• Державний архів Дніпропетровської області•

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Архівні зібрання України• ПУТІВНИКИ

ДЕРЖАВНИЙ АРХІВДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПУТІВНИКУ двох томах Том 1

Дніпропетровськ «ГЕРДА» 2009

УДК 025.171ББК 79.3 Д 36

Відповідальний редактор: заслужений працівник культури України Киструська Н.В.

Автори-упорядники: Івлєва А.О., Левчук К.В. (відповідальний упорядник), Легостаєва О.Є., Остапчук В.Б., Шкурідіна А.А.

Редакційна колегія: доктор історичних наук, професор Журба О.І., заслужений працівник культури України Киструська Н.В., Левчук К.В., Легостаєва О.О., доктор історичних наук, професор Світленко С.І.

Рецензенти: доктор історичних наук Боряк Г.В., доктор історичних наук Папакін Г.В.

Державний архів Дніпропетровської області.: Путівник /У двох томах/. Том 1. –Д 36 Д: Герда, 2009. – 485 с.

ISBN 978-966-8856-21-1 ISBN 978-966-8856-17-4 (т. 1)

Перший том путівника містить відомості про документи Державного архіву Дніпро-петровської області. Описові статті включають дані про фондоутворювачів, історію створення і функціонування фондів, склад і зміст основних документальних масивів.Виходить за програмою «Архівні зібрання України», серія «Путівники». Розрахований на широке коло дослідників.

ББК 79.3

ISBN 978-966-8856-21-1 © Державний архів Дніпропетровської ISBN 978-966-8856-17-4 (т. 1) області, 2009 © Видавництво «Герда», 2009

5

ЗМІСТ І ТОМУ

Передмова 8Список скорочень 18

Розділ І. Фонди періоду до 1917 р. 221. Державна влада та управління 222. Міське, земське та станове самоврядування 253. Суд, прокуратура, слідчі установи. Приватні нотаріуси 284. Тюремні установи 325. Військово-адміністративні установи 336. Фінанси та кредит 357. Промислові, сільськогосподарські підприємства і товариства 368. Капітальне будівництво та шляхи сполучення 419. Управління державними маєтностями та землеустрій. Лісове господарство 4210. Освіта 4411. Органи зв’язку 4512. Релігійні установи 4613. Колекції 48

Розділ ІІ. Фонди періоду Тимчасового уряду, УНР, Української держави та УСРР. 1917–1921 рр. 49

Розділ ІІІ. Фонди Радянської доби та Незалежної України 521. Державна влада та управління 52 • Комітети незаможних селян (КНС) 52 • Виконавчі комітети, сільскі і селищні ради 53 • Комісії 62 • Інспектури праці окрвиконкомів 64 • Департаменти 642. Робітничо-селянська інспекція, державний і народний контроль 663. Правосуддя 70 • Юстиція 70 • Суди 71 • Прокуратура 74 • Адвокатура 76 • Арбітраж 764. Міліція та державна безпека 785. Військово-адміністративні та оборонні установи 826. Громадсько-політичний рух 90 • Комуністична партія України 90 • Ленінська комуністична спілка молоді України (ЛКСМУ) 102 • Професійні спілки 110 • Громадські організації та добровільні товариства 1177. Засоби масової інформації 128 • Друковані засоби масової інформації 128 • Радіомовлення 130 • Телебачення 1318. Праця. Оргнабір та переселення 1329. Соціальне забезпечення 13510. Планування 139

6

11. Фінанси 14112. Кредитна система 14413. Страхування 14814. Статистика 14915. Будівництво 152 • Органи управління будівництвом 152 • Будівельні організації 15516. Кооперація 178 • Промислова 178 • Сільськогосподарська 181 • Житлова 182 • Споживча 183 • Кооперація інвалідів 18517. Промисловість 186 • Органи управління народним господарством 186 • Органи управління промисловістю 192 • Підприємства промисловості 214 Важка промисловість 214 Легка промисловість 260 Харчова промисловість 26518. Транспорт, зв’язок 27419. Сільське господарство 286 • Органи управління сільським господарством 286 • Сільськогосподарські підприємства (радгоспи, трести) 295 • Підприємства тваринництва 301 • Підприємства рослинництва 303 • Підприємства рибальства 30420. Лісове та водне господарство. Природоохоронні органи 306 • Лісове господарство 306 • Водне господарство 309 • Природоохоронні органи 31121. Торгівля 313 • Органи управління торгівлею 313 • Організації та підприємства внутрішньої торгівлі 314 • Громадське харчування 318 • Продовольство 31922. Постачання та збут 321 • Органи управління постачанням та збутом 321 • Організації та підприємства постачання та збуту 32523. Заготівля 33224. Житлово-комунальне господарство. Місцеве та побутове обслуговування 33425. Освіта, підготовка та перепідготовка кадрів 341 • Органи управління освітою і просвітницькими організаціями 341 • Вищі навчальні заклади 344 • Технікуми 353 • Училища 355 • Заклади з підготовки та перепідготовки кадрів 356 • Позашкільні заклади 35826. Наукові та проектні заклади 36127. Культура 376 • Органи управління культурою 376 • Установи культури 379

7

• Архівні установи 38328. Охорона здоров’я 386 • Органи управління охороною здоров’я 386 • Заклади охорони здоров’я 39029. Фізкультура і спорт, туризм 39630. Уповноважені у справах релігій 400

Розділ IV. Фонди періоду нацистської окупації 1941–1943 рр. Комісія з розслідування злочинів нацистських загарбників 401

• Органи управління та суду 401 • Промислові підприємства та будівельні організації 407 • Сільске господарство 409 • Транспорт, зв’язок та фінанси 411 • Органи соціального захисту 412 • Навчальні та наукові заклади 412 • Лікувальні заклади, ветеринарне обслуговування 414 • Тогівельні, заготівельні організації, млини, споживча кооперація 415 • Комунальне господарство, редакції газет та інше 417

Розділ V. Фонди особового походження, колекції 419Особові фонди 419Колекції 434

Розділ VI. Документи нефондової організації 439Кінодокументи 439Фотодокументи 439Фонодокументи 441Науково-довідкова бібліотека 442Довідка про адміністративно-територіальнийподіл Дніпропетровщини 445

ПокажчикиПокажчик географічних назв 453Іменний покажчик 458Предметно-тематичний покажчик 462

Ілюстрації 473

8

ПЕРЕДМОВА

Дніпропетровщина – колисанка козацтва і космічне серце України. Усе, що відбувалося у нашому краї, знайшло відображення в документах, що зберігаються в Державному архіві Дніпропетровської області.

