Затверджую Ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка професор П.Ю.Саух ___________________________ «15» лютого 2016 р.

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ З «ПСИХОЛОГІЇ»

НА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ «СПЕЦІАЛІСТ»

ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0301 СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАУКИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.03010201 «ПСИХОЛОГІЯ»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Програма вступного іспиту на освітньо-кваліфікаційній рівень «спеціаліст»

спеціальності 7.03010201 «Психологія» базується на державному стандарті освіти з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 Соціально-політичні науки напряму підготовки 6.030102 «Психологія» (освітньо-професійна програма та освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця), навчальному плані підготовки бакалаврів за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія», затвердженому Житомирським державним університетом імені Івана Франка, навчальних програмах . Вона включає базові дисципліни, які входять до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки 6.030102 «Психологія».

Програма вступного іспиту розроблена для абітурієнтів, які вступають на навчання за напряму підготовки 7.03010201 «Психологія».

До участі у вступному випробуванні допускаються особи, які завершили навчання та здобули диплом «бакалавра» за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія» або за спеціальністю 6.040100 «Психологія» напряму підготовки 0401 «Психологія».

Мета вступного іспиту – відбір абітурієнтів для навчання та здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» напряму підготовки 7.03010201 «Психологія».

Вступний іспит проводиться у формі письмового тестового випробування та включає 65 тестових завдань. Завдання згруповані за чотирма рівнями складності.

Загальна характеристика програми вступного іспиту Програма вступного іспиту включає:

I. Перелік розділів і тем. II. Основні вимоги до рівня підготовки. III. Список необхідної літератури. IV. Критерії оцінювання знань та вмінь абітурієнтів.

I. Перелік розділів і тем Вступний іспит для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

спеціальності 053 «Психологія» передбачає оцінку знань та умінь студентів з таких курсів:

- вікова психологія основами психодіагностики та психокорекції - загальна психологія: диференційна, експериментальна психологія та історія

психології - педагогічна психологія з основами основи психологічного тренінгу

«Вікова психологія з основами психодіагностики та психокорекції»

1. Об’єкт і предмет, мета і завдання вікової психології. Структура вікової психології. Значення В.П. Місце вікової психології в системі наук. Вік як основна категорія В.П.Методологічні засади вікової психології. Принципи В.П. Історія розвитку вікової психології.

2. Методи вікової психології. Класифікація методів Б.Г. Ананьєва. Характеристика специфічних методів вікової психології. Спостереження та експеримент як основні методи вікової психології. Порівняльний аналіз.

3. Поняття про психічний розвиток. Розвиток і формування. Діалектико-матеріалістичне вчення про психічний розвиток. Рушійні сили психічного розвитку. Суперечності психічного розвитку.

4. Фактори психічного розвитку. Роль спадковості та середовища у формуванні особистості. Принципи та закономірності психічного розвитку. Показники психічного розвитку.

5. Кризи у розвитку особистості. Характеристика вікових криз.Теорія рекапітуляції (С. Холл). Психодинамічний підхід (З. Фройд). Соціогенетичний підхід (Е. Еріксон). Когнітивний підхід (Ж. Піаже). Рівні та стадії морального розвитку дитини (за Л.Кольбергом). Персонологічний підхід (А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс). Культурно-історичний підхід (Л.С. Виготський). Концепція Д.Б. Ельконіна

6. Психологія пренатального розвитку. Особливості психічного розвитку немовляти. Фаза

3 новонародженості. Рефлекси та їх значення в житті людини. Криза новонародженості. Анатомо-фізіологічні особливості розвитку немовляти. Розвиток емоційної сфери у немовлят. Комплекс пожвавлення. Розвиток пізнавальних процесів і моторики у немовлят. Спілкування з дорослими та його вплив на розвиток дитини у віці немовляти.

7. Особливості психічного розвитку в ранньому дитинстві. Анатомо-фізіологічні передумови психічного розвитку в ранньому дитинстві. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві. Провідна діяльність у ранньому дитинстві. Новоутворення. Прямоходіння та його значення для розвитку дитини раннього віку. Розвиток психічних процесів в ранньому дитинстві. Розвиток самосвідомості дітей раннього віку. Криза 3-х років.

8. Теорії ігрової діяльності. Вплив ігрової діяльності на розвиток дитини у дошкільному віці. Загальна характеристика сюжетно-рольової гри. Складові ігрової діяльності. Взаємостосунки дітей у грі.

9. Особливості психічного розвитку в дошкільному віці. Анатомо-фізіологічні передумови психічного розвитку в дошкільному віці. Особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільнят. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність дошкільників. Новоутворення дошкільного віку. Пізнавальний та розумовий розвиток дошкільника. Розвиток особистості дошкільника. Криза семи років. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.

10. Загальна характеристика розвитку молодшого школяра. Анатомо-фізіологічні можливості молодшого школяра. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Провідна діяльність молодшого школяра. Розвиток самосвідомості молодшого школяра. Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра.

11. Особливості психічного розвитку в підлітковому віці. Підліткова криза у різних психологічних теоріях. Криза підліткового віку. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітків та її вплив на психічний розвиток. Формування особистості підлітка. Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з однолітками та дорослими. Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці. Особливості учбової та трудової діяльності підлітків.

12. Особливості психічного розвитку в юнацькому віці. Особливості анатомо-фізіологічного розвитку у юнацькому віці. Розвиток самосвідомості і самооцінки юнаків. Особливості формування світогляду у юнацькому віці. Спілкування юнаків з дорослими та однолітками. Дружба і любов у юнацькому віці. Учіння, трудова діяльність та вибір професії у юнацькому віці.

13. Особливості психічного розвитку в період ранньої дорослості. Анатомо-фізіологічні особливості періоду ранньої дорослості. Розвиток психічних процесів у період дорослості. Психосоціальний розвиток у період дорослості (особистість, сім’я та робота; встановлення близьких стосунків; батьківство; професійний шлях). Періодизації та задачі розвитку у дорослих (Р. Хейвінгхерст, Е. Еріксон, Д. Левінсон, Р. Гулд). Кризи віку дорослості.

14. Особливості психічного розвитку у віці середньої дорослості. Фізичний розвиток (психофізіологічні та морфо-функціональні зміни, клімакс та менопауза, сексуальність у середньому віці).

15. Когнітивний розвиток в період середньої дорослості (плинний та кристалізований інтелект, досвід та майстерність, зміна функцій інтелекту). Психосоціальний розвиток (задачі середнього віку, міжособистісні стосунки, зміни у професійній сфері).

16. Особливості психічного розвитку у віці пізньої дорослості. Сучасні уявлення про старіння. Теорії старіння. Анатомо-фізіологічні особливості людей літнього віку. Особливості психічних процесів людей літнього віку. Психосоціальний розвиток у літньому віці. Допомога людям літнього віку. Смерть і помирання: психологічні аспекти. Вплив соціальних установок на упереджене ставлення до людей літнього віку.

17. Психодіагностичний процес: теорія і практика. Поняття психодіагностики. Предмет психодіагностики. Структура психодіагностики. Клінічна, професійна та освітня психодіагностика. Психодіагностичне обстеження. Види психодіагностичних ситуацій. Зв’язок психодіагностики з іншими науками. Психодіагностичний метод. Об’єктивний, суб’єктивний та проективний діагностичні підходи. Тест як основний інструмент психодіагностики. Класифікація тестів. Адаптація зарубіжних тестів. Норми тестові. Область застосування тесту. Психологічний діагноз. Діагностика рис особистості та «виміряна індивідуальність». Основні етапи психодіагностичного процесу. Етап збору даних. Етап переробки та інтерпретації даних. Етап прийняття рішення. Етичні аспекти психодіагностичного дослідження.

18. Психометричні засоби контролю психодіагностичних методик. Основні етапи конструювання тесту. Специфікація тесту. Розробка завдань та оформлення тесту. Проведення пілотажного дослідження. Індекс складності та індекс ефективності завдань. Надійність психодіагностичних методик. Коефіцієнт надійності. Методи визначення надійності. Надійність ретестова. Надійність паралельних форм. Надійність частин тесту. Валідність методики. Валідність очевидна. Валідність емпірична. Валідність змістовна. Валідність критріальна. Критерії валідизації. Валідність поточна та прогностична. Валідність конструктна. Валідність диференційна. Валідність інкрементна. Валідність конкурентна. Стандартизація

4 тестів. Процедури нормування та центрування. Оцінки первинні. Оцінки шкальні.

19. Загальна характеристика тестів інтелекту. Інтелект. Основні підходи до визначення інтелекту. Структура інтелекту. Монофакторні та мультифакторні теорії інтелекту. Загальна характеристика тестів інтелекту. Історія розвитку тестів інтелекту. Тести Ф. Гальтона та Дж. Кеттела. Шкали інтелекту Біне-Сімона та Станфорд-Біне. Культурно-вільні тести інтелекту. Коефіцієнти інтелекту IQ-показник відносний та IQ-показник стандартний.

20. Конструювання тестів інтелекту. Розробка інструкції для тестів інтелекту. Аналогії. Послідовності. Виключення зайвого. Завдання з кількома варіантами відповіді. Альтернативні завдання. Завдання на встановлення відповідності. Завдання з обмеженням на відповіді та завдання з вільними відповідями. Впорядкування завдань тесту інтелекту.

