НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Банківська система 2015:

виклики та перспективи

Лютий 2015

2

3

ЗМІСТ

1. УКРАЇНА. ВИКЛИКИ-2015 ...................................................... 5

2. ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ НБУ У 2015 РОЦІ ............................. 7

3. МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ НА 2015-2016 РОКИ ..... 9

4. МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА НБУ ТА ЇЇ

ІНСТРУМЕНТАРІЙ У 2015 РОЦІ .................................................. 13

Параметри грошово-кредитної політики у 2015 році ............... 13

Інструменти грошово-кредитної політики у 2015 році ............ 14

Удосконалення підходів до формулювання та реалізації

грошово-кредитної політики ...................................................... 15

5. КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

УКРАЇНИ ............................................................................................. 16

У 2015 рік банківська система Україна увійшла з

невирішеними проблемами 2014 року. ...................................... 16

6. ПИТАННЯ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ПІДТРИМКИ

ПАРЛАМЕНТУ УКРАЇНИ ............................................................... 17

Посилення захисту прав кредиторів та підвищення

інвестиційної привабливості банківського сектору

потребує: ...................................................................................... 18

Урегулювання питання валютних кредитів та роботи

банків з проблемною заборгованістю ........................................ 20

Посилення інституційної спроможності Національного

банку України .............................................................................. 21

ДОДАТКИ ............................................................................................ 23

ДОДАТОК 1: УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У 2014 РОЦІ ...................................... 24

Макроекономічна ситуація: ........................................................ 25

Інфляція ........................................................................................ 27

Зовнішній борг України на кінець ІІІ кварталу 2014 року ....... 28

4

Платіжний баланс України ......................................................... 29

Грошово-кредитний ринок ......................................................... 33

Стан валютного ринку ................................................................ 33

Підтримка Уряду ......................................................................... 35

ДОДАТОК 2: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ

СИСТЕМИ У 2014 РОЦІ ................................................................... 36

ДОДАТОК 3: ГОЛОВНІ КРОКИ ЗІ СТАБІЛІЗАЦІЇ

БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У 2014 РОЦІ ...................................... 40

У монетарній сфері ..................................................................... 40

Для зміцнення банківської системи ........................................... 41

5

1. УКРАЇНА. ВИКЛИКИ-2015

У 2014 році Україна пережила безпрецедентне поєднання

політичної, фінансово-економічної та банківської криз. Конфлікт на сході України разом із накопиченими у попередні

роки макроекономічними дисбалансами зруйнували

макрофінансову стабільність держави. Дії Національного

банку у цей складний період були радикальними і системними,

цілком відповідали викликам важкої кризи.

Довідково:

У 2014 році ВВП скоротився на 6.7% (за оцінками НБУ). Дефіцит Зведеного бюджету України (разом з НАК «Нафтогаз України») перевищив 10% від ВВП. Гривня знецінилася майже вдвічі. Інфляція зросла майже на 25%. Дефіцит зведеного платіжного балансу сягнув 13 млрд. дол. США. Золотовалютні резерви знизилися до критично низького рівня. Банківська система втратила третину депозитів.

У 2014 році Україна відмовилася від багаторічної де-факто

прив’язки курсу гривні до долара США. Відбувся болісний,

але необхідний перехід від штучно стабільного до гнучкого

обмінного курсу гривні, який визначається фундаментальними

чинниками ринку: попитом та пропозицією. На жаль, бізнес-

спільнота та населення не отримали гідних компенсаторів

курсовій волатильності, бо комплексного синхронного

реформування усіх секторів економіки не відбулося. Тому

Національний банк став головним обвинувачуваним у

погіршенні економічного стану держави. Україна не перша з

тих країн, що змінювали монетарний режим в умовах жорсткої

економічної кризи, але жодна з них ще не робила цього в

умовах військового конфлікту. Відхід від штучної стабільності

гривні був вимушеним, але єдиним вірним та виваженим

кроком в критичних умовах, що склалися.

Реформи ж мають здійснюватись за усіма напрямами. І Україна

неодноразово наголошувала про налаштованість на їх

комплексне проведення. Зокрема, в економічній сфері

потребує реформування не лише валютно-курсова та

6

монетарна політики, але й бюджетно-фіскальна, політика у

галузі енергетики, підвищення прозорості та ефективності

державного урядування. Тому на часі реальний старт більш

масштабних та швидких макроекономічних перетворень з

відповідними помітними результатами.

Відповідальність за теперішнє і майбутнє країни всі гілки та

органи влади несуть солідарно. Потрібна їх ефективна

співпраця, тільки разом можна розбудувати нову державу,

віддану принципам ринкової економіки. Узгоджена

національна модель регулювання як всієї економіки, так і

фінансового ринку, має бути не тільки створена, але й

запроваджена. Адже реформування монетарної політики і

банківської системи є необхідною, але не достатньою умовою

для переведення всієї економіки на нові «рейки».

Тож, головними викликами, що постали перед Україною у 2015

році, насамперед є – ескалація військового протистояння,

повільне впровадження структурних реформ, розбалансування

державного бюджету, зниження економічної активності,

погіршення платіжного балансу, відплив депозитів та суттєве

скорочення обсягів кредитування. Як результат – посилення

загрози формування інфляційно-девальваційної спіралі.

Перелік загроз-2015 майже не відрізняється від аналогу 2014

року. Це лише підтверджує те, що невирішені проблеми самі

по собі нікуди не зникають – їх потрібно розв„язувати.

Зниження сукупного попиту і перетікання заощаджень з

банківського у позабанківський сектор істотно звужують

можливості Національного банку в частині регулювання

грошово-кредитного ринку і, відповідно, – досягнення

стабільно низьких темпів інфляції.

Вирішення складних завдань у кризовий період потребує

витримки та чіткої координації дій. Потрібно бути готовим

до тривалого протистояння, перемога в якому вимагає

максимальної консолідації усього суспільства, усіх гілок

влади.

7

2. ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ НБУ У 2015 РОЦІ

у монетарній сфері:

подальше вдосконалення системи прийняття рішень з

монетарної політики та її операційного механізму;

використання Національним банком в якості операційних

орієнтирів монетарної політики чистих міжнародних резервів

та чистих внутрішніх активів, а також обсягу монетарної бази.

Регулювання грошової пропозиції відбуватиметься шляхом

впливу на ліквідні кошти, наявні у розпорядженні банків;

суттєве посилення ролі облікової ставки, як базової ставки

монетарної політики: процентні ставки за інструментами

регулювання ліквідності будуть визначатись у тісній прив‟язці

до її рівня;

посилення підзвітності та зв‟язків НБУ з ринком та

громадськістю з метою їх орієнтування щодо інфляційних

очікувань та прийняття рішень;

у міру стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку

поступове скасування адміністративних заходів,

запроваджених у терміновому порядку для стримування тиску

на платіжний баланс. Втім, на певний час, до стабілізації

фінансових умов, контроль за капіталом залишатиметься в

силі. Якщо ризик зменшення капіталу матеріалізується, а

фінансова стабільність і умови валютного ринку погіршаться,

можливе тимчасове посилення адміністративних заходів.

