PublIc AdmInIstrAtIon of the ХХіst century: trAdItIons And ... · Public Administration of the XXIst Century: Traditions and Innovations 3 ЗМІСТ Привітання президента

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Публічне уПравління ХХі століття:

традиції та інновації ЗбірниК теЗ

XVIі МіЖнародноГонауКовоГо КонГресу

27 квітня 2017 р.

PublIc AdmInIstrAtIon of the ХХіst century:

trAdItIons And InnoVAtIonscollected theses

of the XVIIth InternAtIonAl scIentIfIc congress

April 27, 2017

ХарківВидавництво ХарРІ НАДУ

“Магістр”2017

удК 351/354 П88

Видано за рішенням Вченої ради Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, протокол № 3/226-7 від 28 березня 2017 р.

Видання здійснено за сприяння громадської огранізації “Харківський університетський консорціум”

редколегія: Л. О. Бєлова, д.соц.н., проф., директор ХарРІ НАДУ, заслужений пра-цівник освіти України, президент ГО “Харківський університетський консорціум” (голов. редактор); Д. В. Карамишев, д.держ.упр., проф., перший заступник директо-ра ХарРІ НАДУ (відп. редактор); В. Ф. Золотарьов, к.е.н., проф., заступник дирек-тора ХарРІ НАДУ з короткотермінового підвищення кваліфікації; А. О. Кузнецов, к.держ.упр., доц., начальник управління координації наукових досліджень та інформаційно-аналітичної роботи ХарРІ НАДУ (відп. секретар); О. Ю. Амосов, д.е.н., проф., завідувач кафедри економічної теорії та фінансів ХарРІ НАДУ, за-служений діяч науки і техніки України; Л. Ю. Величко, к.ю.н., доц., завідувач ка-федри права та європейської інтеграції ХарРІ НАДУ; Зін М. Барка, PhD (публічна економіка), проф., професор економіки, керівник Дослідницької групи з проблем економіки та публічних фінансів Університету м. Тлемсен (Алжир); В. Б. Дзюн-дзюк, д.держ.упр., проф., завідувач кафедри політології та філософії ХарРІ НАДУ; В. П. Єлагін, д.держ.упр., проф., завідувач кафедри соціальної і гуманітарної по-літики ХарРІ НАДУ; Ю. О. Куц, д.держ.упр., проф., завідувач кафедри регіональ-ного розвитку та місцевого самоврядування ХарРІ НАДУ; М. А. Латинін, д.держ.упр., проф., завідувач кафедри економічної політики та менеджменту ХарРІ НАДУ; В. М. Мартиненко, д.держ.упр., проф., завідувач кафедри державного управління ХарРІ НАДУ; Крістіан Петерс, доктор філософії, Бременська вища школа соціаль-них наук (Німеччина); О. В. Орлов, д.держ.упр., проф., завідувач кафедри інформа-ційних технологій і систем управління ХарРІ НАДУ; П. О. Редін, к.філол.н., доц., завідувач кафедри української мови ХарРІ НАДУ, заслужений працівник освіти України; Н. В. Статівка, д.держ.упр., проф., завідувач кафедри управління пер-соналом і економіки праці ХарРІ НАДУ; К. С. Вацьковські, д.е.н., проф., завідувач кафедри інформатичних систем Варшавського технологічного університету “Вар-шавська політехніка” (Польща); В. М. Шур, к.пед.н., доц., завідувач кафедри іно-земних мов ХарРІ НАДУ; І. Б. Лутовінова, завідувач сектора міжнародних зв’язків ХарРІ НАДУ; М. М. Сорокун, редакційно-видавничий відділ ХарРІ НАДУ.

Публічне управління ХХі століття: традиції та інновації : зб. тез XVІІ Міжнар. наук. конгресу, 27 квітня 2017 р. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Ма-гістр”, 2017. – 544 с.

ISBN 978-966-390-125-7.У збірнику тез наукових доповідей, представлених до XVІІ Міжнародного

наукового конгресу “Публічне управління ХХІ століття: традиції та іннова-ції”, висвітлено актуальні питання реформування публічного управління в умовах політико-адміністративних трансформацій, імплементації принци-пів acquis communuataire в діяльності органів публічної влади, розвитку регі-онального управління та місцевого самоврядування на принципах децентра-лізації владних відносин, економічної політики держави як запоруки сталого розвитку України, нові виміри в реалізації соціальної та гуманітарної полі-тики держави, посилення ролі електронного урядування в діяльності органів публічної влади України, а також мовної політики в публічному управлінні.

ISBN 978-966-390-125-7 удК 351/354

© Харківський регіональний інститут державного управліннянаціональної академії державного управління при Президентові україни, 2017

П88

3Public Administration of the XXIst Century: Traditions and Innovations

ЗМІСТ

Привітання президента національної академії державного управління при Президентові україни Куйбіди василя степановича учасникам XVII Міжнародного наукового конгресу “Публічне управління ХХі століття: традиції та інновації” .......................................................... 10

