CSO service providers market research

комунікаційнаверсія

РиноктренінговихпослугдляінститутівгромадянськогосуспільстваУкраїни:результатидослідження2009,РесурснийцентрГУРТ

РиноктренінговихпослугдляінститутівгромадянськогосуспільстваУкраїни

результатидослідження 2009

ДослідженняпровівРесурснийцентрГУРТвмежахпроекту«Об’єднуємосязарадиреформ(UNITER)»,щофінансуєтьсяАгентствомСШАзМіжнародногоРозвитку(USAID)тавиконуєтьсяPact,Inc.

Проведенняцьогодослідженнясталоможливимзавдякищирійпідтримціамериканськогонароду,наданоїчерезАгентствоСШАзміжнародногоРозвитку(USAID).


РиноктренінговигпослугдляінститутівгромадянськогосуспільстваУкраїни:результатидослідження2009

ЗМІСТ

Загальнаінформаціяпродослідження 4

Трендирезюмедослідження 6

Споживачітренінговихпослуг:профількористувача 8

Провайдеритренінговихпослуг:профільпропозиції 14

Віртуальніярмаркиісаморегуляція:популярнівеб‐сервіси 25

Учасникидослідження 27


Результатидослідження

Дослідження“РиноктренінговихпослугдляінститутівгромадянськогосуспільстваУкраїни”проводилосяРесурснимцентрГУРТпротягомтравня‐вересня2009рокувмежахпроекту«Об’єднуємосязарадиреформ(UNITER)»,щофінансуєтьсяАгентствомСШАзМіжнародногоРозвитку(USAID)тавиконуєтьсяPact,Inc.

Проведенняцьогодослідженнясталоможливимзавдякищирійпідтримціамериканськогонароду,наданоїчерезАгентствоСШАзміжнародногоРозвитку(USAID).

Метадослідження“РиноктренінговихпослугдляінститутівгромадянськогосуспільстваУкраїни”‐збіртаактуалізаціяінформаціїпростантадинамікурозвиткуринкутренінговихпослугдлярозробкиновогопродукту‐Біржітренінговихпослуг.

Об’єктдослідження:• ІГС,якінадаютьтренінговіпослуги:провайдеризстатусомнеприбутковості•Користувачітренінговихпослуг:керівникигромадськихорганізаційтаблагодійнихфондів,громадськіактивісти

•Донорськіструктури,якіпрацюютьвУкраїні

Вдослідженнівзялиучасть150громадськихорганізацій,30провайдерівта8експертівринку.

Предметдослідженняскладавсязтакихкомпонент:• аналізпоточногостануІГС•потребиусіхучасниківринкутренінговихпослуг•оцінкапослугнаявнихнаринкуключовихтренінговихпровайдерів•поведінкові,ціновітамаркетинговістратегіїосновнихтренінговихпровайдерів

•поведінковістратегіїкористувачівтренінговихпослуг• впливдонорськогосередовищанаформуванняринкутренінговихпослуг• існуючівеб‐інструменти,якісприяютьрозвиткуринкутренінговихпослуг•очікуванняринку


Загальнаінформаціяпродослідження

Зважаючинаспецифікупредметудослідження,булообранодекількаметодівзборуінформації:•Формалізованеінтерв’юзастандартнимианкетами(длякористувачівтапровайдерівтренінговихпослуг)наадреснійвибірці.РозсилкаанкетелектронноюпоштоюпроводиласянабазіконтактівгромадськихтаіншихорганізаційРесурсногоцентруГУРТ.Анкетинадсилалисяреспондентамдлясамозаповненнятаповернення,щозумовилотривалийпольовийетапдослідження.

•Напівструктурованіінтерв’юзекспертамиринку•Контент‐аналізнаявнихінтернет‐ресурсівзознакамиБіржітренінговихпослуг

УпідсумковомудокументіврахованітакожнапрацюваннязробленіпідчасекпертногообговоренняконцепціїБіржітренінговихпослуг22червня2009рокутаПершогоярмаркутренінговихпослуг,якийвідбувся2липня2009рокуізібравбільше100користувачівта20провайдерівтренінговихпослуг.

