ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ – ОБОВ'ЯЗКОВА СКЛАДОВА

ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Орієнтаційно-цільовий компонент

(стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета

виховання; етапи становлення та розвитку виховної системи;

конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і

роль класу у виховному просторі освітнього закладу)

Становлення української державності, інтеграція до європейського і

світового співтовариства, побудова громадянського суспільства передбачають

орієнтацію на людину, яка здатна працювати на процес державотворення, на

становлення народу України як політичної нації. Стрижнем цієї системи

виховання є національна ідея, яка спрямована на становлення людини як

особистості, як громадянина своєї держави

У національній доктрині розвитку освіти освіти України ХХІ століття

сказано: ,,Освіта спрямована на втілення вжиття української національної ідеї,

виховує громадянина і патріота України, прищеплює любов до української

мови і культури, повагу до народних традицій.”

Події, які відбуваються в Україні, починаючи з листопада 2013 року,

сколихнули увесь світ. Вони засвідчили, що пріоритетним напрямком виховної

роботи є виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до

Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних

надбань українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та

звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого,

так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну

цілісність держави. Необхідно формувати громадянина як високоморальну

особистість, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє

відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій

потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності,

готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини. Національно-

патріотичне виховання молоді має здійснюватися відповідно до вимог

Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету

Міністрів України. У його основ покладено принципи державної

спрямованості,науковості, пріоритету гуманістичних та демократичних

цінностей, поваги до конституційних прав і свобод людини і громадянина,

виховання молоді на патріотичних, історичних та бойових традиціях

українського народу. Задекларовані принципи можуть бути втілені в життя за

умови системного підходу до виховання учнів. І саме на школу покладається

завдання національного та духовного відродження.

Тому мета національно-патріотичного виховання моїх школярів полягає в

тому, щоб сформувати цілісну особистість, соціально активну та національно

свідому людини з високими духовними якостями; розширити поняття ,,велика і

мала Батьківщина”; прищепити любов до рідного народу, його національних

традицій, потреби знати історію та культуру українців, готовність виконувати

громадянські та конституційні обов’язки.

Основними напрямками моєї роботи є:

виховання громадянина держави, Європи, носія ноосферного світогляду;

утвердження любові до рідної батьківської землі, до України,

усвідомлення належності до свого народу, нації;

формування шанобливого ставлення до історичних та культурних

надбань,забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних

традицій;

готовності до виконання громадських та конституційних обов’язків.

У системі національно-патріотичного виховання виділено такі етапи:

створення нормативно-правового та інформаційно-методичного

підґрунтя;

діагностика колективу;

моделювання системи виховання, вибір форм та методів роботи;

впровадження поставлених завдань;

вивчення результативності та корекція завдань.

Відповідний рівень виховної роботи забезпечується поєднанням позакласних

виховних заходів з навчально-виховним процесом на уроках та індивідуальною

роботою із школярами.

11-Б клас відіграє важливу роль у виховному просторі КЗ,,ЛНВК ЗОШ І-

ІІІст.№22-ліцей”, тому що учні відповідальні, згуртовані, об’єднані спільними

інтересами, є активними членами органів учнівського самоврядування,

неодноразово були переможцями шкільних конкурсів, акцій, ініціаторами

заходів національно-патріотичного виховання.

Гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення

стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті

педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)

Національно-патріотичне виховання у наш час вимагає відродження і

розвитку української національної системи, освіти й виховання. Молоді

потрібно оволодіти не лише системою знань, а насамперед цілісною

національною культурою, духовністю. Патріотично наснажена громадська

активність особистості повинна постійно підвищуватися у процесі виховання,

самовиховання і самовдосконалення, щоб у майбутньому перерости в

громадсько-політичну, державницьку діяльність.

