Embed Size (px)
Citation preview
2
ЗМІСТ Стор
ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОВД 6
1 ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7
1.1 Опис місця провадження планованої діяльності 7
1.2 Цілі планованої діяльності 10
1.3
Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і
будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі
(за потреби) роботи з демонтажу та потреби (обмеження) у
використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і
будівельних робіт та провадження планованої діяльності
10
1.4
Опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема
виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та
природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які
планується використовувати, інженерне забезпечення об'єкта, в тому
числі водопостачання та водовідведення
12
1.5
Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),
забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,
світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також
випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і
будівельних робіт
та провадження планованої діяльності
14
1.5.1 Оцінка за кількістю очікуваних відходів 14
1.5.2 Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин у атмосферне
повітря 15
1.5.3 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води 16
1.5.4 Оцінка за видами та кількістю забруднення ґрунту та надр. 17
1.5.5 Оцінка за видами та кількістю шумового забруднення 17
1.5.6
Оцінка вібраційного, світлового, теплового та радіаційного
забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті
виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої
діяльності
17
2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ 18
3 ПОТОЧНИЙ СТАН ДОВКІЛЛЯ 18
3.1 Стан атмосферного повітря. 19
3.2 Стан поверхневих вод м. Харків 19
3.3 Геологічна та гідрогеологічна характеристика ділянки робіт 20
3.3.1 Геологічна характеристика 20
3.3.2 Гідрогеологічні умови 20
3.4 Стан підземних вод м. Харків 22
3.4.1 Стан підземних вод пліоценового водоносного горизонту у районі
водозабору ПФ «ГАЛС» 22
3.4.2 Стан підземних вод сеноман-нижньокрейдового водоносного
комплексу у районі водозабору ПФ «ГАЛС» 23
3.5 Стан ґрунтів м. Харків 24
3.6 Стан зелених насаджень м. Харків 24
3.7 Прогноз зміни стану довкілля без провадження планованої діяльності 24
4 ФАКТОРИ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З
БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 25
5 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ
ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 26
5.1
Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої
діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після
завершення такої діяльності
26
5.1.1 Підготовчі роботи: 26
3
5.1.2 Будівельні роботи (спорудження свердловин). 26
5.1.3 Провадження планованої діяльності (експлуатація свердловин) 26
5.2 Використання у процесі провадження планованої діяльності
природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття 33
5.3
Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумове, вібраційне,світлове,
теплове та радіаційне забрудненням, випромінення та інші фактори
впливу, а також здійснення операцій у сфері поводження з відходами
34
5.3.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 34
5.3.2 Оцінка шумового навантаження при будівництві 37
5.3.3 Здійснення операцій у сфері поводження з відходами 39
5.4 Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля,
у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій. 39
5.5
Кумулятивний вплив інших наявних об'єктів, планованої діяльності та
об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої
діяльності
40
5.5.1 Вплив на атмосферне повітря 40
5.5.2 Вплив на рівні води у водоносних комплексах 40
5.6 Технологія і речовини, що використовуються 41
5.6.1 Технологія буріння проектних свердловин 41
5.6.2 Речовини що використовуються. 41
6. МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ ОЦІНКИ
ВПЛИВУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ 42
6.1 Методика визначення кількості шкідливих викидів за час спорудження
свердловини 42
6.2 Методика оцінки ризику виснаження обраного до експлуатації
водоносного комплексу 42
6.2.1 Визначення гідрогеологічних параметрів 42
6.2.2 Визначення прогнозного зниження рівня води у свердловині на
кінцевий термін експлуатації 43
6.3 Методика визначення допустимого зниження рівня підземних вод у
експлуатаційному водоносному комплексі 44
6.4 Методика розрахунку зон санітарної охорони водозабору (захист від
можливого забруднення підземних вод) 45
7
ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА
ЗАПОБІГАННЯ ВІДВЕДЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,
УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ
У ТОМУ ЧИСЛІ ЗА (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ
ЗАХОДІВ
46
8
ОПИС ОЧІКУВАНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА
ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО
РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ
ЧИ ПОМ'ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА
ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ
СИТУАЦІЇ
48
9
ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,
ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),
ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ
НА ДОВКІЛЛЯ
50
10 УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО
ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 51
11 ПРОГРАМА МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА
ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 52
11.1 Під час буріння свердловини 52
11.2 У період експлуатації водозабору 52
12 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ЗМІСТУ ДАНОГО ЗВІТУ, 54
4
РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ МАТЕРІАЛІВ 56
№
з/п Текстові додатки № дод Стор
1 Копія дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 4878 А/Хар А 58
2 Копія договору оренди землі Б 61
3 Копія додаткової угоди до договору оренди землі В 71
4 Копія протоку ДКЗ України №1754 від 26 травня 2009 р. Г 79
5 Копія протоку ДКЗ України №1100 від 03 квітня 2006 р Д 85
6 Результати розрахунку викидів шкідливих речовин (програма ЕОЛ-
2000) Е 93
7 Копія довідки харківського регіонального центру з гідрометеорології
(фонові концентрації забруднювальних речовин) Є 95
8 Копія довідки ДМА про відсутність об'єктів природно-заповідного
фонду у межах території провадження планованої діяльності Ж 149
9 Копія довідки ДЕПР про відсутність пам'яток архітектури,
містобудування, науки і техніки та ін. у межах території провадження
планованої діяльності И 150
10 Копія договору про скид чистої води у зливову каналізацію К 151
11 Відомості (документи, фотоматеріали), що підтверджують факт та дату
оприлюднення суб’єктом господарювання повідомлення про планову
діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Л 152
№
додатку. Графічні додатки
Кількість
аркушів Стор
1 Схема розташування об'єкта планованої діяльності та СЗЗ
суміжних підприємств і кладовища 1 158
2 Геолого-технічний розріз проектних свердловин з
відображенням ступеню впливу планованої діяльності на
підземну гідросферу 1 159
3 Ситуаційний план розташування проектних свердловин 2 160
5
ПЕРЕЛІК ПРИЙНЯТИХ СКОРОЧЕНЬ
Абс. відм. – абсолютна відмітка
ВЛР - вугле-лужний реагент
ВЮВК - верхньоюрський водоносний комплекс
ГДК – гранично допустима концентрація
Граф. дод. – графічний додаток
дин. рівень – динамічний рівень
ДФР – дослідно-фільтраційні роботи
ЗСО – зона(и) санітарної охорони
КМЦ - карбоксилметилцелюлоза
МПВК - міоцен-пліоценовий водоносний комплекс
ПОД -11 – журнал реєстрації водовідбору
Св. – свердловина
СІУ – харківський відділ ВАТ «САН ІнБев «Україна»
СНКВК - сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс
ст. рівень – статичній рівень
ХМК -Харківський молочний комбінат (філія ПАТ «Вімм-Білль-Донн» Україна).
Текст. дод. – текстовий додаток
ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю
6
ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОВД
Підставою для проведення оцінки впливу на довкілля процесу спорудження та
експлуатації водних свердловин є Закон № 2059-VIII від 23.05.2017 р «Про оцінку впливу на
довкілля». Буріння глибокої свердловини (проектна глибина 700 м на сеноман-
нижньокрейдовий водоносний комплекс) проводиться з метою забезпечення резерву
нецентралізованого постачання населенню чистої питної води. Свердловини №№4,5
споруджуються для забезпечення технічних потреб підприємства у воді.
Зміст даного звіту відповідає вимогам ст.6 даного закону.
Планована діяльність, буріння свердловин та їх подальша експлуатація, належить до
другої категорії видів діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та
підлягають оцінці впливу на довкілля ч. 1,3,13 пункту 3 статті 3 Закону № 2059-VIII «Про
оцінку впливу на довкілля» (буріння з метою водопостачання; видобування корисних
копалин).
За умов неякісного виконання робіт, або недотримання технології будівництва
свердловини вказаної у проекті, потенційний вплив від планованої діяльності може
поширюватися на геологічне, водне та повітряне середовище.
Для складання звіту використані загальні матеріали геолого-гідрогеологічної
вивченості даної території, матеріали геолого-економічної оцінки запасів підземних вод у
межах проектного майданчика, матеріали державної балансової звітності у даному районі,
відомості екологічного паспорту Харківської області, для характеристики сучасного
екологічного стану території, матеріали надані замовником робіт (проект будівництва
експлуатаційних свердловин, насосної станції та першого поясу ЗСО).
7
1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Опис місця провадження планованої діяльності
Район робіт знаходиться в південно-східній частині м. Харкова.
У фізико-географічному відношенні район робіт розташований на території північно-
західної лісостепової провінції, що характеризується рівнинним рельєфом. Це південно-
західний схил Середньоруської височини. Переважаючий ухил поверхні - із півночі на
південь. Найбільш високі відмітки приурочені до вододілу річок Лопань і Харків - 215-216 м,
найбільш низькі - до долини р. Уди – 92-93 м.
Основною рікою в районі робіт є р. Уди з притоками Лопань, Харків та маловодними
притоками - струмок Студенок та р. Роганка.
Річка Уди - права притока р. Сів. Донець, бере початок у Курській області Росії.
Протяжність ріки на території Харківської області - 127 км, площа басейну - 3460 км2.
Загальне падіння ріки - 105 м, середній ухил водної поверхні - 0,64 м на 1 км. Долина ріки
розроблена добре, її ширина коливається від 2-3 км у верхній частині до 15-25 км у нижній,
глибина 85-100 м. Правий схил більш крутий, високий, розсічений ярами й балками, лівий -
пологий, терасований. Русло ріки місцями дуже звивисте. Ширина його коливається від 4 до
40 м, частіше 10-30 м, глибина від 0,1 до 6,0 м. Середньорічні витрати р. Уди біля с. Бабаї -
8,5 м3/сек., модуль стоку - 2,6 л/сек. з 1 км
2.
Річки Лопань та Харків - ліві притоки р. Уди першого та другого порядків, беруть
початок у Бєлгородській області Росії. Впадають у р. Уди в центрі м. Харкова. Ріки
рівнинного типу. Долини рік трапецевидні, добре розвинута лугова заплава. Схили долини
розсічені ярами й балками, русла - звивисті з меандрами. Ширина долини річок 5-6км,
глибина 40 - 50м, ширина заплави коливається від 0,1 до 2км, ширина русла - від 1 до 18м,
глибина русла 0,3-1,0м, швидкість течії - 0,2-0,3 м/с і на окремих ділянках - 0,7-0,8м/с.
Середньодобові максимальні витрати р. Лопань у період весняної повені становить 48,4м3/с
(с. Козача Лопань), у межень - 0,29м3/с. Середньорічна витрата річки біля с. В. Данилівки -
2,87м3/с. Літом річки міліють і місцями пересихають, а у суворі зими місцями промерзають.
Річка Роганка та струмок Студенок - маловодні ліві притоки р. Уди. Середньорічні
витрати річок 0,2 – 1,0м3/с. У літній час коливання рівнів та швидкості течії річок –
незначні, річки часто пересихають. У період повені, та рясного випаду опадів витрати річок
значно збільшуються до 10м3/сек.
Основним джерелом живлення річок є снігові води. У період весняного сніготанення
(початок березня) протягом 5-10 днів рівень води піднімається до 2-3,5м. У кінці квітня -
початку травня встановлюється літня межень.
Весняний стік продовжується 35-40 днів, і дає 70-75% річного стоку. Літня межень
продовжується 6,0 - 6,5 місяців. У листопаді-грудні річки замерзають. Товщина льоду зимою
до 50см. Відкривання річок відбувається у середині березня, рідко на початку квітня.
Клімат району робіт помірно-континентальний. Середня температура найхолоднішого
місяця року – січня - складає – (-4,60С). Середня температура самого теплого місяця – липня
- складає 21,30С. Абсолютна мінімальна температура зимою може сягати – (-35,6
0С).
Максимальна температура літом досягає +37,60С. Річна сума опадів коливається від 382 до
693 мм. Середня річна кількість атмосферних опадів складає 517 мм.
За цим критерієм Харків відноситься до місцевості з нерівномірним середньорічним
зволоженням. По сезонах середньорічна кількість опадів розподіляється наступним чином:
узимку - 16 - 20%, навесні 22-25 %, влітку 35-40 %, восени 24-29 % річної кількості. Середня
висота снігового покриву змінюється від 8 см на відкритих місцях до 38 см – на захищених,
найбільша висота складає 50 – 60 см. Період стійких морозів триває 87-95 діб. Середня
глибина промерзання ґрунту за зимовий період складає 50-60 см, найбільша – 110 см.
Незважаючи на те, що за три літніх місяці випадає до 40% опадів, в балансі
поверхневих вод переважають витрати на випаровування, тому заповнення ємнісних запасів
підземних вод головним чином відбувається у весняний період.
8
Рис. 1.1. Оглядова карта району робіт.
Територія водозабору ПФ «ГАЛС» знаходиться за адресою: вул. Роганська, 145.
Проектні свердловини планується будувати на орендованій ділянці загальною
площею 1,0299 га, з яких 0,2874 га знаходяться під забудовою. Ділянки виділені на території
під будівництво свердловин вільні від забудови.
Згідно плану земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:11:024:0032) вона
межує на північному заході і південному сході із землями не наданими у власність або
користування, на півдні із землями ТОВ «Курганський бройлер», з північного сходу і сходу з
Основ'янською дистанцією колії Південної залізниці, із заходу з землями загального
користування (проїзд 1-ї Роганської промзони), рис.1.2.
У більш масштабному плані територія водозабору знаходиться в промвузлі групи
харчових підприємств міста, відстань до найближчої житлової забудови складає 600 м.
На сході підприємство межує з ХМК, на півдні з САН ІнБев Україна, на півночі з колією
Основ'янської дистанції південної залізниці,пустирем та приватними гаражами.
9
Рис.1.2 Межі орендованої площі ПФ «ГАЛС», згідно викопіювання з плану земельної
ділянки.
Свердловини, що запроектовані на водоносний горизонт в алювіальних відкладах
пліоценових терас (aN2) розташовані в східній частині ділянки.
Територія на якій розташовується проектна свердловина №4 частково заасфальтована,
частково засаджена дубом (орієнтовно 20% площі в межах першого поясу ЗСО.) Від
свердловини на захід на відстані 15 метрів розташовані виробничі приміщення ПФ «ГАЛС»,
з північного сходу та південного сходу на відстані 30-35 метрів бетонна огорожа, з
південного сходу на відстані 40 метрів територія засаджена лісом. Проектна свердловина
No5 знаходиться в східній частині території ПФ «ГАЛС». З північної, південної та східної
сторін на відстані від 15 до 18 метрів від свердловини проходить існуюча бетонна огорожа
підприємства. Ділянка в межах проектної свердловини № 5 засаджена дубом.
Проектна свердловина №2 (резервна) запроектована на водоносний комплекс у
відкладах верхньоальбського і нижньо-сеноманського під'ярусів нижньої і верхньої крейди
(буромська світа) розташована в східній частині ділянки по вул. Роганській, 145. Територія
на якій розташовується проектна свердловина частково заасфальтована, частково засаджена
дубом (орієнтовно 20% площі в межах першого поясу ЗСО.) Від свердловини на захід на
відстані 35 метрів розташовані виробничі приміщення ПФ «ГАЛС», з північного сходу та
південного сходу на відстані 30 – 35 метрів бетонна огорожа, з південного сходу на відстані
40 метрів територія засаджена лісом.
Абсолютна позначка поверхні земельної ділянки місця під будівництво свердловин
складає 167,0 – 169,0 м, поверхня ділянки рівна, з незначним нахилом на південь.
Ситуаційний план розташування проектної свердловини наведено на граф. дод. 3.
Найближче кладовище знаходиться за 2,2 км на південний схід і не потрапляє в зону
впливу планованої діяльності. СЗЗ кладовища (300 м) та 3-й пояс ЗСО свердловин нанесено
на граф. дод.1. .
10
1.2 Цілі планованої діяльності
Ціллю планованої діяльності ПФ «ГАЛС» є:
- буріння резервної свердловини глибиною 700 м для видобування підземних вод
питної якості з сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу. Це забезпечить
стабільну роботу і дохід підприємства;
- буріння двох водозабірних свердловин для видобування підземних вод технічної
якості з міоцен-пліоценового водоносного комплексу для забезпечення господарських і
технічних потреб підприємства.
1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і
будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за
потреби) роботи з демонтажу та потреби (обмеження) у використанні земельних
ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження
планованої діяльності
Будівництво свердловин включає: підготовчі роботи, буріння, кріплення обсадними
трубами, затрубну цементацію колони, пробну і експлуатаційну відкачки, геофізичні
дослідження, рекультиваційні роботи.
Підготовчі роботи включають:
- планування ділянок під бурову установку (10х10м) за допомогою екскаватора та вручну
для 3-х свердловин об'єм робіт складе (300 м2);
- облаштування під’їзної дороги до свердловини (600 м2);
- облаштування зумпфів і циркуляційних канавок для бурового розчину (140 м3);
- облаштування водовідвідних канав 7,5 м3;
- прокладка тимчасового водопроводу для водопостачання бурової установки 120 м
- прокладка по поверхні землі тимчасового трубопроводу Д-140 мм для скиду води при
відкачці - 100 м;
- облаштування покриття ділянки бурової щебенем на піщаній основі;
- монтаж бурової установки;
Загальна тривалість підготовчих робіт при бурінні 3-х свердловин складає, згідно
проекту 50 діб.
Будівельні роботи (спорудження свердловини).
Буріння свердловини глибиною 700 м буде проводитися роторним способом,
буровим станком А-50 або більшим за вантажопідйомністю, з промивкою глинистим
розчином до поверхні залягання мергельно-крейдяних порід, в інтервалі залягання
мергельно-крейдяних порід та цільового водоносного комплексу - чистою водою.
Відповідно до проектного геолого-гідрогеологічного розрізу ділянки, проектом
передбачено конструкцію свердловини, яка забезпечує ізоляцію вище залягаючих
водоносних горизонтів та комплексів виключаючи перетоки підземних вод по затрубному
простору та їх змішування, що досягається шляхом повної цементації затрубного
простору та перевірки колони на герметичність з допомогою геофізичних досліджень.
