Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра молекулярної біології мікробіології та біобезпеки

laquoЗАТВЕРДЖУЮraquo

Декан факультетубіотехнологіїдоцент _______ЮВКоломієць

laquo____raquo ______________2013 р

НАВЧАЛЬНО ndash МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКСДисципліни

Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)

(шифр і назва навчальної дисципліни)

Галузь знань 0514 laquoБіотехнологіяraquo

спеціальність 805140105- bdquo Екологічна біотехнологія та біоенергетика rdquo

спеціалізація laquoДНК-паспортизація та картування гномуraquo laquoАльтернативнаенергетикаraquo laquoБіобезпека та біоетикаraquo laquoМетоди мікробіологічного тавірусологічного контролю обrsquoєктів рослинництва та довкілляraquo

факультет _________________Біотехнології_________________

Київ - 2013р

2

Форма Н - 304

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра молекулярної біології мікробіології та біобезпеки

laquoЗАТВЕРДЖУЮraquoДеканфакультетубіотехнології

доцент _______ЮВКоломієць

laquo____raquo ______________2013 р

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі(шифр і назва навчальної дисципліни)

Галузь знань 0514 laquoБіотехнологіяraquo

спеціальність 805140105- bdquo Екологічна біотехнологія та біоенергетика rdquo

спеціалізація laquoДНК-паспортизація та картування геномуraquo laquoАльтернативнаенергетикаraquo laquoБіобезпека та біоетикаraquo laquoМетоди мікробіологічного тавірусологічного контролю обrsquoєктів рослинництва та довкілляraquo

факультет _________________Біотехнології_________________

Київ ndash 2013

3

Робоча програма laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкілліraquoдля студентів галузь знань0514 laquoБіотехнологіяraquo спеціальність 805140105 -laquoЕкологічна біотехнологія та біоенергетикаraquo

bdquo___rdquo ________ 2013р ndash 27 с

Розробник Феделеш-Гладинець МІ доцент кандидат сільськогосподарськихнаук

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри молекулярної біологіїмікробіології та біобезпеки

Протокол від ldquo____rdquo________________2013 р ____

Завідувач кафедри молекулярної біології мікробіології та біобезпеки

_________________(__________________) (підпис)

ldquo_____rdquo___________________2013 р

Схвалено вченою радою факультету Біотехнології

Протокол від ldquo____rdquo________________20___ р ___

ldquo_____rdquo________________2013р Голова __________ (КоломієцьЮВ)

OacuteФеделеш-Гладинець МІ 2013р

4

1 Опис навчальної дисципліни

Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0514 laquoБіотехнологіяraquo(шифр і назва)

Напрям підготовки

Спеціальність 805140105 - laquoЕкологічна біотехнологія табіоенергетикаraquo

Освітньо-кваліфікаційний рівень ________магістр_____________________

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)Загальна кількість годин 88Кількість кредитів ECTS 29Кількість змістових модулів 2Курсовий проект (робота)(якщо є в робочому навчальному плані)

________________________________________(назва)

Форма контролю Екзамен

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчанняРік підготовки 2 ________Семестр 3 ________Лекційні заняття 10 ________годПрактичні семінарські заняття ________годЛабораторні заняття 10 ________годСамостійна робота ________годІндивідуальні завдання ________годКількість тижневих годиндля денної форми навчанняаудиторнихсамостійної роботи студента minus

2 год68

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліниМетою вивчення дисципліни laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві тадовкілліraquo є теоретична і практична підготовка студентів по створеннюсприятливих умов для рослин з метою отримання екологічно чистої продукціїсільськогосподарського виробництва а також безпечних умов праці увиробничих умовах

Завдання курс спрямовано на розширеннятеоретичних знаньтапрактичних навичок студентів щодо застосування мікробіологічногопотенціалу біологічних обrsquoєктів значення мікроорганізмів для життєдіяльностівищих рослин практичного застосування отриманих знань для підвищенняпродуктивності сільськогосподарських насаджень і покращення структуриґрунту при вирішенні прикладних питань сучасної науки та аграрноговиробництва

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинензнати морфологію і особливості будови основних таксономічних груп

мікроорганізмів характер їх живлення екологію ґрунтової біоти середовища для культивування мікроорганізмів вести їх облік взаємозвrsquoязки мікроорганізмів у біоценозах діяльність різних фізіологічних груп мікроорганізмів у ґрунті прищепити студентам навики по практичному застосування мікробних

препаратів та добрив для землеробства навчити студентів мислити аналізувати і самостійно працювати над

літературними джерелами з різних розділів курсу освоїти основні підходи до оптимізації дбайливого використання

біоресурсів розширити дослідницькі уміння в області мікробіології аналізувати і

узагальнювати результати мікробіологічних досліджень і робити відповіднівисновки

вмітиготувати до стерилізації матеріали та обладнанняготувати поживні середовища для культивування мікроорганізміввизначити біологічну активність ґрунтіввідбирати і готувати ґрунтові зразки для мікробіологічних досліджень оволодіти мікроскопічними методами вивчення мікроорганізмів визначати морфологічний склад мікробіоценозу правильно спланувати і провести мікробіологічні дослідженнявивчити взаємовідносини мікроорганізмів з вищими рослинами

іможливості активного впливу на них

7

3Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 laquo АнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмами ndash 2 год 0055 кредит

Мікроорганізми як продуценти речовин що використовуються внародному господарстві та медицині Синтез та зверх синтез мікроорганізмамиамінокислот особливо незамінних Використання для мікроорганізмів дляодержання білку Утворення мікроорганізмами вітамінів антибіотиківТоксичнісполуки які виділяють токсичні мікроорганізми Харчові та кормові отруєннящо викликаються токсинами мікробного походження

Тема лекційного заняття 2 Мікробоценози ґрунтів і діяльністьлюдиниМікробні і вірусні препаратидляудобрення ґрунтів і захисту рослин від хвороб ішкідників ndash 2 год0055 кредит

Обробіток удобрення і мінералізація ґрунту ndashфактори підвищеннябіологічної активності ґрунтів Роль мікроорганізмів в очищенні ґрунтів відтоксичних речовин (важкі метали нафтопродукти пестициди та ін) Індикаціязабруднень ґрунтового середовища і самоочищення ґрунтів

Мікробні землеудобрювальні препарати нітрагін азотобактеринфосфоробактерин препарати АМБ засоби їх застосування умовиефективності Мікробні і вірусні препарати захисту рослин від хвороб ішкідників і їх використання у рослинництві та довкіллі

Тема лекційного заняття 3 Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash2 год0055 кредит

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріямиІсторія питання Ефективність інокуляції на різних ґрунтах Препарати ldquoнітрагін rdquo і його виробництво Шляхи підвищення ефективності інокуляціїПрепарат ldquo азотобактерин rdquo Суть дії і ефективність азотобактеринуПерспективи його використання Виробництво азотобактерину Препаратфосфоробактерин і його вплив на рослину Мікоризація рослин і доцільність їївикористання в рослинництвіЗмістовий модуль 2 laquoБактеріальні препарптиraquo

Тема лекційного заняття1Мікробіологія води і повітря -2 год 0055 кредитРозповсюдження мікроорганізмів у воді Фактори які впливають на

розподіл і кількість мікроорганізмів у воді озер і морів Їх роль в утворенніпервинної продукції водоймищ та розклад органічних речовин Мікробіологічні

8

показники забруднення води Біологічне очищення забруднених вод на поляхзрошення полях фільтрації та інших штучних споруд

Мікрофлора повітря Основні фактори які визначають зберігання тажиттєздатність в цьому середовищі Аеробіологія Шляхи забруднення повітрямікроорганізмами Розповсюдження Інфекційних хвороб через воду і повітря

Тема лекційного заняття 2 Стимуляція росту рослин біологічно активнимиречовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055кредит

Історія відкриття біологічно активних речовин Фізіологічні і хімічнівластивості індольних ауксинів Функції та взаємодія ауксину та гіберелінуВзаємодія фітогормонів та їх вплив на ріст і морфогенез рослин Роль ауксинівв процесах життєдіяльності рослин Фізіологічна активність гіберелінів тамеханізм їх дії

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістовихмодулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1 Антибіотики

Тема 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

4 2 2

Тема 2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

4 2 2

Тема 3 Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

4 2 2

Разом за змістовиммодулем 1

12 6 6

Змістовий модуль 2Бактеріальні препарати

Тема 4Мікробіологіяводи і повітря

4 2 2

Тема 5 Стимуляціяросту рослинбіологічно активнимиречовинамиГібереліни Ауксіни

4 2 2

Разом за змістовим 8 4 4

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

2

Форма Н - 304

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра молекулярної біології мікробіології та біобезпеки

laquoЗАТВЕРДЖУЮraquoДеканфакультетубіотехнології

доцент _______ЮВКоломієць

laquo____raquo ______________2013 р

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі(шифр і назва навчальної дисципліни)

Галузь знань 0514 laquoБіотехнологіяraquo

спеціальність 805140105- bdquo Екологічна біотехнологія та біоенергетика rdquo

спеціалізація laquoДНК-паспортизація та картування геномуraquo laquoАльтернативнаенергетикаraquo laquoБіобезпека та біоетикаraquo laquoМетоди мікробіологічного тавірусологічного контролю обrsquoєктів рослинництва та довкілляraquo

факультет _________________Біотехнології_________________

Київ ndash 2013

3

Робоча програма laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкілліraquoдля студентів галузь знань0514 laquoБіотехнологіяraquo спеціальність 805140105 -laquoЕкологічна біотехнологія та біоенергетикаraquo

bdquo___rdquo ________ 2013р ndash 27 с

Розробник Феделеш-Гладинець МІ доцент кандидат сільськогосподарськихнаук

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри молекулярної біологіїмікробіології та біобезпеки

Протокол від ldquo____rdquo________________2013 р ____

Завідувач кафедри молекулярної біології мікробіології та біобезпеки

_________________(__________________) (підпис)

ldquo_____rdquo___________________2013 р

Схвалено вченою радою факультету Біотехнології

Протокол від ldquo____rdquo________________20___ р ___

ldquo_____rdquo________________2013р Голова __________ (КоломієцьЮВ)

OacuteФеделеш-Гладинець МІ 2013р

4

1 Опис навчальної дисципліни

Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0514 laquoБіотехнологіяraquo(шифр і назва)

Напрям підготовки

Спеціальність 805140105 - laquoЕкологічна біотехнологія табіоенергетикаraquo

Освітньо-кваліфікаційний рівень ________магістр_____________________

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)Загальна кількість годин 88Кількість кредитів ECTS 29Кількість змістових модулів 2Курсовий проект (робота)(якщо є в робочому навчальному плані)

________________________________________(назва)

Форма контролю Екзамен

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчанняРік підготовки 2 ________Семестр 3 ________Лекційні заняття 10 ________годПрактичні семінарські заняття ________годЛабораторні заняття 10 ________годСамостійна робота ________годІндивідуальні завдання ________годКількість тижневих годиндля денної форми навчанняаудиторнихсамостійної роботи студента minus

2 год68

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліниМетою вивчення дисципліни laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві тадовкілліraquo є теоретична і практична підготовка студентів по створеннюсприятливих умов для рослин з метою отримання екологічно чистої продукціїсільськогосподарського виробництва а також безпечних умов праці увиробничих умовах

Завдання курс спрямовано на розширеннятеоретичних знаньтапрактичних навичок студентів щодо застосування мікробіологічногопотенціалу біологічних обrsquoєктів значення мікроорганізмів для життєдіяльностівищих рослин практичного застосування отриманих знань для підвищенняпродуктивності сільськогосподарських насаджень і покращення структуриґрунту при вирішенні прикладних питань сучасної науки та аграрноговиробництва

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинензнати морфологію і особливості будови основних таксономічних груп

мікроорганізмів характер їх живлення екологію ґрунтової біоти середовища для культивування мікроорганізмів вести їх облік взаємозвrsquoязки мікроорганізмів у біоценозах діяльність різних фізіологічних груп мікроорганізмів у ґрунті прищепити студентам навики по практичному застосування мікробних

препаратів та добрив для землеробства навчити студентів мислити аналізувати і самостійно працювати над

літературними джерелами з різних розділів курсу освоїти основні підходи до оптимізації дбайливого використання

біоресурсів розширити дослідницькі уміння в області мікробіології аналізувати і

узагальнювати результати мікробіологічних досліджень і робити відповіднівисновки

вмітиготувати до стерилізації матеріали та обладнанняготувати поживні середовища для культивування мікроорганізміввизначити біологічну активність ґрунтіввідбирати і готувати ґрунтові зразки для мікробіологічних досліджень оволодіти мікроскопічними методами вивчення мікроорганізмів визначати морфологічний склад мікробіоценозу правильно спланувати і провести мікробіологічні дослідженнявивчити взаємовідносини мікроорганізмів з вищими рослинами