8

у сфері банківського нагляду:

­ підвищення рівня капіталізації банків;

­ удосконалення підходів до регулювання операцій банків з

пов‟язаними особами;

­ виявлення реальних обсягів операцій з пов„язаними особами та

вжиття заходів, спрямованих на їх зменшення;

­ посилення відповідальності, в тому числі шляхом

встановлення кримінальної відповідальності, керівників

банків, власників істотної участі та інших пов‟язаних осіб за

діяльність, що призводить до неплатоспроможності банків;

­ проведення оцінки якості активів банків з метою визначення

потреби в додатковій капіталізації банківських установ;

­ подальше очищення банківської системи від фінансових

установ, які є неплатоспроможними, здійснюють відмивання

грошей та не дотримуються вимог законодавства;

­ створення скоординованої системи позасудової

реструктуризації кредитів та сприяння добровільній

реструктуризації валютних іпотечних кредитів.

9

3. МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ НАЦІОНАЛЬНОГО

БАНКУ УКРАЇНИ НА 2015-2016 РОКИ

У 2015 році розпочнеться поступове відновлення показників

економічної активності, яке триватиме протягом всього

прогнозного періоду. Водночас за результатами 2015 року

очікується, що ВВП буде нижче ніж торік на 4-5% за рахунок

статистичного ефекту навіть за умови щоквартального

зростання.

Конкурентні переваги, які отримали експортери внаслідок

девальвації гривні, забезпечать основний позитивний

внесок в економічне відновлення в 2015 році. Щоквартальне

зростання ВВП відбуватиметься шляхом завантаження

потужностей, які вивільнилися в 2014 році внаслідок

військового конфлікту на сході України. Також відновленню

сприятиме суттєве зниження світових цін на нафту та

відповідне здешевлення імпорту природного газу.

Сільськогосподарська галузь також матиме широкі

перспективи навіть в умовах не надто високих світових цін на

продовольство, оскільки протягом останніх років обсяги

врожаю зернових культур мають стійку тенденцію до

зростання.

Умови для інвестування в 2015 році будуть несприятливими, зважаючи на значне погіршення фінансових результатів в 2014

році (за 9 міс 2014 року збитки 168 млрд. грн.), зниження рівня

90

95

100

105

110

115

I.10

II.10

III.1

0IV

.10

I.11

II.11

III.1

1IV

.11

I.12

II.12

III.1

2IV

.12

I.13

II.13

III.1

3IV

.13

I.14

II.14

III.1

4IV

.14

I.15

II.15

III.1

5IV

.15

I.16

II.16

III.1

6IV

.16

Реальний ВВП, І.2010=100, сезонно скориговані дані

Джерело: ДCC, власні розрахунки.

-15

-10

-5

0

5

10

2013 2014 2015 2016

Внески у зміну ВВП, в.п.

зміна запасівчистий експортінвестиціїспоживанняВВП

Джерело: ДCC, власні розрахунки.

10

капітальних видатків бюджету (майже на третину), низьку

кредитну активність, обумовлену значними ризиками

реального сектору, та ускладнення доступу до зовнішніх

ринків капіталу. Тож у 2015 році інвестиційний та споживчий

попит залишатиметься низьким. Однак вже в 2016 році

очікується відновлення інвестиційних процесів та

пожвавлення споживання. Основними чинниками, які

сприятимуть такій динаміці, виступатимуть стабілізація

ситуації на сході країни та початок масштабних

відновлювальних проектів.

Монетарна політика буде спрямована на поступове зниження

інфляційного тиску шляхом дотримання кількісних

монетарних орієнтирів, забезпечення додатного рівня

реальних процентних ставок відносно прогнозованої базової

інфляції та стабілізації ситуації на валютному ринку. Це

сприятиме відповідному зниженню девальваційних та

інфляційних очікувань, які значною мірою обумовлюють

динаміку інфляційних процесів. Додатковими факторами

зниження інфляції стануть: обмежений тиск з боку попиту

внаслідок низької економічної активності, високого рівня

безробіття, зниження реальних доходів, уповільнення

кредитної активності та зниження світових цін на нафту.

Водночас факторами, що стримуватимуть швидкість зниження

інфляції, будуть ефекти девальвації останніх місяців, а також

подальше наближення тарифів на житлово-комунальні послуги

до економічно обґрунтованого рівня. Саме ці фактори

забезпечуватимуть вагомий внесок в інфляцію, а швидкість

доведення тарифів на послуги ЖКГ до рівня покриття

собівартості визначатиме профіль інфляції в найближчі роки.

Потенційне запровадження додаткового збору на імпортні

товари також стримуватиме зниження інфляції. За таких умов

споживча інфляція в 2015 році може становити близько 24%,

тоді як базова інфляція знизиться до рівня 18-19%. Повернення

споживчої інфляції до однознакового рівня очікується вже в

2016 році.

11

У 2015 році прогнозується подальше зменшення дефіциту

рахунку поточних операцій – до 1,0-1,5% від ВВП (з 4.0% у

2014 році). Це пов‟язано зі скороченням імпорту внаслідок

звуження внутрішнього попиту та девальвації гривні. Однак,

незважаючи на позитивний ефект від підвищення цінової

конкурентоспроможності українських товарів, експорт

продовжуватиме зменшуватися через низку факторів,

основними з яких є:

а) наслідки військового конфлікту на сході країни та

обмежувальні заходи у торгівлі з Росією;

б) зниження цін на зерно, метали і руди на світових

ринках;

в) висока залежність від імпортної сировини;

г) значна конкуренція на зовнішніх ринках.

24.9 24.0

9.7

-4

0

4

8

12

16

20

24

28

32

36

40

I.13

II.1

3

III.

13

IV.1

3

I.14

II.1

4

III.

14

IV.1

4

I.15

II.1

5

III.

15

IV.1

5

I.16

II.1

6

III.

16

IV.1

6

Внески компонентів у зміну ІСЦ за 12 міс.

Паливо, в.п.

Адмін. тарифи, в.п.

Сирі продукти, в.п.

Базова інфляція, в.п.

ІСЦ, річна зміна, %22.5

18.4

5.6

-4

0

4

8

12

16

20

24

28

32

36

40

I.1

3

II.1

3

III.

13

IV.1

3

I.1

4

II.1

4

III.

14

IV.1

4

I.1

5

II.1

5

III.

15

IV.1

5

I.1

6

II.1

6

III.

16

IV.1

6

Базова інфляція, річна зміна, %

12

У 2015 році прогнозується повернення до профіциту

фінансового рахунку, насамперед внаслідок збільшення

зовнішнього фінансування державного сектора. Крім

розширеної програми з МВФ (EFF) (стара програма SBA

передбачала фінансування у розмірі 11.6 млрд. дол. США у

2015-2016 роках) тривають переговори щодо залучення

офіційного фінансування з багатьма іншими організаціями

та країнами, вже підтверджено 4.5 млрд. дол. США кредитів

та іншої проектної фінансової допомоги, а також випуск

Єврооблігацій на суму 2.0 млрд. дол. США під гарантії уряду

США.

