Gotymos Do Yrokv Trydovogo Navchannya 2 Klas

УДК 373.62ББК 74.263

Х79

Серія «Готуємось до уроків»

Р е ц е н з е н т и :С. Я. Коваленко, завідувач зонального методичного кабінету Південного

регіону, викладач-методист Запорізького педагогічного училища, відмінник освіти України;

О. В. Журавльова, вчитель I категорії ЗНЗ № 18 м. Кировограда

Видано за ліцензією ТОВ Видавництво «Ранок»

Хорунжий В. І.Х79 Готуємось до уроків трудового навчання. 2 клас / В. І. Хорунжий. —

Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. — 160 с. — (Готуємось до уроків).

ISBN 978-966-08-3913-7Посібник містить методичні поради щодо проведення уроків трудового на-

вчання в 2 класі початкової школи. Тематика занять з трудового навчання та їх зміст розроблені відповідно до «Програми з трудового навчання. 1—4 кла-си» (авторський колектив: В. Тименко, В. Вдовченко, І. Веремійчик, Н. Коте-лянець), затвердженої Міністерством освіти і науки України 2006 р. Автори пропонують повний інструктаж та малюнки, що ілюструють етапи виконання трудових операцій, пізнавальні матеріали щодо виникнення й поширення різних інструментів, технік декоративно-прикладного мистецтва, технічних засобів, відомості про винахідників, а також цікаві вірші, загадки, ребуси й кросворди.

Разом з альбомом-посібником «Вчуся все робити сам» і «Методичними рекомендаціями» до нього та «Технологічними картами з трудового навчання» книга складає єдиний навчально-методичний комплект для 2 класу.

Посібник призначений для вчителів початкових класів, а також може бути використаний студентами педагогічних факультетів вищих навчальних закладів освіти.

УДК 373.62ББК 74.263

© В. І. Хорунжий, 2008 © Т. І. Водолазька, іл., 2008ISBN 978-966-08-3913-7 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2008

3

ПЕРЕДМОВА

Уроки трудового навчання в початковій школі відіграють важли-ву роль у формуванні трудових практичних умінь і навичок та підго-товці учнів до самостійної трудової діяльності. Усі основні навички, якими людина користується протягом життя, такі як робота з папе-ром і картоном, нитками і тканиною, пластмасами, природними ма-теріалами, діти опановують у початкових класах. На уроках трудо-вого навчання учні одержують відомості про форму й будову різних предметів, інструментів для обробки матеріалів, виникнення й ви-користання технік декоративно-прикладного мистецтва, технічних засобів, збагачують словник, вчаться висловлювати свої думки.

Посібник «Готуємось до уроків трудового навчання. 2 клас» укладений відповідно до «Програми з трудового навчання. 1–4 кла-си» (автори: В. Тименко, В. Вдовченко, І. Веремійчик, Н. Котеля-нець), затвердженої Міністерством освіти і науки України 2006 р.

Разом з альбомом-посібником «Вчуся все робити сам» і «Мето-дичними рекомендаціями» до нього та «Технологічними картами з трудового навчання» книга складає єдиний навчально-методичний комплект для 2 класу.

Структуру занять уніфіковано та підпорядковано такій схемі: організаційний момент; актуалізація опорних знань учнів; повідом-лення теми та завдань уроку; виклад нового матеріалу; аналіз зраз-ків виробу; інструктаж; практична робота; підбиття підсумків уро-ку; прибирання робочих місць; домашнє завдання.

Виконуючи практичні завдання, учні залучаються до різних ви-дів трудової діяльності, набувають різноманітних навичок. Виклад нового матеріалу тісно пов’язаний із народознавством та україно-знавством, а також із позакласним читанням.

Видання надасть реальну допомогу як учителям-початківцям, так і досвідченим педагогам, дозволить зробити заняття з трудово-го навчання цікавими, пізнавальними та корисними, сприятиме за-гальному розвитку молодших школярів.

Автор

4

УРОК № 1

Тема. Світ професій. Види творчої праці. Розподіл праці в суспільстві.

Мета: ознайомити учнів із значенням праці в житті люди-ни, розподілом праці в суспільстві та видами твор-чої праці; розширити знання учнів про професії до-рослих; уточнити знання про організацію робочого місця; виховувати повагу до людей-трудівників.

Обладнання: демонстраційний матеріал — ілюстрації із зобра-женням людей різних професій, таблиці «Органі-зація робочого місця», «Правила безпечної праці»; для індивідуального користування — робочі папки учня, альбом «Вчуся все робити сам»*.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Нумо, діти, підведіться!Всі приємно посміхніться.Пролунав уже дзвінок,Починаємо урок.

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні ми поведемо розмову про значення праці в житті люди-ни, розподіл праці в суспільстві. Ознайомимося з професіями людей та видами творчої праці. Пригадаємо правила організації робочого місця та безпечної праці на уроках трудового навчання.

ІІІ. ВИКЛАД НОВОГО МАТЕРІАЛУ

У нашій країні трудяться мільйони людей різних професій. Усе, що нас оточує, — будинки, фабрики й заводи, автомобілі й електро-вози, літаки й кораблі, мости й дороги — усе зроблено руками лю-дини. Крім того, люди ще лікують, навчають, малюють картини, створюють скульптури, пишуть книги, знімають кіно, займаються науковою роботою тощо. Тобто кожна людина має певну професію.

* Хорунжий В. І. Вчуся все робити сам. 2 клас: Альбом з трудового навчання із шаблонами. — Х.: Веста: «Ранок», 2008.

5

Професія — це вид трудової діяльності, що потребує певних знань і навичок. Важко уявити, що сталося б, якби люди припинили працювати: хлібороби не вирощували б хліб, машинобудівники не виготовляли б машин, швачки відмовилися б шити одяг. Мабуть, без праці життя на землі перестало б існувати. Праця — джерело доб-робуту людини.

Давайте, діти, сядемо в «машину часу» й помандруємо в давно минулі часи й подивимося, як працювали наші предки-українці. На початку розвитку суспільства люди тривалий час забезпечували майже всі свої потреби власноруч: готували їжу, шили одяг, виго-товляли зброю та всілякий реманент. Згодом, наприклад, хліборо-би почали вирощувати хліб не тільки для себе, а й для інших людей, обмінювали його на інші потрібні в господарстві вироби. Так виник-ли ремесла.

Предківське корінняЧи знаєш ти, мій юний друже,Як зветься той, хто дошки струже,Щоб зробити з них стола чи лаву?То робить СТОЛЯР свою справу.ТЕСЛЯР — це теж потрібно знати —Уміє хату збудувати.КОВАЛЬ кує залізо вмілоІ робить з нього плуг чи вила.КУШНІР, за діло взявшись хутко,Із шкіри зробить добре хутро.А потім він пошиє з ньогоКожуха теплого, м’якого.Вози й колеса хто майструє,Той зветься СТЕЛЬМАХ. Кінську збруюВиготовляє ЛИМАР, ШОРНИК,Збирає мед у лісі БОРТНИК.А МЕЛЬНИК — той, хто цілі дніНевтомно трудиться в млині.Він меле жито і пшеницюНа борошно на паляниці.ГОНЧАР — завзятий теж трудар.Потрібен, мабуть, Божий дар:Творити з глини гарні речі —

6

Макітру, горщик або глечик.Уміння кожне — то супутникЖиття людини. Вміє ГУТНИКСяйливе скло виготовляти,А МУЛЯР — грубки мурувати.КРАВЕЦЬ шанований в народіЗа те, що вміє шити одяг,А ШВЕЦЬ взуття пошиє моднеНа теплу пору і холодну.Сучасне й давнє ремеслоШанує місто і село.Талант, професія, уміння —То наше предківське коріння.

В. Гей

Розгляньте ілюстрації на с. 1 альбому. Хто зображений на ілюс-траціях? Люди яких професій? (Відповіді учнів.) На ілюстраціях зо-бражені: каменяр, який будує житло; швачка, яка шиє нам одяг, щоб всі люди були красиво й зручно одягнені; скульптор, людина творча, з творчим підходом до виконання своєї роботи.

Роботами скульпторів прикрашено багато міст і сіл. Ось і в на-шому населеному пункті стоять пам’ятники воїнам-визволителям, пам’ятник видатному сину України поету і художнику Тарасові Шевченку.

— А хто зображений на четвертій ілюстрації? (Відповіді учнів.) Так, це диригент, який керує оркестром або хором. Як бачимо, де-які з цих професій потребують творчого підходу до виконання робо-ти. А для цього людина повинна мати розвинений інтелект, спосте-режливість, фантазію, вміти творчо підійти до виготовлення виробу, створити ще невідомий людям образ, машину, побудувати будинок своєрідної архітектури, написати картину тощо. Найбільш творчі люди зустрічаються серед письменників, поетів, художників, артис-тів різного жанру, скульпторів, архітекторів, конструкторів.

— А яку професію оберете ви? Намалюйте її на с. 2 альбому.На уроках трудового навчання ми теж будемо намагатися пра-

цювати творчо. Але щоб робота в нас спорилася, необхідно правиль-но організувати своє робоче місце. Про це ми говорили ще в першому класі. Тож давайте пригадаємо. Ви ж самі господарі свого робочого

7

місця, тому повинні дотримуватися правил безпечної поведінки на ньому.

1. Перевірити стан робочого місця, наявність і справність ін-струментів.

2. Не залишати робоче місце без дозволу вчителя.3. З інструментом та матеріалом поводитись обережно.4. Під час роботи не розмовляти, не заважати працювати ін-

шим.5. Не складати на робочому місці непотрібні саме тепер інстру-

менти й матеріали.6. Роботу виконувати лише справним інструментом.7. Після роботи здати вчителеві на перевірку свій виріб і при-

брати своє робоче місце.А зараз давайте повторимо правила організації робочого місця.

Матеріали та інструменти розкладають на робочому місці в зоні пів-кола, окресленого вашою витягнутою рукою. (Демонстрація табли-ці «Організація робочого місця».) Ті інструменти й матеріали, що використовуються частіше, лежать ближче до вас, а ті, що рідше, — далі. Праворуч розкладають предмети, якими користуються правою рукою, а ліворуч — ті, які зручніше брати лівою рукою.

Пам’ятайте!

Інструменти зручно брати,Якщо справа їх покласти.Найзручніше папір брати,Якщо зліва його класти.

Усе зайве зі столу прибирають, щоб не заважало роботі.

ІV. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Учитель пропонує учням розмістити матеріали та інструменти на робочому місці відповідно до встановлених правил (мал. 1). Ліво-руч школярі кладуть серветку для витирання залишків клею; право-руч — ножиці, закриті й повернуті кільцями «до себе». У передній частині розміщують вимірювальний і розмічальний інструмент (лі-нійку, кутник, олівець;); у лівому верхньому куті — підставку для пензлика; у правому верхньому — коробочку для складання обріз-ків паперу.

8

Учні продовжують знайомство з організацією робочого місця та робочою папкою учня. Складають усі матеріали та інструменти до робочої папки (мал. 2).

Мал. 1. Робоче місце учня

Мал. 2. Робоча папка

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

— Назви яких професій ви почули вперше?— Які з цих професій є творчими?— Що називаємо робочим місцем?

9

— Як правильно організувати робоче місце?— Які загальні правила безпечної праці ви запам’ятали?— А зараз пограємо в гру «Переплутанка». Виконайте завдання

на с. 1 альбому.

VI. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

На наступний урок принесіть аркуш малювального паперу, олі-вець, ножиці, клей ПВА, пензлик для клею, альбом «Вчуся все ро-бити сам».

УРОК № 2

Тема. Як виробляють папір. Види паперу. Виготовлення колекції паперу.

Мета: ознайомити учнів з історією винайдення паперу, його сучасним виробництвом та видами, ознаками, основними властивостями та призначенням; розви-вати спостережливість, уміння співставляти озна-ки й особливості паперу; виховувати бережне став-лення до матеріалу.

Обладнання: демонстраційний матеріал — таблиця «Виробниц-тво паперу», колекція паперу, зразки виробів, ви-готовлених із паперу; для індивідуального корис-тування — аркуш малювального паперу, конверти з папером різних видів, ножиці, олівець, клей ПВА, пензлик для клею, шаблони, альбом «Вчуся все ро-бити сам».

ХІД УРОКУ


ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

— Що ви дізналися про працю дорослих?

10

— Чому необхідно працювати?— Які професії людей ви запам’ятали?— Які з них вам найбільше до вподоби?

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні на уроці, діти, ми познайомимося з історією виникнен-ня паперу, його видами, властивостями, застосуванням та сучасним виробництвом. Виготовимо колекцію паперу.

IV. ВИКЛАД НОВОГО МАТЕРІАЛУ

До винайдення паперу люди писали на різних матеріалах. Ста-родавні народи, що населяли долину між річками Тигр і Євфрат, для письма застосовували невеликі глиняні плитки, на вологій по-верхні яких паличками виводили знаки. Потім ці плитки сушили. Кілька таких плиток укладали в ящик, і таким чином створювала-ся книжка.

У Єгипті п’ять тисяч років тому для письма використовували па-пірус. Цей матеріал виготовляли з однойменної рослини, що росла по берегах річки Ніл. Стебла папірусу розрізали на довгі тонкі пас-ма, складали у ряд і склеювали. Потім мокрі аркуші пресували. Піс-ля висихання аркуші склеювали між собою, й утворювалась довга смуга, яку згортали у рулон — сувій. Найдовший із сувоїв, що дій-шов до нас, зберігається в бібліотеці Британського музею: його дов-жина 40,5 м, а ширина 43 см.

Пізніше в Малій Азії для письма винайшли пергамент. Його ви-робництво було розвинене в місті Пергама, звідки й пішла назва ма-теріалу. Пергамент — це тонко вироблена й вичинена шкіра телят, ягнят, козенят. Він значно дорожчий за папірус, але набагато міцні-ший.

Папір як матеріал, на якому можна писати, вперше був винай-дений у II ст. н. е. в Китаї. Перший папір виготовляли з молодих па-гонів бамбука, подрібненого до волокон. Одержану масу розбавля-ли водою й виливали на сито. Коли вода стікала, паперовий аркуш був готовий. Його залишалося лише спресувати й висушити. Пізні-ше папір винайшли в Самарканді — одному з центрів науки та куль-тури Середньої Азії того часу. Звідти папір почав поширюватися по всьому світі. У Росії паперове виробництво виникло лише в XVI ст., коли під Москвою, на річці Уча, побудували перший «паперовий»

11

млин. Трохи пізніше за допомогою таких млинів папір почали виго-товляти і в Україні. Вони працювали в Янові та Буську (Львівська обл.), в Острозі, на Волині, на Чернігівщині та Київщині.

Процес виготовлення паперу (мал. 3) складається з кількох ета-пів (ілюстрація на с. 3 альбому): заготівлі деревини й вивезення її з лісу, підготовки паперової маси, відливання, формування та сушін-ня паперового полотна й обробки паперу. Основним матеріалом для виготовлення паперу є деревина різних порід дерев. Іноді викорис-товують солому, ганчір’я, паперову макулатуру. Для виготовлення паперу з деревини стовбур очищують від кори, в рубильних маши-нах подрібнюють на тріски й розтирають до волокон. До деревинних волокон додають наповнювачі, барвники, клей і все це розводять ве-ликою кількістю води. Одержану паперову масу викладають на сіт-часту частину папероробної машини, де вода стікає. Мокре паперове волокно пресують, сушать, обрізують краї і змотують у рулон.

Прочитайте вірш І. Дубинського на с. 3 альбому.

Мал. 3. Виробництво паперу

Для виробництва паперу необхідно багато деревини, тому, щоб зменшити її витрати, до паперової маси додають старі газети, книж-

12

ки та зошити, ганчір’я, які збирають і здають у пункти прийому вто-ринної сировини.

— А чи знаєте, ви, який він — папір? Які його характерні озна-ки? Давайте розглянемо зразки паперу, які лежать у вас на партах у колекціях і визначимо найбільш загальні особли-вості паперу. (Розгляд колекцій.)

Папір — матеріал листовий. Його продають великими аркушами (креслярський і настільний), у пачках (писемний, кольоровий для аплікації, серветки), у рулонах (шпалерний, гофрований для виго-товлення квітів) тощо.

Папір буває товстим (малювальний і креслярський) або тонким (цигарковий і копіювальний); білим (писальний) або кольоровим (глянцевий для виготовлення аплікацій); гладеньким або шорстким (наприклад, писемний папір обов’язково має бути гладеньким, щоб на ньому можна було писати).

Деякі види паперу напівпрозорі, а інші, навпаки, — цупкі та не-прозорі. Паперову кальку намагаються виготовити максимально прозорою, інакше неможливо буде копіювати креслення.

Ми розглянули деякі ознаки паперу. А зараз поговоримо про властивості паперу й проведемо прості досліди.

Дослід 1. — Візьміть аркуш паперу і складіть його вдвоє, а потім — учет-

веро. Чи легко він згинається? (Так.)Дослід 2. — Тепер розірвіть папір. Чи легко він рветься? Який можна

зробити висновок? (Папір рветься легко.)— Подивіться на край розірваного паперу. Що ви бачите? (По

краю розірваного паперу видно маленькі ворсинки.)— Який можна зробити висновок? (Папір складається з окре-

мих невеликих волокон — ворсинок.) Уздовж напрямку цих ворсинок папір рветься рівно, а впоперек — нерівно.

Паперова промисловість випускає понад 200 видів паперу. Найуживанішим з них є друкувальний, писемний, креслярсько-малювальний, електроізоляційний, цигарковий, вбирний, апарат-ний, перебивний, обгортковий та інші. Із цих видів паперу в шко-лі використовують лише деякі. Ось подивіться на колекцію паперу, яку виготовили другокласники минулого року. (Демонстрація.) У цій колекції подані такі види паперу: друкарський, писемний, га-

13

зетний, альбомний (малювальний), креслярський (ватман), кольо-ровий, гофрований, шпалерний, обгортковий, оксамитовий, калька. Таку колекцію сьогодні виготовимо і ми.

V. ІНСТРУКТАЖ

Послідовність виготовлення колекції «Види паперу».1. Підберіть папір, необхідний для виготовлення колекції.2. На підготовлених аркушах паперу, користуючись шаблоном

розмітьте прямокутники й акуратно виріжте їх.3. Одну з довших сторін прямокутника намажте клеєм (смуж-

ку приблизно 5—7 мм) і наклейте на основу.

VI. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Учні розпочинають виконання практичної роботи: підбирають необхідні для виготовлення колекції види паперу, розмічають пря-мокутники за шаблоном.

Вирізують прямокутники з різних видів паперу, намазують ву-зеньку смужку клею і приклеюють на с. 4 альбому. Учитель нагадує учням, що приклеєний на основу прямокутник, необхідно зверху на-крити аркушем газетного паперу й обережно пригладити.

VІI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

— Що таке папірус?— Який ще матеріал використовували для письма?— Де і коли виник папір?— Із чого виготовляють папір?— Які етапи виготовлення паперу ви запам’ятали?— Які види паперу випускає папероробна промисловість?Учитель узагальнює відповіді учнів, перевіряє виконану роботу,

вказує на якість і охайність виконаної роботи.

VIII. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

На наступний урок принесіть писальний або кольоровий папір, гладилку, альбом «Вчуся все робити сам».

14

УРОК № 3

Тема. Оригамі як вид творчої праці. Виготовлення виро-бів у техніці «оригамі».

Мета: розширити знання учнів про прийоми складання паперу; ознайомити з технікою «оригамі» як ви-дом творчої праці; удосконалити вміння й навички з виготовлення паперових виробів шляхом скла-дання; навчити послідовності складання виробів; розвивати увагу, окомір, дрібні м’язи кистей рук; виховувати культуру праці, самостійність, твор-чість.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки виробів із па-перу, виготовлених у техніці «оригамі», техноло-гічна карта «Складаємо в техніці “оригамі”»; для індивідуального користування — білий писальний або кольоровий папір, гладилка, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Із яким матеріалом ви ознайомилися на попередньому уроці?— Із чого виготовляють папір?— Які види паперу ви знаєте?— Назвіть основні властивості паперу.


Діти, зверніть увагу на те, як багато виробів виготовляється з паперу. Із нього роблять зошити, альбоми, книги, іграшки тощо. Для цього папір обробляють різними способами: ріжуть, згинають, складають, склеюють. Сьогодні на уроці ми навчимося виготовля-ти речі з паперу шляхом його згинання та складання, тобто виготов-лятимемо вироби в техніці «оригамі». (Демонстрація виробів із па-перу.)

15


Сьогодні складно знайти таку дитину — дівчинку чи особливо хлопчика,— яка б з раннього віку не любила бавитися з папером: рвати, зминати. Але прийде такий момент, коли дитина починає ро-бити з аркушів паперу прості вироби: хлопавку, кораблик, літачок, жабку та ін. Складання різних фігурок з паперу — це не просто гра, а справжнє мистецтво. І називається воно оригамі.

Послухайте вірш і дайте відповіді на питання, пов’язані з мистец-твом складання виробів із паперу.

Дітки, я гадаю, з васДехто в руки вже не разПаперовий аркуш брав,З нього, граючись, складавЧи то човника, чи пташку,Чи кишеньку, чи баклажку,Чи то жабку, чи жука,Чи то просто літачка.Такі іграшки в той часЗавжди радували вас.Тож вернемось разом з вамиДо складання знову,До мистецтва оригамі —Є такеє слово.Це японське давнє словоНеобхідно знати:«Ори» — склад в японській мові —Значить «щось складати».А папір свій називаютьВсі японці «гамі».Коли з нього щось складаютьКажуть «оригамі».Так з’явилося в країніВранішнього СонцяЦе мистецтво, що й дониніРадує японців.Вони й зараз дуже чемноСтавляться до нього,

16

Бо сприймають як священнийДар і витвір Бога,А тепер воно відомимСтало в цілім світі.Тож і вам буде знайомеЦе мистецтво, діти.

І. ДубинськийОтже, в перекладі з японської оригамі — це «складання паперу».Перші вироби, складені з аркуша паперу, використовувалися

у відправі релігійних обрядів у вигляді підставок і коробочок для підношення богам. Згодом оригамі перемістилось із храмів у світ-ські салони Японії, де придворні розважали дам складанням різно-манітних фігурок. У бідних японських сім’ях паперові іграшки про-тягом багатьох століть були єдиними забавками для дітей.

У Японії складання виробів у техніці оригамі — це сімейний ритуал. Подарувати свій виріб — означало виявити повагу до пев-ної особи. Уміння виготовляти паперові фігурки у японців переда-валося з покоління в покоління в спадщину, пильно оберігалося в сім’ї і не повідомлялося стороннім. І лише тоді, коли цю техніку складання паперу було визнано справжнім видом мистецтва, ори-гамі пережило друге народження, швидко поширилося за межами острівної імперії. Сьогодні центри оригамі створено в багатьох кра-їнах світу.

З оригамі пов’язано багато міфів і легенд. Якщо хтось у сім’ї рап-тово захворів, вся родина сідала до столу і складала фігурки. Вважа-лося, якщо недуга легка, то вона мине до кінця ритуалу.

Друга легенда пов’язана з японською дівчинкою Садако Сасакі, яка стала жертвою наслідків атомного бомбардування міст Хіросіма й Нагасакі американськими літаками 5 серпня 1945 року. Дівчин-ка чудом залишилась живою, але була вражена променевою хворо-бою. Одне з японських повір’їв говорить про те, що журавлі живуть тисячу років. Вони вважаються символом довголіття. Щоб позбути-ся променевої хвороби, дівчинка вирішила скласти тисячу паперо-вих журавликів.

Але полишила пташину зграю,Що тисячі не досягла,Й сліпою жертвою до раюДуша невинна увійшла.

17

Діти, сьогодні навчимося виготовляти прості речі з паперу в тех-ніці «оригамі». Але перш ніж братися до роботи, послухайте вірш.

Головні убориНам про це відомоЗдавна і донині,Що убори головніШиють із тканини,Із хутра і шкіри.І про те відомо,Що колись брилі плелиНавіть із соломи.Зараз шапки в’яжутьЗ вовни і мохеру.

А ми спробуємо їхСкласти із паперу.І такі убориВдома чи в походіЗнадобляться вамВ сонячну погоду.Їх ми в денну спекуЗможемо надіти,Щоб від променів жаркихСебе захистити.

І. Дубинський

Ми виготовимо голландську шапочку, а також песика. (Демон-страція технологічної карти.)


Послідовність виготовлення голландської шапочки (мал. 4).

1. Складіть прямокутний аркуш паперу навпіл по довшій сто-роні (1).

2. Верхні кути загніть до середини (2).3. Смужки паперу, що залишились унизу, загніть догори з обох

боків (3).4. Кути нижньої смужки загніть з обох боків (4).5. Утворений трикутник складіть у квадрат (5), потім відігніть

вгору нижні кути квадрата (6).6. Зігніть і відігніть заготовку по лініях згину (7), розправте.

Одержите готовий виріб (8).

Послідовність виготовлення песика (мал. 5).

1. Зігніть квадратний аркуш паперу навпіл по діагоналі (1).2. Верхні кути утвореного трикутника зігніть до себе (2). Це —

вушка.3. Нижній кут зігніть до середини (3), отримаєте голову песи-

ка (4).

18

4. Для тулуба песика візьміть аркуш паперу у формі ромба, більший за розмірами, ніж аркуш для голови.

5. Верхні кути зігніть до середини, не з’єднуючи по центру аркуша. Нижню частину заготовки загніть з обох боків на-зад (5).

6. Нижній кут утвореної фігури загніть назад (6).7. Верхній кут змажте клеєм (7) і приклейте до нього голову пе-

сика.8. Фігурку прикрасьте аплікацією, виділяючи очі, ніс, лап-

ки (8).

1

6 7

2 3

54

Мал. 4. Складання голландської шапочки

8

19

1

2 3

4

5

7

Мал. 5. Складання песика

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Учні складають вироби за схемами в альбомі (с. 5, 6) та техноло-гічною картою. Учитель слідкує за правильним виконанням техноло-гічної операції складання, надає додаткові консультації, допомагає.

У вільний час учні складають картузик (с. 5 альбому) та фігурку мухи (с. 6 альбому).

8

6

20


— Що таке оригамі?— Де виникло це мистецтво?— Які повір’я та легенди, пов’язані з оригамі, ви знаєте?Учитель перевіряє роботи, аналізує помилки, зроблені учнями

при виконанні роботи. Відзначає найкращі вироби, оцінює їх і ви-ставляє оцінки.

VIІI. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ


На наступному уроці у вас мають бути кольоровий картон, олі-вець, лінійка, кутник, ножиці, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 4

Тема. Елементарна графіка. Лінії креслення. Вимірю-вання й розмічання. Виготовлення геометричного конструктора.

Мета: дати поняття про креслення; ознайомити з лінія-ми на кресленнях і способами розмітки за допомо-гою лінійки та кутника; удосконалити вміння та навички з обробки паперу й картону; навчити ви-готовляти геометричний конструктор та складати з його деталей технічні об’єкти; розвивати окомір, просторове мислення, уяву; виховувати працелюб-ність, акуратність, інтерес до техніки.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки креслення, таб-лиці «Елементи графічної грамоти», «Вимірюван-ня та розмічання», «Конструювання з геометрич-них фігур», зразок геометричного конструктора; для індивідуального користування — кольоровий картон, олівець, лінійка, кутник, ножиці; альбом «Вчуся все робити сам».

