Download pdf - Погляд №48 2012

Transcript
Page 1: Погляд №48 2012

Реклама

www.vidido.ua

Якщо почуття і переживання постійно стримувати, можна серйозно нашкодити здоров'ю

Українці у світі славлять-

ся гостинністю, щирістю,

відкритістю та душевніс-

тю. Однак, як виявилося,

світова спільнота має про

нас хибне уявлення, адже

українці – одна із най-

менш емоційних націй на

планеті, принаймні так

вважають дослідники.

▶ 2

КІНЦЯ СВІТУ НЕ ВАРТО ЧЕКАТИ ▶ 7

▶ 5

ВАЛЮТНИЙ РИНОК:Новації від НБУ – на руку нелегалам

ЧЕТВЕР• 29 листопада 2012 року • №48 (651)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

Українці – найскупіші у світі на емоції

Наталя Скоропадик: «Обожнюю працювати з емоціями»Деколи приходять і називають ім'я якогось зовсім невідо-мого мені мультиплікаційного героя. Доводиться шукати в Інтернеті, хто це і навіть мультики сучасні переглядати. Тож треба бути в курсі дитячої казкової моди

● Хай би що говорили соціологи, українці все ж уміють радіти. Фото з архіву "Погляду"

до-и вТожжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжж

▶ 17

Page 2: Погляд №48 2012

2 НОВИНИ 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»

Українці – найскупіші у світі на емоціїНадія КАРБУНАР

[email protected]

Днями агентство із ви-вчення громадської думки «Gallup» опри-люднило результати опитування у понад 150 країнах, над яким пра-

цювало протягом двох років – із 2009 по 2011. Так, згідно із дани-ми агентства, найскупіше у сві-ті свої емоції виражають синга-пурці – про те, що вони відчува-ють щодня не менше десяти по-зитивних і негативних емоцій, заявили лише 36% жителів Син-гапуру. Хоч приводів для радос-ті у сингапурців вистачає – краї-на процвітає, а ВВП на душу на-селення складає 33,5 тисячі до-ларів (для порівняння, в Украї-ні цей показник – 7,5 тисячі до-ларів).

Друге місце серед найбільш неемоційних країн посіли Гру-зія та Литва – там про почуття, які цікавили соціологів, пові-домили 37% респондентів. Ро-сіяни в списку бідних на емоції опинилися на третьому місці з результатом 38%. В одну групу з РФ з таким самим відсотком потрапили як «черстві» сусіди по СНД – Бі-лорусь, Украї-на, Казахстан, Киргизія, так і Мадагаскар, який розвива-ється, й одна з найбідніших та нерозвинених країн світу Непал.

Найемоційнішою країною, згідно з опитуванням, виявили-ся досить бідні Філіппіни з еко-номікою, що розвивається. Про багате емоційне життя там по-відомили 60% опитаних.

У числі найбільш емоційних країн також фігурують Сальва-дор (57% опитаних щодня пе-реживають різні почуття), Бах-рейн (56%), Оман і Колумбія (по

55%). На п’ятому місці з резуль-татом 54% – Чилі, Коста-Ріка, Канада, Гватемала, Болівія, Ек-вадор, Домініканська Республі-ка, Перу, Нікарагуа і США.

Також про найбільшу кіль-кість негативних емоцій, які

відчувають люди, зі зрозумілих причин нестійкого становища та різних внутрішніх конфлік-тів заявили жителі країн Близь-кого Сходу і Північної Афри-ки, Іраку та палестинських те-риторій. Що ж стосується пози-тивних емоцій, то тут світовим лідером є Латинська Америка – радість і задоволення регу-лярно переживають громадя-ни Панами, Парагваю і Венесу-ели. Найбільш задоволеними

життям вважають себе данці.Як йдеться на сайті «Gallup»,

дослідників цікавили як пози-тивні емоції типу задоволення, усмішок, сміху, радості від на-вчання чи пізнання, повноцін-ного відпочинку, так і негативні – гнів, стрес, сум, фізичний біль, неспокій.

То чи й справді українці такі скупі на емоції? Наші співвіт-чизники, котрим доводилося їздити за кордон, кажуть – за межами України справді біль-ше радісних облич. Чернівчан-ка Інна Остапчук, яка торік по-бувала у сонячному штаті Фло-рида, розповідає – там усміха-ються практично усі – і продав-ці, й офіціанти, і перехожі.

– Причому виходить у них це досить щиро, усі позитивно на-лаштовані на життя. Напевно, це результат виховання, адже їх вчать, що успіху можна досягти лише демонструючи позитив, – каже пані Інна.

– Говорити, що ми зовсім не маємо почуттів, не переживає-мо емоцій – некоректно, швид-ше, йдеться про те, що україн-ці не схильні виражати свої по-чуття на людях. Узагалі люди влаштовані так, що негатив-ні реакції намагаються прихо-вувати. Сльози чи поганий на-стрій зазвичай стримують, аби не травмувати близьких або не показувати слабкість, – каже асистент кафедри практичної психології факультету педагогі-ки, психології та соціальної ро-боти ЧНУ імені Ю. Федькови-ча Олександр Чернописький. – Важливим фактором є також соціальний вплив, наприклад, хлопчиків змалку привчають до того, що вони не повинні плакати, що демонструвати емоції – ганебно для справж-нього чоловіка.

Хоч почуття – річ абстрактна, проте, якщо не давати їм виходу, шкоду можуть заподіяти цілком

реальну, вважають психіатри.– Якщо емоції постійно стри-

мувати, причому неважливо, негативні вони чи позитивні, то у людина стає тривожною, у неї посилюється серцебит-тя, коливається артеріальний тиск, – каже психіатр Анна До-рошенко. – А тривале емоційне перенапруження може викли-кати навіть інфаркт, виразку, гі-пертонічний криз, різноманітні ней родерміти тощо.

▶На прояв емоцій більше впливає не економічний добробут, а тра-диції, менталітет, самопочуття лю-дини в суспільстві

● Буває, коли емоції стримувати просто несила, наприклад, відповідальний матч улюбленої футбольної команди. Фото з архіву «Погляду»

▶Чи вважаєте україн-ців емоційними?

Марія, кіномеханік

Ні, українці не дуже емоційні. Вони, не-мов мухи восени.

Скажу більше – ще й терплячі. Швидше, терпітимуть усе, що їх не влаштовує, аніж намагати-муться щось змінити.

Микола, водій

Думаю, що зде-більшого – так. Це пов’язано з дуріс-

тю в головах наших гарячих та емоційних співгромадян.

Лариса, студентка

Звичайно, наша на-ція одна з найемо-ційніших в світі!

Ми щирі, доброзичливі, гостин-ні, ладні запрошувати цілу ком-панію гостей та накривати сто-ли, що ломляться від достат-ку їжі. Гадаю, що все це при-таманно нам через відкритість емоцій.

Опитував Олександр ЮХИМЕЦЬ,

фото – Станіслав ПУЗДРЯК

Які ще є електронні засоби перевірки знань

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

▪ Про те, що пройти пробні тес-ти можна в режимі он-лайн, абі-турієнти знають вже давно. Є перелік сайтів, увійшовши на які можна легко перевірити свої знання. Серед них є розробле-ні спеціально та просто прикла-ди завдань минулих років. Та останньою новинкою в поміч вступникам стала програма для мобільних телефонів. Заванта-живши її, можна тренуватись, відповідаючи на тестові запи-тання. Щоразу це новий перелік завдань, всього їх п’ятнадцять і вони не повторюються.

– Завантажив собі програму, вона досить зручна у викорис-танні, не «гальмує». Запитання

схожі на ті, що в он-лайн тестах, – каже вступник Ілля Макаров. – Мені здається це хороша ідея, адже мобільні завжди з нами, тренуватися можна будь-коли, чекаючи в черзі або ж у тран-спорті. Шкода, що є тести ли-шень з української мови.

Програму для мобільних роз-робили студенти ЛНУ ім. Фран-ка у співпраці з ЛРЦОЯО. Перша версія програми «TestTerra» міс-тить завдання з української мови і вже є у вільному доступі. Є ві-конце для «англійської мови», та воно ще закрите. Аби завантажи-ти програму, мобільний телефон має мати операційну систему «Андроїд» 1.6 або новішої версії. Це один з недоліків, адже далеко не кожен абітурієнт може дозво-лити собі смартфон, який підтри-мує цю систему. Своєю чергою завантаження тестової програми цілком безкоштовне.

Аби перевірити, як працює «TestTerra», ми і собі її заванта-жили. Це зовсім легко зробити. Ніяких проблем не виникло.

Окрім пробних тестів на мобіль-ному, свої знання можна перевіри-ти, пройшовши ЗНО он-лайн.

Директор Івано-Франківського центру оцінювання якості осві-ти Богдан Томенчук пояснює, що будь-які електроні засоби для підготовки до ЗНО – це добре, вони допомагають. Та їх треба використовувати для тренуван-ня, а не для навчання.

– Деякі абітурієнти роблять ве-лику помилку, готуючись до ЗНО за допомогою тестів он-лайн. Не можна розраховувати на те, що вони дадуть необхідні знання. Го-туватись варто за програмою, яка охоплює значно більше інформа-ції, а електронні тести залиши-ти для тренування та перевірки знань, – запевняє пан Богдан.

◀ 1 Продовження

ЗНО-2013

До тестів можна готуватись по мобільному

КОРИСНІ САЙТИ

1. Посилання на сайт, де можна завантажити програму для мобільного «TestTerra":https://play.google.com/store (https://play.google.com/store/apps/details?id=com.testterra.main)2. Посилання на сайт, де можна пройти тести он-лайн:http://testodrom.krok.edu.ua (http://testodrom.krok.edu.ua/distant/index.php)http://test.zno-kharkiv.org.ua/http://194.44.221.30:8180/index.jsp

● Можливо, тепер абітурієнтам буде легше складати ЗНО, адже тре-нуватись вони зможуть будь-де на мобільному. Фото з архіву «Погляду»

Page 3: Погляд №48 2012

3НОВИНИ29 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

Реклама

● Реєстраційна служба міського та обласного управління юстиції розміщена за адресою вул. Сімовича, 19. Фото автора

Реєструватимемо житло без БТІ

З січня 2013 року реєструвати будь-яку нерухомість буде Державна реєстраційна служба

Ольга МАКСИМЮК ✉ [email protected]

З нового 2013 року тради-ційні черги до БТІ на-завжди зникнуть. Реє-струвати нерухомість українці будуть в одно-му кабінеті. Замість БТІ

оформляти право власності на нерухоме майно, видавати довідки і завіряти угоди буде Укрдержреєстр (Державна ре-єстраційна служба) – нова струк-тура при Мін’юсті. Розробники законопроекту сподіваються у такий спосіб удвічі скоротити час оформлення документів та подолати корупцію у БТІ, про яку так багато говорять.

Працювати за такою схемою планували ще з січня 2012 року, однак через нестачу часу для формування служби, вона розпо-чне роботу з січня 2013 року.

– Процедуру проведення державної реєстрації прав на об’єкти нерухомого майна сут-тєво змінять та спростять для власників та користувачів не-рухомого майна, – розповідає начальник реєстраційної служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Тетяна Ні-колаєвич. – Так, 30 грудня 2012 року БТІ припинить роботу щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно. Відповідно, з 1 січня 2013 року ці функції пе-

рекладуть на державні реєстра-ційні служби та нотаріусів.

За словами Т. Ніколаєвич, область повністю забезпечена державними реєстраторами. Зо-крема на Буковині створено 13 реєстраційних служб в кожному районі та в м. Новодністровськ і Чернівцях. Служби забезпечені належними приміщеннями, тех-нікою, майже завершено кадро-вий добір. Якщо, наприклад, в БТІ працювали дев’ять осіб, то в реєстраційній службі ці функції виконуватиме 21 працівник. Це повинно спростити черги.

Функції реєстратора здійсню-ватимуть два суб’єкти, держав-ний реєстратор та нотаріус.

До сьогодні, аби зареєструвати нерухомість, треба було кілька разів звертатись в БТІ та до но-таріуса (аби замовити технічну інвентаризацію, отримати витяг з реєстру прав, відтак знову звер-нутись до нотаріуса, аби укласти договір купівлі-продажу, потім до БТІ, аби зареєструвати права власності).

З січня 2013 року реєстрацію здійснюватиме один орган і один реєстр.

Реєструючи нерухомість, особі потрібно буде прийти до нотаріу-са, він перевірить, чи числиться в реєстрі такий власник, здійснить реєстрацію, правочин і відразу ж реєструє право власності на неру-хомість уже нового власника.

Щодо БТІ, то вони й надалі здійснюватимуть технічну інвен-таризацію, але тільки у випадках, передбачених законом.

Відповідно до закону, з 1 січня 2013 року, здійснюючи купівлю-продаж нерухомості, технічна ін-вентаризація не є обов’язковою. Замовити її можна на розсуд по-купця та продавця, якщо в них

виникають сумніви щодо неза-конного перепланування кварти-ри тощо.

За словами начальника Черні-вецького міського бюро технічної інвентаризації Тетяни Стародуб, БТІ виконуватиме ті ж функції, що й раніше. Єдине, ми не будемо реєструвати право власності на нерухоме майно. Кількість пра-цівників у штаті не змінюватиме-мо, адже роботи вистачає.

Як працюватимуть держреєстри

Державні реєстратори працю-ватимуть в електронному реє-стрі, жодних паперових дій не буде. Прийом документів здій-снюватимуть одні працівники, а працювати з документами будуть інші. Це повинно унеможливити корупцію.

Для проведення державної реє-страції відведено 14 робочих днів, для реєстрації обтяження – один.

Держмито за реєстрацію прав власності на нерухомість стано-витиме 119 гривень, а реєстрація інших прав і їхніх обтяжень – 51 гривню. Наразі Кабмін встанов-лює плату за виписку та витяг про реєстрацію. Інформаційну довід-ку видаватимуть безкоштовно.

Графік роботи реєстраційної службиПрийом громадян здійснюва-

тимуть щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці з 9.00 до 20.00. У

вівторок та четвер з 9.00 до 18.00, в суботу працюватимуть до 16 00

За два місяці технічну

інвентаризацію робили двічіВладислав, власник однокімнатної квартири у ЧернівцяхПроживаю у квартирі, яка залишилася мені у спадок від дідуся. Коли хотів взяти у банку кредит для бізнесу, аби закласти нерухомість під заставу, довелось переоформляти на себе.На реєстрацію квартири витратив майже два місяці. На кожну дію, документ в БТІ чекав приблизно два-три тижні. Адже за терміновість потрібно доплачувати чи не вдвічі більшу суму.Двічі замовляв технічну інвентаризацію на квартиру. Хоча зрозуміло, що за ці два місяці я не робив жодних ремонтів чи перепланування у квартирі. Виникає запитання, що могло змінитися за цей час і чи не без-глуздо платити двічі за одну і ту ж роботу?На все про все витратив приблизно три тисячі гривень, з них 900 за-платив за роботи, виконані БТІ.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯДо державного реєстратора, якщо:– законом передбачено видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно;– право власності здійснювати-муть на підставі рішень органів влади;– реєстрація прав, які виникли до 1 січня 2013 року та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їхнього виникнення.До нотаріуса, якщо:– реєстрацію такого права власності було проведено від-повідно до законодавства, що діяло на момент його виникнен-ня, тобто до 1 січня 2013 року;– треба вчинити нотаріальні дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва.

Page 4: Погляд №48 2012

4 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»НОВИНИ

Держателі державних грошей стверджують, що всі кошти розподілили, проте до одержувачів вони не дійшли

Юлія ХОРОШУН ✉ [email protected]

Через дірку у казні в об-ласті суттєво затриму-ють виплати. І якщо, по-при загальноукраїнську тенденцію, буковин-ським вчителям і ліка-

рям зарплату виплачують вчас-но, на відсутність фінансування скаржаться комунальники.

Спілкуючись з комунальни-ми чиновниками різного рівня, ми помітили цікаву тенденцію – всі вони, виправдовуючись за зроблене, чи то пак не зроблене, посилались на відсутність фі-нансування, яке застрягло десь у казначействі.

– Через затримку грошей не можемо виконувати свою ро-боту вчасно, – каже начальник міськШЕП Віталій Червінський. – Ось буквально днями, нам наре-шті перерахували частину суми. Однак це тільки половина того, що нам винні. Пообіцяли відда-ти до кінця тижня. А доти ми зму-шені брати будівельні матеріали у борг, аби хоч якось виконувати нашу роботу. Проте не всі поста-чальники погоджуються співпра-цювати на таких умовах.

Чи не вперше за роки існу-вання виникли проблеми із страховими виплатами в облас-ного правління Фонду соціаль-ного страхування від нещасних випадків на виробництві.

– Проблема із затримкою фі-нансування з казначейства є. Зокрема, у жовтні ми протягом

двох тижнів не мали змоги здій-снити виплати у Сторожинець-кому районі. Загалом, виплати доcить часто затримують. Очі-куємо ускладнення ситуації на-прикінці року, – зазначила бух-галтер обласного правління Фон-ду соціального страхування від нещасних випадків на виробни-цтві Вероніка Постевка. – Щодо зарплат, то це є захищена стат-тя, тому проблем із їхніми ви-платами немає наразі.

В обласному держказначей-стві кажуть, проблем немає і

турбуватися нічого.Як прокоментував началь-

ник управління державного казначейства України в Черні-вецькій області Олександр Пас-кар, зарплати виплатили сто-відсотково і без затримок, а з комунальниками, зокрема й із міськШЕПом, вже розрахували-ся. Гроші, хоч і помалу, але над-ходять і їх одразу розподіляють за призначенням.

Держказначейство й собі запев-няє, що гроші для виплат бюджет-никам перераховують вчасно. Всі

проблеми, нібито, лише через не-дбальство місцевої влади.

– Замість того, щоб дотриму-ватися рекомендацій уряду про жорсткий режим економного та раціонального використан-ня бюджетних грошей, влада на місцях і далі використовує гро-ші на непершочергові потре-би (вочевидь, мали на увазі, що замість платити зарплати, гро-ші йдуть на заходи, які можна відкласти на пізніше, – авт.), – йдеться у листі Державної каз-начейської служби України.

Куди поділись гроші з казначейства?

Зважаючи на те, що україн-ська економіка стає невід’ємною частиною загальносвітових фі-нансових процесів, усім в нашій країні – і державним органам, і окремим громадянам – вар-то ретельно обдумати, як убез-печити власні заощадження від коливань валютних курсів. Час зараз такий, що потрібні зна-чні зусилля не тільки для того, щоб заробити кошти, але й щоб зберегти їх. І тут стануть у при-годі механізми, які саме з цією метою розробив Національний банк України.

Першими назвемо добре ві-домі всім депозити. Незважаю-чи на апокаліптичні прогнози, мовляв, гривня ось-ось впаде, жоден із них не збувся. На сьо-годні ставки у національній ва-люті за депозитами в середньо-му втричі більші, ніж у інших валютах, а Нацбанк відстежує реалістичність пропозицій кож-ної банківської установи. Отже, чому б не скористатися такою можливістю?

Скоро з’явиться ще один схо-жий варіант. Це також депо-зит, але індексований. Його особливістю є те, що вклад «прив’язаний» до курсу долара таким чином, що коли настає момент розрахунку, то його здійснюють відповідно до іс-нуючого на той час валютного курсу. Вигідно? Звичайно, осо-бливо якщо врахувати, що га-рантом цієї фінансової операції виступає Міністерство фінан-сів України, тобто людина фак-тично вкладає гроші у державні цінні папери.

Тим, хто прагне зберегти власні заощадження, адресова-но ще дві пропозиції Національ-ного банку.

Перша – яка, на сьогодні, ві-рогідно, є найкращою з огля-ду на всі існуючі обставини. А саме – купівля валютних каз-начейських зобов’язань Украї-ни. Донедавна такі цінні папе-ри, їх ще називають ОВДП (об-лігації внутрішньої державної позики), були доступними тіль-

ки юридичним особам. Тепер їх може придбати кожна людина. Прибуток гарантовано: це біль-ше 9% річних у доларах, що по-вністю покриває інфляцію. Ви-плата відсотків – двічі на рік. Цінність валютних казначей-ських зобов’язань у тому, що вони повністю гарантовані всі-єю міцністю економіки держа-ви. Крім того, щоб їх придба-ти, не потрібно зайвих бюро-кратичних процедур та надан-ня документів. Немале значен-ня має і те, що ці облігації легко продати: держава в особі Ощад-банку зобов’язана викупити їх на вимогу продавця за вар-тістю, не нижчою за номінал. Один лише факт: казначейські зобов’язання в столиці розхапа-ли за день.

