Пелехате злe

4Засіданя Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын Сойму ПР в Кракові

1425 років Світового конґресу Русинів

10Віртуальны Гушлі. Фолькова платня 2015 рока – зачало ся голо-суваня!

ЛЕМ.фмпанрусиньскій тыжденник но. 2 28.03–03.04.2016 www.lem.fm

Змiст.

1425 років Світового конґресу Русинів

но русиньскы орґанізації, ко-тры в розвалинах соціалізму зачали діяти і возроджовати народ в окремых держа-вах, скоро зрозуміли, же є потрібна співпраца і в рамках цілосвітового форума.рекомендиєме //

Редакция.

шефредактор

на знимцi шефредактор тыжденника демко трохановскiй.

Давно, давно тому, під гором (бо в Карпатах то не чудо), недалеко од ліса, хоц в містецкых, але міцно русиньскых обставинах, мал єм щестя жыти на захід-ній Лемковині, в Креници. Благій період дітинства проводил єм в щестливій се-партистичній родині політичных Русинів, о староруско-москвофільскых корінях з автентичныма талергофско-явожняньскыма елементами і фурт припоминаном

(по)выселенчом історийом.

то был прекрасний час, котрий – як вшытко, што добре – даколи мусіл ся скінчыти, бо якысы чудакы взяли ся за політику і, заміст штоден спокійні ходити до роботы, зачали страйкувати, засідати за округлы-ма столами, кричати, же комунізм недобрий, а з нима буде ліпше. до того моменту, при каждій нагоді літа-ли сме над хмарами, споминаючы о талергофі, горды з того, же то был перший в европі концентрацийний лаґєр, оснований понад двадцет років скорше од аб-солютного number one – аушвіц, а в самым талергофі были сме єдныма з першых поневоленых! сміяли сме ся з дурного, недовченого сталіна, што вшытко до-цяп попутал, причынячючы русинів до єдной файты з украінцями, котрых за террор Орґанізациі украіньскых нацийоналистів і єй войскового крыла в виді упа (но і коляборацию з Гітлером) рішыл розогнати по світі! Бідний дядько сталін был далеко, аж в Москві, але його повоєнны сторонникы знали ся на роботі бодай так добрі, як іх начальник. на основі рішынь комінтерну з 20. рр. минулого столітя, при прихыльности власти, достали русины комуністичного світа прекрасну офер-ту: забудте о своій локальній соспільности пастухів, отворте ся на істо літературний язык і культуру – то ваша сила і будуче!

ідилла, як уж єм спомнул, не могла тырвати дол-го, бо нашли ся бортакы, што іщы в першій половині 80. рр. ХХ ст., хоц дакус несміло, але уж на піл-леґально,

зачали палити в ватрі єдине правильне комуністичне думаня, котре частично (уффф!) згоріло в 1989 р. уявте сой, якій то был для мя, вісемлітьной дітины, шок! Як то? Чом од тепер маме быти русинами? Чом дальше не можеме быти… до того якысы еніґматичны теле-ґрамы, што приходили дохыж (тепер выміню лем єден, котрого ультракоротку форму запамятам на все: piotr stop stowarzyszenie zarejestrowane stop). пришли новы часы. третє русиньскє одроджыня.

Змучыл мя уж тот чудачний іронічний стиль писаня. Може зато, же іщы нич єм не написал, а такой треба бы было кінчыти… думам, же даколи го схосную, розвиваючы тоту думку. а тепер, на конец начального слова, підсумуйме  – нич 25 років тому, завдякы діячам русиньской Оброды, одбыл ся в Меджелабірцях перший світовий конґрес русинів, в поєдных покомуністичных державах (а і в самым, дожываючым кінця, ссср) всти-гли ся уж одродити русиньскы орґанізациі: в польщы, Чехословациі, на історичній підкарпатскій руси, в Югос-лавіі та в свобідным світі пілнічной америкы. Зышли ся і з новыма надіями крикнули, парафразуючы німецкого філософа ніче, «што нас не забило, може лем зміцнити». днес, коли выполнило ся чверт столітя од тамтых подій, кількіст русиньскых/ лемківскых/ руснацкых (бодай лем з назвы) орґанізаций єст пропорцийональна до кіль-кости грошів, роздаваных в виді поєдных державных ґрантів, проєктів і дотаций. Більшіст з них не мат дякы ся з інчыма стрічати, або єднати (но, може лем товды, коли пінязі треба розділити), але сут і такы, што охочо зробили бы дашто більше. першы з выміненых николи не войдут в інтерреґіональны русиньскы структуры, бо не хотят ділити ся «успіхами» фінансуваной квазі-па-тріотичной діяльности. другы же, окрем теперішніх членів скр, або при ним уж были, або не были ґу ньому допущены, або николи уж – з інчой, як ґрантолюбна, причыны – хотіти не будут. Ци треба нам четверте русиньскє одроджыня? Може і треба. Лем бою ся, же стремліня ґу тому несе з собом великє ризико, же го не дочекаме, т.є. антифразу ніче: «кєд уж нас забило, нич нас уж не зміцнит». ●

4Засіданя Комісиі Нацийо-нальных і Етнічных Мен-шын Сойму ПР в Кракові

121%

24Подіі в найблизшым тыжни

6Петро Крайняк на міністерстві школства

18101 років тому в Талергофі…

26Пишут до нас

8Не знаш, што выбрати? Студиюй лемківскій язык на Педаґоґічным Універ-ситеті в Кракові!

10Віртуальны Гушлі. Фолькова платня 2015 рока – зачало ся голосу-ваня!

20Пелехате злe

22Творителі ідей

джерело знимкы на окладинцi: wallpapershacker.com, джерело знимкы на 26 стр.: muzeum.sacz.pl.

Редакция:

Шефредактор: демко трохановскiй, технiчний редактор: наталiя Малецка-новак, члены редакциi: Богдан Ґамбаль, севериян косовскій, петро Медвідь, павел Малецкiй.

Зреалiзувано завдякы дотациi Мiнiстра Внутрiшнiх справ i адмиiнстрациi

Выдавця: стоваришыня «руска Бурса» ул. сєнкєвiча 28 38-300 Ґорлицi

стОрОна 5

4

ВiСТИ

→ інформация Міні-стра Внутрішніх справ і адміністрациі на тему ситуациі і проблемів на-цийональных і етнічных меншын на обшыри ма-лопольского (краківско-го) воєвідства.→  інформация Мало-

польского куратора Освіты о еду-кациі нацийональных і етнічных меншын в малопольскым воєвідстві.

Окрем послів – членів комісиі, в засіданю брали участ воєвода та другы представникы воєвідскых власти, репрезентация Міністерства Внутрішніх справ і адміністрациі. присутний был віцемаршалок со-ймику Малопольского Воєвідства як

представник самоурядовых власти воєвідского щабля, куратор освіты і поліцийны службы, котры одпо-відают за триманя порядку і про-тидіяня антименшыновым акциям. Зъявили ся тіж репрезентациі мен-шын. найчысленнійше были репре-зентуваны орґанізациі ромів, котры заберали голос в дискусиі і голосно квестийонували невыстарчаюче фі-нансуваня в рамках ґрантовых про-ґрамів на поміч ромам, призначане властями вшыткых щаблів. такы самы проблемы, хоц в о вельо меньшій мірі, зголосил представ-ник ормяньской меншыны. про-блем одношынь медже векшыном а меншынами та некотры проблемы з обшыри меншыновой освіты пору-шыла представничка стоваришыня

Засіданя Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын Сойму ПР в Кракові

В днях 22. і 23. марця т.р. в Воєвід-скым Уряді в Кракові одбыло ся выіздове засіданя Комісиі Наци-йональных і Етнічных Меншын Сойму Польской Республикы

VIII каденциі. В принятым порядку засіданя были два пункты:

« Окрем дискусиі на тему шкільных і ґрантовых меншыновых проблемів, полномічна краківского воєводы до справ

нацийональных і етнічных меншын вказала презентацию, котра дотуляла ся чысла і активности ріжных меншын.

