Харків 201513

1розділ

Баньковська А. К. Особливості меблювання та декору-вання українського традиційного житлового простору. У статті проаналізовано інтер’єри українського народного житла кін. ІХ — поч. ХХ ст., виявлено характерні риси аутентичного житлового середовища, притаманні різним регіонам України. Виокремлено особливості меблювання та декорування укра-їнської оселі. Визначено, що в інтер’єрах українських хатин яскраво втілюється принцип синтезу мистецтв. Декоративність елементів внутрішнього простору українського житла ство-рюється не лише заради естетики, а відображує стародавні вірування українців та передає закладене у нього сакральне значення. Всі українські хати мають свої регіональні відмін-ності, а також вони мають спільні характерні особливості, які можна в результаті аналізу об’єднати за наступними категорі-ями: меблювання, декоративний посуд та текстиль. Традиція декорування своєї оселі свідчить про високий духовний та культурний рівень населення. Ключові слова: інтер’єр, дизайн, українське житло, меблю-вання, декорування, УкраїнаБаньковская А. К. Особенности меблирования и декориро-вания украинского традиционного жилого пространства.В статье проанализированы интерьеры украинского народного жилья кон. ХІХ — нач. ХХ вв., выявлены характерные черты аутентичной жилой среды, присущие разным регионам Укра-ины. Выделены особенности меблирования и декорирования украинского жилища. Определено, что в интерьерах украин-ских домов ярко воплощается принцип синтеза искусств. Деко-ративность элементов внутреннего пространства украинского жилья создается не только ради эстетики, в них отражаются древние верования украинцев и передаются заложенные в них сакральные значения. Все украинские дома имеют свои региональные отличия, а также они имеют общие характерные особенности, которые можно в результате анализа объединить в следующие категории: меблирование, декоративная посуда, текстиль. Традиция декорирования своего жилья свидетель-ствует о высоком духовном и культурном уровне населения.Ключевые слова: интерьер, дизайн, украинское жилье, ме-блирование, декорирование, УкраинаBan’kovskaya A. K. The features of furnishing and decoration of Ukrainian traditional living space. After the events of the Revolution of Dignity the social and political changes in Ukraine caused the increase of national identity of population and became the impetus for the popularization of Ukrainian culture not only at the national level but also in the world. But the problem is that the work on interior design in a particular ethnic style should be based on the information that is obtained by analyzing the samples of the authentic national art. Only this approach allows to use Ukrainian national traditions with understanding of their characteristics, origin and symbolism, and competently implement the projects in Ukrainian ethnic style, spreading Ukrainian culture and contribut-ing to its preservation and development. In the absence of such a structured information base, this research is especially important and is aimed to be a part of it.The objectives of this research are to analyze the interiors of Ukrainian folk dwelling of the XIX — XX c. to identify the characteristics of an authentic living environment inherent in the different regions of Ukraine; to highlight features of furniture and decoration of Ukrainian homes. It was determined that in the interiors of Ukrainian houses the principles of synthesis of arts are embodied: there are combined and harmoniously linked together in one room creations of wood, painting, weaving and embroidery, pottery, paper decorations (vytynanka), weaving from vines, dried owers and so on. The decorativeness of elements of Ukrainian housing’s interior space is created not only for the sake of aesthet-ics. It re ects the ancient beliefs of Ukrainians and passes their

