ЕЕdfrr.minregion.gov.ua/foto/projt_addition/2018/12/... · 2.3.2. Опалення та вентиляція: Опалення. Джерелом теплопостачання служить

1

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Зм. Кільк. Арк. №док Підпис Дата

Енергоефективність

Стадія Аркуш Аркушів

П 1 43 ГІП Гоніковський

Виконав Пришляк

ФОП Борис

1. ЗАГАЛЬНІ ДАНІ

Об’єкт: «Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м. Винники (комплексна термомодернізація)».

Замовник даного об’єкту – Даний розділ проекту виконаний на основі:

- завдання на проектування; - діючих норм та правил: • Закон України «Про енергозбереження»; • ДБН В.1.2-11-2008 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії; • ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення; • ДБН В.2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель; • ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції; • ДСТУ Б А.2.2-8:2010 Проектування. Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів. • ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво • ДСТУ Б А.2.2-12:2015 “Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку електроспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні.

2. ВИХІДНІ ДАНІ

2.1. Кліматичні показники району будівництва,

Розрахункові параметри зовнішнього повітря прийнято згідно ДСТУ Н Б В.1.1-27:2010 - місто будівництва – м. Винники (м. Львів); - розрахункова географічна широта –48° пн.ш; - барометричний тиск [10]– 970 гПа; - швидкість вітру для холодного періоду року (параметри Б) [10] – 5,1 м/с; - середня температура найхолоднішої п’ятиденки з коефіцієнтом забезпеченості 0,92 –

мінус 19 °С; - середня температура періоду з середньодобовою температурою повітря

меншою плюс 8°С (середня температура опалювального періоду) – плюс 0,4 °С; - тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря меншою плюс 8°С

(тривалість опалювального періоду) [табл. 2, 10] – 179 діб; - кількість градусо-діб опалювального періоду [рис. 2, 10]– 3501 С; - температурна зона [додаток Б, 10]– І; - розрахункова температура внутрішнього повітря [табл. В.2, 10] – плюс 22°С; - вологісні умови експлуатації матеріалів огороджувальних констр-цій [табл. В.3, 10] Б.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 2

Зм. Кільк. Арк. №до Підпис Дата

2.2. Загальна характеристика будівлі


Ділянка, на якій планується капітальний ремнт, знаходиться в м. Винники Львівської області в зоні існуючої забудови.

За конструктивною схемою будівля безкаркасна з несучими поздовжніми стінами. Матеріал основних несучих конструкцій і стін при виконанні реконструкції:

- зовнішні та внутрішні стіни та перегородки виконані з керамічної порожнистої цегли. - перекриття збірне, залізобетонне; - несучі конструкції даху – дерев’яні; - покриття із металодахівки; - заповнення віконних прорізів – металоплатикові блоки індивідуального виготовлення; - заповнення дверних прорізів – дерев’яні дверні блоки і полотна.

Архітектура будівлі, що підлягає капітальному ремонту, запроектована в стилі існуючої забудови і органічно вписується в даний архітектурний ландшафт. Фасади виконуються в світлих тонах з компактно розташованими блоками.

Зовнішні стіни виконані з керамічної порожнистої цегли з утепленням мінераловатними плитами ROCKWOOL. Покриття будинку виконано металодахівки.

Конструкція зовнішніх стін першого другого є збірною системою, що складається з цегляної кладки 510 мм, фасадної теплоізоляції і штукатурки внутрішньої. Як теплоізоляційний шар використовуються мінераловатні плити завтовшки 150 мм.

Зовнішні стіни – існуючі цегляні. Перекриття холодного горища. Утеплення даху не передбачене, оскільки горище не експлуатоване. Конструкція

перекриття із круглопустотних плит перекриття товщиною 220 мм, пароізоляції, монолітного полістиролбетону (min 50 мм), гідроізоляції, мінераловатних плит товщиною 250 мм.

Підвал – неопалювальний. Перекриття над підвалом утеплюється мінераловатними плитами товщиною 80 мм. Розрахункова температура у підвалі становить 5 °С.

Світлопрозорі конструкції (вікна, балконні двері) виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям на внутрішньому склі (нижче типу 4–16Ар-4і). Площа світлопрозорих конструкцій відповідає нормам природного освітлення згідно з ДБН В.2.5-28.

Застосовані конструктивні рішення забезпечують мінімальні допустимі значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, які задані ДБН В.2.6-31:2016 :

Ділянка, на якій планується капітальний ремнт, знаходиться в м. Винники Львівської області в зоні існуючої забудови.Згідно з висновками інженерно-геологічних вишукувань категорія ґрунтів за сейсмічними властивостями – ІІІ, сейсмічність майданчика – 6 балів, тому в проекті передбачені заходи згідно з розділом 7.12 ДБН В.1.1-12:2014.

2.3. Вихідні дані для розрахунків

2.3.1. Архітектурно-будівельні рішення:

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 3


Проектні конструктивні рішення будівлі:

Зовнішні стіни: - внутрішнє лицювання (вапняна-піщаний тиньк); - цегляна кладка на цементно-піщаному розчині з повнотілої цегли – 510 мм; - цементно-піщаний тиньк; - утеплювач – плити мінераловатні теплоізоляційні базальто-волокнисті – 150 мм; -цементно-піщаний тиньк.

Горищне перекриття:

- внутрішнє лицювання (вапняна-піщаний тиньк);; - плита залізобетонна – 220 мм; - утеплювач – плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті – 250 мм; - гідроізоляційна плівка.

Перекриття неопалювального підвалу: - паркетна дошка (сосна); - плити пінополістирольні екструдовані – 40 мм - цементно-піщаний розчин – 40 мм - плита залізобетонна – 220 мм; - утеплювач – плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті – 130 мм; - цементно-піщаний тиньк.

2.3.2. Опалення та вентиляція: Опалення. Джерелом теплопостачання служить котельня, яка призначена для

забезпечення потреб системи опалення. Теплоносій – вода з параметрами 80/600С. Система опалення – двотрубна горизонтальна закритого типу. Нагрівальні прилади прийнято стальні радіатори «Сaloree», з боковим підключенням. Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів відбувається за допомогою термостатичних клапанів (вентилів), завдяки чому підвищується економія теплової енергії понад 20% та покращується мікроклімат у приміщеннях. Між нагрівальними приладами і зовнішньою стіною передбачається встановлення тепловідбивної теплоізоляції. Випуск повітря із системи опалення передбачається через розповітрювачі, встановлені на нагрівальних приладах і автоматичні розповітрювачі. Тиск в системах опалення не вище 0,2 МПа. Система опалення на кожному поверсі монтується із поліпропіленових труб. Після монтажу

Заходи по енергозбереженню. На всіх радіаторах, встановлено термостатичні головки для регулювання

тепловіддачі, завдяки чому підвищується економія теплової енергії понад 20% та покращується мікроклімат у приміщеннях. Між нагрівальними приладами і зовнішньою стіною передбачається встановлення тепловідбивної теплоізоляції.

Вентиляція. Проектом передбачено механічну припливно-витяжну систему вентиляції

приміщень групової кімнати та їдальні, а в інших приміщеннях – віконні провітрювані.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 4


Прийнято малошумні вентустановки фірми «Vents». Системи вентиляції повітря поставляються з повним комплектом автоматики

Витяжка з санвузлів та допоміжних приміщень здійснюється канальними вентиляторами, встановленими під стелею приміщень. Викид повітря відбувається окремими внутрішньостіновими каналами вище рівня даху будівлі.

Заходи по енергозбереженню. З метою економії енергетичних ресурсів передбачається: - застосування припливно-витяжних установок з пластинчастим рекуператором

(теплообмінником); - автоматизація припливно-витяжних систем вентиляції; - всі вентиляційні установки поставляються з повним комплектм автоматики, що дає

можливість в повній мірі контролювати параметри повітря в автоматичному режимі і тим самим економно використовувати тепло та електроенергію.

2.3.3. Холодне водопостачання: Джерелом водопостачання будівлі є існуючий міський кільцевий водопровід. Для

водопостачання є існуючий ввід з існуючим водомірним вуздом. Мережі водопроводу прокладено в теплоізоляційному матеріалі. Вода, що

попроводом, відповідає вимогам ДСанПін 2.2.4-171-10 „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”.

2.3.4. Гаряче водопостачання: Для приготування гарячої води запроектовано не закипаючу систему сонячних

колекторів в кількості 6 шт., розташованих на покрівлі та орієнтовані на південь. Теплопостачання бойлера ГВП відбувається наступним чином: від сонячних колекторів до станції auroFLOW VPM-15D теплоносієм є незамерзаюча рідина для сонячних систем і від auroFLOW VPM-15D до бойлера непрямого нагріву auroSTOR VIH S 750 теплоносієм є незамерзаюча рідина для сонячних систем. яка вже в теплообміннику віддає своє тепло звичайній воді вже в бойлері непрямого нагріву. Від бойлера непрямого нагріву вода циркулює до електричних бойлерів, де за потреби догрівається електричними тенами.

Підключення трубопроводів гарячого водопостачання до сантехнічного обладнання передбачено поліпропіленовими водонапірними трубами. Трубопроводи гарячого водопостачання теплоізолюються трубною ізоляцією. При проходженні полімерних труб через перекриття, труби заключаються у вогнетривкі гільзи. Трубопроводи гарячого водопостачання прокладаються з ухилом 0.002 до водорозбірних точок.

2.3.5. Електропостачання: Облік електроенергії, що споживається відбувається тарифними електронними лічильниками активної і реактивної енергії не нижче другого класу точності. Застосування раціональних заходів: - повна компенсація реактивної потужності з установкою автоматичного регулювання для виключення подачі реактивної потужності в мережу у енергосистеми; - для загального освітлення приміщень в основному застосовані економічні світильники з галогеновими лампами;

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 5


- керування загальним електроосвітленням передбачено рядами, розташованими паралельно до вікон приміщень, що дає можливість раціонального споживання електроенергії; - поодинокі пристрої підігріву води в деяких приміщеннях, що не забезпечуються централізованою подачею гарячої води, обладнані автоматикою; - управління зовнішнім освітленням автоматизоване за допомогою фотореле і реле часу.