Інтенсивне створення документальних джерел з історії краю починається з бурхливим процесом заселення території Новоросії у другій половині XVIII ст. піс-ля виходу у 1762, 1763 роках маніфестів Катерини II.

Першими колоністами на території Катеринославської губернії були пере-селенці з Швеції, пізніше з’явилися нові колонії, засновані німцями – лютеранами та менонітами.

Але одним з найцінніших і найдавніших в краї був архів Коша Нової Січі (1734–1775), який тривалий час зберігався в архіві Катеринославської губернської канцелярії. Одним з перших дослідників цього архіву був голова Катеринославсь-кої єпархії архієпископ Гавріїл, який на основі документів Коша Запорізького та Самарського Пустельно-Миколаївського Монастиря видав «Очерк повествования о Новороссийском крае».1

Справу архієпископа Гавріїла продовжив єпископ Катеринославський і Та-ганрозький Феодосій, завдяки публікаціям якого до широкого кола читачів було доведено документи духовної консисторії, архієрейського дому, монастирів та приватних архівів, які висвітлювали маловідомі сторінки історії краю.

У березні 1783 р. на основі об’єднання Азовської та Новоросійської губерній було створено Катеринославське намісництво, але тільки шість років потому до Катеринослава було переведено губернське правління, і він почав функціонувати як адміністративний центр намісництва.

У 1794 році у Катеринославі з’явилися перші казенні підприємства – сукон-на та шовково-панчишна фабрики.2

У 1800 році управління іноземними колоніями було покладено на Контору опікунства Новоросійських іноземних поселенців, яка відала 22 колоніями, що були розташовані в Катеринославській, Таврійській та Херсонській губерніях. У діловодстві Контори створювалася велика кількість документів, що дозволяло до-сить повно простежити процес заселення Новоросійського краю.

Характерними для ХIХ століття були труднощі на шляху збереження та вико-ристання архівів. Непоодиночні були випадки нищення цінніших документів через недосвідченість їх власників, а також і внаслідок зловживань окремих посадових осіб. З метою привернути увагу громадськості до збереження документальних пам’яток, місцевою інтелігенцією почали створюватися різні товариства і комісії, провідне місце в роботі яких посідали питання вивчення та збереження архівних документів.

16 березня 1903 р. у Катеринославській губернії було створено вчену ар-хівну комісію. Це була напівофіційна установа, що одночасно виконувала функ-ції місцевого історичного товариства і діяла на громадських засадах.3 Архівісти і дослідники історичних пам’яток з великою вдячністю згадують імена В.О. Бід-нова, А.С. Синявського, В.Д. Машукова, М.І. Миклашевського, Я.П. Новицького, Д.І. Дорошенка, В.В. Данилова, В.І. Пічети, Д.І. Яворницького. Завдяки подвижни-цькій діяльності цих істориків, архівістів та археографів було врятовано, описано і введено до наукового обліку безліч архівних документів. Серед них архіви ново-

1 Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава. – Днепропетровск, 1989. – С. 722 Дніпропетровськ: віхи історії. – Дніпропетровськ, 2001, – С. 58.3 Літопис вченої архівної комісії / Під ред. А.С. Синявського. – Катеринослав, 1904–1915. –

Вип. 1–10.

9

московського і верхньодніпровського поліцейських управлінь, Нижнього земсько-го суду та багатьох ін. Саме Комісією вперше було порушено питання необхідності створення Центрального губернського архіву.4

За період свого існування (1903–1916 рр.) комісія видала 10 томів «Летопи-сей Екатеринославской ученой архивной комиссии», в яких знайшли відображен-ня різні напрями історичної науки. Особлива увага приділялась дослідженням з історії козацтва, а також питанням генеалогії дворянських родів.5

За часів революційних подій та громадянської війни величезна кількість приватних архівів, колекцій монастирів, церков, органів духовного управління за-знала невідновних втрат.

У 1917–1919 рр. архівних установ на Дніпропетровщині не було.8 серпня 1920 року при Катеринославському відділі народної освіти було

створено губернську архівну комісію, якій вдалося провести частковий облік ар-хівів установ, підприємств та приватних осіб до 1917 року. 1 лютого 1922 року було утворено Катеринославське архівне управління і підпорядкований йому губернсь-кий архів. На губарх покладалися завдання охорони, виявлення, опису, дослід-ження і видання архівних документів. Першим завідуючим губархом був призна-чений професор Д.І. Яворницький, який пропрацював на цій посаді до 16 серпня 1924 року.6

Попри вкрай тяжкий фінансовий стан, губарху вдалося врятувати докумен-ти Катеринославського губернського правління і духовної консисторії XVIII–XIX ст. На цей час величезна кількість документів знаходилася на складах паперового тресту, який, не дивлячись на протести губарху, готував найцінніші документи для переробки на вторинну сировину.

За власні кошти Д.І. Яворницький та його співробітники організували пере-везення до губернського архіву понад 4 тисячі пудів архівних документів, чим вря-тували їх від знищення.7

Відповідно до постанови Раднаркому України від 10 червня 1925 року про перехід на триступеневу систему управління, губернське архівне управління було ліквідовано. Всі зібрані документи було передано Катеринославському (з 1926 р. –Дніпропетровському) окружному управлінню. В 1926 році через укрупнення ок-ругів Дніпропетровське і Павлоградське окружні архівні управління злилися в єди-ний окружний архів. Тоді ж відбулося й розмежування фондів. Частина їх, за період до 1917 року, передавалася в новостворений крайовий історичний архів. Основу крайового історичного архіву складали документи Новоросійської і Азовської губернських канцелярій (1765–1798 рр.), Таврійського і Азовського генерал-гу-бернаторів (1775–1866 рр.), канцелярії Кременчуцького оберкоменданта бри-гадира Черткова (1768–1770 рр.), Катеринославського намісницького правління (1785–1798 рр.), канцелярії Катеринославського цивільного губернатора (1797–1914 рр.), Таврійського й Катеринославського губернських землемерів (1788–1918 рр.), канцелярії Азовського козачого війська (1827–1871 рр.), Катери-нославського духовного правління (1784–1832 рр.) та духовної консисторії (1785–1918 рр.), особисті фонди родин Фалц-Фейнів, Миргородських, Струкових, Гудови-чей, Олексійових, Родзянко, Нечаєвих, Синельникових, Шмакових та ін.8

4 Синявский А.С. Первое десятилетие существования Екатеринославской ученой архивной ко-миссии // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. – Екатеринослав, 1915. –Вип. 10. – Арк. 3–15.

