0

1

2

HELP US HELP THE CHILDREN

under Dopomoha Ukraini Charity

2 Jane Street, Suite 503

Toronto, Ontario

M6S4W3 Canada

Tel.: +1(647)-406-4228

E-mail: DopomohaUkraini@gmail.com

Website:huhtc.org

Facebook: Help Us Help The Children

МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД

«НОВЕ ПОКОЛІННЯ»

вул. Ярославів Вал, 9

м. Київ, Україна, 01030

Тел.: +380 44 279 41 69

+380 67 551 78 15

+380 66 599 60 69

E-mail: j.vokalyuk@novepokolinnya.com.ua

Website: www.novepokolinnya.com.ua

Facebook: Нове Покоління

3

Шановні учасники та учасниці!

Вітаємо Всіх Вас на Зимовому таборі 2015 у мальовничих Карпатах! Вже багато років поспіль ми будемо зустрічати Різдво в разом, святкуватимемо Маланку і пізнаватимемо таїнства рідної культури! Ви тримаєте в руках Збірку таборових матеріалів, котра служитиме для Вас інструментом для реалізації таборової програми, виконання різних завдань, що загалом створить чарівну атмосферу у ці різдвяні дні!

Тема табору «Нове Покоління, напиши Україні Різдвяну казку!» означає, що протягом десятиденного перебування на таборі діти відпочиватимуть, оздоровлюватимуться, навчатимуться, знайомлячись з українськими традиціями та звичаями, кожен день таборування сприятиме національній самоідентифікації, всотуванню дітьми таїнств різдвяної обрядовості, розумінню свого місця в рідній країні, своїх прав та обов’язків. Маємо за мету зробити дітей здоровим та сильним підростаючим поколінням, котре «напише Україні Різдвяну казку» зараз та побудує майбутнє нашої держави за декілька років! 2014 рік - рік неоднозначний та складний для кожного українця, рік, коли у житті кожного з нас трапилися події, які змінили нас, віднайшли наше усвідомлення, хто ми є! Кожна людина знаходиться в процесі самоствердження, в світлі останніх подій в нашій країні всі відчувають невимовне почуття гордості, виконуючи свій громадянський обов’язок перед своєю Батьківщиною. Ми несемо відповідальність за пошук шляхів у вихованні нового покоління української нації в особі дітей. А в період Зимових свят диво Різдва відродить нашу духовність, запалить відчуття патріотизму, пробудить свідомість національної приналежності – за цим всім стоїть процвітання народу, багатство країни! У Новому році дозвольте побажати всім здоров’я, щастя, миру, віри, надії та любові. Віримо, що відтворені під час табору традиції пробудять та зміцнять у кожного відчуття самоповаги до себе і ближніх, почуття патріотизму та любові до України! Бажаємо Вам успіху та приємних вражень від табору! З повагою, Руслана Вжесневська Засновник та керівник проекту «Help Us Help The Children» Президент МБФ «Нове Покоління»

Анка Вжесневська Координатор програм «Help Us Help The Children» та МБФ «Нове Покоління»

4

Шановна команда «Нового Покоління»!

Знову разом вже вкотре ми здійснюємо загальнолюдський обов’язок, обов’язок українця з високою духовністю, з прекрасними чеснотами – виховуємо прийдешнє покоління, передаємо йому культурну скарбницю свого народу, любов до мови, до своєї країни, вогник допитливості до всього в цьому світі на кращі зміни в житті! Зазвичай Новорічні свята асоціюється з

радісними почуттями, родинним затишком, купою подарунків… Ще з дитинства Новорічні свята стали для кожного з нас символом тепла та радості, чарівності та здійснення бажань. У ці святкові дні кожен загадує найзаповітнішу мрію та вірить у її здійснення. Найвища ж магія Новорічних свят у тому, що кожен окремо й у той же час всі разом ми підводимо підсумки року, що минає, та визначаємо плани на майбутнє! Миру нашій країні, кожній родині, миру кожному дому. Історія вкотре ставить нас перед величезними випробуваннями. І багатонаціональний український народ — доброзичливий і толерантний — героїчно відстоює своє право на мир і добробут, єдність і громадянську злагоду, демократію і верховенство права, моральність і духовність. Хай магічна чарівність цих свят буде в усміках Ваших рідних, урочистих вітаннях, особливій теплоті, радості, які створюють дивовижне відчуття світла, злагоди і щастя. Подаруймо найдорожче, найцінніше - любов і тепло наших сердець, увагу і турботу нашим дітям, аби у Новому році щасливих людей стало більше! Хай святкова Різдвяна зірка осяє кожну оселю світлом добра та надії, укріпить вірою душі та зігріє любов’ю серця, додасть сил та натхнення на наполегливу працю заради наших дітей, заради нашого рідного краю, заради всієї України! Будьмо патріотами нашої держави, бо ж ми, українці, — розумні, сильні й талановиті. Повіримо в себе, підтримаймо один одного, згуртуймося навколо спільної мети. Разом ми здатні творити дива! З Новим роком та Різдвом Христовим!

З повагою,

Юлія Вокалюк Виконавчий директор МБФ «Нове Покоління» Віталія Зеленько Директор з програм МБФ «Нове Покоління»

5

Зимовий табір 02-12 січня 2015 рік

6

Зміст

ВСТУП .............................................................................................................................. 8

Проект «Гуманітарна допомога» .................................................................................... 8

Проект «Літній табір» ...................................................................................................... 8

Проект «Зимовий табір» ................................................................................................. 8

Освітній проект «Стипендіат» ......................................................................................... 8

Проект «Протидія торгівлі людьми в Україні» ................................................................ 8

Програма реабілітації родин військових-учасників АТО «Рум’янок» ............................ 9

ІСТОРІЯ HELP US HELP THE CHIDREN / ДОПОМОЖІТЬ НАМ ДОПОМОГТИ ДІТЯМ 9

Статистика по Зимовим таборам HUHTC (2004-2015рр.) ........................................... 12

ПРОГРАМА ЗИМОВОГО ТАБОРУ 2015 ....................................................................... 20

ПРАВИЛА ЗИМОВОГО ТАБОРУ 2015 .......................................................................... 25

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИХОВАТЕЛІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ТАБОРІ ................ 25

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ВЗИМКУ ........................................................................................ 26

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ГОРАХ ВЗИМКУ / ЛИЖНИЙ ТУРИЗМ ................................ 30

ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕБУВАННЯ НА СХИЛАХ ..................................... 31

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ЛИЖНИХ ТРАСАХ ............................................................ 31

ТАБОРОВІ МАЙСТЕРНІ ................................................................................................ 33

«Психологічне та духовне Я» ....................................................................................... 33

«Здорове Я» .................................................................................................................. 34

«Я Лідер» ....................................................................................................................... 34

«Флористика» ................................................................................................................ 34

«Декупаж» ...................................................................................................................... 35

«Фольклорне Я» ............................................................................................................ 35

«Гончарство» ................................................................................................................. 36

«Творче Я» .................................................................................................................... 36

«Протидія торгівлі людьми».......................................................................................... 37

«Робота з воском» ......................................................................................................... 37

«Флорбол» ..................................................................................................................... 37

МИ – НОВЕ ПОКОЛІННЯ .............................................................................................. 38

«ЗИМОВІ СВЯТА УКРАЇНИ» ......................................................................................... 39

РІЗДВЯНІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ ............................................................................. 40

ДІДУХ ...................................................................................................................... 41

РІЗДВЯНИЙ ХЛІБ ................................................................................................... 42

РІЗДВЯНИЙ ПАВУК ................................................................................................ 43

КОЛЯДУВАННЯ ...................................................................................................... 44

ВЕРТЕП .................................................................................................................. 45

7

РІЗДВЯНА СИМВОЛІКА ......................................................................................... 46

МЕЛАНКА ................................................................................................................ 50

ЩЕДРУВАННЯ........................................................................................................ 52

СТАРИЙ НОВИЙ РІК .............................................................................................. 58

ВОДОХРЕЩА .......................................................................................................... 59

ТЕРЕНОВІ ІГРИ ............................................................................................................. 60

ГУТІРКИ ......................................................................................................................... 60

Гутірка №1: «ЗНАЙОМСТВО» ...................................................................................... 62

Гутірка 2: «ГУРТКОВА ГАЗЕТА» ................................................................................... 63

Гутірка 3: «48 ЗАПИТАНЬ» ........................................................................................... 63

Гутірка №4: «ПРО ШКІДЛИВІСТЬ НІКОТИНУ, АЛКОГОЛЮ ТА НАРКОТИКІВ» .......... 68

Гутірка №5: «ТВОЯ БЕЗПЕКА»..................................................................................... 72

Протидія торгівлі людьми (пам’ятка) ..................................................................... 73

Гутірка №6 «ВІЛ/СНІД» ................................................................................................. 74

Гутірка №7 «ДОБРЕ ДІЛО» ........................................................................................... 76

Гутірка №8: «Я – ЛІДЕР!» .............................................................................................. 77

Гутірка №9: «МАГІЧНА СИЛА УКРАЇНСЬКОЇ СОРОЧКИ» ........................................... 79

ВИШИВАНКА .......................................................................................................... 79

Гутірка №10: «БАНКА ЗАПИТАНЬ» .............................................................................. 83

ДОДАТКИ ....................................................................................................................... 83

СИМВОЛІКА УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ ........................................................................ 83

СЦЕНАРІЙ ВЕРТЕПУ .................................................................................................... 86

ЯК ПРИГОТУВАТИ КУТЮ ............................................................................................. 95

РІЗДВЯНІ ГУЦУЛЬСЬКІ ТІСТЕЧКА ............................................................................... 96

СВОЇМИ РУКАМИ .......................................................................................................... 97

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ТЕРЕНОВИХ ІГОР ......................................................................... 107

НОТАТКИ ..................................................................................................................... 108

8

ВСТУП У 2013 році «Help Us Help The Children» / «Допоможіть нам допомогти дітям», проект Благодійного фонду «Допомога Україні», відсвяткував 20-річчя своєї роботи на благо дітей-сиріт України. За ці роки було реалізовано багато проектів, сирітським установам надано біля 980 тон гуманітарної допомоги на суму, що перевищує 16 000 000 канадських доларів. «Help Us Help The Children»/ «Допоможіть нам допомогти дітям», проект Благодійного фонду «Допомога Україні», тісно співпрацює з Міжнародним благодійним фондом «Нове Покоління» в Україні, метою якого є сприяння поліпшенню, вираженню, представленню і захисту економічних, соціальних, духовних, культурних прав та інтересів соціально незахищених дітей та надання безпосередньої благодійної допомоги соціально незахищеним дітям, також соціальна реабілітація осіб, які потребують піклування в усіх регіонах України, а саме: поліпшення їхнього матеріального, фінансового та морального становища, надання правової, освітньої, інформаційної та технічної допомоги дитячим установам. Фондом за участю добровольців-фахівців різних галузей розробляються та здійснюються різні проекти, зокрема: Проект «Гуманітарна допомога» Добровольці з Канади, Америки та України збирають та благодійно передають гуманітарну допомогу сирітським закладам України. За звітний період біля 250 сирітських установ отримали конкретну допомогу. Проект «Літній табір» Впродовж сімнадцяти останніх років були організовані та проведені літні навчально-оздоровчі табори в Карпатських горах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Табори проходили під різними назвами: «Козаки ХХІ століття», «Діти-дітям», «Наша доля в наших руках», «Мандруємо світом», «Наша родина - Україна», «Незабутні часи», «Новий шлях», «Табір друзів», «Космічна подорож», «12 місяців». Програма таборів спрямована на розвиток життєвих навичок у дітей: збагачення їхніх знань, почуття самовпевненості, соціальної свідомості, самоповаги та відчуття свого внутрішнього світу. У 2013 році на Літній табір було запрошено біля 350 дітей-сиріт із різних куточків України. Проект «Зимовий табір» У січні 2004 року «Help Us Help The Children»/ «Допоможіть нам допомогти дітям», проект Канадського Фонду «Дітям Чорнобиля», організував перший зимовий навчально-оздоровчий табір у Карпатах. Найкращі 50 дітей-сиріт із різних сирітських закладів України взяли участь в таборовій програмі. Тема табору - «Різдвяна Україна», і головна мета проекту - розкрити для дітей-сиріт українські різдвяні традиції та звичаї, навчити народному фольклору, історії, показати різні види зимового спорту. Організація зимових таборів стала традицією, і тепер кожного року цей проект стає більш популярним серед дітей-сиріт. Освітній проект «Стипендіат» Проект «Стипендіат» направлений на допомогу дітям-сиротам, які навчаються у вищих навчальних закладах України. На даний момент 47 студентів знаходяться на освітній програмі та отримують щомісячну стипендію, медичну опіку, одяг, взуття та продукти харчування. Студенти також забезпечені допомогою психолога та беруть участь у різноманітних тренінгах задля найбільш ефективної адаптації у самостійному житті. Фондом постійно проводиться робота по пошуку донорів для підтримки цього проекту. Проект «Протидія торгівлі людьми в Україні» «Протидія торгівлі людьми» — один із пріоритетів роботи фонду. Силами проекту проводяться системні заходи щодо інформування дітей-сиріт про існуючу небезпеку та надання відповідних навичок реагування задля запобігання торгівлі людьми в Україні.

9

Програма реабілітації родин військових-учасників АТО «Рум’янок»

Міжнародний благодійний фонд «Нове Покоління» в рамках статутної діяльності реалізував щорічний проект «Літній табір 2014» для дітей, котрі потребують соціальної підтримки та психологічної реабілітації та адаптації, а саме: діти-сироти та діти, позбавлені, батьківського піклування, діти з малозабезпечених сімей, діти біженців зі східних регіонів країни та Криму, діти військових, котрі постраждали або загинули під час антитерористичних операцій. В продовження підтримки родин військових-учасників АТО за ініціативи Канадсько-Української Фундації у співпраці з Конгресом Українців Канади, Генеральним Консульством України в Канаді, Громадською організацією «Ініціатива Е+», Міжнародним благодійним фондом «Нове Покоління», Help Us Help The Children / Допоможіть нам допомогти дітям і готелем «Хатки Руслани» розпочалась Програма реабілітації родин військових-учасників АТО «Рум’янок» в смт. Ворохта, Івано-Франківська область, в період з 03 вересня по 02 листопада 2014 року. До участі в Програмі запрошені родини з різних регіонів: Кіровоградська, Запорізька, Київська, Волинська, Вінницька, Львівська, Чернігівська, Житомирська, Хмельницька і Тернопільська області. ІСТОРІЯ HELP US HELP THE CHIDREN / ДОПОМОЖІТЬ НАМ ДОПОМОГТИ ДІТЯМ

Хронологія

1992 Руслана Вжесневська та її чоловік Енді Котрел вдочерили дівчинку з України. Обоє були вражені умовами в школах-інтернатах України та долями дітей, котрі перебували в цих закладах.

1993 Руслана та Енді вирішили спробувати допомогти певним чином. Вони почали збирати одяг та продукти харчування. Доставка гуманітарної допомоги розпочиналася з малого: речі запаковувалися і зберігалися в гаражах, і перевозилися в Україну в звичайних валізах.

1994 Організовано маршрути з масштабнішим розповсюдженням речей, доставка

відбувалася приблизно до 60 шкіл-інтернатів, дитячих будинків та реабілітаційних центрів. Маленькі групи волонтерів збирають гроші, пакують контейнери для відправки в Україну. Волонтери з Канади супроводжують вантажі та працюють з волонтерами з України, щоб особисто передати допомогу дітям в інтернатах. Проект «Help Us Help the Children (HUHTC)» був створений при Канадському фонді «Дітям Чорнобиля». Отримує схвалення та підтримку від уряду Канади (CIDA).

1995 Заснування першої благодійної організації в новій незалежній Україні – Благодійний фонд «Товариство «Приятелі дітей». Діяльність по збору коштів включає покази мод, телемарафони тощо.

1996 Перший табір в Карпатах було проведено для 110 дітей.

Протезне обладнання та стоматологічні матеріали включено у гуманітарну допомогу для України.

1997 Літній табір відбувається за участю волонтерів з Торонто, Монреалю, Вінніпегу та

США. У Канаді відбувся перший гала-вечір по збору коштів, слідом відбулась така ж подія і в Україні, в Києві, за підтримки Національного Банку України.

10

HUHTC (Допоможіть нам допомогти дітям) організовують першу конференцію для директорів та працівників дитячих установ для вивчення сучасних підходів у менеджменті та практики у роботі з дітьми. Було засновано асоціацію директорів шкіл-інтернатів.

1998 Філіали проекту з’являються по всій Канаді та США.

Літні табори збільшуються і приймають до 250 дітей. Проведення навчальних програм для вихователів в інтернатних закладах України. Запуск освітніх проектів «Вступник» та «Стипендіат» для здобуття повної вищої освіти обдарованими та талановитими дітьми-сиротами зі шкіл-інтернатів. Того року HUHTC підтримав 2-х дітей, котрі вирішили навчатися в університетах.

1999 Кількість шкіл-інтернатів, котрі HUHTC охоплює для надання допомоги, сягає 190.

Зареєстровано Асоціацію директорів шкіл-інтернатів в Україні.

2000-/03 Кількість волонтерів з США – 200 осіб, включаючи різні вікові категорії.

Літні табори приймають 400-500 учасників кожного року. Кількість дітей зі шкіл-інтернатів, котрі отримують допомогу, становить 30 000. Кількість установ, котрим надається допомога, сягає 200. Освітнім проектам надано офіційний статус, і обдаровані студенти і надалі отримують підтримку. Масштаб гуманітарної допомоги з 1993 року дорівнює приблизно 14 500 000 американських доларів. Одночасно реалізовуються програми з протезування та надання стоматологічного лікування. Започатковано програму по навчанню роботі на комп’ютері; в 2002 році сирітським установам подаровано 20 комп’ютерів, ще 20 передано школам-інтернатам в 2003 році.

2003 Святкування 10-ліття діяльності, відзнаки досягнень та волонтерської роботи. Ініційовано програму Протидії торгівлі людьми (ATI - Anti -Trafficking Initiative) з метою ознайомлення дітьми з проблемою, з якою можуть стикнутися у дорослому житті після закінчення шкіл-інтернатів.

2004 Відбувся перший Зимовий табір. Таборова програма побудована таким чином, щоб учасників навчити українським традиціям під час Різдва та Нового Року, а також надати можливість відчути чарівність Карпат.

2005 Після 5 років відкрито Капсулу часу з мріями та цілями учасників «Літнього табору 2000», колекція прекрасних спогадів, що загалом було підведенням підсумків успішності діяльності Допоможіть нам допомогти дітям та визначенням з майбутніми планами. Телевізійний журнал W-FIVE створив документальний фільм «Забуті діти», для перегляду був показаний на CTV News. Віктора Маларек та команда W-FIVE представили аудиторії Північної Америки досягнення HUHTC. Новий уряд України визнає та приймає багато рекомендацій HUHTC щодо реформ в країні. В 2005 році розпочато проведення реформ.

2006 У зв’язку зі зміною потреб дітей зі шкіл-інтернатів, для розвитку життєвих навичок

11

було засновано Міжнародний благодійний фонд «Нове Покоління» (New Generation International Charitable Fund). МБФ «Нове Покоління» заангажовує більше українських волонтерів, залучає українську бізнес-громаду до проектів HUHTC.

2007 Проекти HUHTC отримують гранти з різних джерел: CIDA, український уряд в особі Міністра сім’ї, молоді та спорту, Посольство Канади в Україні і інші спонсори та донори.

2008 Гала-презентація, присвячена 15-тій річниці HUHTC, відбулась у відпочинковому комплексі Toronto’s Liberty Grand, як визнання допомоги тисячам українським дітям-сиротам. Як несподіванка, 20 дітей з Нікопольської школи-інтернату «Гармонія» (Дніпропетровська область) приєдналися до виконавців з Канади та України, щоб виразити спеціальну подяку багатьом канадійцям за їхню непохитну підтримку, котра подарувала дітям надію на краще майбутнє.

2009 Літній табір прийняв 55 дітей-сиріт в Одесі, вперше при фінансуванні українського уряду (Міністерства сім’ї, молоді та спорту). Зимовий табір відбувся у Ворохті, частково за підтримки гірськолижного курорту «Буковель».

2010 Літній табір відбувся у Ворохті (Карпати) в чергове за часткового фінансування гірськолижного курорту «Буковель».

2011 Літній та Зимовий табори були проведені в Карпатах – у Верховині та Микуличині відповідно. Група з 10 дітей-сиріт з України поїхали до Канади в місцевий Український літній табір на 1 місяць.

2012 HUHTC започаткував збір коштів House Mingle, котрий був дуже успішним.

2013 Святкування 20-ої річниці роботи HUHTC, визнання досягнень та висловлення подяки усім, хто вірив в прийдешнє покоління української нації. Нове Покоління та HUHTC зібрали понад 20 мільйонів доларів з метою допомогти дітям-сиротам в Україні. Американська компанія TOMs Shoes та Благодінйий фонд «AmeriCares» передали МБФ «Нове Покоління» 35880 пар нового літнього взуття для розповсюдження серед малозабезпечених дітей по всій країні.

2014 Проведення 10-го ювілейного Зимового табору 2014. Реагуючи на події в Україні HUHTC та МБФ «Нове Покоління» в рамках Літнього табору 2014 прийняли 310 дітей, включаючи 110 дітей переселенці зі східних регіонів країни та Криму, а також з родин військових – учасників АТО. Під час Літнього табору Незалежний проект сповіщення The Nose, www.thenose.org, зняли відео “Children of War”: http://www.youtube.com/watch?v=Tid1qEsiQtM В продовження підтримки родин військових-учасників АТО за ініціативи Канадсько-Української Фундації у співпраці з Конгресом Українців Канади, Генеральним Консульством України в Канаді, Громадською організацією «Ініціатива Е+», Міжнародним благодійним фондом «Нове Покоління», Help Us Help The Children і готелем «Хатки Руслани» розпочалась Програма реабілітації родин військових-учасників АТО «Рум’янок». Протягом року в рамках проекту «Гуманітарний маршрут» команда волонтерів розповсюдили 17 тисяч пар взуття TOMS серед дітей-сиріт, дітей переселенці зі східних регіонів України та Криму та дітей з родин військових-учасників АТО.

12

Статистика по Зимовим таборам HUHTC (2004-2015рр.)

Підготовлено: Алла Галич

Дата проведення

Місце проведення

Тема та гасло табору

К-сть дітей

К-сть доросли

х

Заг. к-сть

Заклади (дитячі-будинки, школи-

інтернати, реабілітаційні

центри)

14.07.96-27.07.96

Ворохта

"Перший крок" - "Перший табір,

перший крок - на майбутнє нам урок!"

110 24 134

Канів, Молочанськ, Орджонікідзе, Раївка, Червоноград.

1997 Ворохта «Бізнес клас» - «Розумно, чітко, справедливо!»

210 85 295 Амвросіївка, Бердянськ, Володимир-Волинський, Головно, Житомир, Канів, Котовськ, Кривий Ріг, Молочанськ, Орджонікідзе, Очаків, Піщанка, Раївка, Севастополь, Червоноград.

1998 Ворохта «Княжа доба» - «Свою історію треба

знати, сумлінно вивчати, самим розпочати!»

235 76 311 Люботин, Канів, Молочанськ, Бердянськ, Матвіївка, Вищетарасівка, Нікополь, Раївка, Кривий Ріг, Синельніково, Червоноград, Житомир, Бердичів, Піщана, Котовськ, Жовтень, Очаків, Амросіївка, Севастополь, Джанкой, Керч, Володимир-Волинський, Головно, Суми.

29.07.99-15.08.99

Ворохта «Козацька доба» - «Козацькому роду -

нема переводу!»

365 90 455 Піщанка, Володимир-Волинський, Головно, Вищетарасівка, Кривий Ріг, Ордженікідзе, Раївка, Амвросіївка, Житомир, Бердянськ,

13

Матвіівка, Молочанськ, Джанкой, Керч, Ізмаїл, Севастополь, Добромиль, Червоноград, Жовтень, Котовськ, Одеса, Очаків, Піщана, Цюрупинськ, Канів, Чигирин, Кілія.

06.08.00-20.08.00

Ворохта «Нове покоління» - «Наша доля в наших руках!»

345 63 408 Амвросіївка, Анан’їв, Бердянськ, Буча, Володимир-Волинський, Гуляйполе, Джанкой, Житомир, Ізмаїл, Канів, Керч, Кілія, Котовськ, Кривий Ріг, Люботин, Миколаїв, Молочанськ, Орджонікідзе, Пантаївка, Піщанка, Полтава, Севастополь, Херсон, Цюрупинськ, Червоноград.

2001 Ворохта «Діти – дітям» - «Єднаймо сили молодії на славу нашій Україні!»

420 111 531 Амвросіївка, Бердянськ, Буча, Вищетарасівка, Джанкой, Ізмаїл, Канів, Керч, Кілія, Кіровоград, Котовськ, Кривий Ріг, Лутугине, Люботин, Миколаїв, Молочанськ, Нікополь, Очаків, Піщанка, Полтава, Ромни, Слов’янськ, Суми, Херсон, Цюрупинськ, Червоноград, Угорники.

21.07.02-11.08.02

Ворохта «Наша родина – Україна» -

«Рідний край, де ми живемо, Україною

ми звемо!»

470 130 600 Амвросіївка, Бердянськ, Буча, Вищетарасівка, Глинськ, Джанкой, Ізмаїл, Канів, Керч, Кілія, Київ, Кіровоград, Котовськ, Кривий Ріг, Лутугине, Люботин, Миколаїв, Молочанськ, Мукачево, Нікополь, Очаків, Піщанка, Полтава, Ромни, Слов’янськ, Суми,

14

Херсон, Цюрупинськ, Червоноград, Угорники.

28.07.03-17.08.03

Ворохта «Незабутні часи» - «Рік за роком час

минає – наша молодь підростає!»

520 54 574 Амвросіївка, Бердянськ, Буча, Вільнянськ, Володимир-Волинський, Джанкой, Ізмаїл, Керч, Кілія, Котовськ, Кривий Ріг, Лутугине, Люботин, Миколаїв, Молочанськ, Нікополь, Пантаївка, Піщанка, Полтава, Севастополь, Суми, Херсон, Цюрупинськ, Червоноград, Угорники, Харків.

02.01.04-10.01.04

Ворохта «Різдвяна Україна» – «На вікні мороз малює квіти,

Під вікном хурделиця мете, У казовий табір

вірять діти, Коляда у гості до

нас йде!»

50 5 55 Бердянськ, Миколаїв, Лутугино, Кривий Ріг, Івано-Франківськ.

24.07.04-14.08.04

Ворохта «Мандруємо світом» -

«Північ-Південь, Захід-Схід – Україна

єднає світ!»

561 561 Амвросіївка, Ананьїв, Бердянськ, Бережани, Вільнянськ, Верба, Вовковинці, Гуляйполе, Городня, Джанкой, Знам’янка, Ізмаїл, Керч, Кривий Ріг, Канів, Котовськ, Кілія, Коропець, Люботин, Мар’їнка, Матвіївка, Молочанськ, Миколаїв, Мукачеве, Нікополь, Очаків, Пантаївка, Перещепине, Полтава, Піщанка, Радомишль, Ромни, Севастополь, Сімферополь, Суми, Херсон, Цюрупинськ, Чернівці, Шевченкове.

2005 Зимовий табір не проводився. Помаранчева революція.

15

2005 Ворохта «Новий шлях» - «10 років табір

збирає майбутнє країни, що підростає!»

335 61 457 Амвросїівка, Бердянськ, Буча, Верба, Виноградів, Буча, Вищетарасівка, Вільнянськ, Вовковинці, Володимир – Волинський, Галич, Джанкой, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Канів, Керч, Котовськ, Кривий Ріг, Лутугине, Люботин, Матвіївка, Молочанськ, Мукачеве, Нікополь, Пантаївка, Перечин, Піщанка, Полтава, Севастополь, Суми, Херсон, Цюрупинськ, Червоноград, Яблунів.

02.01.06-10.01.06

Ворохта «Різдвяна зустріч» - «Разом у Карпатах зустрінем Різдво,

Надію та Віру дарує воно!»

68 12 70 Володимир-Волинський, Керч, Миколаїв, Лутугино, Пантаївка, Молочанськ.

2006 Ворохта «Табір друзів» – «Дружба

це завжди щастя, радість,

сміх, дружба у світі поєднує всіх!»

336 56 422 Бердянськ, Білгород-Дністровський, Бориспіль, Буча, Вищетарасівка, Вільнянськ, Володимир – Волинський, Галич, Глинськ, Димитров, Івано – Франківськ, Ізмаїл, Керч, Котовськ, Люботин, Матвіївка, Молочанськ, Мукачеве, Нікополь, Острог, Пантаївка, Раївка, Сєверодонецьк, Суми, Улянівка, Харків, Херсон, Цюрупинск, Червоноград.

02.01.07-11.01.07

Ворохта «Різдвяні мандри» - «Разом у Карпатах зустрінемо Різдво, Надію та Віру дарує

воно!»

77 38 115 Миколаїв, Коропець, Бердянськ, Керч, Володимир-Волинський, Сєвєродонецьк, Угорники, Червоноград,

16

Люботин.

06.07.07-21.07.07

Ворохта «Мандруємо світом» -

«Північ-Південь, Захід-Схід

українців повен світ!»

430 215 465 Буча, Суми, Котовськ, Керч, Володимир-Волинський, Вижниця Мукачево, Тернопіль, Люботин, Олександрія, Молочанськ, Вищетарасівка, Цюрупинськ, Березківка, Немирів, Кривий Ріг, Ізмаїл, Миколаїв, Мар»їнка, Угорники, Вовковинці, Коропець, Верба, Перечин, Галич, Раївка, Амвросіївка, Маріуполь, Херсон, Житомир, Червоноград.

02.01.08-11.01.08

Ворохта «Різдвяна казка» - «Разом в Карпатах зустрінемо Різдво, Надію та Віру дарує

воно!»

84 32 116 Гуляйполе, Амвросіївка, Дніпропетровськ №1, Бердянськ, Червоноград, Тернопіль, Матвіївка, Джанкой, Угорники, Ананьїв, Березківка, Пантаївка, Котовськ, Маріуполь.

