УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

Методичні вказівки для виконання курсових робіт з дисципліни “Міжнародні економічні відносини”

для студентів денної форми навчання спеціальностей6.030403 “Міжнародні економічні відносини”

ЛЬВІВВидавництво Львівської комерційної академії

2009

Уклали: к.е.н., асист. Черкас Н.І., асист. Чех М.М.

Рецензенти: к.е.н., доц. Семів С.Р., к.е.н. доц. Флейчук М.І.

Відповідальний за випуск: д.е.н., проф. Шевчук В.О.

Рекомендовано до друку вченою радою факультету МЕВПротокол № 5 від 20 листопада 2008 р.

© Черкас Н.І., Чех М.М. 2009

2

1. Порядок виконання курсової роботиВибір і обґрунтування теми курсової роботи

Вибір теми курсової роботи здійснюється студентом самостійно у межах переліку, який щорічно оновлюється і затверджується на засіданні кафедри. Якщо це відповідає академічним інтересам конкретного студента, дозволяється опрацювання індивідуальної теми поза запропонованим переліком, але за умови її актуальності та відповідності “Міжнародні економічні відносини”, а також попереднього узгодження з лектором. Стандартну тематику курсових робіт подано у додатку А, але потрібно врахувати, що кожного року запропоновані теми оновлюються відповідно до актуальних змін в проблематиці міжнародних економічних відносин.

При виборі теми курсової роботи студент повинен керуватись наступними міркуваннями:

- зв’язок обраної теми з науковими інтересами студента, раніше виконаними курсовими, індивідуальними, дослідницькими роботами, а в перспективі – а з тематикою майбутньої дипломної роботи;

- актуальність теми дослідження повинна пояснюватися важливими закономірностями розвитку сучасних міжнародних відносин;

- наявність бази даних для проведення емпіричного дослідження та інших аналітичних розрахунків.

Допускається виконання курсової роботи з подібної тематики кількома студентами у разі дослідження відмінних країн (регіонів), що дозволяє порівняльний аналіз отриманих результатів і повинно відображатися у назві і змісті роботи.

Обрана студентом тема курсової роботи реєструється викладачем і затверджується у встановленому порядку, після чого студент не має права самостійно її змінити.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до курсової роботи та часового регламенту її виконання.

Графік виконання курсової роботиПри виконанні курсової роботи слід дотримуватись встановленого

порядку виконання, що включає наступні етапи:1. Вивчення методичних вказівок та рекомендацій щодо виконання

курсових робіт;2. Вибір тематики дослідження;3. Опрацювання літературних, методичних, довідкових видань, огляд

статистичних баз для подальшого дослідження;4. Визначення мети і кола завдань, що вирішуватимуться стосовно

об’єкта дослідження;5. Розробка плану курсової роботи, що в подальшому затверджується

лектором, та написання короткого есе по тематиці роботи;

3

6. Опрацювання і аналіз матеріалів за напрямом дослідження у відповідності до затвердженого плану, складання бібліографії та огляду літератури на основі опрацьованих джерел;

7. Написання і оформлення курсової роботи;8. Представлення роботи на кафедру у встановлений термін з

обов’язковою її реєстрацією;9. Доопрацювання роботи згідно зауважень рецензента;10. Підготовка до захисту і захист курсової роботи.

Підбір та опрацювання літературиНа початковому етапі студент ознайомлюється зі станом опрацювання

теми для обґрунтування її актуальності, вибору предмету дослідження та постановки завдань на основі літературних, довідкових, методичних, статистичних та інших матеріалів. Важливе місце має робота зі статистичним матеріалом, що в подальшому стане базою для аналітичної частини дослідження та емпіричних розрахунків. На основі опрацьованого матеріалу складається план роботи (Додаток Д).

Під час вивчення літературних джерел студенту рекомендується здійснювати необхідні нотатки щодо бібліографії опрацьованого матеріалу, які у систематизованому вигляді дозволять проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми, виявити перспективні напрями дослідження, сформулювати власне бачення змісту курсової роботи, а в підсумку – полегшить коректне цитування використаної літератури по тексту курсової роботи.

Під час опрацювання літературних джерел на особливу увагу заслуговує ідентифікації питань дискусійного характеру, які повинні аналізуватися під час дослідження отримали авторську оцінку.

При підборі та опрацюванні літератури слід враховувати:- список використаної літератури повинен містити не менше 20

джерел;- допустиме використання Інтернет-джерел, проте вони повинні

відображатись у списку використаних джерел точною Інтернет-адресою та не складати більшості опрацьованої літератури (за винятком електронної версії періодичних видань);

- варто зосередити увагу на роботі із фаховими виданнями, тематичними підручниками, посібниками, уникати використання газетних статей публіцистичного характеру;

- обов’язковим є використання нових актуальних праць датованих останніми 2-3 роками на час написання курсової роботи;

- використання іншомовних джерел підвищує інформативну та аналітичну цінність роботи.

Літературу студент підбирає самостійно – під час роботи у бібліотеках, або за допомогою опрацювання електронних джерел інформації. При необхідності можна звертається до керівника, але такою можливістю не слід зловживати. Отриманого під час затвердження плану переліку з 5-6 прізвищ

4

відомих вчених, які працюють у вибраній предметній області, повинно вистачати для початку самостійного опрацювання необхідної літератури.

Обсяг, структура і зміст курсової роботиКурсова робота повинна включати: зміст, вступ, перелік питань, що

розглядаються (основний зміст), висновки, список використаних джерел; додатки.

Зміст подають на початку роботи. У змісті подають (із вказанням сторінок) перелік структурних компонент курсової роботи: вступ, назви розділів та підрозділів, висновки, перелік використаних джерел, додатки (якщо вони є).

План курсової роботи повинен відображати послідовність дослідження у відповідності до його структурної схеми. Назви розділів та підрозділів мають відповідати затвердженому плану роботи. Зрозуміло, що дієвий план роботи можна розробити лише після предметного опрацювання значного масштабу літературних джерел. Слід врахувати, що назви окремих розділів та підрозділів не повинні дослівно повторювати тему курсової роботи, а також дублюватися між собою.

Вступ курсової роботи має розкривати актуальність теми курсової роботи, мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, стан вивчення проблеми в академічному середовищі, інформаційну базу та опис структури роботи (Додаток Е). У межах визначення актуальності, що власне зумовила вибір теми дослідження, обґрунтовується доцільність проблеми для розвитку перспективних напрямів дослідження проблематики міжнародних економічних відносин. Всебічне пояснення актуальності обраної теми дослідження засвідчує вміння студента визначити назву теми із урахуванням її соціальної значимості, своєчасності, показує наукову обізнаність студента, його наукову зрілість і професійну підготовленість, а також слугує (що не менш важливо) своєрідною “візитною карткою” дослідження, яка багато в чому визначає ефективність подальшого ознайомлення із його змістом. Визначення актуальності обраної тематики курсової роботи повинно бути максимально прозорим, недвозначним, коротким (3-4 речення), але стилістично елегантним.

Після обґрунтування актуальності теми роботи подається мета дослідження і формулюються його основні завдання. Завдання дослідження перераховуються тезово у вигляді окремих тез, які починаються такими словами: виявити …, сформулювати …, визначити …, встановити …, дослідити…, проаналізувати… тощо. Такі чіткі формулювання в остаточному підсумку знаходять висвітлення у висновках роботи та коротких підсумках розділів. Мета дослідження пов’язана із об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом досягнення.

