Організація індивідуального навчання учнів. 

1. Індивідуальні, групові та колективні форми навчальної роботи

учнів на уроці. 

2. Навчальна екскурсія як форма організації навчання. Види

екскурсій. Методика підготовки і проведення екскурсій.

3.Домашня навчальна робота: зміст, вимоги до її організації та

проведення.

4. Самопідготовка в режимі роботи групи продовженого дня.

5.Факультативні заняття. Індивідуальні та групові 

заняття, методика їх організації та проведення. 

5.Організація навчально-пізнавальної роботи з учнями.

Предметні гуртки.

Дидактична категорія, що означає зовнішню сторону організації навчального процесу

ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯконструкція окремої ланки процесу навчання,

визначений вид заняття

За дидактичною метою. За формою навчання.

(В. А. Оніщук) (А.В.Хуторськой) ■ теоретичні ■ індивідуальні

заняття ■ практичні ■ колективно-

групові заняття ■ трудові ■ індивідуально-

колективні заняття ■ комбіновані

За структурною взаємодією елементів з урахуванням домінуючої мети навчання

(В.І Андрєєв) ■ Вступне заняття ■ Заняття з поглиблення знань ■ Практичне заняття ■ Заняття із систематизації та узагальнення знань ■ Заняття з контролю знань, умінь та навичок ■ Комбіновані форми заняття

♦ Індивідуальні заняття

♦ Факультативи

♦ Домашні завдання

♦ Лабораторні та практичні заняття

♦ Лекція

♦ Семінари

♦ Ігри

♦ Самостійна робота

♦ Екскурсії

♦ Урок

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯНАВЧАННЯ

Координуюча

Структуруюча

Виховна

Організаційна

Систематизуюча

Психологічна

ФУНКЦІЇ ФОРМ ФУНКЦІЇ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯНАВЧАННЯ

Стимулююча

Ф

орми організації навчання

Індивідуальні заняття

Колективно-групові заняття

Індивідуально-колективні

системи занять

Репетиторство,тьюторство,менторство,

гувернерство,сімейне навчання,

самоосвіта,контракт

Уроки, лекції-семінари,

конференції,олімпіади, екскурсії,

ділові ігри

Занурення, проекти,

творчі тижні,наукові тижні

ФОРМИ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯНАВЧАННЯ

З МЕТОЮ ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ПРОСТІР ПЕРЕДБАЧЕНО ВИКОРИСТАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ.

Індивідуальне навчання впроваджується з метою забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров’я, демографічної ситуації.

Закони України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту»;

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 р № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 05.02.2003 р № 61 та від 15.10.2004 р № 797, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 січня 2003 р за № 9/7330)

Наказ Міністерства освіти і науки України від 19.05.2008 р № 432 «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 червня 2008 р за № 499/15190)

Підставою для організації індивідуального навчання є:

- наказ директора навчального закладу;

- заява батьків або осіб, які їх замінюють

- погодження місцевого органу управління освітою.

1 – 4 - ті кл. - 5 годин на тиждень на кожного учня;

5 – 9 - ті кл. - 8 годин на тиждень на кожного учня;

10 – 12 ті кл. - 12 годин на тиждень на кожного учня

за умови виконання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти!!!

1 – 4 кл. - 10 годин на тиждень на учня;1 – 4 кл. - 10 годин на тиждень на учня;

5 – 9 кл. - 14 годин на тиждень на учня;5 – 9 кл. - 14 годин на тиждень на учня;

10 – 12 кл.- 16 годин на тиждень на учня10 – 12 кл.- 16 годин на тиждень на учня

Заява батьків або осіб, які їх замінюють; Наказ директора по школі; Висновок лікувальної установи (довідка ЛКК) або витяг з протоколу ПМПК; Подання директора загальноосвітнього навчального закладу в орган управління освітою з визначеною кількістю годин на одного учня; Розклад уроків на кожну дитину; Наявність списку вчителів, які навантажені годинами для роботи за індивідуальною формою навчання;

Робочі навчальні плани, затверджені керівником закладу; Журнали обліку успішності учнів з індивідуального навчання; Календарно – тематичне планування вчителів; Учнівські зошити та щоденники; Класні журнали із внесеними в список дітей, що навчаються за індивідуальною формою.

Примірники цих документів зберігаються в

заступника директора з навчальної роботи для здійснення перевірки роботи вчителя

Тривалість уроку

У підготовчих класах – 30 хвилин;У 1 – 2 класах - 35 хвилин;

У 3 – 12 класах – 40 хвилин.