05.07.08-20.07.08

Яремча «12 місяців» - «Місяць за місяцем

швидко крокує, Нове Покоління майбутнє

будує!»

430 220 650 Мар’їнка, Херсон, Бердянськ, Сєвєродонецьк, Молочанськ, Хоружівка, Тернопіль, Цюрупинськ, Червоноград, Кривий Ріг, Лутугине, Угорники, Конотоп, Котовськ, Володимир-Волинськ, Галич, Вищетарасівка, Березківка, Олександрія, Харків, Угорники, Феодосія, Люботин, Амвросіївка, Балта, Перечин, Маріуполь, Мукачево, Верба, Ізмаїл, Керч, Піщанка (Вінницька обл.).

03.01.09-15.01.09

Ворохта «Різдвяний подарунок»

86 54 140 Лутугине, Матвіївка, Донецьк, Хоружівка,

17

Нове Покоління святкує різдво –

дарує всім щастя, радість, добро!»

Тернопіль, Ананьїів, Перечин, Севастополь, Червоноград, Угорники, Харків.

24.06.09-14.07.09

Одеса «Молода Гвардія»

«Мета можлива» - «Нове Покоління

зірок досягає – для нас неможливого в

світі немає!»

540 210 750 Балта, Піщанка (Вінницька ант.), Амвросіївка, Цюрупинськ, Ізмаїл, Суми, Бердянськ, Київ Дарницький р-н, Лутугине, Амвросіївка, Житомир, Раївка, Суми, Коропець, Конотоп, Харків, Олександрія, Чернишово, Долина, Джерело, Верба, Вільнянськ, Мар’їнка, Нікополь, Мукачево, Котовськ, Молочанськ, Перечин, Матвіївка, Хоружівка, Тернопіль, Володимир-Волинський, Гуляйполе.

03.01.10-12.01.10

Ворохта «Казка чаруючих гір» – «Чарівна казка в Карпатах блукає –

Нове Покоління Різдво зустрічає!»

50 35 85 Тернопіль, Угорники, Харків, Перечин, Володимир-Волинський.

09.07.10-22.07.10

Яремча «Космічна подорож» -

«Нове Покоління пригоди шукає, Нове Покоління у космос

рушає»

290 124 414 Матвіївка, Балта, Ананьїв, Олександрія, Тернопіль, Перечин, Мукачево, Угорники, Конотоп, Бердянськ, Галич, Вололдимир-Волинський, Нікополь, Феодосія, Скадовськ, Вознесенськ, Лутугине, Джерело, Люботин, Раївка, Верба, Піщана (Одеська).

02.01.11-12.01.11

Верховина «Різдвяний подарунок» -

«Нове Покоління зустрілось в

Карпатах у рідному колі Різдво святкувати»

56 22 78 Угорники, Пантаївка, Володимир-Волинський, Мішково-Погорєлово, Донецьк, Бердянськ.

05.08.11-19.08.11

Микуличин «Мандруємо Україною» -

215 80 295 Раївка, Кривий Ріг, Донецьк,

18

«Нове Покоління в дорогу рушає,

культуру вивчає та не забуває»»

Амвросіївка, Мукачево, Перечин, Бердянськ, Угорники, Лутугино, Червоноград, Львів, Мішково-Погорєлово, Ананьїв, Балта, Петрики, Люботин, Харків, Херсон, смт. Вовковинці.

02.01.20-10.01.12

Ворохта Різдвяні мандри «Невпинно Новий Рік крокує, Різдвяні мандри

нам дарує, Яскраві враження,

нові знання, Що збережем на

все життя!»

60 25 85 Олександрія, Перечин, Угорники, Запоріжжя, Мукачево, Донецьк.

22.07.12- 6.08.12

Ворохта «Навколо світу за 14 днів» - «У літній

табір ми зібрались, його

чекали цілий рік!Навколо світу

побували, цікавих друзів ми знайшли!»

155 105 260 Володимир-Волинський, Ізмаїл, Котовськ, Кривий Ріг, Піщанка, Цюрупинськ, Червоноград, Раївка, Перечин, Тернопіль, Пресвята Родина (Петрики, Тернопільська область), Севастополь, Донецьк, Угорники, Запоріжжя, Мукачево.

02.01.13-12.01.13

Ворохта Різдвяні мандри «Різдво починаєть,

день усміхається, пташка

на гілці калини гойдається. Ми ходимо колядки

співаємо І святкувати Різдво

починаємо! А коли землю всю ніч

огортає,Янголи в небі ще довго

співають!»

70 45 115 Микуличин, Угорники, Перечин, Донецьк, Олександрія, Люботин, Лутугіно, Харків, Цюрупинськ, Володимир-Волинський, Піщанка, Нікополь, Севастополь, Канів.

26.07.13-15.08.13

Ворохта «Подорож крізь часи» -

«20 років допомоги

стремління,20 років праці,

сумління, Наш врожай – Нове

Покоління!»

400 120 520 Амвросіївка, Ананьїв, Балта, Бердянськ, Верба, Вільнянськ, Вовковинці, Львів (Джерело), Долина, Донецьк, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Канів, Керч, Кривий Ріг, Лутугино, Люботин,

19

Мар’їнка, Маріуполь, Мукачево, Перечин, Піщанка, Раївка, Севастополь, Тернопіль, Феодосія, Харків, Херсон.

02.01.14-12.01.14

Яблуниця

«Різдво на Гуцульщині» -

«В небі зірочка сяє і всю землю

обіймає, Звук трембіти по горах

лунає, Нове Покоління колядки співає, На зустріч

різва всіх закликає!»

68

47

115

Ананьїв, Долина, Донецьк, Івано-Франківськ, Маріуполь (Пілігрим), Перечин, Тернопіль.

21.07.14-03.08.14

Ворохта, Яблуниця

«Вакації по-українськи!» –

«В теоріях, мріях, антазіях

Нове Покоління – на українських

вакаціях!»

310 165 475 Долина, Запоріжжя, Ізмаїл, Кривий Ріг, Маріуполь, Мукачево, Перечин, Піщанка, Раївка, Тернопіль, Тальне, Ананьїв, Івано-Франківськ, Харків, Цюрупинськ.

02.01.15-12.01.15

Ворохта «Нове Покоління, напиши Україні Різдвяну казку!»

85 55 140 Долина, Івано-Франківськ, Тернопіль, Раївка, Ананьїв, Сєвєродонецьк, Запоріжжя, Донецьк, Ізмаїл, Луганськ, Білгоро-Дністровський, Маріуполь (Пілігрим), Мукачево.

ВСЬОГО:

7431

2362

9871

20

ПРОГРАМА ЗИМОВОГО ТАБОРУ 2015

П’ятниця, 02 січня 2015 року

Час Захід Нотатки

Протягом дня Планування до заїзду та поселенню дітей

Підготовка одягу та взуття

Встановлення поштової скриньки

Тренінг для всіх учасників табору

Зустріч дітей

Вечеря

Поселення

Субота, 03 січня 2015 року

Час Захід Нотатки

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 - 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Привітання організаторів та оголошення програми на день / поділ по гурткам

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:30 Гурток 1, 2, 3 - майстерня «Фольклорне Я» Гурток 4, 5, 6 - медогляд/підбір речей

13:00 – 14:00 Обід

15:00 – 17:00 Гурток 4, 5, 6 - майстерня «Фольклорне Я» Гурток 1, 2, 3 - медогляд/підбір речей

17:00 – 18:30 Гурткові заняття: Правила табору, техніка безпеки у зимовий період / підготовка до вечірньої програми

19:00 – 20:00 Вечеря

20:00 – 21:50 Вечірня програма: Представлення шкіл, Закриття дня

21:50 – 22:00 Вечірня збірка

22:00 – 22:30 Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

22:30 Нічна тиша

Неділя, 04 січня 2015 року

Час Захід Нотатки

6:30 – 7:00 7:15

Вставання/сніданок 1, 2, 3 гуртки Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 – 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:00 Майстерні (Фольклорне Я, Флористика, Творче Я): гуртки 4, 5, 6

13:00 – 14:00 Обід гуртки 4, 5, 6

14:00 – 15:30 Майстерні (Фольклорне Я, Флористика, Творче Я): гуртки 4, 5, 6

15:00 Обід гуртки 1, 2, 3

15:30 – 17:00 Майстерні (Фольклорне Я, Флористика, Творче Я): гуртки 4, 5, 6

17:00 – 18:30 Підготовка до вечірньої програми (назва, гасло, плакат). Гутірка.

19:00 – 20:00 Вечеря

20:00 – 21:50 Вечірня програма: Представлення гуртків, Закриття дня

21

21:50 – 22:00 Вечірня збірка

22:00 – 22:30 Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

22:30 Нічна тиша

Понеділок, 05 січня 2015 року

6:30 – 7:00 7:15

Вставання/сніданок 4, 5, 6 гуртки Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 - 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:00 Майстерні (Фольклорне Я, Флористика, Я – шеф-кухар): гуртки 1, 2, 3

13:00 – 14:00 Обід гуртки 1, 2, 3

14:00 – 15:30 Майстерні (Фольклорне Я, Флористика, Я – шеф-кухар): гуртки 1, 2

15:00 Обід гуртки 4, 5, 6

15:30 – 17:00 Майстерні (Фольклорне Я, Флористика, Я – шеф-кухар): гуртки 1, 2

17:00 – 19:00 Підготовка до вечірньої програми. Гутірка.

19:00 – 20:00 Вечеря

20:00 – 21:50 Вечірня програма: Гуцульське диско, народні танці. Закриття дня.

21:50 – 22:00 Вечірня збірка

22:00 – 22:30 Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

22:30 Нічна тиша

Вівторок, 06 січня 2015 року

6:30 –7:00 7:15

Вставання/сніданок 1, 2, 3 гуртки Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 - 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:00 Майстерні (Фольклорне Я, Флористика, Я – шеф-кухар): гуртки 4, 5, 6

13:00 – 14:00 Обід гуртки 4, 5, 6

14:00 – 15:30 Майстерні (Фольклорне Я, Флористика, Я – шеф-кухар): гуртки 4, 5, 6

15:00 Обід гуртки 1, 2, 3

15:30 – 17:00 Майстерня: Фольклорне Я (гуртки 1, 2, 3, 4, 5, 6)

17:00 – 18:30 Підготовка до Святої Вечері.

19:00 - 20:00 Свята Вечеря

20:00 – 23:30 Коляда та різдвяні забави

23:50 – 00:00 Підведення підсумків дня / Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

00:00 Нічна тиша

Середа, 07 січня 2015 року

6:30 –7:00 7:15

Вставання/сніданок 4, 5, 6 гуртки Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 - 9:15 Руханка

22

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:50 Похід до церкви, відвідини старечого будинку (Вертеп, подарунки) – Добре діло

13:00 – 14:00 Обід гуртки 1, 2, 3

15:00 Обід гуртки 4, 5, 6

15:30 – 17:00 Майстерня (Здорове Я): гуртки 1, 2, 3

17:00 – 18:30 Підготовка до вечірньої програми.

19:00 - 20:00 Вечеря

20:00 – 21:50 Вечірня програма. Гра «Бінго», какао та кекси. Нагороди. Закриття дня.

21:50 – 22:00 Вечірня збірка

21:40 – 22:00 Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

22:30 Нічна тиша

Четвер, 08 січня 2015 року

6:30 –7:00 7:15

Вставання/сніданок 1, 2, 3 гуртки Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 - 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:00 Майстерні (Творче Я, Флористика, Гончарство, Здорове Я): гуртки 4, 5, 6

13:00 – 14:00 Обід гуртки 4, 5, 6

14:00 – 15:30 Майстерні (Творче Я, Флористика, Гончарство, Здорове Я): гуртки 4, 5, 6

15:00 Обід гуртки 1, 2, 3

15:30 – 17:00 Майстерня (Здорове Я): гуртки 4, 5, 6

17:00 – 18:30 Теренова гра

19:00 - 20:00 Вечеря

20:00 – 21:50 Вечірня програма: кіно, піца, попкорн / Закриття дня

21:50 – 22:00 Вечірня збірка

22:00 – 22:30 Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

22:30 Нічна тиша

П’ятниця, 09 січня 2015 року

6:30 –7:00 7:15

Вставання/сніданок 4, 5, 6 гуртки Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 - 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:00 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Я Лідер): гуртки 1, 2, 3

13:00 – 14:00 Обід гуртки 1, 2, 3

14:00 – 15:30 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Я Лідер): гуртки 1, 2, 3

15:00 Обід гуртки 4, 5, 6

15:30 – 17:00 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Я Лідер): гуртки 1, 2, 3

17:00 – 18:00 Підготовка до вечірньої програми. Гутірка.

18:00 - 19:00 Вечеря

23

19:30 – 20:00 Підготовка до вечірньої програми

20:00 – 23:00 Вечірня програма: Маланка, Маскарад

23:30 – 23:45 Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

00:00 Нічна тиша

Субота, 10 січня 2015 року

6:30 –7:00 7:15

Вставання/сніданок 1, 2, 3 гуртки Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 – 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:00 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Флорбол): гуртки 4, 5, 6

13:00 – 14:00 Обід гуртки 4, 5, 6

14:00 – 15:30 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Флорбол): гуртки 4, 5, 6

15:00 Обід гуртки 1, 2, 3

15:30 – 17:00 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Флорбол): гуртки 4, 5, 6

17:00 – 18:30 Підготовка до вечірньої програми

19:00 – 20:00 Вечеря

20:00 – 21:50 Вечірня програма: Шоу вихователів / Закриття дня

21:50 – 22:00 Вечірня збірка

22:00 – 22:30 Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

22:30 Нічна тиша

Неділя, 11 січня 2015 року

6:30 –7:00 7:15

Вставання/сніданок 1, 2, 3 гуртки Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 – 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:00 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Я Лідер): гуртки 4, 5, 6

13:00 – 14:00 Обід гуртки 4, 5, 6

14:00 – 15:30 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Я Лідер): гуртки 4, 5, 6

15:00 Обід гуртки 1, 2, 3

15:30 – 17:00 Майстерні (Гончарство, Творче Я, Я Лідер): гуртки 4, 5, 6

17:00 – 18:30 Підготовка до вечірньої програми

19:00 – 20:00 Вечеря

20:00 – 21:50 Вечірня програма: Шоу вихователів / Закриття дня

21:50 – 22:00 Вечірня збірка

22:00 – 22:30 Підготовка до сну (гігієнічні процедури)

22:30 Нічна тиша

Неділя, 12 січня 2015 року

6:30 –7:00 7:15

Вставання/сніданок 4, 5, 6 гуртки і бажаючі Виїзд на Буковель

8:30 – 9:00 Вставання

9:00 - 9:15 Руханка

24

9:15 – 9:30 Оголошення програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:30 Подяки спонсорам

13:00 – 14:00 Обід гуртки 1, 2, 3

15:00 Обід гуртки 4, 5, 6

15:30 – 18:30 Похід на ринок за сувенірами / підготовка до від’їзду.

19:00 - 20:00 Вечеря

20:00 – 21:30 Вечірня програма: Карнавал

21:30 – 01:30 Дискотека

Понеділок, 13 січня 2015 року

Загальні збори для підведення підсумків Зимового Табору 2015.

25

ПРАВИЛА ЗИМОВОГО ТАБОРУ 2015 Всі учасники Зимового табору 2015 зобов’язуються дотримуватись наступних правил:

Перше й найбільш важливе – чітко та правильно виконувати поради, прохання та накази більш досвідчених членів групи, помічників вихователів, вихователів, інструкторів та гурткових.

Розмовляти виключно українською мовою.

Категорично забороняється виходити за територію проведення табору без дозволу вихователя або коменданта табору або знаходитися вночі поза територією табору.

Займатися власними справами тільки у час, призначений на це в режимі дня.

Дбайливо ставитися до таборового інвентарю та використовувати його тільки з дозволу проводу табору.

Під час перебування на таборі читати літературу тільки українською мовою.

Не користуватися джерелами відкритого вогню, свічками, сірниками на території табору та за його межами, не кидати каміння, ножі, сокири та подібні предмети.

Дбати про чистоту кімнат та таборової площі.

Підтримувати бездоганну чистоту в умивальниках, туалетах, місцях купання.

Передавати всі знайдені на території табору речі коменданту табору.

З усіх питань, які виникають, спочатку звертатися до коменданту табору або до гурткового.

Тримайтеся свого гуртку та йти у тому місці колони, де запропонував знаходитися інструктор або вихователь. Не штовхатися між собою, не бігати в небезпечних ділянках шляху (слизьких стежках, крутих підйомах, вершинах).

Не порушувати приватної власності сусідів табору.

Негайно повідомляти про всі випадки захворювання коменданту табору. При погіршенні стану здоров’я ніколи не займатися самолікуванням, обов’язково попереджати про це старшину гуртка або медичного працівника.

Не вживати зіпсовані продукти, пити лише питну або кип’ячену воду.

Під час табору будь-кому КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вживати алкогольні напої та палити!

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИХОВАТЕЛІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ТАБОРІ

Таборова програма проводиться виключно українською мовою, тому вихователь повинен вільно нею володіти та заохочувати дітей до спілкування українською мовою.

Вихователь повинен обов’язково знати та дотримуватися режиму табору.

Таборова програма вимагає точності, не допускає запізнень та зрив занять.

Вихователь повинен брати активну участь у проведенні гурткових занять, майстерень, спортивних та розважальних заходів, не має права залишати дітей без нагляду, повинен контролювати виконання дітьми режиму.

26

Таборова програма вимагає певного рівня фізичної підготовки та витривалості.

При організації походів/прогулянок вихователь обов’язково супроводжує свій гурток, відповідаючи за безпеку дітей.

Вихователь повинен бути прикладом для вихованців у всіх таборових заняттях та заходах, проявляти творчу активність та зацікавленість в отриманні позитивних результатів.

Вихователь не має права застосовувати непедагогічні прийоми у спілкуванні з дітьми. На таборі панує чемність, лагідність та взаєморозуміння.

Вихователь бере активну участь у створенні творчої атмосфери на таборі у відносинах між дорослими, має можливість висловлювати пропозиції, брати участь у вирішенні таборових питань на вечірніх зборах.

Не задоволений – пропонуй, пропонуючи – виконуй! ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ВЗИМКУ Майстерня розроблена для ознайомлення дітей з технікою безпеки в зимовий період. Просимо уважно пройти кожен етап майстерні. Разом з хуртовинами, морозом та інеєм, зима несе з собою безліч захоплюючих ігор та розваг. Як чудово пронестись з гірки на лижах, пограти в хокей, сніжки, покататися на ковзанах! Це дійсно прекрасно, але разом з тим кожна розвага несе з собою загрозу у здоров'ю, а то й життю. Мало знати правила безпеки, їх треба ще й виконувати. В твоєму віці ти вже повинен вміти:

аналізувати ситуацію;

передбачати небезпеку;

контролювали свою поведінку і поведінку своїх товаришів;

боротись за своє життя і не здаватись;

правильно розподіляти свої сили;

і, звичайно ж, не впадати в розпач, коли вже біда прийшла. Загальні правила безпеки взимку

Узимку треба йти не поспішаючи, аби не впасти і не травмуватися.

Якщо травму одержав товариш, ніколи не тікай з місця пригоди, а постарайся допомогти йому, поклич дорослих.

Не перегрівайся і не переохолоджуйся, не їж снігу та криги, бо це шкідливо для здоров'я.

Не торкайся язиком та мокрими руками до металу — отримаєш опік.

Не катайся на санчатах та лижах поблизу автомагістралей, трамвайних та залізничних колій — транспорт може травмувати тебе.

Під час зимової негоди не вирушай наодинці в далеку подорож — заблукаєш.

На лід річок та озер ступай обережно, тільки у присутності дорослих. Який він, міцний та неміцний лід? Якщо товщина льоду 12 см, він прозорий, з синюватим чи зеленуватим відтінком, лід вважається міцним. Сміливо ставай на нього! Якщо при відлизі лід вкривається водою, замітається снігом, а потім замерзає, стає білим чи жовтуватим, він не міцний. Ходити, ковзатись на ньому небезпечно! Цікаво знати: Скільки льоду на планеті?

27

Майже десята частина планети постійно вкрита льодом. Загальна його кількість, що міститься в льодовиках, айсбергах, снігових заметах, морських та підземних льодах, а також в атмосфері Землі, становить неймовірно велику кількість тонн. Якщо весь цей лід рівномірно розподілити по поверхні земної кулі, то товщина льодяного покриву становитиме близько 50 метрів. Наше щастя, що майже всі льодовики знаходяться в Антарктиді. Найтовстіший лід (більше 4 км) був також виявлений в Антарктиді. Мешканці півночі розтоплюють лід, перетворюючи в питну воду. З нього будують житла. Дивно, але в таких житлах тепло, сухо й затишно. Вчені доводять, що в майбутньому льодовики забезпечать питною водою всіх бажаючих. Щоб ковзани та лижі приносили лише задоволення! Грати в хокей, кататися на ковзанах та лижах не можна, якщо температура повітря нижче —15° С. Ти ніколи не обморозиш ноги, якщо правильно підбереш черевики для ковзанів та лиж: вони повинні бути на один розмір більші від твого повсякденного взуття, щоб на ноги можна було одягати тонкі бавовняні та теплі шкарпетки. Добре запобігає обмороженню ніг газетний папір.

Не намагайся туго зашнуровувати черевики — ноги швидше втомляться і замерзнуть.

Слідкуй, щоб твій одяг був завжди сухим.

Коли навчишся ходити на лижах — одягайся вільніше: вовняний светр, лижний костюм, під них бавовняну сорочку. На голову — плетену шапочку. В зимовому пальті кататися важко і жарко, можна спітніти і застудитися.

Не слід одягати хутряні шапки і теплі хустки. Але не забудь вовняні рукавички!

Лижі підбирай собі по зросту: не великі й не малі. Вибирай лижі і палиці, стань рівно і підніми руку вгору. Якщо кінці лиж нарівні з кінцями пальців — годяться. Коли нижчі або вищі — не підходять. Палиці мають діставати до плеча.

Увага! Якщо у тебе на морозі побіліли щоки, ніс чи вухо — це обмороження. Негайно йди додому і повідом дорослих. Учись падати! Ні в якому разі не падай ні вперед, ні назад. Тільки набік і дуже м'яко. Цікаво знати: Чому лід слизький? Всім відомо, що лід — це вода, що замерзла. Коли людина чи транспорт рухаються по льоду, вони тиснуть на нього зі значною силою і під цим великим тиском лід тане. Отже, між твоїм взуттям і льодом з'являється незначний прошарок води. Завдяки йому лід стає слизький і на ньому можна ковзатися. Перемістиш ногу в інше місце — там відбудеться те ж саме: лід перетвориться в тоненький шар води. Чим дужчий тиск на лід, тим швидше він тане, тим і більш слизький. Що робити, коли людина тоне, провалившись під лід?

В період потепління та ожеледиці, а також в місцях, де прорубано чимало ополонок, по кризі ходити не слід. Є небезпека провалитися під лід. Якщо ти став свідком цього нещасного випадку, то:

ні в якому разі не біжи до потерпілого по кризі — ти теж можеш опинитися у льодяній купелі;

якщо можеш, кинь йому кінець мотузка, або простягни палицю, весло, жердину;

впевнившись, що потерпілий допомогу прийняв (найкраще, коли він обмотає себе мотузком), повільно відповзай назад;

коли опинишся в безпечному місці, повільно підтягуй людину до берега;

якщо ти не впевнений в своїх силах — не ризикуй, біжи по допомогу;

трапляється, коли поруч нема жодних предметів для рятування, тоді на кригу ланцюжком лягають 2— З дорослих чоловіків і наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги; перший з них подає потерпілому ремінь, одяг, тощо.

допоможи дістатися берега. Коли ти не впевнений у своїх силах і не можеш зробити це сам — якомога швидше клич на допомогу дорослих.

28

Запам'ятай! Рятувальник повинен підбиратися до потерпілого поповзом! Якщо ти сам опинився в крижаній воді, дій самостійно, не розгублюйся:

розкинь руки в сторони, щоб вони лежали на кризі;

грудьми чи спиною намагайся обпертися об край ополонки;

ногами впирайся в протилежний їй бік і, лежачи, підсувайся до берега у той бік, звідки прийшов;

вибравшись на лід, відкотись від ополонки та швидко підповзай до берега. Перша допомога людині, що провалилася під лід: Пам'ятай, що як від переохолодження, так і від обмороження людина може померти. Тому якомога швидше викликай швидку допомогу. До приїзду лікарів необхідно:

загорнути потерпілого в щось сухе і тепле;

дати тепле питво;

якщо людина не дихає, терміново починають робити штучне дихання та масаж серця. Увага! Якщо ти побачив, що в період льодоходу якийсь нерозумний «сміливець» стрибає по крижинах — терміново клич дорослих. «Сміливцю» загрожує велика небезпека! Повторити не завадить! Якщо ти опинився в ополонці і поряд нікого нема, рятуй себе сам:

розкинь руки в сторони, щоб вони лежали на кризі;

грудьми чи спиною намагайся обпертися об край ополонки;

ногами впирайся в протилежний її бік;

потихеньку виповзай на лід і поповзом просувайся до берега;

весь цей час клич на допомогу. Надання першої долікарняної допомоги людині, що провалилась під лід: Від перебування в холодній воді людина зазнає переохолодження всього організму. Декілька хвилин в крижаній купелі можуть призвести до втрати свідомості. Якщо такій людині своєчасно не надати допомоги, вона, вже витягнута з води, може померти на березі. Потерпілого необхідно:

насухо витерти;

перевдягнути чи загорнути в сухий теплий одяг;

енергійно розтерти тіло шматком вовняної тканини;

дати тепле питво;

обкласти грілками або помістити у ванну з теплою водою (в першу чергу зігрівають потилицю та шию);

при відсутності дихання та серцебиття, до прибуття швидкої допомоги роблять штучне дихання і закритий масаж серця.

Якщо потерпілий може рухатись, йому пропонують біг на місці протягом 10—15 хвилин. Як підготуватися до безпечного відпочинку взимку? Якщо ти влітку почав загартовуватись і не облишив цих процедур ще й зараз, твоє тіло міцне, дуже та витривале. Йому не страшні нежиті та застуди. Тому й розваги принесуть більше радощів. Будь уважним! Перш ніж заливати штучний каток, чи обладнувати його на водоймі, перевір, чи не стирчатимуть з-під льоду гілки, металеві предмети, що можуть травмувати під час гри. Те ж саме пророби, прокладаючи лижню. Особливо якщо це гірка: на великій швидкості можна вдаритись об пеньок чи дерево, перечепитись за дріт, мотузок, якийсь непотріб, що виглядає з-під снігу. Увага! Ніколи не стій під дахом будівель. Взимку від перепадів температур можуть «вирости» величезні бурульки. Падаючи згори, вони досить серйозно травмують необережних перехожих.

29

Цікаво знати: Як утворюються бурульки? Коли сонячні промені нагрівають дах, сніг тане. Краплини води стікають на його край і замерзають, бо там температура нижча 0°С. На замерзлу краплину набігає наступна, за нею ще одна, потім ще... Бурулька «виросла».

Під час ожеледиці дороги посипають сіллю, бо вона має здатність довго зберігати тепло, що і допомагає розтоплювати лід.

Брудний сніг розтає швидше, ніж чистий, бо поглинає більше сонячної енергії. Народна мудрість:

Сніг учить нас чистоти, сонце — доброти.

Взимку сонце крізь сльози посміхається.

Скільки сніг не лежатиме, а все ж розтанути мусить.

Зима без снігу, як літо без хліба.

Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.

Синиця до хати — зима у двір. Цікаво знати: Звідки лижі прийшли? Лижі — дуже давній винахід. Вчені вважають, що з'явились вони 20—30 тисяч років тому. Місце їх народження треба шукати на півночі, посеред неозорих снігів. Найдавніші лижі — це дерев'яні дощечки, що прив'язувались до ніг. На них можна було, не провалюючись, ходити по глибокому снігу. Називали такі лижі дерев'яною підошвою. Потім з'явились сплетені з лози лижі-снігоступи, якими й досі користуються мисливці Сибіру. Пізніше виявилось, що на лижах можна не тільки ходити, але й швидко бігати, якщо їх передні кінці загнути доверху і взяти палиці, щоб відштовхуватись, їх обтягували хутром. Такі лижі дуже допомагали мисливцям під час полювання, їх використовували і у військових походах. З XVII століття лижі — улюблений всіма вид спорту. Скільки років ковзанам? Якщо лижі з'явилися в тих краях, де багато снігу, то ковзани — там, де багато льоду. А таких місць на Землі можна знайти скільки завгодно. Тому на питання, де і коли з'явились перші ковзани, ніхто не відповість. Переохолодження: Переохолодження тіла небажане і дуже небезпечне. Та все ж до холоду людина пристосувалась краще, ніж до спеки. Ще первісна людина навчилась шити одяг, будувати житло, користуватися вогнем. При необхідності людина має здатність вироблення тепла в своєму організмі. Коли ти змерз, з'являється відчуття холоду, «гусяча шкіра» і ти починаєш тремтіти. При цьому скорочуються м'язи і виділяється достатня кількість тепла, але не обов'язково «ловити дрижаки». Ти навіть в сильний мороз можеш легко нагрітися, коли почнеш виконувати якусь важку роботу, або хоча б фізичні вправи. Коли замерзаєш в степу, полі чи лісі, ні в якому разі не присідай відпочити. Рухайся, інакше шкіра та слизові оболонки наберуть синюватого відтінку, артеріальний тиск знизиться, пульс уповільниться, зупиниться дихання, а через 30—40 секунд після цього наступить смерть. Від переохолодження людина може померти, якщо температура її тіла знизиться до 35 градусів. Обмороження: Якщо ти одягнений не по сезону, а погода холодна, волога та вітряна, може з'явитися обмороження. Виникає воно не лише при мінусовій температурі, а й при температурі +3...+7°С.

