Lviv Newspaper

Світло й тіні ЛьвоваУ підсвіченні сакральних споруд міста, яке мало б вабити око, переважає нефаховість й еклектика. Вартісна для міської скарбниці

Мирослава Іваник

Підсвічення собо-ру святого Юра, що його помпезно

влаш тували торік і за яке місто цьогоріч має ви-класти 299 тисяч гривень, через кілька місяців до-ведеться... демонтувати. Прокладені без належних погоджень кабелі зава-жають реставраційним роботам.

— На замовлення церк-ви ми виконуємо проект пониження рівня обходу церкви до його історич-ної позначки. Безпосе-редні роботи плануємо почати в травні. Однак нині на глибині 10 см від поверхні пролягає кабель підсвічення. А понизи-ти рівень ми повинні на 20-30 см. Це потрібно не лише для повернення пам’ятці первісного виг-ляду, а й для правильного прокладання мереж та уникнення замокання

пам’ятки. Під час вико-нання робіт заберемо прокладені кабелі, — го-ворить Лідія Горниць-ка, головний архітектор реставраційних робіт на соборі Юра, керівник майстерні №3 інституту «Укрзахідпроектрестав-рація».

За словами архітек-тора, проблеми виникли через те, що проект освіт-лення пам’ятки не обго-ворили з архітекторами та належно не погоди-ли. Л. Горницька ствер-джує, що документація не відповідає чинному законодавству, адже що-найменше мала пройти адаптацію в інституті «Укразахідпроектрестав-рація», який є генпроек-тувальником на об’єкті, й обговорення під час спеціалізованої ради в Києві. Однак на практиці жодного обговорення не відбулося.

«Львівську газету» розповсюджують на бортах таких авіакомпаній:

ЛЬВІВСЬКІ АВІАЛІНІЇL V I V A I R L I N E S

www. gazeta.lviv.ua

twitter.com/lvivskagazeta facebook.com/lvivskagazetaf

29 березня 2012 року 13 (662) Читай своє! Рекомендована ціна — 1 грн.

04 ЛЬВІВЩИНА

Казус Димінського: чому маленький українець зважився боротися проти всесильного олігарха?

02 АКТУАЛЬНО

Пікетуючи владу: як актор Олег Цьона дізнався про своє високе звання під час акції протесту

12-13 ТЕМА 20 ЖИТТЯ

реклама

Чому українці досі танцюють на граблях фінансових пірамід?

ММріїрії ММіфічнихіфічних ММільйонерівільйонерів

Олександр Сирцов

27 березня на даху Сокальської ви-правної колонії

виникла пожежа, вна-слідок якої згоріло 144 квадратних метри пере-криття. Про це «Газету» повідомили в ЦГЗ Голов-ного управління МНС у Львівській області. Для боротьби з вогнем залу-чили 18 пожежних авто-мобілів. На щастя, вна-слідок інциденту ніхто не постраждав — в’язнів евакуювали. В Сокаль-ській виправній колонії утримують засуджених до довічного ув’язнення. За інформацією облас-ного управління міліції,

ніхто з в’язнів не втік. Евакуацію завершили до прибуття пожежних, отож вогнеборці змогли взятися за виконання своїх обов’язків. «Коли прибули на місце поже-жі, людей у будівлі вже не було, і ми розпочали гасити вогонь», — повідо-мив Віталій Туровцев, за-ступник начальника ЦГЗ Головного управління МНС у Львівській облас-ті. Ліквідувати пожежу вдалося трохи більш ніж за чотири години.

Сокальська виправна колонія №47 розташова-на в селі Жвирка, поряд із Сокалем, у колишньо-му римсько-католиць-кому монастирі отців-бернардинів. Будівля є

пам’яткою архітектури початку XVII століття. Ра-ніше там зберігали чудо-творну ікону Сокальської Богоматері, монастир постійно відвідували про-чани.

1951 року після обмі-ну територіями значна частина Сокальського району увійшла до скла-ду України, відтак монахів із їхньої обителі прогнали, натомість там створи-ли притулок для пере-старілих. Однак невдов-зі — 1958-го — у будівлі колишнього монастиря розмістили виправну колонію. Нині вона є од-нією з восьми виправних установ України, де утри-мують засуджених до довічного ув’язнення.

У Сокалі згоріла колонія. В’язні не повтікали

galinfo.com.ua

Недрібниці життя Олександр Сирцов

Повсякденність скла-дається здебільшо-го з дрібниць, які

тішать або засмучують. Прорвало каналізацій-ний люк, сморід стоїть на кількадесят метрів, однак комунальників не видно. Телефонуєш у міську диспетчерську: щоби до-стукатися туди, треба на-братися терпіння та часу, а його хронічно бракує. Врешті, як і повідомити про засмічене після зими подвір’я...

До речі, про смітники — вони тільки в рекламах сміттєвих фірм і буклетах міської ради виглядають, наче писанки. Насправді до смітників добираємося через багно.

Однак усе це не до по-рівняння із транспортни-ми проблемами. У дощ дістатися до зупинки неможливо. Через заби-ту зливну каналізацію дорога стає невеликим озерцем, а водії автівок, поспішаючи, обливають перехожих із ніг до голо-ви брудом. Куди на них поскаржитися?

Уже на зупинці по-чинаєш розуміти: голо-вне — сісти в потрібний автобус, адже його водій може зупинитися, а може й ні. Може це зробити за 200 метрів до чи після облаштованої зупинки. І не обов’язково, щоб ав-тобус чи тролейбус був перепов нений — водій від-став від графіка, тому, іг-норуючи зупинки чи змі-нюючи маршрут, його на-долужує. Коли потрапиш у салон, то й тут варто очікувати несподіванок. Правило заборони роз-мовляти по мобільному поширюється винятково на пасажирів. У перепов-неному автобусі можна натрапити на пасажирів з велосипедом (реальний факт), або принаймні з ку-пою клунків. Ну, а ввечері — пасажир напідпитку, кілька разів приземлив-шись на асфальт, завалю-ється в «маршрутку».

Діставшись центру, пробираєшся до місця праці, оминаючи при-парковані на тротуарі автівки. Водії, припарку-вавшись на хіднику, пере-конані, що саме пішоходи повинні поступитися їм дорогою.

Увечері зіштовхуєшся ще з однією проблемою — власники приватних обійсть (здебільшого) вва-

жають, що найкращий спосіб позбутися нако-пиченого за зиму сміття — спалити його. Міська влада запевняє, що актив-но бореться з незаконним спалюванням, і навіть складає десятки прото-колів на паліїв. Можливо, воно й так, однак кількість підпалювачів чомусь не меншає. Можливо, річ у тім, що суто адміністра-тивні методи боротьби є неефективними: якщо суспільство це сприймає, то з ревізорами завжди можна домовитися.

Декілька років тому здавалося, що пробле-ма пасивного куріння не піддається вирішенню. Кав’ярня і цигарка стали ледь не синонімами. Од-нак змінилися суспільні настрої, питання почали висвітлювати ЗМІ, інтер-нет-форуми, врешті люди, які потерпають від па-сивного куріння, почали об’єднуватись у громад-ські організації… Проб-лему хоч і не вирішили остаточно, однак прогрес помітний. До речі, нещо-давно у Верховній Раді утворилася міжфракцій-на група, яка ставить за мету обмежити куріння у приміщенні парламен-ту. Важливо, щоби при цьому суспільний тиск не слабшав — й Україна позбудеться сумнівного лідерства у списку «тю-тюнових держав».

Також нещодав-но в інтернеті почали об’єднуватися пішоходи, аби звільнити від авто-мобілів хідники, на черзі — об’єднання пасажирів громадського транспорту, покупців супермарке-тів, яким набридло, що їм реалізують неякісні товари. З одного боку, все це дрібниці життя, а з іншого — саме вони займають левову част-ку наших буднів. І, на щастя, нині маємо змогу об’єднатись, аби разом ви-рішити «дріб’язкові» проб-леми, які кожен окремо ніколи не розв’яже.

02 АКТУАЛЬНО 29 березня 2012 року 13 (662)

ДУМКИ ВГОЛОС

Степан Бандера. Третя черга Фотофакт

Історія будівництва пам’ятника Степанові Бандері у Львові отримала несподіване продовження. Цього тижня монумент знову був у риштуванні — робітники завершували монтаж елементів, який не встигли здійснити до дати офіційного відкриття другої черги пам’ятника. Вочевидь, ідеться про тре-тю чергу будівництва, от тільки не відомо, чи цього разу відбудеться офіційне відкриття. Нагадаємо, 13 жовтня 2007 року, на-передодні Дня Покрови Пресвятої Богородиці, у

Львові офіційно відкрили пам’ятник С. Бандері, точніше — його першу чергу — скульптуру Провідника ОУН. Загальна висота статуї становить сім метрів. Відтак майже п’ять років тривала епопея зі спорудженням колон, які символізують чотири пе ріо -ди національно-визвольної боротьби українців й утво-рюють тріумфальну арку. Висота арки — 30 мет рів. Урешті-решт цьогоріч 1 січня до 103-ї річниці з дня народження Степана Бандери було урочисто відкрито пам’ятник. Тепер з’ясувалося, що не весь.

Фото: Тадеуш Білецький

Водіям, яким доводиться проїжджати через район Привокзальної, доведеться терпіти чергові тимчасові незручності — завтра на ремонт закриють ділянку від вулиці Короткої до Чернівецької. Це роблять у рамках реконструкції вулиць Городоцька — Чернівецька — Залізнична, повідомили «Газету» у прес-службі ЛМР. Це означає, що для руху буде закрито одну смугу вулиці Чернівецької, тож транспорт, у тому числі маршрутні таксі, які курсують на головний залізничний вокзал, зможуть їхати лише однією смугою вулиці Чернівецької. Ремонт мають завершити до 1 червня.

На ремонт закриють чергову ділянку Привокзальної

Ярина Коваль

икориставши як привід Міжнародний день те-атру, працівники Львів-ського академічного те-атру імені Леся Курбаса спільно з людьми, які їх підтримали, біля при-міщень міської ради та Львівської ОДА провели акцію протесту під гас-лом «Досить футболити культуру!»

«Залишковий прин-цип фінансування, не-справедлива диферен-ціація розподілу коштів між театрами, жалюгід-ний стан приміщення театру, створення умов, у яких більшість творчих театральних колекти-вів ледь зводять кінці з кінцями… Іще декілька років такої «футбольно-культурної» політики й український театр як мистецтво опиниться за крок до зникнення», — йшлося у зверненні протестувальників.

Інакше кажучи, мова про перегляд ставлення офіційної влади до куль-тури загалом і в кожно-му окремому випадку. Бо, скажімо, вирішення конкретних проблем (що їх «курбасівці» публічно озвучили під час відпо-відної акції приблизно вісім місяців тому) не зрушилося з мертвої точки. Так, якщо на 2012 рік театр ім. Л. Курбаса просив затвердити йому

річний бюджет у 3 млн. 824 тис. грн., то отримав тільки 1 млн. 734 тис. грн. Відповідно, як наслідок: актори отримують зар-плату вдвічі меншу за ту, з якою могли би більш-менш нормально жити. До того ж є низка інших проблем, за вирішення

яких навіть не бралися. На жаль, таке ставлення до культури не лише у Львові, а й інших містах держави. Тож не випад-ково акцію підтримали в Луцьку, Харкові, Києві, інших містах України.

У мерії кажуть: Львів — єдине місто в Україні, де діють п’ять муніци-пальних театрів і на фі-нансування яких із місь-кого бюджету виділяють 10 млн. грн. Серед них і академічний театр ім. Леся Курбаса. Як заува-жив у розмові з «Газетою» начальник управління культури ЛМР Андрій Вороновський, оскільки держава не надала на-лежних коштів навіть, щоби профінансувати освіту та медицину (бра-кує грошей на зарплати працівникам цих галузей приблизно на три місяці), то про дофінансування

надбавок академічному театру вже не йдеться. Хоча додав, що солідар-ний із працівниками театру щодо вимог до органів державної влади належно фінансувати культуру й інші галузі гуманітарного блоку.

«Вважаю, що акція минула успішно, — про-коментував дійство вже після його завершення голова профкому театру ім. Л. Курбаса, актор Олег Цьона (якому, до слова, цими днями указом пре-зидента присвоєно зван-ня заслуженого артиста України). — Хоча б тому, що публічно сказали те, що хотіли. І споді-ваємося, що нас почули. Думаю, такі акції та на-віть радикальніші (якщо жодної реакції на них не буде) — дзвін, який постійно звучатиме не тільки в нашому місті».

Театр імені Курбаса сказав «Досить!»

В

Голова профкому театру ім. Л. Курбаса, актор Олег Цьона. Фото: Марія Білецька (2)

Фірташа запросили на Львівщину

Олександр Сирцов

Позавчора в Палаці культури залізнич-ників РОКС відбу-

лася нарада за участю голови Львівської ОДА Михайла Костюка, відо-мого українського бізнес-мена, голови Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа та львів-ських підприємців щодо питань розвитку підпри-ємництва та залучення інвестицій в економіку України.

Ця зустріч стала своє-рідним знайомством Д. Фірташа з місцевими бізнесменами — раніше публічно в нашій області він не виступав. Гість за-значив, що основне зав-дання Федерації робото-давців — стати майдан-чиком для відстоювання інтересів роботодавців перед державою. Адже розмір бізнесу не має зна-чення — поодинці ні малі, ні великі бізнесмени не здатні відстояти інтереси своїх підприємств. Нині з ініціативи Федерації роботодавців розпочали роботу над створенням реєстру компаній, які пра-цюють в Україні, а також їх потреб. Це, за словами пана Фірташа, дозволить написати програму про-мислового розвитку Укра-їни на найближчі п’ять років і запропонувати її на розгляд уряду. До цієї роботи Федерація роботодавців запросила фахівців з університе-ту Кембриджа, адже, за словами гостя, вони ма-ють найкращий досвід у цій галузі. Така програма дасть змогу побачити

перспективу — як розви-ватиметься українська економіка, що потрібно зробити для полегшення цього процесу. На переко-нання Дмитра Фірташа, значний економічний по-тенціал має і Львівщина, зокрема в галузі ІТ.

Водночас голова Львівської ОДА Михайло Костюк зауважив, що за останні два десятки років регіон, на жаль, утратив економічний потенціал, передусім у таких сучас-них галузях, як маши-нобудування й електро-ніка. Проте цю ситуацію потрібно виправляти, створюючи умови для розвитку бізнесу. Один із перших кроків, які варто зробити незабаром, — створити сучасний до-звільно-інвестиційний центр. До його роботи М. Костюк персонально запросив Д. Фірташа як керівника корпорації та очільника Федерації ро-ботодавців. Такий центр міг би надавати послуги підприємцям із започат-кування бізнесу.

Два тижні тому у Львівській ОДА розпо-чали роботу над створен-ням аграрного паспорта регіону: в області сфор-мовано робочу групу, яка працює над мікропроек-тами в галузі сільського господарства. Вже готово 100 інвестиційних пакетів, що їх пропонують ко-лишнім заробітчанам, які мають на початок власної справи 10-15 тисяч євро.

Однак найбільший потенціал Львівщини зо-середжено в туристичній галузі. На жаль, розвитку туризму перешкоджає низка проблем. Одна з основних — переробка сміття. За словами пана Костюка, щоб вирішити це питання, область поді-лили на чотири кластери — залежно від кількості відходів у тій чи іншій місцевості. На базі кож-ного кластеру планують звести сміттєпереробний завод. До його споруджен-ня облдержадміністрація запросить підприємців, зацікавлених у розвитку такого бізнесу.

Редакція «Львівської газети» висловлює щирі співчуття керівни-кові інтернет-видання portal.lviv.ua Лобану Юрію Михайловичу з

приводу важкої втрати — смерті матері Стефанії Василівни.

Сумуємо разом із Вами. Вічная пам’ять!

03АКТУАЛЬНО29 березня 2012 року 13 (662)

Через сильні опади, які очікують у квітні, в Україні спостерігатимуть чимало стихійних метеорологічних явищ. Як повідо-мляє УНІАН, про це розповіла завідувач відділу кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів погоди Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту МНС і НАН Вазіра Мартазінова. За її словами, з кінця першої декади та до середини квітня в Україні пройдуть сильні зливи. «Їх супроводжуватиме багато стихійних метеорологічних явищ — град і посилення вітру». Водночас на Заході України очікують суху погоду, кількість опадів буде нижчою за норму.

Україну заллє, а на Заході буде сухо


а комунальні борги у львів’ян забиратимуть те-левізори, мікрохвилів-ки та пральні машини. Саме ці прилади най-частіше вилучають, аби погасити борги мешканців перед ЛКП.

За інформацією прес-служби Львівської місь-кої ради, трохи більш ніж 15 тисяч городян забор-гували за комунальні по-слуги майже 60 мільйонів гривень.

— Якщо мешканці є платоспроможними та свідомо не платять без поважних причин, до них застосовуватимуть примусові заходи: арешт майна (машин, квартир тощо), відключення від електроенергії, заборону виїзду за кордон. До ро-боти з боржниками нині

залучено всі служби міс-та: соціальний захист, МЦЗ, податкову, ДАІ, ви-конавчу службу тощо, — розповідає заступник начальника управління економіки ЛМР Христи-на Пак.

Зокрема, цьогоріч лише в лютому накладе-но арешт на майно 300 неплатників за комунпос-луги. Здебільшого йдеться про автомобілі та помеш-кання.

— Якщо особа має ве-ликий борг (ідеться про суму більш ніж три тисячі гривень) за житлово-кому-нальні послуги, подаємо до суду. Після рішення суду справу передають у виконавчу службу про примусове стягнення боргу. Далі компетенція виконавчої служби — опи-сувати та забирати майно. В нашому районі накладе-но близько ста арештів на квартири, власники яких не можуть нічого зроби-

ти зі своєю власністю. Сім помешкань нині готують до продажу на аукціоні. За виручені кошти погасять заборгованість, — розпо-вів «Газеті» Руслан Канди-бор, голова Франківської районної адміністрації Львова.

По роз’яснення, яке майно можуть утратити мешканці Львова та за які борги, «Газета» звернула-ся до виконавчої служби міського управління юс-тиції.

Розмова з Олександром Бойком, начальником Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції

— Чи багато маєте справ щодо примусового стяг-нення боргів за комунальні послуги?

— Найбільше справ щодо несплати комунпослуг у Си-хівському та Шевченківсько-му районах. Ідеться про ти-сячі справ у кожному з них, адже це великі «спальники», де живе найбільше львів’ян. До прикладу, в Галицькому районі Львова лише 100 ви-конавчих проваджень про примусове стягнення такої заборгованості.

Здебільшого доводить-ся стягувати від тисячі до п’яти тисяч гривень. Забор-гованість понад 10 тисяч трапляється рідко. В багатьох випадках такі борги нако-пичуються в тих квартирах, де прописано багато меш-канців, більшість із яких там навіть не проживає. Двічі на

тиждень — увечері у вівторок і четвер — проводимо рейди та змушуємо громадян спла-тити борг. За день служба од-ного району відвідує близько ста боржників.

Розробили нову схему рейдів. Тепер залучили до них працівника центру зай-нятості. Якщо в помешканні проживає безробітний, йому пояснюють, як він може знай ти роботу, а також роз-повідають, які діють програ-ми допомоги малозабезпече-ним городянам. Ідеться про те, щоб не просто стягнути борг, а якось допомогти тим, хто цього потребує.

— Як реагують боржники на ваш візит?

— У нас така робота — адекватно ставитися до не-гативних проявів наших «клієнтів». Більшість реагує агресивно. Вже звичною є розповідь, що ще Радянський Союз украв у них гроші тощо. Однак борг є боргом. Загалом маємо дуже хороший показ-ник фактичного виконання — близько 60% справ, які перебувають у провадженні, тоді як по Україні цей показ-ник становить 40%. У третині випадків, коли починаємо описувати майно, мешка-нець терміново знаходить

гроші — або свої, або позичає в сусідів — і на місці погашає борг. Однак усе виконати неможливо. Якщо людина нічого немає, з неї нічого не стягнеш.

Близько 10% осіб не від-чиняють двері, відтак пода-ємо до суду про примусове проникнення в житло. Від початку року суди ухвалили чотири такі рішення. У всіх випадках до виламування дверей так і не дійшло — гро-мадяни добровільно сплати-ли заборговане.

— Що ризикує втратити людина, яка не платить за комунальні послуги?

— Описуємо здебільшого пральні машинки, мікро-хвилівки, телевізори — тобто предмети розкоші. Не заби-раємо холодильники, газові плити й особисті речі. Після того, як описали майно, пе-редаємо його на зберігання ЛКП. Боржник має п’ять днів, аби погасити борг і забрати вилучене, або це виставлять на торги. Здебільшого не-платник користається пра-вом викупу.

— Чи часто накладаєте арешт на майно?

— Масово застосовуємо таку практику — переважно йдеться про автомобілі та

квартири. Накладаємо арешт лише в межах суми боргу, на-приклад, однієї тисячі, однак власник не може таке майно продати, здати в оренду тощо. При цьому, якщо це стосу-ється автівки, забираємо її на арештмайданчик. Такий метод добре спрацьовує, тому застосовуємо арешти майже в усіх випадках.

Іще один спосіб впливу — заборона виїзду за кор-дон. Його застосовуємо тоді, коли можемо довести, що особа умисне не сплачує борг — не відчиняє двері, уникає спілкування. Однак про це має бути відповідне рішення суду. Від початку року скерували до суду 109 таких клопотань, наразі за-довольнили вісім.

— Чи траплялися випадки продажу квартир з аукціону за комунальні борги?

— У Львові їх іще не було. Але нині готуємо до продажу кілька помешкань. Це випад-ки, коли заборгованість ста-новить понад десять тисяч гривень. Із вартості продажу стягнемо борги, а решту від-дамо власникам.

Розмовляла Мирослава Іваник

Продовження теми – с. 8

У більшості випадків громадяни реагують на наш візит агресивнореагують на наш візит агресивно

З

Телевізор Телевізор за боргиза борги

співчуття

ark.gov.ua.

antiguaspeaks.com.

ад іі

1204 ЛЬВІВЩИНА 29 березня 2012 року 13 (662)

Фотофакт

Цю нагороду вони здо були за участь у конкурсі «За-

смучений гість» у рам-ках IV Національного відкритого чемпіонату бригад швидкої допо-моги, який завершився в Рівному.

Під час IV Націо-нального відкритого чемпіонату бригад швидкої допомоги ме-дики працювали в умо-

вах реальної роботи невідкладників: за добу спали лише три години. Їм довелося виїжджати на виклик до дитини, якій поставили діагноз «менінгококова інфек-ція», долати наслідки стрілянини терористів на дискотеці, надавати допомогу пораненому водію авто, в багажни-ку якого був зв’язаний заручник, тощо. У зма-ганнях узяли участь 33 команди, зокрема з Польщі та Литви.

Львівські медики-прикордонники привезли «бронзу»

Розмова з Андрієм Подсухою, потерпі-лим під час дорожньої сутички з олігархом

ндрій Подсуха став голов-ним героєм історії, яка свого часу облетіла всі ЗМІ — хлопець мав нещастя обігнати з правого боку кортеж Петра Димінсько-го. Про побитого водія «Жигулів» написали всі та відразу ж забули. А історія ж не мала фіналу — після безрезультатного топтан-ня коридорів райвідділу міліції хлопець урешті звернувся по допомогу до одного з адвокатів Юрія Луценка Олексія Баган-ця. Тепер потерпілий має шанс на справедливість у нерівній боротьбі з найба-гатшою людиною Львова. Про те, як усе було, розпо-відає «Газеті» сам Андрій Подсуха.

— Усе відбулося 28 серп-ня близько першої го-дини ночі. Повертався додому в Брюховичі, по-переду їхали «Мерседес» і «Лексус». Їхав нешвид-ко, близько 50 км/год.Біля повороту до ресторану «Колиба» є «лежачий по-ліцейський», перед яким машини почали різко галь-мувати. Такого гальмування не очікував. Спочатку ви-сунувся на зустрічну смугу, але мене підрізав «Лексус». Отож я міг або вдаритися в котрийсь із автомобілів або в зупинку, чи об’їхати їх із правого боку. Вибрав останній варіант — виїхав на гірку та зупинився на знак «Стоп». Переконався, що поїзда немає, та рушив. І тут із моєю автівкою зрів-нявся «Мерседес», який почав притискати мене до бордюру, одночасно ззаду

її підпер «Лексус». Зупи-нився, вони відкрили двер-цята та витягнули мене з машини. Два охоронці мене тримали, а з «Мер-седеса» вийшов Петро Димінський і почав мене лупцювати, — починає свою історію А. Подсуха.

— Тобто охоронці не били?

— Ні. Бив тільки Димін-ський, він разів зо п’ять ударив мене в голову й один — у пах. Опісля за-брав мої права, сказав зняти з машини номер-ні знаки та поїхав. Ми з охоронцем пробували їх зняти, але нам цього не вдалося.

— А звідки ви знаєте, що це був Петро Димін-ський?

— Знаю його в обличчя. Він — президент футболь-ного клубу «Карпати», а я сам займаюся футболом. Колись навіть ходив у його дитячу школу.

— Що було після су-тички?

— Димінський поїхав, а зі мною залишилися зо п’ять чоловіків. Ми на-далі пробували зняти з машини номери, але не вдавалося. Врешті-решт мені сказали, що забира-ють автомобіль, а зі мною розбиратимуться завтра.

— А чому вони так розі-злилися? За порушення правил?

