16

ITSka Veresen' 2013

Embed Size (px)

DESCRIPTION

 

Citation preview

Page 1: ITSka Veresen' 2013
Page 2: ITSka Veresen' 2013

2

№3(

29),

вере

сень

201

3

Інтерв’ю з Трубаровим І. В. —ст. 10

Слово редактора

Я не повірю, що лиш ти одна на світі білім, як роса, — відкрита… Ну що простіше? — ти чекала літа, а вранці, перед вереснем, — сумна…

На світі білім, де лягало з рук легке, мов тіло, плаття на ожину, ну що простіше? — тінь його незриму століттями лататиме павук.

Василь Герасим’юк

В кінці серпня ми з подругою сиділи на Театральній площі в Чернівцях і пили каву. І читали цього вірша. Та це було влітку. А тепер осінь, Київ. У вірші автор пише про час: як він летить, спогади про минуле, яке було, і майбутнє, яке ще буде.

Пам’ятаю, як 2 роки тому куратор впродовж 15-ти хвилин мені пояснював, як пройти до корпусу ФП. Тоді це було не смішно :) А ось недавно згадали, що у нас, третього курсу, скоро Екватор — і поло-вина студентських років позаду.

Кому-кому, а першокурсникам по-щастило — у них все ще попереду: і пер-ший Опен Ейр, і перша сесія, і ТЕК-1-2-3, і Електродинаміка... а потім той самий Ек-ватор. Тож не забувайте ніде, дорогі наші новобранці, бігаючи по різним корпусам, свої тубуси і циркулі — вони вам знадо-бляться :) А ми вже можемо заводити загального зошита на всі предмети і не боятись n-тої сесії, бо вона нескоро — аж взимку.

Якщо ви бажаєте взяти участь у створенні ІТСки, то ласкаво просимо до нашої редколегії.

Приходьте у Студраду (к. 308 30-го корпусу) щосереди о 14.00. Будемо тво-рити разом. Або дзвоніть гол. редакто-ру, завжди рада новим ідеям :)

Карта історії технологій — ст. 3

Nexus 7 (2013) — ст. 12

Осень — это вторая весна, когда

каждый лист — цветок.Альберт Камю.

Фотозвіт: нові обличчя — ст. 8

Халявна афіша — ст. 14

Page 3: ITSka Veresen' 2013

№3(29), вересень 2013

3Анжела Дудник ТЗ-21

Новини

Якщо Ви когось запитаєте, де вирує ве-селе студентське життя, то звичайно ж вам розповідатимуть про гуртожиток. Повернувшись з літнього відпочинку, сту-денти скучили не так за навчанням, як за друзями та сусідами по кімнаті.

ЩО Ж НОВОГО В РІДНІЙ 12-шці?

Наш гуртожиток «Ω»

Окрім ІТСників, цього навчального року тут проживатимуть, як і раніше, сту-денти факультетів ІСЗЗІ, ВІТІ, ММІФ, а також ФЕЛ, ІФФ та ВПІ. Усі гуртожитки студмістеч-ка КПІ зараз переповнені, і наш не є винят-ком. Тренажерний зал, як завжди, чекає на спортивних студентів, вартість пропуску не змінилась (20 грн./місяць, можна замо-вити в Андрія Ткача).

Наш мега хостел трішки привели у по-рядок: всюди зробили косметичний ре-монт. А ще у нас з’явилися нові пральні ма-шини! І вони вже навіть працюють! Також з цього навчального року були відмінені до-бровільні внески на покращення добробу-ту студмістечка. Добре це чи погано — вирі-шувати вам, але заходи гуртожитку тепер

підкріпленні лише ентузіазмом студен-тів, а не виділеними коштами. Відтепер у нас і новий мережевий адміністратор — Макаліш Владислав.