30

Можна обморозитись, якщо:

тісне і мокре взуття;

мокрий одяг;

тривала нерухомість на холодному повітрі, в снігу, під холодним дощем;

під час хвороби та втрати крові. Частіше страждають пальці рук і ніг, вуха та ніс. При обмороженні спочатку відчувається холод, поколювання, печіння, потім оніміння. З'являється біла пляма, що спочатку синіє, а далі чорніє. Тоді потерпілий вже не відчуває болю. Якраз втрата чутливості і веде до того, що людина не помічає небезпечної дії низької температури. А в тканинах тим часом відбувається омертвіння. З’являється слабкість, сонливість, а інколи і втрата свідомості. Існує 4 ступеня враження. Перший — найлегший, четвертий — найважчий, коли шкіра чорніє. На відміну від опіків, навіть при найлегшому ступені обмороження необхідно звертатися до лікаря. Перша допомога обмороженому:

Найкраще обморожену частину тіла занурити у воду кімнатної температури, а за півгодини довести температуру до 40 °С.

Після прийому ванни ушкоджену ділянку шкіри обережно висушити і прикрити чистою пов'язкою.

Якщо на шкірі немає пухирів і омертвіння, обморожені ділянки протирають спиртом, одеколоном і злегка розтирають до почервоніння.

Добре зігріває теплий чай, кава, молоко.

Категорично забороняється розтирати пошкоджене місце снігом, змащувати жиром і мазями. Це лише збільшить ступінь пошкодження тканин.

Пам'ятай! Якщо ти знаходишся на сильному морозі, особливо в вітряну погоду періодично перевіряй чутливість відкритих ділянок обличчя, прикрий всі відкриті ділянки шкіри. На санчатах під вітрилами… В XVIII столітті, в часи російської цариці Катерини II, на санях каталися по міцній кризі озер та ставків під вітрилами. Сани прийшли до нас з півночі, там навіть житла ставили на санях. Називалися вони чуми на нартах і збереглися до наших днів. Наші предки запрягали в сани коней, волів — це дуже добра поміч в народному господарстві. Здавна санчата вважаються улюбленою зимовою розвагою дітей. Хто придумав хокей? Розповідають, що батьківщиною хокею з шайбою є північ Канади, і винайшли його солдати, які палицями ганяли по льоду порожні консервні бляшанки, що й були праобразами гумової шайби. Ця історія цікава, але на віру її приймати не можна, бо в схожу гру грали й корінні мешканці Америки — індіанці, та ще й не тільки на півночі континенту, а й в жаркій Мексиці. В Київській Русі теж була відома гра, що нагадувала хокей: гравці ганяли по льоду дерев'яну кулю (кубар), яку потрібно було загнати у спеціальні ямки. Вважається, що назва «хокей» походить від назви посоха французьких пастухів, які грали ним в схожу гру. А в Ірландії ключка для гри в хокей одночасно була і зброєю воїна. Хочеш бути здоровим — грайся!

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ГОРАХ ВЗИМКУ / ЛИЖНИЙ ТУРИЗМ Найбільше людей у гори приваблює зимовий спорт, і, особливо, - катання на гірських лижах. Лижний туризм використовує практично такі ж природні ресурси, що і пішохідний, але відбувається в зимовий період – з 15 грудня до 31 березня. Оптимальні строки взимку

31

залежать від кількох факторів. Це – сталий сніговий покрив, надійний лід на водних просторах, відносна постійність температури повітря, відсутність різких вітрів. До та після зазначеного терміну ці показники стають мінливими, що може призвести до серйозних ускладнень. Початок зими характеризується снігопадами та сильними вітрами, не виключені різкі коливання температури, що призводить до утворення різних за структурою шарів снігу. У передвесняний період головною небезпекою є лавини. Плюсові температури, підвищення вологості повітря та теплий вітер зволожують сніг, збільшують його вагу. Сонячна радіація, проникаючи глибоко всередину, робить сніг пухким. Такий стан снігу оцінюється як лавинонебезпечний. При тривалому перебуванні в умовах низької температури слід захищати відкриті частини тіла від обмороження у себе і товаришів. На снігу не рекомендується перебувати без сонцезахисних окулярів. При сильній сонячній радіації бажано захистити відкриті ділянки тіла від опіків. ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕБУВАННЯ НА СХИЛАХ Не будьте байдужими до власної безпеки та безпеки оточуючих! З метою підвищення безпеки на схилах та витягах:

1. Обирайте схили у відповідності до рівня вашої підготовки! 2. Користуйтесь захисними шоломами! На прокатних пунктах ТК «Буковель», шоломи

видаються безкоштовно (тільки додатково до взятого на прокат комплекту лиж чи комплекту сноуборду) !!!

3. ПОЧАТКІВЦЯМ - категорично забороняється виїжджати на червоні та чорні схили! 4. Категорично забороняється виїжджати на схили у нетверезому стані! 5. Категорично забороняється рухатись хаотично з неконтрольованою швидкістю!

Залишайтесь у полі зору кваліфікованих інструкторів! 6. Категорично забороняється виїжджати на закриті схили за огороджувальні сітки,

заборонні знаки! 7. Вивчайте та дотримуйтесь правил поведінки на схилах та витягах які розташовані на

інформаційних щитах (УВАГА! ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ)! За порушення цих вимог абонементи будуть блокуватись! ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ЛИЖНИХ ТРАСАХ Катання на гірських лижах вимагає обережності. В місцях масового катання з гір невмілий і, головне, недисциплінований лижник - серйозна небезпека для оточуючих. Уважно вивчіть Правила поведінки на гірськолижних трасах ТК "Буковель". Дотримання цих Правил допоможе Вам приємно і корисно провести свій відпочинок на схилах. Особиста безпека гірськолижника забезпечується, перш за все, використанням добре відрегульованих кріплень, доброю технічною та фізичною підготовкою, дотриманням правил поведінки на трасах, знанням прийомів правильного падіння. В місцях масового відпочинку і на гірськолижних трасах гірськолижники повинні забезпечувати взаємну безпеку. Для цього потрібно суворо дотримуватись правил поведінки на трасах.

Швидкість спуску і маневри на трасі повинні відповідати фізичній і технічній підготовці лижника.

Лижник повинен контролювати свою швидкість і засіб пересування відповідно до крутизни схилу, погодних умов та наявності перешкод, таким чином, щоб не створювати небезпеку на схилі іншим

Перебування на трасі в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння категорично забороняється!

32

Об'їжджати стоячого нижче лижника або того, що повільно рухається, слід на відстані не меншій ніж 5 метрів, попереджуючи голосом про себе. Лижника, який рухається праворуч, слід об'їжджати з лівого боку, і навпаки.

Лижник, рухаючись вниз по схилу, повинен вибирати напрямок руху так, щоб лижники, які знаходяться перед ним, були впевнені в своїй безпеці.

Пам'ятайте, що під час зіткнення завжди винен той, хто знаходиться зверху по схилу і контролює ситуацію.

Якщо Вас об'їжджають, коли ви не рухаєтесь, залишайтесь на місці, якщо ж ви рухаєтесь,не міняйте напряму руху.

Перш ніж перетинати схил, впевніться, що зверху ніхто не спускається. При перетині схилу контролюйте верхню від себе його частину. Спортивні траси під час змагань перетинати забороняється.

Забороняється підрізати лижників та сноубордистів, бо це може призвести до травми останнього.

Не зупиняйтесь на вузьких ділянках трас та тих відрізках, які погано проглядаються, на віражах і за пагорбами тому, що лижник, який спускається, Вас не бачить.

Після падіння слід швидко встати і звільнити трасу, змістившись на край схилу.

Підніматись по трасі без використання гірськолижного витягу необхідно справа по краю схилу, не заважаючи лижникам, які спускаються.

У місцях масового катання необхідно строго виконувати вимоги знаків обмежень, вказівки працівників рятувальної служби, лижного патруля та канатних доріг.

Під час спуску забороняється перетинати траси буксирувальних витягів.

Будь-який лижник, ставши свідком або співучасником нещасного випадку, зобов'язаний підтвердити свою особу.

У разі нещасного випадку потрібно швидко надати допомогу потерпілому. Якщо Ваших сил і знань недостатньо, зверніться за допомогою до працівників рятувальної служби або до оператора на нижній станції канатної дороги.

До осіб, що порушують ці правила, створюючи таким чином незручності чи небезпеку для катання інших осіб, можуть бути застосовані такі заходи впливу, як: попередження або анулювання абонемента (постійне або тимчасове). Дотримання цих правил зробить Ваше перебування на схилі безпечним і приємним! Отже, у гірськолижному спорті, як і в інших видах, завжди присутній ризик. Тому Правила поведінки наказують гірськолижнику таку модель поведінки на трасі, яка мінімізує ці ризики. Тож дотримуючись встановлених правил, гірськолижник завжди зможе уникнути аварійної ситуації, а в разі її виникнення, надати першу необхідну допомогу. Бережіть себе і бережіть інших.

33

ТАБОРОВІ МАЙСТЕРНІ

«Психологічне та духовне Я»

Ця майстерня про багатогранний та неповторний внутрішній світ людини. Яким чином краще зрозуміти себе та налагодити ефективну взаємодію з оточуючими? Що потрібно робити, щоб покращити свій настрій та уникнути психологічних проблем?

Під час майстерні, діти дізнаються про багатогранний та неповторний внутрішній світ людини. Учасники тренінгів навчаться легко виходити із конфліктних ситуацій у їхньому житті, ознайомляться з основами мистецтва спілкування, будуть вчитися зацікавлювати своїх співрозмовників, ознайомляться з елементами ораторського мистецтва, будуть розвивати вміння слухати.

Мета майстерні, не тільки повідати для дітлахів теоретичні аспекти запланованих тем, але й навчити використовувати їх у житті, сформувати в учасників навички групової взаємодії, активізувати інтерес один до одного, об’єднати гуртки.

«Пізнай себе!» – ці слова, викарбувані на колонні при вході до храму Аполлона в грецькому місті Дельфах, були гаслом цілого філософського вчення, яке ґрунтувалося на тому, що пізнання навколишнього світу відбувається через пізнання себе, своїх можливостей і прагнень. Це вчення давньогрецьких філософів сьогодні можна трактувати так: для проникнення в таємниці природи й навколишнього світу велике значення має самопізнання.

Відомий давньогрецький мислитель Сократ вважав, що самопізнання веде людину до розуміння свого місця в світі, сенсу життя, формує її вдачу та волю. Аналогічні погляди на роль самопізнання висловлював видатний український філософ Григорій Сковорода: «Не змірявши себе, ми не можемо виміряти інші предмети».

Сучасні вчені, спираючись на давні знання та останні досягнення науки, стверджують, що духовність має матеріальну природу й виявляється у формі енергій. Ця жива реальна сила існує в кожній людині та потребує пробудження й розвитку. Людина має розкрити своє духовне «я», навчитися відчувати духовний світ. Тоді вона зможе стати щасливою й самодостатньою, житиме в гармонії та нерозривній єдності зі світом.

Ми повинні прагнути закладати в свої та дитячі душі милосердя, доброту, справедливість, розуміння душі іншої людини, її енергетики, звичаїв своїх предків.

Без душі немає особистості, без особистості немає прогресу цивілізації, без руху немає життя. Без духовності людина не може подолати хворобу, одужати, бути здоровою та щасливою.

Окрім духовного здоров’я, треба вміти берегти й здоров’я фізичне. Формування основ здорового способу життя потребує:

осмислення себе як представника біологічного виду, здатного до оцінки свого фізичного стану, до прогнозування стану власного здоров’я та його збереження;

забезпечення соціальної й психологічної захищеності, душевного комфорту, життєрадісного світосприймання, високих моральних та естетичних почуттів, вміння знаходити щастя у творчій діяльності;

адаптації до соціальних умов, високого рівня культури спілкування й комунікативних навичок.

До речі, церква вчить, що хвороба дається людині не просто так, а здебільшого задля спокутування певних гріхів. І після осмислення причини хвороби, тобто осмислення своїх негативних вчинків, які спричинили хворобу, коли очищено душу, виліковується й тіло.

Тож подбаймо про чистоту своєї душі, щоб мати здорове тіло та здорову планету!

34

«Здорове Я»

Під час цієї майстерні можна більше дізнатися про особливості власного тіла та про те, як правильно доглядати за ним. Чому важливо дотримуватися гігієни? Чим загрожують шкідливі звички, недбале ставлення до свого життя та здоров’я?

«Я Лідер»

Майстерня для тих, хто прагне щось змінити і готовий допомагати іншим змінюватися!

Лідерські та загальнолюдські якості:

Як поставити внутрішній компас на успіх та позитив;

Секрети, навики та процес успіху;

Пізнати себе та бути впевненими в собі;

Роль самооцінки, думок та поглядів;

Я маю те, про що я думаю! Зміни думки, зміни своє життя!

Емоції: Внутрішній барометр;

Легкий спосіб формувати цілі;

Ефективно спілкуватися з однолітками та дорослими;

Бути уважними та винахідливими ;

Застосовувати свої знання в повсякденному житті;

Вчитися і любити процес навчання

Приймати самостійні рішення з допомогою внутрішнього компасу;

Ефективно працювати самостійно і в команді.

«Флористика»

Дивовижний світ природи може слугувати не лише як джерело невичерпних матеріальних ресурсів, він може приносити неабияке естетичне задоволення. Про те, як створювати мистецькі шедеври, використовуючи виключно природний матеріал, навчають під час цієї майстерні.

Ознайомлення дітей з природою – один із головних засобів їхнього розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується бережливе відношення до природи. Заняття флористикою дають дітям відповідний об’єм знань та навичок про предмети та явища живої та неживої природи, виховують інтерес і любов до неї.

На заняттях флористики створюються умови для професійного самовизначення і обґрунтованого вибору професії, що надзвичайно важливо для діток соціально неадаптованих.

Робота з рослинним матеріалом – це основна форма організації дітей на уроках флористики. Кінцевою метою занять є прищеплення дбайливого ставлення до природи, розвиток уявлення на базі рослинного і нерослинного матеріалу та ознайомлення з традиціями декорування.

Світлана Щербань: «Моє життя вже майже двадцять років тісно пов’язане з флористикою. Квіти, листя, трави, гілки та інші рослинні матеріали я використовую у своїй повсякденній роботі. Робота флориста - це створення букетів, оформлення весіль, фестивалів, тематичних заходів, виготовлення різноманітних декоративних виробів для будь-якого свята. Моє захоплення – це авторська іграшка із сіна: зайці, щури, свині, вівці – чого тільки я не робила. Займаюсь виготовленням ляльок – як за сучасними, так і за старовинними технологіями.

35

За походженням я українка, але народилась та виросла в Естонії, тож ні мови, ні традицій спочатку не знала. А зараз ніхто не вірить, що колись я не розмовляла українською. Я працюю в таборі вже десять років поспіль, і це важлива та дуже яскрава частина мого життя. У таборі я знайшла багато прекрасних друзів серед дорослих та дітей, а ще навчилась кататись на лижах та сноуборді. Найголовніша мета моєї роботи у таборі – надати віру в свої сили кожній дитині, передати своє захоплення природою та вміння бачити красу навколо себе, бажання вивчати традиції нашого народу.»

«Декупаж»

Декупаж (від фр. decouper - вирізати з паперу) — декоративна техніка по тканині, склу, дереву (та інших поверхнях), що полягає у вирізуванні візерунків із різних матеріалів та наклеюванні їх на поверхню, що декорується. Декупаж, як техніка декорування, мав справу з плоскими поверхнями і плоским декором. Ускладнення технології та віднайдення нових матеріалів декорування позначилося на її техніці додачею об'ємного декору чи комбінацією плоского та об'ємного декорування.

«Фольклорне Я»

Український народ має багаті пісенні традиції, особливо, що стосується свят та обрядів. Якщо Ви справді хочете долучитися до культури та історії українського народу, ця майстерні – саме те, що треба.

Вивчення народних пісень супроводжуватиметься ґрунтовним поясненням значення даної пісні в колі українських народних свят, тим самим зближуватиме дітей з нашою етнічною культурою.

Не менш вагомими є народні інструменти, які зроблять заняття веселішими та допоможуть в творчих імпровізаціях.

Для покращення вокальних та слухових даних у дітей проводитимуться цікаві та веселі розспіви, а для найменших учасників табору цікаві ігри та скоромовки.

Культурно-просвітницьке товариство «ВЕРТЕП»

«ВЕРТЕП» - молодіжне культурно-просвітницьке товариство. Виникло наприкінці 1988 р. (установчі збори - 23 лютого 1989 р.) в середовищі студентів Тернопільського державного педагогічного інституту (нині ТДПУ), молодих службовців, робітників, які вирішили відродити і показати тернополянам Різдвяний вертеп. Серед перших акцій товариства: святкування175-

36

річчя Т. Шевченка (перший багатолюдний мітинг у Тернополі), Великодні гаївки у гідропарку за участю товариства Лева (м. Львів), Купальське свято на березі Тернопільського ставу, впорядкування стрілецьких могил на Микулинецькому цвинтарі тощо. За 15-річну діяльність товариство провело 8 фольклорно-етнографічних експедицій, видало 10 збірок фольклору, побувало з культурно-просвітницькою місією в Умані, Каневі, Миколаєві, Сумах, Києві, Луцьку та за кордоном (Польща, Румунія, Росія). Товариство - лауреат багатьох фестивалів і конкурсів, учасник 1-го фестивалю «Червона рута».

У репертуарі товариства більше 300 пісень. Учасники «Вертепу» - понад 200 осіб. У середовищі вертепівців утворилося більше 20 подружніх пар, їхні діти виступають у колективі «Великодні зернятка». Від 1996 р. члени товариства співають Святу Літургію у Катедральному соборі Тернополя.

Члени «Вертепу» заснували молодіжні організації Пласт (О. Мушій, Гавдида), УМХ (I. Калаш), СНУМ (Ю. Тима, Ю.Заблоцький), «Забуті могили» (I. Ясній), стали науковцями, громадсько-політичними діячами.

«Гончарство»

«Крутіть гончарі гончарний круг! Хай нас не забувають. А забудуть, по горшках згадають.»

Слово «гончар» походить від «горна» і «чарування» – той, що горно чарує. Так, справжній майстер-чарівник на гончарному крузі перетворить разом з Вами грудочку м`якої глини на справжній витвір. Ваші руки самі будуть творити ваш задум: чи то глечик, чи то макітра, а може вийде горнятко чи вазочка для прекрасної квітки. За невеличкий проміжок часу Ви створите виріб, який збережете, віднесете додому чи подаруєте близькій людині, і згадка про ці приємні хвилини творчої праці залишаться у Вас надовго.

«Творче Я»

Масштаб творчості може бути різним, але в усіх випадках у процесі творчої діяльності відбувається створення, відкриття чогось нового, розвиток діяльності за ініціативою творчої людини.

До творчої діяльності людину може спонукати зовнішнє середовище. За останні 20 років навколо нас змінюється все: світогляд, країна, технології тощо.

Прийшов вік Інтернету. Тепер з однаковою доступністю інформацію можна отримати і в міських школах, і в сільських. А що ж буде з нами ще через 10 чи 20 років? Якою повинна бути сучасна школа, щоб підготувати дитину до життя - як сьогодні, так і в майбутньому?

Можна дискутувати, але в будь-якому випадку необхідними для неї будуть: знання, творчість і комунікабельність.

Поряд із поняттям творчості й творчого мислення у психології зустрічається поняття «креативність». Цим терміном визначається здатність людини до творчості.

Американський психолог П. Торренс виділив такі основні параметри креативності:

творча продуктивність (здатність до висування великої кількості ідей за одиницю часу);

оригінальність (здатність придумати унікальні, нові ідеї, які можуть здивувати);

гнучкість (здатність до всебічного розгляду предмету, здібність ураховувати при прийнятті рішень різні обставини: економічні, географічні, політичні, особистісні, медичні, національні...);

37

деталізація (здатність працювати над ідеєю – «шліфувати» ідею, стільки, скільки потрібно для надання їй лоску, закінченості форми (або незакінченості та нескінченості).

Кожна людина має свій творчий стиль. Важливо оцінити творчий почерк дитини, розпізнати її індивідуальні особливості й формувати навички та вміння управління творчим процесом. Важливо, щоб за роки навчання дитина навчилася вирішувати навчальні та життєві задачі творчо, а до навчання «пізнала себе» - оцінила свої слабкі та сильні сторони для прийняття найголовнішого в житті - Ким та Яким бути.

«Протидія торгівлі людьми»

Торгівля людьми — це протизаконна торгівля людськими істотами в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці: це сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов'язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.

Ця майстерня має за мету попередження і припинення торгівлі людьми через обізнаність

дітей-сиріт з цієї проблеми та уникнення ризикованих ситуацій.

«Робота з воском»

Віск – ідеальний матеріал для дітей. Він дає дитині відчуття тепла, зігріває дитячі ручки, на відміну від глини, яка холодна і потребує від дитини витрат власного тепла. Окрім того, що віск натуральний, ароматний, теплий і просто дуже приємний на дотик, що саме по собі дуже важливо для дітей, він пластичний і одночасно пружний. Робота з ним потребує від дитини певних фізичних зусиль, розвиває моторику і чутливість кистей та пальців рук, а це чудова практика для підготовки руки до письма. Розвиток мілкої моторики впливає

на розвиток мови та мислення, до того ж ліплення заспокійливо впливає на нервову систему вцілому. Ліплення – це процес, коли дитина активно навчається користуватися своїми життєвими силами, координувати свої рухи. Важливо, що при цьому вона працює обома руками. Мета занять – навчити маленьку людину реалізовувати свої плани, втілювати свої уявлення та задуми, сформувати у дитини відчуття «я можу». Під час занять ліпленням також розвивається відчуття міри, ритму, простору, розуміння законів гармонії.

«Флорбол»

Флорбол — командний вид спорту. Грається пластиковим м’ячем, удари по якому наносяться ключкою. Ціль гри: забити м’яч у ворота суперника. На полі в кожній команді присутні 5 польових гравців і один воротар. Контролювати м’яч дозволяється лише ключкою, яка є у всіх польових гравців. Ногою дозволяється зупиняти м’яч, але не наносити удари по воротах. Ця гра схожа на хокей з м’ячем і на хокей без льодового майданчика, проте в правилах цих ігор є суттєві відмінності. В ході гри дозволяється необмежена кількість замін, які можна проводити, не зупиняючи гру. Тривалість гри - 3 періоди по 20 хв. Перерва між періодами триває 10 хвилин. У деяких

38

випадках третій період у флорболі не грається. Флорбол – безконтактна гра. Єдиним дозволеним силовим прийомом є гра плечем в плече, у випадку ведення боротьби за м’яч, не контрольований жодним з гравців. Якщо гравець порушив правила, протилежна команда отримує право на штрафний удар. Гравців можуть карати дво- або п’ятихвилинними вилученнями. За неспортивну поведінку гравець може бути вилучений на 10 хв. Найважчим покаранням є вилучення до завершення матчу. Гра проходить на майданчику розміром 40 на 20 метрів, закритої бортиками, кути заокруглені. Існує другий варіант проведення гри: на майданчику розміром 24 на 14 метрів, в такому випадку команда складається з трьох польових гравців і одного воротаря. Розмір воріт: 1.60 на 1.15 метрів. Ключки зазвичай робляться із пластику, їхня довжина не може бути довшою ніж 105 сантиметрів і вагою не більше 350 грамів. М'яч зроблений із пластмаси, його діаметр становить 72 мм, максимальна маса - 23 грама. У м'ячі є 26 отворів. В Україні національна асоціація з флорболу була створена в 2005 році.

МИ – НОВЕ ПОКОЛІННЯ

«Краю тихий, світе милий - моя Україна...» Тарас Шевченко

Поза сумнівом, народні традиції — це культурна спадщина, до того ж у кожного народу — своя. Їх історія сягає глибини віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту. І ми, нащадки великого народу, повинні берегти і примножувати це народне багатство, аби усвідомити, що є його частиною. Усвідомлення своєї причетності до великого народу є усвідомленням себе самого, своєї значимості у світі. Той, хто не знає своєї культури, цурається мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів. Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. У народі існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Максим Рильський любив повторювати: «Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього». Кожен народ, кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях, символах, віруваннях. І тільки вивчаючи і знаючи ці традиції, ми зможемо передавати культурну спадщину свого народу, набуту віками, нащадкам. І таким чином підтримувати козацький рід, якому, як відомо, «немає переводу». Український народ має безліч прекрасних і цікавих традицій та звичаїв. Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає питає : Чи ти рано до схід-сонця Богу не молилась ? Чи ти діточок непевних Звичаю не вчила? Ми, українці, нація дуже стара і свою духовну культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду на Україні. Звичаї - це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова - це ті найміцніші елементи, що об`єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Звичаї, як і мова, виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу. Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж цим не вичерпується її значення. У мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність. Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.

39

Тарас Шевченко був переконаний, що поки жива мова в устах народу, доти живий і народ, що нема насильства більш нестерпного, як те, яке прагне відняти народу спадщину, створену численними поколіннями його предків. Ці Кобзареві думки перегукуються з роздумами визначного педагога К.Ушинського: «Відберіть у народу все – і він усе може повернути; але відберіть мову – і він ніколи вже більш не створить її; вимерла мова в устах народу – вимер і народ. Та якщо людська душа здригається перед убивством однієї недовговічної людини, то що ж повинна почувати вона, зазіхаючи на життя багатовікової особистості народу?». Нашому поколінню випало складне, але почесне завдання - відродження української мови, держави, нації. І виконати його - наш громадянський обов’язок.

Hy щоб здавалося слова

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється — ожива,

Як їх почує! Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!..

(Т. Шевченко)

Help Us Help The Children / Допоможіть нам допомогти дітям та Міжнародний благодійний фонд «Нове Покоління» провадять свої програми, котрі сприяють поліпшенню, вираженню, представленню і захисту економічних, соціальних, духовних, культурних прав та інтересів соціально незахищених дітей. Разом з тим ми ставим за мету ознайомити та передати культурну спадщину нашого народу, це багатюще джерело нашого буття, Новому Поколінню! Адже, як стверджувала Ірена Вжесневська: «..Мова дозволяє вивчити нашу історію, історію нашої церкви, наші обряди, традиції, нашу культуру, все те вивчити з українських джерел. Ми маємо домагатися, щоб в українських середовищах уживати та шанувати українську мову. У спільній співпраці спрямуймо увагу і зусилля для належного виховання молодшого покоління. Включаймо їх у громадські програми праці, підтримуймо їхні зацікавлення і завжди пам’ятаймо про участь молодших у наших релігійно-громадських починаннях. Вкажімо сучасному молодому поколінню, що ідейно цілеспрямована праця над собою запевнить нам повагу в широкому світі, розвине і запевнить свідомість української ідентичности. Це значить, що вони

зможуть краще пізнати себе і свій народ»! До Вашої уваги пропонуємо короткий огляд українських традицій, звичаїв та обрядів в період Зимових свят.

«ЗИМОВІ СВЯТА УКРАЇНИ» Всеблагий Отче, Миколаю, предивний Ти наш Чудотворче, усяку болість і недугу нам лікував Ти молитвами. Своїм заступництвом від смерті Ти визволяв нас не один раз. Опікою своєю пильно Ти відганяв біду прийдешню. І щиро ми Тебе благаєм, О, потішителю наш скорий, отих, що зараз в горі й нуждах в житті оцьому потерпають. Іди до нас і стань на захист усіх людей, що потребують Твоєї, Отче допомоги; усіх отих, що потерпають від голоду, води, хвороби, вогню чи пошесті, чи смерті, що нагло раптом підступає. Охорони усе життя їм і особливо ту хвилину, коли з дочасного у вічне, життя ми будем переходить. І захисти нас, любий Отче, великий і предивний Творче! щитом молитви пресвятої перед великим правим гнівом Христа і Бога, захисти. Допоможи, о Миколаю, щоб ми сподобились навіки разом з Тобою прославляти і величати милосердя у Божій істині. Амінь. З такою молитвою зверталися наші предки до Святого Миколая – захисника всіх нужденних. Коріння цього свята сягає ще в дохристиянські, язичницькі часи, як і більшість українських

40

народних свят. Проте з входженням у християнську віру українські давні свята не позникали – вони лише дещо видозмінилися, залишаючись за суттю своєю давніми народними звичаями, витоки яких губляться в сивій давнині. Святий Миколай вважається передусім заступником всього бідного та нужденного люду. Ось як розповідає про це легенда. «Аж за четвертим разом з'явився Святий Миколай перед Богом: в старій свиті, мотузком підперезаний, чоботи в болоті, руки в багні... – Де ти був? – спитав Бог. – Помагав мужикові воза з багна витягти...» Ще Миколай роздає дарунки і намагається бути непоміченим, якомога менше звернути на себе увагу. До нього звернено молитви дорослих і дітей. Так, саме молитви, а не листи, в яких замовляються подарунки: «...принеси мені велику ляльку». Та й звірі в його присутності стають миролюбними: «...сидить заєць поруч з вовком і не боїться його». Святкували святого Миколая 19 грудня. Під це свято чоловіки старшого віку перевдягалися в «доброго Миколая» і заходили до оселі з подарунками для дітей. Традиційно подарунки клали під подушку. А перед святом дорослі казали дітям, що святий Миколай все бачить, і якщо дитина буде чемною, не чинитиме лихого, то Миколай їй під подушку покладе подарунок, а якщо ні – то вранці сердешне знайде під подушкою різочки для покарання за бешкети. Головною дійовою особою на святкуванні був, звичайно ж, сам Святий Миколай, а супроводжували його ангели й чортик. Характерним для миколаївських святкувань є змагання господарів і колядників в дотепах, жартах, каламбурах, знанні загадок, прикмет, прислів'їв, приказок, небилиць, скоромовок та ін. За Миколаєм наступало одне з найбільших свят – Різдво. З ним в українців було пов'язано багато звичаїв і обрядів. РІЗДВЯНІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ Колись, ще до християнства, в Україні, у день зимового сонцестояння люди знали, що це є переломний період у природі. В цей час йде гостра боротьба добра і зла, постають поруч кінець і початок, бо 25 грудня день найкоротший, а ніч – найдовша. 25 грудня сонце вмирало, але потім знову народжувалося. У різдвяних звичаях раніше і сьогодні бачимо ряд дохристиянських елементів, які мали своє призначення в тому, що закликали добрий урожай у наступному році, багатство і добробут господарям, щастя і здоров’я всім членам родини.