Другий варіант накопичен-ня, який, поза сумнівом, також багатьом сподобається – купів-ля інвестиційних монет. Їх ви-пускають у золоті і сріблі, і за останні тижні продали тися-чі одиниць. У чому секрет та-

кого успіху? Можливо багато із наших людей вважає, що зао-щадження у звичайних грошах – це, за великим рахунком, па-пір. А от справжні засоби для збереження – карбовані моне-ти із дорогоцінних матеріалів. У підтексті ще одна думка: такий скарб можна і нащадкам пере-дати, з роками він тільки додає у вартості. Як, приміром, цар-ські золоті червінці, що пережи-ли радянську владу, і які й зараз – в ціні.

Утім, фахівці кажуть, що в пи-танні збереження заощаджень не варто складати всі яйця до одного кошика. Слід комбіну-вати засоби залежно від влас-них можливостей та очікува-них потреб, наприклад, запла-нованих покупок. Щось поклас-ти на індексований депозит. Певну суму – на річний гривне-вий депозит із високою дохід-ністю. Кошти, які просто необ-хідно вберегти від будь-яких фі-нансових ризиків, – вкласти у державні валютні казначейські

зобов’язання. Якісь гроші мож-на використати на купівлю ін-вестиційних монет тощо.

Як бачимо, механізмів для того, щоб особисто уникнути негативних наслідків економіч-ної кризи, досить. Їх просто вар-то знати, а це за кожного з нас не зробить ніхто. Держава про-понує цілий спектр варіантів, їх лише слід вивчити, осмислити і прийняти рішення, що найбіль-ше відповідало б ситуації кон-кретної людини та її родини.

Світлана МІХЄЄВА

Не сиди склавши руки – захисти свої заощадження

R

РЕГІОН

У Сторожинці ремонтують тротуари і дороги

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

▪ Ремонт доріг в районних центрах – наболіла проблема Буковини. Та в деяких містах зрушення все ж є. Наприклад, наразі мешканці м. Сторожи-нець бачать як відновлюють тротуари на вул. Некрасова.

– Стан цього відрізка вулиці не давав спокою місцевим вже давно. Ввечері тут можна ноги зламати. До того ж подекуди погано освітлюється, – каже сторожинчанин Валентин.

Сторожинецький міський голова Микола Карлійчук роз-повів, що на Некрасова не тільки вимостять плиткою тротуари. Вулицю планують заасфальтувати вже до 5 груд-ня, тобто до похолодання. На тротуари виділили 70 тисяч з місцевого бюджету, а на до-рогу 220 тисяч гривень з дер-жавного. Крім того, за спри-ятливих погодних умов від-ремонтують тротуари на вул. Богдана Хмельницького та частині вул. Чернівецької.

Родіон, підприємецьЗвичайно, хотілось, щоб дороги були кращими. Та за

останні 2-3 роки багато до-ріг зробили – заасфальтува-ли вул. Чернівецьку, частину Б. Хмельницького. Хотілось би, щоб зремонтували пери-ферійні дороги.

Тамара, вчительДуже добре, що до-роги все ж роблять. Адже страждають не лишень автівки,

а й наші ноги, взуття. Ходи-ти відрізком вул. Некрасово-го ввечері, який зараз ремон-тують, було просто страшно, нарешті, це зміниться.

▶Чи подобається стан доріг у Сторожинці?

Не розумію, у чому секрет: гроші то є,

то одразу немає

Page 5: Погляд №48 2012

5НОВИНИ29 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

Реклама

Новації від НБУ – на руку нелегалам

Ініціативи головного регулятора підігрівають паніку серед населення, на якій заробляють спекулянти

Юлія ХОРОШУН Ірина ВОРНІЧЕСА

Останні нововведення від Національного бан-ку, які буцімто були спрямовані на боротьбу з тіньовими гравцями на валютному ринку і

спекулянтами, дали діаметраль-но протилежний ефект. Наміри відпустити курс долара й ввес-ти податок на валютні операції значно посилили паніку серед населення, водночас дали чудо-ву можливість заробити валют-ним міняйлам та комерційним банкам.

На початку тижня ширились чутки, буцімто банки не беруть долари у населення, мовляв, че-рез нестачу в обмінниках грив-ні. Ми перевірили інформацію, у Чернівцях таких проблем не було. Всі банки купували дола-ри в необмежених кількостях. Щоправда, за надто невигідним курсом. Зате курс, за яким збу-вали валюту населенню, дещо підвищився. Відтак утворився досить значний люфт. Експер-ти пояснюють, таким чином банкіри страхують себе, адже ринок зараз досить непередба-чуваний.

– Це звичайна поведінка банкі-рів в умовах висо-ких ризиків. Ри-нок зараз добряче лихоманить, тому всі його учасники як можуть готуються до різких стрибків, – каже фінансовий радник Євген Житарюк. – Підігріли ситуацію чутки про наміри Нацбанку за-провадити податок на валютні операції. Це, по суті, печерне рішення заганяє ринок у тінь. Воно ще більше дестабілізувало ситуацію. Проте від цього ви-грають декотрі комерційні бан-ки, які добряче заробляють за-раз, спекулюючи на міжбанку. Коли подібна ситуація трапила-ся 2008 року, то деякі банки за-робляли до 2 мільйонів гривень за два-три дні.

З-за кордону «приходитиме» лише гривня

Ще одна валютна новація Нацбанку – постанова, за якою всі грошові перекази з-за кор-дону, сума яких перевищувати-ме (або навіть дорівнюватиме) 150 тис. гривень, можна буде отримати лише у гривні. Такий порядок діє вже з 27 листопада і триватиме наступні півроку.

Причому це стосується не лише долара, а й грошових одиниць інших країн світу, в тому числі російського рубля та євро. Як пояснюють у самому докумен-ті, перекази конвертуватимуть у гривню за курсом міжбанку і переводитимуть на поточний рахунок одержувача. Поки що вводити 15-відсотковий збір на обмін переказів не будуть, при-наймні якщо обміняти валюту в день, коли її отримали.

Офіційно, такі новації мали б стабілізувати внутрішній ва-лютний ринок та урівноважити платіжний баланс. Але реально

– лише додатковий спосіб «ви-тягти» з кишень українців той самий долар. Перш за все ці заходи торкнуться звичайних людей, зокрема заробітчан, які передають додому зароблене офіційними каналами. Самі ж робітники обурюються нововве-деннями і кажуть, що ймовірно, взагалі відмовляться від банків-ських переказів.

- Я щомісяця пересилаю гро-ші родині, яка мешкає на Но-воселиччині, – пояснює заро-бітчанка, яка перебуває у Італії Жоржета Михайлян. – Звичай-но, такі великі суми висилаю рідко: коли назбираю, або коли з’являється потреба. Я і раніше не надто користувалася пере-казами, а зараз взагалі не буду. Не подобається новий порядок, адже зберігати такі великі суми у гривні – ненадійно. Хоча, по великому рахунку, особливо ні-чого цей закон не змінить: люди й далі передаватимуть гроші неофіційними джерелами. Вони хоча й ненадійні, але виклика-ють більше довіри, аніж банки.

Є й неприємні новини для підприємців, для яких НБУ за-провадив обов’язковий продаж половини валютного виторгу від продажу товарів за зовніш-ньоекономічними угодами.

ДУМКИ ВГОЛОС

Що думаєте про те, що НБУ зобов'язав отримувати валютні перекази у гривні?Світлана, заробітчанкаСтавлюся до цього нововведення вкрай негативно, бо вважаю, що це зайве витягу-вання грошей із наших кишень. Адже, обміню-ючи долари чи євро на гривні, ми даємо додатковий заробіток банкам. Натомість, самі чимало втрачаємо. Гривня зараз нестабільна, боїмося через це втратити свої заощадження

Валентин, отримує гроші з-за кордонуВважаю, що звичай-них людей новації не торкнуться, адже вони вкрай рідко отримують такі великі суми. Простим за-робітчанам потрібно ще такі гроші заробити, а на це йде не один місяць, а півроку-рік. Хоча може багатіям або підприємцям таки доведеться трохи поділитися

Юлія, отримує гроші з-за кордонуНа мою думку, ця сис-тема переказу грошей негативна. Бо ніхто не хоче втратити зайву копійку, адже банк має додатковий заро-біток (бере 5 євро за переказ). Плюс ми сьогодні отримали переказ за старим курсом, а завтра він може зрости у 2 рази, тож ми від цього тільки втратимо. Зате банки лише зароблять

● Встановлюючи значний люфт між курсами купівлі та про-дажу, банкіри страхують себе від форс-мажорів на ринку. Фото Станіслава Пуздряка

▶Якщо НБУ втілить в життя всі заплановані новації, ринок буде ще більше лихоманити, кажуть експерти

Page 6: Погляд №48 2012

6 СУСПІЛЬСТВО 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»

В Україні буде «податок на колодязі»Щоправда, заспокоює міністр екології та природних ресурсів, він стосуватиметься лише тих, хто користується водою з артезіанських свердловинОлексій МИКОСЯНЧИК

[email protected]

Після того як у Києві готу-ють до виконання роз-порядження влади щодо запровадження подат-ку на збір та очищення стоків із даху, простіше

кажучи, «податку на дощ», чека-ти від влади можна що завгодно. Саме тому краян схвилювала ін-формація щодо запровадження податку на використання води з артезіанських свердловин. З 1 січня за це доведеться платити, щоправда, суму податку повинні повідомити згодом.

До редакції звернувся меш-канець Застав-нівщини Ві-талій Юрійо-вич, який про-сив пояснити, чи доведеться його родині сплачувати за воду з криниці, якою вони користу-ються. Адже іншого джерела во-допостачання у них немає.

Водночас міністр екології і природних ресурсів Едуард Ста-вицький заявив, що лічильники будуть встановлювати на про-мислових свердловинах.

– Ви ж знаєте, що вода не може бути безкоштовною, тому і будемо ставити на промисло-вих свердловинах, – заявив він. – Дачникам та приватникам

причин для хвилювання немає. На криниці та неглибокі сверд-ловини у садибах лічильники ставити не потрібно.

Втім, люди переконані, що кінцевого споживача артезіан-ської води таки торкнеться «ко-лодязний податок», оскільки ви-

трати на податок підприємці пе-реведуть на кінцеву ціну про-дукту для населення.

– Це європейські стандарти, тому і підготували цей закон про оподаткування свердловин. Це не буде стосуватись фізичних осіб. А все, що стосується про-мислових підприємств, юридич-них осіб, то буде оподатковува-тись, – заявив начальник управ-ління охорони навколишнього природного середовища Борис Баглей. – Якщо ж це свердлови-

на громадського користуван-ня в селі, чи криниця в людини, або свердловина, то їх це не буде стосуватись. В області є понад 1100 криниць і 23 свердловини. Ось ці свердловини підлягають оподаткуванню. Це переважно агрофірми, ЖКГ, підприємства з розливу мінеральної води тощо. Навіть якщо у людини криниця завглибшки 50 метрів і вона по-ливає городи, це її не стосувати-меться.

Наразі ще невідомо, якою буде плата за використання свердло-вин. Спочатку необхідно отри-мати відповідні роз’яснення з мі-ністерства, тоді буде достемен-но відомо, скільки і за що дове-деться платити.

У Чернівецькій області до-сить гостра проблема з питною водою з глибоких горизонтів. Лише на території Кельменець-кого та Сокирянського районів є підземні води глибокого заля-гання належної якості. На решті ж території переважно непитно-

го використання.– Це побутова і не професійна

назва «артезіанська свердлови-на». Це води глибокого заляган-ня. В області і справді є глибокі свердловини на воду, переваж-но на сході області. На решті пе-реважно непитної якості, – каже директор ЧФ ВАТ «Геотехнічний інститут» Василь Полевецький. – Раніше чи не кожен колгосп мав глибокі свердловини у разі над-звичайних подій. Артезіанська свердловина може мати глиби-ну і 20, і 50, і 250 метрів, має зна-чення, що мали на увазі ті, хто готував цей закон.

В області воду з так званих ар-тезіанських свердловин пере-важно використовують підпри-ємства з розливу мінеральних вод, житлово-комунального гос-подарства, кілька агрофірм та комунальних установ. Чи позна-читься цей податок на вартос-ті кінцевої продукції і хто за це платитиме – покаже час та роз-мір цього податку.

● Люди бояться, що з нового року доведеться платити за воду з колодязя. Фото з архіву «Погляду»

▶З 1 січня наступного року за воду з артезіанських свердловин платитимуть тільки підприємства

ІНФРАСТРУКТУРА

З вулиць заберуть частину таксофонів

Знімуть наразі 100 нерентабельних апаратів

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

До кінця року число таксофонів у Чернівцях скоротять на со-тню. Укртелеком планує забра-ти з вулиць нерентабельні апа-рати. Однак у відомстві запев-няють, таксофон можуть по-вернути на попереднє місце чи встановити в іншому, якщо у цьому буде потреба.– Нині у місті діють 290 таксо-фонів, усі вони підключені до комп’ютерної мережі, тож ми маємо змогу слідкувати, скіль-ки людей телефонує з того чи іншого апарата і чи приносить він дохід, – розповідає заступ-ник директора з маркетин-гу та продажу послуг ЧФ ВАТ «Укртелеком» Сергій Чайка. – Оскільки на обслуго-вування необхідно витрачати кошти, то було вирішено – не-рентабельні таксофони оптимі-зувати. Тобто забрати із місць, де вони не мають попиту і вста-новити в інших точках, якщо це буде необхідно.Дзвонити із таксофона дорож-че, ніж із стаціонарного теле-фону, однак інколи дешевше, ніж із мобільного на стаціо-нарний (залежить від опера-тора і тарифного плану). Так, якщо телефонувати із таксо-фона на міський номер, то 15 секунд розмови вартувати-муть 3 копійки (хвилина – 12 копійок), на мобільний – 30 копійок, у інші області Укра-їни – 12 копійок. Для порів-няння, за хвилину спілкуван-ня по стаціонарному телефо-ну у Чернівцях доведеться за-платити 5,4 копійки. Що ж до мобільних телефонів, якщо на вулиці виникла потреба пе-редзвонити із «мобілки» на «домашній», то інколи вигід-ніше скористатися таксофо-ном. Вартість хвилини такого дзвінка залежно від операто-ра і тарифного плану колива-ється від 15 до 35 копійок.

Шістнадцятеро студентів змагалися за звання «найкращого», але «гран-прі» дісталося лише двом

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

▪ Традиційний загальномісь-кий конкурс «Студент року-2012» відбувся у Чернівцях 26 листопада водинадцяте.

У ньому взяли участь шіст-надцятеро студентів, які пред-ставляли різні навчальні за-клади Чернівців. Щоб врази-ти журі, конкурсанти підготу-вали стінгазети, смачні наїдки, розхвалювали себе під час пре-зентації, демонстрували свої та-ланти й розіграли театральну постановку на тему: «Якби я був керівником навчального закла-ду».

Багато учасників у конкур-сі талантів – танцювали. Були і

бальні танці, і сучасні, і латино-американські, і народні. Та пе-ремога дісталася учасникам, які презентували свої театраль-ні здібності. Імена фаворитів до нагородження залишалися неві-домими, оскільки журі жодних оцінок не оголошували.

Цьогоріч нагород «кращий студент року» присудили дві, перших місць також два. Річ у тім, що журі вирішили нагоро-дити представників навчальних закладів ІІІ і IV рівнів акредита-ції та І і ІІ окремо.

Найкращим студентом року став Дмитро Слюсарчук з учи-лища мистецтв ім. Сидора Во-робкевича. А найкращою сту-денткою – Анастасія Пушкашу, яка навчається у Буковинсько-му державному медичному уні-верситеті. Дівчина презентува-ла театральну постановку про друзів і каже, що хоча на сцені почувалася, як вдома, та на пе-

ремогу не сподівалася.- Я виступала на своїй рід-

ній сцені, – розповідає третьо-курсниця Анастасія Пушкашу. – Адже вже третій рік пішов, як я є учасницею студентського те-атру в палаці «Академічний». У конкурсі мені допомогли друзі з театру, і я їм за це дуже вдяч-на. На перемо-гу, чесно кажу-чи, не сподіва-лася. Участь в конкурсі не хотіла брати, адже це копітка праця. Але мені ска-зали: «Ти з цим справишся», і я повірила. Готувалася фактично тиждень, від дев’ятої ранку до десятої вечора тривали репети-ції. Вже на конкурсі, собі за мету поставила не здобути перемогу, а донести до людей свою ідею, роботу.

Перше місце у конкурсі діста-лося Назарові Плав’юку з БДФЕУ

та Юлії Бурденюк з Чернівець-кого медичного коледжу БДМУ. Друге місце виборола представ-ниця ЧТЕІ КНТЕУ Ірина Карп, а третє – студентка Чернівецько-го політехнічного коледжу Іри-на Олейнікова. А приз «глядаць-кі симпатії» дістався представ-

нику ЧНУ Віталію Яремчуку.Усі учасники конкурсу отри-

мали подарунки. Презентували їм сувеніри, сертифікати на від-відання дискотек, фітнес-залів, боулінгу та льодового майдан-чика. Дмитру Слюсарчуку, який виборов ще й номінацію «друж-ба» (його обрали конкурсанти напередодні методом таємно-го голосування, – авт.) великого іграшкового ведмедя.

СТУДЕНТ РОКУ

Найкращі студенти в медуніверситеті та училищі мистецтв

● Переможці конкурсу «Сту-дент року-2012» Анастасія Пуш-кашу та Дмитро Слюсарчук. Фото автора

▶Найкращі студенти Чернівців 2012 року підкорили журі теа-тральними здібностями

Page 7: Погляд №48 2012

7НОВИНИ29 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

Кінця світу не варто чекати

Судний день навряд чи настане 21 грудня, проте вже через три роки на землян чекають серйозні природні катаклізмиНадія КАРБУНАР

[email protected]

Істерія навколо кінця світу, спрогнозованого індіанцями майя та чен-цями Шамбали, набуває обертів. В очікуванні апокаліпсису 21 грудня

українці вже орендують схро-ни та бомбосховища. У Києві винахідливі ділки навіть зда-ють в оренду землянки, у яких можна пересидіти «чорний» тиждень, за 7-10 тисяч дола-рів із людини. У Сімферополі зорганізували своєрідні курси, на котрих навчають, як пере-жити 21 грудня – мешканцям міст радять заздалегідь взяти дітей, документи і виїхати на природу, а також зробити за-паси сірників, свічок і води, бо електрика може зникнути. Про всяк випадок закликають також попросити у всіх вибачення та повернути борги.

У Севастополі ж 17-річний школяр, надивившись фільмів про наближення всесвітньої ка-тастрофи, утік із дому і поїхав до Харкова, щоб під землею, у метро, знайти для себе сховище.

Правоохоронці зуміли розшука-ти його та повернути батькам.

Буковинці також по-своєму готуються до судного дня. Чер-нівецька студентка Олександра Костюк вже почала робити за-паси – планує закупити провізії на 5-6 днів, а також свічки та ліх-тар із потужною лампою, адже,

швидше за все, будуть перебої із подачею електроенергії.

– Кажуть, що в цей час будуть дуже сильні магнітні бурі, а це призведе до загострення пси-хічних хвороб, побільшає тих, хто вирішить вкоротити собі віку. Буде вчинено багато зло-чинів. В цей період, що трива-тиме майже тиждень, не варто виглядати у вікна, чи відчиняти двері, бо можна буде побачити щось нереальне. Надворі пану-ватиме темрява, тому краще на вулицю не виходити, – ділиться своїми уявленнями про апока-ліпсис дівчина.

У віруючих бачення кінця не таке песимістичне, для них це – радісна подія, адже це початок чогось нового. Головне – пока-ятися та бути чистими серцем.

– Щосереди священики на-шої церкви відповідають на за-питання вірян. Останнім часом активно запитують і про кі-нець світу, – розповідає свяще-ник греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Богородиці отець Дмитро Винник. – Пояс-нюємо людям, що кінець усього земного обов’язково настане,

однак коли – про це знає лише Отець Небесний (так сказано в Євангелії), тож готовим треба бути завжди. Настане він під час другого пришестя Христо-вого і Страшного суду. Тоді всі померлі воскреснуть, а живі – переміняться, і всі люди по-стануть перед Богом, аби дати відповідь за своє життя. Пра-ведники увійдуть у блаженну ві-чність з Богом, грішники підуть на вічні муки. Земля і все, що на ній, згорить, і буде нове небо і нова земля.

Астроло-ги також закликають до спокою, мовляв, на небі нічого про близь-кий кінець світу не віщує.

– Ніяких грізних знамень, ко-трі свідчили б про апокаліпсис, наразі немає, – каже керівник Буковинського астрологічного центру «Палада» Юрій Лозюк. – Зараз не такий страшний кінець світу, як розмови про нього, адже не у всіх людей стабільна психіка, тож цілком можливо, що зросте число самогубців та людей із різноманітними пси-

хічними розладами.Якщо християни перебува-

ють в очікуванні кінця світу завжди, то представники ве-дичного православ’я перекона-ні – до 2015 року точно нічого страшного не трапиться.