ПублІчне уПравлІння україни: глобалІЗацІйнІ виклики СучаСноСТІ .......................................................11Бєлова Л. О. Тенденції розвитку вищої школи в Україні (за даними експертного опитування) ................................................................................... 11Світлична Ю. О. Регіональна інвестиційна політика на сучасному етапі розвитку України ................................................................................................ 18Бабічев А. В. Вища освіта як об’єкт державного управління ......................22Ворона П. В. Боротьба з політичною корупцією в Ізраїлі: досвід для України ..........................................................................................................27Дзюндзюк В. Б. Інструменти підвищення ефективності діяльності органів публічної влади ................................................................................................... 31Древаль Ю. Д., Лінецький Л. М. На захист парламентаризму ....................34Коротич О. Б. Розвиток системи публічної влади в Україні ......................36Мартиненко В. М. Публічне управління ХХІ століття – наукова парадигма формування нової генерації політико-управлінської еліти ...38Пархоменко-Куцевіл О. І. Реформування системи підготовки державних службовців та осіб місцевого самоврядування .............................................. 41Грибко О. В. Громадський контроль як базовий інструмент забезпечення прозорості системи публічного управління ...................................................44Козлов К. І. Співурядування (co-governance) як новий тренд взаємодії владних установ та громадськості ...................................................................48Котуков О. А. Вплив глобалізації на сучасне публічне управління ........ 51Ларіна Н. Б. Роль соціальної відповідальності у розбудові сучасної Української держави ...........................................................................................54Мельтюхова Н. М. Трансформація моделі публічного управління в Україні ................................................................................................................58Набока Л. В., Фоміцька Н. В. Реалізація владних відносин органами публічної влади на місцевому рівні в Україні ...............................................62Нікітін В. В., Головко Ю. О. Основні напрями імплементації міжнародних керівних принципів публічного аудиту в Україні ..............65Омаров Азад Енвер огли. Екологічна політика держави як чинник публічного управління в умовах глобалізації ..............................................68Подп’ятнікова А. Я. Вплив глобалізаційних змін на транзитивний простір України ...................................................................................................70Поколодна О. В. Управління змінами в органах публічного управління .... 73Полякова О. С. Основні тенденції розвитку юридичної освіти в Україні як головної компоненти правової освіти населення ..................................... 76

Публічне управління ХХІ століття: традиції та інновації4

Зміст

Поступна О. В. Вплив зовнішніх чинників на формування системи публічного управління освітою в Україні ......................................................79Рогова О. Г. Виклики сучасному публічному управлінню у соціальній сфері .......................................................................................................................82Сидорчук О. Г. Соціальна культура як необхідна умова трансформаційних змін в державі ......................................................................................................85Соловйов С. Г. Механізми реалізації стратегічних комунікацій у публічному управлінні ............................................................................................................88Сорокіна Н. Г. Публічна служба в Україні: особливості дефініції та ознаки ...............................................................................................................90Сторожев Р. І. Компаративний підхід у формуванні позитивного іміджу лідерів публічного управління ........................................................................93Щегорцова В. М., Кирій С. Л. Публічна служба в європейських інституціях ....96Ангел А. А. Удосконалення процедури апостилізації документів у контексті децентралізації публічної влади в Україні ...................................................99Андріїв М. М. Проблеми розподілу повноважень між органами публічної влади в умовах децентралізації .................................................................... 102Андрющенко О. Б. Еволюція ролі держави в управлінні якістю життя населення ............................................................................................................106Балута І. В. Діяльність міжнародних неурядових організацій в умовах глобалізації ........................................................................................................108Бірюков В. В. Забезпечення екологічної безпеки в Україні в умовах глобалізації ........................................................................................................ 111Гірман О. С. Соціальний капітал як фактор регіонального розвитку ... 114Голованова Н. В. Образ інформаційного суспільства як чинник розвитку держави ............................................................................................................... 117Громико О. І. Глобалізаційні тенденції в системі державного управління України ...............................................................................................................120Дахно О. Ю. Територіальна цілісність як структурна складова розвитку сучасної держави ...............................................................................................122Єфімов Є. О. Реформування системи трансферу технологій у оборонно-промисловому комплексі України ..................................................................125Єфімов Ю. В. Концептуальні засади реформування системи державного фінансового контролю в Україні ....................................................................129Жук Ю. М. Основні напрямки діяльності центрів з надання адміністративних послуг в Україні ............................................................... 132Заяць О. І. Електронне декларування як інструмент забезпечення суспільної підзвітності службовців та довіри до них .................................. 135Знаткова О. М. Збереження переміщених вищих навчальних закладів – національний престиж України .................................................................... 140Камок Т. В. До тлумачення феномену лідерства ........................................ 143Кірєєв Є. В. Чинники покращання соціально-психологічного клімату в органах публічного управління .................................................................. 146Книшова І. Ю. Особливості реалізації моделей взаємодії держави і громадянського суспільства в Україні ........................................................ 149Кухарева Г. П. Вплив глобалізаційних процесів на публічне управління ... 153Ларін С. В. Якими мають бути національні цінності українського суспільства в контексті цінностей об’єднаної Європи? ..............................156

Сontents


Левченко С. О. Основні проблеми і шляхи реформування податкових органів в Україні: соціологічний аналіз ....................................................... 161Литвиненко В. А. Шляхи вдосконалення роботи служб управління персоналом державних органів в Україні .................................................... 164Мідик О. М. Реформи заради реформи .......................................................... 168Михайлов М. О. Джерельна база дослідження інформаційно-комунікаційного забезпечення виборчого процесу в Україні ................... 171Нікіпєлова Є. М. Розвиток відносин між Україною і Європейським Союзом ... 177Нікітенко О. Є. Електронне урядування в умовах глобалізації .............. 179Носик О. А. Створення асесмент-центрів як чинник ефективного розвитку служб управління персоналом державних органів .................................... 182Оцабрик І. І. Публічне управління в Україні на сучасному етапі ...........186Пахнін М. Л. Проблемні питання взаємодії органів публічного управління та засобів масової комунікації в Україні ................................189Рачинська М. П. Взаємодія лобізму та GR-менеджменту у сфері державно-управлінської та політичної практики .........................................................192Розмаріцина Н. А. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток системи надання адміністративних послуг в Україні ..............................................195Семененко І. С. Корпоративні цінності в умовах трансформації публічного управління в Україні .......................................................................................197Томашевська Т. В. Формування політико-управлінської еліти в умовах глобалізації ........................................................................................................201Хлєбников А. А. Інституційна структура ринку публічних послуг .........203Черняк М. Є. Регіональна модернізація як механізм соціально-економічного розвитку регіонів ......................................................................206Шевчук М. М. Парламентські комунікації в умовах глобалізації ...........209