Впливові фактори енергоефективності розподілення теплоносія водяної системи опалення (відповідно до табл. 1, 7)

- тип системи - двотрубна, периметральна;; - регулювання теплоносія у системі - за погодних умов,- - відповідність проекту опалювальної площі будівлі - відповідає; - гідравлічне балансування системи - наявне; - тип управління вбудованим у котел насосом - за погодних умов (котельня); - регулювання швидкості обертання насосу – відсутнє; - регулювання періодичності зниження споживання енергії системою та/або розподілення теплоносія – зниження температури; - теплоізоляція трубопроводів та запірно-регулювальної арматури – наявна.

Впливові фактори енергоефективності водяної системи опалення з опалювальними приладами (радіаторами) у приміщеннях заввишки не

більше 4 м (відповідно до табл. 2, 7) - регулювання температури в приміщенні - за усередненої (характерної) температури приміщень будівлі П-регулювання (2 К); - температурний напір (за температурою повітря 20°С) - 60К за температури теплоносія 80/60°С; - специфічні тепловтрати через зовнішні огородження - опалювальні прилади розташовані біля зовнішніх стін, вікна з радіаційним захистом (при запобіганні не менше 80% втрат радіаційного тепла); - гідравлічне налагодження – система налагоджена.

Впливові фактори енергоефективності системи гарячого

водопостачання (відповідно до табл. 7, 7) - протяжність трубопроводів – в опалювальній частині будівлі; - розташування трубопроводів та їх теплоізоляція – теплоізольовані стандартно; - тип системи – циркуляційна з циркуляційними стояками для групи водорозбірних стояків; - розташування циркуляційного трубопроводу – в опалювальній частині будівлі; - регулювання швидкості обертання насоса - із забезпеченням постійного перепаду тиску; - регулювання періодичності зниження споживання енергії системою – наявне; - тип джерела енергії та підігріву – альтернативні джерела; - регулювання витоку води – ручне; - гідравлічне налагодження – відсутність балансувальних клапанів на циркуляційних стояках.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 6


Характеристика автоматизації інженерних систем (відповідно до табл. 8, 7):

Системи опалення та охолодження: - регулювання надходження теплової енергії до приміщень – місцеве автоматичне регулювання терморегуляторами на опалювальних приладах; - регулювання розподілення за температурою теплоносія у подавальному або зворотному трубопроводі – регулювання за погодних умов; - регулювання циркуляційних, змішувальних та циркуляційно-змішувальних насосів – двопозиційне регулювання; - регулювання періодичності зниження споживання енергії системою та/або розподілення теплоносія – автоматичне програмоване регулювання за розкладом; - регулювання джерела енергії - якісне регулювання залежно від погодних умов; Системи вентиляції та кондиціонування - регулювання витрати повітря у приміщенні – місцеве автоматичне регулювання з урахуванням фактичних потреб (згідно з присутністю людей у приміщенні, якістю повітря); - регулювання витрати повітря при його підготовці – двопозиційне регулювання за періодом часу; - використання повітря з низькою температурою (у системах з механічним спонуканням) - відсутнє регулювання. Системи освітлення: - регулювання за присутності людей у приміщенні – ручне включення/виключення; - регулювання зовнішнього освітлення – автоматичне;

Локальна система автоматизації:

- система автоматизації та управління будівлею – відсутня локальна автоматизація;

Технічний моніторинг та управління будівлею: - визначення несправностей систем та забезпечення допомоги в їх діагностиці – відсутнє; - формування звітів щодо енергоспоживання та зовнішніх параметрів, а також можливості зниження енергоспоживання – відсутнє.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 7


Схема розташування будівлі наведена на Рисунку 1.

Рис.1

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 8


3. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

3.1. Розрахунок зовнішньої стіни

Отже, приймаємо мінімально допустимі значення опору теплопередачі огороджуючих конструкцій будівлі для І температурної зони згідно табл. 3 [1] та проводимо розрахунок відповідно до розділу 5 [18].

Нормативний показник теплопередачі зовнішніх стін Rqmin = 3,3 м2·К/Вт. Фактичний термічний опір теплопередачі визначаємо за формулою:

;,11 2

5

4

4

3

3

2

1

1

Вт

КмR

зв

фзст

в = 8,7Км

Вт

2; - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні захищення [додаток Б, 18];

з = 23Км

Вт

2; - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні захищення [додаток Б, 18];

δ1…δn – товщина відповідних шарів захищення, м;

λ1…λn - коефіцієнти теплопровідності відповідних шарів захищення, Км

Вт

;

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі внутрішньої конструкції (RМІN>0,5 (м2 * К)/Вт), що розмежовує приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 4 °С (теплі горища, стіни, перекриття, вікна, тощо), визначають за [формулою А. 1, 1]:

Rпотр

вн

зв

t

tt

, Вт

Км 2

;

tв – розрахункова температура внутрішнього повітря, tв= +22° С згідно табл. В.2 [1]; tз – розрахункова температура зовнішнього повітря, tз = -22°С (з розділу 2.1); Δtн – нормований температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні зовнішнього захищення, приймається з таблиці 5 [1], Δtн=5,0°С; Визначаємо температуру на внутрішній поверхні зовнішньої стіни:

CR

ttt

в

зввв

,

Знаходимо по 1-d діаграмі температуру точки роси при tв = 22°С і φ=50% та отримуємо τр, °С. Конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни буде утворюватись в тому випадку, якщо τв ≤τр.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 9


Зовнішня стіна

Рис.2. Конструкція стін

1. Внутрішнє лицювання (вапняно-піщаний тиньк):

γ0=1600 кг/м3; λ1 = 0,81Км

Вт

; δ1 = 0,02 м [табл. А1, 18];

2. Стіна з повнотілої керамічної цегли:

γ0=1800 кг/м3; λ2 = 0,81Км

Вт

; δ2 = 0,51 м [табл. А1, 18];

3. Цементно-піщаний тиньк:

γ0=1800 кг/м3; λ3 = 0,93Км

Вт

; δ3 = 0,01 м [табл. А1, 18];

4. Плити мінераловатні теплоізоляційні базальто-волокнисті:

γ0=225 кг/м3; λ4 = 0,054Км

Вт

; δ4 = 0,15 м [табл. А1, 18];


γ0=1800 кг/м3; λ5 = 0,93Км

Вт

; δ5 = 0,01 м [табл. А1, 18]

Мінімально-допустиме значення опору теплопередачі внутрішньої конструкції:

Rпотр 26,17,84

)22(22

Вт

Км 2

.

Фактичний термічний опір теплопередачі зовнішніх стін:

;61,323

1

93,0

01,0

054,0

15,0

93,0

01,0

81,0

51,0

81,0

02,0

7,8

1 2

Вт

КмRфзст

Приведений опір теплопередачі зовнішніх стін в зоні влаштування фасадної

теплоізоляції визначається за формулою:

RΣпр = R ф з.ст.· r = 3,61 · 0,86 = 3,1 (м2·К)/Вт;

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 10


де r – коефіцієнт теплотехнічної неоднорідності, 0,86 [формула 3, 18].

Визначаємо температуру на внутрішній поверхні зовнішньої стіни:

Cв

4,207,811,3

)22(2222 ;

Знаходимо по 1-d діаграмі температуру точки роси при tв = 22°С і φ=50% та отримуємо τр=13°С. Конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни буде утворюватись в тому випадку, якщо τв ≤ τр. Оскільки 20,4 > 13°С, то конденсації не буде і конструкція стіни задовольняє вимоги норм.

Коефіцієнт теплопередачі: U=1/RΣпр=1/3,11=0,32Км

Вт

2.

3.2. Теплотехнічний розрахунок перекриття неопалювального підвалу

Рис.3. Конструкція перекриття неопалювального підвалу

1. Паркетна дошка (сосна):

γ0=500 кг/м3; λ1 = 0,18Км

Вт

; δ1 = 0,02 м [табл. А1, 18].

2. Вирівнюючий шар, цементно-піщана стяжка:

γ0=1800 кг/м3; λ2 = 0,93Км

Вт

; δ2 = 0,04 м [табл. А1, 18]

3. Плити екструдованого пінополістиролу:

γ0=35 кг/м3; λ3 = 0,037Км

Вт

; δ3 = 0,04 м [табл. А1, 18];

4. З/Б монолітна плита перекриття

γ0=2500 кг/м3; λ4 = 2,04 Км

Вт

; δ4 = 0,220 м [табл. А1, 18];

5. Плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті:

γ0=225 кг/м3; λ5 = 0,054Км

Вт

; δ5 = 0,13 м [табл. А1, 18];


Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 11


γ0=1800 кг/м3; λ6 = 0,93Км

Вт

; δ6 = 0,01 м [табл. А1, 18];

Необхідна товщина теплоізоляційного шару визначається за умовою [табл. 3, 1]:

RΣрозр. ≥ Rq.min → 4,03≥ 3,75Вт

Км 2

Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується [формула 2, 3]:

RΣпр = ;05,46

1

93,0

02,0

054,0

13,0

04,2

22,0

037,0

04,0

93,0

04,0

18,0

02,0

7,8

1 2

Вт

КмRфзст

в = 8,7 Км

Вт

2; - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні захищення [додаток Б, 18];

з = 6Км

Вт

2; - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні захищення [додаток Б, 18].

Коефіцієнт теплопередачі:

U=1/RΣпр=1/4,05=0,25Км

Вт

2 .

3.3. Теплотехнічний розрахунок горищного перекриття

Рис. 4. Конструкція горищного перекриття

1. Внутрішнє лицювання (вапняно-піщаний тиньк):

γ0=1600 кг/м3; λ1 = 0,81Км

Вт

; δ1 = 0,02 м [табл. А1, 18];

2. З/Б монолітна плита перекриття

γ0=2500 кг/м3; λ2 = 2,04 Км

Вт

; δ2 = 0,220 м [табл. А1, 18];

3. Плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті:

γ0=225 кг/м3; λ3 = 0,054Км

Вт

; δ3 = 0,25 м [табл. А1, 18];

4. Гідроізоляція

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 12


γ0=1000 кг/м3; λ4 = 0,17Км

Вт

; δ4 = 0,005 м [табл. А1, 18];

Необхідна товщина теплоізоляційного шару визначається за умовою [табл. 3, 1]:

RΣпр ≥ Rq.min → 4,99 ≥4,95Вт

Км 2

.

Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується [формула 2, 3]:

RΣпр = ;99,412

1

93,0

05,0

17,0

005,0

037,0

2,0

17,0

005,0

04,2

22,0

7,8

1 2

Вт

Км

в = 8,7Км

Вт

2 ; - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні захищення [додаток Б, 18];

з = 12Км

Вт

2; - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні захищення [додаток Б, 18];

Rі – тепловий опір і-го шару конструкції, Вт

Км 2

δі – товщина і-го шару конструкції, м; λі – теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових мовах

експлуатації (розрахункова теплопровідність відповідно Б - нормальний), Км

Вт

;

n – кількість шарів огороджувальної конструкції. Коефіцієнт теплопередачі:

U=1/RΣпр=1/4,99=0,2Км

Вт

2.

3.4. Підбір вікон, балконних дверей та зовнішніх дверей

Світлопрозорі конструкції (вікна) виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям на внутрішньому склі (нижче типу 4–16Ар-4і) з опором теплопередачі більше Rо=0,75°С·м²/Вт. Нормативний показник

теплопередачі вікон Rqmiп=0,75 Вт

Км 2

. Згідно п.6.2.1. ДБН В.2.6-31:2016:

Нормативний показник теплопередачі зовнішніх дверей Rqmin=0,6 Вт

Км 2

3.5. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі Rqmin зовнішніх огороджувальних конструкцій і приведений опір теплопередачі видів огороджувальних конструкцій будинку прийнято згідно з табл.3 ДБН В.2.6-31:2016 та наведені в таблиці 1.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 13


Таблиця 1. Величини нормативних Rqmin та фактичних RΣпр показників опорів теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій

Вид огороджувальної конструкції Rqmin,м2К/Вт RΣпр, м2К/Вт

Зовнішні стіни 3,3 3,11

Перекриття неопалювального підвалу 3,75 4,05

Горищне перекриття 4,95 4,99

Світлопрозорі конструкції 0,75 0,75

Вхідні двері 0,6 0,6 З таблиці видно, що приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних

конструкцій, вищий нормативних значень, встановлених в ДБН В.2.6-31. Визначення питомих тепловитрат на опалення наводиться далі.

3.6. Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку

Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку Uпр, Вт/м2 К, визначений за ДСТУ[18]. При цьому загальна площа зовнішніх стін, покриття, підлоги, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, вхідних дверей в будинок становить: АΣ - загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій,АΣ = 2083,8 м2; Аі - загальна площа зовнішніх стін кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям, Аі = 694,2 м2; Аwi - загальна площа вікон і балконних дверей кондиціонованого об'єму,що межують з зовнішнім повітрям, Аw i= 215,2м2; Асubiu - загальна площа перекриття між кондиціонованим об'ємом і некондиціонованим простором підвалу, Асubiu = 580,2 м2; Аасu - загальна площа горищних покриттів неопалювальних горищ, А асu = 580,2 м2; Аfdi - загальна площа зовнішніх дверей кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям, Аfdi = 14,0м2.

,42,08,2083

6,0

0,14

99,4

2,580

05,4

2,580

75,0

2,215

11,3

694,21,1

2

fdі.

сubiu..

ссіwiai

..

Км

Вт

AR

А

R

А

R

А

R

А

R

А

R

А

kUдверіпідвсумвіконстінистіни

прпр

де ξ – коефіцієнт, що враховує додаткові тепловитрати, що пов’язані з орієнтацією огороджень за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; ξ=1,1.

3.7. Об’ємно-планувальні характеристики

Коефіцієнт скління фасадів згідно з формулою А.6 [1]: mW= ∑ Аwi/(∑ Аwi+∑ Аi+∑ Аа +∑ Аfdi) = 215,2 /(215,2+694,2+14,0)= 0,23

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 14


Показник компактності згідно з формулою А.7 [1]:

Λbci=АΣ/V = 2083,8 / 3 655,3 =0,58 м-1

V- опалювальний об’єм будівлі, що дорівнює об’єму, обмеженому внутрішніми поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку, V = 3 655,3 м3.

3.8. Визначення показників теплостійкості

ЗОВНІШНЯ СТІНА Визначення показників теплостійкості здійснено згідно з вимогами розділу 6 ДБН

В.2.6-31-2016 [1]: Оцінка теплостійкості в літній період: розрахунок проводиться згідно додатку П.

Розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря:

Аt,роз= 0,5Аtз+ χ (Imax -Iсер)/ αзл= 0,5∙10,2+0,4(658-182)/29,6 =11,54°С;

де Аtз - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні,°С, приймається згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 [таблиця 2, 10], А tз=10,2°С

χ - коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджуючої

конструкції, визначається згідно з таблицею 10 [8], χ = 0,4; Imax, I сер – відповідно максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м2, прийняті згідно табл. 14-17 [10]. αзл - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніми умовами, Вт/м2K, визначається: αзл = 1,16 (5+10√ν) = 1,16 (5+10√4,2)= 29,6°С де v - мінімальна з cередніх швидкостей вітру за румбами за липень, м/сек., повторюваність яких складає 16% та більше, прийнята згідно табл. 6 [10], але не менше 1 м/сек, v=4,2 м/сек. Термічні опори шарів покриття визначаються згідно з ДБНВ.2.6-31-2016 [1], починаючи з боку приміщення:

Таблиця 2. Теплофізичні характеристики матеріалів шарів зовнішньої стіни І

Номер шару

Матеріал Товщина шару

δ, м

Густина матеріалу в

сухому стані γ0, кг/м3

Розрахункові характеристики Теплопровід-

ність,

λ,Kм

Вт0

Коефіцієнт теплозасвоєння,

s,Kм

Вт2

1

Внутрішнє лицювання (вапняно-піщаний тиньк)

0,02 1600 0,81 9,76

2 Стіна з повнотілої керамічної цегли

0,51 1800 0,81 10,12

3 Цементно-піщаний тиньк

0,01 1800 0,93 1,09

4 Плити мінераловатні теплоізоляційні базальто-волокнисті

0,15 225 0,054 0,88

5 Розчин цементно- 0,01 1800 0,93 11,09

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 15


піщаний

R1 = 025,081,0

02,0

1

1

,2

Вт

Км

R2 = 63,081,0

51,0

2

2

,2

Вт

Км

R3 = 011,093,0

01,0

3

3

,2

Вт

Км

R4= 78,2054,0

15,0

4

4

,2

Вт

Км

R5= 011,093,0

01,0

5

5

,2

Вт

Км

Теплова інерція шарів стінової огороджувальної конструкції, починаючи з боку приміщення згідно ДБН В.2.6-31-2016 [1]:

D1 =R1 ∙s1 = 0,025·9,76= 0,24 D2 =R2 ∙s2 = 0,63·10,12 = 6,37 D3 =R3 ∙s3 = 0,011·11,09=0,12 D4 =R4 ∙s4 = 2,78·0,88 = 2,44 D5 =R5 ∙s5 = 0,011·11,09 = 0,12

D = D1 + D2+ D3+ D4+D5 = 0,24+6,37+0,12+2,44+0,12= 9,3 де, s1- s4 - розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів огороджуючої конструкції , Вт/м² К, приймаються за додатком А [18] для умов експлуатації Б.

Коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньою поверхнею окремих шарів огороджуючої конструкції , Вт/м² К, приймаються згідно ДБН [1] :

Y1= в

в

R

sR

1

211

1

)(

= 1,97,8025,01

)7,876,9025,0( 2

Вт/(м2 К)

Y2= 12

1222

1

)(

УR

УsR

= 94,101,963,01

)1,912,1063,0( 2

Вт/(м2 К)

Y3=23

2233

1

)(

УR

УsR

= 97,1094,10011,01

)94,1009,11011,0( 2

Вт/(м2 К)

Y4= 34

3244

1

)(

УR

УsR

= 42,097,1078,21

)97,1088,078,2( 2

Вт/(м2 К)

Y5=45

4255

1

)(

УR

УsR

= 73,142,0011,01

)42,009,11011,0( 2

Вт/(м2 К)

Величини затухання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря:

ν= 0,9еD/√2· ,))()()()((

))()()()()((

5544332211

5453423121

зл

злв

YsYsYsYsYs

YYsYsYsYss

ν=0,9·2,7184,68 /√2

* 8,49866,29)73,109,11)(42,088,0)(97,1009,11)(94,1012,10)(1,976,9(

)73,16,29)(42,009,11)(97,1088,0)(94,1009,11)(1,912,10)(7,876,9(

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 16


Амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій згідно ДБН[1] : Аtв = Аt, роз. /ν =11,54/4986,8=0,0023°С ,

Отже, умова ДБН [1] (Аtв ≤2,5) виконується. Оцінка теплостійкості в зимовий період: розрахунок не проводиться згідно примітки гл.6 ДБН [1].

3.9. Визначення показників повітропроникності

Різницю тиску повітря на поверхнях захищень знаходимо: ∆P= (Н - h ) · (γз- γв) + 0,03·γ3·v

2·βv Н - висота будинку (від рівня підлоги першого поверху до верху витяжної шахти), Н = 12,2м; hi- висота від рівня підлоги першого поверху до середини огороджувальної конструкції і-го поверху, для якого проводиться розрахунок, hi = 3,15 м γз, γв - питома вага відповідно зовнішнього та внутрішнього повітря, Н/м3 , що розраховується за формулами:

γз=3463/(273+tз) = 3463/(273-22) = 13,8Н/м3; γв=3463/(273+tв) =3463/(273+22) =11,74Н/м3;

tз - розрахункове значення температури зовнішнього повітря, °С, що приймається залежно від температурної зони з додатком Ж ДБН В.2.6-31.

tв-розрахункове значення температури внутрішнього повітря, °С;

βv - коефіцієнт, що враховує зміну швидкості повітря за висотою будівлі згідно [1], βv =0,43; v - максимальна із cередніх швидкостей вітру за румбами за січень, м/сек.,повторюваність яких складає 16% та більше, прийнята згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010; [10]; v=4,1.