При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою роботи є системні логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення). Об’єкт дослідження — це частина об’єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта). На предмет дослідження

5

(міститься в межах об’єкта) повинна бути спрямована особлива увага, оскільки він визначає тему курсової роботи. Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношення об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах. Структура роботи формується наступним чином: “Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, … розділи, висновки, список використаних джерел із … найменувань, … таблиць, … рисунків та … додатків. Загальний обсяг … сторінок”. Крім того, доцільно коротко (одним реченням) сформувати суть кожного розділу.

Інформаційна база дослідження містить узагальнений перерахунок джерел, що були використані для написання роботи.

Рекомендований обсяг вступу до 2-х друкованих сторінок.В основному змісті роботи виділяють наступні частини: теоретичну,

аналітичну, методологічну.Теоретичну частину роботи (5-7 друкованих сторінок) варто розпочати

оглядом літератури з проблеми дослідження. У даному розділі розкривається сутність та зміст явища, що розглядається у роботі, основних понять та категорій. Важливу роль відіграє використання відомих теоретичних конструкцій (моделей) та аналіз досвіду інших країн (регіонів) у вирішенні аналогічних проблем. Доцільно закінчувати теоретичну частину обґрунтуванням необхідності подальшого дослідження у даній галузі, висунувши попередню гіпотезу результатів дослідження.

Основою аналітичної частини дослідження (5-7 друкованих сторінок) є емпіричне дослідження, що рекомендується здійснювати за допомогою економетричного пакету Еviews. Даному дослідженню передує аналіз вихідних даних із вказанням одиниць вимірювання. Для цього необхідно:

- розкрити сутність показників;- визначити коло чинників, що впливають на динаміку їх змін;- виділити залежні та незалежні змінні дослідження.Наступним кроком є емпіричний аналіз основних функціональних

залежностей. Отримані результати відображають безпосередньо у даному розділі у вигляді рівнянь чи таблиць та у додатках (зразок оформлення подано у додатках), після яких слідує їх опис.

Методологічна частина є по свой суті рекомендаційною і включає: підсумок результатів, отриманих в аналітичній частині; обґрунтування пропозицій щодо вирішення проблем дослідження та рекомендацій щодо економічної політики держави у даній сфері. Рекомендований обсяг даного розділу становить 3-5 друкованих сторінок.

Варто зауважити, що кожен розділ роботи повинен закінчуватись коротким висновком (2-3 речення), що включає підсумок викладеного та частково обґрунтовує зміст наступного розділу.

Висновки роботи являють собою стислий підсумок за розділами курсової роботи. Достатній обсяг даної частини роботи – 2 друковані сторінки.

У додатки до курсової роботи виносять різноманітні ілюстрації (рисунки, таблиці, діаграми, формули), що за обсягом розміщення перевищують 1

6

друковану сторінку, або детально не аналізуються в роботі, містять результати проміжних досліджень, розрахунків чи мають опосередковане відношення до самого дослідження, проте носять допоміжний характер.

2. Вимоги до оформлення курсової роботиОбсяг курсової роботи має становити 20-25 друкованих сторінок з

використанням шрифту текстового редактора Word – Times New Roman, розмір 14 з міжрядковим інтервалом 1,5. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 25 мм, праве –15 мм.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами напівжирним шрифтом посередині сторінки. Кожну структурну частину курсової треба починати з нової сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи (Додаток Б). На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу).

Рисунки. Рисунки (схеми, графіки, та інші ілюстративні матеріали) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1) » або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Назва і номер рисунку ставляться під ним. Рисунки позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер рисунка повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунка, між якими ставиться крапка (Додаток Р).

Наприклад:Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер рисунка, його назва і

пояснювальні підписи розміщують послідовно під рисунком.Таблиці. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті,

так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна

7

переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. Рисунки і таблиці, розміщені на окремих сторінках потрібно перенести у додатки.

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл.1.2».

Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка.

Формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки (Додаток Р). Якщо формула чи рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Посилання на використані джерела. При написанні курсової роботи автор повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. Посилатися слід на останні видання публікацій. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань у списку літератури,

8

виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...», «…[12, с. 26-34]…», або «…[9, с. 543-545; 25, с. 8]…».

Список використаних джерел. Бібліографічний опис джерел потрібно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Додатки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток_____» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, И, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.3 – третій розділ додатка А. Рисунки, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Б.2 - другий рисунок додатка Б; формула (А.1) - перша формула додатка А.

3. Захист курсової роботиВиконана та оформлена згідно вимог курсова робота підписується

студентом та подається на кафедру для реєстрації, перевірки та рецензування науковим керівником. До роботи необхідно обов’язково додати затверджений план виконання. Для розгляду та рецензування приймаються лише курсові роботи, що надійшли на кафедру у визначений термін, що встановлений кафедрою та повідомлений студентам завчасно. При реєстрації курсової роботи лаборант зазначає дату її надходження на кафедру.

Курсові роботи, які надійшли на кафедру після офіційно встановленого терміну, приймаються лише при наявності пояснюючої записки, затвердженої завідувачем кафедри та за його безпосереднього дозволу. Курсова робота, перевірена рецензентом, повертається студентові на протязі 5 днів і рекомендується до захисту або на доопрацювання, про що вказують в рецензії.

До захисту курсова робота не допускається у випадку, якщо:- структура роботи не відповідає затвердженому плану;- відсутня хоча б одна із структурних частин;- у роботі простежується плагіат;- відсутні посилання на використані джерела; - викладений матеріал не відповідає змісту та темі роботи;- спостерігається схожість з раніше виконаними курсовими роботами;- відсутнє емпіричне дослідження чи розрахунки;- робота виконана з відхиленням від затвердженої теми;- оформлення роботи не відповідає встановленим вимогам (див. розділ 2).У разі доопрацювання студент повинен представити на кафедру

доопрацьовану курсову, всі рецензії та попередній варіант роботи.

9

Обов’язковим елементом захисту є мультимедійна презентація роботи, що відображає її суть та зміст виступу студента. Рекомендований об’єм 15-20 слайдів.

Захист роботи відбувається згідно графіка встановленого кафедрою і включає: коротку доповідь студента (5-7 хв.), у якій викладаються основні результати виконаної роботи та цикл питань комісії по темі роботи і відповідь на них (до 10 хв.).

Оцінка захисту курсової роботи здійснюється експертною комісією згідно уніфікованих критеріїв:

- зміст роботи;- оформлення;- якість емпіричного матеріалу;- огляд літератури;- вільне володіння матеріалом (доповідач не зачитує);- якість презентаційного матеріалу;- відповіді на запитання.Підсумкова оцінка, що виноситься у відомість та фіксується у заліковій

книжці формується на основі середнього бала виставленого комісією з урахуванням терміну здачі роботи та відгуків рецензента. На додатковий бал заслуговують студенти, що виконали роботу іноземною мовою.