sacred values. The tradition of decorating the habitation indicates a high spiritual and cultural level of the population. All Ukrainian houses have their own regional differences, and they also have common characteristics, which can be combined into the following categories: furnishing, decorative tableware and textiles. We nd out that in the rst category – furnishing – the composition of furniture in the Ukrainian living space traditionally is the same: cupboard (mysnyk), benches (later - sofas), table, chairs, chest, bed, horizontal bar for clothes, suspended cradle and furnace. In the biggest part of analyzed huts (Ukrainian homes) the furniture has elegant silhouettes and is decorated with beautiful carvings.The tableware in Ukrainian homes in addition to its direct function is also an interior decoration. That’s why usually it is demonstrated for everyone in cupboards or wall shelves. It is very common in all regions of Ukraine to have painted pottery: plates of different size, bowls, round and oval pots and jugs; brown, beige and red shades; with matte or glossy texture.The textile decoration of Ukrainian houses is performed using the woven and embroidered towels, tablecloths, rugs and the colorful traditional clothing hanging on the crossbar above the bed.In Ukrainian homes the musical instruments, if any, are hanging on the walls. In the top of the walls over the windows and in the corners there are icons (“images”) and folk painting. Ukrainian interiors are often decorated with cottonweed: bright and aromatic compositions from dried herbs, owers and twigs with berries are hanged on the walls, are laid on the ceiling beams, are put in the ceramic vases on tables, on benches in the corners and on the window sills. It was found that interiors of traditional Ukrainian houses have their regional differences in furniture and decoration. There is an interesting and popular decision in home interiors of Podillia and Slobozhanshchyna: it is compositional association of traditional cupboards with doors and windows using the long shelf above them for exhibition of painted utensils.In Southern Ukraine interiors are exquisitely decorated using unique colored Petrykivsky painting. There are painted wooden furniture (including cupboards, chests and headboards), musical instruments, utensils and other household items. There is a very developed carpet weaving in Polissya, so you can see a lot of large colorful carpets on the walls in interiors of Polissyan houses, perceived as textile walls. Carpathian houses demonstrate the mastery of carpentry art on the example of nely carved furniture and wooden plates. A combination of functions in the traditional chest-table is a characteristic feature for this region. Fur and leather products (clothes that is hung on the crossbar) and plenty of pillows on the beds give Carpathian houses a special atmosphere of comfort. The interiors of the houses of Naddniprianshchyna are magni cently decorated with dried and fresh oral compositions. The oor is often covered by grass or straw like a living carpet.Residential interiors of Podillia stand out for their original decor - paper decorations (“vytynanky”) that adorn ceiling beams, walls, furnace, windows, doors, shelves of cupboards and other interior elements. These trends are re ected in the different areas of design, including interior design. Keywords: interior, design, Ukrainian dwelling, furniture, décor, Ukraine.

Постановка проблеми. Суспільні та по-літичні зміни в Україні після подій Революції Гідності зумовили підвищення національної самосвідомості населення та стали поштовхом до популяризації української культури не тільки на загальнодержавному рівні, а й у світі. Дані тенденції мають свій відгук й у різних сферах ди-

УДК 747.012

© Баньковська А. К., 2015

Баньковська А. К.Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва

та дизайну ім. М. Бойчука

ОСОБЛИВОСТІ МЕБЛЮВАННЯ ТА ДЕКОРУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛОВОГО ПРОСТОРУ

14

зайн-діяльності, в тому числі і в дизайні інтер’єру. Але проблема полягає у тому, що для роботи над дизайном інтер’єру у певному етнічному стилі, необхідно спиратися на дані, отримані шляхом аналізу аутентичних зразків національного мис-тецтва. Лише такий підхід дозволить використо-вувати українські національні традиції, розуміючи їхні особливості, походження та символіку, та компетентно реалізовувати проекти в українсько-му етностилі, поширюючи українську культуру та сприяючи її збереженню та розвитку. За від-сутності подібної структурованої інформаційної бази, дослідження, результати якого викладені у даній статті, є особливо актуальним та має за мету стати частиною такої бази.

Зв’язок із науковими чи практичними завданнями. Тема дослідження пов’язана із проектами Довгострокової стратегії розвитку української культури [3] та Державної цільової національно-культурної програми розвитку куль-тури і мистецтва на період до 2017 року [6].

Аналіз останніх досліджень та публіка-цій. Дослідженню проблематики української культури присвячується досить багато праць сучасних науковців. Найбільш цікаві у фокусі теми, що досліджується, роботи М. Р. Селівачова, а також В. А. Тишкова і С. В. Чешко [9], присвя-чені питанням з історії українських культури та мистецтва, їх розвитку у часі, а також семіотики української орнаментики. Особливу цінність мають ілюстровані етнографічні матеріали дослі-джень В. П. Самойлович [8], А. І. Громнюк [2] та Ф. Волкова У дисертації М. Р. Григор’євої [1] роз-глядається етнічний напрямок у середовищному дизайні України ХХ ст. на основі аналізу народної архітектури. Аналіз останніх досліджень виявив, що питання дизайну традиційного українського житлового середовища у контексті виявлення регі-ональних культурних особливостей, недостатньо розроблені та потребують більш заглибленого пошуку та систематизації.

