Embed Size (px)
Citation preview
Удосконалення національної звітності щодо викидів парникових газів у секторі автомобільного транспорту в Україні30 березня 2017 року, Київ, Міністерство екології та природних ресурсів України
Поточна регуляторна основа та підхід до збору даних щодо споживання палива для кадастру викидів парникових газів в Україні, а також порівняння з країнами ЄСТім Маррелс, Сабіно Дель Венто та Росс Хантер (Ricardo Energy & Environment, Сполучене Королівство), Олексій Клименко (Державний автотранспортний науково-дослідний інститут, Київ, Україна) та Богдан Кочірко (МАСМА, Україна)
Підтримка мінімізації й адаптації до впливу змін клімату в Росії та країнах східного напрямку Європейської політики сусідства
Зміст презентації
• Інституційні заходи, ключові постачальники даних та організації
• Порівняння з іншими дослідженнями• Проблеми даних – недоліки та брак прозорості
• Приклади інших країн
Поточна основа для кадастру викидів парникових газів
• Департамент кліматичної політики Мінприроди є національним координаційним бюро Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК).
• Національний центр кадастру викидів парникових газів відповідає за складання кадастру.
• Національна система кадастру охоплює низку міністерств та відомств.
• Система, що має законодавчу основу.• Надання даних є центральним елементом системи.
Ключові постачальники даних та набори даних (для енергетичного сектору)
• Державна служба статистики – ключовий постачальник даних– Паливно‐енергетичний баланс України– Форма 4‐МТП «Звіт про залишки і використання енергетичних
матеріалів та продуктів перероблення нафти»– Форма 1‐торг «Про продаж світлих нафтопродуктів»– Форми 3‐торг та 1‐опт «Звіт про продаж і запаси товарів у торговій
мережі»• Інші: «Нафтогаз України», Міністерство енергетики та вугільної
промисловості, Державна митна служба України• Деякі проблеми з прозорістю у сфері автомобільного
транспорту – відсутність методологічного опису та доступу до базової документації, зазначеної у Звіті про національний кадастр
Порівняння з іншими дослідженнями
Year Source of information Thousands tons
Motor gasoline Diesel oil LPG
2012 The official Product energy balance of Ukraine 4240 3415 732
The work of SRTRI 4443 4036 828
2013 The official Product energy balance of Ukraine 3959 3457 540
The work of SRTRI 4262 3991 896
2014 The official Product energy balance of Ukraine 3143 2928 770
The work of SRTRI 3523 3595 967 Порівняння обсягів споживання моторного бензину, дизпалива та скрапленого газу автомобільним транспортом, зазначених в офіційному енергетичному балансі України (продуктовому) і матеріалах ДП «ДержавтотрансНДІпроект» (2015 р.; 2016 р.)
Рік Джерело інформаціїТисяч тонн
Моторний бензин
Дизпаливо Скраплений газ
Офіційний енергетичний баланс України (продуктовий)
Матеріали ДП «ДержавтотрансНДІпроект»
Офіційний енергетичний баланс України (продуктовий)
Матеріали ДП «ДержавтотрансНДІпроект»
Офіційний енергетичний баланс України (продуктовий)
Матеріали ДП «ДержавтотрансНДІпроект»
Порівняння з іншими дослідженнями
• Дослідження ДП «ДержавтотрансНДІпроект» ґрунтується як на загальній кількості автомобіле‐кілометрів, так і на обсягах продажу палива.
• Свідчить про суттєву недооцінку використання палива порівняно з національною статистикою:– за часовими інтервалами;– за типами палива (зріджений вуглеводневий газ і стиснений
природний газ також посідають важливе місце в Україні).• Деякі розбіжності, імовірно, пояснюються імпортом палива.• Метод ДП «ДержавтотрансНДІпроекту» також пов’язаний з
браком детальних вихідних даних в Україні.• Однак він є джерелом переконливих даних, а розбіжності щодо
використання палива потребують подальшого дослідження.
Проблеми даних – недоліки
• Той факт, що основоположним принципом у сфері автомобільного транспорту є сума залишкового пального з національного паливно‐енергетичного балансу, створює суттєву невизначеність та можливу недооцінку.
