#7 2017

БЕЗ ЗАЙВИХ СЛІВІнколи одне фото здатне сказати більше, ніж сотні слів. Фотовипуск розповість про найдраматичніші моменти захоплення Криму Росією навесні 2014 року, життя на окупованому півострові та його неймовірних героїв, які, попри репресії, переслідування, залякування, доводять, що Крим — це Україна.

КРИМ 2014–2017 РР.

На фото: одиночний пікет проти російської агресії в Сімферополі,

17 квітня 2014 року.

«Журнал Крим Інформ», № 7 (7). Листопад 2017 р. Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №22665-12565 Р від 04.05.2017 р. Засновник: Українське національне інформаційне агент-ство «Укрінформ». Видавець: ТОВ «Мега-прес груп». Адреса: вул. Леся Курбаса, 2-д, м.Київ, 03148, тел.: (044) 455-46-23. Головний редактор: Каздобіна Ю.

Адреса редакції: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м.Київ, 01001, тел.: (044) 279-81-52; факс: (044) 279-86-65, 234-83-66, e-mail: office@ukrinform.ua. Передрук тільки з письмового дозволу редакції. Фото на обкладинці: Stanislav Yurchenko/RFE/RL. Віддруковано: ТОВ «ПРАЙМ-ПРІНТ».

Адреса: вул. Бориспільська, буд. 9, м. Київ, 02099, тел: (044) 599-19-40. Замовлення № 4229. Наклад: 800 примірників. Розповсюджується безкоштовно.

Окупація як помста за прагнення свободи. 21 листопада 2013 року в Києві розпочався Євромайдан — акції протесту проти призупинення тодішнім президентом Віктором Януковичем процесу вступу України до Євросоюзу, а також проти тотальної корупції та диктатури влади. Розгін студентської демонстрації вночі проти 30 листопада призвів до широкомасштабного мирного протесту, який радикалізувався та перетворився на криваве протистояння мітингувальників і силовиків. Протягом січня–лютого 2014 року країну сколихнули незаконні переслідування, викрадення та катування активістів Євромайдану, розстріли беззбройних людей снайперами. Події кінця 2013-го — початку 2014 року ввійшли до новітньої історії держави як Революція Гідності. І саме вони, зрештою, стали каталізатором відкритої російської агресії щодо України та, власне, окупації Кримського півострова. На фото: з листопада 2013 року в Криму також тривали акції протесту проти свавілля міліції та на підтримку асоціації України з Євросоюзом. Учасники кримського Євромайдану зазнавали шаленого тиску з боку місцевої влади, лояльної до Росії. На початку окупації більшість активістів кримського Євромайдану були змушені залишити півострів через загрозу кримінального переслідування та фізичної розправи. Один з його лідерів, Андрій Щекун, упродовж 11 днів перебував у полоні в окупантів.

Коли стало відомо, що парламент АРК планує скликати позачергову сесію, на якій мало відбутися голосування за рішення про відокремлення Криму від України, Меджліс кримськотатарського народу оголосив про проведення 26 лютого 2014 року мирного мітингу на підтримку збереження територіальної цілісності держави. Уранці під стінами Верховної Ради Криму зібралися тисячі прихильників Євромайдану та єдності України. Проросійські сили влаштували провокації під час мирного зібрання, що спричинило сутички. Згодом окупаційна влада відкрила кримінальне провадження в так званій «справі 26 лютого», заарештувала декількох активістів, зокрема й заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, та висунула їм незаконні обвинувачення в організації масових заворушень.

3 #7 2017

Одразу після кульмінації подій на київському Євромайдані, наприкінці лютого 2014-го, у Криму з’явилися перші «зелені чоловічки» — військові без розпізнавальних знаків, які у складі спецпідрозділів здійснювали операції із захоплення та блокування адміністративних споруд і військових об’єктів на півострові. Спочатку Росія заперечувала те, що «зелені чоловічки» є військовослужбовцями РФ, однак уже 17 квітня 2014 року президент Росії Володимир Путін публічно визнав, що у Криму перебували саме російські військові.

Архієпископ Сімферопольський і Кримський Української православної церкви Київського патріархату Климент став на захист українських військових, заблокованих російськими окупантами у військовій частині.

2 березня 2014 року було заблоковано 36-ту бригаду берегових військ ВМС України — її оточили близько сотні «зелених чоловічків», 20 вантажівок «КАМАЗ» та кілька броньованих позашляховиків «Тигр».