5 Ковальский Н.П., Абросимова С.В. Из истории Екатеринославской ученой архивной ко-миссии (1903–1916 гг.) //Археографический Ежегодник за 1988 г. – М., 1989.

6 Державний архів Дніпропетровської області (далі ДАДО). – Ф. Р-158, оп. 2, спр. 89, арк. 1–9.7 Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України (ЦДАВО). – Ф. 14,

оп. 1, спр. 64, арк. 14, 14 зв.8 ДАДО. – Ф. Р-1684, оп. 2, арк. 3.

10

Згідно зі структурою, затвердженою РНК УСРР в червні 1925 р., Катери-нославський окружний архів було віднесено до 1 категорії зі штатною чисельністю 8 працівників.9

У 1930 р. знову відбулися зміни у системі місцевих органів архівного уп-равління, що було пов’язане з ліквідацією округів. Замість ліквідованих окружнихуправлінь було створено архівні управління при міських радах, які з 1 жовтня 1931 р. почали діяти в містах Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг та Меліто-поль. На новостворені архівні установи покладалися обов’язки керівництва архів-ною справою не лише в межах міста, а й у районах, що перебували на території колишніх округів.

У березні 1932 р., у зв’язку з перехідом на триступеневу систему управління і утворенням областей, було створено Дніпропетровське обласне архівне управ-ління.10

У цьому ж році сховище місцевого архівного управління і крайовий архів було реорганізовано в Дніпропетровський обласний історичний архів.11 Він був розташований в двох будинках у нагорній частині міста і складався з 2 відділів: феодально-кріпацької і капіталістичної епох та архіву Жовтневої революції і таєм-ної частини. До 1940 р. штат архіву нараховував 43 особи.12

Напередодні Другої світової війни в Дніпропетровському обласному істо-ричному архіві зберігалося понад 770 тисяч справ, що охоплювали хронологічний період з 1738 по 1941 роки.

У 1940 році, за звітними даними, читальний зал відвідали 27 дослідників, яким було видано 3361 справу.13 Працівниками архіву в місцевих засобах масової інформації було опубліковано 22 статті з історії краю.14

20 травня 1932 року Секретаріатом ЦК КП(б)У було прийнято постанову щодо створення обласних партійних архівів. Відповідно до неї, обласному істпар-ту, що був утворений в 1922 році, передавалися архівні матеріали партійної секції при обласному історичному архіві. Ці документи створили основу партійного ар-хіву, який був сектором Дніпропетровської філії Інституту історії партії і Жовтне-вої революції і одночасно входив до складу відділу культури і пропаганди обкому партії.15

У липні 1936 року Дніпропетровський обласний партійний архів був виділе-ний зі складу істпарта і став самостійною установою.16

Непоправний збиток був нанесений обласному архіву у роки Другої світової війни.

За постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР «Про порядок вивозу та розміщення людських контингентів і цінного майна» від 27 червня 1941 року, майно, сировину та продовольчі запаси, які неможливо було вивезти, з метою запобігання вико-ристання їх ворогом, мали бути зруйновані, знищені, спалені.17

Наприкінці червня 1941 року подібні вказівки радянського керівництва отримали і архівні установи, розташовані у зоні воєнних дій або у безпосередній близькості від неї.18

9 Нариси історії архівної справи в Україні. – Київ, 2002. – C. 372, 373.10 ЦДАВО України. – Ф. 166, оп. 2, спр. 134, арк. 78 зв., 79.11 ДАДО. – Ф. Р-416, оп. 1, спр. 138, арк. 173, 175, 177–182.12 Там само. – Ф. Р-1684, оп. 5, спр. 12, арк. 6.13 Там само. – Ф. Р-268, оп. 3, спр. 12, арк. 405.14 Там само. – Арк. 4.15 ДАДО. – Ф. П-19, оп.1, спр. 23, арк. 91.16 ДАДО. – Ф. П-19, оп.1, спр. 116, арк. 8.17 Отечественные архивы. – 1995 р. – № 2. – С. 29.18 Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ). – Ф. 5325, оп. 10, спр. 2. арк. 4.

11

Підлягали евакуації особливо цінні документи, такі, що характеризували обороноздатність країни, документи оперативного значення, необхідні для ро-боти радянських органів, матеріали, які могли бути використані у ворожих цілях та інші подібні. В першу чергу вивозився обліковий і науково-довідковий апарат обласного архіву. Документи, що мали винятково історичне значення, дозволено було залишити на місцях, за умов їх розосередження по архівосховищах. У випад-ку окупації міста фонди у приміщенні архіву мали бути приведені у хаотичний стан. На практиці, з обласного архіву було вивезено здебільшого документи 20–30-х років, а безцінні документи XVII–XIX століть залишилися ворогу. Тільки незначна частина фондів обласного і партійного архівів дісталися місць розташування в м. Актюбінськ (Казахстан) та м. Чкаловськ (нині м. Оренбург).

Залишені в окупованому Дніпропетровську культурні цінності дуже скоро привернули до себе увагу представників «нового порядку».

В лютому 1942 року штадткомісар Дніпропетровська видав наказ про кон-фіскацію всіх архівів і музеїв міста, особлива увага була приділена документам партійного архіву. За даними представника Айнзацштабу – провідної організації окупаційної влади у культурній галузі, – на момент приходу німецької армії в об-ласному і партійному архівах Дніпропетровська зберігалося 3100 фондів загаль-ною кількістю 1 млн 195 тис. справ.19

Протягом 1942–1943 років в архівах Дніпропетровська німецькими істори-ками під керівництвом д-ра К. Штумппа проводилась робота. В першу чергу упо-рядковували та відбирали документи партійного архіву. Це було обумовлено тим, що в Дніпропетровську німці зіткнулися чи не з найбільшою колекцією документів обласного комітету Комуністичної партії.

Іншим напрямком роботи з архівними документами було вивчення дже-рел з історії колонізації Півдня України. У червні 1943 р. К. Штумпп надіслав до Міністерства окупованих східних областей перелік 18 фондів, в яких концентрува-лися відомості щодо «фольксдойче».20 Сьогодні лише один фонд № 134 («Контора опекунства Новороссийских иностранных поселенцев, г. Новороссийск») збері-гається в держархіві Дніпропетровської області. Долю решти архівних документів щодо історії німецької колонізації досі не з’ясовано.

