Вступ

ХХІ століття. Оновлюється освіта, набуває своєї актуальності, досягає

нових вершин у вирішенні своєї основної мети: здобуття учнями знань у

тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них

специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-

орієнтованого навчального пошуку. Цьому сприяє один з інноваційних

методів навчання - метод проектів, при якому створюються умови для

творчої самореалізації учнів, підвищується мотивація до навчання,

розвиваються їхні інтелектуальні здібності. Учні набувають досвіду

вирішенням реальних проблем з майбутнього самостійного життя, які

проектують у навчанні.

Сьогодні, в час розвитку інформатизації освіти, не можна викладати по-

старому методами дошки та крейди. Освітні інновації, що здійснюються на

цьому етапі, спрямовані на нововведення у змісті, формах, методах і

технологіях навчання та виховання учнів.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Конфуцій

Саме ці слова великого філософа пояснюють мій вибір методичної теми

як викладача «Застосування методу проектів». Адже особливістю сучасного

етапу розвитку в освіті є провідна роль розумової діяльності, яка передбачає

активну, насамперед самостійну, діяльність нового покоління у життєво

важливих сферах діяльності. Основною задачею нашого ліцею є підготовка

кваліфікованого робітника, якому притаманні професіоналізм, інтерес до

отриманої професії, розуміння її необхідності в житті суспільства, чого

вимагає сучасне виробництво.

Метод проектів допомагає формувати особистісні риси, які розвиваються

лише в діяльності й не можуть бути засвоєні вербально. Під час роботи над

проектом учні набувають досвіду індивідуальної самостійної діяльності.

Метод проектів:

Стимулює учнів до розв’язання проблем, які потребують певної

суми знань;

Розвиває критичне мислення;

Формує навички роботи з інформацією (учні добирають потрібну

інформацію, аналізують її, систематизують);

Допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання в співпраці, де

учні виконують різні соціальні ролі.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів -

індивідуальну, парну, групову, котру вони виконують протягом визначеного

часу. Цей метод завжди вимагає рішення будь-якої проблеми, а це

передбачає використання різних методів, інтегрування знань, умінь у різних

галузях науки, техніки, технології, творчості тощо. Формування в учнів

дослідницьких навичок - одне з головних завдань сучасного уроку. Отже,

доцільно, вважаю, його провести за проектною технологією, що має таку

структуру:

Технологічні елементи Монопредметний проект

Об’єкт пізнання Твори письменників 90-х років ХХ ст.,

Проблема проблема художнього світобачення в

поетичній творчості ранніх

дев’ятдесятників

Способи розв’язання

проблеми

Інтерактивні технології «Незакінчені

речення», «Мозковий штурм», ідейно-

художній аналіз опрацьованих на уроці

творів сучасних письменників

Презентація результатів Виступи учнів із власними міркуваннями

(проектами), перегляд підготовлених ними

презентацій

Експертиза

Спостереження представників експертної

групи за роботою груп, аналіз матеріалів

досліджень та підведення підсумків роботи

над проектом «Сучасна «молода»

українська література»

І. Характеристика й навчально-виховна задача теми уроку

Матеріал теми уроку «Сучасна «молода» українська література (90-і роки ХХ

століття)» має велике значення в підготовці кваліфікованого робітника, адже

самореалізація особистості зумовлена рівнем загальної культури та духовності,

знанням національної історичної та культурної спадщини. Враховуючи сучасні

державотворчі процеси, у центрі яких національна європейська держава Україна,

знання матеріалу даної теми дає можливість виховувати людину нового часу,

людину-гуманіста, високодуховну, національно свідому, освічену, творчу

особистість, нове покоління працівників, яке не тільки може адаптуватися в умовах

ринку, а й стати активним учасником. Ознайомлення учнів із творами сучасної

української літератури виховує естетично розвиненого читача, який матиме

уявлення про тенденції розвитку літератури 90-х років ХХ століття.

Створене навчальне середовище сприяє розвитку критичного мислення,

формуванню навичок співробітництва, оволодінню комп’ютерними технологіями.

Інформація уроку має пізнавальний характер, розширює світогляд учнів як

майбутніх спеціалістів. Адже будучи залізничниками, маючи комунікативні

здібності, вони повинні вміти формулювати й аргументовано доводити власну

думку, брати активну участь у суспільному житті, знайти, зберегти і розвинути себе

як особистість із сформованими світоглядними і загальнолюдськими ціннісними

орієнтирами.

Матеріал теми уроку складний через величезний його обсяг. Учні познайомляться

із новим для них літературним напрямом – постмодернізмом, його специфікою,

виявом постмодернізму в українській художній літературі 90-х років.

У темі уроку розглядається багато питань, відповідей на які немає в підручниках з

української літератури. Учням необхідно самостійно знайти відомості про сучасних

письменників, їхні твори. В цьому допоможуть інформаційно-комунікаційні

технології (внутрішньоліцейна локальна мережа, що забезпечує дистанційне

навчання учнів), які впроваджені для вдосконалення навчально-виховного процесу,

та всесвітня мережа Інтернет. Але можуть виникнути труднощі при аналізі

конкретних поезій, прозових творів через приналежність їх до постмодернізму.

