62
L L C C O O I I - - R R e e v v i i e e w w s s Збірк ка наук кових праць видаєт ться Д Донецьк ким національним університ тет том МОНмолодьспорт т Ук краї їни за проек кт том Низько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України”, що фінансується Європейським Союзом за Тематичною програмою для довкілля та сталого управління природними ресурсами, зокрема енергією N o o . . 0 0 3 3 , , 30.12 . . 2 2 0 0 1 1 1 1 L L O O W W - - C C A A R R B B O O N N O O P P E E N N I I N N N N O O V V A A T T I I O O N N R R E E V V I I E E W W S S О О Г Г Л Л Я Я Д Д И И Н Н И И З З Ь Ь К К О О - - В В У У Г Г Л Л Е Е Ц Ц Е Е В В И И Х Х В В І І Д Д К К Р Р И И Т Т И И Х Х І І Н Н Н Н О О В В А А Ц Ц І І Й Й О О Б Б О О З З Р Р Е Е Н Н И И Я Я Н Н И И З З К К О О - - У У Г Г Л Л Е Е Р Р О О Д Д Н Н Ы Ы Х Х О О Т Т К К Р Р Ы Ы Т Т Ы Ы Х Х И И Н Н Н Н О О В В А А Ц Ц И И Й Й Проект фінансується Європейським Союзом Проект реалізується ціональним тетом, Україна Донецьким на універси

Lcoi reviews 2011 03

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Сборник презентаций Круглого стола «Низко-углеродные инновации для решения региональных экологических проблем» / Под общ. ред. С.В. Беспаловой и Н.С. Шеставина // LCOI-Reviews, No. 03, 30.12.2011. – Донецк: ДонНУ, 2011. – 58 с. Сборник презентаций содержит слайды презентаций по вопросам исследования и разработки низко-углеродных технологий в Украине и мире, которые были представлены 15 декабря 2011 года на Круглом столе «Низко-углеродные инновации для решения региональных экологических проблем», который проводился в г. Запорожье Донецким национальным университетом при поддержке Европейского Союза. Приводятся результаты исследований и разработок в направлении внедрения низко-углеродных технологий, которые были выполнены в последнее время в Украине и мире, а также результаты других проектов, действующих в Украине и связанных с проблемами изменения климата. Сборник предназначен для научных и инженерно-технических работников, преподавателей высших учебных заведений, аспирантов и студ

Citation preview

Page 1: Lcoi reviews 2011 03

LLCCOOII--RReevviieewwss

ЗЗббііррккаа ннааууккооввиихх ппррааццьь ввииддааєєттььссяя ДДооннееццььккиимм ннааццііооннааллььнниимм ууннііввееррссииттееттоомм ММООННммооллооддььссппоорртт УУккррааїїннии ззаа ппррооееккттоомм

„„ННииззььккоо--ввууггллееццееввіі ммоожжллииввооссттіі ддлляя ііннддууссттррііааллььнниихх ррееггііоонніівв УУккррааїїннии””,, щщоо ффііннааннссууєєттььссяя ЄЄввррооппееййссььккиимм ССооююззоомм

ззаа ТТееммааттииччннооюю ппррооггррааммооюю ддлляя ддооввккіілллляя ттаа ссттааллооггоо ууппррааввлліінннняя ппррииррооддннииммии рреессууррссааммии,, ззооккррееммаа ееннееррггіієєюю

NNoo.. 0033,, 3300..1122..22001111

LLOOWW--CCAARRBBOONN OOPPEENN IINNNNOOVVAATTIIOONN RREEVVIIEEWWSSООГГЛЛЯЯДДИИ ННИИЗЗЬЬККОО--ВВУУГГЛЛЕЕЦЦЕЕВВИИХХ ВВІІДДККРРИИТТИИХХ ІІННННООВВААЦЦІІЙЙООББООЗЗРРЕЕННИИЯЯ ННИИЗЗККОО--УУГГЛЛЕЕРРООДДННЫЫХХ ООТТККРРЫЫТТЫЫХХ ИИННННООВВААЦЦИИЙЙ

ППррооеекктт ффііннааннссууєєттььссяя ЄЄввррооппееййссььккиимм ССооююззоомм

ППррооеекктт ррееааллііззууєєттььссяя ццііооннааллььнниимм

ттееттоомм,, УУккррааїїннаа ДДооннееццььккиимм ннаа

ууннііввееррссии

Page 2: Lcoi reviews 2011 03
Page 3: Lcoi reviews 2011 03

LLCCOOII--RReevviieewwss LLOOWW--CCAARRBBOONN OOPPEENN IINNNNOOVVAATTIIOONN RREEVVIIEEWWSS ООГГЛЛЯЯДДИИ ННИИЗЗЬЬККОО--ВВУУГГЛЛЕЕЦЦЕЕВВИИХХ ВВІІДДККРРИИТТИИХХ ІІННННООВВААЦЦІІЙЙ ООББООЗЗРРЕЕННИИЯЯ ННИИЗЗККОО--УУГГЛЛЕЕРРООДДННЫЫХХ ООТТККРРЫЫТТЫЫХХ ИИННННООВВААЦЦИИЙЙ

NNoo.. 0033,, 3300..1122..22001111 ЗЗббііррккаа ннааууккооввиихх ппррааццьь ввииддааєєттььссяя ДДооннееццььккиимм ннааццііооннааллььнниимм ууннііввееррссииттееттоомм ММООННммооллооддььссппоорртт УУккррааїїннии ззаа ппррооееккттоомм

„„ННииззььккоо--ввууггллееццееввіі ммоожжллииввооссттіі ддлляя ііннддууссттррііааллььнниихх ррееггііоонніівв УУккррааїїннии””,, щщоо ффііннааннссууєєттььссяя ЄЄввррооппееййссььккиимм ССооююззоомм

ззаа ТТееммааттииччннооюю ппррооггррааммооюю ддлляя ддооввккіілллляя ттаа ссттааллооггоо ууппррааввлліінннняя ппррииррооддннииммии рреессууррссааммии,, ззооккррееммаа ееннееррггіієєюю

ССббооррнниикк ппррееззееннттаацциийй

ККррууггллооггоо ссттооллаа

««ННииззккоо--ууггллеерроодднныыее ииннннооввааццииии ддлляя

рреешшеенниияя ррееггииооннааллььнныыхх

ээккооллооггииччеессккиихх ппррооббллеемм»»

1155 ддееккааббрряя 22001111 гг..,,

гг.. ЗЗааппоорроожжььее

Донецк - 2011 ППррооеекктт ффііннааннссууєєттььссяя ЄЄввррооппееййссььккиимм ССооююззоомм

ППррооеекктт ррееааллііззууєєттььссяя ДДооннееццььккиимм ннааццііооннааллььнниимм ууннііввееррссииттееттоомм,, УУккррааїїннаа

Page 4: Lcoi reviews 2011 03

УДК 504.062.2, 504.062.4, 504.7 ББК 20.1, 20.3 С 232 Сборник презентаций Круглого стола «Низко-углеродные инновации для решения региональных экологических проблем» / Под общ. ред. С.В. Беспаловой и Н.С. Шеставина // LCOI-Reviews, No. 03, 30.12.2011. – Донецк: ДонНУ, 2011. – 58 с. Сборник презентаций содержит слайды презентаций по вопросам исследования и разработки низко-углеродных технологий в Украине и мире, которые были представлены 15 декабря 2011 года на Круглом столе «Низко-углеродные инновации для решения региональных экологических проблем», который проводился в г. Запорожье Донецким национальным университетом при поддержке Европейского Союза. Приводятся результаты исследований и разработок в направлении внедрения низко-углеродных технологий, которые были выполнены в последнее время в Украине и мире, а также результаты других проектов, действующих в Украине и связанных с проблемами изменения климата. Сборник предназначен для научных и инженерно-технических работников, преподавателей высших учебных заведений, аспирантов и студентов естественно-научных и экономических специальностей. Редакционная коллегия: д.ф.-м.н., проф. Беспалова С.В. (отв. редактор), д.т.н., проф. Семко А.Н. (зам. отв. редактора), к.т.н. Шеставин Н.С. (отв. секретарь), д.т.н., проф. Недопекин Ф.В., к.т.н., с.н.с. Бескровная М.В., к.б.н., доц. Сафонов А.И., к.т.н. Казак О.В. Компьютерная верстка: вед. инж. Рева Е.В. Адрес редакции: 83050, г. Донецк, ул. Щорса, 46/616, Донецкий национальный университет, Биологический факультат, Центр передачи низко-углеродных открытых инноваций, Web: www.lcoir-ua.eu , E-mail: [email protected]

Мнения, отраженные в этой публикации, не обязательно совпадают с взглядами Европейской Комиссии и Правительства Украины

© Донецкий национальный университет, 2011 © Коллектив авторов, 2011

Page 5: Lcoi reviews 2011 03

СОДЕРЖАНИЕ

БЕСПАЛОВА С., проректор по научной работе Донецкого национального университета, д.ф.-м.н., проф., руководитель проекта LCOIR-UA (Донецк) Отчет о результатах Круглого стола «Низко-углеродные инновации для решения региональных экологических проблем» Презентация «Низко-углеродные возможности для индустриальных регионов Украины: Адаптация Европейского опыта»

4

7

ШЕСТАВИН Н., ведущий научный сотрудник Донецкого национального университета, к.т.н., координатор проекта LCOIR-UA (Донецк) Презентация «Глобальное изменение климата и региональные экологические проблемы»

13

КОЖЕМЯКИН Г., заведующий кафедрой охраны окружающей среды Запорожской государственной инженерной академии (Запорожье) Презентация «Оценка экологического состояния Запорожской области»

18

СОЛНЫШКИНА А., заместитель председателя Совет молодых ученых Днепропетровской области (Днепропетровск) Презентация «Экологические проблемы Днепропетровского региона в контексте социально-экологических знаний»

23

ШЕСТАВИН Н., ведущий научный сотрудник Донецкого национального университета, к.т.н., координатор проекта LCOIR-UA (Донецк) Презентация «Перспективы внедрения в Украине климатических инноваций, включая чистые угольные технологии и технологии улавливания и хранения СО2»

27

ЛЯШЕНКО А., заведующий лабораторией агроэкологии Института механизации животноводства Национальной академии аграрных наук Украины (Запорожье) Презентация «Экологические аспекты сельскохозяйственного производства: состояние, новейшие технологии и оборудование переработки органических отходов»

33

СКРИПНИК О., старший научный сотрудник Института проблем природопользо-вания и экологии Национальной академии наук Украины (Днепропетровск) Презентация «Депонирование углерода при формировании вторичных экосистем нарушенных горными работами земель»

37

СЕЛИН С., сотрудник Запорожского государственного центра науки, инноваций и информатизации (Запорожье) Презентация «ГОРИЗОНТ-2020: Новая рамочная программа Европейского Союза в сфере исследований и инноваций»

41

ШЕСТАВИН Н., ведущий научный сотрудник Донецкого национального университета, к.т.н., координатор проекта LCOIR-UA (Донецк) Презентация «Презентация Национального контактного пункта «Окружающая среда, включая изменения климата» 7-й Рамочной программы ЕС»

46

САВКЕВИЧ А., заведующий отделом научно-технической информации Донецкого национального университета (Донецк) Презентация «Национальный контактный пункт «Мобильность» 7-й РП ЕС»

52

Приложение А: Загальна інформація про проект «Низько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України (LCOIR-UA)» 57

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

3

Page 6: Lcoi reviews 2011 03

ОТЧЕТ О РЕЗУЛЬТАТАХ

КРУГЛОГО СТОЛА «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ

РЕШЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ»

Беспалова С.В. Донецкий национальный университет

Донецк, Украина

15 декабря 2011 г. в Запорожской государственной инженерной академии (ЗГИА) в

рамках VIІ Всеукраинской научно-практической конференции «Охрана окружающей среды промышленных регионов как условие стабильного развития Украины» состоялось заседание Круглого стола «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ», который проводился Донецким национальным университетом (ДонНУ) по проекту «Низко-углеродные возможности для индустриальных регионов Украины (LCOIR-UA)» при поддержке Европейского Союза.

Перед заседанием круглого стола на пленарном заседании конференции был

представлен доклад о проекте LCOIR-UA: Беспалова С.В., Шеставин Н.С. «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ДЛЯ ИНДУСТРИАЛЬНЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ: АДАПТАЦИЯ ЕВРОПЕЙСКОГО ОПЫТА», в котором были отражены основные цели, задания и ожидаемые результаты проекта «Низко-углеродные возможности для индустриальных регионов Украины», финансируемого Европейским Союзом и реализуемого Донецким национальным университетом. Далее в докладе были определены целевые группы заинтересованных лиц и обоснован выбор целевых регионов внедрения результатов проекта: Донецкая, Днепропетровская, Запорожская, Луганская и Харьковская области Украины. Также были приведены предварительные результаты оценки возможностей внедрения в Украине чистых угольных технологий и технологий улавливания и геологического хранения СО2: в том числе, обоснование необходимости внедрения на предприятиях энергетического, промышленного и аграрного секторов экономики Украины.

После окончания пленарного заседания началось заседание Круглого стола, в работе

которого приняли участие более 40 представителей органов региональной власти и самоуправления, промышленных и энергетических предприятий, ученых ВУЗов и НИИ Запорожской и Днепропетровской областей.

На круглом столе были обсуждены следующие вопросы: Связь экологического состояния окружающей природной среды и

перспективами глобального потепления; Адаптация к изменениям климата, смягчение последствий изменения климата

и возможности стабилизации климата; Энергосберегающие и энергоэффективные технологии, возобновляемые

источники энергии и энергоменеджмент; Внедрение экологически чистых технологий в промышленность и сельское

хозяйство Украины, а также чистых угольных технологий в энергетику, металлургическую и химическую промышленность Украины;

Технологии улавливания, транспортировки и геологического хранения СО2; Инвестиции в стабилизацию климата: направления, риски, социально-

экономическая эффективность.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

4

Page 7: Lcoi reviews 2011 03

Заседание Круглого стола открыли приветственными выступлениями ректор ЗГИА Владимир Пожуев и начальник управления по вопросам экологической безопасности Запорожского городского совета Глеб Золотарев. Затем координатор проекта LCOIR-UA Николай Шеставин (ДонНУ, Донецк) представил презентацию обзорного доклада «Глобальное изменение климата и региональные экологические проблемы», в котором были показаны основные причины и перспективы изменения климата, вклад Украины и различных предприятий энергетики, металлургии и других отраслей промышленности, сельского хозяйства и транспорта в «углеродный след». Далее заведующий кафедрой охраны окружающей среды Геннадий Кожемякин (ЗГИА, Запорожье) в презентации «Оценка экологического состояния Запорожской области» подробно остановился на показателях загрязнения атмосферного воздуха, водной среды и грунта предприятиями Запорожской области и показал основные причины возникновения экологических проблем на территории области. Заместитель председателя Совета молодых ученых Днепропетровской области Алина Солнышкина (Днепропетровск) в своей презентации «Экологические проблемы Днепропетровского региона в контексте социально-экологических знаний» проанализировала состояние окружающей среды Днепропетровской области и подчеркнула главные причины ухудшения экологического состояния области. Во время перерыва проходило обсуждение представленных докладов и стенда «Низко-углеродные возможности для индустриальных регионов Украины: адаптация европейского опыта», на котором были представлены цели, задания и достигнутые результаты проекта LCOIR-UA, который выполняется в ДонНУ.

Николай Шеставин (ДонНУ, Донецк) в следующей презентации «Перспективы

внедрения в Украине климатических инноваций, включая чистые угольные технологии и технологии улавливания и хранения СО2» акцентировал внимание на возможностях внедрения на предприятиях Украины европейского опыта адаптации к изменению климата и смягчению его последствий. Заведующий лабораторией агроэкологии Александр Ляшенко (Институт механизации животноводства Национальной академии аграрных наук Украины, Запорожье) в докладе «Экологические аспекты сельскохозяйственного производства: состояние, новейшие технологии и оборудование переработки органических отходов» остановился на технологических вопросах уменьшения выбросов СО2 при переработке биомассы. Старший научный сотрудник Олег Скрипник (Институт проблем природопользования и экологии Национальной академии наук Украины, Днепропетровск) в коллективной презентации (соавторы: Шапарь А.Г. и Сметана С.Н.) «Депонирование углерода при формировании вторичных экосистем нарушенных горными работами земель» подчеркнул важность для уменьшения объемов СО2 в атмосфере восстановления земель, которые использовались в горнорудной и металлургической промышленности.

