УКРАЇНА

Національний звіт з виконання рішень Декларації про відданість справі боротьби з

ВІЛ/СНІД

Звітний період: січень 2003 р. – грудень 2005 р.

Киев, 2006

— 2—

— 3—

ВСТУП

Міністерство охорони здоров'я України, що відповідає за координацію з проблем ВІЛ�інфекції в державі, має честь представити Вашій увазі Національний звіт України з виконання рішень Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом у 2003 � 2005 роках. У цьому звіті відображений аналіз стану реалізації національної стратегії протидії епідемії ВІЛ�інфекції в Україні за період 2003�2005 роки. Комбінований національний індекс у галузі політики та інші ключові національні показники свідчать, що Україна просувається вперед у впровадженні заходів, які відповідають сучасному стану епідемії в

країні. Зокрема, значних успіхів було досягнуто у профілактиці передачі ВІЛ від матері до дитини та розширенні доступу до антиретровірусної терапії. Проте ми ще далекі від досягнення бажаних результатів в сфері інформування населення в цілому та груп високого ризику інфікування ВІЛ щодо безпечної поведінки. Попереду у нас ще велика робота задля забезпечення універсального доступу до програм профілактики, послуг з лікування, догляду та підтримки для тих, хто цього потребує. Уряд країни щороку збільшує обсяг коштів, які виділяються на подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, Міністерство охорони здоров’я прагне за підтримки партнерських неурядових та міжнародних донорських організацій забезпечити найефективніше використання наявних ресурсів. Цей звіт є результатом тісної співпраці між Урядом України та нашими основними партнерами, у тому числи людьми, які живуть з ВІЛ�інфекцією, неурядовими та міжнародними організаціями, а особливо – з ЮНЕЙДС. В основу цього звіту були покладені національні показники, які повністю відповідають вимогам до індикаторів моніторингу виконання Декларації. Двадцять чотири національні показники у цьому звіті включають в себе індикатори як для генералізованої, так і для концентрованої епідемії, у тому числі п’ять додаткових, які є стратегічно важливими для моніторингу загальнонаціональної відповіді України на епідемію ВІЛ/СНІДу. Значення кожного з цих показників були розраховані та ухвалені відповідними центральними органами виконавчої влади. Процес підготовки звіту координував Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України за підтримки МБФ ”Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні” за фінансування Глобального фонду. В рамках обговорення проекту звіту в грудні 2005 року було проведено дві загальнонаціональні консультаційні зустрічі з метою узгодження та поширення попередніх даних цього звіту. Звіт було також схвалено на засіданні Національної координаційної ради з питань запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІДу. Міністерство охорони здоров'я України висловлює подяку всім експертам, спеціалістам, представникам урядових, неурядових та міжнародних організацій за їх внесок у підготовку цього важливого документа. Цей звіт буде корисним для всіх зацікавлених сторін в Україні та за її межами, адже він є ключовим документом, що відображає поточну ситуацію з епідемії ВІЛ�інфекції в Україні та національну відповідь на поширення цієї хвороби. Я сподіваюсь, що дані цього звіту стануть основою формування подальшої стратегії та координації зусиль усього суспільства у справі боротьби з епідемією ВІЛ�інфекції в країні.

Юрій Поляченко

Міністр охорони здоров'я України

— 4—

— 5—

ПОДЯКИ Цей звіт офіційно затверджений Міністром охорони здоров’я України 30 грудня 2005 року та схвалений на засіданні Національної Координаційної Ради з питань запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІДу. Звіт підготовлений робочою групою у складі:

• Андрущак Лідія Ігорівна, радник з питань соціальної мобілізації та партнерства ЮНЕЙДС; • Бочкова Лариса Василівна, начальник відділу моніторингу та оцінки Українського центру

профілактики та боротьби зі СНІДом; • Довбах Ганна Володимирівна, менеджер з досліджень та оцінки МБФ «Міжнародний Альянс

з ВІЛ/СНІД в Україні»; • Муравський Олександр Михайлович, консультант Українського центру профілактики та

боротьби зі СНІДом; • Салданна Віней, радник з питань моніторингу та оцінки ЮНЕЙДС; • Щербінська Алла Михайлівна, Директор Українського центру профілактики та боротьби зі

СНІДом. Робоча група з підготовки звіту глибоко вдячна:

• спеціалістам із шести дослідницьких агенцій та інститутів, які здійснювали збір та аналіз даних;

• співробітникам секретаріату Національної координаційної ради; • представникам центральних органів виконавчої влади, відповідальним за підготовку та

схвалення наведених у звіті даних, зокрема спеціалістам Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти та науки, Державного комітету телебачення та радіомовлення, Міністерства праці та соціальної політики, Державного департаменту з питань виконання покарань, Міністерства оборони України та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту.

Зокрема, робоча група хотіла би відзначити значний професіоналізм та відданість справі відповіді на епідемію ВІЛ/СНІД колег, без підтримки та суттєвого внеску яких цей звіт не був би можливим:

• Александріній Тетяні Андріївні, начальнику Відділу інфекційних соціально небезпечних хвороб МОЗ України;

• Балакірєвій Ользі Миколаївні, експерту Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременко;

• Варбан Марині Юріївні, керівнику центру соціально�психологічного аналізу Державного інституту проблем сім’ї та молоді;

• Ганюкову Олексію Адіковичу, аналітику компанії «Соціоконсалтинг»; • Дрю Роджеру, консультанту із програм охорони здоров’я та розвитку • Кащенковій Ксенії та Трофименко Олесі, спеціалістам Центру соціальних експертиз Інституту

соціології НАН України; • Круглову Юрію Валентиновичу, епідеміологу Українського центру профілактики та боротьби

зі СНІДом; • Марциновській Віолеті Анатоліївні, епідеміологу Українського центру профілактики та

боротьби зі СНІДом; • Нечосіній Олені, директору ВБФ «Коаліція ВІЛ�сервісних організацій» • Подєлко Олександру Юхимовичу, спеціалісту Державного комітету телебачення та

радіомовлення; • Погорілій Наталії Борисівна, керівнику центру «ЦСПД�Социс»; • Сосидко Тетяні Іванівні та Шамоті Тетяні Сергіївні, спеціалістам Українського інституту

соціальних досліджень ім. О. Яременко; • Сторожук Людмилі Анатоліївні, заступник директора Українського центру профілактики та

боротьби зі СНІДом; • Чечуліну Юрію Ігоревичу, консультанту проекту «Національні рахунки охорони здоров’я»

Публікація даного звіту стала можлива завдяки підтримці з боку ЮНЕЙДС та МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». © Міністерство охорони здоров’я України, «Національний звіт з виконання рішень Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІД – звітній період 200392004 роки», (Київ 2006)

— 6—

Список умовних скорочень

АРТ антиретровірусна терапія – приймання лікарських засобів, що запобігають

розмноженню й розвитку ВІЛ в організмі людини ВІЛ вірус імунодефіциту людини ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров'я ГФСТМ Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією ДЕН дозорний епідеміологічний нагляд ДКТ добровільне консультування та тестування на ВІЛ ЖКС жінки комерційного сексу ЗМІ засоби масової інформації IПСШ інфекції, що передаються статевим шляхом КРІС Інформаційна система національних заходів із протидії епідемії (Country respond

information system (CRIS) ЛЖВС люди, які живуть з ВІЛ/СНІДом МіО моніторинг і оцінка МОЗ Міністерство охорони здоров’я України MOН Міністерство освіти і науки України Національна програма НКР

Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ�інфекції, допомоги та лікування ВІЛ�інфікованих і хворих на СНІД на 2004�2008 роки Національна Координаційна Рада з питань запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІД

Національний звіт Національний звіт з виконання рішень Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІД (цей документ)

НУО неурядові організації ППМД Програми профілактики передачі ВІЛ�інфекції від матері до дитини

(профілактика вертикальної трансмісії) СБ Світовий Банк СІН споживачі ін’єкційних наркотиків СНД Співдружність Незалежних Держав СНІД синдром набутого імунодефіциту ССГАООН показник ССГАООН

Спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН з ВІЛ/СНІДу показник, за яким країни звітуються в ООН з виконання рішень Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом відповідно до Керівництва з розробки ключових показників до звітності 2006 року

УЦС Український центр профілактики та боротьби зі СНІДом МОЗ України ЦКЗ ЧСЧ

Центри США з контролю та профілактики захворювань чоловіки, які мають секс із чоловіками

ЮНЕЙДС Об'єднана Програма ООН з питань ВІЛ/СНІДу ЮНІСЕФ Дитячий Фонд Організації Об'єднаних Націй

— 7—

ЗМІСТ І. КОРОТКИЙ ОПИС СТАНУ ........................................................................................................8 ІІ. ОГЛЯД ЕПІДЕМІЇ ВІЛ9інфекції/СНІДу...................................................................................10 Поширеність ВІЛ серед груп підвищеного ризику інфікування .........................................11 Лікування ВІЛ/СНІД............................................................................................................13 ІІІ. НАЦІОНАЛЬНІ ЗАХОДИ З ПРОТИДІЇ ВІЛ9ІНФЕКЦІЇ/СНІДу................................................15 1. Відданість та дії на національному рівні ..................................................................15 Кількість державних коштів, що витратив Кабінет Міністрів України.........................15 Розробка політики та стан впровадження...................................................................17 2. Національні програми.................................................................................................17 Тестування на ВІЛ серед груп населення найвищого ризику......................................17 Охоплення профілактичними програмами груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ............................................................................................................19 Вчителі, які пройшли підготовку з питань освіти щодо ВІЛ на засадах життєвих навичок ........................................................................................................21 Інформаційні матеріали щодо ВІЛ/СНІД на державному телебаченні та радіо.........22 Великі підприємства/компанії, що реалізують програми боротьби з ВІЛ�інфекцією/СНІДом на робочих місцях...............................................................23 Профілактика ВІЛ від матері до дитини ......................................................................24 Охоплення комбінованою антиретровірусною терапією ............................................25 Безпека крові ...............................................................................................................25 3. Показники знань та поведінки...................................................................................27 Знання щодо ВІЛ серед груп підвищеного ризику інфікування ..................................27 Поведінкові практики серед груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ ....................32 IV. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ДІЇ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ВИЗНАЧЕНИХ ССГАООН ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ ..................................................................................................36 V. ПІДТРИМКА, НЕОБХІДНА З БОКУ ПАРТНЕРІВ КРАЇНИ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ..................38 VI. УМОВИ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ І ОЦІНКИ ................................................................................39 ДОДАТОК 1 КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС/ПІДГОТОВКА НАЦІОНАЛЬНОГО ЗВІТУ ПРО МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ВІДДАНІСТЬ СПРАВІ БОРОТЬБИ З ВІЛ/СНІДОМ.....................................................................................................40 ДОДАТОК 2 КОМБІНОВАНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНДЕКС В ОБЛАСТІ ПОЛІТИКИ ВІЛ�ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ .............................................................................................................41 ДОДАТОК 3 СІМНАДЦЯТЬ ФОРМ, ЯКІ ЗАПОВНЮЮТЬСЯ В КРАЇНІ, СТОСОВНО ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ТА ПОВЕДІНКИ ............................59 ДОДАТОК 4. РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 13 ГРУДНЯ 2004 Р. № 890�Р ..........................................................................................77 ДОДАТОК 5. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ДЖЕРЕЛ ....................................78

— 8—

І. КОРОТКИЙ ОПИС СТАНУ Відданість та дії на національному рівні 1. Комбінований національний індекс в області політики ВІЛ�інфекції/СНІДу (див. додаток 2). 2. Кількість державних коштів, що витрачає Кабінет Міністрів України на заходи, спрямовані на

запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІДу в 2004 році становила 20 932 429 грн. (3 935 259 дол. США).

Національні програми: Тестування на ВІЛ та профілактичні програми серед груп населення найвищого ризику

3. Відсоток осіб, які протягом останніх 12 місяців пройшли тестування на ВІЛ та одержали його результати (див. Таблицю до показника №3): а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків в 2004 році становив 27%; б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату, в 2004 році становив 32%; в. серед чоловіків, які мають секс із чоловіками, в 2004 році становив 25%; г. серед засуджених в 2004 році становив 18%; д. серед молоді віком 15�24 роки в 2004 році становив 5%.

4. Відсоток осіб, яких охоплено профілактичними програмами (див. Таблицю до показника №4): а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків в 2004 році становив 38%; б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату, в 2004 році становив 34%; в. серед молоді віком 15�24 роки в 2004 році становив 83%.

Освіта, політика на робочому місці, комплексне ведення хворих на ІПСШ, безпека крові при

переливанні, охоплення ППМД, охоплення АРВ9терапією 5. Відсоток загальноосвітніх навчальних закладів, учителі яких пройшли підготовку з питань освіти

щодо ВІЛ�інфекції/СНІД на засадах життєвих навичок і які проводили такі заняття протягом останнього академічного року, в 2004 році становив 55% (див. Таблицю до показника №5).

6. Відсоток великих підприємств/компаній, що реалізують програми боротьби з ВІЛ�інфекцією/СНІД на робочих місцях, у 2004 році становив 0% (див. Таблицю до показника №8).

7. Відсоток пацієнтів з інфекціями, що передаються статевим шляхом, які отримали відповідні послуги щодо діагностики, консультування та лікування в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, в 2005 році становив 41% (див. Таблицю до показника №9).

8. Відсоток ВІЛ�інфікованих вагітних жінок, які отримали повний курс антиретровірусної профілактики з метою зниження ризику передачі ВІЛ від матері дитині, у 2004 році складав 86% (див. Таблицю до показника №10).

9. Кількість та відсоток людей із ВІЛ�інфекцією/СНІДом, які отримують комбіновану антиретровірусну терапію, у 2005 році складав 33,5% (3050 осіб). (див. Таблицю до показника №11).

10. Відсоток одиниць крові, що були перелиті за останні 12 місяців і які були досліджені на наявність ВІЛ, в 2004 році 100% (див. Таблицю до показника №12).

Показники знань та поведінки 11. Відсоток осіб, які правильно визначають шляхи запобігання статевої передачі ВІЛ та знають як

він не передається (див. Таблицю до показника №14): а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків у 2004 році становив 21%; б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату, у 2004 році становив 8%; в. серед чоловіків, які мають секс із чоловіками, у 2004 році становив 49%; г. серед засуджених у 2004 році становив 39%; д. серед військовослужбовців у 2004 році становив 23%.

12. Відсоток молодих людей віком 15�24 роки, які правильно визначають шляхи запобігання статевої передачі ВІЛ та знають як він не передається, у 2004 році становив 14%. (див. Таблицю до показника №15).

13. Відсоток осіб серед опитаних, які протягом останніх 12 місяців надавали сексуальні послуги за плату та повідомили про використання презервативів під час останнього статевого контакту з комерційним клієнтом, у 2004 році становив 80%.(див. Таблицю до показника №16).

14. Відсоток чоловіків, які використали презерватив під час останнього сексуального стосунку із партнером�чоловіком, у 2004 році становив 72%. (див. Таблицю до показника №17).

15. Відсоток споживачів ін’єкційних наркотиків, які почали дотримуватися поведінки, що знижує ризик передачі ВІЛ, у 2004 році становив 20% (див. Таблицю до показника №18).

— 9—

16. Відсоток молодих людей віком 15�24 роки, які повідомили про використання презерватива під час статевих контактів із непостійним статевим партнером, у 2004 році становив 69% (див. Таблицю до показника №19).

Показники впливу 17. Поширеність ВІЛ�інфекції за даними дозорних епідеміологічних досліджень в м. Київ серед:

(див. Таблицю до показника №22). а. споживачів ін’єкційних наркотиків у 2005 році становив 49%; б. осіб, які надають сексуальні послуги за плату у 2005 році становив 8%;

18. Відсоток людей із ВІЛ�інфекцією/СНІДом, які залишились живі і продовжують лікуватися через 12 місяців після початку антиретровірусної терапії, у 2005 році становив 72% (див. Таблицю до показника №23).

19. Відсоток ВІЛ�інфікованих дітей, народжених ВІЛ�інфікованими матерями, у 2004 році становив 15,8% (див. Таблицю до показника №24).

— 10—

ІІ. ОГЛЯД ЕПІДЕМІЇ ВІЛ9інфекції/СНІДу Україна залишається найбільш ураженою епідемією ВІЛ/СНІДу країною в Європі. За

оціночними даними поширеність ВІЛ серед дорослого населення в Україні на кінець 2005 року становила 1,46% � це означає, що близько 344 000 осіб віком 15�49 років живуть з ВІЛ. Станом на 31 грудня 2005 року в 27 регіональних центрах профілактики та боротьби зі СНІДом під диспансерним наглядом перебувало 62 888 ВІЛ�інфікованих осіб, у тому числі 4 175 дітей, більшість з яких народжені ВІЛ�інфікованими матерями. Термінальну стадію ВІЛ�інфекції – СНІД – діагностовано у 13 117 пацієнтів, з яких 7 526 померли від СНІДу, і на кінець 2005 року під наглядом з цим діагнозом перебувало 5 092 особи.

Незважаючи на певні зусилля органів державної влади, місцевого самоврядування, неурядових організацій і суспільства в цілому, ситуація з поширенням цієї хвороби в країні залишається тривожною та складною. За звітний період (2003�2005 роки) в Україні зареєстровано 36 270 нових випадків ВІЛ�інфекції, що складає 40 % від усієї кількості ВІЛ�інфікованих осіб, зареєстрованих з 1987 року (88 525). За цей же період діагностовано 8 875 випадків СНІДу, що, відповідно, складає понад 67%.

Хоча оціночний показник поширеності ВІЛ серед дорослого населення на сьогодні в Україні становить 1,46%, серед вагітних жінок на кінець 2005 року цей показник, за оперативними даними МОЗ України, становить 0,45%. Тобто, стадія епідемії в Україні на сьогодні не може бути визначена як генералізована. Проте, високий показник поширеності ВІЛ серед вагітних жінок у п’яти найбільш уражених регіонах країни (у 2005 році він перевищував 0,8%1) дає підстави говорити про тенденцію переходу до генералізованої епідемії.

1 За даними Українського центру профілактики та боротьби зі Снідом п’ять областей України з найбільшим рівнем поширеності ВІЛ серед вагітних жінок включають: Чернігівська обл. – 0,84%, Донецька обл. – 0,9%, Одеська обл. – 0,93%, Дніпропетровська обл. – 0,93% та Миколаївська обл. – 1,18%..

— 11—

Епідемія найбільш стрімко поширюється в десяти регіонах південної та східної України, де на обліку перебуває дві третини всіх ВІЛ�інфікованих осіб. Різке зростання кількості нових випадків ВІЛ�інфекції також спостерігається в центральних областях України.

З 1995 року епідемія ВІЛ в Україні розвивалась за рахунок стрімкого поширення серед споживачів ін’єкційних наркотиків. З кінця 90�х років починає зростати частка випадків передачі ВІЛ сексуальним шляхом за рахунок статевих партнерів споживачів ін’єкційних наркотиків.

Рис. 2. Основні шляхи передачі ВІЛ в Україні серед офіційно зареєстрованих випадків, 198792005

Ін'єкційне споживання наркотиків; 59,14%

Шлях передачі не визначений; 3,20%

Гетеросексуальний шлях передачі;

25,20%

Передача ВІЛ від матері до дитини ;

12,21%

Дані Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, 2006

За шляхами передачі, серед усіх зареєстрованих на кінець 2005 року 59% складають

споживачі ін’єкційних наркотиків, група найбільш уражена епідемією. Особи, які інфікувались ВІЛ через гетеросексуальні контакти складають 25%, діти, народжені ВІЛ�інфікованими матерями – 12%2 всіх зареєстрованих ВІЛ�інфікованих осіб.

У той же час, зростає частка жінок, вражених епідемією. Якщо у 2001 році їх частка серед усіх нових випадків ВІЛ�інфекції становила 38,2%, то у 2005 році � уже 41,6%.

Поширеність ВІЛ серед груп підвищеного ризику інфікування Наприкінці 90�х років в Україні з метою епідеміологічного нагляду почали додатково

використовувати дозорні дослідження поширеності ВІЛ�інфекції в окремих групах населення з ризикованою формою поведінки. Відповідно до останніх даних дозорного епіднагляду, частка ВІЛ�інфікованих осіб серед груп підвищеного ризику перевищує 5%, що підтверджує наявність концентрованої стадії епідемії ВІЛ/СНІД в Україні. Дані щодо поширеності ВІЛ за ССГАООН показником були подані за результатами ДЕН у столиці України, м. Київ. У 2005 році дозорний епіднагляд був проведений серед споживачів ін’єкційних наркотиків, жінок секс�бізнесу та чоловіків, які мають секс із чоловіками, у 13 різних містах України3. Ці результати дають змогу побачити, що показник поширеності ВІЛ в більшості міст України вищий, ніж в столиці.

2 Ці дані включають всі 10 825 дітей, народжених ВІЛ�інфікованими матерями, які отримали позитивний результат при тестуванні на антитіла. Із них лише у 1 021 дитини діагноз ВІЛ був підтверджений у віці 18 місяців. 3Епідеміологічні дослідження проведені з 01.08.2005 по 31.09.2005 Українським центром профілактики і боротьби зі СНІДом Міністерства охорони здоров’я України у співробітництві з регіональними центрами профілактики і боротьби зі СНІДом, обласними санітарно�епідеміологічними станціями та НДО та профінансоване МБФ „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” в рамках програми „Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої ГФСТМ

— 12—

Поширеність ВІЛ за даними дозорних досліджень серед споживачів ін’єкційних наркотиків за показником ССГАООН надається за даними, зібраними в м. Київ, де він у 2005 році складав 48,8%. Поширеність ВІЛ в цій групі в 13�ти містах країни має різні й доволі високі значення: від 9,6% в м. Суми до 66,4% в м. Миколаїв, і це є підтвердженням того, що СІН дотепер є рушійною силою епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні.

Таблиця 1. Результати дозорних досліджень серед споживачів ін’єкційних наркотиків в 2005 році

№ Міста Кількість осіб, обстежених на ВІЛ

Кількість осіб з позитивним

результатом на ВІЛ

Відсоток ВІЛ9позитивних

(%) 1. Суми 218 21 9,6 2. Херсон 300 52 17,3 3. Полтава 250 49 19,6 4. Вінниця 267 61 22,8 5. Харків 100 23 23,0 6. Луцьк 300 78 26,0 7. Черкаси 219 59 26,9 8. Донецьк 250 102 40,8 9. Одеса 269 111 41,3 10. Житомир 192 93 48,4 11. Київ 250 122 48,8 12. Сімферополь 380 194 51,1 13. Миколаїв 250 166 66,4

Для проведення дозорного епідеміологічного нагляду серед СІН застосовувалися методики незв’язаного анонімного тестування зразків крові. Досліджувалися на антитіла до ВІЛ зразки сироватки крові або залишки крові у використаних шприцях і голках.

Отримані результати даного дослідження при порівнянні з попередніми даними ДЕН дають змогу стверджувати, що поширеність ВІЛ серед СІН у найбільш вражених регіонах країни досягла «насиченості». Але, наразі немає підстав говорити, що стабілізація рівня поширеності ВІЛ спричинена впливом профілактичних програм, враховуючи низький рівень охоплення СІН програмами зменшення шкоди.

