Download pdf - Погляд №47 2012

Реклама

www.vidido.ua

Буковинці намагалися допомогти голодуючим у 1932-1933 роках

Щороку кожної чет-вертої суботи листопа-да в Україні вшанову-ють жертв Голодомору 1932-1933 років. На Бу-ковині голоду в трид-цятих роках не було, але місцеві жителі збирали їжу та гроші, щоб допомогти своїм землякам вижити.

▶ 14

КУРЦІВ ВИЖЕНУТЬ З КАФЕ ТА РЕСТОРАНІВ ▶ 4

▶ 7

РОТАЦІЯ:Замість М. Харабари призначили О. Демидова

ЧЕТВЕР• 22 листопада 2012 року • №47(650)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

▶ 17

Голодомор забрав мільйони українців

Івона Вільк: «Проникаю у серця людей»Відома польська художниця, директор Молодіжного осередку творчої праці в місті Домброва-Гурнича Катовіцького воєводства (Польща) відвідала Чернівці. Серед її творчих робіт відбулася наша зустріч, під час якої розпитували про її життя і творчість

● Мільйони свічок у пам'ять про жертв Голодомору запалають 24 листопада. Фото з архіву "Погляду"

РЗМпО

2 НОВИНИ 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»

«Поверніть мені сина»Двадцять два роки тому Олена Іванова втратила сина. Тепер вимагають здати посвідчення члена сім’ї загиблого

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

Хлопець загинув під час проходження строко-вої служби. Як пояс-нили матері – пішов у звільнення, побачив хлопчика, що тоне,

кинувся витягати його з води і втопився сам. За смерть сина, котрого не вберегли команди-ри, держава призначила Олені Михайлівні доплату до пенсії – аж 9,96. Проте нещодавно жін-ка отримала листа із управлін-ня праці та соціального захисту населення першотравневої ра-йонної ради, у якому від неї ви-магають здати посвідчення чле-на сім’ї загиблого. Із яких при-чин – у листі нічого не вказано. Тож жінка вирішила звернути-ся до редакції «Погляду».

– Посвідчен-ня, що я маю, дає мені такі ж пільги, як і членам сімей загиблих (по-мерлих) вете-ранів війни. Це додаткові 9,96 гривні до пенсії та знижка 50% на плату за комунальні послуги, – розповідає пані Іванова. – Од-нак із травня 2012 року Кабінет Міністрів постановив доплачу-вати членам сімей ветеранів ві-

йни 42% від прожиткового міні-муму. Тож якщо у мене заберуть посвідчення, цю допомогу я не отримаю.

– Солдатів, котрі загинули в

армії, поділяють на дві катего-рії: ті, що загинули під час вико-нання службових обов’язків, та ті, що загинули під час військо-вої служби, – пояснює началь-ник групи соціального захисту міського військового комісарі-

ату Микола Ваколюк. – Звісно, для матері, яка втратила сина, це неважливо, однак на розмір матеріальної компенсації впли-ває суттєво. Очевидно, Олену Іванову свого часу зарахували не до тієї категорії, тож тепер виправляють помилку.

Проти такого поділу осироті-лих родин рішуче виступають у крайовій організації солдат-ських матерів Буковини, нази-вають його ганебним та неспра-ведливим. Адже мати довірила сина державі, відправила слу-жити, а держава мало того, що не зуміла зберегти його життя у мирний час, а ще й торгується за кожну копійку компенсації.

– У нашій області навіть є ви-падки, коли двоє солдатів за-

гинули у аварії, їхали при цьо-му в одній машині, проте одно-го вважають таким, що загинув «під час виконання службових обов’язків», а іншого – «під час військової служби», – розпові-дає голова Чернівецької крайової організації солдатських матерів Олена Яківна Іванова. – Причини смерті, котрі вказують команди-ри військових частин, часто роз-миті й неточні – «нещасний ви-падок», «раптова інтоксикація», «загинув за нез’ясованих обста-вин». Що ж насправді сталося за мурами частини – довідатися практично неможливо.

Олена Яківна каже, в армії надто велике число самогубств. З якого дива молодому хлопцю, фізичне і психічне здоров’я яко-

го до того ж напередодні під-твердила медична комісія, зво-дити рахунки з життям? Оче-видно, на такий радикальний вчинок наважуються через гні-тючу атмосферу та гноблення з боку офіцерів. Або ж свої гріхи і службове недбальство під сло-вом «самогубство» ховають ар-мійські чини. А відтак, чи пра-вомірно говорити про те, що людина сама, без сторонньої до-помоги, вчинила самогубство і призначати згорьованій матері компенсацію 9,96 гривні?

Той факт, що сина Олени Ми-хайлівни свого часу помилко-во зарахували до таких, що за-гинули під час виконання служ-бових обов’язків», а треба було до іншої категорії, переконують в управлінні праці та соціально-го захисту населення. Зараз, че-рез 20 років, кажуть – треба ви-правити помилку.

– У пані Іванової наразі є сіре посвідчення члена сім’ї загибло-го, а ми повинні їй видати по-свідчення матері військовос-лужбовця, який загинув під час проходження військової служ-би, – пояснює начальник відді-лу управління праці та соціаль-ного захисту населення Першо-травневої районної ради Катери-на Воронка. – Пільги, якими вона користувалася, тобто допла-та до пенсії розміром 9,96 грив-ні та 50% знижки на оплату ко-мунальних послуг при цьому за-лишаться. А ось на встановлену Кабміном доплату – 42% від про-житкового мінімуму – ця катего-рія пільговиків права не має.

У редакції газети, змучена го-рем мати розповідає, що обурю-ють не так смішні суми компен-сацій, як ставлення чиновників до таких, як вона, матерів. Адже сина їй уже ніхто не поверне.

▶Як часто вживаєте міцні алкогольні напої?

Олексій Михайлович, юрист

Практично не вжи-ваю, бо піклуюсь

про своє здоров’я. Вже не мо-лодий, та й хвороби не дозволя-ють. Тому відмовився від алко-голю навіть попри пораду ліка-ря щовечора вживати 50 гра-мів горілки.

Олексій, вантажник

2-3 рази на місяць. Вважаю, що іно-ді навіть корисно

вживати алкоголь, – він заспо-коює нерви та знімає стрес.

Інна, студентка

Досить рідко. При-близно раз на два місяці. Мені здаєть-

ся, що розважити себе можна й без алкоголю.

Опитував Олександр ЮХИМЕЦЬ

▶«Нещасний випадок», «нез’ясовані обставини», «загинув при поже-жі» – такі розмиті пояснення причин смерті часто отримують матері заги-блих солдатів

● Лист із управління праці та соціального захисту населення обурив Олену Іванову, адже організа-ція, яка, відповідно до, повинна захищати, лише принижує солдатських матерів. Фото автора

Пропаганда зробила із українців затятих пияків, аби підвищувати ціни на алкогольні напої


▪ На полицях чернівецьких крамниць уже з’явилася горіл-ка за новими цінами. Ще на по-чатку листопада, очевидно, для поповнення державної казни, Кабінет Міністрів підвищив мі-німальну роздрібну ціну півлі-трової пляшки оковитої на 7,3% – з 26,1 до 28 гривень. У зв’язку з цим експерти прогнозують спад продажу горілчаних виро-бів, проте він триватиме недов-го, вже за місяць народ звикне до нових цін і почне пити стіль-ки ж, скільки й пив.

– Зазвичай після подібних по-дорожчань рівень продажу па-дає приблизно на 20%, однак за три-чотири тижні повертається до попередніх показників, – роз-повідає директор однієї із Черні-вецьких дистрибуційних ком-паній алкогольних напоїв Роман Клічук.

Варто зазначити, що за ціна-ми українська горілка вже на-

здоганяє європейську. Зокрема, у Німеччині півлітрову пляшку можна купити за 4 євро.

– У Німеччині горілка ко-штує від 4 до 10 євро, залежно від частини країни та сорту на-пою, – розповідає чернівчанин, що працює у Магдебурзі, Саш-ко Горський. – Німці вважають, що 7 євро – це вже дуже доро-го. Особливо якщо врахувати, що пляшку пива можна купити в середньому за 50 євроцентів, однак можна знайти і дешевше.

Хоч німцям і шкода викидати кревно зароблені євро на окови-ту, вони можуть дозволити собі купити на зарплату значно біль-ше пляшок, ніж українці зага-лом і буковинці зокрема. Якщо

вірити головному управлінню статистики у Чернівецькій об-ласті, середньомісячна заробіт-на плата мешканців нашої об-ласті у вересні 2012-го станови-ла 2352 гривні. У перерахунку на пляшки горілки це буде рівно 84 «півлітри». Середня ж зарпла-та рядового бюргера більша за 3 тисячі євро, а це означає, що він може купити понад 300 пля-шок оковитої по 10 євро, а по 4 євро узагалі у два з половиною рази більше. Отже виходить, що горілка в Європі хоч і дорожча, проте споживачу доступніша.

Для порівняння, у Росії півлі-трова пляшка вартує від 200 до

300 рублів (це приблизно від 50 до 75 гривень), у Італії – 8 євро (близько 80 гривень), у сусідній із Буковиною Румунії – 25 леїв (трохи більше 57 гривень).

Листопадове здорожчання горілки – не останнє. З 1 січ-ня 2013 року Верховна Рада підвищила ставки акцизів на пиво, алкоголь і тютюнові ви-роби. Так, ставка акцизу на пиво зросте з 0,81 до 0,87 грив-ні за літр, міцні вина – з 2,33 до 2,51, ігристі вина – з 3,38 до 3,65, сидр – з 0,46 до 0,50. Най-більш суттєво зросте ставка ак-цизу на спирт – із 45,87 до 49, 49 гривні за літр.

ЦІНИ

Горілка вартує майже як у Європі

Країна Середня заробітна плата

(у євро)Вартість пляшки горілки,

0,5 л (у євро)

Україна 300 2,7

Росія 590 5-7,5

Німеччина 2500-3000 4-10

Італія 2000-2300 8

Румунія 600 5,6

Середня зарплата і вартість горілки у країнах Європи

3НОВИНИ22 листопада 2012 р., №47 (650) www.poglyad.cv.ua

Реклама

Реклама

Чим поїдемо на Новий рік

Квитки до Чернівців із Києва на передноворічні дні розкупили за добуОльга МАКСИМЮК

✉ [email protected]

Зважаючи на те, що при-дбати квиток на попу-лярні напрямки на заліз-ниці до Києва та Львова проблемно у звичайні дні, чернівчанам варто

заздалегідь підшукати варіанти, як добратися додому напередод-ні свят. Адже щойно розпочали продаж залізничних квитків на передноворічні дні, майже всі квитки у напрямку Чернівців розкупили.

Як повідомила черговий вок-залу станції «Чернівці», за добу, 15 листопада, розібрали всі квит-ки на 28 та 29 грудня із Києва до Чернівців. Викупили навіть дорогі (496 гривень один кви-ток) місця в СВ-вагонах. Немає жодного квитка на потяг до Чер-нівців вже і на 30 грудня. Можна взяти квиток хіба що на 31 грудня і зустріти Новий рік в потязі. На це число місць є достатньо.

Щодо напрямку Львів–Чернів-ці, то тут квитків на передново-річні дні (28, 29, 30 грудня) є ще багато.

Водночас із Чернівців до Киє-ва чи Львова напередодні ново-річних свят ймовірно мало хто їхатиме. Великого попиту в ці дні на квитки, за словами касира, немає.

Тим, хто не встиг придбати квитки на передноворічні дні,

сподіватися на додаткові потя-ги, не варто. Як повідомила ке-рівник прес-служби Львівської залізниці Лілія Криницька, до-даткових потягів до Чернівців не буде. Єдине, можливо дода-дуть кілька вагонів. Та із цим теж проблема. Оскільки немає закупки нових потягів, рухо-мий склад зношується, деяким вагонам львівської залізниці більше 30 років.

У касах головного автовок-залу Чернівців повідомили, що у разі необхідності додаткові автобуси на передноворічні дні формуватимуть у міру закупки квитків на рейсові автобуси.

Щоправда, проїзд у них ко-

штуватиме трохи дорожче, аніж у рейсовому автобусі. Напри-клад, квиток на рейсовий авто-бус до Києва нині коштує 150 гривень, відповідно, на додатко-вий вартуватиме 190 гривень, а то й дорожче.

● Хоча біля залізничних кас не було великих черг, квитки до Чер-нівців із Києва на передноворічні дні розібрали за добу. Фото С. Пуздряка

ДО УВАГИ ПАСАЖИРІВЗ першого січня 2013 року квитки на потяг продавати-муть за новими правилами. Отримати їх можна буде лише з посвідченням особи. Іменний квиток не можна буде передати іншій особі, хіба що повернути в касу.

4 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»НОВИНИ

Довірливих користувачів соцмереж вербують у секти, пропонуючи високі заробіткиІрина ВОРНІЧЕСА


Кому б не хотілося мати успішний бізнес. А ще й якщо не потрібно нічо-го туди вкладати, ризи-кувати та й взагалі пра-цювати. Мрія про те, що

можна отримати все задурно, гріє душу. А тим часом винахід-ливі аферисти намагаються на цьому заробити. Цільовою ау-диторією нині стали користува-чі соціальних мереж, які дедалі частіше отримують пропозиції про начебто вигідну співпрацю.

- За останні два тижні отри-мала в соцмережах з десяток повідомлень про співпрацю від різних людей, – розповідає чер-нічанка Світлана Костецька. – Всі вони пропонували приєдна-тися до вигідного бізнесу. Ска-жімо, чоловік середнього віку кликав у «новий економічний проект». Мовляв, він працює з групою незалежних бізнесме-нів з Польщі, США та Канади, а зараз шукає амбіційних моло-дих людей для розвитку бізне-су через Інтернет. Пропозиція здалася досить привабливою. Втім, пояснити більше чоловік обіцяв лише особисто під час зустрічі. Призначив «побачен-ня» на певний день, коли мав

би бути у Чернівцях. Але піти на нього я побоялася, адже зу-стріч з незнайомим чоловіком з невідомого приводу виклика-ла сумнів.

Як пояснюють експерти, те, що дівчина відмовилась від сумнівної співбесіди – правиль-не рішення. Адже зараз просто бум пропозицій про надпри-буткову та престижну роботу. Під модною назвою «Інтернет-комерція» ховається вже ві-домий мережевий маркетинг, який відтепер взялися просува-ти через всесвітню мережу.

– Подібні пропозиції про ви-гідну роботу часто не мають жодного реального підґрунтя, – каже радник з питань бізнесу Євген Житарюк. Найчастіше це просто один із методів роз-витку мере-жевого мар-кетингу, по-будова піра-мід, у яких головна мета заро-бити на тих, хто приєднуєть-ся останнім. Найбільш ймовір-но, що дівчині пропонували б розповсюджувати якісь товари

або й взагалі зробити почат-ковий внесок, а ніяк не робо-ту. А зустрітися чоловік так ба-жав, тому що особисто набага-то легше вмовити людину на-

віть на дурницю. Для цього мо-жуть використовувати спеці-альні технології НЛП, або про-сто навички гіпнозу. Головна мета – завоювати вашу при-

хильність та, звичайно, те, що у гаманці.

Тамара Гринчук, яка біль-ше 5 років працювала на ком-панію, що розповсюджує побу-тову хімію та товари для дому, каже, що хоча мережевий мар-кетинг активно використову-ють у всьому світі, заробити у ньому вкрай важко.

- Основним джерелом дохо-ду мав би стати продаж това-рів, але через низьку якість та високу ціну купувати їх спожи-вач не хоче, – розповідає жін-ка. – Натомість, сама піраміда живе за рахунок продажу на-вчальних матеріалів (дисків чи посібників від людей, які дося-гли висот у компанії), оплату тренінгів та, звичайно, член-ських внесків. Кожному ново-му учаснику, аби приєднати-ся, потрібно заплатити. Тож на публічних тренінгах (які пері-одично влаштовують для за-лучення нових людей) не со-ромляться «промивати» мізки. Якщо ж людина все-таки з ча-сом розуміє, що реальних за-робітків робота не приносить, піти з піраміди набагато важ-че, аніж долучитися.

– Інтернет є дуже сприят-ливим середовищем для роз-витку комерції. І, безсумнів-но, є чимало способів заро-бити у мережі. Щоправда, по-трібно розуміти, що партнерів для бізнесу люди навряд чи бу-дуть шукати через масове роз-силання. Тож аби не пошитися у дурні, потрібно зважати і на зміст повідомлення, і на реаль-ність пропозиції, – каже Є. Жи-тарюк.

Коли робота - вовк

▶Модна назва «Інтернет-комерція» для звичайних людей означає вже відомий мережевий маркетинг

За три тижні введуть заборону на куріння в закладах харчування

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ [email protected]

▪ Серед нововведень, які ніби-то покликані пропагувати здо-ровий спосіб життя, з’явилася ще одна зміна. Якщо раніше

власників закладів змушували виділяти зони для курців і не-курців, то віднині заборонять курити в закладах ресторан-ного бізнесу взагалі, посилаю-чись на закон про обмеження місць куріння тютюнових ви-робів.

Від таких змін власники кафе і ресторанів не в захва-ті. На їхню думку, це лише від-лякуватиме клієнтів та ніяк не вплине на кількість курців.

- Вважаю, що досить зако-ну, за яким 50% місць в закладах були відведені для курців, а 50% для тих, хто не курить. Новий закон порушує права курців. Взагалі будь-які заборони викликають в сус-пільстві спротив. Крім того, не знаю яким чином праців-ники закладів зможуть при-мусити клієнтів не курити: не силоміць ж виганяти їх на-двір, – коментує власник рес-торанного закладу Ігор Соло-мон. – Цей закон жодним чи-ном не вплине на зменшення курців, лише вдарить по від-відуваності закладів харчу-вання.

Самі ж курці кажуть, що че-

рез заборону курити навряд чи відмовляться від шкідли-вої звички, а швидше, задума-ються про те, чи варто відвіду-вати той чи інший заклад. Та й взагалі новий закон вважають дискримінацією своїх прав.

– Заборона курити у барах, ресторанах, кафе порушує право людини на свободу ви-бору. Адже курити чи не ку-рити – це вибір кожного з нас, – міркує чернівчанка Марина Марчук. – Крім того, це змен-

шить прибуток закладів, адже у нас велика кількість курців. Як на мене, то краще розділи-ти площу на зали для курців і некурців. Це буде справедли-во.

Та навіть ті, хто вважає, що куріння – це звичка, від якої треба відмовитися, стверджу-ють, що заборона – не найкра-щий засіб в боротьбі за здоро-вий спосіб життя. Так, за сло-вами чернівчанина Олега Не-вельського, повна заборо-на – це безглуздя, бо ж хоч як забороняй, людину без її ба-жання від куріння не відучи-

ти. В ресторанах і кафе пови-нні бути якщо не зали для кур-ців, то як мінімум місця з хо-рошою вентиляцією, або міс-ця для куріння. Водночас ціл-ковита заборона куріння нія-ким чином не обмежує права курців, оскільки куріння шко-дить не лише їм, але й оточен-

ню. Тому нововведення має позитив.

Хай би скільки суперечок виникало стосовно нової забо-рони, навряд чи вона вплине на прихильників згубної звич-ки. Швидше за все, вони про-сто куритимуть надворі, або ж збиратимуться в інших місцях.

НОВОВВЕДЕННЯ

Курців виганятимуть з кафе та ресторанів

▶Перевіряти відповідні заклади будуть за планом та через скарги

Віктор Лащак, начальник ін-спекції з питань захисту прав споживачів

На сьогодні є два шляхи про-ведення перевірок: планові, ко-трі стосуються лише юридич-них осіб, та перевірки, що про-водять за скаргами споживачів. Якщо в ході таких перевірок буде виявлено порушення, то до порушника будуть застосо-вані адміністративні санкції, пе-редбачені законодавством.

▶За куріння в залі штрафуватимуть, зате надворі можна

Андрій Саламандик,юрист

16 грудня 2012 року набуває чинності Закон України «Про обмеження місць куріння тютюнових виробів». Цей закон передбачає заборону куріння тютюнових виро-

бів, а також електронних сигарет і кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства. До них належать фабрики-кухні, заго-тівельні фабрики, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії.За куріння у закладах ресторанного господарства, а також за розмі-щення попільничок власнику доведеться сплатити штраф розміром від 1000 до 10000 гривень. А от до відвідувачів-порушників засто-совуватимуть лише попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Проте норми нового закону поширюються лише на приміщення за-кладів, а от на літніх майданчиках чи терасах курити ніхто не забо-роняє.Контролюватиме та перевірятиме виконання нововведень державна інспекція з питань захисту прав споживачів.