Інформаціїпрозаходиєдоступноюзаадресоюwww.gurt.org.ua/marketplace/

РозгорнутірезультатидослідженнярозміщенінапорталіГУРТ:www.gurt.org.uaтапартнерськихсайтахіляжутьвосновурозробкивіртуальногоярмаркутренінговихпослуг.


http://www.gurt.org.ua/marketplace/




http://www.gurt.org.ua

http://www.gurt.org.ua

ІГС

Потреба в інституційному розвитку: Інститути громадянського суспільства загалом мають актуалізовану потребу у розвитку власної інституційної спроможності шляхом отримання консультацій, тренінгів, розробки власних стратегічних планів.

Готовність платити: ІГС ще не готові платити за послуги стільки, скільки ці послуги коштують у провайдерів. Вартість послуг для ІГС та бізнесу може суттєво відрізнятись.

Реальні потреби: Вивчення справжніх потреб ІГС відбувається у таких випадках:- безпосередньо під час роботи провайдера з організацією чи її персоналом шляхом анкетуванням або висловлення побажань

- індивідуально провайдером, якщо на це були передбачені відповідні кошти.

Хто платить: Оплачують тренінги та консультації ІГС в основному донорські структури.

Знання про провайдерів: ІГС часто не знають хто і як працює на ринку. Користуються послугами переважно тих, кого помітно на ринку і кого запропонує донорська структура. Джерела отримання інформації - персональні котакти, рекомендації.

Тренінговіпровайдери

Хто замовляє: Клієнти провайдера часто стають замовниками послуг, особливо за умови, якщо навчання певним чином сприяло кар’єрному чи інституційному розвитку клієнта.

Конкуренція: Конкуренція на ринку тренінгових послуг для ІГС існує, хоча ринок, на думку активних гравців, вже структурований і потрапити на нього стає з кожним роком все важче. Тренінгові провайдери визнають недобросовісний характер існуючої конкуренції та скаржаться на відсутність прозорих і чесних тендерних, ціноутворювальних процедур.

Ціноутворення: ціна послуг формується провайдером індивідуально, виходячи з здатності клієнта платити.

Типові проблеми у провайдерів: 1. Як утримати тренера у команді?


Тренди

2. Як просувати тренерські послуги на ринку, використовуючи сучасні маркетингові підходи та інструменти?

3. Яким чином розробляти нові тренінгові продукти та послуги, що відповідають реальним потребам ринку?

4. Провайдери при розробці нових послуг орієнтуються на західні тренди більше, ніж на потреби власного ринку, оскільки часто є теоретиками, ніж практиками.

Донорськесередовище

Вплив: На думку експертів, фактично донори формують ринок тренінгових послуг (ціни, теми тренінгів, формат), однак слабо орієнтуються у реальних потребах різних ІГС.

Вибір: Донори обирають прогнозованих тренінгових провайдерів і орієнтуються на перевірені форми та формат навчань, уникаючи ризикованих іноваційних ідей.

Інновації: На думку провайдерів, присутність донорів на ринку часто унеможливлює появу інноваційних продуктів: оскільки перевага надається перевіреним і зрозумілим формам послуг та продуктів.

Перспективиринку

Розвиток: Ринок розвивається, особливо регіональний, на ньому відбувається тематичне і організаційне структурування. Паралельно з цим, на ринок виходять комерційні структури, які пропонують гнучкіші умови і швидко відловлюють загальний тренд.

Нові послуги та продукти: поява нових продуктів та послуг зумовлена загальною коньюнктурою ринку: спрацьовує чинник “всі пропонують і я пропоную”.

Маркетинг: У наявних тренінгових провайдерів є проблеми з проактивним просуванням продуктів та послуг: ще не повністю використовується потенціал інтернету та нові маркетингові підходи. Провідний провайдер може не мати рекламних буклетів чи сайту з відповідним і актуальним меню послуг.

Віртуальний ринок: поява нових технологій і форматів змушує провайдерів активно включатись у цей процес та інвестувати ресурси у цей напрямок, оскільки споживач недалекого майбутнього - цифровий споживач, якому значно легше знайти потрібний продукт/послугу, використовуючи зручний формат інтернет-ресурсів.


ГеографіяЗагальний обсяг вибірки склали 150 організацій з усіх регіонів України.Найбільшачасткаорганізацій,що сталиучасникамидослідження,працюєвПівнічному (27,7%) та Центральному (27%) регіонах. У Західному таПівденномурегіонахтрохименшетакихорганізацій,асаме16,9%та16,2%,відповідно. Представників Східного регіону у вибірці найменше – 12,2%.Регіональний розподіл вибірки може не репрезентувати генеральнусукупність, оскільки вибірка будувалася не за випадковим принципомдоборуреспондентів,абуланаціленаназалученняорганізацій‐користувачівтаекспертівусферітренінговихпослуг.