Чысленны неточности той презентациі выкликали велику полеміку передставників ромской і лемківской меншыны »

Лемків – Олена дуць-Фай-фер. присутний на стрічы репрезентант украінців – Штефан Гладик, протес-тувал против рыхтуваню фабулярного фільму пн. «Волынь», котрий мал бы гейбы в неґативным світлі вказувати украінців як ви-нуватых ґеноциду, котро-го допустила ся упа вчас іі світовой Войны.

долше выступліня мал представник краківской кураториі, котрий рефе-рувал проблемы вчыня меншыновых языків на обшыри Малопольщы. Вказал на розвиток ромс-кого шкільництва і по-праву його якости, завдя-кы діяльности учытелів і ромскых асистентів, ко-трых задачом єст допома-гати розвязувати шкільны проблемы. але ситуация в просторі едукациі інчых меншыновых языків єст дуже гірша. дає ся видіти реґрес – зменьшыня чысла учеників, котры ходят на лекциі лемківского і сло-вацкого языків.

Окрем дискусиі на тему шкільных і ґрантовых меншыновых проблемів, полномічна краківского воєводы до справ наци-йональных і етнічных мен-шын вказала презентацию, котра дотуляла ся чысла і активности ріжных мен-шын. Чысленны неточ-ности той презентациі выкликали велику полемі-ку представників ромской і лемківской меншыны. ●

На знимцi горi: будинок Маршалковского Уряду

в Краковi, полiво: засiданя Комісиі Нацийональных

і Етнічных Меншын (фот. Богдан Ґамбаль).

Богдан Ґамбальgambal@lem.fm

стОрОна 7

6

ВiСТИ

Петро Крайнякна міністерстві школства.

Новоформуюча влада на Словакії вже обсадила міністерскы функції і так само приділила на окремы міністерства державных тайомників. На Мі-ністерстві школства буде у функції державного тайомника довгорічный русиньскый актівіста, член партії Most-Híd, Петро Крайняк.

петро крайняк ся народив у 1981 році в пряшові. Высокошколь-ску освіту закінчів на Ґрекокатолицькій теоло-ґічній факулті пряшівской універзіты в пряшові, де штудовав учітельство реліґії і етікы. Як педаґоґ основной школы робив із ромскыма школярями. Од 2010 року є депута-том в Містьскім заступи-тельстві в пряшові, і од

2013 року є і депутатом пряшівского самосправ-ного краю. В році 2014 ся став членом презідії партії Most-Híd. почас влады іветы радічовой в рр. 2010–2012 робив на уряді уповномоченого про народностны мен-шыны і людьскы права.

крайняк быв од молодости русиньскым актівістом. Брав участь на подіях русиньской оброды на словеньску і так само быв єдным із ініціаторів першых стріч русиньской молодежі в пряшові, із чого пізніше выникла молодежна ор-ґанізація молоды.русины.

крайняк кандідовав і за депутата до народ-ной рады словацькой републікы за партію Most-Híd в тогорічных парламентных выборах із 14-го місця на канді-дачнім списку партії. до парламенту ся на основі преференчных голосів не дістав. Як писав на своїм кандідачнім про-філі перед вольбами, кандідовати за депутата до парламенту вырішав, бо цілый жывот служыв жытелям і зрозумів, же

Петро Медвідьpetro@lem.fm

наш край (северовыход словакії, позн. ред.) потребує досправдового представителя і в Бра-тіславі. досправдогового Шарішана, опору учітелів і найслабшых ґруп, пред-ставителя русинів, політі-ка, про котрого є служба жытелям почливостьов а не затяжов. ●

стОрОна 9

8

ВiСТИ

унікальны, єдины в польщы студиі в обшыри вчыня специялистів лемківского языка

студенты, в рамках студий, берут участ в дармовых науковых выіздах на Лемковину, словацию і до сербіі

мотивацийны стипендиі для найліпшых студентів

в рамках спілпрацы з радийом ЛеМ.фм орґанізуваны сут журналистичны варштаты

студенты мают змогу спілредаґувати часописы «Бесіда», «річник руской Бурсы» і «YOU-rodivyj»

нашы студенты берут участ в вельох проєктах, м.ін. проєкті реконструкциі традицийной лемківской музыкы «Міцне зіля»

студиі в рамках двойной філолоґіі дают право вчыти в школі так росийского, як і лемківского языка

варштаты з обшыри культурознавства, трансляторикы та етнічной журналистикы

науку росийsкого і лемківского языків мож зачати од початкового, або высшого рівня

Што оферуєме?

Критериі на принятя:

абсольвенты «новой матуры»: результат матураль-ного іспыту з росийского, або інчого новожытного языка. абсольвенты «старой матуры»: квалифікацийна бе-сіда на тему заінтересувань кандидата росийском і лемківском літературом і культуром. Лавреаты центрального щабля олімпіяды з ро-сийского языка приниманы сут поза назначеным лімітом місц.

на знимках: жытя Лемкiвской Фiлолоґii, фот. архiв Лемкiвской Фiлолоґii.

Не знаш, што выбрати? Студиюй лемківскій язык на

Педаґоґічным Університеті в Кракові!

стОрОна 11

10

культура

Окладинкы выбраных платен беручых удiл в плебiсцитi Віртуальны Гушлі 2015, джерело: gesle.folk.pl

Віртуальны Гушлі

18марця в само полудне зачало ся голосуваня інтернавтів на найліпшу фолькову платню Віртуальны Гушлі 2015. В пле-

бісциті участ берут платні з фольковом, етнічном та корінном музыком, печатаны в Польщы в 2015 році.

Орґанізатором конкурсу єст ґрупа любителів етнічной і фольковой музыкы, яка зосереджат ся попри порталях і інтернетовых сайтах, по-свяченых того рода музыці. Голосуваня прохо-дит на специяльні до того зрыхтуваным сайті www.gesle.folk.pl, на котрым находит ся листа принятых до плебісциту платен. Голосувати мож лем єден раз на єдну платню, а додатково мож выріжнити іщы 4 інчы. Окрем того заголосувати мож на найцікавшу окладинку презентуваных кружків.

серед артистів і музычных ґруп, якы по інчы рокы брали участ в конкурсі, а на іх платнях по-чути мож лемківску музыку, то м.ін.: Оркєстра св. Миколая, Черемшына, сусанна, Відимо, Гудаци, анджеля Ґабер тріо, персіваль і інчы. того рока голосами сперти мож м.ін. такы ансамблі і іхні платні:

« Голосувати мож до пілночы 30. квітня/ апріля, а оголошыня результатів – 10. мая 2016 р. »

Фолькова платня 2015 рока – зачало ся голосуваня!