Першокурсників набрали аж 7 груп: огого! Такого ще ІТС не бачив! Посвята-то у студенти відбулась, але ми знаємо, що «тру» ІТСник — це той, хто пережив третю сесію, так що не розслабляйтесь!

А день Першокурсника відсвяткували 9-го вересня у Форсажі. Було весело: бра-ли участь в конкурсах та дивилися відеоро-лики первачків, з яких обрали найкращий — від групи ТІ- 32.

Ось вже 5 жовтня чекаємо на 12-тий Open Air, як завжди восени — в Свято-шинському лісі. Ви зможете відчути себе справжнім піонером, і для цього навіть не доведеться вигадувати машину часу, щоб потрапити назад до радянських ча-сів! Молімося на хорошу, теплу та сонячну погоду. Тоді і палатку можна буде взяти, і шашличок забацати. Флаєра запитуйте в організаторів, але поспішайте, бо кількість футболок обмежена!

Page 4: ITSka Veresen' 2013

4

№3(

29),

вере

сень

201

3Трохи історії

Карта історії технологій11 липня до 20-річчя «МТС Україна»

у 1-му корпусі проводилася конферен-ція «Карта історії технологій», де провідні спеціалісти з різних галузей знань висвіт-лювали революційні події та дати у сфері інформаційних технологій.

40 років тому, а саме З квітня 1973 р., Мартін Купер здійснив перший у світі дзві-нок з мобільного телефону Motorolla сво-єму опонентові з компанії Bell Labs. Тоді цей пристрій важив 1,15 кг, але серійне ви-робництво почалося лише через 10 років. За цей час телефон «схуд» на 300 грам та коштував як автомобіль середнього класу (приблизно 3,5 тис. доларів). Проте люди були настільки вражені можливістю бути завжди на зв’язку, що утворювались ти-сячні черги за цією іміджевою новинкою.

А от першим українським абонентом став Леонід Кравчук, який 1 липня 1993 р. подзвонив послу України в Німеччині Іва-ну Пскову. Тим самим він поклав початок першій вітчизняній мережі UMC (Ukrainian Mobile Communications) за підтримки ні-мецько-датсько-голландських інвесторів, а нині — МТС (Мобильные ТелеСистемы) за підтримки росіян. Тоді абонплата скла-дала аж $200 на місяць, і на 1993 рік налічу-валось всього 2800 абонентів. Вже сьогод-ні можна знайти вигідний тариф за 30 грн./міс., та й кількість користувачів «трохи» збільшилася — до 21 млн.

Наша кафедра Телекомунікацій пер-шою в Україні почала випускати фахівців за напрямом «телекомунікації». Не дивно, що її 20-річчя співпало з ювілеєм україн-ського мобільного зв’язку, бо з самого по-чатку з кафедрою співпрацювала компа-нія UMC, надаючи сучасне обладнання для її лабораторій.

А тепер пропоную трішки заглибитись в історію безпровідних технологій, почи-наючи з телефону, радіо і закінчуючи стан-дартами GSM та мобільними «новинками».

–Алло!– ДАДА!

– ІвАне МиколАйовичу?– ТАк, слухАю.

– Доброго Дня вАМ, це леонІД МАкАрович крАвчук.

– ЗДрАсТуйТе, леонІДе МАкА-ровичу, вІТАю вАс. Зв’яЗок

Дуже хороший!!!

Page 5: ITSka Veresen' 2013

№3(29), вересень 2013

5

Трохи історії

Жюпема Негрі помістили у божевіль-ню, бо він стверджував, що винайшов апарат, за допомогою якого можна спіл-куватися на відстані.

Грехем Белл просто опинився в потріб-ний час в потрібному місці: компанія «Вестерн Юніон» шукала того, хто ви-найде спосіб передачі декількох теле-грам по одній парі проводів без про-кладки додаткових ліній. І обрала його «варіант» телефону.

