Уперше в історії навчання буде відбуватися нелише в приймаючому місті, а в масштабах всієї країни. УКраснодарському краї навчання буде проходити в 7 во-лонтерських центрах. Це наймасштабніша в історії Ігорпрограма навчання волонтерів, що складається з трьохосновних частин - “Мої Ігри”, “Моя робота” та “Мій об'єкт”і доповнена спецкурсом англійської мови. Кожного во-лонтера чекає 36 годин безкоштовного навчання.

Тренінги проходять відразу в трьох містах –Москві, Краснодарі і Сочі. В основі всього курсу лежитьквест-гра, під час якої учасники вирушають назад у май-

бутнє. Кожен волонтер отримав особливий робочийзошит, «олімпійський» словник-розмовник, посібникдля підготовки перекладачів. У цих матеріалах мі-ститься не лише необхідна інформація для волонте-рів, але й багато цікавого допоміжного матеріалу,який повинен допомогти добровольцям в процесі на-вчання. Заявки на участь у волонтерському русі на-дійшли з понад 100 країн. Найпопулярнішими золімпійських вакансій стали обслуговування заходівна Олімпійських Іграх, транспорт, спорт, церемонії талінгвістичні послуги.

Кубань може залишитися без фруктів

Найменший рівень безробіття в Росії

Різке похолодання може при-

звести до пошкоджень фруктових

дерев, які в регіоні вже зацвіли. Пе-

редбачити все в таких непростих

погодних умовах дуже складно. с. 2

Крайовий департамент праці

та зайнятості населення здійсню-

вав моніторинг потреби підпри-

ємств регіону в кваліфікованих

кадрах до 2018 року. с. 7

Хохол чи кубаноїд?

Про життя українців на Кубані

написано чимало досліджень та

статей. У багатьох із них йдеться

про те, що сучасна Кубань конче по-

требує українізації... с. 2

Скелясте диво Кубані

Неповторність Гуамської уще-

лини полягає в дивовижній багато-

барвній гамі гірських пластів

синього, червоного, свинцевого, бі-

лого відтінків. с. 6

Не відчуваючи рідної землі під ногами, вонимали покласти міцний фундамент для свого по-дальшого життя, а на ньому побудувати прихистокдля наступних поколінь. Важливим у цьому кон-тексті було зберегти український дух і націо-нальну свідомість, для підтримання якої потрібнобуло згуртовувати козацтво. Одним із ефективнихінструментів такого єднання було друкованеслово. У цей час потреба у створенні газет досягласвого історичного апогею.

Кубанська преса починає свою історію 1863року. 1 березня побачив світ перший номер “Ку-банських військових відомостей”, щотижневої га-зети з подвійним характером: половина номеру

заповнювалась офіційними документами на зра-зок царських указів, розпоряджень, а решту скла-дали новини місцевого життя. Друкований органнеодноразово перейменовувався, аж поки йогоназва не стала однозначно провінціальною: “Ку-банські обласні відомості”.

Хоча редактор М. Гегідзе і зазначав, що газетає “владним органом і служить в його цілях”, нашпальтах друкувалися статті, які не зовсім відпо-відали таким орієнтирам редакційної політики. Ре-дактори і журналісти мали змогу сміливо виявлятисвою громадську позицію, що в підсумку втілю-вало основну мету такої діяльності: формування гро-мадської думки та чіткої позиції читача і громадянина.

Наступним редактором газети був Є.Феліцин, якийзгодом отримав позов до суду за диффамацію. Хоча йслова такого тоді не чули, але подібне злодійство чинили,бо чутки, мабуть, виникли раніше, ніж світ. Варто розіб-ратися в судовому звинуваченні, бо насправді часи Фе-ліцина вважають періодом розквіту газети. Будучиісториком-краєзнавцем, він активно наповнював сторінкичергового номера своїм чорнилом, а також залучав охочихкореспондентів, які писали на історичну тему. Історія вдрукованому слові на цей час була більше, ніж ак-туальною: на кубанських землях уже зросталонове покоління українства, якому варто було на-гадувати, звідки походить їхнє коріння. Але вихідза рамки дозволеного вітається не завжди, тимпаче у царській Росії, і Є. Феліцина визнали на-клепником на посадових “порядних осіб”. І най-кращий, за висловами сучасників, редактор“Кубанських обласних відомостей”, поплатився 25руб-лями сріблом за свій внесок у період розквіту газети.

Згодом газета виходить двічі на тиждень, аза головного редагування В. Скидана – сталазнову щотижневою. За керування Л. Мельниковасторінки видання рясніли статтями на тему освіти,тяжкого становища народу, культурного розвитку.Але надто сміливі матеріали змусили владу знятийого з посади редактора, і газета перетворилась всухі офіційні сторінки. У такому вигляді виданняпроіснувало до 1917 року.

Подібна доля спіткала й інші періодичні ви-дання: їх закривали, але згодом на їхньому місцівиникали інші друковані органи, доречі з майжетим самим штатним складом, але з іншою, продик-тованою редакційною політикою.

Видання газет українською мовою забороня-лося урядом категорично.

В історії періодики Кубані миготіли кількагазет, випуск яких тривав зовсім недовго: “Народ”(1906 р.), “Чорноморський голос” (1907 р.), “Чор-номорське слово” (1913 р.), “Чорноморець”(1913 р.), “Черноморський кур’єр” (1914 р.), “Ново-російська правда” (1912 р.). Передреволюційнимивісниками також варто назвати “Чорноморське уз-бережжя”, “Чорноморські новини”, “Новоросійськежиття” та інші. Їхнє спрямування визначалось за-галом провладними структурами, відповідношпальти переповнювались офіціозом і нагадувалипідшивку документів.

Революція і прихід більшовиків пофарбувалиринок періодики в червоний колір: в кіосках з’яв-ляються “Більшовик”, “Комсомолець”, „Червонезнамено”. Тематика таких видань не потребує ко-ментування.

Як бачимо, періодичний ринок Кубані другоїполовини ХІХ – початку ХХ століття відзначавсястрокатістю: вимоги часу, вимоги влади, вимогичитача спрямовували видання в різні русла. І тутдоречно згадати класичну фразу мультфільмів іказок: “Направо підеш – щастя знайдеш”. Але саметі газети, які не шукали зиску, а ставили високумету гуртування народу, зробили більший внесокв хід історії. Цього року святкують 150-річчя з днявипуску першого номера “Кубанських обласних ві-домостей”, а отже є виправданим той шлях,стрілка у напрямі якого на перехресті нічого доб-рого не віщує...

Яна МУРАШКІНА

“Кубанські відомості”, 1887 рік

Фо

то

: ku

ba

n.m

k.r

u

На Кубані почалося навчання волонтерів до Олімпіади у Сочі

У березні в Кубанському державному університеті Оргкомітет Олімпійських ігор давстарт масштабному проекту по навчанню волонтерів Ігор 2014 в Сочі.

Фо

то

: w

ww

.mo

l-p

ol4

3.r

u

Як козаки на Кубані газети друкувалиКілька хвиль міграцій українських козаків і козачок до Кубані дало початок формуванню

на незаселених раніше землях не лише економічного, а й культурного простору. Окрім скриньз одягом і діжок з їжею, переселенці привезли з собою незламний національний дух, формованістоліттями звичаї та традиції.

№ 1, квітень 2013

kuban.in.ua

2 Історична довідка

Загублена дарча грамотаВ історичну науку повер-

тається факт існування дар-чої грамоти російської цариціКатерини ІІ про передачу Ку-бані запорожцям. Більшістьдослідників вважали її втра-ченою.

1918 року останній отаманКубанського козацтва, розуміючи,що перемога більшовиків неминуча,створив таємну групу. Усі цінні речі

– ікони, зброю, документи, прапори переправили до Белграду.Серед цього багажу опинилася і дарча грамота. Там вона прихову-валась до 1944 року, коли до Югославії увійшла Червона Армія. Роз-почалися масові розстріли козаків.

За сприяння німецького генерала Меля козаки отримали за-лізничний вагон і евакуювали регалії в Німеччину. В американськійзоні окупації вони добули дозвіл на переїзд до США. Саме там ство-рили музей у Ховеллі, штат Нью-Джерсі, в якому і зберігалися ко-зацькі цінності.

Про цю заплутану історію регалій дізналася дослідниця ко-зацтва із Запоріжжя Людмила Маленко. Прохання до влади повер-нути її до України залишилось невиконаним.

Нині оригінал дарчої грамоти Катерини ІІ страхові компаніїСША оцінюють не менше як у 100 млн доларів.

Дарча грамота Катерини ІІ

Фо

то

: m

eta

.ua

Коли ще не було станиць…Внутрішнє життя та управління чорноморських ко-

заків на Кубані спочатку ґрунтувалося на старому ко-зацькому звичаєвому праві. Переселені на нове місце,козаки утворили звичну для них організацію влади.

Найвищою владою тут була військова рада, а уряд складався ізвійськового отамана (голова уряду і командувач козацького війська),військового судді та військового писаря. На зборах курінної «гро-мади», яка проходила щороку, — обирали уряд та вирішували всінайважливіші справи.

Але самостійність в управлінні тривала порівняно недовго. Урядпочав наступ на демократичні порядки колишніх запорожців. У1797 році козацьку раду позбавлено права обирати військового ота-мана — його призначав цар з-поміж кількох запропонованих кан-дидатів. З 1827 отаман мав бути лише «наказним». Втрачає значенняі рада, яка поступово припиняє своє функціонування. У 1802 булозатверджено новий військовий та громадський устрій Чорномор-ського козацького війська у складі 10 кінних і 10 піших п'ятисотен-них полків.

Згідно з розпорядженням уряду в 1827 році курінні поселенняпочинають називатися станицями.

Самоідентифікація у розрізі століть

Незламна позиція старшого брата спостеріга-ється й нині, коли російські науковці називають кубан-ців етнічними росіянами, а їх мову – говіркоюросійської мови. Українські ж дослідники зараховуютьчи не всіх кубанців до українського етносу.

Якщо переселення чорноморських та азовських козаків для де-кого не є ґрунтовним аргументом того, що Кубань – земля, заселенаукраїнством, спробуємо простежити процеси адаптації і збере-ження само ідентифікації в історичному русі.

