Download pdf - Погляд №42 2012

Transcript
Page 1: Погляд №42 2012

Реклама

www.vidido.ua

До Вашої уваги результати експертного дослідження – рейтинг найбагатших жінок Буковини

Згідно із дослідженням Сві-тового банку, майже 80% усіх підприємств очолюють чоловіки. Втім, жінки все активніше вливаються у сферу бізнесу і досягають там чималих успіхів. Це добре можна побачити на прикладі нашого міста, де успішно діють чимало яскравих бізнес-леді.

▶ 12-13

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НЕ ЗАПРОСИЛИ НА ВИБОРИ ▶ 2

▶ 3

НА РИНКУ:Грибів багато, як ніколи. Вартують теж недешево

ЧЕТВЕР• 18 жовтня 2012 року • №42(645)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

▶ 22

Найбагатші жінки Буковини. Хто вони?

НГяВн

Ірен Роздобудько: "Всі сюжети народжуються з дрібниць"Уперше до Чернівців відома українська письменни-ця, за плечима якої два десятки романів, завітала 15 жовтня. Ірен Роздобудько влаштувала автограф-сесію разом із Андрієм Курковим у книгарні "Букініст"

● Буковинські жінки-підприємці багато в чому перевершили чоловіків

Page 2: Погляд №42 2012

2 НОВИНИ 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»

Якщо на вибори не запросилиУсі виборці до 13 жовтня мали отримати запрошення на вибори. Що робити, якщо вас оминули

Ольга ШУПЕНЯ ✉ [email protected]

Минулого тижня у по-штові скриньки чер-нівчан почали над-ходити іменні за-прошення на участь у виборах народних

депутатів України, які відбу-дуться 28 жовтня 2012 року.

– Якщо до 13 жовтня вам не надійшло запрошення або воно містить помилки у прізвищі чи ініціалах, то варто прийти зі своїм паспортом на виборчу дільницю за адресою прописки й там звірять ваші дані із загаль-ним списком, – розповідає «По-гляду» член дільничної виборчої комісії №730519 п. Василь.

За словами заступника голо-ви ОВК №201 Василя Рачинсько-го, найкраще із відповідною за-явою про виявлені помилки од-разу звернутися у «свій» відділ Державного реєстру виборців і на місці внести зміни у списки.

– Якщо прописані, напри-клад, у Шевченківському райо-

ні, то необхідно звернутися до Шевченківської районної ради, – пояснює В. Рачинський. – Можна залишити заяву і на ви-борчій дільниці за адресою про-писки, але по-перше, буде втра-чено час, а по-друге, все одно зміни вносять у відділі ведення реєстру виборців. Щоби не спіз-нитися, заяву із зазначеними змінами можна подавати до 22 жовтня включно.

– Ще існує варіант звернен-ня із заявою до судів, такі зая-

ви опрацьовують і приймають дільничні комісії навіть у день виборів, але навіть з цими зая-вами можна звертатися у суди не пізніше як за два дні до вибо-рів, – наголошує начальник від-ділу адміністрування Держав-ного реєстру в області Надія Мар’янчук. – Єдине, на діль-ницях у день виборів мо-жуть внести зміни до списку ви-борців, якщо допущено якісь очевидні елементарні грама-тичні помилки, які тут же за-креслюють і виправляють.

Н. Мар’янчук стверджує, що виборці можуть звертатися не лише із заявами про уточнен-ня своїх даних й про включен-ня/виключення їх з попередніх списків виборців, але й стосов-но встановлення (чи зняття) по-мітки про нездатність самостій-но пересуватися й до таких ви-борців приходитимуть зі спеці-альними урнами члени вибор-чих комісій, аби вони могли проголосувати вдома.

Окрім того, у першу чергу не-обхідно зробити звірку із попере-дніми списками тим, кому не на-

дійшло запрошення на вибори. Також варто перевірити свої дані виборцям, які голосують вперше.

– На підставі заяв громадян буде внесено зміни до попере-днього списку виборців, і вони будуть відображені в остаточно-

му уточненому списку, який на-дійде до дільничних виборчих комісій за три дні до виборів, – додає пані Надія.

ВИБОРИ-2012

1800 стражів будуть охороняти спокій на виборчих дільницях

ДУМКИ ВГОЛОС

▶Чи візьмете участь у виборах 28 жовтня?

Світлана, економіст

Обов’язково піду на вибори, адже я громадянка України і, вва-

жаю, неприпустимо залишати-ся осторонь виборчого процесу. Просто-таки мушу йти.

Олександр, кухар-офіціант

Так, буду йти на вибори 28 жов-тня. Тому що це – громадянський

обов’язок проголосувати і не бути байдужим до майбутньо-го держави.

Артур, перукар-стиліст

На вибори не піду з тієї при-чини, що нара-зі живу в іншо-

му місті, тобто не за місцем прописки. Проте якби була така можливість, то прийшов би на дільницю лише заради того, щоб проголосувати проти всіх. Вважаю, що це правиль-но, адже у такому разі ніхто не зможе вкрасти мій голос.

● Голова дільничної виборчої комісії №730516 Людмила Зрібнєва каже, що 28 жовтня очікують на понад дві тисячі виборців. Фото С. Пуздряка

704313 виборців налічувалося у Чернівецькій області станом на 7 жовтня 2012 року

▶Нові правила тимчасової зміни місця голосування

Надія Мар’янчук,начальник відділу адміністрування Державного реєстру виборців

Виборець може звернутися як до дільничної комісії, так і до відділу ведення Державного реєстру виборців із зая-вою про тимчасову зміну місця голосування. Але ця зая-

ва може стосуватися лише зміни місця голосування у межах одноман-датного виборчого округу. Тобто якщо ви вирішили змінити місце голо-сування, маючи виборчу адресу в місті Чернівці (201 виборчий округ) і хочете змінити місце голосування, скажімо, на місто Хотин (204 вибор-чий округ), то це зробити не можна. Але маючи виборчу адресу, напри-клад, у Вижниці, можна проголосувати у Сторожинці, оскільки це один одномандатний виборчий округ.

КОМЕНТАР ДО ТЕМИ

Людмила Зрібнєва,голова дільничної виборчої комісії №730516

З 13 жовтня для уточнення до нашої дільниці звернулося тільки двоє виборців. Приходила жінка, яка з’ясовувала, чому вона є у списку, а її чоловік – ні. Також звертався ще один виборець з приводу того, що їм з дружиною необхід-

но проголосувати вдома, оскільки вони не можуть самостійно пересу-ватися. Окрім того, люди зверталися стосовно запрошень, що вони їм не надійшли. Але ці виборці помилково до нас потрапили, бо не належать до нашої виборчої дільниці. Ми рознесли запрошення усім своїм вибор-цям (їх є 2075) ще 10 жовтня.

На виборчих дільницях на Буковині чергуватимуть міліціонери, податківці та МНСники

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

▪ Мало не дві тисячі правоохо-ронців будуть охороняти діль-ниці під час виборів народних депутатів 28 жовтня. Щоправда, за словами правоохоронців, та-кої кількості атестованих мілі-ціонерів в області немає, тому керівництво УМВС звернулось по допомогу до колег з податко-вої міліції та МНС.

– На кожній дільниці закріпле-но по два наших працівники. За-галом буде задіяно 1800 право-охоронців. Це, як правило, офі-цери, дуже рідко буде сержант-ський склад – працівники, які за-ймають офіцерські посади, але

яким ще не присвоєно першого офіцерського звання, – повідо-мив начальник УМВС України в Чернівецькій області Микола Ха-рабара. – Окрім того, всі дільни-ці обстежено комісійно з учас-тю наших працівників, місцевих органів влади, МНС та інших контролюючих інституцій за по-треби. Сьогодні по кожній діль-ниці є акти обстежень. І є відо-мості, що потрібно зробити для безперешкодного волевиявлен-ня на виборах.

Водночас правоохоронці за-певняють, що жодного міліціо-нера на території дільниці під час виборів не буде, вони перебува-тимуть за її межами. І лише з до-зволу керівництва дільничної ви-борчої комісії та більшості її чле-нів зможуть потрапити туди.

– Згідно з рекомендаціями ЦВК, підтвердженими розпоря-дженнями нашим міністерством,

працівник міліції має перебувати за межами приміщень виборчих дільниць. І на виборчу дільницю він буде ступати лише на прохан-ня голови ДВК. І не інакше, – на-голосив М. Харабара. – Ми про-вели заняття з міліціонерами та прийняли залік зі знання закону про вибори. Розробили алгоритм дій нашими працівниками. Якщо за межами дільниці – то один ал-горитм, а якщо на дільниці – то інший. Але тільки по рішенню виборчої комісії. Інакше, він не має права туди заходити. Для цього потрібне рішення більшос-ті членів ДВК.

Правоохоронець, у разі пору-шення закону має забезпечити охорону дільниці до прибуття оперативної групи. У сільській місцевості вона прибуде макси-мум за 10-15 хвилин, а у місті – до 5 хвилин.

Водночас будь-яка людина

може підійти до працівника мі-ліції із заявою чи зверненням і він повинен відповідно до ін-струкції відреагувати.

Також начальник міліції на-голосив, що правоохоронці не є учасниками виборчого процесу, їхня основна функція – охорона громадського порядку і забез-печення безперешкодного воле-виявлення.

Щоправда, вже сьогодні до мі-ліції надійшло 69 звернень щодо порушень виборчого законодав-ства. 90% з яких стосувались пра-вильності агітації, методів агіта-ції, подання агітаційних матеріа-лів тощо. Переважно ці порушен-ня мають адміністративну відпо-відальність, якщо буде встанов-лено особу. Також було декіль-ка випадків побиття як суб’єктів виборів, так і людей, які вислов-лювались на підтримку тієї чи ін-шої партії. Усі особи встановлено

і притягнуто до відповідальності.– Найбільше звернень, які на-

дійшли від учасників виборчо-го процесу, – це незаконна агіта-ція, незаконне розповсюдження агітаційних листівок, з порушен-ням законодавства, хуліганські прояви, які ми мали на терито-рії Кіцманського району. Йдеться про заяву керівника однієї з пар-тій щодо його побиття, але жод-ного стосунку до виборчого про-цесу це не має, – розповів заступ-ник начальника УМВС – началь-ник міліції громадської безпеки Ярослав Козак. – Частину звер-нень відправляли на ОВК, тому що це входить в їхню компетен-цію. З деякими категоріями звер-нень працювали ми. Деякі від-правляли в прокуратуру для при-йняття рішень. Але сьогодні жод-ної кримінальної справи з пору-шення виборчого законодавства не порушено.

Page 3: Погляд №42 2012

3НОВИНИ18 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

Реклама

---

-

-

-

-

-

-

--

-

--

-

-

--

-

----

-

-

-

КРЕДИТ—як не «попасти»?

Реклама

Осінніх грибів – як ніколи

Та вартість їхня від цього не меншає

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

Осінніх грибів цьогоріч багато як ніколи. Мало не кожен другий бу-ковинець вирушає на тихе полювання і по-вертається з щедрою

здобиччю.Грибник Валерій Микитюк

збирає гриби на Сторожинеччи-ні в селі Буденець.

- Цьогоріч дуже багато опень-ків та красноголовців, – каже він. – Є й білі. За один ранко-вий похід зараз можу назбирати близько трьох відер.

Незважаючи на такий рясний врожай і великий вибір грибів на ринках, у Чернівцях ціни на них майже не знизились. На ринку «Центральний» за кіло білих просять 60-65 гривень, опеньків – від 20 гривень, крас-ноголовців – 30-40.

- Везу гриби з Косівського ра-йону, що на Івано-Франківщині, там їх ще більше, ніж тут. За день все розбирають, тому гриби не встигають псуватися, – запевняє продавець ринку «Центральний» Валентина Кріль. – Найбільший попит, як завжди, на білі гриби.

Дещо інакші ціни на стихій-них ринках біля трас. Напри-клад, на зупинці с. Глибочок опеньки продають по 10 гривень за кіло, та за відерце на 2 кг бо-ровиків правлять 120 гривень, щоправда, запевняють – якщо брати декілька відер, ціна суттє-во знизиться.

Варто зазначити, що так ба-гато стихійних реалізаторів, як цьогоріч, на дорогах ще не було. Гриби продають мало не на кож-ному кроці.

– Багато продав-ців – перекупни-ки. Їдуть в Сторо-жинець на ринок, закуповують, а тут продають дорожче, – каже мешканець с. Глибочок Аурел. – Мало місцевих грибників вихо-дять продавати.

Цікаво, що навіть на Вижнич-чині, зокрема в смт Берегомет,

де грибів росте чимало, вони до-сить дорогі. Кіло білих там вар-тує 50 гривень, а опеньків – 15.

Біолог Катерина Васильчук

нагадує, що готуючи гриби, вар-то добре проварити їх – два рази по 15 хвилин, воду злити, а потім смажити. Купуючи, необхідно запитати у продавця висновок санлабораторії, який підтвер-дить, що гриби можна їсти.

▶В середньому за кіло білих цієї осені правлять 60 гривень

● Попри дорогу на Сторожинець люди торгують грибами. Та ціни «кусаються». Фото автора

Page 4: Погляд №42 2012

4 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»НОВИНИ

Централізовані системи відключили майже в усіх містах краюІрина БЄЛОВА Ірина ВОРНІЧЕСА

В той час коли в Чернів-цях переходити на авто-номне опалення у бага-топоверхівках заборо-няють, мешканців рай-центрів примушують це

робити. Майже всі провінційні міста Буковини вже не мають централізованого опалення.

Сторожинець: рік без тепломережі

Торік ліквідували тепломе-режу у Сторожинці, де від неї від’єднали близько 400 осель. Малозабезпеченим 96 сім’ям на-дали допомогу – 1200 гривень, що аж ніяк не вистачає на вста-новлення газового котла.

- Нам довелося придбати елек-троконвектор, бо на газове опа-лення треба майже 13 тисяч гри-вень, – пояснює сторожинчанка Олена Миронюк. – Крім того, аби обігріватися газом, треба про-йти безліч бюрократичних про-цедур та роздовбати стіни вдома. Тож після цього доведеться роби-ти ще й ремонт. Зараз у нас вдо-ма досить прохолодно, намагає-мось економити на світлі, тому час від часу вимикаємо конвекто-ри. Та нагорає все одно достатньо – більше 300 гривень на місяць.

Заступник голови Сторожи-нецької РДА Микола Крилюк за-певняє, що автономний обігрів мають уже всі сторожинчани. З 15 жовтня розпочали опалю-вальний сезон. Вже обігрівають садочки, школи ще не включи-ли, адже за правилами опалення вмикають, коли три дні поспіль надворі середньодобова темпе-ратура становить 8 градусів те-пла. Поки що всіх все влаштовує.

Без центрального опалення вже давно

Якщо сторожинчани до авто-номного опалення тільки поча-ли пристосовуватись, то мешкан-цям багатьох інших райцентрів

доводиться це робити вже давно. Наприклад, у Глибоці його немає вже близько двадцяти років.

Селищний голова Глибоки Костянтин Горячко розповідає, що на автономне опалення пе-рейшли ще після розвалу СРСР. Тоді перестали працювати ве-ликі підприємства, які потребу-вали опалення, тож тепломере-жа стала нерентабельною. Та-кож почали встановлювати ав-тономне. Трапляється, що ма-лозабезпеченим доводиться до-помагати. Наприклад, одному ветерану виділили 500 гривень.

Аналогічна ситуація і у Соки-рянах, де центрального тепла немає вже майже 10 років. У Со-кирянській міськраді розповіда-ють, що відтоді всім мешканцям довелося встановити автоном-не опалення, а дитячі садки та школи обладнали окремими ко-тельнями та топками.

2005 та 2006 року припинили свою роботу тепломережі в смт Кельменці та м. Хотин.

– Людей не влаштовувало центральне теплопостачання, вони відключилися. Зараз ав-тономне – економніше, – каже заступник Хотинського місько-

го голови Анатолій Скрипник.За словами селищного голо-

ви Кельменців Валентина Твер-дохліба, тепломережу відклю-чили через те, що її робота не влаштовувала людей, адже об-ладнання було старим, погано працювало. Перший рік після припинення роботи було чима-ло проблем, багатьом довелося допомагати встановлювати ав-тономне, та зараз вже все поза-ду, а всі державні установи ма-ють котельні.

Років 5 тому відмовилися від центрального обігріву і у Кіц-мані. Міський голова Сергій Булега каже, що вже навіть не пам’ятає, коли у місті працювала тепломережа. Зараз всі квартири у багатоповерхів-ках обігрівають індивідуальним опаленням, у школах та лікар-нях також є автономні котельні.

Не так давно централізова-не тепло відключили у Новодні-стровську. Мешканка міста Ірина Молода каже, що люди і самі пе-реконалися у невигідності місь-кого обігріву та почали встанов-лювати індивідуальні котельні ще до того, як централізованої мережі не стало. Тому коли на-став час обирати, майже все на-селення вже мало власне тепло.

Чим гріють горян?Як це не дивно, але в деяких

райцентрах централізованої системи опалення і не було. На-приклад, саме це нам повідоми-ли у селищній раді смт Путила.

Свого часу масово почали від-мовлятись від центрального те-плопостачання мешканці м. Ви-жниця.

Міський голова Вижниці Олек-сій Чепіль повідомляє, що у них за допомогою центрального тепло-постачання опалюють лише три установи. Відключили централь-не також через те, що від нього відмовлялися вижничани.

Студентка Вижницького коле-джу Катерина скаржиться, що і в гуртожитку, і в корпусах дуже холодно.

– Зараз мерзнемо, бо опален-ня ще не включили. Та не краще взимку. Студенти в гуртожитку намагаються вмикати невелич-кі каміни, – каже Катя. – Осо-бливо холодно в деяких корпу-сах, часом навіть важко малю-вати – руки мерзнуть.

Центральне тепло залишилося тільки у Новоселиці

Цьогоріч тепломережа поча-ла працювати лише у Новосели-ці. Але користувачів у неї буде дуже мало.

- У місті залишилося 17 бу-динків (16 комунальних та 1 об’єднання співвласників), які обігріватимуться централі-зованим теплопостачанням, – каже начальник управління ЖКГ області Георгій Леонтій. – Всі решта вже мають власні системи опалення. Скільки ще працюватиме тепломережа у Новоселиці, залежить від того, чи швидко місцева влада впо-рається зі всіма завданнями. Ймовірно, це станеться наступ-ного року.

Міський голова Новосели-ці Марія Нікорич пояснює, що центральне опалення вимкнуть лише тоді, коли вирішать про-блеми з опаленням у школах і лікарнях, адже поки що власних котелень ці установи не мають.

Самі ж новосельчани, які ще не мають автономного опален-ня, шукають кошти на ремонт та сподіваються на допомогу держави, адже заміна системи опалення обходиться щонай-менше у 10-12 тисяч гривень.

Утім, комунальники переко-нують, що ще цієї зими тепло буде навіть у квартирах, де ав-тономного опалення немає.

- У Новоселиці центральні ко-тельні вже запустили. Поки що працюють не на повну потуж-ність, адже надворі ще висока температура, – каже Г. Леонтій.