Всі ми чули про Александра Грехема Белла, винахідника те-лефону, проте мало хто знає,

що він був не першим творцем звичайного приймача, здатного перетворювати елек-тричні сигнали в звук. Просто встиг подати заявку на патент на півтори години раніше за Ілайшу Грея. Хоч останній і подав до суду, але патента так і не отримав.

1854

1799

1865

1860

Шарль Бурсель першим використав слово «телефон» та написав дисертацію на цю тему, проте на жаль, він не отри-мав підтримки і помер у бідності ніким не визнаним 84-річним дідусем.

Філліп Рейс досить успішно впорався зі звуком при роботі телефону та проде-монстрував свій винахід Фізичній спіл-ці. Як завжди, всі схвалили, але на цьому все і закінчилось.

Іноченсо Манзетті, запевняють іта-лійці, першим винайшов електричний телефон, але він не запатентував свій винахід і нібито його ідею вкрали хитрі англійці та Белл.

Антоніо Майччі подав заяву на отри-мання патенту на телефон, але чомусь справа «заглохла»: пліткували, що вина-хідник отримав 500 тис. лір за відмову від своїх прав, якими нібито також ско-ристався Белл.

1871

1876

В Росії основоположником телефону вва-жають Павла Голубіцького, але царський уряд його розробок не підтримав. Влада вирішила не ризикувати, а використати вже винайдену Беллом технологію. Та вче-ний рук не опустив і взявся покращувати звук, додавши вугільний мікрофон, який і до нині «живе» в наших телефонах.

А щодо мобільного зв’язку — так тут все дещо складніше: майже через 100 років був здійснений перший такий дзвінок.

Після отримання патента на керамічні зубні протези у дантиста Махлона Луміса з’явився нездоровий інтерес до електрич-них явищ, і невдовзі він отримав наступ-ний патент — на безпровідний телеграф (тоді Попову було всього 9 років; Марконі навіть не народився; 4 закони електроди-наміки Максвелла, які доводили існування хвиль у просторі, ще ніхто не визнав у сві-ті; Генріх Герц розпочне свої досліди і від-криє електромагнітні хвилі лише через 19 років; а Тесла ще не придумав схему радіо, бо він же використовував праці Герца!).

Луміс першим додумався піднімати пе-редавальну та приймальну антени високо над землею (але робив це за допомогою повітряних зміїв О_о) та продемонстрував безпровідний зв’язок на відстані в 22 км! На жаль, ні копійки фінансування від аме-риканського уряду він не отримав і невдо-взі помер від важкої хвороби, а про його феноменальний винахід усі забули.

Здається, в попередній частині статті була схожа ситуація з творцями телефону, і не одна. Прикро, звичайно, що держава боялася ризику провалу експерименту, але ж сума, яку потребував винахідник, не така і велика: 50 тис. доларів могли зміни-ти всю історію, і ми б не знали ні про Попо-ва, ні про Марконі — винахідників радіо.

Я довго шукала відповідь на питан-ня: чи дійсно Попов і Марконі незалежно один від одного винайшли радіо, як нам розповідали у школі? Англієць Бранлі в якості приймача придумав скляну трубку з металічним порошком, по якому про-ходив електричний сигнал. Його земляк Лодж зібрав радіо за схемою Нікола Тесли

Page 6: ITSka Veresen' 2013

VS

6

№3(

29),

вере

сень

201

3Трохи історії

з приймачем Бранлі. До цього пристрою Попов додав лише антену для вловлю-вання радіохвиль та дзвінок для реєстра-ції вхідного сигналу. Першу радіограму з текстом «Генріх Герц» він відправив у 1896 р. Фатальною помилкою Попова було те, що він не «кричав» про свій винахід всім і всюди (цю систему телеграфії він створю-вав для військово-морського флоту Росії, і вона мала залишатися в таємниці).