— Та напевно, бо крича-ли, що я підняв сильну пи-люку і вони навчать мене їздити. Пояснював, що іншого варіанта не було... Після цього охоронець ска-зав, що нічого страшного не буде: мовляв, прийдеш завтра, попросиш проба-чення в Петра Петровича та забереш автівку. Я при-їхав зранку о десятій про-сити пробачення (хоча й не було за що — зробив усе можливе, щоб уникнути ДТП). Дві години чекав, і тут вийшов один з охорон-ців із моїми документами. Він сказав, що попросив у Димінського пробачення

замість мене, шеф на нього накричав, тому я маю дати йому тисячу гривень і тіль-ки тоді зможу забрати ма-шину. Відповів, що не маю таких грошей, пробував домовитися про меншу суму. Він категорично від-мовився та заявив: якщо до восьмої години вечора не принесу тисячу гривень, то він продасть мій автомо-біль. Почав телефонувати знайомим, але ніхто не позичив мені грошей. Тоді зрозумів, що домовитися не вдасться, пішов у Шев-ченківський райвідділ і написав заяву. До речі, ще не встиг зайти в кабінет слідчого, як до мене зате-лефонував той охоронець і сказав, що заява — зайве: мовляв, забирай машину і щоб я тебе більше не бачив. Відповів, що вже пізно. Тоді з міліціонерами по-їхав забирати своє авто, але, хоча просив скласти акт, вони цього не зроби-ли. Наступного дня біля магазину в Брюховичах

мене зустрів чоловік, який представився начальни-ком охорони, та почав за-питувати, чому я написав заяву. Сказав йому, що не було іншого виходу: мене побили, забрали машину. Але найбільше обурило те, що я прийшов просити пробачення, а в мене ще й гроші почали вимагати. Цей чоловік звинуватив мене в тому, що розбив якусь галогенову фару «Мерседеса». Я йому на те: треба було викликати ДАІ, все зафіксувати. Маю стра-ховку, вона покрила б усі збитки. У відповідь почув: вони хотіли по-людськи... Отак це все було.

Коли почалося слід-ство, охоронці говорили, що я був п’яний, неадек-ватний, сам віддав їм ав-томобіль. Потім «вияви-лося», що розбив лобове скло «Лексуса». Хоча на-справді не розбивав ані фари «Мерседеса», ні скла «Лексуса», а від-разу після подання

заяви пройшов судмедек-спертизу, яка показала, що алкоголю в крові не було.

— Через якийсь час вам відмовили в порушенні кримінальної справи?

— Так. Хоча слідчі мені співчували. Казали, що в тому світі складно знайти справедливість, і запевняли: людина повинна відповіда-ти перед законом. Але я так зрозумів, що ніхто ні перед ким не відповідатиме. Про відмову в порушенні кри-мінальної справи мені усно повідомив слідчий — досі я так і не отримав офіційного листа. Але думав, що на тому вже все.

— Як ви вийшли на Олексія Баганця?

— Мені здалося, що пан Баганець нині — найвідо-міший і найпопулярніший адвокат. Знайшов його номер в інтернеті, зателе-фонував, розповів, у чому річ, і запитав, чи зможе він мені допомогти. Адвокат сказав, що візьметься за мою справу.

— І як розвиваються події нині?

— Не знаю подробиць. Мені відомо лише, що прокуратура подала на дорозслідування, тепер допитують усіх причетних.

— Як гадаєте, справа дійде до логічного завер-шення?

— Думаю, ні. Але я така людина, що завжди йду до кінця. Звичайно, мені страшно, але переборюю цей страх. Люди кажуть, що Петро Димінський — страшний хам. Ну і, самі розумієте, борюся з найба-гатшою людиною Західної України. Але скажу одне: він така сама людина, як я. Нехай відповідає перед законом.

Розмовляла Ірина Паращак

Мені страшно, але піду до кінця

А

На насосній станції «Сокільники» реконструювали хлораторну станцію для знезараження питної води. Третина львів’ян споживає воду, оброблену не рідким хлором, а гіпохлоритом натрію, повідомляє прес-служба Львівської міської ради. Реконструкцію хлораторної станції фінансували з держбюджету, кошторисна вартість обладнання та будівельних робіт становила 12,5 млн. грн. Нагальну потребу замінити спосіб знезараження води спричинило будівництво євростадіону поблизу хлораторної станції «Сокільники». Оскільки львівська арена роз-ташована дуже близько від станції, виникла необхідність її реконструкції.

У Львові відмовляються від хлору

Фото: прес-служба прикордонних військ України

openspace.ru.

Повідомлення ПАТ «Львівобленерго»

26.03.2012 в електромережах Товариства вимикалися:1 кабельна лінія 6кВ у Франківському РЕМ, було знеструмлено 4 транс-форматорні підстанції у Львові — вул. В. Великого, Симоненка та прилеглі ву-лиці з 02.10 до 03.05 на час переключення на резервне живлення. Причина: пошко-дження кабельної лінії. 27.03.2012 в електромережах Товариства вимикалися: 2 кабельні лінії 6кВ у Залізничному РЕМ, було знеструмлено 12 транс-

форматорних підстанцій у Львові — вул. Кульчицької, Петлюри, Виговського та прилеглі вулиці з 07.00 до 08.00; вул. Сигнівка, Патона, Ряшівська та прилеглі вули-ці з 21.50 до 00.10 28.03.2012 р. на час переклю-чення на резервне живлен-ня. Причина: пошкодження кабельних ліній. 1 кабельна лінія 6кВ у Стрийському РЕМ, було знеструмлено 4 трансфор-маторні підстанції — 1 населений пункт повністю з 20.45 до 07.35 28.03.2012 р. Причина: пошкодження в абонентському ТП, що не належить Товариству. Просимо пробачення за тимчасові незручності.

оголошення

№ 222 (81) 05№ 222 (81)29 березня 2012 року 13 (662) РЕКЛАМА

реклама

рекламапартнери

Завтра відкриють сезон каруселей у Львові в Парку культури ім. Б. Хмельницького, повідомляє zaxid.net. Почнуть працювати всі 14 атракціонів. Нині їх перевіряють експерти. Наразі, запевняють, жодних неполадок не виявили. Каруселі справні, колесо огляду — також, а гойдалки ще потрібно пофарбувати. Атракціони в Парку культури перевіряють раз на рік — перед початком сезону. Згодом їх мають перевірити на міцність металу. Головний інженер Парку культури Ігор Качмар повідомив: «Періодично проводимо діагностику металу на довговічність». Львівські каруселі працюють уже 20-й рік. Утім пан Качмар переконує: вони прослужать іще стільки ж.

Атракціони запрацюють за графіком

06 ЛЬВІВЩИНА 29 березня 2012 року 13 (662)

Анатолій Шевчук

Громадські прий-мальні Радикальної партії Олега Ляшка

щодня отримують ти-сячі листів, у яких ви-борці висловлюють за-непокоєння щодо того, куди зник лідер цієї політичної сили, чому він припинив прово-дити зустрічі з грома-дянами, з якої причини вони більше не чують його полум’яних ви-ступів у Верховній Раді.

Як виявилося, опо-зиційний депутат Олег Ляшко втратив голос через розірвані голосові зв’язки. Як повідомили помічники народного депутата, Олег Валері-йович після виступу, в якому жорстко роз-критикував політику уряду Азарова, не зміг нормально говорити, тому негайно звернувся до лікаря та дізнався сумний діагноз.

«Це велика втрата для України, — проко-ментувала ситуацію професор Ольга Яко-венко. — Тому що голос

Ляшка унікальний: із низьким тембром, вод-ночас дуже мелодійний, навіть професійні співа-ки мріють про такий».

«Несподівана біда трапилася в житті на-шої сім’ї, — розповідає пані Росіта, дружина Олега Ляшка. — Але рано чи пізно це мало статись. Адже Олег що-дня зранку до ночі про-водить зустрічі з грома-дянами по всій країні, виступає на мітингах і з трибуни Верховної Ради».

«Він постійно за-хищає людей, зовсім не шкодуючи свого здоров’я, — говорить крізь сльози Росіта Олександрівна. — Й ось наслідок — порвані го-лосові зв’язки. Чули б ви, як тепер плаче матір Олега Любов Павлівна, бо не може почути голос сина, який присвятив своє життя боротьбі за Україну та її народ. А коли плаче наша донька Владислава — серце на шматки розривається! Молимо Господа, щоб до Олега колись повер-нувся голос».

ВАТ «Науково-дослідний і проектний інститут «Промприлад» повідомляє про скликання чергових загальних зборів акціонерів, які від-будуться 4 травня 2012 року за адресою: 79012, м. Львів, вул. Акад. А. Сахарова, 42.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:1. Про обрання Лічильної комісії.2. Про обрання голови та секретаря зборів.3. Звіт генерального директора про фінансово-господарську діяльність Товариства за 2011 рік.4. Звіт і висновки Ревізійної комісії за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік і його затвердження5. Затвердження річного звіту та балансу Товариства за 2011 рік.6. Про порядок погашення збитків Товариства.7. Звіт Ради Товариства про роботу у звітному періоді та його затвердження.8. Обрання Ради Товариства.9. Обрання Ревізійної комісії.10. Про зміну найменування Товариства з Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектний інститут «Промприлад» на

Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектний інститут «Промприлад» у відповідності до вимог законодавства.11. Про внесення змін до Статуту Товариства шляхом ухвалення його нової редакції.

Початок зборів — о 10.00 4 травня 2011 року.

Реєстрацію учасників проводитимуть із 09.00 до 09.50 за місцем проведення зборів. Для реєстрації акціо-нери повинні мати паспорт, що посвідчує особу, представники акціонерів додатково — доручення, оформ-лене відповідно до чинного законодавства України.

Дата складення пере-ліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, — на 24.00 25 квітня 2012 року. Документи, пов’язані з порядком денним зборів, пере-бувають для ознайом-лення за місцем розта-шування Товариства.

Довідки за телефо-ном: (032) 297-15-10.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ фінансово-господарської діяльності ВАТ «НДПІ «Промприлад» (тис. грн.)

Найменування показника

Період2010

(попередній)2011

(звітний)Усього активів 1886 1945

Основні засоби 2 7

Довгострокові фінансові інвестиції 1884 1884

Запаси - 45Сумарна дебіторська заборгованість - 9

Грошові кошти та їх еквіваленти - -

Нерозподілений прибуток - -

Власний капітал 1489 1611Статутний капітал 588 588Довгострокові зобов’язання - -

Поточні зобов’язання 397 334Збиток -197 -74Середньорічна кількість акцій (шт.) 11756395 11756395

Кількість власних акцій, викуплених протягом періоду (шт.)

- -

Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду

- -

Чисельність працівників на кінець періоду (осіб)

2 2

Рада Товариства


Олег Ляшко втратив голос

Фото: прес-служба Радикальної партії Олега Ляшка

У рамках підготовки до чемпіонату Європи 2012 року з футболу одним з основних завдань є тотальне прибирання територій міст, на-селених пунктів, доріг і прилеглих до них смуг. На цьому наголосив голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк, повідомляє прес-служба ЛОДА. Очільник області зауважив, що відбуватимуться огляди прибирання шляхів, придорожніх смуг тощо. Також губернатор оголосив 31 березня на Львівщині Днем довкілля та закликав усіх працівників Львівської облдержадміністрації взяти участь в очищені при-дорожніх смуг області.

Передчемпіонатська толока

Андрій Хомицький

ким великим не був би бюджет, у кожному разі коштів на все в ньому за-бракне. Напевно, саме в бюджетному плануванні найяскравіше зауважу-ємо суть економіки як науки про максимально можливе врахування пот-реб споживачів за умови мінімальних ресурсів.

Левову частку майбут-нього міського бюджету розвитку передбачено на облаштування інженерної та соціальної інфраструк-тури: доріг, дитсадків, шкіл, спортивних майданчиків. Реальна цифра бюдже-ту розвитку — близько 17 млн. грн. на так звані нові об’єкти. І як би виконавчі органи не били себе в гру-ди та не надимали щоки, 300 млн. грн., як передба-чено в їхньому проекті, не вдасться забезпечити.

Наповнити бюджет в актуальній ситуації може-мо за допомого субвенцій із центрального бюджету, позик, грантів. Дуже ціка-

вим і перспективним нині є механізм державно-при-ватного партнерства (на-далі ДПП), який успішно працює у світі. Світова практика засвідчує успіш-не втілення ДПП у кому-нальному господарстві, зокрема будівництві доріг, водоочищенні, водопоста-чанні, переробці побуто-вих відходів, для розвитку соціальної інфраструк-тури, будівництва шкіл, лікарень, спортивних і культурних споруд.

Державно-приватне партнерство — це спів-праця між державними та комунальними підпри-ємствами з одного боку та приватним бізнесом чи іноземними компаніями з іншого. Це феноменальна можливість для додатко-вого залучення приватних інвестицій в економіку міс-та, доконечно потрібних у нашому випадку. 2010 року в Євросоюзі реалізовано 112 проектів ДПП на суму 18,3 млрд. євро. Найбільше їх — у царині освіти (34%), транспорту (21%), охорони здоров’я (17%).

Закон України «Про приватно-державне парт-нерство», ухвалений 1 лип-ня 2010 року, на жаль, не є функціональним. Тому під час останнього пленарно-го засідання сесії ЛМР ми звернулися до президента, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра України з пропозиціями поліпшити ефективність ДПП в Укра-їні. Загалом наш пакет містить 18 рекомендацій щодо змін законодавства, які спрощують механізм ДПП, сприяють залучен-ню іноземних інвестицій, пришвидшать розвиток приватного сектору еко-номіки міста й України.

Попри складні право-ві умови для реалізації ДПП, у Львові планують розпочати проект щодо паркування. Це наболіла та давня проблема нашого міста. Успішна реалізація задуманого та підписання угоди між комунальним підприємством й інозем-ним інвестором дозволить суттєво спростити вирі-шення дуже непростої «болячки» міста Лева.

Прецедент ДПП У Львові спробують утілити проекти державно-приватного партнерства

Я

ПРО АВТОРА

Андрій Хомицький, депутат Львівської міської ради (фракція «Свобода»), голова постійної депутатської комісії економічної політики, підприємництва, інвестицій і зовнішніх відносин.

07ТОЧКА ЗОРУ29 березня 2012 року 13 (662)

Михайло Антонов

лада розпочала підготовку до парламентських вибо-рів-2012. Прем’єр-міністр нахвалює свої «досяг-нення», а президент, як і два роки тому, пообіцяв «покращення життя вже сьогодні». Ставку зробле-но на найбідніші верстви населення, які найлегше задобрити: пенсіонерів, інвалідів, ветеранів. Цього разу бюджетникам навіть нічого не обіцяють. Про-владна партія сподівається отримати голоси лікарів і вчителів у традиційний спосіб — застосувавши адміністративний ресурс.

Ніхто не вірить, що глава держави виконає заявлені обіцянки, адже грошей у бюджеті немає. Уряд кинувся до міжнародних фондів, однак ті відмовили

в позиці. Після цього навіть прем’єр-міністр М. Азаров назвав деякі з обіцянок В. Януковича «супереч-ливими». Скажімо, слова гаранта про зменшення кредитної ставки на купів-лю житла до 2-3% людина в здоровому глузді ніколи не сприйме всерйоз, адже нині банки видають креди-ти під 25-35%.

Фінансування обіцянок президента влада планує розпочати переважно з 1 вересня, тобто за два мі-сяці до виборів. Основний козир Віктора Федоровича — підвищення пенсій у се-редньому на 100 грн. Еконо-місти підрахували: реаль-на надбавка становитиме лише 20 грн.! Найбільше, по 400-500 грн., перепаде купці обраних пенсіонерів, які й нині добре живуть. От у середньому й вийде по 100 грн. на людину.

Опозиція вважає обі-цянки В. Януковича соці-альною корупцією. «Прези-дент думає, що саме перед парламентськими вибора-ми можна купити голоси українців за ті подачки, що їх пропонує як соціальні ініціативи», — сказав лі-дер «Фронту змін» Арсеній Яценюк.

Минуло вже три тижні, як президент заявив про чер-гове «покращення життя» для громадян, однак і досі не подав своїх соціальних про-позицій до Верховної Ради. Поки Віктор Янукович дає доручення віднайти кошти на «соціалку» , опозиція діє. А. Яценюк уніс до парламен-ту власний законопроект про збільшення соціальних виплат і зарплати, назвавши конкретні джерела фінан-сування.

Запропонований ліде-ром «Фронту змін» законо-

проект, зокрема, скасовує зрівнялівку в нарахуванні пенсій, на що вже давно че-кають українці. Мінімальна пенсія становитиме 1149 грн.; хто має великий стаж, отримуватиме щонаймен-ше 1724 грн. Перерахунок пенсій здійснюватимуть щороку з огляду на зрос-тання мінімальної зарпла-ти — це буде чесно.

Держава мусить нада-вати більшу підтримку дітям із малозабезпечених родин. Якщо досі діти ві-ком 6-18 років отримували по 560 грн. на місяць, то після ухвалення закону, розробленого «Фронтом змін», — 1500 грн.

Арсеній Яценюк напо-лягає на негайному під-вищенні зарплати праців-никам бюджетної сфери. Платня освітян упродовж 2012 року має зрости що-найменше вдвічі: оклад

молодого вчителя — до 2900 грн., а вчителя вищої кате-горії — до 3750 грн. Ставку хірурга вищої кваліфікації буде підвищено з 1920 до 4280 грн.

На відміну від В. Яну-ковича опозиція знає, де взяти гроші на підвищен-ня зарплат і пенсій. Лідер «Фронту змін» вимагає ско-ротити видатки на держав-ні органи до рівня 2009 ро ку та скасувати пільги чи-новникам. Тільки від цьо-го економія становитиме близько 15 млрд. грн. на рік. Арсеній Яценюк та-кож пропонує продати автомобілі з автопарків високопосадовців і 10 із 13 державних резиденцій, а ще припинити дорогі ре-монти в адміністративних приміщеннях і кабінетах чиновників.

Більше можна заробля-ти й на приватизації, якщо

держмайно не роздавати за безцінь наближеним олігархам, а виставляти на прозорі торги. Слід по-класти край контрабанді, яка щороку завдає збитків на мільярди гривень. Владі не до смаку такі пропозиції, бо вона звикла жити роз-кішно. А що ж народ? Для нього в президента один рецепт поліпшення життя — надрукувати додаткові гроші. Його не хвилює, що всі соціальні надбавки «з’їсть» інфляція, ціни підстрибнуть до небес, а люди залишаться при піковому інтересі.

Кардинально змінити ситуацію мають парла-ментські вибори-2012: за-ручившись підтримкою народу, об’єднана опозиція може створити більшість у ВР і першочергово ухвалити соціальні законопроекти. Українці заслуговують на гідні пенсії та зарплати.

Розмова з о. Павлом Дроздяком, капеланом Львівської міської ради

Цього тижня у Львів-ській міській раді від-булася зміна духів-

ника — відтепер капеланом мерії працюватиме отець Павло Дроздяк, який змі-нив у цьому служінні отця Ореста Фредину, священи-ка, котрий започаткував капеланську службу в магі-страті. Про місце священика в такій суто світській уста-нові, як львівська мерія, «Га-зета» вже встигла дізнатись у нового капелана. До цього інтерв’ю додамо лише кіль-ка біографічних штрихів. Павло Дроздяк є молодим священиком — сан прий-няв лише три роки тому. Попри молодий вік, здобув ґрунтовну освіту, і не лише богословську — закінчив Львівську духовну семіна-рію Святого Духа, паралель-но навчався в Українському Католицькому Універси-теті, а минулоріч закінчив факультет журналістики

Львівського національного університету імені Івана Франка. Водночас отець Павло сподівається продов-жити свою роботу на радіо «Воскресіння», де є автором і ведучим радіопрограм. Також він служить парафії Пресвятої Євхаристії, що в колишньому Домінікан-ському соборі.

— Отче Павле, передусім хотілося б дізнатися, що саме у своїй роботі капелана вважаєте пріоритетним?

— Нагадаю, Ісус Христос приніс не мир, а меч, цим мечем є слово Боже, яке просвітлює людську душу. Потрібно усвідомити, що присутність капелана в місь-кій раді — це голосіння Слова Божого, намагання донести його до всіх, хто бажає. Воно є живе та діяльне, може до-помогти у вирішенні бага-тьох питань. Моє завдання — створити молитовний на-стрій, який просвічував би депутатів, працівників ради, щоб вони, прийнявши Слово Боже, ухвалювали рішення на користь громади Львова та всього українського сус-пільства. Тому моя участь

є більш духовною як люди-ни, котра молиться за тих, хто покликаний керувати містом. Звертатиму увагу на розуміння гідності та до-стойного служіння кожній людській особистості.

— Міська рада — установа світська, тож у який спо-сіб відбуватиметься ваша робота?

— Уже мав зустріч із працівниками Галицької районної адміністрації, це була моя перша духовна зустріч із людьми, які слу-жать у владі. Відбувати-муться також зустрічі на початку сесій, і з кожним депутатом зокрема. Споді-ваюся, втілять у життя про-ект екуменічної каплиці. У міській раді працює багато молоді, тож знайду спосіб як найкраще допомогти їй, навіть у вирішенні при-ватних проблем. Для мене це відповідально та симво-лічно, бо у Хрестопоклонну неділю Святослав перейняв уряд нашою Церквою від Блаженнішого Любомира. Не прирівнюю себе до цієї події, але в ту саму неділю я перейняв посаду капе-

лана міської ради від отця Ореста Фредини, який має неаби який досвід душпас-тирського служіння в ратуші. Проситиму його порад, щоб якнайкраще послужити тим людям.

— Усі працівники міськра-ди мають змогу відвідувати парафіяльні церкви. Чим робота капелана відрізня-тиметься від служіння в парафіяльній церкві?

— Позитивно, що депута-ти прагнуть починати свої засідання молитвою, вони уповають на Святого Духа в цій праці. І капелан, при-сутній для такої молитви, має допомогти одухотвори-ти цей світський і відпові-дальний процес на користь людям. Багато людей, пра-цюючи в державних струк-турах, у рутині не можуть до кінця пережити події, які переживає Христова Церква. Тому моє завдання — нагадати працівникам, що перебуваємо нині в періоді Великого посту, і Церква за-кликає всіх до покаяння, до перегляду свого життя. Під час різних зустрічей до цього закликатиму.

— Влада — це також і великі спокуси, які не всі витримують, дехто споку-шається легкими грошима і перетворює посаду на бізнес. Час від часу таких чиновників викривають під час отри-мання хабара. Інші не надто приязно зустрічають відвіду-вачів, які хочуть вирішити свої проблеми.

— Основна моя мета в цьо-му світському середовищі — пригадувати про Бога. І коли депутат чи працівник перебу-ватиме в роздумах, які я про-понуватиму, то згадає про Бога в якомусь гріхові. Це слово, яке є двосічним мечем, допоможе стати кращим, бо воно сильне та потужне, відсікає всіляку неправду. Тому це слово я голо-ситиму в період своєї роботи.

— Чи ініціюватимете якісь заходи за спільної участі Церкви та міської ради?

— Заходів, які ми зможе-мо спільно реалізувати, буде багато, все це попереду. Гото-вий до такої співпраці, щоби разом крокувати до Царства небесного, будуючи його тут на землі.

Розмовляв Олександр Сирцов

Молитимуся за тих, хто покликаний керувати містом і служити людям

Янукович повторив обіцянки дворічної давнинидворічної давнини

В

Олександр Шлапак найближчим часом очолить Пенсійний фонд замість Бориса Зайчука. Про це повідомляє ZN.UA з посиланням на свої джерела. Призначення О. Шлапака лобіював віце-прем’єр Сергій Тігіпко, інформує інтернет-ресурс. Із С. Тігіпком пана Шлапака пов’язують давні стосунки. Зо-крема, у 1993-1998 роках Олександр Шлапак обіймав керівні посади в «Приватбанку», яким керував Сергій Леонідович, а у 1998-2000 рр. очолив групу радників віце-прем’єра С. Тігіпка. У 2000-2001 рр. був заступником Тігіпка — міністра економіки, у 2003-2005 рр. — заступником Тігіпка — голови НБУ. Остання посада О. Шлапака на держслужбі — перший заступник голови секретаріату президента Віктора Ющенка.

Головою Пенсійного фонду стане львів’янин?

1208 СУСПІЛЬСТВО 29 березня 2012 року 13 (662)

Олександра Баландюх

оли в березні в поштових скриньках з’явилися кви-танції для розрахунку за комунальні послуги, теле-фон у редакції «почерво-нів». Читачі «Газети» теле-фонували та розповідали, що для розрахунку за газ і світло вони подають одні показники, а у квитанціях фігурують абсолютно інші, на 200-300 кубів чи кВт більше.

«23 лютого я подала для розрахунку за газ показник — 220 кубів, — каже меш-канка Пустомитівського району пані Марія. — Розра-ховувала, що до кінця міся-ця за ті шість днів накинуть іще 50-60 м3. Але отримана квитанція мене шокува-ла — 459 м3. Чому? А ще є приписка з рекомендацією щомісяця оплачувати по 640 грн. Я що, всю пенсію маю віддати за газ?

Львів’янка Ірина роз-повіла, що їй дописували зайві метри кубічні й у січні, й у лютому. Якщо так триватиме, бідкаєть-ся жінка, то 2500 кубів, які її родина використо-вує впродовж року, за по-казниками «Львівгазу» спалить за півроку. І тоді платитиме за блакитне паливо не по 72 коп., а по гривні з лишком. Іще й перерахунок зроблять за весь рік. «Що мені робити?» — запитує читачка.

«Згідно з квитанцією, за лютий я повинна за-платити за газ 800 грн., — розповіла інша спожи-вачка Марія Михайлівна. — Хоча за показником лі-чильника мала заплатити значно менше. Тож я їхні

показники перекреслила і написала свої, реальні. А коли прийшла платити в касу, мені сказали, що їм заборонено приймати виправлені квитанції».