Цілі статті. Проаналізувати інтер’єри укра-їнського народного житла кін. ІХ — поч. ХХ ст. з метою виявлення характерних рис аутентичного житлового середовища, притаманних різним ре-гіонам України, а також виокремити особливості меблювання та декорування українського тради-ційного середовищного простору.

Виклад основного матеріалу дослідження. Територія України складається з регіонів, кожен з яких має свій характер народної культури та яким притаманні свої схожості та відмінності у народному зодчестві. Це Середня Наддніпрян-щина, Полісся, Карпати, Поділля, Полтавщина і Слобожанщина, та Південь України. Саме ці регіони взято за основу у дослідженні, тому що в більшості вони перекликаються із антропологіч-ним та діалектичним районуванням України [10].

Полтавщина і СлобожанщинаМеблюванняТрадиційним предметом інтер’єру укра-

їнського житла є мисник — шафа або настінні

полиці для різноманітного посуду (кухонного, столового, святково-обрядового та декоративно-го). Характерним є те, що у миснику полиці мають невелику ширину та спеціальну конструкцію для вертикального розташування тарілок. Таким чи-ном, весь гарний посуд демонструється на огляд всіх присутніх у хаті та виконує окрім утилітарної, ще й декоративну функцію в інтер’єрі. Гармонія розташування такого посуду у миснику свідчить про культуру відношень у сім’ї та про рівень духо-вності мешканців оселі. Сам мисник є символом чистоти, порядку і злагоди в українській хаті [1].

Цікавим та поширеним для Слобожанщини рішенням в інтер’єрі є композиційне об’єднання мисника із дверима та вікнами за допомогою дов-гої полиці над ними. На цій полиці розміщуються глиняні тарілки та інший, яскраво розписаний посуд. Такі полиці підтримуються різноманітними кронштейнами, декорованими профільним різь-бленням. Такі кронштейни отримали назву «кони-ки» завдяки завершенню у формі кінської голови. Багатофункціональність предметів інтер’єру є типовою для українського житла. Так і «коники», окрім конструктивної функції підтримки полиць мають додаткову — декоративну. На них виві-шують текстильні прикраси — майстерно вишиті рушники.

Меблі слобожанської хати — дерев’яні, з вираженою структурою матеріалу. За формою — досить витончені: ніжки та спинки стільців — ви-гнуті, столи та лави для сидіння мають фігурні ніжки та підлокітники, спинки — різьблені.

Характерним є декорування приміщення за допомогою текстилю, декоративного посуду, на-родного живопису та сушених трав і квітів.

Декоративний посуд.Посуд найчастіше зустрічається полив’-

яний — керамічний, покритий склоподібним сплавом (поливою), завдяки чому він має наси-чений колір та глянцеву фактуру.

Текстиль та інший декор.Текстильне оформлення інтер’єру викону-

ється за допомогою рясно вишитих рослинним орнаментом рушників, скатертин, килимів, а також розвішаного на жердці над ліжком тради-ційного одягу. Рушники в залежності від місця розташування поділяються на кілкові, стінні, божники (навколо ікон — «образів»), завіси (на ві-кнах) та покутні. Скатертина на столі та килими на лавах ліжках — найчастіше смугасті, по краях мо-жуть бути прикрашені мереживом. Переважаючі кольори текстилю — білий, червоний та чорний.

Духмяні сушені трави та квіти розташову-ються над сволоком (стельовій балці), на стінах над картинами та іконами, на столі, в кутах при-міщення у вигляді букетів у глечиках тощо.

Південь УкраїниМеблюванняМеблі в хатах на Півдні України — вишукані

та витончені завдяки фігурно вирізаним спинкам і ніжкам столів, стільців та лав, поличкам мисника, скриням, а також узголів’ям ліжка. Лави часто

Харків 201515

1розділ

зустрічаються із глухими невисокими спинками, передня площина яких покрита кольоровим пе-триківським розписом.

Декоративний посудПетриківський розпис найчастіше викону-

ється олійними фарбами або яєчною темперою не тільки по дерев’яним меблям (в т. ч. миснику, скрині та узголів’ю ліжка), а також по дерев’яним музичним інструментам, посуду та іншим пред-метам побуту [5].

Дерев’яний посуд раніше вирізували вручну, або виточували на токарному верстаті. Компо-зиція розпису залежить від форми тарілок, тому зазвичай кругла або овальна. Зображення — рос-линної та тваринної тематики: квіткові узори, ком-позиції з птахів серед квітів та ягід, а також риби із орнаментом. Такий посуд прикрашає святкові столи та виставляється на огляд у миснику та на настінних поличках.