Наталiя Малецка-Новакnatalia@lem.fm

● Серенча, Ой ле лем

платня Ой ле лем то четверта пропозиция серенчы на вказаня забытой, народной лемківской музыкы в чысто новых, свіжых, сучасно-фольковых, приємных, а тіж часом – заскакуючых аранжациях. пісні походят зо співника Філарета колессы з 1929 рока. Выбрано з них єденадцет – співаных в околицях панкной, Маластова, устя руского. В співанках почути мож традицийны звукы сопілкы, гушель ци гармоніі, сут тіж бубны, басы, ґітара, мандолина, а навет ліра. а моментами слухач мат вражыня, же переносит ся в еґзотику далекого сходу, здає ся, же то за справом такой а не інчой мельодикы, ци такой а не інчой ритмікы…

● Там на горі черешенька

платня Там на горі черешенька презентує награня з тереновых досліджынь професора романа райнфуса, веденых на Лемковині в 60. роках ХХ ст. почути мож співанкы, якы товаришыли Лемкам при ріжных роботах, святах, або стрічах, але сут тіж фраґменты выповіди м.ін. про страхы, весіля, вечыркы і мазярскы закликы. платня печатана была Фундацийом стара дорога, а награня походят з архіву стоваришыня народных творців в Люблині.

● А Де То Давнійше Строіло, Хыжа

ансамбль а де то давнійше строіло, то молода ґрупа основана в коросні в 2013. Грают фольково–рокову музыку, оперту м.ін. о лемківску корінну творчіст. Выберают співанкы, котрых уж ся не співат, але і такы, якы мож іщы почути даде на Лемковині. на дебютантскій платни Хыжа находит ся 12 популярных в обшыри низкого Бескіду співанок, м.ін. А чыя-ж то хыжа, Іванку, Іванку, Вино червененькє, ци Ой, верше мій, верше.

10

12

1%

1%Як каждий рік, выстартували сме з інфор-мацийном акцийом о особах і інституциях, котрым можеме передати 1% свойого податку при обовязковым складаню до скар бового уряду податковых декляраций за 2015 рік. Обовязок тот для більшости податників в польщы тре ба выполнити до 2. мая 2016 р.

така форма помочы нич нас не коштує, по-неже єст лем вказаньом, на яку конкретну ціль має быти передана част нашого податку, ко-тру і так мусиме заплатити. Часом 1% нашого податку то пару, може парунадцет злотых, але кєд помножыме іх через десят, пятдесят, сто, або тисяч осіб, котры вказуют ону конкретну ціль, выходят з того сумы, могучо влияючы на орґанізациі, котрым передаваны сут декля-руваны податниками грошы. тым способом, в цілій польщы каждий рік передаваных єст ачий більше як 500 мілийонів злотых.

Грошы передаваны сут лем Орґанізациям соспільного Хосну (поль.Organizacja Pożytku Publicznego, анґ. Public Benefit Organization), до котрых можут зголосити ся вшыткы потрібу-ючы фінансовой помочы. полну листу такых орґанізаций мож найти в офіцияльным реґістрі (www.pozytek.gov.pl).

присланы ґу нам анонсы найдете тіж поправо на головній стороні нашого порталю. схоснуйте в своіх податковых деклярациях за 2015 номер KRS та впиште ціль, на яку пере-даєте 1% податку. Запрашаме вшыткых, котры хотят долучыти свій анонс – присылайте ого-лошыня на адрес radio@lem.fm. Очывидно – передавайте тоту відоміст другым і завішайте на своіх фейсбуках, твітерах і інчых місцях. і тым можете помочы!

Демко Трохановскiйdemko@lem.fm

стОрОна 13Вiсти

стОрОна 15

14

Річниці

По довгых роках українізації, котра проходила в державах комуністічного блоку, на кінці 80-тых і зачатку 90-тых років 20-го столітя основаньом русиньскых орґанізаціях в окремых державах як Фенікс із попела зачінав повставати русиньскых рух. Днесь тот рух звеме як третє народне воз-

роджіня Русинів. Но русиньскы орґанізації, котры в розвалинах соціалізму зачали діяти і возроджовати народ в окремых державах, скоро зрозуміли, же є потрібна співпраца і в рамках цілосвітового форума.

Поступно ся одкрывали граніці міджі окремыма державами і тым ся вытворили і новы можливости про взаємны контакты міджі Руси-нами. Наповніньом ідеї зробити якыйсь цілосві-товый форум Русинів наповив ся у 1991-ім році, кідь завдякы запаленым і одважным Русинам з Русиньской оброды (в тім часі існовала іщі Че-хословакія і назва орґанізації была лем Русинь-ска оброда, аж пізніше, по выникнутю Словакії зачала ся хосновати назва Русиньска оброда на Словеньску) і представителів русиньского руху в далшых пятьох державах Европы і Северной Америкы, быв скликаный до Міджілаборець 1-шый Світовый конґрес Русинів (СКР), котрый мав про Русинів велике значіня і вырішалный вплив про їх нове возроджіня. По довгім часі неслободы ту Русины світа надвязали першы контакты. Тот першый конґрес в Міджілабір-цях положыв міцьный фундамент і накреслив далше прямованя свого народностного жывота і мав великый вплив на розвиток русиньской комуніты в цілосвітовім масштабі. Од той істо-річной події минать уж 25 років. За тот період собі орґанізація СКР выбудовала свою орґанізач-ну штруктуру, котру днесь творять представи-телі Русинів Словакії, Україны, Польщі, Мадярь-ска, Сербії, Хорватії, Чехії, Румунії і Северной Америкы (США і Канада). Но вернийме ся на за-чаток. Ку тому, што проходило 22-го і 23-го мар-ца 1991-го року у Міджілабірцях.

1. Світовый конґрес Русинів

Довгорічный функціонарь Русиньской об-роды на Словеньску Павел Дупканич із нагоды 20-го юбілею од першого конґресу в новинках Інфо Русинв в чіслі 11/2011 на тоту історічну дію споминав так:

На челній стіні салы, де проходило істо-річне засіданя 1-го СКР, было величезныма буквами надруковаме найактуалніше гесло: «Ой, пробудьте ся, Русины, жебы на Вас были пышны – дівкы, сыны. Жебы плоды нашых отців не пропали… Жебы гробы нашых предків не плакали.»

На основі єдного з першых схваленых за-конів в Чехословакії тогдышнім парламентом ч. 85/1990 Зб. о здружовані людей, одкрыв ся вольный простор і на заснованя обществ на обчаньскім прінціпі. В згоді з тым законом было в Міджілабірцях засноване в 1990-ім р. і перше русиньске обчаньске здружіня під наз-вов Русиньска оброда (РО). Значіня заснованя РО, з погляду далшого розвитку в русиньскім русі, є бесспорні великый і єй взник вытворив потребны условія на тото, жебы о рік пізні-ше была в Міджілабірцях заснована і перша міджінародна русиньска орґанізація – Світовый конґрес Русинів. В Міджілабірцях была на тото приязна сітуація, бо то є область з перевла-даючім русиньскым жытельством, котре уж і скорше выразні поставило ся против насилній українізації.

