ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯДЕПАРТАМЕНТ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

ЦЕНТР НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ЕКСПЕРТИЗИ СОРТІВ РОСЛИН

РЕКОМЕНДАЦІЇЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ ПІД УРОЖАЙ 2017 РОКУ

– обробіток ґрунту – удобрення – строки сівби – сорти – якість зерна – органічне виробництво

Оброшино 20161

УДК 633.1:631.526:631.5

Рекомендації з особливостей вирощування озимих зернових культур під урожай 2017 року: рекомендації. – Оброшино : [Б. в.], 2016. - с.

У рекомендаціях відображено формування врожаю і якості зерна в умовах 2014-2015 вегетаційного року, а також елементи осіннього комплексу як вагомі складові осінньо-польових робіт під урожай 2016 року.

Рекомендації підготували: Седіло Г.М., директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, член кореспондент НААН, доктор с.-г. наук, професор; Коник Г.С., перший заступник директора інституту, доктор с.-г. наук;Шувар А.М., Ткаченко Л.Ю., Беген Л.Л., Тимків М.Ю., Дорота Г.М., Качмар О.Й., співробітники Інституту СГКР НААН; Хмиз Н.С., директор департаменту АПР Львівської ОДА;Кузько В.Г., директор ЛОДЦ експертизи сортів рослин.

Рекомендації з особливостей технологій вирощування озимих зернових культур під урожай 2017 року видаються за рішенням вченої ради Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (протокол № від 26 липня 2016 р.).

© Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, 2016

2

Шановні аграрії!

Кожен господар хоче отримати цікаву нову інформацію щодо: стійких сортів проти шкодочинних організмів та стресових факторів в умовах зміни клімату; біологічних стимуляторів, які за обробки насіння поліпшують його посівні якості; бактеріальних для посилення азотфіксації та процесів фотосинтезу; ефективності попередників, якості обробітку ґрунту, який повинен бути енергоощадним та багато інших заходів, що сприяють ефективній реалізації потенціалу продуктивності сортів озимих.

У рекомендаціях висвітлені узагальнені перевірені науковими дослідженнями й багаторічним виробничим досвідом елементи технології вирощування озимих колосових культур, які дозволять збільшити виробництво зерна і покращити його якість.

Щодо стабільного виробництва зернової продукції на Львівщині особливу увагу слід зосередити на створенні високопродуктивних агрофітоценозів, зведенні до мінімуму втрат від шкодочинних організмів й стресових факторів погоди за умови збереження екологічної безпеки навколишнього середовища та зростання окупності ресурсо-й енерговитрат.

В умовах зміни клімату ми все більше маємо володіти знаннями про вплив факторів зовнішнього середовища на життя рослин. Це дозволить обґрунтовано застосовувати агротехнічні прийоми, формувати високоврожайні посіви сільськогосподарських культур, підвищувати продуктивність як рослинництва, так і тваринництва.

За останні роки кліматичні умови різко змінюються, тому вирощувати озимі зернові культури по однаковій єдиній схемі неможливо і це вимагає диференційованого підходу з урахуванням різного роду контрастних проявів погоди в кожній зоні області (західний Лісостеп, мале Полісся, Передкарпаття, Карпати).

Серед колосових культур основна частина в агроформуваннях області припадає на пшеницю озиму. Безперечно можна стверджувати, що це стратегічна культура й альтернативи їй немає, але вона буде відповідати цьому статусу тоді, коли рівень врожайності і якості продукції буде технологічно, економічно й екологічно збалансованим.

Сподіваємось, що у цих рекомендаціях аграрії знайдуть для себе цікаву інформацію щодо технологій вирощування озимих культур.

З повагоюдиректор інституту, член-кор. НААН,

доктор с.-г. наук, професор

3

Седіло Г.М.

Завершені наукові розробки лабораторії рослинництва,які пропонуються до впровадження в агроформуваннях області:

- технологія вирощування сильних і цінних за якістю зерна сортів пшениці озимої на продовольчі цілі;

- інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці;- біологізована технологія вирощування пшениці озимої;- технологія вирощування жита озимого на продовольчі цілі;- технологія вирощування тритикале озимого та ярого на

продовольчі й фуражні цілі;- вирощування пшениці озимої, гречки і льону на органічній

основі;- технологія вирощування пивоварного та фуражного ячменю;- технологія вирощування тритикале ярого на продовольчі

цілі;- технологія вирощування пшениці ярої на продовольчі цілі;- альтернативна технологія вирощування плівчастого вівса;- технологія вирощування голозерного вівса;- удосконалена технологія вирощування гречки сортів нового

покоління;- високоефективна технологія вирощування гороху; - високоефективна технологія вирощування квасолі;- технологія вирощування льону-довгунцю в умовах

західного Лісостепу і Полісся;- технологія вирощування льону-довгунцю на насінницькі

цілі в умовах західного Лісостепу і Полісся;- технологія вирощування льону олійного в умовах Лісостепу

західного.

Технології забезпечують високий рівень врожайності поліпшеної якості.

Ознайомитись із розробками можна в Інституті СГКР НААН. Співробітники лабораторії рослинництва можуть надати наукові супроводження технологій, консультативно-методичну допомогу та послуги на запит товаровиробників.

Зав. відділу координації випробування та трансферу інновацій,

канд. біол. наук Боївка Т.Т.

4

Прогнозовані площі посіву озимих культур під урожай 2017 р. , га

Прогноз посіву озимих культур під урожай 2017 року

культуриоб

ласт

ь

Брод

и

Бусь

кий

Горо

доць

кий

Дро

гоби

цьки

й

Жид

ачів

ськи

й

Жов

ківс

ький

Золо

чівс

ький

 

Озимих зернових 183486 5800 10857 10290 6020 10920 13500 15561

в тому числі: пшениця 151630 5600 9219 7710 5400 6924 12050 12219жито 5729 100 266 30 460 81 650 70тритікале 5 0 0 0 0 0 0ячмінь 26118 100 1372 2550 160 3915 800 3272вика 4 0 0 0 0 0 0Оз. ріпак на зерно 45511 2000 2020 2020 1700 3980 700 3660

Озимих зернових 113884 3150 7030 5640 2940 9200 5000 12871

в тому числі: пшениця 89329 3100 5610 3150 2800 5424 4350 9939жито 2372 50 210   140 36 150 20тритікале 5         0    ячмінь 22174   1210 2490   3740 500 2912вика 4              Оз. ріпак на зерно 45488 2000 2020 2020 1700 3980 700 3660

Озимих зернових 69602 2650 3827 4650 3080 1720 8500 2690

5

в тому числі: пшениця 62301 2500 3609 4560 2600 1500 7700 2280жито 3357 50 56 30 320 45 500 50тритікале 0              ячмінь 3944 100 162 60 160 175 300 360вика 0              Оз. ріпак на зерно 23              

2. Формування врожаю в умовах 2016 року

Врожайність зернових культур формується за кількісними і ваговими показниками елементів продуктивності: колосоносні пагони, число колосків і зерен у колосі, маса зерна. Величини у значній мірі залежать від застосованих технологічних заходів, біологічних особливостей сортів та впливу метеорологічних факторів.

Восени 2015 року склалися складні умови для початку посівної кампанії озимих культур через екстремально посушливі умови серпня – початку вересня. Сівбу озимих зернових культур проводили з кінця вересня – у першій декаді жовтня. На 15 жовтня було засіяно 83% посівних площ, із яких близько 40% посівів утворили сходи. Утримання прохолодної, сухої, сонячної погоди у першій половині жовтня створювало умови для зменшення запасів вологи у грунті, які на 8 жовтня були знову недостатніми для появи дружніх сходів у посіяних озимих зернових культур. До кінця жовтня через нестачу ефективного тепла розвиток озимих культур затримувався.

Припинення вегетації відбулося 21 листопада, що на два тижні пізніше середньо багаторічного показника і озимі зернові культури увійшли у стан спокою на більшості площ у доброму та задовільному стані. Утримання дуже теплої, здебільшого з додатніми відхиленнями температури повітря погоди упродовж грудня утримувало посіви у стані неглибокого спокою, у денні години у рослин могли відновлюватися фізіологічні процеси.

Зима, що є характерно для останніх років спостережень тривала близько місяця (з 29 грудня по 26 січня). Різке зниження температурного фону з початку січня зумовило промерзання грунту до глибини 22-45см. Відсутність снігу на полях призвело до зниження

6

мінімальної температури грунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці до 6-11º морозу, при критичній температурі вимерзання на цей період -14-16º. Короткотривалі зниження мінімальної температури на поверхні грунту, до 16-23º морозу, в другій і третій декадах січня, не несли загрози для рослин, оскільки вони були вкриті снігом. З кінця січня і впродовж лютого переважала дуже тепла, характерна для березня, в окремі дні початку квітня погода, що, в окремі дні, могло порушувати фізіологічні процеси у рослин на південних схилах рельєфу та в затишних місцях.

То ж зважаючи на умови, які склалися нинішньої зими, несприятливих агрометеорологічних факторів, які б могли призвести до пошкодження зимуючих культур не спостерігалося. Тому, на час відновлення вегетації озимі культури здебільшого знаходитимуться у доброму та задовільному стані.

Негативного впливу за осінньо-зимовий період (2015-2016 рр.) на озимі зернові культури не відзначено, загибелі рослин практично не було (1-2%). Із зимового спокою 72,4% посівів в агроформуваннях області вийшли у доброму стані, 25,3 - задовільному, 2,3 – слабкі та зріджені. Проте через неглибокий зимовий спокій визначено ослаблення рослинного організму за даними моніторингу впродовж зими.

Але у весняний період на час відновлення вегетації рослин (перехід температур через біологічний мінімум 50С, ЧВВВР – 30.03) відбулось на 5-7 днів пізніше порівняно з багаторічним показником, зумовило повільне наростання позитивних температур, що сприяло вегетативному розвитку рослин, тобто весняному кущінню. Зазначені вище процеси вимагали диференційованих підходів у системі підживлення, які надавались агроформуванням області у вигляді різних інформаційних матеріалів.

Запаси продуктивної вологи були достатніми для розвитку озимих і ярих зернових культур, ГТК (гідротермічний коефіцієнт), розрахований за середньодобовими температурами і кількістю опадів був на рівні середніх та оптимальних показників зволоження, хоча температурний режим був досить строкатий і значно відхилявся від багаторічних середніх показників.

Загалом погодні умови були сприятливими для росту і розвитку культур, окрім надмірних грозових опадів з градом у першій декаді червня, які носили локальний характер. На час переходу озимих зернових культур до VІІІ етапу органогенезу (фаза колосіння) рослини розвинули потужну кореневу систему, яка здатна засвоювати поживні речовини і вологу із глибших шарів ґрунту.

7

Кількість продуктивних пагонів визначає рівень врожайності: цьому елементу належить понад 50% формування маси зерна. За нашими багаторічними дослідженнями число колосоносних пагонів пшениці озимої 250-350 шт./м2 призводить до низькопродуктивних посівів (2,0-2,5 т/га); 450-500 шт./м2 – середньопродуктивних (3,5-4,0 т/га); 500-600 шт./м2 – високопродуктивних (5,0-6,5 т/га); 600-700 – високо інтенсивних (7,0-8,0 т/га).

Визначення індексу врожайності по сільськогосподарських підприємствах з використанням середніх статистичних даних за останні 10 років показав рівень прогнозованої врожайності озимої пшениці у межах 2015 року, а по деяких культурах дещо вищу.

Вся посівна площа становить 647,7 тис. га, що на 11,7 тис. га більше до минулого року. Особливих змін у структурі посівних площ не відмічено. Проте деякі корективи проведено. Зернові всього займають 300,1 тис. га, тобто 46 % у структурі в т.ч. озимі на зерно 29 %, ярі зернові і зернобобові 17 %. Площа всіх зернових знизилась на 0,2 тис. га, а ярих зернових і зернобобових на 3,1 тис. га 2,9 % (до минулого року). У структурі зернових порівняно з 2015 роком на 28 % збільшили площу ячменю озимого, що обґрунтовується стабільною його врожайністю за останні роки. Проте є деяке зниження площ пшениці ярої 4,0 тис.га (11 %) і значне гречки – 2,4 тис. га (39 %) та збільшення кукурудзи на зерно (1,4 тис. га) – 0,4 %,.

