Доповідь на тему

«Створення в колективі НВК умов для науково-

дослідницької роботи педагогів та учнів; обмін

передовими педагогічними ідеями, розвиток творчої

співпраці"

Підготуваладиректор НВК

М.Ю. Роман

Епіграф Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею. (Ціцерон)

Сьогодні розмаїття різних методик, теорій, систем так наповнило шкільне життя, що вже вважається непристойним не впроваджувати інновації, не «працювати за …», не мати своєї концепції..Освітянська преса майже на кожній сторінці підносить «інноваційний дух» вчительства словами «інновація», «інноваційний розвиток», «проект», «модель», повідомляє про те, як педагогічні колективи сміливо впроваджують сучасні інноваційні технології, експериментують для поліпшення навчально-виховного процесу.

1. «Мікрофон» Що таке інноваційна діяльність?

Термін «інновація» запозичений з латинської та означає нове, нововведення.

Інновація в педагогіці це процес створення та впровадження нових засобів для розв’язання тих педагогічних проблем, які досі розв’язували по-іншому; відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності, вихід за межі відомого в науці й масовій практиці; творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем навчання та виховання.

2. «Дерево інновацій» Які інновації в освіті ви знаєте?

Учителі працюють в парах, пригадуючи та записуючи на аркушиках інноваційні технології навчання. Потім на дошці заповнюють ними уявне «дерево інновацій», де ці аркушики є листочками.

Деякі педагоги сприймають нововведення у вузькому розумінні, інші – в широкому. Дехто термін «нововведення» замінює термінами «реформа», «осучаснення», «вдосконалення», «оптимізація», «модернізація викладання» тощо.

Най масштабнішою інновацією в системі освіти України став перехід української школи на 12-бальну систему оцінювання учнів.

Створення інновацій – творчий процес, що відповідає умовам пошуку нового, оригінального, оптимального. У сучасному освітньому просторі України відбувається інтенсивне переосмислення цінностей, подолання консерватизму і стереотипів педагогічного мислення. В цих умовах пробуджується інноваційна ініціатива педагогів, розкріпачується педагогічна свідомість. Але багато перетворень здійснюється на аматорському рівні, стихійно. Незважаючи на зростання інтересу до інноваційних процесів і поширення поняття «інновація», досі не створено загальну теорію інноваційних процесів, та й спеціальну педагогічну. Тому за інноваційними технологіями майбутнє української педагогіки.

Саме тому темою нашої педради є:

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про новий закон «Про освіту». Що варто знати про зміни. 1.1. Професійний розвиток вчителя та учня засобами проектних технологій. Готовність педагогічного колективу до інноваційної діяльності як складова професійної компетентності Роман М.Ю. – директор НВК2. Про забезпечення наступності навчально-виховного процесу ДНЗ та загальноосвітня школа.

Білак Є.І.- вихователь 3. Про підвищення фахової майстерності вчителів. Інноваційні підходи до творчої індивідуальної діяльності учнів з метою виховання в них стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності як важливого фактора формування соціальної активної особистості.3.1. Про підсумки шкільного моніторингу з української мови та літератури, алгебри та геометрії, історії України.4. Професійна компетентність педагога як одна з умов його успішної професійної діяльності (брейнстормінг).

Галас Т.М. – заступник з НВР5. Про хід атестації педагогічних працівників у 2017-2018 навчальному році.

Роман М.Ю. – директор НВК6. Про роботу класних керівників, щодо профілактики правопорушень та злочинності, СНІДу, наркоманії, алкоголізму . 6.1. Про проведення профорієнтаційної роботи в школі. Класні керівники 7. Про адаптацію п’ятикласників.

Терлецька Д.В.-кл.кер.5 класу8. Про виконання рішень попередньої педради.9. Різне.

Оголошення мети і завдань засідання педради.

Мета: розглянути «Новий закон про освіту», розглянути основні освітні інновації, їхню класифікацію з метою подальшого застосування інноваційних технологій в навчально-виховному процесі, розглянути методику проектної технології; налаштувати педагогів на доцільне використання новітніх технологій в навчальній діяльності; активізувати наукове мислення.