Значний інтерес німці виказували до документів науково-дослідних уста-нов, що були зосереджені в обласному центрі. Після визволення на залізничній станції Дніпропетровська було знайдено підготовлений до вивозу архів академіка Л.В. Писаржевського.21

Восени 1943 року, у зв’язку з наближенням лінії фронту був проведений основний вивіз архівних колекцій. Документи партійного архіву було вивезено спочатку до м. Кракова, згодом до м. Ратібор. У 1946 р. в Дніпропетровськ повер-нулося лише 10,5 тис. одиниць зберігання.22 До обласного архіву з евакуації по-вернулося тільки 43 тис. справ.23 Загалом під час війни обласним архівом втрачено більше 90%, а партійним – близько 50% архівних документів.

Загалом за період окупації було втрачено 2700 архівних фондів обсягом близько 768 тисяч справ за 1738–1941 рр. Загальний збиток, заподіяний архіву, склав понад 820 тисяч карб. (грош. знаків 1945 р.).24 Загинули фонди Новоросій-ської губернської канцелярії 1765–1798 рр., Катеринославського губернського і

19 ЦДАВО. – Ф. 3676, спр. 74, арк. 1–6; спр. 75, арк. 346–351.20 Там само. Ф. 3206. Оп. 5, спр. 3, арк. 119.21 Лев Володимирович Писаржевський, 1871–1938 рр. : Опис документальних матеріалів осо-

бистого фонду 680. 1871–1967 рр. – К.: Наукова думка, 1970. – С.6 22 ЦДАВО. – Ф. 3676, оп. 1, спр. 232, арк. 38; спр. 225, арк. 268, 295.23 Там само. – Ф. 14, оп. 1, спр. 2488, арк. 8.24 Там само. –Ф.14, оп. 1. спр. 2316, арк. 26.

12

міського магістратів 1780–1866 рр., правителя Катеринославського намісниц-тва 1783–1796 рр., Межової експедиції Катеринославського намісництва 1792–1799 рр., Катеринославської міської думи 1792–1917 рр., Катеринославської па-лати карного суду 1789–1869 рр., Гірничого управління Півдня Росії 1891–1922 рр. та ін. В них знаходилися відомості з історії Запорізької Січі, Турбаївського повстан-ня, перебування О.С. Пушкіна в Катеринославі, про корисні копалини, гідрологію р. Дніпро та ін.

У травні 1945 р. поблизу м. Потсдам було знайдено близько 200 справ Дні-пропетровського обласного архіву, датованих кінцем XVIII–початком ХІХ ст. Воче-видь це була частина фонду «Катеринославського намісництва».

Окремі історичні джерела з історії нашого краю XVIII–початку ХХ ст. після Другої світової війни не повернулися до Дніпропетровська, а залишилися в Цен-тральному державному історичному архіві (м. Москва), Центральному держав-ному історичному архіві (м. Санкт-Петербург), Центральному державному архіві стародавніх актів (м. Москва), Державному архіві Одеської області (м. Одеса), в Центральному державному історичному архіві України (м. Київ) та Центральному державному архіві вищих органів влади (м. Київ). В наш час документи держархіву (у копіях) можна зустріти в бібліотеці Конгресу США, Федеральному архіві (м. Коб-ленц) та інших сховищах.

Майже відразу після визволення Дніпропетровська в жовтні 1943 року від окупації архівісти почали збір та відновлення архівних фондів і колекцій. У зв’язку з тим, що архівосховища під час бомбардувань були зруйновані, обласний архів був переведений до будинку лютеранської кірхи, розташованої майже в центрі міста.

У 50–60 роки XX ст. облдержархів став активно комплектуватися як доку-ментами на паперовій основі, так і фото та кінофонодокументами. Цьому в значній мірі сприяло створення в 1967 році госпрозрахункового відділу з науково-техніч-ного опрацювання документів. Велика робота у цей час проводилася в обласному партійному архіві з систематизації та обліку фондів, використанню і публікації до-кументів.

У 1975 році держархів області переїхав у спеціально побудоване для нього приміщення по вул. К. Лібкнехта, 89, а партійний архів у 1978 році – у новий буди-нок по вул. Ленінградській, 10.

У 1980 році облдержархів було перейменовано в державний архів Дніпро-петровської області.

У листопаді 1988 р. було ліквідовано архівний відділ Дніпропетровського облвиконкому. Функції з організації і координації архівної справи в області пере-дані державному архіву.

Згідно Постанови Президії Верховної Ради України від 27 серпня 1991 року архіви Компартії було передано до Державного архівного фонду, що поклало край паралельному функціонуванню державного і партійного архівних фондів.25

До держархіву області надійшли 2934 фонди загальним обсягом 542509 справ.

Відповідно до постанови Президії Верховної Ради України від 9 вересня 1991 р., на державне зберігання надійшли деякі категорії документів колишньо-го КДБ УРСР, зокрема архіво-слідчі справи репресованих громадян, трофейні та фільтраційні справи осіб, що під час Другої світової війни були вивезені на приму-сові роботи до Німеччини та ї ї союзників.26

25 Указ Президії Верховної Ради України «Про передачу архівів Компартії України у порядкуван-ня Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 40.

26 Указ Президії Верховної Ради України «Про передачу архівних документів Комітету держав-ної безпеки України до державних архівів республіки» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46.

13

У цей час розпочалося масове розсекречення архівних документів. Ця ро-бота мала принципове значення для введення в науковий обіг тисяч справ, рані-ше захованих з ідеологічних міркувань від дослідників, краєзнавців, пошуковців тощо, зняття необґрунтованих обмежень на доступ до архівної інформації.

В 1993 році на державне зберігання від управління МВС в Дніпропетровсь-кій області надійшло 63 справи за 1930–1933, 1946–1952 роки з відомостями про осіб, що були розкуркулені та вислані за межі області.

У 2000 році архівні фонди поповнилися переданими з Управління СБУ у Дніпропетровській області кримінальними справами несудових органів за 1920–1999 рр. загальною кількістю 11441 одиниця зберігання.

З 1996 року держархів області входить до структури обласної державної ад-міністрації.

У вересні 2005 р. відбулися структурні зміни. Тепер у державному архіві області працюють відділи: організації і координації архівної справи; зберігання, обліку та довідкового апарату; формування Національного архівного фонду та діловодства; інформації та використання документів; матеріально-технічного за-безпечення і обслуговування приміщень, а також сектори: фінансово-економіч-ний; кадрової роботи, державної служби та діловодного забезпечення; мікрофіль-мування і реставрації документів. Положення про держархів області затверджено розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.10.05 р. № 390-р.