– Світ вічний і не має ні по-чатку, ні кінця, однак на Землі із певною періодичністю тра-пляються катастрофи – локаль-ного чи планетарного масшта-бу, – розповідає голова громади ведичного православ’я «Русь-

Тиверці» Володимир Маланчук. – Наприклад, кожні 532 роки на нашій планеті змінюється клі-мат, а це призводить до різно-манітних природних катакліз-мів – землетрусів, вивержень вулканів, торнадо. Так ось, чер-говий 532-річний цикл завершу-ється 2015-го року. Панікувати з цього приводу, звичайно не варто, однак підготуватися все ж треба.

Економічна нестабільність та розмови

про кінець світу – вдалий час для

маніпуляцій суспільною свідомістюОлександр Чернописький, психологПротягом усієї своєї історії людство перебувало у перед-чутті апокаліпсису не один раз. І щоразу кінець відтерміновували, висуваючи дедалі нову дату. Більш ніж упевнений, що після 21 грудня 2012 з’явиться черговий час «ікс». Це своєрідний спосіб маніпуляції суспільною свідомістю, адже людь-ми легше керувати, коли вони на-лякані, невпевнені у завтрашньому дні. Страх – це базове відчуття, на якому заробляють. Адже уже нині

з’явилися люди, які продають бун-кери, землянки і таке інше. Звісно, завжди знайдеться відсоток людей із нестійкою психікою, котрі близько до серця беруть прогнози про близький кінець світу, а тому, імовірно, перед 21 грудня, зросте число самогубств та психоемо-ційних зривів. Якщо вас лякає апокаліпсис, то необхідно перш за все розібратися у собі і зрозуміти, чому розмови про судний день викликають таку реакцію. Будь-яку інформацію треба сприймати критично, а не брати на віру.

Чи вірите в кінець світу?

Юлія, студенткаЯ атеїстка, тому не вірю в те, що вищі сили приготують нам біду планетарного масштабу. Якісь залякування, що у знищенні Землі головну роль зіграють природні чинни-ки, мені теж здаються банальними. Швидше за все, нас просто лякають. Не здивуюся, що скоро піднімуть ціни на продукти й усі почнуть бігати закуповуватися, готуючись до кінця світу.

Андрій, фрезерувальникНе вірю. Це просто банальна та заїжджена тема, яку вже безліч разів порушували в суспільстві протягом багатьох століть. Мені здається, що люди самі вигадують собі страх у вигляді якоїсь невідомої катастрофи світового масшта-бу, аніж насправді така загроза може існувати.

Сніжана, юристУпевнена, що кінця світу не буде. Насправді він розпочав-ся вже давно - усі ці землетруси, вулкани, цунамі, повені та інші катаклізми є певною мірою кінцем світу для тих, хто став свідком цих природних явищ. Земля таким чином очищує себе поступово, а не одразу на усіх континентах, винищивши все людство. Тому боятися немає чого. Тим паче, що все одно рано чи пізно усі будемо на тому світі.

Опитування - Олександр ЮХИМЕЦЬ, фото - Станіслав ПУЗДРЯК

Підприємці, які не замінили КВЕДи, матимуть проблеми в податковійЗ 2013 року зі старими кодами нікуди

Ольга МАКСИМЮК ✉ [email protected]

▪ У 14 номері «Погляду» від 5 квітня, ми повідомляли про те, що до кінця 2012 року підприєм-ці, юридичні особи повинні за-мінити старі КВЕДи (коди видів економічної діяльності) на нові. Досі діяли старі КВЕДи-2005, нині чинні КВЕДи-2010.

Оскільки з 2013 року чинними будуть тільки нові коди, то ж змі-нювати КВЕДи, тим, хто це ще не

зробив, все ж доведеться.Як ми застерігали на шпальтах

газети, наприкінці року утвори-лися величезні черги в реєстра-ційно-ліцензійній палаті.

– Ситуація не лише в області, а по всій країні така: лише 40% підприємців замінили КВЕДи, – зазначила начальник реєстрацій-ної служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області Тетяна Ніколаєвич. – А процес за-кінчується 31 грудня 2012 року.

За словами Т. Ніколаєвич, з но-вого року підприємці, які не за-мінили коди, матимуть пробле-ми, скажімо, в податковій. Вони

не зможуть працювати, оскільки старі КВЕДи не прийматиме жод-на система. Відповідно, подат-кова не прийме звіт діяльності. Відтак за невчасне подання звіту доведеться заплатити штраф. Ви-тратити час підприємці змушені будуть ще замінюючи КВЕДи, бо там величезні черги.

Підприємець, який надає по-слуги комунікації та зв’язку Ми-рослав Запарнюк, каже, що замі-нив класифікатор ще на початку року. «Намагаюсь дотримуватись законів, аби потім не було про-блем із перевіряючими інспекція-ми», – зазначив підприємець.

Ні, то не вистачило часу доробити

до кінця

▶Кожні 532 роки на нашій планеті змінюється клімат, а це призводить до різноманітних природних ката-клізмів – землетрусів, вивержень вулканів, торнадо

Як перекодувати види економічної діяльності1. Потрібно заповнити реєстраційну картку про проведення держав-

ної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця (Форма11).І хоча КВЕДи-2005 будуть діяти ще протягом всього 2012 року, краще відразу перевести їх в КВЕД-2010, скориставшись перевідною табли-цею.

2. До реєстраційної картки Форми 11 (друга сторінка) необхідно внести весь перелік чинних КВЕДів, і відмітити в графі – «ВИКЛ.»

– мінусом. Після цього потрібно записати потрібні Вам КВЕДи-2010 (обов’язково – чотиризначні), і відмітити в графі «ВКЛ.» – плюсом.

3. Заповнену реєстраційну картку Форми 11 потрібно подати до дер-жавного реєстратора особисто (при собі необхідно мати паспорт)

або через представника (за дорученням).Зміна видів діяльності підприємця проводиться безоплатно.Термін державної реєстрації у реєстратора зміни видів діяльності – не більше двох робочих днів.

Page 8: Погляд №48 2012

8 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»ПРАВО

За кілька днів пішли з життя двоє хлопців з села Старі Бросківці Сторожинецького району

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

Районна прокуратура провела дослідчу пере-вірку з приводу само-губств минулими вихід-ними двох молодих жи-телів села Старі Брос-

ківці – 20-річного Миколи та 24-річного Івана. Тіла хлопців знайшли повішеними у лісо-смузі цього села. Обидва хлоп-ці проживали неподалік один одного.

– Дослідчою перевіркою встановлено, що Микола про-живав з батьками та уже не-одноразово намагався покін-чити життя самогубством, що згодом і сталося, – повідомив прокурор Сторожинецького ра-йону Сергій Балицький. – 18 листопада мама знайшла його повішеним на дереві. У перед-смертній записці він просив у своїй смерті нікого не винува-тити. Під час огляду на тілі за-

гиблого тілесних ушкоджень, окрім странгуляційної бороз-ни, не виявлено.

А за два дні до цього, 16 лис-топада, так само пішов з життя 24-річний Іван. Хлопець також мешкав із своїми батьками. За словами правоохоронців, піс-ля смерті свого двоюрідно-го брата Іван став замкнутим і часто висловлював думки

про близькість своєї смерті. А коли 10 листопада цього року у дорожньо-транспортній пригоді за-гинув його близький то-вариш – на похорон відмовився йти, мо-тивуючи тим, що «друг забере і його з собою». Під час огляду

тіла загиблого тілесних ушко-джень, окрім странгуляцій-

ної борозни, теж не виявлено. Причиною смерті обох моло-дих жителів цього села є меха-нічна асфіксія внаслідок стис-нення органів шиї петлею.

Секретар Старобросковець-кої сільської ради Анатолій Ко-ролюк розповів, що загиблі хлопці не були друзями, з хо-роших родин, тому він навіть не уявляє, що з ними могло трапитись.

– Моя дитина ходила до церк-ви, був старанним і дуже до-брим, – каже мати Івана Арис-тія Олександрівна. – За кілька тижнів до цього він перестав їсти, ходив похмурий. Того дня він пішов з дому о 18 годині, а додому так і не повернувся. Ми шукали його цілу ніч, був сильний туман, але знайшли лише наступного дня.

У селі повісились двоє хлопців

▶У селі Старі Бросківці трапилась трагедія – за кілька днів з життя пішли двоє хлопців

БАТЬКИ І ДІТИ

Батьки не пускали своїх дітей до школи Через релігійні переконання подружжя можуть позбавити волі на два роки, якщо ті не пустять своїх дітей до школи

Олександр ЮХИМЕЦЬ ✉ [email protected]

Днями Шевченківський район-ний суд засудив чернівецьке подружжя на два роки позбав-лення волі. Причиною такого вироку став... релігійний фана-тизм глави сім’ї. Як повідомив голова служби у справах дітей Чернівецької міськ-ради Валерій Гайсенюк, згідно з переконаннями бать-ка одинадцяти дітей, шкільна освіта суперечить його віру-ванням.- Ми не знаємо жодної заре-єстрованої в Чернівцях церк-ви, яка не дозволяє дітям на-вчатися в школі. Певно, году-вальник сім’ї самостійно спо-відує якусь рідкісну для на-ших країв релігію, – каже Ва-лерій Гайсенюк. – Жінка жод-ним чином не суперечить діям чоловіка. Через це семеро ді-тей віком від 9 до 17 років не отримують належної серед-ньої освіти.Загалом же засуджені бать-ки мають одинадцять дітей, троє з яких вже дорослі та живуть окремо. Ще одну ди-тину служба забрала в сім’ї та передала до дитячого притул-ку. Голова сім’ї працює на од-ному з підприємств нашого міста, мати є домогосподар-кою. За словами В. Гайсеню-ка, квартира є досить чистою й жодних натяків на недба-лість батьків немає.Наразі віруюче подружжя отри-мало від суду відстрочку засу-дження на рік, аби одуматися та віддати дітей до школи. Дня-ми їх ознайомлять з рішенням суду та з початку нового року вони повинні повернути сво-їх дітей до школи, повідомили в прокуратурі області.Завдяки віруванням своїх батьків діти вже встигли розу-мово відстати від своїх одно-літків. Такий невтішний вер-дикт зробила служба у спра-вах дітей на підставі тестів, які проходили нащадки засудже-них батьків.

ДТП

Чоловіка збив тролейбусЗранку 27 листопада 37-річний водій тролейбуса наїхав на 55-річного пішохода

▪ Як повідомила інспектор управління ДАІ у Чернівець-кій області, майор міліції Оле-на Кіскіна, сталося це на вули-ці Південно-Кільцевій, 29.

Пішохід самостійно звер-нувся до «швидкої допомоги», яка, прибувши на місце, за-брала постраждалого до лі-карні. У пішохода діагносто-вано струс мозку та алкоголь-ну інтоксикацію.

Сильнодіючі та психотропні речовини спортсмен продавав клієнтам комплексу

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

▪ У Чернівцях затримали 32-річного інструктора одного із спортивних комплексів міс-та. Спортсмен вирішив підза-робити на життя, незаконно збуваючи сильнодіючі лікар-ські препарати.

Заборонені ліки інструктор продавав клієнтам комплексу, а також охочим поза межами закладу.

Під час особистого огля-

ду тренера міліціонери вилу-чили 100 доз сильнодіючого лікарського засобу та 75 мл психотропного медичного за-собу, повідомили у СЗГ УМВС України в Чернівецькій об-ласті.

Щодо спорстмена порушили кримінальну справу за ознака-ми правопорушення, передба-ченого ч. 3 ст. 321 Криміналь-ного кодексу України – неза-конне виробництво, виготов-лення, придбання, перевезен-ня, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруй-них і сильнодіючих речовин. У разі коли вину спортсмена до-ведуть, його можуть ув’язнити на 5 років.

Нападники відмовились платити за проїзд і намагались задушити таксиста

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

▪ На вулиці Садовій обласного центру невідомі напали на так-систа. Коли працівники Держав-ної служби охорони прибули на місце пригоди, 44-річний роз-повів, що опівночі він підвозив двох людей. Після виконання за-мовлення пасажири навідріз від-мовились заплатити за послуги. На вимогу водія оплатити про-їзд, невідомі напали на нього.

Під час конфлікту зловмисни-

ки побили таксиста і навіть ду-шили його ременем безпеки. Після цього вони ще й розбили бокове скло та дзеркало задньо-го вигляду.

Міліціонери разом із потер-пілим почали об’їжджати тери-торію. І за півгодини зловмис-ників затримали на сусідній ву-лиці. Під час затримання вони чинили опір, тому довелось до-класти силу та спецзасоби, пові-домили у ВДСО при УМВС Укра-їни в Чернівецькій області.

Затриманих доправили до Шевченківського райвідділу мі-ліції. Наразі зловмисникам ін-кримінують ст. 194 Кримінально-го кодексу України – умисне зни-щення або пошкодження майна.

▶Село не може оговтатися від горя

Ще одне самогубство сталося минулого тижня у селі Міжброди на Путильщині. 20 листопада повісився учень восьмого класу місцевої школи.Хлопчик проживав разом з матір’ю та старшою сестрою.Сільський голова села Підзахаричі Орися Андрюк розповідає, що на посаді сільського голови працює два роки, тому про цю сім’ю знає небагато.– Сім’я хлопця проживала у нас на хуторі з 2002 року, – каже О. Андрюк. – Відтак через сімейні обставини пе-реїхала до Селятина, а потім повернулася у Міжброди. Уже покійний Іванко навчався у місцевій школі в Підза-харичах, потім у Вижницькому інтернаті, відтак у Селятині, а коли сім’я знову переїхала на Путильщину – знову у нашій школі.«Маму хлопчика я за час головування бачила може чотири рази. Дала їй позитивну характеристику. Знаю, що мати дуже любила свого сина, а він її. Завжди називала його Іванком, ніколи не Іван, а він її – мамуся».Люди, які знають цього хлопця, шоковані тим, що сталося. Адже про нього відгукуються як про доброго, працьо-витого, слухняного.Припускають, що у хлопчика могла бути порушена психіка, бо проживав у неповноцінній сім’ї. Його батько вто-пився п’ять років тому. Після сінокосу він «гарячий» пішов купатися у холодну воду, там його схопила судома.

ПІДРОБІТОК

Спортінструктор торгував психотропними препаратами

ПАСАЖИРИ

У Чернівцях напали на таксиста

Page 9: Погляд №48 2012

9ФАКТИ29 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

У транспорті зупинки повинні оголошуватиА ось маршрутні таксі під це правило не підпадаютьУляна ДЕЛІКАТНА

[email protected]

Громадський транспорт – болюча тема для бага-тьох чернівчан. Особливо ввечері, коли чекати на тролейбус чи маршрут-ку доводиться по двад-

цять хвилин, а то й більше. Та навіть потім, коли вдається за-йти в транспорт, пригоди не за-кінчуються. Адже потрібно ще й вчасно вийти. Взимку, коли швидко темніє, а вікна замер-зають, в переповненому авто-бусі важко зорієнтуватися в міс-цеперебуванні навіть місцевим жителям, не кажучи вже про тих, хто приїхав сюди вперше.

Вихід у такій ситуації один – просити допомоги у водія чи кондуктора. Та ті не завжди охо-че допомагають пасажирам, а іноді просто ігнорують. Теоре-тично, кожну зупинку мали б оголошувати. В деяких тролей-бусах для цього використовують вже готову програму оповіщен-ня, та є таке не на всіх маршру-тах. А от в маршрутках ніхто не оголошує зупинки взагалі.

- Якщо у нових тролейбусах, здається, попереджають про зу-пинки, то у маршрутках ситу-ація набагато гірша, особливо у години пік, коли не завжди можна подивитися у вікно і зо-рієнтуватися, де перебуваєш, – каже мешканка міста Ольга

Шпачкова. – Думаю, оголошен-ня зупинок допомогло б чер-нівчанам та приїжджим вчасно вийти та не блукати потім, шу-каючи потрібної адреси. Про-те люди вже звикли і якось без цього обходяться.

Через те, що зупинки не ого-лошують, додається клопоту і батькам, у яких є малі діти. Час-то вони побоюються дозволяти їм повертатися додому після за-нять в школі чи у гуртках само-стійно. Адже дитина може за-блукати. Тому доводиться заби-рати їх звідти – а це додаткова трата часу та й коштів на проїзд.

Страждають від такої недба-лості й люди із вадами зору. Їм особливо складно орієнтувати-ся у просторі, коли темніє. А до-зволити собі таксі, яке вже точ-но довезе куди треба, може не кожен.

Комунальники ж хоч і визна-ють, що проблема є, та кажуть, що всіляко намагаються її вирі-шити.

- Проблему оголошення зу-пинок порушують ближче до зимового сезону щороку, коли надворі темно та в транспор-ті замерзають вікна. У всіх тро-лейбусах та автобусах зупинки

повинні об’являти обов’язково, інша річ – маршрутні таксі – для них такого правила немає, – розповідає директор КП «Місь-кий центр ор-ганізації паса-жирських пе-ревезень» Ігор Кожуленко. – Наразі працю-ємо над завершенням цифро-вої супутникової системи спо-віщення, що дасть змогу пові-домляти пасажирів про зупин-ки автоматично. Така система вже працює на деяких маршру-тах тролейбусів, а до кінця на-

ступного року, сподіваюся, буде встановлена на всіх автобусах і тролейбусах міста.

У КП «Чернівецьке тролей-бусне управління» кажуть, що поки що GPS-системою повніс-тю оснащені лише маршрути № 1, 2 і 4. На всіх інших маршру-тах зупинки зобов’язаний оголо-шувати водій, а якщо мікрофон не працює – кондуктор тролейбуса.

Коли зупинки не оголошу-ють, І. Кожуленко радить паса-жирам звертатися із заявою в міський центр організації паса-жирських перевезень, де спро-бують допомогти.

Що ж до маршрутних таксі, то перевізники кажуть, що над проблемою працюють, хоча це й не нагальне питання. Наразі на деяких маршрутах встанов-люють системи GPS-навігації, а згодом планують й системи опо-віщення. Проте поки що ніхто не береться назвати дату, коли все буде готово. Також прово-дять роботу із водіями марш-руток. Та, як пояснюють пере-візники, водії здійснюють керу-вання транспортним засобом, виконують функції кондуктора, стежать за тим, що відбуваєть-

ся в салоні, заспокоюють обу-рених пасажирів. Тому, особли-во в години пік, їм дуже важко пам’ятати ще й про оголошен-ня зупинок. Та перевізники обі-цяють, що з часом питання ви-рішать.

● Коли темніє, у переповненій маршрутці розгледіти потрібну зупинку дуже важко. Фото з архіву «Погляду»

Обласні депутати ухвалили програму, за якою гарантують дах всім безбатченкам

Юлія ХОРОШУН ✉ [email protected]

▪ Діти-сироти, навчаючись в інтернатах, живуть у гуртожит-ку, а ось після закінчення шко-ли їм зазвичай нема куди поді-тися. Вони або взагалі не мають житла, а якщо й мають, то воно, як правило, цілком непридат-не для життя. Квартирне питан-ня для таких дітей обіцяє вирі-шити нова комплексна програ-ма, яку на минулій сесії майже одноголосно ухвалили депутати обласної ради.

Як коментує начальник служ-би у справах дітей Чернівецької облдержадміністрації Юлія Яків-чек, на ухвалення цієї програми чекали довго. Вона дасть змогу забезпечити житлом всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених бать-ківського піклування. Нині в об-ласті 195 таких дітей взагалі не мають де жити, 152 мають жит-ло на правах власності, проте не мають жодних правовстановлю-

ючих документів на нього. 919 дітей-сиріт мають право лише на користування житлом, однак воно належить їхнім опікунам, відтак жити там вони можуть тільки до повноліття.

Після закінчення школи-інтернату в Хотині хлопцю на ім’я Михайло повертатися було нікуди. У маленькій ста-рій хаті серед іще восьми роди-чів для нього місця не знайшло-ся. Тож подався до міста, споді-ваючись прилаштуватися там. Вступив до ПТУ, після випус-ку мав би отримати житло, та не склалося. Роботи не знай-шов, але вдалося поселитися у так званій соціальній кварти-рі. Там, окрім нього, проживало ще дванадцятеро осіб. Прожи-вання у ній було безкоштовним, проте доводилося платити вели-чезну як для безробітного суму за комунальні послуги – понад 200 гривень. Відтак змушений був звідти з’їхати. Зараз час від часу живе у центрі соціально-психологічної допомоги.

Ухвалена програма передба-чає фінансування заходів щодо поліпшення стану того житла, яке сироти вже мають, а також

зведення нового й забезпечен-ня кімнатами у соціальних гур-тожитках. Загалом на все це пе-редбачили дев’ять мільйонів гривень.