Графік1.ІГС,щовзялиучастьудослідженні

Найбільшачасткаорганізацій,щосталиучасникамидослідження,працюєвПівнічному(27,7%)таЦентральному(27%)регіонах.УЗахідномутаПівденномурегіонахтрохименшетакихорганізацій,асаме16,9%та16,2%,відповідно.

ПредставниківСхідногорегіонуувибірцінайменше–12,2%


Споживачітренінговихпослуг:профількористувача

СтруктураБільшість опитаних організацій (92%) є громадськими/благодійнимиорганізаціями чи ініціативними групами. Значно менше у вибірціпредставниківдержавнихустанов,органівсамоврядування/самоорганізаціїнаселення–4%,соціальновідповідальногобізнесу–2,7%,тамедіа–1,3%.

ВікОрганізації, що працюють впродовж 10‐ти чи більше років становлятьбільшість вибірки (36,9%). Частка організацій, тривалість існування якихколиваєтьсявід7до9років,єменшою–всього17,4%.Майжекожнап’ятаорганізація працює впродовж4‐6 або 1‐3 років(разом 39%).Аорганізації,щопрацюютьменшероку,увибірці–уменшості(6,7%).

Графік2.Тривалістьіснуванняорганізації

Організації,щопрацюютьвпродовж10‐тичибільшероківстановлятьбільшістьвибірки(36,9%).

Часткаорганізацій,тривалістьіснуванняякихколиваєтьсявід7до9років,єменшою–всього17,4%.

Майжекожнап’ятаорганізаціяпрацюєвпродовж4‐6або1‐3років(разом39%).

Аорганізації,щопрацюютьменшероку,увибірці–уменшості(6,7%)


ПерсоналЩодо кількості штатних працівників та волонтерів у організаціях, тобільшістьстановлятьневеликіорганізації,зкількістюштатнихспівробітниківдо восьми осіб включно (82,5%), при цьому, в половині опитанихорганізацій,кількістьволонтерівєбільшоювосьми.

Втойжечас,15,4%організаційпрацюютьбезштатнихпрацівників,і тільки6,2%‐обходятьсябезволонтерів.

Графік3.Кількістьспівробітників

Графік4.Кількістьзалученихволонтерів


БюджетБільшеполовиниорганізаційу2007роцімалибюджетдо50000грн.,у2008роцічасткатакихорганізаційбула41%,аупершомупівріччі2009їх–51%.Однак, частка організацій з бюджетом понад 500 000 грн. У 2007 роцістановила14,1%,у2008–13,4%,аупершомупівріччі2009–6,2%.

Графік5.Бюджеторганізацій,%


ФінансуванняСередосновнихдоноріворганізаційлідируєАгентствоСШАзміжнародногорозвитку (USAID), яке вказали 39% респондентів. На другому місціМіжнародний фонд «Відродження» (МФВ), його назвали 29,8%респондентів;атретє–займаєФондсприяннядемократіїПосольстваСШАв Україні (14,9%). Інші зазначені респондентами донори– СтруктуриООН(13,2%), Програма МАТРА Міністерства закордонних справ КоролівстваНідерландів(9,1%),і(9,1%),ПредставництвоЄвропейськоїкомісіївУкраїні(9,1%), Фонд Чарльза Стюарта Мотта (6,6%), Канадське агентствоміжнародного розвитку (6,6%) та, Шведське агентство з питаньміжнародноїспівпрацітарозвиткуSIDA(6,6%).

Графік6.ОсновнідонориІГС,часткау%


ДіяльністьІГСОсновними напрямками діяльності опитаних організацій є розвитокгромадянського суспільства (назвали 52,4% респондентів), освіта тавиховання (44,8%), розвиток громад (39,3%),надання соціальних послуг(34,5%), захист прав людини (30,3%), адвокасі (29,7%),діяльність у сферікультури(22,8%),розвитокволонтерства(21,4%),охороназдоров’я(14,5%),спорт та туризм (12,4%), захист навколишнього середовища (11,7%) тарозвитокфілантропії(6,9%).

