Embed Size (px)
Citation preview
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Досвід роботи викладача біології
Муж Мирослави Володимирівни
2013 р.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Методична розробка уроку на тему:
«Типи мутацій та причини їх виникнення»
Викладач біології ВПУ №11
Муж М.В.
Тема. Типи мутацій та причини їх виникнення.
Мета. Конкретизувати знання про види спадкової мінливості,
ознайомитися з класифікацією мутацій, спадковими захворюваннями,
які виникають внаслідок зміни генотипу, з’ясувати причини
виникнення мутацій.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Обладнання: презентація на тему: «Класифікація мутацій», таблиця
генетичного коду, роздавальні картки.
Міжпредметні зв’язки: фізичні мутагени (фізика), хімічні мутагени
(хімія), забруднення середовища (екологія).
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
Актуалізація опорних знань учнів проводиться методом бесіди. Для
цього основну увагу звертаємо на види мінливості, їх характеристику.
Пропонуються такі питання.
1. Що таке фенотип, генотип?
2. Що таке мінливість? Яка вона буває?
3. Чим відрізняється неспадкова мінливість від спадкової?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Мотивацію навчальної діяльності здійснюємо за допомогою таких
питань.
1. Які є види спадкової мінливості? Охарактеризувати їх.
2. Що вас найбільше цікавить в понятті спадкової мінливості?
3. Чи завжди мутації призводять до негативних наслідків?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Такими запитаннями підводимо учнів до вивчення нової теми, яку
проводимо за планом.
1. Класифікація мутацій.
2. Причини виникнення мутацій.
ІV. Сприйняття і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу
При вивченні першого питання плану учням пропонується згадати
визначення мутації, після чого демонструється презентація: «Класифікація
мутацій». Викладач розповідає про ознаки за якими класифікують мутації, а
також їх різновиди (слайд 1). Пояснює визначення усіх типів мутацій:
за причиною виникнення: спонтанні та індуковані (слайд 2);
за місцем виникнення: генеративні та соматичні (слайд 3);
за характером зміни фенотипу: біохімічні та фізіологічні (слайд
4);
за результатами впливу на організм: корисні (вітальні), летальні,
нейтральні та сублетальні (слайди 5, 6, 7, 8);
за характером зміни генотипу: геномні, хромосомні та генні
(слайди 9, 10).
Наводить приклади спадкових захворювань живих організмів, які
виникли внаслідок тієї чи іншої мутації. Звертає увагу на те, що мутації не
завжди шкодять організму. В деяких випадках вони можуть виявитися
корисними. Це стосується вітальних мутацій у рослин чи мікроорганізмів.
Саме вони збільшують ріст, підвищують врожайність рослин. Слід також
зосередити увагу учнів на тому, що будь-які мутації у тварин та людей є
шкідливими. Вони негативно впливають на організм: викликають загибель,
знижують життєздатність. Крім нейтральних мутацій, які не впливають на
організм у звичних для нього умовах.
Дальший шлях пізнання учнів полягає у витлумаченні інформації про
геномні, хромосомні та генні мутації. Доцільно звернути увагу учнів на
негативні наслідки у фенотипі тварин та людей внаслідок цих мутацій.
При вивченні генних мутацій можна поставити перед учнями
проблемне питання: а як виникає ця мутація? Для вирішення цього завдання
необхідно згадати про принцип комплементарності нуклеотидів у молекулі
ДНК і спробувати побудувати молекулу гемоглобіну здорової людини, а
потім перетворити її на мутантну молекулу – серповидно - клітинної анемії.
За даним першого ланцюга молекули ДНК гемоглобіну здорової людини
синтезуємо другий ланцюг ДНК за принципом комплементарності.
Утворюємо ланцюг інформаційної РНК, комплементарний другому ланцюгу
ДНК і за триплетами РНК за допомогою таблиці генетичного коду (додаток
1) встановлюємо послідовність амінокислот у молекулі гемоглобіну на цій
ділянці молекули (додаток 2). Потім пропонується глутамінову кислоту на
ділянці ланцюга гемоглобіну замінити на валін. Виконавши таку заміну, учні
переконуються в необхідності заміни відповідного триплету в РНК і
відповідно в обох ланцюгах ДНК (додаток 2).
В процесі вирішення цього завдання розумова діяльність учнів
організовується за логічним правилом «синтез – аналіз – синтез», де синтез –
побудова нормального гемоглобіну; аналіз – заміна однієї амінокислоти
іншою і заміна відповідних триплетів у РНК і ДНК; синтез – читання по-
вертикалі від змін ДНК до зміненого білка і висновок про мутацію гена, що
призвело до такого захворювання як серповидно - клітинна анемія.
Вивчення другого питання плану проводиться за допомогою
індивідуальних повідомлень, які учні підготували на домашнє завдання. Їм
було задано зробити коротку характеристику основних мутагенних факторів:
фізичних, хімічних, біологічних. Учні розповідають про фактори, які
спричиняють мутації, правильно підбирають визначення, які характеризують
той чи інший мутагенний фактор.
V. Перевірка та закріплення знань учнів
На перевірку та закріплення знань учням пропонується скласти
характеристику мутагенних факторів і розв’язати задачі на успадкування
захворювань, які викликані мутаціями (додаток 3).
VІ. Узагальнення та систематизація знань учнів
Узагальнення та систематизацію знань учнів проводимо за допомогою
тестових завдань ( додаток 4).
VІІ. Підсумки уроку
VІІІ. Домашнє завдання
На домашнє завдання потрібно вивчити матеріал §§ 46, 47 підручника
[1] і розв’язати задачу на альбінізм (додаток 3).
Література
1. Загальна біологія: Підруч. для учнів 10-11 кл. серед., загальноосвіт.
шк../ М.Є. Кучеренко та ін. – К.: Ґенеза, 2000. – 464 с.
2. Задорожний К. М. Біологія. 11 клас. Стандарт і академічний рівень.
– Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 104 с.: табл.. – (Серія «Мій
конспект).
3. Межжерін С.В., Межжеріна Я.О. Біологія. 11 клас. Стандарт і
академічний рівень. – К.: Освіта, 2011. – 336 с.: іл.
4. Тагліна О.В. Біологія. 11 клас. Дидактичні матеріали до курсу. –
Харків: Ранок, 2011. – 93 с.
Додаток 3
Задачі
1. Класична гемофілія передається як рецесивна, зчеплена з Х
хромосомою ознака. Здорова жінка вийшла заміж за здорового
чоловіка. У них народився син, який хворий на гемофілію. Яка
ймовірність того, що й друга їхня дитина буде гемофіліком?
2. У людини ген, що викликає одну з форм дальтонізму, локалізовано
в Х хромосомі. Дівчина, що має нормальний зір і в її родині ніхто
не хворів цим захворюванням виходить заміж за чоловіка
дальтоніка. Який зір можна очікувати в дітей від цього шлюбу?
3. Нормальна пігментація у волоссі людини домінує над альбінізмом.
Чоловік і жінка гетерозиготні за цією ознакою. Чи може у них
народитися дитина альбінос?
Додаток 4 1. Мутації, які пов’язані із зміною активності ферментів: а) біохімічні; б) фізіологічні; в) біофізичні. 2. За характером зміни генотипу мутації поділяють на: а) хромосомні; б) біохімічні; в) соматичні. 3. До біологічних мутагенних факторів належать: а) гриби; б) віруси; в) бактерії. 4. Серповидно-клітинна анемія належить до мутацій: а) генних; б) хромосомних; в) геномних. 5. Хвороба Дауна викликана: а) збільшенням кількості хромосом; б) зменшенням кількості хромосом; в) кратним збільшенням кількості хромосомних наборів. 6. Вітальні – це мутації, які: а) не впливають на життєздатність організму; б) погіршують життєздатність організму; в) покращують життєздатність організму. 7. Геномні – це мутації, пов’язані із збільшенням чи зменшенням кількості: а) генів; б) хромосом; в) хромосомних наборів. 8. Поліплоїдія викликає у рослин: а) збільшення росту; б) зменшення росту; в) зниження врожайності. 9. Ультрафіолетове проміння належить до мутагенів: а) фізичних; б) хімічних; в) біологічних. 10. Мінливість, яка змінює тільки фенотип: а) мутаційна; б) модифікаційна; в) комбінативна. 11. Встановити відповідність між терміном і процесом: 1. Соматичні мутації А Виникають під впливом невідомих 2. Індуковані мутації природних факторів. 3. Спонтанні мутації Б Виникають у статевих клітинах. 4. Генеративні мутації В Виникають в нестатевих клітинах. Г Викликаються спрямованими діями. Д Виникають у клітинах, які не беруть участі в розмноженні.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Методична розробка уроку на тему:
«Синтез білка»
Викладач біології ВПУ №11
Муж М.В.
Тема. Синтез білка.
Мета уроку. Дати загальне уявлення про біосинтез білка, його основні етапи
та особливості їх проходження.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Обладнання і матеріали: загальні схеми синтезу білка, таблиця генетичного
коду, динамічні посібники.
Міжпредметні зв'язки: встановлення триплетності генетичного
коду(математика), будова і властивості білків(хімія).
І. Актуалізація опорних знань
Актуалізацію опорних знань учнів проводимо методом бесіди.
Пропонуються такі питання:
1. Що таке рибосоми?
2. Яку функцію виконують рибосоми?