Поширеність ВІЛ за даними дозорних досліджень серед осіб, які надають

сексуальні послуги за плату за показником ССГАООН надається за даними, зібраними у м. Київ, де він складав в 2005 році 8,0 %. Дані ДЕН мають різні, але доволі високі значення рівнів поширеності ВІЛ серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату у 8�ми великих містах країни: від 8% в м. Київ до 32% в м. Миколаїв. Це є свідченням того, що особам, які надають сексуальні послуги за плату, властивий високий ступінь ризику ураження ВІЛ, що спричиняє зростання темпів епідемії.

Таблиця 2. Результати дозорних досліджень серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату в 2005 році

№ Міста Кількість осіб, обстежених на ВІЛ

Кількість осіб з позитивним

результатом на ВІЛ

Відсоток ВІЛ9позитивних

(%) 1. Київ 54 4 8,0 2. Херсон 100 13 13,0 3. Житомир 50 9 18,0 4. Полтава 100 25 25,0 5. Одеса 100 27 27,0 6. Луцьк 51 12 23,5 7. Донецьк 116 34 29,3 8. Миколаїв 100 32 32,0

— 13—

Для проведення дозорного епідеміологічного нагляду серед ЖКС застосовувалися методики анонімного незв’язаного, а в ряді випадків – добровільного зв’язаного конфіденційного тестування зразків крові. Досліджувалися на антитіла до ВІЛ зразки сироватки крові. В виборку для ДЕН було включено лише жінок, які надають сексуальні послуги за плату, але це не означає, що в Україні чоловіки не залучені до надання таких сексуальних послуг. На сьогодні, проведення рекрутування до участі в ДЕН чоловіків, які надають сексуальні послуги за плату, не було можливим.

Важливо відмітити, що рівень поширеності ВІЛ серед ЖКС, які вживають ін’єкційні наркотики, значно вищий (від 25 до 86 %), ніж серед тих, хто їх не вживає (від 0 до21%).

На відміну від СІН, поширеність ВІЛ серед ЖКС з 2000 року швидко збільшується. Тому необхідно підвищити рівень профілактичної роботи як серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату, так і серед їх клієнтів.

Поширеність ВІЛ за даними дозорних досліджень серед чоловіків, які мають секс із чоловіками досліджувалась в 2004 лише в двох містах України. В м. Одеса з 26�ти обстежених осіб, 5 мали позитивний результат на антитіла до ВІЛ. В м. Миколаїв із 23 обстежених осіб – 2 інфіковані ВІЛ. Невелика вибірка показує складності в рекрутингу учасників ДЕН серед ЧСЧ та не може вважатись репрезентативною. Отримані результати, тим не менше, дають змогу говорити про можливу значну роль гомосексуального шляху передачі ВІЛ в розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні.

Для проведення дозорного епідеміологічного нагляду серед ЧСЧ застосовувалися методики анонімного незв’язаного, а в ряді випадків – добровільного зв’язаного конфіденційного тестування зразків крові. Досліджувалися на антитіла до ВІЛ зразки сироватки крові.

Україна у 1991 р. першою з країн колишнього Радянського Союзу вилучила з карного законодавства статтю, яка передбачала покарання за гомосексуальний зв’язок. Незважаючи на це, чоловіки, які мають секс із чоловіками, продовжують зазнавати стигматизації з боку суспільства. За даними рутинного епіднагляду з 1987 року лише 75 людей були офіційно зареєстровані як такі, що інфікувалися гомосексуальним шляхом. Виходячи із цих даних стає зрозуміло, що системою консультування та тестування на ВІЛ охоплено надзвичайно малу долю ЧСЧ, інфікованих ВІЛ. На сьогодні ця важкодоступна для дослідження та профілактики група в Україні потребує більшої уваги.

Лікування ВІЛ/СНІД

Виживання через 12 місяців антиретровірусної терапії. Відсоток людей із ВІЛ9інфекцією/СНІДом, які залишилися живі і продовжують

лікуватися через 12 місяців після початку антиретровірусної терапії становить 71,9%4.

Широкомасштабне впровадження антиретровірусної терапії хворим на ВІЛ�інфекцію/СНІД в Україні розпочалося в серпні 2004 року в рамках реалізації програми МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» „Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, яка фінансується за кошти ГФСТМ, в шести регіонах країни: АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Одеській областях та м. Київ. При виборі регіонів для впровадження широкомасштабної АРТ враховувалася епідемічна ситуація, тобто рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД, а також рівень розвитку інфраструктури та доступність ресурсів для надання АРТ. На кінець 2005 року до програм лікування АРТ залучено 3 050 пацієнтів із всіх регіонів України.

Враховуючи, що першим повним місяцем широкомасштабного введення хворих в АРТ був вересень 2004 року, для підрахунку цього показника було взято когорту з усіх ВІЛ�

4Для підрахунку цього показника використано дані тимчасової галузевої статистичної форми № 55 Міністерства охорони здоров’я України „Звіт про проведення антиретровірусної терапії хворим на ВІЛ�інфекцію/СНІД” за 2005 рік. Нами підрахований мінімальний показник виживання: в знаменник підставлена загальна кількість дорослих та дітей, які розпочали АРТ протягом вересня 2005 року в АР Крим, Донецькій області та м. Київ, включаючи і тих, хто перервав лікування з власного бажання.

— 14—

інфікованих дорослих та дітей, яким була призначена АРТ протягом зазначеного місяця в трьох регіонах України: АР Крим, Донецька область та м. Київ. В основному, це були важкі хворі, які тривалий час очікували АРТ, але не отримали її вчасно. Через 12 місяців (станом на 01.10.2005р.) проведено моніторинг продовження АРТ в цій когорті ВІЛ�інфікованих.

Слід відмітити, що відсоток дітей з вибраної когорти ВІЛ�інфікованих, які залишилися живі і продовжують лікуватися через 12 місяців після початку антиретровірусної терапії становив 100%.

Профілактика вертикальної трансмісії

Відсоток ВІЛ9інфікованих дітей, народжених ВІЛ9інфікованими матерями

становив в 2004 році 15,8% (див. додаток 3) Цей показник був підрахований відповідно до ССГАООН методології, яка враховує вплив тільки антиретровірусного профілактичного лікування. За оперативними даними МОЗ України рівень передачі ВІЛ від матері до дитини у 2004 р. становив 8,2%. Дані МОЗ України враховують не тільки вплив антиретровірусного профілактичного лікування, але й ефект від інших профілактичних заходів, таких як раціональне родорозрішення, виключення грудного вигодовування тощо.

Цей показник розраховувався на базі національного показника “Відсоток ВІЛ�інфікованих вагітних жінок, які отримали повний курс антиретровірусної профілактики з метою зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини”, який за даними МОЗ України в 2004 році становив 86%5.

У 2001 році в Україні вперше було проведене оціночне базове дослідження рівня передачі ВІЛ від матері до дитини, коли в країні ще не було ніяких профілактичних заходів щодо зменшення рівня вертикальної трансмісії ВІЛ. Рівень передачі ВІЛ від матері до дитини за даними цього дослідження становив 27,8%.

У 2004 році порівняно з 2001 роком рівень передачі ВІЛ від матері до дитини знижено на 43%. Тобто, за цим показником Україна наближається до мети 2010�го року, яку ЮНЕЙДС визначає як зниження рівня передачі ВІЛ від матері до дитини на 50%.

Ключові показники впливу

49% ВІЛ�інфікованих серед СІН у м. Київ

8%ВІЛ�інфікованих серед ЖКС у м. Київ

72% людей із ВІЛ�інфекцією/СНІДом, які залишились живі і продовжують лікуватися через 12 місяців після початку АРТ

15,8 % ВІЛ�інфікованих немовлят з народжених ВІЛ�інфікованими матерями

5 Дані МОЗ, 2005

— 15—

ІІІ. НАЦІОНАЛЬНІ ЗАХОДИ З ПРОТИДІЇ ВІЛ9ІНФЕКЦІЇ/СНІДу

1. Відданість та дії на національному рівні Усвідомлюючи небезпеку, якою загрожує нації розвиток епідемії ВІЛ�інфекції/СНІДу,

парламент та уряд країни визначають стратегію боротьби з цією хворобою одним з пріоритетів державної політики в галузі охорони здоров’я та соціального розвитку.

Свідченням цього є прийняті у 1991 та 1998 роках закони щодо цієї проблеми, які відповідають нормам міжнародного права та рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Проте, незважаючи на наявність такого сучасного законодавства у сфері забезпечення контролю за епідемією ВІЛ/СНІДу, декларування заснованих на всебічній координації зусиль суспільства, широку участь, гласність й відповідальність політичних підходів до розв’язання проблеми ВІЛ/СНІДу, ситуація з ВІЛ�інфекції/СНІДу в Україні залишається неблагополучною.

Управління та координацію роботи в сфері протидії ВІЛ�інфекції/СНІДу відповідно до чинного законодавства здійснює Міністерство охорони здоров’я за участю інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також приватних підприємств, закладів, організацій та громадянських спільнот.

Враховуючи надзвичайність епідемічної ситуації з ВІЛ�інфекції/СНІДу в Україні та необхідність її покращення, найважливіші заходи впроваджуються на державному рівні. Створена Національна координаційна рада з питань запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІДу на чолі з віце�прем’єр�міністром України. Наприкінці 2003 року пройшли Парламентські слухання на тему: “Соціально�економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання” й була прийнята відповідна постанова Верховної Ради України. Лише у 2000�2005 роках було видано п’ять Указів та Доручень Президента України щодо цієї важливої проблеми. Затверджена галузева програма “Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини в Україні на 2001�2003 роки”.

Україна протистоїть цій епідемії в умовах переходу до ринкової економіки і незважаючи на те, що за останні роки збільшились державні асигнування на боротьбу з ВІЛ/СНІДом, невідповідність між потребами та фінансуванням і дотепер є основною перешкодою на шляху приборкування епідемії, у тому числі на шляху забезпечення ефективної стратегії догляду, підтримки та лікування.

Враховуючи, що проблема ВІЛ/СНІДу вийшла за межі виключно медичних проблем, завдання полягає у тому, аби використати весь потенціал, мобілізувати усі можливі ресурси для реалізації повномасштабних заходів націлених на подолання епідемії.

Кількість державних коштів, що витратив Кабінет Міністрів України

Кількість державних коштів, що витратив Кабінет Міністрів України на заходи,

спрямовані на запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІД за 2004 рік є 20 932 429 гривень, що складає 3 935 259 доларів США. Доступною є також інформація щодо фінансування, виділеного на ВІЛ/СНІД центральним та регіональним органами виконавчої влади у 2004 році6:

6 Розрахунки індикатору виконуються як частина проекту PHRplus «Національні витрати у сфері здоров’я в Україні» (НВЗ) та надані Урядом України за особливим запитом Міністерства охорони здоров’я (лист від 23.06.2005 #482). Звіт з виконання центрального та регіонального бюджетів наданий Міністерством фінансів України.

— 16—

Таблиця 3. Дані щодо фінансування, виділеного на ВІЛ/СНІД центральними та регіональними органами виконавчої влади в Україні у 2004 році

Стаття Код

прогр. Клас.

Код функц. Клас.

Сума, грн.

Сума, амер. дол.7

Виконання Центрального державного бюджету

Міністерство охорони здоров'я України 2300000 Програми і централізовані заходи з профілактики та лікування СНІДу

2301380 0763 17 473 715 3 285 027

Закупівля тест�систем на ВІЛ для вагітних жінок 3 225 400 606 369

Закупівля тест�систем на ВІЛ всіх інших (крім для вагітних жінок) 4 959 300 932 339

Закупівля медикаментів для лікування ВІЛ 8 272 300 1 555 177

Виплата допомоги ВІЛ�інфікованим дітям 1 016 715 191 141Заходи з подолання епідемії туберкульозу та СНІДу (Кредит СБ) � тільки та частина програми, що стосується СНІДу

2301600 0763 1 556 597 292 637

Заходи, що стосуються ВІЛ/СНІД 156 250 29 375Комісія Світовому Банку (частина, що стосується ВІЛ/СНІД) 1 400 347 263 263

Державний Департамент України з питань виконання покарань

6070000

Заходи з подолання епідемії туберкульозу та СНІДу (Кредит СБ) � тільки та частина програми, що стосується СНІДу

6071600 0763 246 134 46 273

Заходи, що стосуються ВІЛ/СНІД 0 0Комісія Світовому Банку (частина, що стосується ВІЛ/СНІД)

246 134 46 273Виконання Регіонального державного бюджету

Програми і централізовані заходи з профілактики та лікування СНІДу 0763 1 655 983 311 322

Разом 20 932 429 3 935 259

Розробка політики та стан впровадження

Україна, підписавши Декларацію про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом,

підтвердила свої зобов’язання, що відображено у Комбінованому національному індексі в області політики ВІЛ�інфекції/СНІДу. Дані щодо Частини А цього індексу надані Міністерством охорони здоров’я України (див. додаток 2), а Частина Б заповнені ВБФ «Коаліція ВІЛ�сервісних організацій України» та обговорені на Національній конференції ВІЛ�сервісних організацій.

7 Валютний курс: 1 USD = 5,3192 UAH (Статистичний щорічник за 2004 рік, Державний комітет статистики України).

— 17—

2. Національні програми Безумовно, причетність та відповідальність держави є життєво необхідним

компонентом ефективної діяльності з протидії епідемії ВІЛ/СНІДу. Реалізуючи політичні зобов’язання відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІДом Постановою Кабінету Міністрів України в березні 2004 року були затверджені Концепція стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІДу та Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ�інфекції, допомоги та лікування ВІЛ�інфікованих і хворих на СНІД на 2004�2008 роки (далі Програма).

Сьогодні Програма визначає основні пріоритети у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу в країні, забезпечує робочі рамки для залучення додаткових фінансових та технічних ресурсів. Головна увага Програми зосереджена на двох стратегічних напрямках протидії епідемії: запобіганні поширенню ВІЛ�інфекції/СНІДу та розширенню доступу до медичної допомоги – забезпечення лікування, догляду та підтримки ВІЛ�інфікованих і хворих на СНІД.

Тестування на ВІЛ серед груп населення найвищого ризику Відсоток осіб, які протягом останніх 12 місяців пройшли тестування на ВІЛ та

одержали його результати: а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків; б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату; в. серед чоловіків, які мають секс із чоловіками; г. серед засуджених; д. серед молоді віком 15924 роки розраховувався окремо для кожної групі підвищеного ризику інфікування ВІЛ. Дані для розрахунку показника отримані за результатами поведінкових досліджень проведених у 2004 році. Споживачі ін’єкційних наркотиків

Згідно даних моніторингу поведінки8 лише 27% СІН пройшли тест на ВІЛ протягом

останніх 12�ти місяців та одержали його результати. Спостерігається суттєва різниця у значенні цього показника розрахованого для різних вікових груп СІН: до 25�ти років – 23%, та 25 років і старше – 30%. Таблиця 4. Розподіл значень показника розрахованого для СІН з розподілом за віком та статтю

Жінки Чоловіки Обидві статі Чисельник: <25 25+ Всього <25 25+ Всього <25 25+ Всього

1. Кількість респондентів, які пройшли тестування на ВІЛ за останні 12 місяців

138 185 323 276 452 728 414 637 1051

2. Кількість респондентів, які знають результат свого тесту на ВІЛ

125 167 292 250 417 667 375 584 959

3. Кількість респондентів, які пройшли тест на ВІЛ і знають свій результат

125 167 292 250 417 667 375 584 959

4. Загальна кількість опитаних 535 573 1108 107

6 135

8 2434 1611 1931 3542

5. Значення показника (%): 23 29 26 23 31 27 23 30 27

8 Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді у 14 областях України, до яких увійшли: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Черкаська області, АР Крим та м. Київ. Загальна кількість опитаних складає 3542 споживачів ін’єкційних наркотиків.

— 18—

Особи, які надають сексуальні послуги за плату За результатами того ж дослідження найвище значення цього показника – 32% –

отримано у групі осіб, які надають сексуальні послуги за плату. Таблиця 5. Розподіл значень показника розрахованого для ЖКС з розподілом за віком

<25 25+ Всього1. Кількість респондентів, які пройшли тестування на ВІЛ за останні 12 місяців 313 165 478 2. Кількість респондентів, які знають результат свого тесту на ВІЛ 298 160 458 3. Кількість респондентів, які пройшли тест на ВІЛ і знають свій результат 298 160 458 4. Загальна кількість опитаних 987 426 1413 5. Значення показника (%): 30 38 32

Спостерігається суттєва різниця у значенні цього показника, розрахованого окремо для вікових груп ЖКС до 25�ти років та 25 років і старше – 30% та 38%, відповідно.

Чоловіки, які мають секс із чоловіками

За даними дослідження моніторингу поведінки,9 лише 25% ЧСЧ повідомили про проходження тесту на ВІЛ та знають його результат . Таблиця 6. Розподіл значень показника розрахованого для ЧСЧ з розподілом за віком

<25 25+ Всього1. Кількість респондентів, які пройшли тестування на ВІЛ за останні 12 місяців 146 87 233 2. Кількість респондентів, які знають результат свого тесту на ВІЛ 82 136 218 3. Кількість респондентів, які пройшли тест на ВІЛ і знають свій результат 82 136 218 4. Загальна кількість опитаних 326 560 886 5. Значення показника (%): 25 24 25

Засуджені

Серед засуджених10 18% пройшли тестування на ВІЛ протягом останніх 12 місяців та одержали його результати. Таблиця 7. Розподіл значень показника розрахованого для засуджених з розподілом за статтю

Жінки Чоловіки Обидві статі1. Кількість респондентів, які пройшли тестування на ВІЛ за останні 12 місяців 24 36 60 2. Кількість респондентів, які знають результат свого тесту на ВІЛ 20 28 48 3. Кількість респондентів, які пройшли тест на ВІЛ і знають свій результат 20 28 48 4. Загальна кількість опитаних* 79 189 268 5. Значення показника (%): 25 15 18

*респонденти, які відбувають строк покарання не довше ніж 14 місяців

Причому спостерігається суттєва різниця значень показника розрахованого окремо для жінок та чоловіків – 25% та 15%, відповідно.

9 Дослідження "Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої ГФСТМ, проведено з 25.10.2004 по 15.11.2004 Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України у 7 містах країни: Київ, Львів, Одеса, Миколаїв, Харків, Донецьк, Луганськ. Загальна кількість опитаних складає 886 осіб. 10 Дослідження “Моніторинг поінформованості та поведінки засуджених, як компонент епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої ГФСТМ ю, проведено Громадською організацією „Аналітичний центр „Соціс” у 12 виправних колоніях у 6 областях України, які розрізняються за рівнями поширеності ВІЛ, а саме: Житомирській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській та Тернопільській. Всього опитано 1241 засудженого.

— 19—

Молодь (15724 років) Найнижчий показник щодо ДКТ спостерігається серед молоді. Дані моніторингу

поведінки11 засвідчують, що лише 5% молодих людей віком 15�24 роки повідомили, що вони протягом останніх 12 місяців пройшли тестування на ВІЛ та одержали його результати. Таблиця 8. Розподіл значень показника, розрахованого для молоді віком 15924 роки з розподілом за статтю

Чоловіки Жінки Обидві статі1. Кількість респондентів, які пройшли тестування на ВІЛ за останні 12 місяців 55 79 134 2. Кількість респондентів, які знають результат свого тесту на ВІЛ 47 67 114 3. Кількість респондентів, які пройшли тест на ВІЛ і знають свій результат 47 67 114 4. Загальна кількість опитаних 1147 1107 2254 5. Значення показника (%): 4 6 5

Охоплення профілактичними програмами груп підвищеного

ризику інфікування ВІЛ Відсоток осіб, яких охоплено профілактичними програмами:

а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків; б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату; в. серед молоді віком 15924 роки розраховувався по кожній окремій групі підвищеного ризику інфікування ВІЛ. Дані для розрахунку показника отриманні за результатами поведінкових досліджень проведених у 2004 році серед зазначених груп. Споживачі ін’єкційних наркотиків

Значення показника розрахованого для СІН12 становить 38%, причому, як і в інших групах, уразливих до ВІЛ, розподіл за віком демонструє у молодшій групі (до 25�ти років) суттєво нижчий рівень охоплення профілактичними послугами ніж у групі від 25�тироків і старше – 31% та 44%, відповідно. Таблиця 9. Розподіл значень показника розрахованого для СІН з розподілом за статтю та віком

Жінки Чоловіки Обидві статі Чисельник:

<25 25+ Всьо

го <25 25+ Всього <25 25+

Всього

1. Кількість респондентів, які охоплені освітою "рівний�рівному"*

45 40 85 85 103 188 130 143 273

2. Кількість респондентів, які охоплені цільовими ЗМІ**

92 100 192 166 193 359 258 293 551

3. Кількість респондентів, які охоплені скринінгом та /або лікуванням ІПСШ***

28 41 69 37 52 89 43 74 117

4. Кількість респондентів, які охоплені консультуванням і тестуванням на ВІЛ****

43 58 101 35 53 88 50 68 118

5. Кількість респондентів, які охоплені замісною терапією та більш безпечними ін'єкційними практиками серед СІН*****

42 53 95 75 100 175 117 153 270

6. Кількість респондентів, які брали участь хоча б в одній з

185 265 450 318 593 911 503 858 1361

11 Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, було проведено Державним інститутом проблем сім’ї та молоді в усіх областях України, АР Крим та місті Києві. Загальна кількість опитаних – 2501 респондент. 12 Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління", див. раніше

— 20—

профілактичних програм за останні 12 місяців 7. Загальна кількість опитаних

535 573 1108 1076 1358 2434 1611 1931 3542

Значення показника (%): 35 46 41 30 44 37 31 44 38 *Користувачі аутріч�пунктів обміну шприців **Отримання інформаційних матеріалів, буклетів на пунктах обміну шприців та пунктах Довіра ***Сума: Безкоштовне обстеження на ІПСШ на пунктах обміну шприців та пунктах Довіри + госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер ****Сума: Відвідувачі консультацій з питань тестування на ВІЛ + відвідувачі кабінету Довіри для добровільного консультування та обстеження на ВІЛ/КП Довіра *****Сума: користувачі пунктів обміну шприців та КП Довіра, які обмінюють шприці + користувачі пунктів обміну шприців та КП Довіра, які отримують дезінфікуючі розчини

Для споживачів ін’єкційних наркотиків був також проведений розрахунок показника охоплення за даними програмного моніторингу. Згідно кумулятивних даних, отриманих зі звітності організацій, які впроваджують програми профілактики ВІЛ/СНІД серед СІН за підтримки МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», станом на 01.01.2005 року було охоплено 59 109 осіб, а на 01.01.2006 року – 75 977 осіб13.

Для розрахунку показника як знаменник використовувались дані оцінки чисельності СІН методом коефіцієнтів14, яка становить 324 000 – 426 000 осіб. Таким чином, програмний показник охоплення СІН профілактичними програмами у 2004 році складав 13,87–18,24 %, а у 2005 році складав 17,83–23,46%.