Сума ніби й не мала, та, зва-жаючи на кількість бездомних сиріт, чи вистачить її на вико-нання всіх амбітних планів про-грами – не факт.

Чиновники переконані, ви-стачить на всіх. Як вже зазначи-ли, із 1266 дітей-сиріт в облас-ті тільки 195 потребують житла. Решта – його мають, щоправда, у занедбаному і непридатному для життя стані. Так ось, таким нове житло навряд чи світить, для них відремонтують те, що є.

Та й чи треба?Директор обласного центру

соціально-психологічної допо-моги Анатолій Хомік стикаєть-ся з безпритульними сиротами щодня. Вони приходять жити до його центру. Каже, багато хто насправді має де жити, про-те хати їхні у селі, а всі вони хо-чуть у місто.

– Коли відкрився центр, пер-шими нашими клієнтами були саме випускники шкіл-інтернатів. Загалом, так є й за-

раз. Наш заклад розраховано на 18 осіб. Проте траплялося, що доводилося розміщувати аж 24. Попри те, що вони можуть пе-ребувати в нас лише 90 днів, мо-жемо дозволити залишитися ще на певний час. Але лише за умо-ви, що вони не просто гають час, а шукають роботу та жит-ло. Інакше, ми змушені просто виставляти їх за двері, – каже А. Хомік. – Однак, з досвіду,

можу сказати, навіть ті, хто заро-бляє, замість того, аби за ці гро-ші впорядкувати своє помеш-кання, просто тринькає їх без-цільно. А потім, посилаючись на погані житлові умови, вимагає від держави нового житла. Й не де-небудь, а саме у місті.

Відтак ті, хто справді потре-бує житла, змушені або шукати собі дах над головою самотуж-ки, або йти жити до бомжів.

▶У тролейбусах і автобусах зупинки озвучуватимуть автома-тично вже наступного року

ПОДБАЛИ

Сиротам обіцяють житло

● Чиновники запевняють, завдяки новій програмі, без даху над головою не залишать жодного сироту. Фото з архіву «Погляду»

Page 10: Погляд №48 2012

10 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»ДУМКИ

Реклама

На прес-конференції голови обласної ради Голова Чернівецької обласної

ради провів прес-конференцію за підсумками спільного засі-дання депутатів Чернівецької обласної та радників Сучав-ської повітової рад, яке відбу-лось 23 листопада у м. Сучава (Румунія). Він поінформував про питання, які порушували на другому спільному засіданні парламентів двох прикордонних регіонів, окреслив напрямки по-дальшої співпраці. Відповіда-ючи на запитання журналістів,

Михайло ГАЙНИЧЕРУ розповів про перспективи організації інвестиційного форуму, ідея проведення якого викликала чималу зацікавленість бізнесо-вих кіл по обидва боки україн-сько-румунського кордону. Він висловив сподівання, що форум відбудеться у першому кварталі наступного року, і в його роботі візьмуть участь представники не тільки Чернівців та Сучави, а й інших регіонів обох країн.

Співпраця між екологічни-

ми службами та управліннями з надзвичайних ситуацій двох прикордонних регіонів задля підвищення захисту населення і територій від екологічних ри-зиків та надзвичайних ситуацій, на думку Михайла ГАЙНИЧЕРУ, найперше має стосуватись об-міну достовірною інформацією щодо стану навколишнього се-редовища та надзвичайних по-дій як природного, так і техно-генного характеру, які можуть трапитися на наших територіях.

Голова обласної ради розповів про ситуацію навколо угоди про малий прикордонний рух та від-криття пунктів пропуску через кордон. Йшлось також про пла-ни двох сторін виготовити по п’ятдесят карток з кожного боку для прискорення перетину кор-дону для представників органів влади, бізнесових кіл, журналіс-тів для участі у міжрегіональних заходах. Михайло ГАЙНИЧЕРУ відповів також на інші запитан-ня журналістів.

Михайло Гайничеру: «Відкриття пунктів пропуску – вимога часу»

Питання організації малого прикордонного руху стало од-ним з основних на спільному засіданні Сучавської повітової та Чернівецької обласної рад. Оскільки обмежені можливості для перетину кордону призво-дять до соціальної напруги у прикордонних районах, учас-ники засідання наголосили на необхідності спрощення візо-вого режиму та відкриття но-вих пунктів пропуску через українсько-румунський кордон. На часі питання про відкриття пунктів «Красноїльськ - Вікову де Сус», «Дяківці - Раковець», «Руська - Ульма» для міжнарод-ного сполучення, а також ство-рення необхідних умов для від-криття пунктів пропуску «Біла

Криниця - Клімеуць» та «Шепіт – Ізвоареле Сучевей».

«Ці пункти пропуску будуть відкривати поступово, у міру їхньої готовності, - зазначив голова обласної ради Михай-ло Гайничеру, відповідаючи на запитання журналістів. - Їхнє відкриття - це вимога часу, оскільки потреба у якнайшвид-шому перетині кордону є з обох сторін. Ми є цікавими один для одного з різних точок зору - і з культурної, і з економічної». Михайло Гайничеру зауважив, що, на жаль, такі рішення не є прерогативою повітової та об-ласної рад, тож є потреба у від-повідних зверненнях до урядів двох країн. Водночас саме на підставі угоди між Чернівець-

кою обласною та Сучавською повітовою радами у 1990 роки були відкриті ці п’ять пунктів, які припинили свою роботу 2010 року на підставі законо-давства Євросоюзу. «Сподіва-ємось, що активна позиція Су-чавської повітової ради у цьому

питанні сприятиме їхньому якнайшвидшому відкриттю, - підсумував голова обласної ради, - з нашого боку, навіть відповідні прикордонні служби мають необхідні штатні одини-ці для їхнього якнайшвидшого відкриття».

СПРАВИ ВІЙСЬКОВІ

До війська набрали 500 буковинцівОсіння призовна кампанія - 2012 завершилася. Цього сезону до війська набрали 500 буковинців. Для порівняння, торік мали бажання служити на 100 осіб більше. Вочевидь, у зв'язку зі скороченням у Зброй-них силах цієї осені кількість призовників зменшили. Найбільша група – 155 буковин-ців поповнить лави сухопутних військ, 120 – військово-по-вітряних, 110 мешканців об-ласті служитимуть у внутрішніх військах, решта – у військах загального підпорядкування, службі транспорту і ВМС. – Призовна кампанія завер-шилася вдало. Набрали рівно стільки, скільки й збиралися, – коментує начальник відділу обліково-призовної роботи Чернівецького обласного військкомату Вадим Петляк. Однак, наголошує він, вже традиційно катастрофічно бракує контрактників. Цього разу служити за контрактом за-хотіли тільки 12 осіб. Всі вони із віддалених сіл. Однак перебира-ти не доводиться, адже кожен такий – на вагу золота. У контрактники не йдуть, наго-лошує В. Петляк, через вже всім відомі причини – надто низькі, просто таки мізерні зарплати та незабезпеченість житлом.

Юлія ХОРОШУН

Page 11: Погляд №48 2012

11ГРОШІ29 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

Аукціон відбудеться 07.12.2012 р. за адресою м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 2 об 15 годині. Останній день прийому заяв на участь в

аукціоні – 03.12.2012 р. Продаж об’єктів здійснюється за грошові кошти.Питання землекористування покупці

вирішують самостійно згідно з чинним законодавством.

Плата за реєстрацію заяви в розмірі 17 грн. вноситься на рахунок №37186002001630 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, одержувач – департамент економіки міської ради (код 25082698, МФО 856135).Застава в розмірі 10% від початкової вартості

продажу об’єкту вноситься на рахунок №37322008000712 в ГУДКСУ у Чернівецькій

області, одержувач – департамент економіки міської ради (код 25082698, МФО 856135).Переможець аукціону, який відмовився від підписання

протоколу аукціону або укладання договору купівлі-продажу позбавляється права на подальшу участь в аукціонах з продажу об’єкта. В цьому випадку застава в розмірі 10 відсотків початкової ціни об’єкта аукціону покупцю не повертається.

Ознайомитись з об’єктами приватизації можна в робочі дні за місцем їх розташування при сприянні департаменту економіки Чернівецької міської ради.Іншу інформацію про аукціонний продаж можна

отримати в департаменті економіки Чернівецької міської ради за адресою: м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 3, кім.21, тел.55-26-10, 52-19-87.

ОРГАН ПРИВАТИЗАЦІЇ М.ЧЕРНІВЦІЗАПРОШУЄ ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПРИВАТИЗАЦІЙНОМУ АУКЦІОНІ З ПРОДАЖУ ТАКИХ ОБ’ЄКТІВ

№№ п/п Назва об'єкта Місцезнаходження об'єкта

приватизації (адреса) Відомості про об’єкт приватизаціїЗагальна

площа, кв.м

Початкова вартість про-дажу з ураху-ванням ПДВ, грн.

Сума застави,

грн.Умови продажу

1 Нежилі приміщення вул. Митрополита А. Шептицького , 29 Підвал, І поверх 208,60 884 515,20 88 451,52 -

2 Нежиле приміщення вул. П.Сагайдачного, 79 І поверх 8,0 19 800,00 1 980,00 -

3 Нежилі приміщення вул. Університетська, 4 І поверх 44,0 180 144,00 18 014,40 -

4 Нежиле приміщення вул. Головна, 36 Підвал 19,1 28 506,00 2 850,60 -

5 Нежилі приміщення вул. Б.Хмельницького, 26 Цоколь 54,2 188 904,00 18 890,40 -

6 Нежилі приміщення вул. Головна, 10-12 Підвал 240,0 250 167,60 25 016,76 -

7 Нежилі приміщення вул. Мукачівська, 9 Підвал, І поверх 120,2 103 015,20 10 301,52 -

8 Нежилі приміщення вул. Руська, 13-15 Підвал 138,6 121 844,40 12 184,44 -

9 Нежилі приміщення вул. Переяславська, 34 Підвал 163,20 642 624,00 64 262,40 -

10 Нежила будівля завул. Б.Хмельницького, 11 Окремо стояча будівля, розташована на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0769 га 356,00 364 088,40 36 408,84 -

11 Нежилі приміщення вул. Червоноармійська, 77-А Підвал 67,1 71 986,80 7 198,68 -

12 Нежилі приміщення вул. Комарова, 9А/Б Підвал 35,2 40 455,60 4 045,56 -

13 Нежилі будівлі та споруди вул. Л.Кобилиці, 13 Окремо стоячі будівля та споруди, розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0656 га 365,1 601 830,00 60 183,0 -

Реклама

Із нетрів у ... акціонери

Інвестиційні фонди пропонують заробляти на цінних паперах, маючи навіть мізерні суми

Ірина ВОРНІЧЕСА ✉ [email protected]

Останніми роками чимраз популярнішими стають фірми, які пропонують стати повноцінним учас-ником ринку цінних паперів, дорогоцінних

металів, валют або нафти. Проте багатьом чернівчанам думка про те, що на акціях можна заробити, здається щонайменше дуже дале-кою, особливо зважаючи на те, що вільного доступу до ринку цін-них паперів українці не мають. Мабуть, саме тому інвестиційні фонди пропонують своєрідне по-середництво, аби з мінімальними затратами кожен міг стати акці-онером або власником інших ак-тивів. Щоправда, чи варто вкла-дати у таку ризиковану справу, не знаючи навіть азів брокерської справи, вагаються навіть фахівці.

Стати інвестором за 100 доларів

– Інвестиційні фонди – це ком-панії, у штаті яких працюють професійні економісти, юристи, аналітики, торговці цінними па-перами, які за певну комісію пра-цюватимуть з вашими грошима на фондовому ринку, – пояснює фінансово-інвестиційний радник Євген Житарюк. – Основна ідея полягає у тому, що фонд розро-бляє певну програму – портфель інструментів (цінних паперів, дорогоцінних металів, інших об’єктів), у купівлю яких планує вкласти. Зазвичай кожен окре-мий портфель є максимально диверсифікованим, фактично містить комбінацію різних ін-струментів, які, на думку фа-хівців, будуть прибутковими найближчим часом. При цьому

принцип кошика забезпечує певне страхування: якщо один з інструментів впаде у ціні, то є на-дія, що можна заробити на іншо-му. Інвесторів кожної програми може бути дуже багато, за раху-нок цього і суми вкладів можуть бути зовсім незначними.

Звичайно, людина і сама могла б опанувати торгівлю на біржі, але на це потрібно чимало гро-шей і часу. Натомість, в інвести-ційному фонді вашими коштами, як і коштами інших вкладників, займатимуться досвідчені броке-ри, які щодня слідкують за коти-руваннями акцій, курсами валют та іншими показниками, які мо-жуть вплинути на капітал. Тож у вкладника може й не бути специ-фічних знань або часу на те, щоб відслідковувати ринок. Єдине, що розбиратися у суті того, що відбу-вається, все-таки потрібно.

Також самостійно можна обра-ти рівень ризику: невеликий, але стабільний дохід або ризикова-ний вклад з 50% річних.

Без паніки: фонди у держави на контролі

Сумніватися у тому, що ін-вестиційний фонд – установа надійна, звичайно можна. Але на думку експертів, цей сегмент нині є досить захищеним з боку державних органів.

- Державна комісія з цінних паперів контролює ці органі-зації на кожному етапі їхньої діяльності, – каже Є. Жита-рюк. – Управлінська компанія повинна мати щонайменше 1 мільйон гривень статутного капіталу, її директор – спеціа-лізовану освіту та щонайменше 5 років стажу торгівлі на біржі. А аналітики, які там працюють, повинні володіти досвідом та сертифікатом, який дозволяє працювати у подібній сфері.

Кожен портфель для залу-чення коштів перевіряють на початку створення. До того ж частину інвестицій у нього обов’язково має здійснити сама компанія.

Фондові ринки поки що йдуть на спад

Головним мінусом інвести-ційних фондів є те, що жоден з них не може гарантувати дохід-ність ваших грошей. Аналітики можуть припускати, малювати графіки, але зазирнути у май-бутнє – ніколи.

– Обіцяти стовідсотковий прибуток вам ніхто не змо-же, – переконує чернівчанин Олексій Грибок, який декілька разів інвестував у фонди. – Це потрібно розуміти ще до того, як вкладати кошти. Скажімо, ті, хто вклав кошти 2010 року, нині, скоріше, у мінусі, адже за останній рік фондові ринки по-стійно падають.

– Тенденції розвитку самих фондових ринків зараз і справ-ді досить сумні: від початку року вони впали десь на 50%, – погоджується Є. Житарюк. – Це означає, що інвестиційні фонди нині у мінусі, так само, як і інвестори, які довірили їм

свої кошти. Втім, передбачити майбутній перебіг справ дуже складно, цілком можливо, що кон’юнктура світових ринків стане такою, що заробити їм все-таки вдасться, адже фон-дів, які повністю збанкрутува-ли, не так багато. До прикладу, за все ХХ століття таких випад-ків не було.

ПОРАДИ

Прості правила для акціонера-початківця

1. На біржі погані часи завжди змінюються хорошими.

Тобто завжди буде зростання і падіння, але це не привід для паніки. Акція не може постійно зростати в ціні, цінні папери будуть то рости у вартості, то падати, у цьому і полягає успіх (купив дешево – продав дорого).

2. Вкладайте в акції стільки, скільки можете собі до-

зволити. Бо якщо акції почнуть падати в ціні і вам знадобляться вкладені гроші, отримуєте зби-ток. Старайтеся вкладати гроші тільки тоді, коли є час чекати, доки курс знову піде вгору.

3. Якщо акції впали в ціні, то це прекрасна можливість

придбати їх за низькою ціною. Робити це варто відразу, адже курс може швидко піднятися. А підйом обов’язково буде.

4. Якщо у Вас немає достат-ніх знань, як працювати з

акціями, то надайте це професі-оналам – фондам.- Обирайте надійний інвестицій-ний фонд. - Купувати акції слід в декіль-кох фондах.- Вкладайте гроші не тільки в акції, а й в інші цінні папери- Якщо в якийсь період ваші. акції почали стрімко падати, не панікуйте, збитків ще не зазнали. - Збитки можуть бути, якщо в період рецесії продаєте акції. А цього робити не треба, бо треба пам’ятати, падіння курсу завжди змінить зростання.

Page 12: Погляд №48 2012

12 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»ТЕМА НОМЕРА

Реклама

Лікарню на Фастівській, після 30 років роботи, чекають реформи

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

На "Лікарню швидкої ме-дичної допомоги", ко-тру у народі називають «Фастівською», неза-баром очікують зміни. Так, уже наступного

року приймальну кімнату пла-нують реорганізувати у емер-дженс (з англійської emergency – це надзвичайний стан, що загрожує здоров’ю чи життю і вимагає термінового втручан-ня для надання допомоги). Це означає, що екстрених хворих не транспортуватимуть до від-ділень хірургії чи реанімації, втрачаючи при цьому дорого-цінні хвилини, а почнуть нада-вати допомогу безпосередньо у приймальні, щойно знявши ноші із карети «швидкої».

– Наша лікарня надає ургент-ну (тобто невідкладну) допомо-гу хворим міста і області майже цілодобово, – розповідає голо-вний лікар ОКУ «Лікарня швид-кої медичної допомоги» Олек-сандр Грушко. – Саме тому вже на приймальному покої необ-хідно облаштувати операційну та реанімаційний зал, а також розмістити на першому поверсі більшість параклінічних служб (лабораторії, рентген-кабінети, УЗД-діагностику тощо).

Те, що на «Фастівську» при-возять чимало пацієнтів у кри-тичному стані, підтверджують і реаніматологи.

– Хворих із політравмами, черепно-мозковими та іншими важкими ушкодженнями ми приймаємо 7 днів на тиждень, – каже завідувач відділення ін-тенсивної терапії Володимир Іванов. – Такими недужими за-звичай заповнено 80% нашого відділення. Головна проблема

для нас – відсутність централі-зованої подачі кисню. Однак восени цього року розпочали будівництво кисневої станції.

На запитання ж, як вдається впоратися з такою кількістю важкохворих, пан Іванов каже, хоч реаніматологи постійно ма-ють справу з людським горем, однак у роботі їм потрібна тве-реза голова, тож намагаються не давати волю емоціям.

Замість відділень будуть центри

Також у найближчих пла-нах – відмовитися від поняття «відділення», перетворивши їх на центри, каже пан Грушко. Річ у тім, що лікарня є базою

для Буковинського державного медичного університету, тож завідувачі відділень стануть за-відувачами центрів, а науковці БДМУ – науковими керівника-ми. Це дозволить оптимально використовувати не лише на-уковий потенціал університету, а і його матеріально-технічні можливості.

Цьогоріч виповниться 30 років, як відкрили "Лікарню швидкої медичної допомоги", тож реформи їй украй необхід-ні, вважає Олександр Грушко. Будівля потребує серйозного ремонту, на котрий треба ви-тратити більше 30 мільйонів гривень.

Попри це, заклад сьогодні

має унікальне для західного ре-гіону обладнання. Тут працює Центр ендоурології та літотрип-сії, Центр невідкладної невро-логії, кабінет мультиспіральної комп'ютерної томографії.

– Дистанційна ударно-хви-льова літотрипсія є сьогодні найменш травматичним і ви-сокоефективним методом ліку-вання сечових каменів різної локалізації (нирки, всі відділи сечоводу, сечовий міхур). Апа-рат «Duet Magna» – універсаль-ний літотриптор, обладнаний рентгендугою та ультразвуко-вим сканером ВК, які допомага-ють точно фокусувати ударно-хвильовий імпульс на камені, – розповідає завідувач курсу

урології "Лікарні швидкої ме-дичної допомоги" Олександр Федорук. – Цей метод лікуван-ня є надзвичайно ефективним. Так, камені у сечоводі вдається подрібнити у понад 70% випад-ків, а у нирках – понад 90%. По-треба ж у додаткових методах лікування виникає лише у 15% пацієнтів. Процедура дроблен-ня триває від 40 хвилин до 2,5 години, залежно від розміщен-ня каміння та його розмірів. Як правило, вже наступного дня після операції хворі активні та не відчувають болю і диском-форту. Якщо дроблення минуло успішно і немає ускладнень, то пацієнт перебуватиме у лікарні не більше доби.

«Надаємо допомогу

● Незабаром приймальну лікарні реформують – тут будуть реанімаційний зал та операційні. Фото Станіслава Пуздряка

УВАГА!