ТериТорІальна гроМада у виМІрах деценТралІЗацІї владних вІдноСин ...........................................................................................................212Бобровська О. Ю. Концептуалізація переходу територіальних громад на шлях сталого, збалансованого розвитку .................................................212Газарян С. В. Аналіз та узагальнення наявних практик упорядкування, структурування, формалізації і стандартизації діяльності місцевих органів влади в Україні та за кордоном ........................................................ 215Куц Ю. О. Система органів публічної влади на місцевому рівні в сучасній Україні ................................................................................................................. 219Лахижа М. І. Розвиток правової спроможності територіальних громад в Україні та роль у цьому процесі системи безоплатної правової допомоги .....222Лозинська Т. М., Малько Ю. С. Активізація громади як необхідна умова місцевого розвитку ............................................................................................225Наконечний В. В. Економічні умови функціонування системи організації влади міста .........................................................................................................228Ватковська М. Г. Система роботи з керівниками установ та закладів освіти Дніпропетровщини в умовах децентралізації ................................230Гончаренко М. В. Нові ресурсні можливості фінансового забезпечення надання публічних послуг на рівні територіальних громад ...................232Собченко В. В. Заходи поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень в контексті Європейської соціальної хартії .....236


Зміст

Хашиєва Л. В. Сучасні концепції місцевого та регіонального управління .......239Білуха Л. А. Фінансове забезпечення спроможних об’єднаних територіальних громад ....................................................................................242Забейворота Т. В. Спроможність як критерій визначення ефективності об’єднання територіальних громад ...............................................................244Коцовська О. С. Управління освітою в об’єднаних територіальних громадах: нормативно-правий аспект ........................................................... 247Кузьменко С. Л. Поняття та основні засади самодостатньої територіальної громади ............................................................................................................... 251Малоокий В. А. Дослідження управління земельними ресурсами територіальних громад: теоретичні аспекти ...............................................255Пільгун М. В. Децентралізація влади в Україні: суб’єктність територіальної громади в умовах демократизації державотворчих процесів ...................259Рогуля А. О. Забезпечення функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах децентралізації влади в Україні ...............263Скупченко Д. О. Проблеми добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів ..........................267

ІнСТиТуцІональнІ ЗаСади СоцІогуМанІТарного роЗвиТку держави ............................................................................................................271Бульба В. Г., Федченко О. В. До питання класифікації наукових підходів у дослідженні публічного управління соціальною рекламою ................271Єлагін В. П. Ціннісні орієнтації в системі національно-патріотичного виховання молоді ..............................................................................................275Крутій О. М., Карлов Т. В. Психосоціальний діалог у публічному управлінні як передумова соціогуманітарного розвитку держави ......... 279Лазор О. Д., Бойко Л. М. Кадрове забезпечення державної служби зайнятості Житомирської області: ґендерний аспект ................................282Сичова В. В. Напрями реалізації ґендерної політики в Харківській області ...285Афанасьєва Ю. В. Роль інституту сім’ї в процесі формування основ національної свідомості ...................................................................................289Богачев Р. М. Еліта або квазі-еліта: від самоорганізації до самознищення .....292Вашев О. Є., Вашева А. О., Іванова Л. А. Сучасні тенденції політики змін надання медичної допомоги в країнах ЄС ..........................................295Волос Б. О. Інформаційна безпека України в умовах гібридної війни: внутрішньополітичний аспект .......................................................................298Гамова Г. І., Загребельна Л. С. Методичні підходи до реалізації мовної компетенції публічних управлінців .............................................................301Кланца А. І. Громадське здоров’я як структурна складова соціогуманітарного розвитку України ..............................................................................................304Меляков А. В. Елементи патріотичного виховання у топонімічній політиці органів місцевого самоврядування ................................................................307Мілаш О. О. Роль сімейної освіти у розвитку сучасної української сім’ї ... 310Мирна О. В., Сердюк О. І. Інституціоналізація волонтерської діяльності в Україні .............................................................................................................. 314Ревенко Т. В. Соціальна реклама в контексті національно-патріотичного виховання молоді в Україні ............................................................................. 317Редін П. О., Терещенко В. М. Зміст сертифікаційної роботи на отримання державним службовцем сертифіката про володіння державною мовою .....320

Сontents


Садовська Л. М. Нормативно-правові аспекти процесу реалізації державної соціальної політики у сфері патріотичного виховання молоді в Україні ....324Соболь Р. Г., Морозова С. Є. Інституціональні засади страхування туристів в Україні ..............................................................................................................327Степанко О. В. Наукові підходи до визначення сутності поняття “гуманітарна політика” ....................................................................................331Стецюк Н. М. Напрямки розвитку соціогуманітарної політики держави .334Ткаченко Л. П. Взаємодія влади та засобів масової інформації як чинник соціогуманітрного розвитку громади ............................................................337Чухно І. А. Економічне підґрунтя соціогуманітарного розвитку ..............339Батюк А. А. Удосконалення організаційного механізму державного регулювання у сфері моніторингу та прогнозування ринку праці молоді ....342Биковець К. Ю. Еволюція соціальної політики в процесі будівництва Об’єднаної Європи .............................................................................................344Верхогляд Д. В. Надання путівок на оздоровлення дітям – адміністративна послуга місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування? .............................................................................348Капінус О. Я. Внутрішня вимушена міграція: визначення поняття .......350Мороз С. А. Інтернаціоналізація вищої освіти як інструмент соціогуманітарного розвитку держави: категоріальний зміст феномену ...353Одинцова З. В. Роль бібліотеки вищої школи в національно-патріотичному вихованні молоді ...............................................................................................356Харечко Д. О. Реалізація житлових прав громадян як один із способів засади соціогуманітарного розвитку держави .............................................360Хохіч І. М. Понятійний апарат науки державного управління у сфері розвитку громадянської активності молоді .................................................364