Обсуждение содержания представленных докладов, стенда «Здание изменения

климата» (DiploFoundation, Мальта) и Календаря-2012, который разработан на базе этого стенда, проходило во время перерыва. А затем с краткими презентациями о возможностях участия в европейских научно-технологических проектах выступили: Станислав Селин (Запорожский государственный центр науки, инноваций и информатизации) с докладом «ГОРИЗОНТ-2020: Новая рамочная программа Европейского Союза в сфере исследований и инноваций»; Николай Шеставин (ДонНУ, Донецк) - «Презентация Национального контактного пункта «Окружающая среда, включая изменения климата» 7-й Рамочной программы ЕС»; Алексей Савкевич (ДонНУ, Донецк) - «Презентация Национального контактного пункта «Мобильность» 7-й Рамочной программы ЕС». Эти выступления вызвали интерес у присутствующих ученых, которые получили ответы на множество вопросов по возможностям и правилам участия в проектах 7РП. Заседание завершилось общим обсуждением докладов и подведением итогов.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

5

Page 8: Lcoi reviews 2011 03

Ниже представлены несколько фотографий с этого мероприятия:

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

6

Page 9: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ДЛЯ ИНДУСТРИАЛЬНЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ: АДАПТАЦИЯ ЕВРОПЕЙСКОГО ОПЫТА»

БЕСПАЛОВА С., Донецкий национальный университет,

Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

7

Page 10: Lcoi reviews 2011 03

ТематичнаТематична програмапрограма ЄвропейськогоЄвропейського СоюзуСоюзу длядля довкіллядовкілля іі сталогосталогоуправлінняуправління природнимиприродними ресурсамиресурсами, , зокремазокрема енергієюенергією

ПроектПроект „„НизькоНизько--вуглецевівуглецеві можливостіможливості длядля індустріальнихіндустріальних регіоніврегіонів УкраїниУкраїни””

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональнимуніверситетомуніверситетом((мм. . ДонецькДонецьк, , УкраїнаУкраїна))

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом

VIІ Всеукраїнська науково-практична конференція“Охорона навколишнього середовища промислових

регіонів як умова сталого розвитку України”15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ПроектПроект виконуєтьсявиконується НауковоНауково--навчальнимнавчальним центромцентром ДонНУДонНУ

„„КонвергенціяКонвергенція нанонано--, , біобіо-- тата інфоінфо--технологійтехнологій длядля збалансованогозбалансованого

регіональногорегіонального розвиткурозвитку””

Беспалова С.В., д.ф.-м.н., проф., Шеставін М.С., к.т.н.Донецький національний університетНИЗЬКОНИЗЬКО--ВУГЛЕЦЕВІВУГЛЕЦЕВІ МОЖЛИВОСТІМОЖЛИВОСТІ ДЛЯДЛЯІНДУСТРІАЛЬНИХІНДУСТРІАЛЬНИХ РЕГІОНІВРЕГІОНІВ УКРАЇНИУКРАЇНИ: :

АДАПТАЦІЯАДАПТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГОЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУДОСВІДУ

СвітовийСвітовий розподілрозподіл емісіїемісіїпарниковихпарникових газівгазів заза джереламиджерелами

Промисло-

вість

22%

Енергетика

39%

Транспорт

23%Житлово-комунальна

сфера

10%

Сфера

послуг

4%

Сільське господар-

ство

2%

Джерело: IEA, 2010

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ВикидиВикиди парниковихпарникових газівгазів ввУкраїніУкраїні заза секторамисекторами, 200, 20066 рр..

Джерело: Гідрометеорологічний інститут, 2006

Відходи

2%

Витоки

12%

Сільске господарство

7%

Промислові процеси

22%

Інші спалювання

палива

33%

Енергетичні підприємства

24%

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ГеографічнийГеографічний розподілрозподіл викидіввикидіввідвід стаціонарнихстаціонарних джерелджерел, 2004 , 2004 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УкраїнськаУкраїнська електричнаелектрична мережамережа

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ОсновніОсновні вугільнівугільні басейнибасейниУкраїниУкраїни

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

8

Page 11: Lcoi reviews 2011 03

ТематичнаТематична програмапрограма ЄСЄСтата проектипроекти вв УкраїніУкраїні

„Співробітництво у галузі чистих вугільнихтехнологій і технологій уловлювання ізберігання вуглецю”

2. Проект „Низько-вуглецеві можливості для індустріальних

регіонів України (LCOIR_UA)”

ВиконавецьВиконавець –– ДонецькийДонецький національнийнаціональний університетуніверситет ((ДонецькДонецьк))

1. 1. ПроектПроект ““ДемонстраціяДемонстрація, , ознайомленняознайомлення тата застосуваннязастосування вв

УкраїніУкраїні чистихчистих вугільнихвугільних технологійтехнологій тата технологійтехнологій

уловлюванняуловлювання тата захороненнязахоронення діоксидудіоксиду вуглецювуглецю””

ВиконавецьВиконавець –– ІнститутІнститут вугільнихвугільних енерготехнологійенерготехнологій НАННАН УкраїниУкраїни ((КиївКиїв))

Тематична програма Європейського Союзудля довкілля і сталого управлінняприродними ресурсами, зокрема енергією:

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ЗагальніЗагальні ціліцілі проектупроекту::

-- СприятиСприяти іі допомагатидопомагати фактичномуфактичному здійсненнюздійсненнюдіяльностідіяльності попо впровадженнювпровадженню чистихчистих вугільнихвугільнихтехнологійтехнологій тата технологійтехнологій уловлюванняуловлювання ййзахороненнязахоронення вуглецювуглецю ((далідалі -- кліматичнихкліматичнихтехнологійтехнологій) ) вв УкраїніУкраїні

-- ЗапочаткуватиЗапочаткувати співпрацюспівпрацю уу сферісферікліматичнихкліматичних технологійтехнологій міжміжУкраїноюУкраїною іі ЄвропейськимЄвропейськимспівтовариствомспівтовариством

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

КонкретніКонкретні ціліцілі проектупроекту::

-- ПоліпшитиПоліпшити знаннязнання українськогоукраїнського контекстуконтексту длядляздійсненняздійснення кліматичнихкліматичних технологійтехнологій

-- ВизначитиВизначити потенційніпотенційні обоб''єктиєкти длядля актуальнихактуальнихпрогрампрограм адаптаціїадаптації вв УкраїніУкраїні кліматичнихкліматичних технологійтехнологій

-- СтворитиСтворити уу основнихосновних зацікавленихзацікавленихсторінсторін усвідомленняусвідомлення пропро кліматичнікліматичнітехнологіїтехнології якяк інструментуінструменту боротьбиборотьбизізі зміноюзміною кліматуклімату

КонкретніКонкретні ціліцілі проектупроекту::

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ЦільовіЦільові регіонирегіони іі групигрупипроектупроекту::

ЦільовимиЦільовими регіонамирегіонами проектупроекту єє ДонецькаДонецька, , ДніпропетровськаДніпропетровська, , ЗапорізькаЗапорізька, , ЛуганськаЛуганська іі ХарківськаХарківська областіобласті УкраїниУкраїни

ЦільовіЦільові групигрупи проектупроекту наступнінаступні::-- ПредставникиПредставники адміністративногоадміністративного тата інженерноінженерно--технічноготехнічногоперсоналуперсоналу регіональнихрегіональних енергетичнихенергетичних іі промисловихпромислових компанійкомпаній-- ПредставникиПредставники регіональнихрегіональних освітніхосвітніх, , науковихнаукових татаінженернихінженерних спільнотспільнот-- РегіональніРегіональні представникипредставники державнихдержавних органіворганів владивлади татамісцевогомісцевого самоврядуваннясамоврядування-- СтудентиСтуденти тата аспірантиаспіранти природничихприродничих тата економічнихекономічнихфакультетівфакультетів ДонецькогоДонецького національногонаціонального університетууніверситету-- ПредставникиПредставники засобівзасобів масовоїмасової інформаціїінформації-- УчнівськаУчнівська молодьмолодь тата дітидіти

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

1 1 компонентакомпонента проектупроекту::

Донецький національний університет (ДонНУ), буде паралельно виконувати три компонентипроекту:

1. Дослідження національного та регіональногоконтексту можливостей використання кліматичнітехнологійРезультатами цієї частини будуть огляди про світовийконтекст; про існуючі українські політичні течії, про законита нормативні акти; про зацікавлені сторони, а такожрекомендації щодо створення потенціалу кліматичнітехнологій в Україну.

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

1 1 компонентакомпонента проектупроекту::

Донецький національний університет (ДонНУ), буде паралельно виконувати три компонентипроекту:

1. Дослідження національного та регіональногоконтексту можливостей використання кліматичнітехнологійРезультатами цієї частини будуть огляди про світовийконтекст; про існуючі українські політичні течії, про законита нормативні акти; про зацікавлені сторони, а такожрекомендації щодо створення потенціалу кліматичнітехнологій в Україну.

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

9

Page 12: Lcoi reviews 2011 03

РозподілРозподіл емісіїемісії парниковихпарниковихгазівгазів заза джереламиджерелами уу світісвіті

СкороченняСкорочення вв 2 2 разирази викидіввикидів СОСО22

зз 2005 2005 рр. . попо 2050 2050 рр. . зз метоюметою запобіганнязапобіганнязбільшеннязбільшення температуритемператури нана 2 2 -- 2,4 2,4 °° CC

Застосування ТУЗВ в індустрії – 9 %Застосування ТУЗВ в енергетиці – 10 %

ТехнологіїТехнології уловлюванняуловлювання тата зберіганнязберігання вуглецювуглецю ((ТУЗВТУЗВ))

Впровадження ядерної енергетики – 6 %Впровадження поновлюванихджерел енергії – 21 %Підвищення ефективностігенерації енергії – 7 %Зменшення використаннявикопного палива – 11 %Підвищення ефективностігенерації енергії – 12 %

Підвищення ефективностівикористання палива – 24 %

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

СхемиСхеми процесівпроцесів уловлюванняуловлювання іігеологічногогеологічного зберіганнязберігання СОСО22

3 етапи процесів: 3 варіанти уловлювання:

Уловлювання

Транспортування

Зберігання

Після спалювання

Кисневе спалювання

Уловлювання до спалювання

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Уловлювання

Транспортуван-ня і поглинання

Вартістьвідновлення

Поточнавартість

Майбутнівитрати

Всього

Вартістьзахвату СО2: 60€/t

Вартість захвату СО2: 15€/t

емісія уловлювання

Завод безуловлювання

Заводізуловлю-ванням

захват

уловлювання

ОцінкиОцінки вартостівартості тата ефективностіефективностіпроцесівпроцесів уловлюванняуловлювання іі

геологічногогеологічного зберіганнязберігання СОСО22

Вартість Ефективність

Рекомендації для розробників проектів:> Уловлювати 90% викидів від стаціонарних джерел> Знижувати витрати захвату СО2 з 60 до 15 € / т

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ОцінкаОцінка ризиківризиків33--хх сценаріївсценаріїв міграціїміграції СОСО22

Сценаріїміграції СО2

Витоки врезультатіпорушенняущільненнякришка горизонту

Витоки черезіснуючи розломи

Витоки череззанедбанусвердловину

Підприємство, що виробляє іуловлює СО2

Свердловина, через якууприскуєтьсяСО2

Спостережнасвердловина

Свердловинавід колишньоговидобуткунафти чи газу

Свердловинадля заборупитної води

Геологічнірозломи

Розподіл СО2

у сховищі

Водоноснийгоризонт

прісної води

Ізоляція

Глибокийводоносний

горизонт(сховище)

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

2 2 компонентакомпонента проектупроекту::

2. Оцінка: створення географічних інформаційнихсистем (ГІС)

У рамках цієї компоненти проекту з метою оцінкиможливостей та перешкод для розгортання кліматичнихтехнологій в Україні будуть створені ГІС джерел іпоглиначів СО2.

Також будуть надані рекомендації для фактичногоздійснення кліматичних технологійдля декількох об'єктів в індустріальнихрегіонах України.

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ДваДва кращікращі варіантиваріанти зберіганнязберігання::-- ТріасовіТріасові континентальніконтинентальні відкладеннявідкладення-- ДоггерДоггер--карбонатнікарбонатні відкладеннявідкладення

КруглийКруглий стілстіл уу ДТДТЭКЭК 18.05.2011 18.05.2011 рр..Піски ИзвестнякиВапняки ПесчаникиПесчаникиПісковики

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

10

Page 13: Lcoi reviews 2011 03

3.6. 3.6. ІнтернетІнтернет--сайтсайт

Различными цветами на карте показаны отложения, соответствующие определенным геологическим периодамв истории Земли. Палеозойский структурный этаж наразрезе оконтурен красной пунктирной линией.

Геологическая схема и разрез Донбасса(Украинская часть)

Geological scheme and cross-section Donbass(Ukrainian part)

Different colors on the map shows deposits that meet certain geological periods of Earth history. Paleozoic structural stage on the section bounded by the red dotted line.

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

3.6. 3.6. ІнтернетІнтернет--сайтсайтМощностьМощность палеозойскихпалеозойских осадочныхосадочных отложенийотложений

PowerPower PaleozoicPaleozoic sedimentssediments

Мощность палеозойских осадочныхотложений в Донбассе и ДДВ достигает до20 км.

Красной линией оконтурена площадь смощностью осадочного чехла более 1 км.

Power of Paleozoic sediments in the Donbas and DDV up to 20 km.

The red line delineated area with a capacity of sedimentary cover over 1 km.

Occurrence depth > 1 km

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

3 3 компонентакомпонента проектупроекту::

3. Обмін знаннями

Обмін знаннями, створеними і накопиченими в процесі виконаннябуде здійснюватися шляхом організації та проведення наступнихзаходів: освітня сесія для представників влади та бізнесу; круглі столидля освітян, науковців та інженерів; міжнародна науково-практичнаконференція з актуальних питань зміни клімату та використаннякліматичних технологій; лекції для студентів старших курсів іаспірантів ДонНУ природничих і економічних спеціальностей.

У рамках проекту будуть видані: монографія, навчальні посібники, методичні рекомендації та керівництво з використаннякліматичних технологій, праці конференції, а такожбуде створений веб-сайт, спрямований на різнихкористувачів із цільових груп проекту.

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

3.1. 3.1. ОсвітняОсвітня сесіясесія

14-15 вересні 2011 р. ДонНУ у рамках проекту LCOIR-UA спільно зДонОДА організував освітню сесію “Низько-вуглецеві технологіїдля стабілізації клімату” для керівників регіональних органівдержавної влади і місцевого самоврядування, а також керівниківпідприємств енергетики і промисловості.

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

3.1. 3.1. ОсвітняОсвітня сесіясесія

3.2. 3.2. КругліКруглі столистоли

ДонНУДонНУ організовуватимеорганізовуватиме круглікруглі столистоли кожнийкожний кварталквартал. . КоженКоженкруглийкруглий стілстіл будебуде присвяченийприсвячений різнимрізним аспектамаспектам проектупроекту::

-- ПолітичнимПолітичним, , правовимправовим іі економічнимекономічним аспектамаспектам впровадженнявпровадженнякліматичнихкліматичних технологійтехнологій ((длядля представниківпредставників регіональнихрегіональнихадміністраційадміністрацій іі місцевихмісцевих радрад););

-- ТехнічнеТехнічне використаннявикористання кліматичнихкліматичних технологійтехнологій уу відповіднійвідповіднійсвітовійсвітовій практиціпрактиці ((длядля інженерноінженерно--технічноготехнічного персоналуперсоналупромисловостіпромисловості іі енергетикиенергетики, , науковцівнауковців тата освітяносвітян););

-- ПерспективиПерспективи застосуваннязастосування кліматичнихкліматичнихтехнологійтехнологій вв УкраїніУкраїні ((длядля представниківпредставників науковихнаукових, , освітніхосвітніх, , адміністративнихадміністративних, , промисловихпромислових кругівкругів іібізнесбізнес--співтовариствспівтовариств).).