Львів’янин Степан Рома-нович розповів, що схожа ситуація з «накиданням» кубів була й торік. Він не звертав уваги і платив за газ стільки, скільки його спа-лив. «У підсумку вони суму, що її взяли зі стелі, вивели мені в борг, — каже чоловік. — Виявляється, моя родина, яка відмовляє собі в усьому іншому, проте комунальні послуги сплачує справ-но, тепер іще й боржник. Телефонував у «Львівгаз», сварився, але того боргу так і не скасували. Його пере-писували з місяця в місяць».

Зізнаюся, досі я не звер-тала особливої уваги на показники у квитанціях. Та після дзвінків до редак-ції вирішила переглянути їх. З’ясувала, що мені слід заплатити значно більше не лише за газ (показни-ки лічильників ми чітко фіксуємо), а й за елек-троенергію. Скажімо, за світло дописали кВт 130. І виходить, що в лютому

ми спожили 425 кВт, а в березні, згідно з показни-ками лічильника, всього 90 кВт, хоча і в лютому, і в березні працювали ті самі електроприлади.

Що робити в таких ви-падках? Усі запитання чи-тачів «Газета» переадресу-вала у прес-служби «Львів-газу» й «Львівобленерго» і невдовзі отримала відпо-відь. Ось як прокоментува-ла ситуацію прес-служба «Львівгазу»: «Контролери ПАТ «Львівгаз» починають знімати покази лічильника природного газу щомі-сяця після 20-го числа, а нарахування за обсяги спо-житого газу здійснюється за повний календарний місяць. Отже, за ті десять, п’ять чи три дні, що зали-шилися до кінця місяця після зняття контролером показників, проводиться нарахування, згідно з роз-робленою НАК «Нафтогаз України» методикою, тобто до спожитої кількості газу станом на число, коли було знято показники газово-го лічильника, додається прогнозоване споживання газу до кінця місяця. Тобто для кожного споживача

вираховується індивідуаль-на середньодобова норма споживання газу. У лютому були дуже сильні морози, тому обсяг споживання газу значно збільшився, відповідно й середньодо-бова норма також є велика. Якщо абонент за цей період фактично спожив менше газу, ніж йому нараховано, наступного місяця прово-дять корекцію відповідно до фактичних показників лічильника. У підсумку кожен споживач, який має газовий лічильник, запла-тить тільки за фактично ви-користані кубометри газу.

Для уникнення непоро-зумінь при нарахуванні за газ надалі рекомендуємо повідомляти фактичні дані про спожитий при-родний газ наприкінці кожного місяця (30-31 числа) в районну службу газопостачання.

Окрім того, кожен спо-живач, який уже отримав абонентську книжку, може використовувати її для оплати за природний газ».

Підозрюємо, що бага-тьох читачів не повністю задовольнить така від-повідь, бо арифметика

працівників «Львівгазу», cкажімо, для пані Марії, видасться дивною. Якщо вона 23 лютого подала для розрахунку показник 220 кубів, то як за шість днів, що залишилися до кінця місяця, могло «набігти» ще 239, адже в її рахунку вказали 459 куб. м?

Контролери, з якими поспілкувалися читачі та кореспондент «Газети», пояснили ситуацію, але неофіційно, не називаючи прізвищ і посад. Вони пого-дилися з тим, що куби таки «накидають». Але вихід є. Кожен споживач пови-нен вести свої розрахунки споживання газу. І на кви-танціях не треба нічого викреслювати, перекрес-лювати, дописувати. Там є графа «фактично оплаче-но». У ній треба вписувати суму, на яку використали газ. На категорію, до якої ви належите, додатково нараховані куби не впли-вають, до уваги беруть тільки ті, які ви подаєте контролерові. Тобто, якщо ви за рік фактично не ви-користали більш ніж 2500 кубів газу, то вас не переве-дуть в іншу категорію. На-віть якщо за дописаними показниками «Львівгазу» ви цю норму перевищили. Можна також проводити розрахунки через газо-ву книжку, в яку вносите дійсні показники. Або ж телефонуйте в останній день місяця у службу га-зопостачання району і повідомляйте показники лічильника.

Отримала «Газета» від-повідь і від ПАТ «Львів-обленерго»: «До лютого 2011 року ПАТ «Львів-обленерго» проводило

нарахування за спожиту електричну енергію за фактично знятими по-казниками приладу об-ліку в попередньому та розрахунковому місяці. Цей період не завжди від-повідав календарному мі-сяцю. У зв’язку із запрова-дженням Національною комісією регулювання електроенергетики Укра-їни диференційованих, залежно від обсягів спо-живання, тарифів на елек-троенергію для населення, нарахування проводять із першого по останній день місяця. Тому з лютого 2011 року всім спожива-чам виставляють рахунки за спожиту електроенер-гію з першого по останній день місяця включно. Тим споживачам, в кого по-казник в останній день місяця не знятий, про-водять донарахування до 31 числа за середньодобо-вим обсягом споживання, який визначено на підста-ві фактично знятих контр-ольних показань приладу обліку в попередньому та розрахунковому місяцях.

Відтак якщо виявлено невідповідність між фак-тичними показами при-ладу обліку і в рахунку, звертайтеся в район елек-тромереж за місцем про-живання для коригування рахунку. Консультації та роз’яснення споживачі можуть отримати і в Інфор-маційно-консультаційно-му центрі ПАТ «Львівобл-енерго» за адресою: 79059, м. Львів, вул. Шевченка, 1 або зателефонувавши за номером: (032) 239-24-55, 239-20-05 й отримати по-трібну інформацію з пи-тань електропостачання».

Подвійна арифметика, Чому споживачів змушують платити за газЧому споживачів змушують платити за газ і світло більше, ніж вони використали насправдіабоабо

К

Повідомлення ПАТ «Львівобленерго»

05.04.2012 року Заліз-ничний РЕМ-5 проводи-тиме капітальний ремонт трансформаторної підстанції №780. У звʼязку з цим 05.04.2012 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово при-пинено електропостачання споживачів у Львові по вул. Городоцькій, 265-299, Ве-личка, Флінти, Бакинській, Лютневій, Дубнівській, Під-

гаєцькій, Дальній, Полтави, Корсунській.

06.04.2012 року Личаківський РЕМ-4 проводитиме капітальний ремонт трансформаторної підстанції №74. У звʼязку з цим 06.04.2012 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово припинено електропостачання споживачів у Львові по вул. Черемшини, Россі, Цетнерівка, Кобзарській.

09.04.2012 року Шевчен-ківський РЕМ-3 проводи-тиме капітальний ремонт трансформаторної підстанції №994. У звʼязку з цим 09.04.2012 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово при-пинено електропостачання споживачів у Львові по вул. Джерельній, Грекова, Ветеранів.

10.04.2012 року Заліз-ничний РЕМ-5 проводи-тиме капітальний ремонт

трансформаторної підстанції №1511. У звʼязку з цим 10.04.2012 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово при-пинено електропостачання споживачів у Львові по вул. Кульчицької.

10.04.2012 року Галицький РЕМ-2 проводитиме капіталь-ний ремонт трансформатор-ної підстанції №915. У звʼязку з цим 10.04.2012 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово при-пинено електропостачання

споживачів у Львові по вул. Хмельницького, 72-104, Опри-шківській (частково).

11.04.2012 року Франків-ський РЕМ-1 проводитиме капітальний ремонт транс-форматорної підстанції №385. У звʼязку з цим 11.04.2012 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово припинено елек-тропостачання споживачів у Львові по вул. Котляревсько-го, Метрологічній, Горбачев-ського, Захарієвича.

12.04.2012 року Лича-ківський РЕМ-4 проводи-тиме капітальний ремонт трансформаторної підстан-ції №362. У звʼязку з цим 12.04.2012 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово при-пинено електропостачання споживачів у Львові по вул. Солодовій, Садовського, Малій, Пісковій, Вишен-ського.

Просимо пробачення за тимчасові незручності.


Будівництво об’єкта «Укриття» на Чорнобильській АЕС розпочнуть цьогоріч 26 квітня. Про це президент України Віктор Яну-кович повідомив під час спілкування з українськими журналістами в Сеулі, інформують УНН. За словами глави держави, збір коштів на спорудження об’єкта — це спільне досягнення світового співтовариства. В. Янукович нагадав про ще одну ініціа-тиву України — створення науково-дослідницького центру світового рівня на ЧАЕС. На думку гаранта, в підготовці концепції створення такого центру цілком природною була б участь Японії, яка має досвід ліквідації аварії на АЕС «Фукусіма».

Укриття над ЧАЕС таки збудують

creditkharkov.com

№ 222 (81) 09№ 222 (81)29 березня 2012 року 13 (662) ТОЧКА ЗОРУ

Віктор Медведчук

року українські грома-дяни обрали свій шлях, майже одностайно про-голосувавши за незалеж-ність України. Тоді люди були переконані, що це єдиний правильний вибір і ми, українці, здатні та муси-мо самі керувати власною суверенною країною.

Як і народи ще 14 ко-лишніх радянських рес-публік, нас сповнювало відчуття того, що розвал ве-личезної держави відкриє нові можливості, зробить усіх багатшими.

Та ніхто не замислю-вався над тим, що буде з економікою, наукою, куль-турою. Ми бажали зводити все нове!

Були зачаровані новими ідеями ринку, конверсії, лі-бералізації, приватизації та не знали, що у світі вже ніде немає дикого капіталізму. Нам було невідомим те, що в провідних європей-ських країнах є і жорстке державне планування, і регулювання. З яким по-легшенням відмовилися тоді від статусу ядерної держави, вимінявши свою безпеку на обіцянки фі-нансової підтримки з-за кордону для проведення реформ. Ось тільки якими будуть ті реформи, ми не визначилися.

Нині ж маємо напів-зруйноване військо, втра-тили флот, військово-по-вітряні сили, сотні тисяч армійських фахівців і офі-церів опинилися на вулиці, а професія військового пе-рестала бути престижною.

Легко взялися за руй-націю власного народного господарства, позаяк нам сказали, що приватизація — єдиний спосіб справед-ливого поділу радянського майна між усіма грома-дянами країни. У висліді більша частина народного господарства — енергетика, металургія, хімія, машино-будування — опинилися в руках маленької групки осіб.

Наша держава наївно відкрила ринок, бо нам ска-зали, що лібералізація та відкритий ринок зроблять українські підприємства міцнішими. Як наслідок — імпортна продукція від-разу заполонила крамниці та помешкання україн-ців. Наші співгромадяни, втішившись розмаїттю товарів, не розуміли, що годують працівників інших країн. І наші заводи без фахівців, фінансування та державної підтримки повільно руйнувалися, ста-

ючи легкою здобиччю для спекулянтів і ділків, яким наплювати на долю вироб-ництва, життя робітників, руками яких було створено це багатство.

Запровадили власні гро-ші, витративши на це сотні мільйонів доларів, але не довіряємо їм і зберігаємо заощадження в іноземній валюті.

Чи знали нинішні пен-сіонери, голосуючи свого часу за незалежну Україну, плекаючи віру, що нова дер-жава забезпечить їм гідну старість, що вона ж почне відбирати пенсію?

Двадцять років про-їдаємо, марнуємо те, що отримали в спадок від Ра-дянського Союзу, остері-гаючись навіть подумати, а що буде потім, коли все закінчиться.

→Коли ми вибирали незалежність, хіба вибирали таку Україну?Тепер нас роздирають

протиріччя, сумніви і, що найстрашніше, — починає-мо втрачати віру в себе. Шукаємо порятунку ззовні та сподіваємося, що нам обов’язково мусить підсо-бити Європейський Союз. Бажаємо, щоб європейці дали нам свою мрію, свою віру та свою волю.

Але насправді багато європейських країн, які також зважилися розбага-тіти за чийсь кошт, тепер дорого за це платять: тоді вони отримували гроші, а тепер їм доведеться віддати суверенітет. Багато держав-членів ЄС потрапили в гли-боку економічну депресію, безробіття сягнуло там дуже високої позначки. І ці країни не знають, куди далі рухатися: назад — немож-ливо, а вперед — нікуди. Вони потрапили в боргову пастку.

Україна проголосила курс на євроінтеграцію, але не просунулася ні на крок. Чому? Тому що більшість населення не готова від-мовитися від своєї історії та культури на догоду хви-левим інтересам політиків, для яких Євросоюз — місце для зберігання нагрома-джених народним коштом капіталів. Нині в Європі ніхто не зацікавлений, аби колишні республіки СРСР перетворилися на еконо-мічно сильні та стабільні держави.

Наша країна наразі на розпутті: зводити суверен-ну державу чи віддати пра-во керувати собою новій європейській супердержа-ві? Перед українцями по-ставили неправильну мету, їм сказали: «Ви — європей-ці!». Україна скасувала візи для громадян європей-ських держав, а навзамін

отримала ще жорсткіший механізм здобуття віз для в’їзду в Європу. Ми не пот-рібні європейцям. Їм необ-хідні наш ринок, дешева робоча сила, місце для екологічно небезпечного виробництва.

Так, нам знадобляться головні європейські цін-ності. Та перейняти їх і втілити тут можемо та мусимо самотужки. Ніхто за нас цього не зробить. І для цього не обов’язково вступати в Європейський Союз.

Наш народ повинен узя-ти уроки зі своєї історії, а також із минувшини інших молодих країн! Якщо ми на роздоріжжі, отже, ще не втратили права на власний вибір! І це нині наш голо-вний ресурс, і в цьому наша

сила! Ще можемо зробити свій, український, вибір.

→Мій вибір — сильна незалежна держава!Нам потрібна нова Кон-

ституція, нова політична система. Нам необхідна влада, яка коритиметься волі громадян. Два десятки років проводимо економіч-ні реформи, які насправді є лише поділом і переділом радянського господарства між кількома фінансови-ми групами. Та якщо на початках ділили підпри-ємства, то тепер привати-зують державні органи влади. Суди, податкова, прокуратура, парламент — усе це вже чиясь приватна власність!

Ви ніколи не замис-лювалися, чому політик або політична сила, які, здобувши владу, втілю-ють курс, що кардиналь-но відрізняється від їхніх передвиборних обіцянок, залишаються при владі? Хто в цьому випадку по-винен і може змусити їх виконати свої обіцянки? Ідеологічні гасла та про-грами перетворилися на завісу та необхідний атри-бут для тих, хто будь-якою ціною бажає прийти до влади. Українські грома-дяни мають збагнути та зробити висновки: наші проблеми не в тому, що вкотре помилилися, про-голосувавши за певного політика чи політичну силу, а в тому, що будь-яка влада, розуміючи свою безконтрольність, почи-нає відчувати безкарність, згадуючи про інтереси народу лише напередодні чергових виборів.

Переконаний: слід ство-рювати громадянський рух, що матиме за мету ре-альний вплив і суспільний контроль над владою, яку обрав народ. Головним зав-данням такого руху стане формування в Україні гро-мадянського суспільства, що змусить будь-яку владу виконувати свої обіцянки, бути законослухняною, зважати на думку більшос-ті виборців у всіх питаннях державного устрою, еко-номічного або зовнішньо-політичного курсу країни.

А ще ми гостро потре-буємо нової зовнішньої політики. Україна завжди — ще з часів Київської Русі — відігравала ключо-ву історичну роль. Нам необхідно повернути свої позиції на своїй же тери-торії, яку впродовж століть освоювали українці разом із росіянами й іншими на-родами! Потрібно віднови-ти та розвивати економічні та культурні зв’язки в рам-ках Єдиного економічного простору з Росією, Біло-руссю, Казахстаном. Тому що перед нами постають схожі проблеми, маємо спільні цілі. Разом станемо сильнішими! І, як завжди, в найскладніші часи Київ знову мусить стати цент-ром економічної та куль-турної консолідації.

Українці мають позбу-тися комплексу друго-сортності та неповноцін-ності, який нам нав’язали. Є навіть люди, які ствер-джують, що це, мовляв, обов’язкова риса нашої української ментальності. Все це неправда! Можемо самі ставити великі цілі та досягати їх! Спроможні налагодити рівноправні стосунки зі всіма сусідами, а не стояти з простягнутою рукою, прохаючи допомо-ги. Нам вона не потрібна — необхідні здорові амбіції,

тверезий глузд і готовність до праці задля власного добробуту.

Нам украй потрібна нова економічна політика, яка базувалася б на укра-їнських підприємствах. Просто зобов’язані ство-рити всі умови для тих, хто готовий гарувати та вкла-дати в нашу економіку. За двадцять років збудували чимало крамниць, мега-маркетів і велетенських ринків — з’ясувалося, що це зовсім нескладно. Од-нак не споруджуємо ви-робництва, де створювали б сучасні кораблі, літаки, складне обладнання. Ось те надзавдання, яке мусить бути пріоритетом влади!

Українцям слід поз-бутися дурних дискусій довкола мови — немає жодного конфлікту між російською й українською. Наша двомовність — це пе-ревага, яку маємо зберегти та розвивати.

Необхідна нова соці-альна політика, але ми не маємо права відбирати від наших громадян пенсії та позбавляти їх права на заслужений відпочинок. Не маємо права забира-ти справедливі грошові компенсації в інвалідів, чорнобильців, «афганців». Наша держава мусить за-безпечити гідне життя для тих, хто не може цього зробити самотужки через хворобу або вік.

Нашим співвітчизни-кам варто повернутися до ідеї, що освіта та наука — основа розвитку кож-ного суспільства. На жаль, система освіти валиться, а наука просто зникає як галузь. Дипломи та нау-кові звання продають, мов віники на ринку, вони втра-чають цінність. Треба пере-стати фінансувати науку й освіту за залишковим принципом!

Українська Держава повинна розглядати ін-вестиції в людину та її розвиток як своє головне та пріоритетне завдання.

Мусимо делікатно ста-витися до всього, що в нас було і є, доки все остаточно не зруйнувалося. Історія Київської Русі, Запорозької Січі, Російської імперії, Ра-дянського Союзу — все це наша історія!

Маємо ще час зробити свій вибір — наш україн-ський вибір.

«Эксперт», №11 (340), 2012

Я за український вибір!1991

ПРО АВТОРА

Віктор Медведчук, ініціатор громадянського руху «Український вибір»

У нас із політики виносять уперед ногами

10 ПОЛІТИКА 29 березня 2012 року 13 (662)

Міністерство внутрішніх справ України офіційно підтвердило, що в одній із країн Євросоюзу затримали колишнього губернатора Харківської області Арсена Авакова. Про це інформує «Ліга» з посиланням на голову прес-служби МВС Володимира Поліщука. «Чекаємо на офіційну ін-формацію з подробицями від колег з Інтерполу», — повідомив В. Поліщук. У понеділок з’явилася інформація, що екс-губернатора затрима-ли в Італії. 31 січня 2012 року А. Авакова притягнуто як обвинуваченого в кримінальній справі, яку проти нього порушила прокуратура області за фактом перевищення влади та службових повноважень. 21 березня Інтерпол оголосив колишнього чиновника в розшук.

В Європі затримали Арсена Авакова

КОЛОНКА ВІКТОРА ТИМОШЕНКА

Про ненависть Поета, якого вели-

кий український журналіст Сашко

Кривенко колись на-звав «нашим сучасним Шевченком», Володи-мира Цибулька виріши-ли сильно налякати. На думку члена політради ВО «Свобода» Ігоря Мі-рошниченка, він винен у колабораціонізмі. А за це страчували, вішали.

Щоб «посилити» ар-гументацію, «експерт і журналіст» Ігор Мірош-ниченко у своєму блозі в «Українській правді» після звинувачувального тексту на адресу поета помістив фото повішаних людей, зрадників. Наза-гал, так буде з кожним!

Утім залишмо третей-ський суд, по суті, сто-сунків цих талановитих українців іншим — ком-петентним фахівцям, політичним експертам. Хоча в політиці, як відо-мо, чесних, справедливих, правих не буває. Пого-ворімо про ненависть і вразливість.

Ніхто не може запере-чувати очевидного. Нині, як ніколи, в нас домінує «порядок денний», Украї-на — держава переможної демократії та ненависті. Тому можна все: мораль спить, гальма совісті від-сутні. Є тільки голий макі-авелівський прагматизм.

У нашому випадку політичному противни-кові дуже ненав’язливо, недвозначно та «тонко» натякають: дивись-но, на тебе теж чекає шибени-ця, якщо не виправишся, критикуватимеш нас, не станеш таким, як усі.

І взагалі: чи може по-літична сила, яка пре-тендує на владу, жити без ворогів? Очевидно, ні. Це політична класика! Коли Гітлера запитали: чи думає він, що євреїв слід знищити, він відповів: «Ні! Бо тоді нам доведеть-ся винайти євреїв. Дуже важливо мати конкрет-ного ворога, а не тільки абстрактного».

Будь-яка радикальна політика, тим паче ви-будувана на фанатизмі, мусить живитися, ство-рюючи ворогів. До слова, коли любимо, то не шу-каємо собі союзників. А коли ненавидимо, дуже гостро потребуємо їх.

Соціальні психологи стверджують, що безпри-чинна ненависть має мо-гутній єднальний ефект. А ненависть до ворога — це основа будь-якого

політичного мобілізацій-ного проекту. Залякувати, погрожувати тому, кого ненавидимо, — означає хлюпати олії у ватру на-шої ненависті.

Мотив погроз Во-лодимирові Цибульку очевидний. Це — помста. Згадаймо Конфуція, який казав, що коли бажаєш помсти — вирий дві мо-гили. Філософія проста. Той, хто звинувачує, по-грожує, схильний бачити в собі обраного Богом, сіль землі, світоч миру. А висновок невтішний: кожен поза його вірою — порочний; той, хто не слухатиметься, — прире-чений на загибель. При-мітивна доктрина: сила завжди має рацію.

Хоча ненависть — зручна й сильна зброя для мобілізації політич-ної партії, рекрутування нових симпатиків, вона коштує будь-якій спіль-ноті, зокрема українській, недешево. Один дуже ві-руючий чоловік молився: «Господи! Смерті прошу! Уперше прошу, не для себе, Господи!»

Не відкрию банальної істини, що мета й сенс життя — у стосунках з ін-шими людьми. Принцип «Я правий! Ти не правий! Затнись!» — це варварство. І вразливість виникає тоді, коли хтось невпевнений у собі, вважає себе люди-ною маси, натовпу.

Коли всіх політичних опонентів знищено або ж запроторено за ґрати, обов’язково стартує по-шук ворогів серед своїх. Якщо згадати історію, то Сталін знищив «старих большевиків», Гітлер роз-стріляв найкращих пар-тайгеноссе, Мао-Дзедун улаштував культурну ре-волюцію, щоб позбутися політичних суперників, Муссоліні поквитався з однодумцями — фашис-тами-соціалістами.

До речі, останнім ча-сом у Партії регіонів спо-стерігаємо розбрат і хаос. Чи не тому, що лідери опозиції сидять на нарах?

Розмова з Євгеном Сусловим, народним депутатом, одним із лідерів Партії Наталії Королевської «Україна — Вперед!»

ещодавно Євген Сус-лов зазнав політичних репресій — але з боку не влади, а колишніх партійних соратників. Так, минулого тижня він був змушений покинути лави фракції БЮТ: після виключення зі складу політичної сили Ната-лії Королевської моло-дий політик висловив-ся проти застосування подвійних стандартів і проголосив курс на самостійне політичне плавання. Про причини виходу з БЮТ, об’єднавчі опозиційні процеси та плани на майбутнє — у розмові зі самим Євге-ном Сусловим.

— Нещодавно вас вик лючили з фракції БЮТ...

— Насправді я сам на-писав заяву про вихід із фракції після того, як звід-ти виключили Наталію Королевську. Це рішення було для мене непростим, тому що в цю політич-ну силу мене запросила Юлія Володимирівна, і я вірив у переконання та цінності, які уособлював БЮТ. Але, на жаль, остан-нім часом там переважає боротьба ідеологій, а не цінностей. Спочатку з по-сади голови фракції зняли Івана Кириленка — люди-ну, яка тримала фракцію разом. Потім відбулося голосування за закон про вибори. Опісля пішло-поїхало: керівництво за-боронило зустрічатися з

громадськими лідерами, проводити акції без по-годження з фракцією... Мало того, що тебе влада, м’яко кажучи, не гладить по голові, та й ще від своїх можеш отримати удар у спину. Зрештою, те, що вони виключили нас із фракції, — півбіди. Але те, що націлилися розвалити блок, який не створювали, шокувало. Адже до Ради блоку входять п’ять осіб: Віктор Пинзеник, Йосип Вінський, Юлія Тимошен-ко, Євген Корнійчук й Олександр Турчинов. Те-пер одна людина цей блок розвалює.

— Турчинов?— Ну звичайно. Знаєте,

дуже цікаво спостерігати, як проекти Банкової по-чинають об’єднуватися та гуртувати навколо себе всю опозицію.

— Ви вважаєте, що О. Турчинов працює на Банкову?

— Почнімо із запитан-ня, кому вигідно розва-лити фракцію та БЮТ загалом? Тільки владі. Це по-перше. І по-друге, вважаю: все те, що було зроблено з нами, йде не в руслі, а всупереч ідеї об’єднання. Я навів факти, а висновки робити вам.

— У якому форматі бачите свою співпрацю з іншими політичними силами на виборах?