3. Технологічні заходи(осінній комплекс робіт під урожай 2017 року)

На початку осінньо-польових робіт необхідно обрати технологію вирощування відповідного сорту: інтенсивну, ресурсозберігальну, альтернативну чи органічну. Оскільки показники врожайності і якості зерна залежать від рівня застосованої технології.

Для отримання високої врожайності та якості зерна озимих зернових культур необхідно всі технологічні заходи спрямовувати на отримання своєчасних і дружніх сходів, досягнення оптимальних параметрів розвитку рослин, тобто структури посівів, яка забезпечує максимальну продуктивність.

Виважені заходи у технології осіннього комплексу робіт дають можливість створити посів, як продукуючу біологічну систему, з його структурою стеблестою, надземною біомасою, фотосинтезуючим апаратом та кореневою системою й іншими елементами, що визначають врожай і якість зерна озимих. Правильно сформований агроценоз несе у собі стабільність і гарантію запланованих показників, позаяк посіви з оптимальною

8

структурою стеблестою, краще використовують сонячну енергію, фізіологічно активніші, екологічно стійкіші і в меншій мірі піддаються фізіологічним стресам в умовах зміни клімату.

3.1.Роль попередникаВибираючи попередник слід пам’ятати, що від нього крім

формування елементів продуктивності у значній мірі залежить якість зерна.

У даний період спостерігаємо недостатню кількість площ кращих попередників для озимих зернових культур, особливо під пшеницю озиму. Потенціал реалізації врожайності і якості зерна цієї культури на даний час використовується недостатньо. Розширенням площ зернобобових культур та бобових трав можна кардинально його у перспективі підвищити.

У рослинах зернобобових культур поєднуються такі найважливіші процеси – фотосинтез та біологічна фіксація азоту, вони інтенсивно синтезують органічну речовину, значною мірою утримують свою потребу в азоті і вагому частку його залишають після себе, цим і покращують родючість й азотний баланс ґрунту, а також забезпечують отримання екологічно безпечних продуктів харчування. Незважаючи на зазначені властивості на практиці їх часто недооцінюють:

- важлива складова харчування людей і тварин;- високий вміст білка в зерні;- здатність зв’язувати вільний азот повітря за допомогою

бульбочкових бактерій, які розвиваються на їх корінні;- добрі попередники у сівозмінах для зернових та технічних

культур;- сприяють підвищенню родючості ґрунту, залишаючи на 1 га

площі з соломою і кореневими рештками азоту (кг): горох – 60-90; кормові боби > 100; люпин – 150-200.

Отже, розширенню площ зернобобових культур повинна приділятись пріоритетна увага. Утім, згадані вище культури, особливо горох, кормові боби, люпин на даному етапі господарювання не займають належного місця в структурі посівних площ.

Кращими попередниками пшениці озимої у зоні Лісостепу є конюшина на два укоси або з приорюванням другого укосу на удобрення, зернові бобові культури (горох, вика, кормові боби, соя, квасоля), які забезпечують ґрунт азотом і високоякісною органічною масою, покращують його структуру.

9

Озимий ріпак – фітосанітар у зернових сівозмінах, його кореневі рештки запобігають переущільненню ґрунту, поліпшують структуру, збагачують органічною речовиною, якщо дотримуватись відповідного його повернення на попереднє місце.

Добрими попередниками є однорічні трави, картопля, кукурудза, цукрові буряки, але перших строків збирання, під які вносили органіку. Із зернових культур – гречка, яка має властивість розчиняти в ґрунті важкодоступні сполуки фосфору і калію.

Можна сіяти пшеницю після вівса, бо він не уражується кореневими гнилями. Із стерневих попередників – найгірший для озимих зернових культур ячмінь ярий. Після нього рослини інтенсивніше уражуються хворобами, зниження врожайності досягає 30-55% порівняно з попередником бобово-вівсяна сумішка на зелений корм, а після вівса лише до 6-10%.

На дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах зони Полісся добрі врожаї пшениці забезпечує розміщення її після люпину на корм і зелене добриво, картоплі ранніх сортів, льону та конюшини на один або два укоси. На дерново-карбонатних ґрунтах зони кращими попередниками пшениці є еспарцет, вико-овес, горох.

На дерново-підзолистих поверхнево оглеєних ґрунтах Передкарпаття добрими попередниками пшениці озимої є конюшина, вико-овес, люпин на зелений корм, льон.

Відомо, що жито озиме менш вимогливе до попередників, проте високу врожайність зерна поліпшеної якості забезпечує лише за правильного розміщення у сівозмінах. В західному Лісостепу добрими попередниками жита озимого є вико-вісяні та інші однорічні бобово-злакові суміші на зелену масу і сіно, а також ярі зернові, які були розміщенні після угноєних просапних культур. У зоні Полісся, необхідно відновити вирощування люпину на зелене добриво, який покращує родючість ґрунту і є добрим попередником жита.

Пшеницю озиму і жито, що вирощують на хлібопекарські цілі, необхідно розміщувати на кращих ґрунтах і після добрих попередників. Попередники тритикале, такі ж що й для озимої пшениці чи жита.

Кращими попередниками озимого ячменю є кукурудза і цукрові буряки ранніх строків збирання, картопля та вико-овес, зібраний на корм.

3.2. Особливості обробітку ґрунту під озимі культури При виборі способу обробітку ґрунту під озимі необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні умови, попередники, засміченість,

10

ступінь окультурення ґрунту. В умовах Карпатського регіону потрібно правильно поєднувати у сівозміні глибокий, звичайний, мілкий та поверхневий обробіток грунту. Для цього слід використовувати полицеві, дискові, чизельні, плоскорізні знаряддя. Особливо це стосується гідротермічних особливостей цього року.

Після ранніх попередників (однорічних трав, конюшини, озимих та інших), які звільняють поле не менше як за 20 днів до проведення сівби, потрібно провести дискування важкими дисковими боронами чи лущильниками на глибину 6-8 см. Для кращого подрібнення післяжнивних решток слід проводити дискування в двох напрямах. За рахунок проведення дискування (за даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН) забезпечується приріст зерна 3-5 ц в порівнянні з врожайністю на тих полях, де не проводили лущення. Оранка без проведення дискування не дає бажаних результатів, утворюються великі брили, які важко піддаються механічному обробітку.

На окультурених ґрунтах при розміщенні озимих після однорічних трав, конюшини однорічного використання, картоплі, кукурудзи на корм з метою зменшення трудових і енергетичних витрат та проведення підготовки ґрунту в стислі строки слід застосовувати поверхневий обробіток ґрунту важкими дисковими боронами на глибину 12-14 см. На важких ґрунтах більш ефективною є двофазна система підготовки ґрунту, яка включає лущення у два сліди та глибоке безполицеве розпушення на глибину 25-27 см чизельними культиваторами, плоскорізами та іншими знаряддями.

Якщо озимі вирощують після зернобобових, льону та картоплі, то основний обробіток проводиться без попереднього лущення.

Основним способом обробітку ґрунту в регіоні є оранка. ЇЇ слід проводити не пізніше як за 10-12 днів після лущення чи дискування на темно-сірих і чорноземних ґрунтах на глибину 23-25 см, на сірих дерново-підзолистих ґрунтах на глибину 20-22 см, а на ґрунтах з меншим гумусовим горизонтом - на повну його глибину. В умовах Передкарпаття на дерново-підзолистих ґрунтах кращі результати одержують від оранки на глибину гумусового горизонту з ґрунтопоглибленням (16-18 + 10 см).

В цьому році при умові випадання достатньої кількості опадів до настання термінів проведення обробітків ефективною буде оранка плугами з передплужниками з одночасним вирівнюванням та ущільненням грунту. Одночасне проведення оранки з коткуванням сприяє руйнуванню великих грудочок, зменшує процеси

11

випаровування вологи, прискорює проростання насіння бур’янів, які в подальшому будуть знищенні передпосівним обробітком.

Коли ж опадів буде невелика кількість, а вологозапаси грунту невисокі, то оранку потрібно проводити з інтервалом після лущення - 8-10 днів з одночасним доведенням поверхневого шару до дрібно грудочкуватого стану. В умовах недостатнього зволоження глибину оранки доцільно зменшити до 14-16 см із підвищенням швидкості руху агрегату для забезпечення кращого кришіння грунту.

За умови, коли і надалі зберігатиметься суха погода, а грунт залишатиметься сухим, доцільним буде заміна оранки на поверхневий або мілкий обробіток дисковими або плоско різними знаряддями. Слід враховувати, що мінімалізація обробітку ґрунту вимагає високого рівня агротехніки, чіткої технологічної дисципліни, забезпеченості сучасною технікою та застосування високоефективних гербіцидів

Потрібно особливу увагу звернути на якість підготовки ґрунту після багаторічних трав 2-3-річного використання. Після збирання трав потрібно провести дискування не менше як три рази важкими дисковими боронами на глибину 12-14 см. Для підвищення якості оранки поле слід прикоткувати кільчасто-шпоровими котками.

На схилових землях оранку слід проводити впоперек або по діагоналі схилу на глибину 20-22 см, а на ґрунтах з меншим гумусовим горизонтом - на повну його глибину. З метою запобігання змиву ґрунту та нагромадження додаткової вологи в ґрунті потрібно застосовувати щілювання на глибину 45-60 см у напрямі, близькому до горизонталей місцевості з відстанню між проходами 7-12 м. Оптимальний строк проведення щілювання - до періоду передпосівного обробітку ґрунту. Така система обробітку ґрунту забезпечує приріст врожаю 3-5 ц/га.

Щороку озимі культури (понад 30%) висіваються після стерньових попередників. Найбільш негативно реагує на стерньові попередники і повторні посіви озима пшениця, посіви якої уражуються кореневими гнилями приблизно на 40%, що призводить до зниження врожайності на 15-20%. Одним із ефективних заходів у боротьбі з кореневими гнилями, шкідниками та бур’янами є своєчасне проведення лущення стерні та оранки через 10-12 днів на родючих ґрунтах на глибину 25-27 см, а на інших ґрунтах - на глибину 20-22 см. Дослідженнями встановлено, що із запізненням оранки на 20-30 днів урожайність зерна зменшується на 16-18%, а при проведенні оранки в день сівби - на 30-35%.

12

Технологічні вимоги до передпосівного обробітку ґрунту передбачають доведення його до дрібногрудочкуватого стану та створення твердого ложа для заданої глибини загортання насіння (3-4 см). Посівний шар (80%) повинен в основному складатися із грудочок розміром 20 мм. Значними якісними показниками також є вирівняність поверхні ґрунту, відсутність бур’янів, слідів коліс та огріхів. Кращі результати одержують при використанні для передпосівного обробітку ґрунту комбінованих знарядь (РВК, ЛК-4, АГ-4 та інших). За їх відсутності застосовують культиватори КПС-4 з боронами в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. Передпосівний обробіток ґрунту слід проводити під кутом або по діагоналі до посіву.

Сівба озимих культур у свіжозораний невирівняний і в неприкоткований ґрунт веде до нерівномірного загортання насіння. На таких полях сходи є зрідженими, вузол кущення в рослині формується на різній глибині, що призводить до зниження врожайності.

3.3. УдобренняПорушення оптимального співвідношення між основними

елементами живлення рослин та гноєм і мінеральними добривами виражається за зовнішніми ознаками: пригнічення рослин, в’янення, побуріння, пожовтіння, хлороз, скручування і засихання листків, тощо. Також нестачу основних елементів живлення виявлено за даними аналізу ґрунту та результатами листкової чи тканинної діагностики.

Норми внесених мінеральних добрив під озимі зернові культури залежить від стану родючості ґрунту, попередників, напряму використання культур та біологічних особливостей сортів. Залежно від рівня запланованої технології за результатами досліджень дози мінеральних добрив для озимої пшениці коливаються - N60-120P60-90K60-90, озимого жита N45-90P45-90K45-90, озимого ячменю - N45-60P45-60K45-60, тритикале - N60-90P60-90K60-90.

Фосфорно-калійні добрива підвищують зимостійкість рослин, їх стійкість до хвороб, прискорюють достигання і корисно впливають на процес утворення і формування зерна. Від фосфорних і калійних добрив найвищий ефект одержують при внесенні їх під оранку або культивацію. Перенесення цих добрив для осіннього або весняного підживлення знижує їх ефективність. Позитивну дію забезпечує рядкове внесення суперфосфату або нітроамофоски (по 1 ц/га).

