dppc.rudppc.ru/data/edited/public/documents/sv/sv9/odb02.pdf- виконувати навчальні та творчі завдання (доповіді, реферати, твори,

СОДЕРЖАНИЕ

стр.

1. ПАСПОРТ РАБОЧЕЙ ПРОГРАММЫ УЧЕБНОЙ

ДИСЦИПЛИНЫ

4

2. СТРУКТУРА И СОДЕРЖАНИЕ УЧЕБНОЙ


6

3. УСЛОВИЯ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММЫ УЧЕБНОЙ


9

4. КОНТРОЛЬ И ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТОВ ОСВОЕНИЯ

УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ

14

.

1. ПАСПОРТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОДБ.03 УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА

1.1. Галузь застосування програми

Робоча програма навчальної дисципліни ОДБ.03 Українська мова та

література є частиною програми підготовки фахівців середньої ланки

Державного професійного освітнього закладу «Донецький професійно-

педагогічний коледж» за спеціальністю 09.02.01 Комп'ютерні системи і

комплекси, а також підготовки кваліфікованих робочих службовців за

професією 15.01.05 Зварник (електрозварювальні і газозварювальні

роботи).

1.2. Місце навчальної дисципліни в структурі програми

підготовки фахівців середньої ланки

Навчальна дисципліна ОДБ.03 Українська мова та література

відноситься до обов'язкової частини загальноосвітнього циклу.

1.3. Цілі і завдання навчальної дисципліни - вимоги до

результатів освоєння навчальної дисципліни

У результаті засвоєння навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- роль мови у формуванні й самовираженні особистості;

- особливості усного та писемного мовлення, монологічного й

діалогічного;

- відомості про мовлення та спілкування, зокрема професійне;

- рівні мовної системи;

- особливості міжкультурної комунікації, врахування її під час

спілкування;

- основні стилістичні засоби лексикології та фразеології;

- словотворчі засоби стилістики;

- морфологічні засоби стилістики;

- стилістику простих і складних речень, речень з різними способами

вираження чужого мовлення;

- найвідоміших українських письменників та їх твори;

- напам’ять вірші;

- особливості літературного стилю певного письменника;

- основні виражальні засоби художньої мови різних творів.

У результаті освоєння навчальної дисципліни студент повинен

вміти:

- розрізняти поняття «мова» і «мовлення», норми української

літературної мови;

- визначати нормативне і ненормативне використання мовних засобів

у різних стилях мовлення;

- дотримуватися норм української літературної вимови;

- користуватися різними видами словників;

- вміти практично використовувати вивчені правила;

- переказувати прослуханий або прочитаний текст художнього,

наукового, публіцистичного стилів, підпорядковуючи власне

висловлювання темі та основній думці;

- правильно писати слова з орфограмами в коренях, префіксах і

суфіксах;

- розрізняти службові й самостійні частини мови;

- розрізняти види простих і складних речень, правильно розставляти

розділові знаки в них;

- визначати стилістичні особливості авторських слів у реченні з

прямою мовою;

- правильно розставляти розділові знаки при прямій мові та діалозі;

- складати власні усні та письмові висловлювання;

- розробляти проект поглиблення власних знань з мови та мовлення і

вдосконалення відповідних умінь і навичок, усунення виявлених недоліків;

- називати вивчені твори і співвідносити їх з певною епохою, стилем,

напрямом;

- читати напам’ять вірші, давати ідейно-художній аналіз творам;

- встановлювати стильові і сюжетні зв'язки у творах;

- користуватися різними джерелами інформації;

- порівнювати художні стилі і співвідносити їх з певною історичною

епохою, напрямком, національною школою, називати їх провідних

представників;

- користуватися літературознавчими термінами;

- здійснювати пошук, відбір та обробку інформації в галузі мистецтва;

- аргументувати власну точку зору в дискусії з проблем;

- виконувати навчальні та творчі завдання (доповіді, реферати, твори,

рецензії).

Вивчення навчальної дисципліни ОДБ.03 Українська мова та

література спрямоване на формування загальних компетентностей, які

сприяють розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в

сучасному житті, у таких напрямках:

соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті;

здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток

комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування

світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності

до навчання, самостійності мислення);

функціональні компетентності: естетичні, культурологічні, мовні,

комунікативні (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими

навичками, використовувати їх у практичному житті).