Буковинські райцентри на автономному опаленні

▶Централізоване опалення в області залишилося тільки у Новоселиці

● Багато буковинців гріються електроконвекторами, газове опалення встановлювати дорого. Фото І. Бєлової

У вівторок тепло подали у частину квартир, але якщо надалі буде тепло, вдень опалення вимикатимуть

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

З 15 жовтня в Україні офіційно роз-почався опалювальний сезон. У Чернівцях наразі працюють 82 ко-тельні з 89. На семи котельнях три-вають окремі ремонтні роботи. До всіх решти об’єктів тепло подано.– Зараз забезпечуємо теплом школи, садочки та медичні уста-нови, житловий фонд, – розпо-вів начальник «Чернівцітеплоко-муненерго» Олександр Меленчук. – Ми розпочали опалення згідно з розпорядженням, 15 жовтня.

Проте наразі вдень досить висо-ка температура і тому у соціаль-ні об’єкти ми не подаємо тепло, а вночі продовжуємо опалювати.У вівторок тепло подали у житло-вий фонд, але і там, якщо вдень буде висока температура, вими-катимуть теплопостачання, але вночі знову подаватимуть. Працю-ватимуть в так званому еластич-ному режимі як і минулими рока-ми, дотримуючись усіх необхідних режимів та тиску.Водночас керівник підприєм-ства наголосив, що населення за останні роки заборгувало за те-пло 12 мільйонів гривень. Є люди, які не платять за послуги по 10 років. Зокрема одна родина має борг перед підприємством 12 ти-сяч гривень.

▶У Чернівцях запустили 82 котельні з 89

ЕКОЛОГІЯ

Старим батарейкам знайшли місце

За вирішення екологічної проблеми взялися студенти

Ольга СКЛЯРЧУК ✉ [email protected]

▪ Про екологічні проблеми, які викликають звичайні паль-чикові батарейки, вже неодно-разово говорили у пресі і, зо-крема у «Погляді». Науковці стверджують, що, потрапляю-чи у землю, батарейки отрую-ють до трьох кубометрів грун-ту, а дістаючись до води – за-бруднюють сотні літрів. Якщо ж ртуть, кадмій, нікель, ко-бальт та інші важкі метали, які містять акумулятори, по-трапляють в організм людини, вони руйнують внутрішні ор-гани та нервову систему.

Перший крок до вирішення цієї проблеми у нашій облас-ті зробила молодь. Студенти інженерно-технічного факуль-тету розробили проект, який підтримали у міській раді, – незабаром у місті з’являться спеціальні урни, у які можна буде викидати батарейки, щоб потім безпечно їх утилізувати.

Як розповіла координатор проекту, студентка інженерно-технічного факультету Дана Дубчак, вже готовий макет таких урн – вони будуть де-коровані оракалом та мати-муть оригінальний дизайн, над яким працювали у видав-ництві «Місто». Виготовляти-муть їх на Чернівецькому за-воді «Емальпосуд», проте ути-лізуватимуть небезпечне сміт-тя поза межами області, адже у нашому краї немає підприєм-ства, яке б мало на це дозвіл.

- Перший «врожай» зібра-них батарейок відправимо до Львова, а саме на підприєм-ство «Аргентум», – розпові-дає Дана. – Воно готове при-ймати сировину, як від вели-ких постачальників, так і від пересічних споживачів.

Контейнери для використа-них батарейок розмістять по всьому місту.

Важливо, щоб і городяни не проігнорували таку інновацію. Як зазначив директор Черні-вецького підприємства «Спец-комунтранс» Олександр Іван-ченко, у місті вже є практи-ка сортування сміття. Спершу у людей зовсім не було звич-ки викидати окремо пластик і скло, проте з кожним роком вони ставляться до такої прак-тики більш свідомо. Ймовірно, що діятиме студентський про-ект не одразу, та з часом може стати досить ефективним.

Page 5: Погляд №42 2012

5НОВИНИ18 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

передвиборна агітація

Лікування грипу може вартувати від 200 гривень

Вакцина коштує від 60 гривень

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

Із настанням прохолодних осінніх днів усе частіше згадуємо про грип. Пер-шу хвилю епідемії медики очікують уже наприкінці жовтня – на початку лис-

топада. Друга ж, за прогнозами фахівців, може «накрити» Укра-їну у лютому 2013 року.

Люди бояться захворіти не лише через те, що грип – хворо-ба неприємна й небезпечна сво-їми ускладненнями. Вона ще й досить дорога.

Чернівчанка Євгенія Пушкова пригадує – торік грип полегшив її гаманець більш, як на 100 гри-вень. І це при тому, що чимало необхідних препаратів уже були в домашній аптечці.

– Противірусні препарати вар-тують приблизно 40-50 гривень, елементарний сироп від кашлю – не менше 30, а деякі й під 50, будь-які краплі в ніс – близько 20 гривень. Це якщо хвороба минає без ускладнень. А ще ж потрібні чаї, вітаміни, мед, ли-мони, – каже пані Пушкова.

– Точно порахувати, у скіль-ки обійдеться курс лікування від грипу, навряд чи вдасться, адже вибір препаратів, котри-ми можна лікуватися, досить великий, і кількість їхня та-кож може бути неоднаковою у кожному конкретному випад-

ку, – каже завідувач відділення загальної практики сімейної медицини міської поліклініки №3 Василь Бойко. – Хворим на грип зазвичай призначають противірусні препарати, або так звані імуномодулятори, жарознижувальні, краплі в ніс, ліки від кашлю і вітамін С. Якщо ж виникли усклад-нення, пацієнту прописують анти-біотики.

За найскромні-шими підрахун-ками, якщо ви-користовувати найдешевші препарати, лікування грипу обійдеться приблизно у 50-60 гривень. Щоправда, це лише на ліки. Бодай лимон іще до-ведеться купити. Максимальна

вартість набору протигрипоз-них препаратів – 250-275 гри-вень. Якщо, не дай Боже, буде необхідність пити ще й анти-біотики, то це ще додаткових 50-100 гривень.

– Поки що випадків грипу в області ми не зафіксували, –

каже завідувач епідеміологіч-ного відділу обласної СЕС Юрій Падурару. – Зате деякі поста-чальники вже пропонують вак-цини від грипу. Вартують вони 60-80 гривень.

▶Хворим на грип зазвичай призначають противірусні препарати, жарознижувальні, краплі в ніс, ліки від кашлю і вітамін С

● Витратити на лікування понад 200 гривень може собі дозволити не кожен. Фото Станіслава Пуздряка

Вітамінні напої, що поліпшують імунітетЗміцнити організм можна смачними і корисними напо-ями. Для цього вони повинні бути багаті вітамінами А, Е і В6, С, які підвищують опірність організму.

Напій із «чарівної ягоди»Шипшину використовують у приготуванні багатьох ліку-вальних відварів і напоїв, бо вона нормалізує вміст вітамінів А і С в організмі. Варіантів приготування напою безліч, але найкориснішим він буде, якщо плоди не варити, а подрібни-ти, засипати у термос, залити окропом і настоювати одну годину. На півсклянки шипшини знадобиться 1 літр води.Пити такий настій можна як звичайний чай. Аби він був більш корисним і смачним, можна додати кілька ложок чорної смородини, перетертої з цукром або мед.

Вітамінний компотДля приготування такого компоту підійдуть будь-які заморожені ягоди – смородина, журавлина, вишня. А також знадобляться трави: іван-чай, м’ята, меліса. Кожної трави необхідно взяти по 5 ложок, за-сипати у термос і залити літром води. Настоювати не менше ніж 2 години. Ягоди (приблизно по півсклянки кожної) залити двома літрами води і проварити 10 хвилин з часу закипання. Трав’яний настій процідити, додати у компот і довести до кипіння.

Витратити на лікування грипу 200 гривень можуть лише 9% українцівЗа результатами національного дослідження «STADA CIS», 16,5% укра-їнців готові витратити на лікування грипу й ГРВІ до 30 гривень. Ще для 17,5% споживачів гранична вартість противірусних ліків складає 60 гривень, майже кожен п’ятий українець (23%) може дозволити собі придбати протигрипозних ліків на суму у межах 100 гривень, а кожен дев’ятий – не більше як на 200 гривень. Виділити на боротьбу із за-студою понад 200 гривень готові 9% споживачів. Решта, 23% українців, стверджують, що препаратів від грипу й ГРВІ у аптеках не купують (не хворіють або надають перевагу засобам народної медицини).

Page 6: Погляд №42 2012

6 ПРАВО 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»

Після дискотеки викрав мікроавтобус18-річний хлопець після відпочинку у нічному закладі вирішив покататись на чужій автівці

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

Як з’ясували правоохо-ронці, хлопець мешкає у приміському селі Ча-гор. За його словами, після відпочинку в одно-му з нічних закладів він

прямував додому, але, побачив-ши під будинком автомобіль, ви-рішив сісти за його кермо. Яким чином викрадач зміг відчинити автомобіль, розібрати замок за-палення іномарки, завести її без ключа – з’ясовують слідчі.

– Замок дверцят він відкрив підбираючи ключ, бо на цьому автомобілі він був простий і його можна було відкрити ключем від квартири, – розповів начальник слідчого відділу Першотравнево-го РВ міліції Віктор Руснак. – А за-вів автомобіль знявши панель і з’єднавши дроти запалення.

Автобус, яким керував 18-літ-ній юнак, затримали працівни-ки ДАІ на перехресті вулиць Хо-тинська–Алек-сандрі, непо-далік Калинів-ського ринку.

– З часу при-йняття черго-вою частиною УДАІ УМВС Укра-їни в Чернівецькій області зая-ви про викрадення автомобіля до затримання викрадача минуло

півгодини, – повідомив старший інспектор УДАІ України в області Іван Добровольський. – Його до-правили до райвідділу міліції й передали слідчім.

Щоправда, зникнення автівки було справжнім шоком для 38-річ-ного господаря. Чоловік приго-тував каву, вийшов на балкон бу-

динку на вулиці Миколаївській і... не побачив свого автомобіля.

Ще звечора власник помив «Мерседес-Бенца», заправив со-ляркою, приготував авто у до-рогу, але всі суботні плани не-сподівано змінились. Автобус зник з-під будинку.

Попередня кваліфікація зло-чину – стаття 289, частина 1 Кримінального кодексу України – незаконне заволодіння тран-спортним засобом з будь-якою метою, що передбачає штраф чи ув’язнення до п’яти років.

● Бус повернули щасливому господарю. Фото УДАІ УМВС України в Черні-вецькій області

▶Замок дверцят автівки був не складним і його можна було відкрити ключем від квартири

Сьогодні у моді різноманіт-ні апокаліптичні прогнози, як стосовно економіки, так і світу в цілому. Кожен експерт, який себе поважає, обов’язково скла-дає якийсь песимістичний про-гноз життя людей. Вже скільки за останні два роки катастроф в економіці України наобіцяли... Не злічити! І ось з настанням парламентських виборів деда-лі голосніше чути розмови про неминучий дефолт. Що це? Чер-гові політичні ігри політиканів, або ж дійсна загроза всій еконо-міці країни? Хотілося б розібра-тися, що ж змушує людей зно-ву повірити у кінець світу, і чого насправді можна очікувати від парламентських виборів після 28 жовтня.

З екранів телевізорів нас ля-кають, що після виборів грив-ня обвалиться, ціни на продук-ти харчування «злетять», підви-щаться тарифи на комунальні послуги, не будуть виплачувати зарплати, пенсії та інші види со-ціальної допомоги. А між тим: середня зарплата збільшилася за 2 роки на 1251 грн., середня пенсія – на 521 грн., а виплати на дітей збільшилися майже у 3 рази. Різні ж види соціальних виплат – інвалідам, малозабез-

печеним сім’ям, дітям-сиротам та іншим вразливим категоріям населення збільшилися в 2 рази і далі, очевидно, будуть зроста-ти. Також відбулося суттєве зде-шевлення продуктів харчуван-ня. Так, незважаючи на сезон-ні коливання, з початку року, наприклад, яйця здешевіли на 28%, овочі – на 21%, молоко – приблизно на 11%, рис – на 9%, масло вершкове – 8%, цукор – 6%, сири – 5,6%.

Ось це абсолютно конкретні речі, які характеризують робо-ту Уряду, а не порожня демаго-гія «помаранчевих», які розва-лили країну. Соціальні стандар-ти зростають, при цьому інфля-ція за час роботи Уряду М. Аза-рова знизилася з 9,2% 2010 року до 4,6% 2011-го.

Це означає, що життя людей поліпшується. Але при цьому ба-гато українців чомусь продовжу-ють вірити дезінформаторам, не помічаючи явних досягнень. Мабуть, менталітет у нас такий – постійно скаржитися на пога-не життя, яке зіпсував нам Уряд, так про всяк випадок, щоб не на-врочити. Ми стали заручниками «ідолів роду» та «ідолів ринку». Спотворене сприйняття дійснос-ті, віра швидше у негатив, аніж в

існуючі перетворення, привели нас до того, що ми сліпо йдемо за псевдоавторитетами, які го-дують нас солодкими обіцянка-ми, використовуючи наші наці-ональні почуття.

А я вірю тільки фактам і знаю, що жодних підстав для економічного апокаліпсису не-має. Перш за все, курс гривні залишиться, як і впродовж двох років, стабільним, оскільки ця стабільність, у першу чергу, ви-значається валютними резерва-ми Національного банку Украї-ни. Наша країна має позитивне сальдо зовнішньоекономічного торговельного балансу. Цьому сприяють програми з імпорто-заміщення, а також скорочення обсягів закупівель дорогого ро-сійського газу.

«У проекті держбюджету на наступний рік закладено ста-більний курс, і населення вза-галі не повинне цим займатися, тому що буде забезпечена ста-більність цін, стабільність тари-фів, і, відповідно, ніщо негатив-ним чином не вплине на розра-хунки населення»,- заявив Ми-кола Азаров.

Далі, всі налякані тим, що піс-ля виборів ціни на комунальні послуги злетять «до небес». На-

гадаємо, ціни на газ для насе-лення залишалися незмінними протягом останніх 25 місяців, а тарифи на електроенергію – 17 місяців. Збільшення ж відбува-лися тільки для категорій гро-мадян із високими доходами, які споживають значні обсяги елек-троенергії та газу. Ще в середи-ні 2010 року було знижено межу, з якої починається призначення житлових субсидій до 15%. Тобто те, що окремі політики ще тіль-ки обіцяють – чинна влада вже давним-давно зробила.

Мало того, Уряд М. Азарова розглядає можливості здешев-лення тарифів на газ для про-мисловості і гарантує, що тари-фи на газ для населення після парламентських виборів підви-щувати не будуть.

Безумовно, у нас надзвичай-но дорогий газ. Це лягає важ-ким тягарем і на промисловість, і на підприємства житлово-комунального господарства. За-уважте, Уряд не перекладає на-слідки «газових угод» Тимошен-ко на наші плечі. Він взяв на себе компенсацію різниці між тарифами на комунальні послу-ги та їхньою собівартістю. Тому зараз основна робота чинної влади сконцентрована на змен-

шенні споживання імпортного природного газу і нарощуванні власного видобутку.

Наприклад, нещодавно Пре-зидент України дав старт про-мисловій експлуатації нових га-зових родовищ, почали робо-ту бурові платформи на шельфі Чорного моря, вводять до екс-плуатації станції зі збільшен-ня тиску у пластах і збільшення продуктивності наших газових родовищ.

Минулого тижня стартував найбільший за всі роки неза-лежності проект, що спрямова-ний на забезпечення енергетич-ної незалежності нашої країни – будівництво заводу з виробни-цтва основних тепловидільних елементів для атомних електро-станцій в Кіровоградській об-ласті. Цей проект є надзвичайно важливим для України і з еконо-мічної, і з соціальної точки зору. Адже на будівництво підприєм-ства, де будуть працювати со-тні висококваліфікованих фахів-ців, буде задіяно багато вітчиз-няних будівельно-монтажних та науково-проектних організацій, підприємств машинобудівного комплексу, а це означає, що ти-сячі людей матимуть роботу.

Марія ВИСОКА

Апокаліпсису української економіки не будеДУМКИ

Хлопець отримав умовний термін покарання за крадіжку, але не втримався і захотів пограбувати таксиста

▪ Ще у серпні торік неповноліт-нього хлопця було засуджено за крадіжку, поєднану з проник-ненням у житло. Тоді його засу-дили на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.

Нагадаємо, що з лютого по серпень 2011 року він ще з двома товаришами у селах Коровія та Чагор Глибоцького району здій-снювали крадіжки з будинків.

Хлопець вирішив знову роз-житись легкими грошима. Замо-вивши 8 липня цього року таксі і щойно виїхавши за межі населе-ного пункту на ґрунтову дорогу, він приклав ніж до горла водія та почав вимагати грошей.

Проте чоловік не розгубив-ся і вхопив однією рукою лезо ножа, а іншою викликав по радіозв’язку допомогу. Зго-дом грабіжника затримали і

за розбій та незаконне носін-ня холодної зброї суд відпра-вив його за ґрати.

– З приводу скоєння непо-внолітнім повторного злочи-ну на адресу начальника Гли-боцького РВ УМВС України в Чернівецькій області прокура-тура внесла подання про усу-нення порушень вимог чинно-го законодавства, спрямовано-го на профілактику дитячої зло-чинності, – повідомив проку-рор Глибоцького району Оксана Годлевська. – Також порушено дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліс-та служби у справах дітей Гли-боцької РДА за неналежне здій-снення координаційної діяль-ності органів та служб району із зазначених питань.

Глибоцький районний суд підтримав позицію державно-го обвинувача і 9 жовтня ого-лосив вирок стосовно непо-внолітнього Р. – 3 роки 6 міся-ців позбавлення волі.

Пограбувати таксиста не вдалося

Два роки за гратами проведе буковинка, яка вкрала сувенірні оленячі роги та телевізор

▪ Подружжя мешканців с. Ко-марівці, що на Сторожинеччи-ні, повернувшись у листопаді торік із гостин помітили у хаті сліди незнайомця. А у кімнатах – відсутність трьох комплектів сувенірних рогів карпатських оленів та імпортного телевізо-ра, вартістю у 8600 гривень.

Співробітники місцевого рай-відділу УМВС вже вранці наступ-ного дня на ринку райцентру за-

тримали жінку, яка намагалась за безцінь реалізувати крадене.

Крадіжку скоїла 58-річна мешканка сусіднього села Ста-ра Жадова, яку вже двічі при-тягали до кримінальної відпо-відальності за реалізацію нар-котиків, а також за завдання тяжких тілесних ушкоджень.

На слідстві фігурантка зізна-лась, що вчинила крадіжку у своїх знайомих, щоб роздобути кошти для купівлі наркотиків, повідомили у прес-службі ТУ Державної судової адміністра-ції України в області.

СУД ЧЕРЕЗ ОЛЕНІВ

Жінку засудили за вкрадені... роги

Page 7: Погляд №42 2012

7НОВИНИ18 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

Реклама

Ростислав Білик: «Федорук через суд намагається зупинити перемогу Михайлішина»

Як повідомив Ростислав Білик (на фото), довірена особа канди-дата в народні депутати Віталія Михайлішина, представники виборчого штабу Миколи Федо-рука подали новий позов до суду проти Віталія Михайлішина.

- Продовжуються судові ата-ки братів Бурбаків та Миколи Федорука на Віталія Михайлі-шина, – зазначив Р. Білик - На цей раз пан Федорук вимагає від суду заборонити позитивне оцінювання святкування дня міста. У своєму зверненні, яке я зараз тримаю у руках, Федорук обурився тим, що депутат Рос-тислав Білик публічно оцінив останнє святкування дня міста, як найкраще за останні роки. Та вимагає заборонити вчиняти такі дії.