Використання рослинами азоту розпочинається з перших днів життя (сходи) до воскової стиглості, а найбільша потреба припадає на стеблування-колосіння (VI-VIII етап органогенезу). Тому азотні добрива – застосовують в два-три строки залежно від культури:

13

частину під час обробітку ґрунту (25% запланованої норми), решту при весняно-літніх підживленнях.

Азот є основним елементом, який впливає на вміст білка та клейковини, безумовно і на формування врожайності.

Фосфорні добрива беруть участь у процесах дихання, біосинтезі складних вуглеводів та в процесах фотосинтезу. Забезпечують енергетичний обмін, активізують ріст кореневої системи, закладання генеративних органів у рослинах, покращують якість зерна. Найбільш розповсюджене добриво суперфосфат гранульований амонізований, марка 3:17, загальний азот 3%, фосфор (Р2О5) – не менше 17%.

Калійні добрива підсилюють синтез цукрів та їх рух у тканинах, підвищують стійкість рослин до посухи, низьких температур у період перезимівлі, грибкових і вірусних хвороб.

Із асортименту калійних добрив найбільш використовують калій хлористий гранульований чи дрібнозернистий, масова частка калію (К2О) складає не менше 60%. Можна використовувати в усіх зонах області.

Каліймагнезія марка “А”, містить калію (К2О) 28%, марка “В” – 25%, магнію (MgO) – 8%. Висока ефективність цього добрива спостерігається на ґрунтах Полісся легкогогранулометричного складу (піщаних, супіщаних, легкосуглинкових), які мають низьку забезпеченість магнієм. Калійна сіль змішана масова частка калію (К2О) 40%, NaCl – 20, MgCl – 2-3%.

При зазначеному застосуванні мінеральних добрив формуються нормально розвинені рослини, поліпшуються умови їх перезимівлі, знижується ураження хворобами, підвищується врожайність і якість зерна.

Використання комплексних добрив, які в одній гранулі містять два і більше елементів мінерального живлення забезпечує їх позиційну доступність рослинам: амофос марки 12:52 – NH4H2PO4; діамофоска марки 10:26:26 (N:P:K); нітроамофоска 16:16:16, 15:15:15 (N:P:K). Суміші мінеральних добрив, тукосуміші (комерційна назва – бленди) також рекомендуються для осіннього внесення: NPK 8-26-26; 6-26-30; 9-35-15; 8-18-18; 12-25-9; 10-30-20; 9-39-15.

Сучасні технології виробництва тукосумішей дають змогу виготовляти їх збагаченими на мікроелементи (B, Cu, Zn, Fe, Mn, Mo, Co), магній (Mg), сірку (S). Вони характеризуються різним співвідношенням, а це дає можливість розрахувати норму добрив залежно від типу ґрунту та на запланований рівень врожайності.

14

У технологіях вирощування озимих зернових для частини передпосівного внесення азоту можна застосувати такі добрива як аміачну селітру, сульфат амонію, нітроамофоску, амофос.

3.4. Строки сівби озимихВажливого значення в умовах зміни клімату набуває такий

важливий елемент технології як строки сівби. Вони мають важливе значення для росту і розвитку рослин, перезимівлі, формування врожайності і якості зерна, а також пов’язані з природними і ґрунтовими умовами, біологічними особливостями сортів та залежать від метеорологічних умов року.

Ранніх посівів цього року немає через складні погодні умови, тому що вони припадають на І-шу п’ятиденку вересня.

За спостереженнями попередніх років надто ранні посіви восени переростали, пошкоджувалися шкідниками і хворобами, сильніше забур’янювалися, у зимовий період рослини випадали, внаслідок чого урожай знижувався на 1,2-1,4 т/га.

За пізньої сівби рослини входять в зиму слабо розвиненими та при несприятливих умовах зимівлі чимало їх гине і урожай знижується на 1,0-1,3 т/га.

Добрі результати забезпечують такі строки, при яких осіння вегетація рослин триває не менше 45-55 днів, що сприяє утворенню 3-4 синхронно розвиненим пагонам, розвитку вторинної кореневої системи і нагромадженню достатньої кількості вуглеводів у вузлах кущіння. Відомо що доля вузлових коренів (вторинної кореневої системи) у формуванні врожаю досягає 50%. Рослини, які входять в зиму з одним стеблом не мають вузла кущіння та відповідної листової поверхні, слабо використовують поживні речовини та вологу і можуть навіть загинути.

Дослідженнями також встановлено, що з огляду на зміни клімату, цей елемент технології вимагає коректив у сторону пізньої сівби. Вже декілька років поспіль ми переконливо радимо товаровиробникам зміщення строків сівби, відмовитись від сівби у першій половині вересня. Але дуже важливо не переміщувати термінів допустимої сівби після 10 жовтня, у цьогорічний посушливий період – 15 жовтня, як виняток.

У дослідженнях лабораторії рослинництва за сівби озимої пшениці від 25.09 до 5.10 на оптимальному фоні живлення отримали врожайність різних сортів 5,7-6,5 т/га, вміст клейковини 27,5-28,3 %, білка 13,5-14,3 %.

15

Пшеницю озиму доцільно сіяти в період 15-30 вересня, сівбу озимого жита розпочинати на 3-5 днів раніше від рекомендованих строків для пшениці озимої. Якщо в господарствах вирощують диплоїдні і тетраплоїдні сорти жита озимого, то останні сіяти 5 днів пізніше, дотримуючись просторової ізоляції (200-300 м). Надто рання їх сівба призводить до надмірного розвитку вегетативної маси восени, випрівання, ураження рослин грибковими хворобами. Сівбу жита озимого слід завершити до початку жовтня.

Тритикале необхідно сіяти на початку рекомендованих строків пшениці озимої (15-25.09) в зоні Лісостепу і на 5 днів швидше на Поліссі (10-25.09).

Строки сівби ячменю озимого в лісостеповій зоні області – 20- 30, а поліській – 15-25 вересня. У згаданий період за багаторічними спостереженнями є більша ймовірність випадання опадів. Наші п’ятирічні дослідження із озимою пшеницею підтверджують отримання зазначеного вище розвитку рослин за сівби у рекомендовані нами строки.

Також необхідно враховувати біологічні особливості сортів. Розпочинати сівбу сортами, які в умовах західного регіону повільніше розвиваються, закінчувати більш пластичними, що восени краще кустяться, менше реагують на тривалість дня, більш адаптовані до несприятливих факторів зовнішнього середовища та рівня агротехнологій (напівінтенсивні, універсальні, сорти-дворучки).

Слід пам’ятати, що сорти високоінтенсивного типу вимагають стислих оптимальних строків сівби, вони припадають на другу половину вересня.

3.5. Норми висіву, глибина та способи сівби, підготовка насіння

Оптимальні норми висіву забезпечують достатню асиміляційну поверхню рослин, щільність продуктивного стеблестою. Це основний елемент технології, що регулює густоту стояння рослин. На першому етапі їх розвитку важливо створити оптимальне число рослин на одиниці площі. Високопродуктивні посіви озимих зернових культур повинні мати при сходах не менше 350-450 рослин на м2. Таку кількість рослин в зонах області на різних типах ґрунту забезпечують такі примірні норми висіву: пшениці озимої 4,5-5,0 млн схожих насінин на 1га (Лісостеп), 5,0-5,5 (Полісся), 5,0-6,0 (Передкарпаття); жита озимого диплоїдних сортів 5,0-5,5 млн схожих насінин на 1га (Лісостеп), 5,5-6,0 (Полісся, Передкарпаття);

16

ячменю озимого 4,5-5,5 млн схожих насінин на 1га; тритикале 5,0-5,5 млн схожих насінин на 1га.

На родючих, удобрених і чистих від бур’янів ґрунтах після добрих попередників в перші дні оптимальних стоків сівби норми висіву можна зменшувати на 10% проти рекомендованих, а на менш родючих ґрунтах, після гірших попередників і в кінці допустимих строків – збільшувати. Норму висіву тетраплоїдних сортів жита слід зменшувати на 0,5 млн схожих насінин на 1га, бо вони мають вищу інтенсивність кущіння і восени можуть переростати.

Для сортів пшениці озимої, які відзначаються вищим коефіцієнтом кущіння на початку оптимальних строків сівби можна використати нижчу норму висіву із рекомендованих параметрів.

В останні роки пропагують низькі норми висіву насіння (2,0-3,5 млн схожих насінин на 1 га), що забезпечує економію насіння та кращий розвиток рослин при меншій кількості продуктивних пагонів на одиниці площі. Це високозатратні інтенсивні технології, які орієнтовані на високопродуктивний колос. Для таких посівів необхідна досконала система обробітку грунту, високоякісне насіння, дуже сприятливі погодні умови в період формування зерна. За результатами багаторічних досліджень лабораторії рослинництва з питань технології вирощування зернових культур можна відзначити, що вищу врожайність забезпечують посіви з більшою кількістю колосоносних стебел на одиниці площі та середньою вагою зерна з одного колоса. Технології з формуванням невисокої кількості продуктивних стебел та високопродуктивного колосу не завжди забезпечують бажану врожайність, особливо в умовах зміни погодних факторів та спрощення елементів агротехніки.

Отже, норми висіву озимих зернових культур необхідно диференціювати залежно від попередників, строків сівби, родючості ґрунту, сорту та рівня агротехнологій.

Для сівби використовувати насіння вирощене за відповідною технологією, з високою схожістю та масою 1000 насінин.

Середня глибина загортання насіння озимих зернових культур на більшості ґрунтів 3-4 см, тобто на глибині утворення вузла кущіння. За недостатньої вологості верхнього шару ґрунту її збільшують до 5-6 см.

Найбільш поширеними способами сівби є звичайний рядковий (ширина між рядками 15 см) та вузькорядний (7,5 см) з використанням сівалок старого та нового типу. Вузькорядний спосіб сівби має перевагу за рівномірнішого розміщення насіння в рядку. Для підвищення його польової схожості при недостатній вологості ґрунту

17

та при сівбі у свіжозораний ґрунт площу закотковують кільчастими котками.

Важливим заходом є підготовка насіння до сівби, очищення й сортування, доведення його до високих посівних кондицій. Вагомим елементом технології озимих зернових культур є протруювання насіння рекомендованими хімічними препаратами, які занесені до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

У дослідженнях Інституту сільського господарства КР НААН в технологіях вирощування зернових для обробки насіння і рослин поряд із хімічними застосовували різні біологічні препарати:

- бактеріальне добриво Діазофіт має діючу речовину живих бактерій, яка здатна асоціюватися з кореневою системою зернових і засвоювати значну кількість азоту з ґрунтового повітря, ефективний при низькому та середньому забезпеченні ґрунтів доступними для рослин формами азоту, ефект від його застосування еквівалентний внесенню 20-60 кг/га мінерального азоту.

- фосформобілізатор – біопрепарат створений на основі фосфор мобілізуючих бактерій, які активно трансформують важкодоступні сполуки фосфору в доступні для рослин форми;

- азотофіт-р – використовують для обробки насіння, кореневого і позакореневого підживлення, оскільки він має рістстимулюючі та фунгіцидні властивості за рахунок здатності активно фіксувати молекулярний азот атмосфери і переводити його в доступну для рослин форму, а також синтезувати ріст стимулюючі речовини, виділяти фунгіцидні речовини, які пригнічують ріст фітопатогенної мікрофлори та продукувати метаболіти здатні розчиняти важкорозчинні фосфати ґрунту;

- планриз – мікробіологічний препарат для захисту рослин від грибних хвороб та стимулювання росту застосовують для обробки насіння і обприскування рослин впродовж вегетації;

- ризоентерин, бактерії якого здатні асоціюватися з кореневою системою ячменю, здійснюють біологічну трансформацію азоту повітря в органічні азотовмісні сполуки, за дією замінюють 40-50 кг/га мінерального азоту, що дає можливість зменшити кількість внесення азотного добрива. Такі препарати забезпечують підвищення врожайності зернових до 0,27-0,32 т/га, покращують ріст і розвиток рослин, врожайність і якість зерна.