Дуже поширеним у всіх регіонах України є керамічний посуд. Горщики та глечики — зручні у використанні, їх можна ставити у піч, вони пов’язані із культурою приготування їжі в україн-ців. Також вони мають своє символічне значення. Оскільки вони створені із глини (Землі) та ви-палені у вогні (Сонці), вони поєднують у собі ці два елементи та символізують хатній достаток, благополуччя та людську злагоду. Горщики та глечики, за давніми віруваннями, є вмістилищем духу всієї родини та душі кожного її члена, тому приймають участь у багатьох обрядових діях [4].

Текстиль та інший декорВсі сидіння в житловій кімнаті покрива-

ються яскравими килимами із геометричним, або рослинним орнаментом — налавниками.

Розвішені на стінах ікони та картини де-коруються традиційними білими рушниками із червоно-чорним вишитим хрестиком або гладдю орнаментом. Іноді в інтер’єрі можна побачити настінні килими.

Особливої атмосфери інтер’єру додає тонке мереживо: мережаними фіранками прикрашають-ся вікна, вишитими простирадлами із мереживом по краях застеляються ліжка, також мереживом обшиваються вишиті наволочки подушок.

ПоліссяМеблюванняПоліські хати будувалися із зрубу та, зазви-

чай, були «курними». Це значить, що опалення було вирішене завдяки розташуванню всередині печі, дим від якої виводився в саме приміщення хати, а звідти – надвір через спеціальний димо-вивідний пристрій («світець» або «просвіт»), який був розташований під отвором стелі. Таким чином, зазвичай, ніяк додатково не оздоблені дерев’яні стіни та стелі таких приміщень, були темними та закіптюженими, що диктувало свої правила: відсутність декору. В таких інтер’єрах переважає дерево, оскільки більшість ужиткових предметів — посуду, знарядь праці, а також ме-блі — саме дерев’яні. За формою вони досить про-сті, навіть грубі, позбавлені практично будь-якого

декору, відповідаючи сугубо утилітарній функції. Дуже рідко можна побачити меблі, декоровані малюванням та різьбленням у вигляді «зубців», «хвильок» та «кружалець». Поліські скрині, на-зва яких по-місцевому — «куфри», лише інколи прикрашені за допомогою техніки фляндрування («розчісування»), завдяки чому мають смугастий орнамент.

Склад меблів у житловому приміщенні традиційно однаковий, як у поліській хаті, так і в хатах в інших регіонах України: мисник, лави (пізніше — дивани), стіл, стільці, скриня, ліжко («піл»), жердка для одягу, підвісна колиска, піч.

Декоративний посудПоширеним є керамічний посуд, який

відповідає характерові оточення: «димлені» або «сиві» глечики, горщики, гладущики темного кольору та матової фактури.

Текстиль та інший декорВ не курних хатах приміщення декоровані

великою кількістю текстильних виробів, оскільки ткацтво було дуже розвиненим та поширеним у даному регіоні. Окрім традиційних рушників, які можна спостерігати у хатах по всій Україні, у житлових кімнатах поліської хати на білених стінах часто розвішені великі різнокольорові килими. Головними осередками килимарства в цих краях були села Левковичі, Дідковичі та Бехи. Такі килими розташовані від верхнього рівню меблів (столу, лави, ліжка) і майже до стелі. Вони перетворюють стіни на теплі та приємні на дотик поверхні, створюючи затишок у оселі. У таких килимах переважають контрастні чорні, червоні, сині та зелені кольори; орнамент — геометрич-ний, поєднаний із стилізованими прямолінійними рослинними мотивами. Килими на ліжках та лавах — тієї ж кольорової гами, але смугасті. Рушники — також смугасті, але смуги чергуються із геометризованим рослинним орнаментом. По краях можуть бути прикрашені білим мереживом. Рушниками завішували навіть сволок — стельову конструктивну балку. Рушники, скатертини та наволочки — орнаментовані здебільшого чер-воним та чорним кольором на переважаючому білому фоні. На жердці над ліжком розвішували традиційний чоловічий та жіночий одяг.

На стінах за наявності вішали музичні інструменти. У верхній частині, під стелею у ку-тах та над вікнами розміщували велику кількість різних образів (ікон), а також народний живопис.

