Вже на початку війни виринула в У. С. С.думка збирати матеріяли й памятки до майбутньоїісторії Стрілецтва. Це діло започаткував у ro-ронді арт. маляр Ю. Буцманюк, внгетевмвш«низку портретних рисунків; з перwих сотень, щовиходили в поле, пороблено світпнн«, що, на жаль,затратились на чужині.

Після відвороту У. С. С. з Галичини на Бе-емид, чет. Гарасимів і пхор. Іванець піддали думкуоснувати Пресову Кватиру, при чому пхор. Іванецьзакупив у Мункачеві фоТоl'рафічний апарат. Рівно-часно в Коші, у Вапнярці, взявся за орl'анізаціюПресової Кватири пхор. Угрин-Безгріwний з допо-могою команданта Коша сот. д-ра Н. Гірняка та лі-каря д-ра Івана Рихла. Перwим завданням пресо-вого гуртка в Коші була культурно-освітня праця.Завдяки йому зорl'анlзовано там стрілецьку чи-тальню та бібліотеку, а далі, з приїздом д-ра О. На-зарука й Т. Меленя відчитовий гурток. Великі за-слуги в орl'анізації стрілецької мемуаристики, істо-рії та пропаl'анди поклав ПрОф. Іван Боберський,член БОЕ:ВОЇУправи. Він зорl'анlзував у Відні архівБОЕ:80ЇУправи, подбав про звязкн зі СтрІльцями тапомагав матеріяльно й морально у творчій праціСтрІлецтва. За його допомогою виїхав з кінцемгрудня 1914 р. в поле чет. Ю. Буцманюк у харак-терІ ВОЕ:ННОГОмаляря і світливця.

Весною 191S р. приїхав з доручення БОЕ:ВОЇУправи до У. С. С. у поле д-р О. Назарук як їїкореспондент. Він зІбрав відомости про походита життя У. С. С. і невдовзі вийwли перші йоговеєнн! нариси »Слідами Українських СічовихСтрільціВІІ та »Над 30ЛОТОЮЛИПОЮІІ.

Так повстали в полі та Коші осередки твор-

..01 "Р"ЦІ, Ае гуртуItОП"{;JI nlUA" .$ """\.1 -="' •••• """, 11'"

тературним, малярським чи музичним хистом. 3а-вдяки тому збереглись бодай чвстянне в запис"ках, образах, світлинах та піснях спогади про стрі-пецькі походи, про геройські подвиги поодинокихпюдей і частин, про надії, болі й радощі Стрілец-гвв, відновленого після віків національного вій-ська.

В атмосфері Пресової Кватири розпочавсвою працю стрІлецький співець Роман Купчин-ський, що своїми вірwами на стрілецькі теми до-був відразу популярність серед У. С. С.

Умовини для творчої і мистецької праціУ. С. С. у полІ виявились доволі складними. У. С. С.були замалою формаціЕ:Ю, щоб у ній можна булостворити вигідні й по змозі спокійні умовини дляпрацІ. Курінями У. С. С. австрійська команда ки"дала з одного місця в друге; також у прифронто-вих, обозних частинах дуже часто не було доцього відповідних умов ин. Щойно з кінцем 1915р., коли У. С. С. задержались над Стрипою та на-став спокійний час позиційної війни й оба, досі са-мостійні, куріні зведено в полк, Пресова Кватирамогла працювати краще, живіwе та більw систе-матично.

Багато нового життя вніс Левко Лепкий, щоприбув над Стрипу, до Вівся осінню 191S р. 3 нимприїхав також на фронт мистець маляр Осип Ку-рилас. У Тудинці, при команді полку, уладженодля нього малярську робітню. 3а зиму й веснуКурилас зробив чимало портретів, картин та шкі-ців зі стрілецького життя, які на все залиwатьсяцінними документами доби. Спершу працював віну полі, опісля довwий час у Коші аж до 1918 р.

Хор. 18ан 18анець. Чет. Юпіян 6уцманюк. Хор. Роман Купчннськніі. ПІОР. Теофіпь Моіісеіі08НЧ.