1.4. Кількість годин, відведена на засвоєння програми навчальної

дисципліни:

Максимального навчального навантаження студента – 71 година, в

тому числі:

- обов'язкового аудиторного навчального навантаження студента – 71

годин; з них лекції – 35 годин, практичні роботи – 32 години;

- контрольна робота – 4 години.

2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Об’єм навчальної дисципліни та види навчальної роботи

Види навчальної роботи Кількіс

ть

годин Максимальне навчальне навантаження (всього) 71

Обов’язкове аудиторне навчальне навантаження (всього) 71

у тому числі: лекції 35

практичні заняття 32

контрольні роботи 4

Самостійна робота студента (всього) -

Підсумкова семестрова оцінка

2.2. Тематичний план і зміст навчальної дисципліни ОДБ.03 Українська мова та література

Назви розділів і тем Зміст навчального матеріалу, практична робота, самостійна робота студентів Обсяг

годин Рівень

засвоєння

1 2 3 4

Розділ 1. Вступ 4

Тема 1.1. Функції мови і мовлення:

пізнавальна, культуроносна,

естетична, експресивна.

Поняття культури мовлення і спілкування. Спілкування як обмін інформацією.

Особливості усного й писемного спілкування. Конспектування висловлювань, що

сприймаються на слух.

1

1,2

Тема 1.2. Метапредметні зв’язки

Література як мистецтво слова.

Огляд літератури останньої третини ХІХ століття. Внесок митців слова в

поглиблення змісту і збагачення форм літературних творів. Розробка нових тем,

поява нових жанрів.

1

2,3

Тема 1.3. І.С.Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім’я».

Життєвий і творчий шлях письменника. «Кайдашева сім’я» – зразок реалістичної

соціально-побутової повісті. Суспільні процеси в тогочасному селі, розпад

патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин.

Зосередження уваги письменника на сім’ї як осередку суспільства. Змалювання

буднів родини Кайдашів. Колоритні людські характери в повісті. Образи твору.

Значення картин побуту для розуміння характерів героїв. Автор у творі.

2

Розділ 2. Поглиблення і

систематизація найважливіших

відомостей з орфоепії, фонетики,

стилістики

4

Тема 2.1. Рівні мовної системи.

Основні норми літературної вимови.

Функціонування в тексті основних

одиниць мови.

Види норм української літературної мови. Дотримання норм літературної мови.

Основні норми української літературної вимови. Спілкування. Мовленнєва

діяльність. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків, значущих

частин слова, слів, словосполучень, речень.

2

Тема 2.2. Складні випадки

правопису ненаголошених

голосних, м’якого знака,

апострофа.

Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа. 2



відомостей з будови слова,

словотвору, стилістики

4

Тема 3.1. Морфологічна будова

слова. Творення слів. Стилістичні

особливості значущих частин слова.

Стилістичні засоби словотвору.

Будова слова. Основа слова. Закінчення. Способи словотворення. Основні

орфограми у префіксах, коренях, суфіксах. Абревіатури. Значення префіксів і

суфіксів для надання стилістичного забарвлення словам та висловлюванням.

Стилістичні функції складних.

2 1

Тема 3.2. Панас Мирний. «Хіба

ревуть воли, як ясла повні?»

Метапредметні зв’язки. Текст як

об’єкт лінгвістичного вивчення.

Життєвий і творчий шлях письменника. Тематична та жанрова різноманітність

творчості. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Перший соціально-

психологічний роман в українській літературі. Історія написання. Джерела твору,

проблематика. Своєрідність композиції. Майстерність письменника у відтворенні

картин народного життя. Образ Чіпки Варениченка. Образи Грицька й Максима.

Жіночі образи, їх ідейна навантаженість, засоби індивідуалізації. Образи

представників земства, чиновників. Типове й екстремальне у долі героя.

2 1,3



відомостей з лексикології,

фразеології, стилістики

8

Тема 4.1. Лексика української мови

за походженням. Зміни в лексичній

системі української мови.

Професійна лексика. Терміни.

