KÁRPÁTALJAI TUDOMÁNYOS TÁRSASÁG - Káprály … · 26. Elementa puerilis instituonis in lingva latina

1

М. Капраль

ПУДКАРПАТСЬКОЕ ОБЩЕСТВО НАУК Публикації: 1941-1944

Káprály M.

KÁRPÁTALJAI TUDOMÁNYOS TÁRSASÁG

Kiadványok: 1941-1944

Спередслово и редакція Іштвана Удварі

ПоліПрінт Ужгород – 2002

2

Вуданя другоє

На булшу часть научникув, што ся трудили на Пудкарпатю у гг. 1919–44, совітські уряды ударили печать врага, майлїпші їх творы попрятали у запирті фонды. Вуданя Общества из публичных бібліотек вуяли, у майлїпшум случаи дали у за-пирті фонды, и так изглядованя їх, щи и про тых вубраных, были доступні лем на особый дозвул. Щи и тоты прості інтелі-ґенты были пудозриві в очах урядув, котрі дустали образованя у высшых школах Будапешта, Прагы и Відня. А Пудкарпат-ськоє Общество Наук, робота котрого принесла як россягом так и уровнём своим значущі цїнностї, у дусї совітської ідеолоґії и зовсїм хотїли вуґумовати из памяти пудкар-патськых Русинув и Мадярув: Ивана Гарайду, предсїдника-єднателя Общества, удволокли до арешту, єдну часть ко-лектива Общества — у Сібірь, а другу часть діскріміновали и закрыли перед нёв світ.

Їм ушиткым сёв роботов катедра наша уддає чисть памяти. …Доста бай краём ока поникати на результаты дїятельства

ПОНа у тоты нелїпші годы войны, обы посомнївати слушность давного вуреченя “Inter arma silent Musae”. Матеріалы нынїшного вуданя свідчат — музы тихо не были...

Первоє вуданя появило ся як десятоє число серії Studia Ukrainica et

Rusinica Nyíregyháziensia катедры украинської и русинської філолоґії Нїредьгазської Высшої Школы, Нїредьгаза, 2002.

ISBN 966-7966-10-0

М. Капраль І. Удварі, спередслово І. Керча, ґрафика

СП ТОВ “ПоліПрінт”, Ужгород, вул. Тургенєва, 2 Зам. 069.

3

Др. ИВАНУ ГАРАЙДЇ,

предсїднику-єднателю Пудкарпатського Общества Наук,

И ЁГО КОЛЕҐАМ

вручена ся книга

1941 1944

4

СПЕРЕДСЛОВО

На службу пудкарпатськуй науцї и русинськуй народнуй культурї 26. януара 1941 в Унґварї образовало ся Пудкарпатськоє Общество Наук1, первым предсїдником котрого став ся нестор пудкарпатської історіоґрафії Антоній Годинка.2 Предсїдником-єднателём Общества вубрали Ивана Гарайду,3 што свого часу быв учеником и протеже Годинкы. Їх обох знаєме як пересвідченых сто-ронникув общої мадярсько-русинської їсторії, як научникув, оріентованых на достойный результат и плодовитых, котрых дїло, як содержанём, так и вартостёв своёв заслужує нашу позорность.

Чоловік траґічної судьбы Иван Гарайда4 у гг. 1941–44 реді-ґовав — на дуже высокум фаховум уровни, никаючи и на язык, и

1 За деталями поз. Botlik József: Hármas kereszt alatt. Görög katolikusok Kárpátalján az ungvári uniótól napjainkig. (1646–1997). Budapest, 1997. 266–273; ёго же: Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkelet-Felvidék és Kárpátalja XIX–XX. századi történetéhez. Budapest, 2000. 252–262; Fedinec Csilla: Fejezetek a kárpátaljai magyar közoktatás történetéből (1938–1991) Budapest, 1999; єї же: Kárpátaljai autonómia-koncepciók 1918–1944 között. Kisebbségkutatás. 10. évf. 2001. 3. sz. 450–469. 2 За Годинку обширнїйше поз. Н. Лелекачъ: Антоній Годинка. Литературна Нед‰ля. IV. 1944. ч. 3. 25–26; Hodinka Antal válogatott kéziratai. Vasvári Pál Társaság Füzetei 11. Nyíregyháza, 1992. 3–14; Dr. Szabó Pál: A Magyar Királyi Erzsébet Tudományegyetem és irodalmi munkássága. Pécs, 1940. 382–387; Kovács Tiborné: Hodinka Antal bibliográfia. In.: Udvari István (ред.) Hodinka Antal emlékkönyv. Nyíregyháza, 1993. 405–428. 3 За Пудкарпатськоє Общество Наук и роль Гарайды у нёму поз. Csatáry György (ред.): Зоря – Hajnal. A Kárpátaljai Tudományos Társaság (1941–1944). Beregszász – Budapest, 1995; За Гарайду поз.: Й. О. Дзендзе-лівський: І. А. Гарайда як філолог. Acta Hungarica VII–VIII. 1996–1997. Ungvár – Debrecen, 1998. 145–167; Udvari István: Sztripszky Hiador ma-gyar-lengyel szótártervéról. In. Nyomárkay István (ред.): Hungaro-Slavica 2001: Studia in honorem Janusz Banczerowski. Budapest, 2001. 279–293. 4 27. новембра 1944 совіты на основі фалшивых убвинень арештовали го, мучили, и 13. децембра в арештї вун умер «уд сердечної недостаточности».

5

на содержаня — три періодичні вуданя Пудкарпатського Общества Наук: Зоря–Hajnal, Литературна Нед‰ля, Руська Молодежь. Пуд ёго общов редакціёв ся готовили и книжні едіції Общества, быв ун и соавтором Общої бібліоґрафіі Пудкарпатя.5

Як результат добротної изглядовательської роботы колеґы Михала Капраля днись дустає читатель у рукы повну бібліо-ґрафію Пудкарпатського Общества Наук. Публикація бібліо-ґрафії, як єм пересвідченый, поможе вутворити тонально бо-гатшый, правдивійшый образ історії Пудкарпатя, русинсько-мадярськых історичных и культурных поязань, и то главно из другої мадярської добы Пудкарпатя, из котрої достовірна, вудержуюча крітику моноґрафія доднись ся щи не родила.

На булшу часть научникув, што ся трудили на Пудкарпатю у гг. 1919–44, совітські уряды ударили печать врага, майлїпші їх творы попрятали у запирті фонды. Вуданя Общества из публичных бібліотек вуяли, у майлїпшум случаи дали у запирті фонды, и так изглядованя їх, щи и про тых вубраных, были доступні лем на особый дозвул. Щи и тоты прості інтеліґенты были пудозриві в очах урядув, котрі дустали образованя у высшых школах Будапешта, Прагы и Відня. А Пудкарпатськоє Общество Наук, робота котрого принесла як россягом так и уровнём своим значущі цїнностї, у дусї совітської ідеолоґії и зовсїм хотїли вуґумовати из памяти пудкарпатськых Русинув и Мадярув: Ивана Гарайду, предсїдника-єднателя Общества, удволокли до арешту, єдну часть колектива Общества — у Сібірь, а другу часть діскріміновали и закрыли перед нёв світ.

Їм ушиткым сёв роботов катедра наша уддає чисть памяти. Нїредьгаза, 2002 фебруара 1.

Іштван Удварі, доктор МАН,

ведучый катедры, професор высокої школы

5 Поз.: Лелекачъ Н. – Гарайда И.: Загальна библіографія Подкарпатя. Литературно-Наукова Библіотека, ч. 30. Унгваръ, 1944.

6

ELŐSZÓ

A kárpátaljai tudomány valamint a ruszin népi művelődés szolgálatára 1941 január 26-án Ungváron megalakult a Kárpátaljai Tudományos Társaság6, melynek első elnöke a kárpátaljai történetírás nesztora Hodinka Antal7 történész lett. A Társaság ügyvezető elnökévé Hodinka egykori tanítványát és pártfogoltját Harajda Jánost8 választották. Mindkettejüket, a magyar-ruszin közös történelem meggyőződéses híveinek, értékteremtő és értékcentrikus tudósoknak ismertük meg, akiknek tartalmas és hasznos munkásságára oda kell figyelnünk. A tragikus sorsú Harajda János9 1941–44 között a Kárpátaljai Tudományos Társaság három periodikáját a Зоря–Hajnal, a Literaturna Negyilya ’Irodalmi Vasárnap’, s a Ruszka Molodezs, 6 Erről bővebben ld. Botlik József: Hármas kereszt alatt. Görög katolikusok Kárpátalján az ungvári uniótól napjainkig. (1646–1997). Budapest, 1997. 266–273; Uő. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkelet-Felvidék és Kárpátalja XIX–XX. századi történetéhez. Budapest, 2000. 252–262; Fedinec Csilla: Fejezetek a kárpátaljai magyar közoktatás történetéből (1938–1991) Budapest, 1999. Uő.: Kárpátaljai autonómia-koncepciók 1918–1944 között. Kisebbségkutatás. 10. évf. 2001. 3. sz. 450–469. 7 Hodinkáról bővebben ld. Н. Лелекачъ: Антоній Годинка. Литературна Нед‰ля. IV. 1944. ч. 3. 25–26; Hodinka Antal válogatott kéziratai. Vasvári Pál Társaság Füzetei 11. Nyíregyháza, 1992. 3–14; Dr. Szabó Pál: A Ma-gyar Királyi Erzsébet Tudományegyetem és irodalmi munkássága. Pécs, 1940. 382–387; Kovács Tiborné: Hodinka Antal bibliográfiája. In.: Udvari István (szerk.) Hodinka Antal emlékkönyv. Nyíregyháza, 1993. 405–428. 8 A Kárpátaljai Tudományos Társaságról, s benne Harajda szerepéről ld. Csatáry György (szerk.): Зоря – Hajnal. A Kárpátaljai Tudományos Társa-ság (1941–1944). Beregszász–Budapest, 1995; Harajdáról ld. Й. О. Дзендзе-лівський: І.А. Гарайда як філолог. Acta Hungarica VII–VIII. 1996–1997. Ungvár–Debrecen, 1998. 145–167; Udvari István: Sztripszky Hiador ma-gyar-lengyel szótártervéról. In. Nyomárkay István (szerk.): Hungaro-Slavi-ca 2001: Studia in honorem Janusz Banczerowski. Budapest, 2001. 279–293. 9 1944 november 27-én a szovjetek hamis vádak alapján letartóztatták, megkínozták, s december 13-án a börtönben “szívelégtelenségben” elha-lálozott.

7

’Ruszin Ifjúság’ c. folyóiratokat szerkesztette — igen magas színvonalon, mind nyelvi, mind szakmai-tartalmi tekintetben. Ő gondozta a Társaság könyvsorozatait is, s társszerzője volt Kárpátalja általános bibliográfiájának10. Káprály Mihály kolléga lelkiismeretes kutatómunkája eredményképpen az olvasó kézbe veheti a Kárpátaljai Tudományos Társaság teljes bibliográfiáját. A bibliográfia közzététele, meg-győződésem szerint jelentősen hozzájárul egy árnyaltabb, hitelesebb kép kialakításához Kárpátalja történetéről, a ruszin-magyar történeti és művelődési kapcsolatokról, s nem utolsó sorban Kárpátalja második magyar korszakáról, melyről hiteles, értékálló monográfia mindmáig nem született. A szovjet hatalom éveiben az 1919–1944-es évek között Kárpátalján működő tudósok jelentősebbik része megbélyegzett lett, műveik legjavát zárt fondokban őrizték. A Társaság kiadványait a közkönyvtárakból kivonták, jobbik esetben tiltott fondokba helyezték el, s kutatásukat kiválasztottaknak is, csak különleges engedéllyel tették lehetővé. Sőt, még azok az egyszerű értelmiségek is gyanúsak voltak a hatalom szemében, akik Budapesten, Prágában, Bécsben végezték el felsőfokú tanulmányaikat. A szovjet ideológia jegyében a mennyiségileg és minőségileg is jelentős értékeket felmutató Kárpátaljai Tudományos Társaságot pedig ki akarták törölni a kárpátaljai ruszinok, magyarok emlékezetéből: a Társaság ügyvezető igazgatóját, Harajda Jánost börtönbe hurcolták, tagjainak egy részét Szibériába száműzték, más részét diszkriminálták, félreállították.

Tanszékünk e kötettel állít emléket mindnyájuknak. Nyíregyháza, 2002 február 1.

Udvari István, az MTA doktora, tanszékvezető, egyetemi tanár

10 Vö. Lelekács Miklós – Harajda János: Kárpátalja általános biblio-gráfiája. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 30. Ungvár, 1944.

8

Вуданя катедры русинської и украинської філолоґії Нїредьгазської Высшої Школы

A Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék

kiadványainak jegyzéke

1. Acta Academiae Paedagogicae Nyíregyháziensis, Tomus 13/C. Nyíregy-háza, 1992.

2. Dolgozatok Hodinka Antal tiszteletére /Наукові дослідження на честь Антонія Годинки/ Szerkesztette: Udvari István. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 1. Nyíregyháza, 1993.

3. Udvari István: Tallózások ukrán, ruszin és szlovák könyvek körében. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 2. Nyíregyháza, 1995.

4. Palamar Larissza, Udvari István: Gyakorlati ukrán igeszótár / Прак-тичний словник дієслівних форм української мови. Nyíregyháza, 1995. Második változatlan kiadás. Nyíregyháza, 1999

5. Leszja Musketik: Ukrán folklór. Nyíregyháza, 1995. 6. Сулима Микола (ред.): Український футуризм. Вибрані сторінки.

Nyíregyháza, 1996. 7. Vraukóné Lukács Ilona: Adatok a hazai ukrainisztika és ruszinisztika

bibliográfiájához (1974-1995). Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregy-háziensia 3. Nyíregyháza, 1995.

8. Panyko Szergij: Ukrán nyelvkönyv / Ukrán nyelv és irodalom szakos hallgatók számára. Сергій Панько. Українська мова. Посібник для філологів. Ніредьгаза, 1995.

9. Szuhomlinszkij Vaszil: Erkölcsnemesítő mesék /Василь Сухомлин-ський. Казки морального спрямування. Упорядкування, вступ: Тетяна Беднаржова. Ніредьгаза, 1996.

10. Дэже Ласло: Деловая письменность русинов в XVII-XVIII веках. Словарь, анализ, тексты /Под общей редакцией Иштвана Удвари. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 4. Nyíregyháza, 1996.

9

11. Ґьоромбеї Андраш: Історія угорської літератури. Nyíregyháza, 1997. 12. Гедєш Ангеліна: Розділи з історії української літератури. І.

Творчість Тараса Шевченка. Nyíregyháza, 1997. 13. Гедєш А.: Розділи з історії української літератури ІІ. Nyíregyháza,

1997. 14. Коротка історія Угорщини / Під ред. Петера Ганака. Редактор та

упорядник українського видання Іштван Удварі. Ніредьгаза, 1997. 15. Гедєш А.: Історія української літератури ІІІ. Nyíregyháza, 1998. 16. Іоаннъ Кутка: Катихисїсъ малый или наука православно-хртїанска¤

сокращенна¤. Во благочестноє воспитанїє юношества Дїєцєсїи мун-качовскї¤. Составленна¤ въ Оунгвар‰. Въ Будин‰ град‰, Печатано писмєны Крал. Всеучилища Пештанскаг…, 1801. Nyíregyháza, 1997. 204 old. (Репринт).

17. Tanulmányok az ukrán és ruszin filológia köréből / Наукові дослідження в галузі української та русинської філології/. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 5. Nyíregyháza, 1997.

18. A csárdás szikrái. Magyar versek. Fordította Petróczi Iván. Іскри чарда-шу. Мадярська поезія. Переклав: Іван Петровцій. Nyíregyháza, 1998.

19. Головач Йожеф: Українсько-угорський угорсько-український мате-матичний словник /Holovács József. Ukrán-magyar, magyar-ukrán matematikai szótár. Glossarium Ukrainicum 1. Nyíregyháza, 1998.

20. Káprály Mihály: Beszéljünk ukránul! Főiskolai jegyzet ukrainista hallgatók számára. Розмовляймо українською! Посібник для угор-ських україністів. Nyíregyháza, 1998; Második átdolgozott és bővített kiadás. Друге виправлене та доповнене видання)./ Nyíregyháza, 2000; Harmodik kiadás. Третє видання)./ Nyíregyháza, 2002 .

21. Zsirosné Dr. Jobbágy Mária: Ismerjenek meg minket! 15 bács-szerémi ruszin nyelvlecke. / Мария Йоббадь-Жирош. Витайце у нас! 15 лекциї бачванско-сримского руского языка. Nyíregyháza, 1998.

22. Букварь †зыка рускаг… съ прочїимъ руководїємъ начинающихъ оучитис¤. Въ Будин‰ Печатано при Кралевскомъ Унїверсїтет‰ Писмены Славено-Сербскї¤ Тνпограф. 1799. Nyíregyháza, 1998. 84 old. (Репринт).

23. Удварі Іштван: Русинські жерела урбарської реформи Марії Тери-зії. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 6. Nyíregyháza, 1999.

10

24. Melnik Szvitlana: Az ukrán morfológia alapjai. /Початки української морфології. Посібник для угорських україністів. Nyíregyháza, 1999.

25. Honcsarenko Nagyija, Melnik Szvitlana: Ukrajna vázlatos történelme / Гончаренко Надія, Мельник Світлана. Основи історії України. Főiskolai jegyzet. Ukrán nyelv és irodalom szakos hallgatók számára. Посібник для студентів-україністів. Редактор та автор передмови: Іштван Удварі. Nyíregyháza, 1999.

26. Elementa puerilis instituonis in lingva latina…. Начало писмєнъ д‰темъ къ наставленїю на латинскомъ †зык‰… Коложваръ (Kolozsvár), 1746. reprintje. Nyíregyháza, 1999. (Репринт).

27. Еденъ Сокырницькый Сирохманъ: Утцюзнина, газдуство и прош-лость южнокарпатськыхъ русинувъ. с. mű hasonmás kiadása (ре-принт). Nyíregyháza, 2000.

28. Ukrán-magyar szótári adatbázis. III. Л-О. Glossarium Ukrainicum 4. Nyí-regyháza, 2000.

29. Ukrán-magyar szótári adattár. VI. Ф-Я. Glossarium Ukrainicum 7. Nyí-regyháza, 2000.

30. Ukrán-magyar szótári adatbázis. IV. П. Glossarium Ukrainicum 5. Nyí-regyháza, 2001.

31. Мельник Світлана, Шевченко Мирослава: Початки української фонетики. Ніредьгаза, 2000.

32. Király Péter: Nyelvkeveredés. A magyarországi szláv nyelvjárások tanulságai. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 7. Nyíregy-háza, 2001.

33. Ukrán-magyar szótári adatbázis. II. Д–К. Glossarium Ukrainicum 3. Nyíregyháza, 2002.

34. Ukrán-magyar szótári adatbázis. V. Р–У. Glossarium Ukrainicum 6. Nyíregyháza, 2001.

35. Kondra Rudolfné: Latin eredetű szállóigék ukrán és magyar nyelven. Vice Versa 1. Nyíregyháza, 2001.

36. Kercsa Igor: Mátyás, a ruszinok királya. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 8. Nyíregyháza, 2001.

37. Kósa László: “Ki népei vagytok?” Magyar néprajz /”Чиї ви сини?” Огляд угорської етнографії/. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregy-háziensia 9. Nyíregyháza, 2002.

11

38. Капраль Михаил: Подкарпатское Общество Наук. Публикации. 1941-1944 /Kárpátaljai Tudományos Társaság. Kiadványok. 1941-1944/. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 10. Nyíregyháza, 2002.

39. János István: Rutének latin nyelvű panegyricusa II. Józsefhez. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 11. Nyíregyháza, 2002.

40. Udvari István: Szöveggyűjtemény a ruszin írásbeliség tanulmányo-zásához. I. Bacsinszky András munkácsi megyéspüspök cirillbetűs körlevelei. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 12. Nyíregy-háza, 2002.

12

ВУДАНЯ ПУДКАРПАТСЬКОГО ОБЩЕСТВА НАУК

Рішеня І. и ІІ. віденськых арбітраж на порозї другої світової войны принесли значноє перекраяня границь у Сериднюй Европі. Зачатком новембра 1938 немала часть Пудкарпатскої Руси, а туй и варошї Ужгород и Мукачово, уд Чехословацької республикы удыйшли у состав Угер. Неодовга, 15 марця слїдуючого, 1939 года, уже вшитка теріторія бывшої чехословацької автономії была зась по двадцатьлїтуй павзї вернута у лоно Сятостефанської коруны. Зимлї, што нынї знаєме як Закарпатську область Украины, вєдно из невеликым відиком тогдышної Восточної Словакії (такых 70 обываных міст в округах Снина и Собранцї) дустали особый статус реґентського комісаріата у составї Мадярської краины и задержали сись статус до кунця октовбра 1944.

Пуд сим часом у краёви по русинськы, мадярськы и по руськы появляли ся вирьх двадцать премайпорузных формов и содержанём новинок и часописув, як то: “Нова Нед‰ля”11 (1939), “Карпатска Нед‰ля” (рунобіжно и по мадярськы “Karpáti vasárnap”, 1939–1941), “Нед‰ля” (1941–1944), “Kárpátaljai közlöny – Подкарпатский В‰стникъ”, “Гандя”, “Народна Школа”, “Душпастырь”, “Добрый Пастырь”, “Благов‰стникъ”, “Karpáti Híradó”, “Kárpáti Magyar Hírlap”, “Határszéli Hírlap”, “Az Őslakó”, “Tiszaháti Magyar Gazda”, “Карпаторусскій Голосъ”, “Русская Правда” (1939–1940), “Русское Слово” (1940–44) идр. Множество появило ся и окремых, неперіодичных удань. Пиля сёго яло зазначити, же материалы періодикы Пудкарпатя из добы Karpátaljai terület (1939–1944), богаті, никаючи на язык ай иншак, онь донынї фактично не простудірованы. Раді бы сьме віровати, же руно так русинські, як и мадярські фахманы розличных конарюв наукы не загурят ся обернути свуй позур на сесї

11 Туй и дале вшиткі назвы вудань и цітаты из них даєме задержавши ґрафику и ортоґрафію 40-ых лїт.

13

преінтереснїйші материалы, из нашого никаня, доцїле достойні ся вчинити предметом серьёзных студій.

“Подкарпатское Общество Наукъ” (дале: ПОН) образовало ся в януарї 1941 як традіційна туй обществена організація. У чехословацькый час фунґовали “Русское культурно-просветительное общество имени Александра Духновича” и “Просв‰та”, што представляли сторонникув двох основных стремув общественого житя краю, інтеліґенцію, стреміючу соудвітно ид русофілству и украинофілству. Напротив сёму ПОН представляв “тритю” силу, што ратовала за культурну самодостаточность містної русинської людности.12 Сеся перва русинська научно-культурна установа натулько высокого уровня подїлена была на булше секцій, а членство юй числило 35 душ. Первым предсїдником нової установы вубраный быв Антоній Годинка,13 а уд юнія 1942 на місто познатого русинського научника на сю почестну годность наступив узначный духовный и общественый передаш краю Александер Ілницькый.

Новосоздана обществена організація, котра ся вшелияко тїшила пуддержцї мадярської влады и, зокрема, головы містної адміністрації — реґентського комісаря Николая Козмы, ай 12 Державным языком в образовнуй, адміністративнуй и другых сферах общественого житя краю быв приятый русинськый язык, кодіфікація котрого удбыла ся при тїснуй участцї предсїдника-єднателя новосозданого общества, поз.: Грамматика руського языка / Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Составивъ Дръ. Иванъ Гарайда. Унгваръ: Книгопечатня Юлія Фельдешія, 1941, 143. 13 Напрекур постаршому віку академик Мадярської Академії Наук (дале: МАН) устиг опубликовати на ламах періодичных удань ПОНа булше робот (поз. содержаня удань “Зоря–Hajnal” и “Литературна Нед‰ля”). Заслужує на позур изглядователюв живота и діятельства спозначного мадярського и русинського научника, публикація Антонія Годинкы в ужгородськум тыжденнику “Карпатска Нед‰ля” у числах из 7., 14. и 20. януара 1940: “Як выбабрала Вакаро Мигальова сестра с братом, ци як трутит русин русина у ковды, пропасть и погыбель?”

14

мукачовської ґрекокатолицької єпархії, мала была, за помышленём єї творителюв, стати ся таков установов, што бы спомагала рішеня главного приказу часу: образованя нової общественної структуры людности краю, котрої соціальный статус, культурный и образовный уровень спозначно бы ся двиг результатом дїятельства ПОНа, дозволивши домочи ся толерантного наставеня містного жительства ид “новуй старуй” утцюзнинї, яков была Мадярська краина про жителюв сёго карпатського реґіона у двадцать лїт по розвалї Австро-Мадярської бировани.14

У клубкови порузных інтересув и оріентацій розьєдначеных общественых сил краю, русинство, из єдного боку, вказовало ся як реальноє пробалованя консолідації людности Пудкарпатя, а з иншого боку, было приятоє руно неприязно затверднутыма на тот час антаґоністами, русофілами и украинофілами. По суду русофілув, исе ступляй быв ид нима ненавиженому “украинству”, украинофілы зась русинство брали як поступ ид валнуй мадярізації людности краю, кличучи ся туй на опыт мадярської національної політикы періоду пуздної Австро-Мадярщины.

Пиля того убставала и часть інтеліґенції, котра щиро віровала, же и в убстоянях крайної напнятости у Европі на порозї и пуд час ІІ. світової войны, образно кажучи, межи Сцілов и Харібдов, отїлесненём котрых про европіанув была гітлерова Нїмицька краина и сталинув Совітськый Союз, поведе ся, накониць,

14 Сись процес призначно и маркантно вказує нам переміна назвы новинкы Александра Ілницького, єдного з руководителюв провудної духовно-ідеолоґічної силы краю, мукачовскої ґрекокатолицької єпархії, котрый быв рунобіжно именованый на пост главного радника реґентського комісаря кунцём 1939-го года. “Нова Нед‰ля. Еженед‰льна, политична, литературна, безпартійна газета для подк. русинов”, што вухожовала уд 1. януара 1939, уже уд 5. новембра, удколи А. Ілницькый дустав годность радника, вухожовала пуд назвов “Карпатска Нед‰ля. Орган мадярско-руського братерства”.

15

сформовати самодостаточноє сообщество людий — русинськый народ. Меже такі личностї спадав и Йван Гарайда, предсїдник-єднатель ПОНа, автор публицістичных, лінґвістичных, історичных матеріалув, удаватель, редактор и коректор(!), чоловік высокої нравности и образованости [B[aczkowska] 1989; Дзендзелівський 1993; 1998; Довганич 1993; Udvari 2001], котрый, мавши пуддержку влады, опиравши ся на помуч майближых соратникув Николая Лелекача и Федора Потушняка, иншых представителюв містної інтеліґенції, возмуг ся — у рамках начудо толерантної из озирьку на воєнный час общественої орґанізації — испрячи умірені силы общества, творчых людий, котрі, напрекур чажобі того часу, цїле успішно формовали и розвивали самобытну карпаторусинську культуру. Сопротив непрестайного упадку животного стандарда людности краю, періодичні вуданя ПОНа вусвідчили высокый творчый потенціал містного славянського обывательства. Они ся не лем учинили тым нарядём, котроє помогло всокотити вуросткы, засїяні на ниві культуры сёго самобытного реґіона предходниками творителюв ПОНа у добах Андрія Бачинського, Александра Духновича, меживоєнного двадцатьлїтя чехосло-вацького, но и здобыли ся на нову якостну наповню культурного дїятельства. Доста бай краём ока поникати на результаты дїятельства ПОНа у тоты нелїпші годы войны, обы посомнївати слушность давного вуреченя “Inter arma silent Musae”. Матеріалы нынїшного вуданя свідчат – музы тихо не были...

“ЗОРЯ – HAJNAL”

Научный журнал формата 245×170 мм, булшина публикаций которого мала высокый фаховый уровень и не стратила

16

актуальность донынї,15 вуказовав ся высоков культуров поліґрафії, пиля чого вудавателї годны были належно представити ілюстративні матеріалы, зокрема, репродукції образув у фарбах и чорно-білі, фотоґрафії, гербарї итп. У каждум числї представені рецензії на нові книгы, вістї за важнїйші культурні події краю. Вшиткі матеріалы были застачині згорненями на трёх языках (кидь матеріал быв печатаный по русинскы, та згорненя были по мадярськы, нїмицькы и французськы).

Догромады вуйшли четыри томы: 1941 — 2 частї в єднум томі; 1942 — у двох томах поокреме 1–2. и 3–4. частї, 1943 — в єднум томі вшиткі четыри частї. У вступнум слові первого тома редакція сяк видит свою завданку: “...выпускаеме нашу “Зорю – Hajnal”, чтобы на е‰ сторонкахъ зъ одной стороны перетрактовати науков‰ вопросы относяч‰ся до Подкарпатя, а зъ другой стороны чтобы подперти тото честное змаганя, задачею котрого есть розвивати природный материнский языкъ. ...мадярское правительство противъ русиновъ продовжае политику основану на тысячул‰тной традиціи и хоче дати м‰сто тому справедливому и честному ходу, ц‰лемъ котрого есть наверненя до руського народного джерела и на сей основ‰ дальшое розвиваня руськой литературы и образованя.”

Первый предсїдник ПОНа академик Антоній Годинка [Udvari I. (szerk.) 1992;16 Udvari I. (szerk.) 1993], познатый мадярськый и русинськый славіста, што дослїдно боёвав за формованя

15 Часть сих матеріалув (історичні статї) опубликована у наш час, поз. Csatáry György 1995. 16 У сёму уданю, межи иншыма, сут подані оріґінальні тексты вузвань Антонія Годинкы ид членам ПОНа (“Першое и вступное слово мое ид честным членам Подкарпатского Общества Наук”, бокы 109–116) и ініціатору основаня ПОНа реґентському комісарю Міклошу Козмі (бокы 117–120), котрі академик прогласив дня 25. мая 1941 на сяточнум засїданю научного общества, а рукописы котрых передержуют ся у бібліотецї МАН.

17

русинського літературного языка на основі живої народної бисїды,17 обернув ся ид читателям первого числа журналу. Ёго слово “Витай читателю!” (поз. у прилозї) отварят первое такого высокого уровня и такоє препотребноє про інтеліґенцію краю научноє вуданя.

Содержаня научного журналу по русинськы и мадярськы даєме у подїленю на томы.

“ЛИТЕРАТУРНА НЕД‰ЛЯ”

Новинка формату часописа 210×290 мм (уд януара 1942 — 235×305 мм) вухожовала двараз місячно уд 25. мая 1941 яко прилога “Карпатской Нед‰л‰” раз на четырёх, шістёх, пак на вусьмох, дванадцятёх и булше боках. Вудавателём и шефредактором первых пятёх чисел быв Александер Ілницькый, а зудповідный редактор — Александер Немет, а уже зачавши уд №6 из дня 3. авґуста того же года вухожовала як орган ПОНа, а редактором быв предсїдник-єднатель общества Иван Гарайда. Печатали новинку у печатни общества, што рішенём містных урядув была передана у властництво ПОНу и стала великым приспіхом про матеріальный благобыт орґанізації. Зачавши уд числа 8 (19. апр. 1942), редакція рішає перейти на вуданя новинкы “...въ розширеной и зм‰неной форм‰. Кром‰ того. Починаючи симъ числомъ, часописъ буде выходити самостойно, а не яко прилога до “Нед‰л‰”. До розширеня и осамостойненя часопису причинилася щедра рука Его Екселенці‰ пана регентского комисаря Подкарпатя Вильгелма Томчанія.” [До

17 Блискачоє свідченя сих змагань академика МАН подає ёго книга за історію пудкарпатськых русинув Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ. Написау еденъ сокырницькый сирохманъ. Репрінт застачив и позадслово написав Іштван Удварі (Nyíregyháza, 2000. 103+38).

18

нашихъ читателёвъ!, Литературна Нед‰ля, 1942, №8, 3. бук убкладкы.]

Покуль иде о завданкы, методы роботы из авторами и пирві плоды дїятельства, можеме за них судити по фраґментах проґрамных матеріалув из чисел 1 и 6 новинкы-часописа, опубликованых пуд час изміны удавателя (поз. прилогу).

Вуданя концентровало свої змаганя на літературнуй творчости містных авторув, на ёго ламах ся появляли творы на русинськум языкови многых писателюв и поетув не лем русинофілської оріентації: многі умірені русофілы и украинофілы из тых, што ся дотогды ґрупіровали при новинках, контролованых мукачовськов ґрекокатолицьков єпархіёв “Нед‰ля”, “Нова Нед‰ля” и “Карпатска Нед‰ля”, приключили ся ид русинському табору. За четыри годы на ламах "Литературной Нед‰л‰" было напечатано множество збулша поетичных творув и малых прозаичных форм, товмачень белетрії, языко- и літературознательськых изглядовань, новых фолклорных записув, многочисленых рецензій, інформацій из культурного живота краю.

Активныма авторами популярного вуданя были Федор Потушняк, Николай Лелекач, Петро Міговк, Юрій Боршош-Кумятськый, Александер Маркуш, Иван Мураній, Юрій Станинець, Лука Демян, Ёсіф Архій, Василь Маркуш(сь)18, бывавші тогды у Будапештї Антоній Годинка и Гіадор Стрипськый [Удвари 1999], тогдышнї будапештські студенты Еміл Балецькый19, Кирило Галас и др. Из сёго вуданя зачинали свуй літературный путь вістні изгодя украинські писателї Юрій Керекеш, Юрій Мейгеш, инші познаті писателї и научникы.

Года 1941 вуйшло 16 чисел новинкы (140 бокув), 1942 — 24 (264 бокы), 1943 — 24 (288 бокув), 1944 — 20 (240 бокув).

18 Матеріалы сёго автора, переробині и доповнині, в украинськуй редакції нынї переуданы, поз. Марко 1995. 19 За сись період живота и творчости познатого мадярського и русинського славісты поз. Káprály 2000.

19

Содержаня новинкы подаєме у злаженю из традіціёв редакції уданя: зачим паґінація была крузна, за вшиток гуд, окремым уданём у кунци года (вуимка — 1944) вухожовав зошит “Зм‰стъ”, у котрум вшиткі матеріалы порубриковали: “Поезі‰, Оповиданя, Байки и др., Наука, культура” итд.