Доповнюють інтер’єр кошики та корзини різних розмірів, плетені з лози, липового та ду-бового лика, або кореня сосни.

КарпатиЛемківщина, Бойківщина, Гуцульщина, Бу-

ковина і ПокуттяМеблювання. Одним з найцікавіших тради-

ційних предметів інтер’єру української хати є скриня. Вона виконує функцію зберігання, здебільшого особистих речей дівчини (одягу, прикрас та ін.). Нерідко скриня поєднує у собі функцію ще й столу, маючи масивну стільницю.

16

Іноді, у бідніших хатах, у скрині зберігалися про-дукти: хліб, молоко, сир.

До скрині завжди було особливе ставлення, оскільки вона наповнювалась на протязі всьо-го дівочого життя її хазяйки, в ній зберігалося придане молодої, після весілля вона переходила у новий дім, а згодом, передавалася у спадок. Увесь вміст скрині складали речі, виготовлені власноруч, що підтверджує майстерність та працьовитість майбутньої нареченої. Тому скриня має і своє символічне значення: вона є символом збереження та поваги родинних традицій, а також скарбницею духовних і матеріальних надбань попередніх поколінь, що стають джерелами благо-получчя майбутніх.

Ще одним прикладом винахідливості українських майстрів у прагненні до багато-функціональності та раціональності предметів інтер’єру є оригінальний стіл однієї з гуцульських хат, що досліджувались. У широкій масивній стільниці зроблені заглибини-довбанки, які слу-жили вбудованими мисками. На дні таких мисок знаходились отвори, які затикалися під час хар-чування та відкривалися під час миття.

Бойківські хати, як і Поліські, у переважаючій більшості були курними. Тому декорувати, як внутрішнє оздоблення приміщення, так і меблі та інші предмети інтер’єру не було доцільно. Були відсутні також і текстильні прикраси приміщення, тому що весь одяг, вишивки, тканини ховали у чистому приміщенні — коморі.

Карпатські майстри завжди славилися своєю майстерністю із різьблення по дереву. Тому меблі в цьому регіоні демонструють високий рівень теслярського виконання, про що свідчать тонко різьблені столи, скрині та мисники. Не зважаючи на загальну масивність меблів, вони виглядають витонченими та приваблюють зір своїми орнамен-тами. Гармонійно доповнює інтер’єр дерев’яний посуд, який дублює різьблені узори меблів, але у зменшеному масштабі.

Декоративний посуд та інший декорУ лемківській хаті часто вздовж стіни були

розташовані гряди — балки, на яких просушува-лись дрова та дерев’яне начиння. Окрім виконан-ня своєї прямої функції, такий елемент інтер’єру є яскравим та колоритним, додає затишку та тепла оселі. На печі, як правило, тримали металевий та глиняний посуд. Поряд знаходилась полиця (талош) та ложечник, у яких зберігали столовий посуд, керамічні горщики та глечики, дерев’яну сільницю тощо.

На полиці над вікнами у лемківській хаті можна побачити образи, народні картини та декоративні керамічні тарілки. Такі ж круглі розписані тарілки різних діаметрів виставлені і у миснику. Тарілки є яскравими акцентами у приміщенні завдяки пишним рослинним орнамен-там синього та червоного кольорів на контраст-ному білому фоні.

Текстиль. У текстильному оформленні інтер’єру характерне використання великої

кількості домотканих виробів: саморобні побутові тканини у тепло-коричневих тонах у поєднанні із жовтогарячими барвами; традиційні вишиті руш-ники та наволочки із яскравими, в більшості чер-воними та рідше синіми смугастими візерунками на переважно білому фоні; орнаментовані сорочки із вишивками та аплікаціями шкіряно-хутряних елементів; хутряні «кептарі» — безрукавні кожушки, зшиті з овечої шкіри, із кольоровим сап’яном, латунними кілечками («капслями») та хутром, та інший одяг розвішувались на жердці над ліжком. Найчастіше кептарі декорувалися рослинним орнаментом, рідше — у поєднанні із геометричним. У світлих тонах теплих бежевих кольорів або темно-вишневих кольорів із чорним хутром, із крупними візерунками, або з орнамен-тальним декором лише по швах, але дуже чітким, лаконічним та контрастним — весь унікальний одяг створює в інтер’єрі надзвичайну атмосферу карпатської традиційної хати. Завдяки таким різноманітним фактурам та текстурам матеріалів (дерево, кераміка, текстиль, шкіра, хутро) — весь інтер’єр визиває яскраві тактильні враження.