Представник Михайлішина нагадав, що це вже сьомий по-зов від представників Миколи Федорука до суду за останній місяць.

- Спочатку вони хотіли забо-ронити проводити концерти для вчителів, потім заборонити кон-церти на день міста. Тепер вони хочуть заборонити позитивно висловлюватись про святкуван-ня, яке, я підкреслюю, було най-кращим за останні роки. І це ба-чило все місто.

На думку Білика, таким чи-ном команда Федорука намага-ється зупинити перемогу Віта-лія Михайлішина.

- Правда полягає в тому, що Бурбаків та Федорука дратує все, що робить Віталій Михайлі-шин. Їх дратує, що в місті наво-диться лад, що роблять дороги, закупляється нове обладнання в лікарні, в школи, встановлю-ються дитячі майданчики, бу-

дуються нові садочки. Нарешті те, що в місті почали проводи-ти дійсно яскраві святкування. Вони розуміють, що люди все це бачать та порівнюють з тим, що було за часів Федорука, і ро-зуміють, що свої висновки чер-нівчани роблять не на користь

Миколи Трохимовича. Їх це все дратує і вони всіма засобами на-магаються це зупинити.

Насамкінець Ростислав Білик додав, що якщо так піде і далі: «Микола Трохимович врешті-решт буде вимагати, аби суд за-боронив людям думати».

Реклама

Page 8: Погляд №42 2012

8 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»ЛЮДИ

Молодий органіст Віктор Білла вважає, що потрібно популяризувати високе мистецтвоОльга СКЛЯРЧУК

[email protected]

Коли звучить орган, зда-ється, замовкають усі інші звуки.

Цей величний інстру-мент відрізняється осо-бливим духовним зву-

чанням, його слухають непо-рушно і у повній тиші.

На відміну від фортепіано, яке може бути надто емоційним та експресивним, органна музи-ка глибока і навіть філософська, – вважають самі органісти.

Такий інструмент є далеко не в кожному місті, та навіть не в кожному обласному центрі на-шої держави, а музикантів, які володіють ним, можна перелі-чити на пальцях.

Хоча у Чернівцях є одразу два діючих органи, городяни не за-вжди цінують це, адже концер-ти подекуди проходять у напів-порожній залі.

Про особливості органної му-зики та вподобання сучасної пу-бліки «Погляд» спілкувався з молодим музикантом Віктором Білла.

Музикант повернувся до рід-ного міста після навчання у Ки-ївській академії мистецтв і ра-зом з молодою дружиною – во-калісткою Юлією (сопрано) творчо розвивається у Чернів-цях.

Органіст грає усім тіломОрган називають королем ін-

струментів і від музиканта він вимагає виняткової майстер-ності, адже доводиться вико-рис товув ати одразу кіль-ка мануалів (клавіатур для рук), педальну клавіатуру, а також чимало допоміжних засобів та механіз-мів перемикання регістрів.

Віктора Білла органна музи-ка по-справжньому вразила не з першого знайомства. Музич-ну школу він закінчив по кла-

су акордеона, і лише завершивши навчан-ня у Чернівецькому училищі мистецтв, почав готуватися до вступу у столич-ну консерваторію. Найбільша склад-ність полягала у тому, що вступні випробу-вання потрібно було зда-вати саме на органі, а за-йматися не було де. Спо-чатку вдалося взя-ти декілька уро-

ків у Чернівецькому органному залі, а потім Віктор тренувався переважно на невеликому елек-трооргані в одній з протестант-ських церков.

- Органістів так мало, тому що їм складно вчитися, немає де репетирувати, – каже Віктор. – У консерваторії я був єдиним органістом на курсі. Зі мною вступав ще один хлопець, але

йому не вдалося добре підготу-ватися. За час навчання я пере-грав уже на більшості органів в Україні.

Виконую твори різних ком-позиторів, а минулого тижня

відбувся вечір му-зики Йоганна Се-

бастьяна Баха, на якому ми поєднали ор-ган зі скрип-кою, фортепі-

ано, віолончеллю та флейтою. У моєму репертуарі чимало творів і сучасних авторів. Що-правда, європейські компози-тори не публікують ноти в Ін-тернеті і дістати їх досить важ-ко, тому коли хтось виїжджає за кордон, одразу телефонує і питає, чи потрібні ноти? З ві-тчизняними авторами, які пи-шуть для органа, а таких також чимало, переважно домовля-юся особисто – вони завжди раді, щоб я виконав їхні твори.

Привиди Вірменської церкви

Щовечора Віктор приходить до величної порожньої зали і наодинці репетирує у напів-темряві. Як відомо, Вірменська церква овіяна моторошними легендами і хлопець зізнається, що час від часу відчуває містику старовинного приміщення.

- Часом сиджу за органом і відчуваю, що позаду повна зала глядачів. Десь чути кроки, десь якісь подихи чи грюкіт дверей. До цієї містики я звик, проте якщо привиди «розгуляються», починаю грати голосніше, щоб відігнати дурні думки.

На вечорах органної музики зала ніколи не заповнена навіть наполовину. Зазвичай прихо-дить 40-50, максимум – 90 від-відувачів. Значна частка – му-зиканти чи викладачі музики і невелика аудиторія звичайних слухачів, серед них чимало по-стійних відвідувачів.

- На дні міста на Соборній площі було стільки народу, що я мимоволі здивувався – вияв-ляється, вони є, – сміється Ві-ктор. – Звісно, естрадна пісня також потрібна, особливо коли це історія. Але не у такому співвідношенні. Сучасна пу-

бліка дуже деградує, а на Захід-ній Україні – особливо. Львів, Ужгород, Чернівці завжди вва-жали осередками культурного життя. Проте одні з найкращих концертів у мене були саме на Сході. До прикладу, у Луган-ську зала на 500 людей була переповненою, і публіка слу-хала просто затамувавши по-дих. Хоча сиджу спиною до гля-дачів, я бачу їх наче на долоні – відчуваю, чи втрачають вони

увагу, чую кожен шурхіт. У нас люди полюбляють ви-

ходити із зали по декіль-ка разів просто посеред твору, кашляти чи по-зіхати – це все рівень сприйняття, культу-ра. Проте особли-во засмучують діти. Я часто даю концер-ти для школярів, між творами розповідаю про історію інстру-мента та самої спо-руди. Помітно, що їх нічого не ціка-вить.

Релігійна громада забороняє ударні

Однією з неорди-нарних ідей Вікто-ра було створити кілька творів у по-єднанні з електро-гітарою та живи-ми ударними. Му-зиканти навіть по-

чали підбирати репертуар, про-те релігійна громада заборони-ла такі експерименти у діючій церкві.

- Я цілком розумію цю пози-цію, – говорить органіст. – Хоча вона і дещо упереджена. Якщо ударні, то все – ми гратимемо тут важкий рок і буде відбувати-ся невідомо що. Я б зробив все розумно, гадаю, що було б кра-сиво і цікаво та, на жаль, втіли-ти задум у реальність так і не вдалося.

Найцінніше, що дає мені музика – душевний спокій

Попри те, що органіст – май-же унікальна професія, фінан-сово це не виправдано. Адже як артист філармонії Віктор отримує зарплату навіть мен-шу, ніж оркестранти. Утім, зау-важує, що орган допомагає за-

вжди бути спокійним та врівно-важеним. Зараз такий час, що навколо стільки роздратованих і не адекватних, завжди розгні-ваних людей, а мені завжди спо-

кійно. Коли вирішую певні спра-ви чи стою у черзі, мене ніхто не дратує, можу без нервів почека-ти чи пропустити людину перед собою, немає нападів гніву і по-стійного неспокою, і це найбіль-ше, що дає мені музика.

Якби люди частіше звертали-ся до високого, їм також було б значно легше жити.

Музика органа заспокоює душу

● Віктор Білла: «Хоча сиджу до глядачів спиною, завжди бачу їх». Фото автора

● Віктор та дружина Юлія після концерту. Фото з архіву В. Білла

● Під час концерту в Чернівецькій органній залі. Фото з архіву В. Білла

ДОВІДКА

Орган – музичний інструмент групи клавішно-духові.Звук в органі створюється за-вдяки нагнітанню повітря в тру-бі різного діаметра, довжини, матеріалу.Вважають, що історичні корені органа – у конструкції флейти Пана. Ряд трубок різної довжи-ни, зв’язані в один ряд, надали можливість музикантам вида-вати звуки різної висоти надан-ням повітряного потоку по черзі в різні трубочки.Історія розвитку органа не-одмінно пов’язана с церквою – як католицькою, так і протес-тантською, де орган має під-тримку як серед парафіян, так і серед служителів церкви. Перші публічні органні концерти про-йшли у Амстердамі наприкінці XVII ст., та у Любеку у першій половині XVIII ст. Окрім релі-гійного значення, орган набув ще і значення концертного.Вершини свого естетичного та звукового розвитку орга-ни набули у XVII-XVIII сто-річчі у Німеччині (майстри Арп Шнітгер, Готфрід та Ан-дреас Зільбермани, Цахаріус Хільдебрандт, Тобіас Трост та інші) та у Франції (династії ор-ганобудівників Т’єррі та Клі-ко). Саме у той час набувають славу перших органістів сво-го часу такі майстри, як Дітріх Букстегуде, Йоган Пахель-бель, Йоганн Себастьян Бах, Луї Маршан. В той час не було окремого фаху «виконавець», тому всі органісти-віртуози мали бути одночасно і компо-зиторами. Органіст виконував здебільшого свої твори та імп-ровізував.

▶Хоча у Чернівцях постійно про-ходять концерти органної музики, людей на них приходить небагато, зала – напівпорожня

су акордеона, і лише завершивши навчан-ня у Чернівецькому училищі мистецтв,почав готуватисядо вступу у столич-ну консерваторію.Найбільша склад-ність полягала у тому, що вступні випробу-вання потрібно було зда-вати саме на органі, а за-йматися не було де. Спо-чатку вдалося взя-ти декілька уро-

відбувся вечір му-зики Йоганна Се-

бастьяна Баха, на якому ми поєднали ор-ган зі скрип-кою, фортепі-

бліка дуже дній Україні Ужгород, Чежали осережиття. Протконцертів уСході. До пську зала нпереповненхала простодих. Хоча сидачів, я бач– відчуваю,

увагу, чунас лю

ходитка ртвозіхсправоЯтитвп

Page 9: Погляд №42 2012

9ІНТЕРВ’Ю18 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

- Пане Бондаренко, вибор-ча кампанія в Україні підходить до свого завершення. Вже мож-на робити перші узагальнення та прогнози щодо розстановки сил у майбутньому парламенті. Що можете сказати з приводу но-вої Верховної Ради? Якою вона буде?

- Вона буде доволі строка-тою у політичному плані, з ве-ликою кількістю можливостей для політичного маневру, мін-ливою стосовно кількості та якості фракцій, а відповідно – і парламентської більшості. Ба-гато у чому наступна Верхо-вна Рада буде нагадувати пар-ламент 4-го скликання, який діяв у 2002-2006 роках. Думаю, що значною мірою на ситуацію в парламенті впливатимуть депутати-мажоритарники. Де-путати перестануть бути заруч-никами партійних апаратів. В цілому, все буде набагато ціка-віше, ніж сьогодні. І більш не-передбачувано. Скоріш за все, більшість формуватимуть Пар-тія регіонів, комуністи та ма-жоритарні депутати. Комуніс-ти – надто непрості й каприз-ні союзники, тому вони бу-дуть вимагати для себе чима-лих преференцій в обмін на го-лосування по тих чи інших про-ектах. Також буде запекла бо-ротьба за те, хто у парламен-ті володітиме «золотою акці-єю». Тобто основна драматур-гія лише починається. Додайте також інтригу, пов’язану з тим, чи збережеть-ся внутрішня єдність в Пар-тії регіонів – і стане зрозумі-ло, що ми пе-ребуваємо на порозі дуже ціка-вих і неоднозначних подій.

- Нас лякають дефолтом, еко-номічними проблемами, санкці-ями з боку Заходу…

- Все це – ризики для України. Найближчий рік буде важким в економічному плані – про це го-ворять практично всі економіс-ти. Але водночас загострення економічних проблем завжди обертається пожвавленням по-літичної активності. І не лише професійних політиків, а й сус-пільства. З’являються нові ліде-ри, нові ідеї. Я не вірю у санкції з боку Заходу – хоча малоймо-вірно, що на нас чекає серйоз-ний прорив у Європу. Ми, ско-ріш за все, прийдемо до форму-ли: заморожування стосунків у політичній сфері, пожвавлення стосунків у сфері економічній. Ми навряд чи найближчими де-

сятиліттями станемо членами Євросоюзу. Але безвізовий ре-жим можемо отримати доволі швидко.

- Ви, вочевидь, стежите за си-туацією у Чернівцях, на Букови-ні.

- Так, більше того – у Києві деякі журналісти, пишучи про «Буковинський клан», зараху-вали туди й мене. Були не так давно публікації (сміється). А сьогодні вже встиг під час прес-конференції почути чимало пи-тань з приводу того, чи довіряю я соціологічним даним, прове-деним у Чернівцях, а також, хто переможе на виборах – Мико-ла Федорук чи Віталій Михайлі-шин.

- О, значить, Вас не здивують наші питання, прив’язані безпо-середньо до ситуації в Чернів-цях та у регіоні. Отже, чим Ви по-ясните, що, за даними соціоло-гів (зокрема, таких поважних, як Микола Чурилов) Віталій Ми-хайлішин, якого спочатку не роз-глядали як серйозного конку-рента, вже випереджає Миколу Федорука?

- Насамперед помилками са-мого Миколи Трохимовича. Па-діння його рейтингу пов’язане з розчаруванням чернівчан у своєму колишньому меро-ві. Раніше він позиціонувався як господарник, як батько міс-та. Позбувшись посади місько-го голови, він вирішив зроби-ти ставку на політичну партію і йти саме як висуванець «Бать-

ківщини», Об’єднаної опози-ції. Це суттєво звузило рамки його електорату. Він замість того, аби опиратися на міську громаду, вирішив заручитися підтримкою лише тієї частини чернівчан, які поділяють гас-ла Яценюка та Турчинова. Чер-нівці – це не Галичина, тут не такою виразною є підтримка опозиційних гасел. Так Федо-рук зробив свою першу помил-ку. Друга помилка полягала у тому, що він зайняв позицію: «Чернівці мені винні. Я для них стільки зробив, а вони мене не оцінили». Федорук спробував нав’язати чернівчанам бачен-ня виборів як своєрідної форми покути за березень 2011 року: «ви – винуватці моєї відстав-ки, тепер виправляйте свої по-милки». А виборці нікому і ні-чого не винні. В жодній країні,

в жодному регіоні. Вони хочуть бачити ясну і чітку перспекти-ву, а не чути про колишні за-слуги. Окрім всього цього, вар-то зазначити, що обирають за-раз не мера міста, а народного депутата, а це – зовсім інший функціонал, зовсім інші мож-ливості й повноваження. Фе-дорук, який приймає парад ко-мунальної техніки і готує місто до зими – це одна історія, а Фе-дорук, який засідає у опозицій-ній фракції і йде на конфронта-цію з виконавчою владою, від якої залежить те, чи буде місто з грошима, субвенціями, дота-ціями, збалансованим бюдже-том – це інша історія. Очевид-но, що конструктивний Федо-рук залишився десь у 2010 році, і зараз він бажає постати у ролі ображено-деструктивного де-путата, що діятиме за принци-пом «згоріла хата – гори й сто-дола!» або «на зло ворогам козу продам, щоб діти молоко не пили».

- Але невже Микола Трохимо-вич, йдучи як самовисуванець, мав би більше шансів?

- Однозначно! Самовисува-нець у майбутній Верховній Раді мав би більше поле для маневру. Він мав би думати не лише про партійні кліше та іде-ологічні принципи – в ході ви-борчої кампанії мав би ширше поле для маневру. Це стосуєть-ся і кулуарних домовленостей, і обіцянок, і оцінок ситуації. Бо насправді ж не все в країні ви-значається чорно-білими кольо-рами. У майбутній Верховній Раді він, як опозиціонер, буде змушений голосувати за пома-

хом руки Турчинова. А чим це краще за помах руки Чечето-ва? Опозиція за визначенням не може бути «партією дії» – вони можуть реагувати на процеси в країні, критикувати їх, оціню-вати у негативі. Тому що не ма-тимуть реальних важелів впли-ву на ситуацію. Тому Федорук поступово перетвориться на такого собі Сергія Соболєва чи Олега Ляшка, які критикують, критикують, критикують, забу-ваючи про арабську приказку: «Якби з допомогою крику мож-на було збудувати будинок, то осел збудував би ціле місто».

- Але ж він – теоретично – може позбутися прив’язки до опозиції, зробити гучну заяву, піти у більшість.

- І отримати клеймо «туш-ки»? Теж варіант. Як ви думає-те, він взагалі після цього змо-же на щось претендувати? Тим більше, я думаю, він дуже тіс-но пов’язаний із середовищем Арсенія Яценюка, точніше – братів Бурбаків, які отриму-вали преференції в часи його мерства, а потім втратили ці самі преференції після прихо-ду Михайлішина. Я пам’ятаю, як у часи мого перебування у «Сильній Україні» за ініціати-ви Олександри Володимирів-ни Кужель проводили розслі-дування справ довкола ринку «Добробут» у Чернівцях, пре-ференцій для власників марш-руток тощо, а також було зібра-но величезний матеріал щодо причетності найближчого ото-чення Яценюка до цих обору-док. Тоді було чимало свідчень про те, що все це відбувалося

не без відома Миколи Трохимо-вича. І я, і Олександра Кужель приїздили у Чернівці, вели роз-мови з представниками бізне-су, збирали свідчення, доку-менти. Я не думаю, що політич-ні друзі Федорука так просто відпустять свого благодійника. Вони надто міцно зрослися між собою. Вони надто багато зна-ють одні про одних.

- Тобто переможцем виборів у 201 окрузі, Ви вважаєте, буде Ві-талій Михайлішин?

- Сьогодні рано говорити. І обирати повинні самі чернівча-ни. Я лише спостерігаю з боку, дивлюся на рейтинги, на соці-ологічні дані. Бачу, що у Ми-хайлішина – дуже позитивна і стрімка динаміка. Окрім того, він – представник нового поко-ління управлінців, більш прак-тичного, зосередженого на до-сягненні успіху. Він дуже вмі-ло використовує помилки су-перників і сам робить мінімум помилок. Комусь не подобаєть-ся, що він – висуванець партії влади. Але з іншого боку, є ре-алії життя: справжній управлі-нець не стає в позу і не намага-ється декларувати свою опози-ційність. Він бере владу в руки і намагається з її допомогою щось змінювати. В цій ситуації Михайлішин цілком може ста-ти лобістом буковинських ін-тересів у складі парламентської більшості.

- Я не можу не поставити це запитання. Як вважаєте, коли у Чернівцях, нарешті, пройдуть вибори мера?

- Думаю, це рішення прийма-тиме наступний парламент. І розглядатимуть його у пакеті з виборами мера Києва, можливо – Київради, а також виборами деяких інших місцевих органів влади. Однозначно, це станеть-ся наступного року. Але коли – вирішуватимуть парламентарі.

