Шляхи підвищення адаптивності дошкільної освіти

Дятленко Наталія Михайлівна, доцент, кандидат психологічних наук

Мета познайомити з основними

характеристиками адаптивної освіти, розкрити особливості навчальної діяльності сучасних дітей

старшого дошкільного віку та показати можливі шляхи їх інтеграції у власний педагогічний досвід

Питання

1. Розкриття суті адаптивної освіти, що орієнтується на кожну дитину

2. Ознайомлення зі специфікою процесу вивчення дитини вихователем

3. Розкриття ролі співпраці з батьками та ролі соціального впливу

Сутність даної інноваційної технології

Ідея соціального конструктивізму: дитина – це особа, яка активно конструює знання й уявлення в процесі взаємодії

з навколишнім середовищем. Навчання – це діяльність Люди / діти вчаться різними шляхами Навчання може початися з кожного моменту та в будь-

якому місці Багатозначні навчальні завдання збільшують мотивацію Знання будуються на багатому навчальному

середовищі Оцінювання та зворотній зв'язок формують навчальний

процес та наступну дію Навчання один з одним та один від одного.

Актуальність Педагоги мають навчати таким

чином, щоб навчання було ефективним для всіх дітей, незалежно від їхніх здібностей, віку та соціального стану.

Особливості навчальної діяльності сучасних дітей дошкільного віку

Як виглядає навчання сьогодні? Дорослий подає інформацію, діти мають сприймати;

процес чітко регламентований; підтримка невстигаючих. Мало уваги звертається на природні потреби дитини вчитися

Новітні підходи до навчання - орієнтація на природній характер навчальної діяльності. Діти навчаються багато чого мимовільно, поза спеціально організованим навчанням (ходіння, мовлення, дії )

Нові підходи до навчання – орієнтація на природній характер навчальної діяльності

Діти навчаються багато чому мимовільно поза, спеціально організованим навчанням (ходіння, мовлення, дії)

Навчання великою мірою залежить від здібностей до навчання.

Дитина навчаєтеся зсередини, завдяки внутрішній активності.

Педагог є частиною такого середовища (одногрупникИ,книжки, фільми, комп’ютери, Інтернет та різні конкретні матеріали).

такі види діяльності як переписування, механічне вивчення тексту, бездумне повторення одноманітних рухів, вивчення напам’ять не можна вважати навчанням як таким.

Яскравий приклад навчання – оволодіння дитиною комп’ютером.

Основні характеристики адаптивної освіти Адаптивна освіта – це освіта , яка

зорієнтована на кожну дитину, на її потреби та можливості

Діти, які швидко розвиваються, та обдаровані діти,діти, які мають особливі освітні потреби,діти, для яких мова викладання не є рідною, діти, які походять з іншого культурного середовища, діти із соціально та економічно неблагополучних родин,діти з різним фізичним станом. Адаптивна освіта ставить високі

вимоги до професійної підготовки вихователя

Професійні навички педагога Педагог має створити для

дітей безпечне середовище та ситуацію для того, щоб вони розвивалися та підвищували свій рівень незалежності й відповідальності.

•Жодна дитина в процесі навчання не повинна залишитися без уваги, так само не повинна бути дуже залежною від педагога. •Педагоги мають зосередитися на внутрішній мотивації дітей: навчання є ефективним лише в тому випадку, коли діти самі прагнуть навчатися.

Базові потреби Для дітей основним є розвиток і

навчання. Діти хочуть зрозуміти, пізнати, відкрити, навчитися, робити те, що роблять дорослі

У цьому процесі дітям необхідно відвести керівну роль, щоб вони

не потребували заохочень чи нагород.

Умови виникнення мотивації до навчання

Відносини - діти не навчаються, якщо відчувають загрозу чи небезпеку.

Спроможність – відчуття успіху додає сили.

Це хороший досвід для дитини. Автономія – прагнення до самостійності та

незалежності. Діяльність, яка не дає дітям простору для здійснення власного творчого внеску і під час якої діти відчувають зайву опіку, призводить до втрати інтересу, дітям вона здається нудною та непотрібною.

Навчальний зміст При компонуванні навчального змісту для кожної дитини педагоги мають

віднайти баланс між безпекою та викликом і намагатися його досягти.

Форми роботи з дітьми Різні дидактичні форми роботи, наприклад,

розповідь, навчальні бесіди, експерименти, форми кооперативного навчання

Педагог може створити як безпечне середовище, так і ситуацію виклику залежно від потреб дітей.

Занадто регламентована діяльність може викликати нудьгу й роздратування.

Дидактичні форми роботи мають заохочувати дітей до дослідження нових ситуацій, матеріалів, систем і понять

та до їх застосування в інших навчальних контекстах.