Особи, які надають сексуальні послуги за плату

За результатами дослідження, з усіх опитаних осіб, які надають сексуальні послуги за плату, профілактичними послугами було охоплено 34%. Варто відмітити, що значення показника розраховані окремо для вікових груп до 25�ти років та 25 років і старше, мають значну різницю – 26% та 51%, відповідно. Таблиця 10. Розподіл значень показника розрахованого для ЖКС з розподілом за віком

Чисельник: <25 25+ Всього 1. Кількість респондентів, які охоплені освітою "рівний � рівному" 2. Кількість респондентів, які охоплені цільовими ЗМІ* 163 133 296 3. Кількість респондентів, які охоплені скринінгом та /або лікуванням ІПСШ** 183 150 333

4. Кількість респондентів, які охоплені консультуванням і тестуванням на ВІЛ*** 47 58 105 5. Кількість респондентів, які охоплені замісною терапією та більш безпечними ін'єкційними практиками серед СІН**** 84 87 171

6. Кількість респондентів, які брали участь хоча б в одній з названих профілактичних програм за останні 12 місяців 260 216 476

7. Загальна кількість опитаних 987 426 1413 Значення показника (%): 26 51 34

*Отримувачі інформаційних матеріалів, буклетів в НУО за останні 12 міс. **Сума: безкоштовне обстеження на ІПСШ на ПОШ та КП Довіра + госпіталізація у дерматовенерологічному диспансері протягом останніх 6 місяців ***Сума: Отримувачі консультацій щодо тестування на ВІЛ в НУО за останні 12 міс. ****Сума: ЖКС�СІН�користувачі послуг НУО, які обмінюють шприці + користувачі послуг НУО, які отримують дезінфікуючі розчини за останні 12 міс.

Отже, можна стверджувати, що рівень охоплення осіб з уразливих груп населення

віком до 25�ти років є нижчим, ніж осіб вікової групи 25 років і старше, особливо серед ЖКС.

13 У 2004�2005 роках МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» підтримував переважну більшість програм з профілактики серед СІН в країні, які здійснювались громадськими організаціями. Звітність державних соціальних служб за проектами консультаційних пунктів для СІН «Довіра» до даного аналізу не береться через неможливість дезагрегувати на національному рівні дані, отримані від державних та недержавних пунктів обміну шприців, які здебільшого працюють у тісній співпраці. 14 За результатами дослідження «Оцінка чисельності груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ в Україні», координованого МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»

— 21—

Молодь (15724 років) Найбільший відсоток охоплених профілактичними програмами, виявлений серед

молоді віком 15�24 роки. За результатами дослідження15 у цій групі значення показника досягло 83%. Таблиця 11. Розподіл значень показника розрахованого для молоді віком 15924 роки з розподілом за статтю

Чисельник: Жінки Чоловіки

Обидві статі

1. Кількість респондентів, які охоплені освітою "рівний � рівному"* 535 611 1146

2. Кількість респондентів, які охоплені цільовими ЗМІ** 765 782 1547 3. Кількість респондентів, які охоплені скринінгом та /або лікуванням ІПСШ _ _ _

4. Кількість респондентів, які охоплені консультуванням і тестуванням на ВІЛ 14*** 6*** 20***

5. Кількість респондентів, які охоплені замісною терапією та більш безпечними ін'єкційними практиками серед СІН _ _ _

6. Кількість респондентів, які брали участь хоча б в одній з профілактичних програм за останні 12 місяців 904 973 1877

7. Загальна кількість опитаних 1107 1147 2254 Значення показника (%): 82 85 83

*Сума: джерела інформації про ВІЛ � друзі, однолітки **Друковані ЗМІ (газети, журнали, буклети, листівки) ***Ті, хто пройшли і тест, і дотестове, і післятестове консультування

Вчителі, які пройшли підготовку з питань освіти щодо ВІЛ на засадах життєвих навичок

Відсоток загальноосвітніх навчальних закладів, учителі яких пройшли

підготовку з питань просвіти щодо ВІЛ9інфекції/СНІДу на засадах життєвих навичок і які проводили такі заняття протягом 2004/2005 академічного року складав 55%16 (див. Таблицю до показника №5).

Отримати числові значення показника для початкової та середньої школи окремо не є можливим, тому що система загальної освіти України не передбачає інституційне розрізнення початкової та середньої школи.

З огляду на специфіку навчальних програм в Україні, при розрахунку показника були враховані всі вчителі, що пройшли відповідну підготовку, не залежно від тривалості навчання.

За результатами дослідження більше половини опитаних директорів шкіл повідомили про наявність в очолюваних ними закладах вчителів, які пройшли відповідну підготовку та проводять заняття з профілактики ВІЛ/СНІДу. Показник використання наявного кадрового потенціалу становить понад 99%: лише в одній з обстежених шкіл директор зазначив, що підготовлений вчитель є, однак занять з профілактики він не проводить. У 80% шкіл, забезпечених підготовленими вчителями, їхня кількість становить від 1 до 3.

Показник, розрахований окремо для міської та сільської місцевості, свідчить про істотно вищий рівень забезпеченості міських шкіл підготовленими вчителями: 64% порівняно з 44% на селі. У містах також вища інтенсивність проведення профілактичних занять: „на постійній основі” проводяться такі заняття у 54% обстежених міських шкіл та у 39% – сільських.

15 Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, 2004. 16 Дослідження "Оцінка рівня охоплення учнівської та студентської молоді профілактичними програмами", профінасоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, проведено Інформаційно�аналітичною агенцією „Статінформконсалтинг” у 349 школах у Вінницькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Рівненській, Сумській, Херсонській області та у м. Києві.

— 22—

За типом навчального закладу найвищий показник розраховано за результатами обстеження спеціалізованих шкіл: майже 76%, найнижчий у загальноосвітніх школах (52%).

За формою власності навчального закладу статистично значимих відмінностей не виявлено. Відсоток шкіл, учителі яких пройшли підготовку і проводять заняття з питань профілактики ВІЛ/СНІДу, варіює по областях, де проводилося дослідження: від 32% до 92%.

У звіті 2005 року Україна звітує за додатковими національними показниками, які доповнюють або пояснюють інформацію, отриману на основі ключових показників. За даними статистики, в Україні у 2003�2004 навчальному році функціонувало 23627 навчальних закладів, у тому числі 21391 загальноосвітній навчальний заклад державної форми власності, 278 загальноосвітніх навчальних закладів приватної форми власності, 949 професійно�технічних училищ, 670 вищих навчальних закладів I�II рівнів акредитації, 339 вищих навчальних закладів III�IV рівнів акредитації. 67% учнів та студентів загальноосвітніх, професійно9технічних та вищих навчальних закладів I9IV рівнів акредитації було охоплено профілактичними програмами.

За результатами опитування, найбільш ефективно засвоюються знання через активні форми навчання: участь в підготовці та проведенні заходу, обговоренні проблемних питань, рольових іграх тощо. З тих учнів, які повідомили про участь у профілактичних заходах, 60% були активним учасниками цих заходів, тобто брали участь у підготовці, проведені або обговоренні цих заходів. Питома вага учасників профілактичних заходів є найвищою у загальноосвітніх та спеціалізованих школах (72 і 75% відповідно), у вищих навчальних закладах III�IV рівнів акредитації вона становить лише 44%.

Залучення учнів до профілактичних заходів активніше відбувається у навчальних закладах державної форми власності (68%), ніж приватної (57%). Дівчата беруть у таких заходах більш активну участь, ніж юнаки (відповідно 71 та 63%).

Інформаційні матеріали щодо ВІЛ/СНІД на державному телебаченні та радіо

Кількість та об’єм матеріалів інформаційного супроводу на державному телебаченні та радіо з питань контролю та попередження ВІЛ/СНІДу (див. Таблиці 12 та 13) за 10 місяців 2005 року вперше подається у Національному звіті, що в подальшому дозволить відстежувати тенденції висвітлення проблем пов’язаних з ВІЛ/СНІДом у ефірі національних, обласних та регіональних державних телерадіокомпаній.

Таблиця 12. Кількість та об’єм матеріалів інформаційного супроводу на державному телебаченні та радіо з питань контролю та попередження ВІЛ/СНІДу

№

Назва державної телерадіокомпанії

Кількість матеріалів Обсяг матеріалів (хронометраж ефірного часу в хвилинах)

1 Національна радіокомпанія України 60 1500

2 Національна телекомпанія України 87 676

3 Обласні та регіональні держані телерадіокомпанії

1826 телепрограм 1076 радіопрограм

25530 хв. телеефіру 10525 хв. раіоефіру

Разом 38 231 Таблиця 13. Кількість та об’єм виходів соціальної реклами на державному телебаченні та радіо з питань контролю та попередження ВІЛ/СНІДу

№

Назва державної телерадіокомпанії

Кількість матеріалів Обсяг матеріалів (хронометраж ефірного часу в секундах)

1 Національна телекомпанія України 225 5820

3 Обласні та регіональні держані телерадіокомпанії 940516 телеефіру

106076 радіоефіру Разом 1 052 506

— 23—

Великі підприємства/компанії, що реалізують програми боротьби з ВІЛ7інфекцією /СНІДом на робочих місцях

У 2004 році відсоток великих підприємств/компаній, що реалізують програми боротьби з ВІЛ9інфекцією /СНІДом на робочих місцях має значення 017 як у державному, так і у приватному секторі зайнятості. Це пов’язано з тим, що розповсюдження презервативів і забезпечення препаратами для лікування при ВІЛ/СНІД, з одного боку, є обов’язковими складовими, які визначають наявність або відсутність на підприємстві програм профілактики, контролю та догляду у зв’язку з ВІЛ/СНІД, а з іншого саме ці заходи не є поширеними у практиці на підприємствах України.

Роботодавці з державного сектору були представлені уповноваженими представниками 4�х міністерств та Державної туристичної адміністрації України. До числа міністерств увійшли Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство освіти і науки України.

Роботодавці 25 підприємств приватного сектору, які мають чисельність працюючих понад 1000 осіб, й разом з тим частка державного майна у цих підприємствах становить не більше 50% статутного капіталу.

До вибіркової сукупності увійшли приватні підприємства 12�ти адміністративних одиниць країни, які представляють основні соціально�економічні регіони України з різною епідемічною ситуацією з ВІЛ/СНІД. Політика проти дискримінації на роботі

В Україні політика щодо ВІЛ/СНІДу на робочих місцях здебільшого ґрунтується на чинному законодавстві, яке передбачає толерантне ставлення до ВІЛ�інфікованих осіб. Проте, не можна однозначно стверджувати, що роботодавці мають толерантне ставлення до ВІЛ�інфікованих найманих працівників, оскільки переважна більшість респондентів не стикалася з випадками ВІЛ�інфекції на своєму підприємстві.

Затверджену політику щодо профілактики ВІЛ/СНІДу та захворювань, які передаються статевим шляхом, серед працівників має лише один з опитаних роботодавців18. Цим документом передбачено цілеспрямовані пільги для ВІЛ�інфікованих і хворих на СНІД працівників.

Програми профілактики та контролю за ВІЛ/СНІДом і догляду на робочих місцях

Більшість опитаних роботодавців запроваджують певні просвітницькі заходи з питань ВІЛ/СНІДу. Так, на 21�му з 30�ти підприємств практикується розповсюдження на підприємствах плакатів, листівок, буклетів, проведення для працівників і топ�менеджерів семінарів, лекцій щодо ВІЛ/СНІД/ІПСШ і наркоманії.

Мало уваги приділяється роботодавцями небезпечним чинникам і заходам безпеки на робочих місцях. В державному секторі спеціальні нормативні документи затверджені лише для медичних працівників. З 25�ти приватних підприємств лише на 3�х ці питання відображені в інструкціях з техніки безпеки.

Найбільш проблемним питанням залишається розповсюдження презервативів. Лише на одному з недержавних підприємств практикується їх розповсюдження. В державному секторі розповсюдження презервативів серед працівників не проводиться.

Умови для добровільного консультування та тестування на ВІЛ забезпечують 8 з 30�ти роботодавців. А на 12�ти підприємствах працівникам надають додатковий доступ до отримання послуг з лікування хвороб, які передаються статевим шляхом.

Лікування ВІЛ�інфікованих і хворих на СНІД в Україні здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому законодавством України щодо ВІЛ/СНІДу тільки в 17 Дослідження "Політика та програми боротьби з ВІЛ/СНІД на робочих місцях", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією., було проведено Громадською організацією “Аналітичний центр “Соціс” серед 30�ти роботодавців України, 5 з яких належать до державного сектору власності, 25 – до приватного. 18 Підприємство брало участь у проекті SMARTWork, Навчально�профілактичному проекті запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу у виробничому середовищі, який втілюється з 2002 р. Академією сприяння освіті (AED), США

— 24—

державних закладах охорони здоров’я. Жодне з підприємств, що взяли участь у дослідженні, додатково не забезпечує своїх працівників препаратами для лікування у зв’язку з ВІЛ/СНІДом.

Діагностика, консультування та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом

Відсоток пацієнтів з інфекціями, що передаються статевим шляхом, які

отримали відповідні послуги щодо діагностики, консультування та лікування в державних та комунальних закладах охорони здоров’я у 2005 році становить 41%.

На сьогодні медична допомога стосовно інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в Україні надається спеціалізованою дерматовенерологічною службою, яка складається з дерматовенерологічних диспансерів у всіх областях та великих містах України та дерматовенерологічних кабінетів в міських та районних лікарнях.

Державні та комунальні лікувально�профілактичні заклади, що здійснюють діагностику, лікування та консультування щодо інфекцій, що передаються статевим шляхом, всі без виключення акредитовані Міністерством охорони здоров’я України. Окремо пройшли акредитацію всі лабораторії, які займаються діагностикою ІПСШ. Відповідно до акредитаційних вимог МОЗ України у дерматовенерологічних закладах наявні кваліфіковані лікарі та інший персонал, необхідне обладнання та матеріальне�технічне забезпечення лікувально�профілактичного процесу.

Дерматовенерологічна служба України достатньою мірою забезпечена нормативно�правовою базою щодо діагностики, лікування та профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом. Українські національні стандарти діагностики та лікування в цілому співпадають з європейськими.

За результатами спеціального дослідження19 41% пацієнтів із ІПСШ, які безпосередньо перед опитуванням були на прийомі у лікаря, отримали від нього консультацію щодо ВІЛ/СНІД.

На жаль, на час проведення дослідження Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ�інфекцію не набув чинності, тож оцінювати консультування, отримане пацієнтами, щодо відповідності його цьому Порядку не було можливим.

Профілактика ВІЛ від матері до дитини

Відсоток ВІЛ9інфікованих вагітних жінок, які отримали повний курс

антиретровірусної профілактики з метою зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини у 2004 році становив 86%.

Повний курс антиретровірусної профілактики в Україні у 2004 р. – це курс медикаментозної профілактики перинатальної трансмісії ВІЛ ретровіром з 28�го тижня вагітності, а також невірапіном у пологах.

До 2004 року в Україні застосовувалися лише ці дві форми профілактичного антиретровірусного лікування. З числа тих, хто пройшов повний курс АРВ�профілактики для зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини, коротким курсом медикаментозної профілактики ретровіром у 2004 році охоплено 60% ВІЛ�інфікованих вагітних жінок, а невірапіном – решта 40%. Вагітні жінки отримують антиретровірусне лікування лише у клініках державного сектору.

Що стосується поширеності ВІЛ серед вагітних жінок, які зберегли вагітність, то Міністерство охорони здоров’я України за адміністративними даними визначає її на рівні 0,513%.

19 Дослідження “Оцінка консультування щодо ВІЛ/СНІД пацієнтів із хворобами, які передаються статевим шляхом”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, було проведено Центром соціальних експертиз Інституту соціології Національної академії наук України. Було опитано 725 пацієнти з ІПСШ на виході із кабінету лікаря у 50 спеціалізованих лікувально�профілактичних закладах в Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Луганській, Львівській, Одеській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій областях та м. Київ.

— 25—

Охоплення комбінованою антиретровірусною терапією Кількість та відсоток людей із ВІЛ9інфекцією/СНІДом, які отримують

комбіновану антиретровірусну терапію на кінець 2005 року становила 3050 осіб, що складає 33,5%20.

Чоловіки, які потребують АРТ, охоплені таким лікуванням на 29,1%, а жінки – на 41,0%21.

Широкомасштабне впровадження АРТ хворим на ВІЛ�інфекцію/СНІД в Україні розпочалося в серпні 2004 року в рамках реалізації програми „Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, яка фінансується за кошти Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, в шести регіонах країни: АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Одеській областях та у м. Київ.

На початок 2005 року АРТ отримувало 1299 хворих. З червня 2005 року впровадження АРТ розпочалося ще в 9 регіонах: Вінницькій, Запорізькій, Івано�Франківській, Київській, Луганській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях та у м. Севастополь. Таким чином, доступ до комбінованої антиретровірусної терапії ВІЛ�інфікованих та хворих на СНІД забезпечений в 15 регіонах України із 27. Лікування хворих на ВІЛ�інфекцію/СНІД з інших регіонів країни здійснюється клінікою Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевского.

При виборі регіонів для впровадження широкомасштабної АРТ враховувалася епідемічна ситуація, рівень розвитку інфраструктури та доступність ресурсів для надання АРТ.

Безпека крові

Відсоток одиниць крові, що були перелиті за останні 12 місяців і які були досліджені на наявність ВІЛ у 2004 році становить 100%.

Згідно адміністративних даних Міністерства охорони здоров’я у 2004 році у 100% випадків крово/плазмодачі були досліджені на наявність антитіл до ВІЛ з використанням твердофазного імуноферментного аналізу, або простих/швидких тестів.

Запобігання випадкам інфікування ВІЛ через донорську кров, її компоненти та препарати завжди було пріоритетним напрямком державної політики України у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу. Міністерство охорони здоров’я України вважає заходи щодо гарантії безпеки переливання донорської крові, її компонентів та препаратів виключно завданням держави, незалежно від соціально�політичного та економічного стану в державі. Для виконання цього завдання у 1998р. в країні було завершено устаткування усіх установ та закладів служби переливання крові імпортним обладнанням для діагностики ВІЛ у відповідності до національного законодавства22.

Налагоджена та стабілізована централізована система забезпечення діагностичних лабораторій станцій переливання крові сучасними тест�системами за кошти Державного бюджету України. Створена та запроваджена у практику уніфікована стратегія виключення ризику передачі ВІЛ через донорську кров та її компоненти, яка передбачає обов’язкове дослідження на антитіла до ВІЛ кожної крово/плазмодачі.

20 При визначенні кількості людей з розвиненою ВІЛ�інфекцією ми користувалися методом, запропонованим в документі ВООЗ „Хід роботи по забезпеченню глобального доступу до АРТ проти ВІЛ”, червень 2005р., розділ „Визначення попиту на лікування”: до подвоєної кількості хворих на СНІД, яким цей діагноз виставлений вперше в 2005 році (за офіційними даними), додаємо кількість ВІЛ�інфікованих, які отримували АРТ на початок 2005 року і не померли протягом року. 21 Для підрахунку цього показника використано дані форми державної статистичної звітності „Звіт про ВІЛ�інфікованих та хворих на СНІД”, форма № 1�ВІЛ/СНІД, квартальна, а також дані тимчасової галузевої статистичної форми № 55 Міністерства охорони здоров’я України „Звіт про проведення антиретровірусної терапії хворим на ВІЛ�інфекцію/СНІД” за 2005 рік. 22 На теперішній час державні гарантії обов’язкового тестування крові та її компонентів, що отримані від донорів крові, які використовуються в медичній практиці й наукових дослідженнях, з метою виявлення ВІЛ�інфекції передбачені Законом України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”, що був прийнятий у березні 1998 року, а також поправкою до цього закону від листопада 2001 року. Зазначена поправка містить застороги щодо переливання цільної крові, а саме: “З метою запобігання поширенню ВІЛ�інфекції через донорську кров її переливання застосовується лише у випадках, коли таке медичне втручання є єдиним засобом для врятування життя людини” та “У разі, коли існує реальна загроза життю людини та єдиним засобом врятування хворого є термінове переливання крові, а належним чином перевіреної донорської крові немає, за згодою хворого або його законного представника допускається переливання крові, перевіреної на ВІЛ�інфекцію з використанням швидких тестів...” Обрана стратегія забезпечила необхідну безпеку донорської крові.

— 26—

Поширеність ВІЛ серед потенційних донорів крові може бути використана для відстеження тенденцій розвитку епідемії ВІЛ�інфекції і тому в Україні було запропоновано ввести додатковий показник “Відсоток потенційних донорів крові, у яких було виявлено ВІЛ”, який у 2004 році склав 0,16%.

За останні роки через соціально�економічну кризу, яку переживає Україна, донорами часто бажають стати представники груп ризику, які залежать від алкоголю, або є споживачами наркотичних речовин, і намагаються використати можливість отримати кошти на наступну дозу психотропної речовини. Такі особи мають медичні протипоказання для здачі крові, а їх кров вибраковується за результатами лабораторних досліджень.

З іншого боку, в умовах високого рівня поширеності ВІЛ серед населення країни, різко підвищилася вірогідність передачі ВІЛ з донорською кров’ю. Якщо у 1987�1994 роках за рік виявлялось від 1 до 3�х ВІЛ�інфікованих з числа тих, хто мав намір стати донором, то у 2004 році їх було виявлено понад тисячу.

Загальна ситуація щодо національних зобов’язань

Комбінований національний індекс (джерело даних: МОЗ, Коаліція ВІЛ�сервісних організацій);

Кількість державних коштів, що витратив Кабінет Міністрів України на заходи, спрямовані на запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІД – у 2004 році 20 932 429 грн. (3 935 259 USD) (джерело даних: Міністерство фінансів України)

27% СІН пройшли тестування на ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспорт України);

32% ЖКС пройшли тестування на ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспорт України);

25% ЧСЧ пройшли тестування на ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспорт України);

18% засуджених пройшли тестування на ВІЛ (джерело даних: Департамент з питань виконання покарань);

5% молоді віком 15�24 роки пройшли тестування на ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспорт України);

38% СІН охоплені профілактичними програмами (джерело даних: Мінсім’ямолодьспорт України);

34% ЖКС охоплені профілактичними програмами (джерело даних: Мінсім’ямолодьспорт України);

83% молоді віком 15�24 роки охоплені профілактичними програмами (джерело даних: Мінсім’ямолодьспорт України);

55% загальноосвітніх навчальних закладів мають учителів, які пройшли підготовку з питань освіти щодо ВІЛ�інфекції/СНІДу на засадах життєвих навичок і які проводили такі зайняття протягом останнього академічного року (джерело даних: Міносвіти України);

67% учнів та студентів загальноосвітніх, професійно�технічних та вищих навчальних закладів I�IV рівнів акредитації охоплено профілактичними програмами (джерело даних: Міносвіти України);

Кількість та об’єм матеріалів інформаційного супроводу на державному телебаченні та радіо питань контролю та попередження ВІЛ�інфекції/СНІДу у 2003 р. (джерело даних: відомча статистична звітність);

0% великих підприємств/компаній реалізують програми боротьби з ВІЛ�інфекцією/СНІДом на робочих місцях (джерело даних: Мінпраці України);

100% пацієнтів з інфекціями, що передаються статевим шляхом, отримали відповідні послуги щодо діагностики, консультування та лікування в державних та комунальних закладах охорони здоров’я (джерело даних: МОЗ України)

86% ВІЛ�інфікованих вагітних жінок отримали повний курс антиретровірусної профілактики з метою зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини (джерело даних: див. таблицю МОЗ України);

41,73% осіб із ВІЛ�інфекцією/СНІДом отримують комбіновану антиретровірусну терапію (джерело даних: МОЗ України)

100% випадків крово/плазмодачі у 2003 р. були досліджені на наявність антитіл до ВІЛ з використанням твердофазного імуноферментного аналізу, або простих/швидких тестів (джерело даних: МОЗ України).

