Експлуатація телекомунікаційних системtks.nau.edu.ua/wp-content/uploads/2016/10/...МОДУЛЬ №1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Г.Ф.Конахович, О.П. Ткаліч, В.М. Чуприн,

І.О. Мачалін

Експлуатація телекомунікаційних систем

Підручник

Київ 2014

2

УДК 621.39 (075.8)

ББК з880-082я7

Е457

Розповсюджувати та тиражувати

без офіційного дозволу НАУ забороняється

Рецензенти

Беркман Любов Наумівна – директор навчально-наукового інституту

телекомунікацій та інформатизації, завідувач кафедри телекомунікаційних систем

Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, доктор

технічних наук, професор.

Шокало Володимир Михайлович – професор кафедри основ радіотехніки

Харківського національного університету радіотехніки, доктор технічних наук,

професор.

Сундучков Костянтин Станіславович – професор кафедри інформаційно-

телекомунікаційних мереж Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ»,

доктор технічних наук, професор.

Гриф надано Міністерством освіти і науки, молоді та спротру України

(Лист №1\11-4505 від 27.02.13р………….)

Конахович Г.Ф., Чуприн В.М., Ткаліч О.П., Мачалін

Е457Експлуатація телекомунікаційних систем: Підручник. – К.: , 2014. –

800 ст.

Підручник «Експлуатація телекомунікаційних систем» присвячено експлуатації

сучасних телекомунікаційних систем. Це перше україномовне видання, де у

систематизованому вигляді представлено найбільш повний виклад основних

понять, характеристик, методів та технологій експлуатації обладнання сучасних

інформаційно-телекомунікаційних систем (ІТКС), що є гармонізованим із чинною

програмою підготовки студентів. В підручнику розкрито розділи із широкого

спектру проблем, що пов’язані із експлуатацією обладнання ІТКС і які складають

фундамент, на якому базуються сучасні технології експлуатації ІТКС.

УДК 621.39 (075.8)

ББК з880-082я7

© Конахович Г.Ф., Чуприн В.М.

Ткаліч О.П.,Мачалін.

©НАУ, 2014

3

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

11

ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

17

МОДУЛЬ №1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПОБУДОВИ ТА

ХАРАКТЕРИСТИК СИСТЕМ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ

19

ЛЕКЦІЯ №1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ ............................................................................... 19

1.1. Пояснення щодо термінів „експлуатація”, „технічна

експлуатація” та „об’єкт експлуатації” ........................................ 19 1.2. Цілі експлуатації ТЛК-обладнання ................................... 21 1.3. Функціональні групи задач експлуатації ТЛК-

обладнання ...................................................................................... 24

ЛЕКЦІЯ №2. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМ

ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ........................................................ 46

2.1. Уточнене визначення понять „технічна

експлуатація”, „технічне обслуговування” та „ремонт” ............. 46 2.2. Основна ціль та функції технічної експлуатації ............. 47 2.3. Принципи побудови систем технічної експлуатації ....... 49 2.4. Організаційне забезпечення технічної експлуатації ....... 63 2.5. Технічне забезпечення технічної експлуатації ............... 68 2.6. Інформаційне забезпечення технічної експлуатації ....... 71 2.7. Метрологічне забезпечення технічної експлуатації ....... 71


НАДАННЯ ПОСЛУГ ....................................................................... 78

4

3.1. Телекомунікаційна послуга як об’єкт споживчого

попиту .............................................................................................. 78 3.2. Якість послуги, якість обслуговування, показники та

рівні якості, їхній взаємозв’язок ................................................... 83 3.3. Класи послуги, класи обслуговування, їхній

взаємозв’язок .................................................................................. 89 3.4. Види систем надання ТЛК-послуг .................................... 94


КЕРУВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИМ ОБЛАДНАННЯМ ... 98

4.1. Загальна характеристика систем керування .................... 98 4.2. Багаторівневе представлення задач керування.............. 100 4.3. Архітектура систем керування ........................................ 104 4.4.Стандарти протоколу керування SNMP ......................... 113 4.5. Недоліки протоколу SNMP ............................................. 126

МОДУЛЬ №2. ТЕХНОЛОГІЇ ВИМІРЮВАНЬ

ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЛК-ОБЛАДНАННЯ

129

ЛЕКЦІЯ №5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО

ВИМІРЮВАНЬ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЛК-

ОБЛАДНАННЯ ............................................................................... 129

5.1. Загальна характеристика технологій вимірювань

параметрів обладнання ................................................................ 129 5.2. Вибір технології вимірювань для вирішення

експлуатаційних завдань ............................................................. 131 5.3. Прийнятий класифікатор технологій вимірювань ........ 132 5.4. Методики вимірювань ..................................................... 134 5.5. Обробка, оформлення та подання результатів

вимірювань .................................................................................... 143

САМОСТІЙНЕ ЗАНЯТТЯ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЛЕКЦІЇ №5

МЕТОДИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ СИГНАЛІВ У СИСТЕМАХ

ЗВ’ЯЗКУ .......................................................................................... 151

5.6. Спектральні методи представлення сигналів ................ 151

5

5.7 Окові діаграми ................................................................... 171 5.8. Діаграми станів ................................................................. 189 5.9. Деревоподібні діаграми ................................................... 195 5.10. Решітчасті діаграми Треліса .......................................... 197

ЛЕКЦІЯ №6. ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ТЛК-

ОБЛАДНАННЯ НА ФІЗИЧНОМУ РІВНІ ВЗАЄМОДІЇ

ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ...................................................... 200

6.1. Вимірювання параметрів електричних кабелів ............. 200 6.2. Вимірювання параметрів волоконно-оптичних

кабелів ........................................................................................... 208 6.3. Вимірювання параметрів абонентських ліній зв’язку .. 217 6.3.4. Вимірювання перехідного затухання на

ближньому та на дальньому кінцях ............................................ 224 6.4 Вимірювання параметрів аналогових комутованих

телефонних каналів ...................................................................... 240

САМОСТІЙНЕ ЗАНЯТТЯ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЛЕКЦІЇ №6 ... 250