21

ХІД УРОКА



За допомогою букв на письмі передають звуки мови, а за допо-могою креслень, графічних зображень передають необхідні дані про предмет, машини, споруди. Сьогодні ми познайомимося з креслен-ням, лініями, якими воно виконується, інструментами для виконан-ня креслень та способами вимірювання й розмічання за допомогою лінійки та кутника. Виготовимо технічний конструктор із картону й навчимося складати з його деталей технічні об’єкти.

IІІ. ВИКЛАД НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Діти, подивіться на цей виріб. (Демонстрація.) Перш ніж його виготовити, конструктори та креслярі роблять його креслення на па-пері. Виконують креслення за допомогою креслярських інструмен-тів, про які йдеться в загадках.

Всяк школяр його шанує,Бо він пише і малює.Хто ж цей славний молодець?Це звичайний ... (олівець).

Я пружиста і гнучка,Хоч не маю язика,Та однак негайноХибний слід злижуШвидко і охайно. (Гумка)

Точні поділки я маю,Всіх предметів визначаюДовжину і ширину,Висоту і товщину.Поруч себе олівецьВоджу тільки навпростецьІ між крапками йомуЧітко визначу пряму. (Лінійка)

Діткам він допомагає,І гостренькі вушка має.Це — креслярський молодець,А зоветься... (косинець).

Це олівець, лінійка, косинець (або кутник) і гумка, яка викорис-товується для того, щоб виправити креслярські помилки.

На кресленнях вказується форма предмета, його розміри та інші дані, необхідні для його виготовлення. (Демонстрація.) Виконуєть-ся креслення за допомогою певних ліній (мал. 6). Розгляньте їх на с. 7 альбому. Ви вже знайомі з основною товстою суцільною лінією, якою на кресленнях позначають контур предмета, лінії розрізу, пе-

22

рерізу або надрізу. Штрихпунктирна лінія з двома точками позна-чає на кресленнях лінії згину. За допомогою розмірних ліній (тонкі лінії зі стрілочками) показують розміри предмета або деталі. Тонкою суцільною лінією позначають виноси та лінії. Усі розміри на креслен-нях прийнято давати в міліметрах і лише на кресленнях для учнів першого й другого класу — в сантиметрах. Розміри завжди простав-ляються над розмірною лінією.

Від точності вимірювання та розмічання залежить якість і точ-ність виготовлених виробів. Тому треба добре знати правила робо-ти з лінійкою та кутником (косинцем) і пам’ятати народну приказку «Сім разів відмір, а раз відріж». Користуючись лінійкою чи косин-цем, потрібно починати відлік розмірів від нульової поділки.

Розмічання — це перенесення на заготовку ліній, що визнача-ють контури деталі чи предмета. На таблиці (демонстрація) показа-но, як розмічати за допомогою лінійки або кутника. Розмічання слід починати з краю заготовки, раціонально розміщувати графічні зо-браження на ній, економно витрачати папір чи картон (мал. 6).

Вимірювання лінійкою починають від нуля. Лінійку приклада-ють до вертикального краю аркуша паперу, суміщуючи нуль на ліній-ці з верхнім лівим кутом. Якщо потрібна фігура зі стороною 10 см, то знаходять на довгих штрихах цифру 10 і на папері навпроти цього ді-лення ставлять точку олівцем (1). Те саме роблять на протилежному краї (2). Суміщують лінійку з точками й проводять уздовж неї лінію до цифри 10 (3). Прикладають лінійку до верхнього краю аркуша. Су-міщують нуль на лінійці з кутом аркуша і навпроти ділення з цифрою 10 ставлять точку (4). З’єднують точку й край раніше отриманого від-різка (5). Вийшов квадрат. Тепер його можна вирізати.

Виконуючи вимірювання косинцем, інструмент прикладають до верхнього краю аркуша, суміщуючи нуль з верхній лівим кутом ар-куша, й відкладають 16 см. Навпроти ділення з цифрою 16 ставлять точку (6). Прикладають косинець так, щоб його кут збігався з точ-кою, а коротка сторона — з верхнім краєм аркуша. Проводять лінію вздовж ділень на косинці (7).

Зміщують косинець по щойно проведеній лінії так, щоб нуль збі-гався з початком аркуша. Відкладають 10 см (8).

Повертають косинець так, щоб кут збігся з точкою (10 см), а корот-ка сторона — із щойно проведеним відрізком. Проводять лінію вздовж ділень на косинці. Розмічений прямокутник можна вирізати (9).

23

1 2

4

3

56

7 8 9

Основна Контурна Розмірна Виносна

1 см

1 с

м1

см

1 см 8 см

6 с

м

Мал. 6. Розмічання за допомогою лінійки та кутника

24

IV. ІНСТРУКТАЖ

Послідовність виготовлення геометричного конструктора (мал. 7).

1. На аркуші тонкого картону розмітьте прямокутник розміром 150 × 60 мм і виріжте його.

2. Розділіть прямокутник на 15 квадратів зі стороною 30 мм.3. Кожний із квадратів розділіть, як показано на малюнку (1).4. За допомогою трафарета розмітьте круги.5. Розріжте заготовку на окремі деталі.6. Використовуючи деталі геометричного конструктора скла-

діть силуети технічних об’єктів: ракети (2, 8), гелікопте-ра (3), літака (4), бульдозера (5), самоскида (6), вантажного вагона (7).

(Учні пригадують правила безпечної роботи з ножицями.)

Правила безпечної роботи з ножицями1. Користуйтеся ножицями із заокругленими кінцями.2. Не працюйте тупими ножицями й ножицями з ослабленим

шарніром.3. При роботі уважно слідкуйте за лінією розрізу.4. Не тримайте ножиці кінцями вгору, не залишайте в розкри-

тому вигляді.5. Передавайте ножиці кільцями вперед.

V. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Учні виготовляють геометричний конструктор і складають фігу-ри технічних об’єктів за схемами в альбомі (с. 7—8). Учитель слідкує за правильним розмічанням заготовки і розрізуванням її на окремі геометричні фігури, проводить додатковий інструктаж, допомагає.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

— Що таке креслення?— Як його виконують? Які інструменти використовують?— Хто виконує креслення?— Із яких геометричних фігур складається геометричний кон-

структор?— Хто з вас склав власні технічні об’єкти?Учитель узагальнює відповіді учнів. Оцінює їхні роботи.

25

2

1

3

45

6 7 8

Мал. 7. Геометричний конструктор

VІI. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

VІII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

На наступний урок принесіть пакети для збирання природного матеріалу, альбом «Вчуся все робити сам».

26

УРОК № 5

Тема. Світ професій «людина — природа». Заготівля та зберігання природних матеріалів. (Екскурсія до парку.)

Мета: ознайомити учнів з професіями типу «людина — природа»; закріпити знання про правила збирання й зберігання природного матеріалу; навчити роз-різняти рослини за певними ознаками; розвивати спостережливість виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: демонстраційний матеріал — ілюстрації із зобра-женням людей природничих професій, зразки ви-робів із природного матеріалу; для індивідуаль-ного користування — пакети для збирання листя, коробки для збирання об’ємного природного мате-ріалу, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



Сьогодні поговоримо про людей природничих професій, ознайо-мимось з їх працею. Підемо на екскурсію до парку й зберемо природ-ний матеріал, необхідний для уроків праці.


Важко уявити наше життя без квітів: троянд, нарцисів, тюльпа-нів, айстр, гвоздик та ін. Їх висаджують на проспектах, бульварах і площах, у скверах і парках. Вирощують квіти квітникарі. Люди цієї професії закохані у свою роботу. Вони працюють цілий рік для того, щоб наші міста й села були красивими, квітучими.

Квітникарі планують розміщення квітів, чагарників, декоратив-них дерев, щоб весною, влітку й восени вони радували людей. Узим-ку в теплицях, навесні в парниках квітникарі вирощують розсаду для раннього весняного садіння. Восени висівають весняні й літні

27

квіти, які зимують під снігом. Основними робочими інструментами квітникарів є лопата, граблі, сапа, поливалка.

Квітникар повинен знати основні сорти однорічних і багаторіч-них квітів, кущів, декоративних дерев, правила садіння, до гляду за ними, особливості їх росту й розвитку. Від цього залежить краса й ошатність наших міст і сіл.

У наших садах ростуть яблука й груші, абрикоси й сливи, вишні й черешні, смородина, аґрус та малина. Вирощують все це садівни-ки, і ми їм дуже вдячні, адже всі полюбляють ласувати фруктами та ягодами.

Садівники — це висококваліфіковані робітники. Вони мають ве-лику любов до природи, високу професійну майстерність. Майстер-садівник знає технологію зберігання та переробки ягід і фруктів, щоб якомога довше зберегти ці цінні продукти. Адже як приємно в середині зими поласувати запашною антонівкою чи симиренкою! Садівниками можуть бути не лише дорослі, а й діти, які виконують у саду посильну для них роботу.

СадівникЗ батьком яблуні садили,Трохи руки потомили.Я люблю наш тихий садІ осінній листопад.Садівник я, садівник,Завтра з татом будем зранкуУ саду копати ямки,Бо лишились яблуніВчора не посаджені.

М. СингаївськийОсінній листопад... Осінь... Щедра осінь... Як її тільки не нази-

вають!

Щедра осінь у комориНасипає зерен гори,Насипає в козубкиГруші, яблука, сливки.

Діти, чи знаєте ви вірші про осінь? (Відповіді учнів.) Молодці! Ви знаєте багато віршів про осінь, про її красу. Дерева й кущі одя-гаються багрянцем. В осінню пору красивий одяг має ліс (парк): ось

28

стоїть береза, виблискуючи білою з чорними цятками корою. Листя на ній найрізноманітніших відтінків: від густо-зеленого до яскраво-жовтого кольору. Частина листя вже опала. А ось клен — листя на ньому аж горить. У буровато-жовті кольори вбралися дуби, зачерво-нілася осика. Ось такі красиві аплікації можна робити із засушеного осіннього листя. (Демонстрація виробів.)

Ліс восени приваблює не лише красою, а й своїми дарунками. Чого тут тільки немає! Справжня комора природи.

Під ніжними променями сонечка блищить жовтогаряча гороби-на, розчервонілися плоди шипшини й глоду. Достигають горіхи на ліщині. Ліс розкидав дарунки і під ногами. Свої плоди скинули з себе ялина й сосна, дуб, каштан, волоський горіх. Усі ці дарунки при-роди є гарним матеріалом для роботи на уроках трудового навчан-ня, з них можна виготовляти іграшки, сувеніри, подарунки тощо. (Демонстрація виробів з об’ємних природних матеріалів.)

Зараз ми підемо в гості до осінньої природи, і все те, що ви сьо-годні почули в класі, перевіримо та доповнимо побаченим на влас-ні очі. Отже, будьте уважними та спостережливими. Коли ви будете на екскурсії, йдіть усі разом, не розходьтеся, не відставайте, допо-магайте одне одному. А для того щоб скласти зібраний матеріал, ві-зьміть із собою пакети та коробки (мал. 8).

Мал. 8. Природний матеріал

29

IV. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЇ

Відгадайте загадку.

І маленькі, і старенькі,Взимку, влітку, навесніВсюди вдягнені гарненькоУ зелені сукні всі.

(Ялинки)

Ялинка — хвойне вічнозелене дерево з короткими голками й дов-гими шишками. Їх ми зберемо для роботи на уроці. Шишки — пре-красний матеріал для створення фігурок зайців, птахів, лісовичків. Для роботи можна використати й шишки сосни. Їх краще збирати нерозкритими, а зробити їх розкритими легко — достатньо поклас-ти в сухе й тепле місце.

Крім шишок, заготовляють і хвою. Її можна заготовляти в будь-яку пору року.

Послухайте ще одну загадку.

Живе один батько і тисячі синів має,Всім шапки справляє, а собі не має.

(Дуб і жолуді)

Жолуді бувають різні за величиною та формою. З одного кінця жолудь прикритий чашечкою. (Демонстрація жолудя.) Для виго-товлення іграшок використовують свіжі жолуді, бо вони довго збе-рігаються.

А ось каштани. Ким вони могли б стати? Фігурки яких звірів можна з них виготовити? (Відповіді учнів.)

А ось яке гарне дерево з перистим листям! Це — ясен. З нього ми зберемо насіння. Його крилатки з успіхом можна використати для виготовлення вух білки або зайця, крил і хвостів птахів тощо. Збере-мо також крилатки з клена й насіння з липи.

Для роботи знадобляться і тоненькі гілочки з розгалуженнями. Із них можна виготовляти окремі деталі об’ємних виробів (руки, ноги, шиї, лапи). Їх можна використати як з’єднувальний матеріал.

Як же гарно, чудово, привітно,Ніби в казці, в осіннім гаю.Клен з берізкою золотом квітне,Я на килимі жовтім стою.

30


Повернувшись до школи, учні сортують і приводять у порядок зібраний матеріал: користуючись ілюстрацією в альбомі (с. 10), роз-кладають у коробки для просушування шишки, жолуді та каштани.

Для висушування листків використовують газетний папір: арку-ші складають удвоє у вигляді книжки і вкладають між ними листя. «Книжки» з листочками складають одна на одну. На верхню накла-дають лист фанери та гніт.


— Про які професії ви дізналися?— Назвіть знаряддя праці квітникаря.— Де ви сьогодні побували?— Чи сподобалось вам ходити з гості до осені?— Які природні матеріали ви збирали?— Що з них можна виготовити?

VII. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

На наступний урок ви маєте принести картон або цупкий кольо-ровий папір, клей, пензлик для клею, лінійку, олівець, ножиці, аль-бом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 6

Тема. Аплікації із рослинних форм. Виготовлення пред-метної аплікації.

Мета: розширити знання учнів про аплікацію; ознайоми-ти з предметною аплікацією; удосконалити вмін-ня складати композиції з рослинного матеріалу, підбирати листя за формою, кольором і розміром; розвивати художній смак, творчі здібності, спосте-режливість, фантазію; виховувати любов до приро-ди, бережне ставлення до навколишнього природ-ного середовища.

31

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки предметної аплікації з рослинних форм, таблиця «Аплікацій-ні композиції», технологічна карта «Створюємо аплікацію»; для індивідуального користування — засушене листя різних дерев і кущів, ножиці, олі-вець, клей ПВА, пензлик для клею, серветка, аль-бом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОК



— Що робили на попередньому уроці?— Які природні матеріали збирали?— Що з них можна виготовити?


Сьогодні ми ознайомимося з предметною аплікацією та навчимо-ся виготовляти її із засушеного листя дерев і кущів.


Послухайте вірш.

Золота красуня — осінь чарівниця!По землі ступає, золотом іскриться.В жовте і червоне листячко фарбуєІ картини дивні, чарівні малює!Небо синє-синє, листя кольорове,А яке довкілля радісне, чудове!

Н. Красоткіна

Діти, чи подобається вам осінь? Чим саме? (Відповіді учнів.)Осінь — прекрасна пора року, багата на подарунки. Восени нена-

че приходить художник і розмальовує листя дерев і кущів різними кольорами. На попередньому уроці ви збирали в парку листя різної форми й забарвлення. Із червоних, жовтих, коричневих, фіолетових і оранжевих листочків ви зможете виготовити аплікацію.

32

Аплікація буває предметною, декоративною та сюжетною. Предметна аплікація — це зображення одного предмета (будин-

ку, літака, ракети, яблука, груші, звіра, птаха, людини тощо). Ви-готовлення предметної аплікації розпочинається зі створення в уяві того чи іншого образу. Заплющіть очі й уявіть собі, наприклад, каз-кового птаха. Уявили? А тепер намалюйте образ цього птаха олів-цем — одержите ескіз. Ось за цим ескізом і можна виготовити аплі-кацію. Перш за все треба дібрати листя певної конфігурації, яке нагадувало б окремі частини фігурок: один листочок нагадує голову птаха, інший — тулуб, деякі можна використати для виготовлення крил, лапок або хвоста. (Демонстрація технологічної карти.)

V. АНАЛІЗ ЗРАЗКА ВИРОБУ

— Подивіться на зразок аплікації. Яке листя необхідно підібра-ти для виготовлення аплікації?

— Як його підготувати?— Як закріпити на основі?— Що взяти за основу? (Відповіді учнів.)Для створення аплікації необхідно підібрати листя жасмину, го-

робини, тополі, верби, дуба. Можна підібрати листя й інших дерев та кущів, але воно має відповідати задуму за формою і забарвленням. Від листків, узятих для аплікації, відрізують черешки. За основу краще взяти тонкий картон світлих тонів, щоб зображення на ньому було контрастним і добре виділялося. Закріплюють листя на основі за допомогою клею ПВА.

VІ. ІНСТРУКТАЖ

Послідовність виконання предметної аплікації (мал. 9).1. Виконайте ескіз аплікації на с. 12 альбому (1).2. Підберіть листя, враховуючи його форму, розмір, колір.3. Розмістіть і наклейте листя— вушка та лапки (2).4. Розмістіть і наклейте листя-тулуб (3).5. Розмістіть і наклейте листя-хвостик (4).6. Накладіть зверху аплікації газетний аркуш і обережно її про-

гладьте.Можна запропонувати виконати й інші аплікації (5, 6) або повто-

рити аплікацію на с. 11 альбому.

33

VII. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Виконання роботи за схемами демонстраційної карти на с. 12 альбому учні розпочинають з нанесення на основу ескізу аплікації і підбирання необхідних за розмірами та формою листочків. Розмі-щують листя на основі та наклеюють його. Учитель слідкує за робо-тою, проводить додатковий інструктаж, допомагає. Нагадує про до-тримання порядку на робочих місцях, правила культури праці.

1 2

3 4

6

Мал. 9. Предметна аплікація

5

34

VІІI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Під керівництвом учителя відбираються кращі і аплікації для виставки. Аналізуючи роботи, учитель звертає увагу учнів на пра-вильність підбору листя, його розміщення на основі, акуратність при наклеюванні. Оцінює роботи.

ІХ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

На наступний урок ви маєте принести кольоровий картон, ножи-ці, олівець, лінійку, клей ПВА, пензлик для клею, підкладні арку-ші, серветку, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 7

Тема. Аплікація з рослинних форм. Створення орнаментів.Мета: дати учням поняття про орнамент і його види, за-

стосування орнаментів; удосконалити вміння й на-вички роботи з природним матеріалом; навчити створювати орнаменти з рослинних форм у смуж-ці, квадраті, колі; розвивати пам’ять, увагу, образ-не мислення, фантазію; виховувати художній смак, охайність при роботі з природним матеріалом.

Обладнання: демонстраційний матеріали — зразки аплікацій орнаментів у смужці, квадраті, колі, технологіч-на карта «Складаємо орнамент»; для індивідуаль-ного користування — засушене листя, клей, пен-злик, олівець, лінійка, ножиці, серветка, шаблон, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Що називається аплікацією?— Із яким видом аплікації ви ознайомилися на попередньому

уроці?

35

— Який матеріал використовували для аплікації?— Листя яких дерев використовували?— Як засушують листя дерев і кущів?


Сьогодні виготовимо декоративну аплікацію з рослинних форм. На-вчимося складати й виготовляти орнаменти в смужці, квадраті та колі.


Красуня осінь, ти така чарівна,Найкраще платтячко вдягла!І я люблю тебе найбільше,Бо ти — як Фея лісова.

Так, осінь красива, чарівна, неповторна. Листя рослин, дерев і кущів набуло яскравих кольорів різноманітних відтінків. Їх різна форма й розміри дають можливість складати пейзажі, зображення звірів і птахів, орнаменти, цікаві аплікаційні композиції.

На попередньому уроці ми виготовляли предметну аплікацію. Іс-нує ще й декоративна аплікація. Це створення орнаментів — візе-рунків, якими можна прикрашати різні предмети.

ОрнаментиЩо таке «орнамент»?Його трактуванняМовою латиниЗначить «прикрашання».І ці прикрашанняНе важко відзначити,Бо на кожнім кроці Можна їх побачити.Є свої орнаментиВ кожного народу.У своїй красі вониНе втрачають моди.Ними прикрашаютьСтіни, стелі, печі,Одяг, посуд, мебліІ всілякі речі.

В своїй побудовіЗмінюватись здатні.Є вони смужкові,Круглі і квадратні.Їхні елементиЧіткі і ритмічні —Чи з фігур рослинних,Чи з геометричних.Щоб красу їх, діти,Всю як слід пізнати,Треба їх умітиПравильно складати.Тож сьогодні з вамиНа уроці в класіВласними рукамиЗробим ці прикраси.


36

Орнаменти бувають рослинними та геометричними. Утворюють-ся орнаменти в результаті кількаразового повторення одного і того самого візерунка. Виконуються орнаменти в смужці, квадраті або колі. Ще в давнину люди створювали орнаменти для прикрашання ними предметів домашнього вжитку, зброї, одягу, житла тощо. Тра-диції оздоблювати вироби орнаментами збереглися і до наших днів. Майстри і майстрині, виготовляючи вироби, оздоблювали їх різними орнаментами. Ось перед вами керамічні вироби (демонстрація), ось рушник і жіноча сорочка, ось дерев’яна кухонна дошка і таріль — усі ці вироби оздоблені орнаментами. Створюють орнаменти в різ-них техніках з різних матеріалів: вишиванням, різьбою по дереву, розписом по кераміці, аплікацією з паперу або тканини. Сьогодні ми створимо орнаменти із засушеного листя в смужці, квадраті та колі. (Демонстрація технологічної карти.)

V. АНАЛІЗ ЗРАЗКІВ ВИРОБІВ

— Подивіться на ці зразки.— З чого виготовлена аплікація?— Який вид має аплікація?— Що є основою виробу? (Відповіді учнів.)Для основи аплікації використано кольоровий картон світлих

тонів. Аплікація виготовлена з рослинних форм — засушеного лис-тя дерев і кущів. Візерунки аплікації виконані у смужці, квадраті та колі. За видом це — декоративна аплікація.


Послідовність виготовлення орнаментів (мал. 10).Роботу розпочніть із заготовки основи. Розмір її залежить від

розмірів заготовлених листочків.Орнамент у квадраті1. Виріжте з кольорового картону або цупкого паперу квадрат

зі стороною 120—150 мм.2. На квадраті проведіть діагоналі й лінії, що ділять протилеж-

ні сторони квадрата навпіл.3. Для створення візерунка підберіть листочки, наприклад,

листя граба й білої акації.4. Розмістіть листочки на розмічених лініях, починаючи від

центра квадрата.

37

5. Після уточнення композиції намітьте положення листочків і вже тільки після цього наклейте.

Орнамент у колі1. Розділіть коло на вісім частин.2. На лініях поділу розмістіть підібрані листочки, починаючи

від центра.3. Наклейте листочки на позначених місцях.Орнамент у смужці1. У смужці орнамент завжди викладається від середини.2. Підберіть листочки верби, липи, шипшини, осики, жасмину

тощо.3. Нанесіть клей тонким шаром на зворотний бік листочків

пензликом або паличкою з фанерного шпону. Якщо клей при розгладжуванні листочків на папері виступає, то його не можна витирати пальцями — для цього використайте сер-ветку або ганчірочку.

Мал. 10. Декоративна аплікація (орнамент)

VІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Учні виконують орнаменти в альбомі (с. 14) або на окремих аркушах-основах, вирізаних за шаблоном. Готують основу, розміча-ють, підбирають листя необхідної форми й розмірів. Створюють візе-рунки і наклеюють листя на основу. Учитель спостерігає за роботою, надає консультації, допомагає. Слідкує за правильним виконанням технологічних операцій, дотриманням правил культури праці, по-рядком на робочих місцях.


Разом з учнями вчитель організовує виставку кращих робіт. Ана-лізує їх, звертає увагу на правильність підбору листя за формою та кольором, розміщення на основі. Оцінює роботи учнів.

38



На наступний урок принесіть ножиці, олівець, клей ПВА, пен-злик, аркуш підкладного паперу, серветку, альбом «Вчуся все роби-ти сам».

УРОК № 8

Тема. Аплікація з рослинних форм. Створення сюжетної аплікації.

Мета: дати учням поняття про сюжетну аплікацію; на-вчити виготовляти сюжетну аплікацію із рослин-них форм; розвивати мислення, творчу уяву, фан-тазію; виховувати інтерес до роботи, акуратність, терпіння.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки сюжетної аплікації; для індивідуального користування — різне за формою, розмірами та кольором засуше-не листя, кольоровий папір, ножиці, олівець, клей ПВА, пензлик для клею, підкладний аркуш папе-ру, серветка, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Що виготовляли на попередньому уроці?— Який матеріал використали для виготовлення аплікації?— Як прикріпляли листки до аркуша паперу?— Розкажіть правила нанесення клею на деталі.


Сьогодні ми ознайомимося із сюжетною аплікацією, навчимося виготовляти композицію «Пейзаж із човником».

39


Прочитайте вірш І. Дубинського «Осіннє листя» на с. 15 аль-бому.

З такого осіннього, різнобарвного листя ми вже виготовляли аплікацію.

— Що називається аплікацією?— Назвіть види аплікацій, які ви знаєте.— Яку аплікацію називають декоративною? предметною?А ось яку аплікацію називають сюжетною, ми зараз з’ясуємо.

Я прочитаю вам невелике оповідання, а ви заплющіть очі і спробуй-те уявити, про що йтиметься.

Наступила весна. Теплі промінчики сонця зігріли землю. Розтанув сніг. Побігли швидкі струмочки. Діти радісно пуска-ють паперові човники.

Уявили картинку? Кого і що ви на ній зобразили? Якщо цю кар-тинку тепер намалюєте олівцем, отримаєте ескіз, за яким можна створити аплікацію. Аплікація, яка відтворює певне явище, подію, ситуацію, називається сюжетною. Подивіться на цю аплікацію. Що на ній зображено? (Відповіді учнів.) Так, на ній зображено осінній пейзаж.


Діти, уважно роздивіться аплікацію. (Демонстрація.)— Що на ній зображено?— Який матеріал використано для її виготовлення?— Якого кольору фон? Чому?— Листки яких дерев чи кущів використано для аплікації?— Якої вони форми? кольору? (Відповіді учнів.)На аплікації зображено осінній пейзаж. Для його виготовлення

використано листя різних дерев, кущів і трава. Фоном аплікації слу-жить тонкий картон темно-синього кольору, а також папір голубо-го кольору. Для зображення хвойних дерев використано пижмо або папороть. Листяні дерева зображують листя граба, береста, дуба, бе-рези, троянди, суниці. Острівець зображено листям жасмину, а бе-рег — листям тимофіївки. Кущі зроблені з листочків дуба, суниці, папороті, які трохи підрізали біля хвостика.

40

VI. ІНСТРУКТАЖ

Послідовність складання сюжетної аплікації «Пейзаж із човни-ком» (мал. 11).

1. Підготуйте листочки граба, береста, берези, осики, дуба. Де-рева зобразьте з листя тополі, липи, дуба; кущі — з листків граба, дуба, суниці, папороті; човник — із двох половинок листка осики.

