Shidni_Karpaty 6-7(34-35)

Четвер, 23 серпня 2012 року

Зберегти та примножити природний дивосвіт! Видання Ужанського НПП

Видається з вересня 2009 року № 6-7 (34-35)

♦ До 100-ліття Першої світової війни

ПРИЛУЧИЛИСЯ І СКАУТИ

♦ Фестивалі

♦ Міжнародна співпраця

З ДАЛЕКИХ СВІТІВ – У

І третій фести-в а л ь В ел и к о б е -резнянського сиру “Молочна ріка” став радісною подією не тільки для багатьох мешканців райо ну

Хоча напередодні сталися події, котрі м о гл и з а в а д и т и організатору – ко-лективу Ужансько-го національного природного парку провести захід на потрібному рівні. На-самперед це стихія: несподівано рясна грозова злива за три дні до фестивальної неділі заблокува-ла сільську дорогу Стужиці – бурхливі гірські потоки нанесли на шосе цілі гори каміння. Оперативно і, без перебільшення, самовіддано попрацювали механізатори,

Барвистим вийшов і третій обласний фе-стиваль «Лемківська ватра», що з успіхом пройшов на території б а з и в і д п о ч и н к у «Красія» с.Кострино. Т и с я ч і м і с ц е в и х жителів і гостей з різних куточків Землі прийшли поспілкуватися, ближ-че познайомитися з творчими набутками представників знаної етнічної групи.

Владко Максимович з дружиною-українкою дістався з далеких США вже вдруге. Виходець з польських лемків, він ще в юності виїхав з батьками за океан і там залишився назавжди. Але своє коріння не забуває. Колишній інженер-електрик відомого космічного агентства NASA сповна використовує вільний пенсійний час, багато знімає відеосюжетів не тільки про лемків, але й цікаві історичні місця України. Його улюблене заняття останніх років – мандрівки зібраннями лемків

♦ Лемківська ватра-2012

Нарешті розпо-чалася практична р е а л і з а ц і я п л а -н у в і д р од ж е н н я в ійськового кла -д о в и щ а П е р ш о ї світової війни на горі Черемха. Спільними зусиллями зроблено перші важливі кроки. Щоправда, все пішло з а к а рд и н а л ь н о зміненим сценарієм, оскільки кошти аме-риканського гранту ($10 тис.) українсько-словацького про-екту «Виявлення та реконструкція військового цвинтаря Першої світової війни на горі Черемха (1133 м н.м.)» до нас не надійшли (як пояснив голова громадської організації «Кутик Лемковини» Микола Годованець, вся сума була спрямо-вана на реконструкцію Софіївського собору у столиці). Поки що весь тягар організаційної і фізичної праці взяли на себе словаки – члени Клубу військової історії «Бескиди» з Гуменного, спочатку відшукавши і ретельно вивчивши у чеських та словацьких архівах до-кументальну базу (точне місце розташування, список солдат, імена загиблих та похованих тощо). А наприкінці червня-початку липня шестичленна експедиція словаків приїхала до нас для практичної реалізації відновлення одного з найважливіших військових кладовищ Першої світової війни на Україні, найвище розташваного в межах словацько-польсько-

українського тристороннього біосферного заповідника «Східні Карпати», над селом Загорб.

Розмовляю зі словацькою групою після першого етапу відновлювальних робіт на Черемсі. Мартін Дробняк, керівник клубу «Бескиди», задоволений зробленим на Черемсі протягом кількох днів разом з українськими скаутами, які розташувалися у селі Лубня, при підтримці фахівців Ужанського НПП. Завдяки наданому інвентареві (лопати, кирки, мачете тощо) вдалося видалити ча-гарники, наполовину відновити індивідуальні та братські могили (точно за планом-схемою наново насипати надмогильні підвищення).

Детальніше - на стор. 2

У рамках реалізації угоди між урядами України та ФРН про співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища (1993 рік) та протоколу засідання 6-го Керуючого комітету уряд Німеччини визначив німецьку кредитну установу KfW (Kreditanstalt fur Wiederaufbau - німецький державний банк, в якому федеральному уряду Німеччини належить 80% акцій, федеральним землям Німеччини - 20%) відповідальною за підготовку техніко-економічного обгрунтування та подальшу реа лізацію українсько-німецького проекту «Посилення системи природоохоронних територій України» (орієнтовна сума проекту – 8 млн. євро). За результатами тендерних процедур та відповідно до консультаційного контракту консорціум Osterreichische Bundesforste AG (OBf, Австрійський федеральний ліс) відібраний для виконання техніко-економічного обґрунтування зазначеного проекту.

