Download pdf - «Весна народів». Революції 1848—1849 рр. у Європі ( за підручниками «Всесвітня історія ( авт. О. В. Гісем,

Осіння сесія:

6 листопада – 25 листопада 2017 р.

«Весна народів».

Революції 1848—1849 рр. у Європі

Охредько Олег Едуардович,

учитель-методист, учитель вищої категорії,

експерт та аналітик ЦГП «Альменда»

Просторова компетентність

«Просторова компетентність — це вміння учнів орієнтуватися в історико-

географічному просторі модерної доби, використовувати карту як джерело

інформації під час характеристики історичних фактів Нового часу».

Ю. Малієнко «Особливості експертизи підручників

з історії України та всесвітньої історії (9 клас)»

«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів

мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших

особистих якостей, що визначає здатність особи успішно

провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Концепція «Нова українська школа»

Під просторовою компетентністю розуміються знання, вміння, досвід

й ціннісні орієнтації учнів, що на науковому рівні забезпечують розуміння

простору як основи розвитку історичного процесу. Ядро просторової

компетентності складають вміння, що забезпечують орієнтацію учнів

в історичному просторі, вміння читати історичну інформацію з історичної

карти, вміння здійснювати аналіз-синтез просторово-історичних об’єктів

та зв’язків в історичному просторі та вміння, що дозволяють учням

осмислювати й розуміти роль і значення географічного фактора

в розвитку історичного процесу.

Д. Десятов «Формування просторової компетентності учнів у процесі навчання історії»






Програма з історії України та всесвітньої історії (Наказ МОН від

06.07.2017 р. № 804) пропонує такий погляд на хронологічні компетенції:

Просторова компетентність – уміння орієнтуватися

в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку

суспільства, господарства, культури і природного довкілля.











Всесвітня історія.

9 клас.Підручник

(Д’ячков С. В.,

Литовченко С. Д.)

Всесвітня історія.

9 клас.Підручник

(Гісем О. В.,

Мартинюк О. О.)

Всесвітня історія. 9 клас.

Календарно-тематичний

план з урахуванням

компетентнісного потенціалу

предмета (Охредько О. Е.)

«Весна народів». Революції 1848—1849 рр. у Європі

Мета: сформувати уявлення про революційні події в країнах Європи в 1848–1849 рр.; аналізувати причини революцій 1848–1849 рр.; розглянути перебіг революційних подій 1848–1849 рр. у Німеччині, Австрії, Угорщині та Італії; визначати причини поразки революцій; охарактеризувати особливості революцій у країнах Європи; порівняти революційні події 1848–1849 рр. у Франції, Німеччині, Австрії, Угорщині та Італії; розкривати особливості, характер, перебіг, причини поразок і наслідки революцій в європейських країнах у 1848–1849 рр.; висловлювати свою думку щодо революційних перетворень у суспільстві.

Очікувані результати: учні навчаться: тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни; показувати на карті кордони Німеччини, Австрії, Угорщини, Італії та події, пов’язані з революціями; характеризувати особливості революцій у країнах Європи; аналізувати причини революцій 1848–1849 рр.; порівняти революційні події 1848–1849 рр. у Франції, Німеччині, Австрії, Угорщині та Італії; розкривати особливості, характер, перебіг, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848–1849 рр.; висловлювати судження про революцію як шлях змін у суспільстві.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: карта світу, Європи, Німеччини, Австрії, Угорщини, Італії.

Поняття та назви: «картопляні бунти», ландтаг, франкфуртський парламент, Національні збори, «епоха Рісорджименто» (Відродження), карбонарії, «Молода Італія», рейхстаг, «Весна народів».

Основні події та дати: березень 1848 р. – повстання в Берліні, березень 1848 р. – повстання у Відні, 1 листопада 1848 р. – придушення революції в Австрії, 14 квітня 1849 р. – проголошення незалежності Угорщини, серпень 1849 р. – придушення революції в Угорщині, січень 1848 р. –повстання на Сицилії, серпень 1849 р. – завершення революції в Італії.

Історичні постаті: Фрідріх Вільгельм IV, Фердінанд I, Франц Йосиф I, Шандор Петефі, Лайош Кошут, Карл Альберт, Віктор Еммануїл II, Джузеппе Мадзіні, Карл Альберт.


Нова програма (2017 р.)

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

• дати «Весни народів».

Розумію:

• поняття «Весна народів».

Умію:

• простежити становлення парламентської демократії в Європі;

• визначити передумови і наслідки «Весни народів»;

• визначити національні особливості й наслідки революцій 1848 – 1849 рр.



Структура уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Варіант В

Заповніть таблицю

Заповніть таблицю, вписавши у відповідний стовпчик порядкові

номери імен та назв Австрійської імперії та Франції в середині ХІХ ст.:

1) Відень, 2) «будители», 3) Париж, 4) Національні збори,

5) імператор Наполеон ІІІ, 6) імператор Франц І,

7) Угорське королівство, 8) панславізм,

9) національні майстерні, 10) Друга республіка.

План вивчення нового матеріалу

1. Революція в німецьких державах.

2. Революція в італійських державах.

3. Революція в Австрійській імперії.


Проблемне запитання

Чому події 1848 р. отримали назву «Весна народів»?


Варіант А. Розповідь учителя

Варіант 1

Розповідь учителя

Варіант 2

Коментоване читання

Варіант 3.

Переказ тексту

Визначити частини параграфа і розподілити їх серед учнів.

Після ознайомлення учнів із матеріалом – опитати їх шляхом переказу тексту.