Важливе значення для заміни доти чітко запорозької (малоро-сійської) самоідентифікації на „русскую“ мало об’єднання у 1860р. частини лінійних козаків, переважно донських, етнічних росіянза походженням, з чорноморськими та азовськими і створення з нихусіх Кубанського козачого війська. Відтоді терміном „кубанці“ оз-начують усіх козаків, незважаючи на їхнє різне етнічне поход-ження.

Проте ще в 1920-х рр. місцева партійна комісія проголосила,що кубанські козаки є „такими ж українцями, яких можна бачитина Україні“. У 1967 р. в Доповідях Географічного товариства СРСРзазначалось: „Не можна узагальнювати кубанських козаків в однуетнічну групу. В дійсності, західна група „чорноморці“ – нащадкизапорожців і східна група – „лінійці“, нащадки донських козаківросійського походження, – після заселення не змішалися, хоч іжили по-сусідству“.

Самі ж переселенці називали себе малоросами, руськими, міс-цевими, козаками тощо.

Занепад української самоідентифікації кубанців викликанийГолодомором 1932–33 рр., припиненням політики „коренізації“ наКубані та виселенням як неблагонадійних цілих кубанських ста-ниць. У результаті, якщо в 1926 р. українці складали до 54 % у Ку-банському окрузі тодішнього Північно-Кавказького краю, то в 1959р. в Краснодарському краю було лише 4,0 % українців.

Початок 1990 років відзначається створенням українських то-вариств („Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка“, Чорно-морська козацька рада, Кубанське козацьке військо; Державноютелерадіокомпанією „Кубань“ транслювались програми Національ-ної телекомпанії України, було представлено дві вистави київськогоТеатру ім. І. Франка – „Украдене щастя“ та "Фараони“. Однак ре-зультативними такі спроби повторної українізації назвати важко.Адже й донині свою мову мешканці кубанських станиць називаютьтак: балачка, по-нашому, по-руськи...

Хохол чи кубаноїд?На це питання більшість сучасних жителів Кубані

відповідає: росіянин. Адже записувати себе до спільнотискупих хохлів чи зажерливих кубаноїдів не хоче ніхто.

До речі, якщо про походження прізвиська «хохол» сказанонемало, то про народження «кубаноїдів» не здогадуються й саміїх представники. Як мені розповів один місцевий житель: у зв’язкуз частими візитами інопланетних гостей на землі кубанського краю,мешканці цієї території самі себе охрестили так званими «кубаної-дами», що походить від слів «кубанець» та «гуманоїд». Так воночи не так, ніхто не знає.

Якщо ж говорити про те, хто сьогодні заселяє землі Кубані:українці (хохли) чи росіяни (кубаноїди), і які стосунки склалисяісторично між представниками цих двох етнічних груп, слід згадатиісторію. Як відомо, українці з’явилися на території сучасної Кубаніу 18 столітті. Після часів радянських репресій українське населенняна кубанських землях скоротилося на 90 %. З того часу і до сьо-годні на Кубані не існує жодної української школи, у магазинах не-можливо знайти ні книжок, ні журналів, ні газет українською

мовою. Серед сільської місцевості іноді ще можна почути укра-їнські пісні, проте таке враження, що і їх теж скоро потрібно будеперекладати.

Про життя українців на Кубані, про їх міжетнічні відносиниіз росіянами написано чимало досліджень та статей. У багатьох ізних йдеться про те, що сучасна Кубань конче потребує українізаціїі відродження української культури на цих землях. Також науковцізазначають, що ця українізація неможлива без втручання укра-їнської держави. А от держава Україна так не вважає. За логікою,налагодженням зв’язків із українськими громадами за кордоном,підтримкою української діаспори має займатися Міністерство за-кордонних справ. Однак жоден проект, запропонований громадською ор-ганізацією «Співдружність Кубань-Україна» досі не втілений у життя.

Зараз на Кубані існує три діючі українські організації: відділнаукового товариства ім. Шевченка, Об’єднання українців Кубаніта вже згадувана громадська організація «Співдружність Кубань-Україна». Як же їм живеться поза межами історичної батьківщини?Як зазначає найвідоміший україніст Кубані Віктор Чумаченко, донещодавна російська влада давала науковій інтелігенції Росіїповну свободу дій. Вільний доступ до архівів, доступність потріб-них матеріалів, усе це звичайно ж сприяло дослідженням в галузікубанської україністики. Науковці займалися збереженням архівів,досліджували залишки української культури в регіоні, розшуку-вали безіменні могили письменників, етнографів, фольклористів,залучали до пошуків талановиту молодь, проводили конференції,ставили питання про реабілітацію репресованої кубанської інте-лігенції. Але свобода як все в нашому світі не може тривати вічно.Російські верхи влади зацікавилися питанням україністики на Ку-бані і вирішили, що цими питаннями повинні займатися спеціальностворені для цього органи. Такий орган було створено – Центрукраїністики. Та чим він конкретно займається достеменно нікомуне відомо.

Звичайні жителі Кубані все ще в надіях тримаються за зо-лоту ниточку любові, спогадів та ностальгії, яка з’єднує українцівз їхньою історичною батьківщиною. Вони не визнаючи адміністра-тивно-територіальних кордонів, бачать у снах пейзажі рідної землі.Їх серце завмирає, коли по телевізору промине щось до болі зна-йоме, а вухо спіймає фразу рідною мовою. Вони із сумом в очахназивають себе перевертнями, пояснюючи, що і мова, й інші куль-турні реалії суттєво змінилися. Вони – українці, що за розпоряд-женням долі живуть за кордоном рідної держави розповідають,що знають три мови: українську, російську та кубанську. І не об-ражаються, коли чують у свій бік прізвиська «хохол» чи «куба-ноїд», а лише зазначають рідною мовою:

«Ми не те і не се… Ми – кубанці.»

Христина БОЛОЦЕНКО

Науковці зазначають, що ця українізація неможлива без втручання української держави. А от держава Україна так не вважає.

Україніст Кубані Віктор Чумаченко

Фо

то

: zd

ibro

va.n

aro

d.r

u

Загроза для фруктівАграрії занепокоєні: Кубань як і Крим може зали-

шитися цього року без персиків, абрикосів і аличі.

У всьому винні несподівані заморозки. Різке похолоданняможе призвести до пошкоджень фруктових дерев, які в регіоні вжезацвіли. У господарствах Кубані, звичайно, заздалегідь вжили всіхзаходів, щоб не допустити втрати врожаю, але передбачити все втаких непростих погодних умовах, дуже складно. Тим паче, що мо-рози ще не відступили.

Аграрії також зазначають, що врятувати увесь врожай невдасться, проте зазначили, що найменших втрат зазнають ті гос-подарства, які протягом усього року підтримували дерева та кущіу гарному стані, підживляли їх мінеральними добривами.

Фо

то

: o

go

rod

sad

ovo

d.c

om

Посівні роботи йдуть із випередженням графікуНезважаючи на несприятливі погодні умови на Ку-

бані засіяно вже більше 140 тисяч гектарів, що стано-вить 7 % від запланованої площі. Порівняно з минулимроком, це більше майже на 7 тисяч гектарів.

За прогнозами, зерновими і зернобобовими культу-рами у краї засіють 51 мільйон гектарів. У зв'язку з цимособлива увага приділяється питанню фінансування вес-няно-польових робіт. На черговій нараді член президії Ге-неральної ради партії «Єдина Росія», голова комітету

Держдуми з аграрних питань Микола Панков запропонуваввстановити депутатський контроль за виокремленими ко-штами. Політик зазначив, що за новими правилами СоюзуВільної Торгівлі змінюється система підтримки, тому не-обхідно забезпечити аграріїв усім необхідним для посіву,а для цього потрібен особливий контроль за тим, аби коштипрацювали на майбутній урожай і виділені суми потрапилидо регіонів. У разі критичної ситуації аграрний комітет Дер-ждуми готовий втрутитися і оперативно вирішити питання.

На російських конвертах з’явилася покровительниця Краснодару

Російська пошта цієї весни присвятила кон-верти для пересилки листів покровительниціКраснодарського краю.

Нові конверти, на яких зображено пам’ятник Святої велико-мучениці Катерини, вже потрапили до поштового обігу, і поширю-ються переважно на території краю. Ілюстрацію зроблено з фото,

на якому зображено постамент Катерини, що встановлений нацентральній алеї Краснодару.

Основна мета заходу – пропаганда місцевих красот, які бмогли зацікавити й привабити туристів.

Як повідомила прес-служба УФПС Краснодарського краю(філіал ФДУП «Пошта Росії»), конверти із зображенням Святої ве-ликомучениці вийшли тиражем 490 тисяч екземплярів.

3Історична довідка

Як Кубань українською сталаТяжка доля українства у XVIII ст. (1764 р. – Катерина II скасувала геть-

манський устрій, а 1775-го ліквідувала Запорозьку Січ; у 1781 р. Українавтратила залишки автономії; закріпачення селян) змусило розірвати своєкоріння і пустити його в іншому місці.

Перша хвиля міграції відбулася в 1792-1794 роках, понад двадцять п’ять тисяч козаків і козачок осіли врізних місцях Новоросійського краю. Зиск з такого переселення мала Катерина ІІ, яка сподівалася у такий спосібзахистити нові російські кордони від нападу войовничих черкеських племен і освоїти незаселені місцини.

Козаки ж змушені були переселятися з рідної України на Кубань, куди вони перевозили і там зберігалиустрій, звичаї та спосіб існування. Козаки-чорноморці, прибувши на Кубань, розташувались куренями, назви якихбули узяті із Запоріжжя. Тут були Батуринський, Іркліївський, Калниболотський, Канівський, Уманський, Кор-сунський, Менський та інші курені.

Другим масовим заселенням Кубані стало переселення козаків Катеринославського й Усть-ДунайськогоБуджацького козацьких військ, а також Задунайської Січі в 1802 – 1810 роках. Лише за перші три роки цієї хвиліна Кубань переселилося сім тисяч членів козацьких родин.

Наступними переселилися колишні реєстрові українські козаки. Всього від 1809-го до 1849 року на Кубаньз України було переселено колишніх реєстрових козаків понад сто тисяч осіб.

Козацтво не стало на шлях поступового знищення свого українського єства, іншими словами – вимирання,як того сподівалася цариця.

На початку 60-х років ХІХ ст., коли позиції Росії на півдні досить зміцніли, азовські козаки стали для ро-сійської влади непотрібними, якщо не небажаними на українських землях. І царський уряд вирішив переселитиазовських козаків на Кубань проти їхньої волі. Так недоля об'єднала на Кубані дві гілки нащадків ЗапорозькоїСічі – чорноморців і азовців.