4 березня 2014 року командир Севастопольської бригади тактичної авіації Повітряного командування «Південь» (військовий аеродром «Бельбек»), полковник Юлій Мамчур вийшов разом із солдатами до «зелених чоловічків», які блокували військову частину, під бойовим стягом і прапором України, без зброї. У відповідь на вимогу окупантів перейти на їхній бік Мамчур заявив, що особовий склад бригади тактичної авіації в Бельбеку не зрадить народ України й військову присягу та зі зброєю в руках готовий захищати територіальну цілісність держави.

4#7 2017

5 березня 2014 року біля заблокованої окупантами військової частини жінки Бахчисарая влаштували акцію протесту проти перебування російських військ на території Криму.

В акції «Жінки проти війни» брали участь і дорослі, і діти.

14 березня 2014 року, Сімферополь. Кримчани провели акцію «Живий ланцюг», метою якої було бойкотування незаконного референдуму про статус Криму, запланованого на 16 березня. Учасники акції тримали в руках українські та кримськотатарські прапори, а також плакати з написами: «Референдуму — ні!», «Ні — війні», «Ми — за мир», «Крим — Україна».

Кримська татарка передає їжу українським солдатам, заблокованим у військовій частині.

5 #7 2017

Під час голосування на «виборчій дільниці» в Сімферополі. Незаконний референдум відбувався без участі міжнародних спостерігачів, із численними законодавчими й процедурними порушеннями та під наглядом озброєних людей. Його результати, як і саме проведення, є нелегітимними та не визнаються жодною цивілізованою країною.

18 березня 2014 року, поховання кримськотатарського активіста Решата Аметова. Він став фактично першою жертвою безпрецедентно жорстоких репресій окупаційної влади щодо кримських татар, які відкрито бойкотували незаконний референдум. 3 березня 2014-го Аметов брав участь у мирній акції протесту проти окупації Криму, звідки його в невідомому напрямку вивезли члени загону так званої «самооборони Криму». Після цього активіст більше не виходив на зв’язок. 15 березня Решата Аметова знайшли мертвим, на його тілі були виявлені численні ознаки катувань. Без батька залишилися троє дітей. 18 березня 2017 року Президент Петро Порошенко надав Решату Аметову звання Героя України.

Агітація в Сімферополі на підтримку так званого «референдуму». До незаконного плебісциту про статус Криму готувалися надшвидкісними темпами. Дату «волевиявлення» зміщували кілька разів: спочатку його запланували на 25 травня, потім перенесли на 30 березня, та, зрештою, кінцевою датою оголосили 16 березня.

6#7 2017

Український режисер, сценарист і письменник, громадський активіст Олег Сенцов, якого 11 травня 2014 року затримали в Сімферополі за обвинуваченням «в організації терористичної групи та підготовці терактів у Криму». Разом із Сенцовим заарештували також Геннадія Афанасьєва, Олексія Чернія й Олександра Кольченка. Їм усім інкриміновано підготовку вибухів біля меморіалу «Вічний вогонь» та пам’ятника Леніну в Сімферополі. 25 серпня 2015-го Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Олега Сенцова до 20 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму. У лютому 2016 року його етапували до Якутії. На захист українського режисера виступали голлівудські та російські актори, численні правозахисні організації, проте Росія відмовилася видати його Україні.На сьогодні окупаційна влада в Криму незаконно тримає під вартою 57 політв’язнів, переважна більшість яких є мусульманами та кримськими татарами.

7 #7 2017

3 травня 2014 року російські окупаційні війська не пропустили до Криму лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва. З вимогою не перешкоджати його в’їзду на півострів біля контрольно-пропускного пункту зібралися понад 5 тисяч кримських татар. Їм, зрештою, удалося прорвати кордон військових та зустріти Джемілєва біля українського КПВВ, однак дорогою назад їх заблокували в буферній зоні озброєні до зубів російські прикордонники. Мустафа Джемілєв був змушений повернутися до Києва. В’їжджати до Криму заборонено також голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, а сам Меджліс, який є органом самоврядування кримськотатарського народу, окупаційна влада оголосила екстремістською організацією та заборонила його діяльність на півострові. У квітні 2017 року Міжнародний суд ООН зобов’язав РФ поновити роботу Меджлісу.