Діаметр кондуктора (першої обсадної колони) 530 мм, кінцевий діаметр свердловини 168
мм. Проектні інтервали глибин встановлення фільтра 634 - 653м, 660 - 670 м, 675 - 690 м, з
суцільною гравійною обсипкою фільтрової колони (можуть бути скориговані за
результатами геофізичних досліджень у свердловині).
Буріння під кожну обсадну колону виконується відповідним долотом та доводиться
до необхідного діаметру за допомогою розширювача ( під кондуктор та в інтервалі
водоносного горизонту для виконання гравійної обсипки).
11
Після проходки водоносного комплексу проводяться геофізичні дослідження:
стандартний каротаж в інтервалі залягання водоносного комплексу і радіоактивний
каротаж по всьому стволу свердловини. За даними каротажу рекомендуються інтервали
установки водоприймальної (робочої) частини фільтрової колони.
При геофізичних дослідженнях і установці фільтрової колони з метою запобігання
обвалу стінок свердловини в її ствол повинна безперервно подаватися вода для
заповнення його до устя, щоб підтримувати максимально можливий тиск на стінки
свердловини.
Після установки фільтрової колони проводиться прокачування свердловини
буровим насосом протягом 3-х діб до повного освітлення води та виконується
контрольний комплекс геофізичних досліджень для визначення фактичного технічного
стану свердловини: резистивіметрію, кавернометрію та локацію муфт.
Після закінчення геофізичних досліджень проводять дослідну відкачку.
Дослідна відкачка проводиться для визначення дебіту свердловини і його
залежності від зниження рівня. Відкачка проводиться експлуатаційним насосом на два
зниження, починаючи з меншого, тривалістю по 5 діб кожне.
Тривалість буріння свердловини, згідно розрахунку, складе 72 доби (2,4 місяці).
Буріння свердловин глибиною 50 м:
Проектом передбачається буріння свердловин роторним способом станком типу
УРБ-3АМ або більшим за вантажопідйомністю з прямою промивкою глинистим розчином
до поверхні залягання водоносного комплексу, чистою водою в інтервалі залягання
водоносного комплексу.
Проектна конструкція свердловини передбачає ізоляцію експлуатаційного
водоносного комплексу від перетоку підземних вод інших водоносних горизонтів по
затрубному простору. Діаметр кондуктора свердловини 325 мм, діаметр фільтрової
колони 225 мм, глибина свердловини 50 м.
Буріння під кожну колону виконується відповідним долотом та доводиться до
необхідного діаметру за допомогою розширювача (в інтервалі водоносного горизонту для
виконання гравійної обсипки).
Для попередження обвалу стінок свердловини вода подається в об’ємі, що забезпечує
протитиск на водоносний комплекс.
Після проходки водоносного комплексу проводяться геофізичні дослідження:
стандартний каротаж в інтервалі залягання водоносного комплексу і радіоактивний
каротаж по всьому стволу свердловини. За даними каротажу рекомендуються інтервали
установки водоприймальної (робочої) частини фільтрової колони. Після установки фільтрової колони проводиться прокачування свердловини
буровим насосом протягом 3-х діб до повного освітлення води та виконується
контрольний комплекс геофізичних досліджень для визначення фактичного технічного
стану свердловини: резистивіметрію, кавернометрію та локацію муфт.
Після закінчення геофізичних досліджень проводять дослідну відкачку.
Ліквідаційні роботи
До складу ліквідаційних робіт входять:
- демонтаж бурової установки;
- планування (рекультивація) ділянки;
- переміщення бурової установки та обладнання на другий об’єкт.
Тривалість ліквідаційних робіт після буріння свердловини глибиною 700 м складає
15 діб, глибиною 50 м - 3 доби.
Загальна тривалість робіт зі спорудження свердловини глибиною 700 м складе 130
діб, глибиною 50 м - 41 добу.
12
Провадження планованої діяльності:
- видобування питної підземної води із сеноман-нижньокрейдового водоносного
комплексу та води технічної якості із міоцен-пліоценового водоносного комплексу
виконується за допомогою занурювального насосного обладнання.
Планований об'єм видобуту із СНКВК складає 1200 м3/добу, із МПВК - 576
м3/добу.
Вода зі свердловин подається у резервуар для водопідготовки, далі насосом ІІ
підйому – на споживчі дільниці.
Амортизаційний строк роботи водозабору 25 років.
Для забезпечення нормальної роботи водозабору та контрольованого впливу на
навколишнє середовище устя свердловини обладнується вимірювальними приладами
(п'єзометр, рівнемір, лічильник води та кран для відбору проб води).
Потреби у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і
будівельних робіт та провадження планованої діяльності
Будівництво проектних свердловин буде відбуватися у межах орендованої ділянки
загальною площею 1,0299 га. Дана земельна ділянка надана у користування ПФ «ГАЛС»
за договором оренди з Харківською міською радою (текст. дод. Б).
Усі роботи з планованої діяльності передбачається проводити в межах існуючої
території підприємства та без задіяння нових площ. Використання додаткових земельних
ділянок під час провадження планованої діяльності не передбачається.
Обмеження у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих
і будівельних робіт та провадження планованої діяльності
За містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, в районі об’єкта
планованої діяльності відсутні зони охоронних пам'яток культурної спадщини, ландшафту
що охороняється, історичних ареалів, санітарно-захисні та інші охоронні зони.
Для провадження планованої діяльності прийняті екологічні, санітарно-гігієнічні,
протипожежні та територіальні обмеження, спрямовані на:
- захист здоров'я населення та забезпечення його безпеки;
- дотримання вимог не перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК)
шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів, неперевищення нормативно-
допустимих рівнів шуму за межами санітарно-захисної зони;
- під час проведення бурових і монтажних робіт та в процесі експлуатації об’єкта
планованої діяльності забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності населення,
додержання нормативів щодо шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
- обов’язкова утилізація можливих шкідливих речовин і відходів;
- заборона скидання в річки та інші водоймища, потрапляння в ґрунтові води
виробничих та господарсько-побутових стоків.
1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих
процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води,
земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати, інженерне
забезпечення об'єкта, в тому числі водопостачання та водовідведення
Виробничій процес.
Планованою діяльністю є спорудження однієї резервної свердловини для питного
водопостачання та двох для технічного.
Детально процес спорудження свердловин описано в розділі 1.3.
Вид і кількість матеріалів та природних ресурсів, що будуть
використовуватися для спорудження свердловин.
13
Вода, глина та бентонітовий порошок використовується для приготування
бурових розчинів (не токсична речовина густиною 1,2 г/см3).
Буре вугілля і сода каустична використовується для приготування вугле-лужного
реагенту який додають до промивальної рідини.
КМЦ- карбоксилметилцелюлоза використовується в якості знижувача
показника фільтрації та підвищує умовну в'язкість і статичну напругу зсуву бурового
розчину.
Гравій використовується для створення гравійної обсипки у прифільтровій зоні
свердловин для підвищення їх продуктивності і збільшення терміну служби.
Радіаційна якість використовуваного матеріалу (гравію)має бути підтверджена
сертифікатом.
Цемент необхідний для приготування цементного розчину, який
використовується при затрубній цементації обсадних колон (ізоляція
експлуатаційного водоносного комплексу).
Хлорне вапно використовується для дезінфекції гравію.
Обсадні колони (сталеві зварювальні труби) використовуються для обсадки
стовбуру свердловини та ізоляції водоносних горизонтів.
Таблиця 1.1. Основні витратні матеріали та природні ресурси.
Витратні матеріали на буріння, обсадку,
приготування бурового та цементного
розчину
Од.
вимір.
Свердловини на водоносний комплекс у
відкладах
пліоцену (аN2)
сеноман-
нижньокрейдових
(К1аl3+s1)
2 свердловини 1 свердловина
Природні ресурси
Вода м3 44,8 304,43
Глина часів'ярська т 6,85 18,28
Бентонітовий порошок (глина) т 1,3 3,48
Вугілля буре т - 5,4
Гравій м3 (т) 11,71 (17,57) 20,45 (30,68)
Матеріали
КМЦ т 1,49 2,08
Сода каустична т - 0,54
Цемент т 9,56 22,57
Хлорне вапно (для промивання гравію) кг 14,63 22,57
Кондуктор Ø 530х10 мм м - 10
Експлуатаційна колона Ø 426х10 мм м - 160
Експлуатаційна колона Ø 325х8 мм м - 620
Фільтрова колона Ø168 х8 мм м - 160
Кондуктор Ø 325х8 мм м 60 -
Фільтрова колона Ø225х10 мм м 100 -
Дослідно-фільтраційні відкачки із свердловин проводяться електрозанурювальним
насосним агрегатом. На весь час відкачки передбачається тимчасовий водовід.
Використання земель.
Додаткового використання земель, окрім площі орендованої ділянки не
потребується.
14
Використання ґрунтів.
Ґрунти у будівництві свердловини не використовуються.
Верхній шар ґрунту, що буде знято при підготовчих роботах (планування ділянки
та риття зумпфів і канав) буде складуватися у бурти та при рекультиваційних роботах
повернуто на місце. Планований об'єм переміщуваного ґрунту складе 147,5 м3.
Використання біорізноманіття.
Рослини. Територія будівництва проектних свердловин засаджена негустим
дубовим гаєм. Випилювання дерев, обрізання гілок проводити під час провадження
планованої діяльності не планується.
Тварини. На території підприємства не проживають дикі тварини та масово не
гніздяться птахи.
Під час проведення бурових робіт та експлуатації, об’єкт планованої діяльності не
вплине на стан рослинного і тваринного світу.
Заповідні об'єкти та інші об’єкти з особливим режимом природокористування,
поблизу об’єкта планованої діяльності не розташовані.
Найближчою об'єктом заповідного фонду являється Залютинська пам'ятка природи,
що знаходиться на відстані 10 км. Взагалі м. Харків налічує 15 об'єктів заповідного фонду
- усі вони знаходяться за межами впливу об'єкту планованої діяльності.
Інженерне забезпечення об'єкта:
- Забезпечення електроенергією буде здійснюватись від діючих трансформаторних
підстанцій.
- Забезпечення будівництва питною та технічною водою здійснюється за рахунок
існуючої системи водопостачання;
- Водовідведення (відведення води при дослідно-експлуатаційній відкачці
свердловин) відбуватиметься у зливову каналізацію;
- Відведення побутових стоків відбуватиметься у мережу міської каналізації;
- На території існує організоване місце збору твердих побутових відходів,
додаткове облаштування біотуалетів, вигребів та контейнерів для збору сміття не
планується;
- Цементувальний агрегат та глинозмішувачі забезпечуються буровою
організацією.
1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),
забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового,
теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у
результаті виконання підготовчих і будівельних робіт
та провадження планованої діяльності
1.5.1 Оцінка за кількістю очікуваних відходів
Буріння свердловини буде здійснюватися за проектом, в якому розроблено
спеціальні захисні та відновлювальні заходи для мінімізації впливу на довкілля.
Тверді побутові відходи:
Буріння свердловини буде відбуватися в межах діючого підприємства, територія
якого забезпечена усіма необхідними комунікаціями.
Тверді побутові відходи, що утворяться при роботі працюючої бурової бригади
відносяться до 4 класу безпеки (відпрацьований спецодяг, харчові відходи та пластикова
тара) будуть складуватися у контейнери які встановлені на асфальтованому майданчику
на території підприємства та вивозитися згідно діючого договору зі спеціалізованою
організацією на полігон ТПВ.
15
Бурова бригада зазвичай складається із 3 осіб, тому розрахунок кількості
побутових відходів робити не доцільно, з досвіду робіт об'єм твердих побутових відходів
за увесь період роботи складе близько 2,5 м3.
Буріння свердловин буде відбуватися у денний час, освітлення ділянки за
допомогою люмінесцентних ламп не передбачається. Відходи ламп утворюватися не
будуть.
Відходи ґрунтів:
Спорудження відстійників для промивальної рідини і циркуляційних канав
здійснюється екскаватором.
Згідно інженерно-геологічних умов ділянки будівництва першими від поверхні
інженерно-геологічними елементами є насипні ґрунти ІГЕ-1 - відвали глинистих ґрунтів з
включенням будівельного та побутового сміття, з крупними фрагментами будівельних
конструкцій, що злежалися; ІГЕ-1а- відвали насипних ґрунтів, що злежалися. Потужність
насипних ґрунтів складає 0,5м. Нижче залягає ІГЕ-2 - Ґрунтово-рослинний шар, та
суглинки гумусовані.
Загальний об'єм переміщуваної на майданчику породи, з урахуванням планованих
абсолютних відміток свердловин, спорудження зумпфів та канавок, не перевищить 147,5
м3.
Верхній шар порід на даній ділянці не є токсичним і може бути складований для
подальшої рекультивації території, надлишок його, на розсуд підприємства, може бути
вивезено на звичайний полігон побутових відходів.
При бурінні свердловин у зумпфах та канавах утворюється шлам, суміш вибуреної
породи та промивальної рідини, після відстоювання буровий розчин використовується
повторно, осад з вибурених порід викачується насосом, чи вибирається екскаватором.
Згідно проектного геологічного розрізу будівельного майданчика, вибурені породи
представляють собою глини, піски, крейду та мергелі і не є токсичними. У разі
необхідності можуть бути використані для планування території або вивезені на полігон
ТПВ. Загальний об'єм вибуреної, з усіх свердловин, породи складе близько 135 м3.
Рідкі побутові відходи:
Розрахунок об'єму рідких побутових відходів, що утворяться за час роботи бурової
бригади із 3-х осіб є недоцільним. Рідкі побутові відходи надходять до каналізаційної
мережі підприємства, звідки на очисні споруди. Обслуговування каналізаційної мережі
проводиться спеціалізованою організацією.
Відходи води:
Після спорудження свердловин проводяться дослідні і експлуатаційні відкачки.
Дебіт та тривалість дослідних робіт наведено у наступній таблиці.
Таблиця 1.2 Розрахунок кількості води, що утвориться під час проведення
дослідних робіт у свердловинах.
Вид відкачки
Дебіт,
м3/добу
Дебіт,
м3/добу Кількість
діб
Загальна
кількість
відкачуваної
води, м3
МПВК СНКВК
Прокачування буровим насосом 576 1200 3 5328
Дослідна 1 зниження 576 1200 5 8880
Дослідна 2 зниження (+30% до
основного дебіту) 2304 1560 5 19320
16
Експлуатаційна 576 1200 9 15984
Всього за період дослідних робіт, м3 49512
Для відводу відкачуваної чистої води планується прокласти тимчасовий
трубопровід до люку зливової каналізації. Вода, що скидається має питну якість.
Планована експлуатація свердловин, після їх спорудження є безвідходною,
оскільки подача води відбуватиметься автоматично, надлишковий видобуток та скид
виключається.
1.5.2 Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря
Джерелами впливу на повітряне середовище під час будівництва проектних
свердловин є:
- робота двигунів внутрішнього згорання автоспецтехніки (автомобілі бортові,
автомобілі-самоскиди, тягачі, напівпричепи загального призначення, автоцементовози.
буровий агрегат, екскаватори, автомобільний кран);
- проведення зварювальних робіт (зварювальний агрегат);
- пилевикиди при завантаженні глини бентонітової у глино-змішувальний агрегат.
Таблиця 1.2 Витрати енергоносіїв та інших матеріалів
Найменування Одиниця виміру Кількість
Бензин кг 2286,8
Дизельне паливо кг 19858,5
Електроди зварювальні кг 398
Таблиця 1.3 Сумарні викиди забруднюючих речовин та парникових газів у повітря
при роботі ДВЗ, автоспецтехніки*
Код речовини Назва речовини
Обсяги викидів забруднюючих
речовин (валові викиди),
т/період будівництва
337 Оксид вуглецю 1,77053091
304 Діоксид азоту 1,00736955
330 Діоксид сірки 0,131517525
2902 Неметанові леткі органічні
сполуки 0,27354687
410 Метан 0,005696771
304 Оксид азоту 0,000644878
303 Аміак 0,00001372
2903 Сажа 0,114682838
12000 Вуглекислий газ 105,7327349
* Примітка. Розрахунок обсягів викидів наведено в розділі 5 даного звіту.
Таблиця 1.4 Викиди забруднюючих речовин при проведенні зварювальних робіт
Код речовини Найменування речовини
Питомі показники
кількості забруднюючих
речовин, що виділяються ,
г/кг
Потужність викиду,
т/період будівництва
123 Заліза оксид 14,90 0,0059302
17
143 Марганцю оксид 10,90 0,0043382
323 Кремнію оксид 1,00 0,0003980
342 Водень фтористий 1,26 0,0005015
301 Азоту оксид 2,70 0,0010746
337 Вуглецю оксид 13,30 0,0052934
1.5.3 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води
При дотриманні технології спорудження свердловин, а саме перекриття обсадними
трубами вищезалягаючих водоносних горизонтів та облаштування устя герметичними
оголовками забруднення підземних вод у процесі спорудження свердловин не очікується.
На час періоду експлуатації свердловин спеціальним проектом передбачено
організацію зон санітарної охорони згідно нормативних документів та розрахунків.
У межах проектного майданчика відсутні джерела та поверхневі водні об'єкти,
тому вплив на поверхневі води від спорудження і експлуатації свердловин виключається.
1.5.4. Оцінка за видами та кількістю забруднення ґрунту та надр.
Ґрунт та надра в процесі спорудження свердловин зазнають впливу від землерийної
і транспортної техніки, яка використовується при підготовчих та монтажних роботах; у
вигляді порушення нормативного стану геологічного розрізу в процесі буріння
свердловини - вилучення породи і залишення металевих обсадних труб і тампонажних
матеріалів.
Проведення земляних робіт з утворенням надлишків та нестачі ґрунту не
передбачається, тому завезення та використання мінерального і родючого шару ґрунту під
час будівельних робіт та експлуатації не планується.