Від 1792-го до 1865 року з України на Кубань переселили близько 160 тисяч українців. І це не враховуючистатистики стихійної еміграції. Від 1861-го до 1917 року почалася самостійна міграція населення, що зумовлю-валось економічними причинами.

Ось так Російська імперія зробила сотнями тисяч українців стежки на неосвоєних чи малоосвоєних земляхімперії.

Перепис населення 1926 року засвідчив, що на Кубані в той час проживало 1 мільйон 644 тисячі українців,тобто 49,2%. Росіян було 42,7%. Це є яскравим свідченням того, що навіть через 134 роки з часу переселенняперших запорозьких козаків на Кубань українці не лише зберегли свою мову, традиції, звичаї, але й чисельноскладали найбільшу етнічну спільноту Кубані.

Перепис населення 1926 року засвідчив, що на Кубані в тойчас проживало 1 мільйон 644 тисячі українців, тобто 49,2%

Ма

па

: vk

.co

m/c

lub

44

81

15

9

Нещодавно національно свідомі кубанці святкували 95-річчя з дня незалежності.

Сьогодні майже не знайти підручника, у якому б зазначалось про факт проголошення 16 лютого1918 року самостійної Кубанської Народної Республіки, яка за рішенням делегатів Законодавчої РадиКубані була прилучена на федеративних умовах до України.

Ще 30 квітня-3 травня 1917 р. у Катеринодарі відбулися збори козацтва, на яких утворився ко-зацький уряд – Кубанська Військова Рада. 1917 рік на Кубані, як загалом і серед українців на етнічнихта позаетнічних землях України – це час пробудження української свідомості. Козаки не сприйнялибільшовицьку ідеологію і шукали методи боротьби за свої національні ідеї. З цією метою відбуваєтьсяпошук зв’язків з Українською Центральною Радою.

Український уряд, в свою чергу, визнавав право кубанців на самостійність, отже 30 грудня від-бувся з'їзд українських громадських діячів та представників українського населення Кубані, на якомуу резолюції було вказано “про приєднання Кубані до України”.

Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники “единой й неделимой России” виступили за феде-рацію з Україною. Напередодні цих подій було прийнято конституцію Незалежної Кубані.

Більшовики на такий акт злучення відповіли висадкою своїх військ на Кубані. За таких умов ку-банський уряд змушений був переходити від станиці до станиці. Українська сторона підтримувала но-воутворену республіку матеріальною допомогою, зокрема зброєю.

У той час, коли представники Кубані вирішували питання у Києві про військову допомогу та по-літичні аспекти об'єднання, – командування Добровольчої армії робить обшук у помешканні українсь-кого посольства при Кубанському Крайовому Уряді.

Денікінці зривають синьо-жовтий прапор на українському посольстві та заарештовують укра-їнського посла Боржинського. Це був перший державний заколот на Кубані, українсько-кубанська злукафактично була скасована Денікіним. На Кубані і в інших районах почалися українські погроми та анти-українські провокації.

Після недовготривалих сутичок українських посадовців і денікінських поставлеників в уряді чер-воноармійці ставлять крапку в історії існування Кубанської Народної Республіки. 17 березня 1920 р. Ка-теринодар був захоплений більшовиками.

Ще одна спроба державностіПозиція кубанських козаків напередодні війни була майже одноголосною:

більшовики – смертельний ворог козацтва; козацтво назавжди відмежову-ється від загальноросійських державницьких позицій, мета козацтва – ко-зацька держава «від Сяну до океану», у неї входять всі козацькі землі колишньоїРосійської імперії, зокрема й Україна – споконвічно козацька земля.

Про бажання стати під українські прапори генерал Андрій Шкуро писав у листі до голови ОУНАндрія Мельника напередодні війни. Козачі воєнні формування (у складі вермахту) почали створюватиотамани Кононов, Науменко, Доманов. Очолив козацький рух колишній донський отаман генерал-лей-тенант Петро Краснов. Але козакам, як і українцям, німці не дозволили створити власну державу. Ко-зачий визвольний рух, як і український, був знищений більшовицькою силою. Радянська влададепортувала з австрійських таборів Лієнц та Пегец до СРСР понад 50 тисяч козаків, більшість яких небули навіть громадянами СРСР. Козаки, звинувачені в посібництві нацистам, були вивезені в Росію, демайже всі загинули в таборах Мордовії, на Колимі, на будівництві автодоріг, залізниць, в каменеломняхі шахтах. У січні 1947 року більшовики стратили козацьких ватажків: Петра і Семена Краснових, АндріяШкуро, Тимофія Доманова, Султана-Келеч Гірея (адига за національністю) та командира козачого кор-пусу німецького генерала Гельмута фон Панвіца.

Уже після війни у складі новоствореного Антибільшовицького блоку народів (АБН) діяла цілакозача секція, яка представляла невизнану козацьку державу Козакію.

Командувач Кубанського козацького війська Андрій Шкуро

Фо

то

: 1

91

4w

w.r

u

Примарний день незалежності

Чому курорти Кубані залишаються популярними серед туристів?

Щорічно на курорти Краснодарськогокраю приїжджають мільйони туристів.

Міністерство курортів і туризму краю регулярно про-водить соціологічне дослідження на курортних територіяхз метою вивчення думки гостей про якість представленихпослуг. Така робота допомагає аналізувати основні показ-ники стану та розвитку галузі, що згодом визначає основнийнапрям роботи на майбутній рік.

У 2012 році на курорти Кубані прибуло більше 11 млнчоловік, більшість (70%) приїжджають, щоб добре відпо-чити і весело провести свою відпустку.

Краснодарський край є улюбленим місцем відпочинкужителів Москви і Московської області, які складають чвертьвід усієї кількості туристів, близько 10% – гості з Санкт-Пе-тербурга та 7% – з України. Корінні мешканці Кубані ствер-джують, що весь Краснодарський край для них є курортом.

Воно й не дивно, адже край розвивається: будуютьсякомфортабельні готелі європейського рівня, вводяться новіметодики лікування, розширюється зона гірськолижноготуризму – все це з кожним роком сприяє збільшенню кіль-кості туристів.

Інфотур для представників турбізнесу відбудеться на Кубані

З 1 по 12 квітня відбудеться ряд інформа-ційних турів передгірною гірською частиноюта Азово-Чорноморському узбережжю Красно-дарського краю.

У заходах візьмуть участь представники профспілкових, гро-мадських, туристських організацій, розташованих на території Цен-трального федерального округу, представники профспілкових,студентських та молодіжних організацій вишів Москви і Московськоїобласті, повідомила прес-служба міністерства курортів регіону.

У межах перших двох турів учасникам запропонують ознайо-митися з новим туристичним продуктом, що поєднує в собі активнівиди туризму в гірничо-передгірській частині регіону і відпочинокна морі.

У третьому інфотурі презентують санаторно-курортні органі-зації, що приймають на відпочинок та оздоровлення організованігрупи дітей.

Тисячі жителів залишиляся без електроенергії

У Краснодарському краї з 24 березня почалавирувати стихія. Унаслідок цього близько24 тисяч мешканців регіону залишилися без елек-троенергії.

Через постійні перепади напруги, що були викли-кані погодними умовами, без електропостачання за-лишилися жителі Тимашівського та Темрюкськогорайонів.

На півночі краю ситуація погіршилася дощем, щопройшов 27 березня. Вода та мінусова температураспричинили обривання електроліній. Як зазначилапрес-служба МНС у Краснодарському краї, внаслідоктехнічних порушень без світла залишилося 10 насе-лених пунктів.

Фермерам підвищать дотації на землю

На XXIV з’їзді фермерів Кубані, що відбувся27 березня, губернатор Краснодарського краюОлександр Ткачов проголосив, що було ухва-лено рішення про підвищення субсидії накожен гектар на 400 рублів: «Буквально вчорами ухвалили рішення посилити заходи дер-жавної підтримки».

Нагадаємо, раніше сума дотацій складала600 рублів на гектар, а тепер 1000 рублів.

Крайовому бюджету така підтримка коштуватимеблизько півтора мільярда російських рублів на рік. Ниніфермери дають четверту частину кубанського коро-ваю. Минулого року вони зібрали близько двох з поло-виною мільйонів тон зерна і майже 70 тисяч тон рису.

Спіймали підривників газошляхів

У Краснодарському краї 20 березняправоохоронці затримали підозрюваниху серії підривів магістральних газопро-водів, будівельної та спеціальної тех-ніки.

Підозрювані зізналися, що влаштуваливибух на газопроводі 25 грудня минулого року,а також декілька вибухів у 2007 році. Затриманітакож зізналися, що вони знищили понад 20одиниць будівельної техніки протягом 1992-2007років. МВС не розголошує інформацію про місцязлочинів, однак РИА Новини зазначають, що угрудні 2012 року в Сочі трапився вибух, внаслі-док витоку газу.

4 Економічне життя Культура

Життя в кредит, або Реалії та перспективи

банківництва Кубані

Небажання банкірів давати позики ціл-ком зрозуміле. Кредитна заборгованість уКраснодарському краї зросла майже в чо-тири рази і нині становить близько 20 міль-ярдів рублів. Найпроблемнішими виявилисяпозики підприємствам торгівлі та будів-ництва. За останні роки майже на 38 відсот-ків зросла кількість виконавчих провадженьпро стягнення боргів. До того ж понад 95відсотків із них порушено відносно фізичнихосіб.

Зростання простроченої заборговано-сті у багатьох випадках пов'язане зі знижен-ням доходів кубанців або втратою роботи. Авідмова від реструктуризації позик і засто-сування кредиторами часом занадто жорст-ких штрафних санкцій призводять, у деякихвипадках, до неможливості остаточного роз-рахунку клієнта з банком.

– Необхідно активніше пропонуватиреструктуризацію договорів громадянам, якіперебувають у складній життєвій ситуації. Укредитуванні основних галузей економікибанки природно враховували ризики. Цепризвело до того, що нині кредитні органі-зації накопичують ліквідність, обмежуючинове кредитування. Подібна ситуація загро-жує значним зниженням прибутковості бан-ківського сектору та окремих організацій, –

говорить керівник крайового департаменту зфінансового та фондового ринку Ігор Сла-вінський. – У той же час помітно зріс обсягкредитування таких галузей як транспорт,зв'язок і сільське господарство. Основнимиодержувачами позик залишаються підприєм-ства торгівлі.