Характерним є розміщення на ліжку великої кількості подушок у різноманітних вишитих наво-лочках, які мали різний розмір та складалися одна на одну у декілька своєрідних пірамід.

Середня НаддніпрянщинаМеблюванняДля меблевих предметів Середньої Наддніп-

рянщини, виконаних місцевими майстрами, характерні витончені силуети: фігурно вирізані підлавники, нижні частини столів, спинки стільців, тощо.

Дерев’яні навісні полички підтримуються різьбленими кутовичками.

Роль полиці виконує також і поперечний сволок. На ньому найчастіше розкладують сушені квіти та гілки із ягодами, які своїми теплими жовто-гарячими та багряно-червоними барвами дуже гармонійно доповнюють загальну кольорову гаму приміщення.

Часто можна зустріти мальовані предме-ти: полички під ікони та традиційну скриню із яскравими червоно-чорними, із зеленими вкра-пленнями рослинними малюнками по темній поверхні дерева.

За необхідності, до сволоку над ліжком підвішували колиску, як і в інших регіонах України. Але у даній місцевості цікавим є те, що колиска — сплетена із лози та своїм виглядом нагадує маленький човник. Вздовж довгих сторін «човник» прив’язаний у чотирьох точках нитями, які сходяться в одну по центру над колискою, немов грані піраміди, та вище єдиною ниттю тягнуться до стелі.

Ще одним прикладом поєднання декількох функцій в одному предметі є «шлямбан» — ди-ван-скриня. Він призначений, як для відпочинку, так і для зберігання речей у вмонтованому коробі.

Традиційний мисник можна зустріти у вигляді настінної шафи із заскленими дверцятами.

Харків 201517

1розділ

Декоративний посудВ житлових інтер’єрах наддніпрянських хат

демонструється велика кількість різноманітного мальованого посуду (переважно з давніх гончар-них осередків Наддніпрянщини — с. Гнилець Звенигородського району та Дибинці Богус-лавського району Київської області): череп’яні миски у миснику; горщики та глечики різних форм і розмірів на печі, на столі та на лавах у кутах приміщення. У розписі такого посуду переважають чорні, червоні, вохристі та жовті кольори, які доповнюються контрастним зеленим. Розпис — рослинного характеру (в основному, зображуються квіти, листя, гілки та ягоди). У за-можних хатах можна побачити фаянсові миски і тарілки Будянського заводу, який славився на весь світ своїми виробами.

Текстиль та інший декорД екору ванн я жи тло во го ін тер’єру

традиційними рушниками зустрічається у всіх регіонах України. Для Середньої Наддніпрянщини найбільш поширені два типи рушників:

Кролевецькі ткані рушники — білі рушники із яскравими червоними візерунками — орнамен-тальними смугами, що чергуються із геометризо-ваними рослинами. Орнамент — символічний: пряма лінія означає землю, хвиляста — воду, хрестик — вогонь, а квітка — початок життя.

Пісні рушники — вишиті «білим по білому» лічильною гладдю, або технікою вирізування.

Стіл та скриня зазвичай застеляються до-мотканими килимами.

На жердці для одягу над ліжком висять вишиті полотняні сорочки та інше вбрання, у біло-червоно-чорних кольорах.

Інтер’єри наддніпрянських хат пишно при-крашаються сушеними та живими рослинними композиціями. На підвіконнях розставляються вазони з квітами, на столі та лавах у кутах — великі букети з живих квітів у керамічних вазах, на стінах розвішуються пучки сушених трав та букети із сушених квітів та гілочок із ягодами, яскравий червоний колір яких дуже гармонійно доповнює кольорову гаму приміщення. Такі ж пучки розкладаються і на сволоку під стелею. Іноді навіть на підлозі розкладалися живі кили-ми із скошеної зеленої трави або соломи. Таким чином до інтер’єру привносилися елементи на-вколишнього природного середовища.

На стінах у верхній частині (майже під сте-лею) вішаються образи, хрести, народні картини, дзеркала, традиційним способом прикрашені рушниками. Також, за наявності, музикальні інструменти вішають на стінах, але на рівні витягнутої руки.