іможливості активного впливу на них

7

3Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 laquo АнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмами ndash 2 год 0055 кредит

Мікроорганізми як продуценти речовин що використовуються внародному господарстві та медицині Синтез та зверх синтез мікроорганізмамиамінокислот особливо незамінних Використання для мікроорганізмів дляодержання білку Утворення мікроорганізмами вітамінів антибіотиківТоксичнісполуки які виділяють токсичні мікроорганізми Харчові та кормові отруєннящо викликаються токсинами мікробного походження

Тема лекційного заняття 2 Мікробоценози ґрунтів і діяльністьлюдиниМікробні і вірусні препаратидляудобрення ґрунтів і захисту рослин від хвороб ішкідників ndash 2 год0055 кредит

Обробіток удобрення і мінералізація ґрунту ndashфактори підвищеннябіологічної активності ґрунтів Роль мікроорганізмів в очищенні ґрунтів відтоксичних речовин (важкі метали нафтопродукти пестициди та ін) Індикаціязабруднень ґрунтового середовища і самоочищення ґрунтів

Мікробні землеудобрювальні препарати нітрагін азотобактеринфосфоробактерин препарати АМБ засоби їх застосування умовиефективності Мікробні і вірусні препарати захисту рослин від хвороб ішкідників і їх використання у рослинництві та довкіллі

Тема лекційного заняття 3 Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash2 год0055 кредит

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріямиІсторія питання Ефективність інокуляції на різних ґрунтах Препарати ldquoнітрагін rdquo і його виробництво Шляхи підвищення ефективності інокуляціїПрепарат ldquo азотобактерин rdquo Суть дії і ефективність азотобактеринуПерспективи його використання Виробництво азотобактерину Препаратфосфоробактерин і його вплив на рослину Мікоризація рослин і доцільність їївикористання в рослинництвіЗмістовий модуль 2 laquoБактеріальні препарптиraquo

Тема лекційного заняття1Мікробіологія води і повітря -2 год 0055 кредитРозповсюдження мікроорганізмів у воді Фактори які впливають на

розподіл і кількість мікроорганізмів у воді озер і морів Їх роль в утворенніпервинної продукції водоймищ та розклад органічних речовин Мікробіологічні

8

показники забруднення води Біологічне очищення забруднених вод на поляхзрошення полях фільтрації та інших штучних споруд

Мікрофлора повітря Основні фактори які визначають зберігання тажиттєздатність в цьому середовищі Аеробіологія Шляхи забруднення повітрямікроорганізмами Розповсюдження Інфекційних хвороб через воду і повітря

Тема лекційного заняття 2 Стимуляція росту рослин біологічно активнимиречовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055кредит

Історія відкриття біологічно активних речовин Фізіологічні і хімічнівластивості індольних ауксинів Функції та взаємодія ауксину та гіберелінуВзаємодія фітогормонів та їх вплив на ріст і морфогенез рослин Роль ауксинівв процесах життєдіяльності рослин Фізіологічна активність гіберелінів тамеханізм їх дії

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістовихмодулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1 Антибіотики

Тема 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

4 2 2

Тема 2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

4 2 2

Тема 3 Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

4 2 2

Разом за змістовиммодулем 1

12 6 6

Змістовий модуль 2Бактеріальні препарати

Тема 4Мікробіологіяводи і повітря

4 2 2

Тема 5 Стимуляціяросту рослинбіологічно активнимиречовинамиГібереліни Ауксіни

4 2 2

Разом за змістовим 8 4 4

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

3

Робоча програма laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкілліraquoдля студентів галузь знань0514 laquoБіотехнологіяraquo спеціальність 805140105 -laquoЕкологічна біотехнологія та біоенергетикаraquo

bdquo___rdquo ________ 2013р ndash 27 с

Розробник Феделеш-Гладинець МІ доцент кандидат сільськогосподарськихнаук

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри молекулярної біологіїмікробіології та біобезпеки

Протокол від ldquo____rdquo________________2013 р ____

Завідувач кафедри молекулярної біології мікробіології та біобезпеки

_________________(__________________) (підпис)

ldquo_____rdquo___________________2013 р

Схвалено вченою радою факультету Біотехнології

Протокол від ldquo____rdquo________________20___ р ___

ldquo_____rdquo________________2013р Голова __________ (КоломієцьЮВ)

OacuteФеделеш-Гладинець МІ 2013р

4

1 Опис навчальної дисципліни

Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0514 laquoБіотехнологіяraquo(шифр і назва)

Напрям підготовки

Спеціальність 805140105 - laquoЕкологічна біотехнологія табіоенергетикаraquo

Освітньо-кваліфікаційний рівень ________магістр_____________________

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)Загальна кількість годин 88Кількість кредитів ECTS 29Кількість змістових модулів 2Курсовий проект (робота)(якщо є в робочому навчальному плані)

________________________________________(назва)

Форма контролю Екзамен

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчанняРік підготовки 2 ________Семестр 3 ________Лекційні заняття 10 ________годПрактичні семінарські заняття ________годЛабораторні заняття 10 ________годСамостійна робота ________годІндивідуальні завдання ________годКількість тижневих годиндля денної форми навчанняаудиторнихсамостійної роботи студента minus

2 год68

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліниМетою вивчення дисципліни laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві тадовкілліraquo є теоретична і практична підготовка студентів по створеннюсприятливих умов для рослин з метою отримання екологічно чистої продукціїсільськогосподарського виробництва а також безпечних умов праці увиробничих умовах

Завдання курс спрямовано на розширеннятеоретичних знаньтапрактичних навичок студентів щодо застосування мікробіологічногопотенціалу біологічних обrsquoєктів значення мікроорганізмів для життєдіяльностівищих рослин практичного застосування отриманих знань для підвищенняпродуктивності сільськогосподарських насаджень і покращення структуриґрунту при вирішенні прикладних питань сучасної науки та аграрноговиробництва

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинензнати морфологію і особливості будови основних таксономічних груп

мікроорганізмів характер їх живлення екологію ґрунтової біоти середовища для культивування мікроорганізмів вести їх облік взаємозвrsquoязки мікроорганізмів у біоценозах діяльність різних фізіологічних груп мікроорганізмів у ґрунті прищепити студентам навики по практичному застосування мікробних

препаратів та добрив для землеробства навчити студентів мислити аналізувати і самостійно працювати над

літературними джерелами з різних розділів курсу освоїти основні підходи до оптимізації дбайливого використання

біоресурсів розширити дослідницькі уміння в області мікробіології аналізувати і

узагальнювати результати мікробіологічних досліджень і робити відповіднівисновки

вмітиготувати до стерилізації матеріали та обладнанняготувати поживні середовища для культивування мікроорганізміввизначити біологічну активність ґрунтіввідбирати і готувати ґрунтові зразки для мікробіологічних досліджень оволодіти мікроскопічними методами вивчення мікроорганізмів визначати морфологічний склад мікробіоценозу правильно спланувати і провести мікробіологічні дослідженнявивчити взаємовідносини мікроорганізмів з вищими рослинами

іможливості активного впливу на них

7

3Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 laquo АнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмами ndash 2 год 0055 кредит

Мікроорганізми як продуценти речовин що використовуються внародному господарстві та медицині Синтез та зверх синтез мікроорганізмамиамінокислот особливо незамінних Використання для мікроорганізмів дляодержання білку Утворення мікроорганізмами вітамінів антибіотиківТоксичнісполуки які виділяють токсичні мікроорганізми Харчові та кормові отруєннящо викликаються токсинами мікробного походження

Тема лекційного заняття 2 Мікробоценози ґрунтів і діяльністьлюдиниМікробні і вірусні препаратидляудобрення ґрунтів і захисту рослин від хвороб ішкідників ndash 2 год0055 кредит

Обробіток удобрення і мінералізація ґрунту ndashфактори підвищеннябіологічної активності ґрунтів Роль мікроорганізмів в очищенні ґрунтів відтоксичних речовин (важкі метали нафтопродукти пестициди та ін) Індикаціязабруднень ґрунтового середовища і самоочищення ґрунтів

Мікробні землеудобрювальні препарати нітрагін азотобактеринфосфоробактерин препарати АМБ засоби їх застосування умовиефективності Мікробні і вірусні препарати захисту рослин від хвороб ішкідників і їх використання у рослинництві та довкіллі

Тема лекційного заняття 3 Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash2 год0055 кредит

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріямиІсторія питання Ефективність інокуляції на різних ґрунтах Препарати ldquoнітрагін rdquo і його виробництво Шляхи підвищення ефективності інокуляціїПрепарат ldquo азотобактерин rdquo Суть дії і ефективність азотобактеринуПерспективи його використання Виробництво азотобактерину Препаратфосфоробактерин і його вплив на рослину Мікоризація рослин і доцільність їївикористання в рослинництвіЗмістовий модуль 2 laquoБактеріальні препарптиraquo

Тема лекційного заняття1Мікробіологія води і повітря -2 год 0055 кредитРозповсюдження мікроорганізмів у воді Фактори які впливають на

розподіл і кількість мікроорганізмів у воді озер і морів Їх роль в утворенніпервинної продукції водоймищ та розклад органічних речовин Мікробіологічні

8

показники забруднення води Біологічне очищення забруднених вод на поляхзрошення полях фільтрації та інших штучних споруд

Мікрофлора повітря Основні фактори які визначають зберігання тажиттєздатність в цьому середовищі Аеробіологія Шляхи забруднення повітрямікроорганізмами Розповсюдження Інфекційних хвороб через воду і повітря

Тема лекційного заняття 2 Стимуляція росту рослин біологічно активнимиречовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055кредит

Історія відкриття біологічно активних речовин Фізіологічні і хімічнівластивості індольних ауксинів Функції та взаємодія ауксину та гіберелінуВзаємодія фітогормонів та їх вплив на ріст і морфогенез рослин Роль ауксинівв процесах життєдіяльності рослин Фізіологічна активність гіберелінів тамеханізм їх дії

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістовихмодулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1 Антибіотики

Тема 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

4 2 2

Тема 2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

4 2 2

Тема 3 Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

4 2 2

Разом за змістовиммодулем 1

12 6 6

Змістовий модуль 2Бактеріальні препарати

Тема 4Мікробіологіяводи і повітря

4 2 2

Тема 5 Стимуляціяросту рослинбіологічно активнимиречовинамиГібереліни Ауксіни

4 2 2

Разом за змістовим 8 4 4

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

4

1 Опис навчальної дисципліни

Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0514 laquoБіотехнологіяraquo(шифр і назва)

Напрям підготовки

Спеціальність 805140105 - laquoЕкологічна біотехнологія табіоенергетикаraquo

Освітньо-кваліфікаційний рівень ________магістр_____________________

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)Загальна кількість годин 88Кількість кредитів ECTS 29Кількість змістових модулів 2Курсовий проект (робота)(якщо є в робочому навчальному плані)

________________________________________(назва)

Форма контролю Екзамен

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчанняРік підготовки 2 ________Семестр 3 ________Лекційні заняття 10 ________годПрактичні семінарські заняття ________годЛабораторні заняття 10 ________годСамостійна робота ________годІндивідуальні завдання ________годКількість тижневих годиндля денної форми навчанняаудиторнихсамостійної роботи студента minus

2 год68

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліниМетою вивчення дисципліни laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві тадовкілліraquo є теоретична і практична підготовка студентів по створеннюсприятливих умов для рослин з метою отримання екологічно чистої продукціїсільськогосподарського виробництва а також безпечних умов праці увиробничих умовах

Завдання курс спрямовано на розширеннятеоретичних знаньтапрактичних навичок студентів щодо застосування мікробіологічногопотенціалу біологічних обrsquoєктів значення мікроорганізмів для життєдіяльностівищих рослин практичного застосування отриманих знань для підвищенняпродуктивності сільськогосподарських насаджень і покращення структуриґрунту при вирішенні прикладних питань сучасної науки та аграрноговиробництва

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинензнати морфологію і особливості будови основних таксономічних груп

мікроорганізмів характер їх живлення екологію ґрунтової біоти середовища для культивування мікроорганізмів вести їх облік взаємозвrsquoязки мікроорганізмів у біоценозах діяльність різних фізіологічних груп мікроорганізмів у ґрунті прищепити студентам навики по практичному застосування мікробних

препаратів та добрив для землеробства навчити студентів мислити аналізувати і самостійно працювати над

літературними джерелами з різних розділів курсу освоїти основні підходи до оптимізації дбайливого використання