Станом на 1 січня 2009 року в Державному архіві Дніпропетровської облас-ті зберігаються 6280 фондів на 1697739 одиниць зберігання за 1722–2008 роки, а також 12592 од. зберігання науково-технічної інформації за 1932–1987 роки; 52795 фотодокументів за 1890–2008 роки; 439 од. зб. фонодокументів за 1961–1991 роки та 39 од. зб. кінодокументів за 1961–1992 рр.

Крім фондів установ, підприємств та організацій, які діяли на території об-ласті до і після 1917 року, в архіві зберігаються документи особового походження (спогади, рукописи, листи та ін.), що надійшли від ветеранів громадянської та Ве-ликої Вітчизняної війн, відомих вчених: академіка Л.В. Писаржевського, дійсного члена АН УРСР В.І. Моссаковського, члена-кореспондента АН СРСР Е.І. Дружиніної, професорів М.А. Розенберг, І.І. Крижановської, Г.В. Мельникова, діячів літератури та мистецтва.

Щоб опанувати досить великий масив документів Державного архіву області, відвідувачі повинні мати у своєму розпорядженні досконалий пошуковий апарат.

Науково-довідковий апарат за період до 1917 р. містить у собі 113 описів, систематичний каталог, фондову картотеку, що систематизована за галузевою та предметною ознаками, картотеку втрачених фондів. Крім цього, у держархіві області розроблені міжфондові покажчики на метричні книги церков Катери-нославської губернії, предметно-тематичний та географічний покажчики до фон-ду «Канцелярія Катеринославського губернатора», огляд фонду «Катеринославсь-ка контора іноземних поселенців Південного краю Росії (1781–1857 рр.)», а також тематичні огляди фондів: «Документи ДАДО як джерело по історії Півдня України», «Канцелярія Катеринославського губернатора» та ін. До тематичних переліків документів варто віднести: «Положення робітничого класу та робітничий рух на Півдні Росії. 1896–1906 рр.», «Науково-технічні товариства Росії. 1866–1917 рр.», «Єврейське населення Дніпропетровщини», «Історія німецьких поселень на Дні-пропетровщині», «90-річчя Дніпропетровського гірничого інституту» тощо.

На документи після 1917 року складено 14336 описів, систематичний, імен-ний та географічний каталоги, фондову картотеку, систематизовану за галузевою та предметною ознаками, а також картотеку втрачених фондів, ліквідованих уста-нов, іменну картотеку столу довідок, тематичну картотеку з виконання запитів соціально-правового характеру. У 90-ті роки в держархіві складені алфавіт-

14

ні картотеки на осіб, що мешкали на окупованій території у 1941–1943 рр., на фільтраційні справи (по фондах СБУ по Дніпропетровській області), на репатрій-ованих громадян. З протокольної частини виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів архів одержав класифікатор до документів, побудований за галузевою ознакою. Міжфондові покажчики складені на документи 38 фондів комітетів незаможних селян, а також ревкомів, що відклалися у фондах «Викон-ком Катеринославської повітової Ради робочих, селянських та червоноармійсь-ких депутатів», «Відділ управління виконкому Нікопольської міської Ради робочих, селянських та червоноармійських депутатів». Фондові покажчики має 41 фонд. Огляди архівних фондів подані «Радою народного господарства Дніпропетровського економічного району (1957–1962 рр.)» та «Придніпровського економічного райо-ну (1963–1965 рр.)». Тематичні огляди фондів розроблені на «Науково-технічні то-вариства СРСР (1945–1973 рр.)», «Історію містобудування й архітектури, охорону пам’ятників історії і культури (1944–1972 рр.)», «Управління культури виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів» та ін. В архіві підготовлено 22 тематичних переліка документів, серед них: «Промисловість і ро бітничий клас УРСР, 1946–1965 рр.», «Історія української радянської літератури (1917–1982 рр.)», «Злочини нацистів у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. стосовно гро-мадян єврейської національності на тимчасово окупованій території», «Унікальні до-кументи ГАФ СРСР у держархіві Дніпропетровської області», «Архіви, музеї, бібліоте-ки Дніпропетровська у роки Другої світової війни» та ін.

Документи колишнього партійного архіву подані 7545 описами, систематич-ним каталогом, фондовою картотекою, персональними (алфавітними) картотека-ми: по чищенню рядів партії у 1921, 1924, 1929, 1934 рр.; на осіб, які пройшли по протоколах засідань бюро партійних органів; на учасників підпільно-партизансько-го руху на території Дніпропетровської області в роки Великої Вітчизняної війни; на осіб, репресованих у 30– початку 50-х років. Огляд є на фонд «Катеринославський-Дніпропетровський окружний комітет КП(б)У (1923–1930 рр.)», тематичні огляди фондів складені на «Документи ДАДО як джерело по історії Півдня України (1914–1928 рр.)», «Катеринославський губком КП(б)У», «Катеринославський – Дніпропет-ровський окружком КП(б)У», «Дніпропетровський обком КПУ» та інш.

За період свого існування держархів області підготував такі довідкові ви-дання: «Державний архів Дніпропетровської області». Путівник /вид. 1. – Дніпро-петровськ, 1960, вид. 2 П. – Київ, 1987/; «Лев Володимирович Писаржевський. 1871–1938 рр.» Опис документів особового фонду. – Київ, 1970; «Контора опікунс-тва новоросійських іноземних поселенців» 1781–1857 рр., том 1, анотований опис справ 1781–1818 рр., – Дніпропетровськ, Київ, 1997.

Документи, що зберігаються в держархіві Дніпропетровської області, ши-роко використовуються в соціально-культурних цілях. Зацікавлені установи та організації інформуються про наявність документів з актуальної тематики, про-водяться екскурсії, готуються публікації документів у періодичній пресі, організо-вуються радіо- та телепередачі. Архівом підготовлено і видано збірники документів та матеріалів: «Жовтень у Катеринославі». – Дніпропетровськ, 1957; «Дніпропет-ровська область у роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 рр.». – Дніпропетровськ, 1962; «Громадянська війна на Катеринославщині» (лю-тий 1918–1920 рр.). – Дніпропетровськ, 1968; «Катеринославщина у революції 1905–1907 рр.». – Дніпропетровськ, 1975; «Дніпропетровську – 200 років». – Київ, 1976; «Братерством сильні (1917–1982 рр.)». – Дніпропетровськ, 1982; «Н. Махно і махновський рух». – Дніпропетровськ, 1993; «Спадщина». Ювілейний збірник до 75-річчя держархіву Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 1999; «Спад-щина-2». Ювілейний збірник до 85-річчя держархіву Дніпропетровської області. –Дніпропетровськ, 2008; «Розкуркулення, колективізація, голодомор на Дніпро-петровщині (1929–1933). Збірник документів. – Дніпропетрівськ, 2008.