ПоділляМеблюванняМеблі у подільській хаті — зазвичай темні

дерев’яні, із яскраво вираженою текстурою та фактурою матеріалу. За формою у заможних ха-тах — витончені та цікаві своїми фігурними еле-ментами: різними ніжками, візерунками спинок

лав та стільців. У простих хатах — такі ж прості, прямолінійні, функціональні, але не грубі меблі, сидіння і спинки яких повністю застеляються яскравими килимами, додаючи їм особливої декоративності, а всьому приміщенню — затишку.

Мисник часто утворює єдину композицію із вхідними дверима завдяки продовженню верхньої полиці і над дверима. На цій полиці розміщують яскраві розписані глиняні тарілки та інший посуд.

Декоративний посудПодільські інтер’єри насичені великою

кількістю гончарних виробів: різних розмірів гор-щики та глечики круглої, овальної та каплевидної форми; різних коричневих, рижих та бежевих відтінків; з матовою або глянцевою фактурою. Яскравими акцентами стають розписані різними кольорами по білому та жовто-вохристому фону тарілки та миски, виставлені у миснику. Рисун-ки рослинної та тваринної тематики, найбільш поширені зображення листочків, квітів та птахів.

Текстиль та інший декорДля подільської хати характерне застелення

ліжка довгими тканими ряднами, всіх сидінь та спинок лав – «налавниками» – яскравими кили-мами із різнокольоровим клітчастим, смугастим та геометризованим рослинним орнаментом. До-повнюють інтер’єр традиційні вишиті рушники та наволочки із червоно-чорними візерунками на білому фоні, що перекликаються із розвішеним на жердці над ліжком одягом.

На стінах традиційно висять ікони, картини та композиції із сухих квітів та трав.

Найбільш цікавим та оригінальним декором подільського житла є витинанки. Витинанки — це паперові прикраси, які створюються за допомогою вирізання візерунків на білому, або кольоровому папері. Для цього папір складається у декілька разів, далі вирізаються фігурні отвори, які після розгортання утворюють симетричні відносно осі згинання орнаменти. Витинанки зображують сонце, рослинні композиції, птахів, сюжети з жит-тя народу (побут, свята, щоденні заняття тощо). Прикрашають витинанками сволоки, стіни, печі, полички мисників та інші елементи інтер’єру.

Витинанки виконують не лише декора-тивну функцію. Вони служать оберегами та, за українськими віруваннями, допомагають втілювати бажання. Для цього під час створення витинанки загадують бажання та відображують бажаний результат його здійснення у самому візерунку.

Часто витинанка поєднується із елементами розпису.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Українські хати в більшості, не-залежно від регіону розташування, — дуже охайні, колоритні та оригінальні. В їх інтер’єрах яскраво втілюється принцип синтезу мистецтв: в одному приміщенні поєднуються та гармонійно ув’язуються між собою витвори деревооброб-ки, розпису, ткання та вишивки, гончарства, майстерності витинанки, плетіння з лози, сухих

18

квітів, тощо. Але вся декоративність елементів внутрішнього простору українського житла створюється не лише заради естетики. Кожен елемент своєю формою, кольором та орнаментом відображує стародавні вірування українців та передає закладене у нього сакральне значення. Традиція декорування своєї оселі свідчить про ви-сокий духовний та культурний рівень населення.

Всі українські хати мають спільні харак-терні особливості, які можна в результаті аналізу об’єднати за наступними категоріями:

МеблюванняСклад меблів у житловому приміщенні

традиційно однаковий: мисник, лави (пізніше — дивани), стіл, стільці, скриня, ліжко («піл»), жерд-ка для одягу, підвісна колиска, піч. У більшості проаналізованих хатин меблі мають витончені фігурні силуети та декоруються різьбленням.

Декоративний посудПосуд в українських хатах окрім своєї

прямої функції служить ще й прикрасою інтер’єру та виставляється на всеогляд. Дуже поширеними у всіх регіонах України є розписані гончарні ви-роби: різних розмірів тарілки, миски, горщики та глечики круглої та овальної форми; коричневих, рижих та бежевих відтінків; з матовою або глян-цевою фактурою.

Текстильне оформленняТекстильне оформлення інтер’єру викону-

ється за допомогою тканих та вишитих рушників, скатертин, килимів, а також розвішаного на жердці над ліжком колоритного традиційного одя-гу. Рушники в залежності від місця розташування поділяються на кілкові, стінні, божники (навколо ікон — «образів»), завіси (на вікнах) та покутні.