3. Що таке клітинний центр?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Мотивація навчальної діяльності учнів проводиться на основі розповіді
про те, що з речовин, які надходять у клітину – амінокислот, глюкози,
органічних кислот, нуклеотидів – у клітині безперервно відбувається синтез
білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот. З них формується тіло
клітини, її мембрани, органели. Необхідно звернути увагу на те, що реакції
синтезу особливо активні в молодих клітинах, які ростуть. Але речовини
постійно синтезуються і в клітинах, які закінчили ріст і розвиток, оскільки
хімічний склад клітини протягом її життя багато разів обновлюється.
Встановлено, що "тривалість життя" молекул білків клітини складає від 2-3
год до кількох днів. Після цього вони руйнуються й замінюються
новосинтезованими. Так клітина зберігає свої функції та хімічний склад.
Учням задаються запитання:
1. Що є мономерами білка?
2. Які ви знаєте типи нуклеїнових кислот?
3. Пригадайте будову та роль ДНК.
4. У чому полягає принцип комплементарності нітрогеновмісних основ?
5. Які є типи РНК, їх функції?
6. Відомо, що інформація про послідовність амінокислот міститься в
молекулі ДНК. Але молекула ДНК міститься в ядрі, а там ніколи не
відбувається синтез білка, білки синтезуються в цитоплазмі. Пояснити, як це
може відбуватися?
ІІІ. Повідомлення теми
План
1. Поняття про генетичний код.
2. Етапи біосинтезу білка.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття про генетичний код.
При вивченні першого питання плану, необхідно увагу учнів звернути
на те, що основна роль у визначенні структури білка, що синтезується,
належить ДНК. Оскільки молекула ДНК може сама себе відновлювати, то
вона здатна бути молекулою, що передає інформацію наступному поколінню.
І тут можна поставити перед учнями проблему: а яку інформацію
кожний організм повинен передати наступному поколінню?
Щоб розв'язати цю проблему, учні повинні згадати про те, що
специфіка кожного організму визначається складом його білків, тобто це має
бути інформація про всі білки батьківського організму (пригадати необхідно
також будову білків). Але білки самі себе відтворювати не можуть, тому
передавати інформацію з їх допомогою не можна. Цю інформацію можуть
передавати нуклеїнові кислоти. Але як? І тут доцільно познайомити учнів з
генетичним кодом, як способом запису послідовності амінокислот у
молекулах білка за допомогою послідовності нуклеотидів у нуклеїнових
кислотах. А також дати визначення гену, як ділянки молекули ДНК, що кодує
послідовність амінокислот одного білка.
Щоб розібратися в тому, як саме в ДНК запрограмована первинна
структура білка, можна скористатися аналогією. Для того учням можна
згадати про азбуку Морзе, за допомогою якої передають сигнали і телеграми.
Азбука Морзе є прикладом коду, аналогічно, як у живій природі в процесі
еволюції виробився код, який називається кодом ДНК. Необхідно учням
пояснити, що як у коді Морзе кожній літері відповідає певне сполучення
крапок і тире, так у коді ДНК певні сполучення послідовно розміщених
нуклеотидів відповідають певним амінокислотам у молекулі білка.
Дальший шлях пізнання учнів полягає у витлумаченні інформації про
те, яке поєднання нуклеотидів відповідає кожній амінокислоті. Перед учнями
ставиться проблема: послідовність скількох нуклеотидів повинна кодувати
амінокислоту? Для цього їм пропонуються запитання:
1. Скільки видів нуклеотидів містяться в молекулі ДНК?
2. Скільки є амінокислот, що входять до складу природних білків?
В результаті цього учні роблять висновок, що амінокислотний залишок
у поліпептидному ланцюзі кодується послідовністю трьох нуклеотидів, тобто
код триплетний. Отже, якби один амінокислотний залишок кодувався одним
нуклеотидом, то до складу білків входило б усього чотири типи амінокислот.
Комбінацією з двох нуклеотидів можна закодувати шістнадцять амінокислот,
тоді як комбінація з трьох нуклеотидів дає змогу кодувати 64 типи
амінокислот.
Далі необхідно познайомити учнів з таблицею генетичного коду.
Пояснити, як нею користуватися. Розповісти, що дані таблиці – це
експериментальні дані, отримані багатьма лабораторіями, що спеціально
досліджували, які амінокислоти якими триплетами кодуються. Таким чином,
завдяки генетичному коду молекула ДНК передає спадкову інформацію.
Однак недостатньо передати інформацію, її необхідно ще й реалізувати,
тобто синтезувати закодовані в ДНК білки.
2. Етапи біосинтезу білка.
Вивчення етапів біосинтезу білка можна почати з обговорення
проблеми: як передати інформацію про послідовність амінокислот у білку до
того місця, де білок синтезується, – в цитоплазму? Адже сама молекула ДНК
дуже велика і ніколи не покидає ядра. Обговорення цього підводить учнів до
розуміння необхідності посередників у вигляді інформаційної РНК, яка
синтезується в ядрі і виходить у цитоплазму.
Учням пропонуються завдання.
1. Користуючись принципом комплементарності нітрогеновмісних основ,
визначити, яка і-РНК буде синтезована на ділянці молекули ДНК і з такою
послідовністю нуклеотидів: ГАА - ТТГ - АГЦ - ГТА - ЦГА - ГТТ - ААА -
ТГЦ - ГЦГ.
2. Подивитися на отриману і-РНК і визначити, чим вона відрізняється і в
чому відповідає молекулі ДНК. Як тепер, користуючись цією і-РНК,
синтезувати відповідний білок? Що для цього необхідно?
Обговорюючи це питання, підводиться до розуміння ще одного
посередника транспортної РНК. Такий посередник повинен вміти
приєднувати до себе амінокислоту і знати, в яке місце поліпептидного
ланцюга цю амінокислоту необхідно поставити.
Можна сконцентрувати увагу учнів на рибосомі – місці синтезу білка.
Саме тут зустрічаються всі учасники процесу синтезу білка, причому
довести, що іншого місця для синтезу немає. Немає рибосоми – немає
процесу синтезу білка. Ще раз можна перерахувати учасників "подій": і-РНК,
т-РНК, амінокислоти, рибосома, ферменти, молекули АТФ.
Після цього за допогою схем біосинтезу білка розглянути процеси
взаємодії амінокислот з т-РНК, сполучення останніх і-РНК на рибосомах та
утворення пептидних зв'язків.
V. Перевірка і закріплення знань
Для перевірки і закріплення знань учням пропонуються завдання.
1. Які транспортні РНК знадобляться для синтезу білка з такою
послідовністю амінокислот: феніл - аланін - валін - гліцин - гістидин -
цистеїн - лейцин - глутамін - глутамінова кислота?
2. На якій і-РНК міг бути синтезований білок з такою послідовністю
амінокислот: валін - метіонін - ізолейцин - триптофан - цистеїн - аргинін -
серин - аспарагін -аспарагінова кислота?
VІ. Узагальнення і систематизація навчальних досягнень
Узагальнення і систематизацію навчальних досягнень учнів проводимо
за допомогою тестових завдань (додаток 1).
VІІ. Домашнє завдання
На домашнє завдання рекомендується скласти кросворд, заповнити
таблицю 1.
Таблиця 1
Назва речовин і органел
Роль у біосинтезі білка
днк
і-РНК
т-РНК
Рибосоми
Ферменти
Амінокислоти
АТФ
Мітохондрії
Література.
1. Богданова Д. К. Дидактичний матеріал із загальної біології: Посібник для
вчителя. – К.: Рад. шк., 1988. – 143 с.
2. Загальна біологія: Підруч. для учнів 10-11-х кл. серед., загальноосвіт. шк. /
М. Є. Кучеренко та ін. –-К.: Генеза, 2000. – 464 с.
3. Мягкова А. М., Комісаров Б. Д. Методика навчання загальної біології. –К.:
Рад. шк., 1982. – 331 с.
4. Тагліна О. В. Загальна біологія. 10 кл. : Плани - конспекти уроків. –
Харків: Веста, 2001. – 144 с.
Додаток 1. 1. Синтез білка відбувається на: а) рибосомах; б) мітохондріях; в) лізосомах. 2. Транскрипція – це переписування інформації про структуру білка із: а) і-РНК на ДНК; б) і-РНК на т-РНК; в) ДНК на і-РНК. 3. Скільки існує різних транспортних РНК: а) 10; б) 20; в) 30. 4. Який нуклеотид є у ДНК, але відсутній у РНК: а) аденіновий; б) гуаніновий; в) тиміновий. 5. На синтез білка витрачається енергія: а) сонця; б) АТФ; в) реакцій окиснення. 6. Амінокислоти до місця синтезу білка переносить: а) і-РНК; б) т-РНК; в) р-РНК. 7. У біосинтезі білка ферменти: а) беруть участь; б) не беруть участь; в) можуть брати і не брати участі. 8. Амінокислотний залишок кодується нуклеотидами: а) двома; б) трьома; в) п'ятьма. 9. Під час біосинтезу білка енергія: а) виділяється; б) поглинається; в) частково виділяється і частково поглинається. 10. Скільки структур є у білка: а) дві; б) три; в) чотири.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Позаурочний захід
«Конкурс знавців біології»
Викладач біології ВПУ №11
Муж М.В.
Ведучий. Увага, розпочинаємо гру „Конкурс знавців біології".
Змагаються сьогодні дві команди, які продемонструють свої знання із
загальної біології. Ведучий представляє назви команд та їх капітанів.
