частиною її свiдомостi і

самосвiдомостi.

Ставлення є основною категорiєю в теорії особистостi В. Мясищева. В

основi цiєї теорiї лежать ідеї О. Лазурського про класифікацiю особистостi

згiдно з типами її ставлення до оточуючої дiйсностi.

Основнi положення психологiї ставлень полягають у тому, що

особистiсть, психiка i свiдомiсть людини у кожен момент є єднiстю

вiдображення об’єктивної дiйсностi i ставлення людини до неї. Психологічні

ставлення людини виступають як цiлiсна система iндивiдуальних,

вибiркових, свiдомих зв’язкiв особистостi з рiзними сторонами об’єктивної

дійсностi: з явищами природи і свiтом речей, з людьми i суспiльними

явищами; особистостi з самою собою як суб’єктом дiяльностi.

Система ставлень визначається всiєю iсторiєю розвитку людини. Вона

виражає її особистiсний досвiд i внутрiшньо визначає її дії, переживання.

Серед рiзних видiв ставлень (в основi яких лежать потреби i мотиви, емоцiйнi

170

процеси i почуття) можна виділити цiннiснi ставлення, тобто ставлення, в

основi яких лежить оцiнка суб’єктом чого-небудь i яка визначає її

особистiсну значущiсть. Важливими видами ставлень В. Мясищев вважав

потреби, мотиви, емоцiйнi ставлення (любов, ворожiсть, симпатiя, антипатiя

тощо), інтереси, оцiнки, переконання, а домiнуючим ставленням, яке

пiдпорядковує собi інших й визначає життєвий шлях людини, -

спрямованiсть.

Вищий ступiнь розвитку особистостi та її ставлень визначається

рiвнем свідомого ставлення до оточуючого i самосвiдомiстю як свiдомим

ставленням до самого себе.

Особливим видом ціннісних ставлень є моральнi ставлення. Найбiльш

стiйкi ціннісні ставлення складаються у цiннiснi орiєнтацiї особистостi.

Ставлення до людей виступають регулятором соцiальної взаємодiї

(мiжособистiснi взаємини).

Формування цiнностей - процес багатогранний і складний.

Встановлено, що специфiчнiсть усвiдомлення об’єктів соцiальної дiйсностi

як цiнностей передбачає наявнiсть для цього особливих психологічних

механiзмів. На перший план виходить такий вид психологічного процесу, як

оцiнна діяльнiсть людини, спрямована на засвоєння та усвiдомлення

об’єктивно змiстовної сторони об’єкта чи предмета, на оцiнювання їх

властивостей з точки зору потреби, корисності, прийнятностi для

задоволення потреб та iнтересiв особистостi, реалізації цілей її діяльності.

Результат цiєї оцiнної дiяльностi - усвiдомлення цiнності й тим самим

формування цiннiсних орiєнтацiй та особливостi ставлення.

Важливою стороною моральної оцiнки є емоцiйне переживання (І. Бех,

В. Мясищев), присутнє при цьому ціннісному ставленні, яке впливає на

реалiзацiю цiнностi в поведiнцi людини. Об’єктивна значущiсть явищ сама

собою не утворює ціннісного ставлення. Щоб це вiдбулося, значущiсть має

бути усвiдомлена в системi цiннiсних понять (Л. Архангельський).

Поняття «ціннісне ставлення до людини» випливає з понять «цiннiсть»

та «цiннiсні орiєнтацiї».

171

Цінності – це властивості буття, які створює людина або які мають

певне ставлення до неї.

Основною дефініцією поняття «цінності» є значущість певних реалій

дійсності з точки зору задоволення матеріальних і духовних потреб, інтересів

людини; це те, що може цінувати особистість, що є для неї значущим і

важливим. Саме цінності наповнюють сенсом існування людини і

суспільства, вони значною мірою духовно відтворюють саму людину.

Існує багато точок зору на сутність цінності: це поняття, суть якого – у

здатності задовольняти потреби й інтереси особистості (О. Дробницький);

особлива значущість речей, явищ, процесів, ідей для життєдіяльності

людини, її потреб та інтересів (В. Тугаринов); форма прояву людиною

різноманітного ставлення до предмета, події, явища тощо (В. Василенко);

специфічне утворення свідомості; особлива індивідуальна реальність, яка має

особливу значущість для людини, котра її переживає (І. Бех, Л. Виготський,

В. Малахов, С. Рубінштейн); особлива індивідуальна реальність, суть якої

полягає у її «позитивній» значущості (Б. Додонов), що має вирішальне

значення у процесі життєдіяльності людини.

Цінності, на які може орієнтуватись особистість, мають різнопланову

класифікацію, зокрема, глобальні цінності: Природа, Культура, Любов,

Сім’я, Праця, Свобода; справжні цінності: Людина, Щастя Людини; вічні

загальнолюдські (головні) цінності: Істина, Краса, Добро, Справедливість;

особистісні цінності: фізичний стан, здоров’я, пам’ять, логіка, розвиток і

саморозвиток, захоплення, самопочуття, сфера почуттів, громадянська

позиція, мрії, моральна й естетична культура, поведінка, вчинки, самооцінка

та ін.; цінності рідного дому (ставлення в сім’ї, спогади про дитинство тощо);

цінності «великої» Батьківщини (народ, його менталітет, особливості

світогляду, гуманність, чесноти людини, національна самобутність,

історична пам’ять, культура, мистецтво, релігія та ін.); цінності малої

батьківщини (школа, рідна вулиця, рідне село, мова, історія, культура,

духовність, мистецтво рідного краю, соціум тощо) та ін.

172

Вищими моральними цінностями є правда, сенс життя, дружба тощо.

Окремі автори класифікують цінності на предметні, нормативні, вітальні,

естетичні, пізнавальні та ін.

Головними критеріями цінності є корисність, необхідність для

суспільства і окремого індивіда.

Ціннісні орієнтації - це відносно стійка система спрямованості

інтересів і потреб особистості на певну ієрархію життєвих цінностей,

схильність у наданні переваги певним цінностям у різних життєвих

ситуаціях, спосіб розрізнення особистісних явищ і об’єктів за рівнем їх

значущості для людини.

Ціннісні орієнтації – важливі елементи структури особистості. Вони є

внутрішнім компонентом свідомості та самосвідомості людини. Як і

цінності, вони відіграють дуже активну роль у визначенні спрямованості

моральної діяльності особистості. Ціннісні орієнтації є дуже стійкою

системою, основними її детермінантами виступають матеріальні умови

життєдіяльності, рівень загальної культури, переконання нахили, здатності,

здібності людини, особистісні смисли, моральні принципи, система

цінностей особистості, суспільства чи якоїсь окремої референтної групи.

Вони формуються у процесі соціалізації, виконання певних соціальних

ролей, засвоєння системи суспільних цінностей.

Ціннісні орієнтації тісно пов’язані з пізнавальними та вольовими

якостями особистості. У процесі спільної діяльності, яка визначає взаємини

людей в групах складаються групові ціннісні орієнтації.

Система ціннісних орієнтацій утворює змістову сторону спрямованості

особистості і виявляє внутрішню основу її ставлень до дійсності. Розвинуті

ціннісні орієнтації особистості – показник її зрілості та сформованості,

нерозвиненість ціннісних орієнтацій – ознака інфантилізму особистості.

Ціннісні орієнтації роблять істотний вплив на стиль мислення особистості,

спосіб її життя, перебіг емоційних процесів.

Педагогічною наукою (вітчизняною та зарубіжною) обґрунтовані різні

підходи до визначення основних властивостей ціннісних орієнтацій. В їх

173

основу покладено: основні сфери життєдіяльності людини (матеріальні й

духовні цінності та орієнтації); форми свідомості й тип культури (суспільно-

політична, моральна, естетична, екологічна та ін.); сфери самоствердження

особистості (ціннісні орієнтації пов’язані з сім’єю, трудовою діяльністю та її

різновидами, освітою тощо); вікові особливості (орієнтація учнівської молоді

та ін.); приналежність до певної соціальної групи та інші принципи.

Система ціннісних орієнтацій особистості не є стабільною та

незмінною. Утверджуючись у свідомості людей вони стають їх провідним

мотивом поведінки в повсякденній життєдіяльності. Динамічність ціннісних

орієнтацій та ставлень проявляється у розвитку та зміні ставлення до свого

оточення, продуктів своєї життєдіяльності. На мобільність системи ціннісних

орієнтацій впливають такі фактори, як нові умови життєдіяльності людини,

моральні норми поведінки, умови мікро- та макрооточення, міжособистісний

вплив, вікові та індивідуальні психологічні особливості, ступінь реалізації

«Я»-концепції особистості, характер і система виховання тощо.

Ціннісні орієнтації є однією з форм самоусвідомлення, самовираження

внутрішніх інтелектуальних, естетичних і фізичних сил індивіда, залежать

від характеру його уявлень та інформації про духовно-культурні цінності, їх

значущість у житті суспільства та особистості.

Ціннісні орієнтації і ціннісне ставлення, зокрема, до людини

(дорослого, однолiтка), навколишнього свiту є категорiєю, перш за все

моральною. Якщо в людини не розвиненi або слабко розвиненi сумлiння,

емпатiйнi почуття, вiдповiдальнiсть, то для духовного, морального впливу в

неї немає пiдґрунтя. Цiннiсть речей, об’єктiв визначається цiною, а цiнність

людини як суб’єкта - повагою. Виключне значення має регулююча функцiя

цiнностi, яка працюватиме лише тодi, коли оцiнювання супроводжується

усвiдомленням, переживанням потреби, освоєнням, створенням, реалiзацiєю

цiєї об’єктивної цiнностi. Лише тодi об’єктивна цiннiсть трансформується в

суб’єктивнi цiнностi або ціннісні ставлення, а останнi є вiдправними для

життєвих цiлей або моральних iдеалiв.

174

Ціннісні ставлення належать до об’єктивних цiнностей суспiльства,

знаходять свої вираження в їх усвiдомленнi та переживаннi як потреби, що

мотивує теперiшню поведiку i програмує майбутнє особистостi. Ціннісні

ставлення сприяють найадекватнiшому вираженню людиною моральних

почуттiв, спонукають до моральної рефлексiї, забезпечують психологічний

комфорт у спiлкуваннi, викликають вiдповiдну доброзичливiсть i ввiчливість.

Їх формування - двостороннiй, взаємозворотний процес, на основi якого

виявляється ціннісне ставлення однiєї людини до іншої.

Ціннісне ставлення до людини ґрунтується на вихiднiй тезі про те, що

людина - абсолютна цiннiсть, найвища субстанцiя, «мiра всiх речей».

Ціннісне ставлення до людини має розглядатися як особливий аспект

гуманiзацiї вiдносин, оскiльки людина, що є їх суб’єктом, сама стає головною

цiннiстю й безпосереднiм об’єктом їх взаємодiї. Ціннісне ставлення до

людини, визнання її найвищою цiннiстю мiститъ також поведінковi аспекти

культури людських взаємин, якi в повсякденному життi мають вигляд рiзних

«технологiй» дiяльностi та поведiнки (В. Бiлоусова). Те, як ставляться до

людини iнші, бiльшою мiрою визначає її ставлення до себе. Якщо людина -

мета (І. Кант), то визначальними у ставленнi до неї має бути довіра,

доброзичливiсть, повага, толерантнiсть. Отже, якщо я - найвища цiнність

лише тому, що всi інші - найвищі цiнностi, я маю дiяти, керуючись

загальнозначущим категоричним iмперативом, iнші - також. Лише в такiй

суспiльнiй системi людина набирає найвищої цiнностi (В. Блюмкiн).

Ціннісне ставлення до людини включає в себе і почуття цiнностiiншої

людини, її моральної самобутностi (І. Бех). Оскiльки розвинене ставлення до

іншої людини як цiнностi означає, по-перше, прагнення i здатнiсть iндивiда

спiвпереживати її радостi й горе, по-друге, бажання її зрозумiти, по-третє,

всiляке сприяння досягненню нею морально значущих цiлей у повсякденнiй

дiяльності, то стратегiчним орiєнтиром у такiй виховнiй дiяльностi має

виступати людянiсть (доброта) як критерiй високоморальної особистостi.

Єдино оптимальним є механiзм виховання людяності людянiстю, що

сприятиме саморозвитку особистостi. Розпочинати виховання у дитини

175

почуття цiнностiiншої людини слiд у дошкільному вiцi, коли iнтенсивно

проявляється психологічний механiзм емпатiї.

Виховання у дитини прагнення цiнувати iншу людину здiйснюється

двома шляхами: докладним розкриттям дитинi позитивних сторiн оточуючих

її людей i попередженням зневажливого ставлення до дитини. Розвиток у

вихованця почуття цiнностiiншої людини може успiшно вiдбуватися лише за

умови своєчасного блокування в нього «Его»-потягiв, виховна тактика щодо

цих емоцiйних утворень має передбачати послаблення їх дії нейтралiзацією

їх проявiв.

Ціннісне ставлення до iншої людини - основа гуманного ставлення,

позитивно-активне дiяльне мiжособистiсне взаємоставлення, що ґрунтується

на повазi до людського життя, усвiдомленнi його недоторканностi, визнаннi

його найвищою цiннiстю. Воно проявляється у постiйному дотриманнi

гуманiстичних принципiв, норм i вимог у взаєминах з людьми, а також в

альтруїстичному характерi переживань i почуттiв; визнаннi потреб та

iнтересiв iншої людини, її права на позитивне волевиявлення; орiєнтації на

позитивне в людях; здатностi до морального вдосконалення: постiйнiй

спрямованостi на iншу людину, повазi її гідності; доброзичливостi, довiрi;

спiвчуттi, спiвпереживаннi, добротi, своєчаснiй допомозi, доброчесностi й

милосердi; переживаннi глибокого задоволення вiд безкорисливого

пiклування про людей; терпимостi й толерантностi до iнших моральних

поглядiв.

Ціннісне ставлення до людини формується у відповідних вчинках, дiях

і поведiнцi дiтей, протидiї несправедливостi, байдужостi, жорстокостi та злу,

критичному ставленнi до себе.

Розвиток в учнiв ціннісного ставлення до людини, оточуючих

передбачає засвоєння моральних норм та етичних форм, правил культури

спілкування. Бiльшiсть iз цих норм i правил обґрунтовується вимогами

морального ставлення людини до людини.

Виховуючи в людинi милосердя, потребу пiклуватися про iнших,

iнтерес до неповторної iндивiдуальностi кожного, вимогливостi до себе,

176

терпимостi та подiбнi їм якостi, ми формуємо не тiльки ставлення людини до

iнших i до самої себе, а й закладаємо в структуру особистостi динамiку, яка

буде найсильніше впливати на вияв нею ставлення до iнших сторiн

навколишньої дійсності.

Моральнi цiнностi, породженнi ціннісними ставленнями до людини,

спрямованi на утвердження в усiх сферах людського життя (в тому числі й у

мiжлюдських стосунках) принципiв гуманiзму, пiднесення людської гiдностi,

олюднення мiжособистiсних взаємин. Вони складають змiстовий бiк

моральної культури учнiв i педагогiв.

В чому має виражатись ціннісний результат виховання? Однозначної

відповіді на це питання педагогічна наука і практика не дають. Існує кілька

позицій в даному питанні:

- позиція перша: освоєння цінностей прямо залежить від усвідомлення

їх вихованцями (тому ефективними формами виховної діяльності зі

школярами є роз’яснення, бесіди, дискусії, години спілкування, розмови в

дружньому колі та ін.);

- позиція друга: ступінь освоєння цінностей проявляється тільки на

рівні мотивів соціальної поведінки. Виховники, які стоять на цій позиції,

активно організовують власну діяльність вихованців, створюють ситуацію

вибору, спонукають їх до ініціативи та відповідальності;

- позиція третя: результат виховання пов’язаний з ціннісними

ставленнями вихованців.

Звідси, виховані діти – це діти, які вміють знаходити смисл у тому, що

відбувається, здатні виявляти ціннісний зміст в предметних ситуаціях,

прилучені до взаємодії зі світом на рівні цінностей, здатні самостійно

вибудовувати власну поведінку і власне життя на рівні сучасної культури, в

контексті якої вони народились.

Лiтература:

1. Бех І.Д. Виховання особистості. – К., 2003.

2. Бех І. Д. Формувати у дитини почуття цiнностiiншої людини // Педагогiка

толерантностi, 2001.

177

3. Бiлоусова В. О. Теорiя і методика гуманiзацiї вiдносин старшокласникiв у

позаурочнiй дiяльностi загальноосвiтньої школи. - К., 1997.

4. Голованова Н.Ф. Подходы к воспитанию в современной отечественной

педагогике // Педагогика. -2007. - №10. – С.38-47.

5. Енциклопедія освіти / Акад.пед.наук України; головний ред. В.Г.Кремень.

К.: Юрінком Інтер, 2008. – С.989-992.

6. Карпенко З. С. Аксіопсихологія особистості. – К., 1998.

7. Мясищев В. Н. Психология отношений. - М.-Воронеж, 1995.

8. Савченко О. Я. Цiлi і цiнностi шкiльної освiти // Фiлософiя освiти ХХI

столiття: проблеми і перспективи. - К., 2000.

9. Старовойтенко Е. Б. Жизненные отношения личности: модели

психологического развития. - К., 1992.

10 Сухомлинська О. Цінності освіти і виховання. – К. – 1997.

11. Ульянова И.В. Формирование смысложизненных ориентаций учащихся //

Педагогика. - 2007. - №7. – С. 43-50.

12. Щуркова Н.Е.Новое воспитание. - М. - 2000.- С.57-59.

Дем’янюк Т.Д.,кандидат педагогічних наук,

професор, завідувачка кафедри виховання

Рівненського державного гуманітарного університету

Теоретико-методологічні засади формування ціннісних ставлень

Поступальний розвиток української державності, інтеграція України у

світову та європейську спільноту неможливі без оновлення системи

національного виховання, без чіткого погляду на систему цінностей, які

кладемо в його основу. Проблема виховання дітей та молоді, формування у

них ціннісних ставлень знайшла глибоке наукове і суспільно-політичне

обґрунтування в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Указах

президента України „Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі

та здорового способу життя громадян”, „Про додаткові заходи щодо

підвищення якості освіти в Україні”, Національній програмі виховання дітей

178

та учнівської молоді, обласній програмі національного виховання учнівської

молоді Рівненщини.

Особливої педагогічної уваги потребує учнівська молодь щодо

засвоєння цінностей і прояву ціннісних ставлень. Соціалізація учнівської

молоді відбувається в умовах різкого звуження кола загальновизнаних

морально-духовних цінностей, внаслідок чого в ціннісно-смисловій сфері

дітей та юнацтва переважають прагматичні чи асоціальні цінності. Процес

формування ціннісних ставлень є складним, залежить від впливу багатьох

чинників, найважливішими з яких є навчальні заклади, референтні групи

ровесників, сім'я, що зумовлює пошук виховних засобів, які б

взаємоузгоджували та підсилювали дію названих чинників, гармонізували

потреби, інтереси особистості і суспільства .

Сучасний зміст виховання в Україні складає науково обґрунтована

система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна

сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її

ставлення до суспільства, держави, інших людей, самої себе, праці, природи,

мистецтва – підкреслюється в Національній програмі виховання дітей та

учнівської молоді. Відомо, що система цінностей і якостей особистості

розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає

поєднання інтересів особистості – вільного саморозвитку і збереження своєї

індивідуальності; суспільства – саморозвиток особистості здійснюватися на

моральній основі; держави, нації – учнівська молодь має зростати

національно свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити

країні гідне місце у цивілізованому світі. [1, с. 15]

Ціннісні ставлення особистості виявляються у таких якостях, як

патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, політична культура

та культура міжетнічних стосунків; моральній активності; сформованості

активної життєвої позиції; вміннях оцінювати свою зовнішність, тілобудову,

поставу, розвитку рухових здібностей, фізичної витривалості; високу

працездатність; веденні здорового способу життя; культурі пізнання власного

внутрішнього світу; здатності орієнтуватися у нових умовах життя;

179

усвідомленні цінностей природи в житті людини, самоцінності природи,

особистості причетності до збереження природних багатств; усвідомленості

соціальної значущості праці, розвиненій потребі в трудовій активності,

ініціативності, схильності до підприємництва, готовності до творчої

діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації.

В системі формування ціннісних ставлень особистості є регіональний

аспект. Його специфіка і особливості базуються на засвоєнні історичних,

соціально-економічних, духовно-культурних, сімейно-родинних традицій

Волинського Полісся.

Дієвим засобом формування ціннісних ставлень є навчально-виховний

процес, який має бути наповнений духовно-моральним потенціалом. За

допомогою соціально-психологічних механізмів та загальнопедагогічних

чинників становлення і розвитку особистості відбувається невимушене,

мимовільне засвоєння моральних норм, розвиток духовних почуттів.

Проблемні цінностей, ціннісних орієнтацій, механізмів та засобів їх

формування присвячені наукові дослідження у філософії, психології,

соціології та педагогіці. Сутність понять „цінності”, „ціннісні орієнтації”

розкриті в працях Л.Архангельського, М.Кагана, В.Сіверга та інших.

Механізми та чинники формування цінностей, ціннісних ставлень висвітлено

в дослідженнях І.Беха, Л.Божович, М.Боришевського, Г.Балла, О.Докуніної,

І.Єрмакова, С.Кириленко, О.Кононко, В.Мачуського, Н. Митропольської,

В.Оржеховської, К.Чорної та інших.

На значення розвиненості емоційно-почуттєвої сфери особистості у

формуванні ціннісних орієнтацій акцентують увагу К.Абульханова-Славська,

С.Рубінштейн. Формування ціннісних орієнтацій як цілеспрямований

педагогічний процес досліджували В.Анненков, С.Лапаєнко, О.Турянська.

Виховний потенціал української сім'ї у засвоєнні дітьми цінностей

розкривається в працях К.Журби, В.Постового, М.Стельмаховича; вплив

родинного виховання на формування ціннісних орієнтацій став предметом

досліджень Т.Алєксєєнко, О.Докуної, О.Максимович, Т.Кравченко.

180

Цінності вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний

ідеал, дають відповідь на запитання: на що орієнтується учнівська молодь –

на добро чи зло? – на віру в духовні чи матеріальні блага? та інші.

Аналіз педагогічної літератури показує, що між системою цінностей і

стратегією виховання існує взаємна залежність. Цінності визначають зміст

виховання, а виховання прагне прищепити молоді віру у прийняті цінності.

Отже, обов’язок педагога – наблизити до цінності дитини, подавши їх у

прийнятій для неї форми, розвивати їх у її свідомості і сприйняти їх з таки

розрахунком, щоб вони стали її діючим світоглядом.

О.Вишневський стверджує, що цінності мають ідеальну природу, вони

є певною ієрархічною системою ідеалів, фундаментальних понять і цілей,

якими живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Саме

цінності є загальним «еталоном», на який орієнтується виховання. [2, с.283]

Водночас проблема формування ціннісних ставлень особистості учня в

навчально-виховному процесі не стала предметом дослідження; не

висвітлено педагогічні умови ефективності педагогічного процесу як

виховної технології формування ціннісних ставлень особистості учня;

недостатньо розкривається взаємодія навчальних закладів, сім'ї, громадських

організацій у процесі формування ціннісних ставлень особистості учня; не

визначена педагогічна модель та організаційно-функціональна структура

формування ціннісних ставлень особистості учня, змістовно-технологічний її

аспект, загальнопедагогічні чинники та соціально-психологічні механізми

формування ціннісних ставлень особистості учня.

Актуальність проблеми і недостатня теоретична та методична

розробленість проблеми, потреби педагогічних колективів навчальних

закладів зумовили створити в області тимчасовий науково-дослідний

колектив педагогів, які досліджують тему: «Формування ціннісних ставлень

особистості учня в навчальному закладі».

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально

перевірити ефективність педагогічних умов формування ціннісних ставлень

особистості учня в навчальному закладі.

181

Гіпотеза дослідження – формування ціннісних ставлень особистості

учня в навчальному закладі ефективно відбуватиметься за умов:

створення освітньо-виховного простору, який забезпечить формування

ціннісних ставлень особистості учня;

впровадження національної регіональної програми виховання дітей та

учнівської молоді;

засвоєння учнями ми загальнолюдських і національних цінностей,

досягнень вітчизняної і світової духовної спадщини;

виокремлення змістовно-технологічного аспекту діяльності, що

спрямована на розвиток структурних компонентів ціннісних ставлень

особистості учня;

функціонування складників психолого-педагогічної системи: розвиток

– саморозвиток; виховання – самовиховання; освіта – самоосвіта;

поєднання в навчально-виховному процесі традиційних та

інноваційних форм, методів, засобів формування ціннісних ставлень

особистості;

оптимізації взаємодії соціальних інститутів виховання у формуванні

ціннісних ставлень особистості учня.

Методологічною основою дослідження є:

філософська теорія цінностей, положення про природу цінностей, їх

зв'язок із соціальними, культурними факторами, потреби, інтересами

особистості (А.Здравомислов, Г.Сковорода, О.Вишневський);

психолого-педагогічне обґрунтування механізмів та шляхів

формування ціннісних ставлень особистості (І.Бех, В.Москалець,

О.Сухомлинська);

ідеї технологізації виховної роботи суб'єкт-суб'єктної взаємодії

(А.Бойко, Т.Дем'янюк, М.Красовицький, Н.Савінова).