2. Роботу виконуйте на с. 16 альбому, попередньо вирізавши її.3. На верхню частину темно-синього паперу наклейте світло-

синій папір.4. У місті з’єднання світлого (неба) й темного (води) паперу при-

клейте смужку листя або трави (берег річки).5. Над смужкою на світлому папері приклейте листки вишні,

береста, граба, дуба, трохи підрізавши листок біля хвостика.6. Праворуч на темно-синьому папері наклейте острівець із

листка тополі, на ньому розмістіть дерева, кущі.7. Кущі виготовте із листя папороті, граба, дуба, берези.8. Останнім приклейте вітрильний човен.

Мал. 11. Сюжетна аплікація «Пейзаж із човником»


Учні виготовляють аплікацію на с. 15 альбому парами: само-стійно створюють композицію, добирають листя, розкладають його на фоні. Учитель спостерігає за роботою, при потребі надає консуль-тації. Нагадує про те, що залишки клею необхідно витирати сервет-

41

кою. Слідкує за дотриманням правил організації робочого місця та правил культури праці.

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

— Яку аплікацію виготовляли?— Чому аплікація називається сюжетною?— Який матеріал використали для її виготовлення?Учитель організовує виставку робіт учнів, проводить обговорен-

ня композицій. Звертає увагу учнів на характерні помилки при ви-конанні аплікації, оцінює роботи й виставляє оцінки.



На наступний урок ви маєте принести пір’я, кольоровий папір і картон, пластилін, стеки, ножиці, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 9

Тема. Конструювання об’ємних виробів із природного ма-теріалу. Виготовлення іграшок із шишок.

Мета: ознайомити учнів з особливостями використан-ня об’ємного природного матеріалу для виготов-лення іграшок; навчити з’єднувати окремі дета-лі в готовий виріб; розвивати творчість, фантазію, інтерес до виготовлення виробів із природного ма-теріалу; виховувати бажання створювати красиві речі з природного матеріалу, інтерес до праці на-родних умільців.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки виробів або малюнки із зображенням фігурок звірів і птахів, виготовлених із природного матеріалу; для інди-відуального користування — соснові та ялинові шишки, пір’я, засушене листя, крилатки ясена та клена, кольоровий папір, пластилін, ножиці, аль-бом «Вчуся все робити сам».

42

ХІД УРОКУ



— Яких домашніх птахів ви знаєте?— Які птахи живуть у лісах, садах, скверах?— Які птахи відлітають у вирій, а які залишаються на зимівлю

в наших краях?


Сьогодні ми працюватимемо з об’ємним природним матеріалом; навчимося виготовляти фігурки птахів, скріплювати окремі деталі фігурок пластиліном.


Послухайте казку про ліс.

Одного разу художник вирішив намалювати ліс. «Що таке ліс? — міркував художник. — Ліс — це, звичай-

но, дерева». І почав він малювати дерева: ялинки, берези, со-сни, клени, дуби та осики. Дуже гарні вийшли вони. А в кутку картини художник намалював маленького чоловічка з вели-кою бородою — дідуся-лісовичка,

Повісив художник картину на стіну й милується нею.— Який це ліс? — раптом почув художник. — Це не ліс,

а одні дерева.Подивився він у куток картини, зрозумів, що це дідусь-

лісовичок розмовляє з ним.— Хіба може бути ліс без кущів, трави і квітів? — продов-

жував дідусь.— Не може, — погодився з ним художник і взявся за нову

картину. Він знову намалював дерева, але поряд з ними вже були красиві кущі, а на землі — серед зеленої трави — багато яскравих квітів.

— Оце вже гарно, — похвалив себе художник, — ось тепер у мене вийшов справжній ліс.

— Ти забув намалювати гриби та комах, — сказав лісовик художнику.

Художник узяв пензлики і на квітах та листочках з’явилися яскраві метелики та різнобарвні жуки.

43

— Ну тепер все в порядку! — вирішив художник і, знову помилувавшись картиною, кудись поїхав. А коли, повернув-шись, побачив свою картину, то очам своїм не повірив: замість розкішного килима трав і квітів на картині була лише гола зем-ля. І дерева стояли голі, як узимку.

Художник підійшов до картини... І раптом стрепенувся. Все на ній: і земля, і стовбури, і гілки дерев — усе було вкрито величезною кількістю різних жуків і гусінню.

— Це ти винен! — закричав художник на лісовичка. — Ти казав малювати комах. А зони знищили весь ліс!

— Що ж робити? — у відчаї вигукнув художник. — Невже я ніколи не намалюю справжнього лісу?

— Ніколи, — сказав дідусь, — якщо не намалюєш птахів. Тому що справжній ліс не може бути без птахів!

Художник не став сперечатися, узяв пензлі та фарби й від-новив попередню картину. А ще на гілках дерев з’явилася ве-селі пташки.

— Ось тепер справжній ліс, — сказав із темряви лісовичок, — тепер він буде жити. Тому що тут є все: і дерева, і трава, і гриби, і птахи, які будуть захищати ліс від шкідників. Це — ліс». (За Ю. Дмитрієвим)

— Чи сподобалась вам казка?— Хто живе в лісі?— Хто захистив ліс від шкідників?— Яке значення мають птахи в житті людини?— Яких птахів, крім тих, що живуть у лісі та парках, ви знаєте?(Розповіді учнів. Учитель узагальнює відповіді.)Сьогодні, діти, ми виготовлятимемо фігури птахів з об’ємного

природного матеріалу. Подивіться на ці зразки. (Демонстрація.) Вони виготовлені з ялинових та соснових шишок із використанням таких допоміжних матеріалів, як засушене листя, насіння клена, пір’я, гілочки.

Для скріплення окремих деталей у готовий виріб ми будемо ко-ристуватися пластиліном. Він давно і добре вам знайомий. Це — еластичний матеріал, який легко змінює свою форму. Завдяки своїм властивостям пластилін дуже зручний для з’єднання окремих час-тин виробу.

(Учні розглядають ілюстрацію на с. 17 альбому.)Існують певні правила роботи з пластиліном.1. Перед початком роботи накрийте робоче місце підкладним

картоном або поліетиленовою плівкою.

44

2. Ріжте пластилін пластмасовим ножем або міцною ниткою.3. Для роботи використовуйте спеціальний інструмент —

стеки.4. Щоб пластилін не приставав до рук, зволожуйте його перед

ліпленням деталей.5. Під час роботи витирайте руки серветкою, а по закінченні —

вимийте з милом.


Послідовність виготовлення фігурки птаха (мал. 12.).1. Виберіть птаха, фігурку якого ви будете виготовляти.2. Підберіть шишку для тулуба. Луска має йти від голови до

хвоста.3. Підберіть допоміжний матеріал для виготовлення голови,

шиї, ніг, крил, хвоста.4. З’єднайте окремі частини фігурки, закріпіть її на підставці.5. Із допоміжного матеріалу виготовте крила, хвіст тощо.


Учні добирають шишки, а також інший матеріал для окремих де-талей фігурки і розпочинають виготовлення іграшки. Учитель слід-кує за правильністю скріплення окремих деталей, при необхіднос-ті надає додаткові консультації або практичну допомогу; пропонує учням пригадати, в яких казках зустрічаються виготовлені птахи.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виставляють вироби і визначають найкращі, вказують на недоліки та способи їх усунення. Аналізуючи роботи, вчитель вказує на творчий підхід до вирішення завдання, оцінює роботи.



На наступний урок ви маєте принести шкаралупу волоських горі-хів, сухі гілочки, пір’я, кольоровий папір, картон, пластилін, клей, пензлик для клею, альбом «Вчуся все робити сам».

45

Мал. 12. Іграшки із шишок

46

УРОК № 10

Тема. Конструювання об’ємних виробів із природного ма-теріалу. Виготовлення іграшок із горіхів.

Мета: розширити уявлення учнів про можливості вико-ристання природного матеріалу для виготовлення різних виробів; розвивати творчі здібності, спосте-режливість, образне мислення, фантазію; вихову-вати акуратність, терпіння, інтерес до роботи.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки виробів із го-ріхів, ілюстрації із зображенням іграшок; для ін-дивідуального користування — шкаралупи волось-ких горіхів, сухі гілочки, пір’я, кольоровий папір, пластилін, клей ПВА, пензлик для клею, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Із яким матеріалом ви працювали на попередньому уроці?— За допомогою чого з’єднували деталі?— Як треба працювати з клеєм і пластиліном?— Із якого ще природного матеріалу можна виготовляти

вироби?


Погляньте навколо — чарівниця осіньВ коралах і у золоті стоїть,Пожовкле листя і бездонна просінь,І срібна павутинка вдаль летить...Іскриться сонце, але вже не жарко,Вітрець в червоних кленах шурхотить.І шелест листя на алеях парку,А листячко кружляє і летить...Дихне вітрець, і листячко зірветься,

47

Щоб полетіти в синяві небес.А я дивлюся, і мені здається,Що я іду у казку, в край чудес...

Восени можна побачити багато незвичайного й красивого, тре-ба лише бути спостережливими і трохи пофантазувати. На кожному кроці можна зустріти чудернацькі витвори природи: досить трохи додати, поєднати, — вийде чудовий подарунок знайомим і близь-ким.

Ми сьогодні продовжимо виготовляти вироби із природного ма-теріалу, а саме зі шкаралупи волоського горіха.


Чому цей витвір природи у більшості країн називають грець-ким, а у нас — волоським? Тому що горіх вирощують у Греції з незапам’ятних часів, і звідси він потрапив до інших країн світу. До України горіх завезли з Валахії — сучасної Румунії, тому і назива-ють його волоським.

Про горіх складено багато легенд. Одна з них оповідає, що жреці Вавілона заборонили простим людям уживати горіх у їжу, вважаю-чи, що він благотворно впливає на розумову діяльність. Таким віру-ванням сприяло те, що ядро горіха, звільнене від шкаралупи, дуже схоже за формою та наявністю звивин на мозок людини.

Інша легенда свідчить, що елліни (давні греки) присвячували го-ріх богині Артеміді. На її честь дівчата водили хороводи навколо ві-кових дерев. Одного разу учасниці хороводу чогось дуже злякались, кинулись під крону горіха й раптово перетворилися на плоди, які повисли на дереві.


Діти, візьміть в руки шкаралупу горіха, подумайте, на що вона схожа, що слід додати, аби отримати такі вироби? (Демонстрація.)

(Учні розглядають ілюстрацію на с. 17 альбому.)— Кого зображають ці іграшки?— Чи схожі вони на те, що ви уявили?— Що додали до шкаралупи горіха?— Як з’єднуються деталі?— Розкажіть, як ви працюватимете. Що за чим треба робити?

(Відповіді учнів.)

48


Послідовність виготовлення іграшок із горіха (мал. 13).1. Доберіть горіхи або шкаралупу залежно від задуманої іграшки.2. Виготовте необхідні допоміжні деталі.3. Визначте місця з’єднання деталей.4. Закріпіть допоміжні деталі на шкаралупі горіха, викорис-

тавши клей або пластилін.

Мал. 13. Іграшки з горіхів

49

(Під керівництвом учителя учні повторюють правила роботи з клеєм та пластиліном.)

VІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Учні виготовляють іграшки із шкаралупи волоського горіха. Учитель стежить за роботою, за необхідності допомагає дібрати го-ріх та допоміжний матеріал. Нагадує про дотримання правил органі-зації робочих місць і гігієни.

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

— Із яким матеріалом ви сьогодні працювали?— Що виготовляли?— Які допоміжні матеріали використовували?— Де можна знайти шишки, жолуді, горіхи?— Як потрібно ставитися до природи?

А краса живе в усьомуНа землі й на небесах.В світлі сонечка ясному,У замріяних лісах,У степах, на хлібній ниві.Там, де пташка п’є росу...I щоб ви були красиві,Треба бачити красу.Треба слухати і чутиПташку в хорі веснянім,І для себе світ відкрити,І себе пізнати в нім.

Учитель визначає кращі роботи. Аналізує й оцінює роботи всіх учнів.



На наступний урок принесіть пластилін, стеки, підкладну дош-ку, серветки, альбом «Вчуся все робити сам».

50

УРОК № 11

Тема. Робота з пластичними матеріалами. Ліплення фі-гурки їжачка.

Мета: ознайомити учнів з глиною і пластиліном як при-родними матеріалами, їх властивостями, застосу-ванням, прийомами обробки; навчити виготовля-ти вироби з глини й пластиліну способом ліплення; розвивати мислення, увагу, просторову уяву; вихо-вувати зацікавленість ліпленням.

Обладнання: демонстраційний матеріал — таблиця «Прийоми ліплення», технологічна карта «Вчимося ліпити», зразки гончарних виробів, картини або ілюстрації із зображенням їжачка, зразок виробу; для індиві-дуального користування — пластилін, стеки, під-кладна дошка, серветка, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Із яким природним матеріалом ви працювали на попередньо-му уроці?

— Що виготовляли з природного матеріалу?— Що ви бачите у мене в руках? (Демонстрація керамічного по-

суду.) Із чого він виготовлений?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні ми ознайомимося з природним пластичним матеріа-лом — глиною та її замінником — пластиліном. Дізнаємось про їх властивості, застосування. Навчимося виготовляти вироби пластич-ним способом.


Як ви вже сказали, керамічний посуд виготовляється з глини. Глина — дуже поширена осадова гірська порода, яка має власти-

51

вість у суміші з водою утворювати пластичне тісто, зберігає після висихання надану форму, а після випалювання стає твердою, як ка-мінь. Завдяки цим властивостям глину широко застосовують у бу-дівництві. З неї виготовляють цеглу, черепицю, будівельні розчини, гончарні та керамічні вироби.

З давніх-давен в Україні з глини виготовляли посуд. Займалися цією справою гончарі. Ліплять посуд на гончарному крузі. Після ви-сихання посуд відпалюють, тоді він стає твердим, міцним і не про-пускає воду.

Глину використовують і в школі на уроках трудового навчання при освоєнні прийомів виготовлення виробів ліпленням. Але глину можна замінити й пластиліном.

Пластилін — це штучний матеріал, який виготовляють з гли-ни, змішаної з олією, смальцем або бджолиним воском. До цієї су-міші додають і фарбники, щоб пластилін мав різне забарвлення. На відміну від глини, пластилін не засихає, а завжди перебуває в плас-тичному стані, тому він більш зручний для роботи, ніж глина. Гли-на та пластилін мають багато відмінностей: глина висихає, а пласти-лін ні; при нагріванні глина перетворюється на камінь, а пластилін тане; глина розмочується водою, а пластилін води не боїться. Перед ліпленням пластилін необхідно пом’якшити, розігріваючи його між долонями й старанно розминаючи, щоб з нього можна було легко лі-пити вироби. (Учитель демонструє прийоми підготовки пластилі-ну до роботи.)

Вироби з пластиліну, як і з глини, можна виготовляти кількома способами. Найчастіше використовують пластичний і конструктив-ний способи. Про пластичний спосіб виготовлення виробів ідеться у вірші. Уважно послухайте його. (Учитель читає вірш І. Дубин-ського зі с. 18 альбому.)

Отже, сьогодні ми виготовимо фігурку їжачка. (Демонстрація технологічної карти.) Але перш ніж приступити до роботи, давайте ознайомимося з інструментами та пристосуваннями, які використо-вуються при ліпленні.

Найголовнішим інструментом при ліпленні є пальці рук, а допо-міжним — стеки — дерев’яні або пластмасові дощечки різної конфі-гурації. З одного кінця стеки широкі, а з іншого — загострені. Заго-стреним кінцем роблять проколи або проводять лінії, а розширеним розрізують пластилін, розрівнюють його та наносять на невелику

52

площину. Для відрізування шматочків пластиліну використову-ють і пристрій, який являє собою міцну нитку зі штучного волок-на із прив’язаними до кінців дерев’яними паличками. (Демонстра-ція пристрою.)

— Що ви знаєте про іжачка?— Яку форму має його тулуб?— Чим він укритий?— Де живе їжачок і чим він живиться? (Відповіді учнів.)Їжачок — це невелика тваринка. (Демонстрація ілюстрації.)

Замість шерсті його спинка вкрита міцними колючими голками. Вони захищають їжака від ворогів. Свій колючий покрив їжак вико-ристовує також під час перенесення матеріалу для будівництва куб-ла. Їжак — нічна тварина. Удень він спить, а вночі виходить на по-шук їжі. Живиться їжачок комахами, личинками, слимаками, іноді його здобиччю стають жаби, миші, змії. Він має добрий нюх, а от зір і слух у нього погані. Улітку їжак накопичує жир, а взимку міцно спить у своєму кублі.

Чимчикує їжачок —Ціла купа колючок,Їсть комах він, гризунівІ маленьких плазунів.І до жаб він не байдужий.Влітку він жирує дуже,Цей колючий хижачок.А на зимку їжачокЗнайде ямку чи дупло,Зробить там собі кубло.Листячком його застелитьЙ спить собі в м’якій постелі.


Послідовність ліплення фігурки їжачка (мал. 14).1. Розігрійте шматочок пластиліну (1) між долонями й старан-

но розімніть.2. Коловими рухами рук із розім’ятого пластиліну скачай-

те кулю, а потім прямими рухами надайте зліпку форми яйця (2).

3. Витягніть пальцями маленьку гостру мордочку їжачка (3).

53

4. Використовуючи інструмент для роботи з пластиліном — стеку, зробіть голки, злегка піднімаючи пластилін (4). Зро-біть фрукти (5).

5. Стекою виділіть очі й вуха, загладьте нерівності (6).

1

3 4

5

2

Мал. 14. Ліплення їжачка


Учні виконують роботу за схемами в альбомі (с. 18) та техноло-гічною картою: розминають пластилін, надаючи йому пластичнос-ті, та виготовляють фігурку їжачка. Учитель спостерігає за роботою учнів, при потребі надає їм додаткову консультацію або практичну допомогу. Пропонує учням пригадати казку про їжачка. Учням, які виліпили фігурку швидше за інших, учитель пропонує виліпити ла-сощі для їжачка — грибочки, грушки, яблучка; нагадує, що ці виро-би слід виготовляти пропорційно до фігурки.


Учитель організовує виставку робіт, визначає кращі з них.

6

54

— З яким матеріалом ви працювали?— Розкажіть про його властивості.— Який інструмент використовують при роботі з пластиліном?— Які прийоми обробки пластиліну ви засвоїли?— Розкажіть відому вам казку про їжачка.



На наступний урок ви маєте принести пластилін, стеки, підклад-ну дошку, серветку, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 12

Тема. Робота з пластичними матеріалами. Ліплення фі-гурки білочки.

Мета: удосконалити вміння учнів ліпити з пластиліну; навчити виготовляти вироби конструктивним спо-собом; розвивати уяву, фантазію; виховувати есте-тичний смак, працьовитість, прагнення дарувати іншим радість своїми виробами.

Обладнання: демонстраційний матеріал — таблиця «Ліплен-ня конструктивним способом», технологічна кар-та «Вчимося ліпити», зразки виробів; для індиві-дуального користування — пластилін, стеки, підкладна дошка, серветка, альбом «Вчуся все ро-бити сам».

ХІД УРОКУ



— Що таке пластилін?— Із чого він виготовляється?— Що треба зробити, щоб підготувати його до роботи?

55

— Яким способом виготовляли вироби на попередньому уроці?— У чому полягає пластичний спосіб ліплення?


Сьогодні ми продовжимо вчитися виготовляти вироби з пласти-ліну. Ознайомимося з конструктивним способом ліплення. А щоб ді-знатися, що будемо ліпити, відгадайте загадку.

Червонясту шубку має,По гілках вона стрибає,Хоч мала вона на зріст,Та великий в неї хвіст,Як намисто оченята.Хто це? Спробуй відгадати.

(Білка)

Ось сьогодні ми і виготовимо фігурку білочки.


Діти, що ви знаєте про білочку? Чому білочка має рудий колір? Щоб відповісти на ці запитання, послухайте казочку.

Чи замислювались ви, чому руду білку називають білкою, а не рудкою? Слухайте.

Жили собі двоє невгамовних білченят. Звали тих бешкет-ників Веселунчик і Пустунчик. Вони були такими білими, як і всі білки. Ціле літо всі білки готувалися до зими, а Веселун-чик і Пустунчик пустували й гралися.

Та ось прийшла до лісу Осінь. Принесла вона з собою чоти-ри відерця: одне із жовтою фарбою, друге з рудою, третє з чер-воною, а останнє з багряною, — і почала розфарбовувати ліс. Побачили це білченята, і їм страшенно закортіло погратися в художників. Доки Осінь розфарбовувала горобину в жовтий і червоний колір, білченята повмокали свої хвости в руду фар-бу й почали фарбувати все довкола. Це їм так сподобалося, що новоспечені художники пофарбували навіть одне одного. Вони так старалися, що відерце швидко спорожніло, а на животик і щічки фарби не вистачило. Коли Осінь це побачила, то засмі-ялась і сказала:

— От пустуни. Так залишайтеся назавжди рудими!З того часу всі білки руді.

(О. Вакуленко)

56

На попередньому уроці ви ліпили фігурку їжачка пластичним способом, тобто таким, коли вся фігурка виготовляється з одного шматочка пластиліну. Але є й інший спосіб ліплення, про який ви дізнаєтесь, послухавши вірша. (Учитель читає вірш І. Дубинського зі с. 19 альбому.)

Цей спосіб іноді ще називають способом примазування, тому що всі виготовлені окремо деталі фігурки з’єднують, а місця з’єднання потім примазують, надаючи виробу певної форми. (Демонстрація технологічної карти.)


Діти, зараз ми з вами уявимо себе в майстерні народних уміль-ців, де підготуємось до ярмарку. Кожен із вас намагатиметься зро-бити свою іграшку найкращою, привабливою, святковою. Тож при-ступимо до роботи.

Послідовність ліплення фігурки білочки (мал. 15).1. Візьміть великий шматок пластиліну. Як і на попередньому

уроці, підготуйте його до роботи — розігрійте й розімніть.2. Поділіть підготовлений шматок пластиліну на п’ять частин:

дві великі й три трохи менші (1).3. З одного з великих шматочків пластиліну прямими руха-

ми рук розкачайте валик, а потім один із його кінців зробіть тоншим. Це буде тулуб білочки.

4. Потовщений кінець заготовки розріжте стекою і виліпіть зад ні лапи (2).

5. Із другої частини виліпіть голову, витягніть мордочку та вуха (3).

6. Із третьої частини пластиліну розкачайте валик, злегка заго-стріть його з обох кінців (4). Це буде хвіст.

7. Голову і хвіст приєднайте до тулуба, місця з’єднання ретель-но примажте (5).

8. Із двох останніх невеличких шматочків пластиліну виліпіть передні лапки й приєднайте до тулуба (6).

9. Місця з’єднання теж ретельно примажте.10. Стекою вирівняйте нерівності, виділіть очі, надайте фігурці

білочки характерних ознак і закріпіть на підставці.11. Виліпіть із пластиліну горішок або грибочок (ласощі білоч-

ки) і закріпіть між передніми лапками (8).

57

77

1

2

3 4

56

Мал. 15. Ліплення білочки


Практичну роботу учні виконують за схемами в альбомі (с. 19) та технологічною картою. Перед початком роботи вчитель нагадує пра-вила роботи з пластиліном. Спостерігає за роботою учнів, слідкує за правильністю виконання прийомів ліплення. Нагадує правила орга-нізації робочого місця та культури праці.


Разом з учнями учитель улаштовує виставку робіт, визначає кра-щі роботи. Оцінює досягнення учнів і звертає увагу на недоліки у ви-готовленні виробів.


58


На наступний урок принесіть ілюстрації зі старих журналів і га-зет із зображенням людей, що працюють з людьми, ножиці, клей, пензлик для клею, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 13

Тема. Світ професій «людина — людина». Виготовлення колажу «Професії».

Мета: ознайомити учнів з професіями людей групи «лю-дина — людина» та знаряддями й предметами їх праці; розвивати кругозір, вміння орієнтуватися в професіях; виховувати повагу до людей праці.

Обладнання: демонстраційний матеріал — картини або ілюстра-ції із зображенням людей різних професій типу «людина — людина» (вихователя дитсадка, ліка-ря, перукаря, продавця, кравця тощо), ілюстрації із зображенням знарядь праці цієї групи професій; для індивідуального користування — ілюстрації, ножиці, клей, пензлик для клею, олівець.

ХІД УРОКУ



— Із якими професіями ви ознайомилися на попередніх уроках?— До якої групи професій вони належать?— Чим характерні ці професії?


Сьогодні ми ознайомимося з професіями людей, які працюють у середовищі людей: виховують, навчають, лікують, обслуговують тощо. Дізнаємося про предмети та знаряддя їхньої праці. Виготови-мо колаж «Професії».

59


Давайте пригадаємо, з якою групою професій ми ознайомилися на попередніх уроках. (Відповіді учнів.) Так, на попередніх уроках ви вже ознайомилися з професіями людей, що працюють із приро-дою, тобто об’єктом їхньої праці є природа. Це люди таких професій, як лісник, хлібороб, садівник, пасічник, звірівник, квітникар, гео-лог тощо. Але є ще група професій людей, які працюють серед лю-дей, з людьми. Це вихователі дитячих садків, лікарі, бібліотекарі, продавці, перукарі та ін. (Демонстрація ілюстрацій.)

Подивіться уважно на ці картини.Кого ви на них бачите? Що зображено? (Відповіді учнів.) На цій

картині зображено лікаря-хірурга. Він стоїть із скальпелем за опе-раційним столом. А на цій картині теж зображено лікаря, але вже стоматолога. Він лікує людям зуби. Їхнє завдання найбільш відпо-відальне: боротися з хворобами, укріплювати здоров’я людей, про-довжувати їхнє життя. Ось так про свого татка-лікаря розповідає Марійка в оповіданні Д. Ткача «Лікар».

У мого тата дуже важка робота. Я сама, правду сказати, не бачила, як він робить операції, але тато завжди приходить додому стомлений. Повечеряє, після цього пограє на скрипці, а потім вже бавиться зі мною. Я його питала:

— Для чого ти щодня граєш на скрипці?А він каже:— Я — хірург, і треба щоб пальці в мене були чутливі. При-

йде час, люди будуть зовсім-зовсім здорові, а зараз ще багато людей хворіє, їх треба лікувати, щоб довго жили та робили ін-шим людям добро.

Буває, що тата викликають у лікарню серед ночі, задзво-нить телефон, він скаже в трубку: «Їду», — і тільки машина за-фурчить під вікнами — нема його до ранку. Ми з мамою знає-мо, що це він робить комусь операцію.

Якось мама каже татові:— Хоч би Марію у зоопарк чи цирк повів.— Куди ти хочеш? — спитав мене тато.Я сказала, що і в цирк гарно було б, але мені дуже хочеть-

ся в зоопарк.— Гаразд, — каже тато, — підемо спершу в зоопарк, а по-

тім у цирк. Я в твоєму розпорядженні весь день.У зоопарку ми встигли подивитися тільки левів. Біля них

нас знайшов якийсь чоловік у білому халаті і повіз машиною швидкої допомоги. Тата — в лікарню, а мене додому.