10

Додаток А

Тематика курсових робіт1. Дослідження інфляційного ефекту приватних трансфертів.2. Ефективність експортного податку як антиінфляційного механізму

(порівняльний аналіз України та Аргентини).3. “Слабкий” долар та інфляційні процеси у країнах Перської затоки.4. Внутрішні та зовнішні чинники підвищеної інфляції у країнах Балтії.5. Порівняльна характеристика систем грошової ради в економіках

Аргентини і Гонконгу.6. Доречність ревальвації китайського юаня як чинника поліпшення

торговельного балансу.7. Відповідність динаміки поточного рахунку в Україні логіці балансу

заощаджень-інвестицій.8. Шляхи подолання “голландської хвороби” в економіці Норвегії.9. Характер взаємної залежності економік Росії та ЄС.10. “Витіснення” інвестицій дефіцитом бюджету в країнах Східної

Європи (на вибір).11. Присутність ефекту Патінкіна у трансформаційних економіках.12. Вплив вступу до СОТ на динаміку економічного зростання

(панельний аналіз).13. Елементи “розігріву” споживчого ринку в Україні.14. Макроекономічні ризики підвищеного попиту на імпортні

автомобілі.15. Можливості неінфляційного підвищення заробітної плати в

економіці України.16. Гармонізація регіонального економічного комплексу після

запровадження податку на нерухомість (розрахунки для Львівської області).17. Макроекономічні ефекти від запровадження податку на предмети

розкоші в Україні.18. Принципи функціонування Стабілізаційного фонду в Росії.19. Міграційні процеси як інструментальний чинник “пастки стагнації”

(на прикладі однієї з областей Західного регіону).20. Переваги та недоліки підвищення тарифів на транзит російського

газу українською територією.21. Приватні трансферти і “бульбашка” на ринку нерухомості.22. Аналіз коштів поліпшення (погіршення) умов торгівлі в Україні23. Оцінка дієвості системи плаваючого обмінного курсу польського

злотого.24. Вплив структури видатків домашніх господарств на рівень заробітної

плати і торгoвельний баланс вибраних країн.25. Відповідність динаміки обмінного курсу теоретичним

передбаченням монетарної моделі на прикладі польського злотого та словацької коруни.

11

26. Вплив світової ціни на нафту на окремі сектори української економіки (2-3 галузі ― на вибір).

27. Регіональна ефективність прямих іноземних інвестицій в Україні.28. Елементи прогнозу світової ціни на сиру нафту.29. Методи профілактики спекулятивної “бульбашки” на ринку

нерухомості.30. Небезпека споживчого кредитування в економіці зі слабкою

інституційною структурою (приклад України).31. Пояснення оперативного поновлення економічного зростання в

Аргентині, 2003-2008 рр.32. Ефект „локомотива” для української економіки.33. Політика зменшення державного боргу в Бразилії.34. Вплив зростання попиту на дохід і платіжний баланс.35. Порівняльна характеристика СЕЗ/ВЕЗ в Україні та Китаї.36. Вплив LIBOR на країни Східної Європи.37. Досвід соціального пакту (Ірландія, Мексика, Бразилія) та

можливості його використання в Україні.38. Механізми впливу іпотечної кризи в США на стан світової

економіки.39. Вплив заробітної плати на макроекономічну рівновагу в Україні.40. Відмінності ефекту добробуту в країнах Північної Америки і

Західної Європи.41. Чинники RER в Україні.42. Вплив світових цін на мідь на показники США і Мексики.43. Вплив корупції на економічне зростання.44. Аналіз феномену “голландської хвороби” в Росії.45. Прямі іноземні інвестиції як чинник економічного зростання.46. Вплив ефекту добробуту на ефективність стерилізації монетарних

ефектів платіжного балансу в Україні.47. Вплив сальдо бюджету на економічне зростання в Україні та Японії.48. Вплив диверсифікації експорту на економічне зростання.49. Стимулювання платоспроможного попиту в економіці України та

Росії.50. Вплив пропозиції грошової маси на структурні зрушення в

українській економіці.51. Лібералізація зовнішньої торгівлі та покращення сальдо бюджету як

чинники економічного зростання регіонів України.52. Проблеми та недоліки підтримання заниженого обмінного курсу в

Україні.53. Вплив відкритості на економіки колишнього Радянського Союзу.54. Особливості стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу в

Росії.55. Значення єврозони як “локомотива” економічного зростання у

Східній Європі.56. Чинники подолання інфляції в Україні.

12

57. Наслідки “охолодження” ринку нерухомості в США для решти світу та української економіки.

58. Перешкоди для створення зони вільної торгівлі між Україною і Росією.

59. Причини стрімкого погіршення сальдо бюджету в найбільших країнах Східної Європи, 1999-2008 рр.

60. Оцінки самодостатності значного дефіциту поточного рахунку в країнах Балтії.

61. Відповідність цін на бензин в Україні ціновій динаміці світового ринку.

62. Ефекти платіжного балансу в контексті політики політичного циклу Бразилії (1993-2008 рр.) та України (2002-08 рр.).

63. Вплив зовнішніх запозичень на макроекономічні показники Аргентини і України (порівняльний аналіз).

64. Акумуляція валютних резервів як чинник економічного зростання вибраних країн.

65. Доречність парадоксу Фельдштейна-Хоріоки для вибраних країн.66. Вплив вибору системи обмінного курсу на показники торговельного

балансу вибраних країн67. Причини стрімкого погіршення сальдо торговельного балансу в

Україні, 2005-2008 рр.68. Вирівнювання платіжного балансу в Україні (модель “залежної”

економіки).69. Вивчення адекватності моделі Манделла―Флемінга для економік

Південно-Східної Азії.70. Відповідність процесу вирівнювання платіжного балансу в Польщі

логіці абсорбційного підходу.71. Вплив умов торгівлі на показники доходу і реального обмінного

курсу вибраних країн.72. Тестування моделі “залежної” економіки в Україні.73. Синхронізація циклів ділової активності країн колишнього

Радянського Союзу.

13

Додаток БЗаява про вибір теми курсової роботи

Завідувачу кафедри міжнародних економічних відносин_____________________

студента____ групифакультету МЕВ_____________________

ЗаяваПрошу дозволити мені виконання курсової роботи з дисципліни

«Міжнародні економічні відносини» на тему:____________________________________________________________

____________________________________________________________

Дата Підпис

14

Додаток В

УКООПСПІЛКАЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Кафедра міжнародних економічних відносин

Курсова робота

з дисципліни «Міжнародні економічні відносини»

на тему:

__________________________________________________________

__________________________________________________________

Виконав студент 48_ груписпец. 6.030403 факультету міжнародних економічних відносин______________________________(прізвище, ім’я, по-батькові студента)

Керівник-консультант:______________________________(прізвище, ім’я, по-батькові, вчений ступінь, посада)

Львів200_

15

Додаток ДЗразок cтруктурно-логічної схеми та плану курсової роботи на тему:

“Вплив девальвації гривні на макроекономічні показники української економіки”

Структурно-логічна схема

16

Економічна ситуація в країні

Рівень цін;Процентні ставки;Грошові агрегати;Доларизація економіки.

девальвація гривні

Дохідплатіжний баланс

Х М СА

17

ПланВступРозділ 1. Механізми впливу девальвації на рівновагу доходу і

платіжного балансу1.1 Вплив на сальдо поточного рахунку1.2 Сукупна пропозиція1.3 Доларизація

Розділ 2. Теоретичний коментар2.1 Модель Манделла-Флемінга: кейнсіанський підхід2.2 Модель Манделла-Флемінга з вільним ціноутворенням2.3 Залежність сукупної пропозиції від реального обмінного курсу2.4 Модель “залежної” економіки2.5 Трактування девальвації при ціновому підході

Розділ 3. Емпіричне тестуванняРозділ 4. Рекомендації для економічної політикиВисновкиПерелік використаної літературиДодатки

18

19

продовження додатку Д

Зразок розширеного плану курсової роботи на тему:

“Вплив девальвації гривні на макроекономічні показники української економіки”

Вступ. Актуальність проблеми. Обмінний курс як стрижень економічної політики держави. Аргументи “за” і “проти” знецінення грошової одиниці: огляд літератури. Міфи “рятівної” девальвації. “Особливі” інтереси експортного лобі і зацікавлених груп. Структура дослідження. Отримані результати: девальвація погіршує сальдо торговельного балансу, підвищує рівень цін і ступінь доларизації економіки й не стимулює зростання національного доходу в країні.