З десяти запропонованих для вивчення природно-заповідних територій – три закарпатські: Карпатський біосферний заповідник, Синевирський та Ужанський національні природні парки. Тут група експертів, фахівців вивчала ситуацію, аби визначити конкретних бенефіціарів проекту (суб’єктів отримання фінансової допомоги). Розмовляю з експертом Вольфгангом Фремутом, представником Франк-фуртського зоологічного товариства:

- Що можете сказати про можливість включення у проект закарпатських природно-заповідних територій?

Закінчення на стор. 4

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТІВ – РЕАЛЬНІСТЬ!

Щиро вітаємо всіх з 21-ою річницею Незалежності України!

розчистивши всі завали і відкривши дорогу до місця події – оновленої мальовничої території Новостужицького природного науково-дослідного відділення.


у різних куточках планети, звідки привозить для друзів, знайомих цікаві відеорозповіді, кращі викладає у всесвітній мережі. З Кострино В.Максимович повезе до-дому за океан нові сюжети про життя закарпатців, їх вміння не тільки проацю-вати, але й цікаво відпочивати.


2 ПАНОРАМА№6-7, 23 серпня 2012 року

В. Волошин.

А.Козак.

В.Беряк.

Закінчення. Поч. на стор.1

♦ Наука

ПОЧЕСНИЙ ГІСТЬ ПАРКУ

З ДАЛЕКИХ СВІТІВ – У КОСТРИНО

Таких цікавих особистостей на фестивалі цогоріч було ба-гато, вони приїхали з Польщі, Словаччини, Росії. Досить ши-роко був представлений творчий потенціал. На виставці виробів народних умільців особливий інтерес викликала вишивка (на-самперед рушники, серветки), різьба деревом, художні полотна. Цікавий доробок представив Євген Рубець з Малого Берез-ного – різьблені олені, картини з чорної вільхи, берези, смереки.

- А ось ці великий гриб і казкове чудовисько,- розповів Євген,- вирізав з допомогою… бензопили.

Оригінально і талановито! Це ж можна сказати і про ве-ликий концерт самобутніх ав-тентичних колективів Івано-Франківщини, Львівщини, нашо-го краю (лемківський народний самодіяльний етнографічно-фольклорний колектив пісні і танцю «Студенька» м.Калуш,

лемківську народну капелу «Бес-кид» з Івано-Франківська, вокальний дует «Камелія» з Ужгорода, на-родне вокальне тріо «Едельвейс» з Волівця, народний фольклорний колектив «Лемківчанка» із Зарічова Перечинського району та багато інших). Особливий успіх мав ви-ступ оригінального фольклорного колективу «Лютянські музики», їх викликали «на біс»

Запалена на початку концерту велика ватра – чудовий символ подібних щорічних лемківських зібрань. Вона зігрівала своєю особливою аурою серця тисячі людей, які насолоджувалися ще-

Сл овацьк і вол онтери , підполковник запасу Маріан Кушнір, студент гімназії Домінік Бурцин, заступник голови клу-бу «Бескиди» Радослав Турік, інженер-архітектор Любомир Грамата, попри понад тридця-

тиградусну спеку, працювали з табірчанами продуктивно, вико-нали чималий обсяг робіт.

- У серпні,- приєднується до розмови директор національного парку «Полоніни» Мірослав Бу-раль,- намічено провести другу

♦ До 100-ліття Першої світової війни

дрими народними талантами, провели недільний день цілими родинами у цікавих спілкуваннях, пригощаннях у торгових закладах та палатках сіл Великоберез-нянщини. Окремим пощастило скуштувати спеченої у жарові від ватри картоплі.

Багато відвідувачів фести-валю придбали експонати з цікавої виставки творів і виробів народних умільців. Особливою популярністю користувалися художні полотна, що відображали мальовничу карпатську природу благодатного краю.