Однак, на думку Краснодарської влади,банки не приділяють належної уваги інве-стиційному кредитуванню, марно вважаючицей вид діяльності надто ризиковим. У ре-зультаті страждають підприємства, які неспроможні реалізувати намічені довгостро-кові програми розвитку, що призводить достагнації економіки в цілому.

Влада Краснодарського краю також не-задоволена й слабкою роботою віддаленихофісів, операційних кас і підрозділів банків,які знаходяться в сільській місцевості, та за-кликає структурні підрозділи встановлюватиліміти для самостійного кредитування. А ри-зики необхідно знижувати шляхом навчаннякадрів, підвищення якості кредитного ме-неджменту.

В основному кредитні організації праг-нуть розвивати свій бізнес у великих містах.Три чверті кубанських банківських установзнаходиться в Краснодарі, Сочі, Новоросій-ську й Армавірі. Тоді як понад половина

Краснодарського краю – сільські райони,економіка яких гостро потребує позиковихресурсів.

Передумовою такого розподілу є недо-віра провідних організацій до регіональнихофісів, оскільки вони побоюються, щоостанні приймуть непрофесійне рішеннящодо надання кредиту. Адже керівники від-

далених структурних підрозділів кредитнихорганізацій не несуть матеріальну відпові-дальність і не відшкодовують збитків, якщовони прийняли рішення, що призвело до фі-нансових втрат.

Ще кілька років тому чиновники по-чали обговорювати посилення покараннядля банківських управлінців, які, використо-вуючи різні схеми, ведуть до банкрутствакредитну організацію. Також розробленийще один законопроект, за яким банки мо-жуть вимагати надання інформації в бюрокредитних історій про несумлінних пози-чальників.

До того ж, необхідно законодавчо упо-рядкувати діяльність колекторських агенційі вести їх реєстр. Адже цей сегмент поки да-лекий від цивілізованих форм. І нині існуютьорганізації, які надсилають боржникамлисти з черепами та кістками, тероризуютьдзвінками.

Що ж стосується неспроможності вчас-ного погашення заборгованості позичальни-ком чи банкрутства фізичної особи, тозавжди є можливість реструктурувати свійборг і отримати розстрочку. Щоправда, зафіктивне або навмисне банкрутство, борж-никові загрожує кримінальна відповідаль-ність.

Світлана СУРАЙ

Головне управління Центрального банку Краснодарського краю виступилоз різкою критикою щодо комерційних банків. Якщо ті не покращать кредиту-вання сектора економіки, наглядове відомство буде домагатися їх ліквідації.

Головне управління Центрального банку Краснодарського краю

Фо

то

: w

ww

.pro

rab

ku

ba

ni.

ru

Три чверті кубанських банківських установ знаходиться в Краснодарі,Сочі, Новоросійську й Армавірі. Тоді як понад половина Краснодарськогокраю – сільські райони,економіка яких гостро потребує позикових ресурсів.

Затримано шахрая, котрий обікрав банки на 1 млрд

На Кубані працівники Відділу по бо-ротьбі з економічними злочинами затри-мали шахрая, котрий награбував утамтешніх банках на 1 мільярд рублів.

Правоохоронці полювали на нього достатньо довго. Спо-чатку оперативники розплутували схему, за якою підозрю-ваний відмивав гроші, а коли отримали необхідні докази, товлаштували аферистові облаву. Чоловіка спіймали на гаря-чому – з мішком грошей за плечима – і затримали.

Зловмисник розповів слідству, як шляхом обману знімаву банківських відділеннях гігантські суми грошей. Як вияви-лося, він був членом злочинного угрупування.

Як повідомив представник управління економіч-ної безпеки Краснодарського краю, гроші надходилина рахунки підставних осіб від фірм, які перебуваютьна податковому обліку в різних куточках країни. Зло-чинці знімали кошти, забирали свій відсоток, а рештунадсилали назад.

Коли шахрая схопили, в мішку виявилося 36 мі-льйонів рублів і кредитки різних банків. За інформа-цією оперативників, із грудня 2012 року чоловікнезаконно отримав готівкою 1 мільярд рублів.

Нині щодо підозрюваних у шахрайстві порушенокримінальну справу, що передбачає до семи років по-збавлення волі.

Експерти прогнозують уповільнення приросту кредитного ринку

У черговому огляді діяльності кубан-ських банків експерти говорять про пози-тивні результати минулого року й головнітренди сектора нині. В цілому, обсяг кре-дитів, депозитів та інших коштів фінан-сових організацій Кубані зріс на 26відсотків.

На думку фахівців, минулий рік для банків-ських структур виявився достатньо позитивним.Високі темпи зростання кредитних портфелівразом із задовільною ситуацією з ліквідністюдозволила багатьом банкам наростити основніфінансові показники. Банки активно кредиту-

вали громадян, а також залучали грошові коштинаселення до депозитів. Та все ж обсяг про-строченої заборгованості фізичних осіб на по-чаток грудня становив приблизно 606 мільйоніврублів.

Найбільший приріст за кредитним портфе-лем та найбільший обсяг коштів від громадян увнесках за рік створив «Кубаньбанк» –208,24% і 261,42% відповідно.

Проте, за прогнозами експертів, у 2013 роцівідбуватиметься загальне уповільнення при-росту кредитного ринку, адже нині прогресуєзбільшення інвестицій банків на ринку ціннихпаперів.

Відбулася нарада Мінсільгоспу щодо фінансування АПК

Наприкінці лютого Міністерство сіль-ського господарства та переробної про-мисловості Краснодарського краю провелонараду щодо питань фінансування підпри-ємств агропромислового комплексу Кубанів 2012 році і їх кредитування в 2013 році,зокрема в період проведення весняних по-льових робіт.

У нараді під керівництвом віце-губернатора, міністрасільського господарства та переробної промисловостіКраснодарського краю Едуарда Кутигіна взяли участь:керівник департаменту фінансового та фондового ринкуКраснодарського краю Ігор Славінський, керівники та фа-хівці 13 банків, що функціонують у регіоні, а також ке-рівники управлінь Мінсільгоспу краю.

Виявилося, що у 2012 році сектор економіки Красно-дарського краю отримав кредитів на 1 трлн рублів. З них

понад 41 млрд рублів надано сільськогосподарській га-лузі. При цьому, 25,2 млрд рублів – субсидовані кредити.Віце-губернатор наголосив на значному внеску банків урозвиток агропромислового комплексу Кубані та закликавїхніх представників зберегти в поточному році узяті темпикредитування АПК.

«Банки повинні розвиватися разом із клієнтами.Якщо є клієнт, то потрібно за нього триматися: він несеприбуток, нові ідеї. Адже це ринок, що зростає», – під-креслив міністр. Він відзначив також банки з високим рів-нем фінансування сільгоспвиробників, зокрема«Центр-інвест» і банк «Союз», що збільшили кредиту-вання підприємств АПК на 607% і 973% відповідно.

Керівники банків повідомили про плани розвиткукредитування підприємств АПК. Едуард Кутигін подяку-вав їм за активну участь у підтримці сільгоспвиробників тавручив почесні грамоти Міністерства сільського господарствата переробної промисловості Краснодарського краю.

Стало відомо перелік найавторитетніших банків Кубані

Це пояснюється загальним позитивним еконо-мічним розвитком краю, збільшенням туристич-ного потоку, значними інвестиціями в зв'язку зприйдешніми Олімпіадою у Сочі 2014 р. і чемпіонатусвіту з футболу, що відбудеться в 2018 році в Росії.

Мешканці регіону все активніше звертаютьсяза послугами до банків. Вони стали користуватисяіпотечним кредитуванням, частіше вкладаютьгроші і беруть кредити.

Серед банків, яким найбільше довіряють гро-мадяни, лідирують (за рейтингом найкращих бан-ків Кубані першого кварталу 2013 р.):«Кубань-Кредит», «Первомайський Банк», «ЗенитСочі», «Крайінвестбанк», «Фінанс Бізнес Банк».Кубанці беруть кредити у банках як на покупку ав-

томобілів, квартир, техніки, так і на споживчі по-треби (ремонт, відпочинок, весілля тощо). Багатохто отримує кредити навіть кілька разів на рік.Найбільш активними позичальниками є люди у віцівід 25 до 45 років.

Цікаво, що жінки при виборі банку враховуютьдекілька чинників: можливість дострокового по-гашення позики без комісій, швидке обслугову-вання, стабільність кредитної організації, ачоловіки надають значення популярності банку.

Своєю чергою банківські установи мають певніособливості. Наприклад, у деяких існує негласнийперелік небажаних професій позичальників. Дотаких зазвичай відносять журналістів, юристів,військовослужбовців і суддів.

Банківська сфера Краснодарського краю стрімко розвивається. В 2012 році на Кубаніпрацювало понад дві тисячі структурних підрозділів кредитних організацій.

5Культура

Жодна країна, місцина на Земліне може існувати без звичаїв і тра-дицій. У певних народів традиціїсформувалися ще з незапам’ятнихчасів, інші створювали власні тра-диції уже в сучасні нам роки. Тради-ції Кубані – одні з найзагадковіших усвіті.

Мікс культурКубань – це унікальний регіон, який ви-

різняється своєю мультикультурністю і цілісні-стю. Протягом двох століть тут взаємодіяли івзаємопроникали традиції російського, укра-їнського, молдовського, білоруського, болгарсь-кого, сербського та інших народів. Кожен з нихприніс на кубанську землю власну національнуідентичність, бачення світу та обрядовість.

Культура краснодарського краю дужеблизька українцям, адже ми маємо багато спіль-ного. Здавалося б, чому? Відповідь легко знайти,звернувшись до історії: наприкінці ХVІІІ ст., післязнищення Запорозької Січі Катериною II, у басейніріки Кубань оселилася велика кількість українсь-ких козаків. За радянською статистикою, на по-чатку 30-х років ХХ ст. у західній частиніПідкавказзя (Кубанщина і Чорноморщина) укра-їнці складали майже 64 % населення.

Звичаї краюДавні традиції Кубані надзвичайно цікаві,

більшість з них збереглась до наших часів. Цестворює неповторний колорит краю, привертає донього увагу інших народів.