Водночас роловер за зовнішніми зобов'язаннями приватного

сектора залишатиметься низьким – приблизно на рівні 2014

року. Чисті надходження прямих іноземних інвестицій також

прогнозуються відносно низькими (до 1-2% від ВВП). Але не

очікується подальшого відпливу валюти поза банки та значних

обсягів погашення заборгованості за торговими кредитами як у

минулому році.

13

4. МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА НБУ ТА ЇЇ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

У 2015 РОЦІ

Параметри грошово-кредитної політики у 2015 році:

Відповідно до законодавства Національний банк України під час

виконання своєї основної функції щодо забезпечення

стабільності національної грошової одиниці України –

гривні, має виходити із пріоритетності досягнення та

підтримки цінової стабільності в державі. Досягненню

цього буде сприяти нова угода з Міжнародним валютним

фондом в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF).

У 2015 році грошово-кредитна політика буде проводитись з

використанням кількісних орієнтирів приросту грошової

пропозиції, які з одного боку забезпечать задоволення потреб

економіки у грошах для здійснення платежів, а з іншого –

сприятимуть мінімізації монетарного тиску на інфляційні та

девальваційні процеси.

Приріст монетарної бази, необхідний для задоволення потреб

економіки та банківської системи у платіжних засобах,

оцінюється близько 30% або майже 100 млрд. грн. Очікується,

що попит на гроші буде переважно зумовлений зростанням

попиту на готівкову гривню (унаслідок збереження низької

довіри до банків) та здійсненням виплат Фондом гарантування

вкладів фізичних осіб. Водночас, обсяг вилучення гривні через

продаж іноземної валюти Національним банком, не буде

суттєвим, враховуючи обмеженість міжнародних резервів.

Зазначений прогнозний орієнтир залишатиметься достатньо

гнучким, враховуючи швидку зміну умов функціонування

грошово-кредитного ринку та економіки, а також можливість

його коригування за підсумками узгодження параметрів нової

програми з Міжнародним валютним фондом.

14

Інструменти грошово-кредитної політики у 2015 році

Регулювання грошово-кредитного ринку у 2015 році

ускладнюватиметься з огляду на:

– низьку довіру до банківської системи, що може зумовлювати

продовження відтоку депозитів принаймні на початку року;

– існування профіциту ліквідності переважно внаслідок

здійснення виплат Фондом гарантування вкладів фізичних

осіб;

– сегментованість міжбанківського ринку, що заважатиме

перерозподілу ліквідності та потребуватиме суттєвої участі

Національного банку.

Інструменти грошово-кредитної політики будуть

використовуватись в напрямі:

забезпечення на належному рівні внутрішньої вартості гривні

для протидії інфляційному та девальваційному тиску.

Зазначене буде досягатись за рахунок активного використання

Національним банком процентної політики. У рамках такої

роботи з 6 лютого 2015 року Національний банк підвищив

облікову ставку з 14.0 до 19.5% річних (новий рівень базової

ставки є позитивним відносно прогнозованого рівня інфляції);

перерозподілу ліквідності. В умовах низької довіри серед

учасників міжбанківського кредитного ринку зазначене

потребуватиме одночасного активного застосування

Національним банком інструментів як з надання ліквідності,

так і з її стерилізації;

усунення невизначеності за рахунок сприяння дії об‟єктивних

ринкових механізмів утворення ціни на грошові ресурси.

Зокрема, збільшенню ліквідності валютного ринку сприятиме

функціонування єдиного обмінного курсу гривні;

поступового скасування адміністративних заходів,

впроваджених для стримування тиску на платіжний баланс, що

здійснюватиметься у міру стабілізації ситуації на грошово-

кредитному ринку.

15

Удосконалення підходів до формулювання та реалізації

грошово-кредитної політики

Дії Національного банку упродовж 2015 року будуть направлені на

вдосконалення підходів до реалізації грошово-кредитної

політики. Зазначене у перспективі, за умови стабілізації

економічної ситуації, дозволить перейти до повноцінного

використання режиму інфляційного тарґетування.

Основні напрямки такої роботи полягають у:

подальшому вдосконаленні системи прийняття рішень з

монетарної політики, що дозволить посилити прозорість та

зрозумілість дій центрального банку для учасників ринку;

суттєвому посиленні ролі процентної ставки як основного

інструменту грошово-кредитної політики. Облікова ставка

буде використовуватись в якості де-факто ключової за

операціями Національного банку. Процентні ставки за

інструментами регулювання ліквідності будуть визначатись у

тісній прив‟язці до рівня облікової ставки;

модернізації інструментів Національного банку в напрямку

підвищення їх ефективності за рахунок спрощення процедур,

усунення неактуальних обмежень та покращення

технологічних аспектів проведення операцій;

посиленні підзвітності та зв‟язків НБУ з ринком та

громадськістю. Зокрема планується регулярна публікація

щоквартального Інфляційного звіту – документу, в якому

представлятиметься позиція Національного банку України

щодо розвитку макроекономічних процесів та впливу на них

заходів грошово-кредитної політики.

16

5. КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

УКРАЇНИ

У 2015 рік банківська система Україна увійшла з невирішеними

проблемами 2014 року.

Значна девальвація гривні, спад в економіці, військові дії у

східному регіоні та анексія АР Крим, недостатній рівень

корпоративного управління зумовили погіршення якості

кредитного портфелю банків.

Унаслідок зростання рівня негативно класифікованої заборгованості

банки змушені були створювати значні резерви за

активними операціями, що неминуче негативно вплинуло

на рівень капіталізації банківських установ.

За рік банки здійснили відрахувань у резерви на суму

103 млрд. гривень. Це стало визначальним чинником

повернення банківської системи до збитковості – за 2014 рік

збитки банківського сектору склали майже 53 млрд. грн.

Швидкому вирішенню проблеми накопичення негативно

класифікованої заборгованості не сприяє існування низки

невирішених питань, зокрема у податковій сфері.

Інтенсифікації потребує процес реформування судової

системи України та боротьби з корупцією.

Зростання валютних ризиків для українських банків внаслідок

наявності короткої відкритої валютної позиції та високого

рівня доларизації є потенційною загрозою стійкості

банківської системи.

Викривлення окремими банками статистичної звітності

ускладнюють можливості оцінки реальних масштабів

кредитування банками пов‟язаних осіб.

17

6. ПИТАННЯ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ПІДТРИМКИ

ПАРЛАМЕНТУ УКРАЇНИ

2014 рік довів, що фінансово-банківську кризу не можна подолати в

межах діючого законодавства. Україні потрібне оновлене

правове поле, яке уможливить вирішення існуючих проблем.

Серед найактуальніших питань, що потребують підтримки

депутатів Верховної Ради України, є:

Посилення контролю за операціями банків з пов’язаними

особами та відповідальності власників істотної участі,

керівників банків та інших пов‘язаних з банком осіб за дії, що

призводять до неплатоспроможності банку.

