вересень-жовтень, 2011 ММ ii с тс т -- ММ

ММIIСТ-МСТ-МАгентство «ЮН-ПРЕС»

вересень-жовтень, 2011

Газета КиївсьКоГо Палацу дітей та юнацтва

ранок… Задзвонив будильник – 8.30.Я проспала!.. У голові лише однадумка: «Тільки б не спізнитись в «ЮН-прес», на посвяту в юні журналісти».Адже там треба бути вже за півго-дини! Не встигаю навіть поснідати. Те-лефоную подружці, яка теж іде напосвяту. Вона готова, а я – ні. Лише двіхвилини на зачіску, уявляєте, дві хви-лини! поцілунок у щоку мамі, й вибі-гаю із квартири. І вже разом ізподругою поспішаємо до метро. при-бувши на станцію «Арсенальна», якавже стала рідною, прискорюємо рух.підходимо до дверей «ЮН-пресУ», авони зачинені. Зачинені?! Невже по-

свята почалася, а ми не встигли, чиможе навіть вже закінчилася. Непо-коячись, набираємо номер Наталії Іва-нівни, і чуємо в слухавці: «Буду через10 хвилин». Нам стало легше: дармаквапилися. І ось ми та інші учасникисвята у кабінеті. Хтось перевдягається,хтось робить зачіску, а хтось снідає,бо вдома не встиг. Ось усіх ведучихсвята кличуть до Малої Арени, де маєпроходити захід. Ми навіть не встиглипрорепетирувати! Нам залишається по-чинати та імпровізувати на місці.

«ЮН-прес» запалює зірки!» – го-ловна тема цьогорічної посвяти в юніжурналісти. сьогодні капітан косміч-

ного корабля Надія Олексіївна Іллюкразом із викладачами «запалила»майже 300 нових зірочок молодіжноїжурналістики. Вони ще добре незнають, що таке журналістика, алемають великий запал і бажання. Томуі прийшли до інформаційно-творчогоагентства «ЮН-прес» на різні гуртки:«Школа основ журналістики», «репор-тери», «Абітурієнти», «Тележурналі-стика» (телеоператори, телережисери,телеведуча), «Міжнародна журналі-стика», «радіожурналістика, «Фотожур-налістика», прес-клуб, літературнетовариство, комп'ютерний дизайн,

редакції газет «Міст-М», «Шкільна сто-лиця», «Молодіжне перехрестя»тощо.

На борту «космічного корабля»кожна команда екіпажу представляласвій гурток. Всі виступи були цікавими,креативними і навіть кумедними. підчас перельоту на космічний корабельзавітали музи Натхнення, Творчості тапізнання, інопланетяни. Новачків при-вітали репортер журналу «Однокласс-ник» Олександр Остапенко, професорКиївського Міжнародного Універси-тету Олександр Тур’ян, голова моло-діжної громадської організації«Футбольний клуб «ГОЛ» Володимирполіщук, редактор журналу «Азарт»Ігор романюк. А також випускникиагентства, студенти Юлія Тур, Ольгаплохотнюк і Максим Велущак.

приємну атмосферу з легкістю змігпідкріпити фінал. Кожен юний журна-ліст мав пройти через арку, що симво-лізувала вхід у яскравий світ

журналістики, при цьому кожен три-мав в руках свічку і загадував ба-жання. Як романтично! В цей час музисвоєрідно посвячували новачків: кро-пили водою, посипали зоряним пиломта бажали не згоріти у творчому по-лум’ї, пройти всі випробування вогнем,водою та мідними трубами, тобто, сла-вою. після цього розпочалися жвавіпісні й танці у дружньому колі – це бувсправжній вибух позитиву.

Космічний корабель повернувсяназад. Всі шкодували, що свято закінчи-лось. Наступного разу вони прийдутьсюди вже на навчання. На них чекатимебагато різноманітних пригод, як зіскладнощами, так і з розвагами. Вонипоринуть у захоплюючий світ журналі-стики, навіть не помічаючи цього.

Катерина Колган,лейла КерІмова

Нова зміна журналістів

новоспечені9 жовтня в Інформаційно-творчому агентстві «Юн-прес» відбулася посвята в юні журналісти «на жур-

налістській кухні – новачки!» юним журналістам відкрили двері у цікавий світ медіа, вручили перші по-свідчення. таке бойове хрещення гуртківці проходять щороку, і це - незмінна традиція агентства.зокрема, ця подія - для тих, хто тільки-но прийшов до «Юн-пресу» і навчається перший рік.

2

ММ ii с тс т -- ММ вересень-жовтень, 2011

КиївсьКий палац дІтей та Юнацтва вКотре го-стинно вІдчиняЄ свої дверІ для Юних винахІд-ниКІв, ЖурналІстІв, талановитих аКторІв,спІваКІв, танцЮристІв І просто аКтивної сто-личної молодІ. на Когось чеКаЮть новІ

аспеКти улЮбленої справи, хтось пІдвищува-тиме свої проФесІйнІ навичКи, а ІнШІ просто

насолодЖуватимуться спІлКуванням. саме

тому ми вирІШили поспІлКуватися Із диреКто-ром палацу: з’ясувати про успІхи та звер-Шення минулого роКу І новинКи майбутнього.сергію леонідовичу, скажіть будь-ласка, щонового чекає на гуртківців КпдЮ цьогороку?- Нового надзвичайно багато. Напередодні на-вчального року дирекція палацу і педагогічнийколектив дуже плідно попрацювали над визна-ченням нових гуртків, напрямків, пріоритетів тапрограм. Цього року ми відкрили більше сороканових гуртків. Наприклад, Інформаційно-творчеагентство «ЮН-прес» відкрило аж 14 нових на-прямів. Це правова журналістика, редактор-ви-давець, фотокореспонденти, ведучі теленовин,ІТ-програмісти, сценаристи, телерепортери таінші. Також відбулася реорганізація центру між-народних відносин. Він буде займатися не лишеміжнародними зв’язками, а ще й виконуватиме

