Форма Н - 304

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра агробіотехнологій

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан агробіологічного факультету

______________ І О Антіпов

ldquo____rdquo ________________ 2013 р

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ДИСЦИПЛІНИ

laquoВІРУСОЛОГІЯraquo

напрям підготовки 6090101 laquoАгрономіяraquo_ ____________________

спеціальність_______06090101_laquoАгрохімія і ґрунтознавствоraquo_______

спеціалізація_________________________________________________

факультет Агробіологічний_____________________________

КИЇВ-2013 р

2

Форма Н - 304

Національний університет біоресурсів і природокористування України

агрономічний факультет

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан агробіологічного факультету

______________ І О Антіпов

ldquo____rdquo ________________ 2013 р

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВІРУСОЛОГІЯ

напрям підготовки 6090101 laquoАгрономіяraquo____________

спеціальність____06090101__laquoАгрохімія і ґрунтознавствоraquo_

спеціалізація________________________________________

факультет Агробіологічний___________________

КИЇВ-2013 р

3

Робоча програма laquoВірусологіяraquo для студентів за напрямом підготовки laquoАгрохімія і

ґрунтознавствоraquo спеціальності laquoАгрохімія і ґрунтознавствоraquo

bdquo___rdquo ________ 2013 р minus 27 с

Розробники Мельничук М Д професор доктор біологічних наук

Оверченко ВВ доцент кандидат сільськогосподарських наук

Поліщук ОМ ст викладач кандидат біологічних наук

Антіпов ІО доцент кандидат сільськогосподарських наук

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри

агробіотехнологій

Протокол від laquo___raquo _____2013 р ___

Завідувач кафедри агробіотехнологій

_____________ (ВВ Оверченко )

(підпис)

ldquo_____rdquo___________________ 2013 р

Схвалено вченою радою Агробіологічного факультету

Протокол від ldquo___rdquo____________2013 р ___

ldquo_____rdquo____________2013 р Голова ____________(Антіпов ІО) (підпис)

Антіпов ІО 2013 р

Поліщук ОМ 2013 р

4

1 Опис навчальної дисципліни

laquoВірусологіяraquo (назва)

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань

Напрям підготовки

laquoАгрохімія і грунтознавствоraquo

(шифр і назва)

Освітньо-кваліфікаційний рівень

ОКР laquoБакалаврraquo

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)

Загальна кількість годин 90

Кількість кредитів ECTS _25_

Кількість змістових модулів _2_

Курсовий проект (робота)

(якщо є в робочому навчальному

плані)

___

Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4 ________

Семестр 8 ________

Лекційні заняття 15 год ________год

Практичні семінарські заняття - ________год

Лабораторні заняття 30 год ________год

Самостійна робота - ________год

Індивідуальні завдання ________год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

2 год

60 год

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни laquoВірусологіяraquo є засвоєння

теоретичних основ та формування практичних навичок студентів при дослідженні

фітовірусів та способів обмеження їх поширення

Завдання курсу є оволодіння методиками що необхідні при роботі з вірусами

рослин а особливо з методами діагностики та ідентифікації вірусів за допомогою

біологічного тестування електронної мікроскопії методами імуноаналізу а також

отримуванню безвірусного посадкового матеріалу методом мікроклонального

розмноження що необхідно для формування висококваліфікованих фахівців

сільського господарства

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати - суть вірусології як однієї з пріоритетних напрямків сучасної біологічної

науки

- історію розвитку вірусології

- основні групи вірусів що поширені в біоценозах України

- особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами

- особливості реплікації вірусів рослин

- патогенез вірусних інфекцій

- шляхи передачі фітовірусів

- вплив фітовірусів на фізіологію рослин

- основні методи діагностики та ідентифікації вірусів рослин

- циркуляцію вірусів в біоценозах та прогнозування епіфітотій

- способи обмеження вірусних інфекцій

вміти - користуватися навчальною методичною та науковою літературою з

вірусології

- застосовувати для досліджень сучасне лабораторне обладнання

- проводити діагностику вірусів із використанням рослин-індикаторів

- володіти мікроскопічними методами діагностики та ідентифікації вірусних

інфекцій

- володіти серологічними методами діагностики вірусних інфекцій

- проводити виділення фітовірусів з інфікованих рослин

- отримувати безвірусний посадковий матеріал методом прямого та непрямого

морфогенезу

6

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості

будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про вивчення

вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредит

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття вірусів

Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як науки Видатні

вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству при інфікуванні

рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про віруси

рослин ndash 2 год006 кредит

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл вірусів за

формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції вірусних білків та

нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури та

класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредит

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та видів

Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та експресії

геному фітовірусів ndash 2 год006 кредит

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2 год006

кредит

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані системні

Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash 2

год006 кредит

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на прикладі

вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний імунітет

ndash 2 год006 кредит

7

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище інтерференції

маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти

Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої резистентності рослин до

вірусів Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному

імунітеті рослин Залежність імунітету від умов середовища Створення

вірусостійких сортів рослин Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини

та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредит

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та циркуляція

вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна передача вірусів

Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів насінням пилком Передача

вірусів комахами Неперсистентні напівперсистентні персистентні та

пропогативні віруси Передача кліщами нематодами грибами омелою Механізми

виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу

Біологічні системи як резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних

інфекцій Їх попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна

вірусологія та протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в

Україні вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських культур

в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних інфекцій ndash 1

год003 кредит

Віруси що уражують зернові культури технічні культури овочеві культери

Віруси які уражують широке коло рослин-господарів

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів

Тема 1 Вступ

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

4 2 2

Тема 2 Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

6 2 4

Тема 3 Історія та

сучасні принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

3 1 2

Тема 4 Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів

6 2 4

Разом за змістовим

модулем 1 19 7 12

Змістовий модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

2

Форма Н - 304

Національний університет біоресурсів і природокористування України

агрономічний факультет

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан агробіологічного факультету

______________ І О Антіпов

ldquo____rdquo ________________ 2013 р

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВІРУСОЛОГІЯ

напрям підготовки 6090101 laquoАгрономіяraquo____________

спеціальність____06090101__laquoАгрохімія і ґрунтознавствоraquo_

спеціалізація________________________________________

факультет Агробіологічний___________________

КИЇВ-2013 р

3

Робоча програма laquoВірусологіяraquo для студентів за напрямом підготовки laquoАгрохімія і

ґрунтознавствоraquo спеціальності laquoАгрохімія і ґрунтознавствоraquo

bdquo___rdquo ________ 2013 р minus 27 с

Розробники Мельничук М Д професор доктор біологічних наук

Оверченко ВВ доцент кандидат сільськогосподарських наук

Поліщук ОМ ст викладач кандидат біологічних наук

Антіпов ІО доцент кандидат сільськогосподарських наук

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри

агробіотехнологій

Протокол від laquo___raquo _____2013 р ___

Завідувач кафедри агробіотехнологій

_____________ (ВВ Оверченко )

(підпис)

ldquo_____rdquo___________________ 2013 р

Схвалено вченою радою Агробіологічного факультету

Протокол від ldquo___rdquo____________2013 р ___

ldquo_____rdquo____________2013 р Голова ____________(Антіпов ІО) (підпис)

Антіпов ІО 2013 р

Поліщук ОМ 2013 р

4

1 Опис навчальної дисципліни

laquoВірусологіяraquo (назва)

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань

Напрям підготовки

laquoАгрохімія і грунтознавствоraquo

(шифр і назва)

Освітньо-кваліфікаційний рівень

ОКР laquoБакалаврraquo

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)

Загальна кількість годин 90

Кількість кредитів ECTS _25_

Кількість змістових модулів _2_

Курсовий проект (робота)

(якщо є в робочому навчальному

плані)

___

Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4 ________

Семестр 8 ________

Лекційні заняття 15 год ________год

Практичні семінарські заняття - ________год

Лабораторні заняття 30 год ________год

Самостійна робота - ________год

Індивідуальні завдання ________год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

2 год

60 год

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни laquoВірусологіяraquo є засвоєння

теоретичних основ та формування практичних навичок студентів при дослідженні

фітовірусів та способів обмеження їх поширення

Завдання курсу є оволодіння методиками що необхідні при роботі з вірусами

рослин а особливо з методами діагностики та ідентифікації вірусів за допомогою

біологічного тестування електронної мікроскопії методами імуноаналізу а також

отримуванню безвірусного посадкового матеріалу методом мікроклонального

розмноження що необхідно для формування висококваліфікованих фахівців

сільського господарства

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати - суть вірусології як однієї з пріоритетних напрямків сучасної біологічної

науки

- історію розвитку вірусології

- основні групи вірусів що поширені в біоценозах України

- особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами

- особливості реплікації вірусів рослин

- патогенез вірусних інфекцій

- шляхи передачі фітовірусів

- вплив фітовірусів на фізіологію рослин

- основні методи діагностики та ідентифікації вірусів рослин

- циркуляцію вірусів в біоценозах та прогнозування епіфітотій

- способи обмеження вірусних інфекцій

вміти - користуватися навчальною методичною та науковою літературою з

вірусології

- застосовувати для досліджень сучасне лабораторне обладнання

- проводити діагностику вірусів із використанням рослин-індикаторів

- володіти мікроскопічними методами діагностики та ідентифікації вірусних

інфекцій

- володіти серологічними методами діагностики вірусних інфекцій

- проводити виділення фітовірусів з інфікованих рослин

- отримувати безвірусний посадковий матеріал методом прямого та непрямого

морфогенезу

6

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості

будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про вивчення

вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредит

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття вірусів

Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як науки Видатні

вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству при інфікуванні

рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про віруси

рослин ndash 2 год006 кредит

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл вірусів за

формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції вірусних білків та

нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури та

класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредит

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та видів

Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та експресії

геному фітовірусів ndash 2 год006 кредит

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2 год006

кредит

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані системні

Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash 2

год006 кредит

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на прикладі

вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний імунітет

ndash 2 год006 кредит

7

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище інтерференції

маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти

Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої резистентності рослин до

вірусів Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному

імунітеті рослин Залежність імунітету від умов середовища Створення

вірусостійких сортів рослин Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини

та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредит

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та циркуляція

вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна передача вірусів

Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів насінням пилком Передача

вірусів комахами Неперсистентні напівперсистентні персистентні та

пропогативні віруси Передача кліщами нематодами грибами омелою Механізми

виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу

Біологічні системи як резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних

інфекцій Їх попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна

вірусологія та протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в

Україні вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських культур

в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних інфекцій ndash 1

год003 кредит

Віруси що уражують зернові культури технічні культури овочеві культери

Віруси які уражують широке коло рослин-господарів

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів

Тема 1 Вступ

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

4 2 2

Тема 2 Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

6 2 4

Тема 3 Історія та

сучасні принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

3 1 2

Тема 4 Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів

6 2 4

Разом за змістовим

модулем 1 19 7 12

Змістовий модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

3

Робоча програма laquoВірусологіяraquo для студентів за напрямом підготовки laquoАгрохімія і