0,16% потенційних донорів інфіковані ВІЛ (джерело даних: МОЗ України)

— 27—

3. Показники знань та поведінки

Знання щодо ВІЛ серед груп підвищеного ризику інфікування Відсоток осіб, які правильно визначають шляхи запобігання статевої передачі

ВІЛ та знають як він не передається: а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків; б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату; в. серед чоловіків, які мають секс із чоловіками; г. серед засуджених; д. серед військовослужбовців розраховувався по кожній окремій уразливій групі. Дані для розрахунку показника отримані за результатами поведінкових досліджень проведених у 2004 році серед зазначених груп.

Споживачі ін’єкційних наркотиків

СІН демонструють порівняно низький рівень обізнаності щодо шляхів передачі ВІЛ серед усіх уразливих груп. За результатами проведеного у 2004 році дослідження23 правильно визначають шляхи передачі ВІЛ та знають як він не передається 21% СІН.

Таблиця 14. Розподіл значень показника розрахованого для СІН з розподілом за статтю та віком

Жінки Чоловіки Обидві статі Чисельник: <25 25+ Всього <25 25+ Всього <25 25+ Всього

1. Ризик передачі ВІЛ можна знизити, якщо мати статеві контакти лише з одним вірним, неінфікованим партнером*

0 0 0 0 0 0 0 0 0

2. Ризик передачі ВІЛ можна знизити, якщо користуватися презервативом під час сексуальних контактів

456 498 954 886 1201 2087 1342 1699 3041

3. Здорова на вигляд людина може бути ВІЛ�інфікованою

404 485 889 793 1117 1910 1197 1602 2799

4. ВІЛ�інфекцією можна заразитися через укус комахи

348 394 742 693 943 1636 1041 1337 2378

5. Чи може людина отримати ВІЛ, якщо їстиме їжу, запропоновану ВІЛ�інфікованою особою**

121 200 321 271 533 804 392 733 1125

6. Кількість респондентів, які правильно відповіли на всі 5 запитань*

72 131 203 173 369 542 245 500 745

7. Загальна кількість опитаних, які дали відповіді (включаючи "не знаю") на усі 5 запитань*

535 573 1108 1076 1358 2434 1600 1914 3514

8. Значення показника (%): 13 23 18 16 27 22 15 26 21

*Питання не задавалося **Чи їли б Ви їжу з одного посуду з ВІЛ�інфікованою людиною

23 Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої ГФСТМ, проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді у 14 областях України, до яких увійшли: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Черкаська області, АР Крим та м. Київ. Загальна кількість опитаних складає 3542 споживачів ін’єкційних наркотиків.

— 28—

Спостерігається суттєва різниця у значеннях цього показника, розрахованих окремо для вікових груп СІН: лише 15% до 25�ти років правильно відповіли на всі питання, в той час як серед респондентів 25 років і старше правильно відповіли 26%.

Особи, які надають сексуальні послуги за плату

Серед ЖКС, за результатами того ж дослідження, лише 8% респондентів правильно визначили шляхи передачі ВІЛ та знають як ВІЛ не передається. Таблиця 15. Розподіл значень показника розрахованого для ЖКС з розподілом за віком

<25 25+ Всього 1. Ризик передачі ВІЛ можна знизити, якщо мати статеві контакти лише з одним вірним, неінфікованим партнером 767 344 1111 2. Ризик передачі ВІЛ можна знизити, якщо користуватися презервативом під час сексуальних контактів 880 391 1271 3. Здорова на вигляд людина може бути ВІЛ�інфікованою 675 313 988 4. ВІЛ�інфекцією можна заразитися через укус комахи 572 272 844 5. Чи може людина отримати ВІЛ, якщо їстиме їжу, запропоновану Віл�інфікованою особою* 94 215 309 6. Кількість респондентів, які правильно відповіли на всі 5 запитань 68 47 115 7. Загальна кількість опитаних, які дали відповіді (включаючи "не знаю") на усі 5 запитань 987 426 1413 8. Значення показника (%): 6 11 8

*Чи їли б Ви з посуду разом з ВІЛ�інфікованим Спостерігається значна різниця у значеннях цього показника розрахованих окремо

для вікових груп ЖКС до 25�ти років та 25 років і старше – 6% та 11%, відповідно.

Чоловіки, які мають секс із чоловіками Найвищий рівень обізнаності щодо шляхів передачі ВІЛ демонструють чоловіки, які

мають секс із чоловіками24, – правильно відповіли на усі п’ять запитань 49% респондентів зазначеної групи. Таблиця 16. Розподіл значень показника розрахованого для ЧСЧ з розподілом за віком

<25 25+ Всього 1. Ризик передачі ВІЛ можна знизити, якщо мати статеві контакти лише з одним вірним, неінфікованим партнером* 228 303 531 2. Ризик передачі ВІЛ можна знизити, якщо користуватися презервативом під час сексуальних контактів 318 533 851 3. Здорова на вигляд людина може бути ВІЛ�інфікованою 4. ВІЛ�інфекцією можна заразитися через укус комахи 272 499 771 5. Чи може людина отримати ВІЛ, якщо їстиме їжу, запропоновану Віл�інфікованою особою** 318 549 867 6. Кількість респондентів, які правильно відповіли на всі 5 запитань 154 278 432 7. Загальна кількість опитаних, які дали відповіді (включаючи "не знаю") на усі 5 запитань 326 557 883 8. Значення 6 поділити на значення 7 і помножити на 100: 47 50 49

*Можна попередити ВІЛ�інфікування якщо мати сексуальні контакти з одним вірним, неінфікованим партнером **Використання спільного посуду як шлях передачі ВІЛ

24 Дослідження "Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої ГФСТМ, проведено з 25.10.2004 по 15.11.2004 Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України у 7 містах країни: Київ, Львів, Одеса, Миколаїв, Харків, Донецьк, Луганськ. Загальна кількість опитаних складає 886 осіб.

— 29—

Суттєвої різниці у значеннях цього показника розрахованих окремо для вікових груп ЧСЧ немає.

Засуджені

Серед засуджених25 правильно визначають шляхи запобігання статевої передачі ВІЛ та знають як він не передається 39% респондентів. Такий рівень обізнаності засуджених можна пояснити тим, що досить поширеними залишаються міфи про ризик інфікування ВІЛ побутовим шляхом, а саме через їжу, яку запропонувала ВІЛ�інфікована людина, та через укус комахи. Таблиця 17. Розподіл значень показника розрахованого для засуджених з розподілом за віком та статтю

Жінки Чоловіки Обидві статі

Чисельник: <25 25+ Всього <25 25+ Всього <25 25+Всьог

о 1. Ризик передачі ВІЛ можна знизити, якщо мати статеві контакти лише з одним вірним, неінфікованим партнером

28 145 173 156 580 736 184 725 909

2. Ризик передачі ВІЛ можна знизити, якщо користуватися презервативом під час сексуальних контактів

37 166 203 186 641 827 223 807 1030

3. Здорова на вигляд людина може бути ВІЛ�інфікованою

39 172 211 176 595 771 215 767 982

4. ВІЛ�інфекцією можна заразитися через укус комахи

27 120 147 111 430 541 138 550 688

5. Чи може людина отримати ВІЛ, якщо їстиме їжу, запропоновану Віл�інфікованою особою

32 152 184 145 509 654 177 661 838

6. Кількість респондентів, які правильно відповіли на всі 5 запитань

14 88 102 62 303 365 76 391 467

7. Загальна кількість опитаних, які дали відповіді (включаючи "не знаю") на усі 5 запитань

45 191 236 230 718 948 275 909 1184

8. Значення показника (%): 31 46 43 27 42 39 28 43 39

Спостерігається суттєва різниця у значеннях цього показника розрахованих окремо

для вікових груп засуджених до 25�ти років та 25 років і старше – 28% та 43%, відповідно.

25 Дослідження “Моніторинг поінформованості та поведінки засуджених, як компонент епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої ГФСТМ, проведено Громадською організацією „Аналітичний центр „Соціс” у 12 виправних колоніях у 6 областях України, які розрізняються за рівнями поширеності ВІЛ, а саме: Житомирській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській та Тернопільській. Всього опитано 1241 засудженого.

— 30—

Військовослужбовці Рівень обізнаності військовослужбовців26 про шляхи зараження ВІЛ є нерівномірним

щодо різних питань. Переважна більшість знає про роль, яку відіграє у попереджені інфікування ВІЛ використання презервативів та статеві контакти зі сталим перевіреним партнером. Більшість також свідома того, що ВІЛ�інфекція не має зовнішніх проявів. Таблиця 18. Розподіл значень показника розрахованого для військовослужбовців з розподілом за строком служби та звання (%)

Солдати строкової служби

19й рік служби

29й рік служби

Курсанти Офіцери

Всі військово службовці

разом Чи можливо знизити ризик передачі ВІЛ, якщо мати статеві контакти лише з одним вірним, неінфікованим партнером?

85 83 89 94 86

Чи можливо знизити ризик передачі ВІЛ, якщо користуватися презервативом під час сексуальних контактів?

89 87 93 90 89

Чи може здорова на вигляд людина бути ВІЛ�інфікованою? 79 79 85 88 81

Чи можна заразитися ВІЛ�інфекцією через укус комахи? 38 37 47 49 41

Чи можна інфікуватися ВІЛ, якщо їсти їжу, яку Вам запропонувала ВІЛ�інфікована людина?

59 44 62 75 57

Відсоток військовослужбовців, які вірно вказали методи запобігання передачі ВІЛ9інфекції статевим шляхом та знають, як ВІЛ не передається (вірно дали відповідь на всі 5 запитань)

21 18 28 34 23

Проте, про безпечність у випадку ВІЛ інших, не статевих, шляхів передачі ВІЛ – через

їжу або укуси комахи – відомо далеко не всім. Багато респондентів, що давали правильні відповіді на одні запитання, хибно відповідали на інші. В результаті тільки 23% опитаних військовослужбовців відповіли правильно на всі п’ять запитань.

26 Дослідження "Моніторинг поінформованості та поведінки військовослужбовців, як компонент епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, проведене Центром соціальних та політичних досліджень “Соціс” у 10�ти військових частинах та 3�х вищих військових учбових закладах та учбовому центрі для молодших спеціалістів, які розташовані у 8�ми областях країни, а саме: Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Київській, Львівській, Одеській, Харківській, Чернігівській, та в АР Крим. Загальна кількість опитаних 1600 осіб.

— 31—

Молодь (15724 років) Відсоток молодих людей віком 15924 роки, які правильно визначають шляхи

запобігання статевої передачі ВІЛ та знають як він не передається у 2004 році становив 14%.

Важливо додати, що цей показник розрахований без відповіді на запитання щодо можливості інфікування ВІЛ через їжу, оскільки це запитання не було включене дослідниками у анкету27.

Оскільки Україна належить до країн, де превалює ін’єкційний шлях передачі ВІЛ, до переліку запитань було включено додаткове запитання про ризик передачі ВІЛ при спільному користуванні шприцами та голками для ін’єкцій. Дані отримані по цьому запитанню не входять у розрахунок основного показника.

Таке, з огляду на визначену у Декларації мету 2005 року щодо цього показника (90%), дуже низьке значення комбінованого показника №15 пов’язано з тим, що більше половини молодих людей вважають одним з можливих шляхів передачі ВІЛ укуси комах, а вірно визначили, що ВІЛ таким шляхом не передається, лише менше третини респондентів.

Значимої розбіжності значень комплексного показника за гендерною ознакою не спостерігається: з усіх чоловіків, що ввійшли у вибірку 15% осіб вірно визначили із запропонованого переліку шляхи передачі ВІЛ та шляхи, якими ВІЛ не передається, а серед жінок цей показник має значення 13%.

Немає значимої різниці у значеннях цього показника розрахованого для чоловіків та жінок окремо у залежності від типу поселення, в якому вони проживають. Якщо порівнювати значення цього показника окремо для міського та сільського населення без розподілу за ознакою статі, то знову ж розбіжності не спостерігається. Серед міської молоді так само як й серед сільської вірно відповіли по 14%.

Значення показника по питанню щодо сексуальних стосунків з одним вірним неінфікованим партнером як шляху попередження передачі ВІЛ має найбільше розходження серед жінок у залежності від типу поселення, у якому вони проживають. Жінки, які мешкають у селі демонстрували більшу обізнаність порівняно з міськими щодо такого шляху попередження передачі ВІЛ, відповідно, 73% та 61%. Загалом 65% опитаних молодих людей вірно відповіли на це запитання. Причому сільська молодь демонструвала дещо більшу обізнаність стосовно такого шляху попередження передачі ВІЛ ніж міська 69% та 63% відповідно.

Таблиця 19. Розподіл вірних відповідей щодо визначення шляхів передачі ВІЛ та шляхів, якими ВІЛ не передається залежно від статі респондента та типу поселення (%)

Чоловіки Жінки Обидві статі Питання

Місто Село Місто Село Місто Село Інфікування ВІЛ можна уникнути, якщо мати секс з одним вірним неінфікованим партнером

65 66 61 73 63 69

Інфікування ВІЛ можна уникнути використовуючи презерватив 65 65 58 69 61 66

Людина, яка виглядає здоровою, може мати ВІЛ 68 71 69 68 68 69

Людина може інфікуватися ВІЛ від укусів комах 29 34 30 23 29 29

Чи можливо інфікуватися ВІЛ при спільному користуванні шприцами та голками для ін'єкцій?**

95 97 94 95 95 96

Відсоток респондентів, які правильно відповіли на всі запитання

14,9 15,4 13,3 12,7 14,1 14,1

27 Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, було проведено Державним інститутом проблем сім’ї та молоді в усіх областях України, АР Крим та місті Києві. Загальна кількість опитаних – 2501 респондент.

— 32—

Приблизно така ж різниця у відповідях спостерігається між виділеними групами

молоді стосовно питання, у якому йшлося про використання презерватива як шляху уникнення інфікування ВІЛ. Сільська молодь порівняно з міською демонструє більшу обізнаність стосовно цього питання – 67% проти 61% відповідно, при чому сільські жінки відповіли правильно у 69% випадків, а міські – у 58%. Усього 63% респондентів знають про використання презервативу для попередження передачі ВІЛ.

Думка про те, що здорова на вигляд людина не може бути інфікована ВІЛ, є невірною, і може призвести до незахищених статевих контактів з інфікованою людиною. Дані дослідження молоді свідчать, що дві третини (68%) молоді правильно зазначили, що людина, яка виглядає здоровою, може бути інфікованою ВІЛ.

Стосовно хибного уявлення, що ВІЛ може передаватися через укус комах, відповіді респондентів розподілилися таким чином: лише 29% відповіли правильно, а 52% вказали що ВІЛ може передаватися таким шляхом. Має місце відмінність у відповідях жінок на це запитання в залежності від типу населеного пункту, в якому вони проживають: з усіх міських жінок правильно відповіли 30%, а з сільських – 23%.

Щодо рівня знань про можливість інфікування ВІЛ при спільному використанні ін’єкційного інструментарію, то данні дослідження дозволяють стверджувати, що молодь добре обізнана про такий шлях інфікування. Так, на відповідне запитання правильно відповіли 95% молодих людей.

В цьому дослідженні запитання „Чи може людина інфікуватися ВІЛ, якщо з’їсть їжу, запропоновану ВІЛ�інфікованим?” не включалось в анкету. Попередні дослідження показали, що значний відсоток молоді знає правильну відповідь на це запитання. Так, за результатами поведінкового дослідження, проведеного в 2002 році серед молоді віком від 18–25 років28 77% молодих людей зазначили правильний варіант відповіді, і лише 11% відповіли, що можна інфікуватися ВІЛ розділивши їжу з ВІЛ�інфікованим. За результатами соціологічного опитування підлітків та молоді віком від 15 до 22 років29 лише 51% респондентів відповіли правильно, а 20% визнали спільний споживання їжі як можливий варіант інфікування.

Поведінкові практики серед груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ

Використання презервативів серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату Відсоток осіб, які надають сексуальні послуги за плату, і які повідомили про

використання презервативів, серед усіх опитаних, які мали секс із будь9яким клієнтом протягом останніх 12 місяців, у 2004 році становив 80%.

Як свідчать результати дослідження30, за віковими ознаками суттєвих відмінностей у значенні цього показника не спостерігається (79% серед жінок до 25 років та 81% серед тих, хто старше 25 років).

Таблиця 20. Відсоток осіб, серед усіх опитаних, які повідомили про користування презервативами з будь9яким партнером протягом останніх 12 місяців, залежно від охоплення профілактичними програмами та віку

Особи, які надають сексуальні послуги за плату, і які повідомили про використання презервативів

Віком до 25 років

Віком старше 25 років

Всі вікові групи

Охоплені програмами профілактики 81,5% 86% 83% Не охоплені програмами профілактики 77,6% 75,6% 77%

28 „Розвиток управління, моніторингу, та оцінки національних програм ВІЛ/СНІДу в Україні, яка спирається на сучасні методи епідеміологічного нагляду” (Звіт УЦСНІД/ДІПСМ/ЮНІСЕФ) 29 Цільовою групою дослідження були підлітки та молодь 10�22 років, але в даному випадку наведені результати для вікової групи 15�22. „Здоров’я та підліткові орієнтації української молоді: соціологічний вимір” в межах україно�канадського проекту „Молодь за здоров’я �2” 30 Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді у 14 областях України, до яких увійшли: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Черкаська області, АР Крим та м. Київ. Загальна кількість опитаних складає 3542 споживачів ін’єкційних наркотиків.

— 33—

Питома вага осіб, які надають сексуальні послуги за плату, і які зазначили, що

використовували презерватив (з останнім комерційним клієнтом), дещо вище серед осіб, які охоплені програмами запобігання інфікуванню ВІЛ: серед учасниць програм 83% повідомили про використання презервативу, а серед тих, хто не охоплений програмами, 77%.

Більшою мірою позитивний вплив профілактичних програм позначається на поведінці осіб старше 25 років.

Що стосується осіб до 25 років, то ефект впливу інформаційно�освітніх програм щодо використання презервативів практично відсутній.

Використання презервативів серед чоловіків, які мають секс з чоловіками

Відсоток чоловіків, які використали презерватив під час останнього

сексуального стосунку із партнером9чоловіком, у 2004 році становив 72%. Дані дослідження31 свідчать, що суттєвої різниці у значенні показника з розподілом за

віковою ознакою немає. З числа респондентів віком до 25�ти років, які мали сексуальні стосунки з чоловіками протягом останніх 6�ти місяців перед опитуванням, повідомили, що використовували презервативи під час останнього сексуального контакту 71%, а з числа респондентів віком 25 років і старше – 72%. Безпечна поведінка серед споживачів ін’єкційних наркотиків

Відсоток споживачів ін’єкційних наркотиків, які почали дотримуватися

поведінки, що знижує ризик передачі ВІЛ, у 2004 році становив 20%. За результатами дослідження32 суттєвої відмінності значень цього показника за

віковою ознакою не спостерігається. З числа респондентів, які молодше 25�ти років, 19% дотримуються безпечної поведінки, що знижує ризик передачі ВІЛ, а з числа респондентів віком 25 років і старше – 20%.

Питома вага СІН, які вживали наркотики і не використовували спільний ін’єкційний інструментарій за останній місяць перед опитуванням, становить 63%.

Питома вага СІН, які використовували презерватив під час останнього статевого контакту, становить 34%.

Питома вага СІН, які почали дотримуватися поведінки, що знижує ризик передачі ВІЛ, серед тих, які охоплені профілактичними програмами,33 складає 24%, серед тих, які не охоплені профілактичними програмами – 16%. Суттєвої відмінності за статевими та віковими ознаками не спостерігається.

Результати опитування СІН 2004 року дають змогу зробити висновок, що діяльність профілактичних програм має позитивний вплив на поведінку СІН щодо зниження ризику передачі ВІЛ.

31 Дослідження "Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, проведено з 25.10.2004 по 15.11.2004 Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України у 7 містах країни: Київ, Львів, Одеса, Миколаїв, Харків, Донецьк, Луганськ. Загальна кількість опитаних складає 886 осіб. 32 Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді у 14 областях України, до яких увійшли: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Черкаська області, АР Крим та м. Київ. Загальна кількість опитаних складає 3542 споживачів ін’єкційних наркотиків. 33 В дослідженні під тими, хто охоплені профілактичними послугами, розумілися користувачі послугами консультативних пунктів для споживачів ін’єкційних наркотиків „Довіра” та пунктів обміну шприців.

— 34—

Безпечна поведінка серед молоді (15724 роки) Відсоток молодих людей віком 15924 роки, які повідомили про використання

презерватива під час статевих контактів із непостійним статевим партнером, у 2004 році становив 69%.

З усіх опитаних 34 молодих людей статеве життя ведуть 67% міської молоді та 62% сільської.

Суттєвої різниці у практиці сексуальних стосунків з непостійним партнером за ознакою типу населеного пункту та статі немає. Контакти з непостійним сексуальним партнером протягом останніх 12�ти місяців перед опитуванням мали 32% респондентів, які мешкають в містах, відповідно, 43% серед юнаків та 18% серед дівчат. Серед мешканців села контакти з непостійним сексуальним партнером мали також майже третина молодих людей – 31% опитаних, відповідно, 44% юнаків, та 17% дівчат.

Таким чином, спостерігається суттєва різниця між юнаками та дівчатами щодо практики статевих стосунків з непостійними партнерами, а розбіжності у поведінці міської та сільської молоді незначні.

Цей показник дає змогу побачити, в якій мірі молоді люди, маючи непостійних статевих партнерів, використовують презерватив.

Відсоток молодих людей віком 15�24 роки, які повідомили про використання презерватива підчас статевих контактів із непостійним статевим партнером впродовж останніх 12�ти місяців, становить 69%. Серед юнаків цей показник є більш високим і становить 73%, а серед дівчат – 65%.

Слід наголосити, що для юнаків розбіжності у сексуальних практиках між тими, хто мешкає у містах та селах, не є значними. Але для молодих жінок цей показник розрахований окремо для мешканок сільської місцевості має більш низьке значення, ніж для мешканок міст – 60% та 67% відповідно. Використання презервативів серед військовослужбовців

Відсоток військовослужбовців, які повідомили про використання

презервативами під час статевих стосунків із непостійними партнерами у 2004 році становив 80%.

Як демонструють дані дослідження35, найрідше презервативи використовують солдати другого року служби та офіцери (76% та 75% тих, хто мав випадкові контакти, відповідно).

Цей показник є вищим серед тих, хто користався послугами сексуальних партнерок на комерційних засадах – 81%, ніж серед тих, хто назвав свої зв’язки „випадковими” – 78%.

Дані опитування показують, що військовослужбовців вирізняє високий рівень сексуальної активності – 60% мали контакт з нерегулярною партнеркою протягом минулого року.

Цей показник є найвищим серед солдат та сержантів строкової служби. Найменше випадкових зв’язків серед офіцерів. Але, якщо взяти до уваги той факт,

що більшість з них є одруженими і проживають разом зі своїми родинами, то 32% офіцерів, які мали випадкові зв’язки протягом року, також можна вважати високим показником ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки.

34 Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, було проведено Державним інститутом проблем сім’ї та молоді в усіх областях України, АР Крим та місті Києві. Загальна кількість опитаних – 2501 респондент. 35 Дослідження "Моніторинг поінформованості та поведінки військово службовців, як компонент епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, проведене Центром соціальних та політичних досліджень “Соціс” у 10�ти військових частинах та 3�х вищих військових учбових закладах та учбовому центрі для молодших спеціалістів, які розташовані у 8�ми областях країни, а саме: Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Київській, Львівській, Одеській, Харківській, Чернігівській, та в АР Крим. Загальна кількість опитаних 1600 осіб.