“РУСЬКА МОЛОДЕЖЬ”

Вуданя про русинську школну моложаву печатали у форматї 155×230 мм на 16 аж 24 боках, похусновавши чорно-білу ґрафику, нарідше фотоґрафії. Журнал мав добрый удпродай: уже у первый гуд наклад му перекрочив 5 тыcяч [Гарайда 1942 : 60], а на другый гуд досяг 8 тысяч еґземплярув [Ильницкий 1943]. Особу місію сёго вуданя — воспитаня пудростаючого поколїнія — мали на помышленю орґанізаторы ПОНа. Але як ся удозвала “Литературна Нед‰ля” на первоє число журналу: “Сеся робота заск‰пить въ молодежи руську св‰домость, любовь до своего народа и своего языка. Кром‰ того при помочи журналчика Подк. Общество Наукъ выховае нову гарду письменниковъ. Треба признати, что зъ симъ Общество зробить великое культурное д‰ло для русиновъ, бо поможе въ выхованю нового руського покол‰ня: новой генераці‰” [Ильницька 1941]. Інтересно, же щи й офіціально журналом ся служили в народных школах намісто читанок, зачим держава не встигала дораз за вуголошенём русинського языка державным, застачити школы достатком учебникув. Такой уд зачатку вуданя “Руська молодежь” дустала цїль и завданку: “...чтобы вашихъ д‰точокъ и учениковъ научала и розвеселяла, а часомъ въ школахъ и читанку заступила” [Руська Молодежь, 1941, №1, бук 1]. На ламах журналу в адаптації ся подавали малі літературні формы, інтересні матеріалы из землепису, історії, містного землепису. У добруй чести мало вуданя и містный фолклор. Най ся не вумкне з позорности, же

20

публикації сесї не стратили актуальность ани днись, и цїлком ся нима можут послужити фахманы яко фактоґрафичным матеріалом, а многочислені общеобразовні публикації были бы інтересні про нынїшных школярюв и то не лем на годинах містного землепису [Дзендзелівський 1998 : 145].

Многочисленых своих юных читателюв редактор любеного вуданя часто кличе ид сотрудництву, покушає ся ид нёму приобщити штомай широкый и пестрый круг читателюв из числа школярюв, просит їх “подпирати душевно и матеріально новинку”, “собирати и списовати дорогоц‰нности нашой народной словесности: народн‰ казки, сп‰ванки, колядки, припов‰дки, проговорки, пословиц‰ и т. д. и присылати до нашой новиночки”... “На одно Васъ просиме: як прочитаете новиночку не сховайте е‰ у Вашой библіотец‰, але показуйте Вашимъ товаришамъ, родичамъ и другимъ знакомымъ, чтобы хосенна наука ширилася межи нашимъ народомъ, абы онъ стався просв‰ченымъ, бо лише такъ станеся паномъ своей родной земл‰”. Заслужує позорности активна переписка редактора из своима дописователями на ламах самого вуданя, у рубрицї “Редакторъ вамъ пише”. Журнал змагат ся заскіпити молодым читателям дяку ид печатному слову, прилакомлюючи їх інтересныма и забавныма матеріалами у рубриках: “Всячина”, “См‰шное”, “Загадки” итп. Ипен сись журнал часу ІІ. світової войны, як на нас, мож ставити майлїпшым печатным орґаном за вшиток час удаваня у нас дїточої періодикы.

Года 1941 уйшли три числа журналу “Руська Молодежь”, затым 1942 — щи сїм (числа 6–7. и 9–10. — дуфловані), дале учебного года 1942–1943 — 10 чисел (5–6. и 9–10. — дуфловані), 1943–1944 — 10 чисел (9–10. дуфловані); 1944–1945 — єдно число. Вєдно з інфляціёв ступала цїна журналу: 1941 — 15 філерув за число, 1942–1943 — 20 філерув, 1943–1944 — 30 філерув, 1944–1945 — 40 філерув. Печатаня журналу ся реалізовало там же, де й новинкы “Литературна Нед‰ля” — у печатни ПОНа.

* * *

21

Каждый гуд ПОН вудавав свуй календарь. Сякі вуданя тутишня майширша читательська цїлов звыкла высоко честовати, популярні періодичні вуданя сёго жанру рясно представлені в історії містного вудавательства зачавши уд другої половкы XIX. столїтія. Календарї ПОНа мали добрый удпродай, ухожовали десятитысячным накладом. Окремішну, свою властну, часть у календари ріхтовали и редіґовали Русины Войводины,20 што пуд тым часом зась найшли ся у общуй державі из своима пудкарпатськыма соплеменниками. Сись дїл календаря — а булшу часть накладу ширили у Пудкарпатю без нёго — появляв ся на тум варіантї русинського літературного языка, котрым и днись служат ся бачванські Руснакы.

Крем періодичных удань за сись куртый, лем дашто довжый уд трёх лїт, період ПОН устиг удати книгы (збулша по русинскы) у рамках книжных едіцій: “Литературно-Наукова Библіотека” — 42 книгы, “Народна Библіотека” — 32, “Д‰точа Библіотека” — 12, “Школьн‰ Учебники” — 3 окримі вуданя; а также за рамками книжных едіцій — 3 книгы.

Указовач дешіфрованых нами псевдонімув и псевдонімув-куртанок авторув 40-ых лїт, даєме у сюй роботї такым повным, як ся нам удав дотепирь. Сёму указовачови требало бы щи далші додаточні изглядованя: булша часть псевдонімув того часу, нажаль, и дале скрыває незвістных авторув. Указовач имен нынїшного вуданя, надїєме ся, послужит вурушным пунктом про новійші подобні роскрытя имен авторов-зачаточникув.

Што лем мож точнїйша репродукція назв реалій, ортоґрафії, ґрафикы русинськых текстув, особеностий оформеня вудань того періоду у нынїшнуй книзї призвані у максимальнуй што мож мірї помочи изглядователям розличных научных фахув, котрым бы ся 20 Содержаня бачванської части календарюв ПОНа за гг. 1943–1944 любезно одоступнив войводинськый изглядователь Микола М. Цап.

22

хотїло зачати студії у сюм околї, уважаючи на тот факт, же комплеты періодикы ПОНа, ёго окремі вуданя лем фраґментарно сут на дустаня у теперішных бібліотеках Угер, Украины та й иншых краин.

* * *

Куртый період фунґованя и розвою русинського літературного языка из добы ПОНа, напрекур чажкому воєнному часу, треба признати майуспішным уд зачатку первых цїлёваных пробаловань послужити ся ним як літературным у другуй половцї XVIII. столїтія (в урбаріях часу реформ Марії Теризії, у букварях Іоана Куткы, переудаваных много раз уд 1797-го года) [Капраль 1999].

23

ЛІТЕРАТУРА

1. Гарайда Иванъ. Другий рокъ д‰ятельности Подкарпатского Общества Наукъ. Великий сельско-господарский календарь Под-карпатского Общества Наукъ на рокъ 1943. Унгваръ, 1942. 56-63.

2. Дзендзелівський Й.О. ПОН і забутий Гарайда. Карпатський край. Ужгород, 1993. №1-2. 12-14.

3. Дзендзелівський Й.О. І.А. Гарайда як філолог. Acta Hungarica 1996-1997, VII-VIII роки видання. Ужгород – Дебрецен, 1998. 144-167

4. Загальна библіографія Подкарпатя /Зложили Лелекачъ Н., Гарайда И. = Kárpátalja általános bibliográfiája / Összeállították Lelekács Miklós és Harajda János: З додатками: 1. Библіографія подкарпатской руськой литературы; 2. Библіографія подкарпатской руськой исторі‰ литературы / Факс. вид. (на русинській та угорській мовах); Передмова Д. Данилюка (на укр. мові); Післямова В. Падяка (на укр. мові). Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2000. 214 с. Портр.

5. Довганич Омелян. В’язень гестапо і “Смершу”. Карпатський край. Ужгород, 1993. №9-11. 29.

6. Ильницкий Александеръ. Культурно-политичное положеня Под-карпатя. Нед‰ля, 8. августа 1943.

7. Ильницька Марта. Нов‰ книжки. Литературна Нед‰ля, 1941. 103. 8. Капраль Михаил. Издания Иоанна Кутки в истории русинского

литературного языка. Studia Russica. XVII. Budapest, 1999. 284-290. 9. Капраль Михаил. Періодичні видання Подкарпатского Общества

Наук (1941-44) // Думки з Дунаю. Лїтопис Союзу Русинох и Українцох Републики Горватскей 3. Гавриїл Такач (ред.). Zagreb - Vukovar, 1990-2000. 356-362.

10. Капраль Михаил. Русинская периодика Подкарпатской территории Венгрии (1941-1944). Papp Ferenc akadémikus 70. születésnapjára. T. Molnár István és Klaudy Kinga (szerk.). Debrecen, 2000. 314-320.

11. Магочій Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848-1948). Ужгород, 1994.

12. Марко Василь. Спомин (Літературні спроби – публікації 40-х років). Ужгород, 1995.

13. Офіцинський Роман. Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939-1944). Київ, 1997.

24

14. Українські землі в роки Другої світової війни: Науково-методичний збірник матеріалів конференції (Ужгород, 19 грудня 1997 р.). Упорядк. В. Мельника і Р. Офіцинського. Ужгород, 1998.

15. Пецкар М. Роль “Подкарпатского Общества Наук” у формуванні ідеології “угрорусизму” та розвитку науки і культури (1941-1944 рр.). // “Молодь – Україні”. Наукові записки молодих учених УжДУ. Т.2. Ужгород, 1994. 61-66.

16. Удвари Иштван. Данные к этнографическому творчеству Гиадора Стрипского (1875-1946). Slavica XXIX. Debrecen, 1999. 51-70.

17. Удвари Иштван. Языковедческая деятельность Гиядора Стрип-ского. Diss. Slav.: Ling. XXV. Szeged, 2001. 109-125.

18. Ш. Бенедек Андраш. Політичный розвуй Пудкарпатя за годы 1938-1944 // Сосїды добрі и вшелиякі. Русины, gens fidelissima. Ужгород, 2001. 136-143.

19. Шерегій В. д-ръ. Одинъ рокъ усп‰шной прац‰ Подкарпатского Общества Наукъ. Литературна Нед‰ля, 1943. 142-144

20. B[aczkowska] W. Jan Janos Harajda (1905–1944) – Wyrok na Uniwersytet Jagielloński 6 listopada 1939. Nakładem UJ, Kraków, 1989.

21. Csatáry György (szerk.). ЗОРЯ HAJNAL A Kárpátaljai Tudományos Társaság (1941-1944). Beregszász - Budapest. 1995.

22. Fedinec Csilla. Fejezetek a kárpátaljai magyar közoktatás történetéből (1938–1991) Budapest, 1999

23. Káprály Mihály. Эмиль Балецкий на страницах ужгородской перио-дики (1939-1943). Studia Russica XVIII. Budapest, 2000. 369-374.

24. Udvari István (szerk.). 1992. Hodinka Antal válogatott kéziratai. Vasvári Pál Társaság Füzetei 11. Nyíregyháza

25. Udvari István (szerk.). 1993. Dolgozatok Hodinka Antal tiszteletére. Наукові дослідження на честь Антонія Годинки. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia I. Nyíregyháza.

26. Udvari István. Harajda János a lengyel, magyar-ruszin kapcsolatok ápolója. Вседержавный Русинскый Вісник. Budapest, 2001, № 3. 10.

25

26

РОЧНИКЪ I. ÉVFOLYAM, ч. 1-2 sz. (1941)

СОДЕРЖАНЯ

1. Вступное слово отъ редакці‰ (A szerkesztőség előszava) 2 2. Антоній Годинка: Витай читателю (Üdv az olvasónak) 4 3. Р‰чь регентского комиссаря витязя Николая Козма зъ Левелду дня 26-го януара 1941 року зъ нагоды заснованя Подкарпатского Общества Наукъ (Vitéz leveldi Kozma Miklós, kormányzói biztos beszéde a Kárpátaljai Tudományos Társaság évi január hó 26-iki alakuló ülésén) 6 4. Александеръ Стойка епископъ мукачевский сими словами витае Подкарпатское Общество Наукъ (Sztojka Sándor, munkácsi püspök e szavakkal üdvözli a Kárpátaljai Tudományos Társaságot) 16 5. Годинка Антоній: Наш‰ клерики въ Тирнав‰ отъ 1722 до 1760 року (Papnövendékeink Nagyszombatban 1722-tól 1760-ig) 18-29 6. Ильницький Александеръ: Графъ Василій Телеки и его доминія въ Марамороши (1751-1780) (Gróf Teleki László és dominiuma Máramarosban (1751-1780) 30-43 7. Контратовичъ Ириней: Нов‰ пути подкарпатской исторіографі‰ (A kárpátaljai történetírás új útjai) 44-53 8. Бонкало Александеръ: Руський литературный языкъ (A ruszin irodalmi nyelv) 54-71 9. Гарайда Иванъ: Причинки до поясненя назвъ нашихъ селъ (Adalékok ruszin helyneveink magyarázatához) 72-85 10. Потушнякъ Федоръ: Огень въ народныхъ в‰рованяхъ (Tűz a ruszin néphitben) 86-113 11. Грабаръ Александеръ: Хижое птацство Подкарпатя (Kárpátalja ragadozó madarai) 114-147 12. Маркушъ Александеръ: Гнали коровку... (опов‰даня) (A tehénkét hajtották... (elbeszélés) 148-161

27

Библіографія (Könyvszemle): 13. Росошикъ Иванъ: Bonkáló Sándor: A Rutének. Budapest, Franklin-Társulat, 1940, cт. 184. Magyarságismeret I. 162-162 14. И.К.: Ortutay Tivadar: Cseh világ a Kárpátokban. Ungvár, – (Тивадаръ Ортутай: Ческий св‰тъ въ Карпатахъ, Унгваръ, 1941.) 163-164 15. А.Ч.: Дръ Иванъ Гарайда: Грамматика руського языка. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, Унгваръ, 1941, 8°, ст. 143. 165-167 Культурн‰ в‰сти: (Kultúrhírek:) 16. Ерделій Бейла: Унгварск‰ художн‰ тиждн‰ (Az ungvári művészeti hetek) 168-176 17. Манайло Федоръ: О выстав‰ народного художества у о.о. Василіянъ (A szent Bazil-rend Kárpátaljai népművészeti kiállítása) 177-180 18. Протоколъ написаный въ Унгвар‰ 26-го януара 1941 года на закладаючомъ собраніи Подкарпатского Общества Наукъ (Jegyzőkönyv felvétetett Ungváron, a Kárpátaljai Tudományos Társaság 1941. évi január hó 26-án tartott alakuló üléséről) 180-184 19. Протоколъ написаный въ Унгвар‰ 25-го мая 1941 р. на святочномъ собраніи Подкарпатского Общества Наукъ (Jegyzőkönyv felvétetett Ungváron, a Kárpátaljai Tudományos Társaság 1941 május 25-én tartott díszközgyűléséről) 184-186 20. И.К.: Некрологъ: Стефанъ Гладоникъ (1914-1941) (Hladonik István (1914-1941) 187 21. Н‰мецьк‰ и французск‰ содержаня статей (A közlemények német és francia tartalma) 188-192 22. Списъ книжокъ присланыхъ до редакці‰ (A szerkesztőséghez beküldött könyvek jegyzéke) 193-196

28

РОЧНИКЪ II. ÉVFOLYAM, ч. 1-2 sz. (1942) СОДЕРЖАНЯ

23. Стрипський Ядоръ: Ци была друкарня въ Грушов‰? (Volt-e könyvsajtó a máramarosi Körtvélyesen?) 5-34 24. Лелекачъ Николай: Зейкан‰ (До исторі‰ фамилі‰ Зейкань) (A Zékányok (Adatok a Zékány-család történetéhez) 35-42 25. Рацъ Йосифъ: Вплывъ востока и запада на руськое церковное художество (Kelet és Nyugat a ruszin egyházi muvészetben) 43-57 26. Милославский Петро: Руська народна п‰сня (Пути историчного розвитку) (A ruszin népdal (A történelmi fejlődés útjai) 58-97 27. Балогъ-Берій Василь: Родинн‰ звязки русиновъ (A ruszinság rokonsági kapcsolatai) 98-107 28. Балашъ Вилмошъ: Л‰систы Карпаты и Великий Алфылдъ, русины и мадяры (Az Erdős Kárpátok és a Nagy-Alföld, ruszinok és magyarok) 108-129 29. Изворинъ Ад.: Похоронный звичай у подкарпат- скихъ русиновъ (Загальный описъ) (A ruszinok temetési szokásai (Általános leírás) 130-144 30. Грабаръ Александеръ: Хижое птацство Подкарпатя (Продовженя) (Kárpátalja ragadozó madarai (Folytatás) 145-186 31. Мадачъ Емерихъ: Трагедія чолов‰ка. Уривокъ (1. сцена) зъ драматичной поемы "Трагедія чолов‰ка" въ руськомъ переклад‰ Ивана Муранія (Részlet (I. szin) “Az ember tragédiából” Murányi János ruszin fordításában) 187-193 32. Балогъ-Берій Василь: Николай Козма (1884-1941.) Некрологъ (Kozma Miklós (1884-1941). Nekrológ) 194-199 33. Ильницький Александеръ: Павелъ Вильгелмъ Томчаній (Tomcsányi Vilmos Pál) 200-203 34. Гарайда Иванъ: Александеръ Стойка (Sztojka Sándor) 204-209

29

Библіографія (Könyvismertetés): 35. Балогъ-Берій Василь: Bacsinszky Tivadar: Orosz-Ruszin kapcsolatok a XIX. század közepén. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 7. Унгваръ, 1942, 8°, ст. ІІ+107. 210-212 36. Лучанъ Василь: Евгеній Недзельскій: Угро-русскій театръ (Унгваръ, 1941.) Книгопечатня “Уніо” Георгія Миравчика. За изданіе отв‰чаетъ: Иванъ Г. Керча. 8°, ст. 112+16 сторонъ фотографій. 212-214 37. Л-ачъ Н.: Dumitru Crânjala: Rumunské vlivy v Karpatech se zvláštim zretelem k Moravskému Valášsku. Influente românesti in Carpati. Praha, 1938, 8°, XCVIII+564. 214-216 38. Л-ачъ М.: Hrabár Nóra: Mazeppa a legújabb ukrán kutatások világában. Ungvár, 1941, 8°, 60 oldal. 216-217 39. Гарайда Иванъ: Divéky Adorján: AZ ARANY BULLA HATÁSA A LENGYEL JOGRA. A Magyar Tudományos Akadémia kiadása. (Вплывъ золотой буллы на польское право. Выданя Мадярской Академі‰ Наукъ. Будапештъ, 1942, 8°, 28 217-218 40. Н‰мецьк‰ и французск‰ содержаня статей (A közlemények német francia tartalma) 219-227 41. Списъ книжокъ присланыхъ до редакці‰ (A szerkesztőséghez beküldött könyvek jegyzéke) 228-231

30

РОЧНИКЪ II. ÉVFOLYAM, ч. 3-4 sz. (1942) СОДЕРЖАНЯ

42. Papp György: A munkácsi egyházmegye székeskáptalanjának statutumai (Статуты мункачевской катедральной капитулы) 237-256 43. Sipos István: Mikor kötelezi a kódex a keleti egyházat? (Коли обовязуе кодексъ восточну церковь?) 257-260 44. Стрипський Ядоръ: Початки друкарства на Подкарпатю (A sajtóélet kezdetei Kárpátalján) 261-289 45. Jankovich József: A munkácsi Lehoczky–múzeum, régészeti ásatásai a cseh megszállás alatt (Археологичн‰ выкопы мункачевского музея имени Легоцького, подчас ческого панованя) 290-303 46. Szova–Gmitrov Péter: Ungvár őskora (Прав‰къ Унгвара) 304-335 47. Е. Балецький: Языкъ грамматики Е. Сабова зъ 1890-го року (Szabó Eumén 1890-ben grammatikájának nyelvezete) 336-350 48. Федоръ Потушнякъ: Вода, земля и воздухъ (въ народномъ в‰рованю) (Víz, föld és levegő a ruszin néphitben) 351-376 49. Zádor Dezső: A ruszin népdalköltészet kolomöjkái (Коломыйки въ руськой народной поезіи) 377-386 50. А. Изворинъ: Сучасн‰ руськ‰ художники (Jelenkori ruszin művészek) 387-418 51. Borsos-Kumjátszky Gyula: Bogdáni búcsú (ford. Lovassy Andor) 419-423 52. Győrffy István: Kárpátalja növényvilága és gyakorlati haszna, valamint megoldatlan kérdései (Стефанъ Дьерфій: Ростинный св‰тъ (флора) Подкарпатя и его практичный ужитокъ, а также нер‰шен‰ проблемы) 424-458

31

53. Лелекачъ Н., Гарайда И.: Библіографія подкарпатской руськой исторі‰ литературы (A kárpátaljai ruszin irodalomtörténet bibliográfiája) 459-467 Библіографія (Könyvismertetés): 54. Илницький Александеръ: Dr. Papp György: A MAGYARSÁG ÉS A BIZÁNCI KERESZTÉNYSÉG KAPCSOLATÁNAK KEZ-DETEI; Gkat. Élet, Nyíregyháza, Szeged-Városi Nyomda rt. Szeged, 1938. 8°, 63 сторонъ. – A MUNKÁCSI PÜSPÖKSÉG EREDETE; Szemisz, Miskolc, Ludvig, Miskolc, 1940. 8°, 24 стороны. – AZ UNGVÁRI UNIÓ IDŐPONTJA; Ludvig, Miskolc, 1941. 8°, 16 сторонъ. – ADALÉKOK DE CAMILLIS JÓZSEF MUNKÁCSI PÜSPÖK MŰKÖDÉSÉHEZ; отд. отб. Keleti Egyház, Ludvig, Miskolc, 1941. 8°, 18 сторонъ. – A MAGYARORSZÁGI GÖR. KAT. PÜSPÖKSÉGEK ÉS A RELATIO DIOECESANA KÖTELEZETTSÉGE; Venkovits, Nyíregyháza, 1942, 8°, 32 стороны. – A GÖRÖG KATOLIKUS MAGYARSÁG HELYZETE ERDÉLY-BEN; Magyar Sors Könyvei I.: Görögszertartású magyarság, Minerva, Kolozsvár, 1942. 8°, 1-15 сторонъ. – VOCI ROMENE CONTRO LA DIECESI SI HAJDUDOROG. (Румунск‰ голосы противъ епархі‰ гайдудорожской); Stádium, Budapest, 1942. 8°, 48 сторонъ. – A HAJDUDOROGI EGYHÁZMEGYE TERÜLETVÁLTOZÁSAI; Отд. отб. Keleti Egyház, Ludvig, Miskolc, 1942. 8°, 16 сторонъ. – MAGYARORSZÁG PRIMÁSÁNAK JOGHATÓSÁGA ÉS A GÖRÖGKATOLIKUS EGYHÁZ; отд. отб. Keleti Egyház, Ludvig, Miskolc, 1942. 8°, 72 стороны. – A MOHÁCSI MIATYÁNK; Gkat. Szemle Kis Könyvt. 2.; Gkat. Szle; (Nyíregyháza), Venkovits, Nyíregyháza, s. a. (1942), 16°, 24 стороны. 468-476

32

55. Гарайда Иванъ: A magyarság és a szlávok. Szerkesztette Szekfü Gyula, kiadja a budapesti kir. Magyar Pázmány Péter Tudományegyetem bölcsészeti karának Magyarságtudományi Intézete és a Franklin Társulat, Budapest, 1942, 8°, 278 сторонъ 476-488 56. Suara Róbert: Sziklay László: A SZLOVÁK IRO- DALOM. Franklin Társulat, Budapest, 1942, 8°, 224 I. 488-489 57. Маркушъ А.: Szántay-Szémán István dr.: A TÜKÖR ÖSSZETÖRT. Образки изъ подъ Бескидовъ. Друкомъ друкарн‰ Павла Фекете и Товаришовъ въ Мишколци. 8° - 85 сторонъ 489-490 58. Маркушъ А.: MORVAY GYULA: FALU A HAVASOK ALATT. Романъ. Выданя литературного товариства Атенеумъ. 8° - 328 сторонъ. 490-492 59. Harajda János: Dr. br. Nyáry Pál: A KRAKÓI EGYETEM ÉS MAGYAR DIÁKJAI A XIV-XVI. SZÁZADBAN. Művelődéstörténeti tanulmány. Budapest, 1942, 8°, 30 492-493 60. Потушнякъ Ф.: Stanislaw Vincenz: NA WYSOKIEJ PO- ŁONINIE. Warszawa Tow. wyd. “Rój” 8°, ст. 720 493-494 61. Н‰мецьк‰ и французск‰ резуме (A közlemények német és francia tartalma) 495-500

33

РОЧНИКЪ III. ÉVFOLYAM, ч. 1-4 sz. (1943)

СОДЕРЖАНЯ

62. Гаджега Василій: Вплывъ реформаці‰ на подкарпатскихъ русиновъ (A reformáció hatása a kárpátaljai ruszinokra) 5-50 63. Szova-Gmitrov Péter: Ungvár múltja (Минулость города Унгвара) 51-118 64. Гарайда Иванъ: Галицька политика угорскихъ королёвъ Бейлы ІІІ-го и Андрія ІІ-го (III. Béla és II. Endre halicsi politikája) 119-176 65. Bacsinszky Tivadar: A ruszin nemzeti öntudat útjai (Дороги руськой національной св‰домости) 177-200 66. Балогъ-Берій Василь: Куманский Отченашъ (A “kun Miatyánk”) 201-205 67. Sztripszky Hiador: Egyházi schematismusaink és a helységnevek (Церковн‰ схематизмы и назвы нашихъ селъ) 206-228 68. Lelekács Miklós: A XX. század eleji kárpátaljai ruszin irodalom (Подкарпатское письменство на початку ХХ в‰ка) 229-257 69. Изворинъ Ад.: Сучасн‰ руськ‰ художники (Доконченя.) (Jelenkori ruszin művészek (Folytatás) 258-287 70. Балецький Е.: "Ü" въ чинядёвскомъ говор‰ (Az “ü” hang a beregszentmiklósi nyelvjárásban) 288-301 71. Potusnyák Fedor: A ruszin népviselet (Руський народный костюмъ) 302-327 72. Милославский Петро: Война въ руськой народной п‰сни (Ruszin háborús és katonadalok) 328-359

34

73. Gáspár János: A keleti szlávok antropológiája különös tekintettel a kárpátaljai ruszinokra (Антро- пологія восточныхъ славянъ изъ особливою увагою на подкарпатскихъ русиновъ) 360-514 74. Лелекачъ Н., Гарайда И.: Библіографія подкарпатской руськой литературы (A kárpátaljai ruszin irodalom bibliográfiája) 515-524 75. Бростяникъ Иванъ: Юда изъ Каріята 525-538 76. Пас‰чникъ Ф.: Хатка та млинокъ 539-555 77. Ruszin népballadák 556-563 78. Ильницький Александеръ: Епископъ Александеръ (1890-1943, 1932-1943) (Sándor püspök (1890-1943, 1932-1943) 564-569 Библіографія (Könyvismertetés) 79. Bacsinszky Tivadar: Rátz Kálmán: A pánszlávizmus története. Athenaeum, Budapest, (1941). 415 l. 570-574 80. Balogh-Beéry László: Macůrek Josef: DĚJINY MAD’ARŮ A UHERSKÉHO STÁTU. (A mad’ar-ok és az uhersky állam története.) Melantrich, Prága, 1934. 8°, 344. – Teichman Josef: MAD’ARI VE VÁLCE A PO VÁLCE. (A magyarok a háborúban és a háború után.) Melantrich, Prága, s. a. 8°, 436. 574-577 81. Ilniczky Sándor: Mosolygó József: A KELETI EGYHÁZ MAGYARORSZÁGON. Nemzetiségi tanulmány. Ludvig, Miskolc, 1941, 8°, 146 lap. 577-580 82. Harajda János: Divéky Adorján: HISTORIA WĘGIER (Magyarország történelme). Budapest. A lengyel Polgári Bizottság és Lengyel Intézet kiadása, 1942. 8°, 100 lap. 580-582 83. Harajda János: Rácz József: A LEGÚJABB RUSZIN IRODALOM. A szerző kiadása. Kecskemét, 1943, 8°, 32 582-585

35

84. Гарайда Иванъ: Böőr György: A Magyarországi időszaki sajtó a XIX. században. (Періодичн‰ часописы Русиновъ Угорщины въ ХІХ. в.) Magyar történeti értekezések. Szerkeszti Baráth Tibor. A Ferenc József Tudomány-egyetem Történeti Intézete. Kolozsvár, 1943, 8°, 53 585-588 85. Nagy Vilmos: Kozma Miklós: BESZÉDEK, CIKKEK, ELŐADÁSOK, NYILATKOZATOK. 1940-41. V. kötet. Sajtó alá rendezte Tarr László. Bp., 1942. 588-591 86. Мураній Иванъ: Др. Іван Панькевич: УКРАЇНСЬКІ ГОВОРИ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСИ І СУМЕЖНИХ ОБЛАСТЕЙ З ПРИЛОЖЕННЯМ 5 ДІЯЛЕКТОЛО- ГИЧНИХ МАП. Частина І. Звучня і морфологія. Knihovna sboru pro výskum Slovenska a Podkarpatské Rusi při slovenském ústavu v Praze. V Praze 1938. Nákladem Sboru pro výskum Slovenska a Podkarpatské Rusi. V komisi nakladatelstvi “Orbis”. Tiskem Politiky v Praze. 591-593 87. Балогъ-Берій Василь: Іван Панькевичъ: УВАГИ ДО ВИЯСНЕНЯ ПРОЦЕСУ ІКАВІЗМУ В УКРАЇНСЬКИХ ПІВДЕННО-КАРПАТСЬКИХ ГОВОРАХ. Відбитка з Наукового Збірника т. Т. Українського В. Університету в Празі. Прага, 1942. Накладом українського вільного університету в Празі. Іван Панькевич: ПОКРАЙНІ ЗАПИСИ НА ПІДКАРПАТСЬКИХ ЦЕРКОВНИХ КНИГАХ З ДОДАТКОМ 4 МОНАСТИРСЬКИХ ГРАМОТ. ІІІ. ч. Іван Панькевич: ЗБІРКА НАРОДНІХ ПІВДЕННО-КАРПАТСЬКИХ ПРИПОВІДОК ІВАНА ЮГАСЕВИЧА З Р. 1809. 593-595

36

88. Лелекачъ Николай: František Tichý: Vývoj současného spisovného jazyka na Podkarpatské Rusi. Knihovna Sboru pro výskum Slovenska a Podk. Rusi při Slovanském Ústavu v Praze, Praha, 1938, 8°, 215+9 faximile 595-597 89. Потушнякъ Федоръ: Baleczky Emil: SZABÓ EUMÉN OROSZ NYELVTANÁNAK HANGTANA. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 28. sz. Szerkeszti Harajda János. A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Budapest, 1943, 8°, 48. 597-598 90. Милославский Петро: Хоровый зборникъ. Компоновавъ и на м‰шаный хоръ уложивъ: о. Иванъ Бокшай. До друку приготовивъ: Дезидерій Задоръ. Унгваръ 1942. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. 8°, стор. 77 598-600 91. Н‰мецьк‰ и французск‰ резуме (A közlemények német és francia tartalma) 601-612

37

38

РОЧНИКЪ I. [Évfolyam] (1941) ЗМ‰СТ [Tartalomjegyzék]

Поезі‰. [Költészet]

92. Грицакъ А.: Прощаня 66 93. “ До сонця 113 94. “ Смерть молодого овчаря 126 95. Гуштанъ Н.: Не назвешь мене соколомъ 105 96. Д-кый Г.: Хмары 126 97. “ Споминаю 134 98. Дроздъ М.: Вставай народе 91 99. “ * * * (Въ вечеръ тихий, вечеръ ясный) 126 100. Звонарь В.: Вечеръ 126 101. Колосъ И.: Сынъ Карпатъ 3 102. М. А.: Не завтра 9 103. Миговкъ-Сн‰жникъ П.: Середъ ночи 27 104. “ Судъ неправыхъ 33 105. “ Чому то такъ 44 106. “ Кому то? 51 107. “ Надъ горами 57 108. “ Уч‰мся отъ него! 74 109. “ Про тебе мой краю 74 110. “ Вдарьме въ струны 88 111. Пас‰чникъ Ф.: На б‰лыхъ скалахъ 1 112. “ Д‰вчина 1 113. “ Любовь 5 114. “ * * * (С‰мъ горбовъ высокихъ) 9 115. “ * * * (См‰лый садъ на сонци) 11 116. “ На б‰лыхъ скалахъ 17 117. “ Могутный дубъ 17 118. “ * * * (Кучеряво сонце, кучеряво р‰ки) 17 119. “ * * * (Ни день, ни ночь, ни л‰то, ни весна) 19 120. “ Мрія 25

39

121. Пас‰чникъ Ф.: Она 25 122. “ Тяга 25 123. “ * * *(Глубокий отдыхъ, сонъ ясный) 27 124. “ * * *(Вже молотъ ночи не куе) 27 125. “ Зелен‰ струны 33 126. “ В‰дьмы 33 127. “ Настрой 36 128. “ На степахъ н‰мыхъ Валгалы 49 129. “ Свят‰ 49 130. “ Въ пожарахъ ночи 61 131. Петефи А.: (пер. Ф.П-икъ) Розвіяный планъ 93 132. Селяниновичъ П.: Зимна ночь... 134 133. Сн‰жникъ П.: Въ гаю 9 134. Чорнопотоцький: Блестить на церкви 127 135. Шуманъ Г.: (пер. Ф.П-икъ) Чудо 93 136. “ (пер. Ф.П-икъ) Такъ 93

Оповиданя, байки и др. [Elbeszélések, állatmesék]

137. Бростяникъ Иванъ: Удодъ 20 138. “ Народочисленя 28-30 139. “ ‰жакъ 30 140. “ Полева блощиця 91 141. “ Качка 40 142. “ Вороны 42 143. “ Тигръ 54-55 144. “ Шакалъ 71 145. Волошка М.: Дв‰ точности 49-51 146. Дрозды 15 147. Долинянинъ О.: До чорного царя 134 148. Загорский Валент.: Въ ночь подъ Ивана Купала 66-68 149. Кумятский И.: Обращикъ 106-108 150. Маркушъ А.: Ради чести села 2-6