Треба высоко оцінити тых людей, котры стояли при зроді міджі-народной орґанізації, а то главні Василя Турока, Павла Роберта Маґочія (проф. Торонтьской універзіты), Андрія Копчу (Польща) і іншых запаленых русиньскых функціонарів з Войводины в бывшій Югославії, зо Закарпатьской области Україны і Северной Америкы.

Першый світовый конґрес быв скликаный в Міджілабірцях в днях 22.–23. марца 1991-го р. а його участниками были Русины з пятьох держав – Словакії, Польщі, Сербії, Україны і Северной Аме-рикы. Двойдньовый конґрес вів Александер Франко. Із вступным рефератом ту выступив втогдышній председа Русиньской оброды і першый председа СРР Василь Турок-Гетеш.

Василь Турок конкретніше представив свою візію до найблизшой будучности. На тім історічнім першім СКР выступив і проф. Павел Роберт Маґочій (Канада), котрый інформовав участників конґресу о історії Карпаторусиньского народа і показав на потребу актівні розвинути процес русиньского народного возроджіня.

Тото першый світовый форум русиньской комуніты мав велике значіня главні в тім, же наштартовав новодобый возроджуючій процес Русинів во вшыткых областях культурно-сполоченьского і хрістіаньского жывота в окремых державах. На конґресі в Міджі-лабірцях його участници здобыли першы інформації о жывоті Руси-нів в окремых країнах, надвязали першы міджінародны контакты і договорили ся на конкретній сполупраці. За найосновніше того міджінародного стрітнутя Русинів перед 25-ма роками в Міджіла-бірцях мож брати тото, же становили собі смілы конкретны цілі і поступы, як досягнути узнаня і зрівноправніня Русинів у своїх країнах. 1-ый СКР по першый раз схвалив Світову раду Русинів (СРР) як найвысшый выконный орґан, котрый буде діяти міджі двома засіданями конґресу. Конґрес схвалив і свойого першого председу, котрым став ся Василь Турок з Чесько-Словеньска, і котрый стояв на челі той міджінародной орґанізації повных 10 років. Далшыма членами Світовой рады Русинів стали ся – П. Р. Маґочій (Северна Америка), Андрій Копча (Польща), Михал Варґа (Войводина, тог-дышня Югославія) і Васіль Сочка – Боржавін (Україна).

О конґресі писало і Нове життя – Каравана іде дале

На зачатку 1991-го року Александер Зозуляк, котрый ся пізніше в тім самім році став шефредактором першых новинок – тыжденника, котрый зачав выходити в бывшій Чехословакії під назвов Народ-ны новинкы, робив іщі про новинкы Нове життя, што была укра-їньска ґазета, яка в тім часі была «претрансформована» на тыж-денник «Русинів-Українців ЧСФР» (Чесько-словеньска федератівна републіка). О конґресі на сторінках Нового життя інформовав і він.

«… В Міджілабірцях сітуація была інакша: кідь у Пряшові (позн.: ту ся говорить о міджінароднім научнім семінарю «Традіції реґіо-налных култур Русинів-Українців у Карпатах і діаспорї») перевагу (што до чісла) мали тоты, што суть україньской орьєнтації, то ту перевагу мали Русины – домашні, але і з Підкарпатя, Польска і Югославії. Найостріше выступали Підкарпатці, а найрівноважні-ше – югославскы Русины (їх выступліня ся мі любили найвеце). Ту є причіна ясна: кідь першы лем ся добивають своїх прав, то тоты другы їх мають признаны в найвекшій мірі, праві они суть державов узнаны як самостатна націоналность. За то бойовали і Підкарпатці, і нашы Русины, але і Лемкы. А же ся в Чесько-Словеньску створю-ють подобно добры условія як у Югославії, о тім свідчіть і першый Світовый конґрес Русинів у Міджілабірцях, де силно прозвучало: «Мы Русины!» Гей, то прозвучало, а за свою ідентічность, за своє узнаня Русины Чесько-Словеньска вырішыли бойовати. І як повів Шевченко: «Боюйте – выбоюєте!»…

…Весна – часть року, кідь вшытко ся пробуджать до жывота. Так істов сімболіков є і в першых днях весны зреалізованый першый Світовый конґрес Русинів, Русинів пробудженых до жывота. А ці

25 років Світового конґресу Русинів

Петро Медвідьpetro@lem.fm

стОрОна 17

16

ФаФриндЯ і скОнФіскуВане

будуть зберати уроджай, то залежить од них самых, од каждоден-ной лопітной роботы, якой їх чекать много.» («Міцно прозвучало: «Ми русини!», Нове життя., ч. 13 / 91, 1. стор.)

В тім самім чіслі Нового життя быв у додатку під назвов «Голос Русинів – з нашых сел і міст» публікованый і выступ Павла Роберта Маґочія на конґресі. Статя мала назву Карпаторусины: новый ці возродженый народ?

«Обертаючі ся к Пряшівщіні в Чесько-Словеньску мушу повісти, же мы в Америці не цалком сьме были несподіваны з возроджі-ня русинства. Тадь україньска орьєнтація ту ниґда не мала таке глубоке коріня, як на Підкарпатьскій Руси… Несподівала нас але швыдкость, з яков зареаґовали Русины на Пряшівщіні. До тыждня по револуції 17. новембра 1989 у Пряшові ся уж зышла ініціатівна ґрупа. Она зліквідовала політічно скопромітованый «Культурний союз українських трудящих» і на єй місцю установила «Союз руси-нів-українців Чехо-Словаччини». Але кідь дакотры Русины пришли на то, же нова орґанізація не одповідать їх потребам, они заложыли в марцу 1990 року свою властну орґанізацію в Міджілабірцях – Ру-синьску оброду. Інтересно, же прихыленці Русиньской оброды – то векшынов люде молодшого поколіня, не так скушены в орґанізач-ных ділах, але без шпляхів сполупрацы з комуністічнов владов до р. 1989… З многых аспектів русиньскый рух мать векшы успіхы на Пряшівщіні, як в іншых країнах, де скоріше неекзістовав…»

Зозуляк в публікованю матеріалів із конґресу продовжовав і валшім чіслі Нового життя 14/1991, кідь опубліковав текст Василя Турка-Гетеша, што так само вышло в додатку «Голос Русинів – з нашых сел і міст» під назвов Найглавнішый – проблем народной ідентічности.

«… Сьме свідками історічного моменту в жывоті Русинів, не берьте то як ефектный штілістічный елемент, але як факт, котрый жывот Русинів двигать на высшый ступінь їх розвитку. Саме по-знаня, же можеме выступати як самостатный народный субєкт перед тварьов вшыткых народів світа, вытварять в нашых душах простор на гордость і радость. Думаме сі, же то, што сьме дістали од своїх предків, честно і іщі примножене даме нашым потомкам, хоць донедавна ся нам виділо, же наша ґенерація ся той радости уж не дожыє. Виділо ся нам так зато, бо наш народный жывот быв безнадійно затоптаный до болота – самы русиньскы сыны го затоптали, бо служыли іншым інтересам, як інтересам свого на-роду… Подля мене першым і найглавнішым проблемом є проблем народной ідентічности, котрый в різных реґіонах Европы мать різну інтензіту… Теперь ту поужыю знаму арабску пословіцю: «Псы брешуть, а каравана іде дале!» Наша каравана ся підняла на ногы, іщі кус стоїть на місцю, але першый верблюд уж выкрочів.» (Слово брехати ту было схносновно в україньскім значіню.) Од першого по сучасность

Од першого конґресу минать 25 років і конґрес од того часу прохо-див у Криниці (Польща) в 1993-ім році, в Руськім Керестурі (Югос-лавія – днесь Сербія) у 1995-ім році, в Будапешті (Мадярьско) в 1997-ім році, в Ужгороді (Україна) в 1999-ім році, в Празі (Чехія) у 2001-ім році, у Пряшові (Словакія) в 2003-ім році, далшый в Криниці у 2005-ім році, в Сіґеті (Румунія) у 2007-ім році, в Руськім Керестурі і Пе-тровцях (Сербія і Хорватія) у 2009-ім році, у Пілішсенткересті (Ма-дярьско) у 2011-ім році, Мукачові і Сваляві (Україна) у 2013-ім році і місті Дева (Румунія) у 2015-ім році.