Звідси випливають основні завдання, які стоять перед класним керівником у

національно-патріотичному вихованні:

становлення самодостатнього громадянина- патріота держави;

виховання поваги до Конституції, законів України, державної символіки;

усвідомлення власної національної приналежності, утвердження у

свідомості та почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до

культурного та історичного минулого України;

формування психологічної та фізичної готовності до захисту Вітчизни,

розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу в

Збройних силах України

усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами

людини та її патріотичною відповідальністю;

допомога дітям у набутті патріотичного досвіду на підставі готовності до

участі в процесах державотворення, вироблення вміння визначати

способи та форми своєї участі у життєдіяльності суспільства, формування

готовності брати на себе відповідальність;

виховання толерантного ставлення до інших народів, їх культур та

традицій, готовності до взаєморозуміння, миру;

утвердження гуманістичної моральності, кращих рис української

ментальності- працелюбності, свободи, доброти, чесності, любові до

природи;

об’єднання зусиль педагогічного, батьківського колективів, органів

учнівського самоуправління з метою організації системного виховного

процесу.

Адже ,,патріотизм- це серцевина людини, основа її активної

позиції” (Василь Сухомлинський).

Організаційно-педагогічний компонент

(педагогічні умови ефективності виховного процесу)

Ефективна реалізація завдань вимагає від учителя володіння основними

теоріями управління учнівським колективом, знання вікової та учнівської

психології, основ сімейного виховання, соціальної педагогіки, педагогічної

діагностики, а також володіння технологіями виховної діяльності,

педагогічними здібностями.

Виховання патріота незалежної України потребує цілісного особистісно

зорієнтованого підходу, який передбачає забезпечення динамічного,

гармонійного співвідношення різних стратегій, засобів, методів виховання в

процесі поєднання навчання та позакласної роботи на засадах гуманістичного

усвідомлення єдності внутрішнього світу особистості, взаємозв’язків

загальнолюдських цінностей та індивідуальної неповторності. Сила виховного

впливу залежить від того, наскільки він індивідуальний для розкриття

духовного потенціалу особистості, адже різним школярам потрібен різний час

для того, щоб обдумати ситуацію в країні, перебудувати свою свідомість,

знайти своє місце в житті. У темпах такої перебудови виявляється особистість.

Адже розвиток творчої ініціативи, активності особистості відбувається лише за

умови, коли класний керівник діє разом із вихованцями, об’єднаними спільною

метою. Крім того, ці стосунки будуються на основі довір’я та співробітництва.

Тому намагаюся знайти підхід до кожної дитини, налагоджую стосунки з

батьками, адміністрацією, соціально-психологічними службами з метою

проектування індивідуальної траєкторії розвитку школярів, педагогічної

підтримки їх соціально-корисної ініціативи розмовляю з учнями як з рідними,

допомагаю віднайти себе, при потребі налагодити стосунки з дорослими,

організовувати позаурочну діяльність, спрямовувати самовиховання.

Уся система моєї виховної роботи спрямована на те, щоб без фізичних і

психічних перевантажень школярів, на основі позитивних емоцій,

оптимістичного ставлення до життя виховати громадянина-патріота,

допомогти вихованцям реалізувати себе як індивідуальність, виробити

активну життєву позицію, навчити розуміти себе й оточуючих, бути здатними

до самореалізації, самовираження.

Прагну впливати на школярів через органи учнівського самоуправління.

Актив класу формується за вибором учнів, змінюється періодично, хоча не

повним складом. Діти завжди прислухаються до тих, хто користується у них

авторитетом. Вони спільно вирішують, яку систему роботи створювати, як її

моделювати, щоб поєднати інтереси окремої особистості та колективу.

Важливою ланкою у системі виховної роботи є зв’язок із безпосередньою

навчальною діяльністю. У мене, як в учителя рідної мови та літератури, для

цього є необмежені можливості. При роботі над художнім твором можу глибше

відчути, чим живе дитина, виявити сформованість її громадянської позиції,

ставлення до культурних надбань українського народу. Нерідко на годинах

класного керівника продовжуємо розмови на теми, підняті на уроках.

Переконана, що володіння українською мовою та послуговування нею

повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми, адже мовне

середовище має неабиякий вплив на формування учня-громадянина, патріота

України.