40

151. Миговкъ Петро: Черезъ перелазъ 18-20 152. Миговкъ-Сн‰жникъ Петро: Фальшива реклама 34-36 153. Нижнянский М.: Готель “Солома” 57-60 154. Пас‰чникъ Ф.: Своя хата 10-12 155. Русначиско Иванъ: Жаба 37 156. Сигма: Испытъ Петра зъ музики 113-115 157. Сидоръ В.: Передъ свадьбою 127-129 158. Сирохмановъ Сирохманъ: Лилики 26-27 159. Станчукъ Юра: Трагедія 94-97 160. Турянский И.: Само серце знае, кого кохае 98-99 161. Яроцький К.: Звонъ а не черепля 81-83

Наука, культура. [Tudomány, kultúra]

162. Будуча робота П. О. Н. 6-7 163. Historia est magistra vitae 15 164. Д. М.: О нашой литератур‰ 129-130 165. Закликъ до учительовъ 48 166. Культурн‰ в‰сти 131 167. Культурна хроника 111 168. Л-ачъ Н.: Графъ Стефанъ Сеченій 77-79 169. Мейсарошъ К.: Сыны Раковція 13 170. Миговкъ П.: Причинки до слов. нар. языка 55-56; 62-63 171. Николай Козма померъ 133 172. Однорочный Ювилей мецената руськой культуры 65 173. Отпов‰дь на першу часть

“Критики грам. рус. языка” 38-40 174. Grammaticus J.: Отпов‰дь на другу часть “Критики грам. русь. языка” 44-47 175. Отъ редакці‰ 1 176. Отъ редакці‰ 41

41

177. Потушнякъ Ф.: Самоубійц‰ въ народномъ в‰рованю 21-22; 31-32

178. “ Дозвуки пастырского періоду въ народномъ фолклор‰ 42-43; 51-52

179. “ Ночникъ въ нар. в‰р. 61-62 180. “ Вовкунъ въ нар. в‰р. 69-71 181. “ Гадъ въ нар. в‰р. 88-90; 101-103 182. “ Зв‰р‰ и птахи въ нар. в‰р. 109-111; 116-117 183. “ О литератур‰ I. Талантъ 64 184. “ II. Поезія 75-76 185. “ Чорнокнижники въ нар. в‰р. 136-138 186. Молод‰ поеты – Тема 139-140 187. Русначиско И.: Дасколько вопросовъ

настоящимъ русскимъ 23-24 188. Subcarpatcius J.: Еще одно письмо до

“Критики граматики русь. языка” 53-54 189. Сигма: Матеріяльна культура Гуцуловъ 72-73; 83-84 190. Стрипский Я. Др.: Что значить слово “синетарь” 79-81 191. “ Якъ збирати и упорядковати нар. п‰сн‰ 86-87 192. “ Заблуд‰лымъ сынамъ Подкарпатя 117-121 193. “ Турки подъ В‰днемъ 122-124 194. Учен‰ жебраки 16 195. Яцько И.: Tempora mutantur 14

Народн‰ п‰сн‰. [Népdalok]

196. Ани брата, ани мужа (зап. Туряникъ) 41 197. Войскова “ “ 75 198. Воякъ и д‰вчина (зап. Туряникъ) 75 199. Вояцька (зап. А. Руснакъ) 138 200. Въ Волосянц‰ (зап. Ю. Лакатошъ) 109 201. Дробенюшко (зап. Ю. Лакатошъ) 116 202. Ишли Турки зъ Татарами (зап. Е. Балецький) 108

42

203. Колискова (под. Туряникъ) 91 204. Кошутъ ( “ “ ) 72 205. Ладканя I. (зап. А. Руснакъ) 97 206. “ II. (Сирот‰) “ 97 207. “ III. “ “ 98 208. На войну иду (зап. Туряникъ) 60 209. Нев‰рна (зап. А. Руснакъ) 69 210. П‰сня про Брехл‰чука 139 211. Полонинко Руна (И. Вачеля) 47 212. Розсудженый (зап. Попадюкъ) 105 213. Сиротка (Туряникъ) 74 214. Сп‰ванка (зап. А. Руснакъ) 129 215. Сп‰ваночки мо‰ (под. Туряникъ) 91 216. Троякое з‰ля (зап. Кухаревъ) 85 217. Якъ то дв‰ любити (под. Туряникъ) 53 218. 1914 (под. Дудчукъ Раховский) 90

Критика. [Kritika]

219. Б.: Иванъ Мураній: Опов‰даня и байки. Народна библіотека ч. 2. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941. 16°, ст. 64. 32 220. Записки критика 13 221. Збірничок гуцульских народних пісень коломийок. Зібрав Василь Піпаш в Косівській Поляні. В Тячеві, 1941, 16°, ст. 47. 76 222. Из записки критика 16 223. Ильницька Марта: РУСЬКА МОЛОДЕЖЬ. Часописъ для подкарпатской молодежи. Выданя Подк. Общества Наукъ. Редагуе др. Иванъ Гарайда. Унгваръ, 1941, роч. I. Ч. 1, ст. 16 103-104 224. К.....ль В.: Великий сельско-господарский Календарь Подкарпатского Общества Наукъ на рокъ 1942. Зложивъ Др. Иванъ Гарайда. Унгваръ, 1941, 8°, ст. 200. 130-131

43

225. Критикъ: Симеонъ Ив. Панько: “Мой путь” (стихи и проза). Библіотека современ. угрорус. писат. Ужгородъ, 1941. 16, ст. 62. 111

226. Мишилко Леми: Евгеній Недз‰льскій: “Угро-русскій театръ”. Ужгородъ, 1941, 8°, ст. 112+53 фото-клише. 92

227. “ Ф. Пас‰чникъ: “На б‰лыхъ скалахъ”. (Поезі‰) “Народна библіотека”, ч. 3. Выданя Подк. Общ. Наукъ. Унгваръ, 1941. 16°, 82. 104

228. Александеръ Маркушъ: ИРИНУ ЗАСВАТАЛИ... и инш‰ опов‰даня. Народна Библіотечка. Ч. 1. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941, м. 16°, стор. 64. 22

229. Огоньки. Художественный сборникъ составленный группой писателей. Изданіе Комитета Р.О. Красного Креста. Ужгородъ, декабрь 1940, въ 16, ст. 93. Ц‰на 2 пенге. 16

230. П. Ф.: Таня Верховинка: “Монисты”, стихи для д‰тей. Библ. совр. угро-русс. пис. Ужгородъ 1941, ст. 22, 16°. 131

231. “Руководство для сбора важн‰йшихъ л‰карственныхъ растеній Карпатской Территоріи”. Составили: Стефанъ Фодоръ и Иванъ Мартинъ, проф. гимназіи. Унгваръ, 1941, 16, ст. 112. 76

232. Ст. А.: Александеръ Маркушъ: “Ирину засватали...” и инш‰ опов‰даня. Народна библіотека ч. 1. Другое розширеное выданя Подкарпатского Общества Наукъ въ Унгвар‰. 92

233. Филологъ: Др. Иванъ Гарайда: Грамматика Руського языка. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941, 8°, ст. 143. 7-8

234. 12 сборникъ молодыхъ угрорусскихъ поэтовъ подъ редакціей ГИК-а. Ужгородъ, 1940, 8. ст. 61. Изданіе “Русской Правды” 8

235. ПОЧТОВА СКРИНЬКА 8, 16, 24, 37, 48, 64, 76, 104, 112, 124, 132, 140

44

Рочникъ II. [Évfolyam] (1942)

ЗМ‰СТ [Tartalomjegyzék]


236. Арань И.: (Пер. Барда) Родинный кругъ 181-182 237. Архій-Ивановъ Й. А.: Не в‰рю днесь 97 238. “ Не бойся 109 239. “ Въ отв‰тъ приятелеви 123 240. “ “На славу жий намъ много л‰тъ!” 133 241. “ Идея есть 145 242. “ Я иду 169 243. “ *** (Лишаю васъ – карпатськ‰ горы) 201 244. “ В‰е в‰теръ... 211 245. “ Питаешься? 229 246. “ Предокъ 253 247. Балецький-В‰щакъ Е.: Карпатска литанія 142 248. В‰щакъ О.: *** (Зимный в‰теръ тягне въ полю) 241 249. Барв‰нокъ Ю.: Лишь 241 250. “ *** (Широкое море кв‰токъ) 169 251. “ *** (Конець ще буде лихимъ днямъ) 253 252. Боршошъ-Кумятський Ю.: Дмитро Калинюкъ 85-86 253. “ Храмъ у Богдан‰ 109-111 254. “ На высокой полонин‰ 157-160 255. “ Ос‰нь 193 256. “ Кобылецька Поляна 222 257. В‰льшицький Ф.: Така ночь 89 258. “ Конопл‰ 193 259. “ Золотое сонце 229 260. Галасъ К.: Vivere! 101

45

261. Гойчукъ И.: Мое сонце 16 262. “ *** (Ей, д‰вчино молодийка!) 205 263. “ *** (Вже вечеръ

стелить надъ селомъ) 217 264. “ Малюнокъ 253 265. Грицакъ А.: Весна у сердцю 17 266. “ На бокорахъ 33 267. “ Христосъ Воскресъ! 53 268. Дюлай Павелъ: (Пер. А. Барда) Правда и фальшивость 97 269. Д-ий Г.: До милой 3 270. “ Зимовый гость 13 271. “ У горы 145 272. Д. Л.: Ты знаешь? 253 273. М. Дроздъ: Хоть все згорить 63 274. Звонарь Василь: Зор‰ 17 275. “ Село въ ночи 67 276. “ Передъ ранкомъ 145 277. К. Ю.: *** (Недобре и тяжко на сердцю мен‰) 217 278. “ Цв‰тка 229 279. Керекешъ-Лазуринъ Ю.: Родное слово 140 280. Кубиній Е.: Новорочна молитва 1 281. Л‰сный В.: *** (Изза хмаръ...) 53 282. Ловашій Андоръ (Lovassy Andor): Поворотъ до

дому зъ великого св‰ту (Пер. Архій-Ивановъ) 205 283. Миссурай Кругъ Л.: Агтелекъ (Пер. Ф. П.) 169 284. “ Сосновый л‰съ (Пер. Ф. П.) 229 285. Мнюхъ: Пять запов‰дей 16 286. Петефій А.: Національна п‰сня (Пер. Сн‰жникъ) 61 287. “ Украденый конь 73 288. “ Зъ далека (Пер. А. Барда) 127 289. “ Якъ бы панъ Богъ (Пер. Ф. П-икъ) 217

46

290. Пас‰чникъ Ф.: Молотьба 63 291. “ Церковця 138 292. “ Предки 169 293. “ На дрова 182 294. Селяниновичъ П.: Настрой 17 295. “ Хочу! 25 296. “ Споминъ 33 297. “ По бур‰ 33 298. “ Краевидъ 46 299. “ Отблески 105 300. “ *** (Воскресли думы моихъ сновъ) 125 301. “ *** (Жорстк‰ в‰тры, понур‰ ранки) 145 302. “ *** (Вже спопел‰ло, догор‰ло...) 217 303. “ *** (Въ ночной глубокой тишин‰) 205 304. “ Схвильовало сонце хмарами насиля 241 305. “ Зустр‰чъ 258 306. Слимакъ А.: Споминъ 25 307. Сн‰жникъ П.: Въ с‰рыхъ мурахъ 238 308. “ Не гнися былинко 263 309. Струна: *** (У око мое зновъ) 41 310. “ *** (Я иду) 102 311. Субота В.: Л‰съ 145 312. “ *** (Зайшло сонце за долины) 169 313. Шестакъ Ю.: Ой, нависли 241

Опов‰даня, байки и др. [Elbeszélések, állatmesék]

314. Архій Йосифъ: Парцелы 175-177 315. Бокотей А.: Петров‰ лиж‰ 36-37 316. Бростяникъ И.: Василь Коць стае ремесельникомъ 74-75 317. “ Доситей Феодоровичъ 138-140 318. “ Шакалъ и левъ (байка) 155-156 319. “ Панъ король 160-161

47

320. Бужоринъ Василь: Зависть 2-3 321. “ Хлопчина 221-222 322. Бучокъ Олена: Весняна пригода 86-89 323. Винценцъ Ст.: За голосомъ тремб‰ты (пер. Ф. П.) 196-197 324. Демянъ Лука: Олень 182-185 325. “ Чорный цапъ 230-231 326. Д. М.: Самъ – соб‰ 129-130 327. Доде Алфонсъ: Мал‰ колачики (пер. Ф. П.) 255-257 328. Драговчукъ: За пачку 111-113 329. Йокай Маврикій: Табуларный судія 10-13 330. “ Дв‰ отданиц‰ (пер. Крукъ) 41-46; 53-57; 64-65 331. Зилаги Л.: Ему любиться 257-258 332. Кабалюкъ М.: До циганки ворожбитки 61-63 333. “ Проти людей 170-172 334. Козикъ М.: Неудач‰ 161-162 335. Кумятский И.: Хижа 254-255 336. Маркушъ А.: Овчар‰ 98-101 337. “ Дараба розбилася 194-196 338. Менчуликъ: Три псевдонимы 26-27 339. Миксатъ Коломанъ: Якъ селянинъ косу купивъ

(пер. Л. Д‰дикъ) 146-148 340. Пас‰чникъ Ф.: Старый Петро 206-207 341. Полянський Е.: Фецьо студню копле 123-124 342. С’енкевичъ Г.: Иванко Музикантъ (пер. Ф. В.) 218-220 343. Слимакъ А.: Тайна 34-35 344. Станчукъ Ю: Бабина ос‰нь 242-243 345. Турянський Е.: Циганский кумъ 18-19 346. “ Подшефъ 165-166

Драма. [Színművek]

347. Грицакъ А.: Пройдисв‰ты 75-80; 92-95; 102-104 348. Шексп‰ръ В.: Зъ Ричарда ІІІ.; ІІ. сц. 243-246

48

Наука, матеріялы и п. [Tudomány]

349. Б-й Е.: Евменій Сабовъ и наша діялектологія 89-92 350. “ Переказъ про Тарковича 209-210 351. “ Самозвукъ ö въ бережанскомъ говор‰ 222-224 352. “ Переказъ про Тарковича 251 353. Beregiensis Th.: Что значить слово “синета” 24 354. “ Якъ народъ д‰лить себе 185-189 355. “ Назва села “Осой” 224 356. “ Переказъ про рацовъ 250-251 357. Демянъ Лука: Свадьба (вес‰ля) 201-204, 212-216,

224-227, 233-236 358. Г. К.: Пару словъ о словахъ 83-84 359. Галасъ К.: Про болгарск‰ вплывы

на наш‰ діялекты 258-259 360. К-шъ Ю.: “Дочь” А. Духновича 167-168 361. Маркушъ А.: Про историчн‰ переказы 125-127 362. Мишилко Леми: Наш‰ колядки въ поход‰ в‰ковъ 4-6 363. Петровичъ П.: Харитативно-соціяльна праця нашого

любимого Архипастыря Стойки 142-144 364. Поповичъ Д.: Епископъ Александеръ Стойка 140-142 365. Потушнякъ Ф.: Крачунъ 7-8 366. “ Баранки 19-21 367. “ Паска 58-60 368. “ Ростина въ народномъ в‰рованю 50-51; 80-83 369. “ Нагота при ворож‰ню 113-115 370. “ “На хотаръ” 127-129 371. “ Стр‰льба въ народномъ в‰рованю 148-151 372. “ П‰сн‰ про д‰тогубницю 163-164 373. “ Межа и дорога въ народномъ в‰рованю 172-175 374. “ Повночь и полудне въ нар. в‰рованю 231-233 375. “ Переказы про Василя Довговича 177-178 376. “ Яйце въ народномъ в‰рованю 259-261 377. “ П‰сн‰ про Америку 249-250

49

378. Сн‰жникъ Петро: Народн‰ назвы частей р‰ки 35-36 379. Стрипський Гіядоръ: Ци знаете назву свого села? 28-30 380. “ По мадярски Ilosvay – по руськи Ольшавський 47-49 381. “ Якъ треба збирати матеріялъ до словаря 199-201 382. “ Штефанъ воевода. Шаришский романсъ

изъ року 1550. 208-209 383. “ Путаниця около назвы Осой 246-249 384. Туряникъ: Свадьба въ долин‰ Тур‰ 21-24; 30-32; 37-39 385. Янчикъ и Анця 151-154


386. Боднаречка (зап. Ю. Лакатошъ) 36 387. Горы гучать (зап. Е. Кубиній) 179 388. Дарабашска (зап. Демянъ Лука) 189-190 389. Жумарь (зап. Ю. Лакатошъ) 104 390. Марійка (зап. Ю. Лакатошъ) 25 391. Народн‰ п‰сн‰ зъ Тересвянской долины 189, 198, 210,

228, 239 392. Ой, кувала зазулечка (зап. К. Яськовъ) 198 393. Постр‰ляный воякъ (зап. Ю. Лакатошъ) 115 394. Сонъ въ Америц‰ (зап. Вачеля И.) 179 395. Сп‰ванка (зап. Яськовъ Кир.) 178 396. Ти ц‰сарю, пане славный! (зап. Довганичъ Павло) 211 397. У мамкимъ росла (зап. Е. Б.) 124 398. У нед‰лю рано (зап. Е. Б.) 210 399. Черезъ поле (зап. Кухаревъ) 178 400. Шинкарочка 73

50

Критика, культурн‰ справы. [Kritika, kulturális hírek]

401. “Альбомъ Татяны” 92 402. Б. Е.: Литературный и народный языкъ 263-264 403. Берій – Б. В.: КОРОТКА ИСТОРІЯ МАДЯРСКОЙ

ЛИТЕРАТУРЫ. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 78. Ц‰на: 2.20 П. 119

404. Больше прозы 105 405. Бобровець В.: Материнский языкъ и литературна

творчость 67-71 406. В.: Родна литература 155 407. Галасъ: Йосифъ Ивановъ: “Съ полетомъ дней”.

Библіотека современныхъ угрорусскихъ писателей. Ужгородъ, 1941. 39-40

408. Гарайда Иванъ: “ИСТОРІЯ ПОДКАРПАТСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ”. Изданіе Регентского Комиссаріата. Унгваръ, 1942. 6, ст. 64. Книгопечатня оо. Василіянъ въ Унгвар‰. 105-108

409. Гарайда Иванъ: Подкарпатское Общество Наукъ витае Преосвященного Епископа Александра Стойку 134

410. Г. И.: Ilniczky S.: A magyarországi ruthének (Láthatár X. évf. sz. 257-260 old.) 239-240

411. Dr. Hankó Béla: A hucul ló tenyésztése Turjaremetén. A m. kir. földmüvelésügyi minisztérium lótenyésztési főosztályának kiadása. Kolozsvár, 1942, 8, 82. 84

412. ШКОЛЬНЫЙ ХОРЪ для старшихъ класъ народныхъ и середныхъ школъ. Собравъ и составивъ М. Гоеръ учитель, на женский и мужеский хоръ уложивъ Д. Задоръ проф. учит. семинарі‰. Изданіе автора. Унгваръ, 1942. Ст. 32, 8°. Надруковано типографіею “Музыка”. Ц‰на 5. П. 168

51

413. Д. М.: Наша литература и литературн‰ памятки 154 414. “ Нашимъ литераторамъ 15 415. “ Думайте, читайте 115-117 416. Маврикій Йокай: ЧЕРВЕНОШАПОЧНИКЪ (опов‰даня).

Народна Библіотека ч. 12. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942 119

417. Зима Т.: День десятого мая – культурный праздникъ Мукачевской епархі‰ 95

418. К. В.: Псевдонимы и имена героёвъ въ нашой литератур‰ 66

419. –къ: НА КАНУН‰, сборникъ стиховъ и прозы ужгородской литературной школы. Библіотека современныхъ угроруськихъ писателей. Ужгородъ, 1941. 130-131

420. –къ: Животъ и смерть Короля Ричарда III-ёго, трагедія В. Шексп‰ра въ 5.-ёхъ д‰йствахъ. Перев. зъ англ. оригинала на русь. яз. Иванъ Мураній. Лит.-Наук. Библ. ч. 8. Выд. Подк. Общ. Наукъ. Друк. Подк. Общ. Наукъ. 8° ст. 131. ц‰на 2.50 П. 251-252

421. Л-ачъ Н.: Пас‰чникъ: ОПОВ‰ДАНЯ. Народна Библіотека ч. 10. Выданя Подк. Общ. Наукъ. Унгваръ, 1942. ст. 64. 71-72

422. М. А.: Чтось про нашу литературу 190-192 423. Лелекачъ Н.: Крестъ у св‰тогляд‰ подкарпатскихъ

поетовъ 14-15 424. Мишилко Леми: Д. В. Лазарь – В. В. Діяничъ –

Г. Ю. Качій: ТРОЙКА. Стихи. Угро-русская Дешевая Библіотека. № 7. Унгваръ, 1942. ст. 32. 71

425. Наш‰ славн‰ епископы 135-137 426. Новый предс‰датель Подкарпатского

Общества Наукъ 121-123

52

427. Потушнякъ Ф.: Петро Соломоновичъ: “МАЛ‰ ЛЮДЕ” (опов‰даня). Народна Библіотека ч. 7. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ 1941. Ст. 63. Ц‰на 50 ф. 39

428. “ Юра Станчукъ: ПОДАРУНОКЪ. Народна Библіотека ч. 9. ст. 92. Ц‰на 1.– П. Выданя Подк. Общества Наукъ. Обложка отъ проф. Йосифа Бокшая. 52

429. “ М. Шиллеръ, В. Грабарь: КОВАЛЬ ВАКУЛА комедія въ 4-ёхъ д‰яхъ. Народна Библіотека ч. 11. Выданя ПОН. Унгваръ, 1942. 16°, ст. 82. 84

430. “ Александеръ Маркушъ: ЮЛИНА, пов‰сть. Народна Библіотека ч. 14. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ 1942., 16, ст. 78. 118

431. П.: Иванъ Горянинъ: СТРАНА ПРОСТАЦКАЯ. Стихи. Библіотека современныхъ угро-русскихъ писателей. Унгваръ–Ужгородъ, 1942., ст. 32. 16°. 168

432. “ П. Проданъ: ЯБЛОНЯ (избранныя стихотворенія). Библіотека современныхъ угро-русскихъ писателей. Ужгородъ. 1942. cт. 32. 16°. 156

433. “ Читачъ и книга 166-167 434. “ Три роды литературы 216 435. “ Подкарпатск‰ народн‰ казки, часть II.

Народна Библіотека ч. 13. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942., 16°, ст. 87. 118

436. “ М. Попадичъ: СОПІЛКА. 1942. 16°, ст. 104. 228 437. Р.: Великий сельско-господарский Календарь

Подкарпатского Общества Наукъ на рокъ 1943. Зложывъ: Др. Иванъ Гарайда. 8°. ст. 184. Ц‰на 1. 20 П. Обкладинка м. Й. Бокшая. 252

438. Ст. Ю.: Ще про нашу литературу 237-238

53

439. Д-ръ Тихомиръ Товтъ: ЧИСТА МОЛОДЕЖЬ. Переклавъ: о. Емиліянъ Бокшай, гимн. проф. религі‰. Зъ вступнымъ словомъ: Его Екселенці‰ Александра Стойки, еписк. мукачевского. Выдае: Марійска Конгрегація при Муж. Учительск. Семинаріи. Унгваръ, 1942, 8°. ст. 200. Ц‰на 2.– П. 108

440. М. Шиллеръ: “Въ ночь св. Николая”. Д‰точа библіотека ч. 1. 16°, ст. 48. Ц‰на 50 ф. 240

441. Сердечно витаеме Комиссаря Подкарпатя д-ра Вильгелма Томчанія 9

442. Х. В.: Пару словъ до критики Ф. П. на зборничокъ опов‰дань Юры Станчука: “Подарунокъ” 60

443. Петръ Линтуръ: УГРОРУССКІЕ КОЛЯДКИ. Библіотека современныхъ угрорусскихъ писателей, Ужгородъ, 1942. ст. 62, 16°. 118

444. Культурн‰ в‰сти 8, 16, 32, 72, 108, 120, 131 445. Почтова скринька 8, 40, 72, 108, 132, 144, 156,

168, 180, 228, 264

446. Леми Мишилко: Авторови поезі‰ “Кристалы” 120 447. Лелекачъ Н., Гарайда И.: Загальна Библіографія

Подкарпатя (Исторія-филологія) [в том числе и: Кертийсъ Иванъ: Причинки до Библіографі‰ Подкарпатя] на оклад. чиселъ 18-24

54

55

Рочникъ ІІІ. [Évfolyam] (1943)


Поезі‰. [Költészet] 448. Ади А.: Смертн‰ кон‰ (пер. В. Марко) 265 449. Арань Иванъ: Ж‰нка Агнешъ (Балада. Пер. Вас. Нижнянский) 241-242 450. “ Велск‰ барды (пер. В. М.) 277-278 451. Архій Й.: Боже! 1 452. “ * * * (Умеръ... Заск‰пъ...) 21 453. “ До поетовъ 21 454. “ Сночи 37 455. “ Сонъ 49 456. “ Я знаю край 73 457. “ Хоть люблю такъ... 217 458. Барв‰нокъ Ю.: Мы д‰ти хатъ 13 459. “ * * * (Вже цв‰ты зацв‰ли пахуч‰... 49 460. “ На зоряхъ 73 461. “ * * * (Бери, бери, бери мой брате) 109 462. “ * * * (Несесь на тактахъ йдучихъ) 145 463. “ Колишний ранокъ 181 464. Бардъ Николай: Русинъ (пер. Ядоръ Стрипский) 97 465. Боршошъ-Кумятский Ю.: 1943. 1 466. “ * * * (Метелиц‰ и довгий сонъ сей) 61 467. “ * * * (Прол‰ски б‰л‰, фіялки син‰) 73 468. “ * * * (Ладо, ладо, усе радо) 100 469. “ * * * (Ладо, ладо, радо въ св‰т‰) 121 470. “ Зелен‰ свята 134 471. “ * * * (Поглянь друже у т‰ боры) 158 472. “ Мати 205 473. “ Ос‰нь 229

56

474. Вершанъ К.: Тоб‰ 145 475. “ Ниягара 157 476. В. Ф.: * * * (Розкрылися з‰ниц‰ зоръ) 217 477. “ Весна 73 478. В‰щакъ О.: * * * (Зелена яре) 169 479. Гайне Г.: Лорелай (пер. В. М.) 52 480. Гете: Сп‰вакъ (пер. В. М.) 76 481. Гойчукъ И.: Мене манить 37 482. “ Не знаю 61 483. “ Бывало 193 484. Дроздъ М.: * * * (Червен‰ють тих‰ зор‰) 121 485. З. В.: * * * (О, якъ то легко тому жить) 217 486. К. Ю.: * * * (О, Боже, зновъ доткнувся) 25 487. “ Слимакъ (байка) 49 488. “ Чому? 61 489. “ Рубають л‰съ 109 490. “ Вечеръ 145 491. “ * * * (И моя зновъ душа страдае) 170 492. “ * * * (Хот‰въ бы я быти – орломъ) 217 493. М. В.: Вифлеемъ у Карпатахъ 1 494. “ Тиса 25 495. “ Гордый звонъ 37 496. “ Стежка 61 497. “ Зелен‰ окуляры (байка) 85 498. “ Мы 109 499. “ Non omnis moriar 134 500. “ Споминъ 147 501. “ * * *(Новый пеанъ грядучимъ днямъ) 169 502. “ Жнива 181 503. “ Мой коню 205 504. “ Ave Maria! 255

57

505. Межигорский В.: Люблю 121 506. “ Любовь моя 169 507. Нижнянський Вас.: Ос‰нь 229 508. Пас‰чникъ Ф.: Пос‰въ 158 509. “ Родный краевидъ 193 510. “ Отець 25 511. Петефій А.: Концемъ септембра

(перек. Ю. К.-ій) 85 512. “ Тиса (пер. Пас‰чникъ) 157 513. “ В‰щованя (пер. Ю. К.) 193 514. “ Туй вже ос‰нь, туй вже знову (пер. Ю. К.) 258 515. П‰пашъ-Косовський В.: Въ март‰ 67 516. “ П‰сня п‰сень 86 517. “ Весна 124 518. “ Л‰совое 210 519. По Е. А.: Аннабель Ли (пер. Ф. Пас‰чникъ) 103 520. Ришко М.: Сынови 13 521. Селяниновичъ П.: Сн‰жинки 13 522. “ * * * (При задуманой керниц‰) 38 523. “ * * * (Заснувъ садокъ...) 49 524. “ * * * (Весняный мракъ и день глубокий) 73 525. “ * * * (Въ спокойномъ мор‰ синихъ) 109 526. “ * * * (У три в‰нц‰ сплели весну) 145 527. “ Туга 170 528. “ * * * (Дошивае сонце) 267 529. Товчокъ М.: Отпов‰дь... (Сатира.) 245

58

Оповиданя, байки и др. [Elbeszélések, állatmesék] 530. Архій Йосифъ: Петро Гринюкъ 281-282 531. Бараболя Марко: Геть зъ перешкодами! 64-65 532. “ Розвитокъ языка 94-95 533. “ Весна 103-104 534. “ Свиня африканска 245-246 535. Б. И.: Псы 77-78 536. “ Песъ (байка) 149 537. “ Уж‰ 236-237 538. Боршошъ-Кумятський Ю.: Горы 38-39 539. Бучокъ О.: Якъ то все зачалося... 242-244 540. Бужоринъ Василь: Спогады (Присвячую

дорогой Елизочц‰.) 146-147 541. “ Образокъ 256-257 542. В. Ф.: Байки 234-236 543. Віванті Анна: Инстинктъ (пер. Ф. В.) 65-67 544. В‰щакъ О.: Праздникъ въ Лазещин‰ 101-102 545. “ На своихъ крылахъ (Урывки зъ пов‰сти.) 194-196 546. Гардоній Г.: Кобы Штеньо вже прийшовъ

(пер. А. М.) 78-79 547. Гамсунъ Кнутъ: Голосъ житя (пер. Ф. П.) 265-267 548. “ Перстень (пер. Ф. П.) 284 549. Герцегъ Францъ: Шерстяный витязь (пер. А. Д.) 29-31 550. Дойлъ Конанъ: Посл‰дный легіонъ (пер. И. М.) 40-43 551. Драговчукъ: Наверненое щастя 147-149 552. Жеромскі Стефанъ: “Все, что не станеся,

най ударяе мене...” 136-137 553. Йокай Маврикій: Котру изъ девятёхъ

(пер. А. Д‰дикъ) 4-7 554. Кабалюкъ М.: Свою учительку не дамъ 110-111 555. Козикъ Михаилъ: Н‰жность 62-64

59

556. Конопницька Марія: Глупый Франьо 206-210 557. Крукъ А.: Марина (За Nyirő-омъ) 170-171 558. “ Иванова жура 218-220 559. М. В.: На святый вечеръ 2-4 560. Миговкъ Петро: Перепоны 26-28 561. Мопасанъ Гьі де: Жебракъ (пер. Ф. В.) 124-126 562. По Е. А.: Сердце (пер. И. Мураній) 196-198 563. “ Скачъ – жабо (пер. зъ англ. И. Мураній) 230-234 564. Поповичъ Димитрій: Клопота 74-76 565. Ришко М.: Сов‰сть 98-100 566. Сидоръ Е.: Продали Сивулю 121-124 567. Слимакъ Андрій: Проценты 50-52 568. “ Пачкар‰ 253-255 569. Соломоновичъ П.: Два рыбар‰ 267-270 570. Сн‰жникъ П.: Отплата 181-183 571. Станчукъ Юра: Нечистое 14-17 572. “ Богачъ 52-54 573. Стриндбергъ А.: Святый быкъ

або тріюмфъ брехн‰ (Байка.) (пер. Ф. П.) 184-186 574. Тетмаеръ Казимиръ: Отець Петро 160-162 575. Ужанка М.: Порозум‰ня 172-173 576. Чубарь Олекса: Останний ступень 86-88 577. “ Чарод‰йна музика 158-159 578. “ Три дороги (Поема-казка.) 189-190 579. “ Убийникъ 278-281 580. Яс‰нский И.: Хвалько 134-136

Драма. [Színművek]

581. Кривичъ Иванъ: Кліентъ (пьеска въ 1-ой д‰и) 111-115 582. Пас‰чникъ Ф.: Буря 88-93

60

Наука, матеріялы и п. [Tudomány]

583. Баллады про чары 211-213; 220-221 584. Б. Тг.: “Соляр‰” посл‰ народного переказу 152-153 585. “ Бляхи 165-166 586. “ Перша друкована запись подкарпатского

фольклору “Specimina styli ruthenici” Михайла Лучкая 270-273; 282-284

587. Бендасъ Стефанъ: Монографія села Вел. Копан‰ Felsőveresmart 224-227

588. Бора М.: Нашъ гуцулъ и коломыйка 258-261 589. Галасъ К.: Переказъ про грековъ 106 590. “ “Цыганъ” Духновича 130 591. “ “Дырба” 288 592. Лелекачъ Николай: Перша руська

рукописна читанка 162-164 593. “ Мункачевска богословска школа

(1744-1776) 237-240; 246-250 594. Леми.: Греки въ Унгвар‰ 105-106 595. Милославский П.: Якъ записовати

мелодію народной п‰сн‰? 173-176; 187-188 596. Мураній И.: “Поздравленіе Русиновъ”

зъ 1852. року 261-264 597. П‰пашъ-Косовский В.: Коломыйки

въ загальномъ житю 285-286 598. “П‰сня про 8-ый годъ” 48 599. П‰сня про перем‰ну людины въ дерево 153 600. “П‰сня про 8. годъ” 216 601. П. Ф.: Три колядки 7-10 602. “ Короткий нарисъ филозофі‰

Подкарпатя 17-20; 32-34; 43-47; 54-56; 68-70 603. “ Постр‰лъ-устр‰лъ

(про болгарск‰ влыви у насъ) 79-81

61

604. П. Ф.: Писанки 104-105 605. “ П‰сня про д‰тогубницю и е‰ варіанты 115-119 606. “ Клятва въ народномъ в‰рованю 127-130 607. “ Жертва въ народномъ в‰рованю 138-140 608. “ Подорожъ душ‰ на другий св‰тъ 176-177 609. “ Дожинков‰ п‰сн‰ 190-192 610. “ Останки культу предковъ 198-202 611. “ Пессимизмъ 214-216 612. “ “Зл‰ очи” и “уроки” въ народномъ в‰рованю 221-224 613. Стрипський Ядоръ: “П‰снь о Епископ‰

Михайл‰ …лшавскомъ” изъ р. 1743. 141 614. “ Соборникъ Іерея Игнатія (около р. 1660.) 149-152 615. “ В‰деньский Букварь р. 1770. (Из паперовъ

проф. Годинки.) 274-276

И з ъ ж и т я с л о в ъ [Szótörténeti adalékok]

616. А. Й.: Як‰ се слова: birka (б‰рка), та sirka (с‰рка)? 56 617. Балецький Е.: Про болгаризмы въ нашихъ говорахъ 34-36 618. “ Нов‰ стат‰ про назву Вигорлатъ 93-94 619. “ Про походженя урикъ въ донаційной грамот‰

грушовского монастыря зъ 1404-го року 119-120 620. “ Народн‰ назвы частей р‰ки 131-132 621. “ Про походженя назвы Бужора 167-168 622. “ Одно морфологичное явище 168 623. “ Про перекладъ повторного инфинитиву у

Святомъ Письм‰ (Рефератъ.) 287-288 624. Б‰ленький Я.: Ци есть справнымъ высловити

прозвиско “Гомичко” звукомъ ґ, яко “Ґомичко”? 21-23 625. Бростяникъ И.: “Сокращенная грамматика письмен-

наго рускаго языка. Изданная Александромъ Духновичемъ. Буда. Въ типографіи Мартина Бачо. 1853.” 286-287

62

626. Галасъ К.: Григорій ци Георгій? 10 627. “ Ще о болгаризмахъ 10-11 628. “ Осонь 74 629. “ Народн‰ назвы частей р‰ки 107 630. “ Листъ Георгія Блажовского изъ року 1734. 250-252 631. Руська родина 177-179; 213-214 632. –с.: Обочь 107 633. “ Сигутъ 120 634. Стрипський Я. д-ръ: Другий выпускъ про Осоя... 81-83 635. “ Обясн‰ть с‰ слова 131; 166-167 636. “ Изъ житя словъ... 227-228 637. “ Языкова памятка изъ р. 1703. 153-154 638. Т. Т.: Бужора 142


639. Коломыйки про имена 57-58 640. Зазвен‰ли ключ‰... (зап. в Пилипци отъ Калины Пырчъ

Юлій Лакатошъ) 186 641. А де идешь... (зап. в Пилипци отъ Калины Пырчъ

Юлій Лакатошъ) 186

63

Критика, культурн‰ справы. [Kritika, kulturális hírek]

642. Архій Й.: Лука Демянъ: ИЗЪ СЕЛА, опов‰даня. Народна Библіотека ч. 17. Выданя Подк. Общества Наукъ. Унгв., 1943, 16°, ст. 64. 83

643. “ Александеръ Маркушъ: КОРОВКУ ГНАЛИ... та инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека, ч. 21. 16°, ст. 74. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. 155-156

644. “ Поеты 2645. Б. Е.: Иванъ Мелихъ та науковый зборникъ

выданый въ его честь 70-72 646. “ Dr. Włodimierz Steckel: Wpływ Kochanowskiego

na Relkoviča. Nakladem Instytutu Polskiego w Budapeszcie. 1943. ст. 29. 216

647. Берій В. Б.: ЗОРЯ рочникъ II. ч. 3-4 84, 95-96 648. Боднарь Г. о.: Народна штука и творчость 58 649. И. Г.: Литература и народна творчость 23-24 650. “ Й. Архій – Ю. Барв‰нокъ – К. Вершанъ:

ПЕРЕДЪ СХОДОМЪ. Народна Библіотека ч. 16. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, Унгваръ, 1943, 16°, ст. 48. Ц‰на 70 фил. 72

651. “ Епископъ Александеръ упокоився 139 652. М. И.: А. Хустский: СТАРИНН‰ ЗАМКИ ПОДКАР-

ПАТЯ. Д‰точа Библіотека ч. 3. Выданя П. О. Н. Унг., 1943. 16°, ст. 108. Ц‰на 80 фил. 72

653. И.: Г. Гардоній: ПАВЛИКЪ ДОБРЫЙ та инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека ч. 25. ст. 93. 16°. Ц‰на 1.50. 192

654. П. Ф.: Dr. Gunda Béla: Magyar-szláv néprajzi kapcsolatok. Magyarság és szlávok. Budapest. ст. 205-225. 11-12 655. “ О сучасной литератур‰

(отпов‰дь на одну критику) 50-60

64

656. Р.: См‰шный лицарь, посля роману Сервантеса Донъ Кихотъ, перепов‰въ П. Соломоновичъ. Д‰точа Библіотека ч. 4. 16° ст. 100. Ц. 1.– П. 132

657. –ръ: Много поетовъ 36 658. –ръ–къ–: Поетъ и критикъ 154-155 659. Р.: Ф. Пас‰чникъ: КАЗКА драма для д‰тей.