Активісти Українського культурного центру в Криму навіть в умовах окупації відкрито демонстрували свою громадянську позицію.

Через репресії, розпочаті окупаційною владою, чимало кримчан були змушені виїхати з півострова на материкову територію України.

8#7 2017

Уже 2014 року Росія почала незаконний призов кримчан до армії та флоту РФ, грубо порушуючи тим самим зобов’язання, що вона має як країна-окупант. Адже, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, державі-окупанту заборонено примушувати осіб, які перебувають під захистом, до служби в її збройних або допоміжних силах, а також чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії.

Промивання мізків маленьким і юним кримчанам – стратегічне завдання Російської Федерації, на виконання якого виділяються значні ресурси. Від початку окупації в Криму впровадили стратегію РФ з освіти та виховання дітей, яка передбачає, зокрема, повернення до радянської мілітаризованої системи виховання.

9 #7 2017

В окупований Крим повертається радянська символіка.

Під наглядом «великого брата»: безхатько йде повз будинок із муралом, на якому зображено Путіна. Феодосія.

Back in the USSR — обов’язкові марші стають буденним явищем у мілітаризованому Криму. Півострів повертається в епоху «холодної війни». За даними експертів, окупаційна влада скорочує соціально-економічні програми розвитку, натомість активно розбудовує військово-промисловий комплекс і нарощує чисельність військ. Відтак уся наявна інфраструктура та життя на півострові загалом підпорядковуються нині військовому сектору.

На півострові тривають затримання кримчан, які виявляють незгоду з окупацією. Навіть найменший натяк на проукраїнські настрої, на кшталт вишиванки, стає причиною для затримання.

10#7 2017

Туристична галузь у Криму поволі занепадає. Якщо 2014-го відпочинок на окупованому півострові ще цікавив росіян, то вже наступного року російських туристів значно поменшало — через транспортні труднощі й неадекватні ціни. Упродовж 2015-го Крим відвідали лише 1,1 мільйона курортників (до окупації їх було понад 6 мільйонів щорічно), та їхня кількість дедалі скорочується.

Залізничний вокзал у Сімферополі завжди напівпорожній.

8 грудня 2016 року в Криму заарештували Володимира Балуха. Активіст навіть у період окупації півострова не приховував своєї проукраїнської позиції: не відмовився від українського громадянства, вивісив на даху свого будинку національний прапор, а на стіні розмістив табличку з написом: «Вулиця Героїв Небесної Сотні». Балуха протиправно засудили до 3 років і 7 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні. Формально його звинуватили в незаконному зберіганні вибухових речовин та боєприпасів.

На межі: українця, який їде до Криму, обшукують російські силовики.

11 #7 2017

«…Я мав вибір, якби поступився своїми принципами. Для того, аби не сидіти у в’язниці, достатньо було визнати провину, морально зламатись. Але я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України дорікнули мені, що я виявив слабкість»,— сказав Володимир Балух у завершальній промові під час засідання суду.

2016 року українська співачка кримськотатарського походження Джамала (Сусанна Джамаладінова) перемогла на пісенному конкурсі «Євробачення», виконавши пісню «1944», що розповідає про депортацію кримськотатарського народу 1944 року. Ця подія також привернула увагу європейців до порушень прав людини в окупованому Криму.

12#7 2017

2017 року Росія перейшла до активної фази будівництва Керченського моста, який має сполучити РФ з окупованим Кримом. Росія не погодила це будівництво з Україною, знехтувавши вимоги Конвенції ООН з морського права та Договір між Україною й РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки. Крім того, спорудження Керченського моста обмежило свободу судноплавства в Чорному й Азовському морях, що загрожує Україні величезними економічними збитками.

49 кримських татар затримали в окупованому Криму в жовтні 2017 року за участь в одиночних пікетах проти незаконних арештів кримськотатарських активістів.

76-річний кримський татарин Сервер Караметов, пенсіонер, що має хворобу Паркінсона, був затриманий силовиками під будівлею «Верховного суду» в Сімферополі. Літній чоловік улаштував одиночний пікет на підтримку політичних в’язнів із плакатом: «Путін та Аксьонов, наші діти — не терористи. Годі звинувачувати кримських татар!». Щодо кримськотатарського активіста склали два протоколи: за «порушення порядку проведення одиночних пікетів» та за «опір співробітникам поліції».

Під час судового засідання Серверу Караметову стало зле, тож, аби пенсіонер отямився, довелося викликати «швидку допомогу».

13 #7 2017

450 тисяч російських рублів — дрібняками. Активісти об’єднання «Кримська солідарність» заплатили штрафи, накладені на кримських татар, 10-рублевими монетами. Зокрема, 300 тисяч рублів (приблизно 5000 доларів) сплатили за Зарему Умерову, яку оштрафували за розміщення проукраїнських дописів у соцмережі Facebook. Ще 150 тисяч рублів (понад 2400 доларів) внесли за Османа Бєлялова, неправдиво обвинуваченого окупаційною владою в участі в несанкціонованому мітингу.

Гроші для сплати штрафів зібрали небайдужі кримчани.

У Криму поширюється рух ненасильницького спротиву окупації —незгодні з незаконною анексією півострова кримчани всіляко намагаються показати, що Крим — це Україна (фото із соцмереж).

Синьо-жовті кольори в окупованому Криму.

27 вересня 2017 року сімферопольський «суд» незаконно засудив заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова до двох років колонії-поселення та заборонив йому вести публічну діяльність. Кримінальну справу проти Умерова слідчі ФСБ порушили 12 травня 2016 року. Його слова в ефірі телеканалу ATR розцінили як публічний заклик до «дій, спрямованих на зміну територіальної цілісності РФ». В інтерв’ю політик висловив думку, що Росія повинна піти з Криму та Донбасу. (На фото — дочка Ільмі Умерова Айше та його онучки біля приміщення суду.)

14#7 2017

Майже 100 кримських дітей залишилися без батьків чи близьких родичів, ув’язнених з політичних мотивів або закатованих російськими спецслужбами на окупованому півострові. На світлині — маленька донька загиблого кримськотатарського активіста Решата Аметова.

Умеров та Чийгоз — на волі. Лідерів кримськотатарського народу вдалося звільнити в результаті численних міжнародних перемовин. Видача Умерова й Чийгоза стала можливою після переговорів очільника РФ Путіна та Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який долучився до перемовин на особисте прохання Петра Порошенка. Подробиці звільнення політв’язнів не розголошуються.

Жовтень 2017 року. У Бахчисараї нівечать старовинний ханський палац — єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Непрофесійні реставраційні роботи не просто шкодять визначній пам’ятці, вони фактично призводять до її знищення. На цьому під час 39-ї сесії Генконференції ЮНЕСКО наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

15 #7 2017

24 листопада, у день поховання Веджіє Кашка, на знак скорботи біля будинків кримських татар майоріли національні прапори з чорною стрічкою.

Велика втрата. 23 листопада зупинилося серце легендарної Веджіє Кашка — символу кримськотатарського національного руху. 83-річній жінці стало зле під час спроби затримання російськими силовиками кримськотатарських активістів. Вона померла дорогою до лікарні. Веджіє Кашка під час Другої світової війни пережила депортацію кримських татар, після чого впродовж усього життя боролася за повернення свого народу на історичну Батьківщину. 2014 року вона відкрито виступила проти незаконної анексії Криму Російською Федерацією. Аж до останніх днів життя, попри слабке здоров’я, Веджіє підтримувала кримськотатарських активістів у боротьбі проти російської агресії та їздила на судові засідання у справах політв’язнів.

Знову разом: на рідній українській землі звільнених бранців Кремля зустріли найближчі люди. (На фото: Ахтем Чийгоз із дружиною Ельмірою Аблялімовою (у центрі) та лідери кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров (на другому плані зліва направо) у Міжнародному аеропорту «Бориспіль» 27 жовтня 2017 року).

Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН затвердив оновлений проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)». «Мова документа є доволі потужною й жорсткою, з чіткими, однозначними формулюваннями, а його метою є захист прав і свобод громадян на українському півострові»,— заявив заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, який працював у Нью-Йорку над просуванням нової редакції резолюції. Зокрема, проект резолюції містить пряму вимогу до Росії щодо виконання нею наказу Міжнародного суду ООН про скасування заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, а також наголошує на необхідності надання міжнародним організаціям доступу на територію окупованого півострова й вимагає забезпечити навчання українською та кримськотатарською мовами в освітніх закладах Криму.

У номері використані фото: Stanislav Yurchenko / RFE/RL (3), Антон Наумлюк (1), «Кримська солідарність» (1), «Укрінформ» (13), а також фото з відкритих джерел (31).