Серед іншого респонденти зазначали також watch‐dog, антикорупційнудіяльність,розвитокпідприємництва,розвитокгрупсамодопомоги,роботазвразливимигрупаминаселеннятарозвитокмолодіжногоспівробітництва.

Графік7.ОсновнінапрямкидіяльностіІГС


ВибіртренінговихпровайдерівНе зважаючи на те, що в середньому кількість замовлених тренінгів зрозрахункунаорганізаціюу2007та2008рокахстановилабільшедев’яти,авпершому півріччі 2009 року – трохи більшешести тренінгів,у 2007/2008близько60%організаційзамовлялинебільшеп’ятитренінгів,ау першомупівріччі 2009 року не більше 5‐ти тренінгів замовляли майже дві третіхорганізацій.

Зрозуміло, що такі високі значення середніх – є результатом наявності увибірці організацій, що замовляли від 20‐ти до 50‐ти тренінгів впродовжвказаних періодів (хоча їх небагато, все ж вони значно змінюють середнізначення).

Схожа ситуація властива і для загальних бюджетів замовлених тренінгів.Середні значення бюджетів становлять близько 17 000 грн. у 2007 році,27000грн.–у2008роціта20000грн.упершомупівріччі2009року;протеублизько половині організацій у 2007/2008 роках загальний бюджетзамовлених тренінгівстановивнебільше10000 грн.,а у першомупівріччі2009року–7500грн.

Щодо вибору провайдера тренінгових послуг, то дві третини організацій(68,1%) здійснюють такий вибір самостійно. Натомість для кожної десятоїорганізації такий вибір здійснює донор, ще 8% організацій робить вибірспільно з донором. Для 7,2% організацій вибір здійснюється донором ізсписку запропонованогоорганізацією,ау4%‐ навпаки,організаціяобираєпровайдераізперелікузапропонованогодонором.

Оцінюючи рівень співпраці/знання про провайдерів тренінгових послугреспондентипоказалинизьку обізнаністьіз основнимигравцяминаринкутавідповіднонизькийрівенькористуванняпослугами.


Провайдеритренінговихпослуг:профільконкуренції

Графік8.Вибірпровайдера

ДжерелаінформаціїпротренінгиСеред основних джерел, з яких організації отримують інформацію пропровайдерів тренінгових послуг, більшість респондентів назвала Інтернет(92,5%), інші організації громадянського суспільства (50%), міжнародніорганізації (29%), донори (26%), інформаційно‐рекламні матеріалипровайдерів (20,5%),засобимас‐медіа(19%),місцевучицентральну владу(14%)тавласніджерела(4%).

Графік9.Джерелаінформаціїпропослугитренінговихпровайдерів


Основними критеріями відбору провайдерів тренінгових послугреспонденти назвали якість тренінгових послуг (76%) та кваліфікаціютренерів (51%). Хоча не менш важливими, на думку респондентів, є цінатренінговихпослуг(44,6%),позитивнаісторіяспівпрацізпровайдером(38%)тарекомендаціїпартнерів(35%).

Графік10.Критеріївідборупровайдерів

ТипипровайдерівСеред типів провайдерів тренінгових послуг, якими організаціякористувалася впродовж останніх двох років, переважають і комерційні, інекомерційні організації (43,7%).В тойже час, 35,3%опитаних організаційкористувалися послугами виключно некомерційних провайдерів, і тільки4,2% організацій використовували лише комерційних провайдерів. Щеблизько 17% респондентів вказали,що їхню організацію не цікавлять такіподробиці.

Майжедлятретиниорганізацій,якікористуютьсяпослугамикомерційнихтанекомерційних провайдерів, частка послуг комерційних провайдерів неперевищує 20%, відповідно ‐ частка некомерційних провайдерів складає80%чибільше.


Графік11.Типипровайдерів

Більшість респондентів оцінили потребу своєї організації в самостійномувиборі провайдера тренінгових послуг високо: варіант «дуже потрібно»обрали 40%, а ще 36% сказали,що це «радше потрібно».Немають такоїпотребитільки6,7%опитанихорганізацій.

Графік12.Потребаусамостійномувиборіпровайдера

Більшістьреспондентівоцінилипотребусвоєїорганізаціївсамостійномувиборіпровайдератренінговихпослугвисоко:варіант«дужепотрібно»обрали40%,аще36%сказали,щоце«радшепотрібно».