3.2. 3.2. КругліКруглі столистоли

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

3.3. 3.3. КонференціяКонференція

Міжнародна науково-практична конференція для учених іінженерів, які одержали значні результати у сферікліматичних технологій, а також за іншими проблемамизміни клімату, запланована на завершальний етап проекту.

Конференція включатиме пленарні і секційні доповіді, стендові сесії і круглі столи з актуальних питань зміниклімату і використання кліматичних технологій.

Конференція проходитиме за участю іноземнихучених і інженерів. Праці будуть опублікованінаперед.

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

11

Page 14: Lcoi reviews 2011 03

3.4. 3.4. ЛекціїЛекції тата ПублікаціїПублікації

ЛекціїУ 2011-2012 навчальному році для студентів старших курсів іаспірантів ДонНУ, природничих і економічних спеціальностей, будепідготовлений цикл додаткових лекцій з питань зміни клімату івикористання кліматичних технологій. На веб-сайтіпроекту методичні матеріали цих лекції будутьрозміщені у вільному доступі в режимідистанційного навчання.

ПублікаціїВ рамках проекту будуть видані: резюме та огляди,колективна монографія, навчальні посібники, методичні рекомендації та керівництво звикористання кліматичних технологій, праці конференції, щоквартальні бюлетені.

3.4. 3.4. ЛекціїЛекції тата ПублікаціїПублікації

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

3.5. 3.5. БібліотекаБібліотека публікаційпублікацій((електронаелектрона тата печатнапечатна))

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

3.6. 3.6. ІнтернетІнтернет--сайтсайт

ДонНУ за проектом створено веб-сайт, направлений на різнихкористувачів:

- Населення в цілому, у тому числі і засоби масової інформації(загальна популярна інформація);

- Керівників регіонів і підприємств (законодавчі документиі приклади їх використання);

- Інженерно-технічний персонал підприємств (технічнірішення і документи, методики);

- Учених (пропозиції для наукових досліджень і їхрезультати);

- Студентів і аспірантів (курси дистанційного навчанняз питань зміни клімату і використовування кліматичнихтехнологій).

3.6. 3.6. ІнтернетІнтернет--сайтсайт

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ІнтернетІнтернет--сайтсайт проектупроекту::

www.lcoir-ua.eu

ІнтернетІнтернет--сайтсайтпроектупроекту

ДякуюДякую заза увагуувагу!!НауковийНауковий керівниккерівник проектупроекту, , проректорпроректор зз науковоїнаукової роботироботиДонецькогоДонецького національногонаціонального університетууніверситетуБеспаловаБеспалова СвітланаСвітлана ВолодимирівнаВолодимирівнаEE--mail: mail: [email protected]@donnu.edu.uaWeb: Web: www.research.donnu.edu.uawww.research.donnu.edu.ua

ВідповідальнийВідповідальний виконавецьвиконавець,,координаторкоординатор проектупроектуШеставінШеставін МиколаМикола СтепановичСтепановичEE--mail: mail: [email protected]@ukr.netWeb: Web: www.lcoirwww.lcoir--ua.euua.eu

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

МодераторМодератор круглогокруглого столустолу -- ШеставінШеставін МиколаМикола СтепановичСтепанович

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

12

Page 15: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«ГЛОБАЛЬНОЕ ИЗМЕНЕНИЕ КЛИМАТА И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ»

ШЕСТАВИН Н., Донецкий национальный университет,

Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

13

Page 16: Lcoi reviews 2011 03

ТематичнаТематична програмапрограма ЄвропейськогоЄвропейського СоюзуСоюзу длядля довкіллядовкілля іі сталогосталогоуправлінняуправління природнимиприродними ресурсамиресурсами, , зокремазокрема енергієюенергією

ПроектПроект „„НизькоНизько--вуглецевівуглецеві можливостіможливості длядля індустріальнихіндустріальних регіоніврегіонів УкраїниУкраїни””

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональнимуніверситетомуніверситетом((мм. . ДонецькДонецьк, , УкраїнаУкраїна))

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом

КРУГЛЫЙ СТОЛ«НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ

РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ»15.12.2011 г., г. Запорожье

ПроектПроект виконуєтьсявиконується НауковоНауково--навчальнимнавчальним центромцентром ДонНУДонНУ

„„КонвергенціяКонвергенція нанонано--, , біобіо-- тата інфоінфо--технологійтехнологій длядля збалансованогозбалансованого

регіональногорегіонального розвиткурозвитку””

Шеставін М.С., к.т.н.Донецький національний університет

ГлобальноеГлобальное изменениеизменение климатаклимата иирегиональныерегиональные экологическиеэкологические проблемыпроблемы

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

СпостережуваніСпостережувані іі модельованімодельованізмінизміни температуритемператури: :

тількитільки природніприродні чинникичинники

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

СпостережуваніСпостережувані іі модельованімодельовані змінизмінитемпературитемператури::

природніприродні іі створеністворені людиноюлюдиною чинникичинники

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

2 2 частиначастина ЄвропейськогоЄвропейськогопроектупроекту LCOIRLCOIR--UAUA

КругообігКругообіг СОСО22 уу природіприроді

Потік СО2 між землею та атмосферою (в мільярдах тон на рік)(4200) – Потік СО2

Антропогеннийпотік СО2

Природнийпотік СО2

Атмосфера

Океан

Рослинність

Викопний вуглець

Грунт

Осадові породи

Зміниклімату

Підкислення

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

РозподілРозподіл емісіїемісії парниковихпарниковихгазівгазів заза джереламиджерелами уу світісвітіПарниковийПарниковий ефектефект

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

14

Page 17: Lcoi reviews 2011 03

ПрогнозПрогноз світовогосвітового розподілурозподілу відхиленнявідхилення

показникапоказника вогкостівогкості відвід данихданих 2000 2000 рокуроку

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ПрогнозПрогноз світовогосвітового розподілурозподілу відхиленнявідхилення

показникапоказника вогкостівогкості відвід данихданих 2000 2000 рокуроку

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ПрогнозПрогноз світовогосвітового розподілурозподілу відхиленнявідхилення

показникапоказника вогкостівогкості відвід данихданих 2000 2000 рокуроку

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ПрогнозПрогноз світовогосвітового розподілурозподілу відхиленнявідхилення

показникапоказника вогкостівогкості відвід данихданих 2000 2000 рокуроку

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

РозподілРозподіл емісіїемісії парниковихпарниковихгазівгазів заза джереламиджерелами уу світісвіті

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ВикидиВикиди парниковихпарникових газівгазів ввУкраїніУкраїні заза секторамисекторами, 2004 , 2004 рр..

Джерело: Гідрометеорологічний інститут, 2006

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Сільське господарство

7%

Витоки12%

Промислові процеси

22%

Відходи2%

Інше спалювання палива

33%

Енергетичні підприємства

24%

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

15

Page 18: Lcoi reviews 2011 03

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

СпіввідношенняСпіввідношення викидіввикидів СОСО22

тата обсягівобсягів виробленоївиробленої енергіїенергії уусвітісвіті заза данимиданими CARMACARMA

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

4000

4500

КитайСШ

А

Индия

Россия

Германия

Япония

Великобритания

Австралия

Южная

Африка

Южная

Крея

Польша

Канада

Италия

Испания

Тайвань

Мексика

Турция

Индонезия

Иран

Таиланд

Украина

Mt CO2 MWh Energy

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

СпіввідношенняСпіввідношення викидіввикидів СОСО22

тата обсягівобсягів виробленоївиробленої енергіїенергії ууЄвропіЄвропі заза данимиданими CARMACARMA

0

100

200

300

400

500

600

700

Германия

Великобритания

Польша

Италия

Испания

Турция

Таиланд

Украина

Mt CO2 MWh Energy

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

ДжерелаДжерела викидіввикидів СОСО22

нана сходісході УкраїниУкраїни заза данимиданими BELLONABELLONA

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

ДжерелаДжерела викидіввикидів СОСО22

заза данимиданими CARMACARMA

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляУловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля спалюванняспалювання паливапалива

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляУловлюванняУловлювання СОСО22

припри кисневомукисневому спалюванніспалюванні паливапалива

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

16

Page 19: Lcoi reviews 2011 03

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляУловлюванняУловлювання СОСО22

додо спалюванняспалювання паливапалива

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляВикидиВикиди СОСО22 уу процесахпроцесах

виробництвавиробництва залізазаліза тата сталісталі

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляВикидиВикиди СОСО22 уу процесахпроцесахвиробництвавиробництва цементуцементу

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляВикидиВикиди СОСО22 уу процесахпроцесахвиробництвавиробництва аміакуаміаку

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ВикидиВикиди парниковихпарникових газівгазів ввУкраїніУкраїні заза секторамисекторами, 2004 , 2004 рр.. ІнтернетІнтернет--сайтсайт

КоординаторКоординатор проектупроекту LCOIRLCOIR--UA: UA: ШеставінШеставін МиколаМикола СтепановичСтепанович

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

17

Page 20: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«ОЦЕНКА ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ»

КОЖЕМЯКИН Г., Запорожская государственная инженерная академия,

Запорожье, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

18

Page 21: Lcoi reviews 2011 03

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЖЕМЯКІН ГЕННАДІЙ БОРИСОВИЧзавідувач кафедрою охорони навколишнього середовища

Запорізької державної інженерної академії

Круглий стіл проекту LCOIR-UA

Запоріжжя – 15.12.2011

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 особу по Запорізькій області

0

50

100

150

200

250

2006 2007 2008 2009 2010

роки

кг на

1 особу

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу

Динаміка щільності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 кв. км

по Запорізькій області

0

5000

10000

15000

2006 2007 2008 2009 2010

роки

кг на кв

. км

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км

Металургійне виробництво та

виробництво готових металевих виробів

97,6 тис.тонн; 44,9 %

Виробництво іншої неметалевої

мінеральної продукції 4,3 тис.тонн;

2,0 %

Виробництво та розподілення

електроенергії, газу та води 103,6 тис.тонн;

47,6 %

Виробництво коксу, продуктів

нафтоперероблення 3,1 тис.тонн; 1,4 %Інші види економічної

діяльності 1,0 тис.тонн;

0,5 %

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових

виробів1,6 тис.тонн; 0,7 %

Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітряпо основним видам економічної діяльності Запорізької області

діоксид сірки; 72,41 тис. тонн;

33,3 %

пил; 17,968 тис. тонн;

8,26 %

оксид вуглецю; 82,197 тис. тонн;

37,8 %

діоксид азоту; 33,306 тис. тонн;

16,7 %

Структура викидів основних забруднюючих речовинв атмосферне повітря Запорізької області

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

19

Page 22: Lcoi reviews 2011 03

№Досліджуванаречовина

Кількість досліджень, перевищуючих ГДК

Максимальні перевищення(долі ГДК, адреса)

1.Зваженіречовини

1,5 ГДК – 653 проби2,0ГДК – 10 проб

3,6 ГДК – Ленінський р-н,пр. Металургів

2. Сірковуглець1,5 ГДК – 37 проб

3,3 ГДК – Орджонікідзевський р-н,вул. Дунайська

2,0 ГДК - 83 проби3,0 ГДК – 4 проби

3.Двоокисазоту

1,5 ГДК – 465 проб2,0 ГДК – 0 проба

1,6 ГДК – Орджонікідзевський р-н,вул. Рекордна

4. Фенол

1,5 ГДК – 315 проб

4,2 ГДК – Орджонікідзевський р-н,,вул. Сталеварів

2,0 ГДК – 89 проб2,5 ГДК – 19 проб3,0 ГДК – 5 проба

5. Сірководень1,5 ГДК – 186 проб

2,4 ГДК - Орджонікідзевський р-н, вул. Миру

2,0 ГДК – 90 проб

6.Фтористийводень

1,5 ГДК – 45 проб1,6 ГДК – Орджонікідзевський р-н,

вул. Миру2,0 ГДК – 20 проб3,0 ГДК – 0 проба

7.Сірчанийангідрид

1,5 ГДК – 0 проба 1,2 ГДКШевченківський р-н,вул. Кузнєцова1,1-1,2 ГДК – 67 проб

Перевищення ГДК по інгредієнтах на території житловоїзабудови м. Запоріжжі за 2010 рік

Галузь економіки Використано води

З неї на: Відведено зворотних вод у поверхневіводні об’єкти

побутово-питні

потреби

виробничіпотреби

Всього у тому числізабруднених

з них безочищення

Електроенергетика 778,5 1,338 777,1 662,3 - -

Вугільнапромисловість

- - - - - -

Металургійнапромисловість

116,792 15,04 101,692 71,827 61,664 2,579

Хімічна танафтохімічнапромисловість

0,277 0,111 0,166 0,016 0,016 0,016

Машинобудування 8,756 2,502 6,254 2,610 0,991 0,027

Нафтогазовапромисловість

- - - - - -

Житлово-комунальнегосподарство

91,092 72,308 18,45 83,066 8,553 0,586

Сільське господарство 90,02 11,63 9,65 16,91 0,475 0,449

Харчовапромисловість

8,591 0,240 3,68 0,103 0,069 0,001

Транспорт 0,973 0,66 0,313 0,090 0,090 0,004

Промисловістьбудівельнихматеріалів

0,582 0,268 0,314 0,686 0,640 0,5248

Інші галузі 3,487 1,603 0,981 1,078 0,802 0,626

Всього 1099,0 105,7 918,6 838,0 72,66 4,288

Використання та відведення води підприємствами галузейекономіки у 2010 році, млн. м3

Структура земельного фонду Запорізької області

2243,99

118,87

93,3533,95 228,13

Сільськогосподарськіугіддя

Ліси і інші лісовкриті площі 

Забудовані землі

Відкриті землі

Інші землі

Мінерально‐сировинна база Запорізької області

Пісок формувальний; 94,8

Пегматит; 2

Каолін; 79

Залізна руда; 4500

Глина вогнетривка; 203

Лікувальні грязі; 326 Камінь будівельний; 1262,35

58,353,07

50,5 51,7455,32 54,84

28,8234,3931,6832,2833,32

42,18

2005 2006 2007 2008 2009 2010

роки

млн

.м.куб

Забір підземних вод Використання підземних вод

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

20

Page 23: Lcoi reviews 2011 03

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

тис.т

2 007р. 2 008р. 2 009р. 2010р.

Кількість утворених відходівКількість використаних відходівКількість розміщених відходів

Стан утворення, використання та розміщення відходівосновних підприємств Запорізької області №

з/пРайон

Перезатареновпродовжроку, т

Знешкодженовпродовж року,

т

Утворено(виявлено)

впродовж року, т

Кількість накінець року, т

1 Бердянський 27,43 22,5382 Василівський 187,14 187,14 241,27 63,83 Великобілозерський 33,760 33,7604 Веселівський 2,8 2,85 Вільнянський 2 2

6 Гуляйпільський 57,06 57,067 Запорізький - -8 К-Дніпровський 9,91 9,99 Куйбишевський 8,16 -

10 Мелітопольський 10,64 10,6411 Михайлівський 174,20 174,20 116,24 8,7412 Новомиколаївський 9,46 9,48113 Оріхівський 70,0 70,014 Пологівський 162,38 161,57915 Приазовський 14,75 14,74516 Приморський 16,99 16,99217 Розівський 28,71 28,71 187 178,4518 Токмацький 126,23 120,21919 Чернігівський 1,210 1,21020 Якимівський 2,36 2,35621 м. Запоріжжя 5,25 18,36

Всього 390,05 390,05 1104,90 804,6214

Поводження з непридатними пестицидами

аміак; 1687

хлор; 868

інші; 376

Кількість небезпечних хімічних речовин на територіїЗапорізької області, т

Структура природно‐заповідного фонду Запорізької області

заказники; 52640

памятки природи; 923

національні парки; 94882

інші; 552

Види мисливськихтварин

2008 рік 2009 рік 2010 рік

Олень благородний 140 135 133

Кабан 792 844 778

Козуля європейська 1288 1308 1114

Заєць-русак 131829 140488 134127

Ондатра 5430 5951 5955

ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОСНОВНИХ ВИДІВ МИСЛИВСЬКИХТВАРИН

Назва виду

2010 рік

Каховське водосховищеЗапорізьке водосховище

(в межах Запорізької області)ліміт, тон фактичний

вилов, тліміт, тон фактичний

вилов, ттюлька 500 246,716 45 35,996судак 111 50,7036 4,75 3,86117сазан 39 27,1101 11,58 5,25217сом 39 26,0355 2,09 0,419лящ 510 243,301 27,18 18,24375плітка 393 287,3463 84,2 38,5348щука 9 1,7345 2,91 0,402

плоскирка 66 31,434 7,02 2,375окунь 19 4,949 2,95 0,74234карась 1600 1027,7403 39,2 29,27807чехоня 4 0,417 1,91 0,142

краснопірка 10 2,2877 1 16 0 33442

ВИЛОВ РИБИ У КАХОВСЬКОМУ ТА ЗАПОРІЗЬКОМУВОДОСХОВИЩАХ

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

21

Page 24: Lcoi reviews 2011 03

ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

забруднення атмосфери та водного середовища;

проблеми утилізації та видалення промислових та побутових

відходів;

забруднення територій непридатними засобами захисту

рослин,  добривами та ін.