функції мовної школи «Лінгва». У зв’язку з «Євро-2012» в палаці було відкрито центр обмінів та екс-курсій «Unitour». Також нагадаю, що минулогороку на базі Київського палацу дітей та юнацтвабуло створено комунальне підприємство«Київська Мала Академія Наук». А той відділ,який раніше був у палаці, трансформували в нау-ково-практичний центр «Дослідник», який за-вдяки вдалій піар-кампанії наших педагогівзбільшився на вісім нових напрямків. Це машино-будування, творче вирішення винахідницькихзадач, аналітичне приладобудування,комп’ютерна графіка та моделювання, основивинахідницької діяльності, біоніка, історія тех-ніки, лабораторія економічної освіти. На деякі на-прямки навіть проводився конкурс: на одне місцебуло декілька претендентів. Хочеться звернутиувагу на наше знамените «Джерельце» . До речі,сьогодні ми займаємо провідне місце у підго-товці дошкільнят. - які колективи цьогоріч мають найбільшийрейтинг?- Традиційно, це наші художні колективи: «КвітиУкраїни», «Вогник» і практично всі 12 народних ху-дожніх колективів палацу. Вони мають дуже ви-сокий рейтинг. Цього року нас порадувало те, щоновоприбулі діти виявили бажання займатись у

відділі науково-технічної творчості. Тобто, мо-лодь вже зрозуміла, що не тільки юристами по-винна бути забезпечена наша країна, але йінженерами також. Враховуючи те, що відкривсяновий гурток – автомоделювання, спільно з Фе-дерацією автомодельного спорту України, на базіпалацу було побудовано трек для автомоделей. - чи є у вас проекти щодо української мо-лоді, які ви би хотіли втілити в життя?- Безумовно. Наш найвідоміший міський проект– «Я лідер». Ми започаткували його цьогоріч. Цедуже великий проект міського рівня під патрона-том КМДА і Головного Управління освіти і науки.Також ми хочемо поновити клуб «ерудит», якийраніше був у палаці. Не можна не згадати, що мивже почали готуватися до святкування Новогороку. - яким ви бачите процес залучення молодідо позашкільної освіти?- Цього року ми активно беремо участь у заходах,які проводять Національний центр МАН Українита Інститут обдарованої дитини. У них є дуже ці-

каві програми для нас. І всі ті конференції, семі-нари, які вони проводять, ми з задоволенням від-відуємо. Також ми спільно з Академієюпедагогічних наук та профільними інститутамихочемо визначити, що ж цікавить молодь на сьо-годнішній день. Ми провели масштабну роботу іможемо сказати, що сьогодні молодь, на радістьнам, багато уваги приділяє точним наукам і такимспеціальностям, як інженер, механік тощо.- І наостанок: що ви побажаєте гуртківцямна цей навчальний рік?- перш за все, я хочу побажати міцного здоров’я.І щоб вони всі були, як одна дружня родина.Адже наш педагогічний колектив робить все длятого, щоб дітям у палаці було цікаво, комфортно,зручно, аби вони себе почували як у своїй ріднійсім’ї. Також бажаю їм успіхів у їхній роботі, на-вчанні, щоб щодня у них було бажання іти до па-лацу займатися серйозними і водночас цікавимидля них справами!

людмила тягнирядно

аКробати, гІмнасти, глядачІ, танцІвниКи,стЮарти, преса – всІ на своїх позицІях. 70050мІсць, 58 тисяч гостей, стІльКи Ж синІх І Жов-тих лІхтариКІв для ІлЮмІнацІї в нацІональних

Кольорах – таК увІйШло в ІсторІЮ трІумФальне

вІдКриття головної спортивної арени уКраїни.8 Жовтня 2011 роКу зІбрало Команди артистІв

Із уКраїни, росІї, нІмеччини, польщІ, бельгІї

та ІталІї І все заради мрІї Євро-2012! Чесно кажучи, були побоювання, що

«Олімпійський» не встигнуть відкритивчасно, враховуючи яким був данийоб’єкт ще на початку року, проте буді-вельники вклалися в терміни і вся країнастала свідками цієї історичної події. Ще закілька годин до початку дійства площаперед ареною заповнилась: хтось шукаєдрузів та знайомих, хтось фотографу-ється та ділиться враженнями по теле-фону, а хтось блукає у пошуках зайвогоквитка. Здалеку «Олімпійський» нагадуєкосмічний корабель, а більший ефектсправляє підсвітка поручнів сходів і асо-ціюється зі світлом турбін при злеті. Всефеєрично, довгоочікувано і цікаво. Загля-даємо до фаст-фуду – ага, і тут ноу-хау: ку-пуємо електронну картку і такрозраховуємось за каву. Нарешті вмощує-мось, вмикаємо ліхтарик і шоу почина-ється!

перша частина двогодинної святковоїпрограми – масштабні хореографічні по-становки: прихід на українську землю Кия,Щека, Хорива та сестри їхньої Либідь, хре-щення русі, боротьба козаків із ворогами,зокрема із триголовим птахом. На фут-больне поле проектуються візерунки,оживляють танцювальні ідеї колективівВірського та Верьовки й учасників шоу«Майданс». Захоплюючі трюки над стадіо-ном на спеціальних конструкціях вико-нують італійські шоу-групи «Фесті» та«сонікс», здіймаючи бурю овацій. післядокументального міні-фільму про історіюНсК «Олімпійський», ареною крокуютьюніори футбольних клубів прем’єр-ліги, атакож легенди спорту, гордість України:чемпіони, майстри спорту. Аж двічі лунає на-ціональний Гімн – перед початком та по за-

кінченні вітальної промови президентаУкраїни Віктора Януковича. президент за-уважив, що успішна реконструкція ста-діону стала показовим проектом іміджуУкраїни.