Експериментальна база дослідження: Березький НВК, Повчанський,

Студянський ЗНЗ І-ІІІ ст. Дубенського району, Сарненського ліцею „Лідер”,

Здолбунівського ЗНЗ І-ІІІ ст. №4, Висоцького ЗНЗ І-ІІІ ст. Дубровицького р-

ну.

182

Дослідно-експериментальна робота передбачає:

дослідження, впровадження та методичний супровід змісту, форм,

методів, технологій та засобів національного виховання, формування

ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі;

побудову в навчальному закладі такої системи виховання, яка

відповідає загальнолюдським та національним цінностям, інтересам

особистості, суспільства, держави, є саморозвиваючою, сприяє підвищенню

рівня сформованості ціннісних ставлень учня, носить людинотворчий

характер;

вивчення нових, прогресивних концепцій вітчизняного і зарубіжного

досвіду розвитку виховних систем, поширення педагогічних інновацій,

впровадження освітньо-виховних технологій формування ціннісних ставлень

особистості учня в навчально-виховний процес школи;

розробку та апробацію педагогічної моделі виховного процесу,

спрямованої на формування ціннісних ставлень особистості учня, його

здатності творити себе та своє життя;

посилення особистісно-гуманного підходу, спрямованого на розвиток

інтелектуальної, духовно-моральної, емоційно-вольової, психічної сфери

особистості учня;

переорієнтація внутрішнього світу учнівської молоді на збагачення

індивідуального соціального досвіду та самореалізації;

перетворення навчально-виховного процесу в соціальний простір

самовдосконалення учня, формування такої позиції, яка конкретизується

культурою цінностей;

формування інноваційного стилю діяльності педагогів шляхом

науково-теоретичної та методичної їх підготовки;

науково-методичне забезпечення процесу формування ціннісних

ставлень особистості учня у навчальному закладі;

створити нормативно-правове забезпечення педагогічного процесу

(розробити обласну програму національного виховання, педагогічну модель

формування ціннісних ставлень, організаційно-функціональну структуру

183

Пошук та впровадження ефективних засобів,прийомів, методів,технологій

Дослідження рівня ефективності та результативності впровадження учителем сучасних виховних технологій

Вивчення, практичне осмислення і узагальнення інноваційного досвіду роботи педагогів школи

Забезпечення професійного зростання наукового рівня педагогічного колективу

Педагогічні умови формування цілісних ставлень особистості учня

цього процесу, положення про учнівські об'єднання, волонтерський рух,

дискусійні клуби, тощо).

Нами визначені педагогічні умови ефективного формування ціннісних

ставлень учнів. Формуємо їх на рис. 1.

учня

Рис. 1. Педагогічні умови формування ціннісних ставлень особистості

Ведучи пошук нових підходів, педагог змінює свій погляд на дитину. З

одного боку він прагне, щоб вона стала активною, підприємливою,

ініціативною, а з іншого – виховання для життя в умовах свободи передбачає

розвиток душі; плекання сумління в людині.

При такому підході, цілком справедливо вказує О.Вишневський,

потрібне системне навчання цінностей. Системне навчання цінностей (за

О.Вишневським) передбачає застосування декількох послідовних прийомів:

1. Первинне засвоєння інформації – через пояснення, розповіді, лекції – до

запам’ятовування, пригадування, відтворення. 2. Пояснення і керована

дискусія – ускладнюють рівень осмислення і переносять сутність ціннісних

184

Кожен учитель працює

Тема самоосвіти

Запозичення та впровадження досвіду Відвідування уроків, позакласних форм роботи

Осмислення та узагальнення Робота з літературою

формувань на конкретні життєві ситуації. 3. Ролева гра – передбачає

введення учня у певну соціальну роль і пропозицію розв’язати конкретну

моральну проблему. Крім того, має бути принагідне навчання цінностей –

цінності подаються дітям не в «чистому вигляді», а в контексті змісту

навчальних предметів, у живих людських стосунках. [3, с.5-6]

Формування ціннісних ставлень передбачає організацію методичної

роботи з питань пошуку ефективних шляхів управління процесом

формування ціннісних ставлень. В першу чергу – надання допомоги

учителем: це обговорення інформації, яку вчитель знайшов у літературі; це

запрошення вчителем адміністратора на уроки, позакласні форми роботи; це

аналіз діяльності використання запозиченого досвіду та його корекція до

потреб та навчальних можливостей класу; це осмислення разом з учителем

отриманих результатів та планування, пошук нових шляхів.

Однією з ефективних форм є самоосвіта вчителя. Розглянемо систему

роботи вчителя на рис. 2.Система самоосвітньої діяльності вчителя

Як бачимо, вчитель обирає тему, працює з літературою, відвідує уроки

і позакласні справи учнів, запозичує і впроваджує досвід колег, осмислює та

узагальнює.

Таким чином, у формуванні ціннісних ставлень учнів на перший план

виступає розвиток національного самоусвідомлення, йдеться про систему

ідеалів, до прийняття яких і до віри в які педагог приводить своїх вихованців.

Як і в інших сферах виховання, він спирається на різні форми опредмечення

національних ідеалів: на національні цінності, українську культуру, мову,

185

звичаї, правові джерела, символіку, приклади самопожертви українців задля

свободи Батьківщини. [2, с.289]

Література:

1.Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні

// Світ виховання, № 4 (5). – С.7-30.

2.О.Вишневський. Теоретичні основи сучасної української педагогіки.

Дрогобич: Коло, 2006. – 608 с.

3.О.Вишневський. Сучасне українське виховання: Система цінностей. –

Львів, 1996. – 15 с.

Нікітчук І. Г., методист методкабінету відділу

освіти Зарічненської райдержадміністрації

Система цінностей і ціннісних орієнтацій особистості у творчій

спадщині Омеляна Вишневського

Лише з відстані часу оцінюється вартість осягнень людської праці

і духу. Здобутками інтелектуального розуму найчастіше користають не

сучасники, а нащадки. Вчений, якому долею визначено працювати для

майбутнього, здатен творити тільки в умовах свободи, до того ж бере на себе

велику відповідальність за плоди творіння.

У французького філософа Мішеля Малерба знаходимо слова:

“Навчання свободи…ще важче, ніж сама свобода”. Кожен по-своєму

навчається свободи і стає (або ж не стає) вільним. Та є посеред нас

особистості, які не потребують навчання свободи, бо для них свобода була і є

– сенсом і способом життя. Вони почували себе вільними навіть в умовах

суспільної неволі, бо вміли з гідністю нести тягар особистої свободи. Такі не

шукали власної вигоди, вони були незручними для оточення, бо не

піддавались прирученню. Натомість, вперто йшли дорогою Служіння, бо ця

дорога стала їх вільним вибором. До такого вибору приходять з відчуття

повноти свободи, усвідомлено переймаючись Франковим “Якщо не я – то

хто?”, і невтомно, спокійно й вільно засівають свою ниву.

186

До таких сміливо відносимо Омеляна Вишневського, вченого і

педагога, професора Дрогобицького педагогічного університету ім.І. Франка.

Справжнім покликанням професора стала педагогічна наука. Його талант

науковця вповні розкрився в роки незалежності. У 1990 році вчений очолив

кафедру педагогіки Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка.

Значний науковий доробок професора за 15 років незалежності є сьогодні

надбанням української педагогічної науки.

В ці роки професор О. Вишневський науково обгрунтовує доцільність

повернення до традиційно-християнської стратегії виховання, розробивши

цілісну Концепцію сучасного українського виховання.

Згадувана вище Концепція виховання була розкрита згодом у

методичному посібнику проф. О. Вишневського “Сучасне українське

виховання”, виданому Педагогічним товариством ім. Г. Ващенка у 1996 році.

Педагогічна наука виділяє три складові майбутньої освіти, які повинні

узгоджуватись між собою, це – наукові дисципліни, художні дисципліни

таціннісні орієнтації.

Сучасне виховання базується на системі цінностей, які вказують на

вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал. Раніш виховувались

класові цінності, сьогодні акцент зроблено на загальнолюдські. У 1993 році

американець С.Хантинган провів аналіз 100 порівнювальних досліджень про

цінності у різних державах. Він довів, що західні цінності маютьнайвищий

статус у світі.

Практика виховання вимагає надійної і зручної класифікації цінностей, а

відтак і їх системного бачення. Ця проблема є предметом значної уваги

сучасних українських педагогів, і свідченням цього є публікація Академією

педагогічних наук України науково-методичного збірника "Цінності освіти і

виховання" (Київ, 1997). Він, зрештою, відбиває і помітне розмаїття поглядів,

що від практики виховання цю проблему фактично віддаляє. Один з можливих

підходів до вирішення проблеми класифікації цінностей грунтується на

врахуванні критерію сфер їх застосування. Тут маємо справу найперше з

соціальним життям людини, що включає: сферу особистого життя, її життя в

187

родині, стосунки в суспільстві (громаді). національно-державне життя і,

нарешті, її ставлення до всіх людей на землі (сфера загальнолюдських

стосунків). До цього слід додати також специфічну сферу ставлення людини до

природи -як власної (здоров'я, краса тіла тощо), так і природи навколишньої, з

якою вона фактично складає єдність. Омелян Вишневський, професор

Дрогобицького педінституту, запропонував “Кодекс цінностей”, в якому

виділив наступні категорії:

Абсолютні вічні цінності: добро, совість, правда, віра, надія, любов...

Основні національні цінності: патріотизм, історична пам’ять, захист

Вітчизни...

Основні громадські цінності: захист прав і свобод, повага закону...

Цінності сімейного життя: вірність, довіра, піклування про дітей та

батьків...

Цінності особистого життя: внутрішня свобода, воля, розум...

Валео-екологічні цінності: увага до власного здоров"я, гарт організму,

дбайливе ставлення до довкілля...

Вважається, що виховання будується на досвіді народу, на даних наук

тощо. Проте в усіх цих чинниках завжди визначальне місце займають втілені

в них цінності. Саме вони через культуру, через традиції, філософію, релігію тощо

вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал, дають відповіді на

фундаментальні запитання: на що орієнтується молодь - на добро чи на зло? - на

віру в духовні чи в матеріальні блага? - на культ сили чи на культ духу? Що

береться за взірець - життя Христа, життя Павки Корчагіна чи Рембо?

Очевидно, що між системою цінностей і стратегією та методами

виховання існує взаємна залежність. Цінності визначають зміст виховання, а

стратегія і методи ставлять собі за мету прищепити молоді віру у прийняті

цінності. Цінності мають ідеальну природу, тобто можемо стверджувати, що

вони є певною ієрархічною системою ідеалів, фундаментальних понять і

цілей, якими живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування.

Кожен народ упродовж своєї історії виробляє свою систему цінностей,

що віддзеркалює його характер, соціально-економічний стан, політичний

188

устрій тощо. Радикальні зміни в житті народу завжди супроводяться

переоцінкою цінностей, що веде до зміни світогляду.

Водночас цінності кожного народу мають свої пріоритети, особливо,

коли йдеться про так звані суспільні цінності на яких позначаються

особливості культури різних суспільств. Всю свою систему цінностей і,

відповідно, свою поведінку людина узгоджує з цінностями, які вважає

найголовнішими і які тут називаємо абсолютними, вічними.

Ідеологія є органічною складовою системи цінностей. Практика

виховної роботи передбачає чіткий погляд і на її місце та функцію в цій системі.

Як відомо, в комуністичній та фашистській педагогіці ідеологія займала

перше місце і підпорядковувала собі інші компоненти системи вартостей,

включаючи мораль. Монопольне домінування ідеології зумовлювало тотальну

заідеологізованість всього виховання. Сучасне українське виховання,

орієнтуючись на наш виховний ідеал, вносить сюди суттєво інший принцип:

перше місце у вихованні людини відводиться моралі, яка від Бога, і яка

грунтується на абсолютних вічних цінностях. Лише порядна (моральна) людина

може і повинна брати на себе обов'язки громадянина, сім'янина тощо. В цьому

сенсі можна говорити про певну "деідеологізацію" виховання, звільнення його

від догматично-ідеологічного пресу.

Проте, цей принцип ще не вичерпує проблеми. Бо якщо статус ідеології

таким чином "понижується", і вона більше не домінує над мораллю, то чи не

означає це, що наше виховання: а) втрачає чіткі ідеологічні орієнтації і б) що у

зв'язку з цим ми повинні толерантно і байдужо ставитися до всіх і будь-яких

ідеологічних поглядів? На обидва ці питання система цінностей дає конкретну

відповідь.

1. Приймаємо як аксіому, що жодна держава не обходиться без власної

ідеології. Наша державність також має у своїй основі відповідну ідеологічну

орієнтацію, яку приймає для себе як обов'язкову кожен, хто добровільно

прийняв українське громадянство. Це ідеологія державності, що втілена в

Акті проголошення незалежності України та в нашій Конституції. Вона

орієнтує громадянина на активну участь у державотворенні, державозахисті, у

189

зміцненні міжнародного престижу України тощо. Значення такої ідеології у

виховних системах європейських держав є дуже великою. Таке ж місце вона

мусить посісти і у нашому вихованні, бо без неї неможливе патріотичне

становлення нашої молоді.

Сплутування ж ідеології державності з ідеологічними доктринами різних

партій чи окремих класів є фальшуванням дійсного стану речей, а часом і

виявом політичного невігластва.

2. Допускаючи плюралізм вузькогрупових (партійних) доктрин і

поглядів, наше виховання виключає все те, що не відповідає прийнятій

системі цінностей, а надто її головним ідеалам (моральності, національним

цілям тощо). Як буде видно далі, йдеться тут про чистоту нашого виховного

ідеалу, зміст якого в служінні Богу і Україні. З одного боку, це означає,

потребу трактування всіх таких поглядів крізь призму абсолютних вічних

вартостей (ідеалів добра, правди, справедливості, гідності тощо). Антигуманні

ідеологічні доктрини, які ведуть людину до класової, расової, національної чи

конфесійної ненависті, до боротьби і кровопролиття на цьому ґрунті, котрі вже

довели свою антилюдяну сутність - такі ідеології не мають права на

оправдання плюралізмові і повинні повсюдно заперечуватися з позицій гума-

нізму.

А з другого боку, всі можливі ідеологічні доктрини повинні

оцінюватися через призму ідеології державності. Система цінностей допускає

ідеологічні різнотлумачення, якщо вони йдуть у загальному річищі

державотворчих процесів. Проте вона виключає як неприйнятні ворожі полі-

тичні доктрини, які їм суперечать і носять очевидний деструктивний характер,

ведуть до руйнування Держави.

Кодекс цінностей сучасного українського виховання

АБСОЛЮТНІ, ВІЧНІ ЦІННОСТІ

віра доброта

краса надія

чесність свобода

любов щирість

190

нетерпимість до зла гідність

великодушність сумління

милосердя оберігання життя

правда прощення

мудрість справедливість

досконалість благородство

ОСНОВНІ НАЦІОНАЛЬНІ ЦІННОСТІ

Українська ідея.

Державна незалежність України.

Самопожертва в боротьбі за свободу нації.

Патріотизм, готовність до захисту Батьківщини.

Єдність поколінь на основі віри в національну ідею.

Почуття національної гідності.

Історична пам'ять.

Громадська національно-патріотична активність.

Пошана до державних та національних символів, до Державного Гімну.

Любов до рідної культури, мови, національнихсвят і традицій.

Пошана до Конституції України. Підтримка владних чинників у

відстоюванні незалежності України та розбудові атрибутів державності.

Орієнтація власних зусиль на розбудову Української держави і розвиток

народного господарства.

Прагнення побудувати справедливий державний устрій.

Протидія антиукраїнській ідеології.

Готовність стати на бік народів, які борються за національну свободу.

Сприяння розвиткові духовного життя українського народу.

ОСНОВНІ ГРОМАДЯНСЬКІ ЦІННОСТІ

Свобода.

Прагнення до соціальної гармонії. Відстоювання соціальної і

міжетнічної справедливості.

Культура соціальних і політичних стосунків.

Пошана до Закону.

191

Рівність можливостей.

Пріоритет ідеї громадянськості над ідеєю держави.

Рівність громадян перед Законом.

Самовідповідальність людини.

Права людини - на життя, власну гідність, безпеку, приватну власність,

рівність можливостей тощо.

Суверенітет особи.

Право на свободу думки, совісті, вибору конфесії, участі у політичному

житті, проведенні зборів, самовираження тощо.

Готовність до захисту індивідуальних прав і свобод.

Обов'язки, що випливають з прав і свобод інших людей.

Пошана до національно-культурних вартостей інших народів.

Повага до демократичних виборів і демократично обраної влади.

Толерантне ставлення до чужих поглядів, якщо вони не суперечать

абсолютним і національним вартостям.

Пошана до праці як до головного джерела суспільного добробуту.

ЦІННОСТІ СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

Подружня вірність.

Піклування про дітей.

Піклування про батьків і старших у сім'ї.

Пошана до предків, догляд за їхніми могилами.

Взаємна любов батьків.

Злагода та довір'я між членами сім'ї.

Гармонія стосунків поколінь у сім'ї.

Демократизм стосунків, повага до прав дитини і старших.

Відповідальність за інших членів сім'ї.

Допомога слабшим членам сім'ї.

Гармонія батьківського і материнського впливу у вихованні.

Спільність духовних інтересів членів сім'ї.

Здоровий спосіб життя, прихильність до спорту.

Дотримання народних звичаїв, охорона традицій.

192

Гостинність.

Сімейна відкритість щодо суспільного життя.

Багатодітність.

ЦІННОСТІ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ

Внутрішня свобода, самоповага.

Воля (самоконтроль, самодисципліна, енергія

чину, наполегливість тощо).

Мудрість, розум, здоровий глузд.

Мужність, рішучість, самовпевненість, героїзм.

Лагідність, доброзичливість.

Правдомовність, принциповість.

Поміркованість (в їжі, статевих стосунках, висловлюванні, в

товариськості тощо).

Урівноваженість в особистих і громадських справах.

Оптимізм, почуття гумору, життєрадісність, бадьорість.

Терпеливість.

Гармонія душі та зовнішньої поведінки.

Зовнішньоетична вихованість (звички, манери, акуратність в побуті,

відраза до злослів'я тощо).

Підприємливість, старанність, ініціативність.

Працьовитість, організованість.

Цілеспрямованість, витривалість.

Самостійність (в мисленні, діяльності тощо).

Творча активність (розвинена уява, спостережливість, інтелект тощо).

Твердість слова, точність.

Самокритичність, почуття відповідальності.

Ощадливість (у засобах, дбайливе ставлення до свого і чужого часу).

Вміння мовчати і слухати інших.

Культ доброго імені, почуття честі, надійність у праці, партнерстві, у

збереженні чужої таємниці тощо.

Шляхетність і відповідальність у стосунках з особою іншої статі.

193

Вдалий вибір поля діяльності та повноцінна самореалізація.

Розвиток естетичних смаків і творчих естетичних здібностей.

ВАЛЕО-ЕКОЛОГІЧНІ ЦІННОСТІ

Увага до власного здоров'я.

Прихильність до спорту і фізичної праці.

Гарт організму в процесі сімейного і громадянського виховання.

Здоровий спосіб життя і протидія згубним звичкам (алкоголізму,

наркоманії, курінню тощо).

Дотримування правил гігієни в приватному, родинному, громадському

житті, на виробництві тощо.

Прихильне ставлення до профілактики захворювань.

Увага до умов безпеки праці та охорони здоров'я громадян на

виробництві.

Самоусвідомлення і переживання своєї єдності з Природою.

Любов і дбайливе ставлення до всього живого на Землі.

Відчуття краси природи як Божого творіння.

Обмеження власних споживацьких потреб і контроль за своєю

практичною поведінкою в довкіллі.

Дбайливе і економне ставлення до природних ресурсів і національних

багатств.

Збалансованість раціоналістично-наукового (утилітарного) і духовного

начал у господарському ставленні до природи.

Оволодіння знаннями про основні екосистеми Землі.

Участь у природоохоронній діяльності, прихильність до руху зелених.

Охорона краси довкілля, відраза до господарського і побутового

нехлюйства.

Література:

Вишневський О.І. Сучасне українське виховання .- Львів, 1996

Гентош О. Постаті в українській педагогіці.- Львів, 2001

Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української

педагогіки.- Львів,2003

194

Юсин Т.А., методист відділу освіти та виховання

Володимирецької райдержадміністрації

Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості як основи її

життєвої позиції

Система ціннісного світогляду молоді формується під впливом

глобальної зміни ієрархії загальнолюдських ціннісних орієнтацій. Від

пріоритетів у ціннісному світогляді молодої людини залежить майбутнє

України.

Завдяки цінностям особистість відчуває себе цілісно в оточуючому

світі. Світ цінностей – це, насамперед, світ культури, сфера духовної

діяльності людини, її моральної свідомості, оцінок тощо. У житті цінності

виступають у ролі інструментів соціального регулювання, тією проміжною

ланкою, яка пов’язує інтереси, потреби, світогляд людини з її конкретними

ідеями, поведінкою.

Наявність певної системи цінностей особистості є необхідною

психологічною умовою для формування такого важливого особистісного

новоутворення, як виникнення зрілих життєвих планів, особистісного і

професійного самовизначення учнів.

Ціннісні орієнтації у своїй єдності з потребами, інтересами, життєвими

цілями, установками утворюють цілісну структуру особистісних якостей,

серед яких, на думку А.Г.Здравомислова, ціннісні орієнтації особистості є

своєрідною «віссю свідомості». Всі інші компоненти даної структури

знаходяться в залежності від неї .

Е.І.Головаха звертає увагу на те, що система соціальних цінностей, які

сприймає особистість, виступає одним із факторів спрямованості особистості

від сьогодення до майбутнього. Плануючи своє майбутнє, визначаючи свою

мету, сенс життя, засоби їхнього досягнення, людина виходить, насамперед, з

визначеної ієрархії цінностей, обираючи ті з них, що найбільше

відповідають меті, інтересам і потребам даної людини. Обрані нею цінності

стають головними і визначають її ціннісні орієнтації, мотиви діяльності.

195

Ціннісні орієнтації особистості перебувають у взаємозв’язку та

взаємозалежності з такими компонентами внутрішньої структури людини, як

потреби, інтереси, спрямованість емоційно-почуттєвої сфери, життєві цілі,

установки, спонукання, прагнення та іншими, котрі у своїй єдності, як

стверджує С.Л.Рубінштейн, складають мотиваційну сферу індивіда, що

спонукає його до дії.

Безумовно, всі без винятку цінності, створені свідомістю людини, є

відносними. Проблема полягає в тому, що свідомістю вони сприймаються як

абсолютні, і це одна з особливостей людського мислення. «Усе, що має

цінність у нинішньому світі, - пише Ф.Ніцше, - має її не саме по собі, не по

своїй природі – у природі немає ніяких цінностей, але завдяки тому, що йому

один раз надали цінність, подарували її, і цими дарувальниками були ми!»

Відносність цінностей – підстава для рухливості і мінливості ціннісних

орієнтацій особистості в різні періоди життя.

У науковій літературі прийнято виділяти розвинуті, стійкі,

несуперечливі ціннісні орієнтації і мінливі, нерозвинені, суперечливі.

Перший тип ціннісних орієнтацій свідчить про зрілість особистості, стійкість

та сформованість її інтересів, ідеалів, потреб. Нерозвинені, мінливі,

суперечливі ціннісні орієнтації є причиною непослідовності в поведінці

індивіда, ознакою його інфантильності, невизначеності сенсу життя,

суперечливості інтересів, нестійкості ідеалів.

Ціннісні орієнтації представляють внутрішній світ особистості, будучи

виразником стабільного, абсолютного, незмінного. Розвиток суспільства

сприяє розвитку світу цінностей, ускладненню ціннісних зв’язків. У будь-

якому суспільстві ціннісні орієнтації особистості є об’єктом виховання і

цілеспрямованого впливу. Тому так важливо, щоб виховний процес у

сучасній школі орієнтувався на систему цінностей. Відповідно до прийнятих

учнями цінностей моделюється їхня поведінка, будуються взаємини з

навколишнім світом.

Запропонована «Програма національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008-2020 роки» визначає пріоритети в системі національного

196

виховання учнівської молоді Рівненщини через формування системи

життєвих цінностей особистості в урочній, позаурочній та позашкільній

виховній діяльності.

Означена система цінностей орієнтує педагогічних працівників області на

виховання свідомого громадянина, патріота, людини, гідної свого народу та

Батьківщини і є єдиною основою створення орієнтовної моделі випускника

загальноосвітнього навчального закладу.

Ціннісні орієнтації, як одне з центральних особистісних новоутворень,

виражають свідоме ставлення дитини до соціальної дійсності і в цій своїй

якості визначають широку мотивацію її поведінки, здійснюючи істотний

вплив на всі сторони життя. Укорінюючись у структурі самосвідомості,

ціннісна система виступає як її необхідна установка – морально значуща й

відповідально активна. Вона і є єдиною соціокультурною основою

перетворення внутрішніх можливостей особистості у реальність

здійснюваних нею вчинків і духовно-моральної поведінки в цілому.

Список використаної літератури

1.Бех І.Д.Виховання особистості. Книга перша.– К.:«Либідь», 2003. – с.23-37.

2.Дем’янюк Т.Д., Дем’янюк Б.П. Інноваційні освітньо- виховні технології в

навчальних закладах Рівненщини. Книга ІІ.- Рівне, 2008. – с.112- 129.