15

Великий інтерес в суспільстві мають документальні виставки, присвячені іс-торичним подіям в житті краю та всієї країни. В практику роботи з популяризації документів увійшло видання в електронному вигляді каталогів цих виставок.

При активній участі співробітників держархіву області підготовлені: том «Іс-торія міст та сел Української РСР. Дніпропетровська область» (1 та 2 вид., – Київ, 1969, 1977); «Книга пам’яті України. Дніпропетровська область». – Дніпропет-ровськ, 1993–1996; довідник «Вулиці та площі Дніпропетровська» та ін. На даний час документи держархіву використовуються для підготовки видання «Реабіліто-вані історією» під керівництвом Інституту історії АН України.

У державному архіві Дніпропетровської області є науково-довідкова бібліотека, що нараховує 22140 примірників, що включає книги по історії місце-вого краю (1848–1998 рр.), архівознавську літературу, листівочний фонд (1899–1918 рр.); газетний фонд (1882–1998 рр.) – 1917 р. окремі номери за деякі роки; журнали (1880–1998 рр.); єпархіальні відомості (1873–1914 рр.); збірку законів Російської імперії за 1832, 1842, 1857, 1876–1916 р. – частково. Довідковий апа-рат поданий книжковим, газетним та журнальним каталогами.

Основними напрямками у роботі держархіву області на сучасному етапі є забезпечення зберігання, удосконалення науково-довідкового апарату, комплек-тування і всебічне використання документів. Умови для цього є. Архів розташо-вується у двох корпусах проектною місткістю 3,5 млн справ. Тут забезпечується дотримання основних вимог, запропонованих до електроустаткування, світлового режиму, пожежної безпеки та збереженню документів. Сховища обладнані мета-левими стелажами. Для кращого зберігання документів проводиться картонуван-ня. Регулярно здійснюються консерваційно-профілактичні заходи та контроль за технічним станом кінофотофонодокументів та мікрофільмів страхового фонду. Лабораторія архіву планомірно веде комплекс робіт з ремонту, реставрації та під-шивки справ.

В архіві працює дві читальні зали, які щорічно відвідують близько 150 дослід-ників з України, країн близького та далекого зарубіжжя, зокрема з Великобританії, Німеччини, Канади, Ізраїлю, Польщі, США, Японії та Сербії. По запитах і заявах грома-дян, установ і організацій щорічно надаються понад 5 тис. довідок з широкого спектру соціально-правових питань. Постійно зростає кількість генеалогічних запитів.

Нагальною вимогою часу стає інформатизація архівної справи. В архіві створені і постійно поповнюються електронні бази даних на фонди архіву, розкур-кулених, репресованих і висланих громадян, облікові картотеки фондів і справ архіву, запитів соціально-правового характеру.

Значне збільшення попиту на ретроспективну інформацію призвело до не-обхідності видання довідника, який би максимально повно знайомив користува-чів з документальною і інформаційною базою архіву.

Перше (1960 р.) і друге (1987 р.) видання Путівника по фондах держархіву Дніпропетровської області відрізнялися, перш за все, заполітизованістю та тен-денціозністю у висвітленні історичних подій. Близько третини документів, що на той час зберігалися у фондах архіву, взагалі були не анотовані і навіть не включені до загального переліку фондів.

Основна мета пропонованого Путівника – ознайомити дослідників із всією інформацією, що міститься в архівних фондах і колекціях, а також полегшити і прискорити пошук необхідних відомостей. Саме цим і керувалися укладачі, що го-тували його до друку.

Характеристики на фонди періоду до 1917 року, періоду Тимчасового уряду, УНР, Української держави та УСРР, періоду Радянської доби та незалежності склала начальник відділу К.В. Левчук, окремі підрозділи Путівника підготовлені головним науковим співробітником А.О. Івлевою, головним спеціалістом В.Б. Остапчук, завідувачем сектору О.Є. Липською, спеціалістом I категорії Л.А. Шкурідіною.

16

* * *В третє видання Путівника по фондах Державного архіву Дніпропетровської

області увійшли характеристики всіх без винятку фондів, що зберігаються в архіві станом на 1 січня 2009 року.

Путівник складається з двох томів.До першого тому включено 6 розділів:- фонди періоду до 1917 року;- фонди періоду Тимчасового уряду, УНР, Української держави та УСРР (1917–

1921 рр.);- фонди періоду Радянської доби та незалежної України;- фонди періоду нацистської окупації (1941–1943 рр.). Комісія з розслідуван-

ня злочинів нацистських загарбників;- фонди особового походження, колекції;- документи нефондової організації.- довідка про адміністративно-територіальний поділ; іменний, географічний

та предметно-тематичний покажчики; список скорочень а також ілюстрації.До другого тому включено загальний перелік фондів; перелік фондоутворю-

вачів за алфавітом; характеристики довідкового апарату (картотек, покажчиків, оглядів); видання Державного архіву Дніпропетровської області та публікації за документами архіву; методичні розробки архіву.

Додатки:Видання Державного архіву Дніпропетровської області та публікації за до-

кументами архіву.Методичні розробки архіву.Основна частина Путівника складається з індивідуальних характеристик ок-

ремих фондів або груп однорідних фондів, що містять багатоаспектну документну інформацію. Описова стаття включає наступні елементи: назву фонду державною мовою та мовою оригіналу (по останній офіційній назві фондоутворювача в межах пе-ріоду, за який в архіві зберігаються документи), кількість одиниць зберігання, крайні дати, види довідкового апарату, мову, історичну довідку та анотацію документів.

Попереду номерів фондів періоду до 1917 року стоїть літера «Ф.»; періоду після 1917 р. – «Ф. Р-», колишнього партійного архіву – «Ф. П-».

На групи однорідних фондів складено загальні характеристики, що містять узагальнення найменування установ – фондоутворювачів, історичну довідку, ано-тації документів всіх фондів, а нижче вміщено перелік фондів з їх обліково-довід-ковими даними.

В анотації, крім основних видів документів, окремо виділені особово цінні чи унікальні документи з вказівкою на рік їх створення та номер справи, що їх містить.

У зв’язку з відсутністю достатньої кількості відомостей для складання індиві-дуальних характеристик на окремі фонди окупаційного періоду (1941–1943 рр.), були складені загальні історичні довідки, наприклад, «промислові підприємства» та інші.

Всі дати в Путівнику до 1 (14) лютого 1918 року подані за старим стилем, з 1 (14) лютого 1918 року – за новим стилем.

