ПередПлатний індекс

газета виходить з 1960 року

газета виходить з 1960 року

03.03.2010

№11(5001)

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

46 каналів телебачення

влучний погляд на сучасне життя

рекл

ама

рекл

ама

Що жінці потрібно для повного щастя? –Навряд чоловіку збагнути це вдасться.Та все ж, щоб життя вам здавалося раєм,Сьогодні від щирого серця бажаєм:

Здобутків у праці! Погоди ясної!Здоров’я міцного й любові палкої!Свекрух – щоб жили якомога подалі,А дім обминали всі біди й печалі.

І щоб чоловік не хропів цілу нічку,Роботу робив, цілував ніжно в щічку.Сусідів – і знизу, і зверху – безшумних,Здобутків вагомих і вчинків бездумних!

Якщо щось забули, ви нам вибачайтеЙ своє заповітне до всього додайте.А нам залишилось фужери розлитиІ все, що бажали, скоріш закріпити!

В очікуванні великої водиНа Черкащині готуються до боротьби з повінню

сторінка 3

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

3 березня 20102 наші новини

реклама 32-25-84

Не встигли черкаща-ни обговорити прорив колектора, що стався у центрі Черкас 19 люто-го, як новий «сюрприз» з’явився на перехресті вулиць Благовісної та Сєдова. Там зафіксува-ли ще одне просідан-ня грунту, що сталося внаслідок пориву ка-налізаційної труби. Через витікання стоків поблизу каналізаційно-го колодязя на проїжд-жій частині утворилася яма.

За словами директора КП «Черкасиводоканал» Сергія Овчаренка, це, можливо, не останній порив цього року. Ди-ректор нарікає на відсутність

коштів для запобігання аварій і пояснює: в місті на сьогодні 260 км каналізаційної мережі, 80% з яких прокладені ще у 70-80 роки. За 2009 рік у місті замінено близько 500 метрів труб, тоді як повинні були б не менше одного-двох кіломет-рів. Комунальники вирішили підняти тариф на воду, щоб мати можливість утримувати мережі.

– Навіть за десять років ми не полатаємо усі водомережі, що є у місті, – говорить Сергій Овчаренко. – До минулого року ми витрачали близько 5 млн. грн. на утримання мереж, а цього року коштів немає.

До речі, жодної копійки з кредиту, який «Черкасиводока-нал» бере у Світового банку (а це 10,9 млн. доларів) на ремонт

водопровідних систем не піде.– Відповідно до умов дого-

вору, ми витрачатимемо узяті гроші лише на заміну техніки, скажімо, насосних агрегатів, – пояснив пан Овчаренко. – Тобто на заміну водопроводу і каналізації грошей немає.

З другого півріччя на черка-щан очікують неприємні зміни – Водоканал планує підвищи-ти тариф на водопостачання та водовідведення. Поки що Сергій Овчаренко не береть-ся прогнозувати, наскільки збільшиться плата за воду, проте зазначає – тариф рос-тиме щорічно. Серед причин директор Водоканалу називає здорожчання електроенергії, інфляцію та нестачу коштів на утримання водомереж.

Олена БЕРЕСТЕНКО

пильність•

прогнози•

Головні проблеми попереду?На подолання наслідків важкої зими місту потрібно не менше 30 мільйонів гривеньРазом із потеплінням черкащани відчують на-слідки занадто сніжної зими, а міська влада – за-шморг комунальних проблем. Таку думку на за-сіданні експертного клубу «CherkassyNewsTV» минулого тижня висловив голова бюджетної комісії Черкаської міської ради Ігор Калаш-ник. За словами депутата, зимові сюрпризи «затягнуть» на всі 30 млн. грн. Головною про-блемою, яка незабаром постане перед черка-щанами, Ігор Калашник називає «атаку» Дніп-ра брудним талим снігом.

– Депутати пропонували вивезти сніг із міста за допомогою спеціальної техніки, – розпові-дає Ігор Калашник. – На це знадобилося б не більше десяти мільйонів гривень, а це втричі менше, ніж прогнозовані витрати на боротьбу з талою водою зараз.

За словами чиновника, черкаські водії будуть шоковані станом доріг, які з відлигою покажуть всю свою «красу».

Як повідомляє депутат, ремонт одного кіломет-ра дороги коштуватиме не менше 8 млн. грн. А таких коштів у міській скарбівні зараз немає.

Олена БЕРЕСТЕНКО

Як повідомляють у відділі масово-роз’яснювальної роботи та звер-нень громадян ДПІ у місті Черкаси, податківці вилучили 11 системних блоків та моніторів вартістю 44 ти-сячі гривень, а також готівкові кош-ти, отримані від клієнтів підпільного «Лас-Вегасу» як ставки для участі в азартних іграх. Господарям інтер-нет-клубу, окрім конфіскації майна, «світить» чималий штраф – близько 7 мільйонів гривень.

М.Ч

«Догралися» до семи мільйонів штрафуЧерговий факт проведення азартних ігор викрито черкаськими податківцями мину-лого тижня. Працівники головного відділу податкової міліції ДПІ у місті Черкаси в ході операції виявили заклад, який під виглядом розважальних комп’ютерних та інтернет-ігор надавав послуги у сфері грального бізнесу. Віртуальні азартні ігри проводили шляхом отримання від клієнтів клубу готівки, яку вносили на віртуальні рахунки гравців і вико-ристовували для здійснення ставок.

тариф угору•

Труби потрібно латати. Та нема за що

З липня комунальники Черкас обіцяють підняти тариф на воду

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

Черговий порив у Черкасах по вул. Лазарева

№11 3наші новиниЗ Умані – по рекорд!Уманський дендропарк «Софіїв-ка» минулого тижня став причет-ним до встановлення двох націо-нальних рекордів з польотів на тепловому аеростаті на відстань та на тривалість польоту.Чотири екіпажі повітряних куль із Фео-досії, Києва, Дніпропетровська, 25 лютого стартувавши із території нашої «Софіїв-ки», протягом кількох годин підкоряли повітряні простори.

– З Умані ми стартуємо вперше. І думаю, не востаннє. Місто дуже вдало розташо-ване, бо є можливість летіти без перепон у будь-якому напрямку на відстань до 300 кілометрів, – пояснює віце-президент Федерації повітроплавання України В’ячеслав Гардашник.

Найудаліше дистанцію подолав пілот Дніпропетровського центру повітропла-вання «Сапсан» Володимир Степанов. Він подолав 204 кілометри за 6 годин і 37 хви-лин. Цей результат виявився найкращим, причому не лише в цих змаганнях, але і за всю історію повітроплавання в Україні. Володимир Степанов приземлився біля Радомишля Житомирської області.

Дзвенислава КАРПЛЮК

фот

о Ол

екса

ндра

Шиб

іНсь

КОгО

попутного вітру!•

весняна проблема•

Черкась-кі села, що поблизу водойм, мо-жуть на собі відчути, що таке весняне водопілля. Пік танення снігу та льоду, а відповідно і вихід річок із берегів, фахівці про-гнозують на кінець берез-ня. Керівниц-тво області запевняє, що панікувати не слід, але ряту-вальники вже напоготові.

Ставки потребують увагиЧерез сніг на території області води побільшало на два кубічні кіломет-ри. Це фактично майже стільки, як запас води у канівському водосховищі. Якщо вимірювати цю воду наприклад відрами, то вийде, що на кожному квадратному метрі землі стоїть дванадцять таких десятилітрових посудин.

– і так – по всій облас-ті, – каже начальник обласного виробничого управління меліорації і водного господарства сергій Пазинич. – Під час

танення половина цього «запасу» стече у річки.

За словами спеціаліста, загалом на території Чер-кащини дві з половиною тисячі ставків та водосхо-вищ, об’єм води в яких становить 350 мільйонів кубічних метрів.

– до цих водойм стікатиме близько мільярда кубічних метрів води (це майже втричі перевищує їхній звичний об’єм), – при-пускає сергій Пазинич. – тому особливу увагу треба звертати не лише на річки, а й на ставки. Якщо прорве хоч одна гребля, то наслідки можуть бути непередбачувані.

У зоні ризику можуть

опинитися території у нижній частині канівської Гес, нижня частина росі, Вільшанки та тясмина. Особливе занепокоєння посадовців викликає канівське та кремен-чуцьке водосховища. Як зазначив начальник головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської облдержадміністрації Олександр Криворучко, під час повені нижче канівської Гес може утворитися зона затоп-лення, площа якої понад 20 тисяч гектарів. У зону

ризику потрапляють села канівщини: келеберда, Прохорівка, ліпляве, сушки, Пекарі та інші.

Область в очікуванніПосадовці сподіваються, що Черкащині вдасться уникнути повеневих проблем, також зазнача-ють, що область готова до безпечного пропуску льодоходу.

Проте рятувальники керуються правилом: попереджений – значить озброєний, тому в ГУ Мнс України у Черкаській області вже приготували 77 одиниць техніки, 20 пе-

ресувних електростанцій, 17 плавзасобів, а також залучили 67 приватних плавзасобів.

Готовність номер один і у ВАТ «Черкасиобленерго». адже до зони можливого підтоплення може потра-пити кількасот повітряних ліній напругою 0,4-20кВ, близько сімдесяти кіло-метрів кабельних мереж, дев’ять підстанцій 35/10 кВ та шість тисяч опор.

У разі підтоплення, у поси-леному режимі працю-ватиме також Черкаська обласна санепідемстан-ція.

– наші працівники посилено перевірятимуть громадські криниці, адже

Черкащині загрожує мільярд кубометрів талої води?тала вода може спрово-кувати різні інфекційні захворювання, – зауважує заступник головного лікаря Черкаської об-ласної санепідемстанції Володимир Папич. – також проводитимемо серед на-селення санітарно-освітню роботу. Щоб люди знали про небезпеку продуктів із затоплених погребів.

Всім зимам зимаЯк повідомив начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань, ця зима суттєво відрізняється від зим останніх десяти років. З початку холодно-го періоду і до середини лютого територією України пройшли 20 циклонів.

– до нас вони приходили із середземномор’я, зумо-влюючи велику кількість опадів і різкі зміни погоди, – каже Віталій Постригань.

дослідження метеорологів свідчать, що останні дні ви-сота снігу зменшилася на 27 сантиметрів. Однак на землі ще лежить 18-санти-метровий його покрив.

на річках області відбу-вається руйнування льоду і спостерігається підняття рівня води.

– За нашими прогнозами руйнування льоду на кре-менчуцькому водосховищі очікується у третій декаді березня. Можливе утво-рення льодових заторів.

Значну небезпеку нестимуть талі води, але синоптики заспокоюють, що сніготанення буде повільним.

Наталія ЗАЇКА

рекл

ама

рекл

ама

3 березня 20104 наші новини

ціноутворення•

Проблемний цукор

самодіяльність•

Зародився циганський ансамбльПри Смілянській органі-зації романів створено циганській танцюваль-ний ансамбль „Ручеёк”.– Хоч нині у нас поки що роз-почали виступи 5 хлопчиків і 5 дівчаток, та згодом, я впев-нений, наш колектив попов-ниться новими обдарованими самодіяльними артистами – як дітьми, так і дорослими, – ділиться сподіваннями його керівник Дмитро Крикунен-ко.

Нині організація шукає спон-сорів.

Іван ГОРШАНОВ

справи «курячі» •

Пішла перша продукція «Інкуби»Наприкінці лютого з птахівничого підприємства «Інкуба», що в Кор-сунь-Шевченківському районі, до черкаської птахофабрики надійшла перша партія продукції – близь-ко ста тисяч курчат. Для інкубації продукція надходить зі Словаччини, де розташоване птахопідприємство «Нітра» – інвестор «Інкуби». Потуж-ність інкубатора становить 35 млн. курчат на рік. Виробництво на ньому комп’ютеризоване, 11 відеокамер пильно стежать за всіма виробничи-ми процесами. Від успішної роботи «Інкуби» у виграші як Петрушівська сільрада, на території якої знахо-диться підприємство, так і Корсунь-Шевченківський район, до бюджетів яких надходитимуть такі необхідні на сьогодні кошти.

Сергій РУСИН

ситуація•

Ковзанка під дверима автобуса чи недбалість водія?

Потерпіла стверджує, що маршрутка рушила, коли вона саме ступила з автобуса

Як би не хотілося вірити в те, що цукор має поде-шевшати, та ці надії мар-ні, принаймні до травня, доки ми не отримаємо цукор із тростини.

На сьогодні ціна цукру досягла максимального рівня і без за-купівлі тростинного сирцю про здешевлення ціни на солодке задоволення годі й мріяти. На жаль, вирощувати цукровий бу-ряк для сільськогосподарських підприємств стало збитково. Як наслідок – в Україні у 2009 році під посіви цукрового буряку було виділено тільки 300 тис. га. Хоча ще у 2007 році було 2 млн. га. Це призвело до того, що у 2009 році зібрали на 300 тис. тонн менше цукрового буряку, що вже авто-матично спричиняло ріст цін на цукор у грудні 2009-січні 2010 року.

Крім цього, є ще кілька фак-торів, які впливають на ціну цукру. Великі витрати на 1 га посівів цукрового буряку відносно інших культур негативно впливають на динаміку посівів. Виро-щувати буряк набагато витратніше, ніж тростину, хоча цукор із тростини не такий смачний, як наш, вирощений на українській землі.

Ще цукровий буряк і цукрова тростина не мо-жуть перероблятися на одному і тому ж обладнан-ні одночасно. При пере-робці даних культур слід використовувати різне обладнання, тож заводи потребують переоснащен-ня. Для налагодження ви-робництва цукру з різних культур потрібен певний період часу. Але в цілому цукор із тростини дешев-ший за буряковий.

Вплив держави на си-

туацію має бути більш опера-тивним. Зокрема це стосується отримання ліцензій та квот. Існу-ють такі поняття, як «квота А» і «квота Б» (максимальний об’єм виробництва цукру із власної та імпортної сировини). Мак-симальний об’єм «квоти А», а також мінімальну ціну на цукро-вий буряк, що постачається для виробництва цукру «квоти А», затверджує Кабінет Міністрів України. Від злагодженості та своєчасності цієї процедури за-лежить ціна на цукор. Що ж до «квоти Б», то на імпорт цукрової тростини та цукрового буряку щороку видається ліцензія на обмежений об’єм і навіть ре-гулюється, з якої країни потріб-но ввозити сировину. Таке «руч-не управління» знищує здорову конкуренцію і зменшує можли-вості заводів.

