Основні принципи активізації пізнавальної діяльності:1)     принцип проблемності (шляхом поступового ускладнення задач створити такупроблемну ситуацію, коли учню не вистачає

існуючих знань і він сам активно формує нові знання за допомогою учителя,спираючись на чужі знання, логіку,- таким чином нові знання створюються внаслідок власної активної пізнавальної діяльності);

2)     принцип забезпечення максимально можливої адекватності навчально-пізнавальноїдіяльності характеру практичних завдань (навчально-пізнавальна діяльність повинна бути максимально наближеною до реальної діяльності - перехід від теоретичного осмислення до практичного);

3)     принцип взаємонавчання (учні обмінюються знаннями, для чого потрібна не тількитеоретична база, а й уміння аналізувати, узагальнювати, творчо підходити довиконання завдань, робити висновки, вміти актуалізувати свої знання та уміння);

4)     принцип дослідження поставлених проблем (діяльність повинна носити творчий,пошуковий характер, включати елементи аналізу та узагальнення, бути дослідженням);

5)   принцип індивідуалізації (організація навчальної діяльності з урахуванняміндивідуальних особливостей і можливостей учнів, допоповнення та удосконалення ЗУН, самостійного вивчення додаткової літератури в процесі консультацій учителя);

6)     принцип мотивації (головна умова - бажання вирішувати проблему, з урахуванням звідси витікає й вибір форм і методів роботи);

7)     принцип самонавчання (самоконтроль і саморегуляція активізують прагненняособливостей навчального процесу).На підвищення рівня пізнавальної активності учнів впливають такі фактори, як:1) професійний інтерес; 2) творчий характер

діяльності; 3) дух змагання; 4) ігровий характер; 5) емоційний вплив.Мотивація як необхідна умова активізації пізнавальної діяльності учнів  Мотивація до навчання залежить від таких факторів:1) сама навчальна система; 2) організація навчального процесу; 3) особливості суб’єкта навчання; 4) суб’єктивні особливості

вчителя; 5) специфіка предмету.

   У процесі формування пізнавальної активності важливо спиратися на мотиви самовдосконалення, які складаються з етапів планування (визначення цілей і задач, розробка програми розвитку особистості, визначення форм, методів, прийомів роботи над собою),самоконтролю і самокорекції. Якщо учень не розуміє, для чого йому потрібно рішення того чи іншого завдання, участь у тій чи іншій навчальній діяльності, якщо сам не ставить перед собою певних завдань, не можна говорити про мотивованість його роботи, а значить, і про її якість. Назвемо основні  методичні прийоми, що впливають на формування мотивації учнів до навчання на уроках літератури:

1)   створення проблемних ситуацій (І шлях - створення суперечностей: нові факти та явища - наявні знання; наявні знання - практичні завдання; нові вимоги - існуючі технічні рішення; ІІшлях: порівняння, зіставлення, протиставлення фатів, явищ, правил, дій та - їх узагальнення; IIIшлях: вибір потрібної інформації, коли є її надлишок);

2)   бесіда (у вступному слові учитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці, при цьому наводяться цікаві приклади, залучається досвід дітей, використовується парадоксальність фактів тощо);

3)   добір епіграфу до уроку (у тому числі парадоксального епіграфу, який сам по собістворює проблему, викликає здивування, протиріччя з моральними переконаннями або життєвим досвідом учнів);

4)   прийом «Дивуй!» показує відомі факти, явища з дивного для учнів боку;5)   фантастична добавка (вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики);6)   відстрочена відгадка (вчитель на початку уроку задає загадку, відгадку якої можна знайти в процесі роботи над новим

матеріалом);7)   кросворди;                                                                               8)   виразне читання фрагменту з твору або спогадів про письменника (такий прийомстворює емоційний фон уроку,

викликає інтерес до твору або особистості письменника);9)   асоціації на дошці (цей прийом залучає власний досвід учнів, має високий рівеньзацікавленості; асоціації можуть

викликати записані поняття - учні повинні назвати асоціації або ознаки поняття; квітка, в середині якої записане поняття, - учні називають його ознаки; прямокутник, в середині якого записане поняття, а учні повинні назвати синоніми, антоніми, прикметники, які характеризують поняття);

10)                         робота з джерелами інформації (вчитель роздає друковані джерела з інформацією, що стосується теми уроку, пропонує учням ознайомитися з нею, наголошуючи на її важливості);

11)                         мозкова атака (спонукає до колективного творчого розв'язання проблеми);12)                         класифікація (1 - учні отримують картки, на яких записані різні ознаки певних понять, і повинні згрупуватися за

певними ознаками або критеріями; 2 - учні отримують картку, на якій записана моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв'язання, кожен повинен обрати одну альтернативу і пояснити свій вибір).