занепад та деградація унікальних природних пам’яток, 

заповідних зон;

підтоплення територій.

ПРИЧИНАМИ НЕЗАДОВІЛЬНОГО СТАНУАТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

зношеність, а в деяких випадках відсутність, газоочисногообладнання;відсутність ефективних методів знешкодження окислів азоту таокислів сірки, які у значній кількості викидають Запорізькатеплова електростанція, підприємства металургії та численнікотельні, що спалюють тверде, газоподібне та рідке палива;відсутність ефективних методів очистки викидів від аераційнихліхтарів у металургійній галузі;застарілі технології виробництва та обладнання, особливо вметалургійній галузі;райони проживання населення, особливо м. Запоріжжя, розташовані з навітряної сторони основного промисловогомайданчика, на якому знаходяться промислові підприємства -основні забруднювачі повітря міста.зростання кількості автотранспорту

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИМАЛИХ РІЧОК

1. Скид в малі річки забруднених стічних вод через неефективнуроботу очисних споруд, особливо в житлово‐комунальномугосподарстві;

2. Змив забруднюючих речовин з урбанізованих територійбезпосередньо в малі річки.

3. Дренажні води при зрошуванні сільськогосподарських угідь, населених пунктів від підтоплення;

4. Висока розораність басейнів річок (від 63 до 94 відсотків їхплощі, а в середньому 75%) на фоні дуже низької залісеності (3‐5%);

5. Порушення режиму господарської діяльності в межахприбережних захисних смуг і водоохоронних зон

6. Надмірна зарегульованість річок ставками і водосховищами;7. Порушення правил експлуатації водозаборів та штучних

водойм

ПРОБЛЕМИ В СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

мінімізація накопичення промислових відходів, поверненняїх у виробництво з метою вилучення цінних компонентів івикористання їх, як вторинних ресурсів.впровадження нових технологій збирання побутового сміття, сортування та переробка відходівзнешкодження або організація відповідного тимчасовогозберігання накопичених непридатних хімічних засобів захистурослин

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

22

Page 25: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ДНЕПРОПЕТРОВСКОГО РЕГИОНА В КОНТЕКСТЕ СОЦИАЛЬНО-ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ»

СОЛНЫШКИНА А., Совет молодых ученых Днепропетровской области,

Днепропетровск, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

23

Page 26: Lcoi reviews 2011 03

Екологічні проблеми Дніпропетровського регіону вконтексті соціально-екологічного знання

Аліна Анатоліївна Солнишкіна, кандидат соціологічних наук

[email protected]

Круглий стіл проекту LCOIR-UA

Запоріжжя – 15.12.2011

Актуальність проблематики

Вирішення екологічнихпроблем є одним ізнайактуальніших питань врозвиткуДніпропетровськогорегіону.

Екологічні проблеми очимамешканців Дніпропетровську

Згідно даних соціологічного дослідження, які проводилися в 2007 році (n = 2006 респондентів, квотна вибірка) Дніпропетровським філіалом іменіГоршеніна, найактуальнішими проблемами Дніпропетровського регіонубули названі:Стан доріг – 44,6% Якість медичного обслуговування населення – 41,4% Екологічні проблеми – 37,8% Опалення – 36,6% Освітлення вулиць та під'їздів – 36,0% Житлова проблема – 33,1% Своєчасний вивіз сміття – 32,5% Гаряча вода – 32,1% Робота громадського транспорту – 20,8% Водопостачання – 20,2% Ліфтове господарство – 20,1% Безробіття – 18,9% Забудова території міста – 8,7% Інше – 2,1% Важко відповісти – 2,1%

Згідно Комплексної стратегії розвитку Дніпропетровської області до2015 року першочергового вирішення потребують наступніекологічні проблеми:

значне накопиченнявідходів різногопоходження;зростання викидівшкідливих речовин ватмосферне повітря відпересувних джерел;низька якість питної води тависока забрудненістьзворотних вод у загальномуводовідведенні;значне техногенненавантаження нанавколишнє природнесередовище в районахрозташування підприємствважкої промисловості;підвищення рівня ґрунтовихвод.

Демографічна ситуація

Чисельність наявного населенняДніпропетровської області на 1 жовтня 2011р., за оцінкою, складала 3323,8 тис. жителів. Упродовж січня–вересня 2011р. вона зменшилась на 12,7 тис. осіб. Природне скорочення населенняпорівняно з відповідним періодомминулого року поменшало на14,7%, що пов’язано зі зниженнямрівня смертності з 16,6 померлихна 1000 жителів у січні–вересні2010р. до 15,7 – у січні–вересні2011р. Залишається суттєвимперевищення кількості померлихнад числом живонароджених: на100 померлих припадало 69 народжених дітей.

Невтішна статистика щодо демографічної ситуації

Дніпропетровськофіційно та остаточновтратив статус містамільйонника. По данимголовного управліннястатистики області, налистопад 2011 року вмісті офіційнопроживають 999 тисяч300 мешканців.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

24

Page 27: Lcoi reviews 2011 03

Основні причини смертності населення області уперіод 2004–2008 рр. (на 100 тис. нас.)

Показник 2004 2005 2006 2007 2008

Інфекційні та

паразитарні

хвороби

45,7 50,9 56,8 58,9 65,1

Злоякісніновоутворення

210,0 209,6 207,6 205,5 209,4

Хворобисистемикровообігу

1054,4 1104,6 1083,5 1095,2 1112,4

Хворобиорганівдихання

64,8 65,4 61,9 63,3 58,7

Хворобиорганівтравлення

84,8 98,6 94,1 107,4 110,7

Статистична інформація надана Інститутом

стратегічних досліджень

Показник 2004 2005 2006 2007 2008

Нещасні

випадки,

травми,

отруєння

169,8 167,4 161,1 161,4 149,3

Усі причини 1695,9 1762,4 1725,9 1750,2 1760,8

Загальні тенденції стану здоров’я населення

Захворюваність і поширеність хвороб. Поширеність усіххвороб серед населення області зросла з 19 916,9 на 10 тис. усього населення у 2007 р. до 20 415,7 у 2008 р. Прицьому показники поширеності хвороб перевищуютьвідповідні середні по Україні, як у цілому за усіма класамихвороб, так і за більшістю окремих класів.У структурі поширеності захворювань за класами хворобперше місце посіли хвороби системи кровообігу (29,5%, або6031,8 на 10 тис. нас.), друге – хвороби органівдихання (20,0%, або 4089,5), третє – хвороби травлення (9,4%, або 1927,8), четверте – хвороби сечостатевої системи (6,9%, або 1413,1 на 10 тис. нас.). 2010 -2011 роки до цього спискудодаються хвороби серця. Дніпропетровськ та Донецьк – лідери в Україні по поширеннюВІЛ – інфекції та туберкульозу.

Згідно екологічного моніторингу (Екопаспорту) Дніпропетровської

області визначені найголовніші екологічні проблеми

Визначеннямнайважливіших проблем:а) забруднення атмосферивикидами промисловихпідприємств таавтотранспорту;Екологічні проблеми вобласті пов’язані зпідвищеним рівнемзабруднення атмосферногоповітря. Промисловіпідприємства гірничо-металургійного, паливно-енергетичного, хімічногокомплексів і транспорт єосновними джереламизабруднення повітряногобасейну.

Результати екологічного моніторингу та визначення найгостріших

актуальних проблем Дніпропетровської області

б) забруднення воднихоб’єктів скидамизабруднюючих речовин іззворотними водамипромислових тасільськогосподарськихпідприємств, підприємствжитлово-комунальногогосподарства, поверхневогостоку населених пунктів;Не зважаючи та зменшенняобсягу скиду зворотних вод, стан річок і водоймДніпропетровської області, як іпо Україні в цілому, можнавизначити критичним, що й надалі продовжує погіршуватись. Споживацьке ставлення дорічок впродовж десятирічпризвело їх до катастрофічноговиснаження.

Забруднення повітряного басейну

Згідно статистики, за 2010 рік у повітряний басейнДніпропетровської областіпотрапило 933 000 тоншкідливих речовин. Це на17% більше ніж в 2009 році. Крім того, що повітрянадзвичайно забруднене, викиди впливають наклімат в області. Ватмосферу за один рікпотрапило практично 19 мільйонів тон діоксидувуглецю, концентраціяякого вважається головноюпричиною глобальногопотепління.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

25

Page 28: Lcoi reviews 2011 03

Забруднення повітряного басейну

В січні – березні 2011 рокувикиди шкідливих речовин тапарникових газів в повітрянийбасейн Дніпропетровськоїобласті склали 236, 8 тис.т. , що на 0,1% меншеаналогічного періоду минулогороку. Про це повідомили вГоловному управлінністатистики Дніпропетровськоїобласті. 46,6% від загального обсягувикидів – доля металургійноговиробництва та виробниківметалічних виробів. 31,5% забезпечив сектор повиробництву та розподілуелектроенергії, газу та води, 17,9% - видобуваючапромисловість.

Забруднення повітряного басейну

Найбільшими забруднювачамиатмосферного повітря в січні –березні 2011 року були:- «АрселорМіттал Кривий Ріг» (70,6 тис.т),- Придніпровська та Криворіжська

теплові електростанції«Дніпроенерго»(69,45 тис.т), - Дніпровський меткомбінат іменіДзержинського (28,9 тис.т), - Павлоградвугілля (22,9 тис.т), - «Південний гірничо-збагачувальнийкомбінат (11 тис.т),- Нікопольський завод феросплавів

(6,5 тис.т), від яких в атмосферу було викинуто88, 3% забруднення.

Результати екологічного моніторингу та визначеннянайгостріших актуальних проблем Дніпропетровської області

У 2010 році у поверхневі водніоб’єкти Дніпропетровської

областіскинуто 503,7 млн. м3

забрудненихзворотних вод. Основнимизабруднювачами водних

об'єктівбасейну Дніпра є:

промисловість (65 %); комунальне господарство(25,6 %); сільське господарство (9,2 %); інші галузі (менше 0,5 %).

Проблема якості питної води вДніпропетровській області

6 липня 2009 року Дніпропетровський філіал Інституту Горшенінапроводив експрес-опитування на тему «Відношення мешканцівДніпропетровська до підвищення тарифів на воду» Всього, згідно вибірцібуло опитано 600 мешканців міста.

Як ви оцінюєте якість води в міських водопроводах? Дуже гарна – 0%Скоріше гарна – 2,2%Скоріше погана – 33,5%Дуже погана – 64,3%Як за останній час змінилася якість води в водопроводахміста? Покращилася – 1,8%Залишилась такою, якою була – 37,8%Погіршилася – 54,3%Важко відповісти – 6,3%

Серед стратегічних цілей розвитку області на 2011-2015 роки автори Стратегії розвитку області

виділяють наступні:

1. Раціональне використання земельних та водних ресурсів

2. Поліпшення санітарно-гігієнічного стану населених пунктів

3. Розвиток рекреаційних зон, збереження флори та фауни

4. Ліквідація накопичення небезпечних відходів та агрохімікатів

5. Забезпечення захисту від несприятливих природних явищ

6. Ліквідація наслідків діяльності уранового та хімічноговиробництва

Ключовими стратегічними проектами згідно концепціїрозвитку області є:

1. Зниження питомого обсягу викидів шкідливих речовинпромисловими підприємствами

2. Утилізація твердого ракетного палива3. Утилізація пестицидів

На думку автора статті, в рамках державної політики длязабезпечення сталого розвитку регіону та розвитку ефективноїекологічної політики необхідно застосовувати наступні заходи:

– врегулювання екологічного законодавства Українита наближення його до міжнародних стандартів;

– забезпечення доступу громадськості до достовірноїінформації щодо екологічних ризиків та загроз;

– забезпечення головних принципів Конвенції просталий розвиток суспільства шляхом підвищеннягромадської активності населення;

– розвиток конструктивних екологічних рухів тагромадських організацій екологічного спрямування;

– розвиток екологічної освіти населення;- вдосконалення системи екологічного моніторингу;- розвиток ефективної регіональної екологічної

політики

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

26

Page 29: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«ПЕРСПЕКТИВЫ ВНЕДРЕНИЯ В УКРАИНЕ КЛИМАТИЧЕСКИХ ИННОВАЦИЙ, ВКЛЮЧАЯ ЧИСТЫЕ УГОЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И ТЕХНОЛОГИИ

УЛАВЛИВАНИЯ И ХРАНЕНИЯ СО2»

ШЕСТАВИН Н., Донецкий национальный университет,

Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

27

Page 30: Lcoi reviews 2011 03

ТематичнаТематична програмапрограма ЄвропейськогоЄвропейського СоюзуСоюзу длядля довкіллядовкілля іі сталогосталогоуправлінняуправління природнимиприродними ресурсамиресурсами, , зокремазокрема енергієюенергією

ПроектПроект „„НизькоНизько--вуглецевівуглецеві можливостіможливості длядля індустріальнихіндустріальних регіоніврегіонів УкраїниУкраїни””

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональнимуніверситетомуніверситетом((мм. . ДонецькДонецьк, , УкраїнаУкраїна))

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом

КРУГЛЫЙ СТОЛ«НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ

РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ»15.12.2011 г., г. Запорожье

ПроектПроект виконуєтьсявиконується НауковоНауково--навчальнимнавчальним центромцентром ДонНУДонНУ

„„КонвергенціяКонвергенція нанонано--, , біобіо-- тата інфоінфо--технологійтехнологій длядля збалансованогозбалансованого

регіональногорегіонального розвиткурозвитку””

Шеставін М.С., к.т.н.Донецький національний університет

ПерспективыПерспективы внедрениявнедрения вв УкраинеУкраине климатическихклиматическихинновацийинноваций, , включаявключая чистыечистые угольныеугольные технологиитехнологии ии

технологиитехнологии улавливанияулавливания ии храненияхранения СОСО22

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

МасштабМасштаб глобальнойглобальнойпроблемыпроблемы выбросоввыбросов СОСО22

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ПроблемыПроблемы улавливанияулавливаниявыбросоввыбросов СОСО22

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ОбзорОбзор процессовпроцессов ии системсистемулавливанияулавливания СОСО22

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляСхемаСхема транспортуваннятранспортування тата

зберіганнязберігання СОСО22

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ТипыТипы хранилищхранилищ длядля СОСО22

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

28

Page 31: Lcoi reviews 2011 03

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

ОглядОгляд варіантівваріантів геологічногогеологічногозберіганнязберігання СОСО22

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

ЕволюціяЕволюція формформ СОСО22 уу процесіпроцесі йогойогогеологічногогеологічного зберіганнязберігання

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляДжерелаДжерела емісіїемісії СОСО2 2 уу світісвіті

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

ВаріантиВаріанти геологічногогеологічного зберіганнязберігання СОСО2 2

уу світісвіті

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

НаНа 2010 2010 рікрік уу світісвіті дієдіє 141 141 проектпроект ізізуловлюванняуловлювання іі зберіганнязберігання вуглецювуглецю

62 62 проектипроектиуу ЄвропіЄвропі

- дослідження

- демонстрації

- промисловий

- робочі

- потенційні, щоплануються дооголошення

- 93 проекти, щоорієнтовані науловлювання чиінтегровані

- 48 проектів, щоорієнтовані назберігання

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

29

Page 32: Lcoi reviews 2011 03

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

СегодняСегодня функционируютфункционируют толькотолько 4 4 крупныхкрупных проектапроекта попо улавливанияулавливания ии

хранениюхранению СОСО22

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ПроектПроект закачкизакачки СОСО2 2 нана месторожденииместорожденииСлейпнерСлейпнер вв СеверномСеверном мореморе

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ЗаводЗавод СПГСПГ месторожденияместорожденияСновитСновит ии закачказакачка попутногопопутного СОСО22

ГлобальнаГлобальна температуратемпературавідвід 1856 1856 рр. . додо 2006 2006 рр..