Закон про освіту28 вересня набув чинності новий закон "Про освіту"Зміни в освіті почнуть діяти вже з 1 вересня 2018 року.

Основні нововведення, які чекають на середню освіту з наступного навчального року.

12-річна школаДіти ходитимуть до школи з 6 років. В законі передбачено, що у класах повинно бути не більше 30 учнів, але не менше 5.Навчання триватиме 12 років:початкова школа (1–4 класи);базова середня школа (5–9 класи);профільна школа (10–12 класи).Профільна школа може бути професійною або академічною. Після професійного навчання дитина зможе піти працювати або продовжити навчання у ВНЗ. В академічній школі поглиблено вивчатимуть предмети, а піля неї випускник зможе вступити на перший курс ВНЗ. Профільну школу також хочуть відокремити від гімназії (5-9 класи). Тестування після кожного етапуПісля кожного з етапів навчання на учнів чекатиме державна підсумкова атестація. Вона зможе проводитись і у вигляді ЗНО. Саме за її результатами школяра будуть зараховувати на наступний освітній рівень. Однак для початкової школи тестування буде лише показником успішності. Знання та вміння для життяВ школах хочуть запровадити компетентнісне навчання. Це означає, що вчителі повинні показати як застосовувати знання та вміння у житті. Дитину вчитимуть читати з розумінням, висловлювати свою думку усно і письмово, критично і системно мислити, бути творчим та ініціативним. Після школи учні мають вміти обгрунтовувати свою думку, приймати рішення та вирішувати проблеми. Важливими є вміння працювати у команді з іншими. Батьки обирають, як вчити дитинуНовий закон також визначає, що вчителі, батьки та учні мають спільно обирати темп навчання, а також складність і заглиблення в той матеріал, який є цікавим для дитини.Наприклад, якщо батько дитини вільно володіє англійською чи викладає її у ВНЗ – він може написати заяву на ім’я директора школи, що сам вчитиме свою дитину. А під час уроку англійської його дитина може проводити час в бібліотеці. Вчитись можна вдомаУ новому законі визнаються й інші форми навчання, окрім стаціонарної. Учень може вчитись дистанційно через інтернет або екстернатно, тобто самостійно проходити навчальний матеріал. Приймається і домашнє навчання, коли освіту забезпечують

батьки, а також педагогічний патронаж. Якщо дитина за станом здоров’я не може відвідувати заняття в школі, то за нею закріплюють вчителя, який навчає її вдома.Ці форми освіти дозволять вчитись або вдома, або з репетиторами чи тьюторами, або в альтернативній школі. Та учням все одно доведеться проходити оцінювання, аби перейти у наступний клас. Як воно відбуватиметься, ще будуть визначати у Міносвіти. Витрати школи - в режимі онлайнНавчальні заклади будуть змушені публікувати на своїх сайтах чи на сайтах місцевих управлінь освіти інформацію про використання коштів. Таким чином, можна буде відслідковувати, скільки грошей виділили на школу та що за них придбали.Окрім цього, школи мають оприлюднювати ліцензію на здійснення освітньої діяльності, свідоцтво про акредитацію освітніх програм, результати моніторингу якості освіти, інформацію про педагогічний склад та про те, наскільки заклад обладнаний для осіб з інвалідністю. Директор - максимум на 12 роківДиректор призначатиметься лише на 6 років і не зможе бути на посаді в одній школі більше двох термінів. Також відтепер саме директор буде приймати на роботу вчителя – а не відповідне управління освіти. Звільняти з посади буде теж директор. Зарплата вчителя стане більшоюМінімальною зарплатою вчителя будуть три «мінімалки» — це 9600 гривень. Такого рівня оплати праці планується досягти до 2023 року. При цьому зберігаються всі надбавки, які були передбачені раніше. З якого року впроваджуватимуть таку мінімалку поки не вирішили. Атестацію проходитимуть там, де захочутьВчителі мають підвищувати свою кваліфікацію щорічно – кількість годин може бути різною, але вони мають покращувати свої знання та вміння не один раз на 5 років, а саме щорічно. Вчитель відтепер не мусить слухати лекції в Інституті післядипломної педагогічної освіти. Вони мають можливість самостійно обирати, в якій формі та де саме підвищувати свою кваліфікацію.Школа отримуватиме кошти на підвищення кваліфікації своїх педагогічних працівників. Ці кошти будуть розподілятися згідно із рішенням Педради. Вчителі лише мають визначитись, де вони хочуть підвищити кваліфікацію. Після цього подають заявку до адміністрації школи. Тоді збирається Педрада – і вирішує, кого й куди направляти.Закон передбачає можливість добровільної сертифікації вчителів. Після її успішного проходження вчитель отримуватиме доплату в розмірі 20% від посадового окладу протягом строку дії сертифікату – тобто, упродовж 3 років. Крім того, успішна сертифікація зараховується як проходження атестації.