4. Особливості вирощування культур за умов органічного виробництва (матеріали для ознайомлення)

18

Останнім часом зростає зацікавленість до виробництва продукції сільськогосподарських культур на органічній основі. Сучасне органічне виробництво продукції рослинництва базується на відмові від застосування синтетичних легкорозчинних мінеральних добрив, насамперед азотних, а також синтетичних засобів захисту рослин; стимулюванні біологічної активності ґрунту, включаючи використання органічних відходів рослинництва і тваринництва, компостів, сидеральних культур і фіксації атмосферного азоту бульбочковими бактеріями, системи ґрунтозахисного обробітку ґрунту. На сьогодні актуальною є оптимізація умов формування інтенсивних посівів завдяки використання біологічного потенціалу продуктивності нових сортів та гібридів, придатних до вирощування в умовах органічного виробництва в певній грунтово-кліматичній зоні.

Обов’язковим є впровадження сівозмін з включенням бобових трав і сидератів; внесення гною, використання комбінованої системи обробітку ґрунту; перехід на біологічні методи захисту рослин.

Отримання врожайності зернових культур на рівні 3,0-4,0 т/га вимагає залучення в процес виробництва відповідної кількості азоту. До біологічного циклу його включають шляхом використання в основних посівах сівозмін багаторічних бобових трав – конюшини, люцерни і еспарцету, які нагромаджують у біомасі близько 200–300 кг/га біологічного азоту, тоді як однорічні бобові культури (люпин, кормових боби, вика та ін.) здатні нагромаджувати його 60–100 кг/га.

Зелене (сидеральне) добриво одержують при заорюванні в ґрунт рослинної маси спеціально висіяних для цього рослин-сидератів. Воно сприяє підтриманню бездефіцитного балансу гумусу. Ефект від заорювання в ґрунт 15–20 т/га зеленої маси післяжнивної бобової культури рівнозначний внесенню 20 т гною на 1 га ріллі. Застосування сидератів у проміжних посівах потребує незначних витрат. На зелене добриво вирощують переважно бобові культури, які здатні зв’язувати азот повітря і збагачувати ним ґрунт. Крім того, чимало бобових рослин, що мають сильно розвинену кореневу систему, добре розпушують ґрунт і переносять до орного шару поживні речовини з більш глибоких шарів. Як сидеральне добриво використовують еспарцет виколистий, люцерна посівна, люпин багаторічний, люпин кормовий, гречка, гірчиця біла, редька олійна, буркун, горохо-вівсяна та вико-вівсяна сумішки, інші культури.

Важливим джерелом органічної речовини для поліпшення балансу гумусу є солома та інша побічна продукція. Її використовують для компостування з гноєм, пташиним послідом тощо, а також загортають у ґрунт у подрібненому вигляді. Для прискорення

19

розкладання на 1 т соломи та інших відходів рослинництва, залишених на поверхні ґрунту, доцільно додати 6–8 т/га рідкого гною. Торф використовують як підстилковий матеріал для приготування торфо-гноєвих і торфо-послідних компостів у виробництві торфомінеральних добрив. Торф, що є цінним азотним добривом, містить від 1 до 4% азоту. Вміст фосфору в торфах середньої зольності не перевищує 0,5%. Усі торфи бідні на калій. При агрохімічному аналізі торфу велике значення має вміст у ньому кальцію. Під час виготовлення торфогнойових компостів компоненти змішують у співвідношенні 1:1.

При повному переході до органічного землеробства оптимізація азотного живлення досягається за рахунок ширшого впровадження біологічних способів його регулювання, які забезпечують максимальне нагромадження атмосферного азоту в ґрунті, враховуючи при визначенні норм азотних добрив унікальну здатність багаторічних трав і однорічних бобових культур до азотфіксації, а також нормативні показники надходження азоту з атмосферними опадами, втрати його при денітрифікації, вимиванні та внаслідок ерозії.

Тому одним і шляхів збільшення обсягів виробництва органічної продукції, здешевлення і підвищення її доступності на вітчизняному маркетинговому ринку є поглиблення наукових досліджень у сфері сільського господарства, результати яких можна б було використати для впровадження ефективної системи виробництва даної продукції.

Серед суб’єктів господарювання в Карпатському регіоні на відміну від решти території України, де переважають крупнотоварні виробники органічної продукції, найбільш ймовірні кандидати для запровадження виробництва органічної продукції це фермерські господарства, розташовані на придатних територіях, які є більш мобільними у виборі технології виробництва і номенклатури продукції

Тому завдання науки на сьогодні це запропонувати потенційному товаровиробнику технології вирощування, адаптовані до конкретних грунтово-кліматичних умов мікрорегіонів, на основі оптимізації умов вирощування через поєднання дії структурних елементів технології (сортовий склад, інокулянти, система удобрення, сівозмінний фактор та ін.) що сприяє максимальній реалізації генетичного потенціалу сортів сільськогосподарських культур.

Над даним завданням працює сьогодні Інститут СГ Карпатського регіону НААН у рамках наукової програми НААН "Наукові основи розвитку органічного виробництва сільськогосподарської продукції і механізми його функціонування в Україні. Наукові підрозділи

20

Інституту та Прикарпатської дослідної станції працюють паралельно в різних напрямках щодо технологій вирощування органічної продукції – це розроблення сівозмін, вивчення різних технологічних прийомів (обробка насіння видами біологічних препаратів та органічних добрив, як завчасно, так і безпосередньо під час сівби, застосування різних видів органічних та сирих мінеральних добрив для основного удобрення та позакореневих підживлень в різних етапах органогенезу, вивчення біологічних ЗЗР та ін.

На даний період сформовано концепції розвитку органічного землеробства: західноєвропейська для малозабезпечених поживними речовинами ґрунтів; українська для більш забезпечених.

Західноєвропейська концепція ґрунтується на тому, що площу землекористування (господарство, ферма) розбивають на 3 види угідь: орні землі, сіножаті і пасовища. Орний клин у господарстві становить третю або четверту частину землекористування. Худобу в господарстві годують з усіх трьох угідь, але гній вносять тільки на орні землі, що дає змогу, концентруючи гній на одній третій чи четвертій частині господарства, відразу ж вийти на розширене відтворення родючості грунтів, вносячи 25-27 т/га гною на 1 га орної площі. Розширене відтворення родючості фунтів дає змогу навіть на бідних дерново-підзолистих супіщаних грунтах отримувати не тільки екологічно безпечну, але й біологічно повноцінну продукцію рослинництва.

Концепція виробництва органічної продукції на чорноземах враховує їх високу потенційну родючість та передбачає можливість використовувати для відтворення родючості ґрунтів майже всю нетоварну частку врожаю і сидерати, а також мінімізацію його обробітку з метою прискорення малого біологічного кругообігу речовин і потоків енергії. Це дає змогу вийти на розширене відтворення родючості ґрунтів на площі всієї орної землі, що в господарствах чорноземної зони становить 70-90 % землекористування.

Дослідження щодо технологій вирощування сільськогосподарських культур для різних типів грунтів проводились на дослідних полях Інституту СГ Карпатського регіону в різних зонах (на більш родючих грунтах (сірі лісові) та менш родючих і схилових (зона Передкарпаття Дрогобицького та Коломийського районів).

Оскільки суспільство намагається отримувати не тільки екологічно чисту, але й біологічно повноцінну продукцію харчування, то надзвичайно важливим є спосіб відтворення родючості ґрунтів, або навіть спосіб досягнення розширеного відтворення родючості фунтів. Без вирішення цього питання відмова від хімізації, по-перше, може

21

призвести до різкого зниження врожайності сільськогосподарських культур і, по-друге, зумовить отримання екологічно “чистої”, але біологічно неповноцінної продукції з недостатньою кількістю білку, клейковини, вітамінів тощо.

Особливістю Карпатського регіону є те, що він охоплює п’ять грунтово-кліматичних зон: Полісся, Лісостеп, Передкарпаття, Карпати, Закарпаття, які мають ряд відмінностей, зокрема кліматичних умов, ґрунтового покриву, спеціалізації с.-г. виробництва. Окрім того строкатість зазначених умов спостерігається також і в умовах мікрозон. Тому для даного регіону доцільним є застосування обох концепцій, залежно від конкретних умов господарства

Доцільно зазначити, що відповідно до результатів наших наукових досліджень за умови дотримання розроблених та рекомендованих технологічних прийомів для різних грунтово-кліматичних зон в органічних технологіях вирощування можна досягти рівня врожайності для: - пшениці озимої – 3,21-3,73 т/га; тритікале озимого – 2,11-2,45; квасолі – 1,46-1,52 т/га, гречки – 1,61-1,72 т/га, з/маси козлятника східного – 28,1-33,1 т/га, льону – 0,67-0,84 т/га.

Отримані результати стали можливі завдяки ефективному використанню біологічних препаратів на основі корисних мікроорганізмів з різними механізмами дії. Застосування їх у технологіях вирощування сільськогосподарських культур сприяє зниженню норм сирих мінеральних добрив (дозволених до використання в органічному виробництві), зростанню продуктивності рослин, поліпшенню якості продукції. Біологічні препарати містять у своєму складі живі бактерії, які здатні розмножуватись у ґрунті та коренях рослин, покращують їх ріст і розвиток, підвищують врожайність та поліпшують якість зерна.

Зокрема, в органічній технології вирощування пшениці озимої (сорт Фаворитка) на варіантах біологічного живлення за роки досліджень вміст сирої клейковини склав 24,1-25,7 % з її пружністю 70 ум. од., вміст сирого білку 11,8-12,1%, що є в межах класифікації для цінних пшениць. На варіанті мінерального живлення ці показники дорівнювали: 25,5 %, 68 ум. од., 12,5%, а на контролі відповідно: 19,4 %,73 од. приладу, 11,6 %. Також зростала маса 1000 зерен і натура зерна порівняно до контролю залежно від умов живлення (на 2,0-2,7 г та 6-10 г/л).

Від застосування біологічних видів добрив ці показники якості зерна суттєво між собою не відрізнялись, зокрема маса 1000 зерен була в межах 38,3-39,0 г, натура зерна – 761-767 г/л. Розрахунок економічної

22

ефективності показав, що біологічні препарати забезпечують високий прибуток (4491-4659 грн./га) у технології вирощування пшениці озимої, зокрема варіанти з поєднанням обробки насіння діазофітом (0,4 л/т) та позакореневого підживлення азотофітом у IV етапі органогенезу (0,6 л/га) та з внесенням біосилу (20 мл/га) додатково до зазначеної комбінації. При цьому рівень рентабельності був на рівні 115-135 %.

У технології вирощування гречки найвищу врожайність сорту Антарія за роки досліджень (1,43 т/га) відповідно отримали на варіанті комплексної обробки насіння біопрепаратами планриз (1,5 л/т) + діазофітом (150 мл гектарна норма) + фосформобілізатором (150 мл гектарна норма). Приріст до контролю (без добрив, обробка насіння водою) склав 0,37 т/га. Близьку врожайність 1,31 т/га отримали від застосування Біокомплексу БТУ гречка (2 л/т) з приростом до контролю 0,25 т/га.

Приріст врожайності зерна гречки на зазначених варіантах формувався завдяки більшій кількості гілок першого порядку (1,1-1,2 шт.), кількості повноцінних зерен на рослині (46,3-50,1 шт/росл.) та вищій масі повноцінного зерна (1,3-1,4 г/росл.). На контролі ці показники становили відповідно 0,9 шт.; 42,2 шт/росл. та 1,0 г/росл.). За результатами економічної оцінки вирощування гречки залежно від способів обробки насіння та використання різних біологічних препаратів, найбільший чистий дохід та рівень рентабельності забезпечила комплексна передпосівна обробка насіння біопрепаратами планриз (1,5 л/т), діазофіт (150 мл гектарна норма) та фосформобілізатор (150 мл гектарна норма) – 3558 грн/га та 124 % відповідно. Дещо нижчою виявилась ефективність обробки насіння гречки біокомплексом БТУ гречка 3110 грн./га та 112 % відповідно. На контролі рівень рентабельності становив 76 %.

Застосування передпосівної обробки насіння льону сорту Каменяр фосформобілізатором ФМБ 32-3 (150 мл гектарна норма) забезпечило врожайність насіння – 0,53 т/га, рівень рентабельності 44 %. Врожайність насіння на контролі - 0,42 т/га. Тривають дослідження щдо ефективності застосування біопрепаратів для обробки насіння та позакореневого внесення на культурі льону олійного.

