Інститут економіки та прогнозування НАН УкраїниСектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу

«СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИНИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ»

Що таке низьковуглецевий розвиток?

22

Низьковуглецевий розвиток – це такийдовгостроковий соціально-економічний розвитокдержави, в результаті якого підвищується добробутнаселення і досягається баланс між кількістювикидів парникових газів та їх поглинанням і/абоуловлюванням.

Вперше термін «стратегії низьковуглецевогорозвитку» з'явилися в рамках функціонуванняРамкової конвенції ООН про зміну клімату, однакчіткого визначення поняття низьковуглецевогорозвитку немає і досі продовжується йогообговорення.

4E-виклики для України:Economy (економіка), Energy (енергетика), Environment(навколишнє середовище), Engineering (інжиніринг*)

*галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню досягнень науки до вирішення конкретних проблем людства

Енергоємність та ВуглецеємністьВітчизняна економіка є надзвичайноенергоємною, в порівнянні не тільки зкраїнами ОЕСР, але й з нашимиєвропейськими сусідами, зокрема країнамиВишеградської групи.Показник енергоємності ВВП Українискоротився більш як вдвічі з 2000 по 2013рр., однак він в 3,1, 2,6 та 2,4 раз перевищуєвідповідні показники Німеччини, країн ОЕСРта Вишеградської групи. Аналогічна ситуаціяіз вуглецеємністю ВВП.

Значне відставання України від країн ОЕСРта Вишеградської групи по вказанимипоказниками значно залежить від високоївартості імпортних енергоресурсів(природного газу, нафти та ядерногопалива), однак найбільше від ефективностіреформ в енергетиці.Вони є віддзеркаленням енергетичної таекологічної безпеки держави та її сталогорозвитку.

0.10

0.20

0.30

0.40

0.50

0.60

0.7020

00

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

т н

.е. н

а 10

00$(

ПКС

)

Роки

ЗППЕ/ВВП (ПКС)Україна

Вишеградськагрупа

ОЕСР

Німеччина

0.200.400.600.801.001.201.401.601.80

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

кг С

О2/

$(П

КС)

Роки

Викиди СО2/ВВП(ПКС)Україна

Вишеградськагрупа

ОЕСР

Німеччина

44

Економіка, Енергетика, Викиди ПГ

0%

20%

40%

60%

80%

100%

120%

-200

0

200

400

600

800

1000

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

(199

0=10

0%)

Вик

иди

ПГ,

млн

т С

О2-

екв.

ЗЗЗЛГ (чисте поглинання)Всього (без врахування чистого поглинання в ЗЗЗЛГ)ОНВВ ціль (60% від 1990 р.)Індекс ВВП (права шкала)Індекс ЗППЕ (права шкала)Індекс загальних викидів ПГ (права шкала)Індекс ПГ в секторах Енергетика і Промпроцеси (права шкала)

Динаміка викидів ПГ повторює траєкторію загального постачання первинної енергії (ЗППЕ).Протягом 1990-2000 років темпи викидів ПГ були співставними з темпами падіння ВВП, протепісля 2000 року внаслідок зміни структурних пропорцій в економіці зростання ВВП вже несупроводжувалося відповідним зростанням викидів ПГ і відбувався так званий "декаплінг" (відангл. decoupling). 5

Освіта, наука, інжиніринг• Лісабонська стратегія ЄС передбачає необхідність досягнення рівня

витрат на наукові дослідження та розробки на рівні 3% ВВП, з яких 1%становлять витрати держави та 2% - приватного сектору.

• Інвестиції у розмірі 1 USD в науковий сектор країн-членів ОЕСРгенерують 20-100 USD прибутку, в прикладні дослідження - 6-25 USD,відповідно.

• Україна має високі показники людського капіталу, однак показники всфері науки (рівень фінансування, кількість дослідників тощо) не єдостатніми, щоб хоча б стабілізувати негативну динаміку розвиткудослідницької системи України.