біоресурсів розширити дослідницькі уміння в області мікробіології аналізувати і

узагальнювати результати мікробіологічних досліджень і робити відповіднівисновки

вмітиготувати до стерилізації матеріали та обладнанняготувати поживні середовища для культивування мікроорганізміввизначити біологічну активність ґрунтіввідбирати і готувати ґрунтові зразки для мікробіологічних досліджень оволодіти мікроскопічними методами вивчення мікроорганізмів визначати морфологічний склад мікробіоценозу правильно спланувати і провести мікробіологічні дослідженнявивчити взаємовідносини мікроорганізмів з вищими рослинами

іможливості активного впливу на них

7

3Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 laquo АнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмами ndash 2 год 0055 кредит

Мікроорганізми як продуценти речовин що використовуються внародному господарстві та медицині Синтез та зверх синтез мікроорганізмамиамінокислот особливо незамінних Використання для мікроорганізмів дляодержання білку Утворення мікроорганізмами вітамінів антибіотиківТоксичнісполуки які виділяють токсичні мікроорганізми Харчові та кормові отруєннящо викликаються токсинами мікробного походження

Тема лекційного заняття 2 Мікробоценози ґрунтів і діяльністьлюдиниМікробні і вірусні препаратидляудобрення ґрунтів і захисту рослин від хвороб ішкідників ndash 2 год0055 кредит

Обробіток удобрення і мінералізація ґрунту ndashфактори підвищеннябіологічної активності ґрунтів Роль мікроорганізмів в очищенні ґрунтів відтоксичних речовин (важкі метали нафтопродукти пестициди та ін) Індикаціязабруднень ґрунтового середовища і самоочищення ґрунтів

Мікробні землеудобрювальні препарати нітрагін азотобактеринфосфоробактерин препарати АМБ засоби їх застосування умовиефективності Мікробні і вірусні препарати захисту рослин від хвороб ішкідників і їх використання у рослинництві та довкіллі

Тема лекційного заняття 3 Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash2 год0055 кредит

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріямиІсторія питання Ефективність інокуляції на різних ґрунтах Препарати ldquoнітрагін rdquo і його виробництво Шляхи підвищення ефективності інокуляціїПрепарат ldquo азотобактерин rdquo Суть дії і ефективність азотобактеринуПерспективи його використання Виробництво азотобактерину Препаратфосфоробактерин і його вплив на рослину Мікоризація рослин і доцільність їївикористання в рослинництвіЗмістовий модуль 2 laquoБактеріальні препарптиraquo

Тема лекційного заняття1Мікробіологія води і повітря -2 год 0055 кредитРозповсюдження мікроорганізмів у воді Фактори які впливають на

розподіл і кількість мікроорганізмів у воді озер і морів Їх роль в утворенніпервинної продукції водоймищ та розклад органічних речовин Мікробіологічні

8

показники забруднення води Біологічне очищення забруднених вод на поляхзрошення полях фільтрації та інших штучних споруд

Мікрофлора повітря Основні фактори які визначають зберігання тажиттєздатність в цьому середовищі Аеробіологія Шляхи забруднення повітрямікроорганізмами Розповсюдження Інфекційних хвороб через воду і повітря

Тема лекційного заняття 2 Стимуляція росту рослин біологічно активнимиречовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055кредит

Історія відкриття біологічно активних речовин Фізіологічні і хімічнівластивості індольних ауксинів Функції та взаємодія ауксину та гіберелінуВзаємодія фітогормонів та їх вплив на ріст і морфогенез рослин Роль ауксинівв процесах життєдіяльності рослин Фізіологічна активність гіберелінів тамеханізм їх дії

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістовихмодулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1 Антибіотики

Тема 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

4 2 2

Тема 2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

4 2 2

Тема 3 Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

4 2 2

Разом за змістовиммодулем 1

12 6 6

Змістовий модуль 2Бактеріальні препарати

Тема 4Мікробіологіяводи і повітря

4 2 2

Тема 5 Стимуляціяросту рослинбіологічно активнимиречовинамиГібереліни Ауксіни

4 2 2

Разом за змістовим 8 4 4

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

5

2 Мета та завдання навчальної дисципліниМетою вивчення дисципліни laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві тадовкілліraquo є теоретична і практична підготовка студентів по створеннюсприятливих умов для рослин з метою отримання екологічно чистої продукціїсільськогосподарського виробництва а також безпечних умов праці увиробничих умовах

Завдання курс спрямовано на розширеннятеоретичних знаньтапрактичних навичок студентів щодо застосування мікробіологічногопотенціалу біологічних обrsquoєктів значення мікроорганізмів для життєдіяльностівищих рослин практичного застосування отриманих знань для підвищенняпродуктивності сільськогосподарських насаджень і покращення структуриґрунту при вирішенні прикладних питань сучасної науки та аграрноговиробництва

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинензнати морфологію і особливості будови основних таксономічних груп

мікроорганізмів характер їх живлення екологію ґрунтової біоти середовища для культивування мікроорганізмів вести їх облік взаємозвrsquoязки мікроорганізмів у біоценозах діяльність різних фізіологічних груп мікроорганізмів у ґрунті прищепити студентам навики по практичному застосування мікробних

препаратів та добрив для землеробства навчити студентів мислити аналізувати і самостійно працювати над

літературними джерелами з різних розділів курсу освоїти основні підходи до оптимізації дбайливого використання

біоресурсів розширити дослідницькі уміння в області мікробіології аналізувати і

узагальнювати результати мікробіологічних досліджень і робити відповіднівисновки

вмітиготувати до стерилізації матеріали та обладнанняготувати поживні середовища для культивування мікроорганізміввизначити біологічну активність ґрунтіввідбирати і готувати ґрунтові зразки для мікробіологічних досліджень оволодіти мікроскопічними методами вивчення мікроорганізмів визначати морфологічний склад мікробіоценозу правильно спланувати і провести мікробіологічні дослідженнявивчити взаємовідносини мікроорганізмів з вищими рослинами

іможливості активного впливу на них

7

3Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 laquo АнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмами ndash 2 год 0055 кредит

Мікроорганізми як продуценти речовин що використовуються внародному господарстві та медицині Синтез та зверх синтез мікроорганізмамиамінокислот особливо незамінних Використання для мікроорганізмів дляодержання білку Утворення мікроорганізмами вітамінів антибіотиківТоксичнісполуки які виділяють токсичні мікроорганізми Харчові та кормові отруєннящо викликаються токсинами мікробного походження

Тема лекційного заняття 2 Мікробоценози ґрунтів і діяльністьлюдиниМікробні і вірусні препаратидляудобрення ґрунтів і захисту рослин від хвороб ішкідників ndash 2 год0055 кредит

Обробіток удобрення і мінералізація ґрунту ndashфактори підвищеннябіологічної активності ґрунтів Роль мікроорганізмів в очищенні ґрунтів відтоксичних речовин (важкі метали нафтопродукти пестициди та ін) Індикаціязабруднень ґрунтового середовища і самоочищення ґрунтів

Мікробні землеудобрювальні препарати нітрагін азотобактеринфосфоробактерин препарати АМБ засоби їх застосування умовиефективності Мікробні і вірусні препарати захисту рослин від хвороб ішкідників і їх використання у рослинництві та довкіллі

Тема лекційного заняття 3 Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash2 год0055 кредит

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріямиІсторія питання Ефективність інокуляції на різних ґрунтах Препарати ldquoнітрагін rdquo і його виробництво Шляхи підвищення ефективності інокуляціїПрепарат ldquo азотобактерин rdquo Суть дії і ефективність азотобактеринуПерспективи його використання Виробництво азотобактерину Препаратфосфоробактерин і його вплив на рослину Мікоризація рослин і доцільність їївикористання в рослинництвіЗмістовий модуль 2 laquoБактеріальні препарптиraquo

Тема лекційного заняття1Мікробіологія води і повітря -2 год 0055 кредитРозповсюдження мікроорганізмів у воді Фактори які впливають на

розподіл і кількість мікроорганізмів у воді озер і морів Їх роль в утворенніпервинної продукції водоймищ та розклад органічних речовин Мікробіологічні

8

показники забруднення води Біологічне очищення забруднених вод на поляхзрошення полях фільтрації та інших штучних споруд

Мікрофлора повітря Основні фактори які визначають зберігання тажиттєздатність в цьому середовищі Аеробіологія Шляхи забруднення повітрямікроорганізмами Розповсюдження Інфекційних хвороб через воду і повітря

Тема лекційного заняття 2 Стимуляція росту рослин біологічно активнимиречовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055кредит

Історія відкриття біологічно активних речовин Фізіологічні і хімічнівластивості індольних ауксинів Функції та взаємодія ауксину та гіберелінуВзаємодія фітогормонів та їх вплив на ріст і морфогенез рослин Роль ауксинівв процесах життєдіяльності рослин Фізіологічна активність гіберелінів тамеханізм їх дії

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістовихмодулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1 Антибіотики

Тема 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

4 2 2

Тема 2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

4 2 2

Тема 3 Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

4 2 2

Разом за змістовиммодулем 1

12 6 6

Змістовий модуль 2Бактеріальні препарати

Тема 4Мікробіологіяводи і повітря

4 2 2

Тема 5 Стимуляціяросту рослинбіологічно активнимиречовинамиГібереліни Ауксіни

4 2 2

Разом за змістовим 8 4 4

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

2 Мета та завдання навчальної дисципліниМетою вивчення дисципліни laquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві тадовкілліraquo є теоретична і практична підготовка студентів по створеннюсприятливих умов для рослин з метою отримання екологічно чистої продукціїсільськогосподарського виробництва а також безпечних умов праці увиробничих умовах

Завдання курс спрямовано на розширеннятеоретичних знаньтапрактичних навичок студентів щодо застосування мікробіологічногопотенціалу біологічних обrsquoєктів значення мікроорганізмів для життєдіяльностівищих рослин практичного застосування отриманих знань для підвищенняпродуктивності сільськогосподарських насаджень і покращення структуриґрунту при вирішенні прикладних питань сучасної науки та аграрноговиробництва

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинензнати морфологію і особливості будови основних таксономічних груп

мікроорганізмів характер їх живлення екологію ґрунтової біоти середовища для культивування мікроорганізмів вести їх облік взаємозвrsquoязки мікроорганізмів у біоценозах діяльність різних фізіологічних груп мікроорганізмів у ґрунті прищепити студентам навики по практичному застосування мікробних

препаратів та добрив для землеробства навчити студентів мислити аналізувати і самостійно працювати над

літературними джерелами з різних розділів курсу освоїти основні підходи до оптимізації дбайливого використання

біоресурсів розширити дослідницькі уміння в області мікробіології аналізувати і

узагальнювати результати мікробіологічних досліджень і робити відповіднівисновки

вмітиготувати до стерилізації матеріали та обладнанняготувати поживні середовища для культивування мікроорганізміввизначити біологічну активність ґрунтіввідбирати і готувати ґрунтові зразки для мікробіологічних досліджень оволодіти мікроскопічними методами вивчення мікроорганізмів визначати морфологічний склад мікробіоценозу правильно спланувати і провести мікробіологічні дослідженнявивчити взаємовідносини мікроорганізмів з вищими рослинами

іможливості активного впливу на них

7

3Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 laquo АнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмами ndash 2 год 0055 кредит

Мікроорганізми як продуценти речовин що використовуються внародному господарстві та медицині Синтез та зверх синтез мікроорганізмамиамінокислот особливо незамінних Використання для мікроорганізмів дляодержання білку Утворення мікроорганізмами вітамінів антибіотиківТоксичнісполуки які виділяють токсичні мікроорганізми Харчові та кормові отруєннящо викликаються токсинами мікробного походження

Тема лекційного заняття 2 Мікробоценози ґрунтів і діяльністьлюдиниМікробні і вірусні препаратидляудобрення ґрунтів і захисту рослин від хвороб ішкідників ndash 2 год0055 кредит

Обробіток удобрення і мінералізація ґрунту ndashфактори підвищеннябіологічної активності ґрунтів Роль мікроорганізмів в очищенні ґрунтів відтоксичних речовин (важкі метали нафтопродукти пестициди та ін) Індикаціязабруднень ґрунтового середовища і самоочищення ґрунтів

Мікробні землеудобрювальні препарати нітрагін азотобактеринфосфоробактерин препарати АМБ засоби їх застосування умовиефективності Мікробні і вірусні препарати захисту рослин від хвороб ішкідників і їх використання у рослинництві та довкіллі

Тема лекційного заняття 3 Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash2 год0055 кредит