Розділ 1. Механізми впливу девальвації на рівновагу доходу і платіжного балансу

1.1 Вплив на сальдо поточного рахунку (CA). Цінові й нецінові фактори покращення CA. Нівелювання позитивного впливу девальвації інфляційною інерцією.

1.2 Сукупна пропозиція. Обернена залежність сукупної пропозиції від реального обмінного курсу. Номінальний і реальний обмінний курс. Вплив фінансового і цінового ефектів.

1.3 Доларизація. “Втеча” від національної валюти після девальвації. Наслідки доларизації.

Розділ 2. Теоретичний коментар2.1 Модель Манделла-Флемінга: кейнсіанський підхід. Дохід, грошова маса,

процентна ставка.2.2 Модель Манделла-Флемінга з вільним ціноутворенням. Зростання цін в

наслідок девальвації. Зменшення амплітуди експансійного впливу девальвації. 2.3 Залежність сукупної пропозиції від реального обмінного курсу.

Рестрикційний вплив девальвації грошової одиниці.2.4 Модель “залежної” економіки. Обсяг та структура попиту і пропозиції

товарів зовнішньої і внутрішньої торгівлі. Девальвація і від’ємне сальдо поточного рахунку. Інфляція та структурні деформації в економіці.

2.5 Трактування девальвації при ціновому підході. (Сальдо торговельного балансу. Умова Маршала-Лернера.)

Розділ 3. Емпіричне тестування. Вибір змінних: обмінний курс, динаміка доходу, цін, грошової маси etc. Проведення тестів на стаціонарність (тести ADF i PP), та коінтеграцію (коінтеграційний тест Джохансена та Гренджера. Вибір специфікацій. Оцінка 2SLS. Статистика моделі. Інтерпретація результатів: оцінка, аналіз, логічний вислід. Відповідність економетричних результатів теоретичним конструкціям.

Розділ 4. Рекомендації для економічної політики. Результати девальвації через призму проведеного економетричного оцінювання. Обмінний курс як індикатор якості економічної політики. Девальвація і синдром “голландської” хвороби. Девальвація гривні – інструмент руйнування економіки України й відкладення у часі структурних реформ. Зміцнення національної валюти – досягнення якісної конкурентоспроможності економіки. Рекомендації для економічної політики: зміцнення гривні, рестрикційна фіскальна і монетарна політика etc.

ВисновкиПерелік використаної літературиДодатки

Додаток Е

Зразок вступу курсової роботиЗначення зовнішньої торгівлі особливо зростає в умовах структурних зрушень

у торгівлі промисловими товарами, постійних коливань попиту і пропозиції, посилення впливу науково-технічного прогресу й основаних на його досягненнях нових технологій та інших факторів, серед яких не останнє місце належить прагненню до економічної самостійності. Завдяки зовнішній торгівлі не тільки забезпечуються поставки основних видів машинного обладнання, транспортних засобів, приладів, необхідних для нового будівництва та реконструкції старих галузей, а й формується дохід країни. В умовах інтеграції економіки України до світової господарської системи, особливого значення набуває проблема диверсифікації зовнішньоторговельних зв’язків. Тому проблема географічної орієнтації експорту та його впливу на формування національного багатства трансформаційних економік набуває особливої актуальності.

Метою даної курсової роботи є дослідження впливу змін у географічній структурі експорту на показник доходу в Мексиці та Чилі.

Завданням даної курсової роботи є:- здійснити теоретичний аналіз впливу зміни географічної структури експорту

на показник доходу в Мексиці та Чилі;- дослідити емпірично наявність взаємозв’язків між змінами у географічні

структурі експорту та доходом;- підтвердити висунуту гіпотезу або навести чіткі аргументи для її відхилення

на основі результатів економетричного дослідження; - розробити чіткі рекомендацій для економічної політики країн.Предметом курсової роботи є взаємозв’язок змін у географічній структурі

експорту та доходу в Мексиці та Чилі.Об’єктом курсової роботи є економіки латиноамериканських країн, а саме

Чилі та Мексики.Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 3 розділи,

висновки, список використаних джерел із 30 найменувань, 7 таблиць, 6 рисунків 5 додатків. Загальний обсяг … сторінок.

У першому розділі проведено аналіз наявних аргументів та здійснено теоретичний аналіз впливу зміни географічної структури експорту на показник доходу в Мексиці та Чилі.

Другий розділ є аналітичною частиною дослідження і містить емпіричний аналіз основних функціональних залежностей.

У розділі три представлені рекомендації для економічної політики країн у досліджуваних сферах.

Інформаційними джерелами дослідження є періодичні видання, посібники, підручники, статистична база International Financial Statistics (IMF) та бази даних OECD.

21

Додаток ЖЗразок огляду літератури

З-поміж українських економістів залишається популярним припущення про конструктивність поміркованої інфляції [3, с. 9─32; 4; 5; 15, с. 43─49; 16, с. 59─67]. Відповідно заперечуються такі стандартні антиінфляційні заходи, як обмеження грошової маси чи зміцнення грошової одиниці. Проте ще у 2003 р. українських прихильників поміркованої інфляції застерігали від ризику значних соціальних коштів повторного гальмування інфляції [13]. Сповільнення динаміки економічного зростання з початку 2005 р. можна вважати наслідком попереднього інфляційного „перегріву” економіки [22, с. 33─37], ознаки якого простежувалися ще влітку 2004 р. [1, с. 6─8]. Ю. Половньов і С. Ніколайчук визнають прискорення економічного зростання в 2004 р. переважно за рахунок приватного споживання, але інфляційний тиск пояснюють підвищенням собівартості продукції [11, с. 6]. Подібно І. Крючкова не заперечує, що вітчизняні виробники “виявилися не в змозі підсилити динаміку адекватно попиту”, однак погіршення загальноекономічної динаміки чомусь пов’язує із зміною споживчої та інвестиційної складової у внутрішньому попиті [6]. С. Кораблін: збільшення споживчих витрат визнає інфляційним, а інвестицій ─ антиінфляційним чинником [4].

Перший заступник голови НБУ А. Шаповалов вважає, що „сьогодні інфляція має насамперед не монетарний, а структурний характер” [18, с. 5]. Окремі дослідження справді не показують високої ваги грошової маси у динаміці цін [9, с. 102; 35; 39], що може бути наслідком демонетизації економіки і підвищеної залежності від адміністративних цін, однак не бракує інших пояснень. Грошова маса може впливати на інфляцію не лише безпосе-редньо, але й опосередковано ― через інфляційну інерцію, обмінний курс, заробітну плату або процентну ставку [35, p. 28─29]. Висока інфляційна інерція може пояснюватися плануванням майбутнього підвищення цін на противагу негайній реакції на збільшення пропозиції грошової маси [25, p. 1235─1257].