• Фінансування науково-технічної сфери в Україні є низьким: 0,76% відВВП в 2013 р., 0,66% у 2014. Кількість дослідників скоротилася до 70000 осіб у 2014 р. (22% від 1990 р.).

• Недостатній рівень фінансування має негативний вплив на процесипоширення знань у сфері освіти та на якість підготовки молодихдослідників і всього академічного сектору.

Джерело: Рекомендації «Вдосконалення передачі знань між науково-дослідними установами,університетами та промисловістю» спільно підготовлені фахівцями Центру інтелектуальної власності тапередачі технологій НАН України та Університету Тарту (Естонська Республіка). – Режим доступу:www.nas.gov.ua/text/pdfNews/NASU_TartuUniversity_recommendations_full_text.pdf. 6

ПРІОРИТЕТИ ТА ЦІЛІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИУКРАЇНИ ДО 2035 РОКУ ТА ПОДАЛЬШУ

ПЕРСПЕКТИВУ

Зобов’язання України венергетичній та кліматичній сферах

Україна, спочатку приєднавшись до Енергетичного Співтовариства, а потімпідписавши і ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС, зобов’язаласяімплементувати низку нормативних документів ЄС до національногозаконодавства, зокрема й в енергетичній та кліматичній сферах. Крім того, Українапідписала та ратифікувала Паризьку угоду.Виконання цих зобов'язань вимагає від України запровадження дієвої тагармонізованої політики щодо:

• підвищення енергоефективності та енергозбереження;• інтенсифікації використання відновлювальних джерел енергії;• скорочення викидів парникових газів;• суттєвого скорочення викидів забруднюючих речовин від спалювальних

установок потужністю більше 50 МВт;• лібералізації та дерегуляції енергетичних ринків;• створення і впровадження системи торгівлі дозволами на викиди ПГ;• удосконалення підходів до екологічного оподаткування у частині викидів,

а також багато іншого, що матиме суттєвий вплив на майбутній розвитокенергетики України.Напрями та шляхи виконання енергетичних та екологічних (кліматичних)зобов'язань мають бути визначені у національних стратегічних документах,зокрема в новій Енергетичній стратегії України на період до 2035 р.

8

Наше бачення (візія)енергетичного майбутнього України

Майбутня енергетика України – збалансована енергетична система, щозабезпечує стале, якісне, надійне та економічно доступне задоволенняенергетичних потреб суспільства, базується на використанні безпечних дляжиттєдіяльності інноваційних технологій, прозорому та конкурентномуенергетичному ринку, який стимулює учасників до ефективного використанняресурсів, формування культури енергоспоживання та енергоощадності, сприяєзабезпеченню конкурентних переваг національної економіки, макроекономічнійстабільності та добробуту громадян України.

Пріоритети енергетичної політики України (за 4Е-напрямками):• Economy (Економіка): сприяння у формуванні низьковуглецевої економіки та

створення нових робочих місць в ній.• Energy (Енергетика): забезпечення енергетичної безпеки та енергетичної

достатності, підвищення енергетичної ефективності та енергозбереження;суттєве розширення використання відновлюваних джерел енергії.

• Environment (Навколишнє середовище): зменшення техногенногонавантаження на навколишнє середовище та активна участь у глобальнійборотьбі зі зміною клімату.

• Engineering (Інжиніринг): забезпечення вагомої підтримки та стимулюваннявітчизняних наукових досліджень, сприяння розвитку інноваційноговиробництва та збільшення частки такої продукції на внутрішньому ринку.

9

Цільові показники в областіенергоефективності та ВДЕ

ЄС йдучи далі на шляху посилення безпекипостачання енергоресурсів, розвитку конкуренціїна енергетичних ринках та забезпечення стійкогорозвитку, прийняв рішення про підвищенняенергоефективності мінімум на 0,7% в рік вперіод з 2021 по 2030 рр.Для визначення цільового показника підвищенняенергоефективності та індикативної цілі зрозширення використання ВДЕ у валовомукінцевому обсязі споживання енергії до 2035 р.пропонується скористатися тим же підходом.