3. Дем’янюк Т.Д., Вознюк Г.Ф., Каменська Є.І. Духовно-моральне виховання

учнів у школі-родині. – Рівне, 2009. – 321 с.

4.Методичний вісник. Випуск І - Рівне, 2008.

5.Обласна програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008-2020 роки. Розпорядження голови Рівненської обласної

держадміністрації від 09.02.2008 р. № 42.

Синіцька Л. М., методист з виховної роботи

відділу освіти Демидівської райдержадміністрації

Реалізація у навчально-виховному (виховному) процесі школи

аксіологічного підходу до виховання(освоєння цінностей)

197

Школа ХХІ століття вимагає переосмислення освітньої системи,

оновлення змісту, технологій становлення творчої особистості, яка прагне

змінити на краще власне життя й життя своєї країни. Доля вчителя –

виховати саме таку особистість.Діти приходять до навчального закладу, щоб

оволодіти знаннями. Але, крім знань, дитина повинна долучитися до

загальнолюдських цінностей, отримати соціальний досвід, навчитися

спілкуванню в колективі і зрозуміти, що вона є індивідуальністю та потрібна

суспільству.

Навчально-виховний процес має зміцнювати інтерес дитини до

відкриття нового, сприяти її становленню як особистості. Творчість вчителя

стає механізмом розвитку, а модель творчої особистості постійно

вдосконалюється і розвивається. Усі види розвитку (фізичний, духовний,

громадянський, морально-етичний, естетичний) тісно пов’язують і

підсилюють один одного.Характер виховання повинен передбачати глибоке

розуміння вихователем природи вихованців, їхніх індивідуальних рис і

можливостей, поваги до особистості дитини, турботи про її гармонійний

розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному

процесі. Морально-духовне виховання особистості – одна з найактуальніших

проблем сучасної педагогічної теорії і практики. Адже історія людства

доводить, що майбутнє будь-якої держави залежить від того, наскільки вона

зможе забезпечити виховання духовно зрілих, морально стійких членів свого

суспільства. З руйнуванням колишніх ідеалів постає проблема впровадження

в школи  нових освітньо-виховних технологій. Ми переконані, які б зміни не

відбувалися в державі, аксіологічні пріоритети виховання повинні

залишатися непорушними, орієнтуючись на загальнолюдські, національні

якості.

Зміст шкільної освіти являє собою систему компонентів, кожний з яких

виконує специфічні функції, має певні характеристики, і разом з цим вони

щільно пов'язані між собою. Знання формують уявлення особистості про світ

- предмети, людей, цінності, зв'язки з іншими членами суспільства і

поступово — про власне місце в житті, виконують роль орієнтира у

198

визначенні напряму діяльності, способів і засобів її здійснення; у стосунках з

іншими служать основою формування ставлення до дійсності, інших людей,

самого себе, знання є необхідним компонентом змісту освіти тому, що

пізнання та перетворення дійсності відбувається у процесі цілеспрямованої

практики, якій обов'язково передує деяка сукупність знань про практику та

способи її виконання. У процесі діяльності учні оволодівають різними її

видами, необхідними вміннями та навичками, здійснюється їхній розвиток:

розуму, творчих здібностей, пізнавального інтересу, уваги, пам'яті, уяви,

фантазії, емоцій, почуттів тощо.

Вирішальну роль у засвоєнні знань, умінь і навичок, у розвитку

особистості відіграють її ціннісні орієнтації — вибіркова, відносно стійка

система спрямованості інтересів і потреб. Система цінностей впливає на

вибір цілей та засобів діяльності, визначає внутрішнє, духовне життя дитини.

Цінності виступають цілями її життя й основними засобами їх досягнення і

тому набувають функцій важливих регуляторів соціальних поведінки.

Саме з позицій освоєння цінностей підходить колектив нашого закладу

до розуміння різноманіття проблем формування творчої особистості. Хто

сьогодні стане сперечатися, що головне в навчально-виховному процесі

навчального закладу не проведені заходи, робота гуртків, факультативів,

студій, а духовний світ кожної дитини, її інтереси та потреби. Педагогічний

колектив школи впродовж чотирьох років працює над реалізацією основних

завдань цільового творчого проекту «З вірою в себе, в майбутнє, в Україну»,

що спрямована на формування принципово нового типу особистості дитини:

творчої, самостійної, гуманної, здатної цінувати себе та поважати інших,

особистості, адаптованої до нових соціально-економічних умов. За цей час

педагогічний колектив створив і творчо реалізує свою, своєрідну виховну

систему, у центрі якої - творча особистість, її творчий продукт, життєві

цінності й ідеали. Виховна система школи враховує рівень вихованості учнів,

їх інтереси, духовні потреби, цінності тощо. На наш погляд, досить важливим

є розуміння виховання як перш за все процесу розвитку дитини - суб'єкта

культури та власної життєтворчості, передачі їй творчих і соціокультурних

199

цінностей у процесі особистісної взаємодії та діалогічного спілкування учнів

і педагогів. Таким чином, у практичній діяльності, побудованій на

діагностичній основі, важливо постійно звертати увагу на аксіологічні,

ціннісні аспекти виховання.

Аксіологічний підхід(ціннсний) дозволяє вчителеві педагогічними

засобами впливати на своїх вихованців таким чином, щоб їх ціннісні системи

відповідали загальнолюдським моральним принципам та відрізнялися

водночас достатньою усталеністю та високою гнучкістю. Аксіологія, яка

надзвичайно активізувалася наприкінці ХХ століття, виступає складовим

компонентом гуманітарної парадигми. Проте у ХХІ столітті ціннісний смисл

людського життя у всіх його функціональних виявах набрав особливого,

надзвичайного значення. Освіта – органічна частина духовного життя

суспільства. Саме в цій системі створюється майбутнє, продукуються і

передаються соціокультурні та особисті цінності. Аксіологічний підхід – це

філософсько-педагогічна стратегія, яка показує шляхи розвитку

професійного мистецтва, використання педагогічних ресурсів для розвитку

особистості і проектує перспективи вдосконалення системи освіти.

Володіючи широким контактним полем, аксіологія тісно взаємодіє з

усіма науками про людину і суспільство. Маючи у своєму змісті можливості

виходу на всі аспекти соціальної дійсності, аксіологічно організована освіта

повинна усвідомлюватися як явище, здатне виявлятися за особливих умов

багаторівневої сучасної освіти. Аксіологічним ядром у сучасному вихованні

є така цінність, як Батьківщина, вона нерозривно пов’язана з патріотизмом,

любов’ю і повагою до Батьківщини, гордістю за свою країну і свій народ,

відповідальністю перед сучасними і майбутніми поколіннями

співвітчизників; колектив (поєднання особистих інтересів із суспільними,

взаємна підтримка і допомога, обов'язковість і відповідальність); праця

(ставлення до праці як необхідного способу самореалізації людини,

розуміння важливості праці, ретельність і ініціатива); гуманізм як визнання

людини вищою цінністю, що пов’язано з проявом доброти, чуйності,

розуміння, милосердя; природа, яка містить могутній духовний і

200

матеріальний потенціал, вона умова, джерело і середовище життя людини;

здоров’я, як процес збереження і розвитку біопсихосоціальних функцій

людини, воно створює основи оптимальної працездатності і соціальної

активності.

У сучасній освітній ситуації України формуються нові виховні ідеали,

що ведуть до змін у змісті навчання, розвитку та виховання учнів і такої

спрямованості педагогічної діяльності, яка в нинішньому освітньому

просторі полягає в тому, щоб вести дитину, створювати ситуації, в яких вона

зможе самореалізуватися, виявляти свою активність. Основними мотивами

педагогічної діяльності школи є турбота про щастя дитини, щире прагнення

сприяти щасливому протіканню дитинства, допомога в пізнанні оточуючого

світу та себе в цьому світі. Аксіологічний підхід до виховання в

педагогічному колективі має різноманітні етичні відтінки і є гуманним, тому

що постійно знаходяться в центрі уваги питання поглиблення гуманістичного

характеру навчально-виховного процесу, забезпечується пріоритет

загальнолюдських цінностей, вільний розвиток особистості. Школа не

обмежує, а тільки сприяє розвитку творчих сил особистості учня, визнає

право на свободу фізичного та духовного розвитку, поважає особистість,

виховує в дусі прав і свобод людини

Згідно із Національною програмою виховання дітей та учнівської

молоді в Україні, сучасний зміст виховання в Україні складаю науково

обґрунтована системи загальнокультурних і національних цінностей та

відповідна сукупність соціальнозначущих якостей особистості, що

характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, самої

себе, праці, природи, мистецтва. Система цінностей і якостей особистості

розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає

поєднання інтересів особистості - вільного саморозвитку і збереження своєї

індивідуальності; суспільства - саморозвиток особистості має здійснюватись

на моральній основі; держави, нації – діти мають зростати національно

свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце

у цивілізованому світі.

201

Киричук О.В., методист навчально-

методичного

центру відділу освіти

Радивилівської райдержадміністрації

Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості у навчально –

виховному процесі школи

Основний пріоритет політики нашої держави визначила європейська

інтеграція, підтвердженням чого є приєднання України до Болонського

процесу. Європейський вибір розглядається як важливий реформуючий

фактор у різних галузях, у тому числі і в освіті.

Важливою і дієвою науковою основою реалізації державної політики у

сфері освіти є розроблення й прийняття Національної програми виховання

«Основні орієнтири виховання учнів 1-12 кл. ЗНЗ України», затверджений

наказом МОН №1133 від 17.12.2007р., та обласної програми національного

виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020р, затвердженої

наказом обласного управління освіти і науки №166 від 25.03.2008р. Ці

програми визначають стратегію виховання підростаючого покоління в

умовах становлення громадянського суспільства в незалежній Україні. Вони

спрямовані на реалізацію соціальної функції виховання – забезпечення

наступності духовного і морального досвіду поколінь, підготовки

особистості до успішної життєдіяльності.

В основі обласної програми лежить реалізація та формування

ціннісних орієнтацій і ставлень особистості.

Формування цінностей – процес багатогранний і складний.

Встановлено, що специфічність усвідомлення об’єктів соціальної дійсності,

як цінностей, передбачає наявність для цього особливих психологічних

механізмів.

Саме завдяки цінностям особистість відчуває себе цілісно в

оточуючому її світі. Світ цінностей – це насамперед світ культури, сфера

духовної діяльності людини, її моральної свідомості. Особливість ситуації в

202

суспільстві, у якій проходить формування духовності особистості, полягає в

тому, що цей процес відбувається в умовах послаблення політичного та

ідеологічного прессінгу, розширення соціальної самостійності та ініціативи

молоді. Це веде за собою, як наслідок, критичне осмислення досвіду

попередніх поколінь, нові уявлення про своє професійне майбутнє та

майбутнє суспільства. Ціннісні орієнтації – важливі елементи структури

особистості. Вони є внутрішнім компонентом свідомості та самосвідомості

людини. Особистість учня – це не сукупність волі, уваги, пам’яті, інтелекту.

Вона цілісна і цю цілісність визначають в ній її потреби, мотиви, установки,

пріоритети, переконання. У сьогоднішньому світі, коли швидким темпом

змінюється система цінностей та світоглядних позицій, особистість дитини

потребує адекватного керівництва щодо просування до поставленої мети,

досягнення належного рівня сформованості життєвої обізнаності.

Упродовж порівняно невеликого проміжку часу сталося багато

політичних, економічних, соціальних змін у житті країни. Відбулося те, що

відбувається завжди у часи соціальних катаклізмів, розпаду та утворення

нових держав, економічних криз, що зачіпають самі підвалини суспільної

будови – розладнання синхронності соціокультурних процесів, утрата

світоглядних орієнтирів, порушення звичності перебігу життєвих подій.

Змінилося середовище, у якому здійснюються складні процеси передачі –

засвоєння – творення позитивного соціального досвіду людства (у цьому і є

суть виховання), змінився вчитель (хоч сам не завжди це усвідомлює),

змінився (що для вчителя найважливіше) сам учень. Зміни, що сталися з

учнем, стосуються різних боків його особистості, утім, найбільше тих, що

характеризують його з боку залученості у соціальне життя. Учителі,

психологи, соціальні працівники, психотерапевти відзначають, що діти нині

не такі, як раніше. Діти грають в інші ігри, дивляться інші телепередачі,

інакше, спілкуються, по-іншому складаються їхні стосунки з батьками та

ровесниками, їхня взаємодія з ровесниками та старшими будується на інших

засадах. Немало дітей із раннього віку працюють. Соціальне розшарування

суспільства не тільки поглибило гостроту матеріальних проблем сімей, а й

203

призвело до низки психологічних проблем – напруженості стосунків, різкої і

категоричної реакції на вчинки одне одного, конфліктів. Дезорганізація

матеріально-побутового життя сімей стала такою, що виникла загроза у зламі

усталених віками морально-етичних норм і традицій української сім'ї.

Інформативне поле, у якому сьогодні здійснюється соціалізація дитини,

нерідко і щодо неї виявляється суворим та агресивним. Світоглядні позиції

людини виявилися хиткими. Духовно-моральний розвиток особистості

опинився під загрозою. Змінився і вплив на дитину громадськості. Люди в

цілому стали байдужими до чужих проблем, замкнутими й жорстокішими.

Розвиваються стосунки суворої конкуренції і втрачається досвід

взаємоповаги, співпраці.

Ця варіативність ставить дитину у складні умови вибору ціннісних

орієнтирів. Нерідко вибір поведінки супроводжується значним напруженням

особистих поглядів та є стресовим. Щороку погіршується стан здоров'я дітей,

поширюються соціально обумовлені хвороби (туберкульоз, венеричні,

зокрема СНІД). Зростає рівень дитячої безпритульності, правопорушень

серед неповнолітніх, поширюються наркотики в учнівському середовищі.

Окреслені вище зміни у соціальному середовищі та їх вплив на дітей є

такими масштабними та глибинними, що потреба вибору нових орієнтирів у

вихованні стали терміновими.

Тому педагогічна громадськість нашого району обрала виховання, яке

б спиралося на таку педагогіку, що переростає у культуру самовиховання. А

вчитель, що є посередником між учнем та позитивним досвідом людства,

яким той має володіти, мусить поступово відходити у сторону, передавши,

нарешті, відповідальність за все життя на соціально змужнілу особистість, з

неповторними запитами і планами самореалізації, та на виконання завдань,

поставлених часом.

Багата наша освітянська родина на традиційні виховні заходи. На

сьогоднішній день за сприяння начальника відділу освіти

райдержадміністрації Ростислава Степановича Войцеховського зліт дитячих

козацьких об’єднань Радивилівщини став знаковим явищем не тільки для

204

Радивилівського району, а й для Рівненської області, та України загалом.

Приємно, що цей зліт привернув увагу школярів із інших районів

Рівненщини і вони охоче взяли участь у його заходах. На базі нашого району

проводився Всеукраїнський фестиваль „Нащадки козацької слави”. Ще одна

новація , пов’язана з дитячим козацьким рухом на Радивилівщині - офіційне

посвячення в козачата 5-класників району. Ця ідея настільки сподобалась

дітям та їх вчителям-наставникам, що останній рік напередодні свята

Покрови Божої Матері до Пляшевої з’їхались учні всіх шкіл району, де

дитяче самоврядування базується на козацьких традиціях, а також гості з

сусідських областей: Львівської, Волинської.

Звітний конкурс учнівських колективів художньої самодіяльності під

символічною назвою „Крок до зірок”, також уже є традиційним, так як

виявив велику зацікавленість не тільки педагогічної і батьківської

громадськості району, а й його поважних гостей-представників обласних

освітянських управлінських структур. Феєричні дійства, що неодноразово

перериваються щедрими та заслуженими оплесками, визначають кращих із

кращих у номінаціях «Кращий хор», «Кращий вокальний ансамбль»,

«Кращий хореографічний ансамбль», «Краще тріо», «Кращий дует»,

«Кращий соліст», «Кращий ведучий». Наша школа в сучасних умовах

повинна давати не тільки міцні знання, виховувати, формувати здоровий

спосіб життя, а й, безперечно, прилучати до високих естетичних та духовних

цінностей. Якщо у цьому контексті брати до уваги зазначений захід, то слід

сказати, що освітяни району із поставленими завданнями у дусі вимог часу

успішно справляються.

Сучасна школа на початку XXІ століття, століття інтелекту, інформації,

екології. Інтелектуальна діяльність є тим механізмом, який спрямовує

розвиток суспільства. Виходячи з вище зазначеного нова школа повинна

звернути неабияку увагу на дітей, що вирізняються хорошою пам’яттю,

жвавим мисленням, допитливістю, швидкістю розв’язування різних завдань,

одним словом – обдарованістю. Саме тому, у всіх школах нашого району

працюють інтелектуальні клуби. Хоча, як правило, підсумки підбивають в

205

кінці року, проте уже зараз ми можемо зробити висновки про їх діяльність.

Щорічно на районному рівні проводяться інтелектуальні ігри:

«Найрозумніший», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?»

Пошановування обдарованих дітей також є традиційним у нас в районі,

так як це сприяє заохоченню до здобуття ще кращих результатів для

підтримки престижу нашого району. Отож в кінці року напередодні Дня

захисту дітей щорічно проводиться свято «Золотий Олімп».

Як би там не було, висновок один: різноманітні заходи такого формату

потрібні, адже це дозволяє формувати ціннісні орієнтири, поглиблювати свої

знання, захопившись улюбленою справою і бути залученими до корисної і

потрібної справи.

Все це знайшло своє підтвердження у підсумках діагностування

учнів щодо рівня сформованості ціннісних ставлень.

За результатами моніторингу рівня сформованості ціннісних

ставленьбуло встановлено, що більшу увагу у цьому навчальному році слід

надати вихованню ціннісних ставлень: до мистецтва, до природи, до праці та

до себе.

Відповідно, плануючи виховну роботу у закладах освіти педагоги-

виховники брали до уваги те що: ціннісне ставлення особистості до себе

виступає важливою умовою сформованості в дітей та учнівської молоді

активної життєвої позиції і передбачає сформованість в особистості, що

зростає, вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно – душевних та

соціальних сил. Реалізація цих рис відбувається через низку заходів: тиждень

фізкультури і спорту, зустріч з медичним працівником «Наше здоров’я у

наших руках» тощо.

Оскільки найнижчий рівень вихованості виявлено у вихованні таких

ціннісних ставлень, як: ЦСО до мистецтва, ЦСО до природи, ЦСО до праці,

то саме цим розділам виховання буде приділено найбільше уваги. А саме, для

виховання ціннісного ставлення особистості до праці ми надали перевагу

таким заходам: вих. год. «Хліб – це наше багатство. Бережіть його!», год.

спілкування «Освіта і професія», трудові операції «Догляд за квітами»,

206

година профорієнтації «Роль професії у суспільстві, в якому я живу», трудові

акції «Полагодь шпаківню!», Конкурс - захист майбутньої професії. Життєві

плани молоді формуються на основі її уявлень про об'єкт вибору, із

врахуванням значимості для неї професійного самовизначення, а також самої

праці. На професійне самовизначення молоді впливають цінності, що

виражаються в життєвій орієнтації (на працю, сім'ю, дозвілля):

1) усвідомлення цінності чесної (суспільної - корисної) праці (виступає

ціннісно моральною основою самовизначення);

2) загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні і

прогнозування перспектив її зміни (врахування конкретної соціально-

економічної ситуації і прогнозування престижності обраної професії);

3) виділення віддаленої професійної цілі і її узгодженість з іншими

важливими життєвими цілями (дозвілля, сімейними, особистісними).

Ціннісне ставлення особистості до природи формується через заходи

екологічного спрямування. Важливу роль відіграють заходи, які мають не

лише трудове спрямування, а й допомагають усвідомити цінності природи в

житті людини, виховувати почуття особистої причетності до збереження

природних багатств, відповідальності за них. Тому у нашій школі проведено

такі заходи: фотовиставка «Я і природа», КТС «Бережи ліс! Це запорука

твого здоров’я», Свято осені, учнівська конференція «Земля - планета

Сонячної системи» тощо.

Ціннісне ставлення особистості до мистецтва виховується у процесі

естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому

спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних із мистецтвом. Свято

«Прекрасне починається з добра», диспут «Про зовнішність, моду і духовну

культуру», літературно – музичне свято «Наша пісня, наша дума», захист -

презентація «І на тім рушникові», вернісаж учнівської творчості «Чарівні

акварелі» тощо.

  Отже, ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури

особистості, на їх основі реформується життєвий досвід, накопичений

особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури

207

особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої

обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується

багато життєвих питань. Таке розуміння ціннісних орієнтацій дає змогу

пояснити та емпірично вивчати спрямованість діяльності особистості в будь -

який момент її життя.

Звідси - виховані діти, які вміють знаходити смисл у тому, що

відбувається, здатні виявляти ціннісний зміст в предметних ситуаціях,

прилучатися до взаємодії зі світом на рівні цінностей суспільства, здатні

самостійно корегувати власну поведінку і власне життя в сучасних умовах.

Павлюк М.В., методист відділу освіти

Млинівської районної державної адміністрації

Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до природи в

процесі викладання природничих наук та позаурочній природоохоронній

діяльності

Школа майбутнього має якнайповніше використовувати для

гармонійного розвитку все, що дає природа і що зможе зробити людна для

того, щоб природа служила їй

В. Сухомлинський

Нові світоглядні орієнтири та соціальні завдання, які стоять перед

людством, актуалізують проблему ставлення людини до природи, корекції

ціннісних орієнтацій та утвердження гуманістичних соціально-моральних

позицій щодо використання природи суспільством.

Сучасна етика бере на себе відповідальність за благо людей в тому

числі їх майбутніх поколінь, а також усіх інших форм життя. Всупереч

глобальним загрозам сучасності вона пропонує суттєві ціннісні

переорієнтації свідомості в напрямі культивування поваги та любові до

природи, відмову від традиційних споживацьких установок.

Ставлення людини до природи набуває такого ж морального значення,

як і ставлення людини до людини.

208

Ставлення до природи – своєрідна проекція тих ціннісних підходів, що

виробляються людством у процесі культурного розвитку. Процес

становлення та розвитку людських потреб і ставлень обумовлений

емоційними переживаннями що базується на наявному фонді потреб і

мотивів . Ціннісне ставлення до природи включає емоційні переживання, що

відповідають потребам певного суспільства, і відрізняються якісними

характеристиками, динамічністю й об’єктами, на які спрямовані. Аналізуючи

ставлення учнів до природи слід зазначити що воно спрямоване на виховання

екологічної культури та формуванні відповідального ставлення до

природного середовища. Тобто, сформованість ціннісного ставлення до

природи в учнів, як необхідний елемент соціалізації особистості (гуманізм,

есхатологізм), розвивається в процесі пізнання нею довкілля за умови

комплексного підходу реалізації мети, завдань, змісту, форми і методів

здійснення.

Екологічна освіта і виховання школярів мають стати складовою

частиною цілісної системи , що включає:

Засвоєння та розвиток природничо – наукових, суспільних та технічних

знань про взаємодію суспільства з природою;

Формування ціннісного ставлення до світу людей та природи;

Розвиток потреби у спілкуванні з природою, прояв активного до неї

ставлення, піклування про її стан у теперішньому та майбутньому.

Ефективність процесу формування ціннісного ставлення до природи

неможливе без створення комфортного психологічного середовища, де

вчитель працює разом з учнями, з їх інтересами, мотивами, потребами, з

різним рівнем осмислення й усвідомлення інформації, своїм досвідом та

сформованою свідомістю, на засадах партнерства.

Відомо, що цілісний педагогічний процес відбувається тільки при

взаємозв’язку двох сторін навчальної і виховної. Це, у свою чергу ,

забезпечує гармонійне формування всіх компонентів екологічної культури:

інтересу до природи, знань про природу, моральних та естетичних почуттів

щодо неї, позитивної діяльності й поводженню в природі.

209

Водночас дотримання єдності впливу на інтелектуальну емоційно –

чуттєву, діяльнісну сфери особистості має принципово важливе значення і

визначає ефективність екологічного виховання.

На основі створення у навчально-виховному процесі комфортної,

емоційно-духовної атмосфери відбувається переконання школярів в тому, що

закони та закономірності функціонування природи мають своє відображення

в кожному конкретному його вчинку, проявляється у повсякденному житті.

Отже , можемо зробити висновок, що питання формування в учнів ціннісного

ставлення до природи вважаємо найактуальнішим і найголовнішим у

пріоритетних напрямках екологічної освіти підростаючого покоління. Саме у

школі повинні формуватись наукові основи розуміння закономірних зв’язків

у системі «природа-суспільство-людина», формуватися громадянська

відповідальність за збереження природного середовища.

Становлення екологічно вихованої особистості можливе тільки в

умовах цілеспрямованого педагогічного процесу, який зумовлює органічну

єдність наукових знань про взаємний зв'язок природних і соціальних

факторів середовища, та чутливість її сприйняття, яке , головним чином,

пробуджує морально- етичні переживання та потяг зробити практичний

внесок її покращання.

Екологічна освіта повинна бути націлена на формування нової

культури взаємовідносин учнів з природою, необхідність розробки та

впровадження нового аспекту шкільної освіти зумовлена актуальністю

сучасної проблемиии захисту людини від численної її небезпеки, яка

загрожує їй подальшим безконтрольним технічним розвитком.У такому

контексті екологічна діяльність та конкретна природоохоронна робота є

умовою формування ціннісного ставлення до природи та показником

сформованості екологічної культури особистості учня.