Ціна на цукор, яка є зараз, може вплинути на збільшення у 2010 році посівних площ під цукровий буряк. Проте тут може

виникнути проблема – дефі-цит вітчизняного посівного ма-теріалу. Селекційні заводи, які вирощували насіння цукрового буряку для України, практично не працюють. А як відомо, для того щоб отримати високоякіс-не насіння цукрового буряку, потрібно кілька років. Закупо-вувати насіння за кордоном – не найкращий вихід із ситуації. Тому, напевне, слід повернутися до багатофункціонального сіль-ськогосподарського методу, а саме – до завершеного циклу в цій галузі (від власного вирощу-вання якісного багатоврожайно-го насіння цукрового буряку й до підтримки державою аграріїв та цукропереробних заводів).

На сьогодні цукор можна при-дбати в роздрібній торгівлі за ці-ною 10,30 – 10,90 грн./кг, але за деякою інформацією, держре-зерв може запропонувати цукор по 8 грн./кг.

Юлія ВОЄВОДА,економічний аналітик

фот

о Д

звен

исла

ви К

АРПЛ

ЮК

– Я вибиралася з маршрутки. Однією рукою трима-лася за дверцята автобуса. Коли торкнулася ногою землі, а другою була ще на підніжці, автобус рушив. Я не зрозуміла, що коїться, тож упала і відчула силь-ний хрускіт у нозі, – згадує жителька Умані Світлана Ушманова.

Пенсіонерка впала, при цьому зламала ногу та вда-рилася головою. Свідки розповідають, що водій при цьому навіть не вийшов із маршрутки, а поїхав далі.

– Я все бачила на власні очі, – зі сльозами розповідає дочка потерпілої Тетяна. Я дуже злякалася за маму, почала кричати, лише тоді водій зупинився. Перехожі допомогли мені підняти матусю.

Потерпілу з переломом відвезли до лікарні. Там ска-зали, що потрібна термінова операція. Дочка настіль-ки хвилювалась за здоров’я матері, що не записала імена свідків ДТП. Згодом Тетяна через газети та те-лебачення намагалася відшукати свідків цієї історії і довести вину водія. Але, окрім знайомої матері, ніхто не відгукнувся на оголошення.

Поки Світлана Миколаївна була в лікарні, її дочка ви-рішила знайти водія-кривдника.

– Зателефонувала в автопарк, пояснила ситуацію і сказала, що поїду на кінцеву зупинку і впізнаю водія. За кілька хвилин водій сам подзвонив до мене і запро-понував зустрітися. Він мене просив не писати заяви до міліції та пропонував гроші. Лікування дуже дороге (на той час я витратила майже 5 тис.грн.), тому я по-годилася на грошову допомогу. Але водій з грошима так і не з’явився.

Водій автобуса не заперечує, що жінка впала. Але наполягає, що автобус на той момент стояв, а жінка впала, бо було слизько.

– Автобус стояв. Я не міг їхати, коли виходять люди, – запевняє водій злощасної маршрутки. А те, що гроші пропонував – так усі ми люди, я пропонував допомогу. Але своєї вини не відчуваю.

В автобусі, яким кермує Віктор, кондуктором працює його донька Альона.

– Так, жінка впала, бо було слизько, – каже Альона. – Батько дочекався, поки жінку підняли з дороги, і ру-шив далі.

Поки Світлані Миколаївні робили операцію, її донька написала заяву до міліції. Але в порушенні криміналь-ної справи їй відмовили. Представники Уманської ДАІ розповіли, що за таких обставин звертатися до пра-воохоронців слід відразу і розбиратися на місці події, щоб були опитані всі свідки.

Дзвенислава КАРПЛЮК

рекл

ама

Поки донька мечеться в пошуках правди

– світлана Миколаївна на лікарняному ліжку

Поки що цукор роздрібною ціною не радує

№11 5об’єктивнові традиції•

погляд•

Складний вибір Януковича

Із цієї точки зору Микола Азаров найбільш політич-но безпечний прем’єр для Януковича. Він свій. За його прем’єрства Янукович може спати спокійно. Але все-таки його перспективи стати гла-вою уряду примарні.

По-перше, в Партії регіонів немає 226 голосів у парла-менті, щоб самостійно призна-чити Азарова. Тому потрібно домовлятися про коаліцію, а вона можлива лише за участі фракції НУ-НС. Там ставлен-ня до Азарова неоднозначне.

До того ж “нунсівці” не пого-дяться, щоб ПР зосередила в своїх руках усю владу в країні. По-друге, Азаров – символ і батько-засновник ПР. А проза життя, коли економіка країни в передбанкрутному стані, змушує проводити непопу-лярні реформи. А це іміджеві втрати для президентської партії. У цьому регіонали не зацікавлені, адже парламент-ські й місцеві вибори не за горами.

Другий претендент на пост прем’єра від Януковича – Сер-

гій Тігіпко. Підготовлений, має досвід роботи в уряді й Нац-банку. Однак історія його сто-сунків із Януковичем не без-хмарна. Наприкінці листопада 2004 року він утік із посади начальника виборчого штабу Януковича в розпал Майдану, тобто в найважчий момент життя нинішнього президента. Тепер у ПР побоюються, що Сергій Леонідович у важкий момент може втекти і з посади прем’єра, звинувативши у всіх прорахунках президента. Сьо-годні Тігіпко думає більше про своє особисте політичне май-бутнє. Тому регіонали чудово розуміють, що «пригрівши» Тігіпка, вони виростять конку-рента в боротьбі за електорат сходу та півдня країни.

На думку експертів, варіан-том, що влаштовує багатьох, є прем’єрство Арсенія Яце-нюка. По-перше, регіонали,

підтримавши 36-річного лі-дера “Фронту змін”, можуть створити реальну коаліцію з фракцією “Наша Україна – На-родна Самооборона”. По-дру-ге, Яценюк готовий до посади прем’єра: працював в.о. голо-ви Нацбанку, міністром еконо-міки, міністром закордонних справ та спікером парламенту – і показав себе ефективним менеджером у кризових ситу-аціях.

По-третє, прем’єрство урод-женця Чернівців допоможе Януковичу «помиритися» із Західною Україною. До того ж Яценюк на виборах не грішив популізмом. Навпаки, говорив про кризу економіки і необхід-ність непопулярних реформ. Отже, він зможе, не перейма-ючись за свій рейтинг, спокій-но здійснювати реформи, які справді потрібні країні.

Вадим МИхАйЛЕНКО

Переможець президентських перегонів пообіцяв нову коаліцію до кінця тижня. При цьому головною інтригою залишається питання: хто ж стане наступним прем’єром?

Янукович назвав трьох кандидатів. Це – Микола Азаров, Сергій Тігіпко та Арсеній Яценюк. Утім, посада голови уряду в Україні часто стає май-данчиком для боротьби за президентську владу. З подібною проблемою може зіткнутися і Віктор Янукович, якщо пов-торить помилки своїх попередників. Тому від прем’єра залежатиме доля самого президента.

І сьогодні неабиякий оп-тимізм уселяє те, що і в нашому житті є керівни-ки, які розуміють значен-ня прищеплювання висо-ких людських якостей та принципів – у кінцевому результаті для макси-мальних успіхів будь-якої справи.

Подія, що відбулась 23 лютого 2010 року в ком-панії «Гладкий А.Г.», – яскра-ве свідчення цього. Вперше в житті цього колективу проходило прийняття Кодексу честі його працівни-ка.

Незаперечно, що найкраще та най-ефективніше процес виховання кадрів відбувається, коли є гідний приклад.

Отож засновник та власник компанії урочисто зобов’язується перед колекти-вом:

– виправдати довіру колег;– усі свої сили, знання та вміння спряму-

вати на досягнення високих резуль-татів у роботі;

– незмінно керуватися в своїх діях і по-мислах принципами загальнолюдської моралі;

– у будь-яких життєвих ситуаціях пам’ятати, що ти – представник компанії «гладкий», а тому принципами

власного життя об-рати працьовитість, відданість, наполег-ливість, відповідаль-ність, чесність;– вірність цьому Кодексу зберегти усе життя.І всі розуміють, що це не просто сло-ва, бо їхній шеф Анатолій Георгій-

ович Гладкий ніколи не дозволяє собі пору-

шувати дане слово і завж-ди виконує те, що обіцяє.

Слідом за шефом проголошують уро-чисті слова директор із розвитку бізне-су Сергій Сухін, директор Черкаського представництва Анатолій Галіщук, ди-ректор Уманської філії Віталій Решет-няк, інші представники керівництва. За ними присягають на вірність фірмі мо-лоді працівники – супервайзери Олек-сандр Шликов, Євген Самойленко, Артем Заболотний, начальник торго-вого відділу Станіслав Билим та всі 65 їхніх колег.

Це була дуже урочиста та хвилююча мить не тільки в житті кожного, хто при-ймав присягу, але й усіх присутніх колег та гостей свята.

Ніхто не міг залишитися байдужим до промов Анатолія Гладкого та Сергія Сухі-

на. Керівники щиро го-ворили про роботу, про ситуацію в державі, про чесність, сумлінність, ви-соку планку, якій повинні відповідати всі, хто пра-цює в компанії, адже їх об’єднує спільний девіз: «Зробили все, щоб бути найкращими на Черка-щині, зробимо все, щоб бути найкращими в Ук-раїні».

Вражали не тільки урочистість, а й теплота, що панували під час заходу.

Ліризму додала і презентація нової пісні автора компанії Наталії Чубачук. На досить відомий і улюблений мотив пісні із кінофільму «Весна на Заречной ули-це» щирі слова:

«Мой край большой, родной мой го-род,

Моя любимая земля,Здесь жизнь моя, моя работаБольшая Гладкого семья»– А тепер запрошую всіх помилувати-

ся святковим феєрверком, – кличе при-вітним жестом Анатолій Гладкий.

Салют видовищний, свято урочисте.Взагалі, все, що відбувалося, було в

стилі компанії «Гладкий».Леонід ТУМЕНКО

Кодекс честі зобов’язує Коментар психолога компанії Ірини Власюк:

– Прийняття Кодексу честі працівника компанії відбу-вається вперше, але споді-ваюсь, не востаннє. Мені здається, що для зміцнення колективу, для поліпшення мікроклімату в ньому саме це і потрібно.

І правильно наголосив Анатолій Георгійович Глад-кий, що останні 18 років у державі, на жаль, тривали процеси на знищення духов-ності, перетворення людей з особистостей на сіру масу. От наш захід і засвідчив, що духовне начало таки первин-ніше за матеріальне.

Немало прикладів в історії, коли краї-ни, які мали зраз-кові успіхи в своєму розвитку, та світові імперії, що проіс-нували 500-1000 років, насамперед приділяли значну увагу вихован-ню людини, як головного учас-ника суспільних процесів. Подібні держави дбали про виховання і розви-ток своїх громадян. ф

ото

Мар

ини

КОРО

ЛьО

ВОЇ

Керівництво компанії на чолі із її засновником Анатолієм гладким (крайній праворуч)

Вперше в житті колективу працівники урочисто приймали Кодекс честі компанії ф

ото

Мар

ини

КОРО

ЛьО

ВОЇ

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ьОВО

Ї

На завершення знаменної події – феєрверк

3 березня 20106 з 8 Березня

Філолог за фахом, Оксана Анатоліївна в юності захоп-лювалася серед іншого і садівництвом, а тому книжок з іноземних мов та з квітникарс-тва у неї було завжди порівну. Згодом у жінки зародилася ідея створити заклад, який би додав краси і свіжості у повсякденне, сповнене турбот жіноче життя.

– Наші клієнти отримують максимум задоволення від квітів, які є в салоні, – розпові-дає пані Оксана. – Ми збу-дували спеціальне тепличне господарство і відвели гектар землі «під скло», щоб мати можливість вирощувати квіти і привозити їх до салону завжди свіжими (до речі, у перекладі з французької “фрагранс” – оз-начає свіжість). У «Фрагрансі», до речі, немає камерного лоску, тут по-домашньому затишно і спокійно.

У березні минулого року са-лон відсвяткував десятиріччя. За плідні роки його розбу-дови було зроблено чимало: розширили площу закладу, поповнили колектив, набули незамінного досвіду.

– Працівники «Фрагрансу» – це велика дружна родина, – розповідає директорка салону. – Ми товаришуємо сім’ями вже не один рік: ра-зом святкуємо дні народжен-ня, відпочиваємо на природі. На 10-річчя колектив отримав від мене окремий подарунок – путівки на відпочинок до Туреччини. Колеги погод-жуються: вже рік минув рік, а спогади та враження від поїздки й досі свіжі.

Напередодні свята 8 Берез-ня Оксана Анатоліївна бажає черкащанкам завжди залиша-тися привабливими і внутріш-ньо, і зовнішньо.

– Від краси залежить настрій жінки, – зауважує пані Оксана. – І якщо вона задоволена собою, то відразу стає хорошою господинею, привітною дружиною і лагід-ною мамою.

Секрет успіху Оксани Анатоліївни, яка сама стала постановницею і режисеркою свого життя, досить простий: працювати, не зупиняючись, досягаючи нових і нових вершин.

– Я почала працювати з 14 років, – згадує пані Оксана. – І навіть зараз, організував-ши власний бізнес та маючи сталий колектив, я дозволяю собі відпочивати лише раз на тиждень – у неділю. Якщо людина не зупиняється, весь час впроваджує нові ідеї та на-дихає своїм прикладом інших – це справді прекрасно.

Євгенія МОЛЧАНОВА

Усе, чому радіє чоловіче сер-це, все, що дарує чоловікам відчуття справжнього щастя, нерозривно пов’язане з жін-ками. А якщо в колективі їх – більшість, уявіть, наскільки приємніше працюється в ньо-му чоловікам! Добрі і лагідні, мужні і ранимі, такі хоробрі і такі тендітні, саме на вас тримається система спожи-вчої кооперації Черкащини. Більше трьох тисяч ніжних і чарівних працівниць тру-дяться тут. Вашими ніжними руками, гарячим серцем і доброю душею зігрівається не тільки чоловіча частина колективу, а й сім’я, діти, рідні. Ви прикрашаєте наше життя розмаїттям світлих почуттів, робите побут за-тишним, турботливо підтри-муючи домашнє вогнище. Ви даєте крила чоловікам, щоб прагнути до вершин, надихаєте їх на працю, поезію, пісню. Ми знаємо:

світ тримається на любові. З неї почався він і з нею сягнув духовних вершин, утвердив-ши найсвітліші, найсвятіші людські почуття. З любові початі глибокі повага і шана до жінки. Все високе і пре-красне йде від жінки — і жит-тя, і кохання, і благополуччя. Усім потрібна ваша ніжність і сердечне тепло, ваш розум і громадська активність, ваше милосердя і підтримка.