Свята вечеря

41

Переддень Різдва — Свят-вечір (або Багата кутя) починався з появою на небі першої зірки. У цей день піст був особливо суворим. Крім куті на столі обов’язково стояли 12 страв: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ з рибою і грибами та ін. Першою починали їсти кутю — найголовнішу обрядову їжу, неодмінний символ різдвяно-новорічних свят. Далі годилося скуштувати всіх страв, запиваючи їх узваром. Коли сходила зоря, господар заходив до хати із «дідухом» із словами: «Святий вечір! Здоровлю з Колядою» (Різдвом Христовим, бо його так часто називали). ДІДУХ

Великий і сонячний, прикрашений стрічками, сухоцвіттям сніп жита чи пшениці – дідух – ще кількадесят років тому був не тільки окрасою кожної української оселі, але й заміняв нашим дідусям і бабусям новорічну ялинку. Він приносив у родину святковий настрій, затишок і символізував добрий урожаю, мир і злагоду, достаток у домі. Виготовляють дідуха з першого або останнього снопа. – Це своєрідне пожертвування найкращого збіжжя. А ось на Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли використати овес. Нині дідуха можна зробити навіть з невеликого оберемка колосків, васильків, безсмертників. Хоча перед Різдвом цей прадавній оберіг, що зігріватиме кожного у зимові дні та оберігатиме родину від зла, продаватимуть на базарах та у спеціальних крамничках сувенірів. Перед Святою вечерею у святковому одязі

господар ішов до стодоли або комори, поважно брав заздалегідь приготованого дідуха й урочисто заносив до хати. Переступивши поріг, вітав усіх зі Святвечором, бажав усілякого добра й гараздів та щоб у прийдешньому році нікого не бракувало, тобто, щоб ніхто не помер. Дідуха ставили на почесне місце в кутку, під ікони, біля святкового столу й приповідали: «Дідо йде до хати, а всяке зло – з хати». І відтоді святковий сніп упродовж тижня стояв у хаті, а в Центральній Україні – аж до 19 січня, тобто до Водохреща. Традиція ставити дідуха має давнє коріння. Ще в дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, а також символізував дух предків, які мали прийти до живих родичів. А давнє християнське трактування дідуха – символ святого Йосифа, опікуна Святої родини. На Покутті, Гуцульщині та Бойківщині дідух символізує родоначальника сім’ї – діда, а також усіх предків, які колись жили. Саме на Святий вечір згадували про всіх родичів аж до сьомого коліна. Тому впродовж різдвяного тижня господарі щовечора «запрошували до себе всіх, хто вже відійшов, і на ніч залишали для них на столах поминальні страви – кутю та узвар, або й узагалі до ранку не прибирали зі столу. Вважалося, що душі померлих постійно контактують з родиною, допомагають у господарстві, оберігають домівку, стежать, аби був лад і спокій. За повір’ям, пращури провідують лише ті сім’ї, в яких шанують їхню пам’ять, тобто ставлять дідуха». Виносили ритуальний сніп аж напередодні Старого Нового року (13 січня.). У цей час душі померлих начебто полишають оселю. На Дніпропетровщині дідуха, що вже відслужив своє, спалювали на дорозі. На Покутті нищили тільки частину снопа, а з колосків іншої частини, додаючи гілочки ялиці та

42

василька, робили кропило для свяченої води. Ще трохи залишали на перевесла, якими перев’язували фруктові дерева, щоб наступного року добре плодоносили. Колядою називають пісні, що виконують під час Різдва, і обдарування за хороші побажання, і різдвяний калач, і «дідуха», внесення в хату якого означало початок Святої вечері. На Східній Україні входячи в хату батько говорив такі слова: «Святки йдуть!», «Святки прийшли!» – відказував після батька син. «Шануємо і просимо «дідуха» й вас завітати до господи!», – відповідала мати. На Галичині ґазда промовляв такі слова: «Дай Боже, добрий вечір, ті свята упровадити, других дочекати в здоровлю, щастю до другого року, на многая літа». Після цього ставили «дідух» у Красний кут на сіно. Вважалось, що саме на цей сніп (Символ прапредка) злітаються душі, яких запрошують у ці святкові дні до Святої вечері. В дохристиянські часи «дідух» був уособленням божества – опікуна людської спільноти, прадіда. «Дідух» – із старослов’янської мови «дух предків». РІЗДВЯНИЙ ХЛІБ Для святкування Різдва випікали декілька різновидів хліба. Це був і звичайний хліб, який споживали під час вечері, і обрядовий, що зберігався протягом всіх Різдвяних свят. Різдвяний хліб був символом новонародженого Христа, і подекуди під час замішування тіста додавали свяченої води. Обов'язковим був книш - кругла паляниця із маленьким хлібенятком зверху - для душ померлих. Подекуди перед випіканням такий хліб позначали голівкою маку, або відтиском склянки із змоченими в олії краями. На Поділлі такий знак називали «душею». На Підгір'ї такі книші називали «настільниками», «василіниками», «васильками», «щедриками». Цей хліб символізував єдність поколінь роду та заступництво предків. На Поділлі випікали три обрядові хліби та клали один поверх одного: нижній (прісний, житній) – «Хазяїн» чи «Святе Різдво», другий (більший, гарно прикрашений, пшеничний) – «Василь», верхній (менший, теж пшеничний) – «Йордан», та їли їх на відповідні свята. Обов'язково пекли калачі - круглі обрядові хліби із білого пшеничного борошна на молоці із додаванням яєць. Їх випікали спеціально для дітей, які понесуть вечерю до дідусів та бабусь, хресним батькам. На Поділлі пекли «голубків», якими обдаровували дітей та колядників. На Черкащині - прямокутний хліб, що називається «Господар». Пекли і пиріжки із різною начинкою, які бабусі роздавали внукам, а ті мали запам'ятати, із чого була начинка. Це могло врятувати, якщо дитина заблукає. Вважалось, що, пригадавши, з чого були пиріжки на Святвечір, Господь зразу допоможе пригадати дорогу. Подекуди пекли хліб для покійних родичів, який називали «помана». Окремо випікали хліб і для худоби, адже вважалось, що в цей день вона говорить із Господом. На Поділлі цей хліб називали «Рожество», виробляли його з двох валків тіста, які скручували джгутом, надавши йому форми підкови, клали на горщик з кутею. Символізм звичаю годувати худобу хлібом у тому, що вона своїм диханням зігрівала новонародженого Ісусика. Хліб, спечений до Різдва, має надприродні властивості. У наших гірських селах з його допомогою здавна заговорювали хвороби, зміцнювали здоров'я, зберігали мир в сім'ї і навіть пророкували майбутнє. Випікати магічний хліб потрібно на Святий Вечір. Перш, ніж розпочати роботу, господині слід щиро молитися, і зберігати добрі думки, поки хліб не буде готовий. Випекти можна простий хліб. А краще всього - маленькі пісні булочки і здобний святковий калач - кращу прикрасу столу. Рецептом калача: на 1 кг борошна 250 г маргарину, 200 г цукру, 40 г дріжджів, 750 г молока, 100 г родзинок і кураги, 4 яєчних жовтки, цедра лимона і щіпка солі, свячена в Чистий четвер.

43

Просіяти борошно через дрібне ситечко, розвести опару - 20 грамів дріжджів в склянці теплої води, додаючи по ложці борошна та цукру. Вимішувати тісто середньої консистенції, поставити в тепле місце, як підійде, двічі приминати. Перед тим, як калач відправити у піч, в'язальною спицею легенько навести зверху хрест, щоб нечиста сила будинок не зачарувала. Святковий калач всією сім'єю смакують з молитвами. За старих часів, щоб множилося господарство, по крихітному шматочку давали худобі, а крихти кидали птахам. А ось пісні булочки слід зберігати. Якщо в серці господині вдома не буде заздрощів і злості, а тільки добро і віра в Господа, різдвяний пісний хліб ніколи не запліснявіє. Щоб житло ваше було надійно захищене від зла і нещастя обходили його стороною, найменшу булочку треба покласти за іконку. А ще різдвяний хліб має цілющу силу. Якщо в будинку хтось захворів, хліб слід вмочити в освячене вино і давати хворому по шматочку. У людини відразу сила додасться, і він почне одужувати! РІЗДВЯНИЙ ПАВУК Дохристиянські уявлення про створення світу, організацію простору відображаються і в такому різдвяному атрибуті, як «павук», що «снує» світ – образ космосу-всесвіту. «Солом’яні павуки» – один із найдавніших витворів із соломки і найбільш загадковий. Їхні форми, побудовані на поєднанні множини однакових модулів, вражають своєю гармонією. Хаос множини солом’яних трубочок в руках майстрів, перетворюються у космічно впорядковані диковинні конструкції, начебто в їх руках створюється Світ. Як зробити павучка, показано ось в кінці Таборової збірки в Додатках.

44

Різдвяний павук

За легендою, павук «заснував» вхід до печери, (за іншою версією довкола дерева), в якій заховалась Мати Божа із Дитятком від Іродових воїнів, таким чином, врятувавши Святу Родину від загибелі. На Лемківщині та в деяких районах Львівщини виготовляли «павуків» із соломи, яких підвішували в хаті до сволоку. Могли виготовлятись павуки із тонких прутиків та дроту. У місцях з'єднання соломинок чіпляли паперові квіти, свічки тощо. Кажуть, що якщо людина хвора, або ж коли жінка не вагітніє, то треба ставати під «павука». Чітка гармонія форм та руху покликані оберігати дім та його господаря, вбираючи в павутину своєї конструкції все негативне, що може завадити щасливому життю сім'ї. Спалювали павуків кожного року. Вірили, що він вбирав негативну енергетику, і таким чином знищувався весь негатив, уособлення вбирання нечистої сили. Окрім магічних впливів, павук дійсно виглядає як незвична прикраса — прозора, легка, геометрично досконала фігура, що рухається від найменшого подиху повітря. КОЛЯДУВАННЯ Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий вечір; на Слобожанщині (колишній Гетьманщині) та на Гуцульщині – у перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться богослужіння; на Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят уранці. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата, а на Галичині інколи колядують і ґазди, але по всій Україні першими йдуть колядувати діти. Такі колядники колядували в хаті перед образами, а сьогодні – де вдасться, навіть на порозі, аби дозволили колядувати. А щоб дозволили, вся ватага стоїть під вікном, гукає: «Пане господарю, благословіть Христа славити!» А нині питають по-іншому: «Чи можна колядувати?» І коли згоду отримано – по всій хаті лунає дзвінке і гарне: «Нова радість стала, яка не бувала…»

45

Вертеп

ВЕРТЕП У день Різдва Христового грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки збирались і носили по хатах відомий театр під назвою вертеп. Для постановки вертепної драми необхідно необхідно 16 учнів, між якими розподіляються ролі: хлопці грають Ірода, Чорта, Мошка, двох Воїнів, Українця, Козака, трьох Пастушків, трьох Царів, а дівчата грають ролі Кривди, Смерті, Українки, Янгола. Також потрібен Звіздар – хлопчик, який тримає зорю.

Учасники постановки можуть бути із різних за віком класів. Ірод – негативний персонаж, жорстокий цар, який має безмежну владу, поводить себе пихато та зневажлив. Одягнений у королівське вбрання темних тонів, з великою короною. Обличчя гримом роблять блідим. Чорт – негативний персонаж, уособлює володаря пекла, жвавий та нахабний. Одягнений у чорне (вивернутий

кожух, чорна маска з панчохи з нашитими вухами, ріжками та червоними очима та язиком). Має в руках «дворогі» дерев’яні вила. Мошко та Сура – український «жид» та «жидівка», уособлення торгаша, боязкий, підступний, запопадливий. У жилетці та з торбою. Воїни – охоронці, які виконують всі накази Ірода та завжди знаходяться поруч з ним. У руках щити, мечі або списи, на головах шоломи. Українець – представляє західну Україну та відповідно вдягнений.

46

Козак – представник центральної та східної України, уособлює силу та правду. Одягнений у шаровари, чоботи, вишиванку, смушкову шапку, жупан з шаблею. Три пастушки – вбрані в вишиті сорочки та світлі штані, можуть мати брилі, торбинки, сопілки. Три царі – царі зі сходу. Одягнені у пишні шати, у руках – дари (маленькі скриньки). Кривда – негативний персонаж, уособлення неправди, злиднів, недолі. Одягнена у дрантя, як бабця-жебрачка. Смерть – закрита довгою до п’ят чорною накидкою, в руках тримає косу. Обличчя загримоване білим. Українка – одягнена в український народний костюм. Янгол – одягнений у білу довгу сорочку, з крилами. Вертепну драму можна показувати як на сцені, так і на вулиці, скажімо, біля церкви. З одного боку сцени протягом всієї вистави стоїть Звіздар із зорею. Зоря повинна мати вісім променів. Її можна виготовити з фанери та закріпити на держак прикрасивши різнокольоровими стрічками та фольгою. Дійові особи при зміні яв виходять на центр сцени. Репліки супроводжуються відповідними жестами та мімікою. Колядки може співати як окремий хор, так і самі учасники драми. Вистава триває орієнтовно сорок хвилин. З можливими сценаріями Різдвяного Вертепу можна ознайомитись на сайті: http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/stsenarii-vertepu РІЗДВЯНА СИМВОЛІКА Різдвяна символіка дуже багата і всіляка. Головний атрибут українського святкування Різдва – це, звісно, восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла. Восьмикутна зірка – це дуже давня позитивна символіка сонця. Саме таке походження має колядницька зірка. Цей символ зустрічається фактично в кожному напрямку народного мистецтва з давніх давен – в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки). Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення). Якщо рік зобразити у вигляді кола, то вгорі позначимо Різдвяний цикл (Коляда), провівши від нього вертикаль, позначимо літній Купальський цикл, а — горизонталь — весняний Великодній цикл і осіннє велике Свято Врожаю, яке наші Предки-язичники присвячували Світовиду. На цей графічний хрест накладемо ще один косий хрест, щоб утворилась восьмипроменева зірка — так ми позначимо інші симетричні свята. Це весняно-зимовий Колодій (Масляна) і літньо-осінні Боги-Спаси, весняно-літній Зільник (Русалії, Трійця) і осінньо-зимова Калита. Кожне з цих свят має свої контрасти: якщо Великдень символізує пробудження матінки-Землі від зимового сну, то осінні свята (під впливом християнства перенесені на Покрову) символізують початок зимового сну Землі, після якого йдуть свята, що замикають осінній хліборобський цикл. Після листопадової Повні люди вже не насмілювалися копати землю, брати глину, прати білизну в річці, щоб не турбувати землю і воду, бо це могло в майбутньому зашкодити нивам (християни вже орієнтувалися на свято Введення — 21 листопада). Християни вважають восьмикутну зірку своїм, християнським символом. Це Віфлеємська зірка (звичай чекання першої зірки у Святвечір). Слід зауважити, що християнська зірка

47

восьмикутна, на відміну від іудейської (шестикутної зірки Давида) і язичеської (п’ятикутної, як символу поклоніння п’яти органам чуття людини). Вісімка – символ восьмого дня («часу» після часу), символ вічного царювання Месії. Наступний символ – колядники, як символ пастухів, яким ангели оголосили Радісну Звістку про Народження Ісуса. Що ж означає слово коляда? В українців це і сам обряд, і різдвяна пісня, і винагорода за колядування. Як стверджували давні автори Інокентій Гізель, Дмитро Туптало та Микола Карамзін, Коляда — один із язичницьких Богів, що символізував початок року. Можливо, від Коляди походить і слово календар (річне коло). У римлян тотожним Коляді був бог Янус, а від нього — назва першого місяця року «януаріс» (січень). Слово коляда є в усіх слов'янських народів із тим же значенням, що і в українців. На думку Олександра Знойка, Коляда - це річне «Коло Лада». Серед найдавніших різдвяних містерій, що збереглися до наших днів, є обряд «водіння кози». Він відбувається на Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік), 13-14 січня. В наші дні містерія здійснюється гуртом молоді (раніше це були тільки хлопці), що ходить по хатах із восьмикутною зіркою і з КОЗОЮ. Роль кози, як правило, виконує малий хлопець, зодягнутий у вивернутий кожух з прилаштованими рогами. Нині для багатьох людей сенс цих ритуалів не зовсім зрозумілий. Але ясно, що коза є символом добробуту та родючості: Де коза ходить, там жито родить, Де не буває, там вилягає. Де коза туп-туп, там жита сім куп, Де коза рогом, там жито стогом. Де коза хвостом, там жито кустом! Одночасно коза – це символ воскресіння предків; алегоричний образ чорта, за його образом і подобою; символ малозначущості, скептицизму і недовіри (порівняйте сучасне значення приказки «водити козу»). Водночас коза – алегоричний образ. Кажуть: «Кози – то чортові вівці». Та й уся подоба у них, як у чорта: і роги, і борода така, як у чорта. Тільки, бажаючи розгледіти її після створення, чорт хотів схопити її за хвіст, та ненароком відірвав його. Тому відьма боїться кози, а в стайнях, щоб дідько не мучив коней, тримають цапа або козу. Коза (цап, козел) - об’єкт глузування і насмішок народу – є символом недовіри, малозначущості, низької ціни, марних надій. Про це красномовно «говорять» прислів’я: «Від козла ні шерсті, ні молока», «Поставили козла город стерегти», «Не буде з цапа вовни», «Послухав цапа – і сам у барани попав», «На здоров’я козі, що хвіст довгий», «Коза на базар не хотіла, та повели». Однак в Езоповій байці «Вовк і коза» коза – знак розсудливості, розуму й догадливості. Вона не піддається на хитрощі вовка. «Ой, вовче, вовче! Здається мені – клопочешся не так за мій живіт, як за свій!» Подібний символізм знаходимо в казці «Коза і семеро козенят». Офірний козел (цап відбувайло) – фразеологізм, що походить з опису староєврейського обряду покладання гріхів усього народу на живого козла. Офірний козел (або «козел відпущення» – русизм) – символ людини, на яку постійно звалюють чужі провини; той, що несе відповідальність за інших. Воскресіння Кози символізує відродження природи, смерть старого і народження нового року. Практична мета цього обряду — забезпечити майбутній урожай, добробут родини. Щодо походження образу Кози існують різні думки: тотем одного з племен («козиний народ»); сузір'я Козерога (в якому відбувається новорічне дійство); Цап, який супроводжує Перуна (з часу, коли Перун був мисливцем), або коза — жертовна тварина (іноді «козою» називали останній сніп пшениці, який так само символізує умирання рослини та її відродження після сівби). Вірогідно, обряд водіння Кози також належав до весняної народної драми, яка виконувалася на Новоліття. Різдво має давню історію і як свято народження Всесвіту відзначалось ще у часи, віддалені

48

від нас не одним тисячоліттям. Сучасна українська назва не відображає його християнської сьогоднішньої суті. У давнину це слово звучало як Род'здво і означало народження з двох стихій всього живого. Самі обряди і ритуали Різдва свідчать про його давню космогонічну суть. Так, для приготування святкової вечері бралось 12 полін, які були жертвою 12 сузір'ям зодіаку, готували 12 священних страв: кутю з медом, узвар, вареники, голубці, рибу, картоплю з товченим часником, горох з олією і часником, ячмінну кашу з олією або медом, пшоняну кашу, варену кукурудзу, пироги з маком, варені боби. Те, що до переліку страв включені зернові культури прадавнього походження, свідчить, що різдвяна вечеря — жертовна трапеза на честь Коляди. Цікаво, що 12 священних ночей творення Всесвіту теж відповідають кількості сузір'їв зодіаку, а те, що господар дому, за звичаєм, виходив на подвір'я і обертався на місці проти годинникової стрілки або обходив хату, прямо вказує на імітацію видимого руху сонця через сузір'я. На покуті ставили сніп жита або пшениці, що має кілька назв, а серед них Коляда (Сонце) та Дідух (Місяць). Напередодні свята або безпосередньо перед свят-вечерею вносили плуг і клали під святковий стіл або біля снопа. Цей плуг виконував важливу роль у наступному святі на Щедрий вечір. Зміст язичницького Різдва полягав у народженні немовляти-сонця з голови Лади, народженні Місяця (Василя) на Щедрий вечір та народженні богині води Дани на Водохреща (Ордань). За віруваннями наших пращурів, у ніч на Різдво активізовувались сили хаосу, всяка нечисть, яка може перешкодити визріванню світлої сили. Тому колядники одягали на себе маски, щоб злі сили їх не розпізнали, ходили по хатах і співали величальні пісні Коляді, відганяючи темну нечисть. Ці магічні відлякування та величання і звуться колядками, у них збережено суть уявлень про оновлення світу, а сам процес колядування — імітація космічного акту сонценародження. Колядники уособлюють предків роду, віщунів просвітлення, тому обрядова кутя, яка призначається і мертвим, і живим, є жертвою, за допомогою якої можна здолати темні сили. Те, що у давнину Коляда виявлявся у двох іпостасях — Сонця і Місяця, свідчить про існування давнішого за сонячний — місячного культу і розуміння небесних світил як уособлення світла — Сура. У колядках та щедрівках зустрічається і прославлення –триєдиної сутності Всесвіту — сонця, місяця, дрібного дощику (вогонь, земля, вода) і створення життя. За праслов'янським мисленням світ створювався так: не було ні неба, ні землі, тільки синє море, «а серед моря синій явір» — дерево життя. На дереві три птаха (сокіл, голуб, півень), вони спускаються на дно моря. Виносить кожен часточку піску, з якого творяться чорна земля, чисте небо, ясен Місяць. Людина ще не могла уявити створення чогось інакше, як через ріст, тому дерево фігурує як основа життя. Птахи символізують один із чинників життєвої сили, яку уособлювали сонце, місяць, зірки, пізніше з'явилось поняття душі, а до того існувало абстрактне поняття сукупного світла Сура, від якого дуже близько до Ора — енергії світла, космосу тощо. Елементи космогонічних уявлень українців чітко простежуються на прикладі давньої колядки:

Як ще не було початку світа, То ще не було неба, ні землі, А лише було широке море, А на тім морі явір зелений, А на тім яворі три голубки, Три голубочки раду радили: — Як би ми, браття, світ поставили?

Ой, ходім, браття, аж на дно моря Та там добудем дрібного піску. Toy пісок дрібний посієм всюди, Та встане з него свята землиця, Та буде тамки золотий камінь, З того каміння то буде сонце, То буде сонце і місяць ясний, Рум'яна зоря і звізди прекрасні.

Відповідно до космології язичників світотворення було пов'язано з моментом, коли з 24 на 25 грудня починає збільшуватись світловий день. Виникнення і розвиток космічного світу ділиться на три періоди — три свята: народження Сонця (7 січня за новим стилем); народження Місяця (14 січня) і народження Води (19 січня). За християнською традицією це відповідно Різдво Христове, св. Василя та Маланки, Йордань. Різдвяні колядки з часом набувають відчутного християнського звучання, оскільки цей день вважається днем народження Ісуса Христа, наповнюються і відповідною символікою деякі обряди: це і сіно, що підкладалось під скатертину (сіно було в яслах при народженні Христа), і вертеп тощо.

Вечір напередодні Різдва має назви Святвечір, Багата кутя, Вілія. Підготовка до Свят-вечора, починається ще вдосвіта із розпалення вогню в печі. Раніше цей священний вогонь добували тертям, цим вогнем розпалюється у печі вогонь з 12 полін, що припасаються протягом 12 днів. Всяка інша робота, крім готування страв, у цей день неприпустима.

49

Господар ходить по сусідах, збирає і віддає все позичене, у цю ніч ніщо не повинно ночувати поза домом, вся родина теж мусить бути вдома. Саме в цей час добре миритись із ворогами, щоб у новому році було мирно, а проти тих, з ким миру бути не може, виконуються магічні дії: затикаються всі дірки у лаві з примовкою: «Не дірки затикаю, але роти своїм ворогам, аби їх напасті не ловили мене цілий цей рік». Щойно на небосхилі з'являється перша зірка, всією родиною сідають за стіл, який звуть багатим, бо на ньому має бути дванадцять різноманітних пісних страв. Звідси й назва «Багата кутя» чи «Багатий Святвечір». На столі обов'язково має бути кутя – це основна обрядова їжа. Її готують з пшеничних або ячмінних зерен. До звареного зерна додають солоду. На особливу увагу заслуговує обряд внесенняд куті, яку зазвичай несе господиня: – Кутю на покутю, узвар - на базар, а пироги – на торги. Горщик із кутею ставлять на покуті в кублище, яке роблять з найзапашнішого сіна. Горщик прикривають хлібом та дрібком солі. За Святвечірній стіл першим, як і годиться, сідає господар, а за ним інші члени родини. Під час святкової вечері намагаються не виходити з-за столу, розмовляють тихцем. Вставши, глава сімейства пропонує пом'янути предків і запросити їх до Святвечора. Вважається, що саме в цей час усі предки мають прийти до оселі, а відтак для них звільняють місця на лавах, ліжках, стільчиках, ставлять на ніч страви й кладуть ложки. Слідом за господарем усі присутні виголошують молитву, яка звернена до тих, хто заблукав у лісі, втопився у морі чине повернувся з далекої дороги або війни. Наступну молитву виголошують усім нині сущим членам родини. Їм зичать здоров'я і щастя, бажають, щоб гуртом і в злагоді дочекались наступного Різдва. Після цього господар бере свічку та миску з кутею і, поклонившись до чотирьох кутів, передає страву дружині. Кожен з присутніх мав з'їсти по три ложки куті. Далі з кожної страви набирається потроху у велику миску, господар виносить це до худоби, даючи їй покуштувати «святої вечері» та благословляючи її хлібом. Щоб охоронити двір від злих сил, хазяїн сам чи з усією родиною, з новоспеченим хлібом, маком, медом і водою обходить усе своє господарство, обкурюючи усе ладаном. Інколи господар замість обходу обертається з хлібом проти годинникової стрілки. Хліви та стайні обсипаються маком, щоб відьми, визбируючи його, не приступили до худібки, на кінець обходу зарубується поріг хліва, стайні, щоб не переступила його ворожа сила. Після цього відбувається заклинання злих сил: господиня набирає у полумисок потроху з усіх страв, поверх кладе калач, чарку з медом, чарку з водою, горіхи і яблука. Господар в одну руку бере полумисок, в іншу батіг або сокиру і йде закликати «гостей». Повертаючись за сонцем, господар кличе тричі: «Морозе, морозе, ходи до нас кутю їсти! Коли не йдеш, то не йди й на жито, пшеницю і всяку пашницю! Буря, буря, будь ласкава і виходь до нас на святу вечерю! Коли тепер не ласкава прийти на святу вечерю, на дари Божі, на ситі страви, на палені горілки, на велике добро, як ми тебе просимо, то не приходь до нас в літі, як ми тебе не потребуємо! Вовче, вовче, ходи до нас до оброку! А не прийдеш до оброку, аби і не йшов до моєї худоби до року». Після цього, погрожуючи батогом чи сокирою, треба обернутись проти сонця і йти до хати не оглядаючись, щільно зачинити двері, до кінця вечері ніхто не повинен виходити з хати. Після свят частину сіна віддають худобі, а решту тримають для кубел, де мають нестися кури чи висиджуватися курчата. Потім починаються ігри: діти ставлять на сокиру ногу, «щоб були тверді, як залізо», залазять під стіл і квокчуть, «щоб квочка сідала», а мати за це кидає їм гроші та цукерки. Під кінець уся сім'я співає колядки. Після вечері діти повинні однести обрядову їжу своїм хрещеним батькам, бабусям-дідусям. Матері кладуть дітям до куті ще книш та калачі, іноді цукерки. Діти, зайшовши до хати, кажуть:

- Добрий вечір! Мамо й тато прислали вам хліб, сіль і вечерю.

50

Ощедрені куштують кутю, хвалять її, беруть частину інших гостинців, дякують, що принесли вечерю. В свою чергу вони обдаровують дітей горіхами, яблуками, цукерками, грішми та ін. Деякі обряди, спільні для всієї України, мають регіональні відмінності, наприклад, у деяких місцевостях після вечері діти розносять кутю по родичах, у інших заможні господарі розносять вечерю бідним. Так само і колядувати починають у різний час: прямо на Свят-вечір або ж перший вечір Різдва. Колядують дитячі та молодіжні ватаги, водить таку ватагу «береза», у компанії ще є «виборець» — скарбник, «міхоноша» — носій подарунків, «звіздар» — хлопець, що носить традиційну восьмикутну зірку із свічкою та дзвіночками. Колядники починають обходом навколо церкви з колядками. Потім діти йдуть під вікна проситись поколядувати, одержавши дозвіл, колядують усім членам родини на замовлення. Господарі пригощають дітей яблуками, горіхами, цукерками та іншими ласощами, дають гроші. Колядників частують, вони співають гуртом колядки на всіх членів родини, кінчається все це віншуванням. Щоправда, у деяких районах Україні навпаки, із віншування починають:

- Віншуємо вас, аби у вашій загородці було стільки овечок, скільки в хлібі кришок, віншуємо вас многая літа, сими святками, сим Новим роком, святим Різдвом. Дай вам, Боже, здоров'я, а в дому склінно, у кіннику — коні, у кошарі — вівці, у пасіці — бджоли. Дай, Боже!

По цьому можуть бути танцювальні колядування, коли один з колядників, танцюючи на одній нозі обходить всіх, вимагаючи подарунків:

Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу! Як маєш сина — накрай сира! Як маєш дівку — шли по горілку! Ой дай же, дай же, як маєш дати, Не маєш дати — вижени з хати! Ой хоч ожогом, хоч кочергою, Хоч дівчиною кострубатою.

Обряди колядування можуть мати варіанти, але їхній зміст залишається однаковим — віншування господарів та обдарування колядників, які символізують посланців царства померлих, недаремно традиційно колядники притишують голоси та обмазують обличчя сажею, одягають маски та ін. Коляда - Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Густинський літопис — мабуть, чи не єдине писемне джерело, що вказує на Коляду як на Бога. Слово коляда багатозначне: Святий Вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, винагорода за колядування, різдвяний подарунок. Сучасне мовознавство, пов'язує значення слова коляда з коло, колокол, а також латинським calendae — календар, різдвяні канікули тощо. Коло — можливо, від коло — сонце, а також небо (подібне до гр. polos - вісь, полюс, небо, оберт; пор. слов'янське Сварга — небесний коловорот). МЕЛАНКА Протягом всіх різдвяних свят, які тривали два тижні, - від Різдва (7 січня) і до Водохреща (19 січня), тричі варили кутю – багату, щедру і голодну. Напередодні Різдва, тобто 6 січня, кожна родина готувала першу кутю. Її називали багатою, оскільки було 12 страв. Зранку 13 січня починали готувати другу обрядову кутю – щедру. Ввечері дівчатка обходили оселі сусідів і родичів, щоб защедрувати. Вони співали величальні пісні господарям, а ті обдаровували їх смачними гостинцями. Цього вечора дівчата ворожили.