21. Тести інтелекту Д. Векслера. Шкали інтелекту Д. Векслера. Шкала інтелекту для дорослих. Шкала інтелекту для дітей. Характеристика субтестів шкали інтелекту для дітей. Вербальний інтелектуальний показник, невербальний інтелектуальний показник, загальний інтелектуальний показник.

22. Особистісні опитувальники як метод дослідження. Загальна характеристика особистісних опитувальників. Історія розвитку особистісних опитувальників. Класифікація особистісних опитувальників. Проблеми конструювання та використання особистісних опитувальників. Типи завдань особистісних опитувальників. Особистісні опитувальники рис. Особистісні опитувальники Р.Б. Кеттелла. Типологічні особистісні опитувальники. Особистісні опитувальники Г.Ю. Айзенка. Опитувальник Х. Шмішека для діагностика типів акцентуацій характеру та темпераменту.

23. Загальна характеристика проективних методик. сторія проективного підходу. Тест вільних асоціацій К.Г. Юнга. Тест чорнильних плям Г. Роршаха. Обґрунтування проективного підходу у роботах Л. Френка. Загальна характеристика проективних методик. Класифікація проективних методик. Переваги та проблеми використання проективних методик. Проекція як психологічний феномен. Види проекції. Класифікація видів проекції Д. Холмса. Теоретичне обґрунтування проективного підходу у зарубіжній та вітчизняній психології.

24. Тематичний аперцептивний тест. Дитячий аперцептивний тест. Тематичний аперцептивний тест. Характеристика стимульного матеріалу. Діагностичне призначення. Процедура проведення дослідження. Показники аналізу результатів дослідження. Теоретичне підґрунтя тематичного аперцептивного тесту. Дитячий апперцептивний тест. Діагностичне призначення. Процедура проведення дослідження. Показники аналізу та інтерпретації результатів.

25. Метод «Малюнок сім’ї». Метод «Незакінчені речення». Історія розвитку методу «Малюнок сім’ї». Діагностичне призначення. Процедура проведення дослідження. Інтерпретація результатів дослідження за Г.Т. Хоментаускасом. Модифікація Л. Кормана. «Кінетичний малюнок сім’ї» Р. Бернса. Методика закінчення речень. Процедура проведення дослідження та аналізу результатів. Модифікація методики для підлітків та старших школярів.

26. Поняття про психологічну корекцію. Мета і завдання психокорекції. Принципи психокорекційної роботи. Види психокорекції. Основні елементи психокорекційної ситуації. Форми корекційного впливу. Врахування характеру психологічних проблем, віку та особистісних якостей при виборі форми психокорекційного впливу. Відмінності психокорекційного, психотерапевтичного і виховного впливів. Етичні проблеми в психокорекції. Вимоги до психолога, що здійснює психокорекційний вплив.

27. Основні етапи психокорекції. Особливості проведення психологічного обстеження з метою планування та визначення завдань корекції. Методи отримання психологічної інформації. Принципи побудови спілкування психолога з клієнтом.

28. Поняття про особистісні деструкції. Особистісна проблема у спілкуванні як об’єкт психологічної корекції. Поняття про психологічні захисти. Логіка дії несвідомого. Проблеми феноменологічного підходу у психокорекційній практиці. Особливості процесуальної діагностики у ході психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Прояв особистісних деструкцій у дитячо-батьківських стосунках. Прояв особистісних деструкцій у педагогічних відносинах «вчитель-учень». Прояв особистісних деструкцій у виробничих стосунках.

29. Організація і проведення корекції пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Діагностика і корекція емоційних станів у дітей старшого дошкільного та молодших школярів. Проблема смислу життя у підлітковому та юнацькому віці. Проблема міжособистісних стосунків у підлітковому та юнацькому віці. Проблема контролю почуттів у підлітковому та юнацькому віці. Проблеми у стосунках із представниками іншої статі у підлітковому та юнацькому віці. Проблеми у стосунках із батьками.

30. Принципи складання психокорекційних програм. Види психокорекційних програм. Основні блоки психокорекційного комплексу. Вимоги до складання психокорекційних програм. Фактори, що визначають ефективність психокорекції. Інтенсивність психокорекційних заходів та їх

5 тривалість у часі.

31. Класичний психоаналітичний підхід З. Фройда до проблем психокорекції. Індивідуальний підхід до психокорекції А. Адлера. Аналітичний підхід до психокорекції К. Г. Юнга. Клієнт-центрований підхід К. Роджерса. Логотерапія В. Франка. Екзистенційний напрямок психокорекції. Раціонально-емотивна терапія А. Елліса. Когнітивний підхід А. Бека. Реальнісна терапія У. Глассера. Гештальт-терапія Ф. Перлза.

32. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями. Гештальт-модель психокорекційної групи. Модель групи, центрованої на клієнті. Характерні особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Закономірності динаміки індивідуально-особистісних і групових змін у процесі АСПН. Результативність психокорекційного процесу у групі АСПН. Принципи функціонування групи АСПН. Методичні вимоги, спільні для учасників і керівника АСПН. Методичні положення, обов’язкові для керівника групи АСПН. Фактори, що сприяють інтеграції групи. Вимоги до професійних та особистісних якостей керівника групи АСПН. Групова динаміка в групі АСПН. Роль групової динаміки у процесі психодіагностики в АСПН. Поняття про позитивну дезінтеграцію та вторинну інтеграцію.

33. Психокорекція у роботі психолога. Особливості групової психо-корекційної роботи. Практична психологія та психокорекційна практика. Спрямованість психокорекційного процесу. Специфіка групової форми психокорекції. Закономірності динаміки індивідуально-особистісних і групових змін у психокорекційному процесі. Результативність групового психокорекційного процесу

34. Психологічні особливості психокорекцій них груп. Фактори, що сприяють інтеграції психокорекційної групи. Групова динаміка як фактор психокорекції. Принципи функціонування психокорекційної групи. Види корекційних груп

35. Групова психокорекція особистісних пробем. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Психодіагностика особистісної проблеми та рис особистості

36. Різновиди терапевтичних груп. Психокорекційна практика в групах різної теоретичної орієнтації. Характерні особливості психокорекційного процесу в групах різної теоретичної орієнтації. Психоаналітична модель психокорекційної практики. Екзистенційно-гуманістична модель психокорекційної практики. Модель групи, центрованої на клієнті. Гештальт-модель психокорекційної практики. Психодинамічна теорія активного соціально-психологічного навчання

37. Процесуальна діагностика у психокорекційній групі. Особливості процесуальної діагностики в груповій психокорекції. Поняття психологічного захисту. Його різновиди й функції. Особливості вивчення психічних захистів у процесі групової психокорекції

38. Методичні вимоги до керівників та учасників корекційних груп. Особливості комплектування психокорекційної групи. Методичні вимоги, спільні для учасників і керівника психокорекційної групи. Методичні положення, обов’язкові для керівника психокорекційної групи

39. Особистісні та професійні якості групового терапевта. Підготовка психолога до групової психокорекційної роботи. Вимоги до професійних і особистісних якостей керівника психокорекційної групи

40. Методи та методики групової психокорекції. Групова дискусія. Рольова гра. Психодрама. Методи невербальної взаємодії. Можливості застосування тематичних психомалюнків у груповій психокорекційній роботі. Тематика психогімнастичних та пантомімічних вправ, що використовуються у груповій психокорекційній роботі. Особливості використання психокорекційних методик у процесі активного соціально-психологічного навчання.

41. Особливості використання психокорекційних методик у процесі активного соціально-психологічного навчання. Групова дискусія. Психомалюнок. Рольова гра. Психодрама. Тематика психогімнастичних та пантомімічних вправ, що використовуються у груповій психокорекційній роботі.

42. Ігротерапія як метод практичної корекції. Характеристика методу ігротерапії. Мета корекційного впливу в ігротерапії. Арттерапія як метод практичної корекції. Характеристика методу арттерапії. Види артотерапії. Психодрама як метод групової психокорекції. Основні види і форми ігротерапії. Ігрова кімната та її оснащення. Казкотерапія та лялькотерапія як особливі форми ігротерапії. Вимоги, що стоять перед психологом-ігротерапевтом.

«Загальна психологія»

1. Предмет психології. Визначення психології як науки: об’єкт та предмет вивчення. Розмежування наукової та побутової психології Історія психологічних вчень: вчення про душу, вчення про свідомість, наука про поведінку, наука про закономірності розвитку психіки. Поняття про психіку, основні функції. Основні форми прояви психіки: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості та їх види.

2. Загальна психологія в системі наук. Структура сучасної психології. Галузі психології з

6 критеріями конкретної діяльності, розвитку та взаємодії особистості та суспільства. Теоретичні та науково-практичні аспекти психології. Завдання сучасної психології. Розкриття принципів психології: детермінізм, єдність свідомості і діяльності, розвиток психіки і свідомості в діяльності, системно-структурний, відображення. Методи психології. Основні методи: експеримент та спостереження. Допоміжні методи: анкети, бесіда, інтерв’ю, психологічні тести, діагностичні методи, вивчення продуктів діяльності.

3. Зв’язок психології з іншими науками. Місце психології в системі наукового знання: зв’язок з природничими, гуманітарними та технічними науками. Зв’язок психології з медичними науками: медициною, психіатрією. Зв’язок психології з технічними науками. Використання методів математичної обробки для аналізу результатів психологічного дослідження. Зв’язок психології з гуманітарними науками: мовознавство, літературознавство, суспільствознавство, історія, економіка, юриспруденція тощо. Взаємозв’язок психології та педагогіки. Врахування закономірностей психічного розвитку дитини у процесі організації навчально-виховного процесу. Філософські принципи як методологічна основа психологічних досліджень.

