Download pptx - нуклеїнові кислоти. днк

Нуклеїові кислоти. ДНК

Лекційне заняття № 5

У 1869 році швейцарський біолог Ф. Мішер виділив з клітинних ядер речовину, яку

назвав «нуклеїном».

Розалінд Франклін.

Про відкриття нуклеїнових кислот, а саме ДНК, її структури, вперше повідомили в о 1953 році біофізик Френсіс Крік та біохімік

Джеймс Вотсон

Нуклеїнові кислоти

Рибонуклеїнова кислота

РНК

Дезоксирибонуклеїнова кислота

ДНК

ДНК — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, який забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування

живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації

ДНК — це довга полімерна молекула, що складається з послідовності мономерів — нуклеотидів. Кожний нуклеотид

складається з азотистої основи, дезоксирибози і фосфатної групи.

ЦитозинДезокси- рибоза

Залишок Н3РО4

АденінДезокси- рибоза


ТимінДезокси- рибоза


ГуанінДезокси- рибоза


Зали-шок

Н3РО4

Зали-шок

Н3РО4

Дезоксрибоза


Аденін Тимін

Кожна молекула ДНК складається з двох антипаралельних полінуклеотидних ланцюгів, які утворюють подвійну спіраль. Два ланцюги скріплені водневими

зв’язками, що утворюються між азотистими основами, які належать різним ланцюгам. Спарення азотистих основ високо специфічне: аденін (А) з’єднується тільки з тиміном (Т), а гуанін (Г) – тільки з цитозином. Такий принцип з’єднання

називається принципом комплементарності.

Зали-шок

Н3РО4

Зали-шок

Н3РО4



Цитозин Гуанін

Зали-шок

Н3РО4

Зали-шок

Н3РО4



Тимін Аденін

Зали-шок

Н3РО4

Зали-шок

Н3РО4



Гуанін Цитозин

Зали-шок

Н3РО4

Зали-шок

Н3РО4



Тимін Аденін

Правило Чаргаффа: у ДНК будь-якого організму кількість аденінових нуклеотидів (А) дорівнює кількості тимінових (Т), а кількість цитозинових

(Ц) кількості гуанінових (Г). Тобто: А=Т; Г=Ц.

• Встановіть послідовність нуклеотидів на правому ланцюзі ДНК, якщо лівий має таку послідовність:

1. А-Т-Ц-Г-А-Ц-Г-Т-Т-А-Ц-Г-Г-Ц-Т-Г-Ц;

2. А-Т-Г-Г-Т-А-Т-Г-Ц-Т-Ц-Г-Т-А-А-Г-Ц;3.

В усіх еукаріотів гени є переривчастими: кодуюча частина гена один або декілька разів переривається некодуючою ділянкою. Кодуючі ділянки отримали назву - екзони, а неінформаційний матеріал - інтрони.Для синтезу білка весь ген, зокрема екзони й інтрони, транскрибується в довгу молекулу РНК (первинний транскрипт). Перш ніж покинути ядро, ця молекула РНК шляхом сплайсингу комплексом ферментів здійснює процесинг- видаляє всі послідовності інтронів. Зріла молекула РНК стає значно коротшою (майже в 10 разів у порівнянні з первинним транскриптом), виходить у цитоплазму у вигляді мРНК і бере участь у синтезі білка.

Властивості ДНК• Універсальність - полягає в

тому, що будь-яка ДНК утворена чотирма типами нуклеотидів.

• Специфічність – полягає у тому, що співвідношення між нуклеотидами ДНК однакове в межах одного виду і відрізняється у різних видів.

Реплікація ДНКПроцес подвоєння молекул ДНК перед поділом клітини

називають реплікацією ДНК. Подвійна спіраль ДНК перед

поділом розплітається, і кожен окремий ланцюг служить основою (матрицею) для

створення другого ланцюга. Синтез утворюється за

принципом комплементарності. У

результаті синтезуються дві ідентичні за будовою молекули ДНК. Кожна дочірня молекула

містить один ланцюг з матричної молекули і один

заново синтезований.