В технології вирощування квасолі нашими дослідженнями встановлено, що на варіантах, де застосовувалися органічні препарати живлення (фосформобілізатор для обробки насіння та Біолан), відзначено дещо нижчу врожайність (1,39-1,44 т/га), порівняно із варіантом мінерального живлення (1,49 т/га). Проте органічні засоби для покращення живлення рослин дозволили отримати істотний приріст врожайності (в межах 0,20-0,24 т/га). На контролі (обробка

23

насіння водою) врожайність становила 1,19 т/га. Під дією препаратів спостерігалась тенденція до зростання маси 1000 зерен і натури зерна. Вміст сирого білку становив на фоні живлення фосформобілізатор та фосформобілізатор + біолан в середньому за 3 роки – 18,6-18,7 %, що перевищувало показник на контролі на 0,9-1,0 %. Кількість сирого жиру і клітковини були у межах, які відповідають хімічному складу квасолі. Затрати у технології вирощування квасолі на органічній основі з обробкою насіння фосформобілізатором та біостимулятором біолан є економічно вигідні, забезпечуючи збільшення чистого доходу проти контролю без добрив і обробок. Застосування цих препаратів дозволяє отримати чистий дохід в межах 7225-7507 грн з 1 га та домогтися зниження собівартості 1 т зерна до 2039-2058 грн/т.

Необхідно відмітити, що отриману продукцію за показниками якості можна і необхідно застосовувати для дієтичного, дитячого харчування, на лікувальні цілі.

5. Пропозиції щодо сортового розміщення озимихзернових культур та озимого ріпаку в господарствах

Львівської області під урожай 2017 року Значна надбавка врожаю досягається завдяки новим сортам зернових культур. Підсумки державного випробування і наукових досліджень показують, що на долю нових, більш продуктивних сортів припадає майже 35% приросту врожаю. Впровадження нових сортів обходиться значно дешевше від інших факторів, які сприяють підвищенню врожайності. При використанні посівного матеріалу низької якості не забезпечується належна густота стеблостою, рослини відстають у рості та розвитку, що призводить до зниження їх продуктивності. Використання різноякісного насіння обумовлює формування неоднорідного посіву. Для отримання високого валового виробництва зерна в області слід дотримуватись технологічних вимог при вирощуванні, проводити посів сортами, рекомендованими до вирощування в зонах Лісостепу – Полісся, а також висівати високо репродукційне насіння. Особливу увагу слід звернути на сорти озимих зернових культур та озимого ріпаку, які занесенні в «Перелік рекомендованих для посіву у Львівській області сортів», зокрема:

Пшениця озимаСорт Смуглянка - оригінатори Інститут фізіології рослин і

генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці УААН.

24

Різновидність еритроспермум. Середньоранній, короткостебловий, високо інтенсивного типу. Морозо та посухостійкий. Стійкий щодо ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, осипання зерна та проростання зерна в колосі, вилягання. Сильна пшениця. Сорт високопродуктивний та високо пластичний. На високому фоні мінерального живлення забезпечує рекордні врожаї. Смуглянка – перший сорт, що за всю історію державного сортовипробування сформував урожай 114,1 ц/га. Потребує ранньовесняного підживлення та внесення добрив на бідних ґрунтах при сівбі.

Рекомендований для поширення у зонах Степу, Лісостепу та Полісся з 2004 року.

Середній урожай за останні три роки випробування на сортостанціях області становить 56,3 – 61,2 ц/га, що в середньому на 20% більше стандартів. Рекомендована норма висіву 4,5-5,0 млн. м../га.

Сорт Фаворитка –Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці м.. В.М. Ремесла УААН.

Відноситься до середньорослих пшениць,придатний для високоінтенсивних технологій Різновидність лютесценс. Висота рослин 88-94 см. Зимостійкість сорту вищесередня. Стійкість сорту до полягання 8,9 – 9,0 бала. Стійкість до посухи 8,6 – 8,8 бала. Сорт стійкий до основних хвороб зернових культур. Середній врожай в умовах Львівської області 48, 1 – 66,6 ц/га. Гарантована прибавка врожаю склала 1,6 -9,4 ц/га. Маса 1000 зерен 48,9 – 52,3 г. Середньостиглий, достигає за 292 – 303 дні.

Борошномельні та хлібопекарські показники сорту добрі. Зерно містить 13,0 – 13,8% білка, 27,2 – 29,6% клейковини, IDK – 60 -75 о.п., W - - 291 – 341 о.а, об’єм хліба з 100 г борошна 1090 – 1140 мл., загальна хлібопекарська оцінка – 8,2 бала. Цінна пшениця. Рекомендований для поширення в зонах Лісостепу та Полісся з 2005 року.

Сорт Подолянка –Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці ім.. В.М. Ремесла УААН.

Різновидність лютесценс.Сорт універсального використання Висота рослин 98 – 103 см, відноситься до середньорослих пшениць. Маса 1000 зерен 43,8 – 45,7 г. Середньостиглий, вегетаційний період склав 279 – 284 дні. Стійкість до вилягання 7,5 – 8,6 бала. Стійкість до засухи 8,2 – 8,5 бала. Сорт слабо уражувався борошнистою росою, бурою іржею та фузаріозом. Середня урожайність сорту за роки

25

випробування в залежності від зони області 47,6 – 60,1 ц/га (гарантована прибавка врожаю 2,0 – 11,4 ц/га).

Борошномельні та хлібопекарські якості сорту добрі та відмінні. Вміст білку в зерні від 14,3 до 16,3%; клейковини від 31,0 до 35,8%; сила борошна 396 – 480 о.а; об’єм хліба з 100г борошна 1120 – 1210 мл. Загальна хлібопекарська оцінка 8,0 – 8,5 бала. Сильна пшениця поліпшувач. Рекомендований для поширення у зонах Степу, Лісостепу та Полісся з 2003 року. Сорт Зимоярка – Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Різновидність лютесценс . Тип розвитку – альтернативний (дворучка). Висота рослин 92-98 см. Зимостійкість сорту середня, за роки випробування становила 7,6 бала. Стійкість сорту до вилягання 9,0 бала. Стійкість до осипання 8,4 бала. Стійкість до посухи 8,7 бала.

За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами та шкідниками. Середньостиглий. Вегетаційний період 289 діб. Середня врожайність за роки випробування у Львівській області становила 49,7 ц/га. Прибавка до національного стандарту 2,9 ц/га. Маса 1000 зерен 40,8 г. Борошномельні та хлібопекарські показники сорту добрі та відмінні. Зерно містить 14% білка, клейковини28,5%, ІДК 75 о.н. Сила борошна 357 о.а. Об’єм хліба з 100 г борошна 1050-1100 мл. Загальна хлібопекарська оцінка 8,0 бала. Сильна пшениця. У весняному посіві: сорт Зимоярка мав урожайність 37,8 ц/га, прибавка 1,7 ц/га. Рекомендується висівати сорт в кінці оптимальних строків сівби озимих культур, під час зимових відлиг та ранньою весною. Сорт Золотоколоса- Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН.

Різновидність еритроспермум. Висота рослин 86-96 см. Зимостійкість сорту в польових умовах за роки випробування висока і становила 8,6 – 8,9 бала. Сорт має високу кущистість. Стійкість до вилягання 8,5-9,0 бала. Стійкість до осипання 8,3-9,0 бала. Стійкість до посухи 8,5-9,0 бала.

За роки випробування сорт проявив стійкість до борошнистої роси та бурої іржі. Середня врожайність за роки випробування у Львівській області – 54,9 ц/га. Маса 1000 зерен 42,2 – 45,2 г. Сорт високоінтенсивного типу. Середньостиглий. Вегетаційний період 285-300 діб. Борошномельні та хлібопекарські показники сорту добрі. Зерно містить 13,3 – 13,8% білка, клейковини 28,4 – 29,8%, ІДК 60 – 70 о.п. Сила борошна 260 – 374 о.а., об’єм хліба зі 100 г борошна 980 –

26

1100 мл. Загальна хлібопекарська оцінка 7,7 – 8,0 бала. Цінна пшениця.

Рекомендований для вирощування в зонах Степу, Лісостепу, Полісся з 2006 року.

Сорт Новокиївська – Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. Різновидність лютесценс. Висота рослин 89- 95 см, середньорослий. Зимостійкість сорту за роки випробування висока і становила 8,8-9,0 бала. Стійкість до вилягання 8,0-9,0 бала. Сорт стійкий до борошнистої роси, бурої іржі, кореневих гнилей, фузаріозу, твердої сажки. Середня врожайність за роки випробування в Львівському держекспертцентру 42,8-65,8 ц/га., що на 2,5 ц/га більше стандарту. Маса 1000 зерен 41,3 -46,2 гр. Сорт інтенсивного типу. Зерно містить 14,0% білку, 28,4% клейковини, об’єм хліба 1290 мл.. Включений в Перелік перспективних по Україні сортів на 2010 рік.

Сорт Комплімент - заявник: Дойче Заатфеределунг Ліппштадт- Бремен ГмбХ

Різновидність лютесценс. Висота рослин 91 см.. Стійкість до полягання 8,8 бала. Зимостійкість сорту в польових умовах – 8,9 бала, в умовах проморожування – середня. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами і шкідниками. Ранньостиглий достигає за 281 добу. Середня врожайність за роки випробування в сортомережі області 57,8 ц/га (+1,9 ц/га до стандарту). Борошномельні та хлібопекарські показники сорту добрі. Зерно містить 13,0% білка, клейковини 26,5%, ІДК – о.п., сила борошна – 267 о.а., об’єм хліба з 100 г борошна – 980 мл., загальна хлібопекарська оцінка – 8,0 бала. Цінна пшениця.

За узагальненими даними, одержаними в дослідах держекспертцентру, для рекомендованих у Львівській області сортів озимої пшениці оптимальною є норма висіву від 4 до 5,0 млн. шт../га. схожих насінин. Після кращих попередників ( однорічні бобові та багаторічні бобові трави, просапні культури ) норма висіву становить 4,0-4,5 млн. шт../га., після пізніх непарових 5,0-6,0 млн. шт.. /га. Для короткостеблових сортів норму доцільно збільшити на 15-20 %. За несприятливих умов при запізненні із сівбою для отримання дружних сходів її також дещо збільшують. Оптимальними строками сівби озимої пшениці можна вважати період з 20 по 30 вересня, допустимими до 5 жовтня.

Сорт Колос Миронівщини – Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла

Рослина висотою 92-93 см. Висока зимостійкість 8,5-8,9 бала. Стійкий до вилягання та осипання зерна (8,5-8,9 бала). Слабо

27

уражується основними хворобами. Сорт інтенсивного типу. Цінна пшениця. Зерно містить 13,8-13,9% білка, 28,9-30,1% клейковини. Маса 1000 зерен 37-38г. середня врожайність при випробуванні у зоні Лісостепу – 63,8 ц/га, у зоні Полісся – 56,0 ц/га. Різновидність Лютесценс.

Сорт Солоха – Інститут фізіології рослин і генетики АН України.

Різновидність еритроспермум. Сстійкий до вилягання та осипання зерна, має високу зимостійкість. Стійкий до ураження основними хворобами. Маса 1000 зерен 44-45 грам. Відноситься до сильних пшениць. Вміст білку в зерні – 14,1-15,0%, клейковина – 28,5-33,4%. В умовах області здатний забезпечити урожайність 46,0-64,0 ц/га (+3,2 ц/га до стандарту).

Сорт Достаток – заявник: Інститут фізіології рослин і генетики НАН України та Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла НААН. Різновидність лютесценс. Сорт високоінтенсивний, західноєвропейського типу, середньостиглий, висота рослин 92-95 см, вегетаційний період 280-285 днів. Стійкий до вилягання (8,2-8,5 балів). Має вищесередню зимостійкість (8,3-9,0 бала) та посухостійкість(8,4-8,6 бала). Стійкий до ураження основними хворобами та шкідниками, до стікання, осипання, та проростання зерна в колосі.

Борошномельні та хлібопекарські показники сорту добрі. Зерно містить 13,1-14,1% білка, 27,2-31,0% сирої клейковини, сила борошна 264-373 а.о., об’єм хліба із 100г борошна 1050-1100мл. Цінна пшениця.

Сорт високопродуктивний. За даними оригінатора (ІФРіГ НАН Ураїни) у роки конкурсного випробування (2007-2009рр..) середній урожай сорту Достаток становив 101,8 ц/га, що на 12,1ц/га перевищував урожайність національного стандарту. Урожай зерна у державному сортовивченні (2007-2009р.р.) становив 50,6-93,7ц/га. Середня врожайність в зоні Полісся-59,5ц/га. Гарантована надбавка до національного стандарту 0,7-7,5ц/га.