• Сектори «технічних видів економічної діяльності», для яких складається статистика щодо використання палива, не відповідають секторам згідно з МГЕЗК і вони змінювалися з часом.
• Національний паливно‐енергетичний баланс доступний лише з 2007 року – проблеми з послідовністю часових інтервалів.
• Статистика щодо використання палива не є достатньо комплексною для звітування про викиди за типами транспортних засобів.
Проблеми даних – недоліки (продовження)
• Велика кількість типів палива, щодо яких зібрано небагато даних.
• Певні проблеми з біодизелем та біоетанолом(викиди від використання яких не належать до загальних обсягів).
• Неможливість виокремлення даних щодо використання змащувальних матеріалів у складі палива й не в складі палива.
• Невідомий вплив незаконного ринку палива.
Проблеми даних – брак прозорості
• Брак детального опису в Звіті про національний кадастр стосовно того, як різні статистичні набори даних поєднуються для створення єдиного набору даних щодо використання палива на автомобільному транспорті.
• Ключові документи, зазначені у звіті, не публікуються.
• Існування нелегального ринку палива не визнається.
Приклади інших країн – Сполучене Королівство
• Показники щодо використання палива ґрунтуються на даних Системи звітності в процесі переробки, дистрибуції та продажу нафтопродуктів (DORS), дані якої застосовуються при формуванні національного енергетичного балансу.
• Метод оцінки автомобільного транспорту «знизу‐вгору» з використанням автомобіле‐кілометрів та високодеталізованих даних щодо класифікації транспортних засобів.
• Підхід «знизу‐вгору», що застосовується здебільшого до забруднювачів повітря.
Переваги:• DORS є законодавчо визначеною системою, що забезпечує
конфіденційність комерційних даних.• Використання національної системи автоматичного визначення номерів
транспортних засобів (ANPR).
Недоліки:• Дані кадастру викидів парникових газів усе ще нормалізовані згідно з
національним енергетичним балансом (близько 5–15 % різниці).• Дослідження, на основі якого розраховується вміст вуглецю / коефіцієнт
викидів вуглецю, є застарілим.
Приклади інших країн –Молдова• Підхід «згори‐вниз» Рівня 1, що ґрунтується на
національному енергетичному балансі.• Країна не є стороною Додатка 1.Переваги:
• Проводиться щорічне дослідження виробників і трейдерів первинних та перетворених енергоносіїв, дистриб’юторів та кінцевих споживачів.
• Нещодавня програма з удосконалення розподілу секторів для збору даних.
Недоліки:• Втрата актуальності – останній кадастр викидів парникових газів і звіт
про національний кадастр – за 2013 рік (хоча країна не є стороною Додатка 1).
• Невизначеності та недоліки в даних енергетичного балансу (наприклад, щодо залізничного транспорту й річкового судноплавства) і проблеми, пов’язані з відповідністю секторам МГЕЗК.
Приклади інших країн – Німеччина
• Детальні дані щодо використання пального одержують з національного енергетичного балансу.
• Застосовуються високодеталізовані дані щодо класифікації транспортних засобів; використання палива моделюється на регіональному рівні перед узагальненням таких даних.
Переваги:• Дуже детальна класифікація транспортних засобів (типи транспортних
засобів та очисне обладнання).• Детальні дані щодо використання пального одержують безпосередньо
з національного енергетичного балансу.
Недоліки:• Невизначеність щодо розподілу пального серед різних секторів.• Процедури звітності для деяких виробників і дистриб’юторів пального
є недостатньо надійними (поліпшились упродовж останніх років).
Приклади інших країн – Польща• Підхід «згори‐вниз» на основі даних щодо використання палива з національного
енергетичного балансу.• Дані поділені за чотирма типами транспортних засобів із використанням середніх показників
пробігу в країні та рівня споживання палива різними типами транспортних засобів.
Переваги:• Значна роль ширших організацій, наприклад, ключове щорічне
дослідження Асоціації автомобільної промисловості.• Хоча й використовується підхід «згори‐вниз», вживаються активні
заходи з розподілу даних за типами транспортних засобів.