Шляхи врегулювання – унесення змін до низки законодавчих

актів (Кодекс про адміністративні правопорушення України,

Кримінальний кодекс України, закону України «Про банки і

банківську діяльність») щодо посилення відповідальності за

проведення операцій з пов‟язаними особами, зокрема в частині:

– розширення переліку пов‟язаних осіб;

– встановлення обов‟язку банку подавати Національному банку

України інформацію про пов‟язаних з банком осіб;

– надання Національному банку України права при здійсненні

банківського нагляду визнавати фізичних та юридичних осіб

такими, що є пов‟язаними з банком, за наявності ознак,

визначених Національним банком України;

– передбачення можливості віднесення банку до категорії

проблемного у разі систематичного подання недостовірної

звітності, у тому числі щодо операцій з пов‟язаними особами;

– покладення відповідальності на власників істотної участі,

керівників банків та інших пов„язаних з банком осіб обов‟язку

відповідати всім своїм майном у разі, якщо їх дії чи

бездіяльність призвели до неплатоспроможності банку;

– встановлення адміністративної та кримінальної

відповідальності власників істотної участі, керівників банків, та

18

інших пов‟язаних з банком осіб за діяльність, що призводить до

неплатоспроможності банку.

Посилення захисту прав кредиторів та підвищення

інвестиційної привабливості банківського сектору потребує:

1. Зміни до Закону України «Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:

ліквідація дискримінації прав забезпечених кредиторів,

створення умов для прийняття рішень щодо відновлення

платоспроможності або банкрутства боржника спільно всіма

кредиторами незалежно від забезпечення вимог;

можливість оскарження ухвал про відмову в порушенні

справи про банкрутство, про призначення, заміну арбітражного

керуючого, ухвал за результатами розгляду скарг на дії

арбітражного керуючого;

визначення порядку виявлення інвесторів для відновлення

платоспроможності боржника;

доповнення механізмом, що надасть забезпеченому кредитору

право придбати майно боржника, яке є предметом забезпечення, у

рахунок погашення заборгованості боржника;

недопущення штучного погіршення майнового стану боржника та штучного зменшення вартості майна:

вдосконалення підстав визнання недійсними договорів та

спростування майнових дій боржника;

врахування відомостей матеріалів інвентаризації майна

боржника при визначенні статусу кредитора;

встановлення істотних умов, за яких надається згода

забезпеченого кредитора на продаж майна, яке є предметом

застави, з метою зменшення ризиків недобросовісного

проведення продажу майна;

виключення можливості передання непроданих активів

боржника в управління третій особі;

вдосконалення процедури аукціону з можливістю зниження

початкової вартості.

19

2. Зміни до Закону України «Про іпотеку»:

встановлення права іпотекодержателя придбати непродане

на аукціоні майно за найнижчою ціною.

3. Зміни до Законів України «Про дорожній рух», «Про

нотаріат»:

обов’язкова перевірка наявності обтяжень на транспортні

засоби при їх відчуженні та державній реєстрації

(перереєстрації), знятті з обліку. У разі наявності обтяжень

посвідчення нотаріусом відповідної угоди, а також реєстрація

(перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за згодою

обтяжувача.

4. Зміни до Цивільного кодексу України (оскільки в чинному

законодавстві України є норма, яка надає вкладнику право в

будь-який час розірвати договір та забрати свій банківський

вклад. Це спричиняє виникнення непередбачених відтоків

коштів населення з банків):

забезпечення договірного врегулювання порядку розміщення та

зняття коштів з депозитних рахунків банківських установ

шляхом надання сторонам договору банківського вкладу

(вкладника та банку) права передбачити у договорі відмову від

права на одержання вкладу на першу вимогу.

5. Зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

ЦПК, КПК, ГПК і Кодексу адміністративного судочинства

України:

сторонам судового процесу, третім особам, прокурору, а також

особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання

про їх права та обов'язки, буде надано право на безпосереднє

звернення до Верховного Суду України із заявою про перегляд

судового рішення, що прискорить розгляд справи по суті і

зменшить корупційну складову.

20

6. Зміни до Закону України «Про виконавче провадження»:

зменшення витрат при реалізації майна у ході процедур виконавчого

провадження:

забезпечення сплати виконавчого збору від реально стягнутої з

боржника заборгованості (а не від суми, зазначеної у рішенні

суду);

не стягнення виконавчого збору із сум, які отримані у

результаті примусового продажу заставного майна;

зупинення виконавчого провадження у випадку оскарження

оцінки стягувачем;

віднесення витрат з купівлі-продажу іноземної валюти за

гривню до витрат виконавчого провадження;

узгодження розміру уцінки майна із стягувачем.

Урегулювання питання валютних кредитів та роботи банків з

проблемною заборгованістю

Законодавче врегулювання податкових питань, що виникають у

банків при роботі з проблемними кредитами, зокрема:

звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних

осіб суми страхових виплат, що отримують банки як

вигодонабувачі за договором страхування у разі настання

страхового випадку з предметом застави, який придбаний за

кредитні кошти такого банку (Законопроект «Про внесення

змін до Податкового кодексу України щодо унормування

оподаткування страхових виплат»);

звільнити від оподаткування ПДВ операцій банків з наступної

реалізації заставного майна, набутого у власність банку при

зверненні на таке майно стягнення, за проблемними кредитами

(«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо

створення умов для вирішення питань проблемної

заборгованості у банках»).

21

Поняття «списання» та «анулювання» боргу мають бути чітко

розмежовані – тоді банки зможуть безперешкодно списувати

наявну заборгованість по кредитах фізичних осіб.

Крім того, актуальним є вирішення питання звільнення від

податку на доходи фізичних осіб сум зобов‟язань за кредитом,

виданим в іноземній валюті, прощених (анульованих) банком за

його рішенням. Наразі, відповідний Законопроект, реєстр. №

0939 «Про внесення змін до Податкового кодексу України

(щодо реструктуризації кредитних зобов'язань з іноземної

валюти в гривню)», готується до ІІ читання Верховною Радою

України.

Без вирішення цих питань процес розчищення балансів банків від

поганих активів буде стояти на місці.

Довідково:

Станом на 01.01.2015 обсяг кредитів, наданих фізичним

особам в іноземній валюті, становить 77 943 млн. грн., з

них іпотечні – 44 638 млн. грн.

Сума нарахованих відсотків за іпотечними кредитами

фізичних осіб в іноземній валюті складає 11 999 млн. грн.

Посилення інституційної спроможності Національного банку

України

Посилення незалежності Національного банку України

Забезпечення інституційної автономії та незалежності центрального

банку країни від політичного тиску є необхідною

передумовою для ефективного досягнення ним основної цілі

щодо забезпечення цінової стабільності, а також виконання

функцій регулятора.

Саме на це спрямована законодавча ініціатива НБУ стосовно

внесення змін до Закону України «Про Національний банк

України», які зокрема передбачають посилення наглядових

повноважень Ради НБУ з одночасним підсиленням

22

персональної автономії членів Ради і заступників Голови,

трансформування Правління НБУ в менший, але більш

ефективний виконавчий орган управління.