Перелік фондів супроводжується позначками: наявні, передані фонди – примітка (*); приєднані – (**), втрачені – (***), утилізовані – (****), пропущені но-мери – (*****), частково втрачені – (******). В переліку фондів після деяких но-мерів фондів вказаний той же номер з позначкою (******). Це пояснюється тим, що певна частина наявних фондів була втрачена під час Другої світової війни.

17

Державний архів Дніпропетровської області розташований в двох будинках міста за адресами:

вул. К. Лібкнехта, 89, м. Дніпропетровськ, 49069 (корпус 1) та вул. Ленінградська, 10, м. Дніпропетровськ, 49070 (корпус 2).Тел.: (0562) 93-08-90; тел./факс: (0562) 93-30-46.E-mail: dado@adm.dp.ua.Web-сторінка: http//www.archieves.gov.ua/Archves/

Читальні зали працюють з понеділка по четверг, з 10:00 до 17:00. Стіл довідок працює по понеділках та середах з 10:00 до 17:00. Приймальні дні директора архіву – по понеділках з 10:00 до 18:00; заступника директора архіву – по середах з 10:00 до 18:00. Перерва з 13:00 до 13:45. П’ятниця – короткий робочий день до 17:45. Остання п’ятниця кожного місяця – санітарний день.

18

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АЕС – атомна електростанціяАН – Академія НаукАСУТВ – автоматизована система управління технічним виробництвомАУ – Архівне управлінняБіофабрика – біологічна фабрикаБудфінплан – будівельно-фінансовий планВАТ – відкрите акціонерне товариствоВиконком – виконавчий комітетВДНГ – Виставка досягнень народного господарстваВКП(б) – Всеросійська комуністична партія (більшовиків)вол. – волостьВЛКСМ – Всесоюзна ленінська комуністична спілка молодіВПШ – Вища партійна школаВР – Верховна РадаВРНГ – Вища Рада Народного ГосподарстваВРП – Відділ робітничого постачанняВУЦВК – Всеукраїнський Центральний Виконавчий КомітетВЦКНС – Всеукраїнський Центральний комітет незаможних селянВЦРПС – Всесоюзна Центральна Рада професійних спілокГАУ – Головне архівне управлінняГЕС – гідроелектростанціяГЗК – гірничо-збагачувальний комбінатгуб. – губерніягубком – губернський комітетГубнаросвіт – губернський відділ народної освітиДАДО – Державний архів Дніпропетровської областіДДУ – Дніпропетровський державний університетДЕК – Державна екзаменаційна комісіяДержарбітраж – Державний арбітражДержбанк – Державний банкДержкомархів – Державний комітет архівів УкраїниДержкомцін – Державний комітет цін Ради Міністрів УРСРДЗМО – Дніпропетровський завод металургійного обладнанняДІВЕПІН – Дніпропетровський інститут відновлення та експертизи праце- здатності інвалідівДІІТ – Дніпропетровський інститут інженерів транспортуДКО – Державний комітет оборониДніпроінвесткоплекс – Дніпропетровський інвестиційний комплексДніпропал – Дніпропетровське паливне управлінняДніпропетровськгаз – Дніпропетровське газове управлінняДонбас – Донецький вугільний басейнДПУ – Державне політичне управлінняДРЕС – Державна районна електростанціяДРНГ – Дніпропетровська рада народного господарстваДТСААФ – добровільне товариство сприяння Армії, Авіації та ФлотуДХТІ – Державний хіміко-технологічний інститутЕПК – експертно-перевірна комісіяЗАТ – закрите акціонерне товариствоЗВК – закритий військовий кооперативЗРК – закритий робітничий кооперативім. – імені

19

ІМЕЛ – інститут Маркса, Енгельса, ЛенінаІстпарт – інститут історії партіїІТР – інженерно-технічний робітникКБ – конструкторське бюроКГЖУ – Катеринославське губернське жандармське управлінняКНР – Китайська Народна РеспублікаКНС – комітет незаможних селянКолгосп – колективне господарствоКП(б)У – Комуністична партія (більшовиків) УкраїниКПРС – Комуністична партія Радянського СоюзуКПУ – Комуністична партія УкраїниКривбас – Криворізький басейнКСМУ – Комітет спілки молоді УкраїниЛКСМУ – Ленінська комуністична спілка молоді УкраїниЛТЕК – лікарсько-трудова експертна комісіям. – містоМВП – Міністерство вугільної промисловостіМВС – Міністерство внутрішніх справМДБ – Міністерство державної безпекиМінважбуд – Міністерство важкого будуванняМінспецбуд – Міністерство спеціального будівництваМіськом – міський комітетМТС – машинно-тракторна станціяМЧМ, Мінчормет – Міністерство чорної металургіїНаркомат, НК – Народний комісаріатНаркомвнуторг – Народний комісаріат внутрішньої торгівліНаркомзем – Народний комісаріат землеробстваНАФ – Національний архівний фондНДІ – науково-дослідний інститутнім. – німецькаНКВС – Народний комісаріат внутрішніх справНКДБ – Народний комісаріат державної безпекиНКШС – Народний комісаріат шляхів сполученняНОП – наукова організація праціНРБ – Народна Республіка БолгаріяНТТ – науково-технічне товариствоОАФ – об’єднаний архівний фондОбком – обласний комітетобл. – областьоблкомунгосп – обласне комунальне господарствооблпромрада – обласна промислова радаоблрада – обласна радаод. зб. – одиниця зберіганняОДПУ – Об’єднане державне політичне управлінняоз. – озероо-ів – острівокр. – округОкрвиконком – окружний виконавчий комітетОкркомнезем – окружний комітет незаможних селяноп. – описоргбюро – організаційне бюроОУН – організація українських націоналістівПартархів – партійний архів