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріямиІсторія питання Ефективність інокуляції на різних ґрунтах Препарати ldquoнітрагін rdquo і його виробництво Шляхи підвищення ефективності інокуляціїПрепарат ldquo азотобактерин rdquo Суть дії і ефективність азотобактеринуПерспективи його використання Виробництво азотобактерину Препаратфосфоробактерин і його вплив на рослину Мікоризація рослин і доцільність їївикористання в рослинництвіЗмістовий модуль 2 laquoБактеріальні препарптиraquo

Тема лекційного заняття1Мікробіологія води і повітря -2 год 0055 кредитРозповсюдження мікроорганізмів у воді Фактори які впливають на

розподіл і кількість мікроорганізмів у воді озер і морів Їх роль в утворенніпервинної продукції водоймищ та розклад органічних речовин Мікробіологічні

8

показники забруднення води Біологічне очищення забруднених вод на поляхзрошення полях фільтрації та інших штучних споруд

Мікрофлора повітря Основні фактори які визначають зберігання тажиттєздатність в цьому середовищі Аеробіологія Шляхи забруднення повітрямікроорганізмами Розповсюдження Інфекційних хвороб через воду і повітря

Тема лекційного заняття 2 Стимуляція росту рослин біологічно активнимиречовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055кредит

Історія відкриття біологічно активних речовин Фізіологічні і хімічнівластивості індольних ауксинів Функції та взаємодія ауксину та гіберелінуВзаємодія фітогормонів та їх вплив на ріст і морфогенез рослин Роль ауксинівв процесах життєдіяльності рослин Фізіологічна активність гіберелінів тамеханізм їх дії

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістовихмодулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1 Антибіотики

Тема 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

4 2 2

Тема 2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

4 2 2

Тема 3 Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

4 2 2

Разом за змістовиммодулем 1

12 6 6

Змістовий модуль 2Бактеріальні препарати

Тема 4Мікробіологіяводи і повітря

4 2 2

Тема 5 Стимуляціяросту рослинбіологічно активнимиречовинамиГібереліни Ауксіни

4 2 2

Разом за змістовим 8 4 4

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

7

3Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 laquo АнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмами ndash 2 год 0055 кредит

Мікроорганізми як продуценти речовин що використовуються внародному господарстві та медицині Синтез та зверх синтез мікроорганізмамиамінокислот особливо незамінних Використання для мікроорганізмів дляодержання білку Утворення мікроорганізмами вітамінів антибіотиківТоксичнісполуки які виділяють токсичні мікроорганізми Харчові та кормові отруєннящо викликаються токсинами мікробного походження

Тема лекційного заняття 2 Мікробоценози ґрунтів і діяльністьлюдиниМікробні і вірусні препаратидляудобрення ґрунтів і захисту рослин від хвороб ішкідників ndash 2 год0055 кредит

Обробіток удобрення і мінералізація ґрунту ndashфактори підвищеннябіологічної активності ґрунтів Роль мікроорганізмів в очищенні ґрунтів відтоксичних речовин (важкі метали нафтопродукти пестициди та ін) Індикаціязабруднень ґрунтового середовища і самоочищення ґрунтів

Мікробні землеудобрювальні препарати нітрагін азотобактеринфосфоробактерин препарати АМБ засоби їх застосування умовиефективності Мікробні і вірусні препарати захисту рослин від хвороб ішкідників і їх використання у рослинництві та довкіллі

Тема лекційного заняття 3 Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash2 год0055 кредит

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріямиІсторія питання Ефективність інокуляції на різних ґрунтах Препарати ldquoнітрагін rdquo і його виробництво Шляхи підвищення ефективності інокуляціїПрепарат ldquo азотобактерин rdquo Суть дії і ефективність азотобактеринуПерспективи його використання Виробництво азотобактерину Препаратфосфоробактерин і його вплив на рослину Мікоризація рослин і доцільність їївикористання в рослинництвіЗмістовий модуль 2 laquoБактеріальні препарптиraquo

Тема лекційного заняття1Мікробіологія води і повітря -2 год 0055 кредитРозповсюдження мікроорганізмів у воді Фактори які впливають на

розподіл і кількість мікроорганізмів у воді озер і морів Їх роль в утворенніпервинної продукції водоймищ та розклад органічних речовин Мікробіологічні

8

показники забруднення води Біологічне очищення забруднених вод на поляхзрошення полях фільтрації та інших штучних споруд

Мікрофлора повітря Основні фактори які визначають зберігання тажиттєздатність в цьому середовищі Аеробіологія Шляхи забруднення повітрямікроорганізмами Розповсюдження Інфекційних хвороб через воду і повітря

Тема лекційного заняття 2 Стимуляція росту рослин біологічно активнимиречовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055кредит

Історія відкриття біологічно активних речовин Фізіологічні і хімічнівластивості індольних ауксинів Функції та взаємодія ауксину та гіберелінуВзаємодія фітогормонів та їх вплив на ріст і морфогенез рослин Роль ауксинівв процесах життєдіяльності рослин Фізіологічна активність гіберелінів тамеханізм їх дії

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістовихмодулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1 Антибіотики

Тема 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

4 2 2

Тема 2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

4 2 2

Тема 3 Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

4 2 2

Разом за змістовиммодулем 1

12 6 6

Змістовий модуль 2Бактеріальні препарати

Тема 4Мікробіологіяводи і повітря

4 2 2

Тема 5 Стимуляціяросту рослинбіологічно активнимиречовинамиГібереліни Ауксіни

4 2 2

Разом за змістовим 8 4 4

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

8

показники забруднення води Біологічне очищення забруднених вод на поляхзрошення полях фільтрації та інших штучних споруд

Мікрофлора повітря Основні фактори які визначають зберігання тажиттєздатність в цьому середовищі Аеробіологія Шляхи забруднення повітрямікроорганізмами Розповсюдження Інфекційних хвороб через воду і повітря

Тема лекційного заняття 2 Стимуляція росту рослин біологічно активнимиречовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055кредит

Історія відкриття біологічно активних речовин Фізіологічні і хімічнівластивості індольних ауксинів Функції та взаємодія ауксину та гіберелінуВзаємодія фітогормонів та їх вплив на ріст і морфогенез рослин Роль ауксинівв процесах життєдіяльності рослин Фізіологічна активність гіберелінів тамеханізм їх дії

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістовихмодулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1 Антибіотики

Тема 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

4 2 2

Тема 2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

4 2 2

Тема 3 Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

4 2 2

Разом за змістовиммодулем 1

12 6 6

Змістовий модуль 2Бактеріальні препарати

Тема 4Мікробіологіяводи і повітря

4 2 2

Тема 5 Стимуляціяросту рослинбіологічно активнимиречовинамиГібереліни Ауксіни

4 2 2

Разом за змістовим 8 4 4

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

9

модулем 2

Усього годин20 10 10

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

7 Теми лабораторних занять

Назва теми Кількістьгодин

1 Використання антибіотиків у сільському господарствіВиробництво антибіотиків

2

2 Антибіотики рослинного походження Фітонциди 23 Екологічні методи підвищення родючості ґрунту Бактеріальні

добрива2

4 Органолептичні властивості води Визначення рівня мікробногозабруднення приміщень седиментаційним методом

2

5 Виробництво ростових речовин гіберелін ауксин кінін 2

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

9 Індивідуальні завдання

Не передбачено робочим навчальним планом

зп

Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим навчальним планом

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

10

10 Методи навчанняУспіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів від

характеру їх діяльності то саме характер діяльності ступінь самостійності татворчості мають бути важливими критеріями у виборі методу

Пояснювально-ілюстративний метод Студенти здобувають знанняслухаючи розповідь лекцію з навчальної або методичної літератури черезекранний посібник у готовому вигляді

Сприймаючи й осмислюючи факти оцінки висновки вони залишаються вмежах репродуктивного (відтворювального) мислення Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації Йогоможна використовувати для викладення й засвоєння фактів підходів оціноквисновків

Репродуктивний метод Ідеться про застосування вивченого на основізразка або правила Діяльність тих кого навчають є алгоритмічною тобтовідповідає інструкціям розпорядженням правилам - в аналогічних допредставленого зразка ситуаціях

Метод проблемного викладення Використовуючи будь-які джерела йзасоби педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему формулюєпізнавальне завдання а потім розкриваючи систему доведень порівнюючипогляди різні підходи показує спосіб розвязання поставленого завданняСтуденти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку

Частково-пошуковий або евристичний метод Його суть - в організаціїактивного пошуку розвязання висунутих педагогом (чи самостійносформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога або наоснові евристичних програм і вказівок Процес мислення набуваєпродуктивного характеру але його поетапно скеровує й контролює педагог абосамі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й компютерними) та знавчальними посібниками Такий метод один з різновидів якого є евристичнабесіда - перевірений спосіб активізації мислення спонукання до пізнання

Дослідницький метод Після аналізу матеріалу постановки проблем ізавдань та короткого усного або письмового інструктажу ті кого навчаютьсамостійно вивчають літературу джерела ведуть спостереження й виміри тавиконують інші пошукові дії Ініціатива самостійність творчий пошуквиявляються в дослідницькій діяльності найповніше Методи навчальної роботибезпосередньо переходять у методи які імітують а іноді й реалізують науковийпошук

Отже розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання шість

11 Методи контролю

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліниздійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчальногопроцесу Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

11

бальною шкалою Він складається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

Критерiїоцiнкирiвня знань на лабораторних семiнарських та практичнихзаняттях На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконуєiндивiдуальнi завдання Рiвень знань оцiнюється ldquoвідмінноrdquo ndash студент даєвичерпнi обгрунтованi теоретично i практично вiрнiвiдповiдi не менш нiж на90 запитань рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi демонструє знанняпiдручникiв посiбникiв iнструкцiй проводить узагальнення i висновкиакуратно оформляє завдання був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чиреферати з основних тем курсу ldquoдобреrdquondash коли студент володiє знаннямиматерiалу але допускає незначнi помилки у формуваннiтермiнiв категорiй iрозрахункiв проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходитьправильнiвiдповiдi був присутнiй на лекцiях має конспект лекцiй чи рефератиз основних тем курсу ldquoзадовільноrdquondash коли студент дає правильну вiдповiдь неменше нiж на 60 питань або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованiневичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилки якi виправляє за допомогоювикладача При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань тасамостiйнiсть ldquoнезадовiльно з можливiстю повторного складанняrdquo ndash колистудент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35 питань або на всiзапитання дає необгрунтованi невичерпнiвiдповiдi допускає грубi помилкиМає неповний конспект лекцiй

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни Є сумоюрейтингових оцiнок (балiв) одержаних за окремiоцiнюванi форми навчальноїдiяльностi поточне та пiдсумкове тестування рiвнязасвоєностi теоретичногоматерiалупiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульнийконтроль) оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiдженьПiдсумковаоцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальноїдисциплiни яка виводиться як сума промiжнихоцiнок за змiстовнiмодулiОстаточна оцiнкарiвня знаньскладається з рейтингу з навчальної роботи дляоцінювання якої призначається 70 балів і рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30балів

12 Розподіл балів які отримують студентиПоточний контроль

Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація

(екзаменчи залік)

Загальнакількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну системунавчання в НУБіП Україниraquo затвердженого ректором університету 03042009р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певноїдисципліни визначається за формулою

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

12

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + R(2)ЗМ К(2)

ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР -

RШТР КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою

n minus кількість змістових модулівК(1)

ЗМ hellip К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуляКДИС = К(1)

ЗМ + hellip + К(n)ЗМminus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестріR ДР minus рейтинг з додаткової роботиR ШТР minus рейтинг штрафний

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = К(2)

ЗМ Тодівона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + R(2)

ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт які не передбачені навчальним планомале сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НРВін визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графікароботи пропускали заняття тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисту курсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки занаціональною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTSСума балів за

всі видинавчальноїдіяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалоюдля екзамену курсовогопроекту (роботи)практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано82-89 В добре74-81 С64-73 D задовільно60-63 Е

35-59 FX незадовільно зможливістю повторного

не зараховано зможливістю

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

13

складання повторногоскладання

0-34 Fнезадовільно з

обовrsquoязковим повторнимвивченням дисципліни

не зараховано зобовrsquoязковим

повторнимвивченнямдисципліни

13 Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачаєдержавні стандарти освіти навчальні плани навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін програми навчальноївиробничої та інших видів практик підручники і навчальні посібникиінструктивно-методичні матеріали до семінарських практичних і лабораторнихзанять індивідуальні навчально-дослідні завдання контрольні роботи текстовіта електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролюметодичні матеріали для організації самостійної роботи студентів

14 Рекомендована літератураБазова

1 Громов Б В Павленко Г В Экология бактерий Л Изд-во Л ГУ 1989246 с

2 Гусев МВ МинееваЛА Микробиология М Академия 2003 461 с3 Добровольская ТГ Структура бактериальных сообществ почв М