Крім того, внесення таких змін передбачено Меморандумом про

економічну та фінансову політику з МВФ як одна із

рекомендацій щодо оцінки захисних механізмів та спрямовано

на поліпшення урядування НБУ і посилення його фінансової

автономії, тобто є умовою для отримання Україною підтримки

з боку МВФ, в тому числі фінансової, що позитивно вплине на

стабілізацію банківської системи.

23

ДОДАТКИ

24

25

ДОДАТОК 1: УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ

СИСТЕМИ У 2014 РОЦІ

Макроекономічна ситуація:

Суттєве погіршення економічної ситуації в 2014 році було

зумовлено несприятливою комбінацією зовнішніх та

внутрішніх чинників, дія яких посилювалася накопиченими у

попередні роки макроекономічними дисбалансами.

Серед негативних факторів, що обумовлювали економічні

тенденції в 2014 році, були: військові дії на сході України та

розрив міжрегіональних зв‟язків унаслідок анексії АР Крим;

низький зовнішній попит унаслідок гальмування економічного

зростання країн – основних торгівельних партнерів;

ускладнені торговельні відносини з Російською Федерацією;

зниження купівельної спроможності населення внаслідок

зменшення реальних доходів населення; погіршення

фінансових результатів підприємств, звуження кредитної

активності, скорочення державного фінансування та високий

рівень невизначеності.

Водночас стримували спад економіки такі чинники як рекордний

урожай зернових культур та лібералізація доступу українських

товарів на ринки ЄС.

Відсутність структурних реформ та якісних змін разом із

накопиченими макроекономічними дисбалансами посилили

негативний вплив вищезазначених факторів на стан

економічної активності в 2014 році.

За оцінками МВФ зниження реального ВВП у 2014 році

становило близько 7.5% (за оцінкою Національного банку

України «-» 6.7%).

26

Зниження обсягів виробництва базових галузей економіки

України за 2014 рік становило 9.6% у річному вимірі,

зокрема:

обсяги виробництва в промисловості знизилися на 10.7%,

будівництві – на 21.7%,

оборот роздрібної торгівлі зменшився на 8.6%.

Єдиною галуззю, обсяги виробництва якої зростали, було

сільське господарство: приріст 2.8% завдяки рекордному

врожаю зернових культур та рослинництва.

В умовах скорочення виробництва різко погіршились показники

ринку праці та доходів населення. Безробіття за

методологією Міжнародної організації праці сягнуло

найвищого рівня з 2009 року (9.5% у ІІІ кварталі 2014 року).

Хоча темпи зростання середньої номінальної заробітної плати

наприкінці року прискорились (до 10.4% у річному вимірі у

грудні 2014 р.), реальна заробітна плата скоротилась на 13.6%.

Це стало вагомою причиною скорочення реальних наявних

доходів населення (на 9% у річному вимірі в ІІІ кварталі 2014

року).

27

Інфляція

У 2014 році відбулось стрімке зростання споживчої інфляції – до

24.9%, ціни виробників зросли на 31.8%.

Основний чинник – корекція обмінного курсу гривні на 97.3% за

рік. Тиск посилився спочатку у лютому – травні унаслідок

задоволення відкладеного попиту, а починаючи з серпня –

унаслідок посилення панічних настроїв через ескалацію

військового конфлікту.

Базова інфляція зросла до 22.8%. Ціни на сирі продовольчі товари

збільшилися на 22.3%. Суттєво зросли адміністративно

регульовані ціни та тарифи – на 30.4% – насамперед через

підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги (на

34.3%) з метою їх доведення до економічно обґрунтованого

рівня.

В той же час низка факторів стримувала зростання цін –

зниження економічної активності, скорочення реальної

заробітної плати, зменшення світових цін на продовольчі

товари, а також високий вітчизняний врожай зернових та

овочів.

3.0

24.9

-2

2

6

10

14

18

22

-0.7

0.7

2.1

3.5

4.9

6.3

7.7

12.2012

02.2013

04.2013

06.2013

08.2013

10.2013

12.2013

02.2014

04.2014

06.2014

08.2014

10.2014

12.2014

Зміна вартості споживчого кошика, %

порівняно з попереднім місяцем

річна зміна (права шкала)

8.6

00.0

25

Джерело: ДССУ та розрахунки Національного банку.

30.4

0

5

10

15

20

25

30

0

2

4

6

8

12.2012

02.2013

04.2013

06.2013

08.2013

10.2013

12.2013

02.2014

04.2014

06.2014

08.2014

10.2014

12.2014

зміна за місяць

річна зміна (права шкала)

Джерело: розрахунки Національного банку.

Адміністративно регульовані ціни та тарифи (зміна, %)31

28

Зовнішній борг України на кінець ІІІ кварталу 2014 року

Валовий зовнішній борг (станом на 01.10.2014): 135.9 млрд. дол.

США.

Сектори загального державного управління та органи грошово-

кредитного регулювання збільшили свої зобов‟язання до

34.7 млрд. дол. США. Це відбулось у результаті: залучення у

ІІІ кварталі 2014 року кредитів від Світового банку (0.5 млрд.

дол. США), Канади та Японії (0.3 млрд. дол. США); 1.4 млрд.

дол. США – у рамках кредиту «Стенд-бай»; планового

погашення за кредитами МВФ – 0.8 млрд. дол. США.

Зовнішній борг банківського сектору становив 20.5 млрд. дол.

США та скоротився протягом кварталу на 0.8 млрд. дол.

США(на 3.7%).

Зовнішній борг інших секторів економіки скоротився на 1.3 млрд.

дол США– до 80.7 млрд. дол США.

Основною валютою зовнішніх запозичень України залишається

долар США (78.3%).

Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим

терміном погашення за ІІІ квартал збільшився на 2.6 млрд.

дол. США – до 58.6 млрд. дол. США (37.9 млрд. дол. США без

урахування торгових кредитів).

Зобов’язання за торговими кредитами реального сектору становлять 20.6 млрд. дол. США. З початку року їх частка в

загальному обсязі скоротилася на 8.0 процентного пункту до

35.2%.

29

Платіжний баланс України

Дефіцит поточного рахунку в 2014 році скоротився до 5.2 млрд.

дол. США або 4.0% від ВВП (порівняно з 16.5 млрд. дол. США

або 8.7% від ВВП у 2013 році). Низька економічна активність

та зменшення купівельної спроможності домогосподарств

зумовили вдвічі вищі темпи падіння імпорту порівняно з

експортом.

Скорочення експорту товарів на 14.4% у 2014 році – до 55.6 млрд.

дол. США зумовлено зниженням рівня завантаження

виробничих потужностей та руйнуванням транспортної

інфраструктури на сході держави, падінням цін на світових

товарних ринках та погіршенням торгівельних відносин із

Росією.

Експорт товарів до Росії знизився на 34.7% (її частка зменшилася

до 17.7% з 23.2% у 2013 році), водночас поставки до країн ЄС

збільшилися на 2.1%, а їх частка зросла до 30.8% з 25.8%.