Іван КУЗОВИЧ.


Вдало поєднано у фольклорному колективі “Лютянські музики” таланти молодих і досвідчених виконавців.

На святі панував чудовий настрій, танцювали і співали не тільки на концертній сцені, але й публіка...

Серед тих, хто захоплено оглядав виставку народних умільців, були і громадяни США В. Максимович з дружиною (на передньому плані).

важливу частину робіт: вста-новлення центрального і над-могильних дерев’яних хрестів для індивідуальних і масових по-ховань, інформаційної панельної конструкці ї , багатомовного інформаційного листа.

Отак місце останнього спо-чинку 654 солдатів (19 військових поховань), що, скоріше всього, по-варварськи знищене в 50-х роках минулого століття у ході будівництва держкордону Союзу, поступово набере необхідних обрисів. Допомагає фінансувати через Ужанський нацпарк важливі роботи Фонд ім. А.Лісіцина. Де-сять тисяч гривень виділено на облаштування військового цвин-таря «Кремянка» у Волосянці (роботи тут завершено, головну частину відновлення виконали при допомозі скаутів працівники парку). Керівник російської благодійної установи зустрівся зі словаками у селі Лубня, у ска-утському таборі ФС «Галицька Русь», обговорив з ними, з дирек-тором УНПП Василем Копачом деталі подальшої співпраці.

У серпні-вересні заплано-вано, між іншим, продовжити відновлювальні роботи на Черемсі за участі волонтерів з Угорщини, Австрії, Чехії, Словаччини, Росії та України і головну їх частину завершити. Намічено запросити на Черемху керівників області для обговорення перспектив ширшої подібної роботи напередодні 100-літя Першої світової війни.

Іван КУЗОВИЧ.Фото автора.

Ужанський НПП відвідав виз-наний авторитет у галузі екології фітосистем Яків Дідух, вче-ний у галузі ботаніки (екології рослин, геоботаніки, фло -ристики, фітосозології), член-кореспондент НАН України, док-тор біологічних наук, професор. У природоохоронній діяльності він один з провідних виконавців багатьох державних документів, які стосуються охорони довкілля, сталого розвитку України, а також член багатьох комісій і робочих груп з питань формування та реалізації екологічної політики в нашій країні.

Як член комісії Національного комітету з програми ЮНЕ-СКО «Людина і біосфера», міжнародних асоціацій JAVS та JAPT Я. Дідух є науковим курато-ром міжнародної програми «Ство-рення ТБР «Західне Полісся» і екологічної мережі в Поліссі». Брав участь у підготовці Карти рослинності Європи (2000) та карт для Національного атласу України (2008), є головним редак-тором «Українського ботанічного журналу» та «Українського фітоценологічного збірника», член редколегії багатьох часописів, входить до складу спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій, експертної ради ВАК України, секції екології Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки. Нагороджений премією ім. М.Г. Холодного (1994). Академік Української екологічної (з 1994) та Нью-Йоркської (з 1996 р.) Академій наук.

Мета візиту – участь у науко-вих експедиціях на гору Княгини-

ця (унікальне місцезростання дуба скельного, дуба Дале-шампа та дуба багатоплідного) та в урочище Під Розсолом (мінеральні джерела, букові праліси, скельний масив). Під час експедицій виявлено новий вид для території Ужансько-го НПП – аспленій північний, зроблено фітоценотичні описи у букових пралісах, описано унікальні липові ліси на кам’яних схилах, що охороняються про-грамою NATURA 2000. Також для поважного гостя було зро-блено екскурсію територією національного парку, показа-но оглядовий майданчик на Ужоцькому перевалі, старовинну дерев’яну церкву у селі Ужок та інші цікаві об’єкти.