Окремої уваги потребують питання про основні літературні угруповання, в яких

брали участь письменники 90-х років ХХ ст., сучасні часописи та альманахи, де

друкувалися їхні твори.

Учні достатньо підготовлені до сприйняття матеріалу теми, ознайомлені із

жанровими різновидами ліричної поезії, з основними літературними напрямами,

конкретно – із соцреалізмом. Вони володіють навичками аналізу ліричних та

прозових творів.

Матеріал наступної теми «Українська інтимна лірика ХХ ст.» пов’язаний з

матеріалом теми уроку, бо це тільки незначна частина засвоєного матеріалу про

сучасну «молоду» українську літературу. Учні будуть поглиблювати знання на

наступному уроці, їм легше буде засвоїти відомості про конкретний жанр лірики,

виразно читати та обговорювати зразки української інтимної поезії ХХ ст..

На даному уроці учні отримають нові знання, а саме про:

стан і перспективи розвитку сучасної літератури;

постмодернізм як художній напрям, його специфіку;

основні літературні угруповання;

характерні особливості стилю;

сучасні часописи та альманахи;

відомості про письменників 90-х років.

Розширюватимуться знання про:

жанрові різновиди ліричної поезії;

літературознавчі поняття: сюжет, мотив, лірика, ліричний

твір, ліричний герой;

взаємопроникнення родів і жанрів.

Учні збагатять свої знання з теорії літератури, удосконалять навички аналізу

сучасного ліричного і прозового тексту, уміння проводити аналогії з власним

поглядом на сучасний світ і місце в ньому людини, зіставляти, порівнювати,

добирати аргументи, готувати монологічне висловлювання, працювати в групах,

створювати презентації.

Урок передбачає вирішення таких задач:

1. Розширити уявлення про новітню українську літературу; визначити

специфіку творів поетів літературного покоління 90-х років ХХ

століття, їх поетичного інструментарію й художнього світу в контексті

ідей та естетики постмодернізму; окреслити вплив ранньої поезії 90-х

років ХХ ст. на подальший розвиток української національної

поетичної традиції.

Спільне визначення проблематики самостійної навчальної діяльності учнів та

розробка оптимальних шляхів розв’язання підвищує їхню пізнавальну

активність.

2. Сприяти розвитку творчої і пошукової діяльності учнів;

нестандартного мислення; уміння самостійно здобувати знання; повно,

аргументовано, послідовно доводити власну думку; удосконалювати

навички самостійної роботи.

Проектна діяльність відкриває в учнях здібності лідерів, які вміють

організовувати роботу в своїх групах та доводити свою точку зору. Вона дає

можливість розвивати вміння співпрацювати, почуватися членом команди,

брати відповідальність на себе, аналізувати результати діяльності. Це

відповідає соціальному запиту сучасності: надається перевага комунікативній

компетентності (навчитися жити разом).

3. Виховання учнів свідомими патріотами своєї країни; виховання в них

позитивних рис, звичок (наполегливість, охайність, культуру праці,

критичне сприймання, аналіз і оцінка подій та явищ).

Проектно-дослідницька технологія дає змогу вирішувати виховні завдання:

Визначити свою позицію;

Виробити самостійний погляд у розв’язанні проблеми;

Зрозуміти роль і значення групової роботи.

ІІ. Методичні рекомендації щодо проведення уроку

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає –

вони необхідні і вдома, і на робочому місці. Не секрет, що учні володіють

комп’ютером краще за викладачів, а отже настав час для активного

використання мультимедійних технологій у процесі навчання.

Комп’ютерні технології використовую в навчальному процесі для

підвищення його ефективності та зацікавленості учнів матеріалом уроків.

Мультимедійні презентації дають змогу :

Організовувати демонстрації змісту навчання, завдань,

підсумків роботи на уроках;

Демонструвати таблиці та схеми;

Демонструвати результати групових проектів;

Представити дані з мультимедійних енциклопедій і

довідкових бібліотек, записаних на компакт-дисках і

розташованих в Інтернеті.

Ще одним засобом, який забезпечує зацікавленість, вважаю надання

учням можливості використовувати Інтернет для отримання потрібної

інформації та її аналізу, здійснення досліджень.

Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання

вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального

процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та аналіз стану

літератури постепохи. Питання теми уроку висвітлюються в логічній

послідовності. Використовую логічні схеми, таблиці, які зводять в єдине ціле

окремі частини знань. Ознайомившись спочатку із суспільно-історичними

умовами літературного процесу, станом і перспективами розвитку

літератури, постмодернізмом як основним художнім напрямом літератури

90-х років, його специфікою, основними літературними угрупованнями,

сучасними часописами та альманахами, учням простіше і легше

зорієнтуватися в літературному процесі, зрозуміти твори сучасних

письменників, які сформувалися, активізувалися в 90-і роки ХХ століття. Не

ознайомившись, наприклад, із постмодернізмом, його специфікою, учні не

зможуть зрозуміти твори сучасних письменників, а це означає, вони не будуть

на уроці максимально активними, їм важко буде працювати самостійно.