4. Походження та історичний розвиток психіки тварин. Розвиток форм відображення дійсності. Виникнення психіки як результат еволюції матерії. Особливості та види відображення неорганічної матерії. біологічні форми відображення. Подразливість та чутливість як передумови виникнення психіки. Розвиток психіки в філогенезі. Особливості відображення та форми пристосування до середовища тварин на різних стадіях розвитку психіки: сенсорній, перцептивній, інтелектуальній. Спілкування і „мова” тварин: основні види та значення для пристосування до умов середовища. Залежність психіки від середовища і будови органів (ускладнення психічного відображення при ускладненні будови нервової системи).

5. Походження та історичний розвиток психіки людини. Психологічні теорії філогенезу психіки людини. Умови переходу до вищої форми відображення – людської свідомості: біологічні передумови виникнення людської свідомості; роль праці в виникненні людської свідомості.

6. Відмінності психіки людини і тварини. Основні властивості психіки людини: умови розвитку та наявність свідомості. Суттєві відмінності психіки людини і тварини: відмінності в емоційній сфері; відмінності мислення; відмінності „мови”; відмінності у виконанні елементарної трудової діяльності; відмінності умов розвитку.

7. Мозок і психіка. Рефлекторна природа психіки: психофізичні теорії психічного (вчення Декарта, Сєченова); вчення Павлова про рефлекторну природу психічного: умовні та безумовні рефлекси; вчення про дві сигнальні системи. Закони вищої нервової діяльності: іррадіації та концентрації процесів збудження та гальмування, взаємної індукції збудження та гальмування. Закономірності формування динамічних стереотипів. Положення О.Р. Лурії про три блоки мозку і їх основні функції. Взаємодія енергетичного, аналітичного та регуляторного блоків мозку як умова адекватного психічного відображення. Функціональна асиметрія великих півкуль головного мозку.

8. Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини. Психіка і свідомість. Функції свідомість як вищий рівень психічного відображення Структура свідомості. Патологічні стани свідомості: пригнічення свідомості, затьмарення свідомості, кома. Основні види затьмарення свідомості. Проблема несвідомого в психології. Класифікація несвідомих психічних явищ.

9. Будова та властивості нервової системи. Будова, функції та види нейронів. Аферентні і еферентні нерви. Центральна нервова система: будова та функції спинного та головного мозку. Відділи кори головного мозку та їх роль у функціонуванні психіки.

10. Загальна характеристика особистості. Поняття особистості у психології. Розмежування понять „людина”, „індивід”, „особистість”, „суб’єкт”. „індивідуальність”. Співвідношення біологічного і соціального у структурі особистості: структура особистості за С.Л. Рубінштейном; структура особистості за О.Г. Ковальовим; структура особистості за К.К.Платоновим; структура особистості за А.В.Петровським.

11. Активність і спрямованість особистості. Активність особистості і її життєва позиція. Основні види активності особистості: адаптивна, неадаптивна, нормативна, наднормативна, над ситуативна. Спрямованість особистості як система мотивів її поведінки. Усвідомлювані мотиви особистості: інтереси, переконання, світогляд. Психологічний зміст та види. Неусвідомлювані мотиви: установки, потяги.

12. Самосвідомість особистості. Самосвідомість особистості: функції, структура, розвиток. Категорія „Я” в психології. Я-концепція та образ Я. Самооцінка та рівень домагань особистості. Психологічний захист особистості. Механізми психологічного захисту. Активний та пасивний психологічний захист.

13. Розвиток особистості. Поняття про розвиток. Рушійні сили розвитку особистості. Роль спадковості у розвитку особистості. Становлення особистості в процесі соціалізації. Роль активності у розвитку особистості. Культурно-історична теорія Л.С.Виготського.

14. Темперамент. Поняття про темперамент. Історичний зміст термінології у вченні про темперамент. Вчення І.П. Павлова про фізіологічні основи темпераменту. Основні психічні

7 властивості, що характеризують темперамент. Психологічні характеристики типів темпераментів: реактивність, активність, пластичність, ригідність, екстраверсія, інтроверсія, емоційна збудливість. Роль темпераменту в трудовій і навчальній діяльності.

15. Характер. Поняття про характер. Структура характеру. Акцентуація рис характеру. Природні і соціальні передумови рис характеру. Формування характеру.

16. Здібності. Поняття про здібності: визначення здібностей; структура здібностей; загальні, спеціальні здібності. Кількісна і якісна характеристика здібностей. Природні передумови здібностей. Здібності і спадковість. Формування здібностей. Рівні розвитку здібностей: залежність розвитку здібностей від навчання; здібності і інтереси; талант, його походження і структура; геніальність – вищий рівень розвитку здібностей. Здібності і завдання профорієнтації.

17. Зв’язок властивостей нервової системи та індивідуальних відмінностей. Зв’язок фізіологічного та психологічного в індивідуальних відмінностях людини. Основні властивості нервової системи: сила; врівноваженість; динамічність-рухливість, лабільність. Проблема полярності властивостей нервової системи. Зв’язок властивостей нервової системи зі здібностями.

18. Діяльність. Активність і діяльність: а) потреба як джерело активності; б) види потреб. Поняття про діяльність. Відмінність діяльності людини і поведінки тварини. Структура діяльності. Керування дією та контроль за нею. Інтеріоризація та екстеріоризація діяльності. Освоєння діяльності: а) виникнення навичок, їх структура; б) взаємодія навичок; в) виникнення умінь; г) формування звичок.

19. Спілкування. Поняття про спілкування. Комунікативна сторона спілкування: а) види комунікації; б)мовлення як процес спілкування за допомогою мови, його фізіологічні механізми; в) розвиток мовлення у дітей. Характеристика інтерактивної сторони спілкування. Перцептивна сторона спілкування. Психологічні механізми сприймання людини людиною. Спілкування і мовлення вчителя. Зворотній зв’язок у спілкуванні. Соціально-психологічний тренінг спілкування і психологічна служба в школі.

20. Міжособистісні стосунки в групах та колективах. Групи і їх класифікація. Колектив як вища форма розвитку групи. Диференціація в групах і колективах. Інтеграція в групах і колективах. Колектив і колективізм у виховному процесі. Формування колективізму в школі, сім’ї.

21. Основні види діяльності людини. Ігрова діяльність. Навчальна діяльність. Трудова діяльність.

22. Увага. Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги: а) вчення І.П. Павлова, О.О. Ухтомського; б) сучасні дослідження фізіології уваги. Види і форми уваги. Структура (властивості) уваги. Розвиток та виховання уваги.

23. Відчуття. Поняття про відчуття та сприймання, погляди на природу відчуттів. Рефлекторна природа відчуттів. Загальні властивості і закономірності відчуттів: а) якість, інтенсивність, тривалість відчуттів; б) пороги відчуттів; в) явище адаптації;явище синестезії і сенсибілізації; г компенсаторні можливості відчуттів.

24. Сприймання. Поняття сприймання у психології. Фізіологічні основи сприймання. Характерні особливості сприймання. Сприймання як дія. Спостереження і спостережливість: а) роль моторних компонентів у сприйманні; б) спостереження і умови його ефективності.

25. Види відчуттів та сприймання. Основні види відчуттів: екстероцептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні відчуття. Основні види сприймання за модальністю. Сприймання простору. Сприймання руху. Сприймання часу.

26. Пам’ять. Поняття про пам’ять. Теорії пам’яті. Види пам’яті. Запам’ятовування і його види. Відтворення і його види. Уявлення пам’яті і їх особливості. Забування і збереження.

27. Мислення. Загальна характеристика мислення. Розумові дії та мислительні операції. Форми мислення. Процес засвоєння понять. Процес розв’язування задач.

28. Уява. Поняття про уяву. Соціальна природа уяви. Фізіологічні особливості процесів уяви. Процес створення образів уяви: аглютинація, гіперболізація, акцентування, схематизація. Роль уяви в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого.

29. Індивідуальна особливості процесів пам’яті, мислення, уяви. Індивідуальні особливості в процесах пам’яті. Типи пам’яті. Види мислення та його індивідуальні особливості. Якості розуму. Види уяви та її індивідуальні особливості.

30. Емоції та почуття. Поняття про почуття та їх роль у практичній та пізнавальній діяльності. Фізіологічні основи почуттів. Теорії емоцій та почуттів у психології: теорія В.Вундта; теорія Джеймса-Ланге; інформаційна теорія П.В. Симонова.

31. Форми переживання почуттів. Основні форми переживання почуттів: емоційний фон; прості емоції; настрій; афект; стрес. Основні емоціональні стани та їх зовнішній вираз. Теорія К. Ізарда.

32. Почуття та особистість. Розвиток емоційної сфери. Почуття і особистість. Вищі почуття та їх види. Розвиток емоційної сфери.

8 33. Вираження емоцій у людини та тварини. Принципи аналізу виразних рухів людини та

тварини. Виникнення виразних рухів у філогенезі: рухи, що мають вроджені передумови; рухи, що попередньо виконувалися довільно. Розвиток виразних рухів у немовлят. Особливості виникнення окремих виразних рухів людини у процесі історичного розвитку.

34. Поняття про волю. Поняття волю. Основні види дій людини: мимовільні, довільні, вольові. Структура вольового акту: простий вольовий акт; складний вольовий акт.