Яків Петрович вперше відвідав Ужанський НПП, зали-шився приємно вражений його природою та культурним над-

3№6-7, 23 серпня 2012 року РОЗВАГИ


СТИХІЮ ПЕРЕМІГ... СМАЧНИЙ СИР

♦ Фестивалі

Цей куточок Карпат знову зустрів гостей обновками (оригінальними містками, чудовою великою альтанкою на крутосхилі, оборогом для відпочинку в ароматах сіна, сучасним волейбольним майданчиком, палатками зі столами, ла-вицями). Інша перепона – за два дні до відкриття надійшла несподівана команда з райцентру всім колективам художньої самодіяльності відмовитися від участі у фестивалі. Були дзвінки організаторам від самодіяльних артистів з вибачення-ми: «Ми б хотіли виступити, та…». Не приїхали на важливу подію і керівники органів місцевого самоврядування з сіл зі зрозумілих причин, хоча саме тут мож-на було поговорити про подальшу долю занепадаючої в районі тваринницької галузі, надання виробництву сиру сучас-ного рівня – верховинський край має стільки вмілих газдинь! Найкращі з них, учасниці п’яти команд, були наприкінці фестивалю нагороджені за свої до-сягнення цінними призами: сучасними електром’ясорубками, хлібопічками та електропрасками і грамотами. Критерії визначення переможця були досить високими, де враховувалася не тільки кількість, але й висока якість, асортимент.

Справжніх майстринь приїхало до Стужиці багато, але що потрібно зро-бити, аби талант приносив зиск і їм, і селам, і району? Як зробити тварин-ницьку галузь прибутковою, як це є у європейських країнах? Адже пиво, приміром, українці навчилися виробляти за високими технологіями, а з молоком з екологічно чистих високогірних регіонів ніяк не виходить. Чи не час спільними зу-силлями з владою подумати, як рухатися далі вперед цивілізованими методами, аби всі тваринники, майстрині, підприємці

працювали як одне ціле, пропонуючи в кінцевому рахунку споживачу оригінальний, гарно розфасований виріб з сиру?

Потенційні можливості горян у цій сфері було видно на гарно оформлених, багатих цінним продуктом харчування столах – го-ловним героєм фестивалю того дня став коров’ячий сир. І не тільки так званий їдкий, схожий за смаковими якостями на овечу бринзу, але ціле розмаїття його видів, набір страв з білосніжною продукцією. Ко-жен з відвідувачів безкоштовно дегустував зразки продукції, страв, а щось улюблене купував цілими грудками. Я не побачив жодного сумного обличчя на цьому дійстві, бо для кожного тут знайшлося заняття до вподоби.

Б а г а т о в и я в и л о с я б а ж а ю ч и х організувати своєю сім’єю, колективом друзів участь у фотосесіях біля знамени-тих «Діда-дуба» і дуба «Чемпіон». Інші із задоволенням переглянули нові фільми про національний парк у камінному залі офісу відділення, прогулялись берегом невеличкого озерця, потоку, стали гляда-чами і навіть учасниками волейбольного, шашкового турнірів, змагань з піднімання гирі і перетягування канату.

Знайшлася альтернатива і такому пун-кту святкової програми як концерт учасників художньої самодіяльності. Дует Ужго-родського театру гумору “Шарж” Роберт Голованенко та Сергій Соболь з учасників планованого великого концерту перетво-рилися у ведучих всіє фестивальної про-грами (від церемонії урочистого відкриття за участі директора парку Василя Копача, керівника благодійного фонду «Ужанська долина» Ольги Копач, голови громадської організації с.Стужиця Віктора Динника, голови обласної організації «Лемківщина» Василя Мулеси до заключного акорду), та-

лановито розважаючи публіку гуморесками, рядом авторських пісень. Приїхали попри заборону і троїсті музики з Лютої і виступили на сцені, порадував добіркою гуморесок і завідуючий клубом Стужиці Андрій Голубка. У паузах звучала музика у запису, а потім на сцену, після дегустації цілого набору страв (сиру соленого і здобного, тертого і з родзинками, млинців з творогом, треників, галушок, завиванців, кляганця і помідор фаршированих з сиром та ін.) з великим за-доволенням почергово піднімалися учасники «Молочної ріки», запально танцюючи вальс, блюз, чардаш. Їм навіть аплодували присутні, час від часу приєднуючись до танцюристів. Атмосфері радості від вільного і змістовного недільного відпочинку не завадили 2-3 хвилі дрібного дощу, на зміну котрому з-за хмар виглядало сонце.