Методи викладання уроку:

словесний: бесіда, презентації як усний виступ представників груп перед

аудиторією із стислим формулюванням своєї думки;

практичний: робота з конспектом, підручником, хрестоматіями, тлумачним

словником, порівняльними таблицями; виразне читання поезій, уривків із

прозових творів.

Навчити учнів спілкування, культури діалогу – копітка та трудомістка

робота, успіху якої сприяють передусім інтерактивні технології – групова,

незакінчені речення, мозковий штурм, мікрофон, тобто ті форми та методи,

які забезпечують продуктивну реалізацію проектної технології. Саме через ці

форми та методи на початку уроку готую учнів до проектної діяльності.

Визначаю їхній емоційний стан, очікувані ними результати, допомагаю

усвідомити власну мотивацію за допомогою технології «незакінчених

речень», а «мозковий штурм» спонукає учнів включитися в роботу, розвиває

увагу та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. В

результаті чого з’ясовуємо, яка наша сучасна українська література.

Обравши форму проведення уроку – урок-дослідження, основною є

самостійна робота учнів. Тому переважають методи організації та здійснення

навчально-пізнавальної діяльності за джерелом знань – практичні. Учні

працюють з конспектом, самостійно опрацьовують статтю підручника

«Ідейно-естетичні пошуки українського письменства другої половини ХХ

століття», щоб відповісти на питання: «Якими ознаками характеризувався

процес оновлення української літератури у 90-х роках?». Із тлумачного

словника учні дізнаються про значення нових для них слів, понять із теорії

літератури. Як наслідок самостійної роботи груп, що представляють поетів,

які сформувалися або активізувалися в 90-і роки та прозаїків - дев’яностників

– виразне читання фрагментів із творів, поезій.

Для проведення даного уроку використовую наочні засоби:

мультимедійні презентації захисту проектів, книжкову виставку творів поетів

літературного покоління 90-х років ХХ століття, репродукції картин

художників постепохи, опорні схеми.

На етапі повідомлення чи актуалізації техніки запам’ятовування при

вивченні художнього напряму постмодернізму використовую опорні схеми

«Література ХХ століття», «Основоположники постмодерністської прози»

«Український постмодернізм», «Типи дискурсів», які допоможуть учням

повністю зрозуміти нові художні напрями та представників, які до них

належать. А також конкретизувати хронологічні рамки постмодернізму та

письменників, що до нього відносяться, в 50 – 70-і, 80 – 90-і роки ХХ

століття. Особливу увагу учнів звертаю на український постмодернізм, його

ознаки. Відеоматеріали доречно використати на початку виступу кожної

групи, щоб надалі учні могли робити висновки у процесі самостійної роботи.

Як підсумок проектної діяльності – робота з порівняльною таблицею

художніх напрямів літератури, куди учні вносять відомості про

постмодернізм.

На класній дошці записана дата, тема та епіграф уроку, вислови

визначних людей щодо вибору проектної технології, теми уроку, словник

нових слів та термінів, код відповідей до тесту (на закритій дошці).

Учні достатньо підготовлені до сприйняття матеріалу теми,

ознайомлені із жанровими різновидами ліричної поезії, з основними

літературними напрямами, конкретно – із соцреалізмом. Вони володіють

навичками аналізу ліричних та прозових творів.

У процесі засвоєння нового матеріалу вважаю необхідним

використання порівняння: учні знаходять спільні риси, що властиві

постмодернізму, в творах зарубіжної літератури та образотворчому

мистецтві, порівнюють вірші ( В.Сосюри та О. Ірванця), працюють із

«Порівняльною характеристикою художніх напрямів літератури»,

встановлюють подібність двох різних творів (М.Булгакова «Майстер і

Маргарита» і «Рекреації» Юрія Андруховича), щоб закріпити новий

матеріал, зробити викладення його яскравим і образним.

Для досягнення свідомості та міцності знань учнів матеріал уроку

поділений на невеликі частини, які логічно пов’язані, що забезпечує

запам’ятовування фактів, понять. У процесі роботи кожної групи

систематично організовую повторення і закріплення, змінюючи їхні форми.

Щоб створити умови для прояву пізнавальної самостійності й творчої

активності, привчаю учнів слухати матеріал не пасивно, а осмислювати його.

Досягаю цього в процесі мотивації навчальної діяльності на уроці. Ставлю

завдання для активації слухання, використовуючи інтерактивні методи

технології колективно-групового навчання (незакінчені речення, мікрофон,

мозковий штурм) та технології ситуативного моделювання (метод ПРЕС).

Разом із новими знаннями допомагаю учням відпрацьовувати

професійні вміння, виховую в них позитивні риси , звички, такі якості, як:

наполегливість, охайність, здатність критично сприй мати, аналізувати й

оцінювати події та явища. Це забезпечує міцність засвоєних знань,

відпрацювання в собі здібностей до майбутньої самостійної роботи.

Використовую на уроці розуміння учнями законів природи, суспільства,

держави, ув’язую даний матеріал з вітчизняними досягненнями, налаштовую

їх бути свідомими патріотами своєї країни та її представників у різних

галузях діяльності.