Варіант Б. Метод «Акваріум»

Метод «Акваріум»

Об’єднати учнів у чотири групи. Кожна група отримує картку

з короткою хронологічною інформацією про події і за допомогою

картки та підручника готує розповідь про певні події. Після

підготовки учні кожної групи виступають із доповідями, інші

учні слухають і записують інформацію. Після завершення доповіді

вчитель ставить запитання до групи, а потім – учням класу.

Завдання

Підготувати матеріал про революційні події в 1848 р. в Європі.


Картка № 2. Революція в Австрії.

• 13 березня 1848 р. – повстання у Відні

• 25 квітня 1848 р. – указ імператора Фердінанда І про прийняття Конституції

• Травень 1848 р. – демонстрації у Відні, імператор з урядом виїжджають зі столиці

• Червень 1848 р. – повстання у Празі, придушене австрійськими військами

• Липень 1848 р. – вибори до парламенту

• Жовтень 1848 р. – повстання у Відні, місто взято штурмом урядовими військами

• 7 березня 1849 р. – новий імператор Франц-Йосиф розпустив парламент

і припинив дію Конституції



Запитання до групи «Революція в Австрії»

1. Як вплинув на революційні події в Австрії багатонаціональний склад імперії?

2. Чи вплинула на революційні події церква в Австро-Угорщині?

Запитання до класу

Назвіть основні причини революції в Австрії.

Зразок відповіді

Причини революції в Австрії:

• станові привілеї

• абсолютизм

• залежність селян

• національний гніт

• релігійний гніт

• відсутність демократичних свобод



Під час роботи або після презентації груп заповніть узагальнюючу таблицю.



Варіант В. Робота за варіантами

Варіант В

Робота за варіантами

Об’єднати учнів за варіантами. Завдання: І варіант – визначити

причини поразки революцій, ІІ варіант – значення революцій.

Зразок відповіді


Додатковий матеріал

Галицьке повстання (галицька різанина)У лютому 1846 р. у Кракові, на той час незалежному місті (місто-держава, що було

створено Віденським конгресом у 1815 р. під контролем трьох сусідів − Росії, Пруссії

та Австрії) розпочалося повстання на відновлення Польської держави. Австрійська влада для

придушення спалаху повстання за незалежність Польщі використовувала невдоволення місцевих

жителів. Окрім того, були поширені чутки про те, що шляхта планує масові вбивства селян.

Дії влади знайшли підтримку серед селян, і це дало поштовх для вбивств і грабежів дворянських

маєтків. Майже одночасно з краківським повстанням розпочалося повстання галицьких селян,

які піднялися проти поміщиків. Проте поступово повсталі селяни стали фактично союзниками

австрійського уряду. Галицьке повстання почалося 19 лютого 1846 р. Селяни пограбували і знищили

впродовж понад 500 маєтків (у деяких районах було знищено більш ніж 90 % садиб). Було вбито

біля 3000 осіб - представники шляхти, знаті, державних чиновників, священиків. Розпочалися

військові дії між повсталими загонами галицьких селян та загонів, які прямували на підтримку

Кракова. Після придушення краківського повстання армія в короткі терміни відновила спокій,

придушивши й селянське повстання.


IV. Закріплення вивченого матеріалу

Закріплення вивченого матеріалу

Варіант А

Опитування

Варіант Б

Завдання з підручника

Варіант В

Роботаз контурною

картою

Варіант Г

Робота з візуальним

джерелом

Варіант Д

Робота з документом

Варіант В

Робота з контурною картою

Покажіть і позначте:

• країни, де відбулися революції

в 1848 –1849 рр.

• країни Європи, які потрапили

під вплив подій 1848–1849 рр.

• ………………………


Варіант Г

Робота з візуальним джерелом

Розгляньте малюнок «Засідання

Національних зборів у Церкві

Святого Павла. За трибуною —

Роберт Блюм. Червень 1848 р.»

(кольоровий малюнок Людвіга

фон Елліота, Історичний музей

у Франкфурті-на-Майні) та

дайте відповіді на запитання.

1. Які події відображені на малюнку?

2. Які рішення могли прийматися

на засіданні?


Варіант Д

Робота з документом

Прочитайте Конституційну хартію Пруссії та дайте відповіді на запитання.

Титул II

Про права пруссаків

4. Усі пруссаки рівні перед законом. Станові переваги

знищуються. Суспільні посади доступні для всіх здатних

посісти їх, за умов, зазначених у законі…

1. Які права отримали прусські громадяни?

2. Які повноваження отримував король?


V. Підсумки уроку

• Вибірково перевірити виконання завдань, зупинитися на типових помилках.

• Основні висновки:

Революції 1848–1849 рр. стали відображенням процесів

у Європі — боротьбою за економічні та соціальні права

громадян. Кожна держава мала свої особливості, проте

всі революції сприяли становленню громадського суспільства

та зародженню правових держав. Незважаючи на поразку

революцій, вони мали велике значення для Європи.

• Підсумовуючи урок, повернутися до проблемного запитання «Чому

події 1848 р. отримали назву “Весна народів”?». Вислухавши відповіді

учнів, звернути увагу на алегоричність назви та пояснити, що ця назва

з’явилася пізніше й набула поширення серед спеціалістів-істориків.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника та виконати завдання до нього.

2. Творче завдання. Скласти кросворд за тематикою уроку.

3. Випереджальне завдання. Підготувати опис Версаля.

Провідний редактор відділу (e-mail):

[email protected]