ґрунтознавствоraquo спеціальності laquoАгрохімія і ґрунтознавствоraquo

bdquo___rdquo ________ 2013 р minus 27 с

Розробники Мельничук М Д професор доктор біологічних наук

Оверченко ВВ доцент кандидат сільськогосподарських наук

Поліщук ОМ ст викладач кандидат біологічних наук

Антіпов ІО доцент кандидат сільськогосподарських наук

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри

агробіотехнологій

Протокол від laquo___raquo _____2013 р ___

Завідувач кафедри агробіотехнологій

_____________ (ВВ Оверченко )

(підпис)

ldquo_____rdquo___________________ 2013 р

Схвалено вченою радою Агробіологічного факультету

Протокол від ldquo___rdquo____________2013 р ___

ldquo_____rdquo____________2013 р Голова ____________(Антіпов ІО) (підпис)

Антіпов ІО 2013 р

Поліщук ОМ 2013 р

4

1 Опис навчальної дисципліни

laquoВірусологіяraquo (назва)

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань

Напрям підготовки

laquoАгрохімія і грунтознавствоraquo

(шифр і назва)

Освітньо-кваліфікаційний рівень

ОКР laquoБакалаврraquo

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)

Загальна кількість годин 90

Кількість кредитів ECTS _25_

Кількість змістових модулів _2_

Курсовий проект (робота)

(якщо є в робочому навчальному

плані)

___

Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4 ________

Семестр 8 ________

Лекційні заняття 15 год ________год

Практичні семінарські заняття - ________год

Лабораторні заняття 30 год ________год

Самостійна робота - ________год

Індивідуальні завдання ________год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

2 год

60 год

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни laquoВірусологіяraquo є засвоєння

теоретичних основ та формування практичних навичок студентів при дослідженні

фітовірусів та способів обмеження їх поширення

Завдання курсу є оволодіння методиками що необхідні при роботі з вірусами

рослин а особливо з методами діагностики та ідентифікації вірусів за допомогою

біологічного тестування електронної мікроскопії методами імуноаналізу а також

отримуванню безвірусного посадкового матеріалу методом мікроклонального

розмноження що необхідно для формування висококваліфікованих фахівців

сільського господарства

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати - суть вірусології як однієї з пріоритетних напрямків сучасної біологічної

науки

- історію розвитку вірусології

- основні групи вірусів що поширені в біоценозах України

- особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами

- особливості реплікації вірусів рослин

- патогенез вірусних інфекцій

- шляхи передачі фітовірусів

- вплив фітовірусів на фізіологію рослин

- основні методи діагностики та ідентифікації вірусів рослин

- циркуляцію вірусів в біоценозах та прогнозування епіфітотій

- способи обмеження вірусних інфекцій

вміти - користуватися навчальною методичною та науковою літературою з

вірусології

- застосовувати для досліджень сучасне лабораторне обладнання

- проводити діагностику вірусів із використанням рослин-індикаторів

- володіти мікроскопічними методами діагностики та ідентифікації вірусних

інфекцій

- володіти серологічними методами діагностики вірусних інфекцій

- проводити виділення фітовірусів з інфікованих рослин

- отримувати безвірусний посадковий матеріал методом прямого та непрямого

морфогенезу

6

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості

будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про вивчення

вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредит

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття вірусів

Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як науки Видатні

вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству при інфікуванні

рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про віруси

рослин ndash 2 год006 кредит

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл вірусів за

формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції вірусних білків та

нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури та

класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредит

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та видів

Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та експресії

геному фітовірусів ndash 2 год006 кредит

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2 год006

кредит

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані системні

Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash 2

год006 кредит

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на прикладі

вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний імунітет

ndash 2 год006 кредит

7

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище інтерференції

маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти

Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої резистентності рослин до

вірусів Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному

імунітеті рослин Залежність імунітету від умов середовища Створення

вірусостійких сортів рослин Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини

та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредит

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та циркуляція

вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна передача вірусів

Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів насінням пилком Передача

вірусів комахами Неперсистентні напівперсистентні персистентні та

пропогативні віруси Передача кліщами нематодами грибами омелою Механізми

виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу

Біологічні системи як резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних

інфекцій Їх попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна

вірусологія та протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в

Україні вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських культур

в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних інфекцій ndash 1

год003 кредит

Віруси що уражують зернові культури технічні культури овочеві культери

Віруси які уражують широке коло рослин-господарів

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів

Тема 1 Вступ

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

4 2 2

Тема 2 Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

6 2 4

Тема 3 Історія та

сучасні принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

3 1 2

Тема 4 Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів

6 2 4

Разом за змістовим

модулем 1 19 7 12

Змістовий модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

4

1 Опис навчальної дисципліни

laquoВірусологіяraquo (назва)

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань

Напрям підготовки

laquoАгрохімія і грунтознавствоraquo

(шифр і назва)

Освітньо-кваліфікаційний рівень

ОКР laquoБакалаврraquo

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)

Загальна кількість годин 90

Кількість кредитів ECTS _25_

Кількість змістових модулів _2_

Курсовий проект (робота)

(якщо є в робочому навчальному

плані)

___

Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4 ________

Семестр 8 ________

Лекційні заняття 15 год ________год

Практичні семінарські заняття - ________год

Лабораторні заняття 30 год ________год

Самостійна робота - ________год

Індивідуальні завдання ________год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

2 год

60 год

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни laquoВірусологіяraquo є засвоєння

теоретичних основ та формування практичних навичок студентів при дослідженні

фітовірусів та способів обмеження їх поширення

Завдання курсу є оволодіння методиками що необхідні при роботі з вірусами

рослин а особливо з методами діагностики та ідентифікації вірусів за допомогою

біологічного тестування електронної мікроскопії методами імуноаналізу а також

отримуванню безвірусного посадкового матеріалу методом мікроклонального

розмноження що необхідно для формування висококваліфікованих фахівців

сільського господарства

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати - суть вірусології як однієї з пріоритетних напрямків сучасної біологічної

науки

- історію розвитку вірусології

- основні групи вірусів що поширені в біоценозах України

- особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами

- особливості реплікації вірусів рослин

- патогенез вірусних інфекцій

- шляхи передачі фітовірусів

- вплив фітовірусів на фізіологію рослин

- основні методи діагностики та ідентифікації вірусів рослин

- циркуляцію вірусів в біоценозах та прогнозування епіфітотій

- способи обмеження вірусних інфекцій

вміти - користуватися навчальною методичною та науковою літературою з

вірусології

- застосовувати для досліджень сучасне лабораторне обладнання

- проводити діагностику вірусів із використанням рослин-індикаторів

- володіти мікроскопічними методами діагностики та ідентифікації вірусних

інфекцій

- володіти серологічними методами діагностики вірусних інфекцій

- проводити виділення фітовірусів з інфікованих рослин

- отримувати безвірусний посадковий матеріал методом прямого та непрямого

морфогенезу

6

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості

будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про вивчення

вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредит

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття вірусів

Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як науки Видатні

вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству при інфікуванні

рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про віруси

рослин ndash 2 год006 кредит

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл вірусів за

формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції вірусних білків та

нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури та

класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредит

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та видів

Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та експресії

геному фітовірусів ndash 2 год006 кредит

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2 год006

кредит

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані системні

Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash 2

год006 кредит

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на прикладі

вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний імунітет

ndash 2 год006 кредит

7

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище інтерференції

маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти

Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої резистентності рослин до

вірусів Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному

імунітеті рослин Залежність імунітету від умов середовища Створення

вірусостійких сортів рослин Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини

та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредит

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та циркуляція

вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна передача вірусів

Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів насінням пилком Передача

вірусів комахами Неперсистентні напівперсистентні персистентні та

пропогативні віруси Передача кліщами нематодами грибами омелою Механізми

виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу

Біологічні системи як резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних

інфекцій Їх попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна

вірусологія та протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в

Україні вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських культур

в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних інфекцій ndash 1

год003 кредит

Віруси що уражують зернові культури технічні культури овочеві культери

Віруси які уражують широке коло рослин-господарів

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів

Тема 1 Вступ

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

4 2 2

Тема 2 Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

6 2 4

Тема 3 Історія та

сучасні принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

3 1 2

Тема 4 Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів

6 2 4

Разом за змістовим

модулем 1 19 7 12

Змістовий модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни laquoВірусологіяraquo є засвоєння

теоретичних основ та формування практичних навичок студентів при дослідженні

фітовірусів та способів обмеження їх поширення

Завдання курсу є оволодіння методиками що необхідні при роботі з вірусами

рослин а особливо з методами діагностики та ідентифікації вірусів за допомогою

біологічного тестування електронної мікроскопії методами імуноаналізу а також

отримуванню безвірусного посадкового матеріалу методом мікроклонального

розмноження що необхідно для формування висококваліфікованих фахівців

сільського господарства

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати - суть вірусології як однієї з пріоритетних напрямків сучасної біологічної

науки

- історію розвитку вірусології

- основні групи вірусів що поширені в біоценозах України

- особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами

- особливості реплікації вірусів рослин

- патогенез вірусних інфекцій

- шляхи передачі фітовірусів

- вплив фітовірусів на фізіологію рослин

- основні методи діагностики та ідентифікації вірусів рослин

- циркуляцію вірусів в біоценозах та прогнозування епіфітотій

- способи обмеження вірусних інфекцій

вміти - користуватися навчальною методичною та науковою літературою з

вірусології

- застосовувати для досліджень сучасне лабораторне обладнання

- проводити діагностику вірусів із використанням рослин-індикаторів

- володіти мікроскопічними методами діагностики та ідентифікації вірусних

інфекцій

- володіти серологічними методами діагностики вірусних інфекцій

- проводити виділення фітовірусів з інфікованих рослин

- отримувати безвірусний посадковий матеріал методом прямого та непрямого

морфогенезу

6

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості

будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про вивчення

вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредит

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття вірусів

Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як науки Видатні

вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству при інфікуванні

рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про віруси

рослин ndash 2 год006 кредит

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл вірусів за

формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції вірусних білків та

нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури та

класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредит

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та видів

Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та експресії

геному фітовірусів ndash 2 год006 кредит

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2 год006

кредит

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані системні

Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash 2

год006 кредит

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на прикладі

вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний імунітет

ndash 2 год006 кредит

7

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище інтерференції

маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти

Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої резистентності рослин до

вірусів Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному

імунітеті рослин Залежність імунітету від умов середовища Створення

вірусостійких сортів рослин Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини

та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредит

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та циркуляція

вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна передача вірусів

Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів насінням пилком Передача

вірусів комахами Неперсистентні напівперсистентні персистентні та

пропогативні віруси Передача кліщами нематодами грибами омелою Механізми

виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу

Біологічні системи як резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних

інфекцій Їх попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна

вірусологія та протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в

Україні вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських культур

в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних інфекцій ndash 1

год003 кредит

Віруси що уражують зернові культури технічні культури овочеві культери

Віруси які уражують широке коло рослин-господарів

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів

Тема 1 Вступ

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

4 2 2

Тема 2 Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

6 2 4

Тема 3 Історія та

сучасні принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

3 1 2

Тема 4 Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів

6 2 4

Разом за змістовим

модулем 1 19 7 12

Змістовий модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

6

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості

будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про вивчення

вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредит

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття вірусів

Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як науки Видатні

вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству при інфікуванні

рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про віруси

рослин ndash 2 год006 кредит

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл вірусів за

формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції вірусних білків та

нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури та

класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредит

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та видів

Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та експресії

геному фітовірусів ndash 2 год006 кредит

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2 год006

кредит

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані системні

Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash 2

год006 кредит

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на прикладі

вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний імунітет

ndash 2 год006 кредит

7

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище інтерференції

маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти

Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої резистентності рослин до

вірусів Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному

імунітеті рослин Залежність імунітету від умов середовища Створення

вірусостійких сортів рослин Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини

та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредит

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та циркуляція

вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна передача вірусів

Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів насінням пилком Передача

вірусів комахами Неперсистентні напівперсистентні персистентні та

пропогативні віруси Передача кліщами нематодами грибами омелою Механізми

виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу

Біологічні системи як резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних

інфекцій Їх попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна

вірусологія та протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в

Україні вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських культур

в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних інфекцій ndash 1

год003 кредит

Віруси що уражують зернові культури технічні культури овочеві культери

Віруси які уражують широке коло рослин-господарів

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів

Тема 1 Вступ

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

4 2 2

Тема 2 Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

6 2 4

Тема 3 Історія та

сучасні принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

3 1 2

Тема 4 Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів

6 2 4

Разом за змістовим

модулем 1 19 7 12

Змістовий модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

7

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище інтерференції

маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти

Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої резистентності рослин до

вірусів Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному

імунітеті рослин Залежність імунітету від умов середовища Створення

вірусостійких сортів рослин Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини

та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредит

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та циркуляція

вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна передача вірусів

Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів насінням пилком Передача

вірусів комахами Неперсистентні напівперсистентні персистентні та

пропогативні віруси Передача кліщами нематодами грибами омелою Механізми

виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу

Біологічні системи як резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних

інфекцій Їх попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна

вірусологія та протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в

Україні вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських культур

в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних інфекцій ndash 1

год003 кредит

Віруси що уражують зернові культури технічні культури овочеві культери

Віруси які уражують широке коло рослин-господарів

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів

Тема 1 Вступ

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

4 2 2

Тема 2 Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

6 2 4

Тема 3 Історія та

сучасні принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

3 1 2

Тема 4 Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів

6 2 4

Разом за змістовим

модулем 1 19 7 12

Змістовий модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів

Тема 1 Вступ

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

4 2 2

Тема 2 Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

6 2 4

Тема 3 Історія та

сучасні принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

3 1 2

Тема 4 Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів

6 2 4

Разом за змістовим

модулем 1 19 7 12

Змістовий модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

9

Тема 1 Патогенез

вірусних інфекцій 6 2 4

Тема 2 Діагностика та

ідентифікація вірусів 6 2 4

Тема 3 Типи вірусних

інфекцій 6 2 4

Тема 4 Екологія вірусів

та епідеміологія фіто

вірусних інфекцій

5 1 4

Тема 5 Основні

хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

3 1 - 2

Разом за змістовим

модулем 2 26 8 - 18

Усього годин 45 15 - 30

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Основні принципи організації вірусологічних

лабораторій та правила роботи в них

4

2 Рослини ndash індикатори як біологічний тест на вірусну

інфекцію

4

3 Методи електронної мікроскопії в вірусології 4

4 Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

4

5 Гідродинамічні методи дослідження вірусів 4

6 Виділення очистка та концентрування вірусів рослин 4

7 Серологічні методи дослідження у фітовірусології 4

8 Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового

матеріалу і його мікроклональне розмноження методом

прямого морфогенезу

2

Разом 30

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

11

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з

клітинами

4

2 Оснащення вірусологічних лабораторій 6

3 Сучасний стан фітовірусології 4

4 Збірка віріонів 2

5 Тропізм фітовірусів Залежність сиптомів від типу

інфікованих тканин

6

6 Очистка вірусів методами гель-фільтрації 6

7 Поняття нових некласифікованих вірусів 4

8 Противірусний імунітет 4

9 Моніторинг вірусних захворювань 6

10 Хіміотерапія вірусних інфекцій 4

11 Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів 4

12 Стратегія прогнозування появи та розвитку

фітовірусних епідемій

4

13 Псевдорекомбінанти та віруси сателіти 2

14 Віруси які уражують широке коло рослин господарів 2

15 Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою

отримання імунних сироваток

2

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом

10 Методи навчання

В процесі викладання дисципліни laquoВірусологіяraquo використовують

пояснювально-ілюстративний метод метод проблемного викладення

евристичний метод дослідницький метод

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знання

слухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури через

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

12

екранний посібник у готовому вигляді Сприймаючи й осмислюючи факти

оцінки висновки вони залишаються в межах репродуктивного

(відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для

передавання значного масиву інформації Його можна використовувати для

викладення й засвоєння фактів підходів оцінок висновків

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела й

засоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулює

пізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючи

погляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завдання

Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організації

активного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійно

сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або на

основі евристичних програм і вказівок Процес мислення набуває

продуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог

або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й

компютерними) та з навчальними посібниками Такий метод один з

різновидів якого є евристична бесіда - перевірений спосіб активізації

мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем і

завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчають

самостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри та

виконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошук

виявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної

роботи безпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують

науковий пошук

11 Методи контролю

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною

шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої

призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів Кожний

змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою Формою контролю

знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи що складається з

30 питань (завдання видається кожному студенту) Змістовий модуль 2

оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи

2

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати

рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з відrsquoємним

знаком) до 5 балів

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

13

Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою

07 (R(1)

ОМ + R(2)

ОМ + R(3)

ОМ)

RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР

3

де R(1)

ОМ R(2)

ОМ R(3)

ОМ minus рейтингові оцінки відповідно 1-го 2-го та 3-го

змістового модулів за 100-бальною шкалою RДР RШТР minus відповідно рейтинг з

додаткової роботи і рейтинг штрафний

Студенти які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів можуть не

складати екзамен а отримати екзаменаційну оцінку ldquoАвтоматичноrdquo

відповідно до набраної кількості балів переведених в національну оцінку та

оцінку ЕСТS згідно з табл 26 У такому випадку рейтинг студента з

дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

RДИС = RНР

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з

дисципліни він має пройти семестрову атестацію ndash скласти екзамен Останню

в обовrsquoязковому порядку проходять студенти які з навчальної роботи набрали

менше ніж 60 балів Для допуску до атестації студент має набрати не менше

60 балів з кожного змістового модуля а загалом minus не менше ніж 42 бали з

навчальної роботи

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальн

ої роботи

R НР

Рейтинг з

додатков

ої роботи

R ДР

Рейтинг

штрафни

й R ШТР

Підсумко

ва

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальн

а

кількіст

ь балів

Змістовий

модуль 1

Змістов

ий

модуль

2

Змістови

й модуль

3

Змістови

й модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

14

р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної

дисципліни визначається за формулою

07 (R(1)

ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)

ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)

ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених

робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)

ЗМ = hellip=

К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)

ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним

планом але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР

Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів які

матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка

роботи пропускали заняття тощо

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

15

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового

проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в

оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового

проекту (роботи)

практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обовrsquoязковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обовrsquoязковим

повторним

вивченням

дисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає

державні стандарти освіти навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових

навчальних дисциплін програми навчальної виробничої та інших видів

практик підручники і навчальні посібники інструктивно-методичні матеріали

до семінарських практичних і лабораторних занять індивідуальні навчально-

дослідні завдання контрольні роботи текстові та електронні варіанти тестів

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

16

для поточного і підсумкового контролю методичні матеріали для організації

самостійної роботи студентів

14 Рекомендована література

Базова

1 Мельничук МД Фітовірусологія Навчальний посібник ndash К

ПоліграфКонсалтінг ndash 2005- 200 с

2 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ ndash

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної

фітовірусологів Національного аграрного університету ndash Київ ndash 2000р

3 Мэтьюз Р Вирусы растений- М-1973

Допоміжна

1 Билай В И Гвоздяк Р И Скрипаль И Ги др Микроорганизмы-

возбудители болезней растений ndash К - 1988

2 Бойко АЛ Экология вирусов ndash К ndash 1990

3 Букринская АГ Вирусология ndash М - 1986

4 Гиббс А Харрисон Б Основы вирусологии растений ndash М ndash 1978

5 Гнутова РВ Серология и иммунохимия вирусов растений ndash М - 1994

6 Гнутова РВ Иммунологические исследования в фитовирусологии -

М- 1985

7 Лурия С Дарнея Дж Общая вирусология 1981

8 Марков ІЛ Практикум із сільськогосподарської фітопатології ndash К

Урожай - 1998

9 Мельничук МД Новак ТВ Левенко БО Основи біотехнології рослин

ndash Київ - 2000р

10 Мельничук МД Кожукало ВЄ Смирнова СО Мартин ГГ

Лабораторний практикум з загальної фітовірусології ndash К 2002

11 Николаева ОВ Современные иммунологические методы в массовой

диагностике вирусов растений ndash М - 1986

12 Поліщук ВП Будзанівська ІГ Рижук СМ Патика ВП Бойко АЛ

Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України - К

Фітоцентр 2001 ndash 220 с

15 Інформаційні ресурси

http wwwimagefsuidahoeduvide

http wwwvirologynet

http wwwncbinlmgovICTVdbindexhtm

17

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquo

ВІРУСОЛОГІЯ Номер

змістовного

модуля

Розділ

дисципліни Тема лекції

Тема

лабораторного заняття

Форма

контролю

знань

I

Фітовірусологія - як наука

про вивчення вірусів

рослин в біогеоценозі

Загальні характеристики

та відомості про віруси

рослин

Основні принципи

організації вірусологічних

лабораторій та правила

роботи в них

опитування

I

Історія та сучасні

принципи номенклатури

та класифікації вірусів

рослин

Рослини ndash індикатори як

біологічний тест на вірусну

інфекцію

опитування

I

Функціональні

особливості будови та

експресії геному

фітовірусів Особливості

реплікації фітовірусів із

позитивним та негативним

геномами

Методи електронної

мікроскопії в вірусології тест

II

Особливості взаємодії

вірусів з чутливими

клітинами Патогенез

вірусних інфекцій

Передача фітовірусів

Фізіологія

вірусінфікованих рослин

Вивчення взаємодії вірусу з

клітинами за допомогою

методу ультратонких зрізів

опитування

II

Діагностика та

ідентифікація вірусів

Найсучасніші

молекулярно-біологічні

біохімічні та

біотехнологічні методи

Гідродинамічні методи

дослідження вірусів опитування

II Типи вірусних інфекцій

Противірусний імунітет

Виділення очистка та

концентрування вірусів

рослин

опитування

II

Екологія вірусів та

епідеміологія

фітовірусних інфекцій

Серологічні методи

дослідження у

фітовірусології

опитування

II

Основні хвороби

сільськогосподарських

культур в Україні

спричинені вірусами

Способи обмеження

вірусних інфекцій

Отримання безвірусного

насіннєвого та посадкового

матеріалу і його

мікроклональне

розмноження методом

прямого морфогенезу -

тест

18

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протокол

погодження навчальної дисципліни laquoВірусологіяraquo з іншими дисциплінами

спеціальності laquoАгрохімія і ґрунтознавствоraquo

Дисципліна та її

розділи що

передують

вивченню

дисципліни

Вірусологія

Прізвище ініціали

вчена ступінь та

вчене звання

викладача що

забезпечує

попередню

дисципліну

Підпис

Дисципліна та її

розділи в яких

використовують

ся матеріали

дисципліни

Вірусологія

Прізвище

ініціали вчена

ступінь та вчене

звання викладача

що забезпечує

наступну

дисципліну

Підпис

Ботаніка

Загальна

фітопатологія

Мікробіологія

Основи

біотехнології

Генетика

Голова навчально-методичної

комісії агробіологічного факультету ________________

19

НУБіП України Ф-75-218-05

laquoКАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬraquo

Ти

жн

і

Лекції

Кіль-

кість

годин

Практичні

заняття

Кіль-

кість

годин

Самостійна робота

Кільк

ість

годин

1

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

4 - -

Біохімічні

характеристики вірусів

в порівнянні з

клітинами

4

2 -

Основні

принципи

організації

вірусологічних

лабораторій та

правила

роботи в них

4

Оснащення

вірусологічних

лабораторій

6

3

Історія та сучасні

принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

1 - - Сучасний стан

фітовірусології 4

4 - -

Рослини ndash

індикатори як

біологічний

тест на вірусну

інфекцію

4 Збірка віріонів 2

5

Функціональні

особливості будови

та експресії геному

2 - -

Тропізм фітовірусів

Залежність сиптомів від

типу інфікованих

6

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

______________Антіпов ІО

ст викладач Поліщук ОМ

Число тижнів

15

Лекцій 15

Лабораторні

заняття

30

Самостійна

робота

60

Всього 90

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Для студентів ОКР laquoБакалаврraquo

З дисципліни laquoВірусологіяraquo

Факультет laquoАгробіологічнийraquo

8 семестр

2013-2014 навчальний рік

20

фітовірусів тканин

6 -

Методи

електронної

мікроскопії в

вірусології

4

Очистка вірусів

методами гель-

фільтрації

6

7 Патогенез вірусних

інфекцій 2 - -

Поняття нових

некласифікованих

вірусів

4

8 - -

Вивчення

взаємодії

вірусу з

клітинами за

допомогою

методу

ультратонких

зрізів

4 Противірусний

імунітет 4

9

Діагностика та

ідентифікація

вірусів

2 - - Моніторинг вірусних

захворювань 6

10 - -

Гідродинамічн

і методи

дослідження

вірусів

4 Хіміотерапія вірусних

інфекцій 4

11

Типи вірусних

інфекцій

2 -

Молекулярно-

біологічні методи

ідентифікації вірусів -

4

12 - -

Виділення

очистка та

концентруванн

я вірусів

рослин

4

Стратегія

прогнозування появи та

розвитку фітовірусних

епідемій

4

13

Екологія вірусів та

епідеміологія

фітовірусних

інфекцій

1 - - Псевдорекомбінанти та

віруси сателіти 2

14 - -

Серологічні

методи

дослідження у

фітовірусології

4

Віруси які уражують

широке коло рослин

господарів

2

15

Основні хвороби

сільськогосподарськ

их культур в

Україні спричинені

вірусами Способи

обмеження вірусних

інфекцій

1

Отримання

безвірусного

насіннєвого та

посадкового

матеріалу і

його

2

Імунізація

лабораторних тварин

фітовірусами з метою

отримання імунних

2

Викладач __________________ Антіпов ІО

Во завідувача кафедри_______________ Оверченко ВВ

21

Форма Н-505

Національний університет біоресурів і природокористування України

Факультет Агробіологічний

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Напрям підготовки (спеціальність)

Форма навчання

Семестр 8 семестр курс 4

Навчальна дисципліна Вірусологія

Затверджено на засіданні кафедри _____________агробіотехнологій_______________ (назва кафедри)

Протокол ___ від laquo____raquo ____________ 2013 р

Завідувач кафедри _____________ _ВВОверченко__ (підпис) (прізвище та ініціали)

Екзаменатор _____________ _ІОАнтіпов__ (підпис) (прізвище та ініціали)

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1 Засновником вірусології вважається

А) Пастер

Б) Івановський

В) Дженер

Г) Вавілов

вильнa відповідь А-2414 В-3813 С-15-79-1215

2 Оберіть правильну відповідь

Антисептика це

А) комплекс заходів спрямованих на хімічне та біологічне знешкодження

хвороботворних та інших мікроорганізмів та вірусів щоб запобігти

зараженню

Б) система профілактичних заходів та прийомів які попереджають

потрапляння мікроорганізмів та вірусів з оточуючого середовища в

організм людини та досліджуваний матеріал

В) система заходів направлених на знепліднення або повне знищення

мікроорганізмів та вірусів у різних матеріалах

Правильна відповідь 3

3 Синтез мРНК на матриці ДНК або РНК називається (у бланку відповідей подати

одним словом)

Правильна відповідь Annual

4 Ціла вірусна частка називається (у бланку відповідей впишіть вірну відповідь

одним словом)

Правильна відповідь Родючість

5 Синтез білка на матриці мРНК називається

А) транскрипція

Б) трансляція

В) репродукція

Г) процесінг

Д) сплайсінг

22

6 Запис (-)РНК свідчить що молекула РНК

А) має негативний заряд

Б) безпосередньо не володіє матричною активністю

В) фрагментована

Г) кільцева

Д) лінійна

7 Які з вказаних методів дозволяють розглянути вірусні включення в клітині

А) світлова мікроскопія

Б) електронна мікроскопія

В) реакція преципітації

Г) імуноферментний аналіз

8 Рослини які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус що легко

відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус називаються (у бланку

відповідей впишіть вірну відповідь одним словом)

9 Вкажіть основні компоненти представленого віріону

1

2

А) ДНК

Б) РНК

В) ліпіди

Г) білки

10 Структурні білки вірусів це

А) білки що входять до складу віріону

Б) білки що синтезуються до реплікації нуклеїнової кислоти

В) білки що синтезуються після реплікації нуклеїнової кислоти

Г) білки що відповідають за поширення вірусу по рослині

11 Рух вірусу на далекі відстані в рослині здійснюється по

А) плазмодесмах

Б) перидермі

В) апопласту

Г) провідних тканинах

12 Гіпоплазія це

А) розростання тканин при надмірному діленні клітин

Б) придушення диференціації і росту клітин

В) багатоядерність клітин

Г) збільшення кількості плазмодесм

13 Надчутлива реакція рослини у відповідь на проникнення вірусу

обумовлена

А) наявністю гену стійкості

Б) апоптозом клітини

В) токсичним впливом патогену щодо клітини

Г) наявністю гену авірулентності

23

Правильна відповідь 5 пrsquoять

14 Неперсистентні віруси А) не передаються переносниками

Б) передаються переносниками протягом короткого часу

В) репродукуються у переноснику

Г) передаються переносниками протягом всього життя комахи

15 Суть методу диференційного центрифугування полягає у

А) Центрифугуванні за високих швидкостей

Б) Чергуванні високошвидкісного та низькошвидкісного центрифугування

В) Центрифугуванні за градієнту густини сахарози

Г) Центрифугування за швидкості не більше 8000 обхв

16 Праймер це

А) Короткий ланцюг нуклеотидів що слугує затравкою для синтезу

нового ланцюга

Б) Послідовність нуклеотидів на яких зупиняється синтез нового ланцюга

В) Коротка некодуюча послідовність нуклеїнової кислоти

Г) Послідовність нуклеїної кислоти що кодує білок

17 Що може виступати резервуарами вірусних інфекцій

А Бурrsquoяни

Б Багаторічні рослини

В Хворі рослини

Г Переносники

18 Формування осаду при постановці краплинної преципітації відповідає

А Комплексу антигену з еритроцитами

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену та антитіла

Г Комплексу антитіла та солей

19 Кінцеве розведення антисироватки що забезпечує максимальну взаємодію з

антигеном називають

А) преципітат

Б) титр

В) авідність

Г) лізат

Д) Конrsquoюгат

20 Які методи застосовують для врахування результатів полімеразної

ланцюгової реакції

А) імуноферментний аналіз

Б) електрофорез

В) реакцію нейтралізації

Г) встановлюють спектр погинання нуклеїнової кислоти

21 Визначення нуклеотидної послідовності це

А клонування

Б сиквенування

24

В кепування

Г рекомбінування

22 Які з перерахованих методів відносяться до серологічних

А хроматографія

Б висолювання

В ІФА

Г ПЛР

23 Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної

мікроскопії

А концентрація

Б механізм транспорту

В форма вірусу

Г тип нуклеїнової кислоти

Д спосіб реплікації

24 Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою

А насіння

Б рослинного соку

В комах

Г коріння

Д людини

25 З якою метою використовують метод рослин ndash індикаторів

А діагностика

Б розповсюдження вірусів

В вивчення генетичної структури вірусів

Г отримання безвірусного посадкового матеріалу

Д отримання антитіл

26 З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології

А отримання безвірусного матеріалу

Б діагностики

В ідентифікації вірусів

Г культивування вірусів на середовищах

Д визначення ферментів

27 Серологічні методи використовують для

А освітлення фільтрату

Б діагностики

В концентрації вірусів

Г очистки вірусів

Д збереження інфекційності вірусів

28 Лінія преципітації в гелі при постановці реакції імунодифузії за

Ухтерлоні відповідає

А Комплексу антигену та антитіла

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену з еритроцитами

Г Комплексу антитіла та солей

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

18

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протокол

погодження навчальної дисципліни laquoВірусологіяraquo з іншими дисциплінами

спеціальності laquoАгрохімія і ґрунтознавствоraquo

Дисципліна та її

розділи що

передують

вивченню

дисципліни

Вірусологія

Прізвище ініціали

вчена ступінь та

вчене звання

викладача що

забезпечує

попередню

дисципліну

Підпис

Дисципліна та її

розділи в яких

використовують

ся матеріали

дисципліни

Вірусологія

Прізвище

ініціали вчена

ступінь та вчене

звання викладача

що забезпечує

наступну

дисципліну

Підпис

Ботаніка

Загальна

фітопатологія

Мікробіологія

Основи

біотехнології

Генетика

Голова навчально-методичної

комісії агробіологічного факультету ________________

19

НУБіП України Ф-75-218-05

laquoКАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬraquo

Ти

жн

і

Лекції

Кіль-

кість

годин

Практичні

заняття

Кіль-

кість

годин

Самостійна робота

Кільк

ість

годин

1

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

4 - -

Біохімічні

характеристики вірусів

в порівнянні з

клітинами

4

2 -

Основні

принципи

організації

вірусологічних

лабораторій та

правила

роботи в них

4

Оснащення

вірусологічних

лабораторій

6

3

Історія та сучасні

принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

1 - - Сучасний стан

фітовірусології 4

4 - -

Рослини ndash

індикатори як

біологічний

тест на вірусну

інфекцію

4 Збірка віріонів 2

5

Функціональні

особливості будови

та експресії геному

2 - -

Тропізм фітовірусів

Залежність сиптомів від

типу інфікованих

6

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

______________Антіпов ІО

ст викладач Поліщук ОМ

Число тижнів

15

Лекцій 15

Лабораторні

заняття

30

Самостійна

робота

60

Всього 90

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Для студентів ОКР laquoБакалаврraquo