∆P=(12,2-3,15)·(13,8-11,74) + 0,03·13,8·4,12·0,43 = 21,62 Па, Необхідний опір повітропроникності на 1-му поверсі для непрозорих огороджувальних конструкцій визначається за формулою:

Rіпотр= ∆P/ GН= 21,62/0,5 = 43,23 м2·год Па/кг,

GН-допустима повітропроникність для непрозорих огороджувальних конструкцій, що встановлюється згідно [1], GН=0,5кг/(м2год);

Необхідний опір повітропроникності на 1-му поверсі для світлопрозорих огороджувальнихконструкцій визначається за формулою:

Rgн= (∆P/∆P0)²/3/GН = (21,62/10) ²/3/6,0 =0,28 м2·год Па/кг;

∆P0 – різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань, ∆P0=10Па; GН-допустима повітропроникність світлопрозорих огороджувальних конструкцій, що встановлюється згідно [1], GН=6,0 кг/(м2 год);

4. ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ.

Для зовнішніх стінових огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язкове виконання умови:

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 17


Δw<ΔwД де Δw - збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

ΔwД - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, вшарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно за таблицею залежно від виду матеріалу, ΔwД=2,5 % (для мінераловатних плит); Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари (х) і насиченої водяної пари Е(х) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тискводяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі х, Па, визначається за формулою:

е(х)=ев-((ев-ез)/Re∑)·Rex,

де ев - парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості φв залежно від призначення будинку згідно з ДБН В.2.6-31 і значенням парціального тиску насиченої водяної пари Ев, що залежить від температури, за формулою:

ев = 0,01·φв0 ·Ев; ез – парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря визначається для періоду найбільш холодного місяця року, Па; Re∑ - опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м2·год Па/мг; tв= 220С, φв= 50 % Згідно ДСТУ – Н Б В.1.1-27 визначаються середньомісячні значення температури та відносної вологості зовнішнього повітря. Таблиця 3. Середньомісячні значення температури та відносної вологості зовнішнього повітря для м. Львова Місяць І ІІ ІІІ ІV V VІ VІІ VІІІ ІХ Х ХІ ХІІ

Температура, 0С -4,0 -2,7 1,4 7,9 13,4 16,3 17,7 17,2 13,0 8,0 2,5 -2,2

Відносна вологість, %

84 83 78 72 72 74 75 76 79 81 85 86

ев = 0,01· φ ·Ев= 0,01·50%·2639=1319,5 Па ез = 0,01· φ ·Ез= 0,01·84%·437=367,1 Па

φ=84% вологість згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» для січня місяця (середня за рік φ=79%);

ев=1319,5 Па (за довідковими даними водяна пара насичена повітрям для t=22ºС)

ез=367,1 Па (парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря для січня );

Ез, Ев- тиск насиченої водяної пари відповідно на зовнішній і внутрішній поверхнях огороджувальної конструкції, Па.

Ез= 437 Па, Ев=2639 Па –з табл. Б.1 ДСТУ-Н Б В.2.6-192: 2013.

Re∑ - опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м2·год·Па/мг;

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 18


Reх - опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані х від внутрішньої поверхні, м2·год·Па/мг.

ЗОВНІШНЯ СТІНА

Величину е(х) див. таблиця 6

е(х)=ев-((ев-ез)/Re∑)·Rex= 1319,5-((1319,5-367,08)/5,52)4,8 = 491,6Па

Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:

n

i i

ieR

1

1

1

1

m

m

i im

i i

iex

xR

де n - загальна кількість шарів у конструкції; т - кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу х; δі- товщина i-го шару, м; μі- паропроникність матеріалу i-го шару, мг/(м год Па), що визначається за таблицею А.1 додатка А ДСТУ Б В.2.6-189:2013; μm+1 - паропроникність матеріалу шару, мг/(м год Па), де розташований переріз х.

Розрахунок опору паропроникненню огороджувальних конструкцій

Таблиця 4. Зовнішня стіна

Шар Товщина шаруδ, м

Густина ρ, кг/м3

Теплопро- відність

λр, Вт/(мК)

Тепловий опір R,

(м2К)/Вт

Коефіцієнт паропро-никності

μ,мг/(м·год·Па)

Опір паро- проникненню

Rе, (

м2годПа)/мг Внутрішнє лицювання (вапняно-піщаний тиньк)

0,02 1600 0,81 0,025 0,12 0,167

Стіна з повнотілої керамічної цегли

0,51 1800 0,81 0,63 0,11 4,64

Цементно-піщаний тиньк 0,01 1800 0,93 0,011 0,09 0,11

Плити мінераловатні теплоізоляційні базальто-волокнисті

0,15 225 0,054 2,78 0,3 0,5

Розчин цементно-піщаний 0,01 1800 0,93 0,011 0,09 0,11

Опір паропроникнення для зовнішньої стіни загальною товщиною 700 мм,

при∑μ=0,71 мг/(м·год·Па) становить:

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 19


;53,509,0

01,0

3,0

15,0

09,0

01,0

11,0

51,0

12,0

02,0Re

2

мг

Пагодм

;8,411,0

51,0

12,0

02,0Re

2

мг

Пагодмх

Визначаємо температуру в товщі конструкції на межі двох шарів:

5,20)8,4

1

7,8

1(

53,5

)0,4(2222)

11(

xв

зввх RR

tttt

°С;

де tз = -4 °С – розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, приймається середня температура для найхолоднішого місяця в році.

Таблиця 5. Загальна оцінка допустимих умов вологісного режиму зовнішньої стіни

№ п/п

Назва основних конструкцій

Товщина (δ),мм

Опір паро- проникненню, (Rех), м2*год*Па/мг

Величина е(х), Па

Величина Е(х), Па

е (х)<Е(х)

1 Зовнішня стіна 700 1,73 491,6 2413 Умова виконується

Висновок: згідно наведених розрахунків обов’язкова умова Δw<ΔwД згідно ДБН В.2.6-31:2016 дотримана для огороджувальних конструкцій опалювальної будівлі, приросту вологи на межі шарів не буде.

5.1. ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ НА ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЮ І

ГАРЯЧЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ

5.1.1. Опис будівлі


Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 20


Ділянка, на якій планується капітальний ремнт, знаходиться в м. Винники Львівської області в зоні існуючої забудови.

Площі зовнішніх огороджень будівлі наведені в таблиці 7.

Таблиця 6. Площі зовнішніх огороджень

№ п/п Вид огороджувальної конструкції Загальна площа Аі, м2

1 Зовнішні стіни 694,2 2 Перекриття неопалювального підвалу 580,2 3 Горищне перекриття 580,2 4 Світлопрозорі конструкції, орієнтовані на:

- пн. - пд. - зх. - сх.

215,2 85,1 104,7 12,7 12,7

5 Вхідні двері 14,0

План – схема

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 21


Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 22


5.2. Зонування будівлі при розрахунку

Згідно з 6.2.2.2 (примітка 2) [8] розподіл будівлі на теплові зони не здійснюється.

Розрахунок проводиться однозонний. Кондиціонована площа будівлі становить

Аf = 1160,4 м²

5.3. Характеристика передачі трансмісією

Для розрахунку прийнято, що приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій відповідає нормативним вимогам ДБН В.2.6-31 [1]. Значення приведеного опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій наведені в таблиці 8.

Узагальнені коефіцієнти теплопередачі трансмісією визначені для режиму опалення. При розрахунку теплопередачі через світлопрозорі елементи ефект нічної ізоляції не враховувався.

Коефіцієнти теплопередачі трансмісією через некондиціоновані об’єми: Таблиця 7. Характеристика передачі трансмісією. № п/п

Вид огороджувальної

конструкції

А i , м²

R, м² К/Вт

U, Вт/м2 К

∆ U tb Вт/м²К

btrx∙H btrx·С Hx∙H Вт/К

H x∙C Вт/К

1 Зовнішні стіни 694,2 3,11 0,32 0,15 1 1 327,61 327,61

2 Перекриття неопалювального підвалу

580,2 4,05 0,25 0 1 1 143,13 143,13

3 Горищне перекриття 580,2 4,99 0,2 0 0,9 0 104,65 0

4 Світлопрозорі конструкції 215,2 0,75 1,33 - 1 1 286,93 286,93

5 Вхідні двері 14,0 0,6 1,67 - 1 1 23,33 23,33 Htr, adj, H = H D+ H g+H u+HA=327,61+143,13+104,65+286,93+23,33= 885,66 Вт/К Htr, adj, С = H D + H g +H u +H A =327,61+143,13+0+286,93+23,33= 781,01 Вт /К

Сумарна теплопередача трансмісією розрахована згідно з формулами 9 та 10 [8] для кожного місяця і наведена в таблиці для режиму опалення.

5.4. Характеристики теплопередачі вентиляцією

Для розрахунку прийнято, що система вентиляції відповідає ДБН В.2.5-67 [4] та передбачає наявність засобів для регулювання за потребою в системах механічної вентиляції. Даний технічний принцип забезпечується підключенням системи живлення витяжного вентилятора у санвузлі до вимикача освітлення – вентилятор починає працювати тільки за наявності людей в даному приміщенні (включення світла).

Величина повітрообміну при вентиляції прийнята на рівні розрахункового значення для даної будівлі. Наявніcть теплоутилізаційних установок в системі вентиляції будівлі не передбачено.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 23


Значення загального коефіцієнту теплопередачі вентиляцією становить: - для опалювального періоду H ve,adj,H =1670 Вт/К - для періоду охолодження H ve,adj,С = 2004 Вт/К Сумарна теплопередача вентиляцією розрахована згідно з формулами 22 та 23 [8] для кожного місяця і наведена в таблиці 10 для режиму опалення.

5.5. Характеристики внутрішніх теплонадходжень

Згідно з методикою стандарту [8] до уваги взяті наступні теплонадходження: внутрішній тепловий потік від людей, внутрішній тепловий потік від обладнання, внутрішній тепловий потік від освітлення. Відповідно загальна сумарна величина усередненого теплового потоку приймається згідно з таблицею 9 [8] і становить Фint =17,0 Вт/м2.

Значення внутрішніх теплонадходжень для кожного місяця наведені в таблиці 10. Наведені значення розраховані за формулою 35 [8] з урахуванням графіка

використання згідно з таблицею 9 [8] та характеристиками періоду невикористання згідно з таблицею 10 [8].

5.6. Характеристики сонячних теплонадходжень

Світлопрозорі конструкції, через які до будинку надходять сонячні тепло надходження, розташовані з північного, південного, західного та східного фасадів. Середньомісячна сонячна радіація на відповідні площини визначена згідно з додатком А і наведена в таблиці 9.