35. Вольова регуляція дій людини. Прийняття рішення. Формулювання наміру. Переборення перешкод. Вольове зусилля.

36. Вольові якості особистості. Поняття про вольові якості особистості. Вольові якості особистості: структура, умови прояву, класифікація. Характеристика основних вольових якостей особистості. Формування вольових якостей.

37. Диференційно-психологічна парадигма вивчення людини. Предмет та завдання диференціальної психології. Дослідження індивідуальних відмінностей в ранніх психологічних теоріях. Передумови виникнення диференціальної психології: експериментальна психологія і біологія. Основні диференціально-психологічні конструкти. Диференційно-психологічна парадигма у вивченні людини. Організм – тілесний фактор індивідуальності. Індивід – передумова особистості. Особистість – психологічний носій соціальних властивостей. Індивідуальність – інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини. Людина як суб’єкт взаємодії зі світом.

38. Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу. Принципи формального підходу до індивідуальності: принцип ієрархічності; принцип інваріантності; принцип координації; принцип індивідуальної єдності. Компоненти структури індивідуальності. Елементи індивідуальності та їх інтеграція в цілісну структуру. Ендофактори та екзофактори у детермінації міжіндивідуальної варіативності. Класифікація методів диференційної психології. Загальнонаукові методи. Психогенетичні методи. Методи аналізу документів. Власне психологічні методи. Нормативний напрямок. Поняття про нормальний розподіл даних. Кореляційно-факторний напрямок. Розподіл індивідуальних відмінностей. Особливості нормального розподілу. Відхилення від нормального розподілу. Умови, які впливають на розподіл: вибірка; засоби вимірювання; спеціальні фактори. Проблеми вимірювання ступеня змінюваності.

39. Взаємодія факторів спадковості і середовища як основна передумова індивідуальних відмінностей. Фактор спадковості як обмежуюча умова розвитку організму. Поняття оточуючого середовища: пренатальне середовище; соціальне середовище. Взаємовплив спадковості і середовища. Найбільш поширені помилкові стереотипи щодо впливу спадковості і середовища: спадковість супроти вродженого; схожість з батьками; успадкування набутих ознак; спадковість, середовище і змінюваність. Поведінка, що не є результатом научіння (тропізми, рефлекси, інстинкти). Тілобудова і поведінка. Селективне виведення. Дослідження нормативів поведінки. Дослідження структурних факторів у розвитку поведінки. Дослідження впливу на поведінку минулого досвіду. Статистичний аналіз родових відмінностей і схожості. Біологічні аспекти статевої диференціації.

40. Диференційно-психологічні аспекти темпераменту. Історико-психологічний аналіз поняття темперамент. Типологія темпераменту. Властивості нервової системи як передумова темпераменту. Розвиток темпераменту в контексті психогенетичних і лонгітюдних досліджень. Конституціональні теорії темпераменту. Типологія Е. Кречмера. Типологія У. Шелдона. Вчення І. П. Павлова про чотири типи темпераменту. Психологічні теорії темпераменту. Типологія К. Г. Юнга. Уявлення про темперамент Г. Айзенка. Акцентуації темпераменту за К. Леонгардом. Властивості нервової системи як альтернативу типу ВНД у теорії Теплова-Небиліцина. Структура темпераменту в теорії В. М. Русалова. Сила нервової системи: як реактивність; як витривалість. Рухливість – інертність і лабільність нервових процесів. Баланс нервових процесів. Статево-вікові особливості прояву властивостей нервової системи: зміна сили нервової системи; зміна рухливості нервової системи; зміна балансу нервової системи. „Довільні” і „мимовільні” методики вивчення властивостей нервової системи. Спостереження й опитування при дослідженні властивостей нервової системи. Шляхи підвищення надійності діагностики типологічних особливостей проявів властивостей нервової системи.

41. Здібності та інтелект у структурі індивідуальності. Проблема задатків, здібностей та інтелекту у диференційній психології. Загальні інтелектуальні здібності. Характеристика текстологічних підходів до інтелекту. Стійкість інтелектуальних вимірювань. Інтелект у структурі індивідуальних властивостей. Спадковість і середовище у в детермінації інтелектуальних відмінностей. Критерії та ступені важкості розумової відсталості. Поняття обдарованості, таланту і геніальності. Схильність до певного виду діяльності. Співвіднесення схильностей зі здібностями і обдарованістю. Загальні і спеціальні здібності. Зв’язок здібностей і обдарованості зі схильністю до певного виду діяльності. Компенсація здібностей. Діяльність як умова вимірювання здібностей та обдарованості. Методи вивчення феномену геніальності:

9 біографічний аналіз; вивчення випадків; статистичне дослідження; історіометрія; аналіз висновків тесту на визначення розумового коефіцієнту; лонгітюдне дослідження.

42. Особливості статевих і вікових відмінностей. Статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту. Статеві відмінності в емоційні сфері. Відмінності у здібностях чоловіків і жінок. Особистісні відмінності чоловіків і жінок. Гендерні особливості поведінки.

43. Групові психологічні відмінності. Групові відмінності: методологія і методи дослідження. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції. Гендерні стереотипи. Критерії відмінностей між соціальними групами. Етнічна самосвідомість й етнічні переваги. Національний характер.

44. Диференційно-психологічні аспекти характеру. Місце характеру у структурі індивідуальності. Характер та інші властивості індивідуальності. Структура характеру. Зв’язок характеру і темпераменту. Поняття про Я-концепцію. Поняття про самооцінку. Основні структурні компоненти характеру. Типологічна модель О. Ф. Лазурського. Типологічна модель Е. Фромма. Типологічна модель Е. Шострома. Типологічна модель К. Леонгарда. Типологічна модель О. Є. Лічко. Типологічна модель П. Б. Ганнушкіна. Психологічні типологічні моделі.

45. Особистісні фактори поведінкових відмінностей. Особистість: диференційно-психологічний аспект. Концепція особистісних рис. Теорії особистісних факторів. Ієрархічна організація особистості. Формально динамічна модель особистості. Функціональна особистість. Концепція особистісних рис (Г. Олпорт, Г. Айзенк). Теорії особистісних факторів (Р. Кеттелл, Модель Великої П’ятірки). Формально-динамічна модель особистості. Інтра- та інтеріндивідуальний статус особистості. Проблема слабкості індивідуальних відмінностей.

4 6 . Диференційно-психологічні аспекти навчальної діяльності. Типологічні особливості і успішність виконання різних розумових дій. Типологічні особливості і навчальна діяльність. Індивідуальні детермінанти процесу навчання і шкільна успішність. Пізнавальні стилі в учбовій діяльності. Індивідуальні детермінанти процесу навчання і шкільної успішності. Основні навчальні стратегії. Диференційна психологія навчання. Стилі педагогічної діяльності: емоційно-імпровізаційний; емоційно-методичний; розмірковуюче-імпровізаційний; розмірковуюче-методичний. Стилі спілкування і керівництва вчителями учнів: авторитарний; демократичний; ліберальний. Психолого-педагогічні особливості опитування учнів вчителями з різними стилями керівництва. Адекватність оцінювання вчителями учнів.

47. Диференційно-психологічні аспекти професійної діяльності. Диференційно-психофізіологічні аспекти становлення професіонала. Монотонна діяльність і типологічні особливості. Діяльність в екстремальних умовах. Стилі професійної діяльності. Інтелектуальна компетентність в процесі здобуття вищої освіти. Вибір професії і тип особистості. Суб’єктивні установки, продуктивність праці й задоволеність працею. Статеві особливості професійної діяльності. Статеві особливості професійної кар’єри.

48. Диференційно-психологічні аспекти педагогічної діяльності. Статеві відмінності у навчально-виховній діяльності. Стилі діяльності, що характеризують підготовку вчителя до уроку. Стилі спонукання учнів до навчання. Стилі подачі навчального матеріалу.

49. Становлення і розвиток експерименту в психології: предмет та завдання експериментальної психології. Основні підходи до розуміння предмету експериментальної психології. Завдання експериментальної психології. Нормативи наукового мислення: поняття про наукове мислення. Принципи наукового мислення. Науковий метод та його характеристика. Поняття про методологію науки. Рівні методології. Функції методології. Методологічні принципи експериментальної психології.

50. Структура наукового дослідження: поняття про наукову проблему. Теорія як реконструкція психологічної реальності. Теорія та її структура. Гіпотеза наукового дослідження. Характеристика основних типів гіпотез.

51. Етичні та правові аспекти психологічних досліджень: експериментатор: його особистість і діяльність. Особистість учасника та ситуація психологічного дослідження. Етичні аспекти психологічних досліджень. Згода на участь у психологічному експерименті. Правове регулювання психологічних досліджень. “Наукове шахрайство” та чистота експерименту.

52. Описові методи в психологічному дослідженні. Поняття про спостереження: класифікація методів психологічного дослідження. Поняття про описові методи. Біографічний метод у психологічному дослідженні. Аналіз продуктів діяльності. Архівний метод у психологічному дослідженні. Бесіда, інтерв’ю та анкетування у психологічному дослідженні. Стандартизовані опитувальники та тести як методи психологічного дослідження. Спостереження як метод психологічного дослідження. Місце спостереження у психологічному експерименті.

53. Кореляційний та експериментальний підходи у психології. Поняття про кореляційне дослідження: поняття про експериментальні та кореляційні дослідницькі плани. Специфіка кореляційного дослідження, його відмінність від експерименту. Планування кореляційних досліджень. Галузеві кореляційні дослідження.