Це треба враховувати при складанні розкладу учням, які потребують корекції розумового та (або) фізичного розвитку.

Форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом вчителя явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання.

Розвиток здібностей учнів діяти з пізнавальних позицій у навколишньому світі;

Безпосереднє сприймання та вивчення життєвих явищ та процесів;

Формування емоційних якостей учнів:почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисним суспільству, громаді.

Екскурсії

За змістом(виробничі, біологічні,історичні,

географічні,краєзнавчі,мистецькі)

За часом(короткочасні,

тривалі)

За місцем в структурі вивчення розділу

або курсу(вступні, поточні,

підсумкові)

За відношенням до навчальних

Програм(програмні,

позапрограмні)

За обсягом власне

предметногозмісту теми

екскурсії (однотемні,

багатотемні)

Урок-екскурсія

Вступний Поточний Підсумковий

багатотемний однотемний багатотемний

1.1. Визначення теми уроку-екскурсії за Визначення теми уроку-екскурсії за програмою з природознавства.програмою з природознавства.

2.2. Визначення виду уроку-екскурсії.Визначення виду уроку-екскурсії.3.3. Складання логічно-понятійної Складання логічно-понятійної

схеми власне предметного змісту схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з уроку-екскурсії за підручником з природознавства.природознавства.

4.4. Конкретизація змісту відповідно до Конкретизація змісту відповідно до тих обтих об’’єктів, які є на місці екскурсії.єктів, які є на місці екскурсії.

5.5. Визначення освітньої, Визначення освітньої, розвивальної і виховної цілей розвивальної і виховної цілей конкретного уроку.конкретного уроку.

6.6. Розробка методики проведення Розробка методики проведення уроку-екскурсії.уроку-екскурсії.

7.7. Підготовка школярів до нього.Підготовка школярів до нього.8.8. Підбір необхідного обладнання.Підбір необхідного обладнання.

1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об’єктом.

2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомленні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характеризує об’єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскурсії, за потреби – накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний розгляд об’єктів екскурсії, визначення головного для отримання необхідної інформації про об’єкт. Учні запитують, спостерігають, запам’ятовують, роблять нотатки. Завершується екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії предбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов’язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії – усне опитування, використання данних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Календарні плани екскурсії складають на півріччя, їх Календарні плани екскурсії складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсиі затверджує керівництво школи. Теми екскурсиі визначені в програмах навчальних дисциплін.визначені в програмах навчальних дисциплін.

За дидактичною суттю цей урок комбінований і має таку структуру:

1. Організація класу.2. Перевірка завоєних знань, умінь і навичок.3. Постановка мети і завдань уроку.4. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.5. Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь, навичок.6. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок.7. Домашнє завдання.8. Підсумок уроку.

За дидактичною суттю – це урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

1. Організація класу.2. Постановка мети і завдань уроку.

Загальна мотивація. 3. Засвоєння нових знань, умінь і

навичок.4. Підсумок уроку.5. Домашнє завдання.

Дидактична структура включає такі етапи:

1. Організація класу.2. Постановка мети і завдань уроку.

Загальна мотивація. 3. Систематизація і застосування

засвоєних знань, умінь, навичок.4. Підсумок уроку.

Кожна екскурсія пов’язана з навчальним матеріалом різних предметів. Екскурсії допомагають учням всебічно охопити зміст навчання, побачити взаємозв’язок явищ та законів, що вивчаються, з різними предметами, набути навичок їх

універсального використання.Шкільна екскурсія – ефективна форма навчання, яка потребує систематичного застосування у навчально-

виховному процесі.

Домашня навчальна Домашня навчальна робота: зміст, робота: зміст, вимоги до її організації вимоги до її організації та проведення. та проведення.

Домашня навчальна робота

учня — це форма організації самостійного

індивідуального вивчення

навчального матеріалу у

позаурочний час.

Домашня самостійна

робота — це важлива частина

навчального процесу, яка

тісно пов’язана з уроками

і виступає їх продовженням.

(М.Р.Львов)

Домашня робота - самостійне

виконання завдань вчителя

на повторення і більш глибшоме засвоєння матеріалу, що вивчається і

його застосування на практиці, розвитку творчих

здібностей і удосконаленні

навчальних умінь і навичок.

(І.Ф.Харламов)

Класна робота Домашня робота

учні працюють фронтально, засвоюючи один і той же матеріал в однаковий для всіх проміжок часу і під. суворим контролем учителя

учні самі планують свою роботу, виконують завдання і самоконтроль улюбленими способами, витрачаючи стільки часу, скільки буде потрібно

на уроках, як би вони добре не проводилися, відбувається фіксація знань у короткочасній пам’яті; час на перечитування одного тексту кілька разів, переписування його або конспектування, пошук і пояснення незнайомих термінів у словниках обмежено

учні у процесі виконання завдань можуть перечитувати один і той же текст кілька разів, переписувати його або конспектувати, шукати пояснення незнайомих термінів у словниках

Тільки ті знання стають переконанням людини, що нею самостійно обдумані, пережиті.

Домашні завдання утворюють певнийвзаємозв’язок між уроками.

Як компонент системи організації навчання, домашня робота здійснюється під впливом проведеного уроку і сама впливає на наступний урок. Вплив уроку на домашню навчальну роботу дуже великий, оскільки він визначає її зміст, розкриває перед учнями способи діяльності, які доцільно застосувати. Наскільки успішно розв’язуватимуться ці питання на уроці, настільки й успішною буде домашня робота.

Основною метою домашньої роботи є закріплення і поглиблення знань учнів, одержаних на уроці, а також підготовка їх до активного сприймання нового навчального матеріалу.

Загальні функції Психолого-педагогічні функції а) засвоєння нових знань;б) вироблення спеціальних умінь та навичок;         в) застосування знань, умінь та навичок на практиці;г) підготовка до засвоєння нових знань;д) узагальнення та систематизація наявних знань.

а) закріплення знань, умінь, на вичок;б) застосування отриманих знань з практики;в) підготовка до сприйняття нового матеріалу та актуалізація нових знань; г) продовження класної роботи; д) виховна функція.

Для того щоб домашнє завдання було фундаментальною частиною навчально-виховного процесу і було пов'язане з уроком, воно має задовольняти певні задачі й вимоги:

• по-перше, домашні завдання повинні бути невеликими за обсягом, але змістовними. Вони зосереджені на засвоєнні, закріпленні або повторенніматеріалу, що вивчається;• по-друге, домашні завдання повинні бути більш простимиі зрозумілими, ніж класна навчальна робота. Складне до машнє завдання, на яке витрачається багато часу, знижує інте рес і пізнавальну активність учня;

• по-третє, домашнє завдання корисно пов'язувати з безпосередніми спостереженнями і враженнями дітей, особливо під час розв'язання задач, примірок, творів, проведення практичних і лабораторних робіт;

• по-четверте, обов'язковою вимогою є необхідність інструктивних вказівок учителя про те, як виконувати завдання. Важливо попередити можливість механічного копіювання того, що виконувалося у класі;

• по-п'яте, корисно індивідуалізувати домашнє завдання відповідно до пізнавальних здібностей певного учня та його успіхів у навчанні. Для відстаючого або неуспішного учня більш легке завдання закріпить його сили і самовпевненість. Домашнє завдання більш високого рівняскладності сприяє інтенсивному розумовому розвитку добревстигаючих учнів;

• по-шосте, треба пам'ятати, що  будь-яке   домашнє завдання обов'язково повинне бути перевірено та оцінено вчителем.

На практиці використовують різні види домашньої навчальної роботи:

•робота з текстом підручника (читання, відтворення матеріалу,ознайомлення з новим текстом, виписування незрозумілих виразів, зворотів);

•виконання письмових і графічних робіт (написання переказів, творів, виготовлення креслення, малюнків, заповнення контурних карт та ін.);

•виконання усних вправ (підбір прикладів на правила, вивчення хронологічних таблиць та ін.);

•самостійна практична робота, яка вимагає певних спостережень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва);

•виконання різноманітних вправ і розв'язання задач; читання статей, науково-популярних журналів; проведення дослідів; заучування напам'ять правил, цитат, віршів.

Домашні завдання за своїм змістом містять у собі:

•засвоєння досліджуваного матеріалу за підручником•виконання усних вправ (придумування прикладів на

досліджувані правила з мови, визначення ознак подільності чисел по математиці, завчання хронологічної таблиці по історії і т.д.)

•виконання письмових вправ по мовах, математиці, фізиці й іншим предметам

•виконання творчих робіт з літератури•підготовку доповідей по досліджуваному матеріалі в

старших класах•проведення спостережень за природою•виконання практичних і лабораторних робіт•виготовлення таблиць, діаграм, схем по досліджуваному

матеріалі і т.д

Три рівні домашніх завдань

Перший рівень – обов'язків мінімум. Завдання має бути зрозумілим і посильним для всіх учнів. Другий рівень – тренувальний. Його виконують учні, які бажають добре знати матеріал і без особливих труднощів опановують програму. При цьому вони можуть бути звільнені від завдання першого рівня.Третій рівень – творче завдання – використовують залежно від теми уроку, підготовленості класу тощо. Його виконують учні, як правило, на добровільних засадах, а стимулом для виконання є висока оцінка й похвала.

Домашня навчальна робота учнів вимагає передусім чіткого і правильного нормування.

Перевантаження шкодить фізичному і розумовому розвитку школярів, негативно впливає на їх навчання і виховання.

Визначаючи обсяг домашньої роботи, виходять із загальних положень щодо терміну її виконання:

1 клас — до 1 год.; 2—3 класи — до 1,5 год.;

4 клас — до 2 год.;5 – 8 класи – до 3 год.;

9 – 11 класи – понад 3 год.

Цей обсяг не повинен перевищувати третини від того, що зроблено на уроці у 1—7 класах. Напередодні вихідних і святкових днів домашніх завдань учням не задають.

Коли задавати домашнє завдання?Якщо домашнє завдання пов’язане з новим матеріалом, який вивчався на уроці, то краще його задавати після закріплення цього матеріалу.Якщо завдання для домашньої роботи не пов’язане з матеріалом даного уроку, але пов’язане з матеріалом попереднього, то його можна запропонувати на початку уроку.Якщо домашнє завдання органічно пов’язане з тією частиною уроку, яка була присвячена закріпленню та вдосконаленню раніше набутих знань, то воно передбачається після цього етапу уроку.

Треба пояснити учням, яким способом розв’язувати задачу, як записувати розв’язок прикладів, рівнянь, можна дати зразок запису розв’язку першого прикладу. Якщо задача важка, то можна коротко записати її, проаналізувати.

Перевірка домашнього завдання Перевірка домашнього завдання обов’язкова. обов’язкова. 

ЇЇ місце, час, вид залежить від того, з якою метою було дано домашнє завдання. Якщо домашнє завдання не було пов’язане з матеріалом попереднього уроку і не пов’язане з завданням даного уроку, то доцільно обмежитись перевіркою фактичного виконання завданнями на початку уроку ( за допомогою побіжного перегляду зошитів), правильність виконання перевірити в позаурочний час. Якщо домашнє завдання було задано з метою підготовки учнів до вивчення нового матеріалу, то потрібно перевірити не тільки правильність результатів, а й прослухати пояснення до виконання дій, розв’язання задач тощо. Краще це зробити перед вивченням нового матеріалу.

Часто застосовується вибіркова перевірка домашнього завдання, при якій перевіряється тільки найважливіше, що допоможе при вивченні нового матеріалу. Якщо домашнє завдання було дано з метою закріплення і вдосконалення раніше набутих знань, то його краще перевіряти перед цим етапом уроку. Перевірку домашньої роботи учнів можна поєднувати з поточною перевіркою знань учнів. Перевірка домашнього завдання може бути повною (5-6хв.) і вибірковою (1-2хв.), можна констатувати наявність домашнього завдання, супроводжуючи це аналогічною роботою. Перевірку наявності домашнього завдання можна довіряти учням, можна практикувати і взаємоперевірку.

Шкільна практика показує, що в домашній навчальній роботі учнів є істотні недоліки.

По-перше,По-перше, багато учнів при підготовці домашніх завдань за підручником збиваються на напівмеханічне читання досліджуваного матеріалу, не вміють розчленовувати його на окремі значеннєві частини і не здійснюють самоконтроль за засвоєнням знань.

По-друге,По-друге, недоліком домашньої роботи багатьох учнів є невміння організувати свій робочий час, відсутність твердо встановленого режиму, зв'язаного з виконанням домашніх завдань. Це приводить до поспішності в роботі і поверхневому засвоєнні досліджуваного матеріалу.

По-третє,По-третє, виконання письмових завдань багатьма школярами здійснюється без попереднього засвоєння теоретичного матеріалу, на якому засновані ці завдання.

Допомогти дитині сформувати та реалізувати свій пізнавальний і творчий потенціал, соціально адаптуватися, навчитися плідно використовувати свій вільний час

Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009р. №1121.)

