Download pptx - компетентнісний підхід до навчально виховного процесу в нвк ім. в. чорновола

Компетентісний підхід до організації навчально-

виховного процесу та шляхи формування позитивної мотивації

до навчання

НВК ім. В. Чорновола

2015 рік

Науково- методична тема міста

Формування інформаційно- комунікаційної та комунікативної компетентностей учня на засадах діяльнісного та особистісно- орієнтованого навчання.

Із 2014 року в НВК ім. В. Чорновола розпочато роботу над загальною науково-методичною проблемою «Впровадження компетентнісно- орієнтованого навчання і виховання щодо формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе, створення умов для самореалізації учителя та учня шляхом використання комп’ютерних технологій у навчально – виховній та управлінській діяльності школи в умовах модульно- розвивального навчання»

Компетентісний підхід до організації навчально-виховного процесу та шляхи формування

позитивної мотивації до навчання

Етапи реалізації проекту:І етап - теоретичний(2014-2015р.)ІІ етап - адаптаційно- корекційний (2015-2017р.р.)ІІІ етап - формуючий(2017 -2018р.р.)4 етап- підсумковий ( 2018-2019 р.р.)

Компетентісний підхід до організації навчально-виховного процесу та шляхи

формування позитивної мотивації до навчання

Компетенція – коло питань, у яких людина добре обізнана, володіє знаннями та досвідом.

Компетентна у певній сфері людина володіє відповідними знаннями і здібностями, що дозволяють їй мати грунтовні судження про конкретну сферу діяльності та ефективно діяти в ній.



Компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлен-ня, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці

Отже, компетентність — це не тільки і не стільки знання, а знання плюс уміння і навички користу-ватися цими знаннями.

Запровадження у 70-ті роки минулого століт-тя в США орієнтації на компетентнісну освіту, а в 80-ті роки ХХ ст. компетентнісного підходу в освіті розвинених країн Європи було пов’язане з невідповідністю традиційної системи освітніх послуг соціальному замовленню, яке вимагало виховання самостійних, ініціативних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти в розв’язанні соціальних, виробничих та економічних завдань.

Зауважувалося, що більшість випускників навчальних закладів виявляються навченими, але не готовими до виконання професійних обов’язків, вирішення реальних професійних та життєвих проблем.




формування позитивної мотивації до навчанняНауковці європейських країн пояснюють увагу

до компетентнісного підходу тим, що саме набуття життєво важливих компетенцій може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному про-сторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

Міжнародні експерти визначають, що головне завдання освіти – готувати компетентного члена суспільства, спроможного ухвалювати адекватні рішення, реагуючи на особистісні і соціальні виклики.



Пріоритетними якостями випускника на сьогоднішній день є компетентність, комунікабельність, психологічна стій-кість. Освічена людина в сучасному су-спільстві не тільки і не скільки людина, що володіє знаннями, а яка вміє ціле-спрямовано здобувати знання і при по-требі застосовувати їх у будь-якій си-туації.

Тому одним із перспективних напрямів реформування освіти є впровадження компетентнісно спрямованого підходу.



На сучасному етапі в Україні компетентніс-ний підхід визнано одним із напрямків мо-дернізації освіти. Готовність українських педагогів запровадити компетентнісний підхід у системі освіти задекларовано в основних освітніх документах. Так, у Кон-цепції загальної середньої освіти (12-річна школа) формування основних компетен-тностей особистості – життєвої, соціальної, загальнонаукової, загальнокультурної, тех-нологічної, комунікативної і комп’ютерної – визначається як одне з головних завдань сучасної школи України .



Запровадження компетентісного підходу в українську освіту зумовлено:

1. Широким визнанням компетентнісного підходу у країнах Євросоюзу, активним схваленням європейськими працедавцями. Цей підхід перебуває в руслі Болонського процесу (на що необхідно звернути особливу увагу, адже сьогоднішні учні - це завтрашні студенти та майбутні фахівці).

2. Цей підхід дає можливість врахувати й адекватно відобразити вимоги XXI століття до особистості, її життєвої компетентності, розкрити і розвинути навички, необхідні людині у сучасному світі.