Експорт скоротився за всіма товарними групами, зокрема:

продукції машинобудування − на 29.2%, більше половини

такого зниження припадало на скорочення поставок

залізничних локомотивів (майже в 3 рази);

30

металургійної продукції – на 13.2%, як через зниження цін на

чорні метали (у середньому на 9.6%1), так і через зменшення

обсягів виробництва;

хімічної продукції – на 26.1% через скорочення поставок

добрив та продукції неорганічної хімії (відповідно на 40.7% та

31.2%);

продукції АПК – на 2.0%. З одного боку, експорт харчової

промисловості скоротився на 12.9%, насамперед до Росії

(майже вдвічі) через запровадження санкцій відносно

українських виробників. З іншого боку, завдяки лібералізації

доступу українських товарів на ринки ЄС та рекордному

врожаю, експорт зернових зріс на 2.8% (фізичні обсяги – на

23.7%1), а олії та жирів – на 9.2%.

Імпорт товарів зменшився на 27.4% – до 61.7 млрд. дол. США, що

було зумовлено зменшенням РЕОК гривні (на 19.5%) та

звуженням внутрішнього попиту.

Найбільше скоротились поставки товарів із Росії (на 45.5%),

насамперед, через зниження імпорту газу (на 63.1%). Частка

імпорту з Росії зменшилася до 20.6% (з 27.4% у 2013 році),

водночас частка імпорту з країн ЄС зросла до 32.4% (з 30.2% у

2013 році).

1 Власні оцінки НБУ

31

Енергетичний імпорт скоротився на 28.8%, унаслідок:

зниження вартісних обсягів поставок природного газу як

російського, так і з Європи майже в два рази (середня ціна

імпортного газу впала на 29.1%);

зменшення імпорту нафти в 4.3 раза через зупинку всіх

нафтопереробних заводів.

Неенергетичний імпорт скоротився на 27.0%.

Додатне сальдо торгівлі послугами в 2014 році зменшилося до

0.7 млрд. дол. США (з 4.4 млрд. дол. США у 2013 році).

Від’ємне сальдо за доходами скоротилося до 1.3 млрд. дол. США

через зниження виплат дивідендів від прямих іноземних

інвестицій (на 69.1%). Додатне сальдо трансфертів

скоротилося до 1.5 млрд. дол. США унаслідок зменшення

приватних трансфертів в Україну (на 23.2%).

Дефіцит рахунку капіталу та фінансових операцій у 2014 році

становив 8.1 млрд. дол. США (у 2013 році профіцит 18.5 млрд.

дол. США). Формування дефіциту було зумовлено

погіршенням інвестиційного клімату внаслідок військового

конфлікту на сході країни та накопичення макроекономічних

дисбалансів.

Дефіцит за кредитами та облігаціями приватного сектору

становив 5.2 млрд. дол. США (у 2013 році профіцит – 2.6 млрд.

дол. США). Роловер за зовнішніми зобов‟язаннями приватного

сектору становив 86% переважно через низький роловер

реального сектору (64%).

32

Роловер за кредитами та депозитами приватного сектору2

у 2013 – 2014 роках

Сектор 2013

рік

2014 рік

I к

в.

ІI к

в.

ІII

кв

.

жо

втен

ь

ли

сто

па

д

гр

уд

ень

січ

ень

–

гр

уд

ень

Банки 87% 111% 82% 95% 91% 85% 81% 92%

Реальний сектор 106% 70% 85% 57% 49% 41% 37% 64%

Усього 97% 98% 83% 89% 87% 79% 75% 86%

Водночас, державний сектор залучив кредити та

макрофінансову допомогу від ЄС (1.6 млрд. євро), Світового

банку (1.3 млрд. дол. США), Канади (0.2 млрд. дол. США) та

Японії (0.1 млрд. дол. США) і розмістив єврооблігації під

гарантії Уряду США на 1 млрд. дол. США

Обсяг чистих надходжень за прямими іноземними інвестиціями становив 413 млн. дол. США. У січні – травні спостерігався

чистий відплив інвестицій, але в червні – грудні чисті

надходження становили 1.5 млрд. дол. США, переважно в

реальний сектор.

Приріст готівкової валюти поза банками майже не змінився

порівняно з попереднім роком і становив 2.6 млрд. дол. США.

Найбільший відплив валюти поза банки відбувся у І кварталі

(2.4 млрд. дол. США) унаслідок високих девальваційних

очікувань.

Чисте погашення заборгованості за торговими кредитами в січні

– вересні становило 3.6 млрд. дол. США, крім того, у

листопаді-грудні НАК “Нафтогаз України” виплатив 3.1 млрд.

дол. США боргу за раніше поставлений газ.

Дефіцит зведеного платіжного балансу в розмірі 13.3 млрд. дол.

США фінансувався переважно за рахунок резервних активів

(12.4 млрд. дол. США). У 2014 році було отримано два транші

від МВФ на загальну суму 4.6 млрд. дол. США, водночас

протягом року було погашено 3.7 млрд. дол. США за

2 Без урахування єврооблігацій та кредитів овернайт.

33

залученими раніше кредитами. Станом на кінець 2014 року

міжнародні резерви скоротились до 7.5 млрд. дол. США, що

забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду

протягом 1.4 місяця.

Грошово-кредитний ринок

Реалізація грошово-кредитної політики у 2014 році

здійснювалася в умовах соціально-політичного тиску,

збереження негативних макроекономічних трендів та

проведення військових дій на сході країни.

Об‟єктивне погіршення ринкових очікувань призвело до відпливу

депозитів із банківської системи. Як наслідок збільшився

обсяг готівки поза банками (на 19.0%), що зумовило

випереджаюче зростання монетарної бази (8.5%) порівняно з

грошовою масою (5.3%).

У результаті середньоденний обсяг коррахунків банків у

Національному банку України в 2014 році збільшився до

29.2 млрд. грн. порівняно з 25.3 млрд. грн. у 2013 році.

Операції Національного банку з насичення ліквідністю банківської

системи позитивно позначилися на рівні середньозважених

ставок в національній валюті, які протягом грудня 2014 року,

порівняно з груднем 2013 року, знизилися:

за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам, – до

16.6 % з 17.5 % (без урахування овердрафту);

за депозитами, залученими від фізичних та юридичних осіб, –

до 10.0 % з 12.7 %.

Стан валютного ринку

Динаміка показників міжбанківського валютного ринку в 2014

році обумовлювалася скороченням експортних надходжень та

погіршенням ринкових очікувань. Розгортання озброєного

конфлікту у Донецькій та Луганській областях призвело до

руйнування в них транспортної інфраструктури та зупинки

значної кількості металургійних, хімічних, машинобудівних

підприємств. Оскільки на ці регіони традиційно припадало

34

понад 20% експорту, то об‟єктивне зниження експортних

надходжень і відповідно зменшення пропозиції іноземної

валюти на міжбанківському валютному ринку негативно

позначилися на курсовій стабільності гривні.

Чистий відтік іноземної валюти на користь нерезидентів за

підсумками 2014 становив близько 126 млн. дол. США (в

еквіваленті), що мало місце вперше з 2009 року (у 2013 році

обсяг нетто-надходжень іноземної валюти становив майже 9.4

млрд. дол. США).