Кузьмич М. С., методист методкабінету

відділу освіти Сарненської райдержадміністрації

210

Формуванняціннісних ставлень особистості в процесі викладання основ

наук

Ціннісні ставлення належать до об’єктивних цінностей суспільства.

Вони сприяють найадекватнішому вираженню людиною моральних почуттів,

а їх формування двосторонній, процес, на основі якого виявляється ціннісне

ставлення однієї людини до іншої. Кожен педагог у своїй практичній

діяльності повинен керуватися тим, що система цінностей і якостей

особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Всі

навчальні предмети мають потенційні можливості, реалізуючи програму

національного виховання учнівської молоді Рівненщини (Сарненщини) на

2008-2020 роки, формувати ціннісні ставлення особистості до держави і

суспільства, історичних, культурних і духовних надбань рідного краю, сім’ї,

родини, людей, до себе, природи, праці та мистецтва.

Так, на уроках фізики, математики вчителі формують науковий

світогляд учнів і прищеплюють любов до науки, виховують ініціативність,

дисциплінованість, бачення перспективи. На уроках рідної мови та

літератури формують національно-етнічну ментальність учнів, розвивають

прагнення до збереження та примноження духовного багатства українського

народу, плекають духовність кожної дитини. На уроках фізичної культури

педагоги успішно виховують ціннісне ставлення особистості до себе, а

особливо, до власного здоров’я.

Вчителі біології та географії в процесі викладання названих основ наук

величезну увагу приділяють формуванню екологічної компетентності і

культури особистості, її ціннісного ставлення до природи, розвитку вміння

жити в гармонії з природою та оточуючим світом. Значна увага надається

вихованню культури праці особистості, організованості, розвитку інтересу до

навчальних предметів, формуванню засад толерантності, інформаційної

компетентності і культури.

В умовах активізації міжнародних зв’язків нашої держави, посилення її

авторитету у світовому і європейському просторі важко переоцінити

соціальне та культурне значення іноземної мови. Як вчитель англійської

211

мови вбачаю у навчанні іноземної мови можливість конструювання

соціальної та культурної ідентичності учня шляхом порівняння з виучуваною

культурою і Європейським соціумом. Така культурна перспектива сприяє

вихованню толерантності та поваги до представників інших культур. Вчителі

іноземної мови мають допомогти учням уникнути ксенофобії та стереотипів,

які існують у сучасному суспільстві. Культура інших народів не повинна

бути тією стіною, яка залишає людей по різні сторони, а навпаки, вона

повинна стати тим джерелом, яке живить стосунки між представниками

різних культур специфіка іноземної мови як навчального предмета полягає в

тому, що спілкування є не лише кінцевою метою навчання, але й засобом її

досягнення. Формування свідомості в процесі вивчення іноземних мов

відбувається шляхом розкриття учнями способів мислення та образів світу,

які знаходять втілення в мові, що вивчається. Завдяки цьому вчитель

іноземної мови має практично необмежені можливості впливу на особистість

учня. А роль учителя, насамперед полягає в педагогічній підтримці розвитку

особистості. Знання іноземної мови вдосконалює інтелектуальні здібності,

які формують творчі здібності. Завдяки творчій діяльності в дитині

розвивається здатність самостійно реалізовувати власні можливості. А

самореалізація, що лежить в основі будь-якого творчого процесу, веде до

особистісного росту. Неабияке значення має і позакласна робота з іноземної

мови. Так, під час проведення тижня іноземних мов у школі, метою якого

було ознайомлення школярів зі звичаями та традиціями святкування Дня

подяки в США, виховною метою було формування ціннісних орієнтацій,

почуттів та емоцій (поваги, вдячності, ввічливості, доброзичливості,

толерантності) виховання культури спілкування, прийнятою в сучасному

цивілізованому світі; формування позитивного ставлення до культури

народу, який розмовляє іншою мовою.

Духовна сила нації, національна гідність, ідейно-творчий потенціал

народу головним чином залежить від того, наскільки глибоко усвідомлені всі

духовні надбання минулих років, формування освіти в Україні передбачає

212

відродження Національного виховання, метою якого є формування в

учнівської молоді духовності, художньо-естетичної освіченості і культури.

Культурологічна орієнтація змісту освіти передбачає вивчення

мистецтва, яке спрямоване на формування Національної самосвідомості

молодого покоління, виховання їх естетичних почуттів, смаків, потреби

пізнання, поваги до народних звичаїв, традицій, Національних цінностей

українського народу.

У системі художнього виховання дітей одне з найважливіших місць

посідає музичне мистецтво, яке ефективно впливає на всебічний і

гармонійний розвиток особистості. Формування в учнівської молоді

ціннісного ставлення до світу неможливе без виховання в неї ціннісного

ставлення до мистецтва в цілому та народного мистецтва зокрема.

У системі Національного виховання обов’язковим є його регіональний

аспект. Учнівська молодь повинна знати фольклор, звичаї, обряди, котрими

уславлена рівненська земля. Одним із основних завдань Програми

Національного виховання учнівської молоді Рівненщини (Сарненщини) на

2008-2020 роки є ефективне використання традицій і звичаїв етносу рідного

краю.

Зразковий аматорський фольклорно-етнографічний колектив

«Криниченька» с.Велике Вербче – це візитка Сарненської землі, як оберіг

поліських звичаїв, обрядів, народних пісень. За період концертної діяльності

колектив під незмінним керівництвом Ніни Миколаївни Добровольської:

- став лауреатом фестивалю «У Галицькому колі»(Львів, 2001 рік);

- двічі дипломантом Міжнародного слов’янського фестивалю

«Коляда»(Рівне, 1999 рік);

- дипломантом Міжнародного фестивалю традиційної культури

«Покуть»(Харків, 2000 рік);

- дипломантомМіжнародного фестивалю українського фольклору

«Берегиня»(Луцьк,2002 рік);

- володарем гран-прі на Міжнародному фестивалі традиційної народної

культури «Древлянські джерела»(м.Рівне, 2001 рік);

213

- учасником фольклорного свята «Івана Купала»(Польща, 2002 рік);

- дипломантом І-ІІ Міжнародного фестивалю дитячого фольклору

«Котилася торба…» (Кузнецовська, 2004 рік, 2006 рік).

Сама Ніна Миколаївна - вчитель музики Великовербченської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Вона талановитий педагог,

організатор, засновник і керівник трьох аматорських колективів художньої

самодіяльності: дитячого фольклорно-етнографічного гурту «Криниченька»,

фольклорного ансамблю викладачів Великовербченської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів «Криниця», учнівського хору, вчитель вищої категорії,

має звання «Старший вчитель», нагороджена Почесною грамотою

Міністерства освіти і науки України, у вересні 2009 року Указом Президента

України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури

України».

У колективі більше 50 учасників, кожен з яких має невичерпний талант до

виконання автентичних місцевих обрядодійств, наспівів та самобутніх

танців. На сьогодні це вже четверте покоління вербченських криничат, які із

задоволенням вивчають історію рідного поліського краю через чарівну

пісню, повчальне слово, передане від дідів-прадідів. Випускники колективу є

постійними співучасниками творчого злету «Криниченьки», багато з них

пов’язали своє доросле життя з піснею і стали учасниками провідних

професійних хорових колективів України, створили власні дитячі фольклорні

гурти.

Любов до Батьківщини починається з батьківського дому, материнської

колискової пісні, з теплого батьківського погляду. А це і є головним в роботі

аматорського колективу – виховання любові до Вітчизни до народу через

пізнання «малої Батьківщини».

«Чим досконаліше виховання, тим щасливіші народи», - мовив колись

Гельвецій. Минули часи, але хто засумнівався у слушності слів видатного

філософа? Надто актуальна ця думка нині, коли, навпаки, зневага до

виховання може призвести до загибелі не лише окремих людей та сімей, а й

цілих етносів, держав і всього світу.

214

Хамедюк Н.С., директор

Березького НВКДубенського району

Організаційно - педагогічні умови формування ціннісних ставлень

особистості учня у сільському закладі

Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні,

збудити в їхніх серцях почуття гордості,

власної гідності — це перша заповідь виховання.

У наших школах не повинно бути

нещасливих дітей, душу яких гнітить думка,

що вони ні на що не здатні.

Успіх у навчанні — єдине джерело

внутрішніх сил дитини, які породжують

енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.

В. О. Сухомлинський

Зміст виховання зростаючої молоді ґрунтується на системі

загальнокультурних і національних цінностей та відповідній сукупності

соціально значущих якостей особистості, які характеризують її ставлення до

суспільства і держави, людей, сім'ї, родини, самої себе, праці, природи і

мистецтва. Важливим у змісті виховання є формування в учнівської молоді

ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю.

На базі Березького НВК проводиться дослідження з теми «Формування

ціннісних ставлень особистості учня в навчальному закладі».

В даний час робота Березького НВК будується на опрацюванні завдань

першого етапу даного дослідження.

Творча група педагогів Березького НВК виробляє стратегію та тактику

дослідження проблем, суть яких у створенні такого виховного середовища, в

якому створено оптимальні умови для формування позитивних якостей

особистості, розвитку й утвердження природної схильності дитини до добра та

готовності його творити, яке б навчало школярів вічним цінностям.

215

Щоб школа сьогодні як соціальний організм могла стати для дитини

виховним середовищем, моральна атмосфера якого обумовить її ціннісні

установки, у її педагогічну канву повинна бути закладена морально-етична

система, яка цементувала б та актуалізувала ціннісні основи всіх компонентів

шкільного життя: навчальну діяльність, перерву як продуману організацію

міжурочного простору, позаурочну діяльність, наповнюючи їх етичним

змістом.

Дієвим засобом виховання особистості у навчальному процесі виступає

цілеспрямоване створення ситуацій, за яких в учнів виникає стійка орієнтація

на продуктивні діяльнісні чи поведінкові взаємини. Вони виникають за умови

глибокого і різнобічного пізнання учнем однолітка як особистості з усією

різноманітністю й індивідуальністю його схильностей, очікувань, почуттів та

інтересів. Пізнання цих складових внутрішнього світу дитини відбувається у

контексті її навчальної діяльності. Систематичне вправляння учнів у такому

підході до пізнання й оцінювання один одного та в особистісній

взаємодопомозі призводить до виникнення у них спрямованості на іншу

людину як значущу особистість.

Використання інтерактивних технологій виховання створює соціально-

педагогічні умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і

вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціальних явищ, здоровому

способі життя, формування ціннісних ставлень.

На зв’язок цінностей з практичною діяльністю людини звертає увагу

І.Д. Бех, наголошуючи, що «духовна цінність, яка набула для людини

особистісної ваги, лише тоді стає домінантною її «Я», коли постійно

спонукає до відповідних вчинків.

Основними організаційно-педагогічними умовами формування

ціннісних ставлень особистості учня – самореалізація особистості відповідно

до її інтересів та суспільних вимог, проведення адміністрацією і

психологічною службою закладу діагностування для виявлення ціннісних

орієнтацій у школярів, активізація творчого потенціалу педагогів у доборі

методів, форм, засобів, технологій виховання, поєднання організаційно-

216

педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної, просвітницької

діяльності вчителів, батьків, учнів.

Слід усвідомити, що ні школа без сім’ї, ні сім’я без школи не можуть

упоратися з найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини.

Розпочинати виховання у дитини почуття цінності слід у дошкільному

віці, коли інтенсивно проявляється психологічний механізм емпатії

( здатність людини розуміти переживання іншої людини).

Сучасна школа має виконувати соціальне замовлення особистості –

бути конкурентоздатною в суспільстві з ринковою економікою, уміти

планувати стратегію власного життя, орієнтуватись у системі

найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати

своє життєве кредо й індивідуальний стиль.

Завдання Березького НВК – виховувати в дітей ціннісне ставлення до

здоров’я, виховання в учнів культури здоров’я – комплексу особистісних

якостей, які спрямовані на збереження й зміцнення здоров’я, посилення

мотивації щодо ведення здорового способу життя, підвищення

відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Кохан Т.Н.,директор Повчанської

ЗОШ І-ІІІ ступенів Дубенського району

Формування ціннісних ставлень особистості у навчально-виховному

процесі загальноосвітнього навчального закладу

У Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді

зазначено, що сучасний зміст виховання в Україні - це науково обґрунтована

система загальнокультурних цінностей та якостей особистості, що характе-

ризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, самої себе,

праці, природи, мистецтва. Тобто система цінностей і якостей особистості

розвивається і виявляється через її власне ставлення. У зв'язку з цим виникає

217

проблема вироблення власного досвіду громадсько-активної діяльності

загальноосвітнього навчального закладу та його використання у формуванні

ціннісних орієнтацій учнівської молоді.

Формування ціннісних ставлень особистості учня в загальноосвітньому

навчальному закладі ефективно відбуватиметься за умов:

- забезпечення активної взаємодії загальноосвітнього навчального закладу і

сім’ї у процесі формування ціннісних ставлень особистості вихованця;

- організації виховної діяльності загальноосвітнього навчального закладу на

засадах особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів;

- оновлення змісту та організації процесу формування ціннісних ставлень

особистості учня в загальноосвітньому навчальному закладі;

- застосування виховних технологій, спрямованих на створення

превентивного виховного простору, сприятливого для вихованця.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально

перевірити ефективність змісту та орієнтації процесу формування ціннісних

орієнтацій особистості у загальноосвітньому навчальному закладі.

Очікувані результати:

- наукове обґрунтування, визначення проблеми і основних напрямів

дослідно-експериментальної роботи;

- створення структурно-логічної моделі та організаційно-функціональної

структури формування ціннісних ставлень особистості у навчально-

виховному процесі у загальноосвітньому навчальному закладі моделі

вихованої системи, зорієнтованої на формування;

- розробка цільової, творчої програми формування ціннісних ставлень

особистості;

- визначення критеріїв та характеристика моделі вихованості особистості

учня на основі сформованості системи ціннісних ставлень;

- створення виховного простору, спрямованого на розвиток та

саморозвиток, виховання та самовиховання, самореалізацію та

самоствердження особистості;

218

- розробка методичних рекомендацій з впровадження результатів

дослідження в практику роботи усіх типів загальноосвітніх навчальних

закладів.

Зміст і структура інноваційного нововведення:

- вивчити стан проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці;

- визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити

педагогічні умови підвищення ефективності процесу формування ціннісних

ставлень особистості у загальноосвітньому навчальному закладі;

- визначити та теоретично обґрунтувати особливості оновлення змісту й

організації процесу формування ціннісних ставлень особистості у навчально-

виховній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

- розробити структурно-логічну модель та організаційно функціональну

структуру формування ціннісних ставлень особистості у навчально-

виховному процесі у загальноосвітньому навчальному закладі; розробиш

цільову, творчу програму формування ціннісних ставлень особистості;

- організувати навчально-методичну та психологічну підготовку учасників

навчально-виховного процесу ( педагогів, вихованців, батьків);

- експериментально перевірити ефективність застосування виховних

технологій, спрямованих на створення превентивного виховного простору,

сприятливого для вихованця;

- визначити критерії та охарактеризувати модель вихованості особистості

учня на основі сформованості системи ціннісних ставлень;

- підготувати й апробувати методичні рекомендації з впровадження

результатів дослідження в

практику роботи всіх типів загальноосвітніх навчальних закладів.

Упровадження інноваційної роботи

І. Інформаційно-потуковий етап дослідження(2008-2009 pp.):

- визначення та обґрунтування теми, вивчення стану проблеми у

філософських, психологічних та педагогічних дослідженнях, теоретичний

аналіз науково-методологічпої літератури. узагальнення та переосмислення

досвіду практичної роботи з проблеми;

219

- визначення мети і завдань, об'єкта, предмета дослідження;

- формування гіпотези; складання програми констатуючого та формуючого

експерименту.

ІІ. Констатуючий етап дослідження (2009-2010 pp.):

- аналіз наявних і створення необхідних умов (науково-методичних,

кадрових, матеріально-технологічних, фінансових); розробка структурно-

логічної моделі та організаційно-функціональної структури формування

ціннісних ставлень особистості у навчально-виховному процесі у

загальноосвітньому навчальному закладі; цільової, творчої програми

формування ціннісних ставлень особистості;

- визначення критеріїв та створення моделі сформованості ціннісних

ставлень особистості;

- характеристика показників та визначення рівнів сформованості ціннісних

ставлень вихованців, вивчення практики роботи загальноосвітнього

навчального закладу з проблеми.

ІІІ. Формуючий етап дослідження (2010-2012 pp.):

- дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов підвищення

ефективності формування ціннісних ставлень особистості учня;

- апробація структурно-логічної моделі та організаційно-функціональної

структури формування ціннісних ставлень особистості у навчально-

виховному процесі у загальноосвітньому навчальному закладі; цільової,

творчої програми формування ціннісних ставлень особистості;

- здійснення експериментальної перевірки ефективності виховних

технологій, спрямованих на створення превентивного виховного простору,

сприятливого для вихованця.

IV. Узагальнюючий етап (2013р): кількісний та якісний аналіз

експериментальних даних, зіставлення їх з метою і завданнями, оцінка

результатів та перевірка гіпотези дослідження,

- теоретичне узагальнення практичних надбань; підведення підсумків та

формулювання висновків,розробка практичних і методичних рекомендацій.

220

Оржеховська В. Г., заступник директора з

виховної роботи Оржівського НВК

«школа – колегіум» Рівненського району

Система цінностей та ціннісних орієнтацій в дослідженнях сучасних та

зарубіжних науковців

Поняття «цінність» було введено у науку в середині XIX ст. Якщо

звернутися до різних джерел слід зауважити, що поняття «цінності»

нараховує близько 100 тлумачень у різних галузях.

Згодом, на основі всебічної та детальної розробки цього поняття,

сформувалася спеціальна галузь філософського знання — теорія цінностей,

або аксіологія (від гр. «axios» — «цінність»).

Процес перебудови свідомості людини, а, отже, і системи її цінностей і

ціннісних орієнтацій, стереотипів мислення, звичок, які, за висловом

Демокріта, є «другою природою людини», відбувається складніше,

триваліше, ніж у інших сферах життєдіяльності. Кожний етап такої

перебудови має свої особливості, які зумовлюються як об’єктивними так і

суб’єктивними чинниками. Прогнозування розвитку суспільства навіть на

незначний період неможливе без виявлення цих особливостей, їх осмислення

і аналізу.

Ціннісні орієнтації –явище динамічне, оскільки кожне нове покоління

засвоює цінності попереднього крізь призму власного сприйняття, додаючи

власні цінності. Звичайно, процес зміни ціннісних орієнтацій безпосередньо

пов’язаний із змінами в економічному, культурному, політичному та інших

сферах життя суспільства певної країни.

Питання по системі цінностей та ціннісних орієнтацій є досить

актуальним у сучасних умовах розвитку суспільства, оскільки воно не

уніфіковане і має спиратися на поняття «цінності» та «ціннісні орієнтації».

Питання дослідження сутності самих понять «цінність», «ціннісні орієнтації»

цікавилися наступні вчені: Д.О.Леонтьєв, В.О.Ядов, Б.С. Братус; І.С. Коном;

К.А.Абульханова-Славська, Т.М.Титаренко, С.Д.Максименко, А. Вінер, Т.

Ярошевський , В. Кузнєцова, І. Бичко, С. Рубінштейна, Є. Фромм .

221

Очевидно, що ціннісні орієнтації можуть не збігатися зі структурою

цінностей, що функціонують у суспільній свідомості. Для окремої людини

може бути вагомим та значущим зовсім не те, що є цінним і значущим з

точки зору суспільних інтересів і сталих норм, цінністю орієнтованої

суспільної свідомості. Ця обставина обумовлює різницю між ціннісними

орієнтаціями особистості та орієнтаціями особистості на цінності, які

поширені і панують у суспільстві.

Роль держави у розвитку соціокультурної сфери, в рамках якої

формуються ціннісні орієнтації суспільства, вивчали мислителі різних

історичних епох. Принципово новий підхід у вивченні соціокультурного

розвитку суспільства було започатковано Питиримом Сорокіним, який ввів у

науковий обіг поняття „соціокультура” та використовував його для аналізу

підґрунтя формування ціннісних орієнтацій як домінуючого фактору

розвитку суспільства.

У сучасних умовах зафіксовані докорінні зміни соціальних умов

життєдіяльності суспільства, які обумовили перехід до нової системи

ціннісних орієнтацій, характерних для дещо іншого суспільства з ринковою

економікою у XXI ст.

У своєму дослідженні Питирим Сорокін обґрунтовано довів, що до

ціннісних орієнтацій належать:

- культура, яка є одним з визначальних чинників нації, у межах якої

існують певні традиції, мова, менталітет;

- освіта, яка відповідає за формування особистості, її виховання та

передачу традицій, норм, надбань суспільства;

- соціальний захист, що попереджає соціальну напруженість у

суспільстві та забезпечує соціальні ґарантії; молодіжна політика, у

результаті якої створюються необхідні умови, надаються ґарантії для

соціального становлення й розвитку молоді в суспільстві;

- інформаційна політика, що забезпечує певний характер інформаційних

обмінів між окремими громадянами і соціальними групами.

222

Ще в СРСР було проведено низку досліджень процесів зміни ціннісних

орієнтацій молоді 1960-х, 1970-х та 1980-х років.

У 1960-і роки особлива увага зверталась на вивчення системи ціннісних

орієнтацій молоді, котра тільки но починала трудову діяльність; на працю,

освіту та їх взаємозв’язок; вивчалися орієнтації на різні сторони способу

життя (сім’я, дозвілля тощо). До речі, цікавий момент: цінність праці

вважалась засобом здійснення життєвих планів і задоволенням інтересів

особистості, вона була прямо пропорційна зростанню духовних і

матеріальних потреб людини та обернено пропорційна можливості

використовувати інші (нетрудові) засоби для їх задоволення.

Аналіз взаємодії ціннісних орієнтацій показав, що орієнтовані на сім’ю

ставлять на перше місце освіту, а орієнтовані на освіту – сім’ю. Отже, чільне

місце в орієнтаціях, життєвих планах молоді в 1960-ті роки посідали цінності

освіти і сім’ї.

В 1963 – 1966 роках В. Лісовський провів дослідження серед

ленінградської молоді. На запитання „Що вам в першу чергу необхідно, щоб

бути щасливим?”, переважна частина (70 %) відповіла: „Мати цікаву,

улюблену справу”, „Повага оточуючих”, „Кохати і бути коханим”.

Аналогічне дослідження проводилося 1977 року в Латвії. На запитання

„Що вам в першу чергу необхідно, щоб бути щасливим?”, 55 % респондентів

відповіли „Мати цікаву улюблену справу”, 54 % - „Кохати і бути коханим”,

43 % - „Мати хороше здоров’я”. Тільки 32 % вважали головним у житті

„підвищення власного добробуту” .

Основним предметом досліджень молоді 1970-х і 1980-х років були

цінності трудової діяльності. Так, молодь 1970-х віддавала перевагу

змістовим характеристикам праці; далі йшли важливі цінності, пов’язані з

можливістю задоволення потреб духовного зростання; на останньому ж місці

опинилися характеристики становища спеціаліста (службове зростання

тощо).

223

Отже, зберігаючи переважаючу орієнтацію на змістовність праці, молодь

1970-х років в більшій мірі, ніж попередня її когорта (1960-і роки), висунула

на перший план колективістсько орієнтовані цінності.

У 1980-х роках серед цінностей у сфері праці на перший план виходять

цінності професійного зростання, матеріального добробуту і суспільного

визнання. Що стосується цінностей творчості, самоствердження, суспільної

користі, то їх місце у системі ціннісних орієнтацій було малозначущим.

Як показав порівняльний аналіз досліджень, матеріальна забезпеченість як

цінність з переходом від покоління до покоління здобувала все вищий ранг.

Можливо, це пов’язано з тим, що радянське суспільство поступово втрачало

статус «суспільства рівних можливостей», а тому молодь найбільше цінувала

у професії можливість одержувати високі доходи, аніж її суспільну користь.

Молоде покоління останнього десятиріччя ХХ століття опинилося, так би

мовити, у двоякій ситуації: з одного боку, це покоління ще виховувалось на

«старих» засадах; а з іншого – в доросле життя воно вступало за нових умов,

які вимагали відмови від багато чого засвоєного раніше. Так, в сучасних

умовах не «спрацьовують» колективістські ідеали (все більше –

індивідуалістичні); став непрестижним, не «модним» ряд професій, які

поважалися раніше та вважалися суспільно корисними; змінилося ставлення

до своєї батьківщини – якщо раніше жили за принципом «Я другой такой

страны не знаю…», то зараз молодь бажає навчатися, працювати, а то й

переїхати на постійне проживання до іншої країни.

Зрозуміло, що така ситуація склалася не випадково: разом із змінами

кардинального характеру в нашій країні відбувалася «переоцінка цінностей».

І якщо раніше існувала певна спадковість у передачі цінностей від старшого

покоління до молодшого, то нині цей феномен не спостерігається. Вже

порушився зв’язок «батьки – діти» в силу того, що цінності «батьків»

втратили своє практичне значення, вони не успадковуються «дітьми». Як

відзначає В. Лісовський, «молоде покоління опинилося в ситуації, коли воно,

логікою історії покликане продовжувати розвиток на базі успадкованих

матеріальних та духовних цінностей, змушене, перебуваючи в стадії

224

становлення, брати участь у виробленні цих цінностей, частіше за все

самостійно».