Д‰точа Библіотека ч. 5. Выданя Подк. Общ. Наукъ. Унгваръ 1943. 16°, ст. 35. Ц. 50 ф. 132

660. Шерегій В. д-ръ: Одинъ рокъ усп‰шной прац‰ Подкарпатского Общества Наукъ 142-144

661. Ihnát András: Báthory István orosz háborúi. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 17. sz. 24

662. Коломанъ Миксатъ: Романъ двохъ майорень та инш‰ опов‰даня. Нар. Библіотека ч. 15., 16°, ст. 88. Ц‰на 90 ф. 60

663. Францъ Герцегъ: Житя, смерть, любовь та инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека ч. 18. Выданя ПОН. Унгваръ 1943., 16°, ст. 102. 107-108

664. М. А.: А. Слимакъ: Подъ соломяною стр‰хою, опов‰даня. Народна Библіотека ч. 19. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943., 16°, ст. 64. 108

665. Димитрій Поповичъ: Изъ житя (опов‰даня). Народна Библіотека ч. 22., 16°, ст. 69. Унгваръ, 1943. Выданя Подк. Общ. Наукъ. 156

666. Иванъ Мураній: ДАВН‰ ДЯКИ та инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека ч. 23. Унгваръ 1943. Выданя Подк. Общ. Наукъ ст. 63. 16°. 179-180

667. Йосифъ Коперльосъ: НАШЕ ЗДОРОВЛЯ. Народна Библіотека ч. 24. Выданя П. О. Н. Унгваръ 1943. ст. 147. 16°. Ц‰на 1.70 П. 180

65

668. П. Соломоновичъ: В‰РНЫЙ ПРИЯТЕЛЬ. Опов‰даня для д‰тей. Д‰точа Библіотека ч. 7., 16°, ст. 9. Ц‰на 1.40 П. Выданя Подк. Общ. Наукъ. Унгваръ 1943. 264

669. Г. Карпатскій: ЖИВАЯ СИНЬ. Стихи. Библ. совр. угр. русс. писателей, Унгваръ-Ужгородъ 1943. 16°, ст. 30. Ц. 2 П. 264

670. В. Боржавинъ: ГОРЫ и ДОЛЯ. Стихи. Библ. совр. угро-русс. пис. Унгваръ-Ужгородъ 1943. 16°, ст. 32. 264

671. Ruszin Elbeszélők. Szláv írók 1. szám Ungvár. A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. 1943, 16°, ст. 104. 276

672. Культурн‰ в‰сти 12 673. Почта редакці‰ 12; 48; 168; 180; 204; 240; 252 674. Лелекачъ Н., Гарайда И.: Загальна Библіографія Подкарпа-

тя (Филологія-Библіографія-Етнографія-Религія-Филозо- фія-Словар‰-Читанки и инш‰ школьн‰ подручники- Соціяльн‰ знаня-Художество-Политична економія- Школьництво-Агрономія) на оклад. чисел 1-24

66

Рочникъ IV. [Évfolyam] (1944)



675. Адій Е.: Адаме, де ты? (Пер. В. Марко) 13 676. “ Одинъ знайомый хлопець (Пер. К. Вершанъ) 152 677. “ Въ Париж‰ была ос‰нь (Пер. В. Марко) 216 678. Архій Й.: Сночи 13 679. “ А довелось... 49 680. “ До васъ 61 681. “ Д‰вчата (Зъ нагоды реколекцій) 90 682. “ * * * (Въ сел‰ тамъ – дома) 97 683. “ На Зелен‰ свята 121 684. “ Збирачка 133 685. “ Отпустъ (Храмъ церкви) 165 686. “ Середъ л‰та 169 687. “ Сонъ 198 688. “ В‰три 225 689. Боршошъ-Кумятський Ю.: Христосъ Воскресъ... 85 690. Вершанъ * * * (Лунайте п‰сн‰ молодеч‰!) 99 691. Вершанъ В.:* * * (Пахнуть овчимъ молокомъ) 180 692. В. З.: * * * (Мраковиня... с‰рый птахъ...) 13 693. “ Въ л‰с‰ 62 694. В. М.: Заходъ сонця 145 695. Волкеръ Юрій: Жебраки (Пер. В. Марко) 235 696. Гайне Г.: Вельзацарь (Пер. В. Марко) 37 697. “ До сестры (Пер. Ю. К.) 163

67

698. Гете Й. В.: Тульский король (Пер. Йос. Архій) 109 699. “ VIII. Мельпомена

Германъ и Доротея (Пер. М. Кучера) 209-211 700. Жупанчичъ Отонъ: Зъ потягомъ (Пер. В. Марко) 150-151 701. И. Ф.: * * * (На неб‰ конае багрова пожежа) 61 702. “ Въ мартову ночь 73 703. Марко В.: Новымъ волхвамъ 1 704. “ Карпатска Мадонна 49 705. “ * * * (О, синя блаките, ты храмъ...) 61 706. “ Воскреснешь... 87 707. “ Буди! 130 708. “ Пейсажъ въ Карпатахъ 135 709. “ На косовици 193 710. “ Пеанъ Верховин‰ 218 711. “ На чужин‰ 229 712. Мурнъ-Александровъ Осипъ: П‰сенька (Пер. В. Марко) 116 713. Пас‰чникъ Ф.: Зимный вечеръ 26 714. Петефій А.: Ночь... (Пер. Ю. К.) 49 715. Селяниновичъ П.: Ранокъ 27 716. “ * * * (Десь тихо за горами...) 39 717. “ * * * (Бушуе в‰теръ ярныхъ днёвъ) 61 718. “ * * * (Весна спл‰таесь въ с‰р‰ круги) 79 719. “ Весняный вечеръ 119 720. “ * * * (Глибок‰ сны у вись летять) 201 721. Ю. К.: Въ ночь Рождества 1 722. “ Тишина 37 723. “ Спокойной ночи 97 724. “ Бывае часъ... 140 725. “ * * * (Паркъ. Р‰ка. И площа. Плотъ) 171 726. Ю. К-ій: * * * (Все заснуло) 27

68

Оповиданя, байки и др. [Elbeszélések, állatmesék]

727. Бартокій Йосифъ: Bartóky József (Пер. И. Г.) Сынъ отця 121-124 728. Бокотей Ал.: Хвилина (Поезія въ проз‰.) 55-56 729. Бростяникъ И.: Котъ и мыши 44 730. “ Яблока (Байка.) 56 731. “ Кураторъ Иванъ (Опов‰даня.) 68-71 732. “ Коцуръ и потята (Байка.) 131 733. Гамсунъ Кнутъ: Сынъ Сонця (Пер. Ф. П.) 53-55 734. Вашъ Геребенъ: Одно село, два ночн‰ сторож‰

[Пер. не указан – М. К.] 171-178 735. Демянъ Лука: Коштуръ (Опов‰даня.) 88-89 736. Дроздъ М.: Петро задумався 65-66 737. Кабалюкъ М.: Своей мам‰ 139 738. Крукъ А.: Боршошъ 13-17 739. “ Заплативъ Богъ 133-135 740. Маркушъ А.: Старый Б‰ланюкъ 50-52 741. “ Дроворубы... 75-79 742. Мейгешъ Ю.: До не‰ иду!... 151-152 743. Морвай Юлій: Посл‰дн‰ обоймы (Пер. Ю. Барв‰нокъ) 17-19 744. Мураній Иванъ: Вспоминокъ на родину И. Сильвая

(Уріила Метеора) 79-82 745. Надь Б.: Р‰збарь (Пер. К. Вершанъ) 85-87 746. Пас‰чникъ Ф.: Людина 37-39 747. “ Сила житя (Урывокъ.) 73-75 748. Поповичъ Димитрій: Повернулося щастя... 169-171 749. “ Марія 225-226 750. Слимакъ А.: Пачка 27-31 751. “ На пожарищи 145-150 752. Соломоновичъ П.: Злод‰й 39-42 753. “ Кровавый хутарь 193-198; 205-209;

218-223; 229-235

69

754. Станинець Юрій: Програный поц‰лунокъ 109-116 755. Станчукъ Юра: Веретено впало 1-3 756. Товчокъ Марк.: Жалоба (Сатира.) 56 757. Ужанка М.: В‰къ и его л‰къ! 62-64 758. “ Фил‰ сердця 97-99 759. Чубарь Олекса: Майка 42-43 760. “ Гануся 178-180

Наука, матеріялы и п. [Tudomány] 761. А. В.: Про литературну критику 198-199 762. Архій Й.: Поезія 140-142 763. Бростяникъ Иванъ: Давн‰ школьн‰ пов‰домленя 44-47 764. В. К.: Пару зам‰токъ до нашой литературной

творчости 163-165 765. В. М.: Проблемы нашой сучасной литературной

критики и литературы 189-192 766. Галасъ К.: Ще одинъ прим‰рникъ 22-23 767. “ Miscellanea “У Сигот‰” або “у сигот‰”? 106 768. “ Народн‰ назвы частей р‰ки 106-107 769. Гашпаръ Иванъ Д-ръ: Соціяльна біологія русиновъ.

Народъ, якъ духовный, біологичный и соціологичный утворъ 156-162; 181-188; 212-216

770. Годинка Антоній: Соборъ нашой діоцезі‰, подержаный въ дняхъ 11-12 марта 1726. рока въ Егер‰ (Eger) 90-94

771. “ Епископъ Мих. Ман. Олшавски о религийномъ положеню своей диоцезі‰ 117-119

70

772. Демянъ Лука: Щедровки 10-12; 20-21 773. “ Дв‰ народн‰ п‰сн‰ 131 774. “ Михайло Джуракъ 142 775. И. К.: Miscellanea П‰сня про поб‰ду надъ турками 82-83 776. К-икъ И.: Miscellanea О походженя назвъ

Бужора и Черникъ 60 777. Костьо Ю.: Коляды въ Сирм‰ 4-10 778. М.: Городы и кра‰ въ нашихъ народныхъ

сп‰ванкахъ 107-108 779. Милославский П.: Піяцьк‰ п‰сн‰ (алкоголъ в житю

нашого народа) 100-106 780. “ Къ вопросу упорядкованя зборниковъ нашихъ

народныхъ п‰сень 136-139; 152-155 781. Оросъ Стефанъ: Наш‰ рукописы 94-96 782. “ Miscellanea Наш‰ рукописы 127-130 783. —ръ —къ.: Милие 66-68 784. Руснакъ А. – П.-ва.: Miscellanea Коляда про

Даждьбога-Свантовита 22 785. Р-къ Д.: Miscellanea Кичера (Народна баллада.) 71-72 786. Руськ‰ коломыйки 236-239 787. Станчукъ Юра: Важность доброй критики 83-84 788. Стрипський Ядоръ Д-ръ: Miscellanea До исторі‰

нашихъ учебниковъ 33-35 789. “ Выборъ изъ старого руського

письменства Подкарпатя 199-201 790. Ф. П.: “Мертва любовь” въ нар. в‰рованю 31-33 791. “ В‰дьма и е‰ признаки 57-59 792. “ Останки обычаю краденя жонокъ

и д‰вочихъ торговъ 124-127 793. “ Зоря Галицька якъ Альбумъ на г. 1860 и

подкарпатска литература 223-225

71

НОВ‰ КНИЖКИ. [Új könyvek]

794. Dr. Kertész János: Magyar szociográfia. Budapest Tömörkény Irodalmi Kör kiadása. 8°, cт. 77 12

795. Иванъ Комлошій: Въ корчм‰. Весела сцена въ одномъ д‰йствіи. Унгваръ-Ужгородъ 1942. 16° ст. 16 60

796. В. Лозинский: Бусовицька Мадонна. Народна Библіотека ч. 28. 16°, стор. 96, ц‰на 1.80 П. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ 168

797. А. М.: М. Шиллеръ – В. Грабарь: Сонъ на полонин‰. Пьеска-казка для молодежи въ 3-ёхъ образахъ изъ сп‰вомъ и танцями. Народна библіотека ч. 29. стор. 62. Ц‰на 1.20 П. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ 108

798. Б. Олена: Александеръ Сливка: Пташинный судъ, д‰точа п’еска въ 3-хъ д‰яхъ. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, Унгваръ 1944. Д‰точа Библіотека ч. 8.16°, стор. 54, ц‰на 1.80 П. 167-168

799. В. М.: Ф. Пас‰чникъ: ГР‰ХЪ та инш‰ опов‰даня. Нар. Библіотека ч. 30. Выданя ПОН. Унгваръ, 1944. ст. 92. 16°. ХАТКА ТА МЛИНОКЪ. Зоря 1943 (ІІІ. Р. 1-4.), 539-555. и окреме. СПЛЯЧА ЦАР‰ВНА – в‰ршована казка. 1944. ст. 16. 8°. 202-204

800. “ Димитрій Поповичъ: Будовател‰ храмовъ. Д‰точа Библіотека число 10. Выданя ПОН. Унгваръ 1944. ст. 127. 16°. 226-228

801. “ Д‰дъ Марко: Пригоды Вовчка Товчка. Часть ІІ. и ІІІ. Д‰т. Библіотека ч. 9, 11. Выданя ПОН, Унгваръ 1944. Ст. 64, 68 240

802. И. Л.: Димитрій Поповичъ: АДАМЪ и инш‰ опов‰даня. Д‰точа Библіотека ч. 6 Унгваръ 1943. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ.16°. ст.52. Ц‰на 1.30 П. 35

72

803. Юрій Станинець: ЮРА ЧОРНЫЙ пов‰сть. Народна Библіотека ч. 26. Унгваръ, 1943. Выданя Подкарпат. Общества Наукъ. 16°. ст. 168. Ц‰на 3.30 П. 35-36

804. Л-ачъ Н.: Великий сельско-господарский календарь Подкарпатского Общества Наукъ на переступный рокъ 1944. Зложывъ д-ръ Иванъ Гарайда. Унгваръ 1943, 8°, ст. 304. 23-24

805. “ Böőr György: A Magyarországi ruszin időszaki sajtó a XIX. században. (Періодичн‰ часописы Русиновъ Угорщины въ ХІХ. в.) Magyar történeti értekezések. Szerkeszti Baráth Tibor. A Ferenc József Tudomány- egyetem Történeti Intézete. Kolozsvár, 1943, 8°, 53. 24

806. “ Антоній Годинка (Изъ нагоды 80. л‰тного ювилея народженя нестора подк. исторіографі‰) 25-26

807. Мураній И.: “Зоря”. Рочникъ ІІІ. ч. 1-4. Часописъ Подкарпатского Общества Наукъ. Редагуе Д-ръ Иванъ Гарайда. 8°, ст. 612. Ц. 18. П. 119-120; 131-132;

143-144; 166-167 808. П.: Stefurovszky István: SZKOVORODA

HRIHORIJ SZAVICS. Nyom. Földesi Gyula könyvnyomdájában, Ungvár, 1943. 8° ст. 36. 36

809. Р. С.: Народн‰ п‰сн‰ подкарпатскихъ русиновъ число 1. Зобрали: Д. Задоръ, Ю. Костьо, П. Милославский. Народна Библіотека ч. 27. Выданя ПОН, Унгваръ, 1944, м. 8° ст. 112. 228

810. Се-чъ П.: Ф. П-къ: Хвилины в‰чности (поезі‰ зъ 1935-36. р.). 72

73

Культурн‰ в‰сти [Kulturális hírek] 811. И. Г.: Витаеме епископа Теодора 217 812. Изидоръ Б‰лакъ. (Посмертна згадка). 47-48 813. Лелекачъ Н., Гарайда И.: Загальна Библіографія

Подкарпатя (Геологія, палеонтологія, біологія, климатологія, гидрографія-Географія-Археологія- Зоологія-Словар‰-Читанки и инш‰ школьн‰ подруч- ники-Спорт, забава) на оклад. чисел 1-9

814. Балогъ-Берій Василь: Причинки до Загальной Библіографі‰ Подкарпатя на оклад. чисел 9-11

815. Гарайда Иванъ: Причинки до словаря чужихъ словъ на оклад. чисел 12-20

Почта редакці‰ 816. ............……............................................................ 24, 48, 60, 192

74

75

Р У С Ь К А М О Л О Д Е Ж Ь часописъ для подкарпатской молодежи. Выходить каждого м‰сяця кром‰ юлія и августа. Выдае Подкарпатское Общество Наукъ. Редагуе и за редакцію отпов‰дае:

Др. Иванъ Гарайда.

1941/42

№:1 817. Отъ редакці‰ 1 818. Школа (стишокъ) 2 819. Два цапы (Подкарпатска народна казка) 3 820. Графъ Стефанъ Сеченій 5 821. Сн‰жникъ Петро: Родна хижка (поезія) 7 822. Перелетъ птиць 8 823. Ластовочко, щебетушко (стишокъ) 9 824. Пас‰чникъ Ф.: Мати (стишокъ) 9 825. И. Б.: Татаре въ Марамороши 10 826. Домашня птиця: курка 11 827. Лисичка и журавель (байка) 13 828. Всячина 15 829. См‰шное 16 830. Редакторъ вам пише: [здесь и далее без указания стра-

ницы – текст на внутренних сторонах обложки]

76

№: 2

831. Йосифъ Семакъ: “Выйшовъ С‰ячъ С‰яти”... 1 832. Ос‰нь (стишокъ) 2 833. И. В.: Тринадцять арадскихъ мучениковъ 3 834. Петро Сн‰жникъ: Не все в’яне! (стишокъ) 5 835. Вовкъ и заяць (казка) 5 836. Ф. Пас‰чникъ: Сирота (стишокъ) 7 837. Петро Сн‰жникъ: Казка про табакъ 7 838. Господарь въ осени 9 839. Сонце и воздухъ 9 840. Материнска любовь 10 841. Наш‰ домашн‰ зв‰рята 11 842. Вас. Чумакъ: Народн‰ легенды о ростинахъ 13 843. Всячина 14 844. Забава 15 845. См‰шное 16 846. Редакторъ вамъ пише

77

№: 3

847. Згадка о смерти Николая Козмы 1 848. Святый Николай 2 849. С. Р.: Святый Николай (вершикъ) 3 850. А. Хустский: Три б‰л‰ ягнята (казка) 4 851. П. Селяниновичъ: Вечеръ (вершикъ) 6 852. Севлюшский: Изъ исторі‰ унгварского замку 6 853. В. Звонарь: Рекрутск‰ народн‰ коломыйки 9 854. И. В.: Будова нашого ока 10 855. Зима 11 856. Ворона и ракъ (байка) 13 857. М. Д.: Сн‰гова баба (вершикъ) 14 858. А. Шницеръ: Народн‰ пословиц‰ и припов‰дки 15 859. См‰шное 15 860. Забавы, загадки, ребусы 16

78

№: 4 861. Подкарпатя достало нового регентского комиссаря 1 862. А. Шницеръ: Коляда б‰дного 2 863. Святый вечеръ 2 864. Народн‰ колядки 5 865. Про лисичку, зайчика и когутика (казка) 6 866. Ф. Пас‰чникъ: Зимный вечеръ (вершикъ) 9 867. А. Хустский: Про Тихий океанъ 9 868. В. Чумакъ: Ростины въ народномъ в‰рованю 11 869. Николай Гучко: Коломыйки зъ села Буштино 12 870. А. Шницеръ: Зачарованый принцъ (казка) 12 871. Якъ св. Петро гуси пасъ 14 872. На новый рокъ 16 873. А. Шницеръ: Народн‰ пословиц‰ и припов‰дки 16 874. Загадка 16

№: 5

875. Е. Кубиній: Яличка (стишокъ) 1 876. В.: Володиславъ Святый (1077-1095) 1 877. Соня Довганичъ: Школярска народна п‰сня 7 878. А. Хустский: Якъ далеко суть отъ насъ зв‰зды? 7 879. Олена Соколъ: Замокъ на гусячой ноз‰ (Казка) 12 880. Петро Селяниновичъ: *** Зимный вечеръ (Вершикъ) 15 881. Гр.: Была весна... (Вершикъ) 15 882. Поворотъ тата 15 883. См‰шное 16 884. Забавы, загадки, ребусы (Подавъ Г.Ф.Г.) 885. Редакторъ вамъ пише 886. До уваги пп. профессорамъ и учителямъ

79

№№: 6-7 887. Ікс: 15. мартъ 1 888. П-икъ: Дума на 15. марта 4 889. Хустский А.: Дасколько словъ о мункачскомъ замку 5 890. Ердевдій Мих.: Державный прапоръ и свято свободы

15. ІІІ. (Рецитація школьныхъ д‰тей.) 6 891. Парацинъ С.Г.: Зазывъ душ‰ (Вершикъ) 7 892. Лисичка-сестричка и вовкъ-панебратъ (Казка.) 8 893. ешъ: Будова нашого уха 12 894. Кубиній Я.: Д‰тина (Вершикъ) 14 895. Севлюшский: Перлы изъ думокъ графа Сейченія 14 896. Красы нашой державы. Будапештъ, Мостъ Елизаветы,

Королевский замокъ, Долина р‰ки Тисы, Будова регентского комиссаріяту Подкарпатя въ Унгвар‰ [фото] 15

897. Пяниця (Вершикъ) 17 898. Шницеръ А.: Народн‰ пословиц‰ и припов‰дки 17 899. Чуж‰ стороны – чуж‰ кра‰ [фото] 18 900. Коломыйка (Изъ села Урмезіова записала:

Патяникъ Анна учениця ІІІ. кл. гор. школы) 20 901. Соломоновичъ: Прил‰жный л‰сникъ

(Правдива под‰я.) 20 902. В.: Домашн‰ зв‰рята 22 903. Б‰дн‰ англичане

Изъ мадярского переклавъ: Яськовъ Кириллъ 25 904. Небесникъ Иванъ: Легенда про алкоголъ 25 905. И.Б.: Кертиця (бортиця) (Байка.) 26 906. Пас‰чникъ Ф.: Люб‰мъ вс‰ Подкарпатя... 28 907. Яськовъ К.: Пословиц‰ 28 908. См‰шное 28 909. -око-: Забавы. Турецький оракулъ 29 910. Редакторъ вамъ пише: 32

80

№: 8

911. В. П-шъ: Сонъ про весну 1 912. Ярь (вершикъ) 3 913. В.: Повстаня Франца Ракоція ІІ. 3 914. На великдень (вершикъ) 9 915. Е. Марковцій: Казка за Ломидерево, Валигору

и М‰сижел‰зо 10 916. -око-: Дв‰ мамки (опов‰даня зъ природы) 12 917. Омега: Всячина 15 918. Ікс: Чуж‰ кра‰ – Чуж‰ стороны 16 919. А. Куцинъ: См‰шное 19 920. А. Куцинъ: Народн‰ приговорки 20 921. Загадки. Подали: Борисъ Бабичъ и Иршавинъ 20 922. Редакторъ вамъ пише

81

№№: 9-10 923. Редакція: Перший рочникъ 1 924. Молитва (стишокъ) 2 925. Юрко Ребарь: Переказъ за короля Матвія 2 926. Золотое яблочко 3 927. П. Комаръ: Заяць и збанокъ (байка) 5 928. Йосифъ Семакъ: Въ день матерей 6 929. Яйця (стишокъ) 9 930. Н. К.: Збирайме въ вакаціи л‰чебн‰ рослины 9 931. Ф. Пас‰чникъ: П‰сня (стишокъ) 11 932. А. Хустский: Про колодязь мункачского замку

(Народный переказъ) 12 933. Веснянка (стишокъ) 15 934. Дива природы 15 935. Соломоновичъ: Циганинъ подъ шибеницею

(Народна см‰ховинка) 16 936. Чуж‰ кра‰ – чуж‰ стороны [фото] 18 937. Ф. П-къ: Молодость Исака Нютона 19 938. Андрій Слимакъ: Конфликтъ 22 939. еш: Таинственный “горский чолов‰къ”

острова Борнео 28 940. Всячина 31 941. Редакторъ вамъ пише 32 941а. До нашихъ предплатниковъ! 941b. Любовь до книжки 941с. Нашимъ приятелямъ предплатникамъ!

82

1942/43

№: 1

942. Ю. Боршошъ-Кумятский: До школы! (стишокъ) 1 943. Василь иде до школы 2 944. П. Св‰тликъ: По жнивахъ (стишокъ) 2 945. Ст. Гапакъ-Парацинъ: Гей, до школы! 3 946. Король Святый Стефанъ 4 947. П. Соломоновичъ: Ночный страхъ Иванка 8 948. Ф. Пас‰чникъ: Нива (стишокъ) 10 949. Даруйме нашимъ гонведамъ теплое шатя 11 950. П. Св‰тликъ: Пирогъ (байка) 14 951. Ю. Пугликъ: Циганъ и раки (см‰ховинка) 15 952. -ешъ: Добываня и выроба гумы 16 953. Лисичанинъ: Лисичовск‰ народн‰ п‰сн‰ 21 954. П. Св‰тликъ: Лисиця и жайворонокъ (казка) 21 955. А. Шнитцеръ: Народн‰ пословиц‰ и припов‰дки 23 956. См‰шное 23 957. Загадки–Ребусы 24

83

№: 2

958. О. Т. Д.: Школярикъ (вершикъ) 1 959. Занятя отчины мадярами 1 960. М. Бушъ: Бочка изъ сливами (казка) 4 961. Въ осени (вершикъ) 7 962. Ф. П.: Наш‰ деревлян‰ церкви 7 963. Въ осени 11 964. Ф. Пас‰чникъ: Ос‰нь (вершикъ) 13 965. Соль 13 966. Ю. Боршошъ-Кумятский: Зойшовъ м‰сяць

надъ горою (вершикъ) 15 967. Марія Гл‰ба: Котка и мышка (казка) 15 968. В. Загорський: Кого чолов‰къ найбольше боиться

(народна байка) 16 969. Іксъ: Барва т‰ла у розныхъ народовъ 19 970. Бобры и Василько 20 971. Загадки–Ребусы 22 972. См‰шное 23

84

№: 3

973. Г.: Надъ колискою (вершикъ) 1 974. О чудовомъ оленю 2 975. Ю. Боршошъ-Кумятский: Люби, мой друже...

(вершикъ) 5 976. Божа загорода 6 977. Іксъ.: Король Бейла ІІІ. 7 978. Изъ исторі‰ хустского замку 10 979. Соломоновичъ: Два кумы (казка) 11 980. Ф. Пас‰чникъ: Самотна мати (вершикъ) 15 981. Ст. Гапакъ-Парацинъ: Зайчикъ (вершикъ) 16 982. Тамъ, де угля родиться 19 983. Гр.: Десь там далеко (вершикъ) 21 984. Зъ науки, вынаходовъ и житя 22 985. См‰шное 24

85

№: 4

986. А. Карпатский: Пресв‰тлому витязю Николаю Горти 2

987. Наша над‰я 2 988. П. Соломоновичъ: Зъ найменшихъ сердець 7 989. П. Миговкъ-Сн‰жникъ: Дв‰ сестры

(сценична картина) 7 990. Ю. И. Шестакъ: Край дороги (вершикъ) 10 991. еш: Веселый уб‰йникъ 11 992. Ікс: Акваріумъ 11 993. Ю. Комаръ: Вовкъ, лисиця и оселъ (казка) 14 994. В. П. Косовський: Школярска народна п‰сня 17 995. Ікс: Тундры 18 996. Змійка изъ золотою короною (казка) 19 997. У-а: Мочило (за нар. пов‰рьемъ) 25 998. М. Руснякъ: Якъ стала баба адвокатомъ? 26 999. Золот‰ слова 29 1000. См‰шное 30 1001. Загадки – ребусы 31 1002. Редакторъ Вамъ пише 32

86

87

№№: 5-6

1003. Ф. Пас‰чникъ: На святый вечеръ (вершикъ) 1 1004. Ю. И. Шестакъ: Любовь до васъ (вершикъ) 2 1005. Колядка 3 1006. Йосифъ Семакъ: Все гор‰ – все высше 4 1007. еш: Зима 6 1008. Андр‰й Шницеръ: Зима (вершикъ) 14 1009. В. Гурдзанъ: Хвора мати (вершикъ) 15 1010. Ю. Боршошъ-Кумятський: Чудо въ Назарет‰ 16 1011. Колядка зъ Марамороша 17 1012. Ікс: Король Матяшъ 18 1013. Пригода изъ трёма лингарями 21 1014. Подорожь крапл‰ воды 26 1015. Анна Воронъ: Казка про одного студента 29 1016. Скупа б‰лка 33 1017. А. Хустский: Битва подъ Довгимъ 36 1018. Lonkay Antal: Родный край (пер. Менчуликъ) 39 1019. У-а: Страхъ мае велик‰ очи! (Посл‰ правд. под‰‰) 39 1020. Компасъ 41 1021. Михаилъ Саболчка: На Роздво (пер. А. Барда) 43 1022. Малпа и бритва 44 1023. Лука Демянъ: Сиротска доля 45 1024. Помста зимы 45 1025. П-ашъ: Народн‰ припов‰дки зъ Кос. Поляны 46 1026. Загадки-ребусы (Подавъ и склавъ С. Гапакъ Парацинъ) 47 1027. См‰шное (Подавъ Е. Рейтій, А. Куцинъ) 48 1028. Редакторъ Вамъ пише

88

№: 7

1029. П. Миговкъ: Зато мы свободн‰... Присвята дню 15. марта. (вершикъ) 1

1030. Людвикъ Кошутъ и борьба за свободу 2 1031. Александеръ Говорка: Просьба (вершикъ) 4 1032. Петро Миговкъ: Обновленый тронъ

(сценична картина на день свободы) 5 1033. Kis János (пер. Менчуликъ): Каждый часъ

пройде (вершикъ) 9 1034. Гр.: Зимное сонце (вершикъ) 9 1035. Дроворубъ и медв‰дь 10 1036. Юрко Комаръ: Молитва за маму (вершикъ) 13 1037. Аджибъ: Зузка и Касперъ 13 1038. Вовкъ и ягня 16 1039. Соломоновичъ: Якъ циганинъ просивъ грошей

(Казка. Переказавъ Юра Ракъ) 18 1040. Три браты и Богъ (казка) 22 1041. В. Гурдзанъ: Л‰нивый Иванко 25 1042. Найважн‰йший минералъ 26 1043. Савичъ: Интересно знати 29 1044. Дроворубъ и русалка 30 1045. См‰шное 31 1046. Загадки – ребусы. Ломиголовка.