▶За куріння в залі штрафувати-муть і власника, і клієнта

А як ви зробите мене багатим?

Ось так - БАЦ! І ти багатий! Лише встигай платити...


Реклама

Гривню чекає вільне плавання

Експерти кажуть, це корисно для економіки, але не для наших гаманців

Юлія ХОРОШУН ✉ [email protected]

Міжнародні креди-тори із МВФ вже вкотре порадили Україні відпустити курс національної валюти. Там вважа-

ють – від цього нашій економіці країни стане значно легше. Із цим вже майже погодився На-ціональний банк.

Нині ми одна з небагатьох держав у світі, де курс валюти фіксований. Тобто щодня На-ціональний банк дає фінуста-новам орієнтир, яким саме має бути курс цього дня.

Відпускати курс чи ні, у НБУ поки що остаточно не вирішили. Однак вже офіційно за-явили, що роби-тимуть гривню більш гнучкою, цього не омину-ти. Проте про жодні різкі ко-ливання курсу не може бути й мови.

Як прокоментував керів-ник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький, трима-тимуться режиму керованого плавання курсу – він не фіксо-ваний, але і форсувати перехід до вільного плавання не будуть.

Думки ж експертів з приводу того, потрібно це Україні чи ні – розійшлися. Одні вважають, що валютний коридор має бути, себто курс має коливатися у

межах 10 відсотків. Це буцімто піде на користь нашій еконо-міці. Інші дотримуються прямо протилежної думки.

Фінансовий радник Євген Жи-тарюк каже, плаваючий курс – це світова практика. Це цілком природно для розвинених країн.

– 2007 року нашу країну МВФ вже спонукав до того, аби ві-пустити національну валюту. Однак ми пам’ятаємо, чим це скінчилося. Протягом дня курс долара змінювався так часто, що не встигали за ним стежи-ти. Насправді наша економіка надто слабка для того, аби від-пускати курс. У нас поки що погано прописано механізм роботи банків з валютним ви-торгом. Тому будуть спекуля-ції. Такі різкі стрибки курсу 2008 року розпочалися через те, що законодавча база, яка регламентувала плаваючий курс, була досить слабкою і не-

досконалою. Що цікаво, зараз вона не змінилася, тож якщо курс відпустять, на нас чекає повторення ситуації чотири-річної давнини. Для нашої слабкої і неповноцінної еко-номіки керований курс – саме те, що треба. Якщо на наш ва-лютний ринок прийде якийсь крупний іноземний банк із потужним кредитним плечем, то він цілком в змозі встанови-ти такий курс, як 4 роки тому. Якщо відпустити курс, спеку-ляцій на валютному ринку не

уникнути.Можливо, вільний курс і

справді мав би певний терапев-тичний ефект для нашої еконо-міки, однак в умовах нестабіль-ності, як зараз, валюту в цьому коридорі завжди притискатиме до верхньої позначки. Це типо-во для нашого валютного ринку.

Купив 100 доларів, віддай 15 податку

Хоча законопроект про вве-дення податку на валютні опе-рації його ініціатор з Ради таки відкликав, галасу довкола нього не поменшало. Адже не факт, що після доопрацювання на-родні обранці не повернуться до його розгляду.

Тим часом, перспектива пла-тити 15 відсотків податку під час купівлі чи продажу валюти не-абияк стурбувала не лише пере-січних громадян, але й банкірів.

Як зазначив голова Асоціації фінансистів Буковини Євген Про-копець, від подібних дій влад-ників складається враження, що лобіюють інтереси міняйлів на державному рівні. У розпал валютного ажіотажу Нацбанк взявся здійснювати перевірки комерційних банків, що спричи-нило активізацію нелегальних торгівців валютою. Тепер же за-йшла мова про введення подат-ку на валютні операції.

– Якщо його таки запрова-дять, то уявіть, якою має бути маржа. Комерційні банки зму-шені будуть купувати валюту дорожче, відповідно, і продава-ти, враховуючи, що ще мають щось заробити. Звісно, підняти курс до вигідного вони не змо-жуть. Тому, швидше за все, про-сто відмовляться від здійснення валютних операцій, – проко-ментував Є. Прокопець

▶Учора у місті подейкували, що банки перестали брати у населення долари. Ми перевірили інформацію, виявилося, це лише чутки

Ой, гривня знову в люк

впала Так я звідси

і не вилізала

6 НОВИНИ 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»

Комарі не дають заснути ні дорослим, ні дітямУ підвалі будинку, що на вулиці Головній, 220, у підвалі фекальне болото, а комарі є навіть взимкуОлексій МИКОСЯНЧИК


Про те, що житловий фонд в Україні загалом і Чернівцях зокрема пе-ребуває у, м’яко кажучи, незадовільному стані – відомо давно. І з кож-

ним роком ситуація лише погір-шується. Мережі не витриму-ють сучасного навантаження, металеві труби або ж прогнили, або діряві, мов решето. Цілком об’єктивно грошей у комуналь-ників на заміну мереж не ви-стачає і навряд чи буде достат-ньо. Саме через ці фактори меш-канці багатоповерхівок змушені жити в умовах, максимально на-ближених до екстремальних.

У дев’ятиповерховому будин-ку, що на вулиці Головній, 220, вже кілька років у підвалі пер-манентно з’являється смердю-ча багнюка з фекалій та вулич-них стоків. Усе це нестерп-но смердить і, мало того, там постійно осе-ляються чима-лі комарі, блохи, різноманітні жуки та мікроби.

За словами мешканців, їм на-віть зараз доводиться на ніч вмикати фомульгатори від ко-мах, бо комарі не дають заснути ні дорослим, ні дітям. А у кори-дорах та сходових клітках вони почуваються, немов вдома.

– У будинку навіть зараз по-вно комарів та різних комах. Вони якісь мутанти, величез-ні і завжди, навіть попри мос-кітні сітки на вікнах, знаходять шпарини і залітають у кварти-ри, – розповідає мешканка бу-динку Олена Бікір. – Ми постій-но на ніч вмикаємо засіб від ко-марів, інакше заснути неможли-во. Дуже страждає від цього ди-

тина. Особливо нестерпно вліт-ку, коли вони у під’їзді кружля-ють цілими хмарами.

За словами жінки, цій пробле-мі вже не перший рік. Час від часу працівники житлового гос-подарства, що обслуговує буди-нок, приходять, щось роблять,

але все повторюється знову. Лише коли дуже сильні морози, то комарі зникають, проте різні жуки та таргани – постійні меш-канці будинку.

Також люди бояться, що че-рез постійне болото з нечистот у підвалі та бактерії хворітимуть їхні діти. Адже сморід чути на-віть на верхніх поверхах. Хоча керівник підприємства, що об-слуговує цей будинок, запевняє, що ситуацію виправили і таких проблем вже не буде.

– Ми знаємо про цю пробле-му. Там постійно протікала вну-трішньобудинкова каналіза-ція. Наші працівники постійно її прочищали, але через деякий час вона знову забивалась. Ми

поміняли мережі і наразі ситуа-ція набагато краща. Ми робимо свою справу набагато більше, ніж цього року сплачено гро-шей, аби лише позбутися цієї проблеми, – розповів керівник ПП «Санітарія» Віктор Бацанов-ський. – Наразі там уже немає цього болота і фекалії не проті-кають. Коли воно підсохне, ду-маю, наступного тижня, ми за-мовимо дезінфекцію від кома-рів, бліх та мікробів.

За словами керівника підпри-ємства, проблема має кілька причин, зокрема людський фак-тор та труби дещо меншого ді-аметра, ніж повинні бути, адже будинку вже під 30 років. Окрім того, на трубах накопичуються жирові відкладення і вони по-ступово забиваються.

Водночас він зауважив, що вирішальним фактором є люд-ський. Мовляв, люди перетво-рили каналізацію на сміттєпро-від і вона постійно забивається.

Але мешканцям будинків, які перебувають на балансі ЖРЕПів, хочемо нагадати, що проблеми з вашими будинками повинні вирішувати саме вони, оскільки ви сплачуєте їм за це чималі кошти.

– Люди скидають у каналіза-цію лушпайки від картоплі, різ-ні очистки і, відповідно, кана-лізація забивається. Вони пода-ють заяву і наші сантехніки при-ходять та чистять, – зауважив Ві-ктор Бацановський.

Хоча самі мешканці катего-рично відкидають, що викорис-товують каналізацію як сміттє-провід. Кажуть, що таке можуть робити хіба що абсолютно не-далекі люди чи ті, хто винаймає житло.

Проте страждають люди в усьому будинку, особливо діти. Сподіваються, що, нарешті, на їхню проблему зглянуться і вони зможуть нормально жити і спа-ти.

– Ви знаєте, це вже нестерп-но. У квартирі постійно повно комарів, якихось тарганів та ве-личезних жуків. Ми не можемо ні вікно відчинити, ні двері, бо одразу залітають хмари кома-рів. Їх навіть холоди не лякають, – каже Людмила Сибірка, меш-канка будинку на вул. Головній, 220. – У мене дитина і доводить-ся вмикати фомульгатор, але не хочеться, щоби дитина постійно дихала ним, це також, напевно, шкідливо.

● Наразі у підвалі замінили труби і планують провести дезінфекцію. Фото Станіслава Пуздряка

▶Час від часу підвал будинку на вул. Головній, 220 затоплюють нечистоти

Чи в трубі річ…

Після публікації «Погляду» жінка, на яку скаржилися, виконала вимоги комісії… Сусідка й далі не задоволена


У позаминулому номері «По-гляду» (№45 від 8 листопада 2012 року) ми писали про су-сідські війни, які розпочалися через те, що одна із сусідок ви-вела трубу своєї газової колон-ки прямо під балкон іншої.Мешканка будинку на бульва-рі Героїв Сталінграда, 24 Ганна Житарюк стверджувала, сусідка з квартири знизу її труїть, мов-ляв, через випари з її газової ко-лонки в кімнатах стоїть сморід, а у неї самої погіршилося само-почуття. Власниця труби ж пере-конувала, має на своє обладнан-ня всі дозволи. Ба більше, колон-ку встановила три роки тому і до цього ніхто не скаржився.Газівники, які спершу дозволи-ли жінці встановити трубу саме так, після скарги сусідки пере-думали, зібрали комісію й по-становили – трубу треба подо-вжити на 40 сантиметрів.– За технологією для такого типу газового обладнання передбаче-но лише короткий шматок труби, ми, повторно все обстеживши, сказали господарям подовжити її на 40 сантиметрів, – коментує головний інженер ПАТ «Чер-нівцігаз» Василь Гончар.Рівно через тиждень після публі-кації до редакції прийшла Марія Коблюк, чия труба стала яблу-ком розбрату, і повідомила, що трубу вона подовжила і не на 40 сантиметрів, а на цілий метр.– Доварили до труби ще метр. Проте сусідка життя мені не дає, вимагає, аби я вивела трубу аж на дах, як у будинку навпроти. Але ж у мене тільки газова ко-лонка, не котел. Тим паче, ко-ристуватися нею вдається тіль-ки пізно ввечері, бо вдень про-сто не вистачає напору газу, аби обладнання увімкнулось, – каже М. Коблюк. – Сусідка звинува-чує у тому, що я підкупила комі-сію. Але мене навіть вдома не було, перебувала на лікуванні у санаторії. Увесь цей час сусідка буквально тероризує мене.Ганна Житарюк пояснює, скар-житься і далі, бо після того як су-сідка подовжила трубу, хоч і ста-ло трохи краще, та ситуація сут-тєво не змінилася і випари й далі не дають їй дихати у квартирі.Очевидно, вентиляційна труба під балконом, яких сотні у Чер-нівцях, не є головною причи-ною сварки між сусідами. Якщо дорослі люди вчасно самі не зрозуміють, що життя не таке вже й довге, щоби витрачати його на сварки, то ніякий суд не допоможе.

● Трубу Марія Коблюк по-довжила, як того вимага-ла комісія, але Ганні Жи-тарюк і далі вона заважає. Фото Станіслава Пуздряка

Колись лижна підготовка була обов’язковою в усіх ЗНЗ

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

Cьогодні стояти на лижах вмі-ють лишень ті діти, батьки ко-трих мають гроші на поїздки на гірські курорти. А не так давно в усіх школах лижна підготовка була обов’язковою.

- Закінчив школу 27 років тому. Щозими, як тільки випадав сніг, нас виводили в парк бігати на лижах, – розповідає чернів-чанин Олексій Прокопчук. – Нам це дуже подобалося. Та й думаю, це було корисно, свіже повітря плюс спорт. На жаль, своїх дітей я вчив вже самотужки.

За словами вчителя фізично-го виховання Михайла Василь-чука, лижі в шкільній підсобці є, та вони дуже старі, такі, що одягаються як сандалі. Катати-ся на них вже небезпечно. А но-вими школу не забезпечують, тому лижну підготовку вже не проводять близько п’ятнадцяти років.

Методист науково-методич-ного центру з виховної роботи Інституту післядипломної пе-дагогічної освіти Чернівецької області В’ячеслав Гавлюк по-яснює, що зараз в навчальних програмах для ЗНЗ не перед-бачено занять з лижної підго-товки. В програмі її немає вже 6 років. Одна з причин відмі-ни – відсутність матеріально-технічної бази навчальних за-

кладів для проведення занять з лижної підготовки.

Наразі тільки Федерація спор-тивного орієнтування Черні-вецької області проводить від-криту першість області з лижно-го спорту, але такі змагання від-буваються раз на рік для спортс-менів федерації орієнтування. Основними проблемами для розвитку лижної підготовки по області є те, що немає коштів на купівлю інвентарю, необхідних умов для проведення занять та фахівців з цього виду спорту.

Що ж стосується лижних шкіл, то державних в облас-ті зараз немає. Приватних на-лічується п’ять, зокрема лижні бази «Мигово», «Німчич», «Со-нячна долина», «Горбова» та «Цецино», де діти займаються

за бажанням. За домовленіс-тю управлінь та відділів осві-ти з лижними базами є можли-вість забезпечити проведення занять упродовж зимового пе-ріоду кожну школу району або міста. Наприклад, чернівець-кі діти можуть вчитися катати-ся на лижах у гірськолижному комплексі «Горбова» за спеці-ально складеним графіком для шкіл міста.

- Регіональними видами в Чернівецькій області є спортив-ні ігри, легка атлетика, гімнас-тика та єдиноборства, – каже В’ячеслав Гавлюк. – Проте, на нашу думку, для розкриття по-тенційних можливостей кожної людини потрібно сприяти залу-ченню усіх учнів до занять лиж-ною підготовкою.

ОСВІТА,

На лижі в школах немає грошей


Реклама

Учора представили нового керівника міліції

Ним став полковник Олександр Демидов, який працював начальником УМВС України на Львівській залізниці

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

Ще у п’ятницю стало відомо, що в керівни-цтві УМВС України в Чернівецькій області відбудуться кадрові зміни. Йшлося про те,

що керівника міліції області, ге-нерал-майора Миколу Харабару звільнили з посади, а на його місце призначили іншу людину.

У понеділок голова Черні-вецької обласної ради Михайло Гайничеру офіційно заявив, що Микола Харабара не працюва-тиме керівником міліції області.

– Мені шкода, що Микола Дми-трович не працюватиме в нашій області. Адже це прерогатива міністерства. Ми маємо подяку-вати йому за роботу на цій вкрай важливій ділянці роботи, – пові-домив Михайло Гайничеру.

І лише у вівторок на офіційно-му сайті МВС України з’явилось офіційне повідомлення, що но-вим начальником УМВС України в області призначено полковни-ка міліції Олександра Демидова, який до цього працював на по-саді начальника УМВС України на Львівській залізниці.

Його представляв правоохо-ронцям області начальник де-партаменту карного розшуку ВМС України Василь Паскал. Він подякував колишньому керівни-ку міліції і сподівається, що ро-бота лише поліпшуватиметься.

Сам новопризначений началь-ник міліції також згадав попере-дника і пообіцяв робити все для боротьби зі злочинністю в області.

– Для мене велика честь очо-лити міліцію Буковини і ці тра-диції, які були закладені моїми попередниками, зокрема Мико-лою Харабарою, ми будемо про-довжувати. Сподіваюсь, що мілі-ція Буковини не підведе мене в цьому і працюватиме так, як пра-цює, щоб ними пишалися в Укра-їні, – заявив під час представ-лення новий начальник УМВС області Олександр Демидов.

Щодо Миколи Харабари, то він, як і низка інших керівників обласних управлінь, залишився у розпорядженні міністра вну-трішніх справ. Зокрема це стосу-ється вже колишніх начальників міліції Київської та Вінницької областей.

На жаль, нам не вдалось по-спілкуватись телефоном (той постійно був вимкнутий) з Ми-колою Харабарою і дізнатись, що означає розмите формулю-вання у "розпорядженні міні-стра внутрішніх справ".

ВИЩА ОСВІТА

У вузів хочуть відібрати благодійниківІрина БЄЛОВА


▪ У парламенті зареєстровано проект закону щодо заборони фінансування ВНЗ за рахунок благодійних внесків студентів, оскільки вони стали масовими і добровільно-обов’язковими. Тобто виші не зможуть прийма-ти пожертви, подарунки або ма-теріальну допомогу від осіб, які навчаються в цьому закладі.

Що стосується спонсорської допомоги, то про неї чули бага-то студентів чернівецьких вузів.

- Коли я вступав до вузу, мої батьки платили досить солідну спонсорську допомогу. Правда, під дівочим прізвищем матері, – зізнається студент чернівець-кого вузу Микола (прізвище не називає з певних причин). – Це була обов’язкова сплата. Знаю, що й інші одногрупники вноси-ли благодійну допомогу

У Чернівецькому національно-му університеті нас запевнили, що студенти благодійних вне-сків не роблять. І взагалі рідко хто фінансово допомагає. Хоча спонсорська допомога вузу була б дуже до речі.

Завідувач сектору науки і ко-ординації діяльності ВНЗ депар-таменту освіти і науки, молоді та спорту Михайло Павлюк повідо-мив, що за інформацією, нада-ною вишами, випадки внесення громадянами на добровільних засадах благодійних внесків на розвиток того чи іншого на-вчального закладу є, але на-звати їх масовими на Буковині не можна. Окрім того, вищі на-вчальні заклади наразі мають право отримувати кошти і ма-теріальні цінності від органів державної влади, підприємств, установ, організацій (у тому числі благодійних) та фізичних осіб

● Нового начальника УМВС області Олександра Демидова пред-ставив начальник департаменту карного розшуку ВМС України Василь Паскал. Фото автора

ДОВІДКА "ПОГЛЯДУ"Начальником УМВС України на Львівській залізниці полковник міліції Олександр Демидов став зо-всім нещодавно – наприкінці черв-ня цього року. Як повідомляв відділ зв’язків із громадськістю УМВС України на Львівській залізниці, 27 червня 2012 року нового керівника міліції залізничників особовому складу представляв заступник міністра внутрішніх справ України Віктор Ратушняк. Демидов на цій посаді замінив генерал-майора мі-ліції Олексія Костенка, який подав рапорт на звільнення з органів вну-трішніх справ у зв’язку з виходом на заслужений відпочинок.До цього Олександр Демидов очолював управління боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України.Екс-президент України Віктор Ющенко 2008 року удостоїв Олек-сандра Демидова почесне звання "заслужений юрист України".

8 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»ПРАВО

З 20 листопада в державі набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодексОлексій МИКОСЯНЧИК


Тривалий час в Укра-їні обговорювали та чекали ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу. Було чимало суперечок

щодо його актуальності, доціль-ності тощо. Про новий КПК ми запитали у голови Апеляційного суду Чернівецької області Олек-сія Черновського, який перекона-ний, що після його ухвалення по-чалась нова історія кримінально-го судочинства України.

– З 20 листопада набрав сили новий КПК. Що це змінить на-самперед для людей?