- І ми зможемо побачити но-вий двобій Федорука і Михайлі-шина? Тепер вже за крісло місь-кого голови?

- Я це практично виключаю. Думаю, що Віталій Михайлі-шин, отримавши депутатський мандат, все ж таки буде пра-цювати депутатом. Він достат-ньо чітко заявив про свої саме депутатські амбіції, на відміну, до речі, від Миколи Федорука. У Федорука взагалі є певні про-блеми з цілями, які він прого-лошує. Микола Трохимович за останні півроку так багато го-ворив про своє бажання повер-нутися у крісло міського голо-ви, що його похід до Верховної Ради виглядає дещо дивно. По-літик, який настільки стрім-ко змінює свої пріоритети, за-вжди ризикує втратити довіру. І це певною мірою відбувається сьогодні. Можемо констатува-ти, що епоха Федорука як «бать-ка міста» у Чернівцях заверши-лася. Теоретично він може ста-ти міським головою на виборах 2013 року, але того рівня впли-ву, який був у Федорука протя-гом всіх сімнадцяти років його правління, він вже не буде мати ніколи.

Інтерв’ю провів Василь ПЕТРАК

Кость Бондаренко: «Епоха Федорука у Чернівцях закінчилася»

Днями у Чернівцях перебував політолог, голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко (на фото). Він – не чужа людина для Буковини: тут навчався, тут розпо-чиналася його громадська діяльність. 1989 року він був спів-головою Спілки української молоді Буковини, членом Черні-вецького осередку Української Гельсінської спілки та Народ-ного руху України. Багато хто пам’ятає, як у жовтні 1989 року за участь у несанкціонованому мітингу студента К. Бондарен-ка та його товаришів було заарештовано, що спричинилося до першого на території СРСР студентського страйку: на вулиці вийшли не лише студенти, а й викладачі, ректор, проректори. Сьогодні Кость Бондаренко мешкає у Києві, але не полишає зв’язків з Буковиною. В ексклюзивному інтерв’ю нашому ви-данню він поділився своїми думками про ситуацію в Україні та у Чернівецькій області.

▶Віталій Михайлішин, отримавши депутатський мандат, все ж таки буде працювати депутатом

Page 10: Погляд №42 2012

10 НОВИНИ 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»

Реклама

Люди економлять, бо вивезти його коштує до 500 гривеньНадія КАРБУНАР

[email protected]

Старі вікна, двері, шту-катурка, тумби, крісла, навіть дивани – це да-леко не повний перелік того, що люди викида-ють на смітник. Сміт-

тєвози із таким габаритним не-потребом упоратися не можуть, тож вивозити його доводить-ся ЖРЕПам.

– Будівельне сміття не мож-на викидати до контейнерів та й залишати біля них також. Однак люди на цю заборону не зважають. Часто складають штукатурку та інше у мішки й вкидають до альт-фатерів, – каже директор під-приємства «Спецкомунтранс» Олександр Іванченко. – Звісно, що від великої ваги вони лама-ються. Нещодавно ми закупили 42 нових контейнери, і вже за

місяць 12 із них вийшли з ладу – погнулися колеса. Тож тепер му-симо їх ремонтувати.

За правилами мешканці по-винні вивозити будівельне сміт-тя чи старі меблі на сміттєзва-лище. Для цього у «Спецкомун-трансі» можна найняти маши-ну. Вартість послуги залежить від кілометражу та обсягу того, що необхідно забрати.

Те, що правил щодо сміття у нас не дотримуються, підтвер-джують і працівники ЖРЕПів. Кажуть, часто як справжні слі-допити з романів Фенімора Ку-пера йдуть по білих слідах, котрі

ведуть від альтфатерів до квар-тири, де роблять ремонт. Однак частіше за все, довідатися, хто саме викинув усілякий габарит-ний непотріб, не вдається – ви-нахідливі мешканці роблять це уночі.

Люди, можливо, й не вики-дали б так нахабно будівельне сміття, однак роблять це, бо ви-везти його за усіма правилами –

досить дороге задоволення.– Для вивозу сміття у нас

можна найняти трактор із причепом. У нього влазить до 13 кубометрів, або до 4 тонн

сміття. Завантажити свій не-потріб повинен сам власник. Обходиться така послуга до 500 гривень, – каже начальник ЖРЕПУ №4 Тофік Годжаєв. –

Вивозити власним транспор-том буде трохи дорожче, десь до 800 гривень, адже на сміт-тєзвалищі треба ще платити за утилізацію сміття.

Будівельне сміття викидають до контейнерів уночі

● Кілька таких дощечок, вкинутих у контейнер, можуть його зламати. Фото Станіслава Пуздряка

12 контейнерів зіпсували чернів-чани минулого місяця, вкидаючи до них будівельне сміття

Page 11: Погляд №42 2012

11ГРОШІ18 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

Чому дорогий Інтернет

Платимо провайдерам за старі дроти та комунальні послуги, сам Інтернет коштує половину тарифу

Юлія ХОРОШУН ✉ [email protected]

Здавалося б, стрімкий розвиток Інтернету мав би позитивно відобра-зитися і на його якості. Однак на практиці вона, якість, залишає бажати

кращої. Ми платимо провайде-рам за одну швидкість, а нато-мість, отримуємо зовсім іншу.

Окрім того, досить часто че-рез якісь технічні проблеми у надавача послуг мережі може не бути днями або й тижнями. Перерахунок при цьому, звісно, ніхто не здійснює.

Якщо у мешканців Чернівців є якась альтернатива, приміром, змінити провайдера, то ті, хто живе у районах, змушені мири-тися з тим, що є. А є лише один провайдер, який за сто гривень на місяць пропонує посередні послуги. Можна, звісно, скорис-татися мобільним чи супутни-ковим Інтернетом. Однак для першого потрібне нормальне покриття оператора, а другий ще дуже дорогий.

Конкуренція навпакиПровайдери визнають, на

вартість їхніх послуг дуже впли-ває «викривлена» конкуренція. Хтось один підвищує ціну, інші миттєво підтягуються за ним.

– Частка, власне. Інтернету у структурі вартості послуги ста-новить лише трохи більше поло-вини. Решта – це плата за орен-ду електроопор та приміщення, податок, комунальні послуги, зарплата працівникам, витрати на переобладнання і головне

– плата за доступ до сервера, – зазначає продавець Інтернет-послуг Дмитро Бабюк. – Саме остання складова є визначаль-ною у формуванні кінцевої вар-тості.

Скаржитися на неякісний Інтернет марно

Відомі Інтернет-провайдери, особливо коли вони є монопо-лістами, спекулюють на вартос-ті послуги.

– Нещодавно відмовилася від послуг провайдера, який під-ключав Інтернет через теле-фонну лінію. Якість була просто жахливою. Швидкість з’єднання дуже низька, до того ж у мене постійно виникали проблеми з модемом, який взяла в оренду у провайдера. Платила за це «за-

доволення» 100 гривень на мі-сяць. Це невиправдано багато, – розповідає мешканка с. Кліш-ківці Тамара Олійник. – Вважаю, що надавач послуг занадто за-вищив вартість своїх послуг. Од-нак альтернативи у нашому селі немає. Провести нормальний Інтернет коштує дуже дорого – понад тисячу гривень. Відтак поки що користуюся 3G. Не ска-жу, що мене він цілком влашто-вує, але це краще, ніж платити невідомо за що.

З такою ж проблемою стика-ються і чернівчани, які мешка-ють в історичній частині міста.

– Чомусь у нашому районі ви-бір провайдерів дуже скупий. Можна підключити Інтернет через телефонну лінію або ж скористатися мобільним. Якість жодного із них не задовольняє.

Інтернет часто зникає, швид-кість, особливо ввечері, така низька, що чекати на заван-таження сторінки доводиться деякий час. Про те, аби «скача-ти» фільм чи подивитися його он-лайн, не може бути й мови, – скаржиться мешканець вул. Б. Хмельницького, 83 Дмитро.

– До нас досить часто зверта-ються зі скаргами на неякісні Інтернет-послуги, – каже в. о. заступника начальника Держав-ної інспекції у справах захисту прав споживачів Надія Кутині-на. – Втім, допомогти їм ми не завжди можемо. Недобросовісні фірми з надання послуг часто навіть не укладають угод з клі-єнтами, а у такому разі спожи-вач не має жодного шансу, щоб відстояти правду.

Якщо ж угода є і людина має претензії до організації щодо неякісних послуг, то вона по-винна письмово звернутися до суб’єкта господарської діяльнос-ті та вказати на недоліки. Якщо підприємство не відреагувало на скаргу та не усунуло її при-чин, то споживач може розрахо-вувати на нашу підтримку. Аби перевірити якість, можемо навідати-ся до підприємця з позаплановою пе-ревіркою. У будь-якому разі якщо виявиться, що організація порушувала умови угоди та не допомогла незадово-леному клієнту, вона має повер-нути сплачені ним кошти.

Що Інтернет поганий – довести дуже складно

Щоб довести, що провайдер обдурив і занизив швидкість, можна перевірити її он-лайн. Є безліч сайтів у мережі, котрі пропонують таку послугу. Од-нак кажуть, що все це неправда.

– Результат тестування швид-кості напряму залежить від сер-вера, на якому перевіряєте. До прикладу, київський сервер по-каже вищу швидкість, аніж мос-ковський або нью-йоркський, – каже продавець Інтернет-послуг

Дмитро Бабюк. – Також варто пам’ятати, що на деяких серве-рах вже є обмежувачі швидко-сті, аби завадити збоям та пере-вантаженням. Скажімо, у всіх соціальних мережах такі обме-ження становлять 2-5 Мб. Реаль-ну швидкість вашого Інтернету можна побачити лише на торен-тових сайтах.

Представник одного з Інтер-нет-провайдерів міста Мирослав Запарнюк запевняє, надавачі послуг не занижують якість на-вмисно, бо це не в їхніх інтересах. Чи швидким буде з’єднання – за-лежить від кількох чинників, на-приклад, від потужності сервера.

Причина може бути й у ста-рих дротах та обладнанні, яким користується провайдер. Звісно, це проблеми, власне, надавача послуги, а не споживача. Але угоди зазвичай складають, вра-ховуючи інте реси провайдера, відтак там не прописано, що він надасть саме таку швидкість і не меншу. А довести, що вона таки не відповідає вартості – прак-тично неможливо.

Який Інтернет підключити, аби не переплатитиDial-up, або комутований віддалений доступ. Найбільш простий і дешевий спосіб під-ключення, поступово відходить в минуле. Для підключення по-трібна робоча телефонна лінія і простенький dial-up модем за 10 доларів США. Плюси – низька ціна, доступність для віддалених районів. Мінуси – низька швид-кість (56 кбіт / сек), неможли-вість одночасного використання Інтернету і телефону.ADSL, або асиметрична циф-рова абонентська лінія. Для підключення потрібна робоча телефонна лінія і ADSL модем. Вартість модема варіюється від 20 до 100 доларів. Висока швидкість. Однак залежить від телефонної лінії та її якості. FTTx, або оптичне волокно до точки Х або «виділена лінія». Плюси – висока швидкість (до 100 Мбіт/сек), відсутність по-треби в телефонній лінії і модемі. Мінуси – складність підключен-ня. Це досить дорога процедура, не кожному по кишені, а про-тягувати кабель за свій рахунок провайдеру накладно. Супутниковий інтернет Найдорожчий спосіб з'єднання. Підходить для віддалених райо-нів, які не мають телефонного зв'язку. Мінуси - дороге облад-нання, складність підключення, менш низька надійність порівня-но з наземним підключенням. Мобільний інтернет. Досить зручний спосіб підключення. Плюси – можливість використан-ня мобільного телефону замість модема, досить висока швидкість (до 8 Мбіт/сек). Мінуси – по-рівняно маленька зона покриття, залежність швидкості від заван-таженості мобільної мережі.

● Підключити Інтернет на околиці міста чи в селі – дороге задоволення. Фото Станіслава Пуздряка

▶У Чернівцях десятки про-вайдерів, проте варто лише одному підвищити ціни, решта одразу підтягуються

Page 12: Погляд №42 2012

12 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»ТЕМА НОМЕРА

Page 13: Погляд №42 2012

1318 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua ТЕМА НОМЕРА

Page 14: Погляд №42 2012

14 ФАКТИ 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»(645) «Погля

У ГАЗЕТИ

НА КОНТРОЛІ

«Велику депресію» у 1930-х роках в Америці подолали за ра-хунок створення державою но-вих робочих місць – працівники будували дороги і житло, отри-муючи за це харчування і неве-ликий прибуток. Водночас інф-раструктурним будівництвом держава задала активний темп економіці – рецесію вдалося по-долати. Відтоді створення но-вих робочих місць вважається ефективним і якісним способом забезпечення росту ВВП країни і зростання добробуту населен-ня.

М. Азаров: «Найкраща допомога працюючій людині – робоче місце з достойною оплатою праці»

Державна підтримка безро-бітних – безумовно, необхідна за швидкої зміни умов на ринку праці. Проте держава не пови-нна «утримувати» своїх грома-дян, її завдання – створити пра-вила гри, які дозволять грома-дянам повноцінно реалізовува-тися і отримувати за це високу заробітну плату. Про те, що най-кращий соціальний захист – це наявність роботи і гідної зарп-

лати, говорив заступник міні-стра соціальної політики Украї-ни В’ячеслав Коломієць на Наці-ональній тристоронній конфе-ренції: «Метою соціальної полі-тики в Україні є послідовне під-вищення рівня та якості жит-тя населення, зниження соці-альної нерівності, забезпечен-ня соціальних прав громадян та зменшення кількості бідного населення. І особливе значення в її реалізації належить саме за-безпеченню гідного рівня опла-ти праці». У роботі конференції взяли участь представники ор-ганізацій роботодавців, профе-сійних спілок, профоб’єднань і урядовці. Серед питань, які об-говорювали, – рівень заробітної плати у сучасній Україні, мож-ливості її збільшити і забезпе-чити зменшення безробіття.

Середня заробітна плата за час уряду М. Азарова зросла у 1,6 раза. Партія регіонів, яка має найбільше шансів отри-мати більшість у парламен-ті, зобов’язується забезпечи-ти зростання середньої заро-бітної плати до 8 000 гривень. Враховуючи вміння чинної вла-ди стримувати інфляцію (по-рівняймо, 2008 р. рівень інфля-

ції склав 22,3%, 2009 р. – 12,3%, тоді як 2010 і 2011 рр. – 9,1% і 7% відповідно, прогноз на 2012 рік – 5%), можна очікувати, що відсо-ток зростання заробітної плати перевищить рівень інфляції, а отже, купівельна спроможність українців стабільно зростатиме.

Стратегічне завдання уряду – 20 млн. працюючих українців 2020 року (відносно 14 млн. цьо-го року). Сергій Тігіпко, який представив Загальнонаціональ-ний план створення нових робо-чих місць, зазначив: «Створення і легалізація 6 млн. нових робо-чих місць до 2020 року – амбітне, але здійсненне завдання». Він зазначив, що сьогодні близько 4-х мільйонів українців зайняті у тіньовій економіці, а близько 3 млн. виїхали за межі країни на заробітки. Трудових мігрантів зможуть повернути високі зарп-лати і нові робочі місця.

Механізми створення нових робочих місць

Збільшення кількості зайня-тих українців – результат сис-темних змін, які проводить Ка-бінет Міністрів М. Азарова. Вони вже мають короткотермі-нові результати, прогнозуються

більші позитивні зміни у довго-тривалій перспективі.

Перш за все, уряд змінив «правила гри» на ринку праці. 2013 року запрацює Закон Укра-їни «Про зайнятість населен-ня». Він стимулює роботодавців створювати нові робочі місця, дасть можливість безробітним отримати нову кваліфікацію, допоможе із працевлаштуван-ням випускників вузів. Робото-давця звільнять від сплати єди-ного соціального внеску, якщо він прийме на роботу молоду людину, інваліда, одиноку матір або людину, старшу за 50 років. Якщо ж людина після 45-ти ро-ків не може реалізуватися у сво-їй спеціальності, їй нададуть ва-учер для оплати навчання но-вої професії розміром близько 12 тисяч гривень. Це вирішить гостру проблему працевлашту-вання тим, кому знайти роботу найтяжче.

На створення нових робочих місць спрямовано й інші захо-ди. У вересні Президент В. Яну-кович підписав пакет законів, які надають пільги щодо спла-ти податку на прибуток інвес-торам, які запускатимуть нове виробництво, створюючи робо-

чі місця: мінімум 25 – у малому бізнесі і 150 – у великому. Під-тримка бізнесу сприятиме по-зитивному інвестиційному клі-мату і мотивуватиме людей ор-ганізовувати власну справу.

Створення Зони вільної тор-гівлі з СНД, за прогнозами, при-несе 160-165 тис. нових робочих місць. Окрім того, збільшить ви-робництво і сільське господар-ство. Вже зараз уряд підтримує сільських жителів: встановлено дотації на утримання великої ро-гатої худоби розміром 250-1000 грн., а з 1 вересня уряд встано-вив мінімально допустимі ціни на закупівлю молока у населен-ня – 2,2 грн. за літр. Жителі сіл отримали потужний сигнал: за-ймаючись приватним сільським господарством, можна отриму-вати нормальний прибуток.

Ще один, але далеко не остан-ній, захід – запуск проектів із масового житлового будівни-цтва. До 40 суміжних компаній задіяно у зведенні одного жит-лового будинку. А отже держав-на підтримка жилого будівни-цтва, крім дешевого і зручного житла, надасть і нові робочі міс-ця громадянам.

Марія ВИСОКА

Нові робочі місця на ринку праціДУМКИ

У Нижніх Петрівцях й досі не відновили після повені пошкоджене кладовище

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

▪ Торік у грудні ми писали, що пошкоджені під час пове-ні поховання на Нижньопетро-вецькому цвинтарі нарешті по-чнуть відновлювати. Адже тоді Україна, Молдова та Румунія підписали угоду про взаємну допомогу. Це означало, що ру-мунські партнери допоможуть селу вирішити проблему ста-рого і нового цвинтаря, нато-мість, українська сторона бра-тиме участь у ліквідації яко-їсь їхньої проблеми. Насправ-ді, румунська сторона зацікав-лена у відновленні поховань, адже рештки можуть попливти до них, спричинити хвороби.

Незважаючи на те, що з того часу минув майже рік – ситуа-ція на цвинтарі зовсім не змі-нилася.

- Ніхто й досі не розпочав ні-чого відновлювати. На це не-має коштів. Навіть якщо сіль-ська рада своїми силами щось збере, цього не вистачить, адже потрібно найняти дорогу техніку, – пояснює сільський голова Нижніх Петрівців Кос-тянтин Таріца. – Наразі ж нія-кої надії на допомогу немає і невідомо коли щось зрушить-ся з місця.

Нагадаємо, що під час по-вені 2010-го у селі Нижні Пе-трівці, що на Сторожинеччині, на місцевому кладовищі став-ся зсув землі, який пошкодив 28 поховань. Сьогодні під за-грозою опинилися могили на сусідньому старому цвинта-рі (там наразі семиметровий обвал, що може сповзти в річ-ку Сірет будь-якої миті). Якщо проблеми старого та нового кладовища не вирішити, похо-вання можуть знову обвалити-ся, а рештки могил попливуть до Румунії. Це спричинить міжнародний скандал.