— 35—

Таблиця 21. Відсоток військовослужбовців, які повідомили про використання презерватива під час статевих стосунків з непостійними партнерами (%)

Солдати строкової служби

19й рік служби

29й рік служби

Курсанти Офіцери

Всі військово службовці разом

Чи були у Вас за останні 12 місяців статеві контакти з нерегулярним партнером/кою? 63 70 66 32 60

Чи використовували Ви (чи Ваш партнер/ка) презерватив під час останнього статевого контакту з нерегулярним партнером/кою?

81 76 83 75 80

Відсоток військовослужбовців, які повідомили про використання презерватива під час статевих стосунків з непостійними партнерами

81 76 83 75

80

За результатами дослідження можна зробити висновок, що найменш ризикована поведінка спостерігається у курсантів, адже серед них 83% користувалися презервативом при останньому контакті. Проте, цей висновок буде поспішним, оскільки курсанти вирізняються вищою сексуальною активністю, ніж офіцери або солдати. В порівнянні з солдатами строкової служби курсанти частіше вказують на велику кількість випадкових партнерок: так, 40% солдат вказують на те, що мали велику кількість партнерок протягом року, а серед курсантів ця частка становить 54%.

Про користування презервативами для запобігання передачі ВІЛ�інфекції знають 89%, використовують презервативи під час статевих стосунків із непостійними партнерами – 80% військовослужбовців, що є достатньо високим рівнем відповідності між знанням та поведінкою.

Толерантне ставлення до людей, які живуть з ВІЛ

Відсоток людей, що толерантно ставляться до ВІЛ9інфікованих, серед молоді 15924 роки становить 0%. Значення цього показника серед дорослого населення 25949 років становить 2%.

Дослідження рівня толерантності були проведені Державним інститутом проблем сім'ї та молоді. Обидва дослідження, як молоді36 (15�24 роки), так і дорослого населення37 (25�49 років) проводилося за загальнонаціональною вибіркою у АР Крим, усіх областях та м. Києві. Вибіркова сукупність репрезентативна для зазначених вікових груп за основними соціально�демографічними характеристиками.

Показник розраховувався за методикою, запропонованою ЮНЕЙДС38, на основі 4�х запитань: 1) „Якщо член Вашої родини був би ВІЛ�інфікованим, чи погодились би Ви піклуватися про нього/неї у своїй домівці?”; 2) „Якщо Ви дізнаєтесь, що продавець в продуктовому магазині ВІЛ�інфікований, чи будете Ви купувати у нього продукти?”; 3) „Якщо вчителька інфікована ВІЛ, але не хворіє на СНІД, чи має вона право продовжувати працювати в школі?”; 4) „Якщо член Вашої родини був би ВІЛ�інфікованим, тримали б Ви це в таємниці?”

Чисельником цього показника є кількість респондентів, які правильно відповіли на усі 4 запитання, а знаменником – кількість респондентів, які дали відповідь на всі запитання (в тому числі "не знаю") чи ніколи не чули про СНІД.

Низьке значення показника означає, що дуже мала частка людей дали вірні відповіді на усі чотири запитання одночасно.

36 Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, було проведено Державним інститутом проблем сім’ї та молоді в усіх областях України, АР Крим та місті Києві. Загальна кількість опитаних – 2501 респондент. 37 Дослідження "Відношення та поведінкові орієнтації дорослого населення до проблем ВІЛ/СНІДУ та до людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом", проведене за підтримки Міністерства у справах сім'ї, дітей та молоді України проведені Державним інститутом проблем сім'ї та молоді в усіх областях, АР Крим та м. Києві. Вибіркова сукупність респондентів віком 25�49 років – 2017 осіб. 38 UNAIDS (2000). National AIDS Programmes – A Guide to Monitoring and Evaluation; UNAIDS/00.17E, June 2000; pp. 45�46. Geneva: UNAIDS

— 36—

Суттєвих розбіжностей у значенні комплексного показника та у значеннях показників за окремими питаннями, в залежності від типу поселення та віку респондентів, немає.

Найбільший відсоток респондентів як серед молоді, так і серед дорослого населення відповіли, що вони погодилися би піклуватися про ВІЛ�інфікованого члена родини у своїй домівці. Значення показника щодо цього питання становить 85% та 79% відповідно.

На запитання, чи будуть вони купувати продукти у ВІЛ�інфікованого продавця, ствердну відповідь обрали 17% респондентів віком 15�24 роки та 19% дорослих респондентів.

Приблизно однакові частки респондентів, як серед молоді, так і серед дорослого населення, зазначили, що вчителька, інфікована ВІЛ, але не хвора на СНІД, має право працювати в школі, – відповідно, 35% та 36%.

Як було відмічено раніше, найнижчим показником є відсоток тих, хто хотів би зберегти в таємниці позитивний ВІЛ�статус свого родича. З числа молодих людей лише 11%, а з числа дорослих лише 12%, відповіли, що вони не тримали би в таємниці ВІЛ�позитивний статус свого родича.

Отже, дані досліджень вказують на дуже низький рівень толерантності до ВІЛ�інфікованих в українському суспільстві.

IV. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ДІЇ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ВИЗНАЧЕНИХ СС ГА ООН ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ За звітний період Україна досягла відчутного прогресу у виконанні цілей та задач, визначених Декларацією про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІД. Проте в деяких ключових сферах існуючий прогрес все ще не виконує повною мірою цілей Декларації. Декларація про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом визначає конкретні цілі на 2005 та 2010 роки у відношенні 3 національних показників:

• Інформованість молоді з проблеми ВІЛ/СНІДу o Ціль: 90% до 2005 р.; 95% до 2010 р.

• Поширеність ВІЛ серед молоді

Загальна ситуація з поведінковими тенденціями в країні

21% СІН правильно визначають шляхи передачі ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

8% ЖКС правильно визначають шляхи передачі ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

49% ЧСЧ правильно визначають шляхи передачі ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

39% правильно визначають шляхи передачі ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

23% правильно визначають шляхи передачі ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

14% молодих людей віком 15�24 роки правильно визначають шляхи запобігання статевої передачі ВІЛ та знають як він не передається (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

80% з усіх опитаних ЖКС у 2004 р. повідомили про використання презервативів (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

72% ЧСЧ повідомили, що вони використали презерватив під час останнього сексуального стосунку із партнером�чоловіком (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

20% споживачів ін’єкційних наркотиків, які почали дотримуватися поведінки, що знижує ризик передачі ВІЛ (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України)

69% молодих людей віком 15�24 роки повідомили про використання презерватива під час статевих контактів із непостійним статевим партнером (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

80% військовослужбовців використовували презервативи під час сексуальних стосунків з непостійними партнерами (джерело даних: Міноборони України);

0% молоді (15�24 роки) толерантно ставилися до ВІЛ�інфікованих (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України);

2% дорослого населення (25�49 років) толерантно ставилися до ВІЛ�інфікованих (джерело даних: Мінсім’ямолодьспроту України).

— 37—

o Ціль: зменшення на 25% у найбільш постраждалих країнах до 2005 р.; зменшення на 25% у глобальному масштабі до 2010 р.

• Рівень передачі ВІЛ від матері до дитини o Ціль: зниження на 20% до 2005 р.; зниження на 50% до 2010 р.

Далі буде деталізовано ситуацію щодо досягнення Україною цілей по вертикальній трансмісії ВІЛ та проблем, пов’язаних із цілями щодо рівня поінформованості молоді. Інформованість молоді з проблеми ВІЛ/СНІД

В Україні розраховувався національний показник “Відсоток молодих людей віком 15�

24 роки, які правильно визначають шляхи запобігання статевої передачі ВІЛ та знають як він не передається”, він становить 14%, це значно нижче цілей Декларації. Завдання полягає у посиленні інформаційно�просвітницької діяльності для здобуття знань і формування життєвих навичок щодо зменшення вразливості до інфікування ВІЛ серед різних груп населення, особливо серед молоді у віці 15�24 роки задля досягнення цілей декларації до 2010 року.

Поширеність ВІЛ серед молоді

Інший показник, який демонструє рівень виконання завдань Декларації, – “Відсоток ВІЛ�інфікованих молодих людей віком 15�24 роки” – не розраховувався, оскільки Україна належить до країн з концентрованою стадією епідемії, стандартний епідеміологічний нагляд серед вагітних жінок, за рекомендацією ЮНЕЙДС, не проводився.

Натомість розраховувалися показники щодо поширеності ВІЛ�інфекції за даними епідеміологічних39 досліджень серед груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ. Поширеність ВІЛ серед СІН, ЖКС та ЧСЧ має різні, але доволі високі значення рівнів поширеності ВІЛ. Завдання країни полягає у посиленні діяльності зі здійснення заходів, спрямованих на зміну ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки різних груп населення, особливо молоді у віці 15�24 років, а також зменшення ризику уразливості до інфікування ВІЛ та зниження рівня поширення ВІЛ�інфекції серед уразливих груп населення.

Передача ВІЛ від матері до дитини

Для визначення рівня досягнення, визначеної у Декларації, мети щодо зниження рівня

передачі ВІЛ від матері до дитини в Україні розраховувався показник “Відсоток ВІЛ�інфікованих дітей, народжених ВІЛ�інфікованими матерями”.

У 2001 році в Україні вперше було проведене оціночне базове дослідження рівня передачі ВІЛ від матері до дитини, коли в країні ще не було ніяких профілактичних заходів щодо зменшення рівня вертикальної трансмісії ВІЛ. Рівень передачі ВІЛ від матері до дитини за даними цього дослідження становив 27,8%. Розрахунковий рівень передачі ВІЛ від матері до дитини у 2004 році становив 15,8%. На відміну від цього розрахункового значення показника, який враховує вплив тільки антиретровірусного профілактичного лікування, МОЗ України визначає оціночний рівень передачі ВІЛ від матері до дитини у 2004 р. як 8,2%. Тобто, дані МОЗ України враховують не тільки вплив антиретровірусного профілактичного лікування, але й ефект від інших профілактичних заходів, таких як раціональне родорозрішення та виключення грудного вигодовування. У 2004 році порівняно з 2001 роком рівень передачі ВІЛ від матері до дитини знижено на 43%. Отже, за цим показником Україна наблизилася до мети 2010�го року, яку ЮНЕЙДС визначає як зниження рівня передачі ВІЛ від матері до дитини на 50%.

Завдання полягає у продовженні та удосконаленні діяльності щодо зниження рівня передачі ВІЛ від матері до дитини, зокрема в розширенні використання комбінованої АРТ для вагітних.

39 Дослідження „Поширеність ВІЛ за даними дозорних досліджень серед споживачів ін’єкційних наркотиків”, профінансоване МБФ „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” в рамках програми „Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, проведено Українським центром профілактики і боротьби зі СНІДом Міністерства охорони здоров’я України у 8�ми регіонах країни у співробітництві з регіональним центром профілактики і боротьби зі СНІДом, обласною санітарно�епідеміологічною станцією та НУО

— 38—

V. ПІДТРИМКА, НЕОБХІДНА З БОКУ ПАРТНЕРІВ КРАЇНИ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ

Україна протистоїть епідемії ВІЛ�інфекції в умовах переходу до ринкової економіки. Незважаючи на те, що за останні роки збільшились державні асигнування на боротьбу з ВІЛ/СНІДом, невідповідність між потребами та фінансуванням і дотепер є основною перешкодою на шляху приборкування епідемії, у тому числі на шляху забезпечення ефективної стратегії догляду, підтримки та лікування.

Саме тому, Україна у 2002 році одна з перших країн світу подала заявку до Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією про виділення країні коштів, призначених насамперед для розширення медичної допомоги хворим на ВІЛ�інфекцію/СНІД, догляд та підтримку людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, і отримала грант в сумі понад 92 млн. дол. США на 5 років. Після тимчасового припинення реалізації програми на початку 2004 року, в середині 2005 ГФСТМ затвердив фінансування в сумі 67,2 млн. дол. США для України. Наразі, ця сума є найбільшим джерелом зовнішнього фінансування цієї проблеми в Україні.

З весни 2004 року МБФ „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” здійснює управління програмою ГФСТМ «Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні». Основна частина гранту спрямована на зміцнення лікувально�діагностичної бази, забезпечення антиретровірусною терапією усіх, хто її потребує, створення системи догляду та підтримки, зменшення негативних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу та профілактику ВІЛ серед груп підвищеного ризику інфікування.

З метою залучення додаткових коштів на боротьбу з епідемією ВІЛ�інфекції/СНІДу в листопаді 2003 року Законом України ратифіковано Угоду про позику між Україною та Міжнародним Банком реконструкції та розвитку на проект “Контроль за туберкульозом і ВІЛ/СНІДом в Україні” у сумі 60 млн. дол. США, з яких 30 млн. дол. США виділено на протидію епідемії ВІЛ/СНІД в сфері охорони здоров’я та в системі виконання покарань. Основна частина коштів цього проекту передбачена на заходи щодо зменшення шкоди та інші програми попередження поширення ВІЛ�інфекції. Уряд України докладає зусиль для більш ефективного виконання цієї програми.

Кошти, надані АМР США (USAID), Шведською агенцією міжнародного розвитку, Канадською агенцією міжнародного розвитку, Міністерством Великобританії у справах міжнародного розвитку та інших двосторонніх донорів є значним внеском у програми боротьби з ВІЛ/СНІДом в Україні. Агенції ООН в Україні, ЄС, Міжнародний Фонд “Відродження”, «Лікарі без кордонів» та інші міжнародні установи надають організаційну, фінансову та технічну підтримку уряду України та НУО у втіленні профілактичних програм різних напрямів.

З викладеного вище можна зробити висновок, що стабілізація епідемічної ситуації можлива тільки за умови глибокої інтеграції проблеми боротьби з ВІЛ/СНІДом до усіх сфер народного господарства, залучення нових партнерів та ресурсів як державних, так і усієї міжнародної спільноти для досягнення стратегічної цілі – подолання епідемії ВІЛ�інфекції/СНІДу. Проте, задля досягнення Цілей розвитку тисячоліття, спрямованих на стримання епідемії ВІЛ/СНІД до 2015 року, необхідна значна додаткова підтримка та зовнішні ресурси з боку великої кількості національних партнерів.

— 39—

VI. УМОВИ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ І ОЦІНКИ Підготовка Національного звіту

Для координації національної відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу, для досягнення цілей Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом ССГАООН та Цілей тисячоліття у сфері розвитку у грудні 2004 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням визначив центральні органи виконавчої влади, відповідальні за проведення моніторингу і оцінки ефективності заходів, що забезпечують контроль стану епідемії ВІЛ�інфекції/СНІДу за національними показниками40, а також зобов’язав МОЗ затвердити перелік цих національних показників та інструкцію щодо їх визначення.

Цей національний звіт з виконання рішень Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом підготовлено Українським центром профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України за фінансової та технічної підтримки МБФ „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні в рамках програми „Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні ”, підтриманої ГФСТМ. Підготовка цього звіту була здійснена завдяки активній участі восьми ключових центральних органів виконавчої влади: Міністерства охорони здоров’я, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони, Міністерства фінансів, Міністерства праці та соціальної політики, Державного комітету телебачення та радіомовлення, Державного департаменту з питань виконання покарань та за технічної підтримки та координації ЮНЕЙДС.

Національний звіт складається з 24�х національних показників моніторингу і оцінки ефективності заходів, що забезпечують контроль за епідемією ВІЛ�інфекції/СНІДу в країні: 19 основних і 5 додаткових. Частина даних, необхідних для розрахунків показників, була отримана із даних державного спостереження або адміністративних даних, а 16 показників потребували спеціальних досліджень, які були профінансовані МБФ „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” (див. додаток 4).

Національний звіт представлений та обговорений 16.12.2005 р. на Консультативній зустрічі "Підготовка Звіту України за 2003�2005 рр. щодо виконання цілей Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом" і затверджений Національною координаційною радою з питань запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІДу. Національна система моніторингу та оцінки

В цьому звітному періоді Україна продемонструвала значний прогрес в розвиткові ключових складових Національної системи моніторингу та оцінки ефективності заходів, що забезпечують контроль стану епідемії ВІЛ�інфекції/СНІДу. В процесі розробки переліку національних показників, систематизації збору даних та організації спеціальних досліджень, Україна розробляє та впроваджує систематичний підхід до моніторингу національної відповіді на епідемію. Проте, національні показники демонструють, що наявний масштаб та інтенсивність відповіді на епідемію недостатні для суттєвого вимірюваного впливу на епідемію. Більшість даних, наведених у цьому звіті підкреслюють важливість підвищення якості, охоплення та ефективності програм та послуг для людей, постраждалих внаслідок епідемії в Україні. Сфера моніторингу та оцінки потребує додаткової уваги та зусиль задля закріплення досягнутих успіхів. Залучення всіх партнерів, які працюють заради подолання епідемії, до підтримки та розвитку національної системи моніторингу та оцінки.

40 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2004 р. № 890�р «Про моніторинг і оцінку ефективності заходів, що забезпечують контроль стану епідемії ВІЛ�інфекції/СНІДу за національними показниками».

— 40—

ДОДАТОК 1

КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС/ПІДГОТОВКА НАЦІОНАЛЬНОГО ЗВІТУ ПРО МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ВІДДАНІСТЬ СПРАВІ БОРОТЬБИ З ВІЛ/СНІДОМ

1) Які заклади/структури були відповідальними за заповнення форм з різних показників? а) Національна координаційна рада з питань запобігання поширенню ВІЛ�

інфекції/СНІДу Так

б) Український центр з профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України Так в) Інші

(прохання вказати які саме) Ні

2) Внесок з боку Міністерств: Охорони здоров’я Так Освіти і науки Так Праці та соціальної політики Так У справах сім’ї, молоді та спорту Так Оборони Так Фінансів Так Закордонних справ Так Держкомтелерадіо Так Державного департаменту з питань виконання покарань Так Організацій громадянського суспільства Так Людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом Так Приватного сектору Ні Організацій системи ООН Так Двосторонніх організацій Так Міжнародних НУО Так Інші: Республіканський центр профілактики і боротьби зі СНІДом АР Крим, обласні

центри профілактики і боротьби зі СНІДом, Одеська обласна санепідстанція Так

3) Чи обговорювався звіт на широкому форумі? Так 4) Чи зберігаються результати досліджень у центральній організації? Так 5) Чи доступні дані для проведення відкритих консультацій? Так

Ім’я, прізвище / посада: Лариса Василівна Бочкова, начальник відділу моніторингу та оцінки Українського центру профілактики та боротьби зі Снідом, Міністерства охорони здоров’я України

Дата: _30 грудня 2005 року_______________________________________________ Підпис: ________________________________________________________________

— 41—

ДОДАТОК 2

КОМБІНОВАНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНДЕКС В ОБЛАСТІ ПОЛІТИКИ ВІЛ9ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ41 ЧАСТИНА „А”

I. Стратегічний план 1. Чи розроблені у вашій країні національні багатосекторальні стратегії/засади дій для

боротьби з ВІЛ/СНІДом?42*

(Багатосекторальні стратегії повинні включати в себе, але не обмежуватися стратегіями, розробленими міністерствами, як вказано нижче)

Так Період охоплення: 2004�2011 рр. 1.1 ЯКЩО „ТАК”, які сектори включено?

Включені сектори Стратегія / засади для дій Фокус/відповідальність Охорона здоров’я Так Так Освіта Так Так Праця Так Так Транспорт Ні Ні Збройні сили Так Так Жінки Так Ні Молодь Так Так Інше (вкажіть) * Засуджені

Так Так

* Будь�які наступні сектори: сільське господарство, фінанси, людські ресурси, корисні копалини та енергетика, планування, державні роботи, туризм, торгівля та промисловість.

Коментарі:

1.2 ЯКЩО „ТАК”, чи розглядають національні стратегії/ засади для дій наступні напрямки, цільові групи населення чи загальнонаціональні питання? (Так/ Ні)

Програми a. Добровільне консультування та тестування? b. Сприяння використанню презервативів та їх розповсюдження? c. Профілактика та лікування ІПСШ? d. Безпека крові при переливанні? e. Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини? f. Грудне вигодовування? g. Догляд та лікування? h. Міграція? Цільові групи населення i. Жінки і дівчата? j. Молодь? k. Групи населення найвищого ризику43? l. Діти�сироти та інші уразливі діти? Загальнонаціональні питання m. ВІЛ/СНІД та бідність? n. Права людини? o. Залучення ЛЖВС?

a. Так b. Так

c. Так d. Так e. Так f. Так g. Так h. Ні

i. Так j. Так k. Так l. Ні

m. Ні n. Так o. Ні

41 Частина А підписана Начальником відділу інфекційних соціально небезпечних хвороб Міністерства охорони здоров’я України Т.А. Александріною. Частина Б розглянута на сесії зі стратегічного планування роботи ВІЛ�сервісних організацій на 2006�2007 роки, яка відбулася 23�27 листопада 2005 року, і в якій взяли участь більше 50 представників НУО з різних регіонів України, та підписана Виконавчим директором Всеукраїнського БФ "Українська коаліція ВІЛ�сервісних організацій" О.В. Нечосіною.

42 Усі запитання, виділені жирним шрифтом та зірочкою, також відповідають національному моніторингу „Три єдиних принципів”

— 42—

1.3 ЯКЩО „ТАК”, то чи містять вони операційний план?

1.4 ЯКЩО „ТАК”, чи включає стратегія / операційний план:

a. Формальні цілі програми? b. Деталізований бюджет витрат? c. Вказівки на джерела фінансування? d. План моніторингу та оцінки?

Так

Так Ні

Так Ні

1.5 Чи забезпечується у вашій країні “повне залучення та участь” громадянського суспільства під час етапу планування?

Так 1.6 Чи була національна стратегія /засади для дій ухвалена усіма ключовими учасниками?

Так

Коментарі: Проект багатосекторальної стратегії подолання ВІЛ/СНІДу визначеної постановою Кабінету

Міністрів України від 04.03.2004 № 264 “Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ�інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ�інфекції, допомоги та лікування ВІЛ�інфікованих і хворих на СНІД на 2004�2008 роки”, відповідно до регламенту Кабміну, був узгоджений з усіма задіяними центральними органами виконавчої влади та главами держадміністрацій 27ми територіальних одиниць країни. 2. Чи були включені питання ВІЛ/СНІДу у загальні плани розвитку вашої країни (такі, як: a)

Національні плани розвитку, б) Засади ООН щодо надання допомоги з метою розвитку, в) Документи, що містять стратегії зменшення бідності, та г) Єдина оцінка країн)?