Академкнига 2002 281 с4 Добровольский ГВ Никитин ЕД Функции почв в биосфере и

экосистемах М Наука 1990 258 с5 Ежов ГИ Руководство к практическим занятиям насельскохозяйственной

микробиологии М Высшаяшкола19816 Емцев ВТ Мишустин EH Микробиология М Колос 1993 383 с7 Жизнь микробов в экстремальных условиях М Мир 1981 280 с8 Заварзин ГА Лекции по природоведческой микробиологии М Наука

ЗаварзинГА Колотилова HH Введение в природоведческуюмикробиологию М Книжный дом laquoУниверситетraquo 2001 255 с

9 Звягинцев Д Г Почва и микроорганизмы М Изд-во МГУ 1987 256 с10Звягинцев Д Г Добровольская ТГ Чернов ИЮ Принципы

мониторинга микробного разнообразия экосистем Мониторингбиоразнообразия М Наука 1997 С 203-207

11Звягинцев ДГ Бабьева ИП Зенова ГМ Биология почв Учебник ndash 3-еизд испр и доп ndash М Изд МГУ 2005 ndash445 с илл ndash ( Классическийуниверситетский ученик )

12Зенова ГМ Звягинцев ДГ Разнообразие актиномицетов в наземныхэкосистемах М Изд-во МГУ 2002 132 с

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

14

13Іутинская ГО Ґрунтова мікробіологія Навчальний посібник ndash КАрістей 2006 ndash 284 с

14Кафедре биологии почв МГУ им МВЛомоносова mdash 50 лет (1953mdash2003) М Природа 2003 116 с

15Кожевин ПА Популяционная экология почвенных микроорганизмов МИзд-во МГУ 1989 173 с

16Красильников HA Микроорганизмы и высшие растения Изд-во АНСССР 1958 464 с

17Методы почвенной микробиологии и биохимии Отв ред ДГЗвягинцев М Изд-во МГУ 1991 308 с

18Мирчинк ТГ Николай Александрович Красильников М Макс Пресс2001 69 с

19Мирчинк ТГ Почвенная микология М Изд-во МГУ 1988 219 с20Новое в систематике и номенклатуре грибов М Национальная академия

экологии mdash Медицина для всех 2003 491 с21Определитель бактерий Берджи М Мир 1997 Т 1mdash222 Определитель бактерійБерджи В 2-х т Т2 Пер с англ Под ред Дж

Хоулта Н Крига П Снита ДжСтейли СУилльямса ndash М Мир 1997 ndash368 с ил

23Определитель бактерій Берджи ПодредакциейДж Хоулта Н Крига ПСнита ДжСтейли СУилльямса Девятоеиздание В 2-х т Т1 Пер сангл Под ред акад РАН ГАЗаварзина ndash М Мир 1997 ndash 432 с ил

24Перспективыразвитияпочвеннойбиологии Отв ред ДГЗвягинцев ММакс Пресс 2001 282 с

25ПирогТПЗагальна мікробіологія Підручник - К НУХТ 2004-471с26Стейниер Р Эдельберг Э ИнгрэмДж Мир микробов М Мир 1979 Т

1-327Чернова НМ Былова ЛМ Экология М Просвещение 2004 280 с28Шлегель ГГ Историямикробиологии М УРСС 2002 302 с Шлегель

ГГ Общаямикробиология М Мир 1987 567 с

Допоміжна1 Вершигора АЕ и др Общая микробиология - К Вищашк 1988-343 с2 Векірчик КМ Практикум з мікробіології- К laquoЛибідьraquo 2001-142 с

Либідь 2001-144с3 Ежов ГИ Руководство к практическимзанятиям по

сельхозяйственноймикробиологии - М Висшая школа 1981 -288 с4 Манучаров АС Самсонова ВП Мешалкина ЮА Дмитриев ЕА

Математическая статистика в почвоведении МИзд-во МГУ 2001 99 с5 Методыпочвенноймикробиологии и биохимии

(ПодредакциейДГЗвягинцева) М Изд-во МГУ 1991 302 с6 Скворцова ИН Методыидентификации и

выделенияпочвенныхбактерийродаBacillus М Изд-во МГУ 1981 77 с

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

15

7 Теппер ЕЗ Шильникова ВК Переверзева ГИ Практикум помикробіологии -М Калос 1987 - 199 с

15 Інформаційні ресурси

1 wwwhttpeknigiorg2 httpwwwtwirpxcom

16

Форма Н-504

Національний університетбіоресурсівіприродокористування України(повне найменування вищого навчального закладу)

Факультет БіотехнологіїОсвітньо-кваліфікаційний рівень laquoМагістрraquoНапрям підготовки (спеціальність)Форма навчання деннаСеместр курс 3 семестр курс М2Навчальна дисциплінаМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі (розділ мікробіологія)

Затверджено на засіданні кафедримолекулярної біології мікробіологї та біобезпеки (назва кафедри)

Протокол___А laquo___raquo ____________ 2014 рЗавідувач кафедри ____________ ІІ Кошевський(підпис) (прізвище та ініціали)Екзаменатор____________ МІ Феделеш-Гладинець(підпис) (прізвище та ініціали)

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1 Для виробництва антибіотиків використовують актиноміцети

1 Actinomyces sp

2 Phoma sp

3 Puccinia sp

4 Bacillus sp

5 Lactobacteriumsp

2 Бактерії розмножуються шляхом бінарного поділу тому їхкількість збільшується в

1 геометричній прогресії

2 арифметичній прогресії

3 логарифмічній прогресії

4 генерацій ній прогресії

5 інтегруючій прогресії

3 Для спостережень за розвитком бактеріальної популяціївизначають

1 вік популяції

2 концентрацію бактерій

3 швидкість росту

4 час генерації

5 тривалість лаг-фази

17

4 За допомогою яких методів визначається біомаса клітин

1 вагові методи

2 мікроскопічні методи

3 лабораторні методи

4 гістологічні методи

5 біологічні методи

5 Що таке концентрація бактерій

1 це кількість клітин в 1мл Клітинної суспензії

2 це кількість клітин в 2мл Клітинної суспензії

3 це кількість клітин в 3мл Клітинної суспензії

4 це кількість клітин в 4мл Клітинної суспензії

5 це кількість клітин в 5мл Клітинної суспензії

6 Назвіть параметри кривої росту бактеріальної популяції

1 стаціонарна фаза

2 двофазний ріст

3 однофазний ріст

4 періодичний ріст

5 популяційний ріст

7 Для визначення загальної кількості мікроорганізміввикористовують середовище

1 МПА

2 МПБ

3 МПЖ

4 Ендо

5 Сабуро

8 Для спостереження за розвитком бактеріальної популяціївизначають

1 бактеріальну масу

2 загальну кількість клітин

3 прямі методи

4 визначення біомаси

5 непрямі методи

18

8 Дайте визначення поняття laquoрістraquo

1 поки вміст якого-небудь компонента не стане мінімальним

2 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане оптимальним

3 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане максимальним

4 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане середнім

5 якщо впродовж всього часу постійно вносити поживне середовище

9 Що таке бактеріальна маса

1 це кількість мг сухої біомаси на 10 мл клітинної суспензії

2 це кількість мг сухої біомаси на 5 мл клітинної суспензії

3 це кількість мг сухої біомаси на 3 мл клітинної суспензії

4 це кількість мг сухої біомаси на 2 мл клітинної суспензії

5 це кількість мг сухої біомаси на 1 мл клітинної суспензії

10 Біологічна дія антибіотиків за механізмом дії це

1 пригнічення жирних кислот

2 пригнічення синтезу РНК

3 порушення функції цитоплазми

4 порушення функції волютину

5 порушення функцій глікогену

11 Які ви знаєте поліпептидні антибіотики

1 пеніцилін

2 граміцидин S

3 медицилін

4 ампіцилін

5 тетрациклін

12 Актиноміцети-продуценти антибіотиків

1 Aspergillus sp

2 Streptomyces sp

3 Penicillium sp

4 Mucor sp

5 Sarcina sp

13 Які добрива одержують за допомогою мікроорганізмів

1 ашерсонія

19

2 нітрагін

3 дендробацилін

4 лепідоцид

5 бітоксибацилін

14 Для визначення чутливості тест - культури до антибіотиківвикористовують метод

1 паперових дисків

2 перпендикулярних штрихів

3 сидементаційний

4 колориметричний

5 хроматографічний

14 Біологічна дія антибіотиків за механізмом дії ndash це

1 залишки L-гулурової кислоти

2 залишки Д- мануронової кислоти

3 пригнічення синтезу пуринів і піримідинів

4 О- ацильовані залишки

5 N ndashацильовані залишки

15 З якої культури вперше був виділений стрептоміцин

1 Streptomyces sp

2 Streptomyces gliseus

3 Streptomyces venezueles

4 Streptomyces aureofaciens

5 Peniciliumsp

16 Які гриби пригнічують ріст стафілококів

1 Peniciliumnotatum

2 Peniciliumchrysogenum

3 Streptomyces sp

4 Streptomyces griseus

5 Cephalosporium sp

20

17 Для фосфорних бактеріальних добрив використовуютьмікроорганізми

1 маслянокислі бактерії

2 оцтовокислі бактерії

3 роду Bacillus

4 верхові дріжджі

5 низові дріжджі

18 Які ви знаєте методи визначення кількості живих клітин

1 використання електронного лічильника

2 метод Коха

3 використання стандартів мутності

4 метод мембранних фільтрів

5 метод Омелянського

19 Який з показників характеризує бактеріальне забруднення

1 КУО м3

2 Мгм3

3 Мгл

4 колі-титр

5 оптична густина

20 Седиментаційний метод визначення бактерій в повітрізапропонував вчений

1 ДЗаболотний

2 ІМечніков

3 РКох

4 Виноградський

5 Омельянський

21 Який прилад використовується для дослідження мікрофлориповітря

1 фотоелектроколориметр

2 рН-метр

3 апарат Кротова

4 хроматограф

5 автоклав

21

22 Для дослідження мікробного забруднення поверхонь в закладахвикористовують

1 аспірацій ний метод

2 метод змивів

3 мікроскопічний метод

4 седиментаційний метод

5 колориметричний метод

23 Який метод визначення мікробного забруднення повітрязапропонував РКох

1 аспіраційний

2 седиментаційний

3 розсіву

4 відбитків

5 скелець обростання

24 Які з показників визначають при бактеріальному забрудненніводи

1 рН

2 жорсткість

3 оптична густина

4 колі-титр

5 зважені частки

25 В яких одиницях вимірюється прозорість води

1 міліметрах

2 сантиметрах

3 метрах

4 градусах

5 балах

26 В якій установці очисних споруд відбувається біологічна очистка

1 метантенки

2 аеротенки

3 первинні відстійники

4 вторинні відстійники

5 пісколовки

22

27 Відділення активного мулу від очищених стічних вод на очиснихспорудах відбувається

1 пісколовках

2 метантенках

3 вторинних відстійниках

4 аеротенках

5 мулових полях

28 Інтенсивність запаху при органолептичному дослідженні водивиражають у

1 градусах

2 сантиметрах

3 балах

4 гл

5

29 Показником санітарного стану водоймищ є

1 вміст органічних речовин

2 кількість хлорофілу

3 колі-індекс

4 кількість розчинного кисню

5 рН-води

30 Показниками фекального забруднення поверхні у закладахгромадського харчування є

1 Aspergillusflavus

2 Staphylococcus aureus

3 Candida albicans

4 Clostridium perfringens

5 Lactobacteriumbrassicae

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Номерзмістового

модуля

Розділдисципліни Тема лекції

Темапрактичного

(лабораторного) заняття

Формаконтролюзнань

І 21 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

Використанняантибіотиків у сільськомугосподарствіВиробництво антибіотиків

І 2Мікробоценози ґрунтіві діяльність людиниМікробні і вірусніпрепарати для удобренняґрунтів і захисту рослинвід хвороб і шкідників

Антибіотики рослинногопоходження Фітонциди

Тест

І 3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

ІІ 22 4Мікробіологія води іповітря

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного забрудненняприміщеньседиментаційним методом