Ірина ВОРНІЧЕСА ✉ [email protected]

Минулої суботи до Чернів-ців з’їхалися аграрії з усі-єї області, аби влаштува-ти щорічний сільськогос-

подарський ярмарок «Буковин-ська осінь». Господарі, які зібра-ли урожай, намагалися продати хоча б частину своєї продукції, втім, виходило це дуже посеред-ньо. За словами самих фермерів, через те, що цьогоріч ярмаркува-ли не у центрі міста, а на околиці (на вул. Хотинській), відвідувачів було зовсім мало, а отже і попит був дуже низьким. Загалом, тор-ги перетворилися на свято з піс-нями, танцями та частуваннями.

На ярмарку можна було при-дбати городину, молочну та м’ясну продукцію, рибу, хліб, мед, а також саджанці та інші ко-рисні для господарів речі. Окрім того, гості могли роздивитися осінні композиції та скуштувати чимало смаколиків, які фермери привезли для відвідувачів.

Селяни ярмаркували у Чернівцях

Цвинтар, мабуть, попливе до Румунії

● Обвал на нижньопетровецькому цвинтарі місцями сягає семи метрів. Фото автора

ФЕРМЕРИ КАЖУТЬ

▶На ярмарку майже нічого не вдалося продати

Іван,вирощує городину

Привіз на ярмарок городину: картоплю, морк-ву, перець. Втім, за цілий день майже нічого не продав. Певно, тому що людям важко добира-тися сюди. Та й погода не надто сприяє ярмар-ку, адже надворі холодно. Попри це, ярмарок дав змогу трохи розважитись, познайомитись з іншими аграріями тощо.

Валентина, розводить та продає рибу

Маємо госпордарство на Кіцманщині: вирощуємо рибу. Вирішили привезти її на ярмарок. Особливо-го попиту сьогодні немає, тож заробітки не дуже великі. Щоправда, ми на це й не дуже сподівали-ся, адже для нас, як і для більшості фермерів, яр-марок – скорше, рекламний хід, аби показати свою продукцію людям.

● Чималий попит на ярмарку мали молочні продукти домашнього виробництва. Фото автора

Page 15: Погляд №42 2012

ЗДОРОВ’Я 1518 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

бетическая стопадиа-

подолог

Рекрут

-

● Аби уникнути проблем із серцем, необхідно раз на рік робити електрокардіограму. Фото з архіву "Погляду"

Інфаркт плутають із остеохондрозомХворого необхідно доправити у спеціалізований медичний заклад у перші 6 годин після розвитку хвороби

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

Інфаркт – захворювання над-звичайно актуальне у наш час, оскільки вражає пере-важно людей працездатного віку. Щороку зростає число осіб, котрі страждають на

гіпертонію, ожиріння, цукровий діабет, а це є факторами ризику для інфаркту. Окрім того, серце роблять уразливим куріння, алко-голь, стреси. Розпізнати інфаркт і грамотно надати першу допомо-гу дуже важливо, адже для цьо-го захворювання діє так званий принцип терапевтичного вікна – найбільш ефективним є ліку-вання, якщо пацієнт потрапив до медиків у перші шість годин після розвитку недуги.

Замість кардіолога йдуть до масажиста

– Інфаркт міокарда – захворю-вання серця, спричинене недо-статністю його кровопостачання,

із вогнищем некрозу (омертвін-ня) у серцевому м'язі (міокарді). Його викликає гостра закупор-ка отвору коронарної артерії тромбом, – пояснює завідувач відділення гострої коронарної недостатності обласного клініч-ного кардіологічного диспансеру Володимир Трутяк. – Інфаркти міокарда поділяють на так звані інфаркти без патологічного зубця Q на кардіограмі (їх у народі на-зивають мікро-інфарктами) та інфаркти з пато-логічним зубцем Q на кардіогра-мі. Ті, що з пато-логічним зубцем Q, потребують лікування у реанімаційних відді-леннях.

Першим симптомом інфаркту міокарда є різкі спазматичні болі за грудиною. Трапляється, що хворий і гадки не має про свої проблеми із серцем, а пов'язує цей біль із проявами остеохондрозу і рушає не до кардіолога, а до... ма-сажиста. Люди також плутають інфаркт із загостренням хроніч-них хвороб легенів, бронхітами, і починають ставити на грудну клітку гірчичники, банки і таке інше. Володимир Трутяк каже, у 1990-х був випадок – дідусь із од-ного буковинського села, котрий звик лікуватися без допомоги

медиків, відчувши біль у грудях, нагрів старовинну праску на вог-ні і через ковдру грів нею грудну клітку. І лише лікар, що якимось дивом опинився у його хаті, вмо-вив дідуся зробити кардіограму й діагностував інфаркт.

При інфаркті може боліти нижня щелепа

Бувають також нетипові про-яви інфаркту, коли біль виникає

за грудиною, проте може іррадію-вати (тобто віддавати) у ліве пле-че, ліву частину нижньої щелепи, спину. Недугу може також супро-воджувати нудота, блювання. Го-ворять також про те, що хворого кидає у холодний піт і він відчуває дуже сильний холод і страх смер-ті. Проте, запевняє пан Трутяк, такі симптоми у "інфарктників" бувають не завжди.

Найперше – викличте "швидку"

Для лікування інфаркту дуже важливим є принцип так звано-го терапевтичного вікна – най-успішнішим лікування буде, якщо хворий отримає кваліфіковану допомогу у перші 6 годин після розвитку хвороби, максимум – у період із 6 до 12 годин. Зрозуміло, що надія одужати й вести повно-цінне життя зменшується із кож-ною втраченою годиною. Саме тому найперша допомога – це за-безпечити оперативний виклик "швидкої". До приїзду медиків не-обхідно надати хворому зручного сидячого або лежачого положен-ня, дати йому таблетку аспірину.

– Оптимальною у таких випад-ках буде доза 325-375 міліграмів. Бажано, щоб недужий не просто ковтнув пігулку, а розжував і три-мав у порожнині рота до повного розчинення, – розповідає Воло-димир Трутяк. – Необхідно також дати хворому одну таблетку ні-трогліцерину під язик (валідол у таких випадках буде неефектив-ним). Більшу кількість приймати не варто, адже нітрогліцерин зни-жує артеріальний тиск. На етапі долікарської допомоги це все, що можна зробити, далі – вже справа медиків

2011 року у Чернівецькій об-ласті було зареєстровано близь-ко 650 випадків інфарктів

Page 16: Погляд №42 2012

16 СПОЖИВАЧ 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»

На барахолку – за клізмами і касками французьких легіонерівНа чернівецькому «блошиному ринку», що на вулиці Зеленій, можна придбати практично усе – від гудзика до старовинної ікони

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

Дверні ручки, цілі зв’язки ключів, посуд, книги, вінілові платів-ки, люстри, намиста, радіоприймачі, черпа-ки, різноманітне за-

лізяччя, музичні інструмен-ти, тенісні ракетки, навіть клізми, кришки для унітазу і бюст Єсеніна – усе це можна придбати на барахолці, що на ринку "Верхній". У неділю територія базару не вміщає усіх охочих поторгувати вжи-ваними речами, тож вони роз-ташовуються на майданчику біля моста на вулиці Руській. Звісно, цій стихійній барахол-ці далеко до відомих у Європі "блошиних ринків", та й про-давців і покупців сюди жене, радше, бідність, ніж культур-на потреба, однак унікальні речі можна знайти і тут.

На тобі, небоже, що мені негоже

Жінки літнього віку пере-важно продають одяг і білиз-ну. Пристойний, хоч і старо-модний светр можна купити за 5 гривень. У чоловіків крам більш різноманітний. Ста-ренький дідусь, наприклад, продає крани, кілька кліток для папуг, ремені (чомусь без пряжок), футляри для оку-лярів, праску, значок із пор-третом Леніна та написом «ВЛКСМ», навіть цілу коробку блискучих ґудзиків із символі-кою СРСР.

– Зібрав оце усілякий непо-тріб біля хати, може кому й згодиться, – розповідає пен-сіонер Валентин Адамович. – Найдорожче правлю за праску – 25 гривень. Решту продаю за кілька гривень. І то, якщо лю-дина не готова заплатити за-пропоновану мною ціну, беру, скільки дають. Так і зайвих ре-чей позбуваюся, і трохи підза-робляю.

А ось інший пен-сіонер Степан Пе-трович не приховує – більшість свого товару знайшов на смітнику. Звідти і валіза, і кілька радянських гімнастерок. Просить за них від 20 до 50 гривень. Каже, що гімнастерки – «ходова» річ. Їх купують як робу, а ще беруть, щоб переодягатися на Малан-ку.

Трапляються серед продав-ців і справжні оригінали. Так, Олександр Нестерович разом із усіляким залізяччям та дис-ками продає різні шахові фігу-ри, по дві гривні кожну. Розпо-

відає, що його клієнти – ті, хто загубив якусь фігуру з улюбле-ного шахового набору.

– Перед вами приходив чоло-вік, хотів купити чорного коро-ля. Але, на жаль, у мене тільки дерев’яний, а йому потрібен був пластмасовий, – ділиться продавець.

Антикварні підсвічники і старовинні ікони

На асфальті поруч із цілком тривіальними речами часто лежать справжні скарби.

– Я 25 років збирав анти-кваріат, а тепер змушений його розпродувати, – каже пан Костянтин. – Маю ра-дянські листівки, старо-винний підсвічник, якому

близько 100 років, моряцькі ремені, та найбільша цінність – ікони-складні ХVІІІ століття. Складень – ікона із декількох частин, що складаються. У дав-нину складні було прийнято брати з собою у ратний похід, у будь-яку далеку дорогу чи на промисли. Люди вірили, що ці образки мають рятівну силу. Маленька кишенькова ікона (таку носили при собі) вартує 400 гривень, а велика домаш-ня – 1500.

У мешканця Лужан Іллі Хо-міги своя історія. Чоловік три-валий час був на заробітках за кордоном, але травмувався і змушений був повернутися до-дому. Довго лікувався, а оскіль-ки працювати фізично не міг, то взявся продавати вживані речі. З часом сусіди стали при-носити щось на продаж. Ілля Іванович продає переважно го-динники. Ними покупці актив-но цікавляться, однак найбіль-

ше запитують про іншу річ, котра для сучасної молоді ви-глядає незнайомо – про «пра-діда» сучасних калькуляторів арифмометр. Коштує важка за-лізна механічна обчислюваль-на машина 200 гривень.

Давні праски купують на сувеніри

У Василя Георгійовича також чимало раритетів. Наприклад, праски, у котрі треба заклада-ти вугілля та 150-річні горщи-ки, у таких готували їжу у печі.

– Усе це дісталося мені ви-падково, проїжджав у одному із сіл Вижницького району, там люди купили хату й повиноси-ли у двір усе, що попередній господар залишив на горищі. Хотіли ці горщики покидати у Черемош, а я відкупив, – каже чоловік. – За горщик прошу по 40-50 гривень, а праски про-даю по 150. Їх, до речі, часто на сувеніри купують або щоб інтер’єр прикрасити.

За 400 гривень у пана Васи-ля можна придбати старовин-ний англійський дзвіночок, ко-трим лорди й графи викликали до себе прислугу.

Почому орден?Є на чернівецькому "блоши-

ному ринку" і рідкісні монети, цікаві для нумізматів, значки, а також усілякі військові ар-тефакти. Наприклад, каска французького легіонера часів Першої світової (вартує аж

1600 гривень) чи голланд-ська солдатська сумка для

сухарів 1942 року. Є й те, що продавати не можна – ордени й медалі. Тор-

говці виправдовуються – часто свої медалі до них приносять самі ж ветерани, віддають за безцінок, бо немає за що лікуватися.

Окрім того, що на "блошиному ринку" позбуваються всьо-го, що заважає у шафі, та трохи під-заробляють, це ще й своєрідна атрак-ція. Покупці мають змогу повитріщатися

на раритетні речі, по-торгуватися (торг тут

як на східному базарі – не лише можливий, а й дуже доречний), а продавці – поспіл-куватися. Одному чо-ловікові стало нудно чекати, доки у ньо-

го хтось щось купить, і він вирішив роз-важитися – почав грати на баяні, ко-трий прода-вав. Не довго думаючи, "су-сід" підтримав його, стукаю-чи дерев’яною ложкою по… валізі. Імпро-

в і з о в а н и й дует неаби-як потішив публіку.

Що купують?Найбільше, звичайно, має

попит одяг. Люди купують як нові речі, так і вживані – для роботи на городі чи аби роби-ти ремонт. Добре розходяться годинники, невеличкі радіо-приймачі, гумові рукавички, вживана побутова техніка, диски й відеокасети, посуд і столові прибори. Біля продав-ців монет також завжди люд-но, однак купують у них щось рідко, нумізмати – вибаглива публіка.

– Прийшла, бо хочу придба-ти сковорідку, – каже пенсі-онерка Лідія Володимирівна. – Але не сучасну тефлонову, а важку чавунну. На ній усе дуже добре смажиться.

З одного боку, спостері-гати за купкою пенсіонерів, котрі намагаються бодай кілька гривень вторгувати собі до пенсії, досить сум-но, з іншого ж – милувати-ся антикварними речами та слухати бамкання ложки по валізі приємно й цікаво. Так що чернівецькі барахолки не варто залишати поза ува-гою.

▶Продавці на барахолці люблять поговорити і поторгуватися

ЦІКАВИНКИ РИНКУ

1. Кишенькова ікона-скла-день ХVІІІ століття.

Люди вірили, що ці образки мають рятівну силу. Коштує 400 гривень.

2. Гімнастерка. Їх ку-пують як робу, а ще

беруть, щоб переодягатися на Маланку. Вартує 50 гривень.

3. Шахи. 2 гривні за кож-ну фігурку.

4. «Прадід» сучасних калькуляторів ариф-

мометр. Коштує важка залізна механічна обчис-лювальна машина 200 гривень.

5. Дзвоник, котрим англійські аристокра-

ти викликали прислугу. Вартує 400 гривень

відає, що його клієнти – ті, хто загубив якусь фігуру з улюбле-ного шахового набору.

– Перед вами приходив чоло-вік, хотів купити чорного коро-ля. Але, на жаль, у мене тільки дерев’яний, а йому потрібен був пластмасовий, – ділиться продавець.

Антикварні підсвічники і старовинні ікони

На асфальті поруч із цілкомтривіальними речами часто лежать справжні скарби.

– Я 25 років збирав анти-кваріат, а тепер змушений його розпродувати, – каже пан Костянтин. – Маю ра-дянські листівки, старо-винний підсвічник, якому

Почому ордЄ на чернів

ному ринку" іцікаві для нума також усілятефакти. НафранцузькогоПершої світо

1600 гривенська солда

сухарів 1що прод– орден

говці в– частних пветербезцінщо лік

Окр"блошпозбуго, шафізаробй свція. змогу

на рарторгува

як на с– не ла й да прокуватловікочекат

● Олександр Нестерович каже, що торгівля на барахолці для нього – непоганий підро-біток, однак непокоїться, щоб продавців не повиганяли зі стихійного ринку. Фото автора

Page 17: Погляд №42 2012

17ЗДОРОВ’Я28 січня, №4 (503) www.poglyad.cv.ua 17ДІАЛОГИ: ГАРДЕРОБ18 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

Анна Статнік, дизайнер одя-гу, художник

Щоб обрати справді якіс-

ний одяг, необхідно орієн-туватися на ціну, оскіль-ки дуже дешеві речі виго-товлено з синтетики або не якісних матеріалів (на-віть відходів бавовни). За-звичай натуральність тка-нини можна визначити самостійно: вони приєм-ні на дотик, м’які, не ков-

зають. Під час горіння ба-вовна має запах горіло-го паперу, шерсть – пір’я, а синтетика – плавиться і скручується, має запах пластмаси. До речі, в уні-верситеті нам пояснюва-ли, як створюється син-тетична нитка. Розплав-лену пластмасу пропуска-ють через сито, вона мо-ментально застигає і її на-кручують на бобіни. Піс-ля цього синтетичний одяг називаю пластма-совим. Тож обов’язково

треба звертати увагу на склад. Помітила, що дуже часто китайські виробни-ки на дешевому дитячо-му одязі навіть не зазнача-ють склад тканини. І якщо нема бирки із описом складу, то це точно синте-тика. Раджу батькам оби-рати натільний одяг дітям із 100-відсотковим вміс-том бавовни. Окрім того, є сенс звертати увагу на якість строчок, вони та-кож є показником того, чи добросовісний виробник.

Ольга ШУПЕНЯ ✉ [email protected]

Найбільше від цьо-го страждають не жінки, а їхні чоловіки. Зазви-чай напередод-ні спільного ви-

ходу у світ дружина роз-починає «чистити» гама-нець коханого або ж (у гіршому випадку) мізки. Як аргумент у цьому разі слугує вислів: «Любий, мені нічого одягнути!». Раціональному чоловіку складно збагнути «заліз-ну» жіночу логіку, коли насправді 99,9 відсотка шафи, тумб і полиць за-

ймає одяг, сумки, взуття і прикраси його тендітної половинки.

Варто відзначити, що у ситуації «шафа не зачи-няється, а вдягти – нічо-го» опиняються не лише дуже економні й береж-ливі панянки, які нізащо не розпрощаються зі сво-їми древніми речами, але й невиправні шопоголіки, гардероб яких невпинно поповнюється новомод-ними речами.

Чому так трапляєть-ся і як знайти правильне вирішення гардеробних проблем, допомагають з’ясувати експерти «По-гляду».

Шкарпетки щотижня собі купуєш, а я, як злидарка, одну й ту ж шубу уже другий рік ношу!

Цікаво, чи існують ефективні правила оптимізації гардероба? І ще, чи варто наповнювати шафу, скажімо, гольфами одного крою, але різного кольору?

Оксана, інженер

Світлана Кра-чило, дизай-нер моди

Л ю д и н а має розумі-

ти особливості своєї фі-гури й відповідно до неї обирати свій силует, тка-нини, довжини, стиль тощо. Якщо є відповіді на ці питання і є базові речі, які відповідають ви-могам подання в кращо-му світлі індивідуальних особливостей фігури, то тоді проблем з гардеро-бом немає. Проте знайти ключові речі не так про-сто, як здається. Одні ви-рішують проблему, звер-

таючись до справжньо-го спеціаліста, а у інших на вибір «свого» йдуть роки…

Сьогодні справді мода пропонує дуже багато до-вжин, силуетів, стилів, але якщо вони вам не па-сують, то не варто ними наповнювати гардероб. Інакше, речі просто висі-тимуть в шафі й ви ніко-ли не знатимете, що вам одягнути, бо там нічого на вас немає, хоча при-дбали ніби гарний доро-гий і модний одяг, який навіть по телевізору по-казують.

Якщо ж маєте базо-ві речі, які розкрива-

ють і підкреслюють ваші особливості, тоді гарде-роб можна доповнюва-ти кольором, аксесуара-ми, блузами, які можуть змінюватися залежно від барв, моди, характеру но-вих тканин, декору.

А стосовно наповне-ння шафи гольфами од-ного крою, але різного кольору, то це нормаль-но. Тобто якщо пощасти-ло і знайшли ту річ, яка вам пасує і хочете змі-нювати настрій кольо-ром, то чому б і ні. Адже насправді форм одягу є дуже багато, але тих, що вам особисто личать, значно менше.