60

А в цирку так ми і не побували. Потім я дізналася, що тато зно-ву робив складну операцію.

Ні, таки важка в тата робота. Але він каже:— Для мене найбільше щастя — робити людей здоровими.І усміхається мені радісно. І я до нього усміхаюсь та горнуся.

Гарно мені з моїм татом.

Діти, ви вже знаєте, що лікарі бувають різні: стоматологи, хірур-ги, терапевти та інші, і кожен з них користується для лікування лю-дей різними інструментами. (Демонстрація ілюстрацій із зображен-ням різного медичного інструменту.)

Що робить людину красивою? Кравець скаже — костюм, швець стверджуватиме — взуття, а перукар упевнений — красивою людину робить зачіска. Головними і основними «інструментами» перукаря є його фантазія, відчуття сучасності, естетичного смаку, гостре око та вмілі руки. А допомагають йому в цьому такі пристрої та засоби, як пульверизатор, електрофен, електробритва, машинка для стрижки волосся, шампуні, лаки, фарби тощо. Основні виробничі обов’язки перукаря — це різного роду стрижки (чоловічі, жіночі, дитячі), го-ління, фарбування, завивка та укладка волосся. Усі ці операції по-винен вміти робити перукар широкого профілю. Є перукарі чолові-чі, жіночі, дитячі.

У перукарні

Тато в кріслі вже сидить:— І постригти, й поголить! Майстер сорок літ ужеВправно голить і стриже.Взяв серветку, потім вату,Швидко ножиці дістав,Простирадлом вкутав тата,Гребінь взяв,До крісла став.Раз і вдруге під гребінкуДзенькнув ножицями дзвінко,Поза вухами пройшовся —Чималенько зняв волосся,Проділ випрямив пряміше,Вийняв бритву найгострішу,А щоб краще поголила —

61

Зашипіло в чашці мило;Фиркнув весело флаконЗ назвою «Одеколон»...Поряд дівчинку стрижуть.Два струмки з очей течуть.

С. Михалков

Ще одним представником групи «людина — людина» є професія кравця. На швейних фабриках та в майстернях виготовляють різні види одягу: спортивний, святковий і робочий, спецодяг і одяг для чоловіків, жінок і дітей тощо. Його виготовленням і займається кра-вець.

Кравець повинен знати види чоловічого, жіночого, дитячого одя-гу; конструкцію і деталі виробу, швейні матеріали та їх основні влас-тивості; будову і призначення швейних машин, інструментів і при-строїв. Кравець повинен володіти прийомами виконання швейних робіт усіх видів, машинних і ручних.

Є правило кравецьке просте:Сім раз відмір, а раз відріж!І щоб костюм пошить по зросту,Потрібно мірку знять раніш...Твій одяг вийде, мов картинка:Все по тобі — рукав і спинка.Тож на примірці — так годиться —Стій рівно і не смій крутиться!

М. Познанська

А зараз, діти, ми виконаємо практичну роботу. Виготовимо ко-лаж «Професії». Для цього ви вдома підготували різні ілюстрації із зображенням людей, що працюють з людьми. А я підготувала аркуш ватману, на якому ми й виконаємо колаж.


Учитель заздалегідь готує аркуш ватману. Учні підбирають ілю-страції, що відповідають напряму професій типу «людина — люди-на». Вирізують ілюстрації й наклеюють їх на підготовлений учи-телем папір, створюючи таблицю-колаж «Світ професій». Учитель спостерігає за їхньою роботою, підказує, допомагає.

62


— Із якими професіями ви ознайомилися?— До якої групи вони належать?— Що є головним предметом праці професій цієї групи?— Які знаряддя перукаря ви знаєте?— Назвіть основні види робіт кравця.— Хто з ваших батьків працює з людьми?— Ким ви хочете стати в майбутньому?Учитель узагальнює й доповнює відповіді учнів.

VII. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСТ


На наступний урок принесіть нитки «муліне», ножиці, кольоро-вий папір, клей, пензлик, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 14

Тема. Плетіння в три пасма. Виготовлення закладки з ниток.

Мета: дати учням поняття про текстильні матеріали; ознайомити з природними та штучними волокна-ми та виготовленням з них ниток і тканини; ви-вчити види ниток, їх властивості та застосування; розвивати дрібні м’язи кистей рук, координацію рухів; виховувати естетичний смак, наполегли-вість, культуру праці.

Обладнання: демонстраційний матеріал — шкільна колек-ція волокнистих матеріалів «Бавовник», «Льон», «Шовк», «Вовна», «Штучні та синтетичні волок-на», технологічна карта «Працюємо з нитками», зразки ниток, зразок закладки; для індивідуально-го користування — вишивальні нитки або сутаж, швейні нитки, ножиці, кольоровий папір, клей, шаблони, альбом «Вчуся все робити сам».

63

ХІД УРОКУ



Сьогодні ми дізнаємось, із чого виготовляють пряжу, нитки й тканини, для чого використовують нитки, які властивості вони ма-ють. Навчимося плести в три пасма («косичкою»). Виготовимо за-кладку з ниток.


Із чого виготовляють одяг? (Із тканини.) А з чого виготовляють тканини? (Із пряжі й ниток.)

Тканини виготовляють із ниток і пряжі — щільно скручених во-локон, які можуть бути натуральними (природними), а також штуч-ними та синтетичними. Отже, волокна поділяються на дві групи. Натуральні утворюються в природних умовах і бувають рослинно-го й тваринного походження. Найбільшу кількість волокон рослин-ного походження одержують з бавовника. (Демонстрація колекції.) Бавовник вважається основним постачальником текстильного мате-ріалу.

Бавовник — рослина теплолюбива, тому вирощують її в країнах з теплим кліматом (Індії, Пакистані, Узбекистані, Таджикистані, Азербайджані). В Україні пробують вирощувати бабовник у Криму та Херсонській області. Щороку після цвітіння на кущах цієї рос-лини утворюються плоди — коробочки, у яких міститься насіння, вкрите тоненькими ворсинками. Це і є бавовник.

Натуральні волокна виробляють також із стебел деяких рослин. Відгадайте назву однієї з них.

У чистім полі він ростеНа високих ніжках,В зелених панчішках.Квітонькі блакитні,Оченьки привітні.

(Льон)

Так, це льон. (Демонстрація колекції.) Із його волокон роблять пряжу, а з неї — гарні, міцні, м’які тканини.

64

Крім рослинних текстильних волокон, існують і тваринні. Це шовк і вовна. (Демонстрація колекцій.) Шовкові волокна одержу-ють із коконів тутового шовкопряда, а вовну — з настриженої шер-сті овець, верблюдів, кіз і кролів.

У наш час з’явилася і друга група волокон, «народжена» хімією: штучні й синтетичні. Ці волокна одержують із деревини, нафти, кам’яного вугілля, природного газу.

Як же з волокон одержують нитки на тканини? Спочатку на спе-ціальних машинах волокна розрівнюють, розчісують і прядуть пря-жу, з якої потім скручують нитки різного призначення: швейні (для з’єднання деталей у цілісний виріб), вишивальні (муліне — для оздоб лення виробів вишивкою), в’язальні — для виготовлення виро-бів за допомогою гачка або в’язальних шпиць.

Нитки для швейних робіт скручують із пряжі у три, шість або дев’ять пасом, намотують на бобіни та котушки, на які накле-юють етикетки з указанням сорту, довжини й товщини, фабрики-виробника. Нитки розрізняють за товщиною: найтовщі познача-ються № 10, а найтонші — № 80. Для шиття одягу найчастіше використовуються нитки № 40, 50, 60. (Демонстрація зразків.) Нит-ки для вишивання випускають нескрученими, з шести пасом, у мот-ках. (Демонстрація.)

Тканина утворюється в результаті переплетіння в певному по-рядку ниток основи та піткання. Нитка основи — це поздовжні нитки, а піткання — поперечні. Найбільш поширене переплетіння ниток у тканині — полотняне, у якому нитки основи та піткання пе-реплітаються почергово.

Текстильна промисловість випускає тканини різного призначен-ня, основне з яких — виготовлення одягу. Із різних тканин шиють різний одяг: із бавовняних і вовняних — верхній; із лляних і шовко-вих — натільну й постільну білизну. Існують тканини й промислово-го призначення, наприклад, парусина, з якої виготовляють вітрила для вітрильників. Із брезенту шиють одяг для металургів, ливарни-ків, зварювальників. Мебльові тканини використовують для оббив-ки м’яких меблів — стільців, диванів, крісел. Із шовкового полотна виготовляють парашути та багато інших корисних речей. (Демон-страція ілюстрацій.)

Плетінням люди почали займатися дуже давно. Вважається, що воно стало початком виготовлення тканини. Плели предмети

65

побуту, головні убори, деталі прикрашання одягу, рибальські сітки тощо. (Демонстрація ілюстрацій.)

Сьогодні ми навчимося виготовляти закладки для книг, сплітаю-чи їх із вишивальних ниток (муліне) у три пасма («косичкою»).

Щоб у книжці без ваганняШвидко нам знайти сторінку,Необхідну для читання,Де чомусь зробив зупинку;Щоб завдання пам’ятати,Сторінок не загинати,Зайвий раз їх не гортати,Щоб завжди книжки триматиУ належному порядку,Треба в них постійно матиОтакі зручні закладки. (Демонстрація.)Ми такі закладки, діти,Зараз будемо робити.

І. Дубинський(Демонстрація технологічної карти.)


Послідовність виготовлення закладки з ниток (мал. 16).1. Візьміть товсті різнокольорові бавовняні нитки або муліне.2. Почніть плести їх у три або чотири пасма. При плетінні в три

пасма (нитки) відріжте три нитки, в півтора рази довші за го-товий виріб.

3. Один кінець ниток міцно зв’яжіть (1), а самі пасма розправ-те, вирівняйте.

4. Плетіть так: праве пасмо перекиньте справа наліво поверх се-реднього (2), і воно стане середнім, а середнє — крайнім пра-вим. Потім крайнє ліве пасмо перекиньте поверх середнього, і воно стане середнім, а середнє — лівим. Так продовжуйте плести до кінця пасом (3).

5. Кінець косички зв’яжіть і утворіть китицю (4).6. Край косички прикрасьте вирізаною з кольорового паперу й

приклеєною фігуркою метелика, квіточки тощо (5). Одержи-те чудову закладку в книжку (6).

66

1 2

3

4

5

6

4

6

1

Мал. 16. Плетіння закладки з ниток


Учні добирають нитки, відміряють їх, відрізують, складають у пасма і зв’язують. Край ниток закріплюють на цвяхові чи кілочку або виконують завдання парами: один учень тримає, а другий — пле-те, а потім навпаки. Виконують плетіння за схемами в альбомі (с. 21) та технологічною картою.

По завершенні плетіння «косички» виготовляють квіточку й на-клеюють на закладку. Учитель слідкує за правильним виконан-ням прийомів плетіння, організацією робочого місця, дотриманням культури праці.

67


— Про що нове ви дізналися на уроці?— Із чого виробляють нитки й тканини?— Які види волокон ви запам’ятали?— Назвіть призначення ниток.— Що виготовляли на уроці?Учитель перевіряє роботи учнів, звертає увагу на якість і акурат-

ність виготовлення, виставляє оцінки.



На наступний урок ви маєте принести пряжу «Дарничанка», вовняну пряжу, олівець, клей, пензлик для клею, ножиці, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 15

Тема. Створення аплікації з ниток.Мета: ознайомити учнів із технікою аплікації з ниток;

розширити уявлення про застосування ниток; за-кріпити знання про види ниток та їх призначення; навчити виготовляти аплікацію з ниток; розвивати творчі здібності, увагу, окомір, художній смак; ви-ховувати акуратність, старанність, любов до при-роди.

Обладнання: демонстраційний матеріал — таблиця «Їстівні та отруйні гриби», технологічна карта «Працюємо з нитками», зразки аплікації з ниток; для індивіду-ального користування — в’язальні нитки, олівець, шаблон або трафарет, ножиці, клей ПВА, пензлик для клею, аркуш газетного паперу, альбом «Вчуся все робити сам».

68

ХІД УРОКУ



— Із яким матеріалом працювали на попередньому уроці?— Які волокна ви запам’ятали?— Де використовують нитки?— У якій техніці виготовляли виріб?— Для чого використовують закладку?


Сьогодні дізнаємося про застосування ниток і навчимося виго-товляти з них аплікацію.


На попередньому уроці ми ознайомилися із волокнистими мате-ріалами — нитками й тканинами. Із ниток можна виготовляти різ-ні красиві речі, виконувати шиття, в’язання та вишивання, а також працювати в техніці аплікації. Ви вже ознайомилися з аплікацією, коли працювали із засушеним листям та папером. Отже, можете від-повісти на такі запитання.

— Що таке аплікація?— Які види аплікації ви знаєте?— Що можна виготовляти в техніці аплікації?Отже, аплікація — це накладання й закріплення деталей зобра-

ження на основу. Нею може бути як тканина, так і інші матеріали, наприклад папір чи картон. Аплікація буває предметною, сюжетною та декоративною. Аплікацією можна оздоблювати одяг, речі домаш-нього вжитку, створювати панно тощо.

Сьогодні на уроці ми створимо панно. Що на ньому буде зображе-но, дізнаєтесь, відгадавши загадку. (Учитель читає загадку зі с. 22 альбому.)

Правильно, це гриби — лісові рослини, що мають вигляд шапки, настромленої на ніжку.

Діти, а що ви знаєте про гриби? (Відповіді учнів.) Так, гриби бу-вають їстівними та отруйними. Подивіться на таблицю. (Демонстра-

69

ція.) На ній зображені їстівні й отруйні гриби. Ось як вони самі ка-жуть про себе.

Я — гриб боровик,Маскуватися звик.Мусиш ліс обійти,Щоб мене знайти.А кому знайти удасться,Знай, тому всміхнулось щастя,Бо смачнішого нема Між грибами усіма.

А ось вірш ще про один їстівний гриб.

Ми — гриби лисички.Ростом зовсім невеличкі,Не червиві, дуже чисті,Не ховаємось у листі.Хто на слід наш натрапляє,Повний кошик назбирає.Ростемо не поодинці,Нас шукайте у низинці.

Які ще їстівні гриби ви знаєте? (Відповіді учнів.)До їстівних грибів також належать сироїжки, рижики, опеньки,

маслята, грузді та інші.Подивіться на таблицю й порівняйте боровика з лисичками та

опеньками за кольором, формою, розміром. Яка у них ніжка? (Від-повіді учнів.) Так, у боровика ніжка міцна й товста, у лисичок — тонша, зморщена, а в опеньків — зовсім тоненька й довгаста. А те-пер порівняйте шапочки цих грибів. Які вони? (Відповіді учнів.) Так, у боровика — велика, коричнева, круглої форми, у лисичок — розлога, з хвилястими краями, оранжевого кольору, а в опеньків — маленька, з гострячком, а колір подібний до кольору шапочки бо-ровика.

А цей гриб про себе кричить так:

Я — мухомор, я — мухомор,Червоний, наче помідор.Кашкет цяцькований, розлогий,А сам — стрункий і довгоногий.Серед урочища грибного

70

Не знайдеш красеня такого.Та я отруйний, пам’ятай!Мене побачиш — оминай!

Хоча мухомор і отруйний гриб, але знищувати його не слід. Ним лікуються різні тварини, особливо олені.

А тепер розгляньте зображення грибів на с. 22 альбому й познач-те неїстівні гриби.

А як збирати гриби? У похід за грибами слід вирушати вранці, а ще краще — на світанку. Шапочки грибів блищать у росі, тому їх добре видно. А коли зійде сонце, треба йти так, щоб воно було за спи-ною.

Після літнього дощу загляньте під гілля ялин. Гриб тулиться до стовбура дерева, ховається в тінь. У вологому лісі гриби треба шука-ти подалі від дерев. Не зривайте їх із корінням! Гриби можна тільки зрізати ножем.

Андрійко нишпорить лісочком,У нього кошик у руціІ гострий ножик, щоб грибочкамЗрізать дбайливо корінці.Їх рвати з коренем не треба!Коли ж про це забудеш ти,Грибки образяться на тебеІ більш не схочуть тут рости.

Н. ЗабілаСьогодні ми виконаємо аплікацію з ниток. Подивіться на зразок.

(Демонстрація.) Який гриб зображений на аплікації? Так, це — бо-ровик. Але ви можете проявити свою творчість і зобразити будь-який інший гриб, який вам сподобається. (Демонстрація технологічної карти.)


Послідовність виготовлення аплікації з ниток (мал. 17).1. Складіть ескіз аплікації (1).2. З альбомного паперу або тонкого кольорового картону виріж-

те основу за розмірами ескізу.3. За допомогою копіювального паперу переведіть ескіз на осно-

ву (2).

71

4. Одержане зображення по контуру намажте клеєм ПВА і при-клейте вовняну нитку (3).

5. Із акрилу необхідного кольору наріжте невеликі ворсин-ки (4).

6. Проміжки, обмежені вовняною ниткою, намажте клеєм і обе-режно засипте ворсинками, накрийте зверху папером і при-гладьте (5). Зайві ворсинки струсіть із виробу.

3

1 2

45

Ескіз

Копіювальний папір

Папір

Мал. 17. Аплікація з ниток

(Учні повторюють правила безпечної праці з ножицями.)


Учні розпочинають практичну роботу на с. 23 альбому за схема-ми (с. 22 альбому) та технологічною картою. Учитель слідкує за пе-реведенням ескізу на основу виробу, надає консультації, допомагає. Нагадує про необхідність дотримання правил безпечної праці та пра-вил культури праці.

72


— Що сьогодні виготовляли на уроці?— Які бувають нитки?— Із якого матеріалу робили аплікацію?— Які бувають аплікації?— Що зобразили на аплікації?— Які ви знаєте гриби?— Назвіть їстівні гриби.— Як треба збирати гриби?Учитель узагальнює відповіді учнів. Перевіряє роботи, відзначає

кращі. Виставляє оцінки.

VІII. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ


На наступний урок ви маєте принести кольоровий папір, олі-вець, лінійку, ножиці, клей ПВА, пензлик для клею, альбом «Вчу-ся все робити сам».

УРОК № 16

Тема. Виготовлення підвіски «Заєць». Конструювання новорічних прикрас.

Мета: ознайомити учнів із традиціями новорічних та різдвяних свят; удосконалити навички виготов-лення виробів із паперу; формувати поняття про розгортку геометричних тіл; закріпити прийоми роботи з ножицями та клеєм; розвивати мислення, уяву, фантазію; виховувати акуратність, терпіння, інтерес до народних традицій.

Обладнання: демонстраційний матеріал — технологічна карта «Виготовляємо новорічні прикраси», зразки ново-річних та різдвяних іграшок; для індивідуального користування — кольоровий папір, олівець, ліній-ка, ножиці, клей ПВА, пензлик для клею, альбом «Вчуся все робити сам».

73

ХІД УРОКУ



Сьогодні поговоримо про зимові свята, звичаї та традиції. Навчи-мося виготовляти новорічні іграшки та прикраси.


Послухайте вірші.

Перший сніг,Лапатий сніг,Килимом на землю ліг.Стало біло, біло, біло —Все на світі забіліло.І подвір’я омило,Білим цвітом зацвіло.В нім господарка нова —Біла баба снігова.Галасливий гурт побіг,А за ним — веселий сміх,Навіть баба снігова,Малюкам услід кива.

Л. Паниченко

Біленька сніжинка лягла на рукав.І звідки вона прилетіла така?Мале коліщатко, гостренькі зубці,І шпиці виблискують, мов промінці.Яких тільки див на землі не буває! —Сніжинко, скажи, хто тебе змайстрував?Як тільки схилився і слово сказав —Від неї лишилась дрібненька сльоза.

К. Перелісна— Про яку пору року йдеться?— Які явища природи описані у віршах?— Назвіть зимові місяці.— Які свята припадають на зимові місяці? (Відповіді учнів.)

74

У віршах описано зиму. Адже тільки взимку випадає сніг, моро-зець малює на шибках узори, гуляє метелиця-хурделиця, з неба па-дають сніжинки, а на гілках, птахи від холоду тремтять, дрібненькі білі голочки інею висять.

Зимові місяці — це грудень, січень та лютий. Грудень — остан-ній місяць року, але перший зимовий місяць. Чому він так назива-ється? Назва його, на думку вчених, пов’язана з тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає, і дорога стає грудкуватою.

У ніч із 31 грудня на 1 січня ми проводжаємо старий рік і зустрі-чаємо новий. Починається другий зимовий місяць — січень.

Звір в цю січу попадеться, —Геть тікає — ледь живийІ по праву січнем зветьсяМісяць другий зимовий.

Другий місяць зими і перший місяць нового року називаєть-ся січнем. Чому? Назва його походить від старослов’янського слова «сікти». Деякі вчені вважають, що ця назва пов’язана з великими морозами, які ніби січуть в обличчя.

Третій місяць зими називають лютим. Слово «лютий» — старослов’янського походження, означає «злий», «жорстокий». За-кріпилось воно за останнім місяцем зими, очевидно, тому, що лют-неві морози бувають дуже сильними.

«Як день — то й свято», — говорять про зимові місяці. А й справ-ді, взимку дуже багато свят. Які з них ви знаєте? (Відповіді учнів.) Так, взимку ми святкуємо Сави (17 грудня), Варвари (18 грудня), Миколая (19 грудня), Новий рік (1 січня), Різдво Христове (7 січня), Василя (14 січня), Водохреще (19 січня). А в лютому зима з весною зустрічається. Це свято називається Стрітенням.

Кожне свято приносить свої звичаї, обряди, традиції, вірування. Так, на Новий рік прикрашають ялинку. Вважалося, що прикраше-ні ялинки відводять злих духів і нечисту силу. Прикрашали їх різ-ними іграшками. А ще на ялинці запалювали свічки, згодом — елек-тричні лампочки.

Приходить свято — Новий рік,Радіє дітвора.Приходять свято — Новий рік,Стрічать його пора.

75

Мерщій до зали, діточки,Погляньте, скільки світла!Усіх стрічає, як завжди,Ялиночка привітна.

Сьогодні ми попрацюємо над виготовленням прикрас, якими прикрасимо ялинку, залу та свою класну кімнату. Виготовимо під-віску «Заєць».

(Демонстрація зразка й технологічної карти.)


Послідовність виготовлення підвіски «Заєць» (мал. 18).1. Виріжте з альбому (с. 25) три заготовки, розфарбуйте їх.2. Складіть заготовки навпіл і склейте так, як показано на ма-

люнках.3. Не забудьте вклеїти петлю з ниток.

(Учні повторюють правила безпечної роботи з ножицями та клеєм.)

Мал. 18. Виготовлення підвіски «Заєць»


Учні виготовляють підвіску з деталей альбому (с. 25) за техноло-гічною картою. Учитель слідкує за роботою, надає консультації, при потребі допомагає.

У вільний час учні виготовляють «Зірочку» (с. 24 альбому).


А зараз розглянемо ваші підвіски й з’ясуємо, хто які помилки зробив. (Діти вказують на недоліки.) Усі іграшки гарні. Негарних іграшок не буває. А красиві вони ще й тому, що ви зробили їх влас-

76

ними руками. Найкращі підвіски ми передамо для прикрашання шкільної ялинки.

(Учитель оцінює роботи учнів.)



На наступний урок принесіть кольоровий папір, олівець, ножи-ці, клей, пензлик для клею, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 17

Тема. Конструювання новорічних прикрас. Виготовлен-ня підвіски «Ялинка».

Мета: продовжити роботу з удосконалення вмінь і нави-чок працювати з папером, виготовляти з нього ви-роби; ознайомити з процесом виготовлення ново-річних та різдвяних прикрас; розвивати фантазію, творчі здібності, наполегливість; виховувати пова-гу до народних звичаїв і традицій.

Обладнання: демонстраційний матеріал — технологічна карта «Виготовляємо новорічні прикраси», зразки ново-річних та різдвяних прикрас; для індивідуального користування — кольоровий папір, олівець, ножи-ці, клей ПВА, пензлик, нитки, шаблони, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Що виготовляли на попередньому уроці?— Які свята відзначають узимку?— Які звичаї й традиції, пов’язані із зимовими святами, ви

запам’ятали?

77


Сьогодні ми продовжимо знайомство з традиціями, обрядами та звичаями відзначання новорічних та різдвяних свят. Дізнаємося про свято Різдва Христового та ознайомимося з колядками. Виготовимо підвіску «Ялинка».


Січень — перший місяць року. Традиційно на нього припадає найбільше свят. Одним із найвеличніших, найбільших зимових свят є Різдво Христове.

Свято Різдва дійшло до нас з давніх часів. Це день, у який на-родився Ісус Христос. Сьогодні наш народ повертається до традицій Різдва, і знову, як і багато століть тому, звучать від села до села, від господи до господи, від родини до родини різдвяні мелодії, по всьому світу сповіщають про народження Божого Сина.

Святкування Різдва Христового розпочинають з надвечір’я Різд-ва — Святвечора. Шостого січня нічого не можна робити, тільки го-тувати святу вечерю. Готують 12 пісних страв (бо було 12 апостолів): боби, рибу, пироги з капустою, голубці, картоплю з часником, сли-ви, кутю, узвар тощо.

Напередодні Різдва всі повинні бути вдома, не можна сваритися, а навпаки, треба миритися навіть із ворогами. Коли заходить сон-це і на небі з’являється перша зірка, до хати вносять «дідуха» — об-жинковий сніп. Його ставлять на покуті. На стіл стелють сіно, звер-ху — святкову скатертину, а на неї кладуть хліб і калачі та ставлять усі страви.

Господар бере хліб і кутю та благословляє худобу, доторкнув-шись тричі до її голови. Далі виходить на подвір’я й тричі промов-ляє: «Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти. Коли не йдеш, то не йди і на жито, пшеницю і всяку пашницю, іди краще на моря, на ліси та на круті гори, а нам не роби шкоди».

А ще одним із найпоширеніших звичаїв в Україні є вертеп — веселе різдвяне дійство з піснями, жартами, короткими виставами, яке влаштовували мандрівні музики й актори.

Важливим атрибутом різдвяних свят є багатопроменева зірка-звізда. Молодь ходить із цією зіркою від хати до хати та співає ко-лядки.

78

***Темної ночіЗорі засіяли,Ангели людямРадість сповіщали:«У ВіфлеєміВ стайні, на сіні,Христос родивсяВсім на спасіння!»Люди, радійте,Христа вітайте —Божому синуСлаву вітайте!Слава на небіБогу святому,На землі спокійРоду людському!

***Нова радість стала,Яка не бувала.Над вертепом звізда яснаСвітлом засіяла,Де Христос родився,З Діви воплотився,Як чоловік, пеленамиУбого повився.Ангели співають,Славу, честь звіщають,На небесах і на земліМир заповідають.Просим тебе, царю,Просим тебе нині,Даруй волю, верни славуНашій Україні.

На новорічні та різдвяні свята прикрашають ялинки. Ось і ми сьогодні виготовимо новорічну прикрасу — підвіску «Ялинка». (Демонстрація зразка й технологічної карти.)