Триває передплата

на газету

«Погляд»в усіх поштових

відділеннях областіПоштовий індекс 98703

Page 13: Погляд №48 2012

1329 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua ТЕМА НОМЕРА

Реклама

цілодобово»Стрес знімають у спортзалі

У центрі невідкладної не-врології успішно проводять процедуру тромболізису паці-єнтам із ішемічним інсультом. За словами завідувача Центру Анни Вакарчук, якщо люди-ну встигають доправити до них за 4,5 години після розви-тку хвороби, то є можливість ввести йому тромболітик – спеціальний препарат, котрий розчиняє тромби і дозволяє відновити кровообіг у судині. Звісно, для цього є низка про-типоказів, тож лікувати таким чином можна не всіх, однак навіть якщо вдається допомог-ти хоча б незначній кількості пацієнтів - це вже велика пере-мога. Адже реабілітація після інсульту забирає понад рік, а з допомогою тромболітиків її вдається значно скоротити у часі та уникнути неврологіч-ного дефіциту.

Травматологи лікарні у своїй роботі використовують метод малоінвазивного ос-теосинтезу, тобто можуть по-вністю відновити анатомічну структуру поламаної кістки через маленький надріз.

– Це оперативне втручан-ня, спрямоване на мінімаль-не пошкодження м'яких тка-

нин, мінімальну крововтрату та максимальне відновлення опорно-рухового апарату, – розповідає завідувач травма-тологічного відділення для до-рослих Дмитро Яким'юк. – У світі дуже мало клінік, котрі використовують подібні мето-ди.

Звісно, через великий по-тік хворих лікарі відчувають чимале наванта-ження: і фізичне, і психологічне. Зняти стрес до-помагають пси-хологи (у лікарні є кабінет психологічного роз-вантаження), а також фізичні вправи, розповідає заступник головного лікаря Олександр Плегуца. У хірургічному відді-ленні працює спортзал, де лі-карі можуть потренуватися.

Лікують цілими династіями

Попри справді нелегку пра-цю, на "Фастівській" часто можна зустрітися із цілими династіями лікарів. Причому є навіть представники трьох поколінь однієї родини. Це професор-хірург Федір Григо-рович Кулачек (заслужений лі-кар України), його син, також хірург, В'ячеслав Федорович та

онук Ярослав В'ячеславович.Представник ще однієї ме-

дичної династії із лікарні швидкої медичної допомоги, син завідувача урологічно-го відділення Ігоря Арійчука Олександр Арійчук, каже, у нього просто не було можли-вості обрати іншу професію, адже і мама, і тато лікарі, тож з дитинства чув дома дуже

багато розмов про медицину. Зрештою, вирішив піти уто-рованою стежкою батька і та-кож стати урологом. Молодий лікар зізнається, коли вступив до медуніверситету, не уявляв, наскільки його чекає важка праця. Зараз каже, вже адап-тувався і до нічних чергувань, і до того, що аби бути справді хорошим уважним лікарем, багато чим доводиться жерт-вувати. У пана Арійчука зовсім немає часу на хобі. У юності він займався настільним те-нісом, навіть хотів стати про-фесійним спортсменом, однак зараз уже і не пригадує, коли останній раз тримав ракетку в руках.

Із лікарнею – з дня її заснування

Перша пацієнтка "Фастівської" Валентина Ганжа – тепер завідувач І терапевтичного відділення Я працювала у міській клінічній лікарні на Гагаріна, а "Фастівська" була комсомольською будівлею – кілька років поспіль ми ходили сюди на суботники – фарбували, мили, виносили будівельне сміття. Тут "гуляли" страшен-ні протяги, тож не дивно, що я застудилася, піднялася висока температура. Одне відділення вже готували до відкриття, тож мене шпиталізували прямо туди. Усі 30 років, що я тут працюю, роботи у медиків вистачає, адже лікарня при-ймає хворих із найрізноманітнішими патологіями, а діагностику у нас прово-дять цілодобово. Жоден лікувальний заклад у місті не може цим похвалитися. Потік пацієнтів не змінився, проте іншим став характер хвороб – якщо раніше вони протікали так, як книжка пише, то зараз багато мають не-типовий перебіг.

"Було таке враження, що вигнали на вулицю з-під теплої перини"Василь Режко, лікар-хірург хірургічного відділення №2 Працюю у лікарні із дня її відкриття. До того працював у міській лікарні №3. Коли переїхали сюди, було таке вра-ження, що мене витягли з-під теплої перини, винесли на вулицю та ще й познущалися, сказавши: "Тут тобі буде краще". Тут було холодно, дошкуляли протяги, не було води. Однак із часом усе налагодилося. Чи змінилося щось за роки роботи? Хворих менше не стало, однак хвороби вже не ті. Якщо раніше левову частку опера-тивних втручань становили операції з приводу апенди-циту, то нині значно почастішали випадки холециститів, панкреатитів. Очевидно, чимраз менше людей ведуть здоровий спосіб життя, та й екологія у нас не найкраща.

▶За рік в ЛШМД виконують в середньому 5-6 тисяч оперативних втручань

Page 14: Погляд №48 2012

14 НЕРУХОМІСТЬ 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»

Дедалі частіше місцеві купують нерухомість далеко від батьківщини

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

Незважаючи на те, що ціни на українське жит-ло останнім часом тро-хи призупинили свій ріст, доступні вони да-леко не кожному. Аби

придбати пристойну квартиру в Чернівцях, пересічному буко-винцю потрібно працювати не одне життя. Дозволити собі не-рухому покупку можуть лишень багатії та ті, хто вирушає на за-робітки за кордон. Хоча останні все ж вирішують купувати жит-ло не в Україні.

Чотирикімнатна квартира за ціною двокімнатної

Усім відомо, що багато буко-винців, вирушивши на заробіт-ки до Італії, Іспанії та Португа-лії, побачивши тамтешній рі-вень життя, вирішили там і за-лишитися. Саме тому вкладан-ня коштів в українську неру-хомість для них втратило сенс. Крім того, виявилося, що при-дбати житло за кордоном поде-куди значно вигідніше і дешев-ше.

- Вирішила купити квартиру в Італії, адже одружилась там. Врешті, придбали двоповерхо-ву квартиру в місті Лечче, що на півдні Італії. В апартаментах чо-тири кімнати, – розповідає бу-ковинка Катерина Малищук. – Південний район Італії вважа-ється престижним. Ми запла-тили за таку простору кварти-ру 52 тисячі доларів, знаю, що в Чернівцях за такі гроші ледь ку-пиш двокімнатну. Це не логіч-но, адже зарплати італійців зна-чно вищі, їм легше дозволити

собі таке житло. Крім того, чи-мало знайомих чернівчанок, які також заробляють в Італії, схи-ляються до купівлі житла там. Планують переїхати та забрати дітей із собою.

Закономірно, що навіть ті українці, які не заробляють в згаданих країнах, планують пе-реїхати туди, адже в нашій сто-лиці житло в багато разів до-рожче.

В болгарські квартири вкладають заощадження

Чимраз більший інтерес в українців і росіян викликає Бол-гарія. І не тільки в плані відпо-чинку. Інтернет кишить оголо-шеннями про продаж нерухо-мості поблизу морського узбе-режжя. Ціни часом шокують, всього за 30 тисяч доларів мож-на купити квартиру на Соняч-ному березі площею 32 квадрат-них метри. Проте найчастіше

пропонують придбати житлову площу в готелях у спільну влас-ність. Таким чином земля під квартирою чи будинком покуп-цю не належатиме, а за болгар-ським законом, землю продава-ти іноземцям не можна.

У Болгарії, так само як і на території Греції, ціни на неру-хомість впали через фінансову кризу. Проте багато хто купує квартири в цих країнах з роз-рахунком, що криза мине, і їхня вартість підніметься у декілька разів. Це вигідно, адже влітку можна сміливо їха-ти на відпочинок у власну бол-гарську квартиру, решту часу – здавати її в оренду.

Раніше за такою ж системою купували житло в Туреччині, та не так давно турецька влада ви-дала закон, за яким не всі іно-земці можуть купувати турецьку нерухомість. Росіянам та україн-цям таку можливість не дали.

Європейське житло не по кишені українцям

Усім відомо, що найдорожчі у світі квартири в Лондоні. Висо-кі ціни на нерухомість і в деяких містах Франції. В інших країнах Європи вартість житла також не значно дешевша.

– Живемо у Відні (Австрія), проте дозволити собі купити власне житло поки що не може-мо. В середньому вартість ква-дратного метра – 8 тисяч євро, – пояснює чернівчанка Оле-на Вононевич. – Тож доводить-ся орендувати квартиру. За мі-сяць проживання в трикімнат-них апартаментах платимо ти-сячу євро, плюс двісті євро за комунальні послуги.

Загалом у більшості європей-ських країн законодавством за-боронена купівля нерухомос-ті іноземцями. Наприклад, у

Чехії. Та іноземці — власники або співзасновники чеської фір-ми — можуть купувати неру-хомість без обмежень. Що для охочих вкласти гроші в нерухо-мість досить ризиковано.

Та в багатьох країнах при-дбання майна може стати під-ставою для отримання грома-дянства. Наприклад, купуючи нерухомість більш ніж на 70 тис. євро в Латвії автоматично отри-

муєш громадянство на 5 років. Згодом, якщо житло не продав, його продовжують. Це ж стосу-ється Кіпру, щоправда там при-дбати житло треба на суму біль-ше 300 тис. євро. Наявність не-рухомості в Болгарії є цілкови-тою підставою для подання на громадянство. Пакет докумен-тів мінімальний. Схожі пільги є і в інших країнах.

Житло за кордоном приваблює буковинців

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Євген Житарюк, незалежний фінансовий консультант

Нерухомість за кордоном купують в різнома-нітних цілях. По-перше, це ро-зумне вкладання грошей, адже самі по собі вони з часом втра-чають ціну. Крім того, так мож-на ще й отримати дохід. Дехто купує житло за кордоном з роз-рахунком, що через певний пе-ріод воно вартуватиме значно більше. Інші здають придбане в оренду, щоб за певний період нерухомість окупилася і прино-сила прибуток. Житло – це аль-тернатива депозиту, хоча й до-сить ризикована. Адже дуже важко спрогнозувати, чи подо-рожчає нерухомість в тій чи ін-шій країні, яка взагалі буде кар-тина з ринком нерухомості че-рез деякий час. Якщо ж розра-ховувати на те, що нерухомість окупиться за рахунок орендних грошей, то в кожній країні на це потрібен певний час. Напри-клад, шляхом розрахунків, я ви-значив, що українська кварти-ра окупиться не раніше ніж че-рез 10-12 років, житло в Бол-гарії – за 8 років, Греції – за 15 років. Цікава ситуація з аме-риканською нерухомістю, за певних умов її реально окупи-ти за 3-4 роки. Також популяр-но вкладати кошти у, так звану, спільну власність за кордоном. Наприклад, купуєте апартамен-ти, земля під якими належить іншому. Це досить ризиковано, адже згодом можуть виникнути непорозуміння.Говорити про те, чому часом житло в країнах з вищим рів-нем життя дешевше, ніж укра-їнське, не зовсім правильно. Вартість залежить від багатьох умов: в одному районі Італії квартира вартуватиме дешево, адже він не престижний, в ін-шому – ціна буде захмарною.

Назва міста Вартість м2 Щороку вартість зростає в %

Лондон $61,91 тис. 29%

Монако $58,88 тис. 25%

Сен-Жан-Кап-Ферра (Франція) $58,53 тис. 39%.

Куршевель (Франція) $47,1 тис. 5%

Гонконг $45,07 тис. 21%

Мангеттен $43,2 тис. 25%.

Кортіна д’Ампреззо (Італія) $30,28 тис. 22%

Портофіно (Італія) $26,92 тис. 14%

Сінгапур $24,23 тис. 31%

Токіо $23,34 тис.

Фербір (Швейцарія) $23,25 тис. 6%

Москва $22,35 35%

Сен-Тропе (Франція) $21,06 тис. 5%

Санкт-Петербург $19,37 тис. 38%

Сідней $19,26 тис. 9%

Міста з найдорожчою нерухомістю у світі

▶ Квартира в Болгарії за рахунок орендної плати окупиться значно швидше, ніж в Україні

Зростастання цін на житлову нерухомістьза І квартал 2012 року порівняно з тим самим періодом 2011

Стій, нерухомість! Дожену - віддаватиму

в оренду!

Бразилія

Ісландія Канада Малайзія Швейцарія Китай Австралія Греція ІрландіяСША

Естонія Австрія Німеччина Колумбія Туреччина РосіяІндія

Page 15: Погляд №48 2012

ЗДОРОВ’Я 1529 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

бетическая стопадиа-

подолог

Рекрут

-

Реклама

Реклама

Міжсезоння – період неврозів

Зі зменшенням тривалості світлового дня, зростає захворюваність на невротичні розлади

Ольга СКЛЯРЧУК ✉ [email protected]

Хронічна втома та слаб-кість, роздратованість, порушення сну чи пере-пади настрою – ці симп-томи ми звикли сприй-мати як буденні явища,

наслідок напруженої роботи чи стресових ситуацій. Утім, вони можуть бути початком розвитку невротичного захворювання.

Провести межу між звичайною втомою і хворобою, яку необхід-но лікувати, не так просто.

Діагностувати невроз може лише спеціаліст, проте люди дуже часто вдаються до самолікування та при-ймають заспокійливі для профі-лактики. Медики попереджають – безпідставне вживання медика-ментів може призвести до хроніза-ції процесу. Водночас, ігноруючи невротичні розлади і не лікуючи їх, ми виснажуємо вегетативну нервову систему, що може з часом спричинити порушення роботи тих чи інших внутрішніх органів.

До неврозів схильні депресивні та апатичні

Невротичні захворювання – це група станів, які включають кіль-ка підвидів, а саме – панічні ата-ки, істерія, астенічний синдром та різні види фобічних розладів. Як пояснила лікар-невропатолог міської поліклініки №2 Галина Теленько причини розвитку не-врозів дуже різні. Перш за все це – психотравмуючий чинник (тра-гічні випадки, проблеми на роботі чи у родині). Проте є й інші аспек-ти. До невротичних розладів зде-більшого схильні особи, які мають демонстративний чи істероїдний характер, часто страждають від депресій чи апатій. Також підґрун-тям до розвитку хвороби може по-слугувати сформований з дитин-

ства механізм світосприйняття. Тож виховання – дуже важливий чинник у попередженні неврозів.

В організмі є так звані копінг-системи, які об’єднують меха-нізми самозахисту. Вони нама-гаються протистояти стресовим чинниками і не реагувати на них. Якщо ж ці механізми не спрацьо-вують, розвивається невроз.

Невроз – не назавжди- Один з основних проявів не-

врозу – астенічний синдром, – роз-повідає лікар – У людини розви-вається швидка втомлюваність, дратівливість, розлади сну. Інший прояв – панічні атаки, коли різко виникає відчуття страху та три-воги, яке може супроводжувати пришвидшене серцебиття та ди-хання, зниження чи підвищення тиску, розлади шлунково-киш-кового тракту та навіть коротко-часна втрата свідомості. Проте розрізнити чи це прояв хвороби чи епізодичний істеричний напад, може тільки лікар і лише після встановлення діагнозу, призна-чити лікування. Зазвичай, меди-каментозну терапію намагаються відтермінувати. У лікуванні невро-зів застосовують гіпнотерапію, бе-сіди, аутотренінги, лікування світ-лом, музикою, водою.

На відміну від психічних захво-рювань, у неврозів є зворотній про-цес, тобто його можна вилікувати.

НЕВРОЗ ПРОГРЕСУЄ Протягом останнього століття кількість захворювань на не-вротичну хворобу у світі зросла у 60 разів. За спостереженнями медиків, найбільше страждають від цієї недуги жінки віком від 25 до 45 років. Найпоширеніші причини – хронічні стреси на роботі чи у родині. Загострю-ються невротичні захворю-вання у міжсезоння, особливо зі зменшенням тривалості світлового дня.

● За статистикою, найбільше від неврозів потер-

пають жінки віком від 25 до 45 років. Фото з архіву "Погляду"

Page 16: Погляд №48 2012

16 СПОЖИВАЧ 28 січня, №4 (503) «Погляд»16 СПОЖИВАЧ 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»

Сучасні апарати для вимірювання тиску мають купу додаткових функцій

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

Контроль артеріального тиску є необхідною про-філактикою цілої низ-ки небезпечних хвороб. Саме тому у кожній ро-дині повинен бути тоно-

метр. Про те, як серед величез-ної кількості моделей та фірм виробників обрати оптималь-ний варіант, дізнавалися корес-понденти «Погляду».

Вибираючи апарат, треба орієнтуватися на вік і стан здоров’я

– Від того, для кого призна-чений тонометр, які є захво-рювання і як часто необхідно користуватися приладом, за-лежить, який його тип обра-ти: механічний, автоматич-ний або напівавтоматичний. Кожен тонометр має свої осо-бливості, переваги і недолі-ки, – пояснює завідувач відді-лу магазину медтехніки Ірина Пуданс.

Сьогодні «золотим стандар-том» вимірю-вання артері-ального тиску вважають ме-тод «тонів Короткова», розробле-ний російським хірургом Мико-

лою Коротковим іще 1905 року.

Полягає він у вислуховуванні за допомогою фонендоскопа пле-

чової артерії під час повного за-тискання її манжетою. Звуки, які виникають при зміні пото-ку крові під дією тиску, назива-ють тонами. Саме цим методом користуються, вимірюючи тиск механічним тонометром. Авто-

матичний прилад вимірювання тиску використовує інший ме-тод – осцилографічний, котрий грунтується на електронній об-робці вібрації звукової хвилі, створеної у манжеті скорочен-нями серця.

Що ж до загальних рекомен-дацій, то необхідно звернути увагу на те, аби розмір ман-жети відповідав руці. Добре, коли вона оснащена метале-вим кільцем, що значно полег-шує процес закріплення на руці при самостійному вимірюванні

тиску. Зазвичай фонендоскоп є в комплекті з тонометром. Для домашнього вимірювання тис-ку зручно, коли тонометр осна-щений вбудованим фонендос-копом.

Купуючи тонометр, варто звернути увагу на наявність су-провідних документів: сертифі-ката відповідності, паспорта ви-робника з відміткою про повір-ку, настанови з експлуатації. Усі тонометри мають гарантійний термін експлуатації – від року і аж до п’яти.

Тонометр виміряє тиск та проконтролює пульс

● Продавець-консультант Марія Місікевич каже, що вдень про-дає до 10 тонометрів, причому попит мають як механічні, так і ав-томатичні. Фото автора

▶Як правильно вимірювати артеріальний тиск

Ольга Бойко, терапевт міської поліклініки №2

Вимірювати артеріальний тиск (АТ) необхідно в тихій і теплій кімнаті. За 30 хвилин перед вимірюванням АТ не варто курити і вживати кофеїн. Прийміть зручну позу і відпочиньте протягом 5 хвилин.

Руку, на якій ви будете вимірювати артеріальний тиск, звіль-ніть від одягу і повністю розслабте. На цій руці не повинно бути артеріально-венозних фістул для проведення діалізу, шрамів від розрізів плечової артерії. Прощупайте пульс на променевій артерії. Розмістіть руку так, щоб плечова артерія (в ділянці ліктьового зги-ну) перебувала на рівні серця (четверте міжребер’я біля краю гру-дини). Якщо ви сидите, то краще тримати руку на столі, трохи вище за рівень попереку.Нижня частина манжети тонометра повинна бути розташована на 2,5 см вище за ліктьовий згин. Закріпіть манжету так, щоб вона добре об-лягала кінцівку. Руку необхідно трохи зігнути в ліктьовому суглобі.Під час вимірювання тримайте шкалу прямо перед очима. Намагайте-ся не надувати манжету повільними повторюваними рухами, веноз-ний застій, який з’являється внаслідок цього, може стати причиною неправильних даних. АТ необхідно хоча б один раз виміряти на обох руках. У нормі може спостерігатися розходження показників на 5 і на-віть 10 мм рт. ст. В останню чергу слід вимірювати АТ на руці з вищи-ми показниками.

Манжету приладу на-кладають на руку вище ліктя, нагнітання по-вітря в неї виконуєть-ся вручну за допомогою гумової груші. Цифрові значення відстежують за циферблатом, тони ж слухають за допомогою фо-нендоскопа. Вважається, що такий тонометр дає найбільш точний результат – на нього не впливають перешкоди: розмо-ва під час вимірювання тиску, серцева аритмія, рухи рукою, на яку накладена манжета, та інше.

Зручними вважаються ті мо-делі, де груша з’єднана з ци-ферблатом.

МінусиВикористання ви-

магає певних нави-чок, а також може викликати трудно-щі у людей похило-го віку або тих, хто має проблеми зі слу-

хом. Крім того, треба пам’ятати, що термін служби

груші невеликий (2-3 роки), а приблизно раз на рік доведеть-ся відносити прилад на повірку.

ПлюсиВартує відносно недорого –

від 75 до 185 гривень, залежно від фірми-виробника. Причому якщо вийшли з ладу фонендос-коп, манжетка чи груша, їх мож-на придбати окремо.