— Ми відразу заявили, що хочемо працювати у форматі об’єднання. На жаль, те, що відбувається в КОД, об’єднанням не

назвеш. Це імітація. Ска-жімо, ідея поділу мажо-ритарки за квотним прин-ципом. Хіба в кожному окрузі є мажоритарники від кожної сили, які мо-жуть перемогти? Навряд. Переконаний, що в окрузі можна знайти одну силь-ну людину, яка має ба-жання і — головне — силу здобути перемогу. Нам варто об’єднуватися дов-кола якості, а не якихось інших речей. 21 березня відбувся Форум громад-ських лідерів, на якому задекларовано бажання громадських організацій об’єднуватися з нами та проходити у Верховну Раду. Нам потрібно ство-рити соціальний ліфт. Ми не закрите акціонерне товариство — відкриті до всіх розумних і доречних пропозицій.

— Якщо аналізувати рейтинги, то ви почина-єте з надзвичайно низь-кого старту. В який спосіб маєте намір за такий

стислий термін здобути популярність?

— Ми будемо в пар-ламенті. Я в цьому впев-нений, адже спілкуюся з багатьма людьми — і з політично заангажова-ними, й аполітичними. Дуже багато з них ро-зуміють: відсидітися за парканом не вдасться, він може завалитися.

— Ви робите акцент на молоді як молодіжна партія?

— Акцентуємо на ін-шому мисленні. За остан-ні 20 років ми стали дуже консервативними. У нас із політики виносять тіль-ки вперед ногами. Нам потрібні нові підходи до політики. Є цікавий при-клад. Ми разом із під-приємцями написали три законопроекти щодо малого та середнього бізнесу. Обговорили їх у комітетах Верховної Ради, всі дали гарантії, що голосуватимуть. У висліді один законопроект на-брав 23 голоси, інший — 46. Влада аргументувала це тим, що вони супере-чать логіці Кабміну, опо-зиція — немає підпису їхнього представника. Це абсурд. Та якщо у вас забракло розуму та мож-ливості запропонувати своє вирішення пробле-ми, то хоча б підтримайте інших, бо не може бути так, що ініціативи не по-добаються водночас і владі, й опозиції!

Розмовляв Олександр Сирцов

Н

«Знаєте, дуже ціка-во спостерігати, як проекти Бан-кової починають об’єднуватися та гуртувати навколо себе всю опозицію

«Нам потрібно створити соціальний ліфт. Ми не закрите акціо нерне товариство — відкриті до всіх розумних і доречних пропозицій

batkivschina.com

11СУСПІЛЬСТВО29 березня 2012 року 13 (662)

Із 1 березня 5 млн. пенсіонерам підвищено пенсії в середньому на 45 грн. Кабмін ухвалив постанову «Про підвищення розмірів пенсій у зв’язку зі зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні». Відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», передбачено щорічне підвищення трудових пенсій у зв’язку зі збільшенням середньомісячної заробітної плати порівня-но з попереднім роком на коефіцієнт, який становить не менш ніж 20% темпів зростання заробітної плати. Тож із 1 березня пенсії збільшаться на 3,52%. Але не всіх пенсіонерів. Перерахунку підлягають лише ті пенсійні виплати, розмір яких упродовж минулого року зріс менш ніж на 3,52%.

Із березня пенсії зросли на 45 грн.

Олександра Баландюх

сю минулорічну весну ро-дина Андрія Забави з міс-та Соснівка Сокальського району жила в піднесе-ному настрої, приємних клопотах. Ще б пак, брат дружини одружується у штаті Нью-Джерсі (США) і надіслав їм запрошення на весілля. На сімейній раді одностайно вирішили

їхати всією родиною — двох доньок, дев’ятирічну Ганнусю і п’ятирічну Яну, батьки братимуть зі собою. Майбутня поїздка всім додала бадьорого духу, але, мабуть, найбільше тішилися діти. Вони по карті шукали, де ж та Аме-рика і штат Нью-Джерсі. На календарі викреслю-вали дні, що минули, бо їм здавалося, що так швидше наблизять мандрівку. Бать-ки — Андрій і Тетяна — тим часом узялися виробляти закордонні паспорти, візи, купувати квитки та підби-рати подарунок.

→ Поїздка скасовується — у паспорті забули поставити печаткуУсі документи для ви-

готовлення закордонних

паспортів Забави здавали у відділ у справах громадян-ства, імміграції та реєстра-ції фізичних осіб Сокаль-ського райвідділу міліції. Оскільки одній із доньок Яні на той момент іще не виповнилося п’яти років (закон дозволяє виготов-лення закордонних пас-портів дітям після досяг-нення ними п’ятирічного віку), то батьки звернулися з клопотанням вклеїти

фотографії дітей у закор-донний паспорт матері, що дозволяє закон.

Й ось нарешті всі кло-поти, здавалося б, поза-ду, закордонні паспорти на руках. Андрій і Тетяна зателефонували братові Петру до США та повідо-мили, коли їх зустрічати. Брат неймовірно зрадів, що рідні з далекої України будуть на його весіллі, й аж пританцьовував від радості. Урочистості з на-годи його одруження було заплановано на 26 травня 2011 року. Забави мали вилетіти 22 травня і по-вернутися 31-го, щоби ще мати час познайомитися з Америкою, про яку стільки чули, але ще жодного разу не бачили.

Зі Львова в аеропорт «Бориспіль» родина до-летіла без проблем, а вже в Києві мала пересісти на

літак, який прямував до Нью-Йорка. Та під час про-ходження прикордонного контролю на сім’ю Андрія Забави чекала прикра не-сподіванка: виявилося, що закордонний паспорт Тетяни оформлено непра-вильно — вклеєні фото-графії дітей і відомості про них мали бути завірені масляною печаткою, чого зроблено не було. Тож при-кордонники сказали паса-жирам, що дорослі можуть летіти, але без дітей. Ган-нуся і Яна сприйняли це повідомлення буквально, влаштували істерику, бо думали, що тато з мамою полетять до дядька без них.

Виходу не було, довело-ся зі сльозами на очах по-вертатися додому. Весілля в Америці відбулося без них. Забави викинули на вітер чималу суму гро-шей, адже за виготовлення закордонних паспортів, відкриття віз, квитки дове-лося заплатити кругленьку суму — понад 25 тисяч гривень: 4480 грн. — візовий збір, сплачений посольству США в Україні, 20992 грн. — вартість квитків до США. Гроші, витрачені на сплату держмита під час виготов-лення закордонних пас-портів, Забави вже не вра-ховували. Вони вимагали компенсувати їм і мораль-ну шкоду, яку оцінили в 10 тисяч гривень. Отож звернулися з позовною заявою до Львівського окружного адміністра-тивного суду, в якій оскар-жували бездіяльність пра-

цівників відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сокальського райвідділу міліції, вимагали нарешті виконати свої службові обов’язки й відшкодувати родині матеріальні та мо-ральні збитки.

Юристи, до яких Ан-дрій і Тетяна звернулися по юридичну допомогу, ознайомившись із надани-ми документами, на 100% були впевнені у виграші цієї справи. Адже родина зазнала матеріальних і моральних збитків через бездіяльність працівників відповідних державних ор-ганів. І, відповідно до статті

1166 Цивільного кодексу України, « майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи без-діяльністю особистим не-майновим правам фізич-ної або юридичної особи, а також шкода, завдана май-ну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

→ Бездіяльність доведено, покарання немає Але яке було здивуван-

ня і позивачів, і юристів, коли суддя зачитав по-станову суду: ні матері-альних, ані моральних збитків родині Забав не відшкодували. Бездіяль-ність працівників відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сокаль-

ського райвідділу міліції суд визнав і зобов’язав їх завірити масляними печатками фотокартки та записи про дітей у закор-донному паспорті матері. А в задоволенні решти позовних вимог відмо-вити. Скажімо, відмову у відшкодуванні витрат на візовий збір (4480 грн.) ар-гументував тим, що візи відкрито, їх не анульовано й дійсні до 26.01.2016 року.

Щодо витрат на квит-ки до США: авіакомпанія «Аеросвіт» надала довід-ку про те, що, згідно з «Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу», використовує

електронні квитки. «Елек-тронний квиток — елек-тронний документ, який включає роздрук марш-руту (маршрут-квитан-ції), електронні купони й, у разі використання, документ для посадки». Авіакомпанія підтвер-дила, що вона продала електронні авіаквитки родині Андрія та Тетяни Забави, вказала їх вартість і те, що авіарейсом Київ — Нью-Йорк 22 травня 2011 року пасажири не летіли. Були вони відсутні й на авіарейсі Нью-Йорк — Київ 31 травня і 1 червня на авіарейсі Київ-Львів. Авіакомпанія також під-твердила і те, що суми, сплачені за авіаквитки, пасажирам не повертали.

Однак Забавам не вда-лося повернути витра-чених коштів і через суд. Суд вимагав надати до-

кази, які підтверджували б придбання авіаквитків кожним із членів родини.

— Авіакомпанія «Аеро-світ» усі свої квитки надає в електронному варіанті, що не суперечить чин-ному законодавству та відповідає світовій прак-тиці. Проте електронного варіанта квитка суду було замало, — розповів Андрій Забава. — Вони вимагали доказів того, що за квитки платили саме ми. Але не-вже електронний квиток не є доказом? Із чиєї вини гроші викинуто на вітер? Чому той, через кого це сталося, не повинен їх повернути?

У відшкодуванні мо-ральної шкоди також від-мовили.

— Навіть якби стягнули не 10 тисяч, як ми проси-ли, а хоча б 100 грн., то на душі стало б легше, була б хоч якась видимість, що за бездіяльність карають, — продовжує А. Забава. — Натомість бачимо, що за бездіяльність, неналежне виконання професійних обов’язків, через що страж-дають люди, в нашій держа-ві не карають.

За зрив поїздки до США перед родиною Забав навіть ніхто не попросив проба-чення. І їм лише минулої п’ятниці в паспорті нарешті поставили ті масляні печат-ки, відсутність яких зірвала сімейні урочистості.

Родина Забав подала скаргу до Львівського апе-ляційного адміністратив-ного суду.

Якщо у вас на руках закордонний паспорт, віза, запрошення на весілля до США, квитки на літак, то немає жодної гарантії, що ви потрапите на сімейне свято

ДЛЯ «ГАЗЕТИ»

Ірина Бабій, юрист Львівського центру юридичного захисту

Прикро констатувати той факт, що суд під час роз-гляду цього спору виніс постанову, яка, на мою думку, є абсолютно не-справедливою стосовно громадян нашої держа-ви. Парадоксальною є ситуація, коли суд визнає дії відділу у справах гро-

мадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сокальського райвідділу міліції протиправними, але при цьому не знахо-дить підстав для відшко-дування матеріальної та моральної шкоди, оскіль-ки докази їх заподіяння, на переконання суду, відсутні. Виникає запи-тання: а чи не є доказом заподіяння матеріальної шкоди іменні електронні

квитки, в яких зазначе-но їх вартість, довідка з компанії «Аеросвіт», яка підтверджує розмір уне-сених коштів, акти від-мови в перетині держав-ного кордону України? Щодо моральної шкоди... Формула розрахунку мо-ральної шкоди в чинному законодавстві України відсутня. Але невже родина Забави, довіда-вшись, що мандрівка

зривається, не пережила в «Борисполі» сильне душевне потрясіння, що є підставою для від-шкодування заподіяної моральної шкоди? Суд не взяв до уваги цього і на-віть не встановив мізер-ного розміру морального відшкодування. Напевно, якби суди ухвалювали рі-шення про відшкодуван-ня моральної шкоди, яку заподіяно з вини праців-

ників державних органів, то це стимулювало б органи державної влади сумлінніше виконувати покладені на них функції. У цій ситуації доціль-ним буде вислів: «Для ворогів — закон, а для друзів — усе». Виходить, що громадяни, за кошти яких утримують інститути державної влади, повинні самі ще й доводити, що відділ у справах грома-

дянства, імміграції та ре-єстрації фізичних осіб (у цьому випадку Сокаль-ського райвідділу) діяв неправомірно, зібрати всі докази заподіяння їм ма-теріальної та моральної шкоди, а працівників зга-даного відділу (до речі, вони не з’явилися на жодне судове засідання), навіть не зобов’яжуть відшкодувати завдану ними шкоду.

У

Непокарана бездіяльність

№ 222 (81)12 13ТЕМА № 222 (81)29 березня 2012 року 13 (662) 29 березня 2012 року 13 (662) ТЕМА

Інфографіка: Наталія Цапик. «Львівська газета. Вісник міста» ©

учасник десятник сотник тисячник

темник десятити-

сячник стотисячниккеруючий МММ-2011

Сєрґєй Мавроді

Структура МММ

10 ознак фінансової пірамідиВідсутність продукту. В організації, куди вас запрошують, або немає ніякого продукту, або ж його заміняють предмети, що не мають матеріальної цінності, наприклад, ваучери.

Прибуток за рахунок залучення інших людей. Основне завдання — залучення інших осіб, і саме з тих грошей, що вони принесли, складається ваш дохід.

Захмарні прибутки. Прибуток — значно вищий від середнього на ринку.

Продукт тільки для обраних. Продукт начебто є, але ним може користуватися лише мізерна частка всіх дистриб’юторів.

500 доларів — і буде вам щастя. Купівля-продаж товару, який нібито має чудодійні властивості. Чи то ліки, чи то тренажери. Ціна — фантастична. Якість — сумнівна.

Бути першим. Головне гасло — що швидше ти долучишся, то більше отримаєш. Навіть якщо нічого не робитимеш.

Незрозумілий маркетинг-план виплат. У системі, за якою ви повинні отримувати гроші, нічого незрозуміло й усе дуже заплутано. Найчастіше фігурують «матриці».

Купівля частини чогось. Пропонують купити квадратний метр квартири, а через рік отримати все помешкання. Але щоб його отримати, потрібно залучити в систему якомога більше людей.

Офшорна реєстрація. Ідеться про безліч юридичних нюансів, які дозволяють фінансовим пірамідам отри-мати реєстрацію. Зазвичай — в офшорах.

Нескінченна мотивація. Постійні розмови про фінансову незалежність, свободу тощо. Ухиляння від конкретних питань, гучні обіцянки, які не мають підґрунтя.10

9

87

6

5432

1Найпопулярніші види шахрайства«Пропонуємо заробити»Приємні молоді особи роздають листівки із запрошенням на високо-оплачувану роботу. В зазначений день і час у великому залі якого-небудь клубу чи установи збираються сотні людей, які бажають отримати роботу з великими заробітками. Співробітники фірми повідомляють, що їхня компанія займається мережевим маркетингом. На присутніх обрушується шквал інформації: про величезні заробітки, про котеджі, що їх спорудили співробітники, про придбані яхти тощо. Приголомшливі перспективи за-чаровують. Для здійснення казки треба всього лише внести кілька сотень доларів і привести ще трьох клієнтів, які теж принесуть таку суму.

«Елітний клуб»Цей вид шахрайства полягає у створенні якихось елітних закритих клубів із метою отримання високого прибутку їх членами, котрі обов’язково повинні мати респектабельний вигляд і платити високі внески за право вступу та відвідування клубу. Клуби надзвичайно прискіпливо вибирають майбутніх членів, виходячи з їхнього фінансового стану, сугестивності, го-товності вірити бездоказовим заявам. При цьому члени клубу офіційно не купували жодних акцій або облігацій, а оформляли внески як дарування певної суми однієї приватної особи іншій.

«Духовне просвітництво»Цей різновид представляє собою поділ фінансової піраміди на кілька спе-ціалізованих підрозділів, більшість з яких займається на позір законною діяльністю і є офіційно визнаним джерелом отримання прибутку. Важ-ливою відмінною рисою системи є її сильний релігійний ухил. Керівників «філій» і найвідповідальніших посадових осіб у них призначають тільки з найближчих учнів гуру-засновника, який офіційно займається лише духов ним просвітництвом. Але фінансова основа системи — звичайна піраміда з виплат премій тим членам, котрі вступили раніше, за рахунок унесків новоприбулих.

«Купи-продай»Ця третя форма маскування фінансової піраміди нині найпоширеніша і мі-німально вразлива в юридичному плані. Вона полягає в продажу якихось послуг, які ніколи не буде надано. У світі близько чотирьох тисяч великих компаній, які торгують за принципом «із рук у руки». Обіг їх капіталу пере-вищує 300 мільярдів доларів.

Ірина Гамрищак

овне щастя для автора цих рядків настане через 2 роки 1 місяць 6 днів і 45 хвилин. Саме через стільки часу 100 вкладених у МММ доларів перетворяться на 100 тисяч «зелених». Причому за умо-ви вкладу за найнижчими відсотками — 20%. Якщо ж підписатися під вищий від-соток, щастя настане значно швидше. Єдина біда — МММ до цього дня не доживе.

→Фенікс МавродіДонедавна розмови про

реанімацію структури Сєр-ґєя Мавроді виглядали як не-доречний жарт, а на людей, які зі серйозним виразом обличчя розповідали, на що витратять зароблені сотні тисяч, дивилися як на позбавлених здорового глузду. Тема здавалася на-стільки абсурдною, що не було сенсу нею займатися. Перший дзвіночок, що все таки серйозно, пролунав, коли в центрі Львова на будинку позаду Оперного театру з’явився гігантський біґ-борд зі скандальною абревіатурою. Однак узя-тися за перо змусило інше — львівський трамвай, об-мальований літерами «М».

Здавалося б, історія з МММ настільки скандаль-на, що після краху 1994 року

ніколи не постане з попелу. Однак, як з’ясувалося, пан Мавроді — ще той «фенікс»: за неповних півтора року іс-нування нового МММ у його структуру ввійшло понад 20 мільйонів громадян країн СНД, які чемно віддали свої гроші. Без будь-яких гаран-тій, будь-яких документів. Чудово усвідомлюючи, що стають учасниками фінан-сової піраміди (усвідомлення не передбачає надто високого IQ — про це чорним по білому написано на сайті МММ, при цьому кілька разів повторено, що кожен учасник ризикує втратити гроші та жоден суд повернути їх не зможе). Усі ці люди щиро розраховують на те, що без жодних зусиль, займаючись хіба що плю-ванням у стелю на дивані, зможуть стати багатими. Головне — встигнути забрати гроші до того, як це зробить Сєрґєй Мавроді.

Спеціально для майбут-ніх мільйонерів нагадає-мо кілька історій, причому аж ніяк не сивої давнини. 1988 року в Ростові (РФ) з’явилася компанія «Лабе-ан», яка пропонувала тисячу річних відсотків за добуван-ня новозеландської нафти. Коли вкладники прийшли по перший прибуток, то на дверях компанії побачили напис «Назву фірми читай-те з кінця». Це була перша фінансова піраміда в Радян-ському Союзі.

Уже згадувана МММ 1993 ро ку обмінювала гро-ші на акції. У годину пік їх продажна вартість переви-щила покупну на тисячу процентів. 1994-го піраміда завалилася, постраждало приблизно 10 мільйонів осіб, які втратили близько 5 мільярдів доларів, 56 осіб покінчили життя самогуб-ством. Сєрґєй Мавроді, ав-тор і натхненник піраміди, відсидів 4,5 року в тюрмі за статтею «шахрайство».

Український приклад: на Олімпійському стадіоні працювало господарство «Меркурій», яке обіцяло фантастичні відсотки. У під-сумку постраждали 30 тисяч вкладників. Усі ці історії з парламентської трибуни розповів нардеп Сергій Те-рьохін, законопроект якого про запобігання виникнен-ню фінансових пірамід без-успішно розглядали мину-лого тижня. «До речі, цен-тром розводу, перепрошую, лохів стали Донецький і Дніпропетровський регіони, там діяли ЗАО Український дім «Селенга», пенсійний фонд «Оберіг». Вони вкрали 12 трильйонів карбованців, за тодішнім курсом це приб-лизно 1,2 мільярда дола-рів. Постраждали 300 тисяч вкладників. Цікава історія в «Омети», засновниками якої є і народні депутати теперішнього скликання, і київські футбольні функціо-

нери тощо», — говорив тоді доповідач.

Законопроект скерували на доопрацювання, а справа Сєрґєя Мавроді живе та про-цвітає. В чому ж суть?

→Халява, серСтати МММільйонером

дуже просто. Заходиш на спеціальний сайт, читаєш про те, що тебе можуть об-дурити, за допомогою спеці-ального «калькулятора щас-тя» рахуєш, скільки грошей і часу треба затратити для настання повної ейфорії, ре-єструєшся, платиш і чекаєш. У разі вступу пан Мавроді щедро дарує 20 доларів, які можна забрати в будь-який момент. Якщо приводиш у структуру друзів, знайомих і незнайомих, заробляєш ін-тенсивніше — крім власних відсотків, отримуєш процен-ти за кожного новонаверне-ного. Коли настає щасливий день, забираєш гроші та ле-тиш на Мальдіви чи купуєш квартиру. Все дуже просто і дуже спокусливо. І саме це є основною причиною ни-нішньої популярності МММ.

«Ця проблема винятко-во ментальна, — відповіда-ючи на запитання «Газети», чому ж люди знову повірили С. Мавроді, каже старший юрист Всеукраїнської гро-мадської організації «Захист прав споживачів фінансо-вих послуг» Анатолій Со-

болевський. — Скажімо, в Японії фінансові піраміди взагалі не прижилися. Япон-ці розумніші, ніж українці, та знають, що безкоштовний сир буває тільки в мишо-ловці. А наше нескінченне бажання халяви банально провокує таких, як Мавроді. Справді, чому він повинен відмовлятися від грошей, якщо їх просто віддають?»

За словами експерта, сучасна МММ має кілька суттєвих відмінностей від піраміди зразка 1990-х. І на-самперед її можна назвати цинічнішою. Якщо в мину-лому вкладниками ставали люди переважно старшого віку, яким обіцяли величезні доходи, то тепер цільова ау-диторія інша. «Нині в МММ вкладають гроші здебіль-шого студенти, активні ко-ристувачі інтернету, тобто молодь. Причому структуру побудовано не лише на обі-цянках швидкого збага-чення, а й на авантюрі, на нашому великому україн-ському та російському «а раптом». Бо якщо хтось не знає, що МММ — лохотрон, то це діагноз. А якщо знають і все одно вкладають туди кошти, то хто їм лікар? Коли до нас звертаються вклад-ники, яких кинули кредитні спілки чи страхові компанії, ми пробуємо боротися, до-магатися справедливості, а допомагати людям, які вклали кошти в МММ, немає

бажання. Дурнів не шкода. Це те саме, якщо людина молотком відіб’є собі палець і піде жалітися», — говорить А. Соболевський.

→Граблі для дурнівДруга причина МММ-

пошесті, на думку експерта, в бездіяльності держави. Пан Соболевський каже, що всі розмови про те, що аферу не-можливо присікти, оскільки вона «живе» в інтернеті, — лукавство. Навіть в умовах чинного законодавства (яке не забороняє створення фі-нансових пірамід) є кілька способів регулювати таку діяльність. Перший — за-боронити рекламувати цю ініціативу, зокрема методом «останнього китайського по-передження» провайдерам. У такий спосіб удалося б при-наймні уникнути популяри-зації. Інший варіант упливу — фінансовий. Оскільки всі кошти переказують через банки, цілком реально запро-вадити контроль за призна-ченням платежу та, зокрема, відстежувати отримувача грошей. А оскільки через десятників і сотників про-йшли мільйони гривень, то віднайти їх нескладно. І далі просто: всі вони щонаймен-ше ухиляються від сплати податків, а також займа-ються відмиванням коштів, оскільки ніяк не можуть підтвердити, на яких під-

ставах отримали ці грошові перекази. Тому механізмів присікти таку діяльність, за словами експерта, достатньо. Немає лише бажання.

«Але, з іншого боку, чому ми повинні боротися з МММ? Чому хтось пови-нен витрачати свій час і ресурси? Одне, коли людей обманули з кредитами чи з вкладами — вони повірили державі. Інше ж, коли ти через інтернет переказав комусь гроші. Ну, отже, ти — дурень. А дурня треба вчити практикою», — обурюється А. Соболевський.

І ця «наука» не за горами. Будь-яка піраміда прирече-на розвалитися, бо така її природа. «Є закон фізики, який стверджує, що енергія нізвідки не береться і нікуди не зникає. А піраміда — жи-вий організм, її постійно потрібно підживлювати сві-жими вкладами. Адже коли ви вклали кошти, то очікуєте їх зростання. Для того, щоб воно відбулося, потрібно, аби гроші вклав іще хтось. Але сума вкладу має бути більшою, тому що, крім своєї тисячі, ви хочете забрати ще 500 гривень відсотків. Тобто вам потрібно, аби прийшов іще один такий дурень із половиною, який принесе 1,5 необхідної тисячі. Тобто піраміда існує доти, поки не вичерпається ресурс дурнів. А це рано чи пізно станеться — і піраміда впаде».

Фактично є кілька спо-собів розвалити піраміду. Перший — закінчується при-тік нових членів, а він необ-хідний, оскільки піраміди не мають іншого ресурсу для збільшення фінансів. Другий спосіб — старі члени починають масово забирати вклади. «Третій настає в разі грандіозного шухеру. Для того, щоб завалити будь-яку піраміду, достатньо виступити начальникові якоїсь податкової чи міліції із заявою про те, що його співробітники напрацюва-ли вдосталь матеріалу, який підтверджує, що МММ — це піраміда, і незаба-ром почнуть ареш-товувати ра-хунки. Після цього всі вкладни-ки кинуть-ся забирати свої гроші, а піраміда автоматично впаде», — зазначає пан Соболевський.

У випадку МММ-2011 день падіння наб-лижається. Заяви про те, що вкладникам не виплачують грошей, почали лунати вже давно. Підливає масло у вогонь остання ін-формація про арешт Сєрґєя Мавроді, наяв-ність у нього офшор-них рахунків і наміри втекти з країни. Якщо частина вкладників не

сполошиться, буде дивно. «Коли виникла МММ, я їй дав півтора року на існу-вання. Цей термін спливе влітку цьогоріч. Приблизно так воно й буде. Щоправда, на сьогодні дуже складно відстежити реальну ситуа-цію. Якщо раніше можна було вести статистику за зверненнями до правоохорон-них органів,

то тепер їх у принципі не може бути, бо не було укладено жодних угод», — резюмує екс-перт.