еконоМІчна ПолІТика україни в уМовах деценТралІЗацІї влади Та уПравлІння .................................................................................................367Amosov O. Yu., Ghavkalova N. L. Deregulation of Ukrainian Economy in Terms of the Integration .................................................................................367Вацьковські К. С., Гордієнко Л. Ю. Модернізація національної стратегії розвитку Польщі 2020 ......................................................................................370Древаль Ю. Д., Польнікова Г. Г. Проблематика прекаризації соціально-трудових відносин ............................................................................................. 373Жадан О. В. Реалізація принципу поєднання економічної ефективності і соціальної солідарності в європейській моделі соціально-економічного розвитку .............................................................................................................. 375Коваленко М. М. “Сurrency board” чи “абсолютні гроші” – рабство чи воля ... 378Ковальчук В. Г. Інновації у діагностиці регіонального розвитку в процесі прийняття державно-управлінських рішень .............................383Латинін М. А. Управління державною інвестиційною політикою: сутнісні характеристики та головні завдання ............................................386Статівка Н. В., Кучерява К. Я. Державне регулювання розвитку людських ресурсів підприємницької діяльності ........................................391Idris Oluwaseyidayo Israel. Systematic Analysis of Ukraine’s Health Financing System to Achieve Health Equity .......................................................................394Клименко Н. Г. Історичний розвиток економічної думки щодо інвестиційної моделі та її “соціальної” складової .................................................................396


Зміст

Крамарева О. С. Бюджетна децентралізація регіонів ...............................400Круглов В. В. Державно-приватне партнерство в системі електронного урядування .........................................................................................................403Луговенко Н. В., Петров О. Г. Аудит в Україні: державно-приватне партнерство, як напрям реалізації державного контролю .......................406Марчук Р. П., Чигирин І. В. Досвід діяльності вищих органів державного фінансового контролю іноземних країн ........................................................409Barka Zine M. Public Administration Reform in the Education Sector: Some Considerations ............................................................................................ 413Смаглюк А. А. Чинники економічного розвитку економіки України ..... 418Ibukunfolu Edema Oreofe. Economic Policy of Ukraine under Decentralization of Public Administration .....................................................................................421Марченко Л. Ю. Управління видатками бюджету як складова бюджетної політики ..............................................................................................................425Мілєва Т. С. Розширене відтворення сільських територій в умовах децентралізації влади та управління ..........................................................428Павлов Є. О. Безробіття в Харківській області: проблема та вирішення .... 431Петров О. Г. Податкова політика в умовах децентралізації влади в Україні ..............................................................................................................434Сікало М. В. Ринок зерна в системі публічного управління ...................437Черніков Д. О. Упровадження моделі індустріальних парків у контексті євроінтеграції ....................................................................................................441Орел Ю. Л. Нові можливості для економічного розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні ........444Дармостук Д. Г. Державне регулювання у сфері сільського зеленого туризму в Україні ..............................................................................................448Панов В. В. Критерії ефективності реінжинірингу бізнес-процесів для підприємств комунальної галузі ............................................................452

ІТ-Сфера для ПублІчного уПравлІння: ПроекТування МайбуТнього ....................................................................456Лазор О. Я., Шатіло І. В. Використання інноваційних мультимедійних сервісів з підбору кадрів Харківським обласним центром зайнятості ...456Машкаров Ю. Г. “Електронний уряд” як важливий фактор забезпечення ефективності та якості публічного управління ..........................................459Орлов О. В. Стратегія сталого розвитку в контексті ноосферної парадигми ...........................................................................................................462Петров К. Е., Кобзев І. В. Роль інформаційних технологій у трансформації систем публічного управління .......................................................................466Акулов-Муратов В. В. Визначення можливостей, обмежень і ризиків імплементації адміністративних моделей та інструментів на основі теорії стейкхолдерських відносин .............................................................................469Єльчанінов Д. Б. Оцінка проектів майбутнього в публічному управлінні .......................................................................................................... 473Клімушин П. С., Спасібов Д. В. Механізми надання адміністративних послуг у системі електронного уряду ............................................................ 476Калякін С. В., Серенок А. О. Надання адміністративних послуг в електронній формі в містах України: результати дослідження 2016 року .................... 479

Сontents


Венжик Ю. Ю. Технологія “блокчейн” як засіб децентралізації органів державного управління ...................................................................................482Поліщук В. В. Організаційно-управлінські та правові механізми з упровадження систем електронного документообігу в органах державної влади ................................................................................................486Черноіваненко А. В. Стан і перспективи розвитку політичної комунікації у мережі Інтернет .......................................................................489

ІМПлеМенТацІя ПринциПІв acquis communautaire в дІяльноСТІ органІв ПублІчної влади ................................................492Величко Л. Ю. Тенденція розширення сфери дії трудового права України в умовах глобалізації ........................................................................................492Мирна Н. В. “Acquis communautaire” як складова Копенгагенських критеріїв ..............................................................................................................495Сергєєва Л. М., Сергєєв А. А. Підходи щодо підвищення ефективності міжнародного співробітництва у протидії торгівлі людьми ....................498Білоконь М. В. Наднаціональна демократія Європейського Союзу ........ 501