Організація освітнього процесу Чітка структура заняття, домовленості з

дітьми Організація має спонукати дітей брати

ініціативу на себе. Надавати дітям можливість працювати

самостійно (індивідуально чи разом з іншими), самим планувати власну діяльність, виконувати та оцінювати її.

Раціональна і приваблива організація заняття

Рефлексія

Педагог має обмірковувати свою діяльність: як він організовує навчальну діяльність, наскільки добре організоване середовище, чи вдало використано методи навчання, чи всі діти активно залучені, чи достатньо дітям надається

самостійності, чи всі діти добре почуваються, чи домірним є втручання педагога.

Інноваційний підхід до вивчення дитячого розвитку Підхід грунтується на позиції, що освіта

дитини – це її досвід. Щоб визначити, які діти потребують

додаткової підтримки, вона не звертається спершу до їхніх здібностей, не вимірює, що вони (ще не) засвоїли, та намагається відповісти на такі питання:

Як почувається дитина в середовищі? Чи вільно й невимушено вона поводиться? Як реагує дитина на надані їй можливості? Чи сприяє реакція дитини її розвитку?

Як перебуває дитина в середовищі? У загальному питанні

виділяються два підпитання. Як у дитини йдуть справи з

точки зору благополуччя? Як у дитини йдуть справи з

точки зору залученості?

Характеристика основних понять Благополуччя означає оптимальну

взаємодію дитини і середовища, задоволення її базових потреб.

Залученість передбачає напружену розумову активність дитини, спричинену її прагненням до пізнання в цьому конкретному середовищі.

Коли обидві умови виконуються, це означає, що дитина почувається вільно й справді розвивається.

Якщо благополуччя й залученість є основою вивчення дитини, ми будемо звертати увагу передовсім

на якість умов, що необхідні для вияву цих якостей. Коли ж якість таких умов низька, зрозуміло, що над цим потрібно працювати.

Та чи означає це, що нас зовсім

не цікавить рівень розвитку? Звичайно, ні. Ми беремо його до уваги, але не вважаємо першим

сигналом про проблему. Бо „затримка в розвитку” не обов’язково означає, що

потрібно поспішати вживати заходів.

Система вивчення дитини (с.43)

Етап 1.Діагностика групи

Визначення дітей, які потребуютьдодаткової уваги

Етап 3.План дій і втручання

Розроблення плану дій для сприяння розвитку дитини

Етап 2.Аналіз даних

Докладне вивчення конкретних проблем дитини

Напрям 2: Втручання на рівні дитини

Складаємо список дітей, які викликають у нас занепокоєння через їхній рівень благополуччя та/або залученість, або діти, яким потрібна турбота через їхній низький рівень розвитку.

Деякі діти потребують системнішого аналізу: на них варто завести картку і спробувати ретельніше вивчити проблеми. Варто брати до уваги не лише негативні аспекти, а й враховувати позитивні.

Наприкінці етапу 2 складаємо план дій.

ЕТАП 3. ПЛАН ДІЙ І ВТРУЧАННЯ Уточнюємо тип втручань і

починаємо вживати заходів. Програми роботи з реалізації

втручань описуються й оцінюються з метою розроблення подальшої стратегії.

Ефект можна зрозуміти дуже швидко, оскільки діагностика групи проводиться тричі на рік.

Пункти втручання1. Додатково облаштуйте групову кімнату, перегляньте куточки

діяльності 2. Перевірте зміст куточків діяльності та змініть непривабливий

матеріал на більш принадний 3. Упроваджуйте новий та нетрадиційний матеріал та

діяльність 4. Підтримуйте діяльність, стимулюючи активність та

збільшуючи втручання 5. Розширюйте можливості проявляти ініціативу та підтримуйте

їх озвучуваними правилами та погодженням 6. Вивчайте взаємини кожної дитини з ровесниками та

намагайтеся покращити їх 7. Упроваджуйте діяльність, яка допомагатиме дітям пізнавати

світ. Дізнайтеся, хто з дітей має емоційні проблеми та забезпечте їм підтримку та допомогу

8. Дізнайтеся, хто з дітей має проблеми розвитку та встановіть відповідні дії, які слід виконати для їх вирішення

У чому перевага співпраці педагогів і батьків?

Без батьківської опіки втрачався б важливий елемент виховання

Співпраця батьків передбачає їхню активну участь у заходах, що проводять для дітей та допомогу в організації цих заходів. Різні види участі: безпосередня участь у заходах;

батьківський комітет; у групових справах; допомога в організації спортивних ігор та походів, святкуванні дня Святого Миколая та Різдва. Вони стежать за тим, як їхні діти читають літературу, стежать за дотриманням гігієни.

Є різні механізми, що призводять до активної, цілеспрямованої співпраці.