З дисципліни laquoВірусологіяraquo

Факультет laquoАгробіологічнийraquo

8 семестр

2013-2014 навчальний рік

20

фітовірусів тканин

6 -

Методи

електронної

мікроскопії в

вірусології

4

Очистка вірусів

методами гель-

фільтрації

6

7 Патогенез вірусних

інфекцій 2 - -

Поняття нових

некласифікованих

вірусів

4

8 - -

Вивчення

взаємодії

вірусу з

клітинами за

допомогою

методу

ультратонких

зрізів

4 Противірусний

імунітет 4

9

Діагностика та

ідентифікація

вірусів

2 - - Моніторинг вірусних

захворювань 6

10 - -

Гідродинамічн

і методи

дослідження

вірусів

4 Хіміотерапія вірусних

інфекцій 4

11

Типи вірусних

інфекцій

2 -

Молекулярно-

біологічні методи

ідентифікації вірусів -

4

12 - -

Виділення

очистка та

концентруванн

я вірусів

рослин

4

Стратегія

прогнозування появи та

розвитку фітовірусних

епідемій

4

13

Екологія вірусів та

епідеміологія

фітовірусних

інфекцій

1 - - Псевдорекомбінанти та

віруси сателіти 2

14 - -

Серологічні

методи

дослідження у

фітовірусології

4

Віруси які уражують

широке коло рослин

господарів

2

15

Основні хвороби

сільськогосподарськ

их культур в

Україні спричинені

вірусами Способи

обмеження вірусних

інфекцій

1

Отримання

безвірусного

насіннєвого та

посадкового

матеріалу і

його

2

Імунізація

лабораторних тварин

фітовірусами з метою

отримання імунних

2

Викладач __________________ Антіпов ІО

Во завідувача кафедри_______________ Оверченко ВВ

21

Форма Н-505

Національний університет біоресурів і природокористування України

Факультет Агробіологічний

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Напрям підготовки (спеціальність)

Форма навчання

Семестр 8 семестр курс 4

Навчальна дисципліна Вірусологія

Затверджено на засіданні кафедри _____________агробіотехнологій_______________ (назва кафедри)

Протокол ___ від laquo____raquo ____________ 2013 р

Завідувач кафедри _____________ _ВВОверченко__ (підпис) (прізвище та ініціали)

Екзаменатор _____________ _ІОАнтіпов__ (підпис) (прізвище та ініціали)

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1 Засновником вірусології вважається

А) Пастер

Б) Івановський

В) Дженер

Г) Вавілов

вильнa відповідь А-2414 В-3813 С-15-79-1215

2 Оберіть правильну відповідь

Антисептика це

А) комплекс заходів спрямованих на хімічне та біологічне знешкодження

хвороботворних та інших мікроорганізмів та вірусів щоб запобігти

зараженню

Б) система профілактичних заходів та прийомів які попереджають

потрапляння мікроорганізмів та вірусів з оточуючого середовища в

організм людини та досліджуваний матеріал

В) система заходів направлених на знепліднення або повне знищення

мікроорганізмів та вірусів у різних матеріалах

Правильна відповідь 3

3 Синтез мРНК на матриці ДНК або РНК називається (у бланку відповідей подати

одним словом)

Правильна відповідь Annual

4 Ціла вірусна частка називається (у бланку відповідей впишіть вірну відповідь

одним словом)

Правильна відповідь Родючість

5 Синтез білка на матриці мРНК називається

А) транскрипція

Б) трансляція

В) репродукція

Г) процесінг

Д) сплайсінг

22

6 Запис (-)РНК свідчить що молекула РНК

А) має негативний заряд

Б) безпосередньо не володіє матричною активністю

В) фрагментована

Г) кільцева

Д) лінійна

7 Які з вказаних методів дозволяють розглянути вірусні включення в клітині

А) світлова мікроскопія

Б) електронна мікроскопія

В) реакція преципітації

Г) імуноферментний аналіз

8 Рослини які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус що легко

відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус називаються (у бланку

відповідей впишіть вірну відповідь одним словом)

9 Вкажіть основні компоненти представленого віріону

1

2

А) ДНК

Б) РНК

В) ліпіди

Г) білки

10 Структурні білки вірусів це

А) білки що входять до складу віріону

Б) білки що синтезуються до реплікації нуклеїнової кислоти

В) білки що синтезуються після реплікації нуклеїнової кислоти

Г) білки що відповідають за поширення вірусу по рослині

11 Рух вірусу на далекі відстані в рослині здійснюється по

А) плазмодесмах

Б) перидермі

В) апопласту

Г) провідних тканинах

12 Гіпоплазія це

А) розростання тканин при надмірному діленні клітин

Б) придушення диференціації і росту клітин

В) багатоядерність клітин

Г) збільшення кількості плазмодесм

13 Надчутлива реакція рослини у відповідь на проникнення вірусу

обумовлена

А) наявністю гену стійкості

Б) апоптозом клітини

В) токсичним впливом патогену щодо клітини

Г) наявністю гену авірулентності

23

Правильна відповідь 5 пrsquoять

14 Неперсистентні віруси А) не передаються переносниками

Б) передаються переносниками протягом короткого часу

В) репродукуються у переноснику

Г) передаються переносниками протягом всього життя комахи

15 Суть методу диференційного центрифугування полягає у

А) Центрифугуванні за високих швидкостей

Б) Чергуванні високошвидкісного та низькошвидкісного центрифугування

В) Центрифугуванні за градієнту густини сахарози

Г) Центрифугування за швидкості не більше 8000 обхв

16 Праймер це

А) Короткий ланцюг нуклеотидів що слугує затравкою для синтезу

нового ланцюга

Б) Послідовність нуклеотидів на яких зупиняється синтез нового ланцюга

В) Коротка некодуюча послідовність нуклеїнової кислоти

Г) Послідовність нуклеїної кислоти що кодує білок

17 Що може виступати резервуарами вірусних інфекцій

А Бурrsquoяни

Б Багаторічні рослини

В Хворі рослини

Г Переносники

18 Формування осаду при постановці краплинної преципітації відповідає

А Комплексу антигену з еритроцитами

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену та антитіла

Г Комплексу антитіла та солей

19 Кінцеве розведення антисироватки що забезпечує максимальну взаємодію з

антигеном називають

А) преципітат

Б) титр

В) авідність

Г) лізат

Д) Конrsquoюгат

20 Які методи застосовують для врахування результатів полімеразної

ланцюгової реакції

А) імуноферментний аналіз

Б) електрофорез

В) реакцію нейтралізації

Г) встановлюють спектр погинання нуклеїнової кислоти

21 Визначення нуклеотидної послідовності це

А клонування

Б сиквенування

24

В кепування

Г рекомбінування

22 Які з перерахованих методів відносяться до серологічних

А хроматографія

Б висолювання

В ІФА

Г ПЛР

23 Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної

мікроскопії

А концентрація

Б механізм транспорту

В форма вірусу

Г тип нуклеїнової кислоти

Д спосіб реплікації

24 Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою

А насіння

Б рослинного соку

В комах

Г коріння

Д людини

25 З якою метою використовують метод рослин ndash індикаторів

А діагностика

Б розповсюдження вірусів

В вивчення генетичної структури вірусів

Г отримання безвірусного посадкового матеріалу

Д отримання антитіл

26 З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології

А отримання безвірусного матеріалу

Б діагностики

В ідентифікації вірусів

Г культивування вірусів на середовищах

Д визначення ферментів

27 Серологічні методи використовують для

А освітлення фільтрату

Б діагностики

В концентрації вірусів

Г очистки вірусів

Д збереження інфекційності вірусів

28 Лінія преципітації в гелі при постановці реакції імунодифузії за

Ухтерлоні відповідає

А Комплексу антигену та антитіла

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену з еритроцитами

Г Комплексу антитіла та солей

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

19

НУБіП України Ф-75-218-05

laquoКАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬraquo

Ти

жн

і

Лекції

Кіль-

кість

годин

Практичні

заняття

Кіль-

кість

годин

Самостійна робота

Кільк

ість

годин

1

Фітовірусологія - як

наука про вивчення

вірусів рослин в

біогеоценозі

Загальні

характеристики та

відомості про віруси

рослин

4 - -

Біохімічні

характеристики вірусів

в порівнянні з

клітинами

4

2 -

Основні

принципи

організації

вірусологічних

лабораторій та

правила

роботи в них

4

Оснащення

вірусологічних

лабораторій

6

3

Історія та сучасні

принципи

номенклатури та

класифікації вірусів

рослин

1 - - Сучасний стан

фітовірусології 4

4 - -

Рослини ndash

індикатори як

біологічний

тест на вірусну

інфекцію

4 Збірка віріонів 2

5

Функціональні

особливості будови

та експресії геному

2 - -

Тропізм фітовірусів

Залежність сиптомів від

типу інфікованих

6

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

______________Антіпов ІО

ст викладач Поліщук ОМ

Число тижнів

15

Лекцій 15

Лабораторні

заняття

30

Самостійна

робота

60

Всього 90

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Для студентів ОКР laquoБакалаврraquo