ПублІчне уПравлІння в євроПейСьких країнах: доСвІд Та ПерСПекТиви для україни .....................................................504Дєгтяр О. А., Трегуб А. Д. Публічне управління розвитку процесу євроатлантичної інтеграції України .............................................................504Amosova L. V., Astapova T. O. German Experience in Training Civil Servants ................................................................................................................507Kupriianova L. S., Kupriianova D. S. Public administration in European countries and perspectives for Ukraine .............................................................. 510Nadtochiy A. O. Adjusting the retirement age, experience and perspectives for Ukraine ........................................................................................................... 513Онуфрієнко О. В. Реформування публічної служби Франції: діалектика традицій та модернізації ............................................................ 516Ignatenko L. Yu., Seregeyeva O. Yu. Democratization of Political Systems by Way of Developing Local Self-government ..................................................... 519Bondarenko D. P. Models of State Regulation of Youth Employment in European Union’s Countries ........................................................................... 521Kustria Ya. O. Introduction of European experience with the purpose of ensuring social guarantees and raising living standards .................................................524Marchenko D. V. Cultural diplomacy as an instrument of state policy in the sphere of culture ...................................................................................................526Обіход М. М. Сучасний стан європейської інституційної системи в сфері молодіжної політики .........................................................................................528Соболева І. В. Державне антимонопольне регулювання в контексті європейської інтеграції ....................................................................................531

вІдоМоСТІ Про авТорІв ................................................................................535


ПривІТання президента Національної академії державного управління

при Президентові УкраїниКуйбіди Василя Степановича

учасникам XVII Міжнародного наукового конгресу“Публічне управління ХХІ століття: традиції та інновації”

Шановні учасники і гості Міжнародного конгресу!Щиро та сердечно вітаю вас з початком роботи XVII Міжнародного нау-

кового конгресу “Публічне управління ХХІ століття: традиції та інновації”!Наукове зібрання такого рівня дає всі підстави стверджувати, що

дискусії, обговорення та пропозиції, які матимуть місце під час роботи Конгресу, сприятимуть не тільки реалізації нових ідей і новацій у сфері публічного управління Харківського регіону, а й України в цілому.

Проголошена мета Конгресу є амбіційною за змістом і задумом, адже розробка пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності інституцій державної влади та місцевого самоврядування є запорукою реформ, ініційованих Президентом України Петром Порошенком.

Переконаний, що сьогоднішнє зібрання наблизить нас до взаєморо-зуміння, актуалізує суспільну вагомість європейського вибору України, підтвердить відповідальність кожного за її майбутнє, дозволить згене-рувати нові ідеї та пропозиції з покращення добробуту її громадян.

Стратегія реформування Національної академії державного управ-ління при Президентові України має на меті створити потужний навчаль-ний заклад, здатний надавати якісні наукові, експертно-аналітичні та освітні послуги, здійснювати підготовку публічних службовців із висо-ким рівнем професійних, ділових, патріотичних та морально-етичних якостей, спроможних ухвалювати ефективні управлінські рішення, бути конкурентоспроможними на внутрішньому й міжнародному ринках пра-ці. У цьому контексті проведення науково-комунікативних заходів такого рівня сприятиме популяризації Національної академії у світовому науко-вому співтоваристві, піднесенню значущості наших наукових розробок, налагодженню взаємодії теорії і практики публічного управління.

Вважаю проведення такого форуму значною подією у громадсько-політичному житті Харківської області. Бажаю всім учасникам Конгре-су плідної й змістовної роботи та реалізації найсміливіших ініціатив, творчих і результативних зустрічей, вагомих наукових звершень, а гос-тям міста – яскравих і приємних вражень від знайомства з неповторною красою Слобожанщини та гостинності харків’ян!

З повагою,Президент Національної академії державного управління при Президентові України В. С. Куйбіда


ПублІчне уПравлІння україни: глобалІЗацІйнІ виклики СучаСноСТІ

Бєлова Людмила Олександрівна

ТенденцІї роЗвиТку виЩої Школи в українІ(за даними експертного опитування)

Вже традиційним для Харківського регіонального інститу-ту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (далі – ХарРІ НАДУ) ста-ло проведення щорічної науково-освітньої виставка “Публічне управління XXI”, приуроченої до Всесвітнього дня науки. Метою цього заходу є презентація досягнень, сучасних розробок і мож-ливостей освітньої галузі “Публічне управління та адміністру-вання”, налагодження конструктивної взаємодії з надавачами суспільних послуг, бізнес-середовищем, сприяння формуванню та реалізації інноваційних наукових й освітніх проектів, поглиблен-ня міжнародної інтеграції та співробітництва у сфері публічного управління. Концепція Виставки цього року відрізнялась поси-леною практичною складовою, акценти було зміщено у бік ство-рення “платформи” для налагодження зв’язків з метою подаль-шої взаємодії у сфері надання публічних послуг. З огляду на це до кола запрошених були включені районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, інші організації та установи, які безпосередньо надають соціальні, адміністративні й інші по-слуги. Так, свою діяльність у зазначеному напрямі презентували 12 місцевих органів влади, 4 об’єднані територіальні громади, 16 організацій та установ м. Харкова.

Науково-освітню складову Виставки забезпечували безпосе-редньо ХарРІ НАДУ, а також ВНЗ – учасники Харківського універ-ситетського консорціуму. Цього року свої експозиції презентували 16 ВНЗ м. Харкова, серед гостей Виставки – Чернігівський держав-ний технологічний університет, Полтавський університет економі-ки та торгівлі, Інститут підготовки кадрів Державної служби за-йнятості України та ін. Приємно було відзначити увагу до нашої Виставки й зарубіжних колег, зокрема керівника Дослідницької


Публічне управління України: глобалізаційні виклики сучасності

групи з проблем економіки та публічних фінансів Університету м. Тлемсен (Алжир) професора Зін Мохаммеда Барки та завідувача кафедри інформаційних систем Варшавської політехніки (Поль-ща) професора Казімежа Станіславовича Вацьковські.

Програма Виставки, крім безпосередньо ознайомлення з екс-позиціями, включала в себе урочисте відкриття, роботу конферен-ції “Публічне управління в реалізації Стратегії сталого розвитку регіону” в режимі двох пленарних засідань, низку комунікативних заходів та підсумкове засідання з презентацією результатів роботи та нагородженням переможців за конкурсними номінаціями.