Матеріал теми уроку може зацікавити учнів своїм практичним

значенням. Адже будучи провідниками пасажирського вагона, маючи

комунікативні здібності, вони зможуть запропонувати пасажирові якусь

книгу, часопис чи альманах, порадити прочитати конкретний твір,

переконати людину в його довершеності. Прочитавши твори новітньої

української літератури, майбутні провідники зможуть порівнювати їх з

постмодерністськими творами зарубіжної літератури, а знаючи відомості про

сучасний напрям української літератури постмодернізм, вільно

підтримувати розмову про сучасний літературний процес. Можливо,

пасажири, які сидять поруч, зацікавляться розмовою і в них виникне бажання

прочитати нові для них твори, прилучитися до художньої літератури, а через

неї до найголовніших цінностей культури.

Провідник пасажирського вагона повинен вміти формулювати й

аргументовано доводити власну думку, брати активну участь у суспільному

житті, знайти, зберегти і розвинути себе як особистість із сформованими

світоглядними і загальнолюдськими ціннісними орієнтирами.

Перевірка засвоєння викладеного матеріалу учнями стимулює їх до

самостійної діяльності у вигляді тестів, кросвордів, карток, схем. Вважаю, що

тестування - більш об’єктивна форма оцінювання досягнень учнів, тому

використовую його для перевірки знань.

Матеріал уроку безпосередньо зв’язаний із попередньо пройденим.

Знаючи особливості соцреалізму, учні порівнюють його поетику мови з

матеріалом даного уроку, розширюючи здобуті знання новими про

постмодернізм як літературний напрям.

Домашнє завдання має креативний характер, вирішується з урахуванням

змісту матеріалу уроку.

Конспект уроку Слово викладача. Добрий день, любі друзі! Рада бачити сьогодні вас.

Сьогодні на уроці будуть використані елементи новітньої навчальної

технології - методу проектів. З цією метою група була поділена на підгрупи,

кожна з якої проводила дослідження з певної теми і результатом цієї роботи

є наш урок.

(визначаю емоційний стан учнів, очікувані ними результати, допомагаю їм

усвідомити власну мотивацію за допомогою технології незакінчених речень)

«Незакінчені речення»

Замисліться над темою уроку, поміркуйте, яких навчальних

результатів ви прагнете досягти, і закінчіть речення.

1. «Перед цим уроком я хвилююся, оскільки…»

2. «На уроці я сподіваюся…»

3. «Від цього уроку я очікую…»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів за технологією «Мозковий штурм»

Сучасна українська література. Яка вона?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Викладач. Отже, на сьогоднішньому уроці ви зможете поглибити свої

знання про сучасну літературну ситуацію, зокрема нові тенденції в

українській поезії, та детальніше познайомитися із доробком письменників

90-х років ХХ століття у контексті постмодерністського дискурсу.

(запис у зошит теми й епіграфа уроку)

Протягом уроку ви почуєте багато нових слів, значення яких для декого з

вас невідоме. Але зрозуміти їх нам допоможуть літературознавці, домашнім

завданням для яких було: пояснити значення нових слів, літературознавчих

термінів. Ви бачите ці слова і терміни записаними на дошці, а значення

з’ясуєте, переглянувши презентацію.

Презентація «Словник нових слів та термінів». ( Додаток 1)

ІV. Основна частина.

Захист проектів.

Викладач. Над дослідженням суспільно-історичних умов літературного

процесу останнього десятиріччя та над питанням відродження літератури: її

станом і перспективами розвитку працювала група літературознавців,

надаємо їм слово для захисту проектів.

Учень 1. Суспільно-історичні умови літературного процесу останнього

десятиріччя ХХ століття. (Додаток 2)

Учень 2. Відродження літератури: її стан і перспективи. (Додаток 3)

Експерт . Отже, відродження літератури виявилося в поверненні

літературно-мистецьких надбань минулих епох, що були заборонені

тоталітарним режимом з ідеологічних міркувань, в створенні

національного самобутнього мистецтва.

Викладач. А зараз надаємо слово для захисту своїх проектів

літературним критикам, під час виступу яких ми повинні з’ясувати

специфіку творів поетів літературного покоління 90-х років ХХ століття.

Учень 1. Типи дискурсів у сучасній українській літературі. (Додаток 3-а)

(Літературознавці роздають учням кожної групи опорні схеми

«Література ХХ століття», «Основоположники постмодерністської

прози», «Український постмодернізм», схеми для аналізу поезії О.Забужко,

словник нових слів та літературознавчих термінів.)

Викладач. Прослухавши розповідь критика, ви звернули увагу на нове для

вас слово «дискурс», давайте з’ясуємо його значення за допомогою словника

нових слів та літературознавчих термінів. Запишіть функціонуючі типи

дискурсів в зошит, використовуючи матеріал підручника.

(опрацювання матеріалу підручника, с.495, робота в зошиті )

Опорна схема «Типи дискурсів» (Додаток 4) - закріплення

вивченого.