Із першим подихом весни та першоцвітами приходить до нас Міжнародний жіночий день 8 березня. Тож щиро ві-таємо вас із цим прекрасним святом краси, оновлення та кохання!

Хай краса весни і надії, чо-ловіче шанування додадуть вам сил, міцного здоров’я, добра і злагоди в сім’ях, великого жіночого щастя, справжнього кохання. Нехай вам завжди усміхається доля, а в домівках панують

взаєморозуміння, достаток і любов. Нехай поруч із вами завжди будуть лише гідні люди, а серед них – чоловік, з яким не страшні будь-які негоди!

Бажаємо, щоб кожен прийдешній день ви зустрі-чали з усмішкою на обличчі, з радісними емоціями та впевненістю в собі! Тож безлічі вам сонячних днів та

яскравих посмішок, запамо-рочливого успіху й весняного настрою! Віктор БОЇН,

голова правління облспоживспілки,

Наталія РУДЕНКО, голова обкому профспілки

працівників споживчої кооперації

У колективі ДП «Черка-систандартметрологія» більше 60 відсотків – жінки, а окремі підрозділи, функціо-нальні обов’язки яких стосуються сертифі-кації та випробувань харчової продукції та продовольчої сировини, інформаційного забез-печення суб’єктів госпо-дарювання, розробки і впровадження систем управління, випробувань продукції легкої про-

мисловості, бухгалтерії, канцелярії, – стовідсот-ково укомплектовані прекрасними трудівни-цями нашого підприємс-тва. Завдяки вагомому вкладу наших жінок ДП «Черкасистандартмет-рологія» в умовах кризи успішно завершило минулий маркетинговий рік і створило необхід-ну базу для стабільної роботи в 2010 році.

Хочу особливо подякувати за плідну й високопрофесійну роботу: Світлані Сотник – начальниці центру випробувань харчової

продукції та продо-вольчої сировини, Інні Неймаш – провідному інженеру цього центру, яка зайняла ІІ місце в конкурсі «Талановита молодь року» (який ДП «Укрметртестстандарт» проводить протягом останніх чотирьох років), Тетяні Смоліній – начальниці сектору стандартизації та інфор-маційного забезпечення, Надії Лесечко – началь-ниці сектору з підтвер-дження відповідності систем менеджменту якості та Валентині Ананьєвій – начальниці

сектору перспективного розвитку.

Ми пишаємося ва-шою духовною силою, вродою і талановитою вдачею, якими щедро наділила вас природа.

Нехай це свято принесе добробут і злагоду у ваші оселі, віру в завтрашній день, а весняне сонце додасть здоров’я, жіночності та витримки! Бажаю всім жінкам підприємства здійснення світлих надій та мрій і звичайного людського щастя.

Віктор БІЛОУСОВ, директор ДП «Черкасистан-

дартметрологія»

Дорогі жінки черкащини!Щиро вітаю вас з 8 Березня – Міжнародним днем прав жінок і миру! Не випадково він збігається з початком про-будження природи, приходом весни. Це свято мам, бабусь, коханих, сестер і подруг. Свято, коли жінки почуваються особливо коханими, ефектними, неповторними. Вся силь-на половина людства у цей день схиляється перед вами.

зі святом весни і любові!

(Зліва направо) галина бондаренко, голова правління Звенигородського районного споживчого товариства; софія Маринкевич, голова правління Жашківського районного споживчого товариства;

Наталя Онищук, голова правління Шполянського районного споживчого товариства; Тамара бондаренко, директор Уманської міжрайбази; Валентина Зеленко, директор Черкаської міжрайбази;

галина Кісельова, голова правління городищенського районного споживчого товариства; Надія босецька, начальник відділу організації ресторанного господарства облспоживспілки

Своїм прикладом директор салону краси Ок-сана Непочатенко надихає працівників: вона вміло поєднує жіночність і наполегливість, не відстаючи ні на крок у вдосконаленні знань і умінь. «Сучасна емансипована жінка взяла на себе забагато, а тому я прагнула створити заклад із затишною обстановкою, де б пред-ставниці слабкої статі могли відпочити душею, доторкнутися до прекрасного», – так пані Окса-на пояснює ідею створення «Фрагрансу».

Краса «Фрагрансу» у свіжості ідей

Оксана Непочатенко, успішна жінка і бізнесвумен

інна Неймаш і світлана сотник

Тетяна смоліна

Надія Лесечко

Валентина Ананьєва

фо

то М

ар

ини

КО

РО

ЛЬ

ОВ

ОЇ

№11 7вільна думкаЛіворуч

Ле о нід ТУ МеН КО, 1947 р. н., жур на ліст

– Людмило Миколаївно, дозволь-те відразу, як казала незабутня Проня Прокопівна, «комплімант»: некрасівське – «есть женщины в русских селеньях, с спокойною важностью лиц...».

– Невже продовжите далі?– Обов’язково: «коня на скаку ос-

тановит, в горящую избу войдет».– Доведеться прийняти, якщо мій

образ викликає такі асоціації. Коня не намагалася на скаку зупиняти, але керувати сільськогосподарським підприємством, та ще й у такі складні часи – набагато важче, ніж схопити коня за вуздечку.

– А й справді, якщо директорува-ти, то не тільки вуздечку, а й батога треба міцно тримати в руках.

– Не загинайте, все набагато про-заїчніше. Треба мати мету, самій до неї йти, та й інших до неї вести.

– А скільки тих інших у госпо-дарстві?

– Сімдесят двоє. Сама цифра нічого про себе не говорить. З одного боку – це мало, з іншого – якраз. Кожен із працівників – справжній боєць.

– За що ж він бореться?– Як і в усьому світі – за свій доб-

робут, за добробут товариства. На мою думку, саме нинішня назва ко-лишнього колгоспу – найвлучніша. А наше господарство нещодавно від-значило своє 80-річчя. Колись була назва «Гроза», а нинішня – «Світа-нок» – сама кличе до щастя, добра.

– Як і коли Людмила Тетьора «зробила себе»? Адже все ж таки ви представниця слабкої половини людства.

– Із цим ніколи не погоджуся.– Чую підтекст. Лебедівка гула,

коли дізналася, що головиха водієм свого службового авто-мобіля взяла... власного чоловіка Олександра. На думку односельців – це нонсенс. Невже, подейкували, мало їй керувати ним удома?

– Ох і кусаєте! Де ви коли бачили, щоб жінка та керувала чоловіком?

– Невже вона має терпіти, як у тому анекдоті?

– Сказали «а», то кажіть уже й «б».– Із задоволенням. П’яний чо-

ловік на поріг, а жінка з низького старту: «Щоб ти смоли гарячої на-пився!». Звісно, отримала в чоло. Наступного вечора знову чоловік «під шафе». Знову фраза: «Щоб ти крові напився!». Знову – в чоло. Третього вечора – ідентична ситуа-ція. Але навчена дружина виріши-ла промовчати. Чолов’яга дивився, дивився, та й каже: «Благовірний п’яний прийшов, а ти мовчиш». За це – сильний удар у лоба.

– Та й жорстокий ви. Хоча і в нашо-му мальовничому селі в сім’ях усяко-го буває. Неодноразово мене кличуть угамовувати буяна-чоловіка.

– І вдається?– Майже завжди. А ще я практи-

кую викликати на довірливу розмову до себе в кабінет – або чоловіка, або дружину.

– То директорка СТОВ ще й пси-холог?

– Обов’язково. Адже живемо серед людей, знаємо їхні проблеми.

– Повернімося до чоловіка-водія.– На роботі, та ще й на людях Олек-

сандр ніколи ні в чому мені не запере-чить. А от удома – він господар.

– Балуємося кавою напередодні жіночого свята, тому дозвольте ще раз пожартувати. Колись вичитав, що між розумною жінкою та ро-зумним чоловіком можливий тіль-ки короткочасний флірт, розумна жінка та дурний чоловік – звичайна радянська сім’я, дурна жінка плюс дурний чоловік зрештою дорівнює мати-героїня.

– Можна було б сміятися, якби не так сумно від цієї інформації. Мені у житті щастить на справжніх чоловіків. Нас у сім’ї було троє дівчат. Як батько пестив та піклувався про нас! Як про квіточок! Вийшла заміж – і свекор теж ніжний та турботливий. Я відразу ста-ла йому не за невістку, а як за рідну дочку. Бачачи таке батькове ставлен-ня до мене, чоловік аж ніяк не міг бути іншим.

– Із родиною пощастило. А як стали директоркою?

– Отут хай гикнеться начальнику обласного управління земельних ре-сурсів Володимирові Білику. Колись кілька років він головував у колгос-пі «Світанок». Але пам’ять про доб-рого і дбайливого господаря досі живе у Лебедівці. Він знав кожного колгоспника на ім’я та по батькові, знав турботи кожного і був готовий допомогти. Так от, уже після нього господарство занепало. Настав час обрати нового директора. Два дні тривали збори, приїхав на них і Во-лодимир Григорович. І сказав: якщо хочете відродити «Світанок», то до-ручіть цю місію трьом засновникам – Людмилі Тетьорі, Олександрові По-номаренку та Сергієві Макогону. Нас усіх односельці добре знали. Після закінчення Чигиринського технікуму я, наприклад, працювала планови-ком-економістом. Коли господарс-тво впало на коліна, відкрила свій магазин, вийшовши зі «Світанку». На вечір другого дня лебедівці так і зробили: минає дев’ятий рік, як я очолюю товариство.

– Все і завжди було гладенько?– Такого не скажу. Яка найбільша

біда у колективних господарствах?

– Крадуть усе, що під руку пот-рапить.

– Згодна. От із цим злом я й поча-ла боротися з першої години свого керування. Якщо доярка несла пів-тора літра молока, зрозуміло – дітям. А якщо шість – то вже треба карати. Скільки було сліз у цьому кабінеті! Скільки прохань та заклинань! Нині цього немає. СТОВ «Світанок» стало захисником кожного.

– А Людмила Тетьора – матір’ю?– Запитайте про це у людей.– Уже запитував. І кожен вважає

вас саме такою.– Дуже люблю Лебедівку, хоч родом

я із Грушківки. Люблю чудову природу. Звісно ж, знаєте, що Петро Чайковсь-кий написав «Лебедине озеро» саме у Лебедівці? Люблю хати цього села, старовинну церкву і нарешті – людей. Що б вони про мене не думали, що б вони про мене не говорили. Село має всю інфраструктуру – господарство, ФАП, магазини, лазню. Коли остан-ня надавала послуги безкоштовно – відбою не було, але зима примушує робити цю послугу платною. Пишаю-ся школою – її випускники набирають найбільше балів на незалежному зов-нішньому тестуванні і стають студен-тами Києво-Могилянської академії та інших престижних вузів України. Рада, що в селі відновлено пам’ятку архітектури храм Великомучениці Олександри, в якому правиться служ-ба Божа. Рада як керівник, як глибоко віруюча людина.

– Як ідуть справи у «Світанку»?– Якщо одним словом – то гаразд.

Маємо 1 400 гектарів землі, 500 голів великої рогатої худоби, дійне стадо складає 165 корів, на свинофермі ут-римується 350 свиней, до речі, у нас на МТФ двозмінна робота доярок.

– Отже, господарство багатогалу-зеве. Таких у Кам’янському районі майже не залишилося.

– Погоджуюся. Набагато легше ін-весторам «накинутися» на землю і висмоктати з неї всі соки ріпаком чи соняшником. Тих людей не цікавить доля землі, а тим паче доля тих, хто на ній живе і працює. Слава Богу, у Ле-бедівці і духу інвесторського не чути. І господарюємо без них на славу. Торік уперше за історію краю отримали з кожного гектара по 103 центнери ку-курудзи, вагомий урожай і зернових – пшениця видала по 40 центнерів з гектара.

– І як розпорядилися збіжжям?– Ловлю підтекст у вашому запитан-

ні. Коли восени за тонну пшениці «да-вали» по 800 гривень, то ми не взяли, а зараз продаємо по 1200. Маємо

прибутки, вчасно виплачуємо зарпла-ту, на вибір пайовика можемо видати його долю грішми. Все нормально. А дев’ять років тому прийняли таку «яму»... Назву тільки одну цифру – на день виборів господарство заборгу-вало 720 тисяч гривень. Два роки вже не беремо кредитів, живемо на свої власні кошти. «Світанок» із задово-ленням відгукується на всі прохання своїх трудівників, та і всіх мешкан-ців Лебедівки та Копійчаної. Там ще мешкає 47 людей. Допомагаємо і геть чужим: сумська церква зверну-лася – подайте на розвиток. Подали. І ось подивіться вдячний лист – “ваш внесок використали на спорудження благодійної трапезної та притулку для безхатьків”.

– Отак наліво і направо гроши-ма?

– Не перебільшуйте. Все направо. Ось сільський голова Василь Козоріз поскаржився: закриємо дитсадок, не-має чим за газ заплатити. Порадили-ся і виділили три тисячі. Вкладаємо гроші і в розвиток господарства – на молочнотоварній фермі вікна заміни-ли на пластикові, змонтували моло-копровід. У перспективі – більше.

– Нинішня зима дала урок нед-байливим господарям.

– Тільки не нам. Сніг розчищали на вулицях ще до того, як селяни проки-нуться. Сьогодні господарство пов-ністю готове до весни.

– Нині без політики ніяк. Яке міс-це у ній Людмили Тетьори?

– Я – член Народної партії, член виконкому Кам’янської районної ор-ганізації, депутат районної ради від цієї політичної сили, у раді очолюю бюджетну комісію. Ідеологія цієї пар-тії мені зрозуміла, готова втілювати в життя її ідеї.

– Слухаю вас і заздрю. Все так легко, все так чітко, щастя по він-ця.

– Легко – то на перший погляд, а от що щастя по вінця – то дякую за таке визначення. Бо людина, якщо не створена для щастя, то прагне до нього.

– Успіхів вам у цьому прагненні. Бо нам, чоловікам, треба таки по-годитися, що у всіх добрих справах – жіноче начало. Якось і не уявляю вас, коли кулаком по столу.

– Буває всякого. Але вже через 15 хвилин після кулака готова подати руку на дружбу, на нові справи.

– Такі, як ви, майже «викопні». На весь район одна жінка очолює СТОВ, та й на Черкащині таких, як ви, небагато.

– Але ми можемо багато!