Під час проведення Виставки серед її учасників було проведено експертне опитування на тему “Розвиток вищої школи в Україні”, метою якого було з’ясувати думки експертів щодо розвитку системи вищої освіти в Україні. Загальна кількість експертів склала 85 осіб. Відповідно до результатів опитування респонденти розподілилися (у % до всіх опитаних): за статтю: чоловіки – 37, жінки – 61, не відповіли – 2; за віком: 18–24 роки – 3, 25–29 років – 16; 30–39 років – 53, 40–49 років – 18, 50–59 років – 5, 60 і більше – 3, не відповіли – 2; за освітою: вчений ступінь – 32, вища – 63, незакінчена вища – 3, середня спеціальна – 0, середня загальноосвітня – 0, не відповіли – 3; за профілем освіти: гуманітарний – 32, юридичний – 11, техніч-ний – 24, економічний – 34, інше – 5, природничо-науковий – 3, не відповіли – 3; за місцем роботи: вищий навчальний заклад – 68, міністерство (відомство) – 3, органи виконавчої влади – 11, органи місцевого самоврядування – 8, державне підприємство – 0, приват-не підприємство – 3, громадська організація – 5, не відповіли – 2.

За результатами проведеного опитування респонденти на-самперед наголошують на: низькій заробітній платі у сфері вищої освіти (47 % до всіх опитаних); відсутності можливості працевлаштування за фахом після закінчення навчання у внЗ (47 % до всіх опитаних); слабкій матеріально-технічній базі внЗ (39 % до всіх опитаних) та невідповідності структури освіти потребам ринку праці (32 % до всіх опитаних) (рис. 1).

На думку 76 % учасників Вистави (до всіх опитаних), до ви-рішення проблем вищої школи повинні долучатись робото-давці. 39 % з них вважають, що роботодавці мають стати рів-ноправними партнерами у вирішенні проблем вищої школи, 37 % респондентів (до тих, хто відповіли) зазначили про необхід-ність залучати роботодавців до вирішення певних проблем вищої школи (рис. 2).

Public Administration of Ukraine: Globalization Challenges to Present


Рис. 1. Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Які питання вищої освіти в Україні, на Вашу думку, потребують пер-шочергового вирішення?” (у % до всіх опитаних)

Рис. 2. Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Чи повинні, на Вашу думку, роботодавці долучатись до вирішен-ня проблем вищої школи?” (у % до всіх опитаних)



Брати участь у вирішенні проблем вищої школи роботодавці можуть через надання студентам можливості проходити у них практику (69 % до тих, хто відповіли). 59 % респондентів вважа-ють, що роботодавці мають направляти у внЗ своїх фахівців для ведення практичних курсів. 47 % опитаних зазначили, що необхідно найбільш талановитих студентів заохочувати сти-пендіями. внесення благочинних внесків до вищих навчаль-них закладів (5 % до тих, хто відповіли) та створення ради при Міністерстві освіти та науки україни з представників бізне-су, роботодавців (5 % до тих, хто відповіли), на думку опитаних учасників Виставки, мало впливають на вирішення проблем ви-щої освіти (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Якщо Ви вважаєте, що роботодавці долучитися до вирішення проблем вищої школи, то як саме?” (у % до тих, хто відповіли)



Рис. 4. Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Які першочергові кроки для покращення якості освіти, на Вашу думку, слід здійснити?” (у % до всіх опитаних)

Першочерговим кроком щодо покращення якості освіти має бути підвищення оплати праці викладачів (61 % до всіх опи-таних). Також, на думку респондентів, підвищення якості освіти можливе за умов стимулювання наукової діяльності у вищих навчальних закладах (53 % до всіх опитаних). налагодження співпраці з кращими світовими університетами (запрошен-ня викладачів з-за кордону, направлення студентів та виклада-чів на стажування тощо) (50 % до всіх опитаних) теж є значимим у покращенні якості освіти вищої школи. Зменшення кількості вищих навчальних закладів суттєво не вплине на підвищення якості освіти (8 % до всіх опитаних) (рис. 4).

Під час опитування було здійснено спробу з’ясувати, в яких сферах опитаним учасникам Виставки є цікавою співпраця з



ХарРІ НАДУ. Найбільш цікавими сферами для співпраці було вказано сфери інформаційно-комунікаційного забезпечення ді-яльності (37 % до тих, хто відповіли), підготовки, перепідготовки та спеціалізації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування (34 % до тих, хто відповіли), взаємодії з громад-ськістю (32 % до тих. хто відповіли) та отримання міжнародної матеріальної й технічної допомоги, робота з міжнародними фон-дами і донорами (32 % до тих, хто відповіли) (рис. 5).

Найбільш ефективними формами взаємодії у співпраці з Хар-РІ НАДУ респонденти називають семінари (50 % до всіх опита-них), конференції (47 % до всіх опитаних), круглі столи (45 % до всіх опитаних). Для третини опитаних цікавими були б тренінги (37 % до всіх опитаних) та моніторингові дослідження (34 % до всіх опитаних) (рис. 6).

Рис. 5. Розподіл відповідей респондентів на запитання: “В яких сферах Вам була б цікава співпраця з ХарРІ НАДУ?” (у % до всіх опитаних)



Рис. 6. Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Які форми взаємодії, на Вашу думку, є найбільш ефективними у співпраці з ХарРІ НАДУ?” (у % до всіх опитаних)

З огляду на те, що для значної частини опитаних ефективни-ми формами взаємодії з ХарРІ НАДУ є проведення моніторингових досліджень та опитувань, необхідно популяризувати можливості участі закладу в проведенні таких досліджень та опитувань.