51

Парубки в цей час «водили Меланку», тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. З цим сюжетом пов’язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств. «Маланка» («Меланка») — традиційний новорічний обряд із використанням масок. Назвою він зобов'язаний св. Меланії, день якої за церковним та юліанським календарем припадав на 31 грудня за ст. ст. Ще у недалекому минулому обряд був поширений на значній території України. За давньою традицією роль головного обрядового персонажа - Маланки - грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Інші ролі також виконували парубки. Лише подекуди меланкували й дівчата. Обряд, що походив від аграрно-магічних звичаїв давніх слов'ян, у XIX ст. трансформувався у громадську святкову забаву, своєрідний сільський карнавал, у якому важливе місце займали шлюбні мотиви. Масковані учасники новорічної процесії розігрували кумедні сценки-інтермедії. Маланка зображувала господиню, що все робить недоладно: б'є посуд, миє піч водою, а лави підмазує глиною, підмітає сміття від порога до середини хати тощо. У деяких селах Буковини й Прикарпаття виконували колективний загальносільський танець за участю ряджених, влаштовували ігри біля громадського вогнища, ритуальну боротьбу масок, колективну трапезу. Традиційні карнавальні образи на Маланку включали маски тварин - Кози, Ведмедя, Журавля, Бика, Коня, маски Діда і Баби, а також багатьох інших персонажів. Ряджені (перебрані, черебиранці, цигани) — традиційні учасники народних свят і обрядів, що змінювали свій зовнішній вигляд за допомогою незвичайного одягу або масок. У давнину рядження виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад. Найдавніші маски традиційного рядження українців зооморфні — Коза, Ведмідь, Журавель, Бик, Кінь; з культом предків пов'язані антропоморфні маски Діда і Баби, а також маски змішаного походження (наприклад, Чорта). Популярними були побутові маски (Маланка, Василь, Наречений і Наречена), соціальні (Козак, Солдат, Піп, Пан, Король, Генерал), етнічні (Циган, Єврей, Турок), професійні (Лікар, Коваль, Сажотрус, Мисливець) та ін. Отож, структура традиційного рядження по-своєму відображала реальний світ соціально-побутових відносин в українському селі. Новорічно-різдвяний обряд Маланки

- Добрий вечір, добрі люди! Чи можна до хати? І у вашім шкільнім залі Замаланкувати? - Просимо!

-Тож давайте заспіваймо, Маланочку привітаймо! Хай наповниться щастям хата й доля всім буде багата!

Пісня: Наша Маланка господиня: Як помастить, так помиє. Стоять горшки під лавою, та й заросли всі муравою Наша Маланка Дністром плила, тонкий фартух замочила. Повій, вітре буйнесенький, висуши фартух тонесенький. Наша Маланка господиня: в ополонці ложки мила, в ополонці ложки мила, ще й тарілки опустила. Ложки, тарілки діставала, Тонкий фартух та й порвала. - Це Маланочка маленька, як конопелька тоненька, І хоч ій лиш штири рочки, та у неї тлусті бочки. Дайте - но їй скоріш пиріг,

Де се ти таку фризуру собі присобачила? - Йой, Маланко, не питайся, де тобі до мене?! Я тепер для Президента, мов рідная неня! Я тепер персона перша З народу в державі! Часто їду до Києва в політичній справі. У столиці мені добре: скрізь мене приймають, Вітя, Юля, Порошенко мене обнімають Де б не була, де б не стала, скрізь мене знимкують,

52

бо ще потягне вам школу за ріг! - Зараз це вам докажу: свою силу покажу! - А я веселий і завзятий, Люблю з кожним жартувати. А як десь дівчину вчую. То гарненько поцілую. Де господар що ховає, Я швиденько відшукаю! - Ти, Маланко, не мовчи, Щось про себе розкажи. - Я Маланка люба всім, Завітала в кожен дім. Якщо треба що робити: Поламати чи розбити, Попсувати, розвалити, Слід мене вам запросити. Бо ґаздиня я на славу! Була в Києві, Варшаві, А на конкурсах краси Перша я в усі часи! - А тепер в нас, любі друзі, Трохи інша тема, бо, бачите, вже підходить українська прима.

- Прима та зветься Параска, вона не з обичних, вона більше всім відома в справах політичних. - Йой, Параско, дай, Бог, щістє! Давно м тя не бачила!

Помаранчевим героєм мене іменують! Маю орден, полюбляю в різні справи влізти, на прийомах в Президента канапки поїсти. Я си тим геть не встидаю, що мене скрізь повно, я си тим лиш гонорую, Кричу, доки буду годна! Бо то є фист проста штука: як хоч славу мати, їдь у Київ на Майдан матюки кричати! Ну, прощай тепер, подруго, їду в Київ далі, Може, там собі наїжджу ще якісь медалі. - Отакі у нас дівчата! - Такі ж й наші парубки, А тепер ми віншувати всіх будемо залюбки. - Віншуємо Вас, добрі люди, із роком цим Новим! - Щоб Вам щастя квітло вінком калиновим! - Щоб над вашим отчим домом любов процвітала! - А про нашу рідну школу слава панувала! - Щоб Ісус із того світа. - Слав нам щастя, долю і многії літа!

ЩЕДРУВАННЯ Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. На відміну від колядування Щедрування незначною мірою відчуло на собі вплив християнської церкви. На кінець XIX ст. обряд переважно став явищем народної художньої творчості. Таким він зберігся й до сьогодні. Щедрівка увібрала в себе національний колорит та менталітет нашого народу. Щедрівка — слово українського походження, його значення прозоре. У щедрівках звучать щедрі побажання рідним і близьким, а також наявні мотиви весняних господарських робіт, тому що в дохристиянські часи Новий рік святкувався навесні. Щедрівки виконуються на Щедрий вечір (Новоліття). Але коли Новий рік був перенесений на січень, тоді, мабуть, і

53

відбулося зміщення у часі святкування Новоліття, а обрядові пісні весняного щедрівочного циклу стали співати разом із колядками (і тепер зовсім недоречно звучить посеред зими: «щедрик-щедрівочка, прилетіла ластівочка...») Досить часто щедрувальники звертаються до господаря: «Пане господарю, чи спите, чи чуєте, чи дома ночуєте? Чи скажете щедрувати, свій дім звеселяти?». А отримавши дозвіл, починали щедрувати. Щедрівки так само, як і колядки, є стародавні (язичницькі) і ті, що були створені після прийняття християнства, тобто мають біблійні сюжети й образи.Зразком стародавньої колядки може бути ось ця: Ой там, за горою, Та й за кам'яною, Щедрий вечір, на добрий вечір! (Приспів повторюється після кожних двох рядків) Ой там виходило Три товариші. Що перший товариш — То яснеє сонце. Що другий товариш — То ясен Місяць. Що третій товариш — То дрібен дощик. Що сонечко каже:

«Як я ізійду – То зрадується Старее й малеє». А місяць каже: «Як я ізійду – То зрадується Весь звір у полі. Ой звір у полі, Чумак в дорозі, Чумак в дорозі, Хазяїн у домі». А дощик каже: «Як я ізійду — То зрадується Жито й пшениця. Жито й пшениця і всяка пашниця».

Щедрівка «Ой сивая та і зозулечка» Ой сивая та і зозулечка. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! Усі сади та і облітала, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! А в одному та і не бувала. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! А в тім саду три тереми: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! У першому - красне сонце, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! У другому - ясен місяць, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! А в третьому - дрібні зірки, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! Ясен місяць - пан господар, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! Красне сонце - жона його, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! Дрібні зірки - його дітки, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! Щедрівка «Павочка ходить»

Щедрівка «Щедрик, щедрик, щедрівочка» Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: - Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились. В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей. Хоч не гроші,то полова, В тебе жінка чорноброва. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Щедрівка «Ой чи є, чи нема пан господар вдома» Ой чи є, чи нема пан господар вдома, Щедрий вечір, добрий вечір, пан господар вдома? Ой є він, є, сидить поконець стола, Щедрий вечір, добрий вечір, сидить поконець стола. А на тім столику три келішки стоять, Щедрий вечір, добрий вечір, три келішки стоять. З першого келіха п'є Пречиста Діва, Щедрий вечір, добрий вечір, п'є Пречиста Діва. З другого келіха сам Господь ужива, Щедрий вечір, добрий вечір, сам Господь

54

Павочка ходить, Пір’ячко губить. Щедрий вечір добрим людям! За нею ходить Красна дівонька Щедрий вечір добрим людям! Пір’я збирає В рукав ховає. Щедрий вечір добрим людям! З рукава бере, На лавку кладе. Щедрий вечір добрим людям! З лавоньки бере, Віночки плете. Щедрий вечір добрим людям! А звивши вінок, Понесла в танок. Щедрий вечір добрим людям!

ужива. З третього келіха сам господар ужива, Щедрий вечір, добрий вечір, сам господар ужива. Щедрівка «Стоїть явір зелененький» Стоїть явір зелененький, Рано, рано, Син Божий, Марія. А в тім яворі райські бджоли. Рано, рано, Син Божий, Марія. Попід корінням чорнії бобри. Рано, рано, Син Божий, Марія. А на вершку яснії соколи. Рано, рано, Син Божий, Марія. Чорнії бобри та на шубоньку. Рано, рано, Син Божий, Марія. Райські бджолоньки на свічечку. Рано, рано, Син Божий, Марія. Ясні соколи на врішочку, Рано, рано, Син Божий, Марія.

На відміну від Святого вечора під час Щедрої вечері накривають багатий стіл, де переважають м'ясні страви. В деяких селах Вінниччини, навіть кров'янки, які є традиційною новорічною стравою, називають «маланками». Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби «Маланку» та «Василя». Як тільки жінка замішувала діжу для випікання обрядового новорічного хліба, не миючи рук від тіста, вона йшла разом з чоловіком лякати дерева, котрі погано родять. Чоловік ніс сокиру, або палицю, жінка перевесла, зроблені із дідуха (соломи, що лежала на долівці від Святого вечора). Підійшовши до дерева, чоловік тричі стукав по ньому обухом сокири, або палицею і промовляв: «А чого ти, грушо, не родиш? Я тебе зрубаю, порубаю!» Або: «Не будеш родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати». За дерево відповідала дружина: «Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді стану». Після цього жінка обтирала руки від тіста об дерево і перев'язувала його перевеслом. В народі вірили, що після таких процедур дерево злякається і обов'язково дасть гарний урожай. Адже на Маланки, особливо в Новорічну ніч, рослини розуміють людську мову, а тварини навіть самі розмовляють по-людському. До речі, тварини в цю ніч могли поскаржитись Богові на господарів, якщо ті погано з ними обходяться. Тому в цей день худобу доглядають дуже ретельно, добре годують, чистять, пестять. А ще на Маланки господині ретельно чепурять, підбілюють піч, адже в ніч напередодні Нового року вона танцює, віддається. Ось які пояснення стосовно вшановування печі в новорічну ніч, записані в різних регіонах України: «Тому то піч на Маланки мусить бути чисто вимащена, «щоб не кляла, що не вимащена». Ніхто у цю ніч не спить на печі, не сидить, нічого на неї не кладуть, бо тяжко їй танцювати...Нехай спочине...». З настанням сутінок по селу ходили ватаги щедрувальників в карнавальних костюмах з музиками. Серед гуртів переважали парубочі громади ряджених, окремо ходили і гурти дівчат. Для щедрувальників, як і для колядників, не існувало статевих обмежень, проте дівоча Маланка здебільшого щедрувала під вікнами, а гурти ряджених парубків просилися до хати, та й персонажів у масках у парубочій Маланці було значно більше. Серед ряджених найчастіше зустрічаються образи Маланки, Василя, кози, діда з бабою, циган, ведмедя, журавля, кота... Маланкою був парубок в латаній спідниці, старій хустці, брови і очі підведені сажею, обличчя вибілене крейдою, щічки та вуста фарбовані червоним буряком або калиною. В руках Маланка носила куделю. Вона дуже полюбляла цілуватись зі всіма, хто підвернеться, при цьому обмурзувала їх своєю «косметикою». Щодо українських новорічних обрядів «Коза» і «Маланка»можна знайти: «У деяких селах українського Подністров’я (села Голосків, Кептинці Кам’янець-Подільського району

55

Хмельницької області ) за оповідями інформаторів, замість хлопця на роль Маланки вибирали гарну огрядну жінку, яка мала дітей і була щасливою в шлюбі.» Козою був парубок у вивернутому вовною догори кожусі, роги робили з рогатини до якої прикріплювали дві дощечки (рот), і пасмо прядива (бороду), рот відкривався і ляскаючи закривався, що лякало дітей. Між рогами чіпляли дзвоника, ззаду – хвіст з віника. Ведмедями одягалися найсильніші парубки, які гарно вміють боротися. Їх костюми складали вивернуті хутром догори кожухи, до ніг прив’язували жмути соломи, сіна, або овечі шкури, зі шкур виготовляли і маски. Журавлем був парубок на ходулях, або з довгою шиєю, яку робили з жердини. У дівочому гурті роль Маланки і Василя виконують дівчата. Дівчата «убирають Маланку у хвату, як молоду обквітчають цвітами, Василя підбирають теж з дівчат, надівають на Василя гарні штани, френч, шапку, підводять вуси. Обох гарно підмальовують. Подекуди дівчата щедрівниці обмежувалися лише одним костюмованим персонажем – Маланкою». Підійшовши до вікна, ряджені в пісенній формі просили у господарів дозволу щедрувати: «Гой Іване, Іваночку, Пусти до хати Маланочку…» «Пустіть до хати погріти п’яти, Пустіть до груби погріти зуби, Пустіть до печі зігріти плечі…» Прихід ряджених був доброю ознакою, тому їх зазвичай радо запрошували в оселю. Є припущення, що ряджені щедрувальники є уособленням «представників потойбічного світу, що провідують живих родичів у визначені святкові терміни і обов’язково вночі». До хати щедрувальники заходили, лише отримавши дозвіл господарів. В хаті спочатку виконувались величальні щедрівки для кожного члена сім'ї, потім співали пісень про Маланку. Маланка в цей час пряла куделю, пританцьовувала, рухами імітувала дії, оспівані в щедрівці, показуючи, яка вона гарна господиня, все робила навпаки: підмітала хату від порогу до столу, взуття клала на стіл, тарілки під стіл, намагалась допомогти господині підбілити долівку, або помити глиняні стіни. Господарі прагнули завадити їй «наводити порядок» і уважно стежили, щоб Маланка нічого не вкрала. Це за нею також водилось, адже за крадену річ вона просила додатковий викуп, або погрожувала продати її у наступній хаті, там мовляв, більше дадуть. Іноді їй спеціально клали якусь дівочу річ, щоб Маланка її вкрала, це віщувало дівчині швидке заміжжя. В цей час у сінцях починала мекати та тупотіти коза. Щедрувальники просили господарів впустити і її до хати погрітися, «вона он в ніжки змерзла і в ріжки змерзла». Господарі спочатку відмовлялись, придумуючи різноманітні причини, що коза долівку попсує, вазони поїсть, дітей полякає. Діткам страшенно хотілось побачити козу, вони благали батьків впустити її до хати. Щедрувальники всіляко розхвалювали свою козу: вона, мовляв, і гарненька і розумненька, танцювати вміє і співати вміє, побрехеньки розказує, людей звеселяє. Господарі нарешті погоджувались. Ввійшовши до хати, коза спочатку лякала присутніх, намагаючись їх буцнути рогами, а потім під спів щедрувальників відтворювала в танці те, про що співалось в щедрівці. Все закінчувалось тим, що приходили стрільці або хлопці-молодці і вдарили (встрелили) козу «в правеє вушко, в саме сердушко, або ж під ліву чи праву ногу, коза впала, ноги задрала, або ж впала та й нежива стала». Одним словом, коза помирала. Що ж означав цей ритуал? Чому козу неодмінно було вбивати? Адже коза була символом (божеством) родючості ниви. До речі і по нині частинку нескошеної ниви, чи незібраної грядки називають козою. В грецькій та римській міфології боги плодючості і урожаю також мали ознаки схожості з козою. В далеку давнину люди помітили, що на тій землі, де стояла домашня скотина, рослини ростуть значно краще, дають більший урожай. Про вплив кози на родючість ниви співається і в народних українських щедрівках: Де коза ходить, там жито родить, Де не буває, там вилягає, Де коза туп-туп, Там жита сім куп,

56

Де коза рогом, там жита стогом, Де коза хвостом, там жита кустом... Очевидно смерть кози - символізувала зимову смерть рослинності, ниви. Проте в ритуалі головне було не смерть кози, а її оживляння. Всі присутні в хаті, а також щедрувальники намагалися оживити козу, розсмішивши її. Для цього всі засоби були добрими, лиш би коза засміялася, почала пручатися, подала ознаки життя. Її «лікував»«лікар», коментуючи при цьому свої дії так, що всі в хаті сміялися, турчали козі у вуха, рахували зуби, щоб переконатись стара чи молода, був і крайній (сороміцький) метод - пробували «перевірити, чи коза доїться». Оскільки за народними традиціями козою перевдягались парубки, це, як правило, приводило козу до тями, вона пручалася, видиралася, подавала ознаки життя. Оживання кози знаменувало собою оживання навесні ниви, садів, пасовищ, природи взагалі. Сміх носив магічне значення - відганяв злі сили, крім того вірили, якщо сміятись в новорічну ніч то і весь рік пройде зі сміхом, весело і щасливо. На закінчення щедрувальники проголошували вірші з побажаннями щастя, добра в новому році і просили винагороди, для Кози, Маланки або інших ряджених персонажів. «Дайте грошей, дзвоника полатати, щоб було чим калатати», «дайте козі на сіно», «Маланці на фартух», «дідові на тютюн». Господарі замість грошей або ласощів пропонували Козі сіна, соломи, вівса, бурячків, на що щедрувальники відповідали, що їхня коза цього не їсть, вона полюбляє свіжі паляниці, пироги, а також чарочку і шкварочку, шинку й ковбасу. Почувши про гостинці до хати ввалювались «цигани» з «ведмедем» і починали гадати, танцювати, пропонували підкувати коней, або когось із хатніх, господарі на допомогу кликали стражників, які також були серед ряджених і ті випроводжали з хати гамірних гостей, за що отримували винагороду від господарів. Ось певні припущенні і гіпотези стосовно обрядових дій та деяких персонажів новорічного карнавалу. По Козу йшлося вище, а тепер про іншу головну особу – Маланку. Дослідники української новорічної обрядовості вважають, що християнська свята Меланія, день пам’яті котрої відмічався в останній день року, замінила більш давній образ богині Макоші (Мокош).Богиня Мокош увійшла до пантеону найважливіших язичницьких богів Київської Русі, ідоли яких Володимир встановив на горі. Вона була покровителькою жінок, допомагала породіллям під час пологів, сприяла в жіночих справах - особливо прядінні. Вважалася також богинею дощу, сестрою Сонця.Також її вважають богинею родючості «земного плодородія» і посередницею між небом і землею. Слід пам’ятати, що в давнину наші предки святкували Новий рік весною. Взимку, коли вся природа наче помирала, Богиня плодючості могла знаходитись серед мертвих. На зв’язок Маланки із потойбічним світом у Новорічну ніч вказує фольклорний матеріал. Так у Прикарпатській щедрівці щедрувальники просять рахманів відпустити Маланку погуляти: Ой паночку, Рахманочку, Пусти з нами Маланочку Із квітами, із дутками, З хорошими парубками. За народними віруваннями рахмани живуть під землею, тісно пов’язані з культом предків. Отже Богиня плодючості взимку перебуває під землею у царстві рахманів, або в царстві мертвих і її просять випустити погуляти. Тексти щедрівок вказують на те, що у Новорічну ніч Маланка (Макоша) заблукала і мабуть вирвалась з підземного царства: Ой на Меланки із вечора Пасла Меланка два качура./2/ Ой пасла, пасла – загубила. Пішла шукати - заблудила./2/ Ой приблудила в чистеє поле, Ой там Василько плужком оре: /2/ - Ой ти Василю, Василечку, Виведи мене на стежечку. /2/ Я буду тебе шанувати,

57

По тричі на день поливати, /2/ Що суботоньки проривати, Що неділеньки милувати. /2/ Василь оре плужком і має вигляд людини, але коли Маланка просить вивести її на стежку, то за послугу обіцяє винагороду привабливу для рослини – проривати, поливати ... Не виключено, що дія відбувається в іншому вимірі, тобто у підземному царстві, а християнського Василя ми можемо асоціювати з язичницьким божеством покровителем рослинного світу, який мав людський вигляд, але після відходу в інший світ, міг з’являтися на землі лише у вигляді рослини – квітки василька. Досить часто в щедрівках Василя ще називають черчиком: Весна-красна Маланочка, А ще кращий Василюню. Ой черчику Васильчику, Посію я ті в городчику, Буду я ті шанувати, Три рази на день підливати, І вершечки зщипувати, Маланочку затикати. Що означає слово «черчик»? У Івана Нечуй-Левицького можна прочитати: « ... весна описується, як славна пані череватая, що зачерчилась на трьох синів: на пашничка, конюшка і земчика». Слово «зачерчилась» тут вжито в значенні завагітніла трьома синами. По аналогії можна припустити, що черчик-Васильчик – є уособленням чоловічої плідної сили, божеством, яке запліднює землю, чоловіком чи нареченим Богині плодючості Маланки (Макоші), з яким вона повинна вступити в шлюбні стосунки, щоб був урожай на наступний рік. Василь знає шлях із потойбічного світу в світ яви, який можна подолати в Новорічну ніч, і виводить Маланку з царства мертвих. Щоб потрапити з нави у світ реальний, вони очевидно пересікають якийсь водний рубіж. В піснях про Маланку часто зустрічається ситуація, коли Маланка опиняється біля води і мочить свій одяг, зокрема фартух. Щоб приховати від ворогів факт втечі, в щедрівках приховується справжня причина мокрого одягу Маланки і даються інші, часто абсурдні пояснення: Наша Меланка господиня, На ополонці ложки мила.../2/ Ложку, тарілку упустила /2/ Ложку, тарілку діставала, Біленький фартух замочила. Наша Маланочка в Дністрі була, Дністрову воду пила, На камені ноги мила,

Тонкий фартух замочила... Тонкий фартух замочила. Повій, вітре, буйнесенький, Висуши фартух тонесенький. Повій, вітре, з яру, з яру, Висуши фартух краще жару. Повій, вітре, із болота Висуши фартух краще злота. Повій, вітре, туди-сюди Висуши фартух, піду між люди.

Втікачку переслідують потойбічні сили, щоб повернути її назад у підземелля. Щоб збити ворогів з пантелику, заплутати сліди, народ вдається до переодягання і маскування. І замість однієї справжньої Богині по всіх селах ходять ватаги маланкарів. У кожній ватазі своя ряджена (підмінна) Маланка, а в її свиті Василь, дід, баба, коза і гурт охоронців – стражники, драгуни, улани чи козаки з військовими атрибутами. Наявністю справжньої і підмінної Маланки можна пояснити двояку її характеристику. В одних щедрівках Маланка змальовується як гарна господиня, що допомагає своєму чоловіку, в інших же навпаки – вона невміла ледащиця. В одних ватагах це підмальований хлопець у дірявому жіночому одязі, в інших - красуня матір, що має кілька діток, щаслива у шлюбі до того ж з пишною статурою. Парубок – уособлення Маланки підмінної, жінка-матір мабуть є образом справжньої Великої богині, богині плодючості. Про це йдеться і в новорічних щедрівках про Маланку, наведемо деякі приклади: Про Маланку справжню Ой на горі вогонь горить, Щедрий вечір, добрий вечір} рефрен

Про Маланку підмінну ... Наша Маланка - обманниця, На споді штани, зверху спідниця.

58

Святий Василь за плугом ходить, А Маланка коня воде, Коня воде, хустку носе. В тії хустці троє зілля: Перше зілля – васильочок, Друге зілля – барвіночок, Третє зілля – любисточок. Васильочок за образочок, Барвіночок на віночок, Третє зілля на весілля.

Наша Маланка не дівоча, На ній сорочка парубоча. Наша Маланка – господиня, Як помастить, так помиє. Стоять миски під лавкою Та заросли муравкою. Стоять горшки під другою Та заросли усугою.

Можна припустити, що час перебування Василя в реальному світі у образі людини обмежений лише однією Новорічною ніччю. Переводячи Маланку з потойбічного світу в реальний, він мабуть порушив якісь заборони за що з променями ранкового сонця повинен стати квіткою Васильком. Саме в Новорічну ніч, коли Богиня плодючості вирвалася з царства мертвих, а Бог рослинності ще не втратив людської подоби, вони можуть вступити в шлюб. Від їх священного шлюбу залежить добробут на землі, родючість рослин і плодючість тварин. Цей шлюбний зв’язок уособлюють і обрядові хліби Маланка та Василь, які у новорічну ніч лежать на святковому столі один на одному, захищені магічними атрибутами – часником, конопляним сім’ям, металевою монетою. Селяни цієї ночі не сплять на печі і не топлять її, щоб Маланці було де переночувати зі своїм чоловіком. Тема весілля дуже широко представлена в Новорічних обрядових діях, фольклорі та повір’ях. Юрби ряджених грають весілля Маланки підмінної, щоб обдурити духів з того світу. Таке весілля справді перетворюється на фарс з веселими розвагами: «Замість традиційної ікони останні, в дусі карнавальної інверсії, «благословляли» затулою від печі, рублем і качалкою або чимось іншим, що потрапляло під руку. Далі дійство немовби переносилося до церкви. Наслідуючи справжню церемонію, наречені тримали в руках «свічки» – качани кукурудзи, обвиті вінками з сухого барвінку чи аспарагусу, на голові вінки з бур’яну або сухого бадилля...». Отже, весілля Маланки і Василя і є початком Нового року, що започатковує нове життя, пробудження природи. Серед обрядових дій, що відбуваються в Новорічну ніч можна також назвати змагання ватаг ряджених маланкарів. Вони, як правило, відбувалися опівночі на роздоріжжях, або на мостах чи кладках через потік. Змагання були як індивідуальні, так і колективні. В індивідуальних поєдинках кожна ватага виставляла свого рядженого представника. Починали боротьбу зазвичай ряджені ведмеді, іноді їх поєдинку вистачало, щоб визначити яка ватага перемогла, а іноді справа доходила до колективного змагання «стінка» на «стінку», хто кого потіснить. Команда, що програла пропускала переможців вперед. Поєдинок на містку, на рубежі двох світів, відділених водою, та ще й опівночі міг знаменувати поєдинок з представниками з потойбічного світу, які гоняться за Маланкою, а обдаровування ряджених – відкупним пожертвуванням потойбічним силам за Маланку.

СТАРИЙ НОВИЙ РІК 14 січня відзначали Новий рік за старим стилем. На цей день припадає свято Василя (другий празник Різдвяного циклу), який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта засівали зерном оселі. Здебільшого це робили підлітки (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). На Старий Новий рік, або Василя господарі прокидаються рано, до схід сонця, прибирають солому з долівки, підмітають в хаті. Від Святого вечора до Василя підлогу ніхто не підмітав, щоб не вимести і не винести щастя та долі з хати. Старого Нового року з нетерпінням чекають хлопчики, адже цього дня їм випадає добра нагода заробити гостинці і гроші. З самого ранку, ще вдосвіта, набравши в кишені або рукавички зерна, вони вирушають до сусідів і родичів посівати. Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем, вівсом. Не посівають горохом, оскільки вірять,

59

що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити сльози в родині, та гречкою «бо заведуться блохи в хаті», або «буде суперечка». Посіваючи хлопчики промовляють: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя на здоров’я, на Новий рік, щоб ще краще вродило, як торік, конопельки до стельки, льон по коліна, щоб Вас, господарю, голова не боліла!З Новим роком будьте здорові, щоб велися Вам бички і корови, щоб родили морква й буряки, гарбузи і огірки, картопля і капуста, щоб ваша дівка була тлуста!» Слово «тлуста» означає статна, дорідна. Господарі пригощають посівальників пирогами, окрайцем «Василя», горіхами, цукерками, платять дрібні гроші. Та найбільше міг заробити той хлопчик, який приходив посівати першим. Йому доручали обмолотити святочного снопа (дідуха), який стояв на покутті від Різдва, або розбити гарбуза дідуха, що лежав у кубельці під столом. Сніп обмолочували макогоном, зерно і солома з нього вважаються чудодійними. Зерна з дідуха зберігають до сівби і висівають разом з насінням на ниву, щоб був гарний урожай. З гарбуза варили кашу, ним також пригощали домашніх тварин, зернятка з дідуха (гарбуза) збирали в миску, просушували і висівали весною на грядках, щоб гарно родили гарбузи і вся городина. Солому від дідуха спалюють вранці на Новий рік у садку. Люди вірять що дим від дідуха дуже корисний, він забезпечує гарний врожай на наступний рік, оберігає дерева від морозу, захищає від шкідників. За народними віруваннями цей дим захищає не лише дерева, але й членів родини, тому всі від малого до великого стрибали через вогнище, щоб бути здоровими і не хворіти у наступному році, дітей переносили крізь дим на руках. В деяких селах Правобережжя залишилися звичаї влаштовувати вогнища спільні для всієї громади. «Закінчивши ритуальний обхід села, буковинські перебрані вже вранці йшли на роздоріжжя палити (смалити) «діда» або «дідуха»... Спочатку Маланка, а потім інші маски перестрибували через багаття. ... У вогонь неодмінно кидали солому, якою були набиті горби маскованих «дідів». Хлопці перш ніж спалити «дідуха», надавали йому антропоморфної форми. Також донедавна було заведено кидати в новорічне багаття маски.» Наведені факти підтверджують гіпотезу про те, що новорічні масковані персонажі уособлюють прихід предків з того світу, а спалювання масок можна асоціювати з погребальними вогнями, за допомогою яких предки покидали світ реальний і переходили у світ мертвих. Закінчувалось дійство очищенням водою, в якому брали участь всі ряджені. Ватаги маланкарів йшли до річки де гуртом вмивалися, іноді обливалися водою, бризкались, а іноді навіть вдавалися до купання в ополонці. «Перебраний на Маланку ні в якому випадку не міг уникнути купання. Інакше за словами українців-старожилів у хлопця, що виконував цю роль, міг вирости хвіст». Крім вищеназваних новорічних обрядів в історичних джерелах минулого століття на Україні зафіксована і обрядова оранка. Щедрувальники напередодні Нового року тягнули плуг і виконували символічну оранку снігу та землі. Іноді ряджені на Новий рік вносили до хати плуг або лише чепіги і імітували оранку після чого посівали. Це підтверджує припущення, що Новий рік у давнину наші предки відмічали весною. Новорічні обрядові дії, пов’язані з оранкою, посіванням, обмолочуванням снопа, виконували виключно чоловіки або хлопчики, оскільки ці заняття вважалися чоловічими. ВОДОХРЕЩА 18 січня готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною» тому, що з цього дня і до наступного, доки не освятять воду в річці, люди не їли. Це був останній день колядок. Водохреща, Йордана (19 січня) – це третє найбільше і завершальне свято різдвяного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Цього дня освячували воду. Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хрест, ставили його поруч з ополонкою і обливали буряковим квасом. Священик, виголосивши молитву, освячував воду, занурюючи в неї срібного хреста. В народі посвячену на Водохреща воду вважали панацеєю від багатьох недуг; нею також святили будівлі, тварин, збіжжя. Свято Хрещення Господнього (Богоявлення, Водохреща) встановлено в пам’ять хрещення Ісуса Христа Іоанном Хрестителем в річці Йордан, під час якого, згідно з Євангелієм, на Ісуса зійшов святий Дух у вигляді голуба (звідси назва Богоявлення). Раніше Богоявленням вважалася інша подія - пришестя Христа, яке сьогодні відзначають як Різдво Христове.