Механічні тонометри

Повітря в манжету нагні-тається автоматично, резуль-тат відображається на цифро-вому дисплеї. Манжета апара-та може кріпитися як на паль-ці, так і на зап’ясті, або на руці вище ліктя.

Найменш точними є апа-рати, що вимірюють тиск на пальці. Їх не рекомендують лю-дям, які мають захворюван-ня серця. Зап’ястні тонометри підійдуть людям до 30-35 ро-ків, які не мають серйозних серцево-судинних захворю-вань. З віком судини на зап’ясті втрачають свою еластичність, що не дозволяє точно виміряти артеріальний тиск. Такий при-лад підходить тим, хто веде ак-тивний спосіб життя, його лег-ко взяти з собою в дорогу. Він компактний і простий у вико-ристанні.

Найбільш вдалий варіант кріплення манжети – вище лік-тя, похибка вимірювання скла-дає до 5 мм ртутного стовпа, причому точність вимірюван-ня залежить від правильності накладання манжети.

МінусиДосить висока вартість – від

250 до 1200 гривень. Не факт, що придбаний електронний тонометр вам підійде. Річ у тім, що фірми-виробники встанов-

люють на свої прилади різні алгоритми обробки результа-тів вимірювання. Оскільки не-можливо підібрати універсаль-ний алгоритм, котрий підходив би усім категоріям користува-чів, то й універсального авто-матичного тонометра не існує. Тому такий прилад необхідно ретельно підбирати. Іще у ма-газині можна попросити помі-ряти собі тиск автоматичним і механічним тонометрами. І якщо розбіжності будуть суттє-ві, краще обрати іншу модель «автомата».

ПлюсиЦіла купа додаткових функ-

цій, наприклад, тонометри з індикатором аритмії (якщо під час вимірювання апарат вия-вив нерегулярний ритм пульсу, то на дисплеї з’явиться відпо-відна позначка), або прилади із виявленням ризику інсульту. Є апарати із технологією МАМ, котра здійснює три послідов-ні вимірювання артеріально-го тиску без зняття манжети з руки. Після вимірювання дані обчислюються за алгоритмом.

Це дозволяє отримати клінічно точні значення артеріального тиску. Дані з такого тонометра можна записати на комп’ютер.

Крім того, деякі моделі авто-матичних тонометрів оснаще-ні пам’яттю на останні 20-50 вимірів, можливістю зберіга-ти результати різних користу-вачів (причому результати ви-мірювань зберігаються навіть при розрядженій батареї). Є апарати, котрі можуть озвучу-вати результати вимірювання, мають годинник, таймер, ка-лендар, дисплей із підсвічен-ням (це зручно, якщо користу-ватися тонометром вночі).

Повітря в манжету у такому приладі на-гнітається вручну з допомогою груші, а результат показує дисплей.

ПлюсиКоштують де-

шевше, ніж автома-тичні – від 230 до 260 гри-вень. Крім того, більш економіч-ні щодо витрати потужності еле-ментів живлення порівняно з по-вними автоматами. Точність ре-

зультатів не залежить від того, що манжета нака-чується вручну, дані об-робляються і вводяться так само, як і на авто-матичних тонометрах.

МінусиЯк і механічні

тонометри, вима-гають певних зу-силь, так що надто

кволі люди не змо-жуть користуватися

без сторонньої допомоги.

Автоматичні тонометри

Напівавтоматичні тонометри

▶Найдешевший тонометр вартує 75 гривень, найдорожчий – 1200

-

і ь ж ю фо-

мхом.

р

жету на-

з ші,

є

е-ма-260 гри-льш економіч-отужності еле-орівняно з по-

зультатівтого, щчуєтьсяробляютак самматичн

тогаси

квожуть

▶Куди нести на повірку механіч-ний тонометр

Як розповіла інженер бюро приймання приладів на по-вірку ДП «Буковинастан-дартметрологія» Валентина Ломова, зазвичай їхніми послу-гами користуються медичні уста-нови, проте повірку можуть зро-бити і фізичній особі. Вартує ця послуга 13,29 гривні, триває вона 2-3 дні. Приносити тонометри можна за адресою: вулиця Чер-воноармійська, 202, тел. 7-47-37.

Page 17: Погляд №48 2012

17ЗДОРОВ’Я28 січня, №4 (503) www.poglyad.cv.ua 17ВІЗАВІ29 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

Модельєр Наталя Скоропадик знає як підібрати дитячий карнавальний костюм, щоб створити казку

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

Дарувати позитив, ство-рювати атмосферу свя-та до снаги далеко не кожній людині. Для цього казка має бути в душі. Корінна чернів-

чанка, модельєр Наталя Скоро-падик займається цим усе жит-тя і саме в цьому бачить своє призначення. Та вигадує вона не звичайний повсякденний одяг, а особливі святкові наряди для найважливіших днів у жит-ті. Серед них весільні та випус-кні сукні, концертні костюми та дитячі карнавальні наряди.

Одяг для ляльок шила з п’яти років

Мрія створювати одяг була у пані Наталі все життя, саме це вже змалку викликало найбіль-ше захоплення.

- Талант до шиття передав-ся від бабусі, вона й була пер-шою, хто навчив працювати з голкою. Та перший ранній до-свід був справді кумедним. В п’ятирічному віці бабуся на-вчила вставля-ти гумку в тру-си для ляль-ки. Тоді це мені здавалося великим досягнен-ням і запам’яталося на все жит-тя, – згадує модельєр.

Закономірно, що якраз ляль-ки стали першими моделями, які носили одяг від Наталі Ско-ропадик. Для цього використо-вувала найрізноманітніші за-лишки тканин, старі сорочки і навіть шкарпетки. Рідні дозво-ляли різати все. І це було недар-ма, адже досить скоро дівчи-на зрозуміла, що хоче займа-тися цим все життя. Уже з де-сяти років юна модельєрка об-шивала подруг та близьких. А вже з шістнадцяти вона брала повноцінні замовлення. Шила для подруг матері, інших дорос-лих знайомих. Пані Наталя зга-дує, що тоді була дуже впевнена в собі, своїх можливостях. Зго-дом зрозуміла, що не все робила правильно, та це тільки допомо-гло удосконалити свої вміння.

Згодом дівчина здобула дві освіти з легкої промисловості та економіки. А наразі заходиться біля улюбленої справи.

Карнавальні наряди шиють навіть для семимісячних

Створювати святкові наря-ди – робота особлива, підходить не всім.

– Обожнюю працювати з емо-ціями, вигадувати не просто щоденний образ а одяг для осо

бливої оказії, який має бути на-повнений настроями, виражати певні почуття, – пояснює пані Наталя.

Шити святкові дитячі кос-тюмчики модельєрка виріши-ла не так давно, десь шість ро-ків тому. Щоправда, ще задов-го до цього виготовляла святко-ві наряди для власних дітей. А якось одного разу, на прохання подруги, шила костюм для по-хресниці. Тоді Наталі розповіли, що хороший та якісний дитячий костюмчик на новорічний ра-нок знайти дуже важко. Як ви-явилося, це справжня проблема для багатьох батьків. Адже за-раз рідко яка мати має час шити

наряд самостійно, крім того, ви-моги щороку зростають і діти не хочуть виглядати гірше за своїх ровесників. Зізнається, що спо-чатку сумнівалася, адже це осо-блива специфіка.

– Виготовляти дитячі кос-тюмчики по-своєму важко. Це значно більша відповідальність. Треба звертати особливу увагу, щоб тканина була якісною, не викликала подразнення. Кос-тюм має бути пошитий акурат-но, щоб шви не натирали, він має бути максимально зручним, адже дитина значно рухливіша за дорослого, – каже пані Ната-ля. – Крім того, варто бути обе-режними з елементами прикрас костюма, щоб дитина не пора-нилася ними і в зовсім малому віці, не дай Боже, проковтнула їх. Саме через ці всі причини до-водиться приділяти більше ува-ги дитячим нарядам.

Ще двадцять років тому діти й не мріяли про те, що мають су-часні малюки. На Новий рік ба-гато дівчаток були Сніжинками, хлопчики – Зайцями, Вовками і т. д. Зараз фантазія виходить да-леко за ці рамки.

За словами модельєрки, ча-сом замовляють наряди для ді-ток, яким ще року немає. Мож-ливо маля й не запам’ятає, як гарно було вдягнене, та через роки йому буде приємно поба-чити власні фото і відео в тому

костюмчику. Це історія.Загалом, найчастіше замов-

ляють наряди для дітей віком від двох рочків і десь до четвер-того класу. Потім вже перевдя-гатися не хочуть, вважають себе дорослими.

«Доводиться дивитися мультики...»

Аби дітям подобалися кос-тюмчики, треба знати, які герої зараз модні. З кожним роком ці тенденції змінюються. Зовсім нещодавно в моді були Гаррі По-ттери, костюмчики цього героя масово замовляли. Проте вже зараз вони зовсім не актуальні.

– Деколи приходять і назива-ють ім’я якогось зовсім невідо-мого мені героя. Доводиться шу-кати в Інтернеті, хто це і навіть мультики сучасні переглядати, – зізнається модельєрка. – Тож треба бути в курсі дитячої казко-вої моди. Щоправда, є герої, ко-трі актуальні завжди. Це казко-ві принци, королі, принцеси, Бі-лосніжки та Сніжинки. З першо-го погляду на дитину можна зро-зуміти, який образ їй підійде: романтичний чи авантюрист-ський. Це приходить з досвідом, але вгадуєш завжди. Зараз обра-зи цікавіші, складніші.

Як обрати ідеальний костюмчик?

Пані Наталя наголошує, що обираючи святковий наряд, го-ловне розуміти що це важли

во для дитини. Якщо костюм-чик їй подобається – свято буде ідеальним і запам’ятається тільки з хорошого боку. Треба прислухатися до бажань, дати, щоб дитина сама приміряла і обрала костюм, аби їй було комфортно.

Крім того, враховуючи те, що чимало батьків сьогодні не ма-ють часу самотужки шити наря-ди, краще звернутися до фахів-ця, аби костюм був зшитий про-фесійно і не розірвався посеред свята.

Шити чи взяти в оренду – рі-шення суто індивідуальне. Сьо-годні більшість батьків вирішу-ють все ж орендувати костюми.

- Річ у тім, що купувати на-ряд просто немає потреби. За-раз в садочках і школах багато свят, відкритих уроків, постійно треба щось нове. Крім того, діти швидко виростають, – пояснює модельєр. – Якщо наряд і ши-ють, то це щось універсальні-ше, що можна потім ще вдягну-ти. Наприклад, сукню Сніжин-ки згодом можна вбрати на чи-єсь весілля або просто на якесь важливе свято. Ціни на оренду – 100-150 грн. Вартість пошит-тя може сягати до 700 гривень. Та шиють і дешеві, залежно від тканини і самої моделі.

Загалом, попит на дитячі кар-навальні костюми є завжди, а ідей для створення чогось но-вого, незвичного у справжнього майстра не меншає

Хлопчики – султани, а дівчатка – Роксолани

● Ідеї для своїх костюмів Наталя знаходить в казках та нових мультиках. Фото автора

▶Новорічна дитяча мода-2013

Звичайно, є герої, які в моді за-вжди. Це Сніжинки, принцеси, Білосніжки, принци, Зайченя-та та Білочки. Та все ж є образи надиктовані часом, телебачен-ням, новими мультфільмами та кінострічками.За словами модельєра Наталі Скоропадик, судячи з цьогоріч-них замовлень, відчутно, що діти разом з батьками «підсіли» на серіал «Роксолана», який зараз крутять по ТБ. Чимало хлопчи-ків хочуть бути Сулейманами, а більшість дівчаток – Роксолана-ми. До того ж замовляють саме такі костюми, як у серіалі.

▶У 16 років юна Наталя вже брала замовлення на пошиття одягу для маминих подруг

▶Карнавальні костюми від модельєра

● Білосніжка

● Клоунеса

● Мальвіна

● Нарядна ялиночка

● Циганочка

Page 18: Погляд №48 2012

РЕГІОН18 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»

Хоча держава примусово перевіряє стан ґрунтів, змусити поліпшувати його ніхто не можеІрина ВОРНІЧЕСА

[email protected]

Останнім часом урожай у сільському господар-стві непередбачуваний, як ніколи. Аграрії шука-ють цьому чимраз нові пояснення: неякісне на-

сіння, несприятлива погода, змі-на клімату, внаслідок якої куль-тури, які раніше прекрасно ро-дили на Сході, через спеку більш прийнятні для західних регіонів держави. Але причина не тільки у цьому. Як виявляється, з часів незалежності контролю за тим, як використовують ґрунти, про-сто немає. Сільгоспвиробники фактично самі вирішують, що і де сіяти, таким чином швидко виснажують землю.

Про стан ґрунтів краю та те, чим загрожує свавілля фермерів-підприємців, «По-гляд» запитав директора Облас-ного державного центру охорони родючості ґрунтів і якості про-дукції Михайла Денисюка.

- В якому стані буковинські землі зараз, адже через вигоду підприємці дедалі більше сіють прибуткові, але виснажливі для грунту культури?

– За останні 40 років якість, а відповідно, і родючість ґрун-тів сильно погіршилася. Тоді за рахунок розвинутого тваринни-цтва, яке давало достатньо ор-ганічних добрив та чималих ви-датків на мінералізацію та вап-нування ґрунтів, вдавалося не лише досягати добрих урожаїв, а й ощадливіше ставитися до зем-лі. Контроль за діяльністю кол-госпів був тотальний: держава відслідковувала весь процес ви-рощування культур. Добрива вносили у достатній кількості та у правильному співвідношенні.

А ось уже в кінці 1990-х якість ґрунтів погіршилася, адже зни-кло і тваринництво, яке забезпе-чувало добривами, і контроль за галуззю загалом. Кількість необ-хідних для родючості елементів критично знизилася, а через ви-бух на Чорнобильській АС збіль-шилося ще й забруднення.

Лише зараз стан ґрунтів тро-хи поліпшується. І тільки через те, що підприємцям самим ви-гідно отримати хороший уро-жай.

– Чи переймається держава станом посівних площ?

– Раз на 5 років ми перевіряє-мо стан земель (скільки у ґрун-ті азоту, фосфору, калію, гуму-су та водночас забрудненість: залишки пестицидів, радіону-клідів, важких металів тощо) та на основі цього на кожне угід-дя видаємо паспорт, у якому за-значаємо результати досліджен-ня та рекомендації, як потріб-но доглядати за цим полем, які добрива використовувати та де яку культуру висівати. Окрім того, проаналізувавши склад

ґрунту, розробляємо план вне-сення мінеральних добрив, аби компенсувати речовини, яких бракує. Все це створює опти-мальні умови для росту куль-тур, відповідно, підвищується урожайність, а отже і прибуток.

– Чи зобов’язані фермери ви-конувати ваші вказівки? Взага-лі, ведуть якийсь контроль за ді-яльністю господарства?

– Нині закону, який би зобов’язував фермерів дотри-муватись наших рекомендацій, немає. Вони не відповідають за те, що саджають не рекомендо-вані для певної ділянки культу-ри. Нещодавно в уряді розгляда-ли проект закону, який би зму-сив аграріїв відповідати за те, як використовують землі, чи дотримуються сівозміни тощо. Але поки що таких норматив-них актів немає. Таким чином, якщо підприємству вигідно, воно обов’язково дотримувати-меться порад, а якщо ні, то це суто його справа. Було б добре розробити систему штрафів для тих, хто зневажливо ставиться

до стану земель та, звичайно, і дотацій для тих, хто правил до-тримується, адже на догляд за землею також потрібні кошти.

Втім, мушу визнати, що на Буковині господарства все-таки більш-менш відповідально став-ляться до ґрунтів, адже беруть землю в оренду на багато років і тому зацікавлені у тому, щоб хоча б протягом цього часу вона давала урожай. Окрім того, у нас, порівняно з Півднем виро-щують не так вже й багато со-няшнику чи інших культур, які виснажують землю.

– Чи часто люди звертають-ся зі скаргою на те, що урожаю немає? Як оцінюєте ситуацію з землею, яка у домашніх госпо-дарствах?

– Доволі часто. До прикладу, не так давно мешканці Кельменець-кого району скаржилися, що на своєму полі не могли вирости-ти геть нічого.

З’ясувалося, що попере-дньо на полі сі-яли кукурудзу і використовува-ли пестициди, які ще залишили-ся у землі та автоматично вби-вали всю рослинність.

Фермери, особливо дрібні господарі, через незнання вико-ристовують небезпечні добри-ва або засоби захисту рослин. Таким чином під загрозою не лише екологічність самих ґрун-тів, а й якість продукції.

Землі стали гіршими, бо люди за ними не доглядають

Загалом, дослідження якос-ті ґрунтів проводять уже біль-ше 40 років. За останніми да-ними, більшість земель на Бу-ковині низької та дуже низької якості. Лише у деяких населе-них пунктах Хотинського, Но-воселицького, Кельменецького, Сокирянського та Кіцмансько-го районів ґрунти дещо кращі. Це означає, що вирощувати гід-ний урожай тут можливо лише використовуючи правильно пі-дібрані добрива.

- Визначити, у якому райо-ні краще господарюють, важко. Втім, спостерігаємо тенденцію, що люди б і хотіли вкладати гро-

ші у «здоров’я» землі, але просто не мають на це коштів, – каже М. Денисюк. – Погіршилася си-туація з родючістю в основному у гірських районах, оскільки на вапнування, яке дуже необхідне для цих земель, немає грошей.

Те, що родити земля стала

гірше, підтверджують і селяни. Мешканка села Глибочок Сто-рожинецького району Катери-на Волощук розповідає, що об-робляє город вже близько соро-ка років. Та дуже рідко трапля-лося, щоби був такий поганий врожай, як останніми роками.

– Цьогоріч городина вродила поганенько, такого ще не було. Не знаю, чи це через якість ґрунтів, чи просто бракувало опадів. Було б добре удобрюва-ти, але на це коштів бракує, – каже Катерина Іванівна.

Мешканка с. Строїнці Ново-селицького району Тетяна Ко-роленко переїхала на Букови-ну з Чернігівщини ще 25 років тому. Вона каже, що ґрунти тут не найкращі, виростити бодай щось можна, лише якщо пра-вильно доглядати за землею.

- Навіть дрібні фермери зна-ють, що якщо три-чотири роки не удобрювати грунт бодай пе-регноєм, урожай одразу по-страждає. Та, багато фермерів нехтують цим. Так само, як і правилами сівозміни або вибо-ром інших речовин, якими об-робляють город. Через це і вро-жай відповідний.

Чому поганий урожай

● Аби грунт буз «здоровим», його щороку потрібно удобрювати перегноєм. Фото з архіву «Погляду»

▶За останні 40 років якість, а відповідно, і родючість ґрунтів Буковини відчутно погіршилася

ПОРАДИ

▶Що робити, аби зем-ля була здоровою

Аграрії запевняють, що аби земля добре родила, потрібно принаймні раз на рік підживлю-вати її перегноєм. Та це досить вартісно, якщо зважати, що тва-ринництво нині не на найви-щому рівні. Але відновлювати грунт можна і без дорогих до-брив. До прикладу, майже 10 тонн перегною можна замінити, якщо подрібнити та переорати у грунт солому та залишки від ку-курудзи.Корисним може бути навіть рі-пак. Для «оздоровлення» необ-хідно дочекатися лише зелених сходів, а потім переорати поле. Така процедура поліпшує уро-жайність та якість грунту, стабі-лізує його мікрофлору та підви-щується кількість корисних ре-човин. Незамінним для хорошого грунту є компост. Цей засіб є уні-версальним. Він поліпшує харак-теристики будь-якого грунту і до-бре справляється із завданням пожвавлення мікрофлори землі.Одним з недорогих і простих за-собів поліпшення грунту вва-жають торф, який підвищує во-допроникність землі. Підходить для будь-якого типу грунту.Натомість. міндобривами кра-ще не захоплюватись без зайвої потреби, адже аграрії запевня-ють, що вони лише виснажують грунт і підкислюють його.

Діагностика стану рослин

НОВЕ ЛИСТЯ

СТАРЕ ЛИСТЯ

Дефіцит азоту (дуже маленькі білі/жовті листочки)

Дефіцит калію (надлишок калію або магнію)

Дефіцит заліза (пожовтіння всього листа)

Дефіцит магнію (темні прожилки та листках, що посвітлішали)

Дефіцит фосфату (старе листя жовте, відмирають деякі частини листка, листя відпадає дуже швидко, виглядає так, як на ранній стадії дефіциту азоту)

Ранні ознаки дефіциту азоту (старе листя жовтіє від початку листка до стебла)

Дефіцит калію (на поверхні листків з’являються дірочки

з жовтими краями, саме ж листя виглядає нормально)

Нормальне листя

Page 19: Погляд №48 2012

29 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua 19РЕГІОН

В Іспасі Вижницького району люди мають роботу, а на заробітках – тільки трохи більше відсотка cельчан

Юлія ХОРОШУН ✉ [email protected]

Доглянуті з яскравими фасадами будиночки, широкі асфальтовані дороги та багато-багато магазинів і кав’ярень. Саме таку картину ба-

чать приїжджі, коли потрапля-ють до села Іспас Вижницького району.