Немаютьтакоїпотребитільки6,7%опитанихорганізацій


Більшістьреспондентів(94%)вважаєосновноюмотивацієюпризамовленнітренінговихпослугте,щотренінгипідвищуютьефективністьорганізації.

Щодо тематики замовлених організаціями тренінгів, то найбільшпоширенимиєтренінгизфандрайзингу(27,5%),лідерстватаособистісногорозвитку (23,2%) та стратегічного планування/розвитку громад (23,2%).Такожбуливказанітренінгизахистправ/адвокасі,проектнийменеджменттаменеджмент організацій,моніторинг та watch‐dog, командна робота,волонтерство,тайм‐менеджмент,ефективнікомунікації,PRтавзаємодіязіЗМІ, соціальна робота та захист, тощо. Середня кількість замовленихтренінгів зазначеної тематики становить близько двох‐трьох для 2007 та2008роківтадвохдляпершогопівріччя2009року.

Графік13.Тематикапопулярнихтренінгів


ТематиканавчаньСтруктуратематикинайбільшпотрібнихорганізаціям тренінгівспівзвучназтематикоюзамовленихтренінгів.Тобтонайбільшоюєпотребаорганізаційвтренінгах фандрейзингу (також локального), стратегічного планування тарозвитку організації, адвокасі, проектного менеджменту, лідерства такоманди, волонтерства, комунікації та розв’язання конфліктів. При цьомублизько половини респондентів вважає найбільш потрібні тренінги легкодоступними, що їх пропонують багато провайдерів на ринку. Однакосновними причинами незадоволеності потреб організацій у тренінговихпослугах названо брак коштів (висока вартість тренінгів) та достатньогофінансування, рідше – причиною стає відсутність потрібних фахівців наринку послуг чи низька якість проведення та низька результативністьтренінгів.

ОплатазатренінгиМенше половини опитаних організацій оплачують тренінги як власнимкоштом, так і коштами донорів. Для кожних 2 з 5 організацій джереломоплати тренінгів є донор, і тільки 13% організацій оплачують тренінговіпослугисамі(незвертаючисьдодопомогидонорів).

Длямайжедвохтретинорганізацій,щовикористовуютьдляоплатитренінгівівласні,ідонорськікошти,часткавласнихкоштівуоплатінеперевищує20%.Звідси, оплата послуг провайдерів тренінгових послуг відбувається, восновному,коштомдонорів.

Графік14.Джерелаоплатизатренінговіпослуги


Оплатапослугпровайдерівтренінговихпослугвідбувається,восновному,коштомдонорів

Розкидбажаноївартостіодногоднятренінгудляорганізаціївиявивсядужешироким – від 100 до 10000 гривень. Оптимальною ціною для опитанихорганізацій за підготовку, матеріали та проведення одноденного тренінгу,безлогістикиреспондентивказуваливсередньому500‐1000грн.

Графік15.Доступністьтренінгів

Більшістьреспондентів(87%)вважають,щоорганізаціїважливознатизчогоскладаєтьсявартістьтренінгів.Проте,зазначаютьопитаніорганізації,наразітількикожен п’ятийпровайдер використовує повністю відкриті процедуриціноутворення, тоді як більше половини провайдерів застосовує часткововідкриті процедури, а 25% провайдерів користується повністю закритимимеханізмамиціноутворення.

Задоволеністьякістюпослуг,що їхнадаютьпровайдери,середорганізацій‐користувачів тренінгів є високою. Середні значення задоволеностікваліфікацією тренерів, тренінговими матеріалами, тренерськиминавичками, результативністю тренінгів для організації та організацієютренінгіввціломудлявсіхвказанихпровайдерівєвищими4(5–максимум).


Такожбільшеполовиниопитаних(57%)переконані,щоякістьпослугцілкомзадовольняєвимогиорганізації.Лишетретинаорганізаційстверджують,щоякістьпослугповиннабутивищою,ніжті,щопропонуютьсязаразвУкраїні.

Графік16.Якістьтренінговихпослуг

Графік17.Відкритістьпроцедурціноутворення


Графік18.Задоволеністькваліфікацієютренерів(max=5)

Графік19.Задоволеністьтренінговимиматеріалами(max=5)


Графік20.Задоволеністьтренерськиминавиками(max=5)

Графік21.Задоволеністьрезультативністютренінгівдляорганізації(max=5)


Графік22.Задоволеністьорганізацієютренінгів(max=5)

Графік23.Відповідністьякостітренінгівпотребаморганізацій


Більшеполовиниопитаних(57%)переконані,щоякістьпослугцілкомзадовольняєвимогиорганізації.