Як наслідок — не буде жодних судових позо-вів у разі втрати грошей. Зрештою, на яких підставах? П

Відсотки — від 20-30% звичних до 75% депозитних (тобто сума зростає від 9 до 23,5 разу на рік)

Бонуси від приведених у систему людей: 20% від першого внеску і 10% від усіх наступних.

Вклав 100 доларів — через рік отримав 28 тис. 147 дол.

Мрії Міфічних Мільйонерів

№ 222 (81)12 13ТЕМА № 222 (81)29 березня 2012 року 13 (662) 29 березня 2012 року 13 (662) ТЕМА

Інфографіка: Наталія Цапик. «Львівська газета. Вісник міста» ©

учасник десятник сотник тисячник

темник десятити-

сячник стотисячниккеруючий МММ-2011

Сєрґєй Мавроді

Структура МММ

10 ознак фінансової пірамідиВідсутність продукту. В організації, куди вас запрошують, або немає ніякого продукту, або ж його заміняють предмети, що не мають матеріальної цінності, наприклад, ваучери.

Прибуток за рахунок залучення інших людей. Основне завдання — залучення інших осіб, і саме з тих грошей, що вони принесли, складається ваш дохід.

Захмарні прибутки. Прибуток — значно вищий від середнього на ринку.

Продукт тільки для обраних. Продукт начебто є, але ним може користуватися лише мізерна частка всіх дистриб’юторів.

500 доларів — і буде вам щастя. Купівля-продаж товару, який нібито має чудодійні властивості. Чи то ліки, чи то тренажери. Ціна — фантастична. Якість — сумнівна.

Бути першим. Головне гасло — що швидше ти долучишся, то більше отримаєш. Навіть якщо нічого не робитимеш.

Незрозумілий маркетинг-план виплат. У системі, за якою ви повинні отримувати гроші, нічого незрозуміло й усе дуже заплутано. Найчастіше фігурують «матриці».

Купівля частини чогось. Пропонують купити квадратний метр квартири, а через рік отримати все помешкання. Але щоб його отримати, потрібно залучити в систему якомога більше людей.

Офшорна реєстрація. Ідеться про безліч юридичних нюансів, які дозволяють фінансовим пірамідам отри-мати реєстрацію. Зазвичай — в офшорах.

Нескінченна мотивація. Постійні розмови про фінансову незалежність, свободу тощо. Ухиляння від конкретних питань, гучні обіцянки, які не мають підґрунтя.10

9

87

6

5432

1Найпопулярніші види шахрайства«Пропонуємо заробити»Приємні молоді особи роздають листівки із запрошенням на високо-оплачувану роботу. В зазначений день і час у великому залі якого-небудь клубу чи установи збираються сотні людей, які бажають отримати роботу з великими заробітками. Співробітники фірми повідомляють, що їхня компанія займається мережевим маркетингом. На присутніх обрушується шквал інформації: про величезні заробітки, про котеджі, що їх спорудили співробітники, про придбані яхти тощо. Приголомшливі перспективи за-чаровують. Для здійснення казки треба всього лише внести кілька сотень доларів і привести ще трьох клієнтів, які теж принесуть таку суму.

«Елітний клуб»Цей вид шахрайства полягає у створенні якихось елітних закритих клубів із метою отримання високого прибутку їх членами, котрі обов’язково повинні мати респектабельний вигляд і платити високі внески за право вступу та відвідування клубу. Клуби надзвичайно прискіпливо вибирають майбутніх членів, виходячи з їхнього фінансового стану, сугестивності, го-товності вірити бездоказовим заявам. При цьому члени клубу офіційно не купували жодних акцій або облігацій, а оформляли внески як дарування певної суми однієї приватної особи іншій.

«Духовне просвітництво»Цей різновид представляє собою поділ фінансової піраміди на кілька спе-ціалізованих підрозділів, більшість з яких займається на позір законною діяльністю і є офіційно визнаним джерелом отримання прибутку. Важ-ливою відмінною рисою системи є її сильний релігійний ухил. Керівників «філій» і найвідповідальніших посадових осіб у них призначають тільки з найближчих учнів гуру-засновника, який офіційно займається лише духов ним просвітництвом. Але фінансова основа системи — звичайна піраміда з виплат премій тим членам, котрі вступили раніше, за рахунок унесків новоприбулих.

«Купи-продай»Ця третя форма маскування фінансової піраміди нині найпоширеніша і мі-німально вразлива в юридичному плані. Вона полягає в продажу якихось послуг, які ніколи не буде надано. У світі близько чотирьох тисяч великих компаній, які торгують за принципом «із рук у руки». Обіг їх капіталу пере-вищує 300 мільярдів доларів.

Ірина Гамрищак

овне щастя для автора цих рядків настане через 2 роки 1 місяць 6 днів і 45 хвилин. Саме через стільки часу 100 вкладених у МММ доларів перетворяться на 100 тисяч «зелених». Причому за умо-ви вкладу за найнижчими відсотками — 20%. Якщо ж підписатися під вищий від-соток, щастя настане значно швидше. Єдина біда — МММ до цього дня не доживе.

→Фенікс МавродіДонедавна розмови про

реанімацію структури Сєр-ґєя Мавроді виглядали як не-доречний жарт, а на людей, які зі серйозним виразом обличчя розповідали, на що витратять зароблені сотні тисяч, дивилися як на позбавлених здорового глузду. Тема здавалася на-стільки абсурдною, що не було сенсу нею займатися. Перший дзвіночок, що все таки серйозно, пролунав, коли в центрі Львова на будинку позаду Оперного театру з’явився гігантський біґ-борд зі скандальною абревіатурою. Однак узя-тися за перо змусило інше — львівський трамвай, об-мальований літерами «М».

Здавалося б, історія з МММ настільки скандаль-на, що після краху 1994 року

ніколи не постане з попелу. Однак, як з’ясувалося, пан Мавроді — ще той «фенікс»: за неповних півтора року іс-нування нового МММ у його структуру ввійшло понад 20 мільйонів громадян країн СНД, які чемно віддали свої гроші. Без будь-яких гаран-тій, будь-яких документів. Чудово усвідомлюючи, що стають учасниками фінан-сової піраміди (усвідомлення не передбачає надто високого IQ — про це чорним по білому написано на сайті МММ, при цьому кілька разів повторено, що кожен учасник ризикує втратити гроші та жоден суд повернути їх не зможе). Усі ці люди щиро розраховують на те, що без жодних зусиль, займаючись хіба що плю-ванням у стелю на дивані, зможуть стати багатими. Головне — встигнути забрати гроші до того, як це зробить Сєрґєй Мавроді.

Спеціально для майбут-ніх мільйонерів нагадає-мо кілька історій, причому аж ніяк не сивої давнини. 1988 року в Ростові (РФ) з’явилася компанія «Лабе-ан», яка пропонувала тисячу річних відсотків за добуван-ня новозеландської нафти. Коли вкладники прийшли по перший прибуток, то на дверях компанії побачили напис «Назву фірми читай-те з кінця». Це була перша фінансова піраміда в Радян-ському Союзі.

Уже згадувана МММ 1993 ро ку обмінювала гро-ші на акції. У годину пік їх продажна вартість переви-щила покупну на тисячу процентів. 1994-го піраміда завалилася, постраждало приблизно 10 мільйонів осіб, які втратили близько 5 мільярдів доларів, 56 осіб покінчили життя самогуб-ством. Сєрґєй Мавроді, ав-тор і натхненник піраміди, відсидів 4,5 року в тюрмі за статтею «шахрайство».

Український приклад: на Олімпійському стадіоні працювало господарство «Меркурій», яке обіцяло фантастичні відсотки. У під-сумку постраждали 30 тисяч вкладників. Усі ці історії з парламентської трибуни розповів нардеп Сергій Те-рьохін, законопроект якого про запобігання виникнен-ню фінансових пірамід без-успішно розглядали мину-лого тижня. «До речі, цен-тром розводу, перепрошую, лохів стали Донецький і Дніпропетровський регіони, там діяли ЗАО Український дім «Селенга», пенсійний фонд «Оберіг». Вони вкрали 12 трильйонів карбованців, за тодішнім курсом це приб-лизно 1,2 мільярда дола-рів. Постраждали 300 тисяч вкладників. Цікава історія в «Омети», засновниками якої є і народні депутати теперішнього скликання, і київські футбольні функціо-

нери тощо», — говорив тоді доповідач.

Законопроект скерували на доопрацювання, а справа Сєрґєя Мавроді живе та про-цвітає. В чому ж суть?

→Халява, серСтати МММільйонером

дуже просто. Заходиш на спеціальний сайт, читаєш про те, що тебе можуть об-дурити, за допомогою спеці-ального «калькулятора щас-тя» рахуєш, скільки грошей і часу треба затратити для настання повної ейфорії, ре-єструєшся, платиш і чекаєш. У разі вступу пан Мавроді щедро дарує 20 доларів, які можна забрати в будь-який момент. Якщо приводиш у структуру друзів, знайомих і незнайомих, заробляєш ін-тенсивніше — крім власних відсотків, отримуєш процен-ти за кожного новонаверне-ного. Коли настає щасливий день, забираєш гроші та ле-тиш на Мальдіви чи купуєш квартиру. Все дуже просто і дуже спокусливо. І саме це є основною причиною ни-нішньої популярності МММ.

«Ця проблема винятко-во ментальна, — відповіда-ючи на запитання «Газети», чому ж люди знову повірили С. Мавроді, каже старший юрист Всеукраїнської гро-мадської організації «Захист прав споживачів фінансо-вих послуг» Анатолій Со-

болевський. — Скажімо, в Японії фінансові піраміди взагалі не прижилися. Япон-ці розумніші, ніж українці, та знають, що безкоштовний сир буває тільки в мишо-ловці. А наше нескінченне бажання халяви банально провокує таких, як Мавроді. Справді, чому він повинен відмовлятися від грошей, якщо їх просто віддають?»

За словами експерта, сучасна МММ має кілька суттєвих відмінностей від піраміди зразка 1990-х. І на-самперед її можна назвати цинічнішою. Якщо в мину-лому вкладниками ставали люди переважно старшого віку, яким обіцяли величезні доходи, то тепер цільова ау-диторія інша. «Нині в МММ вкладають гроші здебіль-шого студенти, активні ко-ристувачі інтернету, тобто молодь. Причому структуру побудовано не лише на обі-цянках швидкого збага-чення, а й на авантюрі, на нашому великому україн-ському та російському «а раптом». Бо якщо хтось не знає, що МММ — лохотрон, то це діагноз. А якщо знають і все одно вкладають туди кошти, то хто їм лікар? Коли до нас звертаються вклад-ники, яких кинули кредитні спілки чи страхові компанії, ми пробуємо боротися, до-магатися справедливості, а допомагати людям, які вклали кошти в МММ, немає

бажання. Дурнів не шкода. Це те саме, якщо людина молотком відіб’є собі палець і піде жалітися», — говорить А. Соболевський.

→Граблі для дурнівДруга причина МММ-

пошесті, на думку експерта, в бездіяльності держави. Пан Соболевський каже, що всі розмови про те, що аферу не-можливо присікти, оскільки вона «живе» в інтернеті, — лукавство. Навіть в умовах чинного законодавства (яке не забороняє створення фі-нансових пірамід) є кілька способів регулювати таку діяльність. Перший — за-боронити рекламувати цю ініціативу, зокрема методом «останнього китайського по-передження» провайдерам. У такий спосіб удалося б при-наймні уникнути популяри-зації. Інший варіант упливу — фінансовий. Оскільки всі кошти переказують через банки, цілком реально запро-вадити контроль за призна-ченням платежу та, зокрема, відстежувати отримувача грошей. А оскільки через десятників і сотників про-йшли мільйони гривень, то віднайти їх нескладно. І далі просто: всі вони щонаймен-ше ухиляються від сплати податків, а також займа-ються відмиванням коштів, оскільки ніяк не можуть підтвердити, на яких під-

ставах отримали ці грошові перекази. Тому механізмів присікти таку діяльність, за словами експерта, достатньо. Немає лише бажання.

«Але, з іншого боку, чому ми повинні боротися з МММ? Чому хтось пови-нен витрачати свій час і ресурси? Одне, коли людей обманули з кредитами чи з вкладами — вони повірили державі. Інше ж, коли ти через інтернет переказав комусь гроші. Ну, отже, ти — дурень. А дурня треба вчити практикою», — обурюється А. Соболевський.

І ця «наука» не за горами. Будь-яка піраміда прирече-на розвалитися, бо така її природа. «Є закон фізики, який стверджує, що енергія нізвідки не береться і нікуди не зникає. А піраміда — жи-вий організм, її постійно потрібно підживлювати сві-жими вкладами. Адже коли ви вклали кошти, то очікуєте їх зростання. Для того, щоб воно відбулося, потрібно, аби гроші вклав іще хтось. Але сума вкладу має бути більшою, тому що, крім своєї тисячі, ви хочете забрати ще 500 гривень відсотків. Тобто вам потрібно, аби прийшов іще один такий дурень із половиною, який принесе 1,5 необхідної тисячі. Тобто піраміда існує доти, поки не вичерпається ресурс дурнів. А це рано чи пізно станеться — і піраміда впаде».

Фактично є кілька спо-собів розвалити піраміду. Перший — закінчується при-тік нових членів, а він необ-хідний, оскільки піраміди не мають іншого ресурсу для збільшення фінансів. Другий спосіб — старі члени починають масово забирати вклади. «Третій настає в разі грандіозного шухеру. Для того, щоб завалити будь-яку піраміду, достатньо виступити начальникові якоїсь податкової чи міліції із заявою про те, що його співробітники напрацюва-ли вдосталь матеріалу, який підтверджує, що МММ — це піраміда, і незаба-ром почнуть ареш-товувати ра-хунки. Після цього всі вкладни-ки кинуть-ся забирати свої гроші, а піраміда автоматично впаде», — зазначає пан Соболевський.

У випадку МММ-2011 день падіння наб-лижається. Заяви про те, що вкладникам не виплачують грошей, почали лунати вже давно. Підливає масло у вогонь остання ін-формація про арешт Сєрґєя Мавроді, наяв-ність у нього офшор-них рахунків і наміри втекти з країни. Якщо частина вкладників не

сполошиться, буде дивно. «Коли виникла МММ, я їй дав півтора року на існу-вання. Цей термін спливе влітку цьогоріч. Приблизно так воно й буде. Щоправда, на сьогодні дуже складно відстежити реальну ситуа-цію. Якщо раніше можна було вести статистику за зверненнями до правоохорон-них органів,

то тепер їх у принципі не може бути, бо не було укладено жодних угод», — резюмує екс-перт.

Як наслідок — не буде жодних судових позо-вів у разі втрати грошей. Зрештою, на яких підставах? П

Відсотки — від 20-30% звичних до 75% депозитних (тобто сума зростає від 9 до 23,5 разу на рік)

Бонуси від приведених у систему людей: 20% від першого внеску і 10% від усіх наступних.

Вклав 100 доларів — через рік отримав 28 тис. 147 дол.

Мрії Міфічних Мільйонерів

14 CУСПІЛЬСТВО 29 березня 2012 року 13 (662)

У суботу о 20.30 в Україні вимкнуть світло задля того, аби показати солідарність із державами, які борються з наслідками зміни клімату. Це ініціатива Всесвітнього фонду дикої природи. Цьогоріч наша держава вчетверте поспіль візьме участь у всесвітній акції. Українці зможуть разом зі світовою спільнотою показати свою стурбованість проблемою зміни клімату й необхідністю негайних рішучих дій для її вирішення. По всій країні готують десятки подій, які відбудуться на підтримку кам-панії «Година Землі-2012».

31 березня — Година Землі

Уляна Янковенко

е просто контролюва-ти владу, а змінити її закликали українців учасники Форуму ліде-рів «Нові лідери — нова країна», який пройшов у Києві. Учасники захо-ду — громадські лідери з усієї України, які про-тягом останніх років відстоювали права під-приємців, чорнобиль-ців, фермерів, дітей війни й інших соціаль-них груп, — упевнені, що нині наша країна стоїть перед непростим вибором. «Настав той момент, коли без зміни правлячого класу не-можливий подальший розвиток держави», — зазначив у своєму вис-тупі голова Громадян-ського руху «Вперед!» Андрій Панаетов.

Понад те, громадські лідери, вочевидь, зрозу-міли, що без об’єднання зусиль не зможуть від-стояти ні своїх прав, ані прав людей, які їм довіряють. «Розуміння того, як досягатиме-мо поставлених цілей, прийшло до нас після проведення числен-них мітингів, учасники яких розповідали про свої проблеми, форумів людей справи, де під-приємці пропонували варіанти поліпшен-ня умов для бізнесу в країні», — зауважив А. Панаетов.

«Іще півтора року тому мене турбували тільки інтереси авто-перевізників. Думав, що можна домовитися з владою, натиснути, домогтися. Тепер знаю: це був самообман, — говорить громадський активіст із Житомира Петро Демчук. — Ця влада нічого нам не дасть. У неї можна тільки забрати те, що й так нам належить, — право нормально жити та працювати у своїй державі. Без що-денного пресування та вимагання хабарів». Ба більше, за словами активіста, після зради опозиції, яка в унісон із Партією регіонів не проголосувала за на-

родні законопроекти, в громадських орга-нізацій і їх лідерів не-має іншого виходу, як самим іти у владу та приводити туди своїх лідерів, які на ділі дове-ли, що вони — за народ.

Нагадаємо, 14 берез-ня парламент провалив голосування за трьома законами: «Про вне-сення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в якому було прописано норму про зниження ставок єдиного внеску для фізичних осіб-підпри-ємців, «Про внесення змін до Податкового кодексу України про скасування вимог на-явності первинних до-кументів у фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену сис-тему оподаткування, обліку та звітності» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо фак-тичних перевірок)». Законопроекти були частиною пакета «на-родних реформ», що їх

розробили підприємці спільно з опозиційним депутатом Наталією Королевською.

«На жаль, ми зазна-ли цілковитого фіас-ко, — розповіла голова громадської організа-ції «Ліга підприємців Кривого Рогу» Ірина Туровська. — Розчаро-вані та розуміємо, що проблеми підприємців депутатів не хвилю-ють». «Нині потрапити в парламент має шанс тільки той депутат, який присягне на вір-ність або фюреру, або пастору. І голосувати-ме так, як йому скаже один або інший. Те, що робила Н. Королев-ська — готувала зако-нопроекти, вносила їх до Верховної Ради, — не робить жоден із так званих «народних» де-путатів», — упевнений А. Панаетов.

За його словами, саме це голосування за-свідчило, хто виступає за народ, а хто відстоює власні інтереси. За сло-вами Андрія Панаетова, Наталія Королевська пліч-о-пліч пройшла півтора року нелегкої боротьби за права лю-дей, «була провідником сил громадянського суспільства в парламен-ті та заслужила бути лідером громадських активістів».

«Пропоную вам, На-таліє Юріївно, взяти наз ву нашого грома-дянського руху «Впе-ред!» як назву для ва-шої новостворюваної партії та прошу очоли-ти нашу спільну участь у політичній боротьбі», — заявив він.

«Нашою головною метою має стати побу-дова вільної, справед-ливої, процвітаючої України, — наголосила у своєму виступі на Форумі народний де-путат України Наталія Королевська. — Прий-маю вашу пропозицію та вважаю, що наша партія повинна на-зиватися «Україна — вперед». З’їзд УСДП, який відбувся того самого дня, схвалив перейменування пар-тії, назвавши її Партія

Наталії Королевської «Україна — Вперед!».

Водночас пані Ко-ролевська зазначила, що надалі залишаєть-ся в опозиції до діючої влади: «Як і раніше вірю, що справедли-вість є, за неї варто боротися. І з відпо-відальністю заявляю: ми були та залиша-ємося в опозиції до режиму Януковича. Я боролася за звільнен-ня Юлії Тимошенко, і ми продовжимо нашу боротьбу. Єдина справ-жня опозиція — це на-род. Вірю в себе, вірю в нашу команду та знаю, як домогтися змін».

Безумовно, союз із громадськими акти-вістами — природний, логічний і перспек-тивний процес. Адже практика засвідчує, що в останні два роки най-помітніші опозиційні виступи — це не висту-пи політиків, а відсто-ювання своїх прав гро-мадською опозицією, новими протестними рухами: підприємцями, чорнобильцями, «аф-ганцями».

Політолог Володи-мир Фесенко зауважив, що установка на союз із новими громадськи-ми рухами, зокрема підприємницьким, — це органічно для На-талії Королевської та водночас доволі пер-спективно. «Н. Королев-ська починає активне партійно-політичне життя в новій якості — як самостійний по-літичний лідер у союзі з підприємницькими й іншими громадськими рухами. Це продовжен-ня тієї політичної лінії, якої вона дотримується півтора-два роки, по-чинаючи з «підпри-ємницького майдану», — заявив політолог.

Політичний союз із цими громадськими рухами — величезний резерв і запас міцності не тільки для партії Наталії Королевської, а й для всієї української опозиції. Ось тільки об’єднати свої зусилля з громадськими акти-вістами поки що вда-лося лише їй.

Бунт чотирилапихУ Львові борються за гуманне ставлення до тварин

Мар’яна Вербовська

31 березня відбудеться акція, в межах якої власники та захис-

ники тварин вимагатимуть від керівництва держави гуманного вирішення проб-леми безпритульних чоти-рилапих. У суботу ополудні учасники планують зібра-тися біля пам’ятника Іванові Франку під гаслами «Проти отруєння тварин на вулицях нашого міста!», «За гуманне зниження популяції безпри-тульних тварин».

— Акцію організовують учасники груп захисту тва-рин у соціальних мережах, — розповіла «Газеті» пані Наталія, працівник притулку для бездомних тварин «Ми-лосердя». — Такі заходи від-будуться в різних куточках України та світу.

За словами Євгенії Пав-люткіної, співорганізатора акції «За гуманне зниження популяції безпритульних тварин», державні органи практично не реагують на скарги про вбивство тварин. Саме тому небайдужі до цієї проблеми вирішили запози-чити ідею акції в Німеччини, де в такий самий спосіб бо-ролися за повагу до тих, кого приручили.

— Упродовж близько року відбуваються масові отру-єння собак. Називаємо їх зачистками перед Євро-2012. Підозрюємо, що ці дії вчиня-ють на замовлення влади задля очищення вулиць міст від бродячих псів напере-додні чемпіонату. Тому ви-магаємо від влади перелік конкретних заходів, аби вона довела, що насправді хоче не смерті тварин, а цивілізова-ного вирішення проблеми, — розповіла «Газеті» Є. Пав-люткіна. — Вимагаємо, щоб сайт, на якому викладають відеоролики вбивства тва-рин, закрили. А причетних до цього притягнули до кри-мінальної відповідальності. Можливо, це справа рук так званої групи «догхантерів», яка діє на території Росії та є вже в Україні. Ці особи пере-конані, що, знищуючи собак, очищують місто від інфекцій і захищають городян від на-падів безпритульних псів.

Окрім покарання, акти-вісти прагнуть, щоб у Львові з’явився великий притулок для тварин, які не мають власників. Для поліпшення ситуації з безпритульни-ми псами, потрібно також, аби запрацювала система стерилізації. Досі не вирі-шено проблеми із зонами для вигулу: нині діє понад

60 майданчиків, але всі вони непридатні для прогулянок із домашніми улюбленця-ми: або замалі, або зовсім неоснащені. Організатори сподіваються, що велика кількість учасників акції змо-же змусити владу розпочати нововведення.

— Дуже важливо, щоби про отруєння дізналося як-найбільше людей, — розпо-відає «Газеті» пан Ростислав, майбутній учасник події. — Кілька тижнів тому отруїли мого пса. Після прогулянки в Стрийському парку в нього почалися судоми, а через декілька годин собака помер. Маю висновок ветеринарів, у якому чітко зазначено, що його отруїли ізуміазидом. Усі документи скерую в міліцію, але потрібно зробити все, щоб ця історія більше не пов-торювалася...

Упродовж останнього року в місті зафіксовано 70 отруєнь чотирилапих, зокрема трьох домашніх і багатьох опікунських со-бак, навіть тих тварин, яких стерилізували. Найчасті-ше мертвих псів знаходять на вул. Стрийській. Також трупи чотирилапих вияв-ляють на вул. Любінській, Кульпарківській, Петлюри, Тролейбусній, Липинського, Науковій, на Майорівці. У Львівському товаристві за-хисту тварин заявляють, що люди, які отруюють собак, навіть діляться рецептами отрути на своєму інтернет-ресурсі. Відтак акція мала би сприяти розголосу справи та пришвидшити пошук тих, хто причетний до загибелі тварин. Власників домашніх улюбленців закликають бути пильними під час прогуля-нок і стежити за тим, аби ті не їли нічого в парках міста.

Громадські рухи йдуть у владуйдуть у владу

Н

mahaperiavaamyguru.blogspot.com

15ЗДОРОВ’Я29 березня 2012 року 13 (662)

ВООЗ розширила список захворювань, що підлягають психіатричному лікуванню. Організація додала до нього вегетаріанство та сиро-їдіння, включивши їх до групи «розлади звичок» F63.8. Одним з аргументів для такого рішення для лікарів стала звістка про те, що в іспанському місті Малага сім’я сироїдів довела своїх дітей до коми суворою дієтою, малюків ледве вдалося врятувати. DN.UA повідо-мляє, що захворювання категорії F63.8 характеризуються рецидивними вчинками без чіткої раціоналізації мотивації, які суперечать інтересам самого пацієнта й інших осіб. Людина повідомляє, що цю поведінку спричиняють потяги, які не можливо контролювати.