Село насправді схоже, радше, на розвинений райцентр. Воно і велике – займає площу майже 5 тисяч га і досить густозаселе-не – тут проживають понад 5 ти-сяч мешканців. Цікаво, що всу-переч загальноукраїнській тен-денції, у селі народжуваність значно перевищує смертність. На 90 новонароджених (за рік) померли лише 50 мешканців. Проблем із роботою в селі не-має. Про це свідчить і той факт, що на заробітках тільки трохи більше відсотка мешканців (на 5 тисяч населення – 100 осіб). А загалом, приїхати сюди варто не тільки заради гірських крає-видів, але й аби послухати міс-цеві легенди та відвідати місця з незвичайними історіями.

Іспас і далі розбудовуютьСело саме на себе заробляє.

Тут багато закладів торгівлі, громадського харчування. До-датково поповнюють сільський бюджет прибутки з оренди при-міщень та землі. У Іспасі працює завод із виготовлення будівель-них матеріалів. Його відкрив ін-вестор із Франції.

– Раніше на території села дія-ли 7 підприємств, які й забезпе-чували роботою мешканців Іс-пасу і довколишніх сіл, – розпо-відає сільський голова села Іс-

пас Михайло Андрюк. – Однак нині працює тільки одне. Аби не сидіти без роботи, мешкан-ці села зареєструвалися приват-ними підприємцями й розпоча-ли займатися своїм бізнесом. Наразі таких у селі 400 осіб. Вони не лише заробляють собі на прожиття й поповнюють міс-цевий бюджет, але й створю-ють робочі місця для своїх односельчан.

У селі є дві школи (на 500 та на 100 учнів) і один дитсадок на 130 дітей. Він переповнений, тому вже на-ступного року розпочнуть до-будовувати додатковий кор-пус. Наразі вж виготовили проектно-кошторисну докумен-тацію.

До речі, оскільки село дуже велике, діток до школи возять

два шкільних автобуси. Гро-мадського транспорту в Іспа-сі немає, однак через близь-ке розташування до райцентру (менше 10 кілометрів), є мож-ливість викликати таксі з Ви-жниці.

Село розбудовується швидки-ми темпами. Свідченням цього

є те, що розробили план забу-дови нового житлового масиву. На 11 гектарах землі планують звести близько 70 нових будин-ків. Там отримуватимуть землю під будівництво ті сельчани, ко-трі найбільше потребують по-ліпшення житлових умов. Час-тину розподілять зараз, решту – припасуть на пізніше.

У селі є своя пожежна коман-да із 4 осіб. Це рідкість для на-селених пунктів у сільській міс-цевості. Вони не раз рятували життя та майно мешканців Іс-пасу від пожежі.

Нещодавно у селі спорудили пам’ятник громаді села, яка у роки Другої світової війни вря-тувала 15 єврейських родин.

Містична історія про монастир

У селі будують новий монас-тир Серафима Саровського. Окрім того, тут є церкви двох конфесій (3 церкви та монас-тир) – Української православ-ної Київського та Московсько-го патріархатів. Однак всупе-реч традиції, ворожнечі між церквами та їхніми парафія-нами немає, вони толерант-

но ставляться одне до одного. Мешканці кажуть, немає чого сваритися, мовляв, на небесах розберуться.

До речі, про монастир. Про нього і місце, де він стоїть, міс-цеві мешканці розповідають багато містичних історій. Ка-жуть, колись давно в лісі було село, а серед хащ ледь виднів-ся монастир. В ньому захова-лись люди, коли на село напали татари. Монастир разом із жи-телями села потав під землю, і татари повернулися ні з чим.

Потім на його місці споруди-ли церкву. Там одного разу бра-ли шлюб брат і сестра. Розгні-вались небесні сили і грім спа-лив церкву. Через багато ро-ків, за Румунії, жив у селі пан Фішер. У нього був син, якого скувала важка хвороба. Тодіш-ня медицина виявилася безси-лою проти недуги. Тоді він пі-шов до сільської цілительки Домки. Жінка порадила поста-вити на місці колишньої церк-ви і монастиря дубовий хрест. Після цього дитина видужала.

Село, яке саме на себе заробляє

▶Цікаві місця Іспасу

Парцеляції – (румунською) розкорчовані землі (звільнені від дерев).Оград – панський сад в центрі села. Міцна огорожа, яка була навколо панських дворів та саду, і дала назву кільком соткам землі. Зараз ця те-риторія красується новобудовами жителів села.Згарі – перші поселення села. У давнину турки спалили його і з тих пір східна частина села називається Згарі.Дикунки – окопи на Бзовому, зроблені в роки Першої світової війни, де стояла оборона. В лісах навколо Іспасу та сусідніх селах є багато глибоких траншей, котрі колись були викопані нашими людьми. Ці око-пи називають дикунками.Панська дорога – дорога, що вела з гостинця до панських маєтків, об-саджена липами, по якій пан проїздив на бричці. Влітку липи дарували прохолоду і прихисток від пекучого сонця. Панський двір (економія), де пізніше містилася контора «Сільгосптехні-ки». У дворі було кілька будівель: панська хата та господарські примі-щення – стайні для коней, корів, птиці тощо.Три сосни – місцевість біля панської дороги, де селяни викопали вели-чезну яму і скидали туди знаряддя праці, засипали землею, а зверху по-садили три сосни. Така легенда про відміну кріпосного права на Буко-вині існує в селі Іспас, а свідками цього були три сосни.Турецька дорога – одна з найдавніших доріг, прокладених у селі Іс-пас за часів турецької навали для гужового транспорту. Зараз її розши-рили і вона з’єднує центр села з Горкутом і Долкутом.Німецька дорога – це дорога, яка була прокладена німцями ще в Пер-шу світову війну. Вона пролягає через Горкут, Кусяки, Іспаський Май-дан і закінчується в селі Лукавці. Про перебування німців на території між Майданом і Лукавцями свідчать ще залишені від тих часів німець-кі хати та цвинтар.

5 тисяч мешканців проживає в Іспасі, територія села – майже 5 тисяч га

● Село має розвинену інфраструктуру. Тут багато закладів торгівлі та громадського харчування. Фото автора

● В Іспасі – дві нових школи. Школярів возять двома автобусами. Фото автора

Page 20: Погляд №48 2012

29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»20 СПОРТ

У ЧНУ відбувся фестиваль фітнесуМайстер-класи давали провідні фахівці фітнес-клубів міста

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ [email protected]

▪ Днями у ЧНУ ім. Ю. Федько-вича в рамках загально-факуль-тетської програми «Наш вибір – здоровий спосіб життя» провели фестиваль фітнесу. У заході взяли участь провідні інструктори фіт-нес-клубів міста, студенти факуль-

тету фізичної культури і здоров’я людини та старшокласники черні-вецьких ЗНЗ. Ведучим дійства був знаменитий богатир та випускник факультету Костянтин Ільїн, ко-трий не лише проводив дійство та оцінював учасників конкурсів, але й виступив перед глядачами із по-казовим номером.

- Молодіжний фестиваль фіт-несу проводимо вперше. Він має на меті якомога більше пропагу-вати здоровий спосіб життя та-ким засобом, як фітнес. В дійстві

залучені фахівці, які працюють в сфері фітнесу із різним кон-тингентом населення. Більшість із них – це колишні випускники факультету фізичної культури та здоров’я людини, – розпові-дає завідувач кафедри здоров’я людини, рекреації та фітнесу Юрій Мосейчук. – Інструктори представляють свої програми за такими напрямами як тай-бо, вправи із боді-барами та степ-платформами. Також буде пока-зовий виступ із чарлідінгу.

У майстер-класах та конкурсах мали змогу взяти участь всі діти, які хотіли спробувати свої сили. Найактивніші учасники отрима-ли призи від організаторів.

Та окрім корисних розваг, старшокласникам запропонува-ли пройти експрес-діагностику рівня здоров’я та отримати сим-волічний сертифікат.

- Діагностичну лабораторію ми організували, щоб визначити фі-зичний стан юнаків та дівчат віком до 18 років. Будемо вимірювати

зріст і вагу дітей, життєвий індекс легень, силовий індекс, індекс Ро-бінсона, індекс Руф’є. Потім ми це все вираховуємо, підсумовуємо бали і видаємо сертифікат рівня здоров’я, – розповідає студентка 2-го курсу кафедри здоров’я лю-дини, рекреації та фітнесу Оксана Коваленко. – Фестиваль фітнесу, на який ми запросили школярів, може якимось чином популяризу-вати спорт серед дітей, вони біль-ше знатимуть про фітнес і можли-во захочуть ним займатися.

«Буковина» – молода та перспективна команда»

«Перші голи завжди запам’ятовуються»

- Руслане, як розпочинався твій шлях у футболі ?

- Перші кроки у футболі я зро-бив у ДЮСШ №2, де тренером був Павло Сочнєв. Потім у мене виникла перспектива поїхати у РУФК (Київ). Там займався до 11 класу. Згодом повернувся у Чер-нівці. Півроку грав у «Буковині – 2», яку тренував Юрій Крафт. А вже коли «Буковину» очолив Юрій Гій, то поїхав із командою на перегляд, а у 18 років підпи-сав перший контракт.

- Твій дебют у «Буковині» від-бувся тоді, коли наша коман-да виграла першість України – 1999/2000 серед команд другої ліги...

- Дійсно, я дебютував у «Буко-вині» тоді, коли вона виступала у другій лізі. Це була друга ліга, однак у чернівецькій команді виступали пристойні футболіс-ти. Зокрема, легенди буковин-ського футболу Дмитро Білоус, Віктор Мглинець. Вони мали солідний за футбольними мір-ками вік, однак вони пристойно виглядали на полі та приносили команді позитивний результат. Мені, як молодому гравцеві, було чому у них навчитися.

- 2001 року тобі вдалося від-значитися дублем у матчі «Бу-ковина» – «Прикарпаття» (2:0). Це були перші твої голи на про-фесійному рівні. Пам’ятаєш цю гру ?

-Звичайно. Перші голи за-вжди запам’ятовуються. Ці емо-ції передати важко. Про такі по-зитивні моменти пам’ятаєш усе життя.

«Ті періоди, коли усе добре, пов’язані, насамперед, з довірою»

- Згодом ти перейшов у львів-ські «Карпати». З яких причин обрав цей клуб ?

- Керівництво «Буковини» по-відомило про те, що є варіант із виступом у «Карпатах». А чер-нівецька команда тоді вилетіла у другу лігу. А «Карпати» – це бренд. Звісно, що хотілося спро-бувати свої сили у цьому колек-тиві.

- Як працювалося у «Карпатах»

із відомим фахівцем Мироном Маркевичем ?

- Від співпраці з Мироном Бог-дановичем залишилися приєм-ні спогади. Зрештою, я більше грав у «Карпатах – 2». А Марке-вич більше довіряє досвідченим гравцям. У той час молоді важко було пробитися в основу львісь-кої команди. Мирон Богданович – дуже сильний та грамотний тренер. Недаремно ж його свого часу запрошували у національ-ну збірну України. Однак, щось у них там не вийшло.

– Тобі вдалося забивати за «Карпати» у першій лізі, однак відзначитися результативною грою у львівському колективі під час його виступів у елітному дивізіоні не судилося. Чому так сталося ?

– Коли «Карпати» виступали у вищій лізі, то особливої довіри до мене не було. У «Карпатах – 2» я грав стабільно в усіх матчах. А запорука успіху для футболіста – стабільність. Коли виходиш на певний рівень та відчуваєш впевненість у власних силах, то тоді забиваєш. Коли граєш через раз, то важко зловити той мо-мент, коли перебуваєш на піку форми. Прикро те, що впродовж шести років виступів у Львові, я не зміг повністю проявити себе у хорошій команді.

- Наступним колективом у твоїй футбольній кар’єрі став ФК «Харків». Як потрапив у цю ко-манду ?

- Тоді ФК «Харків» був най-більше зацікавлений у моїх по-слугах. Тим більше, що існува-ла можливість отримати у цій команді ігрову практику. Я ви-рішив, що перехід у харківську команду – ідеальний варіант.

- Певний період ти виступав у команді «Закарпаття» (Ужго-род). У цьому колективі ти мав постійне місце в основному складі...

- Ті періоди, коли усе добре, пов’язані, насамперед, з дові-рою. Так було в Ужгороді. У мо-єму приході у «Закарпаття» був зацікавлений особисто голо-вний тренер команди Володи-мир Шаран. Він мені довіряв. У закарпатській команді я грав на різних позиціях. Коли футболіст

відчуває довіру та має підтрим-ку, то у нього з’являється додат-ковий стимул. Гравець починає битися за тренера, а коли є під-тримка, то у людини, так би мо-вити, виростають крила.

- 2009 року ти поповнив лави «Таврії». Чи були у тебе інші ва-ріанти продовження футбольної кар’єри ?

- Після «Харкова» вирушав у Росію. Побував у команді «Спар-так» (Нальчик). І все ж, «Таврія» виявилася наполегливішою. До речі, у кримський колектив мене запрошували ще тоді, коли його тренував Михайло Фомен-ко. Мене не відпустив «Харків». А вже через рік ми повернулися до цієї пропозиції. У Нальчику особливої конкретики не було. Я поспілкувався з родиною (тоді ми з дружиною виховували двох дітей) та прийняв рішення жити та працювати у Криму.

– У складі кримської команди тобі вдалося досягнути вагомого успіху – стати володарем Кубка України. Що стало запорукою вдалого виступу «Таврії» ?

- Сергій Пучков за короткий проміжок часу може постави-ти команді гру. Запорука успіху кожної команди – це наявність колективу. Якщо є колектив

однодумців, які живуть однією їдеєю, то команда стовідсотково досягне успіху. Багато хто казав, що нам пощастило з жеребом. І все ж, необхідно було теж про-йти ці команди. У нас пішла гра. Ми демонстрували атаку-ючий футбол, який подобався, як гравцям, так і глядачам. Усі були задоволені. Ми «спіймали» свою гру та вже не відпускали її. Незважаючи на те, що у фіналі у нас було два вилучення, ми у меншості вирвали перемогу.

- Тобі не завжди знаходилося місце в основному складі «Тав-рії», однак часто – густо твої голи приносили успіх кримській ко-манді ...

- Такі команди, як «Таврія» прагнуть піднятися поближче до грандів. У подібних колективах завжди серйозна конкуренція. Якщо взяти напад, то на одне місце було по три гравця. Вва-жаю, що конкуренція – це плюс. Сергій Пучков відчував те, хто в певний момент може відзначи-тися. Він випускав мене – я заби-вав. Виходив на поле Лакі Ідахор – теж забивав. Максим Фещук, Олександр Ковпак і Васіл Гігі-адзе також забивали. На жаль, не вийшло заграти в «Таврії» у Матвія Бобаля. Він теж хороший

футболіст. Ми працювали, гра-ли. Коли є конкуренції, то усі пе-ребувають у тонусі.

«Намагатимемося менше засмучувати наших уболівальників»

- Як виник варіант із твоїм по-верненням у «Буковину» ?

- У мене завершився контр-акт у Сімферополі. На жаль, тоді коли завершувався контракт, у мене виникли певні проблеми зі здоров’ям. Виникла необхід-ність трохи підлікуватися, а часу не було. Пауза була маленькою. Усі команди вже заявилися, про-йшли збори. З цього періоду я, на жаль, випав. У ході сезону було важко працевлаштувати-ся. Існував варіант із командою «Металург» (Запоріжжя). Од-нак, там була незрозуміла ситу-ація з керівництвом, тренерами. А коли зявилася можливість по-вернутися у «Буковину», я вже перестав щось шукати та виби-рати. Мені захотілося поїхати додому. Тим більше, що за мною скучила родина.

- Які склалися враження від нашої команди ?

«Буковина» – молода та пер-спективна команда, яка прогре-сує. У нас були важкі моменти. Завдяки тренерському складу на чолі з Вадимом Зайцем та старанням самих футболістів ми вийшли зі складної ситуації. Подібні труднощі долаються за рахунок роботи.

Найголовніше те, що не тре-ба зупинятися на досягнутому. Якщо ми зупинемося, то у нас знову будуть втрати. Необхід-но не втратити те, що ми зараз маємо. Ми довго йшли до того, щоби знайти свою гру. Втрачати завжди легко, а знайти – надзви-чайно важко.

ДОВІДКАРуслан ПЛАТОН народився 12 січня 1982 року у с. Сня-чів Сторожинецького району Чернівецької області. Тривалий час грав у колективах елітного дивізіону «Карпати» (Львів), ФК «Харків», «Закарпаття» (Ужго-род) та «Таврія» (Сімферополь). У складі кримського колективу Руслан Платон став володарем Кубку України (2010 рік). У професійних командах Руслан зіграв 377 офіційних матчів (83 голи). У «Буковині» дебютував 2000 року. За нашу команду провів 52 матчі (12 голів).

● Досвідчений Руслан Платон став лідером «Буковини». Фото Романа Ковальчука.

У вересні цього року в чернівецьку «Буковину» повернувся нападник Руслан Платон. Досвідчений футболіст, який тривалий час виступав у клубах елітного вітчизняного дивізіону, став лідером нашого колективу. Вихованець буковинського футболу у 12 офіційних матчах за чернівецьку команду зумів забити 9 голів. У нашій розмові капітан «Буковини» розповів про своє футбольне життя.

Page 21: Погляд №48 2012

21СПОРТ29 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

Над темою працював Олег ШВИДКИЙ

ВІЛЬНА БОРОТЬБА

Буковинці здобули нагороди Кубку УкраїниПризерами Кубку України з вільної боротьби, який відбувся у Броварах Київської області, стали чернівчанин Сергій Одинак та Сергій Кречун з Кельменців.Вихованець і син тренера черні-вецької ОДЮСШ Сергія Одинака-старшого та львів’янина Ігоря Духа, який, нагадаємо, нещодавно виграв представницький між-народний турнір «Солідарність», відзначився у категорії до 74 кг ( 37 учасників). Як повідо-мляє sportbuk.com, на шляху до п’єдесталу пошани Сергій Одинак-молодший переміг в 1/16 фіналу суперника з Вінничини (Станіслав

Васьківський), в 1/8 фіналу – киянина (Василь Сурженко), у чвертьфіналі – донеччанина (Маноліс Аліханов), а у півфіналі у драматичній боротьбі поступився майбутньому володарю Кубку України з Дніпропетровська (Гія Чихладзе, майстер спорту між-народного класу).Сергій Кречун з Кельменців (тре-нер – Василь Озорович), який на-вчається у Кам’янці-Подільському, змагався у категорії 120 кг (12 учасників). У чвертьфіналі буковинець переміг одесита (Іван Лисицький ), а у півфіналі програв львів’янину (Михайло Даценко).

ОБЛАСНИЙ ФУТБОЛ

Буковинську Лігу чемпіонів виграв «Дністер»У фінальному матчі буковинської Ліги чемпіонів зустрілися ФК «Бо-яни» (Новоселицький район) та ФК «Дністер» (Дорошівці, Застав-нівський район). Зазначимо, що ці змагання користуються великою популярністю у буковинських при-хильників футболу. Як наслідок, на вирішальний матч також заві-тала велика кількість шанувальни-ків спорту номер один.На 21 хвилині матчу на ударну позицію виходив гравець ФК «Бояни» Віталій Тома. «Пострілу» Віталія забракло влучності. Через хвилину нагоду відзначитися мав футболіст «Дністра» Юрій Голова-чук, однак голкіпер «Боян» Вадим Топорівський ліквідував загрозу. А на 25 та 27 хвилинах шанс відзначитися мали той же Віталій Тома та екс – гравець «Буковини» Володимир Кифяк. У цих ігрових епізодах шкіряна куля оминула «рамку» голкіпера «Дністра»

Дениса Купчанка.За 9 хвилин до завершення першої половини гри небезпечно пробивав по воротах «Боян» Іван Павлик. М’яч пройшов поруч зі стійкою воріт представників Ново-селицького району.У дебюті другого тайму чудову можливість вразити ворота «Дністра» Володимир Кифяк. На 48 хвилині гри Володимир тричі (!) пробивав по «рамці» «Боян». Голкіпер «Дністра» Денис Купчан-ко зумів відбити три «постріли» нападника. А героєм матчу став гравець «Дністра» Іван Павлик, який двічі засмутив голкіпера «Боян» Вадима Топорівського. Остаточний підсумок матчу – 2:0 на користь «Дністра».Нагороджен-ня учасників фіналу проводили голова Чернівецької обласної фе-дерації футболу Василь Орлець-кий та відомий буковинський футболіст Руслан Гунчак.