розважальна програма продовжу-ється звуками гуцульської трембіти і всівже зібралися вітати руслану як на сценіз’являється екзотична українка Гайтана зпіснею «стожари», за нею – новоспеченаматуся Ан і Лорак із «Червоною рутою» іТаїсія повалій з «рідною землею».Оплески, танці, так би мовити, розігрівперед кульмінаційним моментом – висту-пом колумбійської поп-діви Шакіри. Га-ряче стає і в буквальному сенсі: післязапуску феєрверків під час однієї із поста-нов загорілася захисна плівка, що при-кривала софіти, встановлені під стелею.розплавлений поліетилен, скапуючипрямо на центральні сектори, таки піднявглядачів із місць. проте за кілька хвилинполум’я локалізували, а присутні продов-жують стояти, але вже вітаючи закор-донну гостю. сорок хвилинвсесвітньовідомих хітів ( «La tortura»,«Loca», «She wolf» та інших)! І як тут без ви-

конання босоніж славнозвісного танцюживота Шакірою, майстер-класу для кіль-кох дівчат, яким поталанило. Лунала ітріумфальна «Waka Waka», гімн футболь-ного чемпіонату FIFA 2010. Люди з радістюпіддаються запальній атмосфері свята і під-танцьовують як перед сценою, так і на три-бунах! І ось небо над «Олімпійським»розквітає віртуозним орнаментом гран-діозного дев’яти хвилинного феєрверку!публіка в захваті, радісні посмішки та фо-тографування на тлі арени. Навіть не тур-бують маленькі неприємності у виглядізачиненого жіночого туалету, шару буді-вельного пилу і незмонтованої стелі у прес-центрі. Всі під враженням церемоніївідкриття і в очікуванні 5 матчів фінальноїчастини Євро 2012, в тому числі й фінальноїгри за право чемпіона. А вже за місяць,11го листопада, відбудеться перший матчзбірної, де українці зіграють контрольнийпоєдинок зі збірною Німеччини. Тож зі свя-

том всіх, і – зустрінемось!

Юлія сКоробогач, Іван захарченКо,

тетяна горбань

Шоу номер одинЖайвір для Оленки11 листопада у Київському палаці дітей та юнацтва відбулася ви-

става юнацького театру «Incunabula» «Жайвір для оленки». авторсценарію і режисер-постановник – андрій сенчук. постановка от-римала право на життя завдяки підтримці німецького Фонду тур-боти про літніх людей та всеукраїнської спілки малолітніхв’язнів-жертв нацизму.

За кілька хвилин до початку вистави на сцену вийшов головаспілки малолітніх в’язнів-жертв нацизму, один із прототипів персо-нажів п’єси, Маркіан Дімідов: «Коли мені було вісім, німці спалилимоє село і чотирьох рідних мені людей. Я дуже страждав, ця траге-дія пройшла крізь мене, не дай Боже, щоб таке коли-небудь повто-рилось». режисер постановки Андрій павлович сенчук сказав кількаслів про реальну основу п’єси і її сюжет. Це історія дівчинки Оленки,яка разом із мамою потрапила до німецького концтабору третьогорейху. Їдучи «до пекла», мама зав’язала дівчинці очі, аби та небачила розстріляних, повішених при дорозі людей. У таборі мати ненаважувалась розповісти дочці жахливу правду, тому вдала, нібивсе, що відбувається навкруги - просто театр, і запевнила, що всі на-вколо актори. Тим паче, що комендант пересильного табору любивтеатр, і поселив своїх в’язнів на сцені «придворного театру». Дів-чинку довго ховали від наглядачів, бо знали, якщо знайдуть, то зроб-лять піддослідною мишею нацистських експериментів.

Олена весь час мріяла про жайвора – булочку з родзинками-оче-нятами, яку колись їй купувала мама. Але хтось із сусідів по баракутаки виказав, що там живе жінка з маленькою дівчинкою. Того дня,коли у Оленки був День народження, мала на власні очі побачила,як застрілили людину, а поруч, у черзі наступних жертв стояла їїмама. Від жаху дівчинка втратила дар голосу. Але комендант та-бору на честь свята, подарував Оленчиній мамі життя. Цей моментстав кульмінацією вистави. Завершила постановку сцена визво-лення жертв табору, - день закінчення війни. поневіряння закінчи-лися. раптом хтось увімкнув на програвачі німецьку пісню, яказвучала під час розстрілу Оленчиної мами. Від переляку Оленаскрикнула і втратила свідомість. прийшовши до тями, дівчинка зро-зуміла: тепер вона може говорити...

Акторами вистави «Жайвір для Оленки» були діти, вихованці те-атру «Інкунабула» але грали вони, як дорослі: на надриві, емоцій-ному вигоранні. У грі не мало місця нічого фальшивого, зайвого,було лише віддзеркалення спогадів людей, що пройшли через жахконцтабору. Історія з подарованою мамою колись відбулася на-справді. Мрію про жайвора було взято зі спогадів Олени Тітули,майже дослівно виконано фрагмент із спогадів Миколи Важленка,Олександа Іляшенка, Івана прокопа, Івана сузіна. Як пізніше з`ясу-валося, ця п`єса у своєму роді не була першою, однак вона першав Україні. На виставі побував В`ячеслав Ніколенко, актор Театру ро-сійської драми, який позитивно відгукнувся щодо побаченого: «Менідуже сподобалося. Всі актори, попри свій юний вік, свідомі, не кри-чать про себе і серйозно підходять до справи. Вони молодці, аджеторкаються важливих тем. Від щирого серця бажаю їм творчих ус-піхів та наснаги». Один із акторів, 13-річний Вадим Тунда, поділився,що найскладнішим для нього було вжитися у свою роль. За йогословами, репетиції тривали близько чотирьох місяців.