Як театр починається з вішака, так посе-лення починається з хати. Зведення будинку булознаковою подією в житті козацької родини, спра-

вою колективною. У ній брала участь більшістьмешканців станиці. Коли закладали фундамент,проводили спеціальні обряди: на місце будів-ництва кидали пір'я і жмутки шерсті домашніхтварин («щоб все водилося»). У передній кутстіни вмуровували хрест з дерева, щоб привер-нути благословення до мешканців.

Найчастіше в будинку було дві кімнати: ве-лика і мала. Центральним місцем вважали «бож-ницю» («червоний кут»). Її робили у формі кіотаз іконами, прикрашали рушниками. На полотнинівишивали візерунки гладдю або хрестиком, країмережили.

Сім’ї на Кубані були великими, в родині за-звичай було п'ять-сім дітей. Пов'язано це з поши-ренням натурального господарства, постійноюнестачею робочих рук, а також з непростою об-становкою військового часу. Діти рано долучалися допраці, з 5 років вони вже виконували роботу по силі.

Основою харчування були пшеничний хліб,продукти тваринництва, рибництва та садів-ництва. Найпопулярнішою стравою був борщ, який

варили з кислою капустою, квасолею, м'ясом абосалом. Козаки любили також галушки, вареники,вправно солили, варили і в'ялили рибу.

Вбрання кубанських чоловіків складалося звійськової форми і повсякденного одягу. Наформу козаків дуже вплинула культура кавказь-ких народів. Військова амуніція включала чер-кеску з чорного сукна, темні шаровари, бешмет,башлик, зимову бурку, папаху, чоботи. Традицій-ний жіночий костюм складався зі спідниці та коф-тинки («кохточка», як її називали кубанці),пошитої із ситцю. Вона могла бути приталеною абоз баскою, але обов'язково з довгим рукавом, при-крашалася ошатними ґудзиками, тасьмою, мере-живом.

Обряди і святаКозаки святкували Різдво, Великдень,

Новий рік, Трійцю, Масляну. Побутували також сі-мейні свята: іменини, весілля, хрестини, проводикозака на службу тощо. Найцікавішим був весіль-ний обряд, який вимагав дотримання безлічі стро-гих правил. Заборонялося влаштовувати весілляпід час посту, тому одружувалися лише восени івзимку. Брали шлюб зазвичай у віці 18-20 років.Молоді люди не мали права вибору: все вирішу-вали батьки. Свати навіть могли прийти без нареченого,лише з його шапкою. У таких випадках дівчина впершебачила майбутнього чоловіка на весіллі.

У весільному обряді було декілька періодів:довесільний, який включав сватання, рукобиття тавечорниці в будинку нареченої і нареченого; ве-сілля і післявесільний ритуал. Наприкінці весілляголовну роль виконували батьки нареченого: їхкатали станицею в кориті, замикали на горищі,звідки їм доводилося відкуповуватися за допомо-гою «четвертинки». Гостей також не залишалиосторонь: у них «крали» курей, вночі замазуваливікна вапном. Але у цьому люди не знаходилинічого образливого: старовинні обряди закріплю-вали нові зв'язки, накладали на людей соціальніобов'язки. Глибоким змістом були наповнені нелише дії, а й слова, предмети, одяг, пісні.

Традиційною формою спілкування на Ку-бані були «бесіди», «вулиці», «посиденьки». На

«бесідах» коротали час одружені й літні люди. Тутобговорювали поточні справи, ділилися спога-дами, обов'язково співали пісень. Молодь відда-вала перевагу «вулиці» влітку, а «посиденькам»взимку. На «вулиці» знайомилися, вчили і вико-нували пісні, танцювали, вл аштовували ігрища.«Посиденьки» влаштовувалися з настанням холо-дів у будинках дівчат або молодих подружжів. Тутзбиралися ті ж «вуличні» компанії. На «посидень-ках» дівчата м'яли і чесали коноплі, пряли, в'язали, ви-шивали. Робота супроводжувалася піснями. З приходомхлопців починалися танці та ігри.

Звичайно, запропонований перелік традиційКубані є далеко неповним, вона приховує ще ба-гато цікавих звичаїв та обрядів. Однак навітьтакий побіжний погляд виявляє красу традицій тамудрий характер мешканців цього краю.

Ольга НОСИК

У весільному обряді булодекілька періодів: довесільний, який включав сватання, рукобиття та вечорниці вбудинку нареченої і нареченого; весілля і післявесільний ритуал.

Традиції та звичаї Кубані

Наречена з подругами, Кубань, 1933 рік

Фо

то

: ka

zach

ki.

myb

b2

.ru

У Краснодарі відбудеться чемпіонат Європи з латиноамериканських танців

6 квітня у Краснодарі відбудеться чем-піонат Європи з латиноамериканськихтанців 2013 WDSF European DanceSportChampionship Latin.

«Кожна країна представить на турнірі по двіпари. Очікується, що у чемпіонаті візьмуть участь при-близно 35 європейських країн», - заявили в прес-

службі Союзу танцювального спорту Росії. Заявки вженадіслали 54 пари з Італії, Росії, Польщі, Боснії і Гер-цеговини, Португалії, Албанії, Австрії, Туреччини,Франції, Іспанії та інших країн.

6 і 7 квітня тут пройде також танцювальний тур-нір «Катерининський», а 7 квітня на паркет вийдутьучасники другого етапу Гран-прі Росії в дитячих ка-тегоріях – 9-11 років та 11-13 років.

Розпочалася першість з хокею в Сочі У Сочі 28 березня стартувала відкрита

юнацька першість Краснодарського краю зхокею. У змаганнях беруть участь спор-тсмени до 14 років з Сочі, Тихорєцька, ста-ниць Канівської та Висілок.

Турнір проходить в олімпійському Льодо-вому палаці «Великий». Регламент ігор стандар-тний: три періоди по 20 хвилин кожен. Змаганняобслуговує професійна суддівська бригада.

У квітні відбудеться виставка «крадених» фотографій

У Краснодарі з 7 квітня по 12 травняпройде «Виставка крадених фотографій».В межах заходу відвідувачам продемон-струють унікальні фотографії, що сталипредметом судових позовів через неза-конне використання засобами масової ін-формації, порушення авторських прав.

Сорок робіт восьми авторів експонуватимуться угалереї ТРК «СІТІ ЦЕНТР». Фото ілюструють найпоміт-

ніші події останніх років – зіткнення футбольних фанівзі співробітниками ОМОНу на Манежній площі в Москві,гей-парад у Берліні, закриття Черкізівського ринку, Кур-бан-Байрам, пам'ятник Трахтенбергу та ін.

9 квітня у ТРК «СІТІ ЦЕНТР» також відбудетьсямайстер-клас з авторського права в галузі фотографії.Його проведе юрист компанії із захисту авторських правв Росії ЗАТ «Консалтинговая группа «Экон-Профи» ІгорПархачьов.

Кількість козачих класів у школах зростеВлада Краснодара планує до вересня

збільшити кількість козачих класів ушколах. Це питання обговорювали 29 бе-резня на засіданні Ради у справах козац-тва при голові Краснодара.

Із доповіддю про поточну роботу виступивотаман Єкатеринодарського районного козаць-кого товариства Олександр Пащенко. Одним зважливих напрямків роботи товариства є участь

у чергуваннях на міських вулицях з метою кон-тролю дотримання правопорядку. Для цього встолиці Кубані створено козачу дружину вскладі 250 осіб. До 1 травня її лави поповнятьще 50 козаків.

Також Пащенко зазначив, що до вересня уКраснодарі відкриють ще чотири козачі класи,загальна кількість учнів у яких складатиме при-близно 2,5 тис. осіб.

У Краснодарі відкрили новий міський центр культури

29 березня, до дня працівника куль-тури Краснодарського краю відкрилиміський центр культури. У ньому є ка-бінети для співробітників, репетиційнізали, а також актовий зал, в якому про-ходитимуть різноманітні заходи.

Керівник центру, режисер-постановникмасових заходів Ірина Лукинська розповілапро плани діяльності. «Основне завданняцентру – акумулювати найкращі творчі кадриКраснодара. Нова установа – провідна режи-серсько-постановочна ланка всіх значущихзагальноміських заходів та свят». Ірина Лукинська, керівник центру

Фо

то

: w

ww

.krd

.ru

.jp

g

Кубанський козачий хор завітає до Черкас

6 квітня черкасці та гості міста зможуть насоло-дитися пісенним талантом, мелодійністю та хариз-мою виконавців Кубанського козачого хору.

Виступ відбудеться в палаці культури «Дружбанародів». Ціна квитка – від 80до 200 гривень.

Нагадаємо, що з нагоди 75-річчя художнього ке-рівника Віктора Захарченка хор здійснює ювілейний

гастрольний тур теренами Росії, України та Бі-лорусі. Два концерти колективу в Києві 27 і 28березня мали великий успіх серед глядачів.На черзі інші міста України: Чернігів, Суми,Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Полтава,Кременчук, Черкаси, Кіровоград, Миколаїв,Одеса та Сімферополь.

Фото: УНІАН

6 Природні дива Це цікаво

Скелясте диво

Описати кубанські красоти без поетичногослова неможливо, та й, взагалі, що там описувати –краще один раз побачити! А поки Ви побігли шукатикеди і валізу, розкажу Вам сьогодні про одне з най-прекрасніших та найзагадковіших місць Красно-дарського краю – Гуамську ущелину.

Селище Гуамка розташоване в Апшеронськомурайоні, в 170 км від Краснодару біля входу до Гуам-ської ущелини – унікальної пам'ятки природи Кубані.Вузький каньйон ущелини, який тисячоліттями про-бивала гірська річка Курджіпс, називають справжніммузеєм під відкритим небом. Тут активно розвива-ється туристичний курорт, який вражає уяву мандрів-ників величними декораціями гір, водоспадів ірічкових порогів, створених природою.

Довжина Гуамської ущелини становить 3 км,глибина – до 400 м. Внизу ущелини несе свої бурхливіі холодні води річка Курджіпс. Чисте повітря і заростіреліктової рослинності на скелястих схилах створю-ють цілющий мікроклімат. Влітку середня темпера-тура в Гуамці не перевищує +25 º С. Ще Гуамськаущелина славиться заростями самшиту. Нібито нічогодивного, адже вічнозелені кущі зустрічаються і уКраснодарі. Але їх особливість в тому, що ростутьвони дуже-дуже повільно – лише 2 мм в рік, а в уще-лині можна побачити самшит заввишки аж до 15 м.