Відповідаючи на запитання анкети, найбільшу зацікавленість респонденти виявили у співпраці з організаціями щодо програ-ми малих грантів світового банку (World bank small grants Program) та Європейським науковим фондом (european science foundation) (26 % до всіх опитаних відповідно). Дехто з опитаних вказав на бажання співпрацювати з агентством сШа міжнародного розвитку (usAId) (18 % до всіх опитаних).



Світлична Юлія Олександрівна

регІональна ІнвеСТицІйна ПолІТика на СучаСноМу еТаПІ роЗвиТку україни

Перспективи динамічного розвитку національної економіки здебільшого визначаються станом та тенденціями інвестиційно-го клімату його регіонів. Історично сформована неоднорідність соціально-економічного простору України впливає на функціону-вання економічної системи держави, структуру та ефективність процесів суспільного відтворення, стратегію і тактику інституціо-нальних перетворень й визначає пріоритети соціально-економічної політики держави в цілому. Міжрегіональна диференціація остан-нім часом посилюється переважно з причин незаконної анексії окремих територій України, а також ведення гібридної війни з боку Російської Федерації (далі – РФ). Наша країна неодноразово зверта-лась до міжнародних організацій з приводу незаконних та дискри-мінаційних обмежень у торгівлі, запроваджених з 1 січня 2016 р. для України. Так, у заяві України увагу членів Світової Організації Торгівлі (далі – СОТ) звернено на продовження агресії з боку РФ. Зокрема зазначається, що після рішення України розпочати реалі-зацію поглибленої й всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європей-ським Союзом з 1 січня 2016 р. РФ запровадила низку політично вмотивованих заходів, що обмежують торгівлю. Такі заходи, як за-борона імпорту деяких видів сільськогосподарської продукції, си-ровини і продуктів харчування, що походять з України, зупинення преференційного торговельного режиму за Договором про вільну торгівлю Співдружності Незалежних Держав, а також обмеження транзиту українських товарів до Республіки Казахстан через те-риторію РФ порушують норми міжнародного права, основоположні принципи та Угоду СОТ, а також зобов’язання РФ в СОТ [1].

Слід наголосити й на тому, що інвестиційна привабливість регі-онів України сьогодні обумовлена і внутрішніми факторами, зокре-ма: механізми ринкової конкуренції знаходяться на етапі поглибле-ного реформування; значна лібералізація ролі держави в питаннях інвестиційної діяльності створила передумови для виникнення сис-темних порушень у сфері обігу цінних паперів і зловживань на рин-ку банківських послуг; недосформованість окремих ринкових інсти-тутів, які мають забезпечувати вільний рух інвестиційних ресурсів у межах регіонів України, дещо стримує міжрегіональну економічну



кооперацію тощо. Передусім це стосується зменшення інвестицій-ної активності у сфері реалізації інвестиційних проектів і науково-технічних програм, які на сучасному етапі розвитку національної економіки визначають магістральні напрями трансформації регіо-нальних систем та їх інтеграцію у світові економічні процеси.

Для наочної демонстрації наявних диспропорцій в інвестицій-ній привабливості регіонів України наведемо лише деякі статис-тичні дані Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України [2]. Так, за темпами зростання обсягів капітальних інвестицій за січень-грудень 2016 р. до січня-грудня 2015 р. диференціація окремих регіонів складає майже 100 % (Одеська область +63,4 % та Івано-Франківська -34,2) (рис. 1). Щодо Харківської області, то в січні-грудні 2016 р. в еконо-міку області іноземними інвесторами вкладено 147,8 млн дол. США та вилучено 30,8 млн дол. прямих інвестицій (акціонерного капіта-лу), в січні-грудні 2015 р. – 15,7 млн дол. та 14,3 млн дол. відповідно. За січень 2017 р. експорт товарів становив 69,3 млн дол. США, ім-порт – 93,4 млн дол. Порівняно з січнем 2016 р. експорт збільшився на 20,3 % (на 11,7 млн дол.), імпорт – на 18,7 % (на 14,7 млн дол.). Від’ємне сальдо становило 24,1 млн дол. (у січні 2016 р. – також від’ємне 21,1 млн дол.). Зовнішньоторговельні операції проводи-лись із партнерами зі 103 країн світу. Дуже приємно відмітити, що

Рис. 1. Темпи зростання обсягів капітальних інвестицій за січень-грудень 2016 р. до січня-грудня 2015 р.



обсяг інвестицій в основний капітал останнім часом починає збіль-шуватись, що може свідчити про довготривалі інвестиційні намі-ри наших інвесторів. На противагу тенденцій останніх років, коли інвестиційні ресурси переважно спрямовувались у фінансовий та паливно-енергетичний сектор.

Наявна диспропорція майже у 3 рази спостерігається і у сфері будівництва (рис. 2).

Рис. 2. Темпи зростання обсягів продукції будівництва

Щодо Харківського регіону, то в січні-лютому 2017 р. підпри-ємствами області виконано будівельних робіт на суму 941,6 млн грн. Індекс будівельної продукції в січні-лютому 2017 р. порівня-но з відповідним періодом 2016 р. становив 132,8 %. Також у січні-лютому 2017 р. порівняно з січнем-лютим 2016 р. збільшилось бу-дівництво споруд на 53,2 % (у т.ч. житлових – 55,4 %, нежитлових – 48,4 %), інженерних – на 23,9 %.