З дисципліни laquoВірусологіяraquo

Факультет laquoАгробіологічнийraquo

8 семестр

2013-2014 навчальний рік

20

фітовірусів тканин

6 -

Методи

електронної

мікроскопії в

вірусології

4

Очистка вірусів

методами гель-

фільтрації

6

7 Патогенез вірусних

інфекцій 2 - -

Поняття нових

некласифікованих

вірусів

4

8 - -

Вивчення

взаємодії

вірусу з

клітинами за

допомогою

методу

ультратонких

зрізів

4 Противірусний

імунітет 4

9

Діагностика та

ідентифікація

вірусів

2 - - Моніторинг вірусних

захворювань 6

10 - -

Гідродинамічн

і методи

дослідження

вірусів

4 Хіміотерапія вірусних

інфекцій 4

11

Типи вірусних

інфекцій

2 -

Молекулярно-

біологічні методи

ідентифікації вірусів -

4

12 - -

Виділення

очистка та

концентруванн

я вірусів

рослин

4

Стратегія

прогнозування появи та

розвитку фітовірусних

епідемій

4

13

Екологія вірусів та

епідеміологія

фітовірусних

інфекцій

1 - - Псевдорекомбінанти та

віруси сателіти 2

14 - -

Серологічні

методи

дослідження у

фітовірусології

4

Віруси які уражують

широке коло рослин

господарів

2

15

Основні хвороби

сільськогосподарськ

их культур в

Україні спричинені

вірусами Способи

обмеження вірусних

інфекцій

1

Отримання

безвірусного

насіннєвого та

посадкового

матеріалу і

його

2

Імунізація

лабораторних тварин

фітовірусами з метою

отримання імунних

2

Викладач __________________ Антіпов ІО

Во завідувача кафедри_______________ Оверченко ВВ

21

Форма Н-505

Національний університет біоресурів і природокористування України

Факультет Агробіологічний

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Напрям підготовки (спеціальність)

Форма навчання

Семестр 8 семестр курс 4

Навчальна дисципліна Вірусологія

Затверджено на засіданні кафедри _____________агробіотехнологій_______________ (назва кафедри)

Протокол ___ від laquo____raquo ____________ 2013 р

Завідувач кафедри _____________ _ВВОверченко__ (підпис) (прізвище та ініціали)

Екзаменатор _____________ _ІОАнтіпов__ (підпис) (прізвище та ініціали)

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1 Засновником вірусології вважається

А) Пастер

Б) Івановський

В) Дженер

Г) Вавілов

вильнa відповідь А-2414 В-3813 С-15-79-1215

2 Оберіть правильну відповідь

Антисептика це

А) комплекс заходів спрямованих на хімічне та біологічне знешкодження

хвороботворних та інших мікроорганізмів та вірусів щоб запобігти

зараженню

Б) система профілактичних заходів та прийомів які попереджають

потрапляння мікроорганізмів та вірусів з оточуючого середовища в

організм людини та досліджуваний матеріал

В) система заходів направлених на знепліднення або повне знищення

мікроорганізмів та вірусів у різних матеріалах

Правильна відповідь 3

3 Синтез мРНК на матриці ДНК або РНК називається (у бланку відповідей подати

одним словом)

Правильна відповідь Annual

4 Ціла вірусна частка називається (у бланку відповідей впишіть вірну відповідь

одним словом)

Правильна відповідь Родючість

5 Синтез білка на матриці мРНК називається

А) транскрипція

Б) трансляція

В) репродукція

Г) процесінг

Д) сплайсінг

22

6 Запис (-)РНК свідчить що молекула РНК

А) має негативний заряд

Б) безпосередньо не володіє матричною активністю

В) фрагментована

Г) кільцева

Д) лінійна

7 Які з вказаних методів дозволяють розглянути вірусні включення в клітині

А) світлова мікроскопія

Б) електронна мікроскопія

В) реакція преципітації

Г) імуноферментний аналіз

8 Рослини які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус що легко

відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус називаються (у бланку

відповідей впишіть вірну відповідь одним словом)

9 Вкажіть основні компоненти представленого віріону

1

2

А) ДНК

Б) РНК

В) ліпіди

Г) білки

10 Структурні білки вірусів це

А) білки що входять до складу віріону

Б) білки що синтезуються до реплікації нуклеїнової кислоти

В) білки що синтезуються після реплікації нуклеїнової кислоти

Г) білки що відповідають за поширення вірусу по рослині

11 Рух вірусу на далекі відстані в рослині здійснюється по

А) плазмодесмах

Б) перидермі

В) апопласту

Г) провідних тканинах

12 Гіпоплазія це

А) розростання тканин при надмірному діленні клітин

Б) придушення диференціації і росту клітин

В) багатоядерність клітин

Г) збільшення кількості плазмодесм

13 Надчутлива реакція рослини у відповідь на проникнення вірусу

обумовлена

А) наявністю гену стійкості

Б) апоптозом клітини

В) токсичним впливом патогену щодо клітини

Г) наявністю гену авірулентності

23

Правильна відповідь 5 пrsquoять

14 Неперсистентні віруси А) не передаються переносниками

Б) передаються переносниками протягом короткого часу

В) репродукуються у переноснику

Г) передаються переносниками протягом всього життя комахи

15 Суть методу диференційного центрифугування полягає у

А) Центрифугуванні за високих швидкостей

Б) Чергуванні високошвидкісного та низькошвидкісного центрифугування

В) Центрифугуванні за градієнту густини сахарози

Г) Центрифугування за швидкості не більше 8000 обхв

16 Праймер це

А) Короткий ланцюг нуклеотидів що слугує затравкою для синтезу

нового ланцюга

Б) Послідовність нуклеотидів на яких зупиняється синтез нового ланцюга

В) Коротка некодуюча послідовність нуклеїнової кислоти

Г) Послідовність нуклеїної кислоти що кодує білок

17 Що може виступати резервуарами вірусних інфекцій

А Бурrsquoяни

Б Багаторічні рослини

В Хворі рослини

Г Переносники

18 Формування осаду при постановці краплинної преципітації відповідає

А Комплексу антигену з еритроцитами

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену та антитіла

Г Комплексу антитіла та солей

19 Кінцеве розведення антисироватки що забезпечує максимальну взаємодію з

антигеном називають

А) преципітат

Б) титр

В) авідність

Г) лізат

Д) Конrsquoюгат

20 Які методи застосовують для врахування результатів полімеразної

ланцюгової реакції

А) імуноферментний аналіз

Б) електрофорез

В) реакцію нейтралізації

Г) встановлюють спектр погинання нуклеїнової кислоти

21 Визначення нуклеотидної послідовності це

А клонування

Б сиквенування

24

В кепування

Г рекомбінування

22 Які з перерахованих методів відносяться до серологічних

А хроматографія

Б висолювання

В ІФА

Г ПЛР

23 Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної

мікроскопії

А концентрація

Б механізм транспорту

В форма вірусу

Г тип нуклеїнової кислоти

Д спосіб реплікації

24 Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою

А насіння

Б рослинного соку

В комах

Г коріння

Д людини

25 З якою метою використовують метод рослин ndash індикаторів

А діагностика

Б розповсюдження вірусів

В вивчення генетичної структури вірусів

Г отримання безвірусного посадкового матеріалу

Д отримання антитіл

26 З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології

А отримання безвірусного матеріалу

Б діагностики

В ідентифікації вірусів

Г культивування вірусів на середовищах

Д визначення ферментів

27 Серологічні методи використовують для

А освітлення фільтрату

Б діагностики

В концентрації вірусів

Г очистки вірусів

Д збереження інфекційності вірусів

28 Лінія преципітації в гелі при постановці реакції імунодифузії за

Ухтерлоні відповідає

А Комплексу антигену та антитіла

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену з еритроцитами

Г Комплексу антитіла та солей

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

20

фітовірусів тканин

6 -

Методи

електронної

мікроскопії в

вірусології

4

Очистка вірусів

методами гель-

фільтрації

6

7 Патогенез вірусних

інфекцій 2 - -

Поняття нових

некласифікованих

вірусів

4

8 - -

Вивчення

взаємодії

вірусу з

клітинами за

допомогою

методу

ультратонких

зрізів

4 Противірусний

імунітет 4

9

Діагностика та

ідентифікація

вірусів

2 - - Моніторинг вірусних

захворювань 6

10 - -

Гідродинамічн

і методи

дослідження

вірусів

4 Хіміотерапія вірусних

інфекцій 4

11

Типи вірусних

інфекцій

2 -

Молекулярно-

біологічні методи

ідентифікації вірусів -

4

12 - -

Виділення

очистка та

концентруванн

я вірусів

рослин

4

Стратегія

прогнозування появи та

розвитку фітовірусних

епідемій

4

13

Екологія вірусів та

епідеміологія

фітовірусних

інфекцій

1 - - Псевдорекомбінанти та

віруси сателіти 2

14 - -

Серологічні

методи

дослідження у

фітовірусології

4

Віруси які уражують

широке коло рослин

господарів

2

15

Основні хвороби

сільськогосподарськ

их культур в

Україні спричинені

вірусами Способи

обмеження вірусних

інфекцій

1

Отримання

безвірусного

насіннєвого та

посадкового

матеріалу і

його

2

Імунізація

лабораторних тварин

фітовірусами з метою

отримання імунних

2

Викладач __________________ Антіпов ІО

Во завідувача кафедри_______________ Оверченко ВВ

21

Форма Н-505

Національний університет біоресурів і природокористування України

Факультет Агробіологічний

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Напрям підготовки (спеціальність)

Форма навчання

Семестр 8 семестр курс 4

Навчальна дисципліна Вірусологія

Затверджено на засіданні кафедри _____________агробіотехнологій_______________ (назва кафедри)

Протокол ___ від laquo____raquo ____________ 2013 р

Завідувач кафедри _____________ _ВВОверченко__ (підпис) (прізвище та ініціали)

Екзаменатор _____________ _ІОАнтіпов__ (підпис) (прізвище та ініціали)

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1 Засновником вірусології вважається

А) Пастер

Б) Івановський

В) Дженер

Г) Вавілов

вильнa відповідь А-2414 В-3813 С-15-79-1215

2 Оберіть правильну відповідь

Антисептика це

А) комплекс заходів спрямованих на хімічне та біологічне знешкодження

хвороботворних та інших мікроорганізмів та вірусів щоб запобігти

зараженню

Б) система профілактичних заходів та прийомів які попереджають

потрапляння мікроорганізмів та вірусів з оточуючого середовища в

організм людини та досліджуваний матеріал

В) система заходів направлених на знепліднення або повне знищення

мікроорганізмів та вірусів у різних матеріалах

Правильна відповідь 3

3 Синтез мРНК на матриці ДНК або РНК називається (у бланку відповідей подати

одним словом)

Правильна відповідь Annual

4 Ціла вірусна частка називається (у бланку відповідей впишіть вірну відповідь

одним словом)

Правильна відповідь Родючість

5 Синтез білка на матриці мРНК називається

А) транскрипція

Б) трансляція

В) репродукція

Г) процесінг

Д) сплайсінг

22

6 Запис (-)РНК свідчить що молекула РНК

А) має негативний заряд

Б) безпосередньо не володіє матричною активністю

В) фрагментована

Г) кільцева

Д) лінійна

7 Які з вказаних методів дозволяють розглянути вірусні включення в клітині

А) світлова мікроскопія

Б) електронна мікроскопія

В) реакція преципітації

Г) імуноферментний аналіз

8 Рослини які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус що легко

відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус називаються (у бланку

відповідей впишіть вірну відповідь одним словом)