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ПроектПроект закачкизакачки СОСО2 2 нана месторожденииместорожденииИнИн--СалахСалах вв АлжиреАлжире

Аминнаяочистка СО2

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

СприятливіСприятливі зонизони геологічногогеологічногозберіганнязберігання СОСО22

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

ВаріантиВаріанти геологічногогеологічного зберіганнязберігання СОСО2 2

уу ПівнічномуПівнічному моріморі

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

30

Page 33: Lcoi reviews 2011 03

ДеДе можливоможливозберігатизберігати СОСО22

уу ФранціїФранції> В 2020 році у Франціїочікується рівеньвикидів СО2: 80-150 MтCO2 на рік

> Потужність сховищ, щопотрібна: 3-7 Гт CO2

> Джерела викидів:- Теплові електростанції- Нафтопереробні заводи- Металургійні заводи- Цементні заводи тощо

> Всього = 177 Мт/рік(34% французькихвикидів СО2)

(D. Bonijoly, 2004, modifié BRGM, 2007)

ПариПаризьзькийкий осадосадковиковиййбасейнбасейн ((ТрТрііасас ии ДоггерДоггер))

ІншіІнші осадосадккоовіві басейнбасейнии(>(> 11 000000 мм))

ВугілляВугілля ((іі бурбурее ввугугілляілля))

УльтраУльтра--основносновніі породпородии

ВуВуглеводглеводневіневі родовищародовищаПариПаризьзькогокого басейнбасейнуу

ДжерелаДжерела COCO22

Exemple Metstor – Приклад із Франції

www.metstor.frwww.metstor.fr

ДваДва кращікращі варіантиваріанти зберіганнязберігання СОСО22 уу ФранціїФранції::-- ТріасовіТріасові континентальніконтинентальні відкладеннявідкладення-- ДоггерДоггер--карбонатнікарбонатні відкладеннявідкладення

КруглийКруглий стілстіл уу ДТДТЭКЭК 18.05.2011 18.05.2011 рр..Піски ИзвестнякиВапняки ПесчаникиПесчаникиПісковики

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляВаріантиВаріанти геологічногогеологічного зберіганнязберігання СОСО2 2

уу НімеччиніНімеччині

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляВаріантиВаріанти геологічногогеологічного зберіганнязберігання СОСО2 2

уу ДаніїДанії

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

ВаріантиВаріанти геологічногогеологічного зберіганнязберігання СОСО2 2

уу БолгаріїБолгарії

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

31

Page 34: Lcoi reviews 2011 03

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

РозташуванняРозташування джерелджерел емісіїемісії татаділянокділянок геологічногогеологічного зберіганнязберігання СОСО2 2

уу БолгаріїБолгарії

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісляДжерелаДжерела емісіїемісії СОСО22 уу ПольщіПольщі

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

УловлюванняУловлювання СОСО22

післяпісля

ПотенціалПотенціал геологічногогеологічного зберіганнязберіганняСОСО2 2 уу ПольщіПольщі

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

ЕлектростанціяЕлектростанція БелчатовБелчатов ((ПольщаПольща) ) –– найбільшийнайбільший обсягобсяг викидіввикидів СОСО22

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

мм. . ЗапоріжжяЗапоріжжя –– пейзажпейзаж ізіз вікнавікна готелюготелю ““ІнтуристІнтурист””

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

КоординаторКоординатор проектупроекту LCOIRLCOIR--UA: UA: ШеставінШеставін МиколаМикола СтепановичСтепанович

ПроектПроект реалізуєтьсяреалізуєтьсяДонецькимДонецьким національнимнаціональним

ууніверситетомніверситетом

ПроектПроект фінансуєтьсяфінансуєтьсяЄвропейськимЄвропейським СоюзомСоюзом 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

32

Page 35: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА: СОСТОЯНИЕ, НОВЕЙШИЕ ТЕХНОЛОГИИ И ОБОРУДОВАНИЕ ПЕРЕРАБОТКИ

ОРГАНИЧЕСКИХ ОТХОДОВ»

ЛЯШЕНКО А., Институт механизации животноводства

Национальной академии аграрных наук Украины, Запорожье, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

33

Page 36: Lcoi reviews 2011 03

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА:стан, новітні технології та устаткування

переробки органічних відходів

Ляшенко Олександр Олександровичзавідувач лабораторії

Круглий стіл проекту LCOIR-UA

Запоріжжя – 15.12.2011

Видалення Транспортування Зберігання Перероблення Утилізація

Антропогенні впливи на довкілля

Біогенні впливи на довкілля

Основні джерела емісії парникових газів

Двоокис вуглецю – виробництво енергії, дорожній транспорт, індустріальне виробництво, житловий комплекс

Метан - сільське господарство, захоронення сміття, видобуток ітранспортування природного газу, вугільні шахти

Закис азоту - сільське господарство, індустріальне виробництво, дорожній транспорт

Процеси у сфері поводження з тваринницькими органічними відходами

СH4,H2S

Н2О

Н2О

Н2О

Твердийгній

Напіврідкийгній і послід

Рідкийгній істоки

Забруднення ґрунтів і воднихджерел стоками

Забруднення атмосферногоповітря парниковими газами та

неприємними запахами

Втрата органікита біогенних

елементів понад 50%CO2 , N2O

NH3, CO2

Наслідки неконтрольованого поводженняз тваринницькими відходами

(гній, послід, стоки)

Низький рівень внесення органічних добрив – 0,4‐0,6 т/га, норма – 8‐10 т/га.Винос біогенних речовин з врожаєм – 100‐120 кг/га щорічно.Втрата гумусу ‐ 680 кг/га щорічно.

Еквівалентипарникових газів

Вуглекислий газ ‐ 1 СО2еМетан ‐ 21 СО2е

Закис азоту – 310 СО2е

Вихід та обсяги переробки гною і посліду

тис. т.

млн. т.

Очікуваний вихід гною у 2015 р. складатиме понад 225 млн. т. 

Очікуваний обсяг внесенняорганічних добрив у 2015 роціскладатиме 6,9 т/га ріллі. 

Виробництво компостів

Виробництво біогазу

Схема переробки органічних відходівтваринництва з залученням біомаси

Суха масаЗелена маса

Біогаз

Твердий гній

Стоки Компост

Рідкий гній

Змішування

Тваринницькийоб’єкт

Транспортування

Видалення гною

Розділення нафракції

Підготовка

Зброджування

Органічні відходи

Накопиченнябіогазу

Споживання

Компостування

Дозрівання

Внесення добрив на поля

Технологіявиробництва біогазу

Технологіякомпостування

Технологія прискореного біотермічногокомпостування гною

(реєстраційна картка технології (РКТ) ДР № 0609U000054)

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

34

Page 37: Lcoi reviews 2011 03

C:N=30:1

C:N=40:1

C:N=60:1

Тривалість компостування, діб

Тем

пература,

оС

10 20 30 40

25

35

45

55

65

до 50до 100Розмір часток, мм

105Концентрація кисню, %

650550 - 750Щільність, кг/м3

55 - 6545 - 75Вологість, %

55 - 6040 - 65Температура, оС

25:1 – 30:120:1 – 40:1Відношення C:N

Оптимальнийрівень

Допустимийрівень

Параметр

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ

М Т М

Фазасаморозігрівання

П

50оС

25оС

Тем

пература

, оС

Тривалість процесу, діб

Активнатермофільна

фаза

Фаза дозрівання

Фазаохолодження

0оС

ЗнезараженняпатогенноїмікрофлориТермофільни

й режим

Мезофільнийрежим

16оС

45оС

70оС

100оС

55оС

Активна фазакомпостування,(45оC ≤ t ≤ 65оС)

Фазарозігрівання

(25оC ≤ t ≤ 45оС)

Мікробне„самогубство

Результати досліджень технологічних режимівкомпостування гною і посліду

Залежність температурних режимів компостування відзбалансування сумішей за відношенням C:N

Фази процесу біотермічного компостування органічнихвідходів

Тривалість компостування, діб

Зміна реакції середовища вкомпостній масі

Ізолініїконцентрації кисню вбурту

Зміна концентрації кисню вкомпостній масі

52C5H702N + 240CH2O + 329O2 + 34H2CO3 =>=> 476CO2 + 170H2O + 8NH3 + тепло

Надходження гною зтваринницького об’єкту

1 1

4

5

3

2

6

7

8

Вивантаження твердогогною на майданчики

компостування

Проектно‐технологічні рішення систем біоконверсногопереробляння тваринницьких відходів

1 – відстійник‐накопичувач; 2 – донний дренаж; 3 – камера фільтрації;4 – приймальний резервуар; 5 – сховище‐накопичувач освітлених стоків;6 – майданчик для компостування; 7 – трубопровід транспортування

рідкого гною; 8 – розподільний колодязь.

Компостування твердого гною (посліду) та збезводненої фракції в буртах

5

ТОВ «Агрофірма «Відродження»(с. Видвиженець, Новомосковський р‐н, Дніпропетровська обл.) 

Впровадження розробки:

ДП ДГ «Соцземлеробство» ІОК УААН(с. Таврія, Веселівський р‐н, Запорізька обл.) 

СООО «Агрофірма «Вільне 2002»(с. Вільне, Новомосковський р‐н, Дніпропетровська обл.) 

Камери фільтраціїз дренажем

Насос

Мішалка

Зволоження муловимосадом

Змішувач-аератор

Прес-сепаратор

Сховище освітленої фракції

Вихідна компостнамаса

Приймальнийрезервуар

Полив під основневнесення добрив Внесення компостів у

будь-які агротехнічнітерміни і культури

Полив під культури встадії вегетації

Сховища-відстійники

Дозрілий компост

Інноваційний проект:ТОВ “ Агропромислова компанія ” (Запорізька обл., м. Мелітополь)Об'єкт: Свинокомплекс на 20 тис. голів свиней (Запорізька обл., с. Приазовське)Капіталовкладення на технічне оснащення – 427,3 тис. грн.

Х

Компостування підстилкового і безпідстилкового посліду та органічнихвідходів птахівницьких підприємств

Впровадження розробки:

ЗАТ „Птахокомбінат „Дніпровський”(с. Першотравневе, Нікопольський р‐н, Дніпропетровська обл.). 

ПАТ „Володимир‐Волинська птахофабрика”(с. Федорівка, Володимир‐Волинський р‐н, Волинська обл.).

Вид перероблюваних відходів:• підстилковий послід – 19,74 тис. т/рік;• відходи забійного цеху – 1000 т/рік;• відходи палої птиці – 218 т/рік.

Середньодобовий обсяг переробки посліду – 55 т.Продуктивність очисних споруд – 20 тис. т на рік.Режим роботи очисних споруд – однозмінний.

11

4

8

8

7

88

8

6

3 3

7

15

2

10

12

13

14

14

15

2

3 3

8

9

Технологія анаеробного зброджування гноюз відходами рослинництва

(реєстраційна картка технології (РКТ) ДР № 0609U000055)

Узагальнена схема конверсії біомаситваринництва і рослинництва в біогаз

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

35

Page 38: Lcoi reviews 2011 03

Потенційний вихід біогазу з органічних відходів

Вихід з 1 кг органічної речовиниСировина

Органічні відходи Біогазу, м3 Вміст метану, % Виробництвобіометану, м3

0,31−0,62 50−65 0,20−0,41

0,53−0,93 55−78 0,35−0,58

0,9 70 0,63

Гній: - ВРХ

- свиней

- овець

- коней 0,42 56−60 0,25

Послід птиці 0,68−1,0 54−62 0,37−0,64

Солома 0,38−0,61 58−81 0,30−0,36

Трава 0,56−0,9 52−84 0,36−0,63

Бадилля 0,50−0,70 60−85 0,42−0,46

Стебла кукурудзи 0,79 83 0,42

Силосні відходи 0,29−0,74 51−88 0,25−0,30

Молочні відходи 0,77 82 0,63

Лушпиння соняшнику 0,50 60 0,30

Каналізаційні стоки 1,0 60 0,60

Споживана енергія для сільськогосподарських виробничих потребта енергетичний потенціал біогазу від переробки

15% відходів тваринництва

172

176

183

9958

60

58

88

150

100

7

362132

59

40

116

51

231

23

9645

19

52

38

83

20

27

2312

11

12

12

15

11

25

1131

17

11

14

20

19

40

9

15

16

16

23

15

0 25 50 75 100 125 150 175 200 225 250 275 300 325 350 375

СТЕПОВА ЗОНААР Крим

ДніпропетровськаДонецькаЗапорізька

КіровоградськаЛуганська

МиколаївськаОдеська

ХерсонськаЛІСОСТЕПОВА

ВінницькаЗакарпатська

КиївськаПолтавська

СумськаТернопільська

ХарківськаХмельницька

ЧеркаськаЧернівецькаПОЛІССЬКА

ВолинськаЖитомирська

Івано-ФранківськаЛьвівськаРівненська

Чернігівська

Спожито

млн. кВт-год /рік

Технологія біогазового «селективного» переробляннясільськогосподарських відходів

4 5 6

3

2 2

8 8

8 8

9

10

11

1

6

Біогаз

7

1212

4 56

3

8 8

8 8

9

10

11

1

6

Біогаз

7

1212

2

1 – біореактор; 2 – касети зтвердими, рослиннимивідходами; 3 – газгольдер; 4 – манометр, 5 – барометр, 6 – термометр; 7 – пристрійобліку газу (лічильник) ; 8 – завантажувально -вивантажувальні пристрої; 9 – мішалка; 10 – теплоізоляція; 11 – нагрівальний елемент; 12 – система програмно –комп'ютерного контролю іКерування процесами іроботою обладнання

Селективне

зброджування

Періодичної дії Безперервної дії

Нормативна документація

ДСТУ 7014:2009 Установки біогазовіприсадибні. Загальнітехнічні вимоги

ВНТП-АПК-09.06Відомчі нормитехнологічногопроектування

Біоенергетична установка комбінату“Запоріжсталь”

Удосконалення біоенергетичної установки комбінату“Запоріжсталь”

• Об'єм біореактора:- загальний – 595 м3; - робочий – 580 м3; - продуктивність по субстрату ≈ 22,6 м3/добу; - вихід біогазу ≈ 574 (678) м3/добу; - температура процесу – +35оС ± 2оС;- тривалість зброджування - 15 ... 25 діб;- тиск біогазу – 0,04 атм.

• Фактичні показники: - поголів'я комплексу 8…10,0 тис. свиней ; - місячний вихід біогазу - 20…21 тис. м3.

• У літній період теплові потреби комплексуза рахунок біогазу покриваються на80...100%

• У зимовий період – на 20...40%

Техніко-енергетичні показникиБіореактор

Підвищення ефективності відокремлення і зброджування біомаси в біофільтрі

Інтенсифікаціяпроцесу

зброджування

Інноваційний проект впровадження біоконверсного переробляння гноюв ДП ДГ “Кутузівка” ІТ НААН

х70262,5

26980,8

7811

Підстилковий Безпідстилковий Стоки

742,9

1560

2005,7

Вихід біогазу, тис.м3

Виробництвоелектроенергії,тис. кВт•год

Виробництвотеплової енергії,тис. кВт•год

63236,25

40460,3

Компости, тис. т Зброджена маса, тис. т

Річні обсяги гною

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

36

Page 39: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«ДЕПОНИРОВАНИЕ УГЛЕРОДА ПРИ ФОРМИРОВАНИИ ВТОРИЧНЫХ ЭКОСИСТЕМ НАРУШЕННЫХ ГОРНЫМИ РАБОТАМИ ЗЕМЕЛЬ»

СКРИПНИК О., Институт проблем природопользо-вания и экологии

Национальной академии наук Украины, Днепропетровск, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

37

Page 40: Lcoi reviews 2011 03

Институт проблем природопользования иэкологии НАН Украины

Круглий стіл проекту LCOIR-UA

Запоріжжя – 15.12.2011

Учетная площадь нарушенных земельтолько в Днепропетровской областисоставляет 36  тыс.  га,  оценки реальнойплощади достигают 100 тыс. га. Отсутствиерастительного и почвенного покрова наэтих территориях исключает возможностьвыполнения биосферных функцийсаморегуляции.