Вистава мала великий успіх, аудиторія аплодувала стоячи, на очаху багатьох глядачів жевріли сльози. Маємо пишатися такою мо-лоддю, що береться висвітлювати настільки серйозні й складнітеми.

марія угнІвенКо

Сергій Дахнов:

«Сьогодні ми займаємо

провідне місце

у підготовці дошкільнят»Інтерв’ю з директором головного позашкільного закладу

освіти в місті Києві Сергієм Леонідовичем Дахновим.

3

вересень-жовтень, 2011 ММ ii с тс т -- ММ

В гостяху майбутніх учених

ЖиТТЯ пАЛАЦУ

Майбутні генетики на чолі з виклада-чем Іриною Іванівною Лялько – кандида-том біологічних наук, прийняли мене, яксвою ученицю. Не дивлячись на те, щозаняття проходило у справжній лабора-торії, атмосфера склалася затишна тадружня. Можливо, так було тому, щогрупа генетиків досить-таки скромна, за-звичай 8-10 осіб, і всі вони працюютьзлагоджено і компромісно. Ірина Іва-нівна невелику кількість учнів на занят-тях із генетики пояснює досить просто:«Я б не поспішала стверджувати, що не-зацікавленість дітей генетикою залежитьвід рівня складності науки. Навпаки,наука досить-таки не складна, якщодобре розібратися. Але зараз діти на-стільки зайняті й завантажені справами,що у них на все просто не вистачає часу.В основному генетика – для старшихдітей. Додаткові заняття відвідують стар-шокласники, які зацікавлені у вступі, абож ті, хто пишуть наукову роботу. А таких,

нажаль, не так і багато».Кожне заняття юних генетиків прохо-

дить надзвичайно цікаво. Крім основ-ного теоретичного матеріалу гуртківціотримують додаткову корисну інформа-цію з історії генетики, проводять експе-рименти, навчаються правильнокористуватися препаратами, мікроско-пами та іншими приладами. До речі,щодо оснащеності палацівської лабо-раторії Ірина Іванівна висловилася до-сить лаконічно: «В цілому палацзабезпечує лабораторію усім необхід-ним. Але додатково з обладнанням іпрепаратами нам допомагає Інститут фі-зіології рослин та генетики НАНУ, томущо не завжди знаходиться у наших ла-бораторіях той чи інший препарат. Зви-чайно, учні також підтримуютьлабораторію, по змозі. Ось так, спіль-ними силами, власне, і працюємо».

А працюють ой як старанно! прак-тика для гуртківців – справжнісіньке

свято. Можливість досліджувати мітоз імейоз, визначати фази поділу клітини,спостерігати за ростом окремих організ-мів у незвичайних для них умовах – усеце створює підґрунтя успішного май-бутнього гуртківців Київського палацудітей та юнацтва на теренах біологічнихнаук. Крім практичних та теоретичнихзанять, кожен з них пише свою індивіду-альну наукову роботу. Адже мрія кож-ного – вступити до вишу та займатисягенетикою на професійному рівні.

Ось так пройшло знайомство зюними дослідниками, гуртківцями, а вмайбутньому – вченими, що зроблятьбагато важливих відкриттів. І будьтепевні: ми ще не один раз почуємо їхніімена, прочитаємо в пресі чи, навіть, упідручнику з біології. Адже той, хто ста-вить перед собою мету і робить усе дляїї реалізації обов’язково досягає бажа-ного.

світлана Корчадим

«перШ ЗА Все ГеНеТиКА – МОЄ ХОБІ, АЛе У МАйБУТНьОМУ БАЧУ сеБе В ЦІйНАУЦІ ЯК прОФесІОНАЛА. ЗВиЧАйНО, ХОЧУ ВсТУпиТи НА БІОФАК, сТАТи Ви-ДАТНиМ УЧеНиМ. ЩОДО НАУКОВОЇ рОБОТи, КОНКреТНО Ще Не ВиЗНАЧи-ЛАсь, АДЖе ДОсЛІДиТи ХОЧеТьсЯ ТАК БАГАТО, А ОБрАТи ДОВеДеТьсЯ ЩОсьОДНе! АЛе ЗНАЮ НАпеВНО, ЩО В МОЇй рОБОТІ ОБОВ’ЯЗКОВО БУДе ЦІКАВийТА пІЗНАВАЛьНий еКспериМеНТ».

Козирєва Катерина, 15 років

«МОЯ МрІЯ ДУЖе прОсТА – Я ХОЧУ ВиВЧАТи ГеНеТиКУ. Не ОБОВ’ЯЗКОВОБУТи ВиДАТНиМ УЧеНиМ, ГОЛОВНе – ЧОГОсь ДОсЯГТи, ЗАЛиШиТи В ІсТОрІЇЦІЄЇ НАУКи сЛІД. У сВОЇй НАУКОВІй рОБОТІ рОЗрОБЛЯЮ ДУЖе АКТУАЛьНУсьОГОДНІ ТеМУ ГеНеТиЧНО МОДиФІКОВАНиХ ОрГАНІЗМІВ. АБреВІАТУрУ ГМОЗАрАЗ МОЖНА пОБАЧиТи БУДь Де, ТОМУ МеНІ ЦІКАВО ДОсЛІДЖУВАТи Все,ЩО З ЦиМ пОВ’ЯЗАНО».