Відтак стає очевидним розрив між поколіннями сучасного суспільства. На

підтвердження цього можна навести такі цифри: 68 % дітей та 72 % батьків

визнали, що не розуміють одне одного.

В 1960 – 1970-ті роки серед занять молоді різними видами культурної

діяльності були: на першому місці „відвідування кінотеатрів” (91,6 %), на

другому – „читання газет і журналів” (85,2 %), на третьому – „слухання

радіо” (82,8 %), на четвертому – „читання книжок” (66,8 %), а на п’ятому –

„перегляд телепередач” Сьогодні ж електронні ЗМІ контролюють значну

частину дозвілля молодіжної аудиторії та виступають важливим

інструментом формування соціальних настановлень, ціннісних орієнтацій

молоді Зараз для третини молоді перегляд телепередач є переважним

заняттям у вільний час. Тим часом, за матеріалами міжрегіонального

дослідження, проведеного наприкінці 1980-х років, перегляд телепередач і

слухання радіопрограм посідало друге місце у структурі вільного часу. І

якщо дорослі в середньому витрачають 10 – 12 годин на тиждень на перегляд

телебачення, то молодь проводить біля телеекранів приблизно по 30 годин на

тиждень. До речі, на першому місці було все ж таки спілкування з друзям і

знайомими.

Які ж саме цінності характерні сучасній молоді?

Щодо цього цікавою є думка В. Лісовського: „Сьогоднішні молоді

люди перебувають у двічі екстримальних умовах: зміни в соціально-

економічному складі супроводжуються кризою ціннісної свідомості. Молоді

доводиться самій вирішувати, що цінніше – збагачення будь- якими засобами

чи набуття високої кваліфікації, що забезпечує можливість адаптуватися до

нових умов; заперечення колишніх моральних норм чи гнучкість,

пристосування до нової дійсності; повна свобода міжособистісних,

міжстатевих взаємовідносин чи сім’я як запорука успішного існування”

Спираючись на дані деяких досліджень, спробуємо „намалювати”

ціннісно-орієнтаційний портрет сучасної молоді.

225

За результатами дослідження, проведеного серед учнів Оржівського

НВК « школа – колегіум» маємо такі переваги цінностей:

Життєві цінності

Житлові умови - 70,9; Цікава робота - 63,6; Власне здоров’я- 59,3; Здоров’я

близьких і родичів - 57,3; Матеріальний добробут - 48,5; Інтимне життя -

48,2;Незалежність думок і вчинків - 35,6; Спілкування з друзями 28,5; Життя

своєї сім’ї - 25,8; Ставлення оточуючих - 17,3; Стан природного середовища

- 16,3; Умови для різнобічного розвитку своїх здібностей - 15,6; Харчування

та одяг - 13,6; Навчання - 12,4; Умови відпочинку - 10,9;

Порівнюючи ці дослідження, можна зробити висновок, що

переважають все – таки особистісні пріоритети, сім’я, друзі, житлові умови,

робота, власне здоров’я. Це важлива тенденція, що характеризує зміни

ціннісних орієнтацій молоді, – відверта перевага індивідуалізму, акцент на

особистісно-сімейних інтересах; молодь поступово відмовляється від

колективістського способу життя. Якщо раніше такі цінності, як „повага

оточуючих”, „хороші стосунки в колективі”, „повага інших” посідали 2 – 3

місця в переліку цінностей, то нині – зовсім інша ситуація. Високо цінується

тільки те, що безпосередньо пов’язане з індивідом (друзі, знайомі, сім’я), а не

з колективом чи суспільством. Це свідчить, що знижується значимість

суспільства в житті окремої людини та зростає індивідуалізм.

Відбуваються й певні зміни в системі цінностей щодо роботи. Для 92 %

молоді важлива „висока оплата праці”, для 79 % – „цікава робота” і лише для

28 % – „суспільна корисність роботи” .Отже, більшість молоді вбачає сенс

свого життя в матеріальному добробуті. Відбувся поворот від духовних,

традиційно широко розповсюджених в радянському суспільстві цінностей, до

матеріальних пріоритетів (гроші).

Зміни, що відбулися в ціннісних трудових орієнтаціях, показують

необхідність формування нового механізму мотивації, який стимулював би

творчу активність та ініціативу молоді, нові форми самореалізації в праці.

Але такого механізму у нас поки що не існує. Ось чому молодь не знаходить

інших стимулів до праці, окрім грошей. Але його не можна пов’язати з

226

кількістю і якістю праці, з досягненням високого статусу. Більш того, коли

зарплата стає головним критерієм оцінки праці, то це свідчить про морально

нездорове суспільство, в якому праця перестала бути головним чинником

процвітання більшості населення і країни в цілому.

Таким чином, якщо порівняти ціннісні орієнтації молоді 1960 – 1980-х

років з цінностями, характерними для молодого покоління -90-х – 2000-х

років, то можна зробити такі висновки:

- на сталих позиціях залишилася сім’я та робота, але відбуваються зміни в

системі цінностей щодо роботи. Для 92 % молоді важлива така цінність, як

«висока оплата праці», та лише 28 % означили таку, як «суспільна корисність

роботи». Отже, якщо у 1970 – 1980 роках 65,9 % молоді головним у житті

вважали роботу, що приносить користь суспільству, то нині для молоді

важливішою стає «висока оплата праці» і втрачає позицію лідера робота, що

приносить користь суспільству. Тобто, певним чином змінюється значення

цінності роботи, зростають вимоги до рівня оплати праці, можливостей

професійної кар’єри, самореалізації;

· набули важливої значущості коло друзів та вільний час, хобі, вечірки та

відвідування кафе;

· певним чином зростає інтерес до політичного життя, хоча і політична, і

громадська активність залишаються на досить низькому рівні;

· відбувається відчуження молоді від національної культури, незнання і

небажання знати історію батьківщини, її мистецтво, літературу.

Як бачимо, що в Україні наявна тенденція до посилення егоїстичних

мотивів у молодіжному середовищі ,морального задоволення , відчутна

перевага матеріальних мотивів. Тривожною тенденцією є усунення на другий

план колективістських цінностей (допомога іншим людям, сприяння

розвитку суспільства тощо) .

Отже, про трансформацію в системі цінностей, пов’язану зі змінами в

суспільстві, свідчить те, що для більшості молоді стійким «базисом»

існування тепер може бути тільки особисте життя й індивідуалістські

цінності. Але є й частина молоді, яка взагалі лишилась без морального і

227

соціального фундаменту свого життя і ні в що не вірить. Її ідеал – комфорт,

добробут, задоволення будь-якою ціною. В умовах соціально-економічної

кризи ця частина молоді може розглядатися як «втрачене покоління». Але це

– наслідок прийняття ціннісних орієнтацій, продиктованих реаліями нашого

життя. Тому перед усіма соціальними інститутами постає важке завдання:

визначити базові цінності, ідеали, норми, які слід покласти в основу

формування духовного світу молодої людини, й шляхи, якими можна було б

здійснити ці перетворення.

Тому доцільним є сьогодні подальше вивчення ціннісних орієнтацій, а

саме духовних, для створення нових підходів у рамках державної політики

виховання молоді. Усе це сприятиме розв’язанню багатьох молодіжних

проблем сьогодні та проблем нашого суспільства в майбутньому, тому що

життєві цінності молоді „сьогодення” визначатимуть спосіб життя «завтра».

Слободян В.О., заступник директора з виховної роботи

Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів №11

Формування ціннісних ставлень школярів у процесі викладання

української та зарубіжної літератури

Згідно з Національною програмою виховання дітей та учнівської

молоді в Україні, виховання – процес залучення особистості до засвоєння

вироблених людством цінностей. І сьогодні ми будемо говорити про те, як

через предмет української літератури, зарубіжної літератури у ЗОШ № 11 ми

створюємо середовище, в якому вихованці долучаються до ціннісних

орієнтацій, а саме – ціннісного ставлення до людини, сім’ї, родини.

Але спочатку я пропоную визначення виховання. Давайте спробуємо

розкрити його сутність за допомогою асоціативних зв’язків. Оберіть із

запропонованих визначень ті, які на ваш погляд, розкривають сутність

терміна.

Отже, це

Дорога без кінця.

Дзеркало .

228

Джерело і рослина.

Батіг і пряник.

Чистий аркуш.

Лабіринт.

А тепер з’ясуємо, як ви розумієте сутність і значення виховання:

Дорога без кінця – виховання продовжується все життя.

Дзеркало – в ньому відображено вихователі, вихованці, середовище.

Джерело і рослина – як рослина потребує цілющого джерела, так і

вихованець потребує оточення; які умови, такий і результат.

Батіг і пряник – стимулювання і корекція, заохочення і покарання ігнорує –

свідомість, самовиховання, досвід поведінки.

Чистий аркуш – «чиста дошка».

Лабіринт – так сутність виховання уявляє, розуміє той, хто мало уявляє

кінцеву мету.

Таким чином, процес виховання – це сукупність дій вихователя і

вихованця в процесі їх діяльності й спілкування.

Опрацювавши Програму національного виховання учнівської молоді

Рівненщини на 2008-2020 роки, обговоривши її на педагогічній раді,

прийшли до висновку, що реалізувати ми її будемо об’єднавши виховний

процес із навчальними програмами та системою позашкільних виховних

заходів. При цьому особливу увагу слід звернути на прищеплення навичок

ефективного самовиховання та самоосвіти, тому і продовжили навчання у

«Школах…». («Школа виживання», «Школа самовиховання», «Школа

ввічливості».

Тепер працюємо у «Школі самовиховання» 5-11 класи, «Школі ввічливості»

1-4 класи за окремими планами.

В минулому навчальному році творча група класних керівників у

складі Липчук Л.М., Величко О.П., Зими Л.П., Козлюк М.І. та заступника

директора з виховної роботи Слободян В.О. підготували методичне

забезпечення І розділу програми «Ціннісне ставлення особистості до

суспільства і держави». Це були розробки годин спілкування з елементами

229

Сім’я

ПідтримкаВзаєморозуміння

Повага

Тепло

Батьки

Добро

Діти

Родина

Піклування

Спокій

ЩастяЛюбов Довіра

інтерактивних вправ для 5-11х класів. Ми проаналізували роботу і прийшли

до висновку, що варто запропонувати творчим класним керівникам

напрацювати матеріал за всіма розділами програми. Йде підготовча робота у

цьому напрямку.

Виховання є вплив на серця тих,

кого ми виховуємо.

Л.Толстой

Тому звернулися, в першу чергу, до учителів-словесників, які

розробили шляхи реалізації Програми через уроки української літератури,

зарубіжної літератури.

Розділяючи думку І.Песталоцці, що у вихованні дітей головне, щоб

вони цього не помічали, ми звернулись до методів виховання почуттів

розвитку уяви, словесної, емоційної та образної пам’яті.

Навчальна діяльність – це і є та сукупність дій вчителя і виховання.

Тому вчителі-словесники на уроці налаштовують учня на ефективний процес

пізнання, використовуючи різноманітні прийоми розвитку пізнавальних

мотивів. При цьому залучаються знання, суб’єктивний досвід учнів,

наводяться цікаві приклади й парадоксальні ситуації, створюються проблемні

ситуації, що викликають у підлітків здивування, інтерес, подив.

Так, учитель Козлюк М.І., обговорюючи на етапі активізації значення

заголовка оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки», пропонує учням скласти

асоціативний кущ до слова сім’я.

230

Я СТАВЛЮСЯ

До родини

До братика, сестричкиДо мами, тата

До дідуся, бабусі

ЯК?

Сім’я

ПідтримкаВзаєморозуміння

Повага

Тепло

Батьки

Добро

Діти

Родина

Піклування

Спокій

ЩастяЛюбов Довіра

Ці асоціації допомогли дати відповідь на питання:

Що для вас означає слово «Сім’я».

Вчитель Козлюк М.І., працюючи в групах, після асоціації, пропонує

визначити лексичне значення слова та скласти зв’язну розповідь-враження

«А моя сім’я найкраща!».

Спираючись на схему, пропонує зробити висновки, самодіагностику власних

вчинків.

І тільки після цього, використовуючи життєві ситуації переходить до

розкриття теми «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути

добрим».

Тема.Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути

добрим. Осмислення загальнолюдських цінностей у творі Є. Гуцала

«Сім’я дикої качки»

Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу

Робота в групах

1 група. Скласти асоціативний кущ до слова «сім’я».

231

2 група. Знайти у тлумачному словнику лексичне значення слова «сім’я».

3 група. Скласти невелику зв’язну розповідь-враження «А моя сім’я

найкраща!»

Самодіагностика

(Осмислення критичного ставлення до власних вчинків, проявів доброти,

благородства, чесності.)

Зробити висновки усно (письмово), розмірковуючи, спираючись на схему.

До кого? Як ?

рідних -----------------------------------------------

друзів -----------------------------------------------

Я ставлюся знайомих ------------------------------------------------

незнайомих -----------------------------------------------

ровесників -----------------------------------------------

тварин -----------------------------------------------

- Зробіть висновок, якими гарними рисами ви наділені; що поганого в вас,

намагайтеся відмовлятися від цього. Перевіряйте, контролюйте свої вчинки!

Життєвість ситуації

Який урок життя ви взяли для себе?

Якою, на вашу думку, повинна бути справжня людина?

Вивчаючи поезію Л.Костенко «Крила», діти створили «квітку свого

життя».

232

ДРУЗІ

ЛЮБОВ

СІМ’Я

БАТЬКИ

Ніжність

Доброта

Любов

Прощення

Недоспані ночіМАМА

Створюючи асоціативний ряд до слова будинок (новела

Л.Пономаренко «Гер переможений»), діти пишуть:

Будинок-життя-родина-спокій-турбота-діти-захищеність-майбутнє.

Ця асоціація допомагає семикласникам зрозуміти почуття людини, яка

втратила домівку, сім’ю.

Мотивація навчальної діяльності за методом незакінчених речень теж

забезпечує активізацію пізнавальної діяльності і не тільки.

10 клас. Знайомство на уроці літератури. Вчитель Слободян В.О.,

використавши методику Цзацзуань (ІХ ст.. Китай), запропонувала

продовжити початок характерної фрази:

- Мені подобається…

- Негідно …

- Смішно виглядає …

- Нестерпно …

Були різні продовження, але продовжуючи поняття «нестерпно», 85%

десятикласників сказали про сварки в родині, нерозуміння, тривожність, і

навіть бажання помсти.

Це стало темою подальшої розмови з батьками учнів і темою уроку

«Шлях до успіху» та «Я – особистість», темами годин спілкування.

Після прочитання творів І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» та

Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні», 10 клас, учні визначають

моральні настанови та ціннісні орієнтири. Кожен урок – основа виховання.

Вчитель М.Козлюк, працюючи над символічним змістом образів у

поезії В.Симоненка «Лебеді материнства» пропонує асоціативне коло

(мамине сонце).

233

ЗЕМЛЯ І МИР

МОЄ ЖИТТЯ

Вивчаючи філософські трактати Г.Сковороди, учні створюють «птаха

щастя», а на уроці вивчення поезії В.Симоненка «Ти знаєш, що ти людина»

вихованці доводять твердження «Ми не безліч стандартних «Я», а безліч

всесвітів різних». «Людина – не гвинтик, а найбільша цінність Всесвіту».

Тема. «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки

Батьківщину». Василь Симоненко «Лебеді материнства». Символічний

зміст образів у поезії

І. Мотиваційний етап

1. З’ясування емоційної готовності до уроку

- стимулювання особистої зацікавленості учнів

Сьогодні на урок беремо з собою гарний настрій, впевненість у собі,

вміння фантазувати, уявляти, красиво думати і говорити й міркуємо над

наступним. Коли людина починає пізнавати й досліджувати цей світ, вона

весела, безтурботна, обов’язково допитлива і завжди щаслива?

(думки дітей)

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань

Дитинство чи не кожної людини починалося з колискової пісні.

- А вам співали колискових пісень?

Вслухайтесь в поетичні образи колискових і спробуйте уявити картинки, які

могли б наповнювати ці пісні.

«Ой люлі-люлі, налетіли гулі…», «Люлей, люлей, мій малесенький…», «Ой

ти, коте сірий, та вимети сіни…», «Ходить сон по долині», «Прилетіла

зозуленька, сіла на калину».

234

Турбота

Ніжність

Доброта

Любов

Прощення

Недоспані ночіМАМА

Захист

Очі і рученьки

Отже, ви уявили…

Вслухаючись в поетичні образи колискових уявляється немовлятко,

котре покліпує віями, дрімота-сон ходить біля вікон, заглядає в шиби, а там,

на воротях, птахи легеньким помахом крил наганяють сон на малечу.

Художні образи в колискових піснях нечисленні, але «всі вони виписані

пензлем щедрої любові». (За В. Скуратівським). Тут бачимо кота, голуба,

зозулю, сон, дитя… А над усіма ними - величний образ жінки – матері,

ніжне серце якої переповнене безмежною любов’ю до дитини.

І в цей момент, напевно, кожен із вас побачив, згадав свою маму, яка

всім своїм життям, працею, ніжним ставленням розвиває у вас кращі риси

людяності.

Асоціативне коло

Асоціювання: ключове слово – мама.

Завдання: створити асоціативне коло (мамине сонце)

Усі ці поняття, почуття жінки – матері до дитини; бажання стати

матір’ю називають материнством.

3. Опрацювання навчального матеріалу

Читання вчителем поезії «Лебеді материнства»

Завдання учням:

Зафіксувати враження (запам’ятати свої відчуття, викликані кожним

епізодом, фразою…) і після прослуховування сформулювати їх.

«Незакінчене речення»: Слухаючи поезію «Лебеді материнства» я відчував…

Підготуватися до виразного читання поезії

235

ЛЮДИНА

Обмін враженнями від твору

Які почуття викликав вірш?

Що вам уявлялося під час читання? Опишіть словами.

Що пригадалося з дитинства?

Рефлексивно-оцінювальний етап

Покладені на музику композитором А. Пашкевичем, високі й разом з

тим ніжні слова полонили душу кожного українця, стали народними.

Прослуховування запису пісні у виконанні Т. Повалій.

Написання есею «Лебеді материнства над моїм життям» або присвяти

своїй мамі.(високий рівень)

Уважно прослухайте читання частини поезії підготовленим учнем, а

далі – пісню, спробуйте уявити зображене, подумки зафіксуйте свої відчуття,

ставлення до того чи іншого образу, сприйняття образів, подобається чи ні,

чи приємно, комфортно чи затишно, які життєві істини відкрили для себе.

За кілька хвилин відтворити відчуте й побачене.

Можна скористатися й іншим завданням: скласти речення, записати

ряд слів, словосполучень, присвячених мамі. (Достатній і середній рівні)

Зачитування есеїв, «своїх» слів, речень

Тема. Людина, в якої дорога не закінчиться… Василь Симоненко «Ти

знаєш, що ти людина?»

Актуалізація опорних знань

Складання асоціативної схеми

Які асоціації викликає у вас слово «людина»?

Рефлексія

Написання невеликої письмової роботи

236

«Я думаю так…»

Довести одне із тверджень:

«Ми не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних…

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони «Я».

«Людина – не гвинтик, а найбільша цінність Всесвіту»

Тема.Григорій Cковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя,

поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад божественних

пісень», «Байки харківські», філософські трактати

Мотивація навчальної діяльності учнів

Початок грудня… Небо то плаче, то кутається сніговими завіями.

Хмарини повагом пливуть собі кудись далеко. Сонце сором’язливо визирне й

поспіхом ховається за небокрай. Помітно холоднішає. Та пора, коли

особливо хочеться затишку й тепла.

В засніженому полі бовваніє самотня постать подорожнього. Кудись

іде. Вже кілька діб поспіль. Знесилене тіло… Втомлена душа…

Та враз звеселяється погляд, розправляється чоло. На виднокрузі

грайливий димок від комина сільської хати. Скільки разів подумки вдивлявся

в сонячні віконця, притуляв задубілі руки до теплого бока печі! Дорогою до

омріяного тепла ноги затюпали скоріше. Він щасливий!

Таким є щастя для подорожнього. І такі ж миттєвості щастя не раз

відчував Григорій Сковорода.

Не можемо знайти щастя. Тому що не знаємо в чому воно полягає.

Сенс премудрості в тому, щоб осмислити, в чому полягає щастя.

Завдання для учнів: записати своє розуміння цього вислову.

«Щасливий, кому вдалося…знайти в жорстокому ніжне, в гіркому -

солодке, у лютості – милість, в отруті – споживу, в буйстві – смак, у смерті –

237

життя, у безчесті – славу» і можна доповнити думку: в буденності – свято, у

звичайному – дивовижне…

Учні висловлюють свої думки.

Кожен із вас мріє про щастя. Яким ви його бачите? Кажуть, що існує

«птах щастя».

Висловлюючи думки, будемо створювати свого птаха щастя. Що таке

щастя?

ІІ. Різнорівнева словникова робота за вибором

1)Початковий, середній рівні

«Асоціативний ряд»

-Записати слова, які пов’язані з поняттям щастя, не шукаючи логічного

пояснення.

2) Достатній рівень

«Асоціативний ланцюг»

Кожна наступна асоціація має логічний зв’язок із попередньою.

Високий рівень

«Асоціативний абзац»

Добір асоціацій, утворення метафоричних словосполучень, речень і

оформлення їх в абзац (мікротема).

ІІІ. Рефлексія

Гра «Метаморфози»

(Перевтілення – я – птах щастя)

На плече якої людини сів би птах щастя, щоб зробити її щасливою?

IV . Підсумок учителя

Якщо відверто, то ідучи заплутаними лабіринтами до свого щастя, ви

натраплятимете і на розчарування, і на невдачі, тому що життя – не лише

квітковий сад насолод, є у ньому місце і смуткові. Але треба просто вміти

238

СВІТ ДИТИНСТВА

Очима дорослих Очима дітей:(виписані цитати)

бути щасливим. Без власних зусиль не можна досягти ні успіхів, ні

задоволення, ні щастя. То ж нехай удача супроводжує вас у дорозі до щастя.

Тема. Коли Жар-птицю убиває будень. Повість А. Дімарова «Блакитна

дитина»

Сприймання й засвоєння нового матеріалу

Складання асоціативного ряду

Асоціативний рядок до слова «дитинство».

Дитинство – це …

Колективне дослідження тексту повісті

Зображення світу дитинства очима дорослих і очима дітей. Порівняння цих

світів.

Творча робота

Уявне малювання

Уявіть світ дитинства, пригадайте своє дитинство. Спробуйте зобразити його

відповідними символами і кольорами. Обґрунтувати свій вибір.

Рефлексія

Написання невеликої письмової роботи.

Напишіть лист – звернення до дорослих від імені дитини.

Матеріали до уроку словесності з використанням фразеологізмів

за повістю І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Рефлексія

Використання методики незакінчених речень. Продовжити думку:

«Прочитавши повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, я

визначив(ла) для себе такі моральні настанови й ціннісні орієнтири…»

239

Іншим учням можна запропонувати невелику письмову роботу. Теми

можуть бути найрізноманітнішими:

Не можу не сказати.

Я сміявся. Сумував. Коли? Чому?(Можна використати смайлики, див.

додаток.)

Що я зрозумів, прочитавши твір.

Чи зрозумів я задум автора, прочитавши твір?

Лист автору від читача.

Тема. «Олександр Довженко. Видатний український кінорежисер і

письменник. «Зачарована Десна». Великий і чарівний світ дитинства в

«Зачарованій Десні»»

Мотивація навчальної діяльності учнів

Сьогодні на урок із собою беремо гарний настрій, впевненість у собі,

зібраність думок і міркуємо над наступним:

Коли мамина ласка здається найніжнішою, а татові добрі руки-

найсильнішими? Коли дерева здаються такими великими? А черешні-

найсолодшими в світі? Коли злітаєш з гірки на санчатах (а то й без них) так,

що у вухах чути вітер? І коли може бути так багато щастя ?! І то скрізь!

Навіть у долоньці: а там затиснута квітка бузку… І не звичайна, а з п’ятьма

пелюстками! А як вона пахне! Коли день здається нескінченно довгим, а сон

найсолодшим?

«Асоціації»

Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «дитинство»?

Думки висловлювати одним-двома словами,можна записати в зошит.

Дитинство – це…

Опрацювання навчального матеріалу

Робота за текстом кіноповісті «Зачарована Десна».

Дитину з раннього віку оточує родина. Була вона й у Довженка. Дізнаємось

більше про найближчих людей у житті митця.

Завдання:

240

1 ряд – знайти і зачитати, яку роботу найбільше у світі любила мати Сашка.

Яким словом називає її автор? Як це її характеризує?

2 ряд – зачитати, з ким порівнює письменник свого дідуся? Чим викликане

таке порівняння? Чим дідусь Сашка був незвичайний?

3 ряд – зачитати рядки, де автор подає розширений портрет свого батька.

Якими рисами наділяє письменник його? Що одне було в батька некрасиве?

Чому? Кого можна було писати з образу батька? Чому?

- Як ви вважаєте, бабуся Сашка, яка лаялась, справді була такою злою?

Доведіть.

(Учні текст прочитали напередодні. Це випереджувальне завдання.)

Хто для вас є найдорожчими і найближчими людьми? Чому?