У функції председы Світовой рады Русинів вычеряли ся дотеперь Василь Турок-Гетеш, Александер Зозуляк, Андрій Копча, Павел Ро-берт Маґочій, Дюра Папуґа, і сучасным председом рады є Штефан Лявинець. ●

Василь турок-Гетеш (1940–2005) – перший шеф світовой рады русинів,

фото: www.rusynacademy.sk

проф. павел роберт Маґочій, фото: архiв ЛеМ.фм+

Наша ґазета – «ЛЕМКО» – могла бы хоц-коли принести

сенсацийну віст.

Напримір таку, же Великден вшыткы Русины в Кар-патскій Руси будут святкувати о єдным часі. На жаль, не можеме того зробити з огляду на польскы свята.

То може лем з той причыны надале декотры Лем-кы скорше святят пасху? Бо як ім тото маме написати, жебы ждали з тым свячыньом і на інчых?

Страхы на ляхы

ФАФРИНДЯ І СКОНФІСКУВАНЕ

Богдан Ґамбальgambal@lem.fm

стОрОна 19з iсториi

18

ТЕОФІЛЬ КУРИЛЛОДневник Лемка з Талергофу(Лемківскій річник 2004, з великоруского языка перевюл петро трохановскій)

101 років тому в Талергофі…

З iстОриi стОрОна 19

3 КвІТня. — ден прекрасний. Отримую на барак 5 літер вина, а хліба тілько, же єден хлібчык припадат на четверо люди; приходит ся недоідати. Хто ма шувні пінязів, тот може купити шынку, краківску кобасу, хрін і інче. тоты продукты могли бы мы купити, але за потрійну ціну, бо продавці старают ся выкорыстати недостаток іджы, хотячы за свій товар горендальны сумы. кантина, вшытко єдно, такой все окупувана. не смотрячы на тото, же невелькій хлібчык коштує 52 гелеры, зникат він дораз. днеска листонош Лейсс принюс богату почту, пришли пакункы з Галичыны – ґу загальній нашій радости. рыхтуєме ся до Великодня. Мыєме ся, голиме, чыстиме і поправляме одіня; барак тіж чыстиме, купуєме тото і сесе – на велькій праздник.

ОдпОвІдаЛЬны за ОгРІваня рыхтуют дырва на штырі дни свят. священникы одправляют богослужыня. Мрачны думкы на чужыні, в тій Штириі, преслідуют мя, кєд спомну свята проведены дома.

28 маРця. — Отримали мы листы, пару місяців претримуваны через власти лаґру. О. Григорий Макар

отримал лист стемплюваний іщы 1914 роком.

29 маРця. — по купаню преходиме вшыткы до першого кварантаннового бараку. дуже, в звязку з тым, заходів, бо розмістити ся треба до спаня і найти місце на своі річы. новий барак поділений

на двоє, єдна част для інтеліґенциі, друга для селян. ту ліпше, бо барак чыстійший і яснійший, і має муруваний пец. желізны пецикы

фельдфебель новак дал до маґазину. поміщыня має дві лямпы, умывальню з біжучом водом і штоси в роді предпокою. В кантинах

не продают білого хліба.

довідую ся, же 27. [маРця] лаґровы власти заперли до арешту на два дни димитрия

собина, андрия карела і івана Ядловского (Лемків) зато, же передали выходячым до

Ґрацу листы до родины в америці, з просьбом о матеріальну поміч.

Шестий барак дезинфекуют, зато тіж його мешканців пренесено до 7. бараку. дідо Школьник

вмер на тифус. Зато, же кіцька одмовил ся од повинности коменданта бараку, выберают на

тото становиско преторіуса, а на його заступцю теофіля куриллу. В другій части бараку, де

находит ся о. Отто з жаком Червіньскым, комендантом є Мазур. 30 люди пустили власти на

свободу.

30 маРця. — ден холодний, хмарно. З нічных припадків: перегінец пішол до выходка; вартовий вояк не омешкал за-тримати го, а почувшы же він з нашого

бараку, але не довірюючы му, збудил преторіуса, жебы потвердил тожсаміст

перегінця.

31 маРця. — на візиту до нашого бараку приходит уж не др коллер, а якісий інчий дохтор. Выстарал єм

ся од власти о два желізны пецикы, бо в цегляным пецу барз ся злі палит,

при тым о дырва барз тяжко. ден студений і курит сніг. на полуденок

дают кукурудзянку. комуси ся повело роздобыти бочечку следзів-москаликів,

котры дораз вшыткы розхватили. Хліб дают кукурудзяний. О. курилло

подає через Гельмана просьбу о выданя священникам пенсиі. Гельман

обовязаний вшыткы писма до власти дезинфекувати.

1 І 2 КвІТня. — днеска тридцетеро люди выізджат до Ґрацу, в іх чыслі соболевскій зо женом і сестры Мокрицкы. іх валізкы, складены на фурі, тягне старий, заморений кін. Вшыткы пращаме ся з нима і махаме капелюхами. Вітриме при огороджыню нашы річы. пильнує іх Воргач.

пару днів тому урядник од політичных справ, в товаристві двох вояків, арештувал др-а крушыньского, але за што – не довідал єм ся. Отримуєме з маґазину дві літры вина на барак. на наш барак тіж одіня і черевікы, што розділяме по-трібуючым. Богослужыня страстного тыжня одравляны сут в обох половинах бараку.

стОрОна 21

20

погляды

Анну Дудиху, Русинку, жыючу при Му-шыні, місцева громада спалила на рын-ку в 1678 році. Обвинила єй о професийне чаруваня, метаня вроків, одбераня коро-

вам молока та інчы злочыны. Чествуваны спілро-дакы і реліґійны судцьове, сперты античарівничыма параґрафами, засудили єй на смертну кару. В понятю сімнадцетвічных громадян надпопрадской землі, раци-йональні діючы локальны власти Мушыны, котра ос-тавала власністю краків-скых латиньскых владыків, выдали осуд, а дале його необхідну в подібных при-падках част – зорґанізували еґзекуцию засудженой.

Віра в чары і забобоны, іррацийональне поясню-ваня незрозумілых подій все товаришыло людству. Цілю зрозумліня ріжных особливых природных явиск, треба было выдумати цілу концепцию такого опису світа, котрий одраз бы давал одповід на кон-кретны вопросы. Не было популярне придумувати повязаня медже причыном а результатом подій. Ани наука, ани теолоґія не глядала такых одповіди. Теолоґія оставала більше актом побожности, а наука не стремила ґу познаню. Дослідникы зосереджали ся на експериментуваню і гляданю філософічного каменя.