Тест

ІІ 5Стимуляція ростурослин біологічноактивними речовинамиГібереліни Ауксини

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

17

4 За допомогою яких методів визначається біомаса клітин

1 вагові методи

2 мікроскопічні методи

3 лабораторні методи

4 гістологічні методи

5 біологічні методи

5 Що таке концентрація бактерій

1 це кількість клітин в 1мл Клітинної суспензії

2 це кількість клітин в 2мл Клітинної суспензії

3 це кількість клітин в 3мл Клітинної суспензії

4 це кількість клітин в 4мл Клітинної суспензії

5 це кількість клітин в 5мл Клітинної суспензії

6 Назвіть параметри кривої росту бактеріальної популяції

1 стаціонарна фаза

2 двофазний ріст

3 однофазний ріст

4 періодичний ріст

5 популяційний ріст

7 Для визначення загальної кількості мікроорганізміввикористовують середовище

1 МПА

2 МПБ

3 МПЖ

4 Ендо

5 Сабуро

8 Для спостереження за розвитком бактеріальної популяціївизначають

1 бактеріальну масу

2 загальну кількість клітин

3 прямі методи

4 визначення біомаси

5 непрямі методи

18

8 Дайте визначення поняття laquoрістraquo

1 поки вміст якого-небудь компонента не стане мінімальним

2 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане оптимальним

3 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане максимальним

4 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане середнім

5 якщо впродовж всього часу постійно вносити поживне середовище

9 Що таке бактеріальна маса

1 це кількість мг сухої біомаси на 10 мл клітинної суспензії

2 це кількість мг сухої біомаси на 5 мл клітинної суспензії

3 це кількість мг сухої біомаси на 3 мл клітинної суспензії

4 це кількість мг сухої біомаси на 2 мл клітинної суспензії

5 це кількість мг сухої біомаси на 1 мл клітинної суспензії

10 Біологічна дія антибіотиків за механізмом дії це

1 пригнічення жирних кислот

2 пригнічення синтезу РНК

3 порушення функції цитоплазми

4 порушення функції волютину

5 порушення функцій глікогену

11 Які ви знаєте поліпептидні антибіотики

1 пеніцилін

2 граміцидин S

3 медицилін

4 ампіцилін

5 тетрациклін

12 Актиноміцети-продуценти антибіотиків

1 Aspergillus sp

2 Streptomyces sp

3 Penicillium sp

4 Mucor sp

5 Sarcina sp

13 Які добрива одержують за допомогою мікроорганізмів

1 ашерсонія

19

2 нітрагін

3 дендробацилін

4 лепідоцид

5 бітоксибацилін

14 Для визначення чутливості тест - культури до антибіотиківвикористовують метод

1 паперових дисків

2 перпендикулярних штрихів

3 сидементаційний

4 колориметричний

5 хроматографічний

14 Біологічна дія антибіотиків за механізмом дії ndash це

1 залишки L-гулурової кислоти

2 залишки Д- мануронової кислоти

3 пригнічення синтезу пуринів і піримідинів

4 О- ацильовані залишки

5 N ndashацильовані залишки

15 З якої культури вперше був виділений стрептоміцин

1 Streptomyces sp

2 Streptomyces gliseus

3 Streptomyces venezueles

4 Streptomyces aureofaciens

5 Peniciliumsp

16 Які гриби пригнічують ріст стафілококів

1 Peniciliumnotatum

2 Peniciliumchrysogenum

3 Streptomyces sp

4 Streptomyces griseus

5 Cephalosporium sp

20

17 Для фосфорних бактеріальних добрив використовуютьмікроорганізми

1 маслянокислі бактерії

2 оцтовокислі бактерії

3 роду Bacillus

4 верхові дріжджі

5 низові дріжджі

18 Які ви знаєте методи визначення кількості живих клітин

1 використання електронного лічильника

2 метод Коха

3 використання стандартів мутності

4 метод мембранних фільтрів

5 метод Омелянського

19 Який з показників характеризує бактеріальне забруднення

1 КУО м3

2 Мгм3

3 Мгл

4 колі-титр

5 оптична густина

20 Седиментаційний метод визначення бактерій в повітрізапропонував вчений

1 ДЗаболотний

2 ІМечніков

3 РКох

4 Виноградський

5 Омельянський

21 Який прилад використовується для дослідження мікрофлориповітря

1 фотоелектроколориметр

2 рН-метр

3 апарат Кротова

4 хроматограф

5 автоклав

21

22 Для дослідження мікробного забруднення поверхонь в закладахвикористовують

1 аспірацій ний метод

2 метод змивів

3 мікроскопічний метод

4 седиментаційний метод

5 колориметричний метод

23 Який метод визначення мікробного забруднення повітрязапропонував РКох

1 аспіраційний

2 седиментаційний

3 розсіву

4 відбитків

5 скелець обростання

24 Які з показників визначають при бактеріальному забрудненніводи

1 рН

2 жорсткість

3 оптична густина

4 колі-титр

5 зважені частки

25 В яких одиницях вимірюється прозорість води

1 міліметрах

2 сантиметрах

3 метрах

4 градусах

5 балах

26 В якій установці очисних споруд відбувається біологічна очистка

1 метантенки

2 аеротенки

3 первинні відстійники

4 вторинні відстійники

5 пісколовки

22

27 Відділення активного мулу від очищених стічних вод на очиснихспорудах відбувається

1 пісколовках

2 метантенках

3 вторинних відстійниках

4 аеротенках

5 мулових полях

28 Інтенсивність запаху при органолептичному дослідженні водивиражають у

1 градусах

2 сантиметрах

3 балах

4 гл

5

29 Показником санітарного стану водоймищ є

1 вміст органічних речовин

2 кількість хлорофілу

3 колі-індекс

4 кількість розчинного кисню

5 рН-води

30 Показниками фекального забруднення поверхні у закладахгромадського харчування є

1 Aspergillusflavus

2 Staphylococcus aureus

3 Candida albicans

4 Clostridium perfringens

5 Lactobacteriumbrassicae

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Номерзмістового

модуля

Розділдисципліни Тема лекції

Темапрактичного

(лабораторного) заняття

Формаконтролюзнань

І 21 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

Використанняантибіотиків у сільськомугосподарствіВиробництво антибіотиків

І 2Мікробоценози ґрунтіві діяльність людиниМікробні і вірусніпрепарати для удобренняґрунтів і захисту рослинвід хвороб і шкідників

Антибіотики рослинногопоходження Фітонциди

Тест

І 3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

ІІ 22 4Мікробіологія води іповітря

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного забрудненняприміщеньседиментаційним методом

Тест

ІІ 5Стимуляція ростурослин біологічноактивними речовинамиГібереліни Ауксини

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

18

8 Дайте визначення поняття laquoрістraquo

1 поки вміст якого-небудь компонента не стане мінімальним

2 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане оптимальним

3 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане максимальним

4 поки вміст якогоndashнебудь компонента не стане середнім

5 якщо впродовж всього часу постійно вносити поживне середовище

9 Що таке бактеріальна маса

1 це кількість мг сухої біомаси на 10 мл клітинної суспензії

2 це кількість мг сухої біомаси на 5 мл клітинної суспензії

3 це кількість мг сухої біомаси на 3 мл клітинної суспензії

4 це кількість мг сухої біомаси на 2 мл клітинної суспензії

5 це кількість мг сухої біомаси на 1 мл клітинної суспензії

10 Біологічна дія антибіотиків за механізмом дії це

1 пригнічення жирних кислот

2 пригнічення синтезу РНК

3 порушення функції цитоплазми

4 порушення функції волютину

5 порушення функцій глікогену

11 Які ви знаєте поліпептидні антибіотики

1 пеніцилін

2 граміцидин S

3 медицилін

4 ампіцилін

5 тетрациклін

12 Актиноміцети-продуценти антибіотиків

1 Aspergillus sp

2 Streptomyces sp

3 Penicillium sp

4 Mucor sp

5 Sarcina sp

13 Які добрива одержують за допомогою мікроорганізмів

1 ашерсонія

19

2 нітрагін

3 дендробацилін

4 лепідоцид

5 бітоксибацилін

14 Для визначення чутливості тест - культури до антибіотиківвикористовують метод

1 паперових дисків

2 перпендикулярних штрихів

3 сидементаційний

4 колориметричний

5 хроматографічний

14 Біологічна дія антибіотиків за механізмом дії ndash це

1 залишки L-гулурової кислоти

2 залишки Д- мануронової кислоти

3 пригнічення синтезу пуринів і піримідинів

4 О- ацильовані залишки

5 N ndashацильовані залишки

15 З якої культури вперше був виділений стрептоміцин

1 Streptomyces sp

2 Streptomyces gliseus

3 Streptomyces venezueles

4 Streptomyces aureofaciens

5 Peniciliumsp

16 Які гриби пригнічують ріст стафілококів

1 Peniciliumnotatum

2 Peniciliumchrysogenum

3 Streptomyces sp

4 Streptomyces griseus

5 Cephalosporium sp

20

17 Для фосфорних бактеріальних добрив використовуютьмікроорганізми

1 маслянокислі бактерії

2 оцтовокислі бактерії

3 роду Bacillus

4 верхові дріжджі

5 низові дріжджі

18 Які ви знаєте методи визначення кількості живих клітин

1 використання електронного лічильника

2 метод Коха

3 використання стандартів мутності

4 метод мембранних фільтрів

5 метод Омелянського

19 Який з показників характеризує бактеріальне забруднення

1 КУО м3

2 Мгм3

3 Мгл

4 колі-титр

5 оптична густина

20 Седиментаційний метод визначення бактерій в повітрізапропонував вчений

1 ДЗаболотний

2 ІМечніков

3 РКох

4 Виноградський

5 Омельянський

21 Який прилад використовується для дослідження мікрофлориповітря

1 фотоелектроколориметр

2 рН-метр

3 апарат Кротова

4 хроматограф

5 автоклав

21

22 Для дослідження мікробного забруднення поверхонь в закладахвикористовують

1 аспірацій ний метод

2 метод змивів

3 мікроскопічний метод

4 седиментаційний метод

5 колориметричний метод

23 Який метод визначення мікробного забруднення повітрязапропонував РКох

1 аспіраційний

2 седиментаційний

3 розсіву

4 відбитків

5 скелець обростання

24 Які з показників визначають при бактеріальному забрудненніводи

1 рН

2 жорсткість

3 оптична густина

4 колі-титр

5 зважені частки

25 В яких одиницях вимірюється прозорість води

1 міліметрах

2 сантиметрах

3 метрах

4 градусах

5 балах

26 В якій установці очисних споруд відбувається біологічна очистка

1 метантенки

2 аеротенки

3 первинні відстійники

4 вторинні відстійники

5 пісколовки

22

27 Відділення активного мулу від очищених стічних вод на очиснихспорудах відбувається

1 пісколовках

2 метантенках

3 вторинних відстійниках

4 аеротенках

5 мулових полях

28 Інтенсивність запаху при органолептичному дослідженні водивиражають у

1 градусах

2 сантиметрах

3 балах

4 гл

5

29 Показником санітарного стану водоймищ є

1 вміст органічних речовин

2 кількість хлорофілу

3 колі-індекс

4 кількість розчинного кисню

5 рН-води

30 Показниками фекального забруднення поверхні у закладахгромадського харчування є

1 Aspergillusflavus

2 Staphylococcus aureus

3 Candida albicans

4 Clostridium perfringens

5 Lactobacteriumbrassicae

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Номерзмістового

модуля

Розділдисципліни Тема лекції

Темапрактичного

(лабораторного) заняття

Формаконтролюзнань

І 21 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

Використанняантибіотиків у сільськомугосподарствіВиробництво антибіотиків

І 2Мікробоценози ґрунтіві діяльність людиниМікробні і вірусніпрепарати для удобренняґрунтів і захисту рослинвід хвороб і шкідників

Антибіотики рослинногопоходження Фітонциди

Тест

І 3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

ІІ 22 4Мікробіологія води іповітря

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного забрудненняприміщеньседиментаційним методом