Зміни лексики. Ступінь уживаності слів. Застаріла лексика. Стилістичні

особливості. Загальномовні неологізми. Стилістичні особливості. Авторські

неологізми. Терміни. Професійні слова. Роль фразеологізмів у професійному

мовленні.

2 1,2

Тема 4.2. Іван Карпенко-Карий.

Комедія «Мартин Боруля».

Метапредметні зв’язки Жанрові й

стильові особливості драматичного

твору.

«Театр корифеїв», поглиблення поняття про жанри драматичного твору. Життєвий і

творчий шлях драматурга. Сценічна історія комедії «Мартин Боруля». Дворянство

як міф про краще життя. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина

Борулі. Жанр. Стильові особливості. Композиція. Символічні образи. Художні

засоби виразності.

2

2,3

Тема 4.3. Іван Франко. «Сікстинська

Мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха

зерня», «Чого являєшся мені у сні?,

«Легенда про вічне життя».

Життєвий і творчий шлях поета. Основні поетичні збірки. Основні праці І. Франка.

Перекладацька діяльність. Франко і світова література. Сонет «Сікстинська

Мадонна» - шедевр світової літератури. Образ ліричного героя. Утвердження краси

й духовності Мадонни. Поетична збірка «Зів’яле листя». Місце любовної теми у

творчості Івана Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність)

Широка емоційна гама почуттів ліричного героя. Багатовимірність і динаміка

2 2,3

Рафаелевого образу Мадонни. Загальнолюдський смисл образу матері. Утвердження

невмирущості людських почуттів, ідеалу кохання. «Легенда про вічне життя». Шлях

до пізнання ідеї, образного судження про людину і світ. Драматизм людських

стосунків, роздуми про доцільність безсмертя людини.


Стилістичні засоби лексикології та

фразеології. Словники й довідкова

література. Електронні словники.

Групи лексики зі стилістичного погляду. Стилістично забарвлена лексика (групи

(підгрупи)). Місце багатозначних слів, тропів, омонімів, синонімів, антонімів.

Діалектизми як засіб для відображення колориту описуваної місцевості, відтворення

звичаїв, побуту, особливостей мови населення. Види й типи словників.

Користування довідковою літературою, словниками. Укладання термінологічних

словничків.

1

1,3

Тема 4.5. Іван Франко. «Мойсей».

Метапредметні зв’язки Розгорнуте

повідомлення в науковому,

публіцистичному стилях за

попередньо складеним планом,

тезами, конспектом.

Філософська поема «Мойсей» – видатне явище української літератури доби

модернізму. Джерела сюжету поеми. Жанрова своєрідність поеми. Сюжетно-

композиційна організація поеми. Неоромантична поетика. Підготовка повідомлення

за темами, що стосуються творчості І.Я. Франка.

1 1



відомостей з морфології,


4

Тема 5.1. Система частин мови. Рід

іменників. Назви осіб за професією,

посадою. Варіанти відмінкових

форм. Кличний відмінок іменника.

Частини мови. Перехід однієї частини мови в іншу. Роль частин мови. Рід

відмінюваних іменників. Рід невідмінюваних іменників. Назви осіб за професією,

посадою, званням. Стилістичні особливості вживання іменників чоловічого та

жіночого роду. Стилістичні особливості вживання розмовно-просторічних назв.

Паралельні відмінкові форми іменників, прикметників, займенників, числівників.

Функціонування форми кличного відмінка в різних стилях мовлення.

2 1,3

Тема 5.2. Іван Франко. «Украдене

щастя». Метапредметні зв’язки

Стилістичні засоби морфології.

«Украдене щастя» – драма людських стосунків. Жанрова своєрідність. Сюжетно-

композиційна своєрідність драми. Проблематика. Культура загальнолюдських

сімейних взаємин. Художня своєрідність образів. Змалювання трагедії особистого

життя головних персонажів.

Лексичні діалектизми, виражені іменниками, дієсловами, прикметниками, вигуками

тощо, як важливий художній засіб у драматичних творах Івана Яковича Франка

2

2,3

Розділ 6. Орфографічно-

пунктуаційний практикум

9

Тема 6.1. Основні орфограми та

пунктограми української мови.

Повторення. Основні орфограми та пунктограми української мови. Виконання

вправ.

2 1,3


Читання текстів. Використання

способів поглибленого,

ознайомлюваного, швидкого

читання, читання-сканування.