Також у законі з'являється поняття видів освіти – формальної, неформальної та інформальної.

Формальна - це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Неформальна - це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

Інформальна освіта (самоосвіта) передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

ТЕПЕР ОБОВ'ЯЗКОВО БУДЕ ЙТИ ДО САДОЧКА?

Ні. Новим законом передбачено, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково охоплюються дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти.

Однак батьки самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту. Можна й вдома прослідкувати, щоб дитина відповідала певному рівню.

Згідно з законом, діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:

у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;

у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти;

у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;

за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;

за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.

Законом вводиться так званий базовий компонент дошкільної освіти - державний стандарт, що містить норми і положення, які "визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті".

Виконання вимог базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також інших форм здобуття дошкільної освіти, в тому числі домашньої.

ЧИ ОБОВ'ЯЗКОВО БУДЕ ЙТИ ДО ШКОЛИ В 6 РОКІВ?

У статті 12 закону написано так: "Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року".

З цього формулювання можна зробити висновок, що все ж можна буде йти до школи в 6 або 7 років.

"Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником", – йдеться також у законі.

ТЕПЕР В УСІХ ШКОЛАХ ВЧИТИМУТЬСЯ 12 РОКІВ?

Для тих, хто розпочне навчання 2018 року й пізніше, тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років.

Для тих, хто вже навчається, тривалість поки що не зміниться – 11 років.

Законом передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас); базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);

профільна середня освіта тривалістю три роки (10-12 клас).

Навчання учнів за програмами 12-річної середньої освіти починається:

для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;

для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2027 року.

Чітко визначено, що з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами освіти становить три роки.

Однак закон вказує, що 12-річне навчання може бути введено і раніше:

"До 2027 року запровадження освітніх програм трирічної профільної школи можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, за умови наявності відповідного стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми".

Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: академічним або професійним.

Академічне передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне ж орієнтоване на ринок праці.

При цьому в законі вказується, що здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти.

Тобто якщо дитина обрала професійну профільну школу, а потім вирішила вступати до ВНЗ, вона цілком зможе це зробити.

СКЛАДАТИ ІСПИТИ ПОТРІБНО БУДЕ Й ПІСЛЯ 4 КЛАСУ?

Законом передбачено, що результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти (тобто після 4, 9 і 12 класу) оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

При цьому вказується, що державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти (після 4 класу) "здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти".

ЩО ТАКЕ КОМПЕТЕНТНОСТІ Й НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ?

Спочатку треба з'ясувати, навіщо взагалі діти вчаться у школі (або здобувають середню освіту іншим способом).

На це питання в законі відповідають так: "Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого

вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності".

Очевидно, що для досягнення цієї мети недостатньо лише отримати знання. Тому вводиться поняття компетентностей, які мають формуватися в ході освітнього процесу:

вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інноваційність;

екологічна компетентність;

інформаційно-комунікаційна компетентність;

навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність;

інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

критичне та системне мислення,

здатність логічно обґрунтовувати позицію,

творчість,

ініціативність,

вміння конструктивно керувати емоціями,

оцінювати ризики,

приймати рішення,

розв’язувати проблеми,

здатність співпрацювати з іншими людьми.