Тест

ІІ 5Стимуляція ростурослин біологічноактивними речовинамиГібереліни Ауксини

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

19

2 нітрагін

3 дендробацилін

4 лепідоцид

5 бітоксибацилін

14 Для визначення чутливості тест - культури до антибіотиківвикористовують метод

1 паперових дисків

2 перпендикулярних штрихів

3 сидементаційний

4 колориметричний

5 хроматографічний

14 Біологічна дія антибіотиків за механізмом дії ndash це

1 залишки L-гулурової кислоти

2 залишки Д- мануронової кислоти

3 пригнічення синтезу пуринів і піримідинів

4 О- ацильовані залишки

5 N ndashацильовані залишки

15 З якої культури вперше був виділений стрептоміцин

1 Streptomyces sp

2 Streptomyces gliseus

3 Streptomyces venezueles

4 Streptomyces aureofaciens

5 Peniciliumsp

16 Які гриби пригнічують ріст стафілококів

1 Peniciliumnotatum

2 Peniciliumchrysogenum

3 Streptomyces sp

4 Streptomyces griseus

5 Cephalosporium sp

20

17 Для фосфорних бактеріальних добрив використовуютьмікроорганізми

1 маслянокислі бактерії

2 оцтовокислі бактерії

3 роду Bacillus

4 верхові дріжджі

5 низові дріжджі

18 Які ви знаєте методи визначення кількості живих клітин

1 використання електронного лічильника

2 метод Коха

3 використання стандартів мутності

4 метод мембранних фільтрів

5 метод Омелянського

19 Який з показників характеризує бактеріальне забруднення

1 КУО м3

2 Мгм3

3 Мгл

4 колі-титр

5 оптична густина

20 Седиментаційний метод визначення бактерій в повітрізапропонував вчений

1 ДЗаболотний

2 ІМечніков

3 РКох

4 Виноградський

5 Омельянський

21 Який прилад використовується для дослідження мікрофлориповітря

1 фотоелектроколориметр

2 рН-метр

3 апарат Кротова

4 хроматограф

5 автоклав

21

22 Для дослідження мікробного забруднення поверхонь в закладахвикористовують

1 аспірацій ний метод

2 метод змивів

3 мікроскопічний метод

4 седиментаційний метод

5 колориметричний метод

23 Який метод визначення мікробного забруднення повітрязапропонував РКох

1 аспіраційний

2 седиментаційний

3 розсіву

4 відбитків

5 скелець обростання

24 Які з показників визначають при бактеріальному забрудненніводи

1 рН

2 жорсткість

3 оптична густина

4 колі-титр

5 зважені частки

25 В яких одиницях вимірюється прозорість води

1 міліметрах

2 сантиметрах

3 метрах

4 градусах

5 балах

26 В якій установці очисних споруд відбувається біологічна очистка

1 метантенки

2 аеротенки

3 первинні відстійники

4 вторинні відстійники

5 пісколовки

22

27 Відділення активного мулу від очищених стічних вод на очиснихспорудах відбувається

1 пісколовках

2 метантенках

3 вторинних відстійниках

4 аеротенках

5 мулових полях

28 Інтенсивність запаху при органолептичному дослідженні водивиражають у

1 градусах

2 сантиметрах

3 балах

4 гл

5

29 Показником санітарного стану водоймищ є

1 вміст органічних речовин

2 кількість хлорофілу

3 колі-індекс

4 кількість розчинного кисню

5 рН-води

30 Показниками фекального забруднення поверхні у закладахгромадського харчування є

1 Aspergillusflavus

2 Staphylococcus aureus

3 Candida albicans

4 Clostridium perfringens

5 Lactobacteriumbrassicae

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Номерзмістового

модуля

Розділдисципліни Тема лекції

Темапрактичного

(лабораторного) заняття

Формаконтролюзнань

І 21 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

Використанняантибіотиків у сільськомугосподарствіВиробництво антибіотиків

І 2Мікробоценози ґрунтіві діяльність людиниМікробні і вірусніпрепарати для удобренняґрунтів і захисту рослинвід хвороб і шкідників

Антибіотики рослинногопоходження Фітонциди

Тест

І 3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

ІІ 22 4Мікробіологія води іповітря

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного забрудненняприміщеньседиментаційним методом

Тест

ІІ 5Стимуляція ростурослин біологічноактивними речовинамиГібереліни Ауксини

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

20

17 Для фосфорних бактеріальних добрив використовуютьмікроорганізми

1 маслянокислі бактерії

2 оцтовокислі бактерії

3 роду Bacillus

4 верхові дріжджі

5 низові дріжджі

18 Які ви знаєте методи визначення кількості живих клітин

1 використання електронного лічильника

2 метод Коха

3 використання стандартів мутності

4 метод мембранних фільтрів

5 метод Омелянського

19 Який з показників характеризує бактеріальне забруднення

1 КУО м3

2 Мгм3

3 Мгл

4 колі-титр

5 оптична густина

20 Седиментаційний метод визначення бактерій в повітрізапропонував вчений

1 ДЗаболотний

2 ІМечніков

3 РКох

4 Виноградський

5 Омельянський

21 Який прилад використовується для дослідження мікрофлориповітря

1 фотоелектроколориметр

2 рН-метр

3 апарат Кротова

4 хроматограф

5 автоклав

21

22 Для дослідження мікробного забруднення поверхонь в закладахвикористовують

1 аспірацій ний метод

2 метод змивів

3 мікроскопічний метод

4 седиментаційний метод

5 колориметричний метод

23 Який метод визначення мікробного забруднення повітрязапропонував РКох

1 аспіраційний

2 седиментаційний

3 розсіву

4 відбитків

5 скелець обростання

24 Які з показників визначають при бактеріальному забрудненніводи

1 рН

2 жорсткість

3 оптична густина

4 колі-титр

5 зважені частки

25 В яких одиницях вимірюється прозорість води

1 міліметрах

2 сантиметрах

3 метрах

4 градусах

5 балах

26 В якій установці очисних споруд відбувається біологічна очистка

1 метантенки

2 аеротенки

3 первинні відстійники

4 вторинні відстійники

5 пісколовки

22

27 Відділення активного мулу від очищених стічних вод на очиснихспорудах відбувається

1 пісколовках

2 метантенках

3 вторинних відстійниках

4 аеротенках

5 мулових полях

28 Інтенсивність запаху при органолептичному дослідженні водивиражають у

1 градусах

2 сантиметрах

3 балах

4 гл

5

29 Показником санітарного стану водоймищ є

1 вміст органічних речовин

2 кількість хлорофілу

3 колі-індекс

4 кількість розчинного кисню

5 рН-води

30 Показниками фекального забруднення поверхні у закладахгромадського харчування є

1 Aspergillusflavus

2 Staphylococcus aureus

3 Candida albicans

4 Clostridium perfringens

5 Lactobacteriumbrassicae

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Номерзмістового

модуля

Розділдисципліни Тема лекції

Темапрактичного

(лабораторного) заняття

Формаконтролюзнань

І 21 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

Використанняантибіотиків у сільськомугосподарствіВиробництво антибіотиків

І 2Мікробоценози ґрунтіві діяльність людиниМікробні і вірусніпрепарати для удобренняґрунтів і захисту рослинвід хвороб і шкідників

Антибіотики рослинногопоходження Фітонциди

Тест

І 3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

ІІ 22 4Мікробіологія води іповітря

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного забрудненняприміщеньседиментаційним методом

Тест

ІІ 5Стимуляція ростурослин біологічноактивними речовинамиГібереліни Ауксини

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

21

22 Для дослідження мікробного забруднення поверхонь в закладахвикористовують

1 аспірацій ний метод

2 метод змивів

3 мікроскопічний метод

4 седиментаційний метод

5 колориметричний метод

23 Який метод визначення мікробного забруднення повітрязапропонував РКох

1 аспіраційний

2 седиментаційний

3 розсіву

4 відбитків

5 скелець обростання

24 Які з показників визначають при бактеріальному забрудненніводи

1 рН

2 жорсткість

3 оптична густина

4 колі-титр

5 зважені частки

25 В яких одиницях вимірюється прозорість води

1 міліметрах

2 сантиметрах

3 метрах

4 градусах

5 балах

26 В якій установці очисних споруд відбувається біологічна очистка

1 метантенки

2 аеротенки

3 первинні відстійники

4 вторинні відстійники

5 пісколовки

22

27 Відділення активного мулу від очищених стічних вод на очиснихспорудах відбувається

1 пісколовках

2 метантенках

3 вторинних відстійниках

4 аеротенках

5 мулових полях

28 Інтенсивність запаху при органолептичному дослідженні водивиражають у

1 градусах

2 сантиметрах

3 балах

4 гл

5

29 Показником санітарного стану водоймищ є

1 вміст органічних речовин

2 кількість хлорофілу

3 колі-індекс

4 кількість розчинного кисню

5 рН-води

30 Показниками фекального забруднення поверхні у закладахгромадського харчування є

1 Aspergillusflavus

2 Staphylococcus aureus

3 Candida albicans

4 Clostridium perfringens

5 Lactobacteriumbrassicae

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Номерзмістового

модуля

Розділдисципліни Тема лекції

Темапрактичного

(лабораторного) заняття

Формаконтролюзнань

І 21 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

Використанняантибіотиків у сільськомугосподарствіВиробництво антибіотиків

І 2Мікробоценози ґрунтіві діяльність людиниМікробні і вірусніпрепарати для удобренняґрунтів і захисту рослинвід хвороб і шкідників

Антибіотики рослинногопоходження Фітонциди

Тест

І 3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

ІІ 22 4Мікробіологія води іповітря

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного забрудненняприміщеньседиментаційним методом

Тест

ІІ 5Стимуляція ростурослин біологічноактивними речовинамиГібереліни Ауксини

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

22

27 Відділення активного мулу від очищених стічних вод на очиснихспорудах відбувається

1 пісколовках

2 метантенках

3 вторинних відстійниках

4 аеротенках

5 мулових полях

28 Інтенсивність запаху при органолептичному дослідженні водивиражають у

1 градусах

2 сантиметрах

3 балах

4 гл

5

29 Показником санітарного стану водоймищ є

1 вміст органічних речовин

2 кількість хлорофілу

3 колі-індекс

4 кількість розчинного кисню

5 рН-води

30 Показниками фекального забруднення поверхні у закладахгромадського харчування є

1 Aspergillusflavus

2 Staphylococcus aureus

3 Candida albicans

4 Clostridium perfringens

5 Lactobacteriumbrassicae

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Номерзмістового

модуля

Розділдисципліни Тема лекції

Темапрактичного

(лабораторного) заняття

Формаконтролюзнань

І 21 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

Використанняантибіотиків у сільськомугосподарствіВиробництво антибіотиків

І 2Мікробоценози ґрунтіві діяльність людиниМікробні і вірусніпрепарати для удобренняґрунтів і захисту рослинвід хвороб і шкідників

Антибіотики рослинногопоходження Фітонциди

Тест

І 3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

ІІ 22 4Мікробіологія води іповітря

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного забрудненняприміщеньседиментаційним методом

Тест

ІІ 5Стимуляція ростурослин біологічноактивними речовинамиГібереліни Ауксини

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

НУБіП України Ф-75-218-04

laquoСтруктурно-логічна схема викладання дисципліниraquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві та довкіллі

Номерзмістового

модуля

Розділдисципліни Тема лекції

Темапрактичного

(лабораторного) заняття

Формаконтролюзнань

І 21 1Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

Використанняантибіотиків у сільськомугосподарствіВиробництво антибіотиків

І 2Мікробоценози ґрунтіві діяльність людиниМікробні і вірусніпрепарати для удобренняґрунтів і захисту рослинвід хвороб і шкідників

Антибіотики рослинногопоходження Фітонциди

Тест

І 3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

ІІ 22 4Мікробіологія води іповітря

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного забрудненняприміщеньседиментаційним методом

Тест

ІІ 5Стимуляція ростурослин біологічноактивними речовинамиГібереліни Ауксини

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

НУБіП України Ф-75-218-05laquoКалендарний план навчальних занятьraquo

Тиж

ні

Лекції

Кіл

ькіс

тьго

дин

Лабораторні заняття

Кіл

ькіс

тьго

дин Самостійна робота

Кіл

ькіс

тьго

дин

11Синтез білку табіологічно активнихречовин мо

2

Використанняантибіотиків усільськомугосподарствіВиробництвоантибіотиків

2

Взаємовідношеннямікроорганізмів і вищихрослин 10

2

2Мікробоценозиґрунтів і діяльністьлюдини Мікробні івірусні препарати дляудобрення ґрунтів ізахисту рослин відхвороб і шкідників

2

АнтибіотикирослинногопоходженняФітонциди 2

Роль мікроорганізмів усинтезі гумусу іформуванні структуриґрунту

10

3

3Мікробніґрунтоутворювальніпрепарати і їхефективність

2

Екологічні методипідвищення родючостіґрунту Бактеріальнідобрива

2

Асоціації мікроорганізмівґрунтуУмови формуваннямікробних асоціаціймікроорганізмів ґрунтуПозитивні асоціації міжмікроорганізмами та міжмікроорганізмами івищими рослинамиВикористання в практицісільського господарства

Негативні асоціаціїмікроорганізмів

30

4

4Мікробіологія води іповітря 2

Органолептичнівластивості водиВизначення рівнямікробного

2Бактеріальні хвороби та

перенощики віруснихінфекцій

8

ЗАТВЕРДЖУЮДекан факультету

______________________________Коломієць ЮВ

Лектор доц Феделеш-Гладинець МІЧисло тижнів 10Лекцій 10Лабораторнізаняття 10Самостійнаробота 68Всього