Хоц соспільство, котре жыло на обшыри поль-ской Короны і Мадярского короліства в ХVІІ ст., было нацийональні і реліґийні міцно ріжницю-ване, то треба признати, же інтелектуально было

Пелехате злe.

винах і злочынах для щестя і світлого розвитку тых цінности, котры сут цінны для сучасных репресорів злого. Тоты, котры безперерывно діганяют дідка, не задумуют ся долго, одраз реаґуют. Володіют нима, по-дібні як давныма Мушыняна-ми, лем два принципы: 1. осуд, 2. кара. Експресово выкладают своі правды – «рускій бурок» – і готове. Добрала ся і до мене Украінка, дослідниця чарів-ниц і планетників, експертка од контактів з позаземныма нечыстыма силами і осудила. Каром мала быти інфамія. Не-сподівано объявило ся за дуже тых, котры мали єй саму за інквізиторку, презентуючу на-уково ксенофобічны погляды.

Коли бы дахто оголосил, што чує ся Лемком, Русином, членом осібного од Украінців народу, враз з ним одраз такы діганячы чарівниц сут обовязаны робити порядок. Детермінанта службы нациі понад вшытко. І чловечок з докторатом, ци професуром споневерат такого моментальні. Для по-лювачів на відьмы і відьмаків остає такій «одмінец» членом під-нациі чухраінців. Єдным з тых, што то ани не знают кым сут, та ходят по світі і чухают ся по чере-пі. Оставати пелехатыма Русинами, то выстарчаючий доказ контактів з адом. Каждий думат што пекло єст там, де іх неє і николи не буде.

Лемків, як нарід, уж то выдумали Полякы, уж то сут они підплачены Москвом. Сучасний русиньскій етнічний рух заволочыли з Америкы. А для совітскых росийскых і украіньскых власти за водом жыло все вшытко лукаве. В другу сторону, для Америкы – Совітска Росия то імперия зла. Мож уж злучыти ріжны історичны украіньскы концепциі опису світа до гро-мады. Для віруючых в спискы передати ясну космолоґічну концепцию назовни – тото єст ключове. Остало лем задати стосовну кару неправо-вірным Русинам. Трапит ня, же скоро ся діждеме…

Підозріня о чары, контакты з нечыстыма си-лами, ворожу підземну діяльніст, противнаро-довы і антигромадскы кнованя є всеприсутне в головах тых, котры хоц раз задумали ся над

ґенезом свойой ґрупы, спадковином предків і путьом, котрым наказали ім іти родиче і дідове. Чом мало бы то быти одраз зле? Даваня свідоцтва, оцінюваня є основне до будуваня соспільных реляций. Мож і самого себе признавати злочынцьом. Чом бы ні? І Русин може повідати, же тоты Лемкы сут найгіршы зо всякого дыханія, што заселят Карпатску Русь. Лем не заохочам никого до такого самоквестийонуваня. Най квестийонуют самы-себе, котры на сумліню мают більше невинных, спаленых на ватрах.

Філософ Лешек Колаковскій в есеях, поміщеных в томі «Ци чорт може быти спасений і 27 другых про-

повіди», пише о проблемах дослідників – вызнавців теорий о рівности ріжных культур і ідеовых системів. Познавча неспокійніст бере ся з приниманя універса-лизму тыма беручыма кажду культуру як рівноцінну

і єднако важну. Коли тримати ся того погляду, товды культура вар-варів повинна быти рівна тій, яка домінує на семінарийных салях. Коротко бесідуючы – принимаме за очывидну сперечну двозначніст. Штоси фурт стримує дослідників перед оцінюючыма осудами інчых ідеолоґічных системів. Голосят они іх фундаментальну рівніст, незва-жаючы на тото, же чысленны з тых ідеолоґій голосят нетолеранцию, ксенофобію і принципіяльне не-узнаваня дачыіх поглядів. Але і дум-кы самых дослідників мож поділити на мудры і глупы, не вартаючы чытаня.

Украіньскы ідеолоґы не думают за долго над причынами возникніня і розвитку русиньского руху на Лемковині, Пряшівскій Руси і Підкарпатскій Руси. Не понимают, як може розвивати ся горозна – в іх переко-наню – сила, котра найбільше зо вшыткого горозит іх ідеолоґіі, прото реакция мусит быти скора і скуточна. Объєднаны в СФУЛО радо кличут на такых безпеку. Она мат зробити порядок з тыма недобрыма Русина-ми. Пропаґаторы конкуренцийных нацийональных ідеолоґій не оставляют Лемкам ниякых дилематів. Антирусиньскы ксенофобійны погляды, ци то на Украі-ні, ци в Европі, або Америці, мож голосити безкарно. Выдают такы пропаґандовы «гад-журналы», значат свою обшыр свойом символиком і підпаляют ватры

прото, жебы на них одсудити Ру-синів і ритуально покарати. Назна-чыти ворога, ко-трий заєдно мусит счезнути.

Лем одсуджена Анна мала бы право вести рацийональний діалоґ зо своіма противниками. А мала бы право квестийону-вати цілий «дослідничий доробок» тых, котрым не горозила ниґда нияка анатема за своі погляды. На Підкарпатскій Руси чул єм од когоси, же за комунізму лем в Петрсбурґу на університеті находили ся такы професоры, котры другым рукы не подавали. В Росиі мож іх было стрітити, на цілій Украіні – такій ся не трафил.

На конец, хотіл бы-м оддати голос Анні Дудисі, осуд-женій чысленном громадом Русинці знад Попраду. Ци тота, котру поневолили, путали і провадили на смерт могла думати, же Мушыняне мают рівноважну до ней систему вартости? Не знам, што она товды могла повісти, ци выкричати. Кєд бы молчала, тіж бы-м єй розуміл… ●

« Чысленны теориі космолоґічных забобонів безграничні функцийонуют і днес. Шырят іх і тоты, котры мают

покінчены школы, а перед назвиском носят науковы титулы »

« Ци тота, котру поневолили, путали і провадили на смерт могла думати, же Мушыняне мают рівноважну до

ней систему вартости? »

гомоґенічне в своій іґноранциі. Бывали, штоправ-да, єдиниці, котрых інтелектуальний рівен до-тримувал вершыні західньой еліты, трафляли ся вчены і писменникы, котрых творы дотримува-ли рівньом західньоевропейскым гуманістам, то і так іх влияня были міцно ограничены. Хто бы хотіл слухати мудреців, коли під хыжы підхо-дят чарівниці, богынкы, босоркы, бачове і чорны коцуры. На такых не поможе нияка наука, лем діяня одраз. Поспішны інтервенциі, цілю привер-нути природний порядок і забезпечыти себе і цілу гормаду од злого. Прото треба было справувати вшелеякы ритуалы, хоснувати талізманы, грімниці і дзвоны, крыльця мышпергачів і робити маґічны ґесты. Мали быти они на тілько скуточны, жебы ефект сохраніня і забезпечыня на будуче был най-ліпший. Втопити, спалити, або інче фізичне знищы-ня небогы, котра лем єст оголошеном як винувата припустных провин, такій ефект приносило. Одраз і скуточні, на якысий час. Найдеме вельо антро-полоґічных описів такых подій. Такым способом позбывано ся не лем жывых, назначеных на ворогів, бывало, же на осуд заслужыли си і мертвы. І такых судили, а дале іх остаткы палили, або обертали в гробі, одрубували голову, а корпус пробивали деревяным клинцьом. Най бы зле щезло на все.