6.5. Вимірювання параметрів обладнання цифрових

систем передачі (ЦСП), що побудовані за технологіями

PDH/SDH ....................................................................................... 250 6.6. Особливості вимірювання параметрів цифрових

каналів, що утворені на базі аналогових ліній телефонних

мереж абонентського доступу (канали ISDN та xDSL) ............ 275 6.7. Особливості вимірювання параметрів кабельних

систем із частотним ущільненням аналогових телефонних

каналів ........................................................................................... 294

ЛЕКЦІЯ №7. ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ

ОБЛАДНАННЯ НА КАНАЛЬНОМУ РІВНІ ВЗАЄМОДІЇ


7.1. Основні схеми вимірювань параметрів канального

рівню .............................................................................................. 297 7.2. Параметри канального рівню, що підлягають

вимірюванням ............................................................................... 302 7.3. Вимірювання параметрів канального рівню

обладнання пакетних мереж ........................................................ 308

6

7.4. Вимірювання параметрів функціональності послуг ..... 319 7.5. Вимірювання параметрів якості передавання

протокольних блоків даних ......................................................... 319


ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ОБЛАДНАННЯ FRAME

RELAY та xDSL .............................................................................. 325

7.6. Вимірювання параметрів обладнання систем

передавання фреймів на транспортній мережі Frame Relay ..... 325 7.7. Вимірювання параметрів абонентського доступу до

транспортної мережі з використанням обладнання Frame

Relay та xDSL ................................................................................ 334

ЛЕКЦІЯ №8. ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ

ОБЛАДНАННЯ НА МЕРЕЖНОМУ РІВНІ ВЗАЄМОДІЇ


8.1. Вимірювання параметрів обладнання транспортних

мереж ІР ........................................................................................ 337 8.2 Вимірювання параметрів абонентського доступу до

транспортної мережі ІР з використанням обладнання ІР ........ 353 8.3. Вимірювання параметрів абонентського доступу до

транспортної мережі ІР з використанням обладнання

Frame Relay ................................................................................... 358 8.4. Вимірювання параметрів абонентського доступу до

транспортної мережі ІР з використанням обладнання xDSL .. 366

МОДУЛЬ №3. ТЕХНОЛОГІЇ ПІДТРИМКИ ПРАЦЕЗДАТНОГО

СТАНУОБЛАДНАННЯ

375

ЛЕКЦІЯ №9. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАДАЧ ТА ПРОЦЕДУР

ПІДТРИМКИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ .............................................. 375

9.1. Узагальнена модель дослідження працездатності

обладнання .................................................................................... 375 9.2. Основні методи контролю працездатності ................... 382 9.3. Основні засоби контролю ............................................... 385

7

САМОСТІЙНЕ ЗАНЯТТЯ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЛЕКЦІЇ №9 .

ТЕСТУВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ ............... 391

ЛЕКЦІЯ №10. ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ОБЛАДНАННЯ.

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ НЕВІДПОВІДНОСТІ ......................... 397

10.1. Контроль відповідності параметрів обладнання ......... 397 10.2. Поточний профілактичний контроль ........................... 405 10.3. Тестування відповідності .............................................. 406 10.4. Аналіз телекомунікаційних протоколів ....................... 413

САМОСТІЙНЕ ЗАНЯТТЯ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЛЕКЦІЇ №10.

ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ ... 421

10.5. Загальна характеристика систем сигналізації.............. 421 10.6. Аналіз протоколів систем абонентської

сигналізації .................................................................................... 422 10.7. Аналіз протоколів міжстанційної сигналізації ........... 432

ЛЕКЦІЯ №11. АДМІНІСТРУВАННЯ РЕСУРСАМИ

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ............................ 440

11.1. Загальна характеристика задач адміністрування ........ 440 11.2. Порядок здійснення процедур адміністрування .......... 454 11.3. Адміністрування вузлу мережі ..................................... 456 11.4. Конфігурування характеристик обладнання ............... 458 11.5. Адміністрування систем сигналізації ........................... 466 11.6. Адміністрування білінгової системи ............................ 466

ЛЕКЦІЯ №12. ПІДТРИМКА НАДІЙНОСТІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ ........................................ 469

12.1. Загальна характеристика задач підтримки

надійності функціонування обладнання .................................... 469 12.2. Показники експлуатаційної надійності обладнання .. 474 12.3. Умови та порядок контролю показників надійності ... 475 12.4. Методи та засоби резервування програмно-

апаратних елементів обладнання ................................................ 479 12.5. Архівація програмного забезпечення та баз даних ..... 487 12.6. Антивірусне програмне забезпечення .......................... 488

8


ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ РАДІОЧАСТОТНИХ

КАНАЛІВ ПЕРЕДАВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ................................. 492

МОДУЛЬ №4. ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ТРАФІКОМ ТА

НАДАННЯМ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

512

ЛЕКЦІЯ №13. НАВАНТАЖЕННЯ НА ТЛК-ОБЛАДНАННЯ:

ПОКАЗНИКИ, МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ТА

РОЗРАХУНКИ ................................................................................ 512

13.1. Визначення терміну „навантаження” ........................... 512 13.2. Визначення терміну «інтенсивність навантаження» .. 518 13.3. Визначення показників нерівномірності

навантаження ................................................................................ 520 13.4. Визначення характеристик нерівномірності

пакетного трафіку ......................................................................... 522 13.5. Методи вимірювання навантаження ............................ 531 13.6. Оцінка характеристик обладнання з урахуванням

інтенсивності навантаження ........................................................ 538


УПРАВЛІННЯ ТЕЛЕФОННИМ ТРАФІКОМ ............................. 541

13.7. Основні поняття та визначення ..................................... 541 13.8. Параметри телефонного трафіка ................................... 545 13.9. Потоки телефонних викликів: Властивості та

характеристики ............................................................................. 548 13.10. Розрахунок телефонного трафіка ................................ 550 13.11. Особливості вимірювання телефонного трафіка....... 552

ЛЕКЦІЯ №14. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАДАННЯ ПОСЛУГ ..................................................................... 555