Неповторність Гуамської ущелини полягає в ди-вовижній багатобарвній гамі гірських пластів синього,червоного, свинцевого, білого, чорного і димчастоговідтінків. В ущелині збереглася і діє ділянка вузько-

колійної залізниці, прокладена в 30-ті роки минулогостоліття. Вузькоколійка довжиною 8 км зв'язує Гуамкуз селищем Мезмай. У літній час по ній ходять приватнідрезини (такий собі специфічний транспортний засібна залізничному ходу – прим. Автора), які регулярноперевозять туристів.

Приваблює туристів не лише чарівна красаущелини, а й дивовижні лікувальні місця, про які хо-дять легенди. Гуам – гора висотою в 700 метрів. У нійбагато гротів і печер, найбільш відома – Чернечапечера. За переказами, колись в ній жили два ченці,печера «замолена» – там відбуваються чудеса. Гово-рять про те, що печера не всіх впускає всередину, лю-дина хоче зробити крок, а не може, але ті, хтозаходять, відчувають справжній прилив енергії і сили.

У глибині знаходиться Чернеча купіль. Без-плідні пари після обмивання в ній знаходять щастяматеринства і батьківства. Можливо, в цьому немаєнічого містичного. Просто організм, занурюючись ухолодну воду, відчуває стрес і клітини, що відпові-дають за репродуктивність, пробуджуються. Місцевенаселення називає цю печеру чистилищем людськоготіла і душі. З цього ж виду – Фанагорійська печера.Невеликий вхід розташований на висоті близько 300метрів над рівнем моря. Відразу після входу починаєтьсявузький коридор, на половині шляху підстерігає величез-ний сталагміт «Перелаз». Назва себе виправдовує – черезнього потрібно перелізти, щоб пройти далі.

Колись тунель був 40-кілометровим, але років150 тому стався землетрус, залишивши від нього ді-

лянку в 1,5 км. Ці півтора кілометра нелегко даютьсяподорожньому: вузькі ділянки, кажани. Але всі мало-приємні моменти забуваються, коли бачиш неймовір-ної краси сталагміти. Віруючі шанують їх за «божісвічки», для православних Фанагорійська печера сто-літтями була місцем паломництва.

А нещодавно цікавим відкриттям порадувалинас кубанські дайвери, що знайшли в Гуамській уще-лині підводну печеру з древніми скам'янілостями. Надумку вчених, їх вік має обчислюватися сотнями міль-йонів років. Вхід до печери був завалений камінням.Розчистивши прохід, дайвери виявили стародавніскам'янілості морських тварин. У палеогенових період(близько 70 – 25 мільйонів років тому) територіяКраснодарського краю, була покрита морем. Це моревходило до складу океану, який геологи, використо-

вуючи давню міфологію, назвали Тетіс на честь Тетіди(Фетіди), дочки царя Нептуна – бога морів. Зараз ці-каві експонати досліджують вчені, а дайвери знайом-ляться з нововідкритими морськими просторами.

Селище Гуамка розташовано в 75 км від заліз-ничної станції Бєлорєченськ і в 170 км від найближ-чого аеропорту в місті Краснодарі. Від автовокзалу вАпшеронську Гуамку відокремлюють всього 50 км, їхможна подолати на рейсовому автобусі "Апшеронськ– Гуамка". Тож якщо Вас привабили чарівні місцягірської Кубані, гайда підкорювати нові вершини, ни-зини та води цього загадкового краю і незабутній екс-тремальний відпочинок вам гарантовано!

Катерина ОЛЕКСІНА

Кубанська природа – неповторна. Височенні скелясті гори змінюються роз-логими рівнинами, які в свою чергу охороняють мертвий спокій ущелин.Стрімкі гірські ріки спадають неймовірної краси водоспадами, які, що ближчедо моря, стають смирнішими, ніби переходять під суровий нагляд Нептуна.

Фо

то

: w

ww

.fo

tore

gio

n.r

u

Дерево у пам'ять про себе

Як повідомляє «АИФ-ЮГ», 25 бе-резня у Краснодарському краї старту-вала акція «Посади дерево». Всімохочим, які мали бажання допомогтив озелененні міста, роздавали насіннядерев, найбільше – туї та шовковиці.

Акцію з озеленення організувало «Русское геог-рафическое общество». Населення радо відгукну-лось на пропозицію озеленення вулиць краю. Коженохочий може не лише посадити дерево, а й спосте-рігати за його ростом.

Подібні акції відбулися і у Хадиженську, депредставники Апшеронського районного відділення«Руського географического общества» окрім на-сіння дерев розповсюджували серед населеннялистівки з пропагандою збереження природи.

Цього року влада вирішила взятися за благоус-трій Кубанського краю. У Темрюку на вулиці 27 ве-ресня нещодавно зявилась нова алея з липами,кленами та різноманітними кущами. Контролем завиконанням озеленення займається голова Темрюк-ського міського поселення Олександр Войтов, вінпообіцяв озеленити в’їзд до міста восьмиметровоюквітковою клумбою.

Як передає прес-служба адміністрації Красно-дару, до початку весни уже висаджено півмільйонацибулин тюльпанів більше 20 сортів, стільки ж – різ-нокольорових віол. Також у багатьох мікрорайонахміста озеленювачі виконали масштабну висадкукущів троянд.

Крім того, посаджено 5000 саджанців дерев,серед яких клен, липа, декоративна вишня. Впершев цьому році весною зацвіте червоний каштан.

Фо

то

: n

ews.

vma

riel

.ru

Поповнення в зоопарку

краснодарського університету МВС РФ

Днями в зоопарку краснодарськогоуніверситету МВС РФ з’явилися ма-лята поні та страусів Емо.

Пташенят народилося відразу двоє – жіночої та чо-ловічої статі.

Тепер в зооколлекціі університету аж 7страусів, –розповіли співробітники зооколлекціі «Рись».

За новонародженими в зоопарку організованийособливий догляд, їх розмістили в окремих вольєрах.

Усього в зоопарку живе близько 90видів тварин.

Чи є загроза затоплення у Краснодарі?

У Краснодарі комісія не виявилафактів пошкодження захисних дамбна річці Кубань. Фахівці повідомили, щозагрози підтоплення для міста немає.

Фахівці управління цивільного захисту адмініс-трації Краснодару і Федорівського філії ФГБУ "Уп-равление Кубаньмелиоводхоз" завершуютьперевірки протипаводкового захисту правого берегаКубані і дамб.

Провідний спеціаліст управління цивільного за-хисту Олександр Кольцов повідомив: "Напередодніпаводкового сезону ми уважно стежимо за ситуа-цією на річці Кубань і Краснодарському водосхо-вищі. За даними моніторингу, загрози підтопленнядля міста і навколишніх населених пунктів немає".

Експерти дійшли висновку про те, що сьогоднідля Краснодара безпечним є режим роботи Красно-дарського водосховища, обмежений скиданнямводи 1,2 тис. куб. м на секунду. Скидання води з во-досховища вже впродовж декількох тижнів стано-вить 100-105 куб. м на секунду.

"Однак хотілося б звернутися до населення:якщо ви плануєте свій відпочинок на березі Кубані,то не допускайте проїзду автомобілів дамбами. Ценеприпустимо, як з точки зору збереження самихдамб, так і дотримання вимог Водного кодексу, вчастині проїзду і знаходження автотранспорту вприбережній зоні ", – порадив Олександр Кольцов.

Рисові посіви на Кубані рятують від засухи

Голова регіонального Мінсільгоспу Сергій Гаркушатак прокоментував ситуацію: "Парадокс, але незва-жаючи на березневі підтоплення в окремих районахі сильні дощі, сьогодні погодні умови складаються нена користь вирощувачів рису. Перш за все – це не-достатня кількість води".

За оцінкою міністра, цієї весни запаси снігу наКубані в 2 рази нижчі тогорічних. Тому він і закликає"витрачати воду економно, щоб не знизити валове ви-робництво важливої продовольчої культури".

"Не раз ми переживали маловоддя, але урожайрису зберігали. Ось і на цей раз багато буде залежативід самих водоспоживачів", – так прокоментував про-блему керівник "Кубаньмелиоводхоза" Микола Якуба.

Рисовирощуючі підприємства Кубані почали ук-ладати угоди про некомерційне партнерство з управ-лінням "Кубаньмелиоводхоз" про регламент режиму

зрошення. Вже найближчим часом будуть створеніспільні комісії, які будуть обмежувати подачу води врисову зрошувальну систему.

Голова "Южного рисового союза" Ігор Лобач за-значає: "Нам потрібно повернутися до тих часів, колиу нас розроблявся загальний для Кубані режим зро-шення, і за його порушення застосовувалися штрафнісанкції".

Рисовирощування – найстабільніша галузь ку-банського АПК. Її рентабельність у 2005-2011 рокахзросла майже втричі і зараз складає близько 50 %. Урезультаті використання інтенсивних технологій інових сортів рису врожайність цієї культури на Кубанідосягла рекордних показників – 64 ц з гектара, а вкращих господарствах – понад 80 ц.

У 2012 році було зібрано 856,7 тис. тон рису, щоприблизно на 33 тис тон більше, ніж у 2011 році.

Як повідомляє «ИТАР-ТАРС», у Краснодарському краї, де вирощується 83 %від усього російського рису, визначили заходи щодо забезпечення водою його по-сівів для урожаю 2013 року.

Нічний землетрус у СочіВночі 27 березня о 3:35 на території

Абхазії стався землетрус магнітудою5,2 бали.

Відлуння поштовху відчули ті, хто приїхав навідпочинок до Сочі, і жителі курорту.

За даними Геофізичної служби Російської

академії наук, епіцентр землетрусу був зафіксо-ваний на території Псху-Гумістінского заповід-ника на глибині 10 кілометрів, передають "Вести.Сочи".

Поки що інформації про збитки внаслідокземлетрусу для курорту немає.

У Краснодарі побудують цвинтар за всіма санітарними нормами

На будівництво нового цвинтарю при-йнято рішення виділити земельну ділянкузагальною площею близько 300 га.

«Це буде перший цвинтар в Краснодарі, по-будований за проектом згідно з сучасними градо-будівельними нормами. Зараз Роспотребнадзорпроводить експертизу земельної ділянки» – за-значив Ігор Головкін – директор міського депар-таменту архітектури і градобудівництва. Потребабудівництва нового цвинтарю виникла у зв’зку з

тим, що на головному кладовищі Краснодарупрактично закінчилися вільні площі, в кращомувипадку їх вистачить до середини літа.