54. Експеримент як метод психологічного дослідження: поняття про психологічний

10 експеримент. Види експерименту. Лабораторний та природній експерименти. Формуючий та констатуючий експерименти. Реальний та ідеальний експерименти, “експеримент повної відповідності”. Структура психологічного експерименту. Поняття про експериментальну гіпотезу. Залежна змінна в експерименті. Незалежна змінна в експерименті. Експериментальна валідність: види валідності. Фактори, що загрожують внутрішній валідності експерименту. Фактори, що загрожують зовнішній валідності експерименту.

55. Стратегії та плани експериментальних досліджень: стратегії експериментального дослідження. Класифікація експериментальних планів. Поняття про якісні та кількісні експериментальні плани. Поняття про внутрішньогрупові та міжгрупові експериментальні плани. Доекспериментальні, квазіекспериментальні плани та плани істинних експериментів в психології. Поняття про плани з однією незалежною змінною та про факторні плани. Плани експерименту з малим N. Факт і артефакт у експерименті. Проблема контролю в експерименті. Контроль суб’єктивних впливів. Контроль ефекту послідовності. Контроль константності умов. Контроль еквівалентності груп. Особливості контролю в експериментах з маленьким N.

56. Дослідницька програма: поняття про дослідницьку програму. Постановка проблеми експериментального дослідження. Теоретичний аналіз проблеми. Вибір змінних та формулювання експериментальних гіпотез. Вибір стратегії та планів експериментального дослідження. Деонтологічний аналіз психологічних досліджень. Згода на участь у психологічному дослідженні. Аналіз ресурсів експерименту. Вибір та обґрунтування методів виміру експериментального ефекту Протокол експерименту .

57. Аналіз та інтерпретація результатів експерименту: поняття про кількісний аналіз. Типи аналізу. Статистична обробка експериментальних даних. Визначення середніх показників ознаки. Визначення міри мінливості ознаки. Виявлення відмінностей в рівні прояву ознаки. Оцінка достовірності зсуву значень. Виявлення відмінностей у розподілі ознак. Аналіз факторних експериментів. Використання комп’ютеру для обробки експериментальних даних. Текстовий редактор Microsoft Word, табличний редактор Microsoft Excel, пакет програм Statistica. Поняття про якісний аналіз та інтерпретацію результатів експериментальних досліджень. Узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків.

58. Узагальнення та представлення результатів експериментальних досліджень: поняття про науковий стиль. Основні вимоги до мови наукового звіту. Структура та оформлення наукового звіту. Вимоги до виступів з представлення результатів наукового дослідження. Відеозвіти та стендові доповіді. Використання комп’ютеру для представлення результатів експерименту. Текстовий редактор Microsoft Word, табличний редактор Microsoft Excel, редактор презентацій Power Point, пакет програм Statistica. Статистичні таблиці. Графіки та функції. Діаграми, гістограми та малюнки у представленні даних експерименту.

59. Предмет історії психології. Принципи історико-психологічного аналізу (принцип детермінізму, принцип історизму, принцип єдності логічного та історичного). Методи історії психології (архівний метод, аналіз наукових посилань, біографічний метод, метод вивчення наукових шкіл, автобіографічний метод, метод інтерв'ю). Періодизація історії психології М.С. Роговіна. Періодизація історії психології А.М. Ждан. Періодизація історії психології М.Г. Ярошевського та А.В. Петровського. Періодизація історії психології В.А. Роменця. Історико-психологічні дослідження 20 століття (С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Г. Мерфі, Е. Борінг, Р. Вотсон, Р. Вудвортс, П. Капретта, А.В. Петровський, Д. Клейн, А.О. Смирнов, Р. Ландін, М. Ганг, Ф. Паро, М. Рішель)

60. Антична психологія.Зародження наукових уявлень про психіку (Фалес, Геракліт, Парменід). Уявлення про душу в Давній Греції класичного періоду (Анаксагор, Демокріт, Гіппократ, Сократ, Платон, Арістотель). Психологія еллінського періоду (епікуреїзм, стоїцизм). Психологія Давнього Риму (Лукрецій, Гален). Психологія стародавнього китаю та стародавньої індії. Даосизм. Конфуціанство. Концепції особистісної активності (Ян Чжу, Мозци, Сюньцзи, Ван Чун). Кармічна концепція та поняття нірвани. Психологія Упанішад. Психологія буддизму. Психологія джайнізму. Система ньяя та вайшешика. Психологічні системи санкх'я та йога. Психологія та веданта.

61. Психологія середньовіччя і відродження .Психологія Заходу (Ф. Аквінський, Р. Бекон, В. Оккам, С. Брабантський). Психологія Сходу (Авіцена, Альгазен, Авероес). Розвиток фізіології людини (Т. Парацельс, А. Везалій, М. Сервет). Наука про людину Ф. Бекона.

62. Психологічна думка 17-19 століття. Утвердження механістичного детермінізму та його вплив на психологічну думку 17 століття (Г. Галілей). Відкриття рефлекторної природи поведінки (Р. Декарт). Психофізичний монізм (Б. Спіноза). Монадологічна психологія Г. Лейбніца. Асоціативна психологія (Д. Гартлі, Дж. Берклі, Д. Юм). Становлення емпіричної психології у Франції (Ламетрі, Кондільяк, Руссо, Гельвецій, Кабаніс). Психологічна думка в Росії (М.В. Ломоносов, О.М. Радіщев). Становлення німецької емпіричної психології (І.Ф. Гербарт, Т. Вайтц, М. Лацарус, Г. Штейнталь). Рефлекторне учіння (Г. Прохазка, Ч. Бел, Ф. Мажанді, І.

11 Мюллер, М. Холл). Розвиток асоціативної психології в 19 столітті (Т. Браун, Дж. Мілль, Дж.Ст. Мілль, О. Бен, Г. Спенсер). Психологія в Росії.

63. Психологічні ідеї українських філософів. Старослов'янські погляди на душу. Хрещення Русі та його вплив розвиток філософії та її психологічних аспектів. Психологія 17 століття (К. Сакович, І. Гізель, С.Яворський). Психологія в концепції Г. Сковороди. Психологія П.Д. Юркевича.

64. Психологія як природнича наука (19 століття). Розвиток природничих наук та їх вплив на психологію. Психофізіологія органів чуття (Г. Гельмгольц). Виникнення психофізики та психометрії (Г. Фехнер, Ф. Дондерс). Розвиток еволюційних ідей у біології та їх значення для психології (Ч. Дарвін). Учіння про рефлекс (Е. Пфлюгер). Досвідна психологія Т. Рібо. Психічний ортобіоз І.І. Мечникова.Психологія як наука про безпосередній досвід (В. Вундт). Емпіріокритицизм (Е. Мах, Р. Авенаріус). Еволюційна психологія (Г. Спенсер). Психологія як учіння про інтенціональні акти (Ф. Брентано). Психологія відображення та дії (Д. Раш). Рефлекторна теорія психічного (І.М. Сєченов).

65. Психологія народів. Мова народу та психологія (О.О. Потебня). Розуміння як творчий процес. Єдність мови і психіки. Вчення про внутрішню форму слова. Поняття апперцепції. Психологія поетичної творчості.Психологія колективної свідомості (Е. Дюркгейм). Психічні та соціальні явища.Колективна психіка. Поняття солідарності. Співвідношення індивідуального та соціального Психологія колективних уявлень (Л. Леві-Брюль). Колективні уявлення в свідомості первісних людей. Закон партиципації. Пралогічне мислення. Основні риси первісної свідомості

66. Розвиток галузей психології в кінці 19 - початку 20 століття. Експериментальна психологія. Вивчення сенсорних функцій (Е. Герінг, К. Штумпф). Вивчення сенсомоторних реакцій (Ф. Дондерс, З. Екснер, Л. Ланге). Дослідження сприймання і уваги М.М. Ланге. Закони пам'яті Г. Еббінгауза. Дослідження навичок Браяном та Хартером. Диференціальна психологія. Перехід психології до вивчення індивідуальних відмінностей (Е. Крепелін, А. Біне, В. Штерн). Впровадження методів статистики у психологію (А. Кетле, Ф. Гальтон). Розвиток тестології (Дж. Кеттел, А. Біне, Т. Сімон, Г. Мюнстерберг). Наукова характерологія О.Ф. Лазурського.

67. Соціальна і культурно-історична психологія. Психологія народів В. Вундта. Навіювання та гіпноз в соціальній психології (Льєбо, Шарко, Тард). Психологія натовпу Г. Лебона. Розуміюча психологія В. Дільтея. Гормічна концепція В. Мак-Дугалла.

1. Психотехніка. Розвиток профорієнтації (Парсон). Індустріальна психологія (Г. Мюнстерберг). 68. Криза в психології (10-ті - 30-ті роки 20 століття). Школи психології в докризовий період.

Структуралістська школа Е. Тіченера. Функціональна психологія (В. Джемс, Дж. Дьюі, Д. Енжел). Вюрцбурзька школа психології мислення (О. Кюльпе). Передумови виникнення відкритої кризи у психології. Школи психології періоду кризи. Біхевіоризм (Е. Торндайк, Дж. Уотсон). Гештальтпсихологія (М. Вертгеймер, В. Келер, К. Коффка). Глибинна психологія (З. Фрейд, К. Юнг, А. Адлер). Описова психологія (В. Дільтей, Е. Шпрангер). Французька соціологічна школа (Е. Дюркгейм).