14.1 Характеристика систем надання послуг, що

використовуються на практиці ................................................... 555 14.2. Узагальнена бізнес-модель надання послуг ............... 557 14.3. Сервісна угода про надання послуг (SLA) .................. 559

9

14.4. Структура життєвого циклу сервісної угоди ............... 567 14.5. Порядок укладання та розривання сервісної угоди ... 569 14.6. Порядок та засоби інформаційної взаємодії при

наданні послуг .............................................................................. 571

ЛЕКЦІЯ №15. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАДАННЯ ПОСЛУГ ..................................................................... 577

15.1. Характеристика інформаційного забезпечення

технологій надання послуг .......................................................... 577 15.2. Структура взаємозв’язків між службами та

процесами обслуговування ......................................................... 579 15.3. Мова відображення процесів обслуговування ............ 582 15.4. Процедура підтримки створення та розвитку

послуг ............................................................................................ 584 15.5. Процедура підтримки продажу послуг ........................ 590 15.6. Процедура обробки замовлень ...................................... 592 15.7. Процедура опрацювання проблемних ситуацій .......... 596 15.8. Процедура підтримки узагальнених аналізів та

оцінки якості обслуговування .................................................... 606

ЛЕКЦІЯ №16. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

ОБСЛУГОВУВАННЯ. СЛУЖБА QОS. ІНЖЕНЕРІЯ

ПАКЕТНОГО ТРАФІКА ................................................................ 610

16.1. Модель служби підтримки якості обслуговування .... 610 16.2. Засоби служби підтримки якості на

телекомунікаційному вузлі .......................................................... 612 16.3. Протоколи сигналізації служби підтримки якості ..... 617 16.4. Алгоритми управління чергами ................................... 618 16.5. Механізми профілювання та формування трафіка .... 629


ІНЖЕНЕРІЯ ПАКЕТНОГО ТРАФІКА ......................................... 635

16.6. Методи інженерії трафіку .............................................. 635 16.7. Механізми реалізації визначених маршрутів .............. 647 16.8. Інженерія трафіка різних класів .................................... 649

МОДУЛЬ №5. ТЕХНОЛОГІЇ ПІДТРИМКИ ПОЛІТИКИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

10

ТЛК-ОБЛАДНАННЯ

653

ЛЕКЦІЯ №17. СТВОРЕННЯ СИСТЕМ ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЇ У ТЛК-СИСТЕМАХТА ЇХ ПІДТРИМКА В

АКТУАЛЬНОМУ СТАНІ .............................................................. 653

17.1. Загальні положення щодо організації технічного

захисту інформації у ТЛК-системах .......................................... 653 17.2. Розробка технічної політики забезпечення захисту

інформаційних ресурсів ТЛК-систем ......................................... 660 17.3. Впровадження розробленої технічної політики

забезпечення захисту ................................................................... 670 17.4. Підтримка впровадженої технічної політики

забезпечення захисту в період експлуатації ТКС ...................... 674


СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ТА ОЦІНЮВАННЯ

ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

ПРОГРАМНО-КЕРОВАНОЇ АТС ................................................. 677

17.5. Структура АТС з позицій технічного захисту

інформації ..................................................................................... 677 17.6. Порядок виконання робіт з ТЗІ на АТС ...................... 699 17.7. Оцінка ефективності захисту інформаційних

ресурсів АТС ................................................................................. 699

ЛЕКЦІЯ №18. ТЕХНОЛОГІЇ ОЦІНЮВАННЯ

ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТЛК-

ОБЛАДНАННЯ ............................................................................... 702

18.1. Критерії оцінки захищеності інформації в

комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу ......... 702 18.2. Методика оцінки захищеності інформації в АТС ....... 781

11

Народу України,

що вже зробив суттєві кроки на

шляху побудови громадянського

суспільства, присвячуємо

ПЕРЕДМОВА

В Україні наразі вже побудовані сучасні інфраструктури

глобальних телекомунікаційних мереж. Локальні мережі

вмонтовані в інфраструктуру майже кожного підприємства чи

установи і знаходять усе більше використання у повсякденному

побуті. На більшості українських підприємств вже створені та

широко використовуються локальні та глобальні корпоративні

телекомунікаційні системи різноманітного призначення.

Телекомунікаційні послуги, що надаються на основі використання

ресурсів цих систем та мереж, користуються невпинно зростаючим

попитом. Тому підготовка фахівців, що будуть у змозі

кваліфіковано експлуатувати телекомунікаційні системи та

мережі, сьогодні є актуальною.

Ця книга - є підручником із експлуатації телекомунікаційних

систем. Він повністю відповідає паспорту навчальної дисципліни

„Експлуатація телекомунікаційних систем” за напрямом 0924

(„Телекомунікації”), спеціальності 7.092401 („Телекомунікаційні

системи та мережі”), кваліфікації спеціалістів 2144.2 („Інженер

електрозв’язку”). Робоча навчальна програма цієї дисципліни

побудована за кредитно-модульною системою і передбачає

необхідність проведення 35 годин лекційних, 35 годин

лабораторних занять та 162 години самостійної роботи студентів.

На думку авторів, цього замало, щоб отримати фундаментальні

знання щодо експлуатації телекомунікаційних систем. Тому у текст

підручника включено також і факультативний матеріал, котрий не

є обов’язковим для вивчення, якщо мати на увазі формальні вимоги

до підготовки студентів за спеціальністю 7.092401, проте

ознайомлення із цим факультативним матеріалом є вкрай

важливою справою з точки зору формування цілісного погляду на

проблеми експлуатації телекомунікаційних систем.

Приступаючи до роботи над підручником, автори

усвідомлювали, що функціональні можливості та технічні

12

характеристики сучасного телекомунікаційного обладнання (надалі

ТЛК-обладнання), а також інші аспекти, що пов’язані з

особливостями їхньої побудови та функціонування, в достатній

мірі висвітлені у відповідній учбовій літературі. От же, студенти –

майбутні фахівці з експлуатації телекомунікаційних систем - все це

мали вивчити до початку роботи над матеріалом цього підручника.