Учень 2. Характеристика постмодернізму як художнього напряму

літератури 90-х років ХХ ст., його специфіка. (Додаток 5)

Учень 3. Досліджуючи характеристику постмодернізму як художнього

напряму літератури 90-х років ХХ ст. за кількома літературними джерелами

та користуючись мережею Інтернет, можна визначити його специфічні риси:

поєднання різних стильових тенденцій;

часткова опозиційність до традиції;

універсальність проблематики;

позачасовість і поза просторовість зображення;

епатажність, зміна функцій автора і героя;

культ незалежної особистості;

потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого, прагнення

поєднати істини різних націй, культур, релігій, філософій;

іронічність, пародійність тощо

( учні записують у зошит)

Робота з опорними схемами:

«Основоположники постмодерністської прози» (Додаток 6) – загальне

ознайомлення, міжпредметний зв'язок із зарубіжною літературою;

«Література ХХ століття» (Додаток 7) – самостійно доопрацювати

опорну схему;

«Український постмодернізм» (Додаток 8) – закріплення вивченого.

та «Словником нових слів та літературознавчих термінів») ( Додаток 1)

Учень 3. ―Класичний‖ корпус постмодернізму в світовій літературі

становлять твори Гессе, Х. Л. Борхеса, Г. Маркеса, Х. Кортасара, М.

Юрсенар, Й. Бродського, Т. Стоппарда, У. Еко та інших, в образотворчому

мистецтві – картини

І.Гайкової «Дівчата і море», В. Ніколаєва «Ті, що народилися в рік Бика»,

О.Кокоріної «Лотарингська діва», Н.Ємельянової «Осінь в Звенигороді» та

інших.

(перегляд презентації «Картини постмодернізму») (Додаток 9)

Робота в парах. Знайти спільні риси, що властиві постмодернізму, в

творах зарубіжної літератури та образотворчому мистецтві.

Учень 4. Основні літературні угруповання.

(Робота з підручником. Самостійне виявлення літугруповань)

Викладач. Назвіть літугруповання , з якими ви ознайомилися в процесі

опрацювання матеріалу підручника.

(перегляд презентації «Літературні угруповання») (Додаток 10)

Робота в парах: Встановити відповідність між літературними

угрупованнями та письменниками, які входять у них. (Додаток а)

Учень 5. Утворення Асоціації українських письменників (АУП)

(Додаток 11)

Учень 1. Сучасні часописи та альманахи.

(учень презентує «Сучасні часописи та альманахи») (Додаток 12)

Експерт . Постмодернізм - основний художній напрям літератури 90-х

років XX ст. Її характерною особливістю стала поява нових літературних

угруповань та об'єднань, різноманітних естетичних платформ, стильових

манер і способів образного втілення світосприймання людини

постколоніального суспільства. Письменники об’єдналися в Асоціацію

українських письменників (АУП), яка 19 квітня 2001 року набула статусу

Всеукраїнської творчої спілки. Її президент - Тарас Федюк. Твори сучасних

письменників друкуються в найпопулярніших часописах та альманахах:

«Нова проза», «Вітчизна», «Дніпро», «Хроніка - 2000», «Дзвін», «Київ» та

інших.

Викладач. Слово для захисту проектів надається групі «Поети, які

сформувалися або активізувалися в 90-і роки ХХ ст.».

Поезія –це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Л.Костенко

Учень 1. Запрошуємо вас до поетичної вітальні (перегляд презентації

«Поети 90-х ХХ ст.») (Додаток 13)

Учень 2. Поезія 90-х років характеризується багатством тематики,

стильових і жанрових знахідок, її творили кілька поколінь поетів:

шістдесятники (Іван Драч, Ліна Костенко, Борис Олійник,

Ірина Жиленко та ін.);

«Київська школа» поетів (Віктор Кордун, Василь

Голобородько, Микола Воробйов, Василь Рубан та ін.);

поети-дисиденти (Ігор Калинець, Тарас Мельничук, Степан

Сапеляк, Ірина Калинець та ін.);

«вісімдесятники» (Василь Гарасим'юк, Ігор Римарук, Іван

Малкович, Оксана Забужко, Оксана Пахльовська, Іван Коза-

ченко);

«дев'яностники». Останнє покоління видало антологію нової

української лірики - «Дев'яностники» (1998).

Викладач. Сучасних поетів багато, але з поезією кожного ми не зможемо

познайомитися, тому розглянемо деякі.

Театрал 1. Виразне читання поезії О.Забужко «Не руш моїх кіл…»

(Додаток 14)

Викладач. Креативне завдання. Ознайомившись із поезією О.Забужко «Не

руш моїх кіл…», як ви гадаєте, що вкладає поетеса в поняття «коло»,

поясніть значення символів, зображених на малюнках. (Додаток б)

Учень 3. Я працювала над дослідженням ролі художніх засобів у вірші

О.Забужко «Не руш моїх кіл…». Поезія має ліричного героя – Я – авторку.

Цілісність та суверенність духовного життя передається метафорами:

пароплавчик із морем зшива небосхил; світ упаде; не руш кіл; потроху

штормить; безлюдніє пляж. Автор використовує порівняння : кола, як в

камінь вціловані морем; світ упаде, мов Содом і Гоморра; не буває ближче,

ніж тіло до тіла; смієшся, мов готовий на скін; кохати, як перед Богом і

морем.