М Команда I В Н П М О

1 "Севастополь" Севастополь 21 13 5 3 48 - 17 44

2 "Сталь" Алчевськ 21 13 4 4 35 - 19 43

3 "Олександрія" Олександрія 21 11 8 2 28 - 16 41

4"Нафтовик-Укрнафта" Охтирка

21 9 8 4 21 - 15 35

5 "Авангард" Краматорськ 21 9 7 5 25 - 15 34

6 "Зірка" Кіровоград 21 9 6 6 28 - 18 33

7 "Буковина" Чернівці 21 9 6 6 27 - 22 33

8 "Олімпік" Донецьк 21 9 4 8 22 - 20 31

9 "Геліос" Харків 21 6 11 4 17 - 9 29

10 "Полтава" Полтава 21 7 7 7 28 - 23 28

11 "Суми" Суми 21 7 7 7 17 - 22 28

12 "Миколаїв" Миколаїв 21 8 6 7 21 - 27 27

13 "Титан" Армянськ 21 7 4 10 20 - 24 25

14 "Кримтеплиця" Молодіжне 21 7 3 11 22 - 29 24

15 "Оболонь" Київ 21 5 7 9 19 - 28 22

16 "Арсенал" Біла Церква 21 4 3 14 14 - 36 15

18 "Одеса" Одеса 21 3 2 16 10 - 42 11

▶Турнiрна таблиця

● Руслан Платон забиває гол у ворота «Одеси». Фото Романа Ковальчука

«Буковина» завершила футбольний рік перемогою над «Одесою»

В останньому цьогоріч-ному офіційному матчі першості України чер-нівецька «Буковина» протидіяла ФК «Одеса». Незважаючи на те, що

підопічні Андрія Пархоменка перебувають у нижній частині турнірної таблиці, на «Букови-ну» очікував важкий поєдинок. Тим більше, що у попередніх по-єдинках одесити чинили гідний опір нашим землякам. Зокрема, зустріч першого кола в Одесі за-вершилася з нічийним рахун-ком 0:0. Щодо кадрових про-блем буковинського колективу, то цей матч через перебір жов-тих карток пропускав Володи-мир Найко. Натомість у заявці «Буковини» на гру після трива-лої перерви перебував Олексій Моісеєнко.

Перший удар у зустрічі по во-ротах суперника завдали гості. К. Пархоменко навісив шкіряну кулю у бік воріт «Буковини», а Платунов загрожував нашим во-ротам. Голкіпер нашої команди був на місці. А на 10 хвилині гра-вець «Одеси» Любчак порушив правила проти нашого капітана Платона. На жаль, «пострілу» Руслана зі штрафного забракло

влучності. Через три хвилини у штрафний майданчик гостей увірвався Сантрапинських. На жаль, завдати удару Євгенові завадив голкіпер «Одеси» Пала-марчук.

На 22 хвилині гри «рамці» «Буковини» загрожував К. Пар-хоменко – повз ворота, а через хвилину ситуацію у штрафному майданчику «Одеси» загострив Сантрапинських, який віддав передачу на Платона. На удар Руслана спромігся зреагувати Пала-марчук. Згодом піс-ля подачі кутового Савіним головою пробивав досвідче-ний Донець. У цьо-му ігровому епізоді знову вдало діяв Паламарчук.

Найреальнішу нагоду від-значитися одесити мали на 37 хвилині матчу. Після навісу Пла-тунова головою пробивав Шес-таков. Шкіряна куля потрапила у сітку, однак із зовнішнього боку. На 41 хвилині на ударну позицію виходив Аблітаров. Різ-ван пробив у руки голкіперові гостей. А вже у доданий арбі-тром час воротам «Одеси» за-грожував Дорош – повз «рамку».

Після перерви небезпечний штрафний виконував Сантра-пинських. На жаль, м’яч оми-нув «рамку» воріт суперника. А на 55 хвилині зустрічі гравець «Одеси» Бондаренко порушив правила проти футболіста «Бу-ковини» Колесника, який про-водив лише другу офіційну зу-стріч за наш колектив. Пенальті вдало виконав Руслан Платон, який забив 10 гол у цій першо-сті України. Згодом на ударну

позицію виходив Сантрапин-ських, який, на жаль, пробив у руки Паламарчуку. А на 70 хвилині чудову нагоду подвоїти перевагу «Буковини» у рахунко-ві втратив Якименко – шкіряна куля пройшла повз «рамку». До фінального свистка жін-ки – рефері Катерини Монзуль (Харків) воротам «Одеси» за-грожували Платон, Якименко, Моісеєнко, однак рахунок так і не змінився – 1:0 на користь на-ших земляків.

ПІСЛЯМАТЧЕВИЙ КОМЕНТАР

Вадим Заяць, головний тренер ФСК «Буковина»«Була дуже важка гра. У нашої команди мало що виходило попе-реду. Були цікаві ігрові моменти, однак не вистачало якості. Щодо суперника, то ми досконало зна-

ємо одне одного. У першій грі цієї першості України за «Одесу» проти нас грали досвідчені хлопці. Та зустріч відбувалася з нашою перевагою. Сьогодні нам протидіяла зовсім інша команда – молода, яка досягла скаженого прогресу. Треба дуже бага-то працювати над тим, щоби так покращити гру команди. Я можу лише похвалити суперника. Я за-доволений тим, що ми здобули три очка. Хоча здо-бути їх було важко. Щодо планів команди, то з 25 листопада команда перебуватиме у відпустці. 25 грудня ми збираємося в Чернівцях на чотири дні. Подивимося на те, як виглядають наші футболісти. Якщо когось треба повернути у бойовий тонус, то ми зробимо це. А 20 січня 2013 року ми розпо-чинаємо підготовку до офіційних матчів першості України».

Андрій Пархоменко, головний тренер ФК «Одеса»: ««Якщо оцінювати матч, то я задо-волений змістом гри. Ми непогано граємо вже останніх дванадцять матчів. Якщо, звісно, не брати до уваги рахунок. На це є об’єктивні

причини. Мені імпонує мій колега з «Буковини», який є порядною людиною та хорошим тренером. Ми добре знаємо слабкі та сильні сторони «Буковини», бо вже неодноразово грали одне проти одного. За великим рахунком у нас «голевих» моментів не було. У «Буко-вини» у другому таймі було «залізних» три моменти. Тому рахунок 1:0 – закономірний підсумок гри. Ми од-нозначно слабкіші. І все ж, це не 4:0, як було раніше.У нас зараз дуже важкий фінансовий стан. Я задо-волений тим, що наші молоді хлопці вже вийшли на середній рівень першої ліги. Раніше про цих хлопців ніхто не знав. Вісімдесят відсотків з них виступали за першість міста. Найголовніше те, щоб ми знайшли фі-нансування. Якщо ми не знайдемо фінансування, нам буде дуже важко догравати. І все ж, ми не падаємо духом та докладаємо усіх зусиль».

● «Дністер» – переможець буковинської Ліги чемпіонів. Фото sportbuk.com

▶"Буковина" хоч і перемогла ФК "Одеса" з рахунком 1:0, але мала можливості принаймні подвоїти рахунок

Page 22: Погляд №48 2012

22 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»КУЛЬТУРА

ФОТОКОНКУРС

«Відпочивай реактивно»С п р а в ж н і

реактивні роз-ваги для всієї сім’ї чекають в РЦ «Турбі-на» перемож-ців конкурсу від газети «Погляд». За його умо-вами, голо-вним призом є подарункові с е р т и ф і к а -ти на гру в боулінг, на-дані нашим партнером РЦ «Турбіна». Велосипедну тему, підняту минулого тижня однією з учасниць Кірою також підтримала Олена Лебяк. Як і на фото, так і в житті вона не любить пасти задніх, тому готова також боро-тись за перемогу до останньої хвилини. Дізнатись, хто ще бере участь у цьому змаганні, а, можливо, і проголосувати за своїх друзів можна на сайті vidido.ua

Олена Лебяк

«Вистачає шанувальниць і спокус...»

Етнорок-гурт «Kozak System» презентував у Чернівцях новий альбомВіталія КОЗМЕНКО

[email protected]

Після роз-паду гурту «Гайдама-ки», му-з и к а н т и створили

нову формацію «Kozak System» без во-каліста Олександра Ярмоли. У «Kozak System» козацьких пісень співає акордеоніст Іван Леньо.

Двадцять другого листопада «козаки» презентували у чер-нівецькому пабі «Public» свою платівку «Шабля». Чернівці ста-ли другим містом, де музиканти грали свої свіжі композиції.

- Ми неспроста вибрали Чер-нівці, – каже Іван Леньо. – Поду-мали, якщо «розкачаємо» черні-вецьку публіку, то це можна буде вважати хорошим стартом.

Про те, чим дорогі для Івана Леня Чернівці, про мрії гурту та що поєднує музикантів на сцені й поза нею, в ексклюзивному інтерв’ю вокаліст розповів після виступу.

Іван Леньо працював у Чернівецькій філармонії

- Судячи з реакції публіки, яка викликала вас на біс і не відпус-кала зі сцени, концерт був вда-лим. А вам самим сподобалося?

- У Чернівцях, без перебіль-шення, був один із найкращих концертів у нашій кар’єрі і «Гай-дамаків», і «Kozak System» за енергетикою.

Я люблю Чернівці, це досить знакове для мене місто. Я свого часу працював у Чернівецькій філармонії. Остап Савчук (ху-дожній керівник Чернівецької філармонії, – авт.) повірив у мене і взяв на роботу. До того ж родом із Чернівців моя перша дружина, тож я десять років їз-див сюди до родичів.

- Дружина не ревнує до ваших шанувальниць?

- Я дивуюся своїй дружині. Думаю, що колись я подарую їй щось цінне, яке б стояло на ви-дному місці й нагадувало, що вона жила з таким непростим чоловіком, як я. Бо вистачає ша-нувальниць і спокус... і для кож-ного митця це важливо. Бо ніхто ж не творить для себе, це був би чистої води егоїзм. Жінки за своєю природою більш чуттєві, тому часто прислухаюся до дум-ки жінок.

- У вас на футболці справжня вишивка?

- Так, справжня. Назву гурту на футболках вишила наша по-друга Юлія Даценко.

- На руках носите багато фєні-чок, їх дарують, купуєте чи може самі плетете?

- Зазвичай дарують. Одну пре-зентувала Ірена Карпа, інших дві – моя дочка Маланка і рідний брат.

У клубах доводиться виступати «наосліп»

- Іване, чим відрізняється «Kozak System» від «Гайдамаків"?

- Думаю, що кожен, хто почує новий альбом «Шабля», відчує різницю між новим і старим гур-том. «Гайдамаки» – це історія і вона залишиться назавжди у сер-цях наших шанувальників. З цим гуртом ми об’їздили півсвіту і за-лишили вагомий слід на багатьох майданчиках. А те, що ми робимо з «Kozak System» – це своєрідне продовження ет-норокового шляху, але в ньому більше містики, філософії, трансу і любові.

- Що є найважли-вішим у вашій фор-мації?

- Повага один до одного. Вмін-ня пожертвувати власними ам-біціями заради друга. Розуміння того, що найціннішим на цій зем-лі є дружба і команда, яка може писати неймовірно гарні пісні, бути чудовою концертною оди-ницею, що може полонити, без перебільшення, весь світ.

- Чи поєднує музикантів етно-рок-гурту щось поза сценою?

- Так. Перш за все – ми друзі. Разом ходимо дивитися вистави наших друзів, їздимо на велоси-педах на природу. Товаришуємо сім’ями й навіть є один одному кумами. Я гордо кажу про те, що ми одна із найщиріших команд на українській сцені.

- Нещодавно ваш спільний аль-бом з гуртом «Vo Voo» у Польщі став золотим. Про що мрієте на-разі?

- Найперше, про те, щоб видати альбом, який би став золотим не

лише в Польщі, а й в Україні. Припускаю, що така доля буде в альбому «Шабля». Адже у роботі над ним зібралися найцікавіші ідеї, які ми виношували останні п’ятнадцять років. У його ство-ренні взяли участь такі поети, як Дмитро Лазуткін, Сергій Жа-дан, Юрко Іздрик, Андрій Люб-ка і багато інших. З музикантів – Катя Чілі, Ірена Карпа, Андрій Середа, Сашко Положинський, гурт «Коралі», «Перкалаба». Ми об’єднали тих, хто на сьогодні має ідеї і втілює їх у життя, щоб донести людям щось нове й ціка-ве. Загалом, «Шабля» – це синтез всього найцікавішого та наймод-нішого.

- У вас як музикантів, багато друзів?

- Так. Я не хвалюся цим, але це свідчить, що ми відкриті, адек-ватні, насправді вміємо цінувати здобутки інших і не одні з тих, які люблять все критикувати. Мені дуже не подобається ця риса українців. Вважаю, що кожен з нас має більше творити і менше критикувати.

- Де легше виступати: у пабах, де «всі свої» чи на великих сценах з тисячними аудиторіями?

- Технологічно легше виступа-ти на великій сцені, бо там, як правило, хороший звук і є бага-то місця, де ти можеш стрибати й танцювати. Мінус – люди, які прийшли послухати, далеко від артиста. У клубах зазвичай звук гірший, ти майже нічого не чуєш, співаєш «наосліп», але безпосе-редня близькість людей, відчуття ось цього теплого прийому – це великий плюс.

● Іван Леньо: «Чернівці для мене знакове місто». Фото автора

ФО

«ВС

реаквагисім’їв Рна» ців від «Пойогвамвниє пос е рти боулданіпарт«Туручасі

урт ystem» вав ях

ьбомОua

роз-рту

ма-му-т и ли ціюбез во-

ндра Ярмоли. У козацьких пісень іст Іван Леньо.угого листопада нтували у чер-

бі «Public» свою я». Чернівці ста-

ом, де музиканти композиції.та вибрали Чер-

Л П

«Я гордо кажу про те, що ми одна із найщиріших команд на українській сцені»

Іван Леньо

Page 23: Погляд №48 2012

2329 листопада 2012 р., №48 (651) www.poglyad.cv.ua

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р.Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників.Головний редактор Сергій Ключук.Редактор Володимир Бобер. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверхE-mail: [email protected]Телефони:

з питань передплати: 57-03-17, реклама: 520-111. Редактор: 522-311,Журналісти: 522-080Редакція не завжди поділяє позицію авто-рів публікацій.Відповідають за достовірність

фактів автори.Спілкування з читачами тільки на сторін-ках газети.Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.м. Чернівці, вул. Заводська, 37в

Підписано до друку 28.11.2012 р. Замовлення № 68 Наклад* 16450

Відповідальний за випуск Олексій МИКОСЯНЧИК*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та

за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

▶Четвер 29.11Вночі 0°С, вдень +7°Сдощ

▶П’ятниця 30.11Вночі -2°С, вдень +2°Схмарно

▶Субота 1.12Вночі -4°С, вдень -3°Ссонячно

▶Неділя 2.12Вночі -4°С, вдень -1°Схмарно

▶Понеділок 3.12Вночі -3°С, вдень -2°Схмарно

▶Вівторок 4.12Вночі -4°С, вдень 0°Схмарно

▶Середа 5.12Вночі -1°С, вдень 0°Схмарно

30.11 – з 9.00 до 12.002.12 – з 14.00 до 15.005.12 – з 13.00 до 16.00

▶Магнітні бурі

ПОГОДАДо кінця тижня потепліє29 листопада синоптики прогно-зують хмарну погоду з прояс-ненням, вночі без опадів, вдень невеликий дощ. Вітер південно-східний 5-10м/с. Температура повітря вночі від 1° морозу до 4° тепла, в горах 1-6° морозу. Денна температура становити-ме +4+9°, в горах +10+15°.30 листопада очікується хмар-на погода з проясненням. Вітер північно-західний 5-10м/с. Тем-пература повітря вночі +1+6°, в горах 0-5° морозу. Денна тем-пература становитиме +5+10°.1 грудня через територію облас-ті переміститься холодний ат-мосферний фронт. Пройдуть не-великі опади у вигляді мокрого снігу та дощу. Вітер північно-західний 5-10м/с. Температура повітря вночі від 2° морозу до 3° тепла, в горах 3-8° морозу. Денна температура становити-ме від 1° морозу до 4° тепла.2 грудня відмічатиметься хмарна погода з проясненнями, вночі без опадів, вдень -опади у вигляді дощу та мокрого снігу. Вітер північно-східний 5-10м/с. Температура повітря вночі від 4°морозу до 1° тепла. Денна температура становитиме від 2° морозу до 3° тепла.

Чернівецький обласний центр з гідрометеорології

▶Цього тижня святкують день народження

30.11 – сільський голова с. Малятинці Маруняк Іван Васильович

2.12 – секретар с. Яблуниця Гав-рилюк Тетяна Василівна

6.12 – сільський голова с. Кам’яна Гідора Василь Іванович

8.12 – сільський голова смт Лу-жани Катрюк Наталія Мико-лаївна

Щоб подивитися виставу німецького режисера люди стояли у проходах та біля дверей більше години

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

У неділю, 25 листопада, в одному із залів Ні-мецького народного дому у Чернівцях ніде було стати. Чернівчан, які хотіли подивити-

ся виставу театру тіней про на-родження ангелів, було більше, аніж очікували організатори та й сам режисер.

Перед початком вистави Нор-берт Гетц попросив не фотогра-фувати, щоб не псувати відо-браження світла на проекторі й додав, що приємно вражений такою кількістю глядачів.

- Навіть на показах у Німеч-чині у мене не було такого, щоб цілий натовп людей стояв у две-рях, – каже Норберт Г.

Виставу «Таємниця ангелів», за словами режисера, він зазви-чай пропонує дітям від 6 до 12 років і родинам із дітьми.

- Мені давно хотілося ство-рити виставу про ангелів, – пригадує режисер. -Сім-вісім років тому я почав працювати із світловими відзеркалення-ми й одного дня мені спало на думку, що це можна викорис-тати для моєї історії. Бо якщо ангели насправді є, то вони можуть бути тільки істотами, створеними із світла. У моїй іс-торії є два ангели: дорослий і малий. І суть історії полягає в тому, що кожен ангел, перед тим як ним стати, мусить про-жити людське життя. І власне тоді, він може охороняти лю-дей. І моя історія починається з чорної скриньки.

На сцені режисер з невелич-кої чорної скриньки дістав білу

тканину, маленькі крила й за кілька секунд зробив казково-го ангела й почав свою виста-ву. Норберт Гетц легко і швид-ко створював живі картин-ки, які проектувалися на вели-кий екран. Всі дії вистави «озву-чував» емоційними репліка-ми режисер. І хоча мова виста-ви – німецька, історію про анге-лів можна було зрозуміти й без звання іноземної мови.

Театром тіней захопився тридцять років тому

Норберт Гетц створює ви-стави театру тіней вже понад тридцять років. Як він до цього прийшов й що стало поштовхом режисер розповів після вистави.

- Я працював у музичній шко-лі, – каже митець. – Коли тільки прийшов,

був шокований, що у шко-лі дали програму з тим якого

дня яких нот треба навчати ді-тей. З одного боку мені подо-балося працювати з дітьми, а з іншого – викладання у строгих рамках мене не приваблювало. І якось у дитячому садочку по-бачив невеличку виставу театру тіней, яку зробити вихователь-ки з дітьми. І зрозумів, що це може бути моє. Не обі-йшлося без гуль, але у всіх бувають по-милки, всі ми вчимося.

Весь реквізит для своїх вистав режисер створює самотужки та найскладнішим вважає процес втілення самої ідеї.

- Найскладніше у театрі ті-ней, трансформувати ідею, яка народилася в голові на історію, яку можна розповісти на сцені, – пояснює Норберт.

Наразі Норберт з виставами об’їздив чимало країн, а най-дальше де бував – у Південній Африці, а саме у Йоганесбургу. Минулими вихідними режисер вперше завітав й до Чернівців на запрошення представників ні-мецького науково-культурного

центру «Геданкендах».- Видно, що Чернівці гарне

місто, – розповідає Норберт. – Але тут і багато контрастів, які свідчать про те, що роботи не початий край. Здивувало те, що чернівчани так мало нама-гаються зробити, щоб якось по-кращити життя і терплять цю владу.

Норберт Гетц створює вистави самотужки

● Німецький режисер Норберт Гетц разом із співорганізатором заходу з центру «Геданкендах» Ольгою Кравчук. Фото автора

R

▶Німецький режисер Норберт Гетц вже понад тридцять років створює вистави за допомогою світла і тіні

Page 24: Погляд №48 2012

24 РЕКЛАМА 29 листопада 2012 р., №48 (651) «Погляд»