Поруч Курнласа працював також маляр чет.Іван Іванець, що підчас світової вlйнн та внзволь-ннх змагань виконав чнмало цінних малюнкІв,рнсунків, шкіців з походів та боїв СтрІлецтва.На жаль, працІ ті, що булн дуже цікавим баталь-ннм матеріялом і документом веєнвет доби, про-пали в Україні.

Надійннм малярем був студент кракІвськоїАкадемії Юліян Назарак, що перейшов пІзнІшеу рядн австрійської армії І згннув як хорунжнй наволннському фронті 1916 р.: від нього звпяшя-пнсь пише дві картнни на теми семнковецькнхбоїв. Як маляр працював при У. С. С. також ОснпСорохтей, що саме перед війною скlнчнв маляр-ськІ студії у краківській Академії. Крім рисункІвта акварель він дав низку досконалих стрілецькихкарнкатур, що збереглись до ннні.

При У. С. С. розпочав свою мнстецьку працюЛев (ец. Він виготовнв спільно з молоднм поетом

В. 60бннським 1917 р. велнку антольоl'ію У. С. С.Це замlтна праця, розписана рукопнсно на зразокстаринних книг, в якІй зібрано 36 авторІв. Талано-внтим t'рафlком ВИЯ8ИВСЯтодІ молоденький щеВ. Оробець, що залиwнв декІлька рисункІв та "ра-фlчних заставок, розкннених по прннагlдннх ви-даннях. Рисівннками були також хор. Талпаw,пхор. В. Старчук, пхор. Л. Лепкнй, віст. Ткачук тавіст. Розумовнч.

ТоварИСJ,кежнття Стрілецтва, яке скупчува-лося здебільша довкола Пресової Кватнри, пlдсн-лювало її мистецьку атмосферу.

Велнке значІння для Історії Стрілецтва маютьфотоt'рафlчні матеріялн, якнх чимало залншилосьдо ннні. Як свlтливці працювали в полі чет. І. Іва-нець, пхор. Т. Мойсейович, стр. В. Оробець, стр.В. Яцура і деякнй час чет. Ю. 6уцманюк, в КошІі на Волнні пхор. М. Угрнн та віст. І. Озаркевнч.

З помlчю гуртна Пресової Кватнрн основано

ПІОР. МНlаііпоГаіі80ронськніі.

Мнстецька праця нафронті, у 8нкторі8'

СЬКОМУ пІсі пІд Гапн,чем.

М. Гаврилко ліпить по-груддя.

Пхор. Миноnа Уrрин'.зrрlwниN.

Пхор. Юра Wнрумеnяк. Стр. АнтІн Потоцьниit(Тото-Доnото).

!іст. Андрій Бабюк. (Ірчан).

у Львові місячник »Шпяхя«, що мав стати вираз-ником стрілецької ідеольоl'iї та з~ірником мате-ріялів до історії Стрілецтва. У ньому друкувалисяпраці стрілецьких літописців, новепістів та поетів.Мім іншими на його сторінках появилися впершепубліцистичні статті чет. Василя Кучабськоrо таматеріяли до історії У. С. С. В. Дзіковськоrо.Крім Р. Купчинськоrо та М. Голубця, що вже пе-ред війною добув собі імя, друкували у »Шляхах(та принаrідних стрілецьких виданнях свої твори'такі молоді поети і пнеьменники, як Л. Лепкий,Ю. Шкрумеляк. В. Бобинський, А. Лотоцький, А.Бабюк, І. Балюк. М. Заклинський та Р. Кузьмович.

З Пресової Кватири вийшла також акція зев-нішнього знаціоналізування У. С. С. Баrато енерпїв цьому напрямку виявили чет. Іванець та пхор.Лепкий. що послідовно переводили цю ідеюв життя. Вони ввели стрілецьку шапку, т, зв. мазе-пинку. що її носили січово-стрілецькі орl'анізаціїще перед війною, та змінили крій австрійськоївійськової блюзи на своєрідну форму. Труднощідля введення стрілецькоrо однострою були ве-ликі. Мазепинку треба було спершу купувати завласні гроші, таксамо австрійський однострій тре-ба було перероблювати власним коштом. Стрільціробили це з великою охотою і мазепинка сталасинонімом У. С. С. У 1916 р. Галичина мала вжеоформлений тип українськоrо вояка, що пізнішеввійшов в історію українськоrо війська.