Праворуч Людмила ТеТьОРА, 1965 р.н., Уманський сільськогосподарський інститут, директор СТОВ «Світанок» с. Лебедівка Кам’янського району, депутат районної ради, член виконкому районної організації Народної партії

за чашкою кави•

У кожної доброї справи – жіноче начало

3 березня 20108

калейдоскоп

відверто

Вона політично актив-на, завжди опиняється вчасно саме там, де потрібно. А ще — вчить дітей розв’язувати складні задачки. Не вважає себе фемініст-кою, проте переконана, що чоловіки, на відміну від жінок, менш гнучкі і хочуть отримати все й відразу. Вона успіш-на і вміє бути собою. Очільниця черкаських соціалістів Олена Задо-рожна розповіла “Мо-лодіжці” про те, звідки беруться жінки-депу-татки і як їм живеться у Черкасах.

– Давайте почнемо спо-чатку. хто ваші батьки, де ви народилися і виросли?

– Я корінна черкащанка з діда-прадіда. Батьки мої 1927 року народження. Дитинс-тво їхнє було воєнне, висо-кої освіти здобути не могли. Мама була бухгалтером, тато – робітникм. Забезпечував родину – щоб ми отримали те, що йому не судилося. Нам із сестрою була така батьківсь-ка настанова – освіта і робо-та. А все решта прийде потім. Мене завжди переконували, що я маю бути незалежною як у матеріальному, так і в мо-ральному плані.

– Кажуть, що всі успішні жінки – татусеві доці...

– Правильно кажуть. Є таке. Батько любив нас із сестрою і завжди відправляв у якусь подорож. Він хотів, щоб ми побачили все те, що не зміг побачити він. А коли я була студенткою, та й коли вже працювала, він супроводжу-вав мене до кравчині. І весь той час, поки я вирішувала, яку сукню вибрати, міряла її, підшивала, він спокійно чекав мене, щоб провести додому. Згодом я у кожному чолові-кові шукала таку увагу і таку турботу, як виявляв мій тато. І дуже вдячна батькові, що він створив дружну родину, яка живе спільними інтересами. У мене є багато подруг і друзів, але саме в родині знаход-жу те, чого не дасть ніхто – і справжню підтримку, і пора-ду... На жаль, тато помер. Сьо-годні можна було б вилікувати його хворобу, бо зараз більше медичних можливостей. А на той час усе, що ми змогли, ми зробили, проте призупи-нити хворобу не вдалося. Я жалкую, що він не побачив, як складеться наше життя і те, у що він вклав свою душу. Він дуже багато працював, щоб у нас було все необхідне, щоб вдало склалося життя... На радість, мама зараз живе зі мною. Вона – моя найкраща подруга.

– Знаю, що працюєте вчи-телем. Чому саме математи-ка?

– Так склалося, що ми з сес-трою різні. Вона – філолог, а я – математик. Навіть коли хочу відпочити, беру задачки різні, щоб порозв’язувати. Для мене це релаксація (сміється). Дуже люблю своїх учнів. І коли я йду на курси, то мені так не вис-тачає дітей, їхніх посмішок, заморочок. Якщо серед до-рослих більше інтриг, більше недомовок, то діти — як на долоні. Якщо вони хитрують, то в них по очах це помітно. З дітьми напрочуд цікаво працю-вати. Зі всіма випускниками підтримую зв’язок, по Інтерне-ту спілкуємося, зустрічаємо-ся. Особливістю моєї роботи є те, що беручи новий клас, я разом із ними вчусь відчувати одне одного. І вже у 8-9-му – ми товариші. Вони розуміють, коли я втомлена, знають, як і чим мені підняти настрій... Пригадую, якось у школі, де я починала працювати, ство-рювали музей Великої Віт-чизняної війни. Експонати для нього знаходили на полігоні і серед них, випадково, опинив-ся діючий снаряд. І, на жаль, він спрацював. Троє дітей за-гинуло. Вони були із шостого класу. Мої діти напередодні, бажаючи привітати з 8 Бе-резня, купили мені подарунок – м’яку іграшку – білочку із горішком. Після вибуху вона була пошкоджена. Наступно-го дня вони купили мені таку ж самісіньку білочку. Відтоді минуло більше 20 років, а ця іграшка у мене й досі. Лиши-лися тепло і смуток від тієї зворушливої дитячої уваги.

– Пам’ятаєте свій перший урок? Був страх, що щось не вийде?

– Був, звичайно. Я бачила тільки перші три парти. Розгу-билася дуже. І лише підтримка вчителів та керівництва школи мене врятувала. Вони зроби-ли з мене успішного вчителя. Казали: “Ти можеш, ти знаєш, немає нічого страшного”. Це допомогло мені повірити в себе, це була установка на ус-пішність. Я потрапила в колек-тив, де в мене вірили. Коли ти відчуваєш, що хтось у тобі бачить рівного, тоді є бажання самовдосконалення...

– Восени минулого року ви очолили черкаських со-ціалістів. Тоді пан Малинов-ський сказав, що ви давно “хворієте” політикою. Що він мав на увазі?

– Він мав на увазі, що це хронічне захворювання. Це не щось тимчасове, не інф-люенція (сміється). Не можна сказати, що в мене була якась потреба займатися політикою, я хотіла це робити. Волею долі так склалося, що у 1982 році мене обрали секретарем райкому комсомолу. Мені тоді здавалося, що це був якийсь випадковий вибір. Але, напев-но, вибір пав не на того, хто вмів гарно говорити, а на того,

хто міг добре зробити. Обра-ли мене. Після 1991 року, коли змінилася держава, припини-лася і партійна діяльність. Я перейшла на роботу в шко-лу. Саме в той час усі, хто не був згодний із радикальними змінами в державі, згуртува-лись навколо ідеї відродження засад соціалізму і утворили СПУ. Серед цих людей була і я. Школу не хотіла кидати, тому продовжувала там пра-цювати і займатися партійною роботою.

– Як удається поєднувати вчителювання із громадсь-кою, політичною діяльніс-тю?

– Якщо говорити про ча-совий план поєднання, то, безумовно, важко. Але що є робота вчителя? Це робота на перспективу, на майбутнє. Це ж саме притаманне і полі-тикам. Сьогодні багато людей сповідують соціалістичні ідеї: соціальний захист, соціальні гарантії, розширення повно-важень місцевих органів са-моврядування і багато іншого. А обирають лібералізм та кон-серватизм. Тому я, як політик, як депутат, як соціаліст, прагну своєю громадською роботою доводити, що шлях розвитку нашої держави – це європей-ський соціалізм. Викликає в мене занепокоєння і той факт, що в нас відсутня дер-жавна ідеологія. Є моральні норми, які сповідує наш на-род. А що сповідує держава? Що пропонує? Майбутнє не за нами, а за молоддю. Тому

ми зобов’язанні передати їй сильну, стабільну державу, запропонувати своє бачення подальшого її розвитку, а їм вибирати.

– Як воно — бути жінкою у політиці? Комфортно по-чуваєтеся серед чоловіків– політиків?

– Дуже комфортно. Тут ген-дерна політика витримана повністю. Дискримінації нема. Стосунки у нас в організації товариські. Але є й нюанси – якщо чоловіки вирішують пи-тання на риболовлі чи під час полювання, то жінки можуть абсолютно всі питання вирі-шити в офіційній обстановці... Жінка-політик, громадський діяч – це ще й дружина, мати й гарна господиня. І лише жін-ка може бути такою багатоли-кою. Я зараз депутат міської ради. Уже вдруге. Працюється із колегами добре. Мої пог-ляди не міняються, політич-на кон’юнктура – це не моє, і тому й колеги ставляться з повагою.

– Нерідко успішну жінку називають феміністкою...

– Про мене такого не ка-жуть. Але, мабуть, трохи є. Інакше кар’єру важко зро-бити, коли не визначишся із пріоритетами. Якщо орієнту-ватися тільки на “жіночі” пріо-ритети, то не зможеш витра-чати стільки часу на роботу, скільки вона того потребує. Але є багато жінок, які завдя-ки внутрішньому потенціалу вміють тримати баланс. А феміністка – це коли взагалі

не бачиш чоловіків, ніби ти – над ними. А я вважаю, що тандем мусить бути. Стать не настільки важлива. Для мене байдуже, хто керівник – чо-ловік чи жінка. Головне, щоб він був фахівець, і відносини були професійні.

– Чи святкуєте свято 8 Березня? Що воно для вас означає — це свято весни і краси, чи день боротьби жі-нок за власні права?

– Якщо ви так ставите пи-тання, то проблема існує. В чому вона? На законодавчому рівні жінки мають рівні права з чоловіками. А на практиці? Приймаючи на роботу, чи пи-тають чоловіка: скільки років його дітям? Якщо вони будуть хворіти, то хто їх буде дог-лядати? Чи планує мати ще дітей? А жінці ці питання без-церемонно ставлять. Розгля-даючи кандидатуру на ту чи іншу керівну посаду, спочатку звернуть увагу на чоловіків, і лише потім – на жінок. І та-ких прикладів багато. І все ж у всьому світі жінки довели, що вони можуть займати найвищі державні посади, бути мініс-трами збройних сил країни, очолювати великі компанії. При цьому жінки завжди зали-шаються жінками. І давно пе-ретворили 8 Березня з дня бо-ротьби на свято, яке прийняли і чоловіки. Для більшості цей день – свято і початку весни, і вшанування материнства, і висловлення любові та відда-ності Вічній Жіночності.

Віта СЕРЕДА

“Кар’єру важко зробити, не визначившись із пріоритетами”

Олена Задорожна: сучасна жінка•

фот

о на

дане

гер

оїне

ю п

ублі

каці

ї

Олена Задорожна: «З таким головою соціалістичної партії України як Олександр Мороз, в майбутнє дивлюсь з оптимізмом»

№11 9

– Я із династії Яценків. І про це всі знають. Мій батько 36 років був лісничим Сунківського ліс-ництва у Смілянському держліс-

госпі. Двоє моїх братів теж пра-цюють лісничи-ми: один у на-шому, а другий у Кам’янському лісгоспі. Батько був упевнений: донька Світла-на буде в лісі. І не помилив-ся. Моя донька теж не зрадила нашій династії – вона працює

економістом у Світловодському держлісгоспі на Кіровоградщині.

Коли я 12 років тому прийш-ла в Смілянський лісгосп, його становище було складним. За-боргованість складала близько двох мільйонів гривень, – і кре-

диторська, й інші борги. Зараз теж важко, криза вплинула. Але вже починається пожвавлення ринку збуту, є попит, потроху підіймаємося.

У 2008 році фонд заробітної плати у нас сягав близько 5 мільйонів гривень, із них май-же 2 мільйони становив фонд заохочення. Ми платили людям премії. Середня зарплата була 1800 гривень. Зараз опустили-ся до 1400. Реалізація впала на майже 20 відсотків. Але ми шукаємо шляхи збуту, зокрема експортні. Намагаємося досяг-ти рівня 2008 року. Навіть у та-ких умовах дбаємо про людей: виплачуємо премії до дня народ-ження та матеріальну допомогу тим, хто опинився в надто скрут-ному становищі. Я впевнена, що завдяки спільним зусиллям усіх підрозділів нашого лісового гос-подарства ми вийдемо на новий, ще вищий рівень розвитку.

калейдоскоп

актуально

Світлана АПОСТОЛОВА, фото Марини КОРОЛЬОВОЇ

Лісничий шкільного лісництва ірина Ляшенко

головний бухгалтер підприємства Ольга сокур (друга ліворуч) зі своїм чарівним колективом

головний економістсвітлана Живолуп

Ліс, лісник – слова чоловічого роду. Професія лісничого нети-пова для представниць пре-красної статі. Але наші жінки повсякчас доводять, що здатні працювати з чоловіками нарів-ні, а подекуди й краще.

Директор Державного підприємства «Смілянське лісове господарство» Юрій Сегеда віддає належне працьо-витості й професійності своїх колег-жі-нок і охоче про це розповідає:

– Близько третини наших працівників – жінки. Ми їх вітаємо з усіма святами. Вдячні за те, що вони у нас є. Вони – найкращі, найрозумніші, найнадійніші. Їхню роботу не треба контролювати, вони ще нас контролюють, щоб усе було як належить.

Серед моїх заступників є представ-ниці прекрасної статі, які добре знають лісову справу. Зокрема перший заступ-ник і одночасно головний лісничий гос-подарства Ольга Шкодич, котра працює в лісовій галузі вже понад 30 років. Це дуже досвідчений і грамотний фахівець, надійний помічник.

Шлях від майстра лісу до головного економіста пройшла Світлана Живо-луп, яка плідно працює на нашому під-приємстві вже 10 років. Також із майс-тра лісу починала нинішній головний бухгалтер Ольга Сокур. Вона є одним із кращих фахівців у нашій системі.

Хочу зазначити, що у нашому лісово-му господарстві працює багато жінок. Серед них бухгалтери, економісти, а та-кож лісокультурниці, чиї дбайливі руки створюють і доглядають лісові насад-ження. Тільки-но зійде сніг (а він завдає цьогоріч багато клопоту), можна буде побачити й оцінити результати їхньої сумлінної праці: на площах, сплюндро-ваних три роки тому буревієм, уже рос-туть прекрасні півметрові сосонки.

Ми дуже пишаємося тим, що серед наших жінок є і свій орденоносець – Віра Дудник. Два роки тому вона отримала орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Хочу згадати добрим словом й інженера з охорони захисту лісу Любов Яценко, яка теж пройшла великий шлях від простого лісничого. Вона заслужено користується великою повагою у нашому колективі.

Серед керівників нижчої ланки лісо-вого господарства у нас єдина дівчи-на-лісничий, випускниця коледжу Ірина Ляшенко. Зараз вона навчається в На-ціональному університеті біоресурсів та природокористування України.

Ірина займається підготовкою мо-лоді. До речі, наша лісова школа, як ми її називаємо, працює близько чотирьох років, її випускники вже навчаються у галузевих технікумах і коледжах.

Нині діти, які навчаються у шкільно-му лісництві, беруть участь в акціях, які проходять на державному рівні, – «Створи ліс», «Посади дерево», «Ліс у твоїх руках». Працюють сумлінно, отри-мують нагороди з рук голови Держав-ного комітету лісового господарства України. Як бачите, наші жінки виро-щують не лише нові культури, а й нову зміну лісівників.

Напередодні свята хочу привіта-ти всіх жінок нашого колективу, які зберігають і творять красу краю, наші зелені скарби. Бажаю їм квітучого здоров’я, радісних подій у житті (і не лише на свято), пошани від людей, родинного щастя і здійснення всіх сподівань. Повірте, вони того варті.