Таким чином цільовий показник підвищенняенергоефективності в Україні в 2030 р.становитиме 16%, а в 2035 р. – 19,5%.Індикативні цілі з розширення використанняВДЕ у валовому кінцевому обсязі споживанняенергії в 2030 р. становитиме 18%, а в 2035 р.– 21,5%.Можуть бути прийняті політичні рішення щодоокруглення цих показників або вирівнюванняміж собою.

0.0

9.0

16.0

19.5

0

5

10

15

20

25

2011 2020 2030 2035

%

Цілі щодо підвищення енергоефективності

3.1

11.0

18.0

21.5

0

5

10

15

20

25

2011 2020 2030 2035

%

Цілі щодо інтенсифікації використання ВДЕ

10

Цільові показники скороченнявикидів забруднюючих речовин

760

20 100

100200300400500600700800

Факт Існуючі установки Нові установки

2012 2028

мг/

м3

Скорочення питомих викидів пилу3800

200 1500

5001000150020002500300035004000

Факт Існуючі установки Нові установки

2012 2028

мг/

м3

Скорочення питомих викидів SO2

640-1067

200150

0

100

200

300

400

500

600

700

Факт Існуючі установки Нові установки

2012 2033

мг/

м3

Скорочення питомих викидів NOx

350-700

2100-2300

0

500

1000

1500

2000

2500

Реконструкція Нове будівництво

дол.

СШ

А /

кВт е

Потреба в інвестиціях

11

Цільові показники скороченнявикидів парникових газів

43 43

30

10076

60

0

20

40

60

80

100

2012 2020 2030 2035 2050

%ві

д 19

90 р

.Потенційні цілі для ЕСУ2035Існуючі міжнародні зобов'язання

12

Приклади «декаплінгу»в країнах Східної Європи

40%

60%

80%

100%

120%

140%

160%

180%

200%

220%

240%

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Вики

ди С

О2,

ВВП

Польща (ПГ) Болгарія (ПГ)Чехія (ПГ) Угорщина (ПГ)Румунія (ПГ) Словаччина (ПГ)Польща (ВВП) Болгарія (ВВП)Чехія (ВВП) Угорщина (ВВП)Румунія (ВВП) Словаччина (ВВП)

Джерело: Міжнародне енергетичне агентство

13

Основні цілі дляЕнергетичної стратегії України

Основні цілі до 2020 року:• Підвищення енергоефективності на 9%

згідно Національного плану дій з енергоефективності до 2020 р.• Забезпечення частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні на рівні 11%

згідно Національного плану дій з відновлювальних джерел енергії до 2020 р.• Виконання умов Кіотського протоколу (викиди парникових газів не перевищать

76% від рівня 1990 р.).

Основні цілі до 2035 року:• Підвищення енергоефективності на 19,5%.• Забезпечення частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні на рівні 21,5%.• Неперевищення 43% (рівень 2012-2013 рр.) від рівня викидів ПГ в 1990 р. та

сприяння в забезпечені ефекту «декаплінгу» в економіці України.• Поступове і неухильне скорочення викидів шкідливих речовин від великих

спалювальних установок, загальна номінальна теплова потужність якихстановить 50 МВт і більше, що призведе до виконання вимог Директиви2010/75/ЄС.

Основна ціль до 2050 року:• Скорочення викидів ПГ від функціонування енергетики України до 30% від рівня

1990 р. в 2050 р. або раніше.

14

Одним із основних джерел інвестиційдля досягнення поставлених цілей має стати Паризька угода

Наслідки досягнення запропонованихцілей енергетичної політики України

67

85

100

67 7077

0

20

40

60

80

100

120

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій

млн

т н

.е.

ВДЕ Електроенергія Теплова енергіяНафта та нафтопродукти Газ ВугілляВсього

353

488586

353282

245

0

100

200

300

400

500

600

700

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій

млн

т С

О2-

екв.