Послідовність виготовлення підвіски «Ялинка» (мал. 19).1. Виріжте з альбому (с. 27) чотири заготовки, розфарбуйте їх.2. Зігніть конуси й склейте.3. Зберіть усі деталі на нитку з петлею в порядку, показаному

на малюнках.


Учні виготовляють підвіску з деталей альбому (с. 27) за техно-логічною картою. Учитель спостерігає за роботою, проводить до-датковий інструктаж, допомагає. Нагадує послідовність нанизу-вання конусів на нитку. Пропонує учням подумати над змістом приказок: «Без трудів не їсти пирогів», «Який майстер, така й ро-бота».

79

Мал. 19. Виготовлення підвіски «Ялинка»


— Які зимові свята ви знаєте?— Коли святкують Різдво Христове?— Які звичаї й обряди припадають на зимові свята?— Хто з вас знає колядки?— Що ви сьогодні виготовляли? — Чи задоволені ви своєю роботою?Учитель організовує виставку робіт, аналізує якість виробів.

Пропонує пояснити зміст приказок. Узагальнює відповіді учнів. Ви-ставляє оцінки.



На перший урок другого семестру ви маєте принести кольоровий картон, олівець, ножиці, фломастери, клей ПВА, пензлик для клею, альбом «Вчуся все робити сам».

80

УРОК № 18

Тема. Світ професій типу «людина — знаки інформації». Виготовлення емблеми.

Мета: розширити знання учнів про професії людей; озна-йомити з професіями типу «людина — знакові сис-теми»; удосконалити вміння й навички з обробки паперу та картону; виготовити емблему світу про-фесій «людина — знакові системи»; виховувати по-вагу до людей всіх професій.

Обладнання: демонстраційний матеріал — ілюстрації із зобра-женням професій типу «людина — знакові систе-ми» (бухгалтер, оператор, касир, інспектор ДАІ, водій тощо), зразок емблеми світу професій «люди-на — знакові системи»; для індивідуального корис-тування — кольоровий картон, олівець, ножиці, фломастери, клей ПВА, пензлик для клею, шабло-ни, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



Сьогодні ми ознайомимося ще з однією групою професій людей, які працюють з різними інформаційними знаками. Виготовимо емб-лему світу професій «людина — знаки інформації».


Цифри, букви, креслення, фотографії, різні умовні й дорожні знаки — все це знаки інформації. На своєму робочому місці люди все частіше зустрічаються з ними. Телефоністи, оператори, касири, водії, бухгалтери — всі ці люди належать до групи професій «люди-на — знакові системи».

Управління будь-яким підприємством неможливе без точної еко-номічної інформації про господарську діяльність підприєм ства. Збо-ром і аналізом такої інформації займаються бухгалтери. У перекла-ді з німецької мови бухгалтер означає «книговод». Бухгалтер — це

81

людина, яка в бухгалтерських книгах веде облік прибутків і видат-ків, пов’язаних з роботою підприємства.

Професія бухгалтера — одна з найстаріших. Ще в староіндій-ських общинах фігурує бухгалтер з обліку сільськогосподарського виробництва. На території Російської імперії, куди входила й Укра-їна, посада бухгалтера офіційно введена 1700 року.

Бухгалтер працює з цифрами. Крім різних видів обліку, бухгал-тери займаються нарахуванням заробітної плати всім працюючим на підприємстві чи в установі.

Раніше основним знаряддям праці бухгалтера була рахівниця, потім — лічильні машинки, арифмометри. Нині знаряддя праці бух-галтера — калькулятори та комп’ютери.

Однією з найрозповсюдженіших професій групи «людина — зна-кові системи» є професія водія. Вона виникла з появою транспорту. Водії керують автомобілями різних марок, трамваями, тролейбуса-ми, автобусами тощо. Водій повинен добре знати й розуміти правила дорожнього руху та дорожні знаки. Він має досконало керувати ма-шиною, мати хороший зір, розпізнавати кольори.

Водій електричкиБіля керма сидить водій,Сюди заходити не смій!В його кабіні — автомати,Тобі не можна їх чіпати.Це хто у місто їде зранку?На невеличкім полустанкуСпішить в вагон трудящий люд.Робітників найбільше тут.Водій вперед дивитись звичний...Сигнали знає залізничні:Відразу їх розпізнає,І нам свисток він подає.Нехай хурделиця чи мжичка —Летить, мов птиця, електричка.Не бійся: з рейок не зійде.


На дорозі водій повинен бути дуже уважним, увесь час стежи-ти за пішоходами, дорогою, іншими машинами, світлофорами та

82

дорожніми знаками тощо. Неуважність водія може спричинити аварію.

Під час руху водій повинен швидко сприймати, оцінювати до-рожню ситуацію й швидко приймати рішення. Робота водія над-звичайно відповідальна, адже від нього залежить безпека пасажирів і пішоходів.

Дуже поширеною є й професія листоноші. Поштовий зв’язок — найбільш масовий вид зв’язку. Його завдання — швидко прийма-ти, передавати та вручати адресатам повідомлення у вигляді листів, бандеролей, посилок, газет, журналів, грошових переказів, пенсій. Усю цю роботу виконують поштарі.

Люди багатьох професій мають свої емблеми. Емблема — це умовне, символічне зображення якогось поняття, ідеї. Наприклад, голуб є емблемою миру, ліра — емблемою музики й співу тощо. Отже, люди, які належать до групи професій «людина — знакові системи», теж можуть мати свої емблеми, що визначають певну про-фесію, або емблеми, що визначають групи професій. Зразком такої емблеми може бути емблема, зображена в альбомі (с. 29).

Подивіться на ілюстрацію в альбомі (с. 29). Це емблема професій людей, що працюють зі знаковими системами. Таку емблему вигото-вимо й ми. (Демонстрація зразка.)


Послідовність виготовлення емблеми світу професій «людина — знаки інформації» (мал. 20).

1. Виріжте з картону кілька кружків за шаблонами.2. Склейте їх «квіткою». 3. На центральному кружку намалюйте чоловічка, а на «пе-

люстках» — фломастерами або аплікацією схематично зо-бразьте символи професій, які входять до цієї групи.


Учні виконують роботу за схемою в альбомі (с. 29). Учитель слід-кує за роботою, надає консультації, при потребі допомагає. Пропо-нує емблему намалювати фломастерами або виконати аплікативно. Слідкує за правильним виконанням операцій, дотриманням правил безпечної праці та організації робочих місць.

83

Мал. 20. Емблема світу професій «людина — знаки інформації»


— Про які професії дізналися на уроці?— До якої групи професій вони належать?— Які основні знаряддя праці бухгалтера? — Назвіть знаряддя праці водія.— Із чим працює листоноша?— Що таке емблема? — Наведіть приклади емблем.— Яку емблему ви робили на уроці?Учитель узагальнює відповіді учнів, оцінює роботи й виставляє

оцінки.



На наступний урок принесіть альбомний або креслярський па-пір, фломастери, клей, пензлик, етикетки харчових продуктів, які вам подобаються найбільше, альбом «Вчуся все робити сам».

84

УРОК № 19

Тема. Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення реклами.

Мета: дати учням уявлення про підприємство, продук-цію, рекламу та її призначення; удосконалити вмін-ня й навички роботи з папером та картоном; навчи-ти виготовляти рекламу певного виду продукції; розвивати творчу ініціативу, фантазію, уяву; вихо-вувати любов до праці, почуття взаємодопомоги та взаємовиручки, повагу до людей праці.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки реклами про-дуктів харчування, зразок реклами, виготовле-ної учнями; для індивідуального користування — картон, олівець, ножиці, клей ПВА, пензлик для клею, етикетки харчових продуктів, альбом «Вчу-ся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Із якими професіями ви ознайомилися на попередньому уроці?

— До якої групи професій вони належать?— Емблему яких професій виготовляли?


Сьогодні ми поговоримо про підприємства, продукцію та її рек-ламу. Навчимося виготовляти рекламу харчової продукції.


Тварини, птахи, комахи знаходять усе необхідне для життя у природі. Людині ж доводиться все це створювати, видобувати,

85

творити. Для цього люди працюють. А де працюють ваші батьки? (Відповіді учнів.) Вони працюють на фабриках, заводах, у магазинах тощо. А як все це можна назвати одним словом? (Відповіді учнів.) Усе це можна назвати підприємствами. Підприємство — це будь-яка організація, що виробляє товари, послуги. На кожному підпри-ємстві виготовляють певну продукцію. Це можуть бути машини, тканини, одяг, взуття, книги, ліки тощо. Одним із економічних за-конів роботи підприємств є одержання прибутку.

Але може статися так, що підприємство не одержить прибутків. Як ви думаєте, чому? (Відповіді учнів.) Це може статися з кількох причин: товар неякісний, немодний, застарілий, дорогий, не має на-лежної реклами. А чи можна подолати ці проблеми? Як? (Відповіді учнів.) Правильно, ці проблеми можна подолати, налагодивши ви-пуск красивого, модного, якісного, недорогого товару й забезпечив-ши його належну рекламу.

Слово реклама в перекладі з латини означає «кричати». Її основне призначення — привернути увагу та підкреслити якість товару або важливість події, заходу. Це має бути яскрава об’ява чи плакат, пові-домлення по радіо або телебаченню. Реклама може бути усна, письмо-ва, створена засобами образотворчого мистецтва тощо.

Хто підкаже, що купити?Як знайти потрібну річ?Допоможе нам реклама,Що не спить і день, і ніч.На парканах, на вітринах,На екранах, на машинах,У тролейбусі й метроНас запрошують бюро, Їдьте, йдіть, летіть, біжіть,Наш товар хутчіш купіть.Подарунки, авто, книги:Все реклама вам до шмигиІ підкаже, і порадить,Вкласти ваші гроші звабить.Бо тепер, що не кажіть,Без реклами не прожить.

В. Рубан

86

Ми часто користуємось різними видами продукції, в тому числі й харчової. Споживаємо молоко й сир, ковбаси, цукерки, торти, різ-ні напої. Одні дуже подобаються, інші менше.

Розгляньте рекламу молока на с. 30 альбому.От і ви спробуйте створити рекламу тієї продукції, яка вам подо-

бається найбільше, використавши підготовлені вами етикетки різ-них харчових продуктів. Рекламу можна виконати фломастерами, кольоровими олівцями або аплікативним способом із кольорового паперу. (Демонстрація зразків.)


Учні розпочинають виготовлення реклами на с. 30—31 альбому: готують основу, визначають, на які продукти харчування вони виго-товлять рекламу, підбирають відповідні етикетки. Учитель надає до-даткові консультації, підказує, допомагає. Звертає увагу на порядок на робочих місцях.


— Яким словом можна об’єднати назви таких установ: завод, фабрика?

— Що таке підприємство?— Чим привернути увагу покупців до продукції підприємства?— Що означає слово реклама? Як можна створити рекламу?Учні рекламують обраний товар, демонструючи свої вироби.

Учитель відзначає, що реклама вийшла гарною, сучасною, інакше не може й бути, бо без реклами не продаси свою продукцію, адже між виробниками існує конкуренція.

Конкуренція товарівУ крамниці, на базарі,В повсякденному життіІ у нашому бутті:На вітринах, на прилавкахКуртки, пальта, паски, плавки,Дрилі, голки і каструлі,Морква, редька і цибуля,Шинка, риба і ковбаси,Шпильки, брошки і прикраси.

87

Не злічити всіх товарів,Всіх крамниць і всіх базарів,Зараз так ведеться —Всюди конкуренція.

Учитель організовує виставку реклами, аналізує, визначає кра-щі зразки. Виставляє оцінки.



На наступний урок принесіть картон, кольоровий папір, олівець, ножиці, клей ПВА, пензлик для клею.

УРОК № 20

Тема. Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення макетів дорожніх знаків.

Мета: розширити знання про інформаційні знаки; удоско-налити вміння обробляти папір і картон; навчити виготовляти макети дорожніх знаків; розширити кругозір, мислення; виховувати дисциплінованість, свідоме ставлення до обов’язків пішоходів і паса-жирів.

Обладнання: демонстраційний матеріал — таблиця «Дорожні знаки», зразки макетів дорожніх знаків; для інди-відуального користування — картон, кольоровий папір, альбомний папір, олівець, лінійка, ножиці, клей, пензлик для клею, фломастери, шаблони.

ХІД УРОКУ



— Що виготовляли на попередньому уроці?— Що таке реклама?

88

— Для чого служить реклама?— Як можна створити рекламу?— Із чого виготовляли рекламу?— Якими інструментами користувалися?— Як слід працювати ножицями?


Сьогодні поговоримо ще про один вид інформаційних знаків — до-рожні знаки та їх призначення. Виготовимо макети дорожніх знаків.


Із кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах. А це, у свою чергу, підвищує відповідальність усіх учасни-ків дорожнього руху: водіїв, пасажирів, пішоходів. Тому великого значення набувають знання правил дорожнього руху та їх дотриман-ня. Коли вперше з’явилися правила дорожчого руху? Ще 370 років тому російський цар Петро І видав наказ про правила дорожнього руху. Ці правила стосувалися проїзду карет, візків та іншого гужо-вого транспорту. Згідно з ним, обмежувалась швидкість руху, а та-кож вказувалося, де можна було їздити, а де зупинятись кінним екі-пажам. Був введений правосторонній рух.

Наприкінці XIX століття в Україні, а саме в Одесі, з’явився пер-ший автомобіль. Згодом на вулицях з’явилися трамваї, автобуси, тролейбуси. Виникла потреба дати вулицям «мову». Цією дорож-ньою мовою з водіями й пішоходами розмовляють вулиці всіх кра-їн світу.

Перші дорожні знаки з’явилися 1903 року під час міжнародної конференції в Парижі. На той час було затверджено тільки чотири знаки, але згодом їх кількість значно зросла.

Ось вона, азбука, —Треба всю знать, —Вздовж тротуару,Глянь, знаки висять.Азбуку містаЗавчи до ладу,Щоб не потрапитиРаптом в біду.

89

* * *Всім знайомий знак дорожній,Він стоїть не просто так.Будьте всі ви обережні,Поважайте кожен знак.Ми — дорожні знаки,Нас потрібно знатиВодіям і пішоходам,І хто їздить, і хто ходить,І дорослим, і малим —Знаки треба знати всім.

Я. Пішумов

Знаки бувають різні. Подивіться на таблицю. (Демонстрація.) Давайте пригадаємо, які бувають групи знаків.

Попереджувальні знаки намальовані на білих трикутниках із червоною каймою по краю. Такі знаки дуже добре видно здалеку.

Заборонні знаки зображуються в червоному колі.Наказові знаки зображені в голубому колі й указують напрямок

руху.Інформаційно-вказівні (знаки сервісу) зображують на голубих

квадратах чи прямокутниках. Водії та пішоходи понад усе люблять ці знаки. Вони лагідні, турботливі, не наказують, не забороняють, а тільки вказують і допомагають.

Якщо вам необхідно перейти вулицю, як ви повинні вчинити? Перш за все треба знайти знак «Пішохідний перехід». (Демонстра-ція.) А якщо немає ні знака, ні світлофора, то де і як треба переходи-ти вулицю? На це питання відповість вірш.

А якщо відсутній знак,Треба нам зробити так:При дорозі зупинитисьІ ліворуч подивитись.Бачиш, транспорту немає,До середини рушаєш.Є тут лінія чудова,Незвичайна, розподільна.Знов на ній ти зупинисьІ праворуч подивись.

90

Як машини всі пройдуть —Пішоходу вільна путь.

Сьогодні ми виготовимо макети дорожніх знаків. Для цього нам знадобиться картон та кольоровий папір. Подивіться на зразки цих макетів. (Демонстрація.)

V. АНАЛІЗ ЗРАЗКІВ ВИРОБІВ

— Які матеріали застосовані?— Із яких деталей складаються знаки?— Як поєднані деталі? (Відповіді учнів.)Знаки виготовлені із кольорового паперу. Складаються вони

з трьох частин: основи, трубки-стійки та самого знака. Деталі з’єднані за допомогою клею.


Послідовність виготовлення макетів дорожніх знаків (мал. 21).1. Візьміть аркуш картону, розмітьте й виріжте квадрат розмі-

ром 40 × 40 мм (1).2. З аркуша кольорового паперу виріжте квадрат такого самого

розміру. У центрі проріжте отвір (2).3. На альбомному або кольоровому аркуші паперу розмітьте

й виріжте прямокутник розміром 40 × 100 мм (3).4. Використавши олівець як оправку, намотайте на нього аль-

бомний чи кольоровий папір так, щоб одержати трубку зав-довжки 100 мм. Край паперу намажте клеєм і склейте (4).

5. З одного краю трубки зробіть чотири надрізи завдовжки до 10 мм і загніть під прямим кутом (5, 6). Одержите клапани для склеювання.

6. Намажте клапани клеєм і приклейте трубку до основи (7).7. Змажте основу стійки клеєм, надіньте на трубку аркуш ко-

льорового паперу з отвором і приклейте до основи (8, 9).8. За шаблоном розмітьте основу дорожнього знака (трикутник

або круг) і виріжте.9. За допомогою трафаретів (10, 11) намалюйте на основі зобра-

ження знаків.10. Приклейте знаки до стійок (12, 13).(Учні повторюють правила безпечної роботи з ножицями.)

91

4 5 6 7

8

9

10

11

12 13

40

40

40

1 2 3

10040

Мал. 21. Виготовлення макетів дорожніх знаків


Практична робота розбивається на два етапи: виготовлення стій-ки та виготовлення знака. Розпочинають роботу учні з виготовлення стійки: розмічають, вирізують, згинають і склеюють деталі. Учитель

92

слідкує за правильністю виконання технологічних операцій, дотри-манням правил безпечної праці, організацією робочих місць. Наго-лошує на акуратності під час виготовлення виробів, оскільки ці зна-ки будуть передані до дитячого садка для малюків.


— Що виготовляли на уроці?— До якої групи належать виготовлені вами знаки?— Яке призначення дорожніх знаків?— Хто є кращими друзями водіїв і пішоходів? Чому?Учитель підсумовує й узагальнює відповіді учнів. Аналізує виро-

би, оцінює їх і виставляє оцінки.



На наступний урок принесіть аркуш альбомного паперу, тонкий картон, олівець, ножиці, клей ПВА, пензлик для клею.

УРОК № 21

Тема. Інформаційні пристрої. Виготовлення моделі світ-лофора.

Мета: ознайомити учнів з інформаційними пристроями; розширити знання про правила поведінки на ву-лиці та про роботу світлофора; удосконалити вмін-ня й навички з обробки паперу й картону; навчити виготовляти модель світлофора; розвивати увагу, спостережливість, уміння орієнтуватися на доро-гах міста за допомогою світлофора; виховувати обе-режність, культуру поведінки на вулиці.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразок моделі світло-фора; для індивідуального користування — аркуш альбомного або креслярського паперу, тонкий кар-тон, олівець, лінійка, ножиці, фломастери, клей ПВА, пензлик для клею, трафаретна лінійка.

93

ХІД УРОКУ



— Що виготовляли на попередньому уроці?— Для чого служать дорожні знаки?— Які групи дорожніх знаків ви знаєте?— Покажіть на таблиці знак «Пішохідний перехід».


На попередньому уроці ви робили макети дорожніх знаків. Але на вулицях міст є й інші пристрої, які інформують вас про обстанов-ку на проїжджій частині вулиці. Що це, дізнаєтесь, відгадавши за-гадку.

Як переходиш вулицю,То завжди зупинисьІ перш за все з увагоюНа мене подивись.

Я шлях вкажу надійний,Де небезпек нема,Трикольорові очіЯ маю недарма.

(Світлофор)

Так, це світлофор, модель якого ми сьогодні навчимося виготов-ляти, а разом з тим повторимо правила дорожнього руху.


Із кожним роком усе більше автомобілів на вулицях міст і сіл. Рух стає набагато інтенсивнішим, особливо на перехрестях доріг і ву-лиць. І щоб запобігти дорожньо-транспортним пригодам, на багатьох перехрестях стоять працівники ДАІ, регулюючи рух транспорту.

Командир-регулювальникНа посту стоїть завжди.Він покаже вам дорогуІ врятує від біди.Поспішають пішоходи,Швидко різний транспорт мчить.Жезл підняв регулювальник —Знак це — зупинися вмить.

О. Братчук

94

Крім регулювальників, рух автотранспорту й пішоходів на пере-хрестях регулюють і світлофори. Уже більше ста років світлофор до-помагає людям переходити вулиці. Ви всі бачили світлофор і знає-те, що він дає сигнали трьох кольорів: червоного, жовтого і зеленого. Треба добре пам’ятати, що коли на світлофорі загорається червоне світло, то переходити вулицю не можна, треба чекати. Коли заго-риться жовте світло, треба бути уважним і підготуватися до перехо-ду вулиці. А вже коли загориться на світлофорові зелене світло, тоді сміливо можна переходити дорогу.

Я — Світлофор!Рухом я керую,Правила диктую.Як моргну червоним оком,То — «Негайно зупинись!»Як засвітить жовте око —«Приготуйсь! Не метушись!»Як зелене вже горить —«Не баріться, діти, йдіть».

Сьогодні ми виготовимо модель світлофора. (Демонстрація зраз-ка.) Для виготовлення виробу нам знадобиться аркуш альбомного паперу, тонкий кольоровий картон і кольоровий папір.


Послідовність виготовлення моделі світлофора (мал. 22).1. З аркуша альбомного паперу виріжте прямокутник розміром

120 × 180 мм.2. Розділіть прямокутник на три частини, як показано на ма-

люнку. У середній частині розмітьте коло (1).3. Складіть заготовку так, щоб середня частина склалася

навпіл.4. За розміткою виріжте круг (2).5. Розгорніть заготовку й тупим кінцем ножиць продавіть лінії

згину (3).6. Складіть заготовку та на лицьовому боці намалюйте фігуру

регулювальника (4).7. На аркуші тонкого картону розмітьте прямокутник розміром

60 × 220 мм. Виріжте його (5).

95

8. На заготовці розмітьте три кола, у кожному з них червоним, жовтим та зеленим фломастерами намалюйте обличчя регу-лювальника, домалюйте ноги регулювальника й виріжте по контуру (6).

9. Накладіть рухому деталь моделі на середню частину основи, загніть ширшу частину, а потім третю частину намажте кле-єм і склейте виріб (7).

10. Рухаючи рухому частину моделі вгору та вниз, перевірте мо-дель у роботі (8).

(Учні повторюють правила безпечної роботи з ножицями та клеєм.)

1

6

2

7

3

8

4

5

60

22

0

11

07

0

60 60 10

∅30

1 2

Мал. 22. Виготовлення моделі світлофора

96


Учні розпочинають роботу з виготовлення основи, розмічають і вирізують прямокутник, розмічають отвір, користуючись трафа-ретною лінійкою, й вирізують його. Учитель слідкує за правильніс-тю виконання технологічних операцій, нагадує про правила безпеч-ної праці й організації робочих місць.


— Що виготовляли на уроці?—Які матеріали застосували?— Яке призначення світлофора?— Кого називають пішоходом?— Як називається людина, що їде в транспорті?— Поясніть значення кольорів світлофора.— Що робить регулювальник?Учитель узагальнює відповіді учнів, перевіряє виконану роботу,

аналізує її, звертаючи увагу учнів на зроблені помилки. Оцінює ро-боти й виставляє оцінки.

Світлофор — він друг для нас,Помагає нам щораз.Це його ліхтаріСвітять ясно угорі.Як червоним він горить,Завмирає все умить.Ти ідеш — не забудь —В час такий закрита путь.Світло жовте в ліхтарі —Світлофор гука вгорі:— Уже скоро іти вам,Як зелене світло дам.Як зеленим він горить,Всі машини стануть вмить.«Переходь у цей же час!» —Світлофор дає наказ.Світлофор — він друг для нас,Помагає нам щораз.І хоча він автомат,Та пильнує всіх малят.

97

VІІI. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ


На наступний урок ви маєте принести кольоровий папір, олівець, ножиці, клей, пензлик для клею, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 22

Тема. Світ професій «людина — техніка». Зображення техніки способом аплікації.

Мета: розширити уявлення учнів про світ професій «лю-дина — техніка»; ознайомити із сучасними видами техніки та їх ретроаналогами; удосконалити вмін-ня й навички роботи з папером і картоном; навчити виготовляти аплікаційні зображення різних видів техніки; розвивати пам’ять, увагу, уяву, фантазію, логічне мислення; виховувати інтерес до техніки.

Обладнання: демонстраційний матеріал — ілюстрації із зобра-женням професій типу«людина — техніка» ( слю-сар, токар, конструктор, коваль, зварювальник тощо), ілюстрації із зображенням сучасних видів техніки та їх ретроаналогів, зразки аплікацій тех-ніки; для індивідуального користування — олі-вець, ножиці, клей, пензлик для клею, шаблони, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



Сьогодні поговоримо про професії людей, які працюють із техні-кою, про нові види техніки та їх ретроаналоги. Навчимося виготов-ляти зображення техніки способом аплікації.

98


Відгадавши загадки, ви довідаєтесь, про що йтиметься на уроці.

Кінь цей в лузі не пасеться,Він по вулиці несеться.Полюбляє їжу він:Воду, масло і бензин.

(Автомобіль)

Я не птиця, та літаю,Крила й хвіст могутні маю,І мотор у мене є,Що життя мені дає.

(Літак)

Їм вугілля, п’ю я воду,Як наїмся — додам ходу.Везу на сто коліс обоз,А звуть мене всі... (паровоз).

Що за птиця? Крила з криціЙ хвіст вогненний має.Як захоче, аж на місяцьЛегко долітає.

(Ракета)

— А як усі ці предмети назвати одним словом? (Техніка.)— Які автомобілі ви знаєте? Де їх виготовляють?— Хто бере участь у їх виготовленні? (Відповіді учнів.)В Україні випускають вантажні та легкові автомобілі й автобу-

си. Легкові автомобілі виробляють на Запорізькому та Луцькому ав-тозаводах, великовагові вантажні автомобілі — на Кременчуцькому автозаводі, автобуси — на Львівському та Черкаському заводах.

— Хто створює нові машини? (Розповідь учнів.) Створює машини, механізми, пристрої інженер-конструктор.

Слово конструктор у перекладі з латини означає «створювання», тобто конструктор створює, розробляє будову виробу або окремих його частин. Усе це він креслить на папері.

Потім за цими кресленнями люди різних технічних професій ви-готовляють деталі, складають із них машини. У виготовленні машин беруть участь фрезерувальники, свердлувальники, слюсарі, зварю-вальники тощо. (Демонстрація ілюстрацій.)

99

З’єднання окремих деталей в одне ціле — найвідповідальніша ді-лянка роботи. Адже від якості складання залежить надійність і дов-говічність виробу. Цю роботу виконують слюсарі-складальники. (Де-монстрація ілюстрацій.)

А зараз давайте розглянемо ілюстрації, на яких зображено су-часний і старовинний транспорт (с. 33 альбому). Уважно роздивіться ці зображення й визначте, чим вони відрізняються за формою, роз-мірами, матеріалом.