В 1916 р. чет. І. Іванець опрацював проєктстрілецькоrо прапору. Питання державноrо rербуУкраїни не було ще тоді вирішене, тому на пра-порі поміщено св. Михайла Архистратиrа зі щи-том, на якому лев. Злучено герби Києва і Галиць-кої Землі для зазначення ідеалу соборности укра-їнських земель. Прапор цей вигетовяа комітетпань у Львові та посвятив його в Розвадові, в по-стою Вишколу У. С. С., Митрополит Андрій Шеп-тицький 18. жовтня 1917 р.

Гурток співробітників Пресової Кватири не за-

був і про інші способи закріплення стрілецькоїтрадиції. Чет. І. Іванець як член 1l0місії корпусноїкоманди провірив і впорядкував разом з дес. В.Дзіковським, дес. Р. Харамбурою та віст. В. Гуза-рем моrИЛI1 У. С. С. на побоєеишах від Болехова

Стріпець Саджениця розказу( про свої бо(Ві пригодиУ Пресовій Кватирі в Замковій Папанці.

Співробітники Пресової Кватири Коша І Горожанні Веп.,листопа;\ 1916.

Від ліва: Пхор. Ю. Шкрумеnяк, стр. В. Ог оновський, стр. Д

Ло тоць кий (Тото-Доnото), віст. д. Бабюк (Ірчан).

Гурток Пресово! KBaТl,pM в nOnKY У. С. С., пяпень 1916.

Від ЛІва: пхор. Р. Купчинський, ч е т, І. Іванець, стр. В. Оро-

бець, дес. В. Дзіковський, пхор. Л. Лепкий, пхор. Т. Мойсе-

:.10ВИЧ.

по Стрипу, а заходом пхор. Л. Лепкого поставленодва памятники, - могилу-курган в Семиківцяхнад Стрипою і памятник в ПісочніЙ.

В 1917 р. вндано перший великий Калєндар-альманах У. С. С. у Львові, під редакцією М. Го-лубця. Появились ще інші стрілецькі видання, міжіншlotм: »Українські Стрільці в КарпатаХІІ, що вий;шли ще в червні 191S р. У Відні, ВасlotляДзіков-ського »непе Потуторн, »Співаник У. С. С.ІІ вида-ний у Відні, д-ра О. Назарука »З' крівавого шляхуУкраїнськнх Січових СтрільціВlІ, видана Т-вом»Просвіга« у Львові 1916 р.

В Коші У. С. С. у Пісочній працював Угрин-Безгрішний. Він вндав збірник »Червена Калннаllта при співпраці А. Лотоцького, В. Огоновського,Ю. Шкру меляка і Ткачука кілька чнсe'n »вгсгнякаПресової Кватири У. С. С.ІІ і евгврячн! журналlot))СамопаЛII та ))Самохотник«, що появились від-битками на шапіроr'рафі з карикатурамlot Куриласа.

Праця Прссовнх нватир У. С. С. не обме-жувалась пише до записок, дописіс із фронту,

шкІцІв, мапюнкlв, свlтпин та принагlдних видань,У ВІдні ПОЯВИВСятакож фаховий вІйськовий пІд-ручник »Про науку боротьби ручними I'ранатаМИl1пор. Б. гнатевиче, знавця вишкlльнlotх справ, спl-ваник У. С. С. та окр·емl випуски стрІлецьких пі-сень і листівок з картинами стрілецького життя.

Опікуном та орудником Пресової Кватирибув проф. Іван Боберський. Він використовувавмалярський та світлинний матеріял до видань тапропаl'андивних вистав, як напр. до воєнної ви-стави у Відні 1917 р., в якій У. С. С. мапи свІйокремий павlльон.

З розвалом цapaT~ й українІзацІї вІйськовихчастин по тамтому боцІ Збруча надІя на створеннясамостійної української армії покликала до життяг, зв. одностроєву комІсію, що мала намІтитиформу однострою для майбутнього українськоговійська. Проєкт, виготовлений пхор. Л. Лепким,який уводив т. зв. зубчатку на ковнір та відзнаКI1на рукавах, принято опісля в 1918 р. майже беззмін для цілої Української Галицької Армії.