– Становлення України як пра-вової держави триває вже понад два десятиліття. Новий Кримі-нальний процесуальний кодекс України є однією з найвизначні-ших ланок сучасної правової іс-торії. Поза всяким сумнівом, це епохальний документ, який за важливістю своєю наближаєть-ся до Конституції України. Новий КПК докорінно змінює ідеологію, філософію та психологію кримі-нального провадження. В центр уваги вперше поставлено захист особи від кримінальних правопо-рушень. Окрім того, зменшить-ся тяганина з розглядом справ у судах, зникає інститут додат-кового розслідування. Тобто суд зобов’язаний винести обвину-вальний чи виправний вирок. За статистикою, сьогодні в Украї-ні виноситься 1% виправних ви-років. В листопаді цього року на координаційній нараді керівни-ків правоохоронних органів Пре-зидент України В. Янукович звер-нув увагу учасників на практи-

ку розвинутих країн, де частка виправдних вироків складає не менше 15%. В цьому аспекті вели-ку роль відіграє якісніше досудо-ве слідство та принциповий судо-вий розгляд.

Водночас посилюється конт-роль за досудовим слідство через запровадження посад слідчих суддів, котрі зобов’язані стежити за дотриманням прав людини. Це надзвичайно важлива норма. Її поки що не до кінця усвідоми-ли учасники кримінального про-вадження. Суд контролюватиме все, що робиться по той бік – на досудовому слідстві. І це – євро-пейська практика.

Мало того, упорядковують за-побіжні заходи. Вони набува-ють більш ліберального харак-теру – домашній арешт, застава, індивідуальні прилади нагляду тощо.

Посилюється захист потерпі-лих.

КПК набрав сили о 00.00 20 листопада і з цього часу поча-лась нова історія кримінально-го судочинства України.

– А чи буде простіше суддям працювати з новим КПК?

– Наразі говорити про це пе-редчасно та некоректно. Тільки тому, що кодекс повинен запра-цювати, має сформуватися пев-на практика органів досудового слідства та суду, яка покаже про-галини і недоліки, адже цей за-кон, як і будь-який інший, не іде-альний. Також відчутні пробле-ми із матеріально-технічним за-безпеченням. Коли ми кажемо про клітку для утримання в про-цесі судового розгляду, то вона за законом передбачена зовсім іншого формату – пластикова. Але на сьогодні це нереально, оскільки потрібні чималі фінан-сові ресурси. Саме тому перші місяці будуть особливо складни-ми і напруженими.

Навіть у країнах розвиненої демократії судові реформи не проводили за рік. Процес три-вав роками, навіть десятка-ми років. Новий кодекс врахо-вує позитивні досягнення ан-глосаксонської системи пра-ва. Зокрема, – угоди. Їх укла-дають між потерпілим, проку-рором та підозрюваним чи об-винуваченим. В угоді визнача-ється обсяг обвинувачення, яке людина визнає, або не визнає, і відповідним чином досягається об’єктивна істина. З цим вони приходять у суд, де суддя переві-ряє, чи відповідає вона вимогам кримінально-процесуального законодавства і затверджує.

– За який час можна побачити реальні зміни?

– Цей період може тривати пів-року, рік, і п’ять, а декого ми і не змінимо. Старі виконавці – най-більша проблема нового кодек-су. Тому в процесі реалізації зако-ну побачимо, хто намагається ро-бити і робить, а хто – ні. Зрозумі-ло, що тоді буде відповідальність.

Для прикладу, якщо суд пер-шої інстанції виносить вирок, а апеляційна інстанція знахо-дить помилку, і таке повторю-ється кілька разів, тоді такий суддя не відповідає своїй посаді, на що, повірте мені, буде відпо-відне реагування. Якщо ми не

зможемо вплинути, то для цьо-го є вища кваліфікаційна комі-сія суддів України.

– Згідно з новими нормами КПК, запроваджується суд при-сяжних, яким чином буде здій-снюватись судочинство?

– Це не зовсім нове для Укра-їни. На Буковині таке вже було в часи Австро-Угорської імпе-рії та у міжвоєнний період. У разі можливості призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі – це особли-во тяжкі злочини – законом пе-редбачено можливість розгля-ду справи двома професійними суддями і трьома присяжними.

– Яким чином будуть визнача-ти присяжних і які вимоги до них?

– Це повинні бути громадяни України, які досягли 30-річно-го віку, постійно проживають в державі, не мають непогашеної судимості тощо.

Список потенційних присяж-них затверджують місцеві ради та передають до суду. З цього списку у кожному конкретно-му випадку обирається сім при-сяжних. Відбір здійснює авто-матизована система докумен-тообігу суду. В судовому засі-данні сторони обвинувачення і захисту з семи присяжних оби-рають трьох. Кожен може запе-речити чи підтримати кандида-туру. Розглядаючи справу, при-сяжний керується обов’язками і правами судді.

– Чи буде інститут присяжних ефективним?

– Як ефективно він діятиме – покаже час. Але це наразі більш ефективна участь громадян у здійсненні правосуддя, щоб судо-ві рішення були об’єктивнішими, законними, грунтовнішими та справедлішими.

– Відповідно, чи збільшиться з нового бюджетного року фінан-сування судів і чи відповідає ма-теріальна база вашим вимогам?

– З введенням нового КПК пе-редбачено збільшення фінан-сування судів. Але, на жаль, ми

його очікуємо з наступного року. Як я казав, ми не можемо зняти клітку, де має перебувати підсуд-ний, і поставити нову – пласти-кову. Будемо виходити з ситуації у міру надходження фінансів.

У цілому, матеріальна база сьогодні дозволяє розглядати справи. Передбачено відеокон-ференц зв’язок, що полегшує контактування з хворими – осо-бами, яких утримують під вар-тою, сприяє оперативному роз-гляду справ, створює можли-вість допиту осіб за межами об-ласті, держави.

– Чи значить запровадження нового КПК, що відтепер побіль-шає роботи не лише правоохо-ронцям, але й суддям?

– Статистика області за останні роки показує тенденцію до зменшення кількості розгля-ду кримінальних справ, що є на-слідком поліпшення криміно-генної ситуації.

Спочатку, на мою думку, буде збільшення кількості справ че-рез обов’язок реєструвати кож-ну заяву про кримінальне пра-вопорушення. Проте надалі, коли впорядкується система, напрацюється практика, ситуа-ція кількісно нормалізується.

Якщо правоохоронні органи до прийняття закону працювали

належним чином, то і після ситу-ація не зміниться. Тим паче, що наш регіон відрізняється особли-вою толерантністю та доброзич-ливістю, психологічним суміс-ництвом різних національних груп, релігійних громад тощо.

– А щодо кадрового забезпе-чення, чи будуть якісь особливі вимоги?

– Я часто навожу приклад, коли на одній із конференцій мій колега розповідає, що йде вибор-чий процес. Зрозуміло, є справи, де фігурують відомі прізвища і молодий суддя, 26 років, іде на лікарняний. Він боїться розгля-дати справу. Бо треба бути муж-нім суддею, щоб приймати те чи інше рішення. На мою думку, суддя повинен досягти 30 років, аби чітко усвідомлювати усю відповідальність, бути мораль-но і психологічно загартованим, мати певний життєвий досвід.

Сьогодні в області достатньо потужний суддівський корпус загальної юрисдикції і зокрема суддів Апеляційного суду. І мо-лодшим є у кого повчитися, тоб-то відбулась певна гармонійна зміна поколінь.

– В Україні завершились вибо-ри до Верховної Ради, скільки в області було звернень до судів щодо порушення виборчого за-конодавства?

– З 2004 року жодних заува-жень тих інституцій, що займа-лись виборчим процесом, не було.

Щодо останніх парламент-ських виборів, то виборчий про-цес, як на мене, йшов неодно-значно. Що стосується участі в ньому судів загальної юрисдик-ції, то ситуація така: розглянуто 151 справу. Жодного зауваження від громадян чи учасників ви-борчого процесу не надійшло.

Найбільше справ стосували-ся уточнення списку виборців. Свого часу навіть я не знайшов свого прізвища у списку вибор-ців, і мене додатково вносили у список. Траплялося, коли люди невчасно подавали заяви про включення їх у списки. Але ми радились з колегами і визначи-ли, що наше завдання допусти-ти людину до виборчого проце-су, надати можливість реалізу-вати волевиявлення незалежно від політичних уподобань. Тому і керувались ми Основним За-коном України – Конституцією. Святе право людини і громадя-нина – обирати і бути обрани-ми. Загалом тоді ми розглянули 80 таких справ.

«Документ, який за важливістю наближається до Конституції»

ДО ТЕМИ

▶Посилюється відпо-відальність під час прийняття рішень

Петро Коваль,прокурор Чер-нівецької об-ласті

Запроваджен-ня нового

Кримінально-процесуального кодексу України дасть людям більшої захищеності їхніх прав, це однозначно. Люди можуть оскаржувати кожне рішення, яке, на їхню думку, суперечить нормам КПК, а також в процесі досудового розслідування мож-на оскаржувати до прокурату-ри на дії слідчого.Щодо правоохоронних органів, зокрема прокуратури, то їхні права не обмежуються, але по-силюється відповідальність під час прийняття того чи іншого рішення.

ТОЧКА ЗОРУ

▶Все нове і все незрозуміле

Максим Станкевич,адвокатНіхто, ні слідчі, ні працівники прокуратури, ні судді, ні адвокати не знають, як користуватись новим кодек-сом. Він набрав законної сили і справи повинні порушу-ватись по-новому, але ніхто не знає, як з цим працюва-ти. Ми, як правозахисники та правоохоронна система,

не знаємо, як взаємодіяти в рамках нового КПК. Багато цікавого, бага-то нового, в принципі, він досить демократичний і схожий з тим, що нам показують в американських фільмах та серіалах. З іншого боку, він до-сить сирий і несистемний і ми будемо чекати роз’яснень, як працювати.Але найбільша проблема з новим КПК буде у слідства, оскільки кожна їхня помилка чи недолік у роботі – це плюс для захисту.

● Олексій Черновський переконаний, що після набрання сили но-вого КПК зменшиться тяганина з розглядом справ у судах та зни-кає інститут додаткового розслідування. Фото автора


Паркоматів нема і не будеТри тижні в Чернівцях перевіряли парковки. Та вони й далі кують гроші з повітряОлексій МИКОСЯНЧИК


На Буковині кілька тиж-нів тривало обстежен-ня майданчиків для паркування транспорт-них засобів, розміще-них на вулицях. Переві-

ряли наявність необхідної пого-джувальної документації, схем організації руху, дорожніх зна-ків та розмітки, нормативних документів тощо. Себто вивча-ли все, що пов’язано з парковка-ми та їхньою діяльністю. Про-те найважливіше залишило-ся поза увагою, а саме відсут-ність паркоматів та автомобілі на тротуарах.

Але насправді це мало що дало, оскільки жодні припи-си чи важелі адміністративно-го впливу не дають результатів. Для прикладу, парковка на про-спекті Незалежності поблизу вулиці Дубинської. Мало того, що вона розташована фактич-но на перехресті, на ділянці з ін-тенсивним рухом, так і розміт-ки тут ніхто не бачив.

Паркоматів немає і не буде

Всього перевірили 53 май-данчики для паркування авто-транспорту. З’ясували, що біль-ше половини майданчиків об-

лаштовано з порушенням пра-вил, норм і стандартів. На 16 від-сутня дорожня розмітка, а на 18 взагалі не встановлено дорож-ніх знаків.

– Щодо самовільних парко-вок, то вони не мають пого-дження з ДАІ. Вони є переваж-но біля кіосків, магазинчиків. Люди самі встановили якийсь знак, але наразі ми припини-ли їхню діяльність, – розповів інспектор з організації дорож-нього руху ДАІ УМВС України в області Андрій Бобирь. – А про паркомати, то закон ніхто не відміняв. Необхідно встановити шлагбаум, паркомат, камери ві-

деонагляду, має працювати охо-ронець. На це взагалі не виділя-ють кошти і таких парковок в області немає взагалі.

Наразі частину праковок вже фактично передали в оренду, а частину ще будуть виставляти на конкурс. Мовляв, вони збит-кові і місто не має коштів тяг-нути цей тягар на собі. Тому і паркоматів ніде немає. Їх, во-чевидь, повинні встановлювати орендарі.

– На парковках нічого не вста-новлено, бо готуємось переда-ти їх орендарям, – зауважив на-чальник КП «Паркування» Ігор Пшебишевський. – Після пере-

дачі в оренду встановлять ціну. Наразі вона становить 3,75 гривні, а скільки буде надалі, вирішуватимуть фінуправлін-ня, ЖКГ, місь-ка рада.

Підтвердив процес пере-дачі парковок орендарям ди-ректор депар-таменту ЖКГ Дмитро Сірман. За його словами, відбувся пер-ший конкурс передачі їх в орен-ду, і частина з них вже отрима-ла нових орендарів. На черзі ре-шта.

– Наша мета – передати їх на

конкурсних засадах тим, хто за-пропонує ліпші умови. Бюджет не може зараз купити ці парко-мати, для нас вони збиткові, – каже Дмитро Сірман.

У місті машину ніде дітиЧи не на кожному тротуарі в

центральній частині міста мож-на побачити припарковані ав-тівки. Якщо для проходу є мен-ше двох метрів (вимоги правил – прим. авт.), вони створюють незручності пішоходам.

– Ми знаємо про цю пробле-му, але, крім адмінпротоколу, нічим не можемо відреагувати. Людина поставила свою автівку на тротуарі і пішла, а інспектор без власника транспортного за-собу не може скласти протокол. Не буде ж він біля однієї маши-ни стояти цілий день, – повідо-мив начальник міського управ-ління ДАІ Едуард Дущак.

Але з іншого боку, де по-ставити машину, якщо люди-на працює в центрі чи непода-лік від нього? Левову частку до-ріг віддали під платні парков-ки. На інших відрізках встано-вили знаки «Зупинка забороне-на». Напевно поважати потріб-

но не тільки пішоходів, але й автовласників.

У місті вже багато років то-чаться розмови про будівни-цтво паркінгів, нових стоянок, але далі балачок справа так і не просунулась.

● Згідно із правилами на тротуарі має залишатись не менше двох метрів для пішоходів. На практи-ці – лише вузенький прохід. Фото Станіслава Пуздряка

Митці не хочуть на Турецьку через високу вартість оренди

Ольга СКЛЯРЧУК ✉ [email protected]

▪ Кілька десятків порожніх контейнерів під Турецьким мостом, які лише псують кра-євид, – усе, що наразі залиши-лося від ідеї заснувати на пло-щі Турецької криниці осередок народного мистецтва.

Заговорили про нього ще під час святкування 600-річчя, а минулої осені встановили ста-ціонарні будиночки для суве-нірного краму.

Як пояснювали у департа-менті економіки, у них мали презентувати лише картини та ексклюзивні вироби місцевих майстрів, жодного Китаю.

Утім, на площі досі порож-ньо. Навіть під час гучних яр-марків нові будиночки зали-шалися не задіяними, а лише займали місце. Майстри та підприємці встановлювали свої намети поряд і врешті за-лишався лише вузький прохід для відвідувачів.

Начальник відділу ринків і роздрібної торгівлі департа-менту економіки Чернівецької міської ради Олексій Хоміць-

кий пояснив, що встановлю-вала ці будиночки приватна структура. Орендувати їх на час ярмарку учасники могли за додаткову плату. Щоправда, лише одна-дві людини виріши-ли розмістити свою продукцію всередині цих контейнерів.

- Вартість наметів та цих бу-диночків на час ярмарку не особливо відрізнялася, – каже один з підприємців. – Намет коштував, здається, 150, а бу-диночок – 200 гривень. Річ у тім, що вони н е з р у ч н і . Влітку – там спека, тісно і незручно. Витратили купу гро-шей на скляні двері, а краще б поставили ролети, щоб мож-на було спокійно відкрити, пі-дійти і роздивитися товар. Для мене це було вигідно тільки тому, що багато глиняних фі-гурок зручно розмістити на полицях. Проте всередину від-відувачі взагалі не заходили.

Щоб орендувати сувенірні крамнички на постійній осно-ві, доведеться щомісяця спла-чувати по 1500 гривень. Як пояснила чернівецький май-стер Інеса Флоряк, для народ-них умільців такі умови непри-йнятні.

- Спочатку нам дозволяли просто виходити на площу у вихідні й представляти роботи. Зібралася невелика група май-стрів, які приходили щотижня. До речі, туристи там завжди були. З того часу як площу ре-конструювали, там справді ба-гато відвідувачів, принаймні у вихідні. Часто молодята, які фотографувалися на площі, щось купували на щастя.

А місцеві батьки знали, де

шукати своїх дітей – малеча гуртувалаcя біля нас і ми про-водили для них імпровізовані майстер-класи.

Торік нас звідти повністю «виселили», запропонувавши орендувати контейнери. Це дуже невигідно, холодної пори їх доведеться якось самостій-но опалювати, провести елек-трику, а вартість оренди про-сто захмарна. До того ж вночі їх ніхто не охороняє.

Хоча спершу хотіли таким чином розвивати саме народ-не мистецтво, такі умови мо-гли б витримати тільки ті, що везуть «Китай». Адже вироби,

зроблені власними руками, по-требують значного часу і ви-трат на матеріали, отже зовсім не будуть окуповуватися.

Тож схоже, що красиву, на

перший погляд, ідею заснува-ти на Турецькій площі справ-жній мистецький узвіз, поді-бний до Андріївського у Киє-ві, так і не втілять у реальність.

▶Парковки у Чернівцях схожі на східний базар: жодної розмітки, знаків і авто кожен ставить де хоче

МІСТО

Коли запрацює мистецький узвіз ДУМКИ ВГОЛОС

▶Мистецький узвіз хочуть створити штучно

Олександр Гармидер, художник

- Мистецький узвіз на Турецькій площі не може існува-ти, тому що його хочуть створити штучно, а ніщо штучне не приживається. У Києві Андріївський узвіз утворив-ся історично, адже там колись було багато майстерень і

художники просто виходили і поряд виставляли свої роботи.У вихідні чи святкові дні на площі Турецької криниці ще бувають люди, а у будні зовсім порожньо. Художники туди ніколи не перейдуть, проте навіть майстрам із сувенірами робити на площі нічого, адже люди туди не доходять.

Крістіна Склярчук, майстер хенд-мейду

- Ціна не виправдана. За 1500 гривень ніхто не по-годиться орендувати такий будиночок. Наближаєть-ся зима, а опалення там немає. До того ж місце не розрекламоване, туристів там небагато, а чернівча-

ни сувеніри купують не так часто. Не думаю, що комусь із майстрів вдасться щось заробити за місяць за такої оренди і відвідуванос-ті площі. Оригінальні вироби – не для широкої аудиторії, завжди по-трібно враховувати витрати на матеріали, тож нікому це не буде вигідним.

▶Уже понад рік будиночки для сувенірної продукції на Турецькій площі простоюють без діла

10 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»СУСПІЛЬСТВО

Реклама

Людей хочуть зробити потенційними донорами До Ради подали законопроект, що дозволяє використовувати органи всіх українців після їхньої смерті

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

У світі ринок торгівлі людь-ми та так звану «чорну трансплантологію» по-рівнюють з торгівлею зброєю та наркотиками за прибутками. Щорічно

сотні тисяч людей потребують пе-ресадки тих чи інших органів і, не дочекавшись своєї черги, поми-рають. Через це у країнах Європи та США працює програма донор-ства, коли після смерті людини її органи пересаджують тим, хто цього конче потребує. Щоправда, це діється за згодою померлого, яку він дав ще за життя.

В Україні Міністерство охорони здоров’я розробило відповідний законопроект, що передбачає ви-користовувати органи українців після їхньої смерті, якщо вони не написали відмови від цього за життя. Хоча, кажуть автори про-екту, навіть після прийняття за-кону родичі зможуть заборонити забирати органи у померлих.

– В Україні 7 Центрів тран-

сплантації готові до постійної роботи, але трупне донорство практично блоковано. У нас в країні роблять сотню переса-док нирок на рік, одну – серця і 12-14 – печінки. При цьому щоріч-но трансплантації нирки потре-бують понад 2000 людей, печінки – близько 1000, серця – 500-700, – пояснює головний трансплан-толог МОЗ Олександр Никоненко. – Зараз після смерті людини згоду на пересадку її органів повинен дати родич, але він перебуває у важкому психологічному стані, і найчастіше відмовляє.