3. Методичними перевагами компетентнісного підходу є визначеність, зрозумілість його понять і категорій, наявність перспективних освітніх методик та європейського досвіду його реалізаці.

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти йдеться в Державних Стандартах освіти, його реалізовано в Критеріях навчальних досягнень учнів



ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти Загальна частинаЗміст базової і повної середньої освіти створює передумови: для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах

загальнолюдських та національних цінностей… для індивідуалізації та диференціації навчання, його

профільності у старшій школі, запровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної,

комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ м. Київ "05 " 05 2008 №_371_ Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

“Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.”



Нові вимоги до професійної підготовки вчителя у зв’язку

з впровадженням компетентісного підходу Для реалізації компетентісного підходу

вчитель повинен: - працювати в команді;

- приймати самостійні рішення;- мобільно перебудовуватися;- ставити і вирішувати нові професійні задачі;- самостійно вивчати і запроваджувати професійні новації.

ЩО ОЗНАЧАЄ ДЛЯ ОСВІТИ ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ НА КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД?



Слід відмовитися від так званої енциклопедичності змісту шкільного навчання і формувати в школярів передовсім ті знання, які є необхідними для виконання практичних, си-туативних, особистісно-орієнтованих комунікативних зав-дань.

Необхідно поглиблювати диференціацію навчання, особли-во профільного, тобто відмовитися від засвоєння всіма уч-нями знань і вмінь, що є базовими лише для професійної освіти певного профілю.



Основна особливість компетентнісного підходу порівняно з традиційним, полягає в зміщенні акценту з нагромадження нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки і досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.

Некомпетентнісне навчання Компетентнісне навчання

Наука - основа змісту освіти - розглядається як сукупність фактів, понять, законів і теорій

Наука - основа змісту освіти - розглядається як загальнолюдський досвід розв'язання проблем

Вивчення «основ наук» є головною і самодостатньою метою навчального процесу

Вивчення «основ наук» є засобом розвитку готовності розв'язувати життєві проблеми з використанням принципів наукового мислення

Вчитель ставить питання «Що?» і «Чому?» і відповідає на них разом з учнями

Вчитель ставить питання «Навіщо?» і «Як?» і відповідає на них разом з учнями

Методи і форми навчання залежать від змісту навчання

Методи і форми навчання використовуються як самостійні шляхи досягнення певних педагогічних цілей. Наприклад, групові форми роботи спрямовані на формування умінь співпраці

Застосування знань і вмінь обмежується навчальними ситуаціями

Застосування знань і умінь відбувається в життєвих (або наближених до життєвим) ситуаціях

Основний результат навчання: знання, уміння, навички, цінності

Основний результат навчання - осмислений досвід діяльності

Життєвий досвід учнів формується стихійно, за межами навчального предмета

Життєвий контекст і формування життєвого досвіду вводиться в межі навчального процесу як його значущі елементи

Нагромаджується і осмислюється досвід розв'язання навчальних завдань

Нагромаджується і осмислюється досвід розв'язання життєвих завдань

Оцінюється нагромаджений багаж дидактичних одиниць

Оцінюється здатність застосовувати нагромаджений багаж дидактичних одиниць у різних ситуаціях

Школа відводить людину від розв'язання складних життєвих проблем у галузь, наближену до «чистої науки»

Школа готовить людину до розв' язання життєвих проблем

Школа вчить учнів покладатися на свою пам'ять Школа вчить учнів покладатися на свою самостійність

Характерні ознаки компетентнісного навчання



З ЯКИМИ ПІДХОДАМИ ДО НАВЧАННЯ ПОВ’ЯЗАНИЙ КОМПЕТЕНТІСНИЙ ПІДХІД?

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як особистісно орієнтований (потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі “для всіх” на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти); діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).



Компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопред-метна і предметна (галузева) компетентності



Система компетентностей (ієрархія)

Предметні – ті, що їх набуває учень при вивченні певного предмета протягом конкретного навчального року або ступеня навчання;

Галузеві (загальнопредметні) – їх набуває учень упродовж вивчення того чи іншого предмета освітньої галузі у всіх класах середньої школи;

Надпредметні компетентності можуть бути представлені у вигляді “парасольки” над усім процесом навчання, саме їх часто називають “ключовими” , “базовими”



КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІКлючові компетентності досягаються в процесі навчання через усі без винятку предмети й виховні заходи. За набуття ключових компетентностей відповідальна не тільки школа: на їх формування впливають сім’я, засоби масової інфор-мації, релігійні та культурні організації.

Ключові компетентності:- навчальна- здоров’язберігаюча- соціальна- загальнокультурна- інформаційно-комунікаційна - громадянська



навчальна (уміння здобувати інформацію з різноманітних джерел різними способами, виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці; складати алгоритм навчальної діяльності; здійснювати навчальну діяльність у взаємодії; прогнозувати результат такої діяльності, докладати зусилля до його досягнення; формулювати, висловлювати, доводити власну думку; здатність навчатися протягом усього життя, підвищувати професійний рівень);

здоров’язберігаюча (здатність зберігати фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я – своє та інших людей);

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ



соціальна (здатність до співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях);




загальнокультурна (спроможність аналізувати й оцінювати досягнення національної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в культурному й духовному контексті сучасного суспільства; знати рідну й іноземні мови, інтерактивно їх використовувати; опановувати моделі толерантної поведінки, створювати умови для конструктивної співпраці в умовах культурних, мовних і релігійних відмінностей між людьми та народами; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему загальнолюдських цінностей);




інформаційно-комунікаційна компетентність (уміння використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ, для власного розвитку, технічна компетентність, уміння раціонально використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання й систематизації, зберігання й передавання інформації, оперувати технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства);




громадянська (здатність орієнтуватися в проблемах суспільно-політичного життя, здійснювати захист своїх громадянських прав та інтересів; взаємодіяти з органами державної влади на користь собі й суспільству);




підприємницька (здатність співвідносити власні економічні

інтереси з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами, інтересами інших людей та суспільства; бути готовим активно діяти, організовувати власну трудову й підприємницьку діяльність і працю колективу; змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринку праці; оцінювати власні професійні можливості та здібності; складати й реалізувати плани підприємницької діяльності, приймати економічно обґрунтовані рішення; презентувати інформацію про результати власної економічної діяльності)




Алгоритм побудови сучасного компетентнісно- спрямованого уроку :

1. Конкретизація загальної мети уроку (визначення предметної та ключової (ключових) компетентностей).2. Поділ змісту теми на навчальні ситуації в залежності від його структури — теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.3. Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації.4. Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, емпіричний чи практичний).5. Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна, парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та методам роботи.6. При виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного результату спільної діяльності (кожний проміжний результат).



Загальні рекомендації щодо впровадження компетентісного підходу в навчанні:

1. Перевагу надавати особистісно зорієнтованому навчанню. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу.2. Самовираженню, самореалізації особистості допомагає проблемне навчання.3. Застосовувати інтерактивні технології, які є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння колегіально вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра.4. Створювати ситуації вибору: моральної оцінки на основі прочитаних творів або життєвих ситуацій; застосування тестових та різнорівневих завдань, що дають дитині право вибору, учити їх обирати потрібний варіант, рівень; диференційовані домашні завдання.

5. Учити дітей висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку товариша, узгоджувати та доходити до порозуміння.6. Залучати учнів до використання комп'ютера як потужного інструмента здобуття та обробки інформації. (Формування ІК компетентностей).7. Важливою умовою навчання і першим кроком до формування компетентності учня є правильна мотивація (самомотивація).8. Залучення дітей до гурткової роботи.9. Проведення тренінгів і заходів у формі ситуативних занять.10. Необхідно давати й періодично змінювати громадські доручення, обговорювати їх виконання, підводити підсумки роботи.



Загальні рекомендації щодо впровадження компетентісного підходу в навчанні: