ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ

СТУДЕНТІВ ВИШІВ УКРАЇНИ

О.С. Воронкін

26-27 листопада 2015 р.м. Київ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

alex.voronkin@gmail.comhttp://www.tdo.at.ua https://www.facebook.com/alexey.voronkin

Інтернет - основне джерело пошуку відомостей у ХХІ ст.

Ряд дослідників пропонують досліджувати тенденції та перспективи розвитку того чи іншого процесу за допомогою аналітичних веб-інструментів.

Розглянимо динаміку уживаності термінів у російськомовних і англомовних виданнях у 1950-2008 рр.

На 1950-ті роки приходяться максимуми уживаності термінів з навчальної кінематографії та навчального кіно

На 1960-ті роки приходяться максимуми уживаності термінів з програмованого навчання, навчаючих машин, технічних засобів навчання і автоматизації навчання

На 1970-ті роки - максимуми уживаності термінів, що стосуються ЕОМ і автоматизованих класів

На 1980-ті роки - максимуми уживаності термінів з комп’ютеризації навчання, комп’ютерного навчання.

У 1990-ті роки починають широко використовуватися терміни „інформатизація освіти”, „дистанційне навчання”

у 2000-ні роки виникають і набувають широкого використання терміни „веб 2.0” і „електронне навчання”, спостерігається стійкий інтерес до дистанційного навчання і програмних систем управління навчанням.

частота пошуку терміну по відношенню до загального обсягу пошукових запитів

•стійкий інтерес до запитів, присвячених дистанційній освіті, електронному та мобільному навчанню; •збільшення уваги до системи Moodle, МООСs, навчальної аналітики та хмарних обчислень

обсяг світового ринку мобільної продукції і послуг навчання

інтенсивність використання LMS у розвинених країнах (США, Великобританія) буде зменшуватися, однак світовий ринок LMS/LCMS у цілому зростатиме

Markets and Markets (Індія) Ambient Insight

Перспективні параметри у розвитку ІКТН

Аналіз публікацій свідчить про те, що дослідники, розглядаючи перспективи розвитку ІКТН,

окреслюють їх в різних контекстах (психолого-педагогічний, програмно-апаратний,

методологічний, організаційний).

З метою окреслення перспектив розвитку ІКТН студентів вишів в період з 24 березня по 9 квітня 2015 року нами було проведено експертне опитування на основі розробленої анкети.

Пропонувалося оцінити за 5-ти бальною шкалою перспективність розвитку запропонованих параметрів.

http://tdo.at.ua/news/perspektivy/2015-03-25-121

68 параметрів, об’єднаних в 13 груп

1) форма навчання; 2) тип навчання; 3) терміни реалізації програм дистанційного навчання; 4) психолого-педагогічна концепція; 5) технології організації та систематизації контенту; 6) технології доставки контенту; 7) технології штучного інтелекту; 8) програмна підтримка навчання; 9) технічні засоби підтримки навчання; 10) технології, основані на нових фізичних методах; 11) підходи; 12) методи навчання; 13) орієнтація

Опитування проводилося за допомогою форми GoogleDocs, посилання на яку розміщувалося:

• в тематичних групах Facebook- Професіонали дистанційного навчання

(https://www.facebook.com/groups/profiEL), - Куратор контенту

https://www.facebook.com/groups/672522096143712)

• на сайті асоціації E-learning PRO (http://www.elearningpro.ru)

• а також розсилалося через список розсилки cc_seminar@googlegroups.com

• та електронною поштою експертам, чия професійна діяльність пов’язана з ІКТ в освіті.

136 учасників опитування із України, Білорусії, Казахстану, Російської Федерації, Німеччини

та США

1 – науково-педагогічні працівники; 2 – керівники структурних підрозділів навчальних закладів; 3 – аспіранти; 4 – інші

Ступінь узгодженості думок учасників опитування виявилася значущою (для р=0,01).

https://docs.google.com/forms/d/1vJkO2H_NymP9KC5QfklZyxD6EXlRC1q6OBbI55wnwVs/viewanalytics

Оцінювані параметри у порядку убування середньої арифметичної

ВисновкиОрганізаційна складова ІКТН характеризуватиметься:

• домінуванням змішаного навчання. Співвідношення використання традиційних форм і дистанційного навчання буде залежати від ряду факторів (вік студентів; ІКТ компетентність учасників навчально-виховного процесу; предметна галузь);

• збільшенням частки неформального навчання (врахування особистісно орієнтованих потреб конкретного студента; зміна характеру навчальної діяльності студента – від рутинної до більш творчої; навчальні завдання характеризуватимуться високою варіативністю);

• попитом на короткострокові програми дистанційного навчання (дистанційні курси), сертифікаційні програми (можливість спробувати найрізноманітніші методики навчання; отримання необхідних знань у короткий і зручний для їх учасників проміжок часу; підвищення кваліфікації для осіб, що вже мають місце роботи; обмін досвідом).

Психолого-педагогічна складова ІКТН характеризуватиметься:

домінуванням конструктивістської психолого-педагогічної концепції

• гнучкість процесу навчання; • самоосвітня діяльність; • домінуюча роль студента як шукача інформації; • конструювання індивідуальних освітніх траєкторій; • формування критичного та творчого мислення особистості

(оригінальність мислення); • оцінювання не тільки результатів навчання, а й „самого

процесу”.

Програмно-апаратна складова ІКТН характеризуватиметься:

• орієнтацією на портативні обчислювальні засоби, засоби зв’язку і навчальне обладнання (розширення функціональних можливостей; забезпечення гнучкості, доступності та персоналізованості навчання);

• націленістю на розробку й використання нових типів людино-машинного інтерфейсу, наприклад, динамічних, інтелектуальних, безкомандних рішень (збільшення швидкості обміну інформацією; адаптація під потреб студента; розширення спектру освітніх ІКТ ініціатив для осіб з особливими потребами);

• орієнтацією на інтелектуалізацію програмних засобів ІКТ – інтеграція лінгвістичних систем у пошукові системи, реалізація універсальних алгоритмів семантичного пошуку в мережі інтернет (підвищення якості обробки запитів; забезпечення більш високого рівня персоналізації навчання, у тому числі проведення пошуку за аудіо запитом, надання інформації в аудіо форматі; контроль та управління навчальним контентом за ключовими словами);

• домінуванням вебінар орієнтованих рішень на тлі використання LMS/LCMS систем, віртуальних лабораторій та інших програмних засобів;

• формуванням навчального середовища на базі найновіших NBIC-технологій (конвергенція нано-, біо-, інформаційних і когнітивних технологій).

Методологічна складова ІКТН характеризуватиметься:

• домінуванням особистісно орієнтованого підходу і дослідницького методу навчання (спрямованість ІКТН на конкретного студента, врахування його індивідуальних здібностей, особливостей сприйняття, інтересів і потреб; формування творчої особистості з креативним мисленням);

• націленістю на використання вільного та відкритого програмного забезпечення;

• реалізацією хмаро орієнтованих технологій навчання (організація мережної спільної роботи студентів і викладачів; формування персонального навчального середовища; відтворення моделі горизонтально-орієнтованої педагогіки);

• орієнтацією на комплексну, багатопрофільну і міждисциплінарну підготовку викладачів.

Рейт

инг

• дипломи про вищу освіту почнуть витіснятися паспортами компетенцій?

• запропоновано „Атлас нових професій”. Серед нових професій: розробник освітніх траєкторій, організатор проектного навчання, координатор навчальної онлайн платформи, тьютор

http://www.asi.ru/upload/iblock/d69/Atlas.pdf

Дякую за увагу!

Виконане дослідження не вичерпує всіх потенційно можливих аспектів, що характеризують подальший розвиток ІКТН, проте визначає найбільш перспективні з них.

Київ-2015