Читання мовчки. Читання вголос. Виділення ключових фраз і слів у прочитаному.

Визначення пізнавальної цінності прочитаного. Аналіз використаних автором

мовних засобів.

1 2,3

Тема 6.3. Михайло Коцюбинський.

«Intermezzo». Метапредметні

зв’язки Читання текстів.

Використання способів

поглибленого, ознайомлюваного,

швидкого читання, читання-

сканування.

Життєвий і творчий шлях письменника. Психологічна новела «Intermezzo» з

жанровими ознаками «поезії в прозі». Автобіографічна основа. Проблеми душевної

рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Психологічно

переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Символічні образи, ускладнена

метафора. Поетика імпресіонізму. Читання текстів. Використання способів

поглибленого, ознайомлюваного, швидкого читання, читання-сканування.

1

1,2


Нарис про людину. Леся Українка.

«Лісова пісня».

Біографії Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Миколи Вороного, Олександра

Олеся. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету.

Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати

Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і

буденного прагматизму в образі Лукаша. Природа і людина у творі. Почуття

кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Художні особливості

драми-феєрії.

2

1,2


Засоби мовної виразності в

поетичних творах. Леся Українка

«Contra spem spero», «Стояла я і

слухала весну», «Уста говорять:

«Він навіки згинув!». Микола

Вороний «Блакитна Панна».

Олександр Олесь (О. Кандиба) «З

журбою радість обнялась», «Чари

ночі».

Тропи як спеціальні засоби образності мови. Поетичний синтаксис. Риторичні

фігури. Афористичність мови. Роль звукових і зорових художніх деталей. Рівні

лінгвістичного аналізу поетичного тексту (верхній – ідейно-образний, семантичний:

ідеї та емоції; образи та мотиви (потенційно кожний іменник – це образ, кожне

дієслово – це мотив; середній – стилістичний: лексика, синтаксис; нижній –

фонетичний, звуковий: метрика та ритміка; власне фоніка, звукопис). Аналіз

поетичних творів.

2

1,2

Тема 6.6. Ольга Кобилянська.

«Земля» (оглядово).

«Земля» – психологічне трактування вічних проблем: людини і землі, злочину та

кари. Трагічна історія родини Федорчуків – новітня інтерпретація християнського

мотиву братовбивства. Образи повісті. Глибокий психологізм і символізм твору як

1

2,3

новаторство О. Кобилянської.

Розділ 7. Культура мовлення та

комунікація

4

Тема 7.1. Поняття комунікації.

Міжкультурна комунікація.

Літературний процес першої

половини ХХ століття (загальний

огляд)

Модель комунікації. Комунікабельність як риса характеру людини. Комунікативні

помилки. Поняття міжкультурної комунікації. Універсальне в комунікації. Символи

в міжмовній комунікації. Розвиток української літератури на новому історичному

етапі (1900–1930 рр.). Успадкування й розвиток традицій літератури попередніх

епох. Різноманітність літературних течійта угруповань у двадцятих роках.

Співіснування різних напрямків, течій, стилів (реалізм, неоромантизм, символізм,

футуризм, експресіонізм, конструктивізм тощо), боротьба між ними. Особливості

літературного процесу 1940 – 1950 рр. Поєднання у фронтових поезіях традицій

реалізму, ораторського заклику й філософського роздуму, епічної розповіді та

високої емоційності, публіцистичності й ліризму. Слабкі сторони літератури того

часу (декларативність, ілюстративність, деяка помпезність тощо).

2 1,3

Тема 7.2. Метапредметні зв’язки.

Читання текстів різних стилів,

типів, жанрів мовлення. Володимир

Винниченко. «Момент».

Читання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення. Визначення пізнавальної

цінності прочитаного. Оцінка використаних автором мовних засобів, аналіз

структури тексту.

2 2,3



відомостей з синтаксису,

пунктуації і стилістики

17

Тема 8.1. Словосполучення і

речення. Стилістичні особливості

простих і складних речень.

Словосполучення і речення як одиниці синтаксису. Синтаксичні зв’язки в

словосполученнях і реченнях. Особливості вживання простих і складних речень.

Синтаксичні синоніми та синтаксичні норми.