Сорт Кубус – заявник: КВС Лхов (Німечина). Різновидність Лютесценс. Сорт інтенсивного типу вирощування. Висока продуктивна кущистість, дає можливість зменшити норму висіву до 3,0-3,5 млн схожих зерен на гектар. Висота рослин 85-90 см. Стійкий до вилягання та осипання зерна, ураження основними хворобами та шкідниками. Зимостійкість середня (7,0-7,5 бала). Максимальна врожайність 110,5 ц/га, середня за роки випробування

28

64,4 ц/га. Сорт середньостиглий, маса 1000 зерен 41,3-52,4г. Вміст білка 11,5%, клейковини 22,8%, вихід муки 70-72%. Сильна пшениця. Рекомендований до вирощування у зонах Лісостепу та Полісся.

Сорт Балетка - заявник: РАДжТ (Чехія) Різновидність лютесценс.

Рослини заввишки78-81см. Стійкий до ураження основними хворобами та шкідниками. Стійкість до вилягання, осипання, посухи та проростання зерна в колосі-висока(8,0-9,0 бала). Вегетаційний період 273-277 днів. Середньоранній сорт Західноєвропейського генотипу, відзначається вирівняністю посіву, високою стабільною урожайністю та якістю зерна. Середня врожайність 70-73 ц/га. Маса 1000 зерен 42-45г. Норма висіву 4,0-4,5 млн схожих зерен на 1 га. Толерантний щодо пізніх термінів посіву. Цінна пшениця, вміст білку 13,0-13,4%, клейковини 27,2-28,4%. Придатний до використання у всіх грунтово кліматичних зонах України.

Сорт Скаген - Заявник: Заатен-Уніон ГмбХ. Різновидність лютесценс. Висота рослин 86-89 см. Зимостійкість сорту за роки випробування становила 8,5 бала. Стійкість сорту до вилягання 8,6 бала. Стійкість до осипання 8,8 бала. Стійкість до посухи 8,4 бала. Характеризується стійкістю до борошнистої роси, септоріозу, жовтої іржі. Стійкий до проростання зерна вколосі.Характерною ознакою сорту є надзвичайно потужне кущіння ,яка дає змогу зменшити висівну норму та висівати, за оптимальних умов, лише 3,0-3,5 млн насінин/га. Середньоостиглий, вегетаційний період 281-285 днів.

Високоврожайний ( потенціал понад 100 ц/га). Середня врожайність за роки випробування в зоні Лісостепу 69,4 ц/га, Полісся 63,6 ц/га. Гарантована різниця 4,9-11,6 ц/га. Маса 1000 зерен 42,4 г. Борошномельні та хлібопекарські показники сорту добрі. Зерно містить 13,5% білка, клейковини 27,2%, сила борошна 260-330 о.а., об’єм хліба з 100 г борошна 1000-1070 мл. Цінна пшениця.

Сорт Хмельничанка – Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ, «Осева Ексімпо Прага.с.р.о.».

Внесений в Реєстр з 2014 року. Різновидність лютесценс. Високопродуктивний, забезпечує урожайність 64,8-76,1 ц/га, надвишок до стандарту +5,5+6,6 ц/га. Висота рослин 98-101 см. Володіє високою зимостійкістю, стійкий до вилягання. Стійкий до ураження основними хворобами. Маса 1000 зерен 41,6-41,9г. Цінна пшениця. Зерно містить 13,5% білку, 28,4% клейковини, об′єм хліба

29

1100 мл. Сорт забезпечує високий умовний вихід борошна з одиниці зерна-75,4%.

Тритікале озиме Сорт Інтерес – заявник Товариство з обмеженою

відповідальністю «Насіння Луганщини».Рослини заввишки 96 – 106 см. Зимостійкість сорту за роки

випробування становила 8,6 – 8,8 бала. Стійкість сорту до вилягання 8,0 – 9,0 бала. Стійкість до посухи 7,7 – 8,6 бала. За роки випробування сорт слабо уражався основними хворобами та шкідниками. Середньоранній, достигає за 274 – 290 діб. Середня врожайність за роки випробування у Львівській області 44,3 – 62,8 ц/га. Прибавка до національного стандарту +10,2 ц/га. Маса 1000 зерен 42,4 – 50,2 г. Зерно містить 13,3 – 13,7% білка.

Сорт рекомендований для зон Степу, Лісостепу, Полісся з 2008 року. Рекомендована норма висіву 4,5-5,0 млн/га схожих насінин. Оптимальними строками сівби є період з 20 по 30 вересня.

Сорт Амфідиплоїд 256 – інститут рослинництва ім.. В.Я.Юр’єва УААН.

Середньостиглий, зернового напряму використання сорт. Кущ проміжної форми. Рослини висотою 110 – 125 см. Сорт стійкий до вилягання та осипання, володіє підвищеною зимостійкістю та стійкістю до ураження хворобами. Зерно крупне, маса 1000 зерен в середньому 45 гр. Середня урожайність за роки випробування в умовах області 51,2 – 74,8 ц/га. Зерно містить до 12% білку. Рекомендований до поширення у зонах Степу, Лісостепу, Полісся з 2001 року.

Рекомендована норма висіву 5,0 млн./га схожих насінин. Оптимальними строками сівби є період з 20 по 30 вересня.

Сорт Половецьке – заявник: Інститут кормів УААН.Рослини заввишки 96-106 см. Володіє високою зимостійкістю

та стійкістю до ураження основними хворобами. Стійкий до вилягання -8 балів. Середньостиглий, достигає за 280-295діб. Середня врожайність за роки випробування 49,1-52,5 ц/га. Маса 1000 зерен 45,4 – 46,5г. Зерно містить 12,6 – 13,0% білка.

Сорт Хароза – заявник: Інститут рослин ім. В.Я.Юрєва УААН.

Висота рослин 108-112см. Зимостійкість сорту за роки випробування, становила 8,6-8,8 бала. Стійкість до вилягання 8,5 бала. Стійкий до осипання, посухи. За роки випробування слабо вражався основними хворобами та шкідниками. Середньостиглий, достигає за

30

279-292 доби. Середня врожайність за роки випробування 45,0-53,5ц/га. Маса 1000 зерен 44,7-46,3г. Зерно містить 12,6-13,6% білка.

Жито озимеСорт Богуславка – інститут фізіології рослин та генетики АН

України. Рекомендований по області з 1996 року.Різновидність вульгаре. Листки темно-зелені, без опущення.

Остюки середньої довжини, колос циліндричний, середньої щільності, зернівка середня, видовжена, напіввідкрита, зелена. Маса 1000 насінин – 28,8-37,3 г. Середньостиглий. Вегетаційний період становить 282-286 днів. По даних випробування на сортостанціях області, зокрема у зоні Лісостепу на Перемишлянській сортостанції найвищий урожай становив 51,6 ц/га, у Передкарпатській зоні на Старосамбірській сотостанції 49,2-68,9 ц/га. Гарантована прибавка урожаю 4,8-5,9 ц/га до стандарту Харківське 78. По стійкості до вилягання і зимостійкості рівний стандарту Харківське 78. Борошнистою росою уражається до 10%. Напрям використання – зерновий.

За результатами досліджень в сортомережі області сорт Богуславка найвищу урожайність забезпечує при посіві 15 – 25 вересня і нормою висіву 5 млн. шт/га.

Сорт Інтенсивне 95 – інститут землеробства УААН. Рекомендований по області з 2000 року.

Виведений методом схрещування. Різновидність вульгаре. Належить до диплоїдних форм. Рослини заввишки 121 см. Стебло потовщене, листки темно-зелені, широкі, ланцетні. Остюки довгі, грубі, зазубрені. Колос видовжено-еліптичний, середньої щільності. Колоскова луска ланцетна, велика, нервація досить виражена. Зернівка овальна. Вегетаційний період 286-290 днів. Зимостійкість висока (5,0 балів). Стійкість до вилягання 4,4 – 4,6 бала, до осипання 4,6-5,0 бала. Середньостиглий. Маса 1000 зерен 35,0-40,9 г. По даних випробовування на сортостанціях області, зокрема у зоні Лісостепу на Перемишлянській сортостанції урожайність становила 40,8-51,6 ц/га. Гарантована прибавка урожаю 4,8-5,8 ц/га до стандарту Харківське 78. Борошнистою росою уражається середньо.

Оптимальними для цього сорту слід вважати строки посіву 15 -25 вересня з нормою висіву 5 млн. шт/га.

Сорт Дозор – Носівська селекційно-дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН. Сорт зернового напрямку, диплоїдний, низькорослий, ранньостиглий. Вегетаційний період – 280 днів. Висота рослин 126 см. Маса 1000 зерен 41,7- 42,1 грама. Хлібопекарські якості - добрі. Зерно містить

31

10,2-10,9 % білка. Середній урожай за роки випробування становив 46,6-49,5 ц/га. Сорт внесений до Реєстру сортів рослин з 2005 року по зонах Лісостепу та Полісся. Оптимальними для цього сорту слід вважати строки посіву 15 -25 вересня з нормою висіву 5 млн. шт/га.

Сорт Клич – інститут с-г ПоліссяЗернового напряму використання. Середньостійкий до вилягання,

слабо уражується хворобами. Маса 1000 зерен 35-43 г. Урожайність у сортомережі області склав в середньому 41,2-56,5 ц/га (+1,9 ц/га до стандарту)

Сорт Сіверське – заявник ННЦ «Інститут землеробства УААН».

Сорт стійкий проти вилягання (7,0 балів), низькорослий (висота рослин 125-140 см), має добре розвинену кореневу систему; високо зимостійкий і морозостійкий (9,0 балів), стійкий проти проростання зерна в колосі, стійкий проти осипання (8,1 балів) і посухи (8,8 балів). Середньостиглий, вегетаційний період – 285 днів, стійкий проти ураження основними хворобами: борошнистою росою (8,5-8,7 бала), бурою іржею (8,4-7,9 бала), сніговою пліснявою (9,0 балів), кореневими гнилями, фузаріозом, септоріозом. Має високоякісне зерно: вміст білка в зерні 11-12%, число падіння 140-200с, об’єм хліба із 100 гборошна 380-390 мл, маса 1000 зерен – 38,7-39,7 г; у 2004 р у сортомережі Лісостепу та Полісся України сорт озимого жита Сіверське за врожайності зерна 60-65,0 ц/га перевищив стандарт на 16,0-21,0 ц/га. Потенційна врожайність – 85 ц/га. Зона поширення Лісостеп та Полісся України.

Сорт Данковський діамант – заявник: «Данко» (Польща).Володіє високим потенціалом врожайності при високому рівні

агротехніки (65-70ц/га). Володіє доброю якістю зерна для хлібопекарських цілей. Середньостиглий, вегетаційний період 280 днів. Сорт стійкий до хвороб, борошнистої роси, бурої іржі, снігової пісняви. Стійкий до вилягання,осипання,засухи. Сорт відноситься до вищесередньої групи зимостійкості. Добрі результати дає при внесенні повного мінерального живлення. Ячмінь озимий

Сорт Трудівник – заявник Селекційно-генетичний інститут УААН.

Різновидність – паллідум. Середньорослий, рослини висотою 90 см. Володіє високою стійкістю до вилягання та осипання зерна. Зимостійкість вище середньої. Маса 1000 зерен – 43-44 г, натура 516 г.

32

Зернового напряму використання, зерно містить 59% крохмалю і 10,1 – 11,8% білку. Основними хворобами уражається середньо.

Високопродуктивний, здатний в умовах області сформувати урожай 58,0 – 68,2 ц/га (+6,2 ц/га до ст..). Рекомендований для зон Степу, Лісостепу та Полісся з 2006 року. Оптимальними для цього сорту слід вважати строки посіву 25 вересня – 5 жовтня з нормою висіву 4,0-4,5 млн. схожих насінин на га.

Сорт Зимовий – сорт виведено в Селекційно-генетичному інституті УААН.