Викладач. Продовжіть думку. (за технологією колективно-групового

навчання «Мікрофон»)

Власне духовне коло буде за умови, якщо …

Учень 4. Анатолій Мойсієнко - фахівець у галузі філології, конструктор

верлібрів та паліндромів. Парадоксаліст. Особливостями його поезії є різні

шрифти, малюнки мечів, форма меча. Але на мене справили враження

паліндроми Анатолія Мойсієнка.

Театрал 2. Виразно читає вірші поета із збірки «Паліндроми». (Додаток 15)

Викладач. Познайомившись із поезіями, особливостями яких є двостороннє

читання, допишіть самостійно вірш. (Додаток в)

Театрал 3. Виразно читає поезію Івана Малковича «Із янголом на плечі».

(Додаток 16)

Учень 5. Поезія І.Малковича «З янголом на плечі» має тему: зображення

ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла,

жорстокості, лиха.

Поет возвеличує ангела, який є оберегом кожної людини.

Янгол-охоронець – це те, що повинен мати автор поезії, будь-яка людина.

За жанром це філософська лірика, старосвітська балада, написана

віршованим розміром хореєм.

(Робота в групах. скласти інформаційне гроно до слова «янгол»)

Робота на картках . (Додаток г)

Проведення тестового опитування. (Додаток д)

Театрал 4.Виразно читає поезію О. Ірванця «Любіть» (Додаток 17)

Викладач. Ви прослухали поезію, скажіть, чи не нагадує вона якусь вам

уже знайому?

Театрал 5.Виразно читає поезію В. Сосюри «Любіть Україну» (Додаток 18)

Викладач. Знайдіть спільне і відмінне в цих двох віршах, запишіть в зошит

спільні риси.

Театрал 1. Виразно читає поезію Юрка Позаяка. (Додаток 19)

Особливо шокує непідготовленого читача безобразність авангардної поезії,

це відчутно і в поезії Юрка Позаяка, яку ми щойно прослухали, зловживання

в ній суржиком та сленгом. Однак такий стиль зумовлений не вбогістю

мислення чи низькою мовною культурою автора, а свідомою настановою на

пародіювання життя.

Експерт . Щоб підсумувати сказане про сучасну поезію, її специфічні риси,

розглянемо таблицю «Порівняльна характеристика художніх напрямів

літератури» (Додаток 19-а)

Викладач. Слово для захисту проектів надається групі «Прозаїки -

дев’яностники»

Учень 1. Пошуки українських прозаїків. (Додаток 21)

Викладач. Ви почули інформацію про прозаїків 90-х років ХХ ст., а тепер

опрацюйте матеріал підручника і заповніть таблицю «Школа прозаїків».

(Додаток Е)

(Робота з підручником, с.502 дод.)

(перегляд презентації «Прозаїки 90-х ХХ ст.») (Додаток 20)

Викладач. З біографіями та творчістю поетів і прозаїків за браком часу ви

можете дистанційно познайомитися на внутрішньоліцейному файл-сервері в

папці «Учні».

Учень 2. Наша група дослідила творчість Юрія Андруховича –

представника постмодерну в сучасній українській літературі, а детально

розглянемо його роман «Рекреакції»(1992), який викликав неоднозначні

відгуки читачів. (Додаток 22)

Театрал.1. Виразно читає уривки із роману «Рекреації» Юрія

Андруховича. (Додаток 23)

Театрал 2. Виразно читає уривки із роману М.Булгакова «Майстер і

Маргарита». (Додаток 24)

Викладач. За допомогою яких прийомів, художніх засобів, образів

досягається подібність двох різних творів?

Учень 3. Я хочу поділитися з вами враження від прочитаного мною

роману Олеся Ульяненка «Сталінка». (Додаток 25)

Експерт. Проза 90-х років – це література стильових пошуків, новозмін;

у ній посилюється інтерес до ―сміхової культури‖;

актуалізується гра зі словом, його смислом, звучанням;

прикметною ознакою деяких текстів стає поєднання елементів абсурду,

―надприродного‖ (фантастики, містики);

прагнення кардинального переосмислення попередньої системи

художніх цінностей;

поєднання в сучасній літературі елементів традиції і новаторства.

VI. Закріплення матеріалу

Робота з тестами.(Взаємоперевірка з кодом відповідей на закритій

дошці) (Додаток є)

Розгадування кросвордів (Додатки Ж- І)

VII. Підсумок проектної діяльності.

Метод «Прес».

Група №1. Чому вивчення сучасної української літератури ХХ століття

є важливим для вас?

Група №2. Що про творчість сучасних письменників ви б хотіли

дізнатися додатково?

Група №3. Чого навчають нас твори сучасних письменників?

VIII. Оцінювання й мотивація навчальних досягнень учнів.

ІХ. Домашнє завдання: написати твір-відгук про проведений урок, чи

співпали очікування і сподівання на початку з його результатом .

Додаток 2

Суспільно-історичні умови літературного процесу останнього

десятиріччя ХХ століття.

Через творення суверенної України

До творення власної духовності.