Забруднення ґрунту та надр при дотриманні технології спорудження свердловини
не очікується.
1.5.5. Оцінка за видами та кількістю шумового забруднення
Джерелом шуму на будівельному майданчику є автотранспорт.
В період проведення будівельних робіт джерелами шумового впливу буде
працююча будівельна техніка: агрегат буровий, екскаватор-бульдозер, які одночасно не
працюють. Шумові характеристики будівельної техніки наведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Шумові характеристики будівельної техніки
Назва Кількість,
шт
Рівень звукової потужності дБ в октавних смугах з середньо-
геометричними частотами
63 125 250 500 1000 2000 4000 8000
Агрегат буровий 1 90 90 91 89 89 87 85 84
Екскаватор-
бульдозер 1 88 89 90 90 88 88 86 86
Розрахунок проводиться для агрегату бурового, найбільшого за шумовими
характеристиками.
Рівень звуку в розрахунковій точці на межі житлової забудови LА тер i, дБА від
окремого джерела шуму визначають за формулою:
Атер= А−Δ Авідст.−Δ Апов−Δ Апок−Δ Аекр−Δ Азел−Δ Аобм+Δ Авідб, дБА
Розрахований максимальний рівень звуку на майданчику будівництва при роботі
бурової установки становитиме 19,45 дБА, що менше максимального допустимого рівня
18
звуку для зазначених територій у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-31:2013, табл.1, п.25,
а саме: - 70 дБА в денний час.
Роботи будуть виконуватись в одну зміну в денний час.
Виконання робіт не спричинить акустичного дискомфорту у населення.
На підставі вищевикладеного застосування додаткових шумопоглинаючих заходів
не потребується та не передбачається.
1.5.6 Оцінка вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також
випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та
провадження планованої діяльності
Під час будівельних робіт зі спорудження водної свердловини та під час її
експлуатації використання установок, обладнання та матеріалів, що викликають теплове,
світлове та вібраційне забруднення навколишнього природного середовища не
передбачається. Теплове, світлове та вібраційне забруднення не очікується.
Під час проведення будівельних робіт та під час експлуатації технологічного
обладнання розташування та використання джерел іонізуючого випромінювання
ультразвуку, а також електромагнітних полів, що створюються радіотехнічними
об'єктами, не передбачається. Радіаційний вплив на навколишнє природне середовище та
здоров'я населення не очікується.
На вимогу НРБУ-97 та ДСанПіН 2.2.4-171-10 з метою визначення радіаційної
якості води за вмістом радіонуклідів необхідно 1 раз на 3 роки проводити радіаційний
аналіз води.
2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ
Приватна фірма «ГАЛС» з 1998 року займається виробництвом (видобування та
підготовка), доставкою та реалізацією чистої питної води ТМ «Роганська». Вид діяльності
підприємства за КВЕД (36.00) - забір, очищення та постачання води.
Водоносний комплекс у сеноман-нижньокрейдових відкладах на Роганському
родовищі залягає на глибині 627,0-635,0 м, в покрівлі комплексу – водотривка мергельно-
крейдяна товща потужністю 517,0-525,0 м, яка надійно захищає підземні води від
забруднення з поверхні. Води сеноман-нижньокрейдяного водоносного комплексу
зберігають високу якість протягом всього часу експлуатації на водозаборах м. Харкова.
Оскільки видобування підземних вод сеноман-нижньокрейдяного водоносного
комплексу ведеться з метою продажу та отримання прибутку і є основним виробничим
процесом даного підприємства на якому працює понад 400 осіб, а якість підземних вод
даного горизонту, за висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи
задовольняє вимогам діючого санітарного законодавства України, виправдані технічні
альтернативні варіанти водопостачання, в даному випадку, відсутні.
Альтернативного варіанту технічного водопостачання (буріння двох свердловин на
міоцен-пліоценовий водоносний комплекс) не існує, на підприємстві відсутні мережі
центрального водопостачання КП «Харківводокананал».
Географічна альтернатива у обох випадках відсутня, оскільки проектні
свердловини планується пробурити у межах існуючих оцінених родовищ підземних вод на
території підприємства.
3. ПОТОЧНИЙ СТАН ДОВКІЛЛЯ
Харків - велике сучасне місто, один з найбільш розвинутих промислових центрів
України. Місто займає площу 306,0 км², чисельність населення становить 1,48 млн осіб.
19
Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений, хоча спад
виробництва частково стримує наростання негативних процесів деградації навколишнього
природного середовища.
За масштабами забруднення навколишнього природного середовища Харків
посідає 15-17 місце в Україні.
Найвагоміші чинники антропогенного навантаження на довкілля:
- значне зростання кількості автомобільного транспорту при надзвичайно низьких
екологічних параметрах автомобілів, що спричинило збільшення шкідливих викидів в
атмосферу. Це обумовило те, що автомобільний транспорт став найнесприятливішим
фактором стану атмосферного повітря міста;
- накопичення мулового осаду, що утворюється на очисних каналізаційних
спорудах міста та складується на мулових полях фільтрації, виводить з обігу 126 га
міських земель (мулові поля є екологічно небезпечними, тому що призводять до
забруднення: атмосферного повітря пилом та парниковими газами (метан,
метилмеркаптан), підземної гідросфери - фільтратом);
- понад 80% забруднень, що надходять у водні об'єкти, і перш за все річки,
припадає на неочищений поверхневий стік з території міста. Це призвело до замулювання
русел, забрудненню води, порушенню гідрологічного режиму та технічного стану річок;
- мала кількість сучасних підприємств із переробки побутових і промислових
відходів призвела до накопичення на території міста значної кількості відходів.
20
3.1 Стан атмосферного повітря.
Стан атмосферного повітря м. Харкова формується обсягами викидів
забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. Відповідно
до метеорологічного районування м. Харків віднесено до територій з можливо-високим
потенціалом забруднення атмосферного повітря промисловими викидами.
До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди
крупних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу,
машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв. В м. Харкові, за відомостями
Головного управління статистики в Харківській області налічується 198 промислових
підприємств, які мають стаціонарні джерела викидів потужністю 100 т/рік і більше.
Найпоширеніші речовини, які надходять до атмосферного повітря від стаціонарних
джерел, це пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю.
Основними забруднювачами атмосферного повітря міста є: ТЕЦ-5, Харківський
тракторний завод ім. Серго Орджонікідзе, ДП «Завод ім. Малишева», ЗАТ «Харківський
коксовий завод». Відомості про фонові концентрації забруднюючих речовин у повітрі
надані у текст дод. Е.
3.2 Стан поверхневих вод м. Харків
По території м. Харкова протікають 4 річки: Уди, Лопань, Харків, Немишля, які
відносяться до басейну р. Сіверський Донець.
Річки є водними об'єктами загальнодержавного значення. Відповідно до
класифікації р. Уди і р. Лопань відносяться до середніх (площа водозбору відповідно 3840
і 2000 км²), р. Харків і р. Немишля - до малих (площа водозбору відповідно 1160 і 388
км²). Сумарна довжина річок у межах міста становить близько 58 км.
На території міста розташовано близько 20 водойм як штучного (ставки, кар'єри)
так і природного походження.
Показники якості води цих річок по окремих інгредієнтах перевищують гранично
допустимі концентрації (ГДК) вже на межі міста. Погіршує ситуацію і той факт, що
близько 85% від загального обсягу забруднюючих речовин, що надходять у річки в межах
міста, несуть у собі неочищені поверхневі стоки. Талі та дощові стоки в межах міста
надходять до водних об'єктів майже без очистки - тільки 6 зливовипусків, з більш ніж 200,
обладнані уловлювачами піску та нафтопродуктів. Через відсутність очисних споруд на
мережах зливової каналізації об'єми конусів виносу піску в русла досягають 2,5 тис. м³, а в
деяких місцях майже перекривають русло. Як наслідок, мілини збільшуються в обсязі,
заростають вологолюбною рослинністю, створюють сприятливі умови для розмноження
личинок малярійного комара і хвороботворних бактерій, погіршують гідрологічний
режим. Товщина донних відкладень становить від 1,5 до 3,0 м. Річки втрачають дренажну
здатність.
До джерел забруднення поверхневих вод також відносяться скиди з очисних
споруд міської каналізації (в першу чергу скиди Диканівської станції біологічної очистки),
порушення режиму землекористування прибережних водоохоронних смуг і наявність на
цих територіях стихійних звалищ побутових відходів тощо.
3.3 Геологічна та гідрогеологічна характеристика ділянки робіт
3.3.1 Геологічна характеристика
На ділянці робіт свердловинами розкриті породи юрської системи, з якої і
починається опис геологічної будови ділянки.
Юрська система. На ділянці водозабору ПФ «ГАЛС» на глибині 683 м розкриті
породи волзького ярусу верхньої юри, які представлені строкатими щільними глинами.
Розкрита потужність глин 4 м.
Крейдяна система представлена нижнім та верхнім відділами.
21
Нижній відділ. У розрізі нижньої крейди переважають піски з прошарками глини
щільної. Піски світло-сірі, полевошпатово-кварцові, крупнозернисті, гравелисті із
включенням уламків кварцу, кременю. Потужність відкладів складає 30-33 м.
Відклади верхньої крейди представлені всіма ярусами від сеноманського до
маастрихтського.
Сеноманський ярус - піски сірі, із зеленуватим відтінком, мілко-середньозернисті,
глауконітово-кварцові, слюдисті, слабо вапняковисті. У покрівлі ярусу залягає пачка
порід потужністю до 6 м, представлена сильно піщанистою крейдою, алевритом, глиною з
численними фосфоритовими конкреціями. Загальна потужність сеноманських відкладів
25-26 м. Глибина залягання покрівлі складає 627-635 м.
Породи від туронського до маастрихтського ярусу представлені монотонною
товщею білої писальної крейди і сірого мергелю потужністю 517-525 м. Глибина
залягання покрівлі – 110 м.
Кайнозойська група
Палеогенова система представлена еоценом і олігоценом.
Еоцен. До складу еоцену входять бучакський, київський та обухівський горизонти.
Канівський та бучацький горизонти нерозчленовані. Відклади мають повсюдний
розвиток і представлені пісками зеленувато-сірими глауконіт-кварцовими, тонко-
дрібнозернистими, глинистими потужністю 15 м. Глибина залягання покрівлі – 95 м.
Київський горизонт. Відклади представлені голубувато-зеленувато-сірі мергелями
і мергелястими вапняковими глинами у нижній частині з фосфоритовими стяжіннями.
Потужність відкладів складає 15 м. Глибина залягання покрівлі – 80 м.
Обухівський горизонт представлений глинами сіро-зеленими, щільними із
прошарками пісковику, алевроліту загальній потужністю 35-36 м. Глибина залягання
покрівлі складає 44-45 м.
Олігоцен. До складу олігоцену входить межигірський горизонт, який складений
пісками зеленими, сірувато - зеленими, дрібно-тонкозернистими з прошарками глини
загальною потужністю 13-19 м.
Неогенова система. У склад неогенової системи входять відклади алювіальних
пліоценових терас, які складені світло-сірими дрібнозернистими пісками потужністю 8,0-
10,5 м.
На пліоценових терасах залягає горизонт червоно-бурих глин пліоцен-
ранньочетвертинного віку потужністю 4,5-10,0 м.
Четвертинна система суцільним плащем покриває територію робіт і представлена
еолово-делювіальними відкладами. Літологічні це суглинки жовто-сірі й бурі з
прошарками супісків і глин потужністю 10,0-14,0 м.
3.3.2 Гідрогеологічні умови
На ділянці водозабору ПФ «ГАЛС» згідно з геологічною будовою на розвідану
глибину розвинені наступні водоносні горизонти:
- водоносний горизонт межигірсько-пліоценових відкладів;
- водоносний горизонт обухівських відкладів еоцену;
- водоносний горизонт канівсько-бучацьких відкладів еоцену;
- водоносний комплекс у сеноман-нижньокрейдових відкладах (СНКВК).
Водоносний горизонт відкладів межигірсько-пліоценових відкладів є першим від
поверхні. Глибина залягання обводнених алювіальних пісків пліоцену складає 17,0-24,0 м.
Водовмісні породи у верхній частині представлені сірими дрібнозернистими глинистими
алювіальними пісками, у нижній - жовтувато-сірими мілкозернистими пісками з
прошарками глин загальною потужністю 22,0-26,0 м.
В покрівлі залягають глини пліоценового віку потужністю до 4,5 м. Підошвою
горизонту слугують відклади обухівського горизонту.
22
На території Роганського родовища за рахунок водоносного горизонту відбувається
технічне водопостачання ПФ «ГАЛС» і С
Водоносний горизонт безнапірний і слабонапірний. Величина напору досягає 9,0 м.
Водозбагаченість горизонту залежить від потужності, гранулометричного складу й
ступеню глинистості водовмісних пісків.
Дебіти водозабірних свердловин при пробних відкачках складали 2,20 – 4,18 л/с
при зниженнях 4-12 м, питомі дебіти - 0,19-0,55 л/с, при експлуатації дебіти свердловин
складають 1,13-3,05 л/с при зниженнях 3,69-13,99 м.
За хімічним складом води частіше сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві з
мінералізацією 1,2-1,5 г/дм3 і загальною жорсткістю до 9,04 ммоль/дм
3.
Живлення горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів.
Розвантаження горизонту відбувається в долинах річок і струмків і перетоком до
нижчезалягаючого водоносного горизонту відкладів обухівської світи.
Водоносний горизонт обухівських відкладів еоцену приурочений до тріщинуватої
зони алевролітів і пісковиків, розповсюдженої уздовж долин річок. На вододілах і на
схилах річок, у тому числі і на території Роганського родовища, при глибині залягання
горизонту більш 50 - 60 м, тріщинуватість порід затухає і відклади практично безводні.
Водоносний горизонт бучацько-канівських відкладів еоцену на території ділянки
залягає в інтервалі глибин 95-110 м. Водовмісні породи представлені пісками сірими,
зеленувато-сірими тонко - і дрібнозернистими, глинистими потужністю до 15,0 м. В
покрівлі горизонту залягають глини й мергелі київського горизонту, у підошві залягають
мергельно-крейдяні відклади. На території Роганського родовища горизонт не
випробувався.
Водоносний комплекс у сеноман-нижньокрейдових відкладах є одним з основних
джерел водопостачання м. Харкова. На Роганському родовищі водоносний комплекс
експлуатується трьома водозаборами: ПФ «ГАЛС», СІУ та ХМК. Водовмісні породи
комплексу в нижній частині представлені піском сірим кварцовим крупнозернистим з
малопотужними прошарками глин, у верхній – піском сірим, зеленувато-сірим мілко-
середньозернистим загальною потужністю 54,0 - 58,0 м. Ефективна потужність піщаних
відкладів комплексу – 40 м. Глибина залягання покрівлі складає 627,0 - 635,0 м. В покрівлі
комплексу залягає мергельно-крейдяна товща потужністю 517,0 – 525,0 м, в підошві –
строкаті глини верхньої юри.
Комплекс високонапірний. П’єзометрична поверхня комплексу порушена і
положення її визначається тривалою експлуатацією комплексу водозаборами м. Харкова,
Полтави, Сум та інших міст. В межах загальної депресії по водозаборах м. Харкова
утворилися місцеві депресійні воринки, що відображають фільтраційні властивості
водовмісних порід на території окремих водозаборів.
Абсолютна відмітка природного статичного рівня для Роганського родовища
визначена в 113,0 м. Абсолютна відмітка порушеного рівня на початок експлуатації
комплексу водозабором СІУ (1998 р.) складала 38,33 – 38,48 м. У результаті скорочення
водовідбору в цілому по комплексу за останні роки, рівні підземних вод по комплексу на
час обладнання свердловини ПФ «ГАЛС» (2002 р.) відновилися до абсолютних відміток
40,29-40,71 м. Таким чином, за час експлуатації комплексу на водозаборах м. Харкова й
інших міст зниження рівня на ділянці робіт у 2002 р. склало 72,0-73,0 м, величина напору
по комплексу – 502 - 507 м.
Дебіти свердловин на Роганському родовищі при будівельних відкачках складали
11,94 л/с при зниженні рівня на 48,0 м (свердловина 2 СІУ) та 15,28 л/с при зниженні рівня
на 12,0 м (свердловина 1 СІУ), питомі дебіти складали відповідно 0,25 і 1,27 л/с*м. На
водозаборі ПФ «ГАЛС» дебіт свердловини складав 13,9 л/с при зниженні рівня на 15,00 м,
питомий дебіт – 0,93 л/с*м.
При експлуатації комплексу продуктивність свердловин в вересні 2005 р.
змінювалась від 5,10 л/с при зниженні рівня до 38,07 м (свердловина 2 СІУ) до 22,20 л/с
23
при зниженні 15,53 м (свердловина 3 СІУ). Низький дебіт свердловини 2 пояснюється
конструктивними особливостями, що виникли під час обладнання свердловини. На
водозаборі ПФ «ГАЛС» продуктивність свердловини складала 8,0 л/с при зниженні рівня
8,51 м.
Коефіцієнт водопровідності комплексу складає 338 м2/добу.
Води АСВК по хімічному складу сульфатно-гідрокарбонатні натрієві з
мінералізацією 0,5-0,6 г/дм3, по якості відповідають вимогам, що пред’являються до
питних вод.
Основна область живлення АСВК розташована на західному схилі Воронізького
підняття, де АСВК залягає як під алювіальними, так і під інтенсивно тріщинуватими
мергельно-крейдяними відкладами, із водоносними горизонтами яка гідравлічно
взаємопов'язана. Додаткове живлення АСВК отримує шляхом перетоку вод із суміжних
горизонтів в районах купольних структур і тектонічних порушень. В умовах
експлуатації, за рахунок різниці рівнів в АСВК і суміжних водоносних горизонтах
відбувається залучення додаткового живлення на території всієї значної за площею
депресійної воронки.
Основна область розвантаження комплексу при непорушених умовах знаходиться
в долині р. Дніпро. У сучасний момент, при повсюдній експлуатації підземних вод
комплексу розвантаження відбувається на численних водозаборах.