Різновидність паллідум. Лінія паллідум має ген стійкості до летючої сажки. Сорт кормового типу на зерно. Стійкість до летючої сажки висока. За роки випробування урожайність становила 47,9 – 59,3 ц/га. Маса 1000 зерен 37,7 г. Вегетаційний період 263 дні. Висота рослин 86 см. Стійкість до вилягання, осипання та засухостійкість високі, зимостійкість середня. Ураження хворобами середнє. Вміст крохмалю 55%. Вирівняність зерна 68%. Вміст білку 12,7%. Рекомендований для зон Степу, Лісостепу, Полісся з 2005 року. Оптимальними для цього сорту слід вважати строки посіву 25 вересня – 5 жовтня з нормою висіву 4,5 млн. схожих насінин на га. Сорт Борисфен - Миронівський інститут пшениці ім.. В.М.Ремесла УААН. Різновидність - паллідум. Висота рослин 94-100 см. Маса 1000 зерен 42,9-43,2 грами. Вегетаційний період коливається в межах 280-288 діб. Зимостійкість сорту – вище середньої. Сорт стійкий до вилягання, осипання та засухи. Хворобами уражується нижче стандартів. За роки випробування врожайність на сортодослідних станціях становила 60,0-61,1 ц/га. Вміст білка 11,4-12,6 5%. Рекомендований для зон Лісостепу та Полісся з 2006 року. . Оптимальними для цього сорту слід вважати строки посіву 25 вересня – 5 жовтня з нормою висіву 4,0-4,5 млн. схожих насінин на га.

Сорт Сіндерелла – заявник: Дойче Заатфеределунг Ліппштадт- Бремен ГмбХ

Низькорослий, стійкий до вилягання. Зимостійкість середня . Середня урожайність сорту за роки випробування в сортомережі області 44,8 – 72,4 ц/га. Стійкий до ураження борошнистою росою та іржею. Маса 1000 зерен 47,3 г. Добрі результати забезпечує при внесенні повного мінерального живлення. Вміст білку в зерні 12,5%.

Сорт Основа – Селекційно-генетичний інститут.Різновидність палідум. Рослини висотою до 45 см, соломина

груба, стійка до вилягання. Маса 1000 зерен 36,2 - 44,7 грамів. Середньостиглий (261 – 274 дні). Зимостійкість висока. Схильний до ураження гельмінтоспоріозом. Пластичний щодо грунтово-

33

кліматичних умов вирощування. Середня урожайність в сортомережі області 56,1 – 73,6 ц/га.СортОснова пластичний також щодо норм висіву і строків посіву в умовах області. Навіть запізнення із посівом до 5 жовтня не призводить до значного зниження врожайності. Сорт Пасо- «Лімагрейн Юроп (Франція), «Лімагрейн Бельгіум Н.Б.». В Реєстрі з 2014 року. Різновидність нутанс. Урожайність 42,4-64,2ц/га (+4,4+7,7 ц/га). При випробуванні в умовах області виявився стійким до вилягання і ураження основними хворобами. Висота рослин 77-83 см, маса 1000 зерен 40,042,4г. Зимостійкість добра 8,1-9,0 балів. Зернового напряму використання, зерно містить 12,7%білку. В разі невиконання рекомендацій по розміщенню культур у сівозміні, підготовці насіннєвого матеріалу до сівби, обробітку грунту, удобренню, норм і строків посіву очікуваної віддачі від запропонованих сортів озимих зернових культур не отримаємо.

Ріпак озимийСорт Тисменицький. Оригінатор: Івано-Франківський інститут

АПВ УААН. Харчовий сорт, який відповідає міжнародному стандарту 00-типу. Виведений методом індивідуально-родинного добору з популяцій, отриманих у результаті хімічного мутагенезу. Даний сорт відзначається високою зимостійкістю. Вегетаційний період 305-312 днів. Врожайність насіння – 30 - 35 ц/га. Вміст олії в насінні – 44-45 %, частка ерукової кислоти – 0,0-0,3 %, глюкозинолатів – до 0,8 %. Істотною перевагою перед іншими сортами є те, що навіть при пізній сівбі він досягає достатньої для перезимівлі фази розвитку. Оптимальним строком сівби є друга - третя декада серпня. Норма висіву має забезпечувати оптимальну густоту стояння рослин і досягається висівом 0,8-1,2 млн. схожих насінин, або 4-6 кг/га. При пізній сівбі норму висіву насіння збільшують на 10 %.

Сорт Атлант - Оригінатор - Інститут олійних культур УААН. Плід - стручок довжиною 8-Ю см. Кількість насінину стручку 20-25 шт. Маса 1000 насінин 3-5 гр. Найвищий урожай становив 38,0 ц/га, середній урожай одержано - 25,4 ц/га. Стійкість до вилягання - 4,7, обсипання - 3,7, засухи - 4,8 бала. Уражується хворобами та пошкоджуєтьсья шкідниками нижче стандарта. Сорт Атлант належить до групи "00", з вмістом ерукової кислоти 0,6%, глюкозинолатів - до 1%, олії - 45,6%, білку -22,6%. Зимостійкість - 4,3 бала. Норма висіву - 3,5-4,5 кг/га. Спосіб посіву звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см. Сорт Гібрид Артус – заявник фірма «Лембке» (Німеччина).

Низькоеруковий, двохнульовий гібрид з вмістом ерукової кислоти 0,1% та глюкозинолатів до 0,8%. Високоурожайний, середня

34

урожайність на Старосамбірській сортостанції склала 39,5–44,0 ц/га. Вміст олії в насінні складає 45–49%, білку – 22,2%. Володіє високою зимостійкістю та стійкістю до вилягання і осипання (8–9 балів). Уражується хворобами на рівні стандарту, ріпаковим квіткоїдом ушкоджується середньо.

Сорт Сенатор Люкс – заявник Інститут землеробства УААН.Належить до двухнульових сортів, вміст ерукової кислоти в

насінні 0,3%, глюкозинолатів – до 0,8%. Вміст олії в насінні 49%, білку – 22,8%. Зимостійкість висока (8 – 9 балів). Стійкість до вилягання 9 балів, до осипання – 7 – 8 балів. Ураження хворобами 7 – 8 балів. Здатний в умовах області сформувати врожай 31,1 – 37,0 ц/га.

Сорт Вектра - заявник:"Рапс ГбР" насіннєве господарство.Насіння без ерукової кислоти. Сім'ядоля середнього розміру.

Зубчастість краю листка помірна. Листок довгий, широкий з середньою кількістю часток. Черешок листка - довгий. Рослина середньої висоти. Колір пелюсток квітки жовтий. Стручок короткий. Ранній час цвітіння. Урожайність по зонах Лісостепу - 35,8ц/га, Полісся - 38,5ц/га, гарантована прибавка відповідно 6,7 -6,8 ц\га. Стійкість до вилягання 8,8 -8,9 засухи 7,9 - 8,4, осипання 8,2 -8,3 балів. Стійкість до ураження пероноспорозом 8,6 -8,9, бактеріозом 8,8-9,0 балів. Стійкість до пошкодження ріпаковим квіткоїдом 8,7-8,8 балів.Вміст ерукової кислоти 0,2-0,3%, глюкозинолатів 0,7-0,8%. Вміст жиру 46,5-49,3%, білку 22,9-23,9балів. Сорт Таурус – заявник: Норддойче Пфланценцухт Ганс-Георг Лембке КГ.

Насіння без ерукової кислоти. Сім'ядолі за довжиною довгі, за шириною широкі. Листок темно-зелений, за довжиною довгий, за шириною широкий зубчастють краю слабка. Час цвітіння середній. Рослина за висотою середня. Пелюстки квітки жовті, за довжиною довгі, за шириною середні. Стручок та його зубець довгий : довжина ніжки стручка середня. Тенденція формування суцвіття в рік весняної сівби сильна.Урожайність по зонах Лісостепу-34,8ц/га: Полісся -38г9ц/га, гарантована прибавка відповідно 5,8-7,1 ц\га. Стійкість до вилягання 8,3 -9 0 засухи 7,9 - 8,2, осипання 8,2 -8,3 балів. Стійкість до ураження пероноспорозом 9,0, бактеріозом 8,8-9,0 балів. Стійкість до пошкодження ріпаковим квіткоїдом 8,7-8,8 балів.Вміст ерукової кислоти 0,2-0,3%, глюкозинолатів 0,3-0,4%. ВМІСТ жиру 46,3-49,1%, білку 22,5 - 23,9балів,

Сорт Анна - Сорт створений спільно з Інститутом польових та овочевих культур (м. Нові Сад, Сербія) методом індивідуального

35

добору з гібридної популяції.Сорт високоврожайний , з високою якістю олії. Тривалість періоду вегетації становить 288 днів. Стебло у рослини пряме, округле, розгалужене, заввишки 160см, квітки великі, жовтого кольору, зібрані у китицеподібне суцвіття. Плід – стручок з насінням чорного кольору. Маса 1000 штук насінин становить 4,2 г. Урожайність насіння – до 4,5 т/га. Вміст олії в насінні становить 45%, ерукова кислота відсутня, вміст глюкозинолатів – 16 мкмоль/г. Сорт Анна стійкий проти вилягання рослин та обсипання насіння, з високою зимостійкістю, придатний до механізованого вирощування. Хворобами та шкідниками пошкоджується менше, ніж стандарт. Рекомендується для вирощування у всіх зонах України.

Сорт Нельсон – Сінгента Сідд С.А.С. ФранціяУрожайність у зоні Лісостепу – 35,7 ц/га, Полісся - 37,4 ц/га,

гарантована прибавка відповідно - 3,8 і 1,4 ц\га. Стійкість до вилягання - 9,0, посухи - 8,5, осипання - 7,4 бала. Стійкість до ураження пероноспорозом - 9,0, бактеріозом - 9,0 балів. Стійкість до пошкодження ріпаковим квіткоїдом в межах 8,0- 9,0 балів. Вміст ерукової кислоти - 0,2%, глюкозинолатів - 0,8%. Вміст жиру в межах 45,0-47,2%, білку - 20,9-21,2%. Насіння без ерукової кислоти. Сім'ядоля за шириною - вузька, довжиною - середня. Зубчастість краю листка помірна. Листок середнього розміру з середнью кількістю часток. Довжина черешка листка - середня. Рослина середньої висоти. Колір пелюсток квітки жовтий. Стручок середній. Ранній час цвітіння.

Сорт Токата - Заявник: Сінгента Сідд С.А.С. ФранціяНасіння без ерукової кислоти. Сім'ядоля за шириною -

середня, за довжиною - середня. Зубчастість краю листка помірна. Листок середнього розміру з середньою кількістю часток. Довжина черешка листка - довгий. Рослина середньої висоти. Колір пелюсток квітки жовтий. Стручок середній. Середній час цвітіння. Урожайність у зоні Лісостепу - 35,3 ц/га, Полісся - 37,2 ц/га, гарантована прибавка відповідно - 3,4 і 1,2 ц\га. Стійкість до вилягання - 9,0, посухи -8,3; осипання - 7,5 бала. Стійкість до ураження пероноспорозом - 9,0, бактеріозом - 9,0 балів. Стійкість до пошкодження ріпаковим квіткоїдом в межах 8,0-9,0 балів. Вміст ерукової кислоти - 0,1-0,2%, глюкозинолатів - 0,7-0,8%. Вміст жиру - 45,3-47,6%, білку - 21,0-21,6%.

Сорт ПР46В31 - Заявник: Піонер Семена Холдінг ГезмбХ Насіння без ерукової кислоти. Сім'ядоля за шириною - середня, за довжиною - середня. Зубчастість краю листка помірна. Листок довгий

36

з середньою кількістю часток. Довжина черешка листка - середня. Рослина середньої висоти. Колір пелюсток квітки жовтий. Стручок короткий. Середній час цвітіння.Урожайність у зоні Лісостепу - 38,6 ц/га, гарантована прибавка - 6,7 ц/га. Стійкість до вилягання - 9,0, посухи - 8,6, осипання - 7,1 бала. Стійкість до ураження пероноспорозом - 9,0, бактеріозом - 9,0 балів. Стійкість до пошкодження ріпаковим квіткоїдом - 9,0 балів. Вміст ерукової кислоти - 0,1%, глюкозинолатів - 0,7%. Вміст жиру - 45,4%, білку - 21,8%.

Сорт Антарія – Вінницька державна сільськогосподарська станція.

Двохнульовий сорт. Вміст ерукової кислоти – 0,3% глюкозинолатів – 0,7%. Насіння містить 23,8% білку, 47,4 % олії. Стійкість до вилягання 8,0-9,0 балів, до осипання – 7,4-8,5 бала. Середньостійкий до ураження хворобами. Урожайність за роки випробування становила 32,6-36,2 ц/га.