Світлопрозорі конструкції, що використовуються для засклення будинку, - віконні блоки на основі ПВХ-профілів із заскленням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям на внутрішньому склі. Для даного типу скління коефіцієнт загального пропускання сонячної енергії при нормальному куті падіння згідно з таблицею 11 [8] становить g n = 0,58. Відповідно загальний коефіцієнт пропускання сонячної енергії світлопрозорої частини визначають згідно з формулою 41 [8] і становить:

g gl =0,9 · 0,58=0.52. Площа світлопрозорих конструкцій згідно з проектними даними становить:

на пн. фасаді – Aw, пн. = 85,1 м2, на пд. фасаді – Aw, пд. = 104,7 м2, на зх. фасаді – Aw, зх = 12,7 м2, на сх. фасаді – Aw, сх = 12,7 м2

Частка обрамлення приймається згідно з 11.4.3 [8] і становить F f =0,3. В якості рухомих засобів затінення передбачено, що використовуються білі венеціанські жалюзі зсередини вікон низької ефективності (понижувальний коефіцієнт згідно з таблицею 9[8] дорівнює 0,45).

Відповідно понижувальний коефіцієнт затінення для засобів рухомого затінення визначають згідно з формулою 41 [8]. При цьому, g gl,sh =0,52 · 0,45 = 0,23, коефіцієнт затінення f sh, wіth визначають згідно з таблицею 14 [8] для відповідного місяця та відповідного напрямку.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 24


Місяць F sh, gl

Пн Сх Пд Зх Червень 0,95 0,99 0,85 0,74 Липень 0,96 0,96 0,80 0,73 Серпень 0,98 0,96 0,80 1,19

Для інших місяців року F sh, gl = 1. Непрозорі елементи, які піддаються інсоляції - це зовнішні стіни. Площа

непрозорих елементів згідно з проектними даними становить: Зовнішні стіни А пн. = 273,9 м2 А пд. = 260,3 м2 А зх = 80,0 м2 А сх = 80,0 м2

Таблиця 8. Елементи сонячних теплонадходжень.

Місяць року

Параметр А sol,w · F sh, м2 А sol, м2 А sol,w ·

F sh · ·I sol, Вт

Ф r· F r

Вт

Ф sol, Вт

Пн Сх Пд Зх Пн Сх Пд Зх Гор.

Січень 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 2469 255,6 2214

Лютий 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 3910 255,6 3655

Березень 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 5405 255,6 5149

Квітень 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 5843 255,6 5587

Травень 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 6877 255,6 6622

Червень 29,56 4,59 32,58 3,42 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 6364 255,6 6108

Липень 29,73 4,46 30,47 3,39 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 5897 255,6 5641

Серпень 30,41 4,44 30,68 5,54 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 5911 255,6 5656

Вересень 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 5240 255,6 4985

Жовтень 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 4211 255,6 3956

Листопад 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 2140 255,6 1884

Грудень 31,10 4,64 38,26 4,64 1,52 0,44 1,44 0,44 4,50 1671 255,6 1416

Теплонадходження від сонця до будинку розраховані за формулою 36 [8] та наведені в таблиці 9. Таблиця 9. Кліматичні дані та характеристики внутрішніх та сонячних теплонадходжень

Місяць Параметр

року Ɵе, ° С

t, год I sol,Пн, Вт/м²

I sol,Сх, Вт/м²

I sol,Пд, Вт/м²

I sol,Зх, Вт/м²

I sol,гор., Вт/м²

Q sol, кВт год

Q int, кВт год

Січень -4 744 13 19 43 21 30 1647 14677

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 25


Лютий -2,7 672 22 34 65 36 57 2456 13256

Березень 1,4 744 34 54 83 57 97 3831 14677

Квітень 7,9 720 38 70 83 67 136 4023 14203

Травень 13,4 744 52 91 87 86 184 4927 14677

Червень 16,3 720 59 95 83 90 196 4398 14203

Липень 17,7 744 55 89 81 87 183 4197 14677

Серпень 17,2 744 43 82 91 79 165 4208 14677

Вересень 13 720 29 58 81 56 111 3589 14203

Жовтень 8 744 18 38 74 36 69 2943 14677

Листопад 2,5 720 11 17 37 17 31 1357 14203

Грудень -2,2 744 9 13 29 13 21 1053 14677

5.7. Динамічні параметри

Сумарна теплопередача та теплові надходження розраховані згідно з формулами 7 та 8 [8] і наведені в таблиці 10 для режиму опалення. Часова константа будівлі характеризує внутрішню теплову інерцію будівлі. Будівля відноситься до класу «важкий», відповідно з таблицею 18 [8] внутрішня теплоємність будівлі на одиницю площі становить С=80 Вт год/м² К. Внутрішня теплоємність будівлі розрахована згідно з формулою 60 [8] і становить:

C m = 80 ・1160,4 = 92832,0 Вт· год/К.

Часова константа будівлі розраховується за формулою 58 [8] і становить: - для режиму опалення

τ = Cm

Н tr ,adj + Н ve, adj - для режиму охолодження

τ = Cm

Н tr, adj + Н ve, adj+ Н ve,extra, adj - для режиму опалення

τ = 92832,0 / (885,66 + 1670,0) = 36,32 год. - для режиму охолодження

τ = 92832,0 / (781,01 + 2004,0) = 33,33 год. Безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення ηH ,gn , розрахований

для кожного місяця згідно з формулами 48 - 51 [8]на підставі співвідношення надходжень і втрат теплоти Н та числового параметра γH , наведений у таблиці 10. Безрозмірний числовий параметр αH визначається за формулою 52 [8] і становить: αH = αH.О + τ/ τ H.О = 1+36,32/15 = 3,42 Безрозмірний коефіцієнт використання втрат для охолодження η C,ls , розрахований для кожного місяця згідно з формулами 53-56[8] на підставі співвідношення надходжень і втрат теплоти С та числового параметра γc , наведений у таблиці 11.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 26


Безрозмірний числовий параметр αH визначається за формулою 52 [8] і становить: αC = αCО + τ/ τC.О = 1+ 33,33 /15 = 3,22

5.8. Внутрішні умови

Задана температура на опалення будівлі визначена на підставі заданих розрахункових температур повітря внутрішніх приміщень і становить Ɵ int, H set = 22 °С.

Задана температура на охолодження прийнята згідно з таблицею 19 ДСТУ Б А.2.2-12 становить Ɵ int, С set =26°С

5.9. Енергопотреби для опалення та охолодження зони будівлі

Енергопотреби для опалення розраховані для кожного місяця згідно з формулою 3 [8] та наведені в таблиці 11.

Річні енергопотреби для опалення будівлі розраховані згідно з формулою 67 [8].

Таблиця 10. Розрахунок енергопотреби для опалення.


Ɵе,° С

t, год

Параметр

QH ,tr , Квт год

QH, ve, Квт год

QH,ht, Квт год

QH,sol, Квт год

QH,int, Квт год

QH, gn, Квт год

γH ηH,gn QH,nd, Квт год

Січень -4 744 17132 32311 49443 1647 14677 16324 0,33 0,985 33368

Лютий -2,7 672 14700 27725 42425 2456 13256 15712 0,37 0,979 27048

Березень 1,4 744 13574 25600 39174 3831 14677 18508 0,47 0,958 21445

Квітень 7,9 720 8991 16957 25948 4023 14203 18226 0,70 0,888 9772

Травень 13,4 744 5667 10687 16354 4927 14677 19603 1,20 0,834 0

Червень 16,3 720 3635 6855 10490 4398 14203 18601 1,77 0,564 0

Липень 17,7 744 2833 5344 8177 4197 14677 18874 2,31 0,433 0

Серпень 17,2 744 3163 5965 9128 4208 14677 18885 2,07 0,483 0

Вересень 13 720 5739 10824 16563 3589 14203 17792 1,07 0,931 0

Жовтень 8 744 9225 17398 26623 2943 14677 17620 0,66 0,902 10734

Листопад 2,5 720 12435 23451 35886 1357 14203 15560 0,43 0,967 20844

Грудень -2,2 744 15946 30074 46020 1053 14677 15730 0,34 0,983 30555 Всього за

рік 7,4 153766

5.10. Тривалість опалювального періоду для діяльності сезонно залежних технічних засобів

Тривалість опалювального періоду прийнято фіксованою згідно з 15.3.3 [8] як для 1- ої температурної зони України, що становить 4500 год.

Тривалість періоду охолодження визначена згідно з 15.3.4 [8] на підставі даних таблиці А.6 додатка А [8] для м. Львова і становить 368 год.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 27


5.11. Загальне енергоспоживання при опаленні (підсистеми тепловіддачі/виділення) Система опалення двотрубна, з горизонтальним розведенням трубопроводів. В якості

опалювальних приладів підсистеми тепловіддачі в будівлі використані сталеві панельні радіатори з терморегуляторами (П-регулювання з точністю 2 К). Опалювальні прилади встановлюються біля зовнішніх стін під вікнами з радіаційним захистом.

Загальні тепловтрати підсистем тепловіддачі/виділення визначаються для кожного місяця за формулою 81 [8]та наведені в таблиці В.8, при цьому:

f hydr = 0.98 згідно з таблицею 21 [8]; f im =0,97, f rad =1,0 згідно з таблицею 15.4.2.3[8]; η str = (η str1 + η str2) / 2 = (0,93+ 0,88) / 2 =0,905 згідно з таблицею 20 за формулою 83[8]; η ctr = 0,93, η emb = 1,0 згідно з таблицею 20 [8]; η emisson = 0,86 згідно з формулою 82 [8]. Згідно з 15.4.3.4 додаткова енергія для підсистеми тепловіддачі/виділення в

розрахунках не враховується. Енергію входу, що необхідна для підсистеми тепловіддачі/виділення, розраховують для

кожного місяця за формулою 89 [8]. Результати розрахунків наведені в таблиці 11.

5.12. Загальне енергоспоживання при опаленні (підсистеми розподілення)

Тепловтрати підсистеми розподілення визначаються для кожного місяця за формулою 90 [8]. Результатом розрахунку загальних тепловтрат є сума тепловтрат різних типів трубопроводів L A , L S , L v .

Енергію входу, що необхідна для підсистеми розподілення, розраховують для кожного місяця за формулою 95 [8]. Результати розрахунків наведені в таблиці 13.