Теоретически степная растительностьможет ежегодно создавать до 20  тбиомассы /га в результатефотосинтеза ,  в которойаккумулируется до 12 т углерода /га и, таким образом,  поглощать до 60  туглекислого газа

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

38

Page 41: Lcoi reviews 2011 03

Растительныесообщества

Чистая первичнаяпродукция (NPP),

т/га

Аккумуляцияуглерода, т/га

Донниковые 95 57

Люцерновые 68 41

Акациевые 55 33

Аморфовые 65 39

Дубовые 5 3

Накопление гумуса в почвах может достигать 700 т/га (черноземы типичные тучныетяжелосуглинистые),  депонирование углеродадостигает 400 т/га.

Ежегодное накопление гумуса в развитыхекосистемах составляет 0,5‐1,0  т/га, депонирование углерода при этом составляет0,3‐0,6  т/га. 

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

39

Page 42: Lcoi reviews 2011 03

Вторичные экосистемы Запасыгумуса, т/га

Депониро‐ваниеуглерода, т/га

Техноземы каменистых суглинковзаказника «Визирка» (ИнгулецкийГОК)

10 6

Техноземы суглинков заказника«Грушевский» (Марганецкий ГОК) 

15 9

Техноземы суглинков заказника«Вершина» (Просянской ГОК) 

18 11

Концентрация метана,по данным невакуумной газовойсъемки,  в почвах,  расположенных над подземнымихранилищами газ,а достигает 10000  ppm (1  %  об). Таким образом почвы могут удерживать 50  м3

метана/га.Управление процессами испарения воды из почвыможет способствовать поддержанию влажностивоздуха на комфортном уровне. 

Сегодня только на станции аэрации №1  КП«Кривбассводоканал» накоплено более 150 тыс.  т осадков сточных вод,  которые служатисточником загрязнения окружающейсреды,  в том числе и парниковыми газами, метаном углекислым газом.

CaCO3 + H2SO4 = CaSO4+H2O +CO2

1. Создание растительного покрова ведет к формированиюбиомассы и поглощению избытка углекислого газа изатмосферы в результате фотосинтеза. 

2. Формирование почвенного покрова ведет к накоплениюгумусовых веществ и депонированию в них углерода

3. Почвы способны поглощать на поверхности агрегатовпарниковые газы, в том числе, метан и водяной пар. 

4. Применение осадков сточных вод для активизациивосстановления экосистем способствует их утилизации ипереводу в малоподвижное состояние углерода

5. Растительный и почвенный покров исключают контакткарбонатов вскрышных пород отвалов с кислотнымиосадками и, таким образом, сокращают эмиссию углекислогогаза при разложении карбонатов

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

40

Page 43: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«ГОРИЗОНТ-2020: НОВАЯ РАМОЧНАЯ ПРОГРАММА ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА В СФЕРЕ ИССЛЕДОВАНИЙ И ИННОВАЦИЙ»

СЕЛИН С., Запорожскийого государственный центр

науки, инноваций и информатизации, Запорожье, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

41

Page 44: Lcoi reviews 2011 03

Селин Станислав Николаевич,Запорожский государственный центр науки,

инноваций и информатизации

Круглый стол«НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ

РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ»

в рамкахVIІ Всеукраинской научно-практической конференции

«Охрана окружающей среды промышленных регионовкак условие стабильного развития Украины».

при поддержкеЕвропейской Комиссии и

Донецкого национального университета

Запорожская государственная инженерная академияг. Запорожье, 15 декабря 2011 года

HORIZON 2020 The new Framework Programme for Research and Innovation

2014 - 2020

Joint Support Office UkraineKiev, 2 December 2011

HORIZON 2020 –The new Framework Programmefor Research and Innovation2014 - 2020Proposal of the European Commission 30 November 2011

Prof. Manfred HorvatVienna University of Technology

ЭТАПЫ РАЗРАБОТКИ и ПРИНЯТИЯРАМОЧНОЙ ПРОГРАММЫ 2014-2020

Февраль 2011: Аналитическая оценка РП6 независимыми экспертами

Мониторинг ежегодных отчетов РП7 Европейской комиссии

12 ноября 2011: Промежуточная оценка РП7 независимыми экспертами

30 ноября 2011:

ЕвроКомиссия по науке и развитию представила Европейскомупарламенту и Совету Европы концепцию новой РамочнойПрограммы, ее структуру и оценку Воздействия, а такжефинансовую составляющую проекта ГОРИЗОНТ-2020

Декабрь 2011 - декабрь 2013:

Процесс согласования и принятия решения Европейскимпарламентом и Советом Европы имплементации проектаГОРИЗОНТ-2020

HORIZON 2020Policy context 1

Стратегия увеличения числа рабочих мест, направленная наснижение безработицы

Полноценная, жизнеспособная и развивающаяся жизненнаясреда

Основные количественные требования:

- привлечь 3% ВВП в науку и исследования

- уменьшить потребление природного газа не

менее 20% по сравнению с 1990 годом

- увеличить долю потребления возобновляемой

энергии до 20%

- достичь 20% увеличения эффективности

энергопотребления

HORIZON 2020Policy context 2

Семь знаковых инициатив развития Европы

Полноценная

- оцифрованная, регламентированная, предсказуемая Европа

- инновационная Европа

- молодая, не стареющая Европа

Жизнеспособная- ресурсоэффективная Европа

- индустриализация в процессе глобализации

Развивающаяся жизненная среда- приобретение новых навыков (обучение) и рабочих мест

- европейская платформа против бедности

HORIZON 2020Policy context 3

Инновационная Европа в плане обязательств:

К 2014 году завершить формирование ЕвропейскогоИсследовательского пространства (ERA)К 2015 году закончить формирование 60% единицисследовательских инфраструктур европейских приоритетов, идентифицированных в настоящее время ЕвропейскимФорумом Стратегии Исследовательских Инфраструктур(ESFRI)Европейскому Союзу и членам ЕС рассматривать научноесотрудничество с третьими странами как проблему единогопредприятия и развития совместных подходов

ГОРИЗОНТ 2020 –финансовый инструмент имплементации

Инновационной Европы

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

42

Page 45: Lcoi reviews 2011 03

7

Horizon 2020Three objectives – Three pillars & the EIT

Societal ChallengesHealth demographic change and well-beingFood security, sustainable agriculture, marine an maritime research and the bio-based economy Secure, clean ad efficient energySmart, green and integrated transportClimate action, resource efficiency and raw materialsInclusive, innovative and secure societies

Industrial LeadershipKey Enabling Technologies (KET)

Information and Communication Technologies (ICT)Nano-technologyAdvanced materialsBiotechnologyAdvanced manufacturing systemsSpace

Access to risk financeInnovation in SMEs

Excellent Science• European Research Council• Future & Emerging Technologies (FET)

• Marie Curie Actions• Research Infrastructures

European Institute of Technology (EIT)

Структура РП 7

Сотрудничество32,3 млрд. Евро

Совместные исследования

Идеи7,5 млрд. Евро

Передовые исследования

Кадры4,8 млрд. Евро

Кадровый потенциал

Возможности4,3 млрд. Евро

Инфраструктура и условиядля развития потенциала

Неядерные научно-исследовательские проекты Объединенногоисследовательского центра 1,7 млрд. Евро

Научно-исследовательские проекты по ядерной тематике и подготовкакадров в рамках договора Евратом 2,7 млрд. Евро

Участники PП7Submitted Proposals (1) Retained Proposals Success Rates

CountryApplicants in eligible proposals from country

EC financial contribution in eligible proposals to applicants from country (euro)

Number of Applicants in retained proposals from country

EC financial contribution in retained proposals to applicants from country (euro)

Applicants from country

EC financial contribution to applicants from country

UA - Ukraine 560 60 681 843 112 7 961 308 20,00% 13,12%

Total for EECA countries

2 765 362 025 788 566 54 221 494 20,47% 14,98%

Old Member States 178 036 61 388 526 273 40 601 13 029 549 583 22,80% 21,22%

New Member States 25 100 5 384 862 094 4 662 700 556 996 18,57% 13,01%

Member States 203 136 66 773 388 366 45 263 13 730 106 578 22,28% 20,56%

Candidate Countries 4 160 1 317 937 590 653 96 101 892 15,70% 7,29%

Associated Countries 14 769 5 737 416 182 3 576 1 253 661 249 24,21% 21,85%

Third Countries 12 819 1 542 977 635 3 001 247 285 784 23,41% 16,03%

Total for all Countries 237 652 75 733 745 561 53 059 15 381 376 997 22,33% 20,31%

Source: CORDA datasets

Участники 7РП по регионам

Region Retained Submitted Success

Kiev 50 292 17,1%

Kharkov 14 78 17,9%

Sevastopol 11 27 40,7%

Donetsk 6 18 33,3%

Ternopil 1 6 16,7%

Zaporozhye 1 6 16,7%

Lviv 5 50 10,0%

Simferopol 4 11 36,4%

Odessa 4 32 12,5%

Uzhgorod 3 8 37,5%

Dnipropetrovsk 0 16 0,0%

Ivano-Frankivsk 0 4 0,0%

Horizon 2020Three objectives – Three pillars & the EIT

Социальные вызовы (35.888)- Здоровье, демографические изменения, благосостояние

- Безопасность продуктов питания, жизнеспособное сельское хозяйство, экономика био-масс

- Безопасная, чистая и эффективнаяэнергия

- Полноценный, экологически чистыйинтегрированный транспорт

- Воздействия климата, эффективностьсырьевых ресурсов

- Инновационное и безопасное общество

Индустриальное лидерство (20.280)Ключевые возможности технологий

1 Информационные компьютерные технологии

2 Нанотехнологии

3 Прогрессивные материалы

4 Биотехнология

5 Передовые производственные технологии

6 Космос

Доступ к финансовым рискам

Инновации в средний и малый бизнес

Превосходство науки (27.818)

- Европейский Исследовательский Совет (ERC) - Акции Мари Кюри- Новые и будущие технологии (FET) - Исследовательские инфраструктуры

Европейский институт технологий (3.194)12

HORIZON 2020Budget 87.740 mio EUR

EUR million

Excellent Science 27.818

Industrial Leadership 20.280

Societal Challenges 35.888

European Institute of Technology (EIT) 3.194

Non-nuclear direct actions of theJoint Research Institute 2.212

TOTAL 87.740

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

43

Page 46: Lcoi reviews 2011 03

Инструмент имплементации ERA : Рамочные Программы научно-технологическогоразвития и демонстрационных действий ЕС

РП13.3 млрд. €

1984-1987

РП24.4 млрд.€

1987-1991

РП36.6 млрд.€

1990-1994

РП413.2 млрд. €

1994-1998

РП514.9 млрд. €

1998-2002

РП617.5 млрд. €

2002-2006

РП750,5млрд. €

2007-2013

ПРОЕКТ

HORIZON 2020

87,74 млрд. €

2014-2020

HORIZON 2020Budget 87.740 mio EUR

Превосходная Наука 27.818

Индустриальное Лидерство 20.280

Социальные Вызовы 35.888

Европейский Институт Технологии (EIT) 3.194

Неядерные прямые действия

Объединенный Научно-исследовательскийинститут 2.212

ОБЩЕЕ КОЛИЧЕСТВО 87.740

15

HORIZON 2020: Excellent science Budget 27.818 mio EUR

EUR million

1. The European Research Council (ERC) 15.008

2. Future and Emerging Technologies (FET) 3.505

3. Marie Curie actions on skills, training andcareer development 6.503

4. European Research infrastructures(including e-Infrastructures) 2.802

16

HORIZON 2020: Industrial leadership 1 Budget 20.280 mio EUR

EUR million

1. Leadership in enabling andindustrial technologies 15.580

(of which 500 for EIT)

2. Access to risk finance 4.000

3. Innovation in SMEs 700

2 Dezember 2011 Manfred Horvat 17

HORIZON 2020: Industrial leadership 2 Budget 20.280 mio EUR

Leadership in industrial andkey enabling technologies (KETs*) 15.580

(of which 500 for EIT)

Information & communication technologies 8.975(EUR 1.795 for Photonics and micro- & nano-electronics)

NanotechnologiesAdvanced materials 4.293Advanced manufacturing and processingBiotechnology 575Space 1.737Cross-cutting actions combining severalkey enabling technologies

EUR million

KETs

2 Dezember 2011 Manfred Horvat 18

HORIZON 2020: Societal challenges Budget 35.888 mio EUR

EUR million1. Health, demographic change & wellbeing 9.077 (РП7 6,1)

(of which 292 for EIT)2. Food security, sustainable agricultures,

marine and maritime research and bio-economy 4.094 (1,935)(of which 150 for EIT)

3. Secure, clean and efficient energy 6.537 (2,35)(of which 210 for EIT)

4. Smart, green and integrated transport 7.690 (4,16)(of which 247 for EIT)

5. Climate action, resource efficiency, raw materials 3.573 (1,89)(of which 115 for EIT)

6. Inclusive innovative and secure societies 4.317 (1,4)(of which 138 for EIT)

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

44

Page 47: Lcoi reviews 2011 03

19

European Institute of Innovation and Technology (EIT)

To integrate the knowledge triangle of research, innovation and educationTo reinforce the EU’s innovation capacity and address societal challenges by promoting structural changeKnowledge and Innovation Communities (KICs)

• Partnerships of all actors of the innovation chain working together in Co-location Centres:

- To date: KIC InnoEnergy, KIC ICT Labs, Climate KIC- 2014: Healthy living & active ageing, Raw materials, Food4future- 2018: Added-value manufacturing, Smart secure societies, Urban

mobility

- EIT Headquarter in Budapest, HU

Важные документы:Все важное о РП7 Рабочая программаИнструкция для заявителейКритерии оценки

Где искать информацию?

Общая информация:

http://cordis.europa.eu/fp7/home.html

ОСНОВНЫЕ ИСТОЧНИКИИНФОРМАЦИИ

Национальный информационный центрУкраины (НИП Украины) по

сотрудничеству с ЕС в сфере науки итехнологий –

http://www.fp6-nip.kiev.ua

http://www.fp7-ncp.kiev.uaОфис совместной поддержки длясодействия интеграции Украины вЕвропейское исследовательское

пространство

ОСНОВНЫЕ ИСТОЧНИКИИНФОРМАЦИИ

Львовский региональный контактный пункт

http://cstei.lviv.ua/ua/item/

Ивано-Франковский региональный контактный пункт

http://science.pu.if.ua/fp7/

Сайты Национальных контактных пунктов Украины(NCP Ukraine)

ЗАПОРОЖСКИЙЗАПОРОЖСКИЙ РЕГИОНАЛЬНЫЙРЕГИОНАЛЬНЫЙИНФОРМАЦИОННЫЙИНФОРМАЦИОННЫЙ ПУНКТПУНКТ

НациональногоНационального информационногоинформационного центрацентра попо сотрудничествусотрудничеству сс ЕСЕСвв сфересфере наукинауки ии технологийтехнологий ((НИПНИП УкраиныУкраины))

припри ЗапорожскомЗапорожском государственномгосударственном центрецентре наукинауки, , инновацийинноваций ииинформатизацииинформатизации

АДРЕСАДРЕС - 69002, г.Запорожье, пр.Ленина,77, оф.71, Тел. (061) 764-14-63

e-mail: [email protected] , [email protected]

КООРДИНАТОРЫКООРДИНАТОРЫ – БАЗИЛЮК Катерина Владимировна

– СЕЛИН Станислав Николаевич

HORIZON 2020The new Framework Programme

for Research and Innovation2014- 2020

БЛАГОДАРЮ ЗА ВНИМАНИЕ

СЕЛИН Станиславг.Запорожье, 15 декабря 2011 года

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

45

Page 48: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«ПРЕЗЕНТАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНОГО КОНТАКТНОГО ПУНКТА «ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА, ВКЛЮЧАЯ ИЗМЕНЕНИЯ КЛИМАТА»

7-Й РАМОЧНОЙ ПРОГРАММЫ ЕС»

ШЕСТАВИН Н., Донецкий национальный университет,

Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

46

Page 49: Lcoi reviews 2011 03

Национальный контактный пункт«Окружающая среда, включая

изменения климата»

Донецкийнациональныйуниверситет

КРУГЛЫЙ СТОЛ«НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИДЛЯ РЕШЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ»,Запорожская государственнаяинженерная академия, 15.12.2011 г.