Наша гра складається із багатьох конкурсів. Оцінювати змагання буде
журі, до складу якого входять викладачі нашого училища. Болільники і
глядачі повинні бути також активними, тому що вони мають можливість
допомогти отримати своїй команді додаткові бали.
Отже, розпочинаємо гру.
1. Проведення конкурсів.
Конкурс „Хто швидше?” (додаток 1)
Учасники відповідають на запитання, записуючи відповіді на аркуші і
піднімаючи руки. Журі фіксує порядок піднімання рук.
За кожну правильну відповідь команда отримує 1 (один) бал. Якщо
команда неправильно відповіла на запитання, то 1 (один) бал віднімається, а
право на відповідь переходить до іншої команди.
Конкурс „Правильна цифра”
На дошці вказані функції білків у такому порядку:
1. енергетична;
2. сигнальна;
3. транспортна;
4. будівельна
5. каталітична;
6. рухова;
7. захисна.
Усі члени команд мають набір цифр від 1 до 7. Ведучий зачитує текст,
у якому вказані функції білків, зазначені на дошці. Учні знаходять необхідну
функцію і показують цифру, якою вона позначена.
Текст
Вони є складовою частиною біологічних мембран. Окремі білки
захищають організм від паразитів і сторонніх білків. Внаслідок розчеплення
білків виділяється енергія. Вони можуть скорочуватися, забезпечуючи
здатність клітини, тканини чи організму змінювати форму. Крім цього окремі
складні білки клітинних мембран здатні розпізнавати специфічні хімічні
сполуки. Одна з основних їх функцій – це участь у перенесенні речовин. Але
все таки найважливішою функцією білків є здатність прискорювати реакції.
Кожна правильна відповідь у цьому конкурсі оцінюється в 1 (один) бал.
Конкурс „Запитання – відповідь”
Одна команда ставить іншій два запитання по темах, вивчених на
уроках біології. Відповідь дає один представник команди суперників,
доповнює вся команда.
Журі оцінює правильність, точність, науковість відповіді. Кожна
правильна відповідь оцінюється 2 (двома) балами.
Хвилинка „розвантаження”
Болільники команд зачитують цікаві повідомлення із навколишнього
світу (додаток 2).
Конкурс „Чорний ящик”
Виноситься „чорний ящик" і учням пропонується відгадати, що там
знаходиться. Ведучий зачитує завдання.
Завдання.
Група учнів повертається з лижної прогулянки на базу. До їдальні, де
на всіх чекав міцний чай, залишилося рукою подати. Раптом до керівника
підбіг хлопчик, який ішов останнім. Переводячи подих він сказав: „Стійте!
Сашко більше не може йти!” Група зупинилася. „Спокійно! Заспокойтеся!
Нічого не трапилося! – сказав керівник стурбованим дітям. А потім висипав
на долоню з паперового пакетика кілька кубиків: „На ось, дай Сашкові!”
Через кілька хвилин діти знову продовжували свій шлях. І Сашко пішов
разом зі своїми товаришами. Чудодійний засіб, який так швидко відновив
сили хлопця знаходиться у цьому ящику. Що це таке? І чому саме це?
Команди дають письмову відповідь. Максимально цей конкурс
оцінюється в 4 (чотири) бали.
Конкурс „Юний генетик”
Командам пропонується розв'язати задачу з генетики.
Задача. У людини існує чотири групи крові, які визначаються такими
генами:
1 група – І0І0 ;
2 група – І0ІA або ІAІA;
3 група – І0ІB або ІBІB;
4 група – ІAІB .
У пологовому будинку переплутали двох малюків. Батьки одного мали
1 і 4 групи крові, а другого – 2 і 2 групи крові. В одного із малюків
встановили першу групу крові, а у другого – 3 групу крові. Хто чий син?
На розв'язання цього завдання командам надається 5 (п'ять) хвилин.
Максимально воно оцінюється 5 (п'ятьма) балами.
Розминка з болільниками (відповіді учнів на запитання, додаток 3).
Конкурс „Вгадай слово” (додаток 4).
Команда вибирає одного представника, який витягує картку з
біологічними словами. За 1 (одну) хвилину учасник повинен пояснити зміст
якомога більшої кількості слів, не вживаючи їх назви, а команда повинна
назвати ці слова.
За кожне правильне слово – 1 (один) бал.
Конкурс „Лабіринт” (додаток 5).
Одному із учасників команди необхідно знайти у лабіринті шлях, який
приведе до фінішу. Якщо твердження правильне, треба рухатися за стрілкою
з написом „так", а якщо неправильне - за стрілкою з написом „ні". Дійшовши
до фінішу, учасник конкурсу заробляє для команди 10 (десять) балів.
2. Підсумки конкурсу.
Журі підбиває підсумки гри, визначає переможців.
А за цей час учням пропонується послухати народні прикмети про
провісників погоди (додаток 6).
Додаток 1
1. Яка рослина є індикатором чистоти повітря?
а) тополя; б) осика; в) лишайник.
2. Сукупність тварин, що історично склалися і населяє певну територію?
а) флора; б) фауна; в) популяція.
3. Яка із цих тварин не належить до найпростіших?
а) гідра; б) амеба; в) евглена.
4. Яка із стадій відсутня у розвитку комах з неповним перетворенням?
а) личинка; б) лялечка; в) імаго.
5. Паразитичним червом є:
а) п'явка; б) ехінокок; в) дощовий черв'як.
6. Яка рослина їсть комах?
а) водянка; б) росичка; в) латаття.
7. Яка із цих рослин запилюється за допомогою комах?
а) береза; б) вишня; в) ялина.
8. Із цієї зернової культури виробляють манну крупу:
а) жито; б) пшениця; в) ячмінь.
9. Головна причина руйнування озонового шару?
а) родон; б) фреон; в) сажа.
10. Яка зернова рослина є основою для виготовлення геркулесу?
а) жито; б) ячмінь; в) овес.
11. Які з перелічених грибів є отруйними?
а) хрящ; б) бліда поганка; в) мухомор розовіючий.
12. Яка тварина пропускає через травну систему велику кількість грунту?
а) дощовий черв'як; б) кріт; в) личинки жуків.
13. Яких комах сонечки знищують, а мурашки захищають?
а) кліщів; б) попелиць; в) комарів.
14. Якого птаха називають птахом миру?
а) горобця; б) ластівку; в) голуба.
Додаток 2
Чи залежить урожай від світла?
Дехто з вас гадає, що чим більше освітлювати рослину, тим більшим
буде врожай. Насправді це не так. Наприклад, сорти чаю, завезені з Індії на
Чорноморське узбережжя, навіть не цвітуть. Чому?
На екваторі, як відомо, протягом доби у будь-який період року 12 год
триває день, а 12 год – ніч. У напрямі до північної широти довжина
світлового дня поступово збільшується влітку, а взимку стає коротшою.
Рослини, перенесені в такі умови з екватора, змушені рости при довшому
світловому дні, ніж у себе на батьківщині. Тому вони не цвітуть. Хризантеми
і жоржини також належать до рослини короткого світлового дня і зацвітають
лише восени. Проте є багато рослин, що потребують тривалості світлового
дня 18-20 год. Змінюючи тривалість освітлення деяких коренеплідних
рослин, можна вирощувати їх на насіння або коренеплоди. Наприклад, редис
при вирощуванні в умовах довгого світлового дня дає багато насіння і мало
коренеплодів, а при 10-годинному дні – не цвіте, але утворює великі
коренеплоди.
Зміна інтенсивності освітлення рослин на початку їх розвитку також
може вплинути на їх цвітіння і плодоношення. Так, якщо таку рослину
короткого дня, як просо, помістити на початку розвитку в умови з 10-
годинним освітленням, то вона утворює волоті на 18 днів раніше.
Подовження світлового дня ще на 10 діб прискорює утворення у нього волоті
на 27 днів.
Чи може бути дощ шкідливим?
Чим може бути дощ шкідливим? Затяжні дощі можуть завдавати
чималої шкоди. Стікаючи по листках дерев, дощова вода вимиває з них
вуглеводи, кислоти, поживні речовини. Листки реагують на це непасивно.
Коли починається дощ, у них щільно закриваються всі продихи. І все ж
вода вилучає з них багато речовин. Якщо, наприклад, листя вишні під
укриттям містить 7% калію, то на відкритому повітрі - лише 2,1%. Дощ,
який іде протягом двох діб, вимиває з листя більше половини калію. Через
це, наприклад, бананові плантації в Індії після тропічних злив відчувають
різкий його дефіцит. Під час дощу з рослин вимиваються інші поживні
речовини. Так, листя дуба, осики, сосни на 1 га їх насаджень втрачає 6-8 кг
азоту, 100-200 г сірки. Втрати цукрів можуть досягати кількох центнерів на 1
га насаджень, без урахування того, що під час дощу фотосинтез майже
припиняється і нові цукри не утворюються. Дощ видужує з рослин ростові
речовини, а також активізує отруйні – коліни, що гальмують ріст сусідніх
рослин. Так діють речовини, виділяються листям волоського горіха, гіркого
полину.
Погожої сухої осені в листках рослин в результаті фотосинтезу
нагромаджуються цукри. Коли стає холодніше, з них утворюються антоціани
– червоні, фіалкові, пурпурово-золотаві пігменти, які розквітчують осіннє
листя. В дощову осінь фотосинтез теж відбувається, але цукри вилучаються з
листя. Антоціанів через це у ньому майже немає, тому воно стає бляклим.