20

п-ів – півострівПНР – Польська Народна Республікапов. – повітППО – протиповітряна оборонаПРНГ – Придніпровська рада народного господарстваПТУ – професійно-технічне училищер. (рр.) – рік, рокирайземвідділ – районний земельний відділрайком – районний комітетРЕС – районна електростанціяРКП(б) – Російська комуністична партія (більшовиків)РМ – Рада Міністрівр-н – районРНГ, раднаргосп – Рада народного господарстваРНК, раднарком – Рада Народних Комісаріврос. – російськаРРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична РеспублікаРСДРП – Російська соціал-демократична робітнича партіяРСІ – робітничо-селянська інспекціяРСС – районна споживча спілкаРСЧА – робітничо-селянська Червона АрміяРТНК – Рада транспортних надзвичайних комісійСД – служба безпеки (окупаційний період)с. – селос-ще – селищесмт – селище міського типуСНТ – студентсько-наукове товариствоСРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республікст. – станціяСФРЮ – Соціалістична Федеративна Республіка ЮгославіяСША – Сполучені штати АмерикиТВК – територіальна виборча комісіяТЕЦ – теплова електростанціятис. – тисячТоргзін – торгівля з іноземцямиТСОЗ – товариства спільної обробки земліУБВР – управління будівельно-відновлювальних робітУКП – Українська комуністична партіяукр. – українськаУкрбанк – Всеукраїнський кооперативний банкУкрпромрада – Українська промислова радаУкрЦІЕПІН – Український центральний інститут експертизи працездатності інвалідівУкрюс – Українська юнацька спілкаУНР – Угорська Народна РеспублікаУРП – управління робітничого постачанняУРСР – Українська Радянська Соціалістична РеспублікаУСРР – Українська Соціалістична Радянська РеспублікаФЗН – фабрично-заводське навчанняФ. – фондФ. П – фонди колишніх партійних архівівФ. Р – фонди періоду радянської доби та незалежної УкраїниФРН – Федеративна Республіка Німеччина

21

ЦАУ – Центральне архівне управлінняЦБТІ – Центральне бюро технічної інформаціїЦВК – Центральний виконавчий комітетЦДАЖР – Центральний Державний Архів Жовтневої Революції і вищих органів владиЦК – Центральний КомітетЦКК – Центральна Контрольна КомісіяЦПФ – цивільний повітряний флотЦСУ – Центральне статистичне управлінняЧССР – Чехословацька Соціалістична республіка

22

РОЗДІЛ I.

ФОНДИ ПЕРІОДУ ДО 1917 РОКУ

1. ДЕРЖАВНА ВЛАДА ТА УПРАВЛІННЯ

Канцелярія Катеринославського губернатораКанцелярия Екатеринославского губернатора

Ф. 11, 1393 од. зб., 1831, 1871–1917 рр. Опис. Каталог. Рос. мова.

Створена наказом Сенату від 8 жовтня 1802 р. у зв’язку з утворенням Катеринославської гу-бернії. Здійснювала керівництво та контроль за політичним та економічним життям губер-нії, діяльністю державних закладів та громадських організацій. Контролювала поліцейські та судові заклади. Очолював канцелярію губернатор, який призначався царем за представ-ництвом міністра внутрішніх справ. Мав адміністративну та судову владу, необмежені права в боротьбі з революційним рухом. Ліквідована Лютневою революцією 1917 р. Документи за 1802–1870 рр. не збереглися.

Циркуляри Департаменту поліції про розшук та арешт учасників револю-ційного руху, діяльність різних партій, заходи проти розповсюдження нелегаль-ної літератури. Донесення та листування про революційний рух в губернії: страйки робітників підприємств гірничо-рудної промисловості в Бахмутському, Слов’яносербському та інших повітах. Справи марксистів, які перебували під гласним наглядом поліції: П. Кулябко, І. Бабушкіна, М. Лалаянца; революційних виступів студентів Катеринославського вищого гірничого училища; загального політичного страйку робочих в Катеринославі (серпень 1903 р.), революційних виступів робочих Олександрівського повіту (1904). Протоколи, рапорти, донесен-ня про революційні події 1905–1907 рр. на Катеринославщині: страйки та мітинги робітників Катеринославських залізничних майстерень, шахт Верхньодніпровсь-кого, Маріупольського, Олександрівського, Бахмутського, Слов’яносербського повітів, фабрик та заводів губернії, революційні виступи селян Новомосковсько-го, Бахмутського, Олександрівського повітів. Рапорти Катеринославського поліц-мейстера про вилучення під час арештів членів РСДРП робіт В. Леніна «Аграрне питання до «критики Маркса», «До партії» (лютий 1906 р.). Листування з Депар-таментом поліції, губернським жандармським управлінням про хід виборів в дер-жавну думу і відношення до них робітників та селян Катеринославщини; діяль-ність соціал-демократичної фракції ІІ і ІІІ Державних дум (1906–1907). Справи по звинуваченню селян Верхньодніпровського, Новомосковського, Бахмутського, Слов’яносербського повітів в виступах проти проведення столипінської аграрної реформи (1909–1912). Документи про діяльність Юзівської, Луганської організа-цій РСДРП (1907), розповсюдження нелегальних соціал-демократичних проклама-цій, про членів РСДРП, які знаходяться під гласним та негласним наглядом поліції; про страйки робітників на Юр’ївських, Костянтинівських підприємствах, на шах-тах Бахмутського, Слав’яносербського та інших повітів. Політичні вимоги робіт-ників до адміністрації заводу Шодуар «А» в м. Катеринославі (1912). Циркуляри Головного управління у справах преси про залучення до судової відповідальності редакторів газет (в т. ч. більшовицьких «Звезда» та «Правда»), журналів; вилучені роботи В. Леніна, а також твори О. Горького, Л. Толстого, Т. Шевченка, Шолом Алей-хема та інших. Статистичні звіти про Катеринославську губернію за 1916 р., запити про чисельність армії; кількість шпиталів та в’язниць, які знаходяться в Катери-нославському повіті. Слідчі справи учасників боротьби проти самодержавства. В фонді є унікальні документи – лист тимчасового Одеського генерал-губернатора Є. Тотлєбєна (героя оборони м. Севастополя у Кримській війні 1853–1856 рр.) за

23

його власним підписом від 03.08.1879 р. (спр. 105); відомості про перебування М. Вовчка у сина в м. Новомосковську Катеринославської губернії (1885–1887 рр., спр. 178); лист Голови Ради Міністрів Петра Аркадійовича Столипіна за його влас-ним підписом від 14.11.1909 р. (спр. 531); відомості про народження в. с. Ломівка Новомосковського повіту Катеринославської губернії українського письменника Олеся Гончара (Олександра Терентійовича Беліченко) 29.03.1918 р. (спр. 34).

Катеринославське губернське правлінняЕкатеринославское губернское правление

Ф. 20, 178 од. зб., 1820, 1864–1917 рр. Опис. Каталог. Рос. мова.

Засновано в 1802 р. у зв’язку з утворенням Катеринославської губернії, було вищою ад-міністративно-поліцейською установою губернії: наглядало за міським та земським госпо-дарством, поліцією, тюрмами, вирішувало питання землеволодіння та землеустрою, а також релігійні, санітарно-медичні питання. Було виконавчим органом при губернаторі, підпо