Вегетаріанство визнали патологією?

Розмова з Василем Прикупенком, членом Європейської асоціації ендохірургів

Україні невпинно зростає кількість недужих із діаг-нозом «жовчнокам’яна хвороба». Камені в жовчно-му міхурі та жовчних про-токах дедалі частіше ви-являють у молодих людей (не кажучи вже про літніх), і навіть дітей. За офіційною статистикою, близько 8% українців страждають цією недугою, а серед літніх лю-дей цей відсоток значно ви-щий. Щороку в нас роблять 29-30 тисяч операцій із ви-далення жовчного міхура, на Львівщині — приблизно дві тисячі.

Чому це захворюван-ня так прогресує? І що робити, щоб уникнути жовчнокам’яної недуги?

Ці й інші запитання «Га-зета» адресувала членові Європейської асоціації ендохірургів, завідувачу Міждорожного центру ендохірургії клінічної лі-карні Львівської залізниці Василеві Прикупенку.

— Василю Іванови-чу, нині жовчнокам’яна хвороба вражає дедалі більше людей, причому молодих, яким усього 16-25 років. Що її провокує?

— Кількість хворих, у котрих діагностують цю недугу, зростає не лише в

Україні, а й у Європі та світі загалом. Серед оператив-них утручань операції з видалення каменів із жов-чного міхура і жовчних проток посідають перше місце. Щороку у світі здій-снюють понад 2,5 млн. оперативних утручань із видалення жовчного міхура, при цьому значно зростає кількість лапарос-копічних операцій.

Чому почастішали випадки цього захворю-вання? Ми почали багато їсти, споживаємо не те, що треба, багато святкує-мо, надміру полюбляємо жирні, гострі, солені стра-ви, безладно харчуємося (менш ніж чотири рази на добу з великими інтерва-лами між прийомами їжі), вживаємо страви, бідні на рослинні жири, а ще зло-вживаємо спиртним. Біль-шість каменів утворюється з холестерину внаслідок порушення його обміну, а також застою жовчі. А до застою жовчі призводить і малорухливий спосіб жит-тя, адже люди нині дуже мало рухаються, фізично не працюють, не займа-ються фізичними вправа-ми. А це аж ніяк не додає здоров’я. Сприяє виник-ненню жовчно кам’яної хвороби і спадкова схиль-ність, інфекції жовчних шляхів, ураження печінки, передусім унаслідок пере-несеного вірусного гепати-ту тощо.

— У жінок значно час-тіше діагностують цю не-дугу, ніж у чоловіків. Із чим це пов’язано?

— Жінки частіше страж-дають на надмірну вагу, адже, готуючи всілякі сма-колики, які з погляду здо-рового харчування не за-вжди є корисними, більше їх пробують. Вони частіше мають сидячу, малорухли-

ву роботу. Накладає від-биток і вагітність. На пізніх термінах вагітності матка піднімається, порушується робота жовчного міхура і це може бути поштовхом до утворення каменів. Час-тота виявлення каменів у чоловіків порівняно з жінками становить 1:9.

— Але нині каміння ви-являють і в дівчат, яким лише 16-25 років, до того ж, які ще не народжу-вали...

— Так, нині значно час-тіше оперуємо молодих

осіб, аніж це було ще де-сять років тому. Чому? А ви проаналізуйте, як і чим харчується нинішня молодь, як багато вона ходить, рухається, фізично розвивається тощо. І відпо-відь знайдете самі.

— Якщо вже у жовч-ному міхурі утворилися камені, то що робити?

— Однозначно оперува-ти. Такої думки дотриму-ються ендохірурги країн Європи, США. Там паці-єнти прислуховуються до думки лікаря, натомість у нас, на жаль, хворі ходять із каміннями по 10, 15, 25 років, а потім потрапля-ють до лікарні з різними ускладненнями, нерідко такими, що загрожують життю. Тоді й оперува-ти значно складніше, й процес одужання триває довше. Адже коли в жовч-ному з’являються камені, то страждає не лише цей орган, а й усі, які розміщені в цій зоні: шлунок, дванад-цятипала кишка, підшлун-кова залоза, магістральні протоки, печінка — вони анатомічно між собою пов’язані. Особ ливо небез-печно ходити з камінням людям, які через специ-фіку роботи чи способу життя часто виїжджають у відрядження, на гастро-лі, конференції тощо. Бо ніхто ніколи достеменно не знає, коли станеться на-пад жовч ної коліки, коли камінь потрапить у магі-стральну протоку чи ви-никне якесь інше усклад-нення. Й одна річ, якщо це сталося вдома, коли до медичного закладу, де нададуть кваліфіковану допомогу, близько, і зовсім інша, коли це трапиться в літаку, на відпочинку в горах чи у відрядженні за кордоном. У закордонних клініках, звісно, нададуть

допомогу, але це виллється пацієнтові у кругленьку суму.

Камені в жовчному міхурі необхідно видаля-ти навіть тоді, коли вони абсолютно не турбують пацієнтів, коли їх виявили випадково під час обсте-ження, бо можуть при-звести до низки серйоз-них ускладнень: гострого холециститу, гангрени жовчного міхура, пер-форації жовчного міху-ра, що супроводжується жовчним перитонітом,

потрапляння каменів у жовчні протоки, меха-нічної жовтяниці, раку жовчного міхура тощо. Частота виникнення раку жовчного міхура нині також значно зросла. У нашому центрі ендоскопії виявляємо три-чотири такі випадки на рік.

— Але нині є чима-ло медпрепаратів, які розчиняють камені. То, може, спершу вдатися до них? Наскільки ефек-тивний такий метод ліку-вання?

— Препарати для роз-чинення жовчних каме-нів, здебільшого холес-теринових, що мають не-великі розміри — до 5 мм, справді є. Це хенофальк, урсофальк тощо. У 1970-х роках у Європі їх доволі широко використовува-ли, проте ефективність такого лікування бажа-ного результату не дава-ла. Через один-два роки пацієнти, в яких удалося розчинити камені, знову потрапляли до лікарень із цією проблемою. Якщо в жовчному з’явилася здатність до каменеут-ворення, то від цього вже нікуди не дінешся, вони виникатимуть знову. За даними фахівців США, медикаментозним мето-дом удається розчинити камені не більш ніж у 15% хворих, причому за-звичай тільки в молодих людей.

— Якщо ситуація скла-дається так, що операції не минути, то на яку кра-ще погодитися — полосну чи лапароскопічну?

— Нині в усьому сві-ті набула популярності лапароскопічна холецис-токтомія, тобто видалення жовчного міхура за допо-могою лапароскопічної апаратури, яка має низку переваг перед полосни-ми. Передусім вона мало-травматична: на черевній порожнині роблять чоти-ри невеликі проколи, які швидко загоюються, вони неболючі після операції, відтак хворий уже через 4-5 годин може вставати, самостійно ходити. Таких пацієнтів на третій-чет-вертий день виписують додому. Лапароскопічні операції тривають у се-редньому 35 хвилин, при полосних більше часу слід затратити на добирання

до жовчного міхура, ніж на його видалення. Але найбільша перевага ла-пароскопічних утручань у тому, що вони спричиня-ють значно менше після-операційних ускладнень. Утім бувають ситуації, коли внаслідок анато-мічних особливостей па-цієнта чи якихось інших ускладнень слід удава-тися лише до полосної хірургії. При однакових діагнозах ніколи не буває двох однакових операцій, у кожному конкретному

випадку рішення прий-має лікар, зваживши все й обравши той метод, який буде кращий для пацієнта. З моменту існування на-шого Центру ендоскопії (1996-2011 рр.) провели 4380 лапароскопічних опера-цій. Траплялися випадки, коли доводилося вдавати-ся до полосних, але їх було не більш ніж 7-8.

— Видалити каміння і зберегти при цьому жовч-ний міхур не вдається, каміння видаляють разом з органом. Як після цьо-го працює організм? Чи впорається з додатковим навантаженням печінка, адже їй доводеться пра-цювати за двох?

— Якщо жовчний заби-тий камінням, то, звісно, він уже не виконує по-кладеної на нього функції, тому печінці доводиться працювати в ускладнених умовах. Після видалення жовчного печінка якийсь час перебудовуватиме свою роботу, але невдовзі ви тільки подивитеся на їжу, а вона вже спрацьо-вує, як жовчний міхур, і викидає жовч. Ту кількість жовчі, яку вона віддавала в жовчний міхур, виді-лятиме і після його ви-далення — близько літра на добу. Люди, яким ро-ками дошкуляло каміння, страждали від нападів жовчних кольок, унаслі-док чого постраждали й інші органи, стверджують, що після операції ніби на світ народилися. Вони не лише позбулися болю, живуть повноцінним жит-тям, мандрують тощо, а й не живуть зі страхом: чи, бува, не виникне серйозне ускладнення, чи вдасться у критичний момент вчас-но дістатися до лікарні.

Розмовляла Олександра Баландюх

Каміння в жовчному: видаляти чи ні?

В

ДО ТЕМИ

Першу лапароско-пічну операцію з видалення жовчного міхура провів про-фесор Mouret в Лео-ні 1987 року. Вона настільки вимучила хірурга, що він ска-зав: «Це була перша й остання така операція». Змінити думку його змусив пацієнт, коли наступ-ного дня підійшов і попросив виписати його додому. Першу лапароскопічну холецистектомію в Україні провів професор кафедри шпитальної хірургії Одеського медич-ного університету Володимир Грубник 1993-го. У Львові вперше до такої операції вдався до-цент Федір Інденко у Львівській обласній клінічній лікарні 1995 року.

«Камені в жовч-ному міхурі слід видаляти навіть тоді, коли вони абсолютно не турбують паці-єнтів, бо можуть призвести до серйозних усклад-нень: гострого холециститу, ган-грени жовчного міхура, перфорації жовчного міхура, потрапляння каменів у жовчні протоки, меха-нічної жовтяниці, раку жовчного міхура тощо

1216 КУЛЬТУРА 29 березня 2012 року 13 (662)

Викрадену ще 1984 року з фондосховища Національного музею у Львові (яке на той час розміщувалося у Вірменському соборі) ікону «Хрещення Христове в ріці Йордан» ХVІ ст. із церкви Пресвятої Богородиці села Либохора Турківського району на Львівщині від минулого тижня експонують у складі її рідного іконостасу на музейній спеціальній виставці. Образ повернули на початку цього року. Це частина іконостасного ансамблю, який із цього часу найкраще збережено, його презентує 21 пам’ятка. «Хрещення Хрис-тове» належить до празникового ряду, представленого найбільш цілісно. Бракує лише «Благовіщення».

До Великодня — «Хрещення Христове»

Орест Івахів

еред консерваторією Бог-дан Антків уже відбув службу в армії, й не аби-яку, а в ракетних військах. Не раз згадував небезпеч-ну процедуру із заміною рідкого палива ракети, яка вимагала рішучої дії та самодисципліни та мало не коштувала йому життя. Пізніше не

раз опинявся в ситуаціях, коли доводилося брати на себе відповідальність, хоча лідерством не хизу-вався ніколи.

Чи усвідомлював Бог-дан Антків своє призна-чення на Землі? Напев-но, так. Та і його родина суттєво спричинилася до цього. Батько — музич-но обдарований артист драмтеатру. Та й загалом багатогранна особистість. Цікаво зазначити, що дер-жавний іспит Богдана (червень 1969 року) збігся з роком складання дер-жавного іспиту Богда-ном-старшим (квітень 1969 року, керівник — проф. Юрій Луців), який у такий спосіб удоско-налював свою музичну самоосвіту. Неможливо недооцінити роль матері Богдана Антківа — Марії — розумної, розважливої, завжди привітної жінки.

Саме із сім’ї настанова — щоденною мозольною працею утверджувати високий професіоналізм та українство.

Це була пора, коли на хвилі відлиги шістдесятих виникали клуби творчої молоді. Серед інших — 1964-го утворився і між-вишівський студентський хор, що з легкої руки ре-жисера телебачення Ми-рослава Скочиляса при-

брав назву «Гомін». Доля звела різних за майбутнім фахом і темпераментом, але однакових за музич-ним і світоглядним спря-муванням людей в одну громаду, що намагалася утвердити себе та свій край у цьому світі. Серед них був й Антків. До речі, практично всі ці люди згодом стали помітни-ми у своїх професійних сферах.

Перший публічний вис туп «Гомону» відбувся в травневі Франкові дні 1965 року біля пам’ятника Каменяреві. Тоді ж ви-никла ідея гастролювати карпатськими селами. Того самого року в селі Шешори на Гуцульщині вирішили відновити зни-щений вій ною пам’ятник Тарасові Шевченку. Ви-рішили — зробили. Але Косівський райком партії заборонив урочисте від-

криття, потурбувавшись про наплив цього дня до Шешор правоохоронців. Назрівав серйозний кон-флікт, оскільки місцеві хлопці були налаш товані зняти з погруддя тканину будь-якою ціною. Комп-ромісом між владою та селянами став концерт хору «Гомін», який мав ви-конати роль символічно-го відкриття пам’ятника. Обійшлося без сутичок. Але Івано-Франківський обком партії не заспо-коївся, написавши в Київ доповідну про мандрівні концерти «Гомону» та його «антидержавну» діяль-ність.

Відтак восени репетиції хору в приміщенні тодіш-ньої Львівської консер-ваторії було заборонено, професора М. Колессу зняли з ректорської поса-ди, провели низку інших «виховних» заходів. Зок-

рема, на загальних збо-рах студентів і викладачів учинили над учасниками «Гомону» судилище. Бог-данові Антківу оголосили догану з формулюван-ням «за протиставлення генеральній лінії ленін-ського комсомолу». Тож здібному випускникові відомої львівської ди-ригентської школи про-фесора Миколи Колесси світило «заслання» аж у Чернігівський будинок народної творчості. Але мало скластися так, що Державну екзаменаційну комісію очолив відомий український диригент-хоровик Михайло Кречко. І виступ хору ансамблю «Черемош» Львівського університету ім. Івана Франка, яким молодий диригент успішно керував від 1964 року і де, до слова, зустрів свою майбутню дружину, не залишив його байдужим. М. Кречко не лише зумів оцінити якість звучання хору, а й залеж-ність цієї якості від зусиль керівника.

А тому, коли в серпні 1969-го пан Кречко очолив академічну хорову капелу «Думка», то «смикнув» до себе неблагонадійного музику, через міністер-ство домігшись зміни його спрямування на роботу. Поява Богдана в столиці підсилила громадянське життя українського Києва. Приміром, почали прово-дити січневі різдвяні кон-церти в Київській філар-монії, які вих люпувалися на столичні вулиці гурта-ми колядників і не давали забути «чия правда, чия кривда і чиї ми діти». Б. Антків із вдячністю сприй-мав можливість працю-вати в «Думці», але мав власне бачення творчого процесу, інтерпретування творів. Як людина пряма, відверто висловлювався, а тому через деякий час (1984 року) розпочав само-стійну працю — обійняв посаду головного дири-гента чоловічої капели ім. Л. Ревуцького.

Витончений музи-кант, надзвичайно до-брий організатор і ви-могливий керівник зумів згуртувати навколо себе творчі особистості, вико-хати під крилом капели ім. Л. Ре вуцького камер-ний, а тому й мобільні-ший, хор «Боян», якому (як і капелі О. Кошиця у 20-х роках минулого сто-ліття) випало відкривати світові перлини україн-ської музичної спадщини.

Дбав про розвиток колективу, розширення його гастрольних мож-ливостей. Неодноразово оббивав «високі» пороги, наполегливо відстоюючи інтереси колективу навіть за фантастичних обста-вин. Був цілеспрямова-ним, небагатослівним, але дієздатним, часто нагадував стиснену пру-жину, готову спрацювати у відповідний момент.

Перший виїзд на хо-ровий конкурс до Брита-нії зривався — у Москві (столиці тодішньої ме-трополії) затримували оформлення закордон-ного виїзду. І коли авто-бус з артистами нарешті дістався Британських островів, конкурсне про-слуховування вже було завершено. Здавалося б, безвихідь. Але наполегли-вість керівника колективу схилила господарів пого-дитися на позаконкурс-ний виступ із програмою української духовної му-зики. З цієї нагоди газета «Ґардієн» написала, що «...від ХІV століття собор не чув такого чудового співу, який приніс сюди український хор». Цей концерт виявився щас-ливим — слухачі гідно оцінили українських ар-тистів, а організатори започаткували з ними тривалу співпрацю. Та не вони одні. Низку ком-пакт-дисків із піснями українською й англій-ською мовами з україн-цями записала амери-канська співачка Денін-Александроф, яка згодом

з’ясувала, що й сама має коріння в Україні.

У 1990 роках Богдан Ант-ків мав намір повернутися до Львова — саме тоді Львів-ська консерваторія визна-чалася з претендентами на посаду ректора. Здавалося, минулися ті часи, коли ком-позитор Микола Колесса не мав змоги оприлюдню-вати ім’я Богдана як свого учня, але ж ні. Знайшлися сили, що, можливо, побою-ючись принциповості пана Антківа, вимогливості як музиканта та керівника, цілеспрямованості та твер-дості в обстоюванні своїх позицій, зробили все, щоб не допустити його на цю посаду.

Любив Землю в підне-сеному та конкретному сенсі. Був цікавим співроз-мовником, який не оминав загальнокультурних чи суспільних явищ, жваво реагував на них. Ретельно працював і з хором, шліфу-ючи до досконалості окремі партії, і поза ним — згаду-ються стоси нот на робо-чому столі, які прискіпливо опрацьовував Маестро.

Попри зайнятість, завжди приділяв увагу колегам, які вряди-годи з’являлися (часто — як сніг на голову) чи то в робочому кабінеті на Ба-сейній (Бесарабці), чи в родинному помешканні. І завжди був готовим нада-ти їм тимчасовий дах над головою.

Не прагнув звань чи посад. Іще й через це його досягнення доволі довго не мали успіху — лише 1981 року Богданові Антківу було присвоє-но звання заслужено-го діяча мистецтв УРСР, а 1991-го — народного артиста України. Хоча для справжнього митця найважливіше не це фор-мальне визнання, а від слухачів. А таке визнання Б. Антків мав. І саме таким — ставним, доброзичли-вим, динамічним — живе цей чоловік у серцях тих, хто його коли-небудь ба-чив чи чув, і сьогодні.

Катерина Сліпченко

Італійський актор і ре-жисер, володар Золотої пальмової гілки за фільм

«Кімната сина» Нанні Мо-ретті буде головою журі 65-го Каннського фестива-лю, який відбудеться неза-баром — 16-27 травня.

Прийнявши запрошення, Моретті заявив: «Для мене це справжня радість, честь і велика відповідальність… Як режисера мене завжди дуже хвилювало та зворушувало,

коли мої фільми демонстру-вали на Каннському фести-валі… Як глядач, на щастя, відчуваю таку саму цікавість до кіно, що і в молодості, завжди з великою радістю вирушаю в подорож у світ сучасного кінематографа».

Нанні Моретті народився 1953 року в Бруніко, Італія. Після кількох короткометра-жок 1976 року зняв перший

художній фільм Io Sono un Autarchico («Я самодостат-ній»), а 1978-го його фільм Ecce Bombo («Це Бомба») увійшов до конкурсної програми Канн.

Фільми Н. Моретті час-то здобувають нагороди на різних фестивалях світу. 1981 ро ку — спеціальний приз журі на Венеціанському фес-тивалі за стрічку Sogni d’Oro («Золоті мрії»), а La Messa e

fi nita («Меса закінчена») ви-борола Срібного ведмедя на фестивалі в Берліні 1986-го. Фільм Caro Diario («Дорогий щоденник») 1994 року було удостоєно премії за найкра-щу режисуру в Каннах. Там презентували і кінокартину Il Caimano («Кайман») 2006-го,в якому режисер різко кри-тикував італійську полі-тичну систему та Сильвіо

Берлусконі, а також стрічку Habemus Papam («Маємо Папу») 2011-го — проникливу історію про Папу, який зля-кався відповідальності.

Нанні Моретті знімав-ся у власних фільмах, а та-кож став учасником кар-тини братів Тавіані Padre Padrone («Батько-господар») 1977 року та працював із такими режисерами, як Лукетті, Маццакура-ті та Калопресті. Як ре-жисер і продюсер 1986-го заснував компанію Sacher Film. 1991 року відкрив кіно-

театр Nuovo Sacher в Римі. Від 1996-го є головою фестивалю Sacher Festival, присвяченого короткометражному кіно.

«Коли 1978 року вирішили включити фільм Ecce Bombo в конкурсну програму, в мене було передчуття, що Нанні Моретті скоро стане Нанні Моретті, — привітав нового голову журі Жиль Жакоб. — Саме це і сталося. І я пишаюся цією справді дов-гою та теплою співпрацею». Про це йдеться в прес-релізі фестивалю, офіційну програ-му якого оголосять 19 квітня.

Дорогою Олександра Кошиця

П

Цими весняними днями Богдан Антків міг би відсвяткувати 70 років. Не добув. Усе ще складно усвідомити, що Його вже немає серед нас. Спогади...

Під «Зіркою» Моретті

№ 222 (81) 17№ 222 (81)29 березня 2012 року 13 (662) КУЛЬТУРА

РЕПЕРТУАР ФІЛАРМОНІЇ НА 29-31 БЕРЕЗНЯ

Четвер, 29 березняПочаток — 19.00Ансамбль флейт «Доплер-секстет»

Михайло Сосновський Андрій Карпяк Жанна ЛеньВолодимир Лущенко

Георгій Лошаков Євген Білецький

Твори Й. С. Баха, В. А. Моцарта, С. Прокоф’єва, В. Монті, Ф. Доплера.

П’ятниця, 30 березняПочаток — 19.00

«В американському стилі»Мирослав Драган — фортепіано.

Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії.Тарас Криса — диригент.

Д. Вега. «Каскад і лук»Д. Гершвін. «Рапсодія в стилі блюз»Р. Шуман. Симфонія №2.

Субота, 31 березняПочаток — 18.00Класика по-іспанськи

Хосу де Солаун Сото — фортепіано.

Молодіжний академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів». Алексіс Соріано — диригент.

Дж. Россіні. Увертюра до опери «Сорока-злодійка».

П. Чайковський. Симфонія №1.

С. Рахманінов. Концерт №3 для фортепіано.

партнери

Книга «Казка про Старого Лева» української поетеси і дитячої письменниці Мар’яни Савки потрапила до щорічного каталогу найкращих ви-дань світу White Ravens — 2012. White Ravens — престижний каталог, який включає перелік із 250 найкращих дитячих книг, виданих у всьому світі, та є одним із найавторитетніших і найвпливовіших у світі дитячої та підліткової літератури. До слова, це не єдина відзнака цієї книжки: випущена торік до Форуму видавців у Львові «Казка про Старого Лева» отримала нагороду від президента Форуму Олександри Коваль, а згодом стала переможцем у номінації «Дитяче свято» XIII Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2011».

Українська «Казка…» — серед найкращих книг світу

Ярина Коваль

итовське народне мис-тецтво: національний костюм, юоста, верба» — саме експозицією під такою назвою в Музеї ет-нографії та художнього промислу львівські ли-товці привернули увагу місцевої спільноти до 22-ї річниці Дня відновлення незалежності Литви.

Виставку організува-ли Почесне консульство Литовської Республіки у Львові та Посольство Литовської Республіки в Україні, цього разу ви-рішивши запрезенту-вати українцям (а свою державу з нагоди її не-залежності ці структури

рекламують щороку) народний костюм п’яти етнографічних регіонів Литви, ткані юости на-родної майстрині Ан-таніни Діджгалвєне та великодню «вербу» Віль-нюського краю.

Експозиція народно-го мистецтва будь-якої країни — та, яку цікаво оглядати та яка викликає особливі відчуття, во-чевидь, тому, що саме у віковічних традиціях (що їх із покоління в поколін-ня передають народні умільці) — відшліфована часом мудрість, глиби-на, тонка вишуканість.

Зреш тою, те сокровенне, що об’єднує людей у на-роди, та закоріненість, без якої весь подальший ріст — яловий.

Львівська виставка не вражає кількістю кос-тюмів — їх менш ніж десяток. Попри те, що в анотації задекларовано — мова про колекцію костюму (створену як наслідок системного збирання, дослідження та реконструкції тра-диційного народного одягу), що нею володіє Центр Литовської на-родної культури і яка налічує нині 87 таких строїв. Але імпонує їхня краса. Зрештою, як і краса юост, що їх ви-ткала член Спілки народних майстрів Литви Антаніна Ді-джгалвєне.

Національні пояси — юости, — пояснюють організатори ви-ставки присутнім, супроводжували литовця від на-родження й аж до смерті: «ними обмотували не-мовлят, на них під-вішували колиску, поясами запина-ли та прикрашали одяг, наречена до-рогою до оселі май-бутнього чоловіка обв’язувала юос-тами великі дерева на узбіччі. Юости клали на край колодязя, з якого набирали воду, на піч, в якій пекли хліб, урешті, на юостах опускали домовину в мо-гилу, проводжа-ючи людину в

останню путь». Юости, які, попри свій поважний вік, досі тче Антаніна Ді-джгалвєне, затримують увагу орнаментами, коло-ристикою, інакшістю від наших крайок.

«Покажіть мені на-родну творчість — і я скажу, якою є душа цього народу», — перефразо-вує античний вислів почесний генеральний консул Литовської Рес-публіки у Львові Віталій Антонов. Душа литовців у ці дні — перед нами!