Старовинні судна (човни) спочатку будували із стовбурів дерев. Потім деякі народи, а з ними і слов’яни, почали будувати судна із збірних дощок. Прикладом таких суден можуть бути новгородські човни або козацькі «чайки». Переміщалися перші судна за допомо-гою довгої жердини або весел. Пізніше почали будувати вітрильні судна, що приводилися в рух вітром, який надував вітрила.

Сучасні судна відрізняються від старовинних за розмірами, тон-нажністю, типом двигуна. Корпус майже всіх сучасних суден побу-дований із металу, оснащений двигунами внутрішнього згорання. Залежно від призначення вони поділяються на цивільні (вантаж-ні, пасажирські, вантажно-пасажирські) та військові. Багато суден пристосовані для виконання певних видів робіт: ловлі й перероб-ки риби, перевезення лісу, транспортування нафти, гасіння пожеж тощо. В окрему групу виділяють спортивні судна — байдарки, яхти, катамарани.

Сьогодні ми будемо виготовляти силуетні зображення вантажно-го та легкового автомобілів, мікроавтобуса способом аплікації. Для цього нам знадобиться кольоровий папір і шаблони. Силуети машин можна умовно розділити на окремі геометричні фігури, а вже потім із таких фігур скласти силует машини.

IV. АНАЛІЗ ЗРАЗКА ВИРОБУ

Уважно розгляньте силует легкового автомобіля (с. 32 альбому).— На які геометричні фігури можна поділити це силуетне зо-

браження? (Відповіді учнів.)Так, силуетне зображення легкового автомобіля можна розділи-

ти на два прямокутники різної величини, два трикутники, чотири-кутник і два круги. (Демонстрація.) Із таких самих геометричних фігур можна скласти аплікаційне зображення легкового автомобіля. У таблиці зображено ще два силуети — вантажного автомобіля та

100

мікроавтобуса. Самостійно визначте, із яких геометричних фігур складаються ці силуети.


Послідовність виготовлення силуетів автомобілів (мал. 23).1. Визначте вид машини, силует якої будете виготовляти.2. Розділіть ескіз силуетного зображення на геометричні фі-

гури.3. Користуючись шаблонами, розмітьте й виріжте відповідні

геометричні фігури.4. Підберіть картон для основи.5. Викладіть фігури на основі, утворюючи силует машини, по-

мітьте їх положення й наклейте.

(Учні повторюють правила безпечної роботи з ножицями та на-несення клею.)

Вантажний автомобіль

Мікроавтобус

Легковий автомобіль

Мал. 23. Силуетні моделі автомобілів


Учні виконують практичну роботу на с. 32 альбому за шаблона-ми. Учитель спостерігає за роботою, при потребі допомагає окремим

101

учням розділити силует на окремі геометричні фігури. Слідкує за організацією робочих місць, дотриманням правил безпечної праці.


— Із якими професіями ви ознайомилися?— Чиї батьки працюють із технікою?— Чим подібні форми сучасної техніки?— На які геометричні фігури можна поділити силуети автомо-

білів?Учитель узагальнює відповіді учнів, перевіряє роботи, аналізує

й оцінює їх.



На наступний урок принесіть шість порожніх сірникових коро-бок, ножиці, олівець, лінійку, клей ПВА, пензлик для клею, картон, кольоровий папір, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОКИ № 23—24

Тема. Технічні конструкції. Виготовлення моделей авто-мобілів із сірникових коробок.

Мета: ознайомити учнів із видами транспортної техніки; навчити моделювати колісну транспортну техніку із сірникових коробок; розвивати уяву, фантазію, технічне мислення; виховувати інтерес до техніки.

Обладнання: демонстраційний матеріал — ілюстрації із зобра-женням транспортних машин (автомобілі, авто-буси, трамваї, електровози, літаки, судна тощо), технологічна карта «Моделюємо із сірникових ко-робок», зразки моделей із сірникових коробок; для індивідуального користування — шість порож-ніх сірникових коробок, олівець, лінійка, ножиці, картон, кольоровий папір, клей ПВА, пензлик для клею, шаблони, альбом «Вчуся все робити сам».

102

ХІД УРОКУ



— Що виготовляли на попередньому уроці?— Які матеріали використали для роботи?— У якій техніці зображували автомобілі?— Із якими професіями, пов’язаними з технікою, ви ознайоми-

лися?


Сьогодні на уроці ми ознайомимося з видами транспортної тех-ніки. Навчимося виготовляти моделі автомобілів із сірникових ко-робок.


Є різні види транспортної техніки: колісна, повітряна, водна, за-лізнична. Найчастіше ви зустрічаєтеся з колісним транспортом — автомобілем. Автомобіль — це машина, призначена для перевезення людей та вантажів по безколійних дорогах. Слово автомобіль у пе-рекладі з грецької означає «той, що рухається сам». Перший автомо-біль був побудований у Франції понад 200 років тому. Рухався він зі швидкістю пішохода. Колеса перших автомобілів були дерев’яними з металевими обручами. Пізніше з’явилися суцільні гумові шини без повітря всередині. Сучасні автомобільні шини — це гумові ка-мери, наповнені повітрям. Автомобілі бувають різні. Відрізняються вони призначенням, конструкцією, розмірами. Сучасна автомобіле-будівна промисловість випускає легкові й вантажні автомобілі, авто-буси — як спеціальні, так і спортивні.

Старовинних автомобілів залишилося зовсім небагато. Вони тихо стоять у музеях і вже, мабуть, забули, як стелиться під колеса-ми дорога і рветься назустріч вітер. Лише іноді деякі з них залиша-ють стоянку, щоб взяти участь у параді ветеранів.

Родовід автомобіля досить цікавий і сягає своїм корінням да-лекого минулого. Адже автомобіль з’явився на світ не зразу, а, так

103

би мовити, по частинах. Найдавнішою деталлю автомобіля є коле-со. При археологічних розкопках були знайдені колеса, виготовлені 4–5 тисяч року тому.

Минули роки... Стрімко мчали колісниці фараонів, здіймали гус-ту степову куряву колимаги кочівників, гордо котилися позолочені карети феодалів, порипували добротно змайстровані роботяги-вози.

Щоб зробити карету не такою труською, її кузов почали підві-шувати до рами на ременях, а згодом з’явилися й металеві листо-ві ресори, такі самі, як на багатьох сучасних автомобілях. Пізніше з’явилися й гальма у вигляді накладок, що притискувалися до ко-ліс. Не було найголовнішої частини автомобіля — двигуна. Адже всі вози й карети, брички й прольотки, фіакри й диліжанси «буксиру-вали» коні або воли. Спочатку були спроби двигуном для автомобі-ля пристосувати парову машину, а пізніше — двигун внутрішнього згорання, прототипи яких використовуються в автомобілях і нині. Пальму першості у виготовленні автомобілів віддають німецьким конструкторам Даймлеру і Бенцу, які й виготовили перший автомо-біль, що був призначений для перевезення людей.

Одного дня 1891 р. бруківкою знаменитої Дерибасівської вули-ці загуркотів незвичайний для одеситів екіпаж — без коня. Само-рушне труське чудо було першим у нашій країні автомобілем. Через п’ять років після побудови першого автомобіля був сконструйований і перший вантажний візок — вантажний автомобіль.

Сучасна автомобілебудівна промисловість випускає легкові та вантажні автомобілі, автобуси, спеціальні та спортивні машини.

Нинішні легкові автомобілі дуже різняться за формою та будо-вою. Кузов легкового автомобіля може бути закритим, відкритим і рухомим. У салоні легкового автомобіля можна перевозити невели-ку кількість людей.

Автобуси — це багатомісні автомобілі. Вони можуть перевози-ти більше сотні людей одночасно. Найменші автобуси, що вміщують до одинадцяти пасажирів, називають мікроавтобусами. На базі та-ких машин обладнують і спеціальні, наприклад, карети швидкої до-помоги.

І вдень, і вночіПо тривожних дорогахСпішить до маляток Швидка допомога.

104

Спішать лікаріНа невтомній машиніДо Петрика й Лесі,Сашка і Ярини.Здорові малята,І висохли сльози —Спасибі, спасибі Швидкій допомозі.

Вантажні автомобілі призначені для перевезення вантажів. Про один із видів вантажного автомобіля ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

От машина, так машина!Возить все: пісок і глину, Землю, розчини, вапноІ каміння, і зерно.Ще й до того, зокрема,Розвантажує сама.Тож її за певним видомНазивають... (самоскидом).

Правильно, це вантажна машина — самоскид. Велику групу ван-тажних автомобілів складають спеціальні машини — пожежні, авто-крани, бензовози, лісовози, рефрижератори, автомобілі для достав-ки в магазини різних харчових продуктів.

Сьогодні на уроці ми будемо автомобілебудівниками й виго-товимо ось такі моделі легкового й вантажного автомобілів із сір-никових коробок. (Демонстрація зразків моделей і технологічної карти.)


Послідовність виготовлення моделі легкового автомобіля із сір-никових коробок (мал. 24).

1. Підготуйте дві порожні сірникові коробки (1).2. Футляр однієї з коробок розріжте за розміткою, показаною

на малюнку, а ящичок вставте всередину (2).3. Футляр із другої коробки футляр розріжте навпіл, а від

ящичка відріжте дві частини (передню й задню), вставте їх у середину однієї з відрізаних частин футляра (3).

105

4. Приєднайте до передньої частини корпуса двигун (4).

5. Із залишку ящичка виріжте дві лави-сидіння (5) і вклейте їх у корпус автомобіля.

6. Розмітьте на картоні чотири колеса, виріжте їх (6) і приклей-те до моделі.

7. Оздобте фломастерами або кольоровим папером (7).

515

10

3510

4 шт.

О20

1

4

56 7

2

3

Мал. 24. Модель легкового автомобіля із сірникових коробок

106

Послідовність виготовлення моделі вантажного автомобіля із сірникових коробок (мал. 25).

1. Підготуйте три порожні сірникові коробки і один ящичок (1).2. Два футляри коробок з’єднайте ящичком, як показано на ма-

люнку (2).3. Ящичок другої коробки розріжте на дві рівні частини і встав-

те у футляри спереду і ззаду (3). Це буде рама вантажного ав-томобіля.

4. Футляр третьої коробки розріжте навпіл і склейте, як пока-зано на малюнку (4). Це буде кабіна моделі автомобіля.

5. Кабіну наклейте на раму, а в нижню нішу вставте ящичок до-гори дном. Це — капот. Останній ящичок приклейте до рами позаду кабіни (5). Це — кузов.

6. На аркуші картону розмітьте й виріжте чотири колеса (6).7. Приклейте колеса до рами моделі (7).9. Оздобте модель аплікацією.


Учні виготовляють модель легкового автомобіля за схемами в альбомі (с. 34) та технологічною картою, модель вантажного авто-мобіля — за інструкцією вчителя. Учитель слідкує за правильним виконанням технологічних операцій: розмічанням, різанням, скле-юванням. При необхідності застерігає від порушення правил безпеч-ної праці, закликає до порядку на робочих місцях.


— Про який вид транспорту йшлося на уроці?— Що означає слово автомобіль?— Яке призначення автомобіля?— Назвіть види автомобілів.— Яке призначення мають спеціальні автомобілі? Назвіть їх.— Який матеріал використали для виготовлення моделі авто-

мобіля?— Які технологічні операції застосовували?— Хто з вас хоче бути шофером? Чому?Учитель узагальнює відповіді учнів, аналізує виготовлені ними

моделі, виставляє оцінки.

107

1

3

5

2

4

6

7

Мал. 25. Модель вантажного автомобіля із сірникових коробок



На наступний урок принесіть набори технічних конструкторів, альбом «Вчуся все робити сам».

∅20

4 шт.

108

УРОК № 25

Тема. Робота з технічним конструктором. Моделювання транспортної техніки. Виготовлення моделі санчат.

Мета: дати учням поняття про технологічні й транспортні технічні конструкції; удосконалити вміння працю-вати з технічним конструктором; навчити виготов-ляти модель санчат; розвивати технічне мислення, увагу; виховувати посидючість, працьовитість, ін-терес до техніки.

Обладнання: демонстраційний матеріал — таблиця «Технічний конструктор», зразок виробу; для індивідуального користування — набори технічного конструктора.

ХІД УРОКУ



Сьогодні ми будемо працювати з набором деталей технічного кон-структора. Пригадаємо його склад, назву деталей. Навчимося виго-товляти модель санчат.


Розгляньте ілюстрації на с. 35 альбому. Визначте, які техніч-ні конструкції зображені. Які із них належать до транспортних, а які — до технологічних?

До технологічних машин належать токарний верстат і швейна машинка. Вони здатні змінювати форму заготовки, а також власти-вості матеріалів. До транспортних належать вертоліт, автомобіль, катер, тепловоз — це машини, здатні переміщати людей та вантажі.

Ще про один транспортний засіб ви дізнаєтесь, відгадавши за-гадку.

В зимовий студений часЛюблять всі малята нас.З гірки ми рушаєм в путь,А на гірку — нас везуть.

(Сани)

109

У давнину основним транспортним засобом для людей були віз і сани. Недаремно в народі складено про них багато приказок та прислів’їв, наприклад: «Готуй воза взимку, а сани влітку». Пояс-ніть це прислів’я. (Відповідь учнів.) Так, возом їздять влітку, тому ремонтувати їх і готувати до роботи необхідно взимку. А сани, на-впаки, готують влітку, бо, коли випаде снігвозом не поїдеш.

Послухайте невелике оповідання про санчата.

ҐринджолятаРосла у нас біля тину стара груша. Верхні гілки в неї почали

засихати, грушок на ній майже не було. Весною нижні гілки за-цвітуть, а верхні чорніють. Якось батько й каже: «Давай, Степане, спиляємо грушу. Користі від неї уже ніякої. Краще посадимо тут молоденьку, нехай росте замість старої».

От ми з батьком восени її спилили. Коли розпилювали грушу, то батько дві крони одділив, обдивився їх гарненько і там, де вони згиналися, обрізав.

— Дивись, Степане, які санки добрячі з цієї груші вийдуть. Майже готові ґринджолята! Трохи підрівняєш, підстружиш — і полозки готові.

Посадили ми нову грушу, а біля неї кілька яблуньок. Йдемо до хати, а батько й каже:

— Ну як, Степане, твої полозки, вже постругав?Мені стало ніяково: вже скоро сніг випаде, а я ще й не брався.— Ні, — кажу, — не обстругав,— Тоді що, порубаємо на дрова? Бачу, що ти не дуже хочеш

мати санки?— Ні, — кажу, — рубати не треба. Ти мені покажи, як санки

робити.Батько взяв сокиру й заходився обстругувати полозки.— Ось тобі, — каже, — і готові полозки. Бери рубанок і рів-

няй.Затиснули ми у верстаку полозок, і я почав стругати. Нелег-

ка це справа — стругати рубанком висохлу грушеву деревину. Аж руки зімліли, поки вирівняв один бік. Батько подивився і каже:

— Не кожний дорослий рівненько так зробить.Так я після уроків кожного дня стругав полозки. Батько пиль-

нував за роботою і був задоволений.Стояки батько зробив з ясенини, а верх санок із соснових до-

щок. Вийшли красиві й великі ґринджолята.Прийшла зима, випав перший сніг. Наче світ перетворився. На

гірці біля ставу все загуло, забриніло дитячим сміхом і вигуками.

110

Випробувати санки ми прийшли разом з батьком. Батько сів посередині. Спереду сіли Орися і Тоня, а я і Петро з Олексою сіли ззаду, і ми всією валкою ринулася з гори по першому снігу. Бать-ко охкав і сміявся, а ми з радості верещали, хто як міг. Каталися ми до ночі.

Надворі уже весна, і ґринджолята стоять у сараї. Чекають зно-ву зими. Тепло і сонячно навколо. Лелеки клекочуть на гнізді, а біля тину цвіте молоденька грушка, поряд зеленіють яблуньки.

(За В. Грінчаком)

От і ми сьогодні виготовимо санчата, але не з груші, а з деталей технічного конструктора. Ви минулого року працювали з конструк-тором і знаєте назви деталей. Тож сьогодні повторимо. Назвіть дета-лі конструктора. (Відповіді учнів.) Так, ви правильно назвали дета-лі. А от назву інструмента ви скажете, якщо відгадаєте загадки.

На стеблині швидко-швидкоКрутить жук рогатий квіткуЗнизу вгору, згори вниз,Наче справжній фігурист.Ось вам загадка така:Як звуть квітку і жука?

(Гайка і гайковий ключ)

Я, небога однонога,Всіх крутитися навчу.Я крутюся, ще й до тогоІншим голову кручу.

(Викрутка)

Тепер ви можете розв’язати малюнковий кросворд на с. 36 аль-бому. (Відповіді: 1. Болт. 2. Гвинт. 3. Гайка. 4. Викрутка. 5. Ключ.) Отже, сьогодні змоделюємо санчата.

IV. АНАЛІЗ ЗРАЗКА ВИРОБУ

— Уважно роздивіться зразок моделі санчат. Із яких частин вона складається?

— Які деталі конструктора необхідні для збирання моделі?— Скільки деталей необхідно? (Відповіді учнів.)Так, модель санчат складається з лівого та правого полозків із

боковими стійками та сидіння. Для збирання моделі необхідні: по-лоса на 18 отворів — 3 шт., полоса на 8 отворів — 2 шт., полоса на

111

7 отворів — 4 шт., полоса на 5 отворів — 5 шт., полоса на 3 отвори — 2 шт., скоба на 5 отворів — 2 шт., кутник на 36 отворів — 2 шт., гай-ки — 24 шт., болти — 24 шт.


Послідовність збирання моделі санчат із деталей конструктора (мал. 26).

1. Підберіть необхідні деталі, болти, гайки та інструменти. Реш ту деталей складіть до коробки.

2. Зберіть лівий (1) і правий (2) полозки разом із боковими стій-ками.

3. Зберіть сидіння санчат (3).4. З’єднайте полозки з боковими стійками та сидінням сан-

чат (4).5. З’єднайте носки полозків і бокові стійки скобами (5). Санча-

та готові.

(Учитель ознайомлює з правилами роботи при конструюванні.)

Правила роботи1. Не розпочинай роботу доти, поки не усвідомиш правил без-

печної праці.2. Спочатку продумай, а потім працюй.3. Виконуючи нову роботу, зупинись, подумай і перевір, чи

правильно ти робиш.4. Якщо тобі не зрозумілий малюнок, креслення чи опис, звер-

нись до вчителя.5. Якщо розпочав роботу, працюй не відволікаючись.6. Якщо робота не виходить, наберись терпіння й розпочни спо-

чатку.7. Намагайся працювати якомога краще, точніше, охайніше,

красивіше.


Учні розпочинають роботу: підбирають необхідні деталі та скла-дають основні частини моделі, потім з’єднують їх у виріб. Учитель спостерігає за роботою, при необхідності надає консультацію або до-помогу. Слідкує за дотриманням порядку на робочих місцях та до-триманням правил роботи при конструюванні.

112

Мал. 26. Виготовлення моделі санчат


— Що виготовляли на уроці?— Який матеріал використали для збирання санчат?— Як називається монтажний інструмент?— Поясніть, як закрутити болт у гайку.— Чи сподобалась вам робота?— Хто з вас знає вірш про санчата?

1

2

3

4

5

113

Учитель узагальнює відповіді учнів, перевіряє роботи, звертаю-чи увагу на міцність різьбового з’єднання. Оцінює роботи й вистав-ляє оцінки.


Учитель пропонує учням розібрати модель, а деталі скласти до чарунок коробки набору.


На наступний урок принесіть набори технічного конструктора, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 26

Тема. Робота з технічним конструктором. Виготовлення моделі терезів.

Мета: розширити уявлення учнів про можливості техніч-ного конструктора; навчити складати моделі із де-талей конструктора; удосконалити навички робо-ти з викруткою та гайковим ключем; розвивати конструкторсько-технологічні здібності, просторо-ву уяву, мислення; виховувати допитливість, ін-терес до роботи.

Обладнання: демонстраційний матеріал — ілюстрації терезів різ-них конструкцій, технологічна карта «Збираємо із деталей конструктора», зразки виробу; для індиві-дуального користування — набори технічних кон-структорів, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Що називається конструюванням?— Люди яких професій створюють машини?

114

— Що конструювали на попередньому уроці?— До якого виду конструкцій належать сани?— Які ще види машин ви знаєте?


Сьогодні продовжимо працювати з технічним конструктором. Навчимося конструювати технологічні машини за зразком. Вигото-вимо модель терезів.


На попередньому уроці ми говорили про транспортні машини. Сьогодні поговоримо про технологічні машини та прилади. Призна-чення технологічних машин — змінювати форму, розміри заготов-ка, а також властивості матеріалів. До таких машин належать то-карні то свердлильні верстати, зварювальні апарати, преси, молоти, швейні машини, електром’ясорубки та багато інших машин.

Діти, ви вже знайомі з професією продавця. Продавці працюють з товарами промислового або продовольчого характеру. Часто, бува-ючи в магазині, ви бачите, що деякі продукти відпускають на вагу, їх зважують на терезах. Чому? А тому, що при одних і тих самих розмірах різні предмети мають різну масу. Так, відро, наповнене сі-ном або ватою, легко підняти й нести. А якщо це ж відро наповни-ти піском, нести його важко. Значить, відро з піском важить більше, ніж відро із сіном чи ватою.

Для визначення маси предметів існують прилади, які назива-ються терезами. Це — технологічні пристрої. За конструкцією вони бувають різними. (Демонстрація.) Є терези, які використовують у лабораторіях. Вони пристосовані до зважування дуже малих мас, навіть менше одного грама. Побутовими терезами можна визначити масу товару до 10 кг. На торговельних терезах масу товару показує стрілка, що рухається по шкалі. Промислові терези призначені для зважування предметів до кількох сот кілограмів. Крім того, бувають терези, на яких можна зважити автомобілі або залізничні вагони ра-зом із вантажем.

Терези, які ви бачили на ілюстраціях, називаються важільними, тому що чашки для гирь і предметів, що на них важать, закріплені на кінцях важеля або коромисла. Але в магазинах ви бачили й такі терези, на яких маса товару висвітлюється на табло, — це електрон-

115

ні терези. Вони набагато точніші за важільні й зручніші в користу-ванні.

Сьогодні ми виготовимо модель важільних терезів із деталей тех-нічного конструктора. Подивіться на зразок моделі, яку ми будемо виготовляти. (Демонстрація зразка й технологічної карти.)


— Уважно роздивіться зразок моделі. Із яких частин склада-ється модель терезів?

— Які деталі конструктора використані для збирання моделі?— Скільки деталей необхідно?— Що потрібно для, крім деталей конструктора? (Відповіді

учнів.)Так, модель терезів складається зі стійки, важеля та чашок, що

закріплені на кінцях важеля. Для збирання моделі вам знадоблять-ся: планка (штаба) на 12—14 отворів — 2 шт., планка на 9 отворів — 2 шт., планка на 13 отворів — 1 шт., скоба на 5 отворів — 1 шт., ось завдовжки 75 мм — 1 шт., втулка — 4 шт., плита на 25 отворів — 2 шт., гайки — 2 шт., болти — 4 шт. Крім того, вам знадобляться нитки, за допомогою яких чашки терезів кріпляться до стійки.


Послідовність збирання моделі терезів (мал. 27).1. Виготовте стійку (1).2. Зберіть важільний пристрій (2).3. Прикріпіть важільний пристрій до стійки (3).4. За допомогою ниток підвісьте «чаші» терезів (4). Болти, якими закріплено коромисло на стійках терезів, не

слід туго затягувати. Воно має вільно рухатися.5. Випробуйте модель.


Учні виконують роботу за схемами в альбомі (с. 37) і технологіч-ною картою. Учитель спостерігає за роботою, скеровує зусилля на краще виконання роботи. Допомагає відміряти нитки потрібної дов-жини, слідкує за дотриманням порядку на робочих місцях.

116

2 шт.

1

2 шт.

1 шт.

2 шт.

2 шт.

1 шт.

2 шт.2 шт.

2 шт.

1 шт.

2

3

4

Мал. 27. Виготовлення моделі терезів

117


Діти, ми вже два уроки поспіль працювали з наборами технічно-го конструктора. Тож зараз за допомогою кросворда (мал. 28) переві-римо, як ви запам’ятали назви деталей.

1 О 2 С 3 Б

4 К О Н С Т Р У К Т О Р

У Ь О Л

Т Б Т5 П Л А С Т И Н А А

Л И6 Ш

И 7 В И К Р У Т К А

Т Й

А Б

А

Мал. 28. Кросворд

По горизонталі: 4. Набір деталей для моделювання та конструю-вання. 5. Широка деталь із кількома рядами отворів. 7. Інструмент для закручування й відкручування болтів.

По вертикалі: 1. Довга кругла деталь без різьби. 2. Деталь з віді-гнутими під прямим кутом кінцями. 3. Кругла деталь з різьбою та головкою, що має проріз для викрутки. 4. Зігнута під прямим кутом штаба з одним рядом отворів у кожній полосі. 5. Деталь із відігнути-ми під прямим кутом краями, що має кілька рядів отворів. 6. Тонка кругла деталь з отвором посередині.

(Учитель перевіряє роботи учнів, виставляє оцінки.)


Учитель рекомендує учням розібрати виготовлені моделі і склас-ти деталі до коробки.


На наступний урок принесіть набори технічного конструктора, альбом «Вчуся все робити сам».

118

УРОК № 27

Тема. Робота з технічним конструктором. Виготовлення моделі гойдалки.

Мета: удосконалити вміння та навички учнів складати моделі з деталей конструктора; навчити виготовля-ти моделі гойдалки; розвивати технічне мислення, увагу, пам’ять; виховувати інтерес до моделюван-ня й конструювання, наполегливість, акуратність.

Обладнання: демонстраційний матеріал — технологічна кар-та «Збираємо із деталей конструктора», зразки моделей гойдалки; для індивідуального користу-вання — набори технічного конструктора, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Із яким матеріалом ви працювали на попередньому уроці?— За допомогою чого з’єднували деталі конструктора?— Яким інструментом користувалися?— Продемонструйте прийоми закручування болта в гайку.


Сьогодні продовжимо працювати з технічним конструктором. Виготовимо модель гойдалки.


Діти, скоро вже весна. Розтануть сніги, вигляне ясне сонечко, прийдуть теплі дні. Вам, мабуть, захочеться погратися, відпочити після зимових днів. А де ви любите відпочивати у вихідні? (Відповіді учнів.) Так, хорошим місцем для відпочинку є парк та дитячі ігрові майданчики. А на чому ви полюбляєте кататися на ігрових майдан-чиках? (Відповіді учнів.) Звісно, на каруселях та гойдалках. Сьогод-ні ми виготовимо модель гойдалки із деталей технічного конструкто-ра. (Демонстрація зразка.)

119

А ви знаєте, як з’явився конструктор? Якось один англієць, їдучи в поїзді, подумки обмірковував мож-

ливі варіанти моделі великого підйомного крану. Ця ідея давно спа-ла йому на думку і не давала спокою. І ось, у передріздвяну ніч 1900 р. винахідник-любитель знайшов вирішення: просвердлити у план-ках отвори для болтів так, щоб їх можна було загвинчувати на різній відстані і під різним кутом. Так був винайдений конструктор.