60

Участь в урочистому хресному ході, молебень, отримання святої води - цілий цей день сповнений для християнина особливого значення. Після молебню на річці в ній купаються роздягнені, щоб вилікуватися від хвороб і очиститися від гріхів. Якщо хтось хрещений цього дня - бути йому найщасливішою людиною. Такими ж вдалими цього дня вважаються заручини. З Хрещення до Масляної - весільні тижні. На Хрещення - остання ніч святочних ворожінь. Іноді дівчата виходили за ворота ворожити на першого зустрічного: зустрінеться старий - не на добре, а зустрінеться молодий хлопець - цього року вийдеш заміж. Іноді перехожого питали, як його на ім’я, щоб дізнатися ім’я майбутнього нареченого. Кожен господар чи інший член родини в давнину ніс йорданську воду в дім і завжди перед їжею вся сім’я пила її. Предки вбачали у святі Водохреща єднання душі людської з душею природи. Саме в цю пору зима віддає всі свої сили на боротьбу з наближенням літа: починаються люті морози, страшні для садів і озимини, зростають простудні хвороби і падіння худоби. Ось чому напередодні Водохреща колись на всіх вікнах і дверях випалювали вогнем або малювали крейдою хрести, щоб нечисті духи не мали доступу до обійстя; у деяких місцевостях носили при цьому два пироги як жертвоприношення. Вода, набрана в посудину на Водохрещу, наділялася особливими лікувальними властивостями. Дівчата, умиваючись водою з джерела над сухарем із пшеничного борошна потім висушували їх, товкли й давали до страви хлопцям - щоб одружилися з ними. Ця ж вода використовувалася і в разі хвороби тварин.

ТЕРЕНОВІ ІГРИ

Теренова гра — особливий вид пластового заняття. Це є рольова або сценарійна гра, яка відбувається на відкритому терені за чіткими правилами. Матеріал для Теренової гри дивіться на сторінці 86. ГУТІРКИ Гутірки або гурткові заняття проводяться вихователями гуртків відповідно до графіку таборової програми або у вільний час між запланованими заходами. Слово «гутірка» походить від слова гурт, тобто група людей, об'єднаних спільною метою.

61

Гутірка – це відрізок часу для проведення окремих занять для гуртків, де вони проводять розмови на різні теми та інколи виконують разом гурткові проекти з вихователями. Гутірка не є виклад або лекція, де викладач подає слухачам дані про певну ділянку, не зважаючи на їхні зауваги і погляди. Гутірка є багатостороння розмова між учасниками на певну тему і з певного метою. Усі присутні повинні по черзі взяти активну участь у гутірці на протязі призначеного часу, висловити свої думки, зауваги чи запити та щось додати до суті гутірки. Вона має здружувати і зближувати гурток, щоб у гуртку діти почували себе в комфорті і могли вільно висловлювати свою думку, а також довіряти один одному. Головна мета: кожна дитина має право висловити свою думку, навіть якщо вона чудною. Вихователі мають бути нейтральними під час обговорення і вислуховувати всіх дітей. Гутірка має відповідати на ряд запитань: 1. Де (Гурток з вихователями мають вибрати собі унікальне місце, де вони збиратимуться на гутірки.) 2. Коли (щоденно, в один і той самий час. Можна проводити також під час тиші, щоб мати змогу більше говорити) 3. Хто (Обов’язково на гутірці мають бути присутні всі вихователі гуртка, які і проводять гутірку, але діти мають брати активну участь у обговоренні щодо даного питання). 4. Що (на гутірці обговорюються теми, які подані в збірці, або які хвилюють або цікаві дітям). 5. Скільки (гутірка має тривати близько 30 хвилин, але якщо потрібно більше часу на обговорення якоїсь теми, то можна її почати під час тиші). Часом гутірки будуть частинами вечірніх програм! Загальні правила роботи в групі Цінування часу - За будь-якої програми тренінгу завжди існує л і м і т часу. Всім учасникам потрібно бути уважними, не відволікатися від теми обговорення, прагнути дотримуватися регламенту, говорити згідно з темою та без відволікань, висловлювати свою думку коротко й чітко. Ввічливість - Сприяє створенню позитивної атмосфери взаємної поваги, також сприяє збереженню часу. Учасники, поважаючи себе та інших, мають говорити по черзі, не перебивати один одного, пам'ятаючи, що думка кожного цінна і необхідна для поповнення спільної скарбнички групового досвіду. Позитивність - Учасникам завжди краще висловлювати позитивні ідеї, здійснювати позитивні дії, ніж ініціювати негативні прояви - це непродуктивне, заважає досягненню мети тренінгу. Говорити від свого імені - Вислови на зразок "Всі так думають" не несуть конкретної інформації, найчастіше не відповідають дійсності, як правило, потребують багато часу для підтвердження чи спростування. Тому їх застосування на тренінгу вважається помилкою. Слід користуватися "Я- висловлюваннями" ("Я вважаю", "Я так думаю", "На мій погляд" тощо). Якщо потрібно навести не власну думку чи інформацію, потрібно послатися на конкретне джерело (людину, документ, книгу, статтю тощо). Правило додавання - Нові вислови, думки додаються до тих, що були оприлюднені раніше, але не заперечують, не спростовують, не нівелюють їх. На одне запитання може бути багато різних відповідей, і кожний має право на власну думку та її висловлювання. Виняток становлять лише такі, які не стосуються теми тренінгу або принижують людську гідність (дискримінують когось за ознаками статі, національності, релігійних переконань, зовнішності, віку тощо). Правило добровільної активності - Якщо для виконання якогось завдання тренеру потрібна особлива участь когось із учасників, присутні мають право пропонувати лише свою кандидатуру.

62

Конфіденційність - Всі учасники зобов'язуються у власних інтересах залишати в своєму колі і не виносити за його межі інформацію особистого характеру, яка може бути оприлюднена учасниками про себе в ході тренінгу. Правило «СТОП» - Дає можливість будь-якому учаснику не виконати якусь тренінгову дію («пропустити хід») без додаткових пояснень причин цього. Правило підведеної руки - Сигнал про наявність повідомлення учасник подає лише мовчки, підводячи руку вгору. Зворотній зв'язок - Зворотний зв'язок - це висловлювання учасників щодо своїх міркувань стосовно сенсу та способів вирішення завдань, власного стилю навчальної діяльності, пошуку ефективних шляхів вирішення проблем тощо. Такі висловлювання дають можливість учасникам пізнавати унікальний досвід інших людей, бачити себе їхніми очима. Тренер має стежити, щоб висловлювання були описовими, а не оцінювальними; конструктивними, мали позитивну спрямованість, не містили негативних вказівок тощо. За необхідності тренер повинен "вирівнювати ситуації", коригуючи висловлювання учасників, змінюючи акценти, наголошуючи на позитиві й конструктивні. Зворотний зв'язок здійснюється безпосередньо по ходу обговорення теми, виконання вправи чи завдання Гутірка №1: «ЗНАЙОМСТВО» Мета: Основна ціль цієї зустрічі, створення сприятливих умов для роботи, атмосфери довіри, детальне ознайомлення з основними принципами та формами роботи в групі, прийняття правил роботи і краще знайомство учасників між собою. 1. Вправа «Знайомство». Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, сприяти згуртованості групи.Обладнання: бейджі (ідентифікатори), маркери.Хід вправи: учасникам ведучий пропонує написати на бейджику своє ім’я, або те яким вони б хотіли, їх називали в групі. Прикріпити бейджик на грудях. Учасники по черзі представляють себе, вимовляючи своє ім’я та якесь слово, яке характеризує їх, бажано, щоб це визначення починалось з тієї літери, що й ім’я. 2. Ознайомитись з правилами роботи в групі. Тренер повідомляє учасникам основні правила роботи: відвертість і щирість, відповідальність, повага до іншого, конфіденційність, активність, довіра, спілкування за принципом тут-і-тепер, саморозкриття та самоусвідомлення. Кожне правило пояснюється, якщо необхідно, обговорюється і приймається групою. 3. Вправа «День народження». Мета: згуртувати групу, дати можливість дітям висловити образи. Хід вправи: обирається іменинник. Всі діти дарують йому подарунки жестом, мімікою. Іменинник повинен відгадати, що йому дарують. 4. Вправа «Вислухай - поверни». Мета: тренувати навички активного слухання та без оціночного сприйняття іншого.Хід вправи: учасники без слів, встановлюючи конспект очима об’єднуються в пари. Один із партнерів розповідає все, що хотів би повідомити про себе. Інший партнер слухає і через 3 хв. Переказує все, що почув, говорячи: «Я почув, що ти…» Через 5 хв. Міняються ролями. Обговорення: – Які почуття виникли? – Що легше: слухати чи переказувати? – Чи повністю була відтворена інформація? 5. Вправа «Інтерв’ю». Хід вправи: тренер пропонує учасникам об’єднатись в пари.Завдання для роботи в парах: протягом 5 хв. потрібно взяти інтерв’ю один в одного, щоб представити свого напарника в колі.Основне правило цього інтерв’ю – відповідати я змога повніше і щиро. Одночасно спробу ще краще розібратись у собі, адже питання розкривають особливості вашого характеру, звичок та інтересів. Після виконання цього завдання усі сідають в коло і протягом 1-2 хв. представляють свого партнера групі як людину, з якою разом проведуть 12 зустрічей.

63

Обговорення: 1) Що ви відчували коли слухали про себе? 2) Які враження виникли у вас під час виконання вправ?

Гутірка 2: «ГУРТКОВА ГАЗЕТА»

На другу вечірню програму потрібно підготувати гурткову газету (приклади газет подані зверху). Газета повинна містити наступну інформацію:

1. назву гуртка (назва гуртка має відповідати програмі табору та обговорюватися зі всім гуртком. Якщо у вашому гуртку є декілька назв, то діти мають вибрати самі, проголосувавши за ту назву, яка їм найбільше сподобалася).

2. гасло гуртка (гасло має бути креативним і не повторюватися. Це може бути частина пісні або вірша). Гасло і назву гуртка має бути добре видно на ватмані.

3. імена всіх дітей гуртка і вихователів

Будьте гордими своєю роботою! Гурткова газета має бути яскравою, кольоровою і позитивною. На газеті має бути видно мінімум оригінального ватману. Також протягом дня має бути зроблена гурткова гірлянда (фото знизу). Кожен гурток отримає трикутники, з яких потім буде складатися гурткова гірлянда. Гірлянда має бути кольоровою, а не одноманітною. На гірлянді має бути 2 елементи: 1. ім’я учасника табору, включаючи вихователів (обов’язково). 2. автопортрет, він може бути смішним, незвичайним (на вибір). 3. написати або намалювати символи трьох улюблених занять (на вибір). Під час виступу гуртків гірлянди будуть зв’язуватися в одну, що символізуватиме нашу велику таборову родину.

Гутірка 3: «48 ЗАПИТАНЬ»

Для цієї гри потрібно: 1. шапка або банка 2. 48 папірців з цифрами від 1 до 48 3. таборова збірка з матеріалами. Ця гра має на меті познайомити ближче її учасників. Щоб розпочати гру потрібно відкрити збірку з цією гутіркою і виставати як дошку. Потім по черзі діти витягують папірці з цифрами і відповідають на запитання, які їм попалися. Рахувати питання можна як завгодно: по порядку, по горизонталі, по вертикалі, по діагоналі, ззаду наперед тощо. Бажаємо вам успішної гри, дізнатися більше один про одного та весело провести час.

64

ВИ ЗНАЙШЛИ ТИСЯЧУ ГРИВЕНЬ НА ДОРОЗІ – ЯК ВИ ВЧИНЕТЕ В ЦІЙ СИТУАЦІЇ?

ЯК БИ ВИ МАЛИ МОЖЛИВІСТЬ ПОДОРОЖУАТИ ЗА КОРДОН – ЯКУ КРАЇНУ ВИ Б ВИБРАЛИ ТА ЧОМУ?

ВИ ЗАКІНЧИЛИ ШКОЛУ. ЩО ВИ ПЛАНУЄТЕ ДАЛІ ДЛЯ СЕБЕ?

РОЗКАЖИ НАПАМ’ЯТЬ 5 КЛАСНИХ ФАКТІВ ПРО СЕБЕ!

ЩО ОЗНАЧАЄ ДЛЯ ВАС СЛОВО «ЩАСТЯ» ?

ЗАКІНЧИ РЕЧЕННЯ: Я СЬОГОДНІ…

РАПТОВО У ВАШІЙ МАШИНІ ЗАКІНЧИЛОСЬ ПАЛЬНЕ, БУДЬ-ЯКИЙ ТЕЛЕФОН НЕ ПРАЦЮЄ, БЛИЗЬКО ЖОДНОЇ ЗАПРАВКИ, ВИ ОДИН В МАШИНІ. ВАШІ ДІЇ…

ЯК БИ ВИ ОПИСАЛИ СВІЙ ІДЕАЛЬНИЙ ДЕНЬ?

ДЕ ВАМ БІЛЬШЕ ПОДОБАЄТЬСЯ - БУТИ В МІСТІ ЧИ В СЕЛІ?

ВАС ВИБРАЛИ СТВОРИТИ НОВИЙ СМАК МОРОЗИВА. ОПИШІТЬ ІНГРЕДІЄНТИ.

ВИ МАЄТЕ НАГОДУ ПІТИ НА ВЕЧЕРЮ, КОГО БИ ВИ ЗАПРОСИЛИ З СОБОЮ?

ЗАХОТІЛОСЬ ПОФАРБУВАТИ СТІНИ В КВАРТИРІ. ЯКИЙ КОЛІР ВИ ВИБИРАЄТЕ?

65

РОЗКАЖІТЬ БУДЬ-ЯКИЙ ВІРШ, КОТРИЙ ВИ ЗНАЄТЕ.

ЩО ВИ ВВАЖАЄТЕ НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВИМ У ВАШОМУ ЖИТТІ?

ЧОМУ ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ СВОЄ КОРІННЯ?

ВИПАДКОВО ВИ ВКУСИЛИ ЦИБУЛЮ, ДУМАЮЧИ, ЩО ЦЕ ЯБЛУКО. ПОКАЖІТЬ, ЯКА БУЛА Б ВАША РЕАКЦІЯ.

ЯК БИ ВИ БУЛИ ТВАРИНОЮ, КОГО Б ВИ ВИБРАЛИ?

ВИ ЗАМОВЛИЛИ ОНЛАЙН ПЛАНШЕТ, ВАМ ДОСТАВИЛИ ТОВАР В ЗІПСОВАНІЙ КОРОБЦІ. ВАШІ ДІЇ…

ЯКБИ ВИ МАЛИ БАГАТО ГРОШЕЙ, В ЯКІЙ БИ ВАЛЮТІ ВИ ЗБЕРІГАЛИ Б ЇХ?

ПОПЕРЕД ВАС ЛЮДИНА КИНУЛА СМІТТЯ (ПОРОЖНЯ ПЛЯШКА) В ПАРКУ НА ТРАВУ. ВАШІ ДІЇ…

У ВАС ПРОТІКАЄ КРАН. МАЙСТРА НЕМАЄ І НЕ БУДЕ. ВАШІ ДІЇ…

ВАШІ ДРУЗІ ЗОРГАНІЗУВАЛИ НЕСПОДІВАНУ ВЕЧІРКУ У ТВОЇЙ КВАРТИРІ. ВАША РЕАКЦІЯ…

ЯКИЙ У ВАС УЛЮБЛЕНИЙ ПРЕДМЕТ? І ЧОМУ?

ВИ ПОМІТИЛИ, ЗА ВАМИ СТЕЖАТЬ. ВАШІ ДІЇ…

66

У ВАШОМУ ДВОРІ НЕ ВИВОЗЯТЬ ВЖЕ МІСЯЦЬ СМІТТЯ. ЯК ВИ БУДЕТЕ З ОДНОСЕЛЬЦЯМИ ВИРІШУВАТИ СИТУАЦІЮ?

ВАМ ДЗВОНЯТЬ З РОБОТИ, ЩО ВАС ЗВІЛЬНЯЮТЬ, А НА ТЕ НЕМАЄ ПРИЧИНИ. ЩО ВИ РОБИТИМЕТЕ?

ЯКУ БИ ВИ ОБРАЛИ ПРОФЕСІЮ ТА ЧОМУ?

ВИ ВИГРАЛИ ПЕРШЕ МІСЦЕ ПО БІГУ. ВАШ ТРЕНЕР ВАС НЕ ПРИВІТАВ ТА ПОЇХАВ. ЩО ВИ БУДЕТЕ РОБИТИ У ЦІЙ СИТУАЦІЇ?

ВИ ЩОЙНО ОТРИМАЛИ НОВІ ОКУЛЯРИ ДЛЯ ЧИТАННЯ. ВИ ЇХ ЗАБУЛИ У МЕТРО. ЯКІ БИ БУЛИ ВАШІ КРОКИ?

ВИ ВЖЕ ПРАЦЮЄТЕ МІСЯЦЬ НА НОВІЙ РОБОТІ. ЧАСОМ ВАМ ПІДКИДУЮТЬ ВИКОНУВАТИ ЧУЖУ РОБОТУ. ЧЕРЕЗ ЦЕ ВИ ПОСТІЙНО ВИХОДИТЕ ПІЗНО З РОБОТИ. ВАШІ ДІЇ…

РОЗКАЖІТЬ НАМ ПРО ВАШЕ ЖИТТЄВЕ КРЕДО!

ОДИН ІЗ ВАШИХ ДРУЗІВ У КОМАНДІ ЧАСТО СТАВИТЬ ВАМ «ПАЛКИ В КОЛЕСА». ЯК ПРАВИЛЬНО НА ЦЕ ЗРЕАГУВАТИ?

ВИ ПОБАЧИЛИ, ЩО МАЛЕНЬКЕ КОТЕНЯ ВИЛІЗЛО НА ВЕРХ ДЕРЕВА. ВАШІ ДІЇ…

ПОБАЖАЙТЕ ОСОБІ ЗЛІВА ТРИ ГАРНІ БАЖАННЯ.

РОЗКАЖІТЬ НАМ ПРО ДОБРЕ ДІЛО, ЩО ВИ ЗРОБИЛИ ДЛЯ КОГОСЬ.

ЯКА ВАША УЛЮБЛЕНА ГРА?

67

ВАШ БЛИЗЬКИЙ ЗНАЙОМИЙ ПОШИРЮЄ НЕПРАВДУ ПРО ВАС. ЯК ВИ ЗРЕАГУЄТЕ НА ЦЮ СИТУАЦІЮ?

ЯКБИ У ВАС БУВ ВИБІР, ЯКУ КНИГУ ВИБРАЛИ БИ ВИ - КНИГУ ПРО КОСМОС ЧИ КНИГУ ПРО РИБАЛКУ? ВИБИРАЄМО ЛИШЕ ОДНЕ І ПОДАЄМО ПОЯСНЕННЯ.

ПІДЧАС ПОКУПОК ВИ ПОМІТИЛИ, ЩО ХТОСЬ КОЛО ВАС КРАДЕ ТОВАР. ПРОДАВЕЦЬ ЗАЙНЯТИЙ І НЕ БАЧИВ КРАДІЖКУ. ЯК ВИ ВЧИНИТЕ?

ЗРАНКУ ВИ НЕ ЧУЛИ БУДИЛЬНИКА ТА ЗПІЗНИЛИСЯ НА РАНКОВУ ЗБІРКУ. ЩО ВИ СКАЖЕТЕ ВИХОВАТЕЛЯМ?

РОЗКАЖІТЬ НАМ АНЕКДОТ.

ЯКЕ ХОБІ ВАМ ПОДОБАЄТЬЯ І ЧОМУ?

РОЗКАЖІТЬ НАМ ПРО ВАШ УЛЮБЛЕНИЙ ФІЛЬМ.

ОПИШІТЬ, ЯК ВИ БАЧИТИ РІДНУ УКРАЇНУ

РОЗКАЖІТЬ НАМ ПРО НАЙДИВНІШУ РІЧ, ЯКУ ВИ КОЛИСЬ З’ЇЛИ.

ПОРАХУЙТЕ, СКІЛЬКИ ОСІБ В ГУРТКУ МАЮТЬ ЗЕЛЕНІ ОЧІ.

ЗНАЙДІТЬ, ХТО НАЙДОВШЕ ДОБИРАВСЯ НА ТАБІР.

НАЗВИ ВСІХ УЧАСНИКІВ ЗУСТРІЧІ.

68

Гутірка №4: «ПРО ШКІДЛИВІСТЬ НІКОТИНУ, АЛКОГОЛЮ ТА НАРКОТИКІВ» Мета. Сформувати в учнів поняття про шкідливі звички, паління, алкоголь, наркотики та їх вплив на організм людини. Викликати в учнів негативне ставлення до куріння, алкоголю та нікотину, які завдають шкоди здоров'ю.Обладнання. Плакати, художня література, таблиці. Куріння І. Вступне слово. Хто не знає про доктора Фауста та його супутника Мефістофеля? Проте мало хто знає, що в легенді про Фауста був такий цікавий епізод. Після відкриття Америки Фауст у супроводі чорта побував у Новому Світі. Вони виявили там багато цікавого, зокрема небачені рослини і поміж ними тютюн. Мефістофель заявив: - Корисна травичка, не лопух якийсь! Вона ощасливить Старий Світ! Хто хоч раз закурить не покине цієї забави. Більше не говоритимуть про нас, чортів, що тільки ми вдихаємо дим і випускаємо його ніздрями. Чи не натоптати вам тютюном люльку, шановний докторе? - Не треба. Забава ця для дурнів, - рішуче відповів Фауст. Про цю несерйозну забаву і поведемо нашу серйозну розмову. II. Історія завезення тютюну. Справді, тютюн родом з Америки. І хоча на старовинних китайських вазах трапляються малюнки із зображенням курців, проте до відкриття тютюну Колумбом в Старому Світі не знали. Історія прилучення європейців до куріння почалася так. 12 жовтня 1492 року матрос Родріго Тріана з корабля «Піхета» флотилії Христофора Колумба вигукнув: «Попереду земля!». Прогримів гарматний залп. Матроси згорнули вітрила, і кораблі повільно рухались до невідомої землі. Колумб вважав що перед ним східний берег казкової Індії. Місцеві жителі називали свою землю, яка виявилась островом, Гуанахані. Колумб дав їй нове ім'я - Саг-Сальвадор. Ця назва залишилась відтоді за одним із Багамських островів. Серед подарунків, які принесли остров'яни Колумбу, було сушене листя рослини «петум». Це згорнуте в трубочки листя вони курили. В пошуках золота Колумб поплив далі на південь і 28 жовтня 1492 року зійшов на берег Куби. Мешканці зустрічали прибулих з головешками в руках і з травою для куріння, яку вони називали "сигарою". Дим цієї трави, за образним висловом Колумба, вони "пили". Під час куріння вони 3-4 рази затягувались і випускали дим через ніздрі. 25 грудня 1492 р. корабель «Санта-Марія» зазнав аварії. Людей, цінний вантаж і гармати пощастило врятувати, але найменш уцілілий корабель «Нінья» не міг умістити екіпаж двох кораблів (третій корабель «Пінта», яким керував Мартін Пінсон, покинув Колумба). На побудованому з уламків «Санта-Марії» форті «Навідад» («Різдво»), влаштувалися іспанці. Колумб з частиною команди вирушив до Європи, лишивши, як свого заступника, ченця Фра Романе Лано. Залишені матроси були першими європейцями, які навчились курити від остров'ян. Таку притягальну силу мав тютюн. І рослина почала свій переможний хід по країнах і континентах. Після другого плавання Колумба (1493-1496) насіння тютюну завезли до Іспанії. Потім воно потрапило до сусідніх європейських країн і в період великих географічних відкриттів його завезли морськими і сухопутними шляхами практично у всі куточки Земної кулі. Широкому поширенню тютюну сприяла дивовижна його властивість - виробляти в людині потяг до куріння, який дуже важко перебороти.

69

Наприкінці XVI ст. куріння проникло до Іспанії, Португалії, Франції, Англії, Голландії. Тридцятилітня війна сприяла поширенню куріння в Німеччині і Швеції. До Росії тютюн завезли німецькі купці в 1585 році через Архангельськ, а потім його почали широко культивувати на російській землі. Не можна сказати що тютюн скрізь проникав безперешкодно. З релігійних переконань і мотивів у ряді країн, наприклад в Італії, його оголосили "забавою диявола". Римські папи навіть пропонували відлучити від церкви тих, хто курив чи нюхав тютюн. Для науки потомству трьох ченців, що піймалися на курінні, замурували живцем у монастирській стіні. В Англії за указом Єлизавети І (1585 р.) курців прирівнювали до злодіїв і водили вулицями з мотузкою на шиї. Проте Холтер Ролі, фаворит двора королеви, популяризував куріння тютюну. Після смерті Єлизавети правління перейшло до Якова Стюарта, який стратив Ролі з політичних мотивів, хоч, за переказами, його стратили за куріння. Яків І оголосив куріння шкідливим, неблагочестивим і не підходящим для цивілізованої людини заняттям. Свою знамениту працю "Про шкідливість тютюну", опубліковану в 1604 році, він закінчив словами; "...звичка, на яку гидко дивитися, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів...", це була перша популярна книжка про шкідливість куріння. III. Бесіда з учнями "То чому ж люди курять?" На основі статистичних даних різних країн можна зробити висновок, що тепер на нашій планеті до 60% чоловіків і 20% жінок курять. Однією з головних причин є цікавість. За даними опитування учнів, курити з цікавості почали 25%. Інша причина - наслідування дорослих. Частина дітей починає курити дуже рано, у 5-7 класі. Половина з них наслідує товаришів по школі, двору. Ще значна частина починає курити, прагнучи надзвичайного, таємничого: адже потрібно дістати сигарети і сірники, заховатися в безлюдному місці, а це так схоже на маленьку пригоду. Чому паління так поширене в сучасному світі, і чому люди палять? Ми живемо в складному світі, який постійно випробовує нас на міцність. Здорова, сильна духом людина розуміє, що життя - це боротьба і по-філософськи ставиться до тимчасових труднощів. Емоційно слабка і духовно незріла людина панікує перед проблемами, відчуває тривогу, непевність, а тютюн, як і алкоголь, і наркотики є універсальними протекторами: залежно від потреби розслабляють або стимулюють нервову систему, підвищують судинний тонус, дають почуття задоволення, при цьому не вимагаючи жодного напруження, вольової боротьби, цілеспрямованої, тривалої праці над собою і своїм життям. Здорова, сильна духовно та інтелектуально людина одержує задоволення від життя через серце, мозок, через боротьбу і перемоги. Вона не потребує ніякої "хімічної радості". Людина стає дорослою, не потрібно ховатися. Куріння стає звичкою багатьох людей, які і раді були б закинути це нікчемне заняття, та не можуть себе перебороти. Нікотин, що міститься в сигаретах, це надзвичайно сильна отрута, яка діє переважно на нервову систему, травлення, а також дихальну та серцево-судинну систему. Опис впливу куріння на організм людини буде неповним, якщо не сказати про дуже несприятливі наслідки паління для жіночого організму. У жінок, які палять, спостерігається значно раніше згасання організму, ніж у тих, які не курять. Шкіра втрачає свою еластичність і свіжість, з'являються ранні зморшки на обличчі: голос стає низьким, хрипким. Назавжди зникають жіночість, свіжість, чистота. Особливо такого негативного впливу зазнає організм дівчини. Людина, яка не курить, це йдеться мова про пасивне куріння, перебуваючи в Приміщенні із курцем протягом лише однієї години, по суті, кожного разу спалює по пів сигарети. У неї спостерігаються негативні зміни у діяльності нервової системи, порушується склад крові, сечі. Пасивні курці ризикують мати злоякісні новоутворення не лише в легенях, але й у інших органах. Особливо пасивне куріння, небезпечне для дітей. IV. Як кинути курити?