Ще одним поясненням може бути поліпшення сальдо бюджету. Таке припущення висловлювалося для України [35, р. 29], а нещодавно ─ для економік Болгарії і Румунії [30] та країн Близького Сходу і Північної Африки [31]. Вищий рівень рівноважної інфляції для країн, що розвиваються, пояснюється якраз низькою якістю інституцій, що заважають зваженій фіскальній політиці [34, p. 239─252]. Для випадків високої інфляції дефіцит бюджету може бути набагато важливішим чинником підвищення цін, ніж навіть інфляційна інерція [27, p. 443─468]. Для української економіки антиінфляційний вплив профіциту бюджету не заперечується, але в контексті спаду виробництва [15, с. 48─49]. С. Кораблін інфляційні ефекти обмежує „соціалізацією” дефіциту бюджету [4]. Виконавчий директор НБУ з економічних питань І. Шумило заперечує конструктивність „жорсткого придушення інфляції монетарними методами”, але визнає доцільність обмеження дефіциту бюджету [12]. В одному з раніших досліджень нами знайдено слабкі ознаки, що це може стимулювати промислове виробництво [19, с. 281]. Загалом емпіричні оцінки впливу сальдо бюджету виглядають дуже суперечливо. Переважно збільшення дефіциту бюджету збільшує обсяги

22

виробництва і прискорює інфляцію [24, p. 577─583; 29, p. 15─16], Але зустрічаються випадки отримання від’ємних мультиплікаторів [32, p. 150; 41, p. 156─157]. Інфляційний вплив дефіциту бюджету найвідчутніше виявляє себе у країнах, що розвиваються, тоді як у розвинених країнах впливу на цінову динаміку немає [26]. Проте дефіцит бюджету підвищує нестабільність інфляції, а це має самостійний дестабілізуючий вплив на динаміку доходу [38].

Підвищення монетизації української економіки до 48─49% від ВВП (за підсумком 2006 р.) об’єктивно послаблює логіку „немонетарної” інфляції, хоча не бракує сильніших аргументів. Поступове прискорення інфляції, що поєднується із короткочасним „сюрпризним” прискоренням динаміки промислового виробництва, продемонстровано для місячних даних за 1994─2000 рр. [19, с. 293─306]. Пізніше короткочасний монетарний „сюрприз” ідентифіковано для України і Росії [40, р. 441─461], Білорусі [33, p. 8─9] та Вірменії [28, p. 15]. Інфляція виглядає монетарною у Білорусі, але подібних ознак бракує для Вірменії. Відчутний зв’язок між знеціненням грошової одиниці та інфляцією не заперечується для української [8, с. 28─32; 9, с. 101─102; 10, с. 12─20; 21, с. 207─212] та інших економік [33, p. 7; 28, p. 14; 36, p. 462─483]. Якщо для України девальвація виглядає чинником погіршення динаміки доходу [20, с. 21─24], то для Вірменії ─ нейтральною стосовно цього показника [28, p. 14]. Проте не бракує досліджень, коли девальвація гривні стає нейтральним [8, с. 31] або навіть сприятливим чинником економічного зростання [10, с. 18─20; 15, с. 47─49]. Доцільність ревальвації гривні як засобу зниження інфляції і стимулювання економічного зростання поділяється не всіма [2, с. 13; 4; 17, с. 66; 7]. В окремих випадках ставиться питання: яке з двох лих менше ─ інфляція чи ревальвація? [23, с. 127─146].

Література1. Єфименко Т. Податковий кодекс України: питання ефективності та суспільної злагоди //

Фінанси України. ─ 2007. ─ № 5. ─ С. 3─11. 2. Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. Серія

„Економічні стратегії”. Випуск 8. ─ К.: НІСД, 2003. ─ 368 с.3. Колодко Г. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн / Серія

„Сучасна думка”. Книга 17. ─ К.: Основні цінності, 2002. ─ 248 с. 4. Онуфрик М. Порівняльний аналіз податкових систем і податкового навантаження країн-

членів ЄС та України // Економіка і держава. ─ 2006. ─ №11. ─ С. 14─18.5. Світовий Банк. Створення фіскального простору для економічного зростання. Огляд

державних фінансів України. Звіт № 3667-UA. ─ Вашингтон: Світовий банк, 2006. ─ 185 с. 6. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004─2015 рр.) „Шляхом

європейської інтеграції” (2005) / Авт. кол.: А. Гальчинський, В. Геєць та ін.; Нац. Ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. ─ К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. ─ 416 с.

7. Хорошаєв Є. Гармонізація податкових систем в ЄС // Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей/ За ред. Д.Лук’яненка і В.Чужикова. ─ К.: КНЕУ, 2007. ─ С. 209─223.

8. Шевчук В. Передумови та загрози «перегріву» ринку нерухомості та механізми його врегулювання // Стратегічні пріоритети. ― 2006. ― № 1. ― C. 118―127.

23

9. Alm J., Saavedra P., and Sennoga E. How Should Individuals Be Taxed? Combining “Simplified”, Income, and Payroll Taxes in Ukraine // FinanzArchiv. ─ 2007. ─ Vol. 63. ─ No. 3. ─ P. 350─373.

10. Buettner, T. The Impact of Taxes and Public Spending on the Location of FDI: Evidence from FDI-flows within Europe. ZEW Discussion Paper No. 17. ─ Mannheim: Centre for European Economic Research; Mannheim University, 2002. ─ 24 p.

11. Branchi C., and A. Burns. The Tax System in the Czech Republic. OECD Economics Department Working Paper No. 245. ─ Paris: OECD, 2000. ─ 58 p.

12. Chari V., and P. Kehoe. On the Desirability of Fiscal Constraints in a Monetary Union. NBER Working Paper No. 10232. ─ Washington: NBER, 2004. ─ 14 p.

13. Сollignon S. The Three Sources of Legitimacy for European Fiscal Policy / Workshop “Which Social and Tax Policy for which European Union?” (Stockholm, 10─11 June, 2005). ─ CIDEL-ARENA-SCORE. ─ 33 P.

14. Cnossen S. Tax Policy in the European Union: A Review of Issues and Options // FinanzArchiv. ─ 2007.─ Vol. 58. ─ No. 4. ─ P. 466─558.

15. Crafts N. Globalization and Growth in the Twentieth Century. IMF Working Paper . ─ Washington: IMF, 2000. ─ 23 p.

16. Darvas Z., A. Rose, and G. Szapary. Fiscal Divergence and Business Cycle Synchronization: Irresponsibility is Idiosyncratic. NBER Working Paper No. 11580. ─ Washington: NBER, 2005. ─ 35 p.

17. DePater, J., and G. Myers. Strategic capital tax competition: A pecuniary externality and a corrective device // Journal of Urban Economics. ─ Vol. 36. ─ No. 1─ P. 66─78.

18. Diamond, J., and G. Zodrow. Economic Effects of a Personal Capital-Income Tax Add-On to a Flat Tax // FinanzArchiv. ─ 2007.─ Vol. 63. ─ No. 3. ─ P. 374─395.

19. Dynus M. Fiskalizm w Unii Europejskiej // Bank i Kredyt. ─ 2007. ─ Nr 2. ─ S. 34─45.20. Eggert W., and A. Haufler. Fiscal Policy in Action: Company-Tax Coordination Cum Tax-Rate

Competition in the European Union // FinanzArchiv. ─ 2006.─ Vol. 62. ─ No. 4. ─ P. 579─601.21. Feld L.P. Tax Competition: How Great Is the Challenge? // Ekonomski pregled. ─ 2005. ─ Vol.

56. ─ No. 9. ─ P. 723─758. 22. Gadea M., Cuenca A., and Bandres E. The Welfare State and Economic Growth in Europe //

Public Finance. –1999/2006. – Vol. 54. – No. 3–4. –P. 154─191. 23. Gaigne C., and Riou S. Globalization, Asymmetric Tax Competition, and Fiscal Equalization //

Journal of Public Economic Theory. ─ 2007.─ Vol. 9. ─ Issue 5. ─ P. 901─925. 24. Gali I., and Perotti R. Fiscal Policy and Monetary Integration in Europe. NBER Working Paper

No. 9773. – Washington: NBER, 2003. ─ 43 p.25. Genser, B., and Reutter A. Fiscal Policy in Action. Moving Towards Dual Income Taxation in

Europe // FinanzArchiv. ─ 2007.─ Vol. 63. ─ No. 3. ─ P. 436─456.26. Girard-Vasseur M., and J.-L. Guieze. Tax competition in EU15: what is the reality? / Ecoweek.