Після прийняття закону всі українці стануть потенційни-ми донорами. Їм 2 місяці будуть роз’яснювати, що вони можуть відмовитися від здачі органів: для цього треба буде написати заяву і віднести в поліклініку за місцем проживання, або навіть відправи-ти електронною поштою Держ-службі з трансплантації. Це ві-домство створить єдиний реєстр відмовників, а також контролю-ватиме роботу з забору органів і пошук потенційних донорів.

У лікарнях працюватимуть фа-хівці, які підшукуватимуть потен-ційних донорів у відділеннях ре-анімації та інформуватимуть про них центри забору органів.

– Якщо консиліум лікарів в лі-карні констатує смерть мозку па-цієнта, то після бесіди з родичами органи людини зможуть вилучи-ти, – каже Олександр Никоненко.

Наразі ситуація з транспланта-цією органів в Україні перебуває у зародковому стані. Недоскона-ла законодавча база, відсутність мережі відповідних клінік, ін-ститутів та відділень, де є змога проводити такі операції, відмова людей тощо. Хоча лише в нашій державі тисячі людей щороку по-требують пересадки органів.

– На сьогодні в області 14 людей потребують пересадки нирки. Цьогоріч в Україні було здійсне-но 4 пересадки нирки. 2010 року було здійснено одну таку опера-цію, 2011-го – 5, – розповів заві-дувач відділення штучної нирки обласної лікарні Ігор Лупуляк. – Щодо пересадки серця в Украї-ні – то це ціла подія. Також дуже рідкими є пересадки печінки. Для прикладу, з 2004 року в Україні було здійснено лише чотири та-ких операції.

За словами лікаря, насампе-ред має бути ухвалена відповід-на законодавча база, яка буде регулювати усі деталі. Оскільки в іншому разі ніхто не буде цим займатись, бо за це передбачено

кримінальну відповідальність. Водночас нині надзвичайно ба-гато людей потребують пересад-ки органів і це нормальна прак-тика у світі.

– У США щороку роблять в ме-жах 25 тисяч пересадок органів, а в Україні заледве 100. Ба більше. У Чехії з населенням 8 мільйонів за рік здійснюють 1 тисячу подібних операцій і рятують життя людей, – зауважив Ігор Лупуляк.

Щ о п р а в д а , з іншого боку, ще один ризик – неякісні органи для трансплан-тології та про-цвітання чорного ринку органів. Доки не буде розроблено механіз-му боротьби з цим та жорсткого контролю з боку медичних закла-дів та, можливо, правоохоронців, доти виникатимуть ризики зло-вживань та злочинів.

– Останки людини, яка не по-дає ознак життя, не належать державі, а лише рідним та людям, які здійснювали опіку. Тому коли йдеться про пересадку органів, то насамперед рідні мають дати на це дозвіл, якщо цього не зро-била померла людина за життя, – заявила голова ГО «Сучасник» Ельвіра Мручковська. – В іншо-

му разі, ніхто не має права роз-поряджатись органами померлої людини. Цей закон повинен мати спеціальні примітки щодо прав родичів, що дасть змогу уникнути зловживань. Водночас людина, якщо за життя не погодилась ста-ти донором, то з морально-етич-ного погляду було б некоректно і неправильно робити це примусо-во. Право вибору має залишатись за людиною.

Хоча, зізнається Ельвіра Мруч-ковська, є величезна кількість хворих, які чекають на пересад-ку органів, аби врятувати життя. Багато з них не мають коштів і добровільна трансплантологія це єдиний шанс їм вижити.

Водночас є досвід світової спільноти, де діє спеціальний за-повіт. Тому необхідно залучити до обговорення і вдосконалення цього законопроекту громадські організації, аби депутати та авто-ри закону дослухались порад і за-конодавчо закріпили, що в цьому разі необхідний дозвіл родичів та людей, які опікали.

▶Аби людина після смерті стала донором, необхідно або її дозвіл за життя, або згода рідних

11ГРОШІ22 листопада 2012 р., №47 (650) www.poglyad.cv.ua

Аукціон відбудеться 07.12.2012 р. за адресою м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 2 об 15 годині. Останній день прийому заяв на участь в

аукціоні – 03.12.2012 р. Продаж об’єктів здійснюється за грошові кошти.Питання землекористування покупці

вирішують самостійно згідно з чинним законодавством.

Плата за реєстрацію заяви в розмірі 17 грн. вноситься на рахунок №37186002001630 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, одержувач – департамент економіки міської ради (код 25082698, МФО 856135).Застава в розмірі 10% від початкової вартості

продажу об’єкту вноситься на рахунок №37322008000712 в ГУДКСУ у Чернівецькій

області, одержувач – департамент економіки міської ради (код 25082698, МФО 856135).Переможець аукціону, який відмовився від підписання

протоколу аукціону або укладання договору купівлі-продажу позбавляється права на подальшу участь в аукціонах з продажу об’єкта. В цьому випадку застава в розмірі 10 відсотків початкової ціни об’єкта аукціону покупцю не повертається.

Ознайомитись з об’єктами приватизації можна в робочі дні за місцем їх розташування при сприянні департаменту економіки Чернівецької міської ради.Іншу інформацію про аукціонний продаж можна

отримати в департаменті економіки Чернівецької міської ради за адресою: м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 3, кім.21, тел.55-26-10, 52-19-87.

ОРГАН ПРИВАТИЗАЦІЇ М.ЧЕРНІВЦІЗАПРОШУЄ ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПРИВАТИЗАЦІЙНОМУ АУКЦІОНІ З ПРОДАЖУ ТАКИХ ОБ’ЄКТІВ

№№ п/п Назва об'єкта Місцезнаходження об'єкта

приватизації (адреса) Відомості про об’єкт приватизаціїЗагальна

площа, кв.м

Початкова вартість про-дажу з ураху-ванням ПДВ, грн.

Сума застави,

грн.Умови продажу

1 Нежилі приміщення вул. Митрополита А. Шептицького , 29 Підвал, І поверх 208,60 884 515,20 88 451,52 -

2 Нежиле приміщення вул. П.Сагайдачного, 79 І поверх 8,0 19 800,00 1 980,00 -

3 Нежилі приміщення вул. Університетська, 4 І поверх 44,0 180 144,00 18 014,40 -

4 Нежиле приміщення вул. Головна, 36 Підвал 19,1 28 506,00 2 850,60 -

5 Нежилі приміщення вул. Б.Хмельницького, 26 Цоколь 54,2 188 904,00 18 890,40 -

6 Нежилі приміщення вул. Головна, 10-12 Підвал 240,0 250 167,60 25 016,76 -

7 Нежилі приміщення вул. Мукачівська, 9 Підвал, І поверх 120,2 103 015,20 10 301,52 -

8 Нежилі приміщення вул. Руська, 13-15 Підвал 138,6 121 844,40 12 184,44 -

9 Нежилі приміщення вул. Переяславська, 34 Підвал 163,20 642 624,00 64 262,40 -

10 Нежила будівля завул. Б.Хмельницького, 11 Окремо стояча будівля, розташована на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0769 га 356,00 364 088,40 36 408,84 -

11 Нежилі приміщення вул. Червоноармійська, 77-А Підвал 67,1 71 986,80 7 198,68 -

12 Нежилі приміщення вул. Комарова, 9А/Б Підвал 35,2 40 455,60 4 045,56 -

13 Нежилі будівлі та споруди вул. Л.Кобилиці, 13 Окремо стоячі будівля та споруди, розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0656 га 365,1 601 830,00 60 183,0 -

Гроші напрокат

Чернівчани купуються на беззаставні позики сумнівних кредиторів, а потім вкорочують собі віку, або залишаються ні з чим


Від розмаїття яскравих оголошень, які обі-цяють гроші в кредит без застави і довідок про доходи, просто в очах рясніє. І що ціка-

во, на такі легкі гроші нині є чималий попит. Річ у тім, що отримати гроші в кредит у банку зараз дуже складно, бо ж пам’ятаючи гіркий досвід недалекого минулого, банкіри дуже обережно позичають гро-ші, перевіряючи позичальника не гірше за якісь спецслужби. Відтак різні кредитні альянси, союзи і тому подібні контори із сумнівною репутацією активно цим користуються й ловлять на гачок довірливих буковинців.

До півмільйона без довідки про доходи

Заради цікавості, телефону-ємо до кількох таких контор. Запитуємо, на яких умовах про-понують позику та коли можна буде отримати гроші. В оголо-шенні фірма обіцяє оформити кредит за 15 хвилин, а вже через два дні видати гроші.

Працівниця фірми розпові-ла, аби отримати позику, треба прийти до їхнього офісу й офор-мити заяву, яку вони відправ-лять до свого центрального офісу в Києві. Там протягом 20 хвилин її мають узгодити і на-діслати відповідь. Взяти можна до 500 тисяч гривень. І все це без довідки про доходи, із до-кументів потрібні тільки пас-порт та ідентифікаційний код.

Гроші дають на термін від 5 до 15 років під 4,8 відсотка річних. Причому що довший термін, то меншим буде щомісячний пла-тіж. Більше інформації дівчина погодилася надати під час осо-бистої зустрічі у консультацій-ному центрі.

Цікаво, що всі контори не є фінансовими установами, а отже контролювати їхню діяль-ність немає кому.

– Позичальник має розуміти, що нині на ринку фінпослуг ді-ють банки і кре-дитні спілки, ро-бота яких чітко регламентована, й небанківські установи – різні альянси і союзи, які є такими собі «покупками в групах», ді-яльність яких є неконтрольо-ваною, – коментує фінансовий радник Євген Житарюк. – Діє дуже простий механізм. Велику суму грошей без довідки про до-ходи й застави перекривають, як правило, дуже високими від-сотками.

За борг сина віддала життя

Час від часу правоохоронні органи викривають кредитних аферистів. Наприклад, останню гучну справу порушили у Чер-нівцях влітку – викрили злочин-ну групу, яка організувала схему привласнення коштів громадян за принципом «фінансової піра-міди». Її члени, за інформацією СЗГ УМВС в Чернівецькій об-ласті, протягом 2008-2011 років створили три підприємства та

привласнювали кошти грома-дян. Жодному із вкладників за весь період діяльності зазначе-них трьох товариств з обмеже-ною відповідальністю кредиту надано не було. Однак попри це, охочих до халявних грошей не меншає.

Ошукали нечисті на руку кредитори й мешканця селища

Берегомет Вижницького району Миколу Жабку. Його кредитна історія закінчилася трагедією.

– Позичив у кредитній спіл-ці 86 тисяч гривень, аби вилі-кувати матір, яка потрапила у ДТП. Умови були не надто ви-гідними, проте діватися було нікуди. Бо у банку давати гроші відмовилися. Згодом виникли проблеми на роботі, затриму-вали та невчасно платили зарп-лату, відтак графік повернення кредиту спілці збився. Креди-тор нарахував штрафи, тож за 4 місяці я вже винен був понад 300 тисяч гривень. Звісно, по-вернути такі гроші не міг, тому вже скоро мав справу з колек-торами, які своїми погрозами звели матір в могилу – вона вкоротила собі віку, – розпові-дає чоловік. – Ще через півроку сума мого боргу вже становила 700 тисяч гривень. Судився з кредиторами, однак це пробле-му не вирішило.

Чернівчанка Марія Глібова, яка постраждала від псевдо-кредиторів, купилася на те, що

пропонували велику суму без довідки про доходи.

– За умовами, я мала спершу зробити перший внесок і далі сплачувати по 1200 гривень на місяць. І лише коли погашу певний відсоток позики, мала б отримати саму позику. Пра-цівниця компанії пояснила, що швидше оформлю позику, то швидше отримаю гроші. Листа із зазначеною датою отриман-ня грошей мені буцімто мали надіслати згодом. Однак нія-кого листа так і не отримала, – розповіла жінка.

ЕКСПЕРТ КОМЕНТУЄ

Стають жертвами лохотрону, бо не читають угодуЄвген Житарюк,фінансовий радникЧому наші люди легко купуються на послуги таких контор, можу пояснити тим, що вони просто не читають уважно угоди, які підписують. А вони, між іншим, складені дуже грамотно. У них – жодного слова про те, що кредитори мають дати комусь якісь гроші – тільки консульта-ційні послуги.Ще влітку у Чернівцях пра-цювало з десяток таких фірм. Особисто мав справу з їхніми клієнтами. Спершу треба було заплатити перший внесок, а далі – людей починали годувати «завтраками», мовляв, гроші будуть. Причому позичальник мав повернути одразу до сорока відсотків суми, яку він ще навіть не отримав.

▶2007 року з'явилася перша небанківська установа, яка про-понувала "покупки у групах"

Реклама

12 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»

Малюнки Марічки Мікул кращі в районіСемикласниця Марічка Мікул (на фото) малює, плете з бісеру, виготовляє квіти в техніці ганутель, робить оригамі. На запитання, що їй більше до вподоби робити, Марічка відповідає, все. Та, мабуть, найбільше часу приділяє малюванню. "Марічка скромна, але дуже талановита ді-вчинка, каже вчителька трудового навчання Ярослава Матеміш. – Її роботи було пред-ставлено на районних та обласних конкурсах. А ще 2010 року Марія Мікул отримала перше місце в обласному конкурсі «Юний дизайнер» в номінації "ялинкові прикраси".

Грає на трубі, малює та будує корабліВажко повірити у те, що цей хлопчик маленького зросту грає на трубі, а ще, як зізнався сам Микола Матеміш (на фото), хоче власноруч зводити будинки.Щоправда, поки що юний архітектор будує в мініатюрі – робить із сірників малі архітектурні форми. Із допо-могою ножа та наждачного паперу вирізає потрібні деталі, шліфує їх, і в руках Миколки народжують-ся вітряки, кораблі, автомобілі, будинки тощо. Ще одним хобі, грою на трубі, схоже, семиклас-ник захопився серйозно. – Після року навчання в музичній школі (школяр вступив туди, бо зацікавила гра в шкільному оркестрі, - (авт.) мене взяли грати на трубі в оркестрі, – ділиться Микола. Музичний слух та захоплення музикою Миколці, мабуть, передалися від батька, дідуся, адже вони обоє музиканти, грають на весіллях. Батько на баяні, а дідусь на скрипці.

Перемогла в районному конкурсі малюнкаСемикласниця Катерина Колотило (на фото) майстриня на "всі руки". Попри такий юний вік, роботи дівчинки не поступаються за якістю дорослих. Катерина плете, виробляє з паперу оригамі, квілінг, робить гердан, вишиває. Найбільше часу школярка приділяє плетінню.

шукає таланти у селі

« »

АКЦІЯ «ПОГЛЯДУ»

Талановиті діти Буковини

Міліївські школярі уміють співати, малювати, вишивати, плести та грати в шахи

Буковинська земля славиться великою кількістю талантів. Вихідців із нашого краю знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Віднині наше видання започатковує нову рубрику «Талановиті діти Буковини». Про юні таланти, які є в Чернівецькій області, ми розповідатимемо на сторінках «Погляду». Може про чернівецьких

обдарованих дітей знають більше, адже в них є кращі можливості розвивати свої здібності у різноманітних гуртках, секціях, студіях. Про їхніх однолітків із сіл області знають дуже мало. То ж ми вирішили віднайти таких дітей в районах. У пошуках юних талантів «Погляд» завітав на Вижниччину у с. Мілієве

Якщо у вашій школі навчаються талановиті діти, які мають неординарні здібності, повідомте нам і ми розкажемо про них на сторінках «Погляду». Пишіть нам на адресу проспект Незалежності, 96, 6-й поверх або у соціальні мережі: vk.com/vidido_ua, facebook.com/vididoua, odnoklassniki.ru/poglyad.cv.ua чи зателефонуйте за номером (0372)-52-20-80.

Випускниця Міліївської школи шила сценічні костюми для Н. Яремчука та С. РотаруМіліївська школа заснована 1975 року. 1996 року школу назвали ім’ям Дмитра Загула (письменник, публіцист розстріля-ного відродження).28 серпня 1990 року в селі поклали по-стамент Д. Загулу. 1990 року заснована літературна премія імені Д. Загула.Вихованці Міліївської школи відомі не тільки на Вижниччині. Зокрема, випус-книця школи Ольга Курик робила сценічні костюми для Назарія Яремчука, Софії Ротару, Василя Зінкевича, ансамблю «Смерічка».Ще один талановитий випускник школи Дмитро Гаврилюк відомий як художник, столяр, він виготовив портрет Д. Загула.Серед вихованців Міліївської школи є поети, вчителі, професори університету, депутат Верховної Ради України.

Сторінку підготувала Ольга МАКСИМЮК

Ангеліна Демчук - третя в Україні з шахівОдинадцятикласниця Ангеліна Демчук (на фото) 2009 року зайняла третє місце на Всеукра-їнській олімпіаді з шахів серед дівчаток віком 12-14 років. А нещодавно виконала норму канди-дата у майстри спорту із шахів.– Коли мені було п'ять років, тато купив шахи та навчив грати, бо не мав суперника, – розповідає Ангеліна. – Оскільки гра мене зацікавила, батько взявся за мою науку відповідальніше. 2002 року сім'я Демчуків переїха-ла із села Мілієве до Неполоківців Кіцманського району. Саме звідти розпочався спортивний шлях шахістки Ангеліни. – Якось тренер із шахів запи-тав учнів, хто знає шахістські ходи, – пригадує школярка. – Оскільки мені подобалося

грати в шахи, зізналася про це тренеру.За півроку підготовки з тренером Ангеліна стала краща в школі з шахів. Оцінивши здібності учениці, він запропонував взяти участь в олімпіаді з шахів. Того ж року Ангеліна посіла третє місце на обласній олімпіаді з шахів, відтак через рік – перше місце. Нині в області А. Демчук не може обіграти ніхто. То ж школярці доводиться брати участь у дорослих турнірах, бо немає сильних суперників серед одноліток.Першим тренером Анге-ліни був її батько, та коли донька його переграла, довелося шукати сильніших. Та оскільки в селі таких немає, тепер в школярки тренери – книжки та Інтернет.

Їздити до Чернівців із Мілієвого далеко, тому дівчині доводиться готуватись до чергових змагань самотужки.

Найкраще в районі шиє, вишиває та прикрашає бісером

Президент Міліївської школи Тетяна Кривушко (на фото) – перша в районі на олімпіадах з трудового навчання. Дівчинка шиє, вишиває, плете, працює з бісером. Аби Тетянка могла взяти участь в обласних олім-піадах, мама школярки купила їй швейну машину, бо в школі такої немає.Роботи Тетяни можна побачи-ти на різноманітних вистав-ках, районних та обласних конкурсах, таких як "Калинові обереги", "Верховинський зліт

Гуцульщини" тощо.

Попри такі досягнення в при-кладному мистецтві, школярка каже, що на першому місці в неї навчання. – Подобається математика, хімія тощо, – розповідає оди-надцятикласниця. – Своє життя хочу пов’язати із медициною. Розглядала варіант вступу в училище мистецтв за спеціаль-ністю "дизайнер-модельєр", та в селі вони не мають перспективи. Багато учнів закінчили художнє училище, а розвивати свої творчі здібності ніде. Тому оберу більш затребувану професію.

Реклама

співати, малюват

про це

нером олі з чениці, сть року

на відтак ніеці

є

– Оскільки мені подобалося тренери – книжки та Інтерн

Найкраще в райовишиває та прик

Президент Міліївської шкоТетяна Кривушко (на фотперша в районі на олімпіатрудового навчання. Дівчшиє, вишиває, плете, працз бісером. Аби Тетянка мвзяти участь в обласних опіадах, мама школярки куїй швейну машину, бо в штакої немає.Роботи Тетяни можна побти на різноманітних вистаках, районних та обласниконкурсах, таких як "Калобобоооооооооооооооо ерреги", "Верховинськи

ГуГуГуГуГуГуГуГуГуГуГуГуГуГуГуГууууууцуцуццуцуццуцуцуцуцуцуцуцуцуцуцуцуцуцуцульщини" тощо

росту іш (на

рі –

1322 листопада 2012 р., №47 (650) www.poglyad.cv.ua РОБОТА

У море – на роботу

Ольга СКЛЯРЧУК ✉ [email protected]

У далеке плавання виру-шають не лише моряки.