Перспективи розвитку інвестиційної привабливості регіонів України, на нашу думку, пов’язані з подоланням таких негатив-них тенденцій:

– низька доля конкурентноздатної продукції, що має стійких попит як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках;

– низка ефективність інвестиційних ресурсів, передусім це пов’язано із низьким рівнем рентабельності інвестиційних проектів;



– слабка інвестиційна інфраструктура;– дуже повільні темпи економічної інтеграції з країнами –

членами Європейського Союзу;– високі інвестиційні ризики для переважної більшості регі-

онів України. Подолання означених негативних тенденцій, на нашу думку,

пов’язане із застосуванням механізмів прямого та опосередкованого впливу держави на соціально-економічний розвиток регіонів Украї-ни, що базуються на принципах диференціації економічних стиму-лів, а саме: продовження формування інституційних основ ринкової економіки, створення високо конкурентного ринкового середовища, організаційно-правове забезпечення економічної безпеки й самодос-татності регіонів, раціоналізація процесів розміщення державних інвестиційних ресурсів, виділення пріоритетних інвестиційних про-ектів, виходячи з інтересів регіональних господарчих комплексів.

Сьогодні для Харківщини, яка за рейтингами соціально-економічного розвитку регіонів України за 2016 р. посіла перше міс-це, поставлено дуже амбітні й нетипові завдання. Вони полягають не лише у збереженні існуючих лідерських позицій, а й розгортанні нових соціальних та інвестиційних проектів. Для нас це дуже важ-ливо, оскільки показати потенційним інвесторам, що область, яка знаходиться у зоні проведення анти-терористичної операції, може забезпечувати стабільну й безпечну життєдіяльність, виступає на-дійним економічним партнером, є першочерговим завданням для всіх суб’єктів місцевої влади. Прикладом цього може слугувати конференція “Розвиток німецько-українського економічного спів-робітництва в Східній Україні”, що відбулась 12 квітня цього року за участю Німецько-української промислово-торговельної палати. У межах конференції було сформовано перспективні напрями еко-номічного співробітництва між представниками країн у хімічній, фармацевтичній, легкій і деревообробній промисловості, меблевого виробництва та виробництва продуктів харчування. Активізації та-кого співробітництва сприяла низка чинників, серед яких – підпи-сання асоціації з ЄС, проведення комплексних реформ в Україні, які спричинили структурні зміни в економіці і Харківського регіону.

список використаних джерел:1. Україна оприлюднила в СОТ заяву щодо дискримінаційних

торговельних обмежень з боку Російської Федерації : Урядовий пор-тал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248765950&cat_id=244276429.



2. Основні показники соціально-економічного розвитку регіо-нів : Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/regional-dev/derzhavna-rehional-na-polityka/monitorynh/monitorynh-monitorynh/osnovni-tendentsiyi-sotsialno-ekonomichnogo-rozvitku-regioniv/osnovni-pokazniki-sotsialno-ekonomichnogo-rozvitku-regioniv-7.

Бабічев Анатолій Валерійович

виЩа оСвІТа як об’єкТ державного уПравлІння

Розпочинаючи дослідження освіти як базового соціокультур-ного явища, варто визначитись, що саме стане предметом таких розвідок, адже у загальному розмінні освіту розглядають як про-цес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і нави-чок, необхідних людині для життя і праці. Якщо філософія роз-глядає освіту під кутом зору духовного життя (процес формування особистості), соціологія ставить питання про соціальну інтеграцію людини, виходячи з рівня її освіченості (як завдяки освіті людина включається в ті чи інші соціальні групи, займає певні позиції в соціальній структурі суспільства, освоює й виконує різноманітні ролі), психологія ставить за мету визначити вплив освіти на фор-мування особистості, її психіки (які закони й соціальні технології мають виступати основою організації навчальної діяльності, як система освіти сприяє самоактуалізації й саморозвитку людини, її нормальному соціальному функціонуванню), для галузі науки державного управління актуалізується проблемне поле, в якому освіта розглядається як система, що виховую громадянина (освіта як засіб виховання громадянина; організаційне, правове, еконо-мічне та інформаційне забезпечення функціонування галузі осві-ти; моделі управління закладами освіти тощо).

Щодо аналізу поняття “освіта” варто зробити декілька прин-ципових припущень, адже, якщо проаналізувати визначення цьо-го соціокультурного явища, то можна побачити, що дане поняття є поліструктурним (генетично має різну логіку побудови змісту). У побуті освіту просто ототожнюють з поширенням знань. Такі погляди, до речі, лежать в основі деяких її офіційних трактувань [1, с. 320]. Термін “освіта” (рос. – “образование”; англ. – “educaton”;



гр. – “paideia”) у більшості етимологічних і тлумачних словників пов’язується з суспільним процесом (діяльністю) розвитку і само-розвитку особистості, оволодінням соціально значущого досвіду, навичок творчої діяльності, чуттєво-ціннісних форм духовно-практичного освоєння світу.

Досить розповсюдженим є розуміння освіти як процесу суб’єкт-об’єктної взаємодії наставника (педагога) і учня (школя-ра, студента), спрямованої на передачу знань, формування вмінь і навичок, виховання культури мислення і почуття, здатності до самовизначення і самостійної життєво-творчої діяльності. В кла-сичній дидактиці поняття “освіта” має чотири аспекти: як система, як цінність, як процес і як результат [2, с. 6]. Ціннісна характерис-тика передбачає розгляд трьох взаємозалежних блоків: освіта як цінність державна, цінність суспільна і цінність особистісна.

Освіта як процес руху до поставленої мети навчання характе-ризується суб’єкт-об’єктною взаємодією вчителів і учнів, виклада-чів і студентів. Виходячи з цього, освіта розглядається як система, що передбачає її аналіз як сукупності елементів, до яких можуть відноситися суб’єкти та об’єкти процесу освіти, соціальні та дер-жавні інститути, які утворюються для забезпечення ефективнос-ті цього процесу, тощо.

Освіта також може розглядатись як результат державного, сус-пільного й особистісн

Documents

PublIc AdmInIstrAtIon of the ХХіst century: trAdItIons And ... · Public Administration of the XXIst Century: Traditions and Innovations 3 ЗМІСТ Привітання президента