Оксана Пендерецька, психолог, викладач кафедри пси-хології та со-

ціології БДМУ

З шафою варто вчи-нити те ж, що і з життям загалом. Якщо в ньому купа справ і подій, які забирають сили й час, а приємності нема, вар-то спитати себе, справа у кількості чи в якості? Якщо ми наповнюємо своє життя, голову, шлу-нок, шафу тим, що нам не подобається, годі спо-діватись, що кількість колись перейде у якість. Тому перше, що слід зро-бити, це безжально по-викидати (не конче на смітник, є безліч бла-годійних організацій, які будуть вдячні вам за вживаний одяг) все те, що:

– ви не вдягали біль-ше року (повних чотири сезони) незалежно від причин (забули, не па-сувало ні до чого, не ви-пало нагоди);

– ви збираєтесь носи-

ти, коли схуднете на 10 кг (от схуднете і з наго-ди цього свята обновите свій гардероб);

– ви тримаєте чекаю-чи, коли це знову стане модним (якщо це не ди-зайнерська річ, то ви-глядатиме все одно ста-ромодно, навіть якщо тенденції повернуться);

– ви зберігаєте як пам’ятку про важливі й приємні події (пам’ять «живе» в нашій голові, а матеріальним підтвер-дженням цілком успіш-но слугуватимуть фото та відео);

– ви не викидаєте, бо шкода, а не носите, бо річ має дефект (порва-лась, розтягнулась, про-терлась тощо).

Коли акцію з очищен-ня території успішно за-вершите, проведіть ре-візію того, що залиши-лось, і встановіть, чого конкретно бракує. Клю-чове слово – конкрет-но. Складаємо списки – і шукаємо, не піддаючись спокусі купити «таке, як у колеги», «за розпро-дажною ціною» або й просто «щось для піднят-

тя настрою». Так форму-ється не лише оптималь-ний гардероб, а й індиві-дуальний стиль. Зайве, мабуть, говорити, що речі в гардеробі пови-нні жити «дружно», тоб-то поєднуватись між со-бою і, ясна річ, підкрес-лювати ваші переваги, приховуючи недоліки. Іноді не зайвими будуть витрати на кваліфікова-ного стиліста чи просто кравчиню, якщо добре знаєте, чого б вам хоті-лось.

Щодо новизни у зо-внішності (жінки прак-тично завжди прагнуть виглядати як «нова ко-пійка»), то, на мою дум-ку, жінки це роблять часто-густо винятково для себе, в режимі «ав-топсихотерапії». Річ у тім, що вони почува-ються краще й впевне-ніше, коли відображен-ня у дзеркалі їх тішить. Проте нерідко на одяг покладають аж надто великі надії, забуваю-чи, що сукня не зробить щасливою, а ось сяючий погляд затьмарить будь-яке вбрання.

▶З шафою варто вчинити те ж, що і з життям загалом

▶Інколи на пошук «свого» йдуть роки

Не маю проблем з гардеробом, оскільки в одязі є консерватором й добре знаю, що мені личить. Проте цікавить, які будуть актуальні стилі й ко-льорова гама сезону осінь–зима і як правильно обрати головний жіночий убір?

Ельвіра, лікар

Мене цікавить, як вибрати дитині якісний підлітковий одяг, щоб він міс-тив менше синтетики? Бо на ринку є дуже багато є речей, які гарні лише на вигляд.

Діана, офіс-менеджер

Анна Статнік, дизайнер одя-гу, художник

Перегляда-ючи колекцiї

свiтових дизайнерiв, мож-на сказати, що цей сезон не є дуже яскравим, на вiдмiну вiд попереднiх, але можна побачити кольоровi i яскравi вкра-плення.

По-перше – це чорно-бiла, сiра та коричне-ва кольорова гама. Вар-то відзначити, що всi ди-зайнери обрали досить

складнi й цiкавi кольо-ри дорогоцiнних каменiв. До прикладу, це не про-сто червоний, а саме бор-до, карміновий, малино-вий, рубіновий, також дуже популярним став сапфiровий, ультрама-риновий, смарагдовий, синьо-зелений, темно-фiолетовий, бузковий, колiр фуксiї, сiро-рожевий, мандариновий, бурштино-вий та гiрчично-жовтий. Добре помiтно, що майже всi кольори є досить при-глушеними. На мою дум-ку, така складна кольорова

палiтра надає шляхетнос-ті та шарму. Також мож-на простежити металевий блиск золотого одягу та на елементах декору.

Принти також є голо-вним показником модно-го сезону. Ними стали гео-метричні узори, квiтковi й етнічні мотиви, шкiра рептилiй, репродукцiї фото і картин.

Щодо актуальних стилiв, то це образ готич-ної принцеси, стиль баро-ко, мiлiтарi, ретро 1960-х та принти в стилi поп-арт, схiдний фольковий стиль.

Сітлана Крачило, дизайнер моди

Го л о в н и й убір – це те, що доповнює і завершує образ. Без ньо-го в моді – це майже як без голови. І в принципі, для кожної жінки є та форма головного убору, яка їй ли-чить. Пам’ятайте, у непра-

вильно дібраній речі (на жаль, це спостерігаю до-сить часто) виглядатимете смішно, бо головний убір здатен змінювати образ. Ним можна себе як зіста-рити, так і омолодити. Ось в давнину молодиці носи-ли гарні хустки і залежно від того, як їх зав’язували, вони пасували до того чи іншого наряду. Тож перш ніж обрати собі головний

убір, визначтеся зі стилем, а стосовно форми, то це вже треба добре постара-тися, підключаючи свою інтуїцію та спостережли-вість (придивіться, як той чи інший убір пасує чи не пасує різним жінкам та проведіть аналогію із со-бою). Коротший і легший шлях – звернутися за пора-дою до людини, яка в цьо-му реально тямить.

▶Складна осінньо-зимова кольорова палітра надає шляхетності та шарму

▶Головний убір може як зістарити, так і омолодити

▶«Синтетичний одяг називаю пластмасовим»

Шафа не зачиняється, а вдягти – нічого

Page 18: Погляд №42 2012

ТЕЛЕШОУ18 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»

Уже третя пара з Чернівців перемогла у шоу «4 весілля»Ірина БЄЛОВА

[email protected]

Продемонструвати своє весілля всій країні до сна-ги не кожному з нас. Та деяким сміливцям все ж вдається не просто взяти участь у національному

шоу, а ще й перемогти.У вересні ми повідомляли, що

чернівчани вчергове пішли на проект «4 весілля» на «1+1». На-решті, 11 жовня вся Україна змо-гла побачити довгоочікуваний ефір з ними.

Буковинський модельєр Ка-терина Сава та бармен Олег Ве-ремей організували незабутнє весілля у фіолетових тонах. Ви-передивши суперників аж на 40 балів, чернівчани перемогли і отримали чудовий приз – медо-вий місяць в Італії.

Як організувати феєричне ве-сілля та гідно виступити на все-українському шоу, розповіла наречена – модельєр Катерина Сава.

Анкету на шоу готувала ретельно

– Як модельєру і дівчині, схильній до авантюр, мені за-вжди було цікаво дивитися шоу «4 весілля», оцінювати дизайн свята, поведінку наречених, – зі-знається Катерина. – Тому коли ми з Олегом вирішили одружи-тись, задума-лись і про кас-тинг. Як це не дивно, та на-речений в усьому мене підтри-мав, завжди допомагав. А це було дуже потрібним, адже всю організацію цього відповідаль-ного дня взяла на себе. Часом участь в шоу навіть допомагала мені. Коли необхідно було щось зробити для підготовки, вмовля-ла Олега зробити це зі словами: «Ми ж ідемо на шоу...».

Та все розпочалося із заповне-ння анкети. Майбутнє подруж-жя поставилося до цього дуже відповідально, на всі запитан-ня відповіли детально, розгор-нуто, читаючи відповіді можна цілком уявити церемонію, сук-ню нареченої чи навіть торт.

– Звикла, що нічого легко

мені не дається, тому не здиву-валася, коли анкету не могла відправити з першого разу, – усміхаючись, каже дівчина.

Другою сходинкою був он-лайновий кастинг по Скайпу. Так організатори проекту змо-гли вперше поспілкуватися з на-реченими, побачити їх вживу. Вони детальніше розпитували про весілля, про пару, просили, щоб кожен розповів про свого партнера. А згодом вже повідо-мили, що Катя і Олег братимуть участь у шоу.

З іншими нареченими чернів-чанка познайомилась напере-додні першого весілля. Тоді все і закрутилось. Між кожним весіл-лям були перерви, близько двох тижнів. Порядок свят відрізняв-ся від того, що ми побачили на екрані. Наприклад, наша Кате-рина, весілля якої показали пер-шим, одружувалась третьою.

Стильне фіолетове весілля

Про ідеально сплановане ве-сілля Катерина мріяла давно і не сумнівалась, що її буде саме та-ким. У багатьох глядачів, пере-глядаючи шоу, виникло запитан-ня: чому саме фіолетове весіл-ля? На це наречена чітко відпові-дає у своїй анкеті: «Я обрала саме таку тематику, тому що фіолето-вий колір являє собою приховану таємницю…В ньому поєднуються пристрасть і стриманість... Саме тому весь декор, вбрання, аксе-суари будуть в біло-фіолетовій гамі!». Крім того, це улюблений колір дівчини. Навіть на весілля своїх суперниць чернівчанка одя-

гала бодай якусь маленьку фіоле-тову прикрасу чи аксесуар.

Пара цілком дотрималась те-матики. Романтична церемо-нія на місточку біля озер з біло-сніжними лебедями (яких, до речі, спеціально перенесли з ін-шого озера), голуби, ніжні клят-ви, а згодом гуляння в розкіш-но прикрашеній залі ресторану. Наречені намагались на весіллі якнайкраще розкрити їхню сут-ність як пари, так і окремо. Саме тому на дійстві було бармен-шоу з окремим номером від бармена-нареченого та дефіле від моде-льєра Катерини, в якому вона з’явилася у другій вінчальній сукні (на жаль, не всім суперни-

цям це припало до смаку). Важ-ко уявити, як дівчині вдалося так ретельно спланувати всі деталі.

– Мені дуже допомогло те, що підготовку розпочала з дріб-ниць. Мало не за рік розпоча-ла власноруч виготовляти за-прошення у вигляді бокалів з листівками, – розповідає Катя. – Думаю, починати підготовку з дрібниць – добре, адже легше буде згодом не забути щось, не витрачати на це сили в останні дні. Звичайно, роботи було дуже багато: не могли знайти підхо-дящий ресторан, тканину для однієї сукні, під питанням було чимало важливих для мене ню-ансів. Та приємно, що незважа-ючи ні на що, все вийшло саме так, як це уявлялося. Тепер маю такий досвід, що сама можу ор-ганізувати будь-яке весілля.

Гості реагували на камери по-різному: одним подобалось, інші ніяковіли, та досить швид-ко всі звикли.

Важко описати все весілля, адже воно було дуже насиче-ним. А охочі завжди зможуть побачити відео з шоу в Мережі.

Інтриги, що залишилися за кадром

Мабуть, найбільше всіх ціка-вить саме те, що залишилось за кадром – стосунки між дівчата-ми, інтриги.

– Аж до виходу шоу ми не чули коментарів інших дівчат про свої весілля, тому товари-шувати було легше, – каже чер-нівчанка. – Четвірка була адек-ватною, та не обійшлося без не-приємних ситуацій.

Спочатку Катерина потовари-шувала з дівчиною з Переяслава-

Хмельницького Інною, жили в одній кімнаті, ділилися секрета-ми, ніхто й подумати не міг, що до кінця пріоритети повністю зміняться. Глядачі могли побачи-ти, що саме від Інни були найго-стріші коменти про весілля чер-

нівчанки. Найбільше вразило, коли після фрази «забагато фіо-летового» у переяслівчанки деко-рування також було фіолетовим.

– Звичайно, це вплинуло на стосунки, адже з Інною най-ближче дружили, настрою на її весіллі вже не було, – зізнаєть-ся модельєрка. – Зрештою, зро-зуміла, що найщиріша дівчина з Донецька. З нею ми й досі під-тримуємо теплі стосунки.

Не здивували Катерину оцін-ки Люби з Калуша, вони були найнижчими. Та дівчина відра-зу натякнула, що конкурентам допомагати не буде.

– Люба дуже засмутилася, що не перемогла, навіть не святку-вала з нами, – каже Катя Сава. – Взагалі, з нею знайти спільну мову було найважче. Загалом,

сварок між нами не було. Коли назрівали якісь конфлікти – на-магалися стриматись, перетер-піти. Важливо, незважаючи на атмосферу конкуренції, зали-шатися гідною людиною.

Нагадаємо, що інші весілля були у реп-стилі та традиційні – українські.

Медового місяця й досі не було

Призом за перемогу на шоу молодятам була подорож до Іта-лії на тиждень.

– Прикро, але в цей медовий місяць ми й досі не вирушили. Та річ не в організаторах шоу, а в тому, що треба змінити прізви-ще в документах, сподіваюсь, що встигнемо, термін дії путівки пів-року, – розповідає Катя. – Єдине, хотілось влітку, щоб насолодити-ся італійським сонцем та морем.

Цікаво, що нареченим дуже сподобалося брати участь в та-ких проектах. Вони запевня-ють, що це дає нове дихання, враження, цікаві емоції. Саме тому вже зараз пара заповнила анкети на участь у новому екс-тремальному проекті.

Одружилися на екрані і виграли медовий місяць

▶До чого готуватись, ідучи на шоу

З кожним роком брати участь у всеукраїнських телепроектах стає дедалі популярніше. Та від-силаючи анкету, не всі розумі-ють на що йдуть.Катерина Сава поділиться по-радами з тими, хто вирішив піти на шоу, зокрема на «4 ве-сілля».

1 Мабуть, найголовніше – бути морально готовим.

Варто розуміти, що знімальний процес – досить важкий. Часом коментарі записували аж до ранку, і це відразу після весіл-ля. Крім того, трапляються довгі переїзди, що також виснажує.

2 Не можна претендувати на участь у такому масштаб-

ному проекті не підготувавши цікавого весілля. Це велика ро-бота, треба бути готовим до неї.

3 Не повторюйте ідеї, які вже використовува-

ли на шоу. Зрозумійте, режи-сери обов’язково це підкрес-лять у передачі, воно не зіграє на руку.

4 Ваша історія, як пари, має бути цікавою, оригіналь-

ною. Наречені повинні заціка-вити своєю особливістю.

▶До свого весілля та участі в шоу пара готувалася майже рік

● Подарунком за перемогу у шоу стала путівка до Італії на сім днів. Фото з архіву К. Сави

● На весіллі Катерина переодягнулась у другу сукню, в якій була на вінчанні. Фото з архіву К. Сави

● До вівтаря Катерину вів брат. Фото з архіву К. Сави

Page 19: Погляд №42 2012

18 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua 19ТРАДИЦІЇ

Весільні традиції у кожному селі на Буковині вражають своїм розмаїттям

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

У давнину справляти ве-сілля розпочинали піс-ля християнського свя-та Покрови. Коли вже весь урожай зібрано й часу до початку Різдвя-

ного посту вдосталь.Щоосені на Буковині одру-

жуються тисячі пар й кожен сам обирає, чи організовува-ти сучасне весілля, чи дотри-муватися традицій своїх праді-дів. А їх, тобто традицій, на Бу-ковині ой як багато. І не тільки в районі, а в кожному селі свої. Запам’ятати всі просто немож-ливо. Закарбовуються у пам’яті лише найнезвичніші.

Напевно, кожному доводило-ся від знайомих чути про див-ні звичаї, коли зять повинен по-мити ноги тещі чи наречена під кінець весілля має здоїти козу. «Погляд» зробив підбірку най-цікавіших весільних традицій з різних регіонів Буковини.

На Заставнівщині вінчальних батьків везуть у тачці та на драбині

Про традиції у селі Юрківці, що на Заставнівщині «Погляду» розповіла Юлія Мельничук, яка вже тричі була в і н ч а л ь н о ю маткою на ве-сіллях.

- Напередод-ні весілля на-речена разом із вінчальною мат-кою плете вінок, – каже Юлія. – Барвінок для вінка молодята

повинні зірвати через кільце у калачі, який спеціально випі-кають. Також у вінок вшива-ють гроші, в які загортають зуб-чик часнику, зерно пшениці, цу-кор й чотири червоні китички. Барвінок, який залишиться, мо-лодята зав’язують у хустинку й повинні перекинути через хату.

Ще одна цікава традиція у Юрківцях – це розрізання ка-лачів. Молодята вручають вінчальним батька калачі за те, що вони погодили-ся бути їхнім прикладом.

- Вінчальні батьки зрізають краї з коро-ваю й кладуть звер-ху гроші, – прига-дує Ю. Мельничук. – Ставлять, звісно, хто скільки зможе. Але це досить сим-волічно, бо ті гро-ші молодятам на їхній перший хліб.

Також під час весілля вінчально-му батьку та наре-ченому приносять курку. Раніше не-сли живих, тепер приносять здебіль-шого запечених. Їх у кухарки треба вику-пити за символічний подарунок.

Загалом, нарече-ному під час весіл-ля не раз доводиться вигрібати все, що є в гаманці. Та, мабуть, найбільше доведеться викласти за наречену, якщо за неї попро-сять викуп сусіди чи брати.

Найбільше веселитися на ве-сіллі у Юрківцях починають саме другого дня.

- До нареченої на другий день приводять козу, щоб вона її здої-ла. Так раніше визначали, чи до-брою буде газдинею, – розповідає Юлія. – За вінчальними батьками додому приходять гості. Матку саджають у тачку, батька везуть на драбині. Це все гарно прикра-шають й застеляють. На драбину номерні знаки можуть вчепити. Також на другий день приходять перебрані й вони імпровізують, жартують. Це народний варіант

КВНенників, яких часто запро-шують на весілля у Чернівцях. На забавах, де дотримуються народ-них традицій, завжди весело.

У Берегометі на Вижниччині викуповують дружок

На Вижниччині, а саме в се-лищі Берегомет, на другий день весілля дружби викуповують дружок.

- Дружби та дружки сідають

за стіл один напроти одного й починається торг, – розповідає одна із дружок Надія. – Посере-дині стола ставлять тарілку так, щоб дружка не бачила, що туди поставлять. Дружба повинен покласти гроші. Хтось кладе і сто гривень, а дівчина каже – ні. Бо вона ж не знає, що за неї про-понують. Здогадуватися може лише по реакції тих, хто поруч. Було таке, що хлопець клав го-ріх, а дружка погоджувалася.

Відтак дівчина мусить танцю-вати з хлопцем, незважаючи на те, який він за неї заплатив викуп.

Ще у Берегометі прикраша-ють традиційне весільне дерев-це. Але не так, як в інших райо-нах Буковини. У Берегометі ві-шають невеличкі випечені фі-гурки голубів, білочок та інше.

У Глибоці та Кіцмані прикрашають курей і продають їх

Однакові традиції з невелич-кими відмінностями існують у Глибоці та Кіцмані.