Робота посеред оке-ану поступово набирає популярності і поміж людей, що ніколи не

чули про ватерлінію чи азимут. На круїзних лайнерах потрібні і хліб, і видовища, і сфера обслуго-вування. Туди вирушають артис-ти та музиканти, а також перука-рі, кухарі, офіціанти та бармени з різних країн.

Звісно, з першого погляду, та-кий досвід допомагає поєднати приємне з корисним – побачити світ та підзаробити, адже оплата тієї ж праці у заморських подо-рожах значно привабливіша, ніж на батьківщині.

100 разів із Стокгольма у Гельсінкі

Намагаючись зв’язатися з чернівчанином Віктором Драга-ном, що наразі працює на судні у Китаї, склалося враження, що живеться у морі зовсім несо-лодко. Хлопець не зміг вийти на зв’язок і лише коротко пояснив, що у нього залишився один день у порту, а далі знову кілька тиж-нів, як-то кажуть, тільки небо та хвилі. Робота без вихідних – по 12 годин на день. Стоянки – не частіше ніж раз на місяць.

Проте такий напружений гра-

фік – не правило. Все залежить від маршруту.

Майстер спорту з художньої гімнастики Ірина Борис вже кілька років працює у танцю-вальних шоу за кордоном, і од-ного разу також потрапила на корабель. Проте Ірині доводи-лося щодня долати один і той самий шлях – із Стокгольма у Гельсінкі.

Коли корабель прибував у порт, танцівники могли ще го-динку погуляти містом. Най-більше дівчину вражали рівень життя і культура тамтешніх жителів, саме це, за її словами, основні фактори, які спонука-ють обирати роботу за кордо-ном і розлучатися з рідними.

Десять років плавав світом разом з дружиною

Тривала розлука з рідними людьми – один з найбільш су-перечливих аспектів плавання. Проте чернівчанин Олександр Бензарь вирішив цю проблему своєрідно, узявши найближчу людину із собою.

Протягом десяти років він по-дорожував разом із дружиною Наталією, виступаючи в одному шоу – Олександр як музикант, а дружина – танцівниця.

Такий період свого життя чо-ловік вважає чудовою можли-вістю побачити світ.

- Я б ніколи не побував на Пів-нічному і Південному полюсі,

якби працював музикантом у Чернівцях. – Ми подорожува-ли усім світом, не були хіба що в Австралії. Коли зупинялися в якомусь порту, вільно гуляли містом. Було багато зустрічей, чимало людей ще з першо-го контракту стали для мене близькими товаришами. Ми й досі підтримуємо зв’язок, їздимо один до одного у гості.

Олександр вперше потрапив на корабель, коли навчався в Одесі і маючи, так би мовити, вихід до моря. Починав як соль-ний виконавець (саксофон/кларнет), а згодом став працю-вати в інтернаціональному ко-лективі, де разом із ним грали музиканти з Молдови, Литви та Румунії.

Хоча усі учасники гурту були незнайомими, зігратися потріб-но було швидко, адже протягом контрактів програму неоднора-зово змінювали. Від музикантів вимагали дуже високого рів-ня професійної майстерності, грати доводилося у будь-якому жанрі – джаз, блюз, попса, рок...

Контракти для музикантів тривають переважно від чоти-рьох місяців до півроку і більше. Одні і ті ж обличчя, маленька каюта без вікон, морська хво-роба, щоденні виступи перед публікою – все це може стати випробуванням, яке не усі ви-тримають. Утім, зі слів Олек-сандра, перевірку морем люди-

на проходить одразу – морська хвороба або є, або немає, а до всього іншого можна звикнути, адже легкої і безтурботної ро-боти взагалі не буває. Та окрім психологічного навантаження, у плаванні є й цілком реальна загроза, адже морська стихія не-підвладна людині.

- Звичайно, погода не завжди була сприятливою. Одного разу потрапили у сильний шторм поблизу Марокко, – пригадує Олександр.

- Його сила складала 11 ба-лів, а вже при 12 навіть великі сучасні судна перевертаються. Тоді ми сиділи у своїх каютах, проте корабель так хитало, що неможливо було навіть підня-тися з ліжка. Деякі пасажири панікували, одягали рятувальні жилети і сиділи у них, проте усе минулося. Хоча ми досить ре-

ально відчули небезпеку, згодом усе забулося, намагалися про це взагалі ніколи не думати і не ва-гатися, чи варто продовжувати такі подорожі.

● Олександр Бензарь на о. Барбадос. Фото з архіву О. Бензаря

Реклама

14 ІСТОРІЯ 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

Цьогоріч 79-та річниця Го-лодомору, який визна-ли геноцидом в Україні тільки 2006 року, припа-ли на 24 листопада. Цьо-го дня про померлих від

голоду згадають у 32 країнах сві-ту. Громадський комітет із вша-нування пам’яті жертв Голодо-мору 1932-1933 років закликає українців у рамках акції «Запа-ли свічку пам’яті» у своїх вікнах запалити свічку.

Голодомор, за різними дани-ми, забрав близько чотирьох мільйонів українців, а якщо вра-хувати тих, хто так і не народив-ся, то цілих шість мільйонів. Точ-ну кількість жертв вже ніхто не підрахує, адже у свідоцтві про смерть не можна було писати, що вмерли від голоду..., а люди пухли й вмирали цілими селами.

Буковинці збирали їжу та кошти для голодуючих

Голодомор 1932-1933 років Бу-ковину оминув, оскільки того часу тут господарювала румун-ська влада. Втім, це лихо спіт-кало буковинців у 1946-1947 ро-ках...

Про Голодомор у тридцятих роках в Україні на Буковині зна-ли і хотіли допомогти.

- У нас є копії заміток у чер-нівецькій пресі того часу, де йдеться про страшні по-дії 1932-1933 років, – розпові-дає старший науковий співро-бітник відділу новітньої історії Краєзнавчого музею Таїсія Ру-дик. – Наприклад, Володимир Залозецький у Чернівцях ор-ганізував Допомоговий комі-тет. У газетах друкували звер-нення цього комітету із закли-

ком надавати реальну допомо-гу голодуючим через Міжна-родний Червоний Хрест. Але Радянський Союз допомоги не прийняв, оскільки факт голо-домору, як такий, не визнава-ли та навіть згадувати про це не можна було.

Також у пресі йдеться про те, що у багатьох селах Заставнів-щини й Кіцманщини проходи-ли протестанційні віче й жалоб-ні молебні. Під час них збирали-ся кошти для голодуючих, але вони теж не дійшли до них...

- Румунська влада, яка на той

час була на Буковині, не пере-шкоджала, але й не допомагала українцям, які намагалися втек-ти від голоду, – стверджує Таїсія Миколаївна. – Багато людей вті-кали через Дністер. Їм навздо-гін стріляли радянські солдати. Тих, кому пощастило уникнути кулі й переплисти річку, зустрі-чали похмурі румунські при-кордонники. Подекуди стріля-ли в тих, хто намагався неза-конно перетнути кордон, іноді відправляли назад. Не багатьом вдалося тоді перебратися на Бу-ковину.

Щоб вижити – їли все, що могли

У «Національній книзі пам’яті жертв Голодоморів 1932-1933, 1946-1947 років в Україні (Черні-вецька область)» десятки спога-дів людей, які пережили голод в інших областях України, а зго-дом перебралися на Буковину.

«Тато робив у колгоспі на полі, то щось як заробляв, при-носив додому. Ми з’їдали і далі не мали, що їсти. Жолуді моло-ли й їли, листя з дерев сушили на зиму... В жнива ми йшли на колгоспне поле колоски збира-

ти, доки хтось не побачить» – описує свої спогади про голодні часи на Вінничині Ганна Гай-дук.

«В хаті, крім води і солі, не було нічого. Мама збирала ло-боду, липове листя й сушила, потім з нього терли муку... У селі не було (с. Китайгород, Ві-нничина) ні котів, ні собак, ні щурів. Люди, рятуючись від го-лоду, поїли все», – йдеться у спо-гадах Марії Ревуцької з Путиль-щини.

На Буковину голодні часи прийшли у 1946-1947 роках. Спо-гади людей, які пережили Голо-домор у буковинському краї, та як рятувалися від голодної смерті читайте в наступних ви-пусках газети «Погляд».

Голодомор забрав мільйони українців

Ігор Буркут, кандидат істо-ричних наук

1929 року в СРСР почалася масо-ва колективізація,

людей насильно заганяли в кол-госпи. Як наслідок, були повстан-ня й спротив людей. Такий роз-виток подій неабияк стривожив «верхівку» у Москві. Адже Радян-ський Союз потребував величез-них коштів для технічного осна-щення підприємств.1932 року врожай був посереднім, але в цей час у Москві прийняли рі-шення продавати зерно за кордон. План, який повинен був виконати кожен колгосп, збільшили в рази. Зрозуміло, що селяни не хотіли від-давати свої запаси, ховали, та зер-но почали вилучали насильно.Того ж року ухвалили постанову, яку згодом назвали «Законом про п’ять колосків». Згідно з його по-ложеннями, людина, яка збирала

на полі зернята, які залишилися після збору врожаю, могла бути засуджена, а то й розстріляна.Через деякий час заборонили тор-гівлю картоплею і м’ясом, поча-ли вилучати кислі огірки і капус-ту. Тобто конфісковували фактич-но всю їжу.Насправді радянська влада пе-реслідувала три мети, створивши штучний голод.Перше – це остаточно злама-ти волю українців до опору. Дру-ге – загнати всіх селян у колгоспи. Третє – фізично знищити тих, хто проти колективізації.За 1932-1933 роки загинуло біль-ше українців, аніж за період будь-якої війни. Теперішня росій-ська влада стверджує, що ті роки, коли загинули мільйони українців від голоду, були просто неврожай-ними і геноцидом не визнають. Адже якщо всесвітня спільнота визнає цей факт, Росії доведеться сплатити компенсацію нащадкам людей, які померли від голоду.

▶За роки Голодомору загинуло більше українців, аніж за часів війни

● Біля меморіалу пам’яті жертв Голодомору у Києві не байдужі щороку запалюють свічки й по-кладають квіти. Фото з архіву «Погляду»

◀ 1 Продовження

ЗДОРОВ’Я 1522 листопада 2012 р., №47 (650) www.poglyad.cv.ua

бетическая стопадиа-

подолог

Рекрут

-

Реклама

Реклама

Жовч «годуйте» кашами і печеним гарбузом

Холецистит частіше спіткає тих, хто любить жирну їжу і мало рухаєтьсяНадія КАРБУНАР


Холецистит – одна із найпоширеніших хво-роб шлунково-кишко-вого тракту. Основні причини цього – низь-ка фізична активність,

любов до жирної і смаженої їжі та нерегулярне харчуван-ня. Вберегтися від цієї хвороби не складно, проте необхідно пам’ятати низку простих пра-вил.

Якщо їсти багато і часто, жовч застоюватиметься

– Холецистит – це запалення жовчного міхура. Захворюван-ня може розвиватися бурхливо і швидко (гострий холецистит) або повільно і мляво (хроніч-ний), – розповідає лікар-га-строентеролог обласної клініч-ної лікарні Валентина Ткачук. – Виникає хвороба через застій жовчі у жовчному міхурі та бак-теріальну інфекцію. Збудника-ми захворювання в більшості випадків є мікроби (кишкова паличка, стрептококи, ентеро-коки, стафілококи), паразитар-ні захворювання (наприклад, лямбліоз), дуоденобіліарний

рефлюкс. Розвитку холециститу сприяють: жовчнокам’яна хво-роба (порушується відтік жов-чі), дискінезії (порушення рухо-вої активності жовчного міхура і жовчовивідних шляхів).

Важливу роль у розвитку хо-лециститу відіграє гіподинамія, а також так званий аліментар-ний фактор, каже пані Ткачук. Це зловживання смаженою та жирною їжею, алкоголем, не-регулярне харчування. Жовч виділяється лише тоді, коли ми їмо. Якщо приймати їжу часто і потрохи, вона не на-копичуватиметься, а буде виводитися поступово. Коли ж перерва між трапезами над-то довга, а кількість їжі велика, жовч застоюватиметься, що може призвести до утворення каменів.

Лікування травами – тільки після консультації з лікарем

Холецистит проявляється болями у правому підребер’ї. Це може бути постійний ту-пий біль із відчуттям важкості або ж больові відчуття можуть з’являтися періодично, зазви-чай після прийому жирної чи смаженої їжі. Хворих також тур-бує гіркота у роті, нудота, здут-тя живота, порушення стільця (закрепи або пронос), відрижка гірким вмістом.

Оцінити стан жовчного мі-хура та призначити відповідне лікування медикам допома-гає ультразвукова діагностика органів черевної порожнини.

Валентина Ткачук наголошує, самолікуванням займатися не варто, а приймати жовчогін-ні трав’яні збори можна лише після консультації з лікарем. Адже якщо у жовчному міхурі є камінці, то пити їх протипока-зано. До того ж, якщо хворий вип’є забагато жовчогінного трав’яного чаю, це може ви-кликати спазми жовчовивідних шляхів.

Важливою складовою ліку-вання холециститу є дієта.

– Їсти треба часто і потроху – 5-6 разів на день (це сприяє нормалізації виділення жовчі), відмовитися від жирного, сма-женого, копченого, гострого. Забороненою їжею квасоля та інші бобові, щавель, шпинат, гриби. В оптимальному спів-відношенні повинні міститися білки тваринного і рослинно-го походження. – радить лі-кар. – Добре споживати каші, відварний буряк, печену кар-топлю, нежирне м’ясо – куря-тину, кролятину, індюшатину, також відварене або запечене. Можна їсти солодкі фрукти та ягоди. Надзвичайно корисним для жовчного міхура є гарбуз. Якщо немає протипоказів, мож-на пити відвари із жовчогінних трав – шипшини, календули, кукурудзяних рилець, росто-ропші.

▶Жінки страждають на холецистит утричі часті-ше, ніж чоловіки

16 СПОЖИВАЧ 28 січня, №4 (503) «Погляд»16 СПОЖИВАЧ 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»

Любителі класичних рукавичок обирають шкіру, а молодь - трикотаж без пальців


Жіночі ру-кавички – деталь гардеро-ба, котра поєднує у

собі і красу, і функціо-нальність. Вони не лише захищають руки від хо-лоду, а й додають обра-зу витонченості. Отже, як вибрати рукавич-ки, щоб вони ідеаль-но пасували і водно-час підкреслювали ваш стиль?

Якісна шкіра прослужить довго

Найбільш те-плими і прак-тичними, про-те й найбільш дорогими є шкіряні рука-вички. Але якщо такий аксесуар правильно вибрати, він прослужить не один рік. У модних бутиках брен-дові шкіряні рукавички із но-вої колекції вартують 500-700 гривень. На базарі ціни більш демократичні.

– Наш асортимент – це ру-кавички від китайського ви-робника. Найдорожчі – шкі-ряні із теплою хутряною під-кладкою – вартують 280 гри-вень, – розповідає продавець рукавичок Олег. – Шкіряні ру-кавички зазвичай виготовля-ють з телячої, овечої, козячої та свинячої шкіри. Найдорож-чі й найелегантніші вироби з лайки – м’якої еластичної шкі-ри, вичиненої особливим спо-собом. Такі коштують 100-120 гривень. Вони гарно сидять на руці, проте цей матеріал дуже примхливий: якщо рукавич-

ки намокнуть, їх буде склад-но висушити і зберегти при цьому форму. До того ж тонка лайка навряд чи послужить до-вше, ніж один сезон, тож деякі модниці обирають більш міцні рукавички з овечої чи козячої шкіри.

Вироби із дерматину чи ін-ших шкірозамінників бояться морозів – від холоду вони ста-

ють жорсткими, з’являються трі-щини.

Для холодної погоди підійдуть рукавички з під-кладкою – три-котажною, бай-

ковою чи вовня-ною. Найкращий

варіант – натураль-на підкладка з міні-

мальним додаванням синтетики, тоді рука-вички будуть «диха-ти» і вбирати воло-гу, але при цьому не втратять форму. Якщо вподоба-

ли виріб із хутряною підклад-кою, то необхідно перевірити, чи рівно підстрижене хутро – грудки й нерівності можуть створити незручності, радить пан Олег.

Трикотаж найбільш демократичний

– Хоч шкіра й актуальна за-вжди, проте цього сезону вона не надто популярна, найшвид-

ше розкуповують лише моде-лі рудих відтінків,– розповідає продавчиня рукавичок Лариса Миколаївна, – Добре купують рукавички із замші та кашемі-ру. Якісна замша має оксами-товий і практично непомітний ворс. Якщо він надто «колю-чий», то це свідчить про пога-ну якість виробу. Матеріал та-кож не повинен мати жод-них залисин і нефарбо-ваних плям. Досить непоганий варіант із замші можна придбати за 90-100 гривень. Ка-шемір – м’який і теплий, проте не

надто довговічний, оскільки після прання скочується. Мо-дель без підкладки обійдеться у 45-50 гривень.

Найбільш демократичними за стилем і цінами є рукавички з трикотажу та текстилю. Пле-тені рукавички виглядають не так елегантно, як шкіряні, до того ж вони менш практич-ні. Однак вони добре зігріва-ють руки в сильні морози і при

цьому набагато дешевші за шкіру (на базарі найпростішу модель можна придбати за 10 гривень). А якщо до вподоби в’язані шарфи і шапки – може вийти непоганий комплект. Перед покупкою плетеного ви-робу потрібно подивитися на

його склад: що більше в ньо-му вовни, то краще «в’язанки» будуть гріти руки, проте розтя-гуватися вони будуть більше, ніж рукавички з синтетичної тканини.

Гловелети – для молодих модниць

У молоді цього сезону дуже популярні гловелети і мітен-ки. Гловелети – це довгі рука-вички із обрізаними пальця-ми, мітенки також відкрива-ють пальці, однак у них в і д о к р е м л е -ний від решти лише вели-кий. Вибір та-ких моделей надзвичайно великий – є рука-вички, які схожі на другу шкіру і за фасоном, і за кольором, є моделі грубої в’язки, дуже тов-сті, пишні і незвичайно теплі.

– Такі моделі часто купують жінки, котрі водять автомо-біль, – каже Лариса Миколаїв-на, – Гловелети гріють руки, захищають від тертя і при цьо-му не сковують рухи паль-ців. Добре продаються виро-би з вовни і кашеміру – мод-ниці доповнюють ними інші в’язані речі. Якщо одягти пле-тений светр з короткими рука-вами і високі плетені рукавиці,

то гола ділянка шкіри виглядає дуже спокусливо. А для тих, хто боїться змерзнути в гло-велетах, розроблено спеціаль-ні моделі з накидним «ковпач-ком». Одним рухом довгі рука-вички з обрізаними пальцями перетворюються в затишні те-плі рукавиці.

Рукавички на замовлення – модно і оригінально

Мітенки і гловелети можна придбати готові, а можна за-мовити у майстрів хенд-мейду.

Так, в’язальниця Надія Макси-мюк розповідає, в’язані мітен-ки до зап’ястка вартуватимуть 40-50 гривень, до ліктя – 75 гривень.

– Вартість виробу залежить не лише від довжини, а й від матеріалу, складності візерун-ка та оздоблення, – розпові-дає пані Максимюк. – Прикра-шаю мітенки бантиками, бісе-ром, в’язаними квітами. Най-частіше замовляють моделі чорного кольору, бо вони най-більш універсальні, або ж про-сять виплести у тон до шапки чи шарфа.

Аби було і модно, і тепло

▶Найтепліші – рукавички із за-мші, найміцніші – із козячої шкі-ри, найоригінальніші – трикотаж-ні без пальців

▶Етикет і рукавички

1 Якщо прагнете зажити сла-ви елегантної жінки, то

ваші рукавички повинні так об-лягати руку, ніби це ваша дру-га шкіра.

2 Леді може не знімати ру-кавичок ні під час потис-

кання рук, ні під час танцю. А джентльмен, котрий має намір поцілувати дамі руку, повинен робити це через рукавичку. Од-нак якщо жінка бажає проде-монструвати свою рівність із представниками протилежної статі, то рукавички вона може зняти. Оголення рук необхід-не також під час банкетів чи ін-ших застіль. Причому скину-ти дозволено лише одну рука-вичку – з тієї руки, якою буде-те їсти.

3 Якщо курите, то краще запастися мундштуком,

оскільки рукавички у цьому разі знімати не прийнято, а дим може попсувати тканину.