Special Issue. ─ Paris: BNP Paribas, 2004. ─ 21 p. 27. Janeba E., and Schjeldrup G. The Future of Globalization: Tax Competition and Trade

Liberalization / World Development Report 2003 “Dynamic Development in a Sustainable World”. ─ Washington: World Bank, 2003. ─ 51 p.

28. Kari S., and Ylä-Liedenpohja J. Effects of an Equalization Tax on Multinational Investments and Trabsfer Pricing // FinanzArchiv. ─ 2005. ─ Vol. 61. ─ No. 3. ─ P. 45─61.

29. Kehoe P. Policy co-operation among benevolent governments may be undesirable // Review of Economic Studies. ─ 1989. ─ Vol. 52. ─ No. 2. ─ P. 289─296.

24

30. Klun M., and Blažić H. Tax Compliance Costs for Companies in Slovenia and Croatia // FinanzArchiv. ─ 2005. ─ Vol. 61. ─ No. 3. ─ P. 418─437.

31. Kulawczuk P. Konkurencja podatkowa i socjalna o zagraniczne inwestycje bezpośrednie w przemyśle Europy Środkowej // Gospodarka Narodowa. ─ 2005. ─ Nr 10. ─ S. 53─75.

32. Masson P. Fiscal Policy and Growth in the Context of European Integration. IMF Working Paper No. 133. ─ Washington: IMF, 2000. ─ 35 p.

33. Marceau N., Mongrain S., and Wilson J. Why Do Most Countres Set High Taxes on Capital? CIRPEE Working Paper 07/11. ─ Montreal: CIRPEE, 2007. ─ 34 p.

34. Oats W. Fiscal Federalism. ─ N.T.: Harcourt Brace Jovanovich, 1972. ─ 432 p. 35. Kötlenbürger M. Tax Competition in a Fiscal Union with Decentralized Leadership. ─ Munich:

University of Munich; CESifo, 2003. ─ 24 p.36. Persson T., and Tabellini G. Federal Fiscal Constitutions: Risk Sharing and Redistribution //

Journal of Political Economy. ─ 2006. ─ Vol. 104. ─ No. ─ P. 979─1009. 37. Simivic H. Fiscal system and fiscal relations in the European Union: political restraints and

alternative approach to public finance. Working Paper No. 4. ─ Zagreb: University of Zagreb, 2007. ─ 11p. 38. Stöwhase S. Tax-Rate Differentials and Sector-Specific Foreign Direct Investment: Empirical

Evidence from the EU // FinanzArchiv. ─ 2005. ─ Vol. 61. ─ No. 4. ─ P. 535─558. 39. Tiebout C. A Pure Theory of Local Expenditures // Journal of Political Economy. ─ 1956. ─

Vol. 64. ─ No. 4. ─ P. 416─424. 40. Weber R., Taube G. On the Fast Track to EU Accession: Macroeconomic Effects and Policy

Challenges for Estonia. IMF Working Paper No. 156. ─ Washington: IMF, 1999. ─ 41 p. 41. Wilson J. Teories of Tax Competition // National Tax Journal. ─ 1999. ─ Vol. 52. ─ No. 2. ─ P.

269─304. 42. Wilson J., and Wildasin D. Tax Competition: Bane or Boon? / Conference “World Tax

Competition”, (London, May 24─25, 2001). ─ London: Institute for Fiscal Studies, 2001. ─ 42 p. 43. Wolff G. Measuring Tax Burdens in Europe // Aussenwirtschaft. ─ 61 Jahrgang. ─ 2006. ─ Heft

III. ─ S. 299─328. 44. Wu S., and Teng M.-J. Determinants of Tax Compliance ─ A Cross-Country Analysis //

FinanzArchiv. ─ 2005. ─ Vol. 61. ─ No. 3. ─ P. 393─417. 45. Zee H. Personal Income Tax Reform: Concepts, Issues, and Comparative Country

Developments, IMF Working Paper No. 87. ─ Washington: IMF, 2005. ─ 46 p.46. Zipfel F. One Europe, one Tax? Plans for a Common Consolidated Corporate Tax Base. EU

Monitor No. 49. ─ Frankfurt: Deutsche Bank. ─ 18 p.

За матеріалами наукових праць д.е.н. проф. Шевчука В. О.

25

Продовження додатку Ж

Зразок оформлення огляду літератури у вигляді таблиці

Таблиця Ж.1Дослідження продуктивності експорту

Країна Джерело Приклад дослідження Методика Результати

США [15]50-60 тис. заводів;

1984-92 рр.

Лінійна регресія з фіксованими

ефектами

Вища продуктивність

експортерів, самовідбір експортерівТайвань [26] 2832 фірми;

1986 р.Логарифмічна

виробнича функція

Велико-британія [27] 2989 фірм;

1992-99 рр. Структурний аналіз Вища продуктивність

експортерів, використання

досвіду експортерівІндонезія [16] 20018 фірм;1990-96

Панельна функція виробництва

Чилі [7] 5000 заводів;1990-96 рр. Панельні дані

Вища продуктивність

експортерів, відсутність

використання досвіду

експортерів.

Велико-британія [24] 658 фірм;

1988-99

Панельні дані, порівняння,

диференціювання перших різниць

Низька продуктивність

початківців-експортерів

Швеція [25] 3275 фірм;1990-99 рр.

Порівняння, різницеве

диференціювання

Відсутність відмінностей у продуктивності

початківців-експортерів,

зростання рівня продуктивності неекспортерів

Канада [11]19142 заводи;

1984-90 рр.1990-96 рр.

Диференційна регресія, огляд

матеріалів

Економія від масштабу, трансфер

технологій, підвищення якості людського капіталу

26

Додаток К

Характеристика вихідних даних для емпіричного дослідження

Методологія дослідження. Вплив обмінного курсу та сальдо бюджету на структурні зрушення в українській економіці оцінено за допомогою методу найменших квадратів з інструментальними змінними (2SLS) та фільтру Кальмана, що дозволяє врахувати часову траєкторію досліджуваної залежності та перевірити стійкість отриманих результатів до вибору методу оцінювання. Гнучкі коефіцієнти моделювалися як рекурсивні або випадкове блукання (англ. random walk). Емпіричне дослідження проведено для квартальних даних січня 1998 р. – червня 2006 р. Використовувались наступні показники:

indt – промислове виробництво в Україні (індекс, 1994=100); mach_indt – продукція машинобудування (індекс, 1994=100), включає

виробництво механічного обладнання, машин і механізмів та транспортних засобів;

tech_expt – технологічний експорт (млн. дол.), включає ХVI, XVII та XVIII товарні групи згідно товарної номенклатури статистики зовнішньої торгівлі;

met_indt – металопродукція (індекс, 1994=100), включає виробництво чорних та кольорових металів,

et – номінальний обмінний курс (грн./дол. США); neert – номінальний ефективний обмінний курс гривні (індекс, 2000=100);bdt – сальдо бюджету (% від ВВП); indworldt – промислове виробництво країн-торговельних партнерів (індекс,

2000=100); metalt – світова ціна на метал (індекс, 1994 =100); const – константа.

Показники indt, tech_expt, met_expt, met_indt та tech_indt отримано з матеріалів Держкомстату України, bdt – Національного банку України, et, metalt, neert та indworldt – з бази даних International Financial Statistics. Окрім сальдо бюджету, всі показники використано у вигляді логарифмів відповідних перших різниць.