Родовище підземних вод сеноман-альбського водоносного комплексу в м. Харкові
характеризується простими гідрогеологічними, водогосподарчими й еколого-
геологічними умовами.
3.4 Стан підземних вод м. Харків
На території м. Харкова налічується більш 300 свердловин різної відомчої
приналежності. Запаси підземних вод основних водоносних горизонтів і комплексів на
території м. Харків затверджені.
Повна і достовірна інформація про цілі видобутку, якість води, що видобувається із
свердловин, використовуваних водоносних горизонтах, кількість кинутих, таких, що не
експлуатуються, не затампонованих свердловинах, обсягах розвіданих запасів підземних
вод питної якості для м. Харкова відсутня. Наявність не затампонованих артезіанських
свердловин призводить до вторинного забруднення підземної гідросфери.
У даний час на території м. Харкова знаходиться більш 25 природних джерел, вода
яких використовується населенням як питна. Упорядковано 12 джерел, взагалі вода
двадцяти джерел визнана придатною до вживання після кип'ятіння. Через те, що природні
джерела розташовані в межах міста, зони їхнього живлення являють собою практично
цілком урбанізовану територію, де в умовах недостатньої природної захищеності багато
десятків років відбувається забруднення підземної гідросфери. Якість води у всіх
джерелах нестабільна.
3.4.1 Стан підземних вод пліоценового водоносного горизонту у районі водозабору
ПФ «ГАЛС»
У природних умовах (проби води відібрані за межами впливу певних техногенних
факторів) за хімічним складом вода цього водоносного шару сульфатно-гідрокарбонатна
кальцієво-натрієва з мінералізацією 0,52- 1,0 г/дм3. Загальна жорсткість коливається від
0,94 до 6,4 ммоль/дм3; вміст нітратів сягає 64,0 мг/дм
3. Провідну роль у формуванні
хімічного складу вод МПВГ відіграє фільтрація атмосферних опадів через покривні
суглинки.
24
У межах родовища вміст хімічних компонентів дещо змінюється за рахунок активного
хімічного агенту - хлориду натрію, що використовується для пом'якшення води на ВАТ
«Теплоенергетичний центр Роганського промвузла».
За хімічним складом води на ділянці сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві з
мінералізацією 0,9-1,2 г/дм3. Загальна жорсткість коливається від 6,25 до 8,6 ммоль/дм
3.
Фоновий вміст іонів хлору для даного водоносного горизонту не перевищує 50 мг/дм3. На
ділянці водозабору ПФ «ГАЛС» середній вміст хлоридів у воді МПВГ складає 80-90
мг/дм3, тобто фоновий вміст перевищений майже удвічі (табл.3.1).
25
Таблиця 3.1- Межі коливань вмісту основних компонентів хімічного складу води, що
видобувалася з експлуатаційних свердловин
Найменування
компоненту
Вміст, мг/дм3 Тенденція до зміни
Найменший Найбільший Середній
Свердловина №5866/1
Na++K
+ 208 305 238 Немає
НCO3- 341 526 446 Немає
SO42-
155 321 265
Cl- 40 111 83 Збільшення з 2002 по
2005 рр., далі відносна
стабілізація
NO3- 10,4 40,5 22,5 Немає
Feзаг. 0,65 2,45 0,66 Немає
рН 6,73 8,41 7,63 Немає
Жорсткість 2,8 8,0 5,75 Збільшення
Сухий залишок 891 1110 972 Немає
Свердловина №5932/3
Na++K
+ 44 341 239 Немає
HCO3- 390 573 479 Немає
SO42-
103 354 285 Немає
Cl- 40 136 91 Немає
NO3- 14 64 39 Немає
Feзаг. 0,003 1,32 0,43 Немає
рН 6,96 8,5 7,73 Немає
Жорсткість 5,0 8,50 7,18 Немає
Сухий залишок 574 1150 1002 Немає
Свердловина №5932/4
Na++K
+ 154 284 208 Немає
HCO3- 354 488 444 Немає
SO42-
158 285 232 Немає
Cl- 33 116 89 Немає
NO3- 12,7 29,6 23,2 Немає
Feзаг. 0,17 1,3 0,53 Немає
рН 6,97 8,3 7,58 Немає
Жорсткість 4,9 8,2 6,65 Немає
Сухий залишок 801 940 905 Немає
3.4.2 Стан підземних вод сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу у
районі водозабору ПФ «ГАЛС»
В південно-східній частині м. Харкова, де розташоване Роганське родовище і
водозабір ПФ «ГАЛС» і далі на південний схід, особливістю вод СНКВК є низький вміст
солей кальцію та магнію, що характеризує води за загальною жорсткістю від 0,53 до 1,18
як дуже м'які. Це прісні, гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 0,49-0,58 г/дм3. За
величиною рН (частіше від 7,0 до 8,2) води нейтральні та слаболужні. Водам притаманний
низький вміст заліза (до 0,2 мг/дм3), за винятком водозабору ХМК, де по окремим пробам
вміст заліза складає 0,3 мг/дм3.
Формування вод такого складу на даній території можна пояснити притоком в
СНКВК м'яких вод із нижчезалягаючого верхньоюрського водоносного комплексу
26
(ВЮВК). Про гідравлічний зв’язок з ВЮВК свідчать дані режимних спостережень за
зміною рівнів в обох комплексах в умовах експлуатації СНКВК.
На водозаборі ПФ «ГАЛС» води комплексу прісні, без осаду, без запаху. по
хімічному складу води гідрокарбонатні натрієві з мінералізацією 0,53-0,56 г/дм3, дуже
м'які (загальна жорсткість 0,54-1,18 ммоль/дм3), слабо лужні (рН 7,27-8,1). Окисність води
коливається в невеликих межах - до 2,05 мгО2/дм3. В допустимих кількостях присутні
марганець, мідь, стронцій, алюміній та інші компоненти.
3.5 Стан ґрунтів м. Харків
Ґрунтовий покрив міста формується тривалий час, міські ґрунти спадкують як
певні характеристики природних ґрунтів, так і відбивають інтенсивність і характер
промислового розвитку міста. Міські ґрунти виконують роль природного геохімічного
бар'єру, тому в них накопичуються забруднюючі речовини які надходять з атмосферного
повітря, талих і дощових вод. На санітарно-гігієнічні показники ґрунту також впливають
такі чинники, як наявність звалищ побутових і промислових відходів, відсутність
централізованого відводу каналізаційних стоків від приватної забудови.
Для м. Харкова характерно забруднення ґрунтів важкими металами - мідь, ртуть,
цинк, свинець, кадмій, хром, які накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів.
Вздовж крупних транспортних магістралей характерна надмірна концентрація свинцю,
поліциклічних ароматичних вуглеводнів.
3.6 Стан зелених насаджень м. Харків
Забруднення ґрунтів на територіях санітарно-захисних зон, містах відпочинку,
територіях дитячих закладів відхилення від нормативних величин фіксується у 40 % проб,
у 20 % — у районах розташування підприємств.
Зелені насадження у місті займають площу 15,4 тис. га. Показник озелененості
міста становить 50,4 % при нормі 45 %. На одного мешканця міста припадає 105,6 м²
зелених насаджень при нормі 67 м². Площа зелених насаджень загального користування
(парки, лісо-, луго-, гідропарки, сади, сквери, бульвари) становить 7,5 тис. га. На одного
мешканця міста припадає 51,1 м².
3.7. Прогноз зміни стану довкілля без провадження планованої діяльності
У разі відсутності провадження планованої діяльності (буріння резервної
свердловини на сеноман-нижньокрейдяний водоносний комплекс) негативні наслідки, в
першу чергу торкнуться економічного стану підприємства. За умов виходу основної
експлуатаційної свердловини з ладу, на час довгострокового ремонту чи остаточної її
ліквідації, станеться вимушена зупинка виробництва, що призведе до втрати прибутку як
підприємством так і працівниками. Крім того ПФ «ГАЛС» є найбільшим
нецентралізованим постачальником чистої питної води у м. Харків за допомогою
автоцистерн та автоматів (що є дешевшою альтернативою бутильованій воді), тому
населення міста також понесе певні збитки.
Оскільки свердловина резервна і буде працювати виключно у випадках
відключення основної, за дотримання технології видобування ніяких змін, відносно
сучасного стану, у навколишньому середовищі не відбудеться.
Відсутність водовідбору із міоцен-пліоценового комплексу (за умов відмови від
спорудження 2-х свердловин для технічного водопостачання) ніяких змін у
навколишньому середовищі не відбудеться.
27
4. ФАКТОРИ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ
ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
При виконанні робіт з буріння проектних свердловин та їх експлуатації на території
приватної фірми «ГАЛС» в м. Харків можливий ймовірний вплив розповсюджується на
такі елементи довкілля:
1) здоров'я населення: очікується позитивний вплив від спорудження
свердловини, через покращення санітарно-побутових умов населення та забезпечення
якісною питною водою. Визначення якісного складу (фізико-хімічних властивостей),
органолептичних, мікробіологічних та радіологічних показників має проводитися згідно
вимог додатку 10 до ДержСанПіН 2.2.4-171-10 (Періодичність здійснення скороченого та
скороченого періодичного виробничого контролю безпечності та якості питної води
фасованої та з пунктів розливу. Нецентралізоване водопостачання).
2) стан фауни і флори: - фауна, флора, біорізноманіття, земля (у тому числі
вилучення земельних ділянок) - вплив екологічно допустимий; буріння свердловин
передбачено на території підприємства, що розташоване у промисловій зоні групі
харчових підприємств. На території відсутні поселення диких тварин, птахів та відсутні
цінні види рослин; вилучення земельних ділянок не планується;
3) ґрунти - вплив допустимий; ділянка під будівництво розташована в межах
існуючого підприємства; передбачені заходи щодо збереження рослинного шару ґрунту
при проведенні земляних робіт при улаштуванні насосної станції та благоустрою -
передбачається його зняття та складування у тимчасовий відвал; проведення планування
ділянки; для земляних робіт передбачається застосування екскаватору з ковшем ємкістю
1 м3; ґрунти складуються у тимчасові відвали; доведення ділянки до проектної позначки
проводиться вручну;
4) водне середовище - скидання стічних вод у поверхневі водні об’єкти не
передбачається;
5) підземна гідросфера - можливе виснаження або забруднення водоносних
комплексів;
6) повітряне середовище - зазнає тимчасового впливу в період будівництва при
роботі двигунів внутрішнього згорання автоспецтехніки, продуктами згорання електродів
при проведенні зварювальних робіт та пилевикидами під час земляних робіт;
7) кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів) -
змін мікроклімату в результаті планованої діяльності не передбачається, оскільки відсутні
значні виділення теплоти, інертних газів, вологи; особливості кліматичних умов, які
сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє
середовище - відсутні;
8) техногенне середовище - буріння свердловин ніяк не вплине на побутову
складову техногенного середовища. Вплив на виробничу складову техногенного
середовища виражається у короткотривалому (на період буріння) процесі забезпечення
сировинної бази для виробництва (забезпечення водою, глино-матеріалами, гравієм,
цементом та ін.), в утилізації відходів виробництва (рекультиваційних роботах) у
наявності засобів захисту працівників, в контролі техніки безпеки виробництва.
9) матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну
спадщину - негативних впливів не передбачається; об’єкти архітектурної, археологічної та
культурної спадщини в районі розташування планованої діяльності відсутні;
10) ландшафт - негативних впливів не передбачається;
11) соціально-економічні умови - за короткотривалий процес буріння свердловин
позитивний вплив відчує підприємство, що буде проводити роботи зі спорудження, на
іншу частину населення впливу від буріння свердловини не очікується. Вплив на
соціально-економічні умови працівників підприємства від провадження планованої
діяльності (видобуток та продаж води) буде позитивним: забезпечення стабільної роботи
28
підприємства, через наявність резервної свердловини, збереження робочих місць,
отримання прибутку підприємством, забезпечення населення чистою питною водою.
29
5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Масштаби впливу від спорудження свердловин - територія підприємства ПФ
«ГАЛС».
Площа впливу - у межах першого поясу ЗСО споруджуваних свердловин - (Св. №5
30х30 м; Св. №№2,4 - спільна 50х30 м), всього 0,255 га.
Чисельність працюючих осіб на підприємстві - 400 осіб.
Тривалість впливу під час спорудження - 41+41+130= 292 доби, під час
експлуатації - 25 років (амортизаційний період роботи водозабору).
5.1 Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої
діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої
діяльності
5.1.1 Підготовчі роботи:
- планування екскаватором або вручну майданчика під буріння свердловин;
- облаштування зумпфів під буровий розчин;
- облаштування під'їзних шляхів;
- прокладання тимчасового водогону для забезпечення буровою водою;
- прокладка тимчасового трубопроводу для відводу скидання води при дослідних
відкачках;
- монтаж бурової установки.
Під час підготовчих робіт очікується вплив на ґрунти у вигляді зняття родючого
шару ґрунту та складування його у окремі бурти. Загальний об'єм переміщуваної на
майданчику породи, з урахуванням планованих абсолютних відміток свердловин,
спорудження зумпфів та канавок, не перевищить 147,5 м3.
5.1.2 Будівельні роботи (спорудження свердловин).
У процесі буріння свердловин очікується допустимий вплив на надра у вигляді
порушення геологічного розрізу буровим інструментом до глибини 50- 700 м,
встановлення та цементацію обсадних металевих колон.
Діаметр обсадних колон свердловин від 530 до 168 мм.
Розбурювання порід буде відбуватися відносно невеликим діаметром,
шарошковими долотами з промивкою глинистим розчином. Глинистий розчин готується з
чистої води та природного матеріалу (часов'ярських та бентонітових глин). Проведення
прострілочно-вибухових робіт, що можуть викликати негативні наслідки в геологічному
середовищі не передбачається.
5.1.3 Провадження планованої діяльності (експлуатація свердловин)
Геологічне середовище. Водовміщуючими породами обраних експлуатаційних
водоносних комплексів будуть дрібно- серодньозернисті піски. У проектному розрізі усіх
свердловин в покрівлі водоносних комплексів залягають щільні водотривкі породи.
Експлуатація напірних водоносних комплексів з проектним дебітом 12-50 м3/год у межах
існуючого напору ніяким чином не вплине на геологічне середовище. Утворення будь
яких пустот під землею чи інших негативних явищ виключене.
Позитивним впливом можна вважати те, що при експлуатації водозабору
передбачається захист геологічного середовища в межах зони санітарної охорони:
30
заборона розробки надр, підземного складування, буріння нових свердловин і будь-якого
будівництва без узгодження з органами геологічного нагляду.
Підземна гідросфера Основними ризиками для підземної гідросфери при
експлуатації водних свердловин є виснаження (критичне зниження рівня підземних вод)
водоносного комплексу, або його забруднення, що призведе до негативних
епідеміологічних наслідків не тільки у межах даного населеного пункту.
Для виключення можливих негативних наслідків проводяться спеціальні
розрахунки, за результатами яких визначається можливість заданого водовідбору без
завдання шкоди водоносним комплексам, визначаються розміри зон санітарної охорони
свердловини, проектується та споруджується зона суворого режиму водозабору.
Оцінка ризику виснаження сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу
Водозабірна ділянка ПФ «ГАЛС» (родовище Роганське 1, протокол ДКЗ №1100 від
03.04.2006р) знаходиться у межах родовища із затвердженими запасами «Роганське». Крім
даної ділянки експлуатуються також ділянка СІУ та ХМК. Загальний перспективний
водовідбір по родовищу складає 7800 м3/добу.
Водовідбір проектної свердловини не змінить загального розподілу запасів по
родовищу, оскільки свердловина споруджується у резервних цілях і буде експлуатуватися
виключно замість основної.
У ході робіт з оцінки запасів сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу
на водозаборі ПФ «ГАЛС» (2004-2005 рр.) дослідним шляхом було визначено його
гідрогеологічні параметри на основі яких і підраховано запаси: km = 338 м2/добу;
а = 3,91*106 м
2/добу (текст. дод. Д).
Під оціненими запасами підземних вод у межах родовища розуміють певну
кількість підземних вод, які можна відбирати з горизонту на протязі 25 років, за умови, що
динамічний рівень не опуститься нижче за допустимий.
При підрахунку запасів авторами звіту [13] було враховано кількість затверджених
запасів по трьох областях (Харківська, Полтавська, Сумська) - 1077,144 тис. м3/добу, у
тому числі загальні потреби у воді міста Харкова на перспективу (200 000 м3/добу), також
враховано зміну водовідбору по водозаборах у часі (приведений час роботи водозаборів).
В результаті розрахунку було отримано прогнозне зниження рівня підземних вод -
202,89 м. Отримане прогнозне зниження не перевищує допустимого, що визначено
відповідно до гідрогеологічних і технічних умов розробки у розмірі 300 м.
Оцінка ризику виснаження міоцен-пліоценового водоносного комплексу. Буріння
двох свердловин на міоцен-пліоценовий водоносний комплекс для технічного
водопостачання також планується у межах існуючого родовища «Дубки» із
затвердженими запасами у кількості 1628 м3/добу (протокол ДКЗ 1754 від 26.05.2009 р).
Дані проектні свердловини при підрахунку запасів позиціонувалися як розрахункові точки
(майбутні свердловини) із проектним дебітом 375 м3/добу (15,6 м
3/год) кожна. Тобто у
звіті з оцінки запасів визначено гідрогеологічні параметри та ступінь впливу експлуатації
свердловин (прогнозне зниження рівнів води) на водоносний комплекс [16].
Визначення прогнозного зниження рівнів води у водоносному комплексі при
заданому водовідборі проведено гідродинамічним методом з урахуванням та без
урахування сумарного (природного та техногенного) інфільтраційного живлення.