Чи можуть бути цигарки безпечними?
Генеральний директор Національного інституту ракових захворювань
СІЛА доктор А. Аптон вважає, що нетоксичною є лише цигарка, яка не
горить. Насправді, як би не називалась цигарка - „легкою”, „без
нікотиновою”, яким би досконалим не був її фільтр, це лише ненабагато
знизить загрозу захворіти від паління. Покинути палити за допомогою таких
цигарок неможливо, бо рефлекс до паління зберігається.
У легких „дамських” цигарках нікотину справді менше. Проте це не
найтоксичніша речовина в тютюні. Набагато шкідливим є решта 800
хімічних сполук (смоли, радіоактивні речовини, арсен, чадний газ), які
утворюються при згорянні тютюну. Чим тільки не заповнюють безнікотинові
цигарки - подрібненими лимонним листям, стеблами рослин, травами, які не
мають нічого спільного з тютюном. При згорянні цих наповнювачів також
утворюються токсичні сполуки, хоч і менш шкідливі, ніж при згорянні
тютюну. В СІЛА придумали цигарки нешкідливі, проте курці поки не
оцінили їх.
Фільтри певною мірою затримують токсичні речовини: ватні - на 50%,
паперові – не більше як на 20%. Фільтр з активованим вугіллям вважається
найкращим, бо затримує понад 60% цих речовин. Фільтром вважається
деякою мірою і сам тютюн. Тому найнебезпечнішим є докурювання останніх
1-2 мм цигарки: фільтр „виснажений" і залишки тютюну не можуть
затримувати шкідливі речовини.
Цікавий тваринний світ
Найдрібніший ссавець на Землі - карликова білозубка: середня маса
однієї особини становить 1,2 г. Є інші ссавці-крихітки.
Найбільший на Землі ссавець – африканський слон. Його висота 4 м,
маса – 7 т. Морським гігантом поза всякою конкуренцією вважається синій
кит.
Довжина його тіла сягає 33 м, а маса – 150 т, що дорівнює масі 30
слонів або 150 зубрів. Маса синього кита, слона й людини співвідносяться
приблизно як маса людини, кішки та миші.
Водяні звірі добре плавають і пірнають. Кращий плавець – синій кит,
який може розвивати швидкість до 90 км/год. Кашалот може пірнати на
глибину 1100 м і затримувати дихання на 75 хв. У смугача, який важить 122
т, ємність легенів становить 14000 л, а запас кисню – 2800 л.
Вражаючими є „спортивні" досягнення ссавців. Гепард може розвивати
швидкість до 115 км/год, лев – 80, лисиця – 60, верблюд – 15. У критичних
ситуаціях швидкість руху цих тварин набагато вища. На марафонській
дистанції середня швидкість людини досягає 20 км/год, у чемпіонів з бігу на
100 м – до 36км/год.
Кращим стрибуном у довжину вважається барс. Одним стрибком він
долає 15 м, пума – 14, кенгуру – 13,5 м. У висоту пума може стрибнути на 5,
лось – на 2 м.
Звірі з'їдають багато корму, інколи добова його кількість перевищує
масу особини. Землерийки не можуть існувати без живлення жодної години.
Великий апетит у слонів, китів, особливо у їхніх малюків. Наприклад, малюк
синього кита за добу випиває 580 л молока. Проте добова норма корму
тварин-гігантів не перевищує 2/3 загальної маси їхнього тіла, а у маленьких
звірів - навпаки. Певна кількість землерийок, загальна маса яких дорівнює
масі вовка (40 кг), за добу вживає у 40 разів більше корму, ніж вовк.
Температура тіла ссавців теж неоднакова: у єхидни 29° С, єнотовидного
собаки – 33,3, слона – 36,2, лисиці – 37,8, кроля – 40,5, миші – 40°С. Пульс у
слона становить 35 ударів за хвилину, жирафи – 66, кішки – 120, миші – 600,
кажана – 750, землерийки – 782; у людини – 75. Як бачимо, у дрібних звірів
пульс „скажений".
Рослини - індикатори чистоти
У системі моніторингу, як відомо, використовують різне сучасне
обладнання, в тому числі й космічне (штучні супутники Землі), та
обчислювальну техніку. Однак рівень забрудненості довкілля можна
визначити і за допомогою так званої біологічної індукції, що ґрунтується на
чутливості деяких рослин до певних хімічних домішок у ґрунті й повітрі.
Наприклад, у разі забруднення повітря фтороводнем у гладіолусів,
тюльпанів, петрушки відмирають верхівки та краї листків. Під дією оксиду
сульфуру (IV) жовкнуть усі частини рослин люцерни, подорожника, гороху.
Від холоду блідне листя шпинату, змінюється колір квасолі та салату. У
сосни та ялини внаслідок контакту з оксидом сульфуру (IV) (20 мкг/м3) та
оксидом нітрогену (IV) (460 мкг/м3) протягом 8 год верхівки стають темно-
коричневими, а в листяних порід дерев відмирає листя. До дії радіації
найчутливішими є хвойні дерева. Залежно від дози радіації кінчики хвої
жовкнуть, а потім повністю або частково засихають. Багато верхівкових і
бічних бруньок опромінених сосен не проростають, а з деяких утворюються
короткі й товсті пучки пагонів з видовженою хвоєю. Якщо на верхньому боці
листя рослин з'явиться цяточки, то це може свідчити про підвищену
концентрацію озону в повітрі (до 500 мкг/м3) протягом 4 год. Кислотний дощ
(рН < 3) може зумовити утворення некротичних плям на листі та відмирання
його верхівок. Забрудненість повітря оксидами сульфуру і нітрогену дає
змогу визначити спостереження за лишайниками. Цей метод дослідження
називається ліхетоіндикацією (від лат. „ліхенес" – лишайники). Для його
застосування потрібно знати, які види і скільки лишайників є, наприклад, у
міських насадженнях промислових районів. З підвищенням забрудненості
повітря першими зникають кущисті, потім лисуваті лишайники, а останніми
– накипні форми їх. При значному забрудненні повітря (N02 понад 0,3 мг/м 3)
гинуть усі лишайники.
Без спеціальних приладів можна також визначити якісь питної води за
смаком і запахом. Чиста вода при кімнатній температурі і нагріванні до 60° С
не має запаху. Поява його свідчить про наявність у воді забруднювальних
речовин. Так, вміст у воді іонолу надає їй запаху фіалки, ароматичних сполук
– тютюнового запаху, гексаналу – запаху плодів і зелених яблук. Наявність
присмаку у питної води свідчить про вміст у ній сторонніх речовин.
Наприклад, солодкуватого присмаку їй надають солі алюмінію, гіркого –
солі магнію, гіркувато-солоного – сульфати кальцію.
Додаток 3
1. Який орган людини містить найбільше води і чому?
2. Квітки якої рослини знайти неможливо?
3. Тварини отримують свої органічні речовини з їжі, а рослини?
4. Як називається поїдання одних тварин іншими в межах виду?
5. Весняні квіти батьківщиною яких є Голландія?
6. Які пристосування мають рослини посушливих місць?
7. За рахунок чого функціонує організм тварин в період зимової сплячки?
8. Скільки очей у павука? А скільки ніг?
9. Яка довжина найбільшої акули у світі?
10. Яка тварина:
а) найбільша?
б) найвища?
в) найшвидша?
г) найменша?
Додаток 4
1. Клітина 1. Генетика
2. Цитоплазма 2. Вода
3. Мікроскоп 3. Спадковість
4. Хромосома 4. Собака
5. Кіт 5. ДНК
6. Троянда 6. Тюльпан
7. Еволюція 7. Мухомор
8. Комар 8. Біосфера
Додаток 6
1. Бджоли вилітають з самого ранку – буде ясна погода.
2. Ворона сидить уранці на верховітті і каркає – на завірюху.
3. Горобці ховаються у хмиз – на мороз або перед завірюхою.
4. Дикі гуси летять – зиму на хвості несуть.
5. Жайворонки багато і довго співають – буде ясно.
6. За добу чи дві перед дощем на листі кінського каштана
з'являються „сльози".
7. Узимку навіть у морози за добу до відлиги миші та жуки виходять
з під лісової підстилки.
8. Зозуля стала кувати – морозам більше не бувати.
9. З берези тече багато соку – на дощове літо.
10. Кімнатні пташки мовчать – холод ще довго триватиме.
11. Кури линяють рано восени – на теплу зиму.
12. Ластівка прилетіла – скоро грім загримить.
13. Ластівки низом розлітались – на дощ.
14. Перед дощем квіти нагідок, кульбаби, мати-й-мачухи, гвоздики
закриваються.
15. Птахи восени летять низько – на холодну, високо – на теплу зиму.
16. Урожай на горіхи – урожай на хліб наступного року.
17. Хрущів багато – на посуху.
18. Кроти вилазять з-під землі, мурахи ховаються у мурашник – на
грозу.
19. Кури ходять під дощем, він буде довго падати.
20. Ввечері риба бавиться, плещиться на поверхні водоймища – на
гарну погоду.
Варіанти відповідей
1. Конкурс „Хто швидше”?
1. Лишайник;
2. Популяція;
3. Гідра;
4. Лялечка;
5. Ехінокок;
6. Росичка;
7. Вишня;
8. Пшениця;
9. Фреон;
10. Овес;
11. Бліда поганка;
12. Дощовий черв'як;
13. Попелиць;
14. Голуба.