Подавъ: Юрій Подавчичъ 32 1047. Редакторъ Вам пише

89

№: 8

1048. Е. Кубиній: Д‰точки сп‰вають (вершикъ) 1 1049. На пасовиску 2 1050. П. Данканичъ: Народна сп‰ванка 3 1051. Якъ зло отстранити 4 1052. И. Ужанинъ: Весна (вершикъ) 6 1053. Столичный городъ Угорщины 6 1054. Лисичка сваха (казка) 11 1055. П. Св‰тликъ: Иде весна (вершикъ) 15 1056. П. Миговкъ: Маточка 16 1057. Лисичанинъ: Та на гор‰ два яворы 18 1058. Сова и орелъ 19 1059. Народн‰ пов‰ря и звыча‰ ихъ весняныхъ святъ

въ сел‰ Загатя 20 1060. Ю. Боршошъ-Кумятский: Сосна 22 1061. Божий коваль 23 1062. Писанки (вершикъ) 25 1063. М. Ужанинъ: Дачто про слона 25 1064. Г. Гараксимъ: Якъ повставъ м‰сяць 27 1065. Ремесло 28 1066. Ю. Шестакъ-Яворский: Отъ горъ, до моря

(вершикъ) 29 1067. Припов‰дки 29 1068. Уч‰мся рисовати сам‰! 30 1069. Дванадцять запов‰дей для молодежи 31 1070. Загадки – ребусы 31

90

№№: 9-10 1071. Ю. И. Шестакъ: Вамъ на зустр‰чь (вершикъ) 1 1072. Изъ дневника нашой исторі‰ 1 1073. Кто бывъ Иванъ Гунядій? 2 1074. П. Св‰т.: Грае весна (вершикъ) 6 1075. Турецький Султанъ и когутикъ 6 1076. Въ гаю (вершикъ) 10 1077. Дневникъ деревъ 10 1078. Василь Илько: Легенда о золотомъ рожц‰ 13 1079. М. Ч-ко: Падакъ 14 1080. Розумъ и щастя (казка) 16 1081. Ст. Гапакъ-Парацинъ: Прив‰тъ (вершикъ) 20 1082. Марко Бараболя: Война зъ мухами 21 1083. Й. Пчолинський: Три загадки 23 1084. И. Ужанинъ: Про хвороту “осыпку” 26 1085. Д. Г.: Дв‰ голубки (вершикъ) 28 1086. Два браты 28 1087. Ф. Жденьевский: Мала мамка 31 1088. Павукъ 33 1089. Малый газда (вершикъ) 36 1090. П. С.: Циганинъ св‰дкомъ (казка) 37 1091. Всячина 39 1092. См‰шное 40 1093. Ребусы 41 1094. Уч‰мся рисовати 43

91

1943/44.

№: 1

1095. Зъ новымъ рочникомъ 1 1096. Ю. Шестакъ: Вечеръ наступае 2 1097. Ю. Боршошъ-Кумятский: Звонокъ кличе 3 1098. Святостефанск‰ торжества 4 1099. В. М.: Иновецький д‰лъ 6 1100. П. Соломоновичъ: Токма м‰сто мае 7 1101. В.: Отки мае земля тепло? 15 1102. И. Бойчукъ: Сп‰ванка 16 1103. И.: Велика Угорска Низина 16 1104. Ф. С.: Листъ на фронтъ 18 1105. Гр.: Отець и сынъ 19 1106. Уважай на сво‰ очи 22 1107. Г. Гараксимъ: Бокораш‰ на Р‰ц‰ 23 1108. Мног‰ не знають 24 1109. Редакторъ Вам пише

92

№: 2

1110. Ч. С.: Ранокъ 1 1111. Л. Д.: Вандровка Исуса Христа зъ св. Петромъ 1 1112. Витязь Володиславъ 3 1113. Циганинъ и чортъ (казка). Переказавъ Юра Ракъ.

Записавъ П. Соломоновичъ 6 1114. Андрій Куцинъ: Народн‰ п‰сн‰ зъ села

Нижний Быстрый 9 1115. А. Г.: Одна лекція изъ исторі‰ литературы русиновъ 9 1116. В.: Якъ выросла сорочка на полю 14 1117. В. Машкаринець: Липовецькое морское око 16 1118. Иванъ Демянъ: Вечеромъ 18 1119. И. Ч-ко: Абрагамъ Лінколнъ приятель птиць 19 1120. И. Ужанинъ: Скупый богачъ 19 1121. Юрій Тодавчичъ: На бережку при дороз‰ 22 1122. В. З-кий: Якъ господарь д‰ливъ ропу? 22 1123. См‰шное 23 1124. Загадки-ребусы 24 1125. Андрій Куцинъ: Народн‰ пословиц‰ зъ села

Нижн. Быстрого 1126. Суши головку, отгадай! 1127. Г. Ф. Г. Туцетъ ребусовъ 1128. Редакторъ Вамъ пише.

93

№: 3

1129. А. Куцинъ: Пташина (вершикъ) 1 1130. В.: Николай Зриній 1 1131. Заслужена кара 2 1132. Нашъ исторіографъ про 1000 л‰тное сповжитя 6 1133. П. Соломоновичъ: Хвора жона (казка) 8 1134. Василько (вершикъ) 12 1135. П. Данканичъ: Загатя (Hátmeg) 12 1136. А. Г.: Народъ – языкъ – в‰ра 15 1137. У-а: Мы рисуемъ (вершикъ) 18 1138. В‰ра д‰тины 19 1139. В.: Нафта 20 1140. И. Ч-ко: Малый герой 23 1141. См‰шное 24 1142. Крестословиц‰ 1143. Загадки 1144. Народн‰ пословиц‰ и припов‰дки

94

№: 4

1145. Николай Данку: На именины пану регенту Николаю Гортію 1

1146. М. В.: Державникъ и отець 1 1147. Сн‰жникъ: Микульцьо въ церкви

(веселое опов‰даня) 3 1148. М. М.: Св. Николай 7 1149. М. М.: Зайчикъ у зим‰ 8 1150. Димитрій Поповичъ: Молодежь 8 1151. А. Г.: Изъ прозы А. Духновича 11 1152. З. Л.: Въ Назарет‰ 15 1153. Иванъ Петрище: Святый Вечеръ въ Ниж. Шарду 20 1154. Ю. Шестакъ-Гайворонский: Про васъ не

забуду... (Посв.: м. школярямъ) 23 1155. Николай Коперникъ (1473-1543) 24 1156. Редакторъ Вамъ пише

95

№: 5

1157. Ст. Гапакъ-Парацинъ: Иде Иcусикъ (вершикъ) 1 1158. У-а: У Пешт‰ 2 1159. А. Г.: А. Духновичъ прим‰рнымъ педагогомъ 3 1160. Г. Д.: Жебракъ 6 1161. Михайло Лучкай 6 1162. И. Бойчукъ: Коляда д‰вц‰ 8 1163. И. Демянъ: На св. Вечеръ (вершикъ) 9 1164. Свята ночь 10 1165. С. Довганичъ: Иванъ и жиды 14 1166. Св‰тликъ: Самолюбъ-великанъ 18 1167. Крестословиц‰, ребусы и загадки 24

96

№: 6

1168. В.: Свята Маргарета 2 1169. И. Тополя: Будуть зливы (вершикъ) 4 1170. Савичъ: Страхъ 5 1171. Въ город‰ 7 1172. Ст. Гапакъ-Парацинъ: Котчинъ сонъ (вершикъ) 10 1173. Утеча до Египта 10 1174. А. Г.: Заручины 16 1175. В. Гурдзанъ: Останнёе прощаня (вершикъ) 18 1176. Е. Маргитичъ: Невдячный богачъ 18 1177. Чому вода въ морю солена? 21 1178. В.: Домашн‰ зв‰рята чужихъ сторонъ 24 1179. Всячина 29 1180. См‰шное 29 1181. Загадки–ребусы 30 1182. Народн‰ посл. и прип. изъ села Б‰локъ 31 1183. Конкурсъ на фотографі‰ чужинецького руху 32 1184. Редакторъ вамъ пише 32

97

№: 7

1185. Ст. Гапакъ-Парацинъ: День Свободы (вершикъ) 1 1186. В.: День Свободы 2 1187. У-а: Наше представленя 4 1188. П. Соломоновичъ: Циганинъ и сершен‰ (казка) 9 1189. Ю. Бачкало: Сонъ про весну (вершикъ) 13 1190. Изидоръ Б‰лакъ 14 1191. А. Куцинъ: Нижний Быстрый 15 1192. И. Тополя: * * * 18 1193. А. Комятій: Якъ повстали горы Марамороша 19 1194. С. Г.-Парацинъ: Куряча битва 21 1195. Гончарство 22 1196. См‰шное 24

98

№: 8

1197. В.: 50 л‰тн‰ роковины смерти Людовика Кошута 1 1198. П‰сня про Кошута (стишокъ) 2 1199. У-а.: Иде весна 3 1200. Й. А.: Семеро ихъ... (стишокъ) 4 1201. Отколи суть неприятел‰ кури изъ ястрябами 5 1202. Ужанинъ И.: Село Ворочово 9 1203. Соломоновичъ П.: Малый злод‰й (опов‰даня) 11 1204. Гр.: Весна иде (стишокъ) 19 1205. Й. А.: Въ нед‰лю, въ свято (стишокъ) 19 1206. ‰жакъ 20 1207. М. М.: Весна (стишокъ) 22 1208. Ангелъ 22 1209. Ягнюкъ Йосифъ: Овц‰ 1210. Загадки 1210а. Пословиц‰ 1210b. Редакторъ вамъ пише

99

№№: 9-10

1211. Гурдзанъ В.: * * * (стишокъ) 1 1212. В.: Едвардъ Еганъ 1 1213. Початки и розвитокъ городовъ 3 1214. Веселка 5 1215. Вилюсъ М.: Дечто о походженю крумпель 10 1216. Богатый ученикъ 11 1217. М. М.: Поздный школярь (стишокъ) 14 1218. У-а.: Радіо и Петрикъ... (стишокъ) 14 1219. А. Г.: Проломникъ новыхъ св‰тоглядовъ в

литератур‰ подк. Русиновъ – Теодозій Злоцкий 15 1220. Ужанинъ И.: Сл‰пый жебракъ 19 1221. Оросъ Ю.: Якъ повстала на св‰т‰ б‰да 21 1222. У-а: Латина 22 1223. Довганичова С.: Якъ чудод‰йка обдаро-

вала добросердечну д‰вчину, а злу покарала 24 1224. На сел‰ 26 1225. Червеношийка 28 1226. Гр.: Галушка очи мае 34 1227. Гапакъ-Парацинъ Ст.: Нечемный когутикъ

(казочка) 35 1228. Пословиц‰ и припов‰дки зъ околиц‰ Б‰локъ 39 1229. Цинкотский дякъ 40 1230. М. В.: См‰шное 42 1231. М. В.: Всячина 42 1231а. До нашихъ передплатниковъ 1231b. Редакторъ вамъ пише

100

1944/45

№: 1

1232. Й. А.: Септемберъ до д‰токъ 1 1233. Битва под Варною (1444–1944) 2 1234. Горватова Р.: Русалка Слезъ (Казка.) 4 1235. Тромпакъ Д.: Село Страбичово 8 1236. Гардубей Г.: Чарод‰йный горнець 10 1237. -онъ: Выробъ вартостного дерева 12 1238. Сн‰жникъ П.: Звонокъ звонить! 14 1239. Отки походить назва “гуцулъ” Отъ Юры Гулюка записавъ Я. К. 15 1240. -онъ: Коли якъ войовали 15 1241. Гурдзанъ В.: Хвора мати 16 1241а. Лисичанинъ: Лисичовск‰ народн‰ п‰сн‰ 1241b. -онъ: Что то есть коньска сила 1241c. “Три чаш‰” або “Háromszor iszik a magyar”

101

102

Великий сельско-господарский календарь Подкарпатского Общества Наукъ на рокъ 1942. Зложивъ д-ръ Иванъ Гарайда. Унгваръ, 1941

1242. Регентъ Мадярщины – Николай Горти [фото] 1 1243. Господарськ‰ рады на м‰сяць януаръ-децемберъ 2-27 1244. Церковный календарь 28-29 1245. Подкарпатский в‰щунъ погоды 30-32 1246. Пас‰чникъ Ф.: Молитва 33 1247. Бардъ Николай: Сумерки на Тур‰ (пер. Д. Добра) 34 1248. Регентский комиссарь витязь Николай Козма

зъ Левелду [фото] 35 1249. Переглядъ св‰товыхъ под‰й въ прошломъ роц‰ 36-39 1250. Графъ Павелъ Телекій [некролог, фото] 40 1251. Графъ Стефанъ Чакій [некролог, фото] 41 1252. Василій Бардошшій, предс‰датель министровъ и

министръ заграничныхъ д‰лъ [фото] 42 1253. Александеръ Стойка, грекокат. епископъ

мункачевской епархі‰ межи руськими д‰тми въ Богдан‰ розд‰люе образки [фото] 43

1254. О тепер‰шной войн‰ 44-48 1255. Графъ Стефанъ Сейченій 48-50 1256. Лелекачъ Николай: Подкарпатское Общество Наукъ

(Значеніе и д‰ятельность Общества) 50-56 1257. Кутланъ Андрей: Что то есть КАЛОТ,

что то есть ОГМ? 56-60 1258. Канижай Федоръ: Что треба знати каждому господареви

о сельско-господарскихъ комитетахъ и о Землед‰лской Комор‰ 60-65

1259. Й. Б.: Бачка – вернулася назадъ подъ Святостефанску Корону 65-70

1260. Контратовичъ И.: Три вожд‰ города Мукачева 70-78 1261. Балажъ Вилгелмъ др.: Администраційное

д‰ловеденя на Подкарпатю 79-83

103

1262. Карльосъ О.: Стараймеся держати нашъ народный языкъ. Нашъ языкъ – найбольший скарбъ! 84-86

1263. Врабель Иванъ: Значеня с‰яня лену и конопель на Подкарпатю 87-91

1264. Андрашшій Лудвикъ: Домашное моченя конопл‰ и лену 92-97

1265. Оросъ Юлій: Пестованя подкарпатскихъ луговъ 98-104 1266. Ортутай Павелъ витязь: Полонинское господарство

на Подкарпатю 104-107 1267. Дикоростуч‰ л‰чнич‰ ростины на Подкарпатю 108-109 1268. Жамаръ Стефанъ: Садовництво на Подкарпатю 110-116 1269. Шандоръ Андрій: Выхованя телятъ и

держаня бугая 116-123 1270. Шандоръ Андрій: Годовля свиней 124-129 1271. Онцай Юлій: Расса (файта) курей на Верховин‰ 129-132 1272. Онцай Юлій: Годовля кр‰ликовъ 132-136 1273. Ци выплатиться пчолярити? 137-138 1274. Шкултетій Еде: Пчолярство 138-153 1275. Пчолинный медъ 154 1276. Товтъ Стефанъ: О хворотахъ домашнихъ зв‰рятъ 155-161 1277. Ци ручаеся за продану худобу 161-162 1278. Иваненко В.: Будуйме чисту и

здорову домашность 163-168 1279. Канижай Францъ: Покликаня подкарпатскихъ

окружныхъ обществъ и сельскихъ господарскихъ кружковъ 168-170

1280. Вычисленя бременности домашнихъ зв‰рятъ 171-172 1281. Яйця и несеня яець. Денна потребность воды,

соли и стелива 173 1282. Кабалюкъ Марія: Мала Анночка 173-179 1283. Потушнякъ Ф.: Землед‰лство (Етнографичный

очеркъ околиць Б‰локъ.) 179-186 1284. Всячина 186-188 1285. Домашний л‰карь 188-190

104

1286. Пару словъ о комасаціи 191-193 1287. Наглядна таблиця часовыхъ диференцій въ

розныхъ краинахъ св‰та 194 1288. Народн‰ приказки 195 1289. Народн‰ припов‰дки (пословиц‰) 195-196 1290. Ракъ Юра (записавъ Соломоновичъ):

Якъ циганинъ розправився зъ чортомъ 196-197 1291. Гуморъ 198 1292. Краев‰ торги въ Унгвар‰, Мункачев‰ и Хуст‰ 198-199

Селско-ґаздовски календар на рок 1942.

Книгопечатня Подкарпатского Общества Наукъ, Унгваръ, 1941

1293. Himnusz 203 1294. Гимнъ Подкарпатскихъ русиновъ. 203 1295. Д-р. Кш.: Наша нова церковна управа [фото:

Їх Ексц. граф др. Юлий Зичи апост. администратор. 207 с.; др. Яким Сеґеди, ґенерални викар. 208 с.] 205-210

1296. С.: Католицка акция 210-220 1297. о. Венедикт Сабов ЧСВВ.: Водица 220-223 1298. о. Дюра Биндас: Слово предсидателя

РНПД-а бачваньско-сримским русином 223-226 1299. о. Дюра Биндас: Нашим младим Русином 227-229 1300. Олеяр: На ярашу 230 1301. “ Пииме!! Пийме... 230 1302. “ Шмерц вояка 230-231 1303. Михал Биркаш: Дзивоцка розлука 232-233 1304. Присловки Записал: Биркаш 233 1305. Михал Биркаш: З роботи до дому 234-235 1306. Ю. Р.: Горше од шмерци 235-244 1307. К. К.: Пиво 245-251 1308. Д. В.: Калина (Легенда) 251-254 1309. Др. Поллих Осиф: Туберкулоза 255-262

105

Великий сельско-господарский календарь Подкарпатского Общества Наукъ на рокъ 1943. Зложивъ д-ръ Иванъ Гарайда. Унгваръ, 1942

1310. Господарськ‰ рады на м‰сяць януаръ-децемберъ 2-27 1311. Церковный календарь 28-29 1312. Штемпльов‰ оплаты 30-31 1313. Почтов‰ тарифы 31-33 1314. Найважн‰йш‰ м‰ры 33-35 1315. Himnusz 36 1316. Гимнъ Подкарпатскихъ русиновъ 36 1317. Витязь Стефанъ Горти зъ Надьбан‰ [фото, биография] 37 1318. Бардъ Н. (Bárd Miklós): Служивъ онъ двадцять л‰тъ...

(стихи) (Переклавъ: Ф. П.-икъ.) 38 1319. Регентский комиссарь

др. Павелъ Вилгелмъ Томчаній [фото] 39 1320. Зновъ одинъ рокъ... 40-47 1321. Николай Бардъ [фото] 48 1322. Витязь Николай Козма (1884-1941) [фото] 49 1323. Гарайда Иванъ: Преосвященый епископъ

Александеръ Стойка 50-54 1324. Александеръ Ильницький [фото] 55 1325. Гарайда Иванъ: Другий рокъ д‰яльности

Подкарпатского Общества Наукъ [с фото] 56-63 1326. Довганичъ П.: Ц‰ль и значеня

ОГМ-КАЛОТ-у на Подкарпатю 64-66 1327. Св‰тликъ И.: Перш‰ початки паперя,

книги и газеты 66-69 1328. Вплывъ сонця на земное житя 70-73 1329. Иксъ И.: Зимованя пчолъ 74-76 1330. Горский М.: Дасколько словъ

о зеленыхъ удобреняхъ 77-79 1331. Горский М.: Удобряйме сво‰ луги и пасла 80-81

106

1332. Іксъ И.: Приготовленя с‰чки и квашеня корма для скота 82-83

1333. Горский М.: Якъ треба сохранити ц‰нность хл‰вного гноя? 83-85

1334. Закладайме парники, инспекты (тепл‰ грядки) 86-87 1335. Иваненко В.: Про культуру овочевыхъ деревъ 87-98 1336. Природолюбець: Якъ ск‰пити овочев‰ дерева? 99-102 1337. И. В.: Меліорація (пол‰пшеня земл‰) 102-108 1338. Іксъ И.: Якъ треба намъ узнати

урожайность земл‰? 109-114 1339. Горский М.: Вапно, якъ средство

для пол‰пшеня земл‰ 115-116 1340. Господарь: Поширюйме свиноводство 117-120 1341. В. И.: Плекайме больше со‰! 120-123 1342. Ворожбицтво, або т. зв. “домашн‰ зв‰ро-л‰кар‰”

въ народномъ господарств‰ 123-127 1343. Комахи, якъ шкодники господарской культуры 127-132 1344. В. И.: Ци здорово у хл‰в‰ спати? 132-134 1345. Якъ треба спечи вкусный житный хл‰бъ? 135-136 1346. Ф. П.: Праня платя у долинянъ (окол. Б‰локъ) 137-139 1347. Сушеня грибовъ 139-140 1348. Вареня мыла 141 1349. Повный Абстинентъ: Насл‰дки уживаня

алкоголу та никотины 141-143 1350. Иваненко В.: Русине, учися жити...! Про гигіену

т‰ла, продуктовъ, одягу и жилища 144-148 1351. Мног‰ наш‰ госрподар‰ и роботники

не знають, что: 148-150 1352. Демянъ Лука: Божий коваль (Легенда) 150-151 1353. Мураній Иванъ: Агата и Гафа 152-155 1354. Маркушъ А.: Б‰да и безъ не‰... 155-160 1355. Миговкъ-Сн‰жникъ Петро: Учителька

(Сценична картина.) 160-165 1356. Рацъ Йосифъ Д-ръ: Наш‰ церкви 165-173

107

1357. Боршошъ-Кумятський Ю.: Гуцульщина (Поезія въ проз‰.) 173-176

1358. П-икъ Ф.: Ос‰нь [стихи] 176-177 1359. П-икъ Ф.: Браня барабол‰ [стихи] 177 1360. Демянъ Лука: Народн‰ пословиц‰ и припов‰дки 178 1361. Про все и для вс‰хъ... (Жменя статистики.) 178-183

Вельки селско-ґаздовски календар на рок 1943. Окремна часц за бачванских русинох.

Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, Унгваръ 1362. В. М.: Наша ґранітна скала [фото: Швеценє жита у

Водици. 187 с.; Хор ОГМ у Керестуре. 189 с.] 186-191 1363. [Єлена Солонар?]: Писня старе[й] тополї 191 1364. Биркаш Михайло: Ламачка 192-193 1365. Аноним: Остатні гранат 193-198 1366. Аверченко А.: Цо я ту виновати? 199-202 1367. Фейса Янко: Коні мойо!... 202 1368. М. Д.: “За Калварию” 203-206 1369. Аноним: Откадз оток у рани? [фото: Процесия

на Кирбай у Керестуре 1942. р. 209 с.; Косидба – хлапци и дзивчата у Керестуре 1942. р. 211 с.] 207-213

1370. Д. Б.: Дай ми, Боже, дай ми 213 1371. Биркаш Михайло: На штред Бачки... 214 1372. Аноним: Нашо здраве 214-220 1373. Клопка Александер: Пар слова

о вихованю гачаток 221-226 1374. [Клопка Александер?]: Тримайме лєм добри кури 227-228 1375. Дружбовство 228-230 1376. Старостовство [фото: Тлаченє слунечніку.

235 с.; Огартанє кукурици. 237 с.] 230-238 1377. Видавачство 239-240

108

1378. Костелник Гавриіл: Проци волі народу 240-248 1379. В-ко: На вилію вечар 249-251 1380. Л. Ш.: Леґенда о створеню жени 251-255 1381. Е. Ж.: Мацеринске шерцо 255-256

Великий сельско-господарский календарь

Подкарпатского Общества Наукъ на переступный рокъ 1944.

Зложивъ д-ръ Иванъ Гарайда. Унгваръ, 1943 1382. Регентъ Мадярщины – Николай Горти [фото] 1 1383. Господарськ‰ рады

на м‰сяць януаръ.... децемберъ 2-27 1384. Церковный календарь 28-29 1385. Штемпльов‰ оплаты 30-31 1386. Почтов‰ тарифы 31-33 1387. Найважн‰йш‰ м‰ры 33-34 1388. Ф. П.-икъ: Л‰тня ночь [стихи] 35 1389. Регентский комиссарь

др. Павелъ Вилгелмъ Томчаній [фото] 36 1390. Предс‰датель министровъ

Николай Каллай [фото] 37 1391. Моменты изъ военского житя на фронт‰ [фото] 38-40 1392. Ecclesiasticus: Урывки изъ житя мункачевской епархі‰

(Епископъ Александеръ, Небощики мункачевской епархі‰. Александеръ Ильницький, Ириней Контратовичъ) 41-54

1393. Иванъ Гарайда: Четвертый рокъ д‰ятельности Подкарпатского Общества Наукъ 55-59

1394. А. Г.: Лука Демянъ 50 рочный 60-66 1395. Доневичъ: О. Г. М. 66-69 1396. Высша Школа Народного Образованя 70-72

109

1397. А. Г.: Наша учительска семинарія 73-80 1398. Николай Лелекачъ: Мункачевска

богословска школа (1744-1776) 80-82 1399. В. В.: С. К. Русь 82-84 1400. Обовязки господаря 85-86 1401. В. Иваненко: Корова – наша друга мати

(Расы и ихъ молочность, годовля, виды кормовъ, доглядъ, чистота, отпов‰дное прим‰щеня.) 87-106

1402. И. Византій: Про угноеня и обробленя почвы 106-111 1403. Селянинъ: Гноеня и приготованя земл‰

подъ загороду 111-115 1404. В. З.: Что и якъ садити въ загарод‰ 115-121 1405. Старый Господарь: Значеня зеленины для

кухн‰ и здоровля 121-127 1406. Економистъ: Хибы и недостатки

нашого землед‰льства 128-131 1407. И. В.: Хворота и шкодники

господарскихъ ростинъ 132-139 1408. Практичный Господарь: Плекайме и сад‰мъ ранн‰

крумпл‰ (р‰пу) черезъ попереднёе колченя 139-141 1409. В. И.: Про плеканя олійныхъ ростинъ 141-146 1410. И-ръ: Дбайме про л‰пшу уроду с‰на та паш‰ 146-180 1411. В. Мараморощанинъ: Наш‰ домашн‰ крылат‰

(Поширюйме прибытковое птаховодство.) 181-188 1412. Л‰карь: Что повиненъ каждый знати

въ интерес‰ свого здоровля? 188-204 1413. В. И.: Матери (вершикъ) 204 1414. Доглядъ за немовлятами 204-210 1415. Великодна пятниця (Легенда) 210-212 1416. П. Св.: Крестъ тверезости.

Опов‰даня зъ нар. житя. 212-220 1417. И. Б-чь: Читаня книгъ

(Слово до нашой молодежи.) 221-224 1418. Лука Демянъ: На судъ (Опов‰даня.) 224-228

110

1419. Ч. М.: Урожай 229 1420. См‰ховники 229-232

Календар за бачванских русинох на рок 1944. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ

Унгваръ, 1943

1421. Сеґеди Яким Др.: Фатимска богородица [фото: Швеценє пасхи у Керестуре 1943. р. 239 с.] 234-244

1422. Костелник Г. др.: Илия, пророк Божи, сумуе (преложел: о. І. Тимко) 244-249 1423. Костелник Г. др.: Писня Богови [увод до

“Писні Богові”; з литературней бешеди преложел о. Іриней Тимко] 249-251

1424. Е. Т.: Мудросц того швета... 252-263 1425. Из поезиї Янка Фейси: Черешенко, черешенко...; Одламал ше конар...; Заграйце гудаци!; Нє

нагинай ти ше дзивче; Белави очи 263-264 1426. Ю. Д.: Пре цо? 21427. Вербащань: Стари Вербас [фото: Ст. Вербас:

Пейц поколєнє єдней фамелиї. 271 с.; Дзвиганє дзвонох до новей турни у Вербаше. 273 с.] 271-274

1428. Аноним: Керестур [фото: Пошвецованє памятника у Керестуре 1943. р. 275 с.; С. К. Русь Унгвар у Керестуре 1943. р. 276 с.; Хор О.Г.М. Керестур 1943. року. 277 с.] 274-278

1429. Тимко Ганьча: Кухарка 278-304

111

ОТДЕЛЬНЫЕ ИЗДАНИЯ – ОКРЕМІ ВУДАНЯ – ÖNÁLLÓ KIADVÁNYOK

Серия – Едіція – Sorozat

“ЛИТЕРАТУРНО-НАУКОВА БИБЛІОТЕКА” IRODALMI ÉS TUDOMÁNYOS KÖNYVTÁR

Книжная серия издавалась на протяжении 1941-44 гг.

Подкарпатским Обществом Наук. В серии отдельными изда-ниями на русинском и венгерском языках (первые шесть книг дублировались полностью, у остальных были объемные резюме на том или другом языке) представлялись сочинения, которые преимущественно печатались на страницах научного журнала “ЗОРЯ” таким же форматом 170×245 мм. На форзаце этих книг от-мечалось: “Отпечатка зъ журнала Зоря ч. ...”. Помимо этого публи-ковались материалы, ранее вышедшие в “Литературной Нед‰л‰” и другие оригинальные сочинения:

Книжну едіцію вудавали током 1941–44 гг. Окремыма

вуданями по русинськы и мадярськы (пирві шість книг дупліковали у цїлови, изгодя подавали обширні згорненя на депоиншых языках) у сюй едіції представляли сочиненя, котрі збулша увідїли світло світа на ламах научного журналу “ЗОРЯ–HAJNAL”, щи и формат 170×245 мм перебрали удты. На футрї корочок сих книг было зазначено: “Отпечатка зъ журналу Зоря ч. ...”. Крем сёго публиковали матеріалы, скорше печатані у “Лите-ратурной Нед‰л‰” тай инші оріґінальні сочиненя: 1430. Годинка Антоній: Наш‰ клерики въ Тирнав‰ отъ 1722 до

1760. р. (Papnövendékeink Nagyszombatban 1722-tól 1760-ig). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-На-укова Библіотека ч. 1. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 6.

112

1431. Ильницький Александеръ: Графъ Василій Телеки и его доминія въ Марамороши. (1751-1780.) (Gróf Teleki László és dominiuma Máramarosban (1751-1780). Выданя Подкарпат-ского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 2. Унгваръ, 1941, 8°, ст. 5.

1432. Контратовичъ Ириней: Нов‰ пути подкарпатской исторіографі‰ (A kárpátaljai történetírás új útjai). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Би-бліотека ч. 3. Унгваръ, 1941, 8°, ст. 5.

1433. Бонкало Александеръ: Руський литературный языкъ (A ruszin irodalmi nyelv). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 4. Унгваръ, 1941, 8°, ст. 9.

1434. Гарайда Иванъ: Причинки до поясненя назвъ нашихъ селъ (Adalékok ruszin helyneveink magyarázatához). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 5. Унгваръ, 1941, 8°, ст. 7.

1435. Потушнякъ Федоръ: Огень въ народныхъ в‰рованяхъ (Tűz a ruszin néphitben (пер. Ільницька Марта). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 6. Унгваръ, 1941, 8°, ст. 14.

1436. Bacsinszky Tivadar: Orosz-ruszin kapcsolatok a XIX. sz. közepén (Россійсько-руські отношення въ другой половин‰ ХІХ в.). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 7. sz. Ungvár, 1942, 8°, II+107 old.

1437. Животъ и смерть короля Ричарда ІІІ-ёго. Трагедія В. Шексп‰ра въ пятёхъ д‰йствахъ. Перев‰въ зъ англійского оригинала на руський языкъ: Иванъ Мураній. Выданя Под-карпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библі-отека ч. 8. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 131.

1438. Hrabár Sándor: Kárpátalja ragadozó madarai (Хижое птац-ство Подкарпатя). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 9. sz. Ungvár, 1942, 8°, 70 old.

113

1439. Sztripszky Hiador: Volt-e könyvsajtó a máramarosi Körtvélyesen? (Ци была друкарня въ Грушов‰?). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 10. sz. Ungvár, 1942, 8°, 32 old.

1440. Лелекачъ Николай: Зейкан‰ (До исторі‰ фамилі‰ Зейкань) (A Zékányok (Adatok a Zékány-család történetéhez). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 11. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 11.

1441. Рацъ Йосифъ: Вплывъ востока и запада на руськое церковное художество (Kelet és Nyugat a ruszin egyházi mu-vészetben). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Лите-ратурно-Наукова Библіотека ч. 12. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 24 c.

1442. Милославский Петро: Руська народна п‰сня (Пути историчного розвитку) (A ruszin népdal (A történelmi fejlődés útjai). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 13. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 44.

1443. Balogh Beéry László: A ruszinság rokonsági kapcsolatai (Родинн‰ звязки русиновъ). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 14. sz. Ungvár, 1942, 8°, 10 old.

1444. Balás Vilmos: Az Erdős Kárpátok és a Nagy-Alföld, ruszinok és magyarok (Л‰систы Карпаты и Великий Алфылдъ, русины и мадяры). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 15. sz. Ungvár, 1942, 8°, 23 old.

1445. Изворинъ Ад.: Похоронный звычай у подкарпатскихъ русиновъ (Загальный описъ) (A ruszinok temetési szokásai (Ál-talános leírás). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Ли-тературно-Наукова Библіотека ч. 16. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 16.

1446. Ihnát András: Báthory István orosz háborúi. Bölcsészet-doktori értekezés. A Debreceni Tisza István Tudományegyetem. Keleteurópai történelmi szemináriumának kiadvanyai. 1. szám. Kárpátaljai Tudományos Társaság nyomdája. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 17. sz. 32 old., térkép. Ungvár, 1942. [150×225 мм]

114

1447. Papp György: A munkácsi egyházmegye székeskáptalanjának statutumai (Статуты мункачевской катедральной капитулы). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudo-mányos Könyvtár 18. sz. Ungvár, 1942, 8°, 20 old.

1448. Sipos István: Mikor kötelezi a kódex a keleti egyházat? (Коли обовязуе кодексъ восточну церковь?). A Kárpátaljai Tudomá-nyos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 19. sz. Ungvár, 1942, 8°, 7 old.

1449. Стрипський Ядоръ: Початки друкарства на Подкарпатю (A sajtóélet kezdetei Kárpátalján). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 20. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 32 с.

1450. Jankovich József: A munkácsi Lehoczky-múzeum régészeti ásatásai a cseh megszállás alatt (Археологичн‰ выкопы мунка-чевского музея имени Легоцького, подчас ческого панованя). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 21. sz. Ungvár, 1942, 8°, 17 old.

1451. Szova-Gmitrov Péter: Ungvár őskora (Прав‰къ Унгвара). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudomá-nyos Könyvtár 22. sz. Ungvár, 1942, 8°, 63 old.