При оцінюванні було враховано затверджені запаси підземних вод водозабору
Харківського відділу ВАТ «САН Ін Бев «Україна» 910 м3/добу, що знаходиться в зоні
впливу водозабору ПФ «ГАЛС», розраховано допустиме зниження рівня води в
свердловинах з урахуванням сучасних динамічних рівнів, та відповідно, підібрано дебіти
розрахункових точок (проектних свердловин). Результати розрахунку дебіту та
31
прогнозного зниження рівня води у існуючих та проектних свердловинах родовища
наведені в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2. Дебіт та прогнозне зниження рівня води у свердловинах ПФ «ГАЛС»
родовища підземних вод «Дубки» (згідно протоколу ДКЗ №1754 від 26.05.2009 р).
№ свердловини Зниження рівня
води, м
Запаси підземних вод,
м3/добу
5866/1 13,7 288
5932/3 11,9 216
5932/4 11,4 374
проектна св.№4 13,0 375
проектна св. №5 13,0 375
Оцінка можливого впливу буріння та експлуатації водозабору на якість підземних
вод цільових водоносних комплексів. За проектом, буріння свердловин буде відбуватися з
промиванням глинистим розчином за дотримання санітарних норм, буріння
водонасичених порід цільових водоносних комплексів передбачається з промивкою
чистою водою, тому їх забруднення чи глинизація виключається.
Зміна якості підземних вод водоносних комплексів через змішування їх з
поверхневими чи підземними водами інших водоносних горизонтів, враховуючи проектну
конструкцію водозабірних свердловин, виключається. Для виключення перетікань
підземних вод по затрубному простору передбачено встановлення та цементування на всю
глибину обсадних колон.
Можливість забруднення підземних вод безпосередньо через гирло свердловини
виключається, оскільки, згідно проекту, устя облаштовується оголовком та знаходиться в
насосній станції підземного типу, що зачиняється на замок.
Для виключення можливого негативного впливу на якість підземних вод
експлуатаційного водоносного горизонту, згідно Постанови Кабінету Міністрів №2024
«Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів» навколо водозабірних
свердловин встановлюються охоронні зони.
Одночасно з проектом буріння свердловин підприємством розроблено проект
організації зон санітарної охорони в якому, згідно діючих нормативів, передбачено
організацію першого поясу ЗСО та розраховано розміри обмежуючих захисних поясів (2-
й, 3-й пояси ЗСО).
Для першого поясу ЗСО св. №5 планується огорожа розміром 30х30м із металевої
сітки на бетонних стовпах.
Для свердловин №2, 4, що розташовані на відстані 20 м одна від одної планується
загальна огорожа овальної форми із радіусом 15 м навколо кожної. Схеми 1-го поясу ЗСО
наведені на рис. 5.1.
Територія першої зони суворого санітарного режиму буде спланована для відводу
поверхневих та талих вод.
Межі 2-го та 3-го поясів ЗСО визначаються спеціальними розрахунками відповідно
до діючих методик. Вихідні дані та гідрогеологічні параметри водоносних комплексів
прийняті за результатами детальної геолого-економічної оцінки родовищ підземних вод
«Роганське 1» (СНКВК) та «Дубки» міоцен-пліоценовий водоносний комплекс. Вихідні
дані та результати розрахунку наведені в таблиці 5.2, графічне відображення на рис. 5.2-
5.3.
32
Рис. 5.1 Схема першого поясу зони санітарної охорони проектних свердловин
№№2,4,5.
33
Таблиця 5.2. Вихідні дані та результати розрахунку меж ЗСО
Параметр №№ Свердловин
2 (резервна) 4 5
Вихідні дані
Q, м3/добу 1200 288 288
Кm, 338 - -
m, м 44 22 22
n 0,15 0,066 0,066
і 0,003 - -
Тм(х), доба 200 (10000) 200 (10000) 200 (10000)
Результати розрахунку
rІІпояс (ІІІпояс) 98 (188) - -
RІІ (ІІІ) 128 (2111) - -
LІІ (ІІІ) 226 (2299) - -
2dІІ (ІІІ) 205 (1007) - -
RІІ,м - 112 795
RІІІ,м - 112 795
ІІ-ий пояс ЗСО ПФ «ГАЛС» знаходиться у межах Роганського промвузла та
частково у зоні відчуження Південної залізниці. Територія ІІІ поясу знаходиться у
промисловому, селітебному та сільськогосподарському використанні.
На півночі ІІІ пояс ЗСО займає основну частину військового містечка, на північному
сході – чагарники та пасовище, на сході - територію військової частини, на південному
сході – територію селища Комуніст, на півдні – територію СІУ та тепличного
господарства, на заході – вільну територію балки Довгий Яр, на північному заході –
територію селища П’ятихатки. Значну частину ІІІ поясу на півночі, сході та півдні займає
зона відчуження Південної залізниці.
У межах розрахованих II і III поясів ЗСО відсутні розвідувальні незатампоновані й
експлуатаційні гідрогеологічні свердловини, що розкрили альб-сеноманські відклади, по
стволах яких можуть проникати мікробні і хімічні забруднення з поверхні землі, а також
інші об'єкти, діяльність яких може призвести до забруднення експлуатованого на
водозаборі ПФ «ГАЛС» водоносного комплексу. Безпосередньо поблизу границі III поясу
розташовані свердловини СІУ і молочного комбінату, що експлуатують СНКВК. Хімічний
склад води зі вказаних свердловин аналогічний води на водозаборі ПФ «ГАЛС», тобто на
площі зони захвату водозабору ПФ «ГАЛС» води СНКВК однотипні за набором хімічних
елементів.
Для запобігання забруднення підземних вод з поверхні по II і III поясах ЗСО
водозабору передбачаються наступні загальноохоронні заходи:
- виявлення, ліквідація (чи відновлення) усіх неробочих старих, дефектних чи
неправильно експлуатованих свердловин, що представляють небезпеку у відношенні
можливості забруднення водоносного комплексу;
- суворе регулювання буріння нових свердловин і будь-якого нового будівництва
при обов'язковому узгодженні з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби,
гідрогеологічної служби і управління екологічної безпеки;
- заборона нагнітання відпрацьованих вод у підземні горизонти, підземного
складування твердих відходів і розробки надр землі, що може привести до забруднення
водоносного горизонту;
34
- заборона розміщення нагромаджувачів промстоків, шламосховищ, складів
пально-мастильних матеріалів, складів отрутохімікатів і мінеральних добрив і інших
об'єктів, що обумовлюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод; розміщення
таких об'єктів допускається в межах 3-го пояса ЗСО за умови виконання спеціальних
заходів щодо захисту
35
Рис. 5.2 Проектні межі другого та третього поясів зон санітарної охорони резервної
свердловини №2
36
Рис. 5.3 Проектні межі 2-го та 3-го поясів ЗСО свердловин №№ 4,5
37
водоносного горизонту від забруднення і за узгодженням з вищезгаданими органами
санітарного контролю та геологічної служби.
У другому поясі ЗСО, крім заходів, загальних для другого і третього поясів і
зазначених вище, забороняється наступне:
- заборона споруджень підземної фільтрації, що обумовлюють небезпеку
мікробного забруднення підземних вод;
- застосування добрив і отрутохімікатів.
У першому поясі ЗСО додатково до заходів, зазначених вище для 2-го пояса,
передбачаються наступні заходи:
- територія повинна бути спланована для відводу поверхневого стоку за її межі,
озеленена, огороджена і забезпечена постійною охороною;
- забороняються усі види будівництва, що не мають безпосереднього відношення
до експлуатації, реконструкції і розширення водозабору і водопровідних споруджень, у
тому числі житлових і господарських приміщень, прокладка трубопроводів різного
призначення, проживання людей (у тому числі працюючих на водозаборі); - будинки повинні бути каналізовані з відведенням стічних вод у систему
каналізації чи на місцеві очисні спорудження, розташовані за межами першого пояса ЗСО
чи з урахуванням санітарного режиму на території другого пояса ЗСО;
- передбачається суворе виконання санітарно-технічних вимог до конструкції
водозабірної свердловини (оголовок, устя, затрубний простір і ін.);
- водозабірна свердловина повинна бути обладнана апаратурою для
систематичного контролю відповідності фактичного дебіту при експлуатації і проектній
продуктивності.
Ліквідаційні роботи:
- демонтаж агрегату;
- рекультивація ділянки - планування території та повернення на місце родючого
шару ґрунту;
- перевезення бурової та її обладнання на інший об’єкт.
Впливу на довколишнє середовище від ліквідаційних робіт не очікується.
5.2 Використання у процесі провадження планованої діяльності
природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття
Земельні ресурси: буріння свердловин буде проводитися у межах орендованої
території ПФ «ГАЛС», кадастровий номер земельної ділянки 6310138200:11:024:0032,
загальна площа - 1,0299 га. Додаткові земельні ресурси використовувати не планується.
Ґрунти: площа впливу на ґрунти складає 10х10 м під розміщення бурового агрегату
для кожної свердловини та облаштування під'їзної дороги - 200 м2. Об'єм переміщуваних
ґрунтів складе не більше 147,5 м3.
Після закінчення робіт зі спорудження свердловини верхній шар ґрунту буде
повернено на місце. при дотриманні технології буріння свердловин забруднення ґрунтів
не очікується.
Біорізноманіття: використання біорізноманіття у процесі буріння свердловини не
планується.
Перелік та об'єм інших природних ресурсів, що будуть використані в процесі
буріння свердловини:
38
- вода - для господарсько-питних потреб працівників та технічного обслуговування
бурової (приготування бурових і цементних розчинів, промивальної рідини та ін.) - 349,2
м3;
Глина часів'ярська - для приготування бурового розчину - 25,13 т;
Глина бентонітова - для приготування бурового розчину - 4,78 т;
Гравій - для обсипки водоприймальної частини фільтрової колони - 4,6 м3.
Вугілля буре - для приготування вуглелужного розчину - 5,4 т;
Перелік та кількість (об'єм) матеріалів і речовин для будівництва
свердловини:
Сода каустична - для приготування вуглелужного розчину - 0,54 т;
КМЦ - для приготування бурового розчину - 3,57 т.
- Цемент - приготування цементного розчину для цементації затрубного простору
обсадних колон;
- Хлорне вапно - для дезінфекції гравійної обсипки фільтрової колони - 3,6 кг;
Для кріплення стовбуру свердловин:
- Обсадна колона Ø 530х10 мм 85 м;
- Обсадна колона Ø 426х10 мм - 160 м;
- Обсадна колона Ø 325х8 мм - 680 м;
- Обсадна колона Ø168х8 (фільтрова) мм -160 м;
- Обсадна колона Ø 225х10 мм - 50 м.
5.3 Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумове, вібраційне,світлове, теплове та
радіаційне забрудненням, випромінення та інші фактори впливу, а також здійснення
операцій у сфері поводження з відходами
5.3.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Вплив на атмосферне повітря спричиняється тільки в період проведення
будівельних робіт зі спорудження водних свердловин.
Перелік та характеристика забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу:
- від роботи двигунів внутрішнього згорання автоспецтехніки: оксиди азоту,
вуглеводні, оксид вуглецю, сажа, сірчистий ангідрит, метан, бензапірен, діоксид вуглецю,
не метанові леткі органічні сполуки, аміак, діоксид сірки.
- від зварювальних робіт: заліза оксид, марганцю оксид, кремнію оксид, титану
оксид;
- пилевиділення при завантаженні глини чи цементу у змішувальний агрегат: Пил
неорганічний, що містить двоокис кремнію нижче 20%
Речовини, що виділяються в атмосферу, відрізняються за своїми властивостями і
чинять різноманітний вплив на навколишнє середовище і здоров’я людини.
Діоксид азоту - бурий газ з удушливим запахом (клас небезпеки - 2); викликає
патологічні зміни при отруєнні людини, особливо в органах дихання, набряк слизових
оболонок, дихальних шляхів, набряк легень, крововилив; інші внутрішні органи
повнокровні, з дрібними крововиливами.
Оксид азоту - газ без кольору, в зрідженому стані - синя рідина; токсична дія;
кров’яна отрута, чинить пряму дію на центральну нервову систему.
Початковий прояв при гострому отруєнні - загальна слабкість, запаморочення,
оніміння ніг. При легкому отруєнні ці симптоми на протязі декількох хвилин зникають
при виході на свіже повітря. При більш сильному - приєднуються до симптомів нудота,
деколи блювота.
При важкому отруєнні з’являється синюшність губ, ослаблений пульс, зміна
кольору крові.
39
Наслідки отруєння проявляються тривалий час (більше року) у вигляді порушення
асоціативних здібностей, ослаблення пам’яті, м’язової сили.
Оксид вуглецю (клас небезпеки - 4) - отруйний газ без кольору, без смаку, зі
слабким запахом. Отруйна дія оксиду вуглецю відома під назвою чаду, пояснюється тим,
що він легко з’єднується з гемоглобіном крові і робить його нездатним переносити кисень
від легень до тканин. При надходженні свіжого повітря гемоглобін відновлює здатність
поглинати кисень. Якщо вдихаються невеликі концентрації, приблизно до 1 мл/л, то
проявляється відчуття важкості голови, стиснення лобу, ніби «кліщами», потім сильний
головний біль, мерехтіння перед очима і пульсація у скронях.
При подальшому перебуванні в атмосфері газу, наростає сонливість і ціпеніння з
запамороченням. Більше всього, при отруєнні потерпає центральна нервова система. По
мірі розвитку аноксемії, людина поступово втрачає здатність міркувати, порушується
координація руху.
Заходи попередження.
Загальні заходи для всіх місць отримання і можливого виділення оксиду вуглецю:
герметизація апаратури, швидке видалення виділеного оксиду вуглецю.
Сажа (клас небезпеки - 3) - високодисперсний порошок. Сажа викликає важкі
хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, хронічний гепатит. Вона може
викликати пневмоконіоз, антракоз: втомлюваність, кашель, біль в грудях, задишка,
бронхіт в наслідок чого розвивається емфізема, зміни зі сторони серця.
Ангідрид сірчистий (клас небезпеки - 3) - газ без кольору з різким запахом.
Загальний характер дії виявляється в захворюванні дихальних шляхів, викликає спазми
бронхів. При впливі ангідриду сірчистого у вигляді аерозолю, утворюваного при туманах і
підвищеній вологості повітря, подразнюючий ефект сильніший. Волога поверхня
поглинає сірчистий ангідрид, потім послідовно утворюється сірчана кислота. Загальна дія
полягає в порушенні вуглеводного і білкового обміну, пригніченні окислювальних
процесів в головному мозку, печінці,селезінці, м’язах, подразнює кровоносні органи.
Вуглеводні насичені (клас небезпеки - 4) - рідина без кольору з характерним
запахом; вуглеводні входять в склад пластових флюїдів та палива. Хімічний склад:
парафіни, циклопарафіни, алкіл бензоли, нафтени. Діє токсично. У великих дозах
викликає нудоту та запаморочення. При тривалому контакті організму людини в
невеликих дозах, наслідки досить тяжкі. В цьому випадку отруєння може стати причиною
лейкемії, або раку крові, і анемії - зменшення кількості червоних кров’яних тілець.
Транспортування хімічних реагентів до бурової та зберігання на буровому
майданчику здійснюватиметься в герметичній тарі.
Розрахунок кількості викидів пилу в атмосферне повітря при проведення
вантажно-розвантажувальних робіт в період будівництва. Неорганізованими викидами є викиди у вигляді ненаправлених потоків, що
виникають за рахунок вивантаження продукту.
Вплив тимчасовий.
Пил, що утворюється при транспортуванні, вантажно-розвантажувальних роботах,
характеризується широким діапазоном розміру часток - від 1-2 мм до часток мікрона.
В атмосферу зазвичай надходить пил, розмір частинок якої менше 10 мкм.
Великі частинки або відразу падають на ґрунт, або осідають з повітря через
нетривалий час. Винесення в атмосферу найдрібніших мінеральних частинок пилу у
вільному стані у вигляді аерозолів забруднює повітряний простір головним чином
поблизу місця беспосереднього проведення робіт і на нетривалий час.
Розрахунок викидів забруднюючих речовин від процесів перевантаження продукту
(глина, цемент, буре вугілля, сода каустична, КМЦ) виконано із застосуванням формул
зазначених у «Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в
выбросах от неорганизованных источников в атмосферу»:
Qгр=К1*К2*К3*К4*К5*К7 *К8*К9*В· G год ·106/3600, г/с,
40
Пгр = К1*К2*К3*К4*К5*К7*К8*К9*G рік , т / рік,
де: - К1 – вагова доля пилової фракції -0,04;
- К2– доля пилу,який переходить в аерозоль - 0,003,
- К3- коефіцієнт, що враховує швидкість вітру - 1,2,
- К4- коефіцієнт, що враховує вологість породи - 1;
- К5– коефіцієнт, що враховує дисперсність породи - 0,8,
- К7 - коефіцієнт, що враховує місцеві умови пилоутворення -1 ,
-К8 - коефіцієнт, що враховує тип грейфера - 1;
К9 - коефіцієнт, що враховує залповий скид матеріалу - 1;
- В· коефіцієнт, що враховує висоту пересипання породи,
- G ч - обсяг породи - 6,8 м3,
Qгр= 0,04*0,003*1,2*1*0,8*1*1*1*0,5*0,057*106/3600 = 0,00000019 г/с
Пгр= 0,04*0,003*1,2*1*0,8*1*1*1*0,5*47,7 = 0,0055 т/рік
Розрахунок кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при
проведенні зварювальних робіт в період будівництва. Вплив тимчасовий.
Під час спорудження свердловин (для проведення зварювальних робіт) потреба у
електродах складає: 398 кг.
Максимальна годинна витрата електродів складає 1 кг.
Розрахунок викидів забруднюючих речовин виконано на підставі питомих викидів
«Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне
повітря різними виробництвами», том 1, додаток А.
Таблиця 5.2 Питомі показники кількості забруднюючих речовин та результати розрахунку
Код
речовини
Найменування
речовини
Питомі показники
кількості
забруднюючих
речовин, що
виділяються , г/кг
Потужність викиду
г/с т/період
будівництва
123 Заліза оксид 14,90 0,004139 0,0059302
143 Марганцю оксид 10,90 0,003028 0,0043382
323 Кремнію оксид 1,00 0,000278 0,0003980
342 Водень фтористий 1,26 0,000350 0,0005015
301 Азоту оксид 2,70 0,000750 0,0010746
337 Вуглецю оксид 13,30 0,003694 0,0052934
Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітрі при роботі
ДВЗ будівельних машин та механізмів.