Зазирнути в душу литовців

Фото: Ярина Коваль (4)

«Л

ТзОВ «Львівська газета Вісник міста» здійснює розпродаж нереалізованих примірників «Львівської газети» за ціною 0,37 грн.

18 ОСВІТА 29 березня 2012 року 13 (662)

vidomosti-ua.com

Прохідний бал для вступу до вищих навчальних закладів із профільних предметів тепер становить не 120, а 140, у деяких «вишах» навіть 160 балів. Це стало логічним наслідком вересневої обіцянки міністра, коли він підтримав ініціативу Громадянської мережі «Опора» щодо підвищення прохідного бала зовнішнього незалежного оцінювання для вступників ВНЗ. В умовах прийому до Київ-ського національного університету ім. Т. Шевченка, Київського національного економічного університету, Національного університету «Київська юридична академія імені Ярослава Мудрого» тепер немає прохідного бала нижчого, ніж 160.

Прохідний бал збільшено

�Мар’яна Вербовська

Регіональні центри тес-тування провели перше пробне ЗНО. 24 березня

майбутні абітурієнти склали пробні тести з української мови та літератури, біології, фізики, всесвітньої історії, іноземних мов (англійська, французька, німецька або іспанська). Пробне зовнішнє незалежне оцінювання нав-чальних досягнень є добро-вільним тестуванням осіб, які мають намір вступати до вищих навчальних закладів. Участь у пробному ЗНО дає змогу ознайомитися з про-

цедурою проведення зовніш-нього тестування 2012 року.

Нагадаємо, 31 березня відбудеться пробне зовніш-нє незалежне оцінювання з історії України, математики, хімії, географії та російської мови.

Щодо повноцінного цьо-горічного оцінювання нав-чальних досягнень учнів, то воно розпочнеться 15 травня та триватиме до 7 червня. На 14 березня для участі в зовнішньому незалежному

оцінюванні зареєстровано 328828 осіб. Як повідоми-ли в Українському центрі оцінювання якості освіти, регіональні центри оціню-вання надалі опрацьовують листи абітурієнтів із реєстра-ційними заявами. Всім, хто успішно пройшов процедуру реєстрації, мали надіслати реєстраційну картку абіту-рієнта, бланк сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання й інформацій-ний бюлетень про ЗНО-2012.

Також для зареєстрованих учасників на веб-сайті Укра-їнського центру оцінюван-ня якості освіти створено спеціальну інформаційну сторінку, доступ до якої нада-ють за номером сертифіката та спеціальним PIN-кодом, вказаним у сертифікаті. На-гадаємо, цьогоріч проведуть зовнішнє незалежне оці-нювання з 10 навчальних предметів: української мови та літератури, історії України, математики, всесвітньої істо-рії, біології, географії, фізики, хімії, російської мови й однієї з іноземних — англійської, німецької, французької або іспанської.

�Мар’яна Вербовська

рися Борачок, бібліо-текар середньої школи №98, довго спостеріга-ла за тим, як декілька школярів активно від-відували книгозбірню. Діти змінювали книжки та незабаром почали демонструвати в школі власні поетичні доробки. Але оскільки спеціально-го гуртка для юних поетів не було, жінка запропо-нувала їм збиратися в бібліотеці й обговорю-вати нюанси мистецтва слова тут.

— Упродовж кількох років щосереди о другій годині пополудні зби-раємося в бібліотеці, — розповідає «Газеті» пані Орися. — До нас при-ходять поети, видавці, інші відомі особи. Дітей це дуже стимулює, вони бачать перед собою лю-дину, яка чогось досягла, та намагаються працю-вати над собою.

Гурток О. Борачок неофіційний. Додатково вона не отримує коштів від школи, проте пере-конана: такі зібрання допомагають розвивати дітей. Як доказ показує 21 грамоту, що їх торік вибороли з учнями в різних конкурсах.

→ Гурткам потрібні коштиНині у Львові функціо-

нують 15 позашкільних навчальних закладів. Шко-лярі можуть обрати най-різноманітніші заняття до душі — від дзюдо до макраме. Та навіть попри широкий вибір, не всі мають змогу оби-рати, як проводити дозвілля.

— Для цього потрібні кошти, саме від цього зале-жить кількість гуртків, які організовує шко-ла, — пояснила «Газеті»

Катерина Гороховська, в. о. начальника управ-ління освіти Львівської міської ради. — Це регу-лює навчальний план. У ньому передбачено навчальні дисципліни та факультативи, або ж гурт-ки. В освітньому закладі проводять опитування учнів, аби з’ясувати, які саме факультативи вони хотіли б відвідувати. Це залежить від того, скільки коштів виділила держава. Першочергово забезпе-чуємо навчальний план. Якщо достатньо коштів, то організовуємо гуртки.

Нині раз на тиждень 18521 дитина у Львові після уроків поспішає в гурток. У цьогорічному

бюджеті на утримання позашкільних навчаль-них закладів передбаче-но 24366,0 тис. грн. (2011 року — 19938,9 тис. грн.). Це 1315 гривень на весь навчальний рік на кож-ного юного відвідувача гуртка, тобто 146 гривень на місяць (якщо рахува-ти, що навчальний рік триває дев’ять місяців). Цього замало, щоб пов-ноцінно організувати на-вчальний процес. Обсяг фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл визначає Міністер-ство фінансів України. ДЮСШ фінансують за кошти міжбюджетних трансфертів. Цьогоріч на фінансування спортив-

них шкіл виділено 8462,7 тис. грн. (торік — 5513,0 тис. грн.).

— Факультативна осві-та в Україні безкоштов-на, — каже Ірина Гайдук, заві дувач сектору на-ціонального виховання та охорони дитинства Львівської міської ради. — Кожна школа має півтори оплачених ставки, тобто 27 годин. Міська рада ске-ровує кожному директо-рові школи зобов’язання використовувати акто-вий і спортивний зали. В навчальних закладах повинні якнайповніше ви-користовувати свої мож-ливості.

Львівщина — один із регіонів, де діти найменш

охоче ходять на факуль-тативи. Тут менш ніж 35% школярів відвідують позашкільні заклади. Середній показник по Україні — 40-45%. Мережа позашкільних навчаль-них закладів, у тому числі дитячо-юнацьких спор-тивних шкіл, упродовж 20 років після оголошення незалежної Української Держави залишається незмінною...

→ Міністерство шукає стимулЗаохотити школя-

рів відвідувати гуртки — нині пріоритет для Мінмолодьспорту. Для підвищення статусу по-

зашкільної освіти, по-пуляризації творчих здо-бутків дітей, залучення їх до суспільно-громад-ського життя країни мі-ністерство ініціювало навесні проведення Все-українських виставок-звітів дитячої творчості «Країна юних майстрів». На експозицію з різних міст привезли роботи маленьких українців — лауреатів і перемож-ців міжнародних і все-українських конкурсів, фестивалів. Мовляв, де-монстрація в столиці має підштовхнути ді-тлахів до різнобічного розвит ку...

— Виставкові експона-ти розміщували в окре-мих Містах Країни юних майстрів. Вони предста-вили дитячу творчість за основними напрямами позашкільної освіти: ху-дожньо-естетичним, де-коративно-ужитковим, науково-технічним, еко-лого-натуралістичним, туристсько-краєзнав-чим, — розповів Дмитро Табачник, міністр освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту. — Зазначу, що під час цьогорічної виставки було вручено перші за іс-торію незалежності свідо-цтва, що їх зареєструвала Державна служба інтелек-туальної власності Украї-ни на набуття авторських прав учням-винахідникам Малої академії наук.

Урядовець пообіцяв, що зробить захід щорічним, аби діти з року в рік могли похизуватися тим, чого встигли навчитися. В який спосіб виставка вплине на бажання дітвори відвід-увати заняття з вишивки, хор чи спортивні секції — побачимо через рік. Натомість такі гуртки, як у бібліотеці, про який ішлося вище, куди діт-лахи поспішають без нагадувань і примусу, де-монструють успіх уже тепер.

Відбулося перше пробне ЗНО

В Україні вирішили стимулювати відвідування гуртків у нехитрий спосіб — даруючи дітям грамоти. «Газета» з’ясовувала, які варіанти позашкільної освіти насправді викликають у дітвори інтерес

О

Гайда в гуртки!гуртки!

19АФІША29 березня 2012 року 13 (662)

79008, Львів, пл. Соборна, 12Тел./факс: 297-52-00; offi [email protected]

Директор і головний редактор Ігор Гулик

Комерційний директор: Оксана Заяць (тел./факс: 297-52-04);

Відділ реклами: Оксана Кристиняк (тел./факс 297-52-03, 297-52-00 ([email protected])

Бухгалтерія: Марія Пінтоха (297-52-01)

Редакція:

Ірина Гамрищак (заступник головного редактора, 297-52-06)Гліб Ваколюк («Спорт», 297-52-07)Олександр Сирцов («Львівські новини», 297-52-06)Ярина Коваль («Культура», 297-52-07)Олександра Баландюх («Соціальні проблеми», 297-52-07)Мар’яна ВербовськаМирослава ІваникНаталя Цапик, Андрій Кононов

(«Екологія», «Освіта», 297-52-07)(«Місцеві новини», 297-52-07)(відділ дизайну, 297-52-07)

Олена Мишкало, Юлія Тімошина (літературне редагування, 297-52-02)

Передплата на 2012 рік:Індекс 96201

1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс.10,49 31,47 62,94 125,88

Номер підписано до друку о 14.00. Друк: ПрАТ “Видавничий дім “ Високий Замок”79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367/3 тел.: (0322) 295-70-19, Тираж: 53 тис. Номер замовлення: 326; «Телегазета»: 326Газета виходить щочетверга. Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13128-2012ПР, видане 07.09.2007 р. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у цьому числі газети, можливий лише з письмового дозволу редакції. При цитуванні посилання на «Львівську газету Вісник міста» обов’язкове. У разі публікації редакція зберігає за собою право скорочувати і редагувати надіслані матеріали.

© Видавець — ТзОВ «Львівська газета Вісник міста»

Театри

→ Театр опери та балету ім. С. Кру-шельницької

Просп. Свободи, 28;тел.: 272-86-72; 242-11-63

29, четвер«Запорожець за Дунаєм»(опера на 3 дії), 18.00

30, п’ятниця«Повернення Баттер-фляй» (балет на 2 дії);

31, субота«Паяци»

(опера на 1 дію), 18.00

1, неділя«Севільський цируль-ник» (опера на 3 дії), 18.00

→ Театр ім. М. Зань-ковецької

Вул. Лесі Українки, 1; тел.: 272-05-83; 272-07-62

Велика сцена

29, четвер«Гамлет у гострому соусі» (А. Ніколаї), 18.00

30, п’ятниця«Неаполь — місто попелюшок»(Н. Ковалик), 18.00

31, субота«У.Б.Н.»(Г. Тельнюк), 18.00

1, неділя«Мелодії серця»(вечір оперети), 18.00

Камерна сцена

29, четвер«Венера в хутрі» (Л. фон Захер-Мазох), 17.00

30, п’ятниця«Варшавська мелодія»(Л. Зорін), 19.00

→ Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса

Вул. Л. Курбаса, 3

30, п’ятниця«Амнезія, або

Маленькі подружні злочини», 19.00

31, субота«Чекаючи на Годо», 19.00

→ Театр-студія «І люди, і ляльки»

Вул. О. Фредра, 6; тел.: 261-31-25

31, субота«Лисеня-хитрун», 12.00; 14.00

1, неділя

«Лисеня-хитрун», 12.00; 14.00; 16.00

Виставки → Арт-салон «Сливка»

Вул. Театральна, 24

28.03-19.04Виставка живопису Т. Килівник «Весняні рапсодії»

→ Кав’ярня «Штука»

Вул. Котлярська, 8

2.04-30.04Prima inter paresВиставка живопису В. Липового

→ Культурно-мистецький центр «Дзиґа»

Вул. Вірменська, 35

27.03-12.04Виставка маляр-ства. Михайло Красник (ч. ІІІ)

→ Галерея «Пори року»

Вул. Вірменська, 23

16.03-30.03Виставка живопису О. Богуславської «Кольори часу»

→ Галерея LvivArt

Вул. Лесі Українки, 21

20.03-23.04Виставка Р. Опалинського«Червоне і чорне»

→ Галерея «Леміш»

Вул. Ставова, 7-в

15.03-10.04Виставка живопису і скульптури П. Ряски

→ Мистецька галерея Гері Боумена

Вул. Наливайка, 18

13.03-1.04Виставка «Чотири виміри»

Кінотеатри → Кінопалац

Вул. Театральна, 22; тел.: 297-50-50

29.03-4.04Синій зал «Гнів титанів» (3D), 12.20; 16.40; 19.00; 21.20; «Лоракс» (3D), 10.20; 14.40

Червоний зал «Голодні ігри», 10.30; 14.30; 18.40; 21.00«Той іще Карлсон», 12.50; 17.00

Арт-зал «Залізна леді», 15.40«Те, що її заводить», 10.30; 14.00; 19.40; 21.10«Той, хто пройшов крізь вогонь», 12.00; 17.40

→ Кінопалац «Копернік»

Вул. Коперника, 9; тел.: 240-37-69 (каса); 297-51-77

29.03-4.04«Маппет-шоу», 11.50; 15.30; 19.00; 21.00«8 перших побачень», 10. 10; 13.50; 17.20

→ Кінопалац ім. О. Довженка

Просп. Червоної Калини, 81; тел.: 227-39-49; 227-39-39

29.03-4.04Синій зал «8 перших поба-чень», 17.10«Голодні ігри», 10.00; 12.20; 14.40; 18.50; 21.20

Червоний зал «Лоракс» (3D), 11.00; 15.00«Гнів титанів», 13.00; 17.00; 19.00; 21.00

У розкладі можливі зміни

Відповіді на кросворд, опублікований у «Львівській газеті» №12 (661) від 22 березня 2012 р.

По горизонталі: 2. Корал. 5. Саман. 6. Закон. 7. Платон. 9. Колода. 12. Окапі. 13. Іридій. 14. Абакан. 15. Ішхан. 18. Тантал. 19. Курага. 20. Копал. 22. Бокал. 24. Дюшес.

По вертикалі: 1. Барабан. 2. Кава. 3. Лета. 4. Колонок. 7. Пансіонат. 8. Омоніміка. 10. Овімбунду. 11. Автенти-ка. 16. Анголар. 17. Магазин. 21. Анод. 23. «Орас».

Кадр із фільму «Гнів титанів». Фото: planeta-kino.com.ua

Гороскоп 2 — 8 квітня

Овен Ваша активнiсть ча-сом переходитиме у войовничiсть, що відiграє позитивну роль у стабiлiзацiї матерiального становища. Але не розпочинайте конфлiктів із коле-гами.

Телець На роботi все буде спокiйно. У ві-кенд ви зможете усунути прикрi непорозумiння у взаєминах із дiтьми.

Близнюки Цiлком iмовiрно, ви вiдкриєте для себе новi сфери дiяльностi та позна-йомитеся з людьми, котрі стануть для вас партнерами i друзями. У вихiднi не залишайтеся наодинцi.

Рак Мусити-мете проявити поступливiсть i силу волi. Особ-ливу цiннiсть матиме почуття гумору. Вихідні бажано присвятити творчій дiяльності будiвельного харак-теру.

Лев Не приймайте близько до серця професiйних не-гараздів. Вiдчуття пiдкажуть, що вам робити. Можливi подiї, якi змiнять ваше життя на краще.

ДiваВам потрібно на-лаштуватися на ак-тивне спiлкування. Час сприятиме налагодженню зв’язкiв із дiловими партнерами. У серединi тижня ймовірне погіршен-ня настрою, проте не пiддавайтеся смутку.

Терези Розпочніть реалізо-вувати свої плани, щоб не втратити слушної нагоди. Намагайтеся приді-лити увагу своєму помешканню.

Скорпiон Астрологи ре-комендують зосередитися на професiйнiй дiяльностi та стабiлiзацiї фiнансового становища. А ще наведiть лад удома.

Стрiлець Плани i задуми принесуть вам успiх. Може-те сприятливо розв’язати кар’єрне питання. Намагай-теся в мiру балу-вати дiтей. Недiлю бажано присвяти-ти вiдпочинку.

Козерiг У цей перiод за-кладається ваш майбутнiй успiх i полiпшення життє-вих умов. Важливо не злякати успiху рiзкiстю. У вихiднi спробуйте трохи менше потрапляти на очі незадоволе-ним.

Водолiй Майже всi спра-ви виявляться успiшними. Усе сприятиме полiпшенню ва-шого фiнансового становища. Не вiдкладайте домашнiх справ, залагоджуйте їх одразу.

Риби Правильнi рiшення ви ухвалите лише завдяки iнтуїцiї. Колишнi труднощi вiдступлять. Ідучи на поступки в недiлю, ви бiльше отримаєте, нiж утратите.

1220 ЖИТТЯ 29 березня 2012 року 13 (662)

Весняні канікули в дітей із багатодітних сімей минули яскраво й насичено. У рамках соціальної кампанії «Добрі справи» львівські культурно-розважальні заклади підготували для них цікаву програму. Як повідомили в прес-службі Львівської міської ради, діти вже побували в роз-важальному центрі «Моторна бджілка», взяли участь у святі «Помічник матусі», розважалися на ковзанці. Інша група побувала на екскурсії в Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької. Сьогодні студія дитячої творчості «Каляки-маляки» проведе майстер-клас із виготовлення писанок, а завтра 20 діток відвідають зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка.

Тиждень благодійності

� Закінчення. Поч. — с.1

хожа ситуація склалася не лише зі собором свя-того Юра, а й з іншими пам’ятками, підсвіченням яких займалася міська рада. За інформацією ди-ректора департаменту житлового господарства й інфраструктури ЛМР Володимира Олійника, роботи з реконструкції

зовнішнього освітлен-ня виконали на фасаді вежі Корнякта, кам’яниці Шольц-Вольфовичів, со-бору святого Юра та церк-ві святого архістратига Михаїла. У всіх випадках замовником було ЛКП «Львівсвітло», а виконав-цем — ТзОВ «Шредер».

— Об’єкти вибирали за архітектурним значенням (усі пам’ятки архітектури національного значення), місцем розташування, проведеними реставра-ційними роботами тощо, — роз’яснили «Газеті» в департаменті житлово-го господарства й інф-раструктури та додали: — Проект освітлення кож-ного об’єкта розробляла фірма «Шредер». Робочі

проекти було погоджено висновками комплексної державної експертизи фі-лії ДП «Укрдержбудекс-пертиза» у Львівській об-ласті. Під час виконання робіт звертали увагу на рекомендації управління охорони історичного се-редовища.

Архітектори дивуються, чому проектувальники лише звертали увагу на рекомендації управління, а не затверджували проекти освітлення пам’яток націо-нального значення в Києві, як це має бути згідно із за-коном. Зрештою, в повіт рі зависло запитання: яке право мала фірма викону-вати роботи без належних документів?

→500 гривень вирішують усеЧимало запитань ви-

к ликає і вибір фірми,

який зробили без жод-ного публічного конкур-су. В департаменті вибір виконавця пояснюють тим, що «фірма «Шредер» звернулася в особі пре-зидента компанії п. Жана Шредера до Львівської міськради з пропозиція-ми здійснити підсвічен-ня пам’яток архітектури Львова та виконати про-екти. Причина вибору — «Шредер» уже тривалий

час спеціалізується на проектуванні та виробни-цтві систем зовнішнього освітлення... Фірма також запропонувала розпо-чати роботи на умовах кредитування». Таке звер-нення та погодження на розтермінування оплати забезпечило фірмі не-поганий заробіток — за чотири об’єкти вона отри-мала 863,7 тис. грн. (!). При цьому жодного тендера компанія не вигравала. В ратуші це пояснюють тим, що всі споруди про-ходили окремим рядком у бюджеті, вартість освіт-лення жодної з них не перевищувала 300 тисяч гривень — саме від такої суми законодавство ви-магає оголошувати прове-дення конкурсу. Однак не можна не звернути увагу, що вартість робіт з освіт-лення собору святого Юра становила 299,520 тис. грн.

(!). Напрошується запи-тання: чи не «загубили» ці 500 гривень навмисно, щоб не оголошувати тен-дер? Цікаво, що спершу освітити пам’ятки обіцяли за спонсорські кошти, однак у підсумку всі ви-трати лягли на міський бюджет. У ратуші це ко-ментують просто: «Роботи планували виконати за спонсорські кошти, але в результаті спонсорів не знайшли».

→Дірки на фасадахОсновна небезпека вар-

тісного підсвічення — не в бюджетних витратах. Експерти кажуть: пам’ятки освітили абияк і це завдало шкоди.

— Сакральні споруди не можна підсвічувати, як торт. Така архітектура ви-магає іншого підходу. Без сумніву, собор святого Юра потрібно було освітити та надати йому акценту ввечері, але це слід було зробити правильно. Таке враження, що в нас пра-цюють не задля естетики, а щоб використати гроші — що більше жарівок, то краще. Це насправді шко-дить споруді. Кожна лампа потребує кріплення. На со-борі святого Юра їх кріпили на нову мідь, на білий ка-мінь, чого категорично не можна робити. Найбільше шкоди нам завдають нині прориті довкола храму траншеї для дротів підсві-чення, через які з’явилася додаткова вологість.

Нарікає на непрофесій-ність нічного освітлення й Андрій Салюк, прези-дент благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова»:

— Підсвічення різних об’єктів у Львові дуже від-різняються за якістю. Не можу сказати, чому так. На жаль, усі роботи вико-нували не публічно, і я не знаю, хто що робив. Мені справді подобається, як підсвітили вежу Корняк-та. Можливо, там треба внести дрібні корективи, але це вже не так суттєво. Натомість освітлення со-бору святого Юра — зра-зок кольорової забавки на пам’ятці архітектури. Під-свічення Домініканського собору та церкви Андрія в теперішньому вигляді взагалі неприпустиме. Це зразок неправильного освітлення пам’яток. Про це говорять не лише укра-їнські, а й європейські фа-хівці. Знаю дуже поважно-го польського фахівця з освітлення пам’яток, який навмисне сфотографував ці споруди, щоб показу-вати, як не можна робити.


Світло Світло й тіні й тіні ЛьвоваЛьвова

С

Лише 500 гривень у загальному кошторисі забракло, щоб за право підсвітити собор святого Юра боролися різні фірми Підсвічення вежі Корнякта фахівці вважають єдиним удалим прикладом освітлення пам’ятки архітектури у Львові

«Архітектори дивуються, чому проектувальники лише звертали увагу на рекомен-дації управління, а не затверджували проекти освіт-лення пам’яток національного значення в Києві, як це має бути згідно із законом

«Сакральні споруди не можна підсвічувати, мов торт, як це зробили з Домініканським собором», — Лідія Горницька

21АВТО29 березня 2012 року 13 (662)

Наступної осені, щойно почнуть діяти нові Правила дорожнього руху, керівництво ДАІ візьметься за боротьбу з корупцією у своїх лавах. Удар по хабарникам має завдати автоматизована система фіксації порушень. Причому відеокамери встановлюватимуть не замість іс-нуючих, а на додачу до наявних приладів. У травні Верховна Рада розгляне відповідний законопроект. Іще місяців чотири, кажуть у МВС, знадобиться, щоб усе запустити. Облаштувати стаціонарними автоматизованими камерами планують близько п’яти тисяч місць. Однак нині ніхто не береться пояснити, що то будуть за прилади та як працюватиме система.

Відеоспостереження за водіями посилять

имало чоловіків сприйма-ють жінку-водія як джере-ло потенційної небезпеки. Із цією тезою категорично не погоджується укра-їнська фехтувальниця, олімпійська чемпіонка Ольга Харлан. Керувати ав-томобілем вона навчилася у 15 років, а перша автівка у неї з’явився, коли досягла повноліття. Про це відома спортсменка розповіла в інтерв’ю «Газеті».

— Мій батько мав ста-ренькі «Жигулі». Перші

уроки керування автомо-білем отримала за кермом саме цієї машини, коли мені виповнилося 15 років, — згадує Ольга. — А зго-дом, коли в мене з’явилася власна автівка, відразу записалася в автошколу. Там відшліфовувала свої навички, отримала права. Потім сіла за кермо. Те-

пер маю понад трирічний водійський стаж. Під час керування авто реакція фехтувальниці мені дуже допомагає.

— Автомобіль у вас з’явився після перемоги на Олімпіаді в Пекіні?

— Так. Тоді Peugeot 207 мені подарував президент Федерації фехтування

України Сергій Міщенко. Він узагалі всім дівчатам нашої збірної подарував машини однієї марки, але різних кольорів, з олімпій-ськими кільцями на двер-цятах і капоті. Я отримала червону, вона мені дуже подобається. Дуже швид-ка. Мене в Миколаєві всі впізнають за нею. А даівці

якщо й зупиняють, то лише з цікавості.

— Керувати авто швид-ко навчилися?

— Так. Можливо, з цим не було проблем тому, що мені сподобалося їздити за кермом автомобіля. За-хопилася цією справою та швидко її опанувала. Досі отримую задоволення від автоподорожей. Нині багато часу проводжу за кермом.

— І куди ви їздите?— Маю дуже щільний

змагальний графік. Літаком добираємося до Києва, а звідти до мого рідного Ми-колаєва — автомобілем. На дорогу витрачаємо п’ять годин. Для мене це взагалі не подорож, а прогулянка.

Звикла долати такі відстані, тому навіть не втомлююся.

— Ольго, кладучи руку на серце, зізнайтеся: під час перших поїздок столи-цею дуже хвилювалися?