2. Конкурс „Правильна цифра”
4-7-1-6-2-3-5
4. Конкурс „Чорний ящик”
В ящику знаходяться кубики цукру. Цукор (сахароза) розщеплюється
до глюкози і фруктози з наступним окисненням до СO2 і Н2О. При цьому
виділяється велика кількість енергії, яка витрачається на процеси
життєдіяльності організму.
5. Конкурс „Юний генетик”
P І0І0 * ІAІB P І0ІA * І0ІA
гамети І0 ІAІB гамети І0ІA І0ІA
F І0ІA, І0ІB F І0І0, І0ІA , І0ІA, ІAІA
2 група 3 група 1 група 2 група 2 група 2 група
Відповідь: батьки з 1 і 4 групами крові мають малюка з 3 групою крові,
а батьки з 2 і 2 групами крові – малюка з 1 групою крові.
6. Конкурс „Вгадай слово”
1. Клітина 1. Генетика
2. Цитоплазма 2. Вода
3. Мікроскоп 3. Спадковість
4. Хромосома 4. Собака
5. Кіт 5. ДНК
6. Троянда 6. Тюльпан
7. Еволюція 7. Мухомор
8. Комар 8. Біосфера
7. Конкурс „Лабіринт”
1 2 3 6 9 10 7 812
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Позаурочний захід
«Подивись, який він гарний, світ, в якому ти живеш»
Викладач біології ВПУ №11
Муж М.В.
Ведучий 1. Доброго дня, шановні друзі!
Ведучий 2. Ми раді вас вітати на нашому святі.
Ведучий 1. Подивись, який він гарний, світ, в якому ти живеш ( відеофільм
«Мальовнича Україна»).
Ведучий 2. Зверніть увагу на екран: який прекрасний дивний світ нас оточує.
Це все природа. Напевне не знайдеться у світі людини, яка б не любила
природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, інші обожнюють високі
гори та бурхливі ріки, а ще інші у захваті від простору степу.
Все це матір – природа, перша наша годувальниця, рятівниця. Немає
кращої землі, як наша Україна. На жаль, усе менше залишається чудових
краєвидів. Не забувайте, що все живе пов’язане між собою: люди, трави,
квіти, дерева, тварини. Адже і людина стала людиною, коли почула дихання
листочків і пісню коника – стрибунця, дзюркотіння весняних струмків і дзвін
срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, лагідний плюскіт хвиль і
урочисту тишу ночі – почула і затамувала подих, слухає сотні і тисячі років
чудову музику життя.
Ведучий 1. Для того, щоб ця музика звучала вічно, її потрібно оберігати.
Кожний вид є неповторним явищем природи на створення якого природа
витратила мільйони років.
Коли академіка В. Лихачова запитали, у чому він вбачає сенс життя,
учений відповів: «Природа творила людину мільйони років. Давайте ж
поважати життя гідно, підтримуючи все створене і протистояти руйнівному в
житті».
Учениця 1. Хоч іноді, хоч раз в житті,
На самоті з природою залишся,
І подивуйся ніжній чистоті
Того зеленого затишшя.
Прислухайся, як трави шелестять,
Як розмовляють і дерева, й квіти,
Які предивні дні стоять! –
Попробуй це збагнути й зрозуміти.
І ти відчуєш, як очиститься душа,
Як легко серце стрепенеться,
І як народяться рядки вірша,
Спіши… Бо все от – от минеться.
Учениця 2. Україно моя! Чисті хвилі ланів,
Променисті ліси, голубінь легкокрила…
Україно, не знаю сама
За що я тебе полюбила.
Люблю за світанків прозору блакить,
За красу величаву природи,
За те що в світі ти для мене одна,
Частинка я твого народу.
Для мене ти в світі єдина – одна
В просторів солодкому чарі.
У сонці вона, і в вербах вона,
У кожному серця ударі.
Учень 1. Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти…
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім.
То – прекрасна Україна,
Нашого роду дім.
Там шумлять степи без краю,
Наче вміють говорити!
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти…
Різні в світі є країни,
Гарні є, є і багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
Відеофільм «Бережіть природу».
Ведучий 2. Спасибі людям, що зростили ліс,
за всі дуби, які є в пишнім гіллі,
і за красу отих зелених кіс,
в яких стоять гнучкі берези білі.
Коли б не ліс, не знали б ми про те,
що є фіалка й пролісок на світі,
як у маю конвалія цвіте
найкраща, найніжніша поміж квітів.
Від суховіїв сохнула б земля,
була б вона подібна до пустелі,
а ліс покличе хмари на поля –
дощі проллються радісні, веселі.
Ведучий 1. Ліси, зелені насадження допомагають розв’язати проблему чистої
води, зберегти річки і водосховища. Охорона лісу – це в першу чергу турбота
не про дерево, а про людей, їхній добробут і здоров’я. Прийшов у ліс –
поводься з розумінням та любов’ю. Не рви квіти, не знищуй грибницю, не
ламай дерева, не сміти. А що ми робимо?
Учениця 1. О, земле рідна! Боляче душі!
За ту збіднілу фауну і флору,
І сором за душевних тих сліпців,
Що нівечать безцінну твою вроду.
Учениця 2. Унаслідок людської перемоги
Над усім новим, що просить допомоги,
Прости нам, земле, спалені ліси,
Прости грунти збіднілі й неродючі.
Учениця 1. Краса? Пильніш дивися
Де тут вона? Сміття навколо й бруд
У сміттєзбірник ліс перетворився
Розсадник всіх мікробів тут.
Пляшки, бляшанки…Квітки не знайти.
О, люди, хто нам розуму позичить?
Хто нас навчить природу берегти?
Ведучий 1. Земля – наш дім. Можливо це єдина планета, на якій існує життя
у Всесвіті. Хіба не заслуговує вона нашої любові? Але на сьогодні ми маємо
велику кількість свідчень про те, що людина є не бережливим, а
самовпевненим землевласником.
Ведучий 2. Ми дуже добре пам’ятаємо трагедію Чорнобиля. Наслідки цієї
катастрофи ми відчуваємо і сьогодні (відеофільм «Чорнобильські хати»).
Пісня «Чорнобильські хати» (додаток 1).
Ведучий 1. (з-за куліс) Наша планета серйозно хвора. У двері будинку
людства стукають лиха майбутніх екологічних катастроф.
Сценка майбутнього
На сцену виходить Продавець повітря. На грудях у нього лоток зі
складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря», пляшками
з яскравою етикеткою «Жива вода».
Продавець повітря: Чисте гірське повітря! Купуйте «живу воду».
Остання «жива вода» на Землі! Парасольки від кислотних дощів — для всіх і
кожного! Купуйте цілюще чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна
«жива вода»... (На сцену вибігають покупці — учні).
Продавець повітря (зрадів покупцям): Купуйте парасольки від
кислотних дощів. «Живу воду»! Останню «живу воду» на Землі! (Покупці
здивовані).
Перший: Парасолька від кислотного дощу?
Другий: «Жива вода»?
Третій: Чисте повітря?
Продавець повітря: Саме! Останні екземпляри. Тільки в нас! Поспі-
шайте! Купуйте носові хустинки від смогу!
Четвертий покупець: Навіщо?
П'ятий: Кому потрібна «Жива вода»?
Шостий: Все це бабусині казки!
Продавець повітря (з сумом): Бабусині казки... Ні, молоді люди, це
вже не казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на Землі не залишиться ні
краплини справжньої чистої води, котру я називаю «живою». А за один вдих
скоро доведеться платити таку ціну!
Перший: Яку ж?
Продавець повітря: Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може
стати людське життя! Наше й наших дітей...
Другий: Так він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки
від смогу, парасольки від кислотних дощів.
Продавець повітря: Так-так... Чудові парасольки від кислотних
дощів...
Третій: Та він божевільний!
Четвертий: Повітря о-о-он скільки!
П'ятий: А води? Пий — не хочу! І все безкоштовно.
Шостий: Та він звичайний шахрай!
Перший: Ходімо, немає про що з ним розмовляти!
Другий: На наш вік всього вистачить!
Продавець повітря: А після вас?
Третій: Що буде після нас — нікому не відомо...
Четвертий. Після нас — хоч потоп!
Продавець повітря (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно?
(Гуркоче грім... чути шум дощу).
Продавець повітря: Ось... Я ж казав, кислотний дощ!
П'ятий: Накаркав!
Шостий: Не може бути!
Продавець повітря: Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ.
Від нього шкіра стає сірою, життя згасає...
Перший: Ущипніть мене, я, мабуть, сплю.
Продавець повітря: Ні-ні, це останнє попередження! Скоріше беріть
парасольки!.. (Шум дощу стає сильнішим. Покупці розбирають парасольки,
ховаються під ними від дощу).
Другий покупець: Мені страшно.
Продавець повітря: Страшно... Скоро лише в кіно можна буде
побачити світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й
жива вода, ранкова роса і грибний дощ... Та й хто буде ходити в такі музеї?
Третій: А сонце?
Четвертий: Невже зникнуть птахи?
П'ятий: І ми ніколи не побачимо пролісків?
Шостий: Не вдихнемо аромат конвалій?
Перший: Не зануримося у прохолодну річку?
Другий: Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу
веселку? (Продавець повітря хитає головою).
Всі: Ні! ми не згодні! Нехай буде веселка!!!