69. Друга криза в психології (30 - 40-і роки 20 ст.). Післякризовий період. Соціальні передумови другої кризи у психології. Необіхевіоризм (Е. Толмен, К. Халл, Б. Скіннер). Топологічна психологія (К. Левін). Неопсихоаналіз (К. Хорні, Е. Фромм, В. Райх). Розвиток вікової психології в 20 столітті (З. Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, Е. Клапаред, Ж. Піаже, Л. Кольберг, А. Валлон). Гуманістична психологія (Г. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс). Екзистенційна психологія (Л. Бісвангер, Р. Мей, В. Франкл). Психосинтез (Р. Ассаджіолі, П. Феруччі). Структурний психоаналіз (Ж. Лакан). Кібернетичний напрям у психології (Н. Вінер, В. Ешбі, К. Прібрам).

70. Розвиток психології в радянський період. Західноукраїнська школа психології (С. Балей, Ф. Колесса, В. Гнатюк, І. Мірчук, Я. Ярема). Поняття про вищу нервову діяльність (І.П. Павлов). Рефлексологія В. Бєхтєрєва. Психологічні погляди П.П. Булонського. Експериментальна психологія Г.І. Челпанова. Марксизм і психологія (К.Н. Корнілов). Культурно-історична теорія Л.С. Виготського. Харківська школа психології (О.Р. Лурія, О.М. Леонтьєв, О.В. Запорожець, Л.І. Божович, П.Я. Гальперін, П.І. Зінченко). Московська психологічна школа (С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Б.М. Теплов, О.В. Запорожець, О.Р. Лурія, Б.В. Зейгарнік, П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна, О.К. Тихомиров). Грузинська школа психології (Д.М. Узнадзе). Внесок українських вчених у розвиток вікової психології (Г.С. Костюк, Д.Ф. Ніколенко, П.Р. Чамата, П.І. Зінченко, В.К. Котирло, Л.М. Проколієнко).

71. Стан та тенденції розвитку психологи на сучасному етапі. Сучасні напрямки психологічних досліджень за кордоном (Європа, США, Росія) та в Україні. Парадигми психологічної науки (суб'єктний підхід, системно-діяльнісний підхід). Тенденції розвитку психології у 21 столітті. Нові напрямки практичної психології. Розвиток психологічних асоціацій та об'єднань.

12

«Педагогічна психологія з основами психологічного тренінгу»

1. Предмет, становлення, структура та методи педагогічної психології. Поняття про предмет педагогічної психології. Структура, принципи категорії та методи сучасної педагогічної психології. Етапи становлення педагогічної психології як науки. Теоретичні передумови виникнення та розвитку педагогічної психології. Основні проблеми сучасної педагогічної психології. Основні завдання педагогічної психології. Зв’язок педагогічної психології з іншими науками. Взаємозв’язок педагогічної психології та педагогіки. Взаємозв’язок педагогічної психології з галузями психології.

2. Психологія субєкта педагогічної діяльності. Загальна характеристика педагогічної діяльності. Сутність та структура педагогічної діяльності. Особливості педагогічної діяльності. Специфіка та структура педагогічної діяльності. Функції та протиріччя педагогічної діяльності. Рівні продуктивності педагогічної діяльності. Професійна Я-концепція вчителя. Педагогічна спрямованість: поняття, структура. Мотивація та продуктивність педагогічної діяльності. Психологія педагогічного спілкування. Загальна характеристика спілкування. Специфіка педагогічного спілкування. Соціально-психологічні аспекти педагогічного спілкування. Особистісно-професійні риси та уміння вчителя, важливі для спілкування. Особливості педагогічного колективу. Сутність та структура педагогічних здібностей. Професійно важливі риси вчителя. Професійний розвиток та деформації особистості педагога. Стиль педагогічної діяльності.

3. Зміст та функції психологічної служби в системі освіти. Психологічна служба в системі освіти. Предмет і завдання психологічної служби. Психологічний патронаж розвитку дитини. Історія розвитку та сучасний стан психологічної служби у закладах освіти. Завдання психологічної служби освіти. Напрямки діяльності практичного психолога в освітньому закладі. Психологічна просвіта. Психологічна профілактика. Психолого-педагогічний консиліум. Психологічне консультування. Психологічна діагностика. Психологічна корекція. Соціально-психологічна реабілітація. Психологічна експертиза. Специфіка роботи психологічної служби у різних підрозділах системи освіти. Організація психологічної служби у дошкільних освітніх закладах. Психологічна служба у початковій школі. Психологічна служба загальноосвітньої школи. Організація роботи психолога школи-інтернату. Особливості організації психологічної служби у спеціальних закладах освіти. Організація праці шкільного психолога. Особливості взаємодії шкільного психолога з адміністрацією, вчителями, батьками та учнями.

4. Психологічні проблеми навчання. Поняття про навчання у педагогічній психології. Вплив основних теоретичних напрямків на психологію навчання. Зв’язок навчання з розвитком та дозріванням. Суть проблеми співвідношення навчання та розвитку. Концепція зони найближчого розвитку (Л.С.Виготський). Навчальність як здібність до навчання. Типи навчальності. Показники навчальності. Історичні методи та форми організації навчання. Основні типи навчання та їх психологічні моделі. Напрями розвитку сучасного навчання. Класифікація видів навчання. Програмоване навчання. Сугестопедичне навчання. Знаково-контекстне навчання. Модульне навчання. Проблемне навчання. Психологічні основи розвивального навчання. Структура навчання. Засвоєння знань, умінь та навичок, їх сутність.Поетапне формування розумових дій та понять (П.Я.гальперін). Загальнонавчальні уміння та навички. Психологічні проблеми навчальності та шкільної успішності. Навчальність як здібність до навчання. Розуміння навчальності. Показники навчальності.

5. Характеристика процесу учіння. Научіння та учіння. Сутність научіння. Типи научіння. Сутність учіння. Психологічні теорії учіння. Учіння як пізнавальна діяльність. Зарубіжні концепції учіння. Вітчизняні теорії учіння. Теорія цілеспрямованої навчальної діяльності. Рівневий аналіз навчальної діяльності. Концепція навчальної діяльності. Структура навчальної діяльності. Вікові та індивідуально-психологічні особливості формування навчальної діяльності. Навчальна діяльність як провідний вид діяльності у молодшому шкільному віці. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності. Мотиваційний, орієнтовний, виконавський, рефлексивно-оцінковий, змістовий компоненти навчальної діяльності. Мотиви учіння. Мотивація як психологічна категорія. Навчальна мотивація. Мотивація досягнення успіху. Формування та вивчення навчальної мотивації. Психологічні умови формування уміння вчитися. Здібності у навчальній діяльності. Психологічні питання самоосвітньої діяльності.

6. Психологія виховання та самовиховання. Психологічні основи виховання. Психологічний смисл виховання. Понятійно-термінологічний апарат проблеми виховання. Взаємозв’язок виховання, формування, становлення та соціалізації. Міждисциплінарний підхід до

13 виховання. Психологічні основи методів виховання. Поняття і сутність методів виховання. Прийоми та форми виховання. Методи та види впливу. Принципи та закономірності виховання. Основні теорії і підходи до виховання. Позиція особистості як психологічний об’єкт виховання. Методологічні та методичні принципи виховання. Взаємозв’язок навчання та виховання. Сутність та психологічні механізми виховання в сучасних умовах. Учень як суб'єкт виховання. Психічне здоров’я як результат виховання, причини та наслідки психологічних травм дітей у процесі виховання.

7. Ресурси розвитку особистості. Людина як предмет виховання. Критерії та показники вихованості та виховуваності. Рівні вихованості та виховуваності. Ознаки вихованості: моральна саморегуляція, цілісний та визначений характер, довільність та просоціальна спрямованість особистості тощо. Способи виховного впливу, типи виховання. Поняття виховного впливу. Класифікація виховних впливів. Психологія морального виховання особистості. Психологічні питання виховання характеру. Методи самовиховання та самоосвіти. Моделі та стилі виховання. Полікультурне виховання. Сімейне виховання як психолого-педагогічна проблема: основні концепції та моделі виховання. Соціально-психологічні проблеми колективу школярів і його виховний вплив. Психологічні питання перевиховування та психокорекції. Поняття важковиховуваності. Загальна характеристика девіантної поведінки акцентуації характеру як причини важковиховуваності. Основні симптоми шкільної психологічної дезадаптації. Методи психокорекції осіб з девіантними ознаками.