Таблиця 11. Розрахунок енергоспоживання при опаленні


Параметр

QH, nd , квт год QH, em,ls , квт год

QH,em,in = QH, dis,out ,

квт год

QH, dis,in =QH, gen,out квт год

QH, gen, ls, квт год

QH, use, квт год

Січень 33368 3585 34128 38202 1592 39793

Лютий 27048 2906 27679 31535 1314 32849

Березень 21445 2304 21984 26923 1122 28045

Квітень 9772 1050 10076 13564 565 14129

Травень 0 0 0 0 0 0

Червень 0 0 0 0 0 0

Липень 0 0 0 0 0 0

Серпень 0 0 0 0 0 0

Вересень 0 0 0 0 0 0

Жовтень 10734 1153 11055 14430 601 15031

Листопад 20844 2240 21352 25857 1077 26935

Грудень 30555 3283 31256 35382 1474 36857

Всього за рік 153766 193639

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 28


Таблиця 12. Значення енергетичних потоків в підсистемі розподілення Місяць

року Параметр

QH, dis,out, квт год

QH, dis, ls, квт год

QH, dis,ls,nrbl, квт год

QH, dis, ls,rbl, квт год

QH, dis, ls,rvd , квт год

QH, dis, ls,nrvd , квт год

QH, dis,in, квт год

Січень 34128 35823,6 0 35823,6 31750 4073 38202

Лютий 27679 32356,8 0 32356,8 28501 3856 31535

Березень 21984 35823,6 0 35823,6 30884 4939 26923

Квітень 10076 17334 0 17334 13846 3488 13564

Травень 0 0 0 0 0 0 0

Червень 0 0 0 0 0 0 0

Липень 0 0 0 0 0 0 0

Серпень 0 0 0 0 0 0 0

Вересень 0 0 0 0 0 0 0

Жовтень 11055 17911,8 0 17911,8 14537 3375 14430

Листопад 21352 34668 0 34668 30162 4506 25857

Грудень 31256 35823,6 0 35823,6 31697 4126 35382

5.13. Загальне енергоспоживання при опаленні Загальне енергоспоживання при опаленні визначене для кожного місяця за формулою

98 [8] та наведене в табл.11, 12 Річне енергоспоживання при опаленні будівлі розраховане згідно з формулою 99 [8] та

наведене в табл.11, 12. Результати на річній основі представлені в таблиці А.7.

5.14. Додаткова енергія для опалення Річна кількість додаткової енергії для опалення визначена згідно з формулою 101 [8].

Результати на річній основі представлені в табл. А.7.

Враховуючи, що режим опалення постійний (без чергових режимів), то fim=1;

Wн.dis,aux, an= Δpvar ∙ n ∙ 4500 / 5000; кВт· год/рік

Wн.dis,aux, an =250 · 4 · 4500 / 5000 = 900,0 кВт· год/рік

5.15. Загальне енергоспоживання систем вентиляції

Для вентилювання будівлі використовується: - витяжні вентилятори, що встановлюються у витяжних каналах у санвузлах. Засобів для зволоження або осушення припливного повітря в системі вентиляції не

передбачено. Основне енергоспоживання системи вентиляції здійснюється припливно-витяжними вентиляторами.

Електричну потужність вентиляторів, кВт год, розраховують за формулою 119 [8]:

QV ,sys, fan = P el・ t v ,

де, Q V, sys, fan - енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції, кВт год,

P el - електрична потужність вентилятора, кВт. t v - час роботи системи вентиляції, год.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 29


Електричну потужність вентиляторів, кВт, розраховують за формулою 120 [8]: P el = SFР V l /3600,

де SFР – децентралізована припливно-витяжна установка з блоком рекуперації згідно

таблиці 33 [8], SFР=2,25кВт/(м³/с).

V l - об’ємна витрата повітря в системі механічної вентиляції, м³/год, V l = 6 710,00 м³/год

P el = 2,25 ・6 710,004 / 3600 = 4,19 кВт,

QV ,sys, fan = 4,19 ・8760 · (50/168) = 10933,7 кВт ・год,

Загальне енергоспоживання вентиляцією складає:

QV ,sys, fan = 10933,7 кВт・год.

Результати на річній основі представлені в таблиці А7. 5.16. Енергопотреби ГВП

Питомі річні енергопотреби ГВП прийняті згідно таблиці 34 [8] і становлять для будівлі

дошкільних закладів 15 кВт год/ м² .

Загальні енергопотреби ГВП становлять: Q DHW ,need =15· A f = 15 · 1160,8 = 17406,0 кВт год.

Результати на річній основі представлені в таблиці А7.

5.17. Енергоспоживання ГВП

Система ГВП будівлі передбачена з циркуляційним трубопроводом. Трубопроводи діаметром 25, 20 мм теплоізольовані стандартно. Температура води в системі ГВП прийнята 55 °С. Тепловтрати підсистеми розподілення для системи ГВП, що розглядається, складаються з: - тепловтрат розподільними трубопроводами до водорозбору гарячої води користувача; - тепловтрат використаної води при водорозборі; - тепловтрати циркуляційним контуром.

Тепловтрати розподільними трубопроводами до водорозбору гарячої води користувача розраховуються згідно формули 121 [8]. При цьому приймається: Ɵ W, dis, avd = 55 °С. Ɵ amb = 20 °С - для опалювального періоду та Ɵ amb =22 °С – для періоду поза опаленням; t w = 4336 год – період користування системою ГВП протягом опалювального періоду ; t w = 4424 год – період користування системою ГВП поза періодом опалення; L w = 242 м протяжність трубопроводів до водорозбору гарячої води користувачів згідно з проектними даними: ψ w =0,4 w Вт/(м К) –лінійний коефіцієнт теплопередачі трубопроводів, визначений згідно з таблицею 27 [8].

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 30


Q W, dis, ls, Hp = 0,4 · 242,0 (55 - 20) ・4336/1000 = 33053,33 кВт·год – тепловтрати протягом

опалювального періоду;

Q W, dis, ls, Cp =0,4 ・242,0 (55 - 22) ・4424/1000 = 31797,06 кВт·год – тепловтрати поза періодом

опалення. Q W, dis, ls = Q W, dis, ls, Hp + Q W, dis, ls, Cp = 33053,33 + 31797,06 = 64850,39 кВт·год – загальні тепловтрати розподільними трубопроводами до водорозбору гарячої води користувачів. Тепловтрати використаної води при водорозборі визначаються згідно з формулою 125 [8].

Враховуючи, що проектом передбачена система ГВП з циркуляційного контуру, то додаткові втрати теплоти при зливанні непрогрітої води з системи ГВП згідно з таблицею 38 [8] становлять η eg =0%. Відповідно,

QW,em, , ls= QW ・η eg /100 =15·0/100 = 0 кВт год .

Оскільки для нагріву гарячої води є два типа генератора/трансформатора, розрахунки проводимо окремо для кожної частини з відповідною ефективністю. Приймаємо, що 50 % виходу енергії для нагріву гарячої води покривається сонячними колекторами , а 50 % - електричними водонагрівачами.

Річний обсяг енергоспоживання на потреби ГВП визначають згідно з формулою 128 [8], при цьому ефективність підсистеми виробництва/генерування теплоти прийнята згідно з таблицею 30 [8], η gen =290% - для сонячних колекторів,

η gen =98% - для електричних водонагрівачів. Сонячні колектори:

QDнw ,use = ((QDнw ,need + Qw ,dis,ls + Qw ,em,I )/2)/η gen=(( 17406+ 64850,39+0)/2)/2,9= 14182,14 кВт·год Електричні водонагрівачі:

QDнw ,use = ((QDнw ,need + Qw ,dis,ls + Qw ,em,I )/2)/η gen=(( 17406+ 64850,39+0)/2)/0,98= 41967,54кВт·год

В системі ГВП передбачено 2 насоси. Ww.dis,aux =Ppmp ∙ tpmp∙ N, кВт· год/рік Ppmp – потужність насосу, Ppmp =0,2 кВт; tpmp – період роботи насосу, tpmp=4424 год; N – кількість насосів, N=2; Ww.dis,aux =0,2·4424 · 2 = 1769,6 кВт· год/рік Загальний обсяг енергоспоживання на потреби ГВП визначаються згідно з формулою

129 [8]:

DHW total, use = Q DHW, use + W W, dis, aux = 12701,73+ 54169,16 + 35 040= 101910,89 кВт год.

5.18. Енергоспоживання при освітленні

Річний обсяг енергоспоживання при освітлені W, кВт год, розраховують за формулою 128 [8]: W= W L + W p, де W L - енергія, необхідна для виконання функції штучного освітлення в будівлі, кВт год. W P - паразитна енергія , що необхідна для забезпечення заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення та енергія для управляння/регулювання освітлення в будівлі, кВт год.

Значення W L розраховують за формулою 129 [8]:

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 31


W L = (P N ・F C) [(t D・F O・F D )+ (t N・F O )] ・A f /1000,

W L =(10,0·1,0) · [(1800·0,9·1,0)+(200·0,9)] · 1160,4 / 1000 = 20887,20 кВт год, де PN - питома потужність встановленого штучного освітлення в будівлі, Вт/м 2 ;

FC - постійний коефіцієнт яскравості, що відноситься до використання навантаження. Встановленого освітлення при функціонуючому контролі сталої освітленості зони,

приймають згідно з таблицею 36 [8], FC = 1,0 ; FO - коефіцієнт використання освітлення, є відношенням використання загальної встановленої потужності штучного освітлення до періоду використання зони, приймають згідно з таблицею 36 [8], FO = 0,9 ; FD - коефіцієнт природного освітлення, є відношенням використання загальної встановленої потужності штучного освітлення до наявного природного освітлення зони, приймають згідно з таблицею 36 [8], FD =1,0; tD - час використання природного освітлення протягом року, год, приймають згідно з таблицею 36 [8]; t N - час використання штучного освітлення протягом року, год, приймають згідно з таблицею 36 [8];

A f - кондиціонована площа будівлі, м² , визначена згідно з 6.4 [8].

Значення W p розраховують за формулою 132 [8]:

W p = (P em + P pc) ・ A f , де

P em - загальна встановлена питома потужність заряду акумуляторів світильників аварійного

освітлення, кВт год/ м² , приймають згідно з таблицею 36 [8]; P em =1 кВт год/ м² .

P pc - загальна встановлена питома потужність усіх систем управління приладами освітлення

зони в час, коли лампи не використовують, кВт год/ м² , приймають згідно з таблицею 36 [8];

P pc =5 кВт год/ м² .