У той же час перелік публікацій, що присвячені проблемам

раціонального використання можливостей ТЛК-обладнання, є

досить обмеженим і не відповідає у кількісному і якісному вимірах

потребам фахівців, котрі забезпечують його працездатність та

надання телекомунікаційних послуг (надалі ТЛК-послуг). Зокрема,

сфера організації експлуатації сучасного ТЛК-обладнання

висвітлена, на наш погляд, недостатньо, а бібліографія з

проблематики забезпечення якісного надання ТЛК-послуг взагалі

майже відсутня. Відчувається нагальна потреба у підручнику із

вищеназваної тематики, котрий у доступній та стислій формі

надавав для студентів, що навчаються за напрямом 0924

(„Телекомунікації”), вичерпні відповіді на весь комплекс питань,

котрі повинні бути висвітлені у рамках навчальної дисципліни

„Експлуатація телекомунікаційних систем”.

Автори цієї книги мали за мету усунути цю прогалину та надати

студентам надійний підручник з експлуатації сучасних

телекомунікаційних систем, котрий у повній мірі відповідав би

паспорту вищеназваної навчальної дисципліни.

Структура викладу матеріалу у підручнику відображає

модульний принцип побудови навчальної дисципліни

„Експлуатація телекомунікаційних систем”. Увесь навчальний

матеріал, котрий має бути викладений студентам у рамках 17

лекційних занять (35 учбових годин), розбито на п’ять тематично

незалежних модулів. Спочатку чотири лекції (що складають

модуль №1) присвячено загальній характеристиці систем

експлуатації ТЛК-обладнання. Розглянуто цілі та основні

функціональні групи задач експлуатації. Із множини цих задач

відокремлено задачі технічної експлуатації (ТЕ). Проаналізовано

основні характеристики існуючих систем ТЕ та види забезпечення

цих систем (інформаційного, організаційного, технічного та

метрологічного). Окрема лекція присвячена аналізу основних

13

характеристик систем надання телекомунікаційних послуг (ТЛК-

послуг), у рамках якої розглянуто характеристики ТЛК-послуг як

об’єктів споживчого попиту. Розглянуто основні характеристики

транспортних послуг та послуг комутованого і некомутованого

доступу, зокрема структура середовища транспортування даних,

існуючі види послуг та точки доступу до них. Розглянуто також

види систем обслуговування, що базуються на використанні

ресурсів ТЛК-обладнання (обслуговування із максимальними

зусиллями, пріоритетне обслуговування і т.ін.). Остання лекція

першого модулю присвячена основним характеристикам систем

керування (адміністрування) ТЛК-обладнанням. Розглянуто TMN-

архітектуру побудови систем керування, схему взаємодії

„менеджер – агент”, бази MIB і RMON та протокол керування

SNMP.

Чотири лекції модулю №2 присвячено технологіям вимірювань

експлуатаційних параметрів ТЛК-обладнання. Детально пояснено

основні методи та базові схеми вимірювань параметрів

обслуговування для технологій канального та мережного рівнів

інформаційної взаємодії (відповідно до класифікації, що прийнята

у семирівневій моделі OSI ISO). Мова йде, в першу чергу, про

технології передавання пакетних даних, що функціонують за

специфікаціями IP, Frame Relay, xDSL та Optical Ethernet.

Технології вимірювань фізичного рівня, на думку авторів, мають

більш високий ступінь стандартизації. Вони більш широко

висвітлені в учбовій літературі. Тому цим технологіям у

підручнику приділено менше уваги. Проте надано усі необхідні

посилання на матеріали інших авторів.

Чотири лекції модулю №3 присвячено технологіям підтримки

працездатного стану ТЛК-обладнання. Надана характеристика

основним процедурам підтримки працездатності. Детально

розглянуто технологію контролю відповідності, у т.ч. механізми

тестування ТЛК-обладнання, моніторингу та аудиту мережних

ресурсів. Висвітлено методи вирішення проблем невідповідності

параметрів ТЛК-обладнання прийнятим нормам обслуговування, у

т.ч. аналізу телекомунікаційних протоколів. Окрема лекція

присвячена адмініструванню ресурсами телекомунікаційного

обладнання: конфігурування характеристик обладнання,

14

адміністрування вузлу мережі, систем сигналізації тощо. Остання

лекція модулю №3 присвячена методам і механізмам підтримки

надійності функціонування ТЛК-обладнання.

Модуль №4 складається із чотирьох лекцій, що присвячені

технологіям управління трафіком та наданням ТЛК-послуг. У

першій лекції цього модулю розглянуто характеристики

навантаження на ТЛК-обладнання, надано розрахунки

навантаження та методи вимірювань його параметрів. Окремі

лекції присвячені відповідно організаційному та інформаційному

забезпеченню надання послуг. Положення підручника

поширюються, в першу чергу, на сферу організації надання послуг

транспортними мережами передачі даних (МПД), зокрема:

магістральними МПД, що побудовані на основі використання

телекомунікаційної технології асинхронного режиму переносу

(Asynchronous Transfer Mode, ATM) та протоколу Інтернет (Internet

Protocol, IP); каналами та мережами абонентського доступу, що

створені на основі використання телекомунікаційних технологій

FRAME RELAY (FR), ІР, xDSL та Optical Ethernet; мережами та

окремими вузлами управління транспортними мережами. До

складу інформаційного забезпечення віднесені моделі процедур

обслуговування, що структуровані згідно рекомендації Е.800 МСЕ-

Т. Ці моделі відображають функціонально самодостатні

технологічні ланцюги, що реалізують прийняту технологію

обслуговування відповідно до систем, що використовуються на

практиці, перш за все, мається на увазі система диференційованого

обслуговування з гарантованим сервісом (система ДОГС).