9 Вкажіть основні компоненти представленого віріону

1

2

А) ДНК

Б) РНК

В) ліпіди

Г) білки

10 Структурні білки вірусів це

А) білки що входять до складу віріону

Б) білки що синтезуються до реплікації нуклеїнової кислоти

В) білки що синтезуються після реплікації нуклеїнової кислоти

Г) білки що відповідають за поширення вірусу по рослині

11 Рух вірусу на далекі відстані в рослині здійснюється по

А) плазмодесмах

Б) перидермі

В) апопласту

Г) провідних тканинах

12 Гіпоплазія це

А) розростання тканин при надмірному діленні клітин

Б) придушення диференціації і росту клітин

В) багатоядерність клітин

Г) збільшення кількості плазмодесм

13 Надчутлива реакція рослини у відповідь на проникнення вірусу

обумовлена

А) наявністю гену стійкості

Б) апоптозом клітини

В) токсичним впливом патогену щодо клітини

Г) наявністю гену авірулентності

23

Правильна відповідь 5 пrsquoять

14 Неперсистентні віруси А) не передаються переносниками

Б) передаються переносниками протягом короткого часу

В) репродукуються у переноснику

Г) передаються переносниками протягом всього життя комахи

15 Суть методу диференційного центрифугування полягає у

А) Центрифугуванні за високих швидкостей

Б) Чергуванні високошвидкісного та низькошвидкісного центрифугування

В) Центрифугуванні за градієнту густини сахарози

Г) Центрифугування за швидкості не більше 8000 обхв

16 Праймер це

А) Короткий ланцюг нуклеотидів що слугує затравкою для синтезу

нового ланцюга

Б) Послідовність нуклеотидів на яких зупиняється синтез нового ланцюга

В) Коротка некодуюча послідовність нуклеїнової кислоти

Г) Послідовність нуклеїної кислоти що кодує білок

17 Що може виступати резервуарами вірусних інфекцій

А Бурrsquoяни

Б Багаторічні рослини

В Хворі рослини

Г Переносники

18 Формування осаду при постановці краплинної преципітації відповідає

А Комплексу антигену з еритроцитами

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену та антитіла

Г Комплексу антитіла та солей

19 Кінцеве розведення антисироватки що забезпечує максимальну взаємодію з

антигеном називають

А) преципітат

Б) титр

В) авідність

Г) лізат

Д) Конrsquoюгат

20 Які методи застосовують для врахування результатів полімеразної

ланцюгової реакції

А) імуноферментний аналіз

Б) електрофорез

В) реакцію нейтралізації

Г) встановлюють спектр погинання нуклеїнової кислоти

21 Визначення нуклеотидної послідовності це

А клонування

Б сиквенування

24

В кепування

Г рекомбінування

22 Які з перерахованих методів відносяться до серологічних

А хроматографія

Б висолювання

В ІФА

Г ПЛР

23 Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної

мікроскопії

А концентрація

Б механізм транспорту

В форма вірусу

Г тип нуклеїнової кислоти

Д спосіб реплікації

24 Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою

А насіння

Б рослинного соку

В комах

Г коріння

Д людини

25 З якою метою використовують метод рослин ndash індикаторів

А діагностика

Б розповсюдження вірусів

В вивчення генетичної структури вірусів

Г отримання безвірусного посадкового матеріалу

Д отримання антитіл

26 З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології

А отримання безвірусного матеріалу

Б діагностики

В ідентифікації вірусів

Г культивування вірусів на середовищах

Д визначення ферментів

27 Серологічні методи використовують для

А освітлення фільтрату

Б діагностики

В концентрації вірусів

Г очистки вірусів

Д збереження інфекційності вірусів

28 Лінія преципітації в гелі при постановці реакції імунодифузії за

Ухтерлоні відповідає

А Комплексу антигену та антитіла

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену з еритроцитами

Г Комплексу антитіла та солей

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

21

Форма Н-505

Національний університет біоресурів і природокористування України

Факультет Агробіологічний

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Напрям підготовки (спеціальність)

Форма навчання

Семестр 8 семестр курс 4

Навчальна дисципліна Вірусологія

Затверджено на засіданні кафедри _____________агробіотехнологій_______________ (назва кафедри)

Протокол ___ від laquo____raquo ____________ 2013 р

Завідувач кафедри _____________ _ВВОверченко__ (підпис) (прізвище та ініціали)

Екзаменатор _____________ _ІОАнтіпов__ (підпис) (прізвище та ініціали)

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1 Засновником вірусології вважається

А) Пастер

Б) Івановський

В) Дженер

Г) Вавілов

вильнa відповідь А-2414 В-3813 С-15-79-1215

2 Оберіть правильну відповідь

Антисептика це

А) комплекс заходів спрямованих на хімічне та біологічне знешкодження

хвороботворних та інших мікроорганізмів та вірусів щоб запобігти

зараженню

Б) система профілактичних заходів та прийомів які попереджають

потрапляння мікроорганізмів та вірусів з оточуючого середовища в

організм людини та досліджуваний матеріал

В) система заходів направлених на знепліднення або повне знищення

мікроорганізмів та вірусів у різних матеріалах

Правильна відповідь 3

3 Синтез мРНК на матриці ДНК або РНК називається (у бланку відповідей подати

одним словом)

Правильна відповідь Annual

4 Ціла вірусна частка називається (у бланку відповідей впишіть вірну відповідь

одним словом)

Правильна відповідь Родючість

5 Синтез білка на матриці мРНК називається

А) транскрипція

Б) трансляція

В) репродукція

Г) процесінг

Д) сплайсінг

22

6 Запис (-)РНК свідчить що молекула РНК

А) має негативний заряд

Б) безпосередньо не володіє матричною активністю

В) фрагментована

Г) кільцева

Д) лінійна

7 Які з вказаних методів дозволяють розглянути вірусні включення в клітині

А) світлова мікроскопія

Б) електронна мікроскопія

В) реакція преципітації

Г) імуноферментний аналіз

8 Рослини які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус що легко

відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус називаються (у бланку

відповідей впишіть вірну відповідь одним словом)

9 Вкажіть основні компоненти представленого віріону

1

2

А) ДНК

Б) РНК

В) ліпіди

Г) білки

10 Структурні білки вірусів це

А) білки що входять до складу віріону

Б) білки що синтезуються до реплікації нуклеїнової кислоти

В) білки що синтезуються після реплікації нуклеїнової кислоти

Г) білки що відповідають за поширення вірусу по рослині

11 Рух вірусу на далекі відстані в рослині здійснюється по

А) плазмодесмах

Б) перидермі

В) апопласту

Г) провідних тканинах

12 Гіпоплазія це

А) розростання тканин при надмірному діленні клітин

Б) придушення диференціації і росту клітин

В) багатоядерність клітин

Г) збільшення кількості плазмодесм

13 Надчутлива реакція рослини у відповідь на проникнення вірусу

обумовлена

А) наявністю гену стійкості

Б) апоптозом клітини

В) токсичним впливом патогену щодо клітини

Г) наявністю гену авірулентності

23

Правильна відповідь 5 пrsquoять

14 Неперсистентні віруси А) не передаються переносниками

Б) передаються переносниками протягом короткого часу

В) репродукуються у переноснику

Г) передаються переносниками протягом всього життя комахи

15 Суть методу диференційного центрифугування полягає у

А) Центрифугуванні за високих швидкостей

Б) Чергуванні високошвидкісного та низькошвидкісного центрифугування

В) Центрифугуванні за градієнту густини сахарози

Г) Центрифугування за швидкості не більше 8000 обхв

16 Праймер це

А) Короткий ланцюг нуклеотидів що слугує затравкою для синтезу

нового ланцюга

Б) Послідовність нуклеотидів на яких зупиняється синтез нового ланцюга

В) Коротка некодуюча послідовність нуклеїнової кислоти

Г) Послідовність нуклеїної кислоти що кодує білок

17 Що може виступати резервуарами вірусних інфекцій

А Бурrsquoяни

Б Багаторічні рослини

В Хворі рослини

Г Переносники

18 Формування осаду при постановці краплинної преципітації відповідає

А Комплексу антигену з еритроцитами

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену та антитіла

Г Комплексу антитіла та солей

19 Кінцеве розведення антисироватки що забезпечує максимальну взаємодію з

антигеном називають

А) преципітат

Б) титр

В) авідність

Г) лізат

Д) Конrsquoюгат

20 Які методи застосовують для врахування результатів полімеразної

ланцюгової реакції

А) імуноферментний аналіз

Б) електрофорез

В) реакцію нейтралізації

Г) встановлюють спектр погинання нуклеїнової кислоти

21 Визначення нуклеотидної послідовності це

А клонування

Б сиквенування

24

В кепування

Г рекомбінування

22 Які з перерахованих методів відносяться до серологічних

А хроматографія

Б висолювання

В ІФА

Г ПЛР

23 Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної

мікроскопії

А концентрація

Б механізм транспорту

В форма вірусу

Г тип нуклеїнової кислоти

Д спосіб реплікації

24 Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою

А насіння

Б рослинного соку

В комах

Г коріння

Д людини

25 З якою метою використовують метод рослин ndash індикаторів

А діагностика

Б розповсюдження вірусів

В вивчення генетичної структури вірусів

Г отримання безвірусного посадкового матеріалу

Д отримання антитіл

26 З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології

А отримання безвірусного матеріалу

Б діагностики

В ідентифікації вірусів

Г культивування вірусів на середовищах

Д визначення ферментів

27 Серологічні методи використовують для

А освітлення фільтрату

Б діагностики

В концентрації вірусів

Г очистки вірусів

Д збереження інфекційності вірусів

28 Лінія преципітації в гелі при постановці реакції імунодифузії за

Ухтерлоні відповідає

А Комплексу антигену та антитіла

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену з еритроцитами

Г Комплексу антитіла та солей

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

22

6 Запис (-)РНК свідчить що молекула РНК

А) має негативний заряд

Б) безпосередньо не володіє матричною активністю

В) фрагментована

Г) кільцева

Д) лінійна

7 Які з вказаних методів дозволяють розглянути вірусні включення в клітині

А) світлова мікроскопія

Б) електронна мікроскопія

В) реакція преципітації

Г) імуноферментний аналіз

8 Рослини які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус що легко

відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус називаються (у бланку

відповідей впишіть вірну відповідь одним словом)

9 Вкажіть основні компоненти представленого віріону

1

2

А) ДНК

Б) РНК

В) ліпіди

Г) білки

10 Структурні білки вірусів це

А) білки що входять до складу віріону

Б) білки що синтезуються до реплікації нуклеїнової кислоти

В) білки що синтезуються після реплікації нуклеїнової кислоти

Г) білки що відповідають за поширення вірусу по рослині

11 Рух вірусу на далекі відстані в рослині здійснюється по

А) плазмодесмах

Б) перидермі

В) апопласту

Г) провідних тканинах

12 Гіпоплазія це

А) розростання тканин при надмірному діленні клітин

Б) придушення диференціації і росту клітин

В) багатоядерність клітин

Г) збільшення кількості плазмодесм

13 Надчутлива реакція рослини у відповідь на проникнення вірусу

обумовлена

А) наявністю гену стійкості

Б) апоптозом клітини

В) токсичним впливом патогену щодо клітини

Г) наявністю гену авірулентності

23

Правильна відповідь 5 пrsquoять

14 Неперсистентні віруси А) не передаються переносниками

Б) передаються переносниками протягом короткого часу

В) репродукуються у переноснику

Г) передаються переносниками протягом всього життя комахи

15 Суть методу диференційного центрифугування полягає у

А) Центрифугуванні за високих швидкостей

Б) Чергуванні високошвидкісного та низькошвидкісного центрифугування

В) Центрифугуванні за градієнту густини сахарози

Г) Центрифугування за швидкості не більше 8000 обхв

16 Праймер це

А) Короткий ланцюг нуклеотидів що слугує затравкою для синтезу

нового ланцюга

Б) Послідовність нуклеотидів на яких зупиняється синтез нового ланцюга

В) Коротка некодуюча послідовність нуклеїнової кислоти

Г) Послідовність нуклеїної кислоти що кодує білок

17 Що може виступати резервуарами вірусних інфекцій

А Бурrsquoяни

Б Багаторічні рослини

В Хворі рослини

Г Переносники

18 Формування осаду при постановці краплинної преципітації відповідає

А Комплексу антигену з еритроцитами

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену та антитіла

Г Комплексу антитіла та солей

19 Кінцеве розведення антисироватки що забезпечує максимальну взаємодію з

антигеном називають

А) преципітат

Б) титр

В) авідність

Г) лізат

Д) Конrsquoюгат

20 Які методи застосовують для врахування результатів полімеразної

ланцюгової реакції

А) імуноферментний аналіз

Б) електрофорез

В) реакцію нейтралізації

Г) встановлюють спектр погинання нуклеїнової кислоти

21 Визначення нуклеотидної послідовності це

А клонування

Б сиквенування

24

В кепування

Г рекомбінування

22 Які з перерахованих методів відносяться до серологічних

А хроматографія

Б висолювання

В ІФА

Г ПЛР

23 Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної

мікроскопії

А концентрація

Б механізм транспорту

В форма вірусу

Г тип нуклеїнової кислоти

Д спосіб реплікації

24 Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою

А насіння

Б рослинного соку

В комах

Г коріння

Д людини

25 З якою метою використовують метод рослин ndash індикаторів

А діагностика

Б розповсюдження вірусів

В вивчення генетичної структури вірусів

Г отримання безвірусного посадкового матеріалу

Д отримання антитіл

26 З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології

А отримання безвірусного матеріалу

Б діагностики

В ідентифікації вірусів

Г культивування вірусів на середовищах

Д визначення ферментів

27 Серологічні методи використовують для

А освітлення фільтрату

Б діагностики

В концентрації вірусів

Г очистки вірусів

Д збереження інфекційності вірусів

28 Лінія преципітації в гелі при постановці реакції імунодифузії за

Ухтерлоні відповідає

А Комплексу антигену та антитіла

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену з еритроцитами

Г Комплексу антитіла та солей

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

23

Правильна відповідь 5 пrsquoять

14 Неперсистентні віруси А) не передаються переносниками

Б) передаються переносниками протягом короткого часу

В) репродукуються у переноснику

Г) передаються переносниками протягом всього життя комахи

15 Суть методу диференційного центрифугування полягає у

А) Центрифугуванні за високих швидкостей

Б) Чергуванні високошвидкісного та низькошвидкісного центрифугування

В) Центрифугуванні за градієнту густини сахарози

Г) Центрифугування за швидкості не більше 8000 обхв

16 Праймер це

А) Короткий ланцюг нуклеотидів що слугує затравкою для синтезу

нового ланцюга

Б) Послідовність нуклеотидів на яких зупиняється синтез нового ланцюга

В) Коротка некодуюча послідовність нуклеїнової кислоти

Г) Послідовність нуклеїної кислоти що кодує білок

17 Що може виступати резервуарами вірусних інфекцій

А Бурrsquoяни

Б Багаторічні рослини

В Хворі рослини

Г Переносники

18 Формування осаду при постановці краплинної преципітації відповідає

А Комплексу антигену з еритроцитами

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену та антитіла

Г Комплексу антитіла та солей

19 Кінцеве розведення антисироватки що забезпечує максимальну взаємодію з

антигеном називають

А) преципітат

Б) титр

В) авідність

Г) лізат

Д) Конrsquoюгат

20 Які методи застосовують для врахування результатів полімеразної

ланцюгової реакції

А) імуноферментний аналіз

Б) електрофорез

В) реакцію нейтралізації

Г) встановлюють спектр погинання нуклеїнової кислоти

21 Визначення нуклеотидної послідовності це

А клонування

Б сиквенування

24

В кепування

Г рекомбінування

22 Які з перерахованих методів відносяться до серологічних

А хроматографія

Б висолювання

В ІФА

Г ПЛР

23 Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної

мікроскопії

А концентрація

Б механізм транспорту

В форма вірусу

Г тип нуклеїнової кислоти

Д спосіб реплікації

24 Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою

А насіння

Б рослинного соку

В комах

Г коріння

Д людини

25 З якою метою використовують метод рослин ndash індикаторів

А діагностика

Б розповсюдження вірусів

В вивчення генетичної структури вірусів

Г отримання безвірусного посадкового матеріалу

Д отримання антитіл

26 З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології

А отримання безвірусного матеріалу

Б діагностики

В ідентифікації вірусів

Г культивування вірусів на середовищах

Д визначення ферментів

27 Серологічні методи використовують для

А освітлення фільтрату

Б діагностики

В концентрації вірусів

Г очистки вірусів

Д збереження інфекційності вірусів

28 Лінія преципітації в гелі при постановці реакції імунодифузії за

Ухтерлоні відповідає

А Комплексу антигену та антитіла

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену з еритроцитами

Г Комплексу антитіла та солей

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

24

В кепування

Г рекомбінування

22 Які з перерахованих методів відносяться до серологічних

А хроматографія

Б висолювання

В ІФА

Г ПЛР

23 Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної

мікроскопії

А концентрація

Б механізм транспорту

В форма вірусу

Г тип нуклеїнової кислоти

Д спосіб реплікації

24 Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою

А насіння

Б рослинного соку

В комах

Г коріння

Д людини

25 З якою метою використовують метод рослин ndash індикаторів

А діагностика

Б розповсюдження вірусів

В вивчення генетичної структури вірусів

Г отримання безвірусного посадкового матеріалу

Д отримання антитіл

26 З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології

А отримання безвірусного матеріалу

Б діагностики

В ідентифікації вірусів

Г культивування вірусів на середовищах

Д визначення ферментів

27 Серологічні методи використовують для

А освітлення фільтрату

Б діагностики

В концентрації вірусів

Г очистки вірусів

Д збереження інфекційності вірусів

28 Лінія преципітації в гелі при постановці реакції імунодифузії за

Ухтерлоні відповідає

А Комплексу антигену та антитіла

Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки

В Комплексу антигену з еритроцитами

Г Комплексу антитіла та солей

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

25

29 Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обовrsquoязковою

умовою є

А) контрастування препаратів

Б) фіксація вірусу альдегідами або спиртами

В) знежирене предметне скельце

Г) імерсійна рідина

30 Носієм генетичної інформації вірусів є

А) білок

Б) ліпіди

В) нуклеїнова кислота

Г) вуглеводи

Д) мітохондрії

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

26

Тезисний конспект лекцій з дисципліни laquoВірусологіяraquo

Змістовий модуль 1 Становлення вірусології як науки та

особливості будови фітовірусів

Тема лекційного заняття 1 Вступ Фітовірусологія - як наука про

вивчення вірусів рослин в біогеоценозі ndash 2 год006 кредитів

Становлення вірусології як науки Поняття про вірус Історія відкриття

вірусів Гіпотези про винекнення вірусів Етапи розвитку вірусології як

науки Видатні вчені-вірусологи Економічні збитки народному господарству

при інфікуванні рослин вірусами

Тема лекційного заняття 2 Загальні характеристики та відомості про

віруси рослин ndash 2 год006 кредитів

Характеристика типів вірусів рослин Вірусна морфологія Розподіл

вірусів за формою та розмірами Структура вірусів Структура та функції

вірусних білків та нуклеїнових кислот Інші складові вірусів

Тема лекційного заняття 3 Історія та сучасні принципи номенклатури

та класифікації вірусів рослин ndash 1 год003 кредитів

Видова класифікація Родини групи види Характеристика родин та

видів Найбільш поширені види в Україні

Тема лекційного заняття 4 Функціональні особливості будови та

експресії геному фітовірусів ndash 2 год006 кредитів

Особливості структури ДНК та РНК-геному Організація транскрипції

Трансляція Процесинг та дозрівання вірусних білків Збірка віріонів

Змістовний модуль 2 Поширення вірусів та їх вплив на рослини

Тема лекційного заняття 5 Патогенез фітовірусних інфекцій ndash 2

год006 кредитів

Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами Транслокація та

розповсюдження вірусів в клітинах Транспорт вірусу по рослині на далекі

відстані Вірусіндуковані симптоми на рослинах локальні масковані

системні Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних

симптомів

Тема лекційного заняття 6 Діагностика та ідентифікація вірусів

Найсучасніші молекулярно-біологічні біохімічні та біотехнологічні методи ndash

2 год006 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів

27

Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія Їх різновидності

Імунологічні властивості вірусів Поняття реакції антиген-антитіло на

прикладі вірусних патогенів Серологічні методи в фітовірусології

Тема лекційного заняття 7 Типи вірусних інфекцій Противірусний

імунітет ndash 2 год006 кредитів

Основні характеристики моноінфекцій - гострої хронічної латентної

персистентної та повільної Відомості про змішані інфекції Явище

інтерференції маскування генома комплементації Псевдорекомбінанти та

віруси-сателіти Противірусний імунітет Суть та ознаки природньої

резистентності рослин до вірусів Неспецифічні клітинні та

загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин Залежність

імунітету від умов середовища Створення вірусостійких сортів рослин

Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин

Тема лекційного заняття 8 Екологія вірусів та епідеміологія

фітовірусних інфекцій ndash 1 год003 кредитів

Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами передача та

циркуляція вірусів в біогеоценозах Передача фітовірусів Вегетативна

передача вірусів Механічна передача вірусів через сік Передача вірусів

насінням пилком Передача вірусів комахами Неперсистентні

напівперсистентні персистентні та пропогативні віруси Передача кліщами

нематодами грибами омелою Механізми виникнення та розповсюдження

вірусних інфекцій Поняття епідемічного процесу Біологічні системи як

резервуари вірусів в природі Міграції та спалахи вірусних інфекцій Їх

попередження в біоценозах Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та

протиепідемічні міроприємства Характеристика найпоширених в Україні

вірусів рослин ndash коло господарів та аналіз шкодочинності Моніторинг

вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів

України

Тема лекційного заняття 9 Основні хвороби сільськогосподарських

культур в Україні спричинені вірусами Способи обмеження вірусних

інфекцій ndash 1 год003 кредитів