Не лем люде заслужыли си на осуд, як маючы контакты з пе-клом. Коли коні понесли, розтре-пали віз, котрий дале притиснул нещестного ґазду, то і коня мож было

судити. Ани пацяте, з котрого причыны хтоси вло-мил ногу, не ждал натуральний конец. Кликано в суд свідків, роблено судовий выслух обиненых звірят. Іх молчаня означало признаня ся до вины. Адже, суд спокійно міг рішыти – коня повісити, а свиню заколоти.

Был бы в блуді тот, котрий узнал бы маґічны практикы до пережытків старых епох, приписувал темным, не-освіченым, ци еґозотичным племенам.

Чысленны теориі космолоґічных забобонів безгра-ничні функцийонуют і днес. Шырят іх і тоты, котры мают покінчены школы, а перед назвиском носят науковы титулы. В пресі штодня мож чытати о про-

Богдан Ґамбальgambal@lem.fm

Образок передставлят три чарівниці на

ватрі в Баден – джерело: вікіпедия.

стОрОна 23

22

погляды

В бізнісі є то барз просте. Не стачіть засновати якусь фірму, котра буде робити даяку діялность, хоць може в тім часі унікатну, і думати собі, же тота фірма буде такым способом фун-ґовати навікы. У фірмі мусять быти люди, котры думають уж на завтраш-ній день. Котры знають бізніс модел інововати. Мусять там просто быти творителі ідей, котры все дашто нове, успішне принесуть на торг. Лем тото може ґарантовати, же фірма буде дал-ше просперовати, же ся не стратить десь у морі великой конкуренції, і не буде мусити за собов заперти двері.

На тот тыждень припала 25-та річніця од першого Світового конґре-са Русинів, котрый проходив у Міджі-лабірцях. Не єм із той ґенерації, котра тото «чудо» могла зажыти на властны очі. Гей, про мене чудо, бо по роках українізації уж лем заснованя ру-синьскых орґанізацій в окремых дер-жавах было пречудесне, а не іщі в так куртім часі зробити світовый конґрес. І так ся можу операти лем о факты, котры суть знамы, котры суть запи-саны в деякых жрідлах. Із того мала, ку чому ся чоловік може при гляданю інформацій о окремых конґресах ді-стати, мусить быти каждому барз ско-ро ясно, же конґрес і конґрес не є тото саме. Конґресы із девятьдесятых ро-ків минулого столітя і конґресы, ко-трых можеме быти свідками днесь, то є іншый весмір. А хыбу не несе єден ці двоми люди. Хыба в проґрамі, як бы то назвали проґраматоры, є резултатом цілого руху, што ся без пардону муси-ло записати і до «коду» конґресу.

Проблем конґресу зачав там, де в конґресі скінчіли інтелектуалы. Або,

ліпше повіджено, жебы єм никого не образив, бо і днесь на конґресі іщі все мож найти і якесь інтелектуалне крыло делеґатів, там, де скінчіли тво-рителі ідей. Ці уж зато, же з конґреса одышли – будь добровольно, або были з поклнов выпоклонкованы, або зато, же тото, што бісідують, нихто не хоче слухати і никого то не інтересує.

Покля ся посмотриме історічно на конґресы, є ясно видіти, же конґрес у своїх зачатках быв конґресом іде-йовым. То были міцьны ідеї, котры мали возродити Русинів і конґрес, котрый ішов тым напрямом, котрый до свого веджіня выберав як раз тво-рителів ідей, ішов правилным на-прямом. То конґрес быв тым, котрый проголосив, же Русины мусять быти вызнаны в каждій державі. І оно ся на тім в окремых державах до-справды робило. Конґрес рішыв, же треба кодіфіковати язык, і оно ся на тім досправды робило, зробив ся і языковый конґрес із той нагоды. Хоць не дішли сьме до того, жебы тота кодіфікація, холем в рамках кар-патьскых языковых варіант, была єднотна. І втогды то было мож омного легше зробити, як теперь… Конґрес быв тым, котрый ся не бояв політіків, а навспак, як «русиньска амбасада» ходили членове Світовой рады Ру-синів і выбавльовали то, што было треба, і де было треба. І не робили то лем выголошінями, котры суть і так написаны лем так, жебы когось «не провоковати». І глядали ся все новы ідеї, все новы планы, котры бы тре-бало выповнити.

Днесь як бы конґрес заціклів ся сам до себе. Є, жебы быв. Бо треба,

« проблем конґре-су зачав там, де в конґресі скінчіли інтелектуалы. або, ліпше повіджено, жебы єм никого не образив, бо і днесь на конґресі іщі все мож найти і якесь інтелектуалне крыло делеґатів, там, де скінчіли творителі ідей »

« кідь є вшытко в порядку, як є можливе, же в сербії, де русины были давно вызнаны, кідь мы сьме ту ани не снили, же раз будеме, в сербії, котра мала довгы рокы председу світовой рады русинів, важный вплив у націонланім совіті здобывать проукраїньске крыло? »

Творителі ідей.

Петро Медвідьpetro@lem.fm

жебы быв. Лемже сидіти днесь на засіданю Світового конґреса Русинів значіть то, же ведучі делаґацій за окремы державы прочітають ославны стишкы на то, што за два рокы зро-били. Якы фестівалы ся їм подарило зробити, же выдали даякы книжкы, новинкы і же є власно вшытко в по-рядку. Лемже чоловік ся не дізнать, што далше в русиньскім русі хочеме зробити. Яковсь сімулаційов роботы мають быти комісії, котры будь зно-ва рішають тото, што собі можуть порішыти і окремы домашні орґані-зації – выданя книжкы, зорґанізованя фестівалу, або нияк не фунґують (при-пад медіалной комісії). Но і окремов капітолов є бесконечне сиджіня над штатутом, бо то є єдиный проблем, котрый маєме і котрый треба на каж-дім конґресі рішыти.

І де зістали ідеї? Знаме што хо-чеме? Досправды ся русиньскый рух зможе уж лем на то, жебы раз за два рокы выголосив, же Україна має вызнати Русинів і то є конець? Конґресу досправды днесь бракують творителі ідей. Будь уж в конґресі не суть, або їх слова никого не ін-тересують. Або ся тоты творителі «родять» абсолутно мімо конґресу

і орґанізацій, котры в конґресі суть, і хоронять собі свої місця в конґресі перед вшытков рештов світа. І до-справды собі думаме, же є вшытко в членьскых державах «в порядку», так, як то прочітають ведучі деле-ґацій? Кідь є вшытко в порядку, як є можливе, же в Сербії, де Русины были давно вызнаны, кідь мы сьме ту ани не снили, же раз будеме, в Сербії, котра мала довгы рокы председу Сві-товой рады Русинів, важный вплив у Націонланім совіті здобывать про-україньске крыло? Не є як раз і тото тема, котру бы конґрес мав одкрыти і задумати ся над тым, што робити, жебы дашто подібне не пришло і до іншых держав?