У рамках модулю №4 розглянуто задачі технічного

забезпечення якості обслуговування (QoS). Пояснено структуру та

механізми функціонування служби QoS. Значна увага приділена

інженерії трафіку, зокрема детально розглянуто методи керування

навантаженням. Наведено класифікацію та визначення усіх

основних показників функціональності та якості надання

транспортних послуг. Детально пояснено базові схеми та методи

вимірювань параметрів якості обслуговування. У заключній лекції

модулю №4 фактично викладено основні аспекти сучасної

технології оцінки якості обслуговування: класифікація рівнів якості

обслуговування, нормативні значення показників якості

15

обслуговування, контроль параметрів послуг, дії обслуговуючого

персоналу у разі виникнення проблем в процесі обслуговування

тощо. Зокрема, в книзі наведено нормативи якості обслуговування

при наданні транспортних послуг на основі використання найбільш

поширених телекомунікаційних технологій передавання даних. Ці

нормативи слід розглядати як продукт узагальнення практичного

досвіду провідних сервіс-провайдерів та операторів електрозв’язку

України. Вони є гармонізованими із відповідними рекомендаціями

МСЕ-Т, що розглянуті далі. Технологія забезпечення і оцінювання

рівня надання послуг із транспортування даних, що висвітлена у

даній книзі, широко застосовується сервіс-провайдерами та

операторами електрозв’язку на глобальних мережах передачі

даних.

Заключний п’ятий модуль підручника (складається із двох

лекцій, одна із котрих є факультативною) присвячено викладу

стандартної технології створення підсистем захисту інформаційних

ресурсів ТЛК-обладнання та їх підтримки в актуальному стані.

Факультативно викладена прийнята в Україні стандартизована

технологія оцінювання ефективності та гарантованості захисту

інформації у ТЛК-системах.

Слід зауважити, що у підручнику міститься конкретна

інформація про сучасні методи та процедури вимірювань

параметрів ТЛК-обладнання, вирішення проблем невідповідності

цих параметрів прийнятим нормативним значенням, інженерії

пакетного трафіку та оцінювання якості мережного

обслуговування. Книга буде корисною не тільки для студентів, а і

для фахівців, які безпосередньо займаються експлуатацією ТЛК-

обладнання та технічним забезпеченням обслуговування

споживачів ТЛК-послуг, а також, ймовірно, для «вдумливих»

споживачів ресурсів телекомунікаційних мереж (надалі ТЛК-

мереж), котрі бажають заощадити свої кошти шляхом оптимізації

параметрів ТЛК-послуг, що ними замовляються у рамках сервісних

угод з постачальниками цих послуг.

Вивчення змісту підручника передбачає підготовку читача на

рівні базових вузівських курсів інформатики, теорії зв’язку та

телекомунікаційної техніки.

Підручник написано на основі лекцій, що читаються протягом

16

останніх п’яти років на кафедрі телекомунікаційних систем

Національного авіаційного університету (Україна, м.Київ) для

студентів, які навчаються за напрямом «Телекомунікації».

17

ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

Україномовні:

АЦ – адміністративний центр

ВД – вузол доступу

ДСТУ – державний стандарт України

ЗАКТМ – загальнодержавна телефонна мережа з автоматичною

комутацією

ЛОМ – локальна обчислювальна мережа

МПД – мережа передачі даних

МСЕ-Т – міжнародний союз електрозв’язку – телекомунікації

НД – нормативні документи

ПВ – периферійний вузол

ПД – передача даних

ПОД – пристрій обслуговування даних

ПОК - пристрій обслуговування каналів

РВ – регіональний вузол

РТВ – регіонально-транзитний вузол

ТВ - територіальний вузол

ТЕ – технічна експлуатація

ТО – технічне обслуговування

ТОР - технічне обслуговування і ремонт

ЦВ – центральний вузол

ЦК – центр керування

ЦСУ – централізована система управління

Англомовні:

DCE – Data Circuit Terminating Equipment (апаратура

передавання даних)

DTE – Data Terminal Equipment (прикінцеве обладнання даних)

FR – Frame Relay (Фрейм Рілей)

FRAD – Frame Relay Access Device (пристрій доступу FR)

IP – Internet Protocol (протокол Інтернет)

ISO - International Standartization Organization (Міжнародна

організація зі стандартизації)

LAN – Local Area Network (локальна обчислювальна мережа,

ЛОМ)

NMS – Network Management System (система мережного

18

керування)

OSI – Open System Interconnection (взаємозв’язок відкритих

систем)

PDU – Protocol Data Unit (протокольний блок даних)

PVC – Permanent Virtual Circuit (постійний віртуальнй канал)

SLA – Service Level Agreement (угода щодо рівня надання

послуг або рівня обслуговування)

SMTP – Simple Management Telecommunication Protocol

(телекомунікаційний протокол спрощеного керування)

TDM – Time Division Multiplexing (часове мультиплексування)

TMN – Telecommunication Management Network (мережа

управління телекомунікаціями)

19

МОДУЛЬ №1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПОБУДОВИ

ТА ХАРАКТЕРИСТИК СИСТЕМ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ

ЛЕКЦІЯ №1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Розглядаються наступні питання:


експлуатація” та „об’єкт експлуатації”

1.2. Цілі експлуатації телекомунікаційного обладнання (ТЛК-

обладнання)

1.3. Функціональні групи задач експлуатації ТЛК-обладнання.


експлуатація” та „об’єкт експлуатації”

Перш за все, необхідно згадати, що означає термін

„експлуатація”, і уяснити, чим це поняття відрізняється від поняття

„технічна експлуатація”.

Під узагальненим терміном “експлуатація” розуміється одна із

стадій життєвого циклу об’єкта експлуатації, впродовж котрої

організується функціонування цього об’єкту за основним

призначенням та реалізується множина експлуатаційних процесів

із підтримки і поновлення його якості.

Під терміном “технічна експлуатація” розуміється лише та

частина із усієї множини процесів експлуатації, що включає у себе

безпосередньо технічне обслуговування об’єкта експлуатації, його

ремонт, транспортування та зберігання.