Як саме ці результати будуть досягатися, мають визначити стандарти освіти, навчальні програми та інші документи.

ЯКОЮ МОВОЮ БУДУТЬ ВЧИТИ?

Найбільш скандальна стаття 7  чітко визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

При цьому зазначається, що "в закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу".

Офіційні мови ЄС – це не тільки англійська, німецька й французька, а ще й румунська, угорська, болгарська, польська, чеська, іспанська, італійська, шведська, грецька, данська, естонська, ірландська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, португальська, словацька, словенська, фінська, хорватська.

Всього 24 мови. Російської серед них, звичайно, немає.

Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини.

Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

ЧИ ПРАВДА, ЩО ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ БУДУТЬ НАВЧАТИСЯ РАЗОМ З УСІМА?

Так, законом впроваджується інклюзивна освіта. "Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з

особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку", – йдеться у тексті.

Щоб допомогти таким дітям у навчанні, до штату закладу освіти вводиться посада асистента вчителя.

Діти з особливими освітніми потребами навчаються за індивідуальною програмою розвитку з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.

ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ СТАНЕ ПЛАТНИМ?Очевидно, так.Як відомо, зараз у державних школах сніданок безкоштовний, а платити потрібно тільки за обід, якщо дитина лишається на групу продовженого дня.

У новому законі "Про освіту" вказано, що безоплатним гарячим харчуванням забезпечують лише:

"Дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти".

ЯК НАВЧАТИМУТЬСЯ ДІТИ В СЕЛІ?

Закон передбачає створення освітнього округу та опорного закладу освіти.

При цьому учні, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

Оскільки до опорної школи багатьом дітям із навколишніх сіл доведеться їхати в інші населені пункти, законом передбачено створення так званих філій закладу освіти, які не є окремими юридичними особами.

У філіях можна буде здобути не лише початкову, але й базову середню освіту (до 9 класу включно).

"Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи", – зазначено в законі.

При цьому, якщо в селі мало дітей певного віку, у початковій школі дозволяється створювати різновікові класи:

"Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один або в різні класи (групи).

Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти".

«Яким має бути сучасний учитель?»

Погляд учнів. Учитель повинен мати такі основні риси: доброта та чуйність, уміння чітко та просто пояснювати новий матеріал, розуміти й підтримувати у будь яких ситуаціях.

Погляд батьків. Учитель має бути вимогливим, справедливим, фахівцем своєї галузі.

Погляд суспільства. Учитель має бути, насамперед, фахівцем та психологом.

Модель вчителя

Я - концепція

ФілософМайстер

 Психолог

Методист

 

Віра в життяВіра в дитину

 Віра в себе Віра в науку

«ПРОЕКТ ЯК ЗАСІБ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ.»Щоб зробити якісь речі необхідно їх вивчити, а щоб вивчити - необхідно їх зробити (Аристотель)Cьогодні нереально дати знання дитині на весь вік, навчити її на все життя, забезпечивши при цьому її активну професійну та життєву позиції. Тому перед будь-яким сучасним навчальним закладом стоять завдання:

навчити учня вчитися самостійно впродовж усього життя; ефективно використовувати отримані знання в практичному житті

(професійному, громадському, власному);

постійно відчувати потребу в самовираженні та самовдосконаленні.

Проект — з грецької — шлях дослідження — система навчання, за якою учні здобувають знання й уміння в процесі планування й використання поступово ускладнюваних практичних завдань.

Ведення уроків методом творчих проектів дозволяє не тільки виявляти і розвивати творчі можливості й здатності учнів, але й допомагає вирішувати нові нетипові задачі. Під час проектної діяльності формуються ділові якості працівника нового типу. Такий вид творчого проектування, як складання професійного портфоліо допомагає у професійному самовизначенні. Під час цієї діяльності учні замислюються над питаннями: на що вони здатні, де використати свої знання, що необхідно встигнути зробити і чому навчитися, щоб не залишитися зайвим на життєвому шляху

Метод проектів — педагогічна технологія, орієнтована на застосування та набуття нових знань. Частіше за все шляхом самоосвіти, тобто спрямована на досягнення результату в процесі розв'язання значущої проблеми. Головне — результат повинен бути реальним: який можна побачити, усвідомити, проаналізувати.