Недоліки:• Різні процеси збору даних, наприклад, на залізничному та річковому
транспорті.• Невизначеність і потенційний подвійний облік даних, які збирають у
деяких секторах, наприклад, у сільському господарстві та лісництві.
Ключові сигнали для України з досвіду інших країн
• Продовження узгодження даних з національним енергетичним балансом має важливе значення стосовно парникових газів, однак для забруднювачів повітря можуть бути корисними інші підходи «знизу‐вгору».
• Важливе значення має забезпечення конфіденційності комерційних даних.
• Недоліки даних та невизначеність щодо використання палива існують у багатьох країнах (особливо − охоплення та розбивка за всіма секторами).
• Підхід до визначення коефіцієнтів викидів вуглецю, рекомендований у цьому завданні, є надійним у світлі підходів, що використовуються в інших країнах.
• У разі ухвалення Україною рішення щодо проведення кампанії з вимірювання вмісту вуглецю буде досягнуто точності показників вмісту вуглецю / коефіцієнтів викидів вуглецю на автомобільному транспорті, яка перевищуватиме точність показників у інших країнах, таких як Сполучене Королівство, Німеччина.
Удосконалення національної звітності щодо викидів парникових газів у секторі автомобільного транспорту в Україні30 березня 2017 року, Київ, Міністерство екології та природних ресурсів України
Рекомендації стосовно збору й оцінки даних щодо споживання пального та даних щодо властивостей пального для кадастру викидів парникових газів в Україні, а також для інших завдань національного масштабуТім Маррелс, Сабіно Дель Венто та Росс Хантер (Ricardo Energy & Environment, Сполучене Королівство), Олексій Клименко (Державний автотранспортний науково-дослідний інститут, Київ, Україна) та Богдан Кочірко (МАСМА, Україна)
Підтримка мінімізації й адаптації до впливу змін клімату в Росії та країнах східного напрямку Європейської політики сусідства
Рекомендації – удосконалення даних
• Розглянути можливість перегляду форми 4‐МТП для кращого врахування різних секторів автомобільного транспорту.
• Провести дослідження автозаправних станцій / постачальників для одержання кращого розуміння спектру типів палива.
• Провести дослідження з метою звірки даних Національного паливно‐енергетичного балансу та форми 4‐МТП і даних згідно з підходом «знизу‐вгору», представлених у матеріалах ДП «ДержавтотрансНДІпроект» за 2015/2016 роки.
• Вирішити конкретну проблему – віднесення 2885 т керосину та 2209 т газойлів / важких дистилятів до сектору автомобільного транспорту в останньому кадастрі викидів парникових газів –імовірно в межах наступного циклу складання кадастру.
Рекомендації – інституційна основа та прозорість
• Надавати більш повну інформацію щодо збору / обробки даних для форми 4‐МТП (у Звіті про національний кадастр).
• Надавати додаткову інформацію щодо використання ширших наборів даних (таких як статистичні форми 1‐торг, 3‐торг і 1‐опт) для узгодження розподілу палива та секторів у національному енергетичному балансі й формі 4‐МТП (у Звіті про національний кадастр).
• Створити формальну основу для зв’язків між Мінприроди та Держстатом – імовірно, у формі нарад на дворічній основі.
• Визнати існування незаконного ринку палива та його потенційний вплив на точність даних щодо використання палива (у Звіті про національний кадастр).
Контактна інформаціяЗ командою проекту можна зв’язатися за особистими адресами електронної пошти
([email protected]) та:
[email protected] East Office, c/o Milieu Ltd
Chaussée de Charleroi No. 112, First Floor1060 Brussels (Belgium)Тел.: +32 2506 1000
Веб‐сайт:Англійською мовою: www.climaeast.eu ‐ Російською мовою: http://russian.climaeast.eu/
Приєднуйтесь до нас на Facebook: шукайте CLIMA EAST PROJECT
Контактна інформаціяRicardo Energy & Environment
Росс Хантер: [email protected]Тел.: +441235753095
Тім Маррелс: [email protected]Тел.: +4401235753633
Веб‐сайт: ee.ricardo.com