Юрій Андрухович

Загальною закономірністю суспільного розвитку є тісний взаємозв'язок

основних сфер життя суспільства - економіки, політики, культури. Здобуття

Україною незалежності, закріплене референдумом 1 грудня 1991 року,

радикально змінило умови її історичного розвитку. Незалежність поставила перед

українським суспільством і молодою державою нові завдання:

Демонтаж віджилих структур тоталітарної імперії;

Творення правової демократичної України;

Трансформацію адміністративно-командної планової економіки в

багатоукладну ринкову, зорієнтовану на соціальні потреби людей,

національне відродження та консолідацію громадян;

Встановлення рівноправних відносин з далекими та близькими сусідами.

Вирішувати вказані проблеми доводилося у складних умовах, а вони пов’язані з

економічною кризою, яка з середини 80-х років загострилась, особливо у зв’язку з

невдалими спробами реформування, зламу старої економічної системи та

відсутністю чітких уявлень і стратегії розбудови нової; гострим політичним

протистоянням; не сформованістю елементів громадянського суспільства;

відсутністю в частини населення і, зокрема, старшого покоління стійких

державницьких ідеалів.

Відродження політичного життя українського суспільства, пом’якшення

радянського режиму на кінець 1980-х – початок 90-х pp., а згодом розпад СРСР,

мало наслідком зростання впливу на суспільне життя новостворених політичних

партій, які виступили за незалежність України, її демократизацію, розбудову

нової держави. Державотворчий процес в Україні не є можливим без подальшої

демократизації суспільства, важливим елементом якої є розвиток партійної

системи, формування громадянського суспільства.

Якщо взяти період з 1990 р. по листопад 1999 рік, то нижня межа його –

проголошення Декларації про державний суверенітет України, формування

багатопартійності, а верхня – завершення виборів Президента України, як

перехідного етапу в діяльності українського політикуму, підведення підсумків,

визначення помилок та засобів їх недопущення у майбутньому.

Додаток 3

Відродження літератури: її стан і перспективи.

У кінці 80-х — на початку 90-х pp. XX ст. процес оновлення української

літератури набув значної сили. Зміни в суспільному житті країни відбились і в

розвитку літератури. Нове покоління письменників і поетів прагнула вивести

мистецтво слова за межі політики, ідеологічних й адміністративних втручань у

художню творчість, зробити його естетично самодостатнім. Нова генерація

письменників зажадала повнокровного буття української нації, насамперед

подолання комплексу меншовартості, підрядної ролі в історії, які протягом

багатьох століть нав'язувалися імперською ідеологією. Гостро постали

проблеми вибору, повноцінного існування нації і свободи індивідуальності -

навколишня дійсність по-новому, а не під кутом методу «соцреалізму».

Відбулися кардинальні зрушення в системі естетичних критеріїв

суспільства, творилися нові парадигми художнього мислення, форми й

структури творчості, адже до духовної культури народу повернулися

літературно-мистецькі надбання минулих епох, заборонені тоталітарним

режимом з ідеологічних міркувань. Почали друкуватися праці відомих

етнографів, культурологів, політологів, зокрема істориків Миколи Аркаса,

Михайла Грушевського, Івана Крип'якевича, Ореста Субтельного, Дмитра

Яворницького, їхні дослідження допомогли читачеві сформувати нові

погляди на історію України і її місце в європейському контексті. Вийшли

раніше заборонені твори Миколи Костомарова, Івана Франка, Лесі Українки,

Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Павла

Тичини, Володимира Сосюри, митців «Розстріляного Відродження».

Читач ознайомився з творчістю митців української діаспори: Уласа

Самчука, Івана Багряного, Василя Барки, Євгена Маланюка, Олега Ольжича,

Олени Теліги, Юрія Клена, Тодося Осьмачки, Яра Славутича та інших.

Значний резонанс мали літературознавчі праці Григорія Грабовича, Юрія

Шевельова, Юрія Луцького, Марка Павлишина, Романи Багрій, Юлії

Войчишин.

1991 року в Києві було проведено Міжнародний фестиваль української

поезії, на якому виступили українські поети всіх материків світу. Вийшло

дві антології української поезії «Золотий гомін» (1991, 1997), які

репрезентують надзвичайно багату картину нашої лірики XX століття, цілу

галерею талантів різних художніх систем, уподобань і напрямів.

Словом, було знищено штучну «ідеологічну завісу» щодо розвитку

української літератури на материковій Україні і в діаспорі, літературний

процес почав розвиватися повнокровно, єдиним річищем, творячи національне

самобутнє мистецтво.

Отже, відродження літератури виявилося в поверненні літературно-

мистецьких надбань минулих епох, що були заборонені тоталітарним режимом

з ідеологічних міркувань, в створенні національного самобутнього мистецтва.

Додаток 11

Утворення Асоціації українських письменників (АУП) Ідея утворення Асоціації українських письменників (АУП) виникла під час

роботи III-го з'їзду Спілки письменників України у жовтні 1996 року, а була

утворена 6—8 березня 1997 р. на установчих зборах. До складу АУП увійшли 118

учасників, зокрема: Юрій Андрухович, Василь Герасим'юк, Павло Гірник, Василь

Голобородько, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Дмитро

Кремінь, Мирослав Лазарук, Іван Лучук, Іван Малкович, В'ячеслав Медвідь,

Володимир Моренець, Костянтин Москалець, Віктор Неборак, Борис Нечерда,

Юрко Покальчук, Василь Портяк, Ігор Римарук, Микола Рябчук, Дмитро Стус,

Людмила Таран, Тарас Федюк та інші.