ПриказМинистерства образования и науки,

молодежи и спорта № 518 от 03.06.2011 г.

Национальные контактные пункты Седьмойрамочной программы Европейского Союза поисследованиям и технологическому развитию потематическому направлению «Окружающаясреда, включая изменения климата» созданы в:

Национальном техническом университетеУкраины «Киевский политехнический институт»;

Таврическом национальном университете

им. В. И. Вернадского;

Донецком национальном университете.

http://cordis.europa.eu/ - Інфо-шлюз дляєвропейських досліджень і розробок

Задачи Национального контактногопункта «Окружающая среда, включаяизменения климата» при ДонНУ

В задачи Национального контактного пункта входит:

Информирование об условиях участия в FP7 иусловиях подачи предложений,

Разъяснение особенностей административныхпроцедур, схем финансирования FP7,

Оказание содействия в поиске партнера,

Организация учебных семинаров,

Организация «обратной связи» по любымпроблемам и трудностям в осуществлении иучастии в Рамочной Программе.

Седьмая Рамочная ПрограммаЕвропейского Союза

Седьмая Рамочная Программа Европейского Союза понаучным исследованиям, технологическому развитию идемонстрационной деятельности (The Seventh FrameworkProgramme) была разработана в соответствии сЛиссабонской стратегией ЕС, принятой в 2000 году инаправленной на превращение Евросоюза в самуюдинамичную, конкурентоспособную экономику, основаннуюна знаниях. Кроме того, Седьмая Рамочная Программа (7РП) нацеленана формирование единого Европейского научногопространства (ERA) на базе достижений предыдущихРамочных программ, а также на проведение дальнейшихисследований, направленных на укрепление социально-экономических факторов развития Европы.

Седьмая Рамочная ПрограммаЕвропейского Союза

7РП ориентирована, прежде всего, на развитиемеждународного научно-исследовательского сотрудничества ивзаимодействия между Евросоюзом и странами, не входящимив ЕС, что нашло свое отражение в распределении бюджетапрограммы (более 60 % всего объема предполагаемогофинансирования будет направлено на поддержку и развитиесотрудничества). Научно-исследовательские организации и отдельные ученыеиз Украины, России, СНГ и других не входящих в ЕСгосударств, заключивших с ЕС соглашения о сотрудничестве, имеют широкие возможности участия в проектах 7РП иполучения финансирования из бюджета Программы. Седьмая рамочная программа началась в 2007 году изавершится в 2013 году.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

47

Page 50: Lcoi reviews 2011 03

Седьмая Рамочная ПрограммаЕвропейского Союза

В соответствии с целями 7РП были выделенычетыре специальные программы: Сотрудничество, Идеи, Кадры и Потенциал, а также программаЕвратом. Все специальные программысоответствуют основным областям научнойполитики ЕС. Целью специальной программы «Сотрудничество», является поддержка научной деятельности, проводимой в рамках международногосотрудничества: от совместных проектов и созданиясетей до координации исследовательских программ; в том числе сотрудничество между ЕС и третьимистранами-партнерами.

Тематические направленияпрограммы «Сотрудничество»:

1. Здравоохранение (6,1 миллиардов евро). 2. Продукты питания, сельское хозяйство и биотехнологии

(1,935 миллиардов евро). 3. Информационные и коммуникационные технологии

(9,05 миллиардов евро). 4. Нанонауки, нанотехнологии, новые материалы и

производственные процессы (3,475 миллиардов евро). 5. Энергетика (2,35 миллиардов евро). 6. Окружающая среда, включая изменения климата

(1,89 миллиардов евро). 7. Транспорт (4,16 миллиардов евро). 8. Социально-экономические и гуманитарные науки

(623 миллиона евро). 9. Безопасность (1,4 миллиардов евро). 10.Космос (1,43 миллиардов евро).

Условия участия в конкурсах 7РПдля Украины

Украина относится к категории «Страны-партнерымеждународного сотрудничества» (ICPC). Для участия вконкурсах, в большинстве случаев, необходимо созданиеконсорциума или подключение к уже существующемуконсорциуму. Для Украины существует 2 механизма участия:1) Для участия открыты все конкурсы.

• Украинские научные коллективы могут принимать участие вовсех проектах 7РП и получать финансирование.

• Минимальное количество участников: в большинстве конкурсовдля создания консорциума необходимо минимум 3 независимых юридических лица из разных стран-членов, -кандидатов ЕС или ассоциированных стран.

• Украина принимает участие при соблюдении минимальногочисла участников, т.е. сверх этого количества и ее участиеявляется ДОПОЛНИТЕЛЬНЫМ условием.

Условия участия в конкурсах 7РПдля Украины

2) Участие в рамках Специальных акций международногосотрудничества (Specific International Cooperation Actions(SICA))Специальные акции международного сотрудничестванацелены на решение проблем, которые стоят перед Украинойили другими странами-партнерами международногосотрудничества, или имеют глобальное значение. Решение этих проблем должно представлять взаимныйинтерес и выгоду и для стран ЕС, и для Украины. Минимально количество участников: для созданияконсорциума необходимо минимум 4 независимыхюридических лица. 2 - из разных стран-членов ЕС илиассоциированных стран. 2 другие должны быть из Украины(или других стран-партнеров международного сотрудничества). Участие стран-партнеров международного сотрудничества, втом числе и Украины, является ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ условием.

Рабочая программа 2012

6.1 Борьба с изменением климата

6.2 Устойчивое использование иуправление земельнымиресурсами и морей

6.3 Улучшение эффективностииспользования ресурсов

6.4 Защита граждан от вредныхфакторов окружающей среды

6.5 Мобилизация экологическихзнаний для политики, экономики иобщества

6.6 Горизонтальные имежтематические мероприятия

6.1 Борьба с изменением климата

6.1.1 Нагрузки на окружающую среду иклимат

6.1.2 Окружающая среда и здоровье

6.3.1 Природоохранные технологии

6.4.1 Системы наблюдения земли и океана иметоды мониторинга

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

48

Page 51: Lcoi reviews 2011 03

6.2 Устойчивое использование и управлениеземельными ресурсами и морей

6.2.1 Сохранение и устойчивое управлениеприродными и техногенными ресурсов ибиоразнообразием

6.2.2 Управление морской средой

6.3.2 Защита, сохранение и приумножениекультурного наследия, в том числе среды обитаниячеловека

6.4.1 Системы наблюдения земли и океана и методымониторинга

6.3 Улучшение эффективностииспользования ресурсов

6.3.1 Природоохранные технологии

6.3.3 Технология оценки, проверки итестирования

6.4.2 Методы прогнозирования и оценкиинструментов для устойчивого развития

6.4 Защита граждан от экологическойопасности

6.1.3 Стихийные бедствия

6.1.2 Окружающая среда и здоровье

6.3.1 Природоохранные технологии

6.4.1 Системы наблюдения земли и океанаи методы мониторинга

6.5 Мобилизация экологических знанийдля политики, экономики и общества

6.1.1 Нагрузки на окружающую среду и климат

6.1.2 Окружающая среда и здоровье

6.4.1 Системы наблюдения земли и океана и методымониторинга

6.4.2 Методы прогнозирования и оценкиинструментов для устойчивого развития

6.5.1 Распространение и горизонтальнаядеятельность

Конкретными целями для исследованийокружающей среды и климата являются:

Обеспечить варианты решения, основанные на знаниях, основных социальных проблем, в частности изменениеклимата, утрата биоразнообразия, управленияземлепользованием и морскими ресурсами и эффективностииспользования ресурсов. Развитие и укрепление европейского лидерства в областиинноваций, в том числе основных экологических технологий, исследования инновационных бизнес-моделей, эко-дизайна, услуг (например, экосистемных услуг), а также инновации вполитике, управлении и потребительском поведении. Поощрять и облегчать передачу знаний, оценку, внедрение иэксплуатацию научных данных и результатов, в частности, путем демонстрации и поставке инновационных инструментов иуслуг, таких как экосистемные услуги и системы наблюденияЗемли.

Действующие проекты в Украине

Integrated water resources and coastal zone management in European lagoons in the context of climate change (LAGOONS)

Комплексное управление водными ресурсами иприбрежной зоной европейских лагун вконтексте изменения климата

ODESSA STATE ENVIRONMENTAL UNIVERSITY

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

49

Page 52: Lcoi reviews 2011 03

Effects of Climate Change on Air Pollution Impacts and Response Strategies for European Ecosystems (ECLAIRE)

Воздействие изменения климата назагрязнение воздуха и стратегияреагирования для европейских экосистем

ODESSA NATIONAL I.I. MECHNIKOV UNIVERSITY

Действующие проекты в Украине

Prepared enabling change (PREPARED)

Водоподготовка с учетом изменения климата

CRIMEAN REPUBLICAN ENTERPRISE "SIMFEROPOL DRINKING WATER SUPPLY AND SEWERAGE COMPANY"

CRIMEAN SCIENTIFIC AND RESEARCH CENTER OF INSTITUTE OF HYDRAULIC ENGINEERING AND LAND RECLAMATION OF THE UKRAINIAN ACADEMY OF AGRICULTURAL SCIENCES

Действующие проекты в Украине

Impact Monitoring of Mineral Resources Exploitation (IMPACTMIN)

Мониторинг воздействия эксплуатацииминеральных ресурсов

MIZHNARODNA ASOCIACIA UKRAINSKII CENTR MENEDJMENTU ZEMLI TA RESURSIV

Действующие проекты в Украине

People for Ecosystem Based Governance in Assessing Sustainable Development of Ocean and Coast (PEGASO)

Персонал для управления наземнымиэкосистемами, управление с оценкойустойчивого развития океана и побережья

MARINE HYDROPHYSICAL INSTITUTE - UKRAINIAN NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES

Действующие проекты в Украине

Building Capacity for a Black Sea Catchment Observation and Assessment System supporting Sustainable Development (ENVIROGRIDS) Создание потенциала для Наблюдения водосбора Черного моря исистемы оценки поддержки устойчивому развитию

MELITOPOL STATE PEDAGOCICAL UNIVERSITYODESSA NATIONAL I.I. MECHNIKOV UNIVERSITYDANUBE HYDROMETEOROLOGICAL OBSERVATORY OF STATE HYDROMETEOROLOGICAL SERVICE OF MINISTRY OF UKRAINE OF EMERGENCIES AND AFFAIRS OF POPULATION PROTECTION FROM CONSEQUENCES OF CHORNOBYL CATASTROPHE UKRAINETAURIDA NATIONAL V.I. VERNADSKY UNIVERSITYUKRAINIAN SCIENTIFIC AND RESEARCH INSTITUTE OF ECOLOGICAL PROBLEMSA.O. KOVALEVSKIY INSTITUTE OF BIOLOGY OF SOUTHERN SEAS

Действующие проекты в Украине

Knowledge transfer and research needs for preparing mitigation/adaptation policy portfolios (PROMITHEAS-4)

Передача знаний и исследований, необходимыхдля подготовки смягчения последствий / адаптации портфелей политики

NACIONALNIY TEHNICHNIY UNIVERSITET UKRAINI KIIVSKIY POLITEHNICHNIY INSTITUT

Действующие проекты в Украине

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

50

Page 53: Lcoi reviews 2011 03

Towards integrated European marine research strategy and programmes (SEAS ERA)

К единой европейской стратегии морскихнаучных исследований и программ

KYIV STATE CENTER FOR SCIENTIFIC TECHNICAL AND ECONOMIC INFORMATION

Действующие проекты в Украине

Options for Delivering Ecosystem-Based Marine Management (ODEMM)

Варианты для доставка экосистем, базирующихся на морском управлении

A.O. KOVALEVSKIY INSTITUTE OF BIOLOGY OF SOUTHERN SEAS

Действующие проекты в Украине

Innovative coastal technologies for safer European coasts in a changing climate (THESEUS)

Инновационные технологии прибрежныхрайонов для безопасных берегов Европы вусловиях изменения климата

MARINE HYDROPHYSICAL INSTITUTE -UKRAINIAN NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES

Действующие проекты в Украине

In situ monitoring of oxygen depletion in hypoxic ecosystems of coastal and open seas, and land-locked water bodies (HYPOX) Локальный контроля кислорода вгипоксических экосистемах прибрежных иоткрытых морей, и водоемов, выходящих кморю

A.O. KOVALEVSKIY INSTITUTE OF BIOLOGY OF SOUTHERN SEAS

Действующие проекты в Украине

КорисніКорисні посиланняпосилання::

http://cordis.europa.eu/Інфо-шлюз для європейськихдосліджень і розробокhttp://www.env-ncp-together.eu/Європейська мережа Націона-льних контактних пунктів занапрямком „Навколишнєсередовище”http://fp7-climate.igras.ru/Національний контактний пункт„Навколишнє середовище, включаючи зміни клімату” при

Інституті географії Російської академії наук

Контактная информация:

Донецький національний університет

Університетська вул., 24

Донецьк, 83001 Україна

Тел./факс: +380 (62) 305 1651

E-mail: [email protected]

Web: http://research.donnu.edu.ua

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

51

Page 54: Lcoi reviews 2011 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ

«НАЦИОНАЛЬНЫЙ КОНТАКТНЫЙ ПУНКТ «МОБИЛЬНОСТЬ» 7-Й РП ЕС»

САВКЕВИЧ А., Донецкий национальный университет,

Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

52

Page 55: Lcoi reviews 2011 03

Специальная программа«Кадры»

Алексей Савкевич,Национальный контактный пункт

«Программы мобильности Марии Кюри»,Донецкий национальный университет

15 декабря 2011 года, Запорожская государственная инженерная академия

Кадры> 4,7 млрд. евро

Участники из Украины потематическим направлениям

Конкурсы в рамках программы «Кадры»http://cordis.europa.eu

Категории ученых в рамкахпрограммы «Кадры»

В специальной программе «Кадры» могут принимать участие, взависимости от типа акции Марии Кюри, как организации, так иотдельные ученые (физические лица). Последние делятся на двекатегории:

• Исследователи на начальном этапе научной карьеры(Early-stage researcher), научный стаж которых составляетменее четырех лет (эквивалент полной занятости) с моментаполучения академической степени, дающей право обученияв аспирантуре (в стране, в которой была получена этастепень, либо в стране, в которой находится принимающаяорганизация), вне зависимости от наличия степеникандидата наук (PhD);

• Высококвалифицированные исследователи(experienced researcher), научный стаж которыхпревышает четыре года (эквивалент полной занятости) смомента получения академической степени, дающей правообучения в аспирантуре (в стране, в которой была полученаэта степень, либо в стране, в которой находитсяпринимающая организация), как правило, имеющие степенькандидата наук (PhD).

Акция Марии Кюри "СЕТИ ПО ОБУЧЕНИЮ НА РАННИХЭТАПАХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КАРЬЕРЫ"Marie Curie Initial Training Networks (ITN)

Кто может подать заявку?

Как правило, минимум 3 участника из стран-членов ЕС или ассоциированныхстран в 7РП (MS/AC). Украинские организации могут принимать участие вконсорциуме сверх минимального количества участников. Партнерыформируют так называемую «многостороннюю сеть ITN», участниками котороймогут быть университеты, научные центры, компании (малые или крупные), некоммерческие организации и т.д. Как правило, максимальный размер Сети –10 организаций.