Ведучий 1.Наша планета не витримує екологічних потрясінь: Чорнобиль,
засухи в Африці, виснаження озонового прошарку атмосфери, скорочення
розмаїття фауни і флори, кислотні дощі над Європою, «парниковий ефект»,
проблема промислових відходів... І перелік цей можна продовжити.
Ведучий 2.
Чому шалені бузувіри
Природу нищать, мов кати?
Невже їх породили звірі?
(Та й звір не робить підлоти).
Де наші ріки та озера,
Де кришталева та вода?
Чому замулені джерела?
Чому спіткала нас біда?
Колись давно усім на диво
Цвіли прекрасні міста-сади,
Неначе дівчина вродлива.
Тепер над ними — сивий чад!
Еней, що з пекла повернувся,
Якби в Україну завітав,
То з жаху, мабуть, відсахнувся б
Та й знов у пекло почвалав.
Сценка
Людина
Я – людина, власник планети.
Мої – ліси, озера і поля.
Не страшні мені ніякі тенета
І належить мені вся земля.
Атмосфера
Мені вас жаль. З кожним роком я все більше втрачаю сили і не
в змозі захищати вас від згубних ультрафіолетових променів. Дощі,
якими я щедро напувала все живе, знищують вас. Забруднюючи мене, ви
створюєте парниковий ефект, наслідки якого можуть бути
катастрофічними. Моє повітря, яким ви дихаєте, настільки забруднене, що
мимоволі пригадуються крилаті слова « Або люди зроблять так, що в повітрі
стане менше диму, або дим зробить так, що на землі стане менше людей.»
На всій планеті потепліло,
Від чаду й диму посіріло.
Дерева вже від смогу похилились,
Берізки чорними зробились.
Шари атмосфери отруту вбирають,
Кислотні дощі землю поливають.
Мирний атом вже не підкоряється,
Парниковий ефект вкоріняється.
Людина. Я тут господар, і я цар Природи
Я в небо космічні ракети пустила.
За це мені треба усі нагороди.
Ногою своєю я в космос ступила.
Гідросфера.
А ось мої надра: нафта, ртуть, свинець, кадмій, побутові відходи,
пестициди, мідь, цинк, харчові відходи, радіоактивні речовини. А ось
залишилась тільки одна краплинка чистої води.
Ти тіло моє зруйнувати зуміла,
Забруднюєш все навкруги.
Ти ріки мої, мою кров осушила,
Замулені води, в смітті береги!
Я бачу, як в море скидають відходи,
Я чую, як стогне живий океан!
Всю нечисть у воду спускають заводи.
І дно моє в безлічі ран.
Людино мила схаменись!
Поглянь навколо подивись,
Якої шкоди завдала ти,
Своїм озерам і рікам.
Людина. Доволі на мене всі біди валити!
Земля для людей, все на світі — моє!
Я нафтою можу все море залити!
А риба у річці, як бачиш, клює.
Літосфера. Я – літосфера! Моя кров – це підземні води, що течуть по мені.
Суходіл континентів і країн – це мої органи. Мені важко дихати. Тіло моє
стиснуте безліччю доріг та магістралей. Мої легені забруднені утилізованими
відходами, сміттєзвалищами.
Ревуть та стогнуть земні простори,
Від ваших рясних бур’янів.
Земля не винна в цьому горі,
Що має таких господарів.
Ніхто землі не захищає
І обробляють як небудь.
А коли вродить щедро нива,
З землі святої все згребуть.
Пісня «Сильний вітер» (додаток 2 ).
Ведучий 1. Не можу збагнути ще й досі,
В руїнах Земля, в попелищі.
Десь діти ще плачуть голодні і босі,
А хтось у багатстві з байдужим обличчям.
Ведучий 2. Схаменіться, сестри і братове!
Ми ж коліньми на майдані літ
Витоптали поле барвінкове,
Виламали калиновий цвіт.
Ведучий 1. Порубали предків ми коріння,
Бо живем одним єдиним днем.
Погубили в зародку насіння,
Що ж ми завтра, Господи, пожнем?!
Ведучий 2. Прости нас, Земле, нас – людей століття
Яке надбало стільки лиходіїв, що
Вистачить на кілька поколінь
А може й ні…не буде поколінь.
Ведучий 1. Сліпців, котрі не втямили азів,
Що справжнє щастя – в килимах із квітів,
І сріблі рос, у золоті хлібів,
І кришталях оцих джерелець світлих.
Ведучий 2. І атом той, що вирвався на волю,
Перевернув людську селянську долю.
Прости нам, земле, все ж таки прости,
Можливо, розум людства не засне,
Бо голова живому всьому – ти!
Ведучий 1. Живе в природі істина проста
Я стверджую усе це не з нагоди:
В правічній мові Матері-природи
Родилось першим словом – доброта.
В ній все твоє: земля і неба вись
Сміх колоска й трави, і регіт грому.
Збагни лише її в собі самому,
Обожнювать красу землі навчись.
Душа краси в природі не згора
Єство її не знає половини
Найкрасивіша ціль в житті людини
Це визернити серце для добра.
Ведучий 2 . Земля-жива! Як у всього живого,
В її грудях є і сила, і жалі,
Хіба назвеш людиною такою,
Хто не шанує матері-Землі!
На крилах вітер нам приносить
Думки здебільшого похмурі і сумні.
Себе спитати треба:,, Чи не досить
Людині руйнувати все життя Землі? ‘‘
Чи вже не досить їй забруднювати воду
Рубати ліс, вбивати, нищити, не берегти?
Адже безсила проти нас природа,
Але безсилі і без неї ми.
Якщо ти хочеш жити довго -
Не треба нищити природу
Щоб щось залишилось народу.
Все задумано мудро в природі
Жити всьому в мирі і згоді.
Зупинімось, останній є шанс
Ця планета не тільки для нас.
Ведучий 1. Зупинись, людино, озирнись
І подумай, що тебе чекає.
Якщо ти не зможеш, як колись,
Босоніж іти веселим гаєм;
Якщо ти не зможеш до озер,
Ніби до люстерка нахилитись.
Якщо ти не зможеш від тепер
Із криниці жодної напитися.
Якщо раптом, звідки не візьмись,
Газ страшний почне тебе душити…
Зупинись, людино, озирнись
І подумай, як нам далі жити.
Пісня « Бережи свій край» (додаток 3).
Ведучий 2. Ти пробач нас, Земле,
За твої всі обвуглені рани
І за мертві ліси,
І за кожну задимлену мить.
Ведучий 1. Ти не бійся, Земле,
Ми віднині на захист твій станем.
Ти повір нам, Земле,
Ми зуміємо тебе захистить.
Ведучий 1. Набираю у груди повітря
І кричу, щоб почули усі.
На Землі цій, в природі – ми діти
Ми без неї ніщо в цьому світі,
Ми без неї ніщо в цім житті!
Ведучий 2. Схаменіться люди добрі,
Захистіть природу,
Як не буде річки й лісу,
Не буде й народу.
Ведучий 1. Ми віримо, що кожен з нас усіх,
Посадить сад, чи дерево, чи квіти.
І в Україні буде щастя й сміх
І завжди тут здорові будуть діти.
Ведучий 2. Ми любим ліс і завжди його шкода,
Річок розмову чуємо і я і ти,
І все це називається природа.
Давайте її завжди берегти.
Природа споконвічно не жаліє нам нічого,
Даруючи нам щиро всі дари,
Від нас щоденно просить лиш одного,
Щоб до неї люди добрими були.
Ведучий 1. Так, щоб до неї добрими були. Адже беремо від природи
найбільше - здоровя. Любов до природи, бережливе ставлення до неї тісно
пов’язується з поняттям «батьківщина». А людині потрібна батьківщина. І
охороняти природу – значить любити батьківщину. Немає кращої землі, як
наша Україна. Ми обіцяємо її зберегти!
Пісня «Молодий сад» (додаток 4).
Ведучий 1. Дякуємо за увагу!
Додаток 1
Пісня «Чорнобильські хати»
Порожні хати, всохлі вишні
Закляк колодязь у дворі –
За що карає нас Всевишній
Промінням чорної зорі.
Повзе прокляття по оселях,
І нищить землю навкруги.
Радіаційна його челядь
Збирає по хатах борги.
Приспів:
Чорнобильські хати, чорнобильські хати,
Вдивляється в небо, заплакана мати.
Чорнобильські хати, чорнобильські хати,
Вам випала доля, пустими стояти.
Хто винен стронцію сліпому?
Чим завинили ми, кому
Тому реакторові злому
Чи може Богу Самому.
О, збав, Господь, від кари тої,
Страшенне вогнище згаси.
Та зерна істини святої
До нас, до грішних донеси.
Приспів:
І день, і ніч – двадцяте літо
Усе кружля пекельний птах.
Мовчазно горбляться могили
В старих, покинутих хрестах.
Додаток 2
Пісня «Сильний вітер»
Я не знаю, що то стало, що то стало,
Що повітря чисте знову десь пропало.
І хвороба знов з’явилася у друга,
А у серці поселилась біль і туга.
Приспів:
Сильний вітер (3 рази)
Поламав у чистім полі усі квіти. 2р.
І Земля вся у стражданнях,
Терпить біль вона від рання
Сильний вітер.
А халатність наша круто повернула.
І планета у смітті вже потонула.
І чому, чому, чому все це так сталось,
Бо терпіння матінки вже обірвалось.