Можу навести два приклады того, як є днесь конґрес слі-пый і глухый перед тыма, котры ідеї тво-рять. Кідь єм у 2013-ім році в Ужгороді на конґресі хотів бісідо-вати о роботі Округло-го стола Русинів Сло-веньска, котрого член конґресу – Словеньска асоціація русиньскых

рафаель: «афінська школа», джерело: вікіпедия.

орґанізацій, є членом, веце делеґатів інтересовало то, же што я мам што бісідовати о даякім округлім столі, котрый не є в конґресі, як то, же єм презентовав ідеї, котры выникли в Окурглім столі Русинів Словеньска, на хосен вшыткых Русинів на Слова-кії – ці уж просаджіня закона о на-родностных меншынах в Словацькій републіці з властной ділні, вытворіня проґраму розвитку нашой меншыны на Словакії ітд.

Другым прикладом є орґанізація «Руска Бурса», котра із лемківского радіа зробила нелем общерусиньске радіо, але поступно розбігла і обще-русиньскый портал, теперь докін-ця тыжденник. За радіом, порталом і тыжденником не є лем радіо, портал і тыжденник, але і ідея єдности Руси-нів. Чом є така орґанізація офіціално доднесь мімо конґрес, чом ся Світова рада Русинів уж давно не зачала інте-ресовати тым, жебы таку орґанізацію здобыти про себе?

Но, як єм спомянув і высше, тото не є хыба лем єдного ці двох людей. Хыба в проґрамі зачала там, де скінчіли творителі ідей. Лемже они не счезли аж на конґресі. Они счезли уж дома, в окремых орґанізаціях, або є їх там так мало, же їх не є чути, припадно їм ани не хочеме дати слово. Значіть, посмотрити ся мусиме до дзеркала в нашых домашніх державах. Покля такы люди не будуть дома, не будуть ани в конґресі. Бо собі їх там не на-креслиме.

І в історії то было так, же русинь-скый рух стояв на творителях ідей, котры Русинів рушали все допереду. Покля конґрес хоче быти конґресом, мусить вернути слово як раз твори-телям ідей. Покля їх не мать, є най-высшый час зачати їх глядати. Іншак за собов конґрес може буде мусити заперти двері, бо не буде ничого, што бы міг іщі людям принести. І то бы было великов шкодов! ●

стОрОна 25www.lem.fm

24

Подіі в найблизшым тыжни:

1

3

Біблия алькоголиків – так тота поема часто єст называна зато, же алькоголикы цілого

світа то братя, звязаны найміцнійшом силом. З той причыны, творці дозволили

сой додати до наголовка твору Венедикта Єрофєєва іщы тоту підназву – «біблия

алькоголика».

02.04.2016Братислава, A4 – nultý priestor, 21.30 год.

концерт ґрупы igor Kucer Emotion Group з проєктом, котрий выникнул на основі автентичных записів матери енді Варголя – Юлиі Завацкой. Она же, завдякы ініциятиві свого сына «андрия», в 50. роках минулого столітя, в студию в пітсбурґу награла русиньскы народны співанкы, принесены з «краю».

31.03.2016до кінця марця мож присылати внескы о признаня загальнопольской нагороды ім. Оскара кольберґа за заслугы для народной культуры. то премія, признавана од 1974 р. як узнаня цілости діяльности, або за конкретны осягніня о особливым значыню для народной культуры. Єдным з лавреатів нагороды (в 1995 р.) єст Лемківска капеля «кычера» з Ліґниці. Орґанізаторы: Музей ім. Оскара кольберґа в присусі, Одділ Музею радомского села в радомі.

230.03.2016«Москва–петушкы» (біблия алькоголика) – реж. светозар спрушаньскій, театр александра духновича в пряшові, Мала сцена, 19.00 год.

рано, Венечка будит ся в Москві по перепитій ночы, іщы фест пяний. але рішат, же одвидит свою любов в петушках, місточку, до котрого желізницьом мож доіхати за пару годин. нич сяде до потягу, в найскорше одкрытым склепі купит «необхідний» на дорогу асортимент. Ци доіхат до фраіркы?

джерело знимок: www.divadload.sk

Знимкы взяти з офiцийного фб-профiлю артисты.

стОрОна 27www.lem.fm

26 над Ясюнком, фот. демко новак.

На Многы і благы літа!

Втіхом великом, превтіш-ном єм ся втішыл, кєд нашол єм в своій інтернетовій почті… тыжденник ЛеМ.фм+, панру-синьскій періодик, лемківс-кого выданя. правда, речена втіха, може в дакус меньшым вымірі тырват уж пару років, од коли з захопліньом чытам відомости, новины, дописы на портали Лем.фм, але пе-ріодик, до того тыжденник – то цілком інча справа. сами потужыли сте тото окликом: Так – то тыжденник! і… аж єм стерп. при цілій втісі, стерп єм на мысель о Вашій будучій блаженній, але тяжкій працы. ту уж – як на портали – не мож сой полюзувати, речы – буде, не буде, ци – буде веце або меньше, ту мусит быти! на час! Што тыжден!

Мій колишній начальник мал при собі таку, з польска, приповідку: Znam ten ból, sam byłem matką! і при цілій абсурдальности реченого містит ся в даякій спосіб, повіджме, праца при Бесіді, лем двомісячнику. Од двадцетьох семох років. і за тоты рокы нерез приходила мысель зыйти бодай до місячника (та і підповідали мі оне поєдны, без зобовязань, лем підповідали). але мал єм на памяти приповідку Помаленькы Грицку грай, міряй заміры на можливости.

В днешнім світі тыжденник (не бесідуючы о дневниках), то гейбы ниякє диво. От, хоцбы пародесятьолітній вымушено любуваний наш ме-дияльний »патрон» – наше слово. та майме на памяти, же выріс він при потужных плечах Москвы і кыйова, і при сполегливости Варшавы. За чотыр-десят з гором років – як бы то парадоксальні не звучало – выплекано сой структуры, кадры. нам нихто не поміг. нас лем поневерано, дремузґано…

пред пятнадцетьома роками в принагідным єдноразовым выданю Ґорлицкій Бурсак писал єм:

Дорогы Бурсакы! (…) Однісні ЗАРАНЕ пришла мі на мысель не глупа, мышлю, мысель. І мам дяку дати єй під розвагу Вам, Студенты лемківской філолоґіі в Кракові, і Вам, Студенты – Лемкы в цілій Польщи, по Світі розметаны: Створте новий »молодий» часопис. Пиште о своіх… лемківскых проблемах. Пиште по свойому (не як мы - »патетычні» – як то окрислил Демко, сын). (…) Не дайте плямы ниґде. Во імя Своє. І наше! Прошу Вас о тото. Патетычні, зо слезами прошу – Діти, Коханы, Вы, Нашы! – уйко Мурянка.

тішу ся втіхом превтішном, же єм – патетычні сивий – діждал того часу!.. Знам, же не мате іщы піняжків на выдаваня тыжденника в друкуваній версиі (суцы піняжкы ідут там, де – все іщы – сут плечы), але не падайте духом (і по што я Вам тото гварю!).

дякую ти, демку (о, якій єм з тебе, сыну, гордий), дякую ти, наталько,-за чудовий дизайн, дякую Вам Вшыт-кым – спілредакторы. дякую Вам, напе-ред, – Вам, котры зо серцьом і розумом прийдете помочы.

уйко Мурянка

ПИШУТ ДО НАС m