Лишетретинаорганізаційстверджують,щоякістьпослугповиннабутивищою,ніжті,що

ВіталійЛесюк,ЗУРНЦ

Коженпровайдермаєпередсобоюдилему,щодопершочерговостівиконаннякошторисучимісіїорганізації.Якщофінансовітилиорганізаціїєнадійними,тодібільшактивнойдепрацявнапрямкумісіїорганізації,якщожфінансовийстанєхитким,тодімісія,якбивідсуваєтьсяназаднійплан.Якщовимаєтеконтракт,якийзабезпечуєнульовийкоштористодіможнаговоритипроіншіречі,якірозвиваютьфінансиінаповненняорганізації.Фінансовийплан–тоєпершаінайголовнішапроблема.Недивлячисьнанещодавнізмінивнесенідозаконодавства,продажбільшостіпослугпровайдеромробитьсяпідпільно.Більшістьпровайдерівстикаютьсязцієюпроблемоюівартобулобвийтинабілийринок,алезатеперішніхумов,цепрактичнонеможливо.ДругатиповапроблемаякаєвсередовищіНУО,цеєзменшеннякількостізамовленьтренінгівдлягромадськихорганізацій.Ітретяпроблема,вонапов’язаназпершою–складнощівиходунабізнесринок.

ЯківРогалін,ДонецькийБФ“Доброта”

Сьогодніриноктренінгових послугформує в основному донорське середовище, яке усилувласноїприроди,нерозумієреальнихпотребринку.Моватакожйдепроте,щоуекспертних радах, які приймають рішення по тому чи іншому тендеру, часто нерозуміють інноваційності продукту. Тому його просування на ринку інноваційнихпослугтапродуктіввідбуваєтьсянадзвичайноповільно.Донориперебуваютьуполоніперсонильнихуподобаньіцевідбиваєтьсянаціноутвореннітапропозиції.Інайгіршете, що клієнти, учасники тренінгів, щебачать реальних механізмів трансформаціїотриманихзнаньуживігроші:аботренінгинеті,аботренеринеті.

ІгорДобко,ТовариствоЛева

Ринок тренінгових послуг в Україні досить розвинений і сформований. Різниця,наприклад,міжПольшеюіУкраїноюу цьомупланітака,щовУкраїнівін сформованийдонорами, у Польщі ‐ громадськими організаціями. Сьогодні реальні потребиінститутівгромадянськогосуспільства якправило недосліджуються‐ анкетуванняпідчастренінгуіпобажанняпідчасзамовлення.Якщодонорисхильніобиратиконкретногоперевіреноготренінговогопровайдера,тоучасники тренінгу ‐ конкретного тренера. І цей факт впливає на формуваннястратегії поведінки провайдерів: вони повинні забезпечувати власних тренерівзамовленнями,щобтінейшлипрацювативіншіструктури,частоконкуруючі.


Резюмеекспертів

Веб-сервіси, які пропонуються на віртуальному ринку тренінгових послуг для ІГС


Віртуальніярмаркиісаморегуляція

Василь Полуйко, ЗУРЦ

Віртуальнасферашвидконабуваєобертів,але,колимоваідепророзвитокгромади,проспілкування,пророзвитокдовіри,тоцихречейнавчитисядистанційнонеможна.Можназвичайнопропонуватитакупослугу,але,цевсе‐одно,щовчитисяпоінтернетуплавати.Тиненавчишсяплаватипокинескочишуводу,хочаможнавідпрацювативсірухи,диханнятощо.Єякісьречітехнічні,якимможнанавчитисядистанційно,але,якдистанційноформуватидовірувгромаді?Це,просто,неможливо.