На стінах, за наявності, вішають музичні інструменти. У верхній частині стін, над вікнами та у кутах розміщують образи (ікони), а також народний живопис.

Часто інтер’єри декорують сухоцвітами: яскраві та духмяні композиції із сухих трав, квітів та гілочок із ягодами розвішують на стінах, розкладають на сволоку, ставлять у керамічних вазах на столах, у кутах на лавах, а також на підвіконнях.

Українські хати мають свої регіональні відмінності у меблюванні та декоруванні інтер’єру:

Цікавим та поширеним для Слобожанщини та Поділля рішенням в інтер’єрі є композиційне об’єднання мисника із дверима та вікнами за допомогою довгої полиці над ними, на якій експонується мальований посуд.

На Півдні України інтер’єри вишука-но декоруються за допомогою кольорового Петриківського розпису. Розписують дерев’яні меблі (в т. ч. мисник, скрині та узголів’я ліжка), музичні інструменти, посуд та інші предмети побуту.

У Поліссі дуже розвинуте килимарство, тому у поліських хатах на стінах часто можна по-бачити розвішені великі різнокольорові килими, які сприймаються як текстильне оздоблення стін.

Карпатські хати демонструють високу майстерність теслярського мистецтва на прикладі тонко різьблених меблів та дерев’яних тарілок. Характерне поєднання функцій у традиційній скрині-столі. Особливою атмосферою затишку карпатські хати наділяють хутряні та шкіряні ви-роби (розвішений на жердці одяг), а також велика кількість подушок на ліжку.

Інтер’єри наддніпрянських хат особливо пишно прикрашаються сушеними та живими рослинними композиціями. Підлога також часто застеляється травою або соломою у вигляді жи-вого килиму.

Подільське житло виділяється своїм оригінальним декором — витинанками, якими прикрашають сволоки, стіни, печі, вікна, двері, полички мисників, та інші елементи інтер’єру.

Література:

1. Григор’єва М. Б. Проектні методи використання етнічних традицій в дизайні сучасних інтер’єрів (на прикладі підприємств громадського харчування): дис. на здобуття наук. ст. канд. мист.: 17.00.07 / Григор’єва М. Б. — Харків: ХДАДМ, 2014. – 316 с.

2. Громнюк А. І. Національні пошуки у світовій архітектурі ХІХ–ХХ ст. [Текст] / А. І. Громнюк // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: збірка наукових праць. — 2012. — № 5. — С. 120–123.

3. Довгострокова стратегія розвитку української культури [Електронний ресурс] // Український центр культурних досліджень. — 2015. — Режим доступу: http://uckd.org/images/stories/statyi_img/Strategiya_rozvitku_kulturi.pdf.

4. Звєкова Д. А., Мілкус А. С. та Рогова А. С. Український ет-ностиль в сучасному інтер’єрі / Д. А. Звєкова, А. С. Мілкус та А. С. Рогова //— Одеса: ОДАБА, 2008. — С. 33–35.

5. Орел Л. Мальоване дерево: наївний живопис українського села / Л. Орел. — Київ : Родовід, 2003. – 232 с.

6. Проект концепції державної цільової національно-культурної програми розвитку культури і мистецт-ва на період до 2017 р. [Електронний ресурс] // Міністерство Культури України. — 2012. — Режим до-ступу: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article /288397?search_ param.

7. Рудик Д. Є. Вияв етнічної культури в сучасних готельних комплексах України / Д. Є. Рудик // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Збірник наукових праць Рівненьського державного гуманітарного університету: у 2х т. — Рівне : РДГУ, 2011. — випуск 17 : Т. 1. — С. 124–129.

8. Самойлович В. П. Народна архітектура України в ілюстраціях / В. П. Самойлович. — Київ : Абрис, 1999. — 281 с.

9. Тишков В. А., Чешко С. В. Українці. Народи та Куль-тури / В. А. Тишков, С. В. Чешко. — М.: Наука, 2000. — С. 181—189.

10. Тронько П. Звід пам’яток історії та культури України / П. Тронько. — Київ: «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2003. — видання ІІ : Т. І.

Рецензент статті: Малік Т. В., кандидат архітектури, проректор з науково-виховничої ро-

боти, зав. кафедрою дизайну, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва

та дизайну ім. М. Бойчука