Транспорт Сектор постачання НаселенняПромисловість Сектор вир.-ва е/е та тепла Сектор послугСільське господарство Всього

Загальне первинне постачання енергоресурсів Кінцеве споживання енергоресурсів

Виробництво електроенергії Викиди парникових газів у секторах"Енергетика" та "Промислові процеси"

122

151

174

122 119 126

-20

0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

20020

12

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій

млн

т н

.е.

ВДЕ Електроенергія

Атомна енергія Нафта та нафтопродукти

Газ Вугілля

199

264309

199221

265

0

50

100

150

200

250

300

350

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій

млр

д кВ

т·г

од

Біо ТЕЦ/ТЕС ГеоЕС СЕСВЕС ГЕС та ГАЕС ТЕЦ і блок-станціїТЕС (нові газові) ТЕС (нові вугільні) ТЕС (існуючі модерн.)АЕС

15

Модельний інструментарій

16

1 Подолець Р.З., Дячук О.А. Стратегічне планування у паливно-енергетичному комплексі на базі моделі "TIMES-Україна": наук. доп.НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. — К., 2011. — 150 с. Доступний з: http://www.ief.org.ua/NaukDop(PodoletsDiachuk)2011.pdf2 Чепелєв М. Г. Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни тарифної політики в електроенергетиці України / М. Г.Чепелєв // Економіка і прогнозування. – 2014. – № 1. – С. 121–138.

Оптимізаційна енерго-екологічна модель

TIMES-Україна

Оптимізаційна модельелектроенергетичного

сектору WASP4

Макроекономічна модельзагальної рівноваги з розширеним

енергетичним блоком (CGE)

Оптимізаційна енерго-екологічна модель TIMES-Україна1 на агрегованому рівні описує всіенергетичні потоки в країні – від видобутку докінцевого споживання, а також імпорт і експортенергоресурсів. Дозволяє проводити дослідженнящодо різних сценаріїв енергозабезпеченняУкраїни, оптимізацію енергетичного балансу,динаміки викидів ПГ на довгостроковий період.

Оптимізаційна модель електроенергетичного сектору WASP4 дозволяє більш детально та якіснопредставити його роботу із врахування техніко-економічних характеристик роботи електростанційі ліній передачі електроенергії, а також дозволяє оцінювати надійність прогнозованої структуригенеруючих потужностей.Для оцінки економічних та соціальних наслідків сценаріїв розвитку енергетики України, а також зметою удосконалення економічної політики оптимізації енергобалансу використовуєтьсямакроекономічна обчислювальна модель загальної рівноваги (CGE)2.

Що далі?2016• Затвердження Концепції реалізації державної політики у сфері зміни

клімату на 2016–2030 рр.• Перегляд, публічне обговорення та затвердження Національний план

скорочення викидів від великих спалювальних установок.• Оновлення, публічне обговорення та затвердження нової Енергетичної

стратегії України на період до 2035 року, що включатиме в себе виконанняусіх вимог Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та Паризької угоди венергетичній та суміжній з нею сферах.

2016-2017• Розроблення, публічне обговорення та затвердження Стратегії соціально-

економічного розвитку України на період до 2035 (?) року чи подальшуперспективу.

2017-2018• Розроблення, публічне обговорення та затвердження Стратегії

низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 р.

Прискорення імплементації та виконання енергетичних і кліматичнихзобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема, виконанняНаціональних планів дій з енергоефективності та з відновлюваноїенергетики на період до 2020 року.

17

Дякуємо за увагу!

Контактна інформація:

Олександр ДЯЧУК, старший науковий співробітникСектору прогнозування розвитку ПЕК, к.т.н., с.н.с.ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,e-mail: diachuk@ief.org.ua

Роман ПОДОЛЕЦЬ, завідувачСектором прогнозування розвитку ПЕК, к.е.н., с.н.с.ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,e-mail: podolets@ief.org.ua

Наталя КУШКО, керівник напрямку низьковуглецевих стратегійПроекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні»e-mail: nkushko@merp.org.ua

18