Пріоритетними задачами, як зазначає Ігор Го-ловкін, є будівництво паркану, облаштуваннявходів і виходів, проведення електропостачаннята каналізації.

Також йде мова про прийняття рішення щодобудівництв на території Славянського цвинтарюпершого міського крематорію.

З першого квітня поблизу автошляху Темрюк-Краснодар-Кропоткін почнуть працювати яр-марки, основним товаром на яких будесільськогосподарська продукція.

Діятимуть ярмарки до 31 грудня на спеці-ально об лаштованих майданчиках.

Сезонні ярмарки розраховані на 80 місць. Ор-ганізатором є обласна адміністрація. У прес-службі зазначено: «З настанням постійної теплоїпогоди кубанські фермери привезуть свою свіжовирощену продукцію, щоб продавати її за цінамивиробника, що на порядок нижчі від ринкових».

У Краснодарі з квітня запрацюють сезонні ярмарки

7Це цікаво

Нова історія Краснодарських виноградни-ків розпочалась 1985 року, коли Михайло Горба-чов видав славнозвісний «сухий закон». Яквідомо, у Радянському Союзі було знищено усі ос-новні виноградники, перероблено й переплавленотехніку, так би мовити, безповоротно. Якщо до1985 року тільки на Тамані виноградники займали62 000 га, то до початку 2000 року площі скоро-тились майже вдвічі. Тисячі гектарів першоклас-них сортів, зокрема й на Кубані, пішли під ніж, аті плантації, яким вдалося вижити, протягом ба-гатьох років були забуті й не оброблялися.

На початку ж 90-х, у період перебудови,коли чиновники зрозуміли, що виноробство − цеодна з найрентабельніших галузей сільськогогосподарства, почалося псевдовідродження цієїсфери. Стало зрозуміло, що більше половини ку-банських виноградників уже виснажилися, а тех-ніка зносилася і потребує термінового оновлення.Саме в таких умовах продовжувала жевріти Ку-бань − перлина виноробства. До 2001 року усі ці«сприятливі» фактори призвели до того, що з зі-браних 77 декалітрів вина, виробленого на Ку-бані, не реалізовано залишилося 76 декалітрів.Основна проблема полягає в тому, що ринок Росіїпереповнений імпортним вином, в той час як свояпродукція залишається нереалізованою з усіманаслідками. Виноград, що вирощується на Крас-нодарському краї, не може бути конкурентноз-датним, оскільки він, на відміну, від сортівімпортного, псується за 5-6 днів, у той час як, на-приклад, турецький зберігається декілька міся-ців.

Ще одним конкурентом, з яким не здатензмагатися жоден сорт винограду, є порошковевино. Нині воно має найбільший попит. Вироб-ники за 5-10 днів можуть отримати продукт, якийматиме аромат та смак, як у сортового вина, аспоживач, за невеликі гроші, імітацію вина. Немає

потреби протягом п’яти років вирощувати вино-град, готувати виноматеріали, витримувати вино.І тут ми маємо парадоксальну ситуацію − сусідняАдигея, на території якої практично немає вино-градників, «виробляє» вина більше, ніж увесьКраснодарський край. Виробництво справжньоговина вимагає набагато більше затрат часу й ре-сурсів, внаслідок чого не кожен пересічний гро-мадянин Російської Федерації може дозволитисобі цей напій.

Нині на території Росії продаж вин, вироб-лених з різних концентратів, заборонено. Вста-новлений жорсткий контроль за виробництвом,однак відкритим залишається питання про те, якже контролювати імпортні вина. Зараз Вам запро-понують справжні «кубанські» вина, які можнапридбати практично в будь-якому кіоску, але щоховається під відомою якісною маркою, Ви на-вряд дізнаєтеся, адже зараз можна підробитиетикетки для пляшок будь-якої складності. А деж In vino veritas!, як писав у свій час О. Блок.

Єдиним вирішенням обох проблем є полі-тика протекціонізму та контроль не лише за об-меженим розповсюдженням порошкового вина, ай взагалі за торгівлею вином. Чому влада досі неперейняла позитивний європейський досвід, ві-домо тільки їй. Однак у провладних колах не-мовби йдуть уже розмови про те, щоб узаконитизахист вітчизняного продукту − заборона на ім-порт винограду у період збору та збуту власногопродукту. Нині ж продукція Кубанських виноро-бень сягає лише 50 % на території Краснодарсь-кого краю, а на території держави ця цифразнижується в рази.

Отже, відбувається регресивний розвитоккубанського виноробства. У зв’язку з тим, що тех-ніка застаріла, а сам продукт на ринку не витре-буваний, відбувається постійне скороченнякількості тон винограду. Залишається без попитувиноград, з якого роблять найсмачніше крижаневино. Виноград збирається після заморозків ру-ками. Саме тому це чи не найдорожчий товар,який, однак, неможливо продавати на імпорт, тимбільше конкурувати не лише з австралійським,турецьким, навіть китайським, але й грузинськимта молдавським виноградом.

У цей же час висока якість продукції буланеодноразово підтверджена численними нагоро-дами та медалями. Кубанські вина отримали ви-знання на багатьох Міжнародних форумах, протетак і не мають такого визнання у власній державі.

Шляхи розвитку намічені, а питання залишаєтьсявідкритим. Вердикт апеляції не підлягає: «Безпровадження активної державної політики вино-робство краснодарського краю має небагато пер-спектив розвитку».

Світлана ТАРНОПОЛЬСЬКА

In vino veritas!У Стародавній Греції основною валютою у містах слугувала амфора вино-

градного вина. Нині цей аристократичний напій втратив своє значення за ра-хунок багатьох чинників. На території СНГ Кубань здавна славилась не лишевеликими виноградниками, але й якісним та вишуканим смаком вина.

В моей душе лежит сокровище,И ключ поручен только мне!Ты право, пьяное чудовище!Я знаю: истина в вине.

Фо

то

: Я

нін

а З

леб

ов

а

Де найменший рівень безробіття в Росії?У найгарячішу добу олімпійського будівництва, коли потрібна була армія

робочих рук, приїжджаюча робоча сила з валізами і баулами йшла демон-страцією з вокзалу одразу до Центру зайнятості населення міста Сочі.

Тоді майбутня Олімпіада відчувала велику по-требу в працівниках різних спеціальностей: мон-тажників, бетонників, арматурників – в людяхбудівельних спеціальностей.

Крайовий департамент праці та зайнятості на-селення з 1 листопада 2012 року по 1 лютого 2013здійснював моніторинг потреби підприємств регіонув кваліфікованих кадрах до 2018 року. Сочинськаслужба зайнятості проводить роботу щодо зборуінформації про додаткову потребу в кадрах від під-приємців, що дозволяє побудувати в Краснодар-

ському краї грамотну кадрову політику, точнішереагувати на потреби суспільства, зважувати попиті пропозицію на ринку праці, регулювати випуск за-требуваних фахівців – випускників установ почат-кової, середньої та вищої професійної освіти.

Також зараз на Кубані існує чудова перспективадля тих, хто хоче знайти роботу. Департамент зай-нятості населення краю готовий повністю цьомусприяти, цілком виправдовуючи свій девіз: «Мипрацюємо, щоб робота була у вас!»

Стартував продаж квитків на Олімпійські зимові ігри–2014

До відкриття XXII зимових Олімпійських ігор у Сочі залишається майжерік. Тому організатори вирішили, що саме настав час для старту продажуквитків на це грандіозне дійство.

Громадяни Росії, а також іноземні грома-дяни, які офіційно проживають в країні можутьпридбати квитки на офіційному сайті XXII Олім-пійських зимових ігор.

В Україні придбати квитки можна виключноу Офіційних квиткових Агентів, призначених На-ціональним Олімпійським комітетом України.Обов’язковою умовою допуску на спортивні за-ходи буде паспорт та власне квиток.

Мінімальна вартість квитка складає 120 гри-вень. Більше 40 % усіх квитків коштують менше

ніж 800 гривень, більше половини – дешевші за1200 гривень. Середня вартість квитка на олім-пійські змагання складає 1600 гривень. Цінаквитків на Церемонію відкриття починається від1400 гривень. Найдорожчий квиток на Ігри – наЦеремонію відкриття Ігор буде коштувати12 тисяч гривень.

Як зазначають організатори, квиткова про-грама Ігор 2014 року стане однією з наймас-штабніших в історії зимових Олімпійських ігорзавдяки рекордній кількості видів спорту.

На закритті Олімпіади в Сочі виступлятьучасники фестивалю «Свято хорового співу»

Найкращі регіональні колективи – учасники фестивалю «Свято хоровогоспіву» виступлять у складі зведеного хору на урочистому закритті XXIIОлімпійських ігор у Сочі в 2014 році.

Про це йшлося на нараді з питань про роз-виток хорів і хорового співу в Росії, яке провелавіце-прем'єр РФ Ольга Голодець. Всеросійськийфестиваль-конкурс «Свято хорового співу» будевперше проведений в країні. Він стартує в травніі завершиться до 1 листопада.

«Найголовніше завдання цього фестивалю- відродження хорового співу, наших національ-них традицій на всій території Росії. Я споді-ваюся, що ця культура дійсно відродиться, ми

будемо всіляко підтримувати її і вона дійснозайме те місце, яке їй по праву призначене», -сказала Голодець.

За словами заступника губернатора Ростов-ської області Ігоря Гуськова, на початку рокубуло створено Всеросійське хорове товариство,мета якого – збереження, розвиток та популя-ризація хорового мистецтва, зокрема й у загаль-ноосвітніх школах, проведення музичнихфестивалів і конкурсів.

У Санкт-Петербурзі відбувся ювілейний концерт Ку-

банського козачого хоруУ Великому концертному залі «Жовтне-

вий», що у центрі Санкт-Петербурга, від-бувся ювілейний концерт Кубанськогокозачого хору. Подія приурочена до 75-річчяхудожнього керівника і головного диригентахору – Віктора Захарченка.

Ювіляра привітали колеги, родичі і місцеві ко-заки. Від імені влади міста Віктора Захарченкабуло нагороджено Великою золотою медаллю За-конодавчих Зборів Санкт-Петербурга.