Щоб досягнути результату необхідно сформувати в учнів певні компетенції. Слід зауважити , що проектна діяльність дозволяє формувати не тільки навчальні та самоосвітні, а й життєві компетентності.

Компетентність — сукупність внутрішньої позиції, норм, якостей, знань, умінь, навичок та установок.

Під час роботи над проектом учні:Навчаються: Формують якості:

планувати впевненість

працювати з різними джерелами

здатність до самоосвіти

аналізувати адекватність

аргументувати відповідальність

презентувати допитливість

оцінювати зосередженість

взаємодіяти толерантність

Вибір тематики проектів, залежить від багатьох чинників: інтересів та здібностей учнів, навчальної ситуації, яка склалася в класі, життєвого досвіду дітей, а також від зацікавленості професійних і творчих інтересів учителя.

Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проектній технології можна сформулювати тезою: «Я знаю, навіщо мені це потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».

Завдання вчителя сьогодні — відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

Нині в загальноосвітній школі фактично переважає репродуктивне навчання:

• Перевага на уроці надається заучуванню, розширенню та поглибленню знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуже низька частка творчих.

• Теоретичні і практичні завдання на етапах систематизації та повторення навчального матеріалу мають переважно репродуктивний характер. Розв’язання творчих завдань часто залишається поза увагою вчителя, оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.

• Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти, схеми, таблиці. Але така робота не активізує пізнавальної діяльності.

Тому випускники шкіл майже не здатні самостійно розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Ось чому таким актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.

Головне завдання школи сьогодні — формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

Потрібно, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним. Учитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, добрий настрій, за якого працюватиметься швидше й результативніше.

Отже, перспективним шляхом розвитку освіти є впровадження особистісно зорієнтованих технологій. Серед них визначаються проектні технології,які забезпечують розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, застосовувати теоретичну інформацію з навчальних предметів для розв'язання практичних завдань, розвиток критичного мислення.

Проектна технологія відображає основні завдання особистісно зорієнтованої педагогіки, а саме:

індивідуалізацію процесу формування навчальних компетенцій учнів; актуалізацію особистісних знань і вмінь, наявних у кожного школяра, та

формування нових;

диференціацію вибору власного ритму діяльності та основних способів досягнення мети;

налагодження міжособистісних стосунків відповідно до індивідуальних потреб та можливостей;

розвиток критичного мислення та формування самооцінки;

формування системного самоаналізу та відкриття нових індивідуальних можливостей;

перебування в ситуації успіху — мотиваційного складника саморозвитку особистості.

Проектна діяльність є ефективною формою поєднання теорії з практикою, можливістю продемонструвати власні вміння та індивідуальні спроможності до творчої діяльності, науково-дослідницької роботи. «Проектний метод у компе-тентнісно спрямованій освіті — це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультур-них, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал»

Проектна діяльність, за образним висловом видатного бразильського педагога Пауло Фрейре, дозволить подолати «банківську» (об'єктивну) систему освіти, коли:

учитель вчить, а учні вчаться; учитель знає все, а учні — нічого;

учитель думає, а за учнів думають;

учитель говорить, а учні покірно слухають;

учитель дисциплінує, а учні підкоряються;

учитель діє, а учні мають ілюзію, що діють через учителя;

учитель визначає зміст програми, а учні (яких ніхто не питав) пристосовуються до неї;

учитель змішує владу знання з власною професійною владою, яку він встановлює на противагу свободі учнів;

учитель — суб'єкт навчального процесу, учні ж — його прості об'єкти.

Наведений перелік характеристик переконливо свідчить про те, що «банківська» модель освіти вважає людей пристосованими, керованими істотами.