Кузнєцова дарина, 14 років

«перШ ЗА Все МеНІ пОДОБАЄТьсЯ ВиВЧАТи ГеНеТиКУ, ОТЖе Я З ЛеГКІсТЮЗМОЖУ прАЦЮВАТи У ЦІй НАУКОВІй сФерІ, А МОЯ рОБОТА приНОсиТиМеМеНІ ЗАДОВОЛеННЯ, ЩО, ЯК ВІДОМО, ГОЛОВНе. У НАУКОВІй рОБОТІ ДОсЛІД-ЖУЮ ХВОрОБУ пОрТАЛьНОЇ ГІперТеНЗІЇ. Це НАДЗВиЧАйНО сКЛАДНА, АЛеВКрАй ВАЖЛиВА ТеМА, АДЖе ЦЯ ХВОрОБА ВиКЛиКАНА ЗБОЄМ КрОВОпОсТА-ЧАННЯ У пеЧІНКУ, ЩО У НАШ ЧАс Не Є рІДКІсТЮ. спОДІВАЮсЯ, ЩО МОЇ ДО-сЛІДЖеННЯ Не прОйДУТь НепОМІТНО І приНесУТь КОрисТь сУспІЛьсТВУ».

Хоменко Анастасія, 17 років

«БІОЛОГІЄЮ В ЦІЛОМУ ЗАХОпЛЮЮсЯ З ДиТиНсТВА, А З НАпрЯМКОМ ВиЗНА-ЧиВсЯ приБЛиЗНО рІК ТОМУ. ОБрАВШи ГеНеТиКУ, ВІДрАЗУ Ж І МАйБУТНЮпрОФесІЮ ВиБрАВ – БУДУ ГеННиМ ІНЖеНерОМ. МОЯ НАУКОВА рОБОТА – сУ-ЦІЛьНий еКспериМеНТ! спеЦІАЛьНО ДЛЯ ДОсЛІДЖеННЯ МОЇ рОДиЧІ при-ВеЗЛи МеНІ З ЯпОНІЇ рАДІОАКТиВНУ ЗеМЛЮ, І Тепер Я ЗБирАЮсЯпрОрОсТиТи В НІй рОсЛиНУ! ЩО З ЦьОГО ВийДе – Не ЗНАЮ, АЛе ДУМАЮ,Це БУДе НАДЗВиЧАйНО пІЗНАВАЛьНА рОБОТА, ЯКА ДОпОМОЖе ВІДпОВІсТиНА БАГАТО ВАЖЛиВиХ ЗАпиТАНь».

терещенко Єгор, 14 років

Дивовижнийгуртокживопису

хто в дитинствІ не мрІяв стати вІдомим худоЖниКом? думаЮ,бІльШІсть таКи марила цІЄЮ ІдеЄЮ. палац дІтей та Юнацтва при-ймаЄ у свої творчІ обІйми безлІч майбутнІх митцІв. отоЖ, вирІ-ШивШи впевнитися, що тут готуЮть справЖнІх худоЖниКІв, я

завІтала до гуртКа Живопису.Гурток існує ще з 1935 року. Він був заснований через рік після від-

криття палацу піонерів та жовтенят, пізніше перейменованого наКиївський палац дітей та юнацтва.Керівник гуртка Тетяна Кожаєва провела мені невеличку екскур-

сію майстернею, акцентуючи увагу на найцікавішому. Це простора,добре освітлена кімната, де діти, зручно вмостившись за столами,висловлюють на папері свої враження, мрії й фантазії. «студія пра-цювала ще в старій будівлі палацу. пізніше все обладнання, вклю-чаючи цю старезну шафу, перевозилося до нового приміщення», –розповідає мені наставниця майбутніх художників Тетяна Кожаєва,демонструючи красиву різьблену шафу.Діти звертаються за порадами до викладачки, котра робить їм ма-

ленькі зауваження та подає нові ідеї. Новачків серед дітвори неба-гато, більшість із них уже тривалий час займаються малюванням.переглядаючи роботи дітей на тему «Літні враження», я цікавлюсь,чому вони вирішили сюди прийти. Всі дітлахи в один голос стверд-жують, що їм дуже подобається малювати. «Я завжди мріяла зай-матися живописом і нарешті моя мрія здійснилася», – розповідає9-річна Маша Миронченко. Думку дівчинки підтримує її тезка –Маша Заєць, 9 років: «Живописом можна виразити свої почуття,особливо малюючи космос».Тут діти розвивають свої творчі здібності, фантазію та художню

культуру. Також гуртківці беруть участь у багатьох конкурсах і ви-ставках, зараз ретельно готуються до конкурсу «Космічні фантазії».«скільки поколінь педагогів та дітей бачив палац!», – замислено за-

вершує викладачка гуртка, перед тим як попрощатись зі мною.Тут дійсно мрії перетворюються в реальність. Не сумнівайтесь, що

палац дітей та юнацтва радо чекатиме на Вас!анастасія яблонсьКа

БІОЛОГІЯ – НАУКА НАДЗВиЧАйНО ЦІКАВА ТА БАГАТОГрАННА. ВОНА ВІДКриВАЄ переД ЛЮДсТВОМ ДВерІ У ВеЛиКІ сВІТи НеЗВІДА-НОГО І ДиВНОГО, ДОЗВОЛЯЄ сприйМАТи Все НАВКОЛО НАс ТрІШКи пО-ІНШОМУ. ТОМУ, ЗАВІТАВШи ДО КиЇВсьКОГО пАЛАЦУ ДІТейТА ЮНАЦТВА, Я ВІДрАЗУ Ж ВирІШиЛА – НАВІДАЮ ГеНеТиКІВ. АДЖе ХТО, ЯК Не ВОНи, прОрОсТЯТь ЗерНО ЖиТТЯ ВІД сАМОГО йОГО

пОТрАпЛЯННЯ В ЗеМЛЮ І АЖ ДО пАДІННЯ ОсТАННьОГО ЛисТОЧКА?

Урок душевного спокою

психологія – наука, що вивчає поведінку, мислення, по-чуття, волю людини. Багато вчених присвятили цій науці своєжиття. Тож якщо Ви юний Зиґмунд Фрейд чи Гіппократ, або жпросто цікавитесь психологією, то наш палац чекає саме наВас!