ГПД - найнеобхідніша ГПД - найнеобхідніша умова в успішній роботі умова в успішній роботі навчального закладунавчального закладу

Організація самостійної роботи учня із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках

Створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань

Організація індивідуальної, групової та колективної роботи учнів

Організація дозвілля учнів Формування в учнів ціннісних орієнтацій Здійснення заходів, спрямованих на збереження та

зміцнення здоров’я учнів, їх психологічний та фізичний розвиток, набуття навичок здорового способу життя

Виховання позитивного ставлення до суспільно-корисної праці

Надання допомоги батькам або особам, які їх замінюють, у вихованні учнів

Розробляється відповідно до державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, ухвалюється педагогічною радою і затверджується керівником керівником загальноосвітнього навчального закладу

Виконання домашніх завдань

Проведення спортивно-оздоровчих

занять

Організацію

Прогулянки Харчування

Суспільно-корисна праця Денний відпочинок

Режим роботи Режим роботи передбачаєпередбачає

Прийом дітей Обід Денний відпочинок Прогулянка Самопідготовка Вільний час

Правильно організований руховий режим учнів стимулює підвищення розумової та фізичної працездатності, якості виконання домашнього завдання, компенсує дефіцит рухів, що спостерігається через інтенсифікацію навчального процесу

Режим

Фізичне виховання

Гігієнічні вимоги

Педагогічна ефективність

Валеологічна освітаВалеологічна освіта Раціональне харчування; фізкультурно-оздоровча діяльністьРаціональне харчування; фізкультурно-оздоровча діяльність Режим дня; Режим дня; РодинаРодина

Вільний час

Організація святІгри

Клубні години

Виховні заходи Колективні творчі справи

Бібліотечні години

Години спілкування

Самопідготовка Самопідготовка – один із провідних видів пізнавальної діяльності в умовах роботи групи продовженого дня

Факультативні заняттяЦя форма організації навчання - єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями (7-9 кл.) і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження (10-12 кл.).

Для підвищення самостійності учнів на факультативних Для підвищення самостійності учнів на факультативних

заняттях використовують такі форми організації роботи:заняттях використовують такі форми організації роботи:

а) ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ ВИКЛАДАЧАВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ ВИКЛАДАЧА: як вивчати факультатив і

користуватися програмним посібником; самостійне опанування учнем

змісту матеріалу, виконання усіх робіт з наступним підсумковим

контролем вчителя;б) САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ УЧНЕМ МАТЕРІАЛУ факультативного курсу, учень за потреби консультується в учителя, а практичні роботи виконує під його керівництвом.

в) СТАНДАРТИЗОВАНИЙ КОНТРОЛЬ СТАНДАРТИЗОВАНИЙ КОНТРОЛЬ рівня засвоєння ученм навчального матеріалу. Згодом учитель призначає учневі день тематичного заліку, під час складання якого він отримує вказівки щодо вивчення наступного розділу та ін. г) ПРАКТИЧНІ РОБОТИ учень здійснює під керівництвом учителя.

в) Вивчення факультативу завершується ПІДСУМКОВИМ КОНТРОЛЕМПІДСУМКОВИМ КОНТРОЛЕМ, який здійснює вчитель за допомогою тестування;

Рівень знань учнів оцінюють у процесі

факультативних занять, а залік проводять

наприкінці курсу.

ПІДСУМКОВІ ОЦІНКИ ВНОСЯТЬ ДО АТЕСТАТУ

ПРО СЕРЕДНЮ ОСВІТУ.

Ефективність системи навчання значно зростає,

якщо набуті на факультативних заняттях знання

та вміння учні активно використовують на уроках,

Індивідуальне навчальне заняття у ВНЗ проводять з окремими студентами з метою підвищити рівень іх підготовки та розкрити потенційні творчі здібності.

Цей вид занять організовують за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента.

Консультація Консультація (лат. соnsultatio — звертання за порадою) — форма навчального заняття, що передбачає надання студентам потрібної допомоги у засвоєнні теоретичних знань і виробленні практичних навичок і вмінь через відповіді науково-педагогічного працівника на конкретні запитання або пояснення окремих теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Практичне заняттяПрактичне заняття (лат. praktikos — діяльний) — форма навчального заняття, під час якої науково-педагогічний працівник організовує для студентів аналіз окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує навички і вміння їх практичного застосування, через індивідуальне виконання відповідно сформульованих завдань.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНИХ ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ:ЗАНЯТЬ:

■ поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи;■ формування інтелектуальних навичок і вмінь планування, аналізу й узагальнень, опанування навичок організації професійної діяльності;■ накопичення первинного досвіду організації виробництва та технікою управління ним;■ оволодіння початковими навичками керівництва, менеджменту та самоменеджменту.

Кінець