A f - кондиціонована площа будівлі, м² , A f = 1160,4 м² .

Wp = ( 1+5 ) · 1160,4 = 6962,4 кВт год. Річний обсяг енергоспоживання при освітленні складає:

W = 20887,20 + 6962,4 = 27849,6 кВт год.

6. ВИМОГИ ДО ПОКАЗНИКА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

Загальний показник енергоефективності будівлі ЕР повинен визначатися за умовою: ЕР ≤ ЕР max,

де, ЕР – розрахункова або фактична питома річна енегопотреба будівлі, що визначають;

ЕРmax - максимально допустиме значення питомої річної енегопотреби будівлі, кВт год/м²або

кВт год/ м³, що встановлюють згідно з таблицею 1 [1], залежно від призначення будівлі, її

поверховості та температурної зони експлуатації яка приймається згідно з додатком Б [1].

ЕРmax = 48 кВт год/ м³ Розрахункове значення ЕР визначають за формулою для будівлі, 3 [1]:

EP = (Q H ,nd +Q C ,nd +Q DHW, nd)/ V f

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 32


де,QH,nd,Q C ,nd,Q DHW, nd- річна енегопотреба будівлі для опалення, охолодження та гарячого водопостачання відповідно, кВтгод, що визначається згідно з ДСТУБА .2.-12 [8]; A f –кондиціонована (опалювальна) площа будівлі, 1160,4 м2. V – кондиціонований об’єм для будівлі, 3 655,3 м³, Визначаємо розрахункове значення ЕР для: ЕР=( 153 766,07 + 2 004,39 + 17 406,00) / 3 655,3 = 47,38 кВт год/ м2.

Визначаємо клас енергетичної ефективності: [(EP-EPmax)/EPmax] ·100%=[( 47,38 – 48,0)/48,0] ·100%= -1,3% .

Тобто, відповідно до табл.2 [1] будівля закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по

вул. Горького, 2а у м. Винники, відноситься до класу енергетичної ефективності «С».

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 33


7. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ Таблиця А.1 - Загальна інформація

Дата заповнення (рік, місяць) Грудень, 2018

Адреса будівлі «Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м. Винники (комплексна термомодернізація)».

Розробник проекту ФОП Борис

Адреса і телефон розробника

Шифр проекту будівлі ЕЕ

Рік будівництва 2018-2019 Таблиця А.2 - Розрахункові параметри

Найменування розрахункових параметрів Познака Одиниця

виміру Величина

1 2 3 4 Розрахункова температура внутрішнього повітря для опалення int.s.H °С +22

Розрахункова температура внутрішнього повітря для охолодження з °С -

Усереднена за часом витрата повітря на вентиляцію - в кондиціонованому об'ємі - між кондиціонованим та некондиціонованим об'ємами - між некондиціонованим об'ємом та зовнішнім середовищем

Qve,mn м3/год

6710,0

Усереднений за часом тепловий потік внутрішніх джерел - в кондиціонованому об'ємі - в некондиціонованому об'ємі

Фint.mn Вт/м2 17,0

Внутрішня теплоємність будівлі С Вт год/(м2 К) 80

Тривалість опалювального періоду Zon доба 179

Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період

Qоп.з °С 0,4

Розрахункова кількість градусо-діб опалювального періоду

Dd °С·доба 3501

Функціональне призначення, тип і конструктивне рішення будинку

Призначення «Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м. Винники (комплексна термомодернізація)»

Основні конструктивні рішення огороджень

Зовнішні стіни: - внутрішнє лицювання (вапняна-піщаний тиньк); - цегляна кладка на цементно-піщаному розчині з повнотілої цегли – 510 мм;

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 34


- цементно-піщаний тиньк; - утеплювач – плити мінераловатні теплоізоляційні базальто-волокнисті – 150 мм; -цементно-піщаний тиньк. Горищне перекриття: - внутрішнє лицювання (вапняна-піщаний тиньк);; - плита залізобетонна – 220 мм; - утеплювач – плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті – 250 мм; - гідроізоляційна плівка. Перекриття неопалювального підвалу: - паркетна дошка (сосна); - плити пінополістирольні екструдовані – 40 мм - цементно-піщаний розчин – 40 мм - плита залізобетонна – 220 мм; - утеплювач – плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті – 130 мм; - цементно-піщаний тиньк.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 35


Таблиця А.3 - Геометричні, теплотехнічні та енергетичні показники «Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м.

Винники (комплексна термомодернізація)».

Показники Познака і одиниця виміру

Нормативне Розрахункове Фактичне

значення (проектне) (виміряне)

показника значення значення

показника показника

Геометричні показники Загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку АΣ, м2 2083,8 2083,8 -

В тому числі: Аі , м2 694,2 694,2 - - зовнішніх стін кондиціонованого об'єму, що

межують з зовнішнім повітрям

- стін, що межують з некондиціонованим об'ємом Аiu, м2 - - -

- стін некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям Aue, м2 - - -

- стін, що межують з сусідніми будинками Аа, м2 - - -

- вікон і балконних дверей кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям Аwі, м2 215,20 215,20 -

- вікон і балконних дверей кондиціонованого об'єму, що межують з некондиціонованим об'ємом Аwіu, м2 - - -

- вікон некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям Аwuе, м2 - - -

- суміщених покриттів кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям Ассі, м2 - -

- суміщених покриттів некондиціонованого об'єму, що межують з кондиціонованим об'ємом Ассuі , м2 - - -

- суміщених покриттів некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям Ассuе, м2 - - -

- суміщених покриттів мансард, що межують із зовнішнім повітрям Аасі, м2 - - -

- суміщених покриттів мансард, що межують із некондиціонованим об'ємом Аасіu, м2 - - -

- суміщених покриттів некондиціонованого об'єму, що межують із зовнішнім повітрям Аасuе, м2 - - -

- перекриття опалювальних горищ (технічних поверхів та покритя мансардного типу) Асhai, м2 - - -

- горищних перекриттів неопалюваних горищ Аасіu , м2 580,2 580,2 -

- перекриттів кондиціонованих об'ємів над проїздами і під еркерами Аopi, м2 - - -

- перекриттів кондиціонованих об'ємів над проїздами і під еркерами, що межують з некондиціонованим об'ємом

Аopiu, м2 - - -

- перекриттів некондиціонованих об'ємів над проїздами і під еркерами, що межують з зовнішнім повітрям

Аopue, м2 - - -

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 36


Продовження таблиці А.3 Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м.

Винники (комплексна термомодернізація)»

Показники Познака і одиниця виміру

Нормативне Розрахункове Фактичне

значення (проектне) (виміряне)

показника значення значення

показника показника

- перекриттів кондиціонованих об'ємів над проїздами і під еркерами, що межують з сусіднім будинком

Аора, м2 - - -

- перекриттів між кондиціонованим об'ємом і некондиціонованим простором підвалу

Аcubiu, м2 580,2 580,2 -

- перекриттів між некондиціонованим простором підвалу і зовнішнім повітрям

Аcubue, м2 - - -

- зовнішніх дверей кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

Аfdi, м2 14,0 14,0 -

- зовнішніх дверей кондиціонованого об'єму, що межують з некондиціонованим об'ємом

Аfdiu, м2 - - -

- зовнішніх дверей некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

Аfdue, м2 - - -

- підлоги по ґрунту кондиціонованого об'єму Аgfi , м2 - -

- підлоги по ґрунту некондиціонованого об'єму Аgfu, м2 - - -

- стіни кондиціонованого об'єму, що межує з ґрунтом

Аgwi, м2 - - -

- стіни некондиціонованого об'єму, що межує з ґрунтом

Аgwu, м2 - - -

Кондиціонована (опалювана) площа Аf, м2 1160,40 1160,40

-

Кондиціонований (опалюваний) об'єм V, м3 3655,30 3655,30 -

Об'єм, призначений для вентиляції Vve, м3 4971,21 4971,21 -

Коефіцієнт скління фасадів будинку mw 0,23 0,23 -

Показник компактності будинку Ʌbci, м-1 0,57 0,57 -

Теплотехнічні та енергетичні показники

Теплотехнічні показники

Приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій

RΣпр, Нормативне Приведене Фактичн

е

м2• К/Вт значення (проектне) (вимірян

е) показника значення значення

показника показни

ка В тому числі:

RΣпр і 3,3 3,11 - - зовнішніх стін кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

- стін, що межують з некондиціонованим об'ємом

RΣпр u - - -

- стін некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр ue - - -

- стін, що межують з сусідніми будинками RΣпр a - - -

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 37


- вікон і балконних дверей кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр wi 0,75 0,75 -

- вікон і балконних дверей, кондиціонованого об'єму, що межують з некондиціонованим об'ємом

RΣпр wiu - - -

- вікон некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр wue - - -

- суміщених покриттів кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр cci - - -

- суміщених покриттів некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр ccui - - -

- суміщених покриттів некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр ccue - -

- суміщених покриттів мансард, що межують із зовнішнім повітрям

RΣпр aci - - -

- суміщених покриттів мансард, що межують із некондиціонованим об'ємом

RΣпр aciu - - -

- суміщених покриттів некондиціонованого об'єму, що межує із зовнішнім повітрям

RΣпр acіu - - -

- покриттів опалюваних горищ (технічних поверхів) та покриття мансардного типу

RΣпр chai - - -

- горищних перекриттів неопалюваних горищ RΣпр acu 4,95 4,99

- перекриттів кондиціонованих об'ємів над проїздами і під еркерами

RΣпр uafi - - -

- перекриттів кондиціонованих об'ємів над проїздами і під еркерами, що межують з некондиціонованим об'ємом

RΣпр opiu - - -

- перекриттів некондиціонованих об'ємів над проїздами і під еркерами, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр opue - - -

- перекриттів кондиціонованих об'ємів над проїздами і під еркерами, що межують з сусіднім будинком

RΣпр opa - - -

- перекриттів між кондиціонованим об'ємом і некондиціонованим простором підвалу

RΣпр cubiu 3,75 4,05 -

- перекриттів між некондиціонованим простором підвалу і зовнішнім повітрям

RΣпр cubue - - -

- зовнішніх дверей кондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр fdi 0,6 0,6 -

- зовнішніх дверей кондиціонованого об'єму, що межують з некондиціонованим об'ємом

RΣпр fdiu - - -

- зовнішніх дверей некондиціонованого об'єму, що межують з зовнішнім повітрям

RΣпр fdue - - -

- підлоги по ґрунту І кондиціонованого об'єму

RΣпр gfi - -

- підлоги по грунту некондиціонованого об'єму

RΣпр gfu - -

- стіни кондиціонованого об'єму, що межує з грунтом

RΣпр gwi - -

- стіни некондиціонованого об'єму, що межує з грунтом

RΣпр gwu - -

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 38


Енергетичні показники «Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м.