Відвідавши заняття юних психологів, Ви можете відчути ду-шевну рівновагу та спокій і вийти з КпДЮ з хорошим на-строєм, легкістю думок. Я впевнена, що порція духовного«заряду» наприкінці робочого тижня просто необхідна длявсіх нас. Гурток «психологія» розкриває таланти юних психо-аналітиків і допомагає розібратися в собі допитливим школя-

рам. Тут Ви можете відкритися, поділитися своїми душевнимипереживаннями, запитати поради у спеціаліста. Керівникгуртка, Наталія Володимирівна Дубиченко, не лише є практич-ним психологом, а й соціальним педагогом, майстром із курсупозитивної психології та просто людиною, яка завжди радабачити Вас в кабінеті № 312 і вислухати.

Думка про те, що заняття у нашому палаці дітей таюнацтва є аналогічними заняттям у школі —хибна. Тут Ви мо-жете не тільки вивчати теорію, а й дискутувати, проводитирізні тести, малювати, вивчати себе за допомогою гри.

немаЄ Жодного сумнІву, що КоЖен Із нас хоче пІзнати себе з ІнШого боКу, дІзнатися бІльШе про свІй внутрІШнІй свІт. той, хтознаЄ себе, свої цІлІ – моЖе вІльно рухатися вперед, легКо знаходити КомпромІси, адеКватно оцІнЮвати свої плЮси та мІнуси.надати нам детальнІШу ІнФормацІЮ про те, яК поринути в свІт свого «я» допомоЖе таКа науКа, яК психологІя.

Кабула Марія, 14 років:«Хоч я і не планую пов’язати своє

життя з психологією — це цікаво длямене самої. Я хочу знати причину,«чому я вчинила саме так у тій чи

іншій ситуації?». Ще з самого дитинствамене цікавило багато речей, і серед них –

людина. Ось і випала нагода знайти відповідіна мої питання. І я впевнена, що знання, здо-буті тут, обов’язково знадобляться. Це допо-може мені знайти індивідуальний підхід докожного з майбутніх колег, почувати себе

впевнено у хвилюючі моменти, тощо».

“

до вашої уваги пропонуєморазом із нами пройти тест «авто-портрет» за р. бернсом (сШа), дляпрактичного вивчення особливо-стей самосвідомості, самооцінкиособистості. отже, намалюйте себеу повний зріст.

елементи, помічені в вашому ма-люнку, можуть трактуватися наступнимчином:

голова. Малюнок великої голови за-звичай передбачає великі інтелектуальніпретензії або незадоволеність своїм ін-телектом. Малюнок маленької головизазвичай відображає почуття інтелекту-альної або соціальної неадекватності.

очі. Великі очі на малюнку припус-кають підозрілість, а також прояв закло-потаності й гіперчутливості повідношенню до громадської думки. Ма-ленькі або закриті очі зазвичай – тенден-ція до інтроверсії (тобто домінуєорієнтація на власний, внутрішній світ,здатність до фантазування, життя у «по-вітряних замках»).

вуха і ніс. Великі вуха припускаютьчутливість до критики. Виділені ніздрісвідчать про схильність до агресії.

рот. Виділений рот означає можливіпроблеми у мовленні та спілкуванні з

людьми. Відсутність рота означає депре-сію.

руки. символізують контакт особи знавколишнім світом. скуті руки припус-кають жорстку, обов'язкову, замкнутуособистість. Мляво опущені руки – не-ефективність. Тендітні та слабкі руки по-казують фізичну або психологічнуслабкість. Довгі, сильні руки припус-кають амбітність і сильну залученість у

події зовнішнього світу. Якщо руки дужекороткі – це відсутність амбітності й від-чуття неадекватності.

ноги. Довгі ноги означають потребув незалежності. Великі ноги свідчать пронестабільну життєву ситуацію.

сподіваємося, Ви отримали для себеважливу інформацію.

Отож, щонеділі, в Київському палацідітей та юнацтва на Вас чекає урок ду-шевного спокою та задоволення. Тамзавжди раді Вас бачити!

Марина ЛОпУШІН

Карнаухова Катерина, 16 років:

«А для мене психологія – це все! З кожним

днем потрібно все швидше ви-значатися з професією. А я

вже обрала! Так! Я буду самепсихологом. І дізнавшись про

цей гурток на святі День відкри-тих дверей Палацу, я просто не

могла не піти сюди. Для менеце є досить великим плюсомпри вступі до вишу. Тут я можу

отримати базові знання і бути вкурсі психології вже на першихлекціях. А закінчивши універси-тет, я зможу професійно допо-

магати людям вирішувати їхпроблеми, розбиратися у собі,

пізнавати свій внутрішній світ».

“

4

ММ ii с тс т -- ММ вересень-жовтень, 2011

головний редактор: Олександра ГОрЧиНсьКАE-mail: gor4inskaja@ukr.netШеф-редактор: Наталія пЛОХОТНЮКверстка: Олександра ГОрЧиНсьКА

Газета «Міст-М». Наклад: 100 примірників.свідоцтво про реєстрацію від 21.02.2002 №5883.Адреса редакції: м. Київ, вул. І. Мазепи, 13.Тел./факс: (044) 280-92-91

E-mail:gazeta.mistm@gmail.com

За всі матеріали, опубліковані в газеті, редакція відповідальність несе.

Думки авторів майже завжди збігаються з думкою редакції.

На одній із затишних столичних вуличок, не-подалік від станції метро «Золоті ворота», роз-ташувався київський «Молодий театр»,художнім керівником якого є станіслав Мой-сеєв. приміщення повністю відповідає назві -досить модерне. Все виконано в теплих, затиш-них тонах. На стінах - фотографії з вистав. самазала зроблена в більш витриманому стилі:чорні, сині та темно-жовті кольори, прямі лінії.сцена не дуже велика, що дає змогу зору охо-пити відразу значну її частину.