4 Ювелірні вироби і біжуте-рію можна носити поверх

рукавичок. Але прикраси вар-то надягати тільки якщо впев-нені – оголювати руки протягом вечора не доведеться, адже зні-мати персні та браслети буде надто клопітно.

5 Рукавички необхідно під-бирати або під колір одягу,

або вони повинні гармоніювати із взуттям, сумочкою чи голо-вним убором. Однак стилісти не

радять усі ці чотири аксесу-ари витримувати у одній ко-льоровій гамі.

АРi.ua

іночі ру-кавички – деталь гардеро-ба, котра поєднує у

у, і функціо-они не лише руки від хо-дають обра-ості. Отже,

рукавич-ни ідеаль-

і водно-лювали

іра ть

те-ак-ро-ьш

є ука-кщоесуар

вибрати, ить не один

их бутиках брен-і рукавички із но-вартують 500-700 базарі ціни більш

ні.ортимент – це ру- китайського ви-айдорожчі – шкі-

ших шкірозамінників боятьсяморозів – від холоду вони ста-

ють жорсткими, з’являються трі-щини.

Для холодної погоди підійдуть рукавички з під-кладкою – три-котажною, бай-

ковою чи вовня-ною. Найкращий

варіант – натураль-на підкладка з міні-

мальним додаванням синтетики, тоді рука-вички будуть «диха-ти» і вбирати воло-гу, але при цьому не втратять форму. Якщо вподоба-

ну якість виробу. Матеріал також не повинен мати жод-них залисин і нефарбо-ваних плям. Досить непоганий варіант із замші можна придбати за 90-100 гривень. Ка-шемір – м’який і теплий, проте не

2каджпоронамопрстзннешитивите

3осрамо

4рутоневемана

5абіз вн

● Плетені рукавички із шапкою та шарфом такого ж кольору створюють модний ансамбль. Фото з архіву «Погляду»

Якщо не знаєте розміру потрібних вам рукавичок, ви-міряйте сантиметровою стрічкою окружність руки в найширшій її частині.Число отриманих міліметрів розділіть на 27 – так зва-ні умовні вершки. Якщо розмір визначений правиль-но, замшеві або шкіряні ру-кавички легко надяга-ються на руку і не ско-вують рухів.Рукавички обов’язково повинні бути точно по руці. Не варто купува-ти занадто вузький ви-ріб, шкіра може сісти. А широкі рукавички, на-віть якщо трохи сядуть, все одно не будуть правиль-ної форми.В якісному виробі фарбують не тільки верхній шар, але і нижній, інакше рукавички можуть линяти. Пере-вірити якість фарбування можна провівши по рука-вичці вологою серветкою.Якщо рукавички оздоблено накладними деталями,

які зазвичай приклеюють чи пришивають до основно-го виробу, то залишків клею чи дірочок не має бути. Щодо підкладки, то у якісних рукавичках її завжди акуратно пришивають, причому шви «заховані» все-

редину.Завдяки різній довжині, починаючи від зап’ястя і до ліктя, шкіряні рука-вички підходять як для верхнього осіннього одягу

з укороченими рукава-ми, так і до гардероба у спортивному стилі.

Що стосується кольору, то рукавички світлих то-

нів візуально роблять руку більш масивною, а темних – видовжують її. Пан Олег каже, найчастіше купують чорні, сірі та бежеві моделі.– Ніколи не сушіть шкіряні рукавички на батареї: під-кладка може «сісти», а шкіра втратить початковий ви-гляд і потьмяніє, – радить продавець.

▶Шкіряна рукавичка – як друга шкіра

р р дрозмір визначений правиль-ру-

широкі рукавички, на-

ур р , рреди

Запівв

Щ

17ЗДОРОВ’Я28 січня, №4 (503) www.poglyad.cv.ua 17ЛЮДИ22 листопада 2012 р., №47 (650) www.poglyad.cv.ua

Польська художниця Івона Вільк встигла і майстер-клас дати, і про співпрацю домовитися

Ольга ШУПЕНЯ ✉ [email protected]

Івона Вільк – відома поль-ська художниця, дирек-тор Молодіжного осеред-ку творчої праці в міс-ті Домброва-Гурнича Ка-товіцького воєводства

(Польща). У Чернівцях вона перебувала у рамках ініційо-ваного нею та знаною у на-шому краї дизайнеркою Світ-ланою Крачило мистецько-го проекту, який стартував із виставки «Дороги майстрів і стежинки учнів» і завершив-ся конкурсом «Моя стежинка» та майстер-класом для буко-винських дітей (на сайті www.vidido.ua про цю подію можна дізнатися більше).

Незважаючи на неймовір-но насичений графік у робо-ті, Івона Вільк погодилася дати ексклюзивне інтерв’ю спеці-ально для читачів «Погляду». Редакція газети висловлює по-дяку за переклад львів’янці Те-резі Лемішці.

– Івоно, складно було об’єднати у спільну виставку твори дітей та відомих митців Польщі?

– Нелегко зробити виставку, яка показує освітній процес. Складність полягала у тому, що свої роботи надали і мо-лодь, і діти, і вчителі, і профе-сори. Необхідно було продума-ти усе до дрібниць, інакше ви-ставка виглядала б як недоско-налий калейдоскоп. Старала-ся так все зорганізувати, щоб було видно, що одні вчаться від інших. Тішуся, що у Чернів-цях вдалося показати роботи учнів, студентів, а також моїх товаришів, з якими навчалася, і викладачів, які давали нам перші вказівки.

– Ви презентували у Чернів-цях п’ять своїх робіт у осінньо-золотій гамі. Чому обрали саме їх?

– Кожному з нас на життє-вому шляху трапляються різ-

ні люди, але на цих роботах зо-бражено найближчих, найсер-дечніших людей – друзі, роди-на – з якими мене багато чого пов’язує. На презентованих по-лотнах – конкретні ситуації, які колись відбулися, й я відчула потребу вилити їх на полотно. Підозрюю, що після мистець-кої події в Чернівцях у мене та-кож з’явиться бажання творити нові роботи. Адже було чимало емоцій, переживань і відчуттів, про які захочеться розповісти.

– Що ще надихає на твор-чість?

– Кожна ситуація, кож-на зустріч, спільна діяльність (театр, танці, скульптура, майстер-класи тощо) дають натхнення для подальшої ро-боти. І кожен збагачений та-кими подіями митець мусить вилити свої враження на по-лотні. Шкода тільки, що час та-кий короткий, тільки 24 годи-ни на добу.

– Звідки черпаєте енергію, щоб встигати займатися жи-вописом і водночас утілювати у життя масштабні мистецькі проекти на міжнародному рів-ні?

– Енергію дає та радість, яку бачу на обличчях дітей і їхніх батьків, на обличчях своїх дру-зів, коли уже проекти ре-а л і з о в а н о . Саме звідси беру енергію для наступ-них дій.

– Що най-більше здиву-вало у поїздці до Чернівців?

– Не при-ховую, важ-ко до вас до-братися че-рез стан доріг. Окрім того, незалежно від того, що ми – сусіди, є багато непотрібних проблем на кордоні. Гадаю, з боку України також мають бути якісь програми співпраці, які б хоч якось змогли прибли-зити цей кордон. Тому що кор-дони не мали би нас ділити. Загалом, у вас чудова країна, чудові люди, я в захопленні.

– Де митцям працювати лег-ше: в Польщі чи в Україні?

– Нема значення, хто де живе. Важливо, що людина ро-

бить, що творить і чи зачіпає це інших. Зараз такі засоби, як Інтернет розмивають кор-дони і дають однакові можли-вості кожному. До прикладу, коли виставила фотографії з відкриття виставки у Чернів-цях на «Фейсбуці», то першим, хто відреагував, був мій давній приятель і художник з Індії.

– Чому саме мистецтво? Що вплинуло на вибір?

– У школі навчалася у фізико-математичному кла-

сі. Планувала стати архітекто-ром, але мала й інші хобі, зо-крема театральні. Також мене цікавила медицина, оскіль-ки хотіла допомагати людям у подоланні їхніх страждань. Так опинилася перед вибором – треба було прийняти склад-не рішення. Уже потім зрозу-міла, що усе життя любила ма-лювати і добре з цим почува-лася. Мені подобалося дарува-ти радість людям, які спогля-дали мої роботи. Тепер я задо-волена вибором. Відчуваю, що можу розвиватися і реалізову-вати мистецькі ідеї та задуми як керівник Молодіжного осе-редку творчої праці. Тішуся, коли бачу, як часом приходять до нас діти, які не вірять у свої сили, а потім досягають успі-хів навіть на міжнародному рівні: стають зірками, їх впіз-нають. Хоча не це найважли-віше. Часом найвагомішим є те, що дитина в собі знайшла впевненість і усвідомила, що можна робити речі, які вида-ються недосяжними. Адже на-справді все, що нас обмежує – це тільки наша уява.

– Яким було Ваше дитин-ство?

– У сім’ї я завжди мала сво-боду. Батьки мені довіряли і дозволяли певні креативні творіння. Починалося все з пі-сочниці, потім – малювання на тканинах. Пізніше були забави з дітьми та молодшим братом. Часто треба було його чимось зацікавити і я вигадувала якісь ігри. Пам’ятаю, виготовляли

фантастичні костюми, брат пе-ребирався і так ми бавилися в театр. Тож я не лише малюва-ла, мене надихало дуже багато речей. До речі, також люблю спорт, зокрема кататися на ли-жах та роликах.

– Маєте двох синів, чоловіка. Які вони, чим займаються?

– Я пишаюся своїми сина-ми. Вони – фантастичні і та-кож реалізують свої захоплен-ня. Старший, 27-річний Бар-тош Вільк, архітектор, він лю-бить те, що робить. Молодший, 17-річний Михайло, як і я сво-го часу, навчається у фізико-математичному класі. Його за-хопленням є знімання фільмів. Він надсилає їх на конкурси і має великі успіхи. Окрім того, він добре вчиться. Чоловік та-кож реалізує своє життєве за-хоплення. Він – лікар, займа-ється медициною катастроф і є координатором з транспланта-ції органів. Інколи наша діяль-ність перетинається, адже бу-вають акції, пов’язані з допо-могою людям, які вже пройшли етап трансплантації й потребу-ють допомоги художників.

– Мистецтво лікує?– Однозначно. Буває, після

травм люди, які до того часу нічого не мали спільного з творчістю, раптом відкрива-ють у собі те чи інше захоплен-ня (пишуть вірші, малюють картини) й стають щасливіши-ми, оскільки весь їхній орга-нізм перебудовується на пози-тивне мислення.

Проникає у серця людей

Світлана Крачило, дизайнер моди, художник

Івона – майстер своєї справи, люди-на щира і відверта. Вона віддає лю-дям усе, що вміє, що Бог їй дав. І цим примножує усе позитивне, майстерне

і добре. Такими людьми я захоплююся.У неї є дуже багато друзів у Європі, вона запросто могла їхати і у Францію, і в Італію… Але вона приї-хала в Україну, щоб показати, що ми нічим не гірші, а вони – нічим не кращі й що разом можемо роби-ти великі справи.На майстер-класі (Івона його проводила зі своїми колегами-викладачами із Молодіжного осередку творчої праці) вона і дітей, і дорослих навчила зла-годжено та професійно співпрацювати.На занятті чотирьом десяткам дітей видали довже-

лезний рулон ватману і дали завдання створити спільну картину з допомогою зернят маку (щось на кшталт малюнка на піску). Спершу кожен собі згор-нув купку маку і самотужки почав щось виводити, проте загальної роботи не вийшло. Але потім, коли діти зрозуміли, як працювати у такій техніці й коли Івона їм підказала намалювати морське царство із водоростями й рибами і що це буде одна велика ро-бота, то усе вдалося. Під час цього уроку діти вчи-лися співпрацювати, співпереживати одне одному, поважати працю іншого. Величезний спільний твір наочно демонстрував, що разом можна робити ве-ликі справи, які одній людині не до снаги.Окрім того, перебуваючи у Чернівцях, Івона підпи-сала меморандум про співпрацю із Чернівецьким міським палацом дітей та юнацтва. Тож тепер, щоб у нашому краї був мистецький розвиток, необхідно лише простягнути руку у відповідь.

● До співпраці із Чернівцями Івона Вільк утілювала свої про-екти у Чехії, Індії, Франції, Іта-лії, Румунії тощо. Фото автора

▶«Івона має неймо-вірну здатність проникати у серця людей»

Тереза Лемішка, керівник сту-дії образотвор-чого та ужитко-вого мистецтва міського Пала-

цу культури ім. Г. Хоткеви-ча (м. Львів)

З Івоною познайомилася біль-ше року тому на міжнародному пленері у Франції. Ми провели там два тижні й за цей час ви-никло враження, що ми знайомі 20 років, що вона – дуже близь-ка і важлива людина у моє-му житті. Івона має неймовір-ну здатність проникати в сер-ця людей. Це надзвичайно об-дарована і відповідальна люди-на. Хоч би за що бралася – всю-ди досягне успіху, бо виклада-ється не на 100 відсотків, а на 110. І, відповідно, таке заанга-жування (у хорошому сенсі) за-вжди дає віддачу.Загалом, для українських худож-ників співпраця з польськими означає відкриття нових гори-зонтів та можливостей, появу ве-личезного натхнення, опануван-ня нових методик і технологій.Львівські художники та почат-ківці дуже чекають зустрічі з Івоною, бо її майстер-класи – це завжди свято. Тож планує-мо десь у березні 2013 року ор-ганізувати у Львові показ такої ж виставки із конкурсом та на-вчанням, які були у Чернівцях.

▶«Івона довела, що спільними зусиллями ми здатні робити великі справи»

БАТЬКИ І ДІТИ18 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»

Найчастіше школярів відправляють на екскурсії в засніжені Карпати

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

Кожна дитина чекає зи-мових канікул особливо трепетно. Адже тільки в цей казковий час можна щиро повірити в диво та відчути безтурботність

морозних ранків, коли не тре-ба нікуди поспішати. Більшість батьків перейма-ються питанням, як організувати ди-тячий відпочинок, щоб він був корис-ним та приємним. Дехто надає пере-вагу індивідуальним планам, обираючи свій варіант дозвіл-ля школяра, інші взагалі не пе-реймаються цим і залюбки від-правляють дітей на всі можли-ві екскурсії та тури, які органі-зовує школа.

Найпопулярніші – екскурсії в гори

За Союзу вчителі активно возили дітей визначними міс-цями колишнього СРСР. Це не складало ніяких проблем. Чи-мало школярів того часу бачи-ли Кремль, Брестську фортецю та «білі ночі» Санкт-Петербурга. Зараз смаки дітей змінилися, та й можливості везти їх за кордон немає, адже це страшенна мо-рока і велика відповідальність для організатора.

– Вчителі неохоче беруться організовувати екскурсії, бо для цього треба морочитися з доку-ментами, отримати дозвіл, – по-яснює класний керівник Вален-тина Мирчу. – Також на кожні десять дітей має бути хтось до-рослий, а батьки неохоче їдуть

після новорічних свят у дитячі поїздки. Раніше ми вирушали в Київ на президентську ялин-ку, або ж до святкового Льво-ва. Це були одноденні тури, та дітям дуже подобалось. Проте ставитись до зимових екскур-сій з дітьми варто дуже відпові-дально. Транспорт має бути те-плим, діти добре одягнені, зага-лом зимові тури організовува-ти значно складніше, ніж літні. Останнім часом батьки навіть не пускають дітей в такі подоро-жі – переймаються про здоров’я та про те, що дороги слизькі.

За словами представника ту-ристичної організації Максима Дупешка, сьогодні попит на ди-

тячі екскурсії впродовж зимових свят все ж є. Та зараз найбільш популярні серед школярів є гір-ськолижні курорти. Тому найчас-тіше влаштовують тури до Миго-вого та в «Буковель» (с. Яблуни-ця). Наприклад, в Мигове їдуть із зупинкою на «Лебединому озе-рі» в Чорториї Кіцманського ра-йону. Така подорож в середньо-му вартує сто гривень. На «Буко-вель» ціна, звичайно, вища, адже відстань значно довша. Їдуть за-звичай із зупинками в Яремчі та Коломиї. Проте це все на бажан-ня. Такий одноденний тур ко-штує приблизно 170 гривень. На Миколая організовують поїздку в Косівський район, до садиби Свя-того Миколая.

– Дитячі тури важче організо-вувати через документи, деколи доводиться допомагати вчите-лям із цим. Проте дозволи на по-дорож зазвичай дають без про-блем, – пояснює Максим. – Та вони коштують трошки дорож-че за дорослі, адже доводиться платити схеми маршруту та роз-клад руху. Це десь додаткових

300 гривень з усієї групи. Часом за перевезення дітей просить доплати і водій, бо відповідаль-ність більша. Також ціна зале-жить від виду транспорту.

Що дати дитині з собоюЯкщо вирішили відпустити

дитину в шкільний тур не дуже далеко, треба знати, що деякі речі необхідно дати школяру із собою обов’язково.

– Якщо це поїздка на гірсько-лижні курорти, неодмінно по-кладіть дитині в сумку змінні шкарпетки. Якщо школяр ката-тиметься на лижах – шкарпетки

скоріш за все змокнуть, – радить Максим Дупешко. – Також вар-то дати чисту футболку, дитина спітніє і їй краще перевдягнути-ся. Добре мати термос із гарячим чаєм. Що стосується харчування, то зазвичай дітей годують в ту-рах. Та це на прохання батьків і оплачується додатково. Якщо від обідів відмовились – треба взяти їх із собою. Та головне, щоб дити-на була тепло вдягнена.

За кордон дітей везуть рідко, радше їдуть до Києва

Аби вивезти групу дітей за кордон, потрібно відкривати дитячі візи і узгоджувати ще більшу кількість документів. Через це такі тури організову-ють дуже рідко.

Проте, якщо дітей все ж ве-зуть за кордон, то обирають найближчі країни. Найпопуляр-ніші серед закордонних турів – подорожі до Польщі. Тур для ді-тей шкільного віку в Закопане (Татри) на сім днів вартувати-ме 280 євро. Якщо група із де-сяти осіб, одинадцятий (супро-воджуючий) їде безкоштовно. Також популярний різдвяний дев’ятиденний тур Словаччи-ною. Та він дорожчий, 300-400 євро. Везуть групи дітей у ново-річний Лондон. Вартість подо-рожі – 1258 англ. фунтів + 3950 грн. – 2 тижні (група 10 осіб).

Тож обираючи подорож на дальні відстані, вчителі все ж їдуть до Києва або Львова. Вар-тість таких екскурсій різнома-нітна. Одноденна прогулян-ка Києвом з відвіданням ви-значних місць, президентської ялинки та новорічної вистави у Палаці «Україна» коштувати-

ме 195 гривень з особи у групі з 25 осіб. У цю суму не входить вартість обіду, квитка на виста-ву та квитка на потяг чи авто-бус до Києва і назад. Фактично оплачується екскурсія містом та комфортабельний автобус для супроводу у Києві. Ще сто гри-вень коштуватиме новорічна екскурсія на фабрику ялинко-вих прикрас, що під Києвом. А одноденна шкільна екскурсія до Львова обійдеться приблизно у 200 гривень з особи. У вартість не входять квитки на потяг до Львова та вхідні квитки на деякі екскурсії. Тож повна ціна подо-рожі складатиме приблизно 400 гривень з дитини.

Зимові канікули: корисно та радісно

● На свята на гірськолижних курортах для дітей влаштовують особливу програму зі змаганнями та подарунками. Фото автора

▶Наразі шкільний тур до популярного Мигового вартує близько ста гривень, в «Буковель» – 170

Оскільки без необхідних докумен-тів та дозволів вивезти групу ді-тей на екскурсію неможливо, до-ведеться заздалегідь підготува-ти їх. Змін в проходженні цієї про-цедури, порівняно з тим роком, не-має. Єдине, що тепер змінилося місце, де його видають. Крім того, департамент освіти і науки, моло-ді та спорту повідомляє, що відпо-відальними організаторами поїз-док школярів можуть бути тільки штатні працівники закладів освіти. Кількість таких осіб визначають з розрахунку одна на 10 дітей, ме-дичних працівників – з розрахунку один лікар на 30 дітей.Начальник відділу у справах сім’ї, молоді та з гендерних пи-тань управління сім’ї, молоді та з гендерних питань депар-таменту освіти і науки, моло-ді та спорту Чернівецької ОДА Ростислав Тищук пояснює, що

отримати дозвіл можна щовівтор-ка з 10 до 13 години та з 15 до 17 години в приміщенні на вул. Уні-верситетській, 50.