Як бачимо із наведених визначень, „експлуатація” – це значно

ширше поняття, ніж „технічна експлуатація”. Уся сукупність задач

технічної експлуатації будь-якого об’єкту – це лише одна із

складових множини задач експлуатації цього об’єкту. Зокрема,

сукупність дій персоналу, що спрямована на підтримку та

поновлення якості об’єкту експлуатації, визначається терміном

„технічна експлуатація”. У той час як дії персоналу із використання

досягнутого рівня якості об’єкту експлуатації у будь-яких

корисних для власників цього об’єкту цілях (зокрема, із

20

використання його якісних характеристик з метою одержання

бізнесового прибутку) терміном „технічна експлуатація” не

охоплюються. Наприклад, ремонт та обслуговування обладнання –

це задачі технічної експлуатації, а обслуговування клієнтів з

використанням ресурсів цього обладнання не є задачами технічної

експлуатації. Цілеспрямоване використання об’єкту експлуатації за

його функціональним призначенням – це відокремлений від

технічної експлуатації вид експлуатаційної діяльності.

У якості об’єктів експлуатації у рамках цього підручника

розглядається обладнання телекомунікаційних систем та

комплексів. ТЛК-система, як правило, створюється на базі ТЛК-

обладнання для надання послуг із транспортування інформації (а

також для надання доступу до інших інформаційних сервісів)

суб’єктам та об’єктам прикладних систем, що розосереджені за

територіальною ознакою. У свою чергу, ТЛК-комплекс

утворюється шляхом інтеграції кількох ТЛК-систем.

Примітка 1. Нагадаємо, що телекомунікаційними мережами (ТЛК-мережами)

називають ТЛК-системи, котрі складаються із територіально розосереджених

вузлів, з’єднаних між собою каналами інформаційної взаємодії. Наприклад, якщо

якась ТЛК-система складається більше ніж із двох вузлів, що з’єднані між собою

каналами інформаційної взаємодії, то таку систему вже можна назвати ТЛК-

мережею.

Розглядається ТЛК-обладнання - від найпростішого, локально

інстальованого на автономних комп’ютерах, до

високопродуктивного багатофункціонального мультисервісного

обладнання глобальних телекомунікаційних мереж. Основне

призначення такого обладнання – слугувати технічним ресурсом,

що використовується його власниками для організації надання

різноманітних телекомунікаційних послуг та доступу до

різноманітних інформаційних сервісів. Чим вища якість цього

технічного ресурсу, тим більш якісні ТЛК-послуги можливо

надавати шляхом його використання. З іншого боку, оскільки

придбання програмно-апаратних засобів ТЛК-обладнання, а також

підтримка його коректної експлуатації, зокрема територіально

розгалужених ТЛК-мереж, потребують великих коштів, то

підвищення завантаження цього обладнання клієнтським (а не

службовим або технологічним) інформаційним трафіком сприяє

21

його економному використанню і є актуальною експлуатаційною

задачею. Тому у даній сфері під використанням якості об’єкту

експлуатації розуміють не тільки діяльність, що пов’язана із

наданням ТЛК-послуг (та доступу до інформаційних сервісів) і,

отже, може приносити прибуток, але і діяльність, що спрямована

на підвищення завантаженості ТЛК-обладнання і, отже, має на меті

економію капіталовкладень.

Організаційні структури більшості постачальників ТЛК-послуг

(зокрема, операторів електрозв’язку та інтернет-провайдерів)

передбачають розділення функцій служб підтримки надання ТЛК-

послуг та служб керування трафіковим навантаженням від служб,

що здійснюють технічну експлуатацію ТЛК-обладнання.

1.2. Цілі експлуатації ТЛК-обладнання

Програмні та (або) апаратні засоби ТЛК-обладнання – це,

здебільшого, капіталоємні ресурси. Ці ресурси експлуатують

шляхом надання ТЛК-послуг користувачам ТЛК-систем. У якості

користувачів ТЛК-ресурсів розглядаються як фізичні особи, так і

певним чином активізовані (тобто, запущені у роботу) фізичні

процеси або комп’ютерні програми, що реалізуються, зокрема,

термінальним обладнанням, серверним обладнанням або засобами

прикладних систем. Вважається, що кінцеві корисні функції у тій

чи іншій сфері людської діяльності реалізують так звані прикладні

системи, зокрема прикладні програмні системи. Наприклад,

комплекс бухгалтерських комп’ютерних програм, інстальованих на

різних вузлах локальної або глобальної ТЛК-мережі, являє

яскравий приклад прикладної системи. Цей комплекс програм

називають також бухгалтерським прикладним застосуванням або

бухгалтерською прикладною задачею. Якщо ж це прикладне

застосування ще і пристосовано для продажу (зокрема, отримало

сертифікат якості та інші необхідні дозвільні документи, що

легалізують процес продажу), то його можливо також назвати

бухгалтерським прикладним продуктом. Прикладні застосування

(прикладні задачі, прикладні продукти) можуть

реалізовуватися у локальному або мережному варіантах. Локальний варіант прикладного застосування інсталюється в

межах одного вузлу ТЛК-мережі або на одній окремо розташованій

22

комп’ютерній системі. Під час експлуатації локально розташованої

прикладної системи ТЛК-обладнання не використовується.