2

Тема 8.2. Володимир Сосюра. «Як я

люблю тебе, мій краю вугляний»,

«Коли потяг у даль загуркоче…»,

«Так ніхто не кохав…»

Огляд життя і творчості поета-лірика. Вплив символістичних та імпресіоністичних

тенденцій. Образ рідного краю у творах В. Сосюри. Образ ліричного героя.

Заглибленість в особисті переживання. Одухотворене сприйняття природи, уміння

відчути найпотаємніші порухи людської душі. Тема величі та ніжності юнацьких

почуттів у поезіях.

2

1,2

Тема 8.3. Основні пунктограми в

простому реченні. Метапредметні

зв’язки Особливості вживання в

мовленні та інтонування різних

видів простих речень.

Уживання тире між підметом і присудком, у неповному реченні. Виділення на

письмі однорідних і відокремлених членів речення, вставних конструкцій.

Стилістичні особливості односкладних і двоскладних, повних і неповних,

ускладнених і неускладнених речень. Інтонування різних видів простих речень.

2

2,3

Тема 8.4. Павло Тичина. Життєвий і

творчий шлях. «Ви знаєте, як липа

шелестить…», «Арфами,

арфами…», «О панно Інно».

Життєвий і творчий шлях Павла Тичини (оглядово). Звернення до «вічних» тем,

культура віршування, потужне ліричне «Я» як символ нової людини,

життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму,

експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Збірка «Сонячні кларнети».

Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи. Імпресіоністичні

тенденції в збірці. Інтимна лірика П. Тичини. Глибина, щирість, чистота почуттів

закоханості, вірності, сердечності, світлої радості. Логічний наголос і порядок слів

як засіб підвищення точності та виразності мовлення. Риторичні запитання, виклад

за допомогою запитань і відповідей як засіб увиразнення мовлення. Інверсія в

художньому творі.

2 1,3

Тема 8.5. Максим Рильський та

неокласики.

Життєвий і творчий шлях Максима Рильського (оглядово). М. Рильський та

неокласики (М. Зеров, М . Драй - Хмара, П. Филипович, Ю. Клен). Їхнє творче

кредо. Орієнтація на традиції. Структура, особливості поетичного стилю. Поезії

«Молюсь і вірю», «Солодкий світ!», «Яблука доспіли…».

2 1,3


Особливості вживання в мовленні

та інтонування різних видів

складних речень. Основні

пунктограми в складному реченні.

Пунктуаційний аналіз.

Стилістичні особливості складносурядних речень. Стилістичні особливості

складнопідрядних речень. Стилістичні особливості безсполучникових складних

речень. Роль інтонації в мовленні. Типові помилки в побудові складних речень.

Уживання в поетичних творах складних речень. Інтонування різних видів складних

речень у текстах. Розділові знаки між частинами складного речення. Особливості

пунктуаційного аналізу речення.

2 2,3

Тема 8.7. Проза. Жанрово-стильове

розмаїття. Степан Васильченко.

«Талант».

Нові теми, проблеми. Зв’язок із поезією. Різножанровість літературних течій та

угруповань. Огляд життя і творчості. Повість «Талант». Зображення життя сільської

інтелігенції. Трагічна доля талановитих людей з народу. Проблематика повісті.

Образи. Своєрідність стилю і творчого методу письменника.

1

1,2

Тема 8.8. Метапредметні зв’язки.

Пунктограми в реченні з прямою

мовою та в діалозі. Способи

цитування. Поетична пунктуація, її

походження та художні функції.

Пряма мова. Розрізнення прямої мови й непрямої мови. Перетворення прямої мови

на непряму (й навпаки). Спільне й відмінне між прямою мовою й цитатою.

Особливості побудови діалогу. Поетична пунктуація.

2

1,3

Тема 8.9. Степан Васильченко.

«Талант». Микола Хвильовий (М.

Фітільов). «Я (Романтика)».

Пряма мова, діалоги в художніх творах. Використання цитування як виражального

засобу усного та писемного мовлення.

2

1,2



відомостей з лінгвістики тексту й


5

Тема 9.1. Текст як середовище

функціонування мовних одиниць.

Метапредметні зв’язки Зміст і

будова тексту. Складне синтаксичне

ціле. Юрій Яновський.

«Вершники».

Текст і його ознаки. Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність,

членованість, інформативність. ССЦ як складова частина тексту. «Відоме» й «нове»

у реченнях висловлювання. Співвіднесеність ССЦ і абзаців. Юрій Яновський.

«Вершники» (новели за вибором учителя). Зміст і будова новелістичного роману.

ССЦ.

2

Тема 9.2. Остап Вишня (Павло

Губенко). «Моя автобіографія»,

«Мисливські усмішки».

Метапредметні зв’язки Мовно-

стилістичні засоби комічного.

Огляд життя і творчості письменника. Могутній і рідкісний талант гумориста.

Велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Оптимізм, любов до

природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні.

«Моя автобіографія» Гумористична розповідь письменника про свій життєвий

шлях. «Мисливські усмішки». Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її

збереження. «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки». Простота, образність,

яскравий комічний колорит, експресивність та емоційність. Пісенні мотиви,

фразеологізми, афоризми, приказки, прислів’я і каламбури тощо).

2 1,3

Тема 9.3. Види і типи текстів. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними

особливостями. Види текстів у діловому мовленні, тексти різних стилів, типів і

жанрів мовлення.

1 2,3

Розділ 10. Основи публічного

мовлення

8

Тема 10.1. Риторика як наука й

мистецтво. Розділи риторики.

Риторичні вимоги до мовця. Імідж

оратора.

Історія риторики (оглядово). Предмет і завдання риторики. Розділи риторики.

Загальна характеристика розділів риторики. Етапи ораторської діяльності. Поняття

«імідж оратора». Риторичні вимоги до мовця. Вигляд оратора. Вихід до слухачів.

Погляд. Усмішка – квіт людського обличчя. Жестикуляція й міміка. Промовисті

жести. Голос. Місце промови. Подолання «ораторського страху». Спостереження за

аудиторією. Культура мовлення

1

Тема 10.2. Розвиток театру. Іван

Кочерга. «Свіччине весілля».

Розвиток драматургії (1920-1930 рр.). «Березіль» Леся Курбаса. П’єси В.

Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова на перетині

традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії. Іван Кочерга

«Свіччине весілля». Розповідь про письменника. Драматургічна майстерність автора

у створенні характерів. Сценічне втілення

2

1,2


Виступ публіцистичного характеру

Біографії Івана Кочерги, Миколи Куліша. Творча діяльність Леся Курбаса. Іван

Кочерга. Підготовка усного виступу публіцистичного характеру за темами, що

стосуються драматургії 20-30-х років ХХ століття.

1

2,3

Тема 10.4. Олександр Довженко.

«Зачарована Десна». Метапредметні

зв’язки Усний відгук про твір

мистецтва (книжку, спектакль,

кінофільм тощо).

Етапи життєвого й творчого шляху Олександра Довженка. Вплив народної

творчості, трудового оточення на розвиток таланту і формування світоглядних

переконань письменника. Поєднання у творах О. Довженка конкретності життєвої

правди й романтизму, реалістичних подробиць і узагальнено - символічних образів,

епічної розповіді та «вогняної патетики». Режисерська майстерність О. Довженка.

«Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення

особистості письменника та його таланту. Життя села й селян. Поетичне

відображення духовного багатства трудівників, їхнього морального здоров’я,

тверезості мислення, тонкого гумору, безмежної терплячості. Образ оповідача.

Реалізм побутових деталей. Складання відгуку про твір мистецтва. Орієнтовний твір

мистецтва. О. Довженко. «Зачарована Десна» ( кіноповість; кінострічка). Іван

Кочерга. «Свіччине весілля» (драматична поема; кінофільм; спектакль).

2

Тема 10.5. Андрій Малишко.

«Оксана». «Лист до гречки». «Важкі

вітри не випили роси…».

Огляд життя і творчості поета. Перевага ліричного начала над епічним – характерна

особливість його творчості. «Оксана» (збірка «Дружба»). Означеність вірша

юнацькою цнотливістю, чаром першого кохання і тихим смутком розлуки, тугою за

дорогою людиною. Своєрідна лірична акварель, що відбиває «ранок» взаємин між

чоловіком і жінкою. «Лист до гречки» (збірка «Листя на світанні»). Поетизація

буденного, звичайного. Єдність поета й природи рідного краю. Спогади про страшні

роки голоду та війни. Висловлення вдячності гречці та батьківській ниві за

порятунок людей у важкій скруті. Римо - ритмічні особливості поезії (білий вірш).

«Важкі вітри не випили роси…» (збірка «Що записано мною»). Пройняті глибоким

почуттям пейзажі, епічна картина вечірнього відпочинку натомлених людей.

Піднесений і водночас елегійний настрій вірша. Пісенна творчість А. Малишка.

Багаторічна творча співдружність А. Малишка та композитора П. Майбороди.

1 1,3

Тема 10.6. Культура ораторського

мовлення. Основні ознаки мовної

культури промовця. Метапредметні

зв’язки Розгорнуте повідомлення в

науковому та публіцистичному

стилях.

Правильність мовлення оратора. Точність і логічність мовлення. Багатство та

різноманітність мовлення. Чистота мовлення. Доречність мовлення. Виразність

мовлення. Достатність і ясність мовлення. Складання повідомлення (за творчістю А.

Малишка).

1 2,3



відомостей з основних розділів

науки про мову

10

Тема 11.1. Фонетика. Орфоепія.

Метапредметні зв’язки Дотримання

найважливіших орфоепічних норм

української літературної мови.

Читання вголос.

Основні поняття фонетики. Класифікація звуків, їх вимова та позначення на письмі.

Склад і наголос. Чергування звуків і спрощення груп приголосних. Поглиблення

знань про найважливіші орфоепічні норми української літературної мови.

2

2,3

Тема 11.2. Літературний процес

другої половини ХХ століття

(загальний огляд). В. Симоненко.

«Я…». «Ти знаєш, що ти –

людина». Ліна Костенко «Хай буде

легко. Дотиком пера...». Д.

Павличко. «Два кольори». М.

Вінграновський. «Сеньйорито

акаціє, добрий вечір…»

Поглиблення й урізноманітнення художнього відтворення світу, ускладнених

відносин громадянина й суспільства, дослідження джерел і витоків формування

особистості людини, розкриття соціального змісту загальнолюдських цінностей в

літературі цього часу. Поезія і проза даного періоду. Розвиток драматургії. Ідейно-

стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна. Застосування теоретичних

знань і практичних умінь під час читання вголос поетичних творів. Виразність

читання.

2

1,2

Тема 11.3. Орфографія.

Лексикологія. Будова слова.

Морфологія. Основні орфограми.

Орфографія. Складні випадки вживання м’якого знака, апострофа. Написання слів

іншомовного походження. Лексична система української мови, основні лексичні

поняття. Фразеологія. Типи словників. Основні поняття морфології. Самостійні

частини мови, їх специфічні ознаки, особливості відмінювання змінних частин

мови. Основні орфограми в коренях, суфіксах, закінченнях. Основні орфограми в

частинах мови.

2

2,3

Тема 11.4. Григір Тютюнник. «Три

зозулі з поклоном».

Огляд життя і творчості письменника. Колоритні образи людей скромних і тихих, з

доброю душею і чутливим серцем. «Три зозулі з поклоном» – новела про щиру й

віддану любов, людську чесність і порядність.

2

1,2

Тема11.5. Письмовий переказ із

творчим завданням.

Написання переказу із творчим завданням. 2

2,3

Всього 71

3. УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ

3.1. Вимоги до мінімального матеріально-технічного забезпечення

Реалізація навчальної дисципліни вимагає наявності навчального кабінету

«Українська мова і література».

У наявності:

- посадкові місця за кількістю учнів;

- робоче місце викладача;

- комплект навчально-наочних посібників «Українська мова та література».

Технічні засоби навчання:

- телевізор і відеомагнітофон.

3.2. Інформаційне забезпечення навчання

Перелік рекомендованих навчальних видань, Інтернет-ресурсів, додаткової

літератури

Основні джерела:

1. Украинский язык и литература: 10-11 кл.: Примерная программа

среднего общего образования для общеобразоват. организаций / Сост. Ткачук

Т.В., Королёва Л.В., Калугина А.И., Дьяченко Н.А., Латышева С.А., Филиппенко

Е.А. – 3-е издание, переработанное. - Донецк: ГОУ ДПО «Донецкий РИДПО»,

2018.

2.Мовчан Р.В. та інші. Українська література: Підручник для 11 класу. –

К.: Перун, 2014.

3.Мовчан Р.В. та інші. Українська література: Хрестоматія для 11 класу. –

К.: Перун, 2014.

Додаткова література:

1.Семенюк Г., Ткачук М., Ковальчук О. Українська література: підручник для 11

класу. – К.: Освіта, 2016.

2.Уліщенко А.Б., Уліщенко В.В. Українська література: Хрестоматія для 11

класу. – Торсінг, 2014.

4.Посібник-хрестоматія з української літератури для 10 класу за ред. Кононенка

П.П. – Львів: ЛДЛ, 2015.

5.Посібник-хрестоматія з української літератури для 11 класу за ред. Кононенка

П.П. – Львів: ЛДЛ, 2015.

Електронні ресурси:

1. ДППК /Библиотека /1курс/Украинский язык и литература/Фандикова

С.А./Сварщик (электросварочные и газосварочные работы)

4. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАСВОНННЯ

ДИСЦИПЛІНИ

Контроль та оцінка результатів засвоєння дисципліни здійснюється

викладачем у процесі проведення лекцій, практичних занять і самостійної

роботи, тестування.

Засоби діагностики студентів:

письмове (фронтальне та індивідуальне) опитування;

виконання вправ (з елементами гри, змагання);

лінгвістичні ігри, вікторини;

тестування;

тематичні аудиторна та домашня контрольні роботи;

бесіди;

складання інформаційних та порівняльних таблиць;

перевірка конспектів;

ідейно-художній аналіз тексту (віршованого, прозового);

читання віршів напам’ять.

Результати навчання (засвоєні уміння і знання) Основні показники оцінки результатів

1 2

Уміння:

називати вивчені твори і співвідносити їх з певною

епохою, стилем, напрямом; встановлювати

стильові і сюжетні зв'язки у творах

фронтальне опитування, бесіди, складання

порівняльних таблиць

читати напам’ять вірші, давати ідейно-художній

аналіз творам

виразне читання віршів напам’ять, ідейно-

художній аналіз творів, тестування

аргументувати власну точку зору в дискусії з

проблем

бесіда, контрольне опитування

виконувати навчальні та творчі завдання (доповіді,

реферати, твори, рецензії)

складання порівняльних таблиць,

тестування, контрольна робота, перевірка

конспектів

розрізняти поняття «мова» і «мовлення», норми

української літературної мови; визначати

нормативне і ненормативне використання мовних

засобів у різних стилях мовлення

фронтальне опитування, бесіди,

складання порівняльних таблиць

переказувати прослуханий або прочитаний текст

художнього, наукового, публіцистичного стилів переказ, написання різних документів:

автобіографія, стаття, есе

правильно писати слова з орфограмами в коренях,

префіксах і суфіксах складання порівняльних таблиць,

виконання вправ, тестування, контрольне

опитування

розрізняти службові й самостійні частини мови складання порівняльних таблиць,

виконання вправ, тестування, контрольна

робота

розрізняти види простих і складних речень,

правильно розставляти розділові знаки в них виконання вправ, тестування

визначати стилістичні особливості авторських слів виконання вправ, тестування

у реченні з прямою мовою; правильно розставляти

розділові знаки при прямій мові та діалозі

Знання:

особливості усного та писемного мовлення,

монологічного й діалогічного, відомості про

мовлення та спілкування, зокрема професійне


складання порівняльних таблиць,

перевірка конспектів

основні стилістичні засоби лексикології та

фразеології виконання вправ, тестування

морфологічні засоби стилістики виконання вправ, тестування

стилістику простих і складних речень, речень з

різними способами вираження чужого мовлення виконання вправ, тестування

найвідоміших українських письменників та їх

твори; особливості літературного стилю певного

письменника


перевірка конспектів

напам’ять вірші виразне читання віршів напам’ять

основні виражальні засоби художньої мови різних

творів перевірка конспектів, тестування

Documents

dppc.rudppc.ru/data/edited/public/documents/sv/sv9/odb02.pdf- виконувати навчальні та творчі завдання (доповіді, реферати, твори,