1452. Балецький Е. : Языкъ грамматики Е. Сабова зъ 1890-го року (Szabó Eumén 1890-ben grammatikájának nyelvezete). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 23. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 19.

1453. Потушнякъ Ф. : Вода, земля и воздухъ (въ нар. в‰рованю) (Víz, föld és levegő a ruszin néphitben). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 24. Унгваръ, 1942, 8°, ст. 29.

1454. Zádor Dezső: A ruszin népdalköltészet kolomöjkái (Коломыйки въ руськой народной поезіи). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 25. sz. Ungvár, 1942, 8°, 13 old.

115

1455. Borsos-Kumjátszky Gyula: Bogdáni búcsú (ford. Lovassy Andor). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 26. sz. Ungvár, 1942, 8°, 6 old.

1456. Győrffy István: Kárpátalja növényvilága és gyakorlati haszna, valamint megoldatlan kérdései (Ростинный св‰тъ (флора) Подкарпатя и его практичный ужитокъ, а также нер‰шен‰ проблемы). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Iro-dalmi és Tudományos Könyvtár 31. sz. Ungvár, 1942, 8°, 38 old.

1457. Baleczky Emil: Szabó Eumén orosz nyelvtanának hangtana. Szerkeszti és szerkesztésért felelős dr. Harajda János. A Kárpá-taljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 28. sz. Budapest, 1943, [145×200 мм], 48 old.

1458. Лелекачъ Николай: Мункачевска богословска школа (1744-1776). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Лите-ратурно-Наукова Библіотека ч. 29. Унгваръ, 1943, 8°, ст. 24.

1459. Лелекачъ Николай – Гарайда Иванъ: Загальна библіографія Подкарпатя. I часть (Kárpátalja általános bib-liográfiája. I rész). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 30. Унгваръ, 1944, 8°, ст. 151. [Книга переиздана в 2000 г. в Ужгороде]

1460. Szova-Gmitrov Péter: Ungvár multja (Минулость города Унгвара). A szerző saját kiadasa. Kárpátaljai Tudományos Társaság nyomdája. Ungvár, 1944, 8°, 87 old.

1461. Гарайда Иванъ. Галицька политика угорскихъ королёвъ Бейлы ІІІ-го и Андрія ІІ-го. (III. Béla és II. Endre halicsi politikája). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Лите-ратурно-Наукова Библіотека ч. 32. Унгваръ, 1943, 8°, ст. 64.

1462. Пас‰чникъ Ф. : Хатка та млинокъ (поема). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 33. Унгваръ, 1943, 8°, ст. 20.

116

1463. Gáspár János: A keleti szlávok antropológiája. Különös tekintettel a kárpátaljai ruszinokra (Антропологія восточныхъ славянъ изъ особливою увагою на подкарпатскихъ русиновъ). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 34. sz. Ungvár, 1944, 8°, 168 old.

1464. Гаджега Василій: Вплывъ реформаці‰ на подкарпатскихъ русиновъ. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Лите-ратурно-Наукова Библіотека ч. 35. Унгваръ, 1943, 8°, ст. 48.

1465. Sztripszky Hiador: Egyházi shematismusaink és a hely-ségnevek (Церковн‰ схематизмы и назвы нашихъ селъ). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudomá-nyos Könyvtár 36. sz. Ungvár, 1943, 8°, 24 old.

1466. Лелекачъ Николай: Подкарпатское письменство на початку ХХ. в‰ка (A XX. század eleji kárpátaljai ruszin irodalom). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Лите-ратурно-Наукова Библіотека ч. 37. Унгваръ, 1944, 8°, ст. 30.

1467. Изворинъ Ад.: Сучасн‰ руськ‰ художники (Jelenkori ru-szin művészek). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Ли-тературно-Наукова Библіотека ч. 38. Унгваръ, 1943, 8°, ст. 64.

1468. Балецький Е.: "Ü" въ чинадёвскомъ говор‰ (Az “ü” hang a beregszentmiklósi nyelvjárásban). Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 39. Унгваръ, 1944, 8°, ст. 16.

1469. Potusnyák Ferenc: A ruszin népviselet (Руський народный костюмъ). A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. Irodalmi és Tudományos Könyvtár 40. sz. Ungvár, 1944, 8°, 28 old.

1470. Милославский П.: Война въ руськой народной п‰сни. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 41. Унгваръ, 1944, 8°, ст. 32.

1471. Гашпаръ И. проф. др.: Соціяльна біологія русиновъ. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Литературно-Наукова Библіотека ч. 42. Унгваръ, 1944, 8°, ст. 75.

117

Серия – Едіція – Sorozot

“НАРОДНА БИБЛІОТЕКА” NÉPKÖNYVTÁR

Книжная серия, в которой на протяжении 1941-44 гг.

было напечатано 32 художественные и научно-популярные книги небольшим форматом 125×172 мм:

У сюй книжнуй едіції током 1941–44 гг. были напечатані 32 белетрійні и научно-популярні книгы невеликым форматом 125×172 мм:

1472. Маркушъ Александеръ: Ирину засватали (опов‰д.). Народна Библіотека ч. 1. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941, 16°, ст. 64. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ. (Друге выданя – 1942).

1473. Мураній Иванъ: Опов‰даня и байки. Народна Библіотека ч. 2. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941, 16°, ст. 64. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1474. Пас‰чникъ Ф. На б‰лыхъ скалахъ (Поезі‰). Народна Библіотека ч. 3. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941. ст. 82, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1475. Подкарпатск‰ народн‰ казки. Часть І. Народна Библіотека ч. 4. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941. ст. 64, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1476. Контратовичъ Ириней: Графъ Стефанъ Сейченій его житя и культурна д‰ятельность. Народна Библіотека ч. 5. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941. ст. 48, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1477. Гарайда Андрей др.: Что мае знати каждый господарь о здоровельномъ д‰л‰ домашнихъ зв‰рятъ. Народна Библіотека ч. 6. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941. ст. 44, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

118

1478. Соломоновичъ Петро: Мал‰ люде (опов‰даня). Народна Библіотека ч. 4. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941. ст. 63, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1479. Луковичъ Антоній: Витязь Николай Горти зъ Надьбан‰. Народна Библіотека ч. 8. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941. ст. 92 зъ 45 иллустраціями. 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1480. Станчукъ Ю.: Подарунокъ. (Опов‰даня.). Народна Библі-отека ч. 9. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941, 16°, ст. 92. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1481. Пас‰чникъ Ф.: Опов‰даня. Народна Библіотека ч. 10. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942. ст. 64, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1482. Шиллеръ М., Грабарь В.: Коваль Вакула. Комедія въ 4-ёхъ д‰яхъ. Народна Библіотека ч. 11. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942. ст. 86, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1483. Йокай Маврикій: Дв‰ отданиц‰ (опов‰даня). Народна Библіотека ч. 12. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942. ст. 84, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1484. Подкарпатск‰ народн‰ казки. Часть ІІ. Народна Библіотека ч. 13. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942. ст. 87, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1485. Маркушъ Александеръ: Юлина (пов‰сть). Народна Библіотека ч. 14. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942. ст. 79, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1486. Миксатъ К.: Романъ двохъ майорень та инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека ч. 15. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942. ст. 83, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

119

1487. Архій Й., Барв‰нокъ Ю., Вершанъ К.: Передъ сходомъ. Народна Библіотека ч. 16. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 48, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1488. Демянъ Лука: Изъ села (опов‰д.). Народна Библіотека ч. 17. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 64, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1489. Герцегъ Францъ: Житя, смерть, любовь та инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека ч. 18. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 102, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1490. Cлимакъ А.: Подъ соломяною стр‰хою (опов‰д.). Народна Библіотека ч. 19. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943, 16°, ст. 64. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1491. Подкарпатск‰ народн‰ казки. Часть ІІІ. Народна Библіотека ч. 20. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 86, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1492. Маркушъ А.: Коровку гнали (опов‰даня). Народна Библіотека ч. 21. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 80, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1493. Поповичъ Д. Изъ житя (опов‰даня). Народна Библіотека ч. 22. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 69, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1494. Мураній И.: Давн‰ дяки та инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека ч. 23. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943, 16°, ст. 63. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1495. Коперльосъ И.: Наше здоровля (гигіена). Народна Библіотека ч. 24. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 147, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

120

1496. Гардоній Г.: Павликъ добрый (опов‰даня). Народна Библіотека ч. 25. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 96, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1497. Станинець Ю.: Юра Чорный (пов‰сть). Народна Библіотека ч. 26. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1943. ст. 168, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1498. Задоръ Д., Костьо Ю., Милославский П.: Народн‰ п‰сн‰ подкарпатскихъ русиновъ (зъ нотами). Ч.І. Народна Библіотека ч. 27. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1944. ст. 112, 16°. Друкарня Подкарпатского Общест-ва Наукъ. [Переиздана факсимиле в 1992 г.]

1499. Лозинський В.: Бусовицька Мадонна. Народна Библіотека ч. 28. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1944. ст. 96, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1500. Шиллеръ М. - Грабарь В.: Сонъ на полонин‰ (пьеска). Народна Библіотека ч. 29. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1944. ст. 62, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1501. Пас‰чникъ Ф.: Гр‰хъ та инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека ч. 30. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1944. ст. 96, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1502. Воронъ А.: Гуцулска помста. Народна Библіотека ч. 31. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1944. ст. 87, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1503. Ужанка М.: Фил‰ сердця и инш‰ опов‰даня. Народна Библіотека ч. 32. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1944. ст. 74, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

121

Серия – Едіція – Sorozat “Д‰ТОЧА БИБЛІОТЕКА”

GYERMEKKÖNYVTÁR

1504. Шиллеръ М.: Въ ночь св. Николая. Д‰точа Библіотека ч. 1. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1942. 16°, ст. 50.

1505. Д‰дъ Марко: Пригоды Вовчка Товчка. Д‰точа Библіотека ч. 2. Выданя Подкарпат. Общества Наукъ, 1942, 16°, ст. 72.

1506. Хустский Н.: Старинн‰ замки Подкарпатя. Д‰точа Библіотека ч. 3. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. 16°, ст. 100.

1507. П. С.: См‰шный лицарь. Посля роману Сервантеса Донъ Кихотъ (зъ иллустраціями). Д‰точа Библіотека ч. 4. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. 16°, ст. 104.

1508. Пас‰чникъ Ф.: Казка. П’еска для д‰тей. Д‰точа Библіотека ч. 5. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. 16°, ст. 36.

1509. Поповичъ Д.: Адамъ (опов‰даня). Д‰точа Библіотека ч. 6. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. 16°, ст. 59.

1510. Соломоновичъ П.: В‰рный приятель (опов‰даня). Д‰точа Библіотека ч. 7. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. 16°, ст. 90.

1511. Сливка А.: Пташинний судъ (пьеска). Д‰точа Библіотека ч. 8. Выданя Подкарпат. Общества Наукъ, 1944. 16°, ст. 53.

1512. Д‰дъ Марко: Пригоды Вовчка Товчка. (Часть ІІ.). Д‰точа Библіотека ч. 9. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1944. 16°, ст. 64.

1513. Поповичъ Димитрій: Будовател‰ храмовъ. Д‰точа Библіотека ч. 10. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1944. 16°, ст. 127.

1514. Д‰дъ Марко: Пригоды Вовчка Товчка. (Часть ІІІ). Д‰точа Библіотека ч. 11. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1944. 16°, ст. 68.

122

1515. Миксатъ К.: Маленький митрополитъ. Д‰точа Библіотека ч. 12. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ, 1944. 16°, ст. 78.

“ШКОЛЬН‰ УЧЕБНИКИ” – TANKÖNYVEK

1516. Грамматика руського языка. Выданя Подкарпатского

Общества Наукъ. Составивъ Дръ Иванъ Гарайда. Унгваръ: Книгопечатня Юлія Фельдешія, 1941. 8°, ст. 143.

1517. Коротка исторія мадярской литературы. Выданя Под-карпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1942, ст. 78, 8°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1518. Лелекачъ Н., Грига М.: Выборъ изъ старого руського письменства Подкарпатя (отъ найдавн‰йшихъ початковъ до середины XIX. в.) [Szemelvények a ruszin irodalomból (A legrégibb időktől a XIX. század közepéig). Выданя Подкарпат-ского Общества Наукъ. Унгваръ, 1944, ст. 136, [145×200 мм] Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

ВНЕСЕРИЙНЫЕ ИЗДАНИЯ – НЕПЕРІОДИЧНЇ УДАНЯ

SOROZATON KIVÜLI KIADVÁNYOK

1519. Статуты Подкарпатского Общества Наукъ. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. Унгваръ, 1941, ст. 16, 16°. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1520. Хоровый зборникъ. Компоновавъ и на м‰шаный хоръ уложивъ: о. Иванъ Бокшай. До друку приготовивъ: Дезидерій Задоръ. Унгваръ 1942. Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. 8°, стор. 77. Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ.

1521. Ruszin Elbeszélők. Szláv írók 1. szám Ungvár. A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadása. 1943, 16°, ст. 104.

123

ИМЕННОЙ УКАЗАТЕЛЬ – УКАЗОВАЧ ИМЕН NÉVMUTATÓ

А А. В. 761 Аверченко А. (бачв.) 1366 А. Г. 1115, 1136, 1151, 1159,

1174, 1219, 1394, 1397 А. Д. 549 Ади А. (Е.) 448, 675-677 Аджибъ 1037 А. Й. 616 Андрашшій Лудвикъ 1264 Андрій ІІ 64, 1461 Аноним (бачв.) 1365, 1369,

1372, 1428 Арань И. 236, 449, 450 Архій-Ивановъ 237-246, 282 Архій Йосифъ 314, 451-457,

530, 642, 643, 644, 650, 678-688, 697, 762, 1487

А. Ч. 15

Б Б. 219 Бабичъ Борисъ 921 Балажъ Вилгелмъ 1261 Балашъ В. 28 Балецький-В‰щакъ Е. 247 Балецький Е. 47, 70, 202, 349-

352, 397, 398, 402, 617-623, 645, 646, 1452, 1468

Балогъ-Берій Василь 27, 32,

35, 66, 87, 403, 647, 814

Бараболя М. 531-534, 1082 Барв‰нокъ Ю. 249-251, 458-

463, 650, 743, 1487 Бардошшій В. 1252 Бардъ А. 236, 268, 288, 1021 Бардъ Николай 464, 1247,

1318, 1321 Бартокій Й. 727 Бачкало Ю. 1189 Бейла ІІІ, король 64, 977,

1461 Бендасъ С. 587 Б. И. 535-537 Биндас Дюра о. (бачв.) 1298,

1299 Биркаш Михайло (бачв.)

1303-1305, 1364, 1371 Б‰лакъ И. 812, 1190 Б‰ленький Я. 624 Бобровець В. 405 Боднарь Г. о. 648 Бойчукъ И. 1102, 1162 Бокотей А. 315, 728 Бокшай Е. о. 439 Бокшай Иванъ о. 90, 1520 Бокшай Й. 428, 437 Бонкало Александеръ 8, 1433 Б. Олена 798

124

Бора М. 588 Боржавинъ В. 670 Боршошъ-Кумятський Ю.

252-256, 465-473, 538, 689, 942, 966, 975, 1010, 1060, 1097, 1357

Бростяникъ Иванъ 75, 137- 144, 316-319, 625, 729-732, 763

Б. Тг. 584-586 Бужоринъ Василь 320, 321,

540, 541 Бучокъ Олена 322, 539 Бушъ М. 960 Б-чь И. 1417 В В. 406, 876, 902, 913, 1101,

1116, 1130, 1139, 1168, 1178, 1186, 1197, 1212

Валигора 915 Вачеля И. 211, 394 Ваш Геребенъ 734 В. В. 1399 В. З. 1404 Вербащань (бачв.) 1427 Верховинка Таня 230 Вершанъ К. 474, 475, 650,

690, 691, 745, 1487 В. И. 1341, 1344, 1409, 1413 Византій И. 1402

Вилюсъ М. 1215 Винценцъ Ст. 323 Віванті А. 543 В‰льшицький Ф. 257-259 В‰щакъ О. 248, 478, 544, 545 В. К. 764 В-ко (бачв.) 1379 В. М. 450, 479, 480, 694, 765,

799, 800, 801, 1099 В. М. (бачв.) 1362 Волкеръ Юрій 695 Володиславъ, витязь 1112 Володиславъ, св. 876 Волошка М. 145 Воронъ Анна 1015, 1502 Врабель Иванъ 1263 В. Ф. 476, 477, 542, 543, 561 Г Г. 973 Гаджега Василій 62, 1464 Гайне Г. 479, 695, 696 Галасъ 407 Галасъ К. 260, 359, 589-591,

626-630, 766-768 Гамсунъ Кнутъ 547, 548, 733 Гапакъ-Парацинъ Ст. 891,

945, 981, 1026, 1081, 1157, 1172, 1185, 1194, 1227

Гарайда Андрей, др. 1477

125

Гарайда Иванъ 9, 15, 34, 39,

53, 55, 64, 74, 84, 223, 224, 233, 408, 409, 437, 674, 804, 811, 813, 815, 1323, 1325, 1393, 1434, 1459, 1461, 1516

Гараксимъ Г. 1064, 1107 Гардоній Г. 546, 653, 1496 Гардубей Г. 1236 Гашпаръ И. 769, 1471 Г. Д. 1160 Герцегъ Францъ 549, 663,

1489 Гете 480, 697, 698 Г. И. 410 ГИК 234 Г. К. 358 Гладоникъ С. 20 Гл‰ба М. 967 Говорка Александеръ 1031 Годинка Антоній 2, 5, 770,

771, 806, 1430 Гоеръ М. 412 Гойчукъ И. 261-264, 481-483 Горватова Р. 1234 Горский М. 1330, 1331, 1333,

1339 Горти Николай, витязь 986,

1145, 1242, 1382, 1479 Горти Стефанъ 1317 Горянинъ Иванъ 431 Господарь 1340

Гр. 881, 983, 1034, 1105, 1204, 1226

Грабаръ Александеръ 11, 30 Грабарь В. 429, 797, 1482,

1500 Грига М. 1518 Грицакъ А. 92-94, 265-267,

347 Гулюкъ Юра 1239 Гунядій Иванъ 1073 Гурдзанъ В. 1009, 1041, 1175,

1211, 1241 Гучко Николай 869 Гуштанъ Н. 95 Г. Ф. Г. 884, 1127 Д Данканичъ П. 1050, 1135,

1320 Данку Н. 1145 Д. Б. (бачв.) 1370 Д. В. (бачв.) 1308 Д. Г. 1085 Демянъ И. 1118, 1163 Демянъ Лука 324, 325, 357,

388, 642, 735, 772-774, 1023, 1352, 1360, 1388, 1418, 1488

Джуракъ М. 774 Д-ий Г. 269-271 Діяничъ В. 424 Д‰дикъ А. 553 Д‰дикъ Л. 339

126

Д‰дъ Марко 801, 1505, 1512,1514

Д-кый Г. 96, 97 Д. Л. 272 Д. М. 164, 326, 413-415 Добра Д. 1247 Довганичъ П. 396, 1326 Довганичъ Соня 877, 1165, Довганичова С. 1223 Доде А. 327 Долинянинъ О. 147 Доневичъ 1395 Донъ Кихотъ 1507 Драговчукъ 328, 551 Дроздъ М. 98, 99, 273, 484,

736 Дудчукъ Раховский 218 Духновичъ А. 1151, 1159 Дюлай П. 268 Е Еганъ Едвардъ 1212 Е. Ж. (бачв.) 1381 Економистъ 1406 Ердевдій М. 890 Ерделій Бейла 16 Е. Т. (бачв.) 1424 -еш 939, 991, 1007 -ешъ 893, 952 Ж Жамаръ С. 1268 Жденьевский Ф. 1087 Жеромскі С. 552, Жупанчичъ О. 699

З Загорский В. 148, 968 Задоръ Дезидерій 90, 412,

809, 1498, 1520 З. В. 485, 692, 693 Звонарь В. 100, 274-276, 853 Зейкань 24, 1440 Зилаги Л. 331 Зима Т. 417 Зичи Юлий (бачв.) 1295 З-кий В. 1122 З. Л. 1152 Злоцкий Теодозій 1219 Зриній Н. 1130

И И. 653, 1103 И. Б. 825, 905 И. В. 833, 854, 1337, 1407 Иваненко В. 1278, 1335, 1350,

1401 И. Г. 649-651, 727, 811 Игнатій, іерей 614 Изворинъ Ад. 29, 50, 69,

1445, 1467 И. К. 14, 20, 775 Иксъ И. 1329 И. Л. 802 Илько Василь 1078 Ильницька Марта 223, 1435 Ильницький Александеръ 6,

33, 54, 78, 1324, 1392, 1431

И. М. 550

127

Иршавинъ 921 И-ръ 1410 Исусъ Христосъ 1111, 1151 И. Ф. 700, 701

І Іксъ 887, 918, 969, 977,

992, 995, 1012 Іксъ И. 1332, 1338

Й Й. А. 1200, 1205, 1232 Й. Б. 1259 Йокай Маврикій 329, 330,

416, 553, 1483

К -къ 419, 420 Кабалюкъ Марія 332, 333,

554, 737, 1282 Каллай Николай 1390 Канижай Ф. 1258, 1279 Карльосъ О. 1262 Карпатский А. 986 Карпатскій Г. 669 Качій Г. 424 К. В. 418 Керекешъ-Лазуринъ Ю. 279 Керча И. Г. 36 К-икъ И. 776 К. К. (бачв.) 1307 Клопка Александер (бачв.)

1373, 1374 К......ль В. 224

Козикъ М. 334, 555 Козма Николай 3, 32, 171,

847, 1248, 1322 Колосъ И. 101 Комаръ П. 927 Комаръ Юрко 993,

1036 Комлошій Иванъ 795 Комятій А. 1193 Конанъ Дойлъ 550 Конопницька М. 556 Контратовичъ Ириней 7,

1260, 1392, 1432, 1476

Коперльосъ Й. 667, 1495 Коперникъ Николай

1155 Косовський В. П. 994 Костелник Гавриіл др.

(бачв) 1378, 1422, 1423

Костьо Ю. 777, 809, 1498 Кошутъ Людовитъ 1025,

1197, 1198 Кривичъ И. 581 Критикъ 225 Крукъ А. 557, 558, 738, 737 Кубиній Е. 280, 387, 875,

1048 Кубиній Я. 894 Кумятский И. 149, 335 Кутланъ Андрей 1257 Кухаревъ 216, 399 Кучера М. 698

128

Куцинъ А. 920, 1027, 1114, 1125, 1129, 1191

К-шъ Ю. 360 Кш. д-р. (бачв.) 1295 К. Ю. 277, 278, 486-

492 Л Лазарь Д. 424 Лакатошъ Ю. 200, 201, 386,

389, 390, 393, 640, 641

Л-ачъ М. 38 Л. Д. 1111 Легоцький 45, 1450 Лелекачъ Николай 24, 37,

53, 74, 88, 168, 421, 423, 592, 593, 674, 804-806, 813, 1256, 1398, 1440, 1458, 1459, 1466, 1518

Линтуръ П. 443 Лисичанинъ 953, 1057, 1241а Лінколнъ Абрагамъ 1119 Л‰карь 1412 Л‰сный В. 281 Ловашій А. 282 Лозинский В. 796, 1499 Ломидерево 915 Луковичъ Антоній 1479 Лучанъ В. 36 Лучкай Михайло 1161 Л. Ш. (бачв.) 1380

М М. 778 М. А. 102, 422, 546, 664, 797 Мадачъ Емерихъ 31 Манайло Федоръ 17 Мараморощанинъ В. 1411 Маргарета, св. 1168 Маргитичъ Е. 1176 Марко В. 448, 695, 700, 703-

711 Марковцій Е. 915 Маркушъ Александеръ 12,

57, 58, 150, 228, 232, 336, 337, 361, 430, 643, 740, 741, 1354, 1472, 1485, 1492

Мартинъ И. 231 Матвій, король 925 Матяшъ, король 1012 Машкаринець В. 1117 М. В. 493-504, 559, 1146,

1230, 1231 М. Д. 857 М. Д. (бачв.) 1368 Межигорский В. 505, 506 Мейгешъ Ю. 742 Мейсарошъ К. 169 Менчуликъ 338, 1018, 1033 Метеоръ Уріилъ 742 М. И. 652 Миговкъ Петро 151, 170,

560, 1029, 1032, 1056

129

Миговкъ-Сн‰жникъ П. 103- 110, 152, 989, 1355

Миксатъ Коломанъ 339, 662, 1486, 1515

Милославский Петро 26, 72, 90, 595, 779, 780, 809, 1442, 1470, 1498

Миравчикъ Георгій 36 Миссурай Кругъ Л. 283, 284 Мишилко Леми 226, 362,

424, 446, 594 М‰сижел‰зо 915 М. М. 1148, 1149, 1207,

1217 Мнюхъ 285 Мопасанъ Гьі де 561 Морвай Юлій 743 Мураній Иванъ 31, 86, 219,

420, 562, 563, 596, 666, 744, 807, 1353, 1437, 1473, 1494

Мурнъ-Александровъ О.712 Н Надь Б. 745 Небесникъ Иванъ 904 Недзельскій Евгеній 36, 226 Нижнянский В. 449, 507 Нижнянский М. 153 Николай, святый 848, 849,

1148, 1504 Н. К. 930 Нютонъ И. 933

О -око- 909, 916 Олеяр (бачв.) 1300-1302 Олшавски М. М. 613, 771 Омега 917 -онъ 1237, 1240, 1241b Онцай Юлій 1271, 1272 Оросъ Стефанъ 781, 782 Оросъ Ю. 1221 Оросъ Юлій 1265 Ортутай Павелъ 1266 О. Т. Д. 958 П П. 431-436, 808 Панькевич Іван 86, 87 Панько Симеонъ Ив. 225 Пас‰чникъ Ф. 76, 111-130,

131, 135, 136, 154, 227, 289-293, 340, 508-510, 512, 582, 659, 713, 733, 746, 747, 799, 810, 824, 836, 866, 906, 931, 937, 948, 964, 980, 1003, 1246, 1318, 1358, 1359, 1388, 1462, 1474, 1481, 1501, 1508

Патяникъ Анна 900 П-ашъ 1025 П.-ва. 784

130

Петефій А. 131, 286-289, 511-514, 714

Петрище Иванъ 1153 Петро, св. 871, 1111 Петровичъ П. 363 П-икъ 888 Піпаш Василь 221 П‰пашъ-Косовський В. 515-

518, 597 Пырчъ Калина 640, 641 Повный Абстинентъ 1349 Подавчичъ Юрій 1046 По Е. 519, 562, 563 Поллих Осиф др. (бачв.)

1309 Полянський Е. 341 Попадичъ М. 436 Попадюкъ 212 Поповичъ Димитрій 364,

564, 665, 748, 749, 800, 802, 1150, 1493, 1509, 1513

Потушнякъ Федоръ 10, 48, 60, 89, 177-185, 230, 283, 284, 323, 365- 377, 427, 428, 442, 547, 548, 573, 601- 612, 654, 655, 790- 793, 962, 1283, 1346, 1435, 1453

Практичный Господарь 1408

Природолюбець 1336 Проданъ П. 432

П. С. 1090, 1507 Пугликъ Ю. 951 Пчолинський Й. 1083 П-шъ В. 911 Р Р. 437, 656, 659 -ръ 657 -ръ-къ- 658 -ръ-къ. 783 Ракъ Юра 1039, 1113, 1290 Ракоцій Францъ ІІ 913 Рацъ Йосифъ 25, 1356, 1441 Ребарь Ю. 925 Рейтій Е. 1027 Ричардъ ІІІ 420, 1437 Ришко М. 520, 565 Р-къ Д. 785 Ромжа Теодоръ 811 Росошикъ И. 13 Р. С. 809 Руснакъ А. 199, 205-207,

209, 214, 784 Русначиско И. 155, 187 Руснякъ М. 998

С С. (бачв.) 1296 -с. 632, 633 Сабов Венедикт о. ЧСВВ

(бачв.) 1297 Сабовъ Е. 47, 1452 Саболчка Михаилъ 1021 Савичъ 1043, 1170

131

Св‰тликъ 1166 Св‰тликъ И. 1327 Св‰тликъ П. 944, 950, 954,

1055, 1074 Св. П. 1416 Севлюшский 852, 895 Сеґеди Яким др. (бачв.)

1295, 1421 Селяниновичъ Петро 132,

294-305, 521-528, 715-720, 851, 880

Селянинъ 1403 Семакъ Йосифъ 831, 928,

1006 С’енкевичъ Г. 342 Сервантесъ 1507 Се-чъ П. 810 Сейченій Стефанъ, графъ

820, 895, 1255, 1476 Сигма 156, 189 Сидоръ Е. 157, 566 Сильвай И. 744 Сирохмановъ Сирохманъ

158 Сливка Александеръ 798,

1511 Слимакъ Андрій 306, 343,

567, 568, 664, 750, 751, 938, 1490

Сн‰жникъ П. 133, 286, 307, 308, 378, 570, 821, 834, 837, 1147, 1238

Соколъ Олена 879 Соломоновичъ Петро 427,

569, 668, 752, 753, 901, 935, 947, 979, 988, 1039, 1100, 1113, 1133, 1188, 1203, 1290, 1478, 1510

Солонар Єлена (бачв.) 1363 С. Р. 849 Ст. А. 232 Станинець Ю. 754, 803,

1497 Станчукъ Юра 159, 344,

428, 442, 571, 572, 755, 787, 1480

Старый Господарь 1405 Стефанъ, св., король 946 Стойка Александеръ,

епископ 4, 34, 78, 409, 439, 651, 1253, 1323, 1392

Стриндбергъ А. 573 Стрипський Ядоръ, др. 23,

44, 190-193, 379- 383, 464, 613-615, 634-637, 788, 789, 1449

Струна 309, 310 Ст. Ю. 438 Субота В. 311, 312

132

Т Телеки Василій, графъ 6,

1431 Телекій Павелъ, графъ 1250 Теодоръ, епископъ 811 Тетмаеръ К. 574 Тимко Ганьча (бачв.) 1429 Тимко Іриней о. (бачв.)

1422, 1423 Товтъ Стефанъ 1276 Товтъ Тихомиръ 439 Товчокъ М. 529, 756 Тодавчичъ Юрій 1121 Томчаній Павелъ Вилгелмъ

33, 441, 1319, 1389 Тополя И. 1169, 1192 Тромпакъ Д. 1235 Т. Т. 638 Туряникъ 196-198, 203, 204,

208, 213, 215, 217, 384

Турянський Е. 345, 346 Турянский И. 160 У У-а 997, 1019, 1137, 1158,

1187, 1199, 1218, 1222

Ужанинъ И. 1052, 1084, 1120, 1202, 1220

Ужанинъ М. 1063 Ужанка М. 575, 757, 758,

1503

Ф Фейса Янко (бачв.) 1367,

1425 Фекете П. 57 Фельдешій Юлій 1516 Филологъ 233 Фодоръ Стефанъ 231 Ф. С. 1104 Х Х. В. 442 Хустский А. 652, 850, 867,

878, 889, 932, 1017, 1506

Ч Чакій Стефанъ, графъ 1251 Ч-ко И. 1119, 1140 Ч-ко М. 1079 Ч. М. 1419 Чорный Юра 803, 1497 Чорнопотоцький М. 134 Ч. С. 1110 Чубарь О. 576-579, 759, 760 Чумакъ Вас. 842, 868 Ш Шандоръ А. 1269, 1270 Шексп‰ръ В. 348, 420, 1437 Шерегій В. 660 Шестакъ-Гайворонский Ю.