Вплив тимчасовий.
Розрахунок виконано згідно з «Методикою розрахунку викидів ЗР та парникових
газів у повітря від транспортних засобів».
Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від
використання окремих видів палива транспортними засобами у населених пунктах
здійснюється за формулою:
Вij =Пі х К ji х К jiтс, де:
Bij — обсяги викидів j-ї забруднюючої речовини та парникового газу (крім
свинцю) від використання і-го виду палива;
Пі — річне споживання і-го виду палива на потреби транспортних засобів;
К ji — усереднений питомий викид j-ї забруднюючої речовини (крім свинцю) та
парникового газу для транспортних засобів населення від споживання і-го виду палива;
41
К jiтс — коефіцієнти впливу технічного стану автотранспорту на викиди j-ї
забруднюючої речовини від використання і-го виду палива (1,5).
Витрата палива за період проведення робіт: бензину 2286,8 кг, дизпалива 19858,5
кг.
42
Таблиця 5.3 Валові викиди забруднюючих речовин за період будівництва
Код
речовини Назва речовини
Питомі викиди
(Кji )
Обсяги викидів
забруднюючих речовин
(валові викиди),
т/період будівництва
(Вij)
Обсяги викидів
забруднюючих
речовин (валові
викиди),
г/сек
Бензин ДП Бензин ДП бензин ДП
337 Вуглецю оксид 201,8 36,2 0,69221436 1,0783 0,0843 0,1313
304 Азоту діоксид 21 31,4 0,0720342 0,9353 0,0088 0,1139
330 Сірки діоксид 1 4,3 0,0034302 0,1281 0,0004 0,0156
2902 Неметанові леткі
органічні сполуки 53 3,08 0,1818006 0,0917 0,0221 0,0112
410 Метан 0,94 0,083 0,00322439 0,0025 0,00039 0,0003
304 Азоту оксид 0,188 - 0,00064488 - 0,00008 -
303 Аміак 0,004 - 0,000014 - 0,000002 -
2903 Сажа - 3,85 - 0,1147 0,014 0,0140
12000 Вуглекислий газ 3183 3183 10,9183266 94,8144 1,329 11,5413
5.3.2 Оцінка шумового навантаження при будівництві
Вплив тимчасовий.
В період проведення будівельних робіт джерелами шумового впливу буде
працююча будівельна техніка.
Перелік працюючої будівельної техніки: агрегат буровий, екскаватор-бульдозер.
Розрахункові рівнів шуму на об’єкті будівництва.
Шумові характеристики будівельної техніки прийняті відповідно до «Каталогу
джерел шуму і засобів захисту», Вороніж 2004.
Акустичні розрахунки виконані згідно до вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист
територій, будинків і споруд від шуму». У зв’язку з обмеженими умовами виконання робіт
на будівельному майданчику, проектними рішеннями прийнято одночасне розташування
на будмайданчику дві одиниці техніки.
Шумова характеристика агрегату бурового – 90,0 дБА.
Межа розташування найближчої житлової забудови – 600 м.
Рівень звуку в розрахунковій точці на території житлової виконано згідно ДБН
В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і шуму» та ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 «Настанова
з розрахунку та захисту від шуму сельбищних територій».
Рівень звуку в зоні роботи бурової установки - 90 дБА.
Роботи з буріння свердловин проводитимуться тільки в денний час.
Рівень звуку в розрахунковій точці на межі житлової забудови LА тер i, дБА від
окремого джерела шуму визначають за формулою:
Атер= А−Δ Авідст.−Δ Апов−Δ Апок−Δ Аекр−Δ Азел−Δ Аобм+Δ Авідб,
дБа
де: LА - відповідна шумова характеристика джерела шуму у дБА, визначена згідно з
розділом 6 (при розрахунку еквівалентного рівня звуку LА = LА екв , при «рахунку
максимального рівня звуку LА = LА макс =90 дБА);
ΔLА відст - поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку в залежності від
відстані r, м, між джерелом шуму і розрахунковою точкою;
ΔLА пов - поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку внаслідок затухання
звуку в повітрі;
43
ΔLА пок - поправка у дБА, що враховує вплив на рівень звуку в розрахунковій точці
типу покриття території;
ΔLА екр - поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку екранами на шляху
поширення шуму;
ΔLА зел - поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку смугами зелених
насаджень;
ΔLА обм - поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку внаслідок обмеження
кута видимості джерела шуму з розрахункової точки;
ΔLА відб - поправка у дБА, що враховує підвищення рівня звуку в розрахунковій
точці внаслідок накладання звуку, відбитого від огороджувальних конструкцій будівель.
Величину поправки ΔLА відст, дБА, визначають в залежності від геометричних
розмірів джерела шуму
πr (2r + A + B) + AB
ΔLА відст = 10 lg --------------------------------
r (2 + A + B) + AB
де: r - відстань, м, що відраховується від умовного акустичного контуру джерела
шуму у напрямі від його умовного акустичного центру до розрахункової точки.
r = 600 м; А = 0,5 м; В = 0,5 м.
3,14 х 600 х (2 х 600 + 0,5+0,51) + 0,5x0,5
ΔLА відст = 10 lg----------------------------------------------- -----------= 63,54дБА)
3,14 х(2 + 0,5+0,5)+ 0,5x0,5
5r 5x600
ΔLА пов =--------- = ------------- = 3 дБА
1000 1000
0,14L х 10-3hа 0,14 х 600 х 1-3x1
ΔLА пок = 0 (σ <1, так як σ =------------------ = ------------------------ = 0,0084 п. 7.9)
hp 10
ΔLА екр = 0
ΔLА зел = 5,5
ΔLА обм = 0
ΔLА відб = 1,5 дБА (табл.10).
LA тер і = 90 – 63,54- 5,5- 3 - 0 - 0 - 0 +1,5 = 19,45 (дБА)
Отриманий максимальний рівень звуку на майданчику будівництва при роботі
бурової установки 19,45 дБА, що менше максимального допустимого рівня звуку для
зазначених територій у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-31:2013, табл.1, п.25, а саме:
максимальний рівень звуку в денний час - 70 дБА.
Максимальний нормативний рівень шуму для територій, безпосередньо прилеглих
до житлової забудови, в денний час (70,0 дБА) не досягається. Виконання робіт не
спричинить акустичного дискомфорту у населення.
Обґрунтування заходів щодо зменшення шуму
До заходів щодо зменшення шуму від будівельної техніки можна віднести
виключення робіт будівельної техніки в холостому режимі.
Обґрунтування вимог до шумозахисних заходів
Робочі зайняті на шумних роботах повинні використовувати шумозахисні
навушники.
Додаткових заходів по шумопоглинанню не потрібно.
44
Оцінка вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а
також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і
будівельних робіт та провадження планованої діяльності наведена в розділі 1.5.6
даного звіту.
45
5.3.3 Здійснення операцій у сфері поводження з відходами
В розділі звіту 1.5.1 наведено оцінку планованої діяльності за видами і кількістю
очікуваних відходів.
Тверді побутові відходи - з досвіду робіт об'єм твердих побутових відходів за
період бурових робіт складе 2,5 м3. Утворювані відходи відносяться до 4-го класу
небезпеки і будуть складуватися у спеціальні контейнери на території підприємства.
Вивіз відходів ТПВ здійснюється за договором зі спеціалізованою організацією
«КВБО» на полігон ТПВ.
Крім того очікується утворення відходів ґрунтів у кількості 147,5 м3. Частина з них
(ґрунтово-рослинний шар, та ґрунти вийняті при облаштуванні зумпфів і канав) буде
повернено на місце, частина використана під час планування території для відводу талих і
дощових вод, залишок вивезено на полігон ТПВ. Відходи ґрунтів не токсичні, загрози
довкіллю не несуть.
Рідкі побутові відходи.
Рідкі побутові відходи надходять до каналізаційної мережі КП «Харківводоканал»,
користування якою відбувається на основі договору.
Відходи води.
Прогнозований об'єм скиду чистої води під час проведення дослідних і
експлуатаційних відкачок складе 49512 м3. Скид буде відбуватися за окремим договором у
зливову каналізаційну мережу КП «Компанія по експлуатації об'єктів водозниження і
зливовій каналізації» (текст. дод. К).
5.4. Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому
числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій.
Будівництво водозабірних свердловин планується на виробничій території
ПФ «ГАЛС», що знаходиться в вузлі групи харчових промислових підприємств. Територія
підприємства огороджена, доступ сторонніх осіб заборонено. Відстань до найближчої
житлової забудови складає 600 м.
Територія проектного водозабору межує:
- із заходу – лісовий масив,
- зі сходу – з ХМК
- з півдня – СІУ
- з півночі - колія Основ'янської дистанції південної залізниці, пустир та приватні
гаражі. Поблизу місця розташування свердловини відсутні об’єкти культурної спадщини.
Планована діяльності не створює впливу на об’єкти культурної спадщини.
Для уникнення ризиків для здоров’я населення при експлуатації свердловини та
забезпечення дотримання санітарного режиму, в межах зон санітарної охорони,
передбачається:
- щоденний огляд насосних станцій та І-го поясу зони санітарної охорони, один раз на
місяць - ІІ-го поясу зони санітарної охорони та один раз на рік - ІІІ-го поясу зони санітарної
охорони.
- контроль якості води зі свердловини за органолептичними, санітарно-
бактеріологічними, фізико-хімічними та радіаційними показниками за програмою наведеною
в розділі 11 даного звіту.
Територія будівництва свердловин не потребує організації спеціальних санітарно-
захисних зон, і знаходиться за межами СЗЗ оточуючих підприємств.
При дотриманні технологічного процесу спорудження свердловин, зазначеного у
проекті, виникнення надзвичайних ситуацій чи аварій, які б загрожували життю та здоров'ю
населення виключається.
46
Працівники бурової бригади мають дотримуватися вимог охорони праці при
проведенні робіт зазначених у розділі 7 даного звіту.
5.5 Кумулятивний вплив інших наявних об'єктів, планованої діяльності та
об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності
5.5.1 Вплив на атмосферне повітря Кумулятивний вплив на атмосферне повітря від роботи спецтехніки виключається,
оскільки місце будівництва проектних свердловин знаходиться поза СЗЗ харчових
підприємств, розмір яких, згідно ДСП 173-96, становить 50 м від межі підприємства.
5.5.2 Вплив на рівні води у водоносних комплексах
Міоцен-пліоценовий водоносний комплекс.
Під час оцінювання запасів підземних вод на сусідньому підприємстві під час
дослідних робіт було встановлено, що експлуатаційний водоносний комплекс має
інфільтраційне живлення з переважною часткою техногенного у поповненні запасів.
В розрахунку прогнозного зниження рівнів підземних вод на кінцевий термін
експлуатації було враховано величину інфільтраційного живлення МПВК, а також
максимальний водовідбір із обох водозаборів (ПФ «ГАЛС» і СІУ). В результаті було отримано
від'ємні значення знижок, що свідчить про перевищення живлення МПВК над видобутком і
природним розвантаженням, відповідно будь який вплив, у тому числі і кумулятивний на
рівні підземних вод відсутній.
Сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс.
Кумулятивний вплив від планованої діяльності виражається у сумарному зниженні
рівнів підземних вод від водозаборів Роганського родовища підземних вод: ПФ «ГАЛС», СІУ
та ХМК.
Розрахунок зрізів рівнів підземних вод на водозаборах м. Харкова, Дергачі і на
водозаборі смт Покотилівка від роботи водозабору ПФ «ГАЛС» і роботи водозаборів
Роганського родовища проведений під час оцінювання запасів підземних вод.
Розрахунок прогнозного зниження при взаємному впливі водозаборів проведено за
формулами 6.11, 6.12 наведеними у розділі 6 даного звіту, результати розрахунку наведені
в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5 - Прогнозне зниження рівнів води від роботи водозабору ПФ «ГАЛС» та
водозаборів Роганського родовища у свердловинах водозаборів м. Харкова.
№ Водозабір ПФ «ГАЛС» СІУ ХМК
пп.
1 Н.ст. – 4 0,94 4,22 0,95
2 Н.ст. – 8 1,17 5,24 1,18
3 Н.ст. – 9 0,91 4,13 0,93
4 Н.ст. – 10 0,76 3,41 0,77
5 Н.ст. – 11 0,88 3,97 0,89
6 Н.ст. – 14 0,85 3,85 0,86
7 УФТІ 1,18 5,33 1,20
8 Дергачі 1,26 5,70 1,28
9 Покотилівка 0,83 3,77 0,84
Як видно з таблиці, зниження рівня підземних вод від роботи водозабору ПФ
«ГАЛС» на водозаборах м. Харкова не перевищать 1,17-1,26 м, на водозаборі
смт Покотилівка – 0,83м. Зрізки рівнів від роботи водозаборів Роганського родовища
47
(кумулятивний вплив) на водозаборах м. Харкова складуть 4,93-8,25 м і на водозаборі
смт Покотилівка – 5,45 м.
Отже вплив водозабору ПФ «ГАЛС» і в цілому водозаборів Роганського родовища
на водозабори, що експлуатують комплекс на території Сумскої, Полтавської і
Харківської областей (відповідно на більшій відстані ніж наведені в таблиці водозабори),
на розрахунковий термін експлуатації буде незначним.
48
5.6 Технологія і речовини, що використовуються
5.6.1 Технологія буріння проектних свердловин
Буріння резервної свердловини №2 глибиною 700 м буде здійснюватися
пересувною установкою типу А50, УБВ 600 або потужнішою за вантажопідйомністю;
свердловин №№4,5 глибиною по 50 м - УРБ-3АМ або потужнішою за
вантажопідйомністю.
Згідно класифікації за способом буріння:
- за методом впливу інструмента на вибій - обертальне;
- за типом породоруйнівного інструмента - шарошкове;
- за типом бурової машини - роторне.
Роторне буріння — різновид обертального буріння, коли породоруйнівний
інструмент (долото), яким здійснюється заглиблення вибою у свердловині циліндричної
форми, одержує обертання через колону бурильних труб від ротора бурового
устаткування.
Обладнання для роторного буріння включає вежу, бурову установку з приводом,
ротор, бурові поршневі насоси, вертлюг (через нього насоси подають промивну рідину в
бурильну колону), талеву систему, що складається з кронблока, блока і крюка, на якій в
процесі буріння підвішені вертлюг і бурильна колона, систему очистки промивної рідини,
що включає вібросита, жолоби і гідроциклони, приймальні і запасні ємності. В
пересувних роторних бурових установках все обладнання розміщене на платформі
машини.
Детально технологія виробничого процесу (буріння свердловин) описана в розділі
1.3 даного звіту.
5.6.2 Речовини що використовуються.
В процесі спорудження свердловин використовуються наступні речовини:
- буровий розчин питомою вагою 1,2 г/см3 (вода, часів'ярська та бентонітова глини)
- застосовується під час проходки стовбуру свердловини;
- чиста вода - використовується під час проходки по водоносному горизонту та для
приготування розчинів;
- сода каустична та буре вугілля - для приготування вугле-лужного реагенту який
додають до промивальної рідини.
- КМЦ- карбоксилметилцелюлоза (натрієва сіль целюлозно гліколієвої кислоти,
порошкоподібний матеріал білого або кремового кольору, не токсичний, не горючий,
добре розчиняється у воді), використовується в якості знижувача показника фільтрації та
підвищує умовну в'язкість і статичну напругу зсуву бурового розчину.
- цементний розчин - для виконання затрубної цементації обсадних колон.
- розчин хлорного вапна - для промивання гравію, що використовується для
обсипки прифільтрової зони.
49
6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИКОРИСТАНИХ ДЛЯ ОЦІНКИ
ВПЛИВУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ
6.1 Методика визначення кількості шкідливих викидів за час спорудження
свердловини
Розрахунки розсіювання викидів забруднюючих речовин виконано
автоматизованою системою розрахунку забруднення атмосфери ЕОЛ-Плюс.
Програма ЕОЛ-ПЛЮС (ЕОЛ +) призначена для оцінки впливу викидів шкідливих
домішок в атмосферу від проектованих і діючих джерел забруднення.
Розрахункові модулі системи реалізують «Методику розрахунку концентрацій в
атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться в викидах підприємств». Система
ЕОЛ + дозволяє вирахувати поля забруднень для точкової моделі джерела викиду
забруднюючих речовин з круглим і прямокутним гирлом, з урахуванням фонових
концентрацій і поправок на рельєф.
6.2. Методика оцінки ризику виснаження цільових водоносних комплексів
6.2.1 Визначення гідрогеологічних параметрів використаних при оцінюванні
прогнозного зниження рівня води
Міоцен-пліоценовий водоносний комплекс
Гідрогеологічні параметри використані для оцінки прогнозного зниження рівня
підземних вод у міоцен-пліоценовому водоносному комплексі на кінцевий термін
експлуатації водозабірних свердловин отримані за досвідом експлуатації родовища
«Дубки».
Розрахунок kh виконали способом простеження зниження рівня за часом в
координатах (2h-S)S - lgtприв з графіку S=f(lgtприв), що при r = const перетворюється на
пряму, яка описується рівнянням:
S =At+Сtlgt; (6.1)
При часовому простеженні рівня гідрогеологічні параметри визначили на основі
рівняння:
k = (0,183*Q)/Сt; (6.2)
kh = (0,366*h*Q)/Сt; (6.3)
lga = At/С –0,35 –2lgt (6.4)
де Аt – ордината перетину прямої осі ординат,
визначили як точка перетину прямої часового простеження осі ординат;
Сt –кутовий коефіцієнт прямої, розрахували за формулою:
С = S2-S1 (6.5)
lgt2-lgt1
Розрахунок приведеного часу роботи водозаборів Роганського родовища виконали за
формулою:
сум
nn
привQ
ttdQttdQtQt
)lg(...)lg(lglg 121110
.