Марконі використав схему приймача Попова (скопіював один в один за винят-ком другорядних деталей), а передатчик йому допоміг сконструювати професор Августо Ріга. Дальність радіозв’язку була 7 км (секундочку, ми недавно про 22 км про-читали!). Патент №7777 (насправді, це ви-падковий збіг цифр) приніс Марконі світо-ву славу, бо він мав підприємницьку жилку: читав усі праці про зв’язок, які друкували-ся на той час, не пропускав жодної чужої ідеї, працював з багатьма відомими вчени-ми, був наполегливим у праці та розробках і заробляв на цьому зовсім непогані гроші.

Попов запатентував свій винахід на пів-тора роки раніше за Марконі, та роль радіо

у світі є занадто великою, тому кожен хоче перетягти ковдру на себе: Радянський Союз розділив вчених на попередників Попова (М.Фарадея, Дж.Максвелла, Г.Герца, Э.Бранлі, О.Лоджа) та його послідовників (найзнаме-нитішим з них називають Марконі), тоді як один американський журнал опублікував статтю, в якій піддавалася сумніву перша у світі радіограма Попова, стверджуючи, що він створив лише маленький приймач, а

Марконі — всю безпровідну систему теле-графії.

17 червня 1946 року в Сент Луїсі, США, компанії AT&T і Southwestern Bell запусти-ли першу радіотелефонну мережу. Проте на той час існували 2 проблеми: одна з яких — це те, що апаратура була призначена лише для установки в авто-мобіль, бо телефон важив не менше 40 кг; друга — обмеженість частотного ресурсу, що викликала взаємні завади у близьких за частотою каналах.

Вже у 1947 році У. Шоклі, У. Браттайн і Дж. Бардін, співробітники Bell Laboratories, винайшли транзистор, що вирішило пер-шу проблему. Д. Рінг видав ідею сотового

Page 7: ITSka Veresen' 2013

№3(29), вересень 2013

7

Трохи історії

Олександра Кравець ТЗ-11

10 мобільних телефонів, що змінили світ

Motorola StartaC Nokia 9000 CoMMuNiCator

√ 1-й Телефон-роЗклАДушкА

√ вІбровиклик

√ 1996 р.

√ 2 в 1: МобІлкА + PDA (кПк) √ фАкс + елекТроннА ПошТА

√ 1996 р.

SieMeNS Sl10 SieMeNS Sl45 Nokia 7650

√ 1-й слАйДер

√ кольоровий √ 1999 р.

√ MP3-Плеєр

√ кАрТА ПАМ’яТІ

√ 2001 р.

√ 1-й сМАрТфон (Symbian 6.1) √ кАМерА 0.3МП + mmS √ 2002 р.

Motorola V70 Motorola Sony EricSSon

raZr V3 K750i

√ роТАТор

√ 2002 р. √ Дуже Тонкий √ 2004 р.

√ кАМерА З АвТофокусоМ √ ПІДТриМкА вІДео

√ 2005 р.

HTc ToucH

√ сенсорний ІнТерфейс √ 2006 р.

√ оДнА кноПкА + бАгАТоПАльцевІ жесТи √ 2007 р.

iPHonE

2G, 3G,

3GS, 4,

4S, 5...

принципу організації мереж мобіль-ного зв’язку, яка вирішувала дру-гу. Але все не так просто: на вдоско-налення цих мереж пішло 26 років!!!

І нарешті в 1973 році у Нью-Йорку на вершині 50-ти поверхової будівлі Alliance Capital Building була змонтована пер-ша у світі базова станція сотового зв’язку, яка обслуговувала всього 30 абонентів. Саме тоді Мартін Купер здійснив перший у світі дзвінок з мобільного телефону.