Врешті силами й засобами У. С. С. зорl'анl.зовано український театр, що працював в 1917і 1918 роках у ГаличинІ та в Україні (на Херсон-щині). Працювали в ньому м. ін. У. С. Стрільці:пхор. Л. Новіна-Розлуцький, стр. І. Рубчак, пхор.Л. Гринішак, пхор. Прибильський, пхор. О. Гірняк,дес. Л. Лісевич, віст. Я. Барнич, стр. М. Бенцаль,стр. Я. Гриневич та Е. Кохан. Ця українська сценабупа в часах воєнної розрухи гарним засобом жи-вої національної пропаl'анди.

Визвольна війна перервала орr'анізовану.працю Пресової Кватири. Всі її співробітникипішли в боєві ряди. Тому також пізніші заходи длястворення Пресової Кватири в БF·Иr'адіУ.С.С. і приНачальній Команді не увінчались успіхом. При ви-щих командах орl'анізовано лише пресові і про-паl'андивні реферати. ПреСОDИМ референтомв бриl'аді У. С. С. призначено молодого тоді пись-менника хор. Ю. Бабюка [ірчана], що провадив

Пхор. Антін Бапакдюк. ПХОР. Мнкопа Гопубець. Пхор. Лесь Нооіна-Розпуцьк"й Пхор. д-р Оснп Назарук.

хронІку 6рн".дн І 6у. П проп••••ндН.нНм рефе-рентом.

ЛІтом 1919 р.• иЙшлаз бри"ади У. С. С. ІнІ-цlllти.а створити спІльну Пресову Кватиру зІ СІчо-вими СтрIЛЬЦIІМИ.Але во(ннl подІї, що поставилиУ. С. С. І С. С. на протилежних крилах українськоїармії, не дозволили здІйснити цьоrо ПЛІІНУ.

Всеж таки, хоч як великІ були перепони, ство-ренІ бо(вими умовинами, колишнІ члени ПресовоїКватири працювали далІ над зБІркою історичнихматеріялІв. В архІвІ бриl'ади зібрано за весь час вн-звольної війни велику кількІсть свІтлин (ок. 900),малюнків та рисункІв, споминІв, записок та баrа-тий і цінний партитурний матеріял для орхестри.На жаль, ціпий архів пропав разом з обозом бри-!'ади підчас бою під МахнІвкою в квітні 1910 р.

З діяльнІстю Пресової Кватири звязана та-кож і стріпецька пісня. Вже до війни стрілецькітовариства мали улюблені пісні, зокрема давні ко-зацькі, які співапи в поході й на вправах. З ві-домою піснею, що поширилась перед самою вій-ною »Ой у пузі червона капннв« вийшли У. С. С.на крівавий тан. Апе перша чисто стрілецька піснянародилась у ('оронді і мала примітивний змісті запозичену мельодію з пісні »ОЙ зацвнпа че-ремшнна«:

Машерують добровольціЧерез Мезетеребеш,

Мезетеребеш - мадярська назва закарпат·ськеге сепа Страбичева, куди переїхали У. С. С. зіСтрия У вересні 1914 р. У пісні цій оспіваний то-дішній виrпяд Стрільців, що у старих цивільниходяrах та подертих черевиках з крісом на плечахходили на вправи і не мали зовсім військовоrо ви-rляду.

В Карпатах повстала пісня, що нині співа-

Арт. мапяр Оенп Курнпае у своїй робітні в Тудннці.

ється в інакшому значінні та з іншим настроєм, якколись:

Хлопці, алярм! Гей ставаймо!Вже найвищий час!Наступеють на три шпяхиМоскалі на нас.

А пізніше:Слава, спавв, отамане,О, ти батьку наш!Ми з тобою на ворогаПідемо всі враз.

Автором цих спів був Юпіян Назарак, щопісля повороту сотні з rycHoro до Веречок зладиввеселу одноактівку »Штурм на полукіпки«, в якІйкомандант одної застави бере в ночі вівсянІ полу-кіпки на полі за вореге. Ці пісні поширипись зв-вдяки бадьорому змістові та мельодії, а фін.ал»Спава, спава отамане« став rимном кожночас-ного команданта У. С. С.