Якось Сашко задумався:

«От тоді-то вперше в житті й вирішив я творити добрі діла…»

Коли вирішив Сашко робити добрі справи? Як ви оцінюєте рішення

хлопчика посадити назад усю недозрілу моркву? Про які риси характеру

свідчить цей вчинок? Які добрі справи думав здійснювати Сашко?

А які добрі справи зробили ви?

Потім запишете усі свої хороші справи на промінці нашого сонечка добра.

Рефлексія

- Чи розповідав вам хтось із дорослих про своє дитинство? Як думаєте

навіщо?

- У вашому дитинстві було щось таке, про що хотілося пам’ятати завжди

і колись розповісти своїм дітям, онукам чи написати книгу або

картину?

- «Закінчи речення»: Найяскравіші спогади з мого дитинства…

(Короткі розповіді учнів.)

- А чи цікаво вам дізнатися, які теплі спогади у своїх серцях зберігають

наші гості?

241

Вчителі Чегус О.А., Новосад З.Г. розуміють мету Програми як плекання

людської особистості та формування у неї системи ціннісних орієнтирів,

тому пропонують власне бачення реалізації Програми національного

виховання на уроках у 5-6х класах.

Реалізовуючи «Програму національного виховання учнівської молоді

Рівненщини» на уроках української літератури в 5-му класі формую систему

знань і усвідомлення значущості особистих, родинних та загальнолюдських

цінностей, активну моральну позицію особистості.

На уроці розвитку зв’язного мовлення звертаюся до вірша Уляни

Кравченко «Що треба любити».

Вірш записаний на роздаткових картках.

Уляна Кравченко «Що треба любити»

Ти питаєш, дитино,

Що треба любити –

Полюби ту міць, що каже

Сонечку світити.

А потім отця і неньку

Любити потреба;

Вони тобі оборона,

Придана із неба.

Полюби людину бідну,

Наче свого брата.

Хай будуть тобі ще милі

Край рідний і хата.

Полюби в природі квіти,

Всю красу, всі дива –

Серцем обійми вселенну,-

242

І будеш щаслива.

У вірші не вказано конкретно, хто з ким розмовляє. Спробуймо собі

уявити, може додаймо дійових осіб і запишімо цей діалог прозою. На основі

цих діалогів маємо скласти спільно класний твір.

Діти опрацьовують вірш. У них виходять твори-мініатюри. Тоді

спільними зусиллями складаємо єдиний твір. Наприклад

Якось маленька внучка запитала у свого дідуся:

Кого в світі треба любити?

Найперше любити треба ту міць, що каже сонечку світити!

Бабуся додала:

Люби отця і неньку. Завдяки їм ти існуєш на цій землі. Вони твоя оборона і

найперша порада.

Тату, і все?

Ні, донечко, полюби ще бідну людину, наче свого брата.

Пам’ятай, якщо ти будеш людям допомагати, то вони тобі обов’язково

допоможуть.

А матуся порадила:

- Полюби свою домівку і рідний край, бо ріднішого місця, ніж те, де ти

народився і живеш, - немає. Внучка знову підійшла до дідуся і обняла його:

- Дідуню, як багато я маю любити!

- Полюбити ще треба кожну квіточку, комашку й деревце,- усміхнувся

дідусь.

- Добре! Я обійму весь світ серцем і буду щаслива.

Учитель:

Ми дружно складали твір, тому в нас усе швидко і гарно вийшло.

Тема. В.Королів – Старий. «Хуха – Моховинка». Добро і зло у казці.

Мета: ознайомити з казкою письменника, навчити оцінювати вчинки

казкових героїв з позицій гуманізму, розрізняти добро і зло в казках, і в

сучасному житті; формувати навички знаходити описи зовнішності

243

фантастичних істот, аналізувати їх; допомогти зрозуміти повчальний зміст

казок; прищеплювати бажання робити добро.

Хід уроку

Організація класу.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми з вами замислимось над запитанням, яке розгадують люди

протягом століть: що таке добро і зло? Як їм уживатися та існувати

одночасно на нашій землі? Що потрібно зробити, аби добро перемагало

завжди і скрізь?

Діти, а що ви вкладаєте в поняття «добро»?

А що є протилежністю добра?

Мудрі люди казали: для того, щоб зрозуміти, що таке добро, треба

відчути на собі зло. Літературознавець Василь Пахаренко у книжці про

Т.Г.Шевченка писав: «Зло існує для того, щоб людина ставала Людиною,

переборюючи його, щоб вона могла усвідомити добро і робити добро».

А згадайте, в якому з жанрів усної народної творчості добро завжди

перемагає зло?

3.Активізація опорних знань.

Діти, як ви гадаєте, чому саме у казці добро завжди перемагає зло?

Що таке казка?

Які види казок ви знаєте?

4.Оголошення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з казкою В.Короліва-

Старого «Хуха-Моховинка», спробуємо оцінити вчинки героїв з позицій

добра і зла, а також відповісти на запитання: чому люди повинні вибирати

між добром і злом?

5.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1.Виразне читання казки «Хуха-Моховинка».

2.Бесіда за змістом казки.

Про що розповідається у казці?

Назвати героїв казки. Хто є головною дійовою особою?

244

Знайти опис зовнішності Хухи. Про що він, на вашу думку, свідчить?

Якими рисами характеру автор наділяє героїню казки?

Учитель.

Так часто буває в житті, що люди опиняються у скрутному становищі. І

тільки рідні і близькі допомагають подолати всі негаразди. Отож запитаймо у

Хухи:

Чому вона відмовилась від допомоги рідних, коли зруйнували її

помешкання?

Куди подалась Моховинка? З ким подружилась у хліві?

Чому Моховинка показалась дітям?

Чи довго продовжувалось безтурботне життя Хухи?

Що знову стає причиною її поневірянь?

Учитель.

Але Моховинка знову не йде за допомогою до своїх рідних. Вона

знаходить собі тимчасове житло, зрештою повертається до своїх родичів і,

забувши про зло, якого їй було завдано, зажила веселим лісовим життям. Ось

тепер, коли ми побачили Хуху в різних ситуаціях, то скажіть:

Ця казкова істота слабка чи сильна?

Порівняйте дії Моховинки і вчинки діда.

Хто вам більше сподобався? Хто є носієм добра, а хто – зла?

Учитель.

Після того, як дід завдав стільки лиха цим маленьким міфічним

істотам, вони прийшли йому на допомогу, коли тому загрожувала небезпека.

Чому?

Якої плати зажадали Хухи від діда?

Поясніть слова: «Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з

повинності».

Скажіть, а люди, зображені у казці, готові допомогти?

А як у таких випадках дієте ви?

Учитель.

245

«Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». Саме

цей відомий вислів, на мою думку є золотим правилом моралі і ключем до

того, як вибрати між добром і злом.

Отож моральною проблемою казки є проблема добра і зла.

Це вічна тема в літературі народів усього світу: скільки б не пройшло століть,

ніколи не помруть казки, а в них зло ніколи не переможе в боротьбі з добром.

6.Підсумок уроку.

Казка Василя Короліва-Старого, з якою ми ознайомилися сьогодні,

цілковита фантазія письменника. Автор показав, що поруч з нами живуть

істоти, у яких можна і людям повчитися, як любити свій рідний край,

поважати людей, цінувати родину. Автор зумів прихилити до нас своїх

героїв, навчив справедливо оцінювати вчинки дійових осіб, розрізняти добро

і зло в казках, і в житті. Тож даруйте людям добро, радість.

Тема. Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула

внучка в баби черевички…». Настрої та почуття, висвітлені в поезіях.

Мета: ознайомити учнів з віршами відомого українського поета Станіслава

Чернілевського, донести до дітей основний мотив поезії – високу цінність

батьківського дому в житті людини;розвивати вміння виразно читати ліричні

твори, розуміти і коментувати висловлені в них почуття; виховувати любов

до найрідніших людей, Батьківщини, почуття відповідальності за власну

родину.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І Мотивація.

- Із якими поняттями асоціюється у вас слово дім?

- Чи можете ви назвати свій дім оазою тепла та взаєморозуміння?

Зрозуміло, що батьківський дім є дорогим для кожного з нас. Багато

українських поетів і письменників оспівували у своїх творах найдорожчих

людей, теплі родинні стосунки.

246

Пригадайте деякі з них. (Діти можуть назвати: Тарас Шевченко «Садок

вишневий коло хати», Леся Українка «Як дитиною бувало…», «Мрії» та

інші)

Сьогодні ми познайомимося з поезіями, які написав Станіслав

Чернілевський.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вірш «Теплота родинного інтиму"

Виразне читання поезії вчителем

Словникова робота

Інтим, інтимний – особистий, задушевний

Досвіток – світанок, ранок.

Зело – зелень, трава.

Обмін враженнями про прочитане, бесіда за текстом (підручник, с. 89)

Коли відбуваються події? З чого це видно? (Дим в печі – це зима)

Який він, той вогонь в печі? (Веселий, цілющий, життєдайний)

Читання статті підручника про вогонь «А чи знаєш ти, що…»

А чи ми, міські жителі, використовуємо вогонь як спосіб захисту, очищення?

(Це свічечка, яка палає в наших оселях на Різдво, Великдень, Трійцю)

Хто є оберегом вогню, родинного затишку?

Доберіть прикметники, які ми зазвичай поєднуємо зі словом «мама» та

запишіть їх у зошит.

(Добра, чуйна, лагідна, щедра…).

Вдумайтесь в ці слова та скажіть: кого ще можна так назвати? Чи є ще

людина у вашому житті, яка заслуговує на вашу любов? (Так, звісно, це

бабуся)

Чи любите ви гостювати у бабусі? Як проводжає вас бабуся після гостювання

на канікулах?

Про бабусині почуття пише С. Чернілевський у вірші «Забула внучка в баби

черевички…»

Читання поезії вчителем.

247

Аналізуємо поезію (підручник с. 90)

Закінчіть речення одним словом: «Вірш «Забула внучка в баби черевички…»

про… ».

IV Підсумки уроку.

Який з віршів вам сподобався більше? Чому?

Що об’єднує ці вірші? Що в них спільного? (Так, це родина, це зв’язок між

поколіннями, це родовід.)

Слово вчителя. Я знаю, що ви любите і шануєте своїх рідних. А як ви

висловлюєте свої почуття до них? Словами? Вчинками? Чи взагалі забуваєте

це робити? Любіть своїх рідних – і вам ця любов повернеться любов’ю своїх

дітей та онуків, бо життя завжди платить вам тією монетою, яку ви самі

карбуєте.

V Домашнє завдання.

* Намалювати дерево роду, адже свій рід треба знати.

* Вивчити напам’ять один із віршів.

Тема Олександр Довженко. «Зачарована Десна» (фрагменти). Великий

чарівний світ дитинства у творі.

Мета: працюючи з текстом розкрити самобутність автобіографічної повісті

«Зачарована Десна»; розвивати вміння працювати з текстом епічного твору,

вдумливо та виразно читати його, знаходити різноманітні описи,

коментувати їх, висловлювати враження від прочитаного; виховувати

оптимістичне світосприйняття і світобачення, любов до батьків, до рідної

природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І Мотивація

На дошці записано слова: дитинство, родина, природа, Україна, життя.

Про що повість «Зачарована Десна»? (Відповідаючи, учні

дотримуватимуться такої схеми (прийом «Прес»):

Я вважаю, що…

248

Тому що…

Наприклад…

Отже, …

Учитель підсумує відповіді.

Читаючи «Зачаровану Десну», ви поринули у світ дитинства

Олександра Довженка. Геніальний письменник був палким патріотом своєї

землі, хоча жив далеко від неї. Повість «Зачарована Десна», - це твір про

Україну та українців. Як бачите, любов до батьківщини починається з любові

до отчого дому, батьків, природи та оточення.

Вчитель зарубіжної літератури Гопало Л.Я. підкреслює важливість і

складність аспекту сімейного виховання у формуванні особистості в умовах

сьогодення і пропонує уроки з вивчення Ф.Кафки «Перевтілення», А.Камю

«Чума», Л.Толстого «Війна і мир».

Ми запропонували лиш декілька напрацювань учителів-словесників з

реалізації Програми національного виховання.

Вчителям початкового навчання, історії, біології запропоновано

проаналізувати навчальний предмет, визначити конкретні теми для

можливостей формування на конкретному уроці того чи іншого ціннісного

ставлення, визначити потенційні можливості позакласної роботи щодо

формування ціннісних орієнтацій. Робота триває.

Нетикша Т. Л.,заступник директора з

виховної роботиЗдолбунівської ЗОШ № 4

Формування ціннісних ставлень особистості в навчально-виховному

процесі

249

Найважливішими завданнями українського суспільства було і є

виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є

єдність особистих та національно-державних інтересів.

Виховання починається в родині за визначальної ролі батьків,

продовжується упродовж усього дорослого життя і ґрунтується на засадах

народної та академічної педагогіки, за активної ролі та впливу державних і

громадських інституцій.

Зміцнення української державності, її поступальний розвиток,

інтеграція України у світову та європейську спільноту потребують суттєвого

оновлення системи національного виховання учнівської молоді, його змісту

як на державному, так і регіональному рівнях.

Соціалізація учнівської молоді, підготовка до дорослого життя,

відбувається в умовах різкого звуження кола загальновизнаних духовно-

моральних цінностей, внаслідок чого в ціннісно-смисловій сфері дітей та

юнацтва переважають прагматичні чи асоціальні цінності. Це обумовлює

необхідність підпорядковувати зміст виховання дітей та молоді в сучасній

школі формуванню у них ціннісних ставлень та орієнтирів.

Проблема цінностей та ціннісних орієнтацій знаходиться в центрі уваги

сьогодення. Орієнтація молоді на сучасній демократичні цінності – проблема

загальної значущості. Адже процес державотворення в Україні збільшує

попит на національну та демократичну орієнтовану особистість і висуває на

перший план необхідність становлення та розвитку громадянськості як якості

суспільства і як якості особистості.

Проблема цінностей – одна з найбільш складних та суперечливих

проблем філософії.

З розвитком суспільства і його структуруванням, поглибленням

духовності людини ускладнювалось і ціннісне сприйняття, охоплюючи все

нові потреби. Ціннісний світ людини складається з ціннісних образів.

Правомірність постановки проблеми формування ціннісної свідомості

зумовлена визнанням цінності самої особистості, яка не є, і ніколи не була

продуктом соціального середовища. Ціннісні орієнтації і ціннісні відношення

250

– це стійке вибіркове віддання переваги зв’язку суб’єкта з об’єктом

оточуючого світу, коли цей об’єкт, представляючи собою соціальні значення,

набуває для об’єкта особистісного смислу, розцінюється як дещо значуще

для життя окремої людини і суспільства в цілому.

Змістом освіти має стати ціннісна свідомість, ціннісне відношення.

Проблеми, що пов’язані з людськими цінностями, займають одне з

провідних місць у дослідженні соціальної детермінації людської поведінки, її

саморегуляції та прогнозуванні. Формування ціннісних орієнтацій сприяє

процесу розвитку особистості в цілому. Як один з елементів структури

особистості вони відіграють вирішальну роль у регуляції поведінки,

формуванні світогляду, переконань, виборі життєвого шляху, особливо на

етапі становлення професійно-трудової діяльності в юнацькому віці. Саме

завдяки цінностям особистість відчуває себе цілісно в оточуючому її світі.

Світ цінностей – це насамперед світ культури, сфера духовної

діяльності людини її моральної свідомості.

Отже, ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури

особистості, в них ніби резюмується весь життєвий досвід, накопичений

особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури

особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої

обертаються помисли і почуття людини, із точки зору якої вирішується

багато життєвих питань.

Від того, на які цінності орієнтуватиметься особистість залежить її

гармонійний розвиток, ставлення до світу, громадянське ставлення,

самовизначення у громадській і професійних сферах.

В умовах сьогодення ціннісні орієнтації: істина, справедливість,

свобода, краса, любов, добро, повага, пізнання, творчість на наш погляд є

визначальними і базовими для громадянського, духовно-морального і

особистісного становлення зростаючого покоління .

Враховуючи вище зазначене, оцінюючи актуальність проблеми

формування ціннісних ставлень і орієнтацій особистості для нашого

навчального закладу його педагогічний колектив активно включився у

251

процес перебудови життєдіяльності учнівського колективу, змісту виховання

і підпорядкував його формуванню ціннісних ставлень особистості учня.

З цією метою нами розроблено загальношкільну програму

національного виховання учнівської молоді, концептуальними засадами якої

є формування світобачення особистості, її ціннісних орієнтацій та ставлень,

духовно-моральний розвиток особистості тощо.

Вона передбачає створення особливого виховного і виховую- чого

простору, який формує різнопланові чесноти і якості особистості, що

виступають підґрунтям їх ціннісних ставлень та орієнтацій.

Методологічною основою програмного процесу формування ціннісних

ставлень і орієнтацій особистості є наукові ідеї, дослідження низки

вітчизняних і зарубіжних філософів, психологів, соціологів та педагогів, а

саме: О. Вишневського, С. Кириленко,

А. Архангельського, М. Кагана, В. Сіверга, І. Беха, Т.Д. Дем’янюк,

І.Єрмакова. Значний внесок у розробку теорії цінностей внесли американські

та західноєвропейські соціологи : М.Вебер, Е.Дюркгейм, Т. Парсонс,

Ф.Знанецький та інші.

Процес формування ціннісного ставлення особистості в нашому

навчальному закладі вибудуваний на аналітико-діагностико-прогностичній

основі.

Шкільним психологом, класоводами та класними керівниками з учнями

2-х, 6-х, 10-х класів (якраз вони визначені експериментальними і

контрольними), проведено діагностику рівня сформованості ціннісного

ставлення до суспільства і держави, до історичних, культурних і духовних

надбань рідного краю, до сім’ї, родини, людей, праці , мистецтва, природи.

Ретельний аналіз одержаних даних змусив нас внести наступні

корективи в організацію життєдіяльності учнівських колективів та зміст

виховання:

- розробити класні програми виховання та формування ціннісних

ставлень школярів;

252

- впровадити факультативний курс «Держава. Суспільство.

Особистість», години правової грамотності;

- організувати діяльність гуртків, студій, секцій, зустрічей, турнірів,

проектів, які формують ціннісне ставлення особистості;

- активізувати волонтерський рух, започаткувати різноманітні нові акції:

«Я – Українець, і цим пишаюсь», «Книга скарг природи», «Сім чудес

Здолбунівщини»;

- передбачити діяльність дитячого осередку «Соняшник», «Країна

Барвінкова», підпорядкувавши їх формуванню ціннісних ставлень

особистості;

- активізувати роботу учнівського врядування «Лідер», окреслити нові

перспективи його діяльності тощо.

Значної уваги надали вивченню готовності педагогів-виховників школи до

процесу формування ціннісних ставлень особистостей.

Результатом такої діагностики стало удосконалення структури

методичної роботи з класоводами, класними керівниками та особливо змісту

професійного зростання педагогів.

Він передбачає глибоке оволодіння педагогами теорією і методологією

процесу формування ціннісного ставлення особистості.

Класним керівникам запропоновано потужний теоретичний курс з

проблеми формування ціннісного ставлення особистості.

Проведено шкільні педагогічні читання з теми: «Теоретико-

практичний аспект формування ціннісних ставлень особистості учня в

загальноосвітньому навчальному закладі».

Ми прийшли до висновку, що експериментальним класам необхідно

розробити на наступний рік цільові програми виховання школярів, провести,

зокрема, теоретичні семінари з проблем:

психолого-педагогічна і теоретико-методична готовність педагогічного

колективу школи до реалізації проблеми «Формування ціннісних ставлень

особистості школяра»;

253

«Формування ціннісних ставлень особистості учня: теоретико-

методологічний аспект»;

«Формування ціннісних ставлень особистості школяра» в дослідженнях

вітчизняних і зарубіжних науковців;

інноваційні технології «Формування ціннісних ставлень особистості учня» та

інші.

Все це сприяє модернізації змісту виховання в школі, забезпечує його

ефективність і результативність.

Бурячок Т.О., заступник

директора з навчально-виховної

роботиСоснівського НВК «гімназія

– загальноосвітня школа І ступеня»

Виховання системи цінностей особистості, ґрунтованих на пріоритетах

духовності

В гонитві за свободою людство забуло Божі заповіді.

Нині переважна більшість політиків та економістів постійно твердять

про економічну та фінансову кризу, про її причини та наслідки для

суспільства. І лише дуже небагато аналітиків кажуть про те, що

першоджерелом будь-якої кризи в суспільстві — фінансової чи управлінської

— є криза моралі, глибока криза духовності. Саме це спіткало нашу планету.

Люди перестали орієнтуватися на головні цінності, на яких базується

розвиток будь-якого суспільства, кожного міста й села, кожної родини, а

почали займатися винятково накопиченням і тим, щоб споживати, споживати

і споживати.

На жаль, ця тенденція простежується і в Україні. Нас спіткала доля

багатьох країн з молодою демократією, де в гонитві за свободою слова,

свободою думки глибинні духовні цінності, християнські засади, які завжди

були притаманні нашому народові, не стали визначальними,

безальтернативними, а лише розглядаються як один із поглядів на життя.

Світогляд людей, підхід до життя хибні, вони здебільшого зорієнтовані на

254

другорядні цінності, на зовнішні умови життя. У нас втрачено авторитет сім'ї

як такої, щороку зростає кількість розлучень, нав'язуються цінності

одностатевих шлюбів тощо. Окрім цього, страшна статистика стосовно

наркоманії, кількості абортів, суїцидів серед молоді та людей середнього

віку. Ми міцно утримуємо пальму першості в Європі із захворюваності на

СНІД. Такі сумні статистичні дані свідчать насамперед про глибоку

морально-духовну кризу, яка нині спостерігається в українському

суспільстві, про те, що наші діти зростають, не маючи моральних та

суспільно значимих орієнтирів. Як наслідок, експерти констатують, що

Україна посіла за показниками дитячого алкоголізму перше місце у світі. І

ще одна сумна новина: в серпні-вересні за результатами аналітичних дос-

ліджень Україна стала одним із лідерів країн—виробників та

розповсюджувачів дитячої порнографії в Інтернеті.

Ми маємо на державному рівні встановити чіткий законодавчий заслін

всьому тому негативу, який іде до нас і з Заходу, і зі Сходу, поставити заслін

усьому бруду в Інтернеті та телевізійному просторі, протидіяти дитячому

алкоголізму, наркоманії, тютюнокурінню, суїцидам серед молоді,

божевільній кількості абортів, особливо серед молодих дівчат і жінок; маємо

активно працювати над законопроектами, щосприятимуть як моральному,

так і фізичному здоров'ю людей, молодого покоління, нормальному,

гармонійному розвитку українського народу.

Діти, що зростають без нагляду, не мають належного виховання, - це

основа для подальших хвороб суспільства.

Стан розвитку будь-якого суспільства вимірюється ієрархією його

цінностей. Від пріоритетів у ціннісному світогляді молодої людини залежить

майбутнє України. Від того, наскільки її свідомість вільна від ідеологічних

міфів і соціальних ілюзій, яким змістом наповнені ціннісні орієнтації, стає

вартісним процес соціалізації.

Оскільки соціалізація - це процес можливостей співіснування в соціумі,

то важливою її умовою є соціальні цінності. Вони відіграють вирішальну

роль у культурному засвоєнні дійсності. Це певні значення вищого порядку,

255

окультурена система відчуттів, емоцій, найважливіший елемент культури,

який звеличує людину, формує її духовні орієнтири, надає життєдіяльності

певний сенс. Завдяки цінностям особистість відчуває себе цілісно в

оточуючому її світі, в ритмі. Світ цінностей - це, насамперед, світ культури,

сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості, оцінок тощо. У

житті цінності виступають у ролі інструментів соціального регулювання,

тією проміжною ланкою, яка пов'язує інтереси, потреби, світогляд людини з

її конкретними ідеями, поведінкою.

Зв'язок між цінностями та поведінкою здійснюється за допомогою

ціннісних орієнтацій, які людина обирає на основі норм серед різноманітних

способів дії. Ціннісні орієнтації - показник міри соціалізації. Тому існує

проблема співвідношення ціннісних орієнтацій і характеру діяльності в

процесі соціалізації.

Формування ціннісних орієнтацій у школі має спиратись на триєдину

формулу: єдності учіння (інтелектуальний розвиток), виховання почуттів

(моральне виховання) і виховання вчинку (формування навичок діяльності).

Поєднання двох перших компонентів із діяльністю відбувається не

механічно. Знання містить у собі величезний фонд людського досвіду,

вивчення якого сприяє прогнозуванню вчинків, діяльності, а також їх

результату. Освітній процес цілком пов'язаний із життєдіяльністю особи на

всіх етапах становлення і розвитку. В різні періоди актуалізуються його

етапи. Щодо учнівської молоді - це учіння (оволодіння основами людського

та наукового досвіду, розвиток логічного та критичного мислення , т.ін.). Це

також певний стимулятор, бо завдяки освіті ставляться та досягаються нові

цілі. Учіння не просто об'єктивно поєднується з діяльністю, але й суб'єктивно

належить до практичного і духовного життя. Таким чином, освітній процес,

що є основою соціалізації у школі, має сприяти розвитку людини як

культурно-історичного суб'єкта. Якщо діяльність забезпечує "істинне буття",

то освіта "спосіб буття". Сам предмет діяльності потребує збагачення

індивідуального досвіду інших.