З цього моменту сотовий зв’язок роз-почав своє розповсюдження по всьому сві-ту. У 1993 в Україні з’явилася перша мобіль-на мережа стандарту NMT (Nordic Mobile Telephone), запущена компанією UMC. Вона була аналоговою, тому розмову можна було підслухати за допомогою звичайного радіоприймача. Апаратура важила декіль-ка кілограм і встановлювалась переважно в автомобілях. Користування такими по-слугами обходилось недешево — декілька сотень доларів на місяць. Ця мережа від-носилась до стандартів першого поколін-ня — 1G («G» - Generation) і дозволяла пе-редавати лише голос.

Друге покоління цієї мережі (2G) — це GSM-мережа (Global System for Mobile Communications), яка з’явилась у 1996 році і була цифровою. Це означало можливість передачі ще й SMS + інтернет.

Технологія GPRS дозволила збільшити швидкість доступу до інтернету, на EDGE по-кладали великі надії щодо онлайн-телеба-чення, але вдалося лише трішки збільшити швидкість у порівнянні з GPRS.

3G стартувала у 2006 році зі стандартом CDMA, що лише надає швидкісний доступ до інтернету без голосових послуг.

4G обіцяє швидкість вхідних даних до 1 ГБіт/с для стаціонарних терміналів та 100 МБіт/с для мобільних ( рухливих). Може в якомусь з телефонів ви впізнали свій? :)

Page 8: ITSka Veresen' 2013
Page 9: ITSka Veresen' 2013
Page 10: ITSka Veresen' 2013

10

№3(

29),

вере

сень

201

3

?

?

?

?

?

Трубаров И. В

Игоря Владими-ровича мы знаем с 3-го семестра, когда он вместо Якорнова Е. А. вел практические занятия и модули по Технической Электродинамике. В 4-ом семестре он принимал у нас еще и лабораторные (мы уж думали расслабиться и вздохнуть спокой-но, но не тут-то было. Скажу чесно, пришлось подна-прячься).

Інтерв’ю з Трубаровим І. В.

Игорь Владимирович, расскажите о себе немного.

Я родился 19 июня 1985 года в Киеве, мне 28 лет. Закончил в лицей №142.

Любимым предметом у Вас была физика, наверное?

Кстати, нет. Математика и история нра-вились.

Говорили, что вы и на ФТИ учились. Трудно было совмещать его с ИТС?

Я учился на ИТС, а со второго курса па-раллельно поступил на Физ-тех. Нагрузка распределялась неравномерно: на млад-ших курсах на ИТС было легко, а на стар-ших — тяжело. На ФТИ всё как раз на обо-рот: первые 3 курса — просто мрак!После окончания магистратуры я посту-пил в аспирантуру. Где-то около года я проработал в НИИ «Телекоммуникаций» (Научно-исследовательный институт), а теперь работаю в ИТС .

А как насчет собственной дисциплины?

Сейчас принимаю лабораторные и практические занятия, а со следующего семестра скорее всего буду вести курс «Схемотехника-2».

Расскажите про вашу поездку в Антарктиду!

Начну с предыстории. ИТС сотрудничает с Украинским научно-антарктическим центром, вот нас и отправили в Антаркти-ду организовывать там систему св язи. Мы были на станции «Академик Вернадский», это на острове Галиндез Аргентинского архипелага. То есть это не сам Южный по-люс, а очень рядом, но климат все-таки не-много другой – чуть тепле.

После распада СССР Россия все стан-ции забрала себе, а эту нам подарила Вели-кобритания за $1, раньше она называлась «Фарадей». Там конечно существует связь, но только вблизи стоящих станций. А с ма-териком и с Киевом можно связаться толь-ко через спутник, а это очень дорого.

Вот мы и хотели вычислить, какие спутники видны оттуда с достаточным уровнем сигнала. Для этого нам нужна была антенна, которую мы везли аж из Киева. Она была диаметром в полтора метра, поэтому ее пришлось распились на дольки, как апельсин, и распределить в ручной клади между всеми членами экспедиции.

Page 11: ITSka Veresen' 2013

№3(29), вересень 2013

11

?

?

?

Леонид Верес ТЗ-11

Інтерв’ю з Трубаровим І. В.