Схвально відгукувалися про фестиваль і закордонні гості. Анджей Радванскі, член делегації туристських провідників гірських з польського міста Санок, у Стужиці вперше, але обов’язково хоче з друзями приїхати сюди знову. Чарівна природа, гостинність людей сподобалася всій десятичленній групі у кольоровій формі. А директор словацького національного парку «Полоніни» Мірослав Бураль, керівник групи представників органів місцевого самоврядування сусідньої країни, природоохоронців, громадських організацій, теж залишився задоволений приємною ат-мосферою гостинності на «Молочній ріці», насиченою програмою святкового дійства.


4

Шеф-редактор Василь КОПАЧ.Наша адреса: смт. Великий Березний,вул. Незалежності, 7.Тел./факс: 8(3135)21037.E-mail: [email protected]Засновники: Ужанський НПП, ГБФ

Редактор Іван КУЗОВИЧ.Офсетний друк. Ум. друк. арк.1.Номер надр. у видавництві “ТУРпрес”. 89200 м.Перечин, вул.Жовтнева, 93.Наклад 1000. Зам. № 701.“Ужанська долина”. Свідоцтво про реєстрацію:

ЗТ №497/89Р від 27.09.2009 р.

№6-7, 23 серпня 2012 рокуМОЗАЇКА

ВІТАННЯ!

Фото Івана КУЗОВИЧА..

Дирекція Ужанського НПП і ГБФ

«Ужанська долина» від щирого серця вітають з днем народження іменинників: ЛИПНЯГанусина Івана Васильовича – пожежного сторожа Новостужицького прирородоохоронного науково- дослідного відділення.Заяця Василя Івановича – начальника Костринського ПНДВ. Мушака Романа Михайловича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Лубнянського ПНДВ. Мацо Мар’яну Федорівну – заступника головного бухгалтера.Шніцера Павла Павловича – провідного фахівця відділу рекреації, пропаганди та екоосвіти.Васильняка Іллю Михайловича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Новостужицького ПНДВ. СЕРПНЯКоваль Нелю Пилипівну, наукового співробітника наукового відділу, з гарним ювілеєм – полуднем віку.Васильняка Іллю Васильовича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Новостужицького ПНДВ. Ритченка Леоніда Васильовича – з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Жорнавського ПНДВ. Канюк Олесю Панасівну – начальника відділу економіки.Чопак Наталію Андріївну – заступника начальника Костринського ПНДВ. Німця Василя Васильовича – дільничного інспектора Новостужицького ПНДВ.Каганця Остапа Михайловича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Новостужицького ПНДВ. Пильника Михайла Михайловича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Жорнавського ПНДВ. Щиро зичимо всім іменинникам міцного здоров’я, бадьорого настрою, творчої праці, реалізації всіх намічених планів, вірних друзів, родинного затишку, щастя, радості і Божої благодаті!

♦ Цікаве про гриби♦ До 100-ліття Першої світової війни

...А ПОРУЧ ЦВІТЕ ІВАН-ЧАЙ На території Ужансь-

кого НПП розпочалося плодоношення рідкісного виду гриба – квітохвісника Арчера.

Його плодові т іла подібні на восьминога, з червоними лопатями, які зіркоподібно роздвою-ються. На поверхні ґрунту можна побачити не кож-ного року, трапляються поодиноко або у вигляді груп. Зовнішня частина лопатей вкрита оливко-вим спороносним шаром з сильним неприємним запахом, що приваблює комах, які допомагають поширювати спори. Батьківщиною диво-гриба є Австралія.

У Європі вперше знайдений у 1914 році у Франції, звідки посту-пово поширюється. Ареал в наш час охоплює Євразію (Австрію, Болгарію, Велику Британію, Іспанію, Німеччину, Норвегію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Францію, Чехію, Швейцарію, Ка-захстан, Малайський архіпелаг), Африку (о. Маврикій), Австралію, Нову Зеландію, Тасманію.

КВІТОХВІСНИК АРЧЕРА

П е р ш а з н а х і д к а квітохвісника Арчера в Україні належить зак арпатським ботанікам В.Комендару та Н.Куртину поблизу с. Оноківці у 1977 році. В Україні гриб поширений у Закарпатті та карпатських лісах. Занесений до Червоної книги України, природоохоронний статус виду – зникаючий.