Також переконана, що збільшення впливу на школярів гарантує тісний

зв’язок із сім’ями. ,,Жоден вихователь, - на думку А.С. Макаренко, - не має

права діяти самостійно, на власний ризик і на свою власну відповідальність.

Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не з'єднані в колектив і

колектив не має єдиного плану роботи, єдиного тону, єдиного точного підходу

до дитини, там не може бути ніякого виховного процесу”.

Батьки- активні учасники процесу виховання всебічно-розвиненої

гармонійної особистості дитини. Вони відвідують заняття лекторію, беруть

участь у підготовці та проведенні екскурсій, родинних свят, творчих звітів,

сприяють створенню матеріально- технічної бази кабінету, школи. Проводимо

спільні збори батьків та дітей. Через анкетування обох сторін прослідковую

результативність виховної роботи.

Головну роль у побудові та функціонуванні виховної системи класу

відіграє класний керівник, його ціннісні орієнтації, педагогічні погляди і

позиція, інтереси, які є одним із найбільш істотних системоутворюючих

факторів.

Практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи,

організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові;

спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)

Технологія виховного процесу передбачає послідовне розгортання

педагогічної діяльності та спілкування, спрямованих на досягнення виховної

мети у виховній системі класу. У своїй роботі ефективно використовую нові

виховні технології, активні та інтерактивні методи,що ґрунтуються на

співпереживанні, позитивному емоційному оцінюванні, апелюють до творчого

ставлення вихованців до моральних і суспільних норм та цінностей:

метод моделювання виховного середовища;

метод проблемно-конструктивного тренінгу;

метод суб’єкт-суб’єктного діалогу;

метод проектів.

А також такі форми роботи, як: виховні хвилинки під час перерв,розмови

в колі (,, Жити гідно – що це означає? ”, ,,Мої вимоги до себе”), рекламні

агітаційні ролики(,,Бути українцем – почесно), стіл обміну думок (,,Чи

випробовують мету будь-які засоби?” , „Що означає бути законослухняним

громадянином держави?”), самокорекція (,,Мої плюси і мінуси”), скарбничка

ідей (,,Я складаю план на тиждень”), ігри (рольові, діяльнісні, комунікативні та

ситуативні), усні журнали („Козацька слава не вмре, не загине”, ,,Моя земля-

земля моїх батьків”), ток-шоу (,,Навчатися добре, щоб виїхати за кордон і там

добре влаштуватися чи для того, щоб успішно трудитися на благо

Батьківщини?”; ,,Історія моєї родини в історії України”), конференції

(„Національне багатство України”, „Мій герой”, „Змінюй світ на краще”),

зустрічі з цікавими людьми (учасниками АТО), диспути(„Конституція й

демократія”), вечори( ,,Палахкотить, як свічка, праведна душа поета”,

Українські вечорниці ,„На теплій призьбі” (до вшанування жертв

голодомору)),конкурси(„Небо й земля нині торжествують”, „Писанка – символ

життя”, конкурс патріотичної поезії), фотовиставки («Мій край - моя історія

жива») , віртуальні екскурсії( до музеїв, на виставки), квести, екскурсії(по

шевченківських місцях: Луцьк- Моринці- Шевченкове- Будище; замках

Львівщини; до Львова- центру європейського мистецтва, культури й історії ).

Спільно із шкільним психологом та соціальним педагогом проводимо

анкетування, спостереження, тестування, вивчення продуктів діяльності,

складаємо програми розвитку особистості учнів і учнівського колективу; з

учителями- предметниками, керівниками гуртків обмінюємося інформацією,

виробляємо єдині вимоги, складаємо програми спільних дій; із шкільним

бібліотекарем організовуємо презентації нових книг, вечори поезії.

Фундаментальним завданням виховання є соціалізація, соціальна

адаптація підростаючого покоління (тобто поступове залучення молодої

людини в систему суспільних і громадянських взаємин). Учні класу - актив

школи, члени шкільного самоврядування- щопонеділка піднімають державний

прапор України, є ініціаторами й організаторами акцій ,,Милосердя”,

,,Калиновий міст” ; часто відвідують вихованців у санаторії с.Дачне та

одиноких людей, які проживають у геріатричному пансіонаті, проводять з ними

час, дарують подарунки, збирають необхідні речі; відвідують бійців АТО, які

перебувають на реабілітації у військовому госпіталі, ветеранів Другої світової

війни ; проводять віртуальні екскурсії для молодших школярів, розповідають

про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих

батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян,

які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України. Учні класу

проводять екскурсії для початкової та середньої ланки у кабінеті

народознавства, який знайомить учнів зі зразками української матеріальної

культури, розвиває в них інтерес до традицій минулого.

На початку листопада до Дня української писемності в школі

проводиться декада національно- гуманістичного виховання «Мова — душа

народу», яка розпочинається зі святкової лінійки і продовжується мовними

конкурсами, вікторинами, інтелектуальними іграми, виставками.

Організаторами проведення інтелектуальних ігор є одинадцятикласники.

Усе це дає їм змогу приймати на себе відповідальність за справу

колективу, сприяє їх громадянському становленню, духовному зростанню,

розвитку лідерських, організаторських та творчих здібностей у суспільній

роботі, ініціативи.

Перевагу надаю інтерактивним методам і формам діяльності, які

потребують не примусового виконання, а добровільного сприйняття на основі

осмислення суті моральних правил і норм, їх доцільності, творчого

застосування, набуття досвіду моральних ціннісних орієнтирів. Пріоритетним

методом виховання патріотизму старшокласників є проектна діяльність.

Участь у ній дозволяє учням проявити свої переконання не на словах, а на ділі.

Для роботи з батьками використовую різні форми співпраці:

батьківський лекторій, поради батькам, спільна діяльність у творчих

об'єднаннях різної спрямованості, родинні свята, екскурсійні поїздки, допомога

в зміцненні матеріально-технічної бази школи, участь батьків в роботі ради,

батьківського комітету школи, творчий звіт перед батьками

Створена виховна система сприяє формуванню ціннісних орієнтирів

особистості школяра, їх компетентності, розвиває суб’єктивну ініціативу,

утверджує у вихованців віру і впевненість у реалізацію їх можливостей,

допомагає адаптуватися у житті, а значить бути визнаними.

Намагаюсь бути не лише вихователем, а й формальним та фактичним

лідером групи, організатором, старшим товаришем, порадником, помічником,

захисником, натхненником, витівником, розпорядником, координатором,

інформатором, співпрацівником дружнього, творчого, гуманного колективу,

тому проводжу виховні заходи в атмосфері добра, взаємодопомоги,

взаємоповаги, доброзичливості, толерантності. А для того, щоб компетентно

допомогти вихованцям, організувати їхню діяльність, постійно

вдосконалююсь, підвищую професійний рівень, займаючись самоосвітою,

багато читаю, беру активну участь у засіданні методичного об’єднання класних

керівників, у підготовці семінарів, конференцій, «круглих столів».

Усвідомлюю, що успіх та ефективність упровадження будь-якої виховної

роботи залежить від професіоналізму, компетентності, готовності до

організації інноваційної діяльності, самоусвідомлення своєї ролі як співавтора і

наставника, індивідуальної активної позиції, а також особистісних моральних

якостей, упевненості в собі.

Діагностико-результативний компонент (очікувані результати,

критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування системи)

Виховна діяльність — це процес безперервної творчості, що не

обмежений певними рамками, тому ефективність її підвищується, якщо

використовувати результати діагностичних досліджень, які передбачають

вивчення й ідентифікацію індивідуальності кожного вихованця.

Діагностика особи учня дає можливість отримати дані про якість

навчання або вихованість учня, його сім'ю, оточення. Оброблені психологом

дані допоможуть точніше спрогнозувати, скорегувати виховний процес та

побачити особливості кожної дитини і на цій основі будувати взаємини з нею:

стежити за її розвитком, бачити її проблеми, своєчасно надавати допомогу у

їхньому подоланні. Для виявлення особистих інтересів, ціннісних орієнтації

учнів, їх згуртованості, взаємин із батьками, управління виховним процесом

класному керівнику необхідно звернути особливу увагу на співпрацю з

виховним центром і соціально-психологічною службою для проведення

психолого-педагогічної діагностики, без якої не можливо організувати

цілеспрямований, обґрунтований процес розвитку особистості учня. Методи

педагогічної діагностики: спостереження, бесіда, соціометрія, тест, анкета, твір,

педагогічний консиліум, недописана теза, рольова гра, тест-рисунок, тренінг та

інші. В основу діагностики виховного процесу покладено не порівняння явища,

що вивчається, з якимись загальноприйнятими нормами, а зіставлення

отриманих результатів, що характеризують його нинішній і попередній стан. За

динамікою показників протягом кількох років можна доходити висновків про

результати виховної роботи. Діагностика має прямий зв'язок з етапами

управління розвитком колективу та особистості. Виявлено три типи

діагностики у роботі класного керівника: початкова, корекційна (поточна) та

узагальнююча (підсумкова). Класний керівник за тісної співпраці з виховним

центром та соціально-психологічною службою діагностує розвиток вихованців,

вивчає якості, які були головними на цьому етапі їхнього розвитку. Певну роль

у формуванні правильної думки про негативні якості і вчинки, у профілактиці

серед учнів відіграють тематичні виховні години, при проведенні яких

намагаюсь залучати учнів до активного обговорення теми.

Не одноразово переконуюсь у тому, що розуміючи порухи душі й

сердечні переживання дитини, її почуття, прагнення і входячи в життя

вихованців як своя, близька людина, справжній педагог зуміє зайнятися

глибинним вихованням дитини, яка сама стає соратником у цьому процесі.

Розуміти дітей – означає володіти щонайвищою майстерністю їхнього

виховання. Хто виховує хороших людей, той і перемагає. Ми повинні піднятися

до розуміння того, що кожна дитина, кожен учень – це Особистість, яку

потрібно відчути серцем, підтримати в разі необхідності, вселити їй надію на

щасливе майбутнє.

Моніторингові дослідження, які були проведені у 2014, 2015 рр. за

опитувальником ,,Особистісний ріст” за методикою П.Степанова, І.Степанової,

Д.Григор’єва, дали оцінку статичного стану ціннісних ставлень до сім’ї,

держави, природи, людей, до себе. Загальна картина цих досліджень показала

динаміку особистісного росту школярів, дала можливість прослідкувати, які

зміни відбулися упродовж року, намітити шлях розвитку тих чи інших

ціннісних ставлень: 100% учнів виявили стійке позитивне ставлення до миру,

до держави, суспільства, до культурних цінностей, свого внутрішнього світу.

Крім того, виросли показники стійко-позитивного ставлення до сім’ї, родини з

41%(2014) до 58%(2015). Стійко-позитивне ставлення до природи не змінилося.

У 14% зросло ситуативно-позитивне ставлення до праці, у 16%- до культурних

цінностей, у 26%- до знань. Такі показники є свідченням того, що при створенні

моделі виховної системи класу було правильно розставлено акценти саме на

аксіологічному підході до виховання учнів, що підвищення результативності

діяльності є наслідком цілеспрямованої роботи над реалізацією проблеми

,,Патріотичне виховання — обов'язкова складова гармонійного розвитку

особистості”.

У зв’язку з тим, що темпи соціально-політичних і соціально-економічних

змін у суспільстві випереджають темпи зміни поколінь, сучасна молодь

змушена значно частіше, ніж їхні батьки, змінювати свої життєві цілі,

накреслювати нові перспективи життєдіяльності. Аналіз результатів досліджень

дозволив визначити основні педагогічні проблеми та здійснити необхідний

вибір шляхів і засобів їх вирішення, зокрема були передбачені ефективні форми

діяльності з учнями щодо виконання поставлених завдань.

Структурно-функціональна чи організаційно- педагогічна модель системи