70

Кинути куріння може кожен. Для цього слід поставити собі за мету. Адже запеклий курець скорочує, собі вік на 8-9 років. Чи варта щоденна сигарета такого скорочення вашого життя. Замисліться над цими фактами. Протягом кількох днів чи тижнів аналізуйте, коли і чому хочеться курити. Призначте день відмови від цієї шкідливої звички. Бесіда про шкідливість вживання алкоголю І. Трохи історії. Чисті спирти почали добувати в VI-VII ст. Араби називали його «алкоголь», що означає "одурманюючий". Першу пляшку горілки виготовив араб Рачез в 860 році. Перегонка вина з метою одержати спирт різко посилила пияцтво. Не виключено, що саме це і стало приводом для заборони вживання спиртних напоїв, до якої вдався основоположник Ісламу Мухамед. Ця заборона ввійшла згодом і до зведення мусульманських законів - Корану (VII ст.). Відтоді протягом 12 століть у мусульманських країнах алкоголю не вживали, відступників цього закону (п'яниць) жорстоко карали. ІІ. Масове завезення горілки й вина. З XVI ст. почалося масове завезення горілки й вина з-за кордону. За Івана IV і Бориса Годунова запроваджуються «царові кабаки», які давали багато грошей в державну скарбницю. А проте вже тоді були спроби обмеження вживання спиртних напоїв. Так, у 1652 році вийшов указ: "Продавати горілку по одній чарці людині". Заборонялося продавати вино ченцям, а також усім під час постів, у середу і неділю. Одначе з фінансових міркувань невдовзі до указу було внесено поправку: «Щоб великого государя скарбниці чинити прибуток, пияків з кухленого двору не проганяти», чим фактично підтримувалось пияцтво. ІІІ. З чого починається пияцтво? Приклади першого прилучення до алкоголю дуже різноманітні. До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають "для апетиту", лікують вином, або ж дитина сама з цікавості куштує спиртне. У дещо старшому віці мотивом першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: свято, день народження, гості. З 14-15 років з'являються такі приводи, як «незручно відставати від хлопців», «друзі умовили», «за компанію», «для хоробрості». Вживаючи алкоголь, підлітки вважають себе дорослими, не задумуючись про наслідки. Для питущих підлітків характерні нещирість, розв'язність, хвастощі, які легко змінюються пригніченістю, безпорадністю, пасивною схильністю до підкорення. Алкоголь призводить до безпричинних змін настрою, вибухів радості і люті. Особливо важко доводиться дітям, які ніяк не можуть зрозуміти причину буйної поведінки свого батька. У здорової дитини не може бути потягу до спиртного. Навпаки, смак і запах алкоголю викликають у неї огиду. До вживання спиртних напоїв дітей штовхає цікавість. Діти випивають у гостях з цікавості. Алкоголь, потрапляючи в організм дитини, швидко розноситься кров'ю по всьому тілу, доходить до мозку. Це викликає тяжкі симптоми отруєння (наводяться приклади із смертельним кінцем). IV. Вплив алкоголю на організм. Доведено, що алкоголь з руйнівною силою діє на всі органи і системи людини. Звичайний шлях надходження алкоголю в організм - через шлунково-кишковий тракт. При цьому 20% прийнятого алкоголю всмоктується у шлунку, а решта 80% - у тонкому кишечнику. Потрапляючи у шлунок, він негативно впливає на його оболонку і безпосередньо через центральну нервову систему - на всю травну функцію. Особливо шкідливий етиловий спирт для печінки.

71

Із невеликою кількістю спирту, який надходить ззовні, ферменти печінки впораються, хоча і з певним напруженням. Але у випадку, коли кількість спирту дуже велика, печінкові клітини гинуть. Загибла клітина печінки замінюється іншою тканиною, яка виконує тільки з'єднувальну функцію. Коли кількість загиблих клітин печінки перевищує кількість тих, що залишилися, захисна функція печінки повністю порушується і розвивається цироз печінки. Підшлункова залоза в результаті алкогольного впливу запалюється, що спричиняє порушення її роботи і викликає розвиток діабету. Систематичне вживання алкоголю призводить до пришвидшення біологічного старіння. Тривалість життя алкоголіка в середньому на 15 років менша за середньостатистичну. Діти, зачаті у нетверезому стані, і діти п'яниць народжуються із фізичними вадами, вони повільніше ростуть, у них спостерігається розумова відсталість. Розповідь про наркотичні речовини і їх шкідливість І. Вступ. Багато тисяч років тому люди звернули увагу на те, що деякі речовини мають особливий вплив на людину - спричиняють галюцинації, заспокоєння, припиняють болісні відчуття, покращують сон, формують стан душевного комфорту, задоволення, емоційного піднесення. Вживання цих речовин найчастіше було пов'язане з релігійними містеріями. Ейфорія та неадекватна веселість, а потім дивне заніміння після вживання зілля із різних рослин незмінне супроводжували грецькі вакханалії, релігійні свята мешканців джунглів Амазонки або верхів'я Нілу. Якщо в минулих століттях їх використовували доволі рідко, то у XX ст. наркоманія розповсюдилася дуже широко і головним чином у великих містах. Багато людей вважають, що наркоманія - значно більше зло, ніж алкоголізм, і тому вже краще пити, ніж вживати наркотики. Насправді ж порівнювати, що жахливіше - черга алкоголіків з руками, що трусяться, чи декілька худих наркоманів - цілком безглуздо. Як би не здавалось дивним, але саме спроба позбавитись від тютюнової залежності призвела до першого спалаху зловживання наркотиками в Європі. ІІ. Які ж фактори впливають на початок вживання наркотиків серед молоді? Перш за все - мода, прагнення вписатися в те оточення, ту компанію, яка важлива для молодої людини, цікава і де вживання наркотиків - норма. Можливо, молодь приваблює поширене помилкове судження, що вживання наркотиків - ознака сучасного способу життя. Психологи вважають, що вживання наркотиків - одна із сходинок втечі від реального життя. Наступна - самогубство. Серед інших причин можна назвати такі: - погані стосунки в родині, з близькими, з друзями; - антисоціальна поведінка та гіперактивність дітей; - дружба з однолітками, які вживають наркотики; - нелюбов до школи, неуспішне навчання; - економічні та соціальні труднощі. ІІІ. До яких наслідків призводять наркотики? Вже через 2-3 роки вживання наркотиків призведе до повного виснаження організму. Людина худне, її шкіра набуває жовтуватого відтінку, з'являється крихкість нігтів, починає випадати волосся, повна і необоротна імпотенція. Вона втрачає здатність навіть до найменших фізичних і психічних навантажень. Настає передчасне старіння з ознаками слабоумства. Повністю втрачаються попередні почуття і інтереси, єдиною турботою стає добування наркотику будь-якою ціною. Настає остаточна моральна та інтелектуальна деградація - повний розпад особистості. IV. Чи можна вилікувати наркоманів?

72

Так, але вилікувати дорослого наркомана легше, адже підліток несформований психологічно. Але це не означає, що допомогти підліткові неможливо. Йому потрібно приділяти більше уваги. Причина, через яку вилікувати дитину складніше, та ж сама, що й при алкоголізмі, - у дітей деградація протікає в 4 рази швидше, ніж у дорослих. Скажімо, людина, яка вперше спробувала наркотики після 20 років, до 30 стане невиправним наркоманом, але збережеться при цьому як особистість, а дитина, яка почала колотися в 13 років до 23 як особистість повністю деградує. Майже у всіх містах України при звичайних поліклініках є наркологічні відділення, де надають медичну та психологічну допомогу анонімно і безкоштовно, що, безсумнівно, приваблює пацієнтів, які вирішили припинити вживати наркотики. Висновок Давайте замислимось, діти! Ви дізналися про шкідливість, якої зазнають організм, психіка від вживання тютюну, алкоголю та наркотиків. І подумайте про те, що чекає на вас в майбутньому, якщо ви будете курити, пити спиртне і вживати наркотичні речовини. У важкі хвилини згадайте слова Джека Лондона: «Хмільне завжди простягає руку, коли нас спіткала невдача, коли ми підупадаємо в силі, коли й стомлені, і вказує надзвичайно легкий вихід з такого становища. Але обіцянки ці фальшиві: під впливом хмільного ми втрачаємо справжнє уявлення про цінність речей». Якщо ви все зважили, то зробіть ще одне зусилля і вирішіть ніколи не торкатися чарки, сигарети й наркотиків. Пам'ятайте: здоров'я, справжня радість життя і щастя не сумісні з тютюном, наркотиками і спиртними напоями. Гутірка №5: «ТВОЯ БЕЗПЕКА»

Метераіл взято з посібника «Твоя безпека» надрукованого координатором проектів ОБСЄ в Україні, 2009.

Не стань «живим товаром» для торгівців дітьми

На жаль, у сучасному світі все ще існує рабство й торгівля людьми. Злочинці використовують дорослих жінок та чоловіків, дітей, літніх людей для експлуатації та отримання незаконного прибутку. Вони обманюють людей, пропонують їм гарний заробіток і хороші умови, щоб вивезти людину в інше село, місто або країну, а потім примушують її заробляти для них гроші. Оскільки людині погрожують, б’ють або примушують до вживання алкоголю чи наркотиків, вона вимушена підкорятися й займатися проституцією, працювати на важких неоплачуваних роботах (на будівництві, у сільському господарстві тощо). Крім того, злочинці часто використовують дітей для жебрацтва, залучення в кримінальну діяльність чи примусове вилучення органів людини.

Обережно! Усе частіше трапляються випадки, коли людей заманюють у тенета рабства добрі знайомі, друзі й навіть родичі. Вони можуть знати про твої проблеми й бажання (потрібні гроші, непорозуміння з батьками чи однолітками, бажання побачити світ тощо) і використовувати це, щоб схилити тебе поїхати заробити гроші, відпочити, повчитися або оздоровитися в іншому місті, державі.

Для того, щоб не стати жертвою торгівців людьми:

Не погоджуйся на пропозиції поїхати до іншого регіону або країни, не порадившись із батьками або іншими дорослими, яким ти довіряєш.

Пильнуй, коли тебе просять або нікому не казати про поїздку, або запросити в поїздку декількох твоїх однолітків, але так, щоб їх батьки й інші дорослі про це не знали.

73

Не варто слухатися злочинців, які пропонують нічого не казати батькам/вихователям, а «просто взяти речі й документи, поїхати попрацювати й зробити всім величезний сюрприз, повернувшись додому з купою грошей». Майже завжди такі поїздки закінчуються знущаннями й насильством, а знайти людину, яка не сказала, куди їде, дуже важко й потребує багато часу.

Якщо все ж таки ти вважаєш за доречне прийняти таку пропозицію, обов’язково залиш інформацію про те, куди і з ким ти їдеш, людині, якій довіряєш. Запиши всю відому тобі інформацію про поїздку (адреси майбутнього місця проживання, роботи або навчання, номери телефонів, імена та прізвища всіх осіб, які допомагають тобі поїхати або зустрічатимуть у місті прибуття, тощо) і залиш ці відомості людині, якій довіряєш.

Цій же людині варто залишити копії документів, які ти братимеш із собою (свідоцтво про народження, паспорт або проїзний документ дитини тощо), та твоє фото.

Домовся про регулярний зв’язок із цією людиною (наприклад, ти телефонуватимеш їй раз на 3 дні) і кодову фразу, яка допоможе їй зрозуміти, що в тебе виникли проблеми.

Наприклад, якщо твої телефонні розмови слухають злочинці, ти можеш запитати «Як справи у Сашка?» (наче це про вашого спільного знайомого), і людина зрозуміє, що треба звертатись до міліції, адже з тобою сталося лихо.

Якщо ти їдеш до іншої країни, знання декількох фраз мовою цієї країни може стати в нагоді. Зокрема, варто вміти сказати «Мене звуть…», «Я приїхав з України», «Допоможіть мені», «Мені потрібно дістатися до поліції (або посольства України)». Англійську мову розуміють у багатьох країнах світу, тому варто завчити ці фрази англійською мовою «My name is…», «I came from Ukraine», «Help me», «I need to get to police (or Embassy of Ukraine)».

Обов’язково дізнайся, візьми із собою та вивчи напам’ять номери телефонів організацій, які зможуть тобі допомогти, якщо трапиться лихо. Це може бути посольство чи консульство України в державі, куди ти їдеш, телефони міжнародних чи інших організацій, які допомагають дітям. Із-за кордону також можна зателефонувати на українську гарячу лінію із протидії торгівлі людьми: +380 44 205 37 36.

Протидія торгівлі людьми (пам’ятка)

Легковажне ставлення до роботи за кордоном може завдати Вам неабиякої шкоди: обмеження права подальшого виїзду та роботи за кордоном, обмеження Вашої свободи, втрати Вашого здоров’я чи навіть життя. Саме через легковажність та недостатню поінформованість про реалії працевлаштування за кордоном громадяни опиняються в скрутних ситуаціях. Якщо Ви вирішили їхати за кордон, запам ’ ятайте такі поради: 1) Закордонний паспорт, візу та проїзні документи оформляйте й сплачуйте за ці послуги особисто. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути Вас у боргову кабалу або вчинити

злочин стосовно інших осіб за Вашими документами. 2) Торгівці людьми можуть ввести Вас в оману, використовуючи:

різного роду фірми з посередництва в працевлаштуванні за кордоном;

туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомств, агенції шоу-бізнесу;

оголошення, рекламу в засобах масової інформації та комп’ютерній мережі інтернет. Не реагуйте на рекламу фірми, яка не відповідає вимогам законодавства (не вказує повної назви фірми, її адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав );

незнайомих людей, а часом навіть Ваших родичів, знайомих, друзів,сусідів або колег по роботі чи навчанню.

3) Переговори про навчання, працевлаштування, туристичні подорожі чи шлюби не ведіть наодинці з агентом. Запросіть із собою взяти участь у переговорах свою довірену особу (це може

бути хтось із Ваших близьких). З’ясуйте, чи має агент фірми або підприємець ліцензію на посередництво в працевлаштуванні за кордоном. Таку інформацію Ви можете перевірити в Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України за телефоном (044)

74

289-50-97 з 17.00 до 18.00 год. з понеділка по четвер, з 17.00 до 17.45 год. у п’ятницю або на інтернет-сайті www. minpraci.qov.ua. 4) З метою працевлаштування за кордоном необхідно укласти трудовий договір (контракт),

складений зрозумілою для Вас мовою. Такий договір оформляють у двох примірниках, один з яких залишається у Вас. Не здійснюйте оплат за посередництво в працевлаштуванні. 5) Для виїзду за кордон з метою легального працевлаштування необхідно отримати трудову візу. Працевлаштування за туристичною чи гостьовою візою може закінчитися для Вас нелегальним

становищем, експлуатацією, ув’язненням та принизливою депортацією. 6) Термін перебування на території іноземної держави вказаний у візі. Не користуйтеся

послугами незнайомих осіб, які пропонують Вам послуги щодо продовження цього терміну. 7) За жодних обставин нікому не довіряйте документів, що засвідчують Вашу особу. 8) Залишіть рідним чи близьким копії свого паспорта громадянина України, закордонного

паспорта, візи, контракту, свідоцтва про народження, проїзних квитків та свою нещодавно зроблену фотографію, а також номери телефонів роботодавця, знайомих за кордоном, посольства ( консульства) України та свої номер телефону й адресу, де Ви збираєтесь зупинитися. 9) Тримайте при собі також копії національного та закордонного паспортів. В разі необхідності,

це спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну. 10) Якщо Ви опинилися за межами України в скрутному становищі, звертайтеся по допомогу до посольства (консульства) України, яке представлене в цій країні, або до Міністерства

закордонних справ України за телефонами (38 044) 238-15-50. Ви також можете звернутися до громадських та благодійних організацій з проханням надати Вам допомогу. Додаткову інформацію можна отримати за телефонами громадських організацій:

8-800-500-22-55 – національна безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми 8-800-505-50-10 – Всеукраїнська гаряча лінія центрів консультування мігрантів (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні) 527 – безкоштовно з номерів life:), Київстар та МТС Подбайте про власну безпеку заздалегідь. Дізнайтеся про свої права під час навчання, роботи, подорожі чи життя за кордоном.

Гутірка №6 «ВІЛ/СНІД»

Яка різниця між ВІЛ та СНІД?

ВІЛ означає Вірус Імунодефіциту людини. Цей вірус є причиною СНІДу. Іноді ВІЛ називають «вірусом СНІДу». СНІД означає Синдром Набутого Імунодефіциту, вірус проникає в організм людини і руйнує його імунну систему. Імунна система є частиною людського організму, що допомагає нам боротися з інфекціями і хворобами. СНІД є синдромом. Іншими словами, це сполучення захворювань та симптомів. Людина, заражена ВІЛ, може прожити довгі роки, перш ніж цей вірус призведе до СНІДу. Ця схема ілюструє різницю між ВІЛ і СНІД. Після того, як вірус попадає в організм людини, проходить близько трьох місяців, і в організмі з'являються антитіла до ВІЛ, які можна знайти за допомогою тестів. ВІЛ поступово послабляє імунну систему, опір організму інфекції стає настільки слабким, що в організм легко проникає цілий ряд інших інфекцій, що викликають різні захворювання і погіршують стан здоров'я людини.

ВІЛ відносять до сімейства ретровірусів або «повільних» вірусів. Ослаблення імунної системи може тривати роками, і людина, заражена ВІЛ, може жити нормальним життям, перш ніж відбудеться погіршення її здоров'я. Виявити ВІЛ в організмі можна за допомогою спеціального аналізу крові приблизно через 3 місяці після зараження. Якщо як мінімум два різних спеціальних тести підтвердять наявність антитіл до ВІЛ у крові (дадуть позитивний результат), то це означає, що людина інфікована ВІЛ.

75

ВІЛ-інфіковані люди повинні підтримувати постійний контакт зі своїм лікуючим лікарем, щоб той мав можливість спостерігати за їхньою імунною системою. Існує аналіз крові, що називається Т-клітинний тест, або СD4, що показує, як імунна система справляється зі своїми функціями. Якщо кількість клітин СD4 з часом падає, це вказує на послаблення імунної системи. В ідеалі варто проходити цей тест кожні 3-6 місяців і регулярно порівнювати його результати.

ВІЛ передається від однієї людини до іншої такими способами:

При використанні нестерильних голок чи шприців (тих, котрі вже були у вживанні і заражені ВІЛ) для ін'єкцій;

При переливанні інфікованої крові неінфікованій людині;

При занятті незахищеним сексом;

Від інфікованої матері до новонародженої дитини під час виношування плоду, при пологах чи годуючи дитину грудьми (слід зазначити, що зараз існують ефективні препарати, що дозволяють запобігти передачі ВІЛ від матері до дитини. Ці препарати доступні в Україні).

ВІЛ не передається:

Через чхання, кашель, при перебуванні в одному приміщенні з інфікованою людиною (вірус дуже нестійкий і гине поза організмом людини);

Через укуси комах;

Через домашніх тварин;

При використанні загального посуду (чашок, вилок, ложок), рушників, постільної білизни, телефону, унітазу, ванни, басейну, і т.д.;

При обіймах, рукостисканні, поцілунку.

ВІЛ-інфекція на кожного впливає по-різному емоційно та фізично. Деякі почувають фізичний вплив ВІЛ майже відразу ж після інфікування і страждають захворюванням протягом усього життя, що залишилося. Інші відчувають слабкий вплив вірусу протягом багатьох років. Багато ВІЛ-інфікованих людей існують у проміжку «між» цими двома екстремальними випадками, періодично хворіючи і маючи проблеми зі здоров'ям та протягом тривалих періодів часу не випробуючи чи хвороб чи дискомфорту. Різні люди реагують по різному, дізнавшись, що він чи вона інфіковані ВІЛ. Деякі намагаються не думати про Віл-інфекцію і живуть, як і колись. Іншим же важко ігнорувати цю проблему, і вона стає основною частиною їхнього життя. В даний час не існує можливості лікування від СНІДу. При відсутності належного лікування в більшості ВІЛ-інфікованих людей ВІЛ переходить у стадію СНІДу через 5-10 років з моменту зараження. Тому СНІД вважається смертельним захворюванням. Незважаючи на це, багато людей з ВІЛ-інфекцією живуть повноцінним життям протягом багатьох років.

Ситуація в Україні

Проблема ВІЛ-інфекції понад 25 років залишається актуальною для світової спільноти, масштаби поширення вірусу імунодефіциту людини набули глобального характеру і постають реальною загрозою соціально-економічному розвитку більшості країн світу.

У теперішній час в Україні епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції залишається напруженою – продовжується поширення ВІЛ серед населення, зростає кумулятивна кількість ВІЛ-інфікованих осіб і хворих на СНІД.

З часу реєстрації ВІЛ-інфекції станом на 01.07.2012 р. за даними персоніфікованого обліку в країні зареєстровано 212 838 випадків ВІЛ-інфекції, у тому числі 51 468 випадків СНІДу, включаючи 1 171 дитину до 14 років.

Кількість ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають під диспансерним наглядом в Україні, на 01.07.2012 р. становить понад 124 тисячі осіб (124 222). Показник поширеності ВІЛ-інфекції становить 273,2 на 100 тис. населення. У майже 22 тисяч ВІЛ-інфікованих осіб (21 831) хвороба досягла кінцевої стадії – СНІДу. Показник поширеності СНІДу складає 48,0 на 100 тис. населення.

76

Лише за шість місяців 2012 р. в країні зареєстровано 10 051 нових випадків ВІЛ-інфекції (показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію 21,9 на 100 тис. населення).

Епідемія ВІЛ-інфекції з 1997 р. поширилася на всі адміністративні території України. Найвищі рівні захворюваності на ВІЛ-інфекцію в показниках на 100 тис. населення у першому півріччі 2012 р., як і раніше, були зареєстровані в Миколаївській, Дніпропетровській, Одеській, Донецькій областях і м. Севастополі (від 50,6 до 28,4 на 100 тис. населення) при середньому по країні, як зазначено вище, 21,9 на 100 тис. населення. Саме ці регіони лідирують також і за рівнем поширеності ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків.

При аналізі показників захворюваності на ВІЛ-інфекцію може скластися враження, що ситуація в західних областях країни - Закарпатській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, де рівні захворюваності на ВІЛ-інфекцію, за той же період, складали від 3,5 до 7,1 на 100 тис. населення, залишається відносно благополучною. Проте за результатами дозорних досліджень 2011 р., були отримані високі показники інфікування ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків у м. Львові – 30,8%, Івано-Франківську – 18,8%, Тернополі – 9,5%, а також, високі показники інфікування ВІЛ серед чоловіків, які мають секс із чоловіками, у м. Львові – 6,8%, Івано-Франківську – 6,4%, Ужгороді – 5,3%, що на сьогодні є ознакою розвитку повномасштабної епідемії ВІЛ-інфекції і в західних областях країни.

Гутірка №7 «ДОБРЕ ДІЛО»

Що таке добре діло? Добрі справи – це є дії чи вчинки людей, які приносять радість іншим і приємність собі. Одна з найбільших речей, яку кожен з нас може зробити – це протягнути руку в тяжкі хвилини життя або зробити добру справу для іншої людини. Чи означає це, пропонувати свою любов і співчуття, або зробити благодійну пожертву грошей, або пожертвувати свій вільний час та енергію. Також є багато інших способів, щоб принести сонце в життя інших людей. Поради, як робити добрі діла поза межами табору: 1. Гроші на добрі справи Відкладайте 10 відсотків від своїх грошей, щоб пожертвувати їх в ті організації, які допомагають іншим. 2. Стати волонтером Приєднайтесь до групи волонтерів або місії, якій ви вірите і подаруйте свій найцінніший ресурс - час. 3. Допомога тваринам Врятуйту собаку, кішку чи іншу тварину, взявши її до себе додому або віддайте ждобрим знайомим, які зможуть їх забезпечити. 4.Підтримайте безхатьків. Добровільно приготуйте для безхатьків на кухні суп або допоможіть матеріально. 5. Підняти настрій другу. Принесіть другу квіти або розвеселіть його, якщо він сумує. 6. Висловити підтримку Героям. Написати подячний лист членам збройних сил, які в даний час захищають свою Батьківщину. 7.Посадити дерево. Додайте красу у вашому районі і допоможіть навколишньому середовищу в той же час. 8. Поступіться своїм місцем у транспорті.

77

Поступайтеся місцем в транспорті людям, які вагітні, інваліди, престарілі, або хто просто виглядає втомленим. Добрі діла, які можна зробити на таборі (перше є обов’язковим, а з 3 останніх вибрати і зробити 1 добре діло):

1. Просимо всі гуртки написати листи подяки, підтримки, надії нашим учасникам АТО, які в даний момент захищають нашу країну Україну. Кожна дитина в гуртку повинна написати мінімально 3 листа, включаючи такі слова як: дякуємо, надія, віримо, оберігати, майбутнє і т.д. Ці листи будуть відправлені разом з аптечками першої допомоги, тож кожен солдат отримає по одному листу в аптечці як несподіваний позитивний сюрприз. Прохання писати від душі! Це є обов’язковим добрим ділом на таборі.

2. Зробити несподіванку іншим учасникам табору.

3. Прибрати сміття на території табору

4. Прикрасити табір (наприклад: прикрасити столи в їдальні квітами, написати побажання на стіні позитиву тощо)

5. Якщо хтось хоче зробити будь-яке інше діло, то ви його можете зробити не вагаючись.

Гутірка №8: «Я – ЛІДЕР!» Ви хочете щось змінити в своєму житті в кращу сторону? Або відчувати себе впевненіше? Або знайти хорошу роботу? Тоді знайте, що зробити це досить легко за допомогою простих вправ – афірмації. Афірмації на кожен день – тема нашої всемогутньою статті. Ми, самі того не підозрюючи, формуємо власне життя і будуємо своє майбутнє за допомогою слів і думок. Слово має надзвичайно велику силу. Ця сила залежить від стану, в якому перебуває людина. Негативні думки і негативні емоції (гнів, заздрість, образа, ревнощі і т.д.) притягають до нас негативні події і хвороби, а страхи втілюються. Все це відбувається через те, що саме такі думки сильні, щирі і часто прокручуються в голові. Чи знайомі вам фрази: «Я не зможу», «Я програю» і т.д.? Ви навіть не уявляєте, наскільки небезпечні висловлювання на кшталт: «Я не можу це чути», «Це мене вбиває» … Звідки ж з’явиться успіх і здоров’я, якщо ви самі собі даєте команду на провал? Коли ви що-небудь говорите, ваша підсвідомість уважно слухає. Якщо ви скаржитеся на своє життя, ниєте і проклинаєте все на світі, що ж залишається робити вашій підсвідомості, крім того, як покірно надати вам таке життя, про яке ви говорите? А чому б нам не зробити навпаки? Давайте спробуємо ощасливити себе за допомогою позитивного настрою і райдужних думок, тобто за допомогою афірмації. Слово «афірмація» (від латинського firmare – робити затвердження) з’явилося ще в XIX столітті. Афірмації – це короткі позитивні висловлювання (фрази), які при багаторазовому повторенні закріплюють необхідний образ або певну установку в підсвідомості людини,

78

покращуючи тим самим психоемоційний фон, а також стимулюючи позитивні зміни в житті людини. Аффірмацію ще можна розглядати як самонавіювання. Щоб ясно зрозуміти, що з себе являє афірмація, згадайте фільм «Найчарівніша і найпривабливіша» і його головну героїню, яка регулярно повторювала фразу «Я найчарівніша і найпривабливіша» … Ось ці повтори і є справжнісінька аффірмація. Правила складання афірмації на кожен день Афірмації складаються тільки від першої особи (для себе) – з вживанням займенника «Я». Повторюються вони подумки або вголос. Можна повторювати фрази шляхом багаторазового написання. Але бажано вимовляти вголос вправу, промовляючи фразу протягом 5-10 хвилин. Наступну аффірмацію на іншу тему потрібно вимовляти не раніше, ніж через годину, щоб ваша підсвідомість встигло чітко засвоїти попередню установку. Афірмації на кожен день не повинні містити частку «не» і обов’язково повинні бути складені в теперішньому часі («Я абсолютно здоровий», але ніяк не «Я не хворий») і вимовляється щиро і вдумливо. Слід ставити чітку мету: «Я відкрию власний бізнес», але ніяк не «Я хочу відкрити власний бізнес». Слово «хочу» не сприймається нашою підсвідомістю як команда. Затвердження потрібно формулювати як факт і вибирати слід тільки те, що вам підходить. Використовуйте більше конкретних фраз, а не загальних понять – адже щастя у всіх різне. Складайте короткі і позитивні твердження. Як це не дивно, але спочатку ваша свідомість буде чинити опір афірмації – може виникнути внутрішній протест. Ви навіть можете відчути дискомфорт від вимовних тверджень про ваше щасливе заміжжя або успішний бізнес. Спробуйте деякий час починати афірмації на кожен день зі слова «Чому …» (наприклад, «Чому я господар свого життя»). Свідомість без перешкод пропустить таку команду, а підсвідомість щосили буде намагатися дати вам відповідь на це питання. Пізніше можна буде вже обходитися і без «Чому». Йоги пропонують ще один спосіб, щоб змусити повірити свою підсвідомість вам: повторювати аффірмацію до тих пір, поки ви не перестанете свідомо на неї реагувати. Затвердження можна змусити працювати на себе, домігшись стану, схожого на нудьгу, і повністю розслабившись. Наша підсвідомість можна порівняти з м’язами. Тому афірмації потрібно використовувати щодня, щоб досягти мети і отримати бажане. Афірмації на кожен день краще вимовляти перед сном або вранці, ще лежачи в ліжку. Приклади деяких аффірмацій, що допомагають відчути внутрішню гармонію та впевненість у собі:

Я все можу!

Я можу все робити добре!

У моєму житті завжди все відбувається вчасно і за найкращим сценарієм.

Я вдячна (вдячний) Всесвіту за все матеріальні блага у моєму житті.

Сьогодні – найкращий день у моєму житті.

У мене є все, що потрібно, щоб насолоджуватися життям тут і зараз.

Я привертаю у своє життя духовне і матеріальне благополуччя.

У мене все добре і з кожним днем моє життя стає ще краще!

Моє життя цвіте, перебуваючи в повній гармонії.

Я люблю себе.

Навколо мене мир і гармонія.

Моє життя сповнене радості.

Я живу в повній безпеці.

У моїй душі мир і спокій.

Я впускають успіх у своє життя!

79

Я - втілення здоров'я, енергії, життя!

Ставтеся до кожного сказаного слова як до метапрограми, яка формує ваше майбутнє. Афірмації на кожен день – це ефективний спосіб досягнення своїх цілей, любові, здоров’я, внутрішньої гармонії і благополуччя. Головне – дуже захотіти і щиро вірити в силу своїх намірів!