Долго добирались?Эта поездка заняла 30 дней, из которых

на станции я пробыл только три : ) Все остальные ушли на дорогу туда и обрат-но. На самолете летели с двумя пересад-ками: Киев — Рим, Рим — Буэнос-Айрес, а оттуда до Ушуая — самого южного города Земли. Дальше до станции мы добирались на судне.

Предвидятся ли еще куда-нибудь поездки такого плана?

Может быть скоро опять в Антарктиду направят.

Расскажите о своем хобби.Честно говоря, последние 2 года моим

хобби была диссертация. Хоть и защитил-ся, но до сих пор никак отойти не могу.

Page 12: ITSka Veresen' 2013

12

№3(

29),

вере

сень

201

3IT-сторінка

Комплектация и дизайнНовый Nexus 7 поставляется в более

яркой коробке, внутри которой находит-ся еще одна — белого цвета. Логотипы се-мейства Nexus на обеих коробках сменили логотипами компании Google. В комплек-те идет сам планшет, краткое руковод-ство пользователя, гарантийный талон и

ко м пак тное 10-ваттное за-рядное устрой-ство с USB ка-белем. П л а н ш е т стал легче и тоньше. При этом за-дняя крышка т е п е р ь выполнена не из дырчатого пластика, а из

цельного прорезиненного soft-touch пластика. Также, на ней можно увидеть объектив основной 5-мегапиксельной камеры (напомню, что в предыдущем поколении ее вообще не было) и две перфорированных зоны над стерео-динамиками (ранее динамик был все-го один). Выпускается планшет лишь в одном — черном варианте исполнения.

Дисплей

Главное отличие нового поко-ления Nexus 7 от старого — это великолепный FullHD IPS матрица. Ее ди-агональ составляет все те же 7 дюймов; разрешение — 1920х1200, что соответствует

соотношению сторон 16:10 (Google позаботился о нас и оставил лишнюю полос-ку для сенсорных клавиш в ландшафтном режиме). Сен-сорная панель выполнена по емкостной технологии и по-ддерживает до десяти при-косновений одновременно.

Углы обзора, как и цвето-передача, просто шикарные,

Обзор Nexus 7 (2013)Прошел ровно год с момента выпуска Nexus 7 перво-го поколения, и вот уже представлен обновленный вариант этого планшета. Он имеет достаточно много отличий от предыдущего, поэтому будет целесообразно сравнить их характеристики.

Page 13: ITSka Veresen' 2013

№3(29), вересень 2013

13

IT-сторінка

Александр Дакаев ТЗ-11

поскольку используется очень качественная матрица. Диапазон яркости меняется от 9 до 475 кд/м2, либо автоматически. Отмечу, что авторегулировка яркости работа-ет очень хорошо. Сверху дисплей прикрыт защитным стеклом.

Интерфейс

Поскольку перед нами практи-чески референсное устройство, то версия ОС на нем самая «свежая». На планшете установлен Android 4.3. Каких-то явных изменений нет, разве что появились профили с ограниченным доступом. Сам же интерфейс, несмотря на большой размер дисплея, работает весь-ма шустро и отзывчиво. В синтетических тестах планшет набирает достойное коли-чество баллов, при этом не сильно усту-пая флагманским решениям.

«Железо»

Новый Nexus 7 полностью унаследовал «начинку» Nexus 4. Это четырехъядерный процессор Snapdragon S4 Pro частотой 1,5 ГГц, графическое ядро Adreno 320 и два ги-габайта оперативной памяти.

Такого набора задач хватает даже для большинства требовательных пользова-телей. Даже при 4-5 ресурсоемких играх, висящих в фоне, планшет не начинает тор-мозить, интерфейс все так же работает плавно и без «глюков».