8. Психологічний тренінг як метод практичної психології (Історія формування та розвитку групових методів психологічної допомоги. Поняття, предмет та завдання психологічного тренінгу. Принципи тренінгової роботи. Класифікація психологічних тренінгів. Види тренінгів за призначенням. Види тренінгів, розроблених в рамках основних психологічних підходів. Області застосування психологічного тренінгу. Особливості психологічного тренінгу, психологічної корекції, психотерапії та навчання)

9. Психологічні особливості тренінгової групи (Кількісна та якісна характеристика тренінгових груп. Групові норми та рольові позиції у групі. Групова згуртованість. Класифікація тренінгових груп. Основи типології тренінгових груп. Критерії виокремлення типів тренінгових груп. Види тренінгових груп: «чорна діра»;«скупчення астероїдів»;«зіркова система»;«галактична рада»)

10. Організація тренерської діяльності (Започаткування тренерської діяльності. Вивчення запиту на тренерські послуги. Прийоми налагодження тренерської діяльності)

11. Загальна характеристика та класифікація тренінгових методів (Сутність тренінгового методу та принципи його реалізації. Класифікація тренінгових методів. Прийоми створення тренінгових технік. Вправи на запуск групової динаміки та організації групової роботи. Метод «мозковий штурм». Ігрові методи у тренінгу. Методи групової дискусії. Міні-лекції та інформаційні повідомлення. Використання психологічних тестів у тренінговій роботі. Використання повчальних історій (притч), афоризмів, анекдотів тощо у тренінговій роботі)

12. Організаційно-методичні аспекти проведення тренінгу (Проблеми планування тренінгу та складання тренінгової програми. Основні вимоги до організації психологічного тренінгу (місце проведення, необхідні матеріали). Підготовка тренінгу. Складання програми та проведення тренінгу. Вимоги до тренінгового заняття. Дії тренера у проблемних ситуаціях)

13. Групова та особистісна динаміка у процесі тренінгу (Групова динаміка. Основні етапи розвитку тренінгової групи. Особистісна динаміка учасників тренінгу. Зона найближчого розвитку учасників тренінгу)

14. Ведучий тренінгової групи (Основні ролі ведучого тренінгової групи. Стилі керівництва групою. Особистісні та професійні вимоги до тренера)

15. Оцінка ефективності тренінгу (Анкетування учасників тренінгу. Оцінка програми та тренінгового заняття. Оцінка роботи тренера)

II. Основні вимоги до рівня підготовки «Вікова психологія з основами психодіагностики та психокорекції»

Студенти повинні знати: - історію розвитку вікової психології, предмет, завдання, методи вікової психології; - закономірності, фактори психічного розвитку, теорії розвитку та вікові періодизації

вітчизняних і зарубіжних вчених; - особливості психічного розвитку у різні вікові періоди

- особливості психодіагностики як науки; - класифікацію психодіагностичних методів;

14 - вимоги до психодіагностичних методик; - основні етапи психодіагностичного процесу; - етичні аспекти проведення психодіаностичного дослідження; - психометричні засоби контролю якості психодіагностичних методик; - особливості використання тестів інтелекту; - особливості використання особистісних опитувальників; - методи дослідження міжособистісних стосунків; - особливості дослідження функціональних станів людини; - особливості використання проективних методик; - особливості АСПН як методу психодіагностики цілісних проявів психіки

Студенти повинні вміти: - здійснювати аналіз результатів основних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі

вікової та педагогічної психології, будувати та проводити повторні дослідження; - самостійно будувати та проводити дослідження особливостей психічного розвитку людини у

різні вікові періоди (спостереження, бесіда, вивчення продуктів діяльності, експеримент); - застосовувати психодіагностичні інструменти для дослідження психічного розвитку немовлят

та дітей раннього віку; - проводити спостереження за сюжетно-рольовою грою дітей дошкільного віку, здійснювати

аналіз ігрової діяльності дошкільників; - проводити дослідження особливостей збереження об’єму, кількості, речовини та особливостей

класифікації у дошкільному віці; - проводити бесіду за малюнком з дітьми раннього та дошкільного віку, здійснювати

порівняльний аналіз мовлення досліджуваних; - проводити дослідження шкільної мотивації, уваги, сприймання, пам’яті, мислення, мовлення

молодшого школяра та здійснювати аналіз отриманих результатів; - здійснювати психологічний аналіз конфліктних ситуацій, пов’язаних з кризою підліткового віку; - проводити дослідження особливостей моральних суджень дітей дошкільного віку, молодших

школярів, підлітків та юнаків, здійснювати порівняльний аналіз особливостей морального розвитку досліджуваних різного віку;

- розробляти модель урахування індивідуальних особливостей учнів у навчально-виховному процесі.

- проводити спостереження за психічним станом особистості, оцінювати рівень розвитку пізнавальних процесів особистості;

- діагностувати особливості девіантної поведінки дітей та підлітків та визначати адекватні методи психологічної корекції;

- координувати власну взаємодію з батьками, громадскістю у застосуванні методів психологічного впливу в залежності від вікових та індивідуальних особливостей;

- відслідковувати загальні і локальні зміни у масовій свідомості, проводити, спостереження за психологічним станом окремих груп та верств населення;

- застосовувати форми і методи соціально-психологічної роботи по вирішенню проблем вимушених мігрантів, аналізувати особливості реінтеграції мігрантів;

- аналізувати концептуальні засади соціальної політики держави з метою соціального захисту людини, розробляти умови застосування психологічних методів соціальної роботи

«Загальна психологія»

Студенти повинні знати: - особливості загальної психології як науки; - основні методи психологічного дослідження; - фізіологічні основи психічної діяльності особистості; - загальні закономірності розвитку психіки в онтогенезі; - закономірності розвитку особистості в процесі діяльності, спілкування та між особистісної

взаємодії з найближчим соціальним оточенням; - закономірності та особливості функціонування пізнавальної сфери особистості; - закономірності та особливості функціонування афективної сфери особистості; - індивідуально-типологічні властивості та їх вплив на соціалізацію особистості; - закономірності емоційно-вольової регуляції діяльності; - структуру та закономірності розвитку особистості - методологічні й теоретичні засади диференційної психології; - загальні принципи диференціально-психологічного аналізу; - соціально-біологічні детермінанти особистісних відмінностей; - психодинамічні характеристики в структурі індивідуальності; - психометричні основи диференційної психології; - психодинамічні (темпераментальні і характерологічні) характеристики у структурі індивідуальності;

15 - диференційно-психологічні аспекти професійної та навчальної діяльності; - статеві та вікові відмінності у поведінці, емоційному та інтелектуальному розвитку. - становлення і розвиток експериментальної психології; - методологія науки, нормативи наукового мислення; - структура наукового дослідження; - етичні та правові аспекти психологічних досліджень; - описові методи в психологічному дослідженні; - поняття про спостереження; - кореляційний та експериментальний підходи у психології. поняття про кореляційне

дослідження; - поняття про психологічний експеримент; - галузеві експерименти в психології; - стратегії та плани експериментального дослідження; - дослідницька програма в експерименті; - аналіз та інтерпретація результатів експериментів; - узагальнення та представлення результатів експериментальних досліджень

Студенти повинні вміти: - у процесі роботи зі структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності,

виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу; - формувати мету, конкретні завдання та програми дослідження - формулювати та перевіряти гіпотези досліджень, аналізувати сутність психічних процесів в

залежності від факторів, що на них впливають - проводити спостереження за психічним станом особистості, оцінювати рівень розвитку

пізнавальних процесів особистості - вивчати особливості клієнта, закономірності психічної діяльності, типи, характер, психічні стани,

чинники, що впливають на якість функціонування психіки людини у різних видах життєдіяльності

- здійснювати вимір індивідуально-психологічних показників особистості, її пізнавальної та емоційно-вольової сфери, виявляти схильності і здібності людини та резервів її розвитку.

- встановлювати закономірності розподілу індивідуально-психологічних відмінностей і визначати причини відхилень від нормального розподілу;

- підбирати засоби впливу на особистість в залежності від індивідуальних особливостей; - впроваджувати програми діагностики психологічних особливостей особистості, її поведінки у групі,

враховуючи положення професійної етики; - складати психологічну характеристику виконавця, керівника, кандидата у резерв на керівні посади; - відслідковувати загальні і локальні зміни у масовій свідомості, проводити спостереження за

психологічним станом окремих груп та верств населення; - діагностувати типологічні особливості прояву властивостей нервової системи (сили, рухливості,

балансу); - діагностувати відмінності психодинамічних (темпераментальних і характерологічних) характеристик

в структурі індивідуальності; - визначати стилі професійної, педагогічної та навчальної діяльності. - здійснювати документальний, фактографічний та семантичний пошук інформації,

узагальнювати соціально-психологічну інформацію, формулювати висновки та пропозиції; - використовувати у соціальній практиці психологічні технології та методики психологічного

дослідження, виділяти і оцінювати соціальні, політичні, культурні, вихідні складові соціально-психологічних явищ;

- застосовувати напрацьовані програми та проводити психологічні дослідження у різних галузях психології;

- проводити спостереження за психічним станом особистості, оцінювати рівень розвитку пізнавальних процесів особистості;

- здійснювати вимір індивідуально-психологічних показників особистості, її пізнавальної та емоційно-вольової сфери, виявляти схильності і здібності людини та резервів її розвитку;

- використовувати у соціальній практиці психологічні технології та методики психологічного дослідження, виділяти і оцінювати соціальні, політичні, культурні, вихідні складові соціально-психологічних явищ.

Педагогічна психологія з основами психологічного тренінгу Студенти повинні знати:

- основні методологічні підходи до вивчення психолого-педагогічних явищ; - вітчизняні та зарубіжні теорії научіння та учіння; - основні підходи до вирішення проблеми співвідношення навчання та психічного розвитку; - теорію навчальної діяльності; - психологічні механізми та закономірності засвоєння знань, формування умінь та навичок;

16 - психологічні механізми виховання; - психологічні основи педагогічної діяльності.