Організація АУП має за мету подолання структурно-ідеологічного

змертвіння в письменницькому середовищі України, що виникло через

неспроможність керівництва СПУ реформувати структуру та концептуальні

засади Спілки письменників до рівня відповідності вимогам сучасної ситуації.

Ставши в опозицію до СПУ, АУП проголосила своїми критеріями фаховість,

подолання колоніального синдрому в українській літературі, відкритість світовим

світоглядним та стильовим надбанням 20 ст.

Першим президентом АУП було обрано Юрія Покальчука, віце-

президентами Володимира Моренця, Юрія Андруховича, Ігоря Римарука і Тараса

Федюка.

13 листопада 1997 року Міністерством юстиції України було зареєстровано

Всеукраїнську громадську організацію "Асоціація українських письменників".

Протягом перших двох років Асоціація провела низку широких

презентаційних заходів: у Львові, в Одесі, вКиєві, Харкові, Чернівцях,

Кіровограді.

4-5 лютого 2000 року відбувся II конгрес АУП (68 учасників), на якому

президентом АУП було обрано Тараса Федюка. Наступним президентом АУП

став Ігор Римарук. Після його трагічної загибелі (2008) президентом знову обрано

Тараса Федюка. Протягом 4 років АУПівці тричі ставали лауреатами

Національної премії ім. Т.Г.Шевченка.

19 квітня 2001 року Асоціація набула статусу Всеукраїнської творчої

спілки.

За роки існування АУП до неї долучилися такі відомі українські

письменники, як Василь Шкляр, Олесь Ульяненко, Марина та Сергій Дяченки,

Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська та інші.

На сьогодні членами Асоціації є 158 письменників, що працюють у 17

регіональних організаціях України.

Додаток 3-а

Типи дискурсів у сучасній українській літературі.

У сучасній українській літературі функціонують такі типи

дискурсів:

Модерний;

Неомодерний;

заповідально-селянський;

постмодерний.

Зокрема, заповідально-селянський базується на реалістичній традиції

із певними вкрапленнями романтизму та модернізму, будується на

селянському ґатунку мислення і ментальності. Плекає свої символи і

поняття: нація, традиція, Шевченко, Франко (Маланюк, Донцов, Стус),

русифікація, державність, національна символіка, земля, праця.

Постмодерний дискурс з'явився у кінці 80- х – поч. 90-х роках і

має характерні ознаки: екзистенція, рефлексія, відкритість, гра,

карнавал, художній твір як відверта гра цитатами,

ремінісценціями, алюзіями зі світового письменства. Існують окремі

дискурси, пов'язані з іменами Валерія Шевчука, Емми Андієвської,

Оксани Забужко і Юрія Винничука, неомодерний дискурс поетів

«Київської школи».

Додаток 5

Характеристика постмодернізму як художнього напряму літератури

90-х років ХХ ст., його специфіка.

У літературі почали з'являтись нові теми, зрештою змінився і підхід до

творчості. Отже, говорячи про українську літературу кінця XX ст., традиційно

наголошують на світоглядно-мистецькому напрямі, що в останні десятиліття

прийшов на зміну модернізмові,— постмодернізму як основному художньому

напряму літератури 90-х років XX ст.

Першу згадку терміну ―постмодернізм‖ відносять до 1917 р. Термін веде своє

походження від назви архітектурного стилю ―постмодерн‖.

Сучасні літературознавці (Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Дмитро

Наливайко) літературний процес кінця XIX— XX століть умовно поділяють на

два етапи:

1) епоха модернізму: кінець XIX перша половина й середина XX ст.;

2) епоха постмодернізму: 80-ті — 90-ті роки XX ст.

Постмодернізм (лат.post - - за, після, далі; франц. moderne -сучасний,

новітній) як літературна течія виник у США та Європі в останню третину XX

ст. Естетичну природу цього мистецького явища пов'язують із плюралізмом -

поєднанням і органічним співіснуванням різних художніх систем. Постмодерний

дискурс синтезує мистецтво й антимистецтво, елітарну й масову культуру,

карнавальне, іронічно-сміхове та серйозне ставлення до дійсності.

Постмодернізм виник внаслідок відчуття письменниками кінця історії

сучасної епохи. Тому він передбачає опозицію до модернізму і будується у

таких параметрах:

модернізм -постмодернізм;

закрита форма — відкритість дискурсу;

цілеспрямованість мистецтва — мистецтво як гра, карнавал;

художня майстерність — деконструкція, мовчання;

закінчений твір — хепінг, перфоманс (вистава), кітч (жанр масової куль-

тури, що спирається на фольклорну традицію і має виразне дидактичне

спрямування).

Через складну мову і не менш складний понятійний апарат постмодернізм як

теорія чи як концепція знаходить в Україні прихильників в основному серед

інтелектуальної еліти, яка намагається його культивувати.