Володимир Купрій, Творчий центр ТЦК

Ранішериноктренінговихпослугформувавсязавдякидонорськимтаміжнародниморганізаціям,які,фактичноістимулюваливиникненняцьогоринку,атепервінрозвиваєтьсясамостійно.Цезодногобоку,зіншогобоку,можнасказати,щориноктренінговихпослугсамедляорганізаційгромадянськогосуспільства,умовнокажу,щеє«диким».Втомурозумінні,щонепростежуєтьсяпокищосаморегулюванняцьогоринку,непростежуєтьсяпевнихсталихтрадицій.Теперпогодувизначаютьпроівдніорганізаціїтренінговихпослуг,оскількипослугидляінститутівгромадянськогосуспільстванадають,переважно,інститутигромадянськогосуспільства,тому,щобізнес‐консалтинговітренерськіфірминайменшепредставленінаринкуінститутівгромадянськогосуспільства.

ПровайдерищенеповністюзадовольняютьпотребивтренінгахдляІГС.Унасзаразпопитнатренінгиперевищуєпропозицію,щосвідчитьпронеповнезадоволенняпотреб.Наринкутренінговихпослугщенемаєсаморегулювання,тобтоупровайдерівнемаєпевнихзагальновизнанихстандартів,немаєнащоорієнтуватися,коженвстановлюєсвоїстандартиопираючисьнавласнийдосвід.Якщоговоритипропотребипонапрямкахтренінговихпослуг,топопитнатакийнапрямок,якменеджментгромадськихорганізацій,наприклад,залишаєтьсянезадоволеним.Попитдужевеликий.

Хельга Пендер, Європейська комісія

ПісляпершогообговоренняучасниківринкутренінговихпослугщодоMarketplaceуменевиниклобільшезапитань,ніжвідповідей.Булобцікаводізнатисьтадослідитичинники,яківпливають,зокрема,насаморегуляціюринкутренінговихпослугічизможевідкритаон‐лайнплатформапідвищитиякістьпослуг,якінадаютьсяпровайдерами?


Резюмеекспертів

Провайдери,яківзялиучастьудослідженні

KIY(KnowledgeInsideYou)Linia‐m:тренингииконсалтингБО«Фондсприянняавторамгуманітарнихтасоціальнихініціатив"Мріїздійснюються"ВолинськийресурснийцентрВООГО«Відкритесуспільство»ГО«Мистецькіініціативи»Громадськаорганізація«Молодіжнийцентрзпроблемтрансформаціїсоціальноїсфери«СОЦІУМ‐ХХІ»Громадсько‐молодіжнаорганізація«Братерствосиріт»ДонецькаобласнаорганізаціяВГО«КомітетвиборцівУкраїни»Донецькийміськийблагодійнийфонд“Доброта”ДонецькиймолодіжнийдебатнийцентрЗУРНЦІнститутМенеджментуНеприбутковихОрганізацій(ІМНО)Ліга‐ПроМГО„Лабораторіямалогобізнесу”МиколаївськийміськийфондЛАСКА«Сприянняекономічнимісоціальнимреформам»Міжнароднагромадськаорганізація«Інтерньюз‐Україна»Молодіжнаорганізація«Пласт–НаціональнаскаутськаорганізаціяУкраїни»ПП«НВО»Агронаукінформ»Регіональнанепідприємницькагромадськаорганізація«Центрсоціальногопартнерства”Творчеоб’єднання«ТОРО»ТворчийцентрТЦКТовариствофахівцівзпромисловогоменеджменту(Черкаси)УкраїнськийКатолицькийУніверситет(ІнститутМенеджментуНеприбутковихОрганізацій(ІМНО)Фондпідтримкипідприємництвам.ІзмаїлФондрозвиткугромадськихорганізацій«Західноукраїнськийресурснийцентр»ФондФрсеніяЯценюка«OpenUkraine»Фундаціяіменікнязів‐благодійниківОстрозькихЦентрМирянськогоЛідерства(ЦМЛ)Центральноукраїнськийрегіональнийнавчальнийцентр

Експерти:ВолодимирКупрій,ТворчийцентрТЦКІгорДобко,ТовариствоЛеваВасильПолуйко,ЗУРЦРусланКраплич,Фундаціяіменікнязів‐благодійниківОстрозькихХельгаПендер,ЄвропейськаКомісіяВіталійЛесюк,ЗУРНЦМихайлоЗолотухін,Фондрозвиткум.МиколаєваЯківРогалін,Донецькийміськийблагодійнийфонд“Доброта”

Споживачітренінговихпослуг150громадськихорганізаційтаблагодійнихфондів,якікористуютьсятренінговимипослугами.


Учасникидослідження

Documents

CSO service providers market research