Мережний варіант прикладного застосування передбачає

інсталювання його програмних та (або) апаратних модулів відразу

на (де)кількох вузлах ТЛК-мережі і, отже, можливість обміну

інформацією між частинами прикладної системи, що розташовані

на різних вузлах цієї мережі. Зрозуміло, що здатність прикладної

системи функціонувати у мережному варіанті надає її

користувачам суттєві якісні переваги і нові більш досконалі

функціональні можливості. Мережний варіант бухгалтерської

прикладної системи, зокрема, надає можливість організувати

спільну роботу бухгалтерських служб підприємства, що

розосереджені по всій зоні діяльності цього підприємства,

організувати обмін бухгалтерською інформацією із податковими

службами, фінансовими установами тощо. Іншим прикладом

прикладної задачі є програмно-технічний комплекс засобів

визначення координат місцезнаходження наземних об’єктів з

використанням систем супутникового та стільникового зв’язку. Ця

прикладна задача (тобто, задача визначення координат) передбачає

застосування ТЛК-обладнання для здійснення транспортування

навігаційної інформації між окремими її елементами,

розосереджиними на великих відстанях у просторі: між мобільним

терміналом користувача цієї задачі та базовою станцією

стільникового зв’язку, між обладнанням підсистеми пакетної

комутації стільникової мережі та регіональними наземними

коригувальними станціями, між коригувальними станціями та

відповідним супутниковим обладнанням тощо. Подібних прикладів

прикладних задач – безліч, практично у всіх сферах людської

діяльності. Важливою особливістю використання ТЛК-обладнання

для вирішення прикладних задач є те, що це обладнання кінцевих

корисних функцій безпосередньо не виконує: воно лише сприяє

успішному вирішенню цих задач, а у багатьох випадках її

застосування є безальтернативною умовою функціонування

прикладної системи. Тому навряд чи доцільно у якості можливої

цілі експлуатації ТЛК-обладнання обирати досягнення

екстремальних значень показників якості його функціонування

(зокрема, максимізацію швидкості передавання або обробки

23

інформації у прикладній системі, мінімізацію виникнення помилок

або мінімізацію часу реакції системи на надіслані запити). Більш

раціональною ціллю експлуатації такого обладнання є гармонізація

(узгодження) бажаних значень показників якості його

функціонування із оптимальними значеннями показників якості

функціонування безпосередньо самої прикладної системи. Якщо,

наприклад, проміжок часу у 1,5 секунди для реакції прикладної

системи на запити, що надходять до неї каналами ТЛК-мережі, є

достатнім для її якісного застосування, то навряд чи є доцільними

намагання експлуатаційного персоналу покращити реактивність

ТЛК-обладнання, що функціонує у складі такої прикладної

системи. Вартість експлуатації у цьому випадку суттєво зросте, а

рівень корисності прикладної системи не підвищиться. Таким

чином, досягнення відповідності між показниками якості

функціонування прикладних систем та показниками якості

функціонування ТЛК-обладнання, що надає ТЛК-послуги цим

прикладним системам, є узагальненою ціллю експлуатації

ТЛК-обладнання. Оскільки у більшості випадків ТЛК-обладнання

використовується для одночасного обслуговування багатьох різних

прикладних систем, що мають різні потреби у ТЛК-послугах, то

вищезазначене узгодження показників являє нетривіальну задачу.

Найбільш раціональним шляхом вирішення цієї задачі є

нормування показників якості. Якщо на певну групу показників

якості існують норми, то виробники ТЛК-обладнання намагаються

випускати вироби, що цим нормам відповідають. З іншого боку,

постачальники ТЛК-послуг намагаються організувати процес

обслуговування у відповідності із цими нормами. За таких

обставин розробники прикладних систем, знаючи конкретні

діапазони значень показників якості ТЛК-обладнання, що надані у

відповідних нормах, мають можливість задавати функціональність

розроблюваних прикладних систем, яка у повній мірі використовує

телекомунікаційні ресурси існуючих ТЛК-систем. З урахуванням

вищезазначеного ціль експлуатації можливо також визначити

як забезпечення відповідності показників якості

функціонування ТЛК-обладнання, що є об’єктом експлуатації,

а також показників якості послуг, що надаються з

використанням ресурсів цього обладнання, тим припустимим

24

значенням, що зазначені у чинних нормативних документах (НД) та (або) в інших документах, що регламентують процеси

експлуатації цього обладнання. Тобто, слід застосовувати такі

експлуатаційні технології, впроваджувати такі експлуатаційні

процеси та процедури, що забезпечують відповідність реально

виміряних в процесі експлуатації значень показників якості

існуючим регламентованим значенням цих показників.

Існують і більш конкретні визначення цілей експлуатації ТЛК-

обладнання, зокрема у формі постановок оптимізаційних задач.

Наприклад, в якості цілі експлуатації вибирається досягнення

максимальних значень трафікового навантаження на обладнання за

умов забезпечення певним чином визначених рівнів якості надання

ТЛК-послуг та надійності функціонування обладнання. Однак таку

ціль можливо розглядати, якщо оператор телекомунікаційної

системи не відчуває дефіциту попиту на ТЛК-послуги, що

надаються на основі використання ресурсів цієї системи.

1.3. Функціональні групи задач експлуатації ТЛК-

обладнання

Усю багаточисельну множину різноманітних експлуатаційних

задач (або, як кажуть, множину функцій експлуатації) з метою

спрощення та упорядкування процесу експлуатації доцільно

декомпозувати (тобто, розбити) на окремі функціональні групи.

Декомпозиція здійснюється таким чином, щоб в кожну із цих груп

увійшли задачі приблизно однакового функціонального

призначення. Наприклад, до одної функціональної групи відносять

усі експлуатаційні задачі, що пов’язані із виявом та

знешкодженням збоїв та помилок у роботі ТЛК-обладнання, до

іншої функціональної групи - задачі забезпечення надійності

роботи обладнання і т.д. Прийнято розглядати наступні

функціональні групи задач експлуатації:

1) конфігурування параметрів ТЛК-обладнання (Сonfiguration

Maintenance);

2) підтримка працездатного стану ТЛК-обладнання (Fault

Maintenance);

3) забезпечення продуктивності роботи ТЛК-обладнання

(Performance Maintenance);

25

4) забезпечення надійності роботи ТЛК-обладнання (Reliability

Maintenance);

5) підтримка визначених (зокрема, у сервісних угодах з

клієнтами) рівнів якості надання ТЛК-послуг (QoS Maintenance);

6) підтримка прийнятої політики забезпечення захисту

інформаційних ресурсів ТЛК-системи (Security Maintenance);

7) облік використаних ресурсів ТЛК-системи на визначених

інтервалах часу (Accounting Maintenance);

8) забезпечення взаємодії із користувачами ТЛК-ресурсів (User

Interface Maintenance, Customer Interface Management, User

Feedback Control);

9) забезпечення фінансових розрахунків з клієнтами ТЛК-

системи (Billing Maintenance);

10) збирання, накопичення та обробка даних, необхідних для

аналізу роботи ТЛК-системи та визначення шляхів її подальшого

удосконалення та розвитку (Data Collection Maintenance);

11) підтримка параметрів середовища експлуатації ТЛК-

обладнання у діапазонах припустимих значень (Operation

Environment Protection);

12) отримання та зберігання контрольних та нових версій і

модифікацій елементів програмного забезпечення ТЛК-системи

(Storage Protection);

13) отримання та зберігання необхідних запасних апаратних

компонентів обладнання та витратних матеріалів;

14) підтримка належного стану та якісного рівня

інструментальних засобів супровіду експлуатаційних процесів,

іншого допоміжного технологічного обладнання та методик

їхнього застосування;

15) забезпечення фізичного захисту ТЛК-обладнання;

16) забезпечення зберігання документації, що супроводжує

процес експлуатації ТЛК-системи.