Чиста купівля безготівкової валюти на міжбанківському

валютному ринку України становила за минулий рік майже

10 млрд. дол. США (в еквіваленті), тоді як у 2013 році

спостерігався її чистий продаж (1.6 млрд. дол. США). На

готівковому сегменті валютного ринку чиста купівля

населенням іноземної готівки становила 2.4 млрд. дол. США (в

еквіваленті), дещо зменшившись порівняно з 2013 роком (2.9

млрд. дол. США).

З 7 лютого 2014 року Національний банк перейшов до

встановлення офіційного курсу гривні до долара США на

рівні його середньозважених ринкових котирувань. У

зв‟язку з цим, Правлінням Національного банку було прийнято

постанову № 1803 від 31.03.2014, відповідно до якої офіційний

курс гривні до долара США визначається як середньозважений

курс продавців і покупців, що склався поточного дня на

міжбанківському валютному ринку України.

За 2014 рік офіційний курс гривні знизився відносно долара США

на 97.3 %, євро – на 74.2 %, російського рубля – на 23.7 %.

Перехід до гнучкого курсоутворення виступав однією з ключових

передумов ухвалення Радою Директорів МВФ нової дворічної

програми «Стенд-бай», виконання якої стало одним із

ключових чинників, що дозволив Україні отримати доступ до

зовнішньої підтримки з боку міжнародних фінансових

організацій.

3«Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських

металів».

35

Завдяки цьому в 2014 році Україна отримала від МВФ кредитних

ресурсів майже на 4.6 млрд. дол. США (в еквіваленті). Крім

цього, співпраця з МВФ дозволила державі додатково

залучити на зовнішніх ринках та за двосторонніми

фінансовими угодами ще майже 4.7 млрд. дол. США (в

еквіваленті).

Вищезазначене надало можливість Україні вчасно та в повному

обсязі виконати свої суверенні зобов’язання в непростих

умовах скорочення виробництва та зовнішньої економічної

діяльності. Так, у 2014 році платежі України за державним та

гарантованим державою боргом в іноземній валюті, у тому

числі за кредитом «Стенд-бай», перевищили 10.3 млрд. дол.

США (в еквіваленті).

Для запобігання формуванню додаткового валютного тиску Національний банк України в 2014 році фактично вивів з

міжбанківського валютного ринку України найбільшого

покупця іноземної валюти − НАК «Нафтогаз України»,

забезпечивши компанії доступ до іноземної валюти завдяки

проведенню адресних інтервенцій.

Підтримка Уряду

Дефіцит державного бюджету в 2014 році становив 78.1 млрд. грн.

та був сформований під впливом істотного зростання видатків

на оборону (на 84.4%) і обслуговування боргу (на 51.5%).

Значною мірою дефіцит був профінансований розміщенням

облігацій внутрішньої державної позики. Крім того, Уряд

збільшив статутний фонд НАК «Нафтогаз України» за

рахунок випуску ОВДП на суму 96.6 млрд. грн. При цьому

Національний банк вдвічі наростив свій портфель ОВДП,

який на кінець року склав 318.1 млрд. грн. або майже 70% всіх

локальних запозичень уряду.

ДОДАТОК 2: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ

СИСТЕМИ У 2014 РОЦІ

За 2014 рік кількість банків, які мають банківські ліцензії

Національного банку України, скоротилася з 180 до 1634

банків.

Протягом року було визнано неплатоспроможним 33 банки,

по 17 з яких були прийняті рішення про ліквідацію.

Крім того, у 2 банків були відкликані та анульовані

банківські ліцензії у зв‟язку з анексією Криму.

Кількість банків з іноземним капіталом зросла з 49 до 51 банку

(31% від загальної кількості банків, що мають ліцензію), з

них 19 банків (12%) – зі 100% іноземним капіталом.

Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків на

01.01.2015 становила 32.5% (на 01.01.2014 – 34.0%, на

01.01.2013 – 39.5%).

Загальні активи банків за 2014 рік зросли на 112 млрд. грн., або

на 8% до 1.5 трлн. грн., а без врахування валютних

коливань (за курсом $ – 7,993 грн.) – скоротилися на

223 млрд. грн. (на 16%). у т.ч.:

у національній валюті – на 55 млрд. грн. (на 6%);

в іноземній валюті – на 168 млрд. грн. (у долар. еквіваленті

– на 21 млрд. дол. США) (на 33%).

Рівень доларизації активних операцій банків зріс із 36.4% до

44.7% (без врахування курсової корекції – знизився з 36.4%

до 29.1%).

Основну частину активних операцій банків складають кредитні

операції – 66% (1.0 трлн. грн.).

За 2014 рік їх обсяг зріс на 95 млрд. грн., або на 10%, а без

врахування валютних коливань – скоротився на

139 млрд. грн. (на 15%), в т.ч.:

4 Із них 1 банк має ліцензію санаційного банку, 1 – ліцензію перехідного банку

36

37

в національній валюті – на 60 млрд. грн. (на 10%);

в іноземній валюті – на 79 млрд. грн. (у долар. еквіваленті –

на 10 млрд. дол. США) (на 25%).

Обсяг кредитів, наданих юридичним особам, зріс на

103 млрд. грн., або на 15% до 803 млрд. грн., що складає

80% загального обсягу кредитів, а без врахування валютних

коливань – скоротився на 87 млрд. грн. (на 12%), в т.ч. :

в національній валюті – на 39 млрд. грн. (на 9%);

в іноземній валюті – на 48 млрд. грн. (на 20%) (у долар.

еквів. – на 6 млрд. дол. США).

Рівень доларизації кредитування економіки зріс з 34.8% до

48.0% (без врахування валютних коливань – знизився з 34.8%

до 31.9%).

Обсяг кредитів, наданих фізичним особам, зріс на

11 млрд. грн., або на 7% до 179 млрд. грн., а без врахування

валютних коливань – скоротився на 27 млрд. грн. (на 16%),

в т.ч.:

в національній валюті – на 14 млрд. грн. (на 12%);

в іноземній валюті – на 13 млрд. грн. (у долар. еквіваленті –

на 2 млрд. дол. США) (на 25%).

Рівень доларизації кредитування населення зріс з 31.6% до

43.5% (без врахування валютних коливань – знизився з 31.6%

до 28.1%).

Негативно класифікована заборгованість (NPL) за кредитними

операціями за 2014 рік зросла на 97 млрд. грн., або на 63%

до 251 млрд. грн., що становить 19.0% заборгованості за

кредитними операціями (на 01.01.2014 – 12.9%).

Зобов`язання банків за 2014 рік зросли на 83 млрд. грн., або на

8% – до 1.2 трлн. грн., а без врахування валютних коливань

– скоротилися на 230 млрд. грн. (на 21%), в т.ч.:

у національній валюті – на 53 млрд. грн. (на 9%);

38

в іноземній валюті на 177 млрд. грн. (у долар. еквіваленті –

на 22 млрд. дол. США) (на 36%).

Рівень доларизації зобов‟язань зріс з 45.9% до 54.2% (без

врахування валютних коливань – знизився з 45.9% до

37.6%).

Обсяг коштів фізичних осіб становив 416 млрд. грн., або 36% від

суми зобов‟язань. За рік він скоротився на 17 млрд. грн., або на

4%, а без урахування валютних коливань – на 126 млрд. грн.