після третього дзвінка...Тиша. На сцену виходять перші актори. по-

чинається діалог. емоційного напруженнязадає поєднання примітивних звуків басу таграмплатівки. Головний герой Бассаніо про-сить допомоги свого найкращого друга Анто-ніо. перед глядачами - «сатисфакція» -вистава, підґрунтям якої є нелюбимий інозем-ними театрами твір Уільяма Шекспіра «Венеці-анський купець».

сюжетБассаніо звертається до свого найкращого

друга, купця Антоніо по допомогу. йому по-трібні гроші аби вразити заможну красуню пор-цію. проте Антоніо й сам сів на мілину, томувирішує взяти в борг три тисячі дукатів у місце-вого лихваря, старого єврея Шейлока. Той усвою чергу ненавидить пів Венеції, і Антоніо неє виключенням. Та Шейлок згоджується датицю суму рівно на три місяці з однією умовою:за кожен день простроченого платежу він від-різатиме від тіла Антоніо рівно фунт м'яса.

Аби здобути прихильність і знайти шлях досерця порції, треба відгадати одну-єдину за-гадку: в якій з трьох скринь (золота, срібна,свинцева) міститься її портрет. Двоє юнаків,що намагалися відгадати, зазнавали поразки– ні в золотій, ні в срібній скринях не булокартини.

У Шейлока є донька Джессіка, яка соро-миться батька-єврея і мріє якнайшвидше

втекти з дому з Лоренцо. Також вона наважу-ється прийняти християнство, за що згодомбуде проклята батьком.

Бассаніо врешті-решт потрапляє до пор-ції, довго вагаючись, все ж таки обирає най-простішу зі скринь – свинцеву. І яквиявляється, робить правильний вибір. пор-ція дарує йому перстень і велить ніколи йогонікому не продавати і не дарувати.

ОбрамленняДекорацій у виставі не багато — задня зо-

лота дерев'яна стіна з дверима та скринями,що місцями виглядає вологою та заплісняві-лою, ванна, що з'являється на сцені коли дій-ство відбувається в домі єврея танапівпрозорі чорні гардини.

пересічні героїНе можна не відзначити велику роль дру-

горядних персонажів вистави. Таких як, на-приклад, Ланчелот Гоббо. Цей герой –харизматичний, усі його рухи та дії викли-кають якщо не сміх, то хоча б усмішку. Вдяг-нений він досить безглуздо та яскраво:кольорова шапочка, червоний піджак. Аботрійка друзів Лоренсо. Всі вони – молоділюди, що люблять розважатися, в їх арсеналізазвичай є алкоголь та легкі наркотики.

Цікавим є те, що періодично гра зі сцени пе-реміщується до глядацької зали. Як то, наприк-лад, у другій дії. Коли розпочинається судовезасідання - світло прожекторів різко концент-рується в центрі шостого ряду, де, як вияви-лося, сиділи самі судді.

В дійстві є багато прикмет сучасності. Джес-сіка та Лоренцо постають перед глядачами убайкерському одязі, на суді Шейлока осви-

стують та закидають різним непотребом, друзіЛоренцо - «золота молодь.

ролі здаються занадто награними – багатокриків та різких рухів, але зрозуміло, що цезроблено спеціально, для підсилення цікавостіглядача

В «сатисфакції» майже не видно темиантисемітизму, що характерна для «Венеці-анського купця». Можливо саме тому однією здекорацій є прозора чорна гардина...

марина васильЄва

Валерій Кришень – перший українець, що здій-снив навколосвітню подорож на мотоциклі. Усісвої враження, почуття, переживання та цікаві зу-стрічі Валерій фіксував на відео та фото камери,диктофон. Матеріалу накопичилось на цілу книгу,але поки відомий мотомандрівник працює над їїстворенням, пропонуємо усім, кого приваблюютьдалекі подорожі, екзотичні місця та спілкування зцікавими людьми відвідати фотовиставку ВалеріяКришеня «Обличчя світу». Нещодавно ця ви-ставка пройшла у молодіжному центрі-галереї«Дім Миколи» Київського палацу дітей таюнацтва.

«обличчя світу» в домі миколиподорож Валерія тривала триста сім днів. За цей

час мандрівник встиг зробити приблизно п’ятьтисяч світлин. Зйомка велася ледь не цілодобовоі включала в себе декілька різних спрямувань:пейзажні, панорамні, репортажні фото. З тисячзнімків, зроблених Валерієм під час подорожі,були відібрані шістдесят найкращих – саме вонипредставлені на виставці.

про деякі із світлин і про те, як вони були зроб-лені, автор розповів особисто:

«при переході Карибським морем із панами доКолумбії наша яхта кинула якір поблизу групи ост-ровів сан Блас, що неподалік від берегів панами.Хлопчики, що живуть зі своїм батьком та трьомамамами, займаються тут промислом риби та лоб-стерів: продають їх туристам, що пропливаютьповз. при нагоді вони просять прісної вони, бо наострові її немає».

Крім фото тут можна побачити знаряддя, якимВалерій користувався протягом мандрівки, і най-головніше – його відданого товариша, що вірою іправдою служив йому всю нелегку дорогу – мо-тоцикл Africa Twin, який Валерій ніжно називає«Афрічкою». Та «Афрічка», що рік тому виїжджалаз України у довгу подорож, не схожа на «Афрічку»,

що позувала в Домі Миколи: господар прикрасивїї безліччю наліпками на згадку про кожну країну,в якій побував. А їх, будьте певні, не мало!