256

В умовах пізнавально-перетворювальної діяльності, характерної вже

для старшого шкільного віку, людина здатна до дії, до усвідомлення своєї

свободи творити світ, ставити мету, обирати способи поведінки і

спілкуватися з оточуючими, взаємозбагачуючи досвід діяльності. її структура

має двоєдину природу: суб'єкт пізнає і перетворює себе не тільки у світі

предметів, а й у світі людей. Останнє виносить на перший план гуманістичні

цінності, які лежать в основі гуманітарної соціалізації. Навчально-виховна

діяльність, зміст освіти мають спиратися на цінності, які сприяють

всебічному розвитку людини.

Визначаючи духовність як специфічну людську якість, що характеризується

усвідомленням єдності буття і зумовлює прагнення людини до гармонії

внутрішнього та зовнішнього світу, усвідомлюємо, що духовність спрямовує

особистість на пізнання і самопізнання, творче самовдосконалення та

гуманістичну поведінку.

Іншими словами, духовний розвиток є процесом розширення свідомості

людини.

Що зумовлює прагнення людини до гармонії, які етапи розширення

свідомості є найважливішими?

Відомо, що існує п’ять етапів (рівнів) процесу розширення свідомості

людини і відповідної зміни її ціннісних орієнтацій – від егоцентризму до

самовіддачі, здатності надавати допомогу тим, хто її потребує:

5 – рівень універсальних та буттєвих цінностей (духовної, розширеної

свідомості);

4 – рівень загальнолюдських цінностей;

3 – рівень суспільних, громадських, національних цінностей;

2 – рівень сімейних (родинних) цінностей;

1 – рівень егоцентричних цінностей, самоствердження.

Зрозуміло, що егоцентризм і самоствердження є наслідком первинного

інстинкту самозбереження, самовиживання. Якщо людина залишається на

першому рівні свідомості протягом усього подальшого життя, її прийнято

називати егоїстичною.

257

При переході на другий рівень зростає значення турботи про

найближчих людей – батьків, рідних. Для другого рівня свідомості

пріоритетні цінності та потреби – це цінності і потреби власної сім’ї.

Подальше розширення світогляду людини сприяє розумінню того

факту, що особисте життя її сім’ї тісно пов’язане з життям суспільства, нації,

народу, рідного краю.

Усе це має спонукати педагогів до проведення відповідної

діагностичної та корекційно-розвивальної роботи.

Для організації діагностичної роботи серед старшокласників можна

використати методики «Здійснення бажань», вивчення рівня моральних

якостей учнів у процесі виховної роботи з ними, тести на визначення

ціннісних орієнтацій, які мають теоретично обґрунтований ціннісний

фундамент: спираються на еталонну ціннісну шкалу рівнів розширення

свідомості, відповідно, зміни ціннісних орієнтацій.

Варто в закладі запровадити на основі розроблених педагогами

авторські програми курсів «Основи етики», «Основи сімейного життя»,

«Культура спілкування», «Основи християнської етики і моралі», метою яких

буде:

• ознайомлення старшокласників із духовним надбанням людства,

підвищення рівня їх психологічної культури, досягнення єдності

інформативних і вольових сфер свідомості ( єдності знань, переконань дій) як

основи моральної поведінки;

• сприяння розвитку здатності до самоконтролю, критичного аналізу своїх

думок і вчинків, об'єктивності в самооцінюванні, свідомого вибору моральної

позиції;

• формування відчуття власної гідності і особистої відповідальності,

терпимості до особистості, розвитку моральних якостей: чесності,

скромності, доброти, співчуття тощо;

• надання можливості для духовної самореалізації у творчій суспільно

корисній діяльності.

258

У складанні програми курсів варто враховувати фактор зміни

соціального середовища, нестабільності соціальних відносин, у яких

відбувається становлення людини.

Значно підвищується вплив на старшокласників також використання на

корекційно-розвивальних заняттях активних методів психологічного впливу,

цікавого, переконливого матеріалу.

Знання психологічних особливостей учнів при рішенні конкретних

психологічних методів сприяє ефективній діяльності вчителя у вихованні

громадянина і патріота.

Для того, щоб результати діагностики допомогли вчителеві в

організації навчально-виховного процесу, варто пов'язати їх із загальними і

конкретними завданнями навчально-виховного процесу.

Реалізація такого підходу до вивчення особистості учнів має

проходити у відповідності з наступними вимогами:

1. Вивчення повинно бути спрямоване на виконання особливостей процесу

психічного розвитку учнів.

2. Діагностика сформованості громадянських і патріотичних якостей і

почуттів учнів проводиться шляхом зіставлення їх із результатами

попередніх діагностик з метою виявлення характеру й величини його

просування в розвитку.

3. Дослідження повинно здійснюватися протягом усіх років навчання дитини

в школі.

4. Діагностика має виявляти не лише актуальний рівень розвитку, але і «зону

найближчого розвитку» (Л.Виготський).

5. Вивчення повинно бути спрямоване на вирішення певного педагогічного

завдання щодо сформованості громадянських і патріотичних якостей та

почуттів виконувати виховальну, контрольно-коректувальну і прогностичну

функцію і визначатися завданнями діагностики.

Щоразу, коли ми розглядаємо питання духовності, виховання системи

цінностей особистості, - маємо керуватися мудрими порадами педагога –

гуманіста Василя Сухомлинського, який навчав:

259

“Як вогню, бійтесь байдужості, мій друже. Чим більше створили мо-

лоді руки для людей, тим чистіше, благородніше серце. Воно відчуває радощі

й болі людей, лихо й турботи суспільства; погляд юного громадянина на

навколишній світ стає допитливим і прискіпливим, натура — неспокійною

турботливою, благородство серця ніколи не уживається із злом, з байдужим

ставленням до громадських інтересів, з приниженням людської гідності.

Воно, юне серце, бунтує, протестує, обурюється. Воно штовхає людину на

благородні, красиві, хоч інколи, може, й різкі, необачні вчинки.

Не зв'язуйте благородні юнацькі пориви шорами логічних роздумів і

умовиводів. Усе це прийде з часом — зріла мудрість, розсудливість, уміння

сім раз відміряти і раз відрізати. Але палкий трепет юного серця, обуреного

злом, готового перетворити зло в порох, ніколи не прийде, якщо юнацтво не

візьме його з тієї тривожної, неспокійної пори, коли здійснюється велике

відкриття світу — складне і небезболісне пізнання добра й зла серцем”.

Отже, духовну повноту і насиченість життя може дати тільки широка

різнобічна освіта, допитливе пізнання світу, активне і радісне бажання

оволодівання знаннями і духовними цінностями , які накопичило для нас

людство.

Література

Сухомлинський В.О. Духовно-моральне виховання дітей та молоді:загальні

тенденції й індивідуальний пошук / О.В.Сухомлинська.- К.,2006

Сухомлинський В.О. Оберігайте чистоту душевних поривань юнацтва /

Сільська школа.- 2005.- №2.-с.1

Унгурян П.І. Заради духовності, моральності та здоров’я країни- Голос

України.-2009.-№210.-с.6

РозділVІІІ. Список бібліографічних джерел до реалізації програми

національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рр.

(укладачі: В. Богомазюк,завідувач бібліотекою РОІППО

А. Левосюк, бібліотекар РОІППО

260

Ціннісне ставлення особистості до держави і суспільства

1. Березюк В. Україно, моя Україно! Я для тебе на світі живу / В. Березюк //

Все для вчителя. - 2004. -№34-35. – С.2-4.

2. Бортняк М.В. В історію свою візьми нас, Батьківщино / М.В. Бортняк //

Позакласний час. - 2007. - №4. – С.69-73.

3. Варава В. В. Моя Україна – вільна держава і з нею пов’язую долю свою /

В.В. Варава // Все для вчителя. - 2003. - №21. – С.6-7.

4. Гороховська Н. Державні символи України: Усний журнал для учнів 5-8

класів / Н. Гороховська // Шкільний світ. - 2005. - №35. – С.22-24.

5. Грищенко В. Україно! Мій коханий краю / В. Грищенко // Позакласний

час. - 2007. - №2. – С.49-51.

6. Державні та народні символи України: Урок державності // Завуч. - 2003. -

№5. – Вкладка-2.

7. Закурдаєва В. Хай знають у світі: Шкільне свято / В. Закурдаєва //

Шкільний світ. - 2007. - №25-28. – С.88-90.

8. Коваль Л.М. Боже, Україну збережи / Л.М. Коваль // Все для вчителя. -

2003. - №21. – С.4-5.

9. Ковальчук П. Державні символи України / П. Ковальчук // Позакласний

час. - 2005. - №13-14. –С.39-40.

10. Комаров Ю. Місце України в європейській історії / Ю. Комаров //

Директор школи. - 2005. - №27-28. –С.35-37.

11. Кононенко П. Народ без пам’яті – що храм без Бога / П. Кононенко //

Освіта. - 2003. - №52. – С.2-3

12. Кошовенко В.В. Пісня, приречена на безсмертя / В. Кошовенко //

Позакласний час. - 2007. - №5. – С.35-38.

13. Лук’янець Л.І. Ми – українці / Л.І. Лук’янець // Все для вчителя. - 2003. -

№21. - С.1-3.

14. Національні святині // Все для вчителя. - 2006. - №7-8. – С.97-100.

261

15.Манейчик М. Земля рідна чекає нас: Урок етики / М. Манейчик //

Шкільний світ. - 2007. - №43. – С.7-8.

16. Мартинюк М.В. Витоки державної символіки України / М.В. Мартинюк //

Позакласний час. - 2002. - №22. – С.10.

17. Мельник Т.М. Державний прапор / Г.М. Мельник // Позакласний час. -

2005. - №1-2. – С. 40-42.

18. Мельникова Н. Цвіт української землі / Н.Мельникова // Все для вчителя.

- 2006. - №15-16. –С.30-31.

19. Мєркунова Н. Ми живемо в Україні: Виховна година / Н. Меркунова //

Шкільний світ. - 2007. - №13. – С.14-15.

20. Михайлова Л.Д., Кошель І.М. Європа – наш спільний дім / Л.Д.

Михайлова, І.М. Кошель // Позакласний час. - 2008. - №4. – С.62-72.

21. Неділько В.А. Українська державна символіка: Усний журнал / В.А.

Неділько // Позакласний час. -2002. - №5. – С.33.

22. Островська В. Моя земля – земля моїх батьків: Виховна година / В.

Островська // Шкільний світ. -2007. - №13. – С.16-17.

23. Орел С.В. Стати Європою, щоб бути Україною / Орел С.В. // Позакласний

час. - 2008. - №4. – С.29-32.

24. Самолюк Г. Це – моя Україна: Сценарій свята / Г.Самолюк // Шкільний

світ. - 2007. - №25-28. – С.82-85.

25. Скопцова А.К. Україна. Від подиху століть – до сьогодення / А.К.

Скопцова // Позакласний час. - 2007. - №9. – С.28-30.

26. Письменна О.В. Українська символіка: Свято / О.В. Письменна //

Позакласний час. - 2003. - №1. –С.39.

27. Тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе /Педколектив

ЗОШ І-ІІІ ст. №5 м. Артемівськ, Донецька обл. // Позакласний час. - 2007. -

№9. – С.108-111.

28. Холодько А.С. Національна символіка України: Усний журнал / Л.С.

Холодько // Все для вчителя. -2003. - №24. – С.4.

29. Филипів М., Філіпчук З., Стернюк Г. Україна – моя молитва / М. Филипів,

З. Філіпчук, Г. Стернюк // Позакласний час. - 2004. - №23-24. – С.53-60.

262

30. Цимбалюк Л.Б. Любіть Україну / Л.Б. Цимбалюк // Все для вчителя. -

2004. - №34-35. – С.7-9.

Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних

традицій рідного краю

1. Дем’янчук Г. Звідки тече річка: Тайнопис природи рідного краю у

легендах, переказах, художній та історичній літературі / Вступ. слово

І.Стацюка. –Рівне: Азалія, 2001. - 128 с.

2. Дем’янчук Г. «Лісова країна» в легендах та переказах: Геродотове море,

гора Татарка; Азалія в Рокитнівських лісах / Дем’янчук Г. // Шкільна

бібліотека. - 2002. - №5. – С.20-28.

3. Західна Україна: Рівненська область: Заочна мандрівка по нашій країні //

Позакласний час. - 2007. - №3. – С.97-108.

4. Історія міст і сіл Української РСР: Ровенська область. –К.: Головна

редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1973. - 656 с.

5. Куліш-Зіньків Л. У краю Купрінової «Олесі»: [Про музей «Олеся», що в с.

Кузьмівка, Сарненського р-ну] /Куліш-Зіньків Л. // Сільська школа України. -

2005. - №1-2. – С.5.

6. Малюк П. Моє село – це мрія і натхнення: Літературний ранок для

підлітків / Малюк П. // Шкільний світ. - 2005. - №3. – С.7-9.

7. Місцеві природно-історичні святині – обереги нашої духовності: Акція //

Позакласний час. - 2000. -№4. – С.38.

8. Найцікавіші місця Рівненщини: Державний історико-меморіальний

заповідник «Поле Берестецької битви» // Позакласний час. – 2008. - №6. –

С.121-123.

9. Палеонтологічні знахідки на території Рівненщини /Волненко Н. та ін. –

Рівне, 2005. - 72 с.

10. Поліщук Я. Перлина нашої культури [Про Пересопницьке Євангеліє] /

Поліщук Я. // Українська мова та література. - 1997. - №33. – С.4-6.

11. Прищепа О. Вулицями Рівного: Погляд у минуле. – Рівне, 2006. - 222 с.

263

12. Рівненщина туристична: Путівник / Упоряд. Н. Бурець-Струк, О.

Матвійчик. –К.: ТОВ «Світ успіху», 2007. – 384 с. – (Україна запрошує).

13. Свєшніков І. Музей-заповідник «Козацькі могили»: Путівник. – Львів:

Каменяр, 1990. - 65 с.

14. Січкарук Л. Круг містечка Берестечка: Літ.-муз. Композиція / Січкарук

Л.Приндета О. // Шкільний світ. - 2002. - №25-28. – С.57-59.

15. Ступчук Л. Зелений туризм розвивають на Рівненщині / Л.Ступчук //

Сільська школа України. -2005. - №1-2. – С.2.

16. Суторміна Л. Географічне краєзнавство як засіб активізації навчально-

виховної роботи / Суторміна Л. // Географія. - 2008. - №7. – С.5-14.

17. Шишко І. Липківські родоводи: Історико-краєзнавчі розповіді. – Рівне:

Волинські обереги, 2001. – 100 с.

5.1. Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей

1. Берун К. Та земля мила, де мати породила: Родинне свято /К.Берун //

Шкільний світ. -2004. -№1. –С.7-10.

2. Бондаренко Т.А. Буде в мирі й злагоді родина – буде жити моя

Україна //Позакласний час. -2007. -№10. –С.55-59.

3. Ганзюк Т. Від усієї душі: Родинне свято / Т.Ганзюк //Шкільний світ. -2007.

-№25-28; липень. –С. 90 -91.

4. Галюк Л., Петрів С. І буде син, і буде мати…: Родинне свято / Л.Галюк, С.

Петрів //Позашкілля. – 2008. -3. –С.36-37.

5. Гладун О. Ми всі одна сім’я, єдина ми родина /О. Гладун //Сільська школа

України. -2008. -№7; липень. –С.44-46.

6. Гороховська Н. Сімейні традиції, обряди та родинні ритуали в Україні:

Усний журнал з народознавства для учнів 5-х кл. /Н. Гороховська //Шкільний

світ. -2005. -№15; квітень. –С.23-24.

7. Жданович Ю. День матері /Ю. Жданович //Сільська школа України. -2008.

-№7; липень. –С.85-87.

264

8. Конарська Т. Родинами багата Україна: Колективне свято //Розкажіть

онуку. -2008. №1. -С.113-115.

9. Мітленко Л. Таланти моєї родини /Л. Мітленко //Шкільний світ. -2005. -

№1. –С.16-19.

10. Мельник А. Літа на зиму повернули /А. Мельник // Позакласний час. -

2005. -№5-6; березень. –С.88-92.

11. Мельничук Г. Я і моя сім’я: Сценарій родинного свята /Г. Мельничук

//Сільська школа України. -2008. -№7; липень. –С.19-22.

12. Микитенко Г. Батько й мати – два серця гарячих: Родинне свято /Г.

Микитенко //Шкільний світ. -2004. -№47; грудень. –С.9-11.

13. Мороз Т Тепло отчого дому: Сценарій свята /Т. Мороз //Сільська школа

України. -2008. -№7; липень. –С.15-18.

14. Нестеренко Т. Свято нашого роду /Т.Нестеренко //Позакласний час. 2005.

-№5-6; березень. –С.86-87.

15. Руденко Л. Шануй батька й матір своїх: Родинне свято до Міжнародного

дня сім’ї /Л. Руденко //Шкільний світ. -2004. -№15; квітень. –С.16-22.

16. Щерба Т. Не забувайте отчий дім: Позакласний захід /Т.

Щерба //Шкільний світ. -2004. -№14; квітень. –С.7-10.

17. Юхта Н. Таїни духовної скарбниці: Родинне свято /Н.Юхта //Позакласний

час. -2005. №5-6; березень. –С.80-83.

Ціннісне ставлення особистості до себе

1.Антоненко Т. Ціннісно-смислові настанови особистості: Теоретичний

аспект / Т.Антоненко // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. - №1. – С.72-

75.

2. Богуцький З. Шануймо, бережім і любімо все, що дано нам для життя / З.

Богуцький // Позакласний час. – 2006. - №19-20. – С.66-68.

265

3. Ваше життя – це найвища цінність // Відкритий урок. - 2004. - №13-16. –

С.164-167.

4. Дейнека Н.В. Хочу, можна, не можна, потрібно / Н.В. Дейнека //

Позакласний час. – 2006. -№7-8. – С.90-91.

5. Дицьо Г. Викрадач розуму – алкоголь / Г. Дицьо // Позакласний час. - 2007.

- № 3. – С.72-75.

6. Друзь В. У чому сенс життя: Виховна година для старшокласників / В.

Друзь // Шкільний світ. – 2007. - №39. – С.19.

7. Дубинський М. Життєва компетентність: Заняття в дитячій телестудії / М.

Дубинський // Позашкілля. – 2008. - №1. – С.45-46.

8. Зайченко А. Пізнай своє Я // Про все, що турбує дитину / А. Зайченко //

Шкільний світ. – 2006. - №21-22. – С.5-62; 63-95.

9. Зарицька О. Як примирити «хочу» і «буду», «маю право» і

«зобов’язаний»?: Година спілкування для учнів середнього шкільного віку /

О. Зарицка // Шкільний світ. – 2006. - №12. – С.10-15.

10. Заришняк Д.М. Не будьте собі ворогом / Д.М. Заришняк // Позакласний

час. - 2007. - №1. – С.81-83.

11. Здоровий спосіб життя: Спецвипуск // Відкритий урок. - 2005. - №5-6. –

С.14-95.

12. Здоровий спосіб життя – шлях до щастя і довголіття людини // Сільська

школа України. - 2007. - №11; - Вкладка.

13. Красько С., Мартиненко В. Гармонія із самим собою: Умови емоцій і

благополуччя / С. Красько, В. Мартиненко // Шкільний світ. – 2007. - №35. –

С.4-7.

14. Кноль М. Дитина та її права: Бесіда за круглим столом / М. Кноль //

Шкільний світ. – 2006. - №39. –С.6-7.

15. Нефедова Л.О. Наше здоров’я в наших руках / Л. Нефедова //

Позакласний час. – 2005. - №5-6. – С.57-58.

16. Онуфрієнко Л. Створи себе сам: Конкурсно-розважальна програма / Л.

Онуфрієнко // Позашкілля. – 2008. - №7. – С.79-80.

266

17. Ісопчук В. У пошуках себе: Сценарій виховного заходу / В. Ісопчук //

Шкільний світ. – 2002. - №38. – С.5-6.

18. Погребна О. Життя – найвища школа шкіл: Виховний захід для

старшокласників /О. Погребна //Шкільний світ. - 2005. - №4. – С.6-9.

19. Попіль Г.І. У чому краса людини? / Г.І. Попіль // Позакласний час. – 2006.

- №7-8. – С. 100-101.

20. Старко В., Вахнюк Г. Життя людини – найвища цінність / Позакласний

час. - 2007. - №2. – С.54-57.

21. Старко В., Вахнюк Г. Пізнай свою долю / В. Старко, Г. Вахнюк //

Позакласний час. – 2006. - №19-20. – С.21-33.

22. Федоруца С. Людина може все: Виховна година для учнів 7 кл. /

С.Федоруца // Шкільний світ. - 2004. -№1. – С.14-15.

23. Хом’ярчук А. Життя не вічне – вічні цінності людські: Виховна година

для старшокласників /А. 24. Хом’ярчук // Шкільний світ. - 2004. - №4. – С.4-

5.

24. Цвігун С. Пізнаймо самих себе / С. Цвігун // Шкільний світ. – 2006. -

№17. – С.23.

25. Цуруна О.В. Генератор життєвих сил / О.В.Цуруна // Позакласний час. –

2007. - №4. – С.65-66.

26. Чижова Н. Не втомлюймось жити / Н. Чижова // Позакласний час. – 2007.

- №1. – С.65-69.

27. Чиренко Н. Я як цінність / Н. Чиренко // Шкільний світ. – 2007. - №46. –

С.6-8.

28. Шелестова Л. Хто я? Навіщо я?: До проблем формування картини світу /

Л. Шелестова // Шкільний світ. – 2007. - №36. – С.5-8.

Ціннісне ставлення особистості до мистецтва

1. Будько Н. Мистецький калейдоскоп: Тиждень мистецтва /Будько Н. //

Сільська школа України. – 2004. - №5. – С.11.

2. Від краси до мистецтва: Диспут // Позакласний час. – 2003. - №2. – С.1-2.

267

3. Горобець С. Музика – любов моя: Вечір музики / Горобець С. // Все для

вчителя. – 2007. - №6. – С.112-115.

4. Дзюра Р. Дерево пізнання: КВК з курсу «Музика», «Художня культура» /

Дзюра Р. // Шкільний світ. – 2007. - №7. – С.9-10.

5. Жадан Л. На Україну повернусь: Літературно-музична композиція,

присвячена українським художникам діаспори / Жадан Л. // Позакласний час.

– 2002. - №9 – С.59-63.

6. Жадан Л.В. Українське образотворче мистецтво: Виховний захід / Жадан

Л. В. // Позакласний час. – 2002. - №18. – С.45-48.

7. Жадан Л. Що? Де? Коли?: Українське національне мистецтво:

Позаурочний захід / Жадан Л. // Позакласний час. – 2002. - №4. – С.87-90.

8. Залуніна В. Що в коробці з олівцями? [До Дня художника] // Позашкілля. –

2008. - №7 – С.7-8.

9. Колісник Л. Музика торкається душі: Сценарій / Колісник Л.Д. //

Позакласний час. – 2006. - №17-18. – С.115-116.

10. Комаровська О. Шліфуємо душу мистецтвом / Комаровська О. //

Шкільний світ. – 2005. - №14. – С.22-23.

11. Лейбіна О. Звернемося до історії мистецтва [Нетрадиційний урок] /

Лейбіна О. // Шкільний світ. – 2008. - №4. – Вкладка. – С.17-20.

12. Назарова Д. Народні музичні інструменти та використання їх у звичаях,

обрядах, фольклорі і літературі: Доповідь / Назарова Д. // Позакласний час. –

2002. - №4. – С. 76-82.

13. Протопопов Ю. Педагогіка мистецтва. / Протопопов Ю. // Шкільний світ.

– 2008. - №8. – Вкладка. – С. 1-5.

14. Пошивайло Г. Мистецтво у кожному домі: Батьківські збори / Пошивайло

Г. // Позашкілля. – 2008. - №3. – С. 31.

15. Савчук А. Прекрасне як основа життя: Засідання літературно-

мистецького клубу старшокласників / Савчук А. // Шкільний світ. – 2008. -

№5. – С. 10-12.

268

16. Соколова Ю. Спасибі, музико, тобі: Театралізована гра-подорож до

країни Мистецтва для учнів 5-6 класів / Соколова Ю. // Шкільний світ. –

2002. - №39. – С.3.

17. Хоменко О. Квіткова легенда Петриківки [Тематичне заняття] / Хоменко

О. // Позашкілля. – 2007. - №3. – С.41-42.

18. Чикаленко Р.В. Естетика – наука про прекрасне, мова мистецтв. Якою

мовою говорить мистецтво? / Чикаленко Р.В. // Позакласний час. – 2006. -

№17-18. – С. 101-106.

Ціннісне ставлення особистості до праці

1. Без господаря двір плаче, а без господині – хата: Приказки про працю //

Все для вчителя. – 2007. - №5. – С. 121-122.

2. Березуцька Л. Цікавий світ професій / Березуцька Л. // Позакласний час. –

2008. - №6. – С.36-38.

3. Будакова Н. Від ремесла до творчості / Будакова Н. // Позакласний час. –

2008. - №6. – С 31-32.

4. Вербицький В. Трудове виховання – шлях до формування особистості

/Вербицький В. // Рідна школа. – 2008. - №7-8. – С.8-9.

5. Витюк Г. Ми працю славимо, що в творчість перейшла / Витюк Г. //

Позакласний час. – 2008. - №6. – С. 39-40.