Для перевезення автотранспортом- відношення відповідного орга-ну управління освіти на ім’я ди-ректора департаменту освіти і на-уки, молоді та спорту облдержад-міністрації;- наказ закладу освіти щодо орга-нізації перевезень організованих груп дітей;- список дітей-учасників встанов-леного зразка;- дозвіл лікаря встановленого зразка;- ксерокопію схеми маршруту;- ксерокопію розкладу руху авто-транспорту;- ксерокопію ліцензії на право на-дання послуг із перевезення;

- ксерокопію ліцензійної картки до ліцензії;- ксерокопію посвідчення водія;- ксерокопію технічного паспорта автотранспорту;- ксерокопію відношення на ВДАІ УМВС.

Для перевезення залізничним транспортом- відношення відповідного орга-ну управління освіти на ім’я ди-ректора департаменту освіти і на-уки, молоді та спорту облдержад-міністрації;- наказ закладу освіти щодо орга-нізації перевезень організованих груп дітей;- список дітей-учасників встанов-леного зразка;- дозвіл лікаря встановленого зразка;- № потяга.

А для дітей з районів квитки коштуватимуть на п’ять грн. дешевшеДля дітей з районів Чернівець-кої області та й з самого міс-та особливо захоплюючою за-вжди була поїздка в муздрамте-атр імені О. Кобилянської. Тим паче, на різдвяні свята, коли програма насичена виставами-казками та особливими сюрп-ризами.Заступник директора з ор-ганізації глядача театру Ві-ктор Журат розповів, що на свята глядачів театру очікува-тимуть особливі сюрпризи. Вар-тість квитків на дитячі виста-ви для дітей з районів вартува-тимуть 15 гривень, на п’ять гри-вень дешевше, ніж для черні-вецьких. Крім того, з 1 по 13 січ-ня діти зможуть взяти участь у святковій програмі театру з по-дарунками та Дідом Морозом.

Святкова афіша

Жила собі Сироїжка. В. Зимін (6 січня, 2013, 12:00), музична казка, триває 1 год.Снігова Королева. Є. Шварц (23 грудня о 12:00, 1 січня – 13:00, 2 та 8 січ-ня о 10:30 та 13:00, 27 січня о 12:00), музична казка, триває 1 год. 20 хв.Карлсон, який живе на даху. А. Ліндгрен (2 грудня о 12:00, 12 січня – 10:30 та 13:00), музична казка, триває 1 год.Як Настуня ледь не стала марою. В. Ілюхов (16 грудня о 12:00, 5 січня – 10:30 та 13:00), музична казка, триває 1 год. 20 хв.День народження кота Леопольда. О. Хайт (13 січня о 12:00) му-зична казка, триває 1 год. 20 хв.Кішчин дім. С. Маршак (3 січня – 10:30 та 13:00) музична казка, триває 1 год. 10 хв.Ще раз про Червону Шапочку. Юлій Кім (4 грудня о 12:30, 9 грудня о 12:00, 4, 10 та 11 січ-ня - 10:30 та 13:00), дитячий мюзикл, триває 1 год. 15 хв.

▶На новорічні свя-та у Чернівецькому драмтеатрі давати-муть подарунки

ТРЕБА ЗНАТИ

▶Документи, необхідні для шкільної екскурсії

22 листопада 2012 р., №47 (650) www.poglyad.cv.ua 19КУХНЯ

Міжнародний студентський фестиваль кулінарного мистецтва відбувся в Івано-Франківську 15 листопада


Минулого четвер-га команда «Ве-селкові варени-ки» Чернівецького т о р г о в е л ь н о -економічного ін-

ституту КНТЕУ в Івано-Франківську демонструвала свої кулінарні здібності.

Доводити свою майстерність на міжнародному фестивалі необ-хідно було у трьох конкурсних за-вданнях: представлення команди, ліплення вареників на швидкість

та приготування страви.Окрім представників з

Чернівців та, власне, Івано-

Франківська, у кулінарному мис-тецтві змагалися учасники на-вчальних закладів Ужгорода, Ко-ломиї, Києва, Луцька та Польщі.

– Аби посісти ІІІ місце, нам (у конкурсі взяли участь ще п’ятеро студентів: Віталій Сав’як, Окса-на Москалюк, Ірина Корнєєва, Іван Іванчук, Володимир Ма-цик, – авт.) довелося ретельно підготуватися, – розповідає «По-гляду» Анастасія Паращук, сту-дентка ІІ курсу ЧТЕІ КНТЕУ спе-ціальності «харчові технології та інженерія». – Конкурсну стра-ву – «Вареники шпинатні з гри-бами, бринзою та картоплею» – репетирували кілька разів. Як результат – перемога. Правда, дуже допомогла група підтрим-ки з нашого навчального закла-ду та попередні вказівки наших викладачів-наставників – Олени Іванівни Палагнюк, Каріни Ві-

кторівни Паламарек та Любові Яківни Ревуцької. Особисто для мене побувати на такому фести-валі це – розширення кругозору та пізнання своєї професії. Адже навіть ліплення вареників у кож-ного регіону має безліч варіацій: звичайне, хвилькою, косичкою, промінцями сонця тощо.

За словами Анастасії, най-більше її вразила страва пред-ставників Польщі:

– Їхні вареники відрізнялися і ліпленням, і поданням. Було ви-дно, що вони – не наші. Окрім того, здивувала гречана начинка. Ми такого не робимо. Хоча чула, що для них це звично.

На думку студентки, варе-ники – домашня страва, яка об’єднує всю родину у процесі її підготовки, ліплення та при-готування, не кажучи вже про спільне споживання.

Чернівецькі студенти на «Параді вареників» посіли ІІІ місце

● Анастасія Паращук (друга зліва) каже, що наступного разу вони привезуть в Чернівці «срібло» або «золото». Фото надано А. Паращук

КОНКУРСНА СТРАВА

▶Вареники шпинатні з грибами, бринзою та картоплеюТісто: борошно пшеничне 60 г, яйце куряче (4 г), шпинат свіжий 50 г, молоко 20 г, сіль 1 г.Фарш: гриби білі свіжі 70 г, гриби білі сушені 15 г, олія рослинна 3 г, цибуля ріпчаста 10 г, олія рафінована 5 г, бринза овеча 20 г, картопля 40 г, сіль, перець чорний мелений.Для подачі сметана або масло.

Технологія приготуванняШпинат промивають, перебирають, нарізають, заливають молоком та тушкують до готовності на повільному вогні. Шпинат охолоджують та протирають через сито.Пшеничне борошно просіюють, насипають гіркою, всередині роблять за-глиблення, в яке вливають шпинатну суміш, додають сіль, яйця та за-мішують тісто. Тісто місять доти, доки воно не набуде однорідної кон-систенції (готове тісто відстає від рук і стінок посуду). Після натискан-ня пальцем на його поверхню ямочка вирівнюється. Тісто залишають на 30-40 хв., закривши його серветкою або кришкою, для набухання клей-ковини і надання йому еластичності.

Приготування начинки:Сушені білі гриби ретельно промивають, замочують, потім варять до го-товності.Гриби білі свіжі перебирають, обчищають, відрізають нижню частину ніжки і пошкоджені місця, ретельно промивають 3-4 рази, нарізують, заливають водою і варять до готовності. Відвар проціджують.Варені гриби обсушують і пропускають крізь м’ясорубку, обсмажують на олії. Цибулю дрібно нарізають і пасерують на олії. Бринзу натирають.Усі компоненти з’єднують, додають сіль, перець чорний мелений.Із підготовлених компонентів формують вареники надаючи форму пле-теної косички.Вареники кладуть у киплячу підсолену воду (або бульйон) і варять 5-7 хв. при слабкому кипінні. Вареники виймають шумівкою, змащують розтопленим вершковим маслом.

Любов Ревуцька, старший лаборант кафедри техноло-гії та організації ресторанного гос-подарства ЧТЕІ КНТЕУ

1 Для замісу тіста на вареники потрібно брати холодну воду,

а не теплу, оскільки холодна вода довше тримає вологу, тісто довго не висихає і під час виготовлення вареників добре злипається.

2 Також для замісу тіста на ва-реники можна використову-

вати молоко. Молоко робить тісто пишним, м’яким, надає йому елас-тичності, пружності.

3 Борошно для вареників пови-нно бути тонкого помелу і не

дуже сухе, інакше зліплені варе-ники скоро висихають і легко роз-варюються.

4 Щоб тісто було без грудок, всю рідину до нього вливають від-

разу, до того як починають вимішу-вати. Якщо тісто вже почали місити, в нього не бажано додавати рідину.

5 Тісто повинно бути серед-ньої густоти, тому що гус-

те важко розкачувати, а та-кож важко з нього ліпити ва-реники.

6 Після замісу тісто повинно обов’язково «вилежатися»

протягом 30 хвилин.

7 Вареники закидають в таку кількість кип’яченої підсоле-

ної води, щоб вони могли вільно варитися.

8 Вареники будуть смачніші, якщо їх варити у м’ясному

або курячому бульйоні.

9 У кип’ячу воду для варіння ва-реників рекомендують також

додати 1 столову ложку рослин-ної олії: вареники не будуть зли-патися.

10 Вареники вважаються го-товими, коли вони варять-

ся 5-7 хв. після того як сплили на поверхню. Потім треба обереж-но виловити вареники шумівкою або друшляком, нехай стече зайва вода, скласти в каструлю або со-тейник та заправити розтопленим маслом.

АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ ЗАЙНЯТИХ

Готуємо ліниві вареникиТреба: 250 г сиру, 8 столових ложок борошна, 2 столові лож-ки цукру, яйце, сіль, сметану, вершкове масло, мед.

Приготування:

� Перемішуємо у мисці сир, просіяне борошно, цукор і сіль.

�Місимо доти, доки тісто перестане липнути до паль-ців.

� З готового тіста скочуємо ковбаску і нарізаємо майбут-ні вареники навскіс акурат-ними шматочками. Опускає-мо вареники у киплячу підсо-лену воду, обережно перемі-шуємо і продовжуємо їх ва-рити 1-2 хвилини після спли-вання.

�Готові вареники викладаємо на таріль і додаємо масло, сме-тану, мед.

Смачного життя і доброго здоров’я!

КОРИСНІ ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»20 СПОРТ

М Команда I В Н П М О

1 Сталь (Алчевськ) 20 12 4 4 32- 18 40

2 ПФК «Олександрія» 20 11 7 2 27-15 40

3 ФК «Севастополь» 19 11 5 3 40-15 38

4 «Нафтовик» (Охтирка) 20 9 7 4 21-15 34

5 «Зірка» (Кіровоград) 20 9 6 5 27-15 33

6 «Авангард» (Краматорськ) 20 9 6 5 25-15 33

7 «Буковина» (Чернівці) 20 8 6 6 23-22 30

8 «Геліос» (Харків) 20 6 10 4 17-9 28

9 «Олімпік» (Донецьк) 20 8 4 8 18-19 28

10 ФК «Полтава» 20 7 6 7 28-23 27

11 ФК «Суми» 20 7 6 7 16-21 27

12 МФК «Миколаїв» 19 8 5 6 20-23 26

13 «Кримтеплиця» (Молодіжне) 20 7 3 10 20-24 24

14 «Оболонь» ( Київ) 20 5 7 7 19-22 22

15 «Титан» (Армянськ) 20 6 4 10 17-24 22

16 «Арсенал» (Біла Церква) 20 4 3 13 13-32 15

17 ФК «Одеса» 20 3 2 15 10- 41 11

18 Динамо-2» (Київ) 20 3 1 16 18-38 10

▶Турнiрна таблиця

Чемпіоном світу з більярду вперше став чернівчанинЯрослав Тарновецький знову довів, що його перемоги – не випадковість


▪ Сімнадцятого листопада зна-ний у нашому краї своїми спор-тивними досягненнями Ярослав Тарновецький (на фото) у фіналі чемпіонату світу з більярду (дина-мічна піраміда) красиво переграв дворазового чемпіона світу з Росії

Павла Меховова.Свій новий титул чемпіона

світу чернівчанин виборював за кордоном, у російському місті Ханти-Мансійськ. Турнір старту-вав 14 листопада. Загалом у ньо-му взяли участь 20 країн.

– Це його улюблена гра – "дина-мічна піраміда". Якраз тим вона й імпонує йому, що є динамічною. Боротьба була складною і водно-час красивою та цікавою. Його майстерність та улюблена гра у сукупності принесли виграш, –

розповідає "Погляду" один із тре-нерів Ярослава Ілля Осачук через кілька хвилин після перемоги під-опічного.

За його словами, напередодні 99% людей, які розуміються на більярді, спрогнозували перемогу Я. Тарновецького.

– Теперішня перемога Яросла-ва сказала світові, що є таке чудо-ве місто – Чернівці. Це має велике значення для більярдного спорту на Буковині і у Західній Україні загалом, – підсумував І. Осачук.

ПЕРША ЛІГА

"Буковина" програла на виїзді Кіровоградська «Зірка» переграла чернівчан з рахунком 3:1

Суперником чернівець-кої «Буковини» у 20 турі першості України була кіровоградська «Зірка». На жаль, перший гол у зустрічі наші земляки

пропустили вже на 20 хвилині гри. Відзначився Єгор Іванов. А через чотири хвилини підопічні Іллі Близнюка вдруге вразили ворота «Буковини». Владислав Насібулін зробив передачу на дальню стійку, а Вадим Шаврін завдав влучного удару головою.

На 29 хвилині матчу результа-тивну атаку зуміли організувати наші земляки. Після передачі Євгена Сантрапинських на «по-бачення» з голкіпером «Зірки» Антоном Ситниковим вийшов капітан чернівчан Руслан Пла-тон, який спромігся вразити ворота господарів. Під завісу першого тайму мав шанс від-значитися гравець «Зірки» Ярос-лав Галенко. У цьому ігровому епізоді вдало діяв наш голкіпер Богдан Когут.

Вже у другій половині зустрічі той же Богдан Когут парирував удари зі штрафного Івана Вой-тенка та Вадима Шавріна. А на 77 хвилині матчу кіровоградці втретє «розписалися» у воротах нашої команди. Після подачі зі штрафного Дмитра Осадчого з гострого кута влучно пробив Владислав Насібулін. У друго-му таймі запам’ятався «постріл» Руслана Платона. На жаль, уда-ру Руслана забракло влучності. Підсумок гри – 3:1 на користь «Зірки».

24 листопада чернівецька ко-манда зіграє останній матч 2012 року. Наші земляки приймати-муть ФК «Одеса» (початок о 13 годині). Гра проти ФК "Одеса" для головного тренера "Букови-ни" матиме ювілейний статус, адже під орудою Вадима Зай-ця чернівчани зіграють сотий матч.

Дебютував на тренерському містку нашої команди В. Заяць 3 квітня 2010 року. Тоді ще друго-лігова "Буковина" на своєму полі приймала моршинську "Скалу" і перемогла з рахунком 2:0. Далі були ще сім перемог поспіль і путівка до першої ліги. "Букови-на" закріпилася у першому диві-зіоні і навіть налякала старожи-лів ліги - досить згадати яскраві перемоги над алчевською Стал-лю", "Олександрією", розгром

одеського "Чорноморця", та й одноосібне лідерство, хоча й не-тривале, після шостого туру теж заслуговує на увагу. Того сезону чернівчани посіли сьоме місце, а наступного піднялися на ща-бель вище.

Звичайно, цей ювілей міг ста-тися і раніше, але у сезоні-10/11 кримський "Фенікс-Іллічовець" знявся із змагань і гра в Чер-нівцях не відбулася, а вже в цій першості київська "Оболонь" не прибула на гру.

Склад «Буковини»Когут, Донець, Аблітаров, Ци-

колія, Савін, Дорош (Ятленко, 87), Найко, Сантрапинських (Ушаков, 78), Маковійчук (Кер-чу, 41), Шупік (Якименко, 46), Платон.

● Капітан «Буковини» Руслан Платон забив 9 гол у першості України. Фото Романа Ковальчука

ПІСЛЯМАТЧЕВИЙ КОМЕНТАРСамір Гасанов, тренер кіровоград-ської «Зірки»Завдання на звітний матч футболісти май-же повністю викона-ли. На футбольному полі було багато боротьби та єдиноборств, в яких наші гравці не поступалися. Нам вдалося реалізувати свої моменти. Деякі футболісти, які грали не на своїх позиціях, діяли добре. Все це привело до позитивного для нас результату. Психологічно результат тиснув на гравців і тренерів. До нас команди в турнірній таблиці підтягували-ся. Було складно готуватися до матчу. Нам було важко тре-нуватися через погодні умови. Зазначу, що психологічному настрою гравців ми приділили чималу увагу.

Сергій Черняктренер чернівець-кої «Буковини»Сьогодні була не-абияка боротьба. У цьому матчі далося взнаки, що ми не грали з «Оболонню». На жаль, не змогли знайти хорошого спаринг-партнера. Було багато помилок у простих ситуаціях. Суперник нас покарав. Поразка – нічого не сталося. Цього року у нас є ще один матч. Будемо налаштовуватися на нього.

ОБЛАСНИЙ ФУТБОЛ Буковинська Ліга

чемпіонів: четверо

претендентів на

перемогу18 листопада відбулися матчі-відповіді чвертьфіналу буковинської Ліги чемпіонів. Боротьбу за перемогу у цих представницьких змаганнях продовжать такі команди, як «Форвард-Дрім-Тім» (Чернівці), ФК «Бояни» (Новоселицький район), «Дністер» (Дорошівці, Заставнівський район) та ФК «Вовчинець» (Глибоцький район).20 листопада було зігра-но перші півфінальні матчі буковинської Ліги чемпіонів. ФК «Бояни» приймав пред-ставників обласного центру – колектив «Форвард-Дрім-Тім». Перемогу з рахунком 1:0 святкували гості.А ось команда Заставнівського району «Дністер» (Дорошівці) переграла у рідних стінах ФК «Вовчинець» (Глибоцький район) – 1:0.Матчі – відповіді відбудуть-ся 22 листопада. Фінальний поєдинок заплановано на 25 листопада.

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС На обласній

універсіаді переміг

ЧТЕІ КНТЕУНа спортивній базі Буковин-ського державного медичного університету відбулися осо-бисто-командні змагання ХІ обласної Універсіади з настіль-ного тенісу серед студентів ВНЗ ІІІ-ІУ рівня акредитації.Високий клас продемонструва-ли спортсмени малої ракетки Чернівецького торговельно-еко-номічного інституту КНТЕУ, які у командному заліку вкотре стали чемпіонами Універсіади. Друге призове місце виборола коман-да Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, третє – прогресуюча команда Буковинського державного медичного університету.В особистому заліку серед чоло-віків І-ІІ місця посіли тенісисти Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ Роман Рубанець та Олександр Козар, третім став студент із ЧНУ ім. Ю.Федьковича В’ячеслав Вацак.Серед жінок перемогу святкува-ли студентки ЧТЕІ КНТЕУ Люд-мила Чепіль та Ірина Карп, які вибороли «золото» та «срібло». Бронзовою призеркою змагань стала студентка ЧНУ Аліна Гоян.

21СПОРТ22 листопада 2012 р., №47 (650) www.poglyad.cv.ua

Над темою працював Олег ШВИДКИЙ

ХУДОЖНЯ ГІМНАСТИКА

Наші грації вивезли «бронзу»

з Білої ЦерквиМісто Біла Церква приймала традиційний міжнародний турнір з художньої гімнастики «Принцеса Лебідь». Перемогу у цих змаганнях виборювали дівчата 1996-2004 років народження з Росії, Молдови, Білорусі та України.Бронзовими призерками змагань стали Анна Реуцька (програма кандидатів у майстри спорту, тренер – Людмила Бутковська) та Анастасія Сафтюк (за програмою другого юнацького розряду, тре-нер – Джульєтта Чорна). А ось Катерина Іліка (2002 р.н.) посіла 5 сходинку серед гімнасток своєї вікової групи.