Після ярівавих боїв на Маківці М. Гайворон·

Артнет МНlilЙПО Рубчакна війе~каво",у la~ ••i. Рi!lНОК У домІВЦі Пресової Кватнрн 11 Тудннцl.

Стр. Теофіn~ MeneH~.

Діти cnyxalOT~ стріnец~иоїпісні.

ський скомпонував двІ пІснІ: »ОЙ впав стрІлецьу край зруба« - до власних слІв і »Пятається вІтерсмерти« - до слів Ю. Шкрумеляка.

Найбільше стрілецьких пісень зродилось під-час позиційної боротьби над Стрипою, де гуртстрілецьких піснярів збільшив пхор. Левко Лепкий.Появились пІсні Гайворонського - Купчинського»Іхав стрілець на війнонькусс, »Нема в світі кращиххлопців«, »Іде Січове Військо«, Р. Купчинськогослова і мельодія »ОЙ шумить, шумить« та Л. Леп-кого »Коби скорше з гір Карnaтівс( і »ОЙ, видносепе«.

Боєвий порнв, кохання, геройство маси таодиниці переплітались у стрілецькій пісні, як пе-реплітались вони в житті Стрілецтва. В пІснІ Куп-чинськеге »Гей там у Вільхlвці« оспівано подвиги,кохання і попон стрІлецького rероя ·Федя Черника.Ця пісня зродилась літом 1916 р., тодІ, коли У. С.С. станули на позиціях у Бережанщинl. Коли пІслябою під Потуторами У. С. С. вІдходили з Бережан

у запІлля, розбитки У. С. С. та обозні частини вівчет. Іван Цяпка. ВІн став з цьоrо приводу героємобозної пісні Л. Лепкого »Бо вІйна віЙною«. Хор.Осип Теліщак зІ своїми любовними клопотами пе-рейшов тоді до історІї в піснІ р. Купчинського »ЯкЗ Бережан до кадри«.

Побут У. С. С. у Коші та Вишколі серед спо-кійних умов ин, нормальної праці та живого гева-риського життя сприяв пісенній творчостІ. По-встапи пісні: Баландюка до слів Лотоцького >IЗасі-мома десь герамя«, р. Купчинського »Ой чогожти зажурився«, »За рідний край«; три пісні Лицар-ства ЗалІзної Остроги: Купчинського »Не смієбути в нас страху«, »Вдаряй мечем« та Л. Лепкого»Хай жиє великий комтур наш«. М. Гайворонськийзложив тоді мельодію до слІв М. Голубця I>Ойнагнувся дуб високий« та Л. Лепкий відому пі-соньку »Колись, дівчино мнла«.

З часІв поl5уту У. С. С. під Куропатникамий Конюхами коло Бережан маємо двІ пІсні: »Че-

Дес. В. ДJіИО8СIоИИ"ОJначу( моrиnу У. С. С. Н!! 60f8нщі иоnо Гапича.

АНТОnloоtlя ':І. С. С.

Стр. де. (ец.

Стр. Василь liобинськиЙ.

CHirOBa завія. Рис. І. Іванець.

вник хигаєгься серед поди« і »Накрила нічка«слова і музика Р. Купчинського. Перша пісня екпа-дена на позиції під Куропатннками на провесні1917 р. ТодІ-то зібрала річка Ценівка і створиласправжнє озеро між стрілецькими та ворожимиокопами. Весняні, місячні ночІ виваблювали Стрі-лецтво на окопи і до пІзньої години лунали співита бреніли І'ітари. ПІсню »Нанряпа нlчка« виспівазКупчинський при І'ітарі ще під Куропатникамисвому сотенному командантові пор. о. Яримови-чеві. Колиж він згинув У бою під Конюхами, автордодав ще другу частину, яка з першою творитьцілість.

Після бою під Конюхами у Вишколі У. С. С.,розміщеному в чоти~ьох еепах коло Миколаєванад Дністром, повсга.ш НОВ:1 ~,:,1зкапісень. Не З8ё1-

Від ліва.

"рт. М.ЛАр Осип Курилас Проф. 1•• 14 50берськмit.