Мабуть, не знайдеться у світі хлопчаків, які б не гралися цією іграшкою, що складається з планок з отворами, мініатюрних гайок і болтів, за допомогою яких можна виготовити різні вироби.

Ось і сьогодні ми працюватимемо з деталями набору й виготови-мо модель гойдалки. (Демонстрація технологічної карти.)


— Подивіться уважно на зразок моделі гойдалки (с. 36 альбому).— Із яких частин складається модель?— Скільки деталей та яких саме необхідно для її виготовлення?

(Відповіді учнів.)Так, модель гойдалки складається з таких основних частин:

основи, стійок, перекладини та сидіння. Для виготовлення моделі знадоб ляться: плити на 25 отворів — 2 шт., пластина на 55 отворів — 1 шт., пластини на 35 отворів — 2 шт., штаби на 11 отворів — 6 шт., скоби на 5 отворів — 2 шт., болти й гайки — по 13 шт., нитки.


Послідовність виготовлення моделі гойдалки з деталей конструк-тора (мал. 29).

1. Підберіть необхідні для складання моделі деталі.2. Із двох плит зберіть основу гойдалки (1).3. До одного з боків основи приєднайте пластину й штабу (2).4. Такі ж пластину і штабу приєднайте з другого боку основи (3).5. Із двох скоб і чотирьох штаб зберіть перекладину (4).6. Приєднайте перекладину до бокових пластин основи гойдал-

ки (5). Перевірте міцність з’єднання.7. Відміряйте дві нитки необхідної довжини, пропустіть їх у се-

редині отвори скоб (6) і прикріпіть до сидіння гойдалки (7).

(Учні повторюють правила роботи з монтажним інструментом.)

120

1

2 шт. 1 шт.2 шт. 2 шт.

16 шт.

6 шт.

2 3

4

5

67

Мал. 29. Виготовлення моделі гойдалки

121


Учні добирають необхідні для роботи деталі та складають виріб за технологічною картою. Учитель слідкує за правильністю вико-нання з’єднань за допомогою болтів і гайок. Допомагає прикріпити нитку до перекладини й сидіння гойдалки. Нагадує учням про до-тримання правил культури праці.


Учитель відбирає кращі роботи учнів, аналізує їх виконання. Звертає увагу на правильність використання інструментів, закріп-лює знання про види з’єднань. Оцінює роботу.


Учні розбирають моделі й складають деталі до чарунок коробки.


На наступний урок ви маєте принести вітальну листівку, олі-вець, ножиці, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 28

Тема. Світ професій людей, що працюють із художніми образами. Виготовлення пазлів.

Мета: розширити уявлення учнів про професії людей, ознайомити з професіями типу «людина — худож-ні образи»; удосконалити вміння й навички в роботі з папером і картоном; навчити виготовляти пазли; розвивати мислення, уяву, фантазію; виховувати акуратність, старанність, інтерес до роботи.

Обладнання: демонстраційний матеріал — ілюстрації із зобра-женням професій типу «людина — художні образи» (художник, артист, скульптор, майстер декоратив-ного мистецтва, дизайнер тощо), зразки пазлів; для індивідуального користування — вітальна листівка, олівець, ножиці, альбом «Вчуся все робити сам».

122

ХІД УРОКУ



Діти, ми вже ознайомилися з професіями людей, що працюють у різних напрямах: з рослинним і тваринним світом, з інформацій-ними знаками, з людьми, технікою. А сьогодні познайомимося з про-фесіями людей, що створюють художні образи. Навчимося виготов-ляти пазли.


— Діти, чи пробували ви відтворити на папері, як кружляє ме-телик над чарівною квіткою, або зобразити хмари, що про-пливають у небі, нагадуючи своєю формою казкових істот?

— А хто передає свої враження в малюнках? (Художник.)Художник є одним із представників світу професій «людина —

художні образи». Художників називають літописцями часу. Якщо за документами, архівними джерелами ми можемо відтворювати по-дії, які відбувалися декілька століть тому, то твори мистецтва дають можливість зрозуміти дух тієї епохи, побачити людей, що творили історію.

Мистецтво живопису має великий вплив на людину, воно вихо-вує всі добрі начала, запрошує до світу прекрасного. Живопис допо-магає побачити звичайне іншими очима.

Художник усі свої задумки втілює на полотні фарбами — у цьо-му особливість його професії. Але щоб з великого набору фарб, які є в розпорядженні художника, створити твір мистецтва, недостатньо перенести колір із палітри на полотно. Колір має бути узгодженим за законами гармонії, які в живопису мають назву колорит.

Творчий процес у кожного художника проходить по-різному. Неможливо дати точний рецепт створення видатного твору, шедев-ра. Полотно, фарби, пензлі доступні кожній людині, але не кожен, хто ними володіє, автоматично стає художником. Професія худож-ника потребує неабиякого таланту, спеціальної освіти й вивчення надбань попередників.

123

Він такий же, як і ми,Непомітний між людьми.А в театрі грає ролі:Нині вчителя у школі,Завтра буде інша роль,То бідняк він, то король.Про чуже життя розкажеІ на сцені нам покаже,Як по правді треба житиІ біди не наробити.

В. Паронова

— Про людей якої професії йдеться у вірші? (Відповіді учнів.)Так, про актора, причому драматичного актора, який працює

в театрі або знімається в кіно. А ще є актори балету, артисти естра-ди: співаки, музиканти, майстри художнього слова тощо. З людьми таких професій ви часто зустрічаєтеся в кіно, на сцені філармонії, по телебаченню, слухаєте по радіо.

Сьогодні ми виготовимо комплект пазлів. Розгляньте ілюстра-цію на с. 38 альбому. Пазли — це гра, в ході якої з окремих фраг-ментів малюнка складається цілісне зображення. Основним матері-алом для виготовлення гри є звичайна вітальна листівка, яку кожен з вас підготував до уроку.


Послідовність виготовлення пазлів (мал. 30).1. Підберіть вітальну листівку.2. Поділіть її довільними хвилястими лініями на 12—15 час-

тин.3. Розріжте листівку по лініях розмітки. Отримаєте комплект

пазлів.4. Перемішайте частини комплекта, а потім відтворіть малю-

нок, зображений на листівці.


Учні розпочинають роботу з розмічання листівки. Учитель спо-стерігає за роботою, консультує, допомагає. Слідкує за дотриманням правил безпечної праці, організації робочих місць, культури праці.

124

Після виготовлення пазлів учні складають свої комплекти, а по-тім міняються із сусідом по парті й складають пазли, виготовлені то-варишем.

У вільний час учні виконують завдання на с. 39 альбому.

Мал. 30. Виготовлення пазлів


Учитель перевіряє роботи учнів, робить зауваження, виставляє оцінки.



На наступний урок принесіть картон, фломастери, олівець, но-жиці, альбом «Вчуся все робити сам».

125

УРОК № 29

Тема. Писанкарство як мистецтво художнього розпису. Виготовлення площинного макету писанки.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із народними тра-диціями — виготовленням великодньої писанки та її видами; навчити розмічати й розписувати пло-щинні макети писанок; розвивати художні здібнос-ті; виховувати повагу до традицій українського народу, культуру праці, акуратність, наполегли-вість.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки писанок, кра-шанок, мальованок, дряпанок, технологічна кар-та «Вчимося писанкарства», зразок площинного макету писанки; для індивідуального користуван-ня — картон, олівець, ножиці, фломастери, шабло-ни, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Із якими професіями ознайомилися на попередньому уроці?— Розкажіть про професію художника.— Чим займаються актори?— Акторів яких жанрів ви запам’ятали?— У чому полягає работа музикантів?— Що роблять майстри художнього слова?— Де виступають артисти балету?— Що виготовляли на попередньому уроці?— Що таке пазли?


Чудової весняної пори приходить до нас Великдень, а з ним і пора писанок. Сьогодні на уроці ми поговоримо про традиції українського народу, пов’язані з Великоднем, дізнаємось про види писанок та на-вчимося розписувати площинний макет писанки.

126


Весна — гарна пора року. Люблять її діти й дорослі за веселу пі-сеньку струмочків, за дзвінкий спів птахів, за ніжні проліски, за м’який килим із шовкової травиці, за ласкаве сонячне проміння, за повітря, напоєне запахом молодого листя.

Навесні, як і взимку, теж немало свят. Найбільшим весняним християнським святом є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос. До свята готуються заздалегідь.

За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, вшановують вхід Господній до Єрусалима. За християнським вченням, напередод-ні Пасхи Ісус Христос в’їхав до Єрусалима, і багато людей вітали його, встеляючи шлях пальмовими гілками. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то наші пращури обрали вербу, яка весною по-чинає зеленіти найпершою. «Котики» верби — символ пробуджен-ня природи.

У Вербну неділю жінки, зрізавши вербові гілки, несли їх до церк-ви, щоб посвятити. І досі поширений обряд «бити» один одного по-свяченою вербовою гілочкою, промовляючи:

— Не я б’ю — верба б’є.За тиждень Великдень.Недалечко червоне яєчко.Будь великий, як верба,І здоровий, як вода,І багатий, як земля!З Великоднем!

Кожний день останнього тижня перед Великоднем наділений своїми функціями. Усі дні до четверга вся родина прибирала в хаті: білили стіну, підмазували підлогу, прали. Усі старанно поралися, все мали привести до ладу, тому й четвер називають Чистим.

У Страсну п’ятницю віруючі нічого не їдять до виносу Плащани-ці з вівтаря на середину церкви. Напередодні великодньої п’ятниці господині випікають паски. Бажано, щоб у хаті було тихо й спокій-но. Випікають паски з молитвами й побажаннями, щоб діти росли пишні та здорові.

У суботу готують писанки та крашанки — символи свята, онов-леного життя. Ними обмінюються із знайомими й друзями з добри-ми побажаннями.

127

Українська наша писанка —Це дитяча втішна пісенька,Це бабусі дивна казка,Це матусі ніжна ласка,Щирих радощів краплинка.Це історії сторінка,Це краси розмай квітучий,Це сім’ї благополуччя,Це божества буття —

Символ святості й життя.Щоб яєчко розписати,Треба, дітки, добре знати,За що здавна і чогоМи шануємо його,За що в свято і чомуМи радіємо йому.Як воно прийшло в наш дім,Я вам далі розповім.

І. ДубинськийЯк з’явилося перше червоне яєчко? Існує дуже багато легенд.

Одна з них пов’язана з ім’ям святої Марії Магдалини. За цією леген-дою, Марія прийшла до Риму на сповідь. Вона явилась до імперато-ра, не маючи нічого, крім віри в Ісуса, подала Тиберію куряче яйце та сказала: «Христос воскрес!» Імператор відповів, що ніхто не може воскреснути із мертвих — у це так само важко повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним. Тиберій не встиг договорити, як біле яйце стало червоним.

Подивіться на зразки писанок, крашанок, дряпанок та мальова-нок. (Демонстрація.) Що ж таке писанки? Це мистецьки розписані пасхальні яйця. Вони належать до найкращих зразків українського народного мистецтва. Крім писанок, на Великдень готують крашан-ки — яйця, пофарбовані в один колір. Кольорам надавали велико-го значення, оскільки кожний колір щось символізує. Так червоний означає радість життя, любов; зелений — воскресіння природи, багат-ство рослинного й тваринного світу; жовтий — колір сонця, зірок — означає тепло, врожай; блакитний — символізує небо, здоров’я.

Мальованки виконують технікою малювання пензликом олій-ними фарбами на світлому тлі шкаралупи. Техніка шкрябанки по-лягає в нанесенні візерунка гострим писаком на поверхні яйця, по-фарбованого в один колір. Писанки — це техніка воскового розпису трубочкою-писачком. Вона дає змогу проводити рівномірні лінії, різ-ні завтовшки, створюючи різні орнаменти, зображення. Поверхню яйця поділяють спочатку «меридіанами» та «паралелями» на окре-мі симетричні сектори, в яких створюють різні візерунки, що повто-рюються.

Сьогодні ми виготовимо площинний макет писанки. (Демон-страція зразка й технологічної карти.)

128


Послідовність виготовлення площинного макету писанки (мал. 31).1. За шаблоном розмітьте й виріжте основу макету писанки або

скористайтеся зображенням на с. 41 альбому.2. Олівцем нанесіть тонкі лінії контурної сітки майбутнього ма-

люнка.3. Тонким пензликом нанесіть гуашшю малюнок розпису пи-

санки. Малюнок можна виконати і фломастерами.

Мал. 31. Виготовлення писанки


Учні виконують роботу за ілюстраціями в альбомі (с. 41) та тех-нологічною картою. Учитель спостерігає за розміткою й вирізуван-ням основи, підказує та допомагає. Слідкує за дотриманням прийо-мів роботи з пензликом чи фломастером. Нагадує про дотримання правил культури праці.


— Якій події присвячено виготовлення писанки?— Які ще види декорування яєць ви знаєте?— Чим мальованка відрізняється від крашанки?— Що символізують кольори крашанок?

129

Учитель узагальнює відповіді учнів, організовує виставку маке-тів писанок, обговорює їх, звертаючи увагу на якість і акуратність виготовлених виробів. Оцінює роботи й виставляє оцінки.

Писанка — це дивосвіт.Цю красу шанує світ.З року в рік і крізь вікиВсіх чарують писанки.



На наступний урок ви маєте принести кольоровий папір, олі-вець, ножиці, тонкий картон, клей, пензлик для клею, альбом «Вчу-ся все робити сам».

УРОК № 30

Тема. Художні техніки декоративно-прикладного мистец-тва. Виготовлення витинанок.

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення, проек-тування й технологією виготовлення одинарних витинанок; закріпити навички роботи з папером; навчити створювати витинанки у квадраті, колі, стрічці; розвивати творчі здібності, уяву, фанта-зію, увагу, логічне мислення, окомір; виховувати інтерес і любов до народного мистецтва, наполегли-вість, естетичний смак.

Обладнання: демонстраційний матеріал — технологічна кар-та «Виготовляємо витинанки», зразки витинанок (круглі й квадратні серветки, мережки, гірлянди-хороводи тощо); для індивідуального користуван-ня — кольоровий папір, тонкий картон, олівець, ножиці, клей, пензлик для клею, альбом «Вчуся все робити сам».

130

ХІД УРОКУ



— Який інструмент використовують для різання паперу?— Як ріжуть по прямій лінії? по кривій лінії?— Яких правил безпечної праці необхідно дотримуватися при

роботі з ножицями?


Сьогодні ми поведемо розмову про один із видів декоративно-прикладного мистецтва — витинанки. Навчимося виготовляти ажурні витинанки — круглі, квадратні серветки та стрічкову вити-нанку.


Витинанки — одна з яскравих і своєрідних складових худож-ньої творчості українського народу.

ВитинанкиНемов відтворення серпанку,З паперу вирізані всі —Ось перед вами витинанки —Зразки чудової краси.Легкі, прозорі, мов пушинки,Цілком нагадують вониСерветки, зірочки, сніжинки —Казковий витвір давнини.Готують їх і витинаютьЗдебільш до новорічних свят.Ялинки ними прикрашають,Панелі залів і кімнат.Ажурні витончені стрічкиКлеють на шафи і полички,А ті, що мають форму кіл,Кладуть під печиво на стіл.

131

Щоб їх навчитись витинати,Для цього слід підготуватиРобочих приладів набірІ в першу чергу треба взятиТонкий серветковий папір.

І. ДубинськийАжурні витинанки із шкіри й тканини як прикраси одягу в ми-

нулому використовувались по всій території України. Найбільше вони були поширені в західних регіонах, на Гуцульщині та Лемків-щині. На плечах і передніх полах гуцульських кожухів і кептарів із сап’янових витинанок створювали орнаментальні прикраси різної форми.

Ажурні витинанки відомі ще з V ст. до н. е. Це були вироби зі шкіри та хутра. Перші паперові прикраси, що є аналогом витинанок в Україні, виникли в Китаї і пов’язані з винаходом там паперу. Про цей вид народної творчості розповідають письмові джерела, найде-ні на території Китаю. Це були переважно одноколірні зображення божеств, духів, героїв народних легенд, драконів, квітів, метеликів, риб тощо. Витинали їх ножицями і маленькими ножиками з вража-ючою точністю і акуратністю.

В українському народному мистецтві значного поширення вити-нанки набули в кінці XIX ст. Саме тоді українські хати почали при-крашати паперовими витинанками. Вони прийшли на зміну настін-ному розпису. Паперові витинанки розміщували на стінах, вікнах, печах, сволоках, мисниках, шафах, етажерках тощо. На них зобра-жували вази, букети, побутові сцени, звірів, птахів, ілюстрації до байок і казок. Залежно від пори року і пов’язаних із нею видів пра-ці, свят та обрядів, виготовляли тематичні витинанки; наприклад, збираючись сіяти, вирізували й наклеювали витинанку «Посівна»; коли наставала пора збирати хліб — «Врожайну».

За технологічними та художніми особливостями витинанки по-діляються на ажурні (зображення міститься в прорізах) і силует-ні (зображенням є силуети), одинарні (виготовлені з одного аркуша паперу) та складні (складені з кількох аркушів). Декоративні ком-позиції витинанок можуть створюватися у квадраті, колі, стрічці (с. 42 альбому). Орнаментальний мотив витинанки у квадраті вико-нують на 1/4, а найчастіше — на 1/8 частині квадрата. Якщо ква-дратний аркуш паперу скласти по діагоналі, вийде трикутник. По-

132

тім трикутник складають так, щоб збіглися гострі кути. Це буде 1/4 квадрата. Якщо трикутник зігнути ще раз, рівняючи гострі кути та краї, вийде 1/8 квадрата. На цій частині олівцем виконують орна-ментальний мотив.

Так само згинають квадратний аркуш паперу і для композиції в колі. Здебільшого малюнок витинанки виконують на 1/16 частині кола. У результаті складання на 16 частин утворюється невеликий трикутник, що виступає за межі заготовки. Його відрізують, а на за-лишеній частині створюють орнаментальний мотив, який вирізують ножицями або ножем.

Щоб виконати витинанку в стрічці, папір складають навпіл, ви-рівнюють краї та знову складають навпіл. Потім знову двічі згина-ють так само. Таким чином стрічку ділять на 8 частин. На 1/8 части-ні наносять малюнок і вирізують ножицями по контуру. Заготовку розкладають і одержують витинанку в стрічці, або мереживо.

Сьогодні ми виготовимо квадратну й круглу серветки та стрічко-ву витинанку. (Демонстрація зразків і технологічної карти.)


Послідовність виготовлення витинанок (мал. 32).

Квадратна серветка1. Підготуйте квадратний аркуш кольорового паперу.2. Візьміть один із квадратних аркушів і складіть його по діаго-

налі фарбованим боком усередину (1).3. Одержаний трикутник складіть удвоє так, щоб розділити

його довшу сторону навпіл (2).4. Повторіть з отриманим трикутником ту саму операцію (3).

Утвориться трикутник з 1/8 частини квадрата (4).5. На одержану заготовку олівцем нанесіть орнаментальне зо-

браження серветки (5).6. Виріжте заготовку, розгорніть і наклейте на папір, контраст-

ний кольору серветки (6).

Кругла серветка1. Складіть квадратний аркуш тричі (1, 2, 3).2. Одну восьму частину квадрата складіть ще раз (4).3. Відріжте виступаючий трикутник, який на малюнку заштри-

хований (5).

133

4. На отриманій заготовці розмітьте орнамент і виріжте (6). 5. Розкладіть заготовку і наклейте на фон (7).

Стрічкова витинанка1. Стрічку складіть у вісім разів почерговим складанням нав-

піл або складанням гармошкою, попередньо визначивши 1/8 частину (1).

2. На одержаній заготовці намалюйте зображення й виріж-те (2).

3. Розгорніть заготовку та наклейте на папір (3).

(Учні повторюють правила безпечної праці з ножицями.)


Учні виготовляють витинанки за схемами в альбомі (с. 42) і тех-нологічною картою. Учитель слідкує за правильним виконанням технологічних операцій складання й вирізування, надає консуль-тації, допомагає. Нагадує правила нанесення клею на заготовки та приклеювання. Слідкує за дотриманням правил безпечної роботи з ножицями, культури праці.


— Що таке витинанки?

— Які види витинанок ви запам’ятали?

— Де використовували витинанки в давнину?

— Скільки разів треба скласти папір, щоб одержати квадратну серветку? круглу серветку?

— Як роблять стрічкову витинанку?

— Який основний інструмент використовується для витинання виробів?

— Чи сподобалось вам працювати майстрами з виготовлення витинанок?

Учитель узагальнює відповіді учнів, аналізує вироби, відзнача-ючи старанність учнів та помилки, які вони допустили в роботі. Ви-ставляє оцінки.


134

Стрічкова витинанка

Квадратна серветка

Кругла серветка

1

1

2

2

3

3

4

4

5

5 6

Мал. 32. Витинанки

IХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

На наступний урок принесіть білу або одноколірну тканину (по-лотно), олівець, ножиці, голку, нитки «муліне» кількох кольорів, шпильки, аркуш паперу в клітинку, альбом «Вчуся все робити сам».

135

УРОК № 31

Тема. Художня вишивка в українському побуті. Види швів. Шов «уперед голку». Виготовлення серветки.

Мета: ознайомити учнів із вишивкою як видом декора-тивно-прикладного мистецтва та її застосуванням у побуті українського народу; дати уявлення про оздоблювальні шви; навчити виготовляти сервет-ку з бахромою, оздоблену швом «уперед голку»; розвивати окомір, мислення; укріплювати дрібні м’язи рук; виховувати старанність, терпіння, есте-тичний смак.

Обладнання: демонстраційний матеріал — таблиця «Шви та стіб-ки», технологічні карти «Шиємо серветки», «Пра-вила безпечної роботи з голкою», зразки вишитих виробів, зразки серветок із бахромою, оздоб лених швом «уперед голку»; для індивідуального корис-тування — полотняна біла або одноколірна ткани-на, голка, наперсток, нитки «муліне», олівець, но-жиці, шпильки, аркуш паперу в клітинку, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



Сьогодні ми ознайомимося з вишивкою як видом українського на-родного декоративно-прикладного мистецтва, з видами швів, що ви-користовуються у вишивці. Навчимося виконувати шов «уперед гол-ку» та виготовляти серветку з бахромою, оздобленою швом «уперед голку».


Моя бабуся гарно вишиває,Цвітут на полотні троянди й виноград,Розмай калиновий там грає,І дивні птахи щебетять.

136

Навік з’єдналось чорне і червоне —Мойого краю гордість і краса.Душа народу — малинові дзвони,Його веселка і його сльоза.

Вишивка — це поширений вид декоративно-прикладного мисте-цтва, в якому узор та зображення виконуються ручними швами на тканині, шкірі, повсті та інших матеріалах.

Мистецтво вишивки виникло давно, його корені сягають глиби-ни віків. Ми ніколи не зможемо довідатися, хто й коли вперше здо-гадався втілити у візерунок красу рідної природи, свої переживання та почуття, бо, з огляду на недовговічність тканини та ниток, наука позбавлена можливості визначити час виникнення цього мистецтва. Археологами були знайдені залишки одягу, прикрашені вишивкою, які належать до часів Стародавньої Греції. Поки що більш ранніх свідчень немає. Пам’ятки української вишивки збереглися лише за кілька останніх століть. Але дані археологічних розкопок, свідчен-ня літописців і мандрівників минулого дозволяють стверджувати, що початки мистецтва вишивання на території сучасної України ся-гають сивої давнини і розвиток його не переривався ніколи, почина-ючи з незапам’ятних часів і до наших днів.

У часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже ви-соко цінувалося. Сестра Володимира Мономаха Анна організувала в Києві, в Андріївському монастирі, школу, в якій молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом.

Сьогодні, як і сто років тому, не старіє мистецтво вишивання. Воно широко використовується в побуті українського народу. Чо-ловічі й жіночі сорочки, рушники, скатертини, серветки, фіранки, кептарі — це не повний перелік речей, оздоблених вишивкою.

Народ творив, знаходив і стверджував власний, оригінальний стиль вишивання. Невідомі умільці копіткою працею виробили різ-номанітні усталені техніки вишивання, які дійшли до наших днів.

Раніше більшість речей домашнього вжитку виготовлялося гос-подарем та його сім’єю. Майже в кожній хаті ткали полотно й шили з нього одяг. А вишивка була найпоширенішим способом прикраси-ти тканину.

Основний інструмент для вишивання та шиття — голка. А без чого ще не обійдеться жодна швачка?

137

Швачки це відерце знають,У роботі поважають.Коли шиють, вишивають,То на палець надівають.Лиш спитати доведеться,Як відерце цеє зветься.

(Наперсток)

У XVII ст. в Амстердамі жив майстер-ювелір Микола Бентотен. Він був закоханий у дочку сусіда Аніту. З голкою в руках Аніта що-денно сиділа над п’яльцями з вишивкою. Голка боляче колола зморе-ні пальці дівчини. Та ось одного разу Аніті принесли маленьку золо-ту шапочку з якимись незрозумілими знаками-заглибинками. Разом з цим подарунком було послання: «Шановна пані! Прошу прий няти в дарунок мій винахід, щоб він захищав від уколів прекрасні й пра-цьовиті пальці». Нижче був підпис: «Микола Бентонет». Ця малень-ка шапочка і була першим наперстком.

Матеріалами для вишивок є тканина та нитки. На вишивках можна побачити нитки різних кольорів. Це залежить від місцевос-ті: на Черкащині, наприклад, полюбляють яскраві — червоний, си-ній, зелений кольори; на Полтавщині — білий; на Житомирському Поліссі — чорний із вкрапленням червоного кольору.

В Україні налічується близько 100 видів і технічних прийомів вишивання («уперед голку», «оксамитовий», «тамбурний», «хрес-тик», «гладь» та ін.). Сьогодні ми ознайомимося з технікою шиття шва «вперед голку». Такий шов ми вчилися виконувати ще в 1-му класі. Згадаємо, як його шити (мал. 33). (Демонстрація технологіч-ної карти.) Проколюємо тканину голкою із виворітного боку на ли-цьовий. Протягуємо на лицьовий бік голку з ниткою. Відступаємо від проколу 4—5 ниток і проколюємо тканину з лицьового боку на виворітний. Протягуємо голку на виворітний бік і утворюємо стібок. (Учитель демонструє техніку виконання шва.)

Мал. 33. Шов «уперед голку»

138


Послідовність виготовлення серветки з бахромою, оздобленої швом «уперед голка» (мал. 34).

1. Підготуйте аркуш паперу в клітинку. Розмітьте на ньому квадрат розміром 120 × 120 мм (24 × 24 клітини) і виріжте. Це буде шаблон (1).

2. Накладіть викрійку на тканину, закріпіть шпильками (2).

3. Обведіть викрійку кольоровим олівцем, зніміть її з тканини й гострими ножицями виріжте за наміченими лініями заго-товку серветки.

4. Відступіть від країв серветки з усіх боків приблизно по 1 см й витягніть поперечні та поздовжні нитки (3).

5. Від утворених ліній і до країв витягніть усі поздовжні та по-перечні нитки, щоб утворилася бахрома (4).