За словами представника влади В'ячеславаМакарова, внесок Кубанського козачого хору всвітову культуру складно переоцінити: «Кубан-ський козачий хор – це надбання не тільки Росії іКубані, а й усього світового музичного мистецтва.У ваших піснях – душа, сила, характер, міць іслава російського народу. Спасибі, що ви є»

Як глядачі сприймали те, що відбувалося взалі, було видно по їхніх обличчях. За словами гля-дачки Любові Артемик, справжньою несподіван-кою для неї стали пісні на слова класиківросійської літератури.

«Незвично і цікаво почути пісні на слова Пуш-кіна, Тютчева, Северяніна. Дуже сподобалося. Ок-ремо хотілося б відзначити хореографію.Хлопчина, який з положення «шпагат» встававвертикально на прямих ногах, – браво!», – від-значає Артемик.

Кубанські кухарі «озолотилися»

на Міжнародному кулінарномучемпіонаті

Команда кухарів Краснодарського краюзавоювала 7 золотих медалей у 4 класах наВосьмому Міжнародному кулінарному чем-піонаті Південної Європи, що проходив у Греції.

2 золоті медалі в класах «Арт» і «Рестораннийдесерт» здобув Олександр Щікарев – керівниккраснодарського навчального центру «Лаборато-рія смаку».

За «Страви з риби» золоту медаль отримавМаксим Кононоженко – шеф-кухар ресторану«Шенбрун» у Краснодарі. Крім того, Кононоженковиступив у класі «Страва з баранини», посівши1 місце.

В активі Ольги Новікової (учнівська ЗОШ № 10,м. Лабинськ) – по золотій медалі в класах «Арт»і «Карвінг». Золота нагорода в класі «Арт» діста-лася також і Олександру Щербакову – студентуКубанського державного університету м. Краснодар.

Стартує тиждень дитячої книги-2013

Цього року Тиждень дитячої книгиприсвячено ювілеям дитячих письменни-ків. Яскравою подією свята читання будезустріч з відомою російською дитячоюписьменницею Тамарою Крюковою.

На урочисте відкриття Тижня дитячої книги за-прошено вихованців дитячих будинків із селищаОхтирського, станиці Медведівської, міст Тимашев-ська і Слов'янська-на-Кубані, найкращих читачівдитячих бібліотек краю і Крайової дитячої бібліо-теки, вихованців президентського кадетськогокорпусу, учнів шкіл міста.

Діти стануть учасниками літературної еста-фети. Для знавців кубанської дитячої поезії такожпідготовлено поетичні вечори з відомими пись-менниками Любов'ю Мірошниковою, ВолодимиромНестеренко, Мариною Тараненко та слайд-вікто-рину «Подорож у світ Дитинства».

На цьому сюрпризи не закінчаться. Свято про-довжиться в Концертному залі. Глядачам буде за-пропоновано відеофільм «Веселе святодитинства», присвячений дитячим бібліотекамкраю, Крайовій дитячій бібліотеці, її читачам і юві-леям відомих дитячих письменників і поетів.

У Зимовому театрі відбудетьсясвітова прем'єра балету «Чорний

лебідь»

У сочинському Зимовому театрі2 квітня відбудеться світова прем'єрабалетної вистави «Чорний лебідь». Дра-матичне балетне дійство на тему ко-хання і відданості поєднує класичну ісучасну хореографію.

У проекті беруть участь Кейті Фетла (Йоган-несбург, ПАР) і Вільям Педро (Ріо де Жанейро,Бразилія), солісти балету Маріїнського, Михайлів-ського, Великого театру і Кремлівського балету, атакож заслужена артистка Республіки Башкортос-тан – Лариса Ахметова (меццо-сопрано).

Ідея створення проекту належить молодомуросійському імпресаріо Руслану Нуртдінову.Музою та ідейною натхненницею стала африкан-ська балерина – Кейті Фетла.

8 Культура

«Балачка» - народна мова Кубані

Уперше українці з’явилися на Та-мані 7 вересня 1792 р. Тоді на Кубаньвисадилося 3, 847 стройових козаків-запорожців під командуванням пол-ковника Сидора Білого. З того часу іпочинається історія колоритної «ба-лачки».

Про різновиди «балачки»«Балачка» – діалект козаків Дону і Ку-

бані, яким на сьогодні користуються понад500 тисяч осіб. Історично склалося так, щоіснує три різновиди «Балачки» – кубанська,донська і горянська.

Перша – кубанська балачка – так бимовити, законсервувала розмовну практикупівденно-східних українських діалектів, якітакож лягли в основу української літератур-ної мови. Вона є найпоширенішою і зосере-дилася переважно на Таманськомупівострові. У переписі 1897 року була за-значена як «малоросійська мова». Але вжеу радянські і пострадянські роки піддаєтьсяпомітній русифікації.

Донська балачка, своєю чергою, є пе-рехідним діалектом від східно-українськихдо південно-руських діалектів. Відріз-няється сильним пом'якшенням приголосних(ітіть – «йти»). Почала формування на те-рені Росії у XVIII столітті. У цей час почина-ється закріпачення в Україні, і місцевенаселення активно мігрує в містечка білярічки Дон. До речі, саме на цьому діалектірозмовляли герої роману Михайла Шолохова«Тихий Дон». У 1918 році було запропонованонадати донській балачці офіційного статусу, протепроект так і не було завершено.

Горянськ а ба лачка зазнала знач -ного впливу з боку кавказьких народ івп ід час Кавказько ї в ійни . З 1990-х рок івцей д іалект майже втрачено. Його осере-док залишився лише в невеличкому районіпівнічного Дагестану.

«Балачка» і сучасність90-ті роки відзначилися відродженням

козацтва, що супроводжувалось прагненняментузіастів до відродження «Балачки» тарухом за визнання її самостійною мовою.

У 1998 р. на Новому телебаченні Кубані(НТК), найбільшій місцевій телерадіокомпанії,регулярно виходила десятихвилинна програмана кубанському діалекті: диктор на тлі відео-ряду озвучував історичні анекдоти та кумедніоповідання, пов'язані з Кубанню.

З 2005 року вивчення «Балачки» введенодо курсу «Кубанознавство» в кубанських школах.

Згодом широкий резонанс викликав ви-пуск «Кубанської абетки» і пропозиція групивчених Кубанського держуніверситету (КубГУ)більш ґрунтовно вивчати «Балачку» в місцевихшколах. З першого погляду кубанська абетканічим не відрізняється від загальновизнаної.Букви ті ж самі, їх кількість однакова, а от зро-зуміти, наприклад, який-небудь діалектичнийвислів пересічному росіянину дуже важко. На-приклад, літера «й». У російському букварі нанеї розпочинається одне слово «йод», про цезнає кожен школяр. Але в кубанській Абетціслів на цю букву 10.

Над відродженням і впровадженнямабетки в навчальну програму шкіл, працюютьлінгвісти, викладачі і студенти філфаку Ку-банського державного університету. Останнірегулярно влаштовують експедиції у найвідда-леніші куточки Кубані, щоб назбирати якомогабільше матеріалу про козацьку мову.

«Балачка» – особлива мова, в ній збе-рігся дух народу

На сьогодні «Балачка» не має офіційногостатусу і вживається лише в побутовому мов-ленні. Використання її в культурі обмежуєтьсявиконанням пісень фольклорними колекти-вами, зокрема всесвітньо відомим Кубанськимкозачим хором.

Більшість жителів Кубані крім російськоїмови користуються місцевим діалектом – бала-кають. Суміш російської та української мов по-своєму гарна, цікава, але не всім зрозуміла іблизька. Одні вважають, що «балачка» забруднюєросійську мову і від неї потрібно позбуватися, іншістверджують, що кубанський говір – це культура,традиції, місцевий колорит.

Голова Темрюкського козацького товаристваМикола Постельняк розповів, що в місцевих шко-лах навчають російської, але діти, опинившисьвдома, все одно спілкуються з родиною «балач-кою». Між тим, згадує Постельняк, були часи, коликубанці таки соромилися свого діалекту:«Пам'ятаю часи, коли сільські жителі соромилисяїхати в місто тільки тому, що не вміли розмовляти«чистою» російською мовою, боялися насмішок,косих поглядів і навіть докорів. Але не потрібнозабувати, що Кубань не тільки козачий край, а йбагатонаціональний, у кожного народу є своя

мова. А нам, кубанцям, не слід забувати, якоюмовою розмовляли наші предки. І добре, що ізараз багато жителів «балакають» і дуже ці-нують, коли їх розуміють».

Надія Білоус, директор ДК п. Первомай-ського Темрюкського міського об'єднання куль-тур, підкреслює, що «балачка» – особливамова, в якій зберігся дух народу.

«Балачка» – це наші витоки, козачі тра-диції. «Балачка» передає наш кубанський ко-лорит. В репертуарі нашого колективу –народного хору козачої пісні «Темрюкськогокозаки» – багато кубанських пісень. Їх знаютьвсі. На кожному концерті весь зал нам підспівує«Були в мене в погріб груші», – наголошує ди-ректорка.

Жителі Кубані переконані, що «балачка»ніколи не помре, вона стала невід'ємною части-ною їхнього життя.

Сабіна ПУХКА

Понад 200 років тому на території Кубані вперше заговорили українськоюмовою. З того часу і веде відлік історія одного з найвідоміших діалектів – «ба-лачка». Проте сьогодні говірка стоїть на порозі зникнення.

Фото: malayrodina.blogspot.com

kuban.in.uaРЕДАКЦІЯ:

Головний редактор – Ганна КовальБільд-редактор – Яніна ЗлебоваДизайнер – Ольга ЗаднєпрянВеб-дизайнер – Ольга НосикАдміністратор соцмереж – Олена Маслє-нікова

Редактори: Анна Кирилко, Анастасія Біля-кова-БєльськаЖурналісти: Христина Болоценко, Анаста-сія Єрмакова, Яна Мурашкіна, КатеринаОлексіна, Сабіна Пухка, Світлана Сурай,Світлана Тарнопольська

Адреса редакції: м. Київ, вул. Щорса36Б, оф. 507

Тижневик «Українська Кубань»Виходить з квітня 2013 року.Віддруковано на базі кафедри ви-давничої справи та мережених ви-дань Київського національногоуніверситету культури і мистецтвПідписано до друку 09.04.2013

Усі права на матеріали, що міститьтижневик «Українська Кубань» за-хищені відповідно до законодав-ства України про авторське тасуміжні права. Будь-яке запози-чення можливе лише за наявностіпосилання на «Українську Кубань».