У проектній діяльності докорінно змінюються відносини між учителем і учнем. Сьогодні слід якнайшвидше перевести освіту із системи авторитарних до системи толерантних відносин

Проектна діяльність допомагає молодій людині стати соціально активною, шляхом власного розвитку демонструвати здатність змінювати світ. Сила методу проектів у тому, що це метод поєднання теорії з практикою, що він пов'язує всю нашу навчальну й виховну роботу з життям, робить процес навчання вмотивованим, значущим, життєво необхідним. Однак за всієї своєї прогресивності проектне навчання не може бути єдиним, уніфікованим методом розвитку особистості. Фахівці з великим досвідом роботи в упровадженні проектних технологій стверджують, що «проектне навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистісному вимірі, і в академічному».

Уміння використовувати метод проектів — це показник високої професійності і прогресивності роботи вчителя, спрямованості педагогічних зусиль на творчий розвиток учня. Сучасний учитель не тільки вчить, а більшою мірою спостерігає, відчуває, намагається зрозуміти, як дитина вчиться. У цьому

значенні проектне навчання є цінним як процес, під час якого відбуваються педагогічні спостереження, формується особистісне зростання учасників проекту. Проектна робота учнів може бути успішною і якісно покращувати ефективність навчально-виховного процесу в цілому за умови правильної координації та коригування її з боку вчителя. У проектній діяльності змінюється роль учителя, він стає порадником, консультантом, партнером.

Процес проектування характеризується частковою невизначеністю та непередбачуваністю, оскільки є вираженням самостійної діяльності учнів. Тим більше, він потребує корекції та моделювання з метою запобігання конфліктам, хаотичності й непослідовності дій. Учні зустрічаються з труднощами, визначаючи основні та проміжні цілі, відбираючи інформацію, аргументуючи свій вибір, організовуючи презентацію результатів проектної роботи.

Проектне навчання не тільки спонукає до вмотивованої цілеспрямованої діяльності учнів, а й істотно змінює роль учителя в ній. Учитель стає координатором, консультантом, який переконує силою власного досвіду, мудрості, знань.

Правила для вчителя,

який вирішив використовувати в роботі метод проектів

(розроблені Асоціацією Дальтон-план шкіл, Нідерланди)

1. Учитель сам вибирає, чи буде він працювати за допомогою методу проектів. Ніхто з адміністрації не може нав'язати йому це рішення. При цьому всі члени шкільного колективу поділяють відповідальність за його роботу.

2. Учитель повністю відповідає за дітей, які беруть участь у проекті, за їхні успіхи та їхню безпеку.

3. Учитель довіряє учням, уважає їх рівноправними учасниками спільної творчої роботи і своєю поведінкою постійно підкреслює цю довіру.

4. Учитель надає учням можливість вільно й самостійно працювати. Він створює для цього всі умови.

5. Учитель вибирає нову позицію, переходячи від ролі лектора й контролера до ролі помічника й наставника.

6. Учитель стежить за своїм мовленням з точки зору дальтонівського підходу (не «Ти зробив це не правильно!», а «Чому ти це зробив?»).

7. Учитель втручається в самостійну роботу дітей тільки тоді, коли цього вимагають обставини або учні самі про це просять.

Визначаючи характерні особливості поведінки вчителя в організації проектного навчання, видатний український учений Г. Ващенко зауважував, що педагог «стає місцевим громадським радником», «організатором дитячого життя. Його завдання, зокрема, в тім, щоб побудувати план роботи, дібрати проекти, цікаві для дітей та відповідно до їх сил, і утворити оточення, сприятливе для роботи, для створення культурних цінностей».

«Завдання педагога — допомогти учневі у побудові індивідуальної траєкторії освіти, яка співвідноситься із досягненнями людства і спрямована на їх примноження. Індивідуальна освітня траєкторія — це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного учня»

Проектування — нове явище в українській педагогіці, варте глибокого аналізу. Проектна технологія висуває певні вимоги до її реалізації.