Винники (комплексна термомодернізація)».

Енергопотреба для опалення QH, nd ,

153 766,07 153 766,07 - кВт ∙ год

Енергопотреба для охолодження QС, nd ,

14 120,11 14 120,11 - кВт ∙ год

Енергопотреба для гарячого водопостачання QDHW, nd ,

2 004,39 2 004,39 - кВт ∙ год

Розрахункова (фактична) питома енергопотреба

ЕР,

47,38 47,38 - кВт∙год / м2

(кВт∙год / м3)

Максимально допустиме значення питомої енергопотреби будинку

ЕРmax ,

48,00 48,00 - кВт∙год / м2

(кВт∙год / м3)

Клас енергетичної ефективності - - С -

Термін ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки та її елементів

рік - 25 -

Відповідність проекту будинку нормативним вимогам

- - Так -

Необхідність доопрацювання проекту будинку

- - Ні -

Таблиця А.4–Висновки за результатами оцінки енергетичних параметрів будівлі

Проект відповідає вимогам ДБН В.2.6-31-2016 до теплотехнічних та енергетичних показників огороджувальних конструкцій будинку і порядку їх розрахунків, що забезпечує:

- раціональне використання енергетичних ресурсів на опалення приміщень будинку;

- нормативні показники санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень;

- довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинку.

Позитивний клас енергоефективності будівлі досягається шляхом застосування енергоефективного обладнання і арматури в системах опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та електропостачання, а також утеплення зовнішніх огороджувальних конструкцій відповідно до нормативних вимог.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 39


Таблиця А.5 - Характеристики інженерних систем «Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м.

Винники (комплексна термомодернізація)» Опалення

Тип системи Водяна, двотрубна, горизонтальна з насосною циркуляцією

Енергоносій Вода з температурою 80 - 60 0C

Джерело опалення Котельня

Виробнича система -

Розподіл -

Генерація -

Охолодження Тип вентилятора -

Система охолодження -

Система управління -

Охолоджувальні машини

Тип насоса -

Попереднє охолодження -

Вентиляція

Вид системи Припливно-витяжна в приміщень групової кімнати та їдальні.В санвузлах - витяжна з механічним спонуканням

Питома потужність -

Графік використання -

Гаряче водопостачання Тип циркуляції З циркуляцією Потужність

Період експлуатації 24 години в день

Освітлення

Система контролю внутрішнє - ручне вк./викл. зовнішнє – автоматичне авт.вк./авт.викл.

Режим контролю ручний Паразитна енергія -

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 40


Таблиця А.6 - Характеристика автоматизації інженерних систем «Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м.

Винники (комплексна термомодернізація)»

Характеристика Клас енергетичної ефективності системи

Регулювання надходження теплової енергії до приміщення C

Регулювання розподілення за температурою теплоносія у подавальному або зворотному трубопроводі

С

Регулювання циркуляційних, змішувальних та циркуляційно- змішувальних насосів (на різних рівнях системи)

В

Регулювання періодичності зниження споживання енергії системою та/або розподілення теплоносія С

Взаємозв'язок між регулюванням споживання енергії та/або розподілення тепло/холодоносія у системах опалення та охолодження С

Регулювання джерела енергії В

Упорядкування джерел енергії В

Регулювання витрати повітря у приміщенні -

Регулювання витрати повітря при його підготовці -

Захист теплообмінників від переохолодження -

Захист теплообмінників від перегрівання -

Використання повітря з низькою температурою (у системах з механічним спонуканням) -

Регулювання температури припливного повітря -

Регулювання вологості -

Регулювання за присутністю людей у приміщенні -

Регулювання зовнішнього освітлення В

Регулювання жалюзей -

Система автоматизації та управління будівлею C

Визначення несправностей систем та забезпечення допомоги у їх діагностиці С

Формування звітів щодо енергоспоживання та зовнішніх параметрів, а також можливості зниження енергоспоживання В

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 41


Таблиця А .7 - Звітна таблиця за результатами розрахунків обсягів енергоспоживання «Капітальний ремонт будівлі закладу дошкільної освіти ясла-садок N 156 по вул. Горького, 2а у м. Винники

(комплексна термомодернізація)» Енергоносій

Енергетичні послуги

Енергоспоживання

Теп

лота

Наф

та

При

родн

ий г

аз

Вуг

лля

Цен

трал

ізов

ане

тепл

о по

стач

.

Цен

трал

ізов

ане

холо

допо

стач

.

Дер

евин

а

Еле

ктро

енер

гія

Від

новл

юва

ні *

Інш

і, щ

о ви

робл

яють

ся

на м

ісц

і

Опалення Енергопотреба для опалення 153766,1

Енергопотреба для центрального попереднього п ід і гр і ву вентиляц і йного пов і тря

-

Енергоспоживання при опаленні

- - - 193639,3 - - - - -

Енергоспоживання при центральному попередньому п ід ігр і в і

- - - - - - - - -

Додаткове енергоспоживання при опаленні

900,00

Додаткове енергоспоживання при центральному попередньому підігріві

-

Загальне енергоспоживання при опаленні

- - - 193639,3 - 900,00 - -

Охолодження Енергопотреба для охолодження (в т.ч. осушення пов ітря)

14120,1

Енергопотреба для центрального попереднього охолодження вентиляц ійного пов і тря (в т.ч. осушення пов ітря)

-

Енергоспоживання при охолодженн і (в т.ч. осушення пов ітря)

- - - - - - - - -

Енергоспоживання при центральному попередньому охолодженн і (в т.ч. осушення пов і тря при попередньому охолодженн і )

- - - - - - - - -

Додаткове енергоспоживання при охолодженні

-

Додаткове енергоспоживання при центральному попередньому охолодженн і

-

Загальне енергоспоживання при охолодженні

- - - - - - - -

Вентиляція Енергопотреба для зволоження вентиляційного повітря

-

Енергоспоживання вентиляторів, блоків управління та рекуператорів теплоти

10933,71

Загалом енергоспоживання при вентиляції (в т.ч. зволоження повітря)

10933,71

ГВП Енергопотреба ГВП 17406,0

Енергоспоживання ГВП - - - - - - 41967,5 14182,1 -

Додаткове енергоспоживання ГВП

1769,6

Загальне енергоспоживання ГВП

- - - - 43737,1 14182,1 -

Освітлення Енергоспоживання при освітленні

27849,60

Інші Енергоспоживання іншими послугами

- -

послуги Загалом

185292,2 - - - - - - 83420,45 14182,1 -

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 42


Паспорт заповнений: Організація ФОП Борис

Адреса і телефон

Відповідальний виконавець

Пришляк Ю.В.

Зам

. інв

. №

Під

пис

і дат

а

Інв.

№

ЕЕ

Арк. 43


8. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

1. ДБН В.2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель 2. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва 3. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення 4. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування 5. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд 6. ДБН В.2.6-33:2006 Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією 7. ДСТУ Б А.2.2-8:2010 Розділ «Енергоефективність» у складі проектної документаціїоб’єктів 8. ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахункуенергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячомуводопостачанні 9. ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015 Енергетична ефективність будівель. Настанова з проведення енергетичної оцінки будівель 10. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливихексплуатаційних впливів,від пожеж. Будівельна кліматологія 11. ДСТУ Б В.2.2-19:2007 Будинки і споруди. Метод визначення повітропроникностіогороджувальних конструкцій в натурних умовах 12. ДСТУ Н Б В.2.2-27:2010 Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляціїоб’єктів цивільного призначення 13. ДСТУ Б В.2.2-39:2016 Будинки і споруди. Методи та етапи проведенняенергетичного аудиту будівель 14. ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення опору теплопередачі 15. ДСТУ Б В.2.6-34-2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін ізфасадною теплоізоляцією. Класифікація і загальні технічні вимоги 16. ДСТУ Б В.2.6-35-2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованимпрошарком. Загальні технічні умови 17. ДСТУ Б В.2.6-36-2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін ізфасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками. Загальні технічні умови 18. ДСТУ Б В.2.6-189-2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель 19. ДСТУ- Н Б В.2.6-190:2013 Настанова з розрахункової оцінки показниківтеплостійкості та тепло засвоєння огороджувальних конструкцій 20. ДСТУ- Н Б В.2.6-191:2013 Настанова з розрахункової оцінки повітропроникності огороджувальних конструкцій 21. ДСТУ- Н Б В.2.6-192:2013 Настанова з розрахункової оцінки тепловологісного стану огороджувальних конструкцій 22. ДСТУ Б В.2.7-182-2009 Будівельні матеріали Методи визначення термінуефективної експлуатації та теплопровідності будівельних ізоляційних матеріалів урозрахункових та стандартних умовах 23. ДСТУ Б В.2.7-276-2011 Матеріали полімерні рулонні і плиткові для підлог. Метод визначення показника тепло засвоєння (ГОСТ 25609-83, MOD) 24. ДСТУ Б EN 15217:2013 Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель (EN 15217:2007,IDT) 25. ДСТУ Б EN 15459:2014 Енергетична ефективність будівель. Процедура енергетичної оцінки систем будівель (EN 15459:2007,IDT) 26. ДСТУ Б EN 15603:2013 Енергетична ефективність будівель. Загальне енергоспоживання та проведення енергетичної оцінки (EN 15603:2007,IDT) 27. ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 Енергетична ефективність будівель. Розрахунок енерго споживання на опалення та охолодження (EN ISO 13790:2008, IDT) 28. Каталог фасадних виробів Rockwool 29. Паспорт на пінополістирол екструдований XPS Технопекс 30. Закон України « Про енергозбереження»_

Documents

ЕЕdfrr.minregion.gov.ua/foto/projt_addition/2018/12/... · 2.3.2. Опалення та вентиляція: Опалення. Джерелом теплопостачання служить