Студенти повинні вміти: - визначати зв’язки між рівнем інтелектуального та особистісного розвитку школяра, а також

формами та методами навчального та виховного впливу; - визначати особливості організації та управління навчальною діяльністю школярів та впливу цих

процесів на інтелектуальний та особистісний розвиток та навчально-пізнавальну діяльність; - визначати факти, механізми, закономірності розливального навчання, розвитку наукового та

теоретичного мислення; - виокремлювати рівні засвоєння знань, сформованості навичок та умінь; - застосовувати психодіагностичні методики для виявлення рівня інтелектуального та

особистісного розвитку в навчально-виховній діяльності; - вирішувати психолого-педагогічні проблемні ситуації; - конструювати навчально-виховні ситуації, які постають як засоби управління інтелектуального

та особистісного розвитку.

III. Список необхідної літератури «Вікова психологія з основами психодіагностики та психокорекції»

1. Вікова психологія /За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа. – 1976, – 272 с. 2. Заброцький М. М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна

книга - Богдан, 2001. - 112 с 3. Выготский Л. С. Психология развития ребёнка. – М.: Эксмо, 2003. – С. 5-199. 4. Коломинский Я. Л., Панько Е. А., Игумнов С. А. Психическое развитие детей в норме и

патологии: психологическая диагностика, профилактика и коррекция – СПб.: Питер, 2004. – С. 76-85.

5. Савчин М. В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 360 с.

6. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000. – 992 с. 7. Крэйн У. Теории развития. Секреты формирования личности. – СПб.: прайм – ЕВРОЗНАК,

2002. – 512 с. 8. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. – СПб.: Питер, 2002. – 640 с. 9. Психология возрастных кризисов: Хрестоматия /Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2000. –

560 с. 10. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование.- СПб.: Питер, 2001.- 688 с. 11. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. – К.: Вища

школа, 1978. – 141 с. 12. Бурлачук Л. Психодиагностика. – СПб.: Питер, 2002. – 352 с. 13. Общая психодиагностика /Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. – М.: Изд-во МГУ, 1987. –

304 с. 14. Основы психодиагностики /Под ред. Шмелева А.Г.– Москва, Ростов-на-Дону: “Феникс”, 1996. –

544 с. 15. Худик В.А. Психологическая диагностика детского развития: Методы исследования. – К.:

Освіта, 1992. – 220 с. 16. Групповая психотерапия / Под ред. Б. Д. Карвасарского, С. Ледера.— М:: Медицина, 1990.—

384 с. 17. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. Посібник. – Суми: ВТД

«Університетська книга», 2006. – 384 с. 18. Панок В. Основи практичної психології. – К.: Либідь, 2001. – 450 с. 19. Рудестам К. Групповая психотерапия – СПб.: Питер Ком, 1998. – 384 с.: (Серия «Мастера

психологи») 20. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб.

заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е.Е. Данилова, Т.В. Вохмянина; Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Издательский центр «Академия», 1998. –160 с.

21. Розвивальні та корекційні заняття психолога / Упорядник Т. Гончаренко. – 2-е вид., стереотипне. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 120 с. – (Б-ка „Шк. світу”).

22. Смид Р. Групповая работа с детьми и подростками / Пер. с англ. 2-е изд., исправленное — М.: Генезис, 2000. — 272 с.

23. Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції. Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. -264 с.

«Загальна психологія» 1. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2008. — 583 с: ил. 2. Общая психология /Под ред. А.В. Петровского. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение

17 1986. – 464 с.

3. Основы общей психологии / С.Л.Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2003. – 720 с. 4. Психология. Словарь /Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.:Политиздат, 1990. –

496 с. 5. Психологія /За ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад.школа, 1968. - 572 с. 6. Психологія /За ред.Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 558 с. 7. Хрестоматия по психологии /Под ред. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – 448 с.

8. Анастази А. Дифференциальная психология / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю. В. Гиппенрейтера, В. Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 8-14.

9. Кондрашихина О.А. Дифференциальная психология : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. – К.: Центр учеб. лит., 2009. - 232 с. : рис., табл. - Библиогр.: с. 213-215.

10. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология : учеб. пособие. – М. : Флинта : Моск. психол.-соц. ин-т, 2003. - 280 с. : табл. - Библиогр.: с. 263-269.

11. Мазяр О. В. Особливості роботи над професійно-орієнтованим завданням з курсу «Диференційна психологія» // Професійно-орієнтовані завдання з психології / За ред. О. Л. Музики. Навчальний посібник. – Житомир, 2009. – С. 123-171.

12. Машков В. Н. Дифференциальная психология человека. – СПб.: Питер, 2008. – 288 с.: илл. – (Серия «Учебное пособие»).

13. Мерлин В. С. Психология индивидуальности / Под редакцией Е.А.Климова. – М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – 448 с.

14. Палій А. А. Диференціальна психологія : навч. посіб. – К. : Академвидав, 2010. – 429 с. – (Альма-матер). – Термінол. слов.: с. 411-423. – Бібліогр.: с. 424-429.

15. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. – М., 1976. – 495 с. 16. Горбунова В.В. Експериментальна психологія в схемах і таблицях: Навчальний посібник. –

Житомир, 2005. – 94 с. 17. Готтсданкер Ф. Основы психологического эксперимента: Учеб. пособие: пер. с англ.– М.: Изд-

во Моск. ун-та, 1982. – 464с. 18. Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. – СПб.: Питер, 2004. – 558 с. 19. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. – СПб.: Питер, 2001. – 320 с. 20. Корнилова Т.В. Экспериментальна психология: Теория и методы: учебник для вузов. – М.:

Аспект Пресс, 2002. – 381 с. 21. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. –

СПб: “Социально-психологический центр”, 1996. – С. 32. 22. Мартин Д. Психологические эксперименты. – СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002. – 480 с. 23. Ждан А.Н. История психологии: от античности к современости: Учебник для студентов

психологических факультетов университетов/ Изд. третье, исправленное. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 512 с.

24. Нариси з історії вітчизняної психології (ХУІІ-ХУШ ст.) - К.: Рад. шк., 1952. - 255 с. 25. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. История и теория психологии. - Т.1., 2 - Ростов-на-Дону:

Феникс, 1996. - 26. Приходько Ю.І. Нариси становлення та розвитку дитячої психології: Навчальний посібник для

вищих навчальних закладів. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1999. 205 с. 27. Роменець В.А. Історія психології XVII століття: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1990. - 365 с. 28. Роменець В.А. Історія психології епохи Відродження. - К.: Вища школа, 1988. - 408с.

Педагогічна психологія з основами психологічного тренінгу

1. Айсмонтас Б.Б. Педагогическая психология. Учебник для специалистов-психологов // http://www.ido.edu.ru/psychology/pedagogical_psychology/index.html

2. Власова О.І.Педагогічна психологія: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2005. – 400 с. 3. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов /Под ред.

М.В. Гамезо и др. – М.: Просвешение, 1984. – С. 10 – 13, 27 – 46. 4. Грехнев В.С. Культура педагогического общения. – М.: Просвещение, 1990. – 144с. 5. Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. К.: МАУП, 2000. – 100с. – Бібліогр.

укінці тем. 6. Педагогічна психологія: Навч. посібник/ За ред. Л.Н. Проколієнко, Д.Ф. Ніколенка. – К.: Вища

шк.., 1991. – С. 9 – 20. 7. Психолого-педагогическая диагностика личности будущего учителя в системе

профессиональной ориентации / Под ред. В.Ф. Моргун. – К.: РУМК, 1990. – 64 с. 8. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: ЗАО «Изд-во

«Питер»», 1999. – 416 с. 9. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. – М.: просвещение,

1991. - С. 255 – 268.

18 10. Бурнард Ф. Тренинг навыков консультирования. – СПб.: Питер, 2002. – 256 с. 11. Вачков И.В. Психология тренинговой работы: Содержательные, организационные и

методические аспекты ведения тренинговой группы / И.В. Вачков. – М.: Эксмо, 2007. – 416 с. – (Образовательный стандарт ХХI).

12. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. – М.: Ось-89, 1999. – 176 с. 13. Грецов А. Тренинги развития с подростками: творчество, общение, самопознание. – СПб.:

Питер, 2011. – 416 с. 14. Джексон П. Импровизация в тренинге. – СПб.: Питер, 2002. – 56 с. 15. Зайцева Т.В.Теория психологического тренинга. Психологический тренинг как

инструментальное действие. – СПб.: Речь, М.: Смысл, 2002. – 80 с. 16. Ли Д. Практика группового тренинга. – СПб.: Питер, 2001. – 224 с. 17. Матійків І.М. Основи тренерської майстерності : [навч.-метод. посіб.] / Матійків І.М., Якимів А.І.,

Черняк Т.Г. / За заг. ред. А.І. Якиміва. – Львів: Компанія «Манускрипт», 2012. – 392 с. 18. Пахальян В.Э. Групповой психологический тренинг Учебное пособие. - СПб. Питер, 2006. –

224 с. 19. Пузиков В. Г. Технология ведения тренинга. — СПб.: Издательство «Речь», 2007. – 224 с: илл. 20. Рэйс Ф., Смит В. 500 лучших советов тренеру. – СПб.: Питер, 2001. – 120 с. 21. Сидоренко Е.В. Технология создания тренинга. От замысла к результату. – Спб.:

Издательство «Речь»; ООО «Сидоренко и Ко», 2007. – 336 с. 22. Торн К., Маккей Д. Тренинг. Настольная книга тренера. – СПб.: Питер, 2002. – 205 с.

IV Критерії оцінювання Рівень Вага одного тестового

завдання (у балах) Кількість завдань Сума балів

1 0,5 20 10 2. 1 20 20 3. 2 15 30 4. 4 10 40 Бонус 100 Всього: 65 200