6. Нитками «муліне» прошийте оздоблювальний шов «уперед голку» (5).

7. Намалюйте на серветці візерунок і прошийте по його конту-ру швом «уперед голку».

(Учні повторюють правила безпечної роботи з голкою.)

Голка й шпильки мають жало.Їх не кидай де попало.Пам’ятай, що при роботіЇх не слід тримати в роті.Голку, про це добре знай,Без ниток не залишай.Користуйся обережноІ в свій одяг не встромляй.Вишивай узор на п’яльцях,Свій наперсток май завжди,І тоді не будуть пальціМати зайвої біди.Дуже добре звичку мати —Голку в гольнику тримати.


(На дошці висить технологічна карта «Правила безпечної робо-ти з голкою».)

139

1

15

см

15 см

2

1 с

м1

см

1 см1 см3

4

5 6

Мал. 34. Виготовлення серветки

140


Учні виконують роботу за схемами в альбомі (с. 43—44) та тех-нологічною картою. Учитель спостерігає за правильним виконанням операцій, надає додаткову консультацію, допомагає. Слідкує за до-триманням правил безпечної праці, нагадує про порядок на робочих місцях.


— Що ми виготовляли на уроці?— Як виконували розмічання серветки?— Яким способом виготовляли бахрому?— Коли виникло мистецтво вишивання?— Які матеріали та інструменти застосовують при вишиванні?Учитель організовує виставку робіт учнів, узагальнює відпо-

віді й аналізує роботи. Оцінює оздоблення серветки та виставляє оцінки.



На наступний урок принесіть тканину, нитки «муліне», голку, наперсток, ножиці, шпильки, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 32

Тема. Художня вишивка в українському побуті. Шви «через край» та «через край у два прийоми». Виго-товлення серветки.

Мета: розширити знання учнів про вишивку в україн-ському побуті; дати уявлення про оздоблювальні шви; удосконалити вміння працювати голкою; на-вчити виконувати шви «через край» та «через край у два прийоми»; розвивати творчі здібності; вихо-вувати акуратність, пізнавальний інтерес.

141

Обладнання: демонстраційний матеріал — технологічна карта «Шиємо серветки», зразки виробів, оздоблених ви-шивкою, зразки серветок; для індивідуального ко-ристування — біла або одноколірна полотняна тка-нина, голка, нитки «муліне», шаблони, ножиці, олівець, альбом «Вчуся все робити сам».

ХІД УРОКУ



— Що виготовляли на попередньому уроці?— Із якими оздоблювальними швами ви ознайомилися?— Коли виникла вишивка в Україні?— Назвіть інструменти та пристосування, що використовують

при вишиванні.


Сьогодні продовжимо ознайомлюватися з вишивкою як видом декоративно-прикладного мистецтва та застосуванням її в україн-ському побуті. Навчимося виконувати шви «через край» та «через край у два прийоми». Оздобимо ними серветку.


Сьогодні, як і сто років тому, не старіє мистецтво вишивання. Воно широко використовується в побуті українського народу. Чо-ловічі й жіночі сорочки, рушники, скатертини, серветки, фіранки, кептарі — це неповний перелік речей, оздоблюваних вишивкою.

Чи не найяскравішим втіленням багатого й розмаїтого мистец-тва народної вишивки була вишита сорочка — невід’ємна складова українського народного вбрання як жінок, так і чоловіків. Вона була характерною ознакою кожної місцевості. Було порівняно легко від-різнити сорочки, вишиті на Полтавщині чи Поділлі, Гуцульщині чи Поліссі. Вони відрізнялися орнаментами, технікою виконання та га-мою кольорів.

142

ВишиванкаЗ вечора тривожного аж до ранкуВишивала дівчина вишиванку,Що тоненька голка для сорочок,А ще тонше дівочий голосочок.Вишивала дівчина, вишивала,У сорочку білую душу вклала.Вишивала дівчина, вишивала,Чорну і червону нитку клала.Ой та чорна ниточка — розставання,А червона ниточка — то кохання,Щоб чорна ниточка часто рвалась,А червона та ниточка легко слалась.Я піду в неділеньку на гулянку,Подарую милому вишиванку.Сердься, мій соколику, чи не сердься,Будеш ти носити її коло серця.

Д. ПавличкоВишиванням в Україні займалися майже виключно жінки. Для

цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та ве-чорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми й зимовими ве-чорами, у години відпочинку від польових робіт.

Перед одруженням кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишитих сорочок. Їх шили з тонко виробленого і вибіленого полотна. Кожна дівчина готувала сорочку для буденної роботи, свята, посагу, на весілля, навіть на смерть, тобто для потреб протягом усього життя.

Дівчата змагалися між собою в доборі узору, в майстерності виши-вання. Елементами вишитих узорів та орнаментів були птахи, калина, колоски пшениці, квіти: троянди, ромашки, мальви, чорнобривці.

На попередньому уроці ми ознайомилися з технікою шиття шва «уперед голку». Сьогодні ознайомимось з технікою шиття швів «через край» та «через край у два прийоми» (мал. 35).

Ці два шви використовують як для оздоблення виробів, так і при ручному шитті, коли закріплюють краї тканини, щоб попередити ви-падання ниток. (Демонстрація технологічної карти.)

Шов «через край» можна виконувати як зліва направо, так і справа наліво. Для цього голку вколюють у тканину з виворітно-

143

го боку, відступивши від краю тканини 3–5 ниток, і виводять нит-ку на лицьовий бік. Перекидають нитку через край тканини й знову роблять прокол із вивороту. Стібки мають бути рівними у двох на-прямках: за відстанню між проколами і за відстанню від проколу до краю тканини.

Шов «через край у два прийоми» виконують так: дошивши шов «через край» до кінця, продовжують шити у зворотному напрям-ку, вводячи голку в ті самі проколи, але вже з іншого боку тканини. (Демонстрація техніки шиття швів.)

Мал. 35. Шви «через край» і «через край у два прийоми»


Послідовність виготовлення серветки (мал. 36).1. Підготуйте тканину, як на попередньому уроці.2. Обшийте краї серветки швом «через край».3. Підберіть орнамент, виконаний швом «уперед голку»,

і оздобте ним серветку.

Мал. 36. Виготовлення серветки

(На дошці висить технологічна карта «Правила роботи з гол-кою».)

144


Учні виконують тренувальну вправу на с. 45 альбому. Після цьо-го виготовляють серветку за технологічною картою. Учитель слідкує за правильним виконанням операцій розмічання та вирізування, підказує, при потребі надає практичну допомогу. Звертає увагу на дотримання правил безпечної роботи та організацію робочих місць.


— Якими швами оздоблювали серветку?— Для чого знадобиться вам серветка?— Поясніть технологію шиття шва «через край».— Чи є у вас речі, оздоблені вишивкою?— Хто з ваших рідних (бабуся, мама, сестра) вишиває?Учитель підбиває підсумки бесіди, перевіряє вироби, вказуючи

учням на їхні помилки в роботі, виставляє оцінки.



На наступний урок принесіть білу або одноколірну полотняну тканину, голку, наперсток, нитки «муліне», олівець, ножиці.

УРОКИ № 33—34

Тема. Художня вишивка в українському побуті. Виготов-лення рушничка.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із застосуванням вишивки в українському побуті; навчити виготов-ляти рушничок, оздоблений ручними швами; по-глибити знання про український вишитий рушник; розвивати старанність, ініціативність; виховувати повагу до народних традицій, естетичний смак.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки вишитих рушників, зразок рушничка, що виготовляється на уроці; для індивідуального користування — біла або одноколірна полотняна тканина, голка, нитки «муліне», олівець, наперсток, ножиці.

145

ХІД УРОКУ



— Із якими оздоблювальними швами ви ознайомилися на попе-редніх уроках?

— Поясніть шиття шва «вперед голку».— Для чого використовується шов «через край»?— Назвіть правила безпечної роботи з голкою.


Сьогодні продовжимо знайомитися з використанням вишивки в українському побуті. Поглибимо знання про український рушник і навчимося його виготовляти, прикрашаючи простими оздоблю-вальними швами.


Серед речей українського побуту найбільш чільне місце займає рушник. Це одвічний символ українського народу. Подивіться, які красиві рушники. (Демонстрація.) Вони виткані, вишиті із зобра-женням геометричних фігур, квітів, дерев, птахів. Рушник — сим-вол щасливого життя. Його можна порівняти з піснею, вишитою на рушнику. Без рушника, як без пісні, не обходяться жодні свя-та, події.

Що ж таке рушник? Як записано в тлумачних словниках, руш-ник — це довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, а також вишитий шматок тканини для оздоблення україн-ської оселі. Прикрашання хати рушниками — давній український звичай. Не було в Україні жодної хати, яка б не була прикрашена рушниками.

З дитинства пам’ятаю рушники,Що так любовно їх творила мати.По-українськи хата на святкиСіяла вишитими рушниками.

Т. Пишнюк

146

Рушник тісно пов’язаний з народними звичаями та обрядами. Хліб-сіль на вишитому рушнику — це висока ознака гостинності на-шого народу.

Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати,Привітним гожим словом віншувати.Прийміть же хліб на мальовничім рушникові.

Розгляньте ще кілька рушників. (Демонстрація.) Цей рушник для посуду, столу називався стирачем. А ось цим накривали діжу з тістом. Рушники, відповідно до призначення, виготовляли з різ-них ниток. Утирачі й стирачі ткали із цупких ниток; покутники, по-дарункові — з тонкого білого полотна.

Вишитий рушник є окрасою весілля. Його стелять під ноги наре-ченим під час реєстрації шлюбу.

Ой стелися, рушничку, стелися,Щоб на тобі дві стежки зійшлися.А ви станьте, молодята, на рушникТа з’єднайте долі на весь вік.

Ставали молоді на рушник і тоді, коли просили батьків благосло-вити їх на щасливе подружнє життя.

Дозвольте, батьку, дозвольте, мати,На рушник вишиваний перед вами стати.На рушник вишиваний перед вами статиТа благословення вашого дістати.Благословіть, мамо, благословіть, тату,На щасливу долю, на життя багате.

Гарним був звичай використовувати рушники під час будівниц-тва житла. Рушниками застеляли підвалини (фундамент). На руш-никах піднімали сволок, а рушники потім дарували майстрам. Коли стіни були вже зведені, вгорі у кутку також вішали рушник, вислов-люючи побажання:

Щоб фундамент і підвалиСто років стояли.Щоб у вікна широкіЛились світла потоки.

Діти, ми познайомилися лише з деякими звичаями й обрядами українського народу, основним атрибутом яких є рушник. Пізніше ви дізнаєтесь і про інші традиції.

147

Вишивають рушники по всій Україні, використовуючи різні стібки та шви. Серед них найпоширенішими є «гладь», «настилу-вання», «набирування», шви «хрестик», «оксамитовий», «ланцю-жок», «стебнівка» та ін. Водночас рушники різних регіонів різнять-ся між собою, оскільки в різних областях і навіть районах або селах є свої улюблені узори й кольори вишивок. Узори вишивок найчасті-ше відображають рослинний і тваринний світ своєї місцевості. По-ширені також узори, побудовані на геометричних фігурах. Найпо-ширеніші вишивки рушників мають небагато кольорів: чорний із червоним, голубий із світло-коричневим тощо. У деяких регіонах поширене одноколірне вишивання — чорними, червоними, білими, блакитними нитками.

Голочка снуєтьсяПо тканині білій —Квітне візерунокМамі моїй милій.Ниточка до ниточки —Буде все до ладу:І калини китечки,Й грона винограду!Я хоч і маленька —Гарно ж вишиваю:Барви веселковіУ вишивку вкладаю.

Сьогодні ми виготовимо рушничок і оздобимо його простими оздоблювальними швами, яких ви навчилися на попередніх уро-ках. Для роботи вам знадобиться тканина для вишивання, «муліне» двох-трьох кольорів, голка, наперсток, ножиці, цупкий папір, лі-нійка, олівець, кравецькі шпильки.


Послідовність виготовлення рушничка (мал. 37).1. На цупкому папері розмітьте прямокутник розміром

210 × 70 мм. Виріжте викрійку (1).2. Розмістіть викрійку на тканині й закріпіть її кравецькими

шпильками (2). Обведіть викрійку кольоровим олівцем.3. Зніміть із тканини викрійку й виріжте заготовку рушничка.

148

4. По вужчих сторонах заготовки висмикніть нитки й утворіть бахрому (3).

5. Простим олівцем нанесіть на заготовку рушничка зображен-ня візерунка, який ви хочете вишити, і оздобте рушничок швом «уперед голку» (4, 5).

(Учитель нагадує учням правила безпечної праці з голкою та кравецькими шпильками. На дошці висить технологічна карта «Правила безпечної роботи з голкою».)

210

70

1

2 3 4 5

Мал. 37. Виготовлення рушничка

149


Учні розпочинають виготовлення й оздоблення рушничка. Учи-тель слідкує за роботою, підказує, допомагає. Звертає увагу на до-тримання правил безпечної роботи під час користування голкою.



На наступний урок принесіть кольорові олівці, альбом «Вчуся все робити сам».

УРОК № 35

Тема. Елементи паркового мистецтва. Весняні роботи у квітниках.

Мета: ознайомити учнів з елементами паркового мистец-тва, весняними роботами у квітниках або на при-шкільних ділянках; навчити висівати насіння квітів; удосконалити вміння працювати із садово-городнім інструментом; розвивати кругозір, фанта-зію, мислення; виховувати любов до природи рід-ного краю, працьовитість.

Обладнання: демонстраційний матеріал — ілюстрації із зобра-женням квітково-декоративних рослин, елементів паркового оформлення квітників, зразки садово-городнього інвентаря; для індивідуального корис-тування — садово-городній інвентар (лопатки, гра-бельки, сапки, поливалки, дерев’яні кілочки зі шнуром), насіння квітів, альбом «Вчуся все робити сам», кольорові олівці.

ХІД УРОКУ



Діти, минулого року ми з вами ознайомилися з правилами ви-сівання насіння рослин у закритий ґрунт. Сьогодні ми вчитимемо-

150

ся висівати насіння квітів у відкритий ґрунт, а також ознайомимося з елементами паркового мистецтва.


Весна — найулюбленіша пора року. Після довгої зимової холод-нечі та негоди настали теплі погожі дні.

Серед трав зелених і ряснихВесна красна надходить,Свої крила підводить.Над полями та гаями,Над вишневими садами,Над левадами студенимиВіє крилами зеленими.Каже: «Земле, пробудися,Квітом чистим одягнися!».

Пробуджується природа. Набрякають бруньки дерев і кущів, го-туючись розпустити перші листочки. Із землі пробивається трава. З’являються перші квіти.

Розпочинаються роботи на пришкільних квітниках. Готуються клумби й рабатки. Клумба — найрозповсюдженіший вид квіткового оформлення. Вона може бути розміщена в центрі площадки, навко-ло фонтанів, пам’ятників. За формою клумби, як правило, бувають круглі, овальні, квадратні, прямокутні. На клумбах висаджують не більше двох-трьох видів квітів, які добре поєднуються між со-бою за формою, висотою, кольором. Інший вид квітникового оформ-лення — це рабатки. Рабатка — довга смуга землі вздовж доріжок і алей, засаджена одно- або дворічними квітковими рослинами. Ши-рина рабатки до 1 м. На задньому плані рабаток висаджують високо-рослі квіти, на передньому — низькі.

Із приходом весни розпочинається робота у квітниках. Для цієї роботи використовують різні садово-городні інструменти. (Демон-страція.) Лопата призначена для перекопування землі, граблями розпушують і вирівнюють ділянки. Сапою роблять ямки або боро-зенки для висівання насіння квітів. Сапою прополюють і рихлять землю в міжряддях між квітами (3). Щоб полити рослини, викорис-товують поливалки.

Весняні роботи на квітниках (мал. 38) розпочинають з перекопу-вання ґрунту (1). Потім ґрунт розпушують і вирівнюють (2), а вже

151

потім проводять за допомогою сапи борозенки (3). Щоб рядки були рівними, їх проводять за допомогою шнура. Для цього установлюють кілочки на початку і в кінці грядки, а потім натягують шнур. Від-стань між борозенками та їх глибина залежить від величини насіння рослин. Насіння запашного горошку, настурції, нагідок, пінії висіва-ють у борозенки, які розміщують на відстані 10—12 см одна від одної і на глибину 4—5 см. Насіння айстри, маку, дзвіночків висівають на глибину 1—2 см, а відстань між борозенками має бути 12—15 см.

Велике насіння можна висівати з руки на однаковій відстані одне від одного (4). Дрібне насіння кладуть на перегнутий папір і висіва-ють у борозенки, зсуваючи його кілочком. Висівають насіння в боро-зенки, заздалегідь политі водою, щоб воно «приліпилося» до ґрунту. Потім борозенки присипають землею. При догляді за квітами їх тре-ба вчасно полоти, прорихлювати міжряддя й поливати (5).

Мал. 38. Робота на квітнику

Розгляньте ілюстрації на с. 47 альбому. Напишіть назви садово-го інвентаря та позначте в квадратиках правильну послідовність об-робітку ґрунту.

12

3

4

5

152

Які ж квіти вирощують на квітниках? Вирощують як однорічні, так і багаторічні квіти. Однорічними називають квіти, які після ви-саджування ростуть, цвітуть і дають насіння протягом одного літа. До них належать нагідки, чорнобривці, запашний горошок, айстри, настурція, петунія тощо. (Демонстрація ілюстрацій.)

Багаторічні — це такі рослини, які після висаджування ростуть протягом кількох років. Це — тюльпани, нарциси, люпин, орлики, барвінок.

Про квіти складено багато легенд, пісень, віршів.

КонваліїІз зеленої сорочки,Що зіткав весною гай,Білі дивляться дзвіночки,Як зовуть їх — угадай!Це конвалії у гаїНа галявині цвітуть,І ніде, ніде немаєКращих квіточок, мабуть!В них так пахощів багато,У такій вони красі...Хай ростуть — не буду рвати,Хай отут цвітуть усі!


Мій квітник

Я візьму граблі й лопатуТа зроблю грядки в саду,Посаджу на них я м’яту,Чорнобривці, резеду.Ще й пахучого горошкуТут насію два рядки.Посаджу тюльпанів трошки,А скраєчку — нагідки.Пройде теплий дощ весняний,Гляне сонце золоте,Тепле літечко настане,І квітник мій розцвіте!Будуть бджоли прилітати

153

По медочок до квіток,Вийде мама, вийде татоВідпочити в холодок.Прийдуть подружки гуляти —Теж в квітник їх поведу.Буду квіти поливати,Щоб скоріш цвіли в саду!


НагідкиЩо ромашки — білявенькі,Чорнобривці — чорнявенькі,А в нагідки така біда,Така біда — коса руда.Стоїть вона, сиротина,Одна-одна біля тину.А ромашки дивуються,Чорнобривці чудуються:Звідки ти, гарненька,Як сонечко, ясненька.

Т. Коломієць

МакЛетіла жар-птицяНад полем пшениці,Зронила пір’їнуЗ небес на долину.Пір’їна упалаІ квіткою стала.Під сонцем, під вітромКохається цвітомЧервоно-вогнистимУ золоті чистім.

В. ПароноваПро квіти складено й багато загадок. Тож давайте відгадаємо їх.

Він весною розпускається,У червоне й жовте одягається.Довге листя має сам,Пахне добре. Це... (тюльпан).

154

Квітка я ніжна, низенька, дрібна,Як запахну — приходить весна.Фіолетовий цвіт мій з п’яти пелюсток,Квітну я довго в лісі серед квіток.

(Фіалка)

Цвіте травневою порою,Її знайдеш в затінку лісовому,На стебельці, як намистинки, врядКвітки духмянії висять.

(Конвалія)

Запалали в чистім полі,Наче хусточки червоні.То палає в полі такПольовий червоний... (мак).

Мене називають царицею квітів,Я ніжна й велична.Цвіту серед літа.

(Троянда)


1. Зробіть ескіз квітника на с. 48 альбому.2. На квітнику перекопайте ґрунт.3. Розпушіть ґрунт і вирівняйте ділянку.4. Визначте місця висівання насіння за власним ескізом.5. Зробіть борозенки та залийте їх водою.6. Висійте насіння квітів, загорніть борозенки землею.


Учні працюють групами під керівництвом учителя. Поділ на групи доцільно провести за сортами квітів, що висіваються. Учитель спостерігає за діями учнів, їх послідовністю, проводить поточний ін-структаж. Слідкує за дотриманням правил безпечної праці при ко-ристуванні садово-городнім інвентарем.


— Чи сподобалося вам працювати у квітнику?

155

— Із якими сортами квітів ви познайомились?— Поясніть послідовність виконання робіт із висівання насіння

квітів.— Що вам здалося найскладнішим?— У кого з вас є домашній квітник?Учитель узагальнює відповіді учнів. Оцінює роботу кожної ди-

тини.


Учитель контролює прибирання квітника, збирання садово-город ніх інструментів.

156

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич Є. М. Декоративно-прикладне мистецтво. — Львів: Світ, 1993.

2. Веремійчик І. М. Майстровиті руки: Навч. посіб. з трудового на-вчання для 2 класу. — К.: Освіта, 1997.

3. Геронимус Т. М. Маленький мастер: Рабочая тетрадь по трудо-вому обучению. — М.: АСТ-ПРЕСС, 2001.

4. Дубинський І. В., Котелянець Н. В. Віршованочки. — Кірово-град: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001.

5. Дубинський І. В., Котелянець Н. В. Відлуння давнини. — Кіро-воград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999.

6. Машинистов В. Г. Дидактический материал по трудовому обу-чению. 2 класс. — М.: Просвещение, 1989.

7. Програма для середньої загальноосвітньої школи. 1—4 кла-си. — К.: Початкова школа, 2006.

8. Перевертень Г. И. Самоделки из бумаги. — М.: Просвещение, 1984.

9. Тименко В. П. Методика викладання художньої праці у 2 класі: Посіб. для вчителів. — К.: Спалах, 2000.

10. Хорунжий В. І. Трудове навчання. 2 клас: Плани-конспекти уро-ків. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005.

11. Хорунжий В. І. Вчуся все робити сам. 2 клас: Альбом з трудово-го навчання із шаблонами. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008.

12. Хорунжий В. І. Технологічні карти з трудового навчання. 2 клас. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008.

157

ЗМІСТ

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Урок № 1 Світ професій. Види творчої праці. Розподіл праці в суспільстві. . . . . . . . . . . . . . . . 4

Урок № 2 Як виробляють папір. Види паперу. Виготовлення колекції паперу. . . . . . . . . . . . . . 9

Урок № 3 Оригамі як вид творчої праці. Виготовлення виробів у техніці «оригамі».. . . 14

Урок № 4 Елементарна графіка. Лінії креслення. Вимірювання й розмічання. Виготовлення геометричного конструктора.. . 20

Урок № 5 Світ професій «людина — природа». Заготівля та зберігання природних матеріалів. (Екскурсія до парку.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

Урок № 6 Аплікації із рослинних форм. Виготовлення предметної аплікації. . . . . . . . . 30

Урок № 7 Аплікація з рослинних форм. Створення орнаментів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Урок № 8 Аплікація з рослинних форм. Створення сюжетної аплікації. . . . . . . . . . . . . 38

Урок № 9 Конструювання об’ємних виробів із природного матеріалу. Виготовлення іграшок із шишок.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Урок № 10 Конструювання об’ємних виробів із природного матеріалу. Виготовлення іграшок із горіхів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

Урок № 11 Робота з пластичними матеріалами. Ліплення фігурки їжачка. . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Урок № 12 Робота з пластичними матеріалами. Ліплення фігурки білочки.. . . . . . . . . . . . . . . . 54

Урок № 13 Світ професій «людина — людина». Виготовлення колажу «Професії».. . . . . . . . . . 58

158

Урок № 14 Плетіння в три пасма. Виготовлення закладки з ниток. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

Урок № 15 Створення аплікації з ниток. . . . . . . . . . . . . . . 67

Урок № 16 Виготовлення підвіски «Заєць». Конструювання новорічних прикрас. . . . . . . . 72

Урок № 17 Конструювання новорічних прикрас. Виготовлення підвіски «Ялинка». . . . . . . . . . . 76

Урок № 18 Світ професій типу «людина — знаки інформації». Виготовлення емблеми. . . . . . . . 80

Урок № 19 Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення реклами.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84

Урок № 20 Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення макетів дорожніх знаків. . . . . . 87

Урок № 21 Інформаційні пристрої. Виготовлення моделі світлофора.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

Урок № 22 Світ професій «людина — техніка». Зображення техніки способом аплікації. . . . . 97

Уроки № 23—24 Технічні конструкції. Виготовлення моделей автомобілів із сірникових коробок. . . . . . . . . 101

Урок № 25 Робота з технічним конструктором. Моделювання транспортної техніки. Виготовлення моделі санчат. . . . . . . . . . . . . . 108

Урок № 26 Робота з технічним конструктором. Виготовлення моделі терезів. . . . . . . . . . . . . . 113

Урок № 27 Робота з технічним конструктором. Виготовлення моделі гойдалки. . . . . . . . . . . . 118

Урок № 28 Світ професій людей, що працюють із художніми образами. Виготовлення пазлів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

Урок № 29 Писанкарство як мистецтво художнього розпису. Виготовлення площинного макету писанки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125

Урок № 30 Художні техніки декоративно-прикладного мистецтва. Виготовлення витинанок. . . . . . . 129

159

Урок № 31 Художня вишивка в українському побуті. Види швів. Шов «Уперед голку». Виготовлення серветки. . . . . . . . . . . . . . . . . . 135

Урок № 32 Художня вишивка в українському побуті. Шви «через край» та «через край у два прийоми». Виготовлення серветки. . . . . . . . . 140

Уроки № 33—34 Художня вишивка в українському побуті. Виготовлення рушничка. . . . . . . . . . . . . . . . . 144

Урок № 35 Елементи паркового мистецтва. Весняні роботи у квітниках. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156

Навчальне видання

Хорунжий Володимир Іванович

ГОТУЄМОСЬ ДО УРОКІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ. 2 КЛАС

Редактор Т. Г. Левченко Технічний редактор О. В. Романова

Код Н6841У. Підписано до друку 13.08.2008. Формат 60×90/16. Папір газетний. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 10,0.

ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006.61064 Харків, вул. Бакуніна, 8а.

Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а.Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.

Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: [email protected]

З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові — (057) 712-91-44, 712-90-87; Києві — (044) 599-14-53, 417-20-80; Донецьку — (062) 345-98-24; Житомирі — (0412) 41-27-95;

Дніпропетровську — (0562) 39-61-60, 39-63-54; Львові — (032) 243-08-85; Сімферополі — (0652) 22-87-01, 22-95-30; Тернополі — (0352) 26-86-94, 53-32-01,

Миколаєві — (0512) 35-40-39, Рівному — (0362) 23-78-64.E-mail: [email protected]

«Книга поштою»: 61045 Харків, а/с 3355. Тел. (057) 717-74-55, (067) 546-53-73.E-mail: [email protected]

www.ranok.com.ua

Documents

Gotymos Do Yrokv Trydovogo Navchannya 2 Klas