, (6.6)
де Q1 - початковий сумарний водовідбір,
dQ1… dQn-1 - відповідна зміна сумарного водовідбору,
dQ1= Q2–Q1, dQn-1= Qn - Qn-1, м3/добу;
t - поточний час досліду від початку роботи всієї системи, діб;
t1 …tn - час відповідного місяцю, діб,
Qсум. - сумарний водовідбір системи, м3/добу.
50
Центр ваги водозабору розраховували за формулою:
;сум
ii
Q
xQX
сум
ii
Q
уQУ
, (6.7),
де Х і У – відносні координати центру ваги водозаборів;
хi і уi- відносні координати окремих свердловин;
Qi - середній дебіт окремої свердловини за період експлуатації, м3/добу;
Qсум. - сумарний дебіт свердловин водозабору, м3/добу.
Для розрахунку величини інфільтраційного живлення порівняли фактичні та
розрахункові величини зниження рівнів води у спостережній свердловині СІУ № 58307/3.
Величину живлення ω розрахували за формулою:
ω=μ*Δh/t, (6.8)
де μ – водовіддача МПВК;
Δh – амплітуда змінення рівня води, м;
t – час, за який відбулася зміна рівня води, діб.
Сеноман-нижнькрейдовий водоносний комплекс
Визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів (коефіцієнтів водопровідності
– «km» й п’єзопровідності – «а») водоносного комплексу сеноман-нижньокрейдових
відкладів на Роганському родовищі вперше було проведене у 1998-2001 рр. при оцінюванні
запасів підземних вод на водозаборі СІУ, тоді вони склали:
коефіцієнт водопровідності - 338 м2/добу,
коефіцієнт п’єзопровідності - 3,91 * 106 м
2/добу.
Ці ж коефіцієнти були використані при визначенні прогнозного зниження рівня води
на водозаборі ПФ «ГАЛС».
6.2.2 Визначення прогнозного зниження рівня води у свердловинах на
кінцевий термін експлуатації
Міоцен-пліоценовий водоносний комплекс
Розрахункові величини знижок рівня води визначили за формулою:
=
сер с м − + + + , (6.9)
де: Qсум – сумарний дебіт свердловин , м3/добу,
t – тривалість розрахункового періоду, діб,
r0 – радіус свердловин, що дорівняє половині діаметра робочої частини фільтра
з гравійною засипкою – 0,15 м;
ri – відстань від і-тої свердловини до спостережної № 5807/3, м (водозабір
САН Ін Бев);
Q - дебіт свердловини, для якої розраховували зниження рівня води на
розрахунковий період, для спостережної - 0 м3/добу;
Q1…Qn - дебіти експлуатаційних свердловин, що знаходяться відповідно на відстані
r1…і від спостережної свердловин № 5807/3.
Сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс
Розрахункове прогнозне зниження у СНКВК складається із трьох величин:
Sр. = Si + Sзовн. + Sх. (6.10),
де Si - знижка рівня від роботи розрахункового водозабору;
Sзовн. - зрізка рівня від роботи водозаборів, що експлуатують водоносний
комплекс на території Харківської, Сумської і Полтавської областей;
Sх. - зрізка рівня від роботи водозаборів м. Харкова.
Розрахунок знижень рівнів на водозаборі ПФ «ГАЛС» та водозаборах Роганського
родовища і водозаборах м. Харкова в умовах взаємодії ведеться з використанням
формули:
51
зовн
i
іпрn
i ісер
i
пр
прdS
R
at
km
Q
R
at
km
QS
)25,2
lg(*183,0
)25,2
lg(**183,0
2
.
1 .
2 (6.11),
де Q, Qi - водовідбори розрахункового водозабору і i-того, що впливає на
розрахунковий;
km коефіцієнт водопровідності комплексу на розрахунковому водозаборі;
kmсер - середній коефіцієнт водопровідності комплексу між розрахунковим і i-тим;
а - коефіцієнт п’єзопровідності комплексу на розрахунковому водозаборі;
Rпр - приведений радіус водозабору.
Ri - відстань від водозабору ПФ «ГАЛС» до взаємодіючих водозаборів;
tпр., tпр i-приведений час роботи водозаборів на 2031 рік.
Розрахунок приведеного часу проводився по формулі:
2031
12111
)(lg...)lg(lglg
Q
ttdQttdQtQt n
nпр
(6.12),
де Q1 - початковий водовідбір і-того водозабору,
dQ1,… dQn-1 - відповідна зміна водовідбору по і-тому водозабору,
dQ1= Q2–Q1,..., dQn-1= Qn - Qn-1,
t - поточний час досліду від початку роботи і-того водозабору,
t1 …tn - час відповідного року,
Q2031 - водовідбір і-того водозабору на 2031 р.
dSзовн - зрізка рівнів від впливу зовнішніх водозаборів.
Для визначення зрізок рівнів від роботи зовнішніх водозаборів
( dSзовн = dSi ) прийнята формула Тейса:
)]*4
([**4
.. iпр
i
iсер
i
ita
RE
km
QdS
, (6.13)
де Qi – водовідбір на і-ому водозаборі в 2031 році, що відповідає затвердженим
запасам по категоріях А+В на водозаборах Харківської, Полтавської та Сумської областей
та ряду водозаборів з незатвердженими запасами.
6.3 Методика визначення допустимого зниження рівня підземних вод у
експлуатаційному водоносному комплексі
Міоцен-пліоценовий водоносний комплекс
Допустиме зниження Sприп в свердловині, що обладнана на безнапірний водоносний
горизонт, визначили з формули:
фнасприп НHhS )7,05,0( , (6.14)
де h – потужність водоносного горизонту у природних умовах, м; (0,5÷0,7)-
коефіцієнт допустимої зрізки рівня, для підвищення інженерної надійності розрахунку
прийняли величину 0,6;
∆Н нас – найменша глибина занурення водоприймальної частині насосу під
динамічний рівень у свердловинах, прийняли рівною 1,0 м;
∆Нф – опір фільтру та порід у присвердловинній зоні (недосконалість свердловин).
Для розрахунку ∆Нф використали наступні формули:
K
QhhH
роззр
ф2
2 (6.15)
2
0 25.2ln
22
сверсвер r
at
Q
KhSKh
(6.16)
де Qрозр. – розрахунковий дебіт свердловин при експлуатації родовища, м3/добу;
Qсвер. – фактичний дебіт свердловин під час дослідного відновлення, м3/добу;
K – коефіцієнт фільтрації, 3,51 м/добу;
52
S0 – величина зниження рівня води у свердловині під час початкового періоду
відкачки, м, за час t, діб;
а – коефіцієнт рівнепровідності МПВК, 1165 м2/добу.
В розрахунку враховували взаємодію з експлуатаційними свердловинами водозабору
СІУ, що розташований у зоні впливу даного водозабору.
Величина дебіту, прогнозного та допустимого зниження рівня води наведені в
табл. 5.2.
Сеноман-нижнькрейдовий водоносний комплекс
Допустиме зниження рівня води Sдоп у свердловині, що обладнана на напірний
водоносний горизонт дорівнює висоті напору над покрівлею водоносного комплексу. Але
у даному випадку коли напір складає більше 500 м, допустиме зниження обмежується
технічними можливостями насосного обладнання і прийняте 300 м.
6.4 Методика розрахунку зон санітарної охорони водозабору (захист від
можливого забруднення підземних вод)
З метою усунення та попередження можливості забруднення підземних вод, згідно
з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998р. №2024 «Про правовий
режим зон санітарної охорони водних об’єктів» [10] встановлюються та підлягають
дотриманню режиму зони санітарної охорони.
Організація спеціальної охоронної зони навколо водозаборів підземних вод
здійснюється шляхом віддалення водозаборів, що проектуються, на безпечну відстань від
існуючих чи можливих джерел забруднення, що запобігає бактеріальному (мікробному) і
хімічному забрудненню води. Для діючих водозаборів розрахунки проводяться з метою
оцінки небезпеки забруднення підземних вод від існуючих можливих джерел забруднення
та попередження будівництва об’єктів в області захвату водозабору.
До складу ЗСО входять три пояси: І пояс – пояс суворого режиму, ІІ і ІІІ – пояси
обмежень.
І пояс ЗСО включає територію розміщення водозабору і встановлюється з метою
усунення можливості випадкового чи навмисного забруднення водоносного горизонту
поблизу або через устя свердловини. Границя I-го пояса ЗСО встановлюється на відстані
30 м від водозабору - при використанні захищених підземних вод і на відстані не менше за
50 м - при використанні недостатньо захищених підземних вод. Допускається зменшення
радіусів до 15 і 25 м, відповідно, за дотримання сприятливих гідрогеологічних і
санітарних умов та узгодженням з Держпродспоживслужбою.
ІІ пояс ЗСО призначений для захисту водоносного горизонту від мікробних
забруднень. Основним параметром, що визначає відстань від границі ІІ-го поясу ЗСО до
водозабору є розрахунковий час Тм просування мікробного забруднення з потоком
підземних вод, який гарантує втрату життєздатності та вірулентності патогенних
мікроорганізмів. Основними джерелами забруднення підземних вод можуть бути стічні
води, поверхневі (дощові, талі, мийні) води, поля фільтрації, поля зрошення, витоки з
каналізаційних мереж і споруд, покинуті свердловини.
ІІІ пояс ЗСО призначений для захисту підземних вод від хімічних забруднень.
Розміри ІІІ поясу, як і ІІ-ого, визначаються гідродинамічними розрахунками за умови, що
хімічне забруднення, що потрапило безпосередньо у водоносний горизонт за його
межами, або не досягне водозабору, рухаючись з підземними водами поза областю
живлення, або досягне не раніше розрахункового часу Тх, що для розрахунку у проекті
прийнято 10000 діб.
53
Міоцен-пліоценовий водоносний комплекс
Визначення контурів 2-го та 3-го поясів ЗСО проектних свердловин на МПВК
водозабору проведено за формулою Білецького :
(6.17)
де R2,3 - радіус 2-го і 3-го поясів ЗСО водозабору;
Q - проектний дебіт водозабору;
T - час виживання хвороботворних бактерій для 2-го поясу, час проектного терміну
експлуатації водозабору для 3-го поясу;
Мв - коефіцієнт водовіддачі водовмісних порід.
Сеноман-нижнькрейдовий водоносний комплекс
Для розрахунку ЗСО експлуатаційної свердловини на СНКВК приймається
розрахункова схема одношарового безмежного ізольованого напірного шару. Вихідні дані
для розрахунку наведені в табл. 5.3 даного звіту.
Для розрахунку II і III пояса ЗСО область захвату водозабору за час Тм і Тэ доцільно
схематизувати у виді прямокутника шириною 2d і загальною довжиною L:
L = R + r , (6.18)
де r - довжина ЗСО вниз за потоком від водозабору;
R - довжина ЗСО нагору по потоку.
Спочатку визначимо положення вододільної точки, що обмежує граничні розміри
ЗСО вниз по потоку підземних вод на відстані Хв нижче водозабірних свердловин, за
формулою:
g
QХ в
**2 , (6.19)
де: q - витрата природного потоку підземних вод на ділянці водозабору:
ikmg * , м2/добу
Для визначення довжини ЗСО знаходимо числове значення безрозмірного параметра Т":
вХnm
TgT
**
*" (6.20)
Довжину ЗСО вниз по потоку (r) знаходимо за формулою:
r = r" * Хв. (6.21)
Довжину ЗСО нагору по потоку (R) визначаємо за формулою:
R = R" * Хв (6.22)
Безрозмірні параметри r" і R", виходячи зі значення Т", одержуємо з графіка [8].
Загальна довжина ЗСО, як указано вище, складе: L = R + r
Ширина ЗСО 2d визначається за формулою:
Lmn
QTd м
***
**42
(6.23)
7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ
ВІДВЕДЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО
НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ У ТОМУ ЧИСЛІ ЗА (ЗА
МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ
- Узгодження проекту згідно вимог діючого законодавства та одержання дозволу на
початок робіт;
- на період особливо несприятливих метеорологічних умов, згідно і прогнозами
метеослужби, на ділянці спорудження свердловин робота бурового верстату і
автотранспорту має бути припинена;
54
- застосування в якості промивального реагенту при бурінні свердловини по
вищерозміщеним горизонтам глинистого розчину, а при розкритті і бурінні у цільових
водоносних комплексів - чистої води питної якості;
- проведення цементації затрубного простору обсадних колон відповідно до
прийнятої конструкції свердловин;
- облаштування герметичного оголовка свердловин; встановлення трубного
перфорованого сітчастого фільтру із нержавіючої сталі та засипка затрубного простору
фільтрової колони гравієм;
- проведення пробно-експлуатаційних відкачок із свердловин для визначення
дійсних робочих параметрів, хімічного та бактеріологічного складу води.
- для запобігання забруднення водоносних комплексів, навколо водозабірних
ділянок, відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»
визначено та встановлено межі 1-го поясу ЗСО розмірами 30х30 м та 55х30 м навколо;
проведено попередній розрахунок меж 2-го та 3-го поясів ЗСО;
- планування майданчика навколо свердловин з урахуванням відводу поверхневих
стоків дощових і талих вод від свердловини.
Окремі заходи щодо безпеки працівників під час проведення робіт (охорона праці):
- небезпечні зони постійно діючих факторів повинні бути огороджені, потенційно
діючих - позначені знаками у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.8- 43:2011.
- електробезпека робіт забезпечується згідно ДСТУ Б А.3.2-13:2011.
- експлуатація будівельних машин повинна виконуватись у відповідності з
вимогами ДБН А.3.1.5-96 [3] та інструкції заводів-виробників.
В період підготовчих робіт та будівництва свердловин:
- виконання робіт відповідно проекту організації будівництва та проекту
виробництва робіт з урахуванням діючих санітарних, будівельних та екологічних норм
України;
- впровадження системи роздільного збору відходів та їх своєчасного видалення
(передачу спеціалізованим підприємствам);
- проведення робіт протягом денного часу доби, що забезпечить тишу в житловій
забудові в вечірній та нічний час;
- заборона роботи будівельних машин і механізмів в форсованому режимі або
вхолосту для попередження додаткового шумового впливу;
- використання тільки спеціалізованої техніки;
- проведення робіт кваліфікованими будівельно-монтажними організаціями з
дотриманням заходів техніки безпеки та охорони навколишнього природного середовища.
- благоустрій та озеленення внутрішньої території майданчика по закінченню
будівельних робіт.
Протягом виконання підготовчих, будівельних робіт очікується епізодичний і
незначний вплив на атмосферне повітря, ґрунт, підземну гідросферу та вплив зумовлений
операціями у сфері поводження з відходами;
в період експлуатації свердловин:
- здійснення роботи відповідно до затвердженого технологічного регламенту, з
додержанням вимог чинного природоохоронного, санітарного законодавства України та
вимог пожежної безпеки;
- застосування в технологічному процесі сировини та матеріалів які мають
відповідні сертифікати якості;
- підтримання у повній технічній справності технологічного устаткування,
регулярне проведення його наладки, забезпечення герметичності оголовка свердловини;
Ресурсозберігаючі заходи:
- розміщення об’єкту планованої діяльності в межах існуючої території без
55
додаткового залучення земельних ділянок;
- режим раціонального використання електроенергії;
Захисні заходи:
- ведення обліку видобутої води за допомогою лічильника;
- ведення контролю рівневого режиму експлуатаційного водоносного горизонту;
- застосування заходів, що попереджають виникнення пожеж, вибухів та інших
аварійних ситуації;
- для запобігання забруднення водоносного горизонту, навколо водозабірної
ділянки, відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»
встановлюються межі 1 -го поясу ЗСО;
В частині обслуговування свердловин:
- ретельно слідкувати за герметичністю оголовка, не допускати потрапляння
сторонніх предметів та поверхневих вод до стовбуру свердловини;
- контролювати цілісність водогонів, вчасно ліквідувати протікання води не
допускаючи її марнотратства;
- контролювати технічний стан стовбуру свердловини за допомогою геофізичних
методів (для запобігання водопритоку з інших водоносних горизонтів);
- контролювати якість та температуру води;
- у разі виникнення ускладнень експлуатації повинні бути вжити заходи з їх
усунення, своєчасного проведення ремонтно-ізоляційних робіт, консервації та ліквідації
свердловин.
Охоронні заходи:
- необхідність функціонування системи моніторингу за станом підземних вод;
- періодично виконувати обстеження 1-3 поясів зон санітарної охорони свердловин
на предмет виявлення потенційних джерел забруднення. У разі виявлення недіючих,
старих, дефектних свердловин, що являють небезпеку у відношенні можливості
забруднення водоносного горизонту їх необхідно ліквідувати чи відновити. Регулювати
буріння нових свердловин і будь-якого нового будівництва, за умови обов'язкового
узгодження з місцевими органами державного нагляду за дотриманням санітарного
законодавства, геологічної служби і управління екологічної безпеки;
- контроль якості питної води згідно до вимог ДержСанПІН 2.2.4-171-10 у
незалежній лабораторії;
Компенсаційні заходи:
Відповідно до вимог Податкового кодексу України підприємство має податкові
зобов’язання зі сплати рентної плати за спеціальне використання води.
Відповідно до проведеної оцінки значного негативного впливу на довкілля при
виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності не
передбачається.
При дотриманні технологічного регламенту видобування питних підземних вод
негативного впливу на довкілля не очікується.
8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА
ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ'ЯКШЕННЯ
ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ
РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
Кодексом Цивільного захисту України надано наступні визначення термінів
«надзвичайна ситуація» та «аварія»:
надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб’єкті
господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням
нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією,
56
пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів
ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення
загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих,
завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення
на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;
аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження,
травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта
господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування
будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або
транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих
речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
При спорудженні свердловин
При дотриманні проектної технології буріння свердловини виникнення
надзвичайної ситуації техногенного характеру не очікується.