(на 29%), у т.ч.:

в національній валюті – на 53 млрд. грн. (на 21%);

в іноземній валюті – на 73 млрд. грн. (у долар. еквіваленті –

на 9 млрд. дол. США) (на 40%).

Рівень доларизації коштів фізичних осіб зріс з 42.8% до

53.2% (без врахування валютних коливань – знизився з 42.8%

до 36.5%).

Обсяг коштів юридичних осіб становив 288 млрд. грн., або 25%

зобов‟язань. За 2014 рік він зріс на 31 млрд. грн., або на

12%, а без урахування валютних коливань – скоротився

на 26 млрд. грн. (на 10%), у т.ч.:

у національній валюті – на 4 млрд. грн. (на 2%);

в іноземній валюті – на 22 млрд. грн. (у долар. еквіваленті –

на 2.8 млрд. дол. США) (на 27%).

Рівень доларизації коштів юридичних осіб підвищився з

31,3% до 40,2% (без врахування валютних коливань –

знизився з 31,3% до 25,4%).

Регулятивний капітал банків за 2014 рік зменшився на

16 млрд. грн., або на 8% – до 189 млрд. грн., статутний

капітал – на 5 млрд. грн., або на 3% – до 180 млрд. грн..

Скорочення обумовлено насамперед переведенням

17 банків у стан ліквідації та збитками, отриманими

внаслідок формування резервів.

39

Без урахування 17 ліквідованих банків регулятивний

капітал по системі банків зріс на 3%, статутний капітал – на

4%.

Рівень достатності (адекватності) капіталу знизився з

18.26% до 15.60%.

За підсумками роботи банківської системи України у

2014 році фінансовий результат був від’ємним – збитки

сягнули майже 53 млрд. грн. При цьому, основні

банківські операції в цілому по системі залишалися

прибутковими.

Від’ємний фінансовий результат діяльності банківського

сектору сформувався насамперед за рахунок суттєвого

збільшення обсягів відрахувань до резервів на можливі

втрати від активних операцій. У цілому по системі

відрахування до резервів зросли в 3.7 раза порівняно з 2013

роком, а їх частка в загальних витратах збільшилася з 16.7%

до 39.3%.

Близько 40% збитків по системі було сформовано банками,

що віднесені до категорії неплатоспроможних і в яких

функціонують введені Фондом гарантування вкладів

фізичних осіб тимчасові адміністрації. Без урахування

зазначених банків, збитки банківського сектору становили

би 33.1 млрд. грн.

Водночас не всі банки отримали збитки. Найбільш чутливими

до шоків виявилися банки, що проводили ризикову

незбалансовану політику або кредитували масштабні

проекти та понесли значні втрати від тимчасової окупації

Автономної Республіки Крим та ситуації на сході України.

40

ДОДАТОК 3: ГОЛОВНІ КРОКИ ЗІ СТАБІЛІЗАЦІЇ

БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У 2014 РОЦІ

У монетарній сфері

Дії Національного банку спрямовувалися насамперед на

стабілізацію банківської системи, сприяння

забезпеченню безперебійного здійснення платежів та

вчасного виконання зобов’язань перед вкладниками. З

цією метою Національний банк України підтримував

ліквідність банків як через надання нових кредитів

рефінансування, так і шляхом перегляду графіків їх

повернення. Були лібералізовані вимоги до формування

банками обов‟язкових резервів, у тому числі через повне

вивільнення коштів з окремого рахунку.

Для створення стимулів до повернення коштів у банківську

систему, протидії інфляційному та девальваційному тиску

на гривню Національний банк уживав заходи щодо

збільшення внутрішньої вартості гривні. Зокрема у квітні,

липні та листопаді було підвищено облікову ставку з

6.5% до 9.5%, до 12.5% та до 14.0% річних відповідно (і

до 19.5% річних з 06.02.2015).

Для запобігання формуванню додаткового валютного тиску

Національний банк фактично вивів з міжбанківського

валютного ринку України найкрупнішого покупця

іноземної валюти − НАК «Нафтогаз України», забезпечивши компанії доступ до іноземної валюти шляхом

проведення адресних інтервенцій (на суму більше ніж

6.6 млрд. дол. США). За рік Національний банк України

підтримав розрахунки компанії за критичний для держави

імпорт природного газу на 8.9 млрд. дол. США (в

еквіваленті), що становило майже 73% від загального

сальдо інтервенцій регулятора;

41

Для стабілізації ситуації на валютному ринку, у тому числі

згладжування надмірних коливань обмінного курсу та

заспокоєння ажіотажних настроїв Національний банк:

проводив валютні аукціони та цільові інтервенції для

підкріплення кас банків іноземною валютою та задоволення

потреб клієнтів банків (1.8 млрд. дол. США);

запровадив додаткові тимчасові регулятивні заходи щодо

операцій з іноземною валютою.

З метою збереження довіри до банківської системи Національний

банк України значну увагу приділяв підтримці Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб.

Для зміцнення банківської системи

Національний банк України виводить з ринку проблемні

неплатоспроможні банки, а також банки, що займалися

відмиванням коштів.

За 2014 рік з ринку було виведено 33 банки та передано до

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з них 7 – за

порушення банківського законодавства у сфері незаконного

відмивання коштів. Призначено кураторів у 51 банк.

НБУ провів стрес-тестування 35 найбільших банків.

Результати очікувані. Докапіталізації потребують 18

установ на загальну суму 66 млрд. грн.

Дії НБУ:

підвищено вимоги до капіталу нових банків до

500 млн. грн., та затверджено план підвищення власного

капіталу банків з мінімального 120 млн. грн. до 500 млн. грн.

покращено процедури виведення банків з ринку. Зараз це

дійсні міжнародні практики, які розроблено спільно с МВФ та

Світовим банком.

42

суттєво покращено процедуру моніторингу пов’язаних осіб та ввели жорстку процедуру розкриття кінцевих власників

банків.

значно підсилено відповідальність власників та керівництва

банків за маніпулювання фінансовою звітністю та доведення

банку до банкротства.

розробляються не лише законодавчі ініціативи щодо

підвищення прав кредиторів, але й технічні механізми

мінімізації ризиків для банків, як на етапі видачі кредиту так і

на етапі його обслуговування.

Реформування банківської системи НБУ розпочав з себе:

триває ліквідація непрофільних активів;

проходить оптимізація чисельності персоналу;

проведено реінжиніринг основних функцій та процесів;

більш ніж вдвічі скорочено витрати на власне утримання у

2015 році.

43

ДЛЯ НОТАТОК

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

43

44

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

45

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

46

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

46

47

48

© Національний банк України, лютий 2015.

При передруку посилання на НБУ обов‟язкове.

Підготовлено до парламентських слухань на тему:

«Про шляхи стабілізації банківської системи України»,

Верховна Рада України 18 лютого 2015 року.

Надруковано з готового оригінал-макета відділом організації видавничого

забезпечення Головного господарського управління НБУ. Тираж 600 екз.

Не для комерційного розповсюдження.