ПАУЕРЛІФТИНГ

"Аеромен" виграв Кубок

областіНа Буковині відбулися змагання на Кубок Чернівецької області з па-уерліфтингу. У змаганнях взяло участь 110 спортсменів із 16 команд області. У загальнокомандному заліку кращими стали представники клубу «Аеромен» (Кельменецький район, тренер – Андрій Бабінчук). На другій сходинці розташувалися спортсмени з «Університету» (тренер – Юрій Циба), а на третій – клуб «Аполон» (тренер – Едуард Халчевський).В особистому заліку кращими стали: Андрій Бабінчук (74 кг, «Аеро-мен, Кельменецький район), Олег Тирон (83 кг, «Тигр», Новоселиць-кий район), Мирослав Курелюк (93 кг, «Спарта», Чернівці), Дмитро Ловчий (105 кг, «Еверест», Сокирянський район), Сергій Кочмар-ський (до 120 кг, «Аполон», Чернівці).

ФУТЗАЛ

"Меркурій" переграв у рідних стінах "Одесу"У третьому турі футзальної першості України (перша ліга) чернівецький «Мер-курій» приймав ФК «Одеса». У першому таймі команди голів не забили. А ось у другій половині зустрічі підопічні Віктора Мглинця відзначилися тричі (Павло Химяк – 23,26; Тарас Таріца – 32). Суперник спромігся відпо-вісти лише одним влучним «пострілом» (Володимир Можеренков – 28). Підсумок гри – 3:1 на користь «Меркурія».Склад «Меркурія»: Володи-мир Удовиченко, Сергій Янчик, Віталій Гончар, Олександр Мако-війчук, Михайло Рябий, Сергій Рибак, Тарас Таріца, Віталій Ткачук, Павло Химяк, Олексій Бакалярик.Результати інших матчів третього туру: «Спортлідер – 2» (Хмельницький) – « ДЮСШ – 4 – Кардинал – 2» (Рівне) – 3:3, «Аперкот» (Ковель) – «Львівхо-

лод» (Львів) – перенсено на 8 грудня.Наступний матч чернівецький «Меркурій» зіграє на виїзді 25 листопада. Суперник – команда «ДЮСШ – 4 – Кардинал – 2» (Рівне).Очковий доробок команд«Меркурій» – 7 (3)«Одеса» – 4 (3)«Львівхолод» – 4 (2)«ДЮСШ-4 – Кардинал-2» – 4 (2)«Ураган-2» – 1 (2)«Спортлідер-2» – 1 (2)«Аперкот» – 0 (1)

● Михайло Попович (другий справа у верхньому ряду) та Сергій Ксендзов (перший зліва у другому ряду) гідно представили буковинський бокс. Фото з архіву Е. Погодіна

Михайло Попович став першим на міжнародному турнірі

У Румунії завершився престижний боксерський турнір

Буковинські боксери взя-ли участь у міжнародно-му турнірі серед дорос-лих «Пояс Бессарабії», який відбувся у місті Ясси (Румунія). На цих

змаганнях перемогу виборюва-

ли представники Чернівецької міської федерації боксу – кан-дидат у майстри спорту Сергій Ксендзов (69 кг) та Михайло Попович (75 кг), які тренують-ся у клубі «Колізей-Машзавод» (тренери – Едуард та Олександр Погодіни).

Приємно, що наші земляки стали призерами представ-ницького турніру. Зокрема, Ми-хайло Попович посів у своїй ва-говій категорії першу сходинку, а Сергій Ксендзов – другу. Ціка-во, що місто Ясси є побратимом

Чернівців. Тому не дивно, що глядачі підтримували україн-ських боксерів. Наші спортсме-ни змогли вирушити на турнір завдяки підтримці генерально-го директора ТОВ «Машзавод» Віктора Сідляра та президента Чернівецької міської федерації боксу Володимира Загурського. У найближчі плани буковин-ських боксерів входить участь у чемпіонаті України (спортсме-ни 1990-1993 років народжен-ня), яка відбудеться у грудні (Вінниця).

КАРАТЕ

Буковинці отримали чорні пояси16-17 листопада наших каратистів екзаменував семиразовий чемпіон світу Хітоши Касуя


▪ 16-17 листопада у Дніпропе-тровську відбувся Міжнародний навчальний семінар з карате під керівництвом шеф-інструктора Всесвітньої федерації, 7-разо-вого чемпіона світу Хітоши Касуя (9 дан, Японія). Взяти участь у майстер-класі в одного з найавторитетніших майстрів з’їхались спортсмени з усіх ку-

точків України.Єдиними представниками

Буковини були вихованці Павла Шестакова – Микола Георгіян, Ольга Пуканова, Міхаела Віко-ван та Олег Горобець (усі із СК «Максимум») та Вадима Задо-рожного – Тадей Угрин (клуб «Досінтай»).

– Усі учасники пройшли три двогодинні тренування у сенсея Касуя, а наступного дня склада-ли іспит, – розповідає «Погляду» Павло Шестаков, майстер спор-ту, 3 дан. – Готувались до іспитів місяць, адже у програму на чор-ний пояс (І дан) входить куміте (спаринги), ката (формальний

комплекс) та кіхон (базова тех-ніка). Усі буковинські вихован-ці тренуються по 8-10 років, є кандидатами у майстри спорту, тож цілком відповідають цьому рівню.

За результатами іспиту, Ми-колі Георгіяну, Ользі Пукановій, Міхаелі Вікован і Тадею Угрину японський майстер присудив чорні пояси (І дан) і традиційно відзначив дуже високий рівень підготовки буковинців. До речі, після закінчення іспиту усі во-лодарі чорних поясів отримали сертифікат Всесвітньої федера-ції карате (WSKF), який визна-ють у всьому світі.

● Сенсей Хітоши Касуя та Павло Шестаков (у центрі) разом із учнями на семінарі у Дніпропетровську. Фото надано П. Шестаковим

ЗБІРНА УКРАЇНИ

На тренера нашої футбольної збірної сватають Реднаппа

У вівторок, 20-го листопада відбулося засідання Президії Федерації футболу України, на якому голова Комітету націо-нальних збірних команд та тре-нерської ради ФФУ Михайло Фоменко доповів про ситуацію з визначенням кандидатів на посаду головного тренера на-ціональної команди України. За його словами, у ході обгово-рення декілька тренерів запро-понували запросити фахівця з Англії, а Олег Лужний та Юрій Вернидуб назвали прізвище Реднаппа (на фото). Більшість членів Комітету підтримали цю кандидатуру.

Президія прийняла рішення розпочати переговори з представ-никами Реднаппа стосовно його роботи на посаді головного трене-ра національної збірної України.

В інтерв’ю прес-службі ФФУ Михайло Фоменко зазначив: «На мою думку, Реднапп мати-ме високий авторитет у грав-ців збірної. В нього достатньо досвіду, тренерського хисту та уміння мотивувати футболістів. В усіх командах, які очолював Реднапп, він дуже швидко по-ліпшував якість гри та досягав значного прогресу. На сьогодні цей фахівець - один із кращих англійських тренерів».

ДОВІДКАХаррі Реднапп. Народився

2 березня 1947 року. Трену-вав англійські клуби: «Борн-мут» (1983-1992), «Вест Хем» (1994-2001), «Портсмут» (2002-2004, 2005-2008), «Саутгемп-тон» (2004-2005), «Тоттенхем» (2008-2012). У 2008-му році ви-грав Кубок Англії з «Портсму-том». Під його керівництвом «Тоттенхем» вперше у своїй історії потрапив до кваліфіка-ційного раунду Ліги чемпіонів. 2010 року Реднапп отримав звання «Менеджер року» в ан-глійській Прем’єр-лізі.

22 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»КУЛЬТУРА

«Чернівці – це друга батьківщина»

Музикант вінницького гурту «Очеретяний кіт» Микола Доляк часто виступає у Чернівцях у складі гурту і як бард


Музичний гурт із Ві-нниці «Очеретяний кіт» є частим гостем у Чернівцях. Буко-винські шануваль-ники завжди тепло

приймають музикантів. На таку гостинність «коти» сподівають-ся і двадцять третього листопа-да. Музиканти виступатимуть у пабі «Public». Щоправда, не у повному складі, а лише дуетом. Микола Доляк (на фото) та Ро-ман Кріль співатимуть і грати-муть на гітарі та флейті.

Напередодні концерту «По-гляд» поспілкувався із представ-ником подільської бардівської школи, учасником гуртів «Оче-ретяний кіт», «Подільські сурі-кати» та «ПаРоМи» Миколою Доляком.

Говорили про музику, сюрп-ризи та культурну мекку «котів».

На концерті головне – публіка

- Миколо, чим потішите чер-нівчан на концерті у п’ятницю?

- Приїде не повний склад гур-ту «Очеретяний кіт», а лише дует. Гратимемо з Романом Кролем українські народні ме-дитації й старі пісні. Буде бага-то всього намішано, особливо у звучанні інструментів.

- Що, на твій погляд, найваж-ливіше на концерті?

- Напевно, публіка. Від неї за-лежить атмосфера на концерті, та й сам концерт на 80% зале-жить від людей, які прийшли. Артист – це здебільшого лише привід зібратися й послухати хо-рошу музику.

- Були сюрпризи від шануваль-ників?

- Мені дарували усілякі сим-патичні штучки хенд-мейд. Вони майже завжди зі мною, бо у чохлі від флейти, щоразу, коли виймаю інструмент, згадую про людей, які мені їх подарували.

Якихось забобонів перед кон-цертами дотримуєшся?

- З одного боку, своїх забобо-нів не маю, а з іншого, намагаю-

ся позитивно налаштовуватися. Я в них і вірю, і не вірю. Головне – перед виступом багато алкого-лю не вживати і все буде о’кей.

«Музика – це стиль життя»

- Миколо, музика для тебе хобі, професія чи може відпочи-нок?

- Одразу згадується пісня Юрія Наумова «Музыка друг мой единственный». Для мене музика – це все разом. Загалом, музика – це стиль життя, я так вважаю. А все інше по ходу. Га-даю для більшості добрих музи-кантів, музика – це покликання.

- Один із альбомів «Очеретяно-го кота» називається «Демидів-ський альбом», ви часто граєте у смт Демидівці?

- Ми справді частенько бува-ємо у Демидівці на Рівненщині. У нас там є «апгрейдена» (об-новлена, – авт.) хата-мазанка. Будинок хоча й старий, але в хо-рошому стані. Це місце для нас, як культурна мекка. Там ми на-дихаємося, творимо, спілкуємо-ся з цікавими людьми.

- У Чернівцях теж часто бува-єте, це особливе місто для «ко-тів»?

- Чесно кажучи, без усілякого пафосу можу впевнено ствер-джувати, що Чернівці – це друга батьківщина. Якби хтось колись мене запитав, де б я хотів жити, окрім Вінниці, то я точно сказав би, що у Чернівцях.

ТЕАТР ТІНЕЙ

Німецький режисер розповість про ангелів за допомогою світла і тініВиставу Норберта Ґетца «Історія ангелів» можна буде подивитися 25 листопада


▪ Уперше до Чернівців завітає засновник театру тіней у Бам-берзі Норберт Ґетц і презентує виставу «Таємниця ангелів».

Н. Ґетц вже понад 30 років створює вистави за допомогою світла і тіней. Чернівчанам він розповідатиме про ангела, який народжується у нашому світі зі світла й тіней, мандрує ним і ді-знається, що означає бути люди-ною.

Візуальна принадність виста-ви полягає у зображенні ангелів з допомогою світлових рефлек-сій, а людського світу – тіней.

- 2007 року бачила його іншу виставу, де йшлося про створен-ня міста, – розповідає співорга-нізатор зустрічі Ольга Франчук. – Відтоді й мріяла запросити режисера до Чернівців. Жодних акторів на сцені, буде лише ре-жисер і його гра зі світлом.

Виставу можна буде побачити у Німецькому домі 25 листопада. Триватиме вона 90 хвилин. По-чаток о 18.00, вхід вільний.

«Микола Доляк грав на моєму дні народженні»Ігор Кравців, продюсерЦей гурт уперше ми привезли до Чернівців 2004-го, коли вони виступили на Соборній площі. І так полюбилися чернівецькій публіці, що за цей час були тут, без перебільшення, кількадесят разів. А причина їхнього успіху у глибокому українському мелосі, переплетеному з характерною подолянам

щирістю і високою майстерністю музичного виконання.До речі, з Миколою Доляком ми народилися в один день. Це з’ясувалося, коли я вів «Вечорниці» Олега Скрипки в одному з ки-ївських клубів, і там грали «коти». Тоді поскаржився Миколі, що на власний день народження мушу бути не вдома, а він відповів: «Така ж справа, хлопче, і в мене». Тож, можна сказати, що одного разу Микола Доляк грав на моєму дні народженні. Тепер за мною борг.

ФОТОКОНКУРС

«Відпочивай реактивно»Активність

у ч а с н и к і в конкурсу від газети «По-гляд» та роз-в а ж а л ь н о г о центру «Турбі-на» зростає з кожним днем. За його умова-ми, перемож-ці отримають подарункові сертифікати на гру в боу-лінг, надані нашим парт-нером. У цьо-му номері ми друкуємо фото, яке надіслала наша читачка Кіра. За її словами, не тільки велотуризм, а взагалі будь-який актив-ний відпочинок: рафтинг, штурм гір чи боулінг – завжди були до вподоби її дружній компанії. Тому з великим азартом вона під-ключила до голосування всіх своїх знайомих, щоб виграти голо-вний подарунок.

Дізнатися про деталі конкурсу, проголосувати за учасників та переглянути більше фото можна на сайті vidido.ua

К@К – Кіра та

її компанія

2322 листопада 2012 р., №47 (650) www.poglyad.cv.ua

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р.Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників.Головний редактор Сергій Ключук.Редактор Володимир Бобер. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверхE-mail: [email protected]Телефони:

з питань передплати: 57-03-17, реклама: 520-111. Редактор: 522-311,Журналісти: 522-080Редакція не завжди поділяє позицію авто-рів публікацій.Відповідають за достовірність

фактів автори.Спілкування з читачами тільки на сторін-ках газети.Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.м. Чернівці, вул. Заводська, 37в

Підписано до друку 21.11.2012 р. Замовлення № 68 Наклад* 16450

Відповідальна за випуск Юлія ХОРОШУН*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та

за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

▶Четвер 22.11Вночі +2°С, вдень +6°Схмарно

▶П’ятниця 23.11Вночі +3°С, вдень +5°Схмарно

▶Субота 24.11Вночі +1°С, вдень +6°Схмарно

▶Неділя 25.11Вночі +2°С, вдень +7°Схмарно

▶Понеділок 26.11Вночі 0°С, вдень +9°Схмарно

▶Вівторок 27.11Вночі -1°С, вдень +10°Схмарно

▶Середа 28.11Вночі +5°С, вдень +6°Схмарно

23.11 – з 12.00 до 14.0028.11 – з 16.00 до 18.0029.11 – з 4.00 до 6.00

▶Магнітні бурі

ПОГОДАПогода буде сухою та хмарною

УВАГА!

Триває передплата на газету

«Погляд»Вас чекають в усіх поштових відділеннях області

та редакції газети за адресою: проспект Незалежності 96

(6 поверх)Поштовий індекс 98703

До кінця цього тижня у Чернівцях та області погода буде хмарною, без опадів. Температура повітря коли-ватиметься від +4 до +6 градусів вдень, вночі темпе-ратура повітря становити-ме від 0 до 2 градусів тепла.

У понеділок буде соняч-но, повітря прогріється до 6 градусів вище нуля.

Суха, однак хмарна пого-да збережеться до наступ-них вихідних.

Чернівчани вибороли перемогу на міжнародних змаганнях зі спортивних танців «Титули України-2012»


Чернівчани Юлія По-пович та Богдан Ко-лос спонтанно виріши-ли взяти участь у вісім-надцятих міжнародних змаганнях з спортивних

танців «Титули України-2012». Пара до конкурсу особливо не готувалася, але перше місце ви-борола серед п’ятнадцяти тан-цювальних пар з усієї України. У змаганні з парами з Білорусі, Грузії, Молдови, Румунії, Угор-щини? Росії та Польщі Юлія та Богдан завоювали п’яте місце, а перше дісталося їхнім друзям Роберту Поклітару та Анастасії Сайнюк з Чернівців.

- Ми як слід до змагань на-віть не готувалися, – розповідає Юлія. – Після роботи залишали-ся на годину-другу, щоб потан-цювати для себе (викладають у танцювальній школі, – авт.). Взяли також кілька уроків у на-ших тренерів – подружжя Піска-рьових.

За тиждень до конкурсу у Львові, виступали у Хмельниць-кому, там за-воювали друге місце.

- Богдан ска-зав: «Їдемо», – і ми поїха-ли, – пригадує Юлія. – Віз нас до Львова мій дідусь автомобілем. Ми не встигли виспатися, тому намагалися подрімати хоча б поміж виступів.

Пара дуже хвилювалася пе-ред конкурсом, оскільки обоє не виступали по кілька років.

- Богдан три роки не висту-пав, а я – вісім, – каже Юлія. – Хоча танцями займаюся з чоти-рьох років, у 2004 залишилися

без партнера й перестала про-фесійно займатися, просто про-довжувала ходити в зал й тан-цювала для себе.

Танцювали чернівчани латино-американську програ-му.

- Фізично було найважче тан-цювати джайф, – ділиться Ю. Попович. – Оскільки цей танець був останнім, а він потребує

найбільше зусиль. За музикаль-ністю найскладнішим був паса-добль. Танцювали також ча-ча-ча, румбу і самбу.

На конкурсі чернівчани всти-гли подружитися із кількома па-рами й казусів, кажуть, не було. Мовляв, чули про те, що буває, у когось зникають костюми, на-каблучники, але з ними такого не трапилося.

Після перемоги на міжнарод-

ному конкурсі у Львові, Юлія і Богдан планують підкорити пар-кет у Польщі наступного року.

- Плани у нас грандіозні, але

будемо дивитися на що виста-чатиме грошей, – додає Юлія. – Адже це задоволення не з де-шевих.

Юлія Попович та Богдан Колос «натанцювали» перше місце

●Юлія Попович та Богдан Колос на змаганнях у Львові. Фото з аріхву Ю. Попович

●Юлія Попович і Богдан Колос разом із своїми чернівецькими колегами Робертом Поклітару та Анастасією Сайнюк. Фото з архіву Ю. Попович

R

▶Після змагань у Львові чернів-чани планують підкорити паркет у Польщі

24 РЕКЛАМА 22 листопада 2012 р., №47 (650) «Погляд»

RENAULT СЕРВІС ЗАПУСКАЄ АКЦІЮ ДЛЯ КЛІЄНТІВ «ЧАС ГОТУВАТИСЯ ДО ЗИМИ».

З 19-го листопада до 31 грудня 2012 р. в офіцій-ній сервісній станції Renault компанії «Автоподіум» буде проходити акція по сервісу «ЧАС ГОТУВАТИСЯ ДО ЗИМИ». У рамках даної акції по сервісу клієнти зможуть скористатися вигідними пропозиціями на ряд запасних частин, аксесуарів та сервісних опера-цій, особливо актуальних у зимовий період часу. Спеціалісти Renault розробили комплекс-серві-си для тих деталей, які максимально впливають на роботу автомобіля у зимовий період. В рам-ках сервісної акції власники Renault зможуть за спеціальними зниженими цінами зробити заміну амортизаторів та гальмівних колодок, а також придбати щітки склоочисника, сталеві диски та акумулятори, та виконати багато інших сервісних операцій. Таким чином, в період сервісної акції «ЧАС ГОТУВАТИСЯ ДО ЗИМИ» клієнтам пропонуєть-ся економія:

до 25% на амортизатори;до 29% на гальмівні системи;до 19% на щітки склоочисника; до 27% на акумулятори; до 19% на багажники;до 20% на сталеві диски;а також спеціальні ціни на інші запчастини та аксесуари. Сервісна станція працює за високими стандарта-ми якості та надає своїм клієнтам висококваліфі-коване сервісне обслуговування з використанням лише оригінальних запасних частин та матеріалів.Renault Сервіс – це завжди найкраще співвідно-шення ціни та якості.Запрошуємо всіх клієнтів Renault завіта-ти до офіційної сервісної станції компанії «Автоподіум» за адресою: м. Чернівці, вул. Енергетична, 2В, (0372) 587-440 та скористатися акційними пропозиціями з 19-го листопада до 31 грудня 2012 р.