3.Гуревич Р. Трудове навчання і виховання – основа професійного

самовизначення учнів / Гуревич Р.// Рідна школа. – 2002. - №3. – С.27.

6. Дупак Н. Передумови виховання в учнів культури праці / Дупак Н. // Рідна

школа. – 2000. - №3 – С. 28-30.

7. Дурницька С. Життєвий проект старшокласника. Бесіда / Дурницька С. //

Позакласний час. – 2007. - №3. – С.57-59.

8.Дяків В. Значення вибору в житті людини / Дяків В. // Позакласний час. –

2005. - №19-20. – С. 59-60.

9. Забродова В. Чарівні шпиці / Забродова В. // Позакласний час. – 2008. -

№6. –С.43.

269

10. Іншина К. На Іллі – новий хліб на столі / Іншина К. // Позакласний час. –

2008. - №6. – С.66-68.

11. Костенко Н. Потрібна людина – на потрібному місці: Етична бесіда /

Костенко Н. // Позакласний час. – 2005. - №78. – С. 95-97.

12. Красова Т. Хліб – скарб найбільший на Землі. / Красова Т. // Позакласний

час. – 2008. - №6 – С. 33-36.

13.Крупнов Ю. Воспитывает только труд / Крупнов Ю. // Воспитательная

работа в школе. – 2006. - №3. – С. 15-24.

14. Мартиненко Т. Серпень – жнивень: Свято хліборобів / Мартиненко Т. //

Позакласний час. – 2008. - №6. – С. 64-65.

15.Марєянін О. Розповіді про професії / Марєянін О. – К.: – 1985. – 156 с.

16. Ой ниво наша, ниво: Жниварські пісні. // Позакласний час. – 2008. - №6. –

С. 72-77.

17. Ой снопе, снопе великий: Свято врожаю. // Позакласний час. – 2008. - №6.

– С. 69-71.

18. Найдич В.Н. Творці дива: Конкурс «Нумо, дівчатка і хлоп’ятка» / Найдич

В.Н. // Все для вчителя. – 2007. - №6. – С. 110-111.

19. Пархоменко О. Тато, мама, я – працьовита сім’я: Конкурс у 7 класі

/Пархоменко О. // Трудове навчання. – 2008. - №2. – С. 46-47.

20. Поради юному майстру // Позакласний час. – 2008. - №6. – С. 82-108.

21. Прислів’я та приказки про працю // Все для вчителя. – 2006. = №11-12. –

С.57.

22. Прокопченко Л. Притча про таланти / Прокопченко Л. // Позакласний час.

– 2007. - №3. – С.66-69.

23. Смердова О. Свято майстрів: Сценарій /Смердова О. // Позакласний час. –

2006. - №17 18. – С.117-119.

24. Українські народні загадки про знаряддя та засоби праці // Позакласний

час. – 2007. - №2-40 – С.120-124.

25. Федоров Ю. Роботящі руки гори вернуть: Інтелект-шоу /Федоров Ю. //

Трудове навчання. – 2008. - №8. – С.49-50.

270

26. Чуйко В. Без труда нема плода: Конкурс / Чуйко В. // Все для вчителя. –

2006. - №11-12. – С.32-44.

27. Шуляк С.М. З поглядом у майбуття: Конкурсна програма / Шуляк С.М. //

Позакласний час. – 2007. - №1. – С.73-74.

28. Черная Л. Путешествие в страну «Кулинария», города «Зерноград» и

«Овощеград» // Позакласний час. – 2008. - №6. – С. 44-48.

Ціннісне ставлення особистості до природи

1. Бур’ян О. Світ у долонях: Захід до Всесвітнього дня охорони

навколишнього природного середовища. / Бур’ян О // Позашкілля. – 2008. -

№7. – С. 38-40.

2. Вдовенко Л. Лікарські рослини України. Фітоурок. / Вдовенко Л. //

Біологія. Шкільний світ. – 2008. - №10. – С. 22-23.

3. Горло А. Душа природи – душа добра. / Горло А. // Позакласний час. –

2006. - №17-18. – С. 120-122.

4. Горобець О. Шануймо природу усюди й завжди: Сценарій виступу

агітбригади / Горобець О.// Позакласний час. – 2002. - №9. – С. 35-36.

5. Дзюменко А.В. Щедрий голос природи змалку слухаю я: Екологічне

свято / Дзюменко А.В. // Розкажіть онуку. – 2008. - №3. – С. 50-52.

6. Косовець О. До таємниць природи: Екологічна стежка / Косовець О. //

Біологія. Шкільний світ. – 2008. - №6. – С. 3-8.

7. Котюк О. Рослини: Сценарій свята. / Котюк О. // Біологія. – 2008. - №14. –

Вкладка. – С. 1-24.

8. Кравченко В. Флора плюс фауна: Гра – шоу / Кравченко В. // Позашкілля.

– 2008. - №7. – С. 48-49.

9. Лемешенко Н. Краса рідної землі: Сценарій / Лемешенко Н. // Позакласний

час. – 2004. - №34-35. – С. 39-51.

10. Маковій Г. У світі рослин / Маковій Г. // Чернівці: Факел пам’яті Марії. –

2006. – 336с.

271

11. Малюкова С. Що краще: штучне хутро чи натуральне: Формування

екологічної компетентності дітей та молоді / Малюкова С. // Біологія.

Шкільний світ. – 2008. - №15. – Вкладка. – С. 12-15.

12. Махинько Н. Ерудит: Гра-конкурс [Станції - 6 « Ботаніка», «Екологія»,

«Хімія», «Зоологія», « Анатомія»] // Махинько Н. // Біологія. Шкільний світ.

– 2008. - №14. – С. 9-14.

13. Морочинець Н. Скривджена земля. Екологічні проблеми Рівненщини /

Морочинець Н. // Позакласний час. – 2004. - №3-4. – С. 94-95.

14. Пивовар В. Усе в природі має свою душу: / Пивовар В. // Шкільний світ. –

2005. - №14. – С. 6-10.

15. Писарчук Е. Екологічне виховання учнів. – К.: Радянська школа. – 1990. –

126с.

16. Природа рідного краю. Екскурсія // Біологія. Шкільний світ. – 2008. -

№18. – С. 11-18.

16. Прищенко Л. До природи можливо доторкнутись лише серцем: Усний

журнал / Прищенко Л. // Біологія. Шкільний світ. – 2008. - №3. – Вкладка. –

С. 18-24.

17. Рябчик В. Календар природи. / Рябчик В. – Львів: Світоч. – 1995. – 200 с.

18. Сороколіт В. Скарби зеленої аптеки: Позакласний захід / Сороколіт В. //

Біологія. – 2008. - №7. – С. 19-22.

19. Сторожук І. Загадковий світ природи: КВК. / Сторожук І. // Біологія. –

2008. - №15. – С. 33-35.

20. Струць О. Квіти – очі Землі: Виховна година. / Струць О. // Позакласний

час. – 2002. - №9. – С. 12-15.

21. Хилько М. Екологічна безпека: Термінологічний словник-довідник /

Хилько М. – К.: Знання України. – 2006. – 144с.

22. Хохлова Т. Щасливий випадок: Екологічна гра. /Хохлова Т. // Біологія.

Шкільний світ. – 2001. - №15. – Вкладка. – С. 19-21.

23. Шафранова С. Охорона природи: Урок-КВК. / Шафранова С. // Біологія. –

2008. - №10. – С. 24.

272

24. Яремійчук М. Побутові відходи та їх вплив на людину: Екологічний

проект. / Яремійчук М. //Біологія. Шкільний світ. – 2008. - №9. – Вкладка

Глосарій

Анкета – методичний засіб для одержання первинної соціологічної

і соціально-психолого-педагогічної інформації.

Взаємодія педагога і вихованців у педагогічному процесі —

взаємний вплив дорослого і дітей, у процесі якого здійснюється їхній

взаєморозвиток. Каналами взаємодії у педагогічному процесі є діяльність і

взаємини вихователя й вихованців. Модель педагогічної взаємодії визначає

характер педагогічної системи.

Вербальне спілкування – спілкування за допомогою мовлення.

Виховання – процес залучення особистості до засвоєння вироблених

людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого

природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на

утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості;

процес формування моделі поведінки людини в навколишньому середовищі,

тобто механізму орієнтації та саморегуляції.

Вихованець – результат cуб’єкт виховного процесу, який свідомо

засвоює морально-духовні цінності, на їх основі плекає власні особистісні

надбання, приймає самостійні рішення, покладає на себе відповідальність,

здійснює свідомий життєвий вибір.

Вихованість – результат виховання, який виявляється у соціально

прийнятній поведінці особи, вмінні діяти справедливо, компетентно, на рівні

вікових особливостей; інтегративна особливість особистості, що

характеризується обсягом і характером засвоєних знань, умінь і навичок,

звичок, якостей і властивостей, реалізованих у діяльності.

Вихователь – особа або організація, яка здійснює виховання і несе

відповідальність за соціальний розвиток та діяльність вихованців.

273

Виховний ідеал – особливе уявлення про те, якою повинна бути

людина , він виробляється у досвіді народу, а відтак втілюється у культурі і

складає основу освітньо-виховної політики держави.

Виховна система — це упорядкована цілісна сукупність компонентів,

взаємодія й інтеграція яких цілеспрямовано й продуктивно сприяє розвитку

особистості учнів; умовно об'єднаний комплекс виховних цілей, людей, що

реалізують їх у процесі цілеспрямованої діяльності, відносин між її

учасниками, освоєного середовища й управлінської діяльності із забезпечення

життєздатності цієї системи; теоретично обґрунтована та методично

розроблена концепція виховання, яка спирається на певну фундаментальну

філософську та педагогічну ідею.

Виховне середовище – це сукупність природних, соціальних, культурних

факторів; данність, що реально склалася і функціонує, впливаючи на

особистість.

Виховний простір – це педагогічно доцільно організоване середовище, що

оточує окрему дитину або визначену кількість дітей; соціокультурне та

педагогічне явище, яке утворює і утворюється життєдіяльністю виховної

системи закладу.

Виховний процес – створення базису формування особистісної культури,

системи ціннісних ставлень до світу та самого себе; забезпечення

співробітництва вихователя і вихованця, спрямованого на засвоєння

вироблених людством культурних цінностей.

Виховуюче навчання – організація процесу навчання, яка забезпечує

органічний взаємозв’язок між життєво важливими знаннями, уміннями і

навичками та досвідом морально-творчої діяльності особистості, емоційно-

ціннісним ставленням до світу та самої себе.

Виховні цілі — цілі, що відповідають формуванню соціальних і

особистісних якостей, а також ціннісно-смислових ставлень людини до

навколишнього світу і самої себе.

274

Відповідальна (гідна) поведінка – впевнена поведінка з почуттям

власної гідності, яка водночас не виключає такту, проявів любові, турботи

про іншого.

Вчинок – основна особистісна форма й одиниця поведінки, акт

моральнісного самовизначення, яким особистість виявляє і формує своє

ставлення до суспільства, людей, самої себе, природи, діяльності, мистецтва.

Гуманізація (лат. humanus — людський, людяний) педагогічного процесу —

концепція, основу якої становить ідея побудови педагогічної системи на

принципах гуманізму з метою створення найсприятливіших умов для

повноцінного розвитку дитини. Г. п. п. передбачає диференціацію та

індивідуалізацію навчання й виховання на основі активізації творчого

саморозвитку особистості.

Гуманізація виховного процесу – організація виховання на засадах

людяності, визнання цінностей людської особистості, її права на вільний

розвиток та реалізацію своїх здібностей.

Демократизація (грец. dẽmokratia— народовладдя) педагогічного процесу

— впровадження в педагогічну систему принципів демократії, надання свободи

творчості педагогу і більших можливостей вихованцям.

Диспозиція – готовність особистості до певної соціальної поведінки,до дій у

певній послідовності, тим чи іншим способом.

Діагностика (грец. diagnostikos— здатний розпізнавати ) — сукупність

способів вивчення й оцінювання професійної готовності педагога до реалізації

інноваційної діяльності.

Діяльність – дії та операції, що співвідносяться з життєвими диспозиціями,

потребами, мотивами, цілями і здатностями.

Духовний зародок — модель психічного розвитку дитини, який, будучи

вродженою ЇЇ психічною сутністю, виявляє себе лише у процесі розвитку.

Автором терміна є М. Монтессорі.

Духовні цінності – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках

культури, науки, моралі, мистецтва.

275

Життєва компетентність – здатність молодої людини ефективно

розв’язувати проблеми, що виникають в реальних життєвих ситуаціях, діяти

адекватно вимогам соціуму та згідно з власною природою.

Завдання – конкретне вираження мети.

Здібності – індивідуально-психологічні, анатомо-фізіологічні особливості

людини,нейродинамічні властивості мозку, які визначають при інших рівних

умовах швидкість, легкість та міцність оволодіння різними видами

діяльності.

Індивідуальний розвиток — процес формування індивіда.

Індивідуальність – своєрідне сполучення індивідуальних властивостей

людини, що відрізняє її від інших людей.

Комунікабельність – бажання і уміння спілкуватися з людьми, викликати

їх на розмову.

Колектив – група людей, об’єднана спільними цілями і завданнями,

засобами діяльності, керівництвом, відносною стійкістю організаційної

структури, завдяки чому досягаюча більш високого рівня розвитку ніж

звичайна група.

Концепція – сукупність провідних ідей, теоретичних положень для

висвітлення яких-небудь видів діяльності,явищ.

Креативна особистість — особистість, яка має внутрішні передумови

(особистісні утворення, нейрофізичні задатки, специфіку когнітивної сфери),

що забезпечують її творчу активність.

Креативність (лаг. сreatio (сreationis) — створення) — стійка властивість

індивіда, що обумовлює здатність виявляти соціальне значущу творчу

активність; рівень творчої обдарованості, здатності до творчості.

Метод – це основний спосіб взаємодії учителя і учня (вихователя і

вихованця), спрямований на вирішення конкретної задачі педагогічного

процесу.

Мета виховання – сукупність властивостей особистості, до виховання яких

прагне суспільство.

276

Методи виховання –найбільш суттєві , принципово відмінні засоби

досягнення мети та вирішення окремих завдань виховання, способи

взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на

формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки.

Мозковий штурм – метод, основним завданням якого є збір як можна

більшого числа ідей у результаті звільнення учасників обговорення від

інерції мислення і стереотипів.

Моніторинг (лат. monitos — нагадуючий, наглядаючий) в освіті — постійне

відстежування певного процесу в освіті з метою виявлення його відповідності

бажаному результату або початковим припущенням. Елементами М. в о. є

форми поточної, проміжної і підсумкової атестації, складання графіків і звітів,

проведення педагогічних рад, консиліумів тощо.

Моральність – об’єктивована мораль, особливий вид практичної

діяльності, який мотивується моральними ідеалами, переконаннями,

принципами.

Морально-духовний розвиток – процес оволодівання особистістю

гуманістичними моральними цінностями, які становлять стрижень її

духовної культури.

Мотив – конкретне спонукання до діяльності, в ньому виражається та чи

інша потреба.

Національне виховання – виховання дітей на культурно-історичному

досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій

мудрості, духовності.

Невербальне спілкування – спілкування за допомогою жестів, міміки,

пантоміміки.

Норма особистісна – умовний культурно-історичний стандарт

припустимої індивідуальної своєрідності вихованця, який передбачає певну

форму його буття, стиль життя, міру самореалізації; визначається життєвою

позицією, її рухом до осягання власної сутності, свого призначення.

освіти, Закон України «Про освіту», система неперервної освіти тощо).

277

Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси

загальнолюдського, суспільно значущого, індивідуально-неповторного,

вільно та відповідально визначає свою позицію серед інших, здатна до

свідомих соціальних дій, орієнтується у своїй життєдіяльності на прийняті

суспільством цінності.

Об’єкт – те, на кого спрямовані думки і дії.

Патріотизм – почуття належності до своєї самостійної держави-Україна,

Педагогіка співробітництва — новаторський напрям у педагогіці, що

розглядає дитину як активного суб'єкта спільної з педагогом діяльності,

заснованої на реальному співробітництві, демократичних і творчих засадах.

Сформувався у середині 80-х років XXст. Авторами П. с. є Ш. Амонашвілі, І.

Волков, Є. Ільїн, С. Лисенкова, В. Сухомлинський, В. Шаталов та ін.

Педагогічна діагностика (грец. dianostikos — здатний розпізнавати) —

комплекс засобів, методів, прийомів і правил виміру динаміки процесів і

результатів навчально-виховної роботи.

Педагогічна підтримка — особлива сфера спрямованої на са-

мостановлення дитини педагогічної діяльності, яка представляє процес

спільного з вихованцем визначення його інтересів і шляхів подолання проблем

з метою збереження власної гідності та досягнення бажаних результатів у

різних сферах.

Педагогічна система — педагогічна концепція і досвід її реалізації в

педагогічну практику; еталонна модель, результати дії якої апробовані на

соціальному рівні і мають свою специфіку.

Педагогічне проектування — цілеспрямована діяльність, яка визначає

необхідність педагогічних перетворень, прогнозує та оцінює наслідки

реалізації певних педагогічних задумів.

Педагогічний вплив — вплив педагога на свідомість і поведінку, ор-

ганізацію життя й діяльності вихованців з метою формування у них певних

якостей особистості та забезпечення успішного досягнення цілей.

Передовий педагогічний досвід — навчально-виховна, організаційно-

педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні результати у 278

розв'язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням

оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових

освітніх систем або інтеграції традиційних форм, методів, прийомів та засобів.

Переконання – це активна форма ставлення людини до життя, це міцні

позиції (закріплені погляди), якими вона керується у своїй діяльності, це не

лише усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять,

а й особиста її готовність діяти відповідно до цих правил і понять.

Підготовлене середовище — створене педагогом середовище, яке містить

стимули для саморозвитку, самонавчання і самовиховання дитини. Термін

запровадила М. Монтессорі.

Погляд – це прийнята позиція; схвалене людиною ставлення до

дійсності.

Позиція – система ставлень особистості до явищ, людей, об’єктів,; їх

оцінка, заснована на індивідуальному досвіді, моральних принципах і

переконаннях.

Презентація— демонстрація дитині правильного використання нового

матеріалу у педагогічній технології М. Монтессорі.Використання П. м. н.

обумовлено високою мотивацією всіх учасників освітнього процесу,

можливостями реалізації атмосфери діалогу і співробітництва.

Прийом виховання – частина, елемент методу виховання, необхідний для

ефективнішого застосування методу в конкретній ситуації.

Принципи виховання – керівні положення, що відображають загальні

закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації

та методів виховного процесу, якими керується педагог у своїй практичній

діяльності.

Природовідповідність – передбачає можливість і потребу повноцінного

розвитку в людині тих якостей, які ще в зародку закладені в ній природою.

Процес виховання – система виховних заходів, спрямованих на

формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

279

Розвиток – це процес якісних змін у людині, що знаменує перехід від

простого до складного, від нижчого до вищого; певна перебудова і

удосконалення «функцій і якостей» людини; як категорія педагогічна,

розвиток – це удосконалення фізичних, психічних, духовних і соціальних

можливостей людини, що можуть виявляти себе у будь-якій сфері життя і в

будь-якому інформативному контексті.

Самоаналіз педагогічної діяльності — вивчення педагогом стану,

результатів своєї професійної діяльності, встановлення причинно-наслідкових

взаємозв'язків між елементами педагогічних явищ, визначення шляхів

вдосконалення навчання і виховання дітей.

Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у

себе позитивних рис і подолання негативних.

Самооцінка – цінність, значущість, якою індивід наділяє себе в цілому і

окремі сторони своєї діяльності та особистості. Судження людини про

наявність в неї тих чи інших якостей, властивостей співвідносно з певним

еталоном, зразком, вияв оцінкового ставлення людини до себе. Самооцінка

може бути завищеною, заниженою чи адекватною.

Самореалізація – зовнішній вплив життєвої активності індивіда; процес

реалізації життєвих устремлінь особистості в окремих видах предметної

діяльності.

Саморозвиток — процес активної, послідовної, прогресивної і

незворотної якісної зміни психологічного статусу особистості. Можливий на

певному ступені вікового розвитку, за сформованості механізмів

саморегуляції.

Самоствердження – процес задоволення однієї з основних потреб

особистості, яка полягає у надбанні певної соціальної значущості,

усвідомленні того, що суб’єкт є не гірший за тих, з ким він порівнює себе на

життєвому шляху.

Свобода — можливість і здатність людини мислити, діяти, здійснювати

вчинки відповідно до власних спонукань, інтересів і цілей. Внутрішньо

280

вільній людині властива автономність, незалежність від впливів зовнішнього

середовища і обставин.

Система освіти — сукупність навчально-виховних закладів незалежно від

їх організаційно-правових форм, типів і видів, які реалізують послідовні

освітні програми та державні освітні стандарти різного рівня й

спрямованості, а також система органів управління освітою.

Соціалізація (лат. socialis— громадський) — процес входження індивіда до

соціуму. Передбачає засвоєння ним певної системи цінностей (норм, зразків,

знань, уявлень) для функціонування в суспільстві, здобуття власного

соціального досвіду та активного формування особистості.

Спілкування – взаємодія двох або більше людей, складовими якої є обмін

інформацією пізнавального або афективно-оціночного характеру;

задоволення потреби людини в контактах з іншими людьми.

Стиль життя – індивідуальний спосіб здійснення особистістю обраного

нею життєвого шляху; сукупність зразків поведінки, які фіксують стійкі

риси, манери, звички, смаки, схильності і способи здійснення життя.

Структура діяльності — сукупність взаємопов'язаних і взаємозу-

мовлених елементів діяльності. Традиційно у С. д. виокремлюють мотиви, план

діяльності, засоби, методи і форми діяльності, критерії результативності та інші

елементи.

Теоретичні засади виховання – соновні концептуальні положення, що

характеризують процес виховання; закономірності, принципи, категорії,

обґрунтування, визначення, технології.

Толерантна особистість – людина яка добре знає себе і визнає особистісну

цінність інших.

Традиція (лат. traditio — передача) — стійкий і значущий компонент -

культури, який передається з покоління в покоління за допомогою механізму

наступності.

Управління процесом виховання – діяльність педагогів, що забезпечує

планомірний і цілеспрямований виховний вплив на вихованців.

281

Ціль – усвідомлений образ, корисний результат, який має бути досягнутий в

результаті усвідомленої діяльності.

Цінність – абстрактні ідеали, уявлення, які включають суспільні ідеали;

опосередкований культурою еталон належного в досягненні актуальних

потреб.

Цінності життєві – предмети, явища, умови, які людина сприймає як

важливі у своєму житті, необхідні для існування та розвитку. Є цінності

матеріальні (прагнення до матеріального достатку, накопичення грошей, речей,

тощо) і цінності морально-духовні (прагнення робити добро, проявляти

турботу, співчувати, творити прекрасне, тощо).

Цінності особистого життя – воля, мудрість, урівноваженість,

працьовитість тощо.

Цінності родинного життя – подружня вірність, гармонія стосунків

поколінь, гостинність, злагода між членами родини тощо.

Цінності громадянські – права і свободи людини, суверенітет особи,

пошана до закону тощо.

Цінності національні – державна незалежність України, патріотизм,

почуття національної гідності тощо.

Цінності абсолютні вічні – віра, надія, любов, правда, справедливість,

доброта тощо.

Цінності валеологічні – увага до власного здоров’я, гарт організму,

дбайливе ставлення до довкілля тощо.

Ціннісні орієнтації і ціннісні відношення – це стійке вибіркове віддання

переваги зв’язку суб’єкта з об’єктом оточуючого світу, коли цей об’єкт,

представляючи собою соціальні значення, набуває для суб’єкта

особистісного смислу, розцінюється як дещо значуще для життя окремої

людини і суспільства в цілому.

Ціннісна система – складно побудований регулятор особистості, який

відображає у своїй структурі та змісті особливості її духовно-практичної

діяльності; будь-який, пов’язаний між собою набір цінностей (індивідуальні,

соціальні або абсолютні).

282

Ціннісні орієнтації – спрямованість інтересів і потреб особистості на певну

ієрархію життєвих цінностей; способи диференціації нею об’єктів і явищ за

їх значущістю для себе; сукупність найважливіших, принципових положень

суспільства або людини, які визначають їхнє ставлення до об’єктів та явищ

оточуючого світу.

Ціннісні орієнтації характеризують ставлення особистості до найбільш

важливих цілей життєдіяльності та до способів досягнення цих цілей. Навіть

у стабільних суспільствах процеси розвитку та зміни поколінь зумовлюють

протидію конкуруючих нормативно-ціннісних систем. Коли ж відбуваються

стрімкі, революційні перетворення, вони, як правило, супроводжуються

суттєвими зрушеннями у масовій свідомості, зміною ціннісних пріоритетів,

конфліктом між декларованими цінностями та реальною поведінкою. З точки

зору суспільного розвитку, система цінностей, що визначає світосприйняття

більшості людей певного суспільства, може виступати як фактор, який

сприятиме процесу розвитку суспільства, так і деструктивним чинником,

який виступає як сила протидії тим змінам, що відбуваються.

Я-концепція – відносно стійка, більш-менш усвідомлена, динамічна

система уявлень людини про себе, на основі якої вона будує взаємодію з

іншими людьми і ставиться до себе, підсумковий продукт самосвідомості,

який формується під впливом виховання у сім’ї, життєвого досвіду,

соціальних умов.

283