27

продовження додатку К

Характеристика вихідних даних для емпіричного дослідження

Нами розроблено наступну модель промислового виробництва для

емпіричного дослідження (К.1):

де indt ― промислове виробництво в Україні (індекс, 1994=100); et ―

номінальний обмінний курс (грн. за долар); bdt ― сальдо бюджету (% від

ВВП); Xt ― окремі групи експорту (млн. дол.); mt – пропозиція грошової маси;

metalt ― індекс світових цін на метал (індекс, 1994 =100); indworldt ― індекс

промислового виробництва країн – торговельних партнерів1; Аt ― частка

експорту з України в різні регіони світу (промислові країни, країни, що

розвиваються, країни Східної Європи, Росію та країни СНД), а0…а12, b0…b8 –

коефіцієнти відповідних залежних змінних. Для емпіричного аналізу

використано квартальні показники за період 1998–2007 рр., які очищено від

сезонності за допомогою методу Census X-12 та прологарифмовано (окрім

сальдо бюджету).

1 Цей показник враховує дані ВВП (або промислового виробництва) Росії, Великобританії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Німеччини, США, Туреччини і більшості країн Східної Європи (всього ― 15 країн, на які припадає понад дві третини українського експорту-імпорту). Нормовані вагові коефіцієнти розраховувалися на основі частки відповідних країн в обсягах українського експорту-імпорту.

(К.1)

28

Додаток Л

Оформлення результатів емпіричного дослідження

Таблиця Л.1Чинники технологічного експорту, промислового виробництва

та експорту металопродукції

Незалежні змінні

Залежні змінніI II III IV

tech_expt indt tech_expt mach_indt met_expt indt met_expt indt

сonst 0.019(2.86**)

0.186(2.22**)

tech_expt–1–0.318(–2.09**)

0.048(1.76**)

–0.212(–1.40)

et –1.345(–3.03*)

0.987(4.94*)

et–1–0.109

(–1.50***)–1.167(–2.72*)

–1.580(–1.65***)

–0.200(–2.31**)

neert0.982(3.93*)

–0.187(–1.41)

bdt0.050(3.39*)

0.094(2.68*)

–0.124(–1.43)

–0.028(–2.36*)

indworldt3.526

(1.62***)4.097(2.41*)

1.272(3.50*)

0.939(2.83***)

indt–1–0.255(–1.39)

-0.260(-1.38)

mach_indt–1–0.458

(–2.23**)met_expt–1 –0.523

(–4.86*)0.121

(2.02**)–0.506(–4.22*)

0.095(1.54***)

metalt–1 0.689(2.03**)

0.753(3.27*)

adj. R2

DW0.481.81

0.421.89

0.451.86

0.571.95

0.672.28

0.522.08

0.582.18

0.522.22

Примітка: Навпроти незалежних змінних у таблиці в дужках вказано критерій Стюдента та показник статистичної значущості (*─1%, **─5%,***─10%)

29

Продовження додатку Л

Інтерпретація результатів емпіричних досліджень (на прикладі таблиці 1, додаток 5)

Оцінки 2SLS представлено у табл. 1. Дослідження проводилось у розрізі чотирьох відмінних специфікацій (І-ІV). Обернений авторегресивний зв’язок з лагом в один квартал для технологічного експорту, промислового виробництва та експорту металопродукції природно розглядати ознакою корекції до рівнова-жного значення. Отримана негативна залежність промислового виробництва від зниження обмінного курсу (показники et–1 та neert) є достатньо стійкою до змін у специфікації регресійної моделі, але статистична значущість відповідних коефіцієнтів не перевищує 5%. Девальвація гривні на 1% погіршує показники технологічного експорту на 1,2%. Підтримання “слабкої” гривні обмежує зростання виробництва у секторі машинобудування, але недвозначно поліпшує динаміку експорту металу. Профіцит бюджету стимулює технологічний експорт, але обмежує експорт металургійної галузі, що підтримує згадане вище неформальне припущення М. Меламеда про стимулювання сировинного сектора видатками бюджету [13, c. 12]. Цілком передбачувано економічне зростання в країнах-торговельних партнерах поліпшує динаміку як промисло-вого виробництва, так і технологічного експорту, але не виявлено безпосе-реднього впливу на виробництво у машинобудуванні та експорт метало-продукції, що вимагає додаткових пояснень і створює певний виклик для майбутніх досліджень. Експорт металургійної галузі збільшується внаслідок підвищення світових цін на метал, що цілком природно.

30

Додаток М

Методологія дослідження

Метод двокрокових найменших квадратів (2SLS) з

інструмен-тальними змінними

Для емпіричного дослідження нами використано метод

двокрокових найменших квадратів 2SLS з інструментальними змінними

(М.1) та метод найменших квадратів з коригуванням помилки (М.2).

де Yt – вектор залежних змінних (технологічний експорт, імпорт,

експорт металопродукції, промислове виробництво), Xt – вектор

незалежних змінних, υt – помилка моделі.

У рівнянні (Н.1) використано рівні відповідних показників, а у

рівнянні (Н.2) ― їх перші різниці ( ).

Коефіцієнти Aj―Bi характеризують довгострокові, а aj―bi –

короткострокові залежності. Стохастичні залишки zt з довгострокових

регресійних рівнянь для рівнів використовувалися для коригування

оцінок короткочасної динаміки. Хоча змінні у рівнянні (Н.1) можуть не

відповідати вимогам стаціонарності (наявність тренду), включення

залишків zt1 у рівняння (Н.2) дозволяє отримати точніші оцінки

регресійних коефіцієнтів.

Векторна авторегресія

(VAR)

Модель VAR (Н.3) є системою лінійних рівнянь для кожної із

залежних змінних (у вигляді перших різниць):

де yt – вектор залежних змінних, xt – вектор незалежних змінних Ai –

матриця коефіцієнтів для залежних змінних, B – матриця коефіцієнтів

для незалежних змінних, εt – стохастичний чинник.

Продовження додатку М

(М.1)

(М.2)

(Н.3)(М.3)

31

Векторна авторегресія з коригуванням

помилки (VEC)

Модель VEC (Н.4) використовується у моделях векторної авторегресії

коли нестаціонарні ряди залежних змінних є коінтегрованими.

де yt ― перші різниці залежної змінної; – довгострокове значення

(у рівнях); Хt – вектор незалежних змінних; t – стохастичний чинник.

Структурна векторна

авторегресія (SVAR)

Структурна векторна авторегресія дає можливість встановлювати

певні обмеження моделі. SVEC для двох часових рядів можна записати

наступним чином:

де γ10, γ20, γ12, γ21, β11, β12, β21, β22, – невідомі коефіцієнти, які пов’язують

поточні та минулі значення залежних змінних Y1t та Y2t. У рівняннях (М.5)

і (М.6) описується лінійна динамічна модель без обмежень.

Фільтр Кальмана

Фільтр Кальмана з гнучкими коефіцієнтами дозволяє врахувати

часову траєкторію досліджуваної залежності. Статистична модель фільтру

Кальмана складається з двох груп рівнянь:

де ε1t – помилки прогнозу. Гнучкі коефіцієнти моделювалися як

рекурсивні або випадкове блукання (англ. random walk).

Переваги використання фільтру Кальмана: 1) забезпечує належне

оцінювання причинно-наслідкових зв’язків у нестабільному економічному

середовищі; 2) використання гнучких (або динамічних) коефіцієнтів

означає, що економічні агенти володіють всією інформацією щодо впливу

макроекономічних шоків, на відміну від регресійних моделей з

фіксованими коефіцієнтами.