Вимоги до структурування проекту

Починати потрібно з вибору освітньої проблеми, актуальність якої відповідає навчальним інтересам та життєвим потребам учнів;

визначення теми проекту, його типу, кількості учасників є наступними етапами організації ефективної проектної діяльності;

учитель починає здійснювати педагогічний супровід з перших кроків роботи над проектом; він визначає можливі критерії оцінювання результатів проектних досліджень;

важливим моментом є розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень;

самостійна робота учасників проекту здійснюється в основному в позаурочний час, на засіданнях гуртків та наукових товариств;

використання дослідницьких методів стимулює пошук та індивідуальну творчу ініціативу учасників проекту;

структурування змістової частини проекту із зазначенням поетапних результатів має на меті узагальнення отриманих результатів;

необхідним етапом виконання проектів є оформлення документальних звітів;

підготовка захисту та презентації проектного продукту є кінцевим етапом участі учнів у проекті, що ідеально відповідає потребам поєднання «близь-кої» і «далекої» перспектив.

Проектне навчання є непрямим, і тут цінні не лише результати, а в більшій мірі сам процес. (Андрєас Папандреу)

Вчителі нашої школи використовують в своїй діяльності новітні технології навчання, зокрема проектні. Ще й нині сперечаються колеги, які форми роботи кращі: традиційні чи інноваційні. Але завдяки різним формам методичної роботи на рівні школи, округу, району учитель поглянув з іншого боку на свою роботу, відбулися зрушення в його свідомості, а значить – він шукатиме оптимальні форми і методи роботи на своїх уроках.

5. Робота в групах. Презентація домашніх проектів.

Група 1. «Вимоги до особистості вчителя, що працює в режимі розвитку». Було проведено анкетування вчителів школи, учнів та батьків. Аналіз анкет «Чи готовий педагогічний колектив школи до інноваційної діяльності»

Анкета для учнів

1. Чим є для Вас навчання в школі? (Радість, обов'язок, примус.) підкресліть2. Який навчальний предмет найважчий і чому?

3. Який навчальний предмет подобається і чому?

4. На уроках з яких предметів найчастіше використовують ділові ігри, семінари, експерименти та досліди, перегляд фільмів, конкурси та вікто-рини?

5. На уроках з яких предметів працювали за методами: «розумовий штурм», «мікрофон» «навчаючи — учуся», «робота в парах»?

6. Як часто і на яких уроках Вам дають індивідуальні завдання?

Анкета для батьків

1. Ім'я якого вчителя викликає задоволену усмішку Вашої дитини найчастіше і чому?

2. Чи чули Ви від своєї дитини про такі методи навчання, як «мікрофон», «займи позицію», «розумовий штурм», «коло ідей», «навчаючи — учуся», «робота в парах»? З якого предмета?

3. Як, на Вашу думку, впливають такі нововведення на бажання вчитися у Вашої дитини?

4. Чи потрібно взагалі запроваджувати нові форми роботи на уроці?

Група 2. «За яких умов запровадження інновацій у школі буде успішним»

Група 3. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності: модель методичної роботи у школі»

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПрезентації творчих груп «Вернісаж думок».

1. Роль інтерактивних технологій у розвитку інтересів учнів до

самонавчання. (МО вчителів початкових класів)

2. Пошуково-дослідницька та проектна діяльність. (МО суспільно-

гуманітарного циклу)

3. Вплив інформаційно-комунікативних технологій на формування у

школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи. (МО природничо-

математичного циклу)

Проект рішення педради.

1. Заступнику директора школи з НВР

1.1. Створити банк даних про інноваційні технології в шкільному методичному кабінеті і постійно його поповнювати.

1.2. Спрямувати методичну роботу школи на вивчення нових педагогічних технологій з метою подальшого їх використання в практичній діяльності.

2. Членам методичної ради школи організувати проведення методичних заходів, що сприяють підвищенню професійної компетентності вчителя:

2.1. Практикум для вчителів щодо застосування інтерактивних технік, щосприяють підвищенню пізнавальної активності учнів на уроці..

2.2.Індивідуальні консультації для вчителів щодо проблем застосування методупроекту в навчально-виховному процесі.