1154

133

Шестакъ Ю. И. 313, 990, 1004, 1071, 1096

Шестакъ-Яворский Ю. 1066 Шиллеръ М. 429, 440, 794,

1482, 1500, 1504 Шкултетій Еде 1274 Шницеръ А. 858, 862, 870,

873, 898, 955, 1008 Шуманъ Г. 135, 136

Ю Ю. Д. (бачв.) 1426 Ю. К. 513, 514, 696, 721-725 Ю. К.-ій 511, 726 Ю. Р. (бачв.) 1306 Я Ягнюкъ Йосифъ 1209 Я. К. 1239 Яроцький К. 161 Яс‰нский И. 580 Яськовъ Кириллъ 392, 395,

903, 907 Яцько И. 195 * * *

Bacsinszky Tivadar 35, 65, 79, 1436

Balás Vilmos 1444 Baleczky Emil 89, 1457 Balogh-Beéry László 80,

1443 Baráth Tibor 84, 805

Bárd Miklós 1318 Bartóky József 727 Báthory István 661, 1446 Béla III 64, 1461 Beregiensis Th. 353-356 Böőr György 84, 805 Bonkáló Sándor 13 Borsos-Kumjátszky Gyula 51,

1455 Crânjala Dumitru 37 Divéky Adorján 39, 82 Endre II 64, 1461 Ecclesiasticus 1392 Ferenc József 84, 805 Földesi Gyula 808 Gáspár János 73, 1463 Grammaticus J. 174 Győrffy István 52, 1456 Hankó Béla 411 Harajda János 59, 82, 83, 89,

1457 Hrabár Sándor 1438 Hrabár Nóra 38 Ihnát András 661, 1446 Ilniczky Sándor 81, 410 Jankovics József 45, 1450

134

Kertész János 794 Kis János 1033 Kozma Miklós 3, 85 Lehoczky 45, 1450 Lelekács Miklós 68 Lonkay Antal 1018 Lovassy Andor 51, 1455 Macůrek Josef 80 Morvay Gyula 58 Mosolygó József 81 Nagy Vilmos 85 Nyáry Pál 59 Ortutay Tivadar 14 Papp György 42, 54, 1447 Pázmány Péter 55 Potusnyák Fedor 71, 1469 Rácz József 83 Rátz Kálmán 79 Sipos István 43, 1448 Stefurovszky István 808

Suara Róbert 56 Subcarpatcius J. 188 Szabó Eumén 89, 1452, 1457 Szántay-Szémán I. 57 Szekfű Gyula 55 Sziklay László 56 Szkovoroda H. Sz. 808 Szova-Gmitrov Péter 46, 63,

1451, 1460 Sztojka Sándor 4 Sztripszky Hiador 67, 1439,

1465 Tarr László 85 Teichman Josef 80 Teleki László, gróf 6, 1431 Tichý František 88 Tisza István 1446 Vincenz Stanislaw 60 Zádor Dezső 49, 1454 Zékány 24, 1440

135

ПCЕВДОНИМЫ И КРИПТОНИМЫ УКАЗОВАЧ ПСЕВДОНІМУВ

SZERZŐI ÁLNEVEK MUTATÓJA А.В. Андрій Воронъ А. Г. Антоній Галасъ А. М. Александеръ Маркушъ Архій-Ивановъ Й. Йосифъ Архій Бараболя Марко Иванъ Рознийчукъ Барв‰нокъ Ю. Юрій Керекешъ Бардъ Николай Францъ Козма Б. Е. Е. Балецький Б. И. Иванъ Мураній Б-й Е. Е. Балецький Б‰ленький Я. Гіадоръ Стрипський Боржавинъ В. В. Сочка Бростяникъ И. Иванъ Мураній Б. Тг. Федоръ Потушнякъ Бужоринъ В. Василь Феничъ Верховинка Таня Иванъ Г. Керча Вершанъ К. К. Галасъ В. З. Василь Звонарь В. И. В. Иваненко В‰льшицький Ф. Федоръ Потушнякъ В‰щакъ О. Е. Балецький В. М. Василь Маркушъ В. Ф. Федоръ Потушнякъ Г. И. Иванъ Гарайда ГИК Иванъ Г. Керча Г. К. К. Галасъ Горянинъ И. Иванъ Лявинець Д-ий Г. Юрій Качій Д‰дъ Марко Александеръ Маркушъ Д. Р. Димитрій Рущакъ

136

Дроздъ М. К. Галасъ Е. Б. Е. Балецький И. Б. Иванъ Мураній И. Г. Иванъ Гарайда Изворинъ Ад. Евгеній Недзельскій Й. А. Йосифъ Архій Й. Б. Йосифъ Бойчукъ Карпатскій Г. Юрій (Георгій) Гойда Керекешъ-Лазуринъ Ю. Юрій Керекешъ Колосъ И. Иванъ Кошанъ Кривичъ Иванъ Петро Миговкъ Крукъ А. Андрій Воронъ Кухаревъ Николай Сокачъ К-шъ Ю. Юрій Керекешъ Л-ачъ Н. Николай Лелекачъ Леми Мишилко Николай Лелекачъ Марко В. Василь Маркушъ М. Д. К. Галасъ Межигорский В. Василь Звонарь Н. К. Николай Калиновъ П. Федоръ Потушнякъ Пас‰чникъ Ф. Федоръ Потушнякъ П-ашъ Василь Піпаш-Косовський П. С. Петро Миговкъ —ръ —къ. Федоръ Потушнякъ Р. С. Робертъ Суара -съ. К. Галасъ Св. П. Петро Св‰тликъ Селяниновичъ П. Петро Потушнякъ Се-чъ П. Петро Потушнякъ Сигма Андрій Воронъ Слимакъ А. Александеръ Сливка Сн‰жникъ П. Петро Миговкъ

137

Соломоновичъ П. Петро Миговкъ Станчукъ Юра Юрій Станинець Ст. Ю. Юрій Станинець Товчокъ М. Александеръ Маркушъ У-а Маргарета Немешъ Ужанка М. Маргарета Немешъ Ф. П. Федоръ Потушнякъ Ф. П.-икъ Федоръ Потушнякъ Хустский А. Александеръ Маркушъ Чорнопотоцький М. Юрій Гардубей Ю. К. Юрій Качій Ю. К-ій Юрій Качій Beregiensis Th. Федоръ Потушнякъ Grammaticus J. Иванъ Гарайда Subcarpatcius J. Иванъ Гарайда

138

ПРОГРАММНЫЕ ПУБЛИКАЦИИ ПЕРИОДИКИ ОБЩЕСТВА

ПРОҐРАМОВІ ЗГОЛОШЕНЯ У ПЕРІОДИЦЇ ОБЩЕСТВА A KTT IDŐSZAKI KIADVÁNYAINAK SZERKESZTŐI

PROGRAMNYILATKOZATAI

“ЗОРЯ-HAJNAL”

ВСТУПНОЕ СЛОВО

Въ жизни каждого наукового и литературного общества ве-ликое значеня мае тотъ журналъ, котрый розширяе программу куль-турной жизни общества: выпускаеме нашу “З о р ю – H a j n a l”, чтобы на е‰ сторонкахъ зъ одной стороны перетрактовати нау-ков‰ вопросы относяч‰ся до Подкарпатя, а зъ другой стороны чтобы подперти тото честное змаганя, задачею котрого есть розвивати природный материнский языкъ.

Мадярское правительство руський народный напрямъ подпирало черезъ довг‰ стол‰тія. Часописы доставали субвенцію отъ правительства а въ рамкахъ акадомичныхъ премій забезпе-чило можливость для уважненя и розвитя природныхъ правъ и литературныхъ традицій русиновъ подъ Карпатами. Если пере-студіюеме найстарш‰ руськ‰ литературн‰ памятники, то изъ строгою объективностью пересв‰дчимеся, что руська литература ажъ до 1849. р. была основана на руськомъ народномъ напрям‰ и для каждого руського патріота сталася общою ц‰нностью. Заакцентуеме, что по 1849. роц‰ были до насъ перенесен‰ только збройною перевагою и пропагандою чуж‰ намъ политичн‰, религійн‰ и языков‰ боротьбы, котр‰ за ческого режиму еще больше были розширен‰ и можеме сказати, что и до днесь не перестали.

Напротивъ сего мадярское правительство противъ руси-новъ продовжае политику основану на тысячул‰тной традиціи и хоче дати м‰сто тому справедливому и честному ходу, ц‰лемъ

139

котрого есть наверненя до руського народного джерела и на сей основ‰ дальшое розвиваня руськой литературы и образованя.

РЕДАКЦІЯ. [Зоря-Hajnal, 1941. Число1-2, с. 2]

ELŐSZÓ

Minden tudományos és irodalmi társaság életében nagy jelentősége van annak a folyóiratnak, amely a társaság kulturális életének programmját hirdeti: kibocsátjuk a mi “Zorja – Hajnalunkat”, hagy benne egyrészt a Kárpátaljára vonatkozó tudományos kérdéseket megvitathassuk s másrészt, hogy alátámasszuk azt a becsületes törek-vést, amelynek célja természetes anyanyelvünket művelni, ápolni. A magyar kormányzat évszázadokon keresztül támogatta a ruszinság népi törekvéseit. Lapoknak nyujtott kormányszubvenciók, akadémiai pályadíjak keretében biztosított lehetőséget, a Kárpátok tö-vében élő ruszinság népi jogainak érvényesítésére. Irodalmi hagyomá-nyainak tovább fejlesztésére. Mert ha szigorú tárgyilagossággal át-tanulmányozzuk a legrégibb ruszin nyelvemlékeket, akkor meggyő-ződhetünk arról, hogy a ruszin irodalom 1849-ig a népi elemből sarjad s közkincsévé vált a szülőföldjéhez ragaszkodó minden ruszin-nak.Hangsúlyozzuk, hogy csak 1849 után idegen hatalom fegyveres túlsúlya s propagandája plántálta át hozzánk az áldástalan politikai, vallási s nyelvi törekvéseket, amelyek a cseh uralom alatt még csak inkább tért hódítottak s mondhatjuk, hogy a mai napig sem szüntek meg. Ezzel szemben a magyar kormányzat a ruszinsággal szemben folytatja az ezeréves hagyományokra alapozott politikáját s tért kíván engedni azon igazságos és becsületes folyamatnak, amelynek célja a ruszin népi forráshoz való visszatérés s ezen az alapon a ruszin irodalom és műveltség tovább fejlesztése. A SZERKESZTŐSÉG.

[Зоря-Hajnal, 1941. Число1-2, с. 3]

140

Витай читателю!

Коли науковый журналъ Подкарпатского Общества Наукъ перший разъ выходить, чтобы сповнявъ предписану свою ц‰ль и роботу: двигнути культуру на Подкарпатской территоріи жиючихъ народовъ, собрати памятки сей культуры и вести сей народъ въ его культурномъ змаганю, яко предс‰датель Общества высказую найсердечн‰йшу подяку Е г о П р е в о с х о д и т е л ь- с т в у Н и к о л а ю К о з м а, у котрого возникла идея привести въ сущность Общество и матеріальна подпора котрого дала возможность, чтобы сей журналъ могъ выйти.

Але треба подяковати и Редакціи за той е‰ трудъ и стараніе, изъ якимъ стараніемъ выдала сей зошитъ. В‰рю и над‰юся, что е‰ ревность до д‰ла буде рости изъ усп‰хомъ и буде се е‰ возбуждати до того, чтобы е‰ робота все была усп‰шн‰йша и усе больше и больше приблизилася до ц‰ли Общества и чтобы часописъ сповнивъ свое завданя.

На сей территоріи жиють мадяре и инш‰ народы. Общество желае подпирати культурное змаганя и сихъ народовъ. Але позаякъ мадяръ жие въ мадярской культур‰ а опять н‰мець може живитися изъ житьевой силы культурной силы мадярскихъ н‰мцёвъ, однако Общество и его науковый часописъ желае передъ очми держати въ першой м‰р‰ культурн‰ интерессы изъ ними жиючихъ русиновъ, и се въ першой м‰р‰ тому, бо составляють большинство населеня а потомъ и тому, что на его культурномъ полю еще много треба робити.

АНТОНІЙ ГОДИНКА.


141

Üdv az olvasónak! Amidőn a Kárpátaljai Tudományos Társaság tudományos folyóirata megindul az útján, hogy teljesítse előírt célját és munkálja feladatát: emelni a Kárpátaljai területen élő népesség kultúráját, összegyüjteni e kultúra meghagyott emlékeit és vezetni a népességet kulturális törekvéseiben, mint a Társaság elnökének, a Társaság hálás köszönetét kell kifejeznem K o z m a M i k l ó s Ő n a g y m é l t ó s á g á n a k, akinek eszméje volt a Társaság létrehozása és akinek anyagi támogatása tette lehetővé, hogy e folyóirat útnak indulhatott. De köszönet illeti a szerkesztőséget is, azért a fáradságért és gondért, amellyel a füzetet kiállította. Hiszem és remélem, hogy ügybuzgalma a sikerrel együtt nő majd és ez buzdítani fogja, hogy munkája mind eredményesebb legyen s mindjobban és jobban meg közelítse a Társaság feladatát és hogy a folyóirat betöltse hivatását. A Társaság ezek kulturális törekvéseit is támogatni kívánja. Mivel azonban a magyar benne él a nagy magyar kultúrában, a német pedig a magyarországi németek erőforrásaiból is táplálkozhatik, a Társaság és tudományos folyóirata tehát elsősorban a velük élő ruszin nép kulturális érdekeit kívánja szem előtt tartani, egyrészt mivel az ottani lakosság túlnyomó részét alkotja, másrészt pedig mivel kulturája terén még sok a tennivaló. HODINKA ANTAL.


142

ПРОТОКОЛЪ написаный въ Унгвар‰ 26-го януара 1941 года на закладаючомъ собраніи Подкарпатского Общества Наукъ

Подкарпатское Общество Наукъ свое закладаючое собраніе подержало 26-го януара 1941 года въ ½ 12 годин‰ передъ полуднемъ въ зас‰дательной сал‰ регентского комиссаріяту. На закладаючомъ собраніи присутн‰ были изъ членовъ научной секці‰: Евгеній Фенцикъ, Алекс‰й Иванчо, Иреней Контратовичъ, Петръ Сова, Велемиръ Затлукалъ; изъ членовъ художественной и етнографичной секці‰: Бейла Ерделій, Федоръ Манайло, Юлій Ортутай, Дезидерій Задоръ; а изъ членовъ руськой языковой и литературной секці‰: Емиліянъ Бокшай, Александеръ Ильницкій, Александеръ Маркушъ, Иванъ Мураній, Василій Поповичъ. Друг‰ члены извинилися въ неприсутности ихъ тяжкими отношеніями сообщенія и другими причинами.

На закладаючомъ собраніи въ исторіи Подкарпатя многозначительного Общества Наукъ взяли участь: Николай Козма, регентский комиссарь Подкарпатя, тоже Александеръ Стойка, мукачевский грекокатолицький епископъ. Александеръ Ильницкій, протоерей, подкарпатский головный сов‰тодатель, генералъ Андрей Вашаргел‰, наджупанъ Арпадъ Шиминфолв‰, министерск‰ сов‰тники Юлій Марина и Гейза Галасъ, городоначальникъ Унгвара Емерихъ Пельчарский, поджупаны Юлій Дюричъ и Иванъ Коссей, депутаты Андрей Бродій, Александеръ Чуга, Михаилъ Демко и еще мног‰ друг‰ мадярск‰ и руськ‰ ведуч‰ особы.

1. На запрошенье мадярского королевского тайного сов‰тника и регентского комиссаря витязя Николая Козмы зъ Левелду йоврянский грекокатолицький архидіаконъ Иреней Контратовичъ, якъ предс‰датель по старшинств‰, открывае зас‰даня, посл‰ чего регентский комиссарь витязь Николай Козма зъ Левелду въ довшой бес‰д‰ пояснюе задач‰ и значеніе

143

Общества Наукъ. Проголошуе, что Подкарпатское Общество Наукъ заложено для обороны и для научного служеня подкарпатскимъ и руськимъ народнымъ культурнымъ интересамъ. Зд‰йсненя сей культурной и народной твердин‰ мае сво‰ народн‰ мотивы и зачимъ Подкарпатя и руськ‰ народн‰ силы властными силами е‰ зд‰йснити не могли, зд‰йстнило е‰ мадярское правительство и симъ передае е‰ въ розпорядженіе руськимъ народнымъ силамъ.

Правительственный комиссарь установляе якъ условіе правильной роботы Общества Наукъ, что изъ роботы Общества Наукъ мае быти отдаленое всякое не научное, не литературное, не до художества относячоеся д‰йствованіе, сл‰довательно въ рамкахъ Общества ниякое, якъ бы оно не называлоьс, актуальное политизованя м‰ста не може мати. Другое условіе: служеня самостоятельной народной думц‰, народному самоопред‰ленію, особенного рода культур‰ и языку прямою и открытою дорогою, безъ посторонныхъ политичныхъ або культурныхъ ц‰лей. Число членовъ Общества Наукъ установлено въ 35-и. До сихъ поръ въ три секці‰ получило призваніе 27 членовъ, 8 м‰стъ буде позн‰йше заповнено. Регентский комиссарь тутъ прочитае имена членовъ Общества Наукъ. Общество Наукъ тогда буде удовлетворяти своему званю – продовжавъ регентский комиссарь – если буде серіозное и чимъ скорше появляться его выданя. Есть проектованый часописъ, выдаваемый каждыхъ трехъ м‰сяцевъ, на стовбцяхъ котрого подъ знаменемъ науки можно буде обговорити такихъ вопросовъ, котр‰ не мають м‰ста на стовбцяхъ каждоденныхъ газетъ. У выданяхъ Общества мадярский и руський языки вообще въедно будуть уживатися, бо ц‰ль не только та, чтобы руський языкъ бывъ культивованый, но и та, чтобы образованное мадярское общество могло узнати культурн‰ стремленія Подкарпатя и сякъ могло зъ увагою и любовю сл‰дити за культурною роботою руського народа.

144

Потомъ указавъ регентский комиссарь на то, что мадярское правительство и мадярска общественность вытворили финансов‰ условія Общества, такъ якъ панъ предс‰датель министровъ 5000, панъ министеръ культу и народного просв‰щеня 2000, панъ регентский комиссарь 1000, мадярское Радіо 5000, дружество “Гандя” 5000, ассекураційное товариство “Латориця” 1000 пенге уже пооб‰цяли дати для ц‰лей Общества. Но сес‰ суммы можуть быти выдан‰ единственно на научн‰ ц‰ли, на выданя книгъ и литратурныхъ роботъ и на отпов‰дное гонорованя писателей, бо дуже значительн‰ звычайн‰ и административн‰ выдатки Общества бере на себе регентский комиссарь.

Особенну увагу звернувъ регентский комиссарь на то, что руський народъ отъ Подкарпатского Общества Наукъ и отъ властной интелигенці‰ въ немъ и около него группированой чекае служеніе его правдивой культуры. Народъ желае чогось такого, чтобы не было иное, якъ онъ самъ, то есть жде, якъ онъ самъ выражаеся: “чогось нашого руського”, бо свою самостойну, независиму и народну культуру желае р‰шити въ рамкахъ мадярской державы, въ рамкахъ практичного сод‰йствія зъ политичными, державнотворчими, державноправыми, мораль-ными и етичными думками святостефанскими и въ рамкахъ мадярско-руського братского злитя. Наконець, безъ колебаня спод‰ваючися на удачу роботы Общества, регентский комиссарь воззывае къ робот‰ интеллигенцію Подкарпатя и руського народа и по руськи просить божое благословеніе на д‰йствованіе Подкарпатского Общества Наукъ. 1428. По бес‰д‰ регентского комиссаря, принятой зъ довго

треваючими оплесками и здравствуючими окликами, архи-діаконъ Иреней Контратовичъ сказавъ довшу руську и мадярску р‰чь. Передовс‰мъ дякуе за зд‰йсненія Общества, думка котрого происходить отъ регентского комиссаря. Дякуе регентскому комиссарю за ту велику, дуже велику любовь, котру и до сихъ поръ подъ короткимъ своимъ д‰йствованіемъ супроти нашого

145

народа не только словомъ, но и д‰ломъ проуказавъ. Указуе на то, что за регентскимъ комиссаремъ стоять благожелательн‰ люде, котр‰ об‰цяють, что якъ добреустроеный боевый рядъ сердцемъ и душею будуть сл‰довати за регентскимъ комиссаремъ и будуть помагати ему въ его великой робот‰. Просивъ его, чтобы и на дал‰ остався ручительнымъ отцемъ народа Подкарпатя, котрый за се об‰цяе искренну любовь, приверженность и в‰рность общому мадярскому отечеству. Звернувъ увагу на то, что наш‰ предки хоть были б‰дн‰, але честн‰ и, не смотрячи на ихъ б‰дность, не пермиговалися ни зъ с‰веромъ, ни зъ востокомъ, а все, и въ ихъ мизеріи, дивилися на югъ къ граду Будину, бо апостольска корона св. Стефана была для нихъ тымъ символомъ, котрый въ чудесной гармоніи зъединивъ правдиву патріо-тичность: мадярску святостефанску и руську народностну.

Посл‰ сего Иреней Контратовичъ пояснивъ задач‰ Общества, именно: выученя географичныхъ, языковыхъ, народностныхъ, историчныхъ, литературныхъ и другихъ вопросовъ Подкарпатя, другими словами: розвитіе руськой народной культуры.

3. Посл‰ сего Иванъ Гарайда, д‰ловедучий директоръ Общества Наукъ, прочитавъ прибывш‰ телеграммы, въ котрыхъ неприсутн‰ члены извиняються из-за отсутствія ихъ, потомъ по предложенію порядочного члена Василія Поповича, директора протогимназі‰, установляеся назва Общества Наукъ по мадярски и по руськи. Мадярска назва Общества: Kárpátaljai Tudományos Társaság руська назва: “Подкарпатское Общество Наукъ”.

4. По предложенію порядочного члена Евгенія Фенцика, директора протогимназі‰, выбираються только предс‰датель и подпредс‰датель, и то: выбрано за предс‰дателя Др-а Антонія Годинку, историка, пенсіонованого университетского профес-сора, котрый въ телеграмм‰ сообщивъ, что въ думкахъ участвуе на закладаючомъ зас‰даніи; выбрано за подпредс‰датля Иринея Контратовича, йоврянского грекокатолицького архидіакояа.

146

5. Иерней Контратовичъ выборъ принимае и на скр‰пленя протокола запрошуе Евгенія Фенцика и Василія Поповича, порядочныхъ членовъ.

6. По предложенію подпредс‰дателя в‰рноподданческою телеграммою витаеся Николай Горти, превосходительный регентъ Мадярщины, телеграммою выражаеся поклонъ графу Павлу Телеки, министерского предс‰дателя, Валентину Гоманъ, министру культа и народного просв‰щеня, якъ и Антонію Годинц‰, предс‰дателю Общества.

Посл‰ сего учредительное зас‰даніе, отбывшоеся въ присутствіи знатной публики, заключаеся просп‰ваньем мадярского и руського гимновъ.

[Зоря-Hajnal, 1941. Число1-2, с. 180-184]

147

JEGYZŐKÖNYV felvétetett Ungváron, a Kárpátaljai Tudományos Társaság

1941. évi január hó 26-án tartott alakuló üléséről.

A Kárpátaljai Tudományos Társaság 1941 január 26-án déli 1/2 12 órakor tartotta meg alakuló ülését a kormányzósági palota közgyűlési termében. Az alakuló ülésen jelen voltak a tudományos szakosztály tagjai közül: Fenczik Jenő, Iváncsó Elek, Kontratovics Irén, Szova Péter, Zatlukál Elemér; a művészeti és néprajzi szakosztály tagjai közül: Erdélyi Béla, Manajló Tivadar, Ortutay Gyula, Zádor Dezső; a rutén nyelvi és irodalmi szakosztály tagjai közül pedig: Boksay Emil, Ilniczky Sándor, Murányi János, Popovics László. A többi tag a nehéz közlekedési viszonyokkal és egyéb okokkal mentette ki távolmaradását.

A Kárpátalja történetében nagyjelentőségű Tudományos Társaság alakulásán résztvett Kozma Miklós, Kárpátalja kormányzói biztosa, valamint Sztojka Sándor munkácsi görögkatolikus megyés-püspök, Ilniczky Sándor, nagyprépost, kárpátaljai főtanácsadó, Vásár-helyi Andor tábornok, Siménfalvy Árpád, Ung- és Ugocsamegye főispánja, Marina Gyula és Halász Géza miniszteri tanácsosok, Peltsárszky Imre, Ungvár polgármestere, Gyurics Gyula és Kossey János, az ungi közigazgatási kirendeltség, illetve Ungmegye alispán-jai, Bródy András, Csuha Sándor, Demkó Mihály országgyűlési képviselők és számos más magyar és rutén vezető személyiség.

1. Vitéz leveldi Kozma Miklós m. kir. titkos tanácsos, kormányzói biztos felkérésére Kontratovics Irén, őrdarmai görögkatolikus főesperes, mint korelnök megnyitja az ülést, mely után vitéz leveldi Kozma Miklós, kormányzói biztos hosszabb beszédben ismerteti а Kárpátaljai Tudományos Társaság feladatát és jelentőségét. Majd nagyvonásokban hangoztatja, hogy a kárpátaljai és rutén népi kulturális érdekek és értékek tudományos szolgálatára és védelmére alakult a Kárpátaljai Tudományos Társaság. E kulturális és szellemi erősségnek létrejötte megokolt és miután Kárpátalja és a rutén néрі

148

erő saját erejéből nem tudta azt létrehozni, létrehozta a magyar kormányzat és rendelkezésére bocsátja a rutén népi erőknek.

A Tudományos Társaság jó munkájának feltételeiként megállapítja a kormányzói biztos, hogy a Tudományos Társaság munkájától távol kell maradnia minden nem tudományos, nem irodalmi, nem művészi vonatkozásnak, tehát semmi néven nevezendő nарі politikának a Társaság keretén belül helye nem lehet. Egy másik feltétel а ruténség önálló, népi gondolatának, néрі öncélúságának, sajátos kultúrájának és nyelvének szolgálata nyílt és egyenes úton, politikai és kulturális mellék-célok nélkül. A jó munka további feltétele a tagok zárt száma. A Tudományos Társaság tagjainak száma 35-ben van megállapítva. A három szakosztályba eddig 27 tag kapott meghívást, 8 hely később lesz betöltve.

A kormányzói biztos itt felolvassa а Tudományos Társaság tagjainak nevét. A Tudományos Társaság akkor tesz eleget hivatásának – folytatta а kormányzói biztos – ha komolyan dolgozik és minél hamarább jelentkeznek kiadványai. Tervbe van véve egy ne-gyedévenként megjelenő folyóirat is, melynek hasábjain a tudomány jegyében sok oly kérdés is megbeszélhető, amely a napilapok hasábjaira nem való. A Társaság kiadványaiban általában véve a rutén és magyar nyelvet együtt fogja használni, mert a cél nemcsak az, hogy a rutén nyelv kultiváltassék, hanem az is, hogy a művelt magyar közönség értesülve lehessen Kárpátalja művelődési törekvéseiről és figyelemmel és szeretettel tudja kisérni a rutén nép kulturális munkáját.

Rámutatott azután a kormányzói biztos arra, hogy a magyar kormányzat és a magyar társadalom megteremtette a Tudományos Társaság pénzügyi feltételeit, amennyiben a miniszterelnök úr 5.000 pengőt, a vallás- és közoktatásügyi miniszter úr 2.000 pengőt, a kormányzói biztos 1.000 pengőt, a Magyar Rádió 5.000 pengőt, a Hangya 5.000 pengőt, a Latorca rt. 1.000 pengőt máris felajánlott a Társaság céljaira. Ez összegek azonban tisztán tudományos célokra, könyveknek és munkáknak kiadására s az írók megfelelő honorálására

149

fordíthatók, mert а Társaság igen jelentékeny, rendes és adminisztratív kiadásait a kormányzói biztos vállalja.

Hangoztatta ezután a kormányzói biztos, hogy a rutén nép а Kárpátaljai Tudományos Társaságtól és az abban és körülötte csoportosult saját intelligenciájától az ő igazi kultúrájának szolgálatát várja el. А nép valami olyanra vágyik, ami ne legyen más, mint ő maga, vagyis rutén, vagy ahogy saját nyelvén mondja “ruszin", aki saját önálló, független és népi kultúráját a magyar állam, politikai és hatalmi, а szentistváni gondolat államjogi, erkölcsi és etikai s a magyar-rutén teljes egymásra találtság praktikuma keretében kívánja megoldani. Végül rendíthetetlenül bízva a Társaság munkájának sikerében, a kormányzói biztos munkára hívja fel Kárpátalja és a rutén nép intelligenciáját s rutén nyelven Isten áldását kéri a Kárpátaljai Tudományos Társaság működésére. 1426. A kormányzói biztosnak tapssal és hosszabb éljenzéssel

fogadott beszéde után Kontratovics Irén főesperes mondott hosszabb ruszin- és magyarnyelvű beszédet. Mindenekelőtt köszönetet mond a Társaság létrehozásáért, melynek gondolata a kormányzói biztostól eredt. Megköszöni a kormányzói biztosnak azt a sok, nagyon sok szeretet, amelyet eddigi, rövid működése alatt népünk iránt nemcsak szóval, hanem tettekkel is kimutatott. Rámutat arra, hogy jóakaratú emberek csoportosulnak a kormányzói biztos mögé, akik igérik, hogy jólrendezett csatasorként szívvel-lélekkel fogják követni és támogatni a kormányzói biztost nagy munkájában. Kérte, hogy legyen továbbra is gondos atyja Kárpátalja népének, mely viszonzásképpen őszinte szeretetet, ragaszkodást, hűséget igér a közös magyar hazának. Hangoztatta, hogy bár őseink szegények voltak, de becsületesek s szegénységük dacára sem kacsingattak észak vagy kelet felé, hanem mindig, még nyomorukban is dél felé, Ősbudavára felé néztek, mert Szent István apostoli királyunk koronája volt az a szimbolum, amely csodálatos harmóniában egyesítette az igazi hazafiságot, a magyar szentistvánit a rutén nemzetiségivel. Ismertette azután Kontratovics Irén a Társaság feladatát, amely nem más, mint Kárpátalja földrajzi,

150

néprajzi, történeti, nyelvi, irodalmi és egyéb kérdéseinek tanulmányozása, illetőleg a rutén népi kultúra fejlesztése.

3. Ezután Harajda János, a Tudományos Társaság ügyvezető igazgatója felolvasta a beérkezett táviratokat, amelyekben a távollévő tagok kimentik elmaradásukat, majd Popovics László főgimnáziumi igazgató, rendes tag indítványára a Tudományos Társaság magyar és ruszin nevét állapítják meg. A Társaság magyar neve: “Kárpátaljai Tudományos Társaság", ruszin neve pedig: “Podkarpatszkoje Obscsesztvo Náuk".

4. Fenczik Jenő, főgimnáziumi igazgató, rendes tag indítványára csupán az elnököt s alelnököt választják meg, mégpedig elnökké Dr. Hodinka Antal történészt, ny. egyetemi tanár, aki táviratban jelentette, hogy gondolatban részt vesz az alakuló űlésen, alelnökké pedig Kontratovics Irén, őrdarmai görögkatolikus föesperest.

5. Kontratovics Irén a választást elfogadja s a jegyzőkönyv hitelesítésére Fenczik Jenö és Popovics László rendes tagokat kéri fel.

6. Az alelnök indítványára hódoló táviratban üdvözlik Horthy Miklóst, Magyarország főméltóságú kormányzóját s táviratilag köszöntik gróf Teleki Pál miniszterelnököt, Hóman Bálint vallás- és közoktatásügyi minisztert, valamint Dr. Hodinka Antalt, a Társaság elnökét, majd az előkelő közönség jelenlétében lefolyt alakuló ülés a magyar és ruszin himnusz eléneklésével véget ért.

[Зоря-Hajnal, 1941. szám 1-2. 180-184]

151

Р‰чь регентского комиссаря витязя Николая Козма зъ Левелду дня 26-го януара 1941 рока зъ нагоды заоснованя Подкарпатского Общества Наукъ* Глубокопочтенн‰ основуюч‰ зборы!

Нын‰шнимъ днемъ заосновуеся изъ ц‰ли научной прислуги и обороны культурныхъ интересовъ и ц‰нностей Подкарпатя и руського народа Подкарпатское Общество Наукъ. Посуджовати значеніе сего крока изъ огляду языка, тутешней культуры и науки не есть моею нын‰шнею задачою, але в‰рую, что каждый изъ насъ чуе велику важность сего д‰ла. И мае быти каждый св‰домый и того, что сей крокъ бывъ зд‰ланый по благосклонности и иниціативою мадярского управленя, однакъ не изъ ц‰ли правительственныхъ, тымъ менше политичныхъ интересовъ, але чисто и выключно, якъ то было подчеркнуто уже въ моемъ вступномъ предложеню: для добра подкарпатскихъ и руськихъ народныхъ интересовъ.

Moгъ бы дакто поставити вопросъ, прочто лишь нын‰, посл‰ майже дворочного присоединенія Подкарпатя закладаеся така институція, чому не зродилося чтось подобное ранше, многими роками переже, въ доб‰ такъ часто и высоколетно уживаныхъ гаселъ, прочто не въ часахъ т. зв. освободженя руського народа чехами або чому не въ часахъ мнимого усамостойненя Подкарпатя и прочто только теперь?

Але не говор‰мъ про се! На сяк‰ вопросы не словами, пропагандою и толкованіями, але фактами и д‰лами треба отв‰чати. А фактомъ есть то, что днесь, 26-го января 1941 и не ц‰лкомъ по двохъ рокахъ посл‰ окончательного приключеня Подкарпатя къ Угорщин‰ заложилася одна отъ давенъ давна актуальна, але лишь днесь зд‰йстнена подкарпатска и руська * На венгерском языке этот текст см.: Зоря–Hajnal, 1941, Число 1–2, с. 7–15.

152

культурна и духовна кр‰пость, котра мае и въ знамени правильно понятой святостефанской иде‰ дуже важное призначеня. Безсумн‰вно велика есть потреба на Подкарпатское Общсетво Наукъ и на его усп‰шну д‰яльность и такъ его заложеня достаточно обосновано. Таксамо омотивовано и то, что понеже Подкарпатя и туй живучий народний руський елементъ изъ своихъ властныхъ силъ сего не могли зд‰лати, заложило се мадярское правительство и отсимъ передае его на диспозицію руського народного елемента Подкарпатя.

А теперь розбирайме то, что при якихъ обставинахъ и условіяхъ можеме забезпечити усп‰шну д‰яльность Общества Наукъ. С‰ условія установити не трудно, такъ якъ они ясн‰ передъ вс‰ми, и то:

Отъ д‰яльности товаришства мае далеко стояти все то, что не стоить въ т‰сной связи зъ наукою, литературою и художествомъ, т. е. въ рамкахъ товаришства не мае и не може заняти м‰сто жадна денна политика.

Другое условіе: Общество мае служити вытвореню самостойной народной св‰домости русиновъ, ихъ національной самоц‰льности и ихъ родного языка отвертою и простою дорогою безъ политичныхъ и культурныхъ ц‰лей.

Дальшимъ условіемъ усп‰шной роботы и разомъ ц‰ною всякого подобного наукового тваришства або институці‰ являеся опред‰ленное число членовъ. Политичн‰, общественн‰ погляды або особист‰ протекці‰ при выбор‰ членовъ не можуть братися въ увагу, только д‰йстн‰ заслуги. Заложеня сей институці‰ перевелося зъ организованьемъ и призваніемъ членовъ, але дальшое доповненя числа членовъ отбудеся по статутамъ, выпрацюемымъ поздн‰йше въ дус‰ автономі‰ Общества. До трехъ секцій Подк. Общества Наукъ призвано 27 членовъ, и такъ в'едно зъ восемъ, еще незаповнеными м‰стами заповниться всего 35 м‰стъ порядочныхъ членовъ. Се число, беручи подъ увагу территорію и инш‰ обставины, довольно высокое и с‰ рамки и въ будучности не вольно переступити.

Члены дотеперь запрошен‰ по секціямъ:

153

І. Наукова секція:

1. Иванъ Брана, ген.-л‰карь, профессоръ универзитету, 2. Евгеній Фенцикъ, дир. гимн., 3. Антоній Годинка, проф. унив., 4. Іосифъ Иллешъ, проф. унив., 5. Алексій Иванчовъ, проф. гимн., 6. Ириней Контратовичъ, архидіяконъ, 7. Петръ Сова, пенз. гор. сов‰тникъ, 8. Елемеръ Затлукалъ, археологъ, 9. Евгеній Затлукалъ, археологъ.

ІІ. Художественна и етнографична секція:

1. Бейла Ерделій, проф., 2. Тиборъ Геревичъ, проф. унив., 3. Стефанъ Гладоникъ, хордиригентъ, 4. Андрей Коцка, малярь, 5. Тивадаръ Манайловъ, проф., 6. Юлій Ортутай, проф. унив., 7. Дезидерій Задоръ, проф.

III. Руська языкова и литературна секція:

1. Емиліянъ Бокшай, проф. гимн., 2. Александеръ Бонкало, проф. унив., 3. Николай Гарчаръ, лекторъ унив., 4. Александеръ Ильницкій, гол. сов‰тодатель, 5. Стефанъ Кніежа, проф. унив., 6. Александеръ Маркушъ, проф., 7. Иванъ Мелихъ, проф. унив., 8. Иванъ Мураній, проф., 9. Василь Поповичъ, дир. гимн., 10. Гіядоръ Стрипскій, п. мин. сов‰зтникъ, 11. Константинъ Стрипскій, проф. гимн.