- У Глибоці на весіллі кухарки прикрашають курей і складають про них пісні, а вінчальні бать-ки повинні їх викупити, – роз-повідає глибочанка Надія Бабух. – Вважалося, що якщо батьки не викуплять птицю, то молодята не житимуть у багатстві. Колись це було символічно, тепер так чи-нять заради розваги. Також знаю про те, що десь на Глибоччині є традиція, що зять має помити ноги тещі, щоб задобрити її.

У Кіцмані ж про прикраше-них курей пісні не складають, їх запікають. Безпосередньо у Лу-жанах запечену та заквітчану курку кухарка продає вінчаль-ним батькам.

Не менш цікавих традицій на Буковині ще багато. Та нарече-ні, на жаль, не так часто їх до-тримуються. Тому весілля за на-родними традиціями незаба-ром може стати екзотикою.

На весілля – за звичаями

Панка одне із багатьох сіл на Сторожинеччині, в якому збере-глася традиція, яку називають «повниця».

- Це здивувало найбільше, – ділиться чернівчанка Юлія По-пович. – Коли гості приходять на весілля, вітають молодят і вручають квіти, цукерки, пляш-ку горілки. А вже після опівно-чі – «повниця». Поміж столів хо-дять батьки, збирають конвер-ти, відкривають, оголошують, хто скільки приніс й кидають у велику прозору вазу.

У селі, де всі один одного зна-

ють, люди соромляться нести малу суму, оскільки про це всі будуть знати. Намагаються да-рувати побільше, щоб усі знали, що їхня родина живе у достатку.

«Повниця» також є у багатьох румунських та гуцульських се-лах на Буковині.

Про те, хто яку суму приніс на весілля, знають і в Боянах, що на Новоселиччині.

- Двоє дужих хлопців ходять з великою скляною чашею, на-ливають голові сім’ї повну чар-ку горілки, він повинен випи-ти й поставити у чашу конверт, – розповідає Микола Гавка з Боян. – Відтак хлопці відкрива-ють конверт й кажуть, хто який «приніс» зробив.

Ще однією незвичною тради-цією у Панці є частування та по-кривання нареченої.

- Коли гості приходять на ве-сілля, то вінчальні батьки моло-дят частують їх, – розповідає ви-кладачка Юлія Попович. – Мат-ка пригощає хлібом і медом, а батько – наливає п’ятдесят гра-мів.

На Сторожинеччині та Новоселиччині оголошують, хто скільки грошей приніс у конверті

У Підзахаричах на Путильщині у день весілля закопують горілку

На Путильщині, у селі Підза-харичі, весілля зазвичай справ-ляють двічі.

- Зараз молодь повертаєть-ся до етнічного одягу, самі ши-ють, вишивають, щось купу-ють, – розповідає вчителька з Підзахаричів Марія Шпен-тюк. – Ось моя фіна (хрещени-ця, – авт.) виходила заміж, то в неї одного тижня одяг був весь гуцульський: чільце, павунка, вишита сорочка, а вже наступ-ного тижня вона одягнула білу сукню і фату. У нас заведено двічі весілля святкувати: у мо-лодого та молодої.

Також на Путильщині існує традиція закопувати горілку в день весілля. Про неї чернів-чанка Аліна Милець довідала-ся, коли поїхала на весілля до подруги.

- Закопують горілку на подвір’ї у день весілля, щоб че-рез рік відкопати й почасту-вати гостей, – розповідає Алі-на Милець. – Також є традиція пригощати гостей хлібом, ви-моченим у горілці, й закушува-ти медом. Ще цікаво, що на ве-

сіллі викрадають весільне де-ревце. Пригадую, що за викра-дачами довелося гнатися на ав-томобілі.

- Весільне деревце – це сим-вол народження нової сім’ї, – пояснює М. Шпентюк. – Тому його завжди гарно прикраша-ють у четвер або суботу, а звер-ху на нього прив’язують кити-цю, де кладуть і кукурудзу, і гроші батьки дають. Після ве-сілля деревце вішають на гіл-ля справжнього не високого дерева й розбивають об нього пляшку горілки. Хоча іноді за-мість горілки – вода. А калач, в якому було закріплене дерев-це, – розривають й частують ним гостей.

Ще одна гуцульська весіль-на традиція пов’язана з гостя-ми, які приходять вранці з ка-лачами.

- Наречені спеціально запро-шують пару гостей, яких нази-вають шанованими, – каже Ма-рія Шпентюк. – Вони повинні прийти на весілля рано-вранці й принести калачі. Той хліб од-разу кладуть у тихе затишне

місце, щоб життя молодих було спокійним.

За весільний стіл сідають у Підзахаричах через дванадцять годин після того, як до хати за-несли калачі шановані гості.

через кільце у еціально випі-

у вінок вшива-загортають зуб-рно пшениці, цу-ервоні китички.залишиться, мо-ть у хустинку й нути через хату.ава традиція у розрізання ка-а вручають ька калачі погодили-икладом.

батьки коро-

звер-рига-чук.но,

же. им-ро-на іб.

часно-

аре-сять

не-епер біль-

х. Їх у вику-чний

рече-весіл-

▶Вважалося, якщо вінчальні бать-ки не викуплять курку, то наречені не житимуть у достатку та багатстві

● Наречена мусить мати чіль-це (головний убір) та павунку (хустку), а наречений – кожух та капелюх. Фото О. Максимюк

● Весілля в народному стилі завжди яскраві та колоритні. Фото з архіву «Погляда»

● Молодята, розриваючи ка-лач, визначають, хто буде голо-вою в сім’ї. Фото з архіву «Погляда»

Page 20: Погляд №42 2012

18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»20 СПОРТ

М КОМАНДА І В Н П Р/М О

1 "Сталь" Алчевськ 15 10 2 3 23 – 8 32

2 "Севастополь" Севастополь 15 8 5 2 26 - 11 29

3 "Олександрія" Олександрія 15 8 5 2 18 - 11 29

4 "Зірка" Кіровоград 15 8 4 3 21 – 9 28

5 "Авангард" Краматорськ 15 7 4 4 17 - 12 25

6 "Геліос" Харків 15 5 7 3 12 – 5 22

7 "Полтава" Полтава 15 6 4 5 21 - 15 22

8 "Миколаїв" Миколаїв 15 7 4 4 15 - 16 22

9 "Нафтовик-Укрнафта" Охтирка 15 5 6 4 12 - 13 21

10 "Суми" Суми 15 5 4 6 11 - 18 19

11 "Буковина" Чернівці 15 4 6 5 13 - 16 18

12 "Олімпік" Донецьк 15 5 3 7 10 - 14 18

13 "Оболонь" Київ 14 4 5 5 13 - 15 17

14 "Титан" Армянськ 15 4 3 8 13 - 19 15

15 "Кримтеплиця" Молодіжне 15 4 3 8 12 - 19 15

16 "Арсенал" Біла Церква 15 4 2 9 10 - 19 14

17 "Одеса" Одеса 15 3 2 10 9 – 23 11

18 "Динамо-2" Київ 14 2 1 11 12 - 25 7

▶Турнiрна таблиця ПІСЛЯМАТЧЕВИЙ КОМЕНТАР

Вадим Заяць, головний тренер ФСК «Буковина»:

Наша команда зуміла відігратися та створювала моменти, які, на жаль, не змогла реалізувати. У першому таймі ми могли забити 3-5 м’ячів та спокійно відпочивати.

У другому таймі «провалилися» трохи в середині. Футболісти втомилися, однак відсутність замін привела до того, що ми сподівалися на удачу. Враховуючи наш кадровий потенціал, скажу, що нічия – це закономірний підсумок матчу. Якщо ми будемо працювати, то обов’язково щось вийде.Нинішній команді два місяці. Коли ми розпочинали сезон, у нас було шість опорних півзахисників. Зараз маємо тільки два гравці на цю позицію. Без середньої частини поля команди бути не може. Сьогодні можемо розраховувати лише на 18 футболістів. А це лише серед-ина сезону. Ми втратили провідних гравців. «Буковина» - це єдина західно українська команда, яка ще виступає у першій лізі. Складається враження, що хтось сказав: «Її не повинно бути».

Володимир Шеховцов,головний тренер ФК «Геліос»:

Важко аналізувати гру одразу після її закінчення. Я лише зазначу, що сьогодні на полі були дві рівні команди. Тому підсумок гри вважаю закономірним.

ПЕРША ЛІГА

Рідні стіни не допомогли«Буковина» зіграла 1:1 з «Геліосом»

Команда «Геліос» (Харків) є незручним суперни-ком для «Буковини». У попередніх двох сезонах харківський колектив також вивозив із Чернів-

ців очки. На жаль, і у сьогодніш-ній зустрічі підопічним Вадима Зайця не вдалося святкувати перемогу. Вже на 6 хвилині гос-ті зуміли вразити «рамку» Бог-дана Когута. Гості виконували штрафний на правому фланзі атаки. Після подачі Антона Дол-гого на виході зіграв Богдан Ко-гут, який потрапив шкіряною кулею у Владислава Налигача. Захисник «Геліоса» і переправив м’яч у ворота «Буковини».

Через п’ять хвилин кутовий виконував Євген Сантрапин-ських, а ось Олександр Вечто-мов спромігся завдати удару головою – повз «рамку». А на 13 хвилині голкіпер харківської ко-манди Денис Сидоренко двічі (!) врятував свій колектив від гола. Зокрема, Денис зреагував на удар капітана «Буковини» Русла-на Платона. Згодом той же Рус-лан Платон зумів зрівняти раху-нок. Спочатку Денис Сидоренко зумів парирувати удар нашого гравця, однак Руслан таки зміг «розпечатати» ворота суперни-ка. Після успіху наші земляки й далі атакували «рамку» гостей. Зокрема удари Романа Дороша та Антона Савіна заблокували гравці харківської команди. А

на 43 та 44 хвилинах на ударну позицію виходили Олександр Вечтомов і Руслан Платон. Удар Олександра головою взяв Денис Сидоренко, а «пострілу» Руслана забракло влучності. Вже у дода-ний арбітром до першого тай-му час Євген Сантрапинських обі грав майже половину складу «Геліоса», однак шкіряна куля опинилася у руках Дениса Сидо-ренка. А ось на удар Ігоря Тісти-ка зреагував Богдан Когут.

На 52 хвилині матчу воротам «Буковини» загрожував Ан-

тон Долгий, який завдав удару з дванадцяти метрів. У цьому епізоді вдало діяв Богдан Когут. Через 9 хвилин на ударну пози-цію виходив Ігор Тістик. Богдан Когут парирував удар суперни-ка. А за 16 хвилин до завершен-ня основного часу гри наш во-ротар перевів м’яч на кутовий після удару Сергія Герасимця. А ось на 75 хвилині гри Ігор Ху-добяк вибіг на «побачення» з Богданом Когутом. На щастя, наш воротар зумів ліквідувати загрозу. На останній хвилині

основного часу удару завдавав Євген Сантрапинських – вище воріт. Підсумок гри – 1:1.

Тим часом, ФСК «Буковина» та досвідчений футболіст Руслан Гунчак за обопільною згодою сторін вирішили припинити співпрацю. Це пов'язано з тим, що 33-річний гравець вирішив завершити виступи у професій-ному футболі.

19 жовтня чернівецька «Буко-вина» гратиме у рідних стінах із командою «Сталь» (Алчевськ). Початок матчу о 15 годині.

Ярослав Тарновецький їде на чемпіонат світу

▪ У київському клубі «Кураж» відбувся чемпіонат України з вільної піраміди. На цих змаган-нях перемогу виборювали пред-ставники Чернівецької області. Найкраще серед наших висту-пив майстер спорту міжнарод-ного класу Ярослав Тарновець-кий (на фото), який розділив 5-8

місця. У чвертьфіналі Ярослав поступився кандидатові у май-стри спорту Ігорю Литовченку (Херсон). Другий показник се-ред буковинців належить трене-ру Тарновецького – Іллю Осачу-ку (17-32 місця).

Переможцем змагань став Артем Моїсеєнко (Дніпропе-

тровськ). Другу сходинку посів Микита Волик. А третю-четвер-ту сходинки поділили Дмитро Бєлозеров (Миколаїв) та Ігор Литовченко (Херсон).

Приємно, що Ярослава Тар-новецького включено до складу збірної України для участі у цьо-горічному чемпіонаті світу.

● Капітан «Буковини» Руслан Платон забив 6 голів у 8 зустрічах. Фото Романа Ковальчука

Вадим Заяць ще покерує «Буковиною»Після програного матчу команді «Суми» головний тренер черні-вецької команди Вадим Заяць заявив, що подає у відставку. Напередодні домашньої гри з «Геліосом» було зібрано прес-конференцію, на якій керівни-цтво клубу повідомило: «Відстав-ку Вадима Зайця не прийнято». - Ми розуміємо уболівальників, бо в останніх турах гра «Буковини» складається не так, як хотілося. На це є багато причин. Вважаю, що за невдачі команди має відповідати не лише тренер, але й увесь колектив – футболісти, керівництво клубу. На жаль, наша команда потрапила у «чорну» смугу. Сподіваюся, що «Буковина» подолає її якомога швидше. Ми робитимемо все для того, щоби по-вернути вболівальників на стадіон та тішити їх змістовною грою, - за-значив генеральний директор ФСК «Буковина» Микола Клим. Вадим Заяць підтвердив, що рішення подати у відставку після гри у Сумах – це не емоції. Він вважав, що прихід іншого фахівця, можливо, і витягнув би команду з цієї складної ситуа-ції. Водночас головний тренер клубу переконаний, що результат обов’язково буде. «Можу гаран-тувати, що «Буковина» докладе максимум зусиль для досягнення вагомих результатів», - пообіцяв вболівальникам В. Заяць.

ЧЕМПІОНАТ СВІТУ-2014Україна зазнала першої поразки Збірна України зазнала поразки від Чорногорії у третьому матчі відбірного турніру на чемпіонат світу-2014. "Синьо-жовті" в рід-них стінах програли з рахунком 0:1, пропустивши гол на 45-й хвилині. В контратаці відзначив-ся Деян Дам'яновіч.Наша збірна знову беззубо зіграла в атаці, не продемонстру-вавши при цьому надійності в обороні. І якщо молдовани не змогли скористатися помилками наших захисників, то технічні чорногорці покарали нас голом у роздягальню.Майже весь другий тайм "си-ньо-жовті" провели в атаках, але організована оборона гостей не припускалася помилок. Та й справді небезпечних моментів в основний час матчу наша атака не створила. Лиш у компенсо-ваний час у наших футболістів була чудова нагода зрівняти рахунок, але Руслан Ротань головою пробив повз ворота.Відтак, після трьох матчів Україна з двома очками опустилася на п'яте місце в групі Н, відстаючи від чорно-горців і англійців на п'ять очок.

Page 21: Погляд №42 2012

21СПОРТ18 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

Над темою працював Олег ШВИДКИЙ

ВЕЛОСПОРТ Буковинці відзначилися на Кубку України

Буковинські спортсмени відзначилися у фіналі Кубка України з крос-кантрі (ма-унтинбайк), який відбувся в Чернівцях. У змаганнях се-ред юніорів кращим став ви-хованець тренера Іллі Руссу – чернівчанин Денис Громко

(ШВСМ). А ось Вікторія Ко-сован святкувала перемогу в змаганнях серед дівчат, Євген Калинюк – серед юна-ків.

Бронзові нагороди здобули Руслан Циганчук (юнаки) та Максим Горевич (чоловіки).

ВІЛЬНА БОРОТЬБАСергій Одинак виграв чемпіонат України

Представники Чернівецької області здобули нагороди на чемпіонаті України з вільної бо-ротьби серед молоді, який від-бувся у Ковелі Волинської об-ласті. Як повідомляє sportbuk.com, у ваговій категорії до 74 кг перемогу святкував наш зем-ляк Сергій Одинак (тренери – батько Сергій Одинак та Ігор Дух). А ось бронзова призерка кадетського Євро-2010 Богдана Ящук цього разу посіла третю сходинку у ваговій категорії до 51 кг.

Медальною виявилась для Буковини і чоловіча категорія 120 кг. Щоправда, жереб роз-порядився так, що у боротьбі за одну з двох бронзових наго-род зійшлися двоє буковинців – Павло Сидоренко (Застав-на, тренер – Василь Молдо-ван), який тепер тренується у Львові, та Сергій Кричун з Кельменців (тренер – Василь Озорович), який навчається у Кам’янці-Подільському. У на-пруженій боротьбі «бронзову» сутичку виграв Сидоренко.

ЛЕГКА АТЛЕТИКАДомінував Сторожинецький район

Розпочалися обласні зма-гання серед дитячо-юнацьких спортивних шкіл системи осві-ти області. На СОУ «Буковина» 150 юних легкоатлетів з ДЮСШ №1 та №4 м. Чернівці, Герца-ївської, Новоселицької, Сторо-жинецької, Романковецької, Хотинської та обласної ДЮСШ “Авангард” змагалися на біго-вих доріжках та в секторах для штовхання ядра та стрибків у довжину з розбігу.

Змагання проводили серед учнів двох вікових груп – стар-шої 1996-1997 р. н. та молодшої

1998-1999 і молодших років на-родження. У загальнокоманд-ному заліку перемогли учні Сторожинецької ДЮСШ (ди-ректор – Іларій Токарюк). На другому місці команда Хотин-ської ДЮСШ (тренер – Іван Павлюк). І на третю сходин-ку п'єдесталу вперше підня-лись спортсмени Герцаївської ДЮСШ (тренери – Мар'яна Апетрей та Валерій Атудуроає).

Переможців і призерів зма-гань вітали і нагороджували імениті легкоатлети Іван Геш-ко та Сергій Яненко.

ЗНАЙ НАШИХ!Буковинець Микола Левко судив матч Фінляндія – Грузія

Наприкінці минулого тижня у рамках відбору до чемпіонату світу-2014 у Бразилії відбувся матч між національними збір-ними Фінляндії та Грузії. Ко-манди грали на Олімпійському стадіоні столиці Фінляндії.

Цікаво, що на цьому по-єдинку в ролі судді на лінії пра-цював чернівецький рефері Микола Левко. Микола Левко народився 9 грудня 1972 року. Суддівську кар’єру наш земляк розпочав 1998 року. З 2007-го буковинець обслуговує по-єдинки елітного вітчизняного дивізіону.

А ось арбітром у полі матчу Фінляндія – Грузія був киянин Євген Арановський. В україн-ську суддівську бригаду також входили Олексій Андреєв (До-нецьк, арбітр на лінії) та Ана-толій Абдула (Харків, четвер-тий арбітр).

Матч завершився з рахун-ком 1:1. Зазначимо, що у скла-ді національної збірної Грузії виступали представники укра-їнського чемпіонату – Канка-ва («Дніпро»), Даушвілі, Кенія (обидва – «Карпати»), Таргама-дзе, Окріашвілі (обидва – «Іллі-чівець»).

15-річний юнак – переможець етапу змагань з боулінгу

ІІ етап чемпіонату області зі спортивного боулінгу завершився у Чернівцях

Олександр ЮХИМЕЦЬ ✉ [email protected]

У боулінг-клубі «Турбіна» відбувся ІІ етап відкри-того чемпіонату області зі спортивного боулін-гу. З-поміж 28 учасни-ків переможцем став

п’ятнадцятирічний Євген Хомі-дов. Він є кандидатом у майстри спорту та успішно представляє Чернівецьку область на всеукра-їнських змаганнях.