Основна сутність кожної із перерахованих вище

функціональних груп задач експлуатації полягає у наступному.

1.3.1. Сonfiguration Maintenance (конфігурування параметрів

ТЛК-обладнання)

Як правило, будь-який зразок сучасного ТЛК-обладнання

26

складається із великої кількості програмних та апаратних

компонентів. Кожен виріб телекомунікаційної техніки, особливо

той, що призначений для широкого продажу, виготовляється із

таким розрахунком, щоб задовольнити потреби якомога більшої

кількості прикладних застосувань та бути затребуваним у якомога

ширшій області сфер і умов використання. Незручно, а з

економічної точки зору і неефективно, застосовувати та

створювати обладнання, яке може використовуватися лише у

вузькій смузі застосувань та вирішувати дуже обмежене коло

прикладних задач. Мати справу з обладнанням, що має наперед

задані фіксовані значення його характеристик, обмежені та

незмінні режими функціонування, невигідно, перш за все, його

виробникам, оскільке таке обладнання потрібне недостатньо

великій кількості потенційних покупців, а виробник не хоче мати

проблем зі збутом своєї продукції. Придбання обладнання, що не

здатне бути переналагоджуваним, у багатьох випадках невигідно

також його потенційним користувачам, оскільки таке обладнання

мало пристосовано до змін умов його застосування і, отже, існує

велика ймовірність, що воно буде не придатне для використання у

разі модернізації або змін напрямків діяльності його власників.

Тому практично усе обладнання, що пропонується на ринках

телекомунікаційної техніки, є, у той чи іншій мірі,

багатофункціональним, багаторежимним та побудованим за

модульним принципом – щоб надати можливість його покупцям

настроїти характеристики (параметри) придбаного обладнання на

конкретні умови використання. Процес настроювання параметрів

обладнання з метою отримання бажаної структури його

функціональних можливостей називається конфігуруванням.

Конфігуруванню підлягають як апаратні, так і програмні засоби,

що входять до складу експлуатованого ТЛК-обладнання. Оскільки

ці засоби складаються із більш дрібних компонентів, котрі, у свою

чергу, містять іще більш дрібні компоненти (як правило,

використовується ієрархічний деревоподібний принцип побудови

ТЛК-обладнання), то, у принципі, задача конфігурування

параметрів є актуальною щодо компонентів усіх ієрархічних рівнів.

Іншими словами, конфігуруванню можуть підлягати як параметри

складових компонентів обладнання, так і параметри ТЛК-

27

обладнання, коли воно озглядається як єдине діюче ціле.

На практиці ТЛК-обладнання потрапляє на ринок

телекомунікаційної техніки у вигляді ТЛК-продуктів, котрі

різняться і за призначенням, і за функціональними можливостями.

Оператори різноманітних ТЛК-мереж, провайдери різноманітних

інформаційних сервісів, що базуються на використанні ресурсів

ТЛК-мереж (зокрема, інтернет-провайдери), та численні

корпорації, котрі здійснюють свою діяльність практично у всіх

галузях людської діяльності, для більш ефективного вирішення

своїх прикладних задач намагаються найбільш раціональним для

них шляхом придбати певним чином обрану сукупність ТЛК-

продуктів, які вони інтегрують у ТЛК-системи.

Примітка 2. У сфері економіки існує точне визначення терміну „корпорація”.

Однак у сфері телекомунікацій, коли використовують слово „корпорація”, то

розуміють будь-яке підприємство або будь-яку установу, що використовує ТЛК-

обладнання не для надання ТЛК-послуг стороннім організаціям або особам, тим

більш за гроші, а для підвищення комфортності свого існування або для

підвищення ефективності своєї діяльності за умов, коли ця діяльність не пов’язана

з наданням масових послуг стороннім клієнтам на основі використання ресурсів

ТЛК-обладнання.

Примітка 3. У телекомунікаційній проблематиці часто використовується

термін „корпоративне застосування”, котрий означає комплекс (програмний або

програмно-апаратний) прикладних задач, спеціально створений для використання

корпораціями безпосередньо в процесі їхньої діяльності. Будь-яке корпоративне

застосування має вирішувати або сприяти вирішенню саме тих прикладних задач,

що входять до складу сфер діяльності корпорації. Здебільшого, корпоративні

застосування підвищують рівень автоматизації та (або) інтелектуалізації

технологічних процесів та процедур, що має здійснювати корпорація. Проте

нерідко впроваджене корпоративне застосування відкриває перед корпорацією

нові корисні можливості, зокрема підвищує її конкурентоспроможність.

Корпоративні застосування знайшли впровадження не тільки на

підприємствах – суб’єктах підприємницької діяльності, але і у

бюджетних організаціях – державних установах, органах державної

влади, силових структурах тощо.

Не всі корпорації мають у своєму складі висококваліфікованих

спеціалістів у галузі інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Тому для побудови корпоративної ТЛК-системи (або ТЛК-

комплексу, що утворюють шляхом інтеграції кількох ТЛК-систем)

28

зазвичай запрошують сторонні організації, котрі називаються

системними інтеграторами.

Цілі та зміст процедур поточного конфігурування, що

виконуються на стадії експлуатації ТЛК-обладнання, суттєво

відрізняються від цілей та змісту первісного конфігурування

параметрів, що виконується на стадії уведення обладнання в

експлуатацію, а також

Documents

Експлуатація телекомунікаційних системtks.nau.edu.ua/wp-content/uploads/2016/10/...МОДУЛЬ №1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО