ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ - АКТУАЛЬНА ІННОВАЦІЯ

СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

Прашко О. В.

Науково обґрунтоване визначення системи параметрів майбутнього об’єкта або якісно нового стану існуючого проекту – прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об’єкту, стану чи процесу в єдності зі способами його досягнення; мистецтво наближення кращого майбутнього; означає творити, здобувати щось нове

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Мета педагогічної діяльності – це змодельований

результат ще не проведеної діяльності, представлений у свідомості як проект кількісних та якісних змін педагогічного процесу та його окремих компонентів.

Педагогічне прогнозування – конкретизація педагогічних цілей та їх перехід в систему педагогічних задач.

Суспільні цілі освіти при проектуванні стають педагогічними. Вони визначають тактичні, стратегічні завдання навчального закладу, задачі особистісного розвитку учня та задачі розвитку їхніх потенційних можливостей. Визначення загальної стратегії навчально-виховного процесу відображається в проектах. Розуміння педагогічної задачі – умова її вирішення у майбутньому.

ЕТАПИ ПРОЕКТУВАННЯ (ЗА ДЖ. ДЖОНСОМ) Перший етап – етап дивергенції (від латин. divergere — знаходити розбіжності), що означає розширення меж проектної ситуації для забезпечення багатоваріантності в пошуку рішень.

Другий етап – етап трансформації (від латин. transformatio — «перетворення». На цьому етапі створюються концепції, визначаються принципи проектної діяльності.

Третій етап – етап конвергенції (від латин. convergo — «зближаю» — процес зближення, сходження, вироблення компромісних рішень). На цьому етапі перед проектувальником з’являються можливості для вибору оптимального рішення шляхом аналізу інших варіантів, що накопичилися у результаті роботи на попередніх етапах.

РОСІЙСЬКІ ДОСЛІДНИКИ стадія моделювання; концептуальна стадія; стадія конструювання; стадія технологічної підготовки.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ Діагностика; Моделювання; Конструювання; Планування; Реалізація; Рефлексія

КОНЦЕПЦІЯЄ однією із найбільш поширених

форм педагогічного проектування. Концепція будується на результатах

наукових досліджень, педагогічному експерименті. Кожна концепція охоплює лише ті теоретичні знання, які планують застосовувати у практичній діяльності.

За допомогою концепції висвітлюється точка зору на майбутню діяльність (систему, процес тощо), теоретичні принципи побудови систем або процесів.

НОВІ МОЖЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ створювати образи об’єктів або явищ; ініціювати реальні процеси

майбутньої діяльності; порівнювати і оцінювати можливі

результати проектування; вибирати альтернативний варіант

для досягнення цілі або вирішення проблеми.

НАУКОВЕ МОДЕЛЮВАННЯце особливий пізнавальний процес,

метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб’єкт замість безпосереднього об’єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об’єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.

ПОСТАНОВКА ЦІЛІ

Лише той, хто бачить мішень - у неї попадає

ПЛАНУВАННЯ Ще однією формою педагогічного

проектування є план. Кожний план, як документ, у якому перераховуються заходи, порядок і місто її проведення, має своє призначення і структуру. Адміністрація навчального закладу при проектуванні уникає типових помилок, які часто зустрічаються в перспективних шкільних планах: безсистемність, орієнтація на масові заходи, випадковість

ВАЖЛИВІСТЬ ДІАГНОСТИКИ- Визначення проблем розвитку;- Визначення потреб учасників

навчально-виховного процесу;- Визначення сильних сторін в

розвитку

Ситуації успіху – розвиток компетентностей

ЕТАП КОНСТРУЮВАННЯ подальша деталізація створеного проекту, що наближає його

реалізацію в конкретних умовах реальними учасниками навчально-виховного процесу.

Як стверджує Н. О. Яковлева, педагогічне проектування має певні особливості:

процес педагогічного проектування базується на деякому винаході;

результати проектування орієнтовані на масове використання; у основі діяльності проектувальника лежить цінність, виходячи з

якої створюється проект; процес педагогічного проектування завжди орієнтований на

майбутнє, на передбачення результатів і наслідків дій; у результаті проектування завжди рішається актуальна проблема; педагогічне проектування системне, полінаукове, носить

інформаційний характер.

РЕФЛЕКСІЯ Якщо я знаю, що заблукав, я запитаю

дорогу… мандрівник, який йде, завжди

дістанеться місця призначення Відпочивши, я піду далі, тому що

стільки у світі невідомого… (Записки мандрівника)

ПРИНЦИПИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ Принцип людських пріоритетів -

встановлення суб’єкт-суб’єктних відносин між учасниками навчально-виховної діяльності. Принцип орієнтує на людину, учасника навчально-виховного процесу (учасника підсистеми, процесу або ситуації). Дотримання цього принципу виключає жорстке планування, яке не враховує потреби, можливості, бажання учнів. Діяльність будується на партнерських, гуманних відносинах.

ПРИНЦИП САМОРОЗВИТКУ Принцип саморозвитку – побудування

динамічних, гнучких систем, процесів або ситуацій, які можуть змінюватися, перебудовуватися, спрощуватися або ускладнюватися.

ПРИНЦИП ПОВНОТИ ТА ЦІЛІСНОСТІпередбачає забезпечення реалізації

системи вимог до функціонування спроектованої системи, встановлення взаємозв’язку між компонентами методичної системи та етапами проектування та реалізації.

ПРИНЦИП ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУпередбачає моніторинг

функціонування системи на практиці.