Гутірка №9: «МАГІЧНА СИЛА УКРАЇНСЬКОЇ СОРОЧКИ»

Мета: Поглибити знання учнів про національний одяг та його елементи, домогтися всебічного осмислення значення сорочки в житті українського народу. Обладнання: Виставка сорочок-вишиванок, малюнки та роботи учнів, ілюстративний матеріал. На дошці записано епіграф уроку: «Сорочка мовби пласт, що оберігав людину і захищав її від зла. Вона не зичилась, не бралась із чужого плеча, не продавалась, хіба по смерті вже родиною покійного через гріб дарувалась» (Гарафина Маковій). Українська сорочка-вишиванка… Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубизну небес, розкішні барви землі і смуток чарівної пісні. Пісня на слова Д.Павличка «Два кольори»: Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба. Мені війнула в очі сивина, Та я нічого не везу додому, Лиш горточок старого полотна І вишите моє життя на ньому. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба. Жіноча сорочка-вишиванка належить до найдавнішого одягу наших предків. Можна припустити, що за княжих часів на Україні-Русі в теплий період року довга сорочка, підперезана поясом, була єдиним одягом жінок і дівчат. За козацьких часів в Україні жіночі сорочки мали приблизно такий самий вигляд, як і сучасні жіночі сорочки Київщини чи всього Лівобережжя. Вони були без коміра, лише з вузькою лямівкою по краях зібраного на нитку полотна навколо вирізу для шиї. Звідки ж і як з’явилася в нас вишиванка? Про це ми й дізнаємося з легенди. ВИШИВАНКА Був час, як почав на Землі люд вмирати. Від якої хвороби, ніхто не знав. Отак іде чоловік і враз кинеться, зчорніє, запіниться і мре. Втікали люди із сіл у ліси. Та слідом за ними йшла хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Надходив час, що вже й хоронити вмерлих нема кому.

80

А жила в селі над Дніпром бідна вдова Марія. Забрала пошесть чоловіка і п’ятеро дітей. Та наймолодша Іванка ще здорова. Пантрує матір за донечкою, як за скарбом найдорожчим. Але не вберегла… Почала сохнути Іванка. Ні їсти не хоче, а тільки п’є і блідне на очах. А ще просить матінку: – Врятуй, матусю, я не хочу помирати! І так ті оченята просять-благають, що бідна жінка місця собі не знаходить. Минуло пару днів. Одного вечора до хати прийшла якась бабуся старенька. – Слава Богові! – привіталась. – Що, помирає останка? А могла б і жити. – Як, бабуню сердечна, як? Молю: спаси, порятуй найменшу. Не лиши в самоті на старість! Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила: – Повідаю тобі таємницю тої хорі. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай! – Присягаю…донечкою. – Знай, що послав чорну смерть Господь Бог. Грішників зросло. Сказав Бог умертвляти всіх, на кому нема хреста. І чорти всіх, на кому нема хреста, убивають. Виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Ший чорні та червоні, щоб здалеку чорти бачили. Але не мов нікому більше, бо смерть дочки вздриш на очах… Вже за годину червона і чорна мережка прикрасила дівочу сорочечку. І собі нашила. Як люди дивували, то казала, що хрести треба на благословення Боже. Вже Іванка здорова: і скаче, і сміється, і співає. А Маріїне серце стискається від болю, як видить, що понесли свіжого небіжчика. Одного разу вся в сльозах прибігла Іванка і тягне маму за рукав на сусідній двір. У маленькій домовині виносили з хати двійко хлопчиків, Іванчиних ровесників. Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує дочку, а думи в голові, як хмари зливові: «Боже милий, так то моя надія! Господи, я не переживу її смерті!» …А люди мруть. Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна: – Шийте, шийте хрести! Вишивайте!.. Будете жити! Рятуйтеся. Люди замикалися в хатах, думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять.Марія побігла додому, взяла на руки Іванку і мерщій до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися. Обцілувала Марія дитину і мовила до людей: – Не повірили! Думаєте, здуріла? Та най буде дітей ваших мені шкода, – на тім зірвала з Іванки сорочку вишиту. Дитина на очах зчорніла і померла. – Убивці! Шийте, вишивайте сорочечки дітям і собі… Та й упала мертвою коло дочки. З того часу відійшла хвороба за ліси і гори. А люди ходять у вишиванках. Потім вже не стало потреби у вишитих сорочках. Та матері навчили дітей, а діти своїх дітей – і вже ніхто не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки. Носять оту просту одіж і понині по всім світі. Але мало хто відає, звідки прийшла та краса до людей. А з якого матеріалу шилися сорочки? Яку роль відігравав її колір?

За матеріал для пошиття сорочок служило біле лляне полотно. Для святкових сорочок використовувалося полотно, виготовлене з ніжніших чоловічих стебел – плоскінні. Полотно, зіткане з матірки, йшло на пошиття буденних сорочок, а також на нижню частину сорочок із підтичкою.

81

Кожен колір у вишиванці був символічним. Біле полотнище сорочки служить для підкреслення, збільшення, символізує невинність і чистоту. Сорочки вишивалися здебільшого червоними і чорними нитками. Червоний колір – це колір сонця, символізує життя, свободу; чорний – колір землі, означає добробут, достаток, іноді – смуток. Рідше, але доповнювали вишивку мережива, виконані зеленими, голубими, жовтими та синіми нитками.

Щоправда, світогляд і світознання наших пращурів, як на тепер, були достатньо таємничі, отож «мову» вишитої сорочки сприймаємо здебільшого як сукупність візерунків, гру кольорів, майстерність вишивальниць. Жіночі сорочки в усіх місцевостях ділилися на два типи: додільна, яка шилася з однорідного полотна, і сорочка з підтичкою, верхня частина якої з тонкого полотна, а нижня – з грубішого. З-під плахти, запаски повинен визирати долішній край сорочки.У жіночих сорочках обов’язково вишивалися: комір, якщо є, або планка навколо горловини, полики чи уставки, рукави біля зап’ястків, або манжет, пазуха, поділок. Найбільше і найкраще вишиття на сорочках мали дівчата.Скромніше вишивали сорочки заміжні жінки, а старші жінки мережили переважно чорними або синіми (символ довіри, безкінечності) нитками геометричні візерунки на поликах, а пазуха і комір не вишивалися. Розріз сорочка мала посередині, на грудях, у Закарпатті – збоку, іноді ззаду. Свої особливості мали й чоловічі сорочки. Відповідно до пошиття розрізняли сорочку-«чумачку», яка шилася майже з суцільного полотнища (у Придніпров’ї) та сорочку-«українку», що мала, як і жіноча, уставки. Не вишивалися тільки рукави і поділ, а так вишивка мала відповідність із жіночими сорочками. Кожна місцевість також славиться багатством вишивки. У кожній оселі багато барвистих серветок, доріжок, рушників. Крім цього, були ще й дитячі сорочки. З народженням немовляти приходила в родину і нова радість. І вже маленькій дитинці шилася перша сорочечка. Першу сорочечку дитині шили з крижми, відрізу полотна, в якому було немовля охрещене. Цю сорочечку обов’язково коло пазушки вишивали синім шовчиком кілька хрестиків – на чисте, щасливе, присвячене Богу життя.Перші сорочки називали льолями. Їх дитина носила до дев’ятирічного віку. На льолі по долині вишивали білими нитками ялини, щоб дитя добре росло, силу мало. Льолю не можна було підперізувати, щоб не боліло всередині. Льоля ніколи не мала комірця, щоб не була роздвоєна дорога.Від дев’яти до дванадцяти років носили сорочки з невисоким комірцем-стойочкою, який обов’язково був вишитий, щоб «швидше до людей дорости та люди поміж себе приймали». Всі ми – українці. Ми любимо нашу рідну землю, нашу мову солов’їну. Прекрасні почуття виливаються на полотні різнобарвною вишивкою. На скатертині вишиті чорнобривці, сині волошки та червоні маки. Рід наш славиться вишивкою. Пісня «Вишиванка»: З вечора тривожного аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала дівчина, вишивала, Чорну і червоную нитку клала. Що червона ниточка, то кохання, А та чорна ниточка – розставання. Бо червона ниточка легко клалась, А та чорна ниточка часто рвалась. Ой піду в неділеньку на гулянку, Подарую милому вишиванку. Сердься, мій соколику, чи не сердься, Будеш ти носить її біля серця. Змалку мати привчала доньку до вишивання. Дівчина мала вишивати свої сорочки самостійно, а також вишивала шлюбну сорочку нареченому.

82

Кожна з вишиванок має свою символіку. У жіночих сорочках найчастіше зустрічається рослинний орнамент. Шию увінчує безперервний візерунок у поєднанні квітки, листка і пуп’янка, в яких закладено народження, розвиток та безперервність життя. Вишивка на пазусі покликана захищати найважливіші центри людини. Символіка винограду, розміщеного в центрі вишивки та на рукавах, розкриває радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєдайна нива, на якій чоловік – сіяч, а жінка має обов’язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Берегиня – дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона – і життєтворча мати-природа, і жінка-мати, яка дарує світові сина, і Дерево життя, що сформувало з мороку космосу чітку систему всесвіту, щоб ще раз нагадати: кожне живе створіння – часточка неподільна і нерозривна загальної системи буття. Багата вишивка на рукавах – оберіг пошанування руки чарівниці (трудівниці). Калина… Дерево нашого українського роду. Колись, у сиву давнину, калина пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зорі, тому й назву має від давнього ймення Сонця – Коло, а оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду. Із глибини минувшини дійшли в орнаментах символи землі і сонця, що, в поєднанні з водою, складають життєдайну трійцю. Ромбічні знаки на сорочці – це символ плодючості Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше. Більше по символіці української вишивки Ви можете переглянутив Додатках. Найбільше цінується в сорочці її чистота. Українська вишиванка завжди шиється тільки з білого полотна. Є багато народних прислів’їв та приказок про сорочку. – Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт. – Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті. – У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня. – Хочеш сорочку мати – не треба зівати. – К Великодню сорочка хоч і лихенька (вар.: благенька), аби біленька. – Як неділя, то й сорочка біла. – Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Наскільки старанна, працьовита дівчина чи жінка, можна визначити по сорочці. Чим довший і пишніше вишитий додільний край сорочки, і чим більше він визирає з-під плахти, тим достойніша наречена чи молодиця. А сорочок повинна жінка чи дівчина мати по сім: на держання і про роботу. Дівчина вишивала сорочки здебільшого під час Великого посту, коли очищається перед святом і коли місяць уповні, щоб зазивав повну долю. Весільна сорочка була особливою, щоб ніхто не осудив. Дочка ніколи не насаджувала маминої сорочки, бо могла повторити в долі мамине горе. Не давала дівчина й перезнімати зі своїх сорочок узор, «аби за узором не пішла і доля». Є й інші повір’я про сорочку: – Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство. – Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість. – Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись. – Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених. – Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною. ПІДСУМОК Он яка захисна магічна сила сорочки в давній уяві українського народу! І чи не від того й досі побутує вислів «народитися в сорочці» – бути щасливою людиною, яка в усьому має удачу. Ідея родючості полів, плодючості тварин, продовження людського роду навіки закарбувалася

83

в орнаментах і передавалася від покоління до покоління. Збережімо ті надбання української культури, які ще можна зберегти.

Гутірка №10: «БАНКА ЗАПИТАНЬ»

Скринька запитань. Діти напишуть 3 питання, які вони бажали б обговорити.

ДОДАТКИ СИМВОЛІКА УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ

Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам'ятних часів. На жаль, пам'ятки української вишивки збереглись лише за останні кілька століть, але й цього достатньо, щоб виявити, що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту, трипільської культури. Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв. Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань, культів. Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов'янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне. На основі стародавніх космологічних символів у народі створена своя система назв. Це «баранячі роги», «кучері», «гребінчики», «кривульки», «сосонка», «перерва» тощо. В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні узори виникли внаслідок спостереження реально існуючих форм у природі. Крім поширеного символу «дерево життя», який зображується стилізовано у формі листя або гілок, у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» — символ добробуту, щасливого одруження, «барвінок» — символ немеркнучого життя, «яблуко» — символ кохання тощо.

84

На зооморфних орнаментах зображуються тотемічні й солярні тварини, а також звірі, що позначають три яруси «дерева життя». Інколи вишивальниці використовують індивідуальні мотиви, які властиві баченню візерунка певної особи. Ними можуть бути заячі та вовчі зуби, волове око, риб'яча луска тощо. Техніка вишивання має близько ста різних варіантів і так само, як і гама кольорів, є особливістю певної місцевості України. Полтавські вишивки виконуються хрестиком, плутаним хрестиком, подвійним прутиком, зубчиками, мережкою, прутиковою мережкою, виколюванням, довбанкою, верхоплутом, ланцюжком тощо. Візерунки виконуються окремими швами і поєднанням кількох швів. Вишивають переважно білими нитками, зрідка — червоними та сірими, візерунок обводять чорними або кольоровими смугами. Техніка вишивання Харківщини та Луганщинимає багато спільного з вишивками центральних областей, але їм властиві своєрідні поліхромні орнаменти, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Вишивки Полісся прості й чіткі за композицією. Ромболамана лінія геометричного мотиву повторюється кілька разів. Вишивається орнамент червоною ниткою по білому фону. Для північної Волині характерні ромболамані лінії у вигляді стрічок горизонтального або вертикального напрямку, вишиті червоним по білому. У південних районах області переважають рослинні мотиви, шиття хрестиком чи прутиком. Чорний колір у таких вишивках поєднується з найрізноманітнішими комбінаціями червоного. Для Чернігівщини характерні білі вишивки із поєднанням прозорих швів із гладдю, інколи геометричний чи рослинний орнамент вишивається із невеликим вкрапленням червоного та чорного кольорів. Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометризований орнамент із стилізованими гронами винограду, цвітом хмелю, восьмипелюстковими розетками, ромбами, квадратами. Основні кольори — білий, коралово-червоний, відтінений чорним, трапляється жовтий і голубий. Виконується вишивка хрестиком, занизуванням, гладдю Південним районам України, де населення неоднорідне, властиве поєднання орнаментальних мотивів та вишивальних технік різних місцевостей. Подільські вишивки виділяються своїм колоритом та орнаментикою, складною технікою виконання. Для них характерні барвистість і різноманітність швів. Найтиповіша подільська вишивка — кольорова мережка, у різних варіантах повторюються дві основні техніки — хрестик і низь, а також декоративний шов «качалочка». Центральний мотив візерунка подільської вишивки — ромб, розміщений між двома горизонтальними лініями. Трикутник, що утворюється між лініями і ромбом, вишивається скісними лініями у вигляді завитків («баранячі роги»). В орнаментах переважає чорний колір із вкрапленням червоного, синього, жовтого чи зеленого. На півдні Тернопільщини типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи обводяться кольоровими нитками. Такі вишивки рельєфні, із чудовим кольоровим ефектом. На Львівщині використовуються різноманітні типи візерунків, окремі з яких характерні для всього регіону, інші притаманні лише певним місцевостям. Колористично такі вишивки надзвичайно різноманітні. На Буковині, крім геометричних та рослинних мотивів, використовуються зооморфні, які вишиваються гладдю або дрібним хрестиком шовком, вовною, бісером, срібними чи золотими нитками, металевими лелітками. Гуцульські вишивки відзначаються різноманітністю геометричних та рослинних візерунків, багатством композицій, кольорових поєднань, здебільшого червоного з жовтим та зеленим, причому червоний домінує. Жовтого може бути кілька відтінків, що надає вишивці золотавого відблиску. Типовим для Прикарпаття є густе заливання тла, коли велика кількість дрібних елементів заповнює площину орнаменту і візерунок окреслюється тонкими просвітами.

85

Для вишивок Закарпаття характерний мотив «кривуля» у різних техніках виконання. Переважає техніка «заволікання» і вишивання хрестиком, часто використовується вирізування і гаптування. Кольорова гама вишивок широка: червоне поєднується з чорним, при цьому виділяється один із кольорів; поширені як білі, так і багатоколірні орнаменти. Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам — старовинним оберегам дому, родини. У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали образи та накривали святий хліб на столі. Крім обрядового значення, рушники мали і чисто практичне застосування. Відповідно до функцій, які вони виконували, рушники мали свої назви. Наприклад, для витирання обличчя і рук — утирач, посуду і стола — стирок, для прикрашення образів, фотокарток, портретів — покутник, для шлюбних церемоній — весільний, для похорону — поховальний, для пов'язування сватів — плечовий тощо. Рушники були своєрідною освятою початку справи чи її закінчення, так, при зведенні хати рушниками застелялись підвалини, хлібом-сіллю на рушнику освячувався початок жнив, на рушниках опускалась домовина з небіжчиком, рушниками скріплювали купівлю-продаж тощо. Відповідно до призначення рушники розрізнялись за технікою виготовлення та вишивання. .

Берегиня – це важливий символ, що зустрічається в багатьох орнаментах вишивки. Її створив народ загадковою, багатоликою та могутньою квіткою, що символізує материнську силу жінки.

Виноград Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити і плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в’ється на родинних рушниках.

Голуб У народній уяві голуб – свята, жертвенна, «божа пташка» (як ластівка, жайворонок, соловей), символ чистоти, очищення та весільно-ритуальних обрядів.

Дуб - це священне дерево, втілення Світового дерева-прадуба, що росте в раю чи поєднує світи.

Зозуля – одна з «найміфічніших» птахів. Зозуля-ворожка сповіщає про весну і пророкує людині, як довго вона буде жити.

Калина – дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці Сонця, Місяця і Зорі. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки ягоди калини червоні, той стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжкі тими могутніми гронами.

86

Ластівка – «чиста пташка», якій притаманна жіноча символіка. Вона несе на своїх крилах радість-весну.

Лілія Таємницю життя приховує в собі і квітка лілія. В легендах квітка лілії – то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницюцих чарів. Якщо пильно придивитися до контурів геометричного узору, то вимальовуються силуети двох пташок – знаку любові та парування. Крім квітки, невід’ємною частиною орнаменту є листок і пуп’янок, що складають нерозривну композицію триєдності. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя.

Мак З давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, - що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла.А ще вірили, що поле після битви на весні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам'ять роду. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.

Пава за красу свого пір’я є символом розквіту, молодості. Про струнку, гарно одягнену дівчину кажуть: «Пливе, наче пава». Пір’ям пави прикрашали головні убори.

Троянда – улюблена квітка українців, її дбайливо вирощували під вікнами домівок і вишивали на сорочках та рушниках, адже ця квітка нагадує Сонце.

Узори, що нагадують листя хмелю, відносяться до молодіжної символіки. «Хміль» дуже подібний до символіки води та винограду, бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю – це весільна символіка. Народна пісня підказує, що «витися» - для хлопця означає бути готовим до одруження, так як для дівчини заміж іти – це «пучечки в'язати».

СЦЕНАРІЙ ВЕРТЕПУ

В Україні існує багато різдвяних традицій. Вони різняться в залежності від регіонів країни.

В більшості регіонів України люди напередодні Різдва влаштовують т.зв. «Вертеп» (з давньогрецької - печера). Це сцени з біблійних розповідей про народження Ісуса. Вони показують маленького Ісуса в яслах, Марію, волхвів, що принесли дари, та зірку над Віфліємом. Вертепи влаштовують у громадських місцях, зазвичай біля або всередині церков. Вночі всередині вертепів ставлять свічки для того, щоб люди, що прийшли на нічну службу, могли все бачити.

Дійові особи: Пастушок 1: козак Пастушок 2:волиняк Пастушок 3: буковинець Пастушок 4: закарпатець

87

Пастушок 5: українець з Канади Пастушок 6: українець з Америки Пастушок 7: українець з Австралії Киянка 1 Киянка 2 Ангел Ірод Воїн 1 Воїн 2 Біда Смерть Чорт

Всі пастушки, дві киянки зі снопом пшениці в руках (з колосками) заходять до хати, співаючи колядку.

Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті, Перестаньте сумувати, Ми новину вам принесли, Що всі темні сили щезли. Пастушок 2: Весь світ нині звеселився, Бо Син Божий народився, І ви, браття, звеселіться, Рожденному поклоніться. Пастушок 3: Ясна зірка засвітила, Нам дорогу возвістила Аж до того Вифлеєму, В ту країну незнайому, Де Пречиста Сина мала, Світ добром обдарувала. Пастушок 4: Ми дорогами-стежками Поспішали із дарами, Там нам ангели стрічались Й радо Бога прославляли. Пастирі там поклонились, Богу щиро помолились,

88

І славили Бога-Сина, Що прийшла святая днина. Колядка. Пастушок 3 (звертаючись до всіх): А скажіть, що ви за люди? Хай нам всім відомо буде. Пастушок 1: Я – із над дніпрових вод, З козацького роду, Довго плакав наш народ У страшну незгоду. Довгі ночі, довгі дні Січ-могила спала, Аж учора угорі Зірка засіяла! Та лиш блиск на землю впав, Стали ми зриватись… Отаман мене послав Про усе дізнатись. Пастушок 2: Я українець, як і ви, З тихої Волині, І нам зірка дала знати У смутній годині. Я зібрався і побіг Аж до Вифлеєму, Долю свою розповів Богові своєму. Пастушок 3: І я ваш брат – з Буковини, Звеселився тої днини І прийшов до Бога-Сина, Бо свята настала днина.

89

Пастушок 4: Так і я ваш рідний брат – Українець з-за Карпат. Через гори, через ріки Йшов до Того, що навіки Буде мати честь і славу. З вами разом став я в лаву. Українець з Канади: Українець я з Канади. Ми Різдву святому раді. У Канаді ми сто літ, Та один в нас заповіт: Через терни перейти Й нашу рідну Україну Із-за моря берегти. Українець з Америки: Я з Америки хлопчина, В мене мрія теж єдина: Разом з вами, мої браття, Україну будувати! Українець із Австралії: Як і ви, я українець, Хоч з далекого Сіднею, В Україну мрія лине – Я думками завжди з нею. Киянка 1: Ми несем сніпок пшениці З міста Києва – столиці. Киянка 2: Покладем до ніг Дитини, Рожденного Бога-Сина, І попросим в Нього щиро

90

Для Вкраїни щастя й миру. Киянка 1: Вся Вкраїна заспівала – Нова радість нині стала! Колядка «Нова радість стала». Входить Ірод, за ним два воїни. Ірод (сердито, з криком): Вже запізно!.. Вже запізно, кляте плем’я! Ви! Шалені! Другий день вас здоганяю, Але вас в руках вже маю. Тут і Він є, певно, з вами? Ну! Признайтесь перед нами! Ви ходили в Вифлеєм? Чи я вам не є царем? Пастушок 1 (з острахом): Ти є цар, та тільки земний, А вродився цар таємний, Що буде понад царями, Над землею, небесами. Пастушок 2 (додає більш сміливо): То не цар, то вічний Бог, Що панує без тривог! Ти боїшся того Бога, Бо лиха твоя дорога! Пастушок 3 (підходить до Ірода й більш вимогливо, сердито): А тому невинну й гожу Чисту Діву – Матір Божу Хочеш нині ти зловити!: Пастушок 4 (гнівно): Хочеш вбити? Хочеш вбити?!

91

Ірод (перебиваючи, спересердя): Замовчіть мені, прокляті!!! Бо скараю вас в тій хаті! (до воїнів) Гей, шукайте, мої вої! Воїни (шукають): Тут нема Дитини тої! Ірод (до воїнів): Тож по всім краю ідіть І наказ мій рознесіть: Всіх дітей в краю зібрати, Всіх дволітніх постинати! Кожний хлопець до двох літ Хай загине! – Так скажіть! А між ними, певно, й Він Знайде свій смертельний скін. (з насмішкою) А тоді і вам не жити. Хто вас буде боронити? Пастушок 2: Ой, новина та страшна… Стук у двері Киянка 1: Хто там? Входить біда. Біда: Я – ваша біда! Я вас всіх віддавна знаю! Я вас мучу, пригинаю, Відбираю ваші статки, Не лишаю на вас латки! Сію вам у душі страх! Сила в мене є в руках! Пастушок 4: Та біда наша проклята! Ти на злидні нам багата!

92

Ти нас мучиш від віків, Губиш наших всіх братів! Хата вся тобі не рада! Киянка 2: А яка на тебе рада? Біда: Лиш один м’я може стяти, Не дасть в світі панувати - Той, що вчора народився. Але Ірод розізлився. Він ще нині Його вб’є. Ірод мій приятель є! Пастушок 2: Боже наш, що тут робити? Та біда не дасть нам жити! Заходить смерть, підходить до Ірода. В Ірода зі страху підкошуються ноги. Смерть: Що задумав ти, лукавий, Вигубити люд весь правий? Ні, не вдасться це, проклятий! Ти не будеш панувати. Бо Царем буде Дитятко, Вифлеємське Отрочатко! А вчинив ти лютий злочин: Що вбивати дав ти почин, Я тебе за це караю І без серця тут стинаю! Замахується на Ірода косою, той падає. З реготом вбігає чорт і підбігає до Ірода. Чорт: Чигав я на твою душу, Мати я її вже мушу! І спіймав тебе на вудку! Будеш нам смолу возити, Вічно в пеклі будеш жити!

93

(обіймає Ірода) В пекло! В пекло! Чорт, Ірод, смерть і воїни виходять. Пастушок 3: Браття! Браття! Світло є! Гляньте, як у вікна б’є! Пастушок 4: Гей, до хати запросімо, Хай освітить нам цей дім. Пастушок 1: Хай освітить! Хай зігріє! Хай біда в огні зотліє! Біда прикриваючись руками виходить. На середину кімнати величаво-святково заходить Ангел. Ангел: Мир і спокій цьому дому! Тут немає місця злому! Не незгода, а злагода, Єдність і любов народу. Не темнота, а просвіта, Що, як сонце серед літа, Освітляє трави і паші, Так освітить душі ваші. І біду всю поконає, Світло пітьму залякає. Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу! Тож збираймося в дорогу! Пастушок 2: Але заки вийдем з хати, Треба щастя побажати. Пастушок 3: Дім добром обдарувати. Пастушок 4 (говорить урочисто і засіває): Вішуємо вам нині, усі добрі люди,

94

Нехай поміч Божа завжди з вами буде. Хай кожної днини, кожної години Вас Бог благословить, а біда хай згине. Бувайте здорові разом з діточками, Нехай смутку й горя не буде між вами. Худібка і бджілка нехай виростають, А град, вогонь, туча нехай вас минають. Нехай добре родить жито і пшениця, Усякеє збіжжя, усяка пашниця. Христос рождається! Колядка «Небо і земля»

95

ЯК ПРИГОТУВАТИ КУТЮ

Походження куті вчені пов’язують із щоденною їжею із зерен пшениці, маку та меду. Мак і мед багато століть були символами багатства і здоров’я в сім’ї. Простотаприготування куті, її хороший смак і ситність збереглися в обряді під час Різдвяних свят. До наших днів технологія таспосіб приготування куті не зминилися. Символіка куті, як різдвяної обрядової страви

Кутя – страва, з якої в Україну починають трапезу на Святий вечір. Про кутю вперше згадується на початку XII століття в літописі Повість временних літ. За старих часів кутю готували найчастіше з пшениці, рідше з ячменю. Зерна товкли в ступці, але так щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти з них лушпиння. У більш пізній час кутю стали робити з рису. Спочатку кутю готували з медом або ситою(розведений у воді мед). Пізніше в кутю стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки, а також подрібнені горіхи й цукровий сироп. Продукти, з яких готується кутя, мають символічне значення: o Зерно є символом воскреслого життя. o Мед вважається символом здоров’я і благополучного побуту (солодкого життя). o Мак символізує достаток у сім’ї.

Вважають, що чим багатша (тобто смачніша і ситніша) кутя, тим кращий буде врожай і вищий достаток у сім’ї. Виходячи з цих міркувань на Україну в переддень Різдва (у Святий вечір) кутю називали багатою й робили її дуже смачною. Пшенична кутя. Рецепт приготування

Продукти, необхідні для приготування пшеничного куті: o 1 стакан зерен пшениці; o 100 г маку; o 100 г почищених волоських горіхів; o 1-3 столові ложки меду; o Цукор до смаку.

Рецепт приготування пшеничної куті:

Зерна пшениці товчуть у дерев’яній ступі дерев’яним товкачем, періодично підливаючи небагато теплої води, щоб оболонка пшениці відділилася. Потім ядро відокремлюють від лушпиння, просіваючи і промиваючи. На воді з чистих зерен варять звичайну розсипчасту пісну рідку кашу, охолоджують, підсолоджують по смаку. Окремо розтирають мак до одержання макового молочка, додають мед, все перемішують і додають до пшениці. Якщо каша густа, її можна розбавити охолодженою кип’яченою водою. В кінці додають товчені ядра волоських горіхів. Іноді також додають родзинки, але це необов’язково. Для підсолоджування краще використовувати тільки мед.

96

РІЗДВЯНІ ГУЦУЛЬСЬКІ ТІСТЕЧКА 30-40 тістечок Інгредієнти: 2 ½ склянки борошнa ½ чайної ложки розпушувачу тіста ½ чайної ложки солі 1 склянка несолоного вершкового масла кімнатної температури 1 яйце 1 чайна ложка ванільного цукру ¾ склянки цукру Інструкції:

1. Змішайте борошно, розпушувач тіста і сіль у мисці. 2. В іншій великій мисці перетріть масло з цукром (можна електричним міксером на

середній швидкості). Додайте яйце і ванільний цукор. 3. Поступово додавайте масляну суміш в борошняну суміш, перемішайте до однорідної

маси. 4. Розділіть тісто навпіл, зліпіть кульки діаметром 5 см, які вміщуються у вашій долоні. 5. Розігрійте духовку до 175C. 6. Випікайте у верхній і нижній третині духовки, поки печиво не стане золотистого

кольору, від 10 до 12 хв. Нехай печиво прохолоне на аркушах протягом 1 хвилини, потім переносити на таріль, щоб охололи повністю.

7. Повторити з рештою тіста. Печиво буде добре зберігатися в герметичному контейнері при кімнатній температурі, до 5 днів.

8. Прикраси: можна міняти колір тіста з допомогою харчових фарб (червоного та зеленого кольорy) та смак, додаючи Нутелу, абрикосовий чи полуничний джем або м'ятний смак.

97

СВОЇМИ РУКАМИ

98

99

100

101

102

103

104

105

106

107

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ТЕРЕНОВИХ ІГОР

108

НОТАТКИ