Так 2.1 ЯКЩО „ТАК”, вкажіть, у який саме план розвитку? a) Так –Національний план розвитку; б) Так – Засади ООН щодо надання допомоги з метою розвитку; в) Ні; г) Так – Єдина оцінка країн. Які саме аспекти охоплені? (Так/ Ні)

a) б) в) г) Профілактика ВІЛ Так Так Так Догляд та підтримка Так Так Так Зменшення впливу ВІЛ/СНІДу Так Так Так Зменшення рівня гендерної нерівності у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу / догляду

Так Так Так

Зменшення нерівності у прибутках населення у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу / догляду

Так Ні Ні

3. Чи здійснювалася у вашій країні оцінка впливу ВІЛ/СНІДу на її економічний розвиток (з

метою планування)? Ні ЯКЩО „ТАК”, наскільки така оцінка інформує про рішення щодо розподілу ресурсів? (від „недостатньо” до „достатньо ”)

Недостатньо Достатньо 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

43 Групи населення найвищого ризику визначаються на місцях як групи вищого ризику передачі ВІЛ (споживачі ін’єкційних наркотиків, чоловіки, які мають секс з чоловіками, працівники секс�бізнесу, водії таксі тощо)

— 43—

Коментарі: 4. Чи існує у вашій країні стратегія / засади для дій, спрямовані на вирішення питань щодо

ВІЛ/СНІДу серед національних воєнізованих служб, збройних сил, миротворців та поліції? Так 4.1 ЯКЩО „ТАК”, то що із нижченаведеного було реалізовано?

Профілактика ВІЛ Так

Догляд та підтримка Ні

Добровільне консультування на тестування на ВІЛ Обов’язкове консультування та тестування на ВІЛ

Так

Ні

Інше (вкажіть): Проведено дослідження ризикованої поведінки військовослужбовців збройних сил України

Так

Коментарі: “Комплексний план заходів протидії поширенню епідемії ВІЛ�інфекції та СНІДу в збройних силах України на 2004�2008 роки”. Затверджено міністром оборони України 04 липня 2004 року.

“План медичних заходів з профілактики ВІЛ�інфекції/СНІДу в Збройних Силах України на 2005 рік” затверджений наказом директора департаменту охорони здоров'я міністерства оборони України 12 серпня 2004 року № 80.

Загалом, як ви оцінюєте заходи з планування стратегій у програмах протидії ВІЛ/СНІДу?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: У зв’язку з реалізацією МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

— 44—

II. ПОЛІТИЧНА ПІДТРИМКА Потужна політична підтримка означає існування політичних та урядових лідерів, які часто говорять про проблеми СНІДу і регулярно очолюють важливі зустрічі; розподіл держаних бюджетних коштів для підтримки програм з протидії СНІДу; ефективне використання урядових та неурядових організацій та процесів для підтримки ефективного впровадження програм зі СНІДу. 1. Чи висловлюється глава уряду та /або найвищі урядовці публічно та схвально про

зусилля з протидії СНІДу принаймні двічі на рік?

Глава уряду Так Інші найвищі посадовці Так

2. Чи існує у вашій країні робочий загальнонаціональний мультисекторний та офіційно

ухвалений керівний/координаційний з ВІЛ/СНІДу? (Національна Рада чи Комісія)*

Так 2.1 ЯКЩО „ТАК”, коли його було створено? Рік: 2005 2.2 Що він включає в себе/передбачає?

Визначені повноваження Так Визначене членство

В тому числі: громадянське суспільство ЛЖВС Приватний сектор

Так Так Так Так

План дій Так Функціонуючий секретаріат Так Дата останнього засідання Секретаріату Дата: 27.07.05

Коментарі: 3. Чи існує у вашій країні національний орган з питань ВІЛ/СНІДу, який сприяє взаємодії між

урядом, ЛЖВС, приватним сектором та громадянським суспільством у впровадження програм/стратегії з протидії ВІЛ/СНІДу?

Так 3.1 ЯКЩО „ТАК”, що він включає в себе/передбачає?

Визначені повноваження Так

Визначене членство Так

План дій Так

Функціонуючий секретаріат Так

Дата останнього засідання Дата: 27.07.05

Коментарі: 4. Чи існує у вашій країні національний орган з питань ВІЛ/СНІДу, який підтримує

координацію надання послуг у сфері профілактики ВІЛ організаціями громадянського суспільства?

Так

4.1 ЯКЩО „ТАК”, що він включає в себе/передбачає?

Визначені повноваження Так

— 45—

Визначене членство Так

План дій Так

Функціонуючий секретаріат Так

Дата останнього засідання Дата: 23.11.2005

Коментарі: В Україні діє Всеукраїнський благодійний фонд „Коаліція ВІЛ�сервісних організацій”, зареєстрований Міністерством юстиції України за № 0682 від 07.07.2004. Місією Коаліції є посилення та розширення участі неурядових організацій, що надають послуги у сфері охорони репродуктивного здоров’я, профілактики ВІЛ�інфекції, догляду за ВІЛ�інфікованими і хворими на СНІД, сприяння подоланню епідемії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та хвороб, що передаються статевим шляхом. До Коаліції ввійшли постійно працюючі 42 громадські організації та фонди.

Загалом, як ви оцінюєте політичну підтримку програм з протидії ВІЛ/СНІДу?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2003 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: У зв’язку з реалізацією МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

III. Профілактика44

1. Чи існує у вашій країні загальна політика та стратегія, яка сприяє поширенню інформації, освіти та комунікації (ІОК) з питань ВІЛ/СНІДу серед загального населення?

Ні 1.1 Чи впроваджувалися у вашій країні програми сприяння точного та об’єктивного висвітлення

проблем ВІЛ/СНІДу у засобах масової інформації протягом останнього року? Ні

2. Чи існує у вашій країні політика чи стратегія у сфері освіти молоді з питань охорони

репродуктивного та сексуального здоров’я, пов’язані з ВІЛ/СНІДом? Так 2.1 Чи є освіта з питань ВІЛ частиною навчального плану в початковій школі Так середній школі Так 2.2 Чи передбачає така стратегія / навчальний план однакові стандарти освіти з питань охорони

репродуктивного та сексуального здоров’я як для молодих чоловіків, так і молодих жінок? Так

Коментарі:

44 Стратегії/політика в рамках „Профілактики” можуть бути включені до національної стратегії/засад для дій, описані у I.1 або окремо

— 46—

3. Чи існує у вашій країні політика чи стратегія ІОК чи інших профілактичних медичних

втручань для груп населення найвищого ризику? Так 3.1 Чи існує у вашій країні політика чи стратегія для наступних груп населення найвищого ризику?

Для споживачів ін’єкційних наркотиків, в тому числі: � Інформація з питань зменшення ризику, освіта та консультування? � Програми обміну голок та шприців? � Послуги з лікування? � Якщо так – замісна терапія?

Так Ні

Так Так Ні

Для чоловіків, які мають секс з чоловіками? Ні Для працівників секс�бізнесу? Ні Для ув’язнених? Так Для тих, хто мігрує за кордон, для мобільного населення? Ні Для біженців та/або людей, виселених з місць постійного проживання?

Ні

Інших груп населення найвищого ризику? Вкажіть, яких саме Коментарі: 4. Чи існує у вашій країні політика чи стратегія, спрямована на розширення доступу до

найважливіших профілактичних засобів, в тому числі – для груп населення найвищого ризику (такі товари та засоби включаються в себе, але не обмежуються доступом до ДКТ, презервативами, стерильні голки та ліки для лікування ХПСШ)?

Ні

4.1 Чи існують у вашій країні програми у підтримку політики чи стратегії:

Програми соціального маркетингу для презервативів? Ні

Програми безпеки крові при переливанні? Так

Програми забезпечення безпечних ін’єкцій у медичних закладах? Так

Програми антенатального скрінінгу сифілісу? Так

Інші програми? Вкажіть, які саме

Коментарі:

Загалом, як ви оцінюєте політичні зусилля у підтримку програм профілактики?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: У зв’язку з реалізацією МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

— 47—

5. Які з нижченаведених профілактичних дій були впроваджені в 2003 та 2005 роках у підтримку політики/стратегії профілактики ВІЛ? (Відмітьте усі програми, які впроваджуються поза пілотним етапом і охоплюють міське і сільське населення).

2003 2005 a. Програма сприяння точного і об’єктивного

висвітлення проблем ВІЛ/СНІДу в ЗМІ. b. Програма соціального маркетингу для презервативів c. Освіта щодо СНІДу у школах d. Комунікації для зміни поведінки e. Добровільне консультування та тестування f. Програми для працівників секс�бізнесу g. Програми для чоловіків, які мають секс з чоловіками h. Програми для споживачів ін’єкційних наркотиків

(якщо застосовуються) i. Програми для інших груп населення найвищого

ризику j. Безпека крові k. Програми профілактики передачі ВІЛ від матері до

дитини l. Програми забезпечення універсального захисту у

медичних установах

a. Так b. Ні c. Так d. Так e. Так f. Ні g. Ні h. Так i. Так j. Так k. Так l. Так

a. Так b. Ні c. Так d. Так e. Так f. Так g. Ні h. Так i. Так j. Так k. Так l. Так

Загалом, як ви оцінюєте зусилля у впровадженні програм профілактики ВІЛ/СНІДу?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: У зв’язку з реалізацією МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

— 48—

IV. Догляд та підтримка45 1. Чи існує у вашій країні політика чи стратегія, спрямована на забезпечення комплексного

догляду та підтримки при ВІЛ/СНІДу, що приділяє особливу увагу подоланню бар’єрів жінками, дітьми та представниками груп населення найвищого ризику? (Комплексний догляд включає в себе, але не обмежується ДКТ, психосоціальним доглядом, доступом до ліків, доглядом на дому та на основі громади).

Ні 2. Які з наступних видів діяльності впроваджувалися в рамках компоненту догляду та

підтримки у програмах протидії ВІЛ/СНІДу?

2003 2005 Скрінінг на ВІЛ крові для переливання Так Так Універсальні засоби захисту Так Так Лікування опортуністичних інфекцій (ОІ) Так Так Антиретровірусна терапія (АРВ�терапія) Так Так Догляд щодо харчування Ні Ні Догляд за хворими на ІПСШ Так Так Послуги з планування сім’ї Так Так Психосоціальна підтримка ЛЖВС та членам їхніх родин Так Так Догляд на дому Так Так Паліативний догляд та лікування інфекцій, пов’язаних з ВІЛ: пневмонія, оральний стоматит, вагінальний кандидоз, туберкульоз легень (ДОТС)

Так Так

Котрімоксазолова профілактика серед ВІЛ�інфікованих осіб Так Так Профілактика після зараження (наприклад, ризики інфекції, пов’язані з професійною діяльність, зґвалтування)

Так Так

Інше: (вкажіть) Коментарі:

Загалом, як ви оцінюєте заходи з догляду та лікування в рамках програм протидії ВІЛ/СНІДу?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: У зв’язку з реалізацією МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

3. Чи існує у вашій країні політика чи стратегія для задоволення додаткових, пов’язаних з

ВІЛ/СНІДом потреб дітей9сиріт та інших уразливих дітей (ДСУД)?

Ні

3.1 ЯКЩО „ТАК”, то чи існує діюче визначення ДСУД у країні? Так, Ні ЯКЩО „ТАК”, дайте визначення:____________________

3.2 Які з наведених нижче видів діяльності впроваджуються в рамках програм допомоги ДСУД?

45 Стратегії/політика в рамках „Догляду та підтримки” можуть бути включені до національної стратегії/засад для дій, описані у I.1 або окремо

— 49—

2003 2005 Плата за навчання для ДСУД Так Так Програми громад* Так Так Інше: (вкажіть)

Коментарі: В Україні загальна освіта (початкова та середня) є безоплатною (оплачується державою). * В рамках програм донорів.

Загалом, як ви оцінюєте зусилля щодо задоволення потреб ДСУД?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: За останні два роки проводилася робота щодо підвищення кваліфікації працівників, які працюють з цими групами дітей

— 50—

V. Моніторинг та оцінка46*

1. Чи існує у вашій країні єдиний національний план моніторингу та оцінки (М/О)?

Ні

1.1. ЯКЩО „ТАК”, чи був він ухвалений усіма ключовими партнерами. Які здійснюють оцінку? Так Ні Коментарі: 1.2. Чи розроблявся план М/О у співробітництві з громадянським суспільством, ЛЖВС? Так Ні 2. Чи включає в себе план М/О?

� Збір даних, аналіз, звітування та зворотній зв’язок?

Так Ні

� Чітко визначений, стандартизований набір показників?

Так Ні

� Керівництво щодо засобів збору інформації?

Так Ні

� План управління даними

Так Ні 3. Чи є розроблений бюджет для плану М/О? Ні Роки охоплені: 3.1 Якщо „так”, чи є таке фінансування забезпеченим? Так Ні 4. Чи існує діючий Відділ чи Департамент з питань моніторингу та оцінки?

У процесі створення ЯКЩО „ТАК”, Він ґрунтується на НКС чи аналогічній структурі? Ні Він ґрунтується на Міністерстві охорони здоров’я Так Інше?

4.1 Якщо „так”, то чи існують діючі механізми забезпечення подання звітів партнерів�виконавців до Відділу чи Департаменту з М/О?

Ні Коментарі:

46 Увесь розділ щодо МіО відповідає „Третьому єдиному принципу: єдина система моніторингу та оцінки”

— 51—

4.2 Чи працює у національній програмі спеціаліст, який відповідає за діяльність у сфері моніторингу та оцінки?

Так, повна зайнятість

4.3 ЯКЩО „ТАК”, з якого часу? : Рік 2004 5. Чи існує комітет чи робоча група, яка регулярно проводить зустрічі з питань координації

діяльності у сфері М/О, в тому числі 9 нагляд? Так, регулярно Дата останньої зустрічі 09.11.2005 р.

5.1 Чи входять до складу групи представники громадянського суспільства, ЛЖВС? Так 6. Чи були переглянуті програми окремих агенцій для приведення до відповідності показників М/О з показниками, що існують у вашій країні? Ні 7. Якою мірою („недостатньо” чи „достатньо”) обмінюються результатами М/О агенції ООН, двосторонні та інші організації? Недостатньо Достатньо 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Коментарі:

8. Чи здійснює Відділ з М/О керівництво центральною національною базою даних?

Ні 8.1 ЯКЩО „ТАК”, якого типу ця база даних? ____________________ 9. Чи існує у вашій країні функціональна * Інформаційна медична система?

Національний рівень Суб�національний рівень *

Так Так

(*дані, що регулярно надходять з медичних закладів, підсумовуються на районному рівні, а потім надсилаються до національного рівня, де аналізуються і застосовуються для цілей різних рівнів)

10. Чи існує у вашій країні функціональна Інформаційна освітня система?

Національний рівень Суб�національний рівень (область)*

Так Так

* Якщо „так”, вкажіть рівень, наприклад, районний 11. Чи публікується у вашій країні оціночний звіт з питань ВІЛ/СНІДу принаймні один раз на

рік (включаючи звіти епідеміологічного нагляду за ВІЛ)? Так 12. Якою мірою стратегічна інформація використовується у плануванні та впровадженні? Недостатньо Достатньо 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Коментарі:

— 52—

13. ЧИ були проведені тренінги з питань М/О впродовж останнього року? � На національному рівні? Так � На субнаціональному рівні? Так � Із залученням громадянського суспільства? Так

Загалом, як ви оцінюєте зусилля у сфері моніторингу та оцінки в рамках програм протидії ВІЛ/СНІДу?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: У зв’язку з реалізацією МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

— 53—

ЧАСТИНА „Б” I. Права людини

1. Чи існують у вашій країні закони та положення, які захищають від дискримінації людей,

які живуть з ВІЛ/СНІДом (наприклад, загальні положення, які захищають від дискримінації або спеціальні положення щодо ВІЛ, які зосереджуються на шкільній освіті, забезпеченні житлом, працевлаштуванні тощо)?

Так

Коментарі:

Законодавство існує, але воно не виконується належним чином, тому що система моніторингу порушень прав людини недосконала.

2. Чи існують у вашій країні закони та положення, які захищають від дискримінації окремі групи людей, які вважаються особливо уразливими до дискримінації щодо ВІЛ/СНІДу (наприклад, такі групи, як СІН, ЧCЧ, працівники секс9бізнесу, молодь, мобільні групи населення, ув’язнені)?

Ні ЯКЩО „ТАК”, будь�ласка, вкажіть ці групи:

3. Чи існують у вашій країні закони та положення, які перешкоджають ефективній

профілактиці ВІЛ та догляду за групами населення найвищого ризику? Ні ЯКЩО „ТАК”, надайте перелік: В існуючих законах немає прямих норм та положень, які б перешкоджали ефективній профілактиці ВІЛ та забезпеченню догляду. Але в підзаконних актах (постановах, наказах різних відомств) є окремі положення, які не сприяють профілактиці та догляду. Окреме питання � криміналізація деяких найбільш уразливих груп (споживачів наркотиків, жінок секс бізнесу). Тобто прямих перешкод для проведення програм з профілактиці та догляду немає, але ці групи обмежені в доступі до цих послуг. 4. Чи згадуються у будь9якій стратегії/політиці щодо ВІЛ/СНІДу чіткі положення щодо

підтримки та захисту прав людини?

Так Коментарі: 5. Чи долучав уряд вашої країни представників уразливих груп населення до розробки та

впровадження урядової політики щодо ВІЛ (через політичну та фінансову підтримку)?

Так ЯКЩО „ТАК”, надайте приклади:

Участь представників Мережі людей, що живуть з ВІЛ в роботі Національної координаційної раді, при плануванні політики, проектів (зокрема, проекту в ГФ), тощо.

6. Чи існує у вашій країні політика, спрямована на забезпечення рівного доступу для

чоловіків та жінок до послуг з профілактики та догляду? Так Коментарі:

— 54—

Деякі чоловіки та жінки мають рівне обмеження доступу до послуг з профілактики та догляду (наприклад, в закладах позбавлення волі). 7. Чи існує у вашій країні політика, спрямована на забезпечення рівного доступу

представників груп населення найвищого ризику до послуг з профілактики та догляду? Ні Коментарі: Комплексної політики не існує, в більшості областей і міст України представники гуп найвищого ризику мають обмежений доступ до послуг. В країні існує політика «пріоритетних регіонів» 8. Чи підтримується у вашій країні політика, яка забороняє скрінінг на ВІЛ для провадження

загальної кадрової політики (призначення, підвищення, навчання, пільги)? Ні 9. Чи існує у вашій країні політика, яка забезпечує аналіз протоколів досліджень у сфері

ВІЛ/СНІДу, що проводяться на людях, а також їхнє затвердження національними/місцевими комітетами з питань етики?

Ні 9.1 ЯКЩО „ТАК”, то чи входять до складу комітету з питань етики представники громадянського суспільства, ЛЖВС? 10. Чи існують у вашій країні наступні механізми моніторингу та правозастосування?

� Збір інформації про права людини та проблеми ВІЛ/СНІДу, а також використання цієї інформації при реформуванні розробки політики та програм.

Ні

Механізми існують, але не використовуються або недостатньо використовуються при формуванні політики

� Існування незалежних національних інституцій для сприяння та захисту прав людини, в тому числі комісії з прав людини, комісії з реформування права, омбудсмени, які розглядають проблеми ВІЛ/СНІДу у своїй роботі.

Так

� Створення фокус�груп в рамках державних медичних та інших відомств для здійснення

моніторингу порушень прав людини, пов’язаних з ВІЛ/СНІДом. Ні

� Розробка показників продуктивності чи шаблонів відповідності зі стандартами дотримання прав людини у контексті заходів з протидії ВІЛ/СНІДу.

Ні 11. Чи пройшли представники судової системи навчання/роз’яснення з питань ВІЛ/СНІДу та

прав людини, які можуть виникнути в процесі їхньої діяльності? Ні

— 55—

12. Чи є наступні юридично9правові послуги доступними у вашій країні? � Системи юридичної підтримки при розгляді справ, пов’язаних з ВІЛ/СНІДом.

Ні

� Державна підтримка приватних юридичних фірм, чи центрів на базі вузів, які надають юридичні послуги на громадських засадах людям, які живуть з ВІЛ/СНІДом з таких питань, як, наприклад, дискримінація.

Ні

� Програми з освіти, підвищення обізнаності щодо своїх прав для людей, які живуть з

ВІЛ/СНІДом.

Ні Існують обмежені пілотні або локальні програми, що не мають значного впливу. 13. Чи існують у вашій країні програми, спрямовані на зміни соціального ставлення від

дискримінації та стигматизації, пов’язаної з ВІЛ/СНІДом, до розуміння та позитивного сприйняття?

Ні

Загалом, як ви оцінюєте чинну політику, закони та положення щодо сприяння та захисту прав людини у сфері ВІЛ/СНІДу? 2005 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: Збільшення інформаційних програм. Підвищення ролі громадянського суспільства у формуванні та реалізації національної політики Загалом, як ви оцінюєте заходи щодо підсилення/вдосконалення чинної політики, законів та положень? 2005 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: Незначне збільшення соціальної реклами, не завжди належної якості. Підвищення ролі громадянського суспільства.

— 56—

II. Участь громадянського суспільства 1. Якою мірою громадянське суспільство зробило свій внесок для посилення політичної

відданості лідерів держави та для формулювання національної політики? Недостатньо Достатньо 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2. Якою мірою представники громадянського суспільства були задіяні у процес планування

та формування бюджету в рамках Національного стратегічного плану з питань ВІЛ/СНІДу або в рамках поточного плану дій (присутність на планувальних зустрічах та перегляд проектів)?

Недостатньо Достатньо 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

3. Якою мірою додаткові послуги, що їх надають громадські організації у сфері

профілактики та догляду, враховуються Національними стратегічними планами та звітами?

Недостатньо Достатньо 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

4. Чи здійснювався у вашій країні національний періодичний перегляд стратегічного плану

за участі громадянського суспільства в:

Так Місяць ……….. Рік 2005 5. Наскільки у вашій країні діє політика щодо забезпечення аналіз протоколів досліджень у

сфері ВІЛ/СНІДу, що проводяться на людях, а також їхнє затвердження національними/місцевими комітетами з питань етики, у роботі яких беруть участь ЛЖВС та ті, хто забезпечує догляд?

Недостатньо Достатньо 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Загалом, як ви оцінюєте зусилля, спрямовані на збільшення участі громадянського суспільства? 2005 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: Створення Національної координаційної ради та обласних рад.

— 57—

III. Профілактика 1. Які з нижченаведених видів профілактичної діяльності впроваджувалися в 2003 та 2005

роках у підтримку політики / стратегії профілактики ВІЛ?

(Відмітьте усі програми, які впроваджуються поза пілотним етапом і охоплюють міське і сільське населення).

2003 2005 Програма сприяння точного і об’єктивного висвітлення проблем ВІЛ/СНІДу в ЗМІ. Програма соціального маркетингу для презервативів Освіта щодо СНІДу у школах Комунікації для зміни поведінки Добровільне консультування та тестування Програми для працівників секс�бізнесу Програми для чоловіків, які мають секс з чоловіками Програми для споживачів ін’єкційних наркотиків (якщо застосовуються) Програми для інших груп населення найвищого ризику* Безпека крові Програми профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини Програми забезпечення універсального захисту у медичних установах

a. Ні b. Ні c. Ні d. Ні e. Ні f. Ні g. Ні h. Ні i. Ні j. Так k. Так l. Ні

a. Ні b. Ні c. Так d. Ні e. Ні f. Ні g. Ні h. Ні i. Ні j. Так k. Так l. Ні

*Будь�ласка, вкажіть Усі види програм профілактики існують, але вони не охоплюють сільське населення

Загалом, як ви оцінюєте зусилля у впровадженні програм профілактики ВІЛ/СНІДу?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: Збільшення фінансування на послуги з профілактиці, лікування та догляду. Підвищення рівня обізнаності у осіб, приймаючих рішення. Вдосконалення послуг та програм з профілактиці.

— 58—

IV. Догляд та підтримка 1. Які з наступних видів діяльності впроваджувалися в рамках компоненту догляду та

підтримки у програмах протидії ВІЛ/СНІДу?

2003 2005 Скрінінг на ВІЛ крові для переливання Так Так Універсальні засоби захисту Так Так Лікування опортуністичних інфекцій (ОІ) Так Так Антиретровірусна терапія (АРВ�терапія) Так Так Догляд щодо харчування Ні Так Догляд за хворими на ІПСШ Так Так Послуги з планування сім’ї Ні Ні Психосоціальна підтримка ЛЖВС та членам їхніх родин Ні Так Догляд на дому Ні Так Паліативний догляд та лікування інфекцій, пов’язаних з ВІЛ: пневмонія, оральний стоматит, вагінальний кандидоз, туберкульоз легень (ДОТС)

Ні Ні

Котрімоксазолова профілактика серед ВІЛ�інфікованих осіб Так Так Профілактика після зараження (наприклад, ризики інфекції, пов’язані з професійною діяльність, зґвалтування)

Так Так

інше: (вкажіть) програми для ВІЛ�позитивних дітей Ні Так

Загалом, як ви оцінюєте заходи з догляду та лікування в рамках програм протидії ВІЛ/СНІДу?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності: Наявність нових видів послуг та розширення охоплення

2. Чи існує у вашій країні політика чи стратегія для задоволення додаткових, пов’язаних з

ВІЛ/СНІДом потреб дітей9сиріт та інших уразливих дітей (ДСУД)?

Ні

2.1 Які з наведених нижче видів діяльності впроваджуються в рамках програм допомоги ДСУД? 2003 2005 Плата за навчання для ДСУД Програми громад Інше: (вкажіть)

Коментарі: Не визначились

Загалом, як ви оцінюєте зусилля щодо задоволення потреб ДСУД?

2005 Погано Добре 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2003 Погано Добре

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Якщо виникнуть відмінності між рейтингами 2003 та 2005 роками, будь�ласка, вкажіть основні причини, що пояснюють такі відмінності:

— 59—

ДОДАТОК 3 СІМНАДЦЯТЬ ФОРМ, ЯКІ ЗАПОВНЮЮТЬСЯ В КРАЇНІ, СТОСОВНО ПОКАЗНИКІВ

ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ТА ПОВЕДІНКИ Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Уразливі групи: тестування на ВІЛ

Джерело даних: назва

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 15 08 2004 по 16 09 2004

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 25 10 2004 по 15 11 2004

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 22 10 2004 по 13 11 2004

Джерело даних: назва

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 26 11 2004 по 07 12 2004

ЧАСТИНА I:Вимоги до даних СІН ЖКС ЧСЧ Засуджені МолодьЧИСЕЛЬНИК 1. Кількість респондентів, які пройшли тестування

на ВІЛ протягом останніх 12 місяців

2. Кількість респондентів, які знають результат свог останнього тесту

3. Кількість респондентів, які пройшли тестування на ВІЛ та знають його результат

ЗНАМЕННИК

4. Загальна кількість респондентівз уразливих груп

ЧАСТИНА II:Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО КОЖНІЙ З УРАЗЛИВИХ ГРУП

5. Поділіть кількість респондентів, які пройшлитестування та знають його результат (рядок 3)на загальну кількість респондентів відповідноїуразливої групи (рядок 4) та помножте результат на 100

218

60 137

48 116

218

886

C/LPE: Indicator 3

3542 268

959 48

Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

233

27,1

458

1413

32,4 24,6 17,9

116

2501

4,6

1051 478

959 458

Державний департамент з питань виконання покарань

Дослідження “Моніторинг поінформованості та поведінки засуджених, як компонент епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Дослідження "Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Міністерство у справах молоді та спорту

Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Таблиця до національного показника №3 "Відсоток осіб, які протягом останніх 12 місяців пройшли тестування на ВІЛ та одержали його результати:а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків; б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату;в. серед чоловіків, які мають секс із чоловіками; г. серед засуджених та ув’язнених;д. серед молоді віком 15�24 роки"

— 60—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Уразливі групи: профілактичні програми

Джерело даних: назва

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 15 08 2004 по 16 09 2004

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 22 10 2004 по 13 11 2004

ЧАСТИНА I:Вимоги до даних СІН ЖКС Молодь

<25 25+ Всі віки <25 25+ Всі віки <25 25+ Всі віки

ЧИСЕЛЬНИК1. Кількість респондентів, які протягом останніх 12 місяців

були охоплені навчанням "рівний�рівному"

2. Кількість респондентів, які протягом останніх 12 місяців

були охоплені профілактичною інформацією зі ЗМІ

3. Кількість респондентів, які протягом останніх 12 місяців

були охоплені послугами діагностування та лікування ХПСШ

4. Кількість респондентів, які протягом останніх 12 місяців

були охоплені послугами консультування та тестування на ВІЛ

5. Кількість респондентів, які протягом останніх 12 місяців

були охоплені програмами зменшення шкоди від ін’єкційноговживання наркотиків, в тому числі замісною терапією

6. Кількість респондентів, які протягом останніх 12 мбули охоплені принаймні однією з перерахованихвище послуг з профілактики ВІЛ

ЗНАМЕННИК

7. Загальна кількість респондентів зчисла представників групи ризику

ЧАСТИНА II:Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО КОЖНІЙ З УРАЗЛИВИХ ГРУП

3. Поділіть кількість респондентів, які протягом останніх12 місяців були охоплені принаймні однієюпрофілактичною послугою (рядок 6) на загальнукількість респондентів відповідної групи ризику(рядок 7) та помножте результат на 100

1146 1146

1547133 296

273

551

117 183

163

83,274

333

1547

20

1877

2254 2254

1877

4261931

476216260

1413

270153

1611 3542

117

38,425

150

105

84 87 171

1361

987

118

33,687

C/LPE: Indicator 4

503

47

130 143

293

858

7443

258

58

Таблиця до національного показника №4: "Відсоток осіб, яких охоплено профілактичними програмами:а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків;б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату;в. серед чоловіків, які мають секс із чоловіками;г. серед засуджених та ув’язнених;д. серед молоді віком 15�24 роки"

Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Міністерство у справах молоді та спорту

Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента

50 68 20

— 61—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Навчання життєво9важливим навичкам стосовно ВІЛ/СНІДу в школах

Джерело даних: назва Міністерство освіти і науки України

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 13 12 2004 по 17 12 2004

ЧАСТИНА I: Почтакові школи Середні школи Всі школи

Вимоги до даних Міські Сільські Державн Міські Сільські Державні Міські Сільські Державні

ЧИСЕЛЬНИК

Інструкції:

i) Вибирайте тільки ті школи, які надали інформацію (вилучаючи ті, які відповіли "не знаю") на всі 3 запитання

(тобто питання від 1 до 3 нижче)

ii) Рядок 1: вкажіть кількість шкіл, які зазначили, що в них був учитель, який пройшов навчання з викладання життєво9важливих

навичок, пов'язаних з ВІЛ/СНІДом, протягом останніх 5 роківiii) Рядок 2: вкажіть кількість шкіл, які відповіли "так" на питання в рядку 1 та які також зазаначили, що їх підготовані вчителі

викладали предмет ВІЛ/СНІД на постійній основі всім класам впродовж останнього академічного року

1. Школа має принаймні одного вчителя, який пройшов навчання з викладання

життєво9важливих навичок, пов'язаних з ВІЛ/СНІДом, впродовж останніх 5 років

Школи державного сектору 121 64 121 64

Школи приватного сектору 8 8

2. Школа має штатного працівника (працівників), який (які) пройшли навчання

викладати життєво9важливі навички, пов'язані з ВІЛ/СНІДом, протягом останніх 5 років,

і який (які) викладали цей предмет на постійній основі всім класам

впродовж останнього академічного року

Школи державного сектору 121 63 121 63

Школи приватного сектору 8 8

ЗНАМЕННИК

3. Кількість досліджених шкіл

Школи державного сектору 189 145 189 145

Школи приватного сектору 15 15

4. Загальна кількість шкіл в даній країні:*

Школи державного сектору 6826 14565 21391 6826 14565 21391

Школи приватного сектору 278 278 278 278

Державні і приватні школи 7104 14565 21669 7104 14565 21669

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ЗА ТИПОМ І РОЗТАШУВАННЯМ ШКОЛИ

5. Поділіть кількість шкіл (державних і приватних)які вказали, що мають штатного працівника,

який пройшов навчання з викладання

життєво9важливих навичок з ВІЛ/СНІДу (рядок 2)

на загальну кількість, охоплену дослідженням

(рядок 3) та помножте результат на 100.

БАЛИ ПОКАЗНИКА ЗА ТИПОМ ШКОЛИ (ДЕРЖАВНІ)

6. i) Розрахуйте середнє виважене число балів показника по містам та сільській місцевості

(рядок 5), використовуючи кількість шкілв містах та в сільській місцевості (рядок 4)

в якості різноваг.ii) Розрахуйте середнє виважене число балів

показника (рядок 5) за типом і розташуванням

школи, використовуючи цифри за кожним

типом і розташуванням школи (рядок 4)

в якості різноваг.

* Зі статистики Міністерства Освіти і науки.

Дослідження "Оцінка рівня охоплення учнівської та студентської молоді профілактичними програмами", профінасоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

55,0

Таблиця до національного показника №5: "Відсоток загальноосвітніх навчальних закладів, учителі яких пройшли підготовку з питань освіти щодо ВІЛ�інфекції/СНІД на засадах життєвих навичок і які проводили такі заняття протягом останнього академічного року"

GE: Indicator 3

49,9

63,2 43,4

— 62—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Контроль за ВІЛ/СНІДом на робочих місцях

Джерело даних: назва

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 5 10 2004 по 20 10 2004

ЧАСТИНА I: Чоловіки Жінки Всі

Вимоги до даних

ПРАЦІВНИКИ БЮДЖЕТНОГО СЕКТОРУ

1. Формальна зайнятість (тис.) 10471 10084 20555

2. Населення у віці 15�64 років (тис.) 15710 17116 32826

Рівень зайнятості в бюджетному секторі 66,652 58,916 62,618

Державний сектор Приватний сектор Всі роботодавці вибірки

ЧИСЕЛЬНИК

Політика проти дискримінації на роботі

3. Набір штату та його просування по службі 5 22 27

4. Пільги для штату 5 25 30

5. Кількість роботодавців, які забезпечують обидва попередні пункти 5 22 27

Програми профілактики та контролю за ВІЛ/СНІДом та догляду на робочих місцях

6. Освіта з питань ВІЛ/СНІДу 3 18 21

7. Професійні ризики та засоби захисту 1 3 4

8. Розповсюдження презервативів 0 1 1

9. Добровільне тестування та консультування 2 6 8

10. Послуги з лікування ХПСШ 2 10 12

11. Забезпечення препаратами для лікування ВІЛ/СНІДу 1 0 1

12. Кількість роботодавців, які надають все , перераховане вище 0 0 0

Комплексна політика на робочих місцях

13. Кількість роботодавців, які втілюють політику проти 0 0 0

дискримінації на роботі (рядок 5) та програми

на робочих місцях (рядок 12)

ЗНАМЕННИК

14. Кількість роботодавців у вибірці 5 25 30

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО СЕКТОРУ ЗАЙНЯТОСТІ

15. Поділіть кількість роботодавців, які втілюють 0 0 0

комплексну політику на робочих місцях (рядок 13)

на загальну кількість роботодавців у вибірці

(рядок 14) та помножте результат на 100.

GE: Indicator 4

Міністерство праці та соціальної політики України Державний депертамент нагляду за додержанням законодавства про працю

Дослідження "Політика та програми боротьби з ВІЛ/СНІД на робочих місцях", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Таблиця до національного показника №8: "Відсоток великих підприємств/компаній, що реалізують програми боротьби з ВІЛ�інфекцією/СНІД на робочих місцях"

— 63—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Контроль за ВІЛ/СНІДом на робочих місцях

Джерело даних: назва

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 5 10 2004 по 20 10 2004

ЧАСТИНА I: Чоловіки Жінки Всі

Вимоги до даних

ПРАЦІВНИКИ БЮДЖЕТНОГО СЕКТОРУ

1. Formal sector workforce ('000s) 10471 10084 20555

2. Population aged 15�64 years ('000s) 15710 17116 32826

Рівень зайнятості в бюджетному секторі 66,652 58,916 62,618

Державний сектор Приватний сектор Всі роботодавці вибірки

ЧИСЕЛЬНИК

Політика проти дискримінації на роботі

3. Набір штату та його просування по службі 5 22 27

4. Пільги для штату 5 25 30

5. Кількість роботодавців, які забезпечують обидва попередні пункти 5 22 27

Програми профілактики та контролю за ВІЛ/СНІДом та догляду на робочих місцях

6. Освіта з питань ВІЛ/СНІДу 3 18 21

7. Професійні ризики та засоби захисту 1 3 4

8. Розповсюдження презервативів 0 1 1

9. Добровільне тестування та консультування 2 6 8

10. Послуги з лікування ХПСШ 2 10 12

11. Забезпечення препаратами для лікування ВІЛ/СНІДу 1 0 1

12. Кількість роботодавців, які надають все , перераховане вище 0 0 0

Комплексна політика на робочих місцях

13. Кількість роботодавців, які втілюють політику проти 0 0 0

дискримінації на роботі (рядок 5) та програми

на робочих місцях (рядок 12)

ЗНАМЕННИК

14. Кількість роботодавців у вибірці 5 25 30

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО СЕКТОРУ ЗАЙНЯТОСТІ

15. Поділіть кількість роботодавців, які втілюють 0 0 0

комплексну політику на робочих місцях (рядок 13)

на загальну кількість роботодавців у вибірці(рядок 14) та помножте результат на 100.

GE: Indicator 4

Міністерство праці та соціальної політики України Державний депертамент нагляду за додержанням законодавства про працю

Дослідження "Політика та програми боротьби з ВІЛ/СНІД на робочих місцях", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Таблиця до національного показника №8: "Відсоток великих підприємств/компаній, що реалізують програми боротьби з ВІЛ�інфекцією/СНІД на робочих місцях"

— 64—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Хвороби, що передаються статевим шляхом: комплексне ведення захворювань

Джерело даних: назва Міністерство охорони здоров'я

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 08 07 2005 по 15 10 2005

ЧАСТИНА I: Чоловіки Жінки Обидві статі

Вимоги до даних <20 20+ Всі віки <20 20+ Всі віки <20 20+ Всі віки

ЧИСЕЛЬНИК

Інструкції:

i) Вкажіть тільки тих пацієнтів, для яких спостерігалась взаємодія "постачальник послуг9клієнт" в усіх 4 аспектах

ii) Рядки 194: вкажіть кількість пацієнтів, яким надавали належні процедури за категоріями пацієнта (тобто, статева/вікова група)iii) Рядок 5: вкажіть кількість пацієнтів, яким надавались належні процедури по всім 4 аспектам

1. Запис історії хвороби

2. Обстеження

3. Визначення діагнозу та призначення лікування

4. Надання консультацій щодо доведення до відомапартнера, використання презерватива та тестування

на ВІЛ

5. Кількість пацієнтів з ХПСШ, яким надавалисьналежні процедури по всім пунктам, перерахованим вище

ЗНАМЕННИК

6. Кількість респондентів, для яких

спостерігалась взаємодія "постачальник

послуг9клієнт" в усіх 4 вищеперерахованих аспектах (рядки 194)

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ЗА СТАТЕВИМИ ТА ВІКОВИМИ ГРУПАМИ

7. Поділіть кількість респондентів, які отрималиналежне лікування по всім 4 аспектам

(рядок 5) на кількість тих, яким надавалось

лікування по всім 4 аспектам (рядок 6) та

помножте результат на 100.

Дослідження “Оцінка консультування щодо ВІЛ/СНІД пацієнтів із хворобами, які передаються статевим шляхом”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

Таблиця до національного показника №9: "Відсоток пацієнтів з інфекціями, що передаються статевим шляхом, які отримали відповідні послуги щодо діагностики, консультування та лікування в державних і комунальних закладах охорони здоров’я"

313 354 81

157 26

40 330 41 313

643

GE: Indicator 5

32,099 42,613

15 128

81 643

40

146

41,43637,5 38,788 26,829 46,645

27415 128 143

81

38,649 44,35

30011

26 27414611

724

643

27 226 22 219 49 445

330 41 313

40 330 370 41

— 65—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

ПМД: антіретровірусна профілактика

Джерело даних: назва Міністерство охорони здоров'я України

Джерело даних: тип Адміністративні дані

Період збору даних (день/місяць/рік) 01 01 2004 по 31 12 '2004

ЧАСТИНА I: Державний сектор Приватний сектор Загалом

Вимоги до даних

ЧИСЕЛЬНИК

1. Кількість ВІЛ9інфікованих вагітних жінок, забезпечених 1825 0 1825

АРВ9терапією для зниження ризику ПМД

впродовж останнього року.

ЗНАМЕННИК

2. Кількість жінок, які народжували дітей впродовж

2003 року

3. Поширенність ВІЛ серед вагітних жінок %

4. Оціночна кількість ВІЛ9інфікованих вагітних жінок

в країні впродовж останнього року

Для розрахування рядку 4: помножте дані рядку 2

на дані рядку 3 та поділіть результат на 100.

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ІНДІКАТОРУ ПО СЕКТОРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

5. Поділіть кількість ВІЛ9інфікованих вагітних жінок,

яких відповідні сектори забезпечили АРВ9терапією

(рядок 1), на кількість ВІЛ9інфікованих вагітних

жінок в країні (рядок 4) та помножте результат на

100.

GE: Indicator 6

412866

0,00513

86,166 0 86,16609

2118

Таблиця до національного показника №10: "Відсоток ВІЛ�інфікованих вагітних жінок, які отримали повний курс антиретровірусної профілактики з метою зниження ризику передачі ВІЛ від матері дитині"

— 66—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна Україна

Лікуваня ВІЛ: антіретровірусна комбінована терапія

Джерело даних: назва Міністерство охорони здоров'я України

Джерело даних: тип Адміністративні дані

Період збору даних (день/місяць/рік) 01 01 2005 по 31 12 2005

ЧАСТИНА I: Чоловіки Жінки Обидві статі

Вимоги до даних Державні Приватні Загалом Державні Приватні Загалом Державні Приватні Загалом

ЧИСЕЛЬНИК

1. Кількість людей, які отримують АРВ�терапію

на початку року (в тисячах чол.)

2. Кількість людей, які розпочали лікування

протягом останнього року (в тисячах чол.)

3. Кількість людей, які отримували АРВ�терапію на

початку року і які померли протягом року

(в тисячах чол.)

4. Кількість людей, лікування яких було зупинено

з інших причин (в тисячах чол.)

5. Кількість людей, які отримують АРВ9терапію

на кінець року (в тисячах чол.)

Щоб розрахувати рядок 5, складіть дані рядків

1 та 2 та потім відніміть від них дані рядків

3 та 4.

ЗНАМЕННИК

6. Кількість ВІЛ�інфікованих людей (дорослих та дітей)

серед населення в цілому (в тисячах чол.)*

7. Кількість ВІЛ�інфікованих людей на

розвинених стадіях захворювання**

8. Кількість людей з розвиненою ВІЛ9інфекцією

(в тисячах чол.)

Щоб розрахувати рядок 8, помножте дані рядку

6 на дані рядку 7 та поділіть результат на 100.

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО СЕКТОРУ СТАТЕВОГО ЗДОРОВ'Я

9. Поділіть кількість людей з розвиненою

ВІЛ9інфекцією, які зараз отримують

АРВ9терапію (рядок 5) на загальну кількість

людей з розвиненою ВІЛ9інфекцією (рядок 8) та

помножте результат на 100.

* З даних національного дозорного епіднадзору за ВІЛ�інфекцією** У випадку, якщо відсутні місцеві дані, використовуйте стандартний показник 15%.

GE: Indicator 7

33,5

14,33

29,1 41,029,1 41,0 33,5

1,668 1,382

9,09955

63,5

3,050

40

14,33

5,732

23,5

1,668 1,382

1,299

2,212

0,198

0,2630,136

0,616

0,968

0,075

0,127

Таблиця до національного показника №11: "Кількість та відсоток людей із ВІЛ�інфекцією/СНІДом, які отримують комбіновану антиретровірусну терапію"

14,33

3,36755

3,050

0,683

1,244

0,123

— 67—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна Україна

Безпека крові

Джерело даних: назва

Джерело даних: типАдміністративні дані

Період збору даних (день/місяць/рік)01

01 2004 по 31 12 2004

ЧАСТИНА I: Державний сектор Приватний сектор ЗагаломВимоги до даних

ЧИСЕЛЬНИК

1. Кількість одиниць крові, перевірених на ВІЛ 924920 0 924920за остані 12 місяців відповідно до національних стандартівабо стандартів ВООЗ

ЗНАМЕННИК

2. Загальна кількість одиниць крові, 924920 0 924920що були перелиті за остані 12 місяців

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ІНДІКАТОРУ ПО СЕКТОРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

3. Поділіть кількість одиниць крові, перевірених на 100 ##### 100

ВІЛ, за остані 12 місяців відповідно до національних стандартів або стандартів ВООЗ (рядок 1), на загальну кількість одиниць крові перелитих

за остані 12 місяців (рядок 2) та помножте

результат на 100

GE: Indicator 9

Міністерство охорони здоров’я

Таблиця до національного показника №12: "Відсоток одиниць крові, що були перелиті за останні 12 місяців і які були досліджені на наявність ВІЛ"

— 68—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Групи ризику:знання стосовно профілактики ВІЛ

Джерело даних: назва

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 15 08 2004 по 16 09 2004

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 25 10 2004 по 15 11 2004

Джерело даних: назва

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 26 11 2004 по 07 12 2004

Джерело даних: назва

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 17 12 2004 по 20 12 2004

ЧАСТИНА I:

Вимоги до даних СІН ЖКС ЧСЧ Засудженні Війсковослужбовці

ЧИСЕЛЬНИК

Інструкції:

i) Вказуйте лише тих респондентів, які дали відповідь (в тому числі "я не знаю") на всі 5 запитань

ii) Рядки 195: вкажіть кількість респондентів, які дали вірні відповіді стосовно категорії респондента (тобто, чоловік9міські, чоловік9сільські, тощо)

iii) Рядок 6: вкажіть кількість респондентів, які дали вірні відповіді на всі 5 запитань

1. ВІЛ�інфікування можна уникннути, якщо мати секслише з одним вірним неінфікованим партнером

2. ВІЛ�інфікування можна уникнути використовуючи презервативи

3. Людина, яка виглядає здоровою, може мати ВІЛ

4. Людина може отримати ВІЛ від укусів комахи

5. Людина може отримати ВІЛ розділивши страву з кимось, хто є інфікованим

6. Кількість респондентів, які надали вірні

відповіді на запитання 194

ЗНАМЕННИК

7. Кількість респондентів, які

дали відповіді (в тому числі "не знаю") навсі вищенаведені запитання 194 чи ніколи не чули про СНІД

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО КОЖНІЙ З УРАЗЛИВИХ ГРУП

9. Поділіть кількість респондентів, які дали вірнівідповіді на всі запитання 194 (рядок 6) на

кількість тих, хто відповів на всі запитання (рядок 7) та помножте результат на 100.

467

1184

39,4426

982

1111

23,375

309

115 432

906

374

1371

1428

1299

659

21,201

1413 883

8,1387 48,924

1125

C/LPE: Indicator 5

16003514

838

745

771844 688

867

9882799

2378

3041 8511271 1030

531 909

Таблиця до національного показника №14: "Відсоток осіб, які правильно визначають шляхи запобігання статевої передачі ВІЛ та знають як він не передається:а. серед споживачів ін’єкційних наркотиків;б. серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату;в. серед чоловіків, які мають секс із чоловіками;г. серед засуджених та ув’язнених;д. серед військовослужбовців"

Міністерство оборони

Дослідження "Моніторинг поінформованості та поведінки військово службовців, як компонент епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Державний департамент з питань виконання покарань

Дослідження “Моніторинг поінформованості та поведінки засуджених, як компонент епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Дослідження "Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду

другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках

програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі

СНІДом, туберкульозом та малярією.

Міністерство у справах молоді та спорту

Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління",

профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання

епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом

та малярією.

— 69—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Рівень знань молоді стосовно профілактики ВІЛ

Джерело даних: назва Міністерство у справах сім'ї, молоді та дитинства України

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 22 10 2004 по 13 11 2004

ЧАСТИНА I: Чоловіки Жінки Обидві статі

Вимоги до даних Міські Сільські Загалом Міські Сільські Загалом Міські Сільські Загалом

NUMERATOR

Інструкції:

i) Вказуйте лише тих респондентів, які дали відповідь (в тому числі "я не знаю") на всі 5 запитань

ii) Рядки 195: вкажіть кількість респондентів, які дали вірні відповіді стосовно категорії респондента (тобто, чоловік9міські, чоловік9сільські, тощо)

iii) Рядок 6: вкажіть кількість респондентів, які дали вірні відповіді на всі 5 запитань

1. ВІЛ�інфікування можна уникннути, якщо мати секслише з одним вірним неінфікованим партнером

2. ВІЛ�інфікування можна уникнути використовуючи презервативи

3. Людина, яка виглядає здоровою, може мати ВІЛ

4. Людина може отримати ВІЛ від укусів комахи

5. Людина може отримати ВІЛ розділивши страву з кимось, хто є інфікованим

6. Кількість респондентів, які надали вірнівідповіді на запитання 194

ЗНАМЕННИК

7. Кількість респондентів (віком від 15 до 24), які дали відповіді (в тому числі "не знаю") на

всі вищенаведені запитання 194 чи ніколи

не чули про СНІД

8. Процент населення країни (віком від 15 до 24 років), які живуть в містах*

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО СТАТЯМ ТА МІСЦЯМ ПРОЖИВАННЯ

9. Поділіть кількість респондентів, які дали вірнівідповіді на всі запитання 194 (рядок 6) на

кількість тих, хто відповів на всі запитання

(рядок 7) та помножте результат на 100.

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО СТАТЯМ (НАЦІОНАЛЬНІ)

10. i) Розрахуйте середнє виважене число по міським та сільським балам (рядок 9),

використовуючи відсоток тих, хто живе в

містах та в сільських районах (рядок 8)

в якості різноваг.

ii) Візьміть просте середнє число національних

балів для чоловіків та жінок для того, щоб

отримати комбінований бал.

* Зі статистики національного бюро з перепису населення.

GE: Indicator 10

530 211

529 206

Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

1020 428

994 411

556 226

241 107

490 217

465 205

550 203

236 70

1106 429

477 177

122 49 106 38 228 87

820 319 799 299

12,709

1619 618

72,11 72,75

Таблиця до національного показника №15: "Відсоток молодих людей віком 15�24 роки, які правильно визначають шляхи запобігання статевої передачі ВІЛ та знають як він не передається"

72,43

14,064

14,083 14,078

15,013 13,115

14,878 15,361 13,267

— 70—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Прпацівники комерційного сексу: використання презервативів

Джерело даних: назваМіністерство у справах сім’ї, дітей та молоді України

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 15 08 2004 по 16 09 2004

ЧАСТИНА I: Жінки Чоловіки Обидві статі

Вимоги до даних

ЧИСЕЛЬНИК

1. Кількість респондентів , які повідомилипро використання презервативівз останнім комерційним клієнтом

ЗНАМЕННИК

2. Кількість респондентів, які протягом

останніх 12 місяців надавали сексуальніпослуги за плату

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ЗА СТАТТЮ

4. Поділіть кількість респондентів, які повідомилипро використання презервативів з останнім

комерційним клієнтом (рядок 1) на кількістьреспондентів, які протягом останніх 12 місяцівнадавали сексуальні послуги за плату (рядок 2)та помножте результат на 100

C/LPE: Indicator 6

1130

Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

1130

Таблиця до національного показника №16: "Відсоток осіб серед опитаних, які протягом останніх 12 місяців надавали сексуальні послуги за плату та повідомили про використання презервативів під час останнього статевого контакту з комерційним клієнтом"

1413 1413

79,97279,972

— 71—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Чоловіки, які мають секс із чоловіками: використання презервативів

Джерело даних: назваМіністерство у справах сім’ї, дітей та молоді України

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 25 10 2004 по 15 11 2004

ЧАСТИНА I: Вік <25 Вік 25+ Всі віки

Вимоги до даних

ЧИСЕЛЬНИК

1. Кількість респондентів, які повідомили

про використання перзервативів під час

останнього анального сексуального акту

з партнером9чоловіком

ЗНАМЕННИК

2. Кількість респондентів, які мали анальний

секс з партнером9чоловіком

за останні 6 місяців

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ЗА ВІКОВИМИ ГРУПАМИ

4. Поділіть кількість респондентів, які повідомили

про використання перзервативів під час

останнього анального сексуального акту

з партнером9чоловіком (рядок 1)

на кількість респондентів, які мали анальний

секс з партнером9чоловіком за останні 6 місяців

(рядок 2) та помножте результат на 100

155

666

Дослідження "Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

C/LPE: Indicator 7

218

Таблиця до національного показника №17: "Відсоток чоловіків, які використали презерватив під час останнього сексуального стосунку із партнером�чоловіком"

71,101 71,875

322

448

477

71,622

— 72—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Споживачі ін'єкційних наркотиків: безпечні практики споживанняін'єкційних наркотиків та сексуальних стосунків

Джерело даних: назва Міністерство у справах сім'ї, дітей та молоді України

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 15 08 2004 по 16 09 2004

ЧАСТИНА I: Чоловіки Жінки Обидві статі

Вимоги до даних <25 25+ Всі віки <25 25+ Всі віки <25 25+ Всі віки

ЧИСЕЛЬНИК

Інструкції:

i) Рядок 1: вкажіть кількість респондентів, які вказали, що вони використовували ін'єкційні наркотики протягом останнього місяцяii) Рядок 2: вкажіть кількість споживачів ін'єкційних наркотиків (рядок 1), які вказали, що вони ніколи не використовували спільне

обладнання для ін'єкцій наркотичних засобів протягом останнього місяцяiii) Рядок 3а: вкажіть кількість всіх споживачів ін'єкційних наркотиків (рядок 1), які вказали, що вони мали статевого партнера

впродовж останнього місяцяiv) Рядок 3б: вкажіть кількість поживачів ін'єкційних наркотиків, які ніколи не використовували спільне обладнання для ін'єкцій

наркотичних засобів протягом останнього місяця (рядок 2), які вказали, що вони мали статевого партнера впродовж останнього місяця

v) Рядок 4а: вкажіть кількість всіх споживачів ін'єкційних наркотиків (рядок 1), які відповіли "так" на запитання рядку 3 та які

вказали, що вони використовували презервативи під час їх нещодавних статевих актівvi) Рядок 4б: вкажіть кількість споживачів ін'єкційних наркотиків, які ніколи не використовували спільне обладнання для ін'єкцій

наркотичних засобів протягом останнього місяця (рядок 2), та відповіли "так" на запитання рядку 3 і які вказали, що вонивикористовували презервативи у нещодавних випадках, коли вини мали статеві стосунки

1. Вживали ін'єкційні наркотикивпродовж останнього місяця

2. СІН, які вживали ін'єкційні наркотики впродовж останнього місяця та які уникали

використовувати спільне обладнання для ін'єкцій

наркотичних засобів впродовж останнього місяця

3a. СІН, які вживали ін'єкційні наркотики впродовжостаннього місяця, які мали статеві стосунки

впродовж останнього місяця

3b. СІН, які вживали ін'єкційні наркотики впродовж

останнього місяця, які не використовували спільне

обладнання для ін'єкцій наркотичних засобів, але

мали статеві стосунки впродовж останнього місяця

4a. СІН, які вживали ін'єкційні наркотики впродовж

останнього місяця, які використовували презерватив

під час нещодавних статевих актів

(впродовж останнього місяця)

4b. СІН, які вживали ін'єкційні наркотики впродовж

останнього місяця, які ніколи не використовували

спільне обладнання для ін'єкцій наркотичних засобів

та використовували презерватив під час

нещодавних статевих актів (впродовж останнього місяця)

5. Не використовували спільне обладнання дляін'єкцій наркотичних засобів та використовувалипрезерватив під час нещодавного статевого актувпродовж останнього місяця (рядок 4б)

6. Не використовували спільне обладнання для ін'єкцій

наркотичних засобів та або не мали сексу абовикористовували презерватив під час нещодавних

статевих актів (все впродовж останнього місяця)

(дані рядку 2 � дані рядку 3b + дані рядку 4b)

ЗНАМЕННИК

7. Кількість респондентів, які вказали, що вониспоживали ін'єкційні наркотики впродовж

останнього місяця та мали секс впродовж

останього місяця

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ЗА СТАТЕВИМИ ТА ВІКОВИМИ ГРУПАМИ

8. Поділіть кількість респондентів, які вказали,що вони не використовували спільне обладнання

для ін'єкцій наркотичних засобів та утрималисьвід небезпечного сексу впродовж останньогомісяця (рядок 5) на загальну кількість тих, хтовказав, що споживав ін'єкційні наркотики та мавсекс впродовж останнього місяця (рядок 7)

та помножте результат на 100.

* Ця інформація може також використовуватись для розрахування чисельності всех нещодавних споживачів ін'єкційних наркотиків (тобто, в тому числі тих, хто не мав сексу протягом останнього місяця), які уникали всіх форм поведінки, пов'язаної з ризиком передачі ВІЛ�інфекції протягом останнього місяця. Для розрахування даної чисельності в якості знаменника треба використовувати дані рядку 1 (а не рядку 7).

C/LPE: Indicator 8

2723

18,273 20,617 19,597 21,296 17,401 19,3 19,334 19,638 19,501

454 886 1231 1492799 1038 1837 432

531

811 951 1762 393 424 817 1204 1375 2579

238 293

146 214 360 92 79 171 238 293

146 214 92 79

539 843

292 360 158 122 450 482

331 585

1231 1492

418 735

799 1038 432 454

523 555

664 1045

Таблиця до національного показника №18: "Відсоток споживачів ін’єкційних наркотиків, які почали дотримуватися поведінки, що знижує ризик передачі ВІЛ"

Дослідження "Моніторинг поведінки СІН та ЖКС, як компонента епіднагляду другого покоління", профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

208 258

246 310

1567 18701044 1315

— 73—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Використання презервативів молодими людьми

Джерело даних: назва Міністерство у справах сім'ї, молоді та дитинства України

Джерело даних: тип

Період збору даних (день/місяць/рік) 22 10 2004 по 13 11 2004

ЧАСТИНА I: Чоловіки Жінки Обидві статі

Вимоги до даних Міські Сільські Загалом Міські Сільські Загалом Міські Сільські Загалом

ЧИСЕЛЬНИК

Інструкції:

i) Розрахуйте середній вік, в якому відбувається перший статевий акт (ЮНЕЙДС, Національні програми з СНІДу: Посібник з моніторингу та оцінки); вкажіть в рядку 1.

ii) Вкажіть тільки тих респонентів (віком 15924 роки), які дали відповіді (виключаючи "не знаю") на всі із запитання з 2 по 5, що

наведені нижче ii) Рядок 2: вкажіть кількість респондентів, які вказали, що вони вже розпочали сексуальну активність iv) Рядок 3: вкажіть кількість респондентів, які вказали, що вони мали будь9яку форму сексуальних стосунків впродовж

останнього року. v) Рядок 4: вкажіть кількість респондентів, які вказали, що мали нерегулярного сексуального партнера впродовж останнього року.

(NB: тут "нерегулярний" сексуальний партнер 9 це хтось, з ким респондент не одружений та не проживає разом в той період часу, коли вони мають статеві стосунки)

vi) Рядок 5: введіть кількість респондентів, які відповіли "так" на запитання в рядку 2 та які повідомили про використання презервативів під час останнього статевого акту з непостійним партнером.

1. Розпочали сексуальну активність

2. Сексуальний партнер за останні 12 місяців

3. Нерегулярний сексуальний партнер впродовжостанніх 12 місяців

4. Мали нерегулярного сексуального партнера впродовж останнього року та використовували

презерватив останнього разу, як мали секс

з цим партнером

ЗНАМЕННИК

5. Кількість респондентів (віком 15924 роки), яківказали, що мали нерегулярного сексуального

партнера впродовж останнього року

(тобто рядок 4 вище)

6. Відсоток загального населення (віком 15�24 роки),які живуть в містах**

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО СТАТЯМ ТА МІСЦЯМ ПРОЖИВАННЯ

7. Поділіть кількість респондентів, які вказали,що використовували презерватив зі своїм

останнім нерегулярним партнером (рядок 5) на кількість тих, хто вказав, що мав

нерегулярного сексуального партнеравпродовж останнього року (рядок 6) та

помножте результат на 100.

БАЛИ ПОКАЗНИКА ПО СТАТЯМ (НАЦІОНАЛЬНІ)

8. i) Рорахуйте середнє виважене число поміським та сільським балам (рядок 8),

використовуючи відсоток тих, хто живе вмістах та в сільських районах (рядок 7)

в якості різноваг.

ii) Візьміть просте середнє число національних балів для чоловіків та жінок

для того, щоб отримати комбінований бал.

** Зі статистики національного бюро з перепису населення.(як для ПНП�1)

GE: Indicator 13

69,13647

71,802 69,167

73,156 65,116

73,518 72,222 67,033 60

344 120

72,11 72,75

253 90 91 30

247 83

91 30

186 65 61 18

181 946 328

253 90

446 147

344 120

500

Таблиця до національного показника №19: "Відсоток молодих людей віком 15�24 роки, які повідомили про використання презерватива під час статевих контактів із непостійним статевим партнером"

Дослідження „Моніторинг поведінки молоді як компоненту епіднагляду другого покоління”, профінансоване МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

72,43

504 180584 206 1088 386

— 74—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Зниження розповсюдження ВІЛ9інфекції

Вимоги до даних Джерело даних: Столиця

Заповнюйте лише ті секції, які вважаються актуальними для даної країни Назва Тип Період збору даних ВІЛ+ ПротестованВІЛ�+ %

1. СІН з по

01.08.2005 30.09.2005

2. ЖКС з по

01.08.2005 30.09.2005

3. з по

01.08.2005 30.09.2005

Дослідження „Поширеність ВІЛ за даними дозорних досліджень серед осіб з хворбами, що передаються статевим шляхом”, профінансоване МБФ „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” в рамках програми „Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

Пацієнти з ІППП

2,935010Дозорне епідеміологічне дослідження

C/LPE: Indicator 9

Дозорне епідеміологічне дослідження

Дозорне епідеміологічне дослідження

Таблиця до національного показника № 22: "Поширеність ВІЛ�інфекції за даними епідеміологічних досліджень серед:а. споживачів ін’єкційних наркотиків;б. осіб, які надають сексуальні послуги за плату"

Дослідження „Поширеність ВІЛ за даними дозорних досліджень серед споживачів ін’єкційних наркотиків”, профінансоване МБФ „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” в рамках програми „Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

Дослідження „Поширеність ВІЛ за даними дозорних досліджень серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату”, профінансоване МБФ „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” в рамках програми „Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

48,8

8,0

122 250

4 50

— 75—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Виживаємість впродовж 12 місяців АРТ

Джерело даних: назва Міністерство охорони здоров’я

Джерело даних: тип Моніторинг програми

Період збору даних (день/місяць/рік) 01 10 2004 по 30 09 2005

ЧАСТИНА I: Чоловіки Жінки Обидві статі

Вимоги до даних <15 15+ Всі віки <15 15+ Всі віки <15 15+ Всі віки

ЧИСЕЛЬНИК

1. Кількість осіб, які почали антиретровіруснутерапію 12 місяців тому

2. Кількість осіб, які залишились на антиретровірусній

терапії через 12 місяців після початку

3. Кількість осіб, які припинили антиретровірусну терапію,

включаючи тих, хто був виписаний, хто був втрачений для подальшого лікування та тих, хто помер

4. Кількість осіб, які залишились на антиретровірусній

терапії через 12 місяців після початку

ЗНАМЕННИК

5. Загальна кількість осіб (дорослих та дітей),

які почали лікування АРТ 12 місяців тому

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА ЗА СТАТЕВИМИ ТА ВІКОВИМИ ГРУПАМИ

6. Поділіть кількість дорослих та дітей, які залишились

на антиретровірусній терапії через 12 місяців після

початку (рядок 4) на загальну кількість осіб, які

почали лікування АРТ 12 місяців тому (рядок 5)

та помножте результат на 100

71,9100,0 70,3100,0 75,467,6 68,9 100,0 73,7

135

97

74 61 7 128574

4

7 128

42 9046

90

38

57

7

4 42

15

4

51

Таблиця до національного показника №23: "Відсоток людей із ВІЛ�інфекцією/СНІДом, які залишились живі і продовжують лікуватися через 12 місяців після початку антиретровірусної терапії"

7

48

3 71

3 48

GE: Indicator 16

3 71

3

23

— 76—

Показники ССГАООН: національна форма для заповнення Країна: Україна

Зниження передачі ВІЛ9інфекції від матері до дитини

Джерело даних: назваМіністерство охорони здоров’я

Джерело даних: тип ПРОГРАМНИЙ МОНІТОРИНГ

Період збору даних (день/місяць/рік) 01 01 2004 по 31 12 2004

ЧАСТИНА I:

Вимоги до даних % від загальної

1. Кількість ВІЛ9інфікованих вагітних жінок,

забезпечених АРВ9профілактикою*

2. Показник ПМД за умов відсутності

будь9якої профілактики, (%)

3. Ефективність профілактики, що надається

(пропорційне скорочення показників ПМД)

Перерахуйте нижче 3 найбільш розповсюджені

форми профілактики, яка надавалась впродовж

останнього року та %, який складає кожний з

них від всіх видів профілактики.

Короткий курс АЗТ9терапії 60

Використання невірапіну для профілактики перинатальної трансмісії ВІЛ 40

ЧАСТИНА II:

Розрахування показника

БАЛИ ПОКАЗНИКА

4. Розрахуйте бали показника за наступною формулою: { T*(19e ) + (19T) } * v

* З націонгального показника №10.

GE: Indicator 17

15,8

T

v

e

0,86

27,8

0,5

Таблиця до національного показника №24: "Відсоток ВІЛ�інфікованих дітей, народжених ВІЛ�інфікованими матерями"

— 77—

ДОДАТОК 4.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 13 грудня 2004 р. № 890�р

Київ

Про моніторинг і оцінку ефективності заходів, що забезпечують контроль стану епідемії

ВІЛ�інфекції/СНІДу за національними показниками

МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінсім’ядітимолодь, Міноборони, Мінфіну, Держкомтелерадіо, Державному департаменту з питань виконання покарань проводити починаючи з 2004 року моніторинг і оцінку ефективності заходів, що забезпечують контроль стану епідемії ВІЛ�інфекції/СНІДу за національними показниками.

МОЗ затвердити погоджені із зазначеними центральними органами виконавчої влади

перелік національних показників моніторингу і оцінки ефективності заходів, що забезпечують контроль стану епідемії ВІЛ�інфекції/СНІДу, та інструкцію щодо визначення таких показників.

Центральним органам виконавчої влади, відповідальним за проведення зазначених

моніторингу і оцінки, забезпечити організацію роботи з проведення збору і обробки необхідної інформації та щороку подавати до 15 грудня МОЗ відповідні звіти для узагальнення даних.

Виконуючий обов’язки Прем’єр�міністра України М. АЗАРОВ

— 78—

ДОДАТОК 5.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ДЖЕРЕЛ

1. ВІЛ�інфекція в Україн: інформаційний бюлетень № 25 за 2005 рік 2. Впровадження сучасних методів епідеміологічного нагляду за ВІЛ в Україні /

ЮНІСЕФ, Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом, Державний ін�т проблем сім’ї та молоді, МОЗ України. – К., 2003

3. Епідеміологічний нагляд за ВІЛ�інфекцією та інфекціями, що передаються статевим

шляхом, � компоненти системи епідеміологічного нагляду за ВІЛ�інфекцією другого покоління в Україні”. – К., 2005

4. Моніторинг поведінки військовослужбовців як компонент епіднагляду за ВІЛ другого

покоління/ Погоріла Н.Б., Сасько О.В., Пашкович В.Л. — Київ: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2005

5. Моніторинг поведінки жінок, які надають сексуальні послуги за плату як компонент

епіднагляду другого покоління / Артюх О.Р., Балакірєва О.М., Бочкова Л.В., Галич Ю.П., Галустян Ю.М., Дікова�Фаворська Д.М., Злобіна О.Г., Левчук Н.М., Лютий В.П., Марциновська В.А., Микитюк Т.П., Морозов В.Ф., Петровський О.М., Шамота Т.С., Яременко О.О. — Київ: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2005

6. Моніторинг поведінки молоді як компонент епіднагляду другого покоління/

Балакірєва О.М., Галустян Ю.М., Дікова�Фаворська Д.М., Дмитрук Д.А., Сосідко Т.І., Мельниченко В.І., Яременко О.О. — Київ: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2005

7. Моніторинг поведінки споживачів ін’єкційних наркотиків як компонент епіднагляду

другого покоління / Артюх О.Р., Балакірєва О.М., Бочкова Л.В., Галич Ю.П., Галустян Ю.М., Дікова�Фаворська Д.М., Злобіна О.Г., Левчук Н.М., Лютий В.П., Марциновська В.А., Микитюк Т.П., Морозов В.Ф., Петровський О.М., Шамота Т.С., Яременко О.О. — Київ: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2005

8. Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент

епіднагляду другого покоління /Л.Амджадін, К.Кащенкова, Т.Коноплицька, О.Лисенко, А.Марусов, Ю.Привалов, Ю.Саєнко, О.Трофименко. – Київ: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2005

9. Оцінка рівня охоплення учнівської та студентської молоді профілактичними

програмами/ Ганюков О., Березіна Н., Варбан М., Єресько О., Купчинська М., Купчинська К., Михайличенко М., Шенін О., Саріогло В., Ярмолюк Е. . — Київ: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2005

10. Політики та програми боротьби з ВІЛ/СНІД на робочих місцях/ Варбан М.Ю.,

Демченко І.Л. — Київ: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2005 11. HIV/AIDS Surveillance In The Europe And Eurasia Region. United States Agency for

International Development, Europe and Eurasia Bureau Office of Democracy, January 2005. Prepared by Roger Drew and Yogesh Choudhri on behalf of Social & Scientific Systems, Inc., under The Synergy Project through Contract HRN�C�00�99�00005�00

12. „Quo vadis? (Что происходит?) Роль потребителей инъекционных наркотиков в

развитии эпидемии ВИЧ�инфекции в Украине». – К., 2005

— 79—

— 80—