— Це був просто жах (сміється). Дуже перейма-лася, а тому бувало, що повертала не туди, куди можна. Одного разу не по-

мітила знак «Проїзд забо-ронено». За це мене оштра-фували. Я ж розгубилася, не помітила цього знаку. Три-валий час не любила Київ через інтенсивність руху. Тепер усе гаразд, я добре орієнтуюся в столиці, тому не маю проб лем. Іще три роки тому не могла уявити, що сяду за кермо без наві-гатора. А нині практично ним не користуюся, зна-ходжу дорогу й без нього.

— Узагалі часто пору-шуєте Правила дорожньо-го руху?

— Ні, я — дисциплінова-ний водій, намагаюся не порушувати.

— Завжди виходить бути дисциплінованою? Багато штрафів сплатили?

— Ні, не завжди. Штра-фують за перевищення швидкості.

— На яку максимальну швидкість розганяли авто?

— До 150 кілометрів на годину. Швидше їхати не наважувалася, ставало страшно.

— А яка найдовша ваша подорож за кермом?

— Якось подолала від-стань 700 кілометрів. Усю дорогу сиділа за кермом.

— Вас це дуже втомлює?— Ні, абсолютно не втом-

лююся. Люблю їздити з увімкненою музикою. Тоді взагалі не напружуюся, а розслабляюся.

— Авто посеред дороги колись зупинялося?

— Ні, тьху-тьху-тьху, ні-коли такого не було.

— Навіть колесо ніколи не проколювали?

— Таке зі мною трапи-лося лише одного разу. Але я тоді була не одна. Ми зателефонували до свого спільного товариша, який під’їхав і допоміг нам у цій ситуації.

— Сервіс часто відві-дуєте?

— Ні, нечасто. Здебіль-шого для планового тех-огляду. Ще такого не було, щоби щось вийшло з ладу і я була змушена позаплано-во звертатися до майстрів. А-а-а, згадала, нещодавно двірники міняла на сервісі. От і все.

— Думка змінити авто виникала?

— Так, але наразі не можу собі цього дозволити. Можливо, з часом знай-ду кошти на іншу автівку. Старатимуся реалізувати свою мрію.

Розмовляв Гліб Ваколюк

Розмова з Ольгою Харлан, олімпійською чемпіонкою з фехтування, автоаматором

За кермом реакція фехтувальниці мені дуже допомагає

Ч

Немає паркомату — немає грошей

� Роман Бойко

Останнього дня березня спливає час, який уряд додатково виділив усім

власникам стоянок на вста-новлення паркоматів. Без такого пристрою водії вправі не оплачувати паркування авто.

Міністерство регіонально-го розвитку, будівництва і ЖКГ іще наприкінці минулого тиж-ня вирішило дати офіційне роз’яснення, в якому вказано, «що подальше відтермінуван-

ня введення в дію вимоги про необхідність встановлення паркоматів недоцільне».

Якщо ж установлення тех-нічних засобів, призначених для оплати вартості послуг за утримання майданчиків для платної стоянки авто-мобілів, є економічно неви-гідним, залишати машину там можна безоплатно. При цьому в урядовій постанові про автостоянки зазначено, що талони на паркування не виводитимуть з обігу. Просто тепер за них потрібно плати-ти в безготівковій формі.

За балаканину по мобільному водіїв штрафуватимуть

ДО УВАГИ АКЦІОНЕРІВ ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управ-ління №1»!

Повідомляємо, що до порядку денного чергових загальних зборів акціонерів Товариства, які відбудуться 05.05.2012 р. о 09.00 в актовому залі ад-міністративного будинку ВАТ «ЛСБМУ-1» за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 14,додатково вносять такі питання: 9. Обрання Наглядової ради Товариства.10. Обрання Ревізійної комісії Товариства.

Реєстрація учасників — із 08.00 до 09.00 у день скликання збо-рів за місцем їх проведення.Для реєстрації акціонерам при собі потрібно мати паспорт або документ, який посвід-чує особу, представникам акціонерів — доручення, оформлене згідно з чинним законодавством, і документ, що засвідчує особу. З матеріа-лами щодо проведення зборів акціонери можуть ознайоми-тися за адресою їх проведен-ня. Довідки за телефоном: (032) 262-73-20 Голова Правління ВАТ «ЛСБМУ-1» БУЛИК І.І.


На сьогодні заборона на розмови існує, а закону немає


Верховна Рада пла-нує внести в За-кон «Про дорожній

рух» поправку, згідно з якою водіям заборо-няють користуватися мобільними телефо-нами без гарнітури на зразок hands-free. За по-рушення цього правила передбачено штраф 425-510 грн.

Варто зазначити, що на сьогодні заборону користуватися засо-бами зв’язку під час ке-рування транспортним засобом задекларовано Правилами дорожньо-го руху (п. 2.9/д) і за-тверджено постановою Кабміну №1306. Проте в

законах, які регулюють сферу дорожнього руху та є актами вищої юри-

дичної сили відносно постанов уряду, такої вимоги немає.

Щоб усунути цей недолік, народні об-ранці подали до Ради відповідний законопро-ект. Відповідальність за розмови мобільним телефоном за кермом передбачено ще 2008 року ч. 2 ст. 122 КпАП Ук раїни.

Один штраф за розмови по мобільному обійдеться значно дорожче, ніж гарнітура на зразок hands-free. Фото: tsn.ua

nikvesti.com.ua

«Заборону користувати-ся засобами зв’язку під час керування транспортним засобом за-декларовано Правилами дорожнього руху (п. 2.9/д) і затверджено постановою Кабміну №1306

22 СПОРТ 29 березня 2012 року 13 (662)

Львівʼянин Роман Бондарук переміг на міжнародному турнірі з кульової стрільби в німецькому Дортмунді. Він був найвлучнішим у своїй коронній вправі МП-8 (швидкісна стрільба з пістолета). Результат Р. Бондарука — 603 очки (22 у фіналі). А ось олім-пійський чемпіон Пекіна Олександр Петрів не зміг потрапити на пʼєдестал пошани. В підсумковому протоколі він опинився на шостому місці. У стрільбі зі стандартного пістолета на 25 метрів Бондарук був третім, а Петрів четвертим. Іще один представник Львова Іван Бідняк фінішував 11-м.

Бондарук переміг у Дортмунді

Зарплати у футболі в сотні разів перевищують заробіток олімпійців

ДРозмова з Ігорем Шимечком, важко-атлетом

обігає кінця тривалий передолімпійський цикл до Ігор у Лондоні 2012 ро-ку. Чимало спортсменів уже кваліфікувалося на Олімпіаду і в поті чола готуються до головних змагань чотириріччя. Серед них і важкоатлет Ігор Шимечко.

Він входить до когорти основних претендентів на олімпійську медаль лондонської чеканки. Галичанин розпочав підготовку до головних змагань чотириріччя ще наприкінці 2011-го. За-ради вдалого виступу на Іграх він відмовився від усіх інших турнірів.

Про підготовку до Олімпіади і не тільки Ігор Шимечко розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Газеті».

— Разом зі збірною проходжу тренувальні збори на олімпійській базі в Чернігові. Мене й Артема Удачина, Ар-тема Іванова, Миколу Гордійчука звільнено від виступів на Кубку України, — розпочав роз-мову важкоатлет. — Ми також пропустимо квіт-невий чемпіонат Європи в Туреччині. Виступимо тільки на першості Украї-ни, що в другій полови-ні квітня відбудеться в Хмельницькому. А потім продовжимо підготовку до Олімпійських ігор.

— А чому виступа-тимете на чемпіонаті України, а не Європи?

— Цьогоріч пріоритет-ним є виступ на Олімпіа-ді. Тренерський штаб вирішив, що лідерам доцільніше не їхати в Туреччину, а виступити в Хмельницькому. Після чемпіонату України до Ігор залишиться 90 днів. Оптимальний проміжок для того, щоби віднови-тися, пройти підготов-

чий період і вийти на пік форми.

— Скільки часу вже готуєтеся до Олімпіади?

— Після чемпіонату світу в Парижі, що від-бувся в листопаді, кілька тижнів відпочивав. Підго-товка до Ігор розпочала-ся у грудні. Ми не відразу почали працювати на 100%. Потихенько втягу-валися, потроху збільшу-вали навантаження.

— Складно психоло-гічно стільки часу зай-ма тися монотонною ро-ботою?

— Безперечно, певна психологічна втома є. Але для будь-якого спорт-смена на першому місці стоїть мета, вдалий ви-ступ на якомусь турнірі. А втома, психологічний чинник — далеко позаду. Атлет, який претендує на олімпійську медаль, не повинен зважати на психологічну втому.

— Що вас відволікає від виснажливої робо-ти — читаєте книжки, у вільний час граєте у футбол?

— У нас справді важ-кі тренування, у яких навантаження отриму-ють практично всі групи м’язів — ніг, рук, спини. А ігрові види спорту є достатньо травмонебез-печними. Тому нам не рекомендовано ними за-йматися. Відпочиваємо по-іншому. На відмін-ну від деяких країн, нас не закривають на базі. Тому маємо змогу про-гулятися містом. Взагалі, кожен розслабляється по-своєму. Я полюбляю кіно, прогулянки. Відво-лікаюся так, як і всі люди.

Просто в нас є чимало обмежень. Наприклад, не можемо гуляти ночами, у нас строгий режим.

— Футбольні фахівці підрахували, що трену-вальні збори команд по-винні тривати 12-14 днів. У важкоатлетів збори тривають місяцями...

— Не тільки у важкоат-летів тренувальні збори тривають місяцями. Так працюють представники всіх інших олімпійських видів спорту. Бачив, як тренуються боксери, борці й інші атлети. Вони місяцями сидять на збо-рах. Чому футболісти нарікають — не розу-мію. Взагалі, людина до всього звикає. Можливо, футболістів так навчили, що їм складно проводи-ти на зборах більш ніж 14 днів. Ми ж із дитин-ства звикли до такого режиму, тривалих зборів на базах. І ніхто не скар-житься на психологічну втому. Всі розуміють, що тільки на тренувальних зборах можна добре під-готуватися.

— У футболі можна бути посереднім грав-цем команди-аутсай-дера, але значно більше заробляти, ніж, скажімо, переможець чемпіонату Європи з важкої атлети-ки. Це правда, що через це представники олім-пійських видів спорту недолюблюють футбол?

— Якщо брати суто сам вид спорту, видови-ще, то футбол мені по-добається. Якщо ж брати фінансову складову, то вона є несправедливою. Справді, так думає багато людей. Ви самі навели

приклад, що футболісти не бачать свої родини лише 12 днів. Ми ж не маємо можливості бути з рідними по півроку. Та і заслуги, титули в пред-ставників олімпійських видів спорту можуть бути такими, яких не має жоден футболіст. А зарплати у футболі в де-сятки, навіть у сотні разів перевищують ті, що їх отримують олімпійці. Це несправедливо. Усім ві-домо, що футбол у нашій країні є грою олігархів. Це видовищний, масо-вий вид спорту, тому в нього вкладають гроші. А олімпійські види не є такими популярними. Звідси така несправед-ливість.

— А в яких державах заробітки важкоатлетів, якщо не дорівнюють заробіткам футболістів, то хоча б наближаються до них?

— Наскільки мені ві-домо, важкоатлети не-погано заробляють у Ро-сії та Ірані. У цих країнах найбільше заробляють саме атлети. Скажімо, в наших сусідів причина банальна. Коли прези-дентом країни був Боріс Єльцин, на державно-му рівні культивували теніс. Владімір Путін займався боротьбою, дзюдо — тому розви-вав ці види спорту. А попередній президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв є колишнім важкоатле-том, тому доволі багато зробив для цього виду спорту.

— В Україні жоден президент спортом не займався…

— (Сміється) У мене є здогади, чим вони зай-малися, але не озвучува-тиму їх.

— Ви сказали, що на зборах полюбляєте переглядати фільми. Ризикну припустити, що вашим улюбленим жанром є бойовик?

— Так, бойовики теж переглядаю. Але мені більше до вподоби філь-ми, сценарій яких ба-зується на історичних фактах. Полюбляю во-єнне кіно. Також можу подивитися комедію. А ось жахи чи фантастика мені не подобається. Не дивлюся кіно, в якому по-казують щось нереальне.

— Після дисквалі-фікації Ольги Коробки важкоатлети почали уважніше ставитися до вживання вітамінів, ме-дикаментів?

— Не сказав би. Жінки тренуються окремо від чоловіків. Тому не знаю, яка в них ситуація. Ми ж завжди ставилися дуже уважно до того, що прий-маємо: відновлювальних засобів, ліків.

— У передолімпій-ський період вас частіше перевіряють на допінг?

— Ось нещодавно зга-дували з хлопцями, як це було 2008 року, перед Іграми в Пекіні. За сім місяців перед змагання-ми я здав 10 допінг-проб. Тобто мене перевіряли частіше, ніж раз на мі-сяць.

— Чи правда, що ін-спектори WADA (Всесвіт-нього антидопінгового агентства) можуть до вас приїхати додому се-ред ночі й узяти пробу?

— Так… На певний період у WADA подають заявку, в якій розписано, в який період де пере-буватиме спортсмен. Скажімо, з листопада по січень я перебуваю на зборах, на такій-то базі. У лютому тренуюся вдо-ма, проживаю за такою адресою. Відповідно, допінг-інспектор може в будь-який час приїхати за тією адресою, що за-значено в документі.

— А якщо в лютому, в той час, коли мали б бути вдома у Львові, ви на два дні поїдете в гості, в сусідню область. А в цей час до вас приїде інспектор? Що буде?

— Така ситуація мож-лива. Першого разу попе-редять, а в разі повторен-ня застосують автома-тичну дискваліфікацію.

— А що маєте зроби-ти, щоб на день-два не-планово поїхати в гості?

— Подати додаткову заявку у WADA.

— Ігоре, насамкінець, що порадите людям, які хочуть підтримувати себе у формі? Як можна, не витрачаючи багато часу, зробити свої м’язи рельєфнішими?

— Найбільша пробле-ма в тому, що люди не стежать за своїм харчу-ванням. Є така влучна приказка: снідає король, обідає принц, а вече-ряє жебрак. Це потрібно запам’ятати та стежити за харчуванням. Ніколи не буде зайвим кожного ранку пробігти два-три кола по стадіо ну. Заряд-ка — це той мінімум, який мусить робити кожна людина. А рельє-фу м’язів досягають не вдома на дивані. Потріб-но щонайменше ходити на стадіон, підтягува-тися на перекладині. А за змогою відвідувати фітнес-зал.

Розмовляв Гліб Ваколюк

ДОВІДКА

Шимечко Ігор Миронович — за-служений майстер спорту з важкої атлетики, вагова категорія +105 кг, 27.05.1986 року народження, про-живає у Львові. Учасник Олімпій-ських ігор у Пекіні.2006 рік — срібний призер чемпіонату світу (Китай);2008 рік — срібний призер чемпіонату Європи (Італія);2009 рік — абсолют-ний чемпіон Європи (Румунія);2009 рік — бронзо-вий призер чемпіо-нату світу (Корея), посів перше місце в ривку;2011 рік — срібний призер чемпіонату Європи (Росія), зай-няв перше місце в ривку. «Атлет, який

претендує на олімпійську медаль, не повинен зважати на психологічну втому

«Усім відомо, що футбол у нашій країні є грою олігархів

kulturizm.info

№ 222 (81) 23№ 222 (81)29 березня 2012 року 13 (662) СПОРТ

Хорватські засоби масової інформації стверджують, що дніпропетровське «Дніпро» зацікавилося послугами Славена Біліча. Мовляв, наставник хорватської національної команди переїде в Україну після Євро-2012. Окрім того, повідомля-ють, що в Дніпропетровську С. Біліч отримуватиме вдесятеро більше, ніж заробляє в Хорватії. Теперішнього наставника «Дніпра» Хуанде Рамоса звільнять цьогоріч улітку. Нагадаємо, про інтерес «дніпрян» до Біліча вперше заговорили ще торік восени.

Біліча знову сватають у «Дніпро»

КВід ганьби «Карпати» рятуватиме Юрій Дячук-Ставицький. Фото: wikipedia.org

За словами Сергія Бубки, НОК зробив для спортсменів усе, що міг. Фото: zimbio.com

� Гліб Ваколюк

риза львівських «Кар-пат» затягнулася. З по-чатку сезону «зелено-білі» не показують гри, до якої привчили своїх уболівальників упро-довж двох попередніх. Спершу всім здавало-ся, що це тимчасове явище. Однак за шість турів до завершення чемпіонату «карпа-тівці» перебувають на межі зони вильоту.

→ Турнірне падіння« К а р п а т и » , я к й

«Олександрія», набра-ли 17 очок. «Зелено-білі» посідають 14-те місце тільки завдяки кращим додатковим показникам. В «Обо-лоні», яка в турнірній таблиці остання, 15 пунктів. «Щиро кажу-чи, перед початком вес-няної стадії чемпіонату навіть подумати не міг, що «Карпати» пока-зуватимуть такі ре-зультати, — поділився враженнями легендар-ний ветеран львівської команди Ростислав Поточняк. — Думав, за період зимового між-сезоння команда «під-ремонтується», набе-ре нових футболістів і справи поліпшаться. А те, що спостерігаємо нині, не могло наснити-ся навіть у страшному сні. «Карпатівці» демон-струють приголомшли-ві результати. Знаєте, у футболі трапляються різні ситуації. Буває, команда програє. Але в «Карпат» це затягнуло-ся. Не можна в такій си-туації так гаяти очки».

→ Тренерські рокіровки«Зелено-білі» в усіх

чотирьох весняних іграх не знали радощів перемоги. Три матчі вони програли («Зорі», «Таврії» та «Металісту») й один звели внічию

(з «Олександрією»). Саме остання нічия стала тією краплею, яка переповнила чашу терпіння керівництва клубу. Після поєдинку з ПФК «Олександрія» керманичі «Карпат» ухвалили рішення про відставку тренерського штабу: Володимира Шарана, Степана Юр-чишина, Володимира Беззуб’яка, Володими-ра Васютика звільне-но через украй неза-довільні результати команди на початку

другої частини сезону 2011/2012. «Мені склад-но сказати, наскільки доцільно було виганя-ти Володимира Шара-на. Знаю цього фахівця. Але його тренерські заслуги для мене є за-гадкою, — зазначає Рос-тислав Мирославович. — Упевнений у тому, що керівництво клубу поквапилося з рішен-ням розпрощатися з Олегом Кононовим. Так, восени виникали проблеми, не було ре-зультату. Але Олегові Георгійовичу потрібно

було дати час, дозво-лити допрацювати до кінця сезону. Мені зда-ється, цей фахівець зміг би вивести команду з кризи».

→ Засиля легіонерівЗа словами Р. Поточ-

няка, найбільша проб-лема «зелено-білих» у неякісній селекції. «Не розумію, навіщо брати 15 легіонерів, якщо ніх-то з них практично не підсилює гру команди, — дивується ветеран «Карпат». — У нас нещо-давно резервісти пере-могли в першості дуб-лерів. Чому б не дати їм шанс проявити себе? А якщо і брати легіо-нерів, то не «пачками», а трьох-чотирьох. Тих, які реально приноси-тимуть користь «карпа-тівцям». А тепер маємо проблеми і в захисті, й в атаці. Виходить так, що в захисті нікому відби-ти, а в нападі — забити. Ось і в матчі з «Олек-сандрією» львів’яни контро лювали м’яч, по-довгу його розігрували, але гольових моментів практично не створю-вали. Нікому цього ро-бити. Найкритичніша ситуація в захисті. Не можна пропускати 12 голів у чотирьох по-єдинках».

Водночас, за слова-ми легендарного «кар-патівця», на результати «зелено-білих» впли-ває і примхлива фор-

туна. «У протистоянні з «Олександрією» нам не вистачило для пере-моги кількох хвилин. А якби «Карпати» здо-були три очки, то нині настрій у всіх був би зовсім іншим», — заува-жує Ростислав Мирос-лавович.

→ Кризовий наставникВиконувачем обов’яз-

ків головного тренера «Карпат» призначено

Юрія Дячука-Ставиць-кого, заслуженого тре-нера України. Юрій Михайлович уже не раз очолював «зелено-білих» у складні для команди часи. Саме під керівництвом цього фа-хівця «карпатівці» кіль-ка років тому пройшли «очищення» першою лігою. «Призначенням Юрія Михайловича на-ставником команди керівництво клубу спо-дівається струснути ко-лектив, надати гравцям поштовх. Побачимо, чи це принесе користь», — каже пан Поточняк.

Юрій Дячук-Ста-вицький готуватиме команду, зокрема, до наступного поєдинку чемпіонату України, в якому «Карпати» в Ки-єві зустрінуться зі сто-личною «Оболонню». «Пивовари», як і «зеле-но-білі», належать до когорти претендентів на пониження в класі.

«На щастя, інші ко-манди, яким загрожує виліт у першу лігу, теж програють. Маємо шан-си зберегти прописку в еліті. Для цього «зе-лено-білим» потрібно набирати очки, а нам — сподіватися на краще. Тим паче, календар не є складним. Наступного року «Карпати» свят-куватимуть 50-річчя створення клубу. Буде прикро, якщо це свято припаде на виступи команди в першій лізі», — підсумував Ростислав Поточняк.

«У захисті відбити нікому, а в нападі — забити»


На Олімпіаді в Лон-доні Україну пред-ставлятимуть по-

над 200 атлетів у 18 ви-дах спорту. На сьогодні ліцензії вибороли 187 спортсменів. Про це роз-повів «Газеті» президент Національного олімпій-ського комітету Сергій Бубка.

Триває завершаль-ний етап підготовки до Ігор. Отож остаточ-ну кількість здобутих ліцензій стане відомо на початку літа, адже в травні завершить-ся кваліфікаційний відбір. За словами ке-рівника НОК України С. Бубки, жодних форс-мажорів, пов’язаних із підготовкою до Олім-піади, немає. «Запев-няю, зривів і проблем, які стосуються роботи Національного олім-пійського комітету, не було, — запевнив Сер-гій Назарович. — Ми всіляко підтримували спортсменів. Щодо тре-нувального процесу, то за нього відповідають наставники та керівни-ки федерацій. Загалом за останні чотири роки на підготовку до Ігор НОК спрямував понад 215 мільйонів гривень».

Традиційно, Сергій Бубка відмовився від прогнозів на Олімпіа-ду 2012 року. «Сам був спортсменом і знаю не з чуток, що таке Олімпій-ські ігри. Мабуть, зайве говорити, що це дуже відповідальний старт — про це відомо навіть людям, далеким від спор-ту, — переконаний ке-рівник НОКу. — На цих змаганнях багато емоцій, хвилювань. Тому не вар-то чинити додатковий емоційний тиск на учас-ників».

Нагадаємо, Олімпі а-да-2012 пройде з 27 лип-ня по 12 серпня 2012 року в Лондоні. Як інформує офіційний сайт НОК України, столиця Вели-кобританії є першим містом, яке прийматиме Ігри втретє (змагання тут відбувалися 1908-го та 1948 року). Із програми цьогорічних Олімпій-ських ігор виключено такі види спорту, як бейс-бол і софтбол. Особли-востями цих змагань є те, що Міжнародний олім-пійський комітет уперше дозволив жінкам брати участь у боксерському турнірі, а в тенісі вдруге після 1924 року виступа-тимуть змішані пари. Загалом розіграють 302 комплекти медалей у 35 видах спорту.

До Ігор без форс-мажорів

«За словами Ростислава Миросла-вовича, найбільша проблема «Карпат» у неякісній селекції

«Карпати» в усіх чоти-рьох весня-них іграх не знали радо-щів перемоги

Легендарний ветеран «Карпат» Ростислав Поточняк охарактеризував проблеми «зелено-білих» Керівник НОК України

Сергій Бубка зізнався, скільки витрачено на підготовку до Олімпіади-2012

1224 РЕКЛАМА 29 березня 2012 року 13 (662)

партнери

партнери

Я дізнався про продукцію від знайомих. Більш ніж десять років хворів на поліартрит, упро-довж останніх років не міг ходити, ледве вставав із ліжка, в лікарні мені оформили групу інвалідності. Після трьох тижнів одяган-ня наколінників і вживання нанометричного кальцію почав ходити, присідати, їздити на велосипеді.

Петро Васильович Залецький, 61 рік, смт Турійськ, Волинська область.

НАКОЛІННИКИ ДОПОМАГАЮТЬ ПРИ: запальних процесах у колінних суглобах (артрит, бурсит, синовії);дегенеративно-деструктивних процесах у колінних суглобах (артроз);відновленні після травм, переломів, оперативних утручань;варикозному розширенні вен.При захворюваннях ніг радимо також використовувати

гетри, накладки на гомілки, шкарпетки.Докладнішу інформацію про оздоровлення організму та продукцію «Хуашан» можна отримати в клубі «Здоровʼя третього тисячоліття»

за адресою: м. Луцьк, просп. Грушевського, 8. Тел.: (095) 654-53-10, (098) 673-09-68, (032) 29-72-98. www.fi tozdorov.com

реклама

ВАШІ НОГИ МОЖУТЬ СТАТИ ЗДОРОВИМИ!

Голлівудський режисер Джеймс Кемерон щасливо повернувся на поверхню Тихого океану після подорожі на дно найглибшої точки Світового океану — Маріанського жолоба. Режисер «Титаніка» сам опускався на глибину 11 км у спеціально розробленому батискафі під назвою Deepsea Challenger, оснащеному спеціальним обладнанням для фото- та відеозйомки під водою, повідомляє ВВС. Понад три години Дж. Кемерон вивчав таємниці Маріанського жолоба за 320 кілометрів на північний захід від тихоокеанського острова Гуам. До відомого режисера таке занурення здійснили 1960 року лейтенант ВМС США Дон Уолш і швейцарський дослідник Жак Пікар.

Кемерон спробував себе в ролі Кусто

Documents

Lviv Newspaper