Как правило, обучение предусматривает транснациональную мобильность(например, переезд на время участия в программе Сети из одной страны вдругую). Продолжительность поддержки со стороны Сети составляет от 3 до 36 месяцев для ученых, находящихся на начальном этапе научной карьеры, и до24 месяцев – для высококвалифицированных исследователей

Крайний срок подачи заявок 12 января 2012 г.

Бюджет € 423 230 000

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

53

Page 56: Lcoi reviews 2011 03

Акция Марии Кюри "МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОБМЕННАУЧНЫМИ КАДРАМИ"International Research Staff Exchange Scheme (IRSES)

Крайний срок подачи заявок 18 января 2012 г.

Бюджет € 30 000 000

Кто может подать заявку?

Государственные организации или частные структуры с общественноймиссией (например, университеты, научные центры и т.д.), осуществляющиенаучные исследования. Минимальное количество членов консорциума – 3, втом числе 2 организации из двух разных стран ЕС/ассоциированных стран и 1 – из третьих стран. Максимальный размер консорциума не ограничен.

Цель – поддержка научных организаций в установлении или укреплениидолгосрочного научного сотрудничества.

Финансовый вклад Европейского Союза – это фиксированная ставка1900 евро на каждого участника обменной программы (как из ЕС/АС, так иУкраины), осуществляющего мобильность, в месяц

Условия участия

Поддержка Еврокомиссии оказывается обменным программампродолжительностью от 24 до 48 месяцев. Максимальнаяпродолжительность индивидуальной командировки – 12 месяцев. В обменных программах IRSES могут участвовать какисследователи на ранних этапах научной карьеры, так ивысококвалифицированные исследователи, а такжеадминистративный и технический персонал.

В рамках обменной программы могут проводиться научно-исследовательские и обучающие (training) мероприятия, совместныеисследования, семинары, конференции, мероприятия подиссеминации (публикации, конференции, семинары, сайт, пресс-релизы и т.п.) и др. Мероприятия должны быть составлены с учетоммаксимального использования фактора взаимодополняемостиучастников, взаимодействия между ними.

Методическое пособие «Международный обмен научными кадрами вСедьмой рамочной программе ЕС (русский язык) http://www.ric.vsu.ru/

Акция Марии Кюри: ПАРТНЕРСТВО НАУКИ ИПРОМЫШЛЕННОСТИMARIE CURIE INDUSTRY-ACADEMIA PARTNERSHIPS AND PATHWAYS (IAPP)

Крайний срок подачи заявок 19 апреля 2012 г.

Бюджет € 80 000 000

Направленность - развитие сотрудничества некоммерческих икоммерческих организаций, разрабатывающих/внедряющих наукоемкиетехнологии, с целью обмена опытом и знаниями. Участниками проекта могутбыть университеты, научные центры и компании любых форм ( в т.ч. малыеи средние предприятия – МСП).

Кто может подать заявку - как минимум 2 организации из каждого сектора(1+1), представляющие разные страны ЕС или ассоциированные в 7РПстраны, а также организации из третьих стран, в т.ч. Украины, сверхминимального числа участников.

Описание программы IAPP

Что покрывает финансирование со стороны ЕвропейскойКомиссии?

Обмен ноу-хау (know-how) и опытом между коммерческими инекоммерческими партнерами посредством двустороннего илиодностороннего командирования научных сотрудников; Мероприятия по установлению контактов, семинары, конференции. Найм квалифицированных исследователей, не являющихсясотрудниками организаций-участников проекта, для обмена знаниямии/или обучения, в том числе из третьих стран; Только для МСП: оборудование для проведения научных исследованийпри обосновании его необходимости. Координатор – коммерческий и некоммерческий партнер. Продолжительность проекта – как правило, составляет 4 года. Участники – научный, технический и административный персоналорганизаций-членов партнерства, так и высококвалифицированныеприглашенные исследователи. Информация о вакансиях публикуется партнерствами, например, на сайтеEURAXESS http://ec.europa.eu/euraxess/index_en.cfm.

СОФИНАНСИРОВАНИЕ РЕГИОНАЛЬНЫХ, НАЦИОНАЛЬНЫХ ИМЕЖДУНАРОДНЫХ ПРОГРАММMARIE CURIE CO-FUNDING OF REGIONAL, NATIONAL AND INTERNATIONAL PROGRAMMES (COFUND)

Крайний срок подачи заявок 15 февраля 2012 г.

Бюджет € 110 000 000

Цель – дополнительное финансирование существующих или новых европейскихрегиональных или национальных стипендиальных программ, направленных наразвитие научной карьеры.Заявку на софинансирование может подавать организация страны-членаЕвропейского Союза или ассоциированной в 7РП страны, которая курирует ифинансирует стипендиальные программы.

Внимание! Украинские организации не могут принимать участие в этой акции, но украинские исследователи могут подавать заявки по предусматривающимучастие исследователей из третьих стран стипендиальным программам, профинансированным Еврокомиссией в рамках данной акции.

Информацию о запланированных конкурсах можно найтина сайте ЕК http://ec.europa.eu/research/participants/portal/page/cofundна портале стипендий EURAXESS Jobs -http://ec.europa.eu/euraxess/index.cfm/jobs/index где также можно подписаться нановостную ленту RSS

Funding organisation Link toProgramme

Closing date of next call

Geographicalscope

Scientific AreaRequiredresearchexperience

ProgrammeSummary

Austrian Science Fund SCHROEDINGERFELLOWS (II)

0000-00-00 (continuous)

Worldwide (outgoing), with a return phase

All disciplines (Science and Humanities)

Postgraduate at least 4 years of research

Austrian Science Fund SCHROEDINGERFELLOWS (I)

0000-00-00 (continuous)

Worldwide (outgoing), with a return phase

All disciplines (Science and Humanities)

Postgraduate at least 4 years of research

Download (pdf78 Kb) (78 Kb)

Institut de CienciesFotoniques, FundacioPrivada (ICFO)

ICFONest 0000-00-00 (continuous)

Worldwide Health, Renewable Energies and Information Technologies

PhD

CEA CEA Eurotalents 0000-00-00 (continuous)

Worldwide Nano-science, computing, energy, environment, climate change, life sciences, biotechnology, physics, astrophysics

PhD or 4 years of research after master's degree

Download (pdf76 Kb) (76 Kb)

IMDEA AMAROUT 0000-00-00 (continuous)

Worldwide(incoming andreintegration)

Life Sciences PhD Download (pdf94 Kb) (94 Kb)

NKTH TRANSMOB_HU(Mobilityprogramme)

0000-00-00 (continuous)

Worldwide All PhD or 4 years of research experience

Download (pdf79 Kb) (79 Kb)

Alexander von HumboldtFoundation

B.R.I.G.H.T 0000-00-00 (continuous)

Worldwide(incoming)

All PhD required with max. 4 years postdocexperience

Download (pdf112 Kb) (112 Kb)

Universidad de Málaga(UMA)

U-MOBILITY 2011-11-14

Centro de InvestigaciónBiomédica en Red de Diabetes y EnfermedadesMetabólicas (CIBERDEM)

DIATRAIN 2011-11-30 Worldwide Diabetes and associated metabolic disorders

PhD or 4 years of research

Список стипендиальных программ COFUNDhttp://ec.europa.eu/research/participants/portal/page/cofund

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

54

Page 57: Lcoi reviews 2011 03

ПРИМЕР ДЕЙСТВУЮЩЕЙСТИПЕНДИАЛЬНОЙ ПРОГРАММЫ COFUND

B.R.I.G.H.TBoosting Research and InteGration in Europe through HumboldTFellowships

Eligibility criteria: • Researchers who have obtained a doctorate or comparable academic degree (PhD, C.Sc. or equivalent) fewer than four years prior to the date of application. • Any nationality, non-resident in Germany (for exceptions see the Foundation's website).Duration of the fellowship - 6-24 months (1 stay) Contribution for the researcher (living, mobility, travel and German language allowance): Fellowship of 2,250 EUR per month, including a mobility lump sum and a contribution towards health and liability insurance Family allowances for visits by family members lasting at least three months (up to 326 EUR for the marital partner and up to 214 EUR for each child per month)

Другие программы по направлению «Кадры»

Стипендии для исследователей изстранЕС/Ассоциированных в 7РП стран, проходящихстажировку в третьих странах- Marie Curie International Outgoing Fellowships (IOF);

Мета – можливість навчати європейських дослідників у кращихорганізаціях в третіх країнах.

Характеристика дослідників - Досвідчені дослідники з країн ЄС/АС.

Стипендии для исследователей третьих стран, приезжающих в страны ЕС / ассоциированные в7РП страны -Marie Curie International Incoming Fellowships (IIF)

Мета - Заохочення дослідників із третіх країн брати участь уєвропейських проектах. Покращення наукової співпраці.

Характеристика дослідників – досвідчені дослідники із третіх країн.

Поиск похожих проектов Проекты «Кадры» с участием Украины

Пример проекта IIF c участием Украины Пример проекта ITN c участием Украины

Каменистые планеты вокруг холодных звезд(ROPACS)

Research area: PEOPLE-2007-1-1-ITN Marie Curie Action: "Networks for Initial Training"Organisation: THE UNIVERSITY OF HERTFORDSHIRE HIGHER EDUCATION CORPORATIONDuration: 48 months Project Cost: 3.21 million euro Contract Type: Networks for Initial Training (ITN) End Date: 2012-11-30 Project Status: Execution Project Funding: 3.21 million euro

Participants

MAIN ASTRONOMICAL OBSERVATORY OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE UKRAINE

INSTITUTO DE ASTROFISICA DE CANARIAS SPAIN

INSTITUTO NACIONAL DE TECNICA AEROESPACIAL SPAIN

THE CHANCELLOR, MASTERS AND SCHOLARS OF THE UNIVERSITY OF CAMBRIDGE UNITED KINGDOM

MAX PLANCK GESELLSCHAFT ZUR FOERDERUNG DER WISSENSCHAFTEN E.V. GERMANY

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

55

Page 58: Lcoi reviews 2011 03

Конкурсы в рамках программы «Кадры» Авторизация на сайте CORDIS

Подписка на рассылку поинтересующим направлениям

Подписка на рассылку поинтересующим направлениям

Рекомендуемые сайты

Національний інформаційний центр зіспівробітництва з ЄС у сфері науки ітехнологій (НІП України)http://www.fp7-ncp.kiev.ua/index.php/uk/Проект ЄС "Офіс спільної підтримки інтеграціїУкраїни до європейського дослідницькогопростору" (JSO-ERA)http://jso-era.org/uk/about.htmlСписок Національних контактних пунктів вУкраїніhttp://cordis.europa.eu/fp7/third-countries_en.html

При подготовке презентации были использованы материалыЦентрально-Черноземного Регионального информационного центранаучно-технологического сотрудничества с ЕС (ЦЧ РИЦ)http://www.ric.vsu.ru/ru/cbs_rip

Спасибо за внимание

Алексей СавкевичНациональный контактный пункт

«Программы мобильности Марии Кюри»Донецкий национальный университет

[email protected](062) 337-00-83

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

56

Page 59: Lcoi reviews 2011 03

ПРИЛОЖЕНИЕ А:

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОЕКТ «НИЗЬКО-ВУГЛЕЦЕВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ

РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (LCOIR-UA)»

Проект виконується за Тематичною програмою Європейського Союзу для довкілля і сталого управління природними ресурсами, зокрема енергією (напрямок „Співробітництво у галузі чистих вугільних технологій і технологій уловлювання і зберігання вуглецю”).

Проект реалізується Донецьким національним університетом (м. Донецьк, Україна) -

Науково-навчальним центром „Конвергенція нано-, біо- та інфо- технологій для збалансованого регіонального розвитку”, та фінансується Європейським Союзом.

Концепція проекту Україна є сьомою країною у Європі по обсягам викидів CO2, і більше 70% цих викидів

є результатом діяльності енергетичного сектора, в основному, за рахунок спалення місцевого вугілля (5-е Повідомлення України з питань зміни клімату, Київ, 2009). Більшість теплових електростанцій розташовані в східній частині України, а саме в регіонах, вибраних для реалізації проекту.

Решта галузей промисловості – металургія, гірничодобувні підприємства, а також

хімічні виробництва – є величезними споживачами вугілля для отримання енергії і велика частина цих заводів також знаходиться в регіонах, які досліджуватимуться.

В останні десятиліття відбувається зниження викидів СО2 в Україні в результаті

згортання промислового виробництва і регулярного закриття заводів. Щоб пожвавити промислові галузі без надмірного зростання викидів CO2, в Україні, а також у Донбасі, як в основному індустріальному регіоні, необхідно започаткувати упровадження чистих вугільних технологій і технологій уловлювання і зберігання вуглецю (кліматичні технології).

Основна проблема, з якою стикається український енергетичний сектор, є знос

устаткування, велика частина якого працює вже більше 50 років. Устаткування є дуже старим, щоб бути адаптованим до менш емісійних кліматичних технологій і, таким чином, повинно бути демонтовано і замінено новими технологіями. Зараз настав час для України відновити свої технології і вибрати найефективніші. Отже, існує потреба і необхідність розширення знань у сфері кліматичних технологій для осіб, що визначають політику, промисловців, інженерів і учених.

Целі проекту: Загальні цілі проекту наступні: - Сприяти та допомагати фактичному здійсненню діяльності з впровадження

кліматичних технологій в Україні; - Розпочати співпрацю у сфері кліматичних технологій між Україною і Європейським

співтовариством. Конкретні цілі полягають у наступному: - Поліпшити знання українського контексту для здійснення кліматичних технологій; - Визначити потенційні об'єкти для актуальних програм адаптації в Україні

кліматичних технологій; - Створити в основних зацікавлених сторін усвідомлення про кліматичні технології

як інструменти боротьби із зміною клімату.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

57

Page 60: Lcoi reviews 2011 03

Цільові групи із обраних індустріальних регіонів (Донецької, Дніпропетровської,

Запорізької, Луганської та Харківської областей) такі: - Регіональні органи державного управління і органи місцевого самоврядування; - Адміністративний та інженерно-технічний персонал регіональних енергетичних і

промислових компаній; - Представники регіональних освітніх та наукових спільнот; - Студенти та аспіранти природничих й економічних факультетів університетів. Компоненти проекту Донецький національний університет виконує три компоненти проекту: 1. Дослідження національного та регіонального контексту можливостей

використання кліматичних технологій Результатами цієї частини будуть доповіді про світовий контекст; про існуючі

українські політичні рухи, закони та нормативні акти; про зацікавлені сторони, а також рекомендації щодо створення потенціалу кліматичних технологій в Україні.

2. Оцінка: створення географічних інформаційних систем (ГІС) Для оцінки можливостей та перешкод розгортання кліматичних технологій в Україні

будуть створені ГІС джерел і поглиначів СО2, а також надані рекомендації із фактичного здійснення кліматичних технологій для об'єктів в індустріальних регіонах України.

3. Обмін знаннями Обмін знаннями, створеними і накопиченими в процесі виконання, буде

здійснюватися шляхом організації та проведення наступних заходів: освітньої сесії та круглих столів для представників влади та бізнесу, для освітян, науковців та інженерів; міжнародна науково-практична конференція з актуальних питань зміни клімату та використання кліматичних технологій; лекції для студентів старших курсів і аспірантів.

У рамках проекту будуть видані: монографія; огляди основних проблем, що виникають при зміні клімату, та шляхів їх вирішення; навчальний посібник з питань змін клімату та кліматичних технологій; інфо-бюлетені.

За проектом створений веб-сайт, спрямований на різні цільові групи проекту. За додатковою інформацією звертайтеся: Донецький національний університет Університетська вул., 24 Донецьк, 83001 Україна Тел./факс: +380 (62) 305 1651 E-mail: [email protected] Web: http://research.donnu.edu.ua Координатор проекту: Шеставін Микола Степанович Моб. тел.: +380 (50) 217 9443 E-mail: [email protected] Web: http://www.lcoir-ua.eu

Думки, відображені у цій публікації, не обов’язково співпадають з поглядами Європейської Комісії та Уряду України

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

58

Page 61: Lcoi reviews 2011 03
Page 62: Lcoi reviews 2011 03