Шестеро призерів отримали нагороди від організаторів, го-ловною з яких був ексклюзив-ний шар для боулінгу «Flipside». Загальний же призовий фонд змагань склав 15 тисяч гривень.

- Цей вид спорту став невід’ємною частиною мого життя – я тренуюся по три-чотири години тричі на тиж-день вже протягом п’яти років. Дуже радий, що моє захоплення підтримують батьки, – ділиться враженнями Євген. – Це нади-хає на перемоги. Сподіваюся, що наступного року вдасться виступити на чемпіонаті Укра-їни. Бо перемог в мене достат-ньо, проте за межами нашого міста виступав лише двічі: у Рівному був третім, а у Терно-полі восьмим.

За словами менеджера боу-лінг-клубу «Турбіна» Павла Фай-

ка, чернівецький боулінг поки що не є професійним. Проте вже є спортсмени, котрі цілком вдало виступають на всеукраїн-ських змаганнях і навіть пред-ставляють наш край на чемпіо-наті України.

- Ми всіляко намагаємося по-пуляризувати цей вид спорту. Тому проводимо такі відкри-ті турніри. Приємно, що серед пересічних відвідувачів також

є чимало охочих позмагатися. Тим більше, що участь у змаган-нях обійдеться навіть дещо де-шевше, аніж просто замовлен-ня доріжки, – розповідає Павло Файко. – До того ж це можли-вість позмагатися за призові.

Нагадаємо поціновувачам бо-улінгу, що СК «Турбіна» вже го-тує наступний етап відкритого чемпіонату області, який відбу-деться 18 листопада.

№ Команда Ігор Пер. Ніч. Пор. Р/М Очки

1 "Глибока" 14 12 1 1 37-15 37

2 "Маяк" 14 10 2 2 41-13 32

3 "Банилів" 14 9 2 3 39-16 29

4 "Ротор" 14 7 2 5 34-24 23

5 "Підгір’я" 14 7 1 6 26-19 22

6 "Черемош" 14 5 1 8 20-32 16

7 "Буковина-2" 14 2 6 6 21-32 12

8 "Колос" 14 1 3 10 17-32 6

9 "Путила" 15 0 4 11 17-56 4

ПЕРШІСТЬ ОБЛАСТІ

«Буковина-2» обіграла «Підгір’я»У 16 турі першості Чернівець-

кої області команда «Букови-на-2» приймала сторожинецьке «Підгір'я». Підопічні Валерія Богуславського та Юрія Гія від-значилися вже на 10 хвилині матчу. Гол на свій рахунок запи-сав Андрій Королянчук. Гравці «Буковини-2» мали можливості збільшити свою перевагу в ра-хункові ще у першому таймі, од-нак на перерву команди пішли з результатом 1:0.

А вже на початку другого тай-му дубль оформив Андрій Коро-лянчук (51 хвилина), а згодом Артем Єлов (52 хвилина) довів рахунок до 3:0 на користь «Бу-ковини-2». Той же Артем Єлов (79 хвилина) вчетверте вразив

ворота сторожинецького колек-тиву. За три хвилини до завер-шення основного часу гри екс-гравець «Буковини» Володимир Кифяк «підсолодив» гіркоту по-разки своєї команди. Остаточ-ний рахунок матчу – 4:1 на ко-ристь «Буковини-2».

РЕЙТИНГИ Троє українських футболістів потрапили до числа найпопулярніших у світіПочався перший етап голосування на звання "най-популярніший футболіст 2012 року".Одразу троє футболістів з України претен-дують на звання "найпопуляр-ніший футболіст 2012 року" за версією Міжнародної федерації футбольної історії і статистики (IFFHS). Це воротар москов-ського "Спартака" Андрій Дикань, півзахисник "Дніпра" Євген Коноплянка (на фото) і нападник київського "Динамо" Андрій Ярмоленко.15 жовтня на сайті IFFHS почався перший етап голо-сування, що триватиме до 30 листопада. Буде визначено найпопулярніших футболістів на континентах.Другий етап голосування пройде з 1 грудня до 3 січня 2013 року. З 32-х кандидатів (найкращі на своїх континен-тах) оберуть найпопулярнішого футболіста світу.

Турнірне становище команд

КОМЕНТАРВалерій Богуславський, тренер-консультант «Буковини-2»:Наша команда володіла перевагою у плані організації гри. Нам довело-ся досягти позитивного результату за рахунок швидкого переходу від оборони в атаку. Ми досягли певного прогресу.

● Брати участь у змаганнях можуть усі охочі. Фото С. Пуздряка

Page 22: Погляд №42 2012

22 КУЛЬТУРА 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»

Авторка 20 книг і кількох літературних нагород завітала до Чернівців

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

Уперше до Чернівців ві-дома українська пись-менниця, за плечима якої два десятки рома-нів, завітала 15 жовтня. Ірен Роздобудько по-

спілкувалася зі студентами фі-лологічного факультету ЧНУ, влаштувала автограф-сесію ра-зом із Андрієм Курковим у кни-гарні «Букініст» та взяла участь у літературно-музичному вечо-рі з своїм чоловіком Ігорем Жу-ком. А наступного дня поїхала презентувати свої книжки до Кам’янця-Подільського.

А ще встигла дати інтерв’ю кореспонден-ту «Погляду», в якому розпо-віла про одну свою хитрість, завдяки якій вона усюди встигає, та поділи-лася планами на майбутнє.

Література – це хвороба- Ірен, Ви вперше у Чернівцях.

Як Вам місто?- Враження такі, що не можу

висловити. Чернівці – дуже гар-не місто, скрізь хочеться пожи-ти. Давно знала, що мені варто приїхати сюди, але все часу не було. Була в ЧНУ, приємно вра-зила величезна аудиторія лю-дей, які читають. Публіка може найкраща з усіх, яких я тіль-ки бачила. Жваво реагують на кожне слово. Якщо це смішно, вони сміються, якщо треба за-питати – питають. Думаю, що було б добре ще раз приїхати та наступного разу хотілося б уже більш серйозно говорити про лі-тературу, про шлях до успіху.

- Не проти прочитати лекцію чернівецьким студентам?

- Боюся сказати, але напев-но, не проти. Дуже хочу дати поштовх молодим людям че-рез свої художні твори. Щоб вони кудись йшли, чогось хо-

тіли й нічого не боялися.- Література для Вас, успіш-

ної письменниці, робота чи спо-сіб самовираження?

- Взагалі, я людина, яка не від-різняє літературу від життя й ста-вить її трохи вище. Бо саме в літе-ратурі ти можеш жити, дихати й створювати свої світи, які згодом даруєш комусь. Це для мене не робота однозначно, це – хвороба.

- Ірен, за дванадцять років Ви написали двадцять книжок. Де черпаєте сюжети?

- Ви будете сміятися, але бага-то сюжетів народжуються з ма-леньких дрібниць. Наприклад, про написання роману «Ґудзик» почала думати, коли випадково у метро побачила ґудзик, який хтось загубив. Підштовхнути може й манікюр якоїсь жінки.

- Багато висловів з ваших книг стають крилатими. Наприклад, про «силу трьох ножів у жінці». Як вам вдається описати те, що інші відчувають?

- Це найбільший дарунок, який в мене є. Коли мої читачі, яких я бачу по очах, кажуть, що ми так думали, а ви написали. Чесно, це велике щастя. І коли таке чую, то готова просто вкло-нитися. Бо якщо письменник здатен на таке, то значить, він відбувся. А як це відбувається – не знаю. Щодо фрази про силу трьох ножів, то над нею дуже довго думала. Я їхала на день на-родження до Олі Герасим’юк й думала, щоб їй побажати. Потім на святкуванні дня народження я встала й почала говорити цю фразу, хоча не люблю виголошу-вати тости. Зрештою, слова самі склалися й так зав’язалася кін-цівка цього роману.

- Є у Вас і абсурдні тексти. Книга «Оленіум», де ви іронізу-єте над політичною ситуацією в Україні. Як гадаєте, персонажі з цієї книги досі при владі?

- Якраз нещодавно ми говори-ти про це. Видавець казав (2007 року, коли вийшла книга), що ця книга буде актуальною два роки чи рік, а відтак все зміниться. Та,

на жаль, вона актуальна досі. Але зараз мені сміятися не хо-четься. Я б хотіла написати «Оле-ніум-2» і навіть намагалася, але якщо тоді можна було пожарту-вати, то зараз...

- Робота у жіночому глянці впливає на Вас як на письменни-ка? Можливо, якісь теми чи об-рази запозичуєте?

- Ні, навпаки. Коли почала пра-цювати у глянцевому журна-лі, паралельно стала писати свій перший детективний роман із вбивствами та усілякими колізіями, щоб від «солод-кого» трішки відійти. Лише один раз вико-ристала у романі істо-рію про бабцю одну, яка мене дуже вра-зила.

- Ви родом із Донецька, але з 2000-го спіл-куєтеся і пи-шете україн-ською?

- Трішеч-ки раніше н а с п р а в д і . Я з 1998 року живу у Києві й так для себе вирішила. Працю-вала коректором у журна-лі «Сучасність», редактором якого був Іван Дзюба. І пра-цюючи з ним, зрозуміла, що не можу дозволити собі від-повідати йому російською. Відтоді спілкуюся і пишу українською. Зрештою, це питання інтелігентності. Адже скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина.

« Що більше ти робиш – то більше встигаєш»

- Хто Ваш перший читач?- До того як роман почи-

нає існувати на папері, пере-казую його чоловікові. А зараз сере дульшій доньці Оксані що-дня висилаю по сторінці тексту. Вона вийшла в мене на перший план серед читачів.

- Знаю, що у Вас є багато різних хобі – любите мандрувати і бага-то пишете. Коли все встигаєте?

- Є така хитрість. Що більше ти робиш – то більше встигаєш. Завжди кажу: «Спробуйте, бо це насправді працює». Я ось зараз пишу роман і з мене «лізе» одна картинка з бісеру. Тому пара-

лельно роблю дві справи.- Привідкрийте таємни-

цю, розкажіть, що чекати від Ірен Роздобудько най-ближчим часом?

- Можу розповісти, я не забо-бонна. Це роман, який назива-ється «ЛСД» (Ліцей слухняних дружин, – авт.). Про що – це за-вжди складно описати. Загалом, це антиутопія й фантасмагорія. Мовляв, існує ліцей, в якому ви-ховуються гарні жінки для за-можних чоловіків. Є у романі й елементи детективу і колізія про чоловіка, який намагається вря-тувати талановиту дівчину.

- Картини з бісеру даруєте чи може продаєте?

- Ні, що ви. У мене близь-ко тридцяти картинок, серед них є ікони, але серйозно цим не займаюся, бо не художник. Мені не вистачає смаку гарно підібрати кольори. Тому всі

картини вішаю на стіну й по годині можу стояти й диви-тися на них. Зараз роблю зи-

мове дерево.- У соціальних мережах Ірен

Роздобудько можна зна-йти?

- У «Фейсбуці» є сторінка, але дода-

вати нових дру-зів не можу, бо пе-ревищила ліміт п’ять тисяч. Ви-даляти зайвих, якихось там ін-дусів, які про-понують одру-житися, теж не візьмуся. На тій сто-рінці я ви-кладаю ін-ф о р м а -цію щодо

з ус т р і ч е й , презентацій,

але що роблю, на-приклад, вранці – не пишу. Гадаю, це за-надто.

- Що порадили б прочитати молодим людям, які люблять тримати в руках книгу?

- Думаю, просто треба чита-ти й самостійно обирати книж-ку, яка була б до душі. В прин-ципі людина повинна до яко-гось певного віку отрима-ти певну кількість інформа-ції, щоб потім стати гурманом. Тому я б побажала чернівчанам – стати гурманами.

«Дуже хочу дати поштовх молодим людям.., щоб вони кудись йшли, чогось хотіли й нічого не боялися»

Ірен Роздобудько

Ірен Роздобудько: «Всі сюжети народжуються з дрібниць»

на актуальна досі. ні сміятися не хо-

тіла написати «Оле-ть намагалася, але жна було пожарту-...

жіночому глянці с як на письменни-, якісь теми чи об-

уєте?и. Коли почала пра-лянцевому журна-о стала писати свій ктивний роман із та усілякимиб від «солод-и відійти. раз вико-ані істо-

ю одну, е вра-

м із е з л-

у й так ішила. Працю-

ором у журна-ь», редактором мн Дзюба. І пра-

зрозуміла, щоолити собі від-у російською.уюся і пишу Зрештою, це

телігентності. мов ти знаєш

- Картини з бісеру дможе продаєте?

- Ні, що ви. У меко тридцяти картинних є ікони, але серйне займаюся, бо не хМені не вистачає смпідібрати кольори.

картини вішаю на годині можу стояттися на них. Зараз

мове дерево.- У соціальних мер

Роздобудько мйти?

- У «Фесторінка,

вати нозів не моревищип’ять тдалятиякиходусівпонужитнеНркффц

з упре

але що рприклад, врпишу. Гаданадто.

● Ірен Роздобудько побажала чернівчанам стати гурманами. Фото автора

Реклама

Page 23: Погляд №42 2012

2318 жовтня 2012 р., №42 (645) www.poglyad.cv.ua

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р.Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників.Головний редактор Сергій Ключук.Редактор Володимир Бобер. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверхE-mail: [email protected]Телефони:

з питань передплати: 57-03-17, реклама: 520-111. Редактор: 522-311,Журналісти: 522-080Редакція не завжди поділяє позицію авто-рів публікацій.Відповідають за достовірність

фактів автори.Спілкування з читачами тільки на сторін-ках газети.Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.м. Чернівці, вул. Заводська, 37в

Підписано до друку 17.10.2012 р. Замовлення № 68 Наклад* 16450

Відповідальна за випуск Надія КАРБУНАР*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та

за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

▶Четвер 18.10Вночі +9°С, вдень +14°Схмарно

▶П’ятниця 19.10Вночі +5°С, вдень +15°Сдощ

▶Субота 20.10Вночі +7°С, вдень +16°Ссонячно

▶Неділя 21.10Вночі +8°С, вдень +17°Ссонячно

▶Понеділок 22.10Вночі +7°С, вдень +17°Ссонячно

▶Вівторок 23.10Вночі +6°С, вдень +11°Схмарно

▶Середа 24.10Вночі +6°С, вдень +9°Схмарно

19.10 – з 11.00 до 13.0021.10 – з 17.00 до 19.0024.10 – з 6.00 до 9.00

▶Магнітні бурі

ПОГОДАУ найближчі дні буде хмарно і тепло

УВАГА!

Триває передплата на газету

«Погляд»Вас чекають в усіх поштових відділеннях області

та редакції газети за адресою: проспект Незалежності 96

(6 поверх)Поштовий індекс 98703

18 жовтня очікується мінлива хмарність, буде тепло, без істотних опа-дів. Вночі та вранці слаб-кий туман. Вітер північно-західний 5-10 м/с. Тем-пература повітря вно-чі +6+11°, в горах +2+7°. Денна температура стано-витиме +15+20°.

19-20 жовтня – мінли-ва хмарність, без істот-них опадів. Вночі та вран-ці місцями туман. Вітер південно-східний 5-10 м/с. Температура повітря вно-чі +5+10°, в горах +1+6°. Денна температура стано-витиме +15+20°.

Температура води на ра-нок 17 жовтня становила: р. Прут м.Чернівці – +14,1°, на Дністровському водо-сховищі – +17,0°.

За даними спостережень метеостанції «Чернівці», 18 жовтня найвища темпера-тура повітря +24,5° тепла була 1979 р., найнижча – -4,0° морозу 1956 р.

Чернівецький обласний центр гідрометеорології

Вперше виступить на фестивалі комедії перед чернівчанами трупа Миколаївського театру

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

Фестиваль комедії «Зо-лоті оплески Букови-ни» цьогоріч трива-тиме з 22 по 29 жов-тня у муздрамтеатрі ім. Ольги Кобилян-

ської.З комедіями до Чернівців за-

вітають театральні трупи з Тер-нополя, Львова, Києва, Микола-єва, Вінниці та сусідньої Руму-нії.

Оцінювати їхню майстер-ність будуть журі. Попередньо керівник Чернівецького теа-тру Юрій Марчак розповідав, що очолить журі на фестивалі його викладачка Ада Роговце-ва. Втім, не склалося.

- Ада Миколаївна не приїде, оскільки їй перенесли зйомки саме на час «Золотих оплесків», – пояснює Ю. Марчак. – Хто очолить журі, глядачі поба-чать, коли прийдуть на відкрит-тя фестивалю. Нехай це буде ін-тригою.

Наразі відомо, що одним із членів журі буде актриса Лари-са Недіна.

На сцені ж можна буде по-бачити наймолодшого Ступ-ку Дмитра та Богдана Бенюка. Вони зіграють у виставі «Жона є жона» Київського театру ім. Франка.

Вартість квитків на виста-ви у рамках фестивалю «Золоті оплески» коливаються від 35 до 150 гривень. Найдорожчі квит-ки на виставу Київського театру ім. Івана Франка та Київського театру оперети. Втім, телефо-ном у касі театру «Погляду» по-відомили, що на виставу «Жона є жона» квитків уже немає. А на оперету «За двома зайцями» за-лишилися квитки у партері по 90 і 110 гривень.

- Ще на виставу Львівського театру квитки вартують від 40 до 70 гривень, – каже завліт те-атру Наталія Федорович. – А на всі інші – від 35 до 60 гривень.

На «Золоті оплески» до Чернівців їде Ступка, Бенюк і Недіна

● Богдан Бенюк зіграє у виставі «Жона є жона» Київського театру ім. Франка. Фото сайта dramtheater.cv.ua

ДОВІДКА

Вперше фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» провели у 2003 році. Відтоді регіональний фестиваль проводять щорічно у жовтні-листопаді. Свої комедії для чернівчан привозять театри з усієї України, а найкращих визначають почесні члени журі. За роки існування фестива-лю у ньому взяли участь близько 20-ти театральних колективів зі Льво-ва, Рівного, Тернополя, Чернігова, Івано-Франківська, Вінниці, Луцька, Києва, Мінська, Ясс та інших міст.

Театр Назва вистави

Коли дивитися (початок

вистав в усі дні о 18:30)

Тернопільський драмтеатр ім. Т. Шевченка

«Господиня Заїзду К. Гольдоні»

22 жовтня

Національний драмтеатр ім. Марії Заньковецької (м. Львів)

Комедія «Ромео і Джу-льєтта в кінці листо-пада»

23 жовтня

Миколаївський російський драмтеатр

Жарт у двох частинах «Руководство для же-лающих жениться»

24 жовтня

Ботошанський театр імені Міхая Емінеску (Румунія)

«Шалена, шалена ніч» (на румунській мові)

25 жовтня

Вінницький драмтеатр ім. М. К. Садовського

Комедія «Ревізор»26 жовтня

Київський національний театр оперети

Оперета «За двома зайцями»

27 жовтня

Чернівецький драмтеатр ім. Ольги Кобилянської

Комедія «Шельменко-денщик»

28 жовтня

Національний драмтеатр ім. Івана Франка (м. Київ)

Водевіль «Жона є жона»

29 жовтня

Програма фестивалю «Золоті оплески»

R

Page 24: Погляд №42 2012

24 РЕКЛАМА 18 жовтня 2012 р., №42 (645) «Погляд»