«Дівчатка-сестрички з міста Куско, що в перу, якпобачили мене, білого туриста, разом із фотока-мерою, прийняли позицію для фото. Коли фотобуло зроблене, попросили в мене два долари длясебе та один долар для маленької лами. Дав два– не образились. Взагалі усі люди, яких я зустрі-чав, були приязні та гостинні, не було ворожих.Тільки от в перу діти кидали в мене каміння, щобперевірити – справжній я чи ні», - каже митець-мандрівник.

дім миколи запрошує!«Обличчя світу» - не єдина виставка, яку презен-

тує молодіжний центр-галерея «Дім Миколи». Чо-тирнадцятого листопада тут проходитимевиставка культурного французького центру, а зтридцятого березня наступного року відкриєтьсявелика експозиція Гете-інституту, присвячена ні-мецькій музиці. Алнаймасштабнішим заходом,який готує для вас Дім Миколи, буде виставка-фе-стиваль «Шляхетські хроніки».

«Мета «Шляхетських хронік» - познайомити усіхнебайдужих із життям відомих постатей сього-денної України, - розповідає керівник молодіж-ного центру «Дім Миколи» Ольга ВолодимирівнаБебко. – Відвідувачі зможуть більше дізнатися протих, хто живе поруч із нами і працює на благоУкраїни, подивитися композиції, художні роботина цю тему. Історія нашої держави – це пре-красно, але діти повинні знати не тільки про своїхпредків, а й про своїх сучасників. Треба копнутисаме в цю історію, розповісти про життя цихлюдей, що саме ми і зробимо».

Обов’язково завітайте в Дім Миколи! Будьтепевні, розчарованим залишитися тут неможливо.

світлана Корчадим

Екскурсія планетою

Земля у Домі МиколивІн провІв у дорозІ триста сІм днІв, Жив у наметІ, готував їЖу на вогнІ. вІн побував у найвІдда-ленІШих КуточКах наШої планети, познайомився Із лЮдьми майЖе усІх нацІональностей, сФо-тограФував тисячІ облич. у далеКих дЖунглях вІн сумував за уКраїноЮ-неньКоЮ, за власноЮ

сІм’ЄЮ, друзями. вІн – лЮдина-диво; вІн – гордІсть наШої дерЖави.

Газета «Міст-М» публікуватиме серію рецензій на фільми, якіобов’язково має подивитися

журналіст. Якщо Вам є чим поділитися, що порадити – надсилайтесвої рецензії на адресу: gazeta.mistm@gmail.com

Фільм, знятий за книгою віктора пелевина«покоління п», вийшов цього року і отри-мав достатній резонанс. Картина викли-кала неоднозначні реакції глядачів, протеподивитися її варто з різних причин.

Головний герой носить суто радянськеім’я Вавилен Татарський (Вавилен – ім’я,утворене, за тодішньою модою, з імен «Ва-силь Аксьонов» та «Володимир ІллічЛенін»).

перші кадри стрічки – згадка про «поко-ління п» - піонерів. проте сам фільм зовсімне про це. Як і книга, стрічка має багато сю-жетних ліній. Тут приховані ще кілька «п»:пепсі, піар, перспективи, парламент...

Головна ідея – розвиток рекламної інду-стрії в росії на початку та в середині 90-х,тоді, коли на пострадянський простір тількипочали входити іноземні бренди «пепсі»,«спрайт», «снікерс» тощо. Вавилен Татарсь-кий починає свою кар’єру із продавця у кі-оску, але випадково потрапляє дорекламного бізнесу. І тут – понеслося. Новітехнології, правління Єльцина, розвиток те-лебачення, початок створення віртуальної

реальності, поява мобільних телефонів,

бандитські часи… Для того, аби черпати звідкись на-

тхнення, Вавилен, який, до речі, ранішестидався свого імені та називався Воло-дею, починає пробувати різні наркотики.починає він з грибів. саме у мухоморнихгалюцинаціях він «народжує» першевдале рекламне гасло. Далі – більше. Бру-тальні 90-ті відкривають перед ним дверіу світ важких наркотиків, друзів-бандитівта великих грошей. І Вава (так називаютьйого, за романом, друзі) різко сходить навершину свого Олімпу, стає успішним біз-несменом та «робить гроші».

Чому цю картину варто подивитисясаме людям, причетним до журналістики?Тому, що тут можна знайти відповіді на ба-гато питань, дізнатися, як саме твориласяреклама у ті часи, що таке креатив, чимживе телебачення. ТБ, до речі, можна сха-рактеризувати у фільмі цитатою: «В нашевремя люди узнают о том, что они думают,по телевизору», що актуально і сьогодні.

сучасним поколінням треба дивитися «по-коління п», аби побачити, яким було життяу 90-ті. А ще, фільм можна порадити фана-там доктора Бикова з «Інтернів», адже тутІван Охлобистін постає бородатим бруталь-ним байкером Малютою, який також пра-цює в рекламній індустрії. До речі, щодозіркового складу: в стрічці також знялисяпокійний комік роман Трахтенберг, феє-рична рената Литвинова, такі «монстри» ро-сійського кінематографу, як ВолодимирМеньшов, Амалія Мордвінова, МихайлоЄфремов, Андрій панін…

Тож, якщо Ви хочете дізнатися, що такереклама, так як вона робиться – дивіться.

Колектив газети «міст-м»

у наШ час театральне мистецтво все бІльШе вІдходить на заднІй план. сучасна молодьнадаЄ перевагу «розЖованим» до дрІбниць ФІльмам, у яКих багато еКШену та мало сенсу, рІз-номанІтним граФІчним Іграм та КниЖКам без сЮЖету. театр – це емоцІя, що передаЄться тобІ

«з перШих руК», це тІ почуття, яКІ не моЖна вІдчути через сКло телееКрану.

КОрисНе КІНО

GenerationП:

піонери, пепсі,піар

нова постійна рубрика

оголоШення:посвідчення №аа000547 на ім’я мазур дар’ї сергіївни,

яке було загублено, вважати не дійсним.