3. Вчителям школи:

3.1. Проводити відкриті уроки з використанням нових освітніх технологій.

Протягом навчального року.

3.2. Вивчати інноваційні технології шляхом самоосвіти.4. Забезпечити психологічний супровід розвитку та саморозвитку

особистості школяра.5. Залучати учнів до науково-дослідницької діяльності як компоненту

саморозвитку та самоосвіти.6. Впроваджувати в практику роботи досвід кращих вчителів з проблеми

«Формування самоосвітньої компетентності учнів».7. Учителям:

7.1. Повторно опрацювати вимоги державних програм щодо формування основних компетентностей учнів з навчальних дисциплін;

7.2. Систематично працювати над підвищенням рівня викладання предметів, вдосконалювати свою професійну майстерність, проваджувати освітні інновації, сучасні інформаційні технології з метою розвитку в учнів ключових компетентностей;

7.3. Посилити роботу з обдарованими дітьми, залучати їх до участі в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах та проектах, що створюють умови для самопізнання й самореалізації гімназистів;

7.4. Активно займатися самоосвітою, поширення передового досвіду, розробкою методичних посібників, авторських програм тощо.8. Керівникам науково-методичних об’єднань:

8.1. На підсумкових засіданнях проаналізувати вплив викладання конкретних навчальних предметів на формування ключових компетентностей;

8.2. Впроваджувати практику роботи спецкурсів, курси за вибором, факультативи які задовольняли б цікавість і потреби учнів різних вікових категорій, сприяли б здійсненню до профільної підготовки учнів та профорієнтації серед них;

8.3. Презентувати педагогічні досягнення на сторінках фахових журналів, залучатися до педярмарок, виставок з метою представлення своїх методичних знахідок.                                                                Постійно.9. Вчителям – предметникам:9.1. З метою забезпечення єдності вимог  у навчанні та вихованні вчителям керуватися програмами  «Я-Особистість»,  «Обдарована дитина».                                                                  Постійно.9.2.Використовувати інноваційні форми організації навчального процесу для активізації діяльності учнів та дотримання свідомої дисципліни                                                                      Протягом року10. Класним керівникам:10.1. Постійно здійснювати системний соціально – педагогічний супровід класу.                                                                     Постійно.10.2. Провести дослідження учнів та їх батьків із освітніх та соціально – культурних проблем.                                                                     До 25.05.18р.

10.3. Активізувати позашкільну виховну роботу  з метою забезпечення успішної самореалізації та закріплення навичок свідомої дисципліни.                                                                       Протягом року.

ВИСНОВОК.

Школа XXI століття зумовлює необхідність докорінного переосмисленняосвітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня, як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Школа має захистити й підтримати дитину, виробити в неї життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих стратегій та проектів. Місія школи спрямована на оволодіння кожною молодою людиною ключовими компетенціями, як важливим результатом якості навчально-виховного процесу.

Навчання і виховання лише тоді мають реальну силу, коли вони ґрунтуються на вірі в дитину. Кожна дитина приходить до школи зі своїми інтересами, поглядами, проблемами, індивідуальними здібностями. І тільки від учителя та педколективу залежить, чи зможуть вони максимально розкрити потенційні можливості дитини, стимулювати її до особистісно-розвивальної творчості. А в основу своєї роботи вчитель має покласти любов і повагу до дитини, опору на її сили, внутрішній потенціал.

Справжній вчитель не той, хто розкриває учневі таємниці буття вказуючи йому прямий шлях до храму науки, а той хто своєю мудрістю запалює сонце над головою дитини, викрешуючи іскру допитливості, спонукаючи самостійно відшукати ключ до знань.

Творчий учитель мусить пам’ятати, що навчально-виховні технології мають відповідати викликам часу, орієнтуватися на прогресивні педагогічні досягнення, ідеї, культурні проблеми людства, нації, формувати в дітей основи моральності, духовної культури; сприяти реалізації парадигми сучасного навчання й виховання, творчій самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу.

Гарний учитель може навчити іншихнавіть того, чого сам не вміє.

(Т.Котарбінський, польський філософ)