6. Якість зерна пшениці озимої (цікаво знати)Борошномельні характеристики зерна і хлібопекарські

властивості борошна пшениці визначаються комплексом ознак: фізичні (розмір, форма, колір, маса, натура, скловидність, твердість, запах); хімічні (вологість, загальний вміст зольних елементів, клейковина, крохмаль та інші сполуки); фізико-хімічні (клейковина); хлібопекарські (об’ємний вихід хліба, форма хліба, колір скоринки і м’якушу, пористість, еластичність і смак, фізичні властивості тіста (час утворення тіста, пружність, розрідження, сила борошна та ін.).

Залежно від якісних показників пшеницю відносять до І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ класу Держстандарту України (3767 : 2010).

Поняття “сильний сорт” (І, ІІ клас) означає основну особливість борошна, тобто здатність давати хліб великого об’єму і ефективно поліпшувати якість слабких пшениць за випікання хліба із їх сумішками.

“Цінний сорт” (ІІІ клас) – борошно широко використовується у хлібопекарській промисловості.

Натура зерна (об’ємна вага) – це маса 1 л зерна, яка виражається у грамах. У багатьох країнах світу й в Україні використовують значення натури у товарній класифікації, що характеризує борошномельні властивості. Прийнято вважати чим вищий цей показник, тим більший вихід борошна. Натура відноситься до найдавніших показників якості товарного зерна.

37

Визначають натуру зерна на спеціальних хлібних вагах, що мають назву “Пурка”. З літературних джерел відомо, що ваги появились у Голландії і отримали назву від величини міри “пур”. Пшениця з натурою 760, 740, 730 г/л відповідає І, ІІ, ІІІ класу товарного зерна Держстандарту України 3768:2010, а відтак показники 750-770 г/л вважаються високооб’ємними, а менше 710 – низько натурними.

У характеристиці борошномельних властивостей пшениці враховують також масу 1000 зерен, виражену у грамах. Висока маса зерна обумовлена більшим розміром зернівки, виповненістю, вищим виходом борошна.

Скловидність зерна (міцність) відображає консистенцію ендосперму, який може бути борошнистий, склоподібний або частково склистий залежно від форми зв’язків білкових речовин із крохмальними зернами. Цей показник часто відображає добрі хлібопекарські властивості борошна та корелює із вмістом білка. Сорти з високим показником скловидності забезпечують більший вихід борошна. Скловидні зерна, як правило, мають більше білка і клейковини, ніж борошнисті. Вони щільніші за консистенцією, з дрібнішими крохмальними зернами, тісно переплетені клейковинними білками, на світлі прозорі, а при розрізі скловидні. За такими ознаками встановлені параметри цього показника у стандартизації пшениці.

Скловидність визначають за допомогою діафаноскопів або фаринотомів та поділяють зерна за ступенем склистості на групи.

Основна перевага пшениці як продовольчої культури – здатність її білків утворювати з водою клейковину, яка є білковим каркасом хліба. Під клейковиною розуміють білкові речовини, що можуть набухати, і які утворюються при замішуванні хліба. Клейковина пшениці має важливі фізичні властивості, зокрема еластичність, пружність, зв’язність, чим і визначається цінність її у порівнянні з іншими зерновими культурами.

Залежно від фізичних властивостей клейковину поділяють на групи за якістю, визначаючи її за допомогою приладів ВДК або ПЕК-3А (вимірювачі деформації клейковини). Прилади показують пружність клейковини, тобто її протидію навантаженню стиснення, яке утворює пуасон – вільно падаючий тягарець.

Важливою особливістю клейковини є те, що вона утворює у тісті сітку, яка вміщує у собі всі інші речовини, з яких складається борошно. Якщо вона достатньо еластична, то при бродінні затримує гази і цим пушить тісто. Під час випікання хліба білкові речовини денатуруються і він набуває пористості.

38

При оцінці поживної цінності пшениці важливе значення мають дослідження фракційного складу білків залежно від умов вирощування сортів різного екологічного типу, а також який у значній мірі визначає хлібопекарські властивості борошна.

В білковий комплекс пшениці входять 4 фракції білків: альбуміни, глобуліни, гліадини і глютеніни. Найбільш цінними є гліадини і глютеніни, які складають біля 80 % всіх білкових речовин, здатні зв’язувати воду та утворювати клейковину. Від їх кількості залежить колір, смак, запах та об’єм хліба. На вміст клейковиноутворюючих білків (гліадину і глютеніну) впливають сортові особливості, погодні умови та ряд інших факторів.

Згідно літературних даних відомо, що шведськими вченими Хагбергом і Пертеном проведено обґрунтування впливу амілолітичних ферментів зерна на його хлібопекарські властивості. Запропонований ними метод характеризує активність ферменту альфа-амілази і властивостей крохмалю. Створений прилад віскозиметр, на якому визначають швидку клейстеризацію крохмалю, а далі під дією альфа-амілази відбувається його декстринізація та розрідження. Клейстеризація і розрідження крохмалю у значній мірі залежить від якості зерна, тобто від активності ферменту альфа-амілаза і властивостей крохмалю. Вони визначають швидкість погруження (падіння) плунжера віскозметру в клейстеризований розчин. Звідси назва показника – число падання, яке виражається в одиниці – секунда.

У даний час визначення числа падання за методом Хагберга-Партена проводять на приладах нового покоління, наприклад Фаллінг Намбер 1600, шляхом швидкої клейстеризації суспензії борошна на киплячій водяній бані з наступним вимірюванням ступеня розрідження крохмального гелю під дією альфа-амілази.

Показник числа падання введений у Державний стандарт України (ДСТУ 3768–2010) : І клас зерна групи А – 220 с, ІІ – 180, ІІІ – 150 с, ІV клас зерна групи Б – 150, V – 130 с, VІ – не обмежено. В умовах західного регіону визначення числа падання пшениці, яка може перестояти на корені в період збирання через погіршення метеорологічних умов є дуже важливим. Оскільки не завжди вдається виявити пророслі зерна, особливо при латентному проходженні цього процесу, А також візуальне обстеження не дає можливості оцінити зміни, які відбулись у самій зернівці.

Якість пшениці, яка генетично закладена у сортах, визначається рівнем застосованої технології, який починається з осіннього комплексу робіт.

39

ДОВІДКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує:

- посилення біологічної і ферментативної активності;- збагачення грунту амінокислотами, вітамінами та іншими

біологічно активними речовинами;- поліпшення аерації та поживного режиму грунту;- збільшення кількості целюлозо-розкладаючої мікрофлори;- поліпшення структури грунту.Компенсаційна доза азоту складає 9-10 кг на 1 т соломи,

оскільки співвідношення вуглецю (С) : азоту (N) є у соломистих рештках 70-90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів необхідно його утримати на рівні С : N – 20-30 : 1.

Спалювання соломи наносить шкоду: - підвищення температури на поверхні грунту – 3600С;- на глибині 5 см - 500С;- вигорання гумусу;- інтенсивне висушування грунту на глибині до 10 см;- загибель типових мікроорганізмів;- зменшення водопроникності грунту.

Розрахунок норм мінеральних добривНорми мінеральних добрив розраховують за вмістом елементів

живлення в них (азоту – N, п’ятиокису фосфору – P2О5, окису калію – K2О) згідно такої формули:

Р.д. = Д.д * 100 В.е = кг/га, де

Р.д. – розрахункова доза, кг/га;Д.д. – доза добрив, яку необхідно внести у діючій речовині;В.е. – вміст елементу у добриві, %. Приклад. Необхідно внести під пшеницю озиму дозу

мінеральних добрив N60P60K60.

Р.д аміачної селітри (34% N) = 60*100 34 = 176 кг/га

Р.д. сечовини (46% N) = 60*100 = 130 кг/га

40

46

Р.д. суперфосфату (17% P2О5, = 60*100 17 = 353 кг/га

Р.д. каліймагнезії (28% K2О) = 60*100 28 = 214 кг/га

Р.д. калію хлористого (60% K2О) = 60*100 60 = 100 кг/га

Р.д. нітроамофоски (16% N; 16% P2О5; 16% K2О) = 60*100

16 = 375 кг/га

Визначення нормвисіву насінняНорма висіву – це кількість насіння, яке необхідно висіяти на

гектар.Для визначення норми висіву зернових культур користаються

показником господарської придатності (Г.п.). Це відношення добутку схожості насіння і його чистоти до 100. А також треба знати масу 1000 насінин.

Щоб встановити норму висіву в кг на 1 га використовують такі формули:

Г.п. = С*Ч100 , де

Г.п – господарська придатність, %;С – схожість насіння, %;Ч – чистота насіння, %;

Н. = К*М*100Г.п , де

Н – норма висіву, кг/га;К – число мільйонів схожих насінин на 1 га;М – маса 1000 насінин, г;

ПрикладСхожість насіння – 95%;Чистота насіння – 99%;

Г.п =95*9

9100

= 94,1%

Необхідно висіяти 5 мільйонів схожих насінин на 1 га;Маса 1000насінин 44 г;

Н = 5*44*100 = 233,8 кг/га

41

94,1

Господиням Технологічний процес приготування хліба з пшеничного

борошна:борошно – 1,5 кг, вода – 0,9 л, сіль – 15 г, дріжджі – 40 г.Взяти 40% борошна і 60% води від загальної кількості. В сухий

посуд влити розведені в теплій воді (300) дріжджі, поступово всипати пересіяне борошно і замісити. Посудину з розчиною накрити чистим льняним рушником і поставити в тепле місце на 4-5 годин для бродіння. Готовність розчини визначають за об’ємом, який повинен збільшитись у 2-2,5 рази. Потім додають решту теплої води, в якій розводять сіль, добре розмішують і всипають решту борошна та замішують до однорідної маси, щоб тісто не прилипало до рук (кількість борошна можна збільшити, бо вона залежить від його якості – I, II чи III сорт). Готове тісто накривають, ставлять в тепле місце на 1-1,5 години для поступового бродіння і викладають у змащенні олією форми на 1/2 їх об’єму та знову залишають для відстоювання (20-30 хв.). Форми з тістом ставлять в піч (нагріту до 260-2800С) і випікають 50-60 хвилин. Готовий хліб виймають і охолоджують на дерев’яній поверхні, накривши злегка зволоженим рушничком

Народні прикмети

Посієш густо не буде пусто.Добре вродили опеньки – буде врожай жита наступного року.Якщо біля буряків багато сухої гички – осінь буде тепла й суха.Листя падає на землю долілиць – на врожай.Першого вересня день жаркий, - казали в народі, - але дихає осінню.Четвертого вересня з’являються перші осінні заморозки, починається павутиноліт. Якщо павутиння прилипає до рослин – на тепло, мало павутиння на суху осінь.Суша на Варфоломія (5 вересня) – гострої зими надія.Прийшов Варфоломій – жито на зелене сій.

Якщо посієш на Семена (14 вересня), то все буде мати з мене, а як по Покрові (14 жовтня), то будеш виводити по корові.Багато шишок на соснах та ялинах – на врожай жита й пшениці.Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.На полях сніг хвилястий – будуть хліба рясні, на врожай жита.

42

Чотирнадцятого березня за старим стилем – перший день весни. Якщо в цей день сніжно – до врожаю.

ЗМІСТСлово до читача……………………………………………………... 31. Прогнозовані площі посіву озимих культур під урожай 2017 року…………………………………………………………………… 52. Формування врожаю в умовах 2016року……….………………. 63. Технологічні заходи (осінній комплекс робіт під урожай 2017 року)……………………………..………………………………….... 83.1.Роль попередника……………………………………………….. 93.2. Особливості обробітку грунту під озимі культури.…………. 113.3. Удобрення……………………………………………………….. 133.4. Строки сівби…………………………………………………….. 153.5. Норми висіву, глибина та способи сівби, підготовка насіння. 174. Особливості вирощування культур за умов органічного виробництва (матеріали для ознайомлення)………………………. 195. Пропозиції щодо сортового розміщення озимих зернових культур та озимого ріпаку в господарствахЛьвівської області під урожай 2017 року ………………………………………………. 25Довідкові матеріали………………………………………………… 40

43

Науково-практичне видання

РЕКОМЕНДАЦІЇз особливостей технології вирощування озимих зернових під урожай 2017 року

Підписано до друку .2016.Формат 30х42/4. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman.

Друк офсетний. Умовн. друк. арк. . Обл.-вид. арк. .Тираж прим.

Друкарня Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН,вул. Грушевського, 5, с. Оброшино Пустомитівського р-ну

Львівської обл., 81115

44