З метою захисту населення і території від надзвичайних ситуацій виконавцем робіт
має бути передбачено:
планування та здійснення необхідних заходів із захисту працівників, об'єктів
господарювання та довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру;
розроблення планів локалізації та ліквідації аварій (катастроф) з подальшим
погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування
та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної
безпеки;
підтримання у готовності до застосування сил і засобів із запобігання
виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру;
створення та підтримання матеріальних резервів для попередження та ліквідації
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
забезпечення своєчасного оповіщення працівників про загрозу виникнення або
про виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру.
За умов дотримання даних вимог негативних наслідків для здоров'я населення,
підземної гідросфери і атмосферного повітря не очікується. Розроблені в робочому
проекті заходи дозволяють зберегти екологічний баланс в районі спорудження
свердловини.
При експлуатації свердловини
У разі виникнення надзвичайної ситуації, внаслідок стихійного лиха (буревій,
землетрус тощо), масштабної аварії техногенного походження чи пожежі, очікуваний
негативний вплив на навколишнє середовище може бути проявлений тільки у
безконтрольному виливі чистої води у разі пориву водогону, що призведе до незначних
тимчасових незручностей на час ремонтних робіт та не вплине на життя і здоров'я людей.
Експлуатаційне обладнання представлене занурювальним насосом, розміщеним у
стовбурі свердловини, підведення електрокабелів здійснюється під землею, тобто ніяких
передумов для створення негативного впливу на довкілля, в разі виникнення
надзвичайних ситуацій не має.
Позитивний вплив може бути проявлений у подачі води при пожежогасінні та
усуненні наслідків викликаних надзвичайними ситуаціями.
Інші аварійні ситуації, що виникають під час експлуатації свердловини можуть
бути вирішені обслуговуючим персоналом у штатному режимі:
- при виході з ладу насосного обладнання необхідна заміна обладнання на нове,
хлорування та прокачування протягом декількох годин. Подача води споживачам можлива
тільки після одержання задовільних результатів хімічного та бактеріологічного аналізу;
57
- при порушення цілісності водоприймальної частини й герметичності обсадних
колон стовбуру свердловини, що спричиняє надходження в свердловину некондиційних
вод і водовмісних порід (ділянки з порушенням цілісності фільтру у водоприймальній
частині й герметичності обсадних колон стовбуру свердловини визначаються за
допомогою геофізичних методів – термометрія, резистивіметрія) переведення
ушкоджених ділянок в стан ремонту;
- при несанкціонованому відключенні насосу при перебоях подачі електроенергії
повторний запуск насосу згідно паспорту насосу перемикачем місцевого керування із
станції керування при частково або повністю закритій засувці;
- при потраплянні сторонніх предметів і рідини у стовбур свердловини
відновлювальні роботи проводяться тільки силами спеціалізованої бурової організації, що
має ліцензію на проведення ремонтних робіт у свердловинах. Після будь-якого виду
ремонтних робіт, а також потрапляння рідини у стовбур свердловини виконується її
прокачування. Тривалість прокачування залежить від результатів хімічного та
бактеріологічного аналізів. Щоб уникнути ускладнень, пов’язаних з потраплянням у
стовбур свердловини випадкових предметів, необхідно утримувати устя свердловини
закритим.
- при різкому зниженні продуктивності свердловини збирається нарада з
представників гідрогеологічної служби, що здійснює моніторинг, та організації, що має
досвід і ліцензію на роботи з ремонту водних свердловин. Падіння питомого дебіту в
свердловині фіксується за різкою зміною співвідношення між дебітом і динамічним
рівнем води. Підтвердження цього факту робиться гідрогеологічною службою, що
проводить моніторинг.
Перелічені заходи дозволяють мінімізувати можливість виникнення надзвичайних
ситуацій, та забезпечити запобігання впливу надзвичайних ситуацій на довкілля чи їх
пом’якшення до незначного та допустимого рівня.
Згідно з оцінкою ризиків на довкілля та здоров’я людей в даному розділі, значного
негативного впливу від провадження планованої діяльності не передбачається.
9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,
ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ
У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ
Буріння проектних свердловин буде відбуватися на добре дослідженій ділянці з
оціненими запасами підземних вод. Проектні геолого-гідрогеологічні розрізи і
конструкція свердловин є достовірними, тому неочікуваних ситуацій при їх спорудженні
не виникне.
Інформація у робочих проектах на будівництво свердловин та організацію зон
санітарної охорони викладена у достатній кількості для оцінки впливу планованої
діяльності на довкілля.
Оцінку впливу на довкілля у даному звіті надано кваліфікованими спеціалістами
ТОВ НТВК «Україна» та ФО-П Маліновською Ю.С.
Усі необхідні засоби вимірювання, розрахункові програми, що застосовувалися під
час проведення досліджень виконавець робіт має у наявності.
58
10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО
ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
59
11 ПРОГРАМА МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА
ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Моніторинг — це комплексна система спостережень, збору, обробки,
систематизації та аналізу інформації, за якою надається оцінка поточного стану
спостережного об'єкту, прогнозуються його зміни, розробляються обґрунтовані
рекомендації для прийняття управлінських рішень.
11.1 Під час буріння свердловини
Виконання технічних рішень, що передбаченні проектом, дозволять звести до
мінімуму негативний вплив на навколишнє середовище при бурінні артезіанських
свердловин.
Цьому сприяє:
1. Технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт, що виконується
на протязі усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-
монтажних робіт проекту. Технічний нагляд здійснюється виконавцем проекту або
уповноваженою організацією, що має відповідну кваліфікацію та дозвільні документи.
2. Постійний нагляд замовника за станом об'єкту.
11.2 У період експлуатації водозабору
Під час експлуатації на підземних водозаборах моніторинг проводиться для
одержання інформації щодо поточних рівнів підземних вод, якості та кількості води, що
видобувається зі свердловин. Нижче наводяться стандартні заходи обов'язкові до
виконання під час геологічного супроводу розробки родовища підземних вод:
1. Устя свердловин мають бути обладнані лічильниками води. Спостереження
мають проводитися постійно, результати фіксуватися у журналі за формою ПОД-11.
Згідно вимог державної звітності за формою 7ГР проводиться аналіз експлуатації та
співставлення кількості видобутої води з лімітом водовідбору вказаним у Дозволі на
спеціальне водокористування.
2. Спостереження за усталеним та динамічним рівнем підземних вод мають
проводитися щомісяця, за допомогою рівнеміра та п'єзометричної трубки встановленої у
стовбурі свердловини, результати вимірювань заносяться у спеціальний журнал.
3. Визначення якісного складу підземних вод СНКВК (фізико-хімічних
властивостей), органолептичних, мікробіологічних та радіологічних показників має
проводитися згідно вимог додатку 10 до ДержСанПіН 2.2.4-171-10 (Періодичність
здійснення скороченого та скороченого періодичного виробничого контролю безпечності
та якості питної води фасованої та з пунктів розливу. Нецентралізоване водопостачання).
Періодичність відбору проб та перелік показників наведено у таблиці 11.1.
4. Вимоги до якості технічних вод МПВК регламентовані підприємством у
технічному завданні на проведення геолого-економічної оцінки родовища.
- Na + К не бiльше 340 мг/дм3;
- загальна жорсткiсть не бiльше 8,5 мг-екв/дм3;
- гiдрокарбонатiв не бiльше 530 мг/дм3;
- сульфатiв не бiльше 340 мг/дм3;
- хлоридiв не бiльше 110 мг/дм3;
- сухий залишок не бiльше 1150 мг/дм3;
- нiтратiв не бiльше 64 мг/дм3.
На даному етапі, та за прогнозом зміни якісного складу підземних вод міоцен-
пліоценового водоносного комплексу [16] на довгострокову перспективу, погіршення
60
якості води не очікується, а з розширенням області захвату водозабору, за рахунок
збільшення водовідбору до кількості оцінених запасів (1628 м3/добу) стан підземних вод,
відносно вмісту хлоридів та загальної жорсткості покращиться.
4. Для контролю за роботою свердловини і проведення режимних
спостережень мають бути закріплені відповідні робітники підприємства.
Таблиця 11.1. Періодичність відбору проб та перелік показників, що підлягають
контролю.
Види контролю Групи
показників Найменування показників
Періодичність
випробовування
Скорочений
мікробіологічні загальне мікробне число при t 37° C ,
коліморфні бактерії
1 раз на
тиждень органолептичні Запах, забарвленість, каламутність, смак та
присмак, рН
Санітарно-
хімічні NH4, NО2
Скорочений
періодичний
мікробіологічні загальне мікробне число при t 22° C ,
синьогнійна паличка 1 раз на місяць
Санітарно-
хімічні
NО3, окиснюваність
кадмій, миш'як, мідь, ртуть, свинець, цинк* 2 рази на рік
Повний
мікробіологічні загальне мікробне число, загальні коліформи,
E.coli, ентерококи
1 раз на pік
органолептичні Запах, забарвленість, капамутність, смак та
присмак
фізико-хімічні
pH, загальна лужність, загальна жорсткість,
сухий залишок, Fe загальне, Са, Mg, K+Na,
Mn, Сu, поліфосфати, сульфати, хлориди,
HC03,Zn
санітарно-
токсикологічні Al, NH4, Cd, Si, As, Mo, N02, N03, Hg, Pb, F
Радіологічний
226Ra,
228 Ra,
22Rn, a у paзi встановлення перевищення питомої
сумарної бета- активності у воді з підземних джерел
водопостачання - 137
Cs та 90
Sг
1 раз на три
роки
* перелік цих компонентів, згідно додатку 10, має контролюватися 2 рази на рік (1 раз
окремо і 1 раз у переліку повного хімічного аналізу).
Підприємством дотримуються усі вимоги законодавства щодо контролю якості
питної води, хімічні аналізи проб води, що подається споживачу виконуються щомісяця.
61
12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ЗМІСТУ ДАНОГО ЗВІТУ,
РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ
Буріння додаткових свердловин приватною фірмою «ГАЛС» у межах існуючих
родовищ з оціненими запасами підземних вод є плановим і враховує довгострокову
перспективу роботи і розвитку підприємства.
Свердловина №2, проектна глибина якої складає 700 м, споруджується як резервна,
на випадок виходу з ладу основної експлуатаційної свердловини, на якій тримається
виробництво. Проектний дебіт (водовідбір) 50 м3/год або 1200 м
3/добу не перевищує
кількість затверджених запасів по родовищу Роганське 1.
У разі відмови від планованої діяльності (буріння даної свердловини) вихід з ладу
основної свердловини призведе до довгострокової зупинки або ліквідації підприємства,
через що роботу може втратити понад 400 осіб.
Буріння свердловин, глибиною 50 м, для забезпечення підприємства технічною
водою також заплановано ще у 2008 році. Геолого-економічна оцінка запасів родовища
«Дубки» проводилася з урахуванням існуючого і проектного водовідбору ще із двох
свердловин. Оцінені запаси родовища складають 1628 м3/добу, відбір існуючими
свердловинами такої кількості води технічно не можливий.
Альтернативний варіант забезпечення технічною водою підприємства відсутній,
через відсутність міської водопровідної мережі на даній території.
Якість питної води із глибокої свердловини добра і за хімічним складом повністю
відповідає вимогам нормативів до питних вод, але підприємством проводиться додаткова
водопідготовка, що включає механічну очистку (груба та ультрафільтрація), охолодження
та знезараження за допомогою установки бактерицидного опромінювання. Якісний стан
постійно контролюється лабораторією підприємства і незалежною лабораторією.
Прогнозований вплив від процесу буріння свердловин поширюється на атмосферне
повітря, через роботу бурового верстата та підземну гідросферу.
Загальний час роботи бурового верстату, при бурінні 3-х свердловин складе
близько 3,5 місяців. Результати розрахунку шкідливих викидів у повітря за цей час
свідчать про відсутність перевищення ГДК поза будівельним майданчиком. Будівельний
майданчик знаходиться в промисловій частині м. Харкова, зі сходу, півночі і півдня
розташовуються гаражі та молочний комбінат, із заходу на відстані 600 м міська забудова.
Негативний вплив на підземні водоносні горизонти, при дотриманні технології
буріння зазначеної у проекті, виключається.
У період підготовчих робіт територію буде сплановано екскаватором або вручну,
облаштовані зумпфи і канавки для бурового розчину. Після виконання бурових і
будівельних робіт обов'язково буде проведено ліквідаційні і рекультиваційні роботи, що
включають вивіз побутового сміття, засипку канав і зумпфів, планування території для
стоку дощових та талих вод.
Після обладнання свердловин фільтровою колоною проектом передбачено
проведення дослідно-експлуатаційних відкачок загальною тривалістю 39 діб. Відвід
відкачуваної води об'ємом 1200 м3/добу буде здійснюватися у місцеву зливову
каналізацію за допомогою тимчасового трубопроводу.
Вплив експлуатації свердловин на рівні підземних вод у водоносних комплексах
буде відбуватися під контролем відповідних служб, для цього устя свердловин
облаштовуються спеціальними вимірювальними засобами. Ліміт водовідбору, що
встановлений при оцінюванні запасів, дозволяє експлуатацію водоносних комплексів без
його виснаження.
Спеціальні розрахунки прогнозного зниження рівнів підземних вод у водоносних
комплексах при відповідному дебіті свердловин, проведені під час масштабних робіт з
оцінювання запасів підземних вод, показали, що виснаження водоносних комплексів не
відбудеться, розраховане прогнозне зниження рівнів води не перевищить допустимого.
63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ МАТЕРІАЛІВ
Видані та нормативні
1 Арцев А.И., Бочевер Ф.М., и др. Проектирование водозаборов подземных вод.
– М.: Стройиздат, 1976. - 292 с.
2 Боревский Б.В., Дробноход Н.И., Язвин Л.С. Оценка запасов подземных вод. –
Киев: «Вища школа», 1989.- 407 с.
3 ДБН А.3.1-5-2009. Організація будівельного виробництва. Мінрегіонбуд
України, Київ, 2011.
4 ДСТУ Б А.3.2-13:2011. Строительство. Электробезопасность. Общие
требования (ТОСТ 12.1.013-78, МСЮ)
5 Департамент екології та природних ресурсів. «Доповідь про стан
навколишнього середовища в Харківській області у 2015 р». Харків 2016.
6 Державні санітарні правила і норми «Гігієнічні вимоги до води питної,
призначеної для споживання Людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10). – Київ, 2010. – 40 с.
7 Екологічний паспорт регіону. Харківська область. Харків 2017.
8 Максимов В.М., Бабушкин В.Д., Веригин Н.Н. и др. Справочное руководство
гидрогеолога.- Л.: «Недра», 1979, т. 1. - 512 с.
9 Орадовская А.Е., Лапшин Н.Н., Санитарная охрана водозаборов подземных
вод. М., «Недра», 1987. – 167с.
10 Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів. Постанова
Кабінету Міністрів.- Київ, 1998
11 Рекомендации по гидрогеологическим расчетам для определения границ II и III
поясов зон санитарной охрани подземных источников хозяйственно-питьевого
водоснабжения».- М.: Изд-во ВНИИВОДГЕО, 1983.- 101 с.
12 РД 52.04.52-85. Методические указания по регулированию выбросов при
неблагоприятных метеорологических условиях. - Л., Гидрометеоиздат, 1987.
13 Сборник показателей эмиссии (удельных выбросов) загрязняющих веществ в
атмосферный воздух разными производствами. Том І-ІІІ. - Донецк, УкрНТЗК, 2004.
Фондові
14 БАРАБАНОВА Н.В. Геолого-економічна оцінка експлуатаційних запасів
підземних вод альб-сеноманського водоносного комплексу на водозаборі ПФ «ГАЛС»
м. Харкова за станом на 01. 01. 2006 р. Харківська КГП, 2005 р. Кн. І – текст і текстові
додатки – 228 стор., табл. – 33, текст. дод. – 39, кн. ІІ - граф. дод. – 15, бібл. – 49.
Харківська КГП КП «Південукргеологія», Харків-4, вул. Жовтневої Революції, 93,
вересень 2005 р. (Геоінформ, КП «Південукргеологія», фонди ХКГП, ПФ «ГАЛС» ),
Харківська область, М –37.
15 Борщ М.С., Дівицький О.А «Будівництво резервної свердловини на сеноман-
нижньокрейдовий водоносний комплекс глибиною 700 м та двох артезіанських
свердловин в міоцен-пліоценових відкладах, глибиною 50 м на території Приватної фірми
«ГАЛС» за адресою: м. Харків, вул. Роганська б. 145.
16 Борщ М.С., Дівицький О.А «Проект організації зон санітарної охорони
проектної свердловини на сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс глибиною 700
м та двох артезіанських свердловин в міоцен-пліоценових відкладах, глибиною 50 м на
території Приватної фірми «ГАЛС» а адресою м. Харків, вул. Роганська б. 145."
17 ЄМЕЛЬЯНОВА І., ЄМЕЛЬЯНОВ С., ЯКОВЛЄВ В. Геолого-економічна оцінка
експлуатаційних запасів підземних вод пліоценового водоносного горизонту на
водозаборі ПФ “ГАЛС” (м. Харків) станом на 01.01. 2009. ТОВ «Геологічна компанія
«Шерл», 2008 р. В 1 кн., стор. 231, табл. - 34, текст. дод. 50 , рисунків – 29, граф. дод.-5,
джерел - 19. ТОВ «Геологічна компанія «Шерл», Харків-3, вул. Гамарника, 5, грудень
2008 р. (ПФ «ГАЛС», ДНВП «Геоінформ», Харківська КГП, ТОВ «Геологічна компанія
«Шерл»).
64
ТЕКСТОВІ ДОДАТКИ
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
Додаток Е. стор.1
101
Додаток Е. стор.2
102
Додаток Є стор1-54
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
Додаток Ж.
157
Додаток И
158
Додаток К
159
Додаток Л. стор.1
160
Додаток Л. стор.2
161
Додаток Л. стор.3
162
Додаток Л. стор.4
163
Додаток Л. Стор.5
164
ГРАФІЧНІ ДОДАТКИ
165
166
167
168