Беспроводная связьПланшет поддерживает WiFi всех

актуальных стандартов, кроме новейшего 802.11ac. Также имеется модуль Bluetooth версии 4.0, NFC и GPS. Отмечу, что GPS ра-ботает достаточно шустро, поиск занима-ет минуту-полторы.

Автономность

Автономность является одной из силь-нейших сторон аппарата. В Nexus 7 уста-новлен литий-полимерный аккумулятор емкостью 3950 мАч, что дает нам 9-10 ча-сов непрерывного использования.

У меня аппарат продержался 6 дней при суммарном восьмичасовом использовании м (из которых около 5 – это просмотр потокового FullHD видео) за это время. Для планшета это довольно хоро-ший показатель.

Page 14: ITSka Veresen' 2013

14

№3(

29),

вере

сень

201

3Афіша

Олександра Кравець ТЗ-11

Будинок кіно 18-22 вересня 2013 р. — короткометражні фільми премії ім. Андрія та Арсенія Тартаковських; 30 вересня–2 жовтня — Дні іспанського кіно.

«Артклуб 44» щоденні безкоштовні кінопокази у Мало-му залі з 19.00 до 21.00.

«Кіноклуб на Подолі» щочетверга демонстрація художніх філь-мів, можна залишитись і на обговорення.

Кіноклуб у Могилянці («НАУКМА») слідкуй за розкладом.

Будинок Актора приблизно раз на тиж-день вільний вхід на якийсь вечір або виставу.

Київський академічний Молодий театр (вул. Прорізна, 17) щосереди вхід вільний.

Київський театр «Вільна сцена» (вул. О. Гончара, 71) вільний вхід щонеділі.

Київська майстерня театрального мистецтва «Сузір’я» (вул. Ярославів вал, 14-б) щоденно (за наявності вільних місць).

Ми, студенти, люди небагаті (скільки там тої стипендії, якщо вона є!). Тому це природньо, що нас не цікавлять дорогущі концерти та виставки. Ми не проти і на халяву кудись сходити:)

Арт-паб «Docker’s ABC»шарові концерти моло-дих виконавців.

Фест-рест «Диван»кожного дня виступи мо-лодих гуртів.

Free Walking Tours(безкоштовні пішохідні екс-курсії Києвом англійською мовою) щоденно о 12.00 та 16.00

ТРЦ «Караван» безкоштовний роле-дром до Нового року!Можемо зібратися і сходити всі разом ве-ликою компанією.

4 жовтня чекайте на «Ніч пожирачів реклами» у «Сінема Сіті» в Ocean Plaza. Це п’ятигодинне кіношоу, протягом якого ви зможете подивитися рекламні ролики, зняті в різний час у різних країнах. Вони транслюються на великому екрані не в якості реклами, а в якості мистецтва. Влас-ником цього бренду є Жан Марі Бурсіко (в його колекції більше мільйона роликів: як нових 2013 року, так і вінтажних) .

Page 15: ITSka Veresen' 2013

№3(29), вересень 2013

15

21 2 2 1 2 10 10 1 3 2

1 1 2 2 5 9 7 2 2 10 9 2 2 3 3 2 2 22 4 4 2 3 1 1 1 1 1 1 3 16 19 18 17 17 18 17 15 19 16 14 16 11 12 9 9 2 1

2 1 12 2 2 1 13 2 2 2 23 6 2 2 1

2 16 220 2 1

22 220 2

2825

22 124

1 192 16

1 2 181 1 2 17

3 1 153 2 13

4 1015

Щоб вам не довелося сумувати на парах

4 83 2

5 1 76 4 9 3

1 25 3 73 4

6 9 18 7 2 9

39 7 6 3 2

6 3 8 4 1

4 2

1

7 8

Окрім класичних правил судоку, тут є й інші умови:•в кружечках можуть знаходитися лише циф-

ри 1, 2, 3•в квадратиках — 4, 5, 6• в пустих клітинках — 7, 8, 9

Page 16: ITSka Veresen' 2013