Приспів:
Ми вбиваєм Землю зранку і до ночі,
Не ховаємо від стиду свої очі.
Вона просить, що не треба, що не треба
Забирати в неї синє чисте небо.
Приспів:
Додаток 3
Пісня «Бережи свій край»
Ти можеш брати у природи все,
Но пам’ятай, що зло це все несе.
Та добре знай життя летить,
Час не повернеш,
Нову Землю не знайдеш.
Слова подяки нині ти скажи
Планету - Землю рідну збережи.
Незгодам всім наперекір,
По Землі крокуй,
Тільки пам’ятай і вір.
Приспів:
Бережи свій край, бережи цей світ.
Тільки зрозумій, що стали ми відповідальними людьми.
Бережи свій дім, душі і серця
Прожиті вже роки не повертаються.
Екологічні побудуй стежки
Не бійся краху і вперед іди.
Крокуй ти вперто до мети
Природу не згуби, віру в себе віднайди.
Ти можеш брати у природи все,
Но пам’ятай, що зло це все несе.
Та добре знай життя летить,
Час не повернеш,
Нову Землю не знайдеш.
Приспів:
Додаток 4
Пісня «Молодий сад»
1.Там де ясне сонце гріє, там де соловейко мріє.
Виростає і мужніє сад молодий.
Вітер пагінці гойдає, теплий дощик поливає,
Твоїх діток, Україна, сад золотий.
Приспів:
Від Донбасу, до Карпат, зеленіє юний сад,
Заплітають землю у барвінки ясні.
Напуває рідний край, веселковий водограй,
І несуть лелеки у небо пісні.
2.Україно, рідна нене, найдорожча ти для мене,
Тут мій дім, моя родина, місто моє.
Україно, моя доле, зелен ліс, родюче поле,
В світанковому серпанку сонце встає.
Приспів:
3.Час мине так непомітно, зацвіте садочок світло
Зачарує всіх дарами в радісний день.
І полине слава гідна і земля розквітне рідна,
Заспіває вся планета наших пісень.
Приспів:
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Доповідь на тему:
«Використання інтерактивних технологій на уроках біології»
Викладач біології ВПУ №11
Муж М.В.
Інтерактивне навчання стає все популярнішим серед учителів та учнів.
Інтерактивне навчання – це навчання, занурене у спілкування, в основі якого
лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання, безпосередньої
участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання
проблем. У середині XX століття Курт Левін, починаючи розробляти «теорію
поля», висунув такі судження: «Легше змінити індивідів, які зібрані в групу,
ніж змінити кожного з них окремо». В цьому полягає найважливіша
особливість інтерактивного навчання: процес навчання відбувається в
груповій спільній діяльності. «Доведено, – підкреслює І. О. Зимня, – що в
порівнянні з індивідуальною роботою за схемою «учитель – учень»
внутрішньо групове спілкування у розв’язанні тих же завдань підвищує
ефективність не менше, ніж на 10 %. Група по відношенню до кожного її
члена є мікрокосмосом (суспільством у мініатюрі), який відбиває весь
зовнішній світ».
Творча особистість Учителя – необхідна умова реформування освіти.
Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності, розвиває й
укріплює внутрішній потяг до самовдосконалення вбачає сенс не тільки в
самостійному творчому пошуку. Під час праці він формує в учнів:
культуру навчальної праці;
реалізує принцип переконаності учнів у дієвості та необхідності
знань;
розвиває самостійність учнів як засіб їх інтелектуального
розвитку;
навчає самостійно регулювати свою розумову діяльність;
навчає таких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення,
встановлення причинно-наслідкових зв'язків;
мотивування оцінки ситуацією успіху, просування учня у
творчому пошуку;
створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та
розвитку особистості.
Творчість є найвищим виявом розвитку людського розуму. Творча
здібність – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в
нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність
глибокого усвідомлення свого досвіду. Завдяки творчій діяльності в дитини
розвивається здатність самостійно реалізувати свої можливості. А
самореалізація веде до особистісного зростання. Реалізація ідеї неможлива
без розробки та впровадження відповідних технологій навчання. Училище
має бути не підготовкою до життя, училище має бути життям. Досягнути
цього можливо, створюючи інтерактивне середовище.
Інтерактивне навчання – це діалогове навчання, у ході якого
здійснюється взаємодія вчителя й учня.
Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання,
за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що
робить продуктивним сам освітній процес.
Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:
у роботі задіяні усі учні групи;
учні навчаються працювати у команді;
формується доброзичливе ставлення до опонента;
кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
створюється «ситуація успіху»;
за короткий час опановується велика кількість матеріалу;
формуються навички толерантного спілкування;
вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне
рішення проблеми.
Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити
цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є
навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи –
4–6 осіб. Риси інтерактивного навчання:
двобічний характер;
спільна діяльність учителя й учнів;
керівництво процесу вчителем;
спеціальна організація та різноманітність форм;
інформаційна прогалина;
цілісність та єдність;
мотивація та зв'язок з реальним життям;
виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом
засвоєння нових знань.
Організація інтерактивного навчання передбачає використання
дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення
проблемних ситуацій.
За умілого використання інтерактивних методик вони знімають
нервове навантаження, дають змогу змінювати форми діяльності,
зосереджуватися на вузлових проблемах, які потребують повсякденної уваги.
Впровадження нетрадиційних методів повинно суттєво змінити технологію
побудови всіх форм навчальних занять, створити оптимальні умови для
розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, успішного здійснення
диференційованого підходу в навчанні. Активна участь усіх учнів у
виконанні навчально-виховних завдань має велике значення, сприяє
формуванню активної життєвої позиції учня. Використання сучасних методів
навчання дозволяє формувати і розвивати креативно мислячу особистість,
яка зможе розв’язувати проблеми, що виникають у житті кожної людини.
Інтерактивні технології потребують застосування учнями складних умінь і
навичок: дискутувати, висловлювати свою позицію, працювати в групі тощо.
Розвиток і вдосконалення біології та всіх її численних галузей на
сучасному етапі, підвищення ступеня складності біологічних знань ставлять
для зацікавленого у своїй роботі вчителя численні проблеми. Під час
переходу до інтерактивних форм навчання в біології змінюється насамперед
ставлення дітей до предмета, приводиться в дію основний закон засвоєння
знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування – практичне
застосування. Ефективність засвоєння знань залежить від активності
учасників процесу навчання. Цей принцип найкраще спрацьовує при
введенні інтерактивних форм навчання на уроках біології. Адже коли учень
не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається
знайти логічне пояснення того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу
свою точку зору – ось це і є найголовніша мета інтерактивного навчання.
Набагато важливіше навчити учнів мислити, аналізувати, робити висновки,
ніж просто розповісти їм новий матеріал.
Інтерактивний метод не є обов’язковим для використання кожним
викладачем, проте він дає можливість для фахового росту, для зміни себе,
для навчання разом з учнями. І після кількох старанно підготовлених уроків,
викладач може відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, змінилася
сама атмосфера в навчальній групі – і це послужить додатковим стимулом до
роботи з інтерактивними технологіями.
Виходячи з вищезазначеного, я прийшла до висновку, що
необхідно якомога частіше використовувати різні інтерактивні вправи як під
час вивчення нового матеріалу, так і при його закріпленні чи повторенні.
Окремі теми курсу біології дають можливість провести урок у формі
тренінгу, або циклу інтерактивних вправ. Іноді на окремих етапах уроку
використовуються різні інтерактивні вправи.
Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на
уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж
після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість
опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь
та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.
Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід
казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише
допомогти опрацювати інформацію і прийняти власні рішення. Спостерігати,
щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням.
Рішення учнів повинні сприйматися серйозно, щоб налагодити процес
навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.
При інтерактивному навчанні відбувається постійна активна взаємодія
всіх, хто залучений до процесу навчання. При цьому ролі викладача та учня
перебувають у певній рівновазі: обидва працюють для того, щоб навчатись,
ділитись своїми знаннями, досягненнями, певним життєвим досвідом.
Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Можна швидко
повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше.
Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову
учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної
участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, не дадуть
справжніх стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою
активного «інтерактивного» навчання.
Природно виникає запитання: якими тут можуть бути критерії
оцінювання? Зазвичай оцінювання кожного з таких умінь потребує
визначення трьох-чотирьох відповідних критеріїв, формулюючи які, вчитель
виходить зі своїх уявлень про ідеальні еталонні результати застосування
такого вміння.
Маючи доволі широкий спектр критеріїв оцінювання навчальної
діяльності учнів, учитель може сам обрати три-п'ять найважливіших із них і
повідомити їх учням, щоб вони орієнтувалися на ці критерії, працюючи на
уроці. Бажано не тільки повідомити їх учням, а й обговорити, пояснити і
записати на дошці або папері. Для того, щоб перейти до оцінювання в балах,
а також максимально індивідуалізувати оцінку, можна скористатися
прийомом визначення рубрик до кожного критерію, що відображають різні
рівні виконання учнями планової діяльності. Залежно від мети і конкретної
стратегії оцінювання, треба вибрати шкалу оцінювання кожного з обраних
показників (критеріїв). Інколи потрібно буде застосувати, наприклад,
стобальну або десятибальну шкалу. Так, рівень стартових комунікативних
спроможностей учнів можна оцінити через категорії «високий», «середній»,
«низький» тощо. Взагалі, це одне зі спеціальних завдань кожного вчителя.