Інна КВАКОВСЬКА,

в.о.начальника науково-го відділу.

Військове кладовище у Волосянці в урочищі Кремянка (неподалік залізничної станції, на схилі над колією) десятки років (з часу, «як прийшли руські», тобто територія стала союзною) з доглянутого по-ступово перетворювалося у суцільні зарослі. Згодом всі місцеві жителі (такою була політика тодішньої імперії) взагалі стали забувати, що тут останній спочинок десь з 1916-1917 років (точна дата відкриття кладовища невідома) знайшли 687 воїнів у 29 військових по-хованнях (25 індивідуальних і 4 великих братських могилах) і перетворили місце масового поховання загиблих у Першій світовій війні у територію ски-дання «банок, склянок і цура-вих топанок».

Відродження цвинтаря роз-

-Тут я вперше (до цього мав можливість Карпати ба-чити на території Румунії) і просто приємно вражений по-баченим. Скажу відверто: для більшості німців ваш край про-сто незнаний. А шкода, адже

♦ Міжнародна співпраця

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТІВ – РЕАЛЬНІСТЬ!

тут так чудово, всі зацікавлені в успішному розвитку цих територій, збереженні унікальної пироди. І у ході перших кроків перевірки парків ми фактично прийшли до попереднього висновку, що про-ектом варто охопити наразі тільки парки карпатського регіону (їх 7).

Багато корисного і потрібного робиться, приміром, в Ужансь-кому НПП. Особливо вражають букові праліси, віднесені до світової спадщини ЮНЕСКО, справжня європейська перлина, котру треба берегти. Є тут й інші раритети, цікаве біорізноманіття. Отож вважаю, що організатори проекту згодяться допомогти цій природно-заповідній території у вирішенні найактуальніших питань з низки обговорених з ко-лективом і директором Василем Копачом.

Це, скоріше всього, буде фінансування будівництва су-часного офісу Костринського

природного науково-дослідного відділення в урочищі Пасіки (з експозицією про Княгинянський метеорит, стелою на тему його падіння – прим.авт.), добудова центру природи у Великому Березному. Втім, для повної перебудови інфраструктури тут не вистачило б і загальної суми, але важливо зроби-ти першочергове, на чому ґрунтується вся робота.

З думк ою гостя з годи -лися наші фахівці: директор Інтерекоцентру Леонід Процен-ко, Євген Мельник – експерт з соціально-економічних питань. У ході відвідин сіл, церков, куточків природи висловлено багато цікавих пропозицій міркувань з європейського природоохорон-ного досвіду. Тепер залишається чекати висновків експертів, а вже наступного року намічено реалізацію конкретних проектів.



почалося позаторік, коли сло-вацька експедиція членів Клубу військової історії «Бескиди» з Гуменного проводила пошук та ідентифікацію військових кла-довищ Великоберезнянського району. З-поміж інших забутих і занедбаних поховань слова-ками віднайдено за архівними матеріалами Чехії та Словаччини і «Кремянку». Вдалося встано-вити імена тільки двох австро-угорських воїнів – Іштвана Дуда-ша і Крістіна (32 піхотний полк). Як зясувалось, під час Другої світової війни тут похований один воїн угорської армії Іштван Кара і два солдати радянської армії.

Керівництво Ужанського національного природного парку спільно зі словаками, волонтера-ми і скаутами вирішило впоряд-кувати некрополь. І ось план за-вдяки допомозі і Фонду Анатолія

Лісіцина (Росія) став практично втілений. Позаду завершальні роботи та впорядкування: вста-новлено огорожу, прибирано територію.

…А трохи далі над цвинта-рем гудуть бджоли. Вони після нічного дощу максимально ви-користовують теплу літню по-году, безперервно, аж до заходу сонця, носять у вулики солодкий нектар іван-чаю. Звідси, з па-горба, відкривається чарівна картина: вдалині виблискують золотом куполи Волосянківської православної церкви, на Сянки впевнено рушив на подолання серії темних тунелів електро-потяг. Життя на землі триває, на душі приємно від того, що живі не забувають про звичайну людську шану до мертвих, мрії і сподівання яких далекі війни жорстоко обірвали навіки тут сто років тому...


Documents

Shidni_Karpaty 6-7(34-35)