Стрілецький учитель пхор. С. Пр і-дун на апр •• ах у Вмшкопі.

Рис. Р. Сорокгей.

Гурток УСС - артистів українськго театру.

Від гори зліва, стоять: стр. Я. Гриневич, пхор. Л. Неві на-Розлуцький, дес. Е. Банах, стр. Е. Нохен, віст. Ю. Генчек ов-ський; сидять: пхор. О. Гірняк, дес. Л. Лісевич. стр. С. Хомик,

стр. С. Волинець, дес. В. Демчишин.

від ліва: пхор Купчинський Р•• Теодоров"ч П.

жаючи на важку вишкільну службу, молодІ стрільцІнаходили час на кохання, а стрІлецькі піснІ з цьогоперіоду оспівують »дlвчину-р"бчину«. Вони веселІй безжурні, як тодішнє стрілецьке життя. МІж Ін-шим" тодІ Л. Лепкий створив пісню: »Казав менІкурат на сповід"« та Купчинський »За твої, дівчи-не« І »Пиймо, друзі«.

Переїзд У. С. С. за Збруч в 1918 р., У межІмолодої Української Держави, оспіван"й у пІснІР. Купч"нського »Зажурились Галичанки«. КолипІсля повороту з Херсонщини У. С. С. переїхал"на Буковину, Р. Купчинський зложив пІсню »ЯкСтрІльці ішли з Україн"«. На цій піснІ, з тугою захерсонським соняшним небом та розлог"м" еге-пам", кІнчиться одна епоха СтрІлецтва, якІй назмІну прийшли листопадові днІ 1918 р., а з нимив.жкl змагання, підчас яких вже не було змоги нелише творити нових пІсень, але й охоти спІватидавнІх.

Поруч цих загально вІдомих пІсень спІвал"СтрІльцІ ще й ІншІ, якІ з часом затратились або за-бул"сь, мІж Іншим жартІвливі пісенькн, яких авто-ром був пхор. Р. Теодорович.

Найпопулярнlшу пІсню »ОЙ у лузl«, з якоювиходил" СтрІльцІ на вІйну, склав С. Чарнецьк""для твору В. Пачовського »С;онце руїн"«. СтрІ-лецькою піснею стали зараз на початку карпат-ської кампанії вІдомІ )Журавлl« - слова Б. Леп-кого, мельодlя Л. Лепкого. ЦІ оБІ пІснІ у.l"шл"в кров І кости СтрІлецтва та залишил"сь разомз піснею »ОЙ та зажурились« трl"цею на"П08аж-нlщих стрІлецьких пІсень. »ОЙ та зажурилис ••«зложив Р. Купчинський пІсля переходу У. Г. А. :І.Збруч. копи У. С. С. станупи залогою в КаМJlнцl.

П·''''шУкраїнська ronolHa Рада І карикатурі. ]і сторінок

"СilМОlотника«.Рис. О. Куримс.

Польсько - українська вІйна дала назагалмало пІсень. Це був час, коли кожни" старшинаІ стрІлець пlШ08 на фронт. ПІдчас боїв у Гал"ч"нlЛ. Лепк"й скомпонував двІ пісні: »Вlд Сяну аж догір Кавказу« та підчас чортківської ефензявя: »Мийдем вперед, над нам" сонце сяє«, Лебед"ним"піснями У. С. С. є Купчинськсго »Засумуй, трим-бlто« І О. БалаНДІОка до спів Купч"нсr:.кого »0"зацв"ла черемшина, зецвипв«. іВ",ни зроД"л"сьуже в полонІ, у ТухолІ.

Багато стрілецьких пісень перейшло в народf їх спІвають не лише в Галичині, але" за Збру'~ем,на ВеликІй УкраїнІ, на Звкарпатт! І на БуковинІ.СпІває їх І вся українська емll'рацlя, деб вона нежила. Минають роки, м"нуть десят~літт~, а тІ пІснІзал"шаться невмlрущим памятником велинеге м"-нулого, як твори зродженІ з вІри, спеаит! курявоюборнІ, скропленl кровю пожертв.

ВиБУI (ранат". Мал. О. Курил ас.