Перед вчителем стоїть завдання: розробити для кожного конкретного
випадку чіткі критерії оцінювання; створювати необхідну психологічну
налаштованість учнів на аналіз своїх результатів (для адекватної
самооцінки). Поступово на уроках з використанням інтерактивних методів
вводиться самостійна змістовна оцінювальна діяльність учнів, коли їм
пропонується охарактеризувати свою діяльність кількома реченнями. З цією
метою можна застосувати технологію «відкритий мікрофон», «незакінчене
речення» тощо. Важливим моментом у самооцінювальній діяльності є
вміння учнів працювати із засвоюваним на уроці змістом: фіксувати основні
моменти, визначати головне, конкретизувати поняття тощо. Для цього також
можна застосовувати як названі інтерактивні технології, так і обговорення в
загальному колі, «ланцюжок думок» та інші. За інтерактивної системи
учитель є помічником, консультантом у роботі учнів, що спрямовує,
організовує, координує учнів, які самостійно набувають необхідних знань,
умінь і навичок у процесі пошуку нової інформації. Досвід учителя є
центральним джерелом пізнання. Він сприяє і спонукає дитину до
самостійного відбору інформації, закладає і шліфує її власний досвід.
Вправа «Мозковий штурм» використовується при вивченні
нового матеріалу, або для його закріплення. Перед учнями ставиться
проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене.
Наприклад, під час вивчення теми «Перетворення енергії в біогеоценозах.
Агроценози» учням пропонується під час мозкового штурму :
1 групі – скласти характеристику біогеоценозу;
2 групі – скласти характеристику агроценозу.
Виконане завдання обговорюється, систематизується,
удосконалюється. Під час вивчення теми «Одноклітинні організми»
мозковим штурмом вирішується проблема: яку роль відіграють бактерії у
природі та житті людини. Під час виконання завдання учні розподіляються
на групи по 5-6 чоловік і працюють з енциклопедіями, довідниками, науково-
популярною та додатковою літературою. Працюючи в групі, вони
знайомлять з інформацією товаришів і готують виступ відповідно до
отриманого завдання. Взагалі, вправа «Мозковий штурм» використовується
на уроках біології досить часто, практично на кожному уроці. Він означає
вільне висловлення ідей, думок на задану проблемну тему, сприяє
народженню значної кількості ідей при високій активності учасників,
розвиває комунікативні здібності учнів, надає їм можливість самовиражатися
та самореалізуватися.
Вправа «Капелюшна дискусія «за» і «проти»». Це досить проста і
цікава для учнів вправа, під час виконання якої практично кожен учень за
досить короткий час повинен висловити власну думку з тієї чи іншої
проблеми. Наприклад, під час вивчення теми «Біотехнології. Генна
інженерія» учні лаконічно і чітко висловлюють думки щодо проблем
клонування живих організмів. Цікаві думки під час дискусії висловлюють
учні при вивченні теми «Докази еволюції». А чи потрібні нам знання про
СНІД? (тема «Віруси»); чи відбувається еволюція людини на сучасному
історичному етапі? (тема «Еволюція людини»). Можна поставити безліч
цікавих для учнів питань, дати їм 2 капелюхи, на яких закріплені слова «за» і
«проти» і дозволити кожному бажаючому висловитися.
Вправа «Активізуюча вікторина» може бути використана практично на
кожному уроці як при повторенні матеріалу, так и при його закріпленні.
Наприклад, при повторенні матеріалу з теми «Вуглеводи та жири» можна
використати такі твердження:
вуглеводи складаються з таких хімічних елементів: С,Н,О,N;
жири виконують енергетичну функцію;
крохмаль належить до полісахаридів;
формула глюкози С6Н12О6;
запасливу функцію виконують вуглеводи і ліпіди;
фосфоліпіди регулюють проникність речовин в клітину;
вуглеводи виконують будівельну функцію;
ліпіди – речовини з гідрофобними властивостями;
воски належать до групи дисахаридів;
стероїди виконують транспортну функцію.
Завдання для вікторини можуть бути досить різноманітними. Можна
продумати запитання, відповіді на які повинні бути поширеними, логічними
та обґрунтованими. Можна дати можливість учням продовжити речення,
почате вчителем. Наприклад, при вивченні теми «Мінливість» можна
використати такі завдання:
мінливість поділяють на……………………………………………...
до мутагенних факторів належать…………………………………...
неспадкова мінливість відповідає умовам життя, є ………………..
спадкову мінливість поділяють на ………………………………….
мутації за результатами дії бувають ………………………………...
мутації, викликані спеціально спрямованими діями – це………….
неспадкову мінливість по іншому називають……………………...
явище протилежне до спадковості називають…………...................
мутації, які негативно впливають на організм називають…………
мінливість, пов’язана із зміною числа генів чи хромосом…………
Вправа «Експрес – тест» використовується, в основному, на
закріплення знань, їх узагальнення та систематизацію. Для цієї вправи
підбираються тестові запитання, на які даються відповіді , одна з яких є
вірною. Наприклад, на закріплення теми «Синтез білка» можна використати
такі тести (додаток 1), або з теми «Екологічні фактори. Основні середовища
існування» (додаток 2).
Такі питання допоможуть учням швидше зорієнтуватися у новій
термінології і закріпити отримані на уроці знання.
Вправа «Точка опори». Вона може мати досить різноманітні завдання
для актуалізації опорних знань учнів з певної теми чи проблеми, яка
розглядається. Це можуть бути і запитання, і тестові завдання, і загадки, і
кросворди. Під час її проведення необхідно пам’ятати головне: всі запитання
повинні бути продумані так, щоб допомогти учням засвоїти новий матеріал і
пов’язати його з життям чи з попередніми темами.
«Тематичні терміни»
Учням пропонують записати на аркушах паперу терміни, використані в
даній темі. Це можуть бути назви явищ, прізвища вчених, назви розмірів,
одиниці їх виміру тощо. Через певний час викладач припиняє записування
слів і пропонує одному із учнів зачитати ці слова. Інші викреслюють назви,
що повторюються. Учень, у якого виявиться найбільше термінів, буде
переможцем.
«Мікрофон».
«Мікрофон» дає можливість кожному послідовно чи хаотично (за
вибором людини, яка проводить опитування) сказати щось швидко, по черзі,
відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Наприклад при вивченні теми «Закономірності спадковості» можна задати
учням запитання: які основні генетичні поняття ви знаєте? Передаючи
«умовний мікрофон», учні називають ці терміни.
Метод «Рольова гра».
Метод «Рольової гри» полягає в тому, що учні вживаються у
запропоновану ситуацію та виконують (грають) одну або кілька ролей з
елементами імпровізації в установлених межах. Учні працюють у парах або
невеликих групах. Мета такої гри полягає в розігруванні ситуації в ролях –
визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду
поведінки в подібній ситуації шляхом «гри». Рольову гру можна провести
при вивченні теми «Селекція організмів». Тут можна зіграти роль
селекціонера, біотехнолога, журналіста, медика, еколога.
Додаток 1 1.Білки складаються із: а) спиртів; б) амінокислот; в) карбонових кислот. 2.Білки виконують функцію: а) захисну; б) енергетичну; в) будівельну. 3.Замінні амінокислоти – це амінокислоти, які: а) синтезують тваринні організми; б) рослинні організми; в) надходять в організм тільки з їжею. 4 Білок у вигляді спіралі або клубка – це структура: а) первинна; б) вторина; в) третинна. 5.Ферментами можуть бути: а) молекули вуглеводів; б) молекули ліпідів; в) молекули білків. 6. Один фермент може каталізувати: а) небагато різних хім. реакцій; б) одну хімічну реакцію; в) багато різних хімічних реакцій. 7.Функція білка, у якій він постачає клітини організму киснем – це: а) рухова; б) сигнальна; в) транспортна. 8.Біологічні каталізатори, здатні прискорювати хімічні реакції – це: а) вуглеводи; б) ліпіди; в) ферменти. 9.Фермент у процесі реакції: а) не змінюється,але витрачається; б) змінюється і витрачається; в) не змінюється і не витрачається. 10.Фермент у процесі реакції: а) обробляє малу кількість субстрату; б) обробляє незначну кількість субстрату; в) обробляє велику кількість субстрату.
Додаток 2 1.Термін екологія запропонував у 1866р.вчений: а)Вернадський; б) Сукачов; в) Геккель. 2. Екологію особин вивчає: а) аутекологія; б) демекологія; в) синекологія. 3. Частина природи в оточенні якої живе організм: а) ареал; б) середовище існування; в) біосфера. 4. Фактори неживої природи – це фактори: а) біотичні; б) абіотичні; в) антропогенні. 5. Тварини, які мають постійну температуру: а) теплокровні; б) холоднокровні; в) теплолюбиві. 6. Рослини, які ростуть на берегах водойм: а) гідрофіти; б) гігрофіти; в) гідратофіти. 7. Будь-яка умова середовища, що впливає на живий організм: а) екологічний фактор; б) середовище існування; в) природне середовище. 8. Фактори, що створюються сукупністю живих організмів: а) абіотичні; б) біотичні; в) антропогенні; 9. Наука про взаємодію живих організмів між собою і з неживою природою: а) біологія; б) екологія; в) альгологія. 10. Рослини з найменшою потребою у воді: а) гігрофіти; б) мезофіти; в) ксерофіти.