(Н.5)

(Н.6)

(Н.7)

(Н.8)

(М.5)

(М.6)

(Н.4)(М.4)

(М.7)

(М.8)

32

Додаток Н

Таблиця Н.1

Тест Гренджера для промислового виробництва, експорту, обмінного курсу

та сальдо бюджету

Гіпотеза Кількість лагів1 2 3 4 5 10

Обмінний курс не впливає на промислове виробництво

Промислове виробництво не впливає на обмінний курс

5.372(0.007*)0.952

(0.336)

14.674(0.000*)4.308

(0.023**)

7.325(0.001*)2.146

(0.118)

1.474(0.242)2.571

(0.064***)

1.962(0.128)2.794

(0.045**)

14.678(0.004*)0.984

(0.542)

Обмінний курс не впливає на експорт Експорт не впливає на

обмінний курс

2.940(0.096***)

0.724(0.400)

2.403(0.104***)

2.311(0.117)

6.639(0.001*)3.087

(0.044**)

1.723(0.179)2.077

(0.116)

3.984(0.011**)

1.065(0.408)

2.139(0.207)3.297

(0.099***)Сальдо бюджету не впливає на

промислове виробництвоПромислове виробництво не впливає

на сальдо бюджету

3.192(0.083***)

0.234(0.631)

7.694(0.002*)0.356

(0.703)

0.749(0.532)0.160

(0.921)

0.609(0.659)0.680

(0.612)

0.646(0.667)1.407

(0.26424)

2.176(0.202)3.449

(0.096***)Сальдо бюджету не впливає на

експорт Експорт не впливає на

сальдо бюджету

0.390(0.536)0.084

(0.009*)

1.513(0.237)0.407

(0.068***)

6.209(0.002*)0.232

(0.872)

5.244(0.003*)0.151

(0.960)

2.274(0.086***)

0.735(0.605)

2.407(0.172)3.779

(0.077***)

Примітка: в дужках подано p – критерій та статистичну достовірність (* - 1%, ** - 5%, *** - 10%).

Розраховано автором за: [Держкомстат, IFS]

Таблиця Н.2Тест Джохансена для сальдо бюджету, обмінного курсу, світової ціни на метал та

промислового виробництва

Кількість рівнянь

Лаги Критичні значення

1 2 3 5% 1%

1 55.90474** 98.79828** 122.6452** 47.21 54.46

2 15.35514 38.74943** 60.99518** 29.68 35.65

3 6.211692 18.62723* 24.49442** 15.41 20.04

4 1.630494 2.633146 9.775410** 3.76 6.65

Примітка: **―1%, *―5%

Розраховано автором за: [Держкомстат, IFS]

33

Додаток П

Результати емпіричного оцінювання методами

векторної авторегресії (VAR) та фільтру Кальмана

Рис П.1. Чинники та декомпозиція відхилень промислового виробництва

(оцінки VAR)Примітка: Для кожної залежної змінної подано імпульсні функції, що характеризують

залежність від інших залежних змінних (ліворуч), а також декомпозицію залишків, що

характеризує вагу кожного чинника у змінах залежної змінної (праворуч).

Використовувалася VEC-модель з двома лагами

Рис П. 2. Вплив обмінного курсу на досліджувані показники

34

Додаток Р

Оформлення рисунків та формул

Рис. Р.1. Збільшення виробництва у секторі QT на прикладі української

економікиРозроблено автором за: [17, с. 115–134, 18, с. 551–600]

Рис. Р.2. Південна Корея: сальдо бюджету (% до ВВП) – ліва шкала,

номінальний обмінний курс (%, 1976=100) – права шкала., 1976–2006 рр.За: [346]

A

B′

B′′

D1

D0

C

C′

EQT

1

T

T′

QT0

q1

q0′

q1′

QN

q0

QN1 QN

0QN2 N′N

QT

QT2

35

Продовження додатку Р

Рис. Р.3. Вплив політики протекціонізму на структурні зрушення в

українській економіціПримітка: W – заробітна плата, “+” – позитивний вплив, “–” – негативний вплив.

Складено автором

Рис. Р.4. Промислове виробництво областей західного регіону, % (індекс,

IV кв. 1998 р = 100)Розраховано автором за: [36]

Продовження додатку Р

,

,

де ωі – відносна спеціалізація для галузі і; Хі та Мі – відповідно експорт та

імпорт галузі і;Ві – індекс Баласси для галузі і.

(Р.2)

(Р.1)

Мито

↑Е

Технологічна промисловість

Сировина

Низькотехнологічна промисловість

Субсидії

Імпортні компоненти

Інфляція

Вразливість до груп впливу

1

↑W

↓W

23

45

67

36

Додаток П

Зразок оформлення результатів регресійного аналізу

System: TECH_FDIEstimation Method: Weighted Two-Stage Least SquaresSample: 1998Q3 2006Q4Included observations: 34Total system (unbalanced) observations 67

Coefficient Std. Error t-Statistic Prob.  

C(2) -0.569423 0.113907 -4.999902 0.0000C(7) 0.137977 0.049467 2.789287 0.0071C(8) -0.640786 0.189301 -3.385007 0.0013C(9) 0.487207 0.160755 3.030735 0.0036

C(11) 0.013081 0.005868 2.229178 0.0296C(12) -0.107912 0.070142 -1.538479 0.1293C(13) -0.063332 0.039026 -1.622835 0.1000C(14) 0.058838 0.027575 2.133744 0.0370

Equation: D(EXTECH) =C(2)*D(EXTECH(-1))+C(7)*D(FDI_SA(-1))+C(8) *D(R_SA)+[AR(1)=C(9)] Instruments: D(EXTECH(-1)) D(FDI_SA(-1)) D(R_SA) D(E(-1)) C     EXTECH(-2)-EXTECH(-3) FDI_SA(-2)-FDI_SA(-3) R_SA(-1)-R_SA(-2)Observations: 33R-squared 0.382334     Mean dependent var 0.053001Adjusted R-squared 0.318437     S.D. dependent var 0.169650S.E. of regression 0.140058     Sum squared resid 0.568868Durbin-Watson stat 1.614356

Equation: D(INDUKRSA) =C(11)+C(12)*D(E(-1))+C(13)*D(R_SA)+C(14) *D(EXTECH(-1)) Instruments: D(EXTECH(-1)) D(FDI_SA(-1)) D(R_SA) D(E(-1)) CObservations: 34R-squared 0.163114     Mean dependent var 0.015387Adjusted R-squared 0.079426     S.D. dependent var 0.032856S.E. of regression 0.031525     Sum squared resid 0.029814Durbin-Watson stat 2.212487

(П. 2)

(П. 1)

Коефіцієнт

Критерій Ст’юдента

(t – статистика)

99 % – * : < 0,01 95 % – ** : 0,01 > 0,05 95 % – *** : 0,05 > 0,10

37

Продовження додатку П

Оформлення результатів регресійного аналізу у вигляді таблиці(на прикладі рівнянь П.1 - П.2)

Таблиця П.1Чинники технологічного експорту та промислового виробництва

Незалежні змінні

Залежні змінні

extecht indukrt

Константа –0.013

(2.229**)

extecht-1–0.569

(–4.999*)–0.108(–1.538)

fdit-1 0.138 –0.458

Кількість зірочок

відповідно до показника

«Probability»

Критерій Ст’юдента

(t – статистика)

Коефіцієнт

38

(2.790*) (–2.23**)

rt–0.641

(–3.385*)

–0.063(–1.623***)

et-1 – 0.059(2.134**)

adj. R2

DW0.481.81

0.421.89

Кількість зірочок

відповідно до показника

«Probability»

39