154

На жаль, про коммуникаційн‰ перепоны мног‰ изъ сихъ не могли прибыти на зас‰даніе, однакъ въ дус‰ и они зъ нами суть.

Общество Наукъ тогды сповнить свое званіе, коли буде серіозно працьовати и чимъ скорше появляться его выданя, книги и инш‰ продукты и плоды его д‰яльности. Плановано выдати четвертьрочно появляючий науковый журналъ, на стовпцяхъ котрого можъ бы обговорити и так‰ вопросы, котр‰ не годяться до каждодневныхъ новинокъ. Общество въ своихъ выданяхъ буде уживати паралельно и мадярский, и руський языкъ, бо ц‰лею Общества есть не лишь розвиваня подкарпаторуського языка, но и то, чтобы образована мадярска публика могла познакомитися зъ культурными стремленіями Подкарпатя и могла зъ любовью и отпов‰дною увагою сл‰дити за культурною працею руського народа.

Насл‰дуюча моя радостна заява свид‰тельствуе о томъ, что не лишь мадярское правительство, але и обществонн‰, господарск‰ и инш‰ круги приписують якое великое значеніе заоснованю Подкарпатского Общества Наукъ и насколько желають и они поддержовати его чинность. Маю честь заявити, что для ц‰лей Общества до сихъ поръ жертвовали: Его Ексцелленція министерпрезидентъ 5.000 П., Регентский Комиссарь 1000 П., мадярское Радіо 5000 П., Гандя 5000 П., Акц. Тов. Латориця 1000 П. С‰ дары уже и заплачен‰, але на основ‰ серіозныхъ об‰цянокъ можеме раховати и на дальш‰ пожертвованя. Подчеркую, что с‰ суммы будуть звернен‰ выключно на научн‰ ц‰ли Общества, на выдаваня книжокъ и научныхъ творовъ, якъ и на гонорары писателевъ книгъ, бо — довольно значн‰ выдатки администраційн‰ выдатки Общества желае покрыти самъ Регентский Комиссарь.

Желаю подчеркнути и то, что Общество въ короткомъ час‰ буде диспоновати и иншими ц‰нностями, буде мати свою властну научну библіотеку, але сими д‰лами въ рамкахъ сей

155

нын‰шней моей бес‰д‰ симъ разомъ еще не нам‰ряю заниматися.

Пустивши все то напередъ, у в‰домости положеня Подкарпатя и правдивой менталиты руського населеня его, см‰ло можу проголосити, что руський народъ, живучий на Подкарпатю, зъ повнымъ правомъ може очековати отъ Подкарпатского Общества Наукъ и въ томъ и около него группируючойся интеллигенці‰ культивованя и поднесеня своей властной культуры. Руський народъ на Подкарпат‰ не желае быти ани мостомъ, ани гноемъ чужихъ заграничныхъ интересовъ ни въ политичномъ, ни въ культурномъ отношеняхъ. Народъ сей желае чогось такого, чтобы то не было ничимъ иншимъ, чимъ онъ самъ есть, т. е. р у с ь к и м ъ и свою независиму, самостойну и на-родну культуру нам‰ряе розвивати въ рамкахъ святостефанской державной и державноправной етично-мораль-ной думки и въ практикум‰ мадярско-руськой отказанности.

Симъ розказавъ я все то, что мавъ сказати, бо начеркнувъ, что днесь зродився на св‰тъ одинъ давно ожиданный культурный чинникъ. Начеркнувъ я разомъ и условія его усп‰шной роботы. Мадярское правительство подало и матеріальн‰ условія сей д‰яльности, а моя роля была лишь та, что я помогъ дозр‰ти сему желанію корен‰ючому въ сердци народа вповн‰ згоджуеся зъ идеею святостефанскою и планами м. кор. правительства. Мадярство и мадярское правительство про сво‰ почуваня къ Подкарпатю и руському народу нам‰ряють дати доказъ и ихъ пересв‰дчовати не дешевою пропагандою, але фактами и д‰лами.

Заложеня Подкарпатского Общества уважаю лишь першимъ крокомъ. При добромъ и отпов‰дномъ веденю товаришства вытвориться связь зъ молодшою генераціею, зъ будучностью народа, зъ вн‰школьною осв‰тою населеня и зъ вс‰ми тыми чинниками, котр‰ або урядово або въ неурядовой форм‰ занимаються культурнымъ просв‰щеніемъ народа.

156

Панове! Зробленый уже первый серіозный крокъ и данна можливость при отпов‰дной матеріальной помочи для великой и благородной д‰ятельности. Васъ, потомъ и тыхъ, котрыхъ Вы выберете за членовъ корреспондуючихъ або порядочныхъ, але и кождого, кто себе на Подкарпатю причисляе до интелигенці‰, або забирае голосъ въ имени интеллигенці‰, обтяжуе велика отв‰чательность въ томъ, якъ и зъ якимъ усп‰хомъ буде просперовати се товаришство. Бо, если бы не просперовало, то еще не означало бы проваленя культуры и культурныхъ ц‰нностей руського народа, хиба лишь то, что та интеллигенція, котра уважае себе покликаною на веденя народа, не мае до того потребной квалификаці‰.

Я однакъ — мимо вс‰хъ тыхъ противныхъ тверджень, что мавъ нагоду чути подчасъ подготовленя Общества — непоколебимо в‰рую, что робота Общества буде усп‰шна, в‰рую, что она есть призначена на велик‰ д‰ла и в‰рую и то, что нын‰ на Подкарпатю каждый честный и добросов‰стный чолов‰къ щиро радуеся.

Мадярское правительство и мадярска общественность зробили свое, зробили, что могли. Панове, теперь приходить Ваша робота, робота интеллигенці‰ Подкарпатя и руського народа. Панове, теперь вы на очереди.

Прошу Божого благословенія на роботу Пдкарпасткого Общества Наукъ.

[Зоря-Hajnal, 1941. Число1-2, с. 6-14]

157

“ЛИТЕРАТУРНА НЕД‰ЛЯ”

ОТЪ РЕДАКЦІ‰

Редакція Карпатской Нед‰л‰ р‰шила, что для розвитку руськой литературы и науки каждого другого тыждня выпустить одну Литературно-Наукову Прилогу. Теперь, коли перший разъ выпускаеме сесю Прилогу, просиме нашихъ писателевъ, ученыхъ и суспольныхъ роботниковъ, чтобы потпирали насъ въ сей робот‰. Мадярска приговорка каже: въ языку жие народъ. Нашъ материнский языкъ, котрый мы научилися отъ своихъ родителей, мы повинн‰ розвивати и подняти его на степень литературного языка. Най каждый изъ своею можливостью зъ новелкою, опов‰даньемъ, вершиками, науковыми и педагогичными статями причиниться до поднесеня нашой прилоги, а тымъ и до поднесеня нашой культуры. Мы передсв‰дчен‰, что наше змаганя встр‰тится зъ порозум‰ньемъ большой части нашой интеллигенці‰. Стат‰ просиме присилати на адрессу Подкарпатского Общества Наукъ (Унгваръ, Другетова пл. 21), откуда по зредагованю передадуть до редакці‰. Окремъ подпоры интеллигентной верствы нашого народа мы потребуеме еще одно: потребуеме надприродной силы, потребуеме осв‰щеня Святого Духа. Знаеме, что сесе всюды есть тамъ, де есть просв‰щаюча робота миролюбивыхъ и доброй вол‰ людей. Богъ зъ нами.

Редакція [Литературно-Наукова прилога Карпатской Нед‰л‰, Ч.1.Р.1, 25. мая 1941]

ОТЪ РЕДАКЦІ‰

Наша литературна газета до теперь выходила каждого другого тыждня яко прилога “Карпатской Нед‰л‰”. Теперь принимае назву “Литературна Нед‰ля” и буде появлятися

158

каждого другого тыждня яко прилога до “Нед‰л‰”. Веденя Подкарпатского Общества Наукъ посл‰ заложеня свого Общества осв‰домило соб‰, что першимъ его завданьемъ есть розвивати руський литературный языкъ и взагал‰ литературу. Сесе свое завданя сповняе посередництвомъ выдаваня книжочокъ для молодежи и народу, а по части выдаваньемъ “Литературной Прилоги”, першое число котрой появилося дня 25-го мая с.р. Отъ 1-го августа “Нед‰лю” перебрало Товариство Грекокат. Молодежи (Калот). И мы радо приключаемеся до сего Товариства, чтобы далше продовжати традиційн‰ греко-католицьк‰ литературн‰ прац‰. Что была потреба на виданя литературной газеты, указуе великое число предплатниковъ, сповпрацьовниковъ и величезное число литературного матеріялу, котрый редакціи стоитъ въ диспозиціи.

Наш‰ письменники порозум‰ли наше стремленіе, что у насъ мае м‰сто только така литература и литературный языкъ, котр‰ беруть свой початокъ изъ народного джерела. Бо тот‰ политики и письменн‰, котр‰ на насъ хотять октроювати литературный языкъ 100 мил. народа, присуджен‰ суть на загиб‰ль. Нам импонуе литература иншихъ народовъ и мы радо по своему зъ ныхъ черпаеме, але мы и надал‰ хочеме лишитися русинами, хочеме розвивати нашу пытому руську народну литературу.

Сяку программу будеме розвивати. Нашому народу треба дати литературу, науку, знанье, а не ненависть, подкопованя авторитету и дурн‰ лайки. Мы знаеме, что нашою серіозною и объективною литературною роботою правда переможе.

[Литературна Нед‰ля Подкарпатского Общества Наукъ. Ч.6. Р.1, 3. Августа 1941.]

159

Дорогий читачу! [felhívás az előfizetőkhöz] Середъ бурливыхъ военныхъ часовъ, як‰ теперь переживаеме, повныхъ нервового напруженя, коли звычайно “музы мовчать”, намъ карпатскимъ русинамъ при помочи угорского правительства удалося з’организовати свое культурное житя и его провадити. То все показуе на велику житьеспособность нашого народу. – Та при томъ можеме ствердити, что по деякой сторон‰ ширина нашихъ литературныхъ можностей не была для подкарпатского письменника николи така широка, якъ теперь. Бо у насъ до теперь – а се см‰ло можеме твердити – такого незвычайного культурного явища, якъ Литературна Нед‰ля Подкарпатского Общества Наукъ, не было. Были ефемерн‰ додатки-листки, были литературн‰ сторонки, тутъ тамъ стовпчики под маргинесомъ... А тутъ 2-разы въ м‰сяцю, на 12 (по припад‰ и 16) сторонахъ фоліянтового розм‰ру, подкарпатский авторъ благого нам‰ру, мае можность проявити свою литературну чинность и способность. Перший разъ подкарпатскому письменникови дано мати свой литературный журналъ, якъ се видиме и въ другихъ культурныхъ народовъ. А ты, дорогий читачу, маешь передъ собою свой литературно-науковый двотыждневикъ на 12. фол. сторонахъ – зеркало душ‰ твого народа, органъ твого родного художества, культуры и науки, кр‰пко звязаный зъ твоимъ народомъ, его языкомъ и все в‰рный ему. Д‰йстно на наш‰ часы чтось радостного и неспод‰ваного! Литературна Нед‰ля за часъ свого екзистованя показала таку услугу родной культур‰, якой мало кто спод‰вався, яку никто не може не вид‰ти або заперечити. Хоть бы якъ неприятельска критика змагалася нас обчернити, прикрываючи свой гр‰шный трупъ плащемъ невиности, то все доброе д‰ло остае д‰ломъ! Тому, дорогий читачу, отнесися якъ найл‰пше до своей литературной газеты, станься е‰ прил‰жнымъ читачемъ и предплатникомъ, бо д‰ло

160

хоче д‰ла. Мусиме и мы уже разъ порозум‰ти, что загальное добро далеко стоить надъ добромъ индивидуальнымъ, тай есть першимъ жереломъ посл‰днёго... А родна культура, брате, родна пресса, се умъ и душа народа! Думаю, что мало такихъ интеллигентовъ въ нашихъ славныхъ Карпатахъ, котр‰ бы не мало тыхъ 4-ёхъ пенговъ предплатного на Литературну Нед‰лю за рокъ, а ще менше тыхъ, котрыхъ не интересуе свое...

Тому станься, брате дорогий, предплатникомъ, шири-телемъ и приятелемъ Литературной Нед‰л‰ и сповнишь часть свого обовязку передъ народомъ. Сю лит. газету заказати можно въ Подкарпатскомъ Обществ‰ Наукъ Унгваръ, Другетова площа 21. Прикладаеме и заказну карточку.

Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ въ Унгвар‰. 1942.-646.

[Листовка-обращение к подписчикам 1942 года] “РУСЬКА МОЛОДЕЖЬ”

Отъ редакці‰ до родичовъ, учителевъ и читачовъ Сею книжочкою зачинаеме выдавати першое число нашой новиночки для Подкарпатской молодежи. Мае она служити для того, чтобы вашихъ д‰точокъ и учениковъ научала, забавляла и розвеселяла, а часомъ въ школахъ и читанку заступила. Тому не см‰е быти ни одной школы, ани хаты, де бы новиночка “Руська Молодежъ” хиб‰ла. Однакъ, чтобы наша новиночка могла жити и все въ часъ появлятися, то мы потребуеме и вашой помочи, а головно помочи вашихъ д‰точокъ и учениковъ. Тому просиме вс‰хъ св‰домыхъ и порядныхъ школяровъ:

161

1) Чтобы насъ въ нашой благородной робот‰ подпирали душевно. Наша новиночка только вашою помочею може достигнути своихъ ц‰лей: собрати и захоронити отъ загибели памятки нашой старшой литературы и культуры. Просиме васъ св‰домыхъ школяровъ, чтобы вы прил‰жно собирали и списовали дорогоц‰нности нашой народной словесности: народн‰ казки, сп‰ванки, колядки, припов‰дки, проговорки, пословиц‰ и т. д. и присылали до нашой новиночки.

2) Треба, чтобы вы окремъ сего подпирали насъ и матеріально. Новинку печатаеме и выдаеме за ваш‰ грош‰. Тому вашою задачею есть розпространяти нашу новиночку, агитовати, чтобы е‰ каждый читавъ и предплачовавъ. Чимъ буде больше читачовъ и предплатниковъ, тымъ л‰пша, красша и интересн‰йша буде ваша новиночка. Бо коли не есть доста предплатниковъ, то новинка мусить умерти. Мы знаеме, что вы хочете, чтобы наша и ваша новиночка жила.

Отже им‰ться изъ св‰жою силою до роботы: дописуйте, читайте и приеднуйте чимъ больше предплатниковъ!

Передъ вами теперь зновъ отворилися ворота школы, и вы маленьк‰ и велик‰ школяр‰ сп‰шете до науки.

Та мы въ сей вашой науц‰ желаеме вамъ доброго здоровля, вытревалости и много усп‰ху. [Руська Молодежь, 1941, число 1, с. 1]

162

Káprály Mihály: A Kárpátaljai Tudományos Társaság. Kiadványok. 1941–1944.

Rezümé

Az I. Csehszlovák Köztársaság megszűnését követően, amikor

Kárpátalja közel két évtizedes elszakítottság után visszatért a magyar állam kebelébe, a terület társadalmi-politikai életében jelentős változások következtek be. A ruszinok művelődési életében a cseh-korszakban domináló russzofil és ukrainofil irányzatok mellett a kárpátaljai ruszinok önálló kulturális és szellemi fejlődéséért küzdő, de akkor csupán harmadrendű szerepet játszó ruszinofil mozgalom szerezte meg a vezető szerepet. Ennek az irányzatnak a XX. század harmincas éveiben a Negyilja című folyóirat köré tömörülő hívei egy olyan ruszin irodalmi nyelv fejlesztésén munkálkodtak, amely szervesen épített az előző korszakok ruszin irodalmi nyelvi hagyományaira, és a lehető legszorosabban kapcsolódott az élő, beszélt ruszin nyelvhez. Törekvéseik kiteljesítéséhez állami segítséget már Magyarország keretein belül kaptak. Ez az irodalminyelv-teremtő folyamat 1941 januárjában tetőződött be, amikor a magyarországi ruszinok kulturális igényei kielégítésére és a Kárpátaljai Kormányzóság humán szférája fejlesztésének céljából létrejött Kárpátaljai Tudományos Társaság megtartotta alakuló ülését. A ruszin irodalmi nyelv nyelvtanának kiadásával gyakorlatilag befejeződőtt annak kodifikációja is, s szerzője, Harajda János, a Kárpátaljai Tudományos Társaság ügyvezető igazgatója pedig képes volt a szellemi építkezés és társadalmi konszolidáció folyamatába bevonni a ruszin értelmiség jelentősebbik részét, közöttük azokat is, akik korábban a russzofil vagy ukrainofil táborban voltak. A háborús évek közepette egy viszonylag rövid időszak folyamán (1941 tavaszától a Vörös Hadsereg 1944 október végén Ungvárra történt bevonulásáig) a Kárpátaljai Tudományos Társaság példanélküli művelődési tevékenységet fejtett ki. A Társaság égisze alatt a következő periodikák jelentek meg: a Zorja–Hajnal című tudományos folyóirat négy évfolyama, a kéthetente megjelenő

163

Literaturna negyilja című irodalmi lap 84 száma, a tanuló ifjúság számára havonta kiadott Ruszka molodezs 41 száma. A Társaság kiadásában s annak nyomdájában Literaturno-Naukova Biblioteka ‘Irodalmi és tudományos könyvtár’, a Narodna Biblioteka ’Népkönyvtár’ és a Gyitocsa Biblioteka ’Gyermekkönyvtár’ című könyvsorozatok keretében közel száz tudományos, tudományos-népszerűsítő és szépirodalmi kötet jelent meg. A legismertebbek, így Hodinka Antal, Sztripszky Hiador, Kondratovics Irinej és más ruszin szerzők mellett a Társaság kiadványaiban aktívan publikáltak a ruszin értelmiség középső generációjának tagjai: Lelekács Miklós, Potusnyák Fedor, Murányi Iván, Márkus Alekszander, Mihovk Petro, Sztaninec Jurij, Fenics Vaszil’, Voron Andrej stb, az orosz emigráció reprezentánsai: Nedzelszkij Jevgenyij, Miloszlavszkij Péter stb, és kezdő szerzők is. Sok jeles szerző neve feledésbe merült, s e keretek között az írói álneveket sem sikerült minden esetben megfejteni. A XX. század negyvenes éveinek gazdag és sokszínű irodalma jelenleg feltáratlan (és gyakran hozzáférhetetlen) Kárpátalja szóbanforgó korszakának története iránt érdeklődők számára. Könyvemmel segítségére szeretnék lenni a “fehér foltok kutatóinak” Kárpátalja viszonylag közeli és paradox módon oly ismeretlen második magyar korszaka története lapjainak vizsgálatában.

164

Михайло Капраль: Подкарпатське Общество Наук. Публікації. 1941–1944.

Р е з ю м е

Після розпаду Чехословаччини, у складі котрої перебувала територія нинішньої Закарпатської області України (чеськ. Podkarpatská Rus) майже два десятиріччя й повернення в лоно угорської держави (листопад 1938 – березень 1939 рр.) у суспільно-політичному житті Підкарпаття (угорськ. Kárpátaljai terület) сталися значні зміни. Після тривалого домінування русофільського та українофільського напрямків головні позиції здобувають прихильники тієї частини місцевого істеблішменту, яка відстоювала право самостійного культурного й духовного розвитку підкарпатських русинів. Поборники використання літературної мови, у котрій би органічно поєднувалися літературні традиції попередніх часів та максимальне наближення до особливостей сучасної мови русинів, об’єдналися ще в середині тридцятих років ХХ століття навколо щотижневика Нед‰ля. Після повернення до складу Угорщини саме цей напрямок суспільної думки був підтриманий на державному рівні. Процес завершився у січні 1941 року, коли відбулися установчі збори Подкарпатского Общества Наукъ, суспільно-політичної і наукової інституції, котра повинна була задовольняти культурні запити місцевого русинського населення, забезпечувати розвиток гуманітарної сфери особливої у складі угорської держави території (комісаріату). Після виходу граматики русинської літературної мови навесні 1941 року практично був завершений процес її кодифікації, а автор цього видання Іван Гарайда, виконавчий директор Подкарпатского Общества Наукъ, зумів залучити в ряди новоствореної організації більшу частину інтелігенції краю, зокрема й тих, хто раніше перебував у складі ворогуючих між собою русофільського та українофільського таборів.

165

За порівняно короткий період складного воєнного часу – з весни 1941 року й до приходу в Ужгород Червоної Армії у кінці жовтня 1944 – наукове товариство розгорнуло беспрецедентну культурну діяльність. Під егідою товариства, зокрема, вийшли друком 4 томи наукового журналу Зоря-Hajnal; 84 номери літературно-популярного двотижневика Литературна Нед‰ля; 41 номер щомісячного часопису для школярів Руська Молодежь. З типографії товариства здебільшого у складі книжкових серій Литературно-Наукова Библіотека, Народна Библіотека та Д‰точа Библіотека вийшло друком понад 90 окремих наукових, науково-популярних та художніх видань. Поряд з відомими у краї на той час Антонієм Годинкою, Іринеєм Контратовичем, Гіадором Стрипським й іншими русинськими авторами у виданнях товариства активно друкувалися матеріали як представників середньої генерації русинської творчої інтелігенції середини ХХ століття Миколи Лелекача, Федора Потушняка, Петра Миговка, Івана Муранія, Олександра Маркуша, Юрія Станинця, Василя Фенича, Андрія Ворона й ін., яскравих представників білої еміграції Євгена Недзельського та Петра Милославсського, так і багатьох авторів-початківців. Багато імен цих авторів забуто. Далеко не всі псевдоніми та криптоніми авторів часів Другої світової війни розшифровані... У наш час значна частина багатої та різноманітної друкарської продукції 40-их років ХХ століття невідома (а часто й недоступна) для більшості читачів, котрі цікавляться історією Підкарпаття того періоду. Ця книга повинна допомогти майбутнім дослідникам “білих плям” відносно недавньої і (як це не парадоксально з огляду на цю історичну близкість) таких маловідомих сторінок історії краю “другого” угорського періоду.

166

Michael Káprály: Die Karpathenländische Wissenschaftliche Gesellschaft. Publikationen. 1941–1944.

R e s u m é

Nach dem Ausscheiden Subkarpatiens (tschech. Podkarpatská Rus) aus der Tschechoslowakei, zu der das heute ukrainische Gebiet Transkarpatien (ukr. Закарпатська область) fast 2 Dekaden gehörte, und der Rückkehr in den ungarischen Staat (Nov. 1938 - März 1939), gingen im gesellschaftlich-politischen Leben Subkarpa-tiens (ung. Kárpátaljai terület) große Änderungen vor sich. Die bis dahin an dritter Stelle stehende Bewegung (nach den jahrzehntelang dominierenden Richtungen der Russophilen und Ukrainophilen) innerhalb der Gesellschaft, die für eine eigenständige kulturelle und geistige Entwicklung der Russinen in Subkarpatien auftrat, gewann die führende Position. Die Anhänger einer Literatursprache, in der in begrenztem Ausmaß die literarischen Traditionen der vorangehenden Perioden und eine maximale Annäherung an die Besonderheiten der lebendigen russinischen Sprache vereinigt wurden, schlossen sich in der Mitte der 30-er Jahre des XX. Jahrhunderts um die Wochenschrift Sonntag zusammen. Sie erhielten bereits in Ungarn staatliche Unterstützung. Dieser Prozeß wurde im Jänner 1941 abgeschlossen, als die konstituierende Sitzung der gesellschaftlich-politischen Einrichtung der Karpathenländischen Wissenschaftlichen Gesell-schaft stattfand, die gegründet wurde, um die kulturellen Bedürfnisse der lokalen russinischen Bevölkerung zu erfüllen und die geistige Entwicklung in Ungarn zu sichern.

Mit der Herausgabe einer Grammatik der russinischen Literatursprache im Jahre 1941 wurde praktisch der Prozeß ihrer Kodifizierung abgeschlossen. Ihr Autor, Ivan Harajda, der Direktor der Gesellschaft, schaffte es, einen großen Teil der Intelligenz für den Prozeß des kulturellen Aufbaus und der gesellschaftlichen Konsolidierung heranzuziehen, darunter auch diejenigen, die früher im Lager der Russophilen und Ukrainophilen gestanden waren.

In der verhältnismäßig kurzen Periode der schweren Kriegsjahre - vom Frühling 1941 bis zur Ankunft der Roten Armee in Užgorod in

167

Oktober 1944 - entfaltete die Gesellschaft eine beispiellose kulturelle Tätigkeit. Unter ihrer Ägide kamen v. a. vier Bände der wissenschaftlichen Zeitschrift Morgenröte; 84 Nummern der populärliterarischen Zeitschrift Literarischer Sonntag und 41 Nummern der Schülerzeitschrift Russinische Jugend heraus. Aus der Druckerei der Gesellschaft kamen v.a. in den Buchserien Literarisch-Wissenschaftliche Bibliothek, Volksbibliothek und Kinderbiblio-thek über 90 verschiedener wissenschaftlicher, populärwissen-schaftlicher und belletristischer Ausgaben heraus. Neben den berühmtesten russinischen Autoren dieser Zeit, Antonij Hodynka, Irinej Kontratovic, Hiador Stripskij u.a., wurden in diesen Ausgaben der Gesellschaft Materialien von Nikolaj Lelekac, Fedor Potušnjak, Ivan Muranyj, Aleksandr Markuš, Juryj Stanynec´, Vasyl´ Fenic, Andrej Voron u.a. als Vertreter der mittleren Generation der russinischen wissenschaftlichen und künstlerischen Intelligenz in der Mitte des XX. Jahrhunderts, die Vertreter der russischen Emigration Evgenij Nedz´el´skij und Petr Miloslavskij sowie v. a. am Beginn stehende Autoren, abgedruckt. Viele berühmte Namen sind schlicht in Vergessenheit geraten, viele Pseudonyme und Kryptonyme von Autoren dieser Jahre sind nicht dechiffriert...

Heute ist der Großteil der reichen und vielschichtigen Druckerzeugnisse der 40-er Jahre des XX. Jahrhunderts für die meisten Leser, die sich für die Geschichte Subkarpatiens während des II. Weltkrieges interessieren, unbekannt (und oft auch unzugänglich). Das vorliegende Buch soll als Hilfe für zukünftige Erforscher der “weißen Flecken“ der relativ kurz zurückliegenden und paradoxerweise so unbekannten und unerforschten Seiten der Geschichte Subkarpatiens der “zweiten“ ungarischen Periode dienen.

168

Михаил Капраль: Подкарпатское Общество Наук. Публикации. 1941–1944. Ужгород, 2002.

Резюме

После выхода из состава Чехословакии, в которой находилась территория нынешней Закарпатской области Украины (чешск. Podkarpatská Rus) без малого два десятилетия и возвращения края в лоно венгерского государства (ноябрь 1938 - март 1939 гг.) в общественно-политической жизни Подкарпатья (венгерск. Kárpátaljai terület) произошли значительные изменения. Главенствующее положение обрело ранее третье по своей значимости (после доминирующих в предыдущие десятилетия русофильского и украинофильского направлений) движение той части общественности края, которая ратовала за самостоятельное культурное и духовное развитие подкарпатских русин. Сто-ронники использования литературного языка, в котором орга-нично сочетались бы литературные традиции предшествующих периодов и максимальное приближение к особенностям живой речи русин, объединившиеся в середине 30-ых годов ХХ столетия вокруг еженедельника “Нед‰ля”, получили поддержку на государственном уровне уже в составе Венгрии. Этот процесс завершился в январе 1941 года, когда состоялось учредительное собрание “Подкарпатского Общества Наукъ”, общественно-по-литической институции, призванной удовлетворять культурные запросы местного русинского населения, обеспечивать развитие гумманитарной сферы особой в составе венгерского государства территории (комиссариата).

С изданием грамматики русинского литературного языка 1941 года фактически завершился процесс его кодификации, а ее автор Иван Гарайда, исполнительный директор “Подкарпатского Общества Наукъ”, сумел вовлечь в процесс культурного строительства и общественную консолидацию большую часть интеллигенции края, в том числе и тех, кто ранее пребывал в составе русофильского и украинофильского лагерей.

169

За относительно короткий период сложных военных лет – с весны 1941 года и вплоть до прихода в Ужгород Красной Армии в конце октября 1944 – научное общество развернуло беспрецедентную культурную деятельность. Под эгидой общест-ва, в частности, вышли 4 тома научного журнала “Зоря-Hajnal”; 84 номера литературно-популярного двухнедельника “Литера-турна Нед‰ля”; 41 номер ежемесячного журнала для школьников “Руська Молодежь”. Из типографии Общества преимущественно в составе книжных серий “Литературно-Наукова Библіотека”, “Народна Библіотека” и “Д‰точа Библіотека” вышло более 90 отдельных научных, научно-популярных и художественных изданий. Наряду с наиболее известными на то время Антонием Годинкой, Иринеем Контратовичем, Гиадором Стрипским в изданиях общества активно печатались материалы как представителей средней генерации русинской научной и творческой интеллигенции середины ХХ столетия Николая Лелекача, Федора Потушняка, Петра Миговка, Ивана Мурания, Александера Маркуша, Юрия Станинца, Василия Фенича, Андрея Ворона и др., ярких представителей русской эмиграции Евгения Недзельского и Петра Милославского, так и начинаю-щих авторов. Многие славные имена попросту забыты. Не все псевдонимы и криптонимы авторов тех лет расшифрованы...

В настоящее время бóльшая часть богатой и разнообразной печатной продукции 40-ых годов ХХ столетия неизвестна (а часто и – недоступна) для большинства читателей, интересующихся историей Подкарпатья периода Второй мировой войны. Настоящая книга призвана помочь будущим исследова-телям “белых пятен” в относительно недавних и, как ни пара-доксально, столь неизведанных страниц истории Подкарпатья “второго” венгерского периода.

170

СОДЕРЖАНЯ

Спередслово ......................................................................................4 Вуданя катедры украинської и русинської філолоґії Нїредьгазської Высшої Школы .....................................................8 Вуданя Пудкарпатського Общества Наук.................................12 Содержаня періодичных удань Общества: “Зоря-Hajnal” ............................................................................... 25 “Литературна Нед‰ля” ............................................................. 37 “Руська Молодежь” .................................................................... 74 “Великий Сельско-Господарский Календарь...” ...................... 101 “Литературно-Наукова Библіотека” ..................................... 111 “Народна Библіотека” ............................................................. 117 “Д‰точа Библіотека” .............................................................. 121 “Школьн‰ Учебники” ................................................................ 122 Бібліоґрафія неперіодичных удань ............................................ 122 Указовач имен ..............................................................................123 Указовач псевдонімув ................................................................135 Проґрамові зголошеня у періодицї Общества: Вступное слово [Зоря-Hajnal] ....................................................138 Витай читателю! [Зоря-Hajnal] ...............................................140 Протокол учредительного собрания Общества от 26 января 1941 г. [Зоря-Hajnal] ........................................142 Р‰чь регентского комиссаря витязя Николая Козма зъ нагоды заоснованя Общества [Зоря-Hajnal] .................. 151 От редакці‰ [Литературна Нед‰ля] ........................................ 157 От редакці‰ [Литературна Нед‰ля] .........................................157 Дорогий читачу! [листовка до читачув 1942 г.] ......................159 Отъ редакці‰ до родичовъ, учителевъ и читачовъ [Руська Молодежь] .................................................................. 160 Magyar nyelvű rezümé.................................................................. 162 Резюме українською мовою ...................................................... 164 Resümee in deutscher Sprache .................................................... 166 Резюме на русском языке ..........................................................168

171

TARTALOMJEGYZÉK Előszó ................................................................................................. 4 A Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék kiadványainak jegyzéke ................................... 8 A Kárpátaljai Tudományos Társaság kiadványai ....................... 12 A Társaság kiadványainak bibliográfiája: Zorja-Hajnal ................................................................................ 25 Literaturna Negyil’a .................................................................... 37 Rus’ka Mologyozs ........................................................................ 74 Velikij szel’szko-hoszpodarszkij kalendar’... ............................. 101 Önálló kiadványok: Irodalmi és tudományos könyvtár .............................................. 111 Népkönyvtár ............................................................................... 117 Gyermekkönyvtár ........................................................................ 121 Tankönyvek ................................................................................. 122 Sorozaton kívüli kiadványok ....................................................... 122 Névmutató ..................................................................................... 123 Szerzői álnevek mutatója ............................................................. 135 A KTT időszaki kiadványainak szerkesztői programnyilatkozatai: Előszó [Зоря-Hajnal] ................................................................. 139 Üdv az olvasónak! [Зоря-Hajnal] ............................................... 141 Jegyzőkönyv a Kárpátaljai Tudományos Társaság 1941. évi január hó 26-án tartott alakuló üléséről [Зоря-Hajnal] ........... 147 Kozma Miklós beszéde a KTT alakuló ülésén [Зоря-Hajnal] ..... 151 Ot redakcii [Literaturna Negyil’a] .............................................. 157 Ot redakcii [Literaturna Negyil’a] .............................................. 157 Dorohij csitacsu! [felhívás az előfizetőkhöz 1942] .................... 159 Ot redakcii do rodicsov, ucsitel’ov i csitacsov [Rus’ka Mologyozs] ................................................................. 160 Magyar nyelvű rezümé ................................................................. 162 Ukrán nyelvű rezümé ................................................................... 164 Német nyelvű rezümé ................................................................... 166 Orosz nyelvű rezümé .....................................................................168

172

Успішноє завершеня сёї книги не вчинило бы ся фактом

без помочи нерунодушных людий, глубокоє дякованя которым хотїв бых изьявити перед тим, як пустити єї у світ. Ініціатору и редактору нинїшного уданя доктору МТА професору Іштвану Удварі, сфарадлованя не знаючому роботязю русинського возроженя Іґорю Керчі, бібліотекарькам Будапешта, Нїредьгазы и Ужгорода, ужгородському професору Ёсіфу Алексїёвичу Дзен-дзелївському, доценту Василю Ивановичу Оросу, активным пуд-карпатським авторам прошлости и днишнёсти Василю Сочцї-Боржавину, Марґарітї Немеш, Юрію Керекешу, Петру Потуш-няку, Василю Звонарю.

М. Капраль

Documents

KÁRPÁTALJAI TUDOMÁNYOS TÁRSASÁG - Káprály … · 26. Elementa puerilis instituonis in lingva latina