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХЗАНЯТЬдля студентів ОКР laquoМагістрraquoЗ дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія урослинництві та довкіллі(розділ мікробіологія)raquoФакультет rdquoБіотехнологіїrdquo3 семестр2013-2014 навчальний рік

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

забрудненняприміщеньседиментаційнимметодом

5

5Стимуляція ростурослин біологічноактивнимиречовинамиГібереліни Ауксини

2

Виробництво ростовихречовин гіберелінауксин кінін 2

Виробництвовірусних

бактеріальних ігрибкових препаратів

10

Викладач_______________ Феделеш-Гладинець МІ

В о завідувач кафедри______________ _Кошевський ІІ

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

НУБіП України Ф-75-218-03

laquoПротокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінамиraquo

Протоколпогодження навчальної дисципліни Мікробіологія і вірусологія у рослинництві та

довкілліз іншими дисциплінами спеціальності екологічна біотехнологія та біоенергетика

Дисципліна та їїрозділи щопередують вивченнюдисципліни rsquorsquolaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвищеініціали вченаступінь та вченезвання викладачащо забезпечуєпопереднюдисципліну

Підпис

Дисципліна та їїрозділи в якихвикористовуютьсяматеріали дисципліниlaquoМікробіологія івірусологія урослинництві тадовкіллі(екологіямікроорганізмів)raquo

Прізвище ініціаливчена ступінь тавчене званнявикладача щозабезпечуєнаступнудисципліну

Підпис

1Біостатистика Кбн ствиклСкоклюк ЛБ

2Біобезпека(біоетика)

Дбн доцКошевський ІІ

Голова вченої ради доцент Коломієць ЮВ

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

Тезисний конспект лекцій з дисципліниlaquoМікробіологія і вірусологія у рослинництві і довкілліraquo

Змістовий модуль 1 laquoАнтибіотикиraquoТема лекційного заняття 1Синтез білку та біологічно активних речовин

мікроорганізмамиndash2 год0055 кредит

Антибіотики відрізняються один від одного характером впливу на моодні з них зупиняють ріст мікробів або виказують бактеріостатичну дію(призупиняють ріст мо) інші вбивають мікробні клітини тобто діютьбактерицидно (вбивають мікробні клітини) треті викликають не тількизагибель але й лізис мікробних клітин (вбиває і розчиняє клітинну оболонкумікробних клітин)

Застосовувати антибіотики практично почали в 40-х роках минулогостоліття Але явище антагонізму у мо було відоме давно

В останній час увагу дослідників привернули антибіотики які маютьряд переваг перед хімічними речовинами для боротьби з деякими хворобамирослин Хімічні препарати шкідливо діють не тільки на фітопаразитів але іна вищі рослини а також мікрофлору ґрунту Антибіотики володіютьселективними діями ndash вбивають шкідника а на рослинний організм невпливають або в деяких випадках вказують стимулюючий ефект Токсичніречовини які діють на рослини можуть бути і серед антибіотиків їх небажано застосовувати в захисті рослин

Застосування в сг антибіотиків медичного призначення можевикликати появу резистентних форм патогенних для людини і тварин моТому з мікробіологами була проведена велика робота по вивченнюантибіотичних препаратів спеціально призначених для застосування врослинництві

У 1943 році З Ваксман з актиноміцетів виділив високоактивнийантибіотик стрептоміцин ndash дуже цінний проти туберкульозу(1942 році термінlaquoантибіотикraquo з грецької antindashпротиbiosndashжиття)

Російські вчені ГФ Гаузе ЗВ Єрмольєва МО Красильников та іншівідкрили антибіотики граміцидин С альбоміцин бацитрацин екмолін і тд

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено Вважають щопеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінкипрокаріотів Мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну оскільки уних немає мурену Дуже важливою особливістю антибіотиків є те що вониможуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночасмалотоксичними до людей і тварин

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

Тема лекційного заняття 2laquoМікробні і вірусні препарати в Захистірослинraquo

ndash 2 год0055 кредит

Мечніков у 1879 р у своїй доповіді laquoПро застосування грибних хворобдля знищення шкідливих комахraquo висунув ідею біологічного методу боротьбиз комахами ndash шкідниками Проте успішне втілення цієї ідеї в практикурозпочалось лише в другій половині ХХ століття (Bacillusthuringiensisвиділив нім Вчений ЕБерлінер в 1915 р)

У нашій країні і за кордоном особливу увагу привернули дослідженняна бактеріях з роду Bacillusthuringiensis що вражають багатьох шкідників сгі лісових культур

Характерною особливістю цих ентомопаразитівє наявність у їхніхклітинах кристалічних утворень дуже токсичних для комах (коли поживаяка містить ці своєрідні мікробні токсини потрапляє в кишечник гусені тоспричинює параліч розпад епітелію і гусінь гине)

Помітних успіхів у розробці та застосуванні мікробних препаратів дляборотьби із шкідливими комахами досягли російські вчені ЄВ ТалалаєвНП Ісакова Талалаєв виділив із хворої гусені сибірського шовкопрядабактерію Bacillusdendrolinus яка належить до групи Bacillusthuringiensis

Використовують проти шкідників плодових овочевих та іншихкультур

Ефективність цих препаратів висока Зафіксовано випадки колизастосуваня мікробних препаратів викликало масову загибель шкідниківПроте результати застосування мікробіологічного методу значною міроюзалежить від кліматичних умов стану шкідників та інших чинників

Beauveriabassianaвикористовується для виготовлення препаратуlaquoБоверинуraquo Застосовується проти гусені соснового шовковичногошовкопряда яблуневої плодожерки Гриб легко культивується на штучнихсередовищах Його спори відділяють центрифугою і змішують знаповнювачем

Віруси розрізняють за характером та місцем їх включення в організмгосподаря Деякі з них вражають ядро клітини та різних органів ектодерми імезодерми (ядерний поліедроз) інші локалізуються в цитоплазмікишечногоепітелія

Застосовують в дослідах з гусеницями совок бурякової білянки АБМ

Тема лекційного заняття 3Мікробні ґрунтоутворювальні препарати і їхефективність ndash 2 год0055 кредит

Умови що забезпечують ефективне використання бактеріальнихпрепаратів

Oslash якість обробок рослин препаратами

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

Oslash забезпечення високого ступеня суспензування (тобто якістьприготування робочої суспензії)

Oslash зниження негативного впливу кліматичних факторів наактивність бактеріальних препаратів

Низька якість обробок сг культур суспензією бактеріальних препаратівне дозволяє повністю реалізувати їх інсектицидні властивості Від того наскільки вдало вирішується задача по забезпеченню якості обробок рослинзалежать ефективність застосування бактеріальних препаратів ступінь їхвикористання та техніко-економічні показники захисту сг культур

Оскільки бактеріальні препарати мають кишкову дію то для проявуентомоцидного ефекту необхідно мати оптимальну робочу концентраціюдіючого начала в робочій суспензії При низькій концентрації збільшуєтьсястрок дії бактеріальних препаратів що в умовах їх високої численностістворює загрозу збереженню врожаю Найкращий спосіб застосуваннябактеріальних препаратів ndash малообrsquoємне обприскування що забезпечуєпокращення проникаючої здібності крапель розпилу і підвищує ступіньпокриття рослин що особливо важливо для боротьби зі шкідниками

На дію бактеріальних препаратів впливають кліматичні факторитемпература та опади Стабільний ефект при повітря 20-30degС Погодніумови з підвищеною хмарністю найбільш сприятливі для мікробіологічногозахисту В сонячну погоду обробки слід проводити увечері Сильніатмосферні опади і штучний полив призводять до змиву препарату зоброблених рослин В цьому випадку обробки слід повторювати

Важливі елементи технології застосування бактеріальних препаратів ndashстроки норми і кратність обробок Слід памrsquoятати що з віком гусениць їхчутливість до діючого начала бактеріальних препаратів різко знижуєтьсятому строки обробки ndash проти гусениць молодих віків Це дає певний запаснадійності

Норми витрати залежать від виду шкідника ступеня їх чутливості табіоекологічних особливостей захищєної культури (густота стояння рослинмікроклімат що формується в біоценозах різних сг культур створює різніумови для контакту шкідників з бактеріальними препаратами)

Кратність обробок залежить від рівня численності шкідникаефективності першої обробки активного строку дії бактеріальних препаратів

Бактеріальні препарати сумісні з усіма фунгіцидами (окрім бордоськоїрідини) і більшістю акарицидів

Змістовий модуль 2 laquoДобриваraquoТема лекційного заняття 1Мікробіологія води і повітряndash2 год0055кредит

Гідросфера - водна оболонка Землі являє собою сукупність морів озеррічок боліт підземних вод Із загальної кількості води на Землі лише 25припадає на прісну воду Однак переважна більшість прісної води

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

важкодоступна майже 70 її міститься в гірських і полярних льодовиках Возерах та руслах річок лише 0006 прісних вод

У водоймі можна знайти майже всіх представників систематичних іфізіологічних груп мікроорганізмів їх можна розділити на алохтонні (ті щонадходять ззовні) і на автохтонні (ті що складають власну мікрофлоруекосистеми) Різні групи мікроорганізмів залежно від фізіологічних особ-ливостей займають певні екологічні ніші

За останнє десятиліття людина створила багато штучних водойм і во-досховищ Тепловий режим водосховища може істотно відрізнятись відрежиму природних озер що залежить від конструкції греблі

Атмосферу Землі умовно можна розділити на ділянки (шари) згідно зтемпературними мінімумом і максимумом тропосферу стратосферумезосферу й іоносферу Від поверхні ґрунту на висоту до 16 км у тропіках10-12 у помірних широтах і 8 км біля полюсів простягається тропосфера Вній зосереджено майже 910 усієї маси атмосферного повітря дужерозвинута турбулентність зосереджена переважна частина водяної паривиникають хмари розвиваються циклони і антициклони Ця ділянкаатмосфери характеризується зниженням температури зі збільшенням висотиКороткохвильова сонячна радіація порівняно вільно проникає в нижні шариатмосфери нагріваючи їх

Таким чином температура повітря залишається найвищою біляповерхні землі і знижується зі збільшенням висоти Зазвичай градієнттемператури становить близько 06degС на 100 м

Із бурхливим розвитком мікробіологічного виробництва виниклапроблема мікробного забруднення повітря виробничими штамамимікроорганізмів і продуктами їхнього метаболізму що може справлятинегативний вплив як на здоровя людини так і природні біоценози

Тема лекційногозаняття 5 Стимуляція росту рослин біологічноактивними речовинами Гібереліни Ауксини ndash 2 год0055 кредит

Ауксини були відкриті раніше від усіх інших рослинних гормонів у 20-х рр ХХ ст тобто набагато пізніше ніж гормони тварин Але ще у ХІХ стдеякі вчені пояснювали результати дослідів дією рослинних гормонів ТакЮ Сакс (1880) припускав участь специфічних речовин що стимулюютьутворення органів у процесах формування коренів і квіток

Гіберелінибуло відкрито групою японських вчених під керівництвомЄішіКуросави яка вивчала хворобу рису laquoбаканаеraquo при якій інтенсивновидовжувалися стебла і листки рослини Хвороба спричинювалася грибом

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР

Gibberellafujikuroi З екстракту гриба було виділено активну речовину якуназвали гібереліном

Взаємодія ауксинів і гіберелінів Зміна співвідношення ауксинів тацитокінінів в середовищі призводить до суттєвих змін у розвитку клітинinvitro При переважанні ауксинів (нестачі цитокінінів) починається процесризогенезу При переважанні цитокінінів (нестачі ауксинів) утворюютьсямеристеми пагонів починається геммагенез Така поведінка культур клітиндобре узгоджується з функцією ауксинів і цитокінінів як гормонівблагополуччя пагонів і коренів відповідно Недолік ауксинів сприймаєтьсяклітинами як недостатність розвитку пагонів і служить сигналом для їхутворення У диференційованих пагонах відбувається синтез ауксинів ібаланс гормонів відновлюється Аналогічний механізм спрацьовує принедоліку цитокінінів (формується коріння)

Ауксини - сполуки переважно індольної природи индолилуксуснакислота та її похідніАуксин утворюється в апікальних меристемах істимулює клітинне розтяг

Гібереліни прискорюють ріст стебла у меншій мірі - кореня за рахунокяк поділу так і розтягування переривають період спокою у насіння бульб тацибулин індукують цвітіння довгого дня рослин при короткому дністимулюють проростання пилку надають дію на біосинтез ферментівОбробка озимих гібереліну замінює яровизацію

• 1 Опис навчальної дисципліни
• • 1 Опис навчальної дисципліни
  • • 1 Опис навчальної дисципліни
    • • Усього годин
      • • Усього годин
        • • Усього годин
          • • Рейтинг штрафний R ШТР