Ірина ЛяшенкО, лісничий шкільного лісництва:

– Мета нашого шкільного ліс-ництва – виростити покоління, яке прийде нам на зміну. Ми навчаємо дітей, даємо їм ази основ лісового господарства. Знайомимо школярів з усім процесом: від насіння до зрі-лого дерева. Я все розповідаю – діти конспектують, пишуть практичні й лабораторні роботи. Організовує-мо виїзди в лісництва, де б вони на власні очі побачили, як працюють справжні майстри лісової справи. Ознайомлюємо з приладами, які вони використовують. Це допома-гає багатьом визначитися з вибо-ром професії. Із 40 дітей, які зараз у мене навчаються, п’ята частина вже стовідсотково має намір вступати в наші галузеві технікуми й коледжі.

Навчання в нашому лісництві доб-ровільне: якби дітям було нецікаво, вони б не ходили. У нас немає так званих поганих дітей, двієчників. Всі знають матеріал. На спеціальних аркушах фіксуємо результати кож-ного заняття, щоб батьки знали, чим займаються діти. Вже маємо й ус-піхи, якими можна пишатися. Наша команда юних лісівників отримала диплом Третього Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв, що про-ходив у місті Рівному.

Жінки таки доводять, що їм усе до снаги: в їхніх лагідних, але сильних руках зростають діти, процвітають справи, і міцніють паростки майбут-нього.

Ольга шкОдич, головний лісничий, перший заступник директора:

Ольга СОкур, головний бухгалтер:– У 1978 році я закінчила Чугуєво-Бабчанський лісовий технікум.

Свою трудову діяльність почала у Корсунь-Шевченківському держліс-госпі, де пропрацювала 22 роки. А з 2000 року, тобто вже десятий рік, працюю у Смілянському лісовому господарстві. Зараз я обіймаю посаду головного бухгалтера. Мені дуже пощастило – я очолюю завзя-тий, дружний жіночий колектив. Мої підлеглі – відповідальні, грамотні фахівці. Я їм дуже вдячна за старанність, наполегливість у роботі.

– За розподілом після Воронезького лісотехніч-ного інституту, як це було у радянські часи, я відпра-цювала обов’язковий тоді термін для молодого спе-ціаліста (3 роки) на Дале-кому Сході. Тоді саме буду-вали славнозвісний БАМ. В Амурському обласному управлінні лісового госпо-дарства я була інженером по БАМівських лісгоспах. Контролювали ми те, як прорізалися просіки під прокладання залізничної колії, правильність їхньої розробки, вивезення де-ревини тощо.

Повернулася на батьків-щину, на Черкащину. Від-

тоді працювала інженером у Кам’янському лісгоспі, головним лісничим у Смі-лянському, потім в облас-ному управлінні, яке тоді називалося Об’єднання «Черкасиліс». А тепер знову працюю у Смілянсь-кому лісовому господарст-ві першим заступником директора.

Колектив добре знаю, мені дуже подобається працювати з молодими спеціалістами. От зараз багато хто нарікає, що молодь не така, раніше була краща. Я цієї думки не поділяю. Чомусь ста-ло звичним: якщо молода людина освічена, розум-

на і поводиться належним чином, то це наче так і треба. І ніхто цього не ці-нує. А якщо серед молоді трапиться хтось один, хто поводиться неадекватно, не хоче працювати, то по-чинають узагальнювати, що молодь тепер погана, чіпляючи ярлик на всіх. А я вважаю, що молодь – хо-роша. У нас працює багато молодих спеціалістів. Вік майстрів лісу переважно

до 30 років. Колектив мо-лодий, усі працюють дуже добре. Якщо до нас пот-рапляє випадкова людина і не знаходить себе у цій роботі, вона сама невдов-зі йде. Головним у діяль-ності фахівця лісового гос-подарства, на мою думку, є створення нових лісів та відновлення насаджень на лісосіках, де зрізано стиг-лий ліс або втрачено його під час стихії.

Берегині зелених скарбівПерший заступник директора,

головний лісничий ДП "смілянське лісове господарство" Ольга Шкодич

Світлана ЖиВОЛуп, головний економіст:

3 березня 201010

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в С

таніс

ла

в К

ОЛ

ІСН

ИК

, ф

ото

на

да

ні г

ер

оям

и п

убл

іка

ції

а вам слабо?

Леонід Булкін вокал, перкусія, 1-ий прес-аташеідеолог. Підданий емоційним вибухам. Харизматичний. комунікабельний. Будь-які труднощі йому паралельні. Прагне до усього

гарного. Завжди націлений на результат. дуже дружелюбний.

дениска Мороз флейта, балалайка, гітара, сопілка, вокал, бек-вокал,

кашельУсе життя метається по світу в пошуках

Музи. Музично мислить, нестандартно, настільки, що йому іноді самому доводиться розучувати те, що навернув. Уміє відчути ідею

соратників. Улюбленець колективу.

Сергій Хіврич гітара, свіжий мозокнадійний. Гранично відповідальний і пунктуальний. Мислить музичними стандартами, цим додає музиці визначену

стабільність. Меломан. Вічний оптиміст.

Сергій Сук бас-гітара, вокал, бек-вокал,

холодний душсторож совісті. не антисеміт. Головне питання

в житті: “Покажіть мені, що таке час?”. Може бути, тому часто спізнюється на репетиції. Вічно щось шукає і часто знаходить. У

музиці. Професія – друг громадськості. Затятий пацифіст.

Віктор Тисленкобарабани, майбутній чемпіонМалий золотник, та дорогий! Цікавиться в музиці всім смачним. Грає з палаючими очима. Говорить по темі. Життєрадісний,

молодий, перспективний. Швидко сходиться з людьми, готовий до ризику. дуже гарний баланс прагматизму й ідеалізму.

Яке місце в нашому житті займає музика? Кажуть, найкраща музика – це звуки природи: шурхіт прибою, шепіт трави, спів птахів, ревіння моржа тощо. В людському світі нескінченного технічного індуст-

ріального прогресу ми з вами частіше чуємо звуки моторів, сусідських ремонтів та інтелектуально-роз-важальні бесіди телевізійних серіалів. Та людина – це частина природи, і наші постійні спроби обігнати час наскрізь просотані ритмами, мелодіями, піснями.

Представляємо вашій увазі розквіта-ючий букет черкаських музикальних дарувань – “Альфред Кох”.

Фраза “з піснею по життю” сьогодні не актуальна. Музика для них – це саме життя. Їхній девіз: “з позитивом по життю”.

Музіка нас зв’язала

Робити те, що хочеться.

Написать такую песню,

Чтобы стало интересно

Младу и конечно стару,

И на небе – Ринго Стару.

(Пушкінсько-Траволтівський стиль)

Виступаємо в Харкові

14 березня в арт-кафе

“Агата”,

В Одесі – 7 квітня,

паб “Дикий Z”

В Києві – 17

квітня в кон-

цертному пабі

“Штольня”,

Хочемо

об’їздити весь

світ, познайоми-

тися з усіма хо-

рошими людьми.

Заробити грошей

і запросити на день

міста групу AC/DC.

Потім заробити ще біль-

ше грошей – купити машину

часу і запросити Led Zeppelin і

елвіса Преслі.

Дуже інтелігентна вокально-інструментальна група “Альфред Кох” вітає весь жіночий батальйон з 8 березня!

Вітання жінкам від групи. Бажаємо жити довго і щасливо,

з музикою в душі!Засинайте з музикою Баха,

а просинайтеся з піснями “Альфреда Коха”!

? Чим жінки кращі за чо-ловіківФізіологією.

? Скільки вам треба грошей для щастяВ арифметиці не сильні, таку цифру не знаємо.

Щастя або є, або не в гро-шах.

Не гроші нам потрібні. Без музики не можемо.

? Чому люди не літаютьЛітають, але не всі і не завжди.

? Ваш улюблений музичний виконавецьВисоцький.

Магомаєв.

? Хто пише пісні, які ви спі-ваєтеКолективно. Рідко піс-ня залишається у тому вигляді, в якому була на початку. Таких пісень у нас 2-3. Льоня відкрив якийсь журнал і почав уголос читати певну статтю – у нас з’явився текст. Потім навая-ли імпровізом якусь музику – так виникла пісня “Секс з іноземцем”. А, наприклад, пісні “Старий парк” уже 15 років.

? Скільки у вас зараз загалом пісеньВідіграної концертної програми – 21. Решта – іще стільки ж.

? Скільки випиваєте кон’яку перед виступом

Зовсім ніскільки.

Займаємся спор-том. Фітнес,

басейн. Тільки гарячий. Ванна. Ось піаніно 500-кілограмове несли на 7-ий поверх. П’ємо кефір.

? Що для вас усе це

Це небо, це зірки, це рай.

Робимо те, без чого не можемо.

рекл

ам

а

склад групи “Альфред Кох”

Гоша

Високим рівнем

Олександр Турецький

Текстами

Учасниками

У неї велике майбутнє

http://Alfred-Koh.com.ua

тут

ви можете послухати пісень дуже інтелігентної групи

творчі плани

Граф

Унікальністю

Катя

Вона дарує людям енергію, да-

рує радість і враження. Прино-

сить позитив у цей світ. Люди

живляться цією енергією і

йдуть УХ!, радісні, з виступу.

Борис Григорян

Діма ЧуєвРаніше вони тиснули на інтелект,

потім стали давити на інші сторони людської душі.Микола Ковальов

чим

прим

ітна

гру

па

дося

гнення

Група виникла у липні-вересні 2006 року в Черкасах. Її батьками-засновниками були Леонід Дубляков, Сер-гій Сук і Денис Мороз – музиканти різних поколінь.

Спочатку певних музичних орієнтирів не було: робили те, що на душу прийде. Згодом усі ці ідеї сформува-лися у свій визначений почерк, що умовно назвали ска-кантрі. У музиці групи присутні елементи багатьох напрямків – фолк, кантрі, ска, реггі, попсо-рок і багато що інше. Лірику групи відрізняє кіч, як основа пози-тивного погляду на життя; утім, смислове навантаження в текстах має не другорядне значення. Творчості колек-тиву притаманна і певна частка ліризму.

У різні періоди в групі відбувалася ротація, переважно, ударників і перкусіоністів. Рік тому до групи приєдналися нинішній драмер Віктор Тисленко і гітарист Сергій хів-рич, що дало можливість звільнити вокаліста від інстру-ментального навантаження на благо артистизму. Періодично, здебільше на місцевих виступах, до групи приєдну-ються різні перкусіоністи.

Історія виступів колективу не може похвалитися (поки що) насиченістю – близько двадцяти виступів за три роки. Сценічні концерти групи завжди епатажні, контакт із публікою встанов-люється досить швидко за рахунок щи-рості поводження учасників.

дещо з історії

Почали грати рівніше. І ходити. Вивчили метроном. Стали грати в ногу

з часом, у ритмі життя планети. Музика – це

відчуття. Ритм – необхідна умова для відчуття,

щоб сприймати музику. Що рівніше граєш – то

слухач більше сприймає. Ми граємо в ритмі

життя, і люди, які цікавляться життям,

слухають нас – тому, що вони чують цей ритм. Ростемо в особистостяхНова міссіс Gretsch (гітара)Ялинку викинули новорічну

На зв’язку “Альфред Кох”

Відгуки людей, які чули “Альфреда Коха”:

Чого ви домоглися,

займаючись тим, чим займаєтесь?

№11 11

?

Уманський медичний коледжОГОЛОШУЄ

прийом студентів на 2010 – 2011 навчальний рік на

денне навчання за спеціальностями:

ЛіКУВАЛьНА сПРАВА• на базі 11 класів термін навчання 2 роки 6

місяців• на базі 9 класів термін навчання 3 роки 6

місяцівсесТРиНсьКА сПРАВА• на базі 11 класів термін навчання 3 роки• на базі 9 класів термін навчання 4 роки

на затверджені місця бюджетного фінансування та за рахунок коштів організацій, юридичних та фізич-них осіб.

Абітурієнти на основі базової за-гальної середньої освіти та пільго-вих категорій складають вступні випробування з української мови та з біології.

Заяви приймаються з 15 липня 2010 року.

Приймальна комісія працює з 9.00 до 17.00.

Вступні випробування з 23 по 31 липня 2010 р.

Оприлюднення рейтингового списку вступників 1 серпня 2010 р.

Адреса коледжу: 20300, м.Умань

вул. Жовтневої революції, 20

тел. 5-22-28, тел/факс 5-31-26

E-mail: umk@online.uaЛіц

ензі

я М

ініс

терс

тва

осві

ти і

наук

и У

краї

ни –

сер

ія А

В №

1597

08профорієнтир

реклама

1. чи розповідаєте ви про свої проблеми, неприємності?

а) ні, це мені не допомогло б (3)

б) так, якщо є підходящий співрозмовник (1)

в) не завжди, людям вистачає своїх турбот (2)

2. наскільки сильно ви переймаєтеся через неприємності?

а) завжди й дуже важко (4) б) усе залежить від обставин

(0)в) упокорююся, адже будь-які

неприємності рано чи пізно закінчуються (2)

3. Ви чимось дуже засмучені. Що робите в такому випадку?

а) дозволяю собі задоволен-ня, про які довго мріяв (0)

б) іду до добрих друзів (2)в) «жалію» себе, відсиджую-

чись удома (4)

4. Близька людина скривдила вас. як діятимете?

а) сховаюся у свою «мушлю» (3)

б) зажадаю пояснень (0)в) розповім кожному, хто

готовий слухати (1)

5. у хвилину щастя:а) не думаю про нещастя (1) б) не залишає тривога, що

щастя швидко мине (3)в) не забуваю про те, що й

прикрощів у житті чимало (5)

6. як ви ставитеся до психологів?

а) не хотів би стати їхнім пацієнтом (4)

б) багатьом людям вони можуть допомогти (2)

в) людина може допомогти собі сама (3)

7. доля, на вашу думку:а) постійно випробовує вас (5) б) несправедлива до вас (2)в) прихильна до вас (1)

8. про що думаєте після сварки з коханим (-ою), коли гнів минає?

а) про все добре, що було між нами у минулому (1)

б) мрію про таємну помсту (2)в) про те, скільки стерпів (-ла)

від неї (нього) (3)

коментує фахівець•

У банкрута – зарплати катмаУ шкільному курсі української літе-ратури був «Хазяїн» Карпенка-Каро-го. Так от, Терентій Пузир проголошу-вав: «А Петьку Михайлова спіймали на банкрутстві». Загримить тепер, мовляв, до буцегарні. Учням та й учителю не до кінця був зрозумілий цей термін. Зате сьогодні палицею кинеш – і в банкрута поцілиш. Саме завдяки цьому явищу і народилося інше – заборгованість із зарплати.рівень та стан її коментує начальник управління праці та зайнятості населення головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Микола Ткаченко:

– на 1 січня 2010 року заборгованість складала 26,9 млн. грн., або 5,5% фонду оплати праці за грудень. із них на підприємства-банкрути припадає 11,8 млн. грн., або майже 44 відсотки загальної суми боргу. За мину-лий рік заборгованість зменшено на 13,6%, або на 1 млн. 859 тис. грн. а от кількість підприємств-борж-ників за рік зросла з 44 до 48. У структурі заборгова-ності по Україні за сумою боргу серед підприємств-банкрутів Черкащина посідає одинадцяте місце. але, на жаль, органи статистики і наше управління не володіють інформацією про кількість громадян, яким заборговано зарплату підприємствами-банкрутами. Потребує уточнення і кількість підприємств, на яких відсутнє ліквідне майно, що унеможливлює визначен-ня об’єктивного стану справ. люди звертаються в усі інстанції по правду. Вони хочуть знати, чи зможуть коли-небудь отримати заборговану заробітну плату.

Бо банкрутом зараз стати легко, а от на отримання такого статусу процедура затягується на 7-10 років, що не сприяє зняттю соціальної напруги в суспільстві. та й банкруту в’язниця не загрожує. От слово «банкрут» і набуло майже лайливого значення. Читач запитає: а що ж держава робить для захисту ошуканих? Від-повідь така: протягом останніх років на вищих щаблях влади, крім обіцянок створити благодійний Фонд повернення заборгованої зарплати колишнім працівни-кам тих підприємств, на яких відсутнє ліквідне майно, жодного нормативного акта так і не прийнято.

Проблема зависла у повітрі. а з нею зависли і борги.Леонід ТУМЕНКО

тест•

Чи здатні ви розв’язати свої проблеми

7-15 балів: Ви легко миритеся з неприємностями, навіть із лихом, тому що здатні правильно оціни-ти їх. Цінне те, що ви не схильні жаліти себе (слабкість, властива багатьом). Ваша щиросердна рівновага гідна похвали!

16-26 балів: Ви часто нарікаєте на свою долю. Волієте вихлюпувати проблеми й непри-ємності на інших. Вам необхідне чиєсь співчуття. Можливо, краще навчитися володіти собою?

27-36 балів: Ви не справ-ляєтеся зі своїми проблемами. Можливо, тому вони вас так терзають. Ви замикаєтеся, нерідко жалієте себе. Будь у вас вольовий характер, ви успішно справлялися б із проблемами й неприємними ситуаціями. Адже вони часто під-стерігають не тільки вас.

Факультет фінансів та обліку• Міжнародна економіка• Фінанси і кредит• Облік і аудит

Факультет економіки і менеджменту• Економіка підприємства• Економічна кібернетика• Управління персоналом і економіка праці• Менеджмент• Інформатика

Товарознавчо-комерційний факультет• Товарознавство і торгівельне підприємництво• Маркетинг

Університет акредитований за ІV рівнем ДАК України 02.07.2009 р., його обрали для фахової підготовки 15 тисяч студентів із різних регіонів

України, Росії, Азербайджану, Молдови, Німеччини, Туреччини, Китаю, Нігерії

Ліц

. МО

НУ

АВ

№42

0523

від

01.

07.2

008

р.

Полтавський університет споживчої кооперації України

Приймальна комісія:36014, м. Полтава,

вул. Коваля, 3, перший поверх

головного корпусу, тел. (05322) 7-91-60

факс (05322) 7-91-60

Оголошує набір студентів на 2010-2011 навчальний

рік за напрямами:

Технологічний факультет• харчові технології та інженерія• Готельно-ресторанна справа

До викладацького складу входить більше

60 докторів наук та професорів, 304 кандидати наук та доцентів.

ліц

. МО

нУ

аВ №

4204

83 в

ід 1

6.09

.200

8 р.

3 березня 201012

а вам слабо?

черкаси-спорт

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

Волейбол. Жінки. суперліга

М Команда I В П С/П О

1 Галичанка 26 21 5 67:26 632 сєверодончанка 24 20 4 65:22 593 Круг 26 15 11 53:39 464 джінестра 26 15 11 52:42 445 Хімік 26 13 13 45:45 396 Волинь 24 13 11 46:47 377 Орбіта 26 5 21 26:70 158 іскра 26 0 26 15:78 3

Хііі тур (27 лютого – 1 березня)Орбіта – сєверодончанка 0:3,0:3Волинь – Круг 0:3,3:2джінестра – Галичанка 1:3,3:0Хімік – іскра 3:0,3:1

Збірна команда зо-лотоніського «Зла-тогора» продовжує успішно виступати в чемпіонаті України з волейболу серед аматорів. Підопічні Віктора Голубєва та Анатолія Адаменка виграли всі чотири поєдинки II туру, який відбувся у Львові.

Наші земляки впевнено з рахунком 3:0 обіграли «Спартак» із Сваляви та «Володар» зі Галицького району Львівської облас-ті. Дещо важче далася їм перемога над львівським «Баркомом» – 3:1. А ось у грі з чернівецьким «Род-ничком», який до цього теж не програв жодного матчу, золотонісцям довелося добряче попрацювати, аби схилити шальки терезів на свою користь.

– Кожний тур нам даєть-ся дедалі важче, – комен-тує ігри у Львові гравець «Златогора» Максим Бу-латецький. – Я думаю, що це пов’язано зі зростанням рівня саме аматорсько-го волейболу за останній рік. Команда «Златогор» – це стабільний колектив, який виступає постійним складом уже п’ять-шість років. Що стосується інших

команд, то там склади змі-нюються, але є перспек-тивні хлопці, які мають до-сить високий рівень, тому вигравати нам стає дедалі важче. Яскравий приклад цього – матч із чернівець-ким «Родничком». У п’ятій партії ми перемогли цю команду з рахунком 19:17. Тобто можете уявити, якою запеклою була боротьба. Але врешті-решт ми дове-ли свій клас. Нам залиши-лося зробити лише один крок до фіналу. Для цього треба виграти один із трьох поєдинків третього туру.

Таким чином, команда Золотоноші залишилася єдиною, хто не програв жодного матчу в цьому сезоні. Поєдинки III туру чемпіонату України во-лейболісти «Златогора»

зіграють 9-11 квітня в Жи-томирі.

А минулої неділі золо-тонісці провели останній поєдинок групового ета-пу відкритого чемпіона-ту області з волейболу «Златогор-Ліга». У V турі суперник у «Златогора» був принциповий – пере-можець попереднього чем-піонату черкаський «Со-кіл». Щоправда, для обох команд ця гра не мала нія-кого турнірного значення – обидві вони ще до цього забезпечили собі місце у фіналі. Це наклало відби-ток на дії волейболістів, особливо черкаської ко-манди. Вони, втім, доволі жваво розпочали поєди-нок, повівши в рахунку (5:2). Однак після цього на майданчику до завер-

шення стартової партії домінував «Златогор», що й позначилося на підсум-ковому результаті (25:16). А ось у наступних партіях волейболісти «Сокола» змогли дати суперникам бій. Другий сет завершив-ся з незначною перевагою «Златогора» (25:21). У третій партії увесь час по-переду були золотонісці. За рахунку 24:20 на їхню користь команда Олексан-дра Соколовського зібра-лася із силами і не тільки зрівняла результат, а на-віть вийшла вперед, але все ж вирішальне слово залишилося за «Златого-ром (27:25).

Підбити підсумки висту-пу команди у груповому турнірі «Молодь Черкащи-ни» попросила одного з найдосвідченіших гравців «Златогора» Віталія Вой-цехівського:

– На кожну гру була різна мотивація. Коли команда слабша, то й налаштувати-ся на неї було важче, адже хлопці – не професіонали, а аматори. Я вважаю, що гра на цьому етапі нам уда-лася. Запам’ятався поєди-нок із київською «Укрспец-технікою», який ми виграли з рахунком 3:2 (до речі, так із киянами зіграв і «Со-кіл»). Готуватися до фіналу будемо на належному рів-ні. Ми зараз намагаємося тренуватися разом – або в Черкасах, або в Золотоно-ші. Думаю, що до фіналь-ного етапу підійдемо ще в кращій формі, адже ко-манди уманської підгрупи дуже сильні. Ми, звичайно, хочемо бути чемпіонами і докладемо для цього мак-симум зусиль.

Цього ігрового дня у вищому дивізіоні «Зла-тогор-Ліги» відбулося ще два поєдинки. Амбіційний кам’янський «Інтербуд-техсервіс» без проблем розібрався з черкаським «Азотом» – 3:0. Причому волейболістам обласного центру в жодній із партій не вдалося досягти 20-очкового рубежу. А ось київському «Анталу» та черкаській команді «777» довелося зіграти всі п’ять партій. Кияни змогли двічі відігратися, але на тай-брейку перемогу вирвали господарі (15:13).

Фінальний етап чем-піонату за участю шести найкращих команд – пере-можців групових турнірів стартує 28 березня. Як повідомив президент «Златогор-Ліги» Пав-ло Добровольський, до цього часу будуть зіграні всі перенесені матчі й ос-таточно визначиться коло команд-фіналістів.

калейдоскоп •новинМіні-футбол. Завершила-ся зимова першість з міні-фут-болу серед команд підпри-ємств Шевченківської дирекції залізничних перевезень. У запеклій боротьбі переможцем став „ Енергетик” з дистанції енергопостачання, друге місце вибороли футболісти локомо-тивного депо, третє – вагонно-го депо. Переможців і призерів нагородили грамотами і меда-лями, а всіх учасників – цінни-ми подарунками. А вручили їх начальник Шевченківської дирекції залізничних переве-зень Микола Малинко, голова територіального комітету профспілки Віктор Мотузенко, директор ШБК „Локомотив” Олександр Говденко.

Іван ГОРШАНОВ

Вільна боротьба. У Броварах відбувся Кубок України, на якому успішно виступила черкащанка майс-тер спорту Анна Старигіна. У ваговій категорії до 51 кг вихо-ванка тренера Петра Кисленка посіла I місце. Тепер на неї у складі збірної чекає поїздка до Китаю, де наприкінці березня відбудуться змагання Кубка світу серед жінок. П’ятими у своїх вагових категоріях стали Олена Лядецька та Марина Панчоха.

Юрій ЗІМЕНКОВ

Кульова стрільба. Черкащанка Дарина Шаріпо-ва на міжнародному турнірі «Гран-прі Вроцлав» повторила юніорський рекорд України. У вправі ГП-4 вона вибила 399 очок із 400-от можливих, вий-шовши до фіналу змагань. У фінальній серії пострілів наша землячка вибила 107,2 очка, лише двома десятими посту-пившись досвідченій співвіт-чизниці Лесі Леськів і ставши срібною призеркою турніру.

Легка атлетика. Віталій Волошин став чемпіоном України з легкої атлетики в приміщенні, показавши найкращий час на своїй коронній дистанції 800 метрів (1 хв. 49,57 сек.). Вихованець тренера Леоніда Нечипоренка виборов і срібну нагороду в бігу на 1 500 метрів. Срібни-ми призерками також стали наші дівчата в естафеті 4х400 метрів. Четвертий результат у стрибках у довжину пока-зала досвідчена Олександра Стаднюк.

Футзал. Визначилися фіналісти чемпіонату області з футзалу серед ветеранів. Ними стали команди «Вік-торія» (Черкаси), «Ветеран» (Городищенський район) і «Зоря» (Умань). Фінальна частина чемпіонату пройде в Умані найближчих вихідних.

волейбол. аматори•

Переможна хода «Златогора»

гравець "Златогора" борис Нудьга (№2) пробиває блок суперника

фот

о ро

ман

а ки

реЯ

№11 13не хворіємо

реклама

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в Т

им

оф

ій Н

АГО

РН

ИЙ

перший комплекс1. для початку випийте пів-

склянки гарячої води. Багато хто і не підозрює, що живе в стані хронічного зневод-нення організму, тому що наші клітини потребують не чаю, кави, соку, і тим паче кока-коли, а чистої води. Чи знаєте ви, що втрата води в організмі на 2% від маси тіла призводить до відчуття втоми, 5% – до непритом-ності, 10% – до смерті від зневоднення? тож допо-можіть своєму організму заздалегідь! Гаряча вода сприяє активізації обмінних процесів і зниженню стресу від стоми.

2. складіть долоні “човником” і поплескайте по тілу – руки, починаючи від пальців, плечі, голову, тулуб, де дістанете, ноги. Це чудовий вібраційний масаж, який оживить нервові закінчення, прискорить передавання не-рвових імпульсів. нігтиками постукайте по внутрішньому та зовнішньому боці обох долонь. Це активізує роботу всіх органів, які проектують-ся на долонях.

3. Попросіть того, хто поряд, поплескати вас по спині.

4. Потурбуйтеся про хребет – підніміть п’яти на 2-3 см від підлоги і різко впадіть на п’яти. Ви відчуєте легкий струс у тілі. Всього треба зробити цю вправу не біль-ше 25-30 разів.

5. Погладьте все тіло долонями з верху донизу, від голови, плечей, спини, по ногах – до самих кінчиків пальців, ніби “збираєте” з тіла воду після душу.

6. Хлюпніть на очі холодної води до появи легкої різі – це дуже важливо, тому

що поверхня очей зневод-нюється під час тривалого споглядання. Якщо у жінок нафарбовані очі – міцно заплющіть їх на 5 секунд, а потім швидко покліпайте протягом 10 секунд.

7. скоординуйте роботу півкуль мозку. Ця проста вправа дає змогу оживити від монотонної роботи одну півкулю, яка втомилася, і підключити до неї другу, яка не працює. для цього візьміть аркуш формату а4, намалюйте маркером під лінійку дві лінії навхрест, як покладена на бік буква Х. Повісьте цей аркуш на рівні очей. дивлячись на нього, спокійно і глибоко дихаючи, виконайте дві прості вправи:

– доторкніться лівим ліктем до правого коліна, потім правим ліктем до лівого коліна, бажа-но, щоб при цьому спина була рівною. Таких перехресних рухів треба зробити по шість на кожну руку, тобто всього 12 разів;

– торкніться лівим ліктем до лівого коліна, потім правим ліктем до правого коліна, спи-на при цьому має бути рівною. Усього – 12 разів;

– знову 12 перехресних рухів; – ще 12 паралельних рухів; – і останні 12 перехресних рухів.

8. наприкінці випийте ще півсклянки гарячої води.

9. Подякуйте Всесвіту пох-валіть себе за старанність.

другий комплекс1. Випийте півсклянки гарячої

води. 2. сядьте або ляжте так, щоб

ноги були підняті відносно тіла. Це сприятиме відтоку лімфи.

3. Заплющіть очі, зробіть гли-бокий вдих і повільний пов-ний видих, уявіть чисте синє небо і великого білого птаха, який летить високо-високо в небі. Час від часу він робить повільне махання крильми, а потім витає в хмарах. Просто спостерігайте за його польотом і відпочивайте. дихання глибоке, спокійне. Час релаксації довільний, як підказує самопочуття. 4. Подякуйте і похваліть себе за зроблене.

хвороби•

Як швидко здолати біль у спиніЗ віком наш організм стає дедалі уразливішим: у багатьох починає підвищуватися артеріальний тиск, з’являється головний біль, задишка, але найчастіше турбують болі в суглобах, спині та шиї.

Хвороби хребта, такі як остео-хондроз і спондилоартроз – одні з найпоширеніших захворювань у світі. Відомо, що болі в спині рано чи пізно відчувають 80 відсот ків з нас. Порушення кіст-ково-м’язової системи стають першорядною проблемою людей літнього віку, оскільки істотно впливають на якість і тривалість життя. Важливо відзначити, що захворювання опорно-рухового апарату в літніх людей удвічі частіші, ніж захворювання сер-цево-судинної системи. Однак не треба думати, що остеохон-дроз – прерогатива старшого віку. На жаль, біль у спині досить часто відчувають і молоді люди. Цьому сприяє сучасний спосіб життя, зокрема зросла тенден-ція до тривалого перебування у фіксованих позах, відсутність належної рухової активності, неправильне харчування. При цьому відбувається надмірне навантаження на окремі струк-тури організму і насамперед на міжхребцеві диски хребта, що з’єднують між собою окремі хребці. Як наслідок – розвиток хвороби.

Основними факторами, що ве-дуть до дегенеративних захво-рювань хребта, визнають непра-вильну будову тіла (порушення

постави, уроджена дисплазія суглобів), слабкість м’язів спини, надлишко-ву вагу, ожиріння, травми і т.ін. Дедалі частіше говорять про спадкову природу цієї недуги: якщо біохімічні властивості хрящової тканини генетично слабкі,

міжхребцевий диск гірше пере-носить навантаження і швидше зношується. У великій небезпеці люди 25-49 років, життя яких пов’язане з максимальними навантаженнями, а також ті, хто багато часу проводить за кермом автомобіля, займається важкою фізичною працею чи професіональним спортом. Не минають безслідно і будь-які травми хребта. Але найбільшу групу ризику складають люди, які ведуть малорухомий спосіб життя і мають надлишкову вагу.

Будьте уважні, якщо у вас з’явилися наступні симптоми:– мурашки в руках, оніміння і болі в

шиї, потилиці; – головні болі, запаморочення – це,

можливо, проблема шийного відділу хребта;

– утруднення подиху, неприємні відчуття між лопатками, болі в грудній ділянці – це, можливо, проблема грудної ділянки хребта;

– важкість у попереку, оніміння в ногах, періодично зводить литки ніг – це, можливо, проблема поперекової ділянки хребта.

Пам’ятайте: у випадках виник-нення болю, який у Давній Греції вважали “стражем здоров’я”, зокрема, болю, що виникає в спині, бажано не захоплювати-ся самолікуванням, тому що в кожному конкретному випадку необхідне уточнення діагнозу. Це може зробити лікар, до якого не-обхідно вчасно звернутися.

рекомендації з лікувальної фізкультури при остеохондрозі хребтаКомплекс лікувальної гімнастики в гострому періоді

1. В. п. лежачи, валик під ногами. Згинання і розгинання стіп і пальців кистей у кулак.

2. В. п. лежачи, ліва нога зігнута в коліні. Згинання і розгинання правої ноги, сковзаючи п’ятою по ліжку. Після 8-10 повторень – те ж іншою ногою.

3. В. п. лежачи, валик під ногами. Почергове піднімання рук угору.

4. В. п. лежачи, ліва нога зігнута в коліні. Відведення правої ноги убік. Після 8-10 повторень – те ж саме іншою ногою.

5. В. п. лежачи, валик під ногами. Почергове випрямлення ніг у колінах, спираючись стегнами об валик.

6. В. п. лежачи, ноги зігнуті. По-чергове згинання зігнутих ніг до живота.

7. В. п. лежачи, ноги зігнуті. Почер-гове відведення колін у боки.

сам собі лікар•

Працездатність можна відновити за 5 хвилин

Утома – законо-мірний результат одноманітної, моно-тонної діяльності. На жаль, робота в більшості з нас саме така: довге сидіння за комп’ютером, ро-бота з паперами або навпаки – стояння цілий день на ногах.

Що ж робити? Пригадай-мо чудову приказку: “Змі-на діяльності – це відпо-чинок”, а також улюблене шкільне слово “перерва”. Вони дуже точно вказують, що відпочинок – це не ле-жання перед телевізором, як практикують більшість із нас після трудового дня, а зміна виду діяльності.

Але чи часто цей прин-цип утілюється в життя? На жаль, ні. Тож день у день втома накопичуєть-ся, формуючи синдром хронічної втоми.

Пропонуємо два не-складні комплекси для зняття втоми. Перший розраховано на любителів посидіти за комп’ютером і представників розумової праці, а другий – для тих, кому багато часу доводи-тися працювати фізично. Вправи бажано робити кожні дві години або хоча б за потреби.

НевропатологДанько Руслан Володимирович

Кандидат медичних наук

Ліц

. МО

ЗУ

АВ

№11

6339

від

19.

04.0

6

Лікування гострого болючого синдрому

Головний більЗахворювання хвебтаУЗД (доплерографія)

судин голови та шиї

м.Черкаси, вул.Мендєлєєва, 11т. (0472) 32-98-30, 050 352-36-67Черкаський пансіонат ветеранів

3 березня 201014

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Ір

ина

ІВ

АН

ЕН

КО

на закускувеликий піст•

Смачні пісні страви

Від чого не можна відмовлятисяСоя, квасоля, горох, сочевиця

Відмовившись від продуктів тваринного походження, ви поз-бавите організм білка. Вихід один – шукати його в росли-нах. Наприклад, у сої протеїну більше 40%, тому під час Посту обов’язково включайте у свій раціон тофу, молоко, йогурт, сир, десерти та інші соєві стра-ви. Трохи менше білка (близько 20%) в інших бобових – квасолі, горосі, сочевиці.

Гриби

У печерицях, рижиках та інших “шляпкових” білка чимало, але він погано засвоюється, тому ставтеся до грибів як до смачної страви, а не джерела протеїну.

Каша, паста, пісний хліб

У пшениці білка 12%, вівсі – 10%, житі – 9,9%, рисі – 7,3 %. Тому обов’язково їжте багатозернисті каші, пісні хлібці, італійську пас-ту, хліб і мюслі. Крім протеїну, вони принесуть вам ще і вітамі-ни групи В.

Морська капуста

У ній протеїну майже 10%. Тому обов’язково купуйте готові са-лати з ламінарії. Зробивши морську капусту постійною гостею на столі, ви одержите багато корисних речовин – йод, калій, натрій, магній, кремній, ві-таміни А, В1, В2, В12, С, D, Е.

Овочі і фрукти

У них є клітковина і вітаміни, які зміцнять імунітет. Щоб від овочів і фруктів була користь, їжте їх сирими чи готуйте на парі.

Горіхи

В горішках міститься залізо, якого ви позбавляєте свій ор-ганізм, відмовляючись від м’яса. При його дефіциті людина може стати млявою і апатичною.

Мед, цукор

Солодке підвищує настрій. А натуральний мед ще містить біологічно активні речовини, які захищають організм від хвороб.

Тальятелле з печерицямиПечериці – 0,4 кг, мака-рони – 0,4 кг, томатна паста – 2 ст. ложки, ріп-часта цибуля – 1 шт., се-лера – 2 гілочки, олія – 2 ст. ложки, сіль і пе рець – на смак. Присмажте на олії до золотавої скоринки подрібнену цибулю, потім додайте нашатковану се-леру і тушкуйте овочі 3-5 хви-лин.

Вимийте і наріжте печериці та-ким чином, щоб були видні ка-пелюшок і ніжка.

Покладіть гриби в сковороду і смажте ще близько 25 хвилин під кришкою, помішуючи.

Томатну пасту розведіть у склян-ці води і вилийте у сковороду. Посоліть, поперчіть, додайте подрібнену волошку (блават) к і готуйте ще 5 хвилин. За цей час відваріть тальятелле. Готові макарони змішайте із соусом і подайте до столу.

рибний деньТільки на Благовіщення і у Вербну неділю дозволяється їсти рибу.

на сніданок: пісні млинчикиПросійте 2 склянки борош-

на, додайте 1 ч. ложку солі і 4 ч. ложки цукру. Поступово влийте 2,5 склянки мінераль-ної води з газом і замісіть тісто такої ж консистенції, як сме-тана. Накрийте миску з тістом плівкою і залиште в теплому місці на 40 хвилин. Випікайте млинчики на олії і подавайте з медом чи варенням.

на обід: юшкаУ каструлю покладіть 800 г

риб’ячого дріб’язку (йорш, окунь), цибулину, корінь пет-рушки, залийте 2 л холодної води, доведіть до кипіння, зніміть піну і варіть 30 хвилин.

Риба має повністю розвари-тися. Бульйон процідіть, рибу викиньте. Потім покладіть у бульйон нарізані на шматки по 0,5 кг судака і форелі, поваріть 15 хвилин, додайте скибочки картоплі і готуйте ще 10 хви-лин. Приправте сіллю, перцем, лавровим листом і зніміть із вогню.

на вечерю: дорада з цукініПочистіть, попатрайте, про-

мийте і обсушіть 2 середні коропи. Плід цукіні наріжте великими часточками, 4 помі-дори розріжте навпіл. У блен-дері подрібніть 2 ст. ложки олії, гілочку кропу і 2 зубчики часнику, посоліть і поперчіть. Отриманою сумішшю рясно змажте коропи, а також цукіні та томати. Обсмажте рибу й овочі на олії.

Вихідний деньУ суботу і неділю церква дозволяє використовувати олію. Дехто також їсть морепродукти. Правда, до кальмарів, креветок, крабів і мідій ставлення у православних неод-нозначне. До забороненої риби вони не належать, тому їхнє вживання не суперечить церковним канонам. Однак у періоди найбільш суворої помірності – перший і Страс-ний тижні, а також у понеділок, середу і п’ятницю – дарун-ки моря їсти не варто.

на сніданок: медовий пряникУ склянку цукру влийте склянку води і півсклянки олії,

трохи нагрійте суміш і додайте 2 ст. ложки меду. Окремо змішайте 1 ч. ложку соди, 2 ст. ложки какао, по пучці ко-риці і коріандру. Потім усе перемішайте, щоб не було гру-дочок, додайте півсклянки здрібнених горіхів, стільки ж родзинок кишмиш, 0,5 ч. ложки розпушувача і близько 2 склянок борошна – має вийти консистенція густої смета-ни. Випікайте півгодини при 200°С. Пиріг можна розрізати на коржі і змазати будь-яким джемом. Готовий пряник по-давайте з чаєм із шипшини.

на обід: грибна лазаньяПодрібніть і присмажте на олії спочатку цибулину,

потім додайте кілька морквин, 2-3 гілочки селери і 500 г пече риць. Вилийте вміст літрової банки томатів у влас-ному соку і тушкуйте 30 хвилин. Трохи готової начинки викладіть у форму для лазаньї. Зверху – сухі шари пасти, потім знову грибний фарш, знову паста – має вийти 4-5 шарів. Випікайте лазанью в розігрітій до 180°С духовці протягом 20 хвилин.

на вечерю: салат із креветокПочистіть і відваріть креветки, змішайте їх із подрібне-

ними листками салату айсберг, розрізаними навпіл помі-дорами червоного і жовтого кольору і шматочками сиру тофу. Полийте салат соусом і заправте олією.

Звичайний деньУ більшість пісних днів дозво-лено їсти тільки вегетаріансь-ку їжу, але без використання олії.

на сніданок: рис із родзинкамиВлийте у каструлю склян-

ку яблучного соку і склянку води, покладіть 300 г проми-того коричневого довгозер-нистого рису, 100 г родзинок кишмиш, 2 ч. ложки кориці, закрийте кришку і варіть кашу 40 хвилин на повільному вог-ні. Дайте страві настоятися. Перед подачею прикрасьте її шматочками свіжих фруктів.

на обід: борщ із квасолеюВідваріть 50 г сушених гри-

бів, щоб вийшло 1,5 л бульйо-

ну. Покладіть туди нарізані цибулю, моркву, петрушку і тушкуйте до готовності. Ок-ремо відваріть очищений бу-ряк і нашаткуйте його. Все змішайте (буряковий відвар теж), додайте сіль, лавровий лист і перець. Подавайте з вареною квасолею.

на вечерю: салат із морської капустиМорську капусту змішайте

з натертою морквою, куку-рудзою, дрібно нарізаними помідорами і болгарським перцем (чи купіть готовий ві-тамінний салат із ламінарії) і подайте з відвареною кар-топлею. Випийте будь-який свіжовідтиснутий сік, з’їжте кілька пісних хлібців.

Сирий деньУ перший і останній (Страсний) тиждень Великого посту, а також у деякі інші дні церква рекомендує сироїдення – вжи-вання тільки сирої, термічно необробленої їжі та пісного хліба. Навіть гарячий чай з компотом не можна.

на сніданок: фруктово-медовий салатНаріжте будь-які фрукти – яблука, груші, хурму, манда-

рини, додайте виноград кишмиш і заправте салат рідким медом. З’їжте 2-3 пісні хлібці.

на обід: гаспачоЗмішайте у блендері 0,5 л томатного соку, 0,5 кг свіжих

помідорів, один огірок, болгарський перець, ріпчасту ци-булю, зубчик часнику, кілька гілочок селери, по пучку во-лошки і петрушки. Все посоліть і подавайте із зеленню і тостами з пісного хліба.

на вечерю: сухофрукти з горіхамиПодрібніть курагу, чорнослив, інжир, фініки, в’ялені ман-

дарини та хурму і змішайте їх із будь-якими горішками – фундуком, волоськими, кедровими. Заправте салат рідким медом. З’їжте 2-3 пісні хлібці.

Нині триває Великий піст, який закінчиться 3 квітня. Протягом семи тижнів тим, хто постує, доводиться від-мовлятися від м’яса, яєць, молока, сиру й інших звич-них продуктів тваринного походження. Рибу можна їсти тільки двічі – на Благовіщення й у Вербну неділю, олія дозволяється лише у вихідні, а в останній (Страсний) тиждень церква рекомендує сироїдення.

№11 15

рекл

ама

кримінальне чтивоБандитський котел: черкаськi хронiки

лихі 2000-ні

Двоє чоловіків приїхали у село Х. у полудень, без ускладнень знайшли потрібну вулицю і зупинили автомобіль біля одного з будинків. Вочевидь, че-рез хвилину-другу в них мала відбутися зустріч з хазяйкою, однак, помітивши ще здалеку замок на дверях, чоловіки зрозуміли, що приїхали невчас-но. Собачий гавкіт із сусіднього двору підказав, що там можуть знати, куди пішла та, з ким вони так хотіли зустрітись.

– Де Тетяна Іванівна? – Звісно де – на кладовищі… Відтоді, як розбив-

ся на мотоциклі її син, бідолашна ходить на його могилу поплакати, от і зараз скоріш за все там, – пояснив літній чоловік, визирнувши з-за паркану.

Приїжджі попросили його показати, в якій сто-роні знаходиться сільський цвинтар, після чого ру-шили у вказаному напрямку. На територію кладо-вища заходити не наважились і стали чекати жінку при виході. Тетяна Іванівна довго не з’являлася, але очікувальники були напрочуд терплячими, си-дячи в автомобілі палили цигарки і слухали радіо. Нарешті на алеї з плакучих верб з’явилася вся в чорному жіноча постать. Це була вона. Чоловіки дружно вийшли з автомобіля і попрямували жінці назустріч.

– Вас заарештовано, йдіть за нами, – сказав один із них.

Тетяна Іванівна все зрозуміла і простягнула руки для «браслетів».

***Коли адвокату Галині Д. дали ознайомитись із кримінальною справою Тетяни Іванівни, жінці зне-нацька здалося, що перед нею містичний трілер. І не без підстав. Надто багато було у справі доказів і свідчень, які не тільки не вкладалися у здоровий глузд, а й узагалі виходили за межі розумного. Початок всьому поклав трагічний випадок, який трапився літньої ночі на шляху між селами Х. і П. Втрапивши на високій швидкості у виямок, юний мотоцикліст не впорався з керуванням і вилетів на обочину, густо засаджену деревами. Залиши-тись живим у нього не було ніяких шансів. Мала загинути і його пасажирка, яка сиділа на задньо-му сидінні, однак вона дивом пролетіла між двома стовбурами, отримавши лише травми середньої тяжкості. Оговтавшись, дівчина добрела до села і викликала на місце трагедії «швидку», однак лі-карі були безсилі. Повідомити завідувачку ФАПу Тетяну Іванівну про загибель її сина було дору-чено голові сільської ради. Приміщення ФАПу знаходилось за кілька кроків від сільради, однак іти до нього голові було все одно що на Голгофу. Загиблий Віталій був єдиним її сином – тож пе-ред очима сільського очільника виразно вима-льовувалася картина непоправного горя, яке з його приходом спочатку, наче землетрус, струсо-не благеньку споруду, а потім суцільним криком виплеснеться на вулицю. Так воно й сталося. Тож голова попросив медпрацівниць приглянути за за-відувачкою, а сам повернувся у сільраду організо-вувати похорон хлопця.

У день, коли вони відбувалися, Наталка (так звали дівчину) ще перебувала у лікарні, тому її відсутність люди розцінили по-різному: більшість сходилась на тому, що Віталієва подружка прос-то посоромилася з’явитися односельцям на очі, оскільки саме на її вимогу хлопець поїхав на танці у сусіднє село і на зворотному шляху пот-рапив у дорожньо-транспортну пригоду. Людські розмови – що безкрає море, завдяки їм невдовзі з’ясувалося, що найбільша Наталчина вина по-лягала у тому, що вона залишилася після аварії

живою. Крім дівчини, був ще один «винуватець» – Віталіїв найкра-щий товариш Анатолій, який по-зичив покійному свою стареньку «ЯВУ-350». Не піддайся він у той злощасний вечір на умовляння друга – доля склалася б інакше. А так усе, що раніше існувало на двох з Віталієм, тепер діставало-ся одному Анатолію. Думка про це вогнем обпікала душу Тетяни Іванівни і кликала жінку до помсти.

***Зі своїм колишнім чоловіком Василем С. (теж ліка-рем) Тетяна Іванівна не бачилася цілу вічність, від-так ледве відшукала його дім на околиці Черкас. Почувши ще з порогу її плач, господар спочатку не зміг уторопати, що сталося, а коли дізнався причину, то й сам обронив скупу чоловічу сльозу. Він чомусь подумав, що колишня дружина прийш-ла просити грошей на синові «сорок днів», однак помилився – жінка несподівано заявила, що їй потрібен… кілер.

– Кілер?.. Навіщо?.. – підняв вгору вії здивова-ний чоловік.

– Хочу помститися тим, через кого загинув наш з тобою син, – відповіла Тетяна Іванівна.

– Перехрестися, жінко добра, про що ти гово-риш… – тихо мовив чоловік, не вірячи своїм ву-хам. Але Тетяна Іванівна була невблаганною:

– У мене є гроші, багато грошей, їх вистачить і тобі, і кілеру…

– Добре, не гарячкуй, я переговорю з однією людиною і дам знати.

Звичайно, ніякого кілера шукати Василь С. не збирався, вже наступного дня поїхав у райвідділ внутрішніх справ і про все розповів працівникам. Незвичне за своїм змістом повідомлення в ос-танніх викликало здивування. Їм не вірилося, що вбивство замовляє пересічна жінка, причому без будь-яких на це причин.

– Я теж не второпаю, з чим це пов’язано, – ска-зав заявник правоохоронцям. – Йдучи від мене, вона натякнула, що покійний Віталій приходить до неї ночами і жаліється, що там, де він зараз, йому не вистачає двох найближчих друзів, що мати просто зобов’язана йому в цьому допомогти. Зви-чайно, це типове затьмарення розуму, але я доб-ре знаю Тетяну – вона від свого не відступиться.

Його аргументи переконали стражів правопо-рядку в необхідності вжити термінових заходів з попередження злочину. Насамперед було вирі-шено послати до Тетяни Іванівни псевдокілера і дізнатися, кому саме вона зібралася вкоротити життя. Останній прибув у Х. рано-вранці, зайшов у ФАП із протилежного від сільради боку і, приві-тавшись з Тетяною Іванівною, сказав, що він від Василя С. Завідувачка показала йому фотокартку Наталки і пообіцяла «за роботу» 5 тисяч гривень.

– Хто наступний? – знічев’я запитав «кілер», бе-ручи з рук замовниці п’ять стогривневих купюр у якості авансу.

– Вправитесь з дівчиною, тоді скажу, – відповіла Тетяна Іванівна. – До речі, ви її застрелите?

– Ні, вона помре під колесами поїзда, – запев-нив «кілер».

– А як я про це дізнаюся?– Прочитаєте в газетах…Візит «кілера» Тетяну Іванівну задовольнив.

Були задоволені ним і у райвідділі внутрішніх справ. Тепер залишалося тихо і непомітно вивез-ти Наталку і її батьків із села. Що й було зроблено

посеред зоряної серпневої ночі. Через три дні у ФАП знову приїхав «кілер» і привіз із собою виріз-ку з газети, де була розміщена замітка про те, що при підході до зупинки дизель-поїзда біля села Х. під його колеса з платформи зіскочила дівчина і загинула на місці. «Очевидці стверджують, – пові-домлялося в замітці далі, – що це було самогубс-тво».Більше того, під повідомленням газета вміс-тила знімок дизель-поїзда і біля нього понівечене тіло юної особи. Придивившись до нього, Тетяна Іванівна впізнала у зарізаній поїздом подружку свого сина Наталку. Замовниці і на думку не спа-дало, що і замітка в газеті, і знімок – чистої води фальсифікація, виконана справжніми фахівцями своєї справи. Поки «кілер» перераховував гроші, Тетяна Іванівна дістала з шухляди фотокартку Ві-талиного товариша Анатолія.

– Це наступний, про якого ви питали минулого разу…

«Кілер» кивнув головою. – Ви теж зіштовхнете його з платформи? – по-

цікавилась жінка. – Я не люблю повторюватись, – відповів той.

– Хлопець загине від невмілого поводження з га-зовим балоном.

Замовивши ще одне вбивство, завідувачка сільського ФАПу вже підписала собі вирок. Утім, із нею знову було розіграно спектакль, який суп-роводжувався пред’явленням фальшивих знімків і зняттям у райвідділі відбитків пальців із вручених «кілеру» купюр. Перед арештом Тетяні Іванівні приснився Віталій, з голови до ніг обсипаний ке-тягами бузку. Він більше нічого в неї не просив і лише щиро усміхався. Ледь дочекавшись нового дня, жінка поспішила на цвинтар…

*** Дочитана до кінця справа переконала адвока-та Галину Д. у тому, що її підзахисна потребує психіатричної експертизи. За останньою діло не забарилося: консиліум фахівців дійшов висновку, що замовлення на вбивство Тетяна Іванівна ви-конувала в неосудному стані, а тому їй не може бути інкриміновано статтю 115-ту Кримінального кодексу України (підготовка і здійснення навмис-ного вбивства).

Володимир УШАНОВ

ЗАТЬМАРЕННЯ РОЗУМУ

3 березня 201016

– Здрас-туйте, святий отче! Щось ви якийсь пом’ятий, стомлений... Як провели вихідні?

– Божественно!

– Здоров будь, боярине. Чув, Митько Косий повер-нувся!

– Та що ти, боя-рине! Його три роки, як на кіл посадили!

– То він це від-сидів і прий-шов. . .

– Мамо, я їсти хочу!

– Ах ти, моя помічнице! Ну, не хвилюйся, мама вже сама все з’їла. Йди спати!

на диванІ

Будьте уважні! наша газета – «Молодь Черкащини» (пере-дплатний індекс 61072), яка виходить з 1960 року, не має ніякого відношення до газети «нова молодь Черкащини».

наша передплатане закінчується ніколи

триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат а3 з телепрограмою на 16 сторінках (а3)

Передплату на 2010 рік

можна оформити у будь-якому поштовому відділенні

Черкаської області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грнВ

ар

тіс

ть ціни вказані

без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. molodchercass@uch.net,molod-108@uch.net (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою, публікуються

на правах політичної реклами, а в рубриках «наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-11 Зага

льни

й ти

раж

– 1

4 60

0

рекл

ама

рекл

ама

рекл

ама

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються беЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНі (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

Від

повід

ал

ьн

ість

за д

осто

вір

ніс

ть ін

фор

мац

ії н

есе

ре

кл

ам

од

аве

ць.

Ого

лош

ен

ня п

ри

йм

аю

ться л

иш

е н

а к

уп

он

ах

наш

ої га

зе

ти.

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошеннякупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (вгазетіне

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

4Послуги з охорони об’єктів з підключенням на пульт централізованого нагляду. Відеонагляд, охоронно-пожежна сигналізація. Електромонтажні роботи. ( 38-21-22, 63-49-09.

4Загублений документ “Зміни до статуту Обласного благодійного фонду “Країна Баскетболія”, номер запису 1026 1050001 005254, дата реєстрації 02.06.2006 р. вважати недій-сним.

4Куплю насіння люцерки. Неве-лика партія. ( 067 772-72-70.

4Здаю за домовленістю житло у Черкасах у приватному секторі порядним квартиронаймачам. Є заїзд, сад, город. ( 050 464-26-16.

4Продаються: кабанчики (манга-ли і корейчики), свинки-корейки (спаровані з мангалами). Звени-городський р-н, с.Козацьке, вул.Комсомольська, 3 (Тамара Іванівна). ( 0240 9-35-80, 096 290-74-04.

4Продам земельний пай 2,20 га у Шполянському районі. Ціна договірна. ( 067 772-72-70.

ДОшка ОгОлОшень

Викликали сан-техніка унітаз поміняти і сказали: відремонтуй заодно кран із гарячою водою, щоб не капав. Лагодив сантехнік лаго-див, і каже:

– Все, тепер у вас холод-на капатиме.

– Так вона ж не капала до цього.

– Так я механізми по-міняв, тепер холодна капає – вона дешевша...

– Ти чому досі не одружився?

– Я що, дурень, одружува-тися з такою дурепою, що погодиться за мене вийти?

– А я своїй коханій на Новий рік подарунок під ялинку поклав!

– А вона що?– А вона його досі шукає:

тайга-то велика!

– Уявляєш, купила собі новий шарфик, а він чоловікові не сподо-бався.

– Так поміняй його в магазині.

– Ти що, де такий мага-зин, щоб можна обміня-ти чоловіка?!

Син запитує бать-ка:

– Тату, а від кого взялися люди?

– Від Адама і Єви, – від-повідає батько.

– А вчитель нам казав, що від мавп.

– А чому ти вирішив, що так не могли звати мавп?

Оголошення: «У їдальні медичного інституту завжди свіжі нирки, печінка».

Акторка про себе:– Я починаю почуватися

капелюхом Боярського.– Це як?– В останні роки мене

зовсім перестали зні-мати.

– Чому негри в хокей не грають?

– Шайба від льоду пога-но відскакує, і корзину якийсь дурень із ключ-кою

захищає...

Вибір подарунка.– Ну, я знаю, що ти більше

любиш техніку.– Я більше люблю людей!

Але оскільки їх з 1861 року більше не можна дарувати – віддаю пере-вагу техніці!

Розгніваний клієнт телефонує у службу технічної підтримки:

– Мені годину тому дзво-нили, а дзвінка не було!

– Мабуть, ви не були в зоні.

– Хто не був у зоні, коза?! Я не був? Та у мене вісім ходок! І ще будуть!

Розмовляють двоє приятелів.

– Ну, все, життя вдалося, можна сказати – буди-нок я побудував, сина виростив.

– А як щодо дерева?– А от із деревом я розлу-

чуся.

Вішає жінка випрану білизну. Підхо-дить чоловік, дивиться на шкарпетки і запитує:

– Що це за шкар-петки? Це не мої.

– Та нехай висять, увечері розберу-ся – чиї.

– Зайці є? – кричав дід Мазай зі свого човна, стукаючи веслом по бор-ту «Титаніка».

Міліціонер зупиняє маши-ну. Звідти ви-ходить крутий чолов’яга:

– Вибач, братане. Що я порушив?

– Ви зробили небезпечний маневр і підрі-зали інший транспортний засіб.

З вас штраф 200 гривень.

– Слухай. Звідки ти знаєш? Це було за 10 кіло-метрів звідси.

– Так ти досі між тягачем і при-чепом їдеш.

Малень-кий хлопчик, сидячи перед телевізором, питає батька:

– Тату